Ukrainian People April 2018

Ukrainian People TM

April 2018

Українські страви на Великдень Діаспорівські свята з Україною в серці назавжди

Емма

АНДІЄВСЬКА: «Моя мрія так і не здійснилася»

Подія року в Чикаго!

Ukrainian People Fashion Show-2018

Ведучий українська поп-зірка

Василь Бондарчук

Best outdoor restaurants in Chicago $1.95

ukrainianpeople.us

Великдень Olga Ruda, Editor in chief "Ukrainian People" magazine

Котилася писаночка з гори на долину, Прикотилась простісінько до нас у гостину. А за нею йде Великдень, несе білу паску, Дзвонить в дзвони, розсипає радощі і ласку. Я впевнена, що без мами Великдень не був би таким урочистим і добрим святом. Хіба можна стерти з пам’яті ті “армагедони” з генеральними прибираннями, відсуванням меблів, тріпанням килимів, миттям вікон (ще із середини порозкручуй!) і прасуванням штор-тюлів? Хіба можна забути ті забиті шинкамиковбасами-холодцями-яйцями-салатами-цвітлями-голубцями холодильники (що не влізалося – виносили на балкон)? А передсвяткову випічку перекладанців, пляцків, сирників, медівників, горішків, рогаликів, завиванців, закінчуючи в суботу перемащенням андрутів (вафель) звареним згущеним молоком? Великий Четвер… Чистий Четвер... Перший день “Великого тридення”. У Чистий четвер мама приступала до випікання пасок. Це була дуже відповідальна справа, бо перед тим треба було вимити-вичистити усю кухню, повісити чистенькі рушнички, одягнутися в “свіжу” сукенку і пов’язати голову хусткою. Вона молилася перед запаленою свічкою і просила у Бога допомоги. Випікання пасок було магічним дійством. Мама ходила біля них, як біля маленьких дітей. Спочатку до опари додавалося просіяне борошно і замішувалось тісто. Його ставилося в тепле місце, накривалося рушником і залишалося “підростати”. Коли тісто починало підніматись і “вилазити”, мама вибирала частину на стільницю, додавала м'якенькі розпарені родзинки, терла шкірку лимона і додавала дрібно порізані зацукрені шматочки шкірок

апельсинів, сливок чи яблук. До паски мама купувала тільки домашні яйця і розтирала цілу купу жовтків – “щоб тісто було рум'яним”. Тісто розкладалося у великі й маленькі круглі форми і ставилося “доростати”. Перед випіканням на пасках мама укладала хрест (символ терпіння Хреста), по боках – пташки-зозульки (символ довголіття), квіти або колоски (символ урожаю) і змащувала верх збитим жовтком. Під час цього святого ритуалу не можна було бігати і галасувати, не можна було гримати дверима і суворо заборонялося відкривати духовку, “щоб паска не сіла”. Саджаючи паску, мама примовляла: “Свята пасочко, будь велична і красна, як сонце. Хай усі в родині будуть здорові. Щоб діти так швидко й красно росли, як ростеш ти. Світи нам, паско, як світить сонце ясне, щоб хліб на ниві був такий багатий, величний, як ти велична”. До слова, мамині паски завжди “вдавалися”, були високими, пишними і дуже смачними. Найкраща і найвища відкладалася до освячення, а ми вибирали собі маленькі до своїх кошичків. Мама казала, що Великодня п'ятниця – найсумніший день у році, оскільки саме цього дня Ісус Христос був розп'ятий і прийняв мученицьку смерть в ім'я порятунку всього людського роду. У Страсну п'ятницю в церкві не буває літургії. Під час вечірні, яка починалася близько третьої години дня – в час смерті Христа, – з вівтаря виносили плащаницю із зображенням знятого з хреста Ісуса, якою покривали стіл,

що стояв посеред храму. Ми разом з мамою навколішки посувалися від порогу церкви до Плащаниці, у яку було загорнуте тіло Спасителя. У цей день не можна було робити нічого: не те що варити, прати, поратись на городі, чи прибирати, а, навіть, купатися. Мама також попереджала, що у Страсну п'ятницю не можна сміятися і радіти: “Той, хто засміється цього дня, плакатиме весь рік”. “Дай, Боже, ще й на той рік дочекатися святого празника – Воскресіння Христового в щасті і здоров'ї!” Великодня Служба Божа тривала всю ніч. Її найурочистіший момент наставав опівночі, коли священик сповіщав, що “Христос Воскрес”, а всі присутні з трепетом відповідали: “Воістину Воскрес!” На Великдень в домі пахло паскою, яйцями, хріном, ковбасами-шинками і солодким печивом. Було радісно, чисто й урочисто (“ніби святі хату перелетіли”, як казала мама). Великодній сніданок почина-

ли з молитви. Насамперед ми мусили розговітися свяченим яйцем. Посеред столу мама ставила макітру зі свяченими великодніми стравами – порізаними яйцями, сиром, ковбасою, шинкою, хріном, а навколо – всі мислимі і немислимі для решту світу страви: салати, холодці, голубці, цвітлі (бурачки з хріном), вуджені ребра і т.п. Пам'ятаю, як ми з сестрою змагалися, чия крашанка найміцніша. Три дні радісно лунало вітання: “Христос воскрес!” У відповідь звучало: “Воістину воскрес!” Сьогодні я часто задумуюсь: що з нами б сталося, якби не наші мами? Як вони зуміли серед тої совіцької павутини зберегти найдорожче – нашу віру, наші традиції і наш Великдень? Світлі спогади дитинства про Воскресіння Христове, наші писанки, кошики, рушнички, паски і про наших мам зігріватимуть нас довіку. Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Advertising 773-844-0401

Editor in chief: "Ukrainian People" magazine Olga Ruda olgaruda@yahoo.com

2

Place an ad, print or online: Marketing Department 773-844-0401 ukrainianpeoplemagazine@gmail.com

April 2018 Ukrainian People

Write to us: VS Modern Media Group, Inc. P.O Box 101076 Chicago, IL 60610

News, articles, photos-video, and more: www.UkrainianPeople.us FB: www.facebook.com/UkrainianPeopleMagazines/

Наші інтерв’ю: Василь Бондарчук: “Найголовніша цінність у житті – це сім'я”

28

41

→ CHICAGO, ILLINOIS, USA Народжений у січні тридцять третього… Слово про видатного земляка-українця Олексія Григоровича Коновала Новини Чикаго Кримінал Розслідування: Ким був флоридський стрілок: шокуючі записи в Instagram, одержимість зброєю і насильством

→ ЗДОРОВ’Я Натуральні продукти, які розріджують кров

20

→ UKRAINE Про що мріють та чого хочуть українці Наша історія: 100 років тому і Крим, і флот стали українськими Знамениті українці: Емма АНДІЄВСЬКА: “Моя мрія так і не здійснилася” Мода: Бренд Murashka – це неповторний аромат оригінальності Наші традиції: Дзвонять дзвони Великодні Війна: Два місяці миру – проти трьох років війни

→ ENTERTAINMENT Найцікавіші події Чикаго (April, 2018) Найкращі ресторани з верандами у Чикаго Бізнес: Мотивація для бізнесу – як змусити себе бути підприємцем April Explorations Музика: Позбулися російського секонд-хенду: Як живе і чим дихає сучасна українська музика Гумор Стосунки: Чоловіки поважають стандарти – створіть свої Авто: Женевський автосалон (2018) Українська школа “Дивосвіт” в передмісті Чикаго – це Храм Знань, де виховують справжніх патріотів Українська Кухня

• Your first print issue will mail 1-3 weeks

from receipt of order.

• “Ukrainian People” magazine publishes 12

issues in an annual subscription.

• All orders subject to approval.

22 24 28 32 34 36

38 39 40 41

42 44 46 48 50 51 52 54 60 62

Наша обкладинка: На фото: Катерина Шатик Проект: Україна. Згадати Все https://www.facebook.com/UkraineTotalRecall Стиліст та фотограф: Ганна Бездоганна GannaBezdoganna

“UKRAINIAN PEOPLE” magazine

• Offer good in U.S.A. only.

14

18

60 Subscribe to

6 10 12

→ HOLLYWOOD Плітки

→ DIASPORA “Борщ, Бандури і Бабині Казки” Вечір пам’яті Тараса Шевченка в Норт Порті Фільм “Міф” про Василя Сліпака глибоко зворушив діаспору Канади 6-й Манітобський Український Фестиваль Танцю в Вінніпезі

54

4

for just $ 110 per year or $65 for 6 month

SUBCRIPTION FORM: First & Last Name Email Phone Address SEND YOUR CHECK TO:

VS Modern Media Group, Inc., P.O. Box 101076 Chicago, IL 60610

НАШІ ІНТЕРВ’Ю

Василь Бондарчук: “Найголовніша цінність у житті – це сім'я” - Скажіть, як вам вдається поєднувати роботу на естраді, роль люблячого чоловіка і турботливого батька? Василь: - Зовсім нескладно, навпаки, легко і приємно. У нашій родині панують гармонія і розуміння. Я відчуваю себе коханим чоловіком і щасливим батьком. Знаю, що моя сім'я завжди зі мною, а їх підтримка – головна нагорода. Я вважаю себе щасливою людиною. Рецепту щастя у мене немає. Потрібно просто з любов'ю ставитися до того, що ти робиш, і мати надійний тил.

С

півак Василь Бондарчук – відомий і талановитий виконавець. Кожна його пісня – це хіт, кожна його поява на сцені – це успіх. Захоплені прихильниці і преса заслужено вважають його темпераментним мачо, серцеїдом, одним з найсексуальніших і затребуваних співаків на українській естраді. На перший погляд, строгий і серйозний, але в душі безмежний романтик, добрий, турботливий, люблячий чоловік і, звичайно ж, найкращий батько на світі. Практично кожна композиція з репертуару артиста може бути віднесена до романтичної категорії. Василь підкреслює, що як в запропонованих йому піснях, так і в тих, які пишуться ним власноручно, присутній певний душевний порив. У музиці і словах співак намагається відобразити свій внутрішній світ. Основною темою залишається любов і пов'язані з нею відносини, тобто все те, чим дихає кожна людина. Варто зазначити, що настільки ж серйозно Бондарчук підійшов і до участі у відбірковому турі на “Євробачення” у 2012 році. В рамках конкурсу пролунав сольний варіант композиції під назвою “I do not know why”, записаний раніше з Сантою Дімопулос, що була на той момент учасницею популярного жіночого колективу “ВІА Гра”. На пісню було відзнято кліп. Відповідаючи на питання про те, чи не відчуває він деяке спустошення після закінчення концертів, артист відзначив, що під час виступів на сцені відбувається взаємний обмін енергією. Описати це почуття словами просто неможливо. Втома, природно, присутня, однак, її перекриває почуття задоволеності від того, що вдалося опинитися на одному гребні хвилі з публікою. Бондарчук підкреслив, що саме для цього він і працює, а фінансова сторона питання є для нього другорядною. Виконавець поділився, що найбільше задоволення йому приносять благодійні концерти, на яких все прозоро, відкрито і щиро. Такі виступи співак вважає найкращим “зарядом” для творчих особистостей. Як відомо, дружиною Бондарчука є співачка Катерина Веласкес. На думку Василя, обрана дружиною професія лише зміцнює взаєморозуміння. Артист постійно відчуває підтримку з боку коханої. Співак зазначив, що у його обраниці відмінний смак, так що йому є з ким порадитися з приводу нових композицій. Закохані досі відчувають себе комфортно один з одним. Василь і Катя завжди раді поспілкуватися з пресою.

4

April 2018 Ukrainian People

- Хто ви за знаком зодіаку. Чи вірите в зоряну сумісність? Василь: - Я за знаком зодіаку Терези, як і дочка. А Катя – Рак. До астрології ставлюся з гумором і певною недовірою. Смішно вважати, що любов необхідно вибирати відповідно до гороскопів і за сумісністю зірок. Я керуюся тільки своїми емоціями, прислухаюся до свого серця, до своїх відчуттів. І це правильно – серце не обдурить.

- На чому тримається ваша сім'я? Василь: - На коханні, звичайно, а також на взаєморозумінні, повазі та умінні поступатися один одному. Це дуже важливо. Катя: - Багато тримається на жінці (посміхається). Тому ми повинні бути терплячими і повинні вміти чекати. Жінкам варто вміти визнавати свої помилки, згладжувати гострі кути та йти на компроміси заради сімейного щастя. Мудрість жінки – в умінні знаходити золоту середину. Від того, як жінка буде вибудовувати відносини з близькими, залежить благополуччя її родини. А жіноче щастя – це внутрішній спокій від того, що моя дочка і мій коханий чоловік поруч зі мною.

- Як ви вибирали ім'я для дочки? Василь: - Вибирали удвох. Ім'я Аріана мені подобалося завжди. Хотілося, щоб доньку звали якось незвично. З грецької ім'я Аріана перекладається як “ніжна пісня”. На мій погляд, дуже красиво і зворушливо. Катя запропонувала друге ім'я Селеста. Дружина захоплюється мовами, і одна з її улюблених мов – іспанська. Селеста з іспанської означає “небесна”. Це рідкісне ім'я. Так і вийшло,

що ми доньку назвали подвійним ім'ям – Аріана-Селеста.

- Після народження доньки як змінилося ваше життя? Катя: - Здійснилася наша з чоловіком мрія – мати дочку. Аріана-Селеста стала скарбом нашої сім'ї. Це більше, ніж щастя. Це якась фантастика. І я сильно змінилася, у всій повноті відчула, що значить для мене материнство. Безсонні ночі і катастрофічна нестача часу. На багато чого в житті починаєш дивитися по-іншому. У цей момент відбувається переоцінка цінностей, починаєш виділяти головне та другорядне. На даному етапі моє життя присвячене доньці, хочеться дати їй все, щоб вона знала і відчувала, що росте в любові і ніжності. Василь: - Ми стали любити один одного ще більше. Більше довіряти і слухати. Почали замислюватися про ті речі, про які раніше просто мовчали. Ми віддані одній справі – вихованню нашої улюбленої доньки.

- Дитина більше тягнеться до мами, чи до тата? Василь: - У нас мама більше виховує, а тато іграшками закидає (сміється). Оскільки 95% часу Аріана проводить з мамою, то звичайно більше вона тягнеться до неї. Але я все одно намагаюся максимально свій вільний час присвятити вихованню дочки. Ми гуляємо, граємося разом, по-іншому бути просто не може. Вона – моє щастя! Сумую, коли довго її не бачу.

- Катя, що, на ваш погляд, головніше – кар'єра чи сім'я? Катя: - Жінка повинна розуміти, що як би вона не гналася за кар'єрою, найбільша цінність – це сім'я, вона – найдорожче у світі. А найголовніше – це спокій в душі і впевненість у завтрашньому дні. Сьогодні треба бути самодостатньою і сильною духом жінкою.

- Є у вашій родині якісь традиції? Василь: - Новий рік, всі дні народження, інші свята і події ми відзначаємо великою родиною. Ми збираємося і їдемо до батьків. Мій батько смажить шашлик, граємо на гітарі, співаємо, танцюємо, і вечір плавно переростає в концерт. Я взагалі переконаний, що великі сім'ї – найщасливіші і міцніші.

- Ви готові пробачити все один одному? Василь: - Складне питання, дивлячись що. Адже різні бувають ситуації. Зруйнувати простіше, ніж зрозуміти і пробачити. У взаємних звинуваченнях люди часто вбивають свою любов. Виходить, око за око, і росте така снігова куля, що в підсумку шлюб приречений. Знаю багато прикладів, коли в родині з'явився з боку чоловіка або з боку дружини інтерес до когось, і люди розлучилися. Вони пережили це, як випробування, яке дозволило їм замислитися, винести уроки. Якщо такий інтерес став можливим, значить, відносини не досконалі, щось люди один одному не давали. Винні обоє. Катя: - У справжнього кохання є особливості: воно “все покриває і всьому вірить”. Справжнє кохання у своїй самовідданості здатне покрити недоліки іншої людини, бути самовідданим, безкорисливим, яке бачить тільки хороше. Треба просто прощати і забувати погане.

- Катю, чи балує вас чоловік? Які подарунки він робить? Катя: - По-перше, він обсипає мене компліментами і робить це дуже красиво. Я завжди відчуваю, що йому подобається, а що ні. Квіти в нашому будинку є завжди (посміхається). Він дуже уважний. Може купити мені все, що я захочу. Наприклад, я дуже люблю біле золото.

- Хто у вашому домі готує? Василь: - Якось так склалося, що готую в будинку я. Мені подобається запікати рибу з рисом, тушкувати кролика, смажити м'ясо. Доньці запікаю фрукти, смажу млинці з кокосовим молоком. Мені цікаво готувати різні страви.

- Улюблена страва? Василь: - Улюблена страва нашої сім'ї – сирники з бананами. Вони виходять легкими, повітряними і дуже смачними.

- Побажання нашим читачам? Василь: - Простого сімейного щастя. Кожна жінка варта щасливого кохання. Нехай ваше життя буде наповнене приємними моментами і яскравими сюрпризами. Більше віри в себе і не забувайте піднімати очі вгору. Іноді ваше щастя може знаходитися зовсім поруч. Катя: - Кохайте і будьте коханими. Побільше добра, теплоти і позитиву. Завжди дивіться вперед і ніколи не сумнівайтеся. Є чудове філософське висловлювання: “Згадай про Бога, коли тобі добре, і Бог обов'язково згадає про тебе, коли тобі буде погано”. http://www.gorod-lubvi.com.ua

4 травня Чикаго матиме чудову нагоду послухати найулюбленіші українські пісні у виконанні Василя Бондарчука на події року – Ukrainian People Fashion Show (Spring-Summer, 2018), яке відбудеться в Petergof Dance & Night Club за адресою: 577 Waukegan Rd, Northbrook, IL 60062. Організатор події: журнал “UKRAINIAN PEOPLE” (ukrainianpeople.us).

Chicago Illinois, USA

Народжений у січні тридцять третього…

Слово про видатного земляка-українця Олексія Григоровича Коновала Олександр Панченко,

доктор права, приват-доцент Українського Вільного Університету (Мюнхен), адвокат з міста Лохвиці Полтавської області

6

April 2018 Ukrainian People

З

Олексієм Григоровичем Коновалом, який не лише мріє про волю України, але й плідно довгі роки працює для української справи, мене єднає довголітня листовна переписка та спільне бачення трагічної української історії, складний процес вітчизняного державотворення, співучасть та переживання за долі українського люду. Понад 10 років тому у своєму листі до мене, від 12 листопада 2007 року, Олексій Григорович повідомляв мені: “Вельмишановний пане Панченко! Ваш лист, в якому Ви цікавитесь деякими особами з діяспори, отримав. Фундація ім. Івана Багряного має 7 представників Фундації в Україні. Ми видали багато книжок Івана Багряного та інших авторів, між ними й тих, хто Вас цікавлять. Їх розповсюджували в Україні наші представники. Велику книгу Василя Гришка “Карби часу” видало видавництво “Смолоскип”, це майже 990 сторінок, в ній поміщено багато його статей. 2005 року у видавництві “Юніверсум” ми видали три різні книги під одною назвою “Марш молодости” Віталія Бендера, в якій поміщені також його статті та вірші. Книгу “Нестор Городовенко – життя і творчість” ще в 2002 році видав за нашою допомогою Георгій Шибанов з смт.Чорнухи на Полтавщині. Долучую копію з нашого Бюлетеню, де ми коротко про те інформували наших членів та жертводавців. Річники газети “Українські вісті” є в Києво-Могилянській Академії, Державному архіві-музеї Києва, у видавництві “Смолоскип” в Києві. Здається, ми висилали деякі річники в Полтаву до бібліотек…”.

За деякими даними, люди, народжені під знаком Водолія у цій декаді січня – особливі, бо ж у їхньому характері зустрілися творча енергія, швидка реакція та різнобічність. Це, здебільшого, вольові люди – за покликанням працелюбні творці, старанні трудівники, критичні мислителі, вони є конструктивними у своїх бажаннях, а ще – здатні впливати, спонукати й управляти активною діяльністю інших людей, до того ж пристрасно віддані й завжди готові захищати свої переконання. Це – багатогранні особистості, які зазвичай встигають охопити широку палітру різних інтересів. Ці рідкісні люди здатні одночасно робити відразу кілька справ, причому всі однаково добре. Вони є критичними до своєї й чужої праці, а їх витончена й динамічна сила дуже важко контролюється сучасниками у повсякденному житті. Якраз до таких людей, народжених у третій декаді січня, я можу з усією впевненістю віднести видатного Українця, мого земляка-полтавця, непересічного публіциста, визначного громадсько-політичного діяча й довголітнього генерального секретаря ЦК багрянівської УРДП (Україн-

ської Революційно-Демократичної Партії), який нині очолює у США Фундацію імені Івана Багряного, Олексія Григоровича Коновала. Особливою сторінкою молодечого життя Олексія Коновала є створення й функціонування Об’єднання Демократичної Української Молоді (ОДУМ). Відомо, що одну із перших філій ОДУМ-у було засновано в Чикаго ще 6-го серпня 1950 року, а її першим головою був Олександер Луппо. Протягом перших років сходини відбувалися в різних будинках, часами під церквою Св. Покрови. Спочатку були організовані хори і драматичні гуртки. В 1952 році при управі філії було створено редакційну колеґію, яку очолював разом Борисом Шерстюком Олексій Коновал. Вони почали видавати журнал “До мети”, який подавав цікаву інформацію з історії України та одумівського життя. У 1959 році нову управу цієї філії ОДУМ-у очолив Олексій Григорович Коновал, якраз на період діяльності цієї управи припало організування Юного ОДУМ-у. Виховниками впродовж всього часу були Олексій та Василь Коновали, Галина Бойко (Грушецька), Марія

Шкребець, Стефа Ковальчук, Віра, Ніна та Олена Лукаш, Таня Суховій, Віра Горб, Ярослав Меркуло, Віктор Білоус, Дмитро Грушецький, Олексій Пошиваник, Петро та Іван Іващенко, Євген Ткаліч та Оксана Масловська. Праця з Юним ОДУМ-ом та дорослим відбувалася в роях регулярно, щотижня. 20 березня 1960 року настоятель церкви Св. Софії отець Микола Литаківський з протидіяконом М. Покотиленком посвятили прапор філії, а 11 грудня 1960 року отці Федір Білецький та Микола Литваківський посвятили дім ОДУМ-у. До речі, на 10-ому З’їзді ОДУМ-у США в Нью-Йорку у 1960 році цій філії було вручено чудове перехідне погруддя Головного отамана військ УНР Симона Петлюри. Від того часу, за винятком одного року, його тримає філія Чикаго. Слід нагадати, що при кінці 1964 року ця філія, завдяки старанням Данила 3авертайла, створила ансамбль бандуристів ОДУМ-у, що його очолив відомий бандурист і композитор Григорій Китастий. В ансамблі, крім багатьох співаків, було 38 осіб з бандурами. Вперше ансамбль бандуристів виступив на Шевченківськім концерті 4 квітня 1965 року в школі Шопена. Група бандуристів філії – Олексій Пошиваник, Петро та Іван Іващенко, Іван Сербу та Олег Масловський – пізніше неодноразово виступали на імпрезах та святах українських організацій. Філія ОДУМ-у Чикаго завжди прикладала багато зусиль до того, щоб журнал ОДУМ-у “Молода Україна” стояв на якнайкращому ґрунті як ідейному, так і матеріальному. Тому, завдяки відданим одумівцям, представникам журналу – Павлові Коновалові, Іванові Козацькому, Данилові 3авертайлові та Олексієві Коновалові – чиказький часопис завжди мав найбільше число передплатників. “…Праця філії в Чикаго з року в рік пожвавлювалась завдяки енергійній праці голів філії Олександра Луппо, Павла Коновала, Володимира Філя, Віктора Білоуса, Олексія Коновала, Олексія Пошиваника, Василя Коновала та Данила 3авертайла – незамінимого opгaнiзaтopa філії, членів управи філії та поодиноких членів філії, таких як Іван Козацький, Вадим Мішалов, Марія і Поліна Мартинович, Анатолій Луппо, Грицько Лень, Леонід Гюбнер, Борис Шерстюк, Іван, Віра та Олена Лукаш, Тарас Кохно, Дмитро Грушецький, Григорій Мельник, Галина Бойко, Петро і Параска 3авертайло, Ярослав Меркело, Стефа Ковальчук, Василь Коновал, Марія Шкребець, Микола Калюжний, Михайло Кужіль, Леонід Литус, Катя Щибря, Юрій, Оля і Віра Горб, Ліда Романенко, Віра Тарасенко, Олена Павелко, Марія Павлівець, Макар Міскевич, Наталка Колішинська, Володимир

Косогор, Микола Скиба, Людмила Ревенко, Валя Пошиваник та багато інших. Кожного року, від самого початку існування філії, влаштовується зустріч Нового Року. В 15-тиріччя існування філії вибрано нову управу, яку очолив Василь Коновал. До неї увійшли особи, що ще недавно були членами Юного ОДУМ-у…” – йдеться в одному із інформаційних повідомлень.

ру, історію в школі українознавства при православній парафії Святого Володимира, кілька років був директором школи україно­ знавства. Від 2000 року Олексій Коновал редагує видання “Вісті Фундації імені Івана Багряного”, яке, до речі, отримують і у Лохвиці, Миргороді, Дніпрі, Києві та багатьох інших малих та великих містах України. В одному із своїх дописів

Українська молодь в США, 1960-ті роки *** купі рядки автобіографії Олексія Григоровича Коновала необхідно доповнити інформаціями про те, що він є автором багатьох розвідок про літературу, події нашого визвольного руху, мистців та письменників української діаспори, які ввійшли до нещодавньої Збірки його праць, що її видала друком у 2013 році газета “Літературна Україна”. До речі, на досить високу й доволі непросту в країнах поселення українців посаду генерального секретаря ЦК УРДП (Української Революційно-Демократичної Партії) він обирався на п’ятьох з’їздах цієї визначної партії. Як зазначає у своїй біографії Олексій Коновал, він народився 27 січня 1933 року у с. Петрівці (Миргородський р-н Полтавської обл.). У далекому 1943 році малий Олекса разом із батьками еміґрував на Захід, під час перебування у таборах для переміщених осіб навчався у гімназії. У 1950 році родина Коновалів виїхала до США, де пан Олексій навчався на авіаційно-інженерному факультеті Іллінойського інституту в Чікаґо. Згодом, у 1960 році, закінчив механічний факультет Іллінойського інституту технологій. Тривалий час, від 1974-го по 1985-ий рік, мій земляк Олексій Коновал викладав українську мову, літерату-

С

Олексій Григорович, зокрема, зазначав, що “…під час Другої світової війни багато родин гнаних, переслідуваних, розкуркулюваних та голодуючих у 1933 році залишили Україну й після війни опинилися на території Австрії та Німеччини. Згідно з договором США, Англії та СРСР в Ялті, люди зі східних та центральних областей України, що були частиною радянської України, підлягали примусовій репатріації із Заходу на “родіну”, в Совєтський Союз. Українці з Галичини та земель, що до 1939 року були під Польщею, та “стара еміграція”, особи, що вийшли на еміграцію з урядом УНР після Першої світової війни, репатріації не підлягали. Тому становище “східняків” і “західняків” України відрізнялося. В 1946 році Іван Багряний написав памфлет “Чого я не хочу вертатися до СРСР”, який, завдяки українцям в американській армії, був переданий до США, перекладений англійською мовою й вручений впливовим сенаторам США, урядові Англії та генералові Айзенґаверові, який з допомогою своїх вояків примушував силою їхати людей на “родіну”. Після того ситуація трохи змінилася, перестали силою вивозити до репатріаційних таборів, але під час “скрінінгів” людей викидали з ДіПі таборів як непримусово вивезе-

них осіб на роботу в Німеччину. Іван Багряний зі своїми друзями розпочав видавати в Новім Ульмі, в Німеччині, газету “Українські вісті” та в скорому часі створив нову партію під назвою Українська Революційно-Демократична партія (УРДП), яка охопила велику кількість свідомого елементу з центральних та східних областей України, так званих тоді “східняків”, людей з Великої України. До них мали певне упередження вихідці із західних областей України, члени та прихильники українських націоналістичних середовищ. Діяльність УРДП спершу зосереджувалася в американській зоні Німеччини, а пізніше поширилася на англійську та французьку зони. Газета “Українські вісті”, що почала виходити наприкінці 1945 року, стала голосом і оборонцем підрадянської еміґрації – проти примусової репатріації, чи таборових “скрінінґів” (перевірок, звідки дана особа була – зі Сходу чи Галичини), чи щодо заходів виїзду на нові поселення в інші країни, за океан. Для багатьох членів УРДП відкрилися двері виїзду до США, Канади, Бельґії, Франції, Арґентини, Австралії, Англії, Бразилії, Венесуели та інших країн світу. В тих країнах вони створили в п’ятдесятих роках свої Крайові Комітети УРДП чи ОУРДП та тримали й далі зв’язок зі своєю централею, яка перебувала в Новім Ульмі, де мешкали із своєю родиною Іван Багряний, керівник партії, та більшість членів проводу. Старанням членів УРДП 18 липня 1950 року в Нью Йорку створено Об’єднання Демократичної Української Молоді (ОДУМ) в США, а пізніше створено ОДУМ в Канаді, Англії, Австралії, Німеччині та Бельґії. В чотирьох останніх країнах по десяти роках діяльності ОДУМ припинив своє існування через виїзд активних членів ОДУМ-у на американський континент… У той час у США було створено Демократичне Об’єднання колишніх репресованих з-під Совєтів (ДОБРУС), а в Канаді – Союз Українців – жертв російського комуністичного терору (СУЖЕРО), Леґіон імені Симона Петлюри, Товариство сприяння УНРаді, Товариство ОДУМівських приятелів (ТОП) та Фундацію ім. Івана Багряного. Середовище УРДП та його вищезгадані братні організації видали цілу низку вартісних книг українською та англійською мовами про колективізацію, розкуркулювання, арешти та заслання на Сибір, Голод 1933 року, бо вони були наочними свідченнями трагічних років комуністичної влади на Україні. Минули десятки років за ме­ жами України, й старша активна генерація в УРДП та його братніх організаціях почала помалу відходити в інший світ. Першим припинив своє існування ДОБРУС, Ukrainian People April 2018

7

тоді СУЖЕРО та Леґіон ім. Симона Петлюри, а з кінцем травня 2000 року члени партії УРДП вирішили також припинити її існування, а спрямувати решту своєї енергії, увагу та фінанси в діяльність Фундації ім. Івана Багряного, щоб допомогти незалежній Україні стати на власні ноги. Партія вважала, що не варто переносити свою діяльність в Україну, де й так забагато вже партій, багато яких мають ті ж самі ідеї, що мала УРДП. Рівночасно зі створенням вищезгаданих організацій з’явилися їхні газети, журнали, бюлетені, інформаційні листки та інші пресові органи. За більш ніж півсторіччя існування цих організацій назбиралося багато архівів та річників різних видань. Оскільки деякі організації припинили своє існування чи сповільнювали свою діяльність, було вирішено зберегти те, що ще залишилося, – архіви та річники видань, для історії, для студій та досліджень майбутнім поколінням. Річники видань вищезгаданих середовищ: “Українські вісті”, “Український Прометей”, “Ми ще повернемось!”, “Наша боротьба”, “Наші позиції”, “Штурм”, “Нові дні”, “Молода Україна” та багато інших видань були передані до Конґресової бібліотеки США у Вашинґтоні, до українського музею в Чикаго, до архіву УВАН в Нью-Йорку, до Іллінойського

університету в Урбана-Шампейн, в українську секцію, до Імміграційного історично-дослідчого центру при Міннесотському університеті, до Українського культурного і освітнього центру у Вінніпезі, до бібліотеки ім. Симона Петлюри в Парижі, до Українського Вільного Університету в Нью-Йорку для вислання в Україну та іншим. В Україну вислано безпосередньо нами багато вищезгаданих видань та книжок, виданих нами чи діаспорою в Києво-Могилянську академію, до Острозької академії, до державного Архіву-музею в Києві, до музею ім. Тараса Шевченка в Києві та Каневі, до музею діаспори у Львові, до бібліотек у Полтаві, Одесі, Запоріжжі, Миколаєві, Харкові, Охтирці, Сумах та інших містах України… *** Під час відзначення 35-ліття Фундації ім.Івана Багряного провідні члени української громади в Чикаго зібралися в Українському Національному Музеї, де було вшановано також і довголітнього члена управи, скарбника та редактора “Бюлетеню” і сторінки Фундації в часописі “Свобода” – інж.Олексія Коновала. Віра Боднарук, заступниця голови Фундації ім. Багряного, писала: “…Спеціяльне відзначення за його надзвичайну віддану працю у Фундації впродовж 35 років та Ди-

Уляна Линевич Broker/Realtor

Продаж та купівля

нерухомості в Чикаго та околицях www.UlyanaSellsHomes.com

Phone: (773) 817-7993, fax: (630) 232-6918 Email: ulynevych@coldwellhomes.com

Each Office is Independently Owned and Operated.

