В Е Р Е С Е Н Ь 2013 08-09(57)
Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї
М І С Ь К О Ї
Р А Д И
14 вересня Дніпропетровську виповнилося 237 років
З
а традицією свято розпочалося з молебну у Свято-Троїцькому соборі. Митрополит Дніпропетровський та Павлоградський Іриней разом з керівниками міста, області та віце-прем’єр-міністром Олександром Вілкулом молилися за процвітання Дніпропетровська. Після цього всі учасники свята пройшли по головному проспекту міста до пам’ятника Олександру Полю. Тут керівники міста та представники громадськості поклали квіти до пам’ятника першому почесному громадянину міста – Олександру Полю. Після чого відбулось вручення посвідчень новим почесним громадянам – віце-прем’єр-міністру України Олександру Вілкулу та Митрополиту Дніпропетровському та Павлоградському Іринею. Після офіційної частини нагородження, всіх присутніх з Днем міста вітали творчі колективи та народний артист СРСР, до речі, також почесний громадянин Дніпропетровська, Йосип Кобзон. «Кожен раз, коли я приїжджаю до рідного міста, згадую слова із пісні Андрія Дементьєва: «Как живешь ты, отчий дом? В светлой грусти о былом. Я у дома, у крыльца родного», - сказав народний артист. Для всіх присутніх він виконав гімн міста – пісню «Днепропетровск – мой дом родной». Крім цього, Йосип Кобзон сказав, що хоч і має звання почесного громадянина Москви і є депутатом Державної Думи, найбільше пишається званням почесного громадянина Дніпропетровська. Міський голова Іван Куліченко подякував дніпропетровцям за їх внесок у щоденний розвиток і процвітання рідного міста. «Дніпропетровськ з кожним роком розвивається завдяки праці і наполегливості його мешканців. Ми любимо своє місто і подарунки, які Дніпропетровськ отримує на свій День народження – це заслуга тих людей, які у ньому мешкають. Вдячний усім, хто своєю працею розвиває та звеличує наше місто. Вітаю зі святом, бажаю благополуччя і добра.», сказав міський голова Іван Куліченко. Представники офіційної делегації разом з гостями відвідали багато святкових майданчиків. Біля театру опери та балету поспілкувалися зі школярами, які на асфальті намалювали герб Дніпропетровська розміром 30 на 30 метрів, на набережній привітали молодят, відкрили храм на честь Собору Святого Іоанна Хрестителя, відвідали І Міжнародний фестиваль пісочної анімації «Прикосновение», привітали учасників фітнес-марафону. Увечері на Фестивальному причалі відбувся концерт за участю зірок естради – Тамерлана, Альони Омаргалієвої та Руслани. Завершилось свято феєрверком.
ЗМІСТ 4 ВIСНИК
4
Я вірю в місто Дніпропетровськ
6
6
8
Наша мета - зробити воднолижний спорт загальнодоступним
Видавець: Комунальне Підприємство «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» Дніпропетровської міської ради
ІНТЕРВ’Ю Наша мета - зробити воднолижний спорт загальнодоступним (інтерв’ю з депутатом міської ради, президентом обласної федерації воднолижного спорту та вейкбордингу України Вадимом Рублівським) ПОДІЇ МІСТА Вейкбординг та воднолижний спорт у Дніпропетровську На День міста Дніпропетровськ отримав подарунок водоспад «Поріг Ревучий»
10
Сольнок - місто побратим
12 14
10
КОМЕНТАРІ Я вірю в місто Дніпропетровськ (віце-прем’єр міністр України Олександр Вілкул)
9
9
10
Дніпропетровської міської ради ВЕРЕСЕНЬ 08-09 (57)
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Дніпропетровська» Про Програму «Фізкультурна перерва» для учнів почат кових класів загально-освітніх навчальних закладів міста на 2013-2017 роки
17
ФОТОВИСТАВКА (ІСТОРІЯ МІСТА В СІМЕЙНИХ АРХІВАХ)
56 58 60 62
ІСТОРІЯ Історичні події міста. Хронологія серпня Історичні події міста. Хронологія вересня Місто у пошуках себе «Батько» центрального проспекту
64
ЦІКАВА СТОРІНКА Цікаве про Дніпропетровськ
66 68 72
Адреса видавця та редакції: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 75 тел.: (056) 745-37-45 Керівник: Михайло ГЛІКМАН
Головний редактор: Вадим ЛЬОВОЧКІН Visnyk.dmr@gmail.com
Редакційна колегія: Михайло ГЛІКМАН Вадим ЛЬОВОЧКІН Юлія КАПШУК Ігор ІСАЄВ Свідоцтво реєстрації друкованого засобу масової інформації Серія ДП № 1541-276 Р від 13.11.2008р.
Номер підписаний до друку: 19.09.2013 р. Формат: 60х84/8 Папір: офсетний Друк: офсетний Тираж: 300 екз.
ФОТОРЕПОРТАЖ Відкриття виставки «Історія міста в сімейних архівах» Святкування Дня Міста Всеукраинский турнир по футболу среди депутатов городских, областных советов, Народных депутатов Украины и сотрудников исполнительного аппарата местных советов.
Віддруковано: ТОВ ВКФ «Візіон» Адреса: 49000, м. Дніпропетровськ пл. Академіка Стародубова, 1/222 тел.: (0562) 36-26-78 Замовлення № 601
6854 66
54
72
Свідоцтво про внесення до державного реєстру серія: ДП № 60-Р від 20.03.2000р.
Офіційна сторінка видання:
http://www.visnyk.dmr.org.ua
З
НАГОДИ СВЯТКУВАННЯ
Д НЯ
НО В ИН И
МІСТА
Рішенням міської ради присвоєно звання «Почесний громадянин міста Дніпропетровська» Вілкулу Олександру Юрійовичу Віце – прем’єр міністру України, кавалеру орденів «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів, заслуженому працівнику промисловості України. Митрополиту Дніпропетровському та Павлоградському ІРИНЕЮ (Середньому Івану Петровичу) Керуючому Дніпропетровською єпархією Української Православної Церкви. Кандидату Богословських наук УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ а значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурноосвітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм: нагороджено орденом княгині Ольги ІІІ ступеня ЗАЙЦЕВУ Ірину Георгіївну - заступника Дніпропетровського міського голови
З З
а багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм НАГОРОДЖЕНО ПОДЯКОЮ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ: ДРОБІТЬКО Ірину Павлівну директора фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради ЛЄКАРЄВУ Альону Петрівну заступника начальника управління департаменту комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради БОЙКО Майю Василівну заступника начальника управління культури та мистецтв Дніпропетровської міської ради МІЛЬКОВУ Ірину Миколаївну головного спеціаліста департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської міської ради ДУМЕНКО Антоніну Іванівну заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення “Дніпропетровського центру первинної медико-санітарної допомоги № 4”
З
а багаторічну плідну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста Дніпропетровська нагороджено:
Заохочувальною відзнакою Дніпропетровської облдержадміністрації – пам’ятною медаллю “За вагомий внесок у розвиток Дніпропетровської області: БАБАНІНУ Ганну Всеволодівну лікаря-терапевта дільничного “Дніпропетровського центру первинної медико-санітарної допомоги № 2” БУЛАНОГО Олександра Павловича кандидата технічних наук, доцента, вчителя інформатики “Дніпропетровського ліцею інформаційних технологій при Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара”, ВЕЛИЧКА Олександра Володимировича директора департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради ДЕРЕВЯНКА Олега Миколайовича директора з виробництва товариства “Дніпроважмаш” Відзнакою голови облдержадміністрації – нагрудним знаком “За розвиток регіону”: ІВАНОВУ Наталію Ігорівну директора “Дніпропетровської дитячої музичної школи № 6” ХОРУНЖОГО Олега Анатолійовича начальника управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013
3
КО М ЕН ТАРІ
В
іце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул привітав дніпропетровців з Днем міста. У заході також взяли участь голова Дніпропетровської облдержадміністрації Дмитро Колєсніков, голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод та міський голова Дніпропетровська Іван Куліченко. «Дорогі земляки! Вітаю вас з Днем міста Дніпропетровська – космічної столиці України. Ми пишаємось нашою історією. Перед нами стоїть завдання
подальшого розвитку міста. Як Віце-прем’єр я завжди підтримую рідний регіон. Традиційно День міста розпочинається з покладання квітів до пам’ятника Олександру Полю. Він уособлює енергію дніпропетровців, які завжди готові працювати для розвитку рідного міста і своєї країни. Як колись Олександр Поль, я вірю в майбутнє Дніпропетровська. Зі святом!», - сказав Олександр Вілкул у вітальному слові.
