О.Ф. Ільницький, вчитель інформатики навчально-виховного комплексу № 17 Компетентнісний підхід в процесі вивчення інформатики Розвиток сучасного суспільства нерозривно пов'язаний із системою освіти: саме у сфері освіти закладаються соціальні, психологічні, загальнокультурні та професійні передумови суспільного розвитку. У 21 столітті навчання, орієнтоване на учня, відрізняється від традиційного, в центрі якого стояв учитель, різними підходами до змісту освіти, методикою навчання, атмосферою у класі, оцінками та технологіями. Як допомогти учням розвинути навички необхідні для того, щоб стати успішними у 21 столітті? В даний час, конкурентоспроможність людини, на сучасному ринку праці, багато у чому залежить від його здатності опановувати нові технології, адаптуватися до інших умов праці. Тому провідна ідея сучасної освіти виражена у спробі пов'язати результуючу складову освіти з планованими результатами розвитку дитини. Так виникла ідея компетентнісного підходу. Розвиток компетентності — процес, який не переривається упродовж усього життя людини. Всередині компетентнісного підходу виділяються два базових поняття: «компетенція» і «компетентність». Компетенція — сукупність знань, умінь, навичок, способів діяльності, необхідних для якісної продуктивної діяльності. Компетентність — володіння людиною відповідною компетенцією. Компетентність — це готовність до виконання певних функцій, а компетентнісний підхід в освіті є не що інше, як цільова орієнтація навчального процесу на формування певних компетенцій. Коло компетентностей, яким слід вчити сьогоднішніх школярів, не визначено остаточно. За основу поняття «компетентна людина» взяті здатність людини брати на себе відповідальність при вирішенні проблем, навчатися протягом усього життя, проявляти самостійність у постановці завдань і їх вирішенні.
Вчителі інформатики на своїх уроках першими відчули необхідність впровадження компетентнісного підходу до навчання. Багато хто думає, що предмет інформатика — це просто робота з комп'ютером (гра, розвага і т.д.). Найчастіше учні думають, навіщо потрібна тема «Системи числення» або «Програмування», вони багатьом не знадобляться у житті. І дійсно, відповідно до поняттям компетентність, якщо випускник середньої школи після вивчення деякого шкільного курсу може застосовувати вироблені уміння та отримані знання, з даного предмету, у своєму житті, тобто вирішувати проблеми, то його можна вважати компетентним у цій галузі. Компетентнісний підхід дозволяє:
− узгодити цілі навчання, поставлені педагогами, з власними цілями учнів; − полегшити працю вчителя за рахунок поступового підвищення самостійності та відповідальності учнів у навчанні;
− розвантажити учнів не за рахунок механічного скорочення змісту, а за рахунок підвищення частки індивідуальної самоосвіти;
− не в теорії, а на практиці забезпечити єдність навчального та виховного процесів; − підготувати учнів до свідомого і відповідального навчання. Компетентності, які формуються на уроках інформатики в учнів, можуть бути перенесені на вивчення інших предметів з метою створення цілісного інформаційного простору знань учнів. В основу побудови особистісно-орієнтованої системи розвитку компетенцій учнів на уроках інформатики були покладені основні принципи, які сформулював О.Е. Лєбєдєв:
− здатність самостійно вирішувати проблеми на основі використання власного і соціального досвіду;
− дидактично представлений соціальний досвід вирішення проблем як основний зміст освіти. Головною метою вивчення інформатики можна виділити формування інформаційнокомунікаційної компетентності учнів. Інформаційно-комунікаційну компетентність можна розглядати як комплексне вміння самостійно
шукати,
відбирати
потрібну
інформацію,
аналізувати,
організовувати,
представляти, передавати її; моделювати та проектувати об'єкти і процеси, реалізовувати проекти, в тому числі у сфері індивідуальної та групової людської діяльності. Мета навчання в рамках компетентнісного підходу формується не у вигляді дій учителя, а як результат діяльності учнів, з точки зору його просування та розвитку в процесі засвоєння певного соціального досвіду.
