Ukrainian People June 2018

Ukrainian People TM

JUNE 2018

Українська імміграція до США ФЛЕШМОБ

“Вишивана Канада”

ОКСАНА МУХА

– тонка душа української пісні

Режисер

АНАТОЛІЙ МАТЕШКО: “В Україні є актори, які могли б прикрасити своїм талантом Голлівуд”

32-33 ст.

$1.95

Summertime UKRAINIANPEOPLE.US

Olga Ruda, Editor in chief "Ukrainian People" magazine

Літо

“Зелене було тишею, вологе було світлом, червень тремтів, як метелик”. Пабло Неруда, “100 любовних сонетів”

Ц

е літо знову пахне розхристаними півоніями, свіжоскошеною травою і теплими дощами. Я впевнена, що все найкраще, усе магічне у нашому житті відбувається між травнем і вереснем. Після нервової, примхливої весни усе, що могло перетворитися на зелень, буйно зазеленіло; усе, що могло хоча б мріяти про цвітіння, зацвіло й розпустилося. Краса цих червневих днів просто вражаюча. Сонячне світло – як Боже благословення. Кожна зірка на нічному небі, серед інших радощів, обіцяє нові пригоди, нові зустрічі й неймовірні враження. Літо – це час, коли дивні речі можуть статися з будь-ким. Протягом цих трьох місяців тобі не потрібно бути кимось. Будь самим собою. Не має значення, скільки тобі років – літо дарує рішучість, якої ти міг не мати протягом інших місяців. Тепер ти можеш бути веселим, сміливим, пустотливим чи смішним. Ти можеш забути про своє минуле – літо просто відкриває двері і тихо впускає тебе. Життя щодня розгортає перед нами нову пелюстку. Неповторний край вітрильників, фестивалів, ресторанів на дахах, мистецьких виставок, свіжого бризу з Мічигану, фонтанів та феєрверків – це Чикаго. У літні місяці тут по-справжньому буяє життя!

Ось деякі з цікавих речей, які ти повинен зробити у Чикаго цього літа. Вдихни повітря знаменитих музичних фестивалів Чикаго – це й столиця літніх музичних фестивалів: Lollapalooza, Pitchfork, Ravinia, джазу та блюзу... Кожен з них має свій власний унікальний стиль і, напевно, ти не захочеш їх пропустити. Обов'язково відвідай українські фестивалі, присвячені Дню незалежності України - 11 – 12 серпня – Uketoberfest (St. Joseph Ukrainian Catholic Church, 5000 N Cumberland Ave. Chicago, Illinois); - 25 – 26 серпня – Ukrainian Days Festival (2300 & 2200 block of Chicago Ave.) - 8 – 9 вересня – Ukrainian Village Festival (Sts. Volodymyr and Olha Ukrainian Catholic Church, 2245 W Superior St, Chicago, IL 60612). Сміливо крокуй на чиказький Skydeck Розташований на 103-му поверсі Вежі Вілліс (Willis Tower), Skydeck – це прозора скляна кімната, яка виступає з будівлі і наче “висить” над прірвою. Тут ти знову почнеш боятися Бога і молитися. Заодно отримаєш неперевершений вид на усе місто, від якого захоплюватиме дух, і зможеш зробити неймовірне селфі, яке подарує тобі чудові спогади на усе життя. Відчуй дивну радість під час феєрверків на Navy Pier Navy Pier Чикаго – це така собі півторамильна країна-казка зі своїми музеями, ресторанами та барами, білосніжними пароплавами та “чортовим колесом”. Однак феєрверк – це насправді щось особливе, незалежно від того, скільки тобі років. Ти просто знову відчуєш себе на 100 відсотків щасливим. Проведи день на пляжі Проведи хоча б один “лінивий день” на чудовому пляжі озера Мічиган. Коктейль під зірками Замов свій улюблений коктейль у барі на даху хмарочоса. Їж на відкритому повітрі увесь сезон Все смачно, коли ти їси на вулиці з друзями чи коханою.

Вибери безкоштовний фільм у парку У цьому році місто запланувало понад 200 показів у парках по всьому місту. Насолоджуйся безкоштовним концертом у Мілленіум-парку Організуй з друзями пікнік на траві з вином та закусками під звуки класичної музики. Купуй свіжі фрукти (чи овочі) на фермерських базарчиках Споживай свіжі фрукти місцевих фермерів усе літо. Спіймай вітер на екскурсії човном по річці Чикаго Чиказькі водні тури є чудовим способом побачити хмарочоси міста і пляжі, пропливаючи навколо петлі річкою. Ти також зможеш чудово засмагнути, слухаючи історії про найстаріші чиказькі будівлі та історію Китайського містечка. Чиказький нічний вертолітний тур Для тебе це стане новим відкриттям нічного Чикаго. Ти бачив місто на суші і на морі – тепер ти повинен побачити його з повітря. Пірни з головою у чиказькі вуличні фестивалі У літній час Чикаго є домом для багатьох цікавих фестивалів. Кулінарні, повітряні, морські й вуличні фестивалі – це завжди свято. “Смак Чикаго” (Taste of Chicago) Ти гурман? Якщо так, то це, безумовно, місце для тебе! “Смак Чикаго” є найбільшим у світі фестивалем їжі, який проводиться кожен рік у Ґрент-парку (Grant Park). Елегантний натовп у яскравому світлі театральних під'їздів, інтимний сміх у нічному повітрі, пікніки на траві, де запах доброго вина змішується з хвилями класичної музики.... Якщо ти живеш в Іллінойсі чи у сусідніх штатах, то було б справжньою дурістю не скористатися цими принадами Міста Вітрів. Напевно, у кожного з нас буває у житті такий час, коли ходиш по землі, наче літаєш небом. Я бажаю усім нашим читачам такого чудового літа!

Advertising 773-844-0401

Editor in chief: "Ukrainian People" magazine Olga Ruda olgaruda@yahoo.com

2

Place an ad, print or online: Marketing Department 773-844-0401 ukrainianpeoplemagazine@gmail.com

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Write to us: VS Modern Media Group, Inc. P.O Box 101076 Chicago, IL 60610

News, articles, photos-video, and more: www.UkrainianPeople.us FB: www.facebook.com/UkrainianPeopleMagazines/

Наші інтерв’ю: Оксана Муха – тонка душа української пісні

4

→ CHICAGO, ILLINOIS, USA Українська імміграція до США Новини Чикаго Кримінал Розслідування: Стрілянина в американських школах – це симптоми важкохворої культури

4

8 10 12 14

→ HOLLYWOOD Плітки

16

→ ЗДОРОВ’Я Чим небезпечні антибіотики Заморозьте лимони і попрощайтеся з діабетом, пухлинами і ожирінням. Секретний метод, який творить чудеса …

26

→ UKRAINE Донбас, якого немає на мапі Наша історія: ШЛЯХ НА МІСЯЦЬ проклав українець з Полтави Музика і кіно: Режисер Анатолій Матешко: “В Україні є актори, які могли б прикрасити своїм талантом Голлівуд” Наші традиції: ДЕНЬ БАТЬКА: без них не було б і нас Війна: “Евакуація 200”: пошук загиблих та зниклих безвісти → DIASPORA Ukrainian People Fashion Show (Spring-Summer-2018) Флешмоб “Вишивана Канада” OPUS 2018 – COMMUNITY IN HARMONY

56 Subscribe to

• YOUR FIRST PRINT ISSUE WILL MAIL 1-3 WEEKS

FROM RECEIPT OF ORDER.

• “UKRAINIAN PEOPLE” MAGAZINE PUBLISHES 12 • OFFER GOOD IN U.S.A. ONLY. • ALL ORDERS SUBJECT TO APPROVAL.

22 24 26 28 30

42 44 46 48 50 52 53 54 56 58 60 62

НАША ОБКЛАДИНКА: Фото: Makoviya. Модель: Марічка Білай. Віночок: Прикрасна Майстерня Makoviya. Стрій з колекції Юрія Мельничука. Місце зйомок – музей І. Гончара.

“UKRAINIAN PEOPLE” MAGAZINE

ISSUES IN AN ANNUAL SUBSCRIPTION.

20

34 38 40

→ ENTERTAINMENT Найцікавіші події Чикаго (June, 2018) Найкращі нові ресторани Чикаго Summertime Мандри: Elvis Lives, або У гості до Короля рок-н-ролу Чикаго: МІСТО Chi: мегаполіс зі стальним характером і непохитним авторитетом Гумор Бізнес: Здоровий пофігізм Стосунки: Правила життя щасливих пар Авто: Виставки екзотичних, рідкісних та колекційних автівок у Чикаго 2018-го року 2018 Jeep Wrangler очолив список позашляховиків Оповідання: Ірен Роздобудько. Прилетіла ластівочка. Українська Кухня

34

18

FOR JUST $ 110 PER YEAR OR $65 FOR 6 MONTH

SUBCRIPTION FORM: First & Last Name Email Phone Address SEND YOUR CHECK TO:

VS Modern Media Group, Inc., P.O. Box 101076 Chicago, IL 60610

НАШІ ІНТЕРВ’Ю

– а х у М а н а с к О тонка душа і н с і п ї о к ь с н ї а р к у

Діма Войналович 27 років. Журналіст, музичний оглядач з міста Київ. Надихається українською культурою.

М

олода, харизматична і вельми талановита львів’янка Оксана Муха наполегливо сіє свою творчість у серця українців по всьому світу. І з того живого насіння проростають стебла умиротворення й натхнення, які надихають людей до все нових звершень. У репертуарі “української Квітки Цісик” – твори від стародавньої народної пісні і до сучасної авторської та експериментальної музики. Але що б не співала Оксана, її нетлінною фішкою завжди залишаються правдивість і душевність. Переконатися, що пісня може бути дійсно цілющою, цієї весни змогли жителі тих українських міст, в які Оксана зі своєю командою навідалися у рамках соціально-культурного проекту “Дякую тобі, Квітко”, якому немає аналогів. А уже нині переконатися у тому мають змогу і у США. Про унікальність своїх концертних шоу, перспективи української музики, а також про інші цікавинки із насиченого творчого й особистого життя – Оксана Муха. Відверто.

4

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Про проект ”Дякую тобі, Квітко“

Про порівняння з Квіткою Цісик

Цей проект ми започаткували зі знаним українським диригентом, композитором і продюсером, директором і художнім керівником знаменитої хорової капели “Дударик” Дмитром Кацалом. А все почалося з того, що у мене була мрія – зробити Квітці подарунок. Ще зовсім малою дитиною, як я вперше її почула, вона стала мені дуже близькою через пісню. Тому я хотіла зробити до її ювілею концерт – хоча б один виступ у своєму рідному Львові. Але Дмитро мислить глобально, тому він запропонував усе-таки зробити цілий тур. Тобто, спершу ми хотіли вітати Квітку, дякувати їй і радіти її можливому 65-літтю в рамках одного концерту, а все переросло у такий довгий тур – 17 міст, 20 виступів… У кожне невеличке місто, звідки людям складно доїхати у великі мегаполіси – ми везли Квітку до них. І досить багато людей серед тих, хто приходять на концерт, чують Квітку вперше! І наша мета, мрія – щоб у рік вшанування її ювілею про Квітку згадували на кожному куточку, щоб вона відкривала інший світ тим людям, які ще ніколи не чули її, щоб для них Квітка також стала подругою, стала віддушиною. Щоб Квітка воскресала з кожним новим слухачем.

Я дуже шанобливо ставлюся до того, що мене порівнюють з Квіткою, адже такі аналогії є надзвичайно достойними і дорогими для мене. І, разом з тим, вони ставлять переді мною таку планку, нижче якої я не маю права опуститися – це велика відповідальність для мене! З Квіткою у нас є насправді багато спільного у житті: у нас обох батьки – Володимири, обидва музиканти; у неї сестра Марія – піаністка, як і моя рідна сестра Уляна; у нас обох сини; ми обоє невеличкі на зріст, обоє скрипальки, пластунки… Але найважливішою є наша схожість у тому, що ми співаємо від душі! Я кажу не так про голос, тембр, а про отой сердешний звук, оту любов до пісні.

МИ НАЙБІЛЬШЕ СХОЖІ У НАШОМУ ПОКЛИКАННІ – ЗАСПІВАТИ УКРАЇНСЬКУ ПІСНЮ ТАК ЧУДОВО, ЩОБ ВОНА МОГЛА ЖИТИ ДУЖЕ ДОВГО.

Про знайомство із родиною Квітки Цісик Кілька років тому мені пощастило побувати на великому українському фестивалі “Союзівка”, що традиційно відбувається влітку неподалік Нью-Йорка. Там я вперше познайомилася з двоюрідною сестрою Квітки – Маєю Лев. А після концерту вона привела до мене Едя (ім’я сина Квітки Цісик – Едвард-Володимир. – Прим. ред.). Вона не попередила мене, а просто сказала: “Оксано, почекай хвилинку, я хочу тебе з кимось познайомити”. Я пригадую, що в мене тоді не те що мурашки по шкірі пробігли, а я просто закам’яніла! Я дивилася на нього і бачила у ньому Квітку – настільки він схожий на свою маму! І обійняти дитину Квітки – це те саме, що обійняти саму Квітку. Це було для мене дуже великим подарунком долі. Недавно Мая приїздила до нас у Львів, ми гуляли містом, багато спілкувалися, вона дуже часто говорила: “Ми вам дуже дякуємо за те, що ви так щиро любите Квітку”. Бо насправді, багато хто може маніпулювати іменем Квітки, але з нашого боку це абсолютно щиро: щира любов, щире бажання відкривати її людям і продовжувати пам'ять про неї. Для мене особисто є дуже дорогою ця зустріч з Маєю. З нею у нас дуже теплі стосунки. І Мая сказала, що чоловік Квітки, Едвард Ракович, син Едьо, й уся її родина всіляко нас підтримують. Пан Едвард і пані Мая написали офіційні листи-звернення до тих українців, які приходили на наші концерти у пам’ять Квітки Цісик. Це листи вдячності і поваги до того, що робимо. Ми зачитували їх на концертах.

Про виступи перед українськими військовими Ви знаєте, як тільки почалася наша біда, ця війна, ми їхали на схід: були у Запоріжжі, Дніпрі, співали по госпіталях для військових, співали на полігонах… І одними з перших бачили й підтримували тих хлопців, які готуються іти завтра на передову, а ми сьогодні для них співаємо… Це було першим для мене дійсно болючим ударом. І ти насправді навіть не знаєш, як їх підтримати, окрім як сказати: дякую, хлопці, що я жива, навіть не так я, як жива моя дитина, мої близькі, друзі, дякую вам за спокій! І співаєш все, що маєш, для них. І мене вразила їхня тонка грань емоційна – на межі. Отакі хлопці з серцями воїнів, які беруть до рук автомати, знаючи, що вони можуть втратити власне життя, стати каліками… Я співаю їм ліричну пісню – а хлопці плачуть.

Співаю веселу – вони скидають верхній одяг і починають танцювати… До сліз просто: настільки гостра межа їхніх почуттів, настільки вони є тонкі в емоціях. Дуже болючий був момент, коли ми були на Яворівському полігоні, і перед концертом нам офіцер сказав, що із усієї роти, яка напередодні відправилася на Донбас, ніхто не повернувся… І з цією думкою я йшла до хлопців співати, підбадьорювати їх, з усвідомленням того, що з минулої роти ніхто не повернувся… Це було дуже боляче і дуже страшно. Але зараз я бачу, що їм це дуже потрібно. Я приїжджала до призовників на День Миколая – це такі юні хлопці, з них тільки й ліпити нашу націю. Вони йдуть у бій з тим, що їх може і не бути…

ДЛЯ МЕНЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО ЇХ ПІДТРИМУВАТИ. І ЗАРАЗ, В АМЕРИКАНСЬКОМУ ТУРІ МИ ПРАЦЮЄМО НА ЗБІР КОШТІВ ДЛЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТИХ, ХТО НЕСПРОМОЖНИЙ ХОДИТИ, У КОГО Є СЕРЙОЗНІ ПРОБЛЕМИ ЗІ ЗДОРОВ’ЯМ.

Всі підтримують хлопців, які ідуть на схід, але потім їм ще більша підтримка потрібна – після того, як вони повертаються каліками і начебто вже нікому до них нема діла…

Про проект ”Від Шевченка до Костенко“ Завжди українець є достойний, коли у нього є достойний поет, достойний композитор, режисер, художник, архітектор. Тобто ми – українці – зростаємо у тому достойному, що лишаємо по собі. І власне оці поети, які є стовпами нашими, на які ми спираємося – Леся Українка, Тарас Шевченко, Іван Франко, Богдан-Ігор Антонич, Василь Стус, Василь Симоненко, Грицько Чубай, Ліна Костенко – вони нас підносять як націю. І ми з Дмитром Кацалом хочемо оспівати їхнє слово. Почався проект від Шевченкових слів (спочатку проект мав узагалі називатися “Мій Шевченко”), але ми вирішили зробити його ширшим. У ньому ми охопимо тих авторів і поетів, які відгукуються нашому серцю, ті поезії, які є нам близькими. Ми представили цей проект минулого року. Щоправда, не в повній мірі, тому що з кожним днем з’являється ще поезія, яку хочеться оспівати, і проект наразі ще доповнюється. Мабуть, вже коли він буде повноцінно укладений, ми випустимо платівку з цими піснями. До речі, на концертах я помічаю, що, коли співаю “Чи Знаєш, Що Ти – Людина” на слова легендарного поета Василя Симоненка – це викликає таке піднесення у людей, дає бажання жити сьогодні, вже, і цінувати те, що навколо тебе.

Про улюблену пісню Дуже складно назвати одну улюблену пісню. Насправді ж я ніколи не живу однією піснею: життя змінюється, настрої змінюються, доля йде то позитивніше, то негативніше, чорні й білі смуги завжди є у будь-якої людини… Тому приходить на даний момент якась одна пісня, яка кілька днів зі мною може бути. Потім зміниться. Якийсь час я співала народну “Посадила огірочки”. Зовсім у юності ми співали з сестричкою надзвичайно часто “Ой, верше, мій верше”. Коли ж збиралися із родиною, то завжди бабця хотіла співати “Посіяла конопельки” або “Там на горі солома горіла”. Одним словом, здебільшого мої улюблені – народні пісні. А зараз моєму відчуттю відповідає уже вищезгадана композиція “Чи Знаєш, Що Ти – Людина”.

UKRAINIAN PEOPLE June 2018

5

Про українську музику Що треба зробити для того, аби українська музика завоювала весь світ? Почати треба з того, щоб українці самі полюбили її. Нема такого, щоб увесь світ підтримував тебе у твоєму ж рідному. Якщо ти сам себе не поважаєш, сам себе не любиш, чому тебе хтось повинен раптом підтримувати і любити? Нещодавно одна людина висловила мені дуже цікаве побажання: щоб у моєму репертуарі з’являлися пісні, які написані з вільного, не рабського серця. І тоді вони будуть на увесь світ відомими. А вільне серце любить своє, бо рабське любить чуже.

Про молодих виконавців

Я дякую усім, хто сьогодні працює з українською піснею! Є виконавці з класичною освітою, і вони після закінчення вишу пропонують якийсь абсолютний авангард, але він – надзвичайно колоритний. Я це дуже підтримую. Я дуже люблю рок-гурти. Надзвичайно люблю хорову музику таких колективів, які вже роками працюють для нас і зберігають українську пісню. Я б не хотіла виокремлювати когось одного.

Про тонку душу української пісні Українці – надзвичайно духовна нація. Я це бачу і відчуваю. Українець, який споконвіків жив із Богом з ранку до ночі, який відчував землю, який собі ж міг не дати поїсти, проголодувати рік, але дати землі відпочити, щоб вона на другий рік краще родила, аби вона мала ту силу… У тому полягає українська свідомість, а не як саранча – з’їсти і піти далі, з’їсти і піти далі… І оця тонка душа, оця самопожертва, це розуміння – де є правда, де є любов – притаманні українцям. І пісня українська теж створюється з цього. Така пісня, яку потім співають усі, забувши навіть вже, хто автор. Так само, як Володимир Івасюк колись написав “Я піду в далекі гори”. Він починає цю пісню зі слів опису природи, а не відразу з пляшки пива, чорного кабріолету, хто кого любить чи не любить. Тобто, це є надзвичайно особлива любов українців до своєї землі, яка дає їм сили, з якою вони споріднені, на якій вони тримаються міцно на обох ногах.

Уляна Линевич Broker/Realtor

ПРОДАЖ ТА КУПІВЛЯ

НЕРУХОМОСТІ В ЧИКАГО ТА ОКОЛИЦЯХ www.UlyanaSellsHomes.com

Phone: (773) 817-7993, fax: (630) 232-6918 Email: ulynevych@coldwellhomes.com

Each Office is Independently Owned and Operated.

Про концерти у США Я мрію зробити великий тур “Дякую тобі, Квітко” у Штатах. Але має бути особливий ресурс, який би дозволив привезти музикантів, нашу команду, щоб зробити все правильно – з якісним живим виконанням, без фонограм – так, як цього заслуговує Квітка і та пісенна спадщина, яку вона для нас зібрала, зберегла і залишила назавжди. Я думаю, що на все свій час. Я б хотіла це робити тільки з підтримкою родини Квітки, з їхнім баченням. Взагалі мене вражає кількість українців у Америці. Поки ти знаєш, що там є діаспора, ти сприймаєш це маленькою краплинкою – що вони десь там є. А коли ти перебуваєш з ними в одному місті… Мене зворушило Чикаго просто шалено! Там ціле місто – це фактично Львів! Це місто українців: куди не знайдеш – українська мова, магазини з українськими продуктами, їм не набридає підтримувати своє. Я дякую кожному, хто проживає в Америці і навчає своїх дітей української мови, українських пісень і звичаїв. Дякую кожному, кому не байдуже своє коріння і хто не “замериканюється” і залишається українцем. Єдине, чого бажаю – єдності. Не розриватися. Бо насправді навіть нам тут – в Україні – бракує єдності…

Про еміграцію ЦЯ ЗЕМЛЯ, НА ЯКІЙ Я Є, НА ЯКІЙ Я НАРОДИЛАСЯ, НА ЯКІЙ Я ПЕРЕБУВАЮ – ВОНА МЕНЕ ФОРМУЄ. ЦЕ Є МОЯ ПОСТІЙНА СОНЯЧНА БАТАРЕЯ. ЯКЩО Я ЇЇ ПОЛИШУ, Я БОЮСЯ, ЩО ВТРАЧУ ВСЕ ТЕ, ЩО В МЕНЕ Є. Я НЕ ЗНАЮ, ЯК Я ТАМ, ЗА ОКЕАНОМ, ЗМОГЛА БИ РОБИТИ ТЕ, ЩО РОБЛЮ ТУТ. ДУМАЮ, У МЕНЕ ТАМ БИ БУЛИ ІНШІ ПИТАННЯ: ЯК ЗНАЙТИ РОБОТУ, ЯК ЗБУДУВАТИ ХАТУ, ЯК ВИЖИТИ, АСИМІЛЮВАТИСЯ, ЯК ЗНАЙТИ НОВИХ ДРУЗІВ. У МЕНЕ В УКРАЇНІ – ЧУДОВЕ ЖИТТЯ: ПРЕКРАСНА ДИТИНА, МОЇ БАТЬКИ, СЕСТРА, ДРУЗІ. МОЇ ПІСНІ НАРОДЖУЮТЬСЯ ТУТ, НА ЦІЙ ЗЕМЛІ. І Я ЦЕ НЕ ХОЧУ НІКОЛИ-НІКОЛИ ПОЛИШИТИ. АЛЕ ХОЧУ НЕСТИ НАШЕ, УКРАЇНСЬКЕ, ПО СВІТУ.

Chicago Illinois, USA

М. Куропась Стаття з “Енциклопедії Української Діяспори” (Том І, Сполучені Штати Америки, Книга І, А-К)

Українська імміграція до США

І

ммігранти з території України прибували до США чотирма хвилями: економічна імміграція 1870-1914 (перша хвиля); політично-економічна імміграція 1923-39 (друга хвиля); політична імміграція 1949-54 (третя хвиля); економічна імміграція 1991-2008 (четверта хвиля).

8

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Перша хвиля

Перша хвиля іммігрантів прибула до США після громадянської війни, під час 2-ої індустріальної революції в Америці, коли американська економіка переорієнтовувалась з сільського господарства на індустрію, що викликало потребу в новій робочій силі. Агенти корабельних компаній і представники американських корпорацій, у пошуках нової робочої сили, звернули увагу на Центральну та Східну Європу і стали вербувати чехів, словаків, словенців, хорватів, поляків та українців. На початку 1870 пройшла перша масова імміграція до США із трьох регіонів Західної України: Закарпатської України (Підкарпатської Русі), Буковини й Галичини, які перебували у складі Австро-Угорщини. Тільки невелика частка українських іммігрантів того часу прибула зі Східної України, яка перебувала під російським пануванням. Серед перших українських іммігрантів, що ступили на американський континент, були лемки, які дізнались про США від поляків, котрі почали приїздити до Америки значно раніше. Найважливішою причиною, що штовхала на імміграцію до Америки, була відсутність економічних можливостей на рідній землі, зростання населення і щораз менші частки успадкованої землі; високі податки й проценти на кредити та щораз більші борги. Відповідно знижувався прибуток населення. 1891 середня платня селянина за день становила від 12 центів в Галичині до 15 центів на Буковині. Проблема визначення кількості українських іммігрантів пов’язана з етнічним самовизначенням. На переломі 19-20 ст. із політичних мотивів, щоб чіткіше підкреслити свою окремішність від Росії, історичну назву “Русь”, “русини” замінено широко прийнятою з козацьких часів назвою “Україна” та самовизначенням “українці”. Ці заміни в той час ще не просякли серед сільського населення Гали-

чини й Буковини. Ідентифікуючи своє етнічне походження, українські іммігранти зазвичай називали себе “русинами” або “руснаками”, що спочатку передавалось англ. як “Russian”. Це внесло плутанину в етно-національну ідентичність й пізніше вплинуло на історію української громади в Америці. Після 1900, тобто через 30 рр. після першої імміграції, з’явився більш коректний переклад для русинів “Ruthenian”. Згодом проблема ранньої етнічної ідентифікації ускладнюється тим, що перші емігранти із Закарпатської України, що була у складі Угорського Королівства, прийняли назву “угро-русини” (угорські русини). І нарешті, етнічну ідентичність утруднювало ще й те, що багато іммігрантів з України ідентифікували себе як греко-католики. Деякі американці, особливо імміграційні агенти, сприймали це як “люди грецького походження”. Завжди було важко визначити точну кількість русинів, які прибули до США в цей період. До 1899 року іммігрантів реєстрували за назвою тієї країни, що видала паспорт, а тому русинів часто записували як австрійців чи росіян. 1899 року американська імміграційна влада і Бюро Перепису Населення США офіційно прийняли визначення “рутенець” (“Ruthenian”), однак навіть після того часто агенти корабельних компаній в Європі й імміграційна влада США записували русинів як австрійців, росіян, поляків, угорців, словаків чи хорватів. Американські імміграційні службовці польського чи іншого походження, зацікавлені у викривленні офіційної статистики на користь власної нації, довільно записували українців членами своїх етнічних груп. За офіційними даними, за період 1899 – 1914 до США прибуло 254,376 іммігрантів-русинів. З них 202,211 (тобто 87%) осіло у штатах Пенсильванія, Нью-Йорк і Нью-Джерсі. Спробу визначити приблизну кількість іммігрантів-вихідців із України, які мешкали у США станом на 1909, здійснив Ю. Бачинський.

Використовуючи велику кількість офіційних джерел, зокрема даних США за 1899 про імміграцію з Угорщини і Росії, як і огляди в українсько-американській газеті “Свобода”, Ю. Бачинський визначив, що за 1877-87 рр. до Америки прибуло 33,890 русинів-українців, а впродовж 1888-98 – ще 74,380. З огляду на те, що 1905 половина записаних польських іммігрантів, дві третини угорських і словацьких та три чверті російських були українцями, Ю. Бачинський підсумував, що офіційна кількість українських іммігрантів за цей час тільки частково, приблизно на 4/7, репрезентувала справжню кількість українських іммігрантів. Зваживши, що такі ж пропорції існували в інших роках, Ю. Бачинський підрахував, що 284,400 українців емігрувало до США впродовж 1899-1909. Опираючись на статистичні дані Руського Народного Союзу (українськоамериканське товариство взаємодопомоги, засноване 1894) про смертність за період 1908, Бачинський оцінює, що за 1877-1909 померло не більше як 25,480 українців. Він також врахував, що 3 із 7 українців у той час були народжені в Америці, чисельне співвідношення жінок і чоловіків, пропорції іммігрантів, відняв від цього кількість тих, що, ймовірно, повернулися назад чи були пораховані двічі, тобто які іммігрували двічі, й одержав загальну суму 468,930, або приблизно 470 тисяч першого і другого покоління українських американців, що проживали у США станом на 1909. Якщо ми приймемо підрахунки о. І. Ардана, що “навіть за найбільш консервативними підрахунками, кількість українців у США не була нижча за 350 тисяч”, і що в наступні роки найбільшого припливу іммігрантів до Америки прибули тисячі нових українських іммігрантів, то з високим ступенем ймовірності можна сказати, що на 1914 першого і другого покоління українців у США було щонайменше 500 тисяч осіб. Інше джерело, а саме Енциклопедія України, том 1, подає, що впродовж 1870-1914 до США емігрувало 350 тисяч українців. Щодо точності статистики можуть бути різні погляди, але не стосовно низького рівня освіченості та рівня робочих кваліфікацій першої хвилі української імміграції до США. Із 14,470 іммігрантів-рутенців, за даними Імміграційного Бюро США за 1905, 7 мало вищу освіту (4 священики, 1 правник, 1 музикант, 1 вчитель), 209 були кваліфікованими робітниками (ковалі, пекарі, столярі тощо), а 12,854 були некваліфікованими робітниками (здебільшого сільськогосподарські робітники і прислуга). Решта – це діти до 14 років та особи, які емігрували до США в кінці 1870 – початку 1880, працювали в антрацитових копальнях північно-східної Пенсильванії. Вони були переконані, що за якийсь час, заробивши грошей для купівлі землі, повернуться в Україну. 1910 середня денна платня робітника вугільної копальні коливалася від 2 до 5 доларів за 9-10 годин праці. Визиск власників копалень був радше не винятком, а правилом. До приїзду українців, регіон був знаний із масових кривавих страйків, зокрема в копальнях Гомстеда й Латтимера; страйкарі вимагали гідної платні за свою роботу й покращення умов праці. Більшість перших страйків зазнала поразки. Часто українців використовували як страйколомів, за що їх часто били страйкарі. Житлові умови були не кращі за умови праці. Робітники жили у занедбаних приміщеннях із кухнями в пивницях, спали у темних і переповнених спальнях, без питної води й санітарних вигод. Коли в копальнях були 2 зміни, часто двоє робітників чергувались 1 ліжком. Окрім того, робітники, навіть якщо мали

Друга хвиля

найменшу можливість поїхати до міста, були змушені купувати у крамницях, які належали власникові копальні, що було для нього додатковим джерелом прибутків. Ціни на товари у цих крамницях зазвичай були значно вищі за ціни в місті. До 1914 іммігранти з України знаходили собі роботу в копальнях Західної Вірджинії, де незабаром навколо м. Вілінг (Wheeling) утворилася українська громада; такі самі громади виникли у південно-східній частині Огайо, в Іллінойсі довкола м. Ціглер (Ziegler), у Техасі довкола м. Бремонд (Bremond), як і у штатах Вайомінг і Північній Дакоті, де все ще була вільна земля для землеробства. 1914 українці працювали на різних копальнях Колумбії (станом на 1905 понад 500 українських родин мешкало у Денвері), у копальнях цинку і свинцю у штаті Міссурі, поблизу м. Деслодж (Desloge) і СентФрансуа (St. Francois), на видобутку заліза й міді у Міннесоті і в північному Мічигані. Наприкінці 1890-х – початку 1900-х років багато українців залишило копальні й рушили до таких індустріальних центрів, як Бостон, Хартфорд, Нью-Йорк, Джерсі, Рочестер, Ньюарк, Філадельфії, Янгставн (Youngstown), Ґері (Gary), Чикаго, Детройт, Мілуокі, Сент-Луїс (St. Louis), Міннеаполіс, Омага, де треба було робочої сили для виробництва скла, гуми, сталі, заліза, паровозів, у текстильній, автомобільній та меблевій промисловості, на цукрових заводах і млинах. Платня була не набагато вищою, ніж у копальнях, у середньому вона становила від 1 долара за 9-годинний робочий день для некваліфікованого робітника до 5 доларів за 10-годинний робочий день кваліфікованого сталевара. У цей ранній період серед українських емігрантів були й жінки. Офіційна імміграційна статистика США за 1910-15 свідчить, що впродовж 5 років до Америки з України прибуло 16,750 жінок віком від 14 до 29 років. Життя жінок було особливо важким. У гірничих регіонах одружена жінка, коли її чоловік працював у копальні, готувала харчі для робітників. У містах жінка зазвичай працювала покоївкою чи нянею, де платня коливалася від 3 до 5 доларів за місяць у словацьких родинах, плюс проживання й харчування, і 10-25 доларів місячно плюс проживання і харчування в американців. Жінки знаходили собі роботу офіціанток, праль, часто працювали на фабриках, що виробляли мило, сигари, взуття, папір; платня там коливалась від 50 центів до $1.25 за 10-годинний робочий день. Громадське життя почало розвиватися щойно з приїздом греко-католицьких священиків. Українські іммігранти гуртувалися в церковні громади, перші з яких постали в містечках Шенандоа (Shenandoah), Шамокін (Shamokin) й Оліфант (Olyphant) у гірничих районах східної Пенсильванії. Церкви стали осередкам суспільно-культурного життя, при них організовувались хори, музичні оркестри, читальні, школи українознавства для молоді, друкувались україномовні газети.