ОЛЕКСАНДР В ІЛКУЛ: Я ВІРЮ В МІСТО Д НІПРОПЕТРОВСЬК Дніпропетровськ продовжує свій розвиток. Тільки з початку року на 10% зросли обсяги реалізованої підприємствами міста промислової продукції порівняно з минулим роком (з 30,6 млрд. грн. до 33,5 млрд. грн). Створено більше 14 тисяч нових робочих місць. До економіки міста залучено майже 112 млн. дол. прямих іноземних інвести-
цій. Загалом обсяги іноземних інвестицій в місто становлять 2,5 млрд. дол. Продовжується будівництво другої черги об’їзної дороги навколо Дніпропетровська -
4 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
Південного обходу. Це найбільший інфраструктурний проект в регіоні за весь час незалежності. Здача в експлуатацію першої черги дороги (2011р.) довжиною 18 км дозволила вивести
за межі Дніпропетровська 7,5 тисяч одиниць транзитного транспорту. Після здачі другої черги з правого берега обласного центру буде виведений щоденний транзитний потік в 10 тисяч автомобілів. В місті створено один з най-
сучасніших перинатальних центрів. Цього року закінчено будівництво сучасного радіологічного центру на вулиці Космічній. За підтримки Уряду в місті триває реалізація проекту будівництва нового мікрорайону в рамках програм «Доступного житла» на масиві «Лівобережний - 3». Незабаром після закінчення тендеру розпочнеться масштабне будівництво Дніпропетровського метрополітену. В рамках підготовки до про-
КО МЕ НТАРІ
вих рис, утверджуючись як один з культурних центрів Європи», сказав Олександр Вілкул. У 2013-му, вже другий рік поспіль, в місті проходить один
ведення чемпіонату Європи з баскетболу «ЄвроБаскет 2015» в Дніпропетровську буде побудована мультифункціональна арена для проведення змагань світового рівня зі 100 видів спорту та проведення концертів і виставок. Буде реконструйовано палац «Метеор» та створено універсальний тренувальний комплекс, який після проведення чемпіонату буде переданий дитячо-юнацькій спортивній школі. «Дніпропетровськ набуває но-
з найбільших в СНД музичних фестивалів «The Best City. UA». «Цей фестиваль стає однією з ключових складових бренду всієї країни», - сказав Віце-прем’єр. У Дніпропетровську будується унікальний Парк ракет. Також буде створено музей фортифі-
кації Великої Вітчизняної війни під відкритим небом. В квітні в Дніпропетровську - вперше в Україні - відбулася конференція Асамблеї європейських регіонів, в якій взяли участь 200 делегатів з 25 країн світу. «Ми пишаємося рідним містом і робимо конкретні справи для його розвитку. Дніпропетровськ – це наше місто. Місто нових
можливостей», - сказав Олександр Вілкул. За матеріалами Прес-служби Віце-прем’єр-міністра України Олександра Вілкула
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 5
ІНТЕРВ’ Ю
ÍÀØÀ ÌÅÒÀ – ÇÐÎÁÈÒÈ ÂÎÄÍÎËÈÆÍÈÉ ÑÏÎÐÒ ÇÀÃÀËÜÍÎÄÎÑÒÓÏÍÈÌ В 70-х роках двадцятого століття Дніпропетровськ був одним з центрів воднолижного спорту. Але після розпаду СРСР цей вид спорту практично зупинив свій розвиток – треба було обслуговувати стадіон, закуповувати дороге обладнання, утримувати професійних тренерів. І тільки у 2007 році з появою у Дніпропетровську клубу «Сентоза» воднолижний спорт почав відроджуватися. На його базі практично з «нуля» була створена збірна України. У цьому році подарунком для спортсменів та дніпропетровців стало відкриття на День міста канатної дороги для воднолижників та вейкбордистів. Цей дорогий проект був повністю реалізований за кошти приватного інвестора. На повну потужність канатна дорога запрацює наступного року. Кататися на ній зможуть не тільки професійні спортсмени, а і всі бажаючі. Про розвиток воднолижного спорту в Дніпропетровську ми розмовляємо з депутатом міської ради від Партії регіонів, президентом обласної федерації воднолижного спорту та вейкбордингу України Вадимом Рублівським.
6 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І НТ Е Р В’ Ю
– Вадиме Григоровичу, розкажіть про відродження воднолижного спорту у Дніпропетровську… – Воднолижний спорт почав відроджуватися у нашому місті у середині 2000 років. Тоді група ініціативних людей вирішила повернути Дніпропетровську славу центра воднолижного спорту. Було створено клуб «Сентоза» та відбудовано воднолижний стадіон. У цьому році, на День міста ми отримали від інвесторів дорогий та важливий подарунок – канатну дорогу. – Розкажіть про її характеристики… – Це канатна дорога німецького виробництва – фірми «RIXEN». Довжина основної кільцевої дороги 825 метрів. Кататися на ній одночасно можуть 12 спортсменів. Раніше вони каталися за катером. Це дуже дорого, тому що його вартість – 100 тисяч доларів. Катер треба утримувати, закупати пальне. А в результаті їхати за ним може тільки один спортсмен. Канатна дорога в експлуатації більш економічна – сплачувати треба тільки за електроенергію та зарплату персоналу. – Скільки коштувала канатна дорога? – Її вартість 400 тисяч євро. Плюс установка в акваторії Дніпра – 200 тисяч доларів. Але все це здійснювалось за кошти приватного інвестора. З міського бюджету гроші не виділялися. – Тобто, це приватний об’єкт? – Так. Планується, що стадіон, збудований за інвестиції, буде взятий в оренду у міста на 50 років. Після цього його повернуть у комунальну власність. Але весь задум проекту в тому, що тут зможуть кататися не тільки професійні спортсмени, а і прості мешканці. Це буде доступно за ціною. Всі кошти, отримані від експлуатації дороги, будуть направлятися на підтримку воднолижного спорту у Дніпропетровську. – Скільки коштує заняття водними лижами? – Для членів збірної – безкоштовно. Для тих, хто приходить навчатися, оплата символічна і виконує більш мобілізаційну функцію.
– Обладнання спортсмени купують самостійно? – Ні. Обладнання закуповується спортивним клубом. Тому що, по-перше, воно повинно бути професійним, по-друге, воно дорого коштує і купити в Україні його неможливо. Зазвичай ми купуємо його в Америці. Вартість екіпіровки одного професійного спортсмена близько 8 тисяч доларів. – Найближчим часом планується провести черговий чемпіонат Dnipropetrovsk open. Кого запрошено? – Ми чекаємо спортсменів з Києва, Білорусі, Росії. Можливо приїдуть чехи. – Розкажіть про тренерів нашої збірної… – У радянські часи Дніпропетровськ був кращою базою воднолижного спорту. Але після 1991 року все занепало. Тому сьогодні всі тренери української збірної з Білорусі. Головний тренер нашої команди – Максим Семавін. – Скільки років наймолодшому спортсмену? – Зазвичай ми беремо дітей з п’яти років. Це специфіка воднолижного спорту. Для слалому потрібна сила, для фігурного катання – координація рухів, яка формується у людей дуже рано. Отже, якщо почати займатися у 8-9 років, то це вже запізно. – Коли канатна дорога запрацює на повну потужність? – Думаю, що з нового сезону. До квітня наступного року планується привести до ладу територію навколо стадіону. Збудувати роздягальні, приміщення для інвентарю, душові. Крім цього, в планах благоустрій протилежної сторони коси, яка заросла кущами та деревами. Це неправильно і порушує технологію. Берег повинен бути вистелений спеціальними матами для «погашення» хвиль. Тобто, нас чекає ще багато роботи. Але все це плани на майбутнє. Сьогодні зроблено важливу справу – встановлено дорогу «RIXEN». Ми вдячні інвестору і сподіваємось, що наша мета – зробити воднолижний спорт загальнодоступним, буде виконана. Юлія КАПШУК
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 7
П ОД ІЇ М ІСТА
Âåéêáîðäiíã òà Âîäíîëèæíèé ñïîðò ó Äíiïðîïåòðîâñüêó
О. Вілкул: «Україна поступово набирає потужності як один із спортивних центрів Європи. У цьому році з успіхом пройшов чемпіонат Європи з баскетболу серед юніорів, який за оцінкою ФІБА Європа, став найкращим чемпіонатом в історії проведення подібних змагань. Наступного року на новій Дніпропетровській воднолижній трасі планується проведення Чемпіонату світу з воднолижного спорту серед юніорів, у 2015-му Україна прийматиме ЄвроБаскет. Буде подано заявку на проведення в Україні у 2022 році зимових олімпійських ігор. Проведення спортивних свят світового рівня, будівництво спортивних комплексів, мультифункціональних арен, тренувальних баз – це складові роботи Уряду із розвитку професійного та масового спорту, сприяння здоровому способу життя та укріплення іміджу України як спортивної країни» І. Куліченко: «Це важлива подія для міста - канатна дорога відповідає всім вимогам для проведення змагань з вейкбордингу та воднолижного спорту найвищого рівня. Вже наступного року вона прийматиме Чемпіонат світу серед юнаків з воднолижного спорту, оскільки у цьому році наші спортсмени вибороли перемогу на Чемпіонаті Європи і тим самим отримали право приймати світову першість у рідному місті»
8 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
П ОД І Ї МІ СТА
Р
укотворний поріг, який розмістився на схилах Монастирського острова, було урочисто відкрито під гарматні залпи. Тисячі городян прийшли подівитися на захопливе шоу. «Набережна Дніпропетровська вже давно стала нашою візитівкою. Сьогодні ми відкриваємо штучний водопад і таким чином завершуємо реконструкцію центральної частини набережної. Свого часу наші предки мали можливість бачити пороги і ця частина річки Дніпра була унікальною і самобутньою. З будівництвом Запорізької ГЕС пороги були затоплені. Народилася ідея штучно відновити поріг», - сказав на відкритті водоспаду міський голова Іван Куліченко. Поріг ревучий буде працювати у вихідні та святкові дні, а також у будні дні ввечері. Напроти водоспаду на набережній встановлено лавки, для того щоб городяни могли милуватися порогом у комфортних умовах. Водоспад споруджений над кам’яним виступом острова. Для його облаштування було спеціально завезено 70 тон граніту з Солонянського району. При цьому слідкували за тим, щоб камені були приблизно однакового віку і підходили за типом до граніту острова. «Водоспад висотою 17 метрів, довжиною 20 метрів має потужність пропуску води понад тисячу кубометрів на годину. Це можна порівняти з 18 залізничними цистернами, які одночасно зливаються за годину. Водоспад розміщений на природній скалі і задекорований каменем. Ввечері його підсвічуватимуть», - зазначив директор підприємства, яке створювало водопад Богдан Водолажченко. Взимку водоспад працювати не буде. 15 листопада його законсервують до травня наступного року.
