Noah Ark 2021-5 Ukrainian

№5’2021

Æóðíàë äëÿ ïëåêàííÿ òà ïîøèðåííÿ äëÿ ïëåêàííÿ òà ïîøèðåííÿ õðèñòèÿíñüêèõ ³äåàë³â ñ³ì’¿ õðèñòèÿíñüêèõ ³äåàë³â ñ³ì’¿.

Çàñíîâàíèé ó 1990 ðîö³ Âèõîäèòü 6 Çàñíîâàíèé ó 1990 ðîö³. Âèõîäèòü 6 ðàç³â

íà ð³ê íà ð³ê.

Æóðíàë âèõîäèòü óêðà¿íñüêîþ ³ ðîñ³éñüêîþ âèõîäèòü óêðà¿íñüêîþ ³ ðîñ³éñüêîþ ìîâàìè ìîâàìè.

Íί ÊÎÂ×Åà ÊÎÂ×Åà ïîòðåáóº âàøî¿ ìîëèòîâíî¿ âàøî¿ ìîëèòîâíî¿

³ ìàòåð³àëüíî¿ ï³äòðèìêè ï³äòðèìêè.

Привіт!



ͳ

Ðîìà



Îñ³íü

Ç ïèòàíü ô³íàíñîâî¿ ï³äòðèìêè íàøîãî

Ç ïèòàíü ô³íàíñîâî¿ ï³äòðèìêè íàøîãî ñëóæ³ííÿ, îôîðìëåííÿ ïåðåäïëàòè, ïåðåäïëàòè, ïóáë³êàö³¿ ìàòåð³àë³â çâåðòàéòåñÿ ìàòåð³àë³â çâåðòàéòåñÿ

äî ðåäàêö³¿ ðåäàêö³¿.

Íàøà àäðåñà: Íàøà àäðåñà:

Ðåäàêö³ÿ æóðíàëó Ðåäàêö³ÿ æóðíàëó Íί ÊÎÂ×Åà ÊÎÂ×ÅÃ

à/ñ 18, ì Äóáíî, 35604, Óêðà¿íà 18, ì. 35604,

òåë òåë. (097) 613-9040 613-9040

e-mail: contact@noyivark org

e-mail: contact@noyivark.org

www www.noyivark org noyivark.org

â³äïîâ³äàëüíèé ðåäàêòîð Ìàð³ÿ Ëåâöåíþê àð³ÿ Ëåâöåíþê

ïåðåêëàä ç ðîñ³éñüêî¿ ïåðåêëàä ç ²ðèíà Êîñòþ÷åíêî Êîñòþ÷åíêî

ë³òåðàòóðí³ ðåäàêòîðè Îëåíà Ãàðìåëü Îëåíà Íàä³ÿ Äîëÿ

àðò-äèðåêòîð ³ðà Ôåñÿíîâà Ôåñÿíîâà

õóäîæí³é ðåäàêòîð Òåòÿíà Êó÷åð Òåòÿíà

ãîëîâíèé ðåäàêòîð ³êòîð Êóçüìåíêî



Æîðà

Íà ïåðø³é ñòîð³íö³ îáêëàäèíêè:

Íà ïåðø³é ñòîð³íö³ îáêëàäèíêè:

Äàâèä Ì , 9, Áðàíñâ³ê, ÑØÀ Ì., ÑØÀ

Ôîòî ³ç ñ³ìåéíîãî àðõ³âó Ôîòî ³ç ñ³ìåéíîãî àðõ³âó.

Ïðè ïåðåäðóêó ìàòåð³àë³â ïîñèëàííÿ ïåðåäðóêó ìàòåð³àë³â ïîñèëàííÿ

íà Íί ÊÎÂ×Åà îáîâ’ÿçêîâå îáîâ’ÿçêîâå.

Ïðîñèìî íàä³ñëàòè íàì îäèí íàì îäèí

ïðèì³ðíè ïðèì³ðíèê ê ïóáë³êàö³¿ ïóáë³êàö³¿.

© Íί ÊÎÂ×ÅÃ

 Çíàéøîâñÿ ãðèá. Áîãäàí Ï., 7,Ìèêîëà¿âêà, Óêðà¿íà

Знайомтесь: Давид М., 9, Брансвік, США

Всім привіт. Мене звуть

Давид, мені дев’ять років. Я

мешкаю у Сполучених Штатах

Америки, штат Огайо, місто

Брансвік. Живу з батьками та двома братами: Даниїлом (шість

років) і Антоном (три роки), і нам ніколи не доводиться

нудьгувати.

Як Давид не нудьгує, читай на с. 22.

Ïèø³òü íàì, Ïèø³òü íàì, íàäñèëàéòå ñâî¿ ìàëþíêè íàäñèëàéòå ñâî¿ òà ôîòîãðàô³¿ íà àäðåcó: íà àäðåcó: Íί ÊÎÂ×Åà Íί ÊÎÂ×Åà à/c 18, ì Äóáíî 18, ì. Äóáíî 35604, Óêðà¿íà 35604, Óêðà¿íà å-mail: contact@noevark org contact@noevark.org noyivark.org noyivark.org

 Íàéóëþáëåí³øå çàíÿòòÿ ë³òîì çáèðàòè âåëèê³ áóêåòè êâ³ò³â. Êîæåí õîò³â ç íèìè ñôîòîãðàôóâàòèñÿ.

ðà ¿ íà

 Де зимують ананаси — Àíàíàñè, êîëè òåïëî, ðîñòóòü íà

äåðåâàõ, à êîëè ðîáèòüñÿ õîëîäíî, ïîâåðòàþòüñÿ â ìàãàçèíè.Òèìîô³é, 6 ðîê³â

Ïðèâ³ò, Ðÿáóíüêî! — ×èì öå òè òóò ×èì öå òè òóò çàéìàºøñÿ?

ß

âæå âñòèã ³ — âæå âñòèã ³ äî ð³÷êè çá³ãàòè, äî ð³÷êè ³ íà ëóç³ áàáîê ³ íà ëóç³ áàáîê ïîãàíÿòè ïîãàíÿòè.