Відразу ж після Першої світової війни Україна, незалежна й соборна на короткий час 1918-21, за післявоєнними договорами була поділена між 4 новоутвореними державами: Польща захопила східну Галичину, Румунія одержала Буковину, Чехословаччина – Підкарпатську Русь (Західно-карпатську Україну), Радянська Росія – східну Україну. Було проголошено УРСР, яку згодом силою введено в Союз Радянських Соціалістичних Республік. Більшість українців могли вільно емігрувати з Польщі, Румунії й Чехословаччини, за винятком СРСР, з якого виїзд після 1924 був заборонений. Нове імміграційне законодавство США різко обмежило потік емігрантів зі Східної і Південної Європи, запроваджуючи квоти відносно різних етнічних та расових груп. Українці, яких навіть не визнано за національність у переписах населення 1890 чи 1910, не мали визначеної квоти. Емігрантів, що прибули з України в цей період, записували у квоту іншої нації або ставили поза квотами, якщо вони володіли особливо потрібними вміннями.

На відміну від перших емігрантів, багато післявоєнних емігрантів було свідками або ж творцями незалежної України, а тому вони мали значно вищий рівень етно-національної свідомості, ніж їхні попередники, а також між ними був вищий відсоток людей з освітою. За даними дослідника імміграції В. Галича (“Українці у США”, 1937), близько 8,210 українців емігрувало до США між 1921-30 роками і 590 прибуло впродовж 1931-36 років. Більшість осіла у штатах Мічиган, Іллінойс, Пенсильванія, Нью-Йорк, Міннесота (за порядком розміщення). Енциклопедія України подає, що загальне число українців, які емігрували до США з Румунії, Чехословаччини й Польщі між 1919 і 1935, становило 11 тисяч осіб. Другу хвилю часто називають “військовою” чи то “стрілецькою” імміграцією, і хоч число цих іммігрантів було низьке, їхня національна свідомість була висока. Багато нових іммігрантів служили в українському війську і після війни потрапили до Центральної Європи. Іммігранти “другої хвилі” здебільшого осіли у Детройті, Чикаго, Філадельфії, Пітсбургу, Міннеаполісі. Не всі вони, звичайно ж, були комбатантами. Деякі були добрими фахівцями, яким не вдалося знайти працю на окупованих теренах України. Інші – прості селяни чи кваліфіковані робітники, які вірили, що у США їм житиметься краще. Ще інші покидали рідну землю через антиукраїнські настрої. Упередження стосовно українців на окупованих територіях України почалося повільно і досягло свого вершка в 1930-их, особливо в Польщі і Румунії. Після 1 світової війни деякі іммігранти 1-ої хвилі покинули гірничі райони Пенсильванії й перебралися до більших міст, де заробітні платні були більші. Їхні діти, у пошуках кращого життя, розбрелися по Америці. Від 1921 копальні перестали бути основним джерелом праці для українських іммігрантів. Початок. Продовження в наступному номері.

UKRAINIAN PEOPLE June 2018

9

Н О В И Н И Ч И К А ГО

ЧИКАГО – НАЙБІЛЬШ КОРУМПОВАНЕ МІСТО США?

З

гідно зі звітом, опублікованим у вівторок, Чикаго є найбільш корумпованим містом у країні, тим часом як штат Іллінойс займає третє місце у США. “Результати дослідження не можуть не пригнічувати. Майже за кожним показником, що має відношення до олдерменів, чиказьких шкіл, контрактів і так далі, корупція у місті, як і раніше, цвіте буйним цвітом”, – заявив Дік Сімпсон, провідний автор дослідження “Безперервна корупція в Іллінойсі”, професор політології Іллінойського університету в Чикаго (UIC). Сімпсон назвав колишню керівницю управління громадських шкіл Чикаго Барбару Берд-Беннетт, яка отримала хабара на суму $2 млн., прикладом корумпованого чиновника. Він також згадав випадки винесення вироків колишньому спікеру Палати представників США Деннісу Хастерту (сексуальні домагання), конгресмену Аарону Шоку (шахрайство та крадіжки) і справу чиказького олдермена Віллі Кохрана, якого звинувачують у хабарництві та вимаганні. Крім того, чиказький скандал з установкою відеокамер, що реєструють проїзд на червоне світло, завершився судом над заступником транспортного відділу. Його звинуватили у хабарництві та здирництві. Мер Рам Емануель під час візиту в одну зі шкіл згадав про серію заходів у боротьбі з корупцією, які він провів за останні 7 років. “Я б поставив під сумнів цей рейтинг, але не буду цього робити, тому що це не так важливо. Важливо, чи є у нас політична воля, щоб провести фундаментальні зміни системи”, – сказав Емануель.

T-MOBILE ТА SPRINT ОБ’ЄДНАЛИСЯ У НОВУ КОМПАНІЮ ВАРТІСТЮ $146 МЛРД

T

-Mobile та Sprint зробили остаточні кроки до злиття у компанію вартістю 146 мільярдів доларів. Генеральний директор T-Mobile USA Джон Леєре (John Legere) заявив про це, опублікувавши у Твіттері семихвилинне відео, додавши посилання на веб-сайт, де все детально пояснювалось. Deutsche Telekom володіє двома третинами компанії T-Mobile, тому контролюватиме новостворену фірму. Це знаменує закінчення чотирирічних переговорів між T-Mobile і Sprint. Зі 127 мільйонами спільних користувачів, вони стануть прямими конкурентами Verizon та другої компанії у цій сфері – AT&T. Угода передбачає, що T-Mobile обміняє кожні 9,75 акцій Sprint на одну акцію T-Mobile.

Deutsche Telekom володітиме 42% об’єднаної компанії, а SoftBank, який контролює 85% акцій Sprint – володітиме 27%. Решта 31% будуть виставлені на продаж.

10

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ ЦЕНТР ОБАМИ Ч

ОТРИМАВ ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО

иказька міська рада затвердила дозвіл на будівництво Президентського центру Обами. Проекту вартістю в 500 мільйонів доларів, як і раніше, протистоїть федеральний позов через те, що будівництво пройде на місці Джексон Парку, що належить до Національного реєстру історичних місць. Нагадаємо, Обама оголосив про проект з будівництва Центру на південній стороні міста ще у травні 2015 року. У 2016 році Джексон Парк став офіційно обраним місцем для будівництва. Однією з причин вибору саме цього місця стало те, що звідси будівлю буде видно практично з усього міста. Також, як тільки будівництво Центру буде закінчено, істотно зростуть ціни на житло в цьому районі. Однак деякі жителі стурбовані тим, що через будівництво разом з облаштуванням району та підняттям його у вартості, він одночасно стане недоступним для тих, хто завжди там жив, і цих жителів поступово звідти “витіснять”.

ДЖЕЙ ПРІТЦКЕР – кандидат на посаду губернатора Іллінойсу

П

ретендент на пост губернатора штату Іллінойс Джей Роберт Прітцкер, спадкоємець мережі готелів Hyatt, є політичним аутсайдером, через свої статки несприйнятливим до впливу особливих інтересів і політичних босів. Джей Прітцкер вже витратив понад 70 мільйонів доларів зі свого статку в розмірі 3,5 мільярда, щоб виграти номінацію Демократичної партії, і викладе ще більше, аби перемогти чинного губернатора Брюса Раунера. Він є керуючим партнером і співзасновником приватної інвестиційної фірми Pritzker Group, яка експлуатує сервісні та промислові компанії середнього ринку й інвестує у цифрові технологічні компанії. Коріння родини Прітцкерів походять з Київської області. Його прадід, Ніколас Прітцкер (1871-1956), покинув батьківщину і заснував у США юридичну компанію Pritzker & Pritzker law firm. Ім'я Прітцкер добре знайоме жителям Іллінойсу: нам відомо про Pritzker Military Library, павільйон Прітцкера у Millennium Park, фонд Pritzker Foundation, нагороду для архітекторів Pritzker Architect Award, медичну школу Pritzker School of Medicine в University of Chicago та юридичний факультет Pritzker School of Law у Northwestern University. До того ж Прітцкер спонсорує Chicago History Museum серед багатьох інших культурних пам'яток по всьому місту. Приблизно половину усіх заможних жителів Міста Вітрів можна віднести до цієї сім'ї. Сьогодні 11 членів родини Прітцкер занесені до списку 400 найбагатших людей Америки. Сімейство володіє мережею готелів Hyatt, Marmom Group – конгломератом виробничих й індустріально-сервісних компаній, проданих Superior Bank, який збанкрутував у 2001-му році, кредитним бюро TransUnion, а також Royal Caribbean Cruise Line.

Чикаго запустило програму муніципальних посвідчень особи для нелегалів

Б

лизько 500 жителів Чикаго у перший ж день отримали нові муніципальні ID-картки “CityKey”. ID-картки для нелегалів та жителів Чикаго стали контрнаступом проти обмежувальної імміграційної політики президента Дональда Трампа (Donald Trump). “Ми дуже схвильовані, це дійсно великий крок”, – заявила Кейт Леффургі (Kate LeFurgy), яка займається видачею IDкарток. Влада запустила цю програму в понеділок, 30 квітня, в Kennedy-King College в Енглвуді та прийняла близько 500 заяв. Жителі міста мають заповнити основну заявку із зазначенням їх імені, адреси та дня народження. Заявники також повинні надати паспорт та документи, що підтверджують їх адресу та проживання в місті. Нагадаємо, що програма CityKey надає нелегальним іммігрантам справжню форму ідентифікації. Мер Рам Емануель (Rahm Emanuel) висував цю програму ще з 2016 року. Рішення було ухвалено міською радою у 2017 році, проте програма зіткнулася з опором деяких афроамериканців та білих членів ради. Вони запитують, чому місто хоче допомогти іммігрантам, які перебувають у США незаконно. Але місто лише пропонує пільги, щоб, за можливістю, привабити більше жителів. Власники карток мають право знижки на ігри в Chicago Sky, а також на квитки на деякі вистави Joffrey Ballet та безкоштовний одноденний вхід у Field Museum.

КРИМІНАЛ

100 ЗААРЕШТОВАНИХ У ЧИКАЗЬКОМУ РЕЙДІ У дитячому садку переховували зброю

СТРІЛЯНИНА У ШКОЛІ ІНДІАНАПОЛІСУ Засоби масової інформації повідомили про черговий інцидент, пов'язаний зі стріляниною в навчальному закладі США. Як повідомляє офіційний сайт поліції Індіанаполісу (штат Індіана), трагедія сталася в одній зі шкіл міста. У п'ятницю вранці, 25 травня, підозрюваний стрілець попросив звільнення від уроків, а потім повернувся до школи, озброєний двома пістолетами. “Він витягнув пістолет із кишені, і всі почали кричати та ховатися за столи і парти. І тоді він почав стріляти”, – розповів учень 7-го класу, 13-річний Етан Стоунб-

рейкер. – “Я сховався за столом, але бачив, як містер Сімен (Mr. Seaman) одразу ж кинувся до нього з простягнутими вперед руками і повалив його на підлогу”. Учитель та один учень були поранені та госпіталізовані, повідомляє поліція. Підозрюваний, якого слідчі відмовились ідентифікувати, був взятий під варту. Як зазначається, з 2009 року в США було зафіксовано понад 280 випадків стрілянини в школах, у кожному з яких були постраждалі. В уряді Сполучених Штатів не раз висловлювалися пропозиції про заборону вільного носіння зброї.

Х ТРАВМИ В АВТОМОБІЛЬНИХ АВАРІЯХ Х ТРАВМИ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ І НЕЩАСНІ ВИПАДКИ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА БУДІВНИЦТВІ І МЕДИЧНІ ПОМИЛКИ / ПОМИЛКОВА СМЕРТЬ - бійки - крадіжки зі зломом, тощо. ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ДОРОЖНЬОГО РУХУ (CDL TICKETS)

БЕЗКОШТОВНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ:

773-281-8744

Ми розмовляємо польською. 30 років у бізнесі.

www.joelgouldlaw.com 5839 W. Belmont Ave., Chicago, IL 60634 and office at downtown.

12

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Десятки людей, підозрюваних у злочинах, пов'язаних із бандами, були арештовані в рамках заходів проти насильства напередодні святкових вихідних. У рейдах, які розпочалися у четвер і продовжилися в п'ятницю, брали участь агенти ФБР та Бюро алкоголю, тютюну, вогнепальної зброї та вибухових речовин. Вони повідомили про 100 арештів, вилучення більше трьох десятків вогнепальної зброї та наркотиків. Чиказька поліція заявила, що 60 зі 100 заарештованих осіб мали попередні кримінальні судимості. Офіцери також обшукали дитячий садок в Інглевуді, який підозрювали у переховуванні зброї. Тут було знайдено чотири пістолети, набої та наркотики. 10 дітей, знайдених у підвальному приміщенні, передали батькам. Рейд почався напередодні Дня пам’яті, під час якого більше тисячі додаткових поліцейських розпочали чергування на вулицях Чикаго. Це було зроблено для зменшення кримінальних злочинів та насильства на вулицях, які, зазвичай, супроводжують “довгі вихідні” Міста Вітрів.

ТІЛО ЗНИКЛОГО 5-РІЧНОГО ХЛОПЧИКА ЗНАЙДЕНО ПІД МОСТОМ Заарештовано мачуху Тіло Лукаса Ернандеса, 5-річного малюка із Вічіти, який вважався зниклим безвісті з лютого цього року, було знайдено під мостом у Канзасі в четвер увечері. Його мачуху, яка підозрюється в причетності до зникнення дитини, заарештовано. Правоохоронці прибули на місце поблизу міста Седжвік, приблизно за 20 миль (32 км) на північ від Вічіти, де було виявлено тіло, у четвер ввечері, 24 травня. Мачуха Лукаса, Емілі Гласс, привела приватного слідчого до останків під мостом на гравійній дорозі. Пізніше її арештували за підозрою у втручанні в розслідування та підозрою у причетності до зникнення дитини. Мачуха повідомила про зникнення Лукаса 17 лютого. Вона сказала поліції, що востаннє бачила хлопчика, коли той грався у своїй спальні. Потім вона свідчила, що прийняла душ і заснула, а коли прокинулась, дитини у домі вже не було. У судовому документі, пов'язаному з цією справою, йдеться, що Лукаса часто бачили із синяками і порізами на тілі, перш ніж він зник. У цьому ж документі суду округу Седжвік зазначено, що свідки принаймні двічі розповідали представникам влади штату Канзас про те, що Лукас жив у насильницькому середовищі і над ним часто знущалися.

СЕРІЙНОГО ВБИВЦЮ ЗАСУДЖЕНО ДО ПОЖИТТЄВОГО УВ'ЯЗНЕННЯ ЗА ВБИВСТВО 7 ЖІНОК Даррена Ванна із Гері, що визнав себе винним у вбивстві семи жінок, у п'ятницю, 25 травня, засудили до пожиттєвого ув'язнення. Родини деяких жертв Ванна були у залі суду під час винесення вироку. “Те, що ви зробили, міг зробити тільки монстр без серця і душі”, – заявив Марвін Клінтон, наречена та матір 6-річного сина якого, 29-річна Тіра Бейтлі загинула від рук цього серійного вбивці. – “Ці жінки мали обличчя, у них були сім'ї”. Суддя Самуїл Каппа засудив Ванна до пожиттєвого ув'язнення без права дострокового звільнення. Згідно з угодою, Ванн уникнув смертної кари, зізнавшись у семи вбивствах.

BIKBOVA LAW OFFICES Адвокат Юлія Бікбова

Надійний захист та всебічна юридична допомога ІММІГРАЦІЙНЕ ПРАВО • Притулок • Захист в імміграційному суді • Легалізація і громадянство • Консультації з питань останніх кримінальних судимостей, арештів і звинувачень, а також введення в оману чи обман імміграційних служб та інших органів влади на предмет імміграційного статусу. Неімміграційні візи: робочі візи, перевід менеджерів і працівників компаній в компанії США, включаючи стартапи, студентські, інноваційні візи, візи для спортсменів, тренерів, артистів, медпрацівників, вчених, жертв чи свідків злочинів. Імміграційні візи | Грінкарти на основі воз’єднання сім’ї, робочих та інвестиційних віз, для лікарів та медсестер, спортсменів, тренерів та артистів. СІМЕЙНЕ ПРАВО • Розлучення • Розділ майна • Шлюбні угоди • Аліменти • Заповіти і трасти • Податкове і пенсійне планування • Захист активів ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО • Громадянські акти і захист при порушенні договорів, розтраті грошей, розділенні майна і активів, ділових суперечках • Захист інтересів власників, працівників і контрактників транспортних компаній

• Захист прав працівників згідно законів про оплату праці, захист роботодавців при позовах і державних розслідуваннях, пов’язаних з звинуваченнями в порушенні законів про оплату праці • Представлення інтересів малого та середнього бізнесу в спорах між акціонерами, підрядниками, клієнтами або поставниками • Групові позови – Class Actions • Травми і аварії КОРПОРАТИВНЕ, ПОДАТКОВЕ І МІЖНАРОДНЕ ПРАВО • Повний спектр юридичних послуг з ведення бізнесу, включаючи податкове планування • Відкриття стартапу в США, угоди, міжнародні угоди, злиття і поглинання • Захист при розслідуванні порушень Foreign Corrupt Practices Act • Звітність по зарубіжним рахункам і активам для фінансових і податкових структур США, захист при розслідуваннях FinCen (FBAR/FATCA reporting) і IRS • Захист при розслідуванні з боку Department of Homeland Security у відношенні дотримання правил найму працівників (Form I-9 Inspections) • Третейський/арбітражний суд, міжнародні позови • Юридичне обслуговування медичних і стоматологічних офісів • Юридичне обслуговування транспортних компаній

Розмовляємо українською, російською та англійською мовами.

847-730-1800 bikbovalaw.com • julia@bikbovalaw.com 3400 Dundee Road, Suite 150, Northbrook, IL 60062

Р О З СЛ І ДУ В А Н Н Я

Стрілянина в американських школах – це симптоми важкохворої культури Люда Руда Пагуртіс, який за тиждень до стрілянини розмістив у соціальних мережах фото зброї та футболки з написом “BORN TO KILL” (“Народжений вбивати”), утримується без можливості викупу за звинуваченням у вбивстві 3 ступеня та збройному нападі. Його однокласникам дозволили повернутися до школи у суботу, щоб вони могли забрати свої речі. Після того, як Пагуртіс здався поліції, він відмовився від права на мовчання та зізнався у стрілянині. Його мотив залишається незрозумілим. Підліток заявив, що “він не стріляв в учнів, яких любив, щоб його історію хтось міг розповісти”.

стрілянину на місцевому каналі новин і почав переключати канали, щоб знайти пряму трансляцію подій. Новина про загибель дочки підкосила його. Сім'я Пагуртіса повідомила представникам ЗМІ: “Ми так само шоковані та здивовані, як і ви”. Представники родини зазначили, що вони “нічого особливого не знають про вчорашню трагедію”, але “те, про що ми дізналися, здається несхожим на хлопчика, якого ми любимо”. Президент Дональд Трамп розпорядився до заходу 22 травня приспустити прапори над усіма американськими урядовими будівлями у країні і за кордоном у зв'язку з цією трагедією. “Стрілянина в школах в США “триває занадто довго, багато десятиліть”, – заявив він у Білому домі.

Щ

е одна масова стрілянина в школі. Ще одна жахлива трагедія з десятком загиблих дітей та співробітників школи, 13 пораненими та затриманий стрілець, який готував вибухові пристрої, щоб убити якнайбільше людей. Його звати Дімітріос Пагуртіс (Dimitrios Pagourtzis). Йому 17 років. Він використав рушницю свого батька і пістолет 38 калібру, тому батько також відповідальний за цю стрілянину. Ми не знаємо, чи Пагуртіс-старший несе юридичну відповідальність за дії свого сина. Але про моральну відповідальність можна говорити з впевненістю. Це була його зброя. Це був його син. Коли ми пишемо сьогодні про це, політики у Техасі знову сперечаються щодо подібних ситуацій. Якщо влада насправді прагне взяти зброю під повний контроль, існує тільки одне рішення: психічно хворі не повинні навіть наближатись до зброї. Крім того, кожен штат повинен запровадити свою версію Наказу про обмеження збройного насильства (Gun Violence Restraining Order), щоб сім'я могла подати до суду клопотання про тимчасову конфіскацію зброї в психічно хворих людей. Ці хлопчики-стрільці наповнені нігілізмом і відчаєм, ненавистю і байдужістю до життя інших людей. Але як вони такими стали?

У

суботу, 19 травня, у Техасі було затримано 17-річного школяра, який зізнався у вбивстві 10 осіб у старшій школі в районі Х'юстона. Дві бомби, які Дмитріос Пагуртіс привіз у п'ятницю, 18 травня, до середньої школи Санта-Фе, вважались СВП – “саморобними вибуховими пристроями”, але, на щастя, виявилися “нефункціональними”.

14

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Вісім із 10 загиблих були школярами: Джаред Блек (Jared Black), Шона Фішер (Shana Fisher), Крістіан Райлі Гарсія (Christian Riley Garcia), Аарон Кайл МакЛеод (Aaron Kyle McLeod), Анжеліка Рамірес (Angelique Ramirez), Сабіка Шейх (Sabika Sheikh), Крістофер Джейк Стоун (Christopher Jake Stone) і Кімберлі Воган (Kimberly Vaughan). Ще дві жертви, Гленда Перкінс (Glenda Perkins) та Синтія Тисдейл (Cynthia Tisdale), були вчителями. Кількість зареєстрованих поранених після стрілянини також зросла з 10 до 13 осіб. Одна із жертв, шкільний поліцейський Джон Барнс (John Barnes), залишається у критичному, але стабільному стані після того, як однією ногою побував на тому світі від крововтрати. Друг Барнса, капітан Джеймс Дейл (James Dale) із Департаменту поліції Х'юстона, повідомив, що Барнс може втратити праву руку. Усі школи в районі залишалися закритими до вівторка, 22 травня для завершення розслідування. Тим часом у Пакистані Абдул Азіз Шейх (Abdul Aziz Sheikh), 40-річний бізнесмен, сидів у траурі на першому поверсі свого будинку в Карачі (Karachi), оточений друзями, родичами та місцевими політиками, що прийшли висловити співчуття. Він плакав. Його дружина все ще була в шоці. Ім'я їхньої дочки, 18-річної школярки, яка навчалась за обміном у середній школі Санта-Фе, виявилось у списку загиблих. Сабіка була старшою з його чотирьох дітей. Вона виїхала до США у серпні минулого року і мала повернутися додому через кілька тижнів. Шейх дізнався про трагедію, коли сидів перед телевізором. Він побачив сюжет про

Г

азета The Washington Post, коментуючи чергову трагедію, що сталася в школі міста Санта-Фе, підкреслила, що в 2018 році більше американців загинуло в результаті стрілянини в школах, ніж на військовій службі. Як вказує видання, з 1 січня по 18 травня в результаті 16 різних інцидентів зі стріляниною в школах країни загинули 29 учнів і викладачів. За той же період втрати Пентагону – як бойові, так і небойові – склали 13 осіб.

The Washington Post також оприлюднила дані проведеного нею аналізу випадків стрілянини в американських школах. З квітня 1999 року по день публікації статті понад 187 тисяч учнів у 193 навчальних закладах зіткнулися з озброєним насильством під час занять. У країні щорічно в середньому 10 шкіл стають місцями вбивств із застосуванням гвинтівок і пістолетів, підкреслило видання. При цьому журналісти газети не враховували випадки стрілянини на території шкіл до або після занять, випадкові постріли, які не привели до поранень, самогубства учнів, перестрілки у коледжах і університетах. “Він грек?” – запитували люди після останнього вбивства. Це не має значення. Він – американський учень середньої школи, і його звинувачують у вбивстві 10 людей зброєю його батька. Америка пригортає своїх дітей, щоб загоїти їхні рани. Проте бій триває. Де пролунає наступна автоматна черга?

57-РІЧНИЙ Х'Ю ГРАНТ

вперше вирішив одружитися

АНДЖЕЛІНА ДЖОЛІ І БРЕД ПІТТ

не можуть поділити майно

В

ідомі голлівудські актори, а з недавніх пір і вже колишнє подружжя Бред Пітт і Анджеліна Джолі, змогли домовитися про відновлення свого ділового партнерства, але й досі не можуть завершити судову тяганину щодо опіки над дітьми. А тепер ще й майно стало приводом для непорозуміння. Про це повідомляє Life & Style Weekly. За словами інсайдера видання, Бред і Анджеліна сперечаються за маєток з романтичною назвою – Шато Міраваль, що на півдні Франції. Зіркове подружжя придбали нерухомість з виноградниками ще в 2009 році. Тоді за маєток пара віддала 60 мільйонів доларів. Зараз, за неофіційною інформацією, ініціатором продажу французького маєтку є Анджеліна Джолі. Натомість Бред Пітт наполягає на тому, щоб зберегти житло. “Анджеліна підштовхує Бреда продати маєток і віддати їй половину грошей, але він хоче зберегти його. Бред дійсно любив ремонтувати будівлі на території і працювати з виноробом і виробником оливкової олії. Він стежить за кожним врожаєм і хоче зберегти все. Це єдине, що він хоче залишити. Це його дитя”, – стверджує інсайдер. Для юристів конфлікт пари може обернутися кропіткою роботою. Адже при купівлі майна актори не були офіційно одружені. Тому в судовому порядку складно довести, хто оплатив вартість будинку і має права на маєток.

16

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Ді Капріо

прогулявся зі своєю коханою Нью-Йорком

В

Г

оллівудський актор Х'ю Грант, відомий не тільки своїми ролями у популярних фільмах, але і тим, що в свої 57 років не був одружений жодного разу (а попри це, актор має п'ятеро дітей від двох різних жінок) нарешті одружується. Його обраницею стала шведський телепродюсер Анна Елізабет Еберштайн. У пари є двоє спільних дітей, однак нещодавно стало відомо, що у них народилася ще одна дитина, ім'я та стать якої поки що не розголошуються. Джерело з оточення актора розповів виданню TheSun: “Ніхто з друзів Х'ю і не думав, що цей день колись настане. Скоро він стане не тільки пенсіонером, але і зразковим сім'янином”. Про знаменну подію стало відомо завдяки оголошенню, яке з'явилося у реєстраційній палаті Кенсінгтон і Челсі, що знаходиться неподалік будинку актора.

БОЛДУІН АЛЕКе став батьком уп'ят

60

ідомий голлівудський актор Леонардо Ді Капріо, якому раніше приписували роман з українською моделлю, потрапив до об'єктиву папараці разом зі своєю новою коханою – 20-річною аргентинською моделлю Камілою Морроне. Закохані були помічені на прогулянці у Нью-Йорку, а фото опублікувало видання Daily Mail. Лео і Каміла були одягнені в одному стилі. Тільки він доповнив білу футболку джинсами, а Каміла – штанами в стилі мілітарі. Пара поводилася дуже стримано, намагаючись не привертати увагу публіки. Про роман 43-річного актора і моделі заговорили ще наприкінці минулого року. За словами інсайдерів, Лео весь вільний час проводить зі своєю коханою. У мережі навіть ходять чутки, що модель вже познайомила бойфренда зі своєю мамою – актрисою Лючілою Солою. До речі, мама дівчини є коханою легендарного актора Аль Пачіно, який вже попереджав Лео, що у випадку легковажної поведінки йому доведеться пошкодувати про це. Нагадаємо, також ходять чутки, що актор представив нову подругу своїй мамі. Ді Капріо вирішив відвезти Камілу подалі від сторонніх очей, і пара вирушила до Французької Полінезії, де до них приєдналася мама актора.

-річний голлівудський актор Алек Болдуін уп'яте став батьком. Про це стала відомо завдяки зворушливому знімку, який на своїй сторінці в Instagram опублікувала його 34-річна дружина Хіларія Болдуін. “Він уже тут! Він прекрасний! 3,6 кг”, – підписала фото Хіларія. Зазначимо, що Алек та інструктор з йоги Хіларія одружилися 2012 року і виховують трьох дітей: 4-річну Кармен, 2-річного Рафаеля Томаса Болдуін і півторарічного Леонардо.

Річард Гір і Алехандра Сільва зіграли весілля в Нью-Йорку

44-річна Хайді Клум

У СВІТ УПЕРШЕ ВИВЕЛА РЕН ДА МОЛОДОГО БОЙФ

Щ

ороку в період Канського фестивалю гості заходу відвідують благодійний гала-прийом amfAR Gala Cannes. У цьому році знаменитості зібралися на території п'ятизіркового готелю Hotel du Cap-Eden-Roc, що на мисі Антіб, між Ніццою і Каннами, у приватному парку. Однією з гостей вечора стала супермодель і “ангел” Victoria's Secret 36-річна Адріана Ліма. Зірка позувала фотографам у довгій мерехтливій сукні з високим розрізом і глибоким декольте. Також на килимовій доріжці приваблювала увагу 44-річна німецька супермодель Хайді Клум у компанії свого коханого, 28-річного Тома Кауліца. Зауважимо, це їх перший спільний вихід. Раніше парочку ловили папараці і про їхній роман ходили лише чутки.

Міранда Керр та Еван Шпігель стали батьками

35

-річна австралійська супермодель Міранда Керр і 27-річний засновник Snap Chat Еван Шпігель стали батьками. Малюк з'явився на світ в одній із лікарень ЛосАнджелеса 7 травня. Хлопчика назвали Хартом – на честь діда Евана Шпігеля. “Міранда добре себе почуває, а Флінн дуже радий, що став старшим братом. Спасибі всім за вітання і теплі слова у цей особливий для нас час”, – цитує пару журнал People. Малюк став першою дитиною для Евана і другим для Міранди, яка виховує сина Флінна від актора Орландо Блума.

С

вої стосунки пара зареєструвала ще на початку квітня. На релігійну церемонію, що пройшла за всіма правилами буддизму, запросили рідних і близьких друзів. Ексклюзивні права на весільні фотографії пара передала іспанському журналу “HOLA!”. Річард і Алехандра прикрасили обкладинку журналу і розповіли про свої стосунки. “Я – найщасливіша людина у всесвіті.

Навіть не розумію, як так вийшло. Алехандра красива, розумна, чуттєва, весела ... Ну, і крім того, вона іспанка!”, – сказав в інтерв'ю Річард. Для Річарда Гіра це третє одруження. У 1991 році він одружився із супермоделлю Сінді Кроуфорд, але їх шлюб тривав недовго – чотири роки. Через сім років він пов'язав себе вузами шлюбу з моделлю Кері Лоуелл, проте у 2013 році подружжя подало на розлучення.

РІАННА розповіла про свого бойфренда

С

36-річна Кірстен Д ан ст уперше стала

У

мамою

2016 році голлівудська актриса Кірстен Данст почала зустрічатися з актором Джессі Племонсом, з яким знімалася у серіалі “Фарго”. У січні 2017 року стало відомо, що пара побралася. У грудні 2017-го вони оголосили, що очікують появи свого первістка. Тепер, як повідомляє видання People з посиланням на джерела з оточення пари – Кірстен і Джессі стали “щасливими батьками здорового хлопчика”. В одному з інтерв'ю для Marie Claire U.K. актриса зізналася, що поповнення у сімействі – це те, чого їй не вистачало: “У мене зараз такий період у житті, коли я думаю: “Я працюю з трьох років. Прийшов час для дітей і відпочинку від роботи”.

