Рухливі ігри для школярів 1 4 класів by Українська мова. Словникові слова. (робочий словничок)

ЮРІЙ ВІНЦЮК

РУХЛИВІ ІГРИ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ 1-4 КЛАСІВ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ 1

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ №17

Вінцюк Ю.О.

Рухливі ігри для школярів 1-4 класів Матеріали для вчителів молодших класів

м.Кам’янець-Подільський – 2016

Рецензент: 2

Стасюк І.І. – викладач кафедри спортивних ігор Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Вінцюк Ю.О. Рухливі ігри для школярів 1-4 класів. Матеріали для вчителів молодших класів /Ю.О.Вінцюк. – Кам’янець-Подільський, 2016. – 65 с.

У посібнику розкрито специфіку використання рухливих та народних рухливих ігор для дітей шкільного віку, визначено місце ігор у педагогічному процесі загальноосвітньої школи, охарактеризовано особливості методичного керівництва іграми для школярів. Вчителі молодших класів знайдуть у ньому рухливі та народні рухливі ігри, спрямовані на всебічне виховання дошкільників. Посібник «Рухливі ігри для школярів 1-4 класів» рекомендований вчителям молодших класів, вчителям з фізичної культури, батькам, студентам.

Вступ

Гра - необхідна складова здорового розвитку школяра, яка доступна кожному та тісно пов’язана із життям. Граючись, дитина пізнає світ, навчається спілкуватися з іншими, виконує дії, фантазує. Для дитини гра - це життя. Жива гра дає дитині можливість насолоджуватися вільним проявом своїх фізичних і духовних сил. В.О.Сухомлинський порівнював гру з «величезним світлим вікном, крізь яке в духовний світ дитини вливається живлющий потік уявлень, понять про навколишній світ». Кращі педагоги оцінюють рухливі та народні ігри як важливий фактор виховання дітей шкільного віку, підготовки їх до життя. За словами К.Д.Ушинського, у змісті гри є всі доступні форми навчання. Український письменник Г.Довженюк стверджує, що народні ігри - це історія народу, бо відображає соціальне життя кожної епохи. Граючись в народні ігри, діти ознайомлюються з традиціями свого народу, звичаями та обрядами, культурою і все це служить запорукою виховання національної самосвідомості. «Яка дитина в грі - писав Макаренко, - така з багатьох поглядів вона буде і в роботі, коли виросте». У системі фізичного виховання дітей шкільного віку значне місце посідають рухливі та народні рухливі ігри, які сприяють фізичному, розумовому, моральному та естетичному розвитку дитини. Саме правильно підібрані ігри і сприяють гармонійному розвитку організму школярів. Різноманітні рухи та ігрові дії дітей ефективно впливають на діяльність серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, збуджують апетит і сприяють міцному сну. Пропонований посібник розглядає систему рухливих та народних рухливих ігор для школярів 1-4 класів. Рухливі ігри та народні рухливі ігри - важливий засіб всебічного виховання дітей шкільного віку. Ігри задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду. За допомогою ігор у школярів закріплюються та вдосконалюються різноманітні вміння і навички з основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, рівноваги), розвиваються такі важливі фізичні якості, як швидкість, спритність, витривалість. Для розвитку швидкості проводяться ігри, які потребують негайної рухової реакції в обстановці, що швидко змінюється, ускладнених додатковими завданнями, а також ігри з подоланням певної відстані за найкоротший час («Біжіть до прапорця», «Квач з м’ячем», «Хто перший»). Для розвитку в школярів спритності використовують такі ігри: «Прокоти м’яч», «Серсо», «Снайпери». Розвивати силу окремих м’язів рук, ніг, і тулуба можна в іграх, які потребують короткочасного силового напруження («Хто далі кине торбину (м’яч)?», «З купинки на купинку», «Ведмідь і бджоли»). Значний вплив мають рухливі та народні рухливі ігри на виховання морально-вольових якостей. Свої дії учасники гри підпорядковують її правилам. Правила регулюють поведінку, сприяють вихованню свідомої дисципліни, 4

привчають відповідати за конкретні вчинки, розвивають почуття товариськості. У колективних іграх у школяра формується поняття про норми громадянської поведінки, виробляється організаційні навички, виховується прагнення до перемоги, сильна воля, стійкість, витримка. Спільний інтерес, викликаним грою, об’єднує дітей в дружний колектив. Ігри ефективно впливають на розумовий розвиток дитини, допомагають уточнити уявлення про довкілля, різні явища природи, поширюють кругозір. Під час ігрової діяльності у школярів створюються позитивні умови для розвитку уяви, сприймання, уточнення певних понять, творчої фантазії, пам’яті. У процесі гри діти обмірковують, що і як краще зробити, розмовляють між собою, підраховують кількість влучень в ціль. Усе це сприяє розвитку мови, швидкості, мислення та кмітливості. Чітке й швидке виконання рухів, погодженість дій під час гри, особливо коли вона проводиться під музику, формують естетичні почуття дітей, привчають їх помічати красу рухів. Різноманітні шикування та перешикування в коло, шеренгу, колону вимагають точності рухів, додержання правильної постави, уваги і сприяють розвитку почуття прекрасного. Однак рухлива та народна рухлива гра як засіб фізичного виховання корисна лише тоді, коли вчитель молодших класів обізнаний з анатомофізіологічними та психічними особливостями дошкільнят кожної вікової групи, з методикою проведення ігор, а також дбає про додержання відповідних санітарно-гігієнічних умов. Методичні рекомендації Проведення рухливих ігор З дітьми шкільного віку проводять два види рухливих ігор - сюжетні та несюжетні ігри. У шкільному віці несюжетні ігри частіше проводяться у вигляді змагання між двома, кількома учасниками або командами. Для них характерна конкретність рухових завдань відповідно до вікових особливостей і фізичної підготовки дітей. В основу сюжетних рухливих ігор покладено життєвий досвід дитини, її уявлення про довкілля (дії людей, тварин, птахів). Наприклад, з оповідей дорослих, телепередач, спостережень за довкіллям діти дізнаються про поведінку тварин і птахів (як стрибає зайчик, як він ховається від лисички, як дзьобає зернятко пташка), а потім під час гри відтворюють рухи, характерні для того чи іншого образу. Оптимальні умови для досягнення позитивних результатів у розвитку рухів школяра створюється за умови поєднання конкретних рухових завдань у формі сюжетних та несюжетних ігор, у процесі яких рухи, засвоєні раніше, вдосконалюються в різних умовах. 5

За ступенем фізичного навантаження ігри бувають великої, середньої і малої рухливості. Для ігор великої рухливості належать ті, у яких бере участь одночасно вся група дітей. Зміст цих ігор становлять інтенсивні рухи: стрибки, біг у поєднанні з метанням, подолання перешкод (прорізання в обруч, перестрибування через кубики). Характер гри середньої рухливості відносно спокійний (метання предметів у ціль, ходьба в поєднанні з іншими рухами: підлізання під дугу, переступання через предмети). Активно рухається лише частина учасників гри, а інші перебувають у статичному положенні і спостерігають за діями тих, хто грає. Рухи, що становлять зміст гри, виконуються в повільному темпі. Щоденно з дітьми 1-4 класів проводять не менше 5-6 рухливих ігор (під час перерв, прогулянок). Відповідальний момент у керівництві рухливими іграми - дозування фізичного навантаження (особливо іграх з бігом, ловінням, стрибками). Для регулювання фізичного навантаження під час гри застосовуються різні методичні прийоми: збільшення або зменшення кількості повторень гри, а також її тривалості; зменшення або збільшення кількості та складності перешкод; введення короткочасних пауз для відпочинку; уточнення або аналіз помилок дітей. Успіх гри значною мірою визначається правильною організацією дітей. Перед тим як пояснювати нову гру, слід повторити з дітьми найскладніші рухи. Важливий момент у керівництві грою - дозування рухів, особливо в іграх з бігом, лазінням, стрибками. Кількість повторень залежить від її змісту, але не повинна перевищувати 5-6 раз. Між повтореннями – короткі паузи для відпочинку. Дуже важливо регулювати навантаження в рухливих іграх взимку, коли одяг утруднює рухи. Потрібно стежити, щоб діти не перегрівалися і не перевтомлювалися. Загальна тривалість гри - 9-10 хв. Не слід давати більше двох ігор за один раз. Проведення народних рухливі ігор Багатющий ігровий матеріал, створений генієм народу для дітей, віддзеркалює своєрідність культури нації. Знання цього жанру фольклору одухотворяє дитину, розвиває її мову, сприяє кращому розумінню національного образу Західного регіону. Народні рухливі ігри спрямовані на умиротворення сил природи, на передавання знань, звичаїв, моралі. Сприяють розвитку в дитини національного асоціативного мислення, формують її характер. Засвоєння народних ігор - це засвоєння узагальненого соціального досвіду поведінки. В ігровій діяльності школяра розвиваються природні смаки, емоційні відчуття, навички спілкування з природою, риси національного характеру, такі 6

споконвічні чесноти, як працелюбність, пісенність, м’який гумор, воля та інтелект. Володіючи історичним досвідом народу, а це виявляється в тих чи інших іграх. Ми вшановуємо пам’ять предків, передаючи дітям успадковане їхніми дідусями, бабусями, батьками. Відтак народні ігри повинні заповнювати життя школярів у їхньому другому домі. Вчитель упродовж перебування дитини в школді має вдало, легко, принагідно і найдоступніше використовувати їх у спілкуванні з дітьми. В ігрових та хороводних піснях - слова, мелодія, міміка, танцювальні рухи й драматичні дії між собою тісно пов’язані. При першому ознайомленні з новою грою вчитель повинен намагатися передати дітям відчуття ритму, краси образу, барвистості мови. Хороший вчитель є і хорошим організатором, пропагандистом нових невідомих дітям ігор. Завданням народних рухливих ігор - дати дітям здоровий відпочинок і розвагу, сприяти їхній творчій діяльності і стимулювати розвиток позитивних якостей характеру. Важливе значення під час підготовки дітей до народної рухливої гри має набуття знань. Перед тим, як запропонувати школярам певну народну гру, досить важливо ознайомити дітей з походженням цієї гри, про те, як у неї грали в давнину, з атрибутами гри та її дійовими особами. Наприклад: перед грою «Горюдуб» можна розповісти дітям про давній народний звичай перед святом Івана Купала. Ігри можна проводити як у приміщенні, так і на відкритому повітрі; під час фізкультурних та музичних уроках; на ранках і вечорах розваг; на екскурсіях і прогулянках. Добір ігор Вчитель повинен знати багато цікавих ігор, щоб правильно підібрати їх до поставленого педагогічного завдання. Підбираючи рухливі та народні рухливі ігри вчитель має зважати на особливості і інтереси дітей своєї групи, на їх загальний кругозір, фізичну підготовленість, рухові вміння, місце гри в режимі дна, на зовнішні умови - сезонність, стан погоди, температуру повітря, площу майданчика та його обладнання. Ігри повинні бути доступні і зрозумілі дітям дошкільного віку. Якщо діти не досить уважні під час уроків, ігор, то вчитель ставить перед собою завдання навчити їх зосереджувати увагу. Для цього він підбирає такі ігри, як «Знайди собі пару», «Кольорові автомобілі». Якщо діти сутуляться, виставляють вперед плечі, живіт, не тримають рівно голову, тулуб, то вчитель ставить перед собою завдання виховати правильну осанку («Потяг»). Якщо не всі діти на початку року організовані і швидко збуджуються від рухів, то краще деякий час давати ігри малорухливі,спокійні, щоб привчати їх 7

спокійно гратися у колективі, потім - ігри з поділом дітей на групи. Для тих, хто не любить рухатися, треба підбирати ігри, де б діти проявляли активність, але не перевтомлювалися. Для всебічного виховання дітей і правильного фізичного їх розвитку ігри мусять бути з різними завданнями і видами рухів, відповідно до віку та інтересів дітей, причому слід уміло чергувати рухливі та народні рухливі ігри з малорухливими і спокійними. Добираючи ігри на прогулянку, треба враховувати і те, після яких саме уроків діти гратимуться. Після уроків з образотворчої діяльності, логікоматематичного розвитку, мовленнєвого розвитку, під час яких дітям доводиться сидіти і зосереджувати свою увагу, краще брати такі, наприклад, ігри: «Каруселі», «Горобчики», щоб можна було побігати, пострибати. Вчитель, знаючи, яке виховне і оздоровче значення має кожна гра, які рухливі навички у дітей удосконалюються під час тієї чи іншої гри, які моральні і вольові якості виховуються, закріплюються, безпомилково може підбирати потрібні ігри на певний відрізок часу. Підготовка до гри Вчитель, готуючись до рухливої гри, враховує, які потрібні умови, щоб діти довго не стояли, чекаючи початку, не відволікались і не втомлювались. Майданчик, де проводиться гра, має відповідати гігієнічним вимогам, захищений від вітрів деревами, обладнаний відповідно до сезону. В суху погоду майданчик за годину-дві до ігор підмітають, поливають, а взимку очищають від снігу. Якщо ігри проводяться в приміщені, то фрамуги відчиняють, щоб постійно було свіже повітря, підлогу витирають вологою ганчіркою. Вчитель ретельно готується до проведення гри: добре вивчає її зміст, запам’ятовує правила, потрібні вірші, пісні, щоб без помилок, проказати їх дітям. Адже вчитель - зразок для дітей. Отже, вчитель повинен сам бездоганно виконувати основні рухи, які він показуватиме і пояснювати дітям під час тієї чи іншої гри.

Рухливі ігри Ігри з ходьбою, бігом, рівновагою «Птахи і зозуля» Мета: удосконалювати навички бігу. Розвивати спритність і швидкість. Хід гри. На одному боці майданчика діти креслять невеликі кола. Це - «гнізда птахів». Одна дитина - «зозуля», вона стоїть осторонь і не має гнізда. На слова 8

вчителя «Птахи, полетіли!» діти вибігають з «гнізд» у різні сторони. «Зозуля» літає разом з ними. На слова «Птахи, додому!» всі біжать до своїх «гнізд», а «зозуля» намагається швидко зайняти яке-небудь «гніздо». Дитина, яка залишилася без місця, стає «зозулею». Вказівки до гри. Стежити, щоб діти бігали по всьому майданчику і не «літали» близько від «гнізд». «Гуси-лебеді» Мета: удосконалювати навички бігу на швидкість. Виховувати витримку, кмітливість та орієнтування в просторі. Хід гри. На одному боці майданчика намічають місце для «пташника», де живуть «гуси», а на протилежному - «поле», де вони пасуться. Між «полем» і «пташником» - місце для «вовка», «вовче лігво». Одну дитину обирають «вовком», він сидить у «лігві», а «гуси»- у «пташнику». Вчитель починає гру словами: «Гуси-лебеді, в поле!» Діти вибігають на майданчик, махають руками, як гуси крилами. Через деякий час вчитель кличе: «Гуси-лебеді, додому, сірий вовк під горою!» Діти зупиняються і хором запитують: «Що він там робить?» Вчитель відповідає: «Гусей скубе». «Яких?» знову запитують діти. «Сіреньких і біленьких. Тікайте швидше додому!» «Гуси» біжать у «пташник», а «вовк» вибігає з «лігва» і ловить їх. Спійманих відводить у «лігво». Після двох виходів «гусей» у поле обирають нового «вовка». Гра повторюється. Вказівки до гри. Гуси можуть вилітати в «поле» і повертатися до «пташника» тільки після слів вихователя. Спійманим вважається той, до кого доторкнувся «вовк». Після закінчення гри вчитель називає дітей, яких «вовк» жодного разу не спіймав. «Ми веселі діти» Мета: удосконалювати навички ритмічної ходьби та бігу. Виховувати рішучість та орієнтування в просторі. Хід гри. Діти шикуються в коло, тримаючись за руки. Одна дитина стає всередині кола - «ловець». Діти ходять по колу і проговорюють: Ми веселі дошкільнята, Любим бігати й гуляти, Ану, спробуй нас догнати. Раз, два, три - лови! На слово «Лови!» діти розбігаються по майданчику (залу), а «ловець» ловить їх. Якщо буде зловлено двох-трьох дітей (за умовою), гра закінчується. На слова вчителя «Усі в коло!» діти шикуються в коло, і гра продовжується з іншим «ловцем». 9

