Ukrainian People May 2018

Ukrainian People TM

MAY 2018

Подія року в Чикаго!

Ukrainian People Fashion Show-2018

Василь Маркусь

учений-енциклопедист й український патріот

Ігор СІКОРСЬКИЙ

головний авіаконструктор ХХ століття

День Батяра унікальне свято галичан $1.95

Ukrainian Wedding Traditions ukrainianpeople.us

День Матері

Olga Ruda, Editor in chief "Ukrainian People" magazine

Н

абігли гості. У старезній хатині одразу зробилося галасно й тісно. Нашуміли, навезли подарунків. Солодощі, фрукти, піцца..

На столі – великий букет червоних тюльпанів. “Мамині улюблені квіти”, – пояснила Джуді, помішуючи у горнятку каву. Її мама у хорошому настрої – стільки їжі! У неї – прогресуюча хвороба Альцгеймера, що вплинула на її пам'ять і здібності до сприйняття, діабет та серйозні проблеми зі шлунком. Її сестра Марті присіла біля батька й про щось тихо розмовляє з ним. Дідусь теж дуже хворий: він програв у нерівній боротьбі з раком легенів, і тепер тільки морфій полегшує його страждання. Він день і ніч сидить у великому кріслі біля кисневого балону, від якого до його носа звивається пластикова рурка. Час од часу дідусь запалює цигарку і з насолодою вдихає смердючий тютюновий дим. Старенькі – мої підопічні. Я доглядаю їх 7 днів на тиждень, 24 години на добу. Їхні дві дочки з чоловіками – наші гості. Сьогодні – День Матері. За вікном щедро зацвіла стара вишня. Її біло-рожеві шати разом з несміливими жовтими кульбабами під парканом – єдине, що нагадує мені про Україну. Все інше – чуже й ненависне: ці гидкі заморожені обіди, полуниці без запаху, кава без смаку кави, глевкий хліб, який, здавалося, ніколи не зіпсується; солодощі, від яких нудить через надмірну кількість цукру, вода з крану, яку не можна пити. І моя кімната, яку переробили

спеціально для доглядальниці зі старої комори, і в якій вміщається тільки маленьке односпальне ліжко. День Матері... Я люблю травень, бо цього місяця народилися моя мама і обоє моїх дітей. Коли я розмовляю з мамою телефоном, її голос тремтить. Мені здається, що вона тихо плаче. Тому я в деталях бадьоро розповідаю, як мені тут добре, скільки різної їжі, і в яких добрих людей я працюю. Я часто пишу листи, щоб не чути, як зривається її голос. Мама каже, що я часто ввижаюся їй на вулицях Франківська. “Якось за одною дівчиною йшла аж до виходу з базару, а коли вона обернулася, то побачила, що то не ти”, – сміється вона в трубку. Проте мені зовсім не смішно. Мої гості нарешті пішли. Вже поскладаний на місце посуд і прибрана кухня. Вечоріє. Старенькі відпочивають. У сусідній кімнаті голосно регоче телевізор (бабця тугувата на вухо). Я сідаю за кухонний стіл і беру чистий аркуш паперу. Це американське свято розбурхало в мені цілу бурю спогадів. Мені сумно і одиноко. Я знаю, що зараз напишу мамі доброго і веселого листа, де буду жартувати і розпитувати за дітей, за тата, чи підвищили пенсії, чи їй вистачає грошей на їжу, і чи вислати їй нову постіль. Чому я ніколи не написала їй правди? Як мені її не вистачає, як вдячна їй за усі недоспані ночі, хвилювання, тривоги, гроші, які завжди виручали мене, коли вже не було ні копійки до зарплатні? За усі напрасовані шкільні форми, білі бантики, хрустку накрохмалену постіль із морозу, запах якої завжди асоціюєтся у мене з дитин-

ством? За те, що навчила пекти наші “фірмові” сімейні пляцки, перекладанці, сирники, медівники, горішки, хрустики та великодні паски? Я б написала, як я ціную її підтримку, коли вона, покинувши хату, роботу, кухню і город, поїхала зі мною до Львова на вступні екзамени до університету. Нібито, щоб варити зупи, а насправді, щоб бути моїм надійним тилом. Мама непохитно вірила у мої різноманітні таланти, возила мене через усе місто до художньої школи і була твердо впевнена, що я неодмінно “виб'юсь в люди”. Слова зникають, коли розмовляють серця. Ми відчували одна одну на відстані. Я так і не написала їй цього листа. Про що сьогодні дуже шкодую. Мама відійшла у Вічність, залишивши по собі теплі, добрі спогади і свою любов.

13 травня – День Матері. Згадайте про своїх любих матусь і подякуйте їм за все. Це і буде для них найкращим подарунком. В хаті сонячній промінь косо На долівку ляга з вікна... Твої чорні шовкові коси Припорошила вже сивина. Легкі зморшки обличчя вкрили – Це життя трудового плід. Але в кожному русі – сила, В очах юності видно слід. Я таку тебе завжди бачу, Образ в серці такий несу – Материнську любов гарячу І твоєї душі красу…. Василь Симоненко, Матері, 1955

Advertising 773-844-0401

Editor in chief: "Ukrainian People" magazine Olga Ruda olgaruda@yahoo.com

2

Place an ad, print or online: Marketing Department 773-844-0401 ukrainianpeoplemagazine@gmail.com

May 2018 Ukrainian People

Write to us: VS Modern Media Group, Inc. P.O Box 101076 Chicago, IL 60610

News, articles, photos-video, and more: www.UkrainianPeople.us FB: www.facebook.com/UkrainianPeopleMagazines/

Наші інтерв’ю: Поль Манондіз: французький співак із українським серцем → CHICAGO, ILLINOIS, USA Пам'ятаємо і гордимося. Слово про Василя Маркуся – ученого-енциклопедиста й українського патріота Новини Чикаго Кримінал Розслідування: Вбивство як спосіб самореалізації

4

28

6 10 12 14

→ HOLLYWOOD Плітки

18

→ ЗДОРОВ’Я Харчова токсичність: продукти, що крадуть нашу енергію

20

→ UKRAINE Україна на порозі об'єднання церков Наша історія: Як “бандерівці” розвалили сталінський ГУЛАГ Знамениті українці: Ігор СІКОРСЬКИЙ, головний авіаконструктор ХХ століття Мода: 7 молодих українських дизайнерів одягу, про яких ви могли не знати Наші традиції: ЗЕЛЕНІ СВЯТА: День народження Церкви і традиції празника Тільки у Львові: ДЕНЬ БАТЯРА: унікальне свято галичан → DIASPORA День Землі-2018 у Флориді Великодні свята української діаспори Чикаго

36

• Your first print issue will mail 1-3 weeks

from receipt of order.

• “Ukrainian People” magazine publishes 12 • Offer good in U.S.A. only.

• All orders subject to approval.

24 28 32 34 36

42 44 48 50 52 54 56 58 60 62

Наша обкладинка: На фото: Діана Мироненко, Miss Ukraine Earth 2017. Родом з Одесси, 24 роки. Організатор весіль, фотограф, векторний ілюстратор. Черпає натхнення в природі та активних видах спорту. Її девіз:"Всесвіт любить швидкість - дійте!". Учасник різноманітних волонтерських програм. Останні чотири роки була волонтером в Камбоджі, М'янмі та Філіппінах. Фотограф: Марія Маркевич

“UKRAINIAN PEOPLE” magazine

issues in an annual subscription.

22

38 40

→ ENTERTAINMENT Найцікавіші події Чикаго (May, 2018) Кращі українські та інші етнічні ресторани Чикаго Further Explorations: May in Chicago Мандри: Захоплююча подорож автівкою навколо озера Мічиган Авто: Електромобіль Tesla Model 3: майбутнє сьогодні Бізнес: 33 ключі до щастя Стосунки: На жіночому шляху не буває випадкових чоловіків Гумор Ukrainian Wedding Traditions Українська Кухня

52 Subscribe to

4

for just $ 110 per year or $65 for 6 month

SUBCRIPTION FORM: First & Last Name Email Phone Address SEND YOUR CHECK TO:

VS Modern Media Group, Inc., P.O. Box 101076 Chicago, IL 60610

НАШІ ІНТЕРВ’Ю

Поль Манондіз: французький співак із українським серцем

Войналович Дмитро 25 років. Журналіст, музичний оглядач з міста Київ. Захоплюється українською музикою, літературою та культурою в цілому. Лідер одного зі столичних рок-гуртів.

У

2015 році елегантний і харизматичний французький співак Поль Манондіз приїхав у гості до родини своєї дружиниукраїнки. Планував усього на кілька тижнів. Але Україна, як казав згодом сам Поль, вразила його своєю привітністю і відкритістю настільки, що ці двотижневі гостини розтягнулися на роки. І тепер він – вже не гість в Україні, а свій, рідний. Нині артист, який до недавнього часу мав у репертуарі пісні французькою і англійською мовами, співає й українською. Причому, робить це настільки файно і зворушливо, що серце починає битися швидше. То ж не дарма його пісні “Зацілую” і “Небокрай” вже мають сотні тисяч переглядів у YouTube, а присвячена українським бійцям композиція “Вирушали хлопці” у виконанні Поля зворушує до сліз усіх, кому щастить її чути.

4

May 2018 Ukrainian People

Ну, а першою україномовною піснею для Поля стала “Квіткадуша” із репертуару легендарної Ніни Матвієнко. Вона далась французу надзвичайно складно. Утім, незважаючи на це, співак майже відразу по приїзді в нашу країну засів за написання цілого україномовного альбому.

- Я одружився з моєю дружиною Оленою в Україні. І вирішив зробити для неї маленький сюрприз – заспівати “Квітка-душа”... Коли вона йшла з батьком, який повинен був віддати мені свою доньку, мала грати ця пісня. Але голос був не Ніни Матвієнко, а – мій. Тоді більшість гостей не могла стримати сліз! Це дуже прекрасний і зворушливий момент… Я дуже люблю цю пісню. Для мене “Квітка-душа” – це дійсно гарна і потужна пісня про душу. Тож я і обрав саме цю пісню для маленького весільного сюрпризу для коханої.

Трішки згодом Поль особисто познайомився з Ніною Митрофанівною. І це знайомство змінило його життя: - Ніна – це ангел. Вона приємна і весела людина. Вона неймовірна. Так багато хорошого у моєму житті пов’язано з нею… Матвієнко сама запропонувала французу проїхатися разом з нею у всеукраїнському турі, а також зробити сучасну версію її хіта “Люляй, люляй”.

- Знайомство з Ніною дуже вплинуло на мою творчість. Вона любить виклики, як і я. Вона завжди пропонує мені записати нову пісню, а також розповідає багато цікавого і нового про українську культуру. Вона – справжній патріот, що теж мені подобається. Бути патріотом – це вкрай важливо зараз. Оскільки війна в Україні – це також і культурна війна. Для мене Ніна є одним із опікунів української культури.

У 2017 і 2018 роках Поль мав намір представляти Україну на престижному конкурсі Євробачення. Але чомусь не потрапив до національних виборів…

- Я не можу зрозуміти, чому вони (оргкомітет українського Нацвідбору, – Прим. ред.) мене блокують. Оскільки моя пісня, я впевнений, досить гарно вписалася б у цей конкурс… Шоу-бізнес просякнутий несподіванками… Але я спробую ще раз! І зроблю все можливе й неможливе, аби українці почули мою пісню на Євробаченні. Я потраплю в наступному році! За словами Поля, він не є прихильником творчості цьогорічного представника України на Євробаченні – MELOVIN. Але буде вболівати за нашого представника, адже перемога MELOVIN стане перемогою усієї країни. До слова, Манондіз, на відміну від багатьох представників шоу-бізу, які пізнали присмак гламуру та схопили “зірку з неба”, цікавиться молодою українською музикою. Каже, що йому подобається гурт ФІОЛЕТ та співачка ILLARIA. Також він відзначає B&B Project. Як бачимо – ніякої “естради”. Адже саме це слово відгонить для нього “совком”. Окрім співочого Поль володіє ще одним дуже високим талантом – він має чистий розум і добре серце. Тому артист не може лишатися осторонь війни, яку Росія розв’язала проти України. Він часто виступає перед нашими бійцями (серед яких – багато друзів Поля) на Донбасі, бере участь у благодійних заходах і намагається донести правду про події в Україні європейцям, які часто стають жертвами пропагандистської машини Кремля: - Ця російська пропаганда викликає сум і жах. Я глибоко ненавиджу такі дії Кремля і прокремлівські ЗМІ, тому що це дійсно небезпечно – люди можуть дуже швидко повірити в те, що вони читають, бо не черпають інформацію з альтернативних джерел… На жаль, російська пропаганда добралася і до Франції. Коли я розмовляю з друзями, то мені доводиться

змінювати їхню думку і пояснювати справжню ситуацію в Україні – ще й досі є ті, хто боїться їхати до України через війну! Та я роблю все можливе, аби вони приїздили сюди, побачили красу нашої країни на власні очі, поспілкувалися з людьми, пізнали культуру, скуштували національної кухні… І знаєте, після цього вони не хочуть повертатися до Франції (посміхається). Питаємо: якби вас покликали виступити у Росії – погодилися б? Але Поль виявився дуже категоричним у цьому плані: - Як український патріот, я не можу цього зробити. Росіяни пропонують мені часто, обіцяють великі гроші, але я все одно завжди відмовляюся. Гроші не можуть змінити мої погляди. Це справжнє моральне питання. Я знаю, що багато митців відмовляються говорити про це, але – не я. Це важливий момент для України. Я думаю, що всі артисти, люди мистецтва повинні підтримувати їхню країну, тому що вони мають авторитет, прихильників і послідовників, і можуть впливати на ту чи іншу ситуацію. Співак впевнений, що Україна нині – справжня європейська держава. А на наше питання про те, які закони чи принципи наша країна повинна “підгледіти” у тієї ж Франції, Поль відрізав – жодних: - Я зустрів в Україні стільки розумних, творчих, культурних і освічених людей!.. Думаю, що швидше Франції потрібно щось перейняти від України (посміхається). Зараз Поль Манондіз записує нові пісні, знімає нові відеокліпи, активно виступає в Україні і найближчим часом планує серію концертів у Великобританії та Франції. Також, у планах артиста – тур по США.

Три побажання українцям усього світу від Поля Манондіза: • Залишатися такими, як є. Тому що я ніколи не зустрічав добріших і привітніших людей, ніж українці.

• Мирного неба для всієї країни та світу в цілому.

• Бути сильними і вірити в те, що Україну чекають звитяги і перемоги!

Ukrainian People May 2018

5

Chicago Illinois, USA

Олександр Панченко,

адвокат, доктор права УВУ (м. Лохвиця, Полтавська область)

15

жовтня 2012 року у Чикаґо відійшов у Засвіти видатний український вчений і політик Василь Маркусь. Як на мене, покійний належав до тих, чия працьовитість й наполегливість у звичайній щоденній праці були головними рисами не лише як науковця, але також як політика й справжнього українського патріота. Йому були властиві стриманість та науковий підхід замість захоплення чи оптимістичного наставлення. Він був живим прикладом відданої тихої праці, прикладом постійних зусиль з глибоким, просто франківським почуттям обов’язку. Навіть якби покійний професор Василь Маркусь не зробив нічого більше, окрім упорядкування та видання в якості головного редактора і співголови ради, кількох томів чудової “Енциклопедії української діяспори”, то вже б залишив по собі надзвичайний слід у житті української громади. Особисто мені не довелося зустрічатися за життя з проф. Василем Маркусем, але я й досі зберігаю його листа до мене, коли я працював над книгою про його соратника, члена президії УГВР д-ра Мирослава Андрія Прокопа, тепер вже також покійного…

Пам'ятаємо і гордимося Слово про Василя Маркуся – ученого-енциклопедиста й українського патріота

В

асиль Маркусь народився 27 грудня 1922 року у селі Бедевля на Тячівщині (тепер – Закарпатська область), виявив себе як політолог, правник, публіцист, науковець й видатний громадсько-політичний діяч української діаспори, був лицарем 20-го Пластового куреня “Ордену Хрестоносців” імені Митрополита Андрея Шептицького. Михайло Орос у своєму спомині “Що було перед Ковнером і після нього?” писав: “…Ми вивчали історію України та читали підпільну літературу. А також про історію Української Військової Організації ОУН… Хустську організацію Юнацтва ОУН очолив Василь Маркусь, дуже ерудований юнак і талановитий поет…”

6

May 2018 Ukrainian People

У травні 1942 року Василя Маркуся було заарештовано й засуджено угорським військовим судом до п’яти років ув’язнення за участь у роботі молодіжного націоналістичного підпілля, яке діяло під проводом Організації українських націоналістів на Закарпатті. Це була так звана “ковнерська справа”, в якій проходило понад 100 осіб, переважно шкільної молоді, яка боролася з окупаційним режимом під проводом ОУН. Як зазначалося у вироку військового трибуналу від 17 і 22 липня 1942 р., всі підсудні належали до однієї групи, яка поставила перед собою мету революційним шляхом визволити Закарпаття від Угорщини і створити самостійну Українську державу. У мотивах вироку дослівно записано: “Підсудні проголошували, що Закарпаття завжди було українською територією, такою і залишиться, у зв’язку з чим Закарпаття, якщо треба, то збройним повстанням і революційним шляхом необхідно відірвати від Угорщини і приєднати до України”.

Про ці події у своїй книзі “Наздоганяючи минуле. Його історія” Володимир Кришеник писав: “Ми не змогли вивести закарпатську ОУН на галицький рівень. Бракувало досвіду і знання. Але вже той факт, що ми не злякались жорстоких репресивних режимів, вважаю подвигом. Ми перші на Закарпатті не випрошували автономії в окупантів, а повели боротьбу за незалежну Україну”. Після звільнення з тюрми у 1943 році Василь Маркусь навчався на філологічному факультеті Будапештського університету, де студіював славістику. Був делеґатом Першого з’їзду Народних комітетів Закарпатської України, який 26 листопада 1944 року прийняв Маніфест про возз’єднання Закарпаття з Україною. Прикметно, що перше видання у справі судових процесів над українською націоналістичною молоддю “Закарпаття у липні 1942 року: За українське Закарпаття” вийшло друком якраз за участі й підтримки Василя Маркуся в Ужгороді в 1994 році. У 1945 році Василь Маркусь змушений був покинути рідний край, рятуючись від переслідувань за свої українські державницькі переконання. Здобувши вищу юридичну і політичну освіту в університетах Німеччини, Швейцарії, Бельгії і Франції, В. Маркусь розпочав наукову роботу. Його докторська дисертація “Приєднання Закарпатської України до Радянської України, 1944-

1945 рр.” вийшла окремою книжкою 1956 року французькою мовою в бельгійському місті Лювен (видана в Києві у перекладі українською в 1993 році). У 1948-му році В. Маркусь був одним із лідерів католицького студенства “Обнова”, а згодом, у 1953 році – керівником української делеґації на Світовому Конґресі Мирян у Римі, тісно співпрацював з віце-президентом Української Головної Визвольної Ради отцем Іваном Гриньохом. У 1951-1958 роках працював у Науковому Товаристві ім. Шевченка та в редакції “Енциклопедії українознавства” у Сарселі (Франція). У 1959 році в Парижі вийшла друга франкомовна монографія Василя Маркуся – “Міжнаціональні відносини на Радянській Україні, 1918-1923 рр.” Василь Маркусь у зарубіжній науковій пресі написав й видрукував понад 300 оглядів, статей, матеріалів, рецензій, був співредактором журналу “Український самостійник” (Мюнхен). В українську літературу він увійшов також збіркою віршів і перекладів “Спомини”, що вийшла в Ужгороді 1995 року у видавництві “Ґражда” під псевдонімом Василь Марко. До цього, з 1962 року д-р Василь Маркусь став професором і викладачем політичних наук в Університеті Лойоли у Чикаґо. Його основними працями були: “L’incorporation de l’Ukraine sucarpathique a l’Ukraine sovietique”

Уляна Линевич Broker/Realtor

Василь Маркусь з Блаженнішим патріархом Святославом (1956), “L’Ukraine sovetique dans les relations internationals… 19181923” (1959), “Питання національної політики СРСР” (разом з Я.З. Пеленським, 1960) та ряд інших пізніших праць, численних статей, у тому числі про ОУН та УГВР, рецензій в українській та іноземній пресі. В Ужгороді 1993 році Маркусь видав працю “Політична і державно-правова еволюція Українського Закарпаття”, а в Києві 1995 р. – “Берестецька унія із сучасної перспективи”. Професор Маркусь був членом редколеґії та автором багатьох статей в “Енциклопедії українознавства”, з 1988 року – головним

редактором “Енциклопедії української діяспори”, а з 1994 року – одним із небагатьох іноземних членів Національної Академії Наук України. Василь Маркусь був членом Політичної Ради ОУН за кордоном та активним діячем Закордонного Представництва (пізніше – Середо­вища) УГВР. І хоча спочив вельмишановний Василь Маркусь у далекій від України американській землі, українські патріоти збережуть його ім’я у довгому переліку тих, хто все своє життя і всю свою працю віддали справі визволення українського народу.

Довідка:

Продаж та купівля

нерухомості в Чикаго та околицях www.UlyanaSellsHomes.com

Phone: (773) 817-7993, fax: (630) 232-6918 Email: ulynevych@coldwellhomes.com

Each Office is Independently Owned and Operated.

МАРКУСЬ Василь Васильович (псевдонім Василь Марко; н.

27.12.1922) – політолог, історик, автор низки праць, присвячених порівнянню політичних систем, міжнародній політиці та міжнародному праву, викладач, редактор, видавець. Д-р права (1956), іноземний член Національної академії наук України (1994), член Наукового товариства імені Шевченка, Української вільної академії наук, Українського історичного товариства, Американського політичного наукового товариства та ін. 1943–44 – студент філологічного факультету Будапештського університету. 1948 року в Українському вільному університеті отримав науковий ступінь д-ра філософії. 1951 року навчався в університеті в Швейцарії. В 1951–58 роках працював у НТШ і в редакції “Енциклопедії українознавства” в Сарселі (Франція).

1956 року в університеті в Парижі захистив докторську дисертацію з права. З 1965 – громадянин США. У 1959-62 роках викладав російську мову і культуру в університетах США. В 1962-88 роках – професор політичних наук в університеті Лойоли у Чикаго (США). 1994-95 роки – головний науковий співробітник Інституту соціології НАН України. Член редколегії “Енциклопедії українознавства”, “Ukraine: A Concise Encyclopedia”, “Encyclopedia of Ukraine”, головний редактор “Енциклопедії української діаспори”, співредактор журналів “Український самостійник” (Мюнхен, Німеччина), “Українська діаспора” (Київ-Чикаго). ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Н о в и н и Ч и к а го

Підвищення податків відкидає Іллінойс на найнижче місце країни у рейтингу ділової привабливості

Н

Емануель виграв суд щодо “міста-притулку іммігрантів” проти адміністрації Трампа

У

четвер, 19 квітня, міський голова Рам Емануель (Rahm Emanuel) звернувся до Департаменту юстиції президента Дональда Трампа (Donald Trump), щоб домовитись про виплату коштів місту Чикаго. Сталось це після того, як федеральний суд постановив, що не можна затримувати виплату коштів так званим “містам-притулкам”.

7th Circuit Court of Appeals у Чикаго підтримав загальнодержавну заборону на вимоги генерального прокурора Джефа Сешнса (Jeff Sessions) надавати імміграційним агентам доступ до незареєстрованих іммігрантів в обмін на отримання грошових грантів “містами-притулками”. Після перемоги Емануель швидко зібрав денну прес-конференцію в мерії. “Департамент юстиції Трампа насправді може сказати: “Гаразд, ми будемо давати вам ці гранти, але давайте розберемось з цією справою в суді”, – пояснив Емануель, якого обступили адвокати та міські юристи. – Але вони відмовляються надавати муніципалітетам, як Чикаго та інші міста країни, ресурси для боротьби зі злочинністю та збройним насиллям, оскільки вони думають, що боротися з “містами-притулками” важливіше, ніж допомогти поліцейським краще виконувати свою роботу”. Сенатор-демократ Дік Дурбін (Dick Durbin) підтримав рішення суду, заявивши, що політика Трампа вимагає від “місцевих громад підтримки масових депортацій”. Правова боротьба є в значній мірі символічною для Чикаго, оскільки сума запитуваних коштів становить лише невелику частку міського бюджету поліції. Міська влада подала заявку на грант у 1,5 мільйона доларів США. Інші місцеві муніципалітети та округ Кук зажадали близько 800 тисяч доларів. Місто хоче використати гроші, щоб покращити систему виявлення зброї Shot Spotter.

10

May 2018 Ukrainian People

ещодавній ріст податку на прибуток в Іллінойсі призвів до того, що штат наближається до найнижчої планки нації у щорічному звіті про прихильність до бізнесів. Щорічний звіт незалежної компанії American Legislative Exchange Council (ALEC) “Rich States, Poor States”(Багаті штати, Бідні штати) поставив Іллінойс на 48-е місце з огляду на регламенти, податки та політику праці. Таким чином, рейтинг штату знизився з 44 до 48го місця. Нещодавні законодавчі зміни у податках відображали бюджет минулорічного липня штату Іллінойс, який включав підвищення ставки податку на прибуток до 4,95 відсотка та підвищення ставки податку на прибуток підприємств до 7 відсотків. До прикладу, сусідній штат Індіана у цьому звіті посів третє місце, а штат Юта очолив цей список. Джон Вільямс, головний економіст ALEC і віцепрезидент Центру державної фіскальної реформи, заявив, що сайт надає можливість користувачам досліджувати вплив змін у податковій політиці на економіку. Наприклад, зміна платоспроможного податку штату Іллінойс на прогресивний зробить штат найменш конкурентоспроможним в країні, відповідно до показників, використаних групою. “Це справжній приклад того, як близько штат Іллінойс знаходиться до самого дна з точки зору конкурентоспроможності бізнесу, якщо ставка податку на прибуток громадян збільшується”, – заявив Вільямс. На його думку, найвагоміший барометр економічної конкурентоспроможності штату полягає в тому, чи люди в'їжджають чи виїжджають. “Люди голосують ногами проти штатів з високими податками”, – підкреслив він. Інші показники, як, наприклад, особисті доходи громадян, в Іллінойсі трохи вищі: звіт поставив штат на 29-е місце у країні.

Брюс Раунер підписав законопроект, спрямований на розширення покриття мережі 5G

М

ісцеві органи влади не зможуть контролювати встановлення та обслуговування цих передавачів і стягувати будь-яку плату, тому вважають, що це обмежить їх можливості контролю за такими великими телекомунікаційними компаніями, як AT & T і Verizon. Губернатор штату Іллінойс каже, що цей план створить робочі місця і надасть жителям більш швидкий інтернет. Але місцеві муніципалітети по всьому штату, які виступають проти цієї пропозиції, називають цей захід подачкою для великих компаній і вважають, що це призведе до збільшення податків для жителів. “Цей законопроект посилає сильне, конкурентоспроможне повідомлення про те, що Іллінойс відкритий для бізнесу. Ми хочемо зробити Іллінойс лідером у галузі бездротових технологій. Ми працюємо над зростанням числа робочих місць, нашої економіки, і установкою нашої спільноти на успіх в майбутньому”, – сказав Раунер. Прогнозується, що інвестиції в 5G створять майже 100,000 робочих місць і залучить в Іллінойс майже $ 9 мільярдів інвестицій протягом наступних семи років. Новий законопроект зачіпає всі райони штату, крім міста Чикаго. Штати Огайо і Техас також ухвалили аналогічні заходи.

Пенсійна система штату Іллінойс на грані краху?

Н

овий звіт описує жалюгідну фінансову картину пенсійної системи штату Іллінойс. Благодійні фонди Pew проаналізували дефіцит пенсійного фінансування для кожного штату у 2016 фінансовому році – останнього року, в якому були доступні комплексні дані. Дослідження свідчить, що Іллінойс фінансує лише 36 відсотків майбутніх зобов'язань, що відкидає штат майже у самий кінець рейтингу. “Тільки Кентуккі та Нью-Джерсі є гіршими”, – заявив Девід Драйн, старший науковий співробітник “Pew Charitable Trusts”. – “Це буде головним бюджетним завданням не лише у найближчій перспективі, але й у майбутньому. Такі штати, як Іллінойс, вже давно мали суттєві нефінансовані зобов'язання з минулих рішень, щоб розглядати ці виплати на основі принципу “заробітної плати”. Згідно з доповіддю Pew, державні пенсійні системи штату Іллінойс мали близько 78 мільярдів дола-

рів США, а зобов'язань – на 219 мільярдів доларів. Протягом багатьох років Іллінойс не справляється з річними виплатами до пенсійних фондів. Якщо штат не зможе знайти рішення, то він також не повинен очікувати від Вашингтону будь-якої допомоги, щоб заповнити прогалини. “Дуже малоймовірно, щоб федеральний уряд планував врятувати такий штат, як Іллінойс, – підсумував Драйн. – Десятиліттями Іллінойс був поганим розпорядником своїх пенсій. Вашингтон може сказати: якщо хтось і заслуговує на проблеми з пенсіями, то це Іллінойс, тому що вони відмовляються робити те, що їм потрібно робити”. “Ми в Іллінойсі знаходимося в такій ситуації, коли наша пенсійна система просто руйнується через борг”, – виправдовується депутат Мертвік. – “Коли у вас найбільший в світі пенсійний борг, то, мабуть, ви просто зобов'язані приймати серйозні рішення”.

