Цікаві творчі завдання та дидактичні ігри на уроках в початкових класах by Українська мова. Словникові слова. (робочий словничок)

м. Кам’янець-Подільський 2014 р.

Управління освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради Науково-методичний центр Навчально-виховний комплекс №17

Кошелевська Г. Л.

Цікаві творчі завдання та дидактичні ігри на уроках в початкових класах

м. Кам’янець-Подільський 2014 р. 2

Рецензенти : Оксанюк А.М. – методист початкової освіти науковометодичного центру управління освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради. Морозюк І.В. – заступник директора з науково-методичної роботи Кам’янець-Подільського НВК №17, учительметодист.

Кошелевська Г.Л. Цікаві творчі завдання та дидактичні ігри на уроках в початкових класах. Посібник для вчителів початкових класів. – Кам’янець-Подільський, 2014. - 45 с.

Навчальний посібник висвітлює питання застосування цікавих вправ та дидактичних ігор на уроках в початкових класах. В посібнику пропонуються загадки, вірші, скоромовки, мета грами, шаради, кросворди, ребуси, ігрові вправи та лінгвістичні казки. Такі завдання сприяють розвитку логічного мислення, уваги, пам’яті, спостережливості, усного мовлення, пізнавальних інтересів учнів, удосконалюють читацькі навички. Даний посібник рекомендується для вчителів початкових класів. Його можна використовувати і в позаурочний час, для роботи з обдарованими та здібними дітьми.

Схвалено науково-методичною радою Кам’янець-Подільського НВК №17 (протокол №2 від 18.11.2014 р.)

ЗМІСТ Вступ Веселий алфавіт 1. Вірші про літери 2. Віршована абетка 3. Загадки-добавлянки Вправи для фонетичної зарядки 1. Чистомовки 2. Скоромовки Дидактичні ігри 1. Метагарми 2. Шаради 3. Логогрифи 4. Кросворди 5. Ребуси 6. Ігрові вправи Лінгвістичні казки

1 3 3 6 12 19 19 20 23 23 27 28 29 33 35 44

Вступ Першочерговим завданням школи є виховання всебічно розвиненої людини. Важливою складовою цього завдання є боротьба за високу якість знань і умінь учнів, формування в них навичок самостійної розумової праці, виховання творчої особистості. В початкових класах закладаються основи знань, умінь і навичок, які необхідні для дальшого навчання, формуються моральні риси і якості, вміння дітей самостійно оволодівати знаннями, пробуджується інтерес до навчання, до творчих пошуків. Гра, як відомо, є найприроднішою і найприваблівішою діяльністю для молодших школярів. Ще К.Д.Ушинський писав: «Зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності… З перших же уроків привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконанні». Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, прагнення до знань. Задовольняючи свою природну потребу в діяльності, у процесі гри дитина «добуває» в уяві все, що недоступне їй у навколишній дійсності, в захопленні не помічає, що вчиться, пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює раніше набутий досвід, порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію. У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей. Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання й виховання дошкільників і молодших школярів. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функції діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість. 5

Відомо, що навчити можна того, хто бажає вчитися. І щоб це бажання не зникло, необхідно знайти такі форми подачі та засвоєння матеріалу, які б викликали у дітей інтерес до засвоєння знань. На уроках створювати проблемну, мовленнєву, ігрову ситуацію, щоб учні спрямували свою увагу, активізували пам’ять, мислення на засвоєння знань. Предметні та сюжетні малюнки, дидактичний матеріал, ребуси, кросворди, загадки та ін. є необхідним елементом уроку. Діти працюють із використанням «ігрових» матеріалів швидше, із захопленням, а головне продуктивніше. У дидактичних іграх дитина спостерігає, порівнює, зіставляє, класифікує предмети за тими чи іншими ознаками, проводить доступний їй аналіз і синтез, робить узагальнення. Відомо, що школярів цікавить абсолютно все: явища природи, життя рослин і тварин, взаємини між людьми, тому так необхідно на уроках використовувати пізнавальні ігри, які задовольняли б і розвивали природну допитливість дитини. На таких уроках треба широко використовувати ребуси, головоломки, загадки, анаграми, шаради. Кожна цікава вправа розвиває мислення й мову дитини, її спостережливість. Адже відома істина: «Вміє навчити той, хто вчить цікаво». В початкових класах ігри використовуються на кожному уроці з усіх навчальних дисциплін. Гра – це віконечко, через яке дитина пізнає навколишній світ, але гра не заради самої гри, а керована вчителем, цілеспрямована направлена на розвиток пізнавальних здібностей учнів, розумової активності.

1. Вірші про літери Стали букви у рядок І побігли в дитсадок. Хто у них за ватажка? Ну, звичайно, буква “А”.

Привітались на шосе Буква І та буква З. Де ж вони? Ну й дивина – З двох – з’явилася одна. Їй дали нове ім’я: буква В.

Цілий день біля воріт Вчив баранчик алфавіт. Добре вимучив себе, Та завчив лиш букву “Б”.

Он на озері пливе, Як гусятко, буква Г.

Буква Ґ з ріжком вгорі Посміхнулась дітворі: – Щоб дзвінкішу чули мову, Я прийшла в абетку знову.

Подивись – маленький дім. Буква Д як дах на нім.

– Бідний гребінчик, І що з тобою сталось? Тільки три зубчика Із усіх і зосталось. – Ти помиляєшся. Я – не гребінець! Я буква Е! Згадав? Ну, й молодець.

Місяць, наче буква С, Придивляється з небес, Усміхнувся до Славка, Показавши язика. Хлопчик крейду дістає І малює букву Є.

Я узяв нитки червоні І зв’язав дві букви К. Враз з’явилась на долоні Буква, схожа на жука!

Збоку, знизу і згори Схожа З на цифру три. Є три зуби в буки «З», Ними все вона гризе.

И – великої немає, И – слова не починає,

В кінці слів вона буває Й серединку полюбляє.

– Ей, стовпчику! – Я не стовпчик…

– Ей, хлопчику! – Я не хлопчик… – Хто ж ти? – Буква І. – Що в тебе на голові – шапка? – Ні. Крапка.

І без не ступить кроку, Поміж ними свар нема, І до моргає оком,

у відповідь – двома. Чи то дощик ллє довкола, Чи лютує завірюха, Буква Й ніде й ніколи Не скидає капелюха.

Вранці Півник в курнику Будить всіх: ку-ку-рі-ку! Прокидайтеся, курчата, Будем букву К вивчати! Має Петрик капелюха,

Натягнув його на вуха. Капелюх як буква Л, Не забудь її тепер.

Дві сестрички-невелички Одягли нові спіднички, Узялись міцніш за руки – І гулять мерщій на луки. Біжимо – не доженем, Не сестричок – букву «М».

Гуляли у саду, Аж тут зламалась гілочка: Рятуйте, бо впаду! Летіла і кружляла, Хапаючись за клен, Між паличками впала І вийшла буква Н.

Дві палочки-лічилочки

Сонечко кругленьке – Як бублик, колесо. Точнісінько таке ж воно Як наша буква О.

Гарні хлопці-молодці Закопали два стовпці. Третій їм допомагав – Перекладину поклав. Втіха нашій дітворі: Буква П вже у дворі!

Виліз равлик на стеблинку, Зупинився і завмер. На собі несе хатинку, А вона як буква Р. І солодка, і смачна

Стигла скибка кавуна. З’їли ми кавун увесь, Кожен має букву С.

Тук-тук-тук, ток-ток-ток – Вибиває молоток. Ним ви цвяхи заб’єте, Схожий він на букву Т. Скажи, горобчику, чому

Ти так боїшся букви У? – Тобі зізнаюся я, татку, Ця буква схожа на рогатку.

– Що

це, що це за підскоки? Це ж у кого руки в боки? – Буква Ф на довгій ніжці Пострибала по доріжці. Що за буква таємнича? Не смішна вона, здається. Хто ж її повторить двічі, Той одразу засміється.

Два стовпці в траві лежать, Знизу перекладина. Братик мовить: «Буква Ц У траві покладена». Цілий день я букву Н Доганяв, як кішка мишку. Наштовхнулася на пень І зламала ліву ніжку. Ну, тепер не утече Від погоні буква Ч.

Якось буква Е зухвало Сіла верхи на лоша, Та не втрималася, впала. І лежить, як буква Ш. Розкладем чотири щітки: Татка, мами, моя, Вітки. Ось і вся наша сім’я: З щіток склалась буква Щ.

