Вісник Дніпропетровської міської ради

Й И

02(66)

Т Ю

2015

Л

Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї

М І С Ь К О Ї

Р А Д И

У 2010 році до Дніпропетровської міської ради було обрано 120 депутатів, 26 з них жінки. П’ять з дванадцяти депутатських комісій, які працюють у міській раді, очолюють жінки.

З 8 БЕРЕЗНЯ! Л ю бі жін к и! Вітаю вас зі святом Весни! Добрі й ласкаві, мужні й ранимі, хоробрі й тендітні, ви – найдорожче, що є в житті чоловіків. Ви наповнюєте будні яскравими фарбами, спонукаєте і надихаєте до шляхетних вчинків і добрих справ. Бажаю, щоб кожен ваш день був сповнений посмішками, передчу ттям радості й упевненістю. Хай у душі завжди квітне весна, у домі панують злагода, тепло та затишок . Нехай вас зігріває весняне сонце, а нас – ваша прису тність поруч. Миру вам, гарного настрою, оптимізму, благополуччя і безкінечної віри у себе та своїх близьких. Хай здійсняться найзаповітніші бажання! Кохання вам і щастя! З повагою виконувач обов’язків Дніпропетровського міського голови

Максим Романенко

ЗМІСТ 4 Прийомні родини - рідні дитині

«Необхідні прості і зрозумілі рішення, які працюють…»

4

5

5

6 7 8 9

У місті встановлюють майданчики для занять екстремальними видами спорту

6

8

ІНТЕРВ’Ю Чужих дітей не буває (голова постійної комісії міської ради з питань соціального захисту, материнства та дитинства Галина Булавка) «Необхідні прості і зрозумілі рішення, які працюють…» (депутат міської ради Олена Смєльчанська) КОМЕНТАРІ У місті встановлюють майданчики для занять екстремальними видами спорту Скейт - парк «Молодіжний» Безпека дніпропетровців – головне завдання у розвитку транспортної інфраструктури міста Зелене світло

Новини 10 Містяни сплачуватимуть податок на житло у розмірі 1% від мінімальної зарплати 10 Містян закликають бути обачними з підозрілими предметами 11 Підприємців-власників тимчасових споруд закликають укласти договори на торговельну діяльність 11 Майже 12 тисяч родин переселенців отримують щомісячну матеріальну допомогу ІНФОРМАЦІЯ 12 Корисні телефони для переселенців

Безпека дніпропетровців – головне завдання у розвитку транспортної інфраструктури міста

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ 13 Про ставки податку для підакцизних товарів на території міста

Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста

24 Парк імені Т.Г. Шевченка

40 У Дніпропетровську вшанували пам’ять загиблих воїнів-афганців

44

ЧАРІВНІ ЖІНКИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ПОЛІТИКИ

ЦІКАВА сторінка 20 Завершилися торги між НКРЗІ та мобільними операторами: «Київстар», МТС і life;) дістали право на купівлю частот у держави 21 Основатель Всемирного экономического форума Клаус Шваб: каким будет бизнес после сегодняшней технологической революции 42 Парк цветов КЁКЕНХОФ, Нидерланды ІСТОРІЯ 22 Як це було 24 Парк імені Т.Г. Шевченка 30 Вінок пошани кобзареві: Тарас Шевченко у топоніміці та монументальному мистецтві Катеринослава–Дніпропетровська 34 Пані з косою 36 Женщины – почетные граждане Екатеринослава-Днепропетровска події міста 40 У Дніпропетровську вшанували пам’ять загиблих воїнів-афганців 41 спортнавігатор 44 до свята 8 березня

ВIСНИК Дніпропетровської міської ради ЛЮТИЙ 02 (66) Видавець: Комунальне Підприємство «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» Дніпропетровської міської ради Адреса видавця та редакції: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 75 тел.: (056) 745-37-45

Головний редактор: Вадим ЛЬОВОЧКІН Visnyk.dmr@gmail.com

Редакційна колегія: Вадим ЛЬОВОЧКІН Юлія КАПШУК Ігор ІСАЄВ Свідоцтво реєстрації друкованого засобу масової інформації Серія ДП № 1541-276 Р від 13.11.2008р.

Номер підписаний до друку: 26.02.2015р. Формат: 60х84/8 Папір: офсетний Друк: офсетний Тираж: 300 екз.

Віддруковано: ТОВ ВКФ «Візіон» Адреса: 49000, м. Дніпропетровськ пл. Академіка Стародубова, 1/222 тел.: (0562) 36-26-78 Замовлення № 88 Свідоцтво про внесення до державного реєстру серія: ДП № 60-Р від 20.03.2000р.

Офіційна сторінка видання:

http://www.visnyk.dmr.org.ua facebook.com.ua/VisnykDMR

НО В ИН И

25.02.2015p.

Напрацьовано комплекс заходів для стабілізації ситуації на валютному ринку Президент України Петро Порошенко провів нараду за участю Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, Голови Верховної Ради Володимира Гройсмана, Голови Національного Банку Валерії Гонтаревої, Міністра фінансів Наталії Яресько, Секретаря РНБО Олександра Турчинова і Глави Адміністрації Президента Бориса Ложкіна. У результаті було напрацьовано комплекс заходів для стабілізації ситуації на валютному ринку. Запроваджені Національним банком України заходи передбачені постановами Правління Національного банку України від 23.02.2015 № 124 «Про особливості здійснення деяких валютних операцій» (далі – Постанова № 124) та від 24.02.2015 № 130 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова № 130).

Постанова № 124 передбачає заходи, які дадуть змогу більш ретельно перевіряти контракти на купівлю валюти за авансовими платежами. Додаткова перевірка необхідна для унеможливлення укладання фіктивних контрактів та угод, які дестабілізували валютний ринок. Так контракти на суму від 50 до 500 тис. дол. США ретельніше аналізуватимуться та погоджуватимуться, а операції банків зі здійснення платежів за імпортними контрактами клієнтів, загальна вартість яких перевищує 500 тис. дол. США, проводитимуться виключно з використанням акредитивної форми розрахунків. Норми Постанови № 130, прийнятої в рамках комплексу заходів Національного банку, спрямованих на запобігання виведення капіталу і створення тиску на валютний ринок, передбачають додатково 1 день на контроль та верифікацію контрактів регулятором.

23.02.2015p.

Глава держави підписав Закон про ратифікацію Угоди, за якою ЄС допоможе реформуванню сектору цивільної безпеки

П

резидент підписав Закон «Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом щодо статусу Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (КМЄС в Україні)». Цей Закон № 142–VIII, прийнятий Верховною Радою 4 лютого, дозволить виконати внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання чинності зазначеною Угодою. Європейський Союз надаватиме допомогу у реформу-

ванні сектору безпеки України (структури МВС, включно з міліцією і Національною гвардією, Служба безпеки України та Державна прикордонна служба України). Також Угода передбачає моніторинг реалізації рішень та імплементації законодавства у сфері реформування безпекового сектору, підтримку реформ шляхом проведення тренінгів та навчання персоналу причетних органів державної влади.

23.02.2015p.

У

Києві відбувся багатотисячний Марш Гідності, в якому взяли участь Президент України Петро Порошенко, лідери країн, високі іноземні гості, що прибули в Україну для участі у заходах з нагоди річниці Революції Гідності. Учасники ходи пройшли вулицями Інститутська, Шовковична, Грушевського, Європейською площею – місцями, де рік тому українці виборювали свою свободу. Учасники колони тримали великий жовто-блакитний стяг.

visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

3

І Н Т ЕРВ’ Ю

ЧУЖИХ ДІТЕЙ НЕ БУВАЄ – Скільки дітей у Дніпропетровську не мають батьків?

– Станом на 1 січня 2015 року на обліку в міському управлінні-службі по справам дітей перебуває 1743 дитини. Це загальна цифра, в якій враховано і кількість дітей-сиріт, і дітей, які позбавлені батьківського піклування.

ГАЛИНА БУЛАВКА Депутат Дніпропетровської міської ради

- Що робиться міськими службами для вирішення цієї проблеми?

– В основному робота міських служб спрямована на влаштування дитини в сім’ю. Це найкраща форма виховання дитини. Вже вдалося влаштувати у сім’ї 1558 дітей - це 89,4% від загальної кількості тих, хто потребує допомоги.

– Скільки прийомних родин у Дніпропетровську?

У Дніпропетровську міська влада веде активну роботу щодо створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу.

– У нас непогані результати роботи за 2014 рік. Протягом року було створено 10 прийомних сімей, та один дитячий будинок сімейного типу. Вони взяли на виховання 13 дітей. Крім цього, ще 19 дітей влаштовані у вже існуючі прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.

За минулі роки вже 82 дніпропетровські родини взяли на виховання дітей. Ще 12 родин отримали статус дитячих будинків сімейного типу. Загалом нові родини знайшли 1558 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

– Скільки дітей може взяти прийомна сім’я, а скільки дитячий будинок?

На утримання дітей держава виділяє кошти. Прийомні батьки отримують фінансову допомогу від держави за принципом «гроші ходять за дитиною». Раніше, через ускладнену систему оформлення соціальних виплат, їх отримувала лише п’ята частина дітей. Тепер всі заходи побудовані так, щоб перш за все забезпечити захист прав дітей, що втратили батьків або позбавлені батьківського піклування. Про роботу, яка проводиться у Дніпропетровську у сфері захисту прав дітей та проблеми, які приходиться вирішувати, розповідає голова постійної комісії міської ради з питань соціального захисту, материнства та дитинства Галина БУЛАВКА.

4 В і с н и к д м р // б е р е з е н ь 2015

Загалом у Дніпропетровську створено 82 прийомні сім’ї, в яких виховують 113 дітей. Також функціонує 12 дитячих будинків сімейного типу. Там мешкає 84 дитини.

– Прийомні батьки можуть взяти на виховання від одного до чотирьох дітей, а дитячий будинок від п’яти до десяти. Я маю на увазі загальну кількість дітей (разом з рідними), яку можуть виховувати одні батьки.

– Скільки дітей ще не влаштовано?

– 106 дітей все ще виховуються в спеціальних закладах.

– На яку підтримку від держави можуть розраховувати прийомні батьки?

– Державна допомога здійснюється за принципом «гроші ходять за дитиною». Соціальна допомога на дітей призначається в грошовій формі батькам-вихователям на кожну дитину-вихованця і прийомним батькам на кожну прийомну дитину. Розмір соціальної допомоги становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку. Крім того, виплачується грошове забезпечення кожному з батьків-вихователів і одному з прийомних батьків. Розмір грошового забезпечення 35% від двох прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.

– А якщо дитину всиновлюють?

– Подружнім парам, які всиновлюють дитину, надається така ж допомога, як і при її народженні. З 1 липня 2014 року розмір допомоги при народженні дитини встановлений у сумі 41280 гривень. Виплата здійснюється одноразово у розмірі 10320 гривень, потім проводяться щомісячні виплати протягом 36 місяців (по 860 гривень). Крім цього, працюючим батькам надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів.

І НТ Е Р В’ Ю Минулого року у Дніпропетровську було усиновлено 50 дітей. Сподіваємось, що у цьому році їх стане ще більше.

– На сході України триває війна. Що станеться з дітьми, які опинились в складних життєвих обставинах?

– Порядок обліку дітей, які переміщені з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, визначений Законом України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та двома постановами Кабінету Міністрів України. На міському рівні прийнято розпорядження міського голови, яким створено робочу групу з організації роботи щодо вирішення питань со-

ціального захисту та підтримки переселенців. Управлінням-службою у справах дітей міської ради скоординовано роботу щодо соціального захисту дітей з Луганської та Донецької областей. На сьогодні на контролі управління-служби перебуває 21 дитина цієї категорії. Усі діти відвідують школи, забезпечені підручниками та безкоштовним харчуванням. Ведеться робота щодо надання їх батькам державної соціальної допомоги на утримання дітей. Ми робимо все, що в наших силах, але є багато питань, які ще треба вирішити. Головне - об’єднати наші зусилля і допомогти кожній дитині, і кожній родині повернутися у мирне життя. Юлія Капшук

«НЕОБХІДНІ ПРОСТІ І ЗРОЗУМІЛІ РІШЕННЯ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ…» Про міську комплексну програму допомоги учасникам АТО та членам їх сімей розповідає депутат міської ради Олена Смєльчанська.

– Олено Юріївно, як Ви бачите в цілому організацію допомоги учасникам АТО та членам їх сімей?

– Нам, хто повноцінно живе у мирному місті, треба абсолютно чітко розуміти, завдяки кому це відбувається. Хто своїм життям та здоров’ям сплачує за мирне небо над нашими головами. Тому всі ми, починаючи від дітей в школах та завершуючи керівництвом міської ради – прагнемо допомогти нашим захисникам і підтримати їх сім’ї. Безперечно, тут необхідний системний підхід в організації надання допомоги та пільг. Необхідні прості і зрозумілі рішення, об’єднані у міській комплексній програмі. В ній повинні бути чітко визначені виконавці, ресурси, механізми дій – і щоб все це працювало. Наразі ми з робочою групою, до складу якої входять волонтери та керівники профільних управлінь, доопрацьовуємо програму, яка стосується підтримки учасників АТО та членів їх сімей. Багато пунктів цієї програми вже прийняті міською радою і працюють. Але багато принципових змін та доповнень до програми ще знаходяться у розробці.

– Хто, на Вашу думку, більше потребує термінової допомоги? Які питання треба вирішувати насамперед?

– Складно відповісти. Я думаю, тут не може бути пріоритетів. З одного боку, необхідно підтримувати бійців, які повернуться у звичайне життя після демобілізації. З іншого – необхідно допомагати сім’ям загиблих, поранених, недієздатних бійців. З третього – всі мобілізовані потребують інформаційної підтримки. Важливо все! Все

терміново – тому розробляється комплексна програма.

– Що вже зроблено?