Тишко і реп’ях

Âçàãàë — Âçàãàë³-ò³-òî, î, ì³ã áè ³ ì³ã ³ äîïîìîãòè äîïîìîãòè.

À òå, ùî òè — À òå, ùî òè íà ëóç³ áóâ, ÿ é ëóç³ ÿ é òàê áà÷ó. Ïîãëÿíü, òàê Ïîãëÿíü, ñê³ëüêè êîëþ÷îê íà êîëþ÷îê íà ñîá³ ïðèí³ñ! ñîá³ Ùîá — êàðàòè òèõ, õòî íå ëþáèòü õòî íå ïðàöþâàòè :) ïðàöþâàòè.

Îââà! — Îöå òàê! Òè áà, ÿê³ ÷³ïê³! ÿê³ ÷³ïê³!

Ö³êàâî, — íàâ³ùî ëîïóõîâ³ íàâ³ùî òàê³ êîëþ÷³ êâ³òè?

À ùå ùîá — À ùå çàõîïëþâàòè íîâ³ òåðèòîð³¿.

Öå ÿê? — Öå ÿê?

Ó êîëþ÷êàõ — êîëþ÷êàõ õîâàºòüñÿ íàñ³ííÿ.

Äîçð³âàþ÷è, âîíî — âîíî ÷³ïëÿºòüñÿ ñâî¿ìè êîëþ÷êàìè ÷³ïëÿºòüñÿ êîëþ÷êàìè äî øåðñò³ òâàðèí àáî îäÿãó äî øåðñò³ òâàðèí àáî îäÿãó ïåðåõîæèõ ³ òàê ìàíäðóº ïî

ïåðåõîæèõ ³ òàê ìàíäðóº ïî ö³ëîìó ñâ³òó.

Îò — ÿê³ õèòð³ ÿê³ ðîñëèíè!

À ÿ ÷óëà, ùî — À ÿ ÷óëà, ùî ñòåáëà é ëèñòÿ ñòåáëà é ëèñòÿ ìîæíà äîäàâàòè ìîæíà äî ñóï³â òà äî òà ñàëàò³â!

Òàê! — Êîëþ÷êè — öå ïðîñòî öå á³äà äëÿ äëÿ ôåðìåð³â!

Àëå â — Àëå â ëîïóõà ëîïóõà-ð-ðåï ’ ÿõà º åï’ÿõà º é áàãàòî êîðèñíèõ é áàãàòî êîðèñíèõ âëàñòèâîñòåé.

Ç êîðåíÿ, — Ç êîðåíÿ, íàïðèêëàä, âèãîòîâëÿþòü ðåï ’ ÿõîâó ðåï’ÿõîâó îë³þ, ÿêà ÿêà ÷óäîâî çì³öíþº âîëîññÿ âîëîññÿ.

Ñàìå òàê, — Ñàìå òàê, Ðÿáóíüêî. Ãîëîâíå, Ãîëîâíå, çíàòè êîðèñí³ çíàòè âëàñòèâîñò³ ðîñëèíè âëàñòèâîñò³ ðîñëèíè ³ ïðàâèëüíî ¿õ ³ ïðàâèëüíî ¿õ çàñòîñîâóâàòè çàñòîñîâóâàòè.

À ëèñòÿ — À ëèñòÿ çàñïîêîþº á³ëü.

Кінна прогулянка

Перше правило

верхової їзди: підходь і сідай з лівого боку коня.

Прочитай літери на лівій стороні кожного

коня — і ти дізнаєшся

одну особливість характеру

цієї тварини.

Кучерява крона

При заточуванні кольорових олівців залишається хвиляста стружка. Використовуючи олівцеву стружку, спробуй зробити осінню картину.

Малювати

контур можна ручкою, тонким маркером або фломастером.

Тобі знадобляться

 олівці з кольоровою

дерев’яною оболонкою

 стругачка

 аркуш білого картону

 клей ПВА

смужка на краю

ця опиниласясмужка назовні.

Порядок виготовлення

1. Намалюй на картоні контур дерева.

2. Розфарбуй стовбур.

3. На гілки замість листочків наклей стружку від олівців.

4. Також зі стружки можна зробити «траву»

під деревом. Ще можеш прикрасити свою картину дрібною кольоровою крихтою від грифеля. Для цього

змасти клеєм поверхню аркуша і зверху посип крихтою. Зачекай, доки клей висохне, і струси надлишки крихти, піднявши аркуш вертикально.

Кольорова

залишаєтьсястружкилише з одного боку. Розташовуй шматочки стружки на картині так, щоб

Як ти

Кожної тварі по парі

Коли Бог звелiв побудувати

корабель, Ной не думав, що

будiвництво триватиме 120 рокiв.

Говорити i продовжувати

будувати

Áуде потоп, — сказав Бог Ноєвi.

— Пiднiметься вода? —

запитав Ной.

— Так, пiднiметься вода й пiде дощ.

— Дощ?

Ной не знав, що таке дощ. Ранiше

дощiв не було, земля зрошувалася

росою.

— Уся земля вкриється водою, навiть найвищi гори, — сказав Бог.

— Навiть гори? — перепитав Ной.

— Потрiбно побудувати

корабель, — сказав Бог.

— А корабель не потоне, коли пiде дощ?

— Якщо правильно

побудувати —

не потоне.

гадаєш, скiльки рокiв було Ноєвi, коли почався потоп?

А. 500.

Б. 600.

В. 650.

Г. 750.

— А може, замовити корабель

у професiоналiв? Вони знають, як будувати кораблi.

— Ти теж впораєшся з цим завданням, Ною.

— Я будуватиму корабель?!

— Так, — сказав Бог. — Це буде найбiльший корабель у свiтi. Вiн матиме три палуби.

— Три палуби?

— Щоб помiстилися тварини та птахи.