Вказівки до гри. Зловленим вважається той, до кого доторкнувся рукою «ловець». Спіймана дитина не може бути «ловцем». Якщо «ловець» довго не може нікого спіймати, його замінюють іншим. Якщо майданчик великий, на протилежних його боках слід накреслити по одній лінії. «Ловець» стає посередині. Діти шикуються в шеренгу на одному кінці майданчика і разом з вчителем кажуть: Ми веселі дошкільнята... Після слова «Лови!» діти перебігають на протилежний бік майданчика до другої лінії, а «ловець» їх ловить. Вчитель регулює біг з відпочинком, щоб не втомити дітей. «Чия ланка швидше збереться» Мета: удосконалювати навички ходьби та бігу. Виховувати увагу, пам’ять, організованість. Хід гри. Діти шикуються у дві колони проти вихователя. На умовний сигнал (свисток, змах прапорцем) або команду «Кроком руш!» діти ходять колонами один за одним або в своїй колоні перешиковуються у пари і ходять парами. На команду «Всі розійшлись!» вони розбігаються по всьому майданчику (залу). На команду вчителя «Стій!» усі зупиняються і заплющують очі. Вчитель міняє місце і каже: «Раз, два, три, швидко шикуйтесь у колони біля мене!» Виграє ланка (колона), яка швидше збереться. Гра повторюється. Вказівки до гри. На початку гри ведучими обирають активних дітей. Можна тримати в руках прапорці (червоний і зелений). Спочатку міняти тільки місце, де збираються діти, а потім і прапорці в руках. Після кількох повторень гру можна ускладнити. Дітей поділити на три-чотири підгрупи, дати їм різноколірні прапорці. На протилежному боці майданчика можна встановити на підставках 3-4 прапорці різного кольору. Кожна група шикується в колону по одному перед прапорцем свого кольору. За сигналом вчителя (свисток, удар у бубон) діти починають ходити та бігати по майданчику (залу). Після команди «На місця!» діти повертаються до свого прапорця і стають біля нього в колону. Вчитель називає, яка підгрупа швидше повернулась і вишикувалась у колону. Після 2-3 повторень вчитель дає команду «Стій!» Діти зупиняються і заплющують очі, а вчитель у цей час міняє місця, прапорців. Після команди «На місця!» діти розплющують очі і поспішають стати в колону проти свого прапорця. Виграють ті, хто першим став у колону. «Зроби фігуру» Мета: удосконалювати навички ходьби та бігу. Розвивати почуття рівноваги, витривалість. Хід гри. Діти стоять у колі, одна дитина (ведучий) усередині. Діти ходять по колу в різному темпі вправо, уліво та бігають. Дитина, яка всередині кола, 10

проголошує: «Стій! Раз, два, три, чотири, п’ять я іду вибирати!» Діти раптово зупиняються і кожні із них зображає той чи інший придуманий рух. Ведучий вибирає те, то йому найбільше сподобалось. Діти міняються місцями. Гра повторюється. Вказівки до гри. Діти можуть бігати, стрибати по всьому майданчику (залу), а на сигнал ведучого стають у ту чи іншу позу. Вчитель стежить, щоб вони не стояли тривалий час у нерухомій позі, особливо зігнуті або на одній нозі. «Каруселі» Мета: удосконалювати навички ходьби та бігу. Розвивати ритмічність рухів і спритність. Хід гри. Посередині майданчика (залу) вчитель кладе на землю зв’язаний у вигляді кола шнур. Це «карусель». Діти граються, ходять, бігають, підстрибують, танцюють. На сигнал вчителя «На каруселі!» діти піднімають шнур з землі і починають ритмічно ходити по колу, проговорюючи: Карусель спочатку тихо Завертілась нам на втіху. Потім все пішло кругом І бігом, бігом, бігом! Після слів «Бігом, бігом, бігом!» діти починають бігти. Коли вчитель дасть команду «Кругом!», вони па ходу швидко беруть шнур іншою рукою і біжать у протилежний бік. Потім вчитель проговорює: Тихше, тихше, не спішіть, Каруселі зупиніть! Раз-два, раз-два, Вже закінчилася гра! Рух «каруселі» поступово вповільнюється, а після останніх слів діти зупиняються. Вони разом кладуть їв мур на землю і розбігаються по майданчику (залу). Гра повторюється. «Квач» Мета: удосконалювати навички швидкого бігу. Розвивати швидкість і спритність. Хід гри. Діти стоять у різних кінцях майданчика. Одну дитину обирають квачем, їй дають кольорову стрічку, і вона стає посередині майданчика. На слово вчителя «Лови!» діти розбігаються, а квач намагається когось догнати (доторкнутися рукою). Той, до кого він доторкнувся, відходить убік. Гра закінчується, коли квач зловить трьох-чотирьох дітей (за домовленістю). Потім вчитель призначає квачем найспритнішу дитину, яку жодного разу не спіймали.

Вказівки до гри. Спійманим вважається той, до кого «квач» доторкнувся рукою; спійманий відходить убік. Якщо «квач» протягом 30-40 с не може нікого зловити, призначити іншу дитину. «Хто перший» Мета: удосконалювати навички швидкого бігу. Розвивати швидкість і спритність. Хід гри. На одному боці залу (майданчика) на стільцях кладуть 4-5 прапорців. На протилежному - виходять четверо-п’ятеро дітей і стають у шеренгу проти стільців. За командою вчителя «Раз, два, три - біжи!» діти біжать до свого прапорця, беруть його і піднімають, потім кладуть на місце. Виграє той, хто першим підняв прапорець (або інший предмет). Потім діти повертаються на свої місця, і виходить інша підгрупа. Гра закінчується, коли в ній візьмуть участь усі діти. Вказівки до гри. Відстань від стартової лінії до прапорців на майданчику в межах 15-20 м. Замість прапорців на стільці можна покласти кубики, брязкальця або булави. «Пастка» Мета: удосконалювати навички ходьби та бігу. Виховувати витриманість, кмітливість, чесність. Хід гри. Поділити дітей на дві неоднакові підгрупи. Менша утворює коло «мишоловку», а більша, яка зображає «мишей», розміщується за колом. Діти, які зображають «мишоловку», беруться за руки і починають ходити по колу вправо або вліво (за умовою), проговорюючи слова: Як ці миші надоїли, Розвелось багато їх. Все погризли, все поїли, Якби виловити їх! Бережіться, мишенята, Доберемось ми до вас! Мишоловку ми поставим, Переловимо всіх вас! На останні слова діти зупиняються і піднімають зчеплені руки. «Миші» в цей час починають швидко перебігати через «мишоловку» і вибігати з неї. На слово вчителя «Хлоп!» діти швидко опускають руки, і «мишоловка» закривається. Дітей, які не встигли вибігти з кола, вважають спійманими, і вони стають у коло. Коли «миші» будуть спіймані, гру починають знову. Для «мишоловки» вибирають дітей, які зображали «мишей».

Вказівки до гри. «Миші» перебігають тільки через середину кола, за колом їм бігати не дозволяється. Не можна також підлазити під закриту мишоловку (опущені руки) або розривати коло. «Карасі і щука» Мета: удосконалювати навички бігу. Розвивати швидкість і спритність. Хід гри. На протилежних боках майданчика накреслюють дві «затоки», де живуть «карасі». Відстань між «затоками» 15—20 м. «Щука» стає посередині майданчика — «річки». Усі діти — «карасі» стають у шеренгу на одному кінці майданчика. За командою вихователя «Раз, два, три — пливи!» усі «карасі» перепливають (біжать) у другу «затоку», а «щука» їх ловить. Повторюючи гру, вибирають іншу «щуку». Вказівки до гри. «Щука ловить карасів тільки в «річці», у «затоці» вона не має права ловити. Регулювати біг з відпочинком, Спіймані діти не можуть бути «щукою». «Хитра лисиця» Мета: удосконалювати навички бігу, Виховання спостережливості та витримки. Хід гри. Діти стоять у колі пліч-о-пліч, заклавши руки за спину. Вчитель проходить за колом і непомітно доторкується до кого-небудь з них. Дитина, до якої доторкнувся вихователь, стає «хитрою лисицю». Вчитель пропонує комунебудь з дітей уважно подивитися на своїх товаришів, пошукати очима «хитру лисицю». Якщо дитина відразу не знайде, діти всі разом запитують: «Хитра лисиця, де ти?» і пильно стежать за обличчям кожного, чи не викаже себе «хитра лисиця». Після трьох запитань лисиця відповідає: «Я тут!» і вбігає в коло, а діти швидко розбігаються по майданчику (залу). «Лисиця» їх ловить (торкається рукою). Коли буде спіймано двоє-троє дітей, гра кінчається. При повторенні гри вибирають іншу «Лисицю». Вказівки до гри. Якщо «лисиця» викаже себе раніше, ніж її запитають, вибирають іншу. Можна поставити дітей у коло на відстані кроку. Коли вчитель обходить коло, діти заплющують очі. Якщо «лисиця» не може протягом 1-1,6 хв спіймати жодну дитину, назначають іншу. «Шпаки» Мета: удосконалювати навички бігу. Виховувати увагу, вчити швидко орієнтуватися в просторі. Хід гри. На одному боці майданчика накреслені кружечки (діаметр І м)-«шпаківні». Усі діти - «шпаки», кількість їх непарна, а в «шпаківню» можуть залітати тільки двоє «шпаків». На слова вчителя «Шпаки летять!» діти, наслідуючи політ шпаків, бігають по майданчику в різних напрямах. На слова 13

«Шпаки прилетіли!» вони біжать до «шпаківень». Вважається, що дитина, яка спізнилася зайняти місце в «шпаківні», програє. Коли всі діти стануть у кружечки, вчитель говорить: «Шпаки полетіли». Діти знову бігають, а за сигналом займають місце у будь-якому кружечку. Програє той, хто спізнився. Гра повторюється кілька разів. Вказівки до гри. Якщо дітей у групі непарне число, у грі бере участь вчитель. Нагадувати, щоб діти бігали якнайдалі від «шпаківень». «Знайди собі пару» Мета: удосконалювати навички ходьби й бігу. Виховувати увагу та вміння орієнтуватись у просторі. Хід гри. Діти стають парами, хто з ким хоче. На умовний сигнал вчителя (удари в бубон, свисток) діти розходяться або розбігаються по залу (майданчику). За другим сигналом - два удари в бубон або слова «Знайди собі пару!» діти стають парами і під удари в бубон йдуть по залу (майданчику). Потім на умовний сигнал знову розбігаються врозтіч і на слова «Знайди свою пару» знову поспішають стати парами - так, як стояли раніше. Тому, хто довго шукає пару, діти проговорюють: «Олю, Олю (називають ім’я дитини), поспішай, швидше пару вибирай!» Гра повторюється. Вказівки до гри. Діти стають парами і розбігаються тільки за сигналом. При кожному повторенні гри пари міняються. Стежити, щоб діти використовували всю площу залу (майданчика), не штовхалися й швидко ставали парами. «У ведмедя у бору» Мета: удосконалювати навички бігу. Розвивати спритність і швидкість. Хід гри. Обирають ведучого - «ведмедя». Для нього на одному боці майданчика креслять коло - «барліг». На протилежному - «будиночок» дітей. Вчитель промовляє: У ведмедя у бору Гриби, ягоди беру. (2 рази) Діти йдуть до лісу і збирають гриби, ягоди (присі-дають і торкаються обома руками підлоги, підводяться), підходять до «ведмежого барлога». Вчитель продовжує: А ведмідь сидить І на нас ричить. Після цих слів «ведмідь» тихо ворушиться, потягується і з ричанням встає. Діти тікають у свій «будиночок», а «ведмідь» біжить за ними і ловить. Гра повторюється з новим «ведмедем». Вказівки до гри. Стежити, щоб діти ближче підходили до «ведмедя», не лякалися його. У кінці гри визначити найспритніших дітей і «ведмедя», який 14

ловив швидше за інших. Дітей, яких було спіймано, на роль «ведмедя» не обирають. «Мак» Мета: удосконалювати навички ходьби на місці. Виховувати увагу і пам’ять. Хід гри. Діти стоять у колі пліч-о-пліч. Одна дитина всередині - це «городник». Вчитель співає: Ой на горі мак. Під горою так. Діти беруться за руки і, ступаючи назад, збільшують коло на ширину відведених у сторони рук. На слова: Мак, мак, маківочки, Золотії голівочки діти роблять крок на місці і виконують мах руками вперед назад. На слова: Станьте ви так, Як на горі мак діти присідають і показують руками, який виріс мак (простягають руки вперед). Діти, стоячи, запитують: Городнику, городнику, Чи полив ти мак? «Городник» відповідає: «Полив». На приспів: Мак, маки, маківочки, Золотії голівочки діти роблять крок на місці, розмахуючи руками вперед і назад, а «городник» у цей час ходить у середині кола і удає, що поливає мак. На слова: Станьте ви так, Як на горі мак діти, стоячи, показують, як виріс мак (піднімають руки в сторони на рівень плечей, долоні повертають угору, пальці трохи згинають, показують, яка квітка в маку). На приспів: Мак, маки, маківочки, Золотії голівочки діти опускають руки і роблять крок на місці, розмахуючи руками вперед і назад. Потім питають: Городнику, городнику. Чи поспів мак? «Городник» відповідає: «Поспів». 15

Діти повторюють пісню спочатку, дрібним кроком звужують коло, беруться за руки й повільно піднімають їх угору. На слова «Станьте ви так» показують, яка спіла головка в маку. Вказівки до гри. Стежити, щоб діти робили рухи всі разом. Після кількох повторень гри замість кроку па місці діти ходять по колу. «Кольорові автомобілі» Мета: удосконалювати навички ходьби та бігу врозтіч. Виховання уваги та вміння розпізнавати кольори. Хід гри. Діти стоять перед лінією, накресленою на землі з одного боку майданчика (шнуром, покладеним на підлогу в залі). У кожного з них кружечок або кольоровий обруч (за вибором). Вчитель стоїть обличчям до дітей, у руках тримає три кольорових прапорці. Піднімає один з них. Діти - «автомобілі», у яких кружечки того самого кольору, бігають по майданчику (залу). Коли вчитель опускає прапорець, «автомобілі» зупиняються. На слова «Автомобілі повертаються» діти їдуть у «гараж» (на свої місця). Потім вчитель піднімає прапорець іншого кольору, і гра повторюється. Коли вчитель піднімає три прапорці, тоді всі «автомобілі» виїжджають з «гаражів». Вказівки до гри. Виїжджати з гаража можна тільки за сигналом: на піднятий прапорець свого кольору. Зоровий сигнал на початку гри можна поєднати з мовним: «Автомобілі стали» (прапорці опускаються). «Про Катрусю і цапка» Мета: удосконалювати навички ходьби. Виховувати увагу і пам’ять. Хід гри. Діти стоять у колі, обличчям усередину, і тримаються за руки. Одна дитина - Катруся, друга - «цапок». Вони стоять за колом. Під пісню вчителя: Вийшла Катя погуляти в зелений садок, А за нею по садочку тупотить цапок. Наставляє свої ріжки цапеня руде. Повертає на доріжку, де Катруся йде діти рухаються по колу наліво, а Катруся і «цапок» - направо. Після останніх слів вони зупиняються. У коло входять Катруся і «цапок». «Цапок» наставляє «ріжки» на Катрусю (піднімає долоні рук до голови). Діти, стоячи в колі, співають: Ти рогатий, бородатий, Утікай, цапок. Ми Катрусеньку маленьку Просимо в танок. Діти вклоняються Катрусі й правою рукою запрошують її на танок. Усі танцюють. Гра повторюється з новими дійовими особами. 16

Вказівки до гри. Діти ходять по колу за вказівкою вчителя. Коли Катруся і «цапок» входять у коло, діти піднімають руки. «Пташки і кіт» Мета: удосконалювати павички ходьби та бігу. Виховувати спостережливість та кмітливість. Хід гри. Діти - «пташки» стоять у великому колі. Посередині кола на стільчику сидить «кіт» і удає, що спить. Вчитель проговорює: Білий котик спить на лаві Серед нашого двора. Прилетіли пташенята. Та як крикнуть раптом... Діти, узявшись за руки і ступаючи дрібним повільним ритмічним кроком, разом з вчителем звужують коло, зупиняються пліч-о-пліч. Вони дружно проговорюють: «Кра!» «Кіт» прокидається і кричить «Няв!» Діти-«пташки» тікають у різні сторони, а «кіт» ловить їх. Гра повторюється з іншим «котом». Вказівки до гри. «Кіт» не розплющує очей, поки не почує слово «кра». Спійманими вважати тих, до кого «кіт» доторкнувся рукою. Дитина, яку спіймали, не може бути котом (щоб діти навмисно не піддавались) . «Іменинний пиріг» Мета: удосконалювати павички ходьби по колу. Виховувати пам’ять та увагу. Хід гри. Діти стоять у великому колі, одна дитина (іменин) - усередині. На слова вчителя: Принесли у дитсадок Іменинний пиріжок діти ходять по колу. Ось такий вузенький (руки підняти вперед, долоні одна проти одної), Ось такий низенький (присідають, руки відводять уперед долонями вниз), Ось такий завдовжки (піднімаються - руки розводять у сторони). Вчитель і діти звертаються до іменинника, проговорюючи: Таню, ти часу не гай, Кого хочеш вибирай. Дитина в колі відповідає: Я люблю, звичайно, всіх, Але Валю більш за всіх. Валя виходить у коло. 17

Вчитель проговорює: Дуже весело у нас, Потанцюєм кілька раз. Діти, стоячи на місці і поклавши руки на пояс, виконують танок. Вказівки до гри. Діти ходять по колу вправо та вліво — за вказівкою вчителя. Рухи виконують усі разом відповідно до слів вчителя. «Пастух і стадо» Мета: удосконалювати навички ходьби та бігу врозтіч. Виховувати увагу та орієнтування у просторі. Хід гри. Усі діти зображають стадо (корів, телят, овець). Обирають «пастуха» і дають йому рожок і кнут (мотузок). Вчитель проговорює: Рано-вранці пастушок Грає гучно у рожок. А корівки в лад йому, Замучали: му-му-му. На слово «рожок» пастух вимовляє: «Тру-ру-ру». Після слів «му-му-му» корівки мукають. «Пастух» виганяє стадо з кошари па луг. «Корівки» ходять по лугу і шукають травичку, телята та вівці бігають, стрибають. Через 1-1,5 хвилини «пастух» заганяє стадо в кошару. Вказівки до гри. Сюжет гри можна змінювати, уводячи до неї «вовка», який ховається за кущами. Коли з’являється «вовк», «корівки», «телята» й «вівці» швидко тікають у кошару, а «пастух» намагається відігнати його від стада.