плом лавреата премії ім.Івана Багряного було вручено одному із організаторів Фундації та її довголітньому скарбникові, редакторові сторінки Фундації в газеті “Свобода” та “Бюлетеня” Фундації – інж. Олексієві Коновалові. Він також був нагороджений Дипломом від Фундації родини Воскобійників – як “журналіст-літописець українського життя в діяспорі, невтомний громадський діяч-літературознавець, автор-упорядник низки вагомих високо-цінних видань”… Після вручення дипломів та публічного вшанування гостей, Софія і Галина Коновали, онучки пана Олексія, виконали в честь свого дідуся дві пісні – “Ми об’їхали землю навколо” (слова І.Багряного, муз. Г.Китастого) та “Виростеш ти, сину” (слова В.Симоненка) у супроводі на бандурі Лесі Клімченко….”. Думається, що гру на бандурі Олексій Григорович слухав особливо уважно не тільки тому, що віддавна був поціновувачем творчості уродженця Полтавщини, майстра Григорія Китастого, але ще й тому, що у якраз його родинному селі Петрівцях з давніх давен зналися на грі на кобзі й бандурі, бо ж якраз у цьому селі народився у 1892 році віртуозбандурист, співак, дириґент і педагог Володимир Андрійович Кабачок, який, до речі, професійно грав ще й на тромбоні, контрабасі та ударних інструментах. Цей основоположник та мистецький керівник Полтавської капели бандуристів (1925–1934), був вперше заарештований за рік після народження Олексія Коновала, у січні 1934-го року, а вдруге за три роки – у 1937 році. Вражає, що маестро Володимир Кабачок під час свого вимушеного перебування та ув’язнення у Ленінграді й Ташкенті продовжував грати на бандурі (!) й всупереч московським шовіністам створював українські музичні колективи (!). …Як лауреат Премії Фундації імені Івана Багряного 2014 року, у своєму подячному листі на адресу цієї Фундації, я, зокрема, написав: “…Щиро дякую всім високодостойним членам Фундації імені Івана Багряного у США, моїм шановним землякам-українцям, яких нещаслива доля закинула на непривітну чужину, за присудження мені, буденній і провінційній особі – Олександрові Панченку – поважної премії імені світлої пам’яті Івана Багряного у 2014 році. Ця висока нагорода дуже надихає мене, але ще більше – зобов’язує на нову й натхненну працю та безкомпромісний бій на благо та за честь нашої знедоленої неньки-України у такий надзвичайно жорстокий і небезпечний для неї час кривавої московсько-путінської аґресії. Знайте, що ми, українці на Рідних

землях, нащадки козаків та посполитих, повік не скоримося, не піддамося й ніколи не станемо на коліна перед московськими КҐБкарликами – Путіним і Мєдвєдєвим та їхніми посіпаками. Слава українській Україні! Слава Героям Небесної Сотні і Східного фронту! Низький уклін, честь і хвала українцям із країн поселення, що допомагають своїй праматеріБатьківщині…” Іван Багряний, яскравим натхненним послідовником якого є нинішній Ювіляр Олексій Григорович Коновал, мій земляк-полтавець, мріяв, що настане “…Епоха всесвітньої справедливості, що зійде, як сонячний ранок, після жаскої, макабричної ночі минулого. ЕПОХА шанування людської гідності і людського права – дихати, жити, думати й одверто говорити... Епоха культу матері і дитяти... Епоха торжества людського щирого серця, вільного, незтероризованого, не зганьбленого, не підгорненого ні під чий брудний чобіт...”. Сьогодні, відзначаючи ювілей великого й невтомного Українця Олексія Григоровича Коновала, я впевнений, що незабаром настане така багрянівська епоха для України, ба, більше, – для цілого світу! Ми, з роду-племені українці, у цей небезпечний для народу й держави страшний час, маємо знайти дуже непросту, але доволі обнадійливу відповідь про перспективи нашого щасливого майбуття. Попри все те жахливе й криваве, що нам принесла азійська Московщина, – ми будемо разом сподіватися, що незабаром прийде таки вимріяна роками й оспівана у творах Іваном Багряним “епоха культу матері і дитяти”. Тож будемо на це щиро сподіватися… Сподіватися на остаточну перемогу над нашим затятим ворогом, повсякчас й щохвилинно боротися “За українську Україну”, як це робить українець з діда-прадіда Олексій Григорович Коновал.

Н о в и н и Ч и к а го

Мільярдер Джей Прітцкер став номінантом на посаду губернатора від демократів

М

Проект століття – Чикаго розширює аеропорт O’Hare

М

ер Рам Емануель (Rahm Emanuel) та чиказькі авіакомпанії перебувають у заключній стадії переговорів щодо грандіозного розширення аеропорту O’Hare International Airport на суму 8,5 мільярдів доларів. В рамках плану буде створено найсучасніший глобальний термінал, десятки нових смуг та кілька додаткових вестибюлів. Восьмирічний план стане найбільшим і найдорожчим ремонтом терміналу за 73-річну історію О’Хара. Мета полягає в тому, щоб покращити авіатранспортний вузол, відомий своїми заторами і затримками, збільшивши кількість міжнародних рейсів і створивши більше місця для вітчизняних перевізників. Емануель прагне використати дату закінчення терміну дії 35-річної оренди авіакомпанії, щоб забезпечити підвищення комісій та зборів перевізників, які допоможуть оплатити амбітний проект.

55-річний термінал-2 буде зруйновано, щоб створити простір для “Глобального терміналу” з ширшими вестибюлями та воротами, щоб вміщати великі літаки міжнародного призначення, як-от з Гонконгу чи Дубаю. Термінали 1, 3 та 5 будуть реконструйовані, а два нових супутникових вестибюлі будуть побудовані на захід від існуючих терміналів і з’єднані з новим Глобальним терміналом підземним пішохідним тунелем. Буде додано більше 3,1 мільйона квадратних метрів термінального простору – це на 72 відсотка більше за поточні 4,3 мільйона квадратних метрів. Після завершення проекту в 2026 році, обсяг простору для літаків на аеровокзалах збільшиться на 25 відсотків, а загальна кількість смуг зросте зі 185 до майже 220.

Craigslist закрив розділ з оголошеннями для знайомства через закон про торгівлю людьми

Р

ішення про закриття було прийнято після того, як в середу, 21 березня, сенат США прийняв закон проти торгівлі людьми, згідно з яким веб-сайт чи інші особи можуть бути притягнуті до відповідальності за незаконну діяльність. Компанія заявляє, що Закон про боротьбу з онлайн-торгівлею людьми (Fight Online Sex Trafficking Act) має на меті притягнення вебсайтів до кримінальної та цивільної відповідальності. У повідомленні на сайті сказано, що будь-який інструмент або служба може використовуватись не за призначенням, але компанія сподівається, що “одного дня” вона може повернути розділ на сайт.

Craigslist заявив: “Ми бажаємо щастя мільйонам сімей та партнерів, котрі познайомилися через Craigslist!” Вже не вперше Craigslist зіткнувся з суперечками щодо категорій. У 2009 році розділ “еротичні послуги” був змінений на “послуги для дорослих”. А рік тому оголошення в цьому розділі взагалі перестали показувати.

10

April 2018 Ukrainian People

ільярдер Джей Роберт Прітцкер (J.B. Pritzker) став номінантом на посаду губернатора штату Іллінойс від демократів. Прітцкер, який витратив майже 70 мільйонів доларів власних коштів під час первинних виборів, переміг шістьох кандидатів, включаючи сенатора Даніеля Бісса (Daniel Biss) та мільйонера Кріса Кеннеді (Chris Kennedy). Тепер він зіткнеться або з діючим губернатором Брюсом Раунером (Bruce Rauner), або представником штату Джоан Айвз (Jeanne Ives). Під час своєї переможної промови Прітцкер націлився на діяльність Раунера, назвавши його перший термін невдачею. “Давайте належним чином фінансува-

Аналітик Fox News звільнився після остаточного усвідомлення, що їх канал – “машина пропаганди”

Р

альф Пітерс (Ralph Peters), колишній полковник армії і до недавнього часу стратегічний аналітик Fox News, вирішив покинути роботу на каналі. На нього, нарешті, зійшло просвітлення. Про звільнення Пітерса першими повідомили BuzzFeed News, які отримали копію електронного листа про його відставку. В цьому листі він докладно розповів колегам про свої міркування. “Сьогодні я відчув, що Fox News нищить наш конституційний лад та закони, сіючи Нелегали можуть спати спокійно? Іллінойс офіційно став “штатом-притулком” для іммігрантів

12 березня в чиказькому мексиканському ресторані Little Village губернатор Брюс Раунер (Bruce Rauner) підписав TRUST Act. Цим законом була офіційно заборонена співпраця між поліцейськими департаментами Іллінойсу та імміграційними службами.

TRUST Act діє у всіх випадках, за винятком видачі федеральним суддею ордеру на арешт. Це рішення зробить Іллінойс більш привітним до іммігрантів та біженців. Закон забороняє місцевим правоохоронним органам затримувати людей за вказівкою Immigration and Customs Enforcement (ICE) – федерального відомства, яке ідентифікує та розслідує справи іммігрантів, що незаконно перебувають в країні. Він також забороняє поліцейським запитувати про імміграційний статус

тимемо наші школи, щоб кожна дитина отримувала якісну освіту”, – сказав Прітцкер. – “Давайте запровадимо прогресивний податок на прибуток, щоб ми могли знизити податкове навантаження для середнього класу та тих, хто прагне в нього увійти. Давайте працювати над універсальною охороною здоров'я”. їдку та невиправдану параною серед глядачів”, – заявляв Пітерс в електронному листі. – “Я пишався своїм десятилітнім співробітництвом з Fox News. Тепер мені соромно за це”. Пітерс продовжував розповідати про те, що Fox News “сильно змінився і змінився в гіршу сторону. Колись він постачав легітимну і дуже необхідну консервативну інформацію, а зараз перетворився в звичайну пропагандистську машину руйнівної адміністрації”. Нагадаємо, що Пітерса декілька років тому усунули від роботи за те, що він на телебаченні назвав президента Обаму (Barack Obama) “повним слабаком” за його стратегію боротьби з тероризмом. В його прощальному листі була ще раз розглянута ця ситуація, а також розкритиковано Трампа і ведучих каналу. “Мене вразило те, що ведучі, які зробили собі репутацію суперпатріотів і які знущалися над президентом Обамою за його лицемірство в стосунках з Путіним (Vladimir Putin), зараз підтримують порядок Путіна і його проникнення у наші вибори та кампанію Трампа”, – підкреслив Пітерс. особи, що дозволить іммігрантам спокійно повідомляти про злочини місцевій поліції. Закон підтримали працівники правоохоронних органів штату Іллінойс, а також понад 170 релігійних лідерів та понад 170 бізнесменів штату Іллінойс. Підтримку кампанії “Campaign for a Welcoming Illinois”, яка виступала за підписання нового закону, висловили понад 84 організації та 14 тисяч осіб. Лише 5 республіканців проголосували за закон в сенаті штату Іллінойс, і лише один республіканець проголосував за нього в Палаті. “Цей закон забезпечить безпрецедентний рівень захисту для півмільйона неофіційних жителів Іллінойсу, які могли бути депортовані через звичайне порушення правил дорожнього руху”, – пояснили в організації Illinois Coalition for Immigrant and Refugee Rights. – “Зараз Іллінойс є золотим стандартом захисту від депортації”.

СпеціалізуєтьСя на поСлугах: • • • • • •

Купівля та продаж нерухомості Short Sale Foreclosure RЕО – купівля нерухомості від банку Land Trust Планування нерухомості (Estate Planning) • Купівля HUD та нерухомості з аукціону

SHVARTSMAN LAW OFFICES це наша Спільна Справа Команда олена Р. Шварцман | Засновник та генеральний директор олександра дененберг | Адвокат Ірина Лодоєва | Помічник адвоката дженні Березіна | Помічник адвоката анна Фадєєва | Помічник адвоката

Ми розуміємо, що наш продаж був одночасно унікальним та складним, але Ви допомогли значно полегшити його. Ми дуже вдячні за швидкі та інформативні відповіді. – Michael & Carol

з нашим досвідом та знанням законів купівлі-продажу нерухомості в штаті іллінойс, Shvartsman Law Offices допоможе зробити вашу угоду успішною. Ми виконуємо повний огляд та пояснення усіх документів під час транзакції. офіс: 847.714.0210

Сайт: ShvartsmanLaw.com

Ел. адреса: contact@ShvartsmanLaw.com

КРИМІНАЛ

Підозрюваний в розповсюдженні посилок-бомб в Остіні загинув під час затримання

В

середу зранку, 21 березня, чоловік, який, на думку поліції, стояв за серією вибухів посилок-бомб в Остіні, штат Техас, помер після вибуху у своєму автомобілі. Чоловік був ідентифікований як Марк Ентоні Кондітт (Mark Anthony Conditt). “Його смерть стала кульмінацією трьох дуже довгих і напружених тижнів для нашої громади”, – заявив начальник відділу поліції Остіна Брайан Менлі (Brian Manley). Двоє осіб померли в результаті вибухів. Ці новини з'явилися на наступний день після вибуху п'ятої бомби-посилки в центрі розподілу FedEx у Schertz після опівночі у вівторок, 20 березня. В результаті інциденту один з працівників отримав незначні травми. Поліція отримала інформацію про підозрюваного, після чого він зі списку зацікавлених осіб швидко перемістився в список підозрюваних. Поліцейські вели спостереження за його автомобілем і знайшли його в готелі в Round Rock, недалеко від Остіна.

FedEx надав органам влади “вагомі докази”, зафіксовані їх системою безпеки. CBS Austin опублікував зображення підозрюваного в перуці і рукавичках у магазині FedEx South Austin. Поліція вважає, що 24-річний підозрюваний сконструював всі бомби, що вибухнули в Остіні. Коли Кондітт помітив, що поліцейські спостерігають за його автомобілем зранку в середу біля готелю, він почав втікати. Влада переслідувала транспортний засіб, який врешті-решт зупинився на узбіччі дороги. Коли офіцери SWAT підійшли до машини, вибухнула бомба, в результаті чого загинув підозрюваний. Під час вибуху один офіцер зазнав незначних травм.

Чоловік з Гері звинувачений у вбивстві зниклої жінки 40-річний Крістофер Трайкофф (Christopher Traicoff) у п'ятницю, 23 березня, був звинувачений у вбивстві, пограбуванні, підробках та фальсифікації фактів, повідомляється у справі суду округу Лейк-Каунті. Трайкофф підозрюється у вбивстві 38-річної Ейпріл Лінн Салазар-Бернал (April Lynn Salazar-Bernal) з Вітфілда, яка була знайдена мертвою в четвер в Key West Inn. по вулиці Міссісіпі. Жінка була зв'язана і задушена.

12 березня Трайкофф і СалазарБернал були помічені у барі Хаммонду, перш ніж поїхати до дешевого готелю Key West Inn. Слідчі встановили, що Трайкофф розрахувався за номер невдовзі після 21:30 вечора цього ж дня

і заплатив за кімнату до 14 березня. Коли 15-го березня прийшов час розрахунку, працівник готелю постукав у кімнату, проте йому ніхто не відповів. Відчинивши двері, він знайшов на ліжку мертве тіло жінки, накрите ковдрами і з кров'ю на подушці. Трайкофф був заарештований після того, як SWAT округу Лейк увірвався у забарикадований будинок в Гарі на вулиці Мак-Кінлі. Підозрюваний має декілька судимостей. Друзі та сім'я Салазар-Бернал занепокоїлись після того, як жінка зникла на декілька днів, оскільки це було “надзвичайно незвичним”: вона, як правило, “регулярно публікувала повідомлення на Facebook”.

Підозрюваний вбивця студентки коледжу Нью-Йорка заарештований у Нікарагуа

Ч Х ТРАВМИ В АВТОМОБІЛЬНИХ АВАРІЯХ Х ТРАВМИ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ І НЕЩАСНІ ВИПАДКИ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА БУДІВНИЦТВІ І МЕДИЧНІ ПОМИЛКИ / ПОМИЛКОВА СМЕРТЬ - бійки - крадіжки зі зломом, тощо. ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ДОРОЖНЬОГО РУХУ (CDL TICKETS)

БЕЗКОШТОВНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ:

773-281-8744

Ми розмовляємо польською. 30 років у бізнесі.

www.joelgouldlaw.com 5839 W. Belmont Ave., Chicago, IL 60634 and office at downtown.

12

April 2018 Ukrainian People

оловік, підозрюваний у вбивстві студентки Binghamton University, який втік до свого рідного Нікарагуа, у вівторок, 13 березня, був арештований у країні Центральної Америки.

22-річний Орландо Терцеро (Orlando Tercero), власник подвійного громадянства, втік у Нікарагуа після того, як він, передбачається, вбив 22-річну Хейлі Андерсон (Haley Anderson), свою однокурсницю з Binghamton’s Decker School of Nursing. Влада Нікарагуа повідомила про те, що Терцеро був затриманий та переведений до в'язниці в ЕльЧіпоте, в 40 милях на південний захід від столиці Манагуа. Хейлі Андерсон була знайдена

мертвою у ліжку в п'ятницю, 9 березня, в будинку Терцеро біля Державного університету Нью-Йорка в Бінгемтоні. Смерть Андерсон була класифікована як вбивство, але поліція не повідомила, як і чому вона була убита. Поліція вважає, що Терцеро покинув США з аеропорту John F. Kennedy International Airport в НьюЙорку того ж самого дня, коли було знайдено тіло Андерсон. Вже в понеділок, 12 березня, поліція назвала Терцеро підозрюваним. За словами їх однокурсника, Андерсон і Терцеро раніше зустрічались, але Терцеро “не міг пережити їх розставання”.

Батько арештований за сексуальне насильство над своїми 2 дітьми 50-річному чоловіку з передмістя Чикаго було пред'явлене звинувачення у сексуальному насильстві над своїми двома дочками, заявили представники шерифа округу Уілл в п'ятницю, 23 березня. Джорджу М. Гузласу (George M. Guzlas) з Локпорту було пред'явлено звинувачення у численних кримінальних сексуальних нападах на жертви віком до 13 років.

8 березня поліція розпочала розслідування справи Гузласа, коли

сусід повідомив поліцію, що його дві дочки розповіли йому про сексуальне насильство з боку батька. Одна з дівчат була віком від 10 до 11 років під час передбачуваного нападу, а інша – від 7 до 11 років. Згідно рішення суду, 22 березня детективи отримали ордер на обшук у резиденції Гузласа. Підозрюваний утримується у в'язниці округу під заставу у розмірі 20 мільйонів доларів. Його наступний судовий термін призначено на 13 квітня.

Р о з сл і ду в а н н я

Ким був флоридський стрілок: шокуючі записи в Instagram, одержимість зброєю і насильством Люда Руда

У

понеділок, 19 березня, на території школи імені Марджорі Стоунмен Даглас (Stoneman Douglas High School) в місті Паркленд (72 км від Маямі, штат Флорида) був затриманий 18-річний Захарія Круз – молодший брат 19-річного Ніколаса Круза, який 14 лютого вбив у цій школі 17 осіб. Приводом для затримання стало “незаконне проникнення”. Захарія нікому не погрожував, він просто катався по території школи на скейтборді. Проблема полягала в тому, що йому, після масового вбивства, скоєного його братом, було заборонено з'являтися в цій школі. При затриманні Захарія сказав поліцейським, що прийшов до школи, щоб ще раз подумати про те, що трапилося. Але це прозвучало дуже двозначно: “Я прийшов, щоб подумати про стрілянину в школі”. Розстріл флоридських школярів ще раз змусив здригнутись від болю усю Америку і підняв на поверхню питання доступності зброї для психічно хворих осіб.

14

April 2018 Ukrainian People

Масове вбивство у Флориді 14 лютого 2018 року 19-річний Ніколас Круз, озброєний напівавтоматичною гвинтівкою AR-15, маючи при собі безліч магазинів з патронами до цієї гвинтівки, а також димові шашки і протигаз, пройшов на територію школи Марджорі Стоунмен Даглас, з якої він раніше був виключений за агресивну поведінку. Хлопець використав димові шашки, щоб спрацювала пожежна сирена і щоб викликати паніку. Він розраховував на те, що в коридорах школи збереться натовп дітей, по яких він відкриє вогонь. В цілому Круз встиг зробити більше 40 пострілів, убивши 17 людей і поранивши ще 16. Після цього він змішався з натовпом і зник з місця злочину. Пізніше його затримали у сусідньому місті Корал-Спрінгс, приблизно за два кілометри від місця злочину. При затриманні він був легко поранений. На першому допиті вбивця заявив, що стріляв “заради власного задоволення”. Він також повідомив, що неодноразово погрожував прийти зі зброєю в цю школу, але інші учні сміялися над ним і не вірили, що подібне може статися. За оцінкою поліції і ФБР, вбивця був добре підготовлений до нападу і діяв сам. ЗМІ продовжують з'ясовувати найменші деталі бійні в Паркленд. Стало відомо, що Круз приїхав у свою колишню школу на таксі Uber. Стріляв він по школярах і вчителях не більше трьох хвилин (раніше повідомлялося, що стрілянина тривала набагато довше). Він зробив кілька пострілів з напівавтоматичної гвинтівки AR-15 через вікно по дітях, які бігли по подвір'ю школи, потім пройшовся по коридору, заглядаючи в класи. Убитих і поранених знайшли в п'яти класних кімнатах.

Після цього Круз швидко піднявся на третій поверх, там кинув гвинтівку, рюкзак з боєприпасами і протигаз, переодягнувся та змішався зі старшокласниками, які залишали будівлю школи. Ніколас зумів обдурити пильність поліцейських. Він відправився в сусіднє містечко Корал-Спрінгс. Прибувши в Корал-Спрінгс, відразу пішов в “Макдоналдс”, де перекусив. Його затримали після виходу з цього закладу. Справжні герої При всьому тому, що Круз ретельно планував свій напад на школу, деякі його вчинки в день бійні були спонтанними.

15-річний Кріс Маккенна розповів газеті Sun-Sentinel, що вдень 14 лютого прямував до шкільного туалету, коли перед ним постав дивний хлопець з гвинтівкою і рюкзаком. Кріс стверджує, що ніколи його раніше не бачив. “Він якраз заряджав свою гвинтівку! Подивився на мене і сказав: “Тобі краще забратися подалі звідси! Тут зараз почнеться місиво”. Аарон Фейс Маккенна злякався і кинувся бігти. Він вискочив на подвір'я і зіткнувся там з футбольним тренером Аароном Фейсом. Кріс схвильовано повідомив йому про хлопця з гвинтівкою. Фейс діяв блискавично. Тренер велів Маккенні і декільком іншим учням зібратися на бейсбольному полі і сховатися, щоб їх не було видно з вікон, а сам побіг всередину будівлі. Аарон Фейс знайшов Круза і затулив собою від куль десяток школярів. Тренера доставили в лікарню з численними вогнепальними пораненнями. Лікарям не вдалося врятувати Фейса. Він помер в реанімації. У 37-річного Аарона залишилися дружина і маленька дочка...

Bikbova Law Offices Адвокат Юлія Бікбова

Надійний захист та всебічна юридична допомога Імміграційне право • Притулок • Захист в імміграційному суді • Легалізація і громадянство • Консультації з питань останніх кримінальних судимостей, арештів і звинувачень, а також введення в оману чи обман імміграційних служб та інших органів влади на предмет імміграційного статусу. Неімміграційні візи: робочі візи, перевід менеджерів і працівників компаній в компанії США, включаючи стартапи, студентські, інноваційні візи, візи для спортсменів, тренерів, артистів, медпрацівників, вчених, жертв чи свідків злочинів. Імміграційні візи | Грінкарти на основі воз’єднання сім’ї, робочих та інвестиційних віз, для лікарів та медсестер, спортсменів, тренерів та артистів. Сімейне право • Розлучення • Розділ майна • Шлюбні угоди • Аліменти • Заповіти і трасти • Податкове і пенсійне планування • Захист активів Громадянське право • Громадянські акти і захист при порушенні договорів, розтраті грошей, розділенні майна і активів, ділових суперечках • Захист інтересів власників, працівників і контрактників транспортних компаній

• Захист прав працівників згідно законів про оплату праці, захист роботодавців при позовах і державних розслідуваннях, пов’язаних з звинуваченнями в порушенні законів про оплату праці • Представлення інтересів малого та середнього бізнесу в спорах між акціонерами, підрядниками, клієнтами або поставниками • Групові позови – Class Actions • Травми і аварії Корпоративне, податкове і міжнародне право • Повний спектр юридичних послуг з ведення бізнесу, включаючи податкове планування • Відкриття стартапу в США, угоди, міжнародні угоди, злиття і поглинання • Захист при розслідуванні порушень Foreign Corrupt Practices Act • Звітність по зарубіжним рахункам і активам для фінансових і податкових структур США, захист при розслідуваннях FinCen (FBAR/FATCA reporting) і IRS • Захист при розслідуванні з боку Department of Homeland Security у відношенні дотримання правил найму працівників (Form I-9 Inspections) • Третейський/арбітражний суд, міжнародні позови • Юридичне обслуговування медичних і стоматологічних офісів • Юридичне обслуговування транспортних компаній

Розмовляємо українською, російською та англійською мовами.

847-730-1800 bikbovalaw.com • julia@bikbovalaw.com 3400 Dundee Road, Suite 150, Northbrook, IL 60062

Пітер Вонг Стало відомо і про інших героїв, які ціною власного життя врятували десятки школярів. Це 15-річний Пітер Вонг. Хлопець, почувши постріли і крики, відчинив двері і тримав їх відкритими, щоб його однокласники могли швидко і безперешкодно вибігти з кабінету, до якого прямував вбивця з гвинтівкою в руках. Навіть коли Круз почав стріляти в нього, Пітер не відпустив двері, не побіг. Його так і знайшли – хлопець лежав на підлозі і міцно тримав руками двері. Скотт Бегела Учитель географії Скотт Бегела, почувши постріли, велів своїм учням сховатися за партами в кабінеті, а сам кинувся до дверей. Він хотів закрити їх зсередини, щоб перешкодити стрільцю увійти в клас. Але тут побачив дітей, які тікали по коридору від вбивці. 35-річний викладач відчинив двері, впустив їх всередину і тільки потім став замикати кімнату. Круз розстріляв його через зачинені двері. Стікаючи кров'ю, Бегела навалився на двері. Вбивця спробував відкрити двері, але тіло вчителя заважало. Вистріливши ще раз, Круз пішов далі по коридору. Кріс Хіксон Викладач фізкультури Кріс Хіксон був першим, хто намагався перешкодити стрільцю.

