Рудніцька Н.П., вчитель зарубідної літератури Кам’янець-Подільського НВК №17 Теоретико-методичні аспекти вивчення літератури через психологію особистості школяра Як відомо, художній текст, як найбільш унікальний художньо-естетичний феномен, крім своєї основної функції гармонійного розвитку особистості, включає у себе й не менш важливу, демонтраційно-виховну функцію. Література має передбачати формування міждисциплінарного підходу до вивчення явищ і процесів, розвиток системного мислення учня-читача, який здатний толерантно ввійти у світ світового мистецтва, відчути та пережити естетичну насолоду, достойно оцінити художню вагомість творів, щоб збагатити своє духовно-естетичне Я. Ідея цього проекту виникла в рамках роботи над методичною проблемою креативно-компетентнісного навчання та біоадекватної практики літературної освіти. Однією з технологій нами була обрана інтеграція літератури та психології. Ми вважаємо, що результатом інтеграції буде більш ефективне формування переконань і досягнення всебічного розвитку особистості, формування комунікативної компетенції (вміння працювати в групах, вислуховувати, спілкуватися, толерантно, лояльно ставитися до людей з іншою точкою зору). Інтеграція літератури та психології є джерелом знаходження нових фактів, які підтверджують або поглиблюють певні спостереження, почуття та висновки учнів при вивченні різних літературних творів. Це своєрідна спроба удосконалити урок як специфічну форму організації навчально-виховного процесу. Природньо, що виникла потреба для використання біоадекватної технології. Як зазначає професор А.І. Богосвятська у статті «Біоадекватна практика
літературної
освіти»:
«Необхідно
досягати
цілісного
типу
(ноосферна) мислення,
стресотійкості. Біадекватний метод викладання як ідея і як засіб призначений для вчителя, що не терпить одноманітності, прагне розкрити у собі та своїх учнях внутрішній потенціал. Учні намагаються сприймати вивчений матеріал не як абстрактне, «недосяжне» поняття, а як можливість виокремити для себе конкретний життєвий приклад, проаналізувати його і застосувати у житті». Інтегровані уроки були розроблені й з метою залучення до активної співпраці усіх учасників навчально-виховного процесу. Плануючи такі уроки, ми ставили перед собою
завдання: навчити учнів мислити власними категоріями, виробляти власні критерії оцінки себе, бачити себе «зсередини» і розуміти свої переваги, спиратися на сильні сторони власної особистості, зіставляти висновки дорослих з власними конкретними висновками та почуттями на основі аналізу класичних літературних творів. Ще Конфуцій говорив: «Жити – значить мати проблеми, вирішувати їх, значить рости інтелектуально». Вирішення проблем – це рух, незмінний супутник розвитку. Окрім цього, психологія ставить додаткові завдання: залучати до роботи з діагностичною метою, спостереження і в разі потреби корекції та сприяння налагодженню взаєморозуміння всіх сторін (учень-колектив-учитель). На уроках літератури піднімаються морально-етичні, соціальні, філософські, сімейні, побутові проблеми, статеве виховання тощо. Крім основних знань, уміння аналізувати, синтезувати, вдумливо читати, учні навчаються, у тому числі, й аналізувати, синтезувати, «приміряти на себе» ситуацію. У процесі вивчення програмного матеріалу з літератури, досить великий обсяг навчального матеріалу засвоюється на основі уяви. Тож ми використовуємо літературні твори для розвитку уяви. В одних випадках потрібно представляти проекцію предметів, сюжетних ліній, «приміряти» на себе образ героїв або змінювати наявний образ, виділяючи істотні його межі. В інших потрібно деталізувати образи, створені словесним описом. У підлітковому віці відбувається розширення тимчасової перспективи особистості. Підлітки люблять мріяти, «приміряти на себе» образи і вчинки улюблених героїв, представляти себе в екстремальних ситуаціях і героїчних справах. Ці мрії часто обмежуються наслідуванням зовнішньому вигляду героя. І це є механізм ідентифікації, вираження спрямованості особистості. Образи-ідеали змінюватимуть один одного, але викликані ними прагнення закріплюються, стають особистісним надбанням. Такий вид біоадекватного навчання активізує мислення, спрямовує особистість на творчий пошук істини в процесі навчальної діяльності, залучає її до пошукової діяльності, яка, по-перше, стимулює творчу діяльність, по-друге, сприяє засвоєнню осмислених знань на практиці, по-третє, створює умови для розвитку пізнавальних інтересів. Пошуководослідницька праця передбачає активну мовленнєво-мисленнєву діяльність учнів, посилення ступеня їхньої пізнавальної самостійності. Саме дослідницька діяльність допомагає закласти глибоку основу підготовки учнів, широко використовувати їхні
індивідуальні можливості, залучити їх до творчості через пошук шляхом розв’язання проблемних ситуацій. Метою ноосферної освіти є формування психологічного здоров’я дитини (стресостійкість, гармонія та духовність), мотивація екологічно здорового типу мислення, заснованого на свідомому сукупному володінні логічним (лівопівкульним) та образним (правопівкульним) мисленням. Саме двопівкульний тип мислення може дати людині цілісну картину світу. Інтеграція психології у процес вивчення зарубіжної літератури сприяє формуванню цілісного мислення учнів і на цій базі високої духовності, моральності, гармонійної особистості, яка здатна жити, мислити, працювати в гармонії із природою, собою, суспільством, бути стійкою в різних життєвих. Психологами давно доведено, що будь-хто засвоює найскладнішу інформацію набагато швидше, коли навчання відбувається в інтерактивній формі. Тоді можна одночасно з одержанням певної інформації обговорювати незрозумілі моменти, звертаючись за консультацією. Відомо, що існує так звана «піраміда пізнання», що засвідчує: чим вищий рівень участі учня у процесі пізнання, тим більше інформації і навичок ним засвоюється. Під час прослуховування навіть найбільш насиченої і глибокої лекції, читачі тексту чи переглядачі відеофільму він засвоює від 5 до 20 відсотків інформації (в найкращому разі). Використовуючи наочні засоби, вчитель може розраховувати на засвоєння учнями близько 30 відсотків інформації. Робота в групах, обговорення і дискусії, «мозкові штурми» забезпечують засвоєння близько 50 відсотків інформації. Вислуховуючи думки своїх товаришів з групи, учень обов'язково робить свої висновки, вчиться висловлюватися. Практичні форми роботи – рольові ігри, практичні заняття, самостійні дослідження, програвання ситуацій гарантують уже 70 відсотків засвоєння інформації. І найефективніший засіб (90 % засвоєння) – виступ учня у ролі того, хто навчає чи виступає: адже чим більше намагаєшся пояснити товаришу, тим краще запам’ятовуєш і розумієш сам. Найцінніше в даній методиці те, що всі наочні засоби, таблиці, схеми, ілюстрації створюються безпосередньо на уроці, на очах у учнів, що допомагає ефективніше використовувати їх у роботі.