На День міста Дніпропетровськ отримав подарунок водоспад «Поріг Ревучий»
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 9
П ОД ІЇ М ІСТА
13
вересня міський голова Іван Куліченко та заступник мера міста Солнок Істван Сабо підписали Угоду про встановлення партнерських відносин. «Солнок – перше місто Угорщини, яке стало побратимом Дніпропетровська. Для нас важливе встановлення офіційних партнерських відносин. Сподіваюсь, що тепер ми будемо активно співпрацювати у галузі культури, спорту, збуті продукції,» - зазначив міський голова Іван Куліченко. Лист про наміри встановлення побратимських відносин з угорським містом було підписано ще у березні 2013 року. Тоді делегація Дніпропетровської міської ради, яку очолив секретар міської ради Максим Романенко, відвідала м. Солнок. В рамках робочого візиту, українська делегація познайомилась з індустріальним парком м. Солнока. Індустріальний парк – це поширена у Європі практика, задум якої полягає у розміщенні промислових об’єктів на спеціально організованій території за межами міста. Керує територією компанія, основне завдання якої створення комфортних умов для ведення бізнесу (облаштування необхідної інфраструктури, забезпечення адміністративно-правових умов ведення бізнесу). Активне будівництво
10 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
індустріальних парків на території Угорщини почалося після її вступу до Євросоюзу. Сьогодні збудовано близько 200 таких парків. Вивчення європейського досвіду стало поштовхом до прийняття депутатами міської ради рішення про створення робочої групи з організації індустріального парку у Дніпропетровську. «Солнок успішно реалізує проект створення Індустріального парку, ми теж плануємо створити такий парк і для нас корисний ваш досвід у цьому питанні.» – підкреслив міський голова Іван Куліченко під час зустрічі з Істваном Сабо. Дніпропетровськ має 15 міст – побратимів – Солнок (Угорщина), Берн (Швейцарська Конфедерація), Вільнюс (Литовська Республіка), Герцлія (Держава Ізраїль), Регіон Дюрам (Канада), Кутаїсі (Грузія), Самара (Російська Федерація), Красноярськ (Російська Федерація), Улан-Уде (Республіка Бурятія, Російська Федерація), Сіань (Китайська Народна Республіка), Далянь (Китайська Народна Республіка), Салоніки (Грецька Республіка), Ташкент (Республіка Узбекистан), Жиліна (Словацька Республіка), Щецин (Республіка Польща) Юлія КАПШУК
НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ
- ПРО ПРИСВОЄННЯ ЗВАННЯ
«ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА»
ПРО ПРОГРАМУ «ФІЗКУЛЬТУРНА ПЕРЕРВА» ДЛЯ УЧНІВ ПОЧАТКО- ВИХ КЛАСІВ ЗАГАЛЬНО-ОСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МІСТА НА 2013-2017 РОКИ
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013
11
Н ОРМ АТ И В НІ Д ОК У МЕ НТИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МІСЬКА РАДА VІ СКЛИКАННЯ СЕСІЯ РІШЕННЯ 30.01.2013
№ 28/31
Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Дніпропетровська»
Відповідно до Положення про звання «Почесний громадянин міста Дніпропетровська», на підставі висновків комісії міської ради з питань присвоєння звання «Почесний громадянин міста Дніпропетровська», згідно з листами депутатів міської ради від 15.01.2013 вх. № 10/9, відділу кадрової роботи та протокольних заходів Дніпропетровської міської ради від 16.01.2013 вх. К° 8/138 та керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада
В И Р І Ш И Л А:
1. Присвоїти звання «Почесний громадянин міста Дніпропетровська» Вілкулу Олександру Юрійовичу, Віце - прем’єр - міністру України, кавалеру орденів «За заслуги» III та II ступенів, заслуженому працівнику промисловості України. 2.
Контроль за виконанням цього рішення покласти на секретаря міської ради Романенка М.В.
Міський голова
12 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І.І. Куліченко
НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МІСЬКА РАДА VІ СКЛИКАННЯ СЕСІЯ РІШЕННЯ 24.07.2013
№ 32/37
Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Дніпропетровська»
Відповідно до Положення про звання „Почесний громадянин міста Дніпропетровська», на підставі висновків комісії міської ради з питань присвоєння звання „Почесний громадянин міста Дніпропетровська», згідно з листом управління організаційно-кадрової роботи Дніпропетровської міської, ради від 17.07.2013 вх. № 8/2409, керуючись Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада В И Р І Ш И Л А: 1. Присвоїти звання „Почесний громадянин міста Дніпропетровська» Митрополиту Дніпропетровському і Павлоградському Іринею (Середньому Івану Петровичу), керуючому Дніпропетровською єпархією Української Православної Церкви, кандидату Богословських наук. 2.
Контроль за виконанням цього рішення покласти на секретаря міської ради Романенка М.В
Міський голова
І.І. Куліченко
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013
13
Н ОРМ АТ И В НІ Д ОК У МЕ НТИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МІСЬКА РАДА VІ СКЛИКАННЯ СЕСІЯ РІШЕННЯ
Про Програму «Фізкультурна перерва» для учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів міста на 2013-2017 роки
З метою зміцнення здоров’я учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів та удосконалення педагогічних і організаційних умов, які сприяють ефективним заняттям фізичною культурою, відповідно до листа управління у справах молоді та спорту Дніпропетровської міської ради від 03.07.2013 вх. № 8/2229, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада В И Р І Ш И Л А: 1. Затвердити Програму «Фізкультурна перерва» для учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів міста на 2013-2017 роки (додається). 2. Управлінню у справах молоді та спорту Дніпропетровської міської ради (Буленок Р. В.) забезпечити виконання заходів, передбачених Програмою (п. 1 цього рішення). 3. Управлінню освіти та науки Дніпропетровської міської ради (Гречин В.В.) здійснити організаційні заходи щодо залучення загальноосвітніх навчальних закладів міста до виконання Програми (п. 1 цього рішення). 4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань освіти, культури, молоді та спорту (Примаков К.Ю.) та заступника міського голови Зайцеву І.Г.
Міський голова
14 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І.І. Куліченко
НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ ЗАТВЕРДЖЕНО Рішення міської ради 24.07.2013 № 11/37
ПРОГРАМА «Фізкультурна перерва» для учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів міста на 2013-2017 роки 1. Передумови розроблення програми Програму «Фізкультурна перерва» для учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів міста на 2013-2017 роки (далі -Програма) розроблено відповідно до законів України «Про фізичну культуру і спорт», «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення міської ради від 30.11.2011 № 21/17 «Про Програму розвитку фізичної культури і спорту у місті на 2012-2016 рр.». Здоров’я людини є найціннішим багатством держави, а фізична культура та спорт - основні засоби його укріплення, підвищення фізичних та функціональних можливостей організму, забезпечення здорового дозвілля. Фізкультурні перерви сприяють відновленню фізичної активності під час занять учнів. Короткочасні фізичні вправи є профілактикою остеохондрозу хребта, сприяють зниженню втоми та підвищенню мозкової діяльності. «Фізкультурна перерва» - це підвищення спортивної активності школярів, популяризація фізкультури та здорового способу життя, підвищення ефективності навчання. 2. Мета та завдання Програми Метою Програми є: - удосконалення педагогічних і організаційних умов, які сприяють ефективним заняттям фізкультурою учнів початкових класів; - профілактика втоми, захворювань хребта та м’язів, підвищення уваги та розумової діяльності дітей. Завданнями Програми є: - залучення 100 відсотків учнів початкових класів до активної перерви; - зміцнення функціональних можливостей організму та зниження захворювання дітей; - залучення дітей до занять спортом у спортивних секціях та дитячо-юнацьких спортивних школах міста. 3. Основні заходи щодо виконання Програми 3.1. Реалізація Програми вводиться в усіх загальноосвітніх навчальних закладах міста. Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради, управління у справах молоді та спорту Дніпропетровської міської ради. 2013-2017 рр. 3.2. Визначення перерв, на яких буде реалізовуватись Програма. Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради. 2013-2017 рр.
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013
15
Н ОРМ АТ И В НІ Д ОК У МЕ НТИ 3.3. Підготовка та забезпечення приміщеннями для проведення фізкультурної перерви в загальноосвітніх навчальних закладах. Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради. 2013 рік 3.4. Підготовка комплексу рухливих вправ на кожен день для проведення Програми (один сет - один день тижня) - тривалістю 7 хв., з розрахунку 5 різних сетів, з урахуванням відповідності фізичних вправ для проведення заходу всіма учнями. Управління у справах молоді та спорту Дніпропетровської міської ради. 2013-2017 рр. 3.5. Забезпечення кваліфікованими фахівцями загальноосвітніх навчальних закладів для реалізації Програми. Управління у справах молоді та спорту Дніпропетровської міської ради. 2013-2017 рр. 3.6. Здійснення контролю за виконанням Програми. Управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради, управління у справах молоді та спорту Дніпропетровської міської ради. 2013-2017 рр. 3.7. Здійснення контролю відвідування занять учнями. Директори загальноосвітніх навчальних закладів, відділи освіти районних у місті рад, управління у справах молоді та спорту Дніпропетровської міської ради. 2013 -2017 рр. 4. Ефективність Програми У результаті реалізації Програми: - зміцниться здоров’я всіх учнів початкових класів; - збільшиться кількість дітей, які займаються фізичною культурою; - збільшиться індекс здоров’я учнів молодших класів; - підвищиться рівень професіональної компетентності та комунікативності фахівців, що реалізують Програму.
16 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
ІСТОРІЯ
1 вересня в школі № 23. 1954 р.
Баскетбольний майданчик на территоріі ДІІТа. 1959 р. 18 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ
Біля ресторану Аврора (сьогодні Маяк). 1955р.
Біля центрального входу Палацу Студентів. 1955р. VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 19
ІСТОРІЯ
Будинок Дніпропетровського російського драматичного театру ім. Горького
Будинок на вул. Сєрова. Обласна типографія «Зоря» 20 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ
Будинок на вул. Ленінській, 2
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 21
ІСТОРІЯ
Будинок на вул. Ленінській
22 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ
Будинок на пр. К. Маркса
Будинок на розі пр.К.Маркса і вул.К.Лібкнехта VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 23
ІСТОРІЯ
Будівля Гірничого інституту ім. Артема
Будівля Гірничого технікуму (на розі пр. К.Маркса і вул. Дзержинського) 24 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ
Будівля Головпоштамту (пр. К. Маркса)
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 25
ІСТОРІЯ
Будівля на пр.К.Маркса
Будівля на розі пр.К.Маркса і вул.Московської 26 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ
Будівля на пр. К. Маркса
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 27
ІСТОРІЯ
Будівля ресторану «Асторія» (проспект К.Маркса)
28 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ
Будівля на розі пр.К.Маркса і вул.Московської
Будівля Центральної міської бібліотеки на розі пр.К.Маркса і вул.Московської
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 29
ІСТОРІЯ
Будівництво ДДУ пр. Гагаріна
Будується Гражданпроект
30 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ
Вид на Дніпро
Вокзал (Площа ім. Ленінського комсомолу) VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 31
ІСТОРІЯ
Вокзал
вул. Дніпропетровська.
32 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ
ДІІТ 1959р.
ДІІТ 1978р. VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 33
ІСТОРІЯ
Житловий будинок з-ду ДЗМО на пр.К.Маркса
Житловий будинок з-ду Комінтерну на пр.К.Маркса 34 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ
Житловий будинок з-ду Красний Профінтерн (на розі пр. К.Маркса і вул.Горького)
Житловий будинок Метизного заводу на пр.К.Маркса VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 35
ІСТОРІЯ
Кінотеатр «Родина»
Комсомольський острів
36 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ
На розі пр. ім Калініна і вул.Наскрізної (вул.Щепкіна)
На розі проспекту К.Маркса і вул. Барикадної
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 37
38 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
МІ СТА - П О БРАТ ИМ И
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013
39
ІСТОРІЯ
На розі проспекту К.Маркса і вул. Кренкеля (вул.Пастера)
На розі проспекту К.Маркса і вул. Леніна, 14. Будинок піонерів і школярів ім.Зої Космодем’янської 40 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ
Озеро в парку Чкалова. 1959 (скульптурна композиція Самсон) VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 41
ІСТОРІЯ
Палац студентів 1959р.