«Качечка» Мета: удосконалювати навички ходьби по колу. Виховувати увагу, пам’ять, учити виконувати рухи під музику. Хід гри. Діти стоять у колі, тримаючись за руки. «Качечка»- за колом. Вчитель співає; Ду-ду-ду-ду, дудочка, Ду-ду-ду-ду-ду! Ой заграла дудочка У нашому саду. Діти йдуть в один бік, а «качечка з каченятами» - у протилежний. Вчитель: Аж пливе білесенька Качка по воді. Хто це так гарнесенько 18

Грає на дуді? Діти зупиняються. Двоє з них утворюють ворота. «Качечка з каченятами» входить у коло, «пливуть» одне за одним, наче загрібають лапками воду. Діти грають у дудочку (у кулачки). «Качка з каченятами» продовжують плавати. Вчитель: Стала з каченятами Качка танцювати, Крильцями і лапками Воду колихати. Діти в колі повільно виконують махи зчепленими руками, зображаючи коливання води. «Каченята» танцюють, кружляють то в один, то в другий бік, повільно розмахуючи руками (крильцями). Потім діти знову грають у дудочку: Ду-ду-ду-ду, дудочка, Ду-ду-ду-ду-ду! Ой, хороша дудочка У нашому саду. Діти зупиняються, «ворота» відчиняються (діти піднімають руки), «качка з каченятами» виходить з кола на «бережок». Гра повторюється з новою «качкою і каченятами». Вказівки до гри. Усі рухи виконують відповідно до слів пісні. «Прапорці» Мета: удосконалювати навички ходьби по колу в різному темпі. Виховувати чемність, організованість. Хід гри. Діти стоять у колі, тримаючись за руки. Усередині кола стоїть дитина з прапорцями в руках. Вчитель проговорює: До нас Галя прийшла, Прапорці принесла. Кому дать, кому дать, Прапорці передать? Діти ходять по колу вправо, а дитина з прапорцями — уліво. На останні слова всі зупиняються. Дитина піднімає прапорці вгору і вільно розмахує ними. Вчитель посилає другу дитину всередину кола. Усі діти проговорюють разом з вчителем: Петю, в коло рушай, Прапорці діставай, Прапорці діставай, Догори піднімай! Визначена дитина йде всередину кола, піднімає руки і бере прапорці за держальця. Діти міняються місцями, і гра повторюється. Вказівки до гри. Вчитель пропонує, щоб діти виконували ходьбу по колу, не наштовхуючись один на одного. Коли гра закінчиться, можна дати завдання всім 19

підняти руки і помахати кистями рук па слова «Прапорці (червоні, сипі) догори піднімемо!» «Метелики» Мета: вчити дітей бгати урозтіч, присідати. Виховувати швидко орієнтувати в просторі, увагу, вміння рухами відповідати на слова вчителя. Хід гри. Діти - «метелики» стоять на краю майданчика, де хто хоче. Під музику або слова вчителя «Метелики, метелики в садок полетіли» діти відводять руки в сторони, бігають урозтіч, обминаючи один одного. Вчитель продовжує: «На квіточку біленьку всі тихенько присіли». Діти присідають біля квіток названого кольору. На сигнал вчителя «у-у-у», який означає завивання вітру, бурі, метелики тікають на край майданчика. Гра повторюється на слова «Метелики, метелики в поле полетіли». Вчитель щоразу відзначає дітей, які легко й тихо бігали та присідали. Правила гри. На сигнал «у-у-у» - утікати на край майданчика. Присідати лише біля названої квітки. Вказівки до гри. В кінці року, замість бігу, вчитель подає вправу на перестрибування з ноги на ногу. Як ускладнення в гру вводять підвищення лаву.

Ігри з повзанням і лазінням «Ведмідь і бджоли» Мета: удосконалювати навички підлізати під шнур і лазити по гімнастичній стінці. Виховувати увагу, кмітливість. Xід гри. Дітей поділити на дві нерівні підгрупи. Менша підгрупа (приблизно одна третина) - «ведмеді», решта бджоли». «Бджоли» розміщуються недалеко під гімнастичної стінки, перед натягнутим шнуром - «вуликом». Частина «бджіл» вилазить на гімнастичну стінку. Па відстані 3-5 м від гімнастичної стінки накреслено коло - «ліс», де живуть «ведмеді в барлозі». На протилежному боці - «поле, луки». На слова вчителя: Бджоли вулик залишають, В луг квітучий поспішають «бджоли» злазять з гімнастичної стінки, інші підлазять під натягнутий шнур (па висоті 50-60 см). На слова: 20

Полетіли по медок, Полетіли до квіток «бджоли» летять па «луки», у «поле» за визначену лінію. Вчитель, звертаючись до «ведмедів», проговорює: А ведмеді у садок В улик лізуть по медок. «Ведмеді» вилазять зі свого «барлога», йдуть до «вулика» і вилазять на гімнастичну стінку (на висоту 1,5-2 м). Па слова вчителя «Бджоли!» «ведмеді» поспішають до свого «барлога», «бджоли» із дзижчанням повертаються, Одна група «бджіл» на гімнастичній стінці відганяє «ведмедів», а друга вилазить на стінку. При повторенні гри діти міняються ролями. Вчитель називає найспритніших дітей, які швидко і правильно вилазили на гімнастичну стінку і злазили з неї, швидко бігали. Вказівки до гри. «Бджоли» не ловлять «ведмедів», а тільки торкаються їх. Ужалені «ведмеді» залишаються в «барлозі». Уважно стежити за дітьми, які вилазять і злазять з гімнастичної стінки. Дітям забороняється зіскакувати зі щаблів стінки. «Хто швидше до прапорця» Мета: удосконалювати навички бігу й підлізання під дугу. Розвивати швидкість і спритність. Хід гри. Дітей розподіляють на три-чотири колони - команди (з однаковою кількістю дітей). Вони стають проти стільців, де покладено по прапорцю. Стільці поставлено па відстані 6-10 м від стартової лінії. На шляху до прапорців поставлено дуги. За командою вчителя «Раз, два, три - біжи!» діти, які стоять першими в колонах, біжать, підлазять під дугою, підбігають до прапорців, піднімають їх угору, потім кладуть па місце і повертаються в кінець колони. На наступну команду «Біжи!» біжать другі, треті, четверті і т. д. Гра закінчується, коли в ній візьмуть участь усі діти. Вказівки до гри. Бігти зі стартової лінії можна лише після команди «Біжи!». Після кількох повторень можна замість дуг поставити обручі, що прив’язані до стояків або стільців. Діти пролізають в обруч. «Курочка і горошинки» Мета: удосконалювати навички бігу та підлізання. Розвивати швидкість і спритність. Хід гри. Обирають двох «курочок» і трьох- чотирьох «горошинок». Інші діти стають у коло, взявшись за руки. На сигнал вчителя «Горошинки покотились!» «горошинки» розбігаються, вбігають у коло, підлізаючи під руки дітей, і вільно вибігають з нього. «Курчата» намагаються спіймати «горошинки». Гра 21

закінчується, коли переловлять всі «горошинки». її повторюють з новими «курочками» і «горошинками». Вказівки до гри. Діти в колі не затримують «горошинок» і «курочок», коли вони біжать. Якщо «курочка» довго не може спіймати «горошинку», гру припиняють. «Не дзвони» Мета: удосконалювати навички підлізати під шнур. Розвивати спритність та увагу. Хід гри. На двох стояках на висоті 50-60 см натягнуто шнур, до якого підвішено дзвоник або брязкальце. За шнуром (на відстані 2-3 м) покладено різні іграшки, по одній на дитину: м’яч, обручі, кубики, прапорці тощо. Діти по п’ять-шість чоловік підходять до шнура і підлізають під нього так, щоб не зачепити дзвіночка або брязкальця. Потім плескають у долоні над головою. Кожний вибирає собі іграшку. Вказівки до гри. При кожному повторенні гри пропонувати змінювати спосіб підлізання (правим і лівим боком, грудьми вперед). Після кількох повторень гри завдання можна ускладнити: після підлізання під шнур діти проходять по дошці, яку покладено на підлогу; виконують 3-4 стрибки на обох ногах, просуваючись до іграшок. «Діти і вовк» Мета: удосконалювати вміння лазити по гімнастичній стінці та бігати з підстрибуванням. Виховувати увагу, витриманість. Хід гри. На одному боці залу (майданчика) перед накресленою лінією стоять діти. На протилежному боці, за деревом (стільцем або стовпчиком) сидить «вовк». Вчитель декламує: Діти в лісі гуляють, Ходять, бігають, стрибають, (2 - 3 рази) Комариків відганяють. Діти розходяться, бігають, а на слова «Комариків відганяють» підстрибують, плескають у долоні над головою, ніби відганяють комариків. Вчитель продовжує: Діти, поспішайте, Вовк за деревом,Тікайте! Діти біжать за лінію, деякі вилазять на гімнастичну стінку (парканчик) або стають на гімнастичні лави (колоду), а «вовк» ловить їх. Гра повторюється з іншим ведучим («вовком»). 22

Вказівки до гри. Діти мають ходити, бігати в різних напрямах, не наштовхуватися один на одного, а також підходити ближче до «вовка». Замість слів «Комариків відганяють» можна сказати: «Гриби, ягоди збирають» або «Горішки з дерев зривають». На ці слова діти виконують знайомі вправи. «Переліт птахів» Мета: удосконалювати вміння лазити по гімнастичній стінці. Розвивати спритність і швидкість. Хід гри. Вчитель домовляється з дітьми, що зал (майданчик) - це «море», а «пароплав»- гімнастична стінка, лава або колода. Діти - «пташки» перелітають через «море» (бігають у різних напрямах, виконують рухи, наслідуючи пташок). На звук у-у-у, що означає завивання бурі, «пташки» рятуються (вилазять на гімнастичну стійку, стають на лаву, колоду). Коли буря вщухне, «пташки» знову починають літати. Вказівки до гри. Стежити, щоб, піднімаючись на гімнастичну стінку, діти не пропускали щаблів, не наштовхувались один на одного і нагадувати про це. «Кошенята і щенята» Мета: удосконалювати вміння лазити по гімнастичній стінці та перелізати через гімнастичну лаву. Розвивати швидкість і спритність. Хід гри. Поділити дітей на дві підгрупи. Одна з них - «кошенята», друга «щенята». «Кошенята» містяться з одного боку залу, біля гімнастичної стінки, «щенята» - з другого, за гімнастичними лавами («будками») . За сигналом вчителя «кошенята» бігають по залу, ходять на носках, підстрибують. На слово вчителя «Кошенята» вони відповідають: «Мяу!» У відповідь на це «щенята» гавкають, перелазять через лави і починають бігти за «кошенятами», які швидко влізають на гімнастичну стінку. «Щенята» повертаються на свої місця, перелазять через лаву. При повторенні гри діти міняються ролями. Вказівки до гри. Діти виконують перелізання через гімнастичну лаву довільним способом. Нагадувати, щоб під час лазіння по гімнастичній стінці діти не пропускали щаблів. «Кролики» Мета: удосконалювати вміння пролізати в обруч, підлізати під дугу та стрибати на обох ногах. Виховувати увагу, орієнтування в просторі. Хід гри. «Кролики» стоять по двоє-троє в «клітках» (обруч, прив’язаний до стояка або дуга). На іншому боці залу (майданчика) - стілець («будинок сторожа»). «Сторож» (дитина) проговорює: Швидко дверці в клітках відкриваю, 23

Кроликів на зелений лужок випускаю. «Кролики» відразу пролізають крізь обручі або підлазять під дуги, починають бігати і стрибати. Через деякий час після слів «сторожа» кролики, в клітку!», діти біжать на свої місця, пролізають крізь обруч або підлазять під дугу і відпочивають, доки «сторож» знову не випустить їх па лужок. Вказівки до гри. Діти виконують пролізання в обруч та підлізання під дугу правим або лівим боком. Рухи «кроликів» можуть бути різні: присідання (рвуть моркву), стрибки, біг та ін.

Ігри з киданням та ловінням «Мисливці і зайці» Мета: удосконалювати навички стрибків і метання в ціль на обох ногах. Розвивати спритність, швидкість та орієнтування в просторі. Хід гри. Вибирають одного або двох «мисливців», які стають з одного боку майданчика, решта дітей - «зайці». Вони сидять у своїх «нірках», розташованих з протилежного боку майданчика. «Мисливці» обходять майданчик і удають, що шукають «зайців», потім ідуть па свої місця, ховаються за «деревами» (стільцями), На слова вчителя: Зайчик плиг-скок, плиг-скок У зелений лісок «зайці» виходять на майданчик і стрибають. На слово «Мисливець!» «зайці» тікають до своїх «нірок», один з «мисливців» цілиться м’ячем їм під ноги і в кого влучить, того забирає із собою. «Зайці» знову виходять у ліс і «мисливець» ще раз полює на них, але кидає м’яч другою рукою. При повторенні гри обирають нових «мисливців». Вказівки до гри. Стежити, щоб «мисливець» кидав м’яч як правою, так і лівою рукою. «Мисливці» кидають м’яч тільки під ноги «зайцям». М’яч піднімає той, хто його кинув. «Влучно цілься» Мета: удосконалювати навички метання в ціль. Розвивати окомір і спритність. Хід гри. Перешикувати дітей у три колони (команди). На відстані 3-3,5 м перед кожною командою покласти па землю обруч. Діти по черзі кидають торбинки з піском (правою і лівою рукою), намагаючись влучити в обруч. Якщо дитина попаде в ціль, її команді зараховується очко. Перемагає команда, у якій діти наберуть найбільшу кількість очок. Вказівки до гри. Стежити, щоб діти приймали правильне вихідне положення, кидали мішечки з піском з-за спини через плече правою і лівою рукою. 24

«Серсо» Мета: удосконалювати навички метання в ціль. Розвивати окомір і спритність. Хід гри. Діти стоять на майданчику в дві рівні шеренги, один проти одного. Відстань між шеренгами З-4 м. У кожної дитини в руках серсо. На умовний сигнал діти з першої шеренги кидають кільця другій шерензі. Друга шеренга ловить кільця. Коли всі кільця накинуто, підраховують спіймані кільця. Після цього діти міняються ролями, друга шеренга кидає, а перша ловить. Виграє шеренга, яка більше спіймала кілець. Вказівки до гри. Під час кидання кільця паличку тримати правою рукою за держальце, тонкий кінець її - трохи косо донизу ліворуч. Кільце тримати в лівій руці двома пальцями. Надіти кільце на кінець палички. Потім підняти руки вгору, натягуючи лівою рукою кільце, поки паличка трохи не зігнеться, і пускати кільце. Діти кидають кільця вперед так, щоб вони в повітрі не крутилися, а падали плазом па землю. «Не давай м’яч» Мета: удосконалювати навички кидання та ловіння м’яча. Розвивати спритність і швидкість. Хід гри. Діти стають у коло на відстані витягнутих у сторони рук. Ведучий стає в центрі. За сигналом вчителя діти прокочують м’яч один одному, а ведучий, бігаючи по колу, намагається перехопити його (спіймати). Якщо це вдається, то в центрі стає дитина, яка останньою прокочувала м’яч. Виграють ті, які жодного разу не були ведучими. Вказівки до гри. М’яч прокочувати по землі обома руками. Ведучий має право зупиняти його тільки руками. Перехоплювати м’яч лише тоді, коли він котиться по землі. Вибивати з рук гравців не дозволяється. «Кільцекид» Мета: удосконалювати навички метання в ціль. Розвивати спритність та окомір. Хід гри. Палицю (довжиною 70-80 см) встромляють у землю або закріплюють на підставці. З відстані 4-5 кроків діти по черзі намагаються накинути на неї кільця (діаметр 15-20 см). Якщо діти змагаються між собою, то кожний з них кидає по 4-5 кілець. Виграє той, хто накине на палицю більше кілець. Вказівки до гри. Кільце кидати однією рукою. Відстань до палиці можна поступово збільшувати. Іноді гру проводять як змагання між командами. «Лови, кидай, падати не давай!»

