Збірник рекомендацій для проведення екскурсій з біології by Українська мова. Словникові слова. (робочий словничок)

Збірник рекомендацій для проведення екскурсій з біології (з використанням «Зеленого пакета»)

Франчук Марія Іванівна Шейко Ірина Миколаївна

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС №17

Франчук М. І., Шейко І. М.

Збірник рекомендацій для проведення екскурсій з біології (з використанням «Зеленого пакета»)

2014

Рецензенти: Хоміна В. Я. – кандидат с.-г. наук, доцент кафедри селекції, насінництва і загальнобіологічних дисциплін ПДАТУ; Григорчук І. Д. – кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології та методики її викладання К-ПНУ імені Івана Огієнка.

Франчук М. І., Шейко І. М. Збірник рекомендацій для проведення екскурсій з біології (з використанням «Зеленого пакета»). – Кам’янець-Подільський, 2014, - 93с.

У посібнику подано матеріал, який можна використати як під час короткотривалих екскурсій, так і довготривалих. Створений він з метою привернення уваги до взаємовідносин між людиною і природою. Збірник розрахований для учителів природничих дисциплін, студентів.

Схвалено науково-методичною радою Кам’янець-Подільського НВК №17 (протокол №2 від 18.11.2014 р.)

ЗМІСТ Вступ.............................................................................................................2 Екскурсія №1. Біорізноманіття у заплаві річки........................................5 Вступне заняття .......................................................................6 Заняття на природі .................................................................13 Заключне заняття ....................................................................22 Екскурсія №2. Скарби лісу......................................................................22 Вступне заняття .....................................................................23 Заняття на природі .................................................................24 Заключне заняття ....................................................................30 Екскурсія №3. Життя на луках.................................................................31 Вступне заняття .....................................................................32 Заняття на відкритій місцевості ..........................................33 Заключне заняття ....................................................................38 Екскурсія №4. Чи одні ми у великому місті?.........................................39 Вступне заняття .....................................................................39 Заняття на місцевості ............................................................41 Заключне заняття ....................................................................46 Екскурсія №5. Знайомимось з агроценозами.........................................47 Вступне заняття .....................................................................48 Заняття на відкритій місцевості ..........................................49 Заключне заняття ....................................................................54 Екскурсія №6. Бджоли – запилювачі квіткових рослин........................55 Вступне заняття .....................................................................55 Заняття на природі .................................................................63 Заключне заняття ....................................................................67 Список використаної літератури.............................................................68 Додатки......................................................................................................69

Вступ Нащадки ніколи не пробачать нам спустошення землі, наругу над тим, що по праву належить не тільки нам, але і їм. П. І. Чайковський Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти ґрунтується на засадах особистісно-орієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів. Такий підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних

та

інших

здібностей

учнів.

Плідний

розвиток

особистості педагога та його учнів можливий лише на основі рівності у спілкуванні та партнерстві у навчанні. Сьогодення потребує від педагога високого професіоналізму, володіння сучасними технологіями навчання і виховання, бажання та вміння постійно вчитися й самовдосконалюватися, творчого підходу з одного боку й деякого раціоналізму з іншого. Іноді ми відчуваємо, що не встигаємо за величезним потоком інформації, змушені шукати нові педагогічні можливості, що пов’язано насамперед з відмовою від традиційного навчання й виховання. Ідеї учителя спираються на теорії

загальнолюдських

цінностей,

гуманізації,

особистісно-орієнтованого

підходу, пріоритету суб’єкт-суб’єктивних відносин. Вічною і актуальною темою є взаємовідносини людини та природи. Ще ніколи вона не стояла так гостро, як у наші дні, коли загроза екологічної кризи, а може, і катастрофи нависла над людством, а проблема екологізації матеріальної та духовної діяльності людини стала життєвою необхідністю. У зв’язку з цим чимраз більше дослідників доходять висновку, що екологічна криза є проявом світоглядної руйнації духовності людини. Зрозуміло, що екологічне виховання сьогодні не має обмежуватись лише розширенням поінформованості молоді. Виховуючи життєві компетентності, заняття мають ґрунтуватись на реалізації і застосуванні конкретних знань на практиці. Екскурсії нам допоможуть у здійснені таких етапів вироблення екологічної свідомості:

• виховання

ставлення

до

навколишнього

середовища

шляхом

актуалізації абсолютних цінностей; • формування моральних почуттів відповідальності за стан довкілля; • осмислення й оцінювання екологічних явищ, уміння аналізувати їх із позиції особистої причетності до розв’язання екологічних проблем; • накопичення екологічних знань із метою формування навичок такої поведінки, яка б не завдавала шкоди довкіллю; •

формування

бажання

до

співпраці

природою,

активної

природоохоронної діяльності з позицій рівноправності з іншими істотами в системі живого світу. Екологічна культура особистості, яку ми прагнемо привити молоді під час екскурсій, складається з трьох взаємопов’язаних складових:

Формування екологічної культури особистості

Екологічні переконання

Екологічні знання

Екологічна діяльність

Таким чином, з юних років важливо закріпити у свідомості кожної дитини, що людина – частина природи, а від стану природи залежить життя людства. Саме під час екскурсій в навколишнє середовище ми частинкою

природи.

Кожна

екскурсія

вимагає

відчуваємо себе

ретельної

підготовки,

різноманітних методів і прийомів у роботі з різними віковими категоріями. Керівник під час вступного заняття розподіляє учнів на групи і дає їм завдання, позначивши запитання, які потребують попередньої підготовки. Основний матеріал учитель (викладач) подає з допомогою лекцій, повідомлень, тренінгів, рольової гри, презентацій, відеофільмів і інших прийомів навчання. 1. Почніть заняття з поясненням класу надзвичайної важливості тваринного та рослинного різноманіття. Наголосіть, що та екосистема стабільніша, яка складається з більшої кількості взаємопов'язаних компонентів. Використовуйте

текст "Людина та біологічне різноманіття" та додаткову інформацію з компактдиску (розділ "Біорізноманіття") 2.Поясніть роль біорізноманіття не лише для природи, а й для людей. Рослини та тварини забезпечують

різноманітність продуктів харчування,

матеріалів, енергії, хімічних сполук. 3.Проведіть "мозковий штурм" на тему: "Значення природи для суспільства і економіки". Напишіть відповіді на дошці. 4.Переглянте

учнями

(студентами)

навчальний

Біорізноманіття та зникнення видів" з відеоколекції

відеофільм

" Зеленого пакета " і

обговоріть його: • Чому біорізноманіття є важливим для природи в цілому і для людей? • Що створює передумови вимирання видів? • Що ми можемо зробити, щоб захистити рослин та тварин від знищення та вимирання? 5. Перегляньте з учнями (студентами) відеофільм "Час спливає" з відеоколекції "Зеленого пакета" і обговоріть, яке послання він несе. Запропонуйте учням (студентам) написати стислий твір на основі відеофільму для подальшого обговорення. Детальніше

ознайомитись

із

деякими

процесами

середовищі і природними явищами можна під час екскурсій.

навколишньому

Екскурсія №1 Тема. Біорізноманіття

у заплаві річки.

Цілі. • Ознайомитися з біорізноманіттям у заплаві та самій річці та допомогти учням (студентам) зрозуміти важливість цього збереження; • допомогти зрозуміти складний та динамічний взаємозв'язок між біорізноманіттям та станом довкілля; • розвинути навички застосування практичних методів оцінювання щодо стану довкілля та біорізноманіття; • сприяти усвідомленню необхідності захисту біорізноманіття та його раціонального використання. Обладнання: топографічна карта, лупа, біноклі, магнітофон, фотоапарат, довідники рослин і тварин, скляні кухлі, пробірки, сачки, сита, пінцет, рулетка, мотузка для позначення досліджуваних ділянок площею приблизно 1-2м, аркуші із завданням, презентації. Форми та методи: асоціативна гра, лекція, обговорення, спостереження, дослідження на місцевості, робота у малих групах, робота в малих групах. Тривалість  вступне заняття – 1год  заняття на відкриті місцевості – 2-4год  заключне заняття – 1год

Вступне заняття 1.Учитель (викладач). На біорізноманіття

( Кабінет біології) постійно впливає діяльність

людини, причому частіше негативно. Особливо це помітно на територіях, на які не звертають багато уваги - це заболочені місця (болота, драговини, мілкі прибережні зони та затоки). Велика кількість внутрішніх боліт та драговин поступово зникає, зокрема, внаслідок осушення та інших меліоративних робіт. Болота та річки є незамінними елементами природного балансу, котрі слугують як "розплідники" для багатьох видів тварин і рослин, як наземних, так і водних. Вони також є природним середовищем для водоростей і планктону, які

основними продуктами харчування багатьох живих істот, включаючи рибу, черепах, раків, водоплаваючих птахів та інших. Безвідповідальна діяльність людини може призвести до ушкодження та руйнування екосистем річкових заплав та самих річок (переглянути презентації «Лікарські рослини», «Отруйні рослини» - на CD-диску). 2.Дайте учням завдання доповнити речення: • Якби я був (була) деревом біля річки, я би .........., тому що ............. • Якби я був (була) травинкою біля річки, я би .........., тому що ............. • Якби я був (була) рибою у річці, я би .........., тому що ............. • Якби я був (була) амфібією біля річки, я би .........., тому що ............. • Якби я був (була)рептилією біля річки, я би .........., тому що ............. • Якби я був (була) птахом біля річки, я би .........., тому що ............. • Якби я був ( була) ссавцем біля річки, я би .........., тому що ............. (Обговорити)

3.Отримати більше інформації про біорізноманяття біля річки можна на компакт-диску

"Біорізноманіття" «Зелений пакет», таблиці "Стан водного

біорізноманіття " і фото рослин водно-болотних угідь.

Рослини водно-болотних угідь Аір болотний (Acorus calamus)

Ситник (Júncus)

Стрілиця або стрілолист (Sagittaria)

Частуха подорожникова, частуха звичайна (Alisma plantago-aquatica)

Елодея (Elodea)

Ряска (Lemna)

Рогіз (Typha)

Водяний горіх (Trapa natans)

Латаття (Nymphaеa).

Рдест плаваючий (Potamogeton natans)

Стан водного біорізноманіття Організми-індикатори для визначення якості поверхневих вод

Личинки бабки

Личинки м’якотілок

Личинки одноденок

Річковий рак

Планарії

Личинки вислокрильців

Водомірки

Водяні блохи або дафнії

Личинки волохокрильців

Двостулкові молюски

Плавунці

Бокоплав

Трубочник

П’явки

Равликиставковики

Рівноногі раки – водяний віслючок [9]

4.Розділити учнів (студентів) на групи: • "Експерти з якості води"; • "Експерти з водного біорізноманіття"; • "Експерти з флори заплав та водно-болотних угідь"; • "Експерти з фауни заплав та водно-болотних угідь";

• "Екологічний патруль"; Роздайте групам завдання та поясніть всі процеси. Надайте всі необхідні інструкції, аркуш із завданням, матеріали, інструменти та довідкові матеріали (посібники та довідники) 5. Проведіть інструктаж з техніки безпеки (додаток 1) і надайте необхідні інструкції, інструменти і довідники.

Заняття на природі

Лише зрозумівши природу, людина зрозуміє саму себе. Р. Едберг, шведський письменник.