49-річний учитель кинувся з голими руками на озброєного до зубів Круза і був застрелений в шкільному коридорі. Це була третя за кількістю жертв шкільна стрільба в історії США після Вірджинії та Сенді Хук. Що відомо про Ніколаса Круза Ніколас і його брат Захарія рано втратили батьків. Брати були усиновлені Ліндою і Роджером Круз, що жили раніше в Лонг-Айленді, після чого перебралися в Паркленд. Прийомний батько помер, коли Ніколасу було шість років. На початку листопада 2017 року від пневмонії померла прийомна мати. Після її смерті підлітки формально були під опікою друзів сім'ї Круз. Ніколас Круз навчався в школі Даглас, але був виключений за численні порушення дисципліни, в першу чергу за інцидент, коли він погрожував іншим учням і спробував пройти на територію школи з рюкзаком, в якому були патрони. Видання The Daily Beast зібрало відгуки школярів про колишнього учня Ніколаса Круза. Про нього розповідали, як про “дивного відлюдька”, який іноді поводився агресивно, але ніколи не ліз у бійку. Кажуть, що Ніколаса не приймали в своє коло навіть ті, хто збирався в “Emo Gazebo” (місці, де зазвичай сиділи ті, хто відрізнявся від “еліти” і відкидався шкільним колективом). У нього ніколи не було друзів. Його однокласник розповів, що “рудий” Круз завжди був коротко стрижений, носив “патріотичні сорочки”, демонстрував ненависть до ісламу і називав мусульман “терористами”.

15-річна Мілан Пароди підкреслила, що дівчатка в школі вважали Круза “моторошним і дивним”. Він носив одяг чорного кольору і завжди був один. 17-річний Джованні Уотфорд розповів WFOR-TV, що Круз захоплювався зброєю, багато говорив про рушниці і часто намагався сховати своє обличчя. Як і Ніколас, Джованні був учасником програми Junior ROTC. Він згадує, що Круз скаржився на знущання з боку інших учнів.

16

April 2018 Ukrainian People

Достовірно відомо, що Ніколас Круз придбав напівавтоматичну гвинтівку AR-15, пістолет і патрони до них на законній підставі, після того, як йому виповнилося 18. Гвинтівка зазвичай була замкнена в шафі, від якої у нього був ключ. Круз хвалився в соцмережах наявністю у нього зброї і тим, що стріляв по дрібних тваринах. У соціальних мережах Ніколас Круз неодноразово публікував повідомлення агресивного змісту і погрози. Дев'ять місяців тому він обіцяв повторити сценарій масового вбивства 1966 року в Техасі (тоді загинули 17 осіб). В одному із його записів прямо було сказано, що він хоче стати “професійним шкільним стрільцем-вбивцею”. На сайті gellerreport.com були опубліковані “скріншоти” блогів Ніколаса Круза в соціальних мережах Twitter і Instagram, за якими видно, що він захоплювався вогнепальною і холодною зброєю. Відомо, що Круз майже кожен день тренувався в стрільбі по мішені на задньому дворі будинку, де він проживав зі своїм рідним братом Захаром. При цьому Ніколас любив надягати бейсбольну кепку з передвиборчим гаслом Дональда Трампа “Зробимо Америку знову великою!”. Чисельні попередження Керівництво ФБР визнало, що не відреагувало належним чином на попередження про загрози. Таких попереджень було безліч. Як писала газета The New York Times, перше попередження надійшло ще два роки тому, коли анонім повідомив, що підліток, який проживає по-сусідству, погрожує вчинити збройний напад в школі (мабуть, це сталося невдовзі після виключення Круза зі школи). За три місяці до збройного нападу на школу якийсь “друг сім'ї” Круза зателефонував на 911, щоб повідомити шерифу округу Палм-Біч про наявність у підлітка з неадекватною поведінкою арсеналу вогнепальної зброї. Чоловік, який телефону-

вав, попереджав, що у Круза “багато зброї”, і говорив, що боїться, що той повернеться до школи. 29 листопада 2017 року на 911 зателефонувала якась Роксана Дешампс – ще один “друг сім'ї”, яка прийняла у себе вдома Ніколаса і його молодшого брата Захарію після смерті їх прийомної матері. Вона повідомила, що у Ніколаса не менше восьми одиниць вогнепальної зброї і “тонни” патронів, що він неодноразово вже погрожував застосуванням зброї, в тому числі і її 22-річному сину, який намагався вгамувати Ніколаса під час чергової істерики. За словами Роксани, Ніколас Круз неодноразово приставляв пістолет до голови сина. Жінка наголошувала, що Ніколас

одержимий зброєю і що раніше він погрожував матері і своєму братові.

30 листопада 2017 року в управління шерифа округу Бровард надійшов дзвінок від невідомого з Массачусетса, який заявив, що Ніколас Круз збирає вогнепальну і холодну зброю. Чоловік висловив побоювання, що Круз може готуватися до нападу на школу. 5 січня 2018 року якась жінка, яка добре знала Ніколаса Круза, звернулася в ФБР, повідомивши, що у 19-річного юнака, який відстає в розвитку на 5-7 років, є вогнепальна зброя, і що він погрожує влаштувати стрілянину в школі. Жінка попереджала, що Ніколас став некерованим після смерті його прийомної матері. “Я знаю, що в якусь нещасливу мить він вибухне”, – схвильовано розповідала вона. Ця жінка повідомляла також, що Ніколас Круз проявляє жорстокість до тварин і схильний до раптових спалахів агресії. Ще одна жінка дзвонила особисто заступнику шерифа в Паркленд і попереджала, що Ніколас Круз може накласти на себе руки після смерті прийомної матері, і що він погрожував вбити інших людей. Був ще один дзвінок від людини, котра попереджала, що Ніколас Круз використовує гроші на закупівлю зброї. Крім того, ФБР отримувало численні попередження про тривожну поведінку Ніколаса Круза в соціальних мережах, де він публікував свої фотографії зі зброєю, фото застрелених ним щурів та інших тварин, писав про бажання стати “професійним стрільцем”, а також висловлювався про підтримку різних екстремістських організацій, в тому числі ісламістського напрямку. При цьому Ніколас Круз виступав під своїм справжнім, а не вигаданим ім'ям. Всі ці попередження були проігноровані правоохоронними органами.

У

цій кривавій історії залишається безліч питань, які вимагають відповіді, щоб подібні трагедії більше не повторилися. Телеканал CNN з'ясував, що з 2010 року, коли Ніколас і Захарій Круз оселилися в Паркленд зі своєю прийомною матір'ю, до них додому поліцію викликали 39 разів! У протоколах відзначені причини: “психічно хворий підліток”, “насильство над дитиною / дорослим”, “домашнє насильство”, “втеча з дому”. Чому влада не робила ніяких висновків? Чому Ніколаса ніколи не відправляли на лікування? Як неповнолітній з таким списком зафіксованих поліцією проблем і, як виявилось пізніше, клієнт психіатричної приватної клініки міг легально купити вогнепальну зброю і боєприпаси до неї? Тільки тепер поліція і ФБР звернули увагу на відео, яке Ніколас виклав на YouTube у вересні 2017 року. Він чітко називає своє повне ім'я та вимовляє: “Я хочу стати професійним шкільним вбивцею”.

20 березня суддя у Флориді Кім Тереза Молліка зобов'язала брата підозрюваного вбивці Захарію Круза “триматися подалі від університетського містечка, де його брат убив 17 людей минулого місяця”. Помічник державного адвоката Саранелль Мерфі повідомив, що Захарія Круз відвідав Ніколаса у в'язниці, “де охорона чула, як вони обговорювали, наскільки популярний його брат зараз”. Суддя наказала одягнути Захарію Крузу монітор для спостереження за його пересуванням і повідомила йому, що він повинен триматися подалі від середньої школи в Паркленді. Також, вона заборонила йому контакти з братом чи появу у будь-якій школі. Він був звільнений під заставу у півмільйона доларів.

Ніколь Кідман Дженніфер Лопес прокоментувала чутки про заручини з Алексом Родрігесом

Н

ещодавно Дженніфер Лопес і Алекс Родрігес відзначили першу річницю стосунків, і в ЗМІ стали все частіше з'являтися повідомлення про те, що співачка і ексбейсболіст готуються до весілля. Лопес вперше прокоментувала цю інформацію в новому інтерв'ю для Harper's Bazaar. “Звичайно, я вірю в шлюб. Мені хочеться постаріти поруч з тим, з ким у мене серйозні, нормальні стосунки. Але прямо зараз я не збираюся квапити події. У нас все добре, все як треба, – каже Лопес. – Ми відмінно взаємодіємо і здатні зрозуміти один одного так, як ніхто. Ми обидвоє опинилися в центрі суспільної уваги, коли нам було трохи за 20, і до нас обох були пред'явлені завищені вимоги з самого початку. У нас схожі історії і досвід”.

та її чоловік Кіт Урбан

розлучаються З

а повідомленнями видання InTouch, американська актриса Ніколь Кідман та її чоловік, музикант Кіт Урбан, розлучаються після 12 років шлюбу. Як повідомляють інсайдери виданню, причин відразу кілька. З ініціативи Кіта, для того, щоб налагодити відносини, нещодавно подружжя вирушило до спеціального заміського табору у Вермонті, США. Однак навіть спільний відпочинок не допоміг Ніколь і Кіту, які часто сварилися в поїздці. Також стало відомо, що Кіт незадоволений постійним контролем з боку Кідман. 2015 року вона побачила фотографії, зроблені під час турне чоловіка по Америці. Тоді в турі з Кітом перебувала 24-річна співачка Келсі Баллеріні,

яка спровокувала ревнощі Кідман. В інтерв'ю журналу W 2017 року Ніколь зізналася: “Я не люблю, коли мій чоловік не відповідає на дзвінки. Мені доводиться йому дзвонити знову і знову. Я лютую. Але невже це робить мене дуже вимогливою?” Як виявилося, у Кіта теж був привід для ревнощів. Музиканту не сподобалося, що Ніколь домоглася того, щоб в зйомках серіалу “Велика маленька брехня” була задіяна Зої Кравіц, дочка рок-музиканта Ленні Кравіца, з яким у Ніколь був роман. Кіт був упевнений, що дружина зробила це тому, що як і раніше відчуває до Ленні романтичні почуття. Ніколь Кідман і Кіт Урбан одружилися 2006 року, у пари двоє доньок – 9-річна Сандей і 7-річна Фейт.

М Міла Куніс і Ештон Катчер

іла Куніс строга у вихованні. Вона вважає, що діти повинні всього домогтися самі. Тому, щоб не розпестити дітей, вони з Ештоном Катчером вирішили всі гроші віддати на благодійність. “Мої діти живуть безхмарним життям, яке багатьом недоступне. Але вони не можуть до кінця зрозуміти, як їм пощастило. І не зрозуміють, тому що це єдине життя, яке вони знають”, – розповідає Катчер. Вони з Мілою вирішили віддати гроші на благодійність, щоб діти навчилися заробляти і цінувати те, що у них є: “Це мотивуватиме їх, коли вони виростуть, адже до цього часу вони звикнуть до певного рівня життя, і їм буде нелегко від нього відмовитися”, – додав Ештон. Раніше Міла Куніс поділилася подробицями відносин з Ештоном Катчером. “Ми дуже сильно любимо один одного. Нам можуть не повірити, але, подобається це комусь чи ні, у мене неймовірний чоловік – мій спільник, або, як жартома кажуть, “співучасник злочину”. – А головне, що чоловік мене тепер не дратує!” – розповідає Куніс.

позбавлять дітей спадщини

18

April 2018 Ukrainian People

44-річна Хайді Клум завела роман з 28-річним гітаристом TokioHotel – ЗМІ ЗМІ розсекретили бойфренда 60-річної

Шерон Стоун, який молодший за актрису на 19 років

60-річна Шерон Стоун завела роман. Папараці сфотографували актрису на пляжі в Маямі в компанії невідомого чоловіка. Незабаром ЗМІ розсекретили особистість бойфренда кінозірки. Стоун зустрічається з 41-річним італійцем Анджело Боффа. Анджело успішно займається торгівлею нерухомістю, живе в Цюріху, але багато часу проводить на Ібіці. З Шерон він познайомився в Санкт-Моріці в грудні минулого року під час своєї ділової поїздки до Швейцарії. Італійські ЗМІ стверджують, що пара провела День усіх закоханих в одному із готелів Парижа. Актриса Шерон Стоун відсвяткувала 10 березня 60-річний ювілей.

44-річна німецька модель Хайді Клум була “спіймана” папараці з 28-річним гітаристом німецької групи Tokio Hotel. Модель і музиканта помітили, коли вони виходили з ресторану Delilah в Західному Голлівуді, звідки вони разом пішли в невідомому напрямку. Для виходу в світ Хайді обрала сукню з поясом з нової колекції Ralph & Russo і чорні ботфорти.

Поки ЗМІ пишуть про те, що у Клум і Каулітц намічається роман, все ще невідомо, чи дійсно їх пов'язують романтичні стосунки. Німецьке видання Stern повідомляє, що брати Каултіц (Том і його брат-близнюк Білл, соліст групи Tokio Hotel) підтримують Хайді на зйомках нового сезону шоу “В Америці є таланти”.

Х'ю Грант вп'яте став батьком

Н

а одному з американських токшоу 52-річна Елізабет Херлі, колишня кохана знаменитого британського актора Х'ю Гранта, розсекретила народження у нього п'ятої дитини. Коли знаменитість запитали, чи не здивована вона кількістю дітей у її колишнього цивільного чоловіка (у Х'ю четверо дітей), Херлі відповіла таке: “У нього вже п'ятий народився минулого тижня. Тепер у нього п'ятеро дітей. Йому було вже за 50, коли вони всі з'явилися на світ. Батьківство явно пішло йому на користь. Він із жалюгідної людини перетворився на більш-менш стерпного”. До речі, актор перебував у цивільному шлюбі з Елізабет Херлі протягом 13 років. Поки що сам Х'ю і його 35-річна кохана Анна Еберштайн не коментують ситуацію. Зазначимо, що у пари вже є двоє спільних дітей: син Джон, який народився 2012 року, а також дочка, яка народилася 2015-го. Ім'я дівчинки пара не розкриває. У Х'ю також є двоє дітей від його колишньої дружини Тінглан Хонг.

Дженніфер Еністон і Бреда Пітта застали, коли вони цілувалися на вулиці

О

ок Сандра Буалл заміж таємно вийшл

Д

нями 53-річна оскароносна актриса Сандра Буллок і її давній коханий, 43-річний фотограф Брайан Рендалл, вийшли на прогулянку в Студіо-Сіті. На знімках, зроблених папараці, шанувальники тут же побачили обручку на безіменному пальці чоловіка, в той час як Сандра старанно ховала руки. До слова, чутки про те, що 53-річна Буллок збирається заміж за Брайана, ходять вже досить давно. Вони фактично стали цивільним подружжям: живуть разом вже два роки і абсолютно щасливі. Сандра познайомилася з Рендаллом, коли він прийшов до її будинку, щоб здійснити замовлену фотосесію сина Буллок. Вже з перших хвилин вони справили сильне враження один на одного, і незабаром Брайан перебрався у будинок актриси. Невже пара таємно оформила свої стосунки? Буллок поки ніяк не прокоментувала чутки про своє весілля. Раніше вона вже була одружена з байкером Джессі Джеймсом.

фіційно Бред Пітт ще не ся з Анджеліною Джолі розлучив, але вже не приховує своїх відносин з першою дружиною Дженніфер Еністон. Нещодавно папараці Дженніфер Еністон, колизастали Бреда Пітта і вулиці після романтичногвони цілувалися на подружжя знову зустрічає о побачення: ексроман. У всякому вип ться, і у них знову американський журнал адку, так стверджує динку якого прикрасилаStar Magazine, обклаі яскравий заголовок “Св“солодка парочка” ітовий ексклюзив: Вони знову разом!”. Як запевняє джерело Еністон звів їх спільний видання, Пітта і друг Джордж Клуні, після того, як почув про те, зійшлася зі своїм чолові що Дженніфер роном Теру. Нібито Бред поком, актором Джастітися з колишньою дружичав таємно зустрічапісля новини про її роною через два тижні Клуні, почувши про ро злучення. Джордж злучення актриси з чоловіком, привіз до її дом ханого. Після цього Бред у колишнього коконували усіх, що прост і Дженніфер перео “поговорили і згадали минуле”. Однак, багато шанув Пітта не надто повірили альників Еністон і Magazine історію. І прип в надруковану Star устили, що знімок на обкладинці – фейк, зробле ний за допомогою фотошопу.

Ukrainian People April 2018

19

Здо р о в ' я

Натуральні продукти, які розріджують кров Підвищене згортання крові, при якому вона стає занадто густою, може спровокувати розвиток захворювань серцево-судинної системи. В такому випадку, кров згущується ще більше, створюючи в артеріях закупорювання, в результаті чого людина автоматично потрапляє в групу ризику інсультів, інфарктів, варикозу, тромбофлебіту, гіпертонії, вегето-судинної дистонії, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця і так далі.

Навіщо розріджувати кров?

З

авдяки тому, що кров буде рідшою, посилиться кровообіг, а також всі корисні речовини надійдуть до внутрішніх органів у повному обсязі. Це не відбувається тоді, коли вона густа. До того ж, розрідження крові – це перевірений і ефективний метод попередження всіх перерахованих вище недуг.

Як розріджувати кров?

І

снує маса народних способів для розрідження крові, втім, як і медикаментозних препаратів, що володіють аналогічною властивістю. З найпростіших способів – прийом аспірину і препаратів, що його містять. Але мало хто знає, що, крім користі, він може і нашкодити, так що захоплюватися ним не варто. Зате у нас завжди є доступні продукти харчування, у яких є ідентична здатність розріджувати кров.

Список продуктів, які допомагають зменшити густоту крові 1. Вода. Так, звичайна чиста вода здатна розріджувати кров. Існує рекомендована доза – 2 літри на добу.

2. Оливкова олія. Корисна для всього організму в цілому. Вона працює ще на молекулярному рівні.

3. Цибуля і часник. Вони не тільки чудові фітонциди, а й чудові антикоагулянти (не в повному сенсі цього слова). Не потрібно їсти кілограмами. Досить трішки, але їсти їх щодня. Додавайте у страви.

4. Грейпфрут. Не тільки допомагає скинути зайву вагу, але і зменшити в’язкість рідкої фракції організму. У ньому міститься невелика кількість аналога аспірину. Не потрібно з’їдати цілий плід. Вам вистачить і четвертинки зранку. Заодно піднімете імунітет, настрій, почистите кров від холестерину і бляшок. Але перед поїданням цитруса випийте води (кімнатної температури).

5. Паприка, помідори – використовуйте їх у своїй домашній кулінарії. Перець можна заморози-

20

April 2018 Ukrainian People

ти на зиму, щоб використовувати його в готуванні всю зиму.

6. Що ще містить у своєму складі натуральний аспірин? Імбир. Він також допомагає схуднути. Але і кров розріджується. Одна суцільна користь від цього продукту. Це чудова приправа до багатьох страв.

7. Кориця, кмин, кріп – збагатіть свої страви цими спеціями.

8. Сіль. Її не можна зовсім виключати. Адже кров солона. Їй необхідна сіль. Вибирайте морську. Але небагато.

9. Риб’ячий жир. У ньому містяться жирні кислоти. Вони ж не дозволяють тромбоцитам склеюватися одне з одним.

10. Ягоди, які містять саліцилати: червона смородина, вишня, чорнослив, журавлина, виноград та ізюм, полуниця. Велика кількість саліцилатів міститься в цитрусових. Не дарма ж їх рекомендують їсти під час застуд. Не тільки лимони допомагають. Навіть солодкі мандарини і апельсини чудово справляються з поставленим завданням. Натуральний мед багатий антикоагулянтами. А ще листова зелень і м’ята. Можна виявити їх і в оцті, і

у вині, і в сидрі. Як бачите, вибір продуктів величезний.

11. Капуста, буряк і редька – чудові антикоагулянти. Їх легко знайти в овочевих магазинах. Та й готувати з них можна багато чого. Салати смачні і корисні. Капуста може бути вареною (в супі), тушкованою та свіжою (у салатах). Навіть квашена капуста може збагатити ваш раціон.

12. Яблука, груші, кавун, огірки. Завдяки високій кількості води в них збагачують кров необхідною водою.

13. Алкоголь. Це тимчасова міра. Всі пам’ятають про шкоду від спиртного. Але тим, у кого навіть найменша ранка, він може стати причиною крововтрати, варто уникати вживання алкоголю. І тим більше бійок, травм, падінь. До того ж, ефект після спиртного швидко пройде і нерідко кров швидко згортається в капілярах.

14. З лікарських рослин можна готувати відвари або настої. Впорається з дуже густою кров’ю каштан і кора верби. Приготуйте напій з кореня півонії.

15. Любите какао? Пийте на здоров’я. Він допоможе зменшити в’язкість крові.

16. Гранат. Він багатий не тільки залізом. Антикоагулянти в ньому також присутні.

Поради щодо споживання продуктів, що розріджують кров

Н

атуральні продукти, що розріджують кров, допомагають багатьом. Але існують деякі рекомендації, які збільшують шанс зробити рідке середовище організму ідеальним.

1. Вживайте рекомендовані продукти зранку. Адже найгустіша кров саме в ранкові години. І ризик виникнення тромбу занадто великий. Адже зранку ви ще повністю не встигли прокинутися. Різкий рух – і він може відірватися. Тому так важливо вчасно прийняти природний аспірин. Наприклад, після склянки води (яка вже сама по собі зменшує в’язкість) з’їсти четвертинку грейпфрута.

2. Деяким людям властиве підвищене утворення тромбів. Їм більше всіх потрібно вводити в свій раціон продукти з кумарином (саме він не дає крові згорнутися). До того ж, він накопичується. Природні джерела – вишня, червона смородина. Але тим, у кого проблеми через жахливе згортання, варто їх уникати, щоб не почалася сильна крововтрата.

3. Тим, хто недавно переніс інфаркт або інсульт, варто їсти ті продукти, які не дозволять крові мимовільно згортатися. А також уникати тих, що провокують підвищене тромбоутворення: кінза, базилік, кропива, деревій.

4. Кров гусне від надмірного споживання цукру і холестерину.

6. Перегляньте свій раціон. Якщо сирої їжі в кількісному відношенні менше, ніж обробленої, це може призвести до утворення тромбів. Всі ці продукти є в кожному холодильнику і коштують вони не так дорого, щоб собі відмовляти в їх користі. Навіть щоденне вживання цих продуктів жодним чином не зашкодить вашому здоров’ю, а, навпаки, захистить від багатьох болячок і оздоровить організм зсередини. Джерело: Тутка

Ukraine

?

Про що мріють та чого хочуть українці Наталія Судакова, Оксана Расулова, УП

1

Не хочуть війни

74% населення бажає, щоб Донбас так чи інакше залишався у складі України, і лише 8% хотіли б відділення окупованих територій. Найменше хочуть втрачати окупований Донбас жителі Кропивниччини, Сумщини і Луганщини. Натомість найрадикальніші настрої на Закарпатті, 14% населення якого бачить саме таке розв’язання конфлікту. Більшість населення країни виступає за мирне вирішення

22

April 2018 Ukrainian People

конфлікту. Воювати бачить потребу лише кожен п’ятий українець. Найбільше прихильників такого розвитку подій на Західній Україні, але чим ближче область до зони АТО, тим менше залишається бажаючих брати у руки зброю. Третина жителів воліє припинити військові дії та визнати територію тимчасово окупованою, а 21% – надати їй федеративний статус у складі України. Причому на четвертий рік війни ще 18% населення України досі не визначилися з власним ставленням до майбутнього окупованих територій.

2

Українці називають зовсім різні проблеми найважливішими для країни і особисто для себе. Так, на думку населення, в країні найгостріше стоїть питання війни, хабарництва, корупції при владі й безробіття. Натомість персонально для кожного найголовнішим є низький рівень зарплат та пенсій, інфляція і підвищення тарифів на комунальні послуги. Війна ж особисто зачіпає лише одного з п’яти українців. Про що свідчать результати національного опитування.

Не вірять у світле майбутнє і бачать своїх дітей за кордоном

Українці абсолютно в усіх областях гостро відчувають нестабільність: 92% опитаних оцінюють політичну ситуацію як критичну чи напружену. Незважаючи на це, на їхню думку, країні потрібні не радикальні, а конструктивні шляхи виходу країни з кризи: справжня

боротьба з корупцією, а не її імітація, реалізація проектів, що забезпечать матеріальну стабільність населення, видимий прогрес на Донбасі. Разом із відчуттям напруги росте зневіра.

59% українців впевнені, що країні потрібні радикальні зміни, у той самий час лише 5% вірить, що за п’ять років їхнє життя суттєво покращиться. Найбільшими оптимістами виявилися жителі Івано-Франківщини – там світлого майбутнього чекають 14%, у той час як в інших областях не набирається навіть 10%.

4

Планують вступити в НАТО і ЄС, але все ще чекають на “вождя”

Днями Україна отримала статус “країни-аспіранта” у НАТО, що означає визнання прагнення стати членом альянсу. При цьому за останні три роки кількість українців, що підтримують вступ до НАТО, зросла у півтора рази. Зараз це 43% – майже половина населення країни. Регіони, які підтримують вступ до НАТО, також хочуть в ЄС. Натомість категорично проти обох варіантів переважна більшість населення Одеської, Донецької і Харківської областей. Загалом 37% українців просто не сподіваються на будь-які зміни, ще 18% думають, що стане трохи чи суттєво гірше. За таких настроїв не дивно, що лише половина населення хоче, щоб їхні діти жили в Україні, а кожен четвертий бачить свою дитину мешканцем Європи.

3

Хочуть і жито жати, і стартапи створювати

У той час як влада анонсує Hyperloop в Україні, майже половина населення вважає, що нам потрібно стати великою аграрною державою. Парадокс у тому, що 77% українців проти вільного ринку землі, хоча в світі не залишилося демократичних країн із подібним мораторієм. Інша половина країни – прихильники розвитку високотехнологічних галузей і промисловості. Аграрний шлях частіше обирають жителі Заходу та Центру, технологічну еволюцію – Сходу і

Півдня. Таке співвідношення лякає. На думку норвезького економіста Еріка Райнерта, жодна країна не

може розбагатіти тільки за рахунок сільського господарства й експорту ресурсів, не маючи при цьому промислового сектора.

Є також чітка кореляція між ворожістю до НАТО та ностальгією за СРСР. Третина українців досі сумує за радянським минулим. Це переважно старше покоління Сходу і Півдня, особливо Одеська та Миколаївська області. Парадокс у тому, що поки Україна декларує курс на демократію, 28% населення країни чекає на прихід “вождя”. На запитання, чи потрібна Україні диктатура з жорстким лідером на чолі держави, вони відповіли: “Так”. *Опитування у форматі faceto-face проведене 12-28 грудня 2017 року соціологічною групою “Рейтинг”. Респонденти – 30 000 громадян України віком від 18 років (1200 респондентів на область). Статистична похибка – не більше 0,6% і 2,8% на Україну й область відповідно.

www.pravda.com.ua Ukrainian People April 2018

23

Н А Ш А І СТО Р І Я

100 років тому

і Крим, і флот стали українськими 29 квітня 1918-го на Чорноморському флоті замайоріли українські знамена Юрій НИКОРАК – журналіст, письменник. Народився 1969 р. в Івано-Франківську, працював у Львові та Києві. Автор роману, віршованої української абетки, поезій в прозі, новел та оповідань.

...Потужна й глибока, майже непереможна оборона Криму зламана внаслідок спецоперації українських військових. Несподіваним й стрімким ударом наші вояки долають Чонгарський перешийок, а вже за кілька днів колони українських військ з піснями марширують звільненим Сімферополем, мешканці якого захоплено вітають державний блакитножовтий прапор. Передові частини українців нестримно просуваються до чорноморського узбережжя у Севастополі… Це не картини жаданого нами майбутнього, а незаслужено забуте минуле: у квітні минає 100 років з часу звільнення Криму від більшовиків (чия окупація у січні 1918-го знищила першу у світі мусульманську державу, Кримську Народну Республіку) і створення там Українського військово-морського флоту. А на закиди пропаганди Кремля про “подарований” Україні Хрущовим лише у 1954 році Крим відповім двома історичними фактами. Нехай згадають, як у 1571 р. кримське військо захопило і спалило Москву, а цар Іван ІV Грозний утік зі столиці і зобов'язався сплачувати данину Криму, скасовану лише за Петра І. І як у 1783-му Кримське ханство було уперше незаконно анексоване маніфестом Катерини ІІ, який проголосив півострів частиною Таврійської області… Похід військ УНР на Крим у квітні 1918-го й справді був несподіванкою. Адже лише двома місяцями раніше на переговорах у Бресті про мирний договір з Німеччиною українська делегація, дотримуючись принципу миру без анексій і контрибуцій, відмовилась від півострова. Німці тоді здивувались відмові від стратегічних територій, але, певна річ, не відмовились вважати півострів “німецькою законною здобиччю”.

24

April 2018 Ukrainian People

Флот український, треба звільняти Крим Однак уже за два місяці українська влада зрозуміла, що припустилась помилки. Адже Крим давав вихід до Чорного моря та значні ресурси, вкрай потрібні молодій українській республіці. А розміщений там Чорноморський флот – три бригади лінійних кораблів, одна – крейсерів, одна – гідрокрейсерів, а також міноносців і підводних човнів – був армадою, що гарантувала власникові контроль над Чорним морем і можливість впливати на долю ще не закінченої війни. Тим часом проголошена на півострові більшовиками “Радянська соціалістична республіка Тавриди” розгорнула жорстокі репресії щодо корінного населення – кримських татар. І це при тім, що абсолютну більшість, 65 відсотків особового складу Чорноморського флоту Російської імперії, становили українці. Тож після падіння царату на флоті закономірно розпочалися процеси українізації: вже восени 1917 року на всіх кораблях бригади броненосців віце-адмірала Андрія Покровського, єдиної боєздатної на флоті, майоріли українські прапори, а низка інших адміралів і старших офіцерів щиро прагнули допомогти новопосталій УНР. Натомість Центральна Рада лише заважала процесам українізації на флоті. Скажімо, скасуванням загальної обов’язкової військової служби звела нанівець зусилля віце-адмірала Покровського, що підтримував створення Чорноморського українського військового комітету. Ба більше, перший український прапор був піднесений у Севастополі флотським півекіпажем (підполковника Савченка-Більського) ще у квітні 1917 року! Ще одним із ініціаторів українізації флоту був контрадмірал Михайло Остроградський. Він, зокрема, сформував із чорноморців полк, який 9 листопада 1917-го вирушив до Києва на захист уряду УНР. Лише в жовтні 1917-го Генеральний секретаріат на вимогу Симона Петлюри

з’ясувати пов’язані із ЧФ питання відправив Дмитра Антоновича до Миколаєва, Одеси й Херсону. Звідки той після зустрічей із моряками-українцями повернувся до Києва переконаним у трьох речах: 1) Чорноморський флот є українським як за особовим складом, так і за духом; 2) без Севастополя як головної морської бази-фортеці про український військово-морський флот на Чорному морі не може бути й мови. А отже, 3) українським мусить бути й Кримський півострів! У грудні 1917 р. прийшли з Севастополя до Одеси крейсер “Память Меркурия” (команда якого назвала свій корабель ім’ям проклятого російською церквою гетьмана Івана Мазепи) та міноносець “Завідний” і оголосили себе українськими. У Севастополі українізувалися міноносці “Зоркій” та “Звонкій”, а також броненосець “Воля”, кораблі “Меркурій”, “Остап” і “Борець за волю”.

