Ukrainian People September 2018

Ukrainian People TM

September 2018

KOZAK SYSTEM:

“Кожен українець має усвідомлювати, що його особиста Революція Гідності не закінчилася”

ІВАН ВИГОВСЬКИЙ:

Між Московією, Польщею та двома Хмельницькими

РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ,

або ж Друга Пречиста $1.95

ЧЕТВЕРТА ХВИЛЯ

як друге дихання діаспори

Найкращі позашляховики 2019 модельного року

Як Українська Діаспора Чикаго Святкувала День Незалежності України ukrainianpeople.us

Кремлівська агітаційна машина та фейсбуківські тролі Olga Ruda, Editor in chief "Ukrainian People" magazine

Н

а початку серпня мене заблокував Facebook. У повідомленні вказувалось, що я порушила правила користування цією соціальною мережею, поширивши цитату: “І прийде час, коли один скаже: “Слава Україні!”, а мільйони відповідатимуть “Героям слава!” (Степан Бандера)". Мабуть, це вас здивує, як спочатку здивувало й мене. Ця цитата стала надзвичайно популярною протягом декількох останніх років. У самому Facebook створено масу груп із такою назвою, а сотні організацій взяли її за своє гасло. Тисячі українців поширюють її щоденно на свої сторінки.

7 серпня 2018 року президент України підписав указ про те, що слова “Слава Україні! Героям слава!” стануть офіційним вітанням Збройних Сил нашої держави. А що численні скарги у штаб-квартиру Facebook і особисто Марку Цукербергу ні до чого не призвели, сьогодні я привселюдно називаю ці дії контролем російським урядом вмісту соціальної мережі Facebook. Те, що ми сьогодні спостерігаємо, – це боротьба путінського режиму проти

українців та українських ЗМІ усіма доступними способами. Справа в тому, що стандарти спільноти Facebook є правильними й добре продуманими, однак вони не були розраховані на те, що сотні тисяч тролів кремлівської агітаційної машини оголосять справжню пропагандистську війну усьому українському, патріотичному й націоналістичному. Вони десятками (сотнями?) тисяч надсилають скарги на істориків, письменників, політиків, редакторів, блогерів, волонтерів чи просто патріотів для блокування або видалення останніх із мережі в організованій спробі знищити все українське. Що сталося з нейтральним та аполітичним Facebook сьогодні? Я впевнена, що акціонери ФБ знайомі з матеріалами американських ЗМІ про упередження Facebook (статті в Reuters, Washington Post, Wall Street Journal, Newsweek, Telegraph, Anonymous і т. д.). З цих джерел відомо, що вони отримують незліченні скарги від своїх користувачів і навіть від урядів. На мою думку, проблеми зі свободою слова у цій соціальній мережі почались із моменту купівлі акцій Facebook другом та бізнес-партнером Путіна Алішером Усмановим (№ 40 у глобальному рейтингу багатіїв за версією Forbes, чиї статки оцінюються в 18,6 млрд доларів). У розслідуванні, що отримало назву Paradise Papers (“Райське досьє”), брали участь 382 репортера з 96 ЗМІ 67 країн світу. Однією із найбільших інтриг, викритих розслідуванням, стала купівля Алішером Усмановим акцій Facebook за державні гроші з подальшим продажем самому собі. З документів випливає, що Усманов почав обговорювати першу операцію з купівлі акцій соцмережі ще восени 2008 року. Тоді він очолював дочірню компанію “Газпрому”, “Газпром інвестхолдинг”. Вона фінансувала і контролювала фірму Kanton Services із Британських Віргінських

островів. Ця фірма стала інвестором фонду Юрія Мільнера DST, який купив 10% акцій Facebook ще до того, як компанія в 2012 році вийшла на IPO, після чого вартість соцмережі зросла з 6,5 до 105 млрд доларів. Акції зросли у ціні, і тоді Kanton Services продала їх іншій фірмі, пов'язаній з Усмановим, Epion Holdings. Тому закономірно, що після цього у лавах модераторів Facebook з'явились численні російські співробітники. З таких платформ, як, наприклад, Mail.ru (до речі, хто з вас ще користується цим російським ресурсом?) купами набиралися проросійсько налаштовані модератори. Мережа Facebook була заснована у 2004 році і швидко стала головною платформою для обговорення та обміну новинами та інформацією для американців, а пізніше – користувачів усього світу. Вчорашні кремлівські шпигуни, які до того часу мусили тягати через кордони торби, набиті валютою для вербування нових агентів, одразу ж усвідомили її неймовірну привабливість як нового інструменту інформаційної війни. По-перше, вони негайно створили російські клони під назвою “Однокласснікі” та “ВКонтактє”, а, по-друге, швидко навчилися використовувати інтернет, хакерів, американські соціальні мережі та цілі орди тролів для цькування та усунення “непокірних”. Згідно даних закордонних ЗМІ, кремлівська агітаційна машина сьогодні витрачає мільйони доларів для хакерських програм, скарг, цькування та блокування найактивніших журналістів, письменників, істориків, блогерів та інших небезпечних для них осіб. Російське телебачення розповідає відверту брехню. Російські соціальні мережі повністю перетворились на шпигунські фабрики. Російські ЗМІ мало не щодня виливають на своїх громадян “жахливі” історії про жорстоких українських на-

ціоналістів і “розіп’ятих хлопчиків”. Російські сучасні шпигуни – хакери – впливають на результати закордонних виборів та знищення окремих політиків. Що це, як не інформаційна війна? Часопис Ukrainian People, який видаємо в Чикаго, росте й розвивається швидкими темпами. Кожного місяця зростає армія наших передплатників. Число наших друзів у мережі Facebook “перевалило” за сто тисяч. Цьому ми завдячуємо невтомній згуртованій праці наших кореспондентів, журналістів, письменників, дизайнерів, модераторів та менеджерів. Щира подяка за співпрацю нашим вірним рекламодавцям. Зростає й армія наших читачів та вірних друзів. Ми прославляємо, інформуємо й розповідаємо про численні скарби української культури, про нашу історію, наших українських героїв та багато іншого. Слово – наша зброя. Тримаймося разом. Допомагаймо один одному і тому, хто насправді потребує допомоги. Даваймо опір кремлівській заразі і борімося один за одного. Наша сила – в єдності. Наша перемога – у конкретних діях. І нас не залякати. Ще якихось 20 років тому прості американці постійно перепитували мене, якої я національності, де знаходиться моя країна, а почувши, що це – одна з колишніх радянських республік, радісно вигукували: “Раша!” Мене від того, чесно кажучи, шляк трафляв. Тому тішить сьогодні, що майже кожен американець знає про Україну, про Майдан і революцію Гідності, про війну з Росією. Вони питаються про жертви. Вони щиро співчувають і вже не плутають країни. Я бачу, як розцвітають їхні обличчя посмішками при слові Ukraine (Україна). Тому я знаю, що ми – на вірному шляху. Йдучи дорогою правди, борючись за своє – ми переможемо. Слава Україні!

Advertising 773-844-0401

Editor in chief: "Ukrainian People" magazine Olga Ruda olgaruda@yahoo.com

2

Place an ad, print or online: Marketing Department 773-844-0401 ukrainianpeoplemagazine@gmail.com

September 2018 Ukrainian People

Write to us: VS Modern Media Group, Inc. P.O Box 101076 Chicago, IL 60610

News, articles, photos-video, and more: www.UkrainianPeople.us FB: www.facebook.com/UkrainianPeopleMagazines/

4 Наші інтерв’ю: KOZAK SYSTEM: “Особиста Революція Гідності кожного українця не закінчилася” → CHICAGO, ILLINOIS, USA ЧЕТВЕРТА ХВИЛЯ як друге дихання діаспори Кримінал Розслідування: Звинувачення з могили

8

8 12 14

→ HOLLYWOOD Плітки

16

→ ЗДОРОВ’Я Як краще лікувати застуду і грип?

20

→ UKRAINE І Путін, і Трамп намагаються розхитати нинішній світовий порядок Відомі українці: ДМИТРО ДОНЦОВ: “України, якої прагнемо, ще нема” Наша історія: ІВАН ВИГОВСЬКИЙ: між Московією, Польщею та двома Хмельницькими Наші традиції: РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ, або ж Друга Пречиста

32

→ DIASPORA Ювілейний 10-й український фестиваль зібрав разом діаспору Чикаго, Іллінойсу та інших штатів США День українського прапора і День Незалежності в Чикаго “Еколомия”: 10-й Ювілейний Фестиваль Української Культури в Польщі

22 26 28 30

32 36 38

Бізнес: 6 жорстоких істин, які зроблять тебе кращим Мандри: Ласкаво просимо в готель “Каліфорнія” Гумор

40 42 44

→ ENTERTAINMENT Найцікавіші події Чикаго (September, 2018) 20 цікавих і “смачних” ресторанів Чикаго, які варто відвідати цієї осені There is No Stopping September Авто: Найкращі позашляховики 2019-го модельного року Стосунки: Як познайомитися з дівчиною Оповідання: Виноградар. Анна Рибалка Українська Кухня

52

4

46 48 50 52 56 60 62

Наша обкладинка: Модель: Зоряна Грем Фото: ETNO фотосесії by Svitlana Lysceva Авторка прикрас: IrynaShkoropad Український стрій: Приватний музей родини Гривулів верстка і дизайн: Вадим Кучерак, facebook.com/vadim.kucherak

Subscribe to

“UKRAINIAN PEOPLE” magazine

• Your first print issue will mail 1-3 weeks

from receipt of order.

• “Ukrainian People” magazine publishes 12

issues in an annual subscription.

• Offer good in U.S.A. only.

• All orders subject to approval.

for just $ 110 per year or $65 for 6 month

SUBCRIPTION FORM: First & Last Name Email Phone Address SEND YOUR CHECK TO:

VS Modern Media Group, Inc., P.O. Box 101076 Chicago, IL 60610

НАШІ ІНТЕРВ’Ю

KOZAK SYSTEM: “Особиста Революція Гідності кожного українця не закінчилася” Діма Войналович 27 років. Журналіст, музичний оглядач з міста Київ. Редактор видання MusicInUA.

Ось що я вам скажу: не поважати і не аплодувати учасникам цієї самобутньої команди, яка об’їздила мало не пів-Європи, за їхню чітку й патріотичну позицію, за їхні намагання робити Україну кращою – має нахабство, напевно, лише той, хто ніколи не вважає себе українцем. Про музику, політику, релігію і ЛГБТ – учасники гурту KOZAK SYSTEM.

Про українську культуру і стовпи, на яких вона тримається Сучасна українська культура, як і будь-яка культура будь-якої іншої країни, тримається на особистостях. Культура – це сума людей, особистостей, які нею займаються професійно. Хоча “займатися культурою” – само по собі звучить якось дуже дивно. Ти або є частиною культури чи субкультури, або не є. Ти не можеш спеціально нею “займатися”. Особистості є завжди представниками власної особистісної культури. Це можуть бути люди будь-яких мистецьких напрямків і професій – це все одно сума особистостей, що уже веде за собою людей, які споживають той так званий культурний продукт, який вони показують світові.

Про популяризацію українського Є така розповсюджена думка, що головне – аби влада не заважала розвитку культури. В Україні не можна сказати, що є якесь цензурування культури, але на даному етапі розвитку державності в Україні, а значить і її культури, ми потребуємо інструментів, якими володіє держава. Була би тільки політична воля. Один з інструментів уже запроваджений – це квоти для україномовного контенту. І ми

4

September 2018 Ukrainian People

маємо за ці два роки прекрасний український продукт на радіостанціях, який розвивається й далі. Два роки тому скептики казали, що недостатньо українських якісних пісень, що ми матимемо український, але дуже жалюгідний ефір… І так воно й було спочатку. Але зараз ми спостерігаємо абсолютно іншу картину. Достатньо включити, наприклад, “Країну ФМ”, де взагалі звучить виключно україномовна музика. Держава лише трішки натиснула на маленьку “кнопку”, бо в неї була на це політична воля, і все – дала зелене світло для розвитку української культури у медійному просторі.

Про війну і настрої серед населення прифронтових областей Зараз ми їздимо на схід. Не тільки на фронт, але й у прифронтові міста. Не можна сказати, що часто, але буваємо там… Ті люди, які приходять до нас на виступи – звичайно, вони є проукраїнськими, і вони налаштовані на те, на що налаштована вся прогресивна спільнота у нашій державі, тобто, на шлях до Європи, на побудову хорошої, крутої, омріяної нами всіма країни – незалежної, української, інтегрованої у світову культуру, економіку і таке інше. Що ж до людей, які не приходять до нас на концерти – ми не знаємо їхніх настроїв. Але

воїни, які з ними спілкуються, кажуть, що ті настрої – дуже різні. І багато людей на сході справді не розуміють причин війни, не хочуть України, або й самі не знають, чого хочуть. Тому й справді побутує така думка, що війну розв’язали політики. Безумовно, це нісенітниця, бо між українським і так званим російським народом вже більше 400 років триває явна або й не явна (у різні періоди) війна. І під час так званих “Радянського Союзу” й “російської імперії” Україна завжди була напружена через присутність Росії: у нашому повсякденному житті – починаючи від медійних ресурсів, закінчуючи мовою, економікою, впливом, пропагандою і так далі. Тому ми б ніколи не сказали, що цю війну розв’язали політики. Ці народи – український і російський – справді є різними. Так звані росіяни дійсно вороже налаштовані до нас уже протягом майже півтисячоліття… Ну, а політики у Росії підігрівають цю ворожість, аби у такий спосіб відвернути увагу свого народу від справжніх проблем, які є в РФ. Достатньо подивитися на їхній рівень свободи, економіки, наукових перспектив – це все знаходиться на нулі, або в мінусі. І тільки притомні здатні це бачити. Тому вся робота їхньої політичної верхівки спрямована на те, аби притомних людей було якомога менше, а ще – на пошук зовнішнього ворога, такого як, наприклад, Україна, Америка чи Євросоюз.

Про “зрадофілів” “Зрадофіли” неймовірно небезпечні – перш за все тим, що вони є ніби й своїми (бо вони ж хочуть, щоб все було добре, хочуть вільної й незалежної України), а насправді – просто бояться діяти і тільки критикують тих, хто діє. “Зрадофіли” у кожному кроці тих, хто діє, – і в помилкових і непомилкових – завжди вбачають зраду. Якщо це щирі “зрадофіли”. Бо ми не говоримо про “ботів”, які дуже часто схожі на “зрадофілів”. Тому що всі наші вороги вже давно зрозуміли, що пропагандистський спосіб, оцей “зрадофільський”, дуже сильно діє на свідомість народу і, таким чином, послаблює віру українців у перемогу над москалями. І загалом послаблює розуміння самої боротьби і потрібності такої боротьби. Саме цим “зрадофіли” і небезпечні. Вони діють, як вірус у організмі.

Про соціально-культурні проекти на Донбасі Цього ми без держави самі зробити не можемо… Треба, аби держава зробила здоровенний тур українських артистів містами сходу, прифронтовими зонами. Але зробила це не так, як зараз – ми, музиканти, їдемо самотужки, без апаратури, на якихось автобусах, дуже часто – за свої гроші, за те, що хороші люди дають якісь кошти на бензин і їжу… Треба, щоб було державне фінансування, треба українізувати прикордонні землі і нарешті надолужити той страшенний брак інформації у людей, які там живуть, про Україну – про сучасну Україну, її сучасну музику, про те, чим вона зараз дихає. Жителі східних регіонів України повинні перестати нас боятися. Нам легко сказати: от вони такі-сякі, нічого не розуміють про Україну, Бандеру, Євросоюз і про НАТО… А звідки вони можуть про це знати, якщо вони ніколи про це не чули? Вони ж завжди слухали тільки російські засоби масової інформації! І якщо ми хочемо врятувати притомну частину цих людей, наших громадян, держава мала би зробити таку велику суспільно-політичну й культурну акцію з хорошим фінансуванням, яка би включала у собі концерти, лекції, літературні

читання, здоровенною кількістю прикордонних міст. Безумовно, такі акції все одно відбуваються, але, повторюю, організовують їх митці здебільшого самотужки. І вони не масштабні. Треба ж, аби була державна програма! Це не одного року справа. А таких турів має бути багато-багато. З актуальними представниками української культури, бізнесу. Для того, щоб познайомити нарешті схід із тією Україною, до якої вони належать, і громадянами якої вони є!

Про “терпил” Дуже би хотілося сказати, що українці перестали бути “терпилами”. На жаль, уже на п’ятий рік війни можемо сказати: після уже третьої революції “терпилами” перестала бути та сама кількість українців, яка, фактично, “терпилами” ніколи й не була. Саме вони (а це приблизно 3-5% свідомих українців) збуджують і збурюють свідомість решти, на жаль, пасивної маси людей, і поступово запалюють своєю пристрастю й вірою в Україну, якимись конкретними справами. Українці прокидаються. Так треба. Так відбувалося у кожній країні. Завжди “закваска” була від трьох до п’яти процентів. Але потім ця “закваска” заражала (в хорошому сенсі слова) своєю ідеєю, своєю бацилою свободи усе тісто, з якого складається народ. З великої літери Народ, а не просто там якесь населення, що перебуває на якісь-там території.

Про патріотизм і Майдан у кожному з нас Треба розуміти, що Майдан не закінчився. Є дуже хороша фраза: “Майдан – це не іменник, Майдан – це дієслово”. Він триває. Кожну секунду кожен українець має усвідомлювати, що його особиста Революція Гідності не закінчилася. Ми маємо ставати українцями і будувати свою власну, омріяну, прекрасну, сучасну, багату, веселу, щасливу Україну. Кожну секунду, кожен на своєму місці. Починаючи з того, як ми прокидаємося, що ми слухаємо, з якими думками, що ми говоримо своїм сусідам, чи не смітимо, чи їздимо за правилами, чи не вживаємо брутальної лайки, чи не надуживаємо алкоголем й цигарками,

чи правильно виховуємо своїх дітей… Тобто, слідкуємо за чистотою своєї нації – таким чином ми будуємо щасливу Україну. Це і є наш Майдан. Це і є головний рецепт: Україна – це я. А не хтось щось побудує. І ще. Ніколи не варто сподіватися на те, що хтось щось нам принесе: президент, Америка, Євросоюз. Україна це – я! Що я тут побудую – така і буде Україна. Справжній патріот України – той, хто дотримується вищесказаних “рецептів”.

Про політику і митців Вважали, вважаємо і вважатимемо, що митець в жодному разі не повинен займатися політикою! Ми нічого поганого не маємо проти політики, особливо – проукраїнської політики. Але це – абсолютно різні види діяльності. Що ж до нашої громадянської позиції, то вона усім відома, й вона не суперечить нашому мистецтву. Натомість заняття політикою заважатиме, тому що мистецтво – це все-таки ефемерні речі, які стосуються високих матерій, а політика – досить грубі матерії. Їх не варто змішувати…

Про віру, релігію і УПЦ МП Ми багато разів чули про те, що служителі культу московського патріархату ведуть себе досить зверхньо, по-хамськи. А ми самі особисто є… атеїстами київського патріархату. Як хочете, так і розумійте. Щодо глибинного поняття, то, звичайно, ми люди віруючі. Розуміємо, що є щось, що нам своїм розумом неможливо зрозуміти. Щось, що впливає на наше життя і керує ним. Безумовно, це можна назвати Богом. Але ми далекі від віри у будь-які патріархати.

Про ЛГБТ Абсолютно переконані у тому, що ця проблема у нашій країні піднята штучно. Такої толерантної нації, як українці, ще треба пошукати! Ми б навіть сказали, що у нас забагато толерантності. Але не у цьому питанні, безумовно.

6

September 2018 Ukrainian People

Якби питання ЛГБТ не піднімалося і спеціально не провокувалося… У нас абсолютно терпимі один до одного люди. Принаймні, у нашому оточенні ми не знаємо людини, яка хоч якимось би чином негативно ставилася би до особи з так званою нетрадиційною сексуальною орієнтацією. Але ми є абсолютними противниками також і того, що представники цих меншин зараз хочуть якогось особливого до себе ставлення. Це вже починає ображати інших людей. Чому інші люди не ходять спеціальними маршами, доводячи якусь свою особливість? Будь-ласка, будьте тим, ким ви є. Ми ставимося добре до будь-яких людей, аби вони були тільки хорошими, порядними і любили Україну. А орієнтація – це їхня особиста справа. Але якщо, наприклад, у одної людини руде волосся, а в іншої – чорне, і мільйони рудих будуть ходити вулицями і вимагати для рудих особливих прав, збурюючи при цьому розділення суспільства, – ми проти цього.

Про гроші Скільки грошей потрібно для щасливого життя в Україні? Це не кількісне питання. Грошей треба стільки, при яких ти будеш відчувати себе гармонійно. Безумовно, вони потрібні для того, щоб мандрувати, творити і достойно жити, навчати дітей, допомагати батькам… Це, якщо все ж говорити про цифри, насправді – не такі вже й великі гроші.

хочемо емігрувати, ми хочемо жити тут. Бо хто, як не ми, буде любити цю країну, а, значить, і будувати її й ростити її у любові?

Про Україну через 5 років

Про принципи Нізащо нині не поступилися б принципами, що стосуються нашої країни. Ми ніколи не підтримуємо антиукраїнські або приховані антиукраїнські речі.

Про еміграцію Зарікатися від еміграції не можна, бо Україна і досі не перейшла точку неповернення. Тому можуть бути різні варіанти… Ми ніколи в житті не розглядали питання еміграції. І це при тому, що у нас було купа можливостей залишитися у будь-якій країні: починаючи від Німеччини і Голландії, закінчуючи США і Канадою. Але, де народився – там пригодився. У цьому простому прислів’ї є велика мудрість. Ми не

Ми абсолютні оптимісти! Але, все-таки, оптимісти-реалісти. Дуже небезпечно ходити у рожевих окулярах. Це небезпечно і для справи, яку ти робиш, і для тебе особисто. З огляду на реалістичний оптимізм, ми її бачимо такою, як зараз. Тільки всі-всі-всі хороші починання будуть мати набагато більший прогрес. Тобто, буде подолана трохи сильніше корупція, будуть проведені реформи в судах, будуть трішки багатшими люди, трішки більше української мови, українських хороших крутих пісень, книжок і фільмів, і трішки більше відомо про позитивну і культурну Україну (а не тільки про країну, в якій невідомо що відбувається) у світі. Одним словом, покращення нашого іміджу.

Про ідеальну країну Якщо буде так рухатися, як ми сказали, то Україна стане ідеальною не через п’ять, а через п’ятдесят років. І це буде майже ідеальна країна. Але для нас Україна – ідеальна вже зараз. Бо треба любити Україну не за рівень її економіки, а просто так, як діти люблять своїх батьків, а батьки люблять своїх дітей. Це безумовна любов.

Chicago Illinois, USA

ЧЕТВЕРТА ХВИЛЯ як друге дихання діаспори Найчисельніша і не тільки “Четверта хвиля” (1990 – донині) стала найчисельнішою за всю історію іміґрації українців до США: понад 150 тисяч осіб. Окрім цього, новітні іміґранти якісно вирізняються як освітнім рівнем, так і високою мобільністю та динамікою економічного зростання. За даними American Community Survey, у 2009 році у США проживало 961,262 особи українського походження, в тім числі 656,782 особи, що народилися в США і 304,480 – іміґранти, 183,409 з яких народжені в Україні.

The Dynamics of the Number of Ukrainians in the USA 1980-2009* 1980

1990

2000

2005

2009**

Total Ukrainian

716,780

722,122

883,129

965,337

961,262

% relative difference

100%

0,7%

22,3%

9,3%

-0,4%

born in the US

601,260

620,548

631,457

676,052

656,782

% relative difference

100%

3,2%

1,7%

7,0%

-2,8%

all immigrants

115,520

101,574

251,672

289,285

304,480

% relative difference

100%

-12,1%

147,8%

14,9%

5,25%

Including:

Іміґрація українців до США має свою вже понад столітню історію. Більшість дослідників виділяють чотири періоди, т.зв. “хвилі” численної еміграції з України до Північної Америки. Про три із них ми вже розповідали (Українська імміграція до США, част. 1 та 2), публікуючи статті з “Енциклопедії Української Діяспори”. А що тексту про Четверту хвилю – останню за часом, але аж ніяк не за значенням для української діаспори США – з цього поважного видання, третій том якого щойно побачив світ, наразі немає у вільному доступі, ми вирішили розповісти про неї, ґрунтуючись на люб’язно наданих редакції публікаціях одного з провідних дослідників цієї теми у США – Василя Лопуха (Нью-Йорк).

Юрій НИКОРАК – журналіст, письменник. Народився 1969 р. в Івано-Франківську, працював у Львові та Києві. Автор роману, віршованої української абетки, поезій в прозі, новел та оповідань.

8

September 2018 Ukrainian People

* Persons with first or second Ukrainian ancestry 2009 ** Average of 2007, 2008 and 2009 values Ба більше, як наголошує В.Лопух, “Четверта хвиля” змінила демографічну ситуацію української діаспори у США. “Без 4-ї хвилі сьогодні ми б мали всього 7% україномовних українців, – наголошує він. – Завдячуючи 4-й хвилі, присутність української мови зросла”. Водночас спостерігаємо парадоксальну ситуацію, якої немає жодна інша етнічна громада: майже половина нових іміґрантів розмовляє вдома… російською. Утім, це не стільки їх персональна провина, скілька біда, бо є наслідком довголітньої русифікації українського населення й відображення мовних реалій в самій Україні. Опріч цього, нова іміґраційна хвиля змінила географію розселення українців. З одного боку, “Четверта хвиля” доповнила і укріпила організовану українську діаспору, з іншого – утворила нові громади у тих місцевостях, де раніше їх не було. Ще один суттєвий фактор, який вирізняє “Четверту хвилю” від іміґрантів до 1990 року і народжених у США – їх часті подорожі в Україну та матеріально-фінансова підтримка родин. Окрім того, частина з них повертається в Україну: особливо ця тенденція була помітною після 2004 року, коли були великі надії на перемогу Помаранчевої революції…

Мотиви В еміґрантів кожного періоду були свої особливі причини і мотивації. Особливістю іміґрантів “Четвертої хвилі” є те, що вони, на відміну від усіх попередніх, еміґрують із незалежної України і походять з усіх реґіонів країни. З часу набуття Україною незалежності та зі спрощенням умов перетину державного кордону еміґрація українців набуває масового характеру. Певна річ, чисельний відтік головним чином працездатного населення з України неґативно впливає не лише на розвиток продуктивних сил держави, але й на її соціальне, культурне та політичне життя. Проте В. Лопух досліджував цю проблему з іншого погляду: як нова хвиля іміґрантів може сприяти утвердженню позитивного іміджу України у світі. На його думку, відправною точкою сучасних міґраційних процесів загалом і в Україні зокрема є Загальна декларація прав людини, ухвалена Генасамблеєю ООН 10 грудня 1948 р., стаття 13 якої гарантує: “1. Кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах кожної держави. 2. Кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну”. Однак у СРСР, головним чином, з нього користали євреї, німці й поодинокі представники інших національностей та релігійні біженці. Натомість для абсолютної більшості навіть турпоїздки за кордон були практично неможливими. Відтак “вільна міґрація населення України” (термін, запроваджений В. Лопухом), формально починається лише з 1992 року, коли в незалежній Україні перестали діяти різні підзаконні акти СРСР, зокрема й такк зване “право на виїзд”. Чисельність кожної міґраційної хвилі, період та характерна ознака причин еміґрації: Immigration Wave

Characteristics of migration

Period

Number

I wave

economic

1870-1914

254,376

II wave

political and economic

1923-1939

11,000

III wave

Political

1946-1959

80,000

IV wave

Free and economic:

1991 – present

216,587

including, born in Ukraine

183,409

Виключно економічні причини неспроможні пояснити численні проблеми та людські острахи, що вплинули на рішення про виїзд з рідної країни. Безумовно, об'єктивною першопричиною еміґрації стала глибока економічна криза, що охопила як усі сектори економіки, так й усі сфери громадського життя: науку, освіту, культуру, мистецтво тощо. Отримана Україною у спадок після розпаду СРСР виробнича інфраструктура агонізувала, і, поки політики вели дискусії про ринкову економіку, відбулася її повна руйнація, занепало й село. Це спричинило масове скорочення робочих місць і зростання леґального та прихованого безробіття. Величезна кількість людей мешкали у гуртожитках, малосімейних чи комунальних квартирах, тоді як труднощі фінансового та законодавчого характеру стримували приватне будівництво. Відтак мільйони людей не мали нормальних житлових умов: у квартирі разом із батьками жила молода сім’я, а черги на отримання житла спершу розтяглися на десятиліття, а згодом й зникли – разом із житлом від держави. Практично до середини 90-х панував постійний дефіцит на усе: автомобілі й меблі, будматеріали і продукти. Ще більше “виштовхували” із рідних теренів відсутність умов для самореалізації й політична нестабільність у країні, тотальна корупція. Натомість можливості легального чи нелегального працевлаштування закордоном і, найголовніше – включення України до списку учасників розіграшу іміґраційної лотереї США “Зелена карта” створювали врешті передумови для вільного вибору, в т.ч. й еміґрації.