Проаналізувати інструкції кожної групи і дати відповідь на питання, які з’явились у дітей (студентів) . Роздати їх у відповідності з отриманими завданнями під час вступного заняття. Інструкція №1(для експертів з якості води) Інструкція №2 (для експертів з водного біорізноманіття) Інструкція №3 (для експертів з флори) Інструкція №4 (для експертів з фауни) Інструкція №5 (для "Екологічного патруля")

Інструкція №1

Якість води (за зовнішніми ознаками) (для експертів з якості води) А. Зробіть кількісну оцінку стану води шляхом спостереження та визначення її зовнішніх характеристик. У формі «Спостереження за водою» поставте позначки, що відповідають фактичному стану води. Кількість позитивних відповідей у кожній окремій колонці визначає стан води: чиста, помірно забруднена або забруднена. Спостереження за водою 1 4 7 10 13 16

Результати

Разом Стан води (зовнішній)

Чиста

Очікуваний діапазон біорізноманіття Середній Очікувана кількість окремих видів Мала (інтенсивність популяції) Анкета: 1. Вода чиста. 2. Вода дещо каламутна. 3. Вода дуже каламутна. 4. Вода безбарвна. 5. Вода має блакитно-зелений колір. 6. Вода має темно-сірий або світлокоричневий колір. 7. Запаху немає. 8. Присутній запах ґрунту або водоростей. 9. Присутній запах гнилі або стічних вод. 10. Дно чисте. 11. Дно вкрите слизьким світлим мулом.

2 5 8 11 14 17

3 6 9 12 15 18

Помірно забруднена Високий

Забруднена або брудна Низький

Середня

Висока

12. Дно вкрите темним або чорним мулом. 13. На камінні відсутні обростання. 14. Каміння з шаром синьо-зелених, зелених або зеленувато-коричневих обростань. 15. Каміння з шаром сірувато-зелених або світло-коричневих обростань, низ каміння чорного кольору. 16. Поверхня води чиста. 17. На поверхні води є листя, комахи та личинки. 18. Поверхня води вкрита відходами, сміттям, масляними плямами або піною.

Б. Визначте наявність у воді органічних речовин. Візьміть зразок води та налийте у пробірку. Якщо вода має зелений або світло-коричневий колір, запах водоростей або гнилі – це певна ознака присутності органічних сполук. Світла піна на березі річки також є ознакою забруднення органічними речовинами. [9]

Інструкція №2

Стан водного біорізноманіття (для експертів водного біорізноманіття) А. Зберіть та проаналізуйте різні організми з дна водойми, мулу

та

поверхні

води.

Застосуйте

систему

біологічних

індикаторів для оцінювання якості поверхні води.

1 Зберіть живі організми, знайдені на зворотному боці та на поверхні кількох (35) великих каменів, використовуючи сачки, сита та пінцет. По черзі огляньте всі екземпляри та встановіть їхню таксономічну приналежність. Обережно поверніть всі розпізнані та нерозпізнані організми до річки.

Візьміть 3-5 зразків мулу або піску з дна річки. Промийте зразки через сито,

поки не залишаться лише живі організми та гравій. Визначте видовий склад цих організмів, запишіть результати та поверніть усе до річки.

Зберіть комах, що плавають на поверхні води, рухаючи сачки вісімкою по

поверхні ( отвір має бути перпендикулярним до дна річки). Візьміть 3-5 проб. Помістіть організми у скляний посуд та визначте їх видовий склад, після цього поверніть їх до річки. Б. Визначте якість води за такими показниками: • Яка група організмів найпоширеніша? • Які інші групи представлені? • Скільки знайдено організмів у кожній групі? В яких типах води ви їх знайшли? В. Розрахуйте так званий біотичний індекс, що визначається помноженням кількості організмів, знайдених у кожній групі, на відповідний індекс групи в таблиці. Підсумуйте результати та знайдіть середнє значення, розділивши загальний бал на загальну кількість визначених організмів. Біотичний індекс становить від 0 (відсутність життя) до 10 (максимально різноманітні форми життя). Вищий індекс характеризує чисту воду, середній – помірно забруднену, низький – брудну. Нульові значення отримують рідко. [9] Інструкція №2

Стан водного біорізноманіття Група тварин

(для експертів водного біорізноманіття) (продовження) Визначення якості поверхневих вод Індекс групи Поширеність, пов’язана з певною чистотою води Чиста вода Досить чиста Забруднена вода вода

1.Личинки бабок 2.Личинки м’якотілок 3.Личинки одноденок 4.Річковий рак 5.Планарії 6.Личинки вислокрильців 7.Водомірки 8.Водяні блохи або дафнії 9.Личинки волохокрильців 10.Двостулкові молюски 11.Плавунці 12.Бокоплав 13.Трубочник 14.П’явки 15.Равликиставковики 16.Рівноногі раки – водяний віслючок

8 8 10 10 4 4 5 5 5 6 5 6 1 2 3 3

Примітка. Символи означають, яка існує ймовірність знайти цей вид у певних водоймах.

низька ймовірність;

середня ймовірність;

ймовірність. [9]

Інструкція №3 1

висока

Рослинне різноманіття на річці (для експертів з флори заплав та водно-болотних угідь)

А. Для визначення характеру рослинності вашої річкової ділянки обстежте різноманітні ландшафти: берегову лінію, берег, луки, заплавний ліс, запруду (дамбу) тощо. Б. Дослідіть різноманіття рослинних угрупувань на робочих ділянках площею приблизно один квадратний метр на відкритих луках та площею приблизно десять квадратних метрів у лісах і підлісках. Інструкції:  Використовуйте біологічний довідник для визначення різних видів рослин.  Підготуйте топографічну карту та позначте досліджені квадрати.  Якщо окремий вид неможливо встановити, просто запишіть «трава», «кущ» або «дерево», а також запишіть його фізичні характеристики.  Фотографуйте різні місця існування рослин та окремих екземплярів. В. Проаналізуйте рослинне різноманіття, порахувавши кількість видів у кожному угрупованні. Розрахуйте середню кількість видів на дослідженій території. Визначте домінантні (найбільш численні) види рослин. Розрахуйте приблизну середню кількість рослин на квадратний метр та угрупування. Порівняйте результати, отримані з різних угрупувань. [9]

Інструкція №3 1

Рослинне різноманіття на річці (для експертів з флори заплав та водно-болотних угідь) (продовження) №

Вид угрупування

Вид рослини

Кількість екземплярів

Разом

Середня

Середня кількість

кількість видів

на м2

1. 2. 3.

[9] Інструкція №4

Різноманіття тварин біля річки (для експертів з фауни заплав та водно-болотних угідь) А. Обстежте різні ландшафти досліджуваної ділянки річки: берегову лінію, берег, луки, ліс, запруду (дамбу) тощо. Б. Дослідіть різноманіття тварин, використовуючи прямі спостереження, та запишіть результати в таблицю. Інструкції: 1

 Користуйтесь біологічним довідником для тварин.  Позначте досліджені квадрати на топографічній карті, підготовленій до проведення дослідження.  Якщо вид неможливо встановити, просто запишіть про його наявність та опишіть його риси, щоб можна було встановити пізніше.  Фотографуйте окремі угрупування та деякі характерні види.  Опишіть звуки, які видають різні тварини, та запишіть їх на магнітофон. Це допоможе вам у майбутній ідентифікації видів.  Шукайте сліди тварин. Запишіть кількість тварин та видів, які залишили сліди. Намалюйте контури слідів у натуральну величину. В. Проаналізуйте різноманіття тварин, порахувавши кількість видів у кожному угрупованні. • Розрахуйте середню кількість видів на дослідженій території. • Визначте домінантні (найбільш численні) види тварин. • Розрахуйте приблизну середню кількість рослин на квадратний метр та угрупування. Порівняйте результати, отриманні з різних угрупувань. [9]

Інструкція №4

Різноманіття тварин біля річки (для експертів з фауни заплав та водно-болотних угідь) (продовження) №

Вид угрупування

Вид тварин

Кількість екземплярів

Разом

Середня

Середня кількість

кількість видів

на м2

1. 2. 3.

[9] Інструкція №5

Вплив людини (для експертів з групи «Екологічний патруль») Дослідіть заплаву річки та запишіть таку інформацію. ______________________________________________________________________

1 Наявність людей та слідів їх діяльності. ______________________________________________________________________

2Ознаки безпосереднього впливу людини (запишіть вид діяльності: мисливство, риболовля, випас худоби, розпалювання багать, вирубка дерев тощо, а також їх ознаки). _____________________________________________________________________

Сліди опосередкованого впливу людини (наприклад забруднення залишками харчових продуктів та іншими відходами). _____________________________________________________________________

4 Наявність мертвих або поранених тварин (вид, кількість та причини загибелі або характер поранення). ______________________________________________________________________ 1

5 Наявність пошкодженої рослинності (вид, кількість, причина) ______________________________________________________________________

6 Чи забруднені заплава та берег побутовими відходами? Встановіть це та оцініть рівень забруднення: низький, середній або високий. ______________________________________________________________________

7 Загальна оцінка стану вашої ділянки заплави та річки (незадовільний, задовільний). ______________________________________________________________________ Підготуйте звіт. [9]

Заключне заняття • Зробити узагальнення і висновки. • Запропонувати групам обмінятись результатами досліджень на місцевості. • Проаналізувати стан біорізноманіття

у річкових екосистемах та його

залежність від чистоти води та діяльності людини. • Сформулювати пропозиції щодо покращення чистоти води та збереження і примноження живих організмів. • Знайти способи поширення результатів цього заняття. (Шкільна газета, стінгазета , виставка фотографій, звіт на веб сайті школи)

Екскурсія №2 Тема. Скарби

лісу. 1

Цілі • організувати дослідження екосистеми сусіднього лісу; • сприяти розвитку практичних навичок дослідження довкілля; • сприяти збереженню та відновленню ресурсів лісів і збереженню біорізноманіття. Обладнання:

топографічна

карта

місцевості,

бінокль,

магнітофон;

фотоапарат, довідники рослин і тварин, рулетка, аркуші із завданнями, відео колекція «Зеленого пакета», стенд «Отруйні рослини, тварини і гриби», презентації. Форми та методи: лекція, обговорення, спостереження, дослідження на місцевості, рольова гра, робота в малих групах. Тривалість • Вступне заняття – 1год • Заняття на вулиці – 2-4год • Заключне заняття – 2год

Вступне заняття (кабінет біології) 1.Учитель (викладач). На нашій планеті створюють умови для існування багатьох видів рослин і тварин, захищають та підтримують різноманіття як окремих груп організмів, так і екосистем. Саме вони забезпечували необхідними ресурсами (деревиною, паливам, продуктами харчування і ліками) як наших далеких предків, так і продовжують дарувати їх нам, сучасним людям. Лісові дерева є безцінними для довкілля: вони регулюють кругообіг води, як фільтри очищують забруднене повітря, виділяють кисень та фітонциди. Ліси є динамічно складними екосистемами, формування яких займає тривалий час. Зверніть увагу на наслідки знищення лісів у Карпатах. Хижацька вирубка дерев суттєво змінила стан екосистем і завдала величезних збитків державі. Захист лісів є мудрою

інвестицією у наше майбутнє, гарантією того, що наші нащадки зможуть дихати чистим повітрям, пити чисту воду та милуватися чудовими краєвидами. 2.Подивитись презентації "Скарби лісу" і «Лісова фауна», а також відеоролик «Первоцвіти» (дивитись на диску). Обговорити. 3. Наголосити на правила поведінки в лісі (додаток 2). 3. Пригадати етапи надання першої допомоги при укусі отруйних тварин, отруєнні ягодами отруйних рослин (переглянути презентацію «Отруйні рослини» на диску). 4.Розподілити клас на невеликі групи у такий спосіб: • «Експерти з екосистем»; • «Експерти з флори»; • «Експерти з грибів»; • «Експерти з фауни»; • «Екологічний патруль». 4. Провести інструктаж з техніки безпеки (додаток 1) і роздати інструкції із завданнями, довідниковий матеріал.