Палац студентів, на передньому плані фонтан.
42 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ
Палац студентів.
Парк Чкалова. Станція Піонерська малої Сталінської з/д 1954р. VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 43
ІСТОРІЯ
Парк Шевченка 1955р.
Парк Шевченка, біля ресторану Аврора (сьогодні Маяк). 1955р. 44 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ
Парк Шевченка. Біля першого в місті пам ятника Т.Г. Шевченку. 1955р. VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 45
ІСТОРІЯ
Парк Шевченка. Центральна алея. 1955р.
Позаду будується пішохідний міст на Комсомольський острів. 1955р. (передня основа моста зараз знаходиться на березі). 46 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ
Центральний вхід в парк Шевченка. 1954р.
Центральний вхід в парк Чкалова. 1954р. VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 47
ІСТОРІЯ
пл. Леніна. 1950р. (на задньому плані видно Троїцьку церкву, ще не збудовано крило міністерства).
пл. Петровського. 1974 р.
48 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ
пр.К.Маркса. Перший варіант танка на честь генерала Ю. Пушкіна. 1954р.
Швейна фабрика ім. Володарського VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 49
ІСТОРІЯ
Пл. Леніна. 1972
50 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ
СРСР 50, свято на стадіоні
Пр. К.Маркса.
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 51
ІСТОРІЯ
Пр. ім. Газети Правда.
Набережна.
52 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ
Пр. Миру. 1973 р.
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 53
ІСТОРІЯ
Будівля металургійного технікуму ім. Й.В.Сталіна (нині – уніерситет ім.Нобеля) 54 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ
Будівля ДК Ілліча
Бульвар проспекту ім. К.Маркса VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 55
ІСТОРІЯ
ІСТОРИЧНІ ПОДІЇ МІСТА 4 серпня 1635 року
хронологія серпня
загін козаків на чолі з Іваном Сулимою здійснив вдалий напад на фортецю Кодак і знищив її гарнізон. Як свідчить Львівський літопис, «...Сулима з Черкас, еще два полковники з ним, зобравши козаків 3000, пошли до него. І так напавши місяця Августа, скоро запустивши, до матки божій 3 дня, в вечора то до світа збили вшисток люд єго і ноги не оставили, тільки що на чату були виїхали 15 коней і тії ся остали. А самого живо взявши, наперві руки му ізсікли i за пазуху вложили, і у плюдри пороху насипали і поставили у стовпа над Дніпром, і запалили, і порох го втиснув в Дніпр». Це є розповідь про загибель першого коменданта фортеці, французького офіцера Жана Маріона. В грудні 1635 року повстання Сулими було подавлено, а в липні 1639 фортецю відновили.
20 серпня 1832 року
народився Олександр Миколайович Поль - видатний діяч Катеринославщини. У селі Малоолександрівському Верхньодніпровського повіту, Катеринославської губернії, у родині поміщика Миколи Івановича Поля народився син Олександр, з ім’ям якого пов’язана нова сторінка в історії нашого краю. Він зробив більше, ніж хто-небудь до нього, для розвитку Катеринослава, історію якого можна розділити на періоди: до О. Поля і після нього. Завдяки відкритим родовищам залізних руд на Криворіжжі він повернув місто до життя.
8 серпня 1859 року
установлено постійний телеграфний зв’язок з найважливішими містами європейської частини Росії. Це була перша у Катеринославі телеграфна станція, яка зв’язала місто з Петербургом, Москвою, Києвом, Харковом, Одесою, Варшавою.
14 серпня 1923 року
Катерининський проспект перейменували в проспект ім. Карла Маркса згідно проекту перейменування, який був підготовлений комісією 4 серпня, а 14 серпня затверджений президією губвиконкому. Це був другий тур перейменування, коли почалося здійснення адміністративно-територіальної реформи зміна повітів та волостей на округи та райони. В цьому році в м. Катеринославі отримали нове ім’я багато вулиць та майданів. Володимир Гіляровський, російський письменник, поет, журналіст, писав: “Главный проспект Екатеринослава красотой своей может поспорить с лучшими улицами мировых столиц...”
27 серпня 1934 року
у Дніпропетровську вперше в СРСР здобуто важку воду. Проблемою довгий час займався видатний хімік, професор О.І. Бродський. З групою однодумців в підвалі хіміко-технологічного інституту він обладнав лабораторію. Протягом трьох місяців безперервно працювало 220 електролізерів, було перероблено сотні літрів звичайної дніпровської води. Перший етап робіт завершився виділенням 0,2 куб. см важкої води 95-% концентрації. За це досягнення вчені одержали премії від Дніпропетровського обласного комітету компартії та Комітету з хімізації СРСР.
25 серпня 1941 року
правобережна частина Дніпропетровська була окупована німецько-фашистськими військами. Саме для захисту правобережних районів Дніпропетровщини наказом Головнокомандую-
56 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ чого створена Резервна армія, командував якою Н.Є. Чибісов. Вона входила до складу Південного фронту під командуванням І.В. Тюленєва. Командний пункт армії, формування якої почалося на території області в перших числах липня, знаходився на вулиці Крутогірній. 24 серпня генерал армії І.В. Тюленєв отримав наказ: “Дніпропетровськ утримати за будь-яку ціну!” Але на правому фланзі ворог увірвався в межі міста - від заводу ім. Петровського до вокзалу. Командуючий фронтом віддав наказ: “Стояти на смерть!”, проте перебіг подій вимагав відводу військ на лівий берег. О 6-й ранку 25 серпня 1941 року такий наказ було віддано.
28 серпня 1941 року
екіпаж льотчика І. Вдовенка направив свій палаючий літак на фашистську переправу в районі Кайдак і підірвав її. Бомбардувальник, яким керував молодший лейтенант 81-го авіаційного полку Іван Вдовенко, знищив 5 ворожих зенітних установок в районі переправи через Дніпро. Ворожий снаряд влучив у літак Вдовенка і підпалив його. Тоді льотчик направив палаючу машину в центр переправи. Понтонний міст ворога був знищений. Іван Вдовенко та штурман Микита Гомоненко посмертно були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Радист Володимир Карпов і повітряний стрілець Мірза Пулатов нагороджені орденами. Пам’ятник героям-льотчикам в парку ім. Леніна був споруджений з нагоди 50-річчя Радянської влади.
2 серпня 1961 року
Дніпропетровський шинний завод здано в експлуатацію. Зведений методом Всесоюзного ударного комсомольського будівництва, завод був на той час провідним і найбільш технічно оснащеним у своїй галузі. Як повідомляла преса, у 1967 році підприємство зробило «достойний подарунок 50-й річниці Великого Жовтня» - виготовило мільйонну шину. Після введення другої черги завод почав виготовляти крупногабаритні шини для тракторів Т-125, К-700, для 27-тонних самоскидів і 40-тонних автопотягів БелАЗУ. Особливо пишалися дніпропетровці гігантськими шинами для надвантажопідйомних самоскидів для гірничої промисловості
12 серпня 1966 року
було відкрито стадіон “Метеор” ВО «Південний машинобудівний завод імені Л.І. Брежнєва». Розрахований він на 34 000 посадкових місць; одне з кращих в країні футбольне поле, бігові доріжки з сучасним покриттям, п’ять легкоатлетичних секторів, майданчик для стрільби з лука, поле для метань, стрілецький тир. На території стадіону розташований Палац водних видів спорту з 50-метровим плавальним басейном на 10 доріжок. Палац зимових видів спорту з основним і тренувальним катками зданий в експлуатацію напередодні 60-річчя створення СРСР. А музей спортивної слави клубу “Метеор” зберігає трофеї спортивних перемог - призи, кубки, грамоти.
31 серпня 1968 року
на вул. Рогальова, 10 відкритий Планетарій - унікальний заклад, що поєднує в собі навчальну аудиторію, музей і театр. Це другий на Україні планетарій, для якого було спроектовано і побудовано окреме спеціальне приміщення. Його відкриття було великою подією для Дніпропетровська, а сама будівля із сріблястим куполом стала окрасою міста. Спеціальні проектори, які відтворюють панорами космодрому і міста, можуть створювати ефекти полярного сяйва, а також затемнення Сонця.
24 серпня 1991 року
- День Незалежності України. Синьо-жовтий прапор вперше був піднятий над Дніпропетровською міською радою 29 cічня 1992 року. Вже стало традицією проводити у Дніпропетровську до Дня Незалежності України урочисте покладання квітів до пам’ятника Т.Г. Шевченку та служити молебні «В ім’я процвітання України, підвищення благополуччя і добробуту українського народу» в Троїцькому і Преображенському кафедральних соборах. Також в Новобогородицькій фортеці проводяться спортивно-розважальні змагання, козацькі розваги, ярмарок солодощів і виробів українського мистецтва, різноманітні майстер-класи, звучить народна музика і живий спів.
24 серпня 1992 року
на Театральному бульварі відкрито пам’ятник Тарасу Шевченку. Другий пам’ятник Т.Г. Шевченку був відкритий навпроти Українського музично-драматичного театру, який носить його ім’я. Молодий поет зображений у момент, коли він отримав так звану “вольную” (тобто звільнення від кріпацтва), сповнений творчим натхненням і наснагою. Авторами оригінального пам’ятника є скульптор В.П. Небоженко та архітектор В.С. Положий. VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 57
ІСТОРІЯ
ІСТОРИЧНІ ПОДІЇ МІСТА хронологія вересня
5 вересня 1784 року
Катериною II був виданий указ “Про створення університету в губернському місті Катеринославі”. У 1784 році Г.О. Потьомкін направив імператриці «прошение» щодо заснування у Катеринославі Академії наук та мистецтв - закладу університетського типу. В указі говорилося: «Изыскивая все средства, к просвещению народному служащие, повелеваем...основать университет, в котором не только науки, но и художества преподаваемы быть долженствуют...». Після скарги Потьомкіна на недостатнє фінансування заходів по відкриттю університету Катерина II 13 жовтня 1786 року призначила фінансування «с академиею художества и музыки с хирургическим и народными училищами» у розмірі 60 000 крб. на рік.