Способи іміграції Відтак основний потік, 54,5% “Четвертої хвилі” сформували люди, що виграли “зелену карту”. Окрім них, іміґрують до США на підставі воз’єднання сімей (батьки до дітей і діти до батьків), одруження, а також за студентськими, робочими і туристичними візами та “біженці”. “Туристи” здебільшого утворюють групу нелеґальних іміґрантів (не більше 20%), частина з яких за якийсь час леґалізується (18% опитаних змінювали тип візи, з них 3,3% – на робочу) і потрапляє до офіційної статистики, а частина – перейде до категорії “нелеґалів”, облік яких практично неможливий…

Крім того, ті, хто мають багаторазові туристичні візи, створюють нову категорію українських міґрантів – т.зв. маятникової міґрації, що складається із 5-6 місяців перебування в США і приблизно стільки ж – в Україні. Якщо у 1989 р. до США еміґрувало лише 800 українців, то після включення України у 1994 р. до списку учасниць розіграшу “Зеленої карти” щорічна квота іміґраційних віз становила 3,5 тис. Стрімке зростання відбувалося у 1996-2005 роках: до 2000-го – 30,6 тис. осіб, а в 2001-2005 рр. – іще 46,3 тис! І тільки після 2005-го кількість міґрантів стрімко знизилася. Однією з причин стала “Помаранчева революція”, що дарувала надії на зміни в суспільстві. Проте нинішня економічна та політична ситуація в Україні, за оцінками експертів, дає підстави очікувати нової фази зростання кількости емігрантів. Якщо, звісно, цьому не зашкодять плани Трампа згорнути реалізацію “Зеленої карти”.

Шанс на відродження Ще у 1980-х зафіксовано тенденцію зменшення популяції української діаспори через природне зростання смертности літніх її представників. Певна річ, зменшення кількості представників попередніх іміґраційних хвиль є неминучим. До прикладу, вже у 2009-му кількість українців, що прибули до США до 1946 року, було лише 1,331 особа; представників іміґрації 3-ї хвилі (1946–1959 рр.) – 30,694 особи. У 1960-1990 роках до США переїздили також українці з Австралії, Канади, Арґентини, Бразилії, Весенуели й Польщі. Проте, хоча їх кількість й сягнула майже 40 тис., вони не отримали статусу “Хвилі”, бо в середньому їх прибувало трохи більше тисячі осіб на рік впродовж 30 років. “Четверта хвиля” ж подарувала діаспорі новий шанс на відродження – як кількісне, так і якісне. Загальна популяція українців у США, у порівнянні з 1980-м, зростає на 22,3%. Прибуває понад 150 тисяч українців, що становить 117.86% відносно 1980-го або ж 147.77% щодо 1990 р.

Comparative characteristics of the dynamics of Ukrainian category “immigrants” before and after 1990 (1980-2009) Period immigration

1980

1990

2000

2005

2009**

< 1990

115,520

101,574

110,602

93,463

87,893

% relative difference

100%

-12.07%

8.88%

-15.4%

-5.96%

1991-2009:

-

-

141,070

195,822

216,587

% relative difference

-

-

100%

38.8%

10.6%

including born in Ukraine

-

-

117,682

162,956

183,409

% relative difference

-

-

100%

38.47%

11.93%

Ukrainian People September 2018

9

Зміна поколінь, мішані шлюби, вплив медіа стрімко скорочували сферу україномовного середовища. Без “Четвертої хвилі” українська діаспора у США становила б 777,853 особи, а україномовних було б всього 55,822 особи або 7,6%. (ЕУД, т.1 США, Книга 2 Л-Р. НЙ, 2012) Новоприбулі сповільнили процес мовної асиміляції: після 1994-го кількість україномовних іміґрантів зростає до 48,9%! Представники “Четвертої хвилі” заснували нові україномовні радіостанції, газети і журнали та однойменні сайти в інтернеті – у Чикаґо і Детройті, Філадельфії й Нью-Йорку… Нові тенденції в географії розселення української діаспори також пов’язані з “Четвертою хвилею”. Найчисельніші українські громади нині сконцентровані в меґаполісах: Нью-Йорку, Чикаґо, Філадельфії та Портленді (Ореґон), де загалом проживає приблизно 1/4 усіх українців. Ще приблизно 50% українців мешкають у кількох штатах СередньоАтлантичного реґіону: Делавер, Мериленд, Нью-Джерзі, Нью-Йорк, Пенсильванія, Вашинґтон, Вірджінія і Західня Вірджінія, а приблизно 20% – у штатах Східньо-Північно-Центрально реґіону: Іллінойс, Індіана, Огайо, Вісконсин. Але якщо у штатах Мічіґан, Пенсильванія, Нью-Джерсі українців поменшало, то у штатах Джорджія, Норт Каролайн, Савт Каролайн, Техас та Юта відбувається збільшення кількості українців – як за рахунок внутрішньої міґрації, так і притоку “Четвертої хвилі”. Абсолютно новий тренд – швидке збільшення кількості українців у штатах Ореґон та Вашинґтон. Водночас в окремих містах, де раніше присутність українців раніше не бралася до уваги (у метрополіях Сакраменто і Портланд, у 1990 р. проживало, відповідно, 2629 і 3160 українців, а в інших метрополіях – від 160 до 980 осіб), вже у 2009 році жили від 1000 до 6000 осіб українського походження, приріст яких просто вражає: від найнижчого показника у 492% до 766%! І це стрімке зростання української діаспори відбувається головним чином за рахунок “Четвертої хвилі”. Ба більше, формуються нові українські громади.

Metropolitan Areas with the Largest Relative Increases between 1990 and 2009 in the Number of Persons of Ukrainian Ancestry Metropolitan Area

1990

2009

%(2009-1990)/ 1990 766.7%

Asheville, NC

189

1638

Salt Lake City-Ogden, UT

467

3,930

741.5%

Portland, OR-WA

3,160

26,016

723.3%

Sacramento, CA

2,629

20,432

677.2%

Greenville-Spartanburg-Anderson SC

327

2,186

568.5%

Raleigh-Durham, NC

543

3,626

567.8%

Charleston - N. Charleston, SC

228

1,480

549.1%

Williamsport, PA

164

1,010

515.9%

Madison, WI

430

2,623

510.0%

Spokane, WA

981

5,808

492.0%

Колективний портрет новітніх діаспорців Соціологічне опитування представників “Четвертої хвилі” у 5-ти штатах (зокрема, у містах компактного їхнього проживання: Нью-Йорку, Стемфорді, Клівленді, Детройті, Чикаго, Вашинґтоні, Монро), дозволяє відтворити колективний “портрет” новітніх іміґрантів. “Четверта хвиля” становить приблизно 1/4 популяції у кожній віковій групі у межах від 15 до 39 років. 93,4% новоприбулих – працездатного віку! Найчисельнішими є вікові групи 31-40 років ~ 35.5%; 41-50 років – 28,9%; 21-30 років – 20,7%. З погляду економіки, це найбільш продуктивна частина людських ресурсів держави, яка є практично втраченою для України. Натомість для української громади в Америці – це неабияке надбання! За офіційними даними Бюро Перепису США, співвідношення чоловіків та жінок серед іміґрантів становить 46 і 54%. Понад 75% новоприбулих – одружені. Понад 74% мають дітей, (60% – по двоє), 21,5% – ні.

81% дітей нових іміґрантів проживають у США, а 18% – в Україні. Причина останнього – частина дітей на момент, коли батьки отримували іміґраційну візу, вже були старші 21 року і, згідно з іміґраційним законодавством США, не могли іміґрувати з батьками. Дослідження засвідчило високий освітній рівень новітніх іммігрантів. 62,8% із них мають університетську освіту, 18,2% – професійнотехнічну, а 5% є науковцями. Понад 40% представників “нової хвилі” здобули освіту і професійну підготовку в США, у т. ч. 24% – університетську. Це свідчить про великий потенціал і можливості професійного росту її представників.

10

September 2018 Ukrainian People

Робота: до еміграції та у США Поширеною є думка, що більшість з тих, хто приїхав у США, була безробітною. Проте, згідно опитування, їх частка становить лише 13,2%. Натомість 55,4% з них працювали за фахом, 7,4% – мали приватний бізнес, 5% займалися комерцією, 4,1% вели домашнє господарство, 3,3% були держслужбовцями. Загалом понад 80% (з них 6,6% – студенти) були активно зайняті. Складним питанням є пошук роботи на іміґрації, яка відповідала б рівню фахової та освітньої підготовки в Україні. Частина науковців працює у наукових лабораторіях університетів (фізики, математики, хіміки), а, до прикладу, програмісти успішно реалізовують себе у бізнесі. Водночас 45,5% із числа опитаних працюють не за фахом, бо частина з них не має легальних документів або дозволу на роботу. Крім того, наприклад, щоб працювати лікарем, треба мати не лише відповідну освіту, але й ліцензію. Утім, 16,5% таки працюють у США за набутим в Україні фахом, а ще 46,2% у професійному плані зуміли реалізуватися на ринку праці США: 22,3% здобули нову професію, а 7,4% займаються приватним бізнесом.

Квартирне питання 35,5% представників Четвертої хвилі вже мають приватне житло в США, а винаймають помешкання 55,4% із них. В Україні ж формально 35,5% нинішніх емігрантів були власниками кооперативних квартир; 28,9% – будинків; 17,4% – жили у комунальних (державних) квартирах, нині вже приватизованих; 8,3% винаймали помешкання і 2,5% проживали в гуртожитках. Але це, наголошу – формально, і аж ніяк не означає, що лише 10,8% з числа опитаних, приймаючи рішення про еміґрацію, мотивували переїзд до США можливістю заробити гроші на покращення житлових умов або пошуком кращого життя (надто ж враховуючи, що з 2001 року ціни на житло різко зросли). Бо є, як то мовиться, й інший бік медалі: 42,1% з числа опитаних проживали разом із батьками. Беручи до уваги надто високі ціни (співвідносно зарплат) на житло в Україні, а відтак для широкого загалу – безперспективність придбати його, для більшості емігрантів одним з пріоритетних факторів стало саме прагнення покращити житлові умови. Але факт, що 35,5% стали власниками житла в США, а 7,4% відкрили приватний бізнес, свідчить, що ця частина еміґрувала з метою облаштувати життя в іншій державі. А те, що 45,5% працюють не за фахом – про складнощі адаптації у новому суспільно-економічному середовищі. * На основі наукових публікацій Василя Лопуха (Нью-Йорк), ґрунтованих на офіційній статистиці U.S. Census Bureau, American Community Survey (ACS) та U.S. Citizenship and Immigration Service.

КРИМІНАЛ

Заарештовано вбивцю студентки

Моллі Тіббетс

“Я сподіваюся, це буде хлопчик”, – сказала вагітна дружина за кілька тижнів до того, як чоловік вбив її та двох їхніх дочок

У червні цього року Шеннан Воттс (Shanann Watts) привітала чоловіка, виклавши у Фейсбук фотографію в футболці з написом “Ми знову зробили це”. Вона тримала у руках тест на вагітність, показуючи цим, що вони очікують третю дитину. У відеоролику Кріс Воттс (Chris Watts) видавався щасливим, коли казав своїй дружині: “Це чудово. Коли ти чогось дуже хочеш – воно стається”. А менше ніж через два місяці 33-річний Кріс Воттс стояв перед телевізійною камерою і благав свою вагітну дружину та двох малолітніх доньок – 4-річну Беллу і 3-річну Селесту, що зникли без сліду, повернутися додому. Але тільки він один знав страшну правду.

14 серпня невтішний чоловік і батько ще дивився в камери репортерів і говорив: “Мої діти – це моє життя”, а вже наступного дня, в середу 15 серпня, був заарештований за підозрою у вбивстві своєї родини. Поліція Колорадо оприлюднила кілька подробиць розслідування, які вказують на те, що саме це він поховав Шеннан у неглибокій могилі та скинув тіла Белли і Селести у цистерну з нафтою. Слідству вдалося з'ясувати, що під покровом ночі чоловік виносив із дому тіла 34-річної Шеннан і двох маленьких доньок, упакувавши їх в сміттєві мішки. У понеділок, 20 серпня, Воттса було офіційно звинувачено у потрійному вбивстві першого ступеня. Родина Воттс жила у будинку за 400 тисяч доларів на тихій вулиці Saratoga Trail. 13 серпня близько 2-ї години пополудню 34-річна Шеннан Воттс, що працювала у компанії з охорони здоров'я, повернулась додому з ділової поїздки. Вона приїхала додому зі своєю подругою, Ніколь Аткінс (Nickole Atkinson). Кріс Воттс повідомив поліції, що він востаннє бачив свою дружину та дітей перед роботою в той же день, о 5:15 вечора. Аткінсон повідомила, що її дуже стурбувала відсутність Шеннан наступного дня, бо її подруга пропустила важливу зустріч із лікарем. А що Шеннан не відповідала на телефонні дзвінки,

12

September 2018 Ukrainian People

вона поїхала до її будинку. Аткінсон ніхто не відчинив, проте вона помітила, що машина Шеннан була у гаражі. Пізніше вона подзвонила Крісу та викликала поліцію. Коли нарешті з’явився Кріс, вони із поліцейськими зайшли в будинок. Після того, як поліція знайшла гаманець та мобільний телефон Шеннан у будинку, а її ключі – всередині машини у гаражі, Аткінсон почала турбуватися ще більше. У середу, 15 серпня, поліція розпочала допит Кріса Воттса, якого звільнили з роботи у нафтогазовій компанії “Anadarko Petroleum”. Воттс зізнався у вбивстві своєї дружини та дочок. Одразу після цього його помістили під арешт. У четвер, 16 серпня, поліція знайшла тіло Шеннан у неглибокій могилі на території Anadarko. Пізніше того ж дня вони знайшли тіла двох дочок у нафтовій цистерні.

20 серпня Кріс Воттс запропонував свою версію подій. Чоловік стверджував, що його вагітна дружина сама задушила дочок просто у нього на очах – він спостерігав за тим, що відбувається, по відео-няні. За словами підозрюваного, він кинувся в спальню дочок, але було пізно: дівчатка трьох і чотирьох років вже були мертві. У розпачі чоловік накинувся на дружину і задушив її, після чого упакував тіла у великі мішки для будівельного сміття, погрузив в автівку і скинув їх в резервуари з нафтою. Втім, поліцейські не вірять у цю версію. Їм вдалося з'ясувати, що у Воттса був роман із колегою, і він збирався найближчим часом покинути вагітну дружину. Найімовірніше, чоловік повідомив про свої плани Шеннан, що й призвело до скандалу, який закінчився вбивством. Утім, остаточне рішення у цій справі має ухвалити суд. На своїй сторінці у Facebook Шанна Воттс розміщувала численні повідомлення та відео, що виражали її любов до чоловіка, в тому числі і його реакцію на її вагітність. “Кріс хоче хлопчика”, – сказала вона у відео.

– “Я сподіваюся, що це буде хлопчик, і Кріс буде щасливим”.

Вбита Моллі Тіббетс (Mollie Tibbetts) та її вбивця жили у тій самій місцевості штату Айова. Але слідчим й досі невідомо, чи були вони знайомі. Так чи інакше, “щось змусило його це зробити”, – заявив Мітч Мортведт (Mitch Mortvedt) із відділу кримінальних розслідувань штату Айова. Заяву про вбивство першого ступеня було подано у вівторок, 21 серпня. Підозрюваний – 24-річний Крістіан Рів’єра (Cristhian Rivera), незареєстрований іммігрант. Його звинувачення одразу ж викликало дебати щодо імміграційного статусу людей, які масово прибувають у США із Південної Америки. Тіббетс, 20-річна студентка другого курсу Університету штату Айова, зникла безвісти увечері 18 липня. Вона займалася пробіжками у сільській місцевості в Брукліні із населенням близько 1500 жителів. Рів’єра чотири роки працював у Yarrabee Farms. При прийомі на роботу він показав своїм роботодавцям посвідчення особи із фотографією та карту соціального забезпечення, але з іншим іменем. Після того, як Тіббетс зникла, до пошуків у маленькому містечку, які перетворились у кількатижневу операцію, приєдналися федеральні та державні служби. “Деталлю, яка привела нас до Рів’єри, стали камери відеоспостереження одного з будинків Брукліна”, – сказав Мортведт. Відео знайшли наприкінці минулого тижня – слідчі досліджували його годинами і врешті-решт побачили Моллі. На відео було видно, як Тіббетс бігла, а автомобіль Рів’єри їхав слідом. Рів’єра розповів, що він побачив, як бігає Тіббетс, вийшов з машини і почав бігти біля неї. Тоді Тіббетс схопила телефон і крикнула: “Я зараз викличу поліцію”. Тоді він запанікував і втратив відчуття реальності. Перше, що він згадав, отямившись, це те, як він під'їхав до ферми і усвідомив, що в його багажнику знаходиться тіло Тіббетс. Рів’єра одразу ж побачив кров на її голові. Тоді він витягнув студентку зі своєї машини та відволік її у віддалену частину кукурудзяного поля. Тіло студентки було знайдено на сільському полі у вівторок, 21 серпня. Застава за Рів’єру встановлена у сумі 5 мільйонів доларів.

Р о з сл і ду в а н н я

Люда Руда

Звинувачення з могили Через 45 років правосуддя таки покарало вбивцю з високим соціальним статусом

Ц

ей злочин стався 45 років тому, і його було визнано нещасним випадком. Того фатального вечора подружжя Радд поверталося від матері Норін, але до будинку вони не доїхали: невідомий протаранив їх машину і зник з місця ДТП. Удар був такої сили, що місіс Радд вилетіла через лобове скло і розбила собі голову об камінь. Донні тільки дивом уцілів. З останніх сил чоловік добрався до телефону і подзвонив у службу порятунку. Тоді ці події визнали моторошним нещасним випадком. Всі жаліли вдівця, адже він втратив кохану всього через 28 днів шлюбу. Так про цю справу й забули б, якби не капітан поліції Річард Сперандо (Richard Sperando). Правду кажучи, він від початку намагався заарештувати Донні за інше вбивство…

Однак, продовжимо нашу розповідь. Після загибелі своєї дружини Радд швидко оговтався, і його адвокатська практика пішла вгору. Спеціалізувався Донні на суперечках у галузі житлового права, особливо ж він любив справи, пов'язані з кондомініумами. На піку своєї популярності у нього на машині красувався напис “Mr Condo” (Містер Кондомініум). У Радда навіть було своє популярне шоу на телебаченні. На особистому фронті у чоловіка теж було все гаразд. Він був одружений ще п'ять разів, але власних дітей у нього не було. Ось тільки у цій історії є й темний бік. Усі шлюби були… нещасливі. Після розставання від колишніх дружин можна було почути такі слова, як деспот, тиран і садист. Одного разу він оформив новий шлюб лише через п'ять місяців після смерті своєї попередньої дружини (якраз там не було нічого підозрілого – нещасна померла від раку). З роботою теж виникли проблеми. Донні неодноразово звинувачували в неетичній поведінці. Були і звинувачення в крадіжках коштів. Не раз Радд вигравав справу, але компенсацію “забував” передати клієнтам. Одним з таких клієнтів була 29-річна дизайнер інтер'єрів Лоретта Табак-Бодтке. Вона була єдиною, хто вирішив боротися за свої гроші. Їй вдалося виграти шість слухань проти Донні, ще б одне, і його могли б позбавити ліцензії і посадити до в'язниці. Ось тільки горе-адвокату “пощастило”. У 1991 році Лоретта була застрелена в своєму будинку в місті АрлінгтонХайтс. Слідів злому виявлено не було, тому жертва, швидше за все, знала свого вбивцю. Свідки того вечора бачили біля її будинку машину з написом “Mr Condo”. На жаль, довести

14

September 2018 Ukrainian People

причетність Донні до цього злочину поліції не вдалося. Але раз по раз капітан поліції Сперандо повертався до цієї справи. І одного разу, вивчаючи життя підозрюваного, він наткнувся на звіт про стару аварію. На суді Сперандо засвідчив, що він знайшов записи про смерть дружини Радда у діловій документації загиблої Лоретти Табак-Бодтке. Саме Лоретта “відкопала” факти, що смерть Норін Радд не була випадковістю й “виглядала неправильно”. Сперандо поспілкувався з Бішем, колишнім офіцером поліції БаррінгтонХіллз, і незабаром отримав дозвіл суду на те, щоб залишки Норін Радд були ексгумовані та доставлені на розтин.

Початок кінця З цього й почався крах Донні Радда. У 2013 році його уперше викликали на допит з приводу смерті його першої дружини Норін у 1973 році. Тоді він прямо сказав: “Якщо я і розбив їй голову каменем, то вже й не пам'ятаю цього”. У 2015 році стараннями Сперрандо вдалося порушити справу за фактом вбивства. Донні заарештували, але випустили під заставу. 27 червня почалися слухання у його справі. Прокуратурі вдалося зібрати потужну доказову базу. Першим свідком звинувачення був патрульний, який першим прибув на місце злочину. При огляді периметра йому так і не вдалося виявити той камінь. Також офіцер помітив, що потилиця у жертви сильно пошкоджена, але при цьому вона лежала обличчям вниз. На цьому загадки не скінчились. Одяг загиблої був

абсолютно чистим, що не узгоджується з версією, що жінка вилетіла із салону й впала на землю. Далі виступила патологоанатом Хіларі МакЕлліготт, яка робила повторний огляд ексгумованої місіс Радд. Пошкоджень, які бувають при подібних аваріях, лікар МакЕлліготт не виявила. Не знайшла вона і травм, які свідчили б про те, що Норін оборонялася. МакЕлліготт засвідчила, що Норін померла від багаторазових ударів по голові тупим предметом. Потім допитували лікаря, який робив перший розтин. Зрештою, він зізнався, що не робив рентген, хоч і написав у висновку, що причиною смерті став перелом шийних хребців. Останньою ж виступила колишня пасербиця підсудного Лорі Харт. Вона засвідчила, що обвинувачений до весілля з Норін зустрічався з її матір'ю, Діаною Харт і жив в їхньому домі. Одного разу Донні сказав її матері “Завтра я одружуюсь з іншою”, а всього лиш через декілька днів після аварії він повернувся і відновив їх відносини із місіс Харт. Діана навіть була на похоронах своєї суперниці. Сама Лорі описала період, поки Донні у них жив, як “період пекла”. Лорі Харт та її сестра пізніше опублікували книгу про Радда під назвою “Життя з дияволом” (“Living with the Devil”). Звинувачення пред'явило і мотив для вбивства: на той момент у Радда були величезні фінансові труднощі, а після смерті своєї благовірної чоловік отримав виплату за її страховкою в розмірі 120 тисяч доларів. Захист намагався переконати присяжних в тому, що їх підзахисний навіть не знав про ці гроші, але це виглядало вкрай непереконливо. Зараз процес ще триває, але, швидше за все, Донні Радд відправиться у в'язницю до кінця свого життя.

“Норін померла у тихому місті, і ніхто нічого не запідозрив”, – заявила Марія МакКарті (Maria McCarthy), помічник адвоката округу Кук у вівторок, 21 серпня, за кілька годин до того, як Радда було засуджено за вбивство першого ступеня. – “Він знав, що поліція не підозрює його, і він був правий”.

Нічний лікар та коп-новачки

Статус переважив підозри Юну жінку знайдено мертвою на сільській дорозі Баррінгтон-Хіллз лише через 28 днів після того, як вона вийшла заміж за 31-річного чоловіка. Сліди фізичного насилля та поранення, знайдені на її тілі, не відповідали оприлюдненим обставинам смерті. Також підозрілим виявився той факт, що її чоловік отримав понад 120 тисяч доларів страховки і одразу ж почав жити з іншою жінкою. Тож чому поліції знадобились 45 років для того, щоб зрозуміти, що Донні Радд вбив 19-річну Норіну? Через кілька днів після того, як нині 76-річний Радд був визнаний винним у вбивстві своєї молодої дружини у 1973 році, чиказькі журналісти “відкопали” старі поліцейські повідомлення, документи розтину, архівні газети та судові показання, які допомогли поставити крапку в цьому розслідуванні. Висновок: недостача досвіду, байдужість та надмірна повага до шанованого адвоката, члена шкільної ради стерли із пам'яті людей факт смерті його дружини.

Норін була офіційно визнана мертвою внаслідок перелому хребта 14 вересня 1973 року в реанімації лікарні Шерман (Sherman Hospital), що у передмісті Чикаго Елджин (Elgin). Її доставили туди після того, як Донні Радд повідомив поліції, що вони потрапили в ДТП на дорозі Данді (Dundee Road) у містечку Баррінгтон-Хіллз. Лікарем, який підписав папери про смерть молодої жінки, був нині відставний акушер-гінеколог, доктор Джай Хан (Jae Han). У той вечір він вийшов на нічне чергування в реанімації. Його медичній ліцензії не було навіть року. Він не вважав за потрібне робити рентген для визначення того, як померла Норін, а його висновок про смерть складався з декількох рукописних речень. Але вже тоді мало постати безліч питань. Якщо Норін вилетіла з машини, її одяг мав би бути забруднений землею і травою, чи не так? Чому не було синців, порізів та інших травм, які вона мусила б отримати під час такої події? Чому, як заявив поліцейський, її потилиця була “м'якою”? Першим на місце події прибув коп-новачок Баррінгтон-Хіллз, Крістофер Біш (Christopher Bish). 21-річний офіцер уперше розслідував смертельну катастрофу. Минулого тижня він засвідчив, що в автомобілі Радда була кров, але він не бачив крові ні на землі, ні поблизу скелі, в яку начебто вдарилась Норін. Тоді він нічого не запідозрив, і припинив розслідування після того, як суд присяжних визнав, що смерть Норін була нещасним випадком.

45 років відчаю Із незрозумілих причин тодішній коронер округу Кейн Джек Вейднер не проводив розтин Норін, що, як вважає нинішній коронер, має бути стандартною практикою. Тепер ми не зможемо запитати Вейднера про причини – він помер у 1995 році. Якби розтин все ж відбувся, патологоанатом мав помітити переломи черепу Норін і крововилив у мозок. Або ж той факт, що спинний мозок і хребці жінки були цілими. Присяжний коронер визнав смерть Норін випадковістю, зазначивши, що машина Радда “з’їхала з шосе і жінка вилетіла з авто”. Донні Радд був єдиним свідком. Вейднер поставив йому лише три запитання. Журі взагалі не питало нічого. Норін була похована на кладовищі Dundee Township East Cemetery в статусі жертви автокатастрофи. Навіть її сім'я десятиліттями вважала це прикрою випадковістю. “Відсутність належного розслідування смерті призвело до 45 років відчаю для всіх, хто знав і любив Норін”, – заявив нинішній коронер округ Кейн Роб Рассел. Саме Рассел у лютому 2013 року почав співпрацювати із поліцією міста Арлінгтон-Хейтс (Arlington Heights), щоб провести розтин та незалежне розслідування смерті Норін. “Найважливіший свідок ніколи не була у суді. Вона говорила з могили, за неї говорили її травми, – заявив помічник адвоката округу Кук Девід Коулмен. – Донні Радд думав, що він в безпеці, але час, наука і Норін дістали його”. Дочка Табак-Бодтке, Стефані Табак (Stephanie Tabak), взяла участь у судовому розгляді і після оголошення вердикту подякувала Сперандо та нині відставному начальнику поліції Майду Ернандесу (Mike Hernandez), який також був у залі суду. “Я сподівалась і молилась всі 27 років, щоб добитися справедливості за смерть моєї мами. Я також щаслива, що дійшла кінця справа сім'ї Норен”, – пояснила Стефані Табак.

“Я дуже задоволений вироком. Справедливість нарешті перемогла”, – підсумував Коулмен.

– “Це була довга дорога до перемоги”.