Таємний наказ Відтак 22 грудня 1917 року створили Секретаріат морських справ (з 9 січня 1918-го – Міністерство морських справ) УНР на чолі з Антоновичем, який терміново підготував “Закон про Український державний флот”, ухвалений Центральною Радою вже 14 січня. Законом усі кораблі колишнього флоту Російської імперії на Чорному морі оголошувалися флотом УНР. Стаття 1 закону: військовий і торговельний російський флот оголошується флотом УНР і виконує обов’язки охорони узбережжя й торгівлі на Чорному й Азовському морях. Стаття 4: УНР взяла на себе всі обов’язки щодо утримання ЧФ і портів. Дмитро Антонович розробив українську військовоморську символіку, яку й нині використовують ВМСУ. Залишалося лише одне, але найскладніше завдання – звільнити Крим від більшовиків, і зробити це швидше та… потай від німців! Уряд УНР наказав сформувати

Спеціалісти-ортопеди Ярослав Дзвіник, M.D.

Ігор Прус, M.D.

Хірург-ортопед Спеціалізується на: • Реконструкції передніх хрестоподібних зв’язок • Артроскопії • Переломах • Ендопротезуванні

SwedishCovenant.org/Dzwinyk Володіє англійською, українською, російською та іспанською мовами

Лікар зі спортивної медицини Спеціалізується на: • Діагностичній кістково-м’язовій ультрасонографії • Ультразвукових ін’єкціях • Мінімально-інвазивному лікуванні сухожиль (Tenex), синдрому тенісного ліктя, ахіллового тендініту, підошвенного фасциту

SwedishCovenant.org/Prus Володіє англійською, російською та українською мовами

Заплануйте вашу зустріч вже сьогодні!

Swedish Covenant Hospital 5215 N. California Ave., Suite 804 Chicago, IL 60625 773-907-7750

Запорізький корпус, який розділили на дві похідні групи: перша, полковника Володимира Сікевича, мала звільнити Донбас, друга ж, під командуванням підполковника Петра Болбочана, отримала таємний наказ – звільнити Крим від більшовиків раніше за німців і відтак повернути його до складу УНР. Діяти таємно і німцям письмовий наказ уряду ні за яких умов не показувати! До цієї групи увійшли Республіканський полк під командою самого Болбочана, полк Кінних гайдамаків ім. Костя Гордієнка (полковника Всеволода Петріва), кінно-гірський гарматний дивізіон, батарея важкої артилерії, бронедивізіон, десантний відділ і бронепоїзди. Загалом 9 тис. багнетів і шабель… Певна річ, цим наказом Центральна Рада створила передумови для конфлікту між запорожцями та німецьким командуванням. Утім, на той час у здатність запорожців захопити Крим не вірив ніхто, крім самих запорожців, що рушили пониззям Дніпра.

6 квітня запорожці визволили Харків, 13 квітня – Запоріжжя, 18 квітня – Мелітополь. Більшовики чинили запеклий опір, але допоміг випадок: тилами більшовиків саме проходив підрозділ полковника Дроздовського, прямуючи на Дон, щоб приєднатися до білих. Побачивши, що червоні б’ються з кимось, білі вдарили більшовикам у спину. Червоних атака з двох боків шокувала настільки, що їх панічна втеча загальмувала аж на Сиваші. Там 20 квітня запорожців наздогнав командувач передових німецьких частин генерал фон Кош, якому Болбочан повідомив про своє рішення негайно розпочати штурм Сивашу. Перекоп і Сиваш, який іще називають Гнилим морем, природа наче навмисно пристосувала до оборони. Тоненька шийка Перекопа – єдиний шлях на півострів, зусібіч оточений солоними болота-

26

April 2018 Ukrainian People

ми, пробратись через які у теплу пору року нереально навіть на конях. Сиваш непрохідний майже цілий рік, тому є ідеальною позицією для оборони і майже безнадійною – для наступу. Особливо коли кишить ворожими військами і усіяний укріпленнями. Єдиний шлях на півострів – міст на палях – замінований. До того ж, на Перекопі більшовики тримали бронепоїзд, що мав змести ураганним вогнем будь-який наступ.

Військова хитрість і козацьке море Німці категорично відмовилися штурмувати ці укріплення, вважаючи план авантюрою. Перемогу ж здобула не так зброя, як військова хитрість. Бо найкращі експромти завжди ті, що добре підготовлені. Після розгрому червоних під Мелітополем кіннота українців заблокувала усі дороги й стежки до перешийка. Одному з таких роз’їздів потрапив до рук більшовицький телеграфіст, обізнаний із шифрами зв’язку між ворожими підрозділами. Тож до прориву через Перекоп українці й передавали у Крим “гарні новини”: мовляв, частини УНР не рухаються, оборону ми тримаємо… Наступ почався зі шквального артилерійського вогню. Під його прикриттям на Перекопський перешийок чимдуж рушила дрезина з невеликим відділом сотника Зелінського. Увірвавшись у розташування оборони, українці закидали більшовиків гранатами. Доки вороги приходили до тями, через перешийок проїхав бронепоїзд і відкрив щільний кулеметний вогонь. Далі піша атака Республіканського полку на ворожі позиції через міст, який ті так і не встигли підірвати. Ще один бронепоїзд, за ним – кіннота полковника Петріва. Відступ більшовиків перетворився на панічну втечу…

22 квітня Запорізький корпус дійшов до Джанкоя, вузлової

станції на півночі півострова, і розділився на дві частини: основна рушила вздовж залізниці у напрямку Сімферополя, друга – на Бахчисарай. За лічені дні українці дісталися берегів моря. Першою туди прибула кіннота. Їй випав найтяжчий шлях – через гори, правіше від Сімферополя, який здолали за допомогою провідників-татар. Про фінал походу сповістив вигук передової сторожі: “Батьку, козацьке море!” Після появи українців у Криму “війна нервів” перетворилася на “війну всіх проти всіх”. Німці збагнули, що Болбочан не планує ділитися з ними перемогою. До відкритого протистояння дійшло у Сімферополі. Після захоплення міста німці заблокували українські бронепоїзди. Відтак – вимога вивести війська з Криму. Болбочан відмовився. Зранку 26 квітня обидві сторони почали готуватися до бою. Українці планували роззброїти німців, або оборонятися з допомогою місцевого люду. Фон Кош висунув вимогу роззброїтися і вийти з Криму. У відповідь Болбочан наказав своїм військам зайняти бойові позиції, а тим часом відправив кінноту в гори з наказом рухатись на Севастополь і Феодосію, але так, щоб німці не здогадалися про справжні наміри українських військ… У цей момент із Харкова прибув генерал Натієв. Після обговорення ситуації звернулися до Центральної Ради. І тут малодушність політиків цілковито зруйнувала досягнення військових – голова уряду УНР Голубович на жорстку вимогу дати чіткі вказівки, відповів: підкоритися вимогам німецького командування і покинути Крим.

Фатальна помилка Та все ж кримський похід, хоч і не повернув півострів до складу УНР, не був марним. Одним із його наслідків став перехід на український бік Чорноморського флоту, який міг стати вирішальною перевагою в подальшому протистоянні – морських сил під рукою не мала жодна зі сторін, наголошує Олеся Ісаюк, історик Центру досліджень визвольного руху. Через німецькі інтриги головні сили застрягли в Сімферополі разом із Болбочаном і до Севастополя дійшли тільки кіннотники Петріва. 28 квітня Гайдамацький полк розпочав бої з більшовиками на підходах до Севастополя. У самому місті не вщухали протести – з флоту жила більшість мешканців. Окрім того, переважна частина матросів висловилися за його передачу Україні. Відтак 29 квітня 1918 року контр-адмірал Саблін, після референдуму на кораблях ЧФ, дав телеграму до Києва, що флот стає україн-

ським, і віддав наказ підняти на щоглах українські прапори. А ще кампанія засвідчила, на чиєму боці були кримські татари. Можливо, якби УНР не поквапилась поступитись півостровом німцям, інакше склалася б доля не тільки Криму, а й української незалежності. Як писав учасник тих подій, сотник УНР, “ніде на всій Україні не зустрічали українського війська з таким ентузіазмом, з такими оваціями й таким захопленням, як робило це населення Сімферополя та інших зайнятих кримських місцевостей”… Однак до Севастополя вже підходили німецькі війська, аргументуючи: УНР відмовилася від Криму, тож місто і флот беремо ми, а не ви! Без військової підтримки і суші флот був для України втрачений. Подальша його доля склалася драматично. Один із міноносців затопили просто в бухті, інший так пошкодили, що команда викинула його на берег. І Саблін не витримав – 30 квітня він вивів 19 кораблів до Новоросійська, де більшість їх була затоплена за таємним наказом Леніна. В українських руках залишилися 7 броненосців, 3 крейсери, 12 міноносців, усі гідрокрейсери, допоміжні кораблі та дивізія підводних човнів. Пізніше до Севастополя повернулася частина кораблів – сім есмінців, гідрокрейсер “Троян” і лінкор “Воля”… Але подальші події не дали Україні шансів скористатися цим здобутком. Восени 1918 року, після поразки в Першій світовій війні, Німеччина вивела свої війська з України. Поки українці скидали гетьманат й обороняли власну державність від більшовиків, які розпочали чергову війну проти відновленої УНР, у Криму висадилися війська Антанти, що зробили ставку на “єдину й неподільну Росію”. У нерівному бою з кораблями Антанти в Одесі загинув український легкий крейсер “Гетьман Сагайдачний”. Інші ж кораблі флоту дісталися Антанті – хоча вже й без моряків. Так Україна на довгі роки залишилася без військового флоту, а невдовзі втратила незалежність. …У світовій історії мало настільки сміливих воєнних операцій. Як і таких безглуздих політичних рішень. Після офіційної відмови повернути собі Крим можна було тільки силою зброї. І військові блискуче впоралися із завданням. Але наказ Голубовича вивести війська з Криму перекреслив увесь здобуток. А через 82 роки Верховна Рада вже незалежної України ратифікацією сумнозвісних “харківських угод” Януковича 2010 року санкціонувала перебування в Криму ЧФ Росії. І за це вже в 2014-му ми поплатилися анексією півострова.

Стоматолог Лариса Бандура, D.D.S. Пропонує: • Чистка зубів $ 60.00 • Пломби від $ 80.00 • Коронки, мости від $ 400.00 • Частковий протез від $ 600.00 • Повний протез від $ 600.00

Приймаємо більшість страховок, усі HMO, включаючи Medicaid

312-405-6071 Українська Околиця / Ukrainian Village 945 N. Western Ave., Chicago, IL 60622

В і до м і у к ра ї н ц і

Емма АНДІЄВСЬКА: “Моя мрія так і не здійснилася”

Л

Юрій НИКОРАК – журналіст, письменник. Народився 1969 р. в Івано-Франківську, працював у Львові та Києві. Автор роману, віршованої української абетки, поезій в прозі, новел та оповідань.

28

April 2018 Ukrainian People

ише цьогоріч, через 17 років з часу першої номінації та 21 – від початку забюрократизованої процедури висунення, їй присудили найвищу з державних відзнак для митців – Шевченківську премію. Лауреатом Емму Андієвську обрали за п’ять книг – “Міставалети”, “Бездзигарний час”, “Шухлядні краєвиди”, “Маратонський біг” і “Щодення: перископи”. Утім, це – лише незначна частина її творчого доробку: адже вона видала вже 45 книг – поезій, прози, три романи; створила понад 17 тисяч картин! При цім вважає свій доробок “мінімальним”, бо 38 років відпрацювала на Заході (де працювати доводиться важче, ніж в Україні) на “звичайній роботі”. І це – попри важкі хвороби, з якими бореться із дитячих літ: маючи туберкульоз хребта, три роки пролежала у гіпсі з голови до ніг, а потім ще вісім ходила у залізному корсеті – щоб відтяжити хребет. А п’ять років тому лікарі офіційно попередили, що їй залишилося три місяці: “Навіть дали спеціальну книжечку, де описано всі ті страшні муки, в яких я помиратиму. А я її викинула. Нехай самі читають такі книжечки”. Бо їй ніколи слабувати: стільки всього ще запланувала зробити, що навіть спить здавна лише по дві години на добу!

З

відки черпає сили? “А я їх не розтринькую ні на що, як інші… Не ходжу в кафе, в кіно, в театри, не відпочиваю. Не маю ні телевізора, ні мобілки, ні інтернету, ні радіо. Я все поскреслювала, бо не можу собі того дозволити. У мене кожна вільна секунда – це нагода для творчості”. Такий ось простий рецепт успіху унікальної особистості, якій у березні минуло вже 87! Та й днів народження вона ніколи не святкувала: “Головне – не коли людина народилася, а що вона зробила зі своїм життям!”

Перший вибір – доленосний “За великим рахунком, українські інституції дають відзнаки і премії не тим, хто їх заслуговує. Але в цьому випадку комітет ухвалив гідне рішення. Вже давно Емма Андієвська мала отримати цю премію, бо є творцем нових реальностей, мови, нових підходів, суто унікального, чого ніхто не може повторити”, – наголошує культуролог Тарас Возняк. І це при тім, що бездоганні українські мова й дух стали результатом її особистого принципового вибору: Емма Андієвська, яка народилася у 1931-му у місті Сталіно (нині Донецьк) у виключно російськомовній родині, вперше почула українську, коли їй було майже 6 років, а вже 12-річною, рятуючись від репресій, мама вивезла її до Німеччини. “Хоча мама мала за собою п’ять генерацій дуже маєтних запорозьких козаків, я про це довідалась, лише коли опинилась на Заході. В Україні ж мама боялась слово сказати українською. Хто не пережив Сталіна, той не знає, що то був за “рай”. Тож мама вжахнулась моєму вибору: “Ребьонок омужичіваєтся. Нє смєть! На колєні, на колєні!” Вона плакала за дверима, бо мені боліли коліна, а я, вперта, як чорт, стояла! Отак почалась моя українізація… Я поклялась собі: якщо буду навіть одна у світі українкою, то змушу існувати Україну”, – згадує Андієвська, яка з 1943-го жила у Німеччині й час од часу – у США.

“Емма Андієвська – одна із найцікавіших постатей, яку час зберіг для нас, аби продемонструвати, що людина не має права загубитися в чужому світі, коли вже судилося покинути свій. Пробування на чужині не позбавило художницю і письменницю спільності з Україною. Її манера оповідати вибудувана на бездоганному українському синтаксисі. Читаєш речення – як пісню співаєш, бо воно мелодійно перекочується на язиці – і ти просто насолоджуєшся від того, як усе довершено припасовано”, – констатує українська письменниця Оксана Думанська.

“Я не могла б глянути на себе в дзеркало, якби писала іншою мовою, ніж українською. Мене питають, чому ви не пишете німецькою? Я відповідаю: німцям не загрожує небуття, а українцям загрожує, – пояснює пані Емма, яка досконало володіє п’ятьма мовами. – Українцям бракує реальної самостійності. Це така талановита нація, з українців аж пре обдарова-

ність. Але коли я почула, як говорять, то мало інфаркт мене не трафив. Приїжджає з Галичини до Києва, не вміє мовити по-російськи, проте переходить на неї все одно. Я жодного разу такого не робила. В Україні розмовляю тільки українською, у Німеччині – тільки німецькою. Це нормальна повага до тієї країни, де ви живете”. До слова, є в Андієвської одна давня нереалізована мрія, пов’язана з Україною. Коли вони переїхали з Донецька до Вишгорода, неподалік Києва, мама спершу винайняла селянську хату. “А тоді Вишгород розмовляв лише українською мовою. Зі мною, п’ятирічною, розмовляли 16-річні дівчата і які ж вони були гарні у тих вишиваних сорочках! А в мене такої ніколи не було і досі немає, бо на справжнє не вистачало грошей, а мотлоху мені не треба! То мрія моя так і не здійснилася – я ще ніколи так і не поносила справжньої української блузки!” Попри те, що неодноразово, починаючи з 1992-го, приїжджала в Україну з творчими зустрічами…

Життя як хода крізь стіни Біографія 87-річної мисткині настільки ж сюрреалістична, як і сюжети її книг та картин, котрі, за її словами, з’являються їй уві сні. “У мене, як висловився один чоловік, комплекс богатирськості: те, що дуже важко іншим, для мене найлегше, – пояснює. – Я завжди, все життя іду там, де найбільший опір. Усе моє життя – це ходіння крізь стіни”. “З дитинства аж до зрілого віку хвороби приковували мене до ліжка і відмежовували від зовнішнього світу, – розповідає пані Емма. – Проте, усе має інший бік. Завдяки дитячій хворобі я вивчила українську мову – у шість років батьки перевезли мене з Донецька на Київщину, до Вишгорода, бо не сприймала донбаську воду. Тоді ж поклялась, що писатиму тільки українською”. Та хоча хвороби і смерть усе життя переслідували її (шкільну освіту як в Україні, так і в Німеччині здобувала екстерном, а під час взяття радянськими військами Берліна лише дивом уникла групового зґвалтування російськими солдатами). Вона вважає щастям, якщо людина в кожній речі бачить зворотний бік – чорне має біле і навпаки: “Я багато працюю: думаю, кожній людині, затисненій часом і обставинами, все дається набагато швидше – час ущільнюється”. Андієвську-художницю називають “українським Пікассо”, письменницю ж Андієвську – “епохальним явищем в історії української та західноєвропейської літератури”. Утім, сама вона, визнаючи усі похвали за комплімент, вперто наголошує: “А я не жіночий, і не Пікассо, я – Емма Андієвська!” І додає: “Завжди вважала: хочеш бути справжньою – роби своє, не чекаючи, що хтось там оцінить чи не оцінить”. Як аргумент, що нове завжди сприймається спершу насторожено й неохоче, пані Емма любить розповідати одну притчу. Перед її вікном на моріжку водилося дуже багато шпаків.

І раптом на моріжок із якогось відкритого вікна влетіла канарка. Усі шпаки, вражені її яскравістю, ходили навколо неї, а письменниці чулося їхнє невисловлене: цього не може бути, а якщо воно є, то це – загроза нашому існуванню. Митець, що озирається на несприйняття натовпом, ніколи не створить чогось нового, – вважає Андієвська. Він мусить бути адекватним лише самому собі. “Мета мого життя – якомога повніше відтворити дійсність навколо. Її всі бачать, тільки чомусь не помічають”. Відтак наголошує: ніколи не мала жодного творчого кола. “Я – виродок”, – повторює жартома. У чотири роки склала свій перший вірш. А вже у шість років їй замовили ілюструвати... “Декамерон” Бокаччо! “Принесли три зошити, дали мені деякі інструкції, і я ілюструвала!” На початку війни її батько, видатний хімік, загинув від рук НКВС – начебто як “німецький шпигун”. “Тоді це не була еміграція: можна було тільки втекти від смерті або не втекти. Мама взяла нас, дітей, за руки і в переддень того, як радянські війська зайняли Київ (кінець 1943 року), “на мигах” впросила німецького солдата, аби дозволив нам в останньому німецькому ешелоні з кіньми покинути Київ...” І якщо, живучи в Україні, Емма домоглася права навчатися в українській школі, то, переїхавши у Берлін, відмовилась навчатись у гімназії для дівчат: “У гімназії дівчаток навчали вишивати, причісуватись та мило усміхатись. Це не вписувалось у моє поняття освіти. Поставила питання руба: навчатимусь тільки з хлопчиками. Власне тоді я лежала у гіпсі, тож мене рятувала досконала пам’ять: приносили конспекти за місяць, я перечитувала їх і наступного дня складала екзамени”. Маючи від природи контральто і рятуючись від сухот легенів, Андієвська вже у Берліні, а згодом у таборі переміщених осіб брала уроки… оперного співу. Проте мрію стати співачкою не реалізувала: “Для цього треба було вчитись у консерваторії, а для мене тоді головним завданням було просто вижити… Зате я малюю, як ніхто: не добре, чи погано, але так, як ніхто!” Й анітрохи не шкодує, що не має спеціальної художньої освіти: “Мій політ фантазії не запрограмований теоріями. Наповнювала свою голову тим, чим вважала за потрібне. У 9 років прочитала усю світову літературу у російському перекладі. У чотирнадцять вже могла читати іноземну літературу мовою оригіналу”.

Ukrainian People April 2018

29

Свою Україну ношу, як слимак мушлю На питання, як їй вдалося не загубитись на чужині, куди потрапила ще дитиною, і залишатись українкою, Е.Андієвська має просту відповідь: “Кожен чого хоче, того й досягає. Для цього треба по-справжньому не тільки хотіти й чекати, поки з неба будуть вареники самі плигати в рот, а трішки прикладати до того зусиль. Сутність людини формується залежно від її вибору. Неправда, коли кажуть, що людина не має права вибору – вона його має повсякчас”. Їй довелося робити його не раз. І не лише у дитинстві, коли обрала Україну й її мову за власну. Бо її творчість – попри рідкісну продуктивність – замість шалених прибутків приносить їй лише постійні видатки. Як живопис – бо картини вона лише роздаровує, так і поезія, бо видання більшості книг їй доводиться оплачувати з власної кишені. “Малярство мене цікавило змалечку, – пояснює пані Емма. – Але щоб малювати, треба купувати дорогі фарби, полотно, мати час… Я давно малюю, першу виставку мала в Мюнхені 1956 року, потім не було грошей займатися цим. Я просто мушу малювати: в мене ось там, у підшлунку, зберігаються всі картини, які тільки треба “витягти” пензликом. Реалізація у творчості – це не хліб, а повітря, без якого я задихнулася б”. А відтак зізнається: “Я живу в самих бор-

гах, бо ніякий чорт моїх картин не купує, а щороку я видаю по дві книжки... Я ніколи не продавала робіт і не вмію жити на тому світі. Але, якщо хочете справжнє творити, то треба так жити. Мені хочеться передати енергію всім, щоб кожен міг розвинути в собі і робити несусвітенне”. Та ж ситуація й щодо її книжок: “Я не могла б жити й години з літературної праці – хіба що писала би бестселери. Але тоді я була б змушена підроблятися під ту публіку, а це для мене неприйнятно… Усі свої твори я мусила видавати власним коштом, або коштом українців, які мені жертвували гроші. Скажімо, видання збірки “Риба і розмір” мені цілком зафондували маляри. Роман “Герострати” мені видало видавництво “Пролог” десь аж через два десятки років після написання, й інші романи вийшли спершу в цьому видавництві, а вже затим – в Україні. Про якісь гонорари не могло бути й мови, бо на Заході книжки друкувалися й роздаровувалися – і в тому був увесь сенс моєї праці...” Та все ж вперто стоїть на своїм: “Я – українка і видавала для України. Перекинчиків в українській культурі занадто багато. Я свою Україну ношу, як слимак мушлю, в ній живу – інакше б я пішла в інші культури, як багато хто з-поміж дуже талановитих людей. Я хочу, щоб Україна була реальна, сильна, позбулася всіх проблем, які її мордують. Бо тоді самореалізація гарантована. Інакше сили знову будуть розпорошені”. Раніше пані Емма часто приїжджала в Україну. Однак перші відвідини, у 1992-му, її прикро вразили: “Картина, яку тут побачила, нагадувала анекдот: м’ясник є, м’ясарня є, тільки м’яса нема. Досі сподіваюся, що м’ясо

наросте, я вірю в молодь, вірю в неймовірну силу і креативність українців. Рекомендацій не даватиму, бо не належу до тих проповідників, котрі підіймають пальчик і кажуть, як кому жити. Хочеш когось повчати – стань для нього прикладом”. А от чого пані Емма точно не збирається писати, так це мемуарів. “У мене немає часу навіть закінчити “Лабіринт”! (четвертий роман – Ю.Н.). 30 сторінок я написала ще у 1981 році, а решта 470 – у голові! Усе життя я не мала умов, щоб творити. 38 років мусила працювати – а на Заході праця, як у Чарлі Чапліна у фільмі “Нові часи”; вела господарство, бо була одружена”. Натомість продовжує писати улюблені сонети – вже є матеріали для 46-ї збірки: “Бо ці сонети мені просто вилітають. Я думаю, що кожна людина приходить на цей світ супергеніальною, тільки вона не завдає собі турботи нею стати”. І продовжує роздаровувати свої картини. Зокрема, 103 картини подарувала музею Самбора на Львівщині, ще 100 передала у Чернівці для створення музею її імені. Але, як з’ясувалося нещодавно, на Буковині не лише не відкрили самого музею, але й картини зникли невідомо куди… І дуже багато читає – англійською, німецькою, українською, російською, французькою. “Бо якщо письменник чи поет думає на лаврах спочивати, то лаври відразу такими колючками робляться, що він не витримає, – пояснює.

– Мені досі ще все таке цікаве, як того дня, коли я почала читати. Наприклад, прочитала Прохаська “Порт Франківськ” – геніальна річ! Можна було б говорити і про інших, але я не люблю зайвини.

М од а

Бренд Murashka – це неповторний аромат оригінальності

Стильно та вишукано, оригінально і актуально, експресивно та креативно – все це про одяг, створений в майстерні Murashka Одяг цього унікального українського бренду – для тих, хто прагне бути стильними, йти в ногу з модою, але завжди залишати після себе неповторний аромат оригінальності. Це одяг для впевнених в собі жінок, бо Murashka створює екстравагантні сукні, які завжди приваблюють увагу оточуючих. Серед останніх колекцій – сучасні вечірні, коктейльні, випускні та весільні сукні з елементами ручної вишивки. Все почалося з мрії. Сестри Оксана та Ірина Мурашки завжди хотіли створювати “одяг поза часом”, тобто одяг, який не буде залежати від трендів, а буде актуальним завжди. Одяг, який можна передати у спадок онукам, який можна одягнути через 20 років, і він все одно буде актуальним. Вони шукали цю “геніальну сукню” дуже довго. За той час створювали різні колекції, які були успішними, продавалися як в Україні так і за кордоном, проте “тієї самої”, “поза часом” не було… Допомогли знайти “ту саму сукню” трагічні події в Україні, Революція Гідності. В той час люди різних професій намагалися висловлювати власну позицію по-своєму: музиканти писали українську музику, письменники – патріотичні вірші. Сестри Мурашки вирішили “говорити своєю мовою”, прагнули максимально підняти патріотичний дух людей. Так і народилася перша вишиванка від Murashka. Основною ідеєю було повернути традицію одягати ви-

32

April 2018 Ukrainian People

шиванки на свята, так як ці звичаї відходили у минуле й почали забуватися. Але одягнути наречену в звичайну вишиту сорочку було практично неможливо, бо всім клієнтам завжди хотілося чогось “модного і сучасного”. Так виникла ідея подати “страву під іншим соусом”. Сестри Мурашки взяли... і просто додали старовинну вишивку в сукню з сучасним кроєм. І понеслося… Такою маленькою хитрістю Мурашки видали заміж сотні наречених у вишиванках, сучасних вишиванках. Їм-таки вдалося створити ту саму “сукню поза часом”, яка й через 20 років буде актуальна. Все геніальне – просте . Інколи потрібно об'їздити половину планети в пошуках натхнення для створення “шедевру”, а знайдеш його на рідній землі. “Ми дуже вдячні нашим предкам, що передали такий великий культурний спадок, який скільки не вивчай – не перестає дивувати і надихати. І щиро сподіваємося, що колись ми теж залишимо творчий слід, який буде надихати наших нащадків. Все геніальне – просте. Любіть своє – бо воно найкраще”, – поділилася з нами своїми міркуваннями Оксана Мурашка. У свою чергу, сотні тисяч дівчат та жінок як в Україні, так і з різних країн світу щиро вдячні бренду Murashka за ексклюзивні, надзвичайно красиві, сучасні сукні з елементами старовинної вишивки. Людвіг ван Бетховен мав рацію: “Для людини з талантом і любов'ю до праці не існує перешкод”.

Н а ш і т ра д и ц і ї

“На Великдень сонце грає”

Дзвонять дзвони Великодні Леся РУПНЯК

Р

Лесю Рупняк в Україні знають як журналіста, публіциста, культуролога. Закінчила факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Працювала редактором відділу національного відродження всеукраїнського народного часопису “За вільну Україну” у Львові, головним редактором львівських тижневиків “Неділя”, “Неділяплюс”, дитячого журналу “Мавпа Фрузя”, спеціальним кореспондентом “Eastern Economist” – першого в Україні журналу для інвесторів, а також київських видань – газет “Шлях перемоги”, “Закон і обов’язок”, “Нація і держава”, газети Львівської обласної ради “Франкова криниця”. Друкувалась у журналах “Жінка”, “Вітчизна”, “Дзвін”, “Пам’ятки України”, “Культура” та ін. Зараз живе у Львові, займається науково-дослідницькою роботою в сфері народної обрядовості. Член Національної Спілки журналістів України.