КРИМІНАЛ

Чоловіка, що розстріляв відвідувачів Waffle House у Нешвіллі, арештовано

Екс-поліцейського арештували за десятки вбивств і зґвалтувань Колишнього поліцейського арештовано у Сакраменто (штат Каліфорнія) за підозрою в скоєнні 12 вбивств і понад 50 зґвалтувань. Встановити особу підозрюваного вдалося завдяки результатам ДНК-експертизи. За словами правоохоронців, 72-річний Джозеф Джеймс Де Анджело (Joseph James DeAngelo) не чинив опору поліції. Кілька днів до арешту за ним велося стеження. Де Анджело звільнили із поліції в 1979 році. Співробітники органів правопорядку вважають, що на його рахунку – десятки вбивств і зґвалтувань, скоєних у Каліфорнії з 1976 по 1986 рік. Окружний прокурор Енн Марі Шуберт зазначила, що маніяк протягом десятків років

тримав у страху жителів штату. У серійного злочинця багато прізвиськ, в тому числі “серійний вбивця Золотого штату”, “справжній нічний мисливець”, “ґвалтівник зі сходу”. Спочатку влада вважала, що мова йде про різних зловмисників, проте згодом прийшли до висновку, що вбивства і зґвалтування здійснює один і той же чоловік. Як повідомляє газета Los Angeles Times, поки що колишньому поліцейському пред'явлені звинувачення тільки у двох вбивствах в окрузі Вентура, але прокуратура впевнена, що будуть висунуті додаткові звинувачення. За словами прокурора, на це просто потрібен час.

Білла Косбі визнали винним у зґвалтуванні

У четвер, 26 квітня, суд присяжних у Пенсільванії визнав 80-річного актора і коміка Білла Косбі винним за трьома пунктами у справі про зґвалтування. Тепер зірці улюбленого американцями телесеріалу “Шоу Білла Косбі” загрожує до 30 років в'язниці – по 10 років за кожним пунктом справи. Відповідно до звинувачень, висунутих проти Косбі, у 2004 році він накачав наркотиками жінку на

12

May 2018 Ukrainian People

ім'я Андреа Констанді, після чого зґвалтував її. Юридична команда актора не заперечує факт сексуального зв'язку, однак заявляє, що був за обопільною згодою. Адвокати мають намір подати апеляцію на рішення суду. За останні кілька років десятки жінок виступили зі звинуваченнями у сексуальних домаганнях і зґвалтуванні на адресу Косбі. При цьому тільки звинувачення з боку Констанді привели до судових розглядів у кримінальній справі. Білл Косбі здобув широку популярність у США в 1960-х роках із виходом телесеріалу “Я – шпигун”. За головну роль у цьому серіалі він отримав американську телевізійну премію “Еммі”, ставши першим актором-афроамериканцем, що удостоївся цієї нагороди. У 1969 році на екрани телевізорів у США вийшла комедійна програма “Шоу Білла Косбі”.

Поліція Нешвілла затримала 29-річного Тревіса Рейнкінга, який 22 квітня розстріляв відвідувачів ресторану Waffle House. Підозрюваного вбивцю виявили у лісистій місцевості в районі бульвару Олд Хікорі і дороги Хобсон. До його пошуків було залучено 160 співробітників правоохоронних органів. Нагадаємо, що пізно вночі чоловік, який був одягнений тільки в пальто на голе тіло, зайшов у ресторан Waffle House в Нешвіллі і відкрив там стрілянину. В результаті четверо осіб загинули, а двох було поранено. Один з відвідувачів ресторану, 29-річний Джеймс Шоу-молодший збив злочинця з ніг, коли той перезаряджав свою рушницю. Шоу вибив у Рейнкінга зброю і відкинув її в бік. “Безсумнівно, він врятував багатьох людей, забравши зброю і змусивши злочинця втікати”, – заявив представник поліції Нешвілля, Дон Аарон (Don Aaron). На стрільці було з одягу тільки зелене пальто. Під час бійки злочинець скинув своє пальто і втік абсолютно голим. Поліція ідентифікувала його як 29-річного Тревіса Рейнкінга, родом з Мортона, штат Іллінойс. Його авто було знайдено на стоянці біля Waffle House. У липні 2017 року поліція вже арештовувала Рейнкінга у забороненій зоні біля Білого дому. Секретна служба повідомила, що там він, нібито, планував зустрітись із президентом Дональдом Трампом. Після розслідування поліцією штату Іллінойс та ФБР, із будинку Рейнкінга були вилучені чотири рушниці. Після цього поліцейські передали зброю його батькові. Батько повернув цю зброю синові – в тому числі штурмову рушницю AR-15, з якої Рейнкінг і вбив чотирьох людей та поранив ще двох. Рейкінг утримується під вартою під заставу в 2 мільйони доларів.

Федерали арештували трьох осіб, що продавали в Іллінойсі наркотики із домішками щурячої отрути Три співробітники магазину у Lawndale перебувають під арештом за звинуваченнями у торгівлі синтетичними наркотиками із домішками щурячої отрути. Таку суміш іноді називають “фальшивою марихуаною” – навіть якщо у речовині немає марихуани, це може призвести до неконтрольованої кровотечі з очей, носа, ясен та у сечі. У понеділок, 2 квітня, прокуратура Чикаго пред'явила звинувачення 48-річному Фуаду Масуду (Fouad Masoud), 44-річному Яду Аллаху (Jad Allah) із південно-західного передмістя Justice, та 44-річному Аділу Хану Мухаммеду (Adil Khan Mohammed) із Чикаго. Вони працювали у King Mini Mart у кварталі 1300 S. Kedzie, де і продавали синтетичні каннабіноїди, відомі як “K2”. “Синтетичні каннабіноїди були упаковані в герметичні контейнери та марковані, як “Matrix”, “Blue Giant”, “Crazy Monkey”, – розповіли федеральні агенти. – Попереднє тестування деяких каннабіноїдів, придбаних таємними агентами, показало наявність у наркотиках бродіфакуму – токсичної речовини, яку використовують у щурячій отруті”. Слідчі заявили, що чоловіки продавали 50-60 пакетів на день. Один з заарештованих, Фуад Масуд, мав 280 тисяч доларів готівкою. Всі троє чекають судового слухання. Станом на 2 квітня представники охорони здоров'я штату Іллінойс нарахували вже 56 випадків госпіталізації з серйозними проблемами зі здоров'ям через вживання цих наркотиків. Дві людини померли.

СпеціалізуєтьСя на поСлугах: • • • • • •

Купівля та продаж нерухомості Short Sale Foreclosure RЕО – купівля нерухомості від банку Land Trust Планування нерухомості (Estate Planning) • Купівля HUD та нерухомості з аукціону

SHVARTSMAN LAW OFFICES це наша Спільна Справа Команда олена Р. Шварцман | Засновник та генеральний директор олександра дененберг | Адвокат Ірина Лодоєва | Помічник адвоката дженні Березіна | Помічник адвоката анна Фадєєва | Помічник адвоката

Ми розуміємо, що наш продаж був одночасно унікальним та складним, але Ви допомогли значно полегшити його. Ми дуже вдячні за швидкі та інформативні відповіді. – Michael & Carol

з нашим досвідом та знанням законів купівлі-продажу нерухомості в штаті іллінойс, Shvartsman Law Offices допоможе зробити вашу угоду успішною. Ми виконуємо повний огляд та пояснення усіх документів під час транзакції. офіс: 847.714.0210

Сайт: ShvartsmanLaw.com

Ел. адреса: contact@ShvartsmanLaw.com

Р о з сл і ду в а н н я

Вбивство як спосіб самореалізації

Люда Руда

“Неподалік з'явилася вивіска величезного магазину іграшок. Не вагаючись, я в'їхав на стоянку, припаркувався і увійшов в магазин. Я озирнувся, і асортимент не вселив у мене ентузіазму: нескінченні ряди іграшок, присвячених насильству, ніби я потрапив в магазин, призначений для дітей колишнього Декстера. Тут були мечі, ножі, лайтсейбери, автомати, бомби, пістолети і гвинтівки, які стріляли пластиковими кульками і кульками з фарбою, ракети, якими можна підірвати свого друга або його місто, – ряд за рядом навчальні тренажери для смертельних забав. Нічого дивного, що наш світ сповнений злості і насильства. Раз ми вселяємо в дітей інформацію, ніби вбивство – це весело, чи варто дивуватися тим із них, які засвоюють урок?” (Джеффрі Ліндсей. Делікатеси Декстера)

13

лютого 2015 року в аеропорту Галіфакса (провінція Нова Шотландія, Канада) була арештована молода пара: 23-річна жінка і 26-річний чоловік. Канадська поліція затримала їх відразу після прильоту жінки з американського штату Іллінойс. Ліндсі Суваннарат (Lindsay Souvannarath) і Рендаллу Шепарду (Randall Shepherd) були пред'явлені звинувачення в змові з метою масового вбивства – підозрювані, разом з 19-річним Джеймсом Гемблом (James Gamble), планували розстріл людей в Галіфаксі на День Святого Валентина. Поліція натрапила на слід змовників завдяки попередженню добровольчої організації Crime Stoppers. Наступного дня, у суботу, зловмисники планували відкрити вогонь по людях у торговому центрі міста Галіфакса. Третій терорист, Джеймс Гембл, застрелився на ґанку свого будинку в Тімберлі, передмісті Галіфаксу, після того, як туди прибула поліція. У його будинку були знайдені три довгоствольні гвинтівки. Гембл був одержимий ідеєю вбивства і постійно публікував у своєму блозі власні фотографії з гвинтівкою і ножем. У соціальних мережах він відкрито захоплювався масовим вбивством в школі “Колумбайн” у США в 1999 році, Адольфом Гітлером і нацизмом. “Усе закінчиться в День святого Валентина, – написав він у своїх блогах. – Що не вб'є мене, можливо, змусить мене вбити вас”. Після арешту Суваннарат і Шепарда Міністр юстиції Канади Пітер Маккей сказав, що якби все задумане їм вдалося здійснити, це “шокуюче масове вбивство стало б реальністю”.

14

May 2018 Ukrainian People

Захоплення нацистами Коли члени женевського шкільного клубу рольових ігор запитали 16-річну Ліндсі Суваннарат, ким вона хоче бути в грі, відповідь була несподіваною. Вони очікували почути “чарівницею” або “ельфом”, але тиха і сором'язлива дівчина хотіла бути “жінкою-воїном”. Свій вибір вона підтвердила малюнком свого “героя” – там був зображений “нацист-кошмар” (“Nightmare Nazi”). Довгий плащ, чоботи-ботфорти і протигаз безпомилково вказували на нацистського солдата зондеркоманди СС; скелетні руки вчепилися у величезний кинджал. Така собі “темна фентезі мистецтва”. Незважаючи на вмовляння її шкільних товаришів відмовитися від такого неприємного образу і наявність вчителя, що контролював гру, Ліндсі не відступила. Тому “нацист” був прийнятий у клуб і навіть став, разом із дівчиною, “головним персонажем місяця” (character for month). Ще дивнішим стало те, що її малюнок “Nightmare

Nazi” з'явився на сторінках щорічника ігрового клубу “Playin Around” 2008/09 року разом з усміхненою фотографією самої Ліндсі. Сім років по тому ця тиха і скромна дівчина буде затримана зі своїм партнером у канадському аеропорту. В її багажі знайдуть “костюм смерті” та книги про серійних вбивць. Їй будуть пред'явлені звинувачення в плануванні масового вбивства людей на День святого Валентина.

Рольові ігри Ліндсі Суваннарат виросла в родині страхового працівника, іммігранта з В'єнтьяна (Лаос), Чантабона Суваннарата (Chanthaboun Souvannarath) і його цивільної дружини Філліс Зборіл (Phyllis Zboril). Примітно, що ні в родині, ні в школі ніхто не звертав уваги на супермасистські та неонацистські настрої дівчинки. У Філліс за плечима був більш ніж 20-річний досвід роботи з проблемними дітьми, а при спробі журналістів наблизитися з розпитуваннями до батька сімейства, містер Су-

ваннарат тільки повторював, як заведений: “Я перепрошую”, “Я вибачаюся” ... Колишні однокласники зі школи для старшокласників (Geneva High School) чиказького передмістя Женева, відгукувалися про Ліндсі як про сором'язливу, замкнуту дівчинку, у якої було мало друзів і яка шукала вихід своїм емоціям у класах із мистецтва після школи. Багато хто звертав увагу на її схильність до нападів гніву і насильства – одного разу вона накинулася на хлопчика з олівцем і поколола його. Ліндсі захоплювалася мотивами неонацистів і Третім рейхом, але вчителів це, мабуть, ніколи не турбувало. Коли учні старших класів отримали щорічники клубу “Playin Around”, у багатьох залишив неприємне почуття малюнок нациста-скелета. Її шкільна подруга Сабріна Сігеті (Sabrina Szigeti) розповідала ласим до сенсації журналістам: - Ми були в шоці від її малюнків. Так, ці альбоми роблять студенти, але вчителі повинні контролювати їх, чи не так?

Bikbova Law Offices Адвокат Юлія Бікбова

Надійний захист та всебічна юридична допомога Імміграційне право • Притулок • Захист в імміграційному суді • Легалізація і громадянство • Консультації з питань останніх кримінальних судимостей, арештів і звинувачень, а також введення в оману чи обман імміграційних служб та інших органів влади на предмет імміграційного статусу. Неімміграційні візи: робочі візи, перевід менеджерів і працівників компаній в компанії США, включаючи стартапи, студентські, інноваційні візи, візи для спортсменів, тренерів, артистів, медпрацівників, вчених, жертв чи свідків злочинів. Імміграційні візи | Грінкарти на основі воз’єднання сім’ї, робочих та інвестиційних віз, для лікарів та медсестер, спортсменів, тренерів та артистів. Сімейне право • Розлучення • Розділ майна • Шлюбні угоди • Аліменти • Заповіти і трасти • Податкове і пенсійне планування • Захист активів Громадянське право • Громадянські акти і захист при порушенні договорів, розтраті грошей, розділенні майна і активів, ділових суперечках • Захист інтересів власників, працівників і контрактників транспортних компаній

• Захист прав працівників згідно законів про оплату праці, захист роботодавців при позовах і державних розслідуваннях, пов’язаних з звинуваченнями в порушенні законів про оплату праці • Представлення інтересів малого та середнього бізнесу в спорах між акціонерами, підрядниками, клієнтами або поставниками • Групові позови – Class Actions • Травми і аварії Корпоративне, податкове і міжнародне право • Повний спектр юридичних послуг з ведення бізнесу, включаючи податкове планування • Відкриття стартапу в США, угоди, міжнародні угоди, злиття і поглинання • Захист при розслідуванні порушень Foreign Corrupt Practices Act • Звітність по зарубіжним рахункам і активам для фінансових і податкових структур США, захист при розслідуваннях FinCen (FBAR/FATCA reporting) і IRS • Захист при розслідуванні з боку Department of Homeland Security у відношенні дотримання правил найму працівників (Form I-9 Inspections) • Третейський/арбітражний суд, міжнародні позови • Юридичне обслуговування медичних і стоматологічних офісів • Юридичне обслуговування транспортних компаній

Розмовляємо українською, російською та англійською мовами.

847-730-1800 bikbovalaw.com • julia@bikbovalaw.com 3400 Dundee Road, Suite 150, Northbrook, IL 60062

Ізольована від суспільства

- Якщо учениця починає обожнювати чорну музику дет-металу, захоплюється Варґ Вікернес (герострат брутального нордичного пафосу, музикант, який “прославився” вбивством гітариста з Мейхема і спалив кілька старовинних церков у Норвегії) і захоплюється масовим вбивством в школі “Колумбайн”, чи це не повинно стривожити вчителів?

- Вона була такою дивною, що завжди виділялася на тлі інших школярів. Її роботи були сповнені насильства, солдатів і нацистів. У неї було багато малюнків, віршів і записів в блогах, що оспівують Гітлера і ку-клукс-кланівця Девіда Дюка. Вона стала постійним користувачем багатьох сайтів і форумів для неонацистів і білих расистів.

Після цього Ліндсі Суваннарат знайшла притулок у канадській в'язниці за участь у змові з метою здійснення масового вбивства і підпалу. Її колишні однокласники вважають цей заклад кращим для неї – на щастя, ніхто не постраждав, а насильницькі настрої дівчини рано чи пізно повинні були привести її на лаву підсудних.

- Це краще для всіх, що Ліндсі ізольована від суспільства зараз, у молодому віці, поки вона не здійснила свої погрози або не стала причетною до смерті людей, – міркують вони. – Але, в першу чергу, на незвичайну поведінку дівчини повинні були звернути увагу батьки і вчителі. Школі були відомі її нахили, але ніхто не втрутився і не зупинив її. Вона прогнила зсередини, як особистість, і продовжувала гнити.

ялась у вчиненому злочині і не відмовилася від своїх ідеологічних мотивів. На його думку, “перспективи її реабілітації дуже сумнівні... Суваннарат потрібно ізолювати від суспільства, поки не буде вирішено питання безпеки”.

“Які ж масові вбивства вони могли вчинити у той день, якщо ми знайшли у них дробовик 16-го калібру з 23 набоями, гвинтівку 308 калібру з 13 набоями та ножем для того, щоб добивати поранених?” – розповів суддя. – “Пані Суваннарат мала намір вбити більше людей, ніж під час стрілянини в Columbine High School”. Рендалл Шепард ще раніше був засуджений до десяти років ув'язнення. Детектив Кейт Баттан

(Kate Battan) цілий місяць досліджувала приватну переписку Суваннарат та її змовників, а також їхні плани щодо атаки на торговий центр Halifax. 26-річний американець визнав себе винним у змові з метою вбивства лише після того, як поліція пред'явила йому ці факти розслідування. На слуханні суддя Росинські запитав Суваннарат, чи хоче вона звернутися до суду з останнім словом. Жінка відмовилась. Перед винесенням вироку суддя долучив до справи листи від батьків і бабусі з дідусем підсудної. Батьки Сувеннарат були в суді під час винесення вироку, але відмовилися давати інтерв’ю ЗМІ. На такій сумній ноті закінчилася сага молодої жінки, життя якої закінчилось, ще навіть не реалізувавшись. Суваннарат вивели із зали суду і відвели до в'язничної камери, яка з 2015 року стала її домом.

В

она нерухомо і без видимих емоцій сиділа на дерев'яній лаві в залі суду без вікон, а суддя виносив вирок: пожиттєве ув'язнення без можливості помилування на десять років. У п'ятницю, 20 квітня 2018 року, суддя Верховного Суду Нової Скотії (Nova Scotia Supreme Court) Пітер Росинські (Peter Rosinski) заявив, що Суваннарат продовжує становити загрозу громадській безпеці. Він підкреслив, що вона не розка-

Що спонукає американських школярів до кривавих розправ? Психологи називають декілька причин:

Х ТРАВМИ В АВТОМОБІЛЬНИХ АВАРІЯХ Х ТРАВМИ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ І НЕЩАСНІ ВИПАДКИ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА БУДІВНИЦТВІ І МЕДИЧНІ ПОМИЛКИ / ПОМИЛКОВА СМЕРТЬ - бійки - крадіжки зі зломом, тощо. ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ДОРОЖНЬОГО РУХУ (CDL TICKETS)

БЕЗКОШТОВНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ:

773-281-8744

Ми розмовляємо польською. 30 років у бізнесі.

www.joelgouldlaw.com 5839 W. Belmont Ave., Chicago, IL 60634 and office at downtown.

1. Особисті невдачі (глузування однокласників, домашні проблеми, відсутність духовно-морального зв'язку з близькими).

2. Доступність вогнепальної зброї, часті приклади її застосування в інтернеті та у соціальних мережах, широке розповсюдження новин про масові вбивства (цей причинний фактор особливо актуальний для США).

3. Спотворення системи цінностей, що призвело до кризи системи виховання.

4.Провокування насильства комп'ютерними іграми (з 2000-х років).

5. Надання надмірної ролі препаратам-психостимуляторам, які насправді не здатні замінити уваги батьків або вихователя.

6.Мотиви наслідування – наслідувальні вбивства очікуються після кожного гучного масового розстрілу.

Джеймс Фокс, професор права і суспільної політики Північно-східного університету в Бостоні: “В американському суспільстві існує певна кількість людей, озлоблених на навколишній світ, повністю ним розчарованих, які вважають своє життя зруйнованим і не хочуть більше жити. Ці люди відчувають нестачу емоційної підтримки з боку сім'ї і друзів. І вирішують жорстоко помститися тим, хто, на їхню думку, несе відповідальність за їх невдачі і не дає їм шансу впоратися з життєвими проблемами. Вибираючи між суїцидом і кривавою розправою, вони, як правило, вибирають і те, і інше”.

Джерард Батлер розлучився зі своєю дівчиною

В

Дженніфер Лоуренс зустрічається з українцем А

ктриса Дженніфер Лоуренс нещодавно розлучилася з режисером Дарреном Аронофскі. Подейкували, що вони то сходилися, то розходилися. Але тепер з'явилася інша інформація. ЗМІ пишуть, що у зірки “Голодних ігор” новий роман. Її стали помічати у Нью-Йорку, в її улюблених місцях, із чоловіком. Як вдалося з'ясувати, мова йде про сценариста, телепродюсера і режисера Джина Ступницьки. Відомо, що Джин Ступницьки – родом з України. Чоловік раніше жив у Києві, а в 2000 році переїхав до Америки. Ступницьки зумів домогтися успіху в США. Він пише сценарії серіалу “Офіс” і його 5 разів номінували на премію Еммі. Поки що пара ніяк не коментує такі здогади. Але й спростувань теж не було.

П

ідомий актор Джерард Батлер зовсім недавно, вперше за тривалий час, вийшов на публіку зі своєю дівчиною Морган Браун. Пара виглядала щасливою. А тепер ЗМІ дізналися, що Батлер більше не зустрічається з нею. Якщо згадати історію відносин Джерарда Батлера і Морган Браун, то вони зустрічалися з перервами, починаючи з 2014-го року. Тепер же зарубіжна преса пише, що пара розпалась остаточно. Нібито Морган хотіла сім'ю і дітей, а Батлер не готовий до такого серйозного кроку. Зауважимо, самі Батлер і Браун наразі не коментують свої відносини. Тому шанувальники актора вірять, що вони ще будуть разом.

Хлої Кардашян

Х

лої Кардашян стала мамою. 33-річна американська телезірка і світська левиця Хлої Кардашян народила дівчинку, повідомляє DailyMail. Дитина з'явилася на світ в одній із клінік Клівленда, де Хлої проживає зі своїм коханим ТрістаномТомпсоном. Як повідомлялося раніше, після новини про зраду Томпсона у Хлої почалися передчасні пологи. Тоді, в якості групи підтримки, до неї приїхала вся її сім'я. І ось уже велика родина святкує поповнення.

Бред Пітт хоче покинути акторську кар'єру?

ісля нещодавньої новини про роман Бреда Пітта з Нері Оксман, з'явилися чутки, що Пітт покидає акторську кар'єру. До слова, Бред уже давно захопився архітектурою і навіть працює над власними скульптурами. ЗМІ пишуть, що голлівудський улюбленець все ж планує закінчити всі свої роботи за контрактом, і тільки тоді покине акторську роботу. Нібито це сталося не тільки через нове захоплення, а й через нову дівчину. До слова, роман з Нері Оксман Бред поки що не підтверджував, як і інформацію про завершення акторської кар'єри. Так що чекаємо на реакцію Пітта.

18

May 2018 Ukrainian People

стала мамою

Дженніфер Лопес визнали однією з найвпливовіших людей світу

Щ

з

аерчедіжненоня ьв пП л А роби оп

Леонардо Ді Капріо

я з моналися ЗМІ, зустрічаєтьс еонардо Ді Капріо, як діз падчеркою актора Аль Пачіно. деллю Камілою Моронне, аннього на новину про роман кції ост Тому багато хто чекав реа . ою міл Ка з новий роЛеонардо о спокійно відреагував на ЗМІ пишу ть, що Аль Пачінправда, він попередив Ді Капріо, що Що ман Леонардо Ді Капріо.не варто. Цікаво, що Леонардо познайоце сер і міл розбивати Ка будинку Аль Пачіно. мився з дівчиною саме у лівудського серцеїда було багато ромаДо слова, у відомого гол із жодною з них нічого серйозного у азі нів з моделями. Проте нар о. шл вий не го ньо

орічно журнал Time публікує свій список “100 найвпливовіших людей світу”. У 2018 році до рейтингу потрапило багато знаменитих людей, пов'язаних зі світом шоубізнесу. Однією з них стала актриса і співачка Дженніфер Лопес, яка з'явилася на обкладинці журналу. Вона потрапила в підкатегорію “Ікона”. Серед інших знаменитих людей до списку найвпливовіших людей потрапили: Опра Вінфрі, Ніколь Кідман, Г'ю Джекман, Галь Гадот, Міллі Боббі Браун, Гільєрмо дель Торо і Джиммі Кіммел.

Л

Дружина

Деніела Крейга р РічардєтГі ься одружу втретє

З

Гвінет Пелтроу таємно вийшла заміж

Н

ещодавно стало відомо, що актриса Гвінет Пелтроу збирається заміж. Актриса довго приховувала цю новину, та все ж показала обручку. Нещодавно пройшов дівич-вечір з нагоди весілля. ЗМІ переконані, що весілля Гвінет Пелтроу вже відбулося. Акторка вийшла заміж таємно. Одним із перших про весілля Гвінет Пелтроу повідомило видання Marie Claіre. За їхніми даними, на весіллі з Бредом Фелчаком було близько 400 гостей. Весілля пройшло в історичній будівлі театру Лос-Анджелеса. Серед гостей на весіллі були помічені такі знаменитості як Дженніфер Еністон, Демі Мур, Кейт Хадсон, Лів Тайлер, Джулія Робертс, Різ Візерспун, Камерон Діас з чоловіком та багато інших. Гвінет Пелтроу нібито приїхала на “вечірку з нагоди заручин”, але маму Гвінет помітили із упаковкою для одягу весільного дизайнера Monique Lhuillier, тому всі й заговорили про таємне весілля. Зауважимо, у Гвінет Пелтроу є двоє спільних дітей з Крісом Мартіном – син Мозес і дочка Еппл.

наменитий голлівудський актор Річард Гір зібрався одружуватися втретє. Обраницею 68-річного актора стала 34-річна іспанська світська левиця Алехандра Сільва. Реєстрація шлюбу запланована на 5 травня і пройде у Вашингтоні, США. Про це повідомило іспанське видання ABC. До слова, пара зустрічається вже три роки. Для 68-річного Гіра це буде вже третій законний шлюб. Його першою дружиною була супермодель Сінді Кроуфорд. Вони прожили разом чотири роки – з 1991 по 1995 рік. Потім Річард зустрічався з моделлю і актрисою Кері Лоуелл, з якою одружився у 2002 році. Кері народила зірковому актору сина Гомера, якому зараз 17 років. Однак у 2016 році Гір і Лоуелл розлучилися.

35-річна Алехандра Сільва була одружена з Говінди Фрідленде, сином американського вугільного магната Роберта Фрідленде. У неї є син. Нагадаємо, вперше про серйозні стосунки між Гіром і Сільвою заговорили ще взимку минулого року. У лютому минулого року пара вперше з'явилася разом на червоній доріжці. Але ще у грудні 2017-го на руці Сільви засяяла обручка з великим діамантом.

вагітна

З

наменитий актор Деніел Крейг, відомий за роллю Джеймса Бонда, скоро знову стане татом. Його дружина Рейчел Вайс офіційно повідомила новину про свою вагітність. Рейчел розповіла про цю новину у коментарі виданню New York Times. “Ми з Деніелом неймовірно щасливі – у нас народиться малюк. Ми з величезним нетерпінням чекаємо зустрічі з ним або з нею. Це просто неймовірно!” Нагадаємо, що у Рейчел є 11-річний син Генрі, а у Крейга – 25-річна дочка Елла.

Ukrainian People May 2018

19

Здо р о в ' я

Харчова токсичність: продукти, що крадуть нашу енергію Головним чинником хімічного впливу на наш організм є їжа, з якою ми вступаємо у найбільш близький контакт. Їжа важлива для будь-якого живого організму, але люди сприймають її на зовсім іншому рівні, ніж будь-який інший організм.