Джен Еністон і Бред Пітт Н

зіграють у новому фільмі

овиною дня стало возз'єднання Бреда Пітта і Дженніфер Еністон. Утім, не поспішайте надто радіти, адже пара возз'єднується лише на знімальному майданчику. ЗМІ повідомляють, що Бред Пітт і Дженніфер Еністон погодилися знятися у новому фільмі. Назву фільму наразі не оголошують. Але якщо це правда, тоді можна лише уявити, який великий інтерес буде до фільму. Попри очікування фанів, у фільмі Дженніфер Еністон і Бред Пітт не гратимуть закохану пару, хоча й будуть виконавцями головних ролей фільму. Як би там не було, але офіційних підтверджень цьому наразі немає. Та й без цього з'явилося активне обговорення можливої спільної роботи екс-подружжя. Що ж, почекаємо офіційних повідомлень. І, якщо це правда, цікаво буде дізнатися, як їм працюється разом. До слова, Бред Пітт нещодавно вкотре заявив про те, що від Дженніфер він пішов не через Джолі. Та й із Джолі він розлучився не через Еністон.

Крістіна

Агілера – вагітна К

рістіна Агілера щойно недавно випустила нову музичну роботу “Accelerate” після 6 років затишшя. Аж раптом ЗМІ повідомили несподівану новину. Преса вважає, що Крістіна Агілера – вагітна. Нібито вона відмовилася від алкоголю, шкідливої їжі і носить одяг вільного крою. Хоча, з огляду на те, що Крістіна Агілера нещодавно повідомила про початок свого туру, то ця новина більше схожа на чутку. Подивимося. Сам Крістіна ніяких коментарів з цього приводу не дає. До слова, Крістіна Агілера вже виховує двох дітей.

16

September 2018 Ukrainian People

68-річний Річард Гір стане батьком вдруге

Г

оллівудський актор Річард Гір знову стане батьком. Як повідомляють ЗМІ, 35-річна Алехандра Сільва, дружина актора, чекає їхню першу спільну дитину. Для Річарда Гіра це буде друга дитина, як і для Алехандри, яка виховує 5-річного сина Альберто. Поки що не відомо, ні де пройдуть пологи, ані стать майбутньої дитини.

Кардашзраядун Кортні хло пцем через розійшлася з

Н

айстарша із сестер Кардашян, 39-річна Кортні, знову одна. Зірка реаліті-шоу розійшлася з моделлю Balmain Юнісом Бенджмой, з яким вона зустрічалася два роки. Як стверджують ЗМІ, Кортні Кардашян розійшлася зі своїм бойфрендом через зраду. Вони хотіли зробити перерву в стосунках, але врешті-решт це призвело до розставання. Кортні засмучена, але намагається зосередити свою енергію на

інших речах і не привертати до цього багато уваги, – розповідає джерело. Після того, як пара припинила стосунки, Юніс опублікував знімок, де він відпочиває разом зі своїми друзями і вже обіймає іншу дівчину. На хлопця відразу ж посипалися звинувачення в зраді, на що він відповів: - Я знаю, хто я, де я і ким є. Мені важлива тільки одна думка – Господа Бога. Гарного дня.

Роузі Хантінгтон-Вайтлі та Джейсон Стетхем готуються до весілля

З

овсім скоро супермодель Роузі ХантінгтонВайтлі і актор Джейсон Стетхем зіграють весілля, повідомляє видання The Sun. Однак самі закохані поки що не коментували цієї інформації. Також стала відома ймовірна дата весілля Роузі та Джейсона Стетхема. Весільне торжество відбудеться 31 грудня, напередодні Нового року. Зараз же пара ретельно готується до майбутньої події. Варто зазначити, що Роузі Хантінгтон-Вайтлі та Джейсон Стетхем почали зустрічатися ще у 2010 році. У 2016-му актор зробив пропозицію руки і серця. Навесні 2017-го стало відомо, що пара чекає поповнення в родині, тому одруження відклали. А влітку минулого року Хантінгтон-Вайтлі та Стетхем уперше стали батьками – у них народився син Джек.

У Селін Діон –

новий роман

Стівена Сігала звинувачують у сексуальних домаганнях

Н

е так давно Стівена Сігала звинуватили у зґвалтуванні колеги по знімальному майданчику. Жертвою зґвалтування стала актриса Регіна Сімонс. А днями стало відомо, що окружна прокуратура Лос-Анджелеса веде розслідування щодо звинувачень у сексуальних домаганнях на адресу актора Стівена Сігала. На даний момент характер звинувачень не уточнюється. Представники Стівена Сігала наразі ніяк не коментують ситуацію, що склалася.

ЗМI

повідомляють про новий роман співачки Селін Діон. Артистка зустрічається з популярним голлівудським актором Расселом Кроу, який набув всесвітньої популярності завдяки ролі у фільмі “Гладіатор”. Як повідомляють джерела, Рассел Кроу і Селін Діон почали близько спілкуватися після смерті чоловіка артистки. Рассел підтримував співачку в скрутну хвилину, а навесні цього року їх відносини перейшли на новий рівень. Поки що пара не коментує свої стосунки. Нагадаємо, що в 2016 році чоловік Селін Діон помер від раку гортані. Після смерті чоловіка співачка перебувала у депресії. Як стверджувала Діон, єдине, що її відволікало, це спів і творчість.

Дженніфер Лопес

привселюдно освідчилась Алексу Родрігесу

С

півачка Дженніфер Лопес стала однією з гостей церемонії нагородження премією MTV. 35-я церемонія вручення нагород MTV Video Music Awards відбулася 20 серпня у Нью-Йорку. Музичну подію відвідали багато знаменитостей: Блейк Лайвлі, Карді Бі, Міллі Боббі Браун, Рита Ора, Олівія Манн, Кайлі Дженнер та інші.

49-річна Дженніфер Лопес отримала спеціальну нагороду “Визнання покоління” імені Майкла Джексона. Утім, вийшовши на сцену, артистка не говорила про свою роботу. Вона присвятила натомість промову коханому Алексу Родрігесу: “Всесвіт нескінченний. Ми можемо досягти багато чого, коли у наших стосунках панує любов, довіра і розуміння. Нам там багато ще належить зробити і випробувати. І більше немає нікого на світі, з ким би я хотіла це зробити. Ти мій чоловік, і я люблю тебе!”

Ukrainian People September 2018

17

Здорова і приваблива усмішка – хороший спосіб привернути до себе увагу та досягнути успіху в бізнесі. Але, на жаль, не всім пощастило мати ідеальні зуби від народження або зберегти їх здоровими протягом всього життя. Для цього ми шукаємо найкращі стоматологічні клініки, які працюють за найвищими американськими та європейськими стандартами.

MILWAUKEE DENTAL CLINIC – одна з найкращих у Чикаго. Кваліфіковані лікарі, якісні й сучасні обладнання та лікування, різноманітні послуги, турбота та увага – все в одній клініці та під одним дахом. Більше розповісти нашим читачам про цей стоматологічний центр, його лікарів та послуги ми попросили лікаря Олександра Гречка, який працює тут.

Фото: (зліва направо) лікар-стоматолог Сібтейн Керай, генеральний менеджер офісу Віолета Делгадо, лікар-стоматолог Олександр Гречко.

MILWAUKEE DENTAL CLINIC: найважливіше – здоров'я наших пацієнтів!

- Олександре, спочатку декілька запитань про тебе особисто: де народився, як потрапив до США, як обрав професію стоматолога?

- Я народився в Донецьку, в Україні. У 1999 році приїхав з батьками до США. І так сталося, що у старших класах я потрапив до школи, яка готувала також до професій із медичним ухилом. Мені сподобалась стоматологія. Я зрозумів, що стоматолог має бути в якійсь мірі і актором, і митцем, і психологом, і філософом, і вчителем... тобто, людина, яка сидить у твоєму стоматологічному кріслі, повинна тобі вірити й довіряти.

- Так і сталося?

- Так, коли я почав практикувати, то зрозумів, що мені доведеться вчитися знаходити підхід до кожного пацієнта індивідуально й власне стати митцем, творцем й психологом.

- То ти приїхав до США з родиною чи сам?

- Я приїхав із батьками і молодшим братом. Після школи вступив до університету штату Айови на спеціальність “Стоматологія”.

- Сім'я у тебе велика?

- Своєї сім'ї я ще не маю, проте у мене є собака. Я люблю вивчати щось нове, пробувати себе у різних видах спорту.

- Ми щиро раді, що “відкрили” для себе вашу стоматологічну клініку і можемо розповісти про вас нашій громаді. Важливо, що і ти, і Оленка (асистент лікаря) розмовляєте нашою мовою. Багато людей не настільки добре знають англійську, а тим більше – медичні терміни, щоб вільно спілкуватися і розуміти лікарів. Тому це дуже зручно.

- Погоджуюсь. Мої батьки – теж іммігранти, і у них також були проблеми з англійською. Тому на власному досвіді переконався, як це важливо, коли лікар може пояснити тобі проблему та способи її вирішення рідною мовою.

- Наші читачі, мабуть, хотіли б більше дізнатися про те, що відрізняє вашу стоматологічну клініку від усіх інших?

- MILWAUKEE DENTAL CLINIC була створена більш ніж 35 років тому, і тепер в ній працюють асоційовані стоматологи, які відповідають зростаючим потребам громади.

- “Лікар повинен володіти поглядом сокола, руками дівчини, мудрістю змії і серцем лева”, – зауважив колись Авіценна. Чим унікальні ваші лікарі?

- Наші лікарі володіють унікальними талантами, що дозволяє їм лікувати усі можливі зубні захворювання в одному закладі. Насамперед, всі вони працюють делікатно, з турботою та вміють працювати із цілими сім’ями. Ми розуміємо, що справжня стоматологія – це не асортимент послуг на вибір, а, насамперед, здатність відчути біль іншої людини та прагнення допомогти.

18

September 2018 Ukrainian People

- Які послуги надає MILWAUKEE DENTAL CLINIC? - Ми пропонуємо дуже широкий спектр стоматологічних послуг: від профілактичної стоматологічної допомоги до кардинальних змін (включаючи зубні імпланти, ботокс та шкірні наповнювачі). Якщо люди вже мають проблеми із зубами, або страждають від їх відсутності, то ми намагаємось запропонувати їм найбільш довговічні способи лікування. Ми надамо допомогу кожному, хто до нас завітає.

- Чого ви прагнете як організація?

- Нашим гаслом, як медичної установи, є лікування всіх пацієнтів, як своїх рідних. Кожен із наших пацієнтів заслуговує на найкраще ставлення, тому це і є нашою метою.

- Як ви ставитесь до ваших пацієнтів? Якими словами ви можете описати вашу компанію?

- Довіра та честь – основа відносин із нашими пацієнтами. Наша мета – робити те, що ми вміємо найкраще, і заслужити довіру та повагу наших пацієнтів завдяки якісній роботі та старанності.

- Яким клієнтам ви приділяєте найбільше уваги? Що, окрім грошової винагороди, змушує вас працювати сумлінніше?

- Усі пацієнти отримують однакову увагу та високоякісні послуги. Ми лікуємо наших пацієнтів так, як би лікували членів своєї родини. Задоволення від вирішення проблем наших пацієнтів та їхня красива посмішка – це для нас найкраща винагорода. Це змушує нас працювати насправді добре і залишатись на робочому місці так довго, як це потрібно.

- Якою ви бачите вашу компанію в найближчі п’ять років?

- Протягом наступних 5 років ми хочемо зміцнити стосунки з українською громадою та підтвердити хорошу репутацію офісу, пропонуючи найкращі послуги.

- Яким ви бачите майбутнє стоматології?

- Я вважаю, що майбутнє стоматології можна поділити на дві частини: • Корпоративна стоматологія із зосередженням на підвищенні кількості послуг та пацієнтів; • Менша, індивідуальна, сімейна стоматологія з повним зосередженням на репутації та лікуванні пацієнтів. Ми плануємо працювати за другою моделлю, набагато кориснішою як особисто, так і професійно.

- І на завершення нашої розмови – які цілі є головними для вашої компанії?

- Перш за все, здоров'я наших пацієнтів є найважливішою метою. Крім того, ми пропонуємо усі стоматологічні послуги в одному закладі, тому не збираємося “віддавати” своїх пацієнтів іншим. Ми плануємо робити усе можливе, щоб українська громада зрозуміла, що ми – найкращі. Прес-центр журналу “Ukrainian People”

Як

Здо р о в ' я

краще лікувати застуду і грип?

Рідко хто з нас може уникнути застуди та грипу в холодний період року. Існує багато методів лікування, але не всі з них – помічні. Обирати засіб варто залежно від того, застуда у вас, чи грип. Застуда – це вірусне захворювання, яке може бути викликане будь-яким із величезної кількості респіраторних вірусів, в т.ч. різноманітними грипами, аденовірусами, риновірусами тощо. Як правило, застуда має стадію продроми (період хвороби, наступний за інкубаційним), коли людина вже почувається хворою. Через добу-дві розвивається саме захворювання, з підвищенням температури до 38 градусів, нежитем, кашлем, ознобом. Далі до застуди може приєднатися бактеріальна інфекція, яка різко погіршує загальний стан, викликає підйом температури тіла понад 38 градусів і вимагає консультації лікаря з подальшим призначенням антибіотиків. Важливо запам`ятати, що сама застуда – завжди вірусне захворювання, лікувати яке антибіотиками одразу – безглуздо. Справа в тому, що антибіотики взагалі не впливають на віруси, у тому числі на респіраторну групу. Грип – це гостра вірусна інфекційна хвороба з періодичним епідемічним чи навіть пандемічним поширенням. Хвороба характеризується появою гострого респіраторного синдрому з переважанням трахеобронхіту та вираженою інтоксикацією з гарячкою. Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але за своїми наслідками є набагато небезпечнішим за інші ГРВІ. Застуда і грип мають схожі симптоми, але лікуються по-різному. Під час застуди ви відчуватимете слабкість. Грип серйозніший і одразу прикує вас до ліжка. Ймовірно, він прийде разом із лихоманкою і змусить вас почуватися виснаженими і безсилими. То що ж допомагає, а що ні?

Їжте добре, якщо у вас застуда, і не їжте, якщо грип Більшість із нас чули про це, але експерти кажуть, що не все так однозначно. Можливо, люди так думають, бо під час лихоманки люди втрачають апетит. Але насправді вам треба їсти здорову їжу, аби зберегти свої сили. Якщо ж ви не голодні, не змушуйте себе.

Не здавати позиції чи лікуватися у ліжку? Прислухайтеся до свого тіла. Не змушуйте себе до активності, відпочиньте. Кількість часу для відпочинку залежатиме від того, як ви себе почуваєте. Якщо у вас грип – забудьте про роботу, важливі справи, тощо. Лікуйтеся.

20

September 2018 Ukrainian People

Мед і лимон чи гарячий пунш? Не доведено, чи вони допомагають, але мед і лимон – кращий варіант, аніж віскі, особливо якщо плануєте більш, ніж один напій. Лікарі рекомендують пити багато рідини, тобто води, а також додаткову філіжанку чаю або кави. Якщо у вас застуда або грип, ви, ймовірно, будете більше чхати, кашляти, і у вас буде висока пітливість. Тому вам потрібно більше рідини, ніж зазвичай. Але не перестарайтеся. Існує багато досліджень, які свідчать, що надто багато пиття може також зашкодити.

Парацетамол чи ібупрофен? Вони працюють. Можете навіть прийняти парацетамол та ібупрофен одночасно, щоб полегшити ваші симптоми. Це безпечно. Стежте за тим, скільки ви випили, щоб не перевищувати максимальні рекомендовані дози протягом 24 годин. Ібупрофен найкраще приймати з їжею або на повний шлунок. Прийом препаратів для зниження температури (парацетамол, німесулід і т.д.) теж має надати відповідний ефект. Якщо температура не впала – значить, на ослаблений вірусом організм уже “сіла” бактерія. У цьому випадку – необхідно звернутися до лікаря.

Евкаліпт чи ментол? Немає доказів того, що вони працюють добре, але вони можуть принести тимчасове полегшення. Розтирання грудей або інгаляції можуть допомогти “розблокувати” ваш ніс. Інгаляції парами відвару лікарських рослин дійсно корисні, тому що запобігають приєднанню бактеріальної інфекції до вірусного процесу. Оптимальним для інгаляцій є відвар ромашки.

Вітамін С і цинк? Вітамін С запропонували як засіб для лікування респіраторних інфекцій у 1930-х роках. Він став особливо популярним у 1970-і роки, коли лауреат Нобелівської премії Лайнус Полінг довів, що вітамін С запобігає застуді і полегшує її симптоми. Але недавній аналіз, який провела Cochrane Group, виявив, що збільшення дози вітаміну не дуже допомагає. Втім, вітамін С не є шкідливим, а якщо в організмі є його надлишок, він просто вийде. Але цинк може бути небезпечним, якщо його багато. Порада: слідкуйте за кількістю, яку ви приймаєте.

Абсолютні протипоказання Не слід приймати антибіотики під час застуди і грипу. Вони їх не лікують. Єдиний випадок, коли вони потрібні, це – розвиток бактеріальної інфекції.

Як швидко вилікувати застуду в домашніх умовах? Якщо ви відчули перші ознаки застуди, терміново вживайте заходів і починайте лікування. Але якщо ви відчуваєте, що у вас не просто застуда, а грип – вам потрібно обстежитись у лікаря. На дітях теж не експериментуйте, особливо на маленьких, їм у першу чергу потрібен огляд лікаря. Приймайте противірусний чай: залийте склянкою окропу 1 ст. л. подрібненого листя перцевої м'яти, нагрійте протягом 5 хвилин на водяній бані, процідіть і додайте 1 ч. л. меду. Потім розчавіть зубчик часнику, витисніть сік одного лимона і влийте туди настій, перемішайте і пийте його теплим. Повірте: ніякі віруси вам не будуть страшні. Якщо у вас підвищилася температура, спробуйте такий чудо-напій: залити 4-5 скибок апельсину 50 мл кип'яченої води кімнатної температури і настояти 30 хвилин. Приймати за необхідності, в апельсинах міститься саліцилова кислота, яка знижує температуру. Але не забувайте, що температура не дає хвороботворним бактеріям розмножуватися, тому збивати її рекомендується при погіршенні загального самопочуття, і якщо вона перевищує 38 градусів. При застуді починає боліти горло? Повільно жуйте половину лимона разом з цедрою (не рекомендується при гастритах!) Після цього протягом години нічого не їжте, щоб дати можливість ефірним маслам і лимонній кислоті вплинути на слизову оболонку горла. Повторити процедуру можна години через 4. Добре допомагає при ангіні відвар з дубової кори: 20 г подрібненої кори залити склянкою води, накрити кришкою і кип'ятити 30 хвилин на слабкому вогні. Потім процідити, вичавити через марлю, додати кип'яченої води до обсягу 200 мл і полоскати горло. Як ще можна швидко вилікувати застуду в домашніх умовах? Головний біль мине швидко, якщо з лимонної шкірки вирізати кружальця діаметром з монету і прикласти до скронь. Такий компрес підсилює приплив крові, і головний біль проходить. Значно полегшить стан при головному болі яблучний оцет: потрібно змочити рушник у суміші яблучного оцту і холодної води (1:4) і прикласти до голови. Міняйте компреси, поки біль не мине. Пити при застуді можна і чай з лимоном, імбирний чай, чай з малиною, смородиною, калиною, настій шипшини. У нашій сім'ї при перших ознаках застуди з'їдається багато ківі – штук 8-10 через невеликий проміжок часу. Але якщо дня через два дні ваш стан не покращиться, вам знадобиться консультація лікаря. Застуда у домашніх умовах лікується, але якщо ви відразу за неї візьметеся, не відкладаючи на “завтра”. Ні в якому разі не можна переживати застуду чи грип “на ходу”, тому що найстрашніше при цих хворобах – їх ускладнення.

Спеціалісти-ортопеди Ярослав Дзвіник, M.D.

Ігор Прус, M.D.

Хірург-ортопед Спеціалізується на: • Реконструкції передніх хрестоподібних зв’язок • Артроскопії • Переломах • Ендопротезуванні

SwedishCovenant.org/Dzwinyk Володіє англійською, українською, російською та іспанською мовами

Лікар зі спортивної медицини Спеціалізується на: • Діагностичній кістково-м’язовій ультрасонографії • Ультразвукових ін’єкціях • Мінімально-інвазивному лікуванні сухожиль (Tenex), синдрому тенісного ліктя, ахіллового тендініту, підошвенного фасциту

SwedishCovenant.org/Prus Володіє англійською, російською та українською мовами

Заплануйте вашу зустріч вже сьогодні!

Swedish Covenant Hospital 5215 N. California Ave., Suite 804 Chicago, IL 60625 773-907-7750

Ukraine І Путін, і Трамп намагаються розхитати нинішній світовий порядок

Інтерв'ю з Лілією Шевцовою

Завдання Білого дому – задовольнити невдоволених законодавців і заспокоїти громадську думку, яка вимагає обмежити велелюбність Трампа щодо Путіна Чим більше американський президент Дональд Трамп намагається потоваришувати зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, вважаючи, що особиста хімія допоможе вирішити справи геополітичного масштабу, тим більше це викликає опір всередині самих Штатів. Саміт у Гельсінкі 16 липня наробив стільки шуму, що його наслідки і США, і сама Росія розсьорбуватимуть ще дуже довго. На початку серпня в Держдепі заявили, що вже 22 серпня набудуть чинності нові антиросійські санкції за використання хімічної зброї в британському Солсбері. Вони обмежать фінансування продажу зброї і експорт товарів і технологій сфери національної безпеки (електроніка, комп'ютери, датчики і лазери, телекомунікації, обладнання для видобутку нафти і газу тощо). Але, на думку шести сенаторів, як із Республіканської, так і з Демократичної партій, цього недостатньо. Вони зареєстрували у Конгресі свій законопроект про “антиросійські санкції з пекла”. Документ, серед іншого, забороняє резидентам США брати участь в операціях з новим держборгом РФ, випущеним через 180 днів після набуття законом чинності, і пропонує заморозити власність у США одного або декількох фінансових інституцій, зокрема російських банків ВЕБ, Сбербанку, ВТБ, Газпромбанку, Россельхозбанку і Промсвязьбанку, а також Банку Москви. На думку політолога, доктора історичних наук і дослідника Chatham House Лілії Шевцової, чим більше Трамп хоче дружити із Росією, тим болючішими для Росії будуть американські санкції, які повинні покарати його за цю дивну для американців дружбу. У бліц-інтерв'ю Лілія Шевцова розповіла, що насправді стоїть за санкціями Держдепу щодо “справи Скрипалів”, які шанси на ухвалення “пекельного закону” авторства відразу шести сенаторів і наскільки Америка в цілому горить бажанням “затягнути зашморг на російській або путінській шиї”.

22

September 2018 Ukrainian People

- Мабуть, почнемо з найголовнішого питання в порядку денному американсько-російських відносин – нових американських санкцій. Конгрес США врешті оприлюднив текст законопроекту “про пекельні санкції”. Ви вірите в його ухвалення?

- Питання про санкції щодо Росії стало однією з найпопулярніших нині тем – і в Росії, і на Заході. Основне трактування всього пакету санкцій, який включає кілька санкційних блоків, схвалених протягом останніх років ЄС і США, – помірно песимістичне. Росія знайшла спосіб обходити санкції, причому, у співпраці зі своїми західними партнерами. Словом, сьогодні можна сказати, що Росія адаптувалася до обмежувального режиму функціонування. Найболючіший захід для Росії – закриття можливостей фінансування на зовнішніх ринках і каналів отримання новітніх технологій, виявився не таким вже й страшним. Москва знайшла спосіб вирішити цю проблему. Стосовно ж останніх санкцій з боку США, то тут підстав для занепокоєння у Росії набагато більше. Давайте розглянемо, у чому полягають американські санкції, і наскільки Америка горить бажанням реально затягнути зашморг на російській чи путінській шиї. По-перше, основний американський пакет санкцій – Combating America's Adversaries Through Sanctions Act (CAATSA), схвалений Конгресом і підписаний Трампом у серпні 2017 року, досі виявляється розмитим і не має жорсткого механізму здійснення. Цей механізм мав виробити Білий дім. Але він не поспішав це робити. Те, що представив Держдеп як механізм здійснення санкцій, викликає критику законодавців. І зрозуміло чому. Політика американської адміністрації – гальмувати за можливості всі обмежувальні заходи щодо Росії. Основним ініціатором посилення санкцій тиску на Росію є Конгрес. Причому, там є ядро законодавців, які зробили антиросійські санкції своєю професією. Серед них Кардін, (вже покійний - Ред.) Маккейн, Коркер, Рубіо, Менендес. Нині в Конгресі знаходиться на розгляді ціла купа законопроектів із санкціями щодо Росії. Що, природно, розпорошує увагу і ускладнює їх прийняття. Серед них найжорсткіші і найо-

працьованіші – це DETER Act (the Act to Defend Elections from Threats by Establishing “Redlines”), розроблений сенаторами ван Холленом і Рубіо в січні. Найостанніший “білль” (у перекладі з англійської “закон” – Авт.) і найфундаментальніший – Defending American Security from Kremlin Aggression Act of 2018, або DESKAA, запропонований шістьма сенаторами – трьома демократами і трьома республіканцями (Robert Menendez, Benjamin Cardin, Jean Shaheen, Lindsey Graham, Cory Gardner і John McCain). “І ось, щоб нейтралізувати санкційну машину, яку створила ця шістка, адміністрація Трампа раптом розродилася нинішнім серпневим пакетом, який санкціонує Росію за “справу Скрипалів”. Завдання Білого дому – задовольнити невдоволених законодавців і заспокоїти громадську думку, яка вимагає обмежити велелюбність Трампа щодо Путіна. Серпневі санкції Держдепу, в принципі, прийнятні для Росії. Хоча і звучать загрозливо. Але вони менш болючі для Росії, ніж прийдешній пакет Конгресу. І, найголовніше, адміністрація може в будь-який момент свої ж санкції поховати. Дуже зручно. А ось конгресівські пакети “вбити” не можна. До прикладу, санкції Джексона-Веніка, ухвалені Конгресом США 1974 року, вдалося скасувати лише 2012 року!” Питання тепер: який пакет законодавців має шанси на схвалення Конгресу і підписання президентом Трампом? Звісно, не найжорсткіший. Ухвалення білля – це завжди питання компромісів. Так, найімовірніше проект Рубіо буде відхилений. Занадто радикальний і жорсткий. А проект “шістки” буде схвалений. Але серйозно пом'якшений. У цьому проекті кілька частин, які стосуються суверенного боргу, енергетики, російських фінансових інституцій і “Північного потоку-2”. У процесі обговорення, на думку експертів, знайомих із конгресівською кухнею, наприклад Андерса Аслунда (експерта Atlantic Council), найімовірніше, залишаться санкції, які стосуються суверенного боргу Росії і його купівлі іноземцями. Але наскільки це болісно для Росії? Врахуємо, що її суверенний борг зараз становить 13% бюджету. Словом, великих збитків не буде. А ось санкції, які можуть виявитися ударом для російської енергетики, найімовірніше, будуть пом'якшені. Цього вимагає бізнес. Насамперед американський. Але і бізнес Європи. Опір подібним санкціям з боку німецької бізнес-спільноти та політичних кіл – особливо серйозний. Німеччина вимагає пом'якшення або й навіть відмови від жорстких заходів щодо Росії в галузі енергетики. Особливі суперечки викликає питання про “Північний потік-2”. Американський істеблішмент не хоче нервувати з цього приводу європейців і особливо німців. Тож заходи щодо блокування цього трубопроводу навряд чи будуть прийняті. Цілком можуть залишитися санкції щодо російських фінансових інституцій. Але їх список уточнюва-

24

September 2018 Ukrainian People

тиметься, і це – предмет активного лобіювання з боку проросійських бізнесових кіл. Стосовно закликів розслідувати статки Путіна, особливої готовності йти у цьому напрямку в Вашингтоні наразі не відчувається. Там видно прагнення знайти варіант, який би отримав підтримку найрізноманітніших сил. Отже, автори усіх біллів шукатимуть компроміси. Але їх результат залежатиме від конкретної політичної ситуації. Якщо противники Трампа отримають новий привід дати під дих президенту через ескалацію жорсткості щодо Росії, вони це зроблять.

- Взагалі, дуже цікаво спостерігати за тим, як кожна нова спроба Трампа знайти спільні точки дотику Путіна виливається у нові американські санкції проти Росії. Трамп як-не-як вже повинен був зрозуміти, що всі його спроби, як він каже, “to deal with Russia” наштовхуватимуться на колосальний опір в самих Штатах.