— Навряд чи вони там усi помiстяться…

— А всiх i не потрiбно. Вiзьмеш

по однiй парi з кожного виду диких тварин i птахiв.

— Великим тваринам буде тiсно!

— Вiзьмеш їхнiх дитинчат.

— А свiйських тварин? — запитав Ной.

— Свiйських вiзьмеш по сiм пар кожних, — вiдповiв Бог.

— Доведеться заготовити

багато корму та їжi.

— Так, i не забудь узяти води, — нагадав Бог Ноєвi.

— А що станеться з людьми?

— Кажи всiм, що наближається потоп i для того, аби врятуватися, їм треба припинити чинити зло.

— I вони послухаються?

— Нi.

— Але хто-небудь урятується?

— Нi.

— Нiхто з людей не врятується?

— Нiхто, окрiм тебе, дружини, трьох твоїх синiв та їхнiх жiнок.

— А навiщо ж тодi говорити

про це людям, якщо вони

не послухаються?

— Аби вони знали, що їх чекає.

— Говорити й знати, що нiхто не врятується?

— Так, говорити й не втрачати

надiї, — сказав Бог. — Це важко, Ною! Але ти сам зрозумiєш, чому так потрiбно робити.

Ной будував корабель 120 рокiв.

— Наближається потоп. Кожен із вас зможе врятуватися на кораблi, який я будую, — повторював Ной. — Облиште чинити зло!

Та його нiхто не слухав, а

корабель, який вiн будував, називали ковчегом.

Почався потоп. Пiшов дощ, i вода почала пiднiматися.

Вода вкрила всю землю понад найвищi гори…

А Ной, його родина, тварини

й птахи розмiстилися на трьох палубах ковчега та врятувалися

вiд води потопу.

Знаєш, скiльки

днiв та ночей iшов дощ пiд час потопу?

А. 40. Б. 80. В. 100. Г. 120.

Дощ ущух. Ковчег зупинився на горi Арарат. Земля почала просихати.

Кінська сила

Коні можуть спати лише чотири години

на добу. І при цьому добре почуватися.

І з ніг не падати. Бо… вони можуть спати

стоячи! Але сни до них приходять тоді, коли вони лягають.

Âідомо, що

видатний фізик

із Сербії на

ім’я Нікола Тесла теж

міг спати лише чотири

години на добу. При

цьому він не тільки

був здоровим, але ще

й творив винаходи

у галузі фізики. Одначе

тобі в домашніх

умовах повторювати

його експерименти не

варто. Сон — то така

солодка річ (солодша від

цукерок), від якої діти

не можуть відмовитися.

Бо всі вони уві сні ростуть! Хочеш бути дорослим — спи!

Смугасті коні

Ці кремезні створіння

з великою головою і

довгими ногами мають

У

коней дуже цікаві очі!

Великі, гарні, вони бачать все довкола і навіть у темряві. Їм видно не лише те, що відбувається

ліворуч і праворуч, але й те, що коїться позаду, — завдяки панорамному зору.

коня

щільне й коротке хутро, а от хвіст та грива в них довгі-предовгі. Забарвлення ж хутра буває різним: сіре або коричневе, біле чи

чорне. Трапляється й смугасте — чорно-біле. Таких коників називають зебрами.

Коні — травоїдні тварини і досить залежні від води. Вони можуть довго обходитися без неї, а потім випити одразу тридцять літрів.

Домашні коні дуже швидко звикають до людини і часто потерпають від того,

Маленькі коники, їх ще називають лошатка, зводяться на ніжки одразу

по народженню. Вони можуть бігати та стрибати вже через кілька хвилин після того, як уперше розплющили очі. Цьому, звісно, можна тільки позаздрити.

що та не приділяє

їм належної уваги.

Тому конячка може образитися всерйоз і надовго.

Любителі музики

Коні великі меломани!

Вони люблять спокійну

музику (можуть слухати

її годинами) і вміють

розрізняти емоції господаря — коли він сумний, злий чи веселий.

Ось такі вони уважні та мають такий тонкий слух!

Вік коня встановлюють

за його зубами. А таке поняття, як «кінська сила», говорить про те, скільки коней може замінити той чи інший механізм. Коні багато працюють. Вони дуже потрібні на полях у сільському господарстві, при перевезенні вантажу (справжнісінькі логісти), у спорті. А ще їзда на конях може бути

лікувальною — вона корисна при багатьох захворюваннях. Такий вид лікування називають іпотерапією.

З історії України відомо, що коней дуже любили запорозькі

козаки. Вони люб’язно

називали цих тварин друзями. Козак власне й

був козаком, коли мав коня.

Є у коней і чимало ворогів: вовки, собаки

та інші хижаки. Але й без друзів коні не можуть обійтися. Тому

на волі збираються в

табуни, а серед людей мріють про товариша, напарника, з яким

зможуть працювати й відпочивати.

Кому в Туреччині мож н а на все?

Багато хто вважає, що

для подорожей потрібен

час та чималі гроші. Але

насправді відкривати «нові

світи» можна й у вихідні.

ªàâ³àêîìïàí³¿, òàê çâàí³ low cost çâàí³ cost

ïåðåâ³çíèêè, ÿê³, äî ÿê³, äî

â ìåíå áóëî ÷³òêå óÿâëåííÿ â ìåíå ÷³òêå óÿâëåííÿ ïðî Òóðå÷÷èíó, àëå ïðî àëå ïîäîðîæ ðîçáèëà âùåíò ïîäîðîæ âùåíò

óñ³ ìî¿ ñòåðåîòèïè ïðî öþ ìî¿ ñòåðåîòèïè ïðî öþ êðà¿íó êðà¿íó.

Àëå ñòðèâàéòå, óñå çà Àëå ñòðèâàéòå, óñå çà ïîðÿäêîì!