– Міською радою вже прийняті рішення про надання одноразової матеріальної допомоги сім’ї загиблого у розмірі 100 тисяч грн. Також прийняті рішення: – про надання щомісячної матеріальної допомоги сім’ї загиблого у розмірі 2 мінімальних заробітних плат; – про повне відшкодування витрат на захоронення загиблого в АТО; – про звільнення дітей учасників АТО від плати за навчання у позашкільних закладах. Це музичні та спортивні школи, школи естетичного виховання; – про надання безоплатного харчування дітям, які навчаються у школах або відвідують позашкільні заклади; – про компенсація витрат на оплату житлово-комунальних послуг (крім оплати за ліфт). Зараз працюємо над питаннями розширення можливостей по реабілітації та оздоровленню учасників АТО, оздоровленню дітей загиблих учасників АТО. Є питання по забезпеченню людей цих категорій медичними препаратами та медичними послугами.

– Коли плануєте представити доопрацьований варіант програми?

– Ми активно працюємо. Думаю, що протягом найближчих двох місяців ми вирішимо всі технічні питання. Юлія Капшук

v i s n y k . d m r . o r g . u a / / б е р е з е н ь 2015

5

КО МЕН ТАРІ

У місті встановлюють майданчики для занять екстремальними видами спорту У

Дніпропетровську на видовому майданчику у парку Шевченка облаштовано рампу для занять екстремальними видами спорту. Про це стало відомо під час круглого столу щодо облаштування у місті спортивних об’єктів для занять сучасними екстремальними видами спорту. «Дніпропетровська Асоціація екстремальних видів спорту звернулася до міської ради з пропозицією підтримати проект по облаштуванню спортивних об’єктів для занять екстремальними видами спорту. Молоді спортсмени-екстремали мають цікаві ідеї, ми їх підтримуємо і обов’язково знайдемо і запропонуємо місця для встановлення майданчиків», - зазначив в.о. міського голови Максим Романенко.

За словами представника асоціації екстремальних видів спорту Єлизавети Таратути, майданчик для занять екстремальними видами спорту, що у парку Шевченка, облаштовано силами асоціації на грантові кошти європейського фонду Роберта Боша. «Комплекс складається з тумби «Фан Бокс», на якій можуть кататися спортсмени на роликах, скейтбордах, велосипедах В-МІХ тощо, а також клумби, лавочки та велопарковки. На цій спортивній споруді можуть займатися спортсмени з 5-6 різних видів екстремального спорту», - додала Єлизавета Таратута.

Незабаром у місті планується виділити ще декілька місць для облаштування подібних спортивних об’єктів.

6 Вісник дмр // б е р е з е н ь 2015

КО МЕ НТАРІ

СКЕЙТ - ПАРК

«МОЛОДІЖНИЙ» 8 вересня 2012 року у Міському Молодіжному парку відпочинку та дозвілля було відкрито скейт-площадку та стадіон зі штучним покриттям. Роботи проводились в рамках виконання Програми розвитку парку, затвердженої депутатами міської ради ще у грудні 2010 року. Програма розрахована до 2015 року, на її виконання з міського бюджету планувалось виділити понад 27 мільйонів гривень. Проект утримання і відновлення благоустрою парку був розроблений Державним підприємством «Дніпроцивільпроект». За період роботи парку було організовано та проведено більше 10 міських заходів та два фестиваля. У вересні цього року планується провести гонку крос-кантрі «Роввер фест» (гонки на велосипеді по пересіченій місцевості). Молодіжний парк відпочинку й дозвілля ім. Леніна розташований у Ленінському районі міста поблизу трьох житлових масивів: Червоний Камінь, Комунар, Парус. Парк визнано пам’ятником садово-паркового мистецтва. Його загальна площа становить 35 гектарів. Перший скейт –парк в Україні було збудовано у 2010 році у м. Кривий Ріг.

КРАЩІ СКЕЙТ-ПАРКИ світу ДЛЯ ЕКСТРЕМАЛІВ Попит на такі майданчики для дніпропетровських екстремалів явно перевищує пропозицію. І хоча наші екстремали вміють тренуватися навіть на скромних скейт-майданчиках, прекрасно обладнані скейт-парки, яких уже чимало у світі, не можуть не викликати їхнє захоплення.

«BLACK PEARL», КАЙМАНОВІ ОСТРОВи

«SMP SKATEPARK», ШАНХАЙ, КИТАЙ Другий по величині скейтпарк світу зате - із самими великими рампою і «чашею» з бетону. Раніше на цьому місці перебувала база військових літаків.

Скейт-площадка – це універсальна площадка, на якій є можливість займатися декількома видами спорту: роллер-спорт; - - скейтбординг; - маутингборд; - велотреалом; ВМХ (екстремальний велосипедний спорт); - - екстремальний самокат.

«LAKE CUNNINGHAM REGIONAL», КАЛІФОРНІЯ, США Цей парк просто начинений різними фігурами для катання - чаші, поручні, піраміди і навіть тунель, у якому можна зробити повний переворот.

visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

7

ПРЯ М А М ОВА

БЕЗПЕКА РУХУ – ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ МІСЬКОЇ ВЛАДИ

Капітальний ремонт Нового мосту, боротьба з затора-

Крім цього, у 2015 році планується придбати 10 тро-

ми та придбання нових тролейбусів – основні питання,

лейбусів. Які саме це будуть машини - нові чи старі, ви-

які обговорювалися 20 лютого на нараді з питань органі-

значаться під час конкурсу. Все буде залежати від цінових

зації транспортної інфраструктури міста.

пропозицій.

«Щоденно на міські автошляхи виїжджають десятки

Під час наради були порушені питання про висадку

тисяч машин і наша головна задача – безпечне пере-

пасажирів у заборонених для цього місцях, не належний

сування кожного мешканця. Для цього ми ремонтуємо дороги, упорядковуємо дорожній рух, встановлюємо додаткові світлофори. Сьогодні гостро стоїть питання розміщення у місті парковок, оскільки вони часто стають причиною заторів.», - сказав перший заступник міського голови Анатолій Крупський. За його словами, по проспекту Правди було проведено експеримент - збільшено зелений світ світлофорів на 10 секунд. Отримали добрий результат: рух транспорту значно поліпшився, а кількість заторів знизилася. Наразі відпрацьовується питання щодо можливості зменшення кількості заторів по вулиці Артема, на ділянці від вулиці Чкалова до Нового мосту, магістралі Набережної. На порядку денному - ремонт Нового мосту. Сьогодні у бюджеті міста передбачені кошти на розробку проекту. На наступний рік заплановано капітальний ремонт. Також,

"Капітальний ремонт Нового мосту, боротьба з заторами та придбання нових тролейбусів – ПИТАННЯ, ЯКІ ОБГОВОРЮВАЛИСЯ НА НАРАДІ З ПИТАНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ МІСТА." санітарний стан транспорту та кінцевих зупинок. Керівникам автотранспортних підприємств було дано доручення - провести з водіями відповідну роз’яснювальну роботу. Профільні служби міської ради отримали доручення: розробити пропозиції по виведенню з міста міжміського транспорту, покращення якості дорожньої розмітки, проведенню модернізації старих та встановлення нових світлофорів.

незважаючи на критику, буде продовжуватися ямковий ремонт доріг, тому що це пов’язано з безпекою руху.

8 В і с н и к д м р // Г Р УДЕНЬ б е р е з е н ь 2015

Юлія Капшук

П РЯМА М ОВА

зелене світло Однією з умов, що впливають на безпеку дорожнього руху, є стан вулично-дорожньої мережі міста та оснащення її технічними засобами для організації та регулювання дорожнього руху. Виконавцем робіт з утримання, будівництва, ремонту, установки та заміни світлофорів на вулично-дорожній мережі міста є Комунальне підприємство « Дніпродорсервіс» міської ради. Про те, що зроблено та планується зробити у наступному році, розповідає директор комунального підприємства Юрій Васильович Дрозд. На сьогодні у м. Дніпропетровську функціонує 166 од. світлофорних об’єктів. Що зроблено у 2014 році: Збудовано світлофорні об’єкти: вул. Набережна Перемоги - пров. Добровольців;

"На сьогодні у

Полтавське шосе - вул. Передова; вул. Паторжинського -

м. Дніпропетровську вул. Гоголя. функціонує 166 Проведено світлофорІВ."

капітальний ремонт світлофорного об’єкта просп. Карла Маркса - вул. Артема.

Проведено модернізацію 15 світлофорних об’єктів. Встановлено 74 од, обладнання, з них: впровадження технологій енергозбереження - застосування 12 од. світлодіодів замість ламп розжарювання на перехресті вул, Плеханова - вул. Леніна; встановлення 12 од. пішохідних світлофорів з табло зворотного відліку часу на світлофорному об’єкті, розташованому на перехресті вул. Робоча - вул. Уральська; заміна дорожнього контролеру на світлофорному об’єкті, розташованому на перехресті вул. Робоча - вул. Уральська; - встановлення модулів зворотного відліку часу на транспортних світлофорах у кількості 49 од. на 13-ти світлофорних об’єктах.

Гаряча лінія, якщо не працєю світлофор

(056) 34-31-05

Що планується зробити у

2015 році:

Будівництво 4-х світлофорних об’єктів в найбільш аварійних місцях за пропозиціями Державтоінспекції: вул. Калинова - вул. Путилівська; вул. Комсомольська вул. Червона; вул. Шевченка -

"потреба міста у

вул. Гоголя;

будівництві нових

вул. Київська вул. Криворізька.

світлофорІВ – 52 од."

Капітальний ремонт світлофорних об’єктів, на яких гостро постало питання фізичного зносу головних елементів регулювання: вул. Олеся Гончара - вул, Чернишевського; просп. Гагаріна - вул. Козакова; Запорізьке шосе - вул. Героїв Сталінграда; вул. Шинна, 12 (УТОС); просп. Петровського - вул. Алтайська; просп. Петровського - вул. Авіаційна; просп. Кірова - вул. Свердлова Проведення робіт із модернізації світлофорних об’єктів шляхом встановлення табло зворотного відліку часу на 84 світлофорних об’єктах. Роботи із запровадження режиму руху транспорту за принципом «зеленої хвилі» по вул. Космічній, вул. Набережна Перемоги, вул. Набережна В.І. Леніна та по вул. Набережна Заводська.

З приводу крадіжки дорожніх знаків

(056) 374-38-44

v i s n y k . d m r . o r g . u a / / б е р е з е н ь 2015 9

НО ВИ Н И

18.02.2015p.

Містяни сплачуватимуть податок на житло у розмірі 1% від мінімальної зарплати

З

2016 року дніпропетровці сплачуватимуть податок на житло у розмірі 1% від мінімальної заробітної плати за кожен квадратний метр загальної площі. Про це під час прямої телефонної лінії повідомив заступник начальника управління ринків, місцевих податків і зборів департаменту Дніпропетровської міської ради Борис Невдаха. «Дніпропетровська міська рада на останній сесії ухвалила рішення щодо ставок податку на нерухоме майно. Згідно з цим рішенням податок на житлову нерухомість визначено у розмірі 1% від мінімальної заробітної плати за кожен квадратний метр загальної площі, тоді як законодавець пропонував ставку у 2%. При цьому збільшено неоподатковувану площу житла: для квартири – до 85 квадратних метрів, для житлових будинків – до 200 квадратних метрів, для власників двох житлових об’єктів – до 285 квадратних метрів», - зазначив Борис Невдаха. За його словами, наприклад, якщо мешканець має квартиру площею 115 квадратних метрів, на рік він має заплатити податок у 365 гривень 4 копійки, виходячи із 30 квадратних метрів зайвої площі, помножених на 12

гривень 18 копійок (1% від мінімальної зарплати за кожен квадратний метр). Ставку податку для нежитлової нерухомості встановлено 0,5% - для будівель у центральній частині міста та 0,25% - для будівель за межами центру.«Наприклад, якщо власник має офісне приміщення у центрі міста площею 500 квадратних метрів, то за рік він має сплатити 3 тисячі 45 гривень, тобто 6 гривень 09 копійок за кожен квадратний метр, виходячи зі ставки 0,5% від мінімальної зарплати», - сказав заступник начальника управління. Він наголосив, що цього року податок на житлову нерухомість дніпропетровці сплачуватимуть за ставками 2014 року, з 2016 року – за новими ставками, ухваленими міською радою. Нові ж ставки на нежитлову нерухомість діють з цього року. Платити цей податок треба поквартально, і до 30 квітня власникам нежитлової нерухомості необхідно сплатити першу суму. Від податку на нерухомість повністю звільнено релігійні та транспортні організації, не будуть оподатковуватися і господарські (присадибні) будівлі дніпропетровців, додав Борис Невдаха

18.02.2015p.

Містян закликають бути обачними з підозрілими предметами

У

разі виявлення підозрілих предметів, схожих на вибухонебезпечні, слід негайно повідомити міліцію за номером 102 або державну службу з надзвичайних ситуацій за номерами 101,112. Про це нагадують у департаменті взаємодії з правоохоронними органами, мобілізаційної та оборонної роботи і з питань надзвичайних ситуацій Дніпропетровської міської ради. Там наголошують, що до приїзду міліції треба зберігати спокій, ні в якому разі не курити, не користуватись запальничками та іншими джерелами відкритого вогню. Не можна торкатись пі­ дозрілої речі, переміщати або змінювати її положення. За можливості краще покинути місце, де виявлено підозрілий предмет та організувати охорону на безпечній відстані. У департаменті говорять, що у разі проведення терактів найбільш вірогідними цілями є місця масового перебування людей та об’єкти підвищеної небезпеки. Типова зброя терористів – замаско-

10 Вісник дмр // б е р е з е н ь 2015

вані вибухові пристрої. З огляду на це департамент закликає дніпропетровців бути уважними та звертати увагу на покинуті речі - валізи, сумки, пакунки, парасольки тощо. У департаменті кажуть, що підозрілу знахідку можна визначити за наявністю звуків, що лунають від предмету - цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу або ж миготіння індикаторної лампочки. Ще підозрілими вважаються речі, на яких чи біля яких знаходяться джерела живлення - батарейки, аккумулятори. Треба звернути увагу і на наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань. Спеціалісти департаменту закликають ні в якому разі не приймати від сторонніх осіб подарунків, квітів, поштових посилань, а користуючись громадським транспортом, не погоджуватись на пропозиції супроводжувати речі невідомої особи.