- В Америці вже звикли до того, що по відношенню до Росії тут існує кілька “політик”. Трамп, мабуть, намагатиметься пом'якшувати

жорсткість американського курсу. Але наразі не видно, що він може потрапити у неприємну ситуацію з цієї причини. У нього 42-44% голосів. Стільки ж приблизно було на цьому етапі у Рейгана і Обами. Республіканці його не здадуть – він їм потрібен під час майбутніх листопадових виборів. Економіка Америки в хорошому стані. Якщо тільки комісія Мюллера не виявить чогось дійсно катастрофічного у відносинах Трампа і Кремля. Але розслідування триває майже два роки, і, крім лавини бруду, реальних підтверджень змови між Трампом і Кремлем не було оприлюднено. Поживемо – побачимо. Важливим є те, що 60-70% американців хочуть, аби комісія швидше завершила свою справу. Втомилися.

- Уже місяць, як у Гельсінкі відбувся саміт Трампа і Путіна, а ЗМІ, політики і експерти по обидва боки Атлантики ніяк не можуть заспокоїтися. Я розумію, що це схоже на теорію змови, але я не можу не запитати: чи вірите Ви в таємні домовленості Трампа і Путіна?

- Я поки що бачу збіг менталітетів обох президентів з цілої низки питань політики і міжнародних відносин. Трампізм і путінізм мають чимало спільного. І той, і інший президенти намагаються розхитати нинішній світовий порядок. І той, і інший терпіти не можуть глобалізації. Для них принцип сили і авторитарності є ключовим в політиці. Можливо, збіг політичної ментальності – це основна причина прагнення Трампа дружити із Путіним. Але не виключено, що прокурор Мюллер накопав і вагоміші причини цього дивного тяжіння. Тут вірити або не вірити – не можна. Потрібно знати напевно. Але наразі у нас немає реальних доказів угоди між ними.

- Під час відрядження до Франції місяць тому багато політиків і дипломати офіційно і off the record говорили мені, що Росію треба повернути в європейську архітектуру безпеки. По-моєму, це буде великою помилкою...

- Настрої у Франції зрозумілі. Французи завжди намагалися мати дружні відносини з Росією. Незважаючи ні на що. Всі останні французькі президенти, за винятком Олланда, намагалися зав'язати особливі відносини з Москвою. Навіть Макрон, акцентуючи нормативний аспект політики, зачастив до Москви, намагаючись стати ініціатором нової відлиги... Всі основні європейські політичні сили зацікавлені в тому, щоб повернути Росію в європейський контекст безпеки. Навіть критики Кремля. Чому? Та тому, що вони побоюються ізоляції Москви і того, що в ролі країни-вигнанця Росія стане небезпечнішою і зовсім непередбачуваною. Інша справа, що Європа не згодна на повернення Росії на умовах Кремля. Має бути довгий і болісний діалог Європи і Росії щодо того, як забезпечувати європейську безпеку, і що таке безпека. У всякому разі, колективна Європа виступила проти політики “сфер впливу” і обмеженого суверенітету держав-сусідів Росії. Але незрозуміло, як з втратою інтересу Америки до Європи європейці вирішуватимуть питання колективної безпеки. І в якій мірі у них вистачить бачення і рішучості протистояти Росії.

- Як вважаєте, чи варто чекати закінчення розслідування спецпрокурора Мюллера до виборів до Конгресу цієї осені? Взагалі, чи домінуватиме питання втручання Росії в американські президентські вибори під час осінніх виборчих перегонів?

- Демократи і основні медійні гіганти – CNN, Washington Post, New York Times та інші медіа в орбіті демократів – спробують зберегти ідею “російського сліду” в ході листопадових виборів до Конгресу. Але ж пересічний виборець в Америці не цікавиться зовнішньою політикою. Він хоче, щоб виборча боротьба цієї осені концентрувалася на проблемах, які стосуються його конкретного життя. Тож ось цей крен демократів може їм зашкодити на виборах... ukr.segodnya.ua

В і до м і у к ра ї н ц і

ДМИТРО ДОНЦОВ: “України, якої прагнемо, ще нема” 135 років тому народився творець терміну “свідомий українець”

“України, якої прагнемо, ще нема, але ми можемо створити її в нашій душі… Українці без ілюзій усвідомлюють, що попри Декларації та Акти, ми живемо в окупованій ментально чужим елементом нашій Батьківщині. І те, що вона наша, а не їхня, – повинні відчувати ми і вони…” Ці слова, наскільки б актуально вони не звучали нині, написані 92(!) роки тому видатним теоретиком українського націоналізму, що сформулював ідею нації простими і доступними словами – як “ідеал панування певної етнічної групи над територією, яку вона одержала в спадщині по батьках і яку хоче залишити своїм дітям”. Д. Донцов першим вивів формулу, що “Росія без України – вже не наддержава”, не повноцінна імперія. А афоризм Д. Донцова “Найбільше гнітять того, хто найменше вимагає” став гаслом покоління, яке згодом склало основу стрілецького руху та підпілля УВО й ОУН в міжвоєнну добу, а згодом – й УПА. Тож і не дивно, що хоча сам Донцов ніколи не був членом ОУН, Радянська влада настільки ненавиділа його, що внесла до списку воєнних злочинців і вимагала його видачі.

Юрій НИКОРАК – журналіст, письменник. Народився 1969 р. в Івано-Франківську, працював у Львові та Києві. Автор роману, віршованої української абетки, поезій в прозі, новел та оповідань.

Заборонений пророк З ним воювали не лише усе його тривале життя, але й донині. “Попри війну з Росією і всі зусилля з декомунізації, ім'я Донцова досі залишається в тіні радянських і російських імперських уявлень і стереотипів… Донцова мало хто читав, його більше знають за насмиканими цитатами, – зауважує Сергій Квіт, екс-міністр освіти і науки України (2014-2016) й екс-президент Національного університету “Києво-Могилянська академія” (2007-2014), що захистив докторську дисертацію в 2000 році на тему “Дмитро Донцов і “Літературно-Науковий Вісник” та є автором численних розвідок про цього мислителя. – Проте, на його переконання, “можемо з упевненістю говорити про епоху і покоління Донцова у міжвоєнний період XX ст.” Та й прочитати донедавна його твори було вкрай

26

September 2018 Ukrainian People

складно: лише у 2016 році, на 25-тому році Незалежності України, завершився шестирічний проект видання десятитомника праць Дмитра Донцова (Вибрані твори у 10 томах. – Дрогобич – Львів, видавнича фірма “Відродження”. – 20112016). Але навіть до цього фундаментального видання так і не увійшли дві надзвичайно важливі для розуміння спадщини мислителя праці – “Дух нашої давнини” (1944) і “Київ, рік 1918” (1954). Його постать стала однією з найбільш суперечливих з-поміж ключових в історії України ХХ століття. Адже його погляди еволюціонували від соціал-демократії до націоналізму. Він наголошував на духовному відокремленні України від Росії, культуру якої вважав споконвічно антиіндивідуальною, азіатською. Своїм ж головним завданням вважав виховання активної “провідної верстви” української нації, особливі надії покладаючи на молодь. “Коли Україна хоче вийти зі стану провінції, мусить витворити в собі… велику всеобіймаючу ідею, ідею опанування духовного, економічного і політичного нації. Без такої ідеї ми лишимося нацією уярмленою, провінцією, народом, що житиме роздвоєною душею, не в стані витворити збірної волі; народом “конвульсійних вибухів”, народом без пафосу, сателітом сильніших; парією, верствою, навіть у себе вдома невільником не лише політичним, але й духовним і соціяльним”, – писав Донцов у своєму найвідомішому творі, що став теоретичною програмою націоналістів – книзі “Націоналізм”, перше видання якої вийшло 1926 року. – “Такою ідеєю може

стати… лише тільки національна ідея, щоб гляділа в майбутнє і мала відвагу скорити собі свій світ”. А у передмові до третього видання “Націоналізму” спробував лаконічно пояснити сутність цієї праці: “Трактуванню України як провінції Росії… “Націоналізм” протиставляв ідею політичної нації, ідеалом і метою якої був політичний державницький сепаратизм, повний розрив з Росією, а культурно – повне протиставлення цілому духовному комплексові Московщини, під оглядом соціяльним – неґація соціялізму”. На питання “ЩО?” “Націоналізм” відповідав: незалежність – на противагу гасел “федерації”, “самостійности”, але в рамках “общего отечества”, Росії. На питання “ЯК здобувати свою мету?” “Націоналізм” відповідав: боротьбою; національною революцією проти Московщини; не шляхом “порозуміння” чи “еволюції”...”

Українцем зробили книжки, націоналістом – Львів Дмитро Донцов народився 10 вересня (29 серпня за ст. стилем) 1883 року в місті Мелітополі (нині Запорізької області). За однією з гіпотез, Донцов походив з роду слобожанського козацького полковника Федора Донця, нащадки якого отримали дворянські звання і відтак змінили прізвище.

“Родився я в Таврії, де і провів перші 17 літ життя, в країні, яку можна назвати нашою Америкою, етнографічною мішаниною з Українців, Поляків, Болгарів, Німців, Греків, Турків і Росіян… – писав натомість він сам 1931 року в листі до Євгена Маланюка. – Родина теж була “таврійська”, цебто мішана: дід до кінця життя не навчився по-російськи, мати називалася Франціска (Франя), тітка – Поліна, їх вітчим був німець-колоніст, оповідала мати, що прабабка моя була італійка”. А до українства Дмитро дійшов, як він сам визнав у тому ж листі, завдяки книгам: “Українця з мене зробили Гоголь, Шевченко, Куліш і Стороженко, яких я знаю з того часу, як навчився читати, цебто від 6 року життя”. Незважаючи на ранню втрату батьків, Донцов здобув вельми поважну освіту: після Мелітопольського реального училища навчався в Царськосільському ліцеї, у СанктПетербурзькому, Віденському і Львівському університетах. 1917 року здобув ступінь доктора юридичних наук. Вільно читав і писав німецькою, англійською, французькою, іспанською та італійською мовами. Активну політичну діяльність розпочав ще студентом і 1905-го вступив до Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП), лідерами якої були Винниченко, Антонович і Петлюра. За це його двічі арештовували: 1905 у Петербурзі та 1908 у Києві. Після другого арешту Донцову загрожували чотири роки каторги, але завдяки клопотанню родичів його звільнили на поруки після 8 місяців перебування в Лук'янівській в'язниці. Того ж року він виїхав у Галичину, що тоді належала АвстроУгорщині. Під час навчання у 1909-1911 роках у Віденському університеті познайомився зі студенткою-львів’янкою і майбутньою дружиною Марією Бачинською (донькою Володимира Бачинського – відомого політичного діяча, посла до Галицького сейму та австрійського парламенту (Райхсрату). 1911 переїхав до Львова, де продовжив навчання і в 1912-му одружився. Тут він остаточно розчарувався в соціалістичних ідеях і 1913 року через конфлікт на національному ґрунті вийшов з УСДРП. Ще перед Першою світовою війною у його творах з'явилися виразні антиросійські тенденції. Зокрема, напередодні очевидного конфлікту Німеччини та Австро-Угорщини з Росією та її союзниками він закликав (у разi поразки останніх) до створення в межах Австрійської імперії “Українського коронного краю”. Критикує “москвофільство”, заявляючи, що українство має “відгородитися” від Росії і звернутися до західноєвропейської культури. У 1913 році, виступаючи у Львові на Другому українському студентському з'їзді з доповіддю “Сучасне становище нації і наші завдання”, Донцов заявив, що у майбутній війні не стати на бік ворогів Росії буде “злочином перед нацією і майбутнім”: “Австро-Угорщина стоїть перед дилемою: або розділити долю Туреччини, або стати знаряддям нової революції нових народів Східної Європи... Актуальним, більш реальним і швидше досяжним є гасло відділення від Росії, знищення всякого об'єднання з нею”. З початком Світової війни Донцов стає головою Союзу Визволення України – у Львові, згодом – у Відні, а з 1916 року – у Швейцарії. У зв'язку з наступом російських військ у Галичині, разом з рештою керівництва СВУ переїхав до Відня, а наприкінці 1914-го – до Берліна, де очолив Українську інформаційну службу. Тут, зокрема, видав брошуру “Українська держава і війна проти Росії”, в якій доводив: Росію не

можна зупинити на шляху до всесвітнього панування інакше, як розділивши її. При цьому відокремлювані від Московської імперії території мають бути сильними одиницями, здатними стримати російську експансію. Україна з населенням у 30 мільйонів, на думку Донцова, найбільш придатна для цієї мети. Тому радив Німеччині та Австрії як “єдину можливість раз і назавжди позбутися” московської загрози “відновити колишню свободу України та надати заступництво цій новій державі, а тим самим і остаточно забезпечити політичну рівновагу в Європі”. Разом з В.Липинським створив в травні 1917 року Партію хліборобів-демократів, програма якої передбачала досягнення політичної самостійності України, розробку демократичного проекту державного устрою, проголошувала громадянські права та автокефалію релігійних конфесій в Україні.

“Від нації до держави” Навесні 1918 року Донцов повертається в Україну: “Коли… покликав мене гетьман до співпраці, я зразу відгукнувся на це. Що мене до цього спонукало? Передусім сама особа гетьмана Павла. На тлі сірої штандартности і безбарвности демо-соціялістичного провідництва, – П.Скоропадський був індивідуальністю… Мав фах, що найбільше тоді був потрібний для правителя України: був військовиком... Я пристав до гетьмана тому, що хотів бачити в нім нашого Бонапарта” – пояснював згодом у книзі “Рік 1918, Київ”. Він бо був переконаний, що національні інтереси необхідно обстоювати за будь-яких умов для створення і захисту власної держави. “Його гостра, часто брутальна критика лідерів УНР була пов'язана не лише з тим, що вони втратили все, залишивши по собі тільки прогресивні прецеденти, – пояснює проф. С.Квіт. – Наші видатні історики, письменники, літературні й театральні критики, які очолили УНР, не мали насамперед відповідного досвіду й інстинктів, аби захищати молоду державу... Донцовська епоха починалася з військових поразок, втрати надій, глибокої депресії всього соціуму”. Знаково, що після проголошення Скоропадським федерації з Росією Донцов різко і гостро пориває з гетьманом. У 1919му – за пропозицією Коновальця та Петлюри виїхав до Відня з дипломатичною місією, відтак – до Берна, де до 1921-го очолює Українське пресове бюро при посольстві УНР у Швейцарії.

1922 року отримав дозвіл на переїзд до Львова, де й жив до вересня 1939 року. За пропозицією Євгена Коновальця як керівника УВО редагує з 1922 до 1932 року перший всеукраїнський громадсько-політичний часопис “Літературно-науковий вістник”, який видавався Науковим товариством ім. Т. Шевченка. Відтак об’єднує довкола “ЛНВ” таких видатних українців, як Євген Маланюк й Олена Теліга, О.Ольжич (Олег Кандиба) й Юрій Липа, Юрій Клен. І не припиняє пошуків нових шляхів реанімації волі українського народу до суверенності. Бо, як зауважує С.Квіт, “якщо інші європейські народи могли спиратися переважно на можливості власних держав…, то українці, аби не зникнути назавжди з історії, повинні були знайти інші можливості для загальнонаціональної мобілізації. Цю роль виконав Донцов: він зосередився насамперед на проблемі національного

лідерства, яка, зрештою, була успішно розв'язана”. За словами Донцова, національні лідери мали реалізовувати формулу “українці для України”. Серед них були й ті обрані, які не лише могли вести за собою інших, а й самі були готові до самопожертви задля нації, що боролася за власну державу: О.Телігу розстріляли в Бабиному Яру, О.Ольжич загинув у концтаборі Заксенхаузен, Ю.Липа як лікар УПА, потрапив до радянського полону і помер після катувань. Стратегія бездержавної нації вимагає спочатку об'єднати зусилля “поза межами можливого” (І.Франко) для створення і захисту власної незалежної держави, а вже потім висувати до неї справедливі вимоги як до інструменту забезпечення прав та інтересів громадян. “Адже ми не вважаємо відомі слова Джона Кеннеді: “Не питайте, що ваша країна може зробити для вас – питайте, що ви можете зробити для своєї країни” закликом до авторитаризму? Подібним чином слід тлумачити і тезу Дмитра Донцова “українці для України”, – зауважує С.Квіт, нагадуючи про міжвоєнну полеміку між Дмитром Донцовим і В'ячеславом Липинським: “Тоді перемогла формула Донцова “від нації до держави”, бо лише нація має волю до створення власної держави. Однак тепер, в умовах незалежності й особливо нової війни з Росією, набуває актуальності також і позиція Липинського – “від держави до нації”. Подальші успіхи нашого державотворення залежатимуть від привабливості української системи для всіх громадян, безвідносно етнічного походження”. Крізь усі праці Донцов послідовно проводить ідею самостійної, незалежної української держави. Вважаючи, що у самій нації вирішальна роль належить еліті, завдання якої – своїми фанатизмом і силою волі змусити народ стати рішучим та незламним. У своїй програмній книзі “Націоналізм” (1926), в якій виклав доктрину інтегрального націоналізму, оголошує незалежність України не єдиною метою. Первинною, головною метою є для нього створення європейської української нації, відкидаючи популярні в кінці XIX - початку XX ст. ідеї федералізму чи автономії, як у складі Польщі, так і в складі Росії. Закликає до орієнтації на загальноєвропейські цінності, боротьби і опору імперському націоналізму Росії та шовінізму Польщі, проти засилля чужих ідей та ідеалів. Тож не дивно, що 1 вересня 1939 польська поліція заарештовує Донцова і поміщає його в концтабір “Береза Картузька”, створений як місце позасудового інтернування супротивників правлячого режиму. Вийшовши з ув'язнення після падіння Польської держави, Донцов переїздить до Берліна, де живе, поки на нього не прийшов донос у гестапо. У 19431944 роках востаннє відвідує Львів і до кінця Другої світової опиняється в американській окупаційній зоні Німеччини, звідки переїжджає до Парижа. А що Радянська влада внесла його до списку військових злочинців і вимагала видачі, переїжджає до Великобританії, а невдовзі після цього – у США. З 1947 до самої смерті жив у Монреалі (Канада), де у 1948-1953 рр. викладав українську літературу у місцевому університеті. До останніх днів багато друкувався в періодиці української діаспори. У книзі “Хрестом і мечем” (1967) називає українців обраним народом, бо “він створений з тієї глини, з якої Господь створює обрані народи”. Помер 30 березня 1973 у Канаді. Похований у США на українському кладовищі в Саут-Баунд-Брук.

Ukrainian People September 2018

27

Н А Ш А І СТО Р І Я

ІВАН ВИГОВСЬКИЙ: між Московією, Польщею та двома Хмельницькими 16 вересня мине 360 років із дня підписання історичної угоди між Україною та Польщею З писарів – у гетьмани

В

ін став першим гетьманом української козацької держави, страченим за участь у боротьбі за її незалежність. Після його усунення почалася Руїна: Гетьманщина розкололася на Правобережну та Лівобережну. Він – одна з найменш досліджених постатей Козацької Доби. Настільки, що й донині достеменно невідомі ані дата й навіть рік його народження, ані час його страти та місце поховання. Певна річ, значним чином через те, що окупанти України – і Російська імперія та СРСР як спадкоємець її загарбницьких традицій, і Річ Посполита, – та їх численні прислужники у самій Україні вважали його “зрадником” і люто ненавиділи не лише самого Івана Виговського, але й кожну згадку про нього та його роль в історії. Як на мене, і нині нечисленні вітчизняні автори досліджень про гетьмана принижують його пам'ять, раз по раз називаючи його лише генеральним писарем Богдана Хмельницького. Адже саме Виговський зумів – через 40 років після Петра Сагайдачного – здобути найбільшу перемогу над Москвою, відстоявши цілісність України. Інтелектуал, дипломат, воїн, абсолютний європеєць, він здійснив сміливу спробу вирватися з-під жорсткої опіки Москви, відстоюючи природне право України на самостійний вибір шляху свого розвитку.

Юрій НИКОРАК – журналіст, письменник. Народився 1969 р. в Івано-Франківську, працював у Львові та Києві. Автор роману, віршованої української абетки, поезій в прозі, новел та оповідань.

28

September 2018 Ukrainian People

… У вирішальний момент бою біля Княжих Байраків 16 травня 1648 Іван бився хоробро, після втрати коня – пішо, але, поранений, знепритомнів і потрапив у полон. Тричі невдало втікав, і врешті його прикували до гармати. Бранця врятував Богдан Хмельницький: викупив його в хана за коня. Тоді Виговський і присягнув гетьману на вірність. Спершу став особистим писарем гетьмана, відтак невдовзі – й генеральним писарем. За короткий час Виговський створив високоефективну Генеральну канцелярію, що стала за своєю суттю водночас Міністерствами закордонних і внутрішніх справ, своєрідним урядом, вище якого був лише гетьман, тож західні джерела відтоді називали генеральних писарів канцлерами. Виговський був одним із творців розвідки і контррозвідки України. На початку 1649-го полковник Максим Нестеренко послав до Речі Посполитої з Переяслава 2000 (!) розвідників. Невдовзі керування ними переходить до Виговського. Агентом останнього був навіть татарський товмач великого візира, котрий під час сепаратних польсько-кримських переговорів у грудні 1653 року передав генеральному писареві їх деталі. Створив широку агентурну мережу, яка сповіщала гетьмана про все важливе, що діялося не лише в Україні, але й у Польщі, Литві, Чехії, Моравії, Сілезії, Австрії, Османській імперії, Кримському ханстві, придунайських державах. Менш ніж за два роки після Переяслава, у 1656-му Московське Царство підписало перемир'я з Річчю Посполитою, а влітку розпочало війну зі Швецією. Богдан Хмельницький розцінив цей акт як сепаратний, недотримання пакту та зраду України. Тож вже у грудні він приєднався до ліги держав, які ухвалили план розділу Речі Посполитої. На деякий час була захоплена Варшава й Краків. Але влітку ліга, зазнавши поразок від поляків та татар, по суті розпалася. Після цього у зовнішній політиці Гетьманщини настала криза…

Юрій – 16-річний молодший син Богдана Хмельницького, за жодними критеріями не годився на роль гетьмана, надто ж в умовах війни: слабкий тілом і духом, безхарактерний, не мав ні політичного, ані військового досвіду. Попри це, Богдан перед смертю взяв клятву зі своїх соратників, що вони зроблять Юрія гетьманом, хоча передача влади у спадок й суперечила козацькій традиції. Давня козацька приказка “До булави треба ще й голови” набула неабиякої актуальності... У квітні 1657-го, при тяжкохворому гетьманові та після смерті Хмельницького Виговський був регентом при Юрієві, а вже 26 липня його обрали на Чигиринській раді новим гетьманом – до часу повноліття Юрія. Відсторонивши останнього від гетьманства на 3 роки (поки той не здобуде освіту в Києво-Могилянській колегії), Виговський і козацька старшина не порушили закон, а, навпаки, слідували демократичній козацькій процедурі. Проте рішення цієї Ради, в якій брали участь старшини від усіх полків, викликало невдоволення серед мас простого козацтва: з ним не порадились! Обурювався й кошовий отаман Війська Запорозького Павло Гомін. Звичаю, бач, не дотримались: досі гетьманів обирали на Січі, а тепер – у Чигирині. Відтак гетьманом Виговського обирали ще двічі. На початку жовтня 1657 року – на загальновійськовій Генеральній Раді у Корсуні, куди запросили представників усіх полків, а також послів Австрії, Швеції, Польщі, Криму і Туреччини. Виговський прагнув переконати козацтво й народ, європейську спільноту, що вибори відбуваються відкрито, справедливо, демократично. Його знову обрали гетьманом майже одностайно. Але російський цар Олексій Михайлович, під руку якого після Переяславської ради в січні 1654-го перейшло Військо Запорозьке, ні обрання, ні саму Корсунську Раду не визнав. Мовляв, проводити Раду можна лише з дозволу царя, узгодивши час і місце проведення та кандидатури на гетьманів, і в присутності представника московського царя.

Тож наступну Раду скликали 7 лютого 1658го – за наполяганням Кремля, у Переяславі, аби нагадати українцям про Переяславську Раду 1654-го. Але й тут, у присутності московського представника Виговського одностайно обрали гетьманом. Політику щодо Росії Виговський сформулював лаконічно: “Нехай Великоросія буде Великоросією, Україна – Україною, ми є військо непереможне”. Певна річ, така політика не влаштовувала Москву. Відтак Росія ввела війська до Києва і майже всіх великих міст Лівобережжя. Виговського обурило таке порушення Переяславської угоди: Україна не перебувала в стані війни, мала власні збройні сили, і російських військ до неї ніхто не кликав. До того ж, утримання московської армії покладалось на народ України.

Гідна відсіч Москві Цар видає грамоту, де Виговського називає зрадником, а народ закликає до повстання. Ба більше, починає “гібридну війну”: офіційно дистанціювавшись від повстання під проводом полтавського полковника Мартина Пушкаря і запорізького кошового отамана Якова Барабаша, на ділі всіляко підтримувала їх, зокрема силами підпорядкованих їй Слобідських полків. Водночас царські посли постійно пропонували себе на роль арбітрів та миротворців. Москві було вигідно усунути Виговського й віддати булаву “вєрному холопові”, чи й взагалі передати владу російським боярам і воєводам. Адже на той час боярин Григорій Ромодановський не лише командував російськими військами в Україні, а й, по суті, став чи то намісником, чи генералгубернатором. Виговський швидко і рішуче відновлює дисципліну у вірних йому полках, укладає союз із кримськими татарами, наймає значні сили найманців-сербів, і 31 травня 1658 р. 60-тисячна гетьманська армія вщент розбила під Полтавою сорокатисячне військо повстанців. Так закінчилася перша громадянська війна в історії Гетьманщини. Відтак Виговський видає універсал, в якому звинувачує царя у порушенні Переяславських угод та проголошує розрив союзу з Московією: “Цар не виправдав надій України, не давав їй допомоги проти ворогів... Царські воєводи підтримували бунти, нищили край... Зрада підступної Москви помітна в усьому: вона готує нам ярмо – насамперед домашньою, громадянською війною, тобто нашою власною зброєю”. По суті, маніфест був оголошенням війни. Відтак гетьман створив два корпуси, один з яких повів сам проти воєводи Ромодановського, війська якого стояли на кордоні з Росією; а другий (очолений його братом, полковником Данилом Виговським) дістав наказ визволити від російських військ Київ. Ці бойові дії, що розпочалися в серпні 1658 року, змусили царя оголосити деякі поступки Україні, зокрема, вивести російські війська. Але Виговський не повірив обіцянкам Кремля, і не помилився: на Україну посунули нові російські війська.

Перша спроба здобути незалежність 16 вересня 1658 року у козацькому містечку Гадяч гетьман Виговський домовився із поляками про конфедерацію: Україна під назвою Велике князівство Руське на рівних

правах з Короною Польською та Великим князівством Литовським мала входити до Речі Посполитої. І хто знає – можливо, саме тут, у нині невеличкому райцентрі на Полтавщині, де мешкає 25 тисяч осіб, розташувався б політичний центр України, якби 360 років тому реалізувалася унія Польської корони та князівств Руського і Литовського. Більшість істориків не сумніваються, що і гетьман Хмельницький наприкінці життя розчарувався у Москві та шукав нових союзників. Тож гетьман Виговський продовжив політичну лінію попередника. Інша річ, що умови ставали щораз складнішими: Москва не припиняла спроб послабити козацьку державу, всіма силами підігрівала неспокій у суспільстві, зокрема, підбурювала повстання низових козаків проти Виговського. Доктор історичних наук із СанктПетербурзького університету Тетяна ТаіроваЯковлева ще з 80-х років минулого століття вивчає Гадяцький договір, називаючи його феноменом думки української політичної еліти того часу: “Гадяцьку угоду можна порівняти лише із Конституцією Пилипа Орлика”. Водночас угода була спробою примирення Польщі та України, де останню визнали майже незалежною державою (хоча й з обмеженнями влади гетьмана, адже проголошувався єдиний монарх конфедерації – польський король). Понад те, в угоді підкреслюється: Велике князівство Руське має існувати в тих кордонах, яких сягає мова народу руського, тобто українського. Нею ж мало було вестися у князівстві діловодство. Вища законодавча влада належала б національним зборам депутатів, які обиралися від усіх земель князівства. Виконавчу – здійснював би гетьман, що обирався довічно й затверджувався королем. Гетьман же ж очолював би збройні сили. У Великому Князівстві Руському встановлювалися державні посади канцлера, маршалка, підскарбія і вищий судовий трибунал. Передбачалося створити монетний двір для карбування власної монети. Військам Речі Посполитої заборонялося перебувати на території князівства. У випадку воєнних дій в Україні війська Речі Посполитої, які перебували на її території, переходили під командування гетьмана. Гарантувалися права та привілеї козацтва, за поданням гетьмана щороку сто козаків із кожного полку мали визнавати шляхтичами. У спільному сенаті Речі Посполитої надали б право засідати православному митрополитові київському і п'ятьом єпископам.