Заняття на природі Стежка в лісі – найкраща книга природи, яку мені тільки довелося читати. М. М. Пришвін, російський письменник

• Шукаємо рослини біоіндикатори і пригадуємо на що вони вказують. 1

• Організувати гру "Хто знайде більше біоіндикаторів" зі складанням списку. • Організувати конкурс

на кращі фото "В об'єктиві

жива природа"

(Підсумки підвести на заключному занятті) • Проаналізувати інструкції кожної групи експертів і організувати дослідження лісового масиву. Інструкція №1 (для експертів з екосистем) Інструкція №2(для експертів лісових рослин) Інструкція №3( для експертів грибів) Інструкція №4(для експертів лісових тварин) Інструкція №5(для експертів "Екологічний патруль") Інструкція №1

Екологічні фактори (для експертів з екосистем) А.

Порівняйте

фактори

для

визначення

умов

перебування у природному та штучному насадженому лісі. Напишіть відповіді у наступній таблиці Екологічні фактори 1. Світло/тепло 2. Рух повітря

Природний ліс

(вітер) 3. Волога 4. Поживні речовини 5. Особливості середовища існування 6. Інше

Штучно насаджений ліс

Б. Враховуйте роль, яку відіграють екологічні фактори у формуванні та підтриманні біорізноманіття лісів. [9]

Інструкція №2

Різноманіття лісових рослин (для експертів з флори) А. Визначте кількість і тип вертикальних ярусів у кожній з досліджуваних ділянок. Б. Дослідіть біорізноманіття рослин у ярусах та заповніть наступну таблицю. №

Ярус

Вид рослин

Точна або приблизна кількість екземплярів

Разом

Середня кількість видів

Середня кількість на 1м2

Інструкції:  Визначіть види рослин за допомогою довідника. Якщо вид неможливо визначити, просто запишіть його як «трава», «кущ» або «дерево» (але запишіть його характеристики, щоб пізніше можна було ідентифікувати види). 1

 Позначте досліджені ділянки на топографічній карті, яку ви заздалегідь підготували.  Сфотографуйте окремі угрупування рослин та деякі характерні види рослин. В. Якщо ви вже дослідили інші екосистеми, то порівняйте результати проведених досліджень[9] Інструкція №3

Різноманіття грибів (для експертів з грибів) А. Визначте кількість і тип вертикальних ярусів у кожній з досліджуваних ділянок. Б. Дослідіть біорізноманіття грибів у ярусах та заповніть наступну таблицю. №

Ярус

Вид грибів

Точна або приблизна кількість екземплярів

Разом

Середня кількість видів

Середня кількість на 1м2

Інструкції:  Визначіть види грибів за допомогою довідника. Якщо вид неможливо визначити, просто запишіть його характеристики, щоб пізніше можна було ідентифікувати види).  Позначте досліджені ділянки на топографічній карті, яку ви заздалегідь підготували.

 Сфотографуйте окремі угрупування грибів.  Встановіть їстівні та отруйні гриби. В. Якщо ви вже дослідили інші екосистеми, то порівняйте результати проведених досліджень. [9]

Інструкція №4

Різноманіття лісових тварин (для експертів з фауни) А. Визначте кількість і тип вертикальних ярусів у кожній з досліджуваних ділянок лісу. Б. Дослідіть біорізноманіття тварин у ярусах та заповніть наступну таблицю. №

Ярус

Вид тварин

Точна або приблизна кількість екземплярів

Разом

Середня кількість видів

Середня кількість на 1м2

Інструкції:  Визначіть види тварин за допомогою довідника. Якщо вид неможливо визначити, просто запишіть його загальні характеристики, спробуйте ідентифікувати його пізніше.  Позначте досліджені ділянки на топографічній карті, яку ви заздалегідь підготували.  Сфотографуйте різних тварин.

В. Розпізнавайте тварин за звуками. Запишіть звуки тварин на магнітофон, щоб пізніше ідентифікувати види. Г. Шукайте сліди тварин. Запишіть кількість тварин та видів, які залишили сліди. Намалюйте контури слідів у натуральну величину. Д. Якщо ви вже дослідили інші екосистеми, порівняйте результати цих досліджень. [9] Інструкція №5

Вплив людини на ліси (для групи «Екологічний патруль») Дослідіть ділянки природного лісу та штучної посадки і запишіть таку інформацію. ______________________________________________________________________

1 Наявність людей та слідів їх діяльності. ______________________________________________________________________

2Ознаки безпосереднього впливу людини (запишіть вид діяльності: мисливство, риболовля, випас худоби, розпалювання багать, вирубка дерев, тощо, а також їх ознаки). _____________________________________________________________________

5 Наявність знищеної або пошкодженої рослинності (вид, кількість, причина) ______________________________________________________________________

6 Чи забруднені ліси та лісосмуги побутовими відходами? Встановіть це та оцініть рівень забруднення: низький, середній або високий. ______________________________________________________________________

7 Загальна оцінка стану обстежених ділянок (незадовільний, задовільний, хороший, дуже хороший). ______________________________________________________________________ Підготуйте звіт. [9]

Заключне заняття 1.Обговоріть наступні питання на основі результатів польового дослідження: • Які фактори визначають і регулюють біорізноманіття? (наявність їжі, води, кисню, відповідного середовища існування) • Чому на межі лісу існує більша різноманітність видів? • Чому у природних лісах існує більше видів, ніж у штучно насаджених? • Що загрожує біорізноманіттю екосистем лісу? (руйнування середовища існування, забруднення, лісові пожежі, неконтрольована вирубка дерев тощо) • Яке значення має біорізноманітність лісу для природи та людини? (ліси щороку утворюють 100 мільярдів тонн кисню та поглинають 160 мільярдів тонн вуглекислого газу) • Зазначте, що різні організми в екосистемі взаємопов'язані. Шкода, якої зазнають одні види, може вплинути й на інші види. Використовуйте інформацію з розділу "Біорізноманіття" на компакт-диску. 2."Мозковий штурм": Що можна зробити для захисту біорізноманіття. 3. Обговорити результати досліджень і обмінятись ними у групах. 4. Проаналізувати рівень знань про отруйні рослини, тварини, гриби і вміння поводитись з ними у природі. 5.Знайти способи поширення результатів цього заняття серед школярів (студентів). 1

Екскурсія №3 Тема. Життя

на луках.

Цілі • ознайомити учнів з біологічним різноманіттям лук і пасовищ, а також з принципами функціонування їх екосистем; • розвинути практичні навички дослідження довкілля; • зрозуміти важливість збереження угруповань росли та тварин, а також екосистем лук в цілому; • порівняти біорізноманіття природної екосистеми з біорізноманіттям штучних системи; • виховувати відповідальну поведінку щодо захисту та використання екосистем лук. Обладнання: письмове приладдя, топографічна карта, лупа, біноклі, магнітофон, фотоапарат, довідники рослин і тварин, рулетка, аркуші із завданнями, презентації. Форми та методи : лекція, обговорення, спостереження, дослідження на місцевості, навчальні приклади, робота в малих групах. Тривалість • Вступне заняття –2год • Заняття на вулиці –2-4год

• Заключне заняття –2год

Вступне заняття 1.Учитель (викладач) розповідає учням, що собою являють дані рослинні угруповання і де вони утворюються. 2. Ознайомте учнів (студентів) з прикладами "Пасовища" і "Луки" та порівняйте їх. Зауважте, що перевипас та суцільне багаторазове косіння сіна загрожують існуванню рослин і тварин, які мешкають на цих територіях, як безпосередньо (внаслідок фізичного знищення), так і опосередковано (через зменшення кількості сховищ, укриттів та доступного корму, ущільнення ґрунтів і їх забруднення екскрементами тварин,

вибірковим поїданням свійськими

тваринами окремих видів рослин та розвитком на місцях їх існування малоцінних у господарському сенсі видів та бур'янів тощо). 3.Організуйте обговорення конкретних ситуацій у зв'язку з проблемами, що загрожують біологічному різноманіттю різних трав'янистих екосистем. 4. Переглянути презентацій "Лікарські рослини", "Ароматичні рослини", «Отруйні рослини» (дивитись на компакт-диску ) 5. Підготувати клас до занять на відкритій місцевості. Розділити дітей на групи: • "Експерти з екосистем луків"; • "Експерти з флори"; • "Експерти з фауни"; • "Екологічний патруль".

6. Провести інструктаж з техніки безпеки (додаток 1) і ознайомити кожну групу з інструкцією.

Заняття на відкритій місцевості Ми вже навчилися літати в повітрі, як птахи. Ми вже навчилися плавати у воді, як риби. Нам ще залишилося навчитися жити на Землі, як люди. Бернард Шоу • Пригадати правила поведінки в довкіллі. • Шукаємо рослини з Червоної книги, лікарські рослини, отруйні й відмічаємо їх особливості. • Організувати конкурс на кращі знання" Родини покритонасінних рослин " • Роздати інструкції із завданнями і налаштувати дітей на роботу.

Інструкція №1 (для експертів з екосистем) Інструкція №2 (для експертів з флори) Інструкція №3 (для експертів з фауни) Інструкція № 4(для «Екологічного патруля») 1

Інструкція №1

Екологічні фактори (для експертів з екосистем) А. Порівняйте екологічні особливості обох досліджуваних місцевостей (природної луки та сільськогосподарської землі) та заповніть наступну таблицю. Екологічні фактори 1. Світло/тепло 2. Рух повітря (вітер) 3. Волога 4. Поживні речовини 5. Особливості

Природні луки

Сільськогосподарська земля

середовища існування 6. Інше Б. Враховуйте роль, яку відіграють екологічні фактори у формуванні та підтриманні біорізноманіття екосистем лук. [9]

Інструкція №2

Рослинне різноманіття лук (для експертів з флори) А. Дослідіть біологічне біорізноманіття рослин, заповнивши наступну таблицю. №

Точна або приблизна кількість екземплярів

Вид рослин

Середня кількість на 1м2

Середня кількість видів Інструкції:

 Визначте (встановіть) вид рослин за допомогою довідника. Якщо вид неможливо визначити, просто запишіть його як «трава», «кущ» або «дерево». Занотуйте характеристики для подальшої ідентифікації.  Позначте досліджені ділянки на топографічній карті.  Сфотографуйте окремі угрупування рослин та деякі характерні види рослин. Б. Визначте наявність ярусів у лучній екосистемі ( наприклад, ярус осоки, ярус бобових, ярус різнотрав'я). В. Якщо ви вже проводили такі дослідження в інших екосистемах, порівняйте результати. [9]

Інструкція №3 1

Тваринне різноманіття лук (для експертів з фауни) А. Дослідіть біологічне біорізноманіття тварин, заповнивши наступну таблицю. №

Точна або приблизна кількість екземплярів

Вид тварин

Середня кількість на 1м2

Середня кількість видів Інструкції:

 Визначіть види тварин за допомогою довідника. Якщо вид неможливо визначити, просто запишіть його загальні характеристики, спробуйте ідентифікувати його пізніше.  Позначте досліджені ділянки на топографічній карті, яку ви заздалегідь підготували.  Сфотографуйте різних тварин. Б. Розпізнавайте тварин за звуками. Запишіть звуки тварин на магнітофон, щоб пізніше ідентифікувати види. В. Шукайте сліди тварин. Запишіть кількість тварин та видів, які залишили сліди. Намалюйте контури слідів у натуральну величину. Г. Якщо ви вже дослідили інші екосистеми, порівняйте результати цих досліджень. [9]

Інструкція №4

Вплив людини на луки 1

(для групи «Екологічний патруль») Дослідіть ділянки природної луки та сільськогосподарського угіддя і запишіть таку інформацію. ______________________________________________________________________

1 Наявність людей та слідів їх діяльності. ______________________________________________________________________

6 Чи забруднені природні луки та сільськогосподарські угіддя побутовими відходами? Встановіть це та оцініть рівень забруднення: низький, середній або високий. ______________________________________________________________________

Заключне заняття 1

1. Обговоріть з класом наступні питання на основі результатів польового дослідження: • Які фактори визначають і регулюють біорізноманіття? (наявність їжі, води, кисню, відповідного середовища існування). • Опишіть біологічне різноманіття екосистем лук. Нехай учні (студенти) наведуть

приклади назв інших тварин і рослин, які, наскільки їм відомо,

населяють луки. •

Чому

природні

угрупування

лук

мають

більше

видів,

ніж

сільськогосподарські угіддя? • Хто/що загрожує біорізноманіттю екосистем лук? • Яке значення має біорізноманіття лук для природи та людини? 2. Напишіть відповіді на дошці. Організуйте "мозковий штурм" на тему: "Що ми можемо зробити для захисту біорізноманіття луків і пасовищ?" 3. Можна запропонувати учням такі завдання: – назвіть місцеві види рідкісних рослин і тварин та таких, що знаходяться під загрозою зникнення, населяють луки; – складіть список рослин, що ростуть у цій місцевості та мають лікарську цінність; – назвіть імовірні випадки прямої та непрямої шкоди, завданої екосистемам лук. 4.Підготувати "зелену" стінгазету, використовуючи результати роботи. 5. Зробити відповідні висновки.