НО В ИН И

19.02.2015p.

Підприємців-власників тимчасових споруд закликають укласти договори на торговельну діяльність

У

класти договори на право торговельної діяльності у тимчасових спорудах закликала під час прес-конференції підприємців-власників таких споруд директор департаменту споживчого ринку і сфери послуг Дніпропетровської міської ради Олена Бочарнікова. «З метою упорядкування у місті розміщення тимчасових споруд ще наприкінці минулого року розпочато укладання договорів з підприємцями для узаконення діяльності таких об’єктів. На сьогодні ця процедура є досить простою і не потребує від підприємців фінансових витрат. Необхідно звернутися до нашого департаменту з відповідною заявою. Далі ми самостійно звертаємося до профільних служб, які безкоштовно готують необхідні документи, зокрема графіку та сематику, на яких зазначено, де розміщено об’єкт, які мережі проходять поруч. Якщо розміщення тимчасової споруди не суперечить правилам благо-

устрою міста і не є перешкодою доступу до водопровідних, газових чи тепломереж, тоді служби видають ці документи і на їх основі укладаємо договір з підприємцем », - зазначила Олена Бочарнікова. За її словами, на сьогодні договори на торговельну діяльність укладено з власниками 320 об’єктів торгівлі. «На сьогодні маємо звернення підприємців на узаконення 1 тисячі 159 таких тимчасових споруд загальною площею майже 46 тисяч квадратних метрів, зараз вони у роботі. Загалом у місті нараховується 2 тисячі 800 тимчасових споруд, тобто на сьогодні за дозволами до нас звернулися менше половини підприємців. Закликаємо власників не зволікати і укласти договір, щоб таким чином узаконити торгівельну діяльність», - додала директор департаменту.

24.02.2015p.

Майже 12 тисяч родин переселенців отримують щомісячну матеріальну допомогу

М

айже 12 тисяч родин переселенців, які мешкають у Дніпропетровську отримують щомісячну матеріальну допомогу від держави. Про це під час пресконференції повідомила начальник управління праці та соціального захисту Дніпропетровської міської ради Вік­ торія Сенаткіна. «Я закликаю переселенців звертатися для призначення матеріальної допомоги до управління праці та соціального захисту населення за фактичним місцем проживання. При собі необхідно мати паспорт та ідентифікаційний код. На місці людині протягом дня мають видати довідку про взяття на облік управлінням соціального захисту», - сказала Вікторія Сенаткіна. За її словами, якщо у людини з якихось причин немає зазначених документів, працівники нашого управління допомагають їх відновити. Вікторія Сенаткіна повідомила, що на грошову допомогу від держави можуть претендувати громадяни України, які виїхали з території, на якій проводиться антитерористична операція. При цьому, грошова допомога різна для кожної соціальної категорії, зокрема,

для непрацездатних осіб (пенсіонерів, інвалідів, дітей) 884 гривні на одну особу, для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу. При цьому, загальна сума допомоги на сім’ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може перевищувати 2 тисячі 400 гривень. Начальник управління праці та соціального захисту населення міської ради звернула увагу переселенців на те, що грошова допомога призначається з дня звернення та виплачується 6 місяців. Однак, працездатним особам, щоб допомога виплачувалась у повному обсязі, треба протягом 2 місяців влаштуватись на роботу. Якщо ж людина роботу не знайде, розмір допомоги на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а потім виплати зовсім припиняються. З питань нарахування щомісячної матеріальної допомоги слід звертатись за телефоном – 745-56-57, з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 18.00. На сьогодні у Дніпропетровську у центрі «Допомога Дніпра» зареєстровано близько 27 тисяч 500 переселенців.

visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

11

ІНФО РМ АЦІЯ

Корисні телефони для переселенців На сьогодні у Дніпропетровську у центрі « Допомога Дніпра» зареєстровано близько 27 тисяч 500 переселенців. Про це повідомили в управлінні праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради. Корисна інформація для

переселенців про центри соціального захисту та видачу гуманітарної допомоги:

пр-т. Карла Маркса, 119а (300 м від залізничного вокзалу, 700 м від автовокзалу) dopomogadnipra@gmail.com.

Пн.-Пт. 9.00 - 18.00, субота 9.00 - 12.00, неділя - вихідний.

(056) 770 88 30; (056) 770 88 40; (095) 127 92 93; (063) 807 79 53; (096) 393 98 05. Дніпропетровська обласна організація Товариства Червоного Хреста, туп. Будівельний, 12, (0562) 31-31-75. Пн-Пт. 9.00 - 17.00, субота, неділя – вихідні.

12 В і с н и к д м р // б е р е з е н ь 2015

Амур-Нижньодніпровський район: вул. Малиновського,18/13, (0562) 23-13-06. Пн.-Пт. 9.00 - 12.00, субота, неділя –вихідні. Бабушкінський район:

Управління праці та соціального захисту населення районних у місті рад: Амур-Нижньодніпровський район: вул. Радистів, 8; (056) 375-90-61. Пн.-Чт. з 8.00 до 17.00, Пт. з 8.00 до 16.45. Бабушкінський район: вул. Героїв Сталінграда, 116 а; (056) 763-18-16; Пн.-Чт. 8.00 - 17.00, Пт. 8.00 - 16.45. Жовтневий район: вул. Жуковського, 39/41; (0562) 46-30-92; Пн.-Чт. 8.00 - 17.00, Пт. 8.00 - 16.45.

Координаційний центр допомоги переселенцям «Допомога Дніпра»:

Медико-соціальні центри та кімнати Червоного Хреста:

Індустріальний район: вул. Косіора, 55; (0562) 27-27-28; Пн.-Чт. 8.00 - 17.00, Пт. 8.00 - 16.45. Кіровський район: вул. Свердлова, 30; (056) 742-81-71; Пн.-Чт. 8.00 - 17.00, Пт. 8.00 - 16.45. Красногвардійський район: вул. Уральська, 5; (056) 372-00-34; Пн.-Чт. 8.00 - 17.00, Пт. 8.00 -16.45. Ленінський район: вул. Трудова, 1а; (056) 372-19-70; Пн.-Чт. 8.00 - 17.00, Пт. 8.00 - 16.45. Самарський район: вул. 20-річчя Перемоги, 51, (056) 728-22-37; Пн.-Чт. 8.00 - 17.00, Пт. 8.00 - 16. 45.

ж/м Тополя, 2/7а, (056) 765-15-38 . Пн.-Пт. 9.00 - 12.00, субота, неділя –вихідні. Жовтневий район: ж/м Сокіл,1/9, (056) 765-55-88. Пн.-Пт. 9.00 - 12.00, субота, неділя – вихідні. Кіровський район: пр. Кірова, 80/42, (056) 772-37-00. Пн.-Пт. з 9.00 до 12.00, субота, неділя – вихідні. Індустріальний район: вул. Янтарна,79, корп.7, к.40, (056) 724-22-43. Пн.-Пт. 9.00 - 12.00, субота, неділя – вихідні. Красногвардійський район: вул. Рабоча,73, (056) 792-54-53. Пн.-Пт. 9.00 - 12.00, субота, неділя – вихідні. Ленінський район: ж/м Парус 2, пер. Штурманский,7; (056) 773-43-34. Пн.-Пт. 9.00 - 12.00, субота, неділя – вихідні. ж/м Червоний Камінь, вул. Братів Трофімових, 44 (056) 374-01-78. Пн.-Пт. 9.00 - 12.00 , субота, неділя – вихідні. Самарський район: вул. Роторна, 23а, (056) 792-10-02. Пн.-Пт. 9.00 - 12.00, субота, неділя – вихідні.

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

-

-

про підтримку заяви депутатської фракції «демократи» у дніпропетровській міській раді про СТАВКИ податку для підакцизних товарів на території міста ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО РІШЕННЯ МІСЬКОЇ РАДИ від 27.12.2010 №5/6 «ПРО МІСЦЕВІ ПОДАТКИ І ЗБОРИ НА ТЕРИТОРІЇ МІСТА

visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

13

НО РМ АТ И ВН І Д ОК УМЕ НТИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МІСЬКА РАДА VI СКЛИКАННЯ СЕСІЯ 28.01.2015р.

14 Вісник дмр // б е р е з е н ь 2015

РІШЕННЯ

№ 2/60

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

15

НО РМ АТ И ВН І Д ОК УМЕ НТИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МІСЬКА РАДА VI СКЛИКАННЯ СЕСІЯ 28.01.2015р.

16 Вісник дмр // б е р е з е н ь 2015

РІШЕННЯ

№ 6/60

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МІСЬКА РАДА VI СКЛИКАННЯ СЕСІЯ 28.01.2015р.

РІШЕННЯ

№ 7/60

visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

17

НО РМ АТ И ВН І Д ОК УМЕ НТИ

18 Вісник дмр // б е р е з е н ь 2015

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

19

НО РМ АТ И ВН І Д ОК УМЕ НТИ

20 Вісник дмр // б е р е з е н ь 2015

НО РМАТ И В НІ Д О К У М Е Н ТИ

visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

21

Ц ІКАВА СТОРІНКА

Завершилися торги між НКРЗІ та мобільними операторами: «Київстар», МТС і life;) дістали право на купівлю частот у держави

Н

аціональна комісія, що здійснює держрегулювання у сфері зв’язку та інформатизації, завершила аукціон на право отримання частот для розгортання мереж 3G на території України. За підсумками аукціону компанія «Астеліт» (мобільний оператор life;)) заплатила 3,355 млрд. гривень ($123,3 млн.) за перший лот; другий дістався компанії «МТС Україна» за 2,715 млрд. гривень ($99,8 млн.), а третій – компанії «Київстар» за мінімальні 2,7 млрд. гривень ($99,4 млн.). Такий результат подій здивував ринок. Представники мобільних операторів не один місяць запевняли, що найкращою є саме друга частота: зв’язок у ній найякісніший і найшвидший. Перша і третя частоти зазнають негативного впливу сусідніх, що викликає шуми і перешкоди. У зв’язку з цим компаніям потрібні додаткові інвестиції для встановлення спеціальних фільтрів. За попередніми оцінками, вартість додаткових компонентів оцінюють в 1 млрд. гривень. У зв’язку з цим стало несподіванкою те, що за другу частоту ніхто не боровся. Вона дісталася компанії «МТС» за заявленою раніше ціною. До початку аукціону передбачали, що активним учасником торгів буде «Київстар», а вартість лота підніметься вище за 4 млрд. гривень. Як заявив Михайло Шуранов, директор з корпоративних зв’язків «Київстару», компанія вирішила не підвищувати ставок через високу початкову вартість лотів: «Ми задоволені результатами торгів, отримавши ліцензію за вартістю номіналу. Гроші, які нам удалося зберегти, ми інвестуємо в мережу». Чому ж тоді так сильно переплатив life;)? Ставка, збільшена від початкової ціни на 600 млн. гривень, здається надто завищеною. За словами президента «Київстару» Петра Чернишова, цих грошей буде достатньо для розгортання 3G по Києву та довколишніх містах. Представник «МТС Україна» Вікторія Рубан зазначила, що МТС підвищував ставки, адже відбувалися відкриті торги: «Ніхто не знав, як поведуться інші учасники ринку. Ми були змушені підвищувати ставки навіть на перший лот». У підсумку компанії дісталася найбажаніша друга частота, яку «Київстар» віддав без боротьби. Тепер кожен з учасників торгів зобов’язаний протягом місяця переказати заявлену суму на рахунки НКРЗІ, і тільки після цього компанії дістануть право на розгортання 3G-мереж у містах. Згідно з правилами участі в аукціоні, оператори повинні покрити мережею адміністративні центри протягом 12–18 місяців. «Це досить агресивні строки, – запевняє Вікторія Рубан. – Але кожен із мобільних операторів погодився на

22 Вісник дмр // б е р е з е н ь 2015

ці умови, взявши участь в аукціоні». Михайло Шуранов підтвердив, що умови рівні для всіх мобільних операторів, і «Київстар» робитиме все можливе, щоб прискорити цей процес. Передбачається, що перші міста (йдеться про міста-мільйонники) буде підключено вже протягом півроку. У компаній є причини поспішати. Очікується, що інвестиції в розгортання 3G коштуватимуть мобільним операторам до $1 млрд. Частина грошей піде на заміну вже наявних станцій, закупівлю і установку нового обладнання. Рубан додала, що для повноцінної роботи 3G необхідно будувати додаткові вишки, що виллється, відповідно, у додаткові гроші та час. Для українських компаній це великі витрати, оскільки прибуток вони отримують у гривнях, а від 40% до 60% усіх закупівель ітимуть з-за кордону. «Нам необхідне дуже складне устаткування, яке виробляє не так уже і багато компаній в усьому світі. Дістати його в Україні просто неможливо», – додала Рубан. Дорожнеча впровадження 3G позначиться і на тарифах для населення. Наразі точних цін ніхто не називає, але після аукціону Петро Чернишов заявив, що вартість послуг суттєво відрізнятиметься від сьогоднішніх. Цю ж інформацію підтвердили і представники кожного з мобільних операторів. Утім, за словами Шуранова, «Київстар» із розумінням ставиться до економічної ситуації в країні, тому всередині компанії опрацьовують відразу декілька різних тарифів для населення, щоб надати доступ до швидкого Інтернету якомога більшій кількості людей. Невдоволення високими цінами на ліцензії покривається якістю проведення аукціону, вважають учасники ринку. «Київстар» задоволений ефективною роботою НКРЗІ з підготовки до проведення аукціону. Регулятор працював організовано, прозоро, об’єктивно, усі тендерні процедури було проведено згідно з графіком та з огляду на законодавство України», – розповів Forbes Шуранов. Високу злагодженість роботи комісії також підтвердили в МТС і life;). Протягом наступних шести років мережа 3G має покрити всю Україну, зокрема і автомобільні дороги та залізничні колії. Для компаній це збиткові ділянки, тому обладнання на частини з них вони встановлюватимуть спільно. Але поки МТС, «Київстар» і life;) вибудовують стратегії розвитку 3G в Україні, більша частина цивілізованого світу активно використовує сучасніший стандарт зв’язку – 4G. Коли він з’явиться в Україні? «Спочатку зробімо 3G», – з усмішкою відповідає Вікторія Рубан з МТС. Мабуть, чекати доведеться довго. По материалам сайта http://forbes.ua/

Ц І КА ВА СТО Р І Н КА

Основатель Всемирного экономического форума Клаус Шваб: каким будет бизнес после сегодняшней технологической революции

о

Больше, быстрее, сильнее

Одна из отличительных черт этой революции масштабы и размах перемен. Промышленная революция совершалась относительно медленно, как будто длинные волны в океане. Хотя она началась еще в 1780-х, ее реальный эффект не чувствовался вплоть до 1830-х и 1840-х. Нынешняя технологическая революция, напротив, поражает экономику разных стран как цунами, почти без предупреждения и с неумолимой силой. Взаимосвязанная природа сегодняшнего мира способствует ускорению темпа перемен. Технологический прогресс свершается внутри комплексной, глубоко интегрированной экосистемы, а, значит, он одновременно влияет и на экономику, и на правительства, и на безопасность, и на повседневную жизнь людей. Для того, чтобы воспользоваться плодами быстрых, далеко идущих перемен и подготовить свои страны к этому, политики обязаны рассматривать экосистему, в которой происходят эти перемены, во всей совокупности, обеспечив адаптацию властей, бизнеса и общества к каждому новому сдвигу. Иными словами, конкуренция в экономике XXI века потребует неустанной адаптации.