Усе

наше життя обертається навколо їжі. Ми святкуємо і сумуємо, поглинаючи їжу. Багато людей відзначають найзначніші події свого життя за столом, у колі рідних і друзів. Ми у буквальному сенсі є тим, що ми їмо. Їжа постачає матеріали для створення архітектури нашого організму. Вона стає нами. Їжа визначає багато аспектів нашого життя, і вони з часом змінюються. У давнину люди осідали поблизу рясних джерел їжі та води. Ці місця перетворювалися в села і міста. Карти древніх цивілізацій були накреслені виделкою. Наші предки збирали їжу на деревах й землі, на берегах морів і річок, добували її полюванням і риболовлею. Вони їли тоді, коли у них була така можливість. Без холодильників продукти швидко псувалися. Протягом всього декількох десятиліть система нашого харчування змінилася докорінно.

90% продуктів у супермаркетах продаються в упаковках того чи іншого типу. Щоб продовжити термін зберігання, їх насичують консервантами, що вбивають бактерії. Крім того, більшість продуктів містять добавки, що додають їм привабливого кольору, смаку чи виду. Решта 10% продуктів у супермаркетах: овочі, фрукти, риба, м'ясо і молочні продукти – також проходять кілька стадій неприродної обробки. Кожен день ми чуємо історії про заражені продукти, що продаються в наших супермаркетах і підприємствах фаст-фуду. Ми дізнаємося про смертельно небезпечні бактерії, про вилучення великих партій м'ясної та овочевої продукції, причиною котрих є прийнята у нас практика масового виробництва продуктів харчування (в результаті все більша і більша кількість продуктів підлягає опроміненню для знезараження, під час чого вони позбавляються значної частини поживних речовин). Продукти з сучасних супермаркетів містять хімічні речовини, які самі по собі або в поєднанні одна з одною здатні викликати хвороби. Не так давно була арештована партія продукції однієї рибної ферми, а на її власника наклали штраф, коли з'ясувалося, що рибу на цій фермі годували бракованим собачим кормом. Тільки подумайте: те, що недостатньо добре для вашої собаки, стає будівельним матеріалом для вашого організму – і за набагато вищою ціною, ніж собачий корм. Якщо безпечніше розділити обід зі своїм домашнім

20

May 2018 Ukrainian People

улюбленцем, ніж купувати рибу, яку фахівці у галузі охорони здоров’я в один голос радять вам їсти, то напрошується висновок, що за прагненням до дешевизни і зручності стоїть безумство, і якщо це безумство не зупинити, воно приведе нас до лікарні. А ви бачили лікарняну їжу? Один з найефективніших способів зменшення впливу токсинів на організм і збільшення споживання поживних речовин – витрачати більше грошей на їжу безпечного походження, по можливості купуючи свіжі продукти місцевого виробництва. Імпортні продукти долають довгий шлях і, перш ніж потрапити з полів, ферм і рибних садків на ваш стіл, підлягають впливу цілого комплексу хімічних речовин:

- добрива, пестициди, інсектициди; - гормони (щоб тварини швидше набирали вагу або давали більше молока); - антибіотики (для запобігання інфекційним захворюванням тварин з ослабленою імунною системою). Вони піддаються опроміненню рентгенівськими променями, що вбивають бактерії і одночасно руйнують поживні речовини, пастеризації (тривале нагрівання для знищення патогенних мікроорганізмів, разом з якими гинуть і корисні речовини), гідрогенізації (зміни складу жирів і масел для збільшення терміну зберігання продуктів, в результаті після вживання їх в їжу завдається шкода клітинам організму) і навіть косметичним процедурам, наприклад, натирання фруктів воском (щоб вони виглядали привабливіше).

ВИ Є ТИМ, ЩО ВИ ЇСТЕ Сьогодні швидко росте захворюваність двома формами раку, зумовленими гормонами – грудей і простати, а розлади щитовидної залози досягли масштабів епідемії. Фахівці вказують на фталати як на одну з причин. У харчовій токсичності є ще один аспект. Стандартний раціон сучасної людини з великою кількістю перероблених продуктів та рафінованих злаків і цукрів спричинює розвиток нездорових пристрастей і коли-

вання рівня енергії – ключовий фактор у сприянні розвитку і підтримки нашого сучасного стану ураження токсинами. Я часто запитую своїх пацієнтів, чи відомо їм, що означає фраза “Ви є тим, що ви їсте”. Більшість відповідають ствердно: якість їжі, яку ви їсте, безпосередньо переходить в якість вашого організму. Якщо говорити більш конкретно, це означає, що їжа, яку ви їсте, стає “цеглинками” вашого тіла, з яких складаються кістки, м'язи, тканини і навіть молекули і ферменти, що виробляють необхідні хімічні реакції. Ви у буквальному сенсі є тим, що ви їсте. Андрес, мій друг і пацієнт, одного разу дуже здивував мене, сказавши: “Док, зворотне твердження теж правильне. Ви їсте те, чим ви є. Відчуваючи себе виснаженим, млявим і емоційно пригніченим через отруєння токсинами, я прагну їжі, яка додасть мені енергії. Але після короткотривалого припливу енергії настає спад, і цей цикл повторюється знову і знову. Після проведення програми очищення я прагну тільки дійсно здорової їжі”. Пристрасть до токсичної їжі є класичною ознакою стану ураження токсинами. Токсини, які не можуть бути виведені відразу і затримуються в крові, незабаром осідають в тканинах і покриваються слизом. Так клітини захищають себе. Слиз є щільною і клейкою субстанцією; вона резонує з негативними, токсичними думками і емоціями та притягує їх. Зворотне теж вірно: негативні думки і емоції сприяють виробленню слизу в тканинах. Позбавляючись від слизу в процесі програми очищення, ви перестанете жадати їжі, яка сприяє її виробленню. У міру того як ви будете забезпечувати свої клітини настільки довгоочікуваними для них поживними речовинами, буде відновлюватися й природна здатність вашого організму до регенерації і самозцілення. Відмовившись від “мертвої”, переробленої їжі, ви відчуєте смак живої, здорової їжі, яка буде насичувати вас життєвою енергією.

Спеціалісти-ортопеди Ярослав Дзвіник, M.D.

Ігор Прус, M.D.

Хірург-ортопед Спеціалізується на: • Реконструкції передніх хрестоподібних зв’язок • Артроскопії • Переломах • Ендопротезуванні

SwedishCovenant.org/Dzwinyk Володіє англійською, українською, російською та іспанською мовами

Лікар зі спортивної медицини Спеціалізується на: • Діагностичній кістково-м’язовій ультрасонографії • Ультразвукових ін’єкціях • Мінімально-інвазивному лікуванні сухожиль (Tenex), синдрому тенісного ліктя, ахіллового тендініту, підошвенного фасциту

SwedishCovenant.org/Prus Володіє англійською, російською та українською мовами

Заплануйте вашу зустріч вже сьогодні!

Swedish Covenant Hospital 5215 N. California Ave., Suite 804 Chicago, IL 60625 773-907-7750

Ukraine Україна на порозі об'єднання церков

Що про це відомо

nv.ua/ukr

Софійський собор у Києві було засновано в той час, коли Київська митрополія не залежала від Москви

Витоки проблеми Як українська влада, так і ієрархи невизнаних УПЦ КП і УАПЦ сподіваються, що можливе позитивне рішення патріарха Варфоломія поверне історичну справедливість. В такому випадку об'єднана автокефальна церква України буде прямо підкорятися Константинополю, як це і було після хрещення Київської Русі в 988 році і аж до 1686 року, коли Київську митрополію приєднали до Московського патріархату. Спірне рішення, прийняте тоді Вселенським

22

May 2018 Ukrainian People

Президент України Петро Порошенко офіційно звернувся до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням про створення єдиної Української помісної автокефальної церкви. Відповідне звернення президент підписав 17 квітня, додавши, що зараз Україна як ніколи близька до єднання церков.

19 квітня до заклику Порошенка приєдналися також депутати Верховної Ради – “за” проголосували 268 народних обранців. За словами президента, звернення до Вселенського патріарха підтримали всі єпископи Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) і всі архієпископи Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). Порошенко підкреслив, що за 26 років незалежності України це перший документ, який об'єднав ієрархів двох церков – обидві вони не вважаються канонічними, на відміну від Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Що ж необхідно для створення єдиної автокефальної православної церкви в Україні і чому проблема є такою гострою?

патріархом Діонісієм IV, поклало початок нинішній проблемі розділеності українського православ'я і стало одним з непрямих наслідків Переяславської угоди 1654 року, підписаної Богданом Хмельницьким. Відповідно до неї, території української Гетьманщини (або Війська Запорозького) об'єднувалися з Російським царством. Після цього протягом багатьох століть УПЦ залишалася під юрисдикцією Москви, поки на початку ХХ ст., на хвилі національно-визвольного руху, в Україні не були зроблені спроби повернути самостійну православну церкву.

У 1918 році Українська православна церква отримала автономію від Московського патріархату (ідею про автокефалію в Москві відкинули), проте вже 1921-му була її позбавлена і залишалася в менш значущому статусі Українського екзархату аж до 90-х років. Ще більш сумна доля чекала на Українську автокефальну православну церкву, створену в Києві в 1919-1921 роках. У наступне десятиліття більшість її ієрархів і священиків були розстріляні, і вже в 1930-му році УАПЦ під тиском радянської влади оголосила про “самоліквідацію”.

Проголошена в 1991 році незалежність принесла в Україну нову хвилю автономного церковного руху. Ще в 1990-му Російська православна церква дала добро на створення Української православної церкви (сьогодні УПЦ МП) з правами широкої автономії – замість Українського екзархату. Проголошена в 1991 році незалежність принесла в Україну нову хвилю автономного церковного руху. Крім того, на початку 90-х в Україну легітимно повернулася УАПЦ, яка після її розгрому в СРСР продовжувала працювати в еміграції. А з 1992 року веде свою історію Українська православна церква Київського патріархату. Вона самопроголосила автокефалію після того, як нинішнього предстоятеля УПЦ КП, патріарха Філарета, в тому ж 1992-му змістили (за його відсутності) з посади митрополита Київського Української православної церкви. Таким чином, українське православ'я виявилося розділеним на кілька гілок, причому Константинопольський патріархат досі офіційно визнає лише Українську православну церкву Московського патріархату.

Що таке автокефалія і як її надають Автокефальна церква в православ'ї – це помісна церква, що володіє адміністративною та ієрархічною незалежністю від інших помісних церков. Її можуть очолювати патріарх, архієпископ, або митрополит. Як правило (хоча не завжди), автокефалія надається на певній території в рамках конкретної держави. Автокефалія – поняття більш широке, ніж автономна церква, предстоятеля якої повинні затверджувати саме в одній з автокефальних церков. Всіх їх, в свою чергу, об'єднує Вселенська православна церква з центром в Константинопольському патріархаті (Стамбул). Нова хвиля автокефалій завжди була відповіддю на політичні обставини – створення нової держави або нової імперії В історії православ'я було кілька хвиль виникнення автокефальних церков. Перша з них – так звані “древні” автокефалії, оформилися на початку розвитку християнства: вже в IV столітті існували Римська, Константинопольська, Олександрійська, Антиохійська і Єрусалимська церкви, трохи пізніше утворилися Кіпрська і Грузинська. Друга хвиля – виникнення автокефальних церков в державах Східної Європи в XIX-XX століттях: Сербської, Болгарської, Румунської, Польської, Албанської, а також Православної церкви Чеських земель і Словаччини. Ця хвиля триває до сьогодні, пояснив в одному з інтерв'ю архієпископ Йов, представник Константинопольського патріархату при Всесвітній раді церков, уродженець сім'ї українських емігрантів у Канаді. “Нова хвиля автокефалій завжди була у відповідь на політичні обставини – створення нової держави або нової імперії. З урахуванням статусу держави надавалася церкві автокефалія, щоб вирішити адміністративну проблему”, – відзначив архієпископ Йов в інтерв'ю Релігійно-інформаційній службі України. Процедура надання автокефалії – досі одне з найбільш спірних питань у Вселенській православній церкві. Зокрема, воно викликало багато дискусій між церковними ієрархами під час Всеправославного собору влітку 2016 року і в результаті було зняте з порядку денного Собору. На сьогодні статус автокефалії надає спеці-

Вселенський патріарх Варфоломій, як правило, підписує спеціальний документ – Томос – про надання автокефалії

альний документ – Томос, – який проголошує цю церкву автокефальною і де згадуються всі пункти і вимоги, яких нова церква повинна дотримуватися. Відповідно до історичної традиції, Томос підписує Константинопольський патріарх. Нерідко – приміром, як у випадку Польської православної церкви в 1924 році – автокефалію надають після офіційного звернення влади відповідної країни та її церковних ієрархів. У 2016 році Московський патріархат зажадав, щоб надання автокефалії підписував не тільки Вселенський патріарх, а й голови всіх інших помісних церков, а надати автокефальний статус новій церкві було б неможливо без згоди і звернення її “материнської” церкви (у випадку України – без згоди Російської православної церкви). Однак ці поправки так і не були прийняті.

Чи є шанси в України 17 квітня Петро Порошенко звернувся до Вселенського патріарха з проханням надати православній церкві в Україні саме Томос про автокефалію. 9 квітня Порошенко зустрічався з патріархом Варфоломієм під час свого візиту до Туреччини і обговорював проблему об'єднання церков в Україні. Крім того, президент закликав Верховну Раду приєднатися до його спільного звернення з ієрархами УПЦ КП і УАПЦ, після чого його передадуть Константинопольському патріарху. Зокрема, Порошенко сподівається, що питання розглянуть на Соборі до 1030-річчя хрещення Русі, тобто до кінця липня цього року.

Вже скоро 30 років, як православна церква в Україні розділена. Це аномальна ситуація. Як Порошенко, так і представництва УПЦ КП і УАПЦ дали зрозуміти, що цього разу Україна має реальний шанс очікувати на “зелене світло” щодо надання автокефалії. “Наскільки нам відомо, зараз, як ніколи раніше, є всі підстави очікувати позитивного рішення Вселенського патріарха. Однак

очевидно, що супротивники не будуть чекати склавши руки, і задіюватимуть всі засоби для того, щоб не допустити проголошення Томосу про автокефалію. Тому на цей момент ми не можемо повідомити більше деталей розпочатого процесу”, – заявили 17 квітня в УПЦ КП. У той же час архієпископ Євстратій (Зоря), голова інформаційного управління Київської патріархії (УПЦ КП), в коментарі Радіо НВ висловив упевненість, що Вселенський патріархат прийме рішення на користь України. “Уже скоро 30 років, як православна церква в Україні розділена. Це аномальна ситуація. Рано чи пізно Вселенський патріарх повинен втрутитися в це питання”, – підкреслив архієпископ Євстратій (Зоря). Він нагадав, що Константинопольський патріархат є материнською церквою для українського православ'я, “адже саме від Константинополя ми отримали хрещення”. “Протягом 7 століть Київська митрополія була структурною одиницею Константинопольського патріархату аж до 1686 року, коли незаконно, за допомогою підкупу, Київську митрополію передали під юрисдикцію Московського патріархату”, – підкреслив Євстратій. Головною перешкодою в процесі надання автокефального статусу Українській православній церкві може стати позиція Московського патріархату. Там вже висловили припущення, що нинішня ініціатива України “закінчиться великим пшиком”. “Буде багато шуму в ЗМІ, і на цьому все закінчиться. Наша Українська православна церква від самого початку церковного поділу виступає за подолання розділення і за єдину церкву. Ми не проти, ми за. Але на канонічних засадах”, – заявив заступник голови відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ МП, протоієрей Микола Данилевич. Влітку 2016 року, напередодні Всеправославного собору, заклик до патріарха з проханням про автокефалію для України патріарха Варфоломія вже направляли українські депутати. У пояснювальній записці звернення Верховної Ради зазначалося, що в зв'язку з агресією Росії проти України і окупації частини українських територій більшість українців вже не сприймають ідею церковного єднання з Патріархом Московським Кирилом, який грає не останню роль в гібридній війні Москви проти Києва. Тоді український парламент підкреслив, що Томос про автокефалію “допоможе подолати церковний розкол в Україні та відновити канонічний статус української церкви”.

Ukrainian People May 2018

23

Н А Ш А І СТО Р І Я

Як “бандерівці”

розвалили сталінський ГУЛАГ

65 років тому політв’язні, 70% з яких були українцями, почали перше у сталінських концтаборах повстання

Юрій НИКОРАК – журналіст, письменник. Народився 1969 р. в Івано-Франківську, працював у Львові та Києві. Автор роману, віршованої української абетки, поезій в прозі, новел та оповідань.

Щ

орічно в третю неділю травня (цьогоріч 20 травня) в Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій. У цей день маємо не лише пом’янути безвинно закатованих й репресованих, але й віддати данину шани усім, хто у той чи інший спосіб наближав розвал СРСР та набуття державою Незалежності. Історики й політики досі сперечаються, яка із тріщин була першою і вирішальною для краху комуністичного режиму загалом. При цім, як зауважує знаний історик, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В'ятрович, “згадують Польщу 1980-го, Чехословаччину 1968-го чи Угорщину 1956 року. Проте варто заглибитися ще далі в історію, аби побачити, коли вперше створена Сталіним система зазнала серйозного удару. А сталося це майже відразу по смерті “вождя народів” у травні 1953го. Повстання політв'язнів, яке почалося 65 років тому, 26 травня 1953 року й увійшло в історію як Норильське, і було тією першою незнаною революцією, з котрої почався кінець всемогутньої комуністичної системи”. Щодо першості, звісно ж, можна дискутувати й із цією тезою. А проте набагато важливіше докладно розповісти про цю малознану сторінку нашої історії, яка, поза сумнівом, стала початком кінця моторошного “архіпелагу ГУЛАГ”. Правдою є те, що вони були першими, хто підняв повстання у серці ГУЛАГу. Двома місяцями пізніше струсонуло основи табірної системи СРСР Воркутинське, а наступного року – і Кінгірське повстання, ставши відтак однією з причин Хрущовської “відлиги”, появи шістдесятництва, дисидентства та зрештою – розпаду СРСР. Цікаво, що під час Норильського повстання разом із представниками 85-ти інших національностей, українці, яких тут було понад 70% (!) відстоювали права та гідність ненасильницькими методами. Понад 20 тисяч ув’язнених поєднали усі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Об’єдналися не лише, аби вимагати поліпшення табірних умов, а й, як свідчить звернення протестантів, для “грандіозної історичної демонстрації єдності боротьби за свободу, за демократію…”.

24

May 2018 Ukrainian People

Український “вірус непокори” Горлаг (Головний особливо режимний табір) був виокремлений з Норильтабору 1948-го спеціально для утримання політв'язнів і мав серед в'язнів недобру славу. Сюди відправляли особливо небезпечних для радянської влади осіб – за термінологією МДБістів, “на вимирання”. Норильське управління, що об’єднувало близько 40 таборів, знаходилося за полярним колом, у Таймирському (нині Долгано-Ненецькому) окрузі Красноярського краю Росії. Лише в районі Норильська загальна кількість ув'язнених становила 50 тисяч осіб. В'язні працювали на руднику й вугільних шахтах, цегельному та мідному заводах, хлоро-кобальтовому заводі, деревообробному комбінаті, а також зводили місто Норильськ. Умови в Горлазі були жахливими: полярна зима, 12-годинна робоча зміна і жодних вихідних. Глибина котлованів сягала трьох, п'яти, а часом і десяти метрів. Іван Кривуцький, колишній в'язень 4-го табору, згадував: “Бувало, повертаємося з роботи, а в кожній колоні зі 100 чоловік одного-двох несуть уже неживих, а трьохчотирьох ведуть під руки, тому що вже ледве ноги тягнуть”. А ще – постійні приниження й знущання охорони, активістів і “блатних”. Місцем катувань часто ставав БУР (барак посиленого режиму). Аби знищити навіть думку про непокору, в'язнів пропускали через т.зв. молотобійку: людей заковували у наручники, били, а відтак піднімали догори й кидали всім тілом об підлогу, топталися по них. Та все ж, як писав Олександр Солженіцин у своїй фундаментальній праці “Архіпелаг ГУЛАГ”, “вірус непокори” привіз влітку 1952-го до Норильська т.зв. карагандинський етап: “Не знаю, як в інших, а в нашому таборі спротив почався після того, як прийшов етап із ОУНівцями”. Етап налічував 1200 людей, значну частину яких становили вояки ОУН-УПА. Табірне начальство ретельно підготувалося до зустрічі. “Всім сукам (кримінальникам, що прислуговували керівництву) табору роздали “для самооборони” фінські ножі, пояснивши, щодо Норильська рухається великий етап бандерівських головорізів”, – згадує у своїй книзі уродженець Прикарпаття Євген Грицяк, що прийшов із тим етапом, а невдовзі став одним із організаторів повстання. За його спогадами, адміністрація вирішила відразу “зламати” членів карагандинського етапу: “Біля воріт зони стоять шість “сук”

із ножами й залізними палицями в руках. Конвой обшукує перших п'ятьох в'язнів і запускає за ворота. Там їх збивають з ніг, б'ють, погрожують ножами і гонять болотом по-пластунському до самого барака. І так п'ятірка за п'ятіркою”. Керівництво розраховувало, що “бандери” не винесуть образи й дадуть відсіч. А за це їх можна було б безкарно розстріляти… Натомість із прибуттям “карагандинців” в Горлазі почастішали випадки відплати, що чекала на особливо старанних катюг. Приміром, помічника начальника БУРу Івана Горожанкіна, що насолоджувався, б'ючи в'язнів й особливо насідав на “бандер”, вже за два тижні після прибуття етапу знайшли із відрубаною головою. А що винних у страті знайти не могли, то меншало й охочих ставати “молотобійцями”, і згодом молотобійки взагалі скасували! Тож Карагандинський етап виявився адміністрації не по зубах. Ще більше її впевненість у власних силах підірвала смерть Сталіна у березні 1953 року, яку політв'язні сприйняли з надією на амністію.

Здолати найбільшого ворога Та їх сподівання були марними: амністія стосувалася лише кримінальників. Більшість ж московська влада засудила на так званий “бандерівський стандарт” – 25 років ув'язнення. Відтак конспіративні центри українських політв'язнів, які ще з кінця 1947-го з'явилися у кожному радянському концтаборі, почали піднімати бунти, який у Норильську переріс у справжнє повстан-

Стоматолог

Лариса Бандура, D.D.S. Доктор Лариса Бандура зробить усе, щоб Ви пишалися своєю посмішкою!

Пропонує: • Чистка зубів $ 60.00 • Пломби від $ 80.00 • Коронки, мости від $ 400.00 • Частковий протез від $ 600.00 • Повний протез від $ 600.00

Приймаємо більшість страховок, усі HMO, включаючи Medicaid

312-405-6071 Українська Околиця / Ukrainian Village 945 N. Western Ave., Chicago, IL 60622

ня, що тривало з 26 травня по 4 серпня 1953 року. Власне кажучи, виступ був спровокований табірною адміністрацією: у в'язнів почали стріляти без попередження. Навмисно, аби виявити та ізолювати найактивніших. Зокрема, 25 травня табірна охорона вбила в'язнів Жигайлова і Софроника та поранила Дзюбука. Наступного дня сержант Дятлов автоматною чергою вбив трьох і поранив сімох в'язнів 4-ї й 5-ї зон. Показові розстріли провокували арештантів на протидію, яка не змусила себе чекати. З Довідки начальника тюремного Управління МВС СРСР полковника М.Кузнєцова: “Ці факти розлютили ув'язнених 4-го, 5-го табірних відділень, яких було 7000 осіб, вони відмовилися вийти на роботу, виконувати розпорядження адміністрації табору, висунули категоричні вимоги про приїзд московської комісії...” Керівником повстання 4-ї зони був українець Євген Грицяк. Наступного дня в'язні зібрали мітинг, на якому він виступив із закликом до страйку, відтак відмовилися повертатись у житлову зону. “На таке мало хто з десятків тисяч міг би наважитися. Він узяв на себе все: ініціативу, керівництво й повну відповідальність”, – згадує один з повстанців, львів'янин Іван Кривуцький. Сам Грицяк пояснював згодом, що мирний характер Норильського повстання був одночасно і необхідністю, і свідомим вибором його керівників. З одного боку, беззбройні в’язні не могли почати повноцінного збройного повстання. З іншого, було достатньо “гарячих голів”, які хотіли битися, але не було чим…” Наступного дня повстанців підтримали в'язні 5-ї зони, а згодом і 6-ї (жіночої), де українки вивісили гасло “Свобода народам і людині!”. 1 червня до повсталих приєдналися 1400 в'язнів зони №1. В'язнів стали морити голодом. Вони встановили на одному з будинків, який зводили, плакат: “Нас убивають і морять голодом”.

5 червня вже шість таборів Горлагу припинили роботу і виявили масову непокору табірній адміністрації у п'яти таборах, де утримувалося 16378 ув'язнених. Загальновизнаним гаслом в'язнів 3-ї каторжної зони, які оголосили про повстання 4 червня, стало “Воля або смерть”. Вони вивісили чорний прапор із червоною смужкою, що символізувало кров, пролиту у боротьбі. Керівниками повстання у 3-ій зоні були лідери двох українських підпільних груп: відомий дисидент і правозахисник Данило Шумук, що відсидів у радянських концтаборах майже 43 роки, і Степан Семенюк, до ув'язнення – провідник Луцької округи ОУН

26

May 2018 Ukrainian People

на Волині. “Ми пам'ятали наказ Проводу ОУН: продовжувати боротьбу за волю України й інших поневолених народів скрізь і за будь-яких обставин”, – пояснював пізніше С.Семенюк. Комітети повсталих табірних зон стали водночас законодавчими і виконавчими, охоронними й каральними органами. Особливо чітко під час повстання вони налагодили роботу з охорони порядку. Такій дисципліні дивувалася навіть тюремна адміністрація. На високі труби котелень підняли чорно-червоні прапори смерті й непокори. Цілодобово завивали

бору відмовилися покинути зону. По людях відкрили кулеметний вогонь: 11 убитих, ще 14 – важко поранених (12 із них теж померли).

4 липня адміністрація висунула ультиматум 4-ій зоні: вихід за зону, або розстріл. Щоб уникнути кровопролиття, Є.Грицяк вивів усіх.

7 липня оточили 6-ту (жіночу) зону. Литовка Ірена Сметонене-Мартінкуте згадує: “Жінки створили живе кільце. Лікоть до ліктя 4 тисячі стояли і скандували: “Стріляйте! Свобода або смерть!”. Протистояння тривало до ночі – солдати не наважувалися нападати на жінок.

Табірне весілля сирени. За допомогою повітряних зміїв в'язні розсипали над Норильськом тисячі листівок із закликом підтримати їх морально: повідомити керівництву СРСР про насилля над в'язнями…

6 червня прибула комісія з Москви, яку очолював начальник тюремного Управління МВС СРСР, особистий референт Берії полковник М.Кузнєцов. Комісія вирішила зайти на територію в’язнів, ігноруючи вимогу зустрітися спершу з їхніми представниками. Є.Грицяк наказав повстанцям мовчки “стояти стіною” і не пускати комісію в табір. Але хлопець на прізвище Ткаченко схопив каменюку і поцілив полковнику Михайлову в голову. Той скомандував “Вогонь!” Конвой почав стріляти: 20 чоловік поранено. “Найголовніше, що ми подолали там – страх. Страх – це найбільший ворог”, – резюмує Грицяк.

Тоді адміністрація застосувала пожежні машини: почали збивати з ніг, б’ючи водою в обличчя. Так здолали опір жінок. Найдовше, ще майже місяць протрималася 3-я зона, що переважно складалася з українських і прибалтійських націоналістів, засуджених до каторжних робіт. Навколо неї стягнули війська. Останній чорно-червоний прапор жалоби за вбитими побратимами зірвали 4 серпня, коли на територію зони на великій швидкості увірвалися сім вантажівок з озброєними солдатами. На кабінах – кулемети. Без попередження почали стріляти в людей. Загинуло 57 осіб, поранено – 98… Микола Барбон, один із організаторів повстання політв’язнів у Норильську: “Від тривалого недо-

їдання ми ледве стояли на ногах, але команду полковника “Розійтися по бараках!” не виконали. Після цього відчинилася залізна брама – і три шеренги солдат, виставивши поперед себе багнети, пішли на нас. Ми стояли пліч-о-пліч, і кожен чув, як б’ється серце того, хто поруч. Моноліт непокори і відчаю. І крихітний вогник надії, що це сон... Гострі багнети виблискували й наближалися до нас. Ще крок – й їхні вістря вперлися нам у груди. Страшна й неповторна мить найвищої нервової напруги. І раптом крик – це в’язень-литовець не витримав і, вхопившись лівою рукою за гостре лезо багнета, правою вдарив солдата кухонним ножем. Тоді пролунала команда полковника “Коли!” У груди, там, де серце, врізалися багнети. Перші в’язні впали під ноги карателям, інші мовчки відступали до бараків. Там і почалася кривава розправа...” За офіційними даними, загальна кількість загиблих склала 153 людей. Із повстанців тюремна адміністрація виокремила 2920 активістів – 45 з них заарештували як організаторів, 365 – посадили в тюрму, 1500 – перевели до Магадана. Решту ізолювали у нових табірних пунктах…

Смертю смерть перемогти Це було перше й наймасовіше повстання по смерті Сталіна. Ключову роль у 69-денному повстанні зіграли українці, зокрема колишні бійці УПА. Коли почався штурм, і вояки поливали повстанців свинцем автоматів та кулеметів, українці відбивалися камінням. А коли й воно закінчилося – заспівали “Ще не вмерла Україна”… Прецедент був сенсаційним. Повстання придушили, але вже у 1954-му Горлаг було ліквідовано, а 1956-го більшість його учасників вийшли на волю. Норильське повстання та наступні у Воркуті та Кенгірі змусили владу почати амністію політв’язням, що стала початком ліквідації системи радянських концтаборів.