Буква Р перевернулась – М’яким знаком обернулась. – Як зробити букву Ю, Здогадавсь, Іванку? – Букви І та О приб’ю На коротку планку.

Стрічок – дві, Один вінок – Буква Я іде в танок!

2. Віршована абетка Вірші допомагають дітям вивчити літери, розвивають фонематичний слух, пам’ять, збагачують словниковий запас. Запрошуємо дітей в цікаву подорож до країни літер української абетки. Вони зможуть вивчити літери у віршах, які розповідають про звірів і птахів, про їхні звички та поведінку.

Акула Акула – це велика хижа риба, Живе в морській і океанській глибі. У неї гострі зуби й дужий хвіст. Акули треба людям берегтись.

Бджола Літає бджілка з квітки на квітку. Тяжко працює бджілка улітку. Літає бджілка в саду і в полі – Буде на зиму меду доволі.

Вивірка З гілки на гілку вивірка скаче. Скочить на землю, неначе м’ячик: Хвостик пухнастий та бистрі ніжки. Вивірка дуже любить горішки.

Горобець Горобчик сів на стовпчик. Із хати вийшов хлопчик. Цвірінькає горобчик: «Це вийшов гарний хлопчик!»

Ґава На дереві крякає ґава. – Кар-кар! – каже ґава-роззява, – Роззявою кожний мене називає, Тому що я рота до вух роззявляю. 14

Дятел Дятел в кору стук та стук. Може, там сховались жук Чи комаха, чи черв’як – Дятел їсти їх мастак!

Ему На довжелезних двох ногах По зоопарку ходить птах. – Це – ему, австралійський струсь, – Читає з напису Петрусь.

Єнот Кожну нічку, коли люди всі поснуть, Два єноти на прогулянку ідуть. Аж до ранку будуть бігати вони, В теплих хутрах два єноти-пустуни.

Жук Жук, жук, чорний жук, Чує дятлів стук та стук. – Краще, жуче, утікай, Бо настане тобі край!

Заєць Зайчик-стрибайчик капусту гризе. Пишеться зайчик із літери “зе”. В слові її треба З вимовляти – Знає це зайчик від мами і тата.

И… Ніякі риби, ні тварини, ні птахи Не починаються у нашій мові з “и”. Але в кінці та в середині слова Потрібне дуже “и” у нашій мові.

Індик На подвір’ї індичатко Говорило каченяткам: “Коли виросту великим – Буду я тоді індиком!”

Їжак Їжак починається з літери . У нього порядки і звички свої. Їжак, їжачиха й малий їжачок Вдягнулися в одяг із гострих голок.

Йорж Узяв Андрій свої вудки, Пішов із татом до ріки. – Тут лиш йоржі та окуні, – він каже, – ловляться мені.

Кіт Котик-муркотик на сонечку спить. Мишка-шкрябушка в кутку шкряботить. Котику-муркотику, сором тобі спати – Треба мишку-шкряботушку з хати виганяти.

Лис Лисичка-сестричка по лісі ходила. Лисичка курятини з’їсти хотіла. Та тільки лисичка до ферми добралась – Всі кури й курчата в курник поховались.

Миша Миша-мама доню-мишку Вчить читати рідну книжку. Щоб у книжці зрозуміти рідну мову, Кожне слово мишка-доня добре вчить.

Носоріг 16

Тому що у мене є ріг, Називаюся я носоріг. На лобах по два роги буває у інших тварин, А у нас,носорогів, на кожному носі – один!

Орел Орел живе лише на волі. Орли на скелях гнізда в’ють. Людей, що борються за волю, Орлами у народі звуть.

Папуга Папуга від орла інакший птах. Папуги можуть жити у клітках. Людей, що думки власної не мають, Папугами в народі називають.

Рак Рак – ніякий забіяка. Та є пісенька про рака: «Рак-рак, неборак, Як ущипне – буде знак!»

Соловейко Соловейко – пташка невеличка, Як горобчик, щиглик чи синичка. Та один він тьохкає-співає. В Україні кожен його знає.

Тхір Опустів раптово двір – Це гуляти вийшов тхір. Запишавсь маленький тхір: Ось, який страшний я звір!

Удав До зміїного роду належить удав. Він маленьких звірят на сніданок шукав. 17

Не знайшов ані жаб, ні пташат, ні зайчат, Бо вони у цей день всі трималися хат.

Фазан В кольорове пір’ячко вбрались фазани, А хвости розправили віялом вони. У траві, над річкою, йде родина в ряд: Фазан з фазанихою й троє фазанят.

Ховрах Риє, риє ховрашок під землею хату. Нанесе туди зерна ховрашок багато. Добре буде ховрашкові зиму зимувати. Риє, риє ховрашок під землею хату.

Цап По місточку йшли назустріч два цапки. Під місточком дно глибокої ріки. Не хотів дороги дати цап цапку – І попадали обидва у ріку.

Чапля Ходить чапля чап-чалап, На обід шукає жаб. Може, й рибку десь знайде. Чап-чалап – це чапля йде.

Шпак Шпак несе до нас весну із країв далеких. Прилітають із шпаком ластівки й лелеки. Вже шпаківню у саду змайстрували діти. Прилетять до них шпаки у шпаківні жити.

Щука Щука живе у озерах, ставках і річках. Щука на меншеньких рибок наводить страх – 18

Дуже вони їй під смак. Щука – це риба-хижак. …Ь… Як не крутись – чи так, чи сяк, Потрібен в мові м’який знак. Як пишем “ґедзь” чи “горобець”, Стає він в слові на кінець.

Юрок Юрок – з родини горобця. Маленька пташечка оця Живе в родині горобиній, Як і горобчик, - в Україні.

Ящірка Ми – ящірки. В нас дуже бистрі ніжки. На жаб та на вужів ми схожі трішки, І нас багато видів на землі: Є ящірки великі і малі.

Бог створив багато різних Звірів ніжних й звірів грізних. Ми в абетку їх уклали, З ними віршик написали! Ось, скінчився АЛФАВІТ, Від тваринок – всім привіт! 19

3. Загадки-добавлянки Загадки-добавлянки та римовані загадки виступають як розважальний матеріал і матеріал для збагачення активного словника дітей. На уроках читання, мови можна використовувати загадки-добавлянки, де відгадкою є слово, що римується з одним з попередніх рядків. Тут діти відгадують предмет за його характерними ознаками і вправляються у доборі рими.

Ось вона яка – Розбійниця морська! Всіх би проковтнула Зажерлива … (акула) Жовті сонечка у листі Дерево як у намисті! І смачнючі, а м’ясисті, Мов янтар, всі золотисті! А над ними – мідні оси Поласують … (абрикоси)

Цю найпершу в школі книжку Знає будь-який школяр. До усіх книжок доріжку Прокладає наш … (буквар) Стрімко вибігли на гору Дві подружки білокорі, Дощик їм полоще кіски, Звуть цих подружок … (берізки)

Відома з віку рідина, Усяк її вживає. Буває хмаркою вона, Cніжинкою буває. Бува, як скло, крихка, тверда – Звичайна, підкажіть … (вода) Червоненька і смачненька, Дуже з вигляду гарненька, І боки у неї пишні. Літом смачно їсти … (вишні)

Ти мене не обминай, А скоріше відчиняй. Не дивись, що крем’яний, Розіб’єш, а я смачний. Недарма кладуть в пиріг. Упізнав? Та я ж …(горіх) Серед зелені з’явився, Капелюшком накрився, Став на горбок, Попросився в козубок. Що це, діти? Це – ... (Грибок)

Ледь помітний він, маленький… То квадратний, то кругленький… І штани не застібнеш, Якщо …… (ґудзик) відірвеш!