півачка Ріанна у недавньому інтерв'ю журналу Vogue розповіла про найбільш обговорювані теми, які піднімалися у ЗМІ останнім часом. Зокрема, і про свою зовнішність, яку зараз часто критикують. А ще торкнулася тем душевних: відносин із бойфрендом і смерті брата. Нагадаємо, кузена Ріанни вбили після їх спільної вечері: – Я дійсно обійняла кузена ввечері напередодні його смерті, не знаю чому. А після всього, що сталося, тепер обіймаю всіх так, ніби роблю це востаннє. Напевно, це мій найбільший життєвий урок. Не чекати навіть до завтра. Завтра, на мій погляд, занадто пізно. Зараз найбільшою підтримкою Ріанни є її бойфренд, бізнесмен із Саудівської Аравії Хассан Джаміль. Подейкують, що вони скоро зіграють весілля. Правда це чи ні? Поки що складно сказати. А ось своїми почуттями до нього Ріанна поділилася: – Раніше я відчувала себе винуватою, коли витрачала час на особисте життя. А ще мені здається, що раніше не зустрічала людини, яка була б достойнішою за цю. Що ж стосується критики, то Ріанна в цьому питанні досить спокійна. Їй подобається її зовнішність і вона себе чудово почуває: – Чесно кажучи, потрібно вміти сміятися над собою. Я знаю, коли виглядаю товстою, а коли втрачаю кілограми. Приймаю будь-яку фігуру. Я не женуся за успіхом моделей Victoria's Secret і все ще відчуваю себе дуже красивою і впевненою у спідній білизні.

UKRAINIAN PEOPLE June 2018

17

ЗДО Р О В ' Я

ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНІ

АНТИБІОТИКИ

ДІТИ Й АНТИБІОТИКИ: КОРИСТЬ ЧИ ШКОДА?

В

“У моєї дитини майже щомісяця як не нежить, то червоне горло. Раніше я завжди бігла одразу ж до дільничного педіатра. Тепер доньку лікую вдома дідівськими методами – чаями та полосканнями, а також оприскуванням горла. Чому? Бо щоразу, практично кожного місяця (!) лікарка виписувала нам антибіотик. Я точно знаю, що таке лікування тільки зашкодить моїй дитині. Подібне вже сталося з сусідським хлопчиком, якого тривалий час витягали із дисбактеріозу та інших недуг. І це попри те, що наша педіатр нібито досвідчений спеціаліст з відповідною категорією. Цікаво, чи хтось відстежує, чим лікують наших дітей? Я усвідомлюю, що педіатри просто страхуються, постійно призначаючи антибіотики… Гадаю, ця тема зацікавить багатьох, отож чи не варто її дослідити? З повагою, ваша постійна читачка Тетяна”.

ідкриття у ХХ столітті пеніциліну здійснило в медицині революцію і значно знизило дитячу смертність. Проте й досі лікарі не мають єдиної думки щодо призначення антибіотиків маленьким дітям. З одного боку, терапія антибіотиками може швидко знищити вогнище бактеріального запалення, а з іншого – імунітет дитини повинен боротися з хворобою самостійно. Якщо перші антибіотики застосовували дуже рідко й обґрунтовано, а тривалість лікування становила мінімум 10 днів, то антибіотики нового покоління більш ефективні і здатні ліквідувати ускладнення, що виникли, іноді навіть за 1-2 дні. Та є декілька “але”, бо ж антибіотики згубно впливають як на хвороботворні мікроорганізми, так і на власну мікрофлору організму. При неправильному призначенні вони не тільки не покращують стан хворого, але здатні віддалити одужання. Крім того, антибіотики знижують імунітет, а бактерії стають стійкими до впливу “важкої артилерії” і практично не піддаються терапії. За словами заступника начальника Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації – начальника відділу організації та розвитку медичної допомоги населенню та охорони здоров’я дітей та матерів Марії ПОЛІЩУК, антибіотики використовувати можна і треба, але – тільки за показами та лише там, де це справді потрібно.

– А у нас, на жаль, сформувалося дуже вільне ставлення до антибіотикотерапії, – каже медик. – Тотальна антибіотикотерапія – це погано. Передусім, проблема не лише в тому, що антибіотики призначаються надто часто, а й у тому, що призначаються вони не завжди у потрібних дозах: щоб інфекцію вбити, доза повинна бути високою. Занижуючи дози, даючи антибіотики дуже часто – там, де треба, і де не треба – виховується так звана резистентна флора, тобто бактерії, опірні до дій антибіотиків. Як результат – із часом ці антибіотики стають неефективними, бо бактерії вже на них не реагують. Марія Поліщук наголошує на ще одній проблемі: внаслідок не завжди обґрунтованого

18

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

прийняття антибіотиків з’являється контингент людей з алергією та з синдромом дисбактеріозу кишківника.

З відкриттям у 1929 році англійським мікробіологом А. Флемінгом першого антибіотика – пеніциліну – почалася нова ера в біології та медицині – ера антибіотиків. Антибіотиками називають речовини, які тим чи іншим способом впливають на мікроорганізми і пригнічують, або просто запобігають їх подальшому розвитку. Існуючі натуральні антибіотики утворюються мікроорганізмами, рослинами, грибами або виділяються із різних тканин тварин. Треба пам’ятати, що антибіотики повинні бути суто рецептурними. Натомість нині антибіотикотерапія безконтрольна, і провізор в аптеці, замість кваліфікованого лікаря, керує процесом лікування хворого. Свідомими повинні бути і батьки, адже треба розуміти, що антибіотики – не панацея, і використовувати їх за кожним разом, коли в дитини температура, це не тільки неправильно, а й є злочином стосовно здоров’я дитини. Порадившись з лікарем, треба дати дитині можливість упродовж 1-2 днів, лікуючи її традиційними методами – багато пиття, жарознижуючі препарати, – побороти недугу. І тільки якщо нема ефекту, призначати антибіотики.

– Близько 80% температурних реакцій у дітей викликані вірусними інфекціями. Бактеріальні інфекції в дітей виникають значно рідше, і саме вони потребують лікування антибіотиками, – нагадує Марія Поліщук. Щоби визначити, який саме різновид бактерій є збудником інфекції, лікар може призначити аналізи в лабораторії. Кожен лікувальний заклад прикріплений до певної бактеріологічної лабораторії, куди можуть направити на проведення засіву у разі потреби. Є й низка приватних лабораторій, які проводять такі аналізи.

Модель - Настя Бернат

ЗНАТИ, ЩОБИ БУТИ ОЗБРОЄНИМ Оздоровчий ефект при лікуванні антибіотиками досягається за рахунок їх здатності пригнічувати подальше розмноження хвороботворних мікроорганізмів і бактерій, поступово знищуючи як самі мікроорганізми, так і наслідки їх життєдіяльності. Однак повсюдне використання антибіотиків неефективне. Адже кожен з антибіотиків застосовується тільки для знищення конкретного виду шкідливих мікроорганізмів, а тому дія антибіотиків повинна бути цілеспрямованою. Застосування антибіотиків буде обґрунтованим у таких випадках: – за гострих інфекцій (остеомієліт або пієлонефрит); – за інфекцій, що стрімко розвиваються і загрожують виникненням вогнища бактеріального зараження (сепсис, туберкульоз, пневмонія); – при запаленнях ЛОР-органів (ангіна, гайморит, отит); – при захворюваннях сечостатевої системи (цистит, хламідіоз); – після хірургічних втручань. Антибіотиками не лікують кашель (точніше лікують, але тільки той кашель, який спровокований бактеріями при бронхіті або пневмонії), кандидоз (молочницю), вірусні захворювання (ГРВІ, краснуху, гепатит). Марні антибіотики і для лікування глистової інвазії у дітей. При високій температурі (38-39 С), антибіотики застосовують не як жарознижувальний засіб, а як препарат антибактеріальної терапії. Зазвичай, курс лікування антибіотиком складає 5 днів. Самостійно, за перших ознак поліпшення стану, скасовувати призначену педіатром схему лікування категорично забороняється. По-перше, ослаблений організм дитини може бути ще не в стані “добити” інфекцію і захворювання плавно перейде в хронічну стадію. До того ж, саме так формується стійкість бактерій до дії антибіотиків. Але і продовжувати лікування більше 5 днів без

Спеціалісти-ортопеди Ярослав Дзвіник, M.D.

Ігор Прус, M.D.

Хірург-ортопед Спеціалізується на: • Реконструкції передніх хрестоподібних зв’язок • Артроскопії • Переломах • Ендопротезуванні

SwedishCovenant.org/Dzwinyk Володіє англійською, українською, російською та іспанською мовами

Лікар зі спортивної медицини Спеціалізується на: • Діагностичній кістково-м’язовій ультрасонографії • Ультразвукових ін’єкціях • Мінімально-інвазивному лікуванні сухожиль (Tenex), синдрому тенісного ліктя, ахіллового тендініту, підошвенного фасциту

SwedishCovenant.org/Prus Володіє англійською, російською та українською мовами

Заплануйте вашу зустріч вже сьогодні!

Swedish Covenant Hospital 5215 N. California Ave., Suite 804 Chicago, IL 60625 773-907-7750

рекомендацій лікаря не варто – тривалий прийом антибіотиків призводить до дисбактеріозу та алергії. Одночасно з призначенням антибіотика дітям зазвичай рекомендують приймати антигістамінні (протиалергійні) препарати та пробіотики, що відновлюють мікрофлору кишечника. Бажано враховувати і такі рекомендації: разову дозу антибіотика необхідно запивати водою, адже, скажімо, трав’яний відвар звіробою нейтралізує вплив антибіотика, зводячи до “нуля” лікування, а соки цитрусових впливають на всмоктування, що може викликати передозування препаратом. Чи давати антибіотик дитині, вирішує лікар. Призначення залежить від безлічі факторів: перебігу хвороби, наявності температури, віку і загального стану здоров’я дитини. Але якщо лікар наполегливо рекомендує антибіотикотерапію, то батькам варто уточнити, чи є у даного препарату побічні ефекти, а також схему його прийому. Власне, як виявилося, призначення лікарем антибіотиків ніхто не контролює. Головне, щоби ескулап дотримувався схеми лікування у стартовій терапії. Але ж це, так би мовити, документ для прокуратури. А те, що часте призначення антибіотика (див. історію, з якої ми почали публікацію) може суттєво зашкодити дитині, як з’ясувалося, нікого не хвилює. Цей аспект практично ніким не контролюється. Хіба що завідувач відділенням може переглянути історію хвороби дитини. Але у нашому випадку саме завідувач відділенням так і лікував: що-

місяця – антибіотикотерапія. Тож, батьки, вам варто бути пильними. Якщо ваша дитина часто хворіє і їй раз за разом призначають антибіотики, варто замислитися: наскільки це необхідно, дієво для лікування і чи не зіпсує врешті імунітет вашому малюку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку у світі з’являються три нові інфекційні захворювання. На окремі з них антибіотики вже не діють…

ЄВРОПУ АТАКУЮТЬ ІНФЕКЦІЇ, З ЯКИМИ АНТИБІОТИКИ НЕ МОЖУТЬ ВПОРАТИСЯ В Європейському союзі, за статистикою, щорічно помирають майже 25 тисяч людей від інфекцій, несприйнятливих до антибіотиків. Найчастіше такі інфекції зустрічаються в Греції, Італії, Угорщині, Болгарії та на Кіпрі. Як правило, саме ці країни перебувають на верхніх щаблях з використання антибіотиків. Щодо України такої статистики навіть не існує. Хоча з досвіду кожної матері відомо: більшість вітчизняних педіатрів призначає антибіотики своїм маленьким пацієнтам мало не щомісяця – при найменшому почервонінні горла. І це при тому, що 2009 року Всесвітня орга-

нізація охорони здоров‘я (ВООЗ) попередила: зловживання антибіотиками ризикує повернути світ в минуле, коли інфекції були невиліковні. До попередження не прислухалися. Та певні реакції все ж таки є. На приклад, британське міністерство охорони здоров’я видало рекомендації не приймати антибіотики тривалими курсами та віддавати перевагу антибіотикам вузько спрямованої дії – проти конкретних інфекцій. У 2010-2011 роках стало також більше штамів кишкової палички, не сприйнятливої до антибіотиків. Так, приміром, в Італії та Іспанії 25-50% випадків зараження нею не вдавалося вилікувати флуорокінолоном. А у Великобританії виявлено 70 носіїв бактерії, яка містить так званий NDM-1 – ензим, що руйнує карбапенеми. Наступне дослідження показало, що понад 80% мандрівників, які повертаються з Індії до Європи, привозять у своєму кишечнику ген NDM. Вчені попереджують: якщо ген, який запускає синтез NDM-1, розповсюдиться ширше, то розвиток подій стане незворотнім і, м’яко кажучи, дуже несприятливим для європейців. Відзначимо, що у жовтні Управління охорони здоров’я Великої Британії попередило лікарів, що тепер гонорею слід лікувати двома препаратами водночас, а від розповсюдженого досі препарату треба відмовитися, бо він втратив ефективність. “Загроза невиліковної гонореї в майбутньому реальна”, – заявили представники відомства. Любов НЕЧИПОРУК, “Версії”

ЗАМОРОЗЬТЕ ЛИМОНИ І ПОПРОЩАЙТЕСЯ З ДІАБЕТОМ, ПУХЛИНАМИ І ОЖИРІННЯМ Секретний метод, який творить дива…

Ви, мабуть, вже знаєте, що питна вода з лимоном допомагає травленню, очищує вашу систему і підвищує ваш імунітет. А чи відомо вам, що лимон може запобігти появі і, навіть, вилікувати пухлини? Лимони містять фітохімічні речовини, надзвичайно корисні для нашого організму. Доведено, що лимони знижують рівень холестерину і зцілюють хвороби серця. Навіть більше – вони здатні запобігти збільшенню ракових клітин молочної залози. Корисні речовини містяться не тільки в лимонному соці, а й у шкірці. Помийте лимони. Помістіть їх у морозилку. Таким методом їх можна зберігати протягом декількох місяців, що дозволяє мати свіжі лимони на всі випадки. Цей засіб метод можна також використовувати проти бактеріальних і грибкових інфекцій, паразитів і глистів. А ще він знижує артеріальний тиск та діє як природний захист проти депресії! ЧОМУ ЛІКУВАННЯ ЗАМОРОЖЕНИМ ЛИМОНОМ НАСТІЛЬКИ ЕФЕКТИВНЕ? У першу чергу, потрібно пояснити, чому цей спосіб називають лікуванням замороженим лимоном. Багато людей, які страждають на рак, як правило, використовують цей засіб як “доповнення” до сесій хіміотерапії. Причина криється в антиоксидантній спроможності лимону боротися зі злоякісними клітинами і його здатності захищати імунітет. Як відомо, хворі на рак проходять дуже агресивні процедури лікування, що серйозно атакують імунну систему.

20

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Проте ми не можемо сказати, що це 100% ефективний протираковий засіб. Як ми вже відзначали, це додаткова терапія, що сприяє профілактиці пухлин і протидіє наслідкам хіміотерапії.

1. Природна скарбниця вітамінів Шкіра лимона містить принаймні у 10 разів більше вітамінів, ніж його сік! Адже саме у зовнішньому шарі цього корисного фрукта приховані його найкращі переваги. Зокрема, заморожений лимон містить: • Пектин • Вітамін С • Флавоноїди • Понад 20 різних сполук, здатних уповільнити окислення клітин.

2. Захист та зміцнення імунної системи Заморожений лимон бореться із багатьма щоденними хворобами, які нас постійно вражають – звичайними застудами, інфекціями, грипом… Чимало людей готують, наприклад, настої зі шкірки лимона. Але важливо знати, що при термічній обробці лимон втрачає до 40% властивостей. З іншого боку, якщо він заморожений, то зберігає всі переваги, і його легко споживати!

3. Заморожений лимон для схуднення Як ви знаєте, лимон – дуже корисний фрукт для детоксикації організму, а також для боротьби з ліпідами в крові, що викликають появу поганого холестерину і відкладаються у вигляді жиру. За словами дієтологів, варто споживати близько 75 г лимона кожен день, щоб сприяти схудненню здоровим чином, і завжди супрово-

джувати таке лікування здоровою дієтою. Чому б не спробувати? ЯК СПОЖИВАТИ ЗАМОРОЖЕНІ ЛИМОНИ? Як ми вже згадували раніше, ідеально споживати 75 г замороженого лимона щодня. Для цього треба натерти лимони, щойно вони повністю заморозяться. Відразу ви помітите їхній природний аромат. Ви можете додавати їх до страв, щоб надавати їм оригінальний присмак. Це дійсно смачно. Ми дамо вам кілька простих прикладів того, як можна їх споживати: • Додайте 25 г замороженого тертого лимона до натурального йогурту без цукру.

• Додайте 25 г замороженого тертого лимона до салату на обід, в який можна включити шпинат, горіхи, свіжий сир і кілька помідорів чері.

• Ви можете додати заморожений тертий лимон до будь-якого зі свіжих настоїв, таких як охолоджений зелений чай, або інший охолоджений натуральний напій, що ідеально підходить для середини дня.

• Заморожений лимон також добре поєднується з будь-яким фруктовим салатом. Приклад смачного варіанту: три полуниці, половина ківі, рубані горіхи і близько 25 г замороженого тертого лимона зверху. Пам’ятайте, що з цього моменту у вас більше немає виправдання: ви і ваша родина тепер можете мати “залізне” здоров’я завдяки цьому простому засобу. Чому б не покласти два лимони у морозильну камеру вже сьогодні?

Стоматолог

Лариса Бандура, D.D.S. Доктор Лариса Бандура зробить усе, щоб Ви пишалися своєю посмішкою!

ПРОПОНУЄ: • Чистка зубів $ 60.00 • Пломби від $ 80.00 • Коронки, мости від $ 400.00 • Частковий протез від $ 600.00 • Повний протез від $ 600.00

Приймаємо більшість страховок, усі HMO, включаючи Medicaid

312-405-6071 Українська Околиця / Ukrainian Village 945 N. Western Ave., Chicago, IL 60622

Ukraine Александр Хуг, перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні На мапах Google цього місця просто не існує – приблизно десять кілометрів дороги в буквальному розумінні стерто з мапи. І все ж наприкінці березня 2018 року ми, спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, були там. Над нами сіре захмарене небо, на землі – подекуди клаптики снігу, як нагадування про те, що зима щойно минула, а перед нами простягнулася автодорога М04, яка простягалася вдалечінь по той бік Ясинуватої.

ДОНБАС,

якого немає на мапі

Н

а цій дорозі окрім нас не було нікого, і лише сліди танків на асфальті були єдиною ознакою того, що це місце, затиснуте між Ясинуватою й Авдіївкою, із північними околицями Донецька за нашими спинами, було осередком насильства, страждання і непримиренності, з якими асоціюється саме слово Донбас. Саме тут сторони просунули свої позиції вперед так, що в деяких місцях відстань між ними не перевищує 50 метрів. Саме тут СММ ОБСЄ фіксувала важке озброєння, розміщене з порушенням Мінських угод. І низка невиконаних зобов’язань зі смертоносними наслідками неминуче призвела до того, що саме тут відбувалося найжорстокіше насильство, а надто наприкінці січня – початку лютого 2017 року, коли в цьому районі Місія зафіксувала майже 10.000 вибухів лише за одну добу.

22

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

І це тільки вершина айсберга, адже зазвичай у цьому районі щодня реєструються сотні порушень режиму припинення вогню. У цьому районі, на який припадає лише 19 із майже 500 кілометрів лінії зіткнення, СММ зафіксувала приблизно третину від загальної кількості порушень режиму припинення вогню (119.729 випадків із 401.366 у 2017 році). Наземні патрулі СММ, а також встановлені в цьому районі чотири стаціонарні камери вдень і вночі фіксують гримкі звуки мінометних та артилерійських обстрілів, що розривають мирну тишу, звуки розбитих обіцянок, коли розпочинається канонада із великокаліберних кулеметів. У південно-східних передмістях Авдіївки чи поблизу Мінерального на північній околиці Донецька спостерігачі чують та бачать розриви артилерійських снарядів і мінометних мін, які руйнують вщент усе на своєму шляху: людські

життя, оселі та мрії, а також домовленості, метою яких було припинення цього божевілля. Домовленості, які, наче дзеркальний відбиток дороги, на якій ми перебували, існують переважно тільки на папері. Також тут, а саме на фільтрувальній станції, де ми щойно були, уповні даються взнаки наслідки усього цього насильства. Упродовж попередніх кількох тижнів просто на під’їзних дорогах до станції, які існують незалежно від того, позначені вони на мапах чи ні, працівники станції неодноразово потрапляли під обстріли. Через три тижні після нашого патрулювання в цьому районі стався ще один обстріл, внаслідок якого п’ять працівників станції зазнали поранень, а один із них дістав тяжкі поранення. Більше того, це призвело до тимчасового припинення роботи станції, яка забезпечує питною водою понад 300.000 осіб з обох боків лінії зіткнення.

Відтоді сторони у прямій формі надавали гарантії безпеки, власне, обіцянки не відкривати вогонь, а спостерігачі з донецької моніторингової команди СММ ОБСЄ щоденно здійснювали дзеркальне патрулювання в районі ДФС. Однак досі сміливі жінки й чоловіки, котрі забезпечують роботу станції, а також цивільні спостерігачі СММ ОБСЄ наражаються на небезпеку потрапляння під вогонь зі стрілецької зброї і ризик отримання поранень від осколків, що утворюються від розривів мінометних мін та артилерійських снарядів. Шлях на роботу й повернення додому іноді нагадує прохід через тернище під дулами тих, хто ховається у бліндажах та укриттях, облаштованих повсюди в цьому районі. Хистку довіру до таких обіцянок підриває кожен здійснений постріл або випущена мінометна міна – ще один приклад того, що слова розходяться з ділом, у довгому переліку таких прикладів за майже чотири роки конфлікту.

УПРОДОВЖ ОСТАННІХ ЧОТИРЬОХ РОКІВ СХІД УКРАЇНИ БУВ МІСЦЕМ, ПОШМАТОВАНИМ НА ДРУЗКИ. МІСЦЕМ ПРОТИРІЧЬ, ДЕ ДЛЯ ДЕЯКИХ ЛЮДЕЙ РЕАЛЬНІСТЬ ЛЕГКО ПЕРЕПЛІТАЄТЬСЯ З ВИГАДКОЮ. ДЕ СЛОВА І ДІЇ – ЦЕ НАЧЕ ПАРАЛЕЛЬНІ ПРЯМІ, ЯКИМ НЕ СУДИЛОСЯ НІКОЛИ ЗУСТРІТИСЯ. ДЕ ОБІЦЯНКИ ЗАСМІЧУЮТЬ ДОВКІЛЛЯ ТАК САМО, ЯК І МІНИ ТА НЕВИБУХЛІ БОЄПРИПАСИ, ЯКІ НАМ ПООБІЦЯЛИ ВИЛУЧИТИ. Схід України став місцем, де захист цивільного населення, який для всіх є зрозумілою й очевидною річчю, є обов’язком належної турботи про людей, який частіше порушується, аніж дотримується. Це протиріччя спостерігається всюди вздовж лінії зіткнення, де озброєні особи вбивають чоловіків, жінок і дітей нібито для того, щоб урятувати та захистити тих самих чоловіків, жінок і дітей. Уздовж всієї лінії зіткнення та з обох її боків люди поділяють спільний тяжкий досвід страждання, а також у рівній мірі їм відомий суцільний крах сподівань на захист з боку тих, хто називає себе їхніми захисниками.

У ЦЬОМУ РОЦІ ЗАГИНУЛИ АБО ЗАЗНАЛИ ПОРАНЕНЬ УЖЕ МАЙЖЕ 80 ЦИВІЛЬНИХ ОСІБ. Ця цифра є лише свідченням набагато ширшого кола нещасть, які щодня випадають на долю сотень тисяч, якщо не мільйонів людей, єдине бажання яких –жити своїм життям. Але їхні життя натомість були зруйновані або перевернуті догори ногами. Як не крути, але найчастіше від цього потерпали саме діти. Навідники артилерійських гармат, можливо, намагаються вибити ворога з позицій, а люди в костюмах, які віддають їм на це накази, либонь, прагнуть витіснити політичних опонентів та позбавити їх політичної ваги, однак наразі саме діти на сході України витіснені і позбавлені усього, що передбачає безжурне дитинство. Для багатьох із них, з огляду на їхній вік, конфлікт – це єдина реальність від народження, у якому смерть зусібіч оточила їхні юні життя.

З ПОЧАТКУ 2016 РОКУ ЗАГИНУЛИ ДЕВ’ЯТЬ ДІТЕЙ. Вони загинули від обстрілів або спрацювання вибухонебезпечних предметів-наслідків війни, загинули від дій невгамовних, нездатних порозумітися дорослих, які замість того, щоб захищати найуразливіших, всіяли їхні ігрові майданчики мінами та невибухлими боєприпасами – озброєнням невибіркової дії, що чигає на допитливі юні душі, яких вабить металевий предмет, що виблискує в піску. Убивче озброєння невибіркової дії – приховане, без жодних позначок або застережних огороджень, навіть попри те, що сторони пообіцяли надати СММ ОБСЄ мапи, щоб можна було провести відповідне маркування та огородження задля зниження рівня загрози для дітей. Наприклад, ділянка дороги в Ясинуватій – реальна, але не позначена на мапі, наче заперечення факту її існування. На додачу до дев’ятьох загиблих дітей, від початку 2016 року ще 71 дитина зазнала поранень і травм, чимало з яких уже ніколи не загоються. Нещодавно поблизу Красногорівки стався інцидент, у якому постраждали три дитини, одній із яких вибухом відірвало пальці. За відсутності належного медичного обстеження неможливо виявити психологічні шрами, ба навіть якщо провести таке обстеження, мене як батька трьох дітей непокоїть одне питання: чи в змозі хтось виміряти всю глибину того болю, який відчувають діти з такими психологічними травмами? Слід сказати, що ці 80 дітей – це лише дещиця з загальної кількості дітей, котрі стали жертвами конфлікту. Травми, страх, відчуття небезпеки та невпевненості стали частиною життя тисяч інших дітей. Тих дітей, у чиїх школах вікна класних кімнат закладені мішками з піском; дітей в Авдіївці, котрі сплять у підвалах, коли насильство вибухає небезпечно близько до їхніх будинків; дітей у Зайцевому, які щодня стикаються з озброєними особами і мінами, коли відвідують своїх бабусь та дідусів; дітей, які позбавлені таких основних засобів для існування, як вода; дітей, тяжка доля яких стала результатом нездатності дорослих виконати свій обов’язок і захистити їх. Все має свою причину – чи то дитина з ампутованими кінцівками, чи то розтрощенні внаслідок обстрілів будинки без води або газу. Такий причинно-наслідковий зв’язок можна ясно побачити повсюдно на сході України. Цей зв’язок ми бачимо в розповідях людей з обох боків лінії зіткнення: у Ясинуватій, Авдіївці, на північній околиці Донецька і в навколишніх селах, від 300.000 людей, які можуть залишитися без води, оскільки особи у формі або ті, хто віддає їм накази, намірилися обстріляти та поранити працівників, котрі обслуговують водопостачальну станцію. Ми бачимо цей зв’язок і в колись мирних мікрорайонах Старомихайлівки, де нещодавно через неспроможність дотримуватися положень Мінських угод про відведення озброєння і припинення вогню лише за одну ніч було пошкоджено 13 будинків у радіусі 800 метрів, а чотири жителі зазнали поранень. Ми бачимо цей зв’язок у Мирному, де нещодавно одному чоловікові вибухом відірвало руку, оскільки обіцяне сторонами розмінування так і не було проведене. Також ми ясно бачимо цей зв’язок на мосту в Станиці Луганській, де літні жінки змушені переходити через круті дерев’яні конструкції, несучи важкі сумки, тоді як інші, переважно чоловіки, відмовляються

відкрити нові контрольні пункти в’їзду-виїзду. У Щасті міст неушкоджений і придатний до експлуатації, але обидві сторони і досі не вилучили ряди закладених поперек мосту протитанкових мін. У Золотому є потреба в облаштуванні базової інфраструктури, але воно і досі залишається закритим. Тимчасом у Станиці Луганській щоденно проходять тисячі людей, змушених простувати через цю потворну виснажливу перепону. Багато хто на цьому шляху непритомніє, а деякі навіть вмирають. А поки що неспинний шквал мінометних та артилерійських обстрілів є причиною багатьох страждань, а закладені міни і постійні заходи безпеки перетворили щоденне життя людей на жахіття. Однак саме створений певними особами гамір найкраще пояснює, чому цей тяжкий стан триває. Звук суперечок здебільшого поміж чоловіками в костюмах, котрі в основному грають “на публіку” замість захисту тих, чиї інтереси вони зобов’язані відстоювати. Вони все сперечаються, кричать і під загрозою застосування сили наполягають на тому, щоб продовжувати йти в напрямку глухого кута, який бачать усі, окрім них. Через непримиренність, невиконання досягнутих домовленостей і наслідування військової логіки все зрештою звалюється на плечі реальних людей на всьому сході України, а подекуди і в інших регіонах. У Мінських угодах ці чоловіки узгодили дорожню мапу, яку, однак, вони щораз не здатні втілити на місцях. Позбавлення реальних людей базових послуг, ба навіть фундаментальних прав людини, зокрема права на життя, і невиконання Мінських угод, вочевидь, також позбавило відповідальних за їхнє виконання осіб зв’язку з реальністю. У їхньому світі немає реальних людей та реальних місць. У їхніх головах є лише мапа з уявними дорогами, і всі вони ведуть туди, де панує насильство. Для тих, хто живе в нанесених на карту містах і дорогах, іноді це схоже на паралельний світ. Але існують інші люди, справжні люди, з яких чимало жінок, котрі все одно крокують вперед, підтримують зв’язки через лінію зіткнення та залишають відкритими шляхи сполучення, коли інші лише зводять загородження на дорогах. Ми в СММ ОБСЄ бачимо їх щодня – безстрашних жінок, котрі посеред страху та насильства показують приклад, навчаючи необхідним для життя навичкам у той час, коли інші наживаються на смерті. Але все, що ми бачили в березні на автошляху М04, на Н20, що перетинає його, та на інших дорогах в районі Ясинуватої та Авдіївки, незалежно від того, позначені вони на мапах чи ні, не було грою уяви: згорілі автомобілі, порожні та забиті дошками будинки, багато з яких посічені кулями та снарядами, слугуючи мовчазним свідченням реального стану справ. Усім своїм виглядом вони нагадують про те, що факти не можна приховати вигадками; що обіцянки є реальними лише тоді, коли з паперу вони втілюються в життя; що слова повинні супроводжуватися відповідними діями; що дорожня мапа, на кшталт Мінських домовленостей, має бути реалізована; що діти – це не пішаки в руках деяких політиків, а чиїсь сини та доньки, так само як ваші і мої. Реальні живі люди в реально існуючих місцях, навіть якщо їх немає на мапі. https://www.pravda.com.ua UKRAINIAN PEOPLE June 2018

23

Н А Ш А І СТО Р І Я

ШЛЯХ НА МІСЯЦЬ проклав українець з Полтави ГЕНІЙ-САМОУК І “ГІГАНТСЬКИЙ СТРИБОК ДЛЯ ВСЬОГО ЛЮДСТВА”

21

червня народився Юрій Кондратюк (насправді Олександр Шаргей) – класик світової космонавтики, розробник теорії космічних польотів і ракетної техніки. І водночас – свідомий українець, що увійшов у світову історію під чужим іменем. Ім’я Кондратюка стало широко відомим після успішного втілення його ідей – висадки на Місяці у 1969 р. екіпажу американських астронавтів космічного корабля “Аполлон-11”: розробники використали розроблену ним майже півстоліттям раніше схему висадки людей на поверхню Місяця. На знак поваги до видатного українського вченого-самоука астронавти назвали один із кратерів на Місяці кратером Кондратюка, а Міжнародний планетний центр – малу планету-астероїд “Кондратюк”. На космодромі Канаверал (США) йому встановили пам’ятник. 100-літній ювілей українця святкувався у рамках ЮНЕСКО, а 2014-го його ім’я внесли до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу у Нью-Мексико (США).

Юрій НИКОРАК – журналіст, письменник. Народився 1969 р. в Івано-Франківську, працював у Львові та Києві. Автор роману, віршованої української абетки, поезій в прозі, новел та оповідань.