У вересні-жовтні 1865
року в Катеринославі відбулося відкриття першої виставки живопису. Організована вона була священиком Зосимовичем. Картини Тіціана, Луки Джорджоне, Веласкеса, Рубенса, Вільке, Сальватора Розі, Веронезе, Кореджіо, Рубенса, Айвазовського, Мола, Горнгоста, Монаскіно, Гвідо Рені та ін. були придбані у заїжджого італійця. Виставка, доходи від якої призначалися для жіночої школи дівчат духовного звання, успіхом не користувалася, хоча і проходила під час дворянських виборів і ярмарку, і квитки були дешеві - по 25 та 50 копійок.
17 вересня 1901 року
у місті урочисто відкрили Комерційне училище, хрещеним батьком якого вважався міський голова О.Я. Толстіков; за його прикладом 27 купців пожертвували кошти на будівництво. Директором 5 квітня 1901 року був обраний із кількох претендентів Антін Степанович Синявський - відомий на той час історик, етнограф, знавець гірничої статистики та економічної географії, викладач і директор комерційних шкіл в Одесі, Лодзі та Білостоці. 1 червня він був затверджений царем на цю посаду. Антін Степанович був директором училища до 1918 року - весь час його існування. Влітку 1910 року учні вперше відпочивали на дачі училища в Криму - у бухті Омега під Севастополем
20 вересня 1922 року
створено сільськогосподарський інститут, початок якому поклав Київський зоотехнічний інститут після розділення Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту у 1931 році на Київський ветеринарний та Київський зоотехнічний інститути. Останній було переведено до Дніпропетровська у 1934 році і перетворено на сільськогосподарський інститут із зоотехнічним та агрономічним факультетами та заочним відділенням (з 11 січня 1991 року - Дніпропетровський державний аграрний університет).
22 вересня 1924 року
відбулася електрифікація робітничих селищ Воронцовка (Бараф), Амур-Піски, Амур-Чорнозем, Сахалін. Освітлення вулиць робітничих районів Амур-Піски та Амур-Чорнозем вперше з’явилося у 1925 році. Пізніше ці селища ввійшли до Амур-Нижньодніпровського району.
17 вересня 1972 року
у міському парку імені Чкалова був встановлений пам’ятник його засновнику Лазарю Глобі скульптора Е.Н. Курильова та архітектора К.В. Присяжного. Лазар Остапович Глоба, відставний осавул запорізького війська, оселився у Катеринославі в 1743 році і займався розведенням садів (сучасні парки ім. Глоби та ім. Шевченка). Помер він у 1793 році, проживши більше 100 років і був похований у своєму саду, де тепер стоїть пам’ятник, що зображує козака, який садить дерево. Ім’я Лазаря Глоби присвоїли парку у 1992 році.
6 вересня 2001 року
рішенням міської ради ХХІІІ скликання за № 2/22 затверджено новий герб міста Дніпропетровська. Він відображає історію становлення міста, поєднує в собі ознаки різних часів і узагальнює погляди різних груп жителів сучасного Дніпропетровська. Герб являє собою щит слов’янської форми (закруглений унизу), рекомендованої Українським геральдичним товариством. Поле щита синього кольору, який у геральдиці означає славу, честь, вірність. Також це колір вод могутнього Дніпра, що наповнюють місто життєвою енергією; синій є одним з кольорів Державного Герба та Державного Прапора України і відображає належність до основної державної символіки, державницьких устремлінь міста, що відповідає реальному місцю Дніпропетровська в політичній та економічній системі 58 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
І СТО РІЯ України; історична традиція - синім був колір Герба міста Катеринослава, цей колір є традиційним у козацькій символіці.
14 вересня 2002 року
у Дніпропетровську відкрито пам’ятник Олександру Полю. Скульптор Володимир Небоженко, архітектор Володимир Положий. Встановити прижиттєвий пам’ятник “Степовому Колумбу” - так називало його губернське дворянство - воно вирішило у 1889 році за те, що він «оживив край і воскресив Катеринослав», а за чесну службу - розмістити портрет Поля у парадній залі Потьомкінського палацу. Але за життя Олександра Миколайовича пам’ятник не був встановлений, в зв’язку з його раптовою смертю від розриву серця. У м. Кривий Ріг Дніпропетровської області пам’ятник-бюст О.М. Полю скульптора О.В. Васякіна було відкрито 19 грудня 1996 року.
13Ця подія вереснябула2003 року до Дня Міста було відкрито Алею Закоханих. приурочена до дня святкування 227-річчя Дніпропетровська. Алея знаходиться на вул. Столя-
рова і відома фонтаном “Амур”, лавою “Томливих очікувань”, фонтаном “Романтичних побачень”, алеєю “Приємних зустрічей” і мідним “Рушником” з системою підігріву. На рушник встали 16 молодих пар. А права першого поцілунку попросив дніпропетровський губернатор Володимир Григорович Яцуба, для якого обрав власну дружину.
11Частина вереснявулиці 2004Виконкомівської, року відкритоякуКатеринославський бульвар. зробили пішохідною, невдовзі після відкриття отримала неофіційну
назву “Новий Арбат”, із-за бруківки і “арбатських” ліхтарів. Традиційно для Дніпропетровська на бульварі б’ють фонтани. Також тут розташовані торгівельні центри, кафе, ресторани. У 2007 році на бульварі з’явився пам’ятник “невідомому олігарху”, що сидить на лавці. Є прикмета: якщо потерти сигарету, яку тримає в руці чоловік, то це до грошей, а якщо сісти йому на коліна, то це до весілля.
13 вересня 2005 року
до Дня Міста був відкритий Європейський бульвар. Проходить він від площі Леніна до вулиці Глинки. Ця пішохідна зона з новим тротуарним покриттям, декоративним освітленням, озелененням і місцями відпочинку стала одним з улюблених місць для жителів міста. На ньому розташований торгівельний центр “Європа” з ескалаторами “Отис” і японським ресторанчиком. А Європейську площу, яка є пішохідною частиною вулиці Миронова і частиною Європейського бульвару, прикрашає карусель, виготовлена французькою фірмою Соncept 1900 International.
13 вересня 2005 року
до Дня Міста на Набережній імені Леніна відкрито унікальний комплекс фонтанів, що вже стало традицією. Головним з них є фонтан “Лебідь”. Знаходиться він в кількох метрах від берега. Рухаючись навколо своєї осі, струмені постійно змінюють напрямок і здається, що лебідь змахує крилами. Довжина кожного струменя понад 50 метрів.
14 вересня 2008 року
на 9-му км Запорізького шосе був відкритий меморіал жертвам політичних репресій та голодомору. На цьому місці у 30-ті та на початку 50-х років знаходився спеціальний об’єкт НКВС, де ховали розстріляних жертв політичних репресій. За цей період у Дніпропетровську було страчено понад 5,2 тисячі чоловік. Скульптура з червоного граніту, висічена дніпродзержинським скульптором Гарніком Хачатряном, зображує жінку з дитиною на руках. Президент Віктор Ющенко та учасники відкриття до підніжжя меморіалу поклали квіти і встановили лампадки. Пам’ять жертв вшанували хвилиною мовчання, потім пролунав Державний гімн України.
10 вересня 2011 року
на лівому березі Дніпра відбулося відкриття набережної. Вулиця імені Маршала Малиновського, що на ж/м Сонячний, також отримала відновлений сквер і дитячий майданчик. Подарунком жителям лівобережжя став фонтан “Арка любові”, після церемонії відкриття якого глядачі змогли подивитися на скульптурні витвори, розташовані просто неба, під назвою “Казкова країна дитинства”. А на кам’яному дивані за фонтаном можна і відпочити, і сфотографуватися.