Угода передбачала закріплення за Києво-Могилянським колегіумом академічного статусу, прирівняного до Краківського університету; заснування православної академії та середніх навчальних закладів – колегіумів, а також у необхідній кількості – початкових шкіл та друкарень… Проте коли у 1659 році польський сейм ратифікував Гадяцьку угоду, його автори, зокрема український аристократ із дипломами Оксфордського та Сорбонського університетів Юрій Немирич, були шоковані: сенатори відкинули багато її положень. Зокрема, чимало українських земель залишилися за Польщею, а права раніше вигнаних з України шляхтичів на землю відновили. Деякі історики твердять, що надії Виговського на Гадяцьку угоду надто випереджали час: чимало аристократів Польщі й України вже дозріли до компромісів, але середні та низові прошарки наших народів з недовірою ставилися один до одного. Що і визначило долю гетьмана Виговського: свої позбавили його гетьманської булави (за те що ляхам буцімто “продався”), а поляки – розстріляли як шпигуна.

Віддав булаву, але не скорився Московське царство не сприйняло цю угоду і почало війну з Україною. Відразу ж після підписання Гадяцької унії у Полтавський та Чигиринський полки, а також на Запоріжжя прийшли грамоти від московського царя, де гетьмана назвали клятвопорушником і віровідступником. За наказом Москви Слобідські козацькі полки вступили на територію Гетьманщини і захопили Миргород і Лубни. Навесні 1659 р.

100-тисячна армада московського воєводи князя Пожарського, Острогожський полк і українські війська промосковського самозваного гетьмана І. Безпалого обложили під Конотопом козаків Чернігівського і Ніжинського полків. Проте Виговський у битві під Конотопом 28-29 червня 1659 р. вщент розгромив московське військо. За словами російського історика С. Соловйова, “цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле таке блискуче військо. У жалобній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу, і жах охопив Москву...”. Відтак козацька і татарська кіннота дійшли аж до Воронежа і Тули, розоривши понад 30 міст. Цар особисто керував роботами з укріплення Москви… Здавалося б, після такої перемоги Виговський наблизився до заповітної мети. Проте Москва відомстила йому руками зрадників. Запорізька Січ напала на татарсоюзників гетьмана і змусила їх повернутися до Криму. Промосковсько налаштовані кола старшини та козацтва саботували війну, вважаючи, що Виговський “продав Україну полякам”. Відтак змістили занадто незалежного Виговського з поста гетьмана, обравши замість нього 18-річного Юрія Хмельницького. А той вже за місяць підписав із Москвою нові Переяславські статті, щоб невдовзі залишитися гетьманом лише Правобережної України, контрольованої Московією…

Н а ш і т ра д и ц і ї

РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ, або ж Друга Пречиста

У цей день моліться про найпотаємніше, і Богородиця обов’язково допоможе

Л

ітня подружня пара, Яким та Анна, жили праведно, проте не мали дітей, чим дуже переймалися. Якось чоловік у велике свято приніс в Єрусалимський храм дари Господу, але священик не прийняв їх – бо той був бездітним, а діти вважалися благословенням Божим. Вмиваючись сльозами, пішов Яким до пустелі. Почувши про це, Анна пішла у сад, сіла під лавром, і, глянувши на небо повними сліз очима, помітила на дереві гніздо, в якому пищали пташенята. “Навіть птахи мають дітей, а у нас немає такого щастя у старості”, – зітхнула. Раптом їй явився ангел Господній: “Ти зачнеш і народиш Доньку. Через Неї отримають благословення Боже усі земні народи. Через Неї буде дано всім людям порятунок. Ім'я їй буде Марія”. Відтак ангел явився й Якиму в пустелі: “Бог почув твою молитву, і Він даруватиме тобі Свою благодать. Твоя дружина Анна зачне і народить тобі Дочку, яка буде радістю для всього світу. Ось тобі знак, що я говорю тобі правду: йди до храму в Єрусалимі, і там, біля Золотих воріт, знайдеш свою дружину, якій я сказав те ж саме”… А через дев'ять місяців Анна й справді народила доньку – початок нашого спасіння й нашу молитовну Заступницю перед Богом.

Юрій НИКОРАК –

журналіст, письменник. Народився 1969 р. в Івано-Франківську, працював у Львові та Києві. Автор роману, віршованої української абетки, поезій в прозі, новел та оповідань.

Час молити про нащадків 21 вересня християни східного обряду святкують Різдво Пресвятої Богородиці, яке у народі називають “Другою чи Малою Пречистою” (Перша Пречиста, Успіння Пр. Б., була 28 серпня, а третя, Введення у Храм Пр. Б., відзначатимемо 4 грудня). Празник на честь Діви Марії, матері Ісуса Христа – одне з 12 найбільших церковних свят. Адже Божій Матері відведено Господом не лише роль великої праведниці, помічниці і заступниці людей, покровительки селян – народженням Христа Вона зробила перший крок до вічного спасіння людства. Тому Служба Божа цього дня сповнена радості, як на Різдво Христове чи Його Воскресіння. Саме у цей великий день, на рубежі Старого і Нового Завіту, у сім’ї праведних Якима і Анни з’явилася на світ Діва Марія, якій судилося стати Богородицею. Празник Різдва Божої Матері у Східній Церкві належить до дуже давніх. Передання свідчить, що ще свята Олена (†330), мати цісаря Костянтина, збудувала в Єрусалимі храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Офіційне ж запровадили цей празник у Візантії на межі VІ-VІІ століть. Згодом його перейняв Рим та уся Латинська Церква, де його, щоправда, відзначають 8 вересня, коли сповнилося дев'ять місяців від зачаття Пречистої Діви Марії в лоні святої Анни. Вважається, що в цей день слід просити про найпотаємніше – і Богородиця обов’язково допоможе. А сімейні пари, у

30

September 2018 Ukrainian People

яких немає дітей, у цей день обов’язково щиро моляться про народження дитини.

Якнайбільше страв на столі! Як писав Олекса Воропай у своєму хрестоматійному для етнографів двотомнику “Звичаї нашого народу”, із цим святом пов’язаний день Породіль, коли “жінки, в яких немає дітей, справляють обід і запрошують бідних, – “щоб молилися Богородиці за її дітей”. Такі жінки замовляють службу Божу в церкві, а після відправи запрошують усіх до себе. На Другу Пречисту припадає і останній термін заготівлі чар-зілля. Вважалося, що зібрані між Першою і Другою Пречистими приворотні трави мали особливу силу як привертати хлопця до дівчини (чоловіка до жінки), так і навпаки. Цим і зумовлені останні походи по калину й барвінок.

Тож якщо від Першої Пречистої засилали сватів до дівчат, жартуючи: “Прийшла Пречиста – принесла старостів нечиста”, то тепер триває сезон весіль. Якщо ж молодята вже його відгуляли, то в цей день до них у гості йде рiдня, аби вислухати звіт про перші кроки нового подружжя. Молодята також йдуть в гості: за звичай, до батькiв молодої разом із її свекром i свекрухою – для налагодження добрих стосунків як мiж невiсткою та батьками чоловiка, так і мiж

сватами. На Різдво Богородиці посту немає, тож можна їсти будь-яку їжу. У цей день дякували Богородиці за зібраний урожай (годилося зібрати усю бульбу) та просили допомоги на рік майбутній. Ходили один до одного в гості. Вважалося, чим більше страв стоїть на столі, тим багатшим буде наступний урожай. З давніх часів на Різдво Богородиці жінки рано-вранці йшли до водойм. Вважалося, якщо жінка вмиється до сходу сонця, то краса її збережеться до самої старості. А дітей, аби були здоровими, обливали на порозі водою. Існувала також особлива прикмета на заміжжя: якщо дівчина вмиється до сходу сонця, то її обов’язково посватають у цьому році. А ввечері хлопці та дівчата на берегах водойм танцювали й співали, влаштовуючи веселі ігри з вибором пари. Саме у цей період можна було цілуватися без косих поглядів батьків і сусідів…

… такою буде вся осінь У цей час в Україні, за звичай, йдуть дощі: “Друга Пречиста дощем поливає!” Та все ж цього дня пильно стежили за погодою, бо “яка погода на другу Пречисту – такою буде і вся осінь”. Якщо на Різдво Богородиці – сонячно, то і осінь чекає тепла і ясна, без рясних дощів. Якщо ж небо похмуре – осінні холоди прийдуть із дощами. Хорошою прикметою у цей день вважалося забруднити руки чимось чорним. Це означало, що незабаром отримаєш вигідну пропозицію, пов’язану з грошима і прибутками. А щоби повір’я гарантовано збулося, конче слід наступити на віник і простояти на ньому хоча б кілька хвилин. А щоб бути здоровими, у цей день спалювали старий одяг і взуття.

Спеціальна пропозиція до відкриття:

www.xado.us oilservice@xado.us

Full Synthetic Premium Oil Change Service

ONLY $56.99 ALL TAXES INCLUDED Includes up to 5qts. premium full synthetic oil & filter

INCLUDED Regular price - $100

Diaspora Ювілейний 10-й український фестиваль зібрав разом діаспору Чикаго, Іллінойсу та інших штатів США

“Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України!” (Тарас Шевченко, "До Основ'яненка") 32

September 2018 Ukrainian People

валь 11-12 серпня у Чикаго відбувся грандіозний український фести рян діаспо тисячі тільки не разом зібрав Uketoberfest-2018, який , Міста Вітрів, але й українців Вісконсину, Мічигану, Індіани, Огайо ки. Амери ної Північ штатів інших та жерсі Пенсильванії, Нью-Д

У

перше його було зорганізовано 2008 року парафією Української греко-католицької церкви святого Йосифа Обручника (парох Микола Бурядник). Відтоді він став щорічним улюбленим фестивалем української діаспори, святом нашої культури на американській землі. В цьому році 10-й ювілейний Uketoberfest вітальним словом благословив владика Венедикт (Алексійчук), Правлячий єпископ єпархії Святого Миколая УГКЦ з осідком у Чикаго.

Uketoberfest – це острівець України у чиказькому передмісті Норрідж (Norridge). Тут навіть скошена прив'яла трава пахне рідною землею. При в'їзді на майданчик гостей зустрічають браві вояки у справжніх строях Української Повстанської Армії. Хлопці мирно сидять біля свого куреня, чистять гвинтівки та охоче фотографуються з гостями. На великій площі біля церкви рівними рядочками вишикувались намети з написами “Вареники”, “Налисники”, “Деруни”, “Чебуреки”, “Шашлики” та інші, від яких далеко за межі фестивалю розноситься смачнющий запах смаженої цибульки, запеченого на вогні м'яса, реберок, шкварків та смажених картопляників. На узвишші зручно примостилась чепурна хатина під солом'яною стріхою, біля якої стоїть справжній віз – це улюблене місце фотографів, танцювальних та співочих колективів, дітлахів та цілих родин. Тут виходять найкращі світлини. Посеред майдану розкинуло крила величезне шатро з сучасною сценою і рівними рядочками стільців для гостей. Навколо шатра організатори уміло розмістили безліч бізнесів з українськими сувенірами, вишиванками, віночками, хустками, коралями, прапорами, ляльками-мотанками та іншим привабливим для діаспори товаром.

Ukrainian People September 2018

33

U

ketoberfest давно полюбили не лише українці, але й представники інших етнічних громад та американці. Тут лунає українська пісня, запальні мелодії гопака, вірші наших відомих поетів; діаспора щедро дарує оплески своїм улюбленим виконавцям, молодь гучно підтримує зірок української естради. Цього року хедлайнерами та гостями фестивалю стали Тарас Петриненко, гурти “Антитіла” з України та “Зрада” з Канади, Степан Гіга-молодший, танцювальні гурти “Барвінок” (Канада), “Надія” (Нью-Джерсі), “Вишиванка” (Чикаго), школа бойового гопака ім. І. Нечая (Чикаго) та багато інших. Своєму величезному успіху Uketoberfest у значній мірі завдячує не тільки талановитим виконавцям, але й близько сотні волонтерів та помічників. Об’єднані зусилля усіх учасників перетворили етнічний український фестиваль у визначне свято Міста Вітрів. Четверта хвиля разом зі старшими генераціями продовжує важливу справу збереження нашої української спадщини, нашої культури. Саме тепер, у цей нелегкий для України час, і саме через такі масові свята української культури, ми голосно заявляємо: Україна Була, Є, і Буде. Там, де живуть українці.

“Без традиції немає культури, без культури немає нації” (В’ячеслав Липинський).

Ольга Руда, редактор журналу “Ukrainian People” (Чикаго) Фото: Норберт К. Іван, Маріуш Прунду

34

September 2018 Ukrainian People

День Прапора і День Незалежності України у Чикаго ЯК УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА ВІДЗНАЧАЛА СВОЄ НАЙДОРОЖЧЕ СВЯТО

К

оли ополудні на центральній площі Міста Вітрів урочисто піднімали український прапор, раптом заплакало небо. Мабуть, жодна свобода не приходить без жертв. Проте хіба можна забути, якою ціною сьогодні Україна виборює СВОЮ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ? Мені здалося, що небо плакало за нашими полеглими Героями, що відлетіли у Вічність. У п’ятницю, 24 серпня 2018 року, українська громада Іллінойсу зібралася на головній площі Чикаго – Дейлі-плаза (Dealey Plaza) – щоб урочисто відзначити День Прапора і День Незалежності України. Святкування, організоване Відділом Іллінойсу Українського Конгресового Комітету Америки (УККА) та Генеральним консульством України у Чикаго, очолив преосвященніший владика Венедикт (Алексійчук). Жителі та гості Міста Вітрів, яким випала унікальна нагода перебувати поблизу урочистостей нашої громади, здивовано зупинялись, фотографували, знімали на телефони це величне дійство. Одразу ж після того, як український стяг злетів у небо та святкового концерту на Дейлі-плаза, уся заквітчана, у вишиванках-віночках-шароварах українська громада вирушила до Міленіум-парку. Тут, біля знаменитої чиказької “Квасолини” (Cloud Gate, “Bean”), ми розгорнули величезне полотнище синьо-жовтого прапора, і над площею залунало: Ще не вмерла України ні слава, ні воля. Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці… Ми разом співали улюблених пісень, а наші гості – артисти з Ірпеня (Київської області) майстерно виконали народний український танець.

– Яка це національність? Що ви святкуєте? – запитували нас перехожі та туристи із різних країн світу.

– Ми – українці! Сьогодні ми відзначаємо День незалежності України! – гордо відповідали ми. Люди розцвітали радісними посмішками і вітали нас. Побувати на такому святкуванні – це все одно, що доторкнутися серцем до України. Саме такі урочисті моменти стають найважливішими подіями нашого життя. Саме в такі моменти розумієш: нас багато й ми – одна сім’я. Нас не перемогти, бо ми – сила. Ми міцнішаємо з кожним днем, бо нас завжди супроводжує величезна любов до рідної землі й віра наших дідів-прадідів. Українська Діаспора Чикаго – це щорічні грандіозні фестивалі, Свята Героїв та величезний синьо-жовтий прапор у центрі Міста Вітрів на День Незалежності; це концерти та мітинги на підтримку політв'язнів та багатолюдні панахиди у пам'ять жертв Голодомору. Наша Діаспора – це українські церкви, школи українознавства, молодіжні й патріотичні організації, театральні студії, осередки української культури та багато, багато іншого.

Україна прославляється справами нашими. Ольга Руда, редактор журналу Ukrainian People

36

September 2018 Ukrainian People

“ЕКОломия”

10-й Ювілейний Фестиваль Української Культури в Польщі Гурово-Ілавецьке (Górowo Iławeckie) – невелике містечко на п'ять тисяч жителів, яке зручно розмістилося в Бартошицькому повіті Вармінсько-Мазурського воєводства на півночі Польщі. Саме ці землі, приєднані до Польщі в 1945 році, стали новою домівкою для етнічних українців під час акції “Вісла”. Однак, у цілому світі це унікальне містечко відоме як “острівець України”. Власне тут, у Ґурові, знаходиться комплекс шкіл з українською мовою навчання (початкова, гімназія та ліцей).

Мирон Сич

Текст і фото Norbert K. Iwan Норберт К. Іван Наповненими трагічними роковинами та ювілеями стали для українців Польщі саме 2017-й (70а річниця насильницької операції “Вісла”) та 2018-й (50-річний ювілей заснування українських шкіл у Лігниці та Ґурово-Ілавецькому) роки. До ювілейних дат приєднався і 10-й фестиваль української культури “ЕКОломия”, який відбувся 4-го серпня 2018 року в маєтку Ґурово-Ілавецького ліцею. Я народився у Польщі, тому мене, як магнітом, тягне туди, де пройшли мої дитячі роки; особливо полюбляю відвідувати великі фестивалі. Серед інших українських фестивалів Польщі “ЕКОломия” вирізняється барвистістю, енергією та молодіжним драйвом. Щоб більше дізнатися про це яскраве свято української культури, я вирішив розпитати головного організатора фестивалю, єдиного етнічного українця у Сеймі Республіки Польща, посла до польського Сейму (від 5 листопада 2007 року), першого і сьогодні почесного директора Ґурово-Ілавецького ліцею, активіста Об'єднання Українців у Польщі (ОУП) Мирона Сича.

38

September 2018 Ukrainian People

- Мироне, як народилася ідея фестивалю “ЕКОломия”?

– “ЕКОломия” – це, в принципі, була свого роду ідея для гучного відзначення українською діаспорою Північної Польщі Дня Незалежності України. До того ж, ми вирішили поєднати цей фестиваль з екологією та нашими першими партнерами з міста Коломиї (Україна). Так виникла назва. Місцем проведення було вибрано Гурово-Ілавецький ліцей, де навчаються учні-переселенці з сучасної України і Криму, сироти загиблих в АТО військових та молодь із родин, які приїжджають до Польщі із Західної України, Гуцульщини. Спочатку це було “родинне свято”, де ми у своїй “хаті”, за яку слугувало шатро (символ житла переселенців після вигнання їх з рідних земель під час акції “Вісла” 1947-го року), збиралися над озером в Ґлембоцьку в таких сеґментах/групах, якими ми жили до переселення. Або це були мешканці з одного села, або члени однієї церкви чи парафіяльної групи (до 1947-го на теренах Польщі діяло 98 парафій, які під час насильницького переселення українців опинилися на північних землях). Для інформації, саме в цей північно-східний район Польщі (Вармія і Мазури) було переселено більше 56 тисяч українців.

- ... а екологічне спрямування фестивалю?

- ЕКОломия – це наше прагнення захисту навколишнього

середовища, як логічне продовження збереження української національної спадщини, мови та культури. Тут, у цьому комплексі шкіл (який видно поруч), на місці відкритого природного амфітеатру та мальовничого краєвиду над озерцем, ми не лише згадуємо трагічні сторінки минулого, співаємо і танцюємо, але й спонукаємо дітей докладно вивчати українську мову, історію, музику, культуру та берегти навколишню казкову природу.

- Як проходили перші фестивалі?

- Перші наші зустрічі відбувалися просто при ватрі. Але з кожним роком кількість гостей та випускників ліцею так швидко збільшувалася, що ми вирішили тут, біля ліцею, серед пречудової природи, побудувати на озерці амфітеатр. Разом із цим, ми розпочали розбудову ліцею з гуртожитком, як частини цього комплексу шкіл. Це також стало базою для фестивалю, де гості можуть скористатися з нічлігу та харчування. Додатково, цей весь комплекс сприяв і об’єднанню українського населення Ґурова-Ілавецького та й цілої північно-східної Польщі.

- Отже, ви досягнули своєї мети: ваш фестиваль сприяв об'єднанню українців Польщі…

- “ЕКОломия” – це не тільки свято української культури. Сюди з'їжджаються колишні студентивипускники, як і гості з України, Австрії, Німеччини, Англії, Франції,

США, Канади (саме в Канаді сьогодні проживає більше 70-випусників), а також випускники інших українських шкіл Польщі (Білого Бору, Бартішиць, Перемишля, Лігниці). Протягом 10-ти років бувало, що чисельність учасників нашого фестивалю досягала 17 тисяч осіб. Це стало причиною, що й уряд Польщі та влада міста Ґурова-Ілавецького охоче приєдналися до організації фестивалю. Після 1989-го року, коли в Польщі відбулася зміна влади і перші демократичні вибори, настала децентралізація і самоврядування по районах та ґмінах, які повністю взяли на себе відповідальність за економічний та культурний розвиток етнічних меншин країни.

- Чи є сьогодні почесні гості від уряду?

- Так, звісно. Сьогодні на нашому фестивалі маємо понад 20 гостей від польського та українського урядів. Мені не хотілося покидати “ЕКОломию”. Зустрічам із друзями та новими знайомими не було кінця. Фестиваль посіяв у моїй душі надзвичайно теплі почуття єдності й гордості за нашу українську культуру та збереження нашої національної ідентичності. Сльози самі наверталися на очі в хвилини розставання. Але, прощаючись, я обіцяв повернутися... Немає значення, де ми живемо; головне – нездоланне почуття “єдиної родини” та гордості, що ми є українцями. Слава Україні! Героям Слава!

Ukrainian People September 2018

39

6 Бізнес

жорстоких істин, які зроблять тебе кращим Ця стаття виб'є у тебе ґрунт з-під ніг і змусить твою голову працювати Девід Вонг

Зрозумій вже, нарешті, дещо важливе в своєму житті Можеш не читати далі, якщо твоя кар'єра йде в гору, тебе захоплює власне життя, і у тебе щасливі відносини. Гарного дня тобі, друже, ця стаття не для тебе, ми тобою пишаємося. Що стосується інших, то я хочу, щоб ви дещо спробували: назвіть п'ять вражаючих фактів про себе. Запишіть їх або просто скажіть голосно на всю кімнату. Якщо виникли труднощі, стаття для вас, і вона вас зачепить за живе. Обіцяю.

хвилює тільки те, 1.Світ що він може отримати від тебе Давай припустимо, що людину, яку ти любиш більше за все на світі, тільки що підстрелили. Вона лежить на вулиці, стікаючи кров'ю і кричить від болю. Підходить хлопець і каже тобі: “Відійди”. Він оглядає рану твоєї коханої і дістає складаний ніж – збирається оперувати прямо на вулиці. Ти питаєш: “Ти лікар?” Він відповідає: “Ні”. Ти говориш: “Але ти ж знаєш, що робиш, так?” У цей момент хлопець втрачає самовладання. Він каже, що він хороший, чесний, що він завжди приходить вчасно. Він повідомляє, що він чудовий син, його життя повне захоплюючих хобі, і ще він пишається тим, що ніколи не лається матом. Ти вражений: “Яке з біса це все має значення, коли моя любов лежить тут і спливає кров'ю! Мені потрібен хтось, хто знає, як оперувати вогнепальні поранення! Ти можеш чи ні?!?” І тепер хлопець починає агітувати – чому ти такий поверхневий і егоїстичний? Тебе що, не хвилюють всі його відмінні якості? Ти не чув, що він сказав тобі, що він завжди пам'ятає день народження своєї дівчини? І в світлі всіх цих крутих характеристик невже дійсно має значення, чи

40

September 2018 Ukrainian People

вміє він оперувати? У цей момент ти хапаєш його своїми закривавленими руками за плечі, трусиш, як грушу, і кричиш: “Але нічого з цього лайна не має значення, тому що це – особлива ситуація, і мені потрібен хтось, хто може зупинити кровотечу, ти хворий психопат!!!”. І ось вона, моя жахлива правда про дорослий світі: ти в точно такій же ситуації кожен окремо взятий день. І ти на місці того хлопця зі складаним ножем, а суспільство – жертва стрілянини, що спливає кров'ю. Якщо ти хочеш знати, чому суспільство, схоже, тебе уникає, або чому тебе не поважають, то це тому, що у суспільстві – повно людей, яким щось потрібно. Їм потрібні збудовані будинки, їм потрібна їжа, їм потрібні розваги, їм потрібні гармонійні сексуальні зв'язки. А ти прибув на місце надзвичайної ситуації зі складаним ножиком у руці, просто тому, що народився. У момент, коли ти приходиш на цей світ, ти стаєш частиною системи, розробленої чітко для того, щоб прислухатися до потреб людей. Або ти зосередишся на завданні “прислухатися до потреб людей” і отримаєш унікальний набір навичок, або світ просто копне тебе під зад. І неважливо, наскільки ти добрий, щедрий і ввічливий. Ти будеш бідним, ти будеш самотнім, тебе викинуть на мороз. Це здається жорстоким, примітивним або матеріалістичним? Як щодо любові і доброти – невже вони нічого не означають? Звичайно, означають. До тих пір, поки вони – наслідок того, що ти даєш людям щось, чого вони не можуть отримати в іншому місці.

2. Іди і працюй!

Ось найкрутіша сцена в історії кіно. Це знаменита промова Алека Болдуїна з кіношедевру Glengarry Glenn Ross (“Американці”). Персонаж Болдуїна – ти сприймеш його за лиходія – заходить до кімнати, повної зрілих чоловіків, і рве їм дупи на британський прапор, повідомляючи, що усі вони будуть звільнені, якщо не виконають план продажів: “Хороший хлопець? Мене не хвилює. Відмінний батько? Та пішов ти! Іди додому і грайся зі своїми діточками. Якщо ти хочеш працювати тут, виконуй план”.

Це грубо, жорстко і межує з соціопатією, але крім того – це чесне і влучне відображення того, чого чекає від тебе світ. Різниця лише в тому, що у реальному світі люди вважають, що не можна так з тобою розмовляти, і вирішують, що краще просто дозволити тобі продовжувати лежати на канапі і мріяти. Ця сцена з фільму змінила моє життя. Алека Болдуїна номінували на Оскар за цей фільм – при тому, що це єдина сцена із ним. Як помітили розумні люди, геніальність цієї промови у тому, що половина глядачів думає “Вау, як виглядає, коли у тебе начальник – така скотина”, а друга половина – “Чорт візьми, так! Ідіть і працюйте!”. Якби ви були у тій кімнаті, дехто з вас сприйняв би це як робочий процес, але в будь-якому випадку наповнилися б енергією дії “цей хлопець – крутий продавець!”; тоді як інші глибоко образились би: “цей хлопець – покидьок, він не має права так зі мною розмовляти”. Різниця двох позицій – образа проти мотивації – багато в чому визначає, досягнете успіху ви в цьому світі, чи ні.

3.

Насамперед, те, що ти робиш, не повинно приносити гроші – воно повинно приносити користь людям

Давай я наведу приклад не про гроші, з яким ти не зможеш посперечатися. Я читаю кілька дюжин історій на рік од зневірених самотніх хлопців. Ці хлопці обурюються, що жінки не хочуть бути з ними, незважаючи на те, що вони – “найкращі” у світі. Я можу пояснити, що не так з таким набором уявних установок, але Алек Болдуїн знову зробить це краще за мене. У цьому випадку Болдуїн грає роль привабливих жінок. Вони, звичайно, не говорять так прямо і різко – суспільство вчить нас не бути чесними із людьми – але суть та ж. “Хороший хлопець? Кого це хвилює? Якщо ти хочеш працювати тут, виконуй план”. “Що? Ти говориш, що у мене не буде гарної дівчини до тих пір, доки у мене не буде хорошої зарплати і купи грошей?” Ні, твій мозок перестрибує до такого висновку, щоб у тебе було виправдання не брати до уваги будь-кого, хто з тобою не згоден, тому що він – просто поверховий і егоїстичний. А що ти пропонуєш? Ти розумний? Кумедний? Цікавий? Талановитий? Амбіційний? Креативний? Ок, а що ти робиш, щоб продемонструвати ці свої якості світу? Не говори, що ти хороший хлопець – цього недостатньо. У гарненьких дівчат є хлопці, які залицяються до них 36 разів на день. Пацієнт спливає кров'ю на вулиці. Ти знаєш, як його прооперувати чи ні? “Але я чудово вмію слухати!” Так? Тому, що ти хочеш сидіти тихо замість того, щоб отримати шанс бути у близькості з гарненькою дівчиною? А тепер уяви собі, що в житті цієї дівчини є інший хлопець, який вміє слухати, а ще – він віртуозно грає на гітарі. Говорити, що ти хороший хлопець – все одно, що бути рестораном, який продає не різні страви, а просто “їжу, яка вас не отруїть”. Ти як новий фільм під назвою “Кіно англійською” і слоганом “Акторів добре видно”. Я думаю, що саме з цієї причини ти можеш бути “хорошим хлопцем” і все ще відчувати себе жахливо, думаючи про себе. А саме…

4.