24

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Усе вищесказане виглядатиме ще вагоміше, коли зауважу, що 20 із 44 років свого життя Кондратюку довелося приховувати своє минуле, зрікшись власного імені, побатькові й прізвища, змінюючи адреси, працюючи кочегаром, мастильником вагонів чи робітником. А у вільний час – чаклувати над кресленнями та формулами польоту на Місяць, так і не здобувши вищої освіти. До того ж, із 1930-х вже і його нове ім’я заборонила згадувати совєцька цензура. Тож не дивно, що після запуску першого штучного супутника у 1957-му чи польоту Гагаріна широкий загал пов’язував космічні успіхи лише з іменем Костянтина Ціолковського. Навіть не всі фахівці знали про Генерального конструктора, уродженця Житомира Сергія Корольова (родове прізвище Королів) та творця космічних двигунів – одесита Валентина Глушка. І, певна річ, Кондратюка-Шаргея, що розробив практичні основи космонавтики. А повернули це ім’я нам вчені США, які завдяки дослідженням Кондратюка підготували перший політ людей на Місяць. У журналі “Лайф” 31 березня 1969 року один із керівників програми “Аполлон”, Джон Губольт писав, що ще у момент запуску “Аполлона-9” він думав про видатного українського вченого й інженера Юрія Кондратюка. Бо посадка на Місяць і повернення назад були здійснені за розрахунками і схемою Кондратюка, який ще 50 років тому розробив метод цього польоту. Після висадки ж американців на Місяць інший американський вчений, Лоу зізнався: “Ми розшукали маленьку, мало чим примітну книжечку. Автор її, Юрій Кондратюк, обґрунтував і розрахував найекономнішу схему польоту на Місяць з поверненням на Землю. Цією схемою ми й скористалися”. Слова Ніла Армстронга, що першим ступив на поверхню Місяця, “це один маленький крок для людини, але гігантський стрибок для всього людства” стали у США афоризмом. Зате ніхто на той час не знав, хто насправді криється під ім'ям Юрій Кондратюк.

СИРОТА-МРІЙНИК Його справжнє ім'я – Олександр Гнатович Шаргей. Із ним він прожив 24 роки, народившись у Полтаві 21 червня 1897 року. Його мати, Людмила Шліпенбах, походила із дворянського роду: її предки були шведами, що після Полтавської битви осіли

в Україні. Батько, Гнат Шаргей – вічний студент: починав учитися у Києві, потім подався до Німеччини, звідти – у СанктПетербург. Дамоклів меч над майбутнім генієм навис, ще коли він був у лоні матері. Вона вагітною взяла участь 1897 року в демонстрації протесту, за що потрапила до в'язниці. Жінку швидко звільнили, дізнавшись про вагітність, але розум її потьмарився на все життя. Сина вона народжувала вже у божевільні, де і провела решту життя. Тим часом Гнат поїхав до СанктПетербурга: вже вкотре гризти граніт науки. Там швидко знайшов собі іншу жінку – Олександру Кареєву, яка згодом й допоможе вже дорослому пасинку змінити ім'я. Рідна ж мати Сашка померла, коли синові було 12. Того ж року пішов із життя і батько. Утім, хлопця вже з шестирічного віку виховували бабуся з названим дідусем. Вони й віддали онука вчитися до Полтавської чоловічої гімназії, яку він закінчив зі срібною медаллю. Там Сашка Шаргея усі вважали фантазером: він мріяв про політ у космос і свято вірив, що зможе це втілити. Свої роздуми записав на 104 аркушах звичайного гімназійного зошита. Ще 17-річним Сашко писав у своєму зошиті здогади, які через 50 років справдяться: “... злітати краще прямовисно, щоб якомога швидше проминути щільні шари атмосфери; розташовуватись у снаряді найкраще лежачи, впоперек напряму руху, у кріслі, яке б точно повторювало конфігурацію тіла для зменшення дії шкідливих наслідків прискорення... Найближча планета – Місяць, тому і першу подорож слід здійснити на нього... Як робити посадку?.. Сповільнити рух снаряду, пустити його круговою орбітою якнайближче до поверхні Місяця, відокремити для посадки малу частину з достатнім запасом пального, щоб у потрібний момент відірватися від місячного ґрунту і з'єднатися з основним снарядом”.

Через півстоліття цей проект назвуть “Трасою Кондратюка” та “Петлею Кондратюка”. Юнак, не знаючи праць Ціолковського, вивів основну формулу космічної ракети, запропонував принципово новий спосіб польоту на Місяць з поверненням за допомогою багатоступеневої ракети. Ці розрахунки та ідеї виклав у чотирьох зошитах, що лягли в основу книги вже не Шаргея, а Кондратюка “Завоювання міжпланетних просторів”, надрукованій ним власним коштом у 1929 році. До речі, нині власником одного з її примірників є Полтавський державний музей авіації і космонавтики. Її подарував космонавт Юрій Леонов, що першим у світі вийшов у відкритий космос. На книзі написав: “Полтавчанам по праву”… Потрапила вона і до бібліотеки Конгресу США, і саме ця праця відіграла визначну роль у плануванні Місячної програми США. А 1972 року Товариство українських інженерів Америки здійснило її переклад українською. До слова, саме Ю. Кондратюк першим запропонував проміжні міжпланетні бази із запасами необхідного для тривалого польоту. Він підкреслював необхідність створення постійної космічної бази на орбіті навколо Місяця, на яку вантажі доставлятимуть автоматичні вантажні ракети, а вже міжпланетні кораблі зможуть поповнити свої запаси й продовжити шлях до Марса, Венери або Меркурія. Так що й наступним поколінням дослідників космосу є що запозичити у нього.

олковський. Прагне негайно того розшукати. Для цього повертається до Києва, до мачухи, яка свято берегла його “перший зошит”. Вечорами пише “Другий зошит”. Аж тут Київ захопили денікінці, і його знову мобілізували до Білої армії. Дезертирував удруге… Шаргей розумів, що й більшовицька влада може його заарештувати будь-якої миті: мати – дворянка, сам – прапорщик царської армії, ще й воював у Корнілова й Денікіна, нехай недовго і не зі своєї волі. Але хто б у часи Громадянської війни, а був 1921 рік, слухав?! За порятунок пасинка взялася мачуха. Саме помер від туберкульозу Юрій Васильович Кондратюк, родом із Луцька, родич її приятельки. Вона просить у подруги дістати їй метрику небіжчика, вмовляє Олександра забути справжнє ім'я і стати Юрієм Кондратюком 1890 року

керівником, районним інженером Петром Горчаковим. На чоловіків написали донос: звинуватили у шкідництві, бо створили елеватор за принципом зрубу – без металу та цвяхів. Закидали, що зроблено так для того, аби будівля якомога швидше розвалилася. Насправді ж “мастодонт” прослужив людям дуже довго, вистояв навіть у землетрус, і лише в другій половині 1980-х згорів через вогнище, яке розвели всередині бомжі. Кондратюка і Горчакова засудили до 3 років в'язниці, які замінили засланням. А що далі було засилати нікуди, бо й так – Сибір, то Кондратюк відбував заслання у… конструкторському бюро. Коли ж почув про всесоюзний конкурс на проект найпотужнішої вітроелектростанції, удвох із Горчаковим узялися за розробку проекту “Кримська вітроелектростанція”, який визнали найкращим у СРСР.

народження, за яким не тягнувся шлейф “важкого” минулого. Зрештою, Олександр погоджується на авантюру.

1937 року на горі Ай-Петрі в Криму за кресленням Кондратюка і Горчакова почалося зведення фундаменту станції. Проте вже 1938-го вирішено припинити будівництво могутніх ВЕС. Натомість М. Нікітін, що працював із Кондратюком, використає розробки останнього для спорудження знаменитої Останкінської телевежі у Москві. Тож якщо хочете уявити собі, якою була б велетенська ВЕС у Криму, згадайте телевежу в Москві – модифікований проект Кондратюка, в якому замість вітрових турбін нагорі вежі – студії та ресторан… У цей час у Москві працювала московська “Група вивчення реактивного руху” під керівництвом

ВАЖКИЙ ВИБІР Але цьому передувало складне життя. Срібна медаль дала можливість без іспитів вступити до Петроградського політехнічного інституту. Не склалося: провчився Олександр лише… сорок днів і його, студента-першокурсника, у жовтні призвали до армії і направили у школу прапорщиків. А по її закінченні – на Закавказький фронт. Дорогою туди свої зошити із розрахунками він залишив у мачухи. Прослужив недовго: у березні 1918 року військово-революційний комітет Кавказької армії оголосив демобілізацію. Однак дорогою додому його затримав білогвардійський патруль і як офіцера мобілізував до Добровольчої армії генерала Корнілова. Виходу не мав: або йти у білу армію, або б як дезертира розстріляли… Утім, за першої ж нагоди, у травні 1918-го йому пощастило з неї втекти до рідної Полтави. Переховуючись, знаходить газетну вирізку ще з 1911 p. про те, що розробкою польоту за межі Землі займається інженер Ці-

НАЙБІЛЬШИЙ У СВІТІ ЕЛЕВАТОР – БЕЗ ЖОДНОГО ЦВЯХА Тривалий час він жив у Західному Сибіру, де проектував і будував елеватори. Відтак звів 1930 року найбільший у світі елеватор, що вміщував понад 10 тисяч тонн зерна. За величезні розміри назвав його “мастодонтом”. Проте за своє творіння був... арештований разом зі своїм

С. Корольова, для якої книжка Кондратюка “Завоювання міжпланетних просторів” була настільним посібником. Корольов запрошує його на посаду головного теоретика групи. Однак полтавчанин відповів відмовою, бо робота над військовими проектами передбачала жорсткий контроль НКВС, тож під час перевірки біографії могли розкрити і факт підробки документів, і білогвардійське минуле. А це б означало смерть у концтаборі або розстріл. Так страх укотре перекреслив можливість реалізувати мрію.

21 червня 1941 р. Олександрові Шаргею виповнилося 44 роки. Цей день він відзначав на самоті: усю ніч думав про своє життя. А вранці… розпочалася війна. Його забирають рядовим на фронт. Де вже на початку 1942-го загинув. Утім, різні джерела називають як різні дати, так і місця поховання. За офіційною версією, під час бою Кондратюк пішов шукати розрив телефонного кабелю і з того завдання не повернувся. Похований нібито у братській могилі. Але будь-яких документів на підтвердження факту його загибелі немає. Саме це, як і використання майже трьома десятиліттями пізніше у США його розробок, і породило чимало чуток та версій… За однією з них, не підтвердженою документально, Кондратюк не загинув, а потрапив у полон до німців. А що мав при собі зошит із розрахунками ракетно-космічної теми, то Кондратюка відправили до Вернера фон Брауна, який очолював ракетну програму Третього Рейху. Один із полонених німецьких інженерів-ракетників засвідчив, що працював якийсь час із колегою на прізвище Кондратюк. А вже по війні вченого начебто забрали до США, де, зі зрозумілих причин, Кондратюк знову був змушений змінити ім'я… Загадка: 1947 року в СРСР перевидали “для службового користування” книгу Кондратюка. Попри це, до середини 1960-х совєтські конструктори-ракетники ніяк не могли дійти згоди, яку ж схему обрати для польоту на Місяць. Це врешті й стало однією з причин їх поразки у “битві за Місяць”, хоча команда С.Корольова наполягала на використанні “орбіти Кондратюка” й “модуля Кондратюка”. Чому так довго в СССР зберігали табу на саму згадку імені Кондратюка? З‘явилося воно ще до американських польотів на Місяць, а зникло лише у часи перебудови. “Нам давалися вказівки: “Заборонено публікувати у відкритій пресі матеріали, в яких говориться, що в основу теоретичної розробки космічних польотів лягли ідеї Юрія Кондратюка”, – згадував Владімір Солодін, колишній цензор Головліту.

UKRAINIAN PEOPLE June 2018

25

МУЗИКА І КІНО

РЕЖИСЕР Анатолій Матешко: “В Україні є актори, які могли б прикрасити своїм талантом Голлівуд”

Щ

о український кінематограф нині на підйомі, вам скаже будь-який критик чи пересічний глядач. Про це свідчать не лише величезна кількість стрічок, які знімаються в Україні, а й – що головне – їхня якість. Так, лише у 2016 році було знято і вийшло на екрани 35 нових українських фільмів, що є найбільшим кількісним показником часів Незалежності. Ще один цікавий і доволі важливий аспект створення українського кіно: режисери і продюсери почали шукати нові стилі й працювати у свіжих для вітчизняної кіноіндустрії жанрах. Один із них – фентезі. Зокрема у жовтні цього року на великі екрани вийде довгоочікуваний фантастичний сімейний фільм “Фокстер & Макс”. Режисером картини, у якій розповідається про пригоди звичайнісінького школяра та пса-супергероя, став знаний майстер Анатолія Матешко. Саме з ним ми поговорили про стан української кіноіндустрії, її перспективи, українських акторів, які б гідно вписалися у Голлівуд, і, звісно, про фільм “Фокстер & Макс”, у якому кожен – як дорослий, так і юний глядач, – знайде щось своє.

Діма Войналович 27 років. Журналіст, музичний оглядач з міста Київ. Надихається українською культурою.

Утім, попри те, що за плечами Матешка – десятки зіграних ролей, він зізнається: ніколи не ідентифікував себе як актора: “На акторське відділення, все ж таки, вступив під впливом сестри, яка на той час вже була актрисою. Довгий час знімався у кіно, доки не зіткнувся зі справжнім дивом. Якось я потрапив у монтажну кімнату і побачив власними очима, як кадр за кадром народжувалась нова реальність. То був монтаж фільмів Олександра Ітигіловастаршого. Це стало моїм улюбленим місцем на землі. І саме цей процес мене настільки захопив, що я вирішив вчитися на режисера. Звісно, розуміння акторської природи у цій царині мені допомагають”. Сестра Анатолія, до слова, Заслужена артистка УРСР Ольга Матешко. Після смерті чоловіка, відомого оператора і кінорежисе-

26

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

А

натолій Матешко народився 29 вересня 1953 року в Гостомелі, у родині робітника. По закінченні Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого отримав скерування на кіностудію ім. О.Довженка. Там, до речі, майбутній режисер познайомився із культовим Леонідом Биковим. Сталося це під час роботи над фільмом “У бій ідуть лише “старі”. Биков, за словами Анатолія, багато чому його навчив. Зокрема, тотальному проникненню в образ, яке неймовірно надихало, заворожувало й захоплювало всіх, хто знаходився поруч з Леонідом Федоровичем.

ра Олександра Ітигілова, виїхала у 1994 році до США. Викладала у Свято-Сергіївській академії на Мангеттені, працювала звукорежисером на телеканалі RTVi в Нью-Йорку. Її ж брат каже, що за океан на постійне місце проживання виїздити не планує, а розмислює над цим питанням по-філософськи.

– Знаєте, моя дружина Анастасія свого часу повернулася до Києва з Лос-Анджелеса, де вчилася у кіношколі. Зараз ми працюємо разом, вона пише сценарії. Виходить я, як те дерево, що мандрує завдяки птахам, а сам міцно вкорінений у свою землю. Як режисер Анатолій Матешко прославився завдяки серіалу “День народження Буржуя”. А у 2014-му вийшов його дитячий мюзикл “Трубач”, який був одним з трьох претендентів на премію “Оскар” як кращий фільм іно-

земною мовою від України. Сьогодні режисер працює над новим дитячим фільмом “Фокстер & Макс”. Сюжет картини захопливий: дванадцятилітній школяр Макс втікає з дому й ховається під мостом. Там він знаходить балончик з нанофарбами і малює графіті собаки. Раптом намальоване хлопцем графіті оживає та перетворюється у пса-наноробота із суперможливостями. І тепер за ними обома полює небезпечний злочинець, який не зупиниться ні перед чим, аби заволодіти цією могутньою технологією. Макс потрапляє у вир пригод, завдяки яким він знаходить справжніх друзів. До речі, як каже пан Анатолій, довічний конфлікт батьків і дітей також присутній у цій картині, тому подивитися на себе трішечки з боку буде цікаво як одним, так й іншим. Головна ж мораль картини полягає у тому, що сім'я, любов і довіра – найцінніші у нашому житті. Як і те, що віра в себе та справжня дружба здатні перемогти зло і врятувати світ. Ідентифікувати себе з такими героями, впевнений режисер, необхідно саме у підлітковому віці. Зауважимо, що фільм “Фокстер & Макс”, сценаристами якого виступили Анастасія Матешко та канадієць Скотт Парізьєн, майже на 90% профінансовало Держкіно. І те, що український кінематограф зараз отримує значну підтримку – це факт. Але є й зворотній бік медалі: – Зміни мають відбуватися шляхом еволюції. На даний момент є пітчинги та державне фінансування, але немає достатньо кількості професіоналів. Продюсери їздять на освітні семінари до успішних колег за кордон, обкладаються книжками із сучасної драматургії, але це майже не впливає на появу яскравого сценарію.

ДЛЯ ЗАРОДЖЕННЯ ГАРНОГО СЦЕНАРІЮ ПОТРІБНЕ НЕАБИЯКЕ ТЕРПІННЯ, СИЛА ДУХУ ТА ВЛАСНА СУЧАСНА ШКОЛА. На жаль, саме її у нас немає. Адже, які б кошти не витрачались на візуальні ефекти, цікавого кіна не буде. За словами Анатолія, іноді тотальна непрофесійність вражає, адже немає навіть достойного патріотичного кіно: – Багато акторів, з якими доводиться працювати на знімальному майданчику, навіть не мають уяви про свого героя. Наприклад, про Станіславського знають чисто гіпотетично; про Михайла Чехова – у кращому випадку щось чули. Але саме на системах Станіславського і Чехова зросло не одне покоління видатних акторів, у тому числі українських і американських. Тішуся надією, що у сучасної молоді є бажання вчитися. Мені доводилось проводити декілька майстер-класів з акторської майстерності за системою Михайла Чехова. І скажу відверто – результати вражають. Ми поцікавилися у пана Анатолія: а чи є в українському кіно щось таке особливе, чого нема у жодному іншому, тобто, чим воно може вражати й захоплювати вибагливих глядачів у світі?

– Забагато непрофесійності у кожній ланці, у цьому наша унікальність... Проте іноді саме за таких умов з’являються справжні витвори мистецтва, сповнені від-

вертою й пронизливою щирістю – авторською інтонацією вищого ґатунку. Саме це цінується по всьому світі у всі часи! Й особливо важливим є зараз, коли глобалізація усереднює сучасну людину з пелюшок. При цьому всьому режисер певен: в Україні є актори, які могли б прикрасити своїм талантом Голлівуд: – Але для цього їм треба було або там народитися, або якомога раніше поїхати туди – пожити, повчитися і попрацювати… Я пам’ятаю, як знімав ще зовсім юну Іванку Сахно. Вона прекрасно справлялася зі своєю роллю, проте дуже переймалася через кінчики своїх вух. “У тебе чудові вуха, майже як у Лів Тайлер, – заспокоювали її ми! – Більше того, скоро ти станеш новою зіркою і будеш зніматися у світових блокбастерах”. На що Іванка тільки посміхалася... Виявляється, ми мали рацію: зараз усе саме так і відбувається. Утім, краще акторів не провокувати на зіркову хворобу. Бо вони забувають про те, що треба вдосконалюватися – кожен день і протягом всього життя. Це стосується і режисерів. Кожний новий проект – це іспит. Наприкінці розмови ми попросили пана Анатолія порадити трьох українських молодих режисерів, фільми яких варті уваги сьогодні. На що Матешко відповів в уже притаманній йому філософській манері: – Цікавих молодих режисерів в Україні – більше ніж три, тому не буду називати прізвищ. Рано чи пізно у глядача виникає потреба дивитись кіно про себе. Молоді кінематографісти теж переймаються сучасними проблемами, щиро їх переживають і втілюють у своїх роботах. Сподіваюсь, кожен знайде своє.

Н А Ш І Т РА Д И Ц І Ї

ДЕНЬ БАТЬКА: без них не було б і нас 1

червня – Всесвітній день батьків (Global Day of Parents). Свято – порівняно нове: його проголосила Генасамблея ООН щойно у вересні 2012-го. Відтак із 2013 року його відзначають щороку у всьому світі. У 1966-му президент США Ліндон Джонсон запропонував вважати третю неділю червня національним святом – Днем батька. З часом й інші країни перейняли цю традицію. Цьогоріч свято припадає на 17 червня. А от в Україні статусу офіційного це свято й досі немає. Хоча спроби це зробити були. Пропонувалося, зокрема, встановити День батька на державному рівні у третю неділю вересня. У вересні 2013-го уряд підтримав проект указу президента про запровадження в Україні Дня батька. Однак Президент указу так і не підписав… Тому Україна наразі відзначає це свято двічі: міжнародне – у третю неділю червня, а Всенародний день батька у столиці та обласних центрах – у вересні.

Юрій НИКОРАК – журналіст, письменник. Народився 1969 р. в Івано-Франківську, працював у Львові та Києві. Автор роману, віршованої української абетки, поезій в прозі, новел та оповідань.

МІЙ ТАТУСЬ Мені з татусем поталанило: саме він у вирішальний момент наполіг, що я таки маю з’явитися на світ. Склалося бо так, що його дружині для самореалізації в якості матері цілком вистачало і первістка, мого старшого брата: його вона направду любила – завжди, понад усе і незважаючи ні на що. До останнього подиху. Мене ж – хоча і вчився я незле, і клопотів особливих не завдавав – завше вважала результатом вимушеного компромісу та величезної й навряд чи виправданої поступки чоловікові. Надто ж коли народився син, а не очікувана нею донечка. А що говорила вона голосно, надто ж коли була роздратована, у певний момент мені

28

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

довелося почути її докори з цього приводу батькові. Я був змалку дуже вразливим, тож почуте назавше змінило пріоритети мого життя: відтоді, з дев’ятирічного віку, я й шукаю жінку, яка б кохала мене так, як мала б любити найближча мені у світі людина, мама... Та повернімося до батька. Як і чимало мужніх чоловіків, він не вміє висловлювати своїх почуттів. Робить це виключно справами. Скажімо, у дитячі роки для мене найвищим щастям було, коли він ганяв зі мною у футбол. А ще вигадав для мене ласкаве прізвисько, яким кличе іноді й досі. Попри фізичні міць та привабливість (в юності був срібним призером України з плавання, згодом десятиліттями моржував, і, навіть будучи ліквідатором ката-

строфи на ЧАЕС, щодня купався в одному з озер Чорнобильської зони), він у душі – людина напрочуд м’яка та романтична. Про останнє свідчить хоча б те, що одружився проти волі своєї матері – жінки з владним і жорстким характером. Однак у власній сім’ї виявився, як і його батько, “підкаблучником”: мама, на півтори голови менша за нього на зріст, завше верховодила у родині, а він (за винятком хіба випадку, коли вирішувалося, бути другій дитині чи ні) – завжди й у всьому поступався. Зрештою, із часом оце визнання, що “Маруся ліпше знає”, стало настільки органічним, що й не впадало у вічі стороннім: вона вирішувала – він робив. Мама, щойно їй призначили пенсію, жодного дня більше на роботу не ходила – знайшла собі вдома безліч занять. І, хоча багатолітньої обіцянки “вийду на пенсію – буду порядки робити” так і не виконала, а проте її хатній “робочий день” тривав значно довше, ніж у більшості з нас... Батько ж, хоча пенсію йому оформили ще у 50 (після 13 років шкідливої роботи), працював до 76. Нудився вдома, тож працював би й досі, якби здоров’я не підвело. Хворіти ж почав рані-

ше за маму – далися взнаки як дитинство у Сибіру (куди разом із батьками і дідом-бабою Совіти вислали його ще немовлям), так і Чорнобиль, а найбільше – 40 років (замість десяти, передбачених законодавством) роботи рентгенологом, після 15-ти хірургом. Тож іще 21 рік тому пережив перший інфаркт... Коли різко почали слабнути мама – активізувалась виявлена раніше аневризма у мозку, почергово блокуючи різні його ділянки й позбавлячи то орієнтації у часі й просторі, то контролю за різними життєво важливими органами – я почав молити Господа не забирати її до себе. Аргументував це прохання просто: без мами, її безконечних клопотів та вказівок, батько стане просто безпорадним у побуті, пропаде, як груша у компоті... Мама померла несподівано й швидко – менш ніж за півхвилини. Тріснула аневризма. Батько ледве встиг підхопити її на руки. Отак іще якийсь час і тримав, не вірячи, що ЦЕ сталось. Що Марусі, яка “ліпше все знає”, більше нема. І що раптом, уперше після 55 років їх шлюбу (а побралися вони ще 20-річними студентами), доведеться усе робити, а головне – вирішу-

вати й давати собі раду – самому. А це, повірте, так само непросто, як 75-річним незайманці чи вічному холостякові піти до вінця. І практично з тих самих причин: змінити звички і триб життя куди важче, ніж опанувати скрипку чи китайську мову. На моє здивування, батько таки майже з усім дав собі раду. Щоправда, мені довелося перших кілька тижнів пожити з ним: навчив його готувати кілька видів зуп та борщу, інші не надто обтяжливі у часі й маневрах страви (що, звісно, не могли компенсувати усе розмаїття маминих), спростив розташування одягу та інших повсякденних речей. Ще якийсь час їздив щотижня, потім – раз на два тижні, привозячи з собою запас харчів та побутової хімії на тривалий час. Моя автівка, ще попередницю якої я напівжартома назвав “маршруткою Львів-Франківськ” (бо містами нею не їжджу), відтоді додала до свого маршрутного листа цвинтар: перші роки тато навідував маму – “поговорити-порадитись, завезти перші підсніжники-нарциси-тюльпани-базьку-писанку-бузок-півонії” – практично щотижня. А ще тато освоїв ноутбук і навіть закінчив комп’ютерні курси. Коли ж я повертався до Львова, ми щокількагодин зідзвонювалися, обговорюючи у найменших деталях усе його й моє життя поміж дзвінками. І це теж – своєрідне міні-диво: раніше телефонними комунікаціями завжди відала мама, а тато щонайбільше раз на місяць, після наполягань з обидвох боків, знехотя брав трубку, аби обмінятися кількома традиційними жартами. Так минув перший рік без мами. Аж тут батькове здоров’я почало буквально кришитися: пульс то не прослуховувався взагалі, то прискорювався до 200-т, те ж із тиском; опухли до неможливості ходити й вкрилися численними страхітливими виразками ноги й шлунок, кривавили нирки й кишечник, КРТ виявила одразу дві небезпечні аневризми – як на вені, так і на аорті. Почалася наша безконечна лікарняна епопея: зва-

жаючи на вік, хірурги відправляли до судинників, ті – до кардіологів, а останні, хоч і у знаменитій “амосовці” та під наглядом батькового однокурсника-академіка, примудрилися з розривом у рік провести дві невдалі операції. Відтак тепер решта лікарень та лікарів “з чистою совістю” розводили руками, списуючи усі мислимі й немислимі проблеми на серце… І в якийсь критичний момент, ще задовго до першої операції, я почав, відчитавши перед цим ледь не увесь молитовник, просити Господа лише про одне: зцілення для тата. Спокійно і ретельно виваживши усі обставини і кожне слово, молив Його: “Розумію, Господи, що, може, й не заслужив на таку допомогу. Розумію, що прошу про справжнє диво. Що, вочевидь, тато направду вже вичерпав власні ресурси здоров’я і життя. І тому не можу просити у Тебе зцілення й многая літа для нього, не жертвуючи натомість рівноцінними Дарами Божими. Тому прошу лише одного: візьми у мене стільки здоров’я і життєвих сил, скільки потрібно татові, аби жити чим довше. Поділи порівну між мною й татом те, що залишилося мені…” І Господь таки сповнив це моє надзвичайне прохання: кожен раз після такої молитви тато на якийсь час одужував або переживав критичні моменти й операції. Йому ставало легше, а мені – гірше. З часом, десь за рік, я почав почувати себе наче немічний дідуган: у мене вилазили хвороба за хворобою, більшість – аналогічних татовим. За цих умов довелося покинути виснажливу роботу в онлайні. Я відчував, що просто фізично вже не спроможний працювати, як колись. Якось, коли мені було геть зле, врешті зізнався про усе батькові. Він спершу не повірив. А коли зіставив факти, через кілька днів чемно попросив більше про таке не молити. “Угоду з Господом неможливо скасувати”, – зітхнувши, все ж твердо відповів я. І досі щоразу, коли батькові стає гірше, підтверджую у молитвах своє прохання.

Бо тато – єдина душа, яка тримає мене на цьому світі. І морально, і навіть фінансово. І коли я хворів, і у ті вісім місяців, коли вимушено був безробітним, зате міг бути поряд за ним…

СВЯТО НАЙДОРОЖЧИХ СЕРЕД ЧОЛОВІКІВ “Шануй свого батька та матір свою, щоб довгими були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!” стало однією з Десяти Заповідей Божих. І звісно ж, батькам, як і дітям, чи решті родині – не конче бути ідеальними, аби нам подобатися – цілком достатньо їх просто любити, попри усі їх недоліки чи “таракани у голові”. День матері, День сім’ї, День батьків – свята, що дають можливість та привід вшанувати найрідніших. Залишаючи водночас у тіні важливу роль чоловіка у сім’ї… І, хоча ця роль, як і самі чоловіки, буває різною, та все ж: якими б вони не були, без них нас просто б не було на цьому світі! То вже інша річ, що не кожен фізіологічний батько стає справжнім татусем. “Понад 50% дітей не бачать свого батька щодня, бо той фізично відсутній вдома. Лише 5% дітей із тих, які мають батька, довіряють йому і мають за взірець, – зауважує президент МГО “Міжнародний центр батьківства” Олександр Марченко. – Формування відповідального батьківства має відбуватися на загальнонаціональному рівні. День батька не є панацеєю, не вирішує всіх питань та викликів із подолання кризи батьківства, але це – один з методів”. Зрештою, сама можливість бути батьком дарує чоловікам безцінні шанси: реалізувати себе не лише у кар’єрі, як особистість, але й як сім’янина; позбутись самотності, здобувши натомість надійну опору в житті; передати свої таланти й навики, почуватись щасливими, а відтак – і жити довше…

...батькам, як і дітям, чи решті родині – не конче бути ідеальними, аби нам подобатися – цілком достатньо їх просто любити, попри усі їх недоліки чи “таракани у голові”... У США уперше День батька відсвяткували у 1910-му. Зініціювала його запровадження Сонора Смарт Додд із Вашингтона – на честь власного тата, котрий сам виховав шістьох дітей після ранньої смерті їх

матері. А надихнуло її на цю ідею ініційоване двома роками раніше у Західній Вірджинії відзначення Дня Матері – вона вважала, що її батько заслуговує не меншої пошани. У 1966 році президент Ліндон Б. Джонсон уперше запропонував вважати третю неділю червня у США Днем батька. Через шість років, у 1972-му, президент Ніксон узаконив цей день як постійне національне свято. У третю неділю червня, як і в США, цей день відзначають Південна Африка й Аргентина, Канада й Чилі, Котд'Івуар й Куба, Франція (з 1968 р.) і Гаїті, Гонконг і Маврикій, Індія й Ірландія, Японія й Малайзія, Мальта й Мексика, Нідерланди й Перу, Філіппіни й Велика Британія, Сінгапур і Словаччина, Швейцарія і Туреччина, Венесуела. Інші ж країни відзначають це свято в інші дні.

ВЛАДІ БАТЬКО – НЕ ПРІОРИТЕТ З пропозицією запровадження Дня батька в Україні на державному рівні ще у жовтні 2006 р. виступили представники МГО “Міжнародний Центр Батьківства”. Зібрали 10 тисяч підписів громадян під відповідним зверненням до Президента України. Проте цього свята в Україні офіційно не встановили й досі. Натомість на Першому Всеукраїнському громадському форумі у 2008-му представники чотирьох міністерств та громадських і релігійних організацій визнали як Всенародний і відзначають у третю неділю вересня.

19 вересня 2009-го уперше масово відсвяткував День батька Київ. Тоді ж зауважили: в Україні здавна існує відзнака для матерівгероїнь, проте немає такої відзнаки для батька. Ще 2008 року Мінсоцполітики у співпраці з громадськістю підготувало проект указу Президента “Про День батька”. Проте у грудні 2008-го уряд, посилаючись на фінансову кризу, відклав ухвалення рішень з ряду указів “до покращення економічної ситуації в країні”. Серед них був і згаданий указ. У вересні 2013-го уряд підтримав проект указу Президента щодо запровадження в Україні Дня батька. Того ж року впровадження Дня Батька стає одним із завдань Державної цільової соціальної програми підтримки сім'ї до 2016 року, затвердженої урядовою постановою. Таку ж рекомендацію Президенту вносили і від Парламентських слухань у червні 2015-го. Гуманітарний комітет Адміністрації Президента опрацював проект, дав йому позитивну оцінку і... нічого далі, як це часто у нас буває з неприбутковими проектами.