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 59
ІСТОРІЯ
МІСТО СЕБЕ МІСТОУУ ПОШУКАХ ПОШУКАХ СЕБЕ Міста народжуються по різному. Якісь – виникають природним шляхом. Зручно тут людям жити, торгувати, ремеслом займатися – ось поступово і виростає місто. Може бути й так – вирішила влада, що тут має бути місто – і його будують у необжитих до того місцях. Варіантів, насправді, багато. Місто, як і людина, із задоволенням святкує своє народження. Дуже часто в цей день згадують засновників і перед глядачами розігрується театральне дійство, яке немовби переносить на сотні (чи тисячі) років у минуле. В нашому рідному Дніпропетровську «героїнею-засновницею» виступає імператриця Катерина ІІ. Справді, така точка зору здавна поширюється в нашому місті. Тривалий час, ще за Російської імперії, роком заснуванІМПЕРАТРИЦЯ КАТЕРИНА ІІ ня міста вважався 1787 – рік подорожі Катерини ІІ по нашому краю, коли було закладено перший камінь в фундамент Преображенського собору (його, щоправда, побудували аж через півстоліття, але то таке!). За радянських часів про імператрицю намагалися не дуже згадувати. І у 1970-х роках батьки нашого міста зробили оригінальний крок – вони почали шукати іншу дату. Вона знайшлася, дивним чином припадаючи на 1976 рік, коли наш земляк, Леонід Ілліч Брежнєв святкував своє 70-річчя. Місцева еліта правильно розрахувала – під ювілей вдалося отримати чимале фінансування і зробити для Дніпропетровська багато гарного. Лише маленьке але – тепер місто веде свій родовід від так званого Катеринослава-Кільченського, який навіть зараз, при тому, що Дніпропетровськ перетворився на величезний мегаполіс, не входить у міські межі! До того ж, 1776 роком датується не офіційний указ чи якесь інше рішення, а план, який подав азовський губернатор В. Чертков до столиці. З наукової точки зору така дата є абсолютно неприйнятною. Водночас вона не випадає з тези, яку пропагували ще при Катерині ІІ: «До приходу Російської імперії тут було Дике поле». Але, може праві Катерина ІІ, і тут справді нічого вартісного не було? І тупнула ніжкою імператриця серед голого степу, і постало тут місто… Проте, якщо дати слово документам та археологічним знахідкам, то теза про Дике поле виявляється ненауковою фантастикою. Давайте підемо правобережним Дніпропетровсь60 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
ком і подивимося, чи було тут щось до Катерини. Вийде, що було зовсім трохи – Таромське (на хвилиночку, перша згадка – 1704 р.), Діївка, Сухачівка, Новий Кодак (виник у 1645 р.), Половиця, Мандриківка, Лоц-Кам’янка. Якщо трохи зайти за сучасну межу міста, то нижче по Дніпру до цих поселень долучиться ще й Старий Кодак, який виник у 1635 р. На лівобережжі міста заселення не було таким щільним, але тільки Кам’янка Лівобережна та Стара Самарь багато чого варті. Найцікавіше, що майже всі ці назви функціонують і досі (за винятком хіба Половиці та Старої Самарі), що свідчить про їх безперервне існування. От і виходить, що теза про Дике поле – не більше ніж міф. Доводилося мені стикатися і з таким аргументом: «Це були звичайні поселення, а міське життя сюди принесла саме Російська імперія та Катерина ІІ!». Забирати заслуги в імператриці ніхто не буде – життя наприкінці XVIII ст., з появою тут Катеринослава, справді суттєво переформатувалося. І справді, більшість з цих поселень були слободами. Однак Стара Самарь (суч. селище Шевченка в Самарському районі) та Новий Кодак (Ленінський район) були однозначно містами. Найстаршим поселенням на території сучасного Дніпропетровська є Стара Самарь. Завдяки роботі археологів Дніпропетровського національного університету, які під керівництвом проф. І. Ковальової вже багато років досліджують цю пам’ятку, ми знаємо, що безперервна історія Старої Самарі бере свій відлік від 1520-х років. У 1688 р. поселення перетворюється на Новобогородицьку фортецю, причому царським указом тут передбачалася організація міського самоврядування. Вже у XVIII ст. тут був центр Старосамарської сотні Полтавського полку, потім поселення входило до Самарської паланки запорожців. Не менш цікавим є Новий Кодак. Він з’явився ще за польського панування і про його історію в XVII ст. не так багато відомо. Але за часів Нової Січі він перетворюється на центр Кодацької паланки – області Вольностей Війська Запорозького низового, яка обіймала площу понад 12 тис. кв. км. Тут знаходилася резиденція полковника та паланкової старшини, діяв щоденний базар, відбувалися ярмарки. Миколаївська церква (до речі, найстарша у нашому місті) певний час була центром хрестового намісництва, у віданні якого знаходилися всі церкви північних паланок запорожців. Місто жило не стільки з сільського господарства, скільки з ремесла та, особливо, торгівлі, адже воно
МІСЦЕ КОДАЦЬКОГО ПЕРЕВОЗУ ЧЕРЕЗ ДНІПРО – ТУТ ВІН БУВ 250 РОКІВ ТОМУ
стояло на Кодацькому перевозі через Дніпро. Цей перевіз обслуговував транзитну торгівлю Гетьманщини і Правобережної України з Кримським ханством та Доном. Для захисту міста існувала фортеця, невеликі рештки валів якої збереглися досі. Найцікавіше, що навіть сучасні квартали в Нових Кайдаках багато в чому співпадають з кварталами міста козацького часу. Власне, Дніпропетровськ стоїть у надзвичайно зручному місці. Тут зливаються Дніпро і Самара, починалися пороги і схрещувалися важливі суходольні та річкові торговельні шляхи. Не дивно, що територія нашого міста використоактивно людьми вувалася до приходу задовго наприкінці сюди Російської XVIII ст. А оскільки імперії. тут, на стежиття прикордонні, повому було назвати важко і поставали мирним, фортеці – Стара Самарь, Старий та Новий Кодаки. Все це сприяло урбанізації. Мені здається, історія нашого міста не може бути однобокою, коли «на щит» підіймається лише один період – чи то козацький, чи то імперський. Кожна епоха дала щось своє, унікальне нам як міській спільноті. Хоч для мене ближчою є концепція, яка виводить початки нашого мегаполісу від Нового Кодака, однак не можу не сказати про підхід, який запропонував декан історичного факультету Дніпропетровського національного університету проф. С. Світленко. Якщо вживати наукові терміни, то він пише про білійнійну і поліцентричну концепцію виникнення нашого міста. Якщо ж не вживати таких «страшних» слів, то йдеться ось про що. Урбанізаційні процеси, які призвели до утворення сучасного Дніпропетровська не можна зводити до простої схеми – «з’явився указ – виникло місто». В сучасному Дніпропетровську зійшлися кілька ліній розвитку. На Лівобережжі варто говорити про козацьку Самарь, переформатовану в 1688 р. у фортецю та місто Богородицьк. У 1770-х роках воно стало форштадтом Катеринослава Кільченського, від якого зараз офіційно виводиться міська історія. Не менш цікаві містотворчі процеси відбувалися на Пра-
вобережжі. Треба говорити і про Старий Кодак, і про Новий, куди реально після указу Катерини ІІ в 1784 р. перенесли Катеринослав. Врахуймо, що центр міста «посадили» на козацьку слободу Половицю. Отже, ми не відмовляємося від різних складових нашої історії. До неї входять і Стара Самарь, і Катеринослав Кільченський, і Новий Кодак з Половицею, і Катеринослав Дніпровський. Крім врахування історичних фактів, такий підхід дозволяє позиціонувати Дніпропетровськ як туристичне місто, в якому є що подивитися і шанувальникам козаччини, і фанатам Російської імперії ХІХ століття, і «індустріальним» та «космічним» туристам, яких зацікавить промисловий потенціал нашого міста, створений у ХХ ст. До речі, такий підхід дозволить нарешті створити конкуренцію Запоріжжю, яке шалено розкручує Хортицю як центр козацтва. Насправді ж у Дніпропетровська значно більше підстав вважатися таким центром. Зрозуміло, що це мій погляд на проблему – нехай і погляд науковця, який вивчав це питання. Якщо поставити проблему в площину реальних дій, то доцільним було би Дніпропетровській міській раді та ПАМ’ЯТНИЙ ЗНАК НА ЧЕСТЬ НОВОГО КОДАКА. ПОБЛИЗУ КОДАЦЬКОГО МОСТУ
історичному факультету Дніпропетровського національного університету організувати всеукраїнський круглий стіл, на якому обговорити літочислення нашого міста. Власне, вирішувати нам – чи то залишатися в полоні міфів, чи то врахувати напрацювання сучасної історичної науки. Олег РЕПАН Підготовлено за сприяння Інституту суспільних досліджень VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 61
ІСТОРІЯ
«БАТЬКО» ЦЕНТРАЛЬНОГО ПРОСПЕКТУ
«ФАБРІВСЬКИЙ БУЛЬВАР. 1893 Р.»
«ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА КАТЕРИНОСЛАВА. МАЛЮНОК ПОЧАТКУ 1850-Х РР.»
Що треба зробити, щоби мешканці провінційного міста почувалися цивілізованими людьми? Саме це делікатне питання довелося вирішувати новопризначеному Катеринославському цивільному губернатору Андрію Яковичу Фабру, який обійняв посаду 24 серпня 1847 року. На той час життя мешканців Катеринослава (формально губернського центру, а по суті глухого містечка) гості нашого міста визначали як «сонне». Та, власне, і місто швидше нагадувало не місто, а скупчення окремих поселень. Широченна центральна вулиця використовувалася мешканцями як пасовисько, посередині якого здіймався великий пагорб. Через Велику дорогу (так катеринославці називали центральний проспект міста), у районі сучасного торговельного-розважального комплексу «Гранд-Плаза», протікала річка Половиця. Ще одна річечка, яку місцеві нарекли «Рибаківський рівчак», проходила трасою сучасної вул.Леніна. Переправу через річки забезпечували дерев’яні місточки. Ця дисгармонія одразу впала в око новому губернатору, який щойно приїхав з Одеси, де працював у канцелярії (сучасною мовою – «державній адміністрації») Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора князя М.Воронцова, який не в останню чергу дбав про архітектурне обличчя Одеси. Щоправда, у розпорядженні Фабра навіть і близько не було таких матеріальних ресурсів та зв’язків, як у князя. Андрій Якович був дворянином, за характером людиною дуже скромною й навіть аскетичною. Але мав блискучий розум, небайдуже серце та добру ерудицію. Для наших сучасників це прозвучить незвично, але освіту А.Фабр отримав вдома. Крім російської, володів французькою (у Російській імперії французька вважалася мовою культури й аристократії), німецькою, латинською та кримськотатарською мовами. Німецької, очевидно, навчився від батьків – Якова Фабра та Марії 62 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
Гроскрейц. Батько Фабра після приєднання Криму до Російської імперії очолював казенні виноградники Судакської долини. Кримськотатарську Андрій Фабр опанував, бо це була мова його односельців, адже народився майбутній катеринославський губернатор в татарському селі Суук-Су Феодосійського повіту Таврійської губернії 20 серпня 1789 року. Чиновницька кар’єра працелюбного й відповідального Андрія Яковича розпочалася рано – в 15 років, коли він був прийнятий канцеляристом до Таврійської казенної експедиції… Під час епідемії чуми, яка спалахнула в 1812 році, Фабр, який перебував уже на посаді губернського секретаря, за власним бажанням взяв під опіку низку інфікованих поселень та був наглядачем чумного лазарету. У 1819 році Андрія Яковича перевели до Таврійського цивільного губернатора для «ведення слідчих справ». Тоді йому довелося таки отримати «атестат чиновника» в Харківському університеті, де він показав «дуже добрі знання в науках». У 1825 році А.Фабр вже був Таврійським губернським прокурором, а з 1833 року, як ми знаємо, працював «правителем канцелярії» князя Воронцова. Отже, прибувши до Катеринослава, 58-річний Андрій Фабр мав за плечима солідний досвід адміністративної діяльності. Такі риси його характеру, як феноменальна чесність та ощадливість, забезпечили новому губернатору славу дивака. Особливо сучасників вражала його незнищенна єнотова шуба, потерта, дуже непоказна. Одного разу якість жартівники викрали її, бажаючи подивитись, що робитиме пан