озбудилося сонце і, велике, червоне, викотилося з-за обрію, як достигле яблуко, і впало в лагідні долоні землі радісною звісткою: Христос Воскрес! І світ усміхнувся йому назустріч: Воістину Воскрес! Грають дзвони. Як велика синя квітка, нахиляється до Землі бездонна чаша Неба, щоб нагадати їй Вічну Тайну життя... Дзвонять дзвони. Освячують життя, освячують світ. Нове імення дають усьому буттю. Ймення – Бог. А ми – рід його. Звершилося чудо. Навіки подолано морок смерти. Найбільшою, найдорожчою жертвою – ціною крови сина Божого – викуплено людські душі для вічного життя. А дзвони грають і грають. Їх тонкі срібні й густі “медово-мідні” тони відлунюють високо в небі й глибоко під землею, ширяться світом чудесною мелодією, у величавих акордах якої могутньо звучить: Христос Воскрес! Цю вістку і цю неповторну мелодію дзвонів з однаковою насолодою слухаємо і в ранньому дитинстві, і в зрілому віці, і в глибокій старості, й не можемо надивуватися ні її силі, ні її красі, ні її могутності. Ще задовго до свят готуємося прийняти її в своє серце і в свою душу, поринути в незрівнянно чарівну атмосферу традицій, повір’їв, вірувань, пов’язаних з одним із найбільших християнських празників. Ми привідкриваємо для себе завісу цього чарівного світу з єдиною лише метою: відчути себе його частиною.

34

April 2018 Ukrainian People

Згадалися слова моєї бабусі. Згадалося, як колись, у Великодню неділю, будила нас на світанні і швидко відслонювала фіранки на вікнах, щоб разом з першим сонячним променем пустити до хати щастя і здоров’я. А ще казала мені дивитися на сонце, з яким і справді в той день творяться якісь дивні метаморфози. Часом навіть здається, що сонце пританцьовує в небі, задерикувато помахуючи нам капелюхом з найближчої хмарки. “Це воно так тішиться, що Христос воскрес”, – казала бабуся і побожно хрестилася. А потім розповідала: – Сьогодні Великий день, для всіх і всього найвеличніший. Радіє небо, сонце, зорі, місяць… радіють ліси, гори, доли і води, радіє вся земля і все земне. Сьогодні навіть великі грішники звільняються з пекла й збираються в домі Давида. Таке сприйняття великоднього світу характерне не лише для українців, а й для всіх слов’ян. “Повірка, спільна слов’янам і німцям, що на Великдень “сонце гуляє” чи “грає”, “скаче”, яка тепер приймається за один з атрибутів Християнського Воскресіння, тому що “в цей день все веселиться на небі й на землі” – в дійсності мабуть була основою, первісною ідеєю сього свята, з котрого виходили вже дальші представлення, – пише Михайло Грушевський.

– Великдень такий празник – сонце й те гуляє, сказано: все радується і на небеси, і на

землі, як ідеш з обідні й дивишся – воно гуля: парости по йому наче хто мотає туди-сюди”. Далі, опираючись на народні перекази, М. Грушевський приходить до висновку: “Може бути, що щось з старого свята сонця затрималось у толкуванні “Великодня” – що того дня сонце не заходить чи не зайшло на Христове воскресіння”. Українці споконвіку ставилися до сонця з особливою пошаною. Зокрема, на Гуцульщині кожен чоловік, побачивши, як сходить сонце, побожно здіймає головний убір і, повернувшись обличчям до сходу, віддає йому глибокий поклін, хреститься і шепче слова молитви: “Слава тобі, Господи, за личенько твоє Господнє, що ся показало, праведне; слава тобі, просвященне!” Жінки віддають доземний уклін сонцю з покритою головою. На Великдень сонце має особливу силу, не випадково воно має бути в хаті першим гостем. А дівчата вважали його покровителем закоханих. Тому у Великодню неділю бігли ранесенько в садок, ставали під яблунею, а як тільки заяснів на сході перший промінь, побожно складали руки і молилися до сонця. Після молитви позначували дерево хрестиком. Коли яблуня зацвітала, плели з її цвіту вінок і цілий день носили на голові. А потім висушували і чарували на любов.

Великодній кошик Найголовнішою у ньому, звичайно, є паска. Колись у давнину чільне місце на столі займала паска з сиру. Готували її зі свіжого сиру з різноманітними приправами і вміщували у різьблену липову пасочницю. Згодом печена паска-хліб витіснила сирну, але сам сир обов’язково освячують, оскільки він, як і масло, що теж мусить бути у кошику, є символом добробуту.

А ще – це прадавня пожертва богу скотарства Велесу, яка перейшла до нас з язичницьких часів.

А писанка об'єднала світ І не відтепер, а віддавна. Вчені вважають, що сакральну роль яйце почало відігравати ще в часи ранньої бронзи. Під час археологічних розкопок кам'яні або глиняні культові моделі яєць були знайдені майже в кожному житлі під вогнищем або серед інших культових речей. Цікаво, що моделі культових глиняних яєць вживалися предками слов'ян доби пізньої бронзи для вимощування долівки, нижньої частини стін, печей, лежанок у житлах, що, очевидно, мало певне символічне значення. Яйце шанували різні народи світу, і кожен з них мав власну атрибутику його возвеличення. Та, мабуть, жоден з народів, як писав дослідник писанки Ераст Біняшевський, не доніс до сьогодення свої автохтонні графічні уявлення про життя так виразно, як український. Йдеться, звичайно, про писанки, символіку яких небезпідставно можемо, як і вишивку, вважати першим письмом українців. У нашому народі яйце шанували не тільки як символ відродженого життя, але й як символ багатства і потужний оберіг. Писанкою освячували зерно для посіву, нею, як оберегом, обносили навколо хати, поля, череди домашніх тварин, полонини та пасовища; її підкладали під стріху хати від пожежі, до вулика, де знаходилася матка, до місця, де телилася корова чи вівця. На писанках загадували на врожай, на здоров’я, на кохання; ними ворожили і причаровували... Традиція навесні, в квітні – на початку травня, обдаровувати одне одного крашанками та писанками була відома у слов’ян ще в дохристиянський період. Цей звичай був пов'язаний з народними уявленнями про яйце

як символ вічного оновлення природи, сонця, весни, відродження, перемоги життя над смертю. Тож не випадково саме писанка стала символом воскресіння Христа. Про це оповідається в багатьох легендах. В одній з них, зокрема, йдеться про те, що коли солдати прийшли доповісти своєму командирові, що Христос воскрес, він не повірив.

– Як може воскреснути мертвий?! – кричав він на своїх підлеглих. – Це станеться хіба тоді, як оці яйця почервоніють, – в гніві показав пальцем на яйця, які йому подали на сніда­нок. Вмить сталося диво: яйця почервоніли. З того часу на відзнаку Христового Воскресіння існує традиція фарбувати яйця. А гуцули, які пишуть чи не найбагатші орнаментально писанки, вважають, що писанка здатна світ врятувати від зла.

– Глибоко-глибоко під землею, – розповідає прадавня гуцульська легенда, – до величезної кам'яної скелі грубим-грубезним ланцюгом прикований Люцифер. Це його Господь прикував, щоб не робив зла людям. З величезною люттю гризе він цей ланцюг. І уже от-от перегризе. Але ланцюг ніяк не дається. Тоді він посилає на землю мале чортеня: – Йди, – каже, – подивися, чи пишуть ще гуцулки писанки?

– Пишуть! Пишуть! – повернувшись, радісно кричить малий, вражений такою красою. І в цю ж мить ланцюг знову стає таким товстим, як був. …Найурочистішим ритуалом свята після Святої Літургії є освячення Великодніх кошиків і страв, кожна з яких має свою символіку.

Паску обов’язково прикрашають стилізованим хрестом із тіста або родзинок на згадку про Христові страсті, а також печеними з тіста голубами або зозульками, символами миру і довголіття. Яйця кладуть зварені і почищені як втілення усього живого, де жовток – то сонце, яке підтримує життя на землі. Крім того, кладуть ще крашанки та писанки як знак Воскресіння, а також символ злагоди та добробуту. Обов’язково – сіль як уособлення мудрості. Та ще, бажано, спеченого баранчика, бо він приносить добрі вісті. Кільце ковбаски умовно представляє печене порося, присутність якого має історичне коріння. В стародавні часи, коли народи Європи ще не знали християнства, відзначали свято зимового повороту сонця. У народів північно-західної Європи це був час, коли приносили в жертву кабана, оскільки ця тварина була присвячена сонцю, так само, як кінь у персів. Прийнявши християнство, мешканці північно-західної Європи про свого кабана не забули і напередодні Різдва пекли з тіста маленьких кабанців, ставили їх на стіл і не зачіпали до кінця свят. Наші предки запозичили цей звичай від Європи, але сприйняли його по-своєму. Перш за все, свято сонця вони святкували не взимку, а навесні – в день весняного рівнодення, а тому всі звичаї, що стосувалися цього свята, перейшли на Великдень. Що ж до самих кабанців, то їх пекли, але не з тіста, а таки справжніх поросят і навіть підсвинків та ставили на стіл з хроном в зубах. Їсти починали відразу, коли приходили з церкви, тобто розговлялися. А ще покладімо до свого кошика хрін. Він нагадає нам про гіркоту Христових мук. З цього приводу існує спеціальна легенда. Хрін колись був дуже отруйний, і злі люди задумали отруїти ним Ісуса Христа. Натерли хрону, дали Спасителеві, а він з’їв і не отруївся. Потім поблагословив хрін і звелів християнам його їсти. І тепер люди їдять хрін, зокрема, в понеділок на початку великого посту, щоб на весь піст закріпитися, а на Великдень вживають з м’ясом, щоб бути міцнішими. Основна прикраса кошика – воскова свічка, яка означає світлість воскресіння й охороняє родину від нещасть. А що надворі весна, то приберіть усе барвінком та іншими весняними квітами, щоб щастя і радість не покидали вашу оселю. Та ще не забудьте, що після освячення страв кожен член сім’ї має прикласти свою руку до кошика, щоб здоровим дочекатися до наступного Великодня. Чуєте? Дзвонять Великодні дзвони! У їх переможній мелодії – щаслива звістка: Христос Воскрес!

– Воістину Воскрес! – відповідає кожна часточка нашого єства. У муках народжується нація. Оживають Земля і Небо. Пташиним співом, пахощами первоцвіту, свіжістю леготу сповнюється все довкола. Підноситься наш дух. А сонце, ніби велика писанка, витанцьовує на срібнім тарелі неба. Христос Воскрес! Нехай ця велична звістка несе радість у ваші родини, добробут у хату, втіху і надію всім, хто того потребує, а нашій прекрасній і багатостраждальній Україні – світлий новий день.

Ukrainian People April 2018

35

Війна

Євгеній Силкін – військовий кореспондент. Народився у Севастополі. До 2014 року проходив службу у Військово-Морських Силах України. Під час анексії Кримського півострова Російською Федерацією – залишився вірним присязі та переїхав на материкову Україну. Із 2015 року бере активну участь в проведенні АТО. Захоплюється фото- та відеоз'ємкою. Має свій канал на Ютюб. Найпопулярніше відео про курсантів, які не зрадили та заспівали Гімн Україні: www.youtube.com/watch?v=AOjw_hR00oI

ДВА МІСЯЦІ МИРУ – ПРОТИ ТРЬОХ РОКІВ ВІЙНИ

Н

езагойна і кровоточива рана на тілі України, або як її ще називають “лінія розмежування”, вже четвертий рік поспіль безжалісно розділяє житлові райони сотень населених пунктів Донбасу. За цей час багато хто з мирних мешканців покинули назавжди свої домівки та села. Однак тисячі українців, під щоденними обстрілами, як і раніше змушені залишатися в так званій “сірій зоні” і виживати, найчастіше, без продуктів харчування та роботи.

До недавнього часу таким населеним пунктом протягом трьох років було Верхньоторецьке, що в Ясинуватському районі на Донеччині. Але вже сьогодні, завдяки українським військовим, ситуація тут дещо змінилася. На годинничку лише сьома ранку, а ми вже в дорозі. Наша група, яка складається з військових та цивільних, їде в це село, щоб дізнатися про нагальні потреби його жителів. Відсутність попутного і зустрічного автотранспорту в цих краях дає можливість дотримуватися спортивної швидкості і не зупинятися на перехрестях рівнозначних доріг, дотримуючись правил дорожнього руху. Навіть перетинаючи залізничний переїзд, тут з впевненістю можна не скидати швидкість. Безпеку “гарантують” зарослі чагарником рейки, а також перебиті лінії електропостачання.

36

April 2018 Ukrainian People

Кілька десятків кілометрів позаду. Ми перетинаємо останній блокпост Національної гвардії України та опиняємося на межі лінії фронту. Блокпост працює на в'їзд-виїзд до шостої вечора. Потім, ще якийсь час, дозволено пересуватися пішки з паспортом, у якому є місцева прописка. Встановлені в районі проведення антитерористичної операції правила не обговорюються. Чим ближче до лінії фронту, тим більше населені пункти нагадують руїни. Ось і у Верхньоторецькому на деяких крайніх вулицях практично не залишилося цілих будинків, покрівля більшості інших має значні пошкодження, а вікна в них забиті фанерою.

- Перший обстріл села припав на 22 січня 2015 року, – розповідає Олена Черкашина, директор навчально-виховного комбінату (сьогодні таку назву має Верхньоторецька середня школа, об’єднана з місцевим дитячим садком “Топольок”). – Цілу ніч обстрілювали село з боку Горлівки, Михайлівки, Пантелеймонівки. Навіть вранці на роботу йшли під гуркіт гармат. Тоді в школу прийшло 18 дітей. Ми відразу зателефонували батькам, і дітей забрали. Дуже “жарко” було на Красному Партизані. Це селище – супутник нашого Верхньоторецька. Там же були й перші поранені. За словами Олени Михайлівни, вмить село спорожніло. Без світла та тепла люди годинами сиділи у підвалах.

- Пам'ятаю, в один з днів сиділа за письмовим столом у закутку біля вікна. Несподівано все як затремтить. Жах-бах... І скло з вікна все сиплеться на мене. Виявляється, це були осколки від снаряда, який впав в дитячому садку. Дивом залишилася жива. Швидко зібрала сумки з документами, ковдрами і бігом в підвал. Вже потім, коли чоловіки обстежили територію, з'ясувалося, що в дитячому садку впало чотири снаряди. Один потрапив в цегляну прибудову, другий – в шовковицю, яка впала, немов підкошена. Ця бідна стара шовковиця і врятувала нашу квартиру від руйнувань, – розповідає Олена Черкашина. В один із днів в результаті обстрілу була частково зруйнована селищна рада. Речі та документацію, що вціліли, чоловіки перенесли до церкви. Одна міна потрапила в дах чотириповерхівки. У школі, з боку двору, були розбиті всі вікна. Поступово село вимирало, а більшість його жителів намагалися виїхати хто куди. Доходило до того, що загиблих від обстрілів, через острах йти на цвинтар, ховали прямо в городах і на подвір’ях. Так тривало кілька місяців… До речі, перед 1 вересня батьки стягували в школу мішки з піском, матраци, ковдри – закладати вікна і двері, відра – гасити пожежі. Святковий ранок провели у вестибюлі. Разом з тим вчили дітей правильно ховатися під час обстрілу.

А

ле, незважаючи на минулі бойові дії і складності побуту, тут продовжували залишатися мешканці, які сподівалися, на те, що війна колись має закінчитися. За кілька хвилин розмови та руху вулицями дістаємося центру села. Відразу загальна картинка дещо змінюється. Впадає в очі прибраний сквер. Неподалік красується школа з відремонтованим дахом та новими вікнами. Осторонь дві відремонтовані багатоповерхівки. На зупинці хтось чекає автобус. Працює пошта. У місцевих крамницях помітні невеличкі, але черги. Тобто, село живе звичайним мирним життям. Побачивши нашу неприховану зацікавленість, Олена Черкашина погодилася провести екскурсію школою, в якій, як на мене, панував армійський порядок. Вхід сюди закриває барикада із мішків з піском. Усередині мостини пофарбовані, ламбрекени розвішені, в їдальні пахне пиріжками, величезні пластмасові баки наповнені питною водою. Навіть є кімната психологічного розвантаження. З “сухим” басейном, який наповнений кольоровими кулями, з веселими сидіннями-батутами та світломузикою. Однак, всю цю ідилію на першому поверсі порушує дивний асиметричний декор стін. То купчасто, то поодинці від підлоги до стелі зображені дивовижні квіти.

- Ви не дивуйтеся. Просто міни не вибирали, куди їм падати, – пояснює директор. – От і доводилося вирізати візерунки і наклеювати їх на дірки. До речі, у школі на даний час навчається 115 дітей, а дитячий садок відвідують 30 вихованців. У свою чергу, взагалі в селі нараховується близько 2000 мешканців. Щоранку дехто з місцевих маршруткою їздить на роботу в Авдіївку на коксохімічний завод або в Костянтинівку. Свого часу українські військові допомогли місцевій владі з відновленням енергопостачання. Замість лінії, яка тягнула електрику з окупованої Ясинуватої, провели нову, що з’єдналася з лінією електропостачання на підконтрольній Україні території. Та й спеціалісти медпункту десантно-штурмового підрозділу, що боронить Верхньоторецьке, жодного разу не відмовили місцевим у допомозі або ліках. Хоча у селі на фондах школи розгорнуто медичний кабінет з власним кардіографом і лабораторією. Ознайомившись із сьогоденням села, ми вирушили в бік наших військових. Позиції українських десантників в районі Верхньоторецька нас зустріли тишею. Бійці кажуть, останнім часом ворог не активний. Більше проблем від морозу і холодного вітру. Рятують буржуйки і заздалегідь заготовлені на віддалі від передової і привезені дрова. Місцева деревина, на жаль, не підходить.

- Раніше тут були жорстокі бої, тому всі дерева навколо посічені осколками і поцятковані дірками від куль. Майже всі дерева тут нашпиговані свинцем. Пиляти їх неможливо, тому що перший осколок – і ланцюга в пилі вже немає. Разом з поліном в буржуйку можуть випадково потрапити і застряглі в ньому розривні кулі, що “орки” дуже часто використовують, – розповідає військовослужбовець Микола. Після перемир'я ворог поводить себе спокійно, вдень на цій позиції навіть можна побачити, як з того боку прогулюються люди в однострої. За даними нашої розвідки, це найманці батальйону “Сомалі”.

Два місяці тому військові окремої десантноштурмової бригади, яка тут зайняла оборону, взяли під повний контроль Верхньоторецьке, назвавши це поліпшенням тактичного положення.

- Воїни-десантники строго дотримуються Мінських домовленостей, відповідно до положень яких вони можуть зміцнювати або переобладнати свої позиції, а також передислокуватися в межах територій, визначених цими домовленостями, – повідомив командир одного з підрозділів бригади, військовослужбовець Олександр, який із задоволенням взявся нас супроводжувати. – Саме, виходячи з цього, а також з метою поліпшення умов спостереження за противником і ведення оборонного вогню у відповідь на провокаційні обстріли російсько-окупаційних військ, ми значно покращили своє тактичне положення. Хоча до цього контролювали тільки половину населеного пункту. Операція була зухвалою і блискавичною, тому противнику залишалося тільки прийняти її як належне. За фактом же, українські солдати встановили повний візуальний і вогневий контроль за вулицями Миру і Червона, за які найманці Кремля будуть битися до останнього. Адже там, за крайніми будинками, знаходиться стратегічно важлива автомагістраль, яка з'єднує тимчасово окуповані Горлівку, Ясинувату та Донецьк. До речі, протягом новорічних свят мешканці Верхньоторецького отримали можливість перетинати умовну лінію розмежування у спрощеному режимі. Цей крок командуванням антитерористичної операції зроблено назустріч людям, для того, щоб вони мали змогу потрапити до рідних і близьких на непідконтрольну Україні територію. Перетинати лінію зіткнення було дозволено тимчасово, у пішому порядку. Місцеві мешканці дуже зраділи такому рішенню. Адже в кожній другій родині Верхньоторецького на тимчасово окупованій території є рідня, робота, нерухоме майно тощо. Хоча і доводиться по кілька кілометрів долати вздовж полів, але все одно люди задоволені спрощеному режиму перетину, що значно полегшив їхнє життя. В подальшому перетин лінії розмежування буде здійснюватися встановленим порядком, відповідно до вимог чинного законодавства України – через контрольні пункти в’їзду – виїзду. Ми б ще довго могли продовжувати обходити вулиці та фотографувати зруйновані будинки, спілкуючись із військовими та селянами, але втручання селищного голови Павла Странадка “зруйнувало” наші плани.

- Ви краще тут довго не затримуйтеся, вже починає темніти. Це в селі кожна вулиця оснащена відповідною кількістю ліхтарів, а за околицею ви вже не побачите жодної лампочки, ще по дорозі в воронку яку втрапите машиною. Це – прифронтовий район, тут уночі небезпечно, – попередив Павло Юрійович. Ми ж, у свою чергу, не знайшовши аргументів, щоб йому заперечити, сіли в позашляховик і швиденько вирушили сумнозвісною розтрощеною дорогою в бік Авдіївки на ночівлю.

Ukrainian People April 2018

37

Diaspora Українська Канада – це концерти і фестивалі, святкові Богослужіння і зустрічі, сходини та вшанування Героїв. Тут звучить Рідне Слово і Рідна Пісня. На них збираються різні покоління українських канадців, щоб ще раз напитися з цілющого джерела нашої мови і культури. Око радують вишиванки, віночки, стрічки, кептарики, тризуби та інша українська атрибутика.

Текст і фото Norbert K. Iwan Норберт К. Іван

Завершення Українського тижня-2018 у Вінніпезі:

“Борщ, Бандури і Бабині Казки”

В

четвер, 22 березня, у Вінніпезі, на завершення щорічного Українського тижня-2018, в школі Непорочного Серця Марії відбувся концерт “Борщ, Бандури і Бабині Казки”. Сотні людей вщерть заповнили концертовий зал школи, а її школярі в театральних костюмах розповідали цікаві фольклорні українські історії від “Ріпки”, “Несе Галя воду”, “Гоп-гоп...” до “Ми музиканти з Києва” та “Я маю кошик на Великдень”. Директор школи Род Пиклик, завершуючи свято подякою усім гостям та учасникам, згадав пані Станович (представницю третьої еміграційної хвилі), яка передала свої театрально-сценічні реліквії учням цієї школи для збереження і вивчення української спадщини, духовних традицій та української музики в “золотій країні” (бо так її баба називала Канаду). З цього випадку і зародилася тема Українсько-

38

April 2018 Ukrainian People

го тижня 2018 – “Borscht, Banduras & Baba’s Stories”. Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії (Immaculate Heart of Mary School) активно задіяні в навчальній місії, починаючи з дитячого садка і до університетського рівня. Школа Непорочного Серця Марії у Вінніпезі, яка опікується сім'ями з дітьми від дошкільного віку і до 8-го класу, є однією з найвідоміших Українських Католицьких шкіл в Канаді. Школа проводить потужну освітянську місію, засновану Сестрами ще в 1905 році, яка має на меті привити глибоке почуття віри, культури та академічної досконалості своїм підопічним. Випускники школи вирізняються найкращими якостями серед своїх ровесників у вищих навчальних закладах, а потім успішно стають лідерами в соціальній, комерційній та духовній сферах.

“Найбiльше i найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, i свої сподiванки, розум, досвiд, почування” (Панас Мирний).

Вечір пам’яті

Тараса Шевченка

У

в Норт Порті

суботу, 10 березня 2018 року, в Осередку ім. св. Андрія українська громада Норт Порту та околиць Флориди урочисто відзначила роковини великого сина України – Тараса Шевченка.

П

проф. Віра Боднарук, голова Громадського Комітету, Норт Порт, Флорида

Програму відкрила у перепов­ неній залі голова Громадського Комітету Віра Боднарук. Вона коротко розказала про величезне значення Тараса Шевченка в житті українського народу. Він бо не тільки найбільший український поет та визначний мистець-маляр, але рівно ж і пророк українського національного відродження. За свій відносно короткий життєвий шлях Шевченко створив геніальні поеми, які винесли його на вершину і зробили українським національним героєм. Його “Кобзар”, який вперше був виданий у 1840 році і який доповнювався і перевидавався ще багато разів, був і є шанований українським народом поруч із Біблією. “Кобзар” промовляв, розбуджував і захоплював народ – щоб він той

не скорявся, а прагнув і йшов до незалежності, бо тільки “в своїй хаті своя правда і сила, і воля”. І вимріяна незалежність України, за яку не одне покоління боролося і віддало життя, таки прийшла в 1991 році (через 130 років після смерті Поета!). Але Шевченко був увесь час із своїм народом духовно, бо біля його пам’ятників по різних містах України і в діаспорі українці збиралися та збираються декламувати його поезії. При вході в зал гості могли оглянути художню творчість Поета, багато видань “Кобзаря” та збірок його творчості, виданих у різні роки та в перекладах, які підготувала Неля Лехман. Ведуча свята Лідія Білоус представила хорового диригента, маестро Михайла Цапаря, який готував виступ Громадського хору протягом двох місяців, щоб величаво відзначити роковини Поета.

Хор виконав з великою наснагою “Заповіт”, “Думи мої” та “Садок вишневий”, а юнак Любомир Дядишин (якого навчила бабуня) продеклямував “Гамалія”. Вірш Ліни Костенко “Кобзарю, знаєш” виконала Юля Лопанчук. Важливою частиною програми був відеомонтаж “Тарас Шевченко”, створений на творах Поета Віктором Лісничим, фотографом та відеографом, і його дружиною Галиною Лісничою, активною громадською діячкою. Вірш Володимира Сосюри “Мільйонами став він” бездоганно виконала Оля Бабчук. Приємною несподіванкою для слухачів був виступ тріо в складі Василя Феся, Михайла Цапаря та Ореста Грицика, які виконали три пісні на честь Шевченка. На закінчення Громадський хор виконав “По діброві вітер віє” (пісню присвячено пам’яті Стефа-

нії Смук, сестрі маестро Цапаря), “Спи, Тарасе, батьку рідний” та “Реве та стогне Дніпр широкий”. Солісти – Василь Фесьо і Орест Грицик. Під гучні оплески публіки ведуча Лідія Білоус закрила вечір. Від вдячних членів Громадського хору Рома Лотошинська і Яра Літош вручили букет червоних троянд маестро Цапареві за його віддану працю на прославу українського генія – Шевченка. Великий успіх свята завдячується усім учасникам програми та членам Громадського Комітету: Лідії Білоус, Лесі Попель, Ромі Гуран, Богданові Боднарукові, Нелі Лехман, Дарії Томашоскій, Нусі Мацілинській, Одарці Горбачевській, Євгенові Томашоскому та Ларисі Шпон. Фото Віктора Лісничого

Ukrainian People April 2018

39

Фільм “Міф”

про Василя Сліпака глибоко зворушив діаспору Канади

У

ці дні 18 містами Канади проходить тур документального фільму “МІФ” про життя оперного співака зі світовим ім’ям Василя Сліпака, який загинув на Донбасі. Режисери стрічки Леонід Кантер та Іван Ясній, разом зі старшим братом героя Орестом, зустрічаються з канадською діаспорою, щоб розповісти про життя і творчість Василя Сліпака.

13 березня 2018 року відбулася демонстрація фільму “МІФ” у манітобському музеї Вінніпегу. Творці відомої української стрічки “Добровольці Божої Чоти” – Леонід Кантер та Іван Ясній – створили нову кінокартину, в якій використано архівні відео і в якій переплітається повсякдення Василя Сліпака та його виступи на сцені. У кадрах стрічки про дитинство Василя зворушливо розповідає Орест, його рідний брат, наголошуючи на тому, що він почав співати навіть раніше, ніж говорити. Магнетизм його голосу, який поєднував одразу і тенор, і баритон, не міг залишити байдужим нікого – Василь геніально виконував різні музичні партії як в Україні, так і у Франції.

Анімацію до фільму створив український карикатурист Юрій Журавель. Музику надали Євген Гальперін, який співпрацював із Люком Бессоном та Баррі Сонненфельдом і був близьким другом Василя; Роман Григорів та Ілля Разумейко, що представляють сучасну

Текст і фото Norbert K. Iwan Норберт К. Іван

“Герой – це людина, яка знає, що є блага, дорожчі за життя; людина, яка присвятила своє життя служінню державі, себе одну – служінню багатьом”. ґотгольд Ефраїм Лессінг

Василь Сліпак був патріотом України, який через все своє життя проніс любов до неї та терпіти не міг несправедливості. Революція Гідності, яка відбулась в Україні, змінила його життя. Він брав активну участь у Євромайдані, очоливши демонстрації у Франції, а згодом долучився й до волонтерського руху, допомагаючи Україні. Врешті Сліпак вирішив покинути оперну кар’єру в Парижі й пішов добровольцем на фронт в АТО, де взяв собі позивний “МІФ” за персонажем опери “Мефістофель”, у якій він раніше грав на паризькій сцені.

40

April 2018 Ukrainian People

українську оперу у світі разом із формацією NOVA OPERA, та Едуард Приступа, відомий на українській сцені як Діля. Коли прозвучали останні акорди і ввімкнули світло, в який бік я б не подивився, очі глядачів були вологі від сліз. Нікого не могла залишити байдужим ця українська зірка, яка так передчасно згасла. Проте, залишивши нам біль і розпач, пам'ять про знаменитого Героя буде жити як в кадрах талановитої стрічки, так і в наших серцях. Нагадаю, що Василь Сліпак народився у Львові і, завдяки своєму таланту, переїхав до Франції, де прожив 19 років. Був солістом в

Паризькій національній опері. Василь став активним учасником Помаранчевої революції, з початком Революції гідності очолив волонтерський рух і координував у Франції громадські акції, спрямовані на підтримку України. Із 2015

року воював на Донбасі. Загинув 29 червня 2016 року від кулі снайпера поблизу Луганського Бахмутського району Донецької області. 20 лютого 2017 року президент Петро Порошенко посмертно присвоїв Василю Сліпаку звання Героя України. 10 квітня 2017 Порошенко вручив Зірку Героя України батькам загиблого добровольця. Від усієї діаспори Вінніпегу висловлюю щиру подяку канадській благодійній організації “Допомога Україні”, яка працює над наданням гуманітарної та соціальної допомоги Україні, усім організаторам туру, талановитим режисерам Леоніду Кантеру та Івану Яснію, а також брату Героя Оресту Сліпаку, який приєднався до промотуру. Низький уклін вам, дорогі друзі!