UKRAINIAN PEOPLE June 2018

29

ВІЙНА

“ЕВАКУАЦІЯ 200”: пошук загиблих та зниклих безвісти

Перед машинами цього гуманітарного проекту українські села і міста стають на коліна, віддаючи останню шану полеглим героям Євгеній СИЛКІН – військовий кореспондент. Народився у Севастополі. До 2014 року проходив службу у Військово-Морських Силах України. Під час анексії Кримського півострова Російською Федерацією – залишився вірним присязі та переїхав на материкову Україну. Із 2015 року бере активну участь в проведенні АТО. Захоплюється фото- та відеоз'ємкою. Має свій канал на Ютюб. Найпопулярніше відео про курсантів, які не зрадили та заспівали Гімн Україні: www.youtube.com/watch?v=AOjw_hR00oI

...В

они героїчно загинули під час виконання бойового завдання на Світлодарській дузі. Двом було трохи більше 30-ти. Третьому – нещодавно виповнилося 22 роки. Але за його плечима вже були найгарячіші точки. Він зміг вийти з Іловайського котла, брав участь в обороні Донецького аеропорту. Попередньо відомо таке: заступник командира підрозділу під час бойового зіткнення зазнав поранення. Відразу троє побратимів побігли його витягати. В результаті один загинув на місці, інший з пораненнями знайшов сили та повернувся до своїх. Третій, отримавши поранення, обклав себе гранатами і застрелився ...

– Переговори щодо передавання тіл героїв були складними, – розповідає начальник пошукової групи гуманітарного проекту ЗС України “Евакуація-200” майор Олег Нещадим. – На вбитих бойовики намагалися покласти відповідальність за підрив автомобіля місії ОБСЄ у Слов'яносербську. Хоча для всіх був очевидним той факт, що від місця загибелі хлопців до місця підриву, навіть по прямій, понад 100 кілометрів. Через п'ять болісних днів домовленості були досягнуті. Зі Щастя, де відбулася передача тіл загиблих українській стороні, ми доставили їх спочатку до Дніпра, а вже потім повезли по домівках, щоб рідні і друзі могли гідно попрощатися з бійцями...

30

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Четвертий рік поспіль, у рамках гуманітарного проекту “Евакуація-200”, на Сході країни в районі проведення бойових дій ведеться пошук зниклих безвісті, ексгумація та евакуація тіл загиблих військовослужбовців. За словами начальника відділу пошукової роботи Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України підполковника Владислава Кравченка, головною метою цієї діяльності є повернення тіл загиблих до місць остаточного поховання, сприяння в організації їх вшанування та надання можливостей сім’ям загиблих отримати відповідний соціальний захист держави.

– Координація пошуку зниклих безвісти та загиблих здійснюється у тісній співпраці зі слідчими органами Військової прокуратури, Служби безпеки України та Національної поліції України. А вже безпосередніми виконавцями є пошукова група. Наразі це 10 – 15 військовослужбовців та спеціальні рефрижератори для транспортування тіл загиблих з маркуванням “Евакуація 200”. Саме ці хлопці ходять поміж мінних полів за тілами загиблих воїнів та везуть полеглих у боях за Україну додому. Це вони їздять селами, що стають на коліна, віддаючи останню шану загиблим. І, на жаль, саме вони перші чують крики матерів, що кидаються до трун своїх синів, – розповідає підполковник В. Кравченко.

Як розповів офіцер, працювати у місцях ведення бойових дій і можливих поховань доволі небезпечно, бо є імовірність потрапити під кулі противника, а також у місця, де все всіяне розтяжками та мінами, що не розірвалися. Саме тому насамперед офіцери ЦВС узгоджують свої дії зі Спільним центром із контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін щодо утримання “режиму тиші”, а також із саперами, що вирушають разом з ними до місця пошукової операції. Головне надбання гуманітарного проекту – це його люди, яких дуже важко підібрати для такої непростої роботи. “Процес відбору дуже складний. Окрім того, що перед кожною ротацією військові відвідують двотижневий практичний курс, вони активно залучаються до конференцій, зокрема, з кримінальної археології. Наших людей вчать спеціалісти із міжнародним досвідом. Служба у пошуковій групі, зазвичай, триває 4 місяці. Але зараз ми працюємо так, що близько 30 відсотків групи — це постійний склад. Ця робота дуже складна, в першу чергу психологічно. Важко передати свої емоції, коли ти привозиш тіло до місця остаточного поховання. Це морально-психологічний шок, травма, що залишається після ротації в пошуковій групі. Тому ми зараз шукаємо можливість для всілякої реабілітації фахівців, які проходили службу в “Евакуації 200”, – підкреслив В. Кравченко.

СЬОГОДНІ РОБОТИ ЗАГОНУ В ТІЙ ЧИ ІНШИЙ МІРІ ВИСТАЧАЄ МАЙЖЕ ЩОДНЯ. ХЛОПЦІ ПОВИННІ ПЕРЕВІРИТИ ІНФОРМАЦІЮ, ЩО ПОСТІЙНО НАДХОДИТЬ ВІД МІСЦЕВИХ МЕШКАНЦІВ І ВІЙСЬКОВИХ, ЯКІ ОБЛАШТОВУЮТЬ ПОЗИЦІЇ НА ЛІНІЇ ЗІТКНЕННЯ – ВІД МАРІУПОЛЯ ДО СТАНИЦІ-ЛУГАНСЬКОЇ – ТА ЗНАХОДЯТЬ ОСТАНКИ ЗАГИБЛИХ. У рамках кримінального провадження проводяться необхідні слідчі дії, судово-медичні експертизи, проводиться відбір біологічного матеріалу для проведення ДНК-експертизи. Після ідентифікації тіла загиблого слідчий інформує родичів про цей факт та повідомляє про всі деталі та обставини загибелі. Слід зазначити, що іноді в процесі ідентифікації з’ясовується, що тіло належить представникам так званих ДНР/ЛНР або російському громадянину.

– У будь-якому випадку, ми повинні пере-

Майже рік у проекті активну участь бере керівник Павлоградського міського осередку Спілки самаритян-кінологів України “Антарес”, кінолог Лариса Борисенко зі своєю собакою породи малінуа Спаркі, що має здібності розшуку тіл загиблих, які знаходяться під шаром землі на глибині до двох метрів. “Постійні переїзди, мінімальний час, який можна відвести на сон, практично повна відсутність відпочинку як такого, тривога, напевно, ризик – все це відходить на задній план, коли є результат, коли отримуєш нові знання, набираєш досвіду, коли розумієш, що все, що робиш, комусь дуже потрібне”, – розповідає Л. Борисенко. За її словами, проводити пошуки необхідно терміново – час минає, і вже незабаром не з усіх знайдених останків можна буде виділити ДНК, а тим часом родичі багатьох військовослужбовців чекають додому тіла нехай вже й неживих, але рідних людей.

– Накопичуючи бойовий досвід і усуваючи спроби собаки відволіктися на супутні процесу розкладання запахи, я допомагаю зробити її роботу практично ідеальною. Ви тільки уявіть собі, що в останків 2014 року практично немає запаху, і вони виглядають так, ніби це не 2014 рік, а 1944-й, – додає Лариса. – Звичайно, на це впливають безліч чинників і характер грунту, і глибина залягання тощо. Крім цього, після декількох років, що минули, виявити місце поховання практично неможливо. А ось підготовлений собака відчуває запах. І якщо грамотно привчити, він буде його чітко брати і позначати.

дати тіло родичам для остаточного поховання. Ми з мертвими не воюємо. Якщо родичі проживають на тимчасово окупованій території, то за допомогою “Червоного Хреста” знаходимо їх і з’ясовуємо, як передавати їм тіла загиблих. Ми домовляємося про приїзд родичів на нашу територію, після чого вони здають біологічний матеріал для проведення ДНК-експертизи та після підтвердження ідентифікації забирають тіла, – наголосив підполковник Кравченко. До прикладу, на Луганському напрямку військовослужбовці сил АТО за підтримки співробітників Нацполіції та посередництва громадської організації “Спілка ветеранів Афганістану Луганщини” передали останки загиблих громадян Російської Федерації, що були членами незаконних збройних формувань. За словами начальника пошукової групи гуманітарного проекту ЗСУ “Евакуація-200” майора Олега Нещадима, тіла загиблих були знайдені минулого року під час пошукових робіт у районі селища Теплого, Станично-Луганського району в загальному похованні із шести тіл. “За результатами ДНК-аналізу, що був проведений

органами судово-медичної експертизи, були ідентифіковані чотири особи. Двоє із ідентифікованих – вихідці з Луганщини, були передані протилежній стороні у січні 2018 року, інші два передані членами “Спілка ветеранів Афганістану Луганщини” на одному з блокпостів у місті Щастя зараз. Ідентифікація останків ще двох триває”, – повідомив офіцер. Зауважимо, що заходи із пошуку загиблих відбуваються і на тимчасово непідконтрольних українській владі територіях. “Пошукові роботи на тимчасово окупованій території нашою групою проводяться за участі Міжнародного комітету Червоного хреста, та представників-пошуковців від так званих ДНР/ЛНР. Але на жаль, є місця не облікованих поховань, де представники незаконних збройних формувань категорично не дозволяють проводити пошукові роботи. Ще мине рік і без точної вказівки місця поховання практично буде неможливо знайти тіла загиблих. Тому зараз час грає не на нашу користь. Натомість пошуки на підконтрольній Україні території відбуваються регулярно”, – наголосив підполковник Кравченко.

Але у зимовий період пошуковці переважно займаються вивозом тіл військовослужбовців до місця поховання. І це в першу чергу стосується випадків, коли командування підрозділу своїми силами не може забезпечити транспортування загиблого. До речі, під час транспортування у супроводі дуже допомагають поліція та місцева влада. На дорозі, якщо водії бачать машину з розпізнавальними знаками “Евакуація 200”, як правило ставляться з пошаною, намагаються пропустити. “Як би важко не було, за будь-яких умов, зокрема погодних, – ми обов’язково доставимо тіло загиблого героя до близьких та рідних, – запевняє підполковник Кравченко. Зараз досить складно проводити подібні заходи, адже ніхто не прагне знову непокоїти рідних і ворушити їх душевні рани від втрати близьких людей. Але наша держава переживає нелегкі часи, тому дуже важливо, щоб народ України вірив та розумів, що кожен військовослужбовець, який загинув, захищаючи її незалежність та суверенітет, буде знайдений та похований. Розумієте, навіть після закінчення війни пошукові роботи триватимуть ще роки.

ДОКИ МИ НЕ ЗНАЙДЕМО ОСТАННЬОГО ВІЙСЬКОВОГО І З ПОЧЕСТЯМИ ЙОГО НЕ ПОХОВАЄМО – ВІЙНА НЕ ЗАКІНЧИТЬСЯ”.

UKRAINIAN PEOPLE June 2018

31

перша логістична платформа “все-в-одному” за технологією blockchain Перший ELD з безпечними і незмінними даними, що пропонує різноманітні функції в додатку.

Ezlogz додав функціональність блока Ethereum для свого додатку, який дозволяє власникам-операторам безпечно та прозоро обробляти певні транзакції і контракти між перевізниками і брокерами. На додачу до сумісної системи ELD, додаток Ezlogz пропонує карти GPS, звіти IFTA, режим інспекції офіцерів, метеорологічні звіти, ціни на дизельне паливо та багато іншого.

Ezlogz також пропонує внутрішню соціальну платформу, що дозволяє водіям публікувати оновлення, спілкуватись з людьми чи групами і відправляти живі голосові повідомлення за допомогою функції push-totalk.

Незабаром Ezlogz crypto currency також стане доступним для інвесторів. Додаток доступний як на iOS, так і на Android. Одна низька щомісячна плата – 29.99 доларів.

E-mail: sales@ezlogz.com Phone: 800-670-7807 www.Ezlogz.com

INTERNATIONAL TRUCKING FESTIVAL ПЕРШИЙ НА ТЕРЕНАХ США УНІКАЛЬНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ЛОГІСТИЧНИХ КОМПАНІЙ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ВІДБУДЕТЬСЯ В ШТАТІ ІЛЛІНОЙС!

22-23 вересня, 2018

Запрошуємо до участі колективи, які спеціалізуються в послугах з перевезення вантажів, складуванні та дистрибуції, спонсорів, організаторів розважальних програм, ресторани, співаків та акторів, ЗМІ та усіх бажаючих приєднатися до цієї грандіозної події! В наступному випуску нашого журналу (липень, 2018) ми повідомимо про місце проведення фестивалю.

ОРГАНІЗАТОР: компанія Ezlogz Sponsorship programs: truckingevents@gmail.com

877-327-5777

Перша свого роду!

Все, що потрібно водію вантажівки в одній логістичній платформі!

• Багатомовне ELD • Соціальна платформа • Чат • Плани маршруту • Карти з точками інтересу • Архів документів і чеків • Повідомлення про штрафи • Перегляд • Особиста переписка з командою • Менеджмент команди • GPS

• Карта руху водія • CB радіо • Підрахунок IFTA • Система забезпечення • Діагностика вантажівки • Погода • Ціни на дизель • Диспетчер • Режим офісної інспекції • Режим оффлайн

низька щомісячна оплата

Diaspora Ukrainian People Fashion Show Spring-Summer-2018 Ольга Руда, редактор часопису “Ukrainian People” Фото: Marius Prundu

Ч

У Чикаго відбулася найгучніша подія року – “Ukrainian People Fashion Show-2018”

асто потужні акції нашої діаспори привертають увагу світової спільноти більше, ніж, на жаль, війна в Україні, загиблі, поранені, сироти та корупція вищих ешелонів влади. Проте, цьому є своє пояснення: ЛЮДЯМ ПОТРІБНЕ СВЯТО. Свято української культури та моди на американській землі під назвою “Ukrainian People Fashion Show-2018”, яке відбулося 4 травня, без перебільшення, прогриміло на увесь Іллінойс. Організатори – команда журналу “Ukrainian People” (Чикаго) – зробили все можливе, щоб перетворити черговий показ українських брендів на грандіозне феєричне шоу з піснями і танцями, музикою і цікавими виступами, розпродажем вишиванок та унікальної колекції герданів чиказької мисткині Настасії Марусик.

“І все на світі треба пережити, бо кожен фініш – це по суті старт”, – влучно підмітила колись Ліна Костенко.

34

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Ми будували щось дуже важливе, і кожен з нас приносив до цієї будови свій камінь – свій посильний внесок. Вишуканий бенкетний зал ресторану Petergof був переповнений елегантними гостями. Стільки граціозних дівчат та жінок, чоловіків та юнаків, фотографів, відеографів, консультантів, помічників, візажистів, артистів-перукарів, технічних та музичних віртуозів ми й самі не сподівалися тут побачити. Проте, коли вечір несподівано підійшов до завершення, ми усі зрозуміли: це не кінець, це тільки початок. Керував нашим “парадом краси і моди” відомий український співак Василь Бондарчук, який, разом з талановитою Оксаною Тихою, чудово справився з роллю ведучого та порадував гостей своїми піснями. Музичний супровід забезпечував відомий чиказький діджей Тіма Фей, а постановкою святкового дефіле займалася хореограф Юля Кабука.

Під час проведення Ukrainian People Fashion Show-2018 свої колекції демонстрували чотири бренди: 1. Murashka by Oksana and Irina Murashka 2. Itsy – dresses by Ivanna Tsypliuk 3. GAPTUVALNYA by Natalia Gergelyuk 4. Great Couture by Olga Melnychuk Кожна колекція мала не тільки свою “родзинку” – неповторні сучасні сукні із старовинними вишиванками-оберегами (Murashka), модний крій, яскраві кольори та українські орнаменти (Itsy), вишукані костюми та сукні, виготовлені з високоякісних натуральних тканин та оздоблені вишивкою (GAPTUVALNYA), вечірні сукні та костюми для коктейлів, оздоблені кришталевою імітацією діамантів Сваровські (Great Couture) – але й вирізнялася оригінальністю, весняною свіжістю й цікавими дизайнерськими рішеннями.

MURASHKA

by Oksana and Irina Murashka Стильно та вишукано, оригінально і актуально, експресивно та креативно – все це про одяг львівського бренду Murashka. Імпульс... динаміка... пристрасть. Нова колекція дизайнерів Murashka підкреслює неповторну красу українок, їх природну енергію та сексуальність. Бренд Murashka знає, як підкорити стихію. Сьогодні сотні тисяч дівчат та жінок як в Україні, так і з різних країн світу щиро вдячні бренду за ексклюзивні, надзвичайно красиві, сучасні сукні з елементами старовинної вишивки.

ITSY – dresses by Ivanna Tsypliuk Дизайнер Іванка Циплюк, яка родом з Кам’янцяПодільського, впевнена: в одязі дуже важливі елегантність та жіночність, простота та комфорт. ІТСІ стала справжнім відкриттям Ukrainian People Fashion Show 2017-го року. Політ творчості сучасного дизайнера одягу повинен мати два крила: зручність і красу. Все інше – деталі. Особливістю бренду Itsy є гармонійне поєднання модних тенденцій та етнодеталей. Сукні ITSY створені, щоб якнайкраще підкреслити природну красу кожної жінки; вони пошиті з натуральних тканин, в яких ви будете почувати себе комфортно, модно та “по-дівочому”.

UKRAINIAN PEOPLE June 2018

35

GAPTUVALNYA

by Natalia Gergelyuk Цінність української вишивки (а, може, й безцінність?) є своєрідним світобаченням для бренду GAPTUVALNYA. Сильною є та нація, котра шанує та пильно оберігає свої традиції, котра має добру родову пам’ять. Для тих, хто хоче виглядати модно та стильно, а також пишається своїм корінням, український бренд Gaptuvalnya пропонує вишуканий і стилізований одяг із вишивкою з використанням натуральних тканин виключно високої якості. Складно сказати, коли зародилася традиція української вишивки, проте можна з упевненістю стверджувати, що вона живе і процвітає, в тому числі й завдяки праці дизайнерки Наталії Гергелюк. Колекцію бренду GAPTUVALNYA вдало доповнили гердани чиказкої мисткині Настасії Марусик.

GREAT COUTURE

by Olga Melnychuk Колекція бренду Great Couture стала сенсацією Ukrainian People Fashion Show 2017-го року. Чиказький дизайнер Ольга Мельничук, яка родом з Івано-Франківська, сміливо заявила про себе у світі американської моди своїми сучасними й вишуканими вечірніми та весільними сукнями. Її веснянолітня колекція розповідає нам про свято, красу і кохання.

Olga Melnychuk створює свої сукні з особливим трепетом і творчим підходом, і саме тому жодна з них не повторюється – усі вони унікальні. Кожне вбрання – це окрема неповторна історія!

36

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

ЩИРА ПОДЯКА ЗА СПОНСОРСТВО, ДОПОМОГУ ТА УЧАСТЬ Коли трохи втихли враження від самого Ukrainian People Fashion Show-2018 у Чикаго, було створено відеофільми, переглянуто і опрацьовано тисячі фотографій та вибрано найкращі, настав час для подяки. За вишуканими декораціями та яскравими спалахами фотокамер, захоплюючими дизайнерськими виробами, привабливими моделями, красивим дефіле та артистичною розмовою ведучих завжди ховається титанічна праця цілої команди організаторів, артистів та ведучих, режисерів, хореографів, моделей, стилістів, візажистів, техніків з освітлення та озвучення, діджея, консультантів, помічників та волонтерів. Сьогодні ми щиро дякуємо усім, хто долучився до нашої команди, без кого це грандіозне шоу однозначно не відбулося б, а також усім нашим гостям. Усі ви своїми діями змінюєте світ на краще, приносите в нього красу і радість. Нехай вас усіх Господь благословить своєю ласкою. Нагадаємо вам, що це чудове свято української культури на американській землі не відбулося б без підтримки наших спонсорів. ГЕНЕРАЛЬНИМ СПОНСОРАМ: - Фінансовій фортеці нашої діаспори – Українсько-Американській Федеральній Кредитовій Спілці “Самопоміч” (президент Богдан Ватраль)!

- Одній з найуспішніших логістичних компаній у штаті Іллінойс, яка займається транспортними перевезенями вантажів – RT Group Logistics INC (власники Віталій Ропій та Назар Трухан)! ОСНОВНИМ СПОНСОРАМ: - Власнику українського магазину Ann’s Bakery Володимиру Сірому; - Найуспішнішому адвокату Іллінойсу Лорі Голуб, яка допомагає нам вирішувати проблеми з аваріями, кримінальними випадками та DUI; - Найкращій компанії в світі з доставки посилок в Україну та в інші країни Європи – Mist Corporation та Міст Карпати; - Найкращому адвокату Олені Шварцман, що допомагає нам із продажем-купівлею нерухомості; - Найуспішнішій компанії в Іллінойсі, яка надає професійну медичну допомогу хворим та людям похилого віку – Metropolitan Home Health Care, Inc. (Наталя Крохмалюк); - Косметичному центру, який допомогає нам залишатись молодими і красивими – Bella Sana Med Spa (лікар Олександр Яновський)!

- Успішній компанії вантажних перевезень в Іллінойсі GTS Transportation; - Лікарю, пані Ядвізі Рогускі; - Квітковому магазину Secret Garden of Chicago (Зореслава Мацьків). Ми щиро вдячні Українському Незалежному Радіо, компанії лімузинів La Salle Limo, радіостанції NVC radio, радіостанції BFG radio та команді ресторану Petergof за допомогу у проведенні нашого показу мод. Українські вишиванки та українська мода сміливо підкорюють світ. Наші вишиванки – це код української нації, символ української культури. Тож єднаймося у благородній справі утвердження української культури на американській землі, підтримуймо один одного, щоб і надалі створювати такі цікаві й “красиві” проекти. Бо разом – ми сила!

ЩИРО ДЯКУЄМО НАШИМ МОДЕЛЯМ-КРАСУНЯМ, БЕЗ ЯКИХ ЦЕ ЧУДОВЕ ШОУ БУЛО Б НЕ МОЖЛИВИМ: Олеся Яцків Анастасія Олексин Світлана Пагубко Лілія Кобилинська Інна Костишена Вікторія Портухай Олена Карлсон Юлія Петрило Діана Крауфорд Ольга Даньшина Олена Теферя Соломія Гавадзин Анжеліка Ревенко Джоанна Оконска

ЩИРО ДЯКУЄМО НАШИМ ВІЗАЖИСТАМ ТА СТИЛІСТАМ: Каті Мимохід, Михайліні Грис, Аліні Заєць, Марині Кривицькій, Марті Книшевській, Галині Леснянській, Наталі Компанієць та Вероніці Коюхарі!

КЛЕНОВИЙ СИРОП

Флешмоб

“ВИШИВАНА КАНАДА”

Вишиванка об'єднала українців Канади

Щ

ороку у третій четвер травня українці усього світу вшановують свій самобутній і національний символ – ВИШИВАНКУ. День вишиванки – це зв’язок поколінь, уособлення культурного та історичного надбання, яке ми зберігаємо і сьогодні. Цього року, відзначаючи Всесвітній День Вишиванки, українсько-канадська діаспора започаткувала унікальний флешмоб “Вишивана Канада”. Починаючи від західного узбережжя Канади до східного, від Тихого океану до Атлантичного, шість провінцій долучилися до створення кирилицею слова К-А-Н-А-Д-А. Було вирішено, що Британська Колумбія утворює літеру “К”, Альберта – “А”, Саскачеван – “Н”, Манітоба – “А”, Онтаріо – “Д”, Квебек – “А”. Метою проекту стала єдність українсько-канадської громади Канади, прагнен-

38

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Текст і фото Norbert K. Iwan Норберт К. Іван ня продемонструвати усьому світу нашу українську національну культуру, споконвічні народні традиції та безцінну спадщину, яку репрезентують вишиванки. Для провінції Манітоба, де я проживаю, припало створення букви “А” у вишиванці. У дощовий весняний вечір 17-го травня українська громада міста Вінніпеґ зібралася у Законодавчій будівлі Манітоби (The Manitoba Legislative Building), де й створила із учасників Дня вишиванки літеру “А”. До слова, разом із українською громадою Вінніпеґу на святі були присутні представники федерального уряду Канади Джеймс Безан (James Bezan, MP), провінції Манітоба Блаір Якімовський (Blair Yakimoski), Катя Кокс (Cathy Cox) та Нік Курри (Nic Curry). Після створення літери “А” у законодавчій палаті Манітоби відбувся короткий показ вишиванок учасників. Одягнувши вишиванки, ми вкотре доводимо, що народні традиції – не забуті, а любов до України та всього українського живе у наших серцях! Щира подяка організаторам флешмобу – Вінніпеґському Українському Культурному і Освітньому Центру (Winnipeg's Ukrainian Cultural and Education Centre) та організації Милосердя Канада (Myloserdia Canada). Флешмоб завершився 26 травня у Торонто, Канада.

КЛЕНОВИЙ СИРОП

“СПІВТОВАРИСТВО У ГАРМОНІЇ” OPUS 2018 – COMMUNITY IN HARMONY

Текст і фото Norbert K. Iwan Норберт К. Іван

Щ

е в далекому 1962-му році тодішній директор музичної школи, а пізніше – манітобський політик Річард Себорн (Richard Seaborn) заснував хор під назвою “Sokol Choir”. Через сім років “Sokol Choir” разом з японським ансамблем “Chidori Kai” та угорським народним ансамблем “Kapistran” започаткували мультикультурний хоровий формат “ЛАСКАВО ПРОСИМО ДО МАНІТОБИ”, який періодично триває й донині. Під цим гаслом диригенти та комітет хорової музики провінції Манітоби заохочували новоприбулих іммігрантів до організації спільної хорової музики. У таких хорових виступах можна було послухати представників різних націй, а виконання творів відбувалося різними мовами: українською, польською, французькою, англійською, італійською та латинською. У 1984 році до хорової спілки “ЛАСКАВО ПРОСИМО ДО МАНІТОБИ” долучився український хор імені О. Кощиця, а в 2009 році – українські фольклорні групи “Мелос” та “Троянда”. У неділю, 29 квітня 2018 року, приміщення церкви Westminster United Church переповнилося прихожанами та гостями. Тут відбувся OPUS 2018, спонсорований Фундацією Хорової Музики Манітоби (Foundation for Choral Music in Manitoba), Вінніпезькою Фундацією (The Winnipeg Foundation) та багатьма іншими прихильниками хорової музики. Концерт розпочався вітальним привітом Прем'єра Манітоби Браяна Палістера (Brian Pallister). Серед почесних гостей OPUS 2018 були присутні представники уряду провінції Манітоба Рон Шулер (Ron Schuler), Блер Якімоський (Blair Yakimoski), Ніц Курри (Nic Curry), парох Української Католицької Митрополичої Катедри Св. Володимира й Ольги у Вінніпезі отець мітрат Михаїл Буячок (Rt. Rev. Msgr. Mitrat Michael Buyachok pastor Ukrainian Catholic Metropolitan Cathedral of Sts. Vladimir and Olga in Winnipeg) та голова Польського Конґресу Канади провінції Манітоба Ґражина Ґалезовскі (Grazyna Galezowski) У програмі взяли участь: польський фольклорний ансамбль “Сокіл”, диригент Тадеуш Бернаскі (Sokol Polish Folk Ensemble, conductor Tadeusz Biernacki), український хор ім. О. Кошиця, диригент Мирослава Пачес, та хор Інтрепідів, диригент Брюс Вальді (La Chorale Des Intrepides, conductor Bruce Waldie). Серед різноманітних творів у хоровому виконанні, крім народних пісень Польщі, (Miners Waltz, I am going to Cracow), Франції (Near to my darling, Ode to spring) та України (Блажен муж, Чом ти не прийшов, Ой дуб дуба, Била мене мати), можна було почути пісні Оффенбаха, Бондаренка, Гринишина, Коломійця й Кушніренка.

40

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Концерт завершився спільним виступом усіх хорів. Разом з солістами Ганею БрильКліменко (Hanya Bryl-Klimenko), Лідою Горочолин (Lida Horocholyn), Робін Венс (Robin Wiens), Сідні Кларк (Sydney Clarke) і Крісом Донлевим (Chris Donlevy) хори виконали знамениті твори А. Вівальді “Gloria” (A.Vivaldi), Ґ. Верді (G. Verdi) та “Алелуя” Леонарда Коена (L. Cohen). Українська діаспора Канади надзвичайно пишається традиціями хорового співу, закладеними тут самим Великим Маестро Олександром Кошицем. Під його впливом розпочав свою діяльність відомий сучасний диригент Володимир Климків, який в 1951 році очолив Хор молоді Українського Національного Об’єднання, організованого в 1946 році Галиною Хам. У 1967 році хор змінив назву на хор ім. О. Кошиця, яким В. Климків керував до 1990 року. У 1992 році канадський хор став лауреатом Національної премії ім. Тараса Шевченка. Насолоджуючись божественним співом зведених хорів, я думав про те, як у 1922 році зі своєю Українською Республіканською Капелою Кошиць приголомшливо підкорив Америку, а за нею – й Аргентину, Уругвай та Бразилію. Мабуть, до цього часу пам’ятає Нью-Йорк виступи зведених українських хорів під керівництвом Кошиця, так званої “Нью-Йоркської Сімки”. У 1932 році “Сімка” виступила разом із танцювальним ансамблем Василя Авраменка на святкуванні 200-річчя з дня народження Джорджа Вашингтона. У червні 1939 року вже “Вісімка” – українські хори у складі близько 500 співаків – виступила на Світовій виставці у Нью-Йорку.

Люди покидали цекву з просвітленими, одухотвореними обличчями. Це було справжнє свято хорового співу! Насправді, музика і спів – це Божий дар людям, це єдине мистецтво, яке рай подарував нам на землі і єдине мистецтво, яке ми зможемо забрати із собою до раю.

Заєць Аліна

Facebook page: www.facebook.com/ Michalinagrycmakeup/

Instagram page:

ПРОФЕСІЙНИЙ МАКІЯЖ НА ВСІ ВИПАДКИ ЖИТТЯ:

michelle.gryc and m2promakeup

Тел. 7089458410

773 474 9750

вечірній, діловий, весільний, студійний для фото-, відеозйомок.

Послуги професійного макіяжу від учениці

MAKEUP by

Boyko Beauty School

Marta

Knyszewska

Марини Кривицької

Tel.7738176374 Facebook: makeupbymarta85

Тел.7735587261 Instagram @maryna_makeup_ chicago

Kateryna Mymokhid 312-358-6578 УНІКАЛЬНІ МОДНІ СТРИЖКИ, ФАРБУВАННЯ, ПОДОВЖЕННЯ ВОЛОССЯ, СВЯТКОВІ ТА УРОЧИСТІ ЗАЧІСКИ, ТА ІН.

Instagram: ka.my.chicago MaDiva Hair Salon 7500 W. Belmont Ave., Chicago, IL 60634

NATALIIA KOMPANIIETS 773-934-9216 Mодні стрижки, фарбування, святкові та урочисті зачіски, та ін.

Veronica Cojuhari 773-703-4178 MОДНІ СТРИЖКИ, ФАРБУВАННЯ, СВЯТКОВІ ТА УРОЧИСТІ ЗАЧІСКИ, ТА ІН.

Halyna Lesnianska 773-744-3277 Mодні стрижки, фарбування, святкові та урочисті зачіски, та ін.

Entertainment JUNE 2018

WE RECOMMEND THE BEST EVENTS, FESTIVALS, AND FUN THINGS TO DO IN CHICAGO, ILLINOIS.

Beach party June 9, 2018 ▸ A ticket toBeach Slap Volleyball Tournament & Partygets you six beer tickets, DJ music, and games to play in the sand at North Avenue Beach for age 21+.

Friday sunset cruise June 1 & 8, 2018 (7 to 9:30 p.m.) ▸ A Booze Cruiseaboard the Anita Dee II offers amazing views from three decks, dancing, and a cash bar, departing from 200 N Breakwater Access for age 21+.

Ticket deal $20 to $25 Music on the lake June 1 – Sept. 3, 2018 (begins May 25) ▸ Hear live music in the Beer Garden at Navy Pier. Closed Mon. & Tues. Free for all ages.

Movies in the Parks June 1 – Sept. 14, 2018 Chicago locations ▸ See 250 Movies in the Parks, if weather allows. Free.

Ravinia music festival June 1 – Sept. 16, 2018 ▸ See nationally known performers at Ravinia Festival, billed as America’s oldest outdoor music festival at Ravinia Park in Highland Park. Available discounts: • June 1 – LosLobos + Los Lonely Boys + Ozomatli • June 3 – Loverboy + Survivor • June 7 – StephenMarley + Matisyahu Millennium Park movies June 5 – Aug. 21, 2018 ▸ Get a seat or sit on the lawn to see films on a 40-foot screen atMillennium Park Summer Film Serieson Tuesdays plus July 9. Free.