Я на сонці сонцем сяю, Родичів багато маю. Гарбузову господиню Усі знають. Хто я?…(диня) Щоб мені кудись дійти, Треба всю її пройти. Бере початок від порога Далека чи близька… (Дорога)

Ні, це зовсім не їжак, Хоч на тілі голки видно, Не комаха і не птах. Цю істоту звуть …(єхидна) Він - із лісових істот. Хвіст у смужку, це – (єнот)

В полі жовті промінчата Шелестять, немов зайчата, А вусаті ж їхні віти! Що це, друзі? Мабуть… (жито) Дивний ключ у небі лине, Не залізний, а пташиний. Цим ключем в осінній млі Відлітають … (журавлі)

Стало біло навкруги – Я розтрушую сніги, Наганяю холоди, Воду сковую в льоди. В дружбі з дітьми я всіма. Здогадались? Я – … (зима) Пара довгих вушок, сіренький кожушок, скорий побігайчик, як він зветься?... (зайчик)

Є і чорна і червона, А поживна ж бо яка! Зветься цей продукт чудовий Не інакше, як …(Ікра)

Гостроносий і малий, Сірий, тихий і незлий. Вдень ховається, вночі Йде шукать собі харчі. Весь із тонких голочок. Як він зветься? … (їжачок) В нього стільки голочок, Як на небі зірочок, Але не мав, бідний, нитки, Не пошив шапки, свитки, Рукавичок, чобіток, Сів, та й плаче... (їжачок)

Живе вона у морі синім, Та не тюлень це і не морж. Я підкажу вам: це рибина, Ну, а зовуть цю рибу … (йорж)

Хочеш плавать в океані, Побувать на глибині, Десь у джунглях, чи савані, Чи в космічній вишині. Бути пильним слідопитом В хащах вікових – Всі шляхи тобі відкрито На сторінках... (книг) Хто з хвостиком і вушками? В кого лапки з подушками? Як ступа, ніхто не чує, Тихо крадучись, полює. І маленькі сірі мишки Утікають геть від … (кішки)

Невидимий вітер, Немов футболіст, Ганяв по дорозі Березовий … (лист) Я слідом ішов Через площу і міст На пошту відправити Братові … (лист)

Найрідніша, наймиліша, Всіх вона нас пестить, тішить, Завжди скрізь буває з нами, Відгадайте, хто це? … (мама)

За ялиною горбок – Півмільйона мурашок Працювали день і два… Листя, голки і трава Полягали у будівлю. Той загал зробив покрівлю. Можна звати дім комашник, А інакше він – … (Мурашник)

Не олень він і не бик, В краях теплих жити звик, Є на носі в нього ріг. Хто ж це, друзі?…(носоріг) Нагостри його і ріж – Все поділить рівно... (ніж)

Всяк школяр його шукає. Бо він пише і малює. Хто ж це славний молодець? Це, звичайно, …(олівець) У коробці спочивають Спритні хлопці-молодці. Убрання барвисте мають І загострені кінці. На папері слід лишають, А зовуться... (олівці)

Морячок наш чорно-білий, Ловить рибу дуже вміло. Схожий трішечки на діжку, Має крильця, має ніжки. Між крижин відважно плава, Обганяє пароплави. То ж ви знаєте, що він Називається... (пінгвін.) У бабине літо Легке срібне сито, Не руками ткане, Летить ось над нами. Що ж це, дитинко? Це - … (Павутинка)

Має клешні й довгі вуса, Я і сам його боюся: Він щипає мов гусак, А зовуть щипаку…(рак) Виводить букви і слова Ота цікава штучка, В руці виблискує здаля, Нова гарненька... (ручка.)

В небі хмарка пролітала, Білих мух порозсипала. Він на землю міцно ліг, Називають його…(сніг) Я падаю на ваші хати. Я білий-білий, волохатий, Я прилипаю вам до ніг І називаюсь просто... (сніг)

Є у мене вірний друг, Має він чудовий слух І говорить голосами Моїх друзів, тата й мами. Як же звати мого друга? – Всім відомо, це папуга! – Помиляєшся, Антон, Зветься друг мій... (телефон.)

Не дід, а сивий, Не спить,а стелиться, Вкриває землю й океан, А зовуть його…(туман)

Ось до класу всіх скликає голосистий цей дзвінок, І ми радо поспішаєм Не в садок, а на…(урок) Він нам, як мама, дорогий, Він хоче нас навчити Любити край чудовий свій. Це мудрий наш... (учитель.)

Намалювати можна нею Будинки, хмари і поля. Зелену затишну алею, Високі гори і моря. Зачарувати можна нею Така вона чудова й гарна! Ти знаєш, як зовуть цю фею?

Спробуй, друже, відгадати, Що за стрій у небесах: Чи клубки пухкої вати, Чи то пір’я губить птах, Чи біжить овець отара? Ні, пливуть це білі …(Хмари) Корінь пекучий дуже, Та усім потрібен він . Ти здогадуєшся, друже? Ця рослина зветься…(хрін)

ї зовуть, звичайно, ...

(фарба.)

Дивний птах з рожевим пір’ям, Наче мальва на подвір’ї, На ногах тонких та рівних. Має назву птах…(фламінго)

Він вправи добре знає, Ночами навіть грає, Не маючи ні нот, не струн, Всіх веселить малий…(цвіркун)

Він дружок звірятам, дітям, Він такий, як я і ти, І таких на білім світі Нам ніде більш не знайти. Це тому, що він не пташка, Не лисиця, не комашка, Не котисько, не щеня, Не бабак, не вовченя. Він знімається в кіно І відомий всім давно. Упізнать його неважко, Адже зветься... (Чебурашка)

Живе спокійно, не спішить, Вона ніколи не біжить, Під панциром без страху Гуляє…(черепаха)

Гриць дивується, питає: – Що за пташка так співає? Як горобчик цвірінчить, Мов сорока стрекотить. А ще інколи буває, Що кричить немов сова! Хто ж виспівує отак? – Та то ж так співає… (шпак)

Дає здоров’я — спорт. Вагу — солодкий торт. Мед — працьовиті бджоли. Знання глибокі — ... (школа)

Які уроки вже були, Що назавтра задали... Пам’ятає всі оцінки, Навіть ті, що з поведінки. Безумовно, цей натхненник Називають всі …(Щоденник) Упіймав Івасик рибу, Але витягнути – мука! Бо сердита і велика На гачок зловилась… (щука)

Хто абетку з вас вивчав, Різні букви зустрічав. Кожна з них – від А до Я Промовля своє ім’я. Лиш одна із них німа – В неї голосу нема. Здогадався, певно, всяк! Звуть цю букву…(м’який знак)

Буква ця усім відома: Перед Я вона стоїть. В ній – дві палички і коло – Здогадайтись можна вмить: Є ця буква в слові Юля, І в словах сміюсь, стою. Ой, яка ж вона красуня, Ця чудова буква…(Ю)

Всім обід готує мама, Ось бере вона петрушку, Інші додає приправи — Будем їсти смачну ... (юшку)

І солодкі, і кисленькі, І довгасті, і кругленькі До вподоби ви мені, Соковиті та смачні. Знають добре малюки: Мова йде про… (Ягідки) У святковому залі Стоїть, як картинка, Весела, зелена красуня…(ялинка)

1. Чистомовки Чиcтомовки покликані дати дитині чітке уявлення про різницю в артикуляції та звучанні твердих і м’яких приголосних звуків. Їх можна застосовувати як під час вивчення нового матеріалу (для постановки звуку), так і на всіх інших етапах уроку, коли вони відіграватимуть роль специфічних хвилинок відпочинку.

Ла-ла-ла – бігла край села. Ля-ля-ля – зелене гілля. Та-та-та – спіймали кота. Тя-тя-тя – довести до пуття. Ду-ду-ду – у кіно піду. Дю-дю-дю – зустріла суддю. На-на-на – тепла весна. Ня-ня-ня – купали коня. Ма-ма-ма – холодна зима. Му-му-му – молока кому? Мо-мо-мо – до школи йдемо. Ми-ми-ми – нові килими. Мі-мі-мі – веселій кумі. Ме-ме-ме – хто книжку візьме. Ам-ам-ам – тобі дам. Ом-ом-ом – помиємо з милом. Ем-ем-ем – туди не підем. Ум-ум-ум – у класі шум. Им-им-им – від багаття дим. Ім-ім-ім – збудуємо дім. На-на-на – смішна новина. Но-но-но – добірне зерно. Не-не-не – впіймай не мене. Ня-ня-ня – дожени коня. Ень-ень-ень – теплий літній день. Ин-ин-ин – величезний лин. Инь-инь-инь – до мене прилинь 52

Інь-інь-інь – від дерева тінь.