6-й Манітобський Український Фестиваль Танцю в Вінніпезі Manitoba Ukrainian Dance Festival Showcase in Winnipeg Текст і фото Norbert K. Iwan Норберт К. Іван

З

16 по 18 березня 2018 року в канадському місті Вінніпег вже вшосте відбувся Манітобський Фестиваль Українського Танцю (Manitoba Ukrainian Dance Festival). Ця гучна подія привернула увагу не тільки жителів Вінніпегу, але й усієї провінції Манітоба. За три дні на сцені Pantages Playhouse Theatre виступило 119 українських танцювальних колективів. Це було справжнє свято української культури на канадській землі! Під гострим оком суддів Василя Каневця (Vasyl Kanevets) та Соні Горнер (Sonya Horner) один за одним на сцену виходили солісти, дуети, тріо та великі танцювальні колективи. Здавалося, в своїй творчості талановиті митці не пропустили жодного регіону України: глядачів заворожували запальні ритми гуцульського, буковинського, закарпатського країв, традиційні

українські танці Полісся, Покуття й Центральної України. В такій різноманітній і обширній програмі кожен глядач міг знайти собі танець до вподоби. Також, у триденній програмі виступили вихованці 12 танцювальних шкіл провінції Манітоба. Нагадаю, що міцні стовпи українського народного танцю були закладені в Канаді легендарним Майстром Василем Авраменком, який з 1926 року створював тут танцювальні гуртки й школи, намагаючись зберегти для нащадків танець як своєрідний генетичний код українців. Завдяки Авраменку про багату фольклорну спадщину українців дізналися не тільки в США й Канаді, але й в Італії й Німеччині, Бразилії й Аргентині, навіть в Японії. А початком його великого тріумфу стала Канадська національна виставка в Торонто: за дванадцятьма

виступами колективу Василя Авраменка спостерігала аудиторія з двадцяти п’яти тисяч людей. Завдяки таким палким патріотам, як Авраменко, Кошиць, Лео Мол, Курилик та багатьом іншим, які прославляли Україну на весь світ, українська діаспора Канади продовжує проводити грандіозні фестивалі, акції, мітинги, мистецькі проекти, сходини, вечорниці і т.п., дбайливо зберігаючи свою культуру і традиції далеко за межами Батьківщини. Я пишаюся нашим молодим поколінням, яке, народившись на цьому континенті, виховувалось в глибокій любові і пошані до України. Не той українець, у кого батьки українці, а той, чиї діти українці! Особлива подяка Вінніпезькій Фундації (The Winnipeg Foundation) за фінансову підтримку такого маштабного танцювального фестивалю.

Ukrainian People April 2018

41

Entertainment April 2018

Enjoy the best events, festivals, and fun things to do in Chicago, Illinois

Flower show April 1 – 8, 2018 ▸ Macy’s Flower Show features flowers and exotic topiaries in landscapes, plus scheduled events at Macy’s on State Street. Free.

Baconfest April 6 – 7, 2018 ▸ Chicago’s best chefs serve bacon dishes and drinks for lunch and dinner at Baconfest Chicago in UIC Forum.

Zombie, horror, sci-fi convention April 7 – 8, 2018 ▸ Zombie lovers unite at Walker Stalker Con for panels, celebrities, vendors, and a costume party at the convention center in Rosemont.

Discount tickets $9 to $35.

Silent films + live music April 14, 2018 (7 and 9:30 p.m.) ▸ Watch modern silent films as a new score is played live at Sound of Silent Film Festival at Davis Theater. The late show is R-rated.

Robots at the museum April 7 – 15, 2018 ▸ Celebrate National Robotics Week by viewing robots on display, interacting with some, hearing talks by robotics professors, and watching a live robotics competition at the Museum of Science and Industry.

Beer and wine festival April 14, 2018 ▸ Tinley Park Brew & Vine Festival features breweries, vintners, restaurants, and live entertainment at Tinley Park Convention Center.

Pig feast April 8, 2018 (5 p.m., VIP 4 p.m.) ▸ Cochon is a stand-up tasting featuring dozens of chef-made dishes plus wine, cocktails, and beer at Hilton Chicago for age 21+.

Discount tickets $98 (VIP $150).

Audio expo April 13 – 15, 2018 ▸ Audio Expo North America (AXPONA) features 400 vendors of high-end audio (headphones, speakers, turntables, musical instruments, amps, and vinyl), plus 125 listening rooms, live concerts, and lectures by industry leaders at Renaissance Schaumburg Convention Center.

Discount tickets $7.75.

Blues dance April 6 – 8, 2018 ▸ Blues Shout includes weekend workshops and dances with live music that go late into the night.

Comic and Entertainment Expo April 6 – 8, 2018 ▸ Chicago Comic and Entertainment Expo (C2E2) is a convention for fans of comics, graphic novels, anime, manga, video games, toys, movies, and pop culture at McCormick Place.

Discount tickets $11 to $76.

Beer tasting April 7, 2018 (12 to 4 p.m.) ▸ Sample 25 beers at Chicago Beer Fest [formerly River North Beer Fest] at Moe’s Cantina & Old Crow Smokehouse.

Repeats in Nov. Promotional code “events12” saves 10%.

Superhero convention April 7 – 8, 2018 ▸ Heroes & Villains Fan Fest celebrates comics, sci-fi, TV, and movies with guest actors, panel discussions, costume contests, role-playing, and vendors in the Rosemont convention center.

Discount tickets $9 to $35.

42

April 2018 Ukrainian People

Diabetes expo April 14, 2018 ▸ Learn how to prevent and manage diabetes at the American Diabetes Association Expo, which has health screenings, cooking demonstrations, experts, and exhibitors at McCormick Place. Free.

Modern pop festival April 20 – 28, 2018 ▸ International Pop Overthrow (IPO) is a cutting-edge pop and rock music festival based in Los Angeles that brings dozens of the latest bands to The Red Line Tap.

Chocolate & wine April 21 – 22, 2018 ▸ Chocolate, Wine & Spirits Expo promises 50 vendors displaying products for you to sample and purchase, with wine and spirits tasting, and chef demonstrations at Stephen M. Bailey Auditorium.

Discount tickets $16.

Cheese tasting April 15, 2018 (11 a.m. to 3 p.m.) ▸ Taste cheesy foods like pizza, grilled cheese, poutine, and macaroni & cheese from restaurants and cheese vendors during Say Cheese Fest at Concord FiftyFive. Held in April and October.

Cocktail evening April 19, 2018 ▸ A ticket to Chicago Cocktail Social gets you premium cocktails made by bartenders from 17 establishments, gourmet food, and live music at Galleria Marchetti.

Rum tasting April 14, 2018 (3:30 p.m., VIP 2:30 p.m.) ▸ A ticket to Chicago Rum Festival (formerly Midwest Rum Fest) gets you 1/4 ounce pours, snacks, music, a souvenir snifter, mellow music, and brand seminars at Logan Square Auditorium for age 21+.

Discount: 2 VIP tickets $60.

Wine tasting April 26, 2018 ▸ Sample wine plus hors d’oeuvres on the Spring Wine Stroll in the shops of Lincoln Square and Ravenswood.

Repeats in Nov. Adventure race April 27 – 28, 2018 ▸ Questival is a 24-hour race that begins with a check-in party at Brooklyn Boulders. Your team of 2 to 6 people completes the challenges assigned by a smartphone app to win prizes. Video.

Bach festival April 27 – May 4, 2018 ▸ Bach Week Festival is a series of three classical music concerts in North Chicago and Evanston.

J.C. Superstar April 28 – May 20, 2018 ▸ Jesus Christ Superstar is Andrew Lloyd Webber’s epic rock musical with unforgettable songs, high-energy dance, and powerful storytelling at Lyric Opera House.

Discount tickets $39 to $131.

Adult night at the planetarium April 19, 2018 (6 to 10 p.m.) ▸ Adler After Dark offers open access, unlimited shows, entertainment, and no-host bars at Adler Planetarium for age 21+. The April theme is “geek chic”, with a scavenger hunt, trivia game, and cosplay contest.

Whiskey tasting April 28, 2018 (1 p.m., VIP noon) ▸ Chicago Whiskey Festival offers 30 varieties of whiskey, bourbon, and scotch at Old Crow Smokehouse for age 21+.

Promo code “events12” saves 10%.

Greek parade April 29, 2018 (2:30 p.m.)

The annual Greek Independence Day Parade is on N. Halsted Street (from Randolph to Van Buren). Free.

Найкращі ресторани з верандами у Чикаго Big Star Wicker Park 1531 N Damen Ave Тако і черги завжди залишатимуться незмінними. Але ми все ще хочемо принаймні 2-3 рази за сезон досхочу наїстися тако і випити маргарити. Ви також повинні спробувати.

Fountainhead 1970 W Montrose Ave У Fountainhead є одне з найкращих пивних меню в місті та чудовий дах. Ресторан гарантовано принесе вам задоволення. Меню не величезне, але має достатньо базових страв, таких як бургер або курячі крильця.

Via Carducci La Sorella 1928 W Division St Традиційна південна італійська кухня, тонка піца та повний бар в затишному цікавому ресторанчику або на внутрішньому дворику. Меню складається з типових страв Південної Італії, які вважаються одними з найкращих у всьому світі. Via Carducci – це відмінне місце, щоб провести романтичний вечір.

Piccolo Sogno River West 464 N Halsted St Чи зацікавить вас тихий вечір в Piccolo Sogno Patio? У програмі – паста, вино та по-особливому приготована риба.

Bang Bang Pie & Biscuits Logan Square 2051 N California Ave Ще одне літо вже на порозі. Це означає, що наступні кілька місяців ми зможемо насолоджуватися їжею в “Bang Bang Pie”. Це практично те ж, що й пікнік на задньому дворі, за винятком цього чудового бісквітного печива і пирогів замість шинки та сиру.

Весна. Час сісти і розслабитися. Гаразд, це ще не зовсім літо, але воно вже повільно наближається. Гарна новина – сніг нарешті зійшов (чи нам так здається), і ви можете нарешті вийти з будинку, тому що зараз там справді добре. Чи це означає, що ви хочете провести якомога більше часу на відкритому повітрі? Але чим же зайнятись надворі? Звичайно ж, їсти і пити. Ось список чудових місць під відкритим небом, де можна поїсти і випити:

Tanta River North 118 W Grand Ave Tanta – це завжди веселий ресторан зі жвавою сценою. Втім, усе найкраще в ньому відбувається саме в літній час. Скуштуйте вишукане севіче на даху поруч з River North. Не забувайте про побре нігірі – скирт-стейк і перепелине яйце з рисом – одну з найкращих закусок.

Parlor Pizza West Loop 108 N Green St Пиво. Божевільно смачний хліб. Піца. Пиво. Надзвичайний хліб. Піца. Пиво. Вишуканий хліб... Здогадуєтесь, що йде далі? Скуштуйте цю трійцю під час Parlor Pizza Party Patio.

Parson’s Chicken & Fish Humboldt Park / Logan Square 2952 W Armitage Ave Завітайте в Parson’s, щоб скуштувати смажену курочку, тому що ось-ось розпочнеться повноцінна сезонна вечірка під відкритим небом...

Small Cheval Logan Square / Wicker Park 1732 N Milwaukee Ave Small Cheval не пропонує такого ж славного бекону на бургері, що й Au Cheval, і це засмучує. Зате на цій романтичній вечірці надворі не буде жодних черг.

Frontier 1072 N Milwaukee Ave Frontier хоче, щоб ви скуштували всі види м’ясних страв, тому вони подаватимуть болоньєзу з алігатора, лося і черепахи. Вони також проведуть вечірку, на яку ви можете запросити всіх своїх друзів і провести грандіозне свято. Цього літа вони придбають цілого алігатора (і начинять його цілими курчатами), тому, будь ласка, не соромтеся приїхати, якщо вас це зацікавило. Ми серйозно.

90 Miles Cuban Café Bucktown / Logan Square / Palmer Square 2540 W. Armitage Ave. Зберіть стільки друзів, скільки зможете, і вирушайте в 90 Miles Cuban Cafe. Барвисті твори мистецтва, кубинські страви, а також сангрія та мохіто дозволять весело провести вечір.

Lula Café Logan Square 2537 N Kedzie Ave Logan Square сам по собі є прекрасним місцем для відпочинку. Втім, там є ще декілька ресторанів, де ви можете перекусити на свіжому повітрі і поспостерігати за всім, що відбувається. Lula Cafe стане чудовим вибором.

RM Champagne Salon 116 N Green St Якщо ви дизайнер, художник або креативний директор, то, напевно, вам сподобається задній дворик RM Champaign через дорогу від Soho House. Утім, незалежно від вашої професії, ми рекомендуємо вам посидіти на вулиці з напоями, устрицями та іншими легкими закусками із морепродуктів. Бухгалтерам та податковим інспекторам тут теж завжди раді.

Tavern on Rush 1031 N Rush St Ви завжди можете розраховувати, що як тільки погода покращиться, Tavern (і Luxbar поруч із ним) першими розставлять столики на відкритому повітрі. Скуштуйте смачну їжу і спостерігайте за перехожими. Випивайте чарку щоразу, коли ви бачите маленьку собаку в сумочці і цілу пляшку, якщо собака одягнена дорожче, ніж ви.

Luxbar Gold Coast 18 E Bellevue Pl Важко сказати, де закінчується територія Tavern on Rush і починається Luxbar, але це й не важливо. У Luxbar менше і більш типове меню, але у всьому іншому вони дуже схожі. Замовте кілька чарок, якщо собака в маленькій сумочці теж носить сонцезахисні окуляри.

Wyler Road Logan Square 3581 W Belden З моменту відкриття ми були великими прихильниками цього гібридного спорт-бару з сендвіча-

ми. Упевнено можемо сказати, що ви мусите відвідати Wyler Road.

Kaiser Tiger West Loop 1415 W Randolph St Це один із найбільших внутрішніх дворів у місті. Тут може розміститись кілька сотень людей. Що тут є, окрім столів для пікніку? М'ячі для бочче, величезна дженга та біг в мішках. Залучіться до ігор, куштування ковбасок та пива.

Bernie’s Lunch & Supper River North 660 N Orleans St Bernie’s вражає ідеальним балансом. Він пропонує вам удосталь розваг, одночасно уникаючи помилок сусідніх ресторанів. Простіше кажучи: тут весело, тут круто, але не настільки, аби ви почували себе не у своїй тарілці. Можна поїсти на даху, а їжа тут направду смачна.

Gather Lincoln Square 4539 N Lincoln Ave Інший милий, ново-американський ресторан їжі на Lincoln Square. А якщо ви не часто буваєте на Lincoln Square, то повірте, вам просто необхідно тут побувати. Смачна булочка на сніданок того варта.

The Duck Inn Bridgeport 2701 S. Eleanor St. Коли ми вперше частувались у The Duck Inn, то щиро дивувались тому, наскільки великими там є порції і зал. Тут ви завжди можете розраховувати на приємні емоції, а смачну качку краще їсти в саду.

The Promontory Hyde Park 5311 S Lake Park West Гей, народе! Hyde Park теж має почуття, і він також має багато чудових місць для обіду. Одним з таких місць є The Promontory, в якому подають смачні новоамериканські страви на великому внутрішньому дворику, що слугує водночас унікальним майданчиком для музичних концертів. Дуже багато цікавих заходів проходить тут.

Бізнес

Мотивація для бізнесу –

П

Давай подумаємо разом, навіщо тобі бути підприємцем Ти хочеш грошей Чудово! Всі хочуть грошей, це одна з базових потреб людини. Але, важливо зрозуміти, що відразу ти їх не отримаєш. Свій бізнес – це маховик, який ти розкручуєш маленькими поштовхами. Якщо ти перестанеш його розкручувати, то він дуже швидко зупиниться, а час, який ти потратив на нього, буде витрачено даремно. А час, як нам усім відомо, – найдорожчий ресурс, його неможливо купити за жодні гроші... Якщо тобі не шкода даремно витраченого часу – кидай свою фірму і гори все синім полум’ям... Повертайся в наймані робітники (тобі саме там і місце). Ти хоча б спробував, на відміну від усіх інших. Проте пам’ятай: хробак сумніву, що ти все погано спланував, не викладався, обрав не свою справу, не витримав важкі часи і т.п., буде гризти тебе до кінця днів. Тобі виїв печінку твій начальник? Ти дозрів. Ти, твій дохід і твої можливості не обмежені нічим, крім розмірів всесвіту і тривалістю твого життя. Відкривай свою справу, починай працювати на себе, продавай товари, пропонуй послуги. І нехай вся енергія всесвіту працює на тебе (пам'ятай про закон тяжіння).

46

April 2018 Ukrainian People

як змусити себе бути підприємцем

ерш ніж стати підприємцем, ти повинен... Почекай. Та нікому ти нічого не винен! Це перш за все потрібно ТОБІ. Якщо хочеш, залишайся в... там, де ти є. Як би жорстоко це не звучало, проте факт залишається фактом: у бізнес йдуть два типи людей – які усім задоволені і все мають (від нудьги) і ті, хто незадоволений життям і нічого не має (щоб це виправити). Якщо ти з першої категорії, то негайно закрий цю сторінку і подумай про зміну напрямку (тобі просто нудно і мотивувати себе не варто). Якщо ти з другої категорії, то ця стаття саме для тебе!

Твої друзі та рідні вважають тебе невдахою, нікчемою, який ніколи нічого не доб’ється? Чудово! Відкрий свою справу, купи собі круту тачку, віллу, покохай найкращу в світі дівчину – нехай тобі заздрять! Покажи їм, хто невдаха... Проблема більшості людей в тому, що вони безнадійні скиглії. Вони постійно скаржаться на начальника, президента, податки, корупцію, ціни на нерухомість, але самі ніколи нічого не роблять, щоб змінити своє власне життя. Давай проведемо аналогію з канапою: якщо мені незручно лежати на правому боці, я обертаюся. Я не волаю на усю хату, що мені незручно, я не лаю виробника канапи, продавця, який продав мені цього монстра – я просто обертаюся на інший бік. Якщо тобі незручно жити – обернися! Бізнес починається з “незручності” й незадоволення своїм життям. А вже чим ти там будеш займатися – не принципово. У будь-якому випадку ти будеш вирішувати проблеми інших людей. Коли ти все-таки почнеш, тебе чекатимуть певні складності. У цей момент головним мотиватором повинна бути твоя мрія (якщо твоя мрія працювати 40 років на державу або міфічного дядька, отримуючи жебрацьку зарплатню – закрий цю сторінку і забудемо про все). Справжня мета бізнесмена, підприємця – почати справу, “розкрутити” її, відійти від справ і... жити в своє задоволення, реалізуючи усі інші свої таланти. Я

не кажу, що взагалі не треба працювати, але РОБОТА ПОВИННА ПРИНОСИТИ ЗАДОВОЛЕННЯ. Виграти мільйони в лотерею мріють тільки дурні. Перш ніж ти відійдеш від справ і почнеш жити в своє задоволення, тобі доведеться потрудитися. Скільки і як працювати, залежить від тебе самого. Це може бути і рік, і п’ять, і десять років. Все залежить від твоєї ідеї, від того, як ти її реалізуєш і скільки часу вкладаєш в неї. На початковому етапі будуть моменти, коли все просуватиметься неймовірно важко і буде купа проблем, які треба негайно вирішувати. Хочеться все кинути і повернутись до стабільного чека від роботодавця і затишного місця в офісі разом з 20 іншими товаришами по нещастю. Не піддавайся! Це треба пройти, винести з цього певні уроки і виробити силу волі. Якщо ти кинеш свою справу на цьому етапі, розпрощайся зі своєю мрією. У ці моменти постійно уявляй, що ти вже досягнув успіху і насолоджуєшся ним. Це дасть тобі стимул продовжувати своє сходження на вершину і робити нові кроки до успіху. Навіщо взагалі люди йдуть в бізнес? Відповідаю: люди йдуть в бізнес, щоб отримувати задоволення від роботи, мати більше вільного часу для себе та для сім’ї і, звичайно, щоб знайти фінансову стабільність. Зараз я скажу щось тобі по-секрету (нехай це залишиться між нами): найсвітлішими головами усіх часів та епох вже давно прораховано і доведено – вже за півроку ти отримаєш невеликий результат, через рік – більший, а за два роки – стане

легше дихати й прийдуть гроші, а через п’ять – справжній успіх і справжні великі гроші. Запам’ятай вислів Вінстона Черчілля, який усе своє життя прагнув стати прем’єром, а досягнув мети лише наприкінці життя: “Ніколи не здавайтеся – ніколи, ніколи, ніколи, ніколи, ані у великому, ані у малому, ані в значному, ні в дрібному, ніколи не здавайтеся, якщо це не суперечить честі та здоровому глузду. Ніколи не піддавайтеся силі, ніколи не піддавайтеся вочевидь переважній могутності вашого суперника”.

“ФОРМУЛИ УСПІХУ” ВІД НАЙБАГАТШИХ ЛЮДЕЙ СВІТУ

СТІВ БАЛМЕР, ГЕНДИРЕКТОР MICROSOFT: “НЕ МАЙ ПРИСТРАСТІ, МАЙ ЗАВЗЯТІСТЬ” - Пристрасть дає тобі можливість захопитися чимось. Прагнення до досконалості і завзятість дають тобі можливість залишитися з цим. Якщо ви поглянете на стартапи в нашій сфері, то побачите, що більшість з них прогорають. Якщо ви поглянете на всі успішні ITкомпанії – Microsoft, Apple, Google, Facebook, – то побачите, що всі вони пройшли через важкі часи. Ви досягнете певного успіху. Ви натрапите на неприступні стіни. Ви спробуєте сформулювати нову ідею, запропонувати щось інноваційне, але це не спрацює. Ваш успіх визначить те, наскільки ви впертий, сприйнятливий, в кінцевому рахунку оптимістичний і знову впертий в своїй справі.

МАЙКЛ БЛУМБЕРГ, МЕР НЬЮ-ЙОРКА: “НІКОЛИ НЕ ЗАЛИШАЙТЕСЯ ВНИЗУ ЗАНАДТО ДОВГО” – Моя перша робота після навчання була на Уолл-стріт, і я пропрацював на ній 15 років. Це була приголомшлива історія: веселі часи і похвали від начальства. Мене любили всі аж до того дня, як мене звільнили. Але я залишався оптимістом, тому що щастям для мене було завжди виходити зі складних ситуацій і намагатися перемагати обставини. Тому буквально на наступний день після того, як мене звільнили, я заснував нову компанію. ДЖЕРРІ ЯНГ, ЗАСНОВНИК YAHOO!: “НЕ ДОЗВОЛЯЙТЕ ПОТРЯСІННЯМ ЗБИТИ ВАС З НІГ” – Я можу вам обіцяти, що великі починання припадають на часи спадів, подібних до нинішнього. Yahoo! запустилася під час економічних негараздів початку 1990-х. Інші великі компанії, ідеї, продукти і навіть соціальні рухи ставали можливі завдяки тому, що люди відмовлялися від статус-кво і робили все по-новому. В якомусь сенсі це найкращий момент для випускників, щоб приєднатися до цього процесу глобального оновлення.

ЕЛІ БРОД, АМЕРИКАНСЬКИЙ БІЗНЕСМЕН: “ВИ НЕ МОЖЕТЕ БУТИ УСПІШНИМ, БУДУЧИ БОЯЗКИМ” – Ніхто і ніколи не заробляв мільярд доларів, будучи обережним, невпевненим або раціональним. Мені було 22 роки, і я був молодиком, коли мені в голову прийшла божевільна ідея, ніби я повинен кинути кар'єру бухгалтера і зайнятися будівництвом. І хоча я нічого не знав про будівництво, часом саме найбожевільніші думки приносять найнеймовірніший прибуток. Я взяв на себе ці ризики в 1953 році і зайнявся справою, якою на Середньому Заході не займався ніхто, тому що щомісячні іпотечні виплати були нижчі, ніж оренда.

ТЕД ТЕРНЕР, ЗАСНОВНИК CNN: “ПРАЦЮЙ ЯК ВІЛ І НЕ ЗАБУВАЙ ПРО РЕКЛАМУ” – Коли мене укотре запитують, у чому секрет успіху, я просто відповідаю: “Рано лягайте спати, рано прокидайтеся, працюйте як віл і не забувайте про рекламу”.

РІД ХОФФМАН, ВЕНЧУРНИЙ ІНВЕСТОР: “БУДЬТЕ СУПЕРЕЧЛИВИМ І БУДЕТЕ ПРАВІ” – Завжди думайте креативно і ясно. У чому ви знаходите кращу можливість для себе? Де, на вашу думку, є реальний шанс почати зміни? Де ви бачите далі, ніж інші? Успіх в бізнесі передбачає вміння бути суперечливим і виявлятися правим. Ці якості повинні поєднуватися, тому що, очевидно, та ніша, яку ви хочете зайняти, не повинна здаватися привабливою конкурентам, відсутність ринкових перспектив в ній повинна бути очевидною. Саме в таких умовах ви повинні доводити свою правоту. СТІВ КЕЙС, ЗАСНОВНИК AOL: “ЛЮДИ НАВКОЛО ВАС МАЮТЬ ЗНАЧЕННЯ” – Неважливо, чим саме ви займаєтеся, можливість досягти успіху багато в чому залежить від вашого вміння ладити з людьми. Часто кажуть, що той, з ким ви ведете справи, важливіше того, що це за справи. Ті, хто оточують вас, будь то наречена, друзі або колеги, здатні принципово вплинути на вектор, в якому буде розвиватися ваше життя. Не робіть акцент на описах роботи або назві компанії, де будете працювати, – звертайте увагу, перш за все, на тих, на кого і з ким вам належить працювати.

П'ЄР МОРАД ОМІДЬЯР, ЗАСНОВНИК EBAY: “ГОТУЙТЕСЯ ДО НЕСПОДІВАНОК” – Щоб бути готовим до несподіванок, вам слід позиціонувати себе як відкриту до всього нову людину, щоб, коли двері можливостей відкривалися, вам не становило б труднощів у них прослизнути. Життя, як і комп'ютерний софт, багато в чому лінійне і передбачуване. Ми завжди проектуємо своє минуле в своє майбутнє. Але майбутнє далеко не завжди працює за такою схемою. Тому інженер завжди намагається створити гнучку архітектуру софта, щоб не ставати залежним від єдиного вірного рішення. Вам потрібно відбудувати власну платформу так, щоб вона була придатна відразу для декількох цілей.

Компанія дистриб’ютор

Licensed Caviar and Fish Dealers 20 років в бізнесі

а

натуральна свіжа осетров

ЧОРНА IКРА Найкращі ціни від виробника. Доставка до вашого дому.

847-373-8885

April

Frank Brichetto Chicago is always full of adventure and things to explore, and I hope to share these great experiences with the wonderful readers of this magazine.

Explorations

D

ear readers, April is here, the days are long and much warmer, and Chicago is calling us to explore. “Southern Gothic” is still on-stage at the Windy City Playhouse, 3014 W. Irving Park Rd., Chicago, and it is INCREDIBLE!! Set in a 40th birthday party, in Ashford, Georgia, in 1961, it is filled with friendship, personal history, tensions, arguments, juicy gossip, local politics, and more than a bit of unbridled passion. The cast seems to have been perfectly chosen for their roles, the acting is impeccable, and the staging impressive.

It's immersive theater – the small audience (limited to about 30 per show) is actually inside the house. The party scenes happen all at once, with the obvious effect of being in a real party. You can't catch every conversation, but the lines of sight, and flow of the actors and conversation is such that you understand everything that's going on. Moving from room to room, following one character or another, one thread of conversation or a different one, is all part of the immersive experience.

This is real drama, filled with folks in the midst of several entangled crises, unhappy marriages, unresolved emotions, physical abuse, political corruption that threatens the entire fabric of the group, and questions arise about infidelity, honesty, happiness and obligation, while this group of friends examines their lives in ways they have been pushing aside for too many years.

I really want to spoil it for you. It's with extreme restraint that I don't blather on with the exquisite details, intricate story lines, particular scenes that are so powerfully moving or gently touching. You get the idea. We were mightily impressed with this little, under-recognized theater in the North Center neighborhood. GO SEE THIS PLAY. It's such a great production that the show has been extended through Memorial Day, but they usually sell out, so get your tickets now.

C

One week later, April 14th, please join us at the CHIRP Record Fair, in Plumbers Hall, 1340 W. Washington Blvd. Chicago. Yes, it's a record fair – the chance to browse through boxes and stacks of vinyl records of every kind. Every notable record store in Chicago will be in this one space, where you can build your collection of Jazz standards, or find that Sinatra LP and surprise your parents with an unexpected gift. CHIRP is Chicago's Independent Community Radio Station, 107.1FM, and www. chirpradio.org, run by a fantastic group of volunteer radio-heads with a completely unpredictable playlist.

Give them a listen! n the Wednesday in-between those two events, April 11th, lets catch a free concert at The Old Town School of Folk Music, 4544 N. Lincoln Avenue, Chicago, because the internationally renown, Russian-born cellist and composer Ian Maksin calls Chicago home and will be honoring us with “his beautiful tone, his own unique innovative style of playing the instrument and for taking the cello well outside its conventional role.” It's beautiful music; here is our chance to catch the world's best cellist in a unique, intimate setting. https://www.oldtownschool.org/ concerts/2018/04-11-2018-wmwian-maksin.

DANK Haus, the German American Cultural Center, stands tall in the bright, entertaining Lincoln Square area. On the third Friday of every month, there is an open

O

hicago as we all know, is a city of immigrants from around the globe. On Saturday, April 7th, let's venture out to Naperville for Holi, the Festival of Colors, an Indian celebration marking the change from Winter to Spring. We'll try new foods, hear new (to my ears, at least) music, and see traditional dancing, complete with colorful, exotic costumes. We'll also grab handfuls of “organic dyed flour” in an array of colors to throw at each other. Sounds like great fun! Meet us there! http://www.thefestivalofcolors.org.