Ти ненавидиш себе, тому що ти нічого не робиш

“І що? Ти говориш, що я повинен прочитати книгу про те, як знайти дівчину?” Так, але тільки якщо перший крок у цій книзі – “Стати тим хлопцем, поруч з яким дівчата хочуть бути”. Цей крок завжди опускається. Завжди “Як мені знайти роботу?”, а не “Як мені стати тією людиною, про яку мріють працедавці?” Завжди “Як зробити так, щоб я сподобався красивим дівчатам?”, а не “Як мені стати тим, хто подобається красивим дівчатам?”. Бачиш, це все тому, що другі питання скоріше за все зажадають від тебе покінчити з багатьма твоїми улюбленими хобі, і Бог знає, що ще. Можливо, тобі навіть доведеться змінити свою особистість. “Але чому я не можу знайти когось, хто полюбить мене такого, яким я є?” Можеш тільки пошкодувати, але в світі немає вогнепальних поранень, які лікуються самі по собі. “Але я не маю таких талантів!”. Що ж, у мене хороші новини: виділи час на повторення, і ти зможеш бути непоганим в усьому. Я був найгіршим письменником, коли був підлітком. Я став трохи кращим у 25. І поки я відчайдушно провалював свою кар'єру, я писав у вільний час вісім років поспіль, по статті на тиждень, перш ніж почав отримувати за це гроші. Мені треба було 13 років, щоб стати досить хорошим письменником і потрапити у список бестселерів New York Times. Мені знадобилося 20 000 годин практики, щоб відшліфувати мої лайняні тексти.

Не подобається перспектива витрачати весь свій час на отримання навичок? Що ж, у мене є хороші новини і погані новини. Хороші: подібна самовіддана практика допоможе тобі вийти зі своєї шкаралупи – я пережив роки нудної офісної роботи, тому що я знав, що я отримую унікальні навички на стороні. Люди кидають справу на півдороги, тому що результати видно не відразу, бо вони не можуть уявити собі, що процес – це і є результат. Погані новини – у тебе немає вибору. Якщо ти хочеш працювати тут, виконуй план. Ти ненавидиш себе не через низький рівень самоповаги і не тому, що люди до тебе жорстокі. Ти ненавидиш себе, тому що ти нічого не робиш. Навіть ти сам не можеш “любити себе таким, яким ти є” – ось чому ти нещасний. І якщо тобі не подобається чути це, якщо ти вбив собі в голову фразу “Важливо тільки те, що всередині у тебе”, яку почув в дитинстві, то я можу сказати тобі одне ...

що всередині в тобі, важливе тільки тоді, якщо воно змушує тебе щось робити 5.Те, Оскільки я в цьому бізнесі, я знаю купу честолюбних авторів. Вони думають про себе, що вони письменники, вони представляються так на вечірках, у них письменницькі серця. Єдине, чого у них немає – це насправді їхні твори. Чи це насправді має значення? Написане – це все, що важливо, для визначення того, хто є письменником, а хто ні? Заради Господньої любові, так. Це загальний прийом захисту від усього, про що я говорив вище, і від будь-якого голосу критики у твоєму житті. Це та штука, про яку говорить нам наше его, щоб уберегти нас від важкої роботи над собою: “Я знаю, що всередині я – хороша людина”. Нікого не хвилює, який ти всередині. Це не має ніякого значення окремо від того, що ти робиш для інших людей. Усередині ти співчуваєш бездомним дітям. Чудово! Результатом цього співчуття стали якісь конкретні дії? Чи ти тільки говориш: “О, бідні діти. Передайте їм, що я думаю про них?” Та йдіть ви... Якщо це так – з'ясуйте, що їм потрібно, і допоможіть. Діти вмирають кожен день через те, що мільйони нас говорять собі, що переживати – це так само добре, як і робити. Насправді, це внутрішній механізм, контрольований ледачою частиною нашого мозку, який оберігає нас від реальних дій. Скільки з вас зараз ходить по колу і думає: “Вона/він неодмінно полюбив би мене, якби тільки знала/знав, яка я цікава людина!” Правда? А як усі ці твої цікаві думки та ідеї могли б самостійно передати себе світові? Або стали причиною дій? Якби дівчина або хлопець вашої мрії знімали б тебе прихованою камерою протягом місяця, чи були б вони вражені потім побаченим? Чи ти теж вибираєш той вид допомоги, який не вимагає відривати дупу від дивана? Ісус повторював щось на кшталт “дерево судять за його плодами” знову, і знову, і знову. Ісус ніколи не говорив: “Якщо ти хочеш тут працювати, виконуй план”. Ні, він говорив “Кожне дерево, що не дає доброго плоду, слід зрубати і кинути у вогонь” (Євангеліє від Матвія).

6.

Пам'ятай, страждання – це зручно. Ось чому багато людей вважають за краще саме їх. Щастя вимагає зусиль

І сміливості. Неймовірно зручно знати, що якщо ти нічого не створиш у цьому житті, то ніхто не зможе напасти на те, що ти створив. Наскільки простіше просто сидіти на дупі і критикувати те, що створюють інші. Кіно –дурне. Ось ці діти погано виховані. Відносини цієї пари загрузли у плутанині. Той ресторан – відстій. Цей інтернет-письменник – кретин. Я краще залишу під його роботою коментар, в якому вимагатиму від сайту, щоб його звільнили. Бачите, я щось створив! Як щодо такого: кінець 2018 року – твій дедлайн. Або рік із того моменту, коли б ти це не прочитав. Поки інші люди говорять “Цього року я скину 15 кілограмів”, зроби “що-небудь” – додай будь-який навик, будь-яке поліпшення свого людського інструментарію. І роби це досить добре, щоб справити враження на людей. Не питай мене, що саме – вибери що-небудь цікаве з того, чого не вмієш. Запишись на карате, на бальні танці, на гончарну майстерність. Навчися пекти хліб, робити масаж. Вивчи мову програмування. Почни відеоблог на YouTube... Ключовий момент – я не хочу, щоб ти зосереджувався на чомусь глобальному (“Я зароблю купу грошей...”). Я хочу, щоб ти сконцентрувався на тому, щоб дати собі навик, який зробить тебе ще цікавішим і ціннішим для інших людей. “У мене немає грошей, щоб заплатити за кулінарні курси”. Тоді погугли “Як готувати”. Чорт забирай, ти мусиш вбити всі ці відмазки. Або вони вб'ють тебе. Тобі нічого втрачати, а світ потребує тебе.

Ukrainian People September 2018

41

ь л е т о г в о м Ласкаво проси МАНДРИ

” я і н р о ф і л а “К

“Welcome to the Hotel California. Such a lovely place. Such a lovely face – Ласкаво просимо в готель “Каліфорнія”. Таке славне, гарне місце” – співається в знаменитій пісні. І це правда. Каліфорнія – це окрема і унікальна країна, сонячна, тепла і трохи казкова. Це благодатна земля з морським узбережжям, гірськими ландшафтами, апельсиновими гаями і виноградниками. Це Кремнієва долина, Голлівуд і економіка більша, ніж усієї Франції. Каліфорнія – штат на заході Америки, на березі Тихого океану. І це третій за величиною штат США – після Аляски і Техасу. Перший – за кількістю жителів – тут мешкають майже 38 мільйонів людей. Це найбільший центр з виробництва того, що в усьому світі називається Американської Мрією. І найпопулярніший автомобільний маршрут теж знаходиться в Каліфорнії. RoadTrip завдовжки у два тижні: мальовнича дорога Big Sur, маленькі американські містечка Кармел і Санта-Барбара, чарівний Сан-Франциско, національний парк “Йосеміті”, страшна “Долина Смерті” і фініш у веселому Лас-Вегасі. Цього разу ми проїдемо коротким, нескладним і дуже цікавим маршрутом із виїздом і поверненням у Лос-Анджелес. У всіх місцях я була, в багатьох –двічі, тому із задоволенням ділюся враженнями.

Наталя Вепринська, президент компанії “Let's Travel Now”, 25 років працює на туристичному ринку Америки, побувала на 6 континентах, 7 морях і відвідала 80 країн світу. Телефонуйте: (847) 373-2081 або пишіть на ел адресу: natalie@letstravelnow.us

Маршрут можна назвати “знайомство з Каліфорнією” – ним подорожує більшість тих, хто приїжджає до Каліфорнії вперше, абсолютно всі залишаються задоволені. Щоб його пройти, знадобиться 10-14 днів, прокатний автомобіль і трохи грошей. У нашому випадку орендувати автомобіль краще просто в аеропорту Лос-Анджелеса – заощадите гроші на таксі до готелю і назад. Ціна оренди буде в межах 20-35 доларів на добу: Los Angeles - Santa Barbara – Cambria – Big Sur – 17 miles drive – Carmel – San Francisco – Sonoma – Yosemite – Death Valley – Las Vegas – Los Angeles. Довжина маршруту – 1400 миль або ж 2260 кілометрів, так що середньоденний пробіг вийде не більше 300 кілометрів – за кермом “побиватися” не доведеться, тим більше з огляду на дороги і особливості водіння автомобіля в США. Якщо доїхати тільки до Сан-Франциско і повернутися в Лос-Анджелес, то вистачить і 10 днів. На весь маршрут потрібно не менше 12-14 днів.

Los Angeles – Santa Barbara – 150 км

Santa Barbara – Cambria – 210 км

Легендарна Санта-Барбара з однойменного серіалу, насправді – маленьке, затишне, типове американське містечко з одноповерховими будинками, ресторанами, ботанічним садом і набережною. Санта-Барбара – це американська Рив’єра. Тут можна провести від кількох годин до цілого дня, якщо відвідати іспанську місію біля Санта-Барбари. Раджу довго не затримуватися – далі набагато цікавіше.

Короткий переїзд у Кембрію, в якій можна заночувати, вранці випити кави і вирушати далі найкрасивішою дорогою Каліфорнії, тією ділянкою, яка називається Big Sur. Можна пообідати в одному з ресторанів уздовж океану, наприклад Ragged Point із прекрасним видом на океан. Ночувати будемо у бюджетному готелі в Cambria.

42

September 2018 Ukrainian People

Cambria – Big Sur – Carmel – 162 км Найкрасивіша ділянка дороги називається Big Sur, зупинки можна робити кожні 10 кілометрів – через що нею доведеться їхати цілий день. Мальовничий скелястий берег і дуже красивий вид на Тихий океан – за кожним поворотом ніби показують нове кіно про природу. У Кармел прибуваємо пізно ввечері. Можна заночувати, влітку в сезон готелі тут дорогі, навесні та восени – терпимо. Місто курортне і багате, поруч є поля для гольфу, довгі пляжі і дуже красиві будиночки, схожі на казкові будинки гномів або ельфів. Майже біля кожного можна зупинятися, місцеві, на відміну від Беверлі-Хіллз, дуже товариські, від світу не відгороджуються. Загалом, якщо дозволяє час і бюджет, у Кармелі слід зробити зупинку і погуляти вздовж океану рано вранці, потім пройтися містом і виїжджати до обіду. Недалеко від Carmel є мальовнича заповідна зона вздовж океану протяжністю 17 миль, раджу проїхати нею. Якщо мало часу, краще скоротити час сну або обіду.

Скільки потрібно часу на цей парк? Мінімум цілий день, щоб побачити головні пам'ятки, але краще – два дні. Заночувати можна в самому парку або поруч, у містечку Lone Pine. Шукаємо спочатку бюджетне житло в Йосеміті, але через ціну зупиняємося в сусідньому місті Lone Pine.

Yosemite – Death Valley – 500 км Долина смерті. Звучить містично, чи не так? Або проїхати її за один день, в інформаційному центрі взяти карту і далі – основними точками Долини, або ж зупинитися на нічліг і вивчати Death Valley докладніше. Обидва варіанти гарні по-своєму. Влітку і на початку осені в Долині – дуже жарко і не комфортно фотографувати через яскраве сонце вже з 10 ранку. Долина Смерті (Death Valley) – міжгірна западина в американських штатах Каліфорнія і Невада, найнижча западина в Північній Америці (86 м нижче рівня моря). Це міжгірська западина в районі пустелі Мохаве та Великого Басейну на заході США в штаті Каліфорнія (східна Каліфорнія, округ Іньйо). Долина Смерті розташована на південний схід від гірського ланцюга Сьєрра-Невада, у Великому Басейні на території пустелі Мохаве. Долина також включає більшу частину Національного парку Долина Смерті. Тут на поверхні висохлого озера Рейстрек-Плая виявлене цікаве геологічне явище – Камені, що рухаються. Географічно Долина Смерті вважається найкращим прикладом топографічної структури Провінції Хребтів і Долин.

Death Valley – Las Vegas – 240 км Carmel – San Francisco – 190 км Короткий переїзд до Сан Франциско, на нього потрібно мінімум два дні, а краще – три. Міст Золоті ворота і парк біля нього, Твін Пікс, Чайнатаун, трамвай, знаменитий серпантин вулиці Ломбард, Russianhills, Fishermanworf, острів-в'язниця Алькатрас, та ще багато чого. Ми зупинялися на два дні у Сан-Франциско – в готелі Hilton біля Чайна Таун за смішні для Америки 80 доларів – і це якісне житло.

San Francisco – Sonoma – 70 км Біля містечка Sonoma знаходиться невеликий національний заповідник – Армстронг Редвудс, ліс, в якому ростуть гігантські секвої. Крім того, поруч є відома на всю Каліфорнію винна долина – Napa Valley, трохи схожа на італійську Тоскану, але з американським акцентом. Спробуйте місцеве каберне, залишитеся задоволені. В принципі, якщо часу залишилося мало, можна на цьому завершити маршрут і повертатися вздовж океану в Лос-Анджелес. Якщо ж дозволяє, то зробимо коло і проїдемо в національний парк Йосеміті, Долину смерті і через Лас-Вегас повернемося в Сан-Франциско.

Sonoma – Yosemite National Park – 280 км На сході центральної частини штату Каліфорнія (США), в горах Сьєрра-Невади, розташований один з найвідоміших національних парків в світі – Йосеміті (Yosemite National Park). Назва парку походить від індіанського племені, яке жило на цій території в середині XIX століття. Площа парку становить близько 3081 кв. км. З 1984 року парк є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Парк відомий унікальним видовим розмаїттям флори та фауни (близько 89% території парку вважається зоною дикої природи) і славиться винятковими ландшафтами. На території Йосеміті знаходиться близько 2700 річок і струмків, 3200 озер (площа кожного – не менше 100 кв.м), десятки водоспадів (трьохсегментний комплекс Водоспади Йосеміті, з сумарною висотою 739 м, – найбільший водоспад у Північній Америці) та два водосховища. У межах парку беруть початок річки Мерсед і Туолуме. Територія парку переважно складається з гранітних порід. Решта 5% – вулканічні і осадові породи, так звані “провиси крівлі”, які колись дійсно були покрівлею для гранітної магми. В результаті їх ерозії, зумовлених, наприклад, сходженням льодовиків, з'являлись U-подібні льодовикові каньйони (долини Йосеміті, Гетч-Гетчі), куполовидні складки (Хаф-Доум) та інші форми рельєфу. В результаті поперечного з'єднання утворились природні колони і стовпи (Вашингтон-Колумн, Лост-Ерроу).

Лас-Вегас (Las Vegas) – місто на заході США в штаті Невада, розташоване в центральній частині пустелі Мохаве. Лас-Вегас є одним з найбільших світових центрів розваг і ігрового бізнесу. Численні казино, готелі, щоденні концерти і шоу притягують туристів зі всього світу. Основні казино і готелі розташовані в центрі міста уздовж вулиці Фрімонт і бульвару Лас-Вегас, центральної вулиці міста, найжвавішу частину якого називають Лас-Вегас Стріп або просто Стріп (The Strip). Багато компаній зі світовим ім'ям вибирають саме Лас-Вегас для проведення презентацій і рекламних компаній. Назва “Лас-Вегас” в перекладі з іспанської означає “луки”. Джон Фремонт прибув у долину Лас-Вегаса 3 травня 1844, ще в часи приналежності території Мексиці. Він був лідером групи учених, розвідників і спостерігачів для Корпусу інженерів армії Сполучених Штатів. Після анексії території Сполученими Штатами, 10 травня 1855 голова мормонів Бригам Янґ послав 30 мормонських місіонерів під проводом Вільяма Брінхерста до долини Лас-Вегаса, щоб навернути до віри індіанців племені Паюте (Paiute). Місіонери заснували форт, але покинули його у 1857 р. у зв'язку з непорозумінням із новими поселенцями. Пізніше індіанці змусили цих поселенців покинути форт. Лас-Вегас – місто, де треба обов'язково побувати. Після Долини смерті у Вегас потрапите до вечора – це те, що потрібно, вдень у місті робити нічого – їсти, пити і купатися в басейні. Увечері занять вистачить на півночі – прогулянка по Стрипу, всілякі шоу – безкоштовні і платні, вечеря. Як знайти житло в Лас-Вегасі або околицях? Краще, звичайно, вибирати на Стрипі, в готелі з басейном і пляжем. Бюджетні варіанти є на околиці Вегаса, на бічних вулицях і в передмістях. Ми жили в готелі Four Seasons і Mandalay Bay на Стрипі – вони знаходяться в одній будівлі, їх фішка – кілька басейнів для мешканців, свій пляж, гарні бари.

Las Vegas – Los Angeles – 435 км З Вегасу в Лос-Анджелес – приблизно 5 годин їзди, можна по дорозі зробити невеликий гак і заїхати у заповідник – пустелю Мохаве, але, швидше за все, після Вегасу сили залишаться тільки на дорогу “додому”. У Лос-Анджелесі можна провести ще від трьох днів до тижня, багато хто там залишається на все життя, але це – вже зовсім інша історія.

Де купувати Телефонуйте в “Let's Travel Now” – (877) 771-0124 або пишіть на пошту мaria@letstravelnow.us і Марія Кабулянська, яка організовує подорожі в 150 країн світу, допоможе вам. Географія маршрутів – неосяжна і невимовна, а туркомпанія пропонує унікальні подорожі по всьому світу.

Ukrainian People September 2018

43

Гумор

Закінчення канікул найкраще долати жартами

Від знань ще ніхто не вмирав. Хоча скелет у кабінеті біології насторожує. *** Один вчитель скаржиться іншому: - Ну і клас мені трапивcя тупий. Пояснюю їм теорему – не розуміють. Другий раз пояснюю – не розуміють. Третій раз пояснюю – сам зрозумів, а вони все одно не розуміють! *** Шум, що доноситься із сусіднього класу, заважає вчителю вести урок. Він заходить туди, хапає за вухо головного крикуна і веде його у свій клас. По сусідству стає тихо. Через деякий час лунає боязкий стукіт у двері. Входить учень із сусіднього класу і говорить: - Іване Петровичу! Ви не могли б повернути нам нашого викладача? *** Учитель говорить школяреві: - Завтра нехай прийде в школу твій дідусь!

- Ви хочете сказати – батько?

- Ні, дідусь. Я хочу показати йому, які грубі помилки робить його син у твоїх домашніх завданнях. *** Потрапили німець, француз та українець на острів, їх негайно ж схопили людоїди. Привели до вождя. Вождь, оглянувши прибульців, наказує: - Німця і француза – нагодувати, а цього – показує на українця – засмажити.

- За, що?! – впав навколішки українець.

- Ага, Іване Івановичу, я вас також благав не посилати мене за розподілом у цю глушину.

*** Викладач літератури запитує студентку: - Якби ви могли зустрітися і поговорити з будьяким письменником, живим або мертвим, кого б ви вибрали?

- Живого! *** На іспиті в медичному інституті. Викладач: — Отже, що таке імпотенція? Студент: — Це таке явище, коли сила земного тяжіння перевищує силу потягу до протилежної статі. *** — Іноді, якщо промовчиш, здаватимешся розумнішим.

— Це не той випадок, відповідайте на запитання в білеті. *** Викладач до студентів: - Якщо я вам поставлю цей залік, ви врештірешт отримаєте диплом і станете інженерами. Якщо не поставлю – ви підете до армії і будете мене захищати. Навіть не знаю, що гірше... *** Студент телефонує матері в інше місто: - Мамо, доброго дня, як ваші справи, як здоров'я?

- Синку, міжміські розмови дорогі, тому говори одразу, скільки висилати. *** Захист диплому – це такий захід, на якому студент намагається захистити свій проект, а комісія – свої вуха.

44

September 2018 Ukrainian People

«Перли» абітурієнтів з української літератури

Книга – це безцінне кладовище знань! *** Ліна Костенко ніколи не тримала язик за зубами. *** У романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні” зображено відношення гуцулів до домашніх тварин. *** Своє дитинство Т. Шевченко прожив у злиднях, у недоїдках. *** Шевченко любив школу, але вчителі його не любили, тому він і намагався багато чого навчитись у кущах. *** Ця жінка без минулого, але з добрим майбутнім пішла на той світ. (“Наймичка” Т.Шевченка). *** Коли Шевченка посадили за грати, йому було 27 років, а коли він одсидів і вийшов на волю, він став старим і його навіть дружина не впізнала. *** “Катерина” Шевченка був присвячений жертвам голодомору. *** Попри всі негаразди, Леся Українка боролася з життям і перемогла його. *** Лукаш, який дуже кохав Мавку, побачивши її в поганому образі, кинув її. *** Це лісне створіння хотіло відчути на собі справжнє кохання. ("Лісова пісня" Лесі Українки) *** Леся Українка затронула мене не тільки як поет, а й як жінка. *** Вірш Лесі Українки “Contra sperma”. *** Через нещасливе кохання Мавка покинула свою домовину. *** Перші книги, коли їх створювали, їх знімали на відеокамери. *** Президент, присягаючи перед усією країною, не буде ж тримати руку, наприклад, на планшеті. *** Коли, наприклад, читати книгу, то в мозок поступає кров і людина може стати приємним співрозмовником. *** Книга вчить, як на світі ходить. *** Від читання ще ніхто не вмер. *** Ще багато люди читають у вільний час. Чому я так вважаю? А тому що на вулицях нашого міста ходять більше інтелігентні люди, ніж дурні. *** Щоб читати книжку, треба міцно сісти. *** У книжці немає магнітних буревіїв і хакерських програм. *** Книги завжди були і будуть безкоштовні, а за інтернет треба сплачувати гроші.

GTS Transportation –

ваш перший крок до відкриття власного тракового бізнесу

Якщо ви мрієте заробляти хороші гроші в Америці з перспективою розвитку власного бізнесу, маєте досвід водіння траків та точно знаєте, що ви, перш за все, відмінний драйвер, тоді ця інформація – те, що вам потрібно.

GRS Transportation – одна з найбільших компаній на американському ринку, яка за більш ніж 15 років успішного функціонування встигла не тільки прийняти на роботу й потім відпустити у вільне плавання, допомігши відкрити власний бізнес величезній кількості драйверів по всій Америці, але і зробила більшість з них щасливими власниками новеньких траків. Нині вона готова представити вашій увазі абсолютно нові вантажні автомобілі FREIGHTLINER і VOLVO 2019 року, які вже відкриті для продажу і чекають своїх щасливих володарів. Щорічно автомобільний парк компанії оновлюється найновішими моделями траків, і вже в другій половині 2018-го планується відкриття трьох нових ярдів в різних точках США. До речі, варто відзначити, що GTS має власні майстерні з ремонту автомобілів і проводить обов'язковий техогляд кожного трака перед виїздом. “Наші ціни приємно здивують кожного, хто вже не перший рік знаходиться в траковому бізнесі, – розповідає менеджер Олександр Скопецький, – а індивідуальний підхід до всіх клієнтів і драйверів компанії змусить відчути себе не просто комфортно, працюючи у нашому колективі, але і дасть можливість придбати траки на найвигідніших умовах і покласти старт власному бізнесу. Навіть в тому випадку, якщо у водія – погана кредитна історія, ми знаємо вихід і допоможемо кожному бажаючому придбати будь-який трак. А ще я б хотів відзначити, що GTS Transportation – одна із небагатьох компаній, яка готова йти на зустріч кожному потенційному драйверу, але, при цьому, відбирає тільки найкращих, керуючись певними правилами прийому на роботу. Як би там не було, але відповідальність і безпека на дорозі – понад усе!”

Для довідки: Трактова компанія GTS Transportation була заснована в 2003 році, і почала своє функціонування з однієї машини і одного диспетчера. Сьогодні ж штат офісних співробітників налічує більше 60 осіб, серед яких значна частина – це досвідчені диспетчери, а загальна кількість траків у парку компанії давно перевищила цифру 200, що свідчить про успішний розвиток і надання можливості кожному водієві отримати безцінний досвід і, в подальшому, застосувати його у власному бізнесі.

www.gtscarrier.com

773-717-9060, 630-716-0726

Entertainment September 2018

We recommend the best events, festivals, and fun things to do in Chicago, Illinois.

Ukrainian Villige Festival September 8 – 9, 2018 ▸ Ukrainian Village Fest offers a two days of Fun, Delicious Ukrainian Food, Exciting dancing and Live Singing!

Dozens of Merchant and food vendors will line Superior St between Oakley Blvd And Leavitt St. Beer garden! Raffles, Prizes and much more surprises!

Cost of event: $5 per day

Rock festival September 14 – 16, 2018 ▸ Riot Fest is a huge outdoor punk, rock, and alternative music festival plus a carnival at Douglas Park for all ages. Read the FAQ about allowed items.

No re-entry.

Kite festival September 9, 2018 ▸ Bring a chair or blanket to DeKalb Kite Fest to watch giant inflatable kites, dancing kites, and fighting kites, with free kite making and a candy drop for kids, plus kites for sale at Lucinda Avenue and Kishwaukee Drive in DeKalb.

Free except parking.

Ravinia music festival September 1 – 16, 2018 ▸ See nationally known performers at Ravinia Festival, billed as America’s oldest outdoor music festival at Ravinia Park in Highland Park.

Free science museum September 4 – 27, 2018 (Monday to Thursday) Show Illinois ID to enter the Museum of Science and Industry free during Free Days. The museum is not free on Fridays, Saturdays, and Sundays.

Jazz at the aquarium September 5 – Oct. 10, 2018 (Wednesdays 5 p.m.) ▸ Hear musicians and vocalists, see views from the terrace, buy cocktails & food, and visit the aquarium at Jazzin’ at the Shedd at Shedd Aquarium.

Opera in the park September 7, 2018 ▸ Spectacular singing and orchestral music await you at Stars of Lyric Opera at Millennium Park, which invites you to pack a picnic basket.

Free.

German festival & parade September 7 – 9, 2018 ▸ Chicago German-American Oktoberfest has German music, culture, beer, and food at Lincoln Square (Western Avenue & Leland Avenue).

The Von Steuben Parade is Saturday at 2 p.m. Free.

Family festival September 8 – 9, 2018 ▸ The 79th Street Renaissance Festival in Auburn Gresham is a community festival with entertainment, food vendors, a marketplace, and a large kids’ corner on 79th Street (from Racine to Loomis). Free.

Mexican independence festival September 7 – 9, 2018 ▸ Thousands attend Festival de La Villita for authentic Mexican cuisine, music, artisans, carnival rides, and family entertainment at 26th Street and Kostner Avenue. Free.

World Music Festival September 7 – 23, 2018

46

▸ World Music Festival Chicago features artists and ensembles from all over the world. No shows on Monday & Tuesday.

Free.

September 2018 Ukrainian People

Butterfly festival September 16, 2018 ▸ The Monarch Butterfly Festival has a butterfly tent, live animals, an arts & crafts fair, children’s activities, and food vendors at Lake Katherine Nature Center in Palos Heights.

Ticket deal $10 for two Free museum day September 22, 2018 ▸ Get a free ticket for two people to visit one of 30 Illinois museums on Museum Day Live.

Dutch festival September 22, 2018 ▸ Elim Dutch Festival features Dutch food, dance, music, and vendors, plus a kids’ carnival, petting zoo, and train rides at Elim Christian Services in Palos Heights. Free admission.

Classic car show September 8 – 9, 2018 ▸ See 600 classics ranging from muscle cars to rare imports at The Classic Auto Show, with celebrity talks and 200 vendors in the Rosemont convention center.