íàñåëåííÿ: òóò ìåøêຠíàñåëåííÿ: ìåøêàº

ï ’ ÿòíàäöÿòü ì³ëüéîí³â ï’ÿòíàäöÿòü ì³ëüéîí³â

ëþäåé Ñòàìáóë óí³êàëüíèé ëþäåé. óí³êàëüíèé

ùå é òèì, ùî ïîëîâèíà ùå é òèì, ùî ïîëîâèíà

éîãî ðîçòàøîâàíà éîãî ðîçòàøîâàíà

â ªâðîï³, à ïîëîâèíà à ïîëîâèíà —

â À糿, ³ îìèâàºòüñÿ â³í â ³ îìèâàºòüñÿ â³í

îäíî÷àñíî äâîìà ìîðÿìè: îäíî÷àñíî äâîìà Ìàðìóðîâèì òà ×îðíèì òà ×îðíèì.

ïðèêëàäó, ïåðø³ äâàäöÿòü

ïðèêëàäó, äâàäöÿòü

êâèòê³â íà ðåéñ ïðîäàþòü çà

êâèòê³â íà ïðîäàþòü çà

äîâîë³ íåâåëèêó ö³íó

äîâîë³ íåâåëèêó ö³íó.

Îò ìè é âõîïèëè ò³ êâèòêè ìè é âõîïèëè ò³ êâèòêè

äî Ñòàìáóëà Íå ñêàæó, ùî äî Ñòàìáóëà. Íå ñêàæó, ùî

Ìè ïðèëåò³ëè äî Ìè ïðèëåò³ëè äî Ñòàìáóëà âñüîãî çà äâ³ âñüîãî çà äâ³ ãîäèíè.  àåðîïîðòó ÿ ãîäèíè.  àåðîïîðòó ÿ âïåðøå çóñòð³â æ³íîê ó âïåðøå æ³íîê ó ÷àäð³ öå òàêå ÷îðíå — öå òàêå ÷îðíå ïîêðèâàëî, ÿêå õîâຠò³ëî ïîêðèâàëî, ÿêå õîâຠò³ëî ç ãîëîâè äî í³ã ãîëîâè äî í³ã.

Áàãàòî õòî äóìàº, ùî Áàãàòî õòî äóìàº, ùî Ñòàìáóë º ñòîëèöåþ º ñòîëèöåþ Òóðå÷÷èíè, îäíàê í³. îäíàê í³. Ñòîëèöÿ Òóðå÷÷èíè Ñòîëèöÿ Òóðå÷÷èíè — Àíêàðà. Àëå Ñòàìáóë Àíêàðà. Àëå — öå ñïðàâä³ ³ñòîðè÷íå òà öå òà êóëüòóðíå ñåðöå äåðæàâè. Ðîçòàøîâàíèé íà áåðåãàõ Ðîçòàøîâàíèé íà ïðîòîêè Áîñôîð, â³í ïðîòîêè â³í òàêîæ º íàéá³ëüøèì òàêîæ º ì³ñòîì çà ÷èñåëüí³ñòþ çà

Галата-музей

Ç àåðîïîðòó äîáðàëèñÿ Ç àåðîïîðòó

äî ïëîù³ Òàêñ³ì ðåéñîâèì äî ïëîù³ Òàêñ³ì ðåéñîâèì àâòîáóñîì, à çâ³äòè à çâ³äòè —

ï³øêè äî îðåíäîâàíîãî ï³øêè äî îðåíäîâàíîãî ïîìåøêàííÿ. Íà á³ëáîðäàõ ïîìåøêàííÿ. Íà

ó Ñòàìáóë³ íåìຠó íåìàº

ðåêëàìè, à ëèøå ôîòî ðåêëàìè, à ëèøå ïåðøîãî ïðåçèäåíòà Òóðå÷÷èíè Àòàòþðêà. — Éîãî òóò øàíóþòü ³ ëþáëÿòü, Éîãî òóò øàíóþòü ³ ëþáëÿòü, àäæå â³í ïðîâ³â ðåôîðìè â àäæå â³í ïðîâ³â â êðà¿í³ ³ çðîáèâ ¿¿ ñó÷àñíîþ êðà¿í³ ³ ¿¿ ñó÷àñíîþ äåðæàâîþ ç ðîçâèíåíîþ ç åêîíîì³êîþ åêîíîì³êîþ.

Не всі жінки ходять у чадрі — частіше можна зустріти дівчат у хіджабах.

Босфор — не просто потік посеред міста, це частина справжнісінького моря з солоною водою та дельфінами.

Ìè ïîñåëèëèñÿ â ïîñåëèëèñÿ â ³ñòîðè÷íîìó ðàéîí³ ì³ñòà ì³ñòà á³ëÿ Ãàëàòñüêî¿ âåæ³ Ãàëàòñüêî¿ âåæ³. ßê Ïàðèæ óï³çíàþòü çà ßê óï³çíàþòü çà Åéôåëåâîþ âåæåþ, òàê âåæåþ, òàê Ñòàìáóë çíàíèé çàâäÿêè çíàíèé çàâäÿêè Ãàëàòñüê³é Ãàëàòñüê³é.

Господарі міста Ïðîáèðàþ÷èñü

íåòðÿìè íåòðÿìè ì³ñòà, íà êîæíîìó ðîç³ òà ì³ñòà, íà êîæíîìó òà ñõîäàõ çóñòð³÷àëè êîò³â. ñõîäàõ êîò³â. Âîíè òóò ïî÷óâàþòüñÿ òî÷íî Âîíè òóò ïî÷óâàþòüñÿ òî÷íî á³ëüø ñâî¿ìè, í³æ òóðèñòè. á³ëüø ñâî¿ìè, í³æ òóðèñòè. ² êîæåí ì³ñòÿíèí ââàæຠêîæåí ì³ñòÿíèí ââàæຠñâî¿ì ñâÿòèì îáîâ’ÿçêîì ñâî¿ì ñâÿòèì íàãîäóâàòè òàìòåøí³õ íàãîäóâàòè òàìòåøí³õ êîòèê³â.

çà ïîðîìîì ³ âèõîïëþþòü çà ïîðîìîì ³ âèõîïëþþòü øìàòêè õë³áà ïðÿìî ç ðóê øìàòêè õë³áà ïðÿìî ç ðóê.