Мета: удосконалювати вміння кидати та ловити м’яч. Виховувати увагу та спостережливість. Xід гри. Діти стоять у колі, вихователь - у центрі з великим м’ячем. Він кидає м’яч то одній, то другій дитині. Діти ловлять м’яч і знову кидають вихователеві, який в цей час промовляє: «Лови, кидай, падати не давай!» Через деякий час педагог промовляє: «Стрибайте до мене, як м’ячики!» Діти стрибають на обох ногах, наближаючись до вчителя. Він піднімає м’яч над головою і промовляє: «Тікайте від м’яча!» Діти тікають, а вчитель кидає м’яч об землю, ловить його, і гра повторюється. Вказівки до гри. Діти ловлять м’яч обома руками, не притискуючи до грудей, і кидають вчителеві обома руками від грудей. Назвати дітей, які правильно кидають і ловлять м’яч. «М’яч через сітку (мотузок)» Мета: удосконалювати вміння кидати та ловити м’яч. Розвивати швидкість і спритність. Хід гри. По п’ять-шість дітей стають по обидва боки сітки або мотузка, натягнутого на висоті 130 - 150 см. Вони перекидають великі м’ячі один одному через сітку. Дитина, спіймавши м’яч, перекидає його у зворотному напрямі своєму партнерові. На чиїй стороні м’яч більше падав на землю, той і програв. Вказівки до гри. М’яч передається обома руками від грудей або зверху. Ловлять м’яч обома руками. Помилкою вважається, якщо м’яч торкнувся сітки (мотузка) або землі. «Збий булаву» Мета: удосконалювати вміння прокочувати м’яч обома руками знизу. Розвивати спритність та окомір. Хід гри. Підгрупа дітей (шість-вісім чол.) стають у шеренгу вздовж риски, яку накреслено на землі. Кожний з них тримає м’яч (діаметром 10-12 см). На відстані 3-4 м від риски поставлено 6—8 булав. За командою вчителя «Почали!» діти прокочують м’ячі по підлозі обома руками, намагаючись збити булаву. Гра повторюється з іншою підгрупою. Вказівки до гри. Пропонувати енергійно прокочувати м’яч і називати тих, хто влучив у булаву. Відстань до булави можна поступово збільшувати. «Школа м’яча» Мета: удосконалювати вміння кидати та ловити м’яч. Розвивати спритність та окомір. Хід гри. Кожна дитина має м’яч (діаметром 12-15 см) і виконує з ним слідуючі вправи: 26

1.М’яч угору. Підкидає м’яч і ловить обома руками (5-6 раз). Підкидає м’яч угору, плеще в долоні і ловить м’яч обома руками (5-6 раз). 2. М’яч об землю. Кидає сильно м’яч об землю, щоб вій підскочив і ловить його обома руками. Підкидає м’яч угору і ловить обома руками після того, як піп відскочить від землі (6-8 раз). 3.М’яч об стінку. Кидає м’яч об стінку і ловить його обома руками після відскоку. Кидає м’яч об стінку, плескає в долоні і ловить його. Кидає м’яч об стійку і ловить його обома руками після відскоку від землі (8-10 раз). Вказівки до гри. Можна застосовувати маленький м’яч, який кидають то правою, то лівою рукою, а ловлять обома руками. «Кеглі» Мета: удосконалювати вміння прокочувати кулі однією рукою. Розвивати окомір і влучність. Хід гри. Кеглі (дерев’яні або пластмасові) розставляють на рівному майданчику за 15-20 см одна від одної у 2-3 ряди по 3-4 штуки. На відстані 3-3,5 м від кеглів проводять лінію. Діти по черзі з кулькою в руках стають на визначену лінію і сильним поштовхом котять кульку по рівній доріжці, намагаючись збити кеглі. Якщо вдається збити кеглю, дитина котить кулю вдруге, але вже лівою рукою; потім передає гравцеві. Виграє дитина, яка збила найбільшу кількість кеглів. Вказівки до гри. Кулю прокочувати, не виходячи за лінію. Той, хто прокочував кулю, ставить на місце збиті кеглі і підбирає кулі. Відстань до кеглів можна поступово збільшувати.

Ігри зі стрибками «Зайці і вовк» Мета: удосконалювати навички стрибків на обох ногах і швидкого бігу. Розвивати увагу та спритність. Хід гри. На одному кінці майданчика (залу) «ліс», 3 дітей вибрати «вовка», який ховається за деревом (стільцем). Решта дітей - «зайчики» стоять на протилежному боці майданчика за лінією. Вчитель каже: Ось зайчики сіренькі По лісу стрибають! Діти бігають по всьому майданчику (залу) та стрибають. За дерева, кущики заглядають, Чи не йде вовк. Діти наслідують рухи «зайчиків». Знову бігають, стрибають, 27

Втомилися і сплять, Тільки вушка із замету стирчать. Діти присідають, удають, ніби сплять. Зайчики, поспішайте. Вовк за деревом,— тікайте! «Зайчики» прокидаються і тікають, а «вовк» ловить їх. Вибирають іншого «вовка», і гра повторюється. Вказівки до гри. Стежити, щоб «зайці» стрибали легко, на обох ногах, бігали по всьому майданчику (залу), не наштовхуючись один на одного. «Вовк» може ловити дітей тільки до лінії. «Лисиця в курнику» Мета: удосконалювати навички стрибка в глибину і швидкого бігу. Розвивати спритність і кмітливість. Хід гри. На одному боці майданчика (залу) за лінією ставлять гімнастичні лави (заввишки 20 см). Це - «курник». На протилежному - намічають нору для «лисиці». Середина - «подвір’я». Вибирають «лисицю», решта - «кури». Вони ходять по «подвір’ю, шукають собі їжу». На слова вчителя «Лисиця прийшла!» «курчата» тікають до «курника», ховаються від «лисиці» й злітають па «сідало» (стають на лаву). «Лисиця» ловить «курчат». Гра закінчується, коли «лисиця» спіймає одну чи дві «курки» (доторкнеться до них рукою). Вказівки до гри. «Курчата» тікають лише після сигналу вчителя. «Лисиця» не ловить «курчат» за лінією. Коли діти добре засвоять правила гри, можна вибирати півника, який кукурікатиме, побачивши, що «лисиця» виходить зі своєї нори. Якщо дітей небагато, замість лав можна використати гімнастичну стінку. «Зайчик сірий умивається» Мета: удосконалювати навички стрибка на обох йогах, просуваючись уперед. Виховувати увагу та вміння виконувати рухи відповідно до тексту. Хід гри. Діти стають у коло, одна дитина - «зайчик». Він стає всередину кола. Діти, які стоять у колі, разом з вихователем проговорюють: Зайчик сірий умивається, Видно, в гості він збирається, Вимив носик, вимив хвостик, Вимив вухо, Витер сухо! «Зайчик» виконує рухи відповідно до тексту (миє і витирає ніс, вуха, хвіст). Потім стрибає на обох ногах - іде в гості до будь-кого з дітей, і той стає «зайчиком». Гра закінчується, коли зміниться 4-5 зайчиків.

Вказівки до гри. «Зайчик» виконує рухи відповідно до тексту: стрибає на обох ногах, просуваючись уперед до одного з дітей. Діти можуть стояти у колі, сидіти на стільчиках або на килимі (у залі, кімнаті). «Жабки і журавлі» Мета: удосконалювати павички стрибка на обох ногах і швидкого бігу. Виховувати увагу, кмітливість. Хід гри. Розділити дітей на дві однакові підгрупи. Одна з них - «жабки», друга «журавлі». На слова вчителя: Жабки-квакушки по бережку гуляють, Різних комариків, мошок збирають. «Жабки» стрибають на обох ногах, плескаючи руками над головою. Вчитель продовжує: А голодні журавлі З неба поглядають, Довгими дзьобами Здобичу шукають. Діти-«журавлі» бігають по майданчику (залу), піднімаючи та опускаючи руки, наче крила. Вчитель: Жабки-квакушки, Журавлі сідають, У болото швидко ховайтесь, Під каміння добре заривайтесь! «Журавлі» наздоганяють «жаб». При повторенні гри діти міняються ролями. Виграє та підгрупа дітей, яка більше зловить «жабок». Вказівки до гри. Спійманим вважається той, до кого доторкнеться «журавель». Можна намалювати коло - «болото» (діаметром 4-5 м). У «болоті» «жабок» не ловлять. «Горобчики» Мета: удосконалювати навички стрибка на обох ногах, просуваючись уперед. Виховувати увагу та вміння швидко знаходити своє місце. Хід гри. «Горобчики» сидять на стільцях («гніздечках») і удають, що сплять. Вчитель: У гніздечках горобці живуть, І рано-рано всі встають, Дітям спати не дають. 29

«Горобчики» розплющують очі і голосно проговорюють: «Чик-чирик-чикчирик». На слова «Усі горобчики весело стрибають» діти встають і виконують стрибки на обох ногах, просуваючись уперед. На слова вчителя: Весело літають, Зернятка збирають, Стрибати більше не схотіли, У гніздечка швидко полетіли «горобчики» поспішають до «гніздечок» і сідають. Вчитель називає дітей, які легко стрибали і першими повернулися на свої місця. Вказівки до гри. Перед початком гри показати, як треба легко стрибати на обох ногах; виконувати рухи руками, як горобчики крилами. Нагадувати, щоб діти використовували всю площу майданчика (залу), не наштовхувались один на одного. «Не замочи ніг» Мета: удосконалювати навички стрибка в довжину з місця. Виховувати увагу і розвивати спритність. Хід гри. Посередині залу (майданчика) покладено дві паралельні мотузки на відстані 4-5 м одна від одної. Між ними - «болото». По «болоту» розкидані па відстані одного кроку маленькі обручі або кружечки з картону - «купини». Дітей поділити на три- чотири підгрупи. Кожна з них по черзі перескакує по «купинах» па протилежний бік «болота». Виграє підгрупа, у якій ніхто жодного разу не замочив ніг, тобто не оступився. Вказівки до гри. Кожна підгрупа починає перестрибувати болото за сигналом вчителя. Замість кружечків можна покласти дерев’яні кубики (заввишки 10-15 см). «Подзвони в брязкальця!» Мета: удосконалювати навички стрибати вгору поштовхом обох ніг. Розвивати спритність та окомір. Хід гри. Між двома стояками прикріпити шнур на 10-15 вище від піднятих угору рук дитини. До шнура прив’язати брязкальця (5-6) на певній відстані одне від одного. Вчитель викликає п’ятеро - шестеро дітей, які стають навпроти брязкалець і за сигналом «раз» виконують стрибок вгору поштовхом обох ніг, намагаючись дістати брязкальця. Потім повертаються на свої місця. Вчитель називає дітей, які за один раз подзвонили у брязкальце, тобто доторкнулися до нього обома руками. Вказівки до гри. Підказати, щоб під час стрибка діти виконували енергійний мах обома руками вгору. Дитина може виконати кілька стрибків (3-4), поки не доторкнеться до брязкальця. 30

Ігри на орієнтування в просторі «Знайди, де заховано» Мета: виховувати спостережливість, витримку, орієнтування в просторі. Хід гри. Діти стоять у шерензі на одному боці майданчика (залу). Вчитель показує дітям брязкальце, м’ячик або кубик і говорить, що він його заховає. Діти повертаються до стінки і заплющують очі. Вчитель ховає предмет, після чого промовляє: «Можна шукати!» Діти розплющують очі і починають шукати предмет. Той, хто першим його знайде, має право ховати предмет. Вказівки до гри. Шукати предмет можна тільки після сигналу вчителя. Якщо діти довго не можуть знайти предмет, підійти до місця, де його заховано, і запропонувати пошукати в цьому місці. «Знайди і промовчи» Мета: виховувати витримку, спостережливість, орієнтування в просторі. Хід гри. Діти стоять на одному боці майданчика (залу). Вчитель пропонує їм повернутися спиною й заплющити очі. У цей час він ховає прапорець. За сигналом вчителя «Можна шукати!» діти розплющують очі й починають шукати прапорець. Той, хто побачить його, підходить до вчителя і тихенько каже йому про це, потім повертається на своє місце. Гра продовжується, поки всі діти не знайдуть прапорець. Вказівки до гри. Спостерігати за тим, щоб діти не підглядали, коли ховають прапорець. Той, хто підглядає - не бере участі у грі. Прапорець можна замінити кубиком, брязкальцем або м’ячиком. «Хто вийшов» Мета: виховувати зорову пам’ять, витримку, чесність. Хід гри. Діти сидять на стільцях півколом. Вчитель викликає одного з них і пропонує йому запам’ятати четверо-п’ятеро дітей, які сидять поруч, а потім вийти з кімнати або повернутися спиною. Одна дитина, за вказівкою вчителя, ховається. Вчитель пропонує: «Відгадай, хто вийшов». Якщо дитина відгадала, то вибирає будь-кого замість себе, і гра повторюється. Якщо не відгадає, вона знову виходить з кімнати, а дитина, яка ховалася, сідає на своє місце. Відгадувач, повернувшись у кімнату, називає на ім’я дитину, що ховалася і сіла на своє місце. Гра повторюється. Вказівки до гри. Дитина, яка відгадує, повертається в кімнату на слово вчителя «Відгадай!» Стежити, щоб діти не підказували. 31

«Відгадай по голосу» Мета: виховувати увагу та витриманість. Хід гри. Діти стоять або сидять по колу. Одна дитина стає або сідає на стілець у центрі кола, заплющує очі і відгадує голос. Вчитель, не називаючи імені дитини, вказує рукою на будь-кого з дітей, які сидять за спиною дитини, яка відгадує. Той, на кого вказали, встає і голосно називає ім’я дитини, яка сидить усередині кола. Якщо голос відгадано, дитина розплющує очі, і вони міняються місцями. Якщо ні,- вчитель пропонує йому не розплющувати очей, а ще раз послухати, хто називає його ім’я. Називати може та сама дитина або інша, за вказівкою вчителя. Після того як зміняться двоє-троє дітей, вчитель пропонує всім побігати по залу (майданчику). За сигналом вчителя «Шикуйтесь у коло!» діти займають свої місця. Вказівки до гри. Відгадувач не розплющує очей доти, поки не вгадає, хто покликав. Діти повинні додержувати повної тиші. «У лісочку на горбочку» Мета: удосконалювати навички ходьби по колу. Виховувати увагу та чесність. Хід гри. Діти стоять у колі, одна дитина сидить усередині на стільці, заплющивши очі. На слова вчителя: У лісочку на горбочку Спить Катруся в холодочку, Ми тихенько підійдем, Сон Катрусі збережем діти ходять по колу вліво або вправо (за умовою), а на останні слова йдуть до Катрусі пліч-о-пліч, зупиняються. Одна дитина, визначена вчителем, підходить до Катрусі і проговорює: Катрусю, прокидайся, У хоровод збирайся. Усі діти: «Відгадай, хто покликав». Якщо дитина відгадає, вони міняються місцями. Гра повторюється. Вказівки до гри. Стежити, щоб дитина, яка сидить у колі, не розплющувала очей, поки не відгадає, хто її покликав.