48

April 2018 Ukrainian People

house, called a “Stammitsch,” in the beautiful Skyline Lounge, way up on the 6th floor. This month it's on April 20th, starts at 7:30 and goes until midnight. Admission is FREE, while food and drinks, including excellent German beer, can be purchased. We'll make new friends, and there is always a theme, trivia contest, even Elvis has been known to appear. From their website: “It’s a great night for dancing, drinking, eating, and taking in the gorgeous view of the city from the terrace. Alle sind willkommen!” DANK Haus, 4740 North Western Avenue, Chicago, https://www.dankhaus. com.

In 1821 Greek revolutionaries threw out the Ottoman Turks.

The Greek Independence Day Parade, Sunday, April 29, celebrates the victory in a vivid display of Greek culture, costumes, food, music and so much more.

Introduce yourself to Greek culture, Chicago-style, with this visit to Greektown. The parade steps off at 2:30pm, on Halsted St., between Randolph and Van Buren, and the celebration continues until 4:00pm.

We will look for you!

З

Де найсмачніші Великодні Паски? В українській пекарні Ann's Bakery! Пам'ятаю, як ми завжди з нетерпінням чекали Великодня, а ще більше ту хвилину, коли наша мама зачинала пекла Великодні паски. Це було справжнє дійство, бо перед тим треба було вимити-вичистити усю кухню, повісити чистенькі рушнички, одягнутися в гарну сукенку і пов'язати голову хусткою. Мама пекла паски у Чистий четвер, додавала багато жовтків, щоб тісто було жовтим, і обов'язково родзинки. Ми з сестрою допомагали їй із візерунками з тіста, кожну прикрашали по-різному, а свою – найкраще. Паски виростали високими, пишними і духмяними. Мама раділа – рік буде вдалим.

давніх-давен українці шанують Великодні свята. Вони починалися з Вербної Неділі, з обновлення оселі, з вишуканих розмальованих писанок і, звичайно, з випікання пасок. Сьогодні по запашні і смачні паски я приходжу до української пекарні Ann's Bakery. Пекарня Ann's Bakery добре знайома кожному українцю, який прибуває в Чикаго. Такого смачного і по-справжньому домашнього хліба ви не знайдете ніде! Українці (а також поляки, американці, італійці та ін.) добре знають цей магазинпекарню, яка давно стала визначною пам'яткою Української околиці. Хліб, булочки, торти, печиво, тістечка – це далеко не повний асортимент цього українського бізнесу.

Ann's Bakery славиться не тільки Великодніми пасками й хлібобулочними виробами, але також ковбасами та шинками, різними сортами сирів, варениками й налисниками, величезним вибором консервів, соків, напоїв та цукерків з України. Кілька років тому в Ann's Bakery відкрився відділ гарячих домашніх страв та кафетерій – місце, де можна швидко пообідати чи повечеряти. Усі страви надзвичайно смачні та свіжі. Напередодні Великодніх свят колектив Ann's Bakery та її власник Володимир Сірий бажає всім Миру, Любові і Щастя! Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Адреса Ann's Bakery: 2158 W ChicagoAve., Chicago, IL 60622.

Музика

Войналович Дмитро 25 років. Журналіст, музичний оглядач з міста Київ. Захоплюється українською музикою, літературою та культурою в цілому. Лідер одного зі столичних рок-гуртів.

З

а останні два роки україномовна музика не просто пустила коріння у радіопросторі, а й розквітла і уже дає соковиті плоди. Багато українців з подивом для себе виявили, що є інші пісні, а не лише “рюмка водкі на столє”. А той факт, що існують україномовні гурти й виконавці, які співають українських пісень і при цьому збирають повні зали в Україні, змушував робити великі очі навіть деяких затятих меломанів. Погодьтеся, останнє звучить доволі парадоксально. Але саме так було. До недавнього часу.

Позбулися російського секонд-хенду:

ЯК ЖИВЕ І ЧИМ ДИХАЄ СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА МУЗИКА П

ісля введення в дію у 2016 році закону про квоти на радіостанціях, так звані медіаексперти та радійники нарікали, що не буде чим наповнювати ефіри. Але ефір (на превеликий подив усіх “зрадофілів”) легко наповнився україномовним змістом, україномовним продуктом, а творче українське середовище буквально вибухнуло новими пісенними проектами й іменами. Саме завдяки закону, який передбачає частку пісень державною мовою у ефірі не менше 35% від загального обсягу пісень, поширених протягом доби. Українці масово почали відкривати для себе такі імена як Ivan Navi, BAKUN, Sonya Kay, Христина Соловій та багато інших. Не кажучи вже про справжні поп-ікони – Олега Винника та Ірину Федишин, які збирають стадіони й найбільші майданчики по всій країні. Але є ще один аспект, який тішить не менше, аніж поява і розвиток молодих виконавців. Їх навіть два. По-перше, українські радіостанції почали трохи “попускатися”, і поняття формат/не формат зараз якщо й не повністю кануло в Лету, то занурилося так глибоко, що навряд вже колись спливе на поверхню. Як наслідок цього – широкі маси отримали доступ до альтернативної музики. Звісно, мова не йде про тяжкий метал, але: The Hardkiss, БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ, Фіолет, The Erised, O.Torvald, LATEXFAUNA, Kozak System, KARNA, Vivienne Mort – якщо раніше ці гурти могли бути присутніми лиш на деяких нішевих радіостанціях, то нині вони бажані скрізь, де тільки можна. І це радше не тому, що якомусь діджею-меломану просто закортіло натиснути “play” на пульті, а тому, що народ потребує такої музики, українці спраглі до якісного, нового, свого. По-друге, вже знані й самодостатні виконавці почали співати українською. Чи то ті чарівні квоти

50

April 2018 Ukrainian People

на них так вплинули, чи то, може, поклик душі й відчуття громадянської відповідальності, але… Сергій Бабкін, Дмитро Шуров (Pianoбой), TAYANNA та інші почали видавати хіт за хітом. Українською. Наприклад, пісні Бабкіна “Де би я” та “Привіт, Бог” стали справжніми візитівками артиста. Так само, як “Полуничне небо” і “На вершині” Дмитра Шурова, ці композиції по кілька разів на день лунають з усіх радіостанцій. І багато людей, особливо молоді, асоціюють вищезгаданих музикантів саме з цими піснями. Окремо варто виділити ще й потужну українську реп-сцену. Цікаво, що нашим хіп-хоп виконавцям ніколи не потрібні були квоти, аби творити якісний проєвропейський україномовний продукт. Такі формації як Тулим, Ціна Ритму, Глава 94 вже давно знані у багатьох країнах. Окрім них активне творче життя ведуть гурти Хочу ЩЕ!, PVNCH, репери BRAT, Freel, ALTEREGO, Nadd Hobb… Ось це становлення нового українського шоу-бізнесу, у якому раніше суцільно панував російський секондхенд, тішить і дуже радує. Але все ж без ложки дьогтю не обходиться. Так, мовні квоти дуже допомагають виконавцям відчувати себе потрібними, вагомими. Але, разом з тим, навіть у великих містах дуже мало концертних майданчиках, де могли б себе реалізувати усі охочі талановиті співаки та гурти. Ба більше, їх стає з кожним роком все менше. Можливо, влада й тут має втрутитися? Але це питання лишимо на потім. Зараз же не завадило б просто зануритися у безмежний океан української музики. Слухайте українське і буде вам щастя! Свіжа кров в українській музиці, яка варта вашої уваги прямо зараз: Абіє, Брудні, Zapaska, Radio Plush, пташник, Один В Каное, LAUD, MELOVIN, GG Гуляй Город, The Doox, ADAM, Tik Tu.

Гумор

Афоризми про податки

Про податки з гумором Пекло не страшне Архангел Петро поправляє окуляри й неквапливо переглядає особову справу українця: - Ну, кажи сам, жінці зраджував?

- Та як вам сказати…

- Угу, ясно. З податками махлював?

- Не те, щоб дуже, але…

- Угу, теж ясно. І так – за всіма пунктами. Хто без гріха?

- Отже так, може ти не така вже й погана людина, але ж грішник. Того обманув, цьому не допоміг… Я б і радий тобі допомогти, але не бачу жодного аргументу, щоби тебе відмазати перед начальством. Присуджую тебе до пекла. Тут таки влітають чорні янголи, беруть дядька попід руки й ведуть до пекла. Йдуть довжелезним коридором, а в усі боки – двері, двері… З кожної чути страшні крики, стогін, дим, іскри, з-під дверей витікає розплавлена смола й сірка. На кожних дверях своя табличка: “Американці”, “Французи”, “Німці”… Доводять дядька до дверей із написом “Українці”.

- Ну, щасливо тобі залишатися, грішнику, – і заштовхують його до дверей із вигуком: “Приймайте новенького!” Заходить дядько, з острахом озираючись. Спекотно. Але ж – он якесь поле, на ньому трактор, поруч – доглянуті мазанки стоять, ось стежинка, вимощена каменем, ось вишневий садок, он ставочок і рибак на човнику, на горизонті – лісочок, за лісом мегаполіс якийсь височіє з хмарочосами… Тут до нього під’їздить якийсь місцевий на мотоцику і каже: - Що, новенький? Та ти не тремти! Ось тобі шолом, сідай, підкину до житла. Дядько здивований: - Скажіть, а оце все навколо – це пекло?!

- Ех, друже. То ти не бачив, шо тут 60 років тому було! Визнання - Петренко! Ви ухилялись від сплати податків так, як це в суді розповідав прокурор?

- Зовсім ні. Але його схема дуже навіть заслуговує на увагу… Кровопивця Співробітник податкової інспекції, пішовши з дружиною на костюмований вечір, вирядився вампіром: у чорній накидці, з іклами та яскравою “кров’ю” на кігтях з пап’ємаше. Коли вони увійшли в бар, знайомий бармен, поглянувши на нього, поцікавився: - Щойно з роботи?

За місцем роботи До податкової інспекції заходить громадянин: - Коли я можу взяти відпустку?

- Але ж ви не є нашим співробітником!

- Але я працюю практично тільки на вас! За все заплачено Чоловік: - Не знаю, як інші, а я би радо платив “податок на розкіш”. Дружина: - Так ти його й платиш. Тільки не за свою розкіш…

Якщо 300 років не платити зарплатню й змушувати платити податки – людина будь-якої національності перетвориться на москаля…

*** Погане дитинство – це коли починаєш уже в 16 років вірити в те, що комарі – це душі мертвих податкових інспекторів.

*** Непросто бути чесним, коли грошей мало. А от коли грошей багато, тоді чесним бути набагато складніше.

*** Якщо тобі здається, що ти нікому не потрібний, – спробуй хоч раз не заплатити податки.

*** Заплатив податки та спи спокійно... на лавочці у парку.

*** Платник податку – звучить гордо, але й обходиться недешево.

*** Якщо ваш бухгалтер платить усі податки – нехай отримує зарплату у податковій інспекції. *** Податковий інспектор, як дитина: поки все не віддаси – не відчепиться. *** Нова акція податкової: “Напишіть нам цікаву історію про свого друга – і він отримає майку з індивідуальним номером”.

Хто любить податкового інспектора? Психіатр до пацієнта: - Так ви кажете, що платите податки з радістю? І коли це у вас почалося??? *** Новинка ділової літератури: А. Калашников, П. Макаров “Вирішення суперечок з податковою”.

*** Податковий інспектор лежить у реанімації: - Лікарю, я помираю…

- Зараз я вам допоможу. *** Комерсант ділиться з комерсантом: - Учора взяв у бібліотеці книгу “Сто способів ухилення від податків”. Приходжу додому, погортав – половина сторінок вирвана!

- Не переживай, – заспокоює колега, – й 50 способів тобі стануть у пригоді. *** До фермера у двері постукав незнайомий чоловік і каже: - Скажіть, будь ласка, скільки коштує ваша найкраща корова?

- Спочатку давайте вияснимо – ви з податкової інспекції чи просто переїхали мою корову своєю машиною?

*** У магазин зброї входить покупець і просить продати йому револьвер.

- Для якої мети ви його купуєте?

- Я хочу застрелити свого податкового інспектора.

- Якщо ви нічого не маєте проти, я дам вам пораду: почекайте з цим до завтра.

- Чому?

- Ви сьогодні роздратовані і можете промахнутися. *** - Тату, – запитує син, – що таке “фінансовий геній”?

- Це така людина, синку, яка примудряється заробляти великі гроші і не платити з них податки.

Ukrainian People April 2018

51

Сто су н к и

ЧОЛОВІКИ ПОВАЖАЮТЬ СТАНДАРТИ –

СТВОРІТЬ СВОЇ

Є

Photo by Marius Prundu Model: Arnela Karabegovic Balkic

52

April 2018 Ukrainian People

кілька речей, які ви повинні знати про мою дружину Марджорі: вона неймовірно талановита і все розуміє. Вона настільки ж прекрасна внутрішньо, як і зовні. Вона любить Бога. Вона приголомшлива мати наших дітей. Вона стильна і розумна. І вона дуже любить і поважає мене, обожнює. Ви повинні також знати, що у моєї дружини є ряд вимог, про які я знав і які поважав з першого дня нашого знайомства. Це почалося, коли я виступав з шоу в Мемфісі. Вона прийшла туди з однією привабливою жінкою. Я не втримався – і посеред виступу сказав: “Вибачте, я знаю, що ви не знаєте мене, але днями я збираюся одружитися з вами”. Вона розсміялася і відповіла: “Ви не знаєте мене”. Але мені було все одно, і я сказав їй про це. Я вже там знав, що одного разу ми одружимося. Можливо, вона теж знала це, або принаймні їй це сподобалося, тому що, хоч в той вечір вона і зникла, але два вечори по тому з'явилася знову, і цього разу я попросив її пройти за куліси поговорити. Вона погодилася, ми подружилися і деякий час зустрічалися. Але в кінцевому рахунку кожен з нас пішов своїм шляхом. Однак час від часу ми телефонували один одному. Нарешті Марджорі і я знову почали зустрічатися. Досить швидко наші почуття стали серйозними, і ми зрозуміли, що свого часу упустили свій шанс, і тепер не хотіли втрачати його знову. Але навіть при тому, що я усвідомлював, що люблю цю жінку, і що вона любить мене, я все ще був пов'язаний з іншими жінками, з якими зустрічався після розлучення. Що ж, якось ввечері вихідного дня, на День святого Валентина, коли Марджорі прийшла до мене в гості в Нью-Йорку, одна з таких подруг зателефонувала мені на мобільний. Я не говорив з нею довго – просто сказав, що поговоримо іншим разом, що побачуся з нею, коли знову буду в місті, і відключив телефон. Я й не думав, що Марджорі чула цю розмову – принаймні вона поводила себе так, ніби нічого не чула. Але я недооцінив її. У неї чудовий слух, і вона нічого не упустила. І ось, будь ласка, пізно вночі, годині о третій, я прокинувся і побачив Марджорі в шубі і з валізою в руках. Вона збиралася залишити мене – залишити нас.

- Куди ти? – запитав я її. Її відповідь змусила мене зрозуміти прямо там, посеред передпокою, серед ночі, що вона – Єдина.

- Я не збираюся бути іграшкою або жінкою на повідку, – сказала вона з легкістю, не випускаючи валізи з рук. – Я не думаю, що ти готовий до того, що я можу запропонувати.

У мене діти, у мене гарне життя, і мені потрібен чоловік, який прийде до мене і доповнить мою сім'ю. Якщо і ти цього хочеш, то знайдеш мене в Мемфісі. Закривши відкритий від здивування рот, я попросив її дати мені ще один шанс, взяв її сумки, тут же знайшов свій телефон і розбив його вщент. Я вже втрачав її одного разу – цю красиву, розумну, милу жінку, і ніяка інша не була б такою люблячою і відданою мені, нам і моїм дітям. Я зрозумів прямо там, в передпокої, що мені не потрібен ніхто інший. Інакше кажучи, я став тим чоловіком, яким вона хотіла мене бачити, тому що у неї вистачило здорового глузду, щоб встановити свої вимоги – життєві пріоритети так, щоб відносини працювали на неї. Вона знала, що їй потрібні моногамні відносини – партнерство з чоловіком, який хоче бути відданим чоловіком і батьком. Вона також знала, що цей чоловік повинен любити Бога і бути готовим зробити все, щоб згуртувати родину. Вона дала ясно зрозуміти, що чекає, щоб до неї ставилися, як до леді – тобто відкривати перед нею дверцята автомобіля, підсувати стілець, пам'ятати про ювілейні дати, День матері, не забувати про подарунки на день народження і ... як можна менше бурчати. Ці вимоги важливі для неї, тому що від цього залежить, як до неї будуть ставитися; вони важливі і для мене, тому що вони встановлюють орієнтири моїх дій, спрямованих на те, щоб вона отримала все те, що їй потрібно. Зрештою, це універсальне правило: мама щаслива – щасливі всі. І моя єдина місія в житті – зробити все, щоб Марджорі була щаслива. Чоловіки не можуть виконати цю місію для вас без вашої допомоги. Ми не можемо зрозуміти, що саме ви хочете, тому що жіночі потреби і бажання змінюються, як вітер. Чоловіки ж – дуже прості, прораховані люди. Якщо ви скажете нам, що ви любите і що вам не подобається, то ми зробимо все, щоб відповідати вашим очікуванням, особливо, якщо ми хочемо зміцнити відносини з вами. (Але бійтеся повідомляти чоловікові про те, що вам подобається, коли ви тільки що познайомилися з ним; а чому – я розповім вам трохи нижче.) Ми просто щасливі, коли ви висуваєте нам свої вимоги, і нам потрібно, щоб ви зробили це відразу ж, щоб ми вирішили, чи готові ми до цього – не через два тижні після початку відносин, не через два місяці після того, як ми переспали, не через два роки після того, як ми сказали “так” перед проповідником і нашими близькими. Та, чорт візьми, навіть якщо ви висунете їх, стоячи в барі і потягуючи куплене вам персикове мартіні, ми приймемо їх і тоді. Оскільки так ви позначили маршрут, яким нам слід рухатися, особливо якщо ми й справді хочемо зав'язати стосунки з вами. Зрозумійте, що ця стаття не дає вам права тут же складати список ваших “я не можу” і “я не буду”, як тільки до вас підходить який-небудь кавалер. Нам подобається благопристойність. Ви повинні діяти тонко: говоріть чоловікові, що саме ви від нього вимагаєте, але так, щоб це не було схоже на проставлення галочок в списку вимог. Вся справа в подачі; якщо ви висловите свої вимоги до чоловіка під час розмови, вони здадуться йому здійсненними і при цьому будуть подані в м'якій формі, то йому буде легше зрозуміти їх і, що важливіше, виконати. Тепер він бачить, що ви – одна з цих хороших дівчаток: милих, відповідальних, орієнтованих на сім'ю. Якщо він “не такий хлопець”, він піде далі, до іншої – до жінки без вимог, яка згідна на все. Але якщо він розділяє ваші поняття щодо важливості сім'ї, то продовжить вислуховувати й інші ваші вимоги.

Як красивіше упакувати вимоги? Ось кілька прикладів.

Замість того, щоб говорити, що ви “терпіти не можете”, коли чоловік спізнюється, скажіть щось на зразок: “Всі настільки зайняті в ці дні – час на ціну золота, чи не так? Якщо я кажу, що буду десь о 7 вечора, то я роблю все, щоб опинитися там о 7-ій, якщо навіть не раніше. Якщо ж я затримуюся, то попереджаю про це по телефону”. Переклад: ви хочете, щоб чоловік приходив в обіцяний час, і щоб у нього вистачало вихованості і такту попередити, якщо він затримується. Тепер він знає: щоб приїхати до вас вчасно, потрібно виходити на кілька хвилин раніше, і він обов'язково зарядить батарею свого телефону на випадок, якщо йому доведеться передзвонити вам. Замість того, щоб говорити: “Якщо ти зустрічаєшся і спиш з іншими жінками, то я не така!” – скажіть: “Я завжди чесна з чоловіком, з яким зустрічаюся. Якщо я відчуваю, що хочу зустрічатися ще й з іншими, я кажу йому про це відразу, щоб він міг вирішити, чи хоче він продовжити відносини або попросить мене зустрічатися тільки з ним”. Переклад: ви вимагаєте, щоб ваш чоловік був чесним і відразу ж сказав про якість відносин – якщо він збирається гратись, нехай повідомить вам про це, щоб ви могли вирішити, як поводитися далі. Ви сказали йому також, що ви можете спільно вирішувати, що вам треба від цих відносин, замість того щоб диктувати йому свою волю. Замість того, щоб говорити: “Якщо мій чоловік не має Бога у своєму житті і не знає, як слідувати за Ісусом, то він може навіть не відкривати рот в моїй присутності”, – можливо, слід сказати так: “Найбільше я люблю неділю, тому що в цей день я вибираюся до церкви і спілкуюся там з одновірцями. Після закінчення служби я переживаю душевний підйом і знаю, що увесь тиждень пройде чудово”. Переклад: ви дали зрозуміти, що ви богобоязлива жінка, яка відвідує церковні служби і серйозно ставиться до своєї віри, і ви запросили його на розмову про його ставлення до релігії. Замість того, щоб говорити: “У мене троє дітей і дві роботи, бо батько цих дітей – нероба, тому будь-кому, хто підкочується до мене, потрібно мати рахунок в банку і бути готовим ростити цих дітей гідно, а інакше нехай він забирається геть”, – вам, можливо, краще сказати щось типу: “При всій моїй незалежності я розумію, наскільки краще було б для мене і дітей, якби в моєму житті з'явився порядний чоловік”. Переклад: ви здатні подбати про своїх дітей, але усвідомлюєте важливість присутності у вашому житті порядного чоловіка – саме це дозволить йому зрозуміти, що його будуть цінувати, якщо він стане хорошим чоловіком і батьком. А взагалі, це все, чого хоче кожний чоловік: щоб йому час від часу дякували. Зрозуміло? Тепер ви надали нам цінну інформацію про те, що ж в нас, чоловіках, цікавить жінку. Але ще важливіше те, що ви вказали на ваші стандарти, хоча і замасковані великою кількістю красивих слів, так би мовити, підсолодили пігулку. І ще одне. Замість того щоб говорити йому, що вам подобається, скажіть йому, що

вам не подобається, і подивіться на його реакцію. Дозвольте йому досліджувати, шукати і з'ясовувати, як дістатися до ваших принад. Просто заявіть йому: “Мені не подобається сидіти вдома у вихідні”, або “Мені не подобається, коли чоловік не ставиться до мене, як до леді”, або “Мені не подобається ходити в одні і ті ж ресторани”. І потім, у міру розвитку ваших відносин, спостерігайте за його діями. Напевно, ви побачите, що він готовий давати щедро, без обмежень. Вам не подобається ходити в одні і ті ж ресторани? Він знайде нові, цікаві місця, щоб зводити вас туди. Не подобається сидіти вдома по суботах? Він поведе вас на концерт, або на нову виставку в музеї, або принаймні подивиться місцеву газету, щоб дізнатися, що коїться в місті, щоб запропонувати, як провести вечір. Він знає, що вам не подобаються люди, для яких сім'я не є цінністю? Він буде приносити частування дітям і навіть запропонує всім разом сходити в парк і, незважаючи на те, що йому не по собі, піде на шашлики до вашої мами! Спостерігайте за ним: чи відкриває він вам дверцята автомобіля, підсуває вам стілець, вимикає чи ні свій телефон, залишившись наодинці з вами. І якщо він не робить всього цього, якщо не прагне з'ясувати, як зробити вам приємне, тоді ви повинні вирішити, чи здатний він дати потрібне вам або хоча б частину того, що ви бажаєте. Звичайно, щоб висунути свої вимоги чоловікові і донести до нього важливість виконання цих вимог, з'ясуйте спочатку, які саме ваші вимоги. Ось питання, які ви повинні розглянути, формулюючи десяток найважливіших вимог: 1. Якого чоловіка ви шукаєте? (З почуттям гумору? Працелюбного? Щедрого?)

2. Яких залицянь ви очікуєте? (Чи хочете ви, щоб він постійно вам дзвонив? Посилав есемески? Принаймні три рази на тиждень кликав на побачення? Чи хочете ви, щоб він завжди оплачував рахунок?)

3. Якого ступеня прихильності ви очікуєте? (Чи хочете ви відкритих відносин? Або тільки побачень? Чи потрібно це обговорювати?)

4. Якого роду фінансової забезпеченості ви очікуєте? (Щоб він був багатим? Щоб він заробляв більше вас? Чи готові ви жити з робітником?)

5. Чи повинен він хотіти дітей, чи орієнтований на сім'ю?

6. Чи повинен він бути релігійним?

7. Чи має для вас значення, як складався раніше його шлюб, чи є у нього діти?

8. Чи можете ви допомогти чоловікові втілити його мрію? Чи можете ви підлаштуватися під його плани?

9. Що ви очікуєте від його родини? (Чи захочете ви подружитися з його матір'ю? Чи вам все одно, якщо він не ладнає з нею? Або його батька ніколи немає поруч?)

10. Що він повинен зробити, щоб завоювати вас? (Розважати вас? Водити в дорогі ресторани? Дарувати дорогі подарунки?) Поводьтеся як жінка, думайте як чоловік. З книги Стіва Харві “Діяти як жінка, думати як чоловік” Ukrainian People April 2018

53

А вто

Женевський

автосалон

2018

Олег Погайдак, студент факультету журналістики Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника (Івано-Франківськ)

Щ

орічно в березні кантон Женева стає меккою для автолюбителів з усього світу. Всі вони збираються тут з однією метою: відвідати головну подію міжнародної автомобільної індустрії – Женевський автосалон. Всупереч поширеним переконанням, нині автомобільна виставка проходить не в місті Женева, а в сусідній комуні Ле ГранСакконі, де і знаходиться знаменитий Палекспо. Саме тут гіганти автопромисловості світу презентують новинки свого виробництва, а експерти визначають тенденції на майбутній рік. З року в рік

на Женевському автосалоні провідні лідери автопромисловості діляться ідеями і обговорюють інноваційні розробки. Та що там говорити: вони буквально управляють звідси майбутнім автомобільної індустрії. У міжнародному контексті конкуренцію Женевському автосалону може скласти лише автосалон у Детройті. Однак, з огляду на територіальне розташування Женеви і її близькість до таких гігантів автомобілебудування, як Німеччина та Італія, переваги Женевського автосалону очевидні. При цьому Швейцарія не займається виробництвом власних автомобілів – спроби заснувати свій автопром (як наприклад, Hispano-Suiza) не увінчалися успіхом. Хтось міг би сказати, що це велика втрата для національної економіки. Однак повірте – цей факт тільки на руку Конфедерації. Відсутність власної автопромисловості дозволяє забезпечити абсолютно нейтральну атмосферу, що належно цінують учасники автосалону.

88-й Женевський автосалон пройшов з 8 по 18 березня. Цього року свої новинки на виставку привезли більше 180 компаній, які провели 110 світових і європейських прем'єр і близько 70 пресконференцій. За одинадцять днів роботи виставки відвідувачі, число яких перевищило 700 тисяч осіб, побачили близько 900 автомобілів. Ми вам розповімо про найцікавіші з них.

Найяскравіші концепти Женеви-2018 Яка виставка без сузвіздя “машин майбутнього”? При їх створенні практикується різний підхід: від найпрактичнішого, якщо до постановки на конвеєр залишається кілька місяців, до нічим не обмеженого польоту фантазії.

Volkswagen ID Vizzion Volkswagen ID Vizzion – четвертий в лінійці електричних концептів ID. Німці збираються ставити їх на конвеєр з 2020 року, але конкретно цей седан зазирає ще років на десять вперед. Всередині у нього немає не тільки жодних органів управління, але навіть дисплеїв! Щоб керувати і спілкуватися з машиною, потрібно одягнути спеціальні окуляри, через які видно тривимірні голограми. А автопілот сам відвезе вас, куди скажете. Новинка від BMW Головна прем'єра баварського преміумбренду BMW – концептуальний седан M8 Gran Coupe, який в компанії, звичайно, називають “чотиридверним купе”. Прототип перетвориться в “чотиридверку” восьмої серії, причому саме ця модель стане флагманом марки, відтіснивши нинішній седан BMW 7 Series. Очікується, що товарну “вісімку” побудують на платформі CLAR. Топова М-версія, швидше

54

April 2018 Ukrainian People

за все, отримає бітурбірований двигун V8 4.4 потужністю понад 600 к.с. Крім того, у цього седана напевно буде трансмісія M xDrive з можливістю відключення переднього приводу. На конвеєр Gran Coupe восьмої серії обіцяють поставити вже в наступному році. Інша новинка BMW в Женеві – “паркетник” X4 другого покоління. Головна “родзинка” дизайну – горизонтальні задні ліхтарі. А ось спереду кардинальних змін немає. Новинка від Subaru: в полку універсалів прибуло Viziv Tourer – це наразі тільки концепт. Причому без докладних характеристик. В Subaru лише заявили, що універсал отримав симетричний повний привід і горизонтально-опозитний двигун Boxer. Очікується, що за мотивами концептуального Viziv Tourer буде побудована товарна модель. Правда термінів, навіть приблизних, поки що немає. Невідомо і те, як будуть позиціонувати серійний універсал – як абсолютно нову модель чи як, наприклад, наступника доступного в Європі і Японії Levorg.

А ось і Porsche: Mission E Sport Turismo як провісник електрокроса Новий концепт німецького бренду отримав по електромотору на кожну з осей, сумарна віддача прототипа – понад 600 к.с. Першу “сотню” Mission E Sport Turismo набере за 3,5 секунди, максимальна швидкість – 250 км/г. Запас ходу складає 500 км, “заправити” машину на 80% можна всього за 15 хвилин. У серію позашляховик планують відправити вже в наступному році.

Porsche Mission E Sport Turismo

OREST EXPRESS щиро вітає всіх з Великоднем! Звістка радісна лунає! Світ Ісуса величає Великоднім дзвоном, співом, Чистим серцем - повним віри, Ясних, добрих сподівань! Великодніх Вам світань! Запрошуємо на роботу водіїв з CDL A і механіків - Solo 55-65 c/mi - Team 70 c/mi - оплачуємо всі милі, стопи, екстра пікапи

Для додаткової інформації дзвоніть 630.376.6373 ext. 5

А вто

Aston Martin

Конкурент Panamera від Mercedes-AMG Mercedes-Benz – суперзірка. До нього неможливо підійти, а відвідувачі падають перед ним на коліна. Усім хочеться доторкнутися до AMG GT 53. Деякі, правда, запитують, навіщо його зробили. Але це знає тільки Porsche Panamera... Новий універсал Volvo V60 В Женеві відбулася перша публічна прем'єра моделі. Зізнайтеся, а ви б змогли сходу відрізнити новий V60 від V90?

