Т.В. Холявко, вчитель української мови та літератури навчально-виховного комплексу №17 Забезпечення освітніх послуг на засадах компетентісного підходу та переорієнтації на цілі сталого розвитку. Розвиток критичного мислення на уроках української мови та літератури Сталий ро́звиток (англ. Sustainable development) – загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь. Ряд теоретиків і прихильників сталого розвитку вважають його найперспективнішою ідеологією 21 століття і навіть усього третього тисячоліття. Сталий розвиток — це керований розвиток. Основою його керованості є системний підхід та сучасні інформаційні технології, які дозволяють дуже швидко моделювати різні варіанти напрямків розвитку, з високою точністю прогнозувати їх результати та вибрати найбільш оптимальний. Сьогодні продовжується робота щодо реалізації державних програм, спрямованих на: інформатизацію та комп’ютеризацію загальноосвітніх навчальних закладів, упровадження інформаційних та комунікаційних технологій в освіті і науці; забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання; державних цільових програм роботи з обдарованою молоддю. В Україні створено систему безперервної мовної освіти, що забезпечує обов'язкове оволодіння громадянами України державною мовою. Освіта сприяє розвитку високої мовної культури громадян, вихованню поваги до державної мови та мов національних меншин України, толерантності у ставленні до носіїв різних мов і культур. Інтеграція України у світовий освітній простір вимагає постійного пошуку ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг, апробації та впровадження інноваційних педагогічних систем, модернізації змісту освіти й організації її адекватно світовим тенденціям і вимогам ринку праці. У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки визначені ключові напрями розвитку державної освітньої політики, серед яких: модернізація структури, змісту й організації освіти на засадах компетентнісного підходу, переорієнтація змісту освіти на цілі сталого розвитку; забезпечення доступності та неперервності освіти 1
впродовж життя; формування здоров’язбережувального середовища, екологізація освіти, розвиток валеологічної культури учасників навчально-виховного процесу; впровадження наукової та інноваційної діяльності в освіту та підвищення якості освіти. Впровадження основних положень нового Державного стандарту загальної середньої освіти, Концепції профільного навчання вимагають перегляду підходів до проектування змісту шкільної мовно-літературної освіти. У відповідності до такої орієнтації навчального процесу змінюється методологія побудови навчального процесу з мови та літератури. Учитель повинен навчитися конструювати зміст шкільного курсу української мови та літератури, використовуючи в якості стержня загальностандартну її частину, на основі якої вибудовувати орієнтацію на особистісний потенціал учня, стиль його мислення, профіль розвитку. Зміна підходів до організації навчального процесу, для якого характерними стають самонавчання, саморозвиток і самовиховання, обумовлює необхідність створення умов для здійснення пізнавальної діяльності учнями з урахуванням їх особистісних характеристик та наявного життєвого досвіду. Перелік цих умов відображається в характеристиках навчального середовища, яке має спроектувати і створити вчитель. Сьогодні суспільству необхідно мати випускника, який здатен до самоосвіти й саморозвитку, уміє використовувати набуті знання для творчого розв’язання проблем, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя та життя інших. Таким чином, завданням учителя є розвиток в учня такого типу мислення, який забезпечить йому можливість адекватно оцінювати нові обставини, формувати стратегію подолання перешкод, уможливлюватимуть пристосування випускника до нових, часом непередбачуваних, ситуацій. Можу запевнити, що більшість технологій, які застосовуються вчителями на уроках словесності, заслуговують на увагу. Та, живучи сьогодні в демократичному суспільстві, визначальним є вміння критично мислити. А що таке критичне мислення? Критичне мислення – це складний процес, який починається із залучення інформації і завершується прийняттям рішень. Критично мислити – це означає: - використовувати такі мисленнєві операції як аналіз, синтез, оцінка; - ставити питання різних типів і відповідати на них, виходячи із ситуації та інформації; - ефективно здійснювати пошук нового та оцінювати факти від думок; - будувати власні висловлювання. Проте не можна вважати критичне мислення за об’єкт вивчення, воно є результатом навчання. 2
