Н.О. Блєднова, вчитель англійської мови навчально-виховного комплексу №17 Вивчення англійської мови методом асоціацій (ейдетики). Кожна епоха поряд з прогресом ставить перед людиною нові вимоги. Одна з основних – володіння англійською мовою. -
Хочеш бути успішним у своїй країні?
-
Хочеш почуватися комфортно за кордоном?
-
Вільно спілкуватися в Інтернеті?
-
Безперечно, мусиш знати англійську мову! У школі необхідно навчати не тільки міцному засвоєнню правил, граматичних норм ,
але й розвивати мовленнєву діяльність. Сьогодення вимагає від педагога професіоналізму. Повноцінна співпраця учителя і учня має бути спрямована на те, щоб як сказав В.Сухомлинський: «учительський стіл не перетворився на кам’яну стіну, з-за якої ведеться наступ на супротивника – учнів». Основною метою навчання іноземних мов є формування і розвиток комунікативної культури учнів, навчання практичного оволодіння іноземною мовою. Учитель має створити на уроці сприятливі умови для кожного учня, вибрати такі методи навчання, що дали б змогу кожній дитині виявити свою активність і творчість. На своїх уроках я намагаюся дотримуватися принципів особистісно орієнтованого підходу, що передбачає співпрацю вчителя та учня у навчально-виховному процесі. Завжди прагну створити на уроці атмосферу взаємної поваги, приязності, чуйності, бо саме таке спілкування сприяє самовиявленню дитячої особистості. Ми разом радіємо чиїмось успіхам та переживаємо негаразди, мабуть, тому багато моїх учнів вважають англійську мову своїм улюбленим предметом. На уроках намагаюся навчити учнів спілкуватися один з одним, слухати співрозмовника, допомагати йому. Тому з метою розвитку комунікативних навичок учнів використовую такі прийоми і форми як: -
Робота в парах та групах ( яка не залишає нікого з учнів осторонь);
-
Рольова гра ( що оживляє на уроці життя дітей і водночас дає можливість їм вчитися);
-
Проводиться робота з обдарованими дітьми (проведення англомовних країнознавчих екскурсій);
-
При вивченні розмовних тем застосовую проектні технології. Ця новітня методика відображає знання учнів, їх особистий досвід, розвиває творчі здібності. Для створення таких проектів - учню необхідно засвоїти великий обсяг інформації.
Крім цього, розвиток науки і техніки потребує швидкого впровадження отриманих результатів у навчальні процеси школи. Як наслідок, програми предметів та їхній обсяг швидко зростають. Це, у свою чергу, супроводжується труднощами у засвоєнні програмного матеріалу. Відповідно, треба володіти стабільною та місткою пам’яттю. Таким чином, нині існує суперечність між усерозростаючим обсягом знань, які потрібно засвоїти, і обмеженими можливостями пам’яті дитини. Одним із шляхів її усунення є розвиток образної пам’яті, образного мислення та уяви. Ми кажемо дітям: «Запам’ятай! Вивчи вірш, таблицю множення, правило». Але не пояснюємо, як це зробити. Що необхідно для того, щоб процес творчості не був спонтанним, а вирішував основне завдання – об’єднання логічних та образних компонентів мислення? Сьогодні існує кілька методик, які органічно доповнюючи одна одну, допомагають дитині швидко навчатися процесу творчості, використовувати закони творчості для удосконалення змісту та мотивів навчання. Це методики з розвитку творчої уяви, теорії рішення винахідницьких задач. Уміння користуватися ними значно зменшує час обробки навчального матеріалу, вчить гнучко реагувати на будь-які обставини. Але починати розкривати творчі здібності треба з формування образного мислення, уяви, пам’яті Сучасна молодь не приймає методів багаторазового повторення, зазубрювання лексики. Така система породжує тільки відразу та страх перед тисячами слів, які вони повинні знати після закінчення школи для успішної здачі тестів на ЗНО ( і що ще важливіше – не втратити знання у самостійному житті). В історії людства завжди були люди, які мали феноменальну пам’ять (Олександр Македонський пам’ятав імена всіх своїх воїнів, Вольфгану Амадею Моцарту достатньо було почути музичний твір один раз , щоб не лише виконати, а й відтворити його на папері . Отже, перед нами, вчителями, постала задача : Якому методу надати перевагу, щоб навчити учня правильно запам’ятовувати, а навчання перетворити на цікавий творчий процес з метою розвитку особистості учня. Як говорив французький письменник та літературний критик Анатоль Франс: «Вчитися можна лише весело. Щоб перетравити знання, треба поглинати їх з апетитом». Ці слова стали для мене кредом у роботі. Для реалізації всіх проблем я обрала такі шляхи: 1. Я повинна зійти з п’єдесталу і протягнути учням руку співпраці. А якщо вони не захочуть? Що тоді?