Ничто не останется нетронутым. Все практики и стандарты придется переосмыслить. Каждая отрасль столкнется с риском быть перевернутой с ног на голову. Например, служба краткосрочной аренды авто Uber изменила не только манеру передвижения людей, но и, похоже, стала лидером в розничной революции, когда товары и услуги «уберизируются» - потребители платят за их использование, но не владеют ими. Тем временем, промышленность схожим образом изменит технология 3D-печати. Цепочки поставок исчезнут или трансформируются - таковы ожидания гендиректора одного крупного производителя алюминия. Он уверен, что для своего успеха фирмам придется предугадывать и реагировать на подобные тенденции. Прошли те дни, когда большие рыбы ели маленьких. В пост-посткризисном мире будут доминировать быстрые рыбы, а медленные рыбы умрут. Однако нынешняя технологическая революция не просто меняет все, что мы производим, и то, как мы это

производим. Она фундаментально меняет нас самих - наши привычки, интересы, мнение о мире. Взгляните на огромную разницу в том, как молодые люди и старшее поколение интерпретируют конфиденциальность в эпоху интернета. Эта революция также продлевает длительность жизни: сейчас ожидается, что один из двух новорожденных в Швейцарии проживет более 100 лет. Жить станет легче, жить станет веселей

Если подвести баланс, то эффект от нового витка технологического прогресса будет позитивным. Но это не отрицает ту массу проблем, которые он создает. Например, автоматизация труда, в конечном итоге, позволит большему числу людей иметь лучше оплачиваемую и более продуктивную работу. Она лучше подходит к новой эре «талантливости», когда человеческое воображение и инновационность, а не финансовые или природные ресурсы, становятся двигателями экономического роста. Однако, если трудящиеся не сумеют получить навыки, необходимые для таких новых позиций, они останутся позади.

Власти (больше, чем какой-либо другой сектор) способны контролировать эффект технологических перемен, гарантируя, что проблемы не остались без внимания, а шансы не упущены. На самом деле, правительства должны быть впереди этих перемен, должны создавать среду, стимулирующую инновации и креативность частного сектора, одновременно заботясь о том, чтобы граждане были готовы к конкуренции. Конечно, власти не могут всегда опережать тенденции. Им также придется реагировать на новые нужды и потребности, например, отвечать ожиданиям, что государственные услуги соответствуют технологическому уровню эффективности и удобства услуг, предлагаемых частными компаниями.

Перемены могут пугать, но они неизбежны. И, в реальности, они предоставляют нам важную возможность улучшить наши системы, наши стратегии и нас самих. Последняя волна технологических перемен еще не поднялась. Мы можем лишь с нетерпением и надеждой ждать, куда она нас принесет. По материалам сайта http://www.liga.net/ visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

23

І СТО РІЯ

Народные мастера – поэту

Петриковские мастера народного творчества создали множество интересных изделий к юбилею великого Кобзаря. Лучшие из них отобраны на республиканскую художественную выставку, которая откроется в Киеве накануне юбилея поэта. Много оригинальных вещей представил Федор Панко – начальник цеха подлаковой росписи петриковской фабрики художественных изделий «Дружба». На республиканскую выставку отосланы его работы: футляр для альбома с портретом Т. Шевченко в орнаментальном обрамлении, деревянная тарелка с мастерски написанным портретом молодого Кобзаря. Интересен силуэтный портрет Т. Г. Шевченко на круглой деревянной пластине. Такой же портрет написан мастером и на большом овальном морском камне, сохранившем под слоем лака свой естественный цвет. Федор Панко в соавторстве с П. Андрощуком создал плакат с портретом Т. Г. Шевченко, принятый Государственным издательством «Мистецтво».

24 Вісник дмр // б е р е з е н ь 2015

Для республиканской художественной выставки отобраны три шкатулки с портретами Т. Г. Шевченко, авторами которых являются Иван Завгородний, Анна Исаева и Вера Четверик. Два декоративных панно с портретом Кобзаря выполнили мать и дочь Кудиш. Интересные декоративные панно написали Надежда Шулик, Александра Пикуш, Галина Прудникова и Нина Шишацкая; Анна Исаева и Мария Шишацкая выполнили к юбилею оригинальные памятные открытки. Н. ГЛУХЕНЬКАЯ, ст. преподаватель Днепропетровского инженерно-строительного института. ** * НА СНИМКЕ: плакат работы петриковских художников П. Андрощука и Ф. Панко, выпущенный издательством «Мистецтво» к юбилею Кобзаря. Фото Н. Глущенко.

І СТО РІЯ

ЗГАДАЙМО, як це було! В

ЗА РУЛЕМ – ТРУЖЕНИЦЫ ПОЛЕЙ

кабинете секретаря парткома Южмаша В. Д. Крючкова все готово к приему гостей. Для «виновников» торжества приготовлены памятные сувениры и бережно завернутые в целлофан живые цветы. В два часа дня гости переступают порог. Прямо с дороги, обветренные февральской метелью, иные в рабочей одежде, фуфайках. Вместе с ними в уютную комнату врывается неподдельное ощущение заснеженного поля, морозного ве-

терка – того, что оттеняет лица несмываемой бронзой. Да, сразу видно, что эти женщины – труженицы поля. Земле отдают они свои силы – земля отдает им свой хлеб. Они расстилают по лицу земли зеленый пшеничный ковер, земля оставляет на их лицах печать беспокойной профессии. А профессия их, всех четырнадцати, ─ трактористки. Из одиннадцати районов области приехали они на завод, чтобы стать участниками торжественного события: тракторостроители Южмаша вручали первую партию машин, выпущенных сверх плана в период 100-дневной ленинской вахты, труженикам села. И колхозы прислали на завод тех, кто, по их мнению, достоин принять такой подарок. В составе этой импровизированной делегации трактористок области – Л.П. Бычковская, В.К. Мендель, Е.М. Вецкевич, З.И. Сидоренко,

Л.И. Голуб, З.И. Сивоконь-Рыбко, Е.С. Роменская, М.Л. Кобыльская, Д.М. Недвига, Е.А. Девятко, Т.И. Фескова, Г.И. Титаренко, Г.Н. Титаренко и Н.А. Рыкова. Одни из них совсем недавно окончили курсы механизаторов, другие проработали на тракторе много лет. Например, Дарья Михайловна Недвига из колхоза имени Жданова Новомосковского района впервые села на ставший теперь музейной редкостью «Универсал» 32 года назад. Тогда в полную силу звучал призыв Паши Ангелиной: «Девушки, на трактор!». Всего лишь год проработала на своем «Т-74» Зинаида Сидоренко из колхоза «Радянська Україна» Межевского района. В группе, на курсах механизаторов, она была единственной девушкой. Но это обстоятельство не уменьшило ее любви к технике. Она услышала зов молодых алтайских колхозниц: «На трак-

тор, подруги!». …Заместитель директора Л. М. Ганзбург рассказывает гостям, какие изменения внесены заводскими конструкторами в эту модель трактора, насколько возросла его производительность, какими удобными стали кабина и система управления навесными механизмами. И те дотошно обсуждают новшества, выдвигая со своей стороны резонные требования: «Тракторы нужно делать так, чтобы они заводились из кабины, а не «шворкой». ─ Мы готовы выпускать и такие машины! ─ отвечает директор завода А. М. Макаров. ─ Заказывайте! Может, гости не были бы столь «придирчивы», если бы могли воочию представить, что их ждало на заводской площади. Там, в два ряда ─ один против другого ─ по семь машин в каждом, стояли настоящие красавцы. С покрытыми желтой эмалью кабинами, розовыми капотами, черноколесые ─ они, вдобавок, были украшены постоянными табличками: «Изготовлен в честь 100-летия В. И. Ленина». Их моторы рокотали с молодой силой, и, может быть, только поэтому не было слышно радостного биения сердец трактористок. Был час пересменки. На площади собрались сотни рабочих, оркестр играл марши, фотокорреспонденты щелкали затворами, жужжали камеры кинооператоров телестудии. К микрофону подошел директор завода А. М. Макаров. ─ У южмашевцев, ─ сказал он, ─ стало доброй традицией передавать юбилейные тракто-

ры лучшим труженикам сельского хозяйства. 400-тысячную машину мы вручили механизатору колхоза «За мир» Дарье Федоровне Бондаренко, а полумиллионную , в 1969 году, ─ тов. Загрудному из колхоза «Украина» Синельниковского района. Сегодня мы продолжаем эту традицию. Коллектив завода решил за дни ленинской вахты выпустить 150 тракторов сверх плана. Слесарь-сборщик И. С. Трактирный, делегат III съезда колхозников З.И. Сивоконь-Рыбко, чемпион области среди молодых пахарей Екатерина Девятко, заместитель начальника областного управления сельского хозяйства Н. И. Пистунов ─ все, выступая с трибуны этого волнующего митинга, говорили о плодотворной дружбе Серпа и Молота, о достижениях тракторостроителей и колхозников, о планах на юбилейный год. Затем А. М. Макаров, обходя строй машин, каждая из которых обрела уже свою хозяйку, вручил трактористкам технические паспорта. Красочная колонна под звуки оркестра покидает заводской двор и движется по улицам Днепропетровска. «Горожане» ─ троллейбусы, автобусы, трамваи, притормаживая, уступают ей дорогу. В. БЕЛИЧ. * * * На снимках: вверху ─ юбилейные тракторы, изготовленные на Южном машиностроительном заводе, на проспекте Титова. Внизу ─ торжественная передача юбилейного трактора. Фото Ю. Воротникова.

visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

25

І СТО РІЯ

ПАРК ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

Монастирський острів входить до території найстарішого парку Дніпропетровська – парку ім. Т.Г Шевченка.

26 Вісник дмр // б е р е з е н ь 2015

І СТО РІЯ

В 1907 році Д.І. Яворницький провів дослідження величезного поселення, яке знаходилось на схилах берега Дніпра у Потьомкінському парку м. Катеринослава. Після цього дослідження стала відомою багатопружкова культура (знайдений посуд був орнаментований наліпними валиками-пружками). В числі знахідок, окрім посуду, знаряддя праці з кременю, рогу та кістки, кам’яні шліфовані сокири. Все це було знайдено в кам’яних житлах, якими забудовано вищезазначене поселення. До цих жител також належали і господарські приміщення. Імператорська археологічна комісія рекомендувала кандидатури дослідників для проведення розкопок, але Катеринославські дворянські збори, яким належав Потьомкінський сад, надали виключні права на це Д.І. Яворницькому.

Д.І. Яворницький

visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

27

І СТО РІЯ

На Монастирському острові, за існуючою церковною традицією, зупинявся святий Андрій Первозванний, несучи слов’янам світ християнства. За легендою, під час подорожі до Києва в 870 році тут в скелях знайшли притулок декілька візантійських монахів, а пізніше монастир відвідували київські князі Святослав та Володимир. Київська княгиня Ольга пережидала бурю в монастирі під час подорожі до Візантії у 957 році. Як вважав Д.І. Яворницький, супутники княгині спорудили на честь порятунку каплицю і правили в ній службу. До монастиря приходили люди з навколишніх селищ, зокрема самарські рибалки. У 20-х роках ХIII ст. після битви давньоруських князів з татаро-монголами на р. Калка, загін ординської кінноти спалив монастир і вбив ченців.

28 Вісник дмр // б е р е з е н ь 2015

І СТО РІЯ

Колишній осавул Лазар Глоба висадив свій перший сад у володіннях на правому березі Дніпра, де наприкінці 80-х років XVIII ст. Г. Потьомкін почав будувати палац. Це володіння у Глоби було викуплено, після чого він переселився вище і започаткував новий сад. В документах губернського прокурора за 1798 рік зустрічається запис, що місто на той момент так і залишилося в боргу перед Глобою, не заплативши йому за парк 3000 рублів.

Острів неодноразово змінював власників, в зв’язку з чим змінювалась і його назва. Богомолівським він став називатися у 1889 році.

На Монастирському острові Потьомкін планував відкрити університет і, для зручності, побудувати повітряний міст.

visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

29

І СТО РІЯ

У 1935 році у парку ім. Шевченка за проектом архітекторів Г. Швецько-Вінецького та В. Ковалевича був побудований Зелений театр на 3000 місць.

22 та 23 червня 1936 року в ньому провів два сеанси одночасної гри на 30 дошках екс-чемпіон світу, кубинський шахіст Хосе Рауль Капабланка. Зруйнований у роки Великої Вітчизняної війни, Зелений театр не був відновлений. За проектом архітектора П. Ніринберга у 1977 році був споруджений лекторій.