І СТО РІЯ начальник. Але колишній прокурор почав розшуки зрізали бугор». За сучасними підрахунками, у такий і шубу повернули. Місцеві панки не розуміли, як спосіб будівничі головної вулиці міста перемістили людина на такій солідній посаді може не «обрости» близько дванадцяти мільйонів кубометрів землі! Пророзкішшю. клали кілька кілометрів дороги. На бульварах висадиАле насправді, коли Андрій Якович приймав спрали пірамідальні тополі та клени, між кожними двома ви, виявилося, що кошти в місцевому бюджеті майже деревами – кущі бузку. Поставили дерев’яні огорожі. відсутні. Посухи та епідемії 1848-1849 років стали його Роботи з благоустрою проспекту тривали кілька першим складним випробуванням на посаді губернароків і поглинули чимало коштів та нервових клітин тора. За ініціативою нового керівника у Катеринославі губернатора, який особисто виловлював на бульварах було влаштовано обідні столи, селянам надавались любителів безкоштовних квітів. безвідсоткові позички для придбання зерна на посів, Із оформленням проспекту місто, нарешті, натуральний податок замінено відробітками... Пізніз’єдналося в одне ціле, набуло естетичного вигляду й ше, у 1853-1856 роках, грянула Кримська війна й місто отримало культурну трасу, якою охоче прогулювався перетворилося на прифронтовий лазарет. Чи можна цвіт Катеринослава. «Ідеш по бульвару, як по корибуло в таких умовах жирувати? дору, і тінь була, і прохолода», - згадували сучасники. Вселившись в 1847 році в помешкання свого попеНавіть через півстоліття, коли Міська дума розпочала редника, катеринославського губернатора А.Пеутлінга, реконструкцію бульварів, вирубку старих дерев проу палац, який належав іще Г.Потьомкіну й, за спогадаводили вночі – населення негативно реагувало на ми сучасника, критично потребував ремонту або знезаміну Фабрівських тополь молодими деревами. сення, Андрій Фабр Дослідники мешкав тут близько діяльності А.Фабра «КАТЕРИНОСЛАВ. 1833 Р. МАЛЮНОК І.АЙВАЗОВСЬКОГО» двох років. Під час відзначають його дощу в усіх кімнатах внесок у різні сфери зі стелі крапала вода, господарства губернії: а в залі на підлозі спорудження доріг та утворювалося ціле мостів, робота поліції озеро. Одного разу та пожежної служби, легендарна губернамедичне обслуговуторська терплячка вання, благодійність. «луснула». Секретарі Крім того губернатор «присутственных цікавився археологією мест» прибули до та садівництвом. А.Фабра зі звітами й Писав наукові статті. побачили, що губерБув одним із фунданатор сидить посеред зали, а над його головою розторів Товариства історії та старожитностей в Одесі та крита величезна парасолька… Після цього епізоду гла- першого в Катеринославі Громадського музею. Перева губернії оселився в будинку Мунштейна (К.Маркса, кладав із французької твір давньогрецького автора 41), на якому, до речі, у 2005 році вдячні нащадки Арріана… встановили бронзовий барельєф на його честь. У 1857 році Андрій Якович вийшов на пенсію та Із балкону цього будинку Андрій Якович спостепереїхав до Сімферополя, ближче до місця свого нарігав за перевтіленням широкої вулиці-пасовиська в родження. Він був самотньою людиною. Із немолодою цивілізований проспект. Як повідомляє історик міста жінкою, із якою 19-літнім юнаком був вимушений В.Старостін, держава оплатила лише спорудження взяти шлюб, не жив. Усе своє майно та кошти Андрій двох кам’яних мостів через канави на проспекті. Якович заповідав на створення сиротинця в СімфероНа все інше заробили гроші арештанти місцевого полі, куди приймали дітей, незалежно від походження. острогу, яких Фабр підрядив працювати на будівниОбдаровані вихованці закладу могли вступати до цтві обвідних каналів через пороги. У першу чергу з гімназії (за кошти, заповідані благодійником), а звідти майбутнього проспекту прибрали бугор, який заважав – до університету. Проіснував сирітський притулок пересуванню транспорту та псував краєвид. А.Фабра до встановлення радянської влади в 1920 Ось як описує цей процес у спогадах 1887 року році. Невдовзі й провулок Фабрівський, на якому стомісцева мешканка О.Молчанова: «почали орати яв притулок, перейменовано в Совнаркоміський. На вулицю в кілька плугів, а потім збивали короткими жаль, й у Дніпропетровську жодна вулиця не увічнює перегородками по дві дошки, покладеними на ребро: ім’я непідкупного губернатора. до кінців цього ящика припрягали по кілька волів Олег РЕПАН та стягали розорану землю вниз; потім знову орали Підготовлено за сприяння та стягали землю, і так продовжували доти, доки не Інституту суспільних досліджень VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 63
ЦЦiкаве
ЦІКАВА СТО Р ІНКА
ïðî ДНIПРОПЕТРОВСЬК Потьомкінський палац (нині Палац Студентів), збудований у 1791 році, є одним з найстаріших, але перебудованих будинків. На вул. Ворошилова є найстаріші збережені будівлі, № 8 і 10, рік будівництва яких - 1791. Існувало два Катеринослава: перший і другий. Перший розташовувався на березі р. Кільчень в низинах місцевості з 1776 р. і проіснував всього 8 років. Місце колишнього міста зараз затоплене водами р. Самара. Частина жителів і будівель першого Катеринослава переїхали в слободу Новоселиця - нині м. Новомосковськ.
Саме легендарне місце - Монастирський острів. На заході має гранітні скелі, на сході переходить у піщану косу. За легендою на острові зупинялися апостол Андрій, княгиня Ольга та князь Володимир Великий. У 1999 році тут споруджено храм Святого Миколая. Дніпровські пороги - ця кам’яна перепона на шляху до Чорного моря відігравала важливу роль для судноплавства, торгівлі, утворення поселень біля річки, формування нових ремесел і видів діяльності. Порогів було дев’ять і кожен мав своє ім’я: Кодацький, Сурський, Лоханський, Звонецький, Ненаситецький, Вовнизький, Будильський, Лишній, Вільний. Близько Кодацького порога стояла фортеця Кодак. Нижче дніпровських порогів в XVI столітті виникла Запорізька Січ. Після побудови Дніпрогесу пороги були затоплені водами Дніпровського водосховища. На території сучасного Дніпропетровська були розташовані три фортеці: Кодацька - польська фортеця, заснована у 1635 році (с. Старі Кодаки); Новобогородицька (СтароСамарська) - російська фортеця збудована в 1688 році (с. Шевченко); Нові Кайдаки - укріплене козацьке поселення, засноване в 1660 році. У 1894 році був відкритий катеринославський трамвай, один із перших електричних трамваїв в Російській імперїі, третій після Києва і Нижнього Новгорода. Назва «Дніпропетровськ» можна трактувати як злиття назви річки, на якій стоїть місто - «Дніпро» та імені російського революціонера Григорія Івановича Петровського. За іншою версією, перша частина назви виходить від давньо-іранського «Дан» або «Дон», що означає «річка». Другий корінь - «Петро» - від грецького «Петрос», що перекладається як «камінь». Отримані словосполу64 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
Ц І КА ВА СТО Р І Н КА чення «камені на річці», «камені серед ріки», «ріка біля порогів» відповідають характерним особливостям місцевості. Дніпропетровськ мав чотири офіційні назви - Катеринослав, Новоросійськ, Січеслав. Дніпропетровськом він став називатися з 19 липня 1926 року. У Дніпропетровську є 5 діючих мостів. Найдовший - Кайдацький (1732 м). Найкрасивіший - Мерефо-Херсонський залізничний міст, вигнутий, арочного типу. Наймолодший - Південний міст, відкритий в грудні 2000 року. Найстаріший - Амурський (Старий) міст, на момент закінчення будівництва в 1884 р. коштував близько 4 млн. рублів, більше ніж оцінювався на той момент весь Катеринослав. Найдовша в Європі Набережна - завдовжки 23 км, складається з трьох відрізків - Набережних Перемоги, Леніна та Заводської. Пляжна і паркова зона з розважальними закладами розташувалася навколо неї. Концерти, святкові заходи, молодіжні акції проводяться на Фестивальному причалі. Найдовший у світі безпосадковий пасажирський авіамаршрут Нью-Йорк-Сінгапур (18,5 годин безпосадкового польоту) пролягає через Дніпропетровську область. В 2012 році він виконувався Singapore Airlines на літаку A340-500, рейс SQ21. На Набережній у 2005 році відкрито фонтан “Лебідь”. Розміщено його безпосередньо у р. Дніпро за кілька метрів від берега. Фонтан, загальна довжина кожного струменя якого понад 50 метрів, рухається навколо своєї осі і постійно змінює форму, нібито маше крилами. «Сімейна лавка» довжиною 50 метрів, що встановлена недалеко від Фестивального причалу, внесена до Книги рекордів України як найдовша. До кожного окремого фрагменту суцільнолитої лавки прикріплена табличка з цікавим написом. Колекція половецьких кам’яних скульптур (“кам’яних баб”) X XIII ст. н.е. - 85 одиниць, до якої також входять антропоморфні стели, скіфські ідоли, тюркські та половецькі кам’яні статуї, готська статуя - найбільша в Україні. Метро у Дніпропетровську вважається однією із самих коротких підземок миру, довжина лінії якого 7,8 км, а кількість станцій - 6. Навіть існує жартівлива назва: “платна демо-версія”.
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013
65
ФОТОРЕП ОРТА Ж
Фотовиставка «Історія міста в сімейних архівах» До кінця вересня у Дніпропетровську триватиме виставка «Історія міста в родинних архівах». Вона є результатом фотоконкурсу, який було організовано за ініціативи депутатів Партії регіонів. Виставка відкрилася напередодні Дня міста у холі готелю Дніпропетровськ. Всіх присутніх на ній привітала заступник міського голови Ірина Зайцева.
66 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
«Цей проект ініціювали депутати Дніпропетровської міської ради. Вони звернулися до мешканців міста з проханням знайти у своїх сімейних архівах цікаві фотографії Дніпропетровська 50-х -70-х років і взяти участь у конкурсі «Історія міста в родинних архівах. Виставка є унікальною для нашого міста, оскільки в експозиції фотороботи з сімейних архівів звичайних дніпропетровців. До неї долучилися містяни, які хотіли передати свої світлини для того, щоб зберегти їх для нащадків», зазначила заступник міського голови.
Ф О ТО Р Е П О РТАЖ
Олександр Бєляєв - депутат міської ради: «Я люблю фотографувати і ціную історію нашого міста. Мені сподобалась ідея конкурсу і я особисто підтримав її. Я давно займаюся фотографією і спеціально підготував для виставки світлини у вигляді колажу. Мені хотілося показати трансформацію міста у часі. На цих фото ми можемо бачити як змінюється місто, технології його забудови. Змінюється мода. Але, що цікаво, обличчя людей не змінилися». Максим Кавун - кандидат історичних наук, експерт з історії Дніпропетровська: «Мені здається, що цей конкурс стане поштовхом для вивчення історії міста Дніпропетровська. Ми маємо велику кількість офіційних світлин міста, а ці фотографії зроблені простими дніпропетровцями. І я, як спеціаліст скажу, що ми маємо дуже мало джерел з народу. А ці світлини, мають історичну цінність і доповнюють наші знання про минуле нашого Дніпропетровська.»