Розправа 13 червня адміністрація та комісія з Москви починають форсувати події. Кузнєцов наказує в'язням покинути 1-шу зону. “Не бійтеся ватажків-провокаторів – бийте і ріжте їх”, – кричав він у гучномовець. Розуміючи, що подальший супротив призведе до трагедії, керівник комітету повсталих Павло Френкель виводить в'язнів із зони.

28 червня 1400 в'язнів 5-го та-

пам’ятник у Норильску

В і до м і у к ра ї н ц і

Ігор СІКОРСЬКИЙ, головний авіаконструктор ХХ століття

Творець перших у світі пасажирського літака і важкого бомбардувальника, гелікоптерів та гідролітаків починав шлях до світової слави в Україні

Юрій НИКОРАК – журналіст, письменник. Народився 1969 р. в Івано-Франківську, працював у Львові та Києві. Автор роману, віршованої української абетки, поезій в прозі, новел та оповідань.

С

праведливість рано чи пізно відвойовує належне. 22 березня 2018-го Київська міська рада присвоїла Міжнародному аеропорту “Київ” ім’я Ігоря Сікорського – видатного авіаконструктора українського походження, засновника Sikorsky Aircraft, творця найпопулярніших вертольотів, літаків-велетнів та першого у США літака-амфібії. Бо, хоча майже 53 із 83 років Сікорський прожив у США, відомим авіаконструктором він став, ще навчаючись у Київському політехнічному інституті: вже студентом створив 6 моделей літаків і гелікоптер! У КПІ – одному з найпопулярніших нині вишів України, який, до слова, з серпня 2016-го теж носить ім’я І.Сікорського – у 2008-му відкрили перший у світі пам’ятник знаменитому вихованцю. На його постаменті процитовано слова вдячності, висловлені винахідником вже на схилі літ: “...Знімаю капелюха перед Альма-Матер, яка підготувала мене до підкорення неба”. Відтак нижче: “Конструктору перших літаків, вертольотів, студенту КПІ 1907-1911 років від київських політехніків”. Зауважу, капелюх для винахідника був наче сигари для Черчілля: з парубочих літ і до скону він знімав цей свій щасливий талісман-оберіг лише у виняткових випадках!

28

May 2018 Ukrainian People

Ігор Сікорський за своє життя розробив 17 базових моделей літаків і 18 гвинтокрилів. На гелікоптерах та літаках Sikorsky літають королева Великобританії Єлизавета II та ось вже 40 років – усі президенти США, починаючи від Ейзенхауера. “Зараз Білий дім готує нове замовлення, щоб останні моделі літаків “Sikorsky” поповнили його ескадру. Якщо все складеться, ми будемо виконувати замовлення ще 10-20 років”, – розповідає 93-річний Сергій Сікорський, найстарший і єдиний із чотирьох синів авіаконструктора, що продовжив його справу: спершу був пілотом, згодом віце-президентом, а нині – консультантом всесвітньо відомої Sikorsky Aircraft.

Да Вінчі придумав, Жуль Верн описав, українець – зробив! А починалося сходження Сікорського до світової слави із дитячих мрій. Ігорко понад усе любив слухати розповіді мами про дивовижний світ далеко за межами їх будинку у Києві: нескінченність Всесвіту й загадковість зірок, таємниці морів і океанів. Та найбільше вражали уяву хлопчика розповіді про генія ХV століття Леонардо да Вінчі і його ідею створити “залізного птаха” – літаючу машину, яку б здіймав у повітря потужний гвинт. Дещо згодом хлопчині потрапив до рук написаний за три роки до його народження фантастичний роман Жуля Верна “Робур-завойовник”, головний герой якого запевняв: “Птах, що летить, насправді не що інше, як гвинт, і політ його – той же політ гелікоптера. Ось чому двигун майбутнього – гвинт”. Ця книга стала його улюбленою, а цитата з неї “те, що одна людина може уявити, інша може зробити реальним” – не лише гаслом, але й сенсом усього його життя: стати людиною, яка змусить піднятись у небо “важчий за повітря літальний апарат”. І це йому вдалося. Хай і не з першої спроби, але таки доволі швидко. Майбутній авіаконструктор здійснить чимало фантастичних передбачень Жуля Верна.

Скажімо, якось після читання “Робура-завойовника” хлопчині наснилося, що він – на борту летючого корабля, з ілюмінаторів якого видно море та острів із зеленими пальмами. Цей сон також здійсниться: через тридцять років усе це він побачить з борту власноруч спроектованого літакаамфібії! Сікорському поталанить реалізувати більшість дитячих мрій і стати однією з найяскравіших постатей XX століття – відчайдушним пілотом перших літаків, творцем цілого покоління не бачених раніше “залізних птахів”, людиною, яка через п’ять століть втілила мрію великого да Вінчі. Однак вважати, що складовими успіху стали виключно талант та талан, було б помилкою: на шляху до визнання йому часто доводилося долати не лише недовіру влади та інвесторів, брак коштів й шалену конкуренцію, але й перемагати самого себе: кволе змалку здоров’я та природний інстинкт самозбереження. Адже більшість створених ним літальних апаратів він випробовував особисто!

Студент-унікум Сікорському, як і його винаходам, довелося не раз змінювати “прописку”: він став авіаконструктором, уперше здійнявся в небо і встановив перші світові рекорди у Києві. А що серійне виробництво аеропланів почав у СанктПетербурзі, на той час столиці

Російської імперії (до якої входила й більша ського розвідника, розвідника-винищувача, 22-річний головний частина України з Києвом включно), пояснюдвомоторний винищувач-бомбардувальник і конструктор ється просто: Росія завше намагалася моноштурмовик – повний парк усіх типів військополізувати важливі проекти. Утім, вже через вих літаків! У березні 1912-го його літак С-6А на Мосшість років, у лютому 1918-го, він змушений Революція в Росії зруйнувала усі плани Сіковській виставці повітроплавання, куди 22 був емігрувати подалі більшовиків – спершу до корського. Шидловського усунули від керівнирічний Сікорський прибув вже у ранзі зірки, Франції, а відтак – до США, де, зрештою, його цтва заводом, у самого конструктора закінотримав Велику золоту медаль Російського літальні апарати і стали масовими… чився контракт, і він опинився на роздоріжжі технічного товариства “За корисну працю в Спершу батьки Ігоря бачили в ньому мор– ідей безліч, але де їх втілювати? До того ж, повітроплаванні та за самостійну розробку ського офіцера, але ці надії розвіяло слабке була й реальна загроза репресій: його батьаероплана власної системи, що дала чудові здоров'я нащадка. Як пізніше згадував сам ко помер напередодні арешту “чекістами” результати”. Але головне – М.Шидловський, Сікорський, при різкій зміні погоди у нього – ті застали домовину на столі… голова АТ заводу Руссо-Балт, що виготовляв носом йшла кров, а найменше переохолодження гарантувало йому ліжковий режим. військову техніку, запропонував киянину поГенія конкуренція не лякає Прочитавши ж у газетах про перші польоти саду… головного конструктора! І контракт братів Райт, він вирішив остаточно: хоче будуна п'ять років – з кабальною умовою, що всі Тож на початку 1918-го Сікорський виїхав вати аероплани і літати на них. заплановані моделі та ідеї щодо їх удоскодо Парижа, де мав замовлення на створення Тож у 1906 році вступає до навчального налення належатимуть заводу. бомбардувальника. Але незабаром підписали закладу, що допоміг здійснити ці мрії – КиївЯкось за вечерею у Шидловського конперемир'я, і конструктор залишився без робоського політехнічного інституту, заснованого структор виклав йому свою ідею багатомоторти – про цивільну авіацію ще ніхто не думав… за зразком паризької Еколь Політекнік, вищої ного важкого літака. Той вигукнув: “Починайте Тож Сікорський перетехнічної школи нового типу. брався до Країни великих У 1905–1906 роках при можливостей. І вже 20 механічному відділенні квітня 1919-го The New York КПІ організували повітроTimes писала: “Сікорський плавну секцію з відділами готовий виробляти літаки, аеропланів, гелікоптерів, які без проблем долають орнітоптерів і двигунів, що відстань у 25 тис. км”. стала головним науковоА що і в Нью-Йорку не дослідним і конструкторпоспішали вкладати гроші ським осередком авіації в в авіацію, вважаючи її спраРосійській імперії. Лише у вою відчайдушних диваків, 1909–1912 рр. київські ентуСікорському довелося зіасти створили близько 40 змінювати житло на щораз різних типів літаків! дешевше й витрачати на Уже влітку 1908-го стуїжу не більше 80 центів на дент Сікорський приступив добу, часто обмежуючись до розробки та спорудженкавою і бобами. ня свого першого вертольоТа вже у 1923-му рата – на подвір’ї батьківської зом з друзями він реєсадиби та в авіагаражі КПІ. струє Sikorsky Aircraft Утім, перший Ігорів вертоліт Corporation на Лонгтак і не зміг здійнятися в поАйленді, у… курнику вітря. Як і створений навесні знайомого екс-киянина.

1910 року другий. Пробле...Звалище стало основним “підрядником” матеріалів для компанії. А першим інструментом ма полягала не у помилках Особливо цінувалися балки-кутники від ліжок – ними добре Сікорського у США стали розробника, а у відсутності ножиці для нарізання метакріпилися будь-які частини літака!.. двигуна необхідної ваги та полевих пластин із бампера, тужності. Молодий конструкпридбаного за 50 центів тор розумів це. Тому не опусна звалищі, яке відтак негайно!” Через півроку літак із чотирма двитив рук, а натомість починає розробляти… стало основним “підрядником” матеріалів гунами і місцями для пасажирів був готовий свій перший аероплан! для компанії. Особливо цінувалися балкиі 12 лютого 1914-го у небо на ній піднялися Разом із колегою-студентом Федором кутники від ліжок – ними добре кріпилися 16 осіб і собака – разом ця компанія важила Билінкіним він очолив колектив однодумцівбудь-які частини літака!

1.290 кг. Пілотом був сам Сікорський. Свій ентузіастів, що організували авіамайстерню у Вже до середини літа 1924-го Сікорський двох спеціально для цього збудованих ангарах. літак назвав Ілля Муромець. збудував свій перший у США літак S-29A. У А що Держдума відмовлялася виділяти Результатом спільної творчості Билінкіна, Сінаступні два роки S-29A здійснив кілька сотень корського та Василя Іордана стали літаки БіС- гроші для закупівлі цих літаків військовим вантажних і пасажирських рейсів, перш ніж відомством (мовляв, такий величезний апарат 1 і БіС-2 та аеросани власних конструкцій. його перекупив кінопродюсер Говард Х'юз, не зможе піднятися вище ніж на 1000 метрів), Невдовзі майстерні перейшли у повне розу фільмі якого “Ангели пекла” S-29A зіграв Сікорський запросив у політ п’ятьох думців і порядження Сікорського. Саме тут були збуроль… німецького літака, ефектно підбитого з 10 пасажирами на борту встановив новий довані його літаки С-3, С-4, С-5 і рекордсмен американськими асами. Це стало гарною світовий рекорд висоти – 2000 метрів! А ще С-6. Спорудженню останнього сприяли перші рекламою компанії Сікорського, яка упродовж через півтора тижні – здійснив найдальший аеродинамічні дослідження на створеній самоцих трьох років розробила проекти ще п’яти у світі пасажирський переліт за маршрутом тужки установці. Це дозволило Сікорському літаків. Петербург-Київ-Петербург. Красномовна 29 грудня 1909 року побити світовий рекорд З-поміж них – пасажирський літак-амфібію деталь: на Куренівському летовищі Києва, швидкості – 111 км/год. Сікорського S-38, який забезпечив “крилами” де й починався шлях Сікорського у небо, Пілотував свої аероплани Сікорський транспортну мережу всього Американськойого літак, попри негоду, зустрічали члени власноруч. Спираючись на глибокі інженерні го континенту. Літак продавався настільки Київського товариства повітроплавання, знання, які здобував у КПІ, він послідовно розуспішно, що компанія змогла придбати ділянку студенти і викладачі його рідного КПІ, а в робляє власну теорію побудови літальних землі в Статфорді (штат Коннектикут), де Петербурзі – особисто цар Микола II ! апаратів, поклавши в її основу оригінальний швидко звели сучасний авіабудівний завод, З початком Першої світової війни Сіспосіб попереднього обрахування льотних що небавом набув світової слави. Справжнім корський переобладнав своїх Муромців під якостей майбутньої машини. шедевром тих часів стала чотиримоторна бомбардувальники і до 1917 року Руссо-Балт Вже через рік Сікорський взяв на борт амфібія Сікорського S-40, спроможна перевиготовив 85 цих літаків, що підняли “стелю” свого аероплана перших двох пасажирів. возити 40 пасажирів на відстань до 800 км висоти до 4 км і здійснили 400 бойових виА в серпні 1911 го взяв участь у маневрах або 24 пасажирів – на 1500 км. Відтак пішли царської армії під Києвом, де встановив одразу льотів. Утім, завдяки Сікорському під час замовлення від великих перевізників і перші – Першої світової Росія вже мала не лише чотири рекорди Російської імперії: висоти, від ВПС США. дальності, тривалості польоту й швидкості. “Муромців”, але й легкі винищувачі й морUkrainian People May 2018

29

У 1938 році Конгрес прийняв т.зв. Білль Дорсі: США виділили $3 млн на створення гвинтокрилого військового флоту. Сікорський залишився вірним одногвинтовій схемі із хвостовим рульовим гвинтом, над якою почав працювати ще в КПІ. Згодом саме ця схема й стала панівною у світовому вертольотобудуванні. І вже через рік конструктор запропонував одразу кілька моделей. Тож, відкриваючи Західний фронт Другої світової, США вже дивували і союзників, і ворогів гвинтокрилими машинами конструктора-киянина! Після війни у США розпочався справжній вертолітний бум: виникло понад 340 фірм, що взялися за розробку гвинтокрилих машин. Однак фірма Сікорського стала визнаним лідером не лише американського, але й світового ринку. Її гелікоптери широко використовуються в армії й береговій охороні. Особливо ефективні вони у пошуково-рятувальних роботах: за словами С.Сікорського, вертольоти батька врятували понад 1,5 мільйона людських життів! Величезним успіхом компанії стала розробка гелікоптера S-55 – першого в історії гвинтокрила, який у 1952 році здійснив трансатлантичний переліт!

Нові машини виходили з цехів компанії практично щороку. Численні модифікації S-58, останнього з вертольотів, розроблених особисто Сікорським у 1954–1955 роках, експлуатувалися майже в п’ятдесяти країнах світу. “Батько був рідкісним генієм, закоханим у свою справу, – пояснює секрет успіху І.Сікорського його син Сергій. – Він завжди прагнув випередити час мінімум на одне-два десятиліття. Наприклад, ще до Другої світової війни створював могутні пасажирські лайнери, бо був переконаний: після війни буде розвиватися цивільна авіація, а польоти через океан стануть технічно можливими і затребуваними. Так і сталось: з його літаками Pan American Airways відкрив свої перші авіалінії з Америки до Європи! Нині приблизно половину замовлень Sikorsky Aircraft складають цивільні вертолітні лінії, а решта – військові замовлення: армійські вертольоти, знамениті black hawk і ціла колекція нових машин, деякі з яких ми запускаємо в цивільну авіацію. Наприклад, S-76 на 12 пасажирів. Зараз працюємо над створенням найпотужнішого вертольота в історії США: це буде машина зі злітною вагою у 40-45 тонн, справжній гігант!”

Перший відомий предок конструктора, Григорій Секора, походив із козаків. “У мого роду, який з'явився в селі на Київщині, де мій дід і прадід були священиками, суто українське походження”, – писав І. Сікорський у 1933 році. “Я прекрасно пам’ятаю: батько гордився, що народився в Києві, і неодноразово це підкреслював”, – заявив С.Сікорський, коментуючи перейменування аеропорту “Київ” на честь його батька.

7

М од а

ХРИСТИНА КОРЕЦЬКА

молодих українських дизайнерів одягу,

про яких ви могли не знати

Хтось із цих імен уже встиг випустити більше 10-ти колекцій, хтось – відкрити крамниці в США. Яскраві й талановиті, нестандартні і креативні – знайомтеся, молоді українські дизайнери одягу.

пропонує також взуття, головні убори, сумки, шкарпетки та аксесуари. У бренду є офіційна сторінка у “Фейсбуці” та декілька магазинів, проте поки що тільки в Києві.

SAYYA BY LUBA MAKARENKO Цей бренд створила Люба Макаренко, яка починала свій шлях ще під час навчання в Мистецькому інституті художнього моделювання та дизайну імені Сальвадора Далі. Тоді вона проводила свої перші покази, а після успішного завершення стажувалася в Китаї. Там вона надихалася для того, щоб згодом відкрити власний бренд – насичений та контрастний, але водночас вишуканий та елегантний. За 4 роки існування бренду Люба створила 11 колекцій, які не раз представлялися на Українському тижні моди. Тим більше, він відомий навіть у Франції та Італії, а в Україні їх можна купити в декількох містах – Києві, Дніпрі та Одесі.

можна поєднувати любов до хорошого одягу та стиль вулиць. Стримані кольори, мінімалістичне лого та класичні силуети мають на меті показати, як бути простими та спокійними, але помітними для тих, хто знає, на що звернути увагу. Саме так автори проекту описують свій чоловічий одяг, який, цілком можливо, виросте у великий український бренд.

Dina Lynnyk Діна Лінник – українська дизайнерка, яка переконана, що одяг на щодень має бути цікавим та відображати особистість людини, її погляди на різноманітні речі та внутрішній світ. Саме тому в колекціях використовуються маленькі, проте дуже помітні та індивідуальні деталі: 3D-ефекти, цифрові технології, авторські принти, розрізи. Бренд засновано у 2008 році, а вже за 4 роки Діна Лінник стала найкращою дизайнеркою за версією журналу Harper’s Bazaar у проекті Bazaar Fashion Forward. Нині мисткиня успішно співпрацює з українськими та закордонними брендами, зокрема з брендом Bershka.

ASKOTAXIST Влад Тіст розпочав власну справу у 2014 році із пошиття авторських футболок та світшотів. І хоча це не принесло йому особливого успіху, проте стало першим кроком у справі. Випуск верхнього одягу підняв бренд на новий рівень. Поки що він створює лише чоловічий одяг (хоча його можна вважати скоріше унісекс, ніж суто чоловічим). Проте в майбутньому дизайнер планує започаткувати й жіночу лінію, а також приділити увагу аксесуарам. Усю особливість бренду можна оцінити самим у єдиній брендовій крамниці в Одесі або ж в онлайн-магазині.

Dastish Fantastish Бренд Володимира Демчинського, який почав ідею для дизайну одягу з… музики. У 2009 році автор хотів працювати над якісною електронною музикою, але згодом він вирішив доповнити ідею. Так почали створювати одяг у стилі street fashion (вулична мода), який часом поєднується з електростилем. Основні три критерії, яких дотримується бренд, – це естетика молодості, футуризм і темна романтика. Окрім базового верхнього одягу, Dastish Fantastish

32

May 2018 Ukrainian People

хотіла втілити в ньому всі свої погляди щодо того, який вигляд повинна мати сучасна дівчина: елегантний та яскравий, але водночас зручний. Тож саме це відображено в її жіночому одязі та аксесуарах у стилі smart casual, що будуть доречними в різних ситуаціях протягом дня. Анна вірить, що власниця її робіт зможе впевнено почуватись і в офісі, і на вечірці, якщо на неї її запросять несподівано. Магазини бренду є в Києві та Одесі, але й не тільки тут: також фірмова крамниця є у Нью-Йорку.

Unistreet Творці бренду Сергій Леско та Юрій Кролик розпочали його зовсім нещодавно – у 2017 році. Вони зрозуміли, що в дизайні

WeAnnaBe Цей бренд також створено лише у 2014 році. Анна Сокол

Riot Division У 2010 році Олег Мороз працював у офісі, не дістаючи задоволення від цього, займався фотографією та вболівав за столичний футбольний клуб. Олег спостерігав за вуличними бійками футбольних фанів і якось йому спало на думку створити для цього спеціальну худі з капюшоном-маскою, яка б приховувала обличчя. Із цього почався бренд, який тепер працює в туристичному та спортивному стилях. Мета бренду Riot Division – створити цілісний образ відповідно до різноманітних уподобань і потреб покупця. Тепер він створює лише чоловічий одяг, але в нього є важлива особливість: майже всі з них можна трансформувати, наприклад, у сумку, а сумки – в куртку. Цей одяг представлено у двох магазинах у Києві та на офіційній інтернет-сторінці. http://studway.com.ua

Н а ш і т ра д и ц і ї

Юрій НИКОРАК – журналіст, письменник. Народився 1969 р. в Івано-Франківську, працював у Львові та Києві. Автор роману, віршованої української абетки, поезій в прозі, новел та оповідань.

Цього року усі християни – як східного обряду (греко-католики та православні), так і західного (римо-католики та більшість протестантів) святкуватимуть День святої Трійці в один день – 27 травня. Справа у тім, що це свято – один із дванадцяти найбільших церковних празників – не має фіксованої дати. Проте якщо християни східного обряду відзначають її завжди у неділю сьомого тижня після Пасхи, то римо-католики – тижнем пізніше. А що останні цього разу святкували Великдень на тиждень швидше за українців, 1 квітня, то цього року їх Трійця збігається з нашою.

День народження християнської Церкви

ЗЕЛЕНІ СВЯТА:

День народження Церкви і традиції празника

Цьогоріч усі християни святкуватимуть День святої Трійці разом

“Б

іля озерця кілька молодиць та жінок рвуть у мішки лепеху. Треба ж підлогу притрусити на свято. Вони вже побували у діброві, наламали галузок кленів, берестків, щоб прикрасити кутки в хаті, обтикати зіллям столи, вікна, ікони. У багатьох дворах заквітчують стежки, що ведуть від воріт до хати, роблять так звану клечану алею. Завжди цього дня наша хата нагадує живий куточок природи. Вона пахне м’ятою, полином, чебрецем і материнкою. І такий спокій на душі, що хочеться обняти весь світ, попросити пробачення у тих, кого, може й ненароком скривдив. До речі, в Карпатах я чув про звичай просити пробачення в клечальну суботу. Так роблять старші над меншими й навпаки. Такий прекрасний звичай міг народитись лише серед добрих людей”, – пише в одній зі своїх півтисячі замальовок Олександр Токар, уродженець села на Дніпропетровщині, який щоранку протягом 20 років читав їх в ефірі Національного радіо. Мені, уродженцю міста, такого не згадати: у дитинстві нас із братом батьки у ці дні відправляли за набагато банальнішим гіллям липи. І лише в останні роки, живучи поруч із мальовничим сквером, я заповзявся прикрашати свою скромну квартирку розмаїтішим зіллям – усім, що на той момент може оживити її усіма барвами й ароматами весни.

34

May 2018 Ukrainian People

Трійця, або, як кажуть здавна в народі Зелені свята, після Великодня та Різдва вважається одним із найбільших свят. Ще б пак, адже це водночас і День народження християнської Церкви! Як розповідає книга Діянь апостолів, через 50 днів після воскресіння Христа Божа Мати й апостоли Христа зібралися разом на горі Сіон, чекаючи обіцяного Вчителем хрещення Святим Духом. Із шумом, схожим на вітер, Святий Дух зійшов на них у вигляді язиків полум’я. Після цього апостоли заговорили різними мовами. І настільки натхненно та переконливо (бо їх промови були сповнені божественного вогню), що у той найперший День Зіслання Святого Духа в Єрусалимі прийняли хрещення близько трьох тисяч осіб! Так і народилася християнська Церква. А першим її храмом став отой будинок на горі Сіон – нині Успенський храм Гробу Господнього в Єрусалимі. Так збулася обіцянка Христа: Святий Дух став наставляти учнів, давав їм сили творити чудеса в ім’я Бога і проповідувати християнство по всьому світу. Власне тому хрещення учнів Христа Святим Духом вважається Днем народження християнської Церкви – зі сходження Святого Духа на апостолів починається історія створення святої вселенської апостольської Церкви, від якої ведуть свій родовід усі християнські громади Землі. Святий Дух освячує Церкву і об’єднує віруючих, даючи їм можливість долучитися до Бога. Дар Святого Духа, який отримали апостоли у день П’ятидесятниці (ще одна офіційна назва свята), решта вірних отримують через таїнства хрещення і миропомазання. Свято П’ятидесятниці зветься також Трійцею, бо цього дня Господь уперше проявився в усіх своїх іпостасях – як Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух Святий. П’ятидесятницю почали широко відзначати ще із IV століття, після прийняття церквою догмата про Трійцю – визнання існування єдиного Бога водночас у трьох його проявах (ликах, іпостасях). Цього дня у храмах виконується одна з найурочистіших та найвеличніших служб року: їх підлоги

устеляють свіжоскошеною травою або очеретом, а ікони прикрашають гілками дерев. На всенощній – уперше за 50 днів після Пасхи – лунає молитва, звернена до Святого Духа: “Царю Небесний, Утішителю, Душе істини…” Напередодні ж П’ятидесятниці, у суботу, християни вшановують пам’ять спочилих родичів – вона ще має назву Троїцької батьківської суботи (задушне). А у понеділок святкують День Святого Духа. А що богослужінням Церкви притаманна певна кольорова гама, яка допомагає передати смисл церковних подій, то колір Трійці – зелений. Він символізує вічне життя і є кольором третьої іпостасі Трійці – Святого Духа, що дає життя – волею Бога Отця і за участю Бога Сина. Зеленим у цей день є й вбрання священиків. Тиждень після Трійці називається першою седмицею після П’ятидесятниці. Закінчується ж він неділею Всіх Святих і заговинами на Петрів піст, який цьогоріч триватиме з 4 червня по 12 липня.

Традиції, варті відродження У давні часи Зелені свята в Україні тривали щонайменше(!) шість днів: три останні дні Зеленого Тижня (перед Трійцею) та три перші дні Троїцького Тижня (по Трійці). Сучасний ритм життя удвічі скоротив цей період. Християнська традиція святкування Трійці переплелася з дохристиянськими віруваннями. А Зеленими їх називають, бо вшановують створення Господом світу: сотворив Землю та й засіяв її життям. Цей звичай походить ще від старозавітної Церкви, коли будинки і синагоги прикрашалися зеленню у пам'ять про те, як на Синайській горі все цвіло і зеленіло в день, коли Мойсей отримував скрижалі Закону Божого. От і християни прикрашають на Трійцю будинки і храми зеленими гілочками та квітами. Бо квітучі гілки нагадують нам, як під дією благодаті Божої людські душі розцвітають плодами чеснот. У Зелену суботу напередодні Трійці, що називалася клечаною, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев.

ділилися ним порівну, а потім кожна йшла на ниву свого батька, і там на межі клала той хліб для мавок – “щоб жито родило”. А ще дівчата у цей день ходять таємно в ліс, маючи при собі полин та любисток (як захист від мавок, щоб не залоскотали) і кидають вінки русалкам, щоб ті насилали їм багатих женихів. З тонких гілок з ніжними зеленими листочками дівчата плели вінки, вплітаючи у них лугові квіти і сте-

Їх встромляли у стріху й на воротах, біля вікон і за ікони. Домівку майорили букетиками із чебрецю, м'яти, любистка, полину, материнки та гілок берези, липи, клена, явора, а долівку встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, або татарським зіллям (лепеха або аїр). Якщо за клечанням доводилося йти у ліс чи діброву, десь далеко, то йшли разом із села цілими гуртами, і такі походи оберталися на веселу забаву: люди, несучи цілі оберемки зелені, співали, вигукували і навіть танцювали. Клечанням прикрашали й обори, стайні, хліви, комори, клуні, пасіки. На думку наших пращурів, у деревах оселялися душі померлих дідів-прадідів. Тож Дід-Ладо – добрий дух предків-опікунів роду – разом із гіллям-клечанням приходив до господи. У Зелену суботу здавна існує звичай поминати тих, хто згинув без вісті десь на далеких дорогах, у чужих краях – козаків, а пізніше вояківгероїв, що гинули в боротьбі за честь, волю і славу батьківщини – України. Тож варто вшанувати пам'ять як Небесної сотні, так і тих, хто загинув, боронячи нашу землю на Донбасі. У неділю на Трійцю в Україні зберігся звичай вшановувати пам'ять померлих.