30 Вісник дмр // б е р е з е н ь 2015

І СТО РІЯ

У 1952 році у відновленому Потьомкінському палаці розмістився Палац культури студентів. Цього ж року навколо парку було зведено гарну чавунну огорожу і вхідколонаду.

visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

31

І СТО РІЯ

ВІНОК ПОШАНИ КОБЗАРЕВІ: Тарас Шевченко у топоніміці та монументальному мистецтві Катеринослава–Дніпропетровська

Постать Т.Г. Шевченка досить об’ємно представлена в культурному ландшафті міста Дніпропетровська. Цьому в певній мірі сприяла політика влади у XX столітті: незважаючи на кардинальні зміни ідеологічних пріоритетів, і в культурній політиці зокрема, постать Т.Г. Шевченка залишилася недоторканним авторитетом, ніколи не викликала сумнівів щодо важливості її увічнення.

У

2014 р. році наше місто відзначило не тільки 200-річний ювілей Великого Кобзаря, а й своєрідні ювілеї міських пам’ятників поету: 65 років із часу появи (1949 р.) другого пам’ятника в парку його імені; 55 років із часу встановлення монументального пам’ятника Т.Г. Шевченку на острові Комсомольському в парку його імені. Постать Тараса Григоровича безпосередньо пов’язана з нашим містом: принаймні одного разу, у 1843 р. він відвідав Катеринослав. Але про деталі цього візиту не збереглося жодних історичних джерел.

рік 1949

Відзначимо, що ідея щодо увічнення пам’яті Т.Г. Шевченка в культурному ландшафті міста, що називається, «витала» серед усієї національно орієнтованої громадськості ще в дореволюційний час. Однак реалізація цієї ідеї, як у сфері топонімії, так і в аспекті монументального мистецтва, відбулася фактично тільки в радянський період. КОБЗАР У ТОПОНІМІЦІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА: ДВІ ВУЛИЦІ, ПРОВУЛОК, ПЛОЩА, ПАРК І СЕЛИЩЕ Спершу розкриємо топонімічний аспект увічнення постаті Т.Г. Шевченка.

Перша, нереалізована, спроба увічнення пам’яті поета в топоніміці міста Катеринослава відноситься до 1906 р. Мова йде про так званий «список Яворницького» – перша спроба комплексної реформи міської топонімії, яка базувалася на необхідності «наименования некоторых улиц города историческими названиями из истории местного края». Очолив цю роботу Д.І. Яворницький. Назву «Шевченкова» мала отримати вулиця Наносна. Це невеличка одноквартальна магістраль в придніпровській частині міста, між вул. Колодезною та Крутогірною (нині Рогальова). У підсумку «список Яворницького» був відхилений міською владою, а вулиця Наносна, зрештою, у 1952 р. отримала нову назву Барнаульська, яка зберігається й дотепер. У 1911 р., до відзначення 50-ї річниці з дня смерті Кобзаря, було здійснено спробу облаштування меморіальних місць його пам’яті в Катеринославі. Зокрема сповіщалося, що «гурток гласних Катеринославської городської думи подає до управи заяву, підписану багатьма городянами, про те, що слід якось ушанувати пам’ять Шевченка од Катеринослава. У заяві тій прохають: 1) поставити бюст Шевченка на Дворцовій площі; 2) назвати його ім’ям якусь вулицю (думка є перейменувати тепе-

32 Вісник дмр // б е р е з е н ь 2015

І СТО РІЯ

Полицейская улица Екатеринослав.

Полицейская улица Екатеринослав.

рішній Потьомкінський провулок у вулицю Тараса Шевченка) і 3) назвати іменем Шевченка одну з городських шкіл. Заява ця розглядатиметься в Думі, мабуть у марті місяці» (орфографію збережено – М.К.). Ця ініціатива, на жаль, не мала реальних наслідків. Вулиця на честь Т.Г. Шевченка з’явилась у місті тільки в серпні 1923 р., коли була проведена радикальна топонімічна реформа, змінено близько 60 назв центральних магістралей. Більшість нових назв відносились до «революційного пантеону». Серед героїв революції знайшлося місце і Т.Г. Шевченку. 14 серпня 1923 р. президія губвиконкому затвердила новий список назв, в якому значилося й перейменування вулиці Поліцейської на вул. Шевченківську. В післявоєнний час форма напису вулиці змінилася на «вулиця Шевченка». У 1950-х рр. біля вул. Шевченка з’явився ще один топонім – провулок Шевченка, який з’єднує вулицю з вул. Паторжинського. Існує вулиця Шевченка і в колишньому приміському селиші Таромське, яке з 2001 р. увійшло до складу Ленінського району Дніпропетровська. У серпні 1925 р. рішенням міської ради та окрвиконкому ім’я Т.Г. Шевченка отримав колишній Потьомкінський сад – найбільший садово-парковий комплекс міста. Після символічної зміни назв розпочалася кардинальна реконструкція парку, яка тривала до кінця 1930-х рр. і завершилася його перетворенням на міський «парк культури і відпочинку ім. тов. Шевченка». У 1929 р. ім’я Т.Г. Шевченка отримала площа перед парком його імені. До 1923 р. вона носила назву Дворцова, у 1923–1929 рр. – ім. Л.Д. Троцького. Рішенням президії міськради (протокол № 18 від 4.04.1929 р.) майдан і вулиця ім. Троцького були перейменовані відповідно у майдан ім. Т.Г. Шевченка і вулицю 8-го Березня. Таким чином, саме в 1920-і рр. відбулося найменуван-

ня одразу кількох міських магістралей на честь великого літератора й митця. Слід відзначити, що в Дніпропетровську існує й селище імені Шевченка в межах Самарського району в лівобережній частині міста. Це значний за обширами район малоповерхової приватної забудови, який знаходиться на живописних берегах р. Самари та прилеглій території. На жаль, нам не вдалося знайти документальних джерел, які б точно повідомили дату виникнення селища та його назви (назва фіксується в документах принаймні з 1950-х рр.). Слід також відмітити, що в 1930-і рр. згадувався під назвою «селище ім. Шевченка» зовсім інший район на правобережній частині міста, поряд із проспектом Петровського, вище селища ім. Фрунзе. Проте, з невідомих нам причин, у післявоєнний час відбулася така заміна топонімів з одного району на інший. ПЕРШІ ПАМЯТНИКИ Т.Г. ШЕВЧЕНКУ: БАРЕЛЬЄФ ТА БЮСТ Впровадження образу Т.Г. Шевченка у монументальне мистецтво Дніпропетровська теж відбулося у перші післяреволюційні роки. Хоча, звісно, перші «паростки» такої тенденції можна датувати ще кінцем XIX ст. У 1893 р. було споруджено приватний будинок (власник Л.С. Шмалюк) за сучасною адресою по вул. Артема, 59. Фасад будинку за бажанням власника прикрасив барельєф Т.Г. Шевченка в традиційному одязі – смушковій шапці та кожусі. Поява барельєфу стала виключно виявом громадянської активності власника. На владному ж рівні питання встановлення пам’ятника Т.Г. Шевченку почало вирішуватися також протягом 1920х рр. Перший проект пам’ятника був розроблений того ж 1925 р., коли відбулося перейменування на честь поета Потьомкінського саду. Пам’ятник передбачалося розта-

visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

33

І СТО РІЯ шувати саме в парку. Зображення проекту нам вдалося знайти в довідковій книзі «Вся Екатеринославщина» на 1925 р. В підписі сказано, що «проект разработан скульптором Теннером, совместно с проф. архитектором Грузенбергом». Проект мав наступний вигляд: статуя поета висотою близько 2 метрів, який сидить в задумливості, на прямокутному постаменті висотою близько 4,5 метри. Постамент у верхній частині прикрашає смуга барельєфів, вірогідно, на мотиви творчості поета. Майданчик біля пам’ятника напівкруглої форми спеціально обладнано з панорамним виходом на ріку Дніпро. Цей, без сумніву цікавий проект першого пам’ятника Т.Г. Шевченку в парку його імені не був здійснений. Надалі протягом 1930–1950-х рр. на території парку були послідовно встановлені три (!) пам’ятники Т.Г. Шевченку. Поет послідовно зображався в гіпсі, бетоні, чавуні. Скельні виходи – нагадування про зниклі Дніпрові пороги, щедра рослинність і величні панорами з високих дніпровських схилів – ніби декорації до поетичних творів Т.Г. Шевченка, надихнули місцевих скульпторів. У 1930-х рр. на території парку було влаштовано «Алею письменників», де вміщено декілька бюстів видатних українських та російських літераторів, у тому числі і гіпсовий бюст Т.Г. Шевченка. На жаль, поки невідомі ані точна дата установки цього пам’ятника, ані його автор. Про цей пам’ятник згадував секретар Д.І. Яворницького М.П. Костюк: «На головній алеї, що веде до Дніпра, як на виставці були розставлені видатніші письменники, сліпучо білі погруддя на високих п’єдесталах […] Ще здалеченька я зауважив, що доходимо до погруддя нашого батька Тараса, що з трохи нахиленою, та ще й з трохи повернутою головою з-під брів грізно дивиться направо…». Цей бюст Т.Г. Шевченка, як і інші бюсти на «Алеї письменників», не уцілів під час бойових дій.

КОБЗАР НАД ДНІПРОМ: НАЙБІЛЬШИЙ В УКРАЇНІ Й СВІТІ 5 листопада 1959 р. був відкритий новий пам’ятник Т.Г. Шевченку – не на материковій частині, а на найвищій точці Комсомольського острова. Проект статуї виконали представники династії – батько І.С. Зноба та син В.І. Зноба. Масивний постамент спроектував архітектор Л.Р. Вєтвицький. Пам’ятник виготовлений з чавуну, встановлений на гранітному постаменті. Висота фігури 9,5 метра, висота п’єдесталу 10,5 метра, вага чавунної скульптури 55 тонн. Участь у створенні гігантської скульптури брали видатні майстри-ливарники, серед яких Микола Заливакін та Микола Шишалов. Скульптуру з декількох елементів було відлито у фасонно-ливарному цеху трубопрокатного заводу імені Леніна. За спогадами М.Й. Заливакіна, які навів М.П. Чабан, «Перевозили скульптуру до місця встановлення двома частинами. Спускали чавунну постать з Мерефо-Херсонського мосту стотонним залізничним краном. Потім тралерами везли на місце, де він нині височить…». Пам’ятник 1949 р., який «відслужив» своє, у 1961 р. був переміщений на нове місце – в селищі Шевченка, на вулиці Новгородській. Він зберігався до 13 жовтня 2007 р., коли був по-варварськи зруйнований. Натомість пам’ятник, встановлений у 1959 р., став однією з візитних карток міста на довгі десятиліття. В останні роки пам’ятник переживає капітальну реконструкцію, яка завершується весною 2014 р. Влітку 2011 р. статуя Т.Г.

ЗАДУМЛИВИЙ КОБЗАР НА СХИЛІ ДНІПРА Перший повноростовий пам’ятник Т.Г. Шевченку в парку був відкритий у 1949 р. Автором його був скульптор І.С. Зноба. Пам’ятник завершував собою характерну видову точку. Постамент був складений із гранітних валунів і здавався частиною справжньої скелі. Фігура Шевченка була напіврозвернутою до Дніпра. Поет, як і в нинішньому варіанті (на острові), був зображений у момент глибоких творчих роздумів. Цей пам’ятник відрізнявся природністю, камерністю, на відміну від другого, набагато монументальнішого. Пам’ятник був вписаний у парковий простір так, щоб його добре було видно як із прибережної лінії, так і з головного входу в парк – колонади. Оглядовий майданчик біля статуї Т.Г. Шевченка в 1950-і рр. був одним із найулюбленіших місць для фотографування городян та туристів. Сьогодні від пам’ятника 1949 р. зберігся тільки постамент, який знаходиться в кутку тераси на схід від колишнього ресторану «Маяк».

34 Вісник дмр // б е р е з е н ь 2015

рік 1949

І СТО РІЯ Шевченка була демонтована і відправлена на реставрацію, був розібраний і постамент. Фактично можна вести мову про зведення нового пам’ятника за зразком старого. У 2012 р. постамент було відновлено на його колишньому місці. 14 червня 2013 р. з 15:00 до 20:00 городяни спостерігали цікаве видовище: процес відновлення монументальної фігури поета з кількох компонентів. Роботи зі встановлення статуї на постамент завершено 17 червня 2013 р. У лютому 2014 р. завершено опорядження площі біля пам’ятника. У вересні 2013 р. неподалік монумента у західній частині острова сформовано садово-паркову композицію під назвою «Поріг Ревучий», ідея якої також апелює до творів Великого Кобзаря.

отримав «вільну», документ про звільнення від кріпацтва. Тепер біля цього монумента проходять усі офіційні урочистості, пов’язані із вшануванням пам’яті поета. Слід відзначити, що в місті існує ще один пам’ятник Т.Г. Шевченку, набагато менше відомий широкій громадськості. Він знаходиться в лівобережній частині міста, на вул. Передовій, в сквері, який також носить ім’я поета. Вперше пам’ятник встановлений, за різними відомостями, від 1927 до 1931 рр., в подальшому зазнав кількох реконструкцій, востаннє – 1990 року. Сьогодні це бронзове погруддя поета (скульптор П.Є. Куценко), встановлене на круглому гранітному постаменті.

МОЛОДИЙ КОБЗАР У ЦЕНТРІ МІСТА ТА БЮСТ НА ОКОЛИЦІ Наприкінці 1980-х рр., на хвилі «перебудови», було вирішено розмістити ще один пам’ятник Т.Г. Шевченку в центральній частині Дніпропетровська. Місце для нього підібрали у невеликому сквері на вул. Леніна, поряд із трьома відомими театрально-концертними спорудами, збудованими ще в кінці XIX – на початку XX ст. (Англійський клуб – Будинок офіцерів, театр-клуб Громадського зібрання – Дніпропетровська обласна філармонія, театр Англійського клубу – Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка). Новий пам’ятник відкритий 24 серпня 1992 р., у першу річницю незалежності України. Його авторами є скульптор В.П. Небоженко та архітектор В.С. Положій. Пам’ятник зображує молодого Тараса, який тільки-но Пам’ятник Т.Г. Шевченку, знаходиться на вул. Передовій

*** У цілому, на мапі сучасного Дніпропетровська представлені шість топонімів, присвячених Т.Г. Шевченку (дві вулиці, провулок, площа, парк і селище). Місто сьогодні прикрашають три пам’ятники Т.Г. Шевченку. Усього ж на різних етапах історії міста зафіксовані один нереалізований проект та цілих п’ять пам’ятників великому поетові (з яких один переносився з місця на місце). Можна зробити висновок, що постать Великого Кобзаря активно представлена в культурному та символічному просторі міста на Дніпрі, яке він відвідав принаймні одного разу, в 1843 р.