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 67
ФОТОРЕП ОРТА Ж
К
ультурна программа святкування розпочалася з Набережної Дніпра. Там, на молодіжне весільне свято “Планета щастя”до фонтану «Водяна сфера» запросили молодят, що виявили бажання одружитися в День Міста. На святі, вони отримали поздоровлення і подарунки від керівництва міста і області.
68 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
Ф О ТО Р Е П О РТАЖ
Т
ут же, на Набережній, усі бажаючі могли подивитися, а потім і спробувати самий важкий пряник в світі у вигляді мапи Дніпропетровська вагою більше 900 кілограмів і загальною площею 50 кв. метрів. Це досягнення було зафіксоване в Книзі Рекордів України.
В
ід готелю “Дніпропетровськ” до Фестивального причалу простяглася виставка під назвою “Сушка”. Фотографії з видами міста вивішувалися на мотузці і кріпилися прищіпками для сушіння білизни. Відвідувачі могли, принісши свої фото, зняти ті, які їм припали до душі.
1
Міжнародний фестиваль пісочної анімації “Дотик” проходив на майданчику біля ресторану “Горець”. Долучилися до створення картини з піску віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул, губернатор Дмитро Колесников, голова обласної ради Євген Удод та міський голова Іван Куліченко.
Н
а Фестивальному причалі пройшли Кубок мера по стрітболу і фітнес-марафон; I Всеукраїнський фестиваль по біт-боксу; програма “Веломісто”, в рамках якої відбувся велопарад-маскарад та велопробіг; концертна програма “Краще місто на Дніпрі”; світлодіодне і вогняне шоу “Аrcanum”.
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 69
ФОТОРЕП ОРТА Ж
Н
а майданчику у пам’ятника воїнам-афганцям відбувся концерт афганської пісні “Пам’ять серця”. “Афганські” пісні виконали творчі колективи Бабушкінського району.
Б
іля пам’ятника В.П. Маргелову та М.І. Сташкова пройшла спортивно-патріотична програма “Мужність. Любов і Вітчизна”. Під час цього заходу відбулися показові виступи військових формувань, спортивних шкіл і шкіл бойових мистецтв.
70 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
Н
а набережній, в місці, де ще з заснування міста на Водохреще відбувалося освячення води у Дніпрі, відкрили Храм на честь Собору Іоанна Хрестителя. Він побудований у формі грецького хреста за проектом дніпропетровського архітектора Олександра Плосконоса. Храм розташований в районі місця, де з часу заснування Дніпропетровська відбувалося освячення води у свято Хрещення Господнього 19 січня. «Місце для храму обрано не випадково», – говорить Митрополит Іриней, – «Мені дуже хотілося, щоб храм був розташований саме над Дніпром. Дніпро – це наш Іордан, наша купель. Тут хрестилися наші предки. Не випадково храм увінчаний скульптурою Іоанна Хрестителя – проповідника покаяння. Городяни будуть бачити його і пам’ятати, що не можна жити як-небудь, треба жити добре і правильно. Саме для цього він там знаходиться». Скульптура Іонанна Хрестителя має висоту 4,6 метрів і була відлита на Південному машинобудівному заводі. Автор скульптури – одесит Микола Худолій. Дзвіниця храму складається з 16 дзвонів. Вони обладнані електронним блоком управління і будуть працювати не тільки під час богослужіння, а і в будні дні. Освятити храм планується 4 жовтня цього року під час відзначення 1025-річчя Хрещення Русі..
Ф О ТО Р Е П О РТАЖ
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 71
ФОТОРЕП ОРТА Ж
ВСЕУКРАИНСКИЙ ТУРНИР ПО ФУТБОЛУ СРЕДИ Д НАРОДНЫХ ДЕПУТАТОВ УКРАИНЫ И СОТРУДНИКОВ
Капитан сборной команды Днепропетровска, депутат городского совета Андрей Попов: Дорогие друзья, дорогие болельщики! Днепропетровск, с праздником! Хоть и кипели сегодня на поле нешуточные страсти, но мы все равно друзья, на поле соперники, а в жизни друзья. Строим нашу страну, стараемся, чтобы она цвела. Спасибо что вы приехали, откликнулись на наше приглашение. Мы очень рады Вас здесь видеть, принимать, особенно в День рождения нашего города. За игру огромное спасибо. Пожелать хочется Вам самого светлого, самого доброго, чтобы Вы на своем жизненном пути всегда оставались победителями, вне зависимости от того, кто какое занял сегодня место. 72 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
Ф О ТО Р Е П О РТАЖ
ДЕПУТАТОВ ГОРОДСКИХ, ОБЛАСТНЫХ СОВЕТОВ,
В ИСПОЛНИТЕЛЬНОГО АППАРАТА МЕСТНЫХ СОВЕТОВ
Капитан сборной команды Донецка, секретарь городского совета Сергей Богачев: Дорогие днепропетровчане! Хочу поздравить Вас с праздником, который у Вас сегодня – День Города Днепропетровска, известного своими славными традициями, своими предприятиями, своими жителями. С праздником Вас! Конечно, футбол есть футбол и, оценивая сегодняшнюю игру, хочу сказать, что сегодня не повезло команде Днепропетровска, больше повезло нам. Если бы те две штанги, которые были в наши ворота, реализовались в два гола, мы, наверное, не смогли бы победить. Но нам повезло чуть больше. Поблагодарим и господа бога за удачу и тех ребят, которые были на футбольном поле и, главное, поблагодарим организаторов за этот славный праздник.
Капитан сборной команды Харькова, заместитель управляющего делами горисполкома, Сергей Захаревич: От имени всего города Харькова разрешите поздравить с праздником Ваш цветущий и красивый город, Ваших жителей, Ваших спортсменов. В конце концов, неважно, кто был победитель в этом турнире - победила, как раньше говорили - дружба. И, самое важное, добра Вам, здоровья, процветания, всего самого лучшего в Ваш День Города! VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 73
ФОТОРЕП ОРТА Ж
74 ВІСНИК ДМР // ВЕРЕСЕНЬ 2013
Ф О ТО Р Е П О РТАЖ
VISNYK.DMR.ORG.UA // ВЕРЕСЕНЬ 2013 75
ДНІ НАРОДЖЕННЯ
деп у т ат і в м іс ь ко ї р а д и т а к ер і в н и к і в в и ко н кому м іс ь ко ї р а д и у жо вт н і 2 0 1 3 р о к у
РУДЕНКО Олександр Олександрович Начальник випробувальної станції ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова»
02.10.47
ГЕРЛІВАНОВА Ірина Анатоліївна Директор КПНЗ «Дитячо-юнацький центр «Штурм» Дніпропетровської міської ради
03.10.60
ВОЛОШИН Віктор Миколайович Голова Дніпропетровського обласного об’єднання Української спілки ветеранів Афганістану
04.10.65
ТОЦЬКА Надія Іванівна Фінансовий директор ТОВ «СВТСервіс»
05.10.60
СКЛЯР Леонід Григорович Директор ВАТ «Будівельноінвестиційна компанія «Дафі»
06.10.62
ДЕМІДОВА Наталія Михайлівна Головний лікар КЗ «Дитячий протитуберкульозний санаторій № 5 Дніпропетровської міської ради»
09.10.66
БОЧАРНІКОВА Олена Василівна Заступник директора департаменту споживчого ринку і сфери послуг Дніпропетровської міської ради, начальник управління торгівлі, харчової промисловості та сфери послуг
11.10.64
ЯКОВЕНКО Володимир Іванович Начальник ДЗ «Спеціалізована медикосанітарна частина № 6»
12.10.61
БЕЗУГЛИЙ Дмитро Георгійович Дніпропетровська обласна рада, заступник голови по виконавчому апарату – начальник відділу внутрішньої політики
16.10.77
ЛУЦЕНКО Наталія Олександрівна Фінансовий директор Юридичної асоціації “Регіональна правова група”
18.10.76
УС Станіслав Іванович Головний конструктор напрямку ДП “КБ “Південне”
23.10.36
ГРИЗУН Сергій Іванович Директор ВАТ «Сітек» КІЙКО Альвіна Іванівна Комерційний директор ТОВ «ЄвроТренд-ЛТД»
28.10.65 28.10.51
СВЯТКУЄМО У ЖОВТНІ 1 жовтня
День ветерана
6 жовтня
Український День вчителя (День працівників освіти чи День освітянина)
7 жовтня
Міжнародний день лікаря
8 жовтня
День юриста України
9 жовтня
Всесвітній день пошти
14 жовтня
День Українського козацтва
14 жовтня
Покрова Пресвятої Богородиці
25 жовтня
70-а річниця визволення Дніпропетровська від фашистських загарбників
28 жовтня
День визволення України від фашистських загарбників
70
рiчниця визволення
Дніпропетровська
від фашистських загарбників
Дніпропетровськ був окупований фашистами у серпні 1941 року, і лише через два роки - 25 жовтня 1943 року - у місто увійшли радянські війська. А увечері того ж дня залпами з 234 гармат Москва салютувала на честь звільнення Дніпропетровська. Сімнадцять учасників форсування Дніпра на ділянці Лоцманська Кам’янка - Старі Кайдаки за свої подвиги були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Бої за звільнення міста були важкими, загинули сотні тисяч радянських солдатів. Звільнення міста Дніпропетровська й області було частиною великого літнього наступу Червоної армії в 1943 році. У вересні першими на територію нашої області вступили війська Степового і Південно-Західного фронтів. Тепер уже радянські війська форсували складну природну перепону - Дніпро. Звільнення Дніпропетровської області закінчилося в районі Кривого Рогу і Нікополя в лютому 1944 р. Визволення Дніпропетровська, як і визволення Дніпропетровської області та всієї України, проходило крок за кроком, район за районом, місто за містом. Надзвичайно важко було нашому народу здобути Перемогу. Буквально кожен шматок нашої землі облитий кров’ю людей, які вчинили героїчний подвиг заради наступних поколінь. Ми будемо пам’ятати це завжди. За мужність і героїзм 59 воїнським частинам та з’єднанням було присвоєно імена населених пунктів області, які вони звільняли. Високого звання Героя Радянського Союзу удостоєні 33 воїни 46-ої армії, які відзначилися при форсуванні Дніпра та звільненні Дніпропетровська і Дніпродзержинська. В цілому ж за роки Великої Вітчизняної війни Героями Радянського Союзу стали чимало наших земляків, а деякі з них цього звання удостоєні двічі.