Classic rock June 9, 2018 (7 p.m.) ▸ Fronted by reality TV star Bret Michaels,Poison(Every Rose Has Its Thorn) performs with Cheap Trick (I Want You to Want Me) at Hollywood Casino Amphitheatre.

Ticket deal $20 (level 200) Adult zoo night June 7, 2018 (6:30 to 10 p.m.) ▸ Leave the kids at home and head toAdults Night Outat Lincoln Park Zoo to experience unique animal chats and live entertainment. You must be age 18+ to attend, and age 21+ for the cash bars.

Classical music festival June 13 – Aug. 18, 2018 ▸ Grant Park Music Festivalis an outdoor classical music series at Jay Pritzker Pavilion in Millennium Park. The rear seats are free, or bring a blanket or lawn chairs.

Blues festival June 8 – 10, 2018 World-famousChicago Blues ▸ Festivalbrings top talent to Millennium Park, and music continues late into the night at city clubs. Free.

Taste of Randolph June 15 – 17, 2018 ▸ OpularTaste of Randolph Streetoffers six blocks of artisan and restaurant booths plus three music stages on Randolph Street (from Peoria Street to Racine Avenue). Donation.

Pork ribs festival June 8 – 10, 2018 ▸ Brave crowds, heat, and smoke in the quest for Chicago’s best BBQ from 15 Chicagoland restaurants atRibfest Chicago, with 20 bands and a weekend kids’ area on Lincoln Avenue (from Irving Park Road to Berteau Avenue). Donation.

Jazz dance June 9, 2018 (7:30 p.m.) ▸ Watch jazz dance companyGiordano Dance Chicago, which is known for exhilarating and emotional performances, live at Auditorium Theatre.

Ticket deal $34

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Jazz at the aquarium June 20 – Oct. 10, 2018 (5 p.m.) ▸ Hear musicians and vocalists, see views from the terrace, buy cocktails & food, and visit the aquarium atJazzin’ at the Shedd Aquarium.

Adult night at the planetarium June 21, 2018 (6:30 to 10:30 p.m.) ▸ Adler Darkoffers open access, unlimited shows, entertainment, and no-host bars at Adler Planetarium for age 21+.

The June event is a “Solstice Bash” to celebrate the longest day of the year.

Country music festival June 22 – 24, 2018 ▸ Hear 33 country artists, including Rascal Flatts and Miranda Lambert, at the all-agesCountry LakeShake, with food, drinks, vendors, and games at Huntington Bank Pavilion on Northerly Island.

Dragon boat races June 23, 2018 ▸ Watch teams compete in colorful boats on the river, hear music, see dance, shop vendors, and attend an awards ceremony atDragon Boat Race for Literacyat Ping Tom Memorial Park, 300 W 19th Street. Free.

Midsummer festival June 8 – 10, 2018 ▸ Andersonville Midsommarfestis a street fair with music, dancing, crafts, a kids’ area, and ethnic food (like cevapi, glogg, and sangria). Donation.

42

Millennium Park music June 18 – Aug. 16, 2018 ▸ Millennium Park Summer Music Seriesfeatures great music artists Monday and Thursday evenings in Millennium Park. Free.

Monday movies on the lake June 18 – Aug. 20, 2018 (Mondays 7 p.m.) ▸ Watch 10 different movies “that are sure to get you singing, clapping, and dancing along” duringWater Flicksat Polk Bros Park. Free.

Country party (all included) June 16, 2018 (noon) ▸ A ticket to theCountry Day Partygets you a brunch buffet (noon to 2 p.m.), beer, Bloody Marys, and mimosas (noon to 3 p.m.) and live music (1 to 4 p.m.) at Old Crow Smokehouse for age 21+.

Ticket deal $25 Wine festival June 16, 2018 (1 to 9 p.m.) ▸ Sample 150 wines from 15 local wineries and taste artisan foods with live music atUncork Illinoisin Oak Park.

Barbecue festival June 16 – 17, 2018 ▸ Enjoy barbecued ribs, hamburgers, hot dogs, and chicken at6 Corners BBQ Feston N Milwaukee Avenue (from Irving Park Rd. to Belle Plaine Ave.). Donation.

Hot-air balloon festival June 29 – July 1, 2018 ▸ Lisle’s Eyes to the Skies Balloon Festivalhas colorful hot-air balloon launches, flights, and evening balloon glows, plus a food court, craft booths,a kids’ area, live music, and nightly fireworks at 9:45 p.m. Carnival rides begin earlier on June 2. Kids age 0 to 8 free.

Windy City RibFest June 29 – July1, 2018 ▸ Windy City RibFest in Uptownhas food, beer, wine, bands, arts & crafts, and afternoon kids’ activities at W. Lawrence Avenue & N. Broadway. Donation.

Zombie march June 2018 ▸ The freeChicago Zombie Marchbeginsat the “bean” in Millennium Park. Free.

Наші читачі часто запитують одну дуже конкретну річ: вони хочуть дізнатися про найкращі нові ресторани міста, перш ніж ми напишемо на них рецензію. Тому сьогодні ми з радістю представляємо наш список хітових ресторанів Чикаго. У цьому списку ви знайдете нові ресторани, в яких ми недавно побували. Скоро ви самі будете захоплено розповідати про них своїм друзям.

НАЙКРАЩІ НОВІ РЕСТОРАНИ ЧИКАГО Radio Anago 226 W Kinzie St

Fisk & Co. Loop 225 N Wabash Ave У вихідні та у неділю чиказький Loop буде схожим на пустельну сцену з фільму “Я – Легенда”. Частково через те, що там не так вже й багато ресторанів, на які варто звернути увагу після роботи. Але Fisk & Co, новинка у Hotel Monaco, докорінно змінює справу. Особливість цього ресторану – мідії, які вам можуть подати у різному бульйоні (наприклад, білому вині або в зеленому каррі). Решта їх меню також, в основному, складається з морепродуктів.

I T Crepes Park Ridge 114 Main St, 847-653-6786 Справжній європейський ресторан. Налисники із червоною рибою та ікрою, овочами, грибами, фруктами не тільки вишукано оздоблені, але й надзвичайно смачні. Домашні супи, салати й капучіно також смачні. Ми раді, що цей ресторан “поселився” у Парк-Ридж, і ми обов'язково повернемося сюди.

Big Star Wrigleyville 3640 N Clark St Усе, що нам найбільше подобається у Big Star – величезний внутрішній дворик, тверді такос і весела атмосфера. Крім того, новий ресторан у два рази більший за оригінал, що означає набагато швидший сервіс. Страви ті ж самі, з однією різницею: у цьому закладі є “гарячі чіпси”, так звані “начос” – свіжоспечені чіпси з тонким шаром сальси. Ця страва дуже смачна, і стала головною причиною, чому ми надали перевагу саме цьому Big Star.

44

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Radio Anago – це новий суші-ресторан від команди, яка володіє й Bavette’s та Au Cheval. Це таке ж цікаве місце з фантастичною їжею. Але на цьому їх схожість закінчується – тут ви не побачите меню з кістковим мозком та гамбургером по сусідству. Ви прийдете сюди, щоб скуштувати суші-роли, нігірі та інші японські страви.

смачним. Тут ви знайдете безліч овочевих страв (наприклад, позолочена хрустка кольорова капуста), домашні пасти, а також традиційні страви, як от смажена курка та чізбургер.

Booth One Gold Coast 1301 N State Pkwy Booth One у готелі Ambassador намагається відновити епоху Френка Сінатри (який сидів у “Booth One” в Pump Room, відомому колишньому ресторані готелю). У меню є насправді смачні новомодні страви, такі як бісквіти із лобстерами, яловичиною “Веллінгтон” і “Полуницею Zsa Zsa” (свіжа полуниця з кремом-фраже, Гранд Марньє та шоколадом).

Maillard Tavern River West 494 N Milwaukee Ave

Bar Biscay West Town 1450 W Chicago Ave Цей пивний ресторан у West Town змусить вас відчути, що ви їсте на узбережжі Іспанії. У меню – багато морепродуктів, включно з цілими креветками, ковбаски із кальмара та горох, безліч страв з анчоусами, а також страви без риби, такі як чорізо, фаршировані перцем, та пінчоси з джемоном і манчего.

Tied House Lakeview 3157 N Southport Ave Tied House – це новий висококласний ресторан, по сусідству з Schubas. На відміну від свого сусіда, це місце є досить сучасним. Крім того, тут готують дуже хорошу їжу. Меню складається зі смачних, висококласних американських страв із красивою презентацією.

The Warbler Lincoln Square 4533 N Lincoln Ave Ресторан на Lincoln Square від власників Gather. Їжа тут складається з нових американських страв з азіатськими нотками. Все, що ми тут куштували, було

Бургери – головна страва у Maillard Tavern у River West. Є цілий ряд різних варіантів, і всі вони дуже смачні. Класичний (із салатом, помідорами, цибулею, кетчупом та маринованими огірками) чи більш творчий варіант – бургер з фуа-гра та трюфелями, які насправді дуже смачні (хоча й не дешеві). У ресторані з дерев'яними столами та великим баром небагато простору.

S.K.Y. Pilsen 1239 W 18th St Важко висловити остаточну думку про їжу в S.K.Y., але більшість їжі зроблена у стилі “Азіатського ф'южну”. Втім, усе, що ми спробували, було чудовим. Ви можете з впевненістю замовляти огіркові пельмені у масляному бульйоні з лимонним горіхом, фуа-грабібімбап та смажену курятину з гарячим соусом, який можна порівняти хіба що з серцевиною ядерного реактора. У сенсі він дуже гарячий, а не токсичний.

Raisu Japanese Fine Dining Albany Park / Irving Park 2958 W Irving Park Суші-ресторан із низькими цінами та високоякісною рибою – це

справді рідкість. Тому ми з радістю можемо заявити, що Raisu підходить під цей опис. Замовте омакасе, який вони адаптують відповідно до вашого бюджету, починаючи із 50 доларів. Коли ми там були, вони готували неймовірний торо, а також найкращі гребінці, які ми коли-небудь їли. Якщо ви надаєте перевагу роллам, то у них є кілька гідних варіантів (наприклад, омега-макі зі смаженим лососем і креветкою темпура), але ми пропонуємо скуштувати нігірі і сашімі.

Igor’s Pelmeni Lincoln Park 2468 N Clark St Маленькі пельмені – основна страва цього ресторану в Lincoln Park. Цей невеликий заклад подає кілька видів пельменів: з яловичиною, свининою, картоплею, бараниною та куркою, а також із різними соусами. Ви можете самі вирішити, як кухарі мають приготувати ваші пельмені – варити, обсмажувати чи смажити, але ми рекомендуємо вибрати варені.

Somerset Gold Coast / Streeterville 1112 N. State Street Вечеря у “Viagra Triangle” на Gold Coast схожа на швидке побачення мільйонера на пенсії, тому ми, зазвичай, не їмо тут. Але їжа у Somerset змушує нас відвідувати цей район. Тут подають направду знамениті страви: бурякове тартере з копчених буряків із йогуртом та сиром гауда. Там настільки смачно, що ми й досі думаємо про їхні страви. Їх домашні пасти, оленина та палтус на 100% варті витраченого часу.

Frank Brichetto Chicago is always full of adventure and things to explore, and I hope to share these great experiences with the wonderful readers of this magazine.

Summertime “Summertime, and the livin' is easy,” say the words of the famous song, and speaking of songs, let's start this month off by taking in the hopeful, jubilant refrains from The Gospel Music Festival, this year on June 1st and 2nd, at the Chicago Cultural Center and of course, Millennium Park. Chicago has long been the home of Gospel Music, and this celebration brings the very best singers and musicians together. I'm not sure if we can make the noon kickoff, but we will try mightily to hear the Elder Thomas Singers at 3:20. This inspiring group won the ChicagoMade Gospel Choir Auditions while making their way to the program, and they are not to be missed. For more information, visit – https://www.cityofchicago.org/city/en/depts/dca/ supp_info/chicago_gospel_musicfestival.html

A

fter that, some dinner, perhaps, at The Park Grill, https://www. parkgrillchicago.com/ right across Michigan Ave., where we can enjoy a delicious meal (the steak is delicious) at reasonable prices, right on the outdoor patio.

From here it's a short walk through the park to Pritzker Pavilion, for the 6pm performance

by Church Girls Rock Too! which promises to be a fun, passionate upbeat take on worship music. We can stay for the rest of the program, or maybe take our leave quietly and head home, because tomorrow is b-u-s-y busy!

Get up sleepy-head! Meet us at Millennium Park, it's time for some fresh air and exercise!

We can skip the 7am Pilates session, but the 8am Yoga, and the 9am Strength Training are calling our names, loudly. Stretch and salute the Sun, breathe deeply and regularly, move into the poses, then hold and relax. A short break, and now it's muscle building work. Be careful, and be strong, we can do this. Isn't this fun! What a great way to get revved up for the weekend's activities.

Breakfast, you say? What a great idea, let's head west and try something different, yes?

46

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Uncle Mike's Cafe, 1700 W. Grand Ave., will show us a menu with standard American breakfast fare, but because we're on an adventure, I'm having one of the Filipino dishes.

Their Filipino breakfast is the perfect balance between sweet and savory, especially after our little fitness fest. Coffee and some orange juice make it just right.

Since we're in the neighborhood, how about a nice walk north a short way, to the Do Division Street Festival?

Our lives are so rich, so full and exciting, that a mere $10.00 donation to support local elementary schools is well worth the admission. With TWO live music stages, a dedicated Family Fun area, and of course lots of food, crafts, and wares from the Street's many independent boutiques and retailers, Do Division Street, 2000 W. Division St., is a wonderful example of the best of Chicago. Wicker Park is on the north, while The Ukrainian Village and East Village are to the south, and everyone comes together here to shop, find music, gather with friends, and just enjoy the richness of this city we all share. June 1st – 3rd. http://www. do-divisionstreetfest.com/fest/ Do Fashion is a special part of this gathering, on Hoyne St., just north of Division, where Chicago models will show off the unique and powerful efforts of local designers and boutique owners throughout both days. I'm a big fan of “Chicago Made” and I and my date will be looking closely at the displays and the runway.

I'm hoping to see some of the shirts from one of the Ukrainian fashion designers in the Village. Wow, I'm almost worn out already. Let's take a stroll past a few of the Ukrainian churches and through the quiet streets, down to Tryzub. http:// tryzubchicago.com/, 2201 W. Chicago Ave., a modern Ukrainian restaurant offering culture and culinary tradition in a pleasing, modern way.

The food, of course, is amazing and satisfying, served in vibrant colors of natural food, gently cooked to perfection. What are you having? I'm in the mood for Cossack Breaded Pork Shank, which I'm happy to

share, especially if you're having the Kebobs.

Oh, yes, isn't this all just delicious? It's over too soon, but don't worry, because next week...

The world-famous Chicago Blues Fest comes to life again, and this year is special, indeed. Friday night's opening program celebrates the 65th anniversary of Delmark Records, the oldest, and truly best independent jazz and blues record label in the US (if not the world). Founder Bob Koester is now 85 years old, and this celebration is a tribute to his lifelong passion for great, American, independent music. It's also a series of musical tributes to Blues greats who have passed, from Sleepy John Estes, through Big Time Sarah and Junior Wells and more in-between.

With artists such as Jimmy Burns, Demetria Taylor and Omar Coleman playing their take on classic Blues tunes, we won't be leaving any time soon.

Saturday's headline is a tribute to Little Walter, with a host of Blues harmonica players that includes Corky Siegel, Sugar Blue and more. And on Sunday, (yes, we'll be here all three nights, come on, you have to do this with us!) the world's best and largest FREE Blues Festival concludes with the incomparable Mavis Staples. Yes, I said that. Mavis Staples. https://www.mavisstaples.com/ https://www.cityofchicago.org/city/en/depts/ dca/supp_info/chicago_blues_festival.html/ June 8th – 10th, in the Pritzker Pavillion in Millennium Park.

H

owever, the Blues Fest starts in the late afternoon, so what are we to do on Saturday? Visit the Old Town Art Fair, of course. This is another music and art filled experience that really shows the beautiful, interesting, fun and so wildly varied architecture, culture and history of our many neighborhoods.

“Voted America’s #1 Art Fair for the third year in a row,” according to ArtFairCalendar. com, on display are the works of over 250 nationally acclaimed artists, working in every conceivable medium to bring us out of our usual sensibilities and into the realms of imagination and ideas. We'll take in the garden walk, naturally, maybe you'll find a print, painting or statue that somehow is absolutely not what you were looking for but will be the exact right thing for your living room. http:// www.oldtownartfair. org/ Use the interactive map and take public transportation. Trust me, you really don't want to drive. We'll meet you at the gates where Wisconsin St., Lincoln Park West and Lincoln Ave. intersect. Don't be late! June 9th and 10th,, .

Summer is here, it's warm, it's green and lush. Come along for a different adventure at Lake Catherine, Nature Center and Botanic Garden, that encompasses 85 acres, and has its own lake, complete with waterfall (how cool

is that?). The park also has wetlands, prairie, gardens and woodlands, with walking trails, a section of the Cal-Sag trail for us cyclists, canoe and kayak rental. (Yes! Yes! Yes! I love kayaks and canoes.) There is a great variety of

wildlife, lots of reptiles, plenty of animals and birds to view. In the park, we'll think that we're many miles from the bustle of the city, but really, it's only a few. Let's spend a full day here, please? Lake Katherine Nature Center & Botanic Gardens, 7402 W. Lake Katherine Drive, Palos Heights, Illinois. http:// www.lakekatherine. org/ Let's go dancing!

What better way could there be to finish June and head into July but to head to the Spirit of Music Garden, 601 S. Michigan Ave., for the Summer Dance Program? We'll meet you after work on Thursday June 28th, and Friday, June 29th, and get some top-notch lessons, and some real practice in Brazilian Samba (Thursday) and Swing (Friday). Music is by some rather good bands, did you notice? Can you believe it's free? Oh my stars, it's almost July! Until next month, my friends, keep up your adventures!

МАНДРИ

Elvis Lives,

або У гості до Короля рок-н-ролу

“R

oad Trip” – одна з найулюбленіших розваг в світі. Особливо в Америці. Хороші дороги – тисячі миль і кілометрів – тільки вибирай, хочеш – проїдься хайвеєм, не помічаючи нічого навколо, а хочеш – зверни на U.S. Route 66 від Чикаго до Лос-Анджелеса і зупиняйся в кожному містечку на знаменитій “Mother Road of America”. В Америці хороші машини – можеш взяти напрокат будь-яку, від “Форда” до “Феррарі”. Хоча ані на тій, ані на іншій я в далеку поїздку не вирушу. Я поїду на своїй. Всю Америку – від океану до океану і від Мексики до Канади – можна проїхати вздовж і впоперек, і скрізь є дороги і хайвеї, бензоколонки і зони відпочинку, ресторани і кафе, готелі і придорожні мотелі на будь-який смак і бюджет.

“Road Trip” народився в Америці. На кожен довгий вікенд – Memorial, Labor і Thanksgiving days с 55 мільйонів американців вирушають у подорожі країною на автівці. Ми, зазвичай, їдемо в штат Вісконсин, він так схожий на наші ліси і зелені луки, на озеро Lake Geneva. Або відвідуємо штат Мічиган – дюни Сплячої Ведмедиці. Або вирушаємо в Канаду на Ніагарський водоспад чи в Сент-Луїс, щоб подивитися на “Ворота Заходу”. А ще можна з'їздити до Марка Твена, у місто Ганнібал, штат Міссурі й оглянути пам'ятник Тому Сойеру і Гекельберрі Фіннові, будинок Беккі Тетчер і “paddlesteamer” – колісний пароплав, який до цих пір ходить великою річкою Міссісіпі. Вибір величезний, але roadtrip до Елвіса став моєю улюбленою подорожжю дорогами Америки.

Ми їдемо до Елвіса

День 1 – Чикаго – Сент-Луїс

“Я люблю Елвіса Преслі” – може сказати будь-який житель планети Земля і буде правий на 100 відсотків. Проте, тільки ми, жителі Америки, можемо поїхати до нього в гості у будь-який день. Для цього потрібно всього лиш застрибнути в автівку і спрямувати свої вітрила у місто Мемфіс, штат Теннессі, де знаходиться будинок Короля рок-н-ролу під назвою “Грейсленд”. Адреса “Graceland” – місто Мемфіс, бульвар Елвіса Преслі – Elvis Presley Boulevard. Від Чикаго – це шлях у 579 миль і 8 годин 30 хвилин – як показує нам Googlemap і скромно додає: “if you drive non-stop”. Наш roadtrip зайняв три дні.

Рано вранці у п'ятницю ми виїхали із Чикаго і взяли курс на південь. Їхали годину дорогою номер I-57 S, потім трасою I-55 S. Вирішили зупинитись в ресторані “Cracker Barrel” на ланч. У ці ресторанчики – їх ціла мережа на дорогах Середнього Заходу – треба заїжджати обов'язково. Це не ресторани fastfood, там дуже смачна домашня й недорога їжа. Наприклад, картопляне пюре з котлетою, яке подається на гарячій сковорідці, а також хороші салати і супи. І дуже гарний антураж: дерев'яні столи, лавки, стільці і цікаві декорації. На стелі висять велосипеди, лижі, сковорідки, старі абажури і ще маса різних домашніх причандалів. Згідно з картами дядечка Google, через 4 години і 26 хвилин, проїхавши рівно 296 з половиною миль, ми повинні були опинитися у Сент-Луїсі. Але у нас це зайняло більше часу, тому що ми не поспішали і запланували провести у місті день, щоб спокійно подивитися Арку.

Михайло ОСИПОВСЬКИЙ – журналіст і мандрівник. Мета – подивитися 100 країн і зрозуміти, як влаштований світ. Навчався в МДУ ім. М. В. Ломоносова, Гаванському університеті на Кубі, Northwestern University в Чикаго. Автор і ведучий щотижневої радіопрограми “Vacation Magazine”, яка виходить в суботу з 12 і до першої години дня на хвилі Chicago1430 AM і в понеділок в 1:15 дня на хвилі 1240АМ. Писати за адресою info@vacationmagazine.net.

48

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Ворота Заходу Я не втримався і виліз на Арку, щоб подивився зверху панораму міста. Перед цим я прочитав у музеї, що вона була спроектована фінсько-американським архітектором Ееро Сааріненом в 1947 році. Її висота 192 метри у найвищій точці, ширина її основи також 192 метра. Будівництво одного з найдивовижніших досягнень інженерної думки і найвищого пам'ятника, розташованого на території США, велося протягом п'яти років. Сьогодні вона є символом штату Міссурі і носить назву “Gateway Arch” (або ж “Ворота на Захід”). Потім ми погуляли містом, поїли у хорошому ресторані і переночували у готелі.

День 2 – СентЛуїс – Мемфіс Рано вранці в суботу, поснідавши в готелі, ми їдемо до Елвіса. Від Сент-Луїса тією ж 55-ою дорогою до Мемфіса – 4 години і 4 хвилини, або 283.6 милі. Місто стоїть на річці Міссі-

сіпі і знаходиться на південному заході штату Теннессі. Елвіс Преслі, Бі Бі Кінг і Джонні Кеш записували свої альбоми у легендарній “Sun Studio”. І, крім того, у Мемфісі треба відвідати музичні музеї: “Rock 'n' Soul Museum”, “Blues Hall of Fame” і “Stax Museum of American Soul Music”. На ланч ми пішли у кафе “Gladys' Diner”, де спробували улюблені бутерброди Елвіса “Peanut Butter and Banana Sandwiches”, а ввечері – барбекю у ресторані “Vernon's Smoke house”. У Грейсленді ми провели дві години. В 1957 році Елвіс купив маєток “Graceland” і 13,8 акрів землі за 102 тисячі 500 доларів. Йому тоді було всього 22. Король був відданою сімейною людиною, тож спочатку він перевіз сюди своїх батьків і бабусю, перш ніж переїхав сам... “Грейсленд” став відкритим для відвідин публіки 7 червня 1982 року. Маєток відкрила колишня дружина Елвіса – Прісцилла, змінивши весь інтер'єр будинку, який щорічно відвідують 600 тисяч туристів з усього світу. Тут є, що подивитися: дискографія Короля рок-н-ролу і його золоті платівки, сценічні костюми та його автомобілі: “Чорний Ferrari” і “Рожевий Cadillac

+1954 Fleetwood Series 60”. Магазин подарунків продає сувеніри із рецептом його улюбленого арахісового масла і бутербродів з бананами. У дворі стоїть його літак, який він назвав так само, як і свою дочку – Ліза-Марі, яка була, не тільки дочкою Короля, але і дружиною Короля поп-музики Майкла Джексона. Виявляється Елвіс був близнюком – я дізнався про це тільки в Грейсленді – його брат, Джессі Гарон Преслі прийшов у цей світ мертвонародженим. Згідно з книгою Пітера Гуральніка про Елвіса під назвою “Останній поїзд у Мемфіс”, мати близнюків, Гледіс, вважала, що “коли один близнюк помирав, той, хто жив, отримував всю силу того і іншого”. Ця історія є однією з багатьох, які надають міфічну славу цій чудовій історії. Наприкінці туру ми підійшли до могили Елвіса і, стоячи поруч, відчули, що поспілкувалися з людиною, яка принесла у наш світ радість, щастя і частинку своєї душі.

День 3 – Мемфіс – Чикаго Наступного дня, у неділю вранці ми їдемо до Чикаго. Дорога додому завжди коротша. Тепер ми зупиняємося тільки, щоб перекусити у зонах відпочинку і заправитися бензином. До речі, машина, якою ми з Наташею їхали маршрутом Чикаго – Сент-Луїс – Мемфіс – Чикаго, називалася “Jaguar – type S”, 300 кінських сил і 8 циліндрів. Бензин коштував нам 150 доларів. Готель – 90 доларів за ніч і квиток у Грейсленд – 57 доларів за людину. А ще – всі три дні в дорозі – я взяв з собою диск “Greatest Hits” і ми слухали, і співали у машині пісні Елвіса Преслі.

Elvis Lives!

ДЕ КУПУВАТИ Телефонуйте “Let's Travel Now” – (877) 771-0124, або напишіть на ел.адресу: natalie@letstravelnow. us Наталі Вепринській, яка організовує подорожі дорогами Америки. Географія маршрутів – неосяжна і, маючи у своєму розпорядженні багатий досвід – 25 років в бізнесі – туркомпанія пропонує унікальні подорожі до 150 країн світу: • • • • • • • • • • • • • • • • •

Подорожі Америкою і Канадою Відпочинок для всієї родини у Мексиці та Домініканській Республіці, на Ямайці та Гавайях Круїзи на острови Карибського моря Кругосвітні подорожі На яхті – на острови Середземного моря Круїзи в Італію, Іспанію, Грецію та Францію Сходження на Кіліманджаро і сафарі в Африці Вулкани і гейзери Ісландії Гонки на собачих упряжках у Гренландії і на Алясці Гірські лижі в Америці і Канаді, Швейцарії та Австрії Лікування і омолодження душі і тіла на курортах Словенії, Італії та Чехії Захоплюючі тури у Бразилію та Аргентину, Перу і Еквадор Японія і Китай, В'єтнам і Таїланд, Філіппіни та Індонезія Весільні подорожі у Мексиці, на Таїті і Фіджі Дайвінг на островах Маврикій, Козумель, Мальдіви і Сейшели Гольф у Шотландії та Іспанії Історичні подорожі до Ізраїлю, України, Росії та Білорусії

UKRAINIAN PEOPLE June 2018

49

МІСТО Chi: мегаполіс зі стальним характером і непохитним авторитетом

Наталка Гладиш-Джуран Журналіст, оглядач на UA: Українське радіо. Закінчила факультет журналістики Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. У різні роки працювала кореспондентом Чернівецької обласної телерадіокомпанії, Чернівецької регіональної філії “5 каналу”, київського телеканалу “Сіті”.

Л

юбові з першого погляду у нас не відбулося… Що ж поробиш, таке воно Чикаго – не взяло мене в обійми і не накрило з головою. Це вам не європейські панянки і сеньйори. Тут все зовсім по-іншому. А мене, любительку міст із шармом та вишуканістю, цей факт дещо засмутив. Проте, так було лише відразу. Чикаго – особливе, непросте, і що головне, зовсім не таке, яким видається з першого погляду. Тому, у жодному разі, не робіть поспішних висновків. І, якщо порівнювати цей гігантський мегаполіс із людьми, то я б наділила його рисами впевненого, надійного, справжнього і мужнього чоловіка. Чоловіка, якого зробив мудрим досвід і загартувало життя. Ось так. Він прямо і без лестощів говорить: – “Я – ось такий. Прошу любити і поважати”. І, на мою думку, перш за все поважати. Бо якщо з приводу любові можна сперечатися, то повагу, після певного часу перебування тут, він викликає однозначно. Зовні строгий, стриманий і непафосний, внутрішньо – він наскільки багатогранний, як та книжка – треба дочитати до останньої сторінки. Утім, у випадку з Чикаго, я не певна, що та остання сторінка є. А якщо і є, то книга ця – багатотомна і осилити її зможуть лише найзавзятіші. Промисловий, індустріальний і якоюсь мірою похмурий, він і нині асоціюється (не хочу приводити те затерте порівняння, але так і є) із кримінальними авторитетами, або ж ганстерами. Місто-загадка! Чим більше я дізнавалася, тим більше хотілося знати ще. І з кожним днем перебування у Місті Вітрів перед моїми очима розвіювалася сіра димка, а чорні, коричневі і брунатні споруди ставали плямами серед яскравих полотен. Просто тут треба нишпорити самому, підкорювати самому… І лише тоді стане відомий справжній характер цього серйозного, з першого погляду, мужчини. У ньому є своя аура і свій особливий характер. Чоловічий. Свободолюбивий. Бо я переконана, що безликих міст не буває – бувають погано досліджені, а далі – справа вподобань. І, таким чином, кожне здатне залишити по собі слід, спогади і переживання.

50

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Ця розповідь-зізнання, розповідь-комплімент з’явилася кілька років тому – невимушено, легко і щиро, як посмішка одному з найвідоміших і найбільших міст на планеті… Його називають і Містом Вітрів, і Другим Містом, і Містом скла, бетону і металу, і Містом з гангстерським минулим… Отож – Чикаго! Другий за значимістю фінансовий центр Сполучених Штатів Америки (після Нью-Йорка), третій за величиною населений пункт країни (після Нью-Йорка і Лос-Анджелеса) і четвертий – у Північній Америці. Власне, тому його часто і називають “Серцем Америки”: у Чикаго зійшлися всі транспортні артерії країни – автомобільні, залізничні, канали.

Туристам на замітку! У різні роки Чикаго, як, зрештою, й інші американські мегаполіси, входило у ТОПи найдорожчих міст світу, за версіями впливових світових видань, фінансових і дослідницьких компаній. Лише в останні два роки воно дещо опустилося у таких переліках. Натомість всього три роки тому, у 2015-му, Windy City, згідно з традиційними щорічними дослідженнями експертів бізнес-підрозділу британського журналу The Economist – Economist Intelligence Unit, та швейцарського інвестиційного банку UBS, було на сьомому місці серед найдорожчих міст світу. Маючи змогу побувати у кількох

інших містах сусідніх штатів, скажу, що ціни відчутно різняться. Це стосується вартості бензину, продуктів харчування, одягу тощо. Причина цьому – податкова політика кожного окремого штату. Адже, як відомо, американська влада дозволяє представникам регіональної влади самостійно на місцях встановлювати і регулювати індекс податкових зборів, від чого і залежить кінцева ціна і, відповідно, сума щомісячних витрат. Власне, ця тема – надто обширна і, безумовно, потребує окремої статтіогляду і ґрунтовного дослідження, проте зупинюся на основних і першочергових пунктах, які не будуть зайвими для тих, хто найближчим часом планує відвідати Чикаго.

Must-see Чикаго має велику кількість паркових зон, красиву берегову лінію, тому його вважають ідеальним для піших прогулянок. Тільки так ви зможете вповні насолодитися неповторністю кожного з районів міста. А їх у Чикаго – 77 (!). Перевагою також є і те, що значна кількість пам'яток розташована досить компактно, зручно і порівняно недалеко одне від одного. Тож якщо ваш візит буде навіть кількаденним, ви встигнете побачити якщо і не все, то досить багато. До слова, Чикаго – одне з небагатьох міст Америки, яке може похвалитися красивими старими будинками. Також його називають театральною столицею, містом музеїв і рекордсменом за кількістю парків. Ну, і окремої статті заслуговують вражаючі чиказькі графіті. Це вуличне настінне мистецтво дуже часто – зовсім не вуличного рівня виконання. Мені доводилося чути, як Місто Вітрів називали музеєм вуличного мистецтва під відкритим небом. У центральній частині міста must-see локаціями для туристів, перш за все, є Navy Pier. Місце з великою кількістю розважальних майданчиків, катком, виставковим центром і величезним фуд-кортом. Та головна родзинка – знамените вінтажне колесо огляду. Наступне облюбоване туристами місце – Міленіум Парк. Тут ви побачите і відомі Хмарні ворота (Cloud Gate) або Велику чиказьку “фасолину” (The Bean), концертний павільйон унікального дизайну Джея Прітцкера, незвичайний фонтан, який поєднує світло, воду та сучасні відеотехнології – Crown Fountain і Harris Theater.