Базар солодощів ϳñëÿ â³äâ³äèí ïàì ’ ÿòîê ϳñëÿ â³äâ³äèí ïàì’ÿòîê ñòàðîãî ì³ñòà ìè ïîäàëèñÿ ñòàðîãî ì³ñòà ìè ïîäàëèñÿ íà ªãèïåòñüêèé ðèíîê íà ªãèïåòñüêèé ðèíîê.

Îââà: òóò á³ëüøå ëþäåé, Îââà: òóò á³ëüøå ëþäåé, í³æ ó âñ³õ òóðèñòè÷íèõ í³æ ó âñ³õ òóðèñòè÷íèõ ì³ñöÿõ! Íà ðèíêó ìè ì³ñöÿõ! Íà ðèíêó ìè êóïèëè íàéñìà÷í³ø³ êóïèëè íàéñìà÷í³ø³

Ó ñóáîòó ìè ï³äíÿëèñÿ Ó ìè ï³äíÿëèñÿ íà Ãàëàòñüêó âåæó, ³ àæ íà âåæó, ³ àæ äóõ ïåðåõîïëþâàëî â³ä äóõ ïåðåõîïëþâàëî â³ä êðàºâèäó: êóïîëè ìå÷åòåé, êðàºâèäó: êóïîëè ìå÷åòåé, ìîñòè íàä Áîñôîðîì, ìîñòè íàä äàõè äðåâí³õ áóä³âåëü…

äàõè äðåâí³õ

Ñïóñòèâøèñü, ðóøèëè ðóøèëè Ãàëàòñüêèì ìîñòîì äî Ãàëàòñüêèì ìîñòîì äî

ò³º¿ ÷àñòèíè ì³ñòà, äå ò³º¿ ÷àñòèíè äå ðîçòàøîâàíèé ïàëàö ïàëàö Ðîêñîëàíè òà íàéñòàð³ø³ Ðîêñîëàíè òà íàéñòàð³ø³

ìå÷åò³ Ñòàìáóëà: Áëàêèòíà ìå÷åò³ Áëàêèòíà

ìå÷åòü òà Àéÿ Ñîô³ÿ ìå÷åòü òà Àéÿ Ñîô³ÿ.

ß ãàäàâ, ùî òî ëèøå ó ß ãàäàâ, ùî òî ëèøå ó

Ëüâîâ³ ìîæóòü áóòè òàê³ ò³ñí³ Ëüâîâ³ ìîæóòü òàê³ ò³ñí³

âóëè÷êè é çàêàïåëêè À í³, âóëè÷êè é çàêàïåëêè. À í³, ïîìèëÿâñÿ: ó Ñòàìáóë³ âîíè ïîìèëÿâñÿ: ó âîíè çíà÷íî âóæ÷³ òà ãóñò³øå çíà÷íî òà ðîçòàøîâàí³.

Ùîâå÷îðà ìè ïëàâàëè íà ìè ïëàâàëè íà ïîðîì³, àáè ïîìèëóâàòèñÿ ïîðîì³, àáè ïîìèëóâàòèñÿ ïðèçàõ³äíèì íåáîì: òîä³ ïðèçàõ³äíèì íåáîì: òîä³ âîíî íàáóâຠíàäçâè÷àéíèõ âîíî íàäçâè÷àéíèõ êîëüîð³â â³ä ðîæåâî- — â³ä ðîæåâîáëàêèòíîãî äî ñ³ðî- áëàêèòíîãî äî ñ³ðîçîëîòîãî. Ïîðîìè, äî çîëîòîãî. äî ðå÷³, öå çâè÷àéí³ñ³íüêèé ðå÷³, öå çâè÷àéí³ñ³íüêèé âèä òðàíñïîðòó, ÿêèì ëþäè âèä òðàíñïîðòó, ÿêèì ëþäè äîáèðàþòüñÿ íà ðîáîòó íà ³ ç ç ðîáîòè.

Íà ïîðîì³ òè ìîæåø Íà ïîðîì³ òè ìîæåø ñòîÿòè ïðîñòî íåáà é ñòîÿòè ïðîñòî íåáà é ñïîñòåð³ãàòè, ÿê ñîíöå ñ³äຠÿê ñîíöå ñ³äຠçà êðó÷³ Ñòàìáóëà Ãîäóâàòè çà êðó÷³ Ñòàìáóëà.

÷àéîê, ùî äåñÿòêàìè ëåòÿòü ùî äåñÿòêàìè ëåòÿòü

òóðåöüê³ ñîëîäîù³: ïàõëàâó ñîëîäîù³: ïàõëàâó ç ô³ñòàøêàìè, ðàõàò-ëóêóì, ðàõàò-ëóêóì, ñóõîôðóêòè… Íåîäì³ííî Íåîäì³ííî ñêóøòóé, ÿê áóäåø ó ñêóøòóé, ÿê ó Ñòàìáóë³ À ùå òàì ÷àâëÿòü Ñòàìáóë³. À ùå òàì ÷àâëÿòü àðîìàòíèé ñ³ê ç ãðàíàò³â ñ³ê ç ïðÿì³ñ³íüêî ó òåáå íà î÷àõ ïðÿì³ñ³íüêî ó òåáå íà î÷àõ. Íåä³ëÿ, ÿê â³äîìî, ÿê â³äîìî, âèõ³äíèé äåíü Äëÿ òóðê³â âèõ³äíèé äåíü. Äëÿ òóðê³â — òåæ. Óñ³ çàêëàäè é ìàãàçèíè òåæ. Óñ³ çàêëàäè é ìàãàçèíè çà÷èíåí³ À ìè ïî÷àëè çà÷èíåí³. ìè ïî÷àëè çáèðàòèñÿ äîäîìó. äîäîìó.

pixabay.com

нових

Дідусь —

онучатам

Анатолій Бабачук

Ïодивіться лише, Як тут сонячно-сонячно: На городі цвіте, Посміхається соняшник!