Wine festival September 7 – 8, 2018 ▸ Sample more than 300 wines at the outdoor Windy City Wine Festival near Buckingham Fountain.

Turkish fest September 13 – 15, 2018 ▸ Experience the art, music, dance, and cuisine of Turkey at the free Chicago Turkish Festival at Daley Plaza, 50 W Washington Street. Free entry.

Englewood Jazz Festival September 15, 2018 (noon to 6 p.m.) ▸ Englewood Jazz Festival features 7 performances plus awards in Hamilton Park (auditorium if it rains). Free.

Scandinavian festival September 9, 2018 ▸ Enjoy food, crafts, and entertainment from Northern Europe at Scandinavian Day Festival in South Elgin at beautiful Vasa Park. Children age 12 and younger free.

Oak Park “Oaktoberfest” September 14 – 15, 2018 ▸ Enjoy music, craft beer, wine, pulled pork sandwiches, corn on the cob, bratwurst, and a kids’ root beer garden at Oaktoberfest in Oak Park. Bring cash. Free.

Half marathon & 5K September 23, 2018 ▸ The Chicago Half Marathon begins in Jackson Park and goes along scenic Lake Shore Drive.

Free to watch.

Hyde Park jazz September 29 – 30, 2018 ▸ Hear 35 jazz performances by top artists indoors and outdoors at the Hyde Park Jazz Festival.

Free.

Tour historic homes September 30, 2018 (12 to 5 p.m.) ▸ Walk, bike, or drive between houses on Historic Berwyn’s Bungalow Tour to hear about their history.

20 цікавих і “смачних” ресторанів Чикаго,

які варто відвідати цієї осені 8. Fat Rice The team behind a former underground supper club reached big-time renown with this creative take on underrepresented Macau cuisine, generally described as Chinese-Portuguese fusion.

2957 W Diversey Ave Chicago, IL 60647 (773) 661-9170

1. BigJones Chicago's best Southern restaurant culls dishes that revive and update centuries-old recipes with unique ingredients and documentation on the menu, making it not only delicious but a learning experience to boot.

5347 N Clark St Chicago, IL 60640 (773) 275-5725 2. Demera Ethiopian Restaurant Chicago isn't a hotbed of Ethiopian food, but this Uptown gem stands out with any you'll find across the country. Eat with your hands and sop up spicy Ethiopian sauces and tender doro wat and vegetables in a low-key table-service atmosphere.

4801 N Broadway St Chicago, IL 60640 (773) 334-8787 3. Spacca Napoli The trendier Neapolitan pizza gets, the more you're reminded who does it best in Chicago.

1769 W Sunnyside Ave Chicago, IL 60640 (773) 878-2420 4. Band of Bohemia Five-star dishes emerge from the kitchen during tasting menus, while brunch services and the bar menu provide those diners on a tight budget a taste. And creative beer selections are

48

brewed in house.

4710 N Ravenswood Ave Chicago, IL 60640 (773) 271-4710 5. Smoque BBQ With two smokers to prep meaty St. Louis-style ribs, tender brisket, apple-andoak-smoked pulled pork and more, this 'cue joint in the Northwest Side neighborhood of Irving Park stands up to any within a thousand miles.

3800 N Pulaski Rd Chicago, IL 60641 (773) 545-7427 6. Parachute Beverly Kim and John Clark's Korean-American restaurant in Avondale is one of the most criticallyacclaimed, original, hardest to get into, and best restaurants in America in some time.

3500 N Elston Ave Chicago, IL 60618 (773) 654-1460 7. Honey Butter Fried Chicken It may not serve your momma's fried chicken – withbones, skin, et al–but Honey Butter Fried Chicken has been making swaths of Chicagoans feel like kids again when they dip their birds in that addictive honey butter.

3361 N Elston Ave Chicago, IL 60618 (773) 478-4000

September 2018 Ukrainian People

9. Owen & Engine This cult favorite Britishinspired gastropub on the edge of Logan Square has fish and chips that are nearly as good as across the pond, and the burger is easily one of the best in Chicago.

2700 N Western Ave Chicago, IL 60647 (773) 235-2930 10. Pequod's Pizza No visitor to the Windy City should leave without experiencing Chicagostyle thick-crust pizza, and while Pequod's isn't exactly the deep dish that tourists expect, it has a local following that's arguably greater and more respected than any traditional deepdish spot.

2207 N Clybourn Ave Chicago, IL 60614 (773) 327-1512 11. Lula Café Before Logan Square had a multitude of acclaimed creative restaurants and farm-to-table was a buzzphrase, there was Lula Café. More than a decade on, it's easy to see why people flock for its creative, delicious, locally-sourced menu, line-inducing Sunday brunch and Monday night farm dinners.

2537 N Kedzie Blvd Chicago, IL 60647 (773) 489-9554

12. Bang Bang Pie & Biscuits One of the spots responsible for kickstarting Chicago's pie boom, Bang Bang is about much more than pies these days.

2051 N California Ave Chicago, IL 60647 (773) 276-8888 13. Giant Jason Vincent and team eschew trends and precious self-important cooking, focusing only on delicious recognizable food that's sneakily cheffy, great service and drinks, and a relaxed come-as-you-are atmosphere.

3209 W Armitage Ave Chicago, IL 60647 (773) 252-0997 14. Mindy's Hot Chocolate While the savory food and the drinks are very good, the sweets and the hot chocolates are predictably not to be missed from an owner with a James Beard award for best pastry chef (Mindy Segal).

1747 N Damen Ave Chicago, IL 60647 (773) 489-1747 16. Alinea Grant Achatz and Nick Kokonas' three-Michelinstarred avantgarde fine dining institution is quite simply one of the world's best restaurants.

1723 N Halsted St Chicago, IL 60614 (312) 867-0110

17. It Crepes This is a hip looking place with the clean dark colors that are so popular today, along with music that reminded us of clubs in Europe. You place your order at the counter and then take a seat and food and coffee will come to you. Crepes are not only beautifully prepared but delicious and filling. The cappuccinos are also delicious. Also, the best soups in the city.

114 Main St., Park Ridge, Illinois (847) 653-6786 18. Mott Street Head to the second restaurant from the people behind the acclaimed Ruxbin for creative, eclectic, delicious takes on Asian street food, cocktails, and a lively patio on the edge of Wicker Park.

1401 N Ashland Ave Chicago, IL 60622 (773) 687-9977 19. Piccolo Sogno Even if you can't sit on the city's best patio all year, the pizzas, housemade pastas and grilled meats make a trip to what may be Chicago's best Italian restaurant worth it even in the dead of winter.

464 N Halsted St Chicago, IL 60622 (312) 421-0077 20. The Publican 837 W Fulton Market Chicago, IL 60607 (312) 733-9555

September

There is

My

No Stopping

friends, have you looked at our calendar for this month? Oh my goodness, we are absolutely busy, busy, busy. Seriously, just two weeks was the Ukrainian Days Festival, the largest Ukrainian celebration in America, remember? The dancing, music, food, people all so friendly and happy, it was wonderful, but boy, oh boy, we were tired.

Now it's September and the wild, exhausting fun shows no signs of letting up. That's a Very Good Thing, so let's get on our way!

Frank Brichetto Chicago is always full of adventure and things to explore, and I hope to share these great experiences with the wonderful readers of this magazine.

Right now, through September 3rd, it's time to visit with our Polish friends and hang out at the Taste of Polonia, at the Copernicus Center, 5216 W. Lawrence Ave. This is much more than the usual food and music street festival, there will be cooking classes, various exhibits, a climbing wall, carnival rides and games, and there's even a casino inside the Center where I will take a few chances. https://topchicago.org We must plan carefully, because at the very same time, right now, Labor Day weekend, the annual Fringe Fest is occurring in a number of small, intimate theater spaces, all of which are a short walk from the Copernicus Center and the Taste of Polonia. Fringe Fest, if you're not familiar, is self-described as a “performingarts smörgåsbord” that seeks out, and presents to local, community audiences “the untried and the weird.” Twenty-four different one hour plays and presentations will be presented in five locations, multiple times, for a total of 92 opportunities to attend and that doesn't include the special activities for children, Kid's Fringe. https://chicagofringe.org The Museum of Science and Industry is an ever-fascinating place to go, experience and learn about our world. In September there are “Illinois Free Days” in abundance, so pick one out and we'll meet you there. General Admission is free, so what shall we pick out this time? I'm voting for the U-505, a captured German WWII submarine, the only one of its kind still in existence,

50

September 2018 Ukrainian People

but you might prefer the Coal Mine. Illinois Free Days are September 4–6, 10–13, 17–20, 24–27, 5700 S. Lake Shore Drive, https://www. msichicago.org Friday, September 8th, it's time to visit Lincoln Square and join the fun with our friends of German heritage at German American Oktoberfest.

German music, German bier, food, and so much more will be on hand in the Square itself, on Lincoln Ave. at Leland.

The festivities start at 5pm on Friday, perfect for an after-work evening out, and the official opening ceremonies are at 8pm.

We can stay until it closes at 11pm.

Remember the Ukrainian Days celebration, just two weeks ago? Guess what? We're at it again!

Saturday and Sunday, September 8 & 9; we'll meet you at the Ukrainian Village Festival, hosted

by Sts. Volodymyr and Olha Parish, 2245 W.

Superior St. Mayor Jane Byrne designated Ukrainian Village an official neighborhood on January 18, 1983, the first such designation in Chicago's history. This community is home to nearly 100,000 Ukrainian Americans, and a number of other ethnic groups, as well as museums, shops, schools and numerous churches. It is known for its architectural splendor, historic landmarks, and cultural events held throughout the year, especially this one! Come and see, join the fun, we'll eat and drink and talk and visit with all the vendors showing their Ukrainian themed clothes.

There's a petting zoo for the kids, as well as other entertainments; of course, there's music and dancing, and somehow you can teach me to say a few nice things in Ukrainian, please? http://uccaillinois.org/ events/ukrainian-villagefest.

Sunday, September 9th, is when we gather up the families as well as our friends and travel west to DeKalb, Illinois, for Kite Fest, where we and the kids will enjoy colorful, crazy kites of many different styles and colors, and even see a real “kite fight”. Is that cool or what?

DeKalb is a pleasant town, home to Northern Illinois University, surrounded by farmland, where farmers grow corn and soy and harvest the wind with massive turbines. The festival is at Lucinda Ave. and Kishwaukee Dr., on the NIU “North 40”. http:// dekalbcountycvb.com/ dekalbkitefest/ This is also where Whiskey Acres Distillery grows the grains used in making their excellent whiskey, bourbon, and other spirits. All are

available in the tasting room, on the farm, 11504 Keslinger Road, less than ten minutes from downtown DeKalb. I never tire of hearing the details of how this family grew the farm to include this business, all the work that it's taken and the actual steps they take to insure a superior product. http:// www.whiskeyacres.com The next weekend, Saturday the 15th, Park Ridge celebrates the 28th Fall Arts & Crafts Adventure at Hodges Park, Park Ridge, right across from City Hall.

From 9am until 5pm we'll stroll through the park and take in the displays, award winners, and various crafts at a leisurely pace, watching as one or another artist demonstrates the creative process in action, right before our eyes.

Park Ridge is an excellent location for this show, as the vibrant downtown area is full of boutique retailers and novel eateries, including I T Crepes, 114 Main St, Park Ridge, IL 60068, (847) 653-6786, where the menu of fine edibles ranges across a variety of savory lunch and dinner mainstays - I'll have the vegetarian, because mushrooms, green peppers, onion, spinach, tomato & mozzarella sounds delicious. The menu continues through the wonderful range of sweet dessert crepes, intensely rich espresso, or carefully brewed coffees of your choice. My choice is cappuccino.

Sunday, let's get out, at least most of the way, into the country, for the 20th Annual Monarch Festival at Lake Katherine Nature Center and Botanic Gardens, in Palos Heights, Illinois. This is

There's good music, of course, on three stages, many activities for children and parents, and we grown-ups can even indulge in some ballroom dancing. How's that for a great festival!

Throughout the day we'll naturally walk past, and sometimes into, the antique stores, boutique shops and other small retailers, all of whom will warmly greet all of us (even me!) who happen into their stores and shops. http://longgrove.org/ festivals/apple-fest

an event just for the younger children, ages 3 to 6 years old, where they can learn how a butterfly grows and changes. Look closely at butterflies, sing a butterfly song, take a nature walk, and create a fluttery project to take home. Monarchs are already in the neighborhood, fluttering from day-lillies to garden flowers. So beautiful. Space is very limited, so let's be sure to call ahead and make reservations. https://www.facebook.com/ events/1024481431033798/ I would think that September is a bit early for apples in Illinois, but growers in Long Grove disagree, and that's a good thing. The Annual Apple Festival starts on September 21st, with hundreds of delicious apple-inspired treats for all of us to enjoy. It really is a bit over-the-top, in a fun way, when a festival presents us with apple popcorn, apple pies, apple sangria, chocolate covered apples, hard apple ciders, apple cider donuts, spiced apple lattes, green apple cotton candy, a variety of fresh apples, apple and goat cheese dumplings, apple pie, cinnamon apple ice cream, and more. Oh gosh, who knew?

Since we're heading up this way already, how about if we double date for the week-end? We'll leave the Apple Fest in time to drive to McHenry and catch a movie at the DRIVE IN THEATER. It will be so cool – we'll park side by side, hang the speakers inside the windows, snuggle up with our dates and have just the greatest time.

Golden Age Cinema, 1510 Chapel Hill Road, McHenry, http://www.goldenagecinemas. com/#/mchenry PS. It's a double feature!

Amazing. Fun. Just a short way past McHenry is Richmond, Illinois, a quiet little town on Lake Elizabeth, where I'll bet we can find a nice, secluded little Bed n Breakfast, like the Inn at Lake Elizabeth http://www.theinnatlakeelizabeth.com/. We can spend Sunday just walking and “antiquing” in and

around town, before heading back into the city for work. There are plenty of choices, both old and new, for us to just go wander around. Relax, breathe deeply, not every day has to be full of music, noise and people, On the last Friday of September, the 27th, Expo Chicago, the International Exposition of Contemporary & Modern Art, opens their art fair in world famous Navy Pier. Expo's mission is to establish Chicago as a preeminent art fair destination. We'll find a vast array of art in every medium; every piece is carefully curated and on display in such a way as to challenge us as viewers, yet yield an appreciation of the skills, creative talent and pure, hard work that art requires. The show runs through Sunday, September 30th, https://www.expochicago.com/ WOW! What a rush September has been. Now for the finishing touch – Jazz! On Saturday & Sunday 29th & 30th, the Hyde Park Jazz Festival is hosting an accomplished, talented and musically very diverse (it is Jazz, after all) lineup of musicians guaranteed to make your ears, and your soul, very happy. From a tribute to Alice Coltrane to swinging big band tunes, to fresh sounds of young musicians showing their stuff, there is something here for anyone. The celebration takes place on the University of Chicago campus, with its stately architecture to contrast nicely with the smooth, yet complex sounds of Jazz. It's on and near the UofC, starting at Midway Plaisance, south of Woodlawn. https://www.hydeparkjazzfestival.org/ Totally worth it, right? How on Earth will we ever get October to compare? Until next month, dear readers, keep the adventure in your heart.

А вто

Олег Погайдак

Найкращі позашляховики 2019-го модельного року В останні роки кросоверам вдалося досить агресивно посунути плечем старі добрі позашляховики. Але, на щастя, патріархи цього сегменту, схоже, зібралися і вирішили саме в 2019 році гордо підняти голову і заявити усьому світу, що їм ще є чим і дивувати, і радувати – як любителів їзди бездоріжжям, так і просто шанувальників справді потужних і надійних машин. Серед найбільш очікуваних новинок – Mercedes-Benz GLE, Rolls-Royce Cullinan, Defender від Land Rover, BMW X7, Audi Q4, флагманський Jeep Grand Wagoneer та інші.

Audi Q4 – 2019 Кросовер середнього класу Audi Q4 у 2019 модельному році стане частиною зростаючої лінійки автомобілів нового стилю, очолюваних електричним Q6 і розкішним Q8. Це підтверджує, що Audi може використовувати профіль, схожий на купе, і на позашляховику з високою посадкою. П'ятимісний автомобіль після свого виходу конкуруватиме з майбутніми моделями BMW X2, Range Rover Evoque і Mercedes-Benz GLE. Q4 створять на тій же базовій платформі MQB, що і Q3 другого покоління. Представники Audi розповіли, що загальна довжина Q4 буде не меншою 4500 мм, що приблизно на 110 мм більше, ніж у нинішнього Q3, який виготовляють на заводі Martorell SEAT. Плани створення нового Q4 компанія Audi спочатку розкрила, показавши на Пекінському автосалоні в 2014 році концептуальну модель TT Offroad. Як і у випадку з цим автомобілем, виробнича версія Q4 включає в себе сильно

52

September 2018 Ukrainian People

вигнуту лінію даху і задні двері в стилі ліфтбек. Інтер'єр Q4 виконаний так, щоб отримати максимальну вигоду з цілого ряду розробок, уже присутніх в останніх моделях Audi та материнської компанії Volkswagen.

Mercedes-Benz GLE – 2019 Наступним кросовером, яким зайнялися в Мерседес-Бенц, став середньорозмірний розкішний позашляховик GLE, раніше офіційно відомий як ML-Class. Початкові враження від версії четвертого покоління ML/GLE такі: його зовнішність зробили максимально спортивною. Стилістика спереду підкреслюється багатопроменевими світлодіодними фарами а-ля CLS, агресивними нижніми повітрозабірниками і могутньою лінією капота. Продовжують атлетичну тему роздуті передні крила і тонка бічна лінія, пущена низом дверей. Як і слід було очікувати, наступне покоління

GLE запропонує широкий спектр турбованих чотирициліндрових і шестициліндрових дизельних і бензинових двигунів, що використовуються і в діапазоні E-Class, разом із новими гібридними варіантами, здатними знизити викиди до мінімальних показників. Хоча поточні моделі W166 покладаються на двигуни V6 та двигуни V8 (AMG), наступне покоління GLE Class включає також 4 циліндри. Звісно, високопродуктивні моделі AMG GLE63 мають продовжувати працювати із 4.0-літровим турбонаддувом V8, який гарантує понад 500 кінських сил.

НАЙМАЄ НА РОБОТУ

ВОДІЇВ З CDL CLASS A - LONG DISTANCE BETWEEN MIDWEST & WEST COAST (CA, NV, UT) 55-65 C/MI - REGIONAL MIDWEST $1960/WEEK* - LOCAL $28/HR - ОПЛАЧУЄМО - ВСІ МИЛІ, СТОПИ, ЕКСТРА ПІКАПИ - ВИ ОТРИМУЄТЕ СВОЮ ЗАРПЛАТУ ЩОТИЖНЯ

ДЛЯ ДОДАТКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЗВОНІТЬ 630.376.6373 EXT. 5 *РОБОЧИЙ ТИЖДЕНЬ ВІД ПОНЕДІЛКА ДО П'ЯТНИЦІ, ОДИН РАЗ НА МІСЯЦЬ ВОДІЙ ПРАЦЮЄ В НЕДІЛЮ

зві моделі – слово “rebel” в перекладі з мовного кластера означає “бунтар”, “бунтівник”, “непокірний”. І це правда – він бунтує.

2019 Rolls Royce Cullinan

Jeep Wrangler Scrambler – 2019 Легендарний “батько позашляховиків” Jeep Wrangler вирішив оновити побратима за модельним рядом у кузові пікап. При цім, це буде не конверсія з відомою армійською варіацією, а цілком собі самостійна заводська модель, збирати яку планують в Огайо та Толедо. Радує, що крайслерівці, незважаючи на цілком пристойний комерційний успіх свого легкого Comanche, вирішили відродити повномасштабний масивний пікап. Будь-який шанувальник жанру погодиться, що модель була і залишається класикою, яка просто потребує невеликого осучаснення. Причому ринок вже зараз, на думку експертів, готовий відповісти їй взаємністю, і не лише на рідній американській землі. Модель складатиметься з версій 2.0-літрового турбо-чотири та 3.6-літрового V-6 нового Wrangler. Як і з усіма джипами, ми очікуємо, що Scrambler буде доступним зі знімним дахом.

Rolls Royce все ще дуже скупо розповідає будь-які подробиці про Cullinan. Однак дещо нам все ж відомо. Авто, безумовно, скоро поступить в продаж, і коли це станеться, небагато хто зможе собі дозволити такий автомобіль. Незважаючи на те, що утаємниченість компанії може стати причиною незадоволення, ми повинні їх зрозуміти: Cullinan буде їхнім першим позашляховиком і потенційним важелем для обмеженої виробничої компанії. Втім, це високий тиск, а інженери та дизайнери Rolls Royce і без цього працюють на межі можливостей, аби представити нам найкращий проект. Оригінальний безнаддувний V12 чи твінтурбо V6? Ти знаєш стільки ж, скільки й ми. Кожен із цих двигунів під капотом Каллінана повинен легко перевершити позначку в 600 кінських сил. А що Rolls Royce не збирається кардинально міняти свій стиль, відчутно, що компанія скопіювала дизайн у Phantom.

Land Rover Defender – 2019 Далеко не спорткросовер, але й спортивним духом не обділений. Легенда повертається. Презентація нового покоління Defender запланована на 2019 рік. Планується випуск різних типів кузовів, в тому числі чотири варіанти і моделі з м'яким верхом. Під капотом, швидше за все, очікуються новенькі чотирициліндрові двигуни Ingenium JLR.

Tesla Model Y – 2019 Електричний кросовер Tesla Model Y буде нагадувати старшого брата Tesla Model X і навіть збереже двері, які піднімаються вгору типу “крило сокола”. Кросовер ґрунтуватиметься на агрегатах Tesla Model 3 2018. Це означає, що задньопривідна модифікація буде оснащена одним 258-сильним електромотором, а повноприводна – двома. Базова версія отримає акумуляторну батарею на 60 кВт\год і зможе проїхати приблизно 350 км без підзарядки. Буде і варіант із батареєю на 85 кВт\год і запасом ходу близько 500 км.

RAM Rebel TRX – 2019 Ось ще один майбутній спортсмен. Найвірогідніше, важкоатлет. Цей хлопець вражає не тільки своїми габаритами, але і непомірною потужністю. Його 6.2-літровий V8 здатний заткнути за пояс практично будь-яку машину зі списку: 717 коней – це вам не жарти! Його характеристика закладена у самій на-

54

September 2018 Ukrainian People

2019 Lamborghini Urus Випуск Lamborghini Urus планується на кінець 2018 року. Однак це вже буде модель 2019 року. Нова Ламба – водночас і середній екзотичний позашляховик, і дещо інше. Найбільше нововведення Lambo – це розкіш. Також Урус виділяється незрівнянним спортивним виглядом, який її конкуренти просто не зможуть переплюнути.

Urus матиме чотирилітровий двотурбінний V8, сконструйований спеціально для таких авто. Audi вже пропонує щось подібне у R8, але двигун Lambo буде розроблений власноруч компанією. Крім того, R8 видає всього 550 кінських сил, а Lamborghini Urus може перевершити позначку в 600 кінських сил. Єдине, що Urus має спільного з Ауді – це платформа. Фактично, у Ламбо буде та ж сама платформа, що й в Ауді Q7 та Bentley Bentayga.

2019 Volkswagen T-Roc T-Roc (скорочення від Tall Scirocco) насправді названий так на честь одного з концепткарів із Женевського автошоу 2014 року. Автовласники полюблять новий Фольксваген із величезними колесами та знімним дахом лише за його зовнішній вигляд. Але, видається, T-Roc переживе значні зміни. Інші колеса, дах і, ймовірно, назва. Враховуючи відсутність будьякої хорошої назви, до офіційного випуску нам доведеться називати його T-Roc.

T-Roc, що підтримується платформою MQB Volkswagen Group, поділиться деталями з VW Tiguan та Audi Q2. Поява автомобіля в Європі запланована на 2018 рік. Американська версія, однак, не надійде у продаж до 2019 року. Європейський список двигунів повинен включати дизель, 1,5л, 2,0л 4-циліндровий бензин і навіть 3-циліндровий 1,0л. Версії в США, швидше за все, будуть обмежені 2,0-літровим бензиновим варіантом, який у поєднанні з круїз-контролем робить керування максимально простим. Якщо ви не можете уявити собі, як буде виглядати цей доступний субкомпактний кросовер, просто погляньте на нову Audi Q2. Ви не помилитеся. Принаймні не дуже.

2019 Cadillac XT3 Компанія Cadillac була змушена увійти у сегмент позашляховиків, щоб задовольнити попит молодих автомобілістів. Вони зробили це за допомогою нового XT5. Сподіваємось, вони виправили всі його недоліки і випустять свій перший компактний кросовер версії XT3. Чи стане він одним з найкращих позашляховиків 2019 року? Ймовірно, ні, але всім нам відомо про абсолютний потенціал компанії.

Cadillac XT3 повинен дотримуватися того самого або, принаймні, дуже подібного до його більшого брата дизайну. Крім того, він має перейняти певні деталі від Escalade. Коротша платформа XT5 виглядає як найбільш імовірний кандидат на місце XT3. Надто ж тому, що компактний позашляховик буде виготовлений в Fairfax Assembly, який вже займається виготовленням Buick Lacrosse і Chevy Malibu. Ті самі Лакросс і Малібу, модифікована платформа яких вже лежить в основі XT5.

2019 BMW X7 BMW довго намагався виживати без гідного трирядного позашляховика. Але той час минув. Хоча X5 і пропонує комплектацію з третім рядом місць, баварський автовиробник, нарешті, вирішив зробити таке обладнання основним. Справжній повнорозмірний BMW X7 повинен поступити у продаж до 2019 року і, нарешті, запропонувати той простір, який має бути у флагманських позашляховиках BMW. Хоча X7 і є абсолютно новим автомобілем для BMW, із ним баварцям не доведеться винаходити колесо. Нова платформа CLAR (скорочення від “кластерної архітектури”), яка поєднує високоміцну сталь, алюміній та вуглецеве волокно, вже з'явилась у новій 5-ій серії. У майбутньому вона готова перейняти все хороше із 3-х серій, включаючи позашляховики серії X та такі кросовери, як майбутній X7. Про дизайн, ймовірно, вже потурбувались. X7 не повинен сильно відрізнятися від X5 і, звичайно, має бути повнопривідним. Утім, двигуни доведеться суттєво покращити. Не очікуйте від цього авто чотирьох циліндрів.

Сто су н к и

Як познайомитися з дiвчиною Застосовуючи ці нескладні практичні поради та рекомендації, ти зможеш легко знайомитися з новими дівчатами у будь-якому місці! Ця стаття – лише для 9% чоловіків Мої батьки познайомилися, коли вчилися в інституті. У той час так було прийнято. Бабуся з дідусем познайомилися на танцях. Тому абсолютно нормально, що молоді люди задають собі запитання: як і де мені познайомитися з хорошою дівчиною? Причому для кожного уявлення “хорошої дівчини” буде своє. Де ж правильно знайомитися? Ми, пікапери, відповідаємо на це питання так: де завгодно! На вулиці, у кафе, у громадському транспорті, у нічному клубі. Хороші дівчата бувають всюди, і ти не вгадаєш, де наступного разу ти зустрінеш ту, яка тобі сподобається. Загалом бажання знайомитися – нормальне. Кожен тисячу разів спостерігав ситуацію, коли чоловіки оберталися вслід ефектній красуні. І я теж обертався, і всередині виникало бажання поспілкуватися з цією дівчиною. Це факт. Ще один факт полягає в тому, що майже всі чоловіки обернуться, але пройдуть повз неї. Вони будуть соромитися, вони обговорять зі своїм приятелем, що “у неї ноги кривуваті” або не такі вже й пишні груди. І зроблять висновок, що підходити було не варто. Саме так міцніє міф “я можу познайомитися, якщо захочу”. Майже всі чоловіки – за нашими підрахунками, близько 90% – ніколи не підходять і не знайомляться на вулиці, у кафе, в громадському транспорті. Ці чоловіки пливуть за течією, інертні, і до них ми достукатися не зможемо. Одному відсотку весь наш пікап нафіг не потрібний. Це спортсмени, знаменитості, мажори-красені. До них дівчата липнуть самі, у них все з цим добре. Наша стаття для решти 9% молодих людей, які хочуть навчитися знайомитися і готові для цього щось робити.