нете на карту міста, то усе зрозумієте. А от авто у Місті Вітрів – хоч і швидкий, проте не найоптимальніший вид транспорту: намагайтеся уникати поїздок центром міста у години-пік: тут бувають часті затори, парковки – дорогі, а деякі багаторівневі вулиці можуть збити з пантелику навіть досвідченого водія. І взагалі, з паркуванням машини у будь-якій частині міста існують великі проблеми. А якщо ви і побачили вільне місце для паркування, переконайтеся, що для цього не потрібен дозвіл, і що паркування не заборонене у певні години. Майте на увазі: користуватися телефоном під час водіння – заборонено, карають штрафом. Що ж стосується таксі, то у Чикаго воно – одне з найдорожчих у США. Окрім того, під час виклику вам доведеться вислухати різні авторизаційні питання, що забирає час. Тому, найзручнішими і найдешевшими є міжнародні транспортні служби Убер (Uber) та Ліфт (Lyft). Їх можна викликати та оплатити через мобільні додатки. Для цього потрібно завантажити на

Транспорт Міським транспортом, а саме автобусами та метро курує служба СТА (Chicago Transit Authority). У Чикаго – прекрасне підземне і наземне метро, яким можна дістатися до аеропорту, авто- і залізничного вокзалу та і в будьяке інше потрібне місце, відносно швидко. У тутешньому метрополітені є 8 ліній, позначених різними кольорами. Години роботи метрополітену – з 4:30 до 01:00, а червона і синя лінії працюють цілодобово. Карти з маршрутами, окрім мобільних додатків, традиційно є у кожному вагоні, а також на станціях метро. Автобуси їздять усіма основними вулицями міста. Удень – кожні 7-15 хвилин, увечері – 15-20 хвилин. Оплата за проїзд здійснюється карткою Ventra, одноразовими чи одноденними проїзними квитками, або готівкою (окрім метро). Ventra card – пластикова електронна карта, яка коштує $5. Її можна купити у магазинах, замовити онлайн, поштою, завантажити на телефон. Для економії коштів за проїзд, краще одразу вибрати опцію “pass”: один день – $10, тиждень – $28, тиждень для СТА+Расе (приміських автобусів) – $33 та місяць – $100. І такий варіант оплати – чи не найзручніший для середньостатистичного туриста, для котрого фінансовий аспект перебування знаходиться не на останньому місці. Цікаво і те, що у Чикаго практично неможливо заблукати, тому що він спроектований лініями уздовж і впоперек, так званими блоками. Коли ви гля-

телефон програму, зареєструвати себе та свою платіжну карту, з якої і буде знято необхідну суму. Додаток сам порахує дистанцію і вартість проїзду. У більшості випадків водіями є приватні особи зі своїми власними автомобілями, які вирішили підзаробити у вільний час. До речі, таким чином підпрацьовувати може кожен бажаючий, у кого є машина та американське посвідчення водія. Це може бути як основна ваша робота, так і підробіток у вільний час.

Їжа та житло Що ж стосується їжі у Чикаго, то я б назвала її типовою американською: багато смаженого і не завжди здорового, напівфабрикати і снеки тут користуються великою популярністю. Цікавим є той факт, що Чикаго називають батьківщиною хот-догів з маринованими овочами. Одні з найкращих готують у Portillo's Hot Dogs – там цікавий інтер'єр, широкий вибір і великі порції. Також, обов’язково завітайте до мережі кафе Billy Goat Tavern. Тут готують бургери з 1934 року. І вони дуже смачні. Окрім того, вас люб’язно зустріне офіціант, розкаже про кафе, про козеня і покаже фотографії на

стінах. Ну і, звісно, обов’язково треба скуштувати легендарну чиказьку піцу-пиріг. Це зовсім не означає, що гастрономічно Чикаго обмежується фаст-фудами: мегаполіс просто вражає кількістю ресторанів, кафе і барів, а поціновувачі вишуканої кухні задовольнять тут найвибагливіші смаки. Все залежить від суми, яку ви готові заплатити за відвідування таких закладів. Левову частку ваших місячних витрат займе орендна плата за житло. І залежить вона, звісно, від місця, де власне знаходиться квартира або, як говорять в Америці, рент. У середньому вартість оренди однокімнатної квартири у спальних районах Чикаго становить тисячу доларів на місяць. Якщо ж винаймати на пару з друзями чи родичами, то сума ця, відповідно буде меншою. Але, пам’ятайте: майже усі без винятку орендодавці візьмуть у вас security deposit. Це – гроші, які зберігатимуться протягом всього часу, коли ви орендуєте житло, так звана гарантія. Зазвичай security deposit дорівнює сумі однієї місячної орендної оплати. Вам його повинні повернути по завершенню контракту, за умови, що ви залишите житло у належному стані.

Розповідати можна і треба ще дуже багато і це, безперечно, тема не однієї статті. Вона – така ж безмежна і багатогранна як і саме Чикаго. Ось таким я його побачила і відчула. Все викладене мною – плід моїх вражень, побаченого і пережитого. Можливо, ця стаття-нотатка наштовхне і вас взяти до рук книгу-Чикаго, впиватися нею до останньої сторінки і сказати в продовження своє слово на адресу Windy City.

UKRAINIAN PEOPLE June 2018

51

БІЗНЕС

Люди часто кажуть, що ключем до впевненості та успіху є пофігізм. Дійсно, дуже часто до найсильніших і найпозитивніших людей ми відносимо тих, хто не заморочується. Наприклад: “О, дивись, Сьюзі знову працює у вихідні й не переймається з цього приводу”. Або “Чув, Том назвав президента компанії дурнем і все одно отримав підвищення? Чорт візьми, цей хлопець взагалі не париться”. Або “Джейсон відмінив побачення з Сінді всього за 20 хвилин. Сказав, що не збирається більше слухати нісенітниці, які вона несе. Цьому хлопцю все одно, що вона подумає”. Напевно ви знаєте хоча б одну людину, яка, відкинувши усі умовності, пішла вперед і здійснила дивовижні “подвиги”. Можливо, ви самі колись “забивали” на всі забобони і домагалися якихось нереальних результатів. Наприклад, я дуже пишаюся тим, що через якихось шість тижнів роботи у сфері фінансів кинув її, сказавши босові, що збираюся продавати поради щодо відносин онлайн. Те ж стосується рішення продати усі свої пожитки і переїхати у Південну Америку. Парився? Ні. Просто встав і зробив. Ми живемо і вмираємо, зациклені на другорядних речах і відволікаючих чинниках, які висмоктують з нас усі соки. Так жити не можна, друже. Годі шарпатися. Зосередьтеся, і ми навчимо вас тонкому мистецтву пофігізму.

ЗДОРОВИЙ ПОФІГІЗМ 7 порад із книги “Витончене мистецтво забивати на все”

ЯК ПРИПИНИТИ ПЕРЕЙМАТИСЯ ДРІБНИЦЯМИ І ПОЧАТИ ЖИТИ

2

Автор книги Марк Менсон – блогер та засновник Infinity Squared Media LLC – компанії, що займається маркетинговими комунікаціями. Менсон почав вести блог у 2009 році, а в 2016-му його аудиторія складала вже 2 млн читачів. Він пише про культуру, стосунки, життєві вибори, але у доволі прямолінійній формі – не соромлячись використовувати нецензурну лексику – як у своїх постах, так і книгах. Книгу “Витончене мистецтво забивати” можна віднести до категорії літератури про саморозвиток. Проте вона суттєво відрізняється від загальної течії. Менсон намагається зняти рожеві окуляри зі своїх читачів, які звикли ганятися за щастям, задоволенням та визнанням іншими. Чимало ідей із цієї книги ви могли вже зустрічати у “Коротко і по суті. Мистецтво визначати пріоритети” Ґрега МакКеона. Але книга Менсона – жвавіша та сповнена гумору. Вона досить “молодіжна”, тим часом як книга МакКеона видається зрілішою, а її ідеї – перевіреними часом. Почнемо з того, що забити на все вам усетаки не вдасться, навіть прочитавши цю книгу. Бо це просто неможливо. Наш мозок заточений під те, щоб увесь час чимось перейматися. Тому:

1

ПОРАДА ПЕРША: переймайтеся тим, що справді того варте

Ви напевно неодноразово бачили, як люди починають сперечатися у транспорті

52

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

чи магазині, і дивувалися, чому їх непокоять такі дрібниці. Справа у тім, що за відсутності важливіших приводів для переживання ми хапаємося за будь-який дріб’язок. Люди – це єдині істоти, які можуть спочатку перейматися і тривожитися, а потім перейматися і тривожитися через те, що переймаються й тривожаться. Не потрапляйте у цю пастку, краще економте свій час та енергію на те, що дійсно сповнене сенсу.

ПОРАДА ДРУГА: не потрапляйте у пастку “мишачого колеса гедонізму”

Те, що нас тішить сьогодні, завтра вже не тішитиме. Наша свідомість завжди вимагає більшого. Не варто ганятися лише за новими позитивними емоціями, які дарують нові речі, стосунки чи більше грошей. Те, що робить нас щасливішими, невідворотно робить потім нас нещасними, адже вранці ми прокинемось у тій самій початковій точці, вимушені бажати чогось більшого.

3

ПОРАДА ТРЕТЯ: ставте собі питання іншого характеру

Замість “Від чого ви хочете отримати задоволення?” подумайте “Заради чого ви готові терпіти цей біль?”. Без натяку на мазохізм. Як казав Джордан Елленберг у своїй книзі “Як ніколи не помилятися”: замість того, щоб думати, що б ви робили, якби виграли у лотерею, краще подумайте, чим ви будете займатися, якщо не виграєте, бо статистично це набагато вірогідніший сценарій.

4

ПОРАДА ЧЕТВЕРТА: обирайте собі правильні цінності

До поганих цінностей автор відносить насолоду, матеріальний успіх і бажання завжди бути правим та інші, що мають штучний характер, соціально деструктивні і не піддаються контролю. У свою чергу, хорошими цінностями Менсон

вважає чесність, новаторство, допитливість, благодійність, смиренність та креативність.

5

ПОРАДА П’ЯТА: не перекладайте відповідальність за власне життя на інших

Ми самі відповідальні за власні проблеми, хоч і не завжди у них винні. Щоб не плутати ці поняття, Менсон пропонує таке пояснення: провина – це минулий час, тобто вибір, який ми зробили колись, а відповідальність – це час теперішній, і, відповідно, вибір, який робимо зараз. Не варто звинувачувати усіх, окрім себе, що у вас погане життя. Це особливо стосується “елегантних жертв”, які постійно діляться у соціальних мережах “несправедливістю”. Відчуття образи і моральної правоти дає вам певний емоційний кайф, але воно ж згодом почне роз’їдати вас із середини.

6

ПОРАДА ШОСТА: натхнення приходить під час дії, як апетит – під час їди

Не сидіть без діла, робіть хоч щось, адже дія – це не лише наслідок мотивації, але й її причина. Ця вправа допомагає у боротьбі з прокрастинацією, а також може стати поштовхом для ефекту снігової кулі.

7

ПОРАДА СЬОМА: примиріться з фактом, що ви – смертні

Як колись писав Буковскі: “Ми всі помремо, геть усі. Просто цирк! Та лише через це ми маємо любити одне одного, але ж ні. Нас мучать і з нас витискають соки життєві дрібниці; нас поїдом їсть марнота”. Тож не дайте марноті себе з’їсти. Забийте на дрібниці та почніть перейматися дійсно важливими речами! https://mind.ua/

ГУМОР

СЕЗОН ВІДПУСТОК

*** – Яшо, ми з тобою таки найбільш нещасливі люди у світі!

– Елочко, ну чому ти так вважаєш?

– Ми живемо біля моря, нам навіть у відпустку поїхати нікуди! *** – Ах, я знову хочу до Парижу!

– А ви вже там були?

– Ні, але я вже хотіла. *** Екскурсовод: – У цьому ліжку спали Людовик XII, XIII, XIV, XV і Наполеон!

– Боже, – зітхає жаліслива туристка, – як же їм було тісно!

– Можна купатись у цьому місці?

– Не раджу. У річці повно крокодилів.

– А там, де вона впадає в море?

– Там можна. У тому місці всіх крокодилів зжерли акули.

*** – Я дуже вибачаюсь, але до вас причепилась нитка. Давайте я її заберу...

– Нахаба! Це мій купальник!

*** Молодята під час весільної подорожі розміщуються в каюті класу “Люкс”.

– Не могли б ви будити нас кожні три години, – звертається чоловік до покоївки, простягаючи їй долар. Дружина, проводжаючи її за двері, простягає п’ятидоларовий папірець і тихо поправляє: – Щогодини…

*** У крамниці чоловік звертається до продавчині: – Доброго дня! Мені, будь ласка, 3 ящики горілки, 50 літрів пива, 5 ящиків Мартіні й 30 пачок презервативів.

– Ось, будь ласка.

– Спасибі.

– Молодий чоловіче, зачекайте!

– Що трапилось?

– Візьміть мене з собою!

*** Гід показує скульптуру воїна без рук і без ніг: – Автор назвав цей твір “Переможець”. Голос із групи: – Можу собі уявити, як виглядав переможений.

*** Подружжя в турагенції: – Ми б хотіли відправитися в круїз.

– У різних каютах, – говорить чоловік.

– І різними річками, – додає дружина.

*** Написи на скелі біля моря: “Був тут із дружиною. Чудово!” “Був тут без дружини. Набагато краще!”

*** Мета тривалого ходіння жінки з чоловіком магазинами – довести його до такого стану, щоб він був готовий купити що завгодно за будь-яку ціну, аби ці муки припинилися. *** Подружжя летить у літаку на курорт.

– Ой! – захвилювалася дружина,– я забула вимкнути праску! Тільки б не було пожежі!

– Не хвилюйся, – заспокоює чоловік. – Я забув закрутити водопровідний кран у ванній. *** Подружжя насолоджується круїзом. Дружина занадто перехилилася через перила, і матрос, який проходить палубою, зауважує: – Обережно, пані, ви можете впасти за борт.

– Що ви втручаєтеся? – накидається на нього чоловік. – Це не ваша дружина, а моя!

*** – Петре, не знаєте, де цього року можна недорого відпочити?

– Знаю – на дивані. *** Раніше я любив літо, але потім зрозумів, що літо може бути у будь-який час року, були б гроші... Тепер я люблю гроші. *** Якщо в Одесі на стіні висить репродукція картини Айвазовського, то кімната вважається з видом на море! *** Що було вчора? Як згадати, що було вчора? Як же згадати?! А-а-а, згадав! Нарешті, згадав! Блін! Як забути? Як же забути?! *** У старовинному англійському замку бігає темними і понурими коридорами розгублений турист, що відбився від своєї групи. Раптом натикається на привида, який промовляє до нього сумним “загробним” голосом: – Я блукаю тут уже чотири сторіччя…

– Ой, як добре! То ви напевне знаєте, де тут туалет?!

*** Жінка – чоловікові: – Дорогий, я їду до мами на тиждень. Що мені для тебе зробити?

– Цього вже цілком достатньо! *** У готелі, де “будь-що для наших клієнтів”.

– У вас клопи є?

– Ні, але якщо ви побажаєте… *** Малий син підходить до батька-інженера: – Тату, а що таке “вічність” і що таке “миттєвість”?

– Вічність, синку – це час від початку робочого дня до його завершення. А миттєвість – це чотири тижні відпустки. *** Дружина – чоловіку, який збирається в круїз: – Чому ти зняв обручку?

– Та ти що, з обручкою – у таку спеку?

UKRAINIAN PEOPLE June 2018

53

СТО СУ Н К И

ПРАВИЛА ЖИТТЯ ЩАСЛИВИХ ПАР На фото: Катерина Шатик Проект: Україна. Згадати Все https://www.facebook.com/ UkraineTotalRecall Стиліст та фотограф: Ганна Бездоганна Ganna Bezdoganna

І

деальних взаємин не буває. У житті кожної пари зустрічаються складнощі і розбіжності. І все ж, у щасливих є явні відмінності від невдалих. У чому вони полягають? Розповідає журналіст Маргарита Тартаховскі. Справа не в тому, що такі пари менше сваряться. І не в тому, що партнери дуже схожі один на одного і не мають ніяких розбіжностей. Головні відмінності полягають у тому, як двоє людей бачать свої відносини і якими способами вирішують конфлікти і розбіжності. Ось шість правил щасливого спільного життя, якими діляться досвідчені фахівці з терапії сімейних пар.

1.

ВОНИ ВИЗНАЮТЬ І ПРИЙМАЮТЬ, ЩО ПОТРІБНІ ОДНЕ ОДНОМУ

Це відрізняється від поширеної позиції – бути максимально незалежним і нікого не потребувати. “Нас привчили соромитися своєї потреби у близькості і любові, хоча ці потреби закладено в нас біологічно. Проте нас часто запевняють, що потребувати іншої людини і любити її – значить бути слабким і залежним”, – каже клінічний психолог із Каліфорнійського технологічного інституту (США) Сільвіна Ірвін (Silvina Irwin). Замість того, щоб сказати: “Ти вічно зайнятий”, вони скажуть: “Мені тебе не вистачає, давай проведемо час разом” У здорових відносинах партнери дарують одне одному турботу і емоційну близькість. Як це виглядає на практиці? Сільвіна Ірвін наводить приклад: замість того, щоб сказати: “Тебе ніколи немає поруч, ти вічно зайнятий”, партнери у такій парі швидше скажуть: “Мені тебе не вистачає, давай проведемо час разом”. Другий же партнер не стане ще більше занурюватися в роботу, щоб заглушити почуття провини, а замість цього може відповісти, наприклад, так: “У мене зараз складний період. Мені здається, що я тебе постійно підводжу. Мені потрібно знати, що ти мене любиш, незважаючи ні на що”.

2.

ВОНИ НЕ ДОЗВОЛЯЮТЬ РОЗБІЖНОСТЯМ ПІДРИВАТИ ВІДНОСИНИ У більшості випадків у партнерів різняться звички, переконання, уявлення й очікування. Це стосується всього: фінансових рішень, поділу обов'язків удома, виховання дітей, емоційних переживань, хобі, стилю спілкування. “У здорових і щасливих парах партнери намагаються згладити свої розбіжності і розглядають їх просто як індивідуальні особливості, замість того, щоб сперечатися, хто правий, а хто

54

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

ні”, – каже психотерапевт Кріс Кінґман (Chris Kingman). Допомагають один одному, а не змагаються У щасливих парах партнери допомагають одне одному, а не змагаються, і обговорюють розбіжності в ході відкритого діалогу, а не суперечки. Вони не збираються визначати переможців і переможених, а налаштовані на те, щоб “перемогли” обидва партнери. Іншими словами, вони вміють використовувати свої відмінності на користь відносинам.

3.

ВОНИ ВИЗНАЮТЬ СВОЇ ПОМИЛКИ БЕЗ ВАГАНЬ

Вміють цінувати те, що у них є. “Це більше, ніж просто не боятися визнавати свої помилки. Я часто бачу, що у щасливих подружжях партнери активно прагнуть визнати свою помилку і вибачитись, якщо відчувають, що зробили партнеру боляче”, – говорить Кріс Кінґман. Справа в тому, що вони навчилися не боятися виглядати недосконалими і вразливими. Вони зрозуміли, що визнання своїх помилок не зменшує, а підвищує самооцінку і благотворно впливає на відносини. Що визнання своєї відповідальності і прояв поваги до партнера додає впевненості і приносить задоволення.

4.

ВОНИ ГОТОВІ ПОСТУПИТИСЯ ВЛАСНИМИ ІНТЕРЕСАМИ

“Мова йде про те, щоб слухати партнера, навіть коли він говорить зовсім не те, що вам хотілося б чути; про те, щоб прощати його, навіть коли він зробив вам боляче, і про те, щоб приймати його таким, яким він є , навіть коли проявляються не найкращі його якості”, – пояснює психолог і шлюбний консультант Шеннон Колаковський (Shannon Kolakowski). Це також означає, що ваші відносини завжди залишаються для вас життєвим пріоритетом,

ви ставитеся до партнера з любов'ю і повагою, завжди його захищаєте і виділяєте час для “особливих” подій і моментів.

5.

ВОНИ НАВЗАЄМ ВДЯЧНІ Й ЦІНУЮТЬ ОДНЕ ОДНОГО

“Коли вас цінують, це допомагає не відчувати себе нелюбимим або самотнім, це зближує і зцілює”, – говорить Шеннон Колаковський. Якщо ви відчуваєте, що партнер вас по-справжньому цінує, то розумієте, що він бачить ваші найкращі якості. А коли ви постійно показуєте партнеру, як ви його цінуєте, то допомагаєте йому розвивати його власні найкращі якості. Для них взаємини завжди залишаються життєвим пріоритетом. “У найщасливіших шлюбах, які мені зустрічалися, партнери вміли цінувати те, що у них є”. У них є цілі, і вони хочуть рухатися далі, при цьому вони вміють радіти вже досягнутому”, – каже Колаковський.

6.

ВОНИ НЕ ТРИМАЮТЬ ОБРАЗ

Образи отруюють відносини. Вони ростуть і множаться, починають руйнувати ваш зв'язок одне з одним. Людина починає подумки “пережовувати” образу знову і знову, і це позначається на його ставленні до партнера і спілкуванні з ним. Кріс Кінґман підкреслює, що у здорових відносинах партнери не затягують з вирішенням проблем, що виникли між ними, і роблять це у конструктивній манері. Або, якщо вони все ж вирішують взагалі не піднімати якесь проблемне питання, то дійсно прощають партнера і забувають, а не таять у собі злість. Навіть ідеальні партнери роблять боляче одне одному. Але вони підходять до вирішення проблем із розумінням, співчуттям, любов'ю і повагою, тож у результаті їх шлюб лише зміцнюється. Олена Ріпка

“Надійся на все. Не чекай нічого”: рецепт ідеального життя Американський поет, номінант Пулітцерівської премії Рон Педжетт відомий завдяки віршам, написаним до фільму “Патерсон” Джима Джармуша. Його іронічний рецепт налічує трохи більше сотні простих й універсальних, але чудових складових людського щастя, яке у кожного – своє. Поезія Рона Педжетта за останні 20 років отримала широке визнання як у фахівців, так і серед пересічної публіки, якій рідко потрапляють до рук поетичні збірки.

Його рекомендації – як розмова з другом: дотепним, людяним і нескінченно мудрим. Можливо, якісь з правил підійдуть і вам: 1. Виспись.

2. Не давай порад.

3. Стеж за станом зубів і ясен.

4. Не турбуйся ні про що, що не можеш контролювати. Не бійся, наприклад, що будівля завалиться, поки ти спиш, чи хтось, кого ти любиш, раптом помре.

5. Їж апельсин щоранку.

6. Будь доброзичливим, це допоможе стати щасливішим.

7. Змушуй пульс частішати до 120 ударів на хвилину 20 хвилин поспіль 4 або 5 разів на тиждень і роби при цьому те, що тобі подобається.

8. Надійся на все. Не чекай нічого.

9. Подбай про речі, які ближчі тобі самому. Наведи порядок у кімнаті, перш ніж зберешся рятувати світ. Потім рятуй світ.

10. Знай, що бажання бути ідеальним – можливо, завуальована ознака іншого бажання: бути щасливим, або жити вічно.

11. Затамуй погляд на дереві.

12. Скептично стався до будь-яких думок, але постарайся знайти цінність у кожній із них.

13. Одягайся так, щоб це було приємно і тобі, і оточенню.

14. Не займайся пустопорожніми балачками.

15. Кожен день учись чомусь новому (Dzien dobre!).

16. Будь ласкавим до оточення, доки їм не випаде шанс повести себе жахливо.

17. Не гнівайся більше тижня, але не забувай про те, що засмутило тебе. Тримай гнів на відстані витягнутої руки і дивись на нього, ніби це скляна куля. Потім додай його до своєї колекції скляних кульок.

18. Будь вірним.

19. Носи зручне взуття.

20. Заведи домашню тварину.

21. Не проводь занадто багато часу в натовпі.

22. Якщо тобі потрібна допомога, попроси про неї.

23. Плануй день так, щоб не доводилося поспішати.

24. Дякуй тим, хто щось зробив для тебе – навіть якщо ти їм за це заплатив; навіть якщо вони зробили щось, чого ти не потребував.

25. Не витрачай гроші, які міг би віддати тим, кому вони потрібніші.

26. Поглянь на птаху над головою.

27. Якомога частіше використовуй дерев'яні речі замість пластмасових або металевих.

28. Не чекай любові від своїх дітей. Вони дадуть її тобі, якщо захочуть.

29. Тримай вікна у чистоті.

30. Викоріни усі сліди особистих амбіцій.

31. Не використовуй дієслово “викорінювати” занадто часто.

32. Пробачай своїй країні час од часу. Якщо не можеш – їдь. Якщо втомився, відпочинь.

33. Вирощуй що-небудь.

34. Цінуй прості задоволення: від теплої води, що біжить спиною, прохолодного вітерця, занурення в сон.

35. Не впадай у депресію через те, що старієш. Так ти відчуєш себе ще старішим, що ще більше вганяє в депресію.

36. Не розмінюйся на дрібниці.

37. Насолоджуйся сексом, але не будь ним одержимий. За винятком коротких періодів у підлітковому віці, юності, середньому віці і старості.

38. Збережи своє дитяче “Я” в цілості.

39. Пам'ятай про красу, яка існує, і про істину, якої немає. Зауваж: ідея істини настільки ж могутня, що й ідея краси.

40. Читай і перечитуй великі книги.

41. Сходи на спектакль у театрі тіней і уяви, що ти – один з персонажів. Або всі відразу.

42. Люби життя.

А ВТО

ВИСТАВКИ ЕКЗОТИЧНИХ, РІДКІСНИХ ТА КОЛЕКЦІЙНИХ АВТІВОК У ЧИКАГО 2018-ГО РОКУ

настільки ж Покази рідкісних, екзотичних та просто цікавих колекційних машин пройдуть у Чикаго літом 2018 року. Зазвичай, власники тривапоказів кілька хоча праці, Дня до тривають і пам'яті Дня після починаються зазвичай, Покази, колесах. на цікаві, як і мистецтво ють і до осені. Ось кілька круїзних ночей та показів авто, які сподобаються автолюбителям будь-якого віку.

ПО ПОНЕДІЛКАХ Green Street Cruise Night

Downtown McHenry (кут Route 120 і Green Street) З 17:00 до 21:00, кожного понеділка, з 4 червня по 15 жовтня (за винятком 3 вересня). Подивіться на старовинний метал під час 10-ї річниці найбільшої і найдовшої круїзної ночі в McHenry County.

Monday Night Car Shows

Westfield Old Orchard West Lot, 4999 Old Orchard Center, Skokie, IL 60077 З 17:00 до 21:00, кожного понеділка, відкриття у День пам'яті, 28 травня – до Дня праці, 3 вересня. Події на Westfield Old Orchard Mall будуть безкоштовними. Теми варіюються від Жіночої ночі (Ladies Night) до Ночі вантажівок (Truck Night). Реєстрація для глядачів безкоштовна; 5 доларів – для машин-учасників. Для отримання додаткової інформації відвідайте сторінку http://www.mondaynightcarshows.com/events/.

ПО ВІВТОРКАХ Hillside Summer Nights

4950 Washington St., Hillside, Ill., 60162 17:00, дату не визначено Друге щорічне автошоу з класичними та сучасними спортивними автомобілями у Hillside Commons. Відвідайте веб-сайт www.hillside-il. org/our-community/summer-nights-in-thecommons/cruise-night/

56

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Plainfield Cruise Nights

Різні місця в Plainfield З 17:00 до 21:00, кожного вівторка, з 5 червня до 21 серпня (окрім 3 липня) Серед тем показу – ніч Хот-Родів, ніч Камаро, американські маслкари та багато іншого. Додаткова інформація - на http://www. plainfieldchamber.com/plainfield-cruise-night.

Summer Knights Cruise Nights

Buona Beef в Glendale Heights 305 East Army Trail Road, Glendale Heights, IL 60139. З 18:00 до 21:00, щовівторка, 15 травня – 25 вересня Для отримання додаткової інформації зателефонуйте за номером 630-539-2333.

ПО СЕРЕДАХ Cary Cruise Night

Main St. & Jandus Rd. біля Route 14 З 18:00 до 20:30, кожної середи, 6 червня – 29 серпня 2018. Серед тем показу буде ніч Корвета та ніч вантажівок.

2018 Classic Cruise Night

Braconi's Restaurant & Pizzeria 796 Royal Saint George, Naperville, Ill., 60563 З 17:00 до 21:00, щосереди, 16 травня – 12 вересня (показ 4 липня перенесено на неділю, 1 липня). Відвідайте ресторан під час 13-го сезону. Серед тем будуть: Американське графіті, ніч Кадилака та ніч Елвіса. Без комісії. Відвідайте сайт https://www.braconis.com/ для отримання додаткової інформації.

Daily Herald Cruise Nights

152 Stratford Square Mall Bloomingdale, Ill., 60108 З 17:00 до 20:00, кожної третьої середи місяця з 20 червня по 19 вересня. Сімейний захід з кульковими скульптурами, малярством, живою музикою та класичними автомобілями. Трофеї видають кожної ночі.

Park on Park

469 N. Seymour Ave Mundelein, Ill., 60060 З 17:00 до 21:00, кожної другої середи місяця з 9 травня по 12 вересня.

18-й щорічний Park on Park, що спеціалізується лише на автомобілях до 1977 року, видає найвищі автомобільні нагороди. Відвідайте http://www.parkonpark.org/ для отримання додаткової інформації.

Zion's 1st Wednesday Night Cruise

Illinois Beach and Resort Conference Center 1 Lake Front Drive, Zion, Ill., 60099 З 18:00 до 21:00, кожної першої середи місяця, за винятком шоу 4 липня: 6 червня, 1 серпня, 5 вересня. Шоу 2 травня перенесено на 16 травня. Автомобілі, вантажівки та мотоцикли вітаються. Харчування в готелі, знижки на свіжу їжу на грилі. У програмі – подарунки та автомобільні нагороди.

ПО П'ЯТНИЦЯХ Vintage Rides Night

129 West Front Street Wheaton, IL 60187 З 18:00 до 21:00, щоп'ятниці до 31 серпня Це сімейне шоу – вечірка в центрі Wheaton, на якій будуть діджеї, їжа, веселощі та автомобілі від Ford Model T до Tesla Model S.

BluesMobile Cruise Nights

Приміський парк Mt. Prospect Metra Southwest corner на Northwest Highway та Rte. 83 в центрі Mount Prospect, IL З 18:00 до 21:00, щосуботи, починаючи з 12 травня до кінця вересня.

BluesMobile Cruise Nights, що включає в себе показ класичних автомобілів, живу музику та подарунки, у 2018 році відзначає свою 13-річницю.

Friday Night Cruise In at The Lodge on 64

41W379 Rt. 64 Wasco, IL З 18:00 до 21:00, кожної п'ятниці до 28 вересня Найкращі автомобільні нагороди та подарункові сертифікати дозволяють зробити цей показ конкурентоспроможнішим. Авто, вантажівки та мотоцикли вітаються.

ПО ЧЕТВЕРГАХ Antioch 2nd and 4th Thursday Night Cruise

Cuda's Bar & Grill 27045 Grass Lake Rd, Antioch, IL 60002 З 18:00 до 21:00, кожен другий і четвертий четвер місяця.

Meadows Cruise Night

Meadows Christian Fellowship 2401 Kirchoff Rd., Rolling Meadows, IL 60008 З 17:00 до 20:00, щоп'ятниці, 25 травня – 7 вересня. Сімейний захід з їжею на грилі, морозивом та тематичними ночами.

Barrington Cruise Night

Downtown Barrington 208 S. Cook St., Barrington, IL 60010 З 18:30 до 21:00, кожен четвер з 7 червня по 30 серпня. Для отримання додаткової інформації відвідайте сторінку http://www.barrington-il. gov/whats-new/upcoming-events/-curm-6/cury-2017.