Народні ігри Ходьба, біг, рівновага «Третій зайвий» Хід гри. У цій грі бігають всього лише дві людини, решта по двоє стоять один за одним і утворюють коло. Гравець, який тікає від суперника навколо кола, може в будь-який момент забігти в нього і встати попереду однієї з пар. Тоді задній гравець пари, перед яком він встав (третій зайвий), стає тим, кого доганяють. Якщо все ж гравця наздогнали і осалили, учасники міняються ролями. «Хустинка» Хід гри. Діти сідають кружка. Одна дитина бігає поза колом з хустинкою, кладе її одному з гравців за спиною. Ця дитина повинна вгадати, взяти хустинку й бігти за тією, яка кинула хустинку. Якщо дожене - ведучий сідає у коло. Гра повторюється. Примітка. Бути уважним, стежити за хустинкою. Якщо дитина не догнала ведучого, його обирають з гурту за лічилкою. «Ми - дзвіночки»

Хід гри. Із тих, хто бажає гратися, обирається «дзвіночок» Решта гравців, узявшись за руки, стають довкола нього. «Дзвіночок» грудьми з розгону або, налягаючи на руки будь-яких двох сусідніх гравців, вагою власного тіла намагається розірвати «ланцюг», що оточує його. Розірвавши, він тікає, а інші учасники гри ловлять його. Той, хто спіймає, стає «дзвіночком». Якщо ж гравців набереться лише троє, то двоє з них стають один проти одного і міцно беруться за руки. Третій намагається розчепити їх, налягаючи на руки грудьми. Якщо «замки» не витримують і розриваються, то один із гравців тікає, а «дзвіночок» ловить його. Потім вони беруться за руки, утворюючи нове зчеплення, а гравець, який залишився на місце, намагається розірвати його. «Довгоносий журавель» Хід гри. Діти утворюють коло, посередині якого стоїть одна дитина. Це журавель. Під пісню вчителя - на слова: Унадився журавель, журавель До бабусиних конопель, конопель Діти, взявшись за руки, ходять по колу. Дитина, наслідуючи журавля, ходить всередині кола на носках, високо піднімає прямі ноги. На приспів: Такий, такий журавель, Такий, такий довгоносий. Такий, такий журавель, Такий, такий довгоносий, Конопельку поїдає Дитина, що стоїть у колі, махає руками, як крилами, зупиняється і присідає, ніби їсть коноплі. На приспів коло зупиняється, діти тупають ногами, показують, який довгоногий та довгоносий журавель і як він поїдає коноплі (присідають). На слова: А я того журавля уловлю, Сіттю крила обів’ю, обів’ю Діти підводяться, роблять кілька кроків до центра й на слово «уловлю» різко нахиляються, ніби ловлять, а журавель, помахуючи крилами, перелітає з однієї частини кола в другу. На приспів роблять ті самі рухи, які описано раніше. На приспів: Щоб ти більше не літав, не літав, Конопельки не щипав, не щипав Журавель літає в колі, а діти, стоячи на місці, приплескують і притупують. На приспів повторюються ті самі дії, що й раніше. Після закінчення пісні всі кажуть: «Киш», плещуть у долоні і злегка нахиляються до журавля, ніби женуть його, а журавель вилітає з кола. Правила гри. Наприкінці пісні випустити журавля з кола і стояти не оглядаючись. Дитина, біля якої журавель присяде, виконуватиме цю роль наступного разу. 34

Вказівка до гри. Рухи тут подаються умовні, можна придумати й інші рухи, які відображають зміст пісні. «Хто перший» Хід гри. На одному боці залу (майданчика) на стільцях кладуть 4-5 прапорців. На протилежному - виходять четверо-п’ятеро дітей і стають у шеренгу проти стільців. За командою вчителя «Раз, два, три - біжи!» діти біжать до свого прапорця, беруть його і піднімають, потім кладуть на місце. Виграє той, хто першим підняв прапорець. Потім діти повертаються на свої місця, і виходить інша підгрупа. Гра закінчується, коли в ній візьмуть участь усі діти. Вказівки до гри. Відстань від стартової лінії до прапорців на майданчику в межах 15-20 м. Замість прапорців на стільці можна покласти кубики, брязкальця або булави. «Огірочки» Хід гри. Діти беруться за руки, витягуються в одну лінію. Передні завертаються до задніх, ніби в'ються. Двоє останніх піднімають вгору руки, а всі проходять попід руками, співаючи: Ой вийтеся, огірочки, Та в зелені пуп'яночки, Грай, жучку, грай, Тут тобі край. Ходить жучок по жучині, А жучина по деревині. Грай, жучку, грай, Тут тобі край. Дайте, хлопці, околота, Повезем жучка до болота. Грай, жучку, грай, Тут тобі край. Жучок плаче у болоті. Дівки скачуть у золоті. Грай, жучку, грай, Тут тобі край. Чи ти, жучку, писка не маєш, Що ти, жучку, різко не граєш? Грай, жучку, грай, Тут тобі край. «Варена риба 35

Хід гри. Кілька дітей,об’єднавшись у коло, грають у гру. Швидко рухаючись, діти приспівують: Вареної риби Держімося міцно: Як хто увірветься, Тому не минеться Гра продовжується доти, поки хтось із дітей не одірветься з кола. «Птахи і зозуля» Хід гри. На одному боці майданчика діти креслять невеликі кола. Це – «гнізда птахів». Одна дитина - «зозуля», вона стоїть осторонь і не має гнізда. На слова вчителя: «Птахи, полетіли!» - діти вибігають з кіл. На слова : «Птахи, додому!» всі біжать до своїх гнізд, а зозуля намагається швидко зайняти яке-небудь коло. Дитина, що залишилась без місця, стає зозулею. Примітка. Стежити, щоб діти бігали по всьому майданчику, а не трималися ближче до гнізд. «Шевчик» Хід гри. Дійові особи - майстер-швець, помічник майстра (три особи), шевчики (всі діти). Діти (шевчики) стоять у розірваному колі, посеред кола - стільчик, на якому миска з водою; біля стільчика стоїть майстер-швець, навколо стільчика - три помічники. Діти гуртом співають: А чи бачив ти, як шевчик Шкіру в воді мочить? Усі шевчики нахиляються і ритмічно піднімають й опускають праву руку, затиснуту в кулачок, ніби вмочують у воду шкіру, перевертаючи її на обидва боки. Майстер так само мочить шкіру в мисочці. А чи бачив ти, як шевчик Шкіру натягає? Шевчики прикладають ліву руку до правого коліна, наче тримають шкіру, а правою, затиснутою в кулак, ритмічно рухають від коліна до землі. Майстер, натягуючи шкіру, ставить ліву ногу на стілець. А чи бачив ти, як шевчик Черевички шиє? Стуливши пальці обох рук, ніби між великим та вказівним пальцями знаходиться дратва, шевчики в ритмі пісні то з'єднують руки перед собою, то розводять їх у сторони. А чи бачив ти, як шевчик Гвіздки забиває? 36

Шевчики припадають на праве коліно і ритмічно стукають по лівому коліну правим кулачком, ніби молоточком. Майстер може поставити лівий кулачок на спинку стільчика й стукотіти правим кулачком по лівому. А чи бачив ти, як шевчик Гвіздки розчищає? Шевчики прикладають ліву долоню до грудей і в ритмі пісні рухають по ній правою, розчищаючи «гвіздки». А чи бачив ти, як шевчик Черевички чистить? Шевчики піднімають ліву ногу, зігнуту в коліні, прикладають до коліна долоню лівої руки і ритмічно потирають по ній правою рукою, наче щіткою. Майстер ставить ліву ногу на стільчик і чистить черевики. А чи бачив ти, як шевчик У свято танцює? Шевчики танцюють. Роботу закінчили, то й радісне свято настало. Слова приспіву розігруються так. На слово «ой» діти легко б'ють по землі лівою ногою, а праву, зігнуту в коліні, піднімають вгору. На слово «брате» в тому самому положенні легко підскакують на лівій нозі, одночасно плетучи лівою рукою нижче зігнутого коліна правої ноги (плескач). Наступний такт виконується тими самими рухами, тільки починають уже з правої ноги і плещуть правою долонею. Якщо шевчики танцюють кожний на своєму місці, майстер-швець з помічниками виконують плескач, кружляючи один за одним навколо стільчика. «Коти та миші» Хід гри. Дітлахи беруться за руки й стають у коло («танок»), а двоє: «кіт» (хлопець) і «миша» (дівчина) - усередині. Коли «танок» піднімає руки вгору, «миша» тікає від «кота». А коли «кіт» намагається проскочити за «мишею»- руки опускають. А до нори, миша, до нори. А до золотої комори. Мишка у нірку, А котик за ніжку. - Ходи сюди А що ж то за мишка Не втече: А що ж то за котик, Не дожене. Мишка у нірку, А котик за ніжку; - Ходи сюди, ходи сюди. Якщо «котові» вдається спіймати «мишку», - міняються ролями. 37

«Карасі та щука» Хід гри. На протилежних кінцях майданчика проводять лінії - це «дім карасів». Ведучий «щука» - стає всередині майданчика, гравці «карасі» розташовуються в одному з домів. За сигналом вчителя «Раз, два, три!» карасі перебігають до протилежного дому. Щука намагається піймати їх. Ті, кого «заквапили», відходять убік, а потім, коли їх 4-6, вони беруться за руки, утворюючи ланцюг - «невід». Щука стає за неводом. Тепер карасі обов'язково пробігають через невід. Коли ланцюг розгортається, він замикається в коло – «корзину», і тепер карасі повинні пробігти через коло. Потім стають у дві шеренги обличчям один до одного - «верша». Перемагає той, кого піймають останнім. «Хитра лисиця» Хід гри. Діти стоять у колі пліч-о-пліч, заклавши руки за спину. Вчитель проходить за колом і непомітно доторкується до кого-небудь з них. Дитина, до якої торкнувся вихователь, стає «хитрою лисицею». Вчитель пропонує комунебудь з дітей уважно подивитись на своїх товаришів, пошукати очима «хитру лисицю». Якщо дитина відразу не знайде, діти всі разом запитують: «Хитра лисиця, де ти?» і пильно стежать за обличчям кожного чи не викаже себе «хитра лисиця». Після трьох запитань лисиця відповідає: «Я тут!» і вбігає в коло, а діти швидко розбігаються по майданчику (залу). «Лисиця» їх ловить (торкається рукою). Коли буде спіймано двоє-троє дітей, гра кінчається. При повторенні гри вибирають іншу «лисицю». Вказівка до гри: Якщо «лисиця» викаже себе раніше, ніж її запитають» вибирають іншу. Можна поставити дітей у коло на відстані кроку. Коли вихователь обходить коло, діти заплющують очі. Якщо «лисиця» не може протягом 1-1,5 хв. спіймати жодну дитину, назначають іншу. «А ми просо сіяли» Хід гри. Дівчаток і хлопчиків розподіляється на дві групи, що стають у два ряди (один проти одного), взявшись за руки. Перший ряд наближається до другого і співає: «А ми просо сіяли, сіяли». Повторюючи ці слова вдруге - відступає назад (надалі кожен рядок пісні повторюється двічі). Після того як одна з команд викликала дівчинку, та має роз’єднати руки. Якщо їй вдасться це зробити, вона забирає з команди одного гравця. Коли ж ні, то залишається в «полоні». Гра продовжується. А ми просо сіяли, сіяли. А ми просо витопчем, витопчем. А чим же вам витоптать, витоптать? 38

А ми коні випустим, випустим. А ми коні займемо, займемо. А ми коні викупим, викупим. А чим же вам викупить, викупить? А ми дамо сто гривень, сто гривень. Нам не треба й тисячі, і тисячі. А чого ж вам потрібно, потрібно? А нам треба дівчинка, дівчинка. А котра ж вам дівчинка, дівчинка? А нам треба Ганнуся, Ганнуся. Відчиняйте ворота, ворота. В нашім полку прибуло, прибуло. А в нашім вибуло, вибуло. В нашім полку скачеться, скачеться. А у нашім плачеться, плачеться. В нашім полку меду п’ють, меду п’ють. А у нашім сльози ллють, сльози ллють. «На баштані»

Хід гри. Діти-гравці обирають сторожа лічилкою: Гоп, гоп, кавун. Малайди-драйди, кавун. Мацики-брики, не спіши, Наш баштан стережи! Сторож ходить по баштану, береже свій урожай, радіє, що багато вродило кавунів та динь. У цей час школярі ховаються неподалік від баштану за кущами, спостерігаючи за дідом. Стомившись, той іде відпочити в холодок. Діти біжать на баштан зі словами: Крадем, крадем кавуни, Нема діда вдома, Поїхав по дрова. Дрова погоріли, Діда вовки з'їли! Вони удають, ніби рвуть кавуни, їдять їх. Сторож помічає дітей, кидається їх ловити. Кого він спіймав - той стає ведучим - сторожем. «Перепілка» Хід гри. Діти беруться за руки і роблять коло, посередині стоїть дівчинка – «перепілка». Всі співають: А в перепілки да головка болить, Тут була, тут була перепілочка, 39

Тут була, тут була краснопірочка. "Перепілка" держиться за голову. А в перепілки да очиці болять. Тут була, тут була перепілочка, Тут була, тут була краснопірочка. «Перепілка» береться за очі. А в перепілки підошви болять, Тут була, тут була перепілочка, Тут була, тут була краснопірочка. «Перепілка» ударяє себе по підошвах. А в перепілки да животик болить, Тут була, тут була перепілочка, Тут була, тут була краснопірочка. «Перепілка» держиться за живіт. А в перепілки да ушиці болять. Тут була, тут була перепілочка, Тут була, тут була краснопірочка. «Перепілка» держиться за вухо. А в перепілки да умер мужичок, Тут була, тут була перепілочка, Тут була, тут була краснопірочка. «Перепілка» плаче А в перепілки да ожив мужичок. Тут була, тут була краснопірочка. «Перепілка» танцює. Ти, перепілко, не корись, не корись, Старшому, меншому поклонись, поклонись. Куди хоч, перескоч, тільки трави не толоч. «Перепілка» кланяється комусь з кола, i той стає перепілкою. «Каруселі» Хід гри. По середині майданчика вихователь кладе на землю зв’язаний шнур у вигляді кола. Це - «карусель». Діти граються на майданчику, ходять, бігають, танцюють. На сигнал вчителя «На каруселі!» діти підбігають до шнура, беруться за нього (за умовою) правою або лівою рукою, піднімають шнур з землі і починають ритмічно ходити колом, проказуючи: Закрутились каруселі Все кругом, кругом, кругом, А ми - діточки веселі Все бігом, бігом, бігом!

На слова «Все бігом, бігом, бігом!» діти починають бігати. На слова вчителя «Повернулись» діти на ходу міняють руки і повертаються а протилежний бік. Далі вчитель проказує: Тихше, тихше, не спішіть, Каруселі зупиніть! Раз - два, раз - два, Вже закінчилася гра. Зменшуючи поступово темп ходьби, діти зупиняються. Всі разом кладуть шнур на землю і розбігаються по майданчику. Гра повторюється. Правила гри. По колу ходити ритмічно, бігти легко. Повертатися на ходу підскоком на слово «Повернулись» або «Раз». Вказівки до гри. Проводячи гру, вихователь разом з дітьми проробляє всі рухи відповідно до тексту. Згодом дітей модна поділити на 3-4 групи за зростом: дати три або чотири каруселі. Замість шнура можна покласти в різних місцях майданчика обручі діаметром 1 м (маленькі каруселі). Діти беруться за обручі, як за шнур, і бігають. «Залізний ключ» Хід гри. Гравці стоять в крузі. Лічилкою вибирають вовка. Всі обступають вовка і беруться за руки. Вовк старається чим скоріше вирватися з круга, налягаючи грудьми, поки не розчепить чиїхось рук. Коли йому це вдасться зробити, втікає до наперед визначеної границі, а діти стараються його зловити. Той, хто доторкнеться вовка перед границею, стає вовком. Якщо, вовк втече за границю, іншого вовка обирають лічилкою. Не можна пролазити попід зчеплені руки, розчіпати їх руками, ловити вовка за межею. «Птахи» Хід гри. Діти вибирають собі назву будь-якого птаха і сідають на відкритому місці. Гравець підходить до них і каже: Дайте мені голуба. Той, хто називається «голубом», устає і біжить, а цей його доганяє. Як «голуб» не встигне сісти на своє місце і його спіймають, то стає на місце того, котрий ловив, а той сідає, - і так гру продовжують, поки не втомляться. «Дід» Запрошується хлопець, що гратиме роль «діда». На відстані 10м від хатинки «діда» - стоять гравці, які починають його дражнити: Іде, іде, дід, дід, Несе, несе міх, міх, Ось такий дідище, 41

Ось такий старище, Ось такий окатий, Ось такий вусатий, Такий бородатий, Ось такий плечистий Тьху його нечистий! Після цих слів діти розбігаються, а «дід» повинен догнати кого-небудь. Потім на його роль можна запросити когось іншого, і гра починається спочатку.