Ford Mustang Bullitt

Hybrid Kinetic Group

Hyundai Le Fil Rouge

Jaguar I-Pace

Kia Ceed

Hyundai: купеподібний концепт без фар Не лякайтеся: без оптики корейці машини випускати не будуть. Принаймні поки що. Ефектний концепт Hyundai Le Fil Rouge лише демонструє розвиток дизайну марки – такі лінії, швидше за все, з'являться у майбутніх моделей Хенде. Замість фар у прототипа – світлова панель. Тридверний Range Rover Розкішних тридверних Range Rover SV Coupe планують випустити лише 999 екземплярів. Під капотом – компресорна “вісімка” 5.0 з віддачею в 565 к.с. З місця до 100 км/год позашляховик розганяється за 5,3 секунди. Очікується, що у нас замовлення на тридверний позашляховик почнуть приймати вже в цьому році. Транспорт майбутнього від Renault Французи планують до 2022 року запустити в серію машини, за мотивами яких дебютував у Женеві концепт EZ-GO. Прототип у Renault називають робомобіль, це бачення марки майбутнього каршерінга. EZ-GO можна викликати за допомогою програми на смартфоні. Звичайно, концепт оснащений автопілотом і електричною установкою. В компанії вважають, що такий транспорт стане доповненням до метро, автобусів і звичайних “легковиків”. Прем'єри SsangYong: рамний пікап і провісник наступного Actyon Нарешті дебютувала європейська версія пікапа, побудованого на базі позашляховика Rexton нового покоління. У Кореї вантажівка зветься Rexton Sports, а в Ста-

Lexus

56

Та сама Pista від Ferrari Суперкар 488 GTB оснащений двигуном V8 3.9 з двома турбокомпресорами. Віддача мотора – 720 к.с., першу “сотню” Pista набере за 2,85 секунди.

April 2018 Ukrainian People

рому світі його продаватимуть під ім'ям Musso. Під капотом рамного пікапа встановлений турбодизель 2.2 потужністю 181 к.с. Двигун поєднується з шестиступінчастою “механікою” або “автоматом”. До речі, у корейської версії моделі той же двигун. Інша прем'єра SsangYong в Женеві – концептуальний електричний “паркетник” e-SIV. Він оснащений 190-сильним електромотором, заявлений запас ходу – близько 450 км. Як повідомлялося раніше, корейська марка готується вивести на ринок кросовер Actyon нового покоління. Так ось, за попередніми даними, дизайн майбутнього SUV виконають в стилі концепту e-SIV. Чи дістанеться серійній моделі електрична установка – поки, що невідомо.

Audi представила конкурента Jaguar I-Pace Німці привезли в Женеву майже готовий до виробництва електрокросовер Audi e-tron. Характеристики “паркетника” поки не розкриваються, зате в Audi обіцяють, що модель стане на конвеєр до кінця поточного року. Одним із головних конкурентів Audi e-tron стане електричний крос Jaguar I-Pace. Серійну версію “британця” теж показали в Женеві: модель оснащується двома електромоторами, загальна віддача – 400 к.с., запас ходу – 480 кілометрів.

Ford Mustang Bullitt з'явиться в Європі влітку Американська марка представила в Женеві спецверсію спорткара Mustang – Bullitt. Особливу модифікацію присвятили 50-річчю фільму “Булліт” зі Стівом МакКуїном в головній ролі, який пересувався на Mustang GT. Новинка оснащена двигуном V8 5.0 з віддачею в 464 к.с. (529 Нм). В Європі Mustang Bullitt з'явиться цього літа. До речі, в січні Ford показав Mustang Bullitt для США, у американської версії потужність мотора V8 5.0 складає 475 к.с. Найдоступніший кросовер Lexus Новий “паркетник” UX – це найменший і найдешевший крос в лінійці преміум-бренду. Побудований він не на новій тойотовській архітектурі TNGA, а на візку GA-C. Кросовер буде доступний з новим чотирициліндровим бензиновим двигуном 2.0 потужністю 168 к.с. і варіатором, а також з гібридною установкою на основі знову ж дволітрового мотора. Загальна віддача гібрида – 176 к.с. На глобальний ринок новинка вийде до кінця цього року.

Mazda Kai

Mazda Vision Coupe

Mazda6

Nissan IMx Kuro

Range Rover

Renault EZ-GO

SsangYong e-SIV

600 км. Про серійні перспективи у Nissan промовчали. Цілком можливо, що деякі риси екстер'єру будуть простежуватися в майбутніх товарних моделях марки.

Subaru Viziv

Toyota Auris

Незвичайний кросовер Nissan IMx Kuro Цей концепт – оновлена версія прототипа, представленого восени минулого року в Токіо. У Kuro (“чорний” з японського) по-іншому оформлена передня частина, чорні колеса, інтер'єр також виконаний в темних тонах. Головна “фішка” – технологія B2V, яка сприймає і аналізує сигнали мозку водія, допомагаючи в управлінні автомобілем. Зрозуміло, що Nissan IMx Kuro – електромобіль. Концепт оснащений двома електромоторами, сукупна віддача – 435 к.с., на одній зарядці крос проїде більше

Красиві концепти Mazda. Один з них – з серійним майбутнім Також в Женеві відбулася європейська прем'єра концептуального хетчбека Mazda Kai і купеподібного седана Vision Coupe. Нова Toyota Auris: два гібриди і “ні” дизелю Хетчбек нового покоління переїхав на архітектуру TNGA. У Auris дві гібридні модифікації: 122-сильна з “атмосферником” 1.8 (як у Пріуса) і 180-сильна з новим атмосферним двигуном 2.0 сімейства Dynamic Force. Також покупцям запропонують машини з колишнім бензиновим турбомотором 1.2 (у попередника цей двигун видає 116 к.с.). А ось дизелів у Auris не буде. Оновлена Mazda6: чекаємо седан і плачемо за універсалом Японці представили в Женеві рестайлінгові “чотиридверку” і “сарай” Mazda6. У машин змінили дизайн екстер'єру, а в салонах

топових версій тепер застосовуються більш дорогі матеріали оздоблення. Плюс розширено список доступного обладнання. Новий гіперкар Zenvo – +1177 к.с.! Важко не замилуватися Zenvo TSR-S з наддувним мотором V8 5.8 та з віддачею в 1 177 к.с. Першу “сотню” гіперкар набере за 2,8 секунди, максимальна швидкість обмежена електронікою на позначці в 325 км/год. Прообраз Toyota Supra Серійна дорожня Supra поки затримується: в Женеві дебютував лише гоночний прототип. І то, без інформації про установку. Втім, тепер ми хоча б знаємо, як буде виглядати “стандартний” спорткар. Концептуальний кросовер Skoda поїде на бензині, газі або електриці Головна прем'єра Шкоди – концептуальний гібридний крос Vision X. У силову установку прототипу увійшли “турбочетвірка” 1.5 TSI G-TEC (130 к.с., 250 Нм), яка “харчується” бензином або стисненим природним газом, і два електродвигуни, підключені до 48-вольтової електричної мережі. Привід може бути переднім, заднім або повним.

Втім, звичайним автолюбителям важливіше інше – концепт напевно відправлять в серію! Товарний “паркетник” виявився родичем VW T-Roc і Seat Arona, а в лінійці Skoda цей SUV займе сходинку нижче Karoq. Так що навряд чи серійний кросовер збереже таку складну гібридну установку. Орієнтовний термін виходу виробничого варіанту на ринок – 2019 рік.

Kia: нові хетч і універсал Ceed, рестайлингова Optima Після зміни покоління cee'd тепер зветься Ceed. Це абревіатура, яка розшифровується як Community of Europe, with European Design (по-нашому: “Для європейської спільноти, з європейським дизайном”). Нові не тільки екстер'єр та інтер'єр, але і мотори: бензинова “турбочетвірка” 1.4 T-GDI потужністю 140 к.с. і дизелем U3 1.6 CRDi (115 або 136 к.с.). Двигуни обіцяні для Європи. У посвіжілої Optima теж нові двигуни, знову ж в Європі: бензиновий 1.6 T-GDi з віддачею в 180 к.с. і той же дизель U3 1.6 CRDi, але тільки в 136-сильному виконанні. До речі, зовні “старосвітська” Оптима оновилася не так, як корейська версія K5. У європейської моделі – інші грати радіатора.

Віктор Ткачук: Drive your future forward with Fast Loading!

В

ласник компанії Fast Loading Inc. Віктор Ткачук народився у невеличкому місті Чортків на Тернопільщині. В Чернівцях проходили його студентські роки. Третє місто, куди занесла його доля, теж розпочинається на літеру “Ч”– Чикаго. Займається спортом – боксом, плаванням та футболом. Любить читати. На даному етапі багато часу йде на розвиток компанії. Окрім цього є ще низка ідей та проектів, які амбіційний підприємець планує реалізувати в найближчому майбутньому. Віктор вважає, що найкраще про людину зможуть розказати її цілі і бажання.

58

April 2018 Ukrainian People

- Вікторе, як виникла ідея створення власного бізнесу?

- Молодий вік – це така пора, коли готовий перевернути гори, коли в голові пролітають безліч класних ідей, а ти підкочуєш рукави, щоб найшвидше взятися до роботи. Компанія Fast Loading Inc. виникла не спонтанно. Ідея назрівала ще тоді, коли я тільки почав працювати у транспортній індустрії та вивчав, як відбуваються логістичні процеси. Вантажні перевезення – це перш за все сервіс, якість якого залежить від команди, що його надає. Я бачив багато компаній, які ведуть не зовсім чесний бізнес, неправильно розставляють пріоритети; помітив, що працівники часто не задоволені умовами праці, атмосферою на роботі. Це якраз і був той момент, коли захотілось створити власну організацію зі сприятливим внутрішнім кліматом. Я вірив, що це забезпечить успіх на ринку, а найголовніше – дасть можливість виконувати роботу на найвищому рівні.

- Що є важливим у бізнесі вантажних перевезень? Чи важко було починати?

- Важливим складником будьякого бізнесу є чесність, що стосується перевезень – пунктуальність. Чому назвав саме пунктуальність?

Пам'ятаю, як у вересні минулого року Америкою пронісся ураган Ірма, на постраждалі території потрібно було терміново завезти воду, продукти та інші речі. Найголовніше, щоб люди отримали все необхідне вчасно, без затримок. В цьому випадку пунктуальність рятує життя. Звичайно, починати було не просто. Підбір професійних кадрів був однією з найскладніших частин.

- Яка твоя улюблена частина роботи? Що дається важко?

- Я б не працював у цьому бізнесі, якби улюбленою була тільки певна частина. Найскладнішим і водночас найпривабливішим для мене є щоденна взаємодія з людьми. Також, одна з найулюбленіших частин роботи – це бачити хороший результат та задоволення всіх клієнтів, водіїв та команди.

- Що, на твою думку, є ключовим для процвітання будь-якого бізнесу?

- Для процвітання будь-якого бізнесу ключовим фактором є професіоналізм команди, правильний підбір кадрів та менеджмент компанії. Перш ніж заснувати компанію FastLoadingInc, я набирався досвіду та ретельно аналізував ринок вантажоперевезень, діяльність інших

компаній, даючи оцінку їхньому менеджменту та професіоналізму. Засновуючи компанію, я чітко вирішив, які будуть пріоритети компанії. Найперше потрібно було зосередитись на менеджменті та професіоналізмі команди, а аж потім поступово збільшувати кількість траків. Як у народі кажуть: “Ніколи не кусай більше, як зможеш з'їсти”. Отож на першому місті – якістьпослуг. Я впевнений, що з такими темпами розвитку та правильною ідеологією компанія буде процвітати та в наступні 10-15 років зможе вийти в лідери по вантажоперевезеннях на американському ринку.

- Яким ти бачиш майбутнє твого бізнесу в найближчі п'ять років?

- Це ви про вантажівки, які будуть здатні проїхати дистанцію без оператора? Економіка Америки жива за рахунок вантажних перевезень, я хочу зайняти гідне місце в цій могутній системі і якраз в найближчі п’ять років планую розширити бізнес і залучити до нього якомога більше як людських, так і матеріальних ресурсів.

- Який твій девіз?

- Drive your future forward with Fast Loading!

Українська школа

“Дивосвіт” у передмісті Чикаго – це Храм Знань, де виховують справжніх патріотів

Олеся Кучер, Директор Школи українознавства «Дивосвіт» Фото: Ольга Руда

М

Школа українознавства за кордоном – це храм. Це місце, де головне не оцінки, а вміння користуватися отриманими знаннями. Мета такої школи – прищепити дітям любов до рідного краю, виховати свідомих патріотів України, які б назавжди зберегли власну національну самобутність, знали свою історію, літературу, традиції та звичаї.

Д

ва роки тому в чиказькому передмісті Блумінгдейл (Bloomingdale) гостинно відчинила свої двері нова незалежна школа українознавства “Дивосвіт”. Вона була заснована групою батьківентузіастів та молодих вчителів, у яких виникло палке бажання створити на американській землі Храм Знань. Професійний вчительський колектив з педагогічною освітою та досвідом викладання в Україні та США одразу ж почав урізноманітнювати навчальну програму уроками музики та тематичними святами з цікавими виставами, танцями, віршами...

10 березня 2018 року в українському ресторані “Гетьман” відбувся святковий концерт, присвячений 204-й річниці з дня народження Великого Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка, організований школою “Дивосвіт”. У концерті взяли участь юні бандуристи, вокалісти, актори та співаки – тут звучало багато пісень, віршів та імпровізованих сценок. Унікальною перлиною школи є група бандуристів під керівництвом Оксани Родак, яка бере участь практично в усіх

60

April 2018 Ukrainian People

святах та концертах діаспори нашого штату. З великою вдячністю та задоволенням концерт був сприйнятий батьками та гостями Шевченківського свята. Нагадаю, що власниця ресторану “Гетьман” Олександра завжди привітно зустрічає гостей та радо підтримує усі патріотичні, мистецькі та духовні свята. Незалежна школа українознавства “Дивосвіт” в Блуміндейлі оселилась в затишному приміщенні за адресою: 132 W. Lake St. (Bloomingdale IL). Кожного суботнього ранку сюди з усієї околиці привозять батьки своїх дітей (від 3-х рочків). Навчання триває з 9:00 ранку до 12:30 пополудні. Рівно в 9:00 звучить український гімн і усі присутні віддають шану нашій неньці Україні. У школі викладаються такі предмети, як українська мова та література, історія та географія України, культура та християнська етика. Учнів, багато з яких народилися вже на американській землі, вчать правильно висловлюватись і писати сучасною українською мовою; знайомлять з багатим надбанням української літератури.

олодші школярики вивчають такий предмет, як “Я і Україна”. Кожної суботи, після уроків, усі бажаючі навчаються гри на бандурі. Учительський колектив активно залучає батьків та цілі родини до співпраці, і їхня взаємодія ґрунтується на спільних планах та взаємодопомозі. Наші земляки розуміють, що тільки з вивченням мови, культури та традицій свого народу, завдяки спілкуванню маленьких закордонних українців зі своїми ровесниками, наступні покоління не втрачатимуть духовного зв’язку з історичною батьківщиною. Завдання вчителів школи українознавства “Дивосвіт” – щоб діти отримували справжнє задоволення від навчання та мали живий інтерес до нього. Для цього організовуються різні святкування, тематичні ранки, відзначення знаменних та духовних українських свят: свято Героїв, Миколая, Вертеп/колядки, Шевченківське свято, День матері, тощо. Часто уся школа разом з батьками виїжджає на екскурсії у національні музеї, визначні місця, унікальні куточки нашого штату. З приходом Великодніх свят в школі відроджують українські традиції розписування писанок. Всі учні, від маленького до великого, з неймовірним захопленням вчаться цьому стародавньому українському мистецтву. “Дивосвіт” має тісні зв’язки з ОДУМом (Об'єднання демократичної української молоді). Микола Скиба, голова ОДУМу залюбки проводить тут позашкільні заходи; саме завдяки ОДУМу учні отримали все необхідне приладдя для розпису писанок. Під час Великодніх свят учні з нетерпінням чекають на гаївки – веселі забави і пісні, що звеселяють українців, несуть в їхні душі красу та оптимізм і які є дорогоцінним скарбом ранньої культури

наших прапрадідів. Завершальним святом цього навчального року стане День матері. Всі учні своїми руками будуть готувати подарунок для своїх матусь, а татусі готуватимуть святкове гощення. Навчальний рік школи українознавства “Дивосвіт” завершиться останнім дзвоником, де учням урочисто вручатимуть “Свідоцтва про навчання”. Після короткої програми всі дружно попрямують до парку на пікнік. Приємно згадати слова українського письменника Євгена Сверстюка: “Чому нас так приємно вражають українські студенти, що приїжджають з Америки чи з Канади? Чому вони в чужій стихії зберегли український дух, мову, лице? Чому їм нічого не треба пояснювати, наче наперед є моральна домовленість? У них живий релігійний корінь – і вони живі!”. Тож, завітайте до нової школи українознавства в Блумінгдейлі! Подаруйте своїм дітям незабутні враження і можливість зберегти рідну мову та рідну культуру.

Навчання відбувається за адресою: 132 W. Lake St Bloomingdale IL з 9:00 год. ранку до 12:30 пополудню. Довідки за телефоном: 847-595-0645.

У к ра ї н с ь к а к у х н я

Качка з яблуками, запечена в духовці на Великдень

К

ачка з яблуками – зовсім не складна в приготуванні, але дуже смачна страва. Поєднання яблук із лимоном і корицею надають качці дивовижного смаку, а маринад робить м'ясо ніжним і м'яким.

Салат “Великодній” 100-150 г хрону, 250 г ковбаси салямі, 100 г сиру твердого, 2 яйця зварені, сіль, майонез. На дно тарілки натерти хрін, змастити майонезом, зверху викласти нарізану смужками ковбасу, натертий сир, майонез, сіль, яйця.

Складники: • 1,5-2 кг качки • 4 яблука • 50 г ізюму • 1 лимон • 2 ст. ложки майонезу • 1 ст. ложка олії • яблучний оцет (за смаком) • 3 шт. лаврового листа • 0,5 ч. ложки кориці • чорний мелений перець (за смаком) • сіль (за смаком) Спосіб приготування: Качку гарненько очисти, за необхідності видали залишки пір'я і нутрощів,

обсмали на газовій плиті та ретельно вимий. Щоб качка пеклася швидше, її слід замаринувати в оцтовому розчині. Налий у каструлю воду, додай лавровий лист, чорний перець, сіль і оцет, щоб вода вийшла трохи кисло-солоною. Помісти в розсіл качку, щоб вона занурилася в маринад, і залиш на 2 години. Замочи у воді ізюм на 30 хвилин. Яблука очисти від серединки, наріж скибочками і посип корицею. Половинку лимона очисти від шкірки і тонко наріж. З іншої половинки видави сік. Качку дістань з маринаду, злий воду і обітри серветкою, видаляючи воду. Натри качку сіллю і майонезом зсередини і ззовні. Нафаршируй качку

упереміш яблуками, ізюмом і лимоном. Зверху натри качку майонезом, чорним меленим перцем і лимонним соком. Заший качку з яблуками або скріпи дерев'яними зубочистками, які при подачі не забудь вийняти. Крильця і ніжки також скріпи, щоби вони не засохли під час випікання. Виклади качку з яблуками на змащене олією деко, накрий фольгою і постав у розігріту до 180°С духовку. Через годину фольгу зніми. Випікай качку з яблуками 1,5 години. Подавай гарячою з картопляним гарніром, рисом або овочами. http://stravy.net

Швидкий рецепт паски Рибні фаршировані яйця Благородна червона риба у поєднанні з сирним смаком, приправлена гострим або солодким меленим перцем, порадує гурманів своєю вишуканістю і ніжним рожевим відтінком і поповнить великоднє меню на святковому столі. Складники: • 6 яєць • 200 г філе слабосолоної червоної риби (сьомга, горбуша, форель) • 2 ч. ложки червоної ікри • 100 г плавленого сиру • 30 г вершкового масла • 1 ст. ложка лимонного соку • листя салату • щіпка меленої паприки • перець за смаком • сіль за смаком Спосіб приготування: Яйця звари круто, помісти в холодну воду, поки не охолонуть. Потім очисти від шкаралупи, розріж уздовж навпіл і дістань жовтки. Рибу і червону ікру подрібни в блендері, додай яєчні жовтки, розм'якшене вершкове масло, лимонний сік і знову збий до консистенції мусу. За допомогою кулінарного шприца наповни рибною начинкою половинки яєць. Виклади фаршировані яйця на листя салату і посип паприкою, як показано на фотографії пасхальна страва готова. http://stravy.net

62

April 2018 Ukrainian People

Яка ж Паска без паски – головного символу світлого свята Воскресіння Господнього! Паска без вимішування, рецепт якої ми вам пропонуємо, виходить пористою, м’якою, ароматною і дуже смачною. Щоб приготувати паску без вимішування, вам буде потрібно: • борошно – 4 ст.

• яйця – 3 шт.

• вершкове масло – 100 г • молоко – 1 ст.

• цукор – 1 ст.

• свіжі дріжджі – 50 г • сіль – за смаком • ванілін або ванільний цукор – за смаком Паска без вимішування готується так: 1. Розвести дріжджі в теплому молоці, дати їм трохи постояти, поки не з’явиться піна.

2. Змішати борошно з сіллю і цукром, додати розтоплене вершкове масло, яйця і розведені дріжджі та ретельно змішати, щоб не було грудок.

3. Форми змастити маслом, заповнити їх приблизно на 1/3 і поставити в тепле місце на 3-4 години.

4. Помістити форми з пасками в попередньо розігріту духовку і випікати до готовності при середній температурі.

5. Готові паски змастіть білковою глазур’ю і прикрасьте різнобарвною присипкою. Ще більш цікавим зробить цей рецепт додавання в тісто 2 ст. ложок сметани і 1 ст. ложки коньяку. Завдяки додаванню сметани в тісто паска довше не зачерствіє, а коньяк додасть до смакової гами і без того смачного тіста додатковий відтінок. Світлого Вам Великодня!

Бісквіт з фруктами Пропоную класичний рецепт смачного бісквіту з фруктами, який буде доречним на столі для ваших найрідніших гостей. Для тіста приготуйте: 8 яєць, 2 скл. цукру, 2 скл. борошна, 1 ч.л. розпушувача до тіста, для змащування і підсипки бритванки – олію та манну крупу. Приготування: відділити білки від жовтків і збити їх у круту піну, поступово збиваючи, додати жовтки. Далі всипати тоненькою цівкою цукор, збивати до повного розчинення цукру. Розпушувач додати в борошно та поступово досипати в яєчну суміш. Збити пишне тісто. Начинка: Фрукти почистити та порізати на середнього розміру шматочки. На бритванку застелити пергаментний папір, промазати його олією, підсипати манною крупою, викласти фрукти. Готові фрукти рівномірно залити тістом, розрівняти акуратно лопаткою, випікати при температурі 200-220 градусів, приблизно 45-60 хвилин. Готовий пиріг охолодити, вийняти на дошку і акуратно відділити пергамент. Подавати до чаю чи кави у приємній компанії. Юлечка Кулич

У к ра ї н с ь к а к у х н я

Сирне печиво Складники: • борошно – 200 г • сир кисломолочний (нежирний) – 200 г • вершкове масло – 200 г • яйця – 1 шт.

• цукор – 50 г • ванільний цукор – 1 / 3 пачки Приготування: Сир перетерти через сито, щоб не було грудочок. На стільниці просіяти борошно, додати дуже холодне масло. Всі наступні кроки потрібно робити максимально швидко, щоб масло не розтануло.

В тарілці змішати цукор з ванільним цукром. Печиво змастити білком і змащеним боком вмокнути в цукор. Потім викласти їх на деко, застелене пергаментним папером. Папір змастити маслом. Випікати в розігрітій до 180 °С духовці приблизно 30 хв. на верхньому ярусі. Сирне печиво готове. www.smachno.in.ua

Масло з борошном посікти ножем до стану крупних крихт. Додати сир і жовток (білок відкласти, ним будемо змащувати печиво). Замісити ніжне тісто і поставити його на 15 хв. в холодильник. На присипаній борошном стільниці розкатати охолоджене тісто. Товщина тіста повинна бути приблизно 1 см. Тісто скласти в три рази, як на фото, і знову поставити його в холодильник на 15 хв. Цю операцію повторити 2-3 рази. Потім тісто розкачати товщиною 5-6 мм і витиснути кружечки за допомогою склянки або формочки.

Лосось запечений Готуючи цю страву, навіть аматор на кухні зможе відчути себе справжнісіньким шеф-кухарем! Часу потрібно обмаль, а страва буде справді ресторанною. Вам потрібно: два порційних шматки філе лосося (приблизно 100-150 г кожен), песто, олія на травах, лимон, спеції. Приготування: фольгу змастити олією, викласти рибку, збризнути лимонним соком. Зверху кожен шматочок змастити песто, присмакувати сіллю та меленим перцем. Загорнути у фольгу. Пекти протягом 15-20 хвилин при температурі 180-190 градусів. Обережно розгорнути і щипцями викласти на тарілки. Подавати лосося з дольками лимона та соусом “Тартар”.

Готуємо

Юлечка Кулич

цукрову глазур для великодніх пасок Рогалики з повидлом без дріжджів Для того щоб великодній стіл виглядав багатше і яскравіше, паску потрібно обов'язково чимось прикрасити. Лимонна глазур Для приготування лимонної глазурі нам знадобиться білок 1 яйця, 500 г цукрової пудри і одна столова ложка лимонного соку. Білок збиваємо міксером на невеликій швидкості, поступово збільшуючи її. Коли збитий білок не буде виливатися з миски, можна поступово додавати по чайній ложці цукрову пудру, інтенсивно збиваючи суміш до густої консистенції. Потім наливаємо лимонний сік і знову збиваємо з півхвилини. Готову глазур наносимо на поверхню пасок. Щоб глазур застигла, паски можна поставити в духовку, розігріту до температури 100-120 °С. http://stravy.net

Такі рогалики готуються набагато простіше, ніж рогалики на дріжджовому тісті, а виходять дуже смачні. Список складників борошно – 600 г кефір – 250 мл вершкове масло – 200 г яйця – 2 шт. цукрова пудра – 4 ст. ложки сода – 1/2 ч. ложки ванільний цукор – 1 пакетик сіль – 1 щіпка улюблене густе повидло – за смаком • рослинне масло – для змазування • • • • • • • • •

Спосіб приготування Вершкове масло заздалегідь розм’якшити і збити з яйцями, сіллю і ваніллю. Кефір

змішати з содою і дати йому трішки запінитися. Влити кефір в масляну масу і все добре перемішати. Борошно просіяти через дрібне сито прямо в масляну масу і замісити однорідне еластичне тісто. Духовку розігріти до 150 градусів. Тісто розкачати в пласт товщиною 5 мм і розрізати на трикутники. Покласти на широку сторону кожного трикутника по чайній ложці густого повидла і згорнути акуратно в рогалики. Деко застелити промасленим папером і викласти на нього рогалики. Помістити в духовку і випікати близько 30 хвилин. Перекласти на таріль і посипати через найменше ситечко цукровою пудрою. Рогалики готові! Смачного!

Тартар до риби Тартар – один з найпопулярніших соусів, що подають до риби та м’яса. Склад: яєчний жовток, 1 ч.л. гірчиці, 1 ч.л. яблучного оцту, 200 г олії, каперси – 1 ч.л., корнішони – 1-2 ст.л., 1-2 зубчики часнику, сіль, мелений перець. Приготування: спочатку потрібно приготувати майонез: жовток, гірчицю, яблучний

оцет та спеції змішати у мисці вінчиком. Поступово тоненькою цівкою влити олію, продовжуючи збивати соус. Корнішони, зелень кропу, каперси та часник подрібнити. Додати готовий майонез і ретельно перемішати, при потребі присмачити спеціями. Готовий Тартар гарно пасуватиме як додаток до запеченої риби. Юлечка Кулич

Як фарбувати яйця в цибулинні Звичайно, на Великдень багато людей фарбують яйця в яскраві, строкаті, насичені кольори – адже вони мають дуже гарний і святковий вигляд. Проте деякі господині вважають за краще обходитися без хімії і використовують натуральні барвники, до яких відноситься цибулиння, шпинат, тополині і березові гілочки, буряк та інші. І хоча колір у таких яєць виходить не настільки яскравим, проте візерунок і орнамент просто заворожує своєю непередбачуваністю. Складники: • яйця • кілька жмень цибулиння • листочки петрушки • сухий рис • олія Спосіб приготування: Візьми яйця кімнатної температури. Гарненько їх помий. Май на увазі, що для мармурового ефекту краще брати білі яйця, а більш насичений колір вийде у яєць із темною шкаралупою. Якщо ти бажаєш отримати яйця в цяточку, візьми мокре яйце, обваляй його в сухому рисі і туго обмотай марлею, закріпивши кінці (до речі, багато господинь з успіхом використовують жіночі колготи, що відслужили свій вік). Яйця вийдуть “мармуровими” з цікавим хаотичним малюнком, якщо помістити їх безпосередньо в лушпиння цибулі, потім упакувати в марлю і зверху туго обмотати нитками. Якщо тебе більше надихає малюнок “ікебани”, приклади до яйця листочки петрушки (або іншої дрібної травички) і також щільно їх обмотай марлею. Цибулиння залий водою, доведи до кипіння і провари приблизно 1 годину. У остиглий до кімнатної температури відвар цибулиння поклади яйця і вари 15 хвилин. Потім дай яйцям охолонути. Щоб пофарбовані яйця гарно блищали, змасти їх олією і протри серветкою з натуральної тканини. Світлого Христового Воскресіння! http://stravy.net Ukrainian People April 2018

63