2. Тоді я повинна зацікавити їх. Вже понад 5 років я працюю над проблемою: « Вивчення англійської мови методом асоціацій (ейдетики)». Головною метою у моїй роботі стало формування у дитини вмінь керувати процесами творчості: фантазуванням, розумінням закономірностей, розв’язанням проблемних ситуацій. Мною здійснювався пошук оптимальних шляхів, вибір методів і прийомів активізації образного мислення учнів Вперше з проблемою запам’ятовування я зіткнулась, коли моя донька пішла до школи. Здавалось неможливим запам’ятати весь обсяг навчального матеріалу. Вчителька молодших класів пройшла навчання на курсах ейдетики і проводила заняття з дітьми. Результат розвитку дитини був вражаючим. Ось чому я почала вивчати метод ейдетики, завдання якого – розширити можливості пам’яті учнів. Ця методика прижилася в нашій школі. Школа ейдетики представляє нову освітню технологію, що дозволяє кожному учню комфортно та легко здобувати нові знання у будь-якому віці, отримуючи задоволення від реалізації своїх здібностей. Що ж таке ЕЙДЕТИКА ? Ейдетизм (від давньогрецької «еідо» – образ, зовнішній вигляд ). Ейдетика (психологічне визначення ): 1) різновид образної пам’яті , здібність зберігати яскраві образи предметів протягом тривалого часу після зникнення їх з поля зору. 2) це напрям прикладної психології, що вивчає здатність людини чітко уявляти предмет, цифру, обличчя, іноземні слова, текст, що використовуються для тренування пам’яті. Ейдетика розвиває передусім всі властивості уваги: -
Це розвиток образної пам’яті (а це прерогатива правої півкулі )
-
Вона розвиває позитивне мислення, що дуже важливо, тому що у нас спочатку виникає думка, - дія , а потім ми отримуємо результат. Ейдетика сприяє розвитку інтуїції та творчості. І зверніть увагу , що в основі всього
лежить здоров’я . Здоров’я має саме безпосереднє відношення. Ось чому, якщо людина робить щонебудь в напрузі або ще гірше – перенапруженою, вона обов’язково в меншій або в більшій мірі заплатить своїм здоров’ям. Ейдетика допомагає людині опрацювати будь-яку інформацію: чи то гуманітарну, чи математичну, – легко, швидко та надійно.
Коли з’являється легкість, а вона з’являється тому, що зникають затиски, тривоги від людини відходять. Ейдетика – це інструментарій для будь - якого навчання , незалежно від віку людини , тому що людині приходиться вчитися постійно, адже темп зростання інформації лавиноподібно зростає і, щоб обробити цю, інформацію і потрібна ейдетика. Маленькі діти сприймають світ переважно образами, тому що права півкуля мозку, яка відповідає за інтуїцію, просторову орієнтацію у дітей від народження розвинена сильніше. Ліва півкуля , яка відповідає за обробку мовної інформації , логіку, дозріває у більшості дітей тільки у віці 12-13 років. Період найбільш інтенсивної роботи уяви у людини - вік до 5-ти років. Тому доцільно використовувати метод ейдетики ще з ДНЗ. Тільки робити це потрібно правильно, використовуючи методики навчання, які відповідають фізіологічним процесам. Нерви, що ведуть від ока до мозку у 20 разів грубіші порівняно з тими, що ведуть від вуха до мозку. Тому перша порада: усе, що хочете запам’ятати – уявляйте. Не можна знати того, чого ви не уявили. Принцип ейдетики зводиться до простої формули: УЯВА + ПОЗИТИВНІ ЕМОЦІЇ = призводять до засвоєння інформації ЗМІСТ ПАМ’ЯТІ полягає у встановленні зв’язків між предметами і явищами. Фантазуючи й проговорюючи жартівливі визначення дитина без проблем вивчить необхідну інформацію. Для розвитку феноменальної пам’яті слід скористатися наступними корисними порадами: -
Усе, що хочеш запам’ятати, - уявляй!
-
Не думай словами – думай образами!
-
Не картай себе за невдачі, а зроби з них висновки!
