V Міжнародний пленер іконопису і сакрального мистецтва на Волині, Замлиння, 2015

V Міжнародний пленер іконопису та сакрального мистецтва на Волині

ЗАМЛИННЯ V Międzynarodowy Plener Ikonopisania i Sztuki Sakralnej na Wołyniu

12–23.07.2015

Томаш Авдзейчик (Польща) Катажина Бєняш (Польща) Юрій Бриняк (Україна) Даріуш Бучинськи (Польща) Моніка Валендзяк (Польща) Катерина Ганейчук (Україна) Лілія Гурська (Україна) Софія Дорошенко (Україна) Марія Іванюта (Україна) Володимир Когут (Україна) Артем Копайгоренко (Україна) Наталія Кушнірук (Україна) Александр Маєрскі (Польща) Анна Макаць (Польща) Оксана Миханько (Україна) Ольга Мороз (Україна) Катерина Новицька (Україна) Богдан Новицький (Україна) Олександр Паньковець (Україна) Eльжбета Пахала-Чеховська (Польща) Ольга Поломана(Україна) Оксана Радкевич (Україна) Сергій Радкевич (Україна) Максим Рябчун (Україна) Максим Шиманський(Україна) Вікторія Штик (Україна) Світлана Юхимюк (Україна) Kшиштоф Яворскі (Польща) Катажина Якубовська (Польща)

Tomasz Awdziejczyk (Polska) Katarzyna Bieniasz (Polska) Jurij Bryniak (Ukraina) Dariusz Buczyński (Polska) Валендзяк Моніка (Польща) Kateryna Hanejczuk (Ukraina) Lilia Hurska (Ukraina) Sofija Doroszenko (Ukraina) Marija Iwaniuta (Ukraina) Wołodymyr Kohut (Ukraina) Artem Kopajhorenko (Ukraina) Natalia Kuszniruk (Ukraina) Aleksander Majerski (Polska) Anna Makać (Polska) Oksana Mychańko (Ukraina) Olha Moroz (Ukraina) Kateryna Nowycka (Ukraina) Bohdan Nowickyj (Ukraina) Ołeksandr Pankowec (Ukraina) Elżbieta Pachała-Czechowska (Polska) Olha Połomana (Ukraina) Oksana Radkewycz (Ukraina) Serhij Radkewycz (Ukraina) Maksym Rjabczun (Ukraina) Maksym Szymanskyj (Ukraina) Wiktoria Sztyk (Ukraina) Switłana Juchymiuk (Ukraina) Krzysztof Jaworski (Polska) Katarzyna Jakubowska (Polska)

V Міжнародний пленер іконопису і сакрального мистецтва на Волині „Святі миротворці” 12–23 липня 2015 року Центр інтеграції у Замлинні (Карітас Луцької дієцезії, Україна) V Międzynarodowy Plener Ikonopisania i Sztuki Sakralnej na Wołyniu „Święci pokoju” 12–23 lipca 2015 roku Centrum Integracji w Zamłyniu (Caritas Diecezji Łuckiej, Ukraina)

3

Організатори: Генеральне Консульство РП в Луцьку, Центр інтеграції в Замлинні (Карітас Луцької дієцезії), Кафедра україністики Варшавського університету і коло іконописців з Польщі, Волинська організація Національної спілки художників України, Львівська національна академія мистецтв, Варшавський округ спілки польських художників. Патронат: Беата Бживчи – Генеральний Консул РП в Луцьку, єпископ Віталій Скомаровський – ординарій Луцької дієцезії РКЦ, єпископ Йосафат Говера – волинський екзарх Української Греко-Католицької Церкви.

„Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!” (Йн 14:27). „Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть” (Мф 5:9). Шановне панство, нехай у цьому році наведені вище цитати стануть вступним словом до каталогу робіт, створених під час V Міжнародного пленеру іконопису та сакрального мистецтва на Волині, що мав назву «Святі миротворці». Звертаємо Вашу увагу, що до назви нашого пленеру ми додали «та сакрального мистецтва». Віримо, що, ознайомившись з представленими роботами, Ви переконаєтеся у слушності такого рішення. о. Ян Бурас – директор Центру інтеграції в Замлинні (Карітас Луцької дієцезії) Володимир Марчук – голова Волинської організації Національної спілки художників України Кшиштоф Савіцкі – консул Генерального Консульства РП в Луцьку

4

Organizatorzy: Konsulat Generalny RP w Łucku, Centrum Integracji w Zamłyniu (Caritas Diecezji Łuckiej, Ukraina), Katedra Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i środowisko ikonopisów z Polski, Wołyńska Organizacja Narodowego Związku Artystów Plastyków Ukrainy, Akademia Sztuk Pięknych we Lwowie, Związek Polskich Plastyków Okręg Warszawski.

Patronaty: Beata Brzywczy – Konsul Generalny RP w Łucku, ks. bp Witalij Skomarowski – zwierzchnik Kościoła rzymskokatolickiego na Wołyniu, ks. bp Jozafat Howera – zwierzchnik Kościoła greckokatolickiego na Wołyniu.

„Pokój zostawiam wam, pokój mój daję wam. Nie tak jak daje świat, Ja wam daję.

Niech się nie trwoży serce wasze ani się lęka!” (J 14,27). „Błogosławieni, którzy wprowadzają pokój, albowiem oni będą nazwani synami Bożymi” (Mt 5,9).

Szanowni Państwo, niech te dwa cytaty w tym roku posłużą za nasz wstęp do katalogu prac, powstałych latem w czasie V Międzynarodowego Pleneru Ikonopisów i Sztuki Sakralnej na Wołyniu pod nazwą „Święci pokoju”.