Учитель повинен так пов’язати навчальний матеріал із проблемами, які хвилюють дітей, щоб вони змогли критично оцінити себе і все навколо. Помилкою є нав’язування своїх думок. Учень не повинен відчувати себе «об’єктом виховання і навчання», «носієм чужої думки». Необхідно надати йому можливість думати, шукати. У процесі застосування технології критичного мислення виробляються вміння працювати в групах, уміння розподіляти матеріал за ступенем новизни, уміння бачити чужі помилки та свої; доводити, аргументувати, переконувати. Інформацію, отриману на уроках, учні повинні не заучувати, а розуміти й усвідомлювати. Розуміння – це здатність знайти свій власний зміст у прочитаному. А для цього треба вміти переказувати своїми словами, наводити свої приклади, вирізняти головне від другорядного, передбачати подальший перебіг подій, знаходити схожість і відмінність. Досить важливим
є вміння поділяти ціле на частини, співвідносити певні явища та
застосовувати не лише сьогодні, завтра, але і колись; комбінувати елементи так, щоб утворилося ціле. При цьому пам’ятати, що синтез – це не просто сума частин. Критично мислять ті, хто володіє інформацією і здатний аналізувати її, робити власний вибір та обґрунтовувати погляди. На мою думку, саме на уроках мови та літератури створюються архетипічні стереотипи й водночас руйнуються, формується етичне і толерантне ставлення до чужої думки. Тому такі уроки повинні стимулювати критичне мислення школярів. Учні 5-6 класів ще повинні навчатися критичності – констатуючої, а потім – корегуючої. У них критичне мислення перебуває на початковому рівні, оскільки несформовані читацькі компетентності. Тож вчителю-предметнику потрібно сформувати в учнів найнеобхідніші для уроку літератури навички, які стануть підґрунтям розвитку їх критичного мислення. Йдеться про вміння працювати з художнім текстом, вести діалог, працювати в команді, приймати рішення. Головне, вчителю й учням пам’ятати тезу: «Освіту не дають, її здобувають». У технології критичного мислення виділяють три фази : - актуалізація (приготувати, заохотити до нового навчального матеріалу) – учням пропонується пригадати те, що вони вже знають із вивченої теми, поставити питання та встановити мету навчальної роботи; - побудова знань – школярі оволодівають інформацією й усвідомлюють її значення в результаті своєї діяльності під керівництвом учителя (спонукання дітей до самостійної роботи – самоосвіти, самоконтролю); - консолідація – учні закріплюють та підсумовують вивчений матеріал протягом уроку. Це потребує часу, уваги, а виклад матеріалу має бути чітким і зрозумілим. Необхідна 3
умова – виділення часу для обміну думками. А методів і прийомів , які застосовуються при критичному мисленні, багато. На уроках української літератури намагаюся розвивати комунікативні вміння учнів шляхом створення проблемних ситуацій, постановки дискусійних питань. Уводжу елементи рольових ігор: редактори (редагування речень), журналісти (інтерв’ю як елемент діалогу), науковці (пошукова робота, спостереження над мовним матеріалом, дослідженнязіставлення) та ін. Під час вивчення творчості Євгена Гуцала, зокрема твору «Сім’я дикої качки», використовую міні-дискусію «Чи можна вважати вчинок Тосі правильним, адже дівчинка , скориставшись відсутністю Юрка, забрала каченят ?» Розкриття авторського задуму оповідання Бориса Харчука «Планетник» потребує з’ясування ролі материнської любові у творі («Жодна материнська сльоза не пропадає даром. Коли плаче мати, розвертається небо і стогне земля») і значення поняття плекати (виплекана Планетником квітка). Метою міні - дискусії у даному випадку можна вважати розшифрування слів діда Капуша: «Шукай пізнання в трьох коренях – у землі, з якої піднявся, у небі, до якого прагнеш, і в самому собі, в своїй душі» та пояснення їх зв’язку з ідеєю материнської любові. Готуючи учнів до сприйняття оповідання В.Винниченка «Федько- халамидник», пропоную учням поміркувати над заздалегідь підготовленою життєвою ситуацією та порівняти із текстом твору. Під час вивчення творчості І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» можна провести дискусію на тему «Причини і наслідки конфлікту між батьками та дітьми в повісті «Кайдашева сім’я». До обговорення запропонувати такі питання: - Як ви розумієте поняття: соціальний конфлікт, моральний конфлікт, психологічний конфлікт? - Чому, на вашу думку, Кайдашиха й Мотря не змогли вжитися в одній хаті? - Які соціальні умови формують поведінку людей? - Чому виник конфлікт між представниками молодого покоління? - Давайте спробуємо осмислити вчинки, зрозуміти їх, а також ті почуття, які переживали персонажі. На обговорення класу можна винести й образ Чіпки, складність і суперечливість його характеру, еволюцію від правдошукача до розбійника. Дискусія є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Вона сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує 4