«Мак» Хід гри. Побравшись за руки, діти стають у коло. В середину сідає одна дівчинка, навколо неї ходять і співають: Ой на горі мак, Під горою так; Маки ж мої, маківочки, Золотії голівочки, Станьте ви так, Як на горі мак! Проспівавши раз, питають у дівчинки: «Козачок, чи виорав ти мачок?». Дівчинка одмовляє: «Виорав». Тоді знову ходять навколо і співають те саме. Питають знову: «Козачок, чи посіяв мачок?» - «Посіяв» Знову співають. «Козачок, чи посходив мачок?» - «Посходив». Співають. «Козачок, чи пора полоть мачок?» - «Пора». Співають. «Козачок, чи цвіте мачок?» - «Цвіте». Співають. «Козачок, чи поспів мачок?» - «Поспів». Співають. «Козачок, чи пора брать мачок?» - «Пора». Тоді усі гуртом кидаються, трусять ту дівчинку, в вуха турчать; дівчинка пручається, поки не розірве чиїхось рук і не втече з кола. «Коза» Хід гри. Вовк десь за кущами. Коза зганяє козенят, щоб сиділи всі вкупі і не йшли з хати, бо неподалік вовк: - Сидіть, дітки, вдома. Я піду в ліс по дрова, 42

Вам каші наварю, Молока принесу, Вони й сидять купкою. Приходить вовк. - Що ви, дітки, робите? - Граємось! Скачемо! Кашу їмо! Хто що хоче, те й каже. - А де ж ваша мамка? - Пішла в ліс по дрова. - Ваша мамка дика, з'їла індика! - та й ну ловить козенят, а ті врозтіч. Кого піймає, той буде вовком. Як надійде коза, то віджене вовка і знову зганяє козенят: - Сидіть, дітки, вдома, Я піду в ліс по дрова, Вам суничок принесу! Гра починається спочатку. «Метелики» Хід гри. Діти - «метелики» стоять на краю майданчика, де хто хоче. Під музику або слова вчителя «Метелики літають, з квітки на квітку пурхають, наче б то стрибають» діти відводять руки в сторони, стрибають, бігають урозтіч, обминаючи один одного. Вчитель продовжує: «На квіточку біленьку всі тихенько присіли». Діти присідають біля квіток названого кольору. На слова вчителя «Вийшла Таня на лужок, в неї в рученьках сачок, то ж метелики тікайте геть із лугу відлітайте», метелики тікають на край майданчика. Гра повторюється. Вчитель щоразу відзначає дітей, які легко й тихо бігали та присідали. Вказівки до гри. В кінці року, замість бігу, вчитель подає вправу на перестрибування з ноги на ногу. Як ускладнення в гру вводять підвищення лаву. «Лисичка» Хід гри. Діти стоять у колі пліч-о-пліч, заклавши руки за спину. Вчитель проходить за колом і непомітно доторкується до кого-небудь з них. Дитина, до якої доторкнувся вихователь, стає «Лисичкою». Вчитель пропонує кому-небудь з дітей уважно подивитись на своїх товаришів, пошукати очима «Лисичку». Якщо дитина відразу не знайде. Діти всі разом запитують: «Лисичко, де ти?» і пильно стежать за обличчям кожного, чи не викаже себе «Лисичка». Після трьох запитань «Лисичка» відповідає: «Я тут!» і вбігає в коло, а діти швидко розбігаються по майданчику (групі, залу). «Лисичка» їх ловить (торкається рукою). Коли буде спіймано двоє-троє дітей, гра закінчується. При повторенні гри вибирають іншу «Лисичку» 43

Вказівки до гри. Якщо «Лисичка» викаже себе раніше, ніж її запитають, вибирають іншу. Можна поставити дітей у коло на відстані кроку. Коли вчитель обходить коло, діти заплющують очі. Якщо «Лисичка» не зможе довго спіймати дитину, назначають іншу. «Гуси» Хід гри. Діти вибирають з-поміж себе двох - матку і вовка. Матка жене всіх останніх учасників, своїх дітей, у поле, а потім, усівшись на певній віддалі, за лінією, яка називається городом, кличе своїх дітей: - Гуси, додому! - Задля чого? - Вовк за горою, - Що він робить? - Гуси скубе. - Які? - Сірі! Сірі! - Гуси волохаті, - Тікайте прямо до моєї хати! Гуси біжать в город, а вовк перебігає їм , дорогу і намагається кого-небудь зловити. Коли вовк зловить за лінією, то його гуси , б'ють крилами, і пійманого за лінією гусеняти він не бере до себе; пійманих же на шляху до городу забирає і садовить їх усіх разом. Гра продовжується доти, поки вовк не переловить усіх гусей. «Опанас» Хід гри. Грають хлопці та дівчата. За бажанням хтось стає «Панасом», йому зав'язують очі хустинкою, виводять на середину площадки і звертаються з такими словами: - Панасе, Панасе! На чому стоїш? - На камені! - Що продаєш? - Квас! - Лови курей, та не нас. «Панас» починає ловити, і кого з гравців спіймає, той стає «Панасом» «Пастух і стадо» Хід гри. Усі діти зображають стадо (корів, телят, овець). Обирають «пастуха» і дають йому рожок і кнут (мотузок). Вихователь каже: Рано-вранці пастушок 44

Грає гучно у рожок. А корівки в лад йому, Замучали: му-му-му. На слова «рожок» пастух вимовляє: «Тру-ру-ру». Після слів «му-му-му» корівки мукають. «Пастух» виганяє стадо з кошари на луг. «Корівки» ходять по лугу і шукають травичку, телята та вівці бігають, стрибають. Через 1-1,5 хв «пастух» заганяє стадо в кошару. Вказівки до гри. Сюжет гри можна змінювати, уводячи до неї «вовка», який ховається за кущами. Коли з’являється «вовк», «корівки», «телята» й «вівці» швидко тікають у кошару, а «пастух» намагається відігнати його від стада. «Ой у перепілки» Хід гри. Діти стоять у колі, злегка розставивши ноги, руки опущені вздовж тулуба. Одна дитина у колі - це перепілка. На слова «Ой у перепілки та голівка болить» усі діти разом з вчителем піднімають руки вгору і торкаються пальцями голови збоку, а па слова «та голівка болить» опускають руки вздовж тулуба. На приспів: Тут була, тут перепілочка, Тут була, сизокрилая діти беруться за руки і йдуть по колу вліво, а перепілка-вправо або робить крок на місці. На останні слова всі зупиняються. На слова: Ой у перепілочки та колінця болять, Та колінця болять усі діти нахиляються вперед. На слово «колінця» вони долонями торкаються колін, а на слово «болять» - випростуються. На приспів «Тут була...» діти беруться за руки і йдуть по колу вправо. На слово приспіву «сизокрилая» зупиняються. Вчитель продовжує: Ой у перепілки крильця не болять, Крильця не болять... Усі діти піднімають руки в сторони і на слова «не болять...» опускають їх униз. На слова «Пташки знялися й полетіли» всі діти біжать по колу. «Горобейко» Хід гри. Дівчатка беруться за руки і співають: А в горобейка Жінка маленька: Сидить на кілочку Пряде на сорочку. Що виведе нитку 45

Гороб'ю на свитку. Остануться кінці Гороб'ю на штанці. Остануться торочки Гороб'ю на сорочки. Під час співу дві крайні дівчинки підіймають руки і пропускають попід ними всіх інших.

Повзання і лазіння «Курочка і горошини» Хід гри. Із числа гравців обирають 2 «курочки» та 4 - 6 «горошинки». Усі інші гравці утворюють коло - «клітку». «Горошинки» заходять у «клітку», назовні лишаються «курочки». За сигналом ведучого «клітка» рухається по колу праворуч або ліворуч, а «курочки» ходять навколо неї, змахують крильцями та квокчуть. За командою ведучого «Стій!» гравці зупиняються і піднімають руки, відкривши «клітку». «Курочки» забігають у коло і намагаються наздогнати «горошинок». Упійману «горошинку» «курочка» виводить з кола. Гра продовжується знову, як тільки буде упіймана одна «горошинка». Після закінчення гри відзначаються найспритніші «курочка» та «горошинка». «Ведмідь і бджоли» Хід гри. Дітей поділити на дві нерівні підгрупи. Менша підгрупа (приблизно одна третина) - «ведмеді», решта - «бджоли». «Бджоли» розміщуються недалеко від гімнастичної стінки, перед натягнутим шнуром - «вуликом». Частина «бджіл» вилазить на гімнастичну стінку. На відстані 3-5 м від гімнастичної стінки накреслено коло - «ліс», де живуть «ведмеді» в барлозі . На протилежному боці «поле, луки». На слова вчителя: Бджоли вулик залишають, В луг квітучий поспішають «Бджоли» злазять з гімнастичної стінки, інші підлазять під натягнутий шнур (на висоті 50-60 см). На слова: Полетіли по медок, Полетіли до квіток «Бджоли» летять на «луки», у «поле» за визначену лінію. Вчитель, звертаючись до «ведмедів», проговорює: 46

А ведмеді у садок В вулик лізуть по медок. «Ведмеді» вилазять зі своєї «барлоги», йдуть до «вулика» і вилазять на гімнастичну стінку (на висоту 1,5-2 м). На слова вчителя «Бджоли!» «ведмеді» поспішають до своєї «барлоги», «бджоли» із дзижчанням повертаються. Одна група «бджіл» на гімнастичній стінці відганяє «ведмедів», а друга вилазить на стінку. При повторенні гри діти міняються ролями. Вчитель називає найспритніших дітей, які швидко і правильно вилазили на гімнастичну стінку і злазили з неї, швидко бігали. Вказівки до гри: «Бджоли» не ловлять «ведмедів», а тільки торкаються їх. Ужалені «ведмеді» залишаються в «барлозі». Уважно стежити за дітьми, які вилазять і злазять по гімнастичній стінці. Дітям забороняється зіскакувати зі щаблів стінки. «Мисливці та мавпи» Хід гри. Діти діляться на дві підгрупи. Одна з них (дві третини) - «мавпи», друга (одна третина) - «мисливці». Мавпи граються біля дерев - гімнастичної стінки. Почувши постріли мисливців (оплески в долоні), вони вилазять на стінку. Мисливці виходять на середину майданчика (зали) і виконують різні рухи (відводять руки в сторони, піднімають їх, присідають тощо). Виконавши 3-4 рухи, мисливці відходять убік, мавпи злазять з дерев, наближаються до того місця, де були мисливці, і наслідують їхні дії. На слова вчителя: «Мисливці!» мавпи знову залазять на стінку, мисливці ловлять тих, що не встигли. Коли буде спіймано кілька мавп (за домовленістю), обирають інших мисливців. Гра повторюється. Примітка. Стежити, щоб діти вилазили на гімнастичну стінку і злазили з неї поперемінним кроком, не зістрибували зі стінки, а повільно опускалися до останнього щабля. Якщо гімнастична стінка не має достатньої кількості секцій, можна використати лаву, колоду або куби (діти піднімаються на них і виконують стрибок у глибину). Мисливці не можуть торкатися мавп, коли ті стали хоча б на перший щабель гімнастичної стінки. «Хто швидше» Хід гри. Діти сидять на стільчиках обличчям до середини. Стільчики поставлені в коло, на відстані кроку один від одного. Вчитель викликає двох дітей, що сидять поруч. Вони виходять за коло й стають біля свої стільчиків спиною одне до одного. Решта дітей з вчителем голосно промовляють: «Раз, два, три - біжіть!» Пара, яка стоїть за стільчиками, біжить: одна дитина - один бік, друга - в другий. Виграє та дитина, яка раніше добіжить до свого стільчика. Правила гри. Бігти тільки після слів «біжіть!». Бігти по колу. Тримаючись правої сторони. 47

Вказівки до гри. Вчитель показує і пояснює, як треба бігти. В разі потреби він біжить разом з дитиною. Згодом гру можна ускладнити, запропонувавши дітям при зустрічі плескати в долоні або вітатися. «Не дзвони!» Хід гри. На двох стояках на висоті 50-60 см натягнуто шнур, до якого підвішено дзвоник або брязкальце. За шнуром (на відстані 2-3 м) покладено різні іграшки, по одній на дитину: м’яч, обручі, кубики, прапорці тощо. Діти по п’ять-шість осіб підходять до шнура і підлізають під нього таким чином, щоб не зачепити дзвіночка або брязкальця. Потім плескають у долоні над головою. Кожний обирає собі іграшку. Під мотузком необхідно пролізти таким чином, щоб не зачепити брязкальце. Рекомендації до гри При кожному повторенні гри вчителеві слід пропонувати змінювати спосіб підлізання (правим і лівим боком, грудьми вперед). Після кількох повторень гри завдання можна ускладнити: після підлізання під шнур діти проходять по дошці, яку покладено на підлогу; виконують 3-4 стрибки на обох ногах, просуваючись до іграшок. «Кошенята і цуценята» Хід гри. Діти об’єднуються у дві підгрупи - «кошенят» і «цуценят». «Кошенята» знаходяться біля гімнастичної стінки, «цуценята» - на протилежній стороні майданчика в будиночках за гімнастичними лавками. Вчитель пропонує першій групі дітей - «кошенятам» - побігати легко, м’яко. Вчитель: Ці маленькі кошенята Мають гострі зубенята. Мордочки привітні, Лапки оксамитні. На слова вчителя: Всі тікайте кошенята, Йдуть гуляти цуценята! - друга група дітей перелазить через лавки і біжить за «кошенятами» і гавкає: «Гав-гавгав!» «Кошенята», нявкаючи, швидко залазять на гімнастичну стінку. «Цуценята» повертаються у свої будиночки. Після 2-3 повторень діти міняються ролями, і гра триває. «Переліт птахів» Хід гри. Вчитель домовляється з дітьми, що зала (майданчик) - це «море», а «пароплав» - гімнастична стінка, лава або колода. Діти - «пташки» перелітають через «море» (бігають у різних напрямах, виконують рухи, наслідуючи пташок). На звук «у-у-у», що означає завивання бурі, «пташки» рятуються (вилазять на гімнастичну стінку, стають на лаву, колоду). Коли буря вщухне, «пташки» знову починають «літати». 48

Рекомендації до гри. Вчителеві потрібно стежити, щоб, піднімаючись на гімнастичну стінку, діти не пропускали щаблів, не наштовхувались одне на одного і нагадувати їм про це. «Підповзи до прапорця» Хід гри. Діти дістають по прапорцю (пів групи - зеленого кольору, інші синього). Вчитель стає на одному боці майданчика і тримає в одній руці синій, а у другій зелений прапорець. Діти з прапорцями синього кольору стають у колону проти синього прапорця, діти із зеленими прапорцями - проти зеленого. Вчитель каже: «Ідіть гуляти». Діти ходять по майданчику врозтіч або бігають. Вчитель у цей час переходить на другий бік майданчика і говорить: «Раз, два, три, скоріше до прапорця біжіть!» Він відводить руки з прапорцями в сторони, діти біжать до прапорців свого кольору. Коли всі діти стануть у колону, вчитель пропонує підняти прапорці вгору і помахати ними. Гра повторюється. Вказівки до гри. Після кількох повторень гри прапорці можна перекладати з однієї руки в другу, щоб діти були уважнішими, збиралися то справа, то зліва. «Кролики» Хід гри. «Кролики» стоять по двоє-троє в «клітках» (обруч, прив’язаний до стояка або дуга). На іншому боці залу (майданчика) - стілець («будинок сторожа»). «Сторож» (дитина) проговорює: Швидко дверці в клітках відкриваю, Кроликів на зелений лужок випускаю. «Кролики» відразу пролізають крізь обручі або підлазять під дуги, починають бігати і стрибати. Через деякий час після слів «сторожа» кролики, в клітку!», діти біжать на свої місця, пролізають крізь обруч або підлазять під дугу і відпочивають, доки «сторож» знову не випустить їх па лужок. Вказівки до гри. Діти виконують пролізання в обруч та підлізання під дугу правим або лівим боком. Рухи «кроликів» можуть бути різні: присідання (рвуть моркву), стрибки, біг та ін. «Діти і сова» Хід гри. Діти обирають ведучого - сову, яка сідає в гніздо і спить. У той час діти починають бігати і стрибати. Потім ведучий говорить: «Ніч!». Сова розплющує очі і починає літати. Всі гравці відразу повинні завмерти. Хто поворухнеться або засміється, стає совою, і гра продовжується. Гра відволікає від гнітючих переживань, повертає добрий настрій.