Екскурсія №4 1

Тема. Чи

одні ми у великому місті?

Цілі • організувати дослідження біологічного різноманіття великого міста та сприяти усвідомленню важливості його збереження; •

продемонструвати

складний

динамічний

взаємозв'язок

між

біорізноманіттям і станом довкілля; • розвинути навички з оцінювання довкілля та біорізноманіття . Обладнання: письмове приладдя, топографічна карта місцевості, біноклі, магнітофон, фотоапарат, довідники рослин і тварин, пінцет, рулетка, клейка стрічка, картонна коробка. Форми та методи : лекція, обговорення, спостереження, дослідження на місцевості, "мозковий штурм", асоціативна гра, робота в малих групах. Тривалість: • Вступне заняття –1-2год • Заняття на відкритій місцевості –2-4год • Заключне заняття –2год

Вступне заняття 1.Учитель (викладач) знайомить учнів (студентів) з тваринами і рослинами, які живуть у великих містах і також потребують охорони. Території міст раніше належали дикій природі, яка зараз витіснена за межі населених пунктів. Хоч багато рослин і тварин зникли або були змушені переселитися у нові місця існування, деяким організмам вдалося успішно пристосуватися до змінених умов та чудово співіснувати з людьми. Ці організми продемонстрували унікальну здатність до пошуків житла, води та їжі. Все це вони знайшли у містах. Існують рослини , які завжди оселяються близько до житла або в інших місцях, що були 1

змінені внаслідок людської діяльності. Ось чому ми називаємо їх синантропними ( з грецької syn-з та anthropos-людина). Представники синантропної групи включать багато місцевих видів, що знайшли придатне середовище існування не тільки у полях та при дорозі, але й у населених пунктах. Синантропні рослини здатні завоювати будь-який клаптик землі, навіть дуже малий. З аеропортів та залізничних станцій вони поширюються на вулиці та площі, "мандруючи" уздовж шляхів та берегів річок. Такі місця, багаті на органічні сполуки , особливо ті, що містять азотні речовини, поступово заповнюються численними видами, що потребують для свого росту значних концентрацій таких речовин та сполук (додаток 3). Економічний розвиток, географічні відкриття нових земель, розвиток водних шляхів та автомобільного транспорту призвели до змін у спектрі первинної рослинності. Багато видів природної флори та навіть цілі угруповання винищені людиною. Їхнє місце зайняли нові види, заполонивши всі куточки. Вони використовують усі " види транспорту": прилипають до взуття туристів, проникають у багаж та чіпляються до одягу, лап птахів, щетини свиней, шерсті овець, змішуються з насінням, фруктами та бобовими. Разом з людиною вони "мандрують" безкрайніми океанами. Але, на жаль, поруч з нами є отруйні рослини, рослини – алергени, карантинні бур’яни (додаток 5), які приносять шкоду людям . Як бути з ними? 2. Можна провести гру "Хто я?" 1. На аркуші паперу напишіть назву тварини або рослини, що пристосувалася та живе у міському середовищі. 2. Попросіть добровольця вийти серед класу, стати обличчям до дошки та закріпіть аркуш на спині. 3. Доброволець має ставити класу такі запитання, відповідями на які мають бути "так" або "ні", та намагатися вгадати назву тварини або рослини на основі відповідей.

4. Продовжуйте гру доти, доки до неї буде інтерес. 3. Переглянути презентації "Лікарські рослини", "Отруйні рослини" і проаналізувати. 4.Розподілити клас на невеликі групи: • "Експерти з розвитку міст"; • "Експерти з біорізноманіття"; • "Екологічний патруль". 5. Провести інструктаж з техніки безпеки і ознайомити кожну групу з інструкціями.

Заняття на місцевості Щоби панувати над природою, необхідно підкоритися їй. Френсіс Бекон • Пригадати правила поведінки на вулицях міста, в парках та на території житлового масиву, у дворі житлового дому. • Роздайте учням відповідні інструкції. Інструкція №1 (для експертів з розвитку міст) Інструкція №2 (для експертів шумового забруднення) Інструкція №3 (для експертів біорізноманіття) Інструкції №4 (для «Екологічного патруля») Інструкція №1

Стан міського середовища (для експертів з розвитку міст)

удалити 1

А. Пил • Відберіть зразки забруднення пилом. Для цього необхідно взяти кілька однакових смужок прозорої клейкої стрічки (наприклад, скотч) та закріпити їх горизонтально на дощечку клейкою стороною назовні. Розмістіть їх на дослідних ділянках. Кожну смужку слід позначити. • Залиште кілочки (або дощечки) у вибраних місцях на одну або дві години. Після цього помістіть їх у картонну коробочку та закріпіть таким чином, щоб вони не пошкодилися під час транспортування. • При дослідженні покладіть смужки на предметний столик мікроскопа (використайте скляні слайди) клейкою стороною догори. Порахуйте кількість часточок пилу під мікроскопом. • Підрахунки необхідно зробити хоча б для двох різних ділянок стрічки, щоб запобігти випадковій помилці. Запишіть результати у таблицю, що наведена нижче.

№ 1. 2. 3. 4.

Кількість часточок пилу Середнє Зразок 1 Зразок 2 значення

Досліджувана місцевість Міський парк Вулиця з інтенсивним дорожнім рухом Житловий масив – на вулиці або спільна територія Будинок – класна кімната або вітальня

• Порівняйте отримані результати та поясніть, чому вони різні. [9] Інструкція №2

Стан міського середовища (продовження) Б. Шумове забруднення 1

• Знайдіть джерела шумового забруднення на досліджуваній ділянці. • Порахуйте кількість джерел упродовж 10 хвилин та визначте їх види. • Оцініть ступінь шумового забруднення шляхом класифікації рівня шуму як низький, середній або високий. Запишіть результати у таблицю. Джерело шуму №

Досліджувана місцевість

1. 2.

Міський парк Вулиця з інтенсивним

дорожнім рухом Житловий масив – на

Тип

Кількість

Рувень шумового забруднення (низький, середній, високий)

вулиці або спільна 4.

територія Будинок – класна кімната або вітальня Підготуйте стислий висновок на основі досліджень пилового та шумового

забруднення у вашому населеному пункті. Поділіться вашим висновком з іншими під час заключного заняття. [9]

Інструкція №3

Стан міського біорізноманіття (для експертів з біорізноманіття) А. Дослідження міста • Дослідіть біорізноманіття у трьох різних місцях вашого

населеного

пункту

шляхом

прямого

спостереження.

Спостерігайте за цими місцями та приблизно оцініть ступінь загрози 1

для існування кожного з видів в умовах міста, а також їх вплив на природне середовище. Заповніть таблицю.

високий

середній

низький

Кількість

високий

Види

Вплив видів на навколишнє середовище

середній

Досліджувана місцевість

Ризик вимирання низький

Тварини і рослини

Міський парк Вулиця з інтенсивним дорожнім рухом Житловий масив – на вулиці або спільна територія • Пошукайте поранених або мертвих тварин, засохлі або вирвані з коренем рослини, зрубані дерева або дерева зі зламаними гілками, випалені ділянки. Сфотографуйте їх. Передайте результати своїх спостережень групі «Екологічний патруль». Б. По сусідству Проведіть опитування ваших сусідів щодо кількості тварин (не тільки домашніх) у них вдома. Намагайтеся отримати достатню кількість відповідей та визначити якомога повне різноманіття видів. [9]

Інструкція №4

Біорізноманіття вдома (для групи «Екологічний патруль») А. Які види тварин ви бачили вдома або поблизу? Скільки? Де їх можна частіше знайти? Тварини

Приблизна кількість та/або частота

Де їх можна знайти?

Б. Які заходи ви вживаєте для боротьби з небажаними живими істотами, що з’являються у вас вдома? Який з цих способів найекологічніший? • Захисні сітки; • механічні пристрої; • хімічні речовини для знищення небажаних істот; • хімічні засоби-репеленти; • біологічні засоби (домашні коти або інші тварини). В. Оцінка • Порівняйте отримані результати. Як ви оціните біологічне різноманіття у вашому місті: незадовільне, задовільне, добре, дуже добре? Повторіть дослідження в іншу пору року. Підготуйте стислий висновок на основі результатів дослідження з біорізноманіття у вашому населеному пункті. Поділіться вашим висновком з іншими на заключному занятті. [9]

Заключне заняття 1. Групи представляють результати досліджень. Обговорюємо і робимо висновки про стан міського біорізноманіття, його залежність від стану довкілля та людської діяльності. 2.Організуйте обговорення, "мозковий штурм" або роботу у невеликих групах з таких питань: • Яких тварин та рослин можна побачити у населених пунктах? • Які фактори впливають на міське біорізноманіття?

• Хто/що загрожує рослинам і тваринам у місті? • Як міське біорізноманіття (позитивно/негативно) впливає на людей? • Чи можливо у майбутньому створити міста, які населятимуть лише люди? 3. Сформулюйте моральний кодекс мешканця міста, закінчивши такі речення: • Люди у містах завжди живуть поруч з .... • Рослини і тварини мають право .... • Без інших живих організмів .... • Майбутні покоління мають право .... • Щоб жити в гармонії та розумінні ..... 4.Для учнів, яких зацікавили дані дослідження, можна запропонувати додаткову діяльність. • Знайдіть і дослідіть випадки, коли було завдано шкоди місцевому біорізноманіттю. Використовуйте публікації у пресі, думки експертів, державних службовців і місцевих жителів. • Дослідіть "конфлікти співіснування" між людьми і міськими рослинами або тваринами. Наприклад, з алергенними рослинами і деревами, бездомними тваринами, комарами та кліщами. Зберіть дані про можливі шляхи розв'язання цих проблем у вашій місцевості або деінде. Чи мають ці методи негативні наслідки? Чи можливо запропонувати інші рішення? • Запропонуйте ідеї/проекти для існування збалансованого суспільства, що передбачають відновлення, консервацію та підвищення міського біорізноманіття. • Використовуйте результати, отримані під час досліджень на місцевості, та запропоновані ідеї для випуску "зеленої" стінгазети у школі.

Екскурсія №5 Тема. Знайомимось

з агроценозами.