Ключовою точкою у викладанні інформатики стає досвід діяльності дитини. Метод проектів як технологія компетентнісно-орієнтованої освіти передбачає продуктивну діяльність учнів, сприяє формуванню інформаційно-комунікаційної компетентності, а також компетентності, яку умовно можна назвати «здатність до діяльності». В процесі реалізації проекту в учнів формується готовність до оцінки, до дії і до рефлексії. Проектна діяльність, яка забезпечує формування інформаційно-комунікаційної компетентності, може бути представлена в декількох варіантах:
− «точкова» невеликі за тривалістю предметні проекти, що виконуються малими групами (наприклад, «Інформація в майбутньому», 6 клас, придумати пристрій для роботи з інформацією в майбутньому);
− організація проектів від предметного змісту курсу з їх продовження і розширенням на курсах за вибором, факультативних курсах, елективних курсах (наприклад, «Створення локальної мережі у школі» в 9 або 10 класі може бути представлена на елективному курсі «Інтернет»);
− організація тематичних проектів для класу або паралелі (наприклад, для 11 класу можна запропонувати скласти опитування вчителів, щодо виявлення найбільш розвинених учнів школи, а дані потім обробити в табличному редакторі Excel. Впровадження проектних форм роботи впливає на організаційні форми навчального процесу, зміна форм та методів оцінювання, а також формує здатність працювати з інформаційними джерелами, навичок працювати в групі, умінь спланувати діяльність, щодо досягнення результату. На уроках учні отримують можливість на практиці вчитися виконувати різні завдання за допомогою комп'ютера і досліджувати його можливості. Учні можуть не тільки використовувати комп'ютер для пошуку інформації в Інтернеті, а й навчитися малювати картинки (графіка), писати (робота з текстом), вирішувати математичні завдання (електронні таблиці), створювати презентації (мультимедіа). Критичне мислення, поряд з технологічною грамотністю і співробітництвом, є ключовим навиком. Також критичне мислення включає вміння вирішувати проблеми. Учні залучаються у безліч процесів, які допомагають їм розвинути і продемонструвати вміння вирішувати проблеми і мислити критично. Освоєння теми починається з навчальних завдань, спрямованих на формування узагальнених предметних умінь; також на формування інформаційної компетенції (здатності за допомогою інформаційних технологій самостійно шукати, аналізувати, відбирати необхідну інформацію).
Слід намагатися прищепити учням навички свідомого і раціонального використання комп'ютерних технологій у різних сферах людського життя, навчати їх працювати з готовими програмними засобами і створювати власні програмні продукти. Отже, чим принципово урок інформатики відрізняється від інших навчальних дисциплін? По-перше, наявністю спеціальних технічних засобів персонального комп'ютера, оргтехніки, мультимедійних пристроїв. По-друге, комп'ютерний клас організований особливим чином. Кожен учень має, з одного боку, індивідуальне робоче місце, а з іншого доступ до загальних ресурсів; відповіді біля дошки практикуються значно рідше, ніж на інших уроках, зате більше вітаються відповіді з місця; навіть візуальний контакт з учнями і викладачем будується трохи інакше, ніж на інших уроках. Це створює особливі умови для розвитку комунікативних компетентностей. По-третє, саме на уроках інформатики активна самостійна діяльність, створення власного, особистісно-значущого продукту може бути природним чином організована педагогом. По-четверте, навчальну дисципліну «Інформатика» відрізняє висока мотивація учнів. Таким чином, компетентнісний підхід робить головним учасником освітнього процесу саме учня, з його індивідуальними цілями і завданнями. Даний підхід дозволяє направити педагогічну діяльність на залучення учня в активну, усвідомлену діяльність, на розвиток інформаційних,
комунікативних,
навчально-пізнавальних
компетенцій
і
розвиток
особистісного потенціалу учня, формування самооцінки, самоконтролю учнів і рефлексії педагога, яка дозволяє домагатися кращих результатів в освітньому процесі.