рік 1992

Максим Кавун

завідуючий Музеєм історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області (відділ ДНІМ імені Д.І. Яворницького)

visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

35

І СТО РІЯ

ПАНІ З КОСОЮ «І що такого є в цій жінці, що всі захоплюються нею?.. Тургенєв лежить біля ї ї ніг, Герцен приїхав до неї в Бельгію, де його ма ло не схопили, Куліш через неї розійшовся з жінкою, Пассек захопився до того, що кинув свою працю, свою кар’єру, змарнів увесь і їде за нею, не звертаючи уваги зовсім на те, що брат тільки-но видужав після гарячки, а мати захворіла з горя...» - писа ла донька графа Толстого про Марію Вілінську, відому як письменниця Марко Вовчок.

Про

легендарну феміністку та рокову жінку, яка відвідала наше місто 130 років тому, ми сьогодні згадуємо у зв’язку з Міжнародним жіночим днем. Як відомо, початок цій даті поклала протестна хода текстильниць, що відбулася в НьюЙорку 8 березня 1857 року. Американські жінки вимагали рівної з чоловіками зарплати, поліпшення умов праці, 10-годинного робочого дня… Марії Вілінській на той час було 24 роки.

ЧОЛОВІК ЯК ДЖЕРЕЛО СВОБОДИ Народилася майбутня письменниця в Орловській губернії в Росії в родині армійського офіцера та дворянки. Мати Марії була зразковою російською домогосподаркою ХІХ століття – покірлива, домашня жінка. Після смерті чоловіка вона знову одружилася – із гулякою, який пустив за вітром усі її статки. Десятирічній Марії запам’яталася дика сцена: п’яний вітчим ганяється за мамою з сокирою і трощить усе навколо. Проте розлучення в ті часи вважалося справою ганебною. Вихована у найкращих великопанських традиціях (наприклад, у родині не користувалися російською мовою, а розмовляли лише французькою) пані Вілінська мусила тягти на собі цей «хрест» до кінця днів – своїх або чоловіка. Щоби ізолювати Марію від шкідливого впливу, її віддали до Харківського пансіону для благородних дівиць, де навчали суто жіночим справам: бути люб’язною, грати на клавесинах і танцювати модні танці. Математичні знання панянок обмежувалися «найскладнішою» математичною операцією – ді-

36 Вісник дмр // б е р е з е н ь 2015

ленням. Згодом Марію відправили в Орел до багатої тітки. У великому домі для дівчини не знайшлося окремої кімнати – її ліжко поставили в закутку зали, відгородивши ширмочкою. Це було нестерпно. Марія вирішила тікати із «джунглів» традиційного російського суспільства. Але як? Єдиним легальним для панночки шляхом – через заміжжя.

ЗОЛОТИЙ «НАРУЧНИК» ДЛЯ ПАНІ В тітчиному домі Марія познайомилася з відомим етнографом, дворянином Опанасом Марковичем, який з 1847 року відбував в Орлі адміністративне заслання за участь у Кирило-Мефодієвому братстві. Його перстень із переплетеними літерами «К» та «М» вабив панночку забороненою таємницею. Нагадаю: кирило-мефодіївці виношували план відновити Київську Русь і зробити Київ столицею слов’янської федерації, проте «братство» було викрито через зраду... У 1851 році Марія одружилася із революціонером, зачарована його зухвалими ідеями, українськими піснями та демократичністю стосунків. Після закінчення заслання подружжя мешкає в Україні. Жили скромно, але весело. Вчорашні поміщики вражали знайомих непрактичністю: у квартирі не було меблів, натомість завжди – музика та співи. Як згадували сучасники, «челяді жилося в них добре, навіть нікуди потім не хотілося іти». У Марії та Опанаса народжується син Богдан. За 4 роки майбутня письменниця досконало вивчила українську мову та почала складати оповідання з народного

І СТО РІЯ

«Цього року, в березні місяці, м.Катеринослав відвіда ла пAні Марко Вовчок...»

життя. Мріяла також написати історію України… Літературна творчість принесла їй несподівану славу, величезну кількість знайомств та… зруйнувала родинне щастя Марковичів.

1859 році Марковичі переїздять до Петербурга – у центр літературного життя імперії. По дорозі, на одній зі станцій, відбулося таємне побачення Марії з першим редактором і видавцем її творів, пристрасно закоханим у неї Пантелеймоном Кулішем. « - Якась вона дивна, вдягає зовсім прості сукні без прикрас, кутається в хусточку, - згадувала молоду жінку в «короні» із попелясто-русявої коси дружина Куліша, - мабуть, дається взнаки важке дитинство», - розмірковувала наївна жінка, не відаючи, що саме так вдягалися звабливі своєю незбагненністю «емансипе». «Холодна. Конфузлива. Нічим її не розворушити», - обговорювали письменницю столичні пані. Тоді як чоловіки... « - Закурили перед Вовчком фіміям із десятьох кадильниць, - розповідав про петербурзьке життя письменниці Куліш. - Втішався Маркович жінчиною славою... Жінка ж його була мовчуще божество серед хвалебного гімну: приймала наше славословіє, яко дань достойну й праведну; ніщо її не зрушувало, не дивувало». Покровителів творчості Марії Олександрівни було чимало: колишні кирило-мефодіївці Т.Шевенко, П.Куліш, М.Костомаров, В.Білозерський, а також І.Тургенєв, О.Писемський, М.Некрасов… список можна продовжити на пару абзаців. Т.Шевченко присвятив письменниці поезію «На панщині пшеницю жала» та, зібравши серед шанувальників гроші, купив для Марії «золотий наручник» (браслет). Але золоті пута – не для «емансипе». Більшою свободою та можливістю самореалізації для жінки Марію вабила Європа. Вона їде до Німеччини, Куліш – за нею. Але, заставши кохану з Тургенєвим, обурений повертається. За кілька років уже Тургенєв, який увів її в кола мистецького бомонду, ревнує Марію, яка закохалася в молодшого за себе чиновника-інтелектуала Олександра Пассека. Паризький роман тривав понад 5 років і закінчився смертю О.Пассека, який захворів на сухоти. Із тілом коханого Марко Вовчок повертається в Росію. За нею тягнеться шлейф європейських ділових зв’язків: понад 40 років вона була співробітницею французького «Журналу виховання та розваг», мала ексклюзивне

право перекладу творів Жюля Верна російською мовою тощо. У Петербурзі на неї чекає нове взаємне кохання – із політв’язнем «нігілістом» Дмитром Писарєвим. Але теж трагічне – під час поїздки з Марією та її сином Богданом на море Дмитро потонув. На цьому б, здавалося, і крапка… Але море, забравши одного чоловіка, у 1872-му віддало іншого – на 17 років молодшого за неї. Це був друг її сина Богдана, випускник Морського училища Михайло Лобач-Жученко, із яким Марія прожила в любові та злагоді 35 років.

ТРИ ПОДОРОЖІ ДО КАТЕРИНОСЛАВА Стосунки із першим чоловіком були назавжди розірвані. Перед смертю, в 1867 році, Опанас Маркович дуже хотів бачити сина, але Марія Олександрівна не дала їм можливості побачитись. Богдан Маркович вчився в Швейцарії, потім на математичному факультеті в Петербурзі. Виростаючи серед інакомислячих, долучився до боротьби з системою. У 1885 році був заарештований за «народництво» та ув’язнений у Новомосковському замку разом із карними злочинцями. Саме ця проблема стала приводом для першого візиту письменниці до Катеринослава. «Цього року, в березні місяці, м.Катеринослав відвідала п-ні Марко Вовчок, відома малоросійська письменниця, яка приїжджала сюди на досить короткий час», - писала газета «Катеринославський ювілейний листок» за 1887 рік про другий візит літераторки. І хоча нещасна матір думала лише про те, як ублагати катеринославського губернатора Д.Батюшкова відправити її хворого сина на заслання у більш зручних умовах, повідомлення про приїзд славетної жінки-письменниці (яка заробляє літературною творчістю!) було важливою новиною для місцевої громади. Втретє Марія приїздила, щоби попрощатися із сином перед засланням. Парадокси життя… Сто років тому українські жінки лише мріяли про право самостійно заробляти гроші та гадки не мали про свято 8 березня, а зараз багато хто святкують «жіночий день», але мріють про заможного чоловіка, щоби стати… домогосподарками. Олег РЕПАН. За сприяння Інституту суспільних досліджень

visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

37

І СТО РІЯ

ЖЕНЩИНЫ

– ПОЧЕТНЫЕ ГРАЖДАНЕ

ЕКАТЕРИНОСЛАВА–ДНЕПРОПЕТРОВСКА За всю историю города на Днепре только шесть женщин удостоились чести получить звание почетного граж данина города. Четыре – в Екатеринославе, две – в Днепропетровске. Но даже среди столь ма лого количества удостоенных женщин – три получили это звание от Городской Думы, но не были утверж дены императором. Тем не менее, это звание присвоено лучшим из лучших в своём деле: щедрые подвижники-меценаты, отважная разведчица и та лантливая спортсменка.

АЛЕКСАНДРА АКИМОВНА РЫНДОВСКАЯ (1829–1905)

На протяжении почти пятидесяти лет эта женщина – своеобразный эталон интеллигентности в Екатеринославе. Пройдя через глубокую личную драму, нашла себя в деле народного просвещения. Прославилась на ниве структур народного образования и благотворительности. Основатель и первый директор Мариинской женской гимназии в Екатеринославе (ныне УВК «Мариинская гимназия № 33). Родилась 13 (25) ноября 1829 г. в семье директора Екатеринославской гимназии А.Я. Ковалевского. Закончила «Одесский институт благородных девиц». Стала женой крупного землевладельца М.А. Чернова. Пережив измены и разорение мужа и смерть двух детей, решила посвятить себя народному образованию. В 1864 г. было создано, и открылось в 1865 г. Екатеринославское женское училище, которое в 1870 г. получило статус женской гимназии. Начальником этого заведения, 40 лет, с 1865 по 1905 гг., работала Александра Акимовна. Педагогическое кредо А.А. Рындовской выражено её ответными словами по случаю празднования 35-летнего юбилея её педагогической деятельности: «Все благодарят меня, между прочим, за любовь к учащимся; но разве можно не любить детей, которые составляют то поколение, какое является на смену нам в жизни… Я должна сказать, что мое отношение к учащимся давалось мне всегда легко и радостно. Какие бы тяжелыя минуты ни выпадали на мою долю в личной жизни, стоило мне подняться из кабинета туда, наверх, и увидеть учениц, я все забывала. Я испытывала только те радостные чувствования, которые называются любовью к детям». Мариинская женская гимназия под руководством 38 Вісник дмр // б е р е з е н ь 2015

А.А. Рындовской превратилась в эпицентр женского образования в Екатеринославе. Благодаря авторитету А.А. Рындовской элита города и губернии активно жертвовала большие средства на благотворительность. В 1870 г. под её началом было организовано «Общество попечительства о женском образовании», открывшее затем свою Бесплатную школу и еще несколько курсов. 26 сентября 1881 г. по её инициативе было открыто «Общество вспомоществования нуждающимся ученицам Мариинской женской гимназии». В 1883 г. под эгидой А.А. Рындовской начала свою деятельность «Комиссия народных чтений» в Екатеринославе. Александра Акимовна был членом многих общественных организаций. В Екатеринославе сложилась определенная традиция: при основании какого-либо нового общества часто приглашали А.А. Рындовскую стать её почетным членом. Личная скромность и отзывчивость А.А. Рындовской стала общеизвестной для екатеринославцев. Начальница гимназии даже сократила свою жилплощадь (по традиции, директор жил на территории), чтобы освободившиеся метры отдать под занятия учениц. Александра Акимовна была удостоена золотой медали на Аннинской ленте с надписью «За усердие». Городская Дума первой из женщин присвоила ей звание «почетной гражданки Екатеринослава». Однако это решение не получило одобрения «сверху», в СанктПетербурге. Тем не менее, Александра Акимовна в общественном сознании и историографии навсегда закрепилась как «первая почетная гражданка» нашего города. Умерла Александра Акимовна 4 января 1905 г., в це-

І СТО РІЯ Мариинская женская гимназия в Екатеринославе

АЛЕКСАНДРА АКИМОВНА РЫНДОВСКАЯ

ремонии её похорон на Городском кладбище участвовали тысячи горожан. В советское время личность А.А. Рындовской была забыта; в последнее время возвращается из небытия. В 2008 г. открыт памятный знак в честь А.А. Рындовской и мецената А.С. Понятовского на здании Мариинской гимназии № 33.

ЕЛИЗАВЕТА АДРИАНОВНА ГРЕКОВА (? – 1915)

Супруга городского головы Ивана Гавриловича Грекова (занимал должность в 1893–1900 годах) могла вести светскую жизнь, не особенно обременяя себя вопросами «общественного блага». Однако женщина выбрала другой путь. Она также прославилась на ниве народного образования. Активность её связана с Мариинской женской гимназией и с Обществом попечительства о женском образовании. С момента открытия гимназии Грекова была наставницей для учениц; 5 лет работала классной дамой, причем бесплатно. Постепенно практически все свободное время она стала посвящать занятиям с воспитанницами. В дальнейшем после создания «Общества попечительства о женском образовании» Грекова и её супруг не просто стали одними из учредителей, но приняли на себя многие организационные заботы. Елизавета Адриановна была членом распорядительного комитета общества, его казначеем. Была основана стипендия имени Грековой для женских учебных заведений. Умерла Е.А. Грекова в 1915 г. Она оставила завещание, где выделила внушительную сумму на устройство церкви при Чечелевской бесплатной школе Общества попечительства, на приобретение учебников и книг для библиотеки этой школы. К сожалению, портрет, детальные биографические данные и место захоронения Е.А. Грековой не сохранились.