2.Скоромовки Скоромовки розвивають фонематичний слух, допомагають формувати мовленнєвий апарат дитини, привчають до складних поєднань звуків, сприяють виробленню дикції, правильної артикуляції, а це підвищує культуру усного мовлення; прищеплюється увага до кожного вимовленого звука, слова, до якості й чистоти мовлення. Скоромовки можна використовувати на різних етапах мови та читання. Слово в слово Слава ловко, скоро Мовить скоромовки. Кричав Архип, Архип охрип. Не треба Архипу кричати до хрипу. Мурлика муркоче морозива хоче. Мурлико руденький, – замерзнеш, дурненький. Обережно хитрий лис до нори вечерю ніс. Біг додому лісом лис, Шелестів над лисом ліс. На узліссі довелося наполохать Лесі лося. Лось – у ліс, а з лісу – лис. Вовк до школи не ходив. Вовк уроків не учив. Не читав і не писав, І по нотах не співав, Так й нічого він не знав. Хитру сороку спіймати морока, А на сорок сорок – сорок морок. Ми носили воду в ситі, Та дерева не политі. Воду в ситі не носити, Саду ситом не полити. Босий хлопець сіно косить. 53

Роса росить ноги босі. Спить сам собі сом: Спати самому солодко сому. Качечка кряче – каченят не баче. Кличе качечка курчат: – Чи не бачили качат? Пилип посіяв просо, Просо поспіло. Пташки прилетіли, Просо поїли. Летів горобчик, сів на стовпчик, А біг хлопчик – утік горобчик. Семен сіно віз – не довіз. Лишив сани – узяв віз. Старому сому везли солому. Навіщо солома старому сому? Сім дочок – сіроочок Вишивають сім сорочок. Тишком-нишком вийшла мишка із нори, В шкребетушки ніс і вушка до гори. Спитала бабуся у внучки: – Чому це брудні в тебе ручки? – Тому лиш, бабусенько мила, Що ними я личенько мила. У Миті руки вмілі, Умійко він у кожнім ділі. У Миті молоток в руці, Митя майструє стільці. Тато, Галочка і Вова Готували мамі дрова. Цюк сокира, цюк, цюк – Працювало шість рук, Дві рубали що є сили, Дві складали, дві носили. 54

Бурі бобри брід перебрели. Забули бобри забрати торби. У голубки-горлички Туркотливе горлечко. Горлечко туркоче, Горлечка воркоче. Жатка в полі жито жне, Жатку жайвір дожене. Ходить квочка коло кілочка, Водить діточок коло квіточок. На одній сосні високій Десь-колись жили сороки. Дві сороки-білобоки Одинокі дві сороки. Біля броду бусол ходить, Бусленя з собою водить. Ой, збирала Маргаритка Маргаритки на горі. Розгубила маргаритки Маргаритка у дворі. Сів шпак на шпаківню, Заспівав шпак півню: – Так, як ти не вмію я, Ти не вмієш так, як я. Їжак, їжаченя Їздять по гриби щодня. Їжачиха помагає, Сироїжки їм збирає. Шпак шпачисі каже гнівно: – Шершень залетів в шпаківню! Швидше шибеника гнати, Шпаченят обороняти! Всіх скоромовок не перемовиш, 55

Не перевискоромовиш.

1. Метаграми Метаграми – це загадки, в яких задані слова відгадуються за ознаками, сформульованими в стислому римованому тексті, причому в змісті такого завдання обов’язково вказані букви, заміна яких змінює значення та зміст слова. Фактично, метаграма складається з двох загадок, на які почергово треба дати відповідь.

Метаграма 1. В іменнику, що означає назву лісового звірка, букву «і» замініть на букву «у». Дістанете іменник, що означає пшеничний хліб.

білка

булка

Метаграма 2. З «и» – я плаваю у морі, З «і» – ловлю мишей в коморі.

кит Метаграма 3. На неї птах сідає, Вона його гойдає, А «г» на «б» змініть, Звірятком стане вмить.

кіт

гілка

білка Метаграма 4.

На Далекому я сході – І завжди в морській воді. Коли «к» на «г» змінити, Стану деревом тоді.

краб

граб

Метаграма 5. У затінку моїм Мене ти в спеку вихваляєш. А літери лиш перестав – І цілий ліс спиляєш.

липа

пила

Метаграма 6 З «к» – дерева захищає і на них вона завжди; З «н» – звірятко заховає, коли треба від біди; З «г» – з-за хмари виглядає, шапку сніжну не скидає.

кора

нора

гора

Метаграма 7 Лапка Папка Шапка Сапка

сапка

шапка

з «с» – сапаю з «ш» – вдягаю з «л» – стрибаю з «п» – ховаю

лапка

Метаграма 8 Люблять нас усі збирати Після дощичка в ліску, А як букву «г» відняти, Будем плавати в ставку.

гриби

риби

(сапка) (шапка) (лапка) (папка)

папка

2. Шаради Шарада – загадка, в якій задане слово ділиться на декілька частин, що у свою чергу, теж позначають окремі слова: ви – ми – ти, ви – мити 1. Назву річки й голос дужий Якщо разом об’єднати, назву краю може дати. Донбас

2. Замість крапок допишіть по одній літері: … лина – дерево таке. … лина – нею мажуть хату. … лина є у роті. Ялина, глина, слина

3. Допишіть по дві букви: Рожева ягода – … лина. Інакше яр - … лина. Добра земля – … лина. Малина, долина, цілина 4. Замість крапок допишіть по три літери: Росте у землі – … лина. Ягода чужоземна – …лина. має в собі 60 секунд – …лина. Рослина, маслина, хвилина

Префікс від слова «повів», корінь від слова “їздити”, суфікс від слова “вушко”, закінченні від слова “ручка”. Поїздка

6. Префікс від слова “поїзд”, корінь від слова “радити”, суфікс від слова “лісник”. Порадник

Префікс від слова “вихід”, корінь від слова “лазити”, суфікс від слова “берізка”. Вилазка

Префікс від слова “збити”, корінь від слова “в’язка”, суфікс від слова “кілок”. Зв’язок

Префікс від слова “притиснути”, корінь від слова “кордон”, суфікс від слова “розвідник”. Прикордонник

3. Логогрифи Логогриф – це загадка, в якій задумане слово може мати різні значення після переставлення або пропущення складів чи літер: (рис – ірис, спілка - сопілка) Загадки з омонімами, синонімами, антонімами, як і інші види ігор із загадками, сприяють розвитку мислення, збагачують словниковий запас учнів і закріплюють орфографічні навички. Цей іменник означає предмет для зрізання злаків і трави. Прочитаєш ззаду наперед – Будь-що тисни ним чи сік дави. (серп – прес)

Ріка між берегів Тече собі, іскриться. Додай до неї “і” – Злетить в повітря птиця. (Волга - іволга)

Люблять нас усі збирати після дощику в ліску, а як букву “г” відняти – будем плавати в ставку. (гриби - риби)

Грім гримить і вітер виє, а “к” додай – все заніміє, в городину перетвориться і в борщі звариться. (буря - буряк)

Дроворуби його мають, Ним колоди розбивають. Якщо букву пропустити, в річці слід його ловити. (клин - лин)

Це по мені прожитий вік Рахує кожен чоловік. Лиш “а” собі я доточу, Як по долині потечу. (рік - ріка)

4. Кросворди Розгадати кросворд – означає дати правильні відповіді (єдино можливі) для кожного конкретного випадку на запитання, що додаються до нього, вписати їх у порожні клітинки по горизонталі й вертикалі, позначенні цифрами, рідше малюнками або ж загадками. У кросвордах можуть зустрічатися практично будь-які слова, однак найвище цінуються тематичні кросворди (мистецтво, спорт, природа, історія). Розгадування кросвордів – це конкретний вид розумової діяльності людини. Кросворди сприяють формуванню у дітей уміння розв’язувати логічні завдання, допомагають значно розширювати кругозір, надавати своїм наявним знанням характеру енциклопедичності. Кросворд № 1.

1. 2. 3. 4. 5.

1. Вчить читати й рахувати, І писати, і співати Всіх дітей довкола Наша люба … 2. На базарі їх не купиш, На дорозі не знайдеш, І не зважиш на терезах, І ціни не підбереш. 3. Чорне насіння По білому полю. Той його сіє, - хто це уміє. 4. Сестри всі зазеленіли Як прийшла весна. Влітку враз зачервоніли – Час збирання настава. 5. Не людина, а говорить і співає. 62

Всім новини сповіщає, Дітям казки сповідає. Якщо правильно розгадали загадки кросворду № 1, то у виділеному стовпчику зверху вниз прочитаєте найменування одного з найцікавіших творінь на Землі. (Відповіді: 1 – школа, 2 – знання, 3 – письмо, 4 – ягода, 5 – радіо; ключове слово - книга) Кросворд № 2.