За дохристиянським віруванням, на Зелені свята мерці вдруге після Великодня виходять на світ. Тому на Зелені свята, як і після Великодня, провідують померлих родичів, могили яких клечають зіллям. У ці Поминальні дні на кладовищах влаштовують панахиди зі священиками та поминальні трапези. А у понеділок святкують День Святого Духа, або Богодухів день, з яким пов'язано чимало язичницьких традицій. Популярним є обряд “водіння Тополі”

(на Чернігівщині – “Верби”, а на Поліссі – “Куща”): дівчата, обравши з-поміж себе найкрасивішу дівчину, виряджають її зелом й обходять усе село з віншуваннями.

Від Русалчиного Великодня – до Тополі й “Лялі” Для українців Зелені свята здавна були поетичним святом, тісно пов’язаним із природою. А що воно знаменувало завершення весни і початок літа, основою став культ рослин, магія закликання майбутнього врожаю. З четверга відзначалися Русалії, або ж Русальний тиждень – у пам'ять померлих, поминальні дні. За давнім повір'ям, у ці дні на береги річок і озер виходять русалки (які отримали свою назву від цього давнього свята, а не навпаки) і наглядають за людьми: чи шанують люди їхню пам’ять. Тому у четвер Зеленого тижня (перед Трійцею) ніхто не повинен працювати: розгніваєте русалок – вони попсують худобу, птицю й усю господарку. Вранці, щойно зійде сонце, дівчата йшли у поле “на жита” й брали із собою хліб із житнього борошна, окремо для цієї оказії спечений; міситься той хліб на свяченій воді. У полі дівчата ламали хліб на кілька шматків,

блинки полину. Такі вінки служили не тільки прикрасою: в ніч свята ними ворожили, пускаючи по воді. Вважалося: що нижче за течією вінки заберуть собі русалки – то краще. Натомість вінок, що моментально потонув, вважався недоброю прикметою. У Київській Русі Русалії супроводилися піснями, танцями, грою на бубнах, сопілках і гуслях. Їх відголоски в окремих регіонах України збереглися й досі. Скажімо, у Вишгородському районі Київщини і на Тернопільщині й досі прикрашають квітами, гіллям, стрічками колесо, яке прикріплюють на довгу жердину (інколи волочуть з лісу й дуба), цілу ніч танцюють навколо неї й палять вогні, а наприкінці гулянь – запалюють і саме колесо, що вважалося символом Сонця. Поклонялися деревам, бо ті давали плоди, з них робили житло і знаряддя праці. Наприклад, на Лівобережжі був обряд водити “Тополю”. Дівчата вибирали з-поміж себе на “тополю” найвищу на зріст дівчину та прикрашали її намистом, стрічками, барвистими хустками, і все це так рясно, що з-під тих оздоб голови майже не було видно (інколи обличчя зав'язували хусткою), руки прив'язували до палиці і так

водили селом із гучними піснями. Кожний господар радо зустрічав процесію і, приймаючи від неї добрі побажання (насамперед приплоду худобі і гарного врожаю), щедро обдаровував учасників обряду. А на Поліссі побутував схожий обряд Троїцького “куща”. Відома й така забава молоді, як завивання берези. Вранці у Зелену неділю дівчата брали харчі, кликали хлопців і з піснямивеснянками та гаївками йшли у ліс чи у гай. Там співали, танцювали, а потім разом їли принесене. Після цього шукали у лісі молоді берізки із тонким і довгим гіллям-пруттям, з якого на самій березі завивали вінки, співаючи: “…Віночка звивши, на воду пущу: Хто вінка пійме, той мене візьме”. Хлопці можуть допомагати – кожен своїй дівчині – завити вінок. І лише коли він готовий, зрізають його з дерева. Дівчата забирають віночки додому, а пізнім вечором йдуть до води і пускають їх на воду, як на Купала: споглядаючи, чи швидко пливуть, чи не підуть під воду, чи з'єднається з іншим вінком, на який загадала дівчина, чи не пристане до берега тощо. А обряд “Лялі” побутував на Волині. Проводили його в неділю або в понеділок. Дівчачий гурт обирав поміж себе наймилішу – “Лялю”, яку прикрашали вінком з квітів, та через плечі навхрест – гірляндами. Тим часом гурт хлопців в умовленому місці плів для “Лялі” трон (зелену лавку). Дівчата супроводжували “Лялю” до трону, а хлопці усаджували її на нього й тоді утворювали два кола: внутрішнє з дівчат, зовнішнє – із хлопців. Відтак водили хороводи та співали жартівливих і весільних пісень. Троїцькі розваги починалися з понеділка і тривали цілий тиждень. Закінчувалися ж Зелені свята проводом русалок у понеділок, після тижня Зелених свят.

Найкраща пора для сватів Працювати на Трійцю не годиться: усе, за що не візьмись на Трійцю, не принесе користі. Також не вітається весілля на Трійцю, тому церква не здійснює таїнство вінчання у цей день. Натомість тим, хто збирається скріпити свої відносини узами шлюбу, варто призначити на Трійцю сватання або знайомство з батьками. Традиційно дівчата вбирались у найкращі свої строї, гуляли селом, видивляючись нареченого. Вважалося, що ті, хто засватався на Трійцю, будуть жити довго і щасливо, а молода сім'я буде міцною. Крім того, на Трійцю традиційно збирали трави для заготівлі чаїв на зиму: бо у це свято вони наділені особливою цілющою силою.

Ukrainian People May 2018

35

Тільки у Львові

миттю підняли “трап” і закрили благеньке віко стриху, але й прикидали його важелезними канатами, які дідик бозна для чого зберігав там. Це й дозволило вціліти вікові під численними могутніми ударами, якими Надзя пробивалась до нас найдовшою й найтовстішою із остривів. Врешті, втомившись, заявила: “Нічо, зголоднієте – вийдете!” Інтонація тих слів віщувала, що наше “щасливе дитинство” завершилося раз і назавше. Чи, принаймні, доки ми гостюємо у діда. Тому ні того, ані наступного дня ми до хати не повернулися. Зважились лише на одну перебіжку, як вже зовсім стемніло, по такий-сякий харч. А наприкінці наступної доби зважилися на нечуване: “еміграцію на екзил” – до іншої бабусі мого кузена, що жила віддалік на протилежному березі Рибниці…

Батярі бувають різні

ДЕНЬ БАТЯРА: унікальне свято галичан Юрій НИКОРАК – журналіст, письменник. Народився 1969 р. в Івано-Франківську, працював у Львові та Києві. Автор роману, віршованої української абетки, поезій в прозі, новел та оповідань.

Т

о мій тато – справжній батяр. Не в тому сенсі, що любить хильнути чи заїхати комусь у пику. Нє. Він – з інших батярів, інтеліґентних, 50 – 70-х років: вміє грати ледь не на половині оркестрових інструментів (від рояля, домри й акордеона – до духових альта й тенора), знає тисячі віців (батярських пісень, анекдотів і приповідок), тож завжди був і залишається душею будь-якої компанії та об’єктом замилувань кобіт різного віку. Мені ж випало побути хіба бахуром*. І не лише тому, що колись ввів у ступор дитсадківського Дєда Мороза чесною відповіддю на питання про улюблену пісню – “Файдулі-файдуліфай” (отієї, де “била баба поліцая”) замість очікуваної “Голубой вагон”. Був навіть епізод, коли мені вимушено довелося очолити бахурське підпілля (чи ж то пак, піддашшя)…

36

May 2018 Ukrainian People

Як ми до екзилу втікали Одного літа ми із двоюрідним братом облюбували для розваг на дідовій господарці у Косові стрих над майстеркою, гаражем та стайнею, де гуртувалося вже сухе сіно. Вхід туди був виключно драбиною із двору, що створювало ілюзію певної вищості над рештою “піплу”. Настільки, що я навіть вивів крейдою на верхній балці віка “Штаб бахурів”. Певна річ, потрапити туди мріяли чимало сусідів-однолітків. Одному з них, моєму одноліткові Олегові не поталанило: якась дощинка, вирвавшись мені з рук, павхнула його по чолі. І той плакса-вакса побіг у сльозах до мами. Певна річ, цьотка Надзя за якусь хвилину прибігла вершити вендету. Знаючи її габарити (попри невисокий зріст – десь із метр двайцять у талії) та характер (покинута чоловіком, вона, наче мати-ведмедиця могла б запросто роздерти будь-кого, хто зазіхнув на її єдиного синочка), ми не лише

Почав зі споминів я лише тому, аби спростувати популярну тезу, що батярі – виключно львівський феномен. Є численні свідчення, що цей напрочуд цікавий вияв нонконформізму й альтернативного стилю життя ще з кінця XVІІІ – початку XIX століть побутував у багатьох містах Галичини: Станіславові й Тернополі (тутешні звали себе махабундами), Коломиї (звались йванками), Бережанах і навіть Перемишлі. Інша річ, що літературно-мистецька богема й інтеліґенція Львова, а за ними – й студентство та журналісти спромоглися вивищити батярство у ранг щедро міфологізованого чуда. Певна річ, не без претензій на монополію Львова. Та й нехай собі. У чому першості Львова й справді не відбереш, так це неодноразове відродження батярства у щораз інтеліґентнішому антуражі. І, звісно, заснування вже у часи Незалежності, у 2008-му, окремого напівофіційного (бо серед співорганізаторів була Львівська міська рада) свята – Дня Батяра, щорічної міської забави, що дарує змогу поринути у настрій, побут й стилістику цього автентично галичанського явища. Первісно, як альтернативу совковому святу – відзначали його 1 травня і під гаслом “Батяри всіх країн, єднаймось!”. Пояснити не галичанину, хто такі батярі, морока. Найближчі синоніми – бешкетник, гульвіса, одчайдух. Але це, як мовиться, лише один бік медалі. “Найяскравішим представником людської фауни Львова є дитя вулиці, знане в цілому цивілізованому й нецивілізованому світі під мадярською назвою “батяр”, – описував довоєнний Львів письменник Юзеф Вітлін.

– Якось всередині XIX ст., коли до Львова з’їжджалися урядники з усієї багатонаціональної Австро-угорської імперії, поліцай-угорець, наздоганяючи хуліганів, кричав: “Батяр!” (угорською – волоцюга, хуліган, розпусник). Слово швидко вкорінилося в польсько-українсько-єврейській тримовності тодішніх львів’ян. Найвідомішим львівським батярем початку ХХ століття вважають Юзефа Мариновського. “Балада про Йозька Мариновського” епічно оспівала, як він дезертирував із війська задля того, аби випити пива в улюбленому шинку. “На Клепарові аж гуло від типів, які з неабияким задоволенням псували побачення закоханим парам, лякали шанованих громадян, насміхалися над поліцією, – згадує інший письменник Лев Кальтенберґ. – Якщо ж не було інших роз-

ваг, співали про власника крамниці. Ці вечірні серенади завжди виконувалися до сліз лірично та неймовірно фальшиво, часто завершувалися бійкою. Це власне й було апогеєм життєвої програми батяра, що свідчив про його вправність, мужність і дітвацтво”. Серцем батярства був Личаків – східна околиця міста. А що місцеві вважали себе чи не за вищу расу, прогулянка жителя середмістя там увечері щонайменше закінчувалася підбитим оком і відібраним гаманцем. Найзухваліших личаківських шибайголів величали “королями”. Один із них, муляр Куба Пельц, був дрібної статури й спокійної вдачі. Та ледь хильнувши, ставав іншою людиною: кричав, як поранений лев, і трощив усе, що траплялось під руку. Найбільший “подвиг” учинив 1848-го: після забави у корчмі повкидав до криниці вниз головою дев’ятьох несимпатичних йому жовнірів. Але й загальнольвівський патріотизм батяри мали. Твердили: “А хто Львова не шануї, най нас в дупу поцілюї!” Польський сенатор поміж Першою і Другою світовими війнами Миколай Бачинський, родом зі Львова, любив переповідати таку історію. Якось до шинку Бомбаха забіг гурт студентів, бажаючи поповнити знання місцевого фольклору. Найзухваліший одразу вмостився коло жінки, що сиділа біля шинквасу, і скомандував: “Два великі пива! Для панянки і для мене!” Як раптом поруч виріс здоровань із гальбоюкухлем із чеського скла: “Та ти муїй кубіті пиву ставиш!” За мить його гальба розбилася об голову студента. “Скло луснуло, наче мильна бульбашка, а бідолашного збирача фольклору забрала рятункова служба”, – резюмував Бачинський, відтак знімаючи кашкета, під яким було кілька рядів швів… Жартами батяри заробляли навіть безкоштовний обід у кнайпах. Особливо популярним (і щедро підтримуваним власниками кнайп) було, коли батяр заходив до зали й весело гукав: “Усім гостям пиво!” І… виходив. Платили ж за пиво, звісно, гості. Батяри мали власний “балак” – жаргон, суміш української, польської, німецької та вкраплень з єврейської й угорської мов. Серед суто батярських новотворів був, наприклад, “піти до пана Едзя” (до туалету). Виник від імені власника кав’ярні “Атляс” Едуарда Тарлерського, що першим у Львові відкрив у закладі платний туалет. Нормою серед батярів вважалося перекручувати власні назви, вставляти “у” замість “о” або “и” замість “е”. Чимало слів “львівської ґвари” галичани вживають й досі: бровар – пиво; віц, ґеца – жарт, анекдот; галабурда – авантюра; дзиґар – сигарета; кубіта – жінка, мантилепа – неохайна жінка, никати –

шукати, пацалиха – забава, реформи – довгі теплі труси, смага – горілка, туман вісімнайцєтий – дурень, цюпцятися – займатися сексом, шнобель – ніс. “Шпацерує фацик до кнайпи, одну руку заклав до маринарки, іншою тримається за камізельку, дивиться на шпіци своїх мештів, – наводить знаний львовознавець й гід Петро Радковець фразу батярською ґварою, – щоб у кнайпі спожити гальбу, здибати коліжанку і замовити їй кецик цвібака чи добрих льодів”. Зрештою, львівський батяр не конче був міським маргіналом. “Батяри народжувалися також у палацах патриціїв, а іноді й у шляхетських дворах, – писав Ю. Вітлін. – Не один із них пізніше засідав у парламенті Відня чи ходив у професорських шатах, бренькаючи ректорським ланцюжком замість кайданів”. Зокрема, прізвисько “батяр” закріпилося за відомим футболістом Олександром Скоценем, що у міжвоєнні роки грав за команду “Україна”, із початком Другої світової – у київському “Динамо”, а згодом у французькій “Ніцці”. Книжка його спогадів має назву “Львівський батяр у київському “Динамо”. Згодом батяри перетворились на творчий богемний рух. Серед них чимало талановитих людей, які писали музику, придумували файні пісні (здебільшого про Львів та кохання, нероздільні для батяра речі), анекдоти й оповідки, що сформували батярський фольклор. Їхнім гаслом стало гасло “Любити Львів, жінок і жартувати”. Утім, одна з найдавніших пісень, в яких зустрічається “батяр” – співанка-хроніка про вбивство цісаревої Єлизавети, або ж Сісі (дружини Франца-Йосифа) знаним анархістом Луккені 10 вересня 1898 р. Співанка неґативно оцінює батяра-убивцю: “Якийсь батяр нехрещений, В Парижі роджений, Запхав пані цісаревій Шпіндель затруєний. Запхав шпіндель в саме серце, кровця сі полила, Не минуло цвай секундлі, ґанц духа спустила…”. Усі рекорди били фільми зі Щепцьом і Тонцьом – найпопулярнішим дуетом в історії львівської естради. Вони зняли три фільми, два з яких нині можна знайти в Інтернеті: “Буде краще” та “Волоцюги” (1938). Пісня до останнього, Tylko we Lwowie нині вважається ледь не гімном батярів. Третій, “Серце батярам”, на жаль, знищено під час війни. Новітнє батярство завдячує насамперед Андрієві Панчишину, Юрію Винничуку, Віктору Морозову та братам Радковцям.

День Батяра як свято і стан душі 1 травня 2008-го у центрі Львова запрацювала машина часу: усі, хто відвідав перше Міське свято Батяра, змогли поринути у настрій, побут й стилістику батярства столітньої давності. Та все ж головна ознака справжнього батяра – уміння розвеселити люд, нікого при цім не образивши. Того дня всі охочі мали можливість сфотографуватися з акторами театру “Не журись!” на чолі з братами Радковцями, відвідати майстер-

клас з батярських танців чи поцілити з рогатки у батярському тирі. А що львів'яни – люди азартні, підтвердилося в “Ігровому секторі” з популярними FM-радіоведучими Доциком та Шльомою, звідки навіть злива не змогла розігнати охочих випробувати свої сили. Наступного 1 травня, 2009 року свято батярів набуло ще більшого розмаху: на площі Ринок розмістили головну сцену та майданчики з інтерактивними батярськими розвагами довкола: гості співали батярського караоке, вчилися танцювати і балакати як справжні батяри. Знайомили з їх культурою зі сцени брати Радковці та Театр-кабаре “Леополіс” і, звісно, головні батяри сучасності, Віктор Морозов та батяр-бенд “Галичина”, з якими уся площа Ринок танцювала бумцики та співала “Тілько ві Львові”. У 2010-му День Батяра доповнили вуличними ретро-танцями й велоакробатами, тематичним графіті, запрацювала Батярська канцелярія, а гості свята змагалися за титул Батярського Короля та Пані Батярової. У 2011-му свято батярів розтягнулося на два дні справжнього виру галицьких веселощів і забав. А у 2012-му, зважаючи на зростання інтересу як місцевого люду, так і туристів – аж чотири, почавши забави ще 28 квітня. Окрім вже традиційних розваг, уперше запрацював Батярський бетонний завод, а Батярська канцелярія продовжила видавати Посвідчення батяра тим, хто є справжнім батяром, любить файну забаву, поціновує слічних кубіт, є почесним гостем всіх кнайп, цінує добрі буцики, гарний дотеп та вміє веселити себе та компанію. Відтак близько 75 тисяч людей навчились батярським танцям, стріляти фасолею по бляшанках, виготовляти капелюшки для справжніх кубіт і щовечора разом з музиками співати батярських пісень.

VI-й День Батяра у 2013-му відзначали вже п’ять днів, поєднавши його із третім міським фестивалем пива. Продовжив роботу й Батярський бетонний завод, де скульптори творили батярські скульптури просто на очах у гостей, яким на згадку виготовляли зліпки рук або ніг. На жаль, VII День Батяра у 2014-му став останнім, до якого долучалася міська влада. Чи то війна стала на заваді, чи вичерпалися креативні ідеї – організатори воліють не коментувати, зосередившись на інших проектах. Відтоді, до слова, епіцентр свята змістився на площу Музейну, 1, до Домініканського собору. І вперше провели Ретро Fashion Market (шоурум українських дизайнерів), виставки Urban Sketching in Lviv та ретро-автомобілів разом із АФК ЗАЗ Козак і ретро-велопроменад “Батяри на роверах”. Власне останні – вишукані панянки та батяри на колесах, відтоді щороку у День міста й відроджують традиції древнього міста. Зокрема, минулоріч у вже Четвертому велопробігу взяло участь близько сотні львів’ян та гостей міста, що стартували від Домініканського собору та після двогодинного променаду містом фінішували біля Палацу Потоцьких, де відбулося вело-паті: частування, танці й нагородження переможців у номінаціях Найкращий велосипед, Найкращий чоловічий образ та Кобіта-2017 із вишуканим призом від ювелірної майстерні за “вобраз, жи включає в себе мандуляцію, скубані брови, насмаровані варги, а головне ладний настрій і ВСЬО решта, жи має все бути при кожній панянці”. Доброю традицією стала й лотерея-розіграш біцикля… * Словом “бахур” (давноєвр.) гуцули називають як просто підлітка, так і пустуна, бешкетника. А “батяром” – вже дорослого гультяя й одчайдуха.

Ukrainian People May 2018

37

Diaspora День Землі-2018 у Флориді Українська громада Флориди відзначила “Дні Землі” виставкою про Чорнобильську катастрофу Проф. Віра Боднарук, голова Громадського Комітету Фото: Богдана Боднарука

к, Неля Лехман, Учасники виставки (зліва направо): Леся Попель, Богдан Боднару Футей Віра Боднарук, Мирося Футей, Іванка Олесницька та суддя Богдан

Неля Лехман, Оксана Лев, Богдан і Віра Боднаруки на виставці матеріалів про Чорнобиль

38

May 2018 Ukrainian People

Ч

лени Громадського Комітету південно-західної Флориди взяли участь у відзначенні “Дня Землі” у суботу, 21-го квітня ц.р. в Oscar Scherer State Park, Osprey, Florida. Це була нагода розказати про Чорнобильську аварію в Україні, яка сталася 26 квітня 1986 року. На столі, над яким був напис “Chornobyl Nuclear Disaster”, були розкладені книжки, летючки, жетони та інші матеріали про Чорнобильську катастрофу, а також інформація про Україну та нинішню війну з Росією на Донбасі. Виставку книжок та інформаційних листівок про Чорнобиль й Україну провели Неля Лехман та Віра Боднарук із допомогою др. Богдана Боднарука, які вже понад 10 років беруть участь у “Дні Землі” у Флориді. Допомагали розповідати про Чорнобильську аварію та її наслідки, як і про сучасну ситуацію в Україні, членкині 56 Від. Союзу Українок Америки: Леся Попель (голова), Іванка Олесницька, Оксана Лев, Таня Сілецька, Мирося Футей та суддя Богдан Футей. А що погода була гарною й сонячною, це сприяло успіху “Дня Землі”. Окрім інформації про довкілля, родини із дітьми мали нагоду відчути красу природи у державному парку, почути фольклорну американську музику та розважитись жартами клоунів. Була можливість купатися в озері або їздити на каяках. Українська громада в Норт Порті також пом’янула жертви Чорнобиля у соборній панахиді в неділю, 29 квітня у церкві св. Андрія при Українськім Релігійному та Культурному Осередку в Норт Порті.

Неля Лехман пояснює відвідувачам

Н о в и н и д і ас п о р и

У Мексиці встановили ще один пам’ятник українцю, що розшифрував писемність майя У мексиканському місті Мерида встановили пам’ятник на честь українського науковця Юрія Кнорозова, який розшифрував писемність майя. У 1956 році уродженець міста Південне Харківської області Юрій Кнорозов захищав кандидатську дисертацію на тему “Повідомлення про справи в Юкатані” Дієго де Ланди як етно-історичне джерело”. У цьому дослідженні науковець показав, як він розшифрував писемність майя – ключовою ідеєю стало те, що ті символи, які збереглися – це не літери і не окремі слова, а склади. Доповідь вченого тривала всього 3,5 хвилини, а комісія постановила одразу призначити йому ступінь не кандидата, а доктора наук”, – йдеться у повідомленні. Справа в тому, що дешифровка вважалась практично неможливою – надто мало збереглося писемних артефактів майя. У 1562 році єпископ Юкатана Дієго де Ланда спалив грандіозну кількість книг та інших пам’яток цієї культури, тому базувати дослідження доводилося на зовсім нечисленних прикладах. Саме тому відкриття дуже швидко стало світовою сенсацією, а в Латинській Америці дослідник перетворився на своєрідний об’єкт культу. Однак вперше побувати на батьківщині майя Юрій Кнорозов зміг тільки у 1990-му, коли його запросили у Гватемалу – до цього він лише один раз виїжджав із СРСР. У 1999 році науковець помер від інсульту, однак у Мексиці його й досі пам’ятають: перший пам’ятник на його честь встановили у 2012 році в Канкуні, другий – у березні 2018 року в Меріді. Монумент знаходиться поруч з Великим музеєм світу майя, його автором став скульптор Пачеллі. На триметровому пам’ятнику зображений Юрій Кнорозов з улюбленою кішкою Асею на руках.

У Греції відзначили ювілей української громади “14 квітня ц.р. у м. Афінах відбувся урочистий захід з нагоди відзначення 20-річчя заснування Асоціації “Українсько-Грецька Думка” та 15-річчя започаткування Української недільної школи, що діє при Асоціації”, – йдеться у повідомленні. Під час заходу відбувся святковий концерт за участі дитячих творчих колективів, що діють при українських школах “Україн-

сько-грецька думка”, “Берегиня” і катехитичній школі при Українські громаді Святого Миколая. Також у рамках свята презентували оновлений українсько-грецький часопис “Вісник-Ангеліафорос – 2017”, упорядкований та виданий Асоціацією за сприяння МЗС України та СКУ. На заході з вітальним словом виступили голова Асоціації “Українсько-грецька думка” Галина Маслюк, Президент СКУ Євген Чолій, тимчасовий повірений у справах України в Греції Н.Косенко, парох Української громади Святого Миколая при церкві Святої Трійці о. Андрій, директор Української недільної школи, що діє при Асоціації “Українсько-грецька думка” Галина Павлюк, голова Культурноосвітнього центру “Берегиня” Оксана Козій.

Волонтерка з Австрії отримала медаль за любов до України Відома українська волонтерка з Австрії Тетяна Соловей отримала церковну нагороду – медаль “За жертовність і любов до України”. Церемонія нагородження відбулася 24 квітня в українському посольстві в Австрії, повідомляється на Facebook-сторінці дипустанови. “У присутності посла Олександра Щерби священик Української Православної Церкви отець Микола Лесюк передав Тетяні Соловей медаль “За жертовність і любов до України” від Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета”, – зазначили у посольстві.

Канада виділила $750 тисяч на освітній проект про Голодомор Уряд провінції Онтаріо надав трирічний грант у розмірі 750 тисяч доларів на підтримку Національного освітнього туру про Голодомор. Про це заявив депутат провінційного парламенту Онтаріо Іван Бейкер, повідомляє кореспондент Укрінформу. “Якщо наступні покоління розумітимуть уроки Голодомору, усвідомлюватимуть, як трапляються геноциди, то ми зможемо запобігти повторенню таких трагедій у майбутньому”, – сказав Бейкер. Гроші будуть виділені Канадсько-українські фундації, яка заснувала освітній тур у 2015-ому році. Цей проект включає “пересувний клас” – спеціально облаштований автобус з інтерактивним обладнанням, який подорожує освітніми закладами Канади з метою донесення правди про трагічні події 1932-1933 рр. в Україні. За останні три роки

“пересувний клас” відвідали понад 25 000 канадців, включаючи понад 18 000 студентів та викладачів.

Українські діти долучилися до святкової ходи народів світу в Цюриху Щонайменше 25 маленьких українців взяли участь у традиційній святковій дитячій ході Kinderumzug 2018 у швейцарському Цюриху, яка проходила 15 квітня у рамках щорічного свята Зехселойтен (Sechseläuten). Про це інформує Посольство України в Швейцарії.

Sächsilüüte або Парад Гільдій – це свято весни, під час якого на площі спалюють опудало сніговика і центром міста крокують Гільдії – вбрані у строї представників різних професійних об'єднань. Належати до Гільдій у Швейцарії – велика честь, бо це є ознакою приналежності до славетного роду. Оскільки у Швейцарії підтримують і поважають культури усіх народів, що живуть на її території, у дитячій ході також беруть участь представники різних національностей. Зокрема, щонайменше 25 маленьких українців взяло участь у дитячій ході Kinderumzug 2018.

Українські школярі перемогли на конкурсі наукових розробок у Китаї Троє українських школярів здобули золоті медалі на конкурсі наукових розробок Beijing Youth Science Creation Competition у Китаї. Про це у Facebook повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України. Зокрема, учениця Харківської спеціалізованої школи I-III ступенів № 162 Амілія Кирилова отримала нагороду за проект “Інтегративний метод в нейроциркуляторній діагностиці дистонії”. А київські одинадцятикласники – учениця гімназії біотехнелогій №177 Даніела Гайчук та Максим Палладін зі спеціалізованої школи №124 – нагороджені за командний проект “Дослідження вмісту важких металів у рослинах і їх вплив на пірамідні нейрони у живих організмах”. У МОН розповідають, що Beijing Youth Science Creation Competition – це конкурс науково-технічних розробок, створених молоддю, який щороку відбувається в Університеті академії наук Китаю. Цьогоріч розробки учасників були представлені в чотирьох категоріях: інформатика, математика, зоологія, біомедицина. Конкурс відбувався 24 – 28 березня в Пекіні.

Ukrainian People May 2018

39

Великодні свята української діаспори Чикаго

Ольга Руда Фото: Петро Ковтун і Ольга Руда

Освячення кошиків у Чикаго Українська греко-католицька церква св. Володимира і Ольги Христове Воскресіння – це завжди світлі надії, сподівання та духовне оновлення. У великодньому кошику ми несемо перед Боже обличчя свої дари Богу – те, що символізує наші потреби, нашу віру і нашу покору перед Ним.