Geneva Classic Car Show

Kane County Courthouse Parking Lot 100 S 3rd St, Geneva, IL 60134 З 18:00 до 20:00 у липні і серпні Автомобільні колекціонери демонструють свої машини, а глядачі танцюють під музику 50-х років та голосують за улюблені марки та моделі. Для отримання додаткової інформації відвідайте сторінку http://www.genevachamber. com/classic_car_show.php.

Southside Cruisers

Щочетверга Mama and Me Pizzeria, 18219 Dixie Highway Homewood Ill., 60430 З 18:00 до 20:00, перший захід – 17 травня. Безкоштовне барбекю для водіїв, призи за найкращий автомобіль, жива музика. Відвідайте сайт http://www.southsidecruisers.com/ для отримання додаткової інформації.

3131 Main St, East Troy, WI 53120 З 16:00 до 21:00 з Дня пам'яті до Дня праці Для отримання додаткової інформації відвідайте сторінку http://www.gussdrivein. com/cruisenights.php або зателефонуйте (262) 642-2929.

Supercar Saturday

Дві змінні локації: The Promenade, Bolingbrook (6 травня, 1 липня, 2 вересня) та Arboretum, South Barrington (3 червня, 5 серпня) З 16:00 до 21:00, кожної першої суботи місяця до Дня праці. Відвідайте Supercarsaturdays.com для отримання додаткової інформації. У програмі будуть різні теми, від класики до екзотики.

Frankfort Car Club Cruise Night

Перетин вулиць Kansas and White Downtown Frankfort, Ill., 60423 Вперше організована в 1976 році, ця тематична круїзна ніч, яка вимагає пожертвування кошиків для їжі, проводиться щочетверга з 17 травня по 13 вересня 2018 (окрім 30 серпня). Відвідайте сайт Frankfort Car Club або зв'яжіться з Ларрі Ловеном (708-519-0115) для отримання додаткової інформації.

Saturday Night Cruise Night в Gus's Drive-In

ПО СУБОТАХ Lombard Cruise Nights

Поруч з вулицями St. Charles та Main З 18:00 до 22:00, 9 червня – 25 серпня Жива музика доповнює лики класичних автомобілів на цій сімейній круїзній ночі. Третій випуск Kids Corner пропонує безкоштовні виступи або ігри з 18:00 до 21:00.

Lowell Lions Club Mill Street Car Cruise

Lowell, Ind., на Mill Street та Commerical Ave З 17:00 до 21:00, кожної першої суботи місяця – до жовтня.

ПО НЕДІЛЯХ Rise & Drive

Collectors' Car Garage Rear lot, 2500 W. Bradley, Chicago, Ill., 60618 З 20:00 до 23:00, кожної першої неділі місяця до 1 жовтня 2018 Rise & Drive, який для святкування четвертої річниці переїхав з Soldier Field на Collectors' Car Garage, зібрав суперкари, екзотичні машини, маслкари та колекційні автомобілі. У програмі – безкоштовна кава та розпродаж їжі. Підготував Олег Погайдак

Morris Cruise Night

47 E. Washington St., Morris IL 60450 З 18:00 до 21:00, кожної другої суботи місяця з 9 червня по 13 жовтня Як повідомляють організатори, 17-й сезон показу Morris Cruise Night переміститься з понеділка на суботу. Це одна із найбільших благодійних подій в Grundy County. Щомісячна зустріч збирає сотні класичних автомобілів та тисячі глядачів. Для отримання додаткової інформації відвідайте веб-сайт http://www. morriscruisenight.com/.

UKRAINIAN PEOPLE June 2018

57

А ВТО

2018 JEEP WRANGLER очолив список позашляховиків

Олег Погайдак

Я

кщо деякі дні можна назвати кращими за інші, то день подорожі з Jeep Wrangler – найкращий. Додайте до цього божевільний стрімкий рельєф, перший теплий сезон та бруд і ви дізнаєтесь, чому 2018 Jeep Wrangler Rubicon – це один з найдосконаліших позашляховиків у світі.

2018

Wrangler JL був перероблений уперше за десятиліття. Виробники поєднали в ньому всі 77 років історії, щоб зробити американську ікону доступнішою для глобальної аудиторії, яка бажає володіти потужною машиною як для бездоріжжя, так і для траси. І це спрацювало: у березні було продано рекордну кількість джипів Wrangler. Зовнішні зміни є ледь помітними, але значними: додано більш загнуті семигранні решітки і закруглені кути на даху і капоті для поліпшеної аеродинаміки. Автомобіль став майже на 4 дюйми довшим і на 2,4 дюйма ширшим, а використання легкого алюмінію дозволило скинути вагу автомобіля на 200 фунтів. Зокрема, вага передніх дверей зменшилась на 17 фунтів (до майже 45), щоб одна людина змогла з легкістю їх зняти. Три нові силові агрегати вивели Wrangler в економічно ефективнішу епоху, включаючи 2-літровий турбонаддувний чотирициліндровий гібрид із 48-вольтовою батареєю. Не турбуйтеся, пуристи: турбонаддув із 270 кінськими силами та новою восьмишвидкісною коробкою-автомат, що обертає 295-фунтовий крутний момент, краще, ніж 260-фунтовий крутний момент у зворотному двигуні V-6 Pentastar.

Pentastar має технологію запуску/зупинки для економії палива на холостому ходу, що допомагає йому досягати 20 миль/галон, що на 2 милі/ галон вище, ніж у його попередника. Випуск дизельного V-6 призначений на 2019 рік. Тепер вам знадобиться набагато менше часу, щоб перетворити всесезонний позашляховик на літній пляжний автомобіль. Переднє лобове скло тримається на чотирьох болтах замість 28 у моделі JK, тож вам буде потрібно всього півтори години, а не півдня, як раніше.

58

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Незважаючи на великий простір для модифікації, в тому числі настроюваний інформаційний кластер, м’які накладки, кнопку стартера, 8,4-дюймовий сенсорний екран з Uconnect (одна з кращих інформаційно-розважальних систем на ринку) з Apple CarPlay або Android Auto і понад 75 передових систем допомоги водіям, Wrangler JL є королем позашляховиків. Новинка 2018 року, Rubicon поставляється з 33-дюймовими шинами (замість 32-дюймових шин у вихідній моделі), а крила підняті до 35 дюймів. Шини тієї ж висоти, а також дорожній просвіт у 10,9 дюйма, дозволять вам проїхати швидкою, але мілководною весняною річкою поміж скель. За даними Jeep, новий Wrangler зможе проїхатись навіть по 30-дюймовій воді. Ми проїхались через величезні калюжі, після чого піднялись 30-градусним підйомом з вибоїнами. Завдяки системі Rock-Trac та новому електронному відсічному валику, ми занурювалися у водойми і виринали, розбризкуючи бруд у всі боки, але впевнено просуваючись вперед. Стабілізатор поперечної стійки важливий із двох причин: натискати кнопку набагато легше, ніж самостійно від'єднувати його, і він обмежує рух кузова у дорозі. Далі йшли валуни і скелі. На цій ділянці кожне колесо робило свою справу. Рубікон повзає, як павук, кожне колесо працює незалежно, щоб максимально зчепитись і подолати наступну перешкоду. Але шини та вміння водія все ж важливі, тому не варто сподіватись, що кожен може просто сісти в джип і їхати куди заманеться. Один водій зміг застрягти у Сахарі з усесезонними шинами.

НАЙМАЄ НА РОБОТУ

ВОДІЇВ З CDL CLASS A - OTR SOLO 55-65 C/MI - OTR TEAM 70 C/MI - REGIONAL $1750/WEEK - LOCAL $25/HR - ОПЛАЧУЄМО - ВСІ МИЛІ, СТОПИ, ЕКСТРА ПІКАПИ - ВИ ОТРИМУЄТЕ СВОЮ ЗАРПЛАТУ ЩОТИЖНЯ

ЗАПРОШУЄ НА РОБОТУ

МЕХАНІКІВ - ОПЛАТА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЗНАНЬ І ДОСВІДУ

ДЛЯ ДОДАТКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЗВОНІТЬ 630.376.6373 EXT. 5

Л І Т Е РАТ У Р Н А СТО Р І Н К А

Прилетіла ластівочка

Головний “герой” роману – “Щедрик”, прадавня слов’янська колядка, якій дав життя Микола Леонтович, і яка ось вже понад сто років, завдяки хору Олександра Кошиця, мандрує світом у тисячах виконаннях як “Різдвяний гімн дзвоників” (Carol of the Bells). Проте мало хто в світі здогадується, що ця колядка Пітера Вільговського – аранжування твору українського композитора, смерть якого досі залишається нерозгаданою. У травні, у видавництві “Нора друк” побачить світ моя нова книжка “Прилетіла ластівочка”. Це досить несподівана для мене книжка, адже це – роман про життя, любов і трагічну загибель від рук більшовицького агента композитора Миколи Леонтовича, чия мелодія ось вже понад сто років лунає по всьому світі як різдвяна колядка “Кєрол оф зе Белз”. Але ж це наш український Щедрик! Ірен Роздобудько

Микола Дмитрович Леонтович (1877-1921) – композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог, фольклорист, автор обробок українських народних пісень. Народився у селі Монастирок Брацлавського повіту Подільської губернії в сім’ї сільського священика Дмитра Леонтовича. Закінчив духовну семінарію, працював учителем музики і співів у сільських школах, зокрема вчителював на Донбасі у залізничній школі. Після революції 1905 року переїхав на Поділля, де в м. Тульчині викладав музику в жіночому училищі для дочок сільських священиків. Під час УНР розпочав діяльність диригента і композитора. Після приходу до Києва більшовиків деякий час працював у музичному комітеті при Народному комісаріаті освіти, викладав у Музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка, працював у Народній консерваторії. У січні 1921 року, перебуваючи на гостинах у батька, загинув від рук вбивці за загадкових обставин. Таємниця злочину зберігалася понад 80 років. Офіційною версією вбивства вважався “петлюрівсько-розбійний” напад. Лише наприкінці ХХ-го століття стало можливим частково відкрити завісу таємниці вбивства композитора. Проте, заангажованість пропагандистської машини радянських часів не дає точних відомостей загибелі генія до нинішнього дня.

…Як гадаєте, про що говорили Каїн з Авелем коли один другого на смерть прирік?.. Ніхто про це знати не може… А я знаю. … Я лежав під дверима тієї кімнати. І, звісно, не міг заснути. Ще б пак! Я знаходився так близько від свого бога! І люто заздрив тому, хто говорив з ним до самого ранку. Говорив з ним – а не зі мною! Мов сторожовий пес, я нашорошував вуха, аби не пропустити жодного слова, яке чулося з-за дверей. О, знаю, що мало хто зверне увагу на цей факт, свідком якого я був: вони говорили. Говорили до ранку... Про що? Про що взагалі говорять кат і жертва? І навіщо говорити, якщо вони робили свою справу без слів і так швидко, що найсвітліші йшли у безвість миттєво. Я дослухався і тремтів, немов був присутнім на останньому суді. Суть бесіди зводилася до багатьох речей, але головним чином до того, що мій хазяїн намагався навернути Миколу Дмитровича до своєї віри у світову революцію. У те, в що вірив сам.

60

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

У те, за що пролив багато крові. Чужої і своєї. Що більше я слухав, тим дивніше відчуття переповнювало мене: говорячи про майбутній устрій світу, Рябков ніби боявся, що композитор повірить йому. Адже в такому разі йому доведеться поступитися місцем, адже його бог – партія, цінувала Леонтовича більше, ніж його, Рябкова! І послала умовити й улестити, спокусити славою, грошима, пільгами, пайками і посадами. Замість того, аби просто прикінчити десь у підворітті. Я наважився трохи прочинити двері, аби бачити співрозмовників бодай одним оком. І побачив! Леонтович і Рябков сиділи на соломі, постеленій на підлозі біля ліжка, перед ними на рушнику стояла кварта горілки, чарки, лежав окраєць хліба. На металевому бильці висіли скинута амуніція і шкірянка. Вони посміхалися один одному, мов два товариша. Але, що більше я слухав, тим більший страх охоплював мене – слова і посмішки не мали до цієї розмови жодного стосунку.

- …я знав, чого ви хочете ще тоді, коли ви вперше прийшли до мене в Києві. Ви запропонували роботу, а хотіли забрати душу.

Рябков підвівся, відійшов до вікна. Зробив знайомий жест – швидким і непомітним рухом розгорнув аркушик з кокаїном, швидко вдихнув, потер носа, зробив вигляд, що кашляє.

– Я не диявол, а ви не месія… – промовив хрипло, – мені ваша душа ні до чого. Можете лишити її собі. А от навернути вас на путь істинний я мушу!

– Ну то й ви для мене – не месія, – посміхнувся Леонтович. Рябков заговорив гарячково, але подружньому.

– Ви нині заблукали, Миколо Дмитровичу. Ви не розумієте своєї вигоди. Вам дадуть посаду. Гроші. Все, що забажаєте. Хочете капелу – буде капела. Червона капела! Певно, доза почала діяти, адже голос зірвався на істеричний шепоток, в якому вчувалася – можу заприсягтися! – заздрість.

– Зізнаюсь: я вас слухав тоді, в шістнадцятому! В університеті. Пам’ятаєте той концерт? Я, до речі, не збирався туди йти. У мене ідіосинкразія щодо мистецтва. Я визнаю лише логіку. Залізну логіку, за якою будується світ. А музика, література, картинки – маячня. Усім цим лише затьмарюють розум.

Леонтович здивовано здійняв брови.

– Пояснити? Мої батьки були поведені на всьому “пре-чу-до-во-му”, – він здригнувся від відрази, ніби оцту сьорбнув. – Так вони говорили, коли бачили чи чули щось, на їхню думку, гідне уваги. Вони привчали мене до того “пречудового”, як дресирувальник привчає болонку ходити на задніх лапках і танцювати вальс. Так, так! Не повірите, але я грав на піаніно з п’яти років під наглядом вихователя – сухотного німця, котрий ставив мої пальці “в розтяжку” так, ніби вони були гумові. А ще у мене був вчитель малювання, до якого не доходило, що на світі існують дальтоніки – і не було гіршого покарання, коли ми виходили “на пейзажі”. Батьки дали мені все, що вважали за потрібне. Він надривно засміявся.

– А чим я не послідовник вашого Христа? Я покинув їх і пішов за партією! Чи не так вчить Біблія?

– Апостоли залишали батьків на Волю Божу – а це вища довіра. Ви ж покладаєтесь на волю вашої партії. А що вона зробила з вашими батьками? Вони живі?

– Це не має значення, – просичав Рябков. – Я відрікся від них заради більшого! Те більше – світова революція – єдина справа, важливіша за всі інші. Кроїти старий світ, мов ганчірку – і при цьому не бути ані дияволом, ані святим! Що може бути кращим?! Робити реальність. Робити людей щасливішими! Ось цими руками. Він простягнув обидві руки в повітрі. Кінчики пальців тремтіли. Чортихнувся, зронив руки, вдаривши себе по колінах.

– А ваша музика… Ваша проклята музика… Чотири ноти!!! Він, мов божевільний, заходився по кімнаті.

– Так не мусило бути! Я витрачав нерви, сили, кров, життя! А ви, ви, ви, попівський син, селюк, ви, який ніколи не мали пристойного пальто, завоювали світ без жодного пострілу! І партію завоювали… Мою партію! Рябков налив чарку і без перерви налив і випив другу.

– Я вас ненавиджу… – промовив хрипло. – Проте, якщо вже на те пішло, готовий бути вашим учнем. Я нашорошив вуха і почув відповідь: – Учнів і без вас вистачає. Але не моїх. Композитор кивнув на ікону в кутку спальні: – ЙОГО! І вони ще прийдуть. І спитають за кожну пролиту краплину крові… Рябков зареготав: – Ви дійсно в це вірите? Заходив кімнатою, потираючи руки: – А чому ж ці учні не прийшли і не врятували вашого бога? Чому від хреста не відбили, якщо їх так багато, га? Він низько схилився над вухом Леотновича: – А хто прийде врятувати вас?! Він склав руки рурочкою, загигикав, гукаючи в темряву: – Агов! Агов! Де ж ваші апостоли?! Злякалися? А, може, віри в них замало? А ми… – він люто стиснув кулак, – ось які! Скажуть – “бий!”

– будемо бити! Скажуть – “вмри!” – помремо! Всі, як один. Це – закон! Немає нічого вищого!

– Справедливість – вища за закон. А любов – вища за справедливість.

– Любов... Він зайшов в темний кут (я знав, що в цю мить він знову нюхає свій рятівний порошок), а потім заговорив, немов божевільний або хворий.

– Ви сказали – любов? Ви, той хто позбавив мене любові, смієте говорити про любов?!!

– Любові не можна позбавити. Вона або є, або немає. Вона не дається і не відбирається!

– “Любов є Бог”? Я про це чув. Але, оскільки я в Бога не вірю, для мене любов – матеріальна! – він зареготав, мов навіжений. – І вона потребує певних дій! І, прошу вас, пане професоре, не кажіть, що ви мене не розумієте. Адже і ви не без гріха. Спокусили власну ученицю… Рябков реготав і продовжував говорити, ковтаючи слова, його гарячкова скоромовка перемішалася з нервовою гикавкою.

– Колись я приніс вам їжу, як данайці, що принесли свої дари до Трої. І ви повірили мені.

Навіть посадили за свій стіл, як от нині! От через цю вашу інтелігентську довірливість ви всі згинете. По одинці! І ніхто не прийде. Ніхто. Агов! Де ваші апостоли?! Я здригнувся, лежачи на підлозі, закляк там захололий, мов небіжчик. Рябков знову нахилився над самим вухом композитора.

– Чому, чому, чому ви такий важливий для них? – з відчаєм сказав він.

– Для них? – в голосі Леонтовича пролунала іронія.

– Для… нас! Що ви зробили? Що ви зробили такого, чого не зробив я?! Чергування чотирьох нот у певній закономірності – звичайна математична модель! За що вас боятися?! Це ви мусите боятися за власну шкуру! На страху і владі тримається світ.

– Ви програєте, – спокійно відказав Леонто-

вич. – У всьому, що ви робите, немає любові. Ті, хто вірять у справедливість, страху не мають.

– Облиште ці попівські проповіді. Ви – ідеаліст і романтик. Ваш час закінчився. Я знав цей його стан, ці переходи від поблажливого сміху до нападів люті. І небезпеку, що ховалася за ними. Рябков говорив тихо аби не розбудити інших. Але той шепіт був страшніший за крик.

– І ваша музика нікому не потрібна. Власне, як і релігія. Ми зруйнували церкви – і ніхто не пручався. Тому що натомість ми будуємо фабрики. Заводи. Їдальні. Все, що потрібно людям. А їм потрібно працювати і їсти. Будувати світле майбутнє! Він підвищив голос.

– А вам в цьому майбутньому пропонують владу і славу. Агов! Ви мене чуєте, Миколо Дмитровичу?! Партія любить вас. Ви потрібні партії. Кажіть: ви з нами? Не доводьте до гріха.

– Ви, пане Іване, давно грішник, – всміхнувся Леонтович. – І ваші нові закони – гріх. Хоча ви й переписали їх з Біблії, чи не дослівно. Наївна хитрість неофітів. Але вас викриють…

– Хто? І чим? – гмикнув Рябков, – Ми виростимо нове покоління, котре не знатиме релігії. У нього буде лише одна віра – в комунізм!

– …і колись від вас не лишиться нічого – тільки чорна пляма, як… як квадрат Малевича. Він посміхався тією лагідною і безборонною посмішкою, яка підкорила зал на тому давньому київському концерті.

– …можливо, ви будете гратись в свою страшну гру з підміною понять і далі. Можливо, роками, можливо десятиріччями. Але ви не врахували одну важливу річ: маятник ніколи не зупиняється у відхиленні. З такою ж силою він летить у зворотному напрямку. Ви, як математик, мусите це знати. Рано чи пізно він гойднеться в інший бік і знесе все, що ви встигнете набудувати. І зупиниться, застрягши в руїнах, на золотій середині – в рівновазі і гармонії. Але, гадаю, й до того вас викриють! І знаєте, чим? Він зробив паузу, на яку Рябков не наважився відгукнутися. Я так само завмер, очікуючи на щось неймовірно важливе. Певно і мене, і мого патрона в ту мить обуяв однаковий священний трепет.

– Мистецтвом! Воно вам непідвладне. Ані музика, ані література. Так, звісно, ви матимете придворних митців. Будете ламати їх так, як от зараз намагаєтеся зробити зі мною. А вони… вони сміятимуться з вас, адже ви не зможете зрозуміти те, що написане між рядків. А потім над вами сміятиметься світ, адже навчиться розшифровувати палімпсести – те, на що ви не здатні, адже безграмотні і бездушні. А ті, хто наважиться – теж підуть, як ви кажете, “в розход”. Він знову посміхнувся – і посмішка та осяяла кімнату, немов туди влетів ангел.

– Думаю, така доля спіткає і вас… – тихо додав Леонтович. – Зрадників не шкодують. Проте… те, що давно мертве – померти не може. Будете, мов, Агасфер… Я похолов, завмер.

– Замовкніть! Замо… Рябков кинувся до амуніції. Пролунав постріл.

UKRAINIAN PEOPLE June 2018

61

У К РА Ї Н С Ь К А К У Х Н Я

Юлечка Кулич Відразу мушу зізнатись, що я не кухар за професією, але, як і більшість українських господинь, стараюсь потішити свою родину та гостей чимось особливим і смачненьким.

Ліниві голубці Багато діточок, а часом і дорослих, не надто люблять капустяні листочки на класичних голубцях. Альтернативою, у такому випадку, будуть ліниві голубці, або як їх ще називають – капустяники. Капуста, пропущена крізь м'ясорубку або дрібно шаткована, надасть особливого приємного смаку і, головне, не буде дратувати. Тарілка з лінивими голубцями завжди буде порожньою. Крім того, їх можна готувати в тандемі з класичними голубцями, якщо залишились серединки головок, храбустики та готова начинка. Тоді все просто: капусту крізь м'ясорубку, змішати із залишками начинки, формувати кульки і готувати в одному баняку з голубцями. Смачно й ощадливо! Для приготування потрібно: пів капустини, цибулина та морквина, 500600 гр м'яса або фаршу, півлітра відвареного рису, баночка різаних помідорів, півсклянки сметани, сіль та спеції. Приготування: М'ясо перемолоти на фарш. Цибулину нарізати, морквину натерти на буряковій тертці. Капусту дрібно нашаткувати. Всі овочі потушкувати у невеликій кількості олії. Далі овочі пропустити крізь м'ясорубку та змішати із рисом та фаршем. При потребі вибити до начинки яйце. Все акуратно вимішати і приправити сіллю та спеціями. На дно вогнетривкої посудини нарізати крупною соломкою морквину і цибулину. Далі викласти дрібно нарізані помідори. Формувати биточки довільного розміру. Готові голубці залити сметаною. Готувати протягом 1,5-2 годин у печі при температурі 200 градусів. Подавати зі сметаною або грибною підливою.

62

June 2018 UKRAINIAN PEOPLE

Шпарагівка у сметанці Літо у повному розпалі! Сезон збору раннього урожаю розпочато. Тож прийшла пора готувати легкі та смачні страви з овочів. Шпарагівка у сметанці буде дуже доречною, адже не вимагає особливих кулінарних знань, готується швидко, а смакуватиме і на щодень, і на свята. До того ж, для кожної господині є можливість проявити свої кулінарні здібності: стручкова квасолька файно компонується з будь-якими овочами, крім того, до неї пасуватиме шпондерок та часничок. Тож уперед, готуємо шпарагівку зі сметанкою! Я використала: стручкова фасоля 500гр, помідор, морквину, 2-3 зубці часнику, півсклянки сметани та зелень. Приготування: шпарагівку перебрати, обчистити хвостики та порізати на невеликі шматочки. Відварити у підсоленій воді майже до готовності (приблизно 5-10 хвилин). Моркву натерти на "буряковій" тертці, зелень дрібно посікти. У невеликій кількості олії пасеруємо моркву. Додаємо відціджену квасолю. Тушкувати 5-7 хвилин. Присмакувати сіллю та перцем. Помідор обдати кип'ятком та зняти шкірочку, порізати кубиками. Часник розчавити ножом та дрібно нарізати. Помідори, часник та зелень додати до шпарагівки. Далі сметанка. Тушкувати ще 5 хвилин. Готову квасольку можна подавати як окрему страву, або компонуючи, з м’ясними додатками. До шпарагівки файно пасуватиме тушкована індича печінка чи язик у сметані.

Індича печінка смажена

Приготування печінки у багатьох господинь займає купу часу та нервів: то вона тверда, то вона гірка... Пропонуємо завжди вдалий рецепт, а приготування ! займе не більше 20 хвилин! вогонь для швидкого обсмажування Ось головні правила: 1. Великий рення скоутво для льні пате й гріті розі но і. 2. Печінку треба смажити на силь ві. Шматочки будуть соковиті та ніжндко, ринки, яка не дасть витікати соко шви е дуж ити смаж о обох боків. Тобт иСмажити не більше 5-7 хвилин з твердою. 3. Солити страву слід напр перетримана на вогні печінка буде іб кінці приготування. універсального рецепта. Цей спос Тож готуємо індичу печінку згідно ку. печін чу теля чи чу куря готуючи й приготування можна використати, ля, борошно 2-3 ст. л., олія для Вам потрібно: Печінка індича, цибу смаження, сіль спеції. льно обрізати від прожилок та проПриготування: Печінку слід рете за допомогою серветки. Кожен ушити ини мити, порізати на шматочки. Обс Смажити на розігрітій олії по 2-4 хвил шматочок обмокнути в борошно. ороду кришкою. Якщо шматочків багасков чи лю з кожного боку, не накриваю . Під кінець смаження додати цибу то, тоді смажити у декілька прийомів ю та меленим перцем. Потушкувати сілл нарізану півкільцями. Присмачити ву або з овочевим гарніром.

5-7 хвилин. Подавати як окрему стра

У К РА Ї Н С Ь К А К У Х Н Я

Литовський холодний борщ буряк – 3-4 шт. кефір – 1 літр яйця – 5-8 шт. огірки – 2-3 шт. цибуля – 1 шт. зелена цибуля – 1 пучок кропу – 1 пучок оцет або лимонна кислота сметана ПРИГОТУВАННЯ: 1. Буряк миємо й варимо у шкірці приблизно 40 хвилин. Воду зливаємо і заливаємо буряк холодною водою. Залишаємо остигати. Після охолодження знімаємо шкірку. Шкірочка буде зніматися дуже легко. Нарізаємо очищений буряк дрібними кубиками і складаємо в каструльку.

2. Відварюємо яйця, чистимо, нарізаємо кубиками. Якщо буряк досить великий, беремо приблизно по 2 яйця на 1 буряк. Якщо буряк невеликий, то і яєць беремо менше.

3. Нарізаємо кубиками свіжі огірки.

4. Нарізаємо цибулю і зелень. Всі складники додаємо в ємність з підготовленим буряком.

5. Заливаємо овочі холодним кефіром. Додаємо сіль і оцет. Залишаємо на годину-дві в холодильнику. Можна подавати відразу, проте краще дати настоятися. Перед подачею в тарілку з холодничком покладіть ложку сметани. Це і смачно, і виглядає дуже апетитно. Замість кефіру можна заливати овочі водою. У селах досі іноді готують холодник на домашньому кисляку. Зберігати такий буряковий холодник можна кілька днів в холодильнику. Він не зіпсується, бо в ньому є природні консерванти – сіль і кислота (оцет або лимонна). Найчастіше овочеву нарізку тримають окремо, заливаючи буряковим настоєм тільки перед подачею. Однак холодник виходить набагато смачнішим, якщо він настоявся, всі складники дали в нього свій сік і самі вже просякли. Ще одна порада – буряк краще не відварювати, а запікати у фользі. Так він збереже більше вітамінів.

Цепеліни – традиційна страва литовської кухні. Але про те, як приготувати цепеліни, прекрасно обізнані і домогосподарки Білорусі, України, Швеції, та деяких інших країн. Страва нагадує великі картопляні галушки, в які закладається різна начинка. Назву ця страва отримала завдяки своїй формі, яка нагадує відомі дирижаблі.

Цепеліни з м’ясом, найсмачніша страва з Литви! ЦЕПЕЛІНИ З М’ЯСНИМ ФАРШЕМ Щоб готові цепеліни щільно трималися і не розвалювалися, вибирайте крохмалисті сорти картоплі. Якщо коренеплоди мають невисокий вміст крохмалю, додайте 1-2 столові ложки сухого. Складники: • Фарш – 500 г. Можна використовувати свинину, яловичину, будь-які інші сорти м’яса.

• Картопля – 2 кг. Відбирайте немолоду картоплю, в ній міститься більше крохмалю.

• Лимонна кислота – 1/3 ч.л • Сало – 150 г • Петрушка – 1 пучок • Кріп – 1 пучок • Цибуля – 3 штуки • Сметана – 200 г • Крохмаль картопляний – 150 г • Сіль • Перець чорний мелений Приготування: 1.Нарізати одну цибулину дрібними кубиками. З’єднати її з фаршем, поперчити, посолити і перемішати.

2. Натерти на найдрібнішій тертці приблизно 1,3 кг картоплі.

3. Додати до натертої картоплі лимонну кислоту і перемішати. Це допоможе масі не темніти, поки готуються інші продукти.

4. Злити рідину з картоплі через сито і дати постояти їй 15 хвилин.

5. Решта картоплі почистити і відварити до готовності цілком.

6. Злити воду. Зробити пюре.

7. Змішати натерту і варену картоплю, додати крохмаль, посолити і перемішати.

8. Сформувати з картопляної маси коржі.

9. На середину кожного коржика викласти начинку,

сформовану у вигляді валика.

10. Защипнути коржик і покатати його в руках, щоб виріб був довгастим без швів.

11. Обваляти коржі в сухому крохмалі (не дуже сильно).

12. Закинути вироби у киплячу підсолену воду і варити 20 хвилин на малому вогні.

13. Сало нарізати кубиками й обсмажити.

14. Дві цибулини нарізати кубиками і додати до сала. Смажити, поки цибуля не зарум’яниться.

15. Додати сметану, перемішати і обсмажити ще 5 хвилин.

16. Відварені цепеліни викласти у форму для запікання або товстостінну каструлю. Залити їх підливою зі сметаною.

17. Запікати 10 хвилин при температурі 200 градусів.

18. Посипати готові цепеліни дрібно нарізаною зеленню. Це базовий рецепт цепелінів. Таким же чином можете готувати й інші види цієї страви, змінюючи тільки різні начинки. СИРНА НАЧИНКА ІЗ ЗЕЛЕННЮ • Сир – 200 г • Петрушка – 0,5 пучка • Кріп – 0,5 пучка • Часник – 2 зубчики • Сіль Приготування: 1. Розімнути сир виделкою.

2. Петрушку і кріп нарізати якомога дрібніше.

3. Змішати сир і зелень, посолити за смаком, можна додати подрібнений часник. Якщо начинка здається занадто сухою, можна додати до неї трохи густої сметани. ГРИБНА НАЧИНКА • Свіжі печериці – 1 кг • Цибуля ріпчаста – 150 г • Масло вершкове – 100 г (Замість вершкового можна використовувати олію.)

• Сіль.

• Перець чорний мелений. Приготування: 1. Гриби нарізати кубиками. Обсмажити на вершковому маслі або олії до потемніння.

2. Цибулю нарізати кубиками. Обсмажити на олії до золотистого.

3. Змішати цибулю і гриби, посолити і поперчити за смаком. Начинка готова. РИБНО-ЯЄЧНА НАЧИНКА • Філе хека – 300 г • Яйця – 3 шт.

• Цибуля ріпчаста – 2 • Зелена цибуля – 2 шт.

• Петрушка – 1 пучок.

• Сіль • Перець • Лавровий лист – 1 шт.

• Перець запашний горошком – 3 шт.

• Масло рослинне – 50 мл. Приготування: 1. Яйця відварити круто і натерти на грубій тертці.

2. Рибне філе нарізати на шматки і відварити до готовності у підсоленій воді з перцем горошком і лавровим листком.

3. Видалити кістки і розім’яти рибу виделкою або пропустити її через м’ясорубку.

4. Ріпчасту цибулю нарізати дрібними кубиками й обсмажити на олії до золотистого кольору.

5. Додати рибу і обсмажити на маленькому вогні, помішуючи, 3-4 хвилини.

6. Зелену цибулю і петрушку дрібно нарізати.

7. З’єднати зелень, рибу, яйця, посолити і поперчити, перемішати. Начиняти цепеліни можна чим завгодно: із будь-якими начинками вони виходять дуже смачними. Головне – не забувати про достатню кількість крохмалю, який дуже важливий для приготування цієї страви.

UKRAINIAN PEOPLE June 2018

63