1. 2. 3. 4. 5.

1. Невидимий дух скинув з мене капелюх. 2. Привітанням журавля Я пробуджую поля, Небеса і ручаї Та заквітчую гаї. Відгадали, хто вона, Ця красуня чарівна? 3. У зеленій оболонці, а всередині – як сонце! 4. В дні погожі сонцем грає, а в морозні розцвітає. 5. Стоїть, колихається. А як торкнешся, то кусається.

Якщо правильно розгадали загадки кросворду № 2, то прочитаєте слово, яке означає пору доби, коли прокидаються люди й інші живі істоти. (Відповіді: 1 – вітер, 2 – весна, 3 – кавун, 4 – вікно, 5 – будяк; ключове слово - ранок) Кросворд № 3 1. 2. 3.

1. 2. 3. 4.

Добре відома кожній дитині водойма. “Золота ” пора року. Зимою й літом маяче одним цвітом. Садова кущова колюча смачна ягода. Якщо правильно розгадали, то у виділеному стовпчику прочитаєте слово, що означає природне явище, пов’язане з появою води на траві, листях дерев, на землі тощо. (Відповіді: 1 – вітер, 2 – осінь, 3 – сосна, 4 – аґрус; ключове слово - роса) Кросворд № 4 1.

2. 3. 4.

1. Зимою біле, весною чорне, літом зелене, восени жовте й стрижене. 2. Ріжуть мене, в’яжуть мене, б’ють нещадно, колесують, пройду вогонь і воду і з запашною скоринкою вже на столі. 64

3. Новенька посудина, а вся в дірках. 4. У полі-полі, за лісом-лісочком синенький вогник полум’яніє. У виділеному стовпчику прочитаєте назву пори року. (Відповіді: 1 – поле, 2 – хліб, 3 – сито, 4 – льон; ключове слово - літо) Кросворд № 5 1.

3. 2.

1. Листяне дерево, цвіт якого люди збирають для лікування. 2. Вічнозелене хвойне дерево з Карпатських гір. 3. Старша із сестер, що прикрашають новорічні свята. Якщо правильно назвали і записали відповіді, то по вертикалі зверху вниз у виділеному стовпчику прочитаєте назву того місця на землі, де росте найбільша кількість дерев. (Відповіді: 1 – липа, 2 – ялівець, 3 – сосна; ключове слово ліс)

Кросворд № 6 5. 6. 1. 2. 3. 4. 7.

1. Ой, яка ж вона гарненька, пишнохвоста і руденька, не звірятко – просто диво, невгамовне, пустотливе. Вгору – вниз, на гілку з гілки. Хто це буде, діти? 2. Сиві воли усе поле залягли. 3. Крил не має, скрізь літає, та ще й куряву здіймає. 4. Ніжна зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла. Поки ніс її сюди, стала краплею води. 5. Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає. 6. Хто наткав полотна аж до лісу від вікна? Сміється, задається: “От яка ширина!” 7. Що росте догори коренем? Якщо правильно запишете відповіді до загадок у відповідні клітинки, то по вертикалі вийде слово, яке означає частину мови. (іменник) (Відповіді: 1 – білка, 2 – туман, 3 – вітер, 4 – сніжинка, 5 – осінь, 6 – зима, 7 – бурулька; ключове слово - іменник) 66

5. Ребуси Ребус – це загадка, в якому слово або речення треба відгадати за допомогою малюнків, букв або знаків:

ті100, нами100, 100лиця, і100рія, напер100к, 40а, ві3на, ві3ло, 3буна, с3бок, 3вога, ак3са. Відповіді: тісто, намисто, столиця, історія, наперсток, сорока, вітрина, вітрило, трибуна, стрибок, тривога, актриса.

аз к ,

ос с ,

ій п,

ва з ,

ка у,

ис п,

ія д,

лі ток ,

к ова ,

Відповіді: наказ, насос, напій, назва, наука, напис, Надія, підліток, підкова, ананас.

за бук льс

Відповіді: ва дій да

вальс 68

буква

ваза

а нас .

Відповіді:

вода

Вова

Відповіді:

водій

кит

дощ

сон

6. Ігрові вправи Ігрові вправи спрямовані на розвиток умінь розпізнати звуки і букви, склади і слова, слова і речення, аналізувати предмети і явища, збагачення словникового запасу дітей, розвиток логічного мислення.

В У

1. «МИШКА» На дошці записані слова без першої літери: …ОРОНА, …ОРОТА, …УЛИК, …УХО, …АТА. Учитель звертається до дітей: Слова спокійно жили в книжці, яку вдалось пролізти мишці. Вона початки відкусила, себе в нірці схоронила. Школярам пропонують повернути букви словам. Виграє той, хто першим правильно запише в зошит усі слова. 2. «ПЛУТАНКА» На дошці виставлені букви:

ідм родв а

вірд

сда ігир

Учитель звертається до дітей: «Діти, у нас трапилась невеличка пригода. Я виставила на дошці слова з букв,а потім ненароком штовхнула їх і букви в кожному слові переплутались. Допоможіть мені їх знову зібрати в слова». 71

3. «СПІЙМАЙ ЗВУК» Діти уважно слухають віршик, а коли чують слово із заданим звуком, то плескають у долоні. Можна умови завдання змінити, наприклад: діти називають звук, показують букву, якою він позначається, записують відповідну букву.

4. «ЗАПОВНИ ВІКОНЕЧКА» Дошка ділиться на дві половини. Зліва написані слова з пропущеними буквами, а справа, у довільному порядку, пропущені букви. Завдання: здогадатися, які саме слова записані на дошці і правильно переписати їх у зошит.

З Р

КА ЗУМ

ВАЗ ВА

ОН З ІР

5. «НАПІВБУКВОЧКИ» На дошці зображені елементи букв. Завдання: впізнати букви і пригадати слова з цими звуками.

6. «ЗМІНИ СЛОВО» На дошці записані слова: КОСА, ЩУКА, ПІЧКА, МАК, ЦИНК. Дітям пропонують в кожному слові одну якусь букву замінити буквою “р” так, щоб отримати нове слово.

коса 7. 72

р коса

«ХТО ЗБЕРЕ КРАЩИЙ УРОЖАЙ»

роса

Дітям пропонують назвати якомога більше овочів, у назвах яких є звук Р. (буряк, ріпа, редиска, помідор, гарбуз, горох, огірок, морква, картопля, …)

8. «ЗАКІНЧІТЬ СЛОВО» Учитель читає рядочки вірша, не дочитуючи останній звук, а діти хором промовляють його. • У траві сховався ву... (ж) • Розлили по столу ту... (ш) • Скільки у дворі калю... (ж) • Сірників, малий, не ру... (ш) • Я піду гуляти те... (ж) • Нащо ти свій зошит мне... (ш) • Ми підемо на пля... (ж) • Хлопці, м'ячик цей нева... (ш)

9. «НАЗВИ ІМ’Я» Відгадати ім’я хлопчика за першими звуками слів:

Фотоапарат

елеватор

дах

іскра

радість

(Ім’я хлопчика - Федір) 10. «ЗАПИШІТЬ СЛОВА В КЛІТИНКИ» Заповнити пусті клітинки так, щоб можна було прочитати слова.

Ю Ю 73

Ю 11. «МОЗАЇКА» Дітям даються картки зі складами.Пояснення: І – й склад – червоним кольором, 2 – й склад – синім, а 3 – й склад – зеленим кольором. Склади перемішані. З них треба скласти слова. КА РУЧ, НА МА ШИ, БІ КА ЛОЧ, ТА ПАР, КА КВІТ. 12. «СЛОВО ЗАБЛУКАЛО» Школяр має прочитати слова й знайти ті, які заблукали і стали не у свій ряд.

карась, сом, в’юн, борсук, окунь. троянда, матіола, береза, бузок, конвалія. ясен, явір, к лен, горобина, кульбаба, верба. вовк, лисиця, рись, рак, ведмідь, олень. 13. «ІЗ СЛІВ СКЛАСТИ РЕЧЕННЯ» В конвертах розрізані на слова речення. Скласти так слова, щоб утворилися речення. Ми пишаємося своєю країною.