Діти в захваті всі, Бо дива відбуваються: Він за сонечком вслід Цілий день повертається!

І повчає дідусь Онучат спостережливих: «Наше сонце — Ісус…

Нам за Ним треба стежити…»

Mushrooms from the picture

Once upon a time there was a painting that hung in Ka’s room. It had the edge of a forest on it. Ka wanted to take the painting off her wall to move it, but it was stuck. She looked behind it to see why and saw that the forest in the picture kept going. She stepped into the forest and

saw that there were mushrooms on the ground. Ka picked some delicious mushrooms for dinner and stepped back into her room. She left the painting where it was. “It might as well stay where it is since the forest already grew there.”

Victor Krotov

Для лінивих

ßкщо ти не любиш очищати

фрукти від

шкірки та кісточок —

тобі сподобається саме гранаділа!

Щоб їсти —

достатньо її промити

та розрізати навпіл.

І потрохи смакувати

начинку чайною

ложечкою, як десерт.

Гранаділа

готують десерти та коктейлі.

Плід з цяточками

Гранаділу ти не зможеш виростити у себе вдома. І, напевне, не кожен зможе вирушити на Гаваї, до Мексики, Камбоджі чи Колумбії, де росте ця екзотика.

Але ти можеш купити її в супермаркеті. В такому разі обирай плід, шкірка якого вкрита

темними цятками. Це означає, що він стиглий.

Желе

Зовні гранаділа схожа на маракас. На смак — як желе з достиглих дині, аґрусу та ківі, з кислинкою та дрібним їстівним насінням.

Руслана Петрушко

ЗДОРОВ’Я!

Фрукти, які ти куштуєш вперше, можуть викликати алергію. Будь обережним.

Не з’їж надто багато.

Найчастіше з гранаділи

М’яч великий товстобокий

Я і сам полюбляю, і всім, особливо дітям, раджу заняття з фітболом.

kS* 0 "(9._ * 2%#.0S_ ~0.1+ " `02%,."1<*()

Ô³òáîë öå — ñêîðî÷åííÿ â³ä ñêîðî÷åííÿ â³ä âèðàçó «ô³òíåñ âèðàçó ç ì ’ ÿ÷åì» Ïðàâäà, öåé ì ’ ÿ÷ ì’ÿ÷åì». öåé ì’ÿ÷ îñîáëèâèé, ð³çíèõ êîëüîð³â îñîáëèâèé, ð³çíèõ êîëüîð³â ³ ð³çíî¿ âèñîòè âèñîòè.

Ô³òáîë ï³äáèðàþòü äëÿ Ô³òáîë äëÿ êîæíî¿ ëþäèíè ³íäèâ³äóàëüíî êîæíî¿ ëþäèíè ³íäèâ³äóàëüíî. Ïðàâèëî òàêå: òðåáà ñ³ñòè òàêå: ñ³ñòè

íà äîáðå íàêà÷àíèé ô³òáîë, íà íàêà÷àíèé

³ ÿêùî íîãè ñòîÿòü ïîâíîþ ³ ÿêùî íîãè ñòîÿòü ïîâíîþ ñòóïíåþ íà ï³äëîç³ ³ êóò ì³æ ñòóïíåþ íà ï³äëîç³ ³ êóò ì³æ ñòåãíîì ³ ãîì³ëêîþ ïðÿìèé, òî ñòåãíîì ³ ãîì³ëêîþ òî öåé ðîçì³ð ì ’ ÿ÷à òâ³é. öåé ðîçì³ð ì’ÿ÷à òâ³é.

Для безпеки на те місце, де ти

будеш займатися, обов’язково

поклади покриття, яке пом’якшує

удар при сповзанні з фітбола.

До речі, при купівлі фітбола

обирай моделі, що містять

написи ABS (система запобігання

розриву) або BRQ (гарантія

відсутності вибуху при будь-якому проколі або розриві м’яча).

Íà ô³òáîë³ ìîæíà ñèä³òè é Íà ìîæíà ñèä³òè é ï³äñòðèáóâàòè: öå áóäå òðåíóâàííÿì äëÿ öå òðåíóâàííÿì äëÿ í³ã, æèâîòà é âåñòèáóëÿðíîãî àïàðàòó í³ã, æèâîòà é àïàðàòó — ùîá ìåíøå êðóòèëàñÿ ãîëîâà ùîá ìåíøå êðóòèëàñÿ ãîëîâà.

Ìîæíà ëåæàòè íà ñïèí³ é íîãàìè ëåæàòè íà ñïèí³ é íîãàìè êà÷àòèñÿ íà ô³òáîë³ âïåðåä ³ íàçàä Òàê êà÷àòèñÿ íà âïåðåä ³ íàçàä. Òàê ñïèíà ðîáèòüñÿ ð³âí³øîþ, îçäîðîâëþºòüñÿ ñïèíà ð³âí³øîþ, îçäîðîâëþºòüñÿ õðåáåò, óñóâàþòüñÿ íåïðàâèëüí³ âèãèíè óñóâàþòüñÿ íåïðàâèëüí³ âèãèíè ïîñòàâè ïîñòàâè.

ßêùî êà÷àòèñÿ íàçàä–âïåðåä, ëåæà÷è ßêùî êà÷àòèñÿ íàçàä–âïåðåä, ëåæà÷è íà æèâîò³, öå äîáðå äëÿ òðàâëåííÿ òà íà æèâîò³, — öå äëÿ òðàâëåííÿ òà çì³öíåííÿ ïðåñà çì³öíåííÿ ïðåñà.