ЕКАТЕРИНА ИВАНОВНА МЕССАРОШ (? - ?)

Дворянка по происхождению. Получила известность как благотворительница учреждений народного образования. Была членом Попечительного совета Мариинской женской и главой Попечительного Совета 1-й го-

родской женской гимназии. Жена генерал-лейтенанта нашла свое призвание в деле служения народному просвещению. Е.И. Мессарош стала «столпом» Общества попечительства о женском образовании в Екатеринославе, созданного в 1870 г. Она около 40 лет состояла действительным членом Общества и 15 лет была председателем его Распорядительного комитета. В конце XIX в. Мессарош пожертвовала 25 тысяч рублей на строительство здания Бесплатной женской школы Общества попечительства на Екатерининском (ныне Карла Маркса) проспекте. В советское время, в 1970-е гг., это здание было капитально реконструировано под Дом Союзов. Она также выделила 10 тыс. руб. на обустройство здания Комиссии народных чтений (ныне ул. Плеханова, 42). Е.И. Мессарош оказывала благотворительную помощь многим нуждающимся ученицам. Она учредила персональные стипендии в Мариинской женской гимназии; обеспечивала учениц книгами, одеждой, и даже закупала на свои средства уголь для отопления классов. Е.И. Мессарош и другие благотворительницы активно привлекали представителей городской элиты к решению проблем развития образовательных учреждений. К сожалению, портрет, детальные биографические данные и место захоронения Е.И. Мессарош не сохранились.

НАДЕЖДА ИВАНОВНА АЛЕКСЕЕНКО (? - ?)

Супруга Ивана Мартыновича Алексеенко – видного предпринимателя и мецената, владельца многих зданий и сети магазинов по торговле железом. Прославилась как благотворительница, основательница Алексеенковской детской больницы. Брак супругов Алексеенко был бездетным. Через год после кончины в 1910 г. Ивана Мартыновича, Надежда Ивановна завещала городу «дворовое место» на углу проспекта Пушкина и Короткой (Чичерина) улицы, а также 82.500 руб. под благотворительные цели – строительство на этом участке детской больницы и амбулатории. Далее вдова выделила 570.000 руб. капитала, visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

39

І СТО РІЯ

НАДЕЖДА ИВАНОВНА АЛЕКСЕЕНКО

проценты от которого должны были обеспечить содержание всего комплекса. Всего Н.И. Алексеенко пожертвовала на благотворительные цели 652.500 рублей – сумму, гигантскую по тем меркам. В 1912 г. была уже выстроена детская больница с амбулаторией, которая получила название «Алексеенковская» (в советское время это название было отменено, а сейчас больница по проспекту Пушкина, 26 носит имя известного детского врача профессора М.Ф. Руднева). Из четырех женщин, которых утвердила в звании почетного гражданина городская Дума Екатеринослава, Н.И. Алексеенко – единственная может считаться «полноправной» почетной гражданкой. Её кандидатура была утверждена вскоре императором Николаем II 20 ноября 1911 г. по представлению министра внутренних дел. Согласно законодательству того времени, санкция императора была необходимой завершающей частью данной процедуры. За заслуги перед городом в честь Ивана Мартыновича и Надежды Ивановны были названы улицы: Каретная стала Алексеенковской, а Короткая – Надеждинской. Это единственный такой факт в топонимической истории Екатеринослава, когда улицы были названы в честь супружеской пары. Однако уже в первые десятилетия Советской власти эти названия были устранены с карты города: в 1923 г. Надеждинская стала улицей Чичерина, а Алексеенковская – с 1923 г. Незаможная, с 1934 г. улица Челюскинцев. К сожалению, подробные данные о жизни и смерти Н.И. Алексеенко, как и место её захоронения, не сохранились.

После революции звание «Почетного гра ж д анина город а» было отменено к ак один из многих «буржуазных пережитков» и более не присваива лось. Только 14 июня 1978 г. в Днепропетровске было восстановлено звание «Почетный гра ж д анин город а». Первыми тремя удостоенными ста ли два ж ды Герой Социа листического труд а, генера льный директор ЮМЗ А.М. Мак аров, Герой Социа листического труд а, ветеран завод а им. Петровского П.С. Махота и выд ающ а яся подпольщиц а Н.А. Сарана.

40 Вісник дмр // б е р е з е н ь 2015

НАДЕЖДА АНИСИМОВНА САРАНА (1918–2006)

Выдающаяся подпольщица, разведчица. Связная ЦК Компартии Украины с Днепропетровским областным и городским комитетами партии в годы Великой Отечественной войны. Родилась в Днепропетровске. О своей молодости Надежда Анисимовна вспоминала: «Я была комсомолкой, до войны – студенткой авиационного института. Мне было чуть больше двадцати лет. Я мечтала создавать воздушные корабли. Война сделала меня разведчицей, связной ЦК». Окончив второй курс, Надежда была отправлена в спецшколу разведчиков. Окончив её, перешла линию фронта вместе с группой военных разведчиков. Свое «боевое крещение» Н.А. Сарана описала так: «В общемто весь путь с Большой земли в Днепропетровск и обратно был не из легких. Но, пожалуй, самым трудным оказался первый переход линии фронта, когда я отправилась в тыл врага. Майской ночью 1942 года, я и трое мужчин, тоже связные ЦК, миновав нейтральную полосу, поползли какой-то лощиной мимо позиций гитлеровцев… нам удалось уйти… В дальнейшем мне помогали отлично изготовленные документы, хорошее ориентирование на местности… Да и придуманная мною легенда не вызывала у полиции и жандармерии, которые то и дело проверяли документы, сомнения». У Надежды был паспорт с отметкой харьковского бургомистра и пропуск на проезд из Харькова в Днепропетровск. В Днепропетровске Надежда познакомилась с секретарем подпольного областного комитета партии Николаем Сташковым. Она была приглашена на совещание руководителей групп подпольщиков 29 мая 1942 г. на явочной квартире на улице Произвольной. Первой слово было предоставлено Н.А. Саране. Передала местным подпольщикам указания Центрального комитета партии во главе с Д.С. Коротченко. Сотрудничала с выдающимися подпольщиками, такими как Николай Сташков, Георгий (Юрий) Савченко, Игорь Клюев, Захар Демьянченко, Дуся Кулакова, Лука Берестов, Александр Кравченко, Тихон Маслов, которые погибли в гестаповских застенках.

І СТО РІЯ

ОКСАНА СЕРГЕЕВНА

БАЮЛ

НАДЕЖДА АНИСИМОВНА САРАНА

Передав указания Центра и собрав нужные сведения, с огромными трудностями связная ЦК перебралась через линию фронта и доложила республиканскому руководству о структуре и действиях днепропетровского подполья. Н.А. Сарана награждена орденами Красной Звезды, Отечественной войны II степени, Почетной Грамотой Президиума Верховного Совета Украинской ССР, медалью «Партизану Отечественной войны I степени», и многими другим наградами. После освобождения Днепропетровска Надежда Анисимовна находилась на комсомольской и партийной работе. Затем работала преподавателем Днепропетровского техникума автоматики и телемеханики. В 1973 г. посадила своё дерево на «Аллее освободителей» на Октябрьской площади в Днепропетровске. Дерево и памятная таблица сохранились. В 1985 г. представляла днепропетровских подпольщиков на юбилейном Параде Победы в Москве на Красной площади. Умерла в 2006 г. в Днепропетровске. Похоронена на Аллее почетных захоронений Запорожского кладбища.

ОКСАНА СЕРГЕЕВНА БАЮЛ (1977 г.р.)

Выдающаяся отечественная фигуристка, выступавшая в одиночном катании. Воспитанница днепропетровской школы фигурного катания. Чемпионка зимних Олимпийских игр в Лиллехаммере (Норвегия) в 1994 г. по фигурному катанию – получила этот титул первая в независимой Украине. Чемпионка мира (1993 г.) и двукратная чемпионка Украины (1993, 1994 гг.). Заслуженный мастер спорта Украины. Родилась 16 ноября 1977 г. в Днепропетровске. Училась в школе № 34. Заниматься фигурным катанием начала с четырех лет, с 1982 г. Первый тренер – Станислав Корытек. Родители Оксаны развелись, когда ей было всего 2 года. Воспитывала Оксану мама, Марина Баюл – учитель французского языка, которая мечтала, чтобы её дочь стала балериной. Мама Оксаны умерла, когда ей было

всего 13 лет… Оксана осталась круглой сиротой. Главными тренерами в её жизни стали ведущий одесский тренер Галина Змиевская и Валентин Николаев. Дебют состоялся в январе 1993 г. на чемпионате Европы. На XVII Зимних Олимпийских играх в Лиллехаммере Оксана Баюл выступила 25 февраля 1994 г. с короткой программой на музыку П.И. Чайковского и стала олимпийской чемпионкой. Её короткая программа признана одной из лучших в истории данного вида спорта. Это было первое олимпийское «золото» в истории независимой Украины.

14 марта 1994 г. Оксана Баюл стала самой молодой почетной гражданкой Днепропетровска. Её визит в родной город был триумфальным. Она посетила училище физкультуры, где училась два года, родной Дворец спорта «Метеор». Далее чемпионке был вручен персональный подарок от властей и спонсоров: автомобиль «Опель» белого цвета и с символическими номерами: 25-02 (25 февраля 1994 г. – дата её победы на Олимпиаде). Испытание успехом было трудным для Оксаны. Она переехала в США, выступала в ледовых шоу, создала линию одежды для катания на льду. В 1997 г. издала две книги на английском языке: «Оксана: Моя история» и «Секреты катания». Однако надежды на продолжение карьеры и известность не осуществились. В 2001 г. покинула спорт, затем в 2005 г. вернулась. Попытка воз­ вращения на Родину была предпринята в 2010 г., однако сейчас Оксана снова проживает в США, занимается бизнесом.

Из официа льно утверж денных почетных гра ж д ан город а на Днепре – всего четыре женщины, меньше 10 % от общего числа награ ж денных этим званием. Остается на деяться, что в будущем эта тенденция будет успешно преодолена. Максим Кавун заведующий Музеем истории местного самоуправления Днепропетровской области (отдел ДНИМ имени Д.И. Яворницкого) visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

41

ПОДІЇ М ІСТА

У Дніпропетровську вшанували пам’ять загиблих воїнів - афганців На

мітинг біля пам’ятника «Вибух пам’яті» зібралося близько тисячі дніпропетровців – воїни-інтернаціоналісти, члени їх родин, громадськість, керівники області та міста. Вони поклали до пам'ятника квіти і вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання та військовими залпами. Завершилось дійство панахидою у Спасо-Преображенському соборі.

Загалом Афганська війна забрала життя 3 тисяч 280 українських солдат та офіцерів. Сьогодні у Дніпропетровську мешкають 2,5 тисячі учасників бойових дій в Афганістані, з них 300 інвалідів. З 2004 року, згідно указу Президента України, 15 лютого визначено Днем вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

До Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав 344 інваліди-афганці отримають від міської влади матеріальну допомогу у розмірі 800 гривень, воїни-інтернаціоналісти, активісти ветеранськоафганського руху – по 500 гривень, повідомляють в управлінні праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради. Окрім того, кожна із 85 сімей воїнів, загиблих в Афганістані, отримає одноразову матеріальну допомогу у розмірі 12 тисяч 180 гривень. Усі виплати особи зазначених категорій зможуть отримати через відділення «Укрпошти», додають в управлінні.

42 Вісник дмр // б е р е з е н ь 2015

СП О РТ НА В І ГАТОР

Плавання

В

Днепропетровске завершился 10 сезон городской программы обучения детей плаванию

230 дітлахів із трьох шкіл міста навчились плавати за спеціаль-

ною програмою з плавання. Сьогодні підвели підсумки Х етапу цієї програми. Привітала юних плавців заступник міського голови Ірина Зайцева. «Протягом трьох місяців у спортивному комплексі «Метеор» проходили заняття для малечі. З дітлахами із середніх шкіл № 15, 30, 46 займалися професійні тренери. Сподіваємось, що у подальшому вони продовжуватимуть вчитися», - сказала Ірина Зайцева. Вона також додала, що програма навчання плаванню учнів молодших класів важлива для міста, оскільки сприяє оздоровленню малечі та спонукає їх займатись спортом. Стартувала програма у 2007 році, за цей час плавати навчилися 9 тисяч 344 учні із 46 шкіл. Сьогодні, під час останнього заняття з плавання діти продемонстрували, чому навчилися. Після цього юним плавцям вручили сертифікати «Я вмію плавати». Для всіх присутніх дорослі спортсмени спортивного комплексу «Метеор» показали водне шоу.

скелелазіння

Н

а Всеукраїнських змаганнях зі скелелазіння дніпропетровські спортсмени здобули три золоті, одну срібну та чотири бронзові медалі Завершився 2-й етап Всеукраїнських змагань зі скелелазіння в дисципліні болдерінг, що проходили у Києві. Дніпропетровську область представляли 16 спортсменів. Загалом участь у змаганнях взяли 128 спортсменів України.

Перемогу

у

змаганнях

здобули

вихованці

КДЮСШ СК «Метеор»: золото дісталося Лехтер Катерині, Білій Вікторії і Шомонко Марії, срібна нагорода у Тищенко Анастасії, володарями ж бронзи стали Дмитро Лисенко, Анастасія Фісенко, Кирило Овсянніков, Ліза Діміденко.

visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

43

Ц ІКАВА СТОРІНКА Официальный сайт парка Кекенкоф www.keukenhof.nl

П а рк цве тов К ЁКЕНХОФ, Нидерл а нды

К

ёкенхоф, также известный как Сад Европы – знаменитый на весь мир парк цветов, раскинувшийся на плодородных землях Южной Голландии (Нидерланды). Находится он в маленьком городке Лиссе, лежащем к югу-востоку от Амстердама и к югу от Харлема. Расположен Сад Европы на охотничьих угодьях XV-го века, окруженных богатыми лугами Лиссе, которые в те далекие времена служили источником пряных трав для кухни замка Якобы Баварской, графини Геннегау. Тогда же здесь был возведен маленький замок, занимавшийся поставкой пряностей в графство. По этой причине данная местность и получила свое название – Кёкенхоф, что переводится как “кухонный сад”. После смерти графини замок и прилегающие земли перешли в руки богатых купцов.