14. «СКАЖИ НАВПАКИ» темно – 74

перший –

гіркий –

гарячий – високий –

15. «ЗНАЙДИ ДРУЗІВ» алфавіт вогонь поле

гарний – день –

веселий – охайна –

нива азбука полум’я

16. «СКЛАДИ НОВЕ СЛОВО» …айка …авпа …рок …кула …ім …ріт …вес 17. «СЛОВО В СЛОВІ» В кожному з цих слів «сховалось» інше. Знайди і назви його. (УКРАЇНА, ЗЕМЛЯК, РОЗМОВА, БАРВІНОК, МУЗИКАНТ, РІЗЬБЯРСТВО, ГОНЧАРСТВО, СКАРБНИЧКА). 18. «ХТО БІЛЬШЕ ЗНАЄ» Переможцем буде той,

19. «ЗНАЙДИ НАЗВИ ДЕРЕВ» У сполученнях літер поданих речень знайти назви дерев.

Іду берегом річки. Я маю свій буквар. Гра була дуже цікава. 20. «ВІДГАДАЙ КАЗКУ» 75

За опорними словами відгадати казку: лисичка, рибка, вовк, ополонка. Гуси, піч, річечка, яблунька.

21. «ЗАКІНЧИ ПРИСЛІВ'Я»

К н и г а вч и т ь , я к н а с в і т і … . Тр е б а н а х и л и т и с ь , щ о б з к р и н и ц і в од и … . Друга шукай, а знайдеш - … . 22. «ХТО ШВИДШЕ РОЗПЛУТАЄ ПОРІВНЯННЯ» Дужий, як заєць. Хитрий, як баран. Кучерявий, як слон. Здоровий, як миша. Вірний, як лис. Неповороткий, як пес. Боязкий, як вовк. Впертий, як їжак. Голодний, як ведмідь. Маленький, як осел. Колючий, як віл. 23. «СКЛАДИ СКОРОМОВКУ» РОС ЛИ ПА БІ ЛЯ

ПИ ПА ЛА ЛИ

24. «СКЛАДИ ПРИСЛІВ’Я»

ТЕ 4

ЩО 1

Й 5

ЛАС

ТІВ

СО

ЧИ

25. «СКЛАДИ СЛОВА»

ПО 2

ПО 6

СІЄШ

ЖНЕШ 7

НАЄ,

ЧАЄ

КА

ЛО

ДЕНЬ

КІН

ПО

ВЕЙ

26. «З’ЄДНАЙ БУКВИ»

27. «СЛОВНИКОВИЙ ЛАНЦЮЖОК» Відшукати у слові інші слова.

АПЕЛЬСИН (СИН, ЛИН, САНИ, НАСИП, НАПИС). ГОРИЗОНТ (ГОРИ, РОТ, РОГИ, НОРИ, ТОН, ТРОН, НОТИ). АБРИКОС (КОСА, БАК, РАК, СОКИ, КОРА, РИС, СИР, КРАБ).

28. «ШИФРУВАЛЬНИК» КУААЛ (акула)

ББАААРН (барабан)

ОБНЕ (небо)

РЕОМ (море)

РНААБ (баран)

КЛААИН (калина)

КОВВ (вовк)

ЛОИМ (мило)

БКААН (кабан)

УДБ (дуб)

НЕВСА (весна)

КУАЩ (щука)

БОСААК (собака)

ВРАЕБ (верба)

ГРИТ (тигр)

СНОЕЦ (сонце)

29.

«ЧАРІВНІ КОЛА»

ЬО тчик го н син л ц

ЙО міль к га н ба ра

ЛІС під овий ок ник про пере

’ сім юн яч я в м

30. «ВПІЗНАЙ ПТАХА ЗА ОПИСОМ» 1.Гарно забарвлений птах: зверху чорне з білими плямами на крилах, а з низу біле. Потилиця червона. У цього птаха міцний дзьоб. Він добуває з-під кори і навіть із деревини комах та інших личинок. (ДЯТЕЛ).

2. Вони з’являються у нас узимку. У цієї пташки чорненька голова і рожевий животик. Взимку їдять різні ягоди, насіння бур’янів. Дзьоб короткий і товстий, яким вона вправно вилущує насіння ясена і горобини. (СНІГУР).

3.Маленька пташка, у неї жовта сорочка з чорною краваткою, зеленувата спинка, на голові чорна шапочка. Пташка дуже рухлива. Причепившись до найтоншої гілочки, може повисати вниз головою. (СИНИЧКА). 4. Птах великий, чорного кольору оперення. Хоч птах і дуже обережний, але інколи оселяється поблизу житла людини. Гнізда мостять на деревах, у гаях, садах, на узліссях. (ВОРОНА).

31. «КРАЩИЙ СКОРОМОВЕЦЬ» Умови конкурсу: хто найкраще, більш правильно промовить скоромовку. Скоромовку може обрати вчитель або школярі пропонують скоромовки один одному.

Чарівні слова

Давним-давно у Королівстві чарівних слів жили король Будь ласка і королева Дякую. Жили вони дружно, любили один одного. Їх усі поважали. Одного чудового дня народилася у них донька. Дуже зраділи король Будь ласка та королева Дякую і назвали донечку Спасибі. З того часу у Королівстві всі стали ввічливими і говорили такі слова: «Спасибі», «дякую», «будь ласка», «до побачення», «на добраніч», «вибачте», «добрий день», «на все добре», «перепрошую», «велике спасибі», «доброго ранку», «бувайте здорові», «щасливої дороги».

Велика буква

Одного разу в казковій Країні Алфавітія зібрались маленькі й великі букви і завели суперечку, хто з них головний. Ми головні, – сказали маленькі букви, – бо з нас

– утворюються слова. – Ні, ми головні, – обурились великі букви, – без нас не можна обійтися. Довго вони сперечалися і не змогли зробити висновок. Але Країною Алфавітія ходила Граматика. Вона почула сварку і зупинилась. – Не можна сваритися, – сказала Граматика, – усі ви потрібні. Без вас не можна правильно писати. Але кожна з вас повинна знати своє місце. 81

Маленькими буквами хай пишуться слова, а великі букви будуть стояти на початку речення, в іменах, по батькові та прізвищах людей, в кличках тварин, назвах міст, сіл, вулиць, рік, морів, гір.

Апостроф

Було це колись влітку. Якось після великого дощу утворилось багато капітошок. Вони стрибали з квітки на квітку, з листочка на листочок, з дерева на дерево і опинились у Країні слів. Стали капітошки стрибати прямо на слова між буквами, але туди, де їм подобалось. А подобалося стрибати тільки після букв: б, п., в, м, я та р. перед я, я, є, її, як стрибнуть, так і залишають знак. Тоді слова вимовляють роздільно: м’яч, п’ять, Мар’яна, сім’я, в’є, п’є, б’ють. А знак утворився не простий. Він умів говорити й назвав себе Апостроф.

Іменник і Прикметник

Якось серед квітів на клумбі вийшла розмова, хто з них найкращий. Квіти були скромні, хвалити себе не любили. Але серед них був тюльпан, якого звали іменник. Іменник дуже себе любив і пишався своєю красою. Він вважав себе найкращим серед квітів. Квіти вважали його хвальком, шепотіли між собою своїми чудовими голівками, а оченята ніяково посміхалися. Іменник зневажливо ставився до інших квітів. – Ви хто? Ви що? – питав іменник. І сам відповідав. – Ромашка, айстра, гвоздика, фіалка. Що вас зігріває? Хто вас поливає? Чи знаєте ви? – Знаємо, – відповіли квіти. – зігріває нас сонечко, поливає дівчинка Марічка. Ми всім посміхаємось. Біля нас люди відпочивають. – Але я найчепурніший! – сказав Іменник. Квіти посміхнулися. Тільки нарцис, якого звали Прикметник, хвалив Іменника при всіх: – Ти розумний, веселий, красивий, червоний, ніжний. Іменнику це сподобалось. З того часу Прикметник з Іменником стали найкращими друзями. Вони завжди разом. 82

Підмет і Присудок

Колись давно на столі у хлопчика жило казкове речення. Слова там називалися членами речення. Кожне з них мало своє ім’я, вміло шикуватися, говорити і відповідати на питання. Коли хлопчик ставив питання «хто?», «що?», вставав Підмет. Коли Підмет питав, «що я роблю?», вставав Присудок. Підмет і Присудок ставали на одну лінію. Хлопчик назвав їх головними членами речення, а вони назвали себе основою речення, бо керували іншими словами. Всі слова любили їх і слухали. Підмет і Присудок були добрими, справедливими, з повагою ставились до інших слів, які їх пояснювали, прикрашали і поширювали речення. Хлопчику було весело з реченням жити і цікаво. Йому хотілося мати багата різних речень, і він створював оповідання, казки.