Цілі • довести учням (студентам) надзвичайну важливість агроценозів в житті людини і довкіллі. • звернути увагу на загрозу зникнення деяких біотичних видів, обґрунтувати значення біологічної рівноваги в природі. • показати вплив антропогенного фактора на навколишнє середовище. Обладнання: топографічна карта, презентації, фотоапарат, довідники рослин і тварин, аркуші з завданнями, презентації. Форми та методи: лекція, обговорення, спостереження, дослідження на місцевості, анкетування, рольова гра, робота у малих групах. Тривалість: • Вступне заняття –1-2год • Заняття на відкритій місцевості –2-4год • Заключне заняття –2год

Вступне заняття 1. Учитель (викладач) розповідає про агроценози даної місцевості. Від природних біоценозів вони докорінно відрізняються своїми властивостями, а саме незначним видовим різноманіттям деяких видів, слабо розгалуженими ланцюгами живлення, що зумовлюють низьку стійкість. Характерними агроценозами є нива, сад, город і інші (додаток 6). 2.Пропунуємо учням пригадати ті продукти харчування, які беруть початок у полі.

• Хліб -

символ гостинності. Традиційно в Україні він, як і рушник, є

оберегом, паляниця символізує сонце, якому поклонялися наші предки. Печуть хліб з пшениці, жита, які вирощують у полі. • Крупи виготовлять з пшениці, кукурудзи, вівса, ячменю і інших зернових культур . • Овочі знайдемо на городі, а фрукти в саду. 3. Організувати "мозковий штурм " на тему: " Хліб в українській культурі" . Продовжити речення: • Хліб є втіленням життя та .... (добробуту) • На хрестини йдуть з хлібом, щоб дитина була .....(щасливою та багатою) • Напередодні весілля печуть....(весільний коровай) • Під час традиційних зимових свят в оселю на святвечір вносять....(дідухжитній або пшеничний сніп) • Кутю готують із....(пшениці) • На Великдень печуть....(паску) • В обрядах зустрічі весни використовують із тіста....(жайворонків) 4. Переглянути презентацію «Агроценози» (на CD-диску) і подивитись відеофільм "Там, де закінчується місто" «Зелений пакет» 5. Поділити дітей на групи: • «Експерти з екосистем» • «Експерти з вивчення флори» • «Експерти з вивчення фауни» • «Екологічний патруль»

6.Ознайомити з інструкціями і провести інструктаж з техніки безпеки (додаток 1). 7. Пригадати ознаки родин відділу Покритонасінні (додаток 4)

Заняття на відкритій місцевості Земля не належить нам. Це ми належимо Землі. Вождь індіанців сіу, 1854

• Пригадати ознаки культурних рослин родин злакові, розові, пасльонові, бобові. • Роздати інструкції кожній із груп. Інструкція №1 (для експертів з екосистем) Інструкція №2 (для експертів з флори) Інструкція №3 (тваринне різноманіття пшеничного поля) Інструкція №4(для експертів з вивчення діяльності людини)

Інструкція №1

Важливі фактори (для експертів з екосистем) А. Порівняйте екологічні особливості обох досліджуваних місцевостей (природної луки та сільськогосподарської землі) та заповніть наступну таблицю.

Екологічні фактори 1. Світло/тепло Рух повітря (вітер)

Природні луки

Сільськогосподарська земля

3. 4. 5. 6.

Волога Поживні речовини Особливості середовища існування Інше

Б. Враховуйте роль, яку відіграють екологічні фактори у формуванні та підтриманні біорізноманіття екосистем лук.

Інструкція №2

Рослинне різноманіття агроценозів (для експертів з флори) А. Дослідіть біорізноманіття рослин, заповнивши наступну таблицю. №

Точна або приблизна кількість екземплярів

Вид рослин

Середня кількість на 1м2

Середня кількість видів Інструкції:

Б. Визначте(встановіть) вид рослин за допомогою довідника. Якщо ви не можете встановити певний вид, просто запишіть, що це "трава", "кущ" або "дерево". Занотуйте характеристики для подальшої ідентифікації.  Позначте досліджені ділянки на топографічній карті.  Сфотографуйте окремі угруповання та деякі характерні види рослин.  Визначте наявність ярусів у даному агроценозі  Порівняйте результати з лучною екосистемою. В. Якщо ви вже проводили такі дослідження в інших екосистемах, порівняйте результати.

Інструкція №3

Тваринне різноманіття агроценозів (для експертів з фауни) А. Дослідіть біологічне біорізноманіття тварин, заповнивши наступну таблицю. №

Точна або приблизна кількість екземплярів

Вид тварин

Середня кількість на 1м2

Середня кількість видів Інструкції:

 Визначте види тварин за допомогою довідника. Якщо ви не можете визначити певний вид, просто запишіть його наявність. Занотуйте його характеристики для подальшої ідентифікації.  Позначте досліджені ділянки на топографічні карті.  Сфотографуйте окремих тварин.  Знайдіть сліди, гнізда, нори тварин, опишіть їх і сфотографуйте.

Б. Якщо ви вже дослідили інші екосистеми, порівняйте результати цих досліджень.

Інструкція №4

Діяльність людини (для експертів з вивчення діяльності людини) Дослідіть ділянку сільськогосподарського угіддя і запишіть таку інформацію. ______________________________________________________________________

1 Зверніть увагу на відстань між рядами, окремими рослинами. ______________________________________________________________________

2 Порівняйте висоту рослин у різних місцях. ____________________________________________________________________

3 Знайдіть рослини пошкодженні шкідниками і визначте ступінь ураження. _____________________________________________________________________

4 Зверніть увагу на наявність бур'янів і

їх вплив на культурні рослини. 1

______________________________________________________________________

5 Визначте стан ґрунту на щільність і зволоження. _____________________________________________________________________

6 Знайдіть місця впливу на ґрунт і урожай надлишку мінеральних добрив, пестицидів, спалювання стерні. ______________________________________________________________________

Загальна оцінка стану обстежених ділянок (незадовільний, задовільний, хороший, дуже хороший). ______________________________________________________________________ Підготуйте звіт.

Заключне заняття 1. Проаналізувати роботу кожної групи. 2. Запропонувати анкету " Вжиття заходів" Приклад 1: Спалювання Восени або навесні ви помітили, як сільськогосподарські працівники спалюють стерню біля лісу та лук. Що ви зробите? • Обурюся їхнім безпечним ставленням, але нічого не зроблю. • Зателефоную до міської (районної) адміністрації. • Зателефоную до міліції або пожежної бригади. • Зупинюся та поясню їм, що спалювання стерні негативно впливає на ґрунт та може викликати пожежу у сусідньому лісі або на луках, яка знищить усе живе, що там є. • Зроблю щось інше (поясніть) Приклад 2: Пестициди

Ви бачите, як ваш сусід застосовує сильний пестицид на картопляному полі, де є колорадський жук. Поле знаходиться поблизу природних луків, на яких розміщенні вулики. Що ви зробите? • Нічого не зроблю. • Нагадаю, що він забруднює ґрунт, і це може негативно вплинути на якість сільськогосподарської продукції та здоров'я людей. • Запропоную спробувати інший метод боротьби зі шкідниками. • Підготую статтю для місцевої газети, в якій описується альтернативні методи боротьби із шкідниками. • Поясню йому, що у такий спосіб можна не тільки знищити колорадських жуків, а й всіх комах та інших тварин навкруги. • Зроблю щось інше (поясніть) Приклад 3: Сільськогосподарські землі. У процесі розпаювання сільськогосподарської землі або як спадок ви отримуєте 5 гектарів лук. Що ви зробите? • Продам або здам в оренду. • Зорю луки та перетворю на орні землі. • Побудую маленький будиночок для себе та використаю цю землю для відпочинку. • Не робитиму нічого та почекаю, поки не настануть кращі часи. • Зроблю щось інше (поясніть)[9]. 3. Можна провести "Мозковий штурм" - продовжити вислів: • Альтернативою використання хімічних речовин для кращого врожаю є..... • Біологічні способи боротьби з шкідниками ..... • Органічне землеробство.....

Екскурсія №6 Тема. Бджоли

- запилювачі квіткових рослин

Цілі 1

• ознайомити з особливостями будови і процесами життєдіяльності бджіл. • зрозуміти важливість збереження бджіл, які є важливим екологічним чинником існування життя на Землі. • виховувати відповідальну поведінку щодо захисту і примноження бджіл і інших комах-запилювачів. Обладнання: лупи, визначники, продукти бджільництва, фотоапарат, записники, ручки, презентація, топографічна карта, аркуші із завданнями. Форми і методи: спостереження, обговорення, дослідження на місцевості, рольова гра, випереджуюче навчання, робота в малих групах. Тривалість • Вступне заняття – 1год. • Заняття на природі – 2-4год • Підсумкове заняття – 1год

Вступне заняття 1.Учитель (викладач). Заняття «Соціальні комахи» (з презентацією «Соціальні комахи» на диску) Тема. Соціальні комахи Мета: • ознайомити з видовою різноманітністю соціальних комах, показати їх роль у природі. • вчити працювати в групах, робити відповідні висновки, шукати шляхи вирішення конкретних проблем. • вказати на причини зменшення чисельності бджіл, джмелів і способи, що дозволяють запобігти їх зникненню. • ознайомити учнів (студентів) з продуктами бджільництва і навчити визначати їх якість. Тип уроку: засвоєння нових знань. Форма проведення: нетрадиційний, бінарний урок-мандрівка. Методи навчання: • словесні 1

• практичні • наочні • проблемно-пошукові Технології:

використання

завчасно

створеної

презентації,

робота

мультимедійною апаратурою, мікроскопом. Обладнання: ноутбук, телевізор, мікроскопи, схеми, фотографії, відеофрагменти, продукти бджільництва, дистильована вода, йод, нашатирний спирт, 9% розчин оцту, мед, прополіс, віск.

Хід уроку І. Організаційний момент (2 хв.) ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація до навчання (4 хв.) Учитель. Зверніть увагу на вислів: «Нащадки ніколи не пробачать нам спустошення землі, зневаги над тим, що по праву належить не лише нам, але і їм». П.І. Чайковський (слайд №1) Яке відношення він має до того, що ми вивчаємо в даний час, адже ми знайомимось з комахами? Невже вони відіграють таку важливу роль в житті нашої планети? (Учитель аналізує відповіді дітей, доповнює, при потребі - допомагає робити висновки). Думаю, що в декого виникли запитання, сумніви; ви зрозуміли, що ще не все знаєте про деяких комах і, можливо, здивувались, що такі дрібні тваринки можуть відігравати глобальну роль в житті планети. Пропоную вам урокмандрівну до знайомих незнайомців – соціальних комах. ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу (30 хв.)

Учитель. Тема уроку «Соціальні комахи» (слайд №2) На жаль, ми не можемо здійснювати

справжню

мандрівку

–

помандруємо віртуально. Перша наша зупинка «Родина» (слайд №3). Знайдіть, будь ласка, в підручнику, що об’єднує бджіл, ос, мурашок, джмелів в одну групу. (Відповіді проаналізувати) Друга зупинка «Пасіка» (слайд №4). Послухаємо розповідь «пасічника» про бджолу медоносну (випереджаюче навчання). Бджолина сім’я налічує близько 50 тисяч особин, що живуть разом у тісноті. Але при цьому сім’я підтримує у своєму «будинку» винятковий порядок: вона здатна регулювати температуру і вологість, вентилювати вулик, викидати з нього чужорідні предмети, сміття і трупи загиблих комах, а також, що теж важливо, запобігти розмноженню паразитів і мікробів, які становлять небезпеку не тільки для самих бджіл, але і для їх харчових запасів. Бджоли запасають мед на той час, коли рослини перестають цвісти і джерела нектару тимчасово вичерпуються. Мед – основна їжа бджіл, і звичайна бджолина сім’я завжди має в запасі від 7 до 45 кг цього продукту. Для зимівлі бджолиній сім’ї потрібно 20-25 кг меду. Як джерело білка бджоли використовують квітковий пилок, запаси якого у вулику коливаються від 500 г до 7 кг. Мед і квітковий пилок – основна їжа бджіл, яку вони запасають у стільниках. Проте солодкий мед, а також багатий білками і жирами квітковий пилок представляють інтерес (як їжа) і для інших тварин. Тому захист своїх запасів від більш крупних тварин, а також від паразитів украй важлива для бджолиної сім’ї. При обороні робочі бджоли жалять своїх супротивників. Навіть взимку, коли бджоли не літають, вони вміють захищатися. Бджолиний рій збирається в щільний клубок з жалами назовні й стає схожим на їжака. Так бджоли змушують відступити голодного нападника.