-
Фантазуй! Професор Мейендорф для легкості засвоєння іноземних слів радить уявити у зв’язку з
їхнім звучанням щось смішне, цікаве, тобто вносити у навчальний процес елементи гри. Наведені нижче приклади покажуть простий алгоритм роботи з новими словами: -
нові та незнайомі поняття замінюємо старими та знайомими, що звучать подібно до перших;
-
уявляємо та використовуємо власну уяву;
-
фантазуємо. Наприклад, дитині важко запам'ятати слово «ложка» англійською - spoon . Але для
цього
достатньо
лише
уявити
собі
щось
неординарне,
веселе.
Прикладом
для
запам’ятовування може бути зображена людина, яка любить поспати - спун - спить, згорнувшись клубочком в ложці. Ship - корабель. Корабель з такими шипами дуже сильно колеться. Shore - берег. Весь берег був просто усипаний шортами. Cock - півень. Півень у нас працює кухарем (кок) на кораблі. Carrot - морква. Кріт з прекрасним апетитом гризе свіжу морквину. Такий метод запам’ятовування слів я застосовую в школі І ступеню. Дуже добре сприяє розвитку асоціативного мислення використання друдлів. Друдли – це загадка-головоломка; малюнок, про який неможливо чітко сказати, що це таке. Наприклад, я показую друдл у вигляді дужки та говорю: «Подивіться на цю малюнок. Про що ви подумали?» І пропоную дітям домалювати той образ, який побачили. Свою думку дитина має обов’язково обґрунтувати, що спонукає її до мовленнєвої діяльності. Найчастіше таку форму роботи я використовую у вільний та позаурочний час. Вивчення віршів за допомогою уяви - найбільш простий метод і використовується дітьми самостійно та підсвідомо. Набагато легше запам’ятати, що бачимо, уявляємо, ніж те, що завчаємо механічно. Тому, вивчаючи вірш за допомогою цього методу, потрібно лише уявити всі події, що відбуваються у вірші, з точки зору діючої особи, використовуючи предмети, що знаходяться навколо людини, як підказку Для розвитку образної пам’яті я використовую метод «Фотограф». Найпростішою технологією його використання є те, що вчитель на звороті дошки записує слова, а учні повинні за певний відрізок часу запам’ятати їх, при цьому не заучувати, а намагатися скласти образи. Час та кількість слів, яке дається на виконання завдання, залежить від рівня учнів та вікової категорії. Більш цікавішим є варіант, коли учням пропонується таблиця з образами. Задача у тому, щоб за 20 секунд запам’ятати якнайбільше малюнків. Через 20 секунд таблиця прибирається, а учні повинні намалювати, записати або назвати ті образи, які запам’ятали Учням школи ІІ і ІІІ ступенів раджу запам’ятовувати тексти , користуючись методом Цицерона, який для запам’ятовування використовував власний будинок. Він розміщував тези своїх промов по кімнатах оселі. А потім, уявно зчитував інформацію. Отже, образне мислення сприяє всебічному розвитку учнів, покращенню їхньої пам’яті. Це допомагає працювати творчо і цікаво, а для дитини такий урок стає найулюбленішим. З опорою на образи учні краще сприймають інформацію – це є їх підтримкою у складних процесах розуміння, запам’ятовування та згадування, протягом уроку зберігається розумова активність, розвивається уява. Будь-який вихованець засвоює матеріал у процесі гри, не помічаючи інтелектуального навантаження, швидко, весело.
Звичайно, не всі можуть з першого разу свідомо залучити свою уяву й перенестися у фантастичний простір. На перших етапах я допомагала дітям, вчила уявляти, фантазувати, а потім тільки націлювала їх на те, що уявляти потрібно тільки кумедне, веселе, незвичне. Не слід зазубрювати – лише уявляти слова, подумки їх пов’язувати одне з одним у ланцюжок казкових подій. Звичайно, ейдетика – це не чарівна паличка, але всі, хто познайомився з цим методом, відмічають, що життя стало кращим. Ейдетика – це інструментарій для будь – якого навчання, адже ця система розвиває впевненість учня в собі і своїх творчих здібностях, ейдетика допомагає учню опрацювати будь – яку інформацію самостійно. Я вважаю, що важливим є те, щоб мої вихованці йшли по життю з вогником любові та радості у душі. Тоді потихеньку, загальними зусиллями учень перетвориться із посудини, яку треба наповнити, у факел, який треба запалити.