навички відстоювати свою думку, поглиблювати знання з обговорюваної проблеми. Дискусія навчає чути й розуміти співрозмовника, сприяє уточненню власних переконань, формуванню власного погляду на світ. Важливим для уроку є епіграф. Він не тільки підсилює зміст матеріалу, але і має виховне значення. До учнів можна звернутися із завданням продумати доцільність вживання епіграфа, прокоментувати його зміст у контексті матеріалу уроку. Ефективним
методом
колективного
обговорення,
що
здійснюється
через
накопичуваність ідей певної теми, вираження поглядів усіх учасників є «Мозковий штурм». Щоб перевірити знання учнями опрацьованого вдома тексту, пропоную виконати завдання «Порушення послідовності». З’ясувати значення вивчених термінів допоможе вправа «Аналіз понять». Доцільне використання і
«Роботи в парах». Практикую різні мовні
дослідження, конструювання, пошукові роботи. Під час побудови знань застосовую різні види читання. Створення під час характеристики героїв твору «картки персонажа» , провести «обмін проблемами», «займи позицію» (пропозиція вибрати одну із позицій, яка найближча, та аргументувати її) На етапі консолідації найчастіше пропоную: метод «Прес»: висловити свої враження від прочитаного художнього твору («Я вважаю, що… »); метод «одна хвилина» (протягом однієї хвилини учень без підготовки дає відповідь на запитання вчителя); висловити власну думку допомагає «Мікрофон». Корисним є написання твору-мініатюри (наприклад, лист літературному герою; описзвертання до квітки чи віршований опис рослини, вживаючи сполучники чи однорідні члени речення). Щоб допомогти старшокласникам краще зрозуміти свої думки з вивченої теми і щоб проаналізувати, що відбувається у класі на інтелектуальному рівні, пропоную скласти п’ятихвилинне есе. Ці відповіді допомагають вчителю під час підготовки до наступного уроку. Цікавим видом роботи є створення п’ятирядкового сенкана, кросвордів, ребусів, робота із «дошкою запитань». Вважаю, що використання більшості таких методів і прийомів не може мати чітко закріпленого місця на уроці, а може змінюватися відповідно до завдань уроку. Розвиваючи критичне мислення на уроці, не потрібно забувати і про вдосконалення грамотності школярів. Робота із навчальним підручником, різними видами словників та довідкової літератури допоможуть сформувати правописні вміння. Ефективність педагогічного досвіду: -
підвищився рівень знань, умінь, навичок учнів зі української
літератури (за
наслідками семестрового оцінювання); 5
-
досягнуто новий рівень активності учнів та взаємовідносин учитель-учень, ученьучень, учень-група учнів, клас-учень, клас-учитель;
-
підвищився
рівень
творчих
здібностей
учнів:
самостійності,
вихованості,
дисциплінованості, загальної успішності, оригінальності мислення; -
підвищився рівень мотивації учнів до здобуття знань з української мови та літератури. На уроках учні прагнуть до постійної творчості;
-
активізована робота з виявлення та підтримки обдарованих дітей;
-
досвід використовується на практиці іншими вчителями нашого навчального закладу;
-
досвід показав, що застосування інноваційних технологій дає позитивні результати у навчанні та вихованні підростаючого покоління у формуванні критичного мислення. Критеріями результативності є підвищення пізнавального інтересу школярів до
предмета, підвищення якості знань учнів, розвиток комунікативних навичок, розвиток емоційної й естетичної чутливості школярів, креативність мислення, комфортність навчання. Щоденна робота по формуванню критичного мислення спрямована на реалізацію сучасної моделі випускника школи. Готуючись до кожного уроку, прагнемо зробити процес навчання багатоаспектним: виробити в учнів уміння грамотно писати і висловлюватись, емоційно розповідати, доречно підібрати слово у певній ситуації, передати своє ставлення до зображуваного тощо. За таких умов реалізується кінцева мета вивчення мови і літератури у шкільному курсі освіти, а з іншого боку – школярі пізнають життя і всі його глибини, вчаться не розгублюватися у його круговерті. Учитель не повинен зупинятися ні на своєму навчанні, ні в своїй творчості, ні в оволодінні новими методами і прийомами. Якщо педагог припинив своє творче зростання, значить, він перестав жити. Саме про це писав і Б.Степанишин: «Творчість учителясловесника треба розуміти не як суцільні методичні новації, а як постійне прагнення уникнути трафарету, одноманітності, що вбиває дитячий інтерес. Невпинний пошук і тремтливе очікування інтелектуального задоволення учнів від зустрічі зі світом образів красного письменства – ось результат творчості мовника».
6