Впровадження інтерактивних форм і методів роботи на уроках географії – одна з важливих умов підвищен by Українська мова. Словникові слова. (робочий словничок)

Воронцова Г.С., вчитель географії ЗОШ № 17 І–ІІІ ступенів ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ РОБОТИ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ – ОДНА З ВАЖЛИВИХ УМОВ ПІДВИЩЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ НАВЧАННЯ Успіх у формуванні особистості школяра залежить від форм організації навчання, тобто від зовнішнього боку організації навчального процесу, який відображає характер взаємозв’язків його учасників На сучасному етапі провідною формою організації навчальної роботи є урок. Незважаючи на широке визнання у світі класно-урочної системи, спроби вдосконалити урок як специфічну форму організації навчально-виховного процесу не припиняються з моменту його винайдення. Велися, хоч і не так активно, пошуки вдосконалення уроку, пов’язані з формами організації навчальної діяльності учнів Інтерактивне

навчання є сукупністю технологій. Вчені розподіляють інтерактивні

технології на чотири групи, залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:  інтерактивні технології кооперативного навчання (організація навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою: робота в парах, один-двачотири – усі разом, змінні трійки, карусель, робота в малих групах, акваріум тощо);  інтерактивні

технології

колективно-групового

навчання

–

технології,

що

передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу;  технології ситуативного моделювання – побудова навчального процесу за допомогою залучення учня до гри, передусім, ігрове моделювання явищ, що вивчаються;  технології опрацювання дискусійних питань – широке публічне обговорення якогось суперечливого питання. Усі ці технології я застосовую на уроках географії, але не всі одночасно, а спершу це є інтерактивні вправи на окремих етапах уроку. Починає з найдоступніших і зрозуміліших для дітей. Наприклад, технологію «мікрофон» я використовую на уроках географії у 7 класах, при вивченні тем

«Природні зони материків». На етапі вивчення нового матеріалу,

використовуючи карти атласу, учні передають

мікрофон

і називають представників

рослинного та тваринного світу. При цьому учні аналізують умови пристосування їх до навколишнього середовища. Враховуючи особливості природничих завдань, технологію «мікрофон» дещо видозмінює. Наприклад, якщо учні працюють в парах, пропонує визначити, хто з учнів пари представлятиме хід виконання завдання. Просить розпочинати відповідь словами: «На мою думку, це завдання виконано таким чином…» і після закінчення передати «мікрофон» наступному учню. Якщо учень, який взяв «мікрофон», міркує аналогічно, то має починати словами: «Я погоджуюся, що …» – і ще раз озвучити відповідь, щоб краще запам’ятати. Якщо пояснення і далі аналогічні, то запитує, чи є в когось інша версія. У випадку, коли учень, який отримав «мікрофон» не погоджується з попередніми судженнями, відповідь потрібно розпочинати словами: «На мою думку …». Висловившись, передає «мікрофон» далі. Використання даної технології можливе на уроках географії у всіх класах, а особливо при вивченні тем «Адміністративно-територіальний устрій України» 9 клас, «Фізико-географічне положення України» 8 клас, «Природні зони материків» 7 клас і інші. «Мозковий штурм» теж ефективний метод колективного обговорення проблеми чи завдання, пошук рішень, який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Наприклад, на уроці географії у 8 класі я пропоную тему «мозкового штурму» «Ріки України». Всі учасники пропонують свої ідеї, один учень записує на дошці ідеї, які аналізують, розвивають групою, обирають найкращі рішення. Під час «мозкового штурму» я пропоную дотримуватись правил: -

висунути якнайбільше ідей;

включити свою уяву, не відкидати ніякої ідеї тільки тому, що вона суперечить загальній думці;

можна розвивати ідеї інших;

не можна критикувати інших та давати оцінку.

Технологію «мозковий штурм» найчастіше я проводжу на уроках географії у всіх класах. Досвід її роботи показує, що такі заняття проходять цікаво, продуктивно, знімають закомплексованість в учнів з різним рівнем навчальних досягнень. Головне, що посилює розвиток творчих здібностей учнів, пізнавальних інтересів, значно зростає ефективність уроків географії, виникає в учнів бажання читати наукову літературу, додатково працювати з енциклопедичними посібниками, науковими журналами. Робота в групах дає можливість учням висловлюватись, обмінюватись ідеями з партнерами в групі і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Об’єднуючи учнів у 2

групи пропоную декілька хвилин для спільного обговорення. Потім кожна група представляє свої результати, учні обмінюються ідеями. Так, на уроці географії в 9 класі з теми «Адміністративно-територіальний устрій України» було поділено учнів на 5 груп, розподілено ролі в групі. Кожна група оформила свою назву: Північ, Південь,Захід, Схід, Центр. Учні аналізують, при допомозі атласів, які області входять до складу кожного регіону і дають коротку характеристику його, при цьому виконують практичну роботу на контурній карті. Учні по групах доповідають про виконані завдання, результати перевіряються всім класом. До вподоби учням я застосовую такий метод, як «рольова гра». Учні продумують питання з теми, яка вивчається, і задають їх тому, хто відповідає біля дошки. Або інший варіант: той, хто ставить запитання, визначає самостійно або за допомогою вчителя того, хто буде відповідати. З великим бажанням учні готують такі запитання, які вимагають відповіді «так» – «ні». Наприклад: -

Африка – найменший материк Землі. Так чи ні?

Сахара – найбільша пустеля Землі. Так чи ні?

Африка – материк, який знаходиться у 4 півкулях. Так чи ні?