7 квітня 2018 року чиказька діаспора, разом з усіма українцями світу, поспішала до своїх духовних храмів для благословення великодніх страв. На майдані біля греко-католицької церкви святих Володимира і Ольги (пастор Олег Кривокульський) рівними рядами стояли тисячі вірних і слухали вітальне слово Преосвященнішого владики Венедикта (Алексійчука). Незважаючи на майже зимову холодну погоду, тут зібралися цілі родини з дітьми і, навіть, новонародженими немовлятами. Після врочистого обходу храму священнослужителі почали святити паски і крашанки та щедро окроплювати прочан свяченою водою. Преосвященніший владика Венедикт сповістив про велику радість: “Христос воскрес!” А тисячі людей, в один голос радісно йому відповідали: “Воістину воскрес!” Вдивляючись у просвітлені, щирі обличчя моїх земляків, я бачила в їхніх очах не просто данину традиціям предків, а віру, яка здатна об’єднати серця та подолати будь-які перешкоди. Тому наші великодні кошики – це справжні витвори мистецтва, а наші вишиті рушнички – сімейні реліквії. Ми використовуємо їх тільки раз на рік, проте для нас вони є справжніми родинними оберегами. Моє серце завжди радіє, коли я бачу тисячі українців разом. Разом – ми сила. Разом ми допомагаємо Україні і нашим героїчним воїнам-захисникам. Разом ми безупинно нагадуємо американцям про нашу велику європейську країну та її мужній народ. Діаспора діє, організовує благодійні, культурні та патріотичні заходи, разом святкує і разом продовжує будувати острівці України за кордоном.

40

May 2018 Ukrainian People

Нагадаю, що парафію святих Володимира і Ольги було засновано 28 липня 1968 року за активної участі Блаженнішого Патріарха Йосифа Сліпого та за згодою Чиказького Владики, Преосвященнішого Ярослава Габра. 20 травня 1973 року Блаженніший Патріарх Йосиф поблагословив наріжний камінь під будову цього храму і надав йому титул “Собору”. Сьогодні парохом УГКЦ Св. Володимира і Ольги є отець Олег Кривокульський. Структура храму та його розпис художніми засобами відтворюють цілий всесвіт – Землю, з’єднану з Небом. Христос Вседержитель зображений всередині на блакитному тлі головної бані, яка символізує Небо. Переводячи погляд поступово донизу, ми бачимо головні події з історії нашого спасіння, а внизу – наших покровителів – Святих. Іконостас займає чільне місце в храмі. Він відділяє храм вірних від святилища та нагадує нам, що святилище

– це “святая святих”, де приноситься безкровна жертва Тіла та Крові Ісуса Христа. На південній апсиді розташовано ікону Покрови Пресвятої Богородиці зі Святими Володимиром і Ольгою по

боках. На північній апсиді представлено покровителів України: Св. Андрія Первозванного, Св. Архистратига Михаїла та Св. Юрія Переможця.

Над іконостасом з дуба для Собору Св. Володимира і Ольги особисто працював митець-різьбяр Павло Мозес. Чудові вітражі для цього Божого храму створив митець Ярослав Баранський із Йонкерсу (Нью-Йорк). Розписував Собор художник Іван Дикий, який народився у 1897 році на Харківщині. Після закінчення студій молодий іконописець їздив на чернечу гору Атос, щоб там докладно вивчити традиції східного церковного мистецтва.

22 листопада 2009 року на церковному майданчику перед собором Св. Володимира й Ольги у Чикаго відбулося відкриття й посвячення пам’ятника Першому Патріархові Української Греко-Католицької Церкви Кардиналові Йосифові Сліпому. Грандіозна постать нашому Ісусу ХХ століття (скульптор Євген Прокопов із Києва) заввишки більше трьох метрів височить на гранітному постаменті. В одній руці Патріарх Йосиф тримає Хрест – символ вірності Христовій церкві, а в другій – жезл – символ патріаршої влади. Частиною скульптурної композиції є відкрита книга Святого письма. Парафія Святих Володимира та Ольги зі своїм золотоверхим собором єднає українську громаду Чикаго та Іллінойсу у вірі наших дідівпрадідів та в повазі до найбільших церковних мужів ХХ століття: Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького та його наслідника Блаженнішого Патріарха Йосифа Сліпого. Чиказький Собор із мозаїчним панно Хрещення Русі-України над головним входом та Український Культурний Осередок залишається для діаспори Іллінойсу справжнім острівцем України на американській землі.

Великдень у Чикаго Українська греко-католицька церква св. Йосифа Обручника “На Великдень вуаль, що розділяє час і вічність, перетворюється у тремтячу павутину”, – влучно підмітив колись американський дипломат, письменник і поет Джордж Хортон. Великдень – це радість і блаженство духа, це найурочистіша у році Служба Божа, це писанки і паски, і щире вітання “Христос Воскрес!” “Воістину воскрес!” – дружно лунало у відповідь в українській греко-католицькій церкві святого Йосифа Обручника у Чикаго (парох Микола Бурядник).

8 квітня 2018 року українська діаспора Чикаго відзначала Світле Христове Воскресіння – найдавніше і найголовніше християнське свято, встановлене на честь Воскресіння Ісуса Христа. У цей день “відкриваються ворота до неба”, ми стаємо добрішими, віримо у життя вічне і в те, що “Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах життя дарував”. У цей Великий День ми приходимо до свого духовного храму, щоб доторкнутися серцем до Божественного, стати свідками Чуда, прийняти Таїнство миропомазання та замислитись над вічними цінностями. Українська греко-католицька церква св. Йосифа Обручника у Чикаго відома у всьому світі тим, що її 13 куполів символізують Ісуса Христа і 12 апостолів. Парафія, яка є однією з найбільших громад УГКЦ в єпархії св. Миколая, була канонічно встановлена 1 серпня 1956 року покійним Митрополитом Філадельфії Констянтином Богачевським. Парафіяни прагнули, щоб їхня церква стала найкрасивішою в світі, тому серед 32-х проектів обрали дизайн Зенона Мазуркевича.

6 квітня 1975 року єпископ Ґабро посвятив місце для будівництва. Через рік Патріарх Йосиф Сліпий відвідав парафію і освятив фундамент церкви. Спорудження цього храму було також освячене Максимом V Антіохійським, патріархом Мелькітської греко-католицької церкви, яка є спадкоємицею древньої Церкви Антіохії, заснованої ще апостолом Петром (нагадаю, що саме тут послідовників Христа вперше було названо християнами). На будівництво церкви, яке завершилось 26 грудня 1976 року, було витрачено

1,75 мільйона доларів. У 2006 році парафія Св. Йосифа Обручника приймала З’їзд східних католицьких церков, на який прибув Блаженнійший Патріарх Любомир Гузар. Щоб задовольнити духовні потреби нової хвилі українських іммігрантів, які переїжджали до північно-західних передмість Чикаго, отець Павло Гайда почав додатково проводити Служби Божі за Юліанським календарем. Парафія стала відомою як “Привітна парафія”. У січні 2008 року, після відходу у вічність отця Павла, парафія вітала нового та теперішнього пароха – отця Миколу Бурядника з сином та дружиною. У 2009 році священичі кадри парафії Св. Йосифа Обручника поповнив отець Володимир Кушнір із дружиною та донькою. Як помічник пароха він брав активну участь у житті церкви та вніс свій вагомий внесок у розбудову парафії. Нелегко було теперішньому пароху Миколі Буряднику

заступати покійного отця Павла Гайду, бо прихожани любили останнього. Утім, самовіддана праця отця Бурядника на благо української громади, розбудова парафії, створення нових організацій, благодійні, громадські та молодіжні події приваблюють сюди все більше молоді й новоприбулих. У стінах храму щонеділі злітають до купола злагоджені голоси церковного хору (керівник Марко Крутяк), все більше молодих сімей обирають церкву св. Йосифа Обручника своєю парафією. Під керівництвом о. Миколи парафія продовжувала рости, майже удвічі збільшивши свій список весіль та хрещень. Парафіяльний пікнік було замінено щорічним дводенним Юктоберфестом. Продовжувалося відновлення будівлі церкви. Завершився іконографічний розпис, розпочатий більш ніж 25 років тому, а також було відновлено грот із зображенням Гошівської Божої Матері, який під час свого візиту до Чикаго освятив Блаженніший патріарх Святослав Шевчук. Під крилом парафії зростають і розвиваються “Рідна Школа”, український драматичний театр “Гомін”, школа бойового гопака, школа танцю “Вишиванка”, які також сприяють вихованню дітей і не дають забути наші українські традиції. У 2017 році парафія Св. Йосифа Обручника відзначила свій 60-річний ювілей. Глибока віра, працьовитість і жертовність – це ті головні риси, якими Господь наділив отців Миколу та Володимира, і які є головною рушійною силою у житті української громади Чикаго.

Ukrainian People May 2018

41

Entertainment MAY 2018

Enjoy the best events, festivals, and fun things to do in Chicago, Illinois

J.C. Superstar May 2 – 20, 2018 ▸ Jesus Christ Superstar is Andrew Lloyd Webber’s epic rock musical with unforgettable songs, high-energy dance, and powerful storytelling at Lyric Opera House.

Discount tickets $26 to $101.

Yoga event May 12, 2018 (8 a.m.) ▸ Wanderlust 108 combines three events in one: a 5K run/walk, 75 minutes of yoga with DJ music, and 30 minutes of guided meditation, plus other activities at Butler Field in Grant Park. Optional lunch.

Mother’s Day cruise May 13, 2018 (12:30 p.m.) ▸ The family-friendly Mother’s Day Cruise offers 2.5 hours of views plus a cash bar and DJ music aboard Anita Dee II, departing from DuSable Harbor.

Discount tickets $10.

Lilac festival May 4 – 20, 2018 ▸ Enjoy lilac-themed events at Lilac Time in Lombard, including concerts, plant sales, tours, a formal ball, a stroll through Lilacia Park, beer and wine tasting, 5K, and an art & craft fair.

Polish parade May 5, 2018 ▸ Polish Constitution Day Parade celebrates ratification of the Polish constitution in 1791 and is billed as the biggest Polish parade outside Poland, on S. Columbus Drive (from Balbo Street to Monroe Street). Free.

Chicago Beer Classic May 5, 2018 ▸ Chicago Beer Classic has hundreds of beers, food vendors, and seminars on the grass at Soldier Field for age 21+.

Kite festival May 5, 2018 ▸ Children can fly free paper kites, run around outdoors, get their faces painted, and do crafts at Chicago Kids and Kites Festival at Cricket Hill in Lincoln Park.

Free.

Beer festival May 5, 2018 ▸ A ticket to Ballpark Brew Fest includes 25 samples of beer (3 ounces) from 50 breweries, with food for sale at Schaumburg Boomers Stadium.

Chicken wings festival May 6, 2018 ▸ Restaurants compete to win the “Best of Fest” award, you get to eat and hear music, and charity benefits at Wing Fest at UIC Pavilion.

Cinco de Mayo May 11 – 13, 2018 ▸ Viva Cinco De Mayo Festival has live music, food, arts & crafts, a carnival, and family activities outdoors at Toyota Park.

42

May 2018 Ukrainian People

Mother’s Day Brunch – zoo May 13, 2018 ▸ Make a reservation for the buffet Mother’s Day Brunch with live music at the Lincoln Park Zoo. Wine in the garden May 17, 2018 (6 to 8 p.m.) ▸ Try wines from eight wineries and light fare at Grapevines & Wines in McGinley Pavilion at the Chicago Botanic Garden in Glencoe for age 21+.

Beer at the conservatory May 18, 2018 (6 to 9 p.m.) ▸ Enjoy craft beer and food trucks at Beer under Glass indoors and outdoors at Garfield Park Conservatory.

German party May 18, 2018 (7:30 p.m.) ▸ Celebrate spring and the arrival of Maifest at the Stammtisch Open Haus with traditional white asparagus and Maibock beer at Dank Haus. Free admission, with food and drinks for sale.

Wine tasting May 18 – 20, 2018 ▸ Taste 80 wines at Lincoln Park Wine Festival, which has tented wine and food pavilions, live music, and crafts at Jonquil Playlot Park.

Discount tickets $33 to $39.

Mexican food festival May 25 – 27, 2018 ▸ Mole de Mayo features “mole” and other foods, a crafts market, two stages of entertainment, and a wrestling ring in historic Pilsen (at Ashland & 18th Street).

Mayfest May 18 – 20, 2018 ▸ Mayfest features bands in a giant tent, festival food, pretzels, and beer at 3100 N Ashland Ave. Saturday includes a kids’ day from 10 a.m. to 1:30 p.m.

Barbecue May 25 – 27, 2018 ▸ Billed as the state’s largest BBQ competition, Red, White, and Bar-B-Q has live music, craft vendors, a carnival, beer tent, and barbecue in Westmont.

Free.

Architectural tour May 19, 2018 ▸ Tour innovative homes and buildings designed by Frank Lloyd Wright on the Wright Plus Housewalk.

Big music festival near Peoria May 25 – 27, 2018 ▸ Summer Camp Music Festival typically attracts 20,000 fans watching 100 bands on 7 stages in Chillicothe.

Food trucks at the zoo May 19, 2018 (6:30 to 9:30 p.m.) ▸ The Food Truck Social features dozens of trucks selling food and beverages, activities, live music, and an opportunity to wander Lincoln Park Zoo after hours.

Irish festival May 25 – 28, 2018 ▸ Chicago Gaelic Park Irish Fest offers music, theater, storytelling, dancing, and family entertainment on five stages, and free carnival rides in Oak Forest.

International festival May 19 – 20, 2018 ▸ Experience ethnic folk music and dance, exotic food, unique arts and crafts, international children’s games, beer tasting, a bazaar, and cultural exhibits at the Skokie Festival of Cultures in Oakton Park. Free.

Memorial Day Parade May 26, 2018 ▸ A wreath laying ceremony is 11 a.m. at the Eternal Flame on Daley Plaza. The Memorial Day Parade at noon has highschool marching bands, drum and bugle corps, veterans’ groups, and active duty military on State Street (from Lake to Van Buren). Free.

Belmont-Sheffield music fest May 26 – 27, 2018 ▸ Celebrate Memorial Day weekend with local bands, food, drink, and street vendors at the Belmont-Sheffield Music Festival on N. Sheffield Avenue (from Belmont to Roscoe). Donation.

Wine tasting May 20, 2018 (3 to 6 p.m.) ▸ Andersonville Wine Walk has two different routes with a dozen retail shops serving wine to adults.

Rhubarb Festival May 20, 2018 ▸ The Rhubarb Festival features rhubarb and strawberry pies and jams, a baking contest, kids’ games, and historic tours at Kankakee County Museum. Free entry.

R & B music festival May 25, 2018 (7:30 p.m.) ▸ Dress up in black attire for All Black Affair featuring Kindred Family Soul, Jon B, Carl Thomas, Ginuwine, Dru Hill, and a cash bar at Auditorium Theatre.

Discount tickets $19 to $30.

Spectacular bike ride May 27, 2018 ▸ Register to ride your bike on 15-mile Lake Shore Drive when it closes to vehicles during Bike the Drive, and join the after-festival until noon at Butler Field.

Maifest May 31 – June 3, 2018 ▸ The German festival known as Maifest Chicago serves beer, brats, sauerkraut, and music in Lincoln Square at Lincoln Ave. and Leland Ave. Free.

Ще якихось 20-15 років тому, термін “етнічна кухня” часто асоціювався у жителів Чикаго з недорогими закладами громадського харчування, де можна було просто швидко поїсти. Проте, сьогодні шеф-кухарі етнічних ресторанів Міста Вітрів підняли унікальні страви народів світу до нових, “вишуканих” висот. Вони перетворили культуру харчування у справжнє мистецтво.

Кращі українські та інші етнічні ресторани Чикаго

Ethnic Dining

Українські ресторани MJ Restaurant Ресторан MJ – це сімейні традиції української автентичної кухні та сучасний оригінальний інтер’єр. Це затишок, привітна атмосфера та надзвичайно смачна їжа, яка готується з любов’ю до своєї справи. Переписи цього ресторану, які збиралися десятиліттями за стародавніми українськими традиціями, допоможуть вам відчути справжній український дух і перейнятися атмосферою домашнього тепла і затишку!

912 N Western Ave, Chicago, IL 60622 (773) 770-3718 mjrestaurant.us Clear Life Cafe Український ресторан в так званій “польській околиці” Чикаго. Смачні традиційні українські страви, шашлики на справжньому мангалі, а не в духовці, грузинські та вірменскі делікатеси. Власниця Ліля запрошує відсвяткувати Дні народження, невеликі весілля, випускні, хрестини, перші

причастя, поминки, заручини, корпоративи чи просто приємно провести вечір в затишній романтичній обстановці. Усі напої та страви в ресторані готуються на очищеній воді Clear Life (Інформацію про цю унікальну воду ви знайдете на сайті ZdrowaWoda.com).

6140 W Belmont Ave, Chicago, IL 60634 (708) 692-6749 ClearLifeCafe.com Magic Jug Ця їжа завжди нагадує мені надзвичайно смачні страви моєї мами. Таких ніжних вареників, неперевершених налисників, картопляних дерунів, грибових підливок, борщу і десертів, як у шеф-кухара Каті Кравчук ви не знайдете в іншому місці!

6354 W Irving Park Rd, Chicago, IL 60634 773-286-8855

Tryzub Ukrainian Kitchen Відкриття “Тризубу” в самому серці Української Околиці Чикаго стало грандіозною подією не тільки в житті української громади Міста Вітрів, але й у житті усіх чиказьців. Красиву сучасну чотириповерхову будівлю з величезним тризубом на південнозахідному куті вулиць Чикаго і Левітт помітно здалеку. Проте, тільки завітавши всередину приміщення, ви зрозумієте, що потрапили у своєрідний музей в українському національному стилі. І в барі, і в просторому вишуканому залі витає дух українського козацтва, старовинні експонати розповідають про важливі події нашої історії, факти Голодомору-Геноциду 1932-33-х років, а вишиванки та сімейні світлини тішать око і нагадують про міцні коріння української родини.

2201 W Chicago Ave, Chicago, IL 60622 (773) 698-8624 Shokolad Pastry & Café Невелика пекарня в Українській Околиці, яка перетворилась у популярний ресторанчик! Українські традиційні страви, найкращі вишукані домашні десерти і творчий підхід до своєї справи.

2524 W. Chicago Ave., Chicago, IL 60622 773-276-6402

Old Lviv Український буфет в самому серці Української Околиці. Ви можете тут покуштувати все, що забажає душа, ще й взяти їжу для родини з собою.

2228 W Chicago Ave, Chicago, IL 60622 (773) 772-7250

Польські ресторани та бенкетові зали

Східно-Європейські ресторани та бенкетові зали

Red Apple Buffet (Czerwone Jabluszko) В Чикаго є місце, де ви можете спробувати усі свої улюблені страви. Це – “Червоне Яблучко”. Тут ви можете посмакувати українським борщем, варениками, картопляними дерунами, печеною телятиною, гуляшем, налисниками, палюшками, домашнімим яблучними струдлями, перекладанцями, завиванцями, тістечками та ще десятками смачних домашніх страв, як у мами та бабусі.

3121 N. Milwaukee Ave., 773/588-5781 6474 N Milwaukee Ave, Chicago, IL 60631 773-763-3407 www.redapplebuffet.com

Pavilion Restaurant & Lounge Без перебільшення: ресторан Pavilion в Норсбруку – це шедеври страв Східної Європи, а також класичних американських та французьких.

577 Waukegan Rd., Northbrook, IL 60062 (847) 715-9440 pavilionchicago.com

Lone Tree Manor Banquet Hall & Catering Просторі вишукані бенкетні зали для сімейних та бізнесових свят. Весілля, яке ви не зможете забути! Смачні українські, польські та американські домашні страви.

7730 N Milwaukee Ave, Niles, IL 60714 (847) 967-0966 www.lonetreemanor.com

PETERGOF BANQUET HALL Вишуканий, екстравагантний, неповторний, унікальний, перлина північного Чикаголенду – як тільки не називали Петергоф американські критики та журналісти! Петергоф – це найкращий вибір для святкування весілля, ювілею, заручин, хрестин, випускного, бізнес-вечірки, корпоративу та інших свят. Ви також можете завітати сюди будь-якого суботнього вечора, щоб разважитись з коханою та друзями.

Brookside Plaza, 577 Waukegan Rd, Northbrook, IL 60062 (847) 715-9445 petergofchicago.com

Компанія дистриб’ютор

Licensed Caviar and Fish Dealers 20 років в бізнесі

а натуральна свіжа осетров

А Р К I А Н Р О Ч Найкращі ціни від виробника. Доставка до вашого дому.

847-373-8885

Італійські ресторани та бенкетові зали Via Carducci la Sorella Один з найкращих італійських ресторанів в Чикаго! Традиційний південно-італійський дух, піца з тонкою скоринкою, унікальні страви з морепродуктів та м'яса, і повний бар напоїв в затишних кімнатах в італійському стилі. Спеціальні пропозиції: - Безкоштовний келих вина або Prosecco з будь-якою вечерею; - Кожної неділі бранч в сімейному стилі - всього $19.95 (з 12:00pm 5:00pm).

1928 W Division St, Chicago, IL 60622 (Wicker Park) (773) 252-2244 www.viacarduccichicago.com La Villa Restaurant & Banquets 3632 N Pulaski Rd, Chicago, IL 60641 773/ 283-7980 lavillabanquets.com

Грецький Greek Islands Restaurant 200 S Halsted St, Chicago, IL 60661 (312) 782-9855

Китайський

Phoenix 2131 S. Archer Ave. (btw.

Wentworth Ave. and Cermak Rd) 312/328-0848 www.chinatownphoenix.com

Won Kow 2237 S. Wentworth Ave. (btw. 22nd Place and Alexander St.) 312/842-7500

Кубинський 90 Miles Cuban Café 2540 W Armitage Ave, Chicago, IL 60647 (773) 227-2822

Костаріканський Irazu 1865 N Milwaukee Ave, Chicago, IL 60647 (773) 252-5687

Frank Brichetto Chicago is always full of adventure and things to explore, and I hope to share these great experiences with the wonderful readers of this magazine.

Further

Explorations: May in Chicago

M

ay is here at last; is it warm yet? I don't know about you, but I am more than ready for Summer, so let's get started, shall we?

Sunday, May 6th, meet us at 77 E. Randolph St., in the lobby of the exquisitely beautiful Cultural Center, say around 10:15am, and we'll take a one hour tour of downtown, hosted by a volunteer Instagreeter. These very nice, very knowledgeable people are on hand to lead us, telling the history, architecture, and thrilling stories about this action-filled area. We'll start at 10:30, finish at 11:30, then take our time sightseeing and people watching through Millennium and Grant Parks, arriving at world-famous Buckingham Fountain about noon.

Just in time, as the good people of Chicago's Park District throw a party to “Switch on Summer” and turn the water ON. This wonderful structure, with its Beaux-Arts landscape and intricate bronze sculptures has been one of America's finest fountains since its dedication in 1927. Starting at noon, festivities will include live entertainment and free giveaways. We've brought the whole family, so let's trade a few stories, then cheer and applaud at 2:00pm, when the magnificent fountain turns on. 301 S. Columbus Dr., Grant Park, Chicago.

48

May 2018 Ukrainian People

The celebration continues until 3pm, and after this, I'm getting a bit hungry, aren't you? Let's walk north, up the Magnificent Mile towards Navy Pier.

Heading over the Chicago River on the DuSable Bridge, we slow down and take in the sculptures and plaques that mark our crossing. The blazing white of the Wrigley building, and then Tribune Tower, come quickly into view. Today, we walk just a bit farther, east, then north to 201 E. Grand and Volare Ristorante Italiano. They serve fabulous, wonderful, mind boggling food, and they do it with great service and prices that (while not cheap, mind you) are better than you expect in the Streeterville neighborhood. Shall we split a bottle or two of wine? Oh my yes, it's that good, and yes, save room for dessert. Let's keep this up all month!

I've never been to Tuley Park, 501 E. 90th Pl., Chicago, but hey, there's a free jazz concert there on Friday, May 11th. At 7:00pm, we can catch “Saxophonists Rajiv Halim, John Foster and Geof Bradfield as they reflect upon Von Freeman's deepest musical influences: Coleman Hawkins, Lester Young and Charlie Parker.” That will be something to hear, jazz fans. This is a JazzCity free concert, now in their 21st season. www.Jazzinchicago.org, 312.427.1676

Lincoln Park Zoo is always appealing, remember December's “Zoolights,” displays? As beautiful as that was, NOW is a much better time to visit, don't you agree? The 34 acre zoo, right in Lincoln Park, is free and open almost every day. Whenever I go walking through the carefully tended environments, learning about these magnificent animals and birds, well, I'm always filled with respect and awe.

Meet us Sunday, May 13th, and not only will we spend the afternoon walking through the displays and animal habitat viewing areas, we will also bring our best appetites, because after the usual closing hours, this evening, from 6:30pm to 9:30pm it's a Food Truck Social. All those colorful trucks, each with a different type of food to offer us, is just too tempting to pass up.

Remember all that walking? We earned our appetites this day, so a bit of food enjoyment is in good order. We'll eat what we want, and then, most likely, a little bit more, while we watch the evening settle in and the stars come out to shine and play. Lincoln Park Zoo, 2001 N. Clark St., Chicago. https:// www.lpzoo.org.

I

t is spring, almost summer, and planting season is well underway.

To help us along, Kilbourn Park Greenhouse, 3501 N. Kilbourn Ave., is holding their annual Organic Plant Sale. If you visit https://www.chicagoparkdistrict. com/events/organic-plant-salekilbourn, they will tell you: “more than 150 varieties of organicallygrown vegetable, herb, and flower seedlings” will be available, Many are selected for gardening in small spaces and containers. Greenhouse volunteers, who help to grow the seedlings, will help us with plant selection and planting. Let's buy a few things (I need some really hot pepper plants) and support the greenhouse and their excellent work that connects kids to nature and healthy foods. May 19th & 20th, from 10:00am until 2:00pm, cash only, prices are only from $2.00 to $4.00 each plant, I think I'll plant an entire garden this year!

Would you like to take some time, breathe deeply and reflect upon life? Join me for a quiet, meditative walk through Graceland Cemetery, 4001 N. Clark St., anytime from 9:00am through 4:00pm, weekdays or 10:00am through 3:00pm on Saturdays. One of the oldest cemeteries in Chicago, filled with tombs of famous artists, deceased mayors, it's truly the resting place of architects. From John L. Sullivan, “father of the Chicago School of Architecture”, through Daniel Burnham, whose Chicago Plan preserved our lakefront that we cherish today, on through those builders of skyscrapers, van der Rohe and Kahn, you'll find their final resting places here.

Let me remind everyone that our new friends at the Windy City Playhouse are still presenting “Southern Gothic”, that dramatic,

emotional, controversial, action packed, and wonderfully directed play that directly immerses you along the sidelines of a house party as the gossip, corruption and tension build to a very unexpected, yet satisfying climax. The actors make the play come alive. Seating is limited to about 30 people per show, and they are selling out well in advance. Get your tickets now, readers, you'll be glad you went.

Windy City Playhouse, 3014 W. Irving Park Rd., Chicago, www.windycityplayhouse.com, 773.891.8985.

into playing at being a wealthy British businessman in the midst of serious negotiations over an African copper mine. “Chaos erupts,” as you can imagine, and the humor drives right through this irreverent exploration of the back-room political and economic deals that so shape the modern world. The ensemble cast is led by award-winner Rainn Wilson, whom you'll doubtless remember as “Dwight Schrute” from the long-running TV comedy, The Office. Doppelganger will only run through May 27, so get tickets as soon as possible. Steppenwolf's Downstairs Theater, 1650 N. Halsted Ave., Chicago, 312-3351650, www.steppenwolf.org That really lousy, lingering, damp winter and spring are finally leaving, tulips are in bloom up and down Michigan Avenue, and throughout our city parks and personal gardens, sun shines more often, and people are starting to smile at each other

There is a new show presented by our old friends at the worldfamous Steppenwolf Theater: Doppelganger. Readers, friends, believe this: Steppenwolf is unsurpassed in so many ways.

Every play is socially edgy, bringing us into the realms of race relations, marriage crises, family ties and lifelong relationships that either thrive or fail before our eyes. The energy and emotion often just pours off the stage and up the aisles. Many now famous actors have started their performance careers here, including the founders, Jeff Perry, Terry Kinney and Gary Sinise.

Doppelganger, this newest production, is no different. It is a comedy, an “international farce” centered around “first world greed and backroom deals,” as an American tourist is suddenly thrust

again. Is this The Emerald City?

Did we somehow get picked up by a tornado and transplanted to Oz? That must be the case, since I just met Dorothy, and she told me a great deal about her recent adventures.