Кидання і ловіння «Мисливці та зайці» Хід гри. 1. Накресліть на асфальті кола діаметром близько 50 см. Їх має бути на два менше, ніж гравців. 2. Наперед виходять двоє гравців. Один із них стає «мисливцем», а другий — «зайцем». Усі інші гравці заходять у коло. 3. За сигналом ведучого «мисливець» починає ловити «зайця». Той біжить, петляючи між кіл. 4. Відчуваючи, що «мисливець» ось-ось наздожене, «заєць» може вскочити у будь-яке коло. Тоді гравець, що стояв у ньому, стає «зайцем», вибігає з кола і тікає від «мисливця». 5. Якщо «мисливець» упіймав «зайця», то вони міняються ролями, і гра продовжується. «Цурка» Хід гри. Для гри потрібно дві палиці: одна-завдовжки 1 м, друга - 20-З0 см. Довга - кий, коротка - цурка. На землі креслять квадрат, у центрі викопується ямка. На неї кладуть цурку. Кий лежить поряд з нею у квадраті. Діти обирають ведучого. Він підходить до квадрата, бере кий і за словами дітей Лети, лети цурко, Кому вона попаде Той і гру поведе!підкидає києм цурку вгору. Діти намагаються спіймати її, щоб цурка не впала на землю. Хто зловив, одержує 50 очок. Після цього він вкидає цурку у квадрат з того місця, де зловив її. Якщо попав - одержує ще 100 очок і стає ведучим. Якщо не попав у квадрат, гру продовжує попередній ведучий. Якщо ведучий підкинув цурку і її ніхто не зловив, він одержує 10 очок. Знову повторює свій кидок. «Кільцекид» Хід гри. Палицю (довжиною 70-80 см) встромляють у землю або закріплюють на підставці. З відстані 4-5 кроків діти по черзі намагаються накинути на неї кільця (діаметр 15-20 см). Якщо діти змагаються між собою, то кожний з них кидає по 4-5 кілець. Виграє той, хто накине на палицю більше кілець. Вказівки до гри. Кільце кидати однією рукою. Відстань до палиці можна поступово збільшувати. Іноді гру проводять як змагання між командами. 50

«Снайпери» Хід гри. Перешикувати дітей у три колони (команди). На відстані 3-3,5 м перед кожною командою покласти па землю обруч. Діти по черзі кидають торбинки з піском (або інший предмет) (правою і лівою рукою), намагаючись влучити в обруч. Якщо дитина попаде в ціль, її команді зараховується очко. Перемагає команда, у якій діти наберуть найбільшу кількість очок. Вказівки до гри. Стежити, щоб діти приймали правильне вихідне положення, кидали мішечки з піском з-за спини через плече правою і лівою рукою. «М’яч у повітрі» Хід гри. Діти стоять колом на відстані витягнутих рук, одна дитина - водій, вони, вона стоїть всередині кола з волейбольним м’ячем. Водій кидає м’яч будь-чкій дитині, та відбиває його долонями або пальцями водію, який в свою чергу посилає м’яч далі. Завдання гри: не дати м’ячу впасти на землю. Правила гри. Кидати і відбивати м’яч обома руками від грудей, не сходячи з свого місця. Вказівки до гри. Спочатку водієм стає вихователь, потім - діти, які добре оволодіють прийомами цих рухів, а згодом і всі інші діти. Спочатку гру краще проводити невеликими групами. «Квач із м’ячем» Хід гри. Діти стоять колом, всередині кола - дитина з м’ячем у руках. Діти ходять по колу вправо, потім вліво під пісню або музику. На умовний сигнал вчителя вони швидко розбігаються, а дитина, яка стояла всередині кола, влучає в них м’ячем. Коли дитина попадає в кого-небудь, вона виграла. При повторенні гри всередину кола вибирають іншу дитину. Правила гри. Кидати м’яч тільки під ноги. Тікати в різні напрями. Вказівки до гри. Вчитель стежить, щоб діти не цілились в обличчя. Всередину кола можна вибирати двох дітей. «Кеглі» Хід гри. Кеглі (дерев’яні або пластмасові) розставляють на рівному майданчику за 15-20 см одна від одної у 2-3 ряди по 3-4 штуки. На відстані 3-3,5 м від кеглів проводять лінію. Діти по черзі з кулькою в руках стають на визначену лінію і сильним поштовхом котять кульку по рівній доріжці, намагаючись збити кеглі. Якщо вдається збити кеглю, дитина котить кулю вдруге, але вже лівою рукою; потім передає гравцеві. Виграє дитина, яка збила найбільшу кількість кеглів.

Вказівки до гри. Кулю прокочувати, не виходячи за лінію. Той, хто прокочував кулю, ставить на місце збиті кеглі і підбирає кулі. Відстань до кеглів можна поступово збільшувати. «М’яч у колі » Хід гри. Діти сидять на підлозі в колі й за бажанням прокочують м’яч одне одному. Вчитель стоїть поза колом і в разі потреби підказує, кому котити м’яч. Вказівки гри. Показати дітям, як прокочувати м’яч, відштовхуючи його обома руками, як ловити його, витягнувши кисті рук уперед. Якщо м’яч відкотився, подати його дітям. «М’яч через мотузок» Хід гри. По п’ять-шість дітей стають по обидва боки сітки або мотузка, натягнутого на висоті 130-150 см. Вони перекидають великі м’ячі один одному через сітку. Дитина, спіймавши м’яч, перекидає його у зворотному напрямі своєму партнерові. На чиїй стороні м’яч більше падав на землю, той і програв. Вказівки до гри. М’яч передається обома руками від грудей або зверху. Ловлять м’яч обома руками. Помилкою вважається, якщо м’яч торкнувся сітки (мотузка) або землі. «Збий булаву» Хід гри. Підгрупа дітей (шість-вісім чол.) стають у шеренгу вздовж риски, яку накреслено на землі. Кожний з них тримає м’яч (діаметром 10-12 см). На відстані 3-4 м від риски поставлено 6-8 булав. За командою вчителя «Почали!» діти прокочують м’ячі по підлозі обома руками, намагаючись збити булаву. Гра повторюється з іншою підгрупою. Вказівки до гри. Пропонувати енергійно прокочувати м’яч і називати тих, хто влучив у булаву. Відстань до булави можна поступово збільшувати. «Гарячий м’яч» Хід гри. М’яч потрібно під музику передавати по колу, намагаючись якомога швидше від нього позбавитися. як тільки музика зупиняється, всі дивляться, в чиїх руках опинився м'ячик. Ця людина виходить з гри. Останній залишився в грі оголошується переможцем. «Попади в кошик» 52

Хід гри. Учасники діляться на дві команди. На однаковій відстані від них розміщені два кошики. Кожній команді дається по одному великому (малому) м’ячу. Учасники по черзі починають кидати м’яч в кошик. Перемагає команда, у якої більше попадань у кошик. «Полювання на зайців» Хід гри. Вчитель креслить на асфальті кола діаметром близько 50 см. Їх має бути на два менше, ніж гравців. Наперед виходять двоє гравців. Один із них стає «мисливцем», а другий «зайцем». Усі інші гравці заходять у коло. За сигналом ведучого «мисливець» починає ловити «зайця». Той біжить, петляючи між кіл. Відчуваючи, що «мисливець» ось-ось наздожене, «заєць» може вскочити у будь-яке коло. Тоді гравець, що стояв у ньому, стає «зайцем», вибігає з кола і тікає від «мисливця». Якщо «мисливець» упіймав «зайця», то вони міняються ролями, і гра продовжується.

Стрибки «Чижик у клітці» Хід гри. Діти стають в коло, беруться за руки, утворюючи «клітку». П'ять-шість дітей - «чижики» - стають у центр кола. За сигналом вчителя діти беруться за руки, йдуть по колу, примовляючи: Чижик, чижик, любий чиж, Як на волю полетиш? Хоч зібрався утекти, Лишишся у клітці ти. Чижики підстрибують на місці, роблять руками рухи вгору-вниз, наче літають. На слова вчителя: «Пурх із клітки!» — діти то піднімають, то опускають руки, а чижики намагаються вгадати момент, щоб випурхнути з кола. Коли всі вилетіли з клітки, чижиками стають інші діти. Примітка. Чижики можуть тільки забігати під руки дітям, але не пручатися силоміць. «Вовк у рові» Хід гри. На майданчику накреслити дві паралельні лінії на відстані 1-2 м одна від одної. Це «рів», де живе «вовк» (для «вовка» виготовити маску). Інші діти «кози», вони стоять на одному боці майданчика, за 10-12 кроків від «рову». На 53

умовній сигнал вчителя «кози», перебігають з одного боку майданчика на інший, перестрибують через «рів». «Вовк» намагається їх спіймати, доторкнувшись до них рукою. Спіймані «кози» відходять вбік. Коли всі «кози» перестрибнуть через «рів», вони повертаються на попереднє місце і знову перестрибують через «рів». Після того як спіймано 3-5 «кіз», гра закінчується. Вказівки до гри. «Вовк» не має права виходити за межі «рову». «Коза», яка не перестрибнула, а перебігла через «рів», вважається спійманою. Якщо дітей багато, призначають два «вовки».

«Бій півнів» Хід гри. На майданчику креслять коло діаметром 2-3 м. Дітей розподіляють на дві команди. У коло стають двоє дітей - одна з однієї команди, друга - з іншої. Діти займають положення стійки на одній нозі, друга зігнута назад і підтримується однойменною рукою. За сигналом вчителя, підскакуючи на одній нозі, гравці-«Півні» намагаються виштовхнути свого суперника з кола плечем. Гравець, який виштовхнув свого суперника. Одержує очко. Після цього виходить нова пара. Перемагає команда, яка набере більше очок. Вказівки до гри. Якщо гравець стане на обидві ноги, він програв. Підштовхувати суперника модна тільки плечем. «Жаби і чапля» Хід гри. Дітей розділяють на дві однакові підгрупи, одна з яких стає «жабками», а інша – «чаплями». Під час слів вчителя: Жабки-квакушки по березі стрибають, Мошок та комариків на обід збирають. «Жабки» стрибають навприсядки по всьому килимку. Вчитель продовжує: Прилетіли чаплі з довгими дзьобами, Стережіться, жабки, буде лихо з вами! На ці слова «чаплі» бігають по залу, намагаючись спіймати «жабок». Вказівки до гри: при повторенні гри діти обмінюються ролями, перемагає та команда, яка спіймає більше «жабок». Спійманих жабок відводять на інший бік залу. На землі (підлозі) креслять коло діаметром 2 м. Гравців ділять на дві команди, і вони стають у дві шеренги біля кола одна навпроти одної. Капітани посилають по одному гравцю зі своїх команд у коло. Кожен із цих гравців стає на одну ногу (другу підіймає), руки кладе за спину. За сигналом «півні» починають 54

виштовхувати плечем і тулубом один одного з кола, причому намагаються не оступитись. Кому це вдається, стає переможцем і виграє одне очко для своєї команди. Гра триває доти, поки всі не побувають у ролі півнів. Виграє команда, гравці якої більше разів були переможцями. Якщо учасник, який перебуває в колі, стає на обидві ноги, його вважають переможеним. Якщо ж під час виштовхування обидва гравці вийдуть з кола, перемога нікому не присуджується, а на їхнє місце стає наступна пара. Під час поєдинку не дозволяється забирати руку з-за спини. Цю гру можна проводити й без розподілу на команди. Гравці за бажанням виходять в середину кола на змагання. Переможець залишається, а проти нього виходить новий гравець, який бажає помірятися силою. Потрібно стежити за правилами гри. Гравцям забороняється виштовхувати один одного руками. Гра сприяє розвитку сил, спритності, кмітливості, здатності до самооцінки, вміння оцінювати сили товаришів, а також вчить наполегливості у досягненні мети. «Зайчик і кульбаби» Хід гри. На одному боці майданчика за лінією стоять діти - «зайчики» . Друга частина дітей - це квіти кульбаби. Вони сидять на стільчиках по всьому майданчику, хто де хоче. У кульбаб руки підняті догори і долонями з’єднані над головою. На слова вчителя: Скачуть поміж травками Зайчики прудконогі, Збили кульбаби лапками Край дороги Діти - «зайчики» скачуть на обох ногах, посуваючись вперед по майданчику, або підстрибують поперемінно то на одній то на другій, і то однією, то другою рукою торкаються рук дітей, що удають кульбаби. Кульбаба, до якої зайчик доторкнувся. Опускає руки і встає з стільця. Коли всі кульбаби опустили руки і встали, вчитель проказує: Закружились, наче сніг, Угорі пушинки, А зайчата скачуть швидко По лісній стежинці. Кульбаби роблять підскоки або кружляють, а зайчики скачуть на визначену їм лінію. Вчитель відзначає прудких зайчиків і легеньких, як пушинки, кульбаб. При повторенні гри діти міняються ролями. Правила гри. Кульбаба може опускати руки і ставати струнко, коли до неї доторкнувся зайчик. Зайчики повертаються на визначену лінію стрибками або підскоками ( за умовою). 55

Вказівки до гри. Вчитель стежить, щоб зайчики легко доторкались до пальців дітей, які зображають кульбаб. «Білочка» Хід гри. Вздовж майданчика розкласти обручі по одній лінії на певній відстані один від одного. Кожний обруч - це дупло білочки. По всій вільній площі накреслити кружечки або короткі лінії в шаховому порядку на відстані 50-60 см одне від одного, це - дерева в лісі. Діти - «білочки» сидять в своїх дуплах. На слова вчителя «Білочки заховалися» кожна дитина високо піднімає обруч над головою. На слова «Білочки виглядають» діти опускають обручі на плечі. На слова «Білочки виходять з дупла» діти опускають обручі на землю. Вчитель проказує: Білочки скачуть Скік, скік, скік, З ялинки на ліщинку Скік, скік, скік. Діти - «білочки» вистрибують з обруча. Бігають, стрибають, перестрибують через кружечки або лінії.на слова вчителя «Горішки гризуть» діти присідають, кладуть ліву руку на коліно, а правою поплескують об ліву. На слова вчителя «Білочки, ховайтесь!» або на постріл мисливця: «Паф, паф!», що його імітує виділена дитина, білочки швиденько повертаються на свої місця і, ставши в обруч, піднімають їх догори. Вчитель відзначає спритних дітей, які правильно виконали завдання на слова вчителя Правила гри. Вправи з обручами робити всім разом, уважно слухаючи вчителя: піднімати і опускати на плечі обручі тільки на сигнал. Бігати і стрибати по всій площі, не заважаючи одне одному. Вказівка до гри. Вчитель регулює біг, стрибки з відпочинком, щоб не перевтомити дітей. «Журавель і жаби» Хід гри. Діти діляться на дві групи. Одні - «журавлі» стоять то на одній, то на другій нозі. Інші - «жаби», стрибають. І, звичайно, голосно квакають. За сигналом, стрибаючи на одній нозі, «журавлі» починають ловити «жаб», які втікають у болото (куток кімнати), де можуть врятуватися. За якийсь час діти міняються ролями, і гра продовжується. «Горобчики стрибунці» Хід гри. На ігровому майданчику креслиться коло діаметром 5-8 м (залежно від віку учасників гри). Серед учасників обирають ведучого - «великого птаха» (сокіл, орел, шуліка), який встає всередину кола. Інші гравці зображують 56