(слайд №5) Чистота вулика дуже важлива для бджіл. Якщо засунути під кришку вулика травину або соломинку, то вже за п’ять хвилин вони будуть викинуті через вічко. Більш того, якщо розміри чужорідного предмета дозволяють бджолі летіти з ним, він буде віднесений від вулика на відстань не менше 15-20 м. Якщо ж цей предмет дуже важкий, бджоли спробують відтягнути його від вулика волоком по землі хоча б на декілька метрів. Сторонні предмети бджоли зазвичай викидають з вулика за принципом «естафети», передаючи їх одна одній. Речовина, яку бджолярі називають прополісом, або, інакше кажучи, бджолиний клей, слугує для захисту вулика. Життя робочої бджоли влітку продовжується близько 6 тижнів. Найчастіше бджоли гинуть поза вуликом. Те, що більшість бджіл вмирає далеко від вулика, можливо, свідчить про те, що це – один з механізмів захисту колонії від хвороб. Якщо бджола вмирає у вулику, її труп сприймається як чужорідне тіло. Робочі бджоли витягають його через вічко, а остання з них відносить його на значну відстань від вулика і там викидає. Поведінка бджіл пов’язана не стільки з очищенням вулика і прилеглої території, оскільки з тим, щоб працювати, не забруднюючи їх. Бджоли гинуть ще й від отруєння отрутохімікатами, які використовує людина в боротьбі зі шкідниками. (Використали «Зелений пакет», ст. 161) Учитель. Проаналізуйте розповідь «пасічника», якщо є питання у вас, то знайдемо відповідь на них. Наступна зупинка «Історична» (слайд №6) Що нам хочуть повідомити історики? (випереджувальне завдання) Стародавні народи дивилися на бджіл, як на взірець чистоти, звичаїв, порядку, бережливості та працелюбності. Здавна бджола в Україні вважається священною комахою. Це не може не викликати цікавості, здивування, навіть остраху. Спостерігаючи за життям бджолиної сім’ї, людина знаходила в ньому багато повчального і для себе. Не

дивно, що в народі стільки приказок про бджолину працьовитість, рішучість, з якою вони захищають своє житло від сторонніх посягань і, звичайно ж, про мед. Минали часи, і бджола ставала більш зрозумілою, люди почали тримати її у саморобних житлах, поближче до свого дому. У народі вважають, що саме Зосим і Саватій навчили людей правильно утримувати свою пасіку. Саме за життя цих святих, у ХV столітті, крилаті трудівниці почали «приручатися». Тому і не дивно, що на іконах вони зображені з різним пасічним знаряддям того часу: драбиною, мотузкою, навіть, сокирою чи ножем. У минулі часи біля входу на пасіку обов’язково була ікона із зображенням Зосима і Саватія, а пасічник, не помолившись, не починав

свою працю. Це

важливо і сьогодні – на пасіці нічого робити не тільки людині з брудними руками чи в брудному одязі, а і з брудними думками. Історія бджільництва своїм корінням сягає сивої давнини. На території Русі бджільництво як промисел простежується з Х ст. Розвитку бджільництва сприяли природні та кліматичні умови, достаток медоносів у лісових масивах, луках і степах. До появи цукру мед був єдиним солодким продуктом для людини. Віск широко застосовувався в побуті для освітлення і здійснення релігійних обрядів. Бджільництвом у той час займалися майже всі селяни. Мед і віск відігравали велику роль у торгівлі Київської Русі з країнами Європи і Грецією.(Використали «Зелений пакет», ст..157,158) (слайд №7) Учитель. На зупинці «Дискусія» нам доведеться попрацювати у групах (слайд №8). Не зважаючи на загальну пошану до бджіл і джмелів та відчутну користь від їх праці, чисельність цих комах постійно знижується. Деякі види вимерли, іншим загрожує знищення. Тут нам треба здолати перешкоди, де відповідь на питання дозволить нам рухатись далі. Питання №1. Чому зменшується кількість бджіл і джмелів? (Обговорити) Питання №2. Які можуть бути результати цього? (Обговорити) Питання№3. Що можна зробити для збільшення кількості? (Обговорити) (слайд №9) 1

Учитель. Остання наша зупинка «Продукти бджільництва» (слайд №10) дозволить нам перейти від теорії до практики. Перед вами мед, віск, прополіс і бесіда за круглим столом зі справжнім пасічником і учителем хімії. Учитель хімії навчить вас відрізняти натуральний мед від фальсифікованого. Занотуйте поради у свій зошит. Пасічник розповість про використання продуктів бджільництва. Пасічник. Мед. Одним із основних продуктів бджільництва є мед – продукт переробки бджолами нектару або виділень рослинного (медвяна роса) чи тваринного (виділення тлі, червеців) походження. Ботанічні сорти меду залежать від рослин, з нектару яких бджоли його виробляють. В Україні відомо понад 20 сортів. Основні з них: білоакацієвий, гречаний, соняшниковий, липовий, вересовий, ріпаковий тощо. У більшості випадків бджоли виробляють змішаний мед, оскільки, як правило, збирають нектар з кількох нектароносів. Перед вами білоакацієвий і гречаний мед, які відрізняються за кольором. Учитель хімії. Натуральний мед має приємний запах, тоді як у фальсифікованого він відсутній. Для того, щоб виявити домішки, в пробірку поміщають пробу меду, додають дистильовану воду і розчин добре розмішують. При цьому домішки осідають на дно. Домішки крохмалю можна виявити, додаючи до розчину меду у дистильованій воді кілька крапель йоду. При наявності крохмалю розчин забарвлюється в синій колір. Якщо в меді є домішки крохмальної патоки, він стає в’язким, тягучим, не кристалізується. У водний розчин меду (1 частина води і 2 частини меду) крапають нашатирний спирт. При наявності крохмальної патоки такий мед біліє і випадає осад бурого кольору. Крейду в меді виявляють, додаючи в його розчин у воді кілька крапель будь-якої кислоти, при цьому з меду буде виділятися вуглекислий газ (розчин ніби закипає). Ми додаємо 9% розчин оцту. (Досліди аналізуються учнями)

Учитель біології. Натуральність меду визначають за допомогою мікроскопа. Для цього на предметному склі роблять мазок меду. Під малим збільшенням в натуральному меді буде видно кристали зірчастої або голчастої форми, а цукру – великих брилок або фігур правильної геометричної форми. (Використали «Зелений пакет», ст..162) Пасічник. Віск. Віск – це секрет воскових залоз робочих бджіл, що розташовані в черевці на останніх нижніх чотирьох півкільцях. Із воску бджоли будують стільники – основу свого гнізда. Від однієї бджолиної сім’ї за рік одержують 1-2 кг воску. Він є складовою частиною багатьох ліків, знаходить широке застосування в різних галузях промисловості (зокрема авіаційній), у косметиці, побуті. Препаратами з воску полірують меблі, металеві та дерев’яні вироби. Прополіс (бджолиний клей) є розчинною в спирті смолянистою масою, зазвичай

жовто-зеленого або коричневого кольору. Якщо бджоли вбивають

усередині вулика те, що потрапило до нього, то відносно велику тварину (мишу, жабу

тощо),

вони

обліплюють

спеціальною

клеєподібною

речовиною:

прополісом. Внаслідок цього труп муміфікується, а бджолина сім’я позбавляється неприємного запаху у вулику і бактерій, які розкладають труп. Тому, можливо, цю речовину назвали «прополіс», що означає «захист народу». (Використали «Зелений пакет», ст..162,163) Бджолину отруту і тіла померлих медоносних бджіл використовують в медицині для лікування різних хвороб. З них виготовляють різноманітні мазі, спиртові екстракти тощо. (Пасічник демонструє дані продукту і дає відповіді на питання учнів) ІV.Первинна перевірка засвоєння знань (7 хв.) Учитель. Перед вами незавершена схема, де вам пропонують стати конкретним об’єктом живої природи.

Я в біосфері

бджола

джміль

квітка

людина

Продовжіть речення: «Дуже хочу, щоб на планеті …» Перед вами мікроскопи. Подивіться, будь ласка, і знайдіть натуральний мед і фальсифікат.

V. Підбиття підсумків уроку (2 хв.) Учитель. Сьогодні ми говорили про екологічну проблему, пов’язану з людською діяльністю, що постала перед людством. ООН підтверджує: смерть бджіл і джмелів – глобальна проблема. Великий учений Енштейн в свій час підтвердив, що коли на Землі зникнуть бджоли, то це буде кінцем світу. Хочу, щоб ви росли не байдужими спостерігачами, а хвилювались за долю планети, країни, розповідали іншим про те, що почули сьогодні на уроці і застерігали їх від екологічного бумеранга. Хочеться завершити урок словами: Все на Землі, все треба берегти – І птаха, й звіра, і оту тварину. Не чванься тим, що цар природи ти. Бо, врешті, ти – лише її частина.

(слайд №12)

VІ. Домашнє завдання Опрацювати § 26. Підготувати (за бажанням) повідомлення або презентації про мурашок, ос, джмелів і біологічний спосіб боротьби зі шкідниками. Учням з

вищим і достатнім рівнем підготуватись до дискусії щодо слів Енштейна про зникнення бджіл.

2. Поділити дітей на групи: • «Експерти з вивчення комахозапильних квіткових рослин». • «Експерти з вивчення поведінки бджіл». • «Експерти з вивчення антропогенного впливу на комах».

3.Провести інструктаж з техніки безпеки (додаток 1) і познайомити кожну групу з інструкцією.

Заняття на природі

Ми пов’язані з усім живим у природі . А. Швейцер

• Повторити правила поведінки з отруйними комахами. • Пригадати правила першої допомоги в разі укусу перетинчастокрилих. • Роздати інструкції кожній групі. Інструкція. №1(для експертів з комахозапильних рослин). Інструкція №2(для експертів ентомологів) Інструкція №3( для "Екологічного патруля")

Інструкція №1

Рослинне різноманіття (для експертів з комахозапильних рослин) А. Визначте (встановіть) вид рослин за допомогою довідника. Якщо ви не можете встановити певний вид, просто запишіть, що це " трава", "кущ" або "дерево". Занотуйте характеристики для подальшої ідентифікації. №

Точна або приблизна кількість екземплярів

Вид рослин

Середня кількість на 1м2

Середня кількість видів Інструкції:

 Позначити досліджені ділянки на топографічній карті.  Сфотографуйте окремі угруповання та деякі характерні види рослин.  Визначте чи є серед знайдених рослин лікарські.  Зверніть увагу на час доби і розкриття віночка в різних видів.  З допомогою лупи роздивіться пилок різних видів рослин.

Інструкція №2

Ентомологічне різноманіття (для експертів ентомологів)  Простежте як бджоли і джмелі збирають нектар і пилок.  Визначте видову приналежність основних запилювачів.  З допомогою лупи роздивіться тіло і лапи комахи.  Підрахуйте скільки і яких видів перетинчастокрилих комах годуються в різних місцях конкретної екосистеми .  Які рослини відвідують найчастіше .  Що сильніше привертає увагу комах: забарвлення чи запах?