She, and Tin Man, Lion, Scarecrow and the good and wicked witches are all onstage at the classically beautiful Chicago Theatre, from May 8th through the 20th.

Yes, friends, The Wizard of Oz has come to Chicago, in an amazing presentation by The Madison Square Garden Company,

and they will walk and sing their way along the Yellow Brick Road through the many familiar travails and challenges they face together to get their beloved Dorothy before the Wizard and back to Kansas.

The fully restored, beautiful and iconic Chicago Theatre is a delight in itself. Now an official Chicago landmark, it first opened in 1921 as Chicago's grandest cinema house.

The Neo-Baroque French Revival style architecture still stands out and the brilliant marquee, three stories tall, is frequently seen in movies and on television. It is the largest, and oldest building of that style in Chicago, and one of the largest in the country. Originally, and throughout much of its history, a movie house, The Theatre is now a performing arts venue, with stage plays the primary attractions. The Chicago Theatre, 175 N. State St., Chicago, https://www.msg. com/the-chicago-theatre May is a very busy month, dear readers, and we haven't even gotten close to Memorial Day, where I hope you will ALL join me at Bike The Drive, the annual event wherein Lake Shore Drive is closed to automotive traffic until 11am and around 5,000 bicyclists will join the fun, catching views of Chicago's magnificent skyline, from the north and south as we ride. Starting at Grant Park, we'll pedal our way to the Museum of Science and Industry, where a rest stop lets us grab some food and water or juice before we head north all the way to Hollywood. There we turn around, rest once more, then complete our just-over-thirty-mile round trip. http:// bikethedrive.org There is a festival, of course, to welcome us back, with live music and presentations by cycling and outdoor related companies. It's a happy, fun filled experience, and I encourage everyone to try it.

Just once? Please? See you there!

П одо р ож і

G

reat Lakes я побачив у фільмі “Чингачгук – Великий Змій” і “Віннету – вождь апачів”. Там, на берегах Великих озер Америки і Канади – Суперіор, Гурон, Мічиган, Ері і Онтаріо – жили індіанці, курили люльку миру, метали томагавки і знімали скальпи, борючись з французами і англійцями за свою землю і свободу. А про Чикаго та озеро Мічиган я прочитав в книзі Жуль Верна “Навколо світу за 80 днів”, яку він написав ще в 1865 році: “На другий день, 10 грудня, о четвертій годині вечора поїзд прибув до Чикаго; місто вже піднялось з руїн і ще більш гордовито розкинулося на берегах чудового озера Мічиган”. Жюль Верн пише просто і красиво, і, звичайно, мені теж захотілося вирушити в кругосвітню подорож, а заодно подивитися місто і озеро. Дивно, але так і трапилось. В 1995 році ми приїхали в Америку. Через декілька днів до нас прийшов мій друг Сашко і сказав: - “Поїхали на Лейк”.

- “Lake Michigan?”, – запитав я.

- “Так, але в Чикаго ми називаємо його просто Лейк”, – пояснив він. Це був липень. Спекотно. Саме час їхати на озеро. Ми тоді жили на перетині вулиць Devon та Damen у Роджерс Парку, і до озера треба було їхати машиною, якої у мене ще не було. За мною заїхали друзі і повезли показувати місто і озеро, від вигляду якого у мене перехопило подих, коли великий чорний “Лінкольн” виїхав на найкрасивішу дорогу Чикаго під назвою “Лейк Шор Драйв”. Пам'ятаю, як мене вразив Лейк – величезний, як океан. Гарний, чистий і холодний.

Захоплююча подорож автівкою

навколо озера Мічиган Мічиган – це американець

Михайло Осиповський – журналіст і мандрівник. Мета – відвідати 100 країн і зрозуміти, як влаштований світ. Навчався в МДУ ім. М.Ломоносова, Гаванському університеті на Кубі, Northwestern University в Чикаго. Автор і ведучий щотижневої радіопрограми “Vacation Magazine”, яка виходить в суботу з 12 і до першої години дня на хвилі Chicago1430 AM і в понеділок в 1:15 дня на хвилі 1240АМ. Писати за адресою info@vacationmagazine.net

50

May 2018 Ukrainian People

Lake Michigan – це справді американське озеро, тому що воно повністю знаходиться в США, на відміну від інших чотирьох, які розташовані на кордоні Америки і Канади. Крім того, Мічиган – найбільше прісноводне озеро Сполучених Штатів і п’яте за величиною в світі. Його площа сягає 58 тисяч квадратних кілометрів, довжина – 307 миль (494 кілометри) і ширина – 118 миль (190 кілометрів). Середня глибина озера становить 85 метрів, а у найглибшому місці – 281 метр. На берегах Мічигану проживають 12 мільйонів осіб, а найбільшими містами є Чикаго і Мілуокі. До речі, слово “mishigami” мовою індіанців Ojibwa означає “Велика вода”, а першим з європейців озеро відкрив француз Жан Ніколі в 1634 році.

Супутник і бойовий індіанський убір Ми їхали із Чикаго у Грін Бей уздовж озера Мічиган хорошими дорогами I-94 W та I-43. Це недалеко – всього 206 миль і 3 години. Тоді у мене була старенька “Шевроле Імпала” і, хоча “Імпала” – це найшвидша антилопа Африки, я називав її “Ластівка”. Я їхав 94-м хайвеєм і машина йшла рівно і спокійно. Потім ми перетнули кордон графств Шауано і Віннібаго у штаті Вісконсин. Неподалік мерехтіли вогні містечка Ошкош. Ми наближалися до міста Ред Спрінгс і індіанської резервації Меноміні. Їх багато у Вісконсині, а в Америці – цілих 326. Тут ми зробили зупинку – купили індіанську ковдру і головний убір індіанського вождя з пір'ям (дивись фото). Закутавшись у строкату ковдру, біля багаття в індіанській резервації Menominee на березі озера Мічиган ми сиділи і курили люльку миру.

A якщо вам набридне їхати машиною, в чому я

сумніваюсь, тоді можна зробити “spurroute” – зрізати кут: сісти на пором “SS Badger Ferry” у містечку Манітовок (дивіться карту) і за стрілою поперек – перетнути за 4 години озеро до містечка Лудінгтон в штаті Мічиган. І, до речі, зазирніть в Манітовок, що знаходиться за 80 миль від Мілуокі. Там знаходиться Wisconsin Maritime Museum, де стоїть підводний човен USS Cobia довжиною 95 метрів. Тут не проґавте вулицю North 8th Street. У цьому місці сталася незвичайна подія: 5 вересня 1962 року туди впав уламок радянського “Супутника 4”. Великий залізний уламок вагою в 20 фунтів (9 кілограмів 100 грамів) нині зберігається в місцевому музеї, а на місці падіння встановлено меморіальний знак. 7-тонний “Супутник 4” був виведений космічним кораблем “Восток”, що був запущений у травні 1960 року. Цікава деталь: у 2008 році в містечку відбувся перший фестиваль “Sputnik Fest”.

Інформація про подорожі На дюни Сплячої Ведмедиці У 2011 році ранкове телешоу “Доброго ранку, Америка” провело конкурс глядачів, де Дюни Сплячої Ведмедиці (Sleeping Bear Dunes National Lakeshore) завоювали титул “Найпрекрасніше місце в Америці”. Національний парк займає 35-мильну (56 кілометрів) частину східного узбережжя озера Мічиган, включаючи ліси, високі дюни, пляжі і стародавні льодовикові утворення. Близько чотирьох місяців на рік озеро покрите льодом, а його найбільші острови називаються Північний Маніту і Південний Маніту. Пам'ятаєте, як у фільмі про Чингачгука індіанці вперше побачили статуетки “слонів з хвостом і хоботом”: “Диво Маніту – два хвоста”. Вирізані зі слонової кістки фігурки в кіно обміняли на життя людини. Дюни Сплячої Ведмедиці – красива індіанська легенда. Згідно неї, величезна лісова пожежа на західному березі озера Мічиган змусила ведмедицю та її двох дитинчат сховатися у воді, а потім вони попливли, вирішивши дістатися протилежного берега. Після багатьох миль плавання двоє ведмежат відстали. Коли мати вийшла на берег, вона чекала їх на вершині високої скелі, але змучені дитинчата потонули в озері, а мати чекала в надії, що її діти нарешті з'являться. Під враженням від туги та віри матері, Великий Дух створив два острови – північний і південний острови Маніту – в пам'ять про ведмежат, а вітри поховали Сплячу Ведмедицю під пісками дюн, де вона чекає і донині.

Американська Голландія Далі за курсом – місто Голландія, штат Мічиган. З 1929 року там проходить знаменитий фестиваль “Tulip Time”, а роком раніше міська рада купила 100 тисяч цибулин тюльпанів з Нідерландів для посадки в міських парках. І сьогодні – це щорічне свято, що є найбільшим фестивалем тюльпанів у Сполучених Штатах. До речі, фестиваль визнаний третім за величиною міським святом Америки. Серед заходів фестивалю – три паради, феєрверк, голландський ринок, різні шоу, концерти, ярмарок ремесел та танці у голландських дерев'яних черевиках “klompen”. Нині в Голландії – безкраї поля тюльпанів, що вистилають вулиці і спеціальні сади, розкинулися по всьому місту. У 2018 році свято відбудеться з 5 по 13 травня.

На Мічигані чудово За картою навколо озера Мічиган – 981 миля та 18 годин 27 хвилин – і проїхати треба 4 штати: Іллінойс, Вісконсин, Індіана та Мічиган (карти маршрутів додаються). І ще одна цікава деталь: у містечку Орегон, штат Іллінойс, стоїть пам'ятник Чорному Яструбу, висотою 23 з половиною метри. У нього є й інша назва: “The Eternal Indian – Вічний Індіанець”. Так що у мене ще є час і, можливо, наступного разу, коли я поїду на Лейк, мені пощастить, і я зустріну Чорного Яструба, Віннету і Чингачгука. Адже вони все ще живуть на берегах великого озера Мічиган. Вони все ще там. Сидять біля багаття і курять Трубку Миру, але це вже зовсім інша історія...

Телефонуйте в “Let'sTravelNow” – (877) 771- 0124 або надсилайте листи на email natalie@letstravelnow.us і Наталя Вепринська організує подорожі в 150 країн світу. Географія маршрутів – неосяжна. І, маючи багатий досвід – 25 років в бізнесі – наша туркомпанія пропонує унікальні подорожі по всьому світу в 150 країн світу: • • • • • • • • • • • • • • • • •

Подорожі Америкою і Канадою Відпочинок для всієї родини у Мексиці та Домініканській Республіці, Ямайці та на Гавайях Круїзи на острови Карибського моря Кругосвітні подорожі На яхті на острови Середземного моря Круїзи в Італію, Іспанію, Грецію та Францію Сходження на Кіліманджаро і сафарі в Африці Вулкани і гейзери Ісландії Перегони на собачих упряжках у Гренландії і на Алясці Гірські лижі в Америці і Канаді, Швейцарії та Австрії Лікування та омолодження душі і тіла на курортах Словенії, Італії та Чехії Захоплюючі тури в Бразилію та Аргентину, Перу і Еквадор Японія і Китай, В'єтнам і Таїланд, Філіппіни та Індонезія Весільні подорожі в Мексику, на Таїті і Фіджі Дайвінг на островах Маврикій, Козумел, Мальдіви і Сейшели Гольф у Шотландії та Іспанії Історичні подорожі до Ізраїлю, України та Білорусії.

Ukrainian People May 2018

51

А вто

Олег Погайдак

Електромобіль Tesla Model 3: майбутнє сьогодні Історія марки Tesla / Тесла

А

мериканська автомобільна фірма Tesla була створена у 2003 році в Силіконовій долині Мартіном Еберхардом, який працював над удосконаленням акумуляторів. Інвесторами фірми стали Ілон Маск від PayPal і Ларрі Пейдж із Сергієм Бріном від компанії Google. З самого початку фірма Tesla ставила перед собою завдання розробити електромобіль не для вузької групи споживачів, а для всіх автолюбителів. Зовнішній вигляд концептуального електрокара створили дизайнери із компанії Lotus, тому схожість його екстер'єру з Lotus Elise цілком зрозуміла. Подальша співпраця Tesla і фірми Lotus призвела до природного рішення про збірку електромобіля на потужностях Lotus Cars. Співробітників із високотехнологічного обладнання Мартіну Еберхарду вистачало й у Силіконовій долині, а от автоінженерів доводилося переманювати із компанії Lotus. Керівництво Lotus пригрозило закрити виробництво електромобіля на своєму заводі, тож Еберхарду довелося шукати автомобільних інженерів в інших місцях. До 2007 року вже було зібрано кілька родстерів з електродивгуном, і вони були показані зоряній каліфорнійській публіці. На оглядинах можна було тільки записатися у чергу на придбання Tesla Roadster, а проїхати навіть кілька сотень метрів не дозволялося. Не дали до рук електромобіль навіть відомому акторові і тогочасному губернатору Каліфорнії Арнольдові Шварценеггеру.

52

May 2018 Ukrainian People

Орієнтовна початкова ціна на родстер становила 100 тисяч доларів. Динамічні характеристики моделі Tesla не поступалися показникам сучасного автомобіля, що використовує високооктановий бензин. Двигун електромобіля потужністю в 250 к.с. виводить родстер на швидкість у 100 км/ год за 4 секунди без реву мотора. Без підзарядки родстер Tesla проїжджає близько 400 км. Кузов електромобіля виконаний з вуглеволокна. У наш час компанія Tesla – лідер на світовому ринку електромобілів. У тому, що майбутнє належить електрокарам (у зв'язку із вичерпністю ресурсів вуглеводню на планеті) керівництво компанії Tesla більш ніж упевнене. Свій перший масовий електромобіль Tesla Model S компанія випускає в 2012 році. І, за підсумками початку 2013 року, у США було продано майже 5 тисяч таких авто. Другою серійною моделлю Tesla став кросовер Model X, задні двері якого відкриваються за принципом “крило чайки”. У 2017 році американська компанія почала виробництво найбільш доступної і компактної новинки – Model 3, яка була покликана підвищити попит на електромобілі на тлі більш дорогих Model S і Model X.

Рекорди продажів Model 3

А

втомобіль Tesla Model 3 посів перше місце за оцінками продажів електромобілів у Сполучених Штатах з початку 2018 року. За січень-лютий було продано 4360 штук компактного електричного седана. З цими

цифрами Model 3 обігнала не лише своїх сестер, Model S і Model X, але й прямих конкурентів, таких як Chevy Bolt EV, і навіть таких гігантів, як Toyota Prius Prime. Не секрет, що у виробництві Model 3 сталося кілька затримок. За кілька останніх кварталів Tesla не відповідала деяким специфікаціям щодо Model 3, і до кінця 2017 автовиробник відкликав 1770 електромобілів. Каліфорнійська фірма також заявила, що до кінця грудня вона змогла досягти рівня продажів у 1000 одиниць на тиждень. Як зазначалося у таблиці показників продажів за січень і лютий, Model 3 показала зростання числа поставок транспортних засобів од початку 2018 року. Загалом у січні було поставлено близько 1875 Model 3, а в лютому 2018 року випущено 2485 Model 3, пише редакція ДжоІнфоМедіа з посиланням на статистичні дані американського автомобільного ринку.

Технічні показники

О

тже, нова Tesla Model 3 має 4695 мм у довжину, 1850 мм в ширину і 1443 мм у висоту, а її колісна база – 2875 мм. Базова версія важить 1607 кг, а обсяг багажника – 425 л. Електромобіль Тесла – одне з найбільш обтічних авто світу: коефіцієнт його лобового опору – лише 0,23. У Тесла Model 3 немає звичної панелі приладів, а всі дані виведені на великий 15-дюймовий тачскрін. Базова комплектація також включає діодні фари, двозонний клімат-контроль, доступ без ключа, аудіо, камеру заднього виду,

Wi-Fi, 8 подушок безпеки і систему автоматичного гальмування. Пакет опцій Premium додає в комплектацію електропривід і підігрів передніх сидінь, електропривід рульової колонки і більш потужну аудіосистему. Крім того, можна замовити один з двох типів автопілота: базовий за $5 тисяч і “просунутий” за 8 тисяч доларів. Електрокар Tesla у базовій комплектації за 35 тисяч доларів розганяється до 100 км/год за 5,6 с і розвиває швидкість до 210 км/ год. Акумуляторна батарея на 60 кВт/год дозволяє проїхати 355 км без підзарядки. Дорожча версія Tesla Model 3 2018 за 44 тисячі доларів отримала батарею на 85 кВт/год, а запас її ходу – 500 км. Динаміка в цьому випадку трохи краща: розгін до 100 км/год за 5,1 с, а максимальна швидкість – 225 км/год.

Амбітні завдання Tesla

Ц

і цифри набагато нижчі власних оцінок Tesla: компанія очікує, що до кінця квітня обсяг виробництва складе 2500 Model 3 на тиждень. Однак Model 3 є найбільш продаваним електромобілем у Сполучених Штатах в цьому році. Її найближчий конкурент, Toyota Prius Prime продав 3,546 одиниць з січня по лютий, що приблизно на 20% менше, ніж 4,360 одиниць Model 3, проданих за той же період. Крім того, корпорація за січень-лютий 2018 року продала 1925 одиниць Model S і 1 575 Model X. Для порівняння, Chevy Bolt EV, широко відомий як найближчий конкурент Model 3 за характеристиками і ціною, продав 2601 одиниць за 2 місяці цього року.

Затримки у виробництві

Н

езважаючи на затримки у виробництві, Tesla Model 3, мабуть, є ключовим автомобілем у продажах електрокарів 2018 року. Як видно з оцінок поставки електромобіля на масовий ринок, продажі Model 3 обмежені виключно кількістю транспортних засобів, що сходять з конвеєра. Завдяки тому, що Tesla окупиться у виробництві Model 3, домінування автомобіля на ринку електромобілів, ймовірно, буде незаперечним. Однак, попри такий неймовірний успіх, у минулому році в корпорації Ілона Маска були певні фінансові труднощі, пов'язані зі зниженням рентабельності виробництва і падінням вартості акцій компанії. Втім, із такими виробничими показниками корпорація незабаром забуде про це, як про прикре непорозуміння. Адже за електромобілями – майбутнє.

НАЙМАЄ НА РОБОТУ

ВОДІЇВ З CDL CLASS A - OTR SOLO 55-65 C/MI - OTR TEAM 70 C/MI - REGIONAL $1750/WEEK - LOCAL $25/HR - ОПЛАЧУЄМО - ВСІ МИЛІ, СТОПИ, ЕКСТРА ПІКАПИ - ВИ ОТРИМУЄТЕ СВОЮ ЗАРПЛАТУ ЩОТИЖНЯ

ЗАПРОШУЄ НА РОБОТУ

МЕХАНІКІВ - ОПЛАТА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЗНАНЬ І ДОСВІДУ

ДЛЯ ДОДАТКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЗВОНІТЬ 630.376.6373 EXT. 5

Бізнес

Ці ключі будуть корисні вам при аналізі ситуацій, які відбуваються з вами в житті.

Як

продовжити молодість

1. Зовнішнє аналогічне внутрішньому.

2. Подібне притягує подібне.

3. Починайте звертати увагу на те, що відбувається навколо і всередині вас.

4. Якщо ви щось помічаєте навколо, і це викликає у вас певні думки і емоції, отже, це присутнє у вас; ви повинні взяти з цієї ситуації якийсь урок.

5. Якщо вам щось не подобається в інших, отже, це присутнє в вас.

6. Якщо ми чогось уникаємо, значить, за цим ховається біль або страх.

7. Потрапивши в будь-яку ситуацію, будьте присутніми при тому, що відбувається. Якщо у вас з'явиться бажання втекти, дивіться, як ви це робите.

8. Зробивши вчинок, не звинувачуйте себе, а проаналізуйте все, що відбувалося до, під час і після, включаючи ваші думки, почуття і передчуття, і витягніть з ситуації урок.

9. Ситуації породжуються або притягуються вашими думками і блоками.

10. Наші блоки – це те, про що ми повинні дізнатися і зрозуміти в цьому світі.

11. Якщо ви потрапляєте в одну і ту ж ситуацію або постійно хворієте, отже, ви проходите якийсь урок. Що ви повинні зрозуміти в цій ситуації?

12. Ви – причина того, що з вами відбувається.

13. Не намагайтеся змінити світ або людей, що оточують вас. Змініть спочатку себе. Коли ви зміните себе, зміняться і навколишні люди, зміниться світ.

14. Якщо ви говорите собі і оточенню, що ви вже змінилися, отже, ви не змінилися зовсім, це маска.

15. Якщо ви говорите собі і оточенню, що у вас в якійсь сфері життя все гаразд, отже, там повний безлад. Це говорить маска. Саме тут треба найпильніше вдивлятися в себе.

54

May 2018 Ukrainian People

33 КЛЮЧІ до щастя 19. Забудьте про прагнення бути сильним. Справжня сила полягає в любові та увазі до себе та оточення.

20. Чоловік стає вільним і здатним діяти, коли жінка, люблячи його, відмовляється від володіння ним.

21. Думайте про те, що хочете мати, а не про те, чого не хочете.

22. Достаток не приходить від того, що вам не подобається жити у нестатках.

23. Ваша увага – це канал, яким тече енергія, щоб наситити думку. За думкою слідує творча енергія.

24. Негативні емоції не приносять того, що

ви хочете, вони приносять тільки те, чого ви не хочете.

25. Мрії і фантазії показують вам ваш потенціал.

26. Уява виводить за грані обмежень і вивільняє назовні ваш потенціал.

27. Якщо ви весь час повторюєте собі, чому ви не можете отримати предмет своїх мрій, ви ніколи не отримаєте його. Починайте говорити собі, чому ви можете мати бажане.

28. Розглядайте гроші і матеріальні предмети не з точки зору задоволення власних потреб, а як інструмент для самопізнання, повнішого самовираження і реалізації свого потенціалу.

29. Фокусуйтесь на тому, що хочете мати, а не на позбавленні від того, чого не хочете. Багато хто не знає, чого саме хоче, зате точно знає, чого не хоче.

30. Якщо ви не можете повірити у можливість чогось, у вас ніколи цього не буде.

31. Володіння достатком не настільки важливе, як оволодіння процесом його створення.

32. Навчитися створювати благополуччя в своєму житті – це процес вашого росту.

33. Ви прийшли у цей світ розширювати свою свідомість – кожний досвід, навіть негативний, веде до успіху.

1. Купіть велосипед.

2. Закохайтесь. Ніщо так не дисциплінує тіло, як бажання подобатися.

3. Худніть. З віком перед людиною стоїть неминучий вибір – лице або тіло. Тримати тіло в формі можливо, лице – ні, принаймні без пластичної хірургії або косметології.

4. Не їжте після семи вечора.

5. Не заздріть і не брешіть!

6. Спіть не менше восьми годин (за винятком випадків, зазначених у пункті 13).

7. Витрачайте гроші легко і весело. Робити накопичення – така сама ознака старості, як волосся у вухах ..

8. Відпочивайте. Мінімум два рази на рік.

9. Будьте допитливі. Людина, яку цікавить тільки власна особа, скоро зможе захоплено розповідати тільки про свої хвороби.

10. Навчіться радіти дрібницям, гарній погоді, жоржинам в саду або зоряним ночам.

11. Не плутайте розкіш і комфорт зі щастям.

12. Ніколи не кажіть: “Я боюся”.

13. Ніколи не кажіть: “Я старію” чи “Я старий”.

14. Якщо з'явилася можливість поїхати кудись вночі, їдьте. Краще проспати роботу, ніж життя.

15. Будьте щедрими.

16. Не вірте в теорії змови. Вони помилкові.

17. Будьте легкі на підйом. Не треба зважувати, обдумувати і сто разів радитися. Дійте. “Головне почати бій, а там подивимося”, – стверджував Наполеон. Так, він погано кінчив – ніхто не сперечається ... Зате, як яскраво жив!

18. Будьте, як птахи або живіть сьогоднішнім днем – не вчорашнім і не завтрашнім.

19. Не сутультесь.

20. Не скаржіться на життя. Взагалі не скаржіться. І ГОЛОВНЕ: 21. Якщо людина позбавлена почуття гумору – значить, було за що.

16. Не вважайте поради та допомогу, яку вам пропонують, за натяк на ваші недоліки і нездатність самому/самій вирішити задачу.

17. Коли у вас немає чогось, що ви хочете мати, отже, ви або не хочете, або не маєте наміру по-справжньому мати це. Щоб отримати щось певне, опишіть собі чітко, чого ви хочете. Вчіться гранувати кристал думки.

18. Ніколи не думайте про те, що люди можуть вам дати, або що ви хочете від них отримати. Роблячи це, ви втрачаєте свою привабливість.

Сто су н к и

На жіночому шляху не буває випадкових чоловіків

Ч

имало жінок мають основною метою свого життя зустріти гідного чоловіка. Вони вважають, що зустріти хорошого чоловіка – це наче випадкова подія, яка від жінки ніяк не залежить. Жінки думають, що ласкавий і турботливий чоловік – це дар, що приходить сам по собі. Я категорично не погоджуюсь з цим!

Це мислення змушує жінку бути “хижаком”, корисливою спокусницею, “тупою блондинкою” і ким завгодно, але тільки не жінкою-Богинею. Це мислення змушує жінок вишукувати, вичікувати, ловити, розбещувати, боротися, понуро чекати, перебувати в депресії – все, що справжній леді протипоказано. Я переконана на 100 відсотків в тому, що чоловік не потрапляє на нашу стежку випадково. Що до нас приходить тільки той чоловік, якому ми відповідаємо і внутрішньо, і зовнішньо.

• Якщо ми не поважаємо себе – до нас прийде чоловік-диктатор; • Якщо ми не знаємо, чого хочемо в житті – то чоловік не дасть нам займатися тим, чим ми хочемо; • Якщо ми пригнічені – чоловік буде нас придушувати; • Якщо ми депресивні – чоловік буде вганяти нас у депресію; Усе, що з нами відбувається всередині, мудрий Всесвіт буде відображати нам зовні – через людей, події, друзів і, перш за все, через найближчу тобі людину – твого чоловіка. Це все відбувається для того, щоб кожна жінка пройшла уроки і навчилася тих якостей, яких їй не вистачає. Якщо не вистачає сміливості – чоловік її буде придушувати; не вистачає мети в житті – чоловік буде її ще більше заплутувати; не вистачає любові до себе – чоловік буде обзивати і чіплятися! І навпаки, чим ближче жінка до власної гармонії і цілісності, чим вища у неї самооцінка, чим позитивніший її настрій і ставлення до світу, чим краще вона знає саму себе, чим більше любить себе – тим кращого чоловіка вона зустріне. Чоловік – це, перш за все, партнер, який буде відображати усі найслабші місця жінки, найтонші налаштування душі. Чим більше ви будете дізнаватися про себе, про свою душу, про свої цілі, про свої емоції – тим кращий чоловік прийде у ваше життя. Як мінімум, поганого ви просто не впустите туди. Поспостерігайте за нещасними жінками, у яких було багато відносин з чоловіками, кілька розлучень. Найчастіше типаж чоловіків повторюється. Якщо перший був п'яницею, другий буде ледачим, третій – хронічно хворим, четвертий – маминим синочком. Все це типаж слабкого чоловіка, а значить жінка привертає до себе саме такого. Це означає, що її внутрішній світ не сформований, і вона не готова прийняти чоловіка цільного, сильного, турботливого – бо вона сама не цільна, вона сама не любить себе, вона привертає тирана, зрадника, поверхневого – всі ті якості, які носить в собі. Як вона сама до себе ставиться – таким і буде чоловік! Не буває з'єднання двох половинок. Любов можлива виключно між двома особистостями, а не між порожніми половинками. Якщо ви будете вкладати свою енергію в себе, у свій саморозвиток, то ви ніколи не втратите. Кожній жінці, перш ніж думати про чоловіка, необхідно знайти саму себе, необхідно полюбити себе.

56

May 2018 Ukrainian People

и, 7 особливостей гідної жінк віки перед якою не можуть встояти чоло

Деякі жінки вже народжуються богинями. Вони не обов'язково ідеально красиві, але їх краса виходить звідкись зсередини, формуючись із самооцінки і впевненості в собі. Саме це і робить їх привабливими для чоловіків. Ви вважаєте себе такою жінкою? Можливо ні, але бути богинею – друга сутність для кожної жінки, просто, можливо, ви її ще не відкрили в собі. То перед чим не можуть встояти чоловіки?

1.

Гідна жінка спочатку “вивчає” чоловіка, придивляючись до нього. Вона не літає у хмарах, постійно мріючи про майбутнє. Вона вміє насолоджуватися теперішнім. Саме цього часто не вистачає багатьом жінкам, які, щойно зустрінуть чоловіка, відразу думають про весілля і сім'ю.

2.