«горобчиків». Вони то застрибують у коло, то вистрибують із нього, намагаючись не потрапити «в пазурі птаха», можуть бігати по колу. Ведучий намагається доторкнутися рукою («спіймати в пазурі») до «горобців», які знаходяться в межах кола. Рахунок ведеться на кількість штрафних балів за певний відрізок гри або ж «горобець»- жертва стає ведучим, а колишній ведучий перетворюється на «горобця». Гра продовжується. Варіант гри: «горобчикам» дозволяється пересуватися тільки стрибаючи на двох «лапках». «Подзвони у брязкальце» Хід гри. Діти сидять на стільцях. На відстані 4 м на підлогу покладені прапорці або брязкальця. Вчитель викликає 4-5 дітей і пропонує їм проповзти в упорі стоячи на колінах до прапорців (брязкальці), узяти їх, помахати над головою або подзвонити в брязкальця, потім покласти на підлогу й повернутися на свої місця. Потім вправу виконують інші діти. Вказівки до гри. Діти, які сидять на стільчиках і не виконують у цей час вправи, перед тим як повзати, хором проговорюють: «Раз, два, три - повзи!» і плескають у долоні по закінченню вправи. Таким чином, уся група активно спостерігає за ходом гри. «Лисиця в курнику» Хід гри. На одному боці майданчика (залу) за лінією ставлять гімнастичні лави (заввишки 20 см). Це - «курник». На протилежному - намічають нору для «лисиці». Середина - «подвір’я». Вибирають «лисицю», решта - «кури». Вони ходять по «подвір’ю, шукають собі їжу». На слова вчителя «Лисиця прийшла!» «курчата» тікають до «курника», ховаються від «лисиці» й злітають па «сідало» (стають на лаву). «Лисиця» ловить «курчат». Гра закінчується, коли «лисиця» спіймає одну чи дві «курки» (доторкнеться до них рукою). Вказівки до гри. «Курчата» тікають лише після сигналу вчителя. «Лисиця» не ловить «курчат» за лінією. Коли діти добре засвоять правила гри, можна вибирати півника, який кукурікатиме, побачивши, що «лисиця» виходить зі своєї нори. Якщо дітей небагато, замість лав можна використати гімнастичну стінку. «Стрибуни» Хід гри. Перешикувати групу на три-чотири команди, які стоять паралельно одна одній на стартовій лінії. Перші в команді тримають у руках скакалку. За 15 – 20 кроків креслять фінішну лінію або ставлять прапорець( кубик). За командою вчителя «Раз, два, три - біжи!» діти, які стоять у колоні першими, починають 57

бігти вперед, перестрибуючи через скакалку. Хто раніше дострибає до фінішної лінії, одержує очко. Перемагає команда, яка набрала більшу кількість очок. Вказівки до гри. Діти починають стрибати через скакалку лише за сигналом вчителя. Відстань до фінішної лінії можна поступово збільшувати до 25 – 30 кроків.

Орієнтування у просторі «Довгоносий журавель» Хід гри. Діти утворюють коло, посередині якого стоїть одна дитина. Це журавель. Під пісню вчителя - на слова: Унадився журавель, журавель До бабусиних конопель, конопель Діти, взявшись за руки, ходять по колу. Дитина, наслідуючи журавля, ходить всередині кола на носках, високо піднімає прямі ноги. На приспів: Такий, такий журавель, Такий, такий довгоносий. Такий, такий журавель, Такий, такий довгоносий, Конопельку поїдає Дитина, що стоїть у колі, махає руками, як крилами, зупиняється і присідає, ніби їсть коноплі. На приспів коло зупиняється, дфти тупають ногами, показують, який довгоногий та довгоносий журавель і як він поїдає коноплі (присідають). На слова: А я того журавля уловлю, Сіттю крила обів’ю, обів’ю Діти підводяться, роблять кілька кроків до центра й на слово «уловлю» різко нахиляються, ніби ловлять, а журавель, помахуючи крилами, перелітає з однієї частини кола в другу. На приспів роблять ті самі рухи, які описано раніше. На приспів: Щоб ти більше не літав, не літав, Конопельки не щипав, не щипав Журавель літає в колі, а діти, стоячи на місці, приплескують і притупують. На приспів повторюються ті самі дії, що й раніше. Після закінчення пісні всі кажуть: «Киш», плещуть у долоні і злегка нахиляються до журавля, ніби женуть його, а журавель вилітає з кола. Правила гри. Наприкінці пісні випустити журавля з кола і стояти не оглядаючись. Дитина, біля якої журавель присяде, виконуватиме цю роль наступного разу. 58

Вказівка до гри. Рухи тут подаються умовні, можна придумати й інші рухи, які відображають зміст пісні. «Горюдуб» Хід гри. Діти строяться в пари за зростом. Одна дитина стає попереду пар на два-три кроки, на визначеній лінії або кружечку. Це - «горюдуб» Вік каже: Гори, гори ясно, Щоб не погасло. Раз, два, три, Остання пара біжи! На слова «біжи» діти в останній парі розбігаються вздовж пар (одна дитина з правої, друга - з лівої сторони), щоб попереду «горюдуба» взятися за руки. «Горюдуб» заважає, намагається піймати одного з них, поки вони не з’єдналися руками. Кого «горюдуб» спіймає, з тих стає в парі. Неспіймана дитина стає «горюдубом». Гра триває, поки всі пари з кінця колони не перебіжать. Пара, яка утворилася знову, стає попереду, решта відступає назад. Гра кінчається, коли всі діти пробіжать по одному разу. Правила гри. Остання пара розбігається в обидві сторони, тільки після слова «біжи!» і може з’єднатися попереду кружечка або лінії, на який стоїть «горюдуб». Вказівки до гри. На початку гри «горюдубом» вибирають спритну дитину. Якщо «горюдуб» не зловить будь-кого з першої пари, він залишається в тій же ролі. Якщо не зловить жодної дитини з двох пар, вихователь вибирає нового «горюдуба» з останньої пари, що бігала. Вчитель стежить, щоб діти до колони поверталися охоче, взявшись за руки з іншим товаришем. «Горюдуб» ловить дітей у будь-якому місці. «Не боюсь» Хід гри. Діти стають в коло і проказують: «Не боюсь я холоду, не боюсь морозу». Проказуючи слова, підстрибують та розводять руками в сторони, та знову зводять їх навхрест. «Мороз» в середині намагається доторкнутися до тих, у кого руки витягнуті в сторони. Кого «мороз» зловить, той стоїть нерухомо, і не бере участі в грі. Гра кінчається, коли буде зловлено двоє-троє дітей. Гру можна повторити 5-6 раз. Правила гри. Стрибати на обох ногах, на пальцях, або перескакувати з ноги на ногу (за умовою). «Бондар» Хід гри. Дійові особи - Бондар, допитливі діти (можна Бондаренки). Допитливі діти обступають Бондаря півколом і співають: 59

Бондарю, бондарю, Що ти робиш? Бондар відповідає: Стружу, стружу дошку На дубову бочку. З цими словами Бондар виставляє ліву ногу вперед і удає, що стругає рубанком дубову дошку (затискує пальці в кулачки і, тримаючи правий кулачок позаду лівого, імітує роботу рубанком). Під час відповіді Бондаря діти Бондаренки повторюють його рухи і слова. На слова «Дощечки збираю, бочки складаю» Бондар двічі піднімає з підлоги по дві «дощечки», а на дальші слова складає їх одну до одної. Чопочки «вистругуються» швидше. На кожен такт правим вказівним пальцем Бондар водить по лівому, наче ножиком, від себе вперед, виконуючи таким чином по чотири рухи в такті. «Вистругавши» чопочки, всі тичуть пальчиком вперед і вигукують «тиц,», наче затикають у бочці дірочку. На слова «Бочку вже кінчаю, води наливаю» Бондар, ритмічно нахиляючись і випростовуючись, удає, ніби заливає бочку водою. Щоб переконатися, що вона без дірок, піднімає «бочку» вгору і, хвилинку почекавши, весело вигукує: «Не тече!». На слова останнього куплета щасливий Бондар, взявшись у боки, кружить навколо «бочки» човганцем. При бажанні останній куплет можна повторити. «Піжмурки» Хід гри. Всі діти сидять колом (на відстані витягнутих рук). Всередині кола вибирають двох дітей: одній дитині зав’язують очі, другій дають дзвіночок у руки. Дитина з дзвіночком біжить, «підмурка» її ловить на дзвіночок. Коли піжмурка зловить дитину з дзвіночком,т о вибирають інших дітей всередину кола, і гра продовжується. Правила гри. Дитину з дзвіночком можна час від часу запитувати: «Де ти?» Вона зупиняється і відповідає : «Я тут». Піжмурка по голосу ловить її. Гру можна проводити без дзвіночка. Дитина, яка тікає час від часу плеще в долоні. Коли піжмурка зловить і впіймає дитину (по одягу, волоссю, на дотик), гра повторюється з іншою піжмурко. «Чий вінок найліпший?» Хід гри. Діти поділені на дві рівні групи. Кожна група стає в коло. На слова або пісню вчителя: Візьмемося за руки, Підемо на луки, Там сплетемо віночок, 60

Станемо в таночок Діти беруться за руки і йдуть по колу ліворуч. На останні слова зупиняються, піднімають руки догори. Вчитель в цей час проказує: Чий найліпший вінок, Той і піде у танок. Діти швидко опускають руки на плечі своїм сусідам. Вчитель відзначає, в якому колі діти швидко поклали руки на плечі і додержують форми кола. Діти з відзначеного кола танцюють під будь-яку пісню вчителя, а решта дітей їм плеще в долоні. Гра повторюється. Правила гри. Діти в колі, тримаючись за руки, йдуть вліво, а при повторенні гри -вправо. Вказівки до гри. Вчитель стежить, щоб усі діти піднімали зчеплені руки догори і легко клали долоні на плечі сусідові. «Відгадай, чий голосок» Хід гри. Діти, узявшись за руки, утворюють коло. У центрі кола стоїть ведучий іх заплющеними очима. Діти йдуть по колу вправо і проговорюють: Дружно, діти: раз, два, три! Разом вліво поверни! Усі разом повертаються і йдуть в інший бік. Потім проговорюють: А як скажем: скок, скок, скок, Відгадай, чий голосок! Слова «Скок, скок, скок» проговорює тільки одна дитина, заздалегідь призначена вчителем. Коли діти вимовлять усі слова. Ведучий розплющує очі й намагається відгадати, хто сказав «Скок, скок, скок». Якщо він відгадав, то стає ведучим, і гра продовжується знову. Вказівки до гри. Ведучий не має права розплющувати очі доти, поки не закінчиться вірш. «Качечка» Хід гри. Діти стоять у колі, тримаючись за руки. «Качечка»- за колом. Вчитель співає; Ду-ду-ду-ду, дудочка, Ду-ду-ду-ду-ду! Ой заграла дудочка У нашому саду. Діти йдуть в один бік, а «качечка з каченятами» - у протилежний. Вчитель: Аж пливе білесенька Качка по воді. Хто це так гарнесенько 61

Грає на дуді? Діти зупиняються. Двоє з них утворюють ворота. «Качечка з каченятами» входить у коло, «пливуть» одне за одним, наче загрібають лапками воду. Діти грають у дудочку (у кулачки). «Качка з каченятами» продовжують плавати. Вчитель: Стала з каченятами Качка танцювати, Крильцями і лапками Воду колихати. Діти в колі повільно виконують махи зчепленими руками, зображаючи коливання води. «Каченята» танцюють, кружляють то в один, то в другий бік, повільно розмахуючи руками (крильцями). Потім діти знову грають у дудочку: Ду-ду-ду-ду, дудочка, Ду-ду-ду-ду-ду! Ой, хороша дудочка У нашому саду. Діти зупиняються, «ворота» відчиняються (діти піднімають руки), «качка з каченятами» виходить з кола на «бережок». Гра повторюється з новою «качкою і каченятами». Вказівки до гри. Усі рухи виконують відповідно до слів пісні. «Знайди і промовчи» Хід гри. Діти стоять на одному боці майданчика (залу). Вчитель пропонує їм повернутися спиною й заплющити очі. У цей час він ховає прапорець. За сигналом вчителя «Можна шукати!» діти розплющують очі й починають шукати прапорець. Той, хто побачить його, підходить до вчителя і тихенько каже йому про це, потім повертається на своє місце. Гра продовжується, поки всі діти не знайдуть прапорець. Вказівки до гри. Спостерігати за тим, щоб діти не підглядали, коли ховають прапорець. Той, хто підглядає - не бере участі у грі. Прапорець можна замінити кубиком, брязкальцем або м’ячиком. «Хто вийшов» Хід гри. Діти сидять на стільцях півколом. Вчитель викликає одного з них і пропонує йому запам’ятати четверо-п’ятеро дітей, які сидять поруч, а потім вийти з кімнати або повернутися спиною. Одна дитина, за вказівкою вчителя, ховається. Вчитель пропонує: «Відгадай, хто вийшов». Якщо дитина відгадала, то вибирає будь-кого замість себе, і гра повторюється. Якщо не відгадає, вона знову виходить з кімнати, а дитина, яка ховалася, сідає на своє місце. Відгадувач, 62

повернувшись у кімнату, називає на ім’я дитину, що ховалася і сіла на своє місце. Гра повторюється. Вказівки до гри. Дитина, яка відгадує, повертається в кімнату на слово вчителя «Відгадай!» Стежити, щоб діти не підказували. «Знайди, де заховано» Хід гри. Діти стоять у шерензі на одному боці майданчика (залу). Вчитель показує дітям брязкальце, м’ячик або кубик і говорить, що він його заховає. Діти повертаються до стінки і заплющують очі. Вчитель ховає предмет, після чого промовляє: «Можна шукати!» Діти розплющують очі і починають шукати предмет. Той, хто першим його знайде, має право ховати предмет. Вказівки до гри. Шукати предмет можна тільки після сигналу вчителя. Якщо діти довго не можуть знайти предмет, підійти до місця, де його заховано, і запропонувати пошукати в цьому місці.

Зміст Вступ 1. Методичні рекомендації: - проведення рухливих ігор в дошкільному закладі; - проведення народних рухливих ігор в дошкільному закладі; 63

- по добору ігор за віком дітей; - по підготовці до гри. 2. Рухливі ігри 3. Народні рухливі ігри 4. Список використаної літератури

Список використаної літератури: 1. Гуревич І.А. 300 ігрових завдань зі фізичного виховання: Практ . Посібник. – Мн .: Высш . шк., 1992. – 319 з. 2. Холодов Ж.К . Теорія й методику фізичного виховання і спорту. Учеб . посібник для студ . высш . учеб закладів. – 2-ге вид. – М.: Академія, 2001. – 480 з. 3. Геллер Е. М. Ігри на перервах для школярів 1 - 3 класів.- М., 1985. 64

4. Дитячі народні рухливі ігри/Упоряд. А.В.Кенеман, Т.І.Осо- кіна та ін. - М., 1995. 5. Коротке І.М. Рухливі ігри в школі.- М., 1974. 6. Розвиваючі ігри: швидше, вище, сильніше/Упоряд. М.І.Логінова.- СПб., 1 998. 7. Скопінцев А. Г. Народні спортивні ігри.- М., 1990. 8. Андрощук Н. В. , Леськів А. Д. , Мехоношин С. О. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні молодших школярів. Метод. посібник. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. - 112с. 9. Демчишин А. П. , Артюх В. М. , Демчишин В. А. , Фалес Й. Г. Рухливі і спортивні ігри в школі: Посібник для вчителя. – К. : Освіта, 1992. - 175с. 10.Дозвілля школярів: Методична розробка. / Під ред. Радковської Л. М. , Рівне 2000 . 11.Кругляк О. Я. ,Кругляк Н. П. Від гри до здоров’я нації. Рухливі та українські народні ігри, естафети на уроках

фізичної культури. Метод. посібник.

-Тернопіль: Підручники і посібники, 2000 -80с. 12.Леськів А. Д. , Дзюбановська А. Б. Рухливі ігри та естафети на місцевості для школярів молодшого та середнього віку. – Тернопіль: СМП „Астон”, 2000. -132с. 13.Теорія і методика навчання рухливих і спортивних ігор: Навчально-методичний посібник / Укл. Малахов В. Я. – К. , 1996.