Звертання

Літнього теплого дня збирали працелюбні бджоли нектар. Перелітали з квітки на квітку, наспівували свою бджолину пісню. Раптом підлетіла маленька бджілка і вигукнула: «Тривога! Тривога»! – Що трапилось? – Спитали хором бджілки. – Джмелик захворів. Не їсть, не п’є, тільки зітхає, - з жалем промовила маленька трудівниця. Підлетіли до хворого бджілки й загули: «Що з тобою трапилось?» – Я закохався в ромашку, але, як тільки до неї звернуся, підлітають метелики, сідають біля неї і не дають мені дивитися їй у личко, - промовив, схлипуючи, джміль. – Та це ж коми близнючки! – вигукнули бджілки. – Вони завжди звертання виділяють. Дивись: ми зараз звернемось до тебе, і вони стануть поруч. Так і вийшло. Зрадів джмелик і весело підлетів до ніжної красуні-квітки. А вона повернула своє біле личко до джмелика, і її жовтенькі вуста посміхнулись.

7. 83

Антоніми

Одного разу дівчинка Марічка пішла з бабусею до лісу збирати гриби. Весело було в лісі. Грибів було багато. Пташки перегукувались своїм веселим щебетанням. Раптом невідомо звідки Марічка чує різні слова. – Що це? – здивувалась дівчинка і зупинилась. І тільки коли підняла голівку догори, побачила: на двох соснах вчепилися своїми міцними кігтиками два великі дятли незвичайної краси. Їм дівчинка так сподобалась,що вони почали ще швидше вистукувати своїми могутніми дзьобами. Один стукне – вилітає якесь слово. Другий грюкне – звучить інше слово. Почула цей грюкіт Баба Яга і в ту ж мить прилетіла на своїй ступі з мітлою і сказав: “А я буду проти!” Звучить слово «день», а вона кричить «ніч». Лісові красені видзьобують слово «високий», а вона каже «низький». І зазвучали слова: веселий – сумний, радість – горе, сміється – плаче, солодкий – гіркий. Ці слова Марічка назвала «антоніми».

Подвоєння букв

Якось в Країні Алфавітії зібрались великі букви і вирішили організувати Новорічний карнавал. З радістю сприйняли цю новину мешканці Алфавітії. І закипіла робота. Кожна буква хотіла виглядати найкращою. Скільки різних тканин пішло на костюми! І ось… О радість… Карнавал!!! Під звуки оркестру гості зайшли до залу. На обличчях запрошених сяє щаслива усмішка. Очі горять від хвилювання… Ллється чарівна музика. Великі букви запрошують до танцю малих; букви, що позначають дзвінкі звуки, запрошують тих, що позначають глухі; букви, що позначають голосні, танцюють з тими, що позначають приголосні… Всі щасливі! Оголосили гру «Утвори слово». Звучить сигнал, і букви швидко утворюють слова: карнавал, радість, веселий, щастя, зима,мороз, сніжинка.

Не помітили «вболівальники», як праворуч в інший ряд з’єднуються у словах по дві однакові букви. І ось які слова у них вийшли: проміння, насіння, колосся, волосся, змагання, малювання, гілля. Побачила це Граматика, яка тут була в найчарівнішому вбранні, і звеліла: «Відтепер нехай деякі слова пишуться з подвоєнням букв».

9. Будова слова Жили в одному казковому слові друзі. Звали їх Префікс, Корінь, Суфікс і Закінчення. У кожного з них було своє місце. Якось влітку вирішили вони сходити разом на екскурсію, помилуватися красою природи. Пташки співали, сонечко посміхалося до них і зігрівало своїми промінчиками. Друзі трималися разом, щоб не заблукати. Та ось на галявині перед ними з’явилась жива картина: коники – стрибунці, джмелики, різнокольорові метелики. Не помітили вони, як розбіглися в різні боки. Швидко промайнув час. Друзям уже час повертатися до слова, але вони забули свої місця. Аж ось з’явилася добра Фея. Я вам допоможу стати на свої місця, - каже вона. Ти, Корінь, ставай в середину, бо це серце слова. Друзі твої стануть

так: Префікс – ліворуч, Суфікс – праворуч, а Закінчення – в самий кінець. Зраділи частини слова і щасливі повернулися додому. Відтоді ніколи не губили свої місця.

10. Споріднені слова Намалювала Марічка Казкового Птаха і потяглася вгору, щоб вирівняти спинку. Коли чує якісь звуки. Прислухалась дівчинка… Це Казковий птах заговорив! Підійшла вона до птаха ближче і чує: «Я з Країни Споріднених Слів! Давай злітаємо разом до моєї країни. Я хочу познайомити тебе зі своїми друзями». – Я згодна! – сказала Марічка з радістю.

Птах встав, стрепенувся, розправив крила, посадив на них дівчинку і вони полинули до казки. Перед ними з’явився квітучий сад, а поруч – маленький вишневий садочок. Їх зустрів незвичайний садівник із садовими квітками на голові. Він привітався і гостинно запросив гостей до столу. Там були мед, який бджілки принесли з маленького садка, і багато овочів з присадибної ділянки. Прилетіли зграйками незвичайні пташки. Кожна зграйка мала свій колір пір’я, наче утворилося кілька веселок. – Хто це? – здивувалась дівчинка. – Це мої друзі – Споріднені слова. І в кожній зграйці всі вони рідні між собою, тому мають один корінь і колір. Їх ще називають спільнокореневими словами. Подякувала Марічка за гостинність. Повернув її Птах додому, знову став малюнком, а дівчинка ще довго пам’ятала ту казкову подорож до Країни Споріднених Слів.

11. Однина і множина Якось навесні в казковому лісі сиділи на гілках берези та осики багато пташок. Були там синиці, горобці, ластівки, дятли. До них підлетів соловейко. – Чи не сумно тобі одному літати лісом? – зацвірінькали крилаті друзі. – Зовсім ні, – відповіла пташка. – Я прилетів до вас один, але хочу мати багато друзів. А в подарунок для всіх я приніс пісню, бо музика нас єднає. І він заспівав. Принишкли дерева, слухаючи цю чудову арію. Зупинилась білочка на дубі, зайчик настовбурчив свої довгі вуха і принишк. Лисичка завмерла від подиву, замовкла зозуля. Навіть вовк зупинився на місці, немов причарований. А соловейко все співав і виводив свою чарівну пісню. І кожен, хто слухав цю мелодію серцем, думав так: «Зупинися, мить, соловейко співає».

12. Дієслово Колись давно у казковому лісі звірі організували школу для тваринок – малюків. Вчила малечу Мудра Сова. Вихованці були уважними, спокійними, старанними. Та серед них вирізнявся один учень – білченя. Воно знало, що «хвилина час береже». Учень ніколи не сидів без діла. Він добре читав, красиво писав, швидко розв’язував задачі, допомагав друзям. Вдома білченя було гарним помічником мамі. То воно замітало підлогу, то мило посуд, то прибирало в дуплі. Вмів малюк і відпочивати. Він з друзями катався з гірки, грався в рухливі 86

ігри, весело сміявся, стрибав. Весь час щось робив, знаходився в дії. За це його назвали Дієсловом.

13. Неозначена форма дієслова Це було в Країні Дієслів. Всі мешканці цієї країни були братами. На честь свого Дня народження король оголосив бал. Всі особи мали їхати на трьох каретах. Брати заметушилися. Кожен хотів з’явитися у найкращому одязі. Настав час від’їзду. У першу карету сідали дієслова теперішнього часу, у другу – минулого, а в третю – майбутнього. Та раптом заплакало одне дієслово. – Що з тобою трапилось? Голосно запитали брати. – Я не можу поїхати з вами на бал. – Але ти ж мешкаєш в нашій Країні. – Мені невідомо, хто я, бо не маю ні роду, ні числа, ні особи. А я так хочу бути з вами. – Дай нам відповідь на запитання, і зрозумієш, що ти наш брат. І вони запитали: – Що на балу потрібно робити? – Веселитись, танцювати, вітатися, посміхатися, – відповіло дієслово. – Та це ж не означена форма! – зраділи брати і взяли його з собою на бал.