 Огляньте "кошики" на задніх лапках бджіл - порожні вони чи є прилиплі пилкові зерна.

Інструкція №3

Вплив антропогенного фактора (для групи «Екологічний патруль») • Визначити чи достатньо поживної бази (зелених насаджень) у даній екосистемі. • Порівняти кількість запилювачів близько від дорожньої мережі і далеко. • Вияснити чи впливає шумове забруднення на поведінку бджіл. • Вияснити чи впливає хімічне забруднення на кількість комах запилювачів. • Порівняти кількість культурних рослин і диких на конкретній території і визначити яким з них бджоли надають перевагу

Заключне заняття 1. Проаналізувати роботу кожної з груп і запропонувати їм обмінятись результатами досліджень. 2. Зробити відповідні висновки щодо збереження бджіл, їх значення в житті екосистем і біосфери в цілому. 3. З метою виявлення рівня знань і досліджень в даній галузі можна запропонувати міні - твір "Якби я був (була) бджолою, то…" 4. Продовжити вислів: • Конюшину запилюють.....(джмелі) • В теплицях квіткові рослини можуть опилювати.....(земляні оси) • Дикі бджоли живуть в.....(дуплах) а свійські у .....(вуликах) • Природними ворогами бджіл є.....(шершні, оси, деякі птахи і дехто з ссавців) • Бджолина сім'я налічує.....(близько 50 тисяч особин) • У вулику щілини бджоли заробляють з допомогою....(прополісу) 1

Список використаної літератури

1. 2. 3.

4. 5. 6.

Григора І.М., Якубенко Б.Є. Польовий практикум з ботаніки. Навчальний посібник. – Київ: Арістей, 2005. – 255 с. Ілюстрований довідник з морфології квіткових рослин / Зиман С.М., Мосякін С.Л., Булах О.В. та ін. – Ужгород, 2004. – 156 с. Курилова В.И.,Сермеев Б.В. Справочник для начинающего туриста. Одесса, «Маяк», 1990 год. Мамчур З.І., Одинцова А.В. Літня навчальна практика з ботаніки. – Львів, 2007. – 176 с. Неділько В.Я. Розумне, добре, вічне. Київ. В-во. «Молодь». 1989 рік.

Определитель высших растений Украины / под ред. Доброчаевой Д.Н. – Киев, 1987. – 546 с. Організація ігрової діяльності школярів. Рівненський ДІПКПК, 1996 р.

Паросток. Журнал для дітей: біологія, екологія, валеологія. № 1, 2007 рік.

Посібник для вчителя «Зелений пакет» , 2012

10. Степанюк А. Формування у школярів емоційно ціннісного ставлення до живої природи. Шлях освіти. 1999. 11. Сидельковский А.П. Критерии, методы и методики изучения формирования отношений школьников к природе. Ставрополь, 1988 г.

12. Тарасенко Г.С. Естетико-виховний зміст прогулянок у природу в системі роботи груп продовженого дня. Київ. «Освіта», 1993 рік. 13. Якубенко Б.Є., Григора І.М. Польовий практикум, з ботаніки. Навчальний посібник. 2-е видання, переробл. та доповн. – Київ: Арістей, 2008. – 260 с.

Додаток 1

Інструкція з охорони праці під час проведення екскурсії з біології 1.Загальні положення 1.Перед проведенням екскурсії її керівник ретельно обстежує ту ділянку природного оточення школи, куди будуть виведені діти, вибирає ті місця, де немає небезпеки нападу хижаків, отруйних тварин (змій, павукоподібних, багатоніжок та інших), де немає трясовин. 2.У керівництві екскурсантами вчителеві допомагають батьки учнів . Бажано, щоб на кожні 10 учнів припадало по одному дорослому або старшому учневі. Категорично забороняється об'єднувати для екскурсії по кілька класів. 2. Вимоги безпеки перед початком екскурсії 1. Перед проведенням екскурсії роблять перекличку учнів класу і відмічають присутніх. Для керівництва кожною групою призначається дорослий або вожатий загону. Другу перекличку проводять після прибуття на місце екскурсії, третю – перед відправленням у зворотний шлях, четверту – після повернення з екскурсії.

2.Якщо для доставки учнів до місця екскурсії використовується громадський транспорт, посадку здійснюють групами під керівництвом дорослого або старшого учня. При цьому в транспорті засоби заходять спочатку учні, а потім особа, яка керує ними. У такому самому порядку здійснюється й висадка дітей з транспортного засобу. Можна доставляти учнів до місця екскурсії також на спеціально виділених транспортних засобах. Для перевезення дітей транспортними засобами необхідно підібрати найдосвідченіших водіїв, які мають стаж не менш як три роки безперервної роботи водія. Перевозити дітей на відкритих вантажних машинах категорично забороняється. Під час переїзду учням забороняється висовуватися з вікон, сідати і висаджуватися з транспортного засобу під час руху. 3. Для вивчення флори або фауни водоймища необхідно заздалегідь вибрати таке місце, де його глибина біля берега настільки мала, що гарантує від нещасних випадків. Входити в воду учням забороняється. Для ознайомлення з живими об'єктами водоймища використовують сачки на довгих палках. Користуватись човнами або містками, розміщеними над глибокими місцями водоймищ, категорично забороняється. 4. Перед тим як організувати екскурсію, треба ознайомити учнів з вимогами охорони природи, з місцевими отруйними рослинами, такими, як дурман, блекота, вовче лико, бліда поганка тощо, і категорично заборонити учням пробувати на смак будь-яку рослину із зібраного матеріалу. У кабінеті школи повинен бути стенд

фотографіями

або

малюнками

отруйних

рослин.

Необхідно ознайомити учасників екскурсії з місцевими отруйними тваринами (зміями,

павукоподібними,

багатоніжками),

переносниками

(наприклад,

гризунами, кліщами, комахами) інфекційних захворювань. З цією метою в приміщенні кабінету біології створюють спеціальні стенди з малюнками і фотографіями, що супроводжуються відповідними текстами, які пояснюють, чим небезпечна кожна тварина і як запобігти цій небезпеці. 5. Ознайомитись зі стендом у кабінеті біології, де зображенні місцеві отруйні рослини, отруйні й небезпечні тварини.

6. Вирушаючи на екскурсію з дітьми, учитель повинен мати при собі похідну аптечку першої допомоги. 3. Вимоги безпеки під час проведення екскурсії 1. Вирушаючи на екскурсію, одягайте одяг, що відповідає сезону і погоді, на ноги взувайте міцне і зручне закрите взуття, головний убір, за необхідності довгі штани та сорочки (кофти) з довгими рукавами. Під час екскурсії не ходіть босоніж. 2. Візьміть із собою питну воду у флязі або пляшці, щоб не пити води з відкритих водоймищ, де зазвичай трапляються мікроби – збудники захворювань. 3. Не пробуйте жодної із зібраних рослин на смак: пам'ятайте, що це може призвести до отруєння,

а також

зараження шлунково-

кишковими хворобами. 4. Під час проведення екскурсії забороняється використовувати отруйні речовини: хлороформ, сірчаний ефір для зморювання комах. 5. Не витягуйте рослин руками. Для цього користуйтесь лопатками, розпушувачами і захистіть руки рукавицями. 6. Забороняється розпалювати багаття під час екскурсій, щоб уникнути лісових пожеж і опіків учнів. 4. Вимоги безпеки після закінчення екскурсії 1. Зібрати всі експонати, назбирані під час екскурсій. 2. Експонати переглянути, чи немає отруйних рослин. 3. Перевірити зовнішній вигляд кожної дитини, чи немає ніяких пошкоджень 4. Оглянути відкриті місця тіла, чи немає укусів шкідливих комах, кліщів. 5. Зібрати весь інвентар (розпушувачі, лопатки) 6.Після підбиття підсумків діти миють руки з милом. 5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях У випадку травми необхідно негайно звернутися до вчителя по допомогу. Вчитель надає першу медичну допомогу, а в разі необхідності організовує виклик допомоги тел.103.

Додаток 2

Правила поведінки в лісі

 Не топчіть, не зривайте трав’янисті рослини – без них збідніє природа, втратять свою привабливість луки, гори, ліси.  Не ламайте гілок дерев та кущів. Не пошкоджуйте кору: в свіжу рану часто потрапляють шкідливі мікроорганізми, і дерево хворіє.  Не відловлюйте комах, не руйнуйте мурашників. Мурахи санітари лісу.  Багаття розпалюйте лише у спеціально відведених для цього місцях. Пам’ятайте: лісові пожежі – справжнє лихо для всього живого.  Не галасуйте в лісі – надмірний шум відлякує тварин і порушує звичний ритм їхнього життя.  Не залишайте після себе сміття.  Не знищуйте неїстівних грибів – вони можуть бути ліками для тварин.  Не займайте пташиних гнізд, бо птахи можуть покинути їх назавжди.

Додаток 3

Типові синантропи в Україні Ластівка міська (Delichon urbicum)

Лелека білий (Ciconia ciconia)

Нетопир білосмугий (Pipistrellus kuhlii)

Миша хатня, або домова, або звичайна (Mus musculus)

Прусак рудий (Blattella germanica)

Мураха фараоновий

Голуб сизий (Columba livia)

Бродячі тварини

Подорожник (Plantаgo)

Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia)

Солянка (Salsola)

Галінсога дрібноквіткова або незбутниця (Galinsoga parviflora Cav)

Хвощ польовий (Equisetum arvense)

Орляк звичайний (Pteridium aquilinum)

Злинка канадська (Erigeron canadensis)

Дурман ( Datиra)

Кропива (Urtica)

Лопух (Аrctium)

Додаток 5

Розові Rossaceae Загальна кількість розових досягає 2000 видів. Життєві форми трави, кущі і дерева, які мають чергові прості або складні листки з прилистками. Квітки правильні, чашечка зрослолиста, часто буває подвійна, тобто складається із власне чашечки і підчаші. Віночок складається з п’яти або чотирьох вільних пелюсток. Численні тичинки і віночок прикріплюються до країв або опуклого, або угнутого квітколожа. Таке квітколоже у розових називається гіпантієм. Плоди різноманітні: це або однонасінні горішки, або кістянки, або багатонасінні коробочки, або ягодоподібні, або вони зібрані у вигляді складної кістянки, або складної сім’янки. Плід іноді буває несправжній. Традиційно родина ділилися на чотири підродини: • Підродина Rosoideae (Розанні або Шипшинові): традиційно складалася з тих родів що несуть невеликі плоди, кожний з яких — сім'янка або кістянка, і часто м'ясиста частина плоду (наприклад, полуниця) — гіпантіум або черешок, що несе плодолистик. Типові представники: троянда, ожина, малина, полуниця, лапчатка, гравілат. • Підродина Яблуневі (Maloideae або Pomoideae): традиційно включала ті роди (яблуня, кизильник, глід, груша, айва, горобина тощо), чиї плоди складаються з п'яти капсул (що називаються «ядра») в м'ясистому ендокарпі, оточеному тканиною стебла. • Підродина Мигдалеві (Amygdaloideae або Prunoideae): традиційно ті роди, чиї плоди складаються з єдиного плоду-кістянки зі швом, двох жилок поряд з швом, і однієї напроти. Представники: слива, персик, мигдаль, вишня, абрикос.