44 Вісник дмр // б е р е з е н ь 2015

Парк, который сегодня можно увидеть на территории королевских угодий, вместе с живописными нетронутыми лесами и дюнами, входит в состав большого поместья, некогда принадлежавшего хозяевам замка Тейлинген. В XIX веке бароном и баронессой Ван Палландт (Van Pallandt) было принято решение создать вокруг замка сад в английском ландшафтном стиле. Чести стать разработчиками проекта были удостоены ландшафтные архитекторы Ян Дэвид Зохер и его сын Луи Пол Зохер, ранее отличившиеся как авторы проекта парка Вонделпарк в Амстердаме. Инициатором первой выставки, которая состоялась в 1949 году, стал тогдашний бургомистр города Лиссе, г-н Ламбоя, и некоторые ведущие поставщики луковичных цветов. Идея мероприятия заключалась в создании выставочной площадки под открытым небом, на которой производители из Нидерландов и со всей Европы могли продемонстрировать широкой публике новейшие достижения в области выращивания тюльпанов. К тому же данное мероприятие имело бы положительный эффект для голландской экспортной промышленности. Сегодня парк Кёкенхоф ежегодно посещает около 900 тысяч туристов со всех уголков земного шара, а сами Нидерланды носят статус крупнейшего в мире экспортера цветов. На данный момент уникальное творение садово-паркового искусства считается собственностью общества «Kasteel Keukenhof».

Ц І КА ВА СТО Р І Н КА

Стоимость билетов

Взрослый – 16 евро Детский (от 4 до 11 лет) – 8 евро Группы от 20 человек – 13,50 евро. Парковка – 6 евро. Стоимость комбинированного билета для взрослого – 28,50 евро. (Это проезд из Амстердама на автобусе вместе с билетом в парк). Билеты также можно купить на официальном сайте парка Кёкенкоф.

Как добраться

До парка можно доехать самостоятельно на автомобиле или же общественным транспортом. Из аэропорта Амстердама ходят прямые автобусы в парк Кёкенхоф.

График работы парка:

Парк Кёкенкоф открывается 20 марта и работает до 17 мая (ежедневно с 8.00 до 19.30) Кассы работают с 8.00 до 18.00

visnyk.dmr.org.ua // б е р е з е н ь 2015

45

Зайцева Ірина Георгіївна

Закінчила Дніпропетровський металургійний інститут та Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Депутат Дніпропетровської міської ради з 2006 року. Заступник Дніпропетровського міського голови. Опікується питаннями культури, молоді, спорту та торгівлі.

Булавка Галина Іллівна

Закінчила Дніпропетровський державний університет та Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. У Дніпропетровській міській раді почала працювати у 1981 році. Пройшла трудовий шлях від інструктора до керуючої справами виконкому. З 1999 року – переведена на посаду заступника голови, керівника апарату Дніпропетровської обласної державної адміністрації. У 2002 році обрана головою Дніпропетровської обласної ради. Повний кавалер ордену княгині Ольги. Опікується питаннями соціального захисту населення, материнства та дитинства.

Єпіфанцева Світлана Володимирівна Закінчила Дніпропетровський

державний університет за фахом «історик -суспільствознавець», Лауреат Державної премії в області

архітектури та будівництва України. Член опікунської ради Дніпропетровської Єпархії.

Володимира за заслуги перед Православною церквою. Нагороджена орденом князя

ЧАРІВНІ ЖІНКИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ПОЛІТИКИ

и н а Ц у р ка н о

Ір то Фо

Закінчила Дніпропетровський медичний інститут з відзнакою. Більше 30 років працює в галузі охорони здоров’я. Має вищі кваліфікаційні категорії за фахом «Акушерство та гінекологія», «Організація та управління охороною здоров’я». Нагороджена медаллю «За заслуги перед містом». Більше 14 років працює головним лікарем міської клінічної лікарні № 9.

ва

Фінкова Олена Петрівна

Фо

Ір то

и на Ц ур к ан

ов

а

б

Герліванова Ірина Анатоліївна

Закінчила Київський Державний інститут культури ім. О.Є Корнійчука. З 1995 року і до теперішнього часу директор дитячо-юнацького центру «Штурм». Президент міської федерації фітнесу. Займається організацією заходів з виховання здорової молоді та соціальної підтримки дітей-інвалідів

Стародуб Наталія Вікторівна

Закінчила Криворізький національний економічний університет за спеціальністю «Правознавство». Більше 15 років працює у юридичній сфері. Опікується питаннями земельних відносин, архітектури та містобудування.

Начар’ян Наталія Олександрівна

Має дві вищі освіти. Закінчила Державну металургійну академію України та Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство». Депутат Дніпропетровської міської ради з 2006 року.

Бочарнікова Олена Василівна

У 2010 році до Дніпропетровської міської ради було обрано 120 депутатів, 26 з них жінки. П’ять з дванадцяти депутатських комісій, які працюють у міській раді, очолюють жінки.

Закінчила Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут та Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Депутат Дніпропетровської міської ради з 2006 року.

Фо то

рк а

н ов а

Ір и

на Ц

ур ка н о ва

Народилась 13 вересня Закінчила школу з золотою медаллю. З відзнакою закінчила філологічний факультет Дніпропетровського державного університету. Кандидат філологічних наук, доцент. Депутат Дніпропетровської міської ради з 2002 року.

Фо

то

Рудкевич Інна Володимирівна

Закінчила Дніпропетровський медичний інститут. Лікар-педіатр вищої категорії. Пройшла шлях від молодшого медичного спеціаліста до головного лікаря. Член Дніпропетровської обласної спілки «Берегиня України».

и Цу

Закінчила Приазовський державний технічний університет. Має дві вищі освіти. Активно займається питаннями організації волонтерської допомоги бійцям АТО.

Ір

на

Вишнякова Ганна Іванівна

Демідова Наталія Михайлівна

Мєркова Марія Антонівна

Закінчила Кримський сільськогосподарський інститут ім. Калініна за спеціальністю «Бухгалтерський облік». Протягом двадцяти років працює на керівних посадах у фінансово-економічній сфері. Нагороджена орденами «Святого Миколи Чудотворця», орденом «Святої Великомучениці Катерини», Орденами Княгині Ольги II та III ступенів.

Ф

оІ от

рин

а Ц у рк ан ов

а

Вишневська Наталія Григорівна

Смєльчанська Олена Юріївна

Закінчила Дніпропетровський медичний інститут. Розпочала свою трудову діяльність медичною сестрою. На цей час працює головним лікарем психо неврологічного диспансеру. У 2002 році була обрана депутатом Жовтневого району, у 2010- депутатом Дніпропетровської міської ради. Нагороджена медаллю «За заслуги перед містом».

Юркова Ольга Юріївна

Має дві вищі освіти. Закінчила Дніпропетровський медичний інститут за спеціальністю «Лікувальна справа» та Дніпропетровську державну фінансову академію за спеціальністю «Управління персоналом». Більше 15 років працює у Дніпропетровській міській поліклініці № 1. З 2007 року призначена головним лікарем поліклініки.

ЧАРІВНІ ДНІПРОПЕТ ПОЛІ

Закінчила школу з золотою медаллю. Навчалася у Київському Державному економічному Університеті. Депутат Дніпропетровської міської ради з 2006 року. Член партії ВО «Батьківщина» з 2007 року.

Миронова Лариса Геннадіївна

Закінчила Дніпропетровський металургійний інститут Кандидат економічних наук. Автор більше 20 наукових та науково-методичних статей та публікацій

Кійко Альвіна Іванівна

Має дві вищі освіти. Закінчила Дніпропетровський державний університет за спеціальностями «Фізика» та « Економіка праці». Кандидат економічних наук. Більше 40 років працює у сфері економіки та фінансів. Нагороджена Почесною грамотою Національного банку України з нагрудним знаком. Депутат Дніпропетровської міської ради з 2006 року.

Луценко Наталія Олександрівна

Закінчила Дніпродзержинський державний технічний університет. Має дві вищі освіти. Протягом десяти років працює на керівних посадах у сфері економіки та фінансів.

Закінчила школу з золотою медаллю Має вищу освіту. Закінчила Дніпропетровський державний університет за спеціальністю «Психолог-практик». Кандидат юридичних наук. Депутат Дніпропетровської міської ради з 2006 року. Фото І ри Опікується питаннями органів самоорганізації на Ц населення.

ур ка

но

ЖІНКИ РОВСЬКОЇ ТИКИ

Пилипенко Анжеліка Анатоліївна

ва

Кравець Ірина Володимирівна

Закінчила школу зі срібною медаллю. З червоним дипломом закінчила Міжрегіональну Академію Управління персоналом. З 1996 року працює в бізнесі.

Гребенюк Тетяна Валеріївна

З відзнакою закінчила Дніпропетровське Державне училище ім. М. Глінки та Криворізький Державний педагогічний інститут за спеціальністю: «Музика та співи». У 1990 році створила дитячий театр пісні «Біс». Засновник та організатор фестивалю дитячоюнацької вокальної творчості «Пісня на біс». Партнер та співорганізатор регіонального благодійного фестивалю для дітей «Мама+Я». Заслужений працівник культури.

Карпова Наталія Миколаївна

Закінчила Дніпропетровський медичний інститут. Протягом більш ніж 30 років працювала у міській клінічній лікарні № 7. Пройшла трудовий шлях від простого лікаря – терапевта до головного лікаря. Має вищу кваліфікацію по спеціальності «Терапія» та «Організація управління охорони здоров’я». Заслужений лікар України. Наразі очолює Спеціалізований центр медико-соціальної реабілітації дітей».

Тоцька Надія Іванівна

Закінчила Київський національний економічний університет за спеціальністю: «Економіка», Протягом десяти років працює на керівних посадах.

Ступак Лідія Петрівна

Закінчила Дніпропетровський технолого - економічний технікум. Депутат Дніпропетровської міської ради з 2010 року.

ур к ан о ва

Кузьменко Лілія Миколаївна

на Ц

Закінчила Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна. Працює над дисертацією.

Іри

Гололобова Оксана Олексіївна

Ф о от

Має дві вищі освіти. Закінчила Дніпропетровський державний університет за спеціальністю «Фізика» та Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю «Міжнародна економіка та фінанси». Більше 10 років працює у сфері будівництва та проектуванні промислового будівництва. Депутат Дніпропетровської міської ради з 2006 року.

ОРЕЛ Костянтин Євгенович Директор МКВП «Дніпроводоканал»

ШИПКО Олександр Федорович Підприємець

01.03.86

06.03.79

КАРПЕНКО Сергій Русланович Президент Благодійного фонду сприяння розвитку творчих ініціатив ім. Святого Сергія Радонезького

СЕРЖЕНКО Віктор Миколайович Майстер ЗАТ “Елста”

10.03.72

12.03.50

ОСТРЕНКО Сергій Андрійович Виконавчий комітет Павлоград- 13.03.82 ської міської ради, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради

ДЗЯК Георгій Вікторович Ректор Дніпропетровської Державної медичної академії

СТУПАК Лідія Петрівна Підприємець

ХУТОРСЬКОЙ Борислав Михайлович Директор ТОВ «Сфера-плюс»

20.03.45

21.03.60

22.03.73

СВЯТКУЄМО У березні

депутатів міської ради та керівників виконкому міської ради

СВЯТКУЄМО У березні

ДНІ НАРОДЖЕННЯ

СВЯТКУЄМО У березні

БЕРЕЗЕНЬ

3 березня

Всесвітній день письменника

8 березня

Міжнародний жіночий день

9 березня

Міжнародний день ді-джея

14 березня

День землевпорядника

15 березня

День працівників ЖКГ. День планетаріїв

18 березня

День працівника податкової та митної служби України

21 березня

Міжнародний день лялькаря. Всесвітній день поезії

22 березня

День таксиста

23 березня

Всесвітній день метеорології. Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва

25 березня

День служби безпеки України

26 березня

День внутрішніх військ МВС

27 березня

Міжнародний день театру

Всесвітній день театру В

сесвітній день театру - інтернаціональне професійне свято всіх працівників театру, відмічуване по всій планеті щорічно, 27 березня. Цей міжнародний день традиційно проходить під єдиним девізом: «Театр як засіб взаєморозуміння і зміцнення миру між народами». «Всесвітній день театру» установлений в 1961 році з ініціативи делегатів IX конгресу Міжнародного інституту театру (МІТ) при ЮНЕСКО. Союз Радянських Соціалістичних Республік був членом МІТ, починаючи з 1959 року, з тієї пори, коли в столиці СРСР місті Москві, на базі Всеросійського театрального товариства, був створений Радянський Національний центр Міжнародного інституту Театру. «День театру» - професійне свято працівників театру: акторів, театральних режисерів-постановників, продюсерів, світлотехніків, звукоінженерів, монтувальників декорацій і навіть білетерів і гардеробників - тому що, як ще 23 січня 1933 року, у своєму листі до цеху гардеробників МХАТ, писав великий російський театральний режисер і викладач акторської майстерності Костянтин Сергійович Станіславський: «…спектакль починається з моменту входу в будівлю театру. Ви перші зустрічаєте глядачів, які прийшли…». Ця цитата з часом трансформувалася в крилату фразу: «Театр починається з вішалки», яка має на увазі наступне: у театральному цеху немає другорядних ролей і професій. Для аматорів театрального мистецтва «День театру» також є справжнім святом, адже до цього дня присвячені всілякі врочисті заходи в «храмах культури», різні театральні фестивалі, а деякі театри намагаються до цього дня представити прем’єри нових спектаклів.

1918 2015

парк ім.Т.Г.Шевченко