14. Роди іменників Давним-давно в одній країні жив собі король. Звали його Іменник. Іменник у всьому любив порядок. Був він дуже багатим і пишався цим. Одного разу він завів собі великий журнал, щоб вести облік своїх підлеглих. Ось прилетів метелик. Іменник сказав: «Він мій!» Заспівав соловей – «Він мій», прилетів горобець – «Він мій», стрибнув коник-стрибунець – «Він мій», йде хлопчик – «Він мій». Коли ж король бачив дівчинку, то казав: «Вона моя». Моя також земля, береза, осика, трава, білка і багато всього. На все інше Іменник казав: «Воно моє». Моє озеро, море, кошеня, вікно, білченя та інше. Все було записано у три стовпчики: чоловічий рід – «він мій», жіночий рід – «вона моя», середній рід – «воно моє».

15. Числівник 87

Відбулося це зимової ночі. Вирішила одного разу Снігова Королева повеселитися. З великою силою почала роздувати вона повітря і випускати сніжинки в поміч. А сніжинки летіли не прості. Кожна мала свій номер. Утворилася заметіль. Великі кучугури снігу взяли у свої обійми будинки, дерева, кущі. Подув легенький вітерець. Піднялися незвичайні сніжинки цілими зграями, наче пташки, і кожна з них наспівувала своє число. Утворилась ніжна мелодія від їхніх голосів: 5, 10, 17, 30, перший, шестеро, 13, 20… Вибігла дівчинка Марійка на двір, застрибала від радості й закружляла з ними у веселому таночку. Побачили цей танок мама й тато Марічки і назвали його «Числівник».

16. Префікс і Прийменник Жили собі в Країні Слів два хлопчики. Звали їх Префікс і Прийменник. Вони були великими друзями: разом читали книжки, разом вчили уроки, разом відпочивали, все ділили порівну. Але вдача у них була різна. Префікс був незвичайний чарівник. Щойно побачить якесь слово, подає йому руку і вмить стає частиною того слова. А Прийменник був зовсім не такий. Він ходив Країною Слів з багатьма словами, та ніколи з ними не з’єднувався. Прийменник йшов з іншими словами на такій відстані, що між ним і словом може стати ще одне слово. Помітила це Граматика і видала наказ: «Нехай Префікс завжди буде частиною слова, а Прийменник нехай пишеться з іншими словами окремо».

17. Префікси Роз-, БезКолись в Країні Префіксінії жили собі префікси. Всі вони мали творчі здібності. Одного разу префікси роз- і без- оголосили між собою змагання: хто більше утворить з ними слів. Уболівальниками були всі префікси Країни. Префікс без- утворив такі слова: безвусий, безсоння, безголосий, безкрилий, а префікс роз- такі: 88

розбити, розвіяти, роздати, розлити, розписка, розплата. Змагання тільки набирали сили, але з якоїсь країни прилетіли на килимілітаку якісь незнайомі префікси, які назвали себе рос- і бес-. Побачили їх роз- і без- і сказали: «Не робіть у нас безлад. В нашій країні таких префіксів нема і не може бути! Відлітайте до себе додому!»

18. Префікси З- та СДавно це було. В одному Королівстві жили собі префікси з- та с-. Вони писалися з різними словами і знали добре своє місце. Та якось вночі, коли всі спали, з парасолькою прибігла бабуся Шапокляк і все переплутала. Прокинулись з- та с- і все зрозуміли. Тепер вони не знають, куди їм піти, що робити. – Біда! Біда! В нашому Королівстві біда! – закричали префікси й зібрали всіх на нараду. Довго думали і вирішили так: 1) префікс з- повинен стояти перед коренем завжди; 2) префікс с- тільки тоді, коли корінь починається буквами к, п, т, ф, х.

19. Префікси З- і ЗІОдного разу в Країні Граматики знову вчинився безлад. І сварились цього разу брати-близнюки: Префікси з- і зі-. – Я важливіший за тебе! – кричав префікс зі-. – Я полегшую вимову: зістав, зітри. – Ні, я важливіший! – не погоджувався з-. – Без мене не було б і тебе! Що ж робити? Ніхто не міг помирити близнюків. – Ходімо до Королеви Граматики! Вона нам допоможе! – вирішили тоді брати. Королева ж наказала так: – Важливі ви обидва. Без з- не було б зі-,та й зі- має важливе значення. Тому зі- буде вживатися для полегшення вимови. Так само нехай чинять і прийменники з, зі. З тих пір вже не сваряться брати, кожен знає своє місце, де він повинен вживатися.

20. Прислівник Стояв чудовий літній день. Сонечко посилало на землю своє гаряче проміння. Дівчинка Марійка йшла до озера з Мамою і татом купатися, грати з м’ячем. Дорога йшла через ліс. 89

Дівчинка милувалася квітами, всміхалась до суничок. Тільки-но нахилилася їх зірвати, коли чує голос: – Привіт, Марійко! – сказав незнайомець. – Не лякайся. Це я, коник-стрибунець. Звуть мене Прислівник. Я давно вже милуюсь тобою, бо у тебе добре серце, весела вдача. Я слідкую за тобою коли ти танцюєш, граєшся, їдеш на велосипеді. В тебе гарна зачіска, красиве вбрання. Я хочу з тобою дружити, бо я теж веселої вдачі. Від подиву Марійка широко розкрила свої небесного кольору очі й вимовила голосно: «З радістю!» – Давай завжди будемо разом: і вдень, і вночі, і вранці, й увечері, – стрибнув, промовляючи, Прислівник. – Влітку нам буде весело, цікаво, радісно, – сказала дівчинка, – а восени я знову піду до школи.

21. Однорідні члени речення Одного зимового вечора Марійка намалювала курчаток. Тільки-но востаннє провела пензликом, коли бачить…Диво! Встало одне курча на ніжки, підняло маленькі крильця, стрибнуло і клюнуло дівчинку в носик. Від радості вона зойкнула і взяла курчатко руками. – Чи не сон? – подумала Марійка. – Ні, ти не спиш. Це справді я тебе клюнуло. А чи не хочеш ти зі мною поговорити по секрету? – тихенько спитало курча. – Звичайно, хочу, – відповіла дівчинка і нахилилася до маленької голівки незвичайного гостя. – Я – маленький чарівник, вмію перетворюватись на велику м’яку іграшку. Хочеш, я зараз перетворюсь на велике курча і стану твоїм другом? – пропищало курча. – Перетворись, будь ласка, – прошепотіла Марічка і на мить заплющила очі. Розкрила дівчинка очі й бачить справжнє диво: перед нею виросла симпатична м’яка іграшка, яка посміхалася і простягувала до неї крильця. Зраділа дівчинка, пригорнула до себе нову іграшку і поцілувала. – Знаєш Марійко, я вмію рахувати однорідні члени речення. Давай підрахуємо їх разом. В цій казці їх багато, – сказала чарівна іграшка.

Література 1.

Амонашвили Ш. А. Размышление о гуманной педагогике. - М.,1996.

Гордуз. Нестандартні форми навчання молодших школярів на уроках рідної мови. //Початкова школа. - 2003р. - №4.

Загоруйко Н.О. “Дидактичні ігри в молодших класах”, Розкажіть онуку № 15-16, 1999 р.

Клименко Л.В. “Цікаві завдання з грамоти”, // Розкажіть онуку № 17-18, 1999 р.

Кондратенко Л.О. “Весела грамота”. К., 2000 р.

Кравченко К.П. “Окремі аспекти Початкова школа № 11, 1999 р.

Минскин Е.М. “От игры – к знаниям”, М., 2001 р.

Павленко Л. П. Сучасний урок в початковій школі - Харків: Основа, 2005 Савченко О. Я. Урок у початкових класах/Навч. -методичний посібник. -К. – Освіта,1993.

вивчення

орфографії”,

10.

Січовик І. “Весела школа”. К., 2001 р.

11.

Сходинки творчого зростання. 1-4 класи: Посібник для вчителя/ упорядник Гордіюк Н. М. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. Тютюнников А.М. “Що загадка – то відгадка”, // Початкова школа № 5-6, 1993 р.

12. 13.

Чекіна О. Ю. Нестандартні форми проведення уроку //Початкова освіта. -2003. - М5,- с. 2 -13.

14.

Чекіна О. Ю. Нестандартні уроки у початковій школі. Теорія і практика. -Харків: Скорпіон, 2005.

http://www.mamynesonechko.in.ua/ Шаради Олени Пчілки http://doshkolenok.kiev.ua/zagadki/ Загадки для дітей http://vsebesplatno.ucoz.ru/ Загадки. Наталя Гуріна http://osvita.ua/ Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та в позакласній роботі 91