Ùå îäíà êîðèñíà âïðàâà äëÿ âñüîãî Ùå îäíà êîðèñíà âïðàâà äëÿ âñüîãî îðãàí³çìó: ñ³äàºø íà ô³òáîë, òðèìàºø îðãàí³çìó: ñ³äàºø íà òðèìàºø ñïèíó ð³âíåíüêî, ðóêè âèòÿãóºø ïåðåä ñïèíó ðóêè âèòÿãóºø ïåðåä ñîáîþ ³, ïåðåñòàâëÿþ÷è íîãè, ñïî÷àòêó ñîáîþ ³, ïåðåñòàâëÿþ÷è íîãè, ñïî÷àòêó ðîáèø òðè êîëà â îäèí á³ê, ïîò³ì òðè êîëà òðè êîëà â îäèí á³ê, ïîò³ì òðè êîëà â ³íøèé á³ê. Ïåðåñòàºø êðóæëÿòè, ÿêùî â ³íøèé á³ê. Ïåðåñòàºø êðóæëÿòè, ÿêùî ïî÷èíຠêðóòèòèñÿ ãîëîâà ïî÷èíຠãîëîâà.

Ãðàéñÿ ³ òðåíóéñÿ íà çäîðîâ ’ÿ!

³ òðåíóéñÿ íà çäîðîâ’ÿ!

Осінні віденські вафлі

Такі вафлі дуже зручно готувати вранці на сніданок або на підвечірок.

Тобі знадобляться

 2 ÿéöÿ

 2 ñò ë öóêðó 2 ñò. ë. öóêðó

 300 ìë ìë êèñëîãî ìîëîêà èñëîãî

 2 250 ìë 50 ìë îëèâêîâî¿ î볿 ëèâêîâî¿

 1 ÷ ë ñîäè 1 ÷. ë. ñîäè

 225 ã ã áîðîøíà îðîøíà

Для

посипання

 50 ã âåðøêîâîãî 50 ã âåðøêîâîãî

ìàñëà

 100 ã öóêðó 100 ã öóêðó

 1 ñò. ë. êîðèö³ 1 ñò. ë. êîðèö³

Порядок

приготування

ßéöÿ ïåðåì³øàé â³íè÷êîì éöÿ â³íè÷êîì

ç êèñëèì ìîëîêîì òà öóêðîì, ç êèñëèì ìîëîêîì òà

äîäàé îë³þ, ñîäó òà áîðîøíî ³ äîäàé îë³þ, ñîäó òà ³

çíîâó çëåãêà óñå ïåðåì³øàé

çíîâó çëåãêà óñå ïåðåì³øàé.

Âèëèé ò³ñòî ó âàôåëüíèöþ ³ èëèé ò³ñòî ó ³ âèï³êàé. Ãîòîâ³ âàôë³ âìî÷è â îòîâ³ âìî÷è â ðîçòîïëåíå âåðøêîâå ìàñëî, ìàñëî, ïîò³ì â öóêîð, çì³øàíèé ïîò³ì â öóêîð, çì³øàíèé

ç êîðèöåþ ç êîðèöåþ.

Ця добра зворушлива історія сталася якось у Казковому лісі, де всі розмовляють між собою зрозумілою мовою.

Ïосередині цього лісу

є дивовижна галявина. На

неї лісові мешканці інколи приходять, аби потеревенити, поділитися лісовими новинами чи запитати ради-поради одне в одного.

Того року осінь стояла погожа

й тепла. Лісова галявина леліла

в променях ласкавого сонця.

Одного дня по обіді з-під розлогого куща ліщини почулося тихеньке «ри-и-ип». Це відчинилися невеличкі дверцята, з-за яких висунувся гарненький загострений носик. Смішно чмихаючи та фуркаючи, він втягував повітря, що прегарно пахло грибами та опалим листям. За мить на невеличкій призьбочці з’явився власник цього носика — Самотній їжачок Фурк, який щойно прокинувся

від післяобіднього сну. Він

піднявся на задні лапки, солодко потягнувся і раптом нашорошив свої вушка, які стриміли

в нього на тому місці, де саме

починають рости колючк и.

Самотній Фурк

Вітер доніс до нього із середини

галявини дивний звук, схожий на тихенький плач.

«Це, напевно, мені здалося, — подумав Фурк. — Чого б це кому плакати такої гарної днини?»

Їжачок уже хотів було зайнятися

щоденними справами, аж раптом дивний звук повторився. Цього разу він став гучнішим. У Фурка нестримно закалатало серце. Він дуже не любив, коли хтось плаче, бо від того почувався ще самотнішим і йому теж хотілося плакати.

Віра Правоторова

Оповідка про щасливого їжачка

Фурка

Трохи повагавшись, Фурк таки піддався цікавості й побіг у той бік, звідки долинав плач. Він помалу, аби нікого не налякати, розгорнув

густу траву й побачив зайченя, яке, невтішно схлипуючи, притулялося до матусі зайчихи. Та теж була вкрай засмученою.

— Фурк-фурк! — фуркнув Фурк. — Що тут сталося? Не крайте моє

серце, бо я можу стати не тільки самотнім, а й нещасним.

Куций хвіст

Матуся зайчиха сумно зітхнула й утерла лапкою сльозу з лівого ока.

— У нас трапилася біда, і ми

вирішили прибігти на цю галявину, — повідала вона. — Може, хтось

зарадить нашому лиху. Сьогодні вранці моє неслухняне зайченя

побігло без дозволу прогулятися

лісом. Але ненароком зачепилося

хвостиком за терновий кущ. Воно

дуже налякалося, бо подумало, що це вовк ухопив його ззаду. Маля занадто різко шарпонулося вперед. Аж так, що його куценький гарнесенький

хвостик відірвався й повис на терновій гілці. Добре, хоч повернулося та забрало його з собою.

Матуся зайчиха знову зітхнула, вийняла з кишеньки пухнастий клубочок. Тут дмухнув легкий

вітерець, від якого хвостик ще більше розпушився і став неймовірно привабливим. А зайченя ще дужче заплакало.

Хоробре рішення

У Самотнього їжачка залоскотало

в носі. Він фуркнув кілька разів, щоб і собі не заплакати. Йому дужедуже захотілося втішити зайченя. Фурк підійшов ближче до нього та спробував його обійняти.

— Ой, — вигукнуло маленя, — який же ви колючий!