Яких чоловіків люблять дівчата? Якщо ти на нашому форумі поставиш питання: як мені познайомитися з дівчиною, то з імовірністю 99% отримаєш відповідь: підійди і познайомся. Ті, хто тобі так відповідає, намагаються самоутвердитися, бо свого часу їм на таке ж питання відповіли точно так само. Вони відповідають абсолютно правильно, хоч і не так, як хотілося б тим, хто запитує. Для початку декілька слів про те, чому важливо вміти знайомитися з дівчатами. Більшість чоловіків обмежуються своїм колом спілкування. Однокласники, одногрупники, колеги по роботі та 2-3 компанії знайомих. У таких ситуаціях вони знаходяться в позиції “того, кого обирають”, бо у цих компаніях дівчат мало, а тих, які подобаються, ще менше. А якщо чоловік потрапляє в таку позицію, він з самого початку програє жінці у відносинах. Не він буде лідером, а ним керуватимуть. Це відбувається через відсутність альтернатив. Багато чоловіків погоджуються на відносини, тому що: • так комфортніше, є регулярний, хоч і посередній секс; • зараз немає кращого варіанту, а там, де немає риби, і рак – риба; • за тебе вирішують багато питань, її давно знаєш, звик до спілкування з нею (ну і так далі, додай свою причину).

56

September 2018 Ukrainian People

Model: Brooke Boerman MUA & Hair: Maria Spatharakis Flowers: Royal Petal www.royalpetal.com

Photographer: Photography by Pamela www.photographybypamela.com

Коли ти – цікавий як чоловік тільки однійдвом дівчатам, ти станеш залежним від них і будеш міцно триматися за них. Якщо не вони – то хто? Така перспектива лякає багатьох, адже потрібно буде щось робити, і ти відмовляєшся від більшого, задовольняючись меншим. Якщо тобі все одно – закривай цю статтю, тобі з нами не по дорозі. Якщо ж ти хочеш знайомитися на вулиці, регулярно намагаєшся це робити, не приховуєш своїх бажань – ти щирий сам із собою. Дівчата це відчувають, вони люблять мисливців, люблять переможців. Та й самому приємніше стає. Хто б що не говорив, а нам важливо відчувати себе впевненими. Але як же познайомитися? Як зробити перший крок, що сказати, як вона відреагує? Розумію. Це дійсно важко. І тут у мене дві новини. Хороша – я зараз постараюсь тобі допомогти. Погана – все одно важко буде.

Перше і найголовніше завдання Напиши на папері першу фразу, яку ти скажеш дівчині. Знайди її в інтернеті, придумай сам – не важливо. Особисто мені подобаються фрази, складені за структурою – Вітання-Що ти тут робиш-Чого ти хочеш.

ПРИКЛАД: Привіт! Я тут своїх знайомих чекаю, ти мені просто сподобалася, давай поспілкуємося. Сподобається – познайомимося. Так ось, ту фразу, що вона тобі сподобалася, вивчи напам'ять і 20 раз прорепетируй перед дзеркалом. Зверни увагу на свою поставу, на усмішку, на жести. Добийся того, щоб фраза звучала добре. Це вкрай важливо. Ти ж хочеш відчувати себе комфортно при знайомстві? Тоді не полінуйся, репетируй. Тобі повинно подобатися, як ти це вимовляєш. Тепер на вулицю. Страшно? Я не буду тут писати про страхи. Я не знаю, як саме ти достукаєшся до себе: може, ти посперечаєшся сам з собою або покличеш друга, щоб він допоміг. Я не знаю. Але якщо ти хочеш познайомитися – починай діяти. Не доводь ці тренування до абсурду, але старайся знайомитися регулярно. Ще Ейнштейн визначав божевілля як виконання одних і тих же дій у надії на різний результат. Так що змінюйся, спробуй поіншому, роби хоч щось. І запам'ятай: зберігаючи звичний тобі спосіб життя, не виходячи за межі своїх рамок комфорту і лише читаючи статті в інтернеті, свою любов ти не знайдеш. Потрібно діяти! В умінні знайомитися є дві складові: мотивація і технологія. Про мотивацію ми поговорили, і, якщо ти вже маєш досвід підходу до незнайомих дівчат на вулиці, то давай поговоримо про технологію. Що тут важливо? Важливо зрозуміти, що ти – не сто доларова купюра, щоб подобатися кожній дівчині. Це улюблена фраза нашого тренера Михайла. Він гарно виглядає, але і у нього трапляються осічки. Я сам особисто бачив, як Михайла “відшивають”. Але, по-перше, це трапляється рідко. По-друге, він зовсім не переживає через це і продовжує регулярно знайомитися. Тепер про тебе. Якщо ти будеш знайомитися, тебе відшиватимуть. Просто прийми це як факт. Може бути таке, що тебе зігнорують 20 раз поспіль, нормальне ж знайомство вийде лише на 21-й раз. А якщо ти зупинишся на 5-му разі, то вдалого знайомства не буде ніколи.

58

September 2018 Ukrainian People

5 правил, які підвищать твою ефективність в рази Ось основні правила підходу, дотримуючись яких, тобі буде легше отримати позитивну реакцію від дівчини: • Коли підходиш до дівчини, не залазь в її особистий простір – перебувай на його кордоні. Цей кордон легко знайти: попереду людини – витягнута рука, з боків – простір на долоню, ззаду – твій ріст. Тому, якщо підходиш до дівчини спереду, зупиняйся на відстані витягнутої руки. А ще краще підходити збоку. При цьому підходь з того боку, де у дівчини немає сумочки.

• Перед тим, як заговорити, постарайся звернути на себе увагу. Зроби паузу, заглянь їй в очі. Якщо вона в плеєрі – покажи, що ти їй щось хочеш сказати. Справа в тому, що якщо ти з'явишся нізвідки і відразу почнеш говорити, ти її просто налякаєш. Виправити можна все, але навіщо створювати собі зайві проблеми? Перше враження складно змінити, тому старайся відразу робити усе правильно.

• Коли підходиш, зверни увагу на свою поставу: спина повинна бути прямою.

• Посміхайся, дивись їй в очі. Посмішка демонструє твоє добродушність, а погляд в очі – впевненість.

• Жестикулюй. Не ховай руки, підсвідомо цього боятимуться. Руки у кишенях –теж погано. Якщо відчуваєш, що руки “батогами висять” і тобі незручно, візьми щось в руку – пляшку з мінералкою чи книжку-журнал.

• Говори досить голосно. Якщо дівчина змушена тебе перепитувати – це погано і для знайомства, і для тебе як для чоловіка. Тепер про твою мету. Знайомство вважається успішним, якщо вона погодилася з тобою зустрітися ще раз. Зазвичай, при цьому ви обмінюєтеся телефонами. При знайомстві важливо створити інтерес і бажання зустрітися, отже потрібно не просто “віджати номер і звалити”, а поспілкуватися. Хоча є і винятки: якщо ти кудись дуже поспішаєш, можна підійти і сказати, що ти поспішаєш, але, побачивши її, не зміг пройти повз. Що було б чудово зустрітися ще раз, коли ніхто не поспішає і, наприклад, за горнятком кави, спокійно познайомитися знову. Це Direct Style (прямий спосіб) – один із видів знайомств.

ПРИКЛАД: Привіт, постій. Я тут з друзями, і ми вже страшенно запізнюємося, але мені не хочеться тебе втрачати, давай із тобою зустрінемося на тижні, поп'ємо чаю і нормально познайомимося, що скажеш? Остання і найголовніша порада Тільки після будь-якої відповіді дівчини діставай телефон і починай записувати номер 8 ... 9 ... Все просто. У прямому стилі ти відразу відкриваєш карти і отримуєш відповідь: або так, або ні. Психологічно це простіше, але можливості зацікавити практично немає. Краще трохи поспілкуватися. Про що розмовляти? Та про що завгодно. Важливо, щоб ти говорив емоційно, розповідав, питав її думку. Після того, як у вас зав'яжеться розмова, якщо вона тобі сподобається, запропонуй зустрітися ще раз, обмінятися контактами.

Зверни увагу, що ти можеш підійти як директивно – відразу позначити свої наміри і запропонувати зустрітися ще раз, – так і контекстуально: зав'язати розмову про щонебудь, а потім вже перевести в питання про наступну зустріч (це довше, складніше, але зазвичай ефективніше). Проте, найважливіше – це дія. Саме тому порада на початку розмови “підійти і познайомитися” найголовніша. Без її застосування знання всієї цієї теорії – просто сміття у твоїй голові. Як бачиш, все досить просто. На ділі буде важче, але з цим теж можна впоратися, було б бажання. Тобі залишилося піти і все це зробити. Якщо ти хочеш знайти дівчину своєї мрії – починай діяти. “Як” – не настільки важливо, важливо – “коли”. Особисте життя – не те, що варто відкладати на потім.

Ще декілька невеличких (але важливих) порад Порада 1. Пам'ятай: зустрічають за одягом Перше, що бачить дівчина, – це, звичайно ж, твоя зовнішність. Необов'язково бути Аполлоном. Але бажано виглядати доглянутим і охайним. Порада 2. Підбери приємне місце для знайомства Місце першої зустрічі – важлива частина враження про тебе. Тому не варто підходити до дівчат у темних провулках або брудних підземних переходах. Імовірність успішного знайомства набагато вища на світлих вулицях, біля ошатних вітрин магазинів, у затишних кав’ярнях і зелених парках. Порада 3. Втягни дівчину в діалог питанням Найкраще почати знайомство з питання. Це дозволяє відразу втягнути дівчину в діалог. Тим більше, що всі ми звикли до питань від незнайомців і не лякаємося, коли їх чуємо. Наприклад, кожного часто запитують, як кудись пройти, де знайти потрібний заклад і т.д. Але все ж краще, щоб питання було оригінальним. Згадаймо класику і питання “Де знаходиться нофелет?” (слово “телефон” в зворотньому порядку). Чим воно було хорошим: воно привертало увагу, дівчатам ставало цікаво, при цьому вони щиро хотіли допомогти! ВАЖЛИВО! У жодному разі не став дівчині примітивне питання: “Чи можна з вами познайомитися?” Воно перекладає відповідальність за знайомство з чоловіка на жінку. А жодній представниці слабкої статі це не потрібно. Коли дівчата перераховують, які якості хочуть бачити в чоловіках, то на перші місця завжди (!) ставлять відповідальність. Порада 4. Головне – бути впевненим у собі Якщо ти не впевнений у собі, то жодна з перерахованих вище порад не спрацює. Це мінімум, який повинен бути у кожного, хто розраховує на успішне знайомство. Свою впевненість слід виказувати у кожному слові і навіть жесті – не можна закриватися руками, ховати очі, смикати ніс, вухо ... Також категорично не можна мимрити, соромитися, створювати довгі паузи у розмові. Бажаємо всім приємних знайомств! Петро Вовк

Л і т е рат у р н а сто р і н к а

Виноградар Анна Рибалка – народилася 1982 року у місті Львові, де мешкає й досі. Поетичні та прозові твори друкувала в альманахах “Привітання життя 2000-2002”, “digital Романтизм: ver. 2.0” (2006), “Склянка часу” (2007), Всеукраїнському поетичному проекті “Вакації-2” (2007).

П

ораючись у винограднику, старий роздумував. Про час. Час стікає між пальців як вода. Ти зупиняєшся, озираєшся назад і помічаєш, що життя проминуло. А ти стільки не встиг, не побачив, не зробив. Але зараз йому йшлося не про це. І навіть не про той відтинок часу, менший за прожитий, який йому ще залишився. Старий розмірковував про те, що іноді неживі предмети уміють зупиняти час. Вони мов кам’яні брили, що стирчать із води, утворюючи пороги, утруднюючи течії її шлях. Але це стосується лише речей, що їх зробили люди. …Ще коли він був дитиною, так було. Це було наче гра. Дивлячись на залізничну колію у пустельній місцевості, колію, що за нею простягалася лише нескінченна рівнина без ознак того, що поблизу є люди, він бачив подумки метушливі фігурки, що запопадливо працювали, прокладаючи її. І щось від тої їхньої

60

September 2018 Ukrainian People

присутності досі витало у повітрі. Тому пейзаж на тлі колії не був цілком безлюдним. Він мов зміщувався, пересувався, накладаючись на інший – на видиво того часу, коли тут кипіла праця… Старий розрихлював ґрунт, піднімав навесні лози, очищав їх від землі, просушував, працював, не розгинаючи спини, не просто так. Ряди зелених кущів були не лише рослинами, а сильцями, у які він ловив час. Коли він почав віддавати чужій планеті працю своїх рук, ця земля зріднилася із ним, вросла у нього. Його Замфір так собі запланував ще давно. Що вирушить сюди колоністом. Батько погодився. Не боявся на старості років зірватися з насидженого місця. Не було чого кидати. Тут він хоче і дожити віку, у своєму винограднику. Їм із Замфіром не треба нічийого товариства. Важка робота на землі забирає майже весь вільний час. А дозвілля… Навіщо воно йому? Старий давним-давно не слухав новин, нічого не читав, бо ніколи не любив читати. У його віці фізична праця була нелегкою, виснажувала цілком. Якби не син, молодий здоровий хлопець, він сам би нізащо не впорався. А так він міг щасливо спостерігати, як трудиться

Замфір, перетворюючи цю дику пустку на щось гарне, щось, де навічно залишаться їхні сліди… Важко дихаючи і відсапуючись, двоє чоловіків підіймалися стежкою вгору крутим пагорбом.

- У цього старого ще прізвище таке чудне… Не згадаю навіть. Калігула, чи що? – реготнув один, перевівши подих.

- Нерон.

- І якого дідька він тут робить сам-один?

- Отримав грошову військову компенсацію від держави за сина і вирушив сюди колоністом. Добровольців було украй мало, тож брали усіх без вікових обмежень. Так і живе.

- Глянь, а виноградник розкішний… Знаєш, аж шкода, що все це доведеться знищити.

- Угу… Старий, відсунувши папери подалі, щоб краще бачити, ворушачи губами, перечитував надруковане там.

- Ви хочете спалити мій виноградник?..

- Це не ми хочемо. Є офіційний припис, з яким ви щойно ознайомилися. На жаль, виноград, що виріс у цій місцевості, не рекомендований для споживання. Він заражений шкідниками, і зараза може розповсюдитися далі. Вам треба поставити підпис тут, щоб засвідчити…

- То що тепер буде з моїм виноградом?!

- На жаль, кущі треба буде вирубати і спалити. Ви можете звернутися по компенсацію. Можливо, ваше звернення задовольнять, враховуючи, скільки сил ви вклали в освоєння цієї ділянки, і держава як компенсацію надасть вам ділянку на Землі… Старий дико зиркнув з-під брів на непроханих гостей.

- Я нікуди звідси не піду, чуєте, ви!!

- На жаль, пане Нерон, ми мусимо, – терпляче почав було один із новоприбулих. Пан Нерон різким нервовим жестом, мов відганяючи муху, відмахнувся від монотонного потоку чужої мови.

- Зараз, – буркнув він. – Зачекайте… – і, підвівшись зі стільця, зайшов в іншу кімнату. “Клопоту не обберешся з цими бовдурами, що вижили з розуму від старості, –думав, кривлячись із досадою, чиновник, збираючи зі столу зім’яті папери, що їх шпурнув спересердя господар домівки. – І як із таким говорити?!”

- А тепер забирайтеся. Двоє непроханих гостей синхронно звели погляди на пана Нерона, що стояв перед ними. У руках господар тримав щось металеве і довге. Здається, похапцем пригадав один із гостей, ця архаїчна зброя називається “рушницею”.

Але якою неоковирною не була б ця чудна зброя, з неї нескладно когось убити, гарячково думав чоловік, відчуваючи, як холодний піт стікає його спиною попри задушливий літній день.

- Геть, – здушеним від гніву голосом повторив старий. Погляд його був твердим і безжальним. – І не треба мені тут ваших вигадок! Зі свого винограду я роблю чудове вино! Я його п’ю! Мій син його п’є! І ми обоє, як бачите, живісінькі-здоровісінькі. Скажи їм, Замфіре, – благально скрикнув старий, скошуючи очі у темний кут кімнати. Чиновник затремтів. Тепер він точно знав, що має справу не просто з озброєним старим диваком, а й із божевільним. Біс із ним, виноградом, із документами, потрібно забиратися звідси, доки цілий, волало у голові розпачливо.

- Ви… Коли прийшов час, ви забрали мого сина. Сказали, так треба. І коли я залишився сам, ви приходите і хочете відібрати у мене останнє, що я маю! Але мій Замфір тут, він живий, навіть в цьому ви мене надурили! А тепер… Пан Нерон вказав стволом рушниці на вхідні двері – щоб у гостей не виникало сумніву щодо того, що їм треба робити.

- Ні, треба ж було таке!.. Спуск із крутого, порослого травою пагорба, на який вони ще годину тому повагом підіймалися, був воістину карколомним. Сторонній спостерігач, – якби тут такий був, – певне, живіт би надірвав з реготу, дивлячись на це. Двоє куцих постатей збігали вниз підстрибом, то на двох, то замалим не на чотирьох, падаючи на коліна і тут же злякано зриваючись на рівні, підскакуючи і пригинаючись під акомпанемент шалених перебоїв серця і судомного хапання повітря вустами.

Ковзали травою, мов лижники, щомиті чекаючи пострілу у спину. А вже коли скотилися до підніжжя пагорба, віддалилися на безпечну відстань, вони нарешті дали волю словам. Такої добірної лайки, мабуть, не чувано було на цій планеті від початку колонізації.

- А-а, чортів дід!..

- І що тепер? – кинув уривчасто, втираючи брудною долонею піт, що заливав очі, один із чиновників.

- Хай з ним розбираються військові! Чорт! Все одно ж спалять тут все дощенту, так чи інакше! А якщо цей скажений махатиме у них залізякою перед носом, то й пристрелять. Туди йому й дорога, хух… Чоловік знову зиркнув у бік хатинки на вершині пагорба, біля виноградника. Там, угорі стояло – він примружився, осліплений сонцем – двоє людей. Точно, двоє. Що за…

Чоловік закліпав очима, витер піт, глянув ще раз. Ні, біля хатинки взагалі нікого не було. “Примарилося”. Ми живі, доки залишаються плоди наших рук, думав старий, любовно оглядаючи лози, укриті яскраво-зеленим листям. Полуденне яскраве сонце сяяло поміж листя, засліплюючи його. Його Замфір планував їхати сюди колоністом. Цей виноградник зріс спершу у синових думках. Батько дбав про ці лози, втілюючи синові думки у життя. І, доки кущі винограду лишатимуться цілими і неушкодженими, Замфір буде живим. Приєднаний у часі до надбання зі своєї праці. І хай тільки вони спробують повернутися, погрозливо думав старий, міцніше стискаючи рушницю у руках. “Ми ще поборемося, Замфіре”.

У к ра ї н с ь к а к у х н я

Маківник Маківник – зовсім не складний у випічці, а його смак збагачують горішки і родзинки. Інгредієнти Для тіста: • • • • • • •

Рецепт сала, запеченого у фользі в духовці!

• • • •

1 кг сала майонез 200 г 5 зубчиків часнику 20 г кропу

• • • •

2 ст. л. солі 1 ч. л. перцю 1 ст. л. паприки 3 лаврові листки

Покроковий рецепт: 1. Зробіть на салі неглибокі надрізи, посоліть, поперчіть і посипте паприкою.

2. У майонез додайте подрібнений часник, зелень кропу.

3. Отриманим соусом змастіть шматок сала з усіх боків, наче втираючи його.

4. Зверху покладіть подрібнений лавровий лист.

5. Відразу загорніть сало у фольгу і покладіть в холодильник на 1 годину.

6. Не розгортаючи фольги, відправте сало у розігріту до 1800С духовку на 40-45 хвилин.

7. Дайте охолонути салу в фользі, і можна їсти.

8. З чорним хлібом виходять прекрасні бутерброди, і ні з якою магазинною ковбасою не порівняти. Смачного!

борошна – 500 г молока – 1 склянка свіжі дріжджі – 25 г (можна взяти 6 г сухих) масла – 100 г цукру – 100 г жовтки – 3 штуки солі – 0,25 ч. л.

Для начинки: • • • • • • •

маку – 250 г цукру – 100 г масла – 25 г меду – 1 ст.л. білок – з одного яйця посічених горіхів – 100 г родзинок – 50 г

Приготування: У теплому молоці розводимо дріжджі, додаємо 1 ст. л. цукру та на 15 хвилин залишаємо – до появи бульбашок. Жовтки перетерти із цу-

Варення виходить густе, як желе і дуже смачне! Потрібно: • 3 кг порізаних дольками яблук • 1 кг цукру • 100 г цукерок “Дюшес” або “Барбарис” • 1 ст. ложка оцту Яблука перемішати з цукром, дати постояти ніч. Довести до кипіння, варити приблизно 1 год, помішуючи, додати 100 г цукерок “Дюшес” або “Барбарис”, проварити 10–15 хв, додати 1 ст. ложку оцту, варити ще 2 хв. У банки розлити гарячим і закрутити. Джерело: simya.com.ua

62

September 2018 Ukrainian People

Смачного!

пля Картоівс по-корол ьки

М’ясо для страви – не обов’язково свинина. Підійде і яловичина, й індичатина, і курка. Пересушити нічого не вдасться, оскільки м’ясо буде готуватися під шубою – соковитою і ароматною. Інгредієнти:

Джем із яблук із “Дюшесом” або “Барбарисом”

кром, додати м’яке масло. Масляну суміш змішуємо із дріжджовою, додаємо борошно, солимо. Замішуємо тісто. Щоб підійшло тісто, його потрібно накрити і поставити у тепле місце. Поки тісто підходить – готуємо начинку для маківника: Запарити мак кілька разів. Воду зливаємо і розтираємо мак, додаючи цукор. В окремій ємкості розтоплюємо масло і мед. Додаємо мак, трохи підігріваємо. Горіхи та родзинки додаємо у теплу масу. Білок збиваємо на густу піну і акуратно вмішуємо у мак. Тісто для маківника ділимо на чотири рівні частини. Розкачуємо і на кожну викладаємо начинку. Скручуємо в рулети. Розкладаємо на деко і даємо ще раз підійти. Рулети змащуємо яйцем і випікаємо при 200 градусах 35-40 хв.

• • • • • • •

• •

•

Картопля 800 г Свинина 400 г Цибуля 1 шт. Твердий сир 200 г Гірчиця 1 ст. л. Сіль за смаком Чорний перець (мелений) за смаком Кріп за смаком Соняшникова олія за смаком Сметана 100 г

Приготування: Свинину промийте, обсушіть паперовим рушником, наріжте скибочками середньої товщини. Злегка відбийте, посоліть, поперчіть, вдавлюючи крупинки у м’якоть. Форму змажте соняшниковою олією, викладіть у неї м’ясо в один шар – так, аби шматочки були розташовані досить щільно один до одного. Змастіть свинину гірчицею. Поверх гірчиці викладіть цибулю, нарізану тонкими півкільцями. Картоплю наріжте шматочками і викладіть на цибулевий шар. Посоліть, поперчіть і посипте тертим сиром, зверху розподіліть сметану. Накрийте фольгою, відправте в духовку і запікайте 30 хвилин при 180 градусах. Потім фольгу зніміть і підрум’яньте ще протягом 15 хвилин до золотистої скоринки. Перед подачею посипте подрібненим кропом. Смачного!

У к ра ї н с ь к а к у х н я

Грибна юшка – “родзинка” Карпат Завдяки різноманітності карпатської кухні, ароматний і насичений суп із білих грибів може готуватися по-різному навіть в одному й тому ж селищі. У Карпатах кожна господиня має свій секрет приготування грибної юшки, тож двох однакових смаків ви просто не знайдете! Інгредієнти:

Гуцульський бануш

Гуцульська кухня багата різними цікавими у приготуванні і смачними стравами. Неймовірно ароматна і дуже проста страва – бануш по-гуцульськи. Це страва є повсякденною їжею в кожній гуцульській родині: варять її 3-4 рази на тиждень. Її “молодша сестра”, чи, висловлюючись сучасною мовою, “економ-варіант” бануша – кулеша донедавна вважалася їжею бідняків, яка рятувала гуцулів від голоду. Нині ж ця страва із кукурудзяного борошна і сметани стала традиційною для гуцулів і вважається делікатесом. Інгредієнти: • • • • • • • • • •

Борошно кукурудзяне – 1 склянка Сметана 25 – 45 % жирності – 500 г Молоко 3-5 % жирності – 1 склянка Сало свиняче (ошийок чи грудинка) – 400 г Смалець свинячий – 2 ст. л. Цибуля ріпчаста – 1 шт. Бринза овеча – 200 г, або за смаком Сіль – 1 ч. л., або за смаком Цукор – 1 ч. л., або за смаком Перець чорний мелений – за смаком

У чавунний казанок вливаємо 500 г сметани і, для того, щоб вона не була надто густою, розбавляємо її склянкою молока. Доводимо інгредієнти до кипіння і заправляємо чайною ложкою солі і чайною ложкою цукру без гірок. Кількість солі і цукру не принципові, можете класти ці інгредієнти за смаком, але не забувайте про те, що бринза – теж солона. Потім акуратно, тонкою цівкою всипаємо крупу в казан з розбавленою киплячою сметаною, інтенсивно і без зупинки перемішуючи інгредієнти дерев’яною лопаткою, за годинниковою стрілкою, до згущення, поки на поверхні не виступлять крапельки жиру. Безперервно помішуючи дерев’яною лопаткою, доводимо кашу до повного згущення. Вариться бануш приблизно від 25 до 30 хвилин, хоча все залежить від якості борошна і сметани. Готовий бануш повинен вільно відставати од стінок казанка. Потім накриваємо казанок кришкою, ставимо його в духовку, попередньо розігріту до 100 градусів, і даємо страві ще більше розбухнути протягом 5 – 10 хвилин. Готовий бануш залишаємо у вимкненій духовці для того, щоб він не охолов. Поки бануш доходить до повної готовності, готуємо підсмажку. Сковороду розігріваємо і кладемо в неї дві столові ложки смальцю. Коли жир розтопиться, додаємо шматочки попередньо нарізаного сала і смажимо їх до золотистої скоринки. Додаємо до смаженого сала нарізану цибулю і, за смаком, чорний мелений перець.. Всі інгредієнти готові. Беремо тарілку чи глечик, насипаємо кашу, зверху кладемо свинячі шкварки із цибулею, посипаємо шматочками бринзи і поливаємо залишками свинячого жиру. Бануш по-гуцульськи подається тільки у гарячому вигляді.

• • • • • • • • •

100 г сушених білих грибів, 2 цибулини, 1 морквина, 2-3 ст. л. борошна 2 зубчики часнику, зелень, сіль, перець, соняшникова олія, 0,5 склянки сметани.

Приготування: Гриби замочити на ніч, вранці – відтиснути й нарізати. Воду, в якій замочували гриби процідити. У каструлю налити холодну воду, додати проціджений грибний відвар та грибочки. Поставте варити. Як тільки закипить, обережно прибрати шумівкою піну. Зменшити вогонь і залишити варитися гриби приблизно на годину. Приготувати засмажку: натерти на крупній тертці моркву, цибулю нарізати дрібними кубиками. Обсмажувати овочі на олії приблизно 5 хвилин. Додати борошно й пасерувати все разом ще хвилини 2-3. Наприкінці влити у засмажку сметану. Ретельно все перемішати, влити чашку бульйону, в якому варяться гриби. Вилити засмажку в каструлю із супом і продовжувати “томити” юшку під закритою кришкою протягом 10-15 хвилин. Посолити, поперчити, за бажанням додати лавровий листок, вичавити часник. Закип’ятити й залишити настоюватися під кришкою на годину мінімум (чим довше юшка стоїть, тим смачніша). При подачі посипати зеленню. Можна ще додати сметану (юшку часто подають із домашньою локшиною).

Заєць,

або ж український хлібець Треба мати: 1 кг свинини та 0,5 кг яловичини, 4 яйця, З цибулини, панірувальні сухарі (100 г), по столовій ложці крохмалю та манної крупи. М'ясо змолоти на м'ясорубці. Збити яйця, підсмажити на олії цибулю. Панірувальні сухарі розвести на молоці або воді. Зробити однорідну масу, додати крохмаль та крупу. Покласти за смаком сіль, перець, розмарин, приправи. Фарш гарно вимісити, зробити з нього хлібець, викласти на деко, змащене жиром або олією, зверху помастити яйцем (посипати кмином). Духовку розігріваємо до 200*С. Випікати 45-60 хвилин. Готовність перевіряємо звичайним сірником: проколюємо, якщо сірник – чистий, а смачний запах наповнив вашу кухню – хлібець-заяць готовий.

Ukrainian People September 2018

63