Гідна жінка живе тут і зараз. Вона насолоджується тим, що життя дає їй в конкретний момент, що чоловік дає їй. Вона не вигадує проблеми, не надто аналізує кожен момент, не вибудовує стратегію, як його “уярмити”. Вона просто спостерігає, з яким типом чоловіка зустрічається. От і все. Багато жінок просто люблять все планувати: вони стають одержимі тим, щоб контролювати навіть найменші деталі. Але коли ви можете просто розслабитися і насолодитися тим, що є, ви будете скарбом для чоловіка. Він буде заінтригований вашої аурою.

3.

Гідна жінка залишається загадкою для чоловіка. Вона сповнена різноманітних барвистих граней, відкриваючи одну за одною своєму чоловікові, змушуючи його тамувати подих при кожному відкритті. Загадка – ось що зберігає новизну у

відносинах. Жінка знає, що чоловікові цікава гонитва, тому вона не розкриває всі карти відразу. Вона більше слухає, ніж розповідає. І це вміння слухати і не засуджувати теж дуже вабить чоловіків.

4.

Гідна жінка не залежить від кохання. Вона не закохана в ідею кохання, їй не потрібно бути з кимось, щоб відчувати себе повноцінною і щасливою. Вона знає, що і так гідна – з чоловіком чи без. Тому вона і не шукає активно, в кого закохатися. Вона насолоджується життям. Вона не кидається до першого зустрічного, думаючи, що у неї немає вибору. Вона вибирає чоловіка відповідно до своїх стандартів та принципів. Вона не погоджується на менше.

5.

У гідної жінки немає комплексу Попелюшки. Вона знає, що їй не потрібен принц, щоб зробити її щасливою. Вона приймає кохання, коли це саме те, чого вона хоче.

6.

Гідна жінка контролює свої емоції. Вона може бути вразливою і незалежною одночасно. Вона не нав'язується чоловікові, коли бачить, що він віддаляється. Вона дає йому особистий простір, хоча і чесна з ним в тому, що сумує за ним. Вона поважає те, що відчуває її серце, але не лає чоловіка за те, що він викликає у неї такі почуття.

7.

Гідна жінка не влаштовує драму. Коли відносини закінчені, вона може спокійно піти, або прийняти те, що він пішов. Вона може сама закінчити відносини, якщо відчуває, що вони ведуть у нікуди. Вона може тверезо оцінити ситуацію, що б не говорило її серце. Олена Ріпка

Гумор

*** Подруга запитує блондинку: - Ти чого така сумна?

- У посольстві анкету не прийняли для візи.

- Чому?

- Наприкінці, у графі “Не заповнювати”, я написала: “Добре”. *** На вулиці до чоловіка підходить гарненька дівчина: - Вибачте, але мені здається, що ви батько однієї з моїх дітей... Чоловік перелякано: - Я?

- Та заспокійтеся, я вчителька!

*** Іде чоловік вулицею й раптом чує голос: - Стій, ані руш. Ще один крок – і тобі впаде на голову цеглина й ти помреш. Він зупиняється й справді: цеглина впала просто перед ним. Іде далі, знову голос: - Стій, не рухайся. Ще один крок – і тебе зіб’є машина. Чоловік зупинився й дійсно: машина пролетіла просто перед ним. Ошелешений чолов'яга не витримує: - Де ти? Хто ти такий? Голос: - Я твій янгол-охоронець. Чоловік єхидно: - Та невже? А де ж ти був, коли я одружувався?

*** На іспиті студент бере один білет – не знає. Бере інший – теж. Третій – та ж біда. Так четвертий, п’ятий… Професор бере залікову книжку і ставить йому “3”. Інші студенти обурюються: - За що?

- Як за що… – відповідає викладач, – якщо щось шукає, значить, щось знає.

*** - Ти вийдеш за мене заміж? – запитує молодий чоловік дівчину.

- Ні. Чоловік, за якого я вийду заміж, мусить бути відважним і кмітливим! – відповідає вона.

- А ти вже не пам’ятаєш, як я врятував тебе, коли ти потопала?

- Ну так, відважним ти був, але ще не означає, що ти кмітливий.

- А як ти думаєш, хто того човна перевернув?

*** Чоловік входить в кімнату і бачить дружину в ліжку з другом. Дружина закриває обличчя руками: - Ой, ну знову почнуться докори, підозри... *** - Доброго дня, мені потрібні антидепресанти.

- А ви маєте рецепт?

- А що, свідоцтва про шлюб уже недостатньо? *** - Вийдеш за мене?

- Так, любий!

- Дуже добре. Моя зміна починається о сьомій. Дивись, не запізнись. *** Тільки справжній українець починає читати інструкцію, коли розуміє: все, кінець, зламав. *** - Як охолодити гарячий чай?

- Треба включити комп’ютер, зайти в інтернет, і бац! – чай вже холодний.

*** - Криза – це коли грошей немає?

- Криза – це коли гроші були. А коли грошей немає – це звичайне життя. *** Одному хлопцеві сподобалася дівчина. Він підійшов до неї і зізнався у своїх почуттях. Та у відповідь: - А у тебе є мерседеси? Ні… А двоповерхова вілла? Ні… Тоді розмова закінчена. Він приходить до батька і просить поради. Батько: - Ну, що я можу сказати … Бентлі можеш продати і купити три мерседеси, але зносити три поверхи через якусь бабу... Синку, це несерйозно.

*** Гугл – це напевно жінка: ніколи не дасть тобі закінчити фразу і запропонує свій варіант продовження.

*** Якщо я сказав, що не брав, значить – не віддам! *** Тіло: “Хочу пива”. Серце: “Протестую, хочу кохання”. Мозок: “Протест відхилено, я теж хочу пива”. *** Чоловік – дружині: - Зайчику, ти мене любиш?

- Звичайно, коханий!

- А зраду пробачиш?

- Звичайно, серденько, я мертвому все пробачу ... *** Чоловік робить 90% з того, що обіцяв. Жінка робить 90% з того, що обіцяла не робити. *** Найкращий день – це ЗАВТРА. Завтра ми всі займемося спортом, почнемо вчитися, старанно працювати, кинемо пити і палити, почнемо читати якусь розумну книгу, перестанемо жерти після шостої вечора... Але, коли не прокинешся, постійно СЬОГОДНІ!

58

May 2018 Ukrainian People

*** Поселилась жіночка в готель, приготувалась до сну, тільки лягла, очі закрила – аж тут хропіння з сусіднього номеру. І подушкою накрилась, і музику увімкнула – все одно хропе. Вона давай гатити у стіну – але все марно. Вранці стукає в сусідній номер і каже сусідові: – Та чи вам позакладало?! Чи ви не чули, як я вам стукала цілу ніч у стіну?

– Та що ви, жіночко, певно, що чув! Але, вибачайте, що не прийшов, таки добряче втомився.

Л і т е рат у р н а сто р і н к а

Казка про чоловіка, що заступав Усевишнього

Я

кось один добрий чоловік прийшов до Всевишнього й сказав: “Великий Боже, я багато думав про Тебе і дійшов переконання: тепер, коли бідні й багаті мають узаконені вакації, Тобі чиниться найбільша кривда, бо Ти гаруєш від створення світу без перепочинку вдень і вночі. А що я Тебе люблю, мені Тебе невимовно шкода, і тому я вирішив замінити Тебе бодай на короткий час, заки Ти хоч трохи перепочинеш. Бо люди подейкують, ніби Ти й справді втомився чи постарівся, що, зрештою, зрозуміла річ при такому ділі, внаслідок чого й чиниш не завжди так, як воно мало б бути, а це загрожує людству несусвітенними катастрофами. Звісно, я свідомий того, що для такого великого обов'язку я, як смертне створіння, не посідаю належних кваліфікацій, бо ж я не вирізняюся з-поміж інших ані особливими цнотами, ані винятковою праведністю життя. Але колись Ти сам запевнив

Емма Андієвська кволу людину, що створив її на свою подобу, уділивши їй скалочку свого єства. А коли це так, та нетлінна частка й допоможе мені впоратися з Твоїми обов'язками, заки Ти хоч трохи перепочинеш”. Усміхнувся Всевишній, склав свої регалії перед чоловіком й одразу ж поринув у небуття, а чоловік заходився справуватися в світі. І доки чоловік вірив, що Божа іскра в ньому допоможе і в найтяжчій скруті, доти й ішло все гаразд. Тільки Божий день надто довгий. І мірою того, як сонце наближалося до зеніту, чоловіка стали напосідати сумніви, до чого, звісно, почасти спричинилося й те, що люди зі своїми безнастанними благаннями й вимогами не давали чоловікові промитої води. А тут ще на лихо, разом із тим, як днина вбиралася в колодочки, тимчасового заступника Всевишнього заповзялися облягати дедалі численніші юрми злочинців, збоченців і лиходіїв, кажучи, що й вони ходять під Божою рукою, як і кожне створіння, і тому чи не найбільше з усіх і потребують вищої уваги й захисту. Мовляв, хіба не свідчить притча про блудного сина, що тільки заблукалим вівцям, а не смиренним дурбасам, належатиме царство Боже? “Як мало Всевишній уділив людині божого”, – подумав чоловік, слухаючи законопорушників, і відчув раптом, що йому забракло сили вершити й найпростіше. “Який же я був засліплений, – вжахнувся чоловік, – повіривши, що якась мізерна іскра Божа, якої Всевишній пошкодував подостатком уділити

людині, упорається з усіма цими нездоланними труднощами”, – й нагло заточився від удару ножем в груди, бо одному з розбійників, який прийшов до чоловіка з вимогою, аби той відпустив йому тяжкі злочини, урвався терпець слухати теревені недолугого просторіки на місці Всевишнього.

– Боже, поможи, я вмираю, – заволав чоловік, хапаючись за серце, – Ти мусиш мене порятувати, бо я вмираю за Тебе! – й одразу відчув Господні долоні на своїх ранах, що миттю загоїлися. Та не загоїлася відтоді душа в чоловіка, якому Бог дав право вільного вибору.

– Ти великий, – дорікнув чоловік Усевишньому, – і Тобі легко звинуватити мене в нікчемності, єдина провина якої міститься в тому, що Ти надто мало уділив людині своєї іскри. І тому все, що людина вершитиме, заздалегідь приречене на поразку.

– Поки ти не сумнівався, тієї іскри вистачало, щоб упоратися не лише з людьми, а й з усією світобудовою, бо ця іскра міцніє чи никне від твого власного наставления. А сумніви – це вияв не моєї, а твоєї власної волі, яка й віддалила тебе від мене, зробивши безсилим. Коли ти подолаєш цю прірву, глибина якої залежить виключно від твого власного кута зору, ти станеш таким, як я, бо я і є ти!

– Якщо це дійсно так, – втішився чоловік, – я негайно притлумлю в собі найменші сумніви, і Ти матимеш значно триваліші вакації! Однак, кажуть, що Всевишній і досі чекає здійснення цієї обіцянки.

Вігілїї СХІ

Навколо порожнеча, як нарзан. Все далі – ціль. І тяжча й тяжча ноша, Яку й не помічалося раніше. Вже й чути: Зуби – в серці – час-гризун. Здитинів світ, склади без слів верзе, Всі береги і пристані минувши Й нічого не навчившись й не пізнавши Під місяцем, що, як кривавий зонд. Намарне в спирт, мов ембріон, в минуле. Самі нулі – на місці сліз – в анналах. Й на плівці з'яв ще спалахами юрми: Одні – скидають, інші – шиї – в ярма. Мигтить екран, і дійсність, як тепер. Та з боку смерть, що – листя, мов тапір.

Ukrainian People May 2018

59

Ukrainian Wedding Traditions The Ukrainian Wedding is one of the most symbolic celebrations of Ukraine culture. Traditions and customs for Ukrainian weddings are numerous and have evolved through the ages. National traditions are dominant in Ukrainian wedding ceremonies. Some of them are very old and difficult to explain.

The most important wedding customs and rituals that were honored by our ancestors are still in use. Some customs, such as “matchmaking” and“buying out the bride”are heavily modified in order to adjust to modern couples’ abilities. Other wedding rituals, such as the “betrothal” are performed strictly because of the religious connection to the wedding ceremony.

Understanding Ukrainian wedding events can be difficult, especially if you don’t speak the language. Foreign guests at Ukrainian weddings will have endless questions about certain things that are taking place.

Buyout a Bride

They are almost married! Groom just need to pick up the bride from her parents’ house and escort her to the church ceremony – which is called “crowning” in Ukraine. But understand, nobody in Ukraine is prepared to give the bride away with just a simple “thank you”...

Attention: you already hear distant horns from the groom’s wedding cortege. Guests are scattering from their cars and in a minute, a procession headed by the groom is standing at the “gates”.

IT HAS BEGUN!

The “Gates” refers to an area with a nice decorated table with some flowers and special table cloth. The table is located in front of the main entrance of the house where the bride resides. On the one side of table – bridesmaids, friends of the bride, and locals from the

60

May 2018 Ukrainian People

neighborhood wait in anticipation. At last the dialog of parties has started! The bride’s friends begin by asking the groom why exactly he came here today?! “To receive my bride” – he says proudly. Eventually the groom realizes that he can’t get the bride so easily. Because she, having all that beauty, kindness and thrift, is very precious for her family. The bride’s family will require the groom to acknowledge the bride’s sense of worth.

The wise groom shall offer his full cooperation with the demands of the bride’s representatives. Such cooperation includes payment for the bride!

And so the bargaining begins… The respective party of the bride proceeds to glorify and compliment her however they can, as to establish her high sense of worth. Meanwhile, the groom’s support group attempts to counter such actions with their own negotiating techniques, as to establish a more favorable price for the groom to pay. The groom will take a more passive role during this process. Yet he will be required to thoroughly describe his potential bride as he will be given the opportunity to express his love and admiration for her. The groom will also be given an opportunity to express his present and future intentions.

Eventually the two parties agree on price. It can be anything – champagne and candies, some

money, or some other presents from the groom’s party. And here it is – the long awaited moment!

The doors open and the bride appears from within her home. But apparently – The groom is shocked! He is frightened and confused trying to understand how could he fall in love with this monster with such hairy legs and huge belly – and a mustache! He soon realizes that this bride is a fake. Such situation suggests that the size of the groom’s payment was too small and it should increased with money, or with some spirits and sweets.

The main point in whole this process is not to gain profit or presents from the groom, but to have fun learning and discovering about the groom and bride. If both parties are clever and creative enough, this experience will be enjoyable not only for local Ukrainians, but even for foreigners who might not be understanding of the actual language.

Careful planning of such details can save your special day.

Meanwhile, as both parties negotiate…

A long time ago, before giving the bride to the reliable hands of her future husband, she would have been dressed in a strict appropriate manner.

How long does it take? For example, Hutsuls (Carpathian Mountain natives) could spend three hours dressing the bride. Sure you will say that modern brides may take as much time with their preparations, with all those hairstyles and manicures. But understand that Hutsuls are not accustomed to elaborate cosmetic use, as they prefer a more natural look.

When dressing their brides, Hutsuls would beautify her with colorful embroidered shirts, a wide woven belt, handkerchiefs, a sheepskin coat, an embroidered necklace, and special shoes – red sandals. The bride’s hair would be beautifully braided and decorated with different flowers, ribbons and various small, red trinkets in which coins and cloves of garlic are hidden inside as a preventative measure against bad energies.

The bride’s mother would also put a wreath on the head of her daughter, in which the bride cannot take off until the end of a wedding. This is performed as a blessing of good luck for the couple’s future.

Nowadays, the wreath is often replaced with bread given from the godparents. The bread will be decorated with a little wreath on top. It is customary for the bride to kiss the bread while kneeling.

Parent’s Blessing

The loving couple is eager and ready to move on, but they must wait patiently. Parents and godparents of the bride and groom will bless them with wedding bread (korovai) and icons.

Now back to the blessing… The bride and groom stand in the room together and ask for the blessing from both parents. The parents will hold the icons while the prospective couple and parents make three bows while standing and facing each other. The same procedure is repeated with couples of godparents. The bride and groom then kiss the icons and hold them in their hands.

Church Service

According to Christian practice, marriage takes place only when both husband and wife are willing to commit themselves to each other for eternity.

Husband and wife both vow respect and eternal love. Such love is to be considered unconditional and only such love can be the foundation for the church wedding ceremony.

Orthodox recognizes marriage as a sacrament – and the ceremony of a wedding is basically the act of obtaining God’s blessing and special gift of love, which will combine two hearts forever.

Two people forever become one in soul and body during this ceremony.

During the Church Servic, the priest gives the couple two burning candles, as a symbol of joy and warmth. He then puts the rings on – first the groom, and then on the bride.

After the “betrothal”, the couple then goes to the center of the church. The priest asks them if they are free and if they have been faithful to their commitment to each other. During this process, the bridesmaids and groom’s best friends hold crowns above the heads of the groom and bride.

The “crowns” are very sacred objects. And people who hold them in their hands, should use a handkerchief, and never touch the crown with bare hands – this is forbidden by the church.

The Crowns, which are held above the head of the prospective couple, symbolize the Crown of Kingdom of Heaven.

The chalice of wine, from which the priest provides communion to the couple, is a symbol of life chalice representing joy and sorrow in which the couple would share until the end of their days.

Also, there is a moment when the priest binds the hands of bride and groom with an embroidered towel. While holding their hands, he asks the couple to follow him three times around the altar. This circular path created around the altar, symbolizes that the sacrament of “marriage” will be eternal.

Before the sacrament of marriage, the couple should confess in front of God and take Holy Communion.

It is important to understand that the “marriage” sacrament must be performed in church on certain days.

K orovai (Wedding Bread) Let’s not forget about important details such as wedding Korovai! If you start exploring wedding traditions of different nations, you will find out that every nation has a tradition of having some kind of special bread for the wedding. Ukrainians, who are known to possess the planet’s most fertile soils and bountiful wheat crops, aren’t the only ones to honor such bread traditions. This special bread has different names in different countries.

Ukrainian wedding bread bares the proud name – Korovai.

Wedding bread “Korovai” is not just any bread served at the wedding table. It looks like a big cake, which decorated with unleavened dough or whipped eggwhite (meringue). This bread accompanies the prospective couple from the very beginning of their wedding day and is shared among the guests at the end of the party.

In Ukraine, it is common to have women who are married making Korovai. The nesessary condition is – women should be in their first marriage and have happy family life. There is a superstition that women who make the wedding bread, will give a piece of their fate to the prospective couple.

The baking of Korovai is accompanied by various ritualistic actions. For example, women who would be making the dough would be bound with a special embroidered towel and their hands would be washed with holy water. The process of making dough should flow with a good mood of bakers.

When the dough is ready, one

of the women would make the sign of the cross on top of the oven showel, on the oven, and on the bread itself. Only after silent prayer would the Korovai enter the hot oven with the utmost care.

The Korovai is present at all wedding events from the beginning to the end. When the loving couple goes to the church to obtain the blessing of God for their future life, the Korovai is taken with them. During the entire ceremony it takes its respectful place close to the altar. After the church service, Korovai is taken to the place where the couple will celebrate their marriage; to the reception where it is placed in a highly visible location. At the end of the celebration, Korovai is divided among all guests. The closest relatives of the bride, married men, would have a respectful role of cutting it and offering it to guests.

Wedding Icons

During the sacrament of marriage, the priest will bless the couple for a long and happy life together. The groom receives such blessing with the icon of “Jesus Christ”, and the bride receives the blessing with the icon of “Holy Mother of God”. Those two icons are specifically referred to as – wedding icons (matrimonial icons).

The priest should bless the set of icons with holy water at least a week before the actually ceremony. If you buy icons from a church store, it is possible that they are already blessed.

Wedding Embroidery

Traditional Ukrainian embroidery is well known for its exquisite beauty and complex patterns. A variety of authentic embroidery plays a significant role in an Ukrainian wedding ceremony. Wedding bread (Korovai) and authentic embroidery is of traditional importance and, signifies the national character.

The bride should make an embroidered towel by herself, because no one wishes the future family more success than the actual bride. At the end of the ceremony, the bride should kick the towel out of the church with her foot. This tradition signifies that she is trying to influence all unmarried girls to soon become wed themselves.

A wise bride will keep and protect her wedding towel after the wedding, as it will encompass protective power for the family’s future.

Ukrainian People May 2018

61

У к ра ї н с ь к а к у х н я

Печінка з овочами

Юлечка Кулич Відразу мушу зізнатись, що я не кухар за професією, але, як і більшість українських господинь, стараюсь потішити свою родину та гостей чимось особливим і смачненьким.

Тушкований кролик з капустою

Іноді несподівані поєднання продуктів настільки виявляються вдалими, що хочеться вигукнути “Евріка”. В котрий раз рекомендую всім господиням експериментуйте, бо кулінар мов художник може змішувати і творити! Готуємо Тушкованого кролика з капустою, точніше з трьома видами капусти: броколі, брюсельської та цвітної. Кожен інгредієнт чудово доповнить смак кролика, а біле вино зробить м’яско дуже ніжним. Для приготування потрібно: тушка кролика, приблизно по 350 гр різної капусти (в сукупності десь кілограм), 1-2 морквини, 2 цибулини, склянку білого сухого вина, 2 скл. сметани, сіль та спеції. Цвітну капусту та броколі розібрати на суцвіття. Кролика поділити на дрібні порційні шматки і обсмажити на середньому вогні, зменшити вогонь, присмачити сіллю та перцем, тушкувати під кришкою у власному соці протягом 5-7 хвилин. Моркву і цибулю нарізати кубиками 1*1 см. Додати до смаженого м’яса, тушкувати протягом 15-20 хвилин. Долити вино, випарувати на середньому вогні. Цвітну та брюсельську капусту обварити в окропі протягом 2-3 хвилин, вийняти шумівкою. Далі додаємо відварену капусту і сиру броколі до тушкованого кролика, вливаємо сметану, готуємо ще 5-7 хвилин. Якщо хочеться більш гостренького смаку можна додати 1-2 ч.л. гірчиці, а для більш пікантного додайте песто, тут вже пробуйте та експериментуйте. Смакота надзвичайна, обов’язково запропонуйте тому, що крутить носик від капусти… най буде приємно здивований!

62

May 2018 Ukrainian People

Найчастіше ми звикли готувати печінку тушковану з цибулею або у вигляді паштету. Цього разу я вирішила проекспериментувати і приготувала печінку з овочами. Вдалось дуже смачно і швидко, до того ж, набір овочів завжди можна змінити, в залежності від сезону. Так, що пропоную приготувати страву за 30 хвилин, що файно смакуватиме і буде корисна нашому організму. Для приготування потрібно: 600 гр курячої печінки, 300 гр печериць, один баклажан, перець болгарський 2 шт., середня морквина, дві цибулини, зелень кропу чи петрушки, спеції. Приготування: Моркву та цибулю нарізати кубиками. Баклажан наріза-

ти скибками чи великими кубиками, посолити і залишити на 10 хвилин. Моркву обсмажити і потушкувати на середньому вогні 5-7 хвилин. Додати баклажани, тушкуємо ще 1-2 хвилини. Всипати перець нарізаний крупними кубиками та цибулю, тушкуємо всі овочі майже до готовності. На завершення гриби нарізані навпіл чи четвертинками. Печінку розділити на “пелюсточки”, обмокнути в борошно. Обсмажити на сильно розігрітій пательні у невеликій кількості олії по дві хвилини з кожного боку. Змішати овочі з печінкою, присмакувати приправами та сіллю, потушкувати протягом п’яти хвилин. Готову страву присипати зеленню.

Смажена цвітна капуста Сьогодні дуже модно пильнувати фігуру за допомогою дієт. На жаль, такий спосіб догляду за тілом не завжди тішить нас смачними стравами. Але якщо використати правильний набір інгредієнтів, все буде не так уже й страшно. Наша Куховарня пропонує приготувати цвітну капусту смажену у яйці. Готова страва на 100 гр буде мати лише 120 кілокалорій! Тож цю смакоту збережіть у розділі “Смачно, корисно та дієтично”. Для приготування потрібно: головка цвітної капусти, яйця, трохи борошна для панірування, спеції та сіль, олія для обсмажування. Капустину розібрати на суцвіття довільного розміру. Відварити у підсоленому та підкисленому оцтом окропі приблизно 10-15 хвилин. Вийняти обережно шумівкою або друшляком, дати охолонути, посолити та приправити меленим перцем. На цьому етапі готову цвітну капусту можна заморозити і використати взимку. Обсипати суцвіття борошном. Кожен шматочок акуратно обмокнути в збите зі спеціями яйце. Смажити на пательні з розігрітою олією до золотистого кольору з усіх боків. Готову капусту можна подавати гарячою або холодною з соусом “Цезар” або “Часниковим”. Для соусу: 50 гр сиру Фета змішати з 100 гр класичого йогурту приправити сіллю, розчавленим часничком та дрібно нарізаним кропом.

У к ра ї н с ь к а к у х н я

Торт “Снікерс” Що може так вдало поєднатись як горішки та карамель? Отож врахуємо цю особливість та приготуємо, як кажуть мої коліжанки, справжню енергетичну бомбу! Так, мова йде про торт “Снікерс” . Його полюбляють діточки за велику кількість карамелі та горішків. Щоб тортик був ще смачнішим можна додати шоколад. Для приготування вам потрібно для тіста: 3 яйця, склянку цукру, 1 ст.л. сметани, 3 ст.л. какао порошку, склянку борошна та пачечку порошку до печива. Для крему: арахіс чищений 300 гр, масла вершкове 200 гр, молоко згущене 2 банки (металеві), пачка вершкового крекеру. Для глазурі: 150 гр масла, 150 гр згущеного молока та 3 ст.л. какао. Білки з яєць збити у міцну піну, всипати поступово цукор. Додати сметану, продовжуючи збивати тісто, влити жовтки змішані з какао порошком (какао краще буде змішуватись в тісті!). В однорідну масу всипати поступово борошно змішане з порошком до печива. Готове тісто вилити в бритванку вистелену пергаментним папером. Випікати при температурі 200 градусів протягом 30 хвилин. Можна пекти один корж і готувати з кремом 1:1 або два тонких коржі і товстий шар крему між ними (враховуйте варіант який готуєте!). Готовий корж або коржі вистудити. Готуємо крем: У посудині змішати згущене молоко (іриска) та масло до однорідної маси. Додати обсмажені горішки арахісу (я завжди обсмажую самостійно, але можна використати готові). Всипати поламаний крекер. Масу обережно перемішати. Охолодити до густої консистенції. Перемастити коржі або викласти на корж товстим шаром. Далі готуємо глазур: у невеличкій посудині на маленькому вогні розвести 150 гр масла, 150 гр згущеного молока та 3 ст.л. какао. Довести до кипіння постійно помішуючи в одному напрямку. Гарячою глазур’ю полити готовий торт.

Курочка з моцерело Гадаєте, запечене філе курочки це банально? А от і ні... Воно може бути надзвичайно смачним, якщо підійти до справи з натхненням та фантазією. Готуємо куряче філе з моцарелою. Приготування займе не більше 30 хвилин і свято за столом гарантоване. На гарнір рекомендую картопельку або вермішель лінгвіні, їх смак чудово наповниться нотками базиліку та топленого сиру.... Для приготування знадобиться: філе курки, 100 гр. моцарели, помідор, зелень петрушки і базиліку, сіль, приправи та 2 зубчики часника. Зелень дрібно порізати, часник притиснути ножем і посікти. Філе розрізати у вигляді кишеньки. Приправити сіллю та перцем. Моцарелу нарізати на шматочки, помідор кружечками. В серединку кишеньки-філе додати зелень, зверху сир та помідори. Фольгу змастити оливковою олією, викласти курочку і закласти краї фольги у вигляді човника. Запікати в духовці 20-30 хвилин. Готову страву можна подати з картопляним пюре або пастою.

Курочка з карі Часом буває настрій поімпровізувати.... мабуть, у такі моменти і можна віднайти новий рецепт. Власне, курочка з карі , один з таких. Цікавий набір приправ та звичні інгредієнти допоможуть швидко приготувати справжнісінький кулінарний шедевр... і не забудьте додати трішки любові та гарного настрою. Гадаю, тоді курочка буде по особливому смачною. Для приготування підготуйте: філе курки 300 гр, цибулину, 2 ст.л. сметани, 2-3 ст.л. аджики (в літній сезон мелені в блендері помідор та 1/2 болгарського перцю), приправи: 1 ст.л. карі, 1 ч.л. куркуми, трішки меленого кайєнського червоного перцю для гостроти, олія. Філе нарізати середніми кубиками. На розігрітий олії швидко обсмажити з усіх боків курочку, зручніше використовувати пательню Вок. Далі тушкуємо на середньому вогні, присмакуємо сіллю. Тепер приправи та за кілька хвилин 2-3 ложки аджики. Цибулину нарізати довільними шматочками, тут під настрій і як люблять гості ;) Трішки притушкувати і приправити сметанкою, при потребі досолити і додати спецій. На завершення виварити до бажаної консистенції соусу, але не надто довго, щоб сметанка не пересмажилась! Подавати як окрему страву або як додаток до різноманітних гарнірів.

Ukrainian People May 2018

63