Існує безліч різноманітних форм роботи, які можна застосовувати на уроці. Фантазія вчителя безмежна. Однак, плануючи уроки, він повинен пам'ятати, що основне його завдання – навчити своїх вихованців мислити, говорити, аналізувати і робити висновки, дарувати їм відчуття захищеності, унікальності та неповторності. Відомий педагог-музикант Г.Нейгауз вважав, що: «одне з головних завдань педагога – домогтися якомога швидше того, щоб бути непотрібним учню, усунути себе, вчасно зійти зі сцени, тобто причепити йому самостійність мислення, методів роботи, самопізнання й уміння досягти мети, а це називається зрілістю». Таким чином: •
Уроки, які включають у себе психологічну складову, допомагають бачити актуальні загальнолюдські проблеми, як от: взаємостосунки батьків і дітей, формування характеру, розвиток загальнолюдських моральних якостей, корекція поведінки тощо. Саме такі уроки сприяють налагодженню взаємодії між дітьми та батьками, формують у дітей потребу звертатися за порадою як до вчителів-філологів, так і до психолога, а в дорослих відчуття відповідальності за морально-етичне виховання дитини.
•
Інтегрований урок літератури та психології є оригінальною та ефективною формою навчання, що дозволяє представити матеріал за темою комплексно та різнопланово, сприяє формуванню в учнів цілісної картини світу.
•
Пізнавальна мотивація учнів стимулювалася за рахунок збудження уваги, здивування, цікавості, використання асоціативної пам'яті, розвитку уяви, емоцій, дискусій, уміння спілкуватися, аналізу подій, рефлексії, очікувань, оцінки своєї діяльності та діяльності товаришів, задоволення. За результатами опитувань батьків та учнів проведені уроки виправдали очікування
авторів та були ефективними. Аналіз проведених занять показав, що учні переглянули своє ставлення до вивчення предмета літератури, до розуміння важливості аналізу художніх творів. З`явилося бажання не тільки читати, а й розуміти природу героїв, їх вчинків. Результат: збільшилася кількість учнів, які читають. Діти почали читати класичну літературу, не тільки за програмою. З’явилася потреба аналізувати та робити висновки, які потім використовуються щодо аналізу своєї поведінки, вчинків, розуміння себе, власної особистості.
Список використаних джерел та літератури 1. Богосвятська А.І. Використання ІКТ (інформаційно-комунікативних технологій) у процесі викладання світової літератури /А.І. Богосвятська //Зарубіжна література в школах України. - 2012. - № 2. - С. 2-9. 2. Богосвятська А. І.Сучасні типи уроків світової літератури: пошук, натхнення, фантазія /А. І. Богосвятська // Зарубіжна література в школах України. - 2011. - № 10. - С. 37-41. 3. Богосвятська А.І. Біоадекватна (ноосферна) практика літературної освіти [уроки за біоадекватною технологією] /А.І. Богосвятська //Зарубіжна література в школах України. – 2012. – № 4. – С. 16-22. 4. Богосвятська, А.І. Імідж сучасного уроку світової літератури /А.І. Богосвятська //Зарубіжна література в школах України. – 2012. – № 1. – С. 16-21. 5. Богосвятська А.І. Методика ейдотехніки та її використання словесниками: [ейдотехніка
–
сукупність
прийомів
запам’ятовування]
А.І.
Богосвятська
//Зарубіжна література в школах України. – 2012. – № 5. – С. 32-36. 6. Богосвятська А.І. Особистий сайт учителя як його електронне портфоліо /А.І. Богосвятська //Зарубіжна література в школах України. – 2012. – № 6. – С. 42-46. 7. Богосвятська, А.І. Уроки-майстерні: технологія і практика /А.І. Богосвятська //Зарубіжна література в школах України. – 2012. – № 3. – С. 20-25.