Така робота спонукає їх заглиблюватись у матеріал, вишукувати найскладніші й найцікавіші запитання. Урок рольової гри був проведений у 8 класі при вивченні теми «Екологічні проблеми України», урок-суд. Учні класу були розділені на 3 групи: одна група засуджувала господарську діяльність людини, друга – виступала у ролі адвоката, представники третьої групи виконували роль судді. На уроці були задіяні всі учні, урок пройшов цікаво і результативно. Велику дослідницьку роботу проводжу , використовуючи групові форми навчання, на географічному майданчику. Кожна група відповідає за певний відділ на географічному майданчику. Проводять спостереження, обробляють числові дані,

виконують графіки,

будують діаграми і ін., А при підведенні підсумків обмінюються метеорологічними даними. У своїй педагогічній роботі я використовую ті форми й методи, які спрямовані на вироблення в учнів самостійності та набуття ними умінь і навичок творчої діяльності. Одним з таких є проектний метод. Метод проектів формує в учнів мотивацію до пізнавальної діяльності, націлює вихованців на пошук нових знань, допомагає не тільки сформувати життєвий досвід, необхідний для вирішення життєвих проблем, а й вибудовувати власне життя успішним і значущим для суспільства.

Я переконана, що проектне навчання заохочує і підсилює щире прагнення учнів до навчання, тому що воно: –

орієнтоване на особистість учня;

–

використовує різні дидактичні підходи: навчання в дії, незалежні заняття, спільне навчання, мозковий штурм, рольову гру, дискусію;

–

дає змогу вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретній справі. Метод проектів передбачає не тільки наявність суб'єктивно чи соціально значущої для

учня проблеми, не просто її дослідження, пошук шляхів вирішення, а й практичне впровадження отриманих результатів у тому чи іншому продукті діяльності. Учень має усвідомлювати, де і як він зможе застосовувати отримані знання. Співвідношення проблеми та практичної реалізації результатів її вирішення і робить метод проектів цікавим. Значне місце у методі проектів належить вчителю. Під час роботи учнів над проектом «Україна – країна – Батьківщина» я виконувала такі функції: –

допомагала у пошуку джерел, необхідних для роботи над проектом;

–

сама була джерелом інформації;

–

коригувала весь процес;

–

підтримувала і заохочувала учнів;

–

забезпечувала безупинний зворотний зв’язок.

Мені до вподоби постійно вишукувати для учнів щось нове, застосовувати мультимедійні засоби навчання, разом з учнями створюють цікаві презентації, створили програму дослідницьких спостережень на базі метеорологічного майданчика, а також на основі краєзнавчих мандрівок. Це навчання приносить не лише знання, а й задоволення. Щоб пробудити творчу активність учнів, стимулювати їх різносторонній розвиток, а також допомогти кожному учневі оволодіти вміннями і навичками творчої розумової праці й при цьому все більше розвивати інтерес до знань географії, в своїй педагогічній діяльності я широко використовую нестандартні уроки. Такі, як уроки-мандрівки, інтегровані уроки, уроки-прес-конференції, уроки-телепередачі, уроки-суди, уроки-ігри, уроки-екскурсії. При цьому використовую інтерактивні методи навчання. При проведенні таких уроків надзвичайно посилюється і активізується самостійна робота учнів, їх пошукова діяльність, де вчитель виконує роль мудрого наставника, головного наукового центру. Хочеться відмітити, що такі уроки завжди були надзвичайно цікаві, де задоволення отримували і учні, і сам учитель. Вони створюють атмосферу не традиційності, гуманного ставлення учителя до учнів і навпаки

Впровадження інтерактивних форм і методів роботи на уроках географії спрямована на досягнення таких головних завдань: 

засвоєння

знань

про основні

географічні

поняття,

закономірності

розвитку,

взаємозв’язків у природи, розміщення населення і господарства на різних територіях, формування материків, океанів та їх частин у відповідності з природними та соціальноекономічними чинниками; природу, населення і господарство України; економічну і соціальну географію світу; природокористування та навколишнє середовище; 

оволодіння уміннями використовувати різні джерела географічної інформації –

картографічні, статистичні, геоінформаційні технології для пошуку, інтерпретації та демонстрації різноманітних географічних даних. 

розвиток пізнавального інтересу, інтелектуальних і творчих здібностей учнів у

процесі географічних спостережень, розв’язання проблемних завдань, самостійного набуття нових знань з географії; 

формування здатності і готовності використовувати географічні знання та вміння у

повсякденному житті для: адекватної соціально-відповідальної поведінки в навколишньому середовищі, його збереження, адаптації до умов проживання на певній території; самостійного оцінювання рівня впливу людини на природу, безпеки довкілля як сфери життєдіяльності людини; розв’язання конкретних практичних завдань; 

виховання екологічної культури, любові до свого народу, місцевості проживання,

справжніх патріотів своєї держави, толерантного ставлення до інших народів, поваги до природних і культурних цінностей різних регіонів та країн світу. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1.

Данилова Л. Розвивати пізнавальну активність учнів // Рідна школа. – 2002. – № 6. – С. 18-20.

Дуткевич Т.В. Психологічні основи використання інтерактивних методів навчання у процесі підготовки спеціалістів з вищою освітою // Використання інтерактивних методів та мультимедійних засобів у підготовці педагога: Зб. наукових праць. – Кам’янець-Подільський: Абетка – Нова, 2003. – С. 26-33.

Зазуліна Л.В. Педагогічні проекти/ Л.В. Зазуліна // Науково-методичний посібник. – Кам’янець-Подільський: Абетка – Нова, 2007. – 180с.

Коберник О., Коберник Г. Активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів // Рідна школа. – 1999. – № 12. – С. 55-60.