Семейство

Родина

Familia

Розовые

Розові

Rossaceae

Підродина Rosoideae (Розанні або Шипшинові) Роза

Троянда

Rosa

Ежевика синеватая

Ожина сиза

Rubus caesius

Малина обыкновенная

Малина звичайна

Rubus idaeus

Земляника садовая, Суниці садові ананасная (клубника)

Fragaria ananassa

Земляника лесная

Суниці лісові

Fragaria vesca

Лапчатка

Перстач

Potentilla

Гравилат

Гравілат

Geum

Підродина Яблуневі (Maloideae або Pomoideae) Яблуня домашняя

Яблуня домашня

Malus domestica

Кизильник черноплодный

Кизильник чорноплідний

Cotoneaster

Боярышник

Глід

Grataegus

Груша обыкновенная

Груша звичайна

Pyrus communis

Айва

Cydonia

Рябина

Горобина

Sorbus

melanocarpus

Підродина Мигдалеві (Amygdaloideae або Prunoideae) Слива

Слива

Prunus

Вишня

Cerasus

Абрикос

Armeniaca

Миндаль

Мигдаль

Amygdalus

Персик

Persica

Бобові Fabaceae Налічує понад 500 родів і близько 17100 видів, поширених на всій земній кулі. Життєві форми — однорічних та багаторічних трав'янистих рослин, півкущів, кущів, дерев, ліан. Листки здебільшого з прилистками, пірчасто- або пальчастоскладні, рідше прості; іноді пластинки листків мало-розвинуті або редуковані, а їхню функцію виконують листовидні черешки (філодії) або зелені стебла (кладодії). Квітки двостатеві, здебільшого неправильні, рідше правильні, з подвійною оцвітиною, поодинокі або в суцвіттях, частіше в китицях. Тичинок 4, 5, 10 або більше. Маточка з одного плодолистка, з верхньою одногніздою зав'яззю. Плід — біб, здебільшого багатонасінний, розкривний, однонасінний, нерозкривний. Формула Ч(5) П(5) Т(9)+1 М1

рідше

—

Бобові поділяють на 3 підродини: •мімозові (Mimosoideae), •цезальпінієві (Caesalpinioideae), •метеликові (Papilionoideae), які ряд авторів вважає за окремі родини, об'єднуючи їх в порядок Leguminosales. Семейство Родина Familia Бобовые, Бобові , Fabaceae, мотыльковые метеликові Papilionaceae Астрагал Бобы Вязель пестрый Горох посевной Горошок душистый Горошок мышиный Донник Дрок красильный Земляной орех (арахис) Клевер Люпин Люцерна посевная

Астрагал Боби В’язіль барвистий Горох посівній Горошок пахучий Горошок мишачий Буркун Дрік красильний Арахіс Конюшина Люпин Люцерна посівна 1

Astragalus Faba Coronilla varia Pisum sativum Vicia odoratum Vicia cracca Melilotus Genista tinctoria Arachis hypogaea Trifolium Lupinus Medicago sativa

Пасльонові Solanaceae Нараховує 90 родів і близько 2500 видів, поширених переважно в Південній Америці. У флорі України налічують близько 32 видів, об’єднаних у 13 родів. Життєві форми – трави, а у тропіках – дерева, кущі, напівкущі. Листки – прості чергові, суцільні або розчленовані, без прилистків. Часто з волохатою або клейкою поверхнею. Квіти – зібрані в завійки – правильні, рідше поодинокі. Віночок колесоподібний або дзвоникоподібний, зросло пелюстковий, з 5 пелюсток, чашечка 5 зубчаста зросла, зберігається при плодах. Тичинок 5, гінецей ценокарпний, з 2 плодолистиків, завязь верхня, звичайно двогнізда, однак в результаті утворення несправжніх перегородок або зростання квіток вона буває 4 – 6-гнізда. Плід – ягода або коробочка, рідко кістянка. Універсальна формула квітки: *Ca(5) Co(5)A5G(2). Рід паслін – Solanum. У флорі України об’єднує 11 видів цього роду, 2 з них – в культурі. Картопля Solanum tuberosum, баклажан S. melangena, паслін чорний S. nigrum Рід помідор – Licopersicon. найважливіший вид – L. esculentum помідор їстівний, Capsicum annum. Серед пасльонових є і лікарські рослини: беладонна Atropa belladonna, блекота чорна Hyostiamus niger, дурман воюючий Datura stamonium, тютюн справжній Nicotiana tabacum. Вони є і отруйними завдяки вмісту алкалоїдів нікотину, атропіну, гіосціаміну, скопаламіну.

Семейство

Родина

Familia

Пасленовые

Пасльонові

Solanaceae

Баклажан синий

Баклажан синій

Solanum melongena

Белладонна обыкновенная (красавка)

Белладонна

Atropa

звичайна

bella-donna

Белена чёрная

Блекота чорна

Hyoscyamus niger

Дурман обыкновенный

Дурман звичайний

Datura stramonium

Паслен клубненосный Картопля (картофель)

Solanum tuberosum

Махорка

Nicotiana rustica

Паслен сладко-горький

Паслін солодко-гіркий

Solanum dulca-mara

Паслен черный

Паслін чорний

Solanum nigrum

Стручковый перец

Перець стручковий

Capsicum

Петуния гибридная

Петунія гібридна

Petunia

Помидоры

Помідори

Lycopersicon

Табак душистый (крылатый)

Тютюн

Nicotiana alata Link et Otto

пахучий

Тонконогові або Злакові Poaceae, Gramineae Родина однодольних рослин, об’єднує 700 родів, і близько 11000 видів, 500 з яких в Україні, об’єднаних у 99 родів. Життєві форми – це однорічні, дворічні та багаторічні трави, які поширені на всіх континентах крім Антарктиди. В тропічних і субтропічних країнах збереглися дерев’янисті форми рід бамбук. Листки – лінійні або ланцетні, з паралельним жилкуванням, сидячі, інколи дуже вузькі; у місці переходу листкової пластинки в піхву є язичок (плівчастий виріз), у вигляді прозорої плівочки або війок; форма і розміри його мають певне значення при визначенні видів злакових. Стебла – прості, рідше розгалужені, циліндричні – соломина. Пагін часто є кореневищем. Тонконоговим властивий інтеркалярний ріст (пагін складається з вузлів та міжвузлів). Тонконогові мають порожнє всередині стебло— соломину, на якому чітко видно вузли та міжвузілля. Квіти – здебільшого двостатеві, рідше – одностатеві, зібрані в суцвіття складний колос, волоть, султан, прості суцвіття – початок (кукурудза). Складне суцвіття складається із простих колосків. При основі кожного колоска є колосові луски (1-4) і 1 – 6 і більше (до 20) квіток. Елементарним суцвіттям є простий колос, при основі якого є дві рідко одна або

декілька колосових лусок. Біля основи кожної квітки є верхня і нижня

квіткова луска. Оцвітина редукована і складається із двох дрібних навколо квіткових плівчастих лусок, що називаються лодикулама, які під час цвітіння бубнявіють і сприяють розкриванню квіткових лусок. Тичинок частіше 3, рідше 26 (види рису), або багато (у рослин роду бамбукових), пиляки їх прикріплені до ниток спинкою. Маточка складається із 2 – 3 зрослих плодолистиків, зав’язь верхня, одно гнізда, сидяча або на короткій ніжці, приймочка дволопатева, рідше 1 – 3-лопатева, периста. Біля основи зав’язі розташовані дві так звані лодикули – безбарвні, дуже маленькі плівочки. 1

Плід – зернівка, у деяких бамбуків ягодоподібний. Родину поділяють на 3 підродини: бамбукоподібні, тонконогоподібні і просоподібні. Підродина бамбукоподібні охоплює близько 500 видів переважно в тропіках і субтропіках, особливо в Азії. Бамбуки – найдавніша група злаків. Підродина

тонконогові (Poaideae). До цієї підродини належить багато

родів. Рід пшениця (Triticum). У флорі України є три види пшениць: пшениця м’яка Triticum aestium, пшениця тверда T. durum, і пшениця дика однозернянка T. boeoticum. Рід жито Secale. Жито посівне Secale cereale, жито дике Secale sylvestre. Рід ячмінь Hordeum. В Україні 6 видів: ячмінь цибулястий H. bulbosum, ячмінь колінчастий H. geniculatum, ячмінь мишачий H. murinum, ячмінь заячий H. leporinum, ячмінь дворядний H. Distichon і ячмінь звичайний H. vulgare. Рід овес Avena. У флорі України є 7 видів. Овес посівний Avena sativa. Поширеним бур’яном є вівсюг A. fatua. З дикорослих кормових рослин належать: костриця лучна Festuca pratensis, грястиця збірна Dactylis gromerata, райграс Arrhenatherum elatius. Підродина просоподібних. Рід рис Oryza. Рис посівний Oryza sativa, кукурудза Zea nays. Рід просо Panicum. Просо волотевидне P. Cappilare, просо хуахукське P. Huachucae, просо посівне P. miliaceum, сорго Sorghum, цукрова тростина Saccharum officinale. Злісні бур’яни пирій повзучий Elytrigia repens, куряче просо Panicum, мишій сизий Setaria glauca і зелений S. viridis, свинорий пальчастий Cynodon dactulon. Формула квіток пшениці, жита: ↑P (2) + 2 A3G(2).

Семейство

Родина

Familia

Злаковые,

Злакові,

Poaceae,

мятликовые

тонконогі

Gramineae

Вейник

Куничник

Calamagrostis

Ковыль

Ковила

Stipa

Костер

Бромус

Bromus

Кукуруза

Кукурудза

Zea

Лисохвост

Лисохвіст

Alopecurus

Мятлик

Тонконіг

Poa

Просо

Panicum

Рис

Oryza

Пшеница

Пшениця

Triticum

Пырей

Пирій

Elytrigia

Райграс

Arrhenatherum

Рожь

Жито

Secale

Свинорой

Свинорий

Cynodon

Сорго

Sorghum

Тимофеевка

Тимофіївка

Phleum

Ячминь

Ячмінь

Hordeum

Овес посевной

Овес посівний

Avena

Додаток 5

Обережно! Небезпечні карантинні бур’яни Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) Однорічна яра рослина, за зовнішнім виглядом подібна до коноплі, а розміром і формою листків нагадує полин гіркий. За сприятливих умов стебло рослини досягає 2-2,5 м, а коріння проникає у грунт до 4 м, зневоднюючи і виснажуючи його. Росте в посівах різних культурних рослин, а також уздовж шляхів, біля будинків та смітників, на пустирях, старих кладовищах. Розмножується виключно насінням, утворюючи на одній рослині від 80 до 200 тис. штук насінин, які зберігають здатність до проростання протягом 10 років. Амброзія агресивно освоює нові площі, захоплюючи погано оброблені поля, сади, городи, виноградники, баштани, засмічує необроблювані площі. Люди своєю

недбалістю,

байдужістю

та

безгосподарністю

створюють

їй

найсприятливіші умови для інтенсивного розмноження. Тим більш, що амброзія не має природних ворогів (тварини цю рослину не вживають). Оскільки вона відзначається великою біологічною активністю, то здатна заглушити та витіснити не лише культурні, але й дикорослі рослини. Весна - чарівна пора року, але багато хто з нас її зовсім не любить, бо ж вона несе з собою не лише радість оновлення життя. Під час цвітіння дерев та рослин у багатьох людей з’являються симптоми, які лікарі називають поліномом. Це – алергія на пилок рослинного походження. Поліноз може проявлятися також влітку і восени, залежно від рослини, пилок якої викликає алергію. Влітку – це цвіт злакових, тобто лугових трав, а наприкінці літа і восени – пилок бур’янів, в тому числі амброзії полинолистої. Особливо від нього страждають астматики, бо в них загострюються напади бронхіальної астми. Цвіте амброзія із середини липня до настання осінніх заморозків. 1

Додаток 6

Агроценози