Їжачок трохи зніяковів, але саме в ту мить йому спало на думку: а якщо спробувати висмикнути зі свого

кожушка найдовшу та найгострішу голочку та використати її для того, щоб пришити відірваний хвостик на місце? Було трохи боязко, бо Фурк ще ніколи цього не робив. Проте він міцно стулив очі й відважно висмикнув з лівого боку найбільшу голку. Хоча відчуття було не з приємних, та їжачок навіть не чмихнув.

Нитку довелося попросити у знайомого павука.

Той трохи побурчав, але таки дістав клубочок найміцнішого павутиння, яке приберігав про всяк випадок, відмотав довгенький шматок і простягнув прохачам: — Пробуйте! Має тримати.

Коли Самотній їжачок пришивав бідоласі хвостик, припасувавши його на те саме місце, де він ріс до пригоди, то робив це дуже старанно, щоб халепа більше не повторилася. А зайченя пообіцяло мамі завжди слухатися її.

Ось воно щастя

З того часу маленя і Фурк потоваришували. З дозволу мами зайченя частенько прибігало до їжачка, якого відтоді в лісі перестали називати Самотнім Фурком.

Про нього тепер говорили так:

— Даруйте, про якого Фурка йдеться?

— Як про якого? Про Щасливого!

Так він став Щасливим Фурком.

Кожна казочка має нас чогось навчати. Не виняток і ця, яку ви читаєте. Знаєте, про що вона? Про те, що той, хто зовні виглядає колючим, може мати чутливе та ніжне серце, спроможне дарувати доброту іншим.

Про те, що, роблячи добро, він сам стає щасливішим і навіть може позбутися самотності.

До речі, подарована комусь

доброта обов’язково повертається

до дарувальника несподіваним чином. Нещодавно прилітала сорока з Казкового лісу та розповіла мені, що

у Щасливого їжачка на тому місці, з якого він висмикнув найбільшу голочку, виросла нова — ще міцніша та гостріша.

Малюнки Аліни Кралі

Áіля нас є дитячі

майданчики та

озеро, тому

ми частенько ходимо

на рибалку. А риба

в нас водиться дуже

хитра — ніколи не

клює, якщо бачить

поплавок. Ми з татом

придумали новий вид

ловлі риби: тільки

жилка і гачок. Бувалі

рибалки сміються, але

ми за одну хвилину

ловимо п’ять рибин —

і сміх втихає :)

Квадроцикл

від таких спонтанних незапланованих поїздок.

Так, цього року на квадроциклах ми натрапили на закинуту ферму з тракторами і старим «вілісом» 1950-х років.

Домашній гепард?

З козенятами нудьгувати ніколи.

Дуже люблю природу, мрію в майбутньому жити серед лісу з батьками і братиками. Щоб було дві собаки і багато тварин. Улюблена тварина — гепард, от тільки шкода, що його не можна тримати серед людей.

Панкейки на сніданок Люблю

допомагати

мамі по дому. Часом навіть

і готуємо разом.

Подобаються українські

котлети і пельмені.

Вранці, коли ще всі

сплять, можу сам приготувати панкейки і розбудити сім’ю на сніданок.

Мені подобаються дві професії: пожежник, бо це добре — гасити руйнівні пожежі

й рятувати людей; і працівник зоопарку, бо я дуже люблю доглядати за тваринами й годувати їх.

Прочитав декілька книжок, люблю читати Біблію. Розпочав із самого початку і зараз дійшов до Псалмів.

Всім бажаю бути здоровими і завжди мати хороших друзів.

У нас їх багато.

Закинута ферма

Нам подобається

подорожувати, але умова наших мандрівок

проста: надумали,

за двадцять хвилин

зібралися — і вперед!

У нас найкращі спогади

Годую казарок.канадських

Прищепи прищіпки

Іграшка конячка

Зроби пустотливого й

веселого скакуна самостійно.

Тобі знадобиться

 ù ù³ëüíèé êîëüîðîâèé êàðòîí ³ëüíèé êîëüîðîâèé êàðòîí

 ï ïðèù³ïêè ðèù³ïêè

 ï ïðÿæà ðÿæà  ä ä³ðêîïðîáèâà÷

 ô ôåòð åòð

Порядок виготовлення

1. Íàìàëþé àáî ðîçäðóêóé ãîòîâèé øàáëîí

êîíÿ÷êè. Âèð³æ éîãî. êîíÿ÷êè. Âèð³æ éîãî.

2. Íàìàëþé í³ñ, ðîò ³ ïðèêëåé î÷³.

2. Íàìàëþé í³ñ, ðîò ³ ïðèêëåé î÷³.

3. Ç ôåòðó âèð³æ ñ³äëî ³ ïðèêëåé äî êîíÿ.

3 Ç ôåòðó âèð³æ ñ³äëî ³ ïðèêëåé äî êîíÿ.

4 Çðîáè ä³ðêîïðîáèâà÷åì ä³ðî÷êè: îäíó

4. Çðîáè ä³ðêîïðîáèâà÷åì ä³ðî÷êè: îäíó òàì, äå ìຠáóòè ãðèâà, à ³íøó — òàì, äå õâ³ñò. äå õâ³ñò.

5. Íàð³æ ïðÿæó äëÿ ãðèâè ³ õâîñòà.

5. Íàð³æ ïðÿæó äëÿ ãðèâè ³ õâîñòà.

Ïðîñèëè ïðÿæó â ä³ðêè ãðèâà òà

Ïðîñèëè ïðÿæó â ä³ðêè — ãðèâà òà

õâ³ñò ãîòîâ³. õâ³ñò ãîòîâ³.

6 Ðîçìàëþé ïðèù³ïêè ³

6. Ðîçìàëþé ïðèù³ïêè ³ ïðèêð³ïè ¿õ äî òóëóáà ïðèêð³ïè ¿õ äî

êîíÿ.

Ура! Наша конячка готова.

І вона чудово стоїть

автора!

Чим зайнятися вдома, коли на вулиці похолодало, читай на с. 17.