Tylko, dla wyjaśnienia: dodaliśmy do nazwy naszego pleneru „i sztuki sakralnej”.

Jesteśmy przekonani, że po zapoznaniu się z poszczególnymi pracami uznają Państwo tę poprawkę za w pełni uzasadnioną. ks. Jan Buras – dyrektor Centrum Integracji w Zamłyniu (Caritas Diecezji Łuckiej, Ukraina) Wołodymyr Marczuk – szef Wołyńskiej Organizacji Narodowego Związku Artystów Plastyków Ukrainy Krzysztof Sawicki – konsul w Konsulacie Generalnym RP w Łucku

5

Sztuka wartości Katarzyna Jakubowska-Krawczyk

Błogosławieni, którzy wprowadzają pokój, albowiem oni będą nazwani synami Bożymi (Mt 5,9). Świętowanie pięciolecia zamłyńskich plenerów przypadło na bardzo trudny dla Ukrainy czas, dlatego za tegoroczny temat wybraliśmy „Święci pokoju”.

Benedykt XV w Encyklice Pacem Dei munus pisał: „[...] pokój, wspaniały dar Boga, którego «dobro – jak mówi św. Augustyn – jest tak wielkie, że nawet pośród spraw ziemskich i przemijających nie możemy o niczym innym słuchać z większą przyjemnością, niczego innego pożądać z gorętszym upragnieniem, nic wreszcie znaleźć lepszego»”*. Jan Paweł II zaś podkreślał, że „pokój jest nie tylko pozorną równowagą rozbieżnych interesów materialnych [...], co raczej, w swej najgłębszej rzeczywistości, dobrem z samej istoty ludzkim, właściwym ludzkim podmiotom, a więc dobrem natury intelektualnej i moralnej, owocem prawdy i cnoty.

Jest on wynikiem dynamizmu wolnej woli ludzkiej, kierującej się rozumem, ku dobru wspólnemu, które osiąga się w prawdzie, sprawiedliwości i miłości”**.

Nad tymi właśnie wartościami pochylili się uczestnicy V Międzynarodowego Pleneru Ikonopisów. Wytężona praca artystyczna, której towarzyszyły burzliwe dyskusje filozoficzne, teologiczne, ale także socjologiczne czy psychologiczne, sprawiła, że powstałe prace są z jednej strony refleksją nad stojącymi przed każdym człowiekiem wyborami: dobra i zła, światła i ciemności, pokoju i wojny, z drugiej zaś traktują o istocie człowieczeństwa i bratniej miłości.

Zależało nam, aby w tych niezwykle złożonych okolicznościach przypomnieć o korzeniach chrześcijańskich i roli, jaką w kształtowaniu się narodów słowiańskich odegrała wiara. To właśnie wiarę uważali członkowie działającego w Kijowie XIX-wiecznego Bractwa Cyryla i Metodego za podstawę nowych relacji pomiędzy słowiańskimi sąsiadami. Jeden z jego założycieli Mykoła Kostomarow w Odezwie do Braci Rosjan i Polaków pisał o potrzebie wzajemnego wybaczenia i wspólnym budowaniu nowej przyszłości. Postulaty kijowskich działaczy sprzed 170 lat w warunkach niezwykle trudnej walki o ukraińską tożsamość i wolność dzisiaj po raz kolejny w szczególny sposób zyskują na aktualności.

Obcując z powstałymi podczas pleneru ikonami przychodzi refleksja, że budowanie nowej rzeczywistości należy rozpocząć przede wszystkim od wewnętrznej przemiany. Idea ta bardzo silnie obecna jest w poetyckim przesłaniu jednego z członków Bractwa Cyryla i Metodego – Tarasa Szewczenki. Ukraiński wieszcz narodowy w swoich wierszach za niezbędny warunek walki o wolność narodu uważał powrót do podstawowych wartości chrześcijańskich.

W swojej twórczości wzywał do odnowy moralnej i budowania wewnętrznej wolności każdego człowieka. Wszystko to nie może się jednak dokonać bez wzajemnej miłości. Wystarczy przypomnieć wiersz Do umarłych i żywych i nienarodzonych rodaków moich na Ukrainie i nie na Ukrainie mój list przyjacielski, który Szewczenko rozpoczyna mottem zaczerpniętym z pierwszego listu św. Jana apostoła: „Jeśliby ktoś mówił: Miłuję Boga, a brata swego nienawidził, jest kłamcą”(1J, 20). Sposobów artystycznego przedstawienia wartości, które dziś są niemniej aktualne niż w wieku XIX, poszukiwali uczestnicy pleneru w Zamłyniu. Mamy nadzieję, że powstałe prace będą przypominać, że bez wzajemnej miłości, wsparcia i braterstwa niemożliwe jest budowanie trwałej i pokojowej rzeczywistości. Dla uczestników z Polski tegoroczny plener w Zamłyniu był też czasem składania świadectwa, że my – Polacy, nie tylko rozumiemy Ukraińców, ale też – tak jak potrafimy – chcemy stać obok i wspierać ich w dążeniu do wolności i pokoju. * Benedykt XV, Encyklika Pacem Dei munus: AAS 12 [1920], http://papiez.wiara.pl/doc/378709.Pokoj-dar-Boga-powierzony-ludziom-1982. ** Jan Paweł II, Pokój – dar Boga powierzony ludziom, http://papiez.wiara.pl/doc/378709.Pokoj-dar-Boga-powierzony-ludziom-1982.

6

Мистецтво цінностей Катажина Якубовска-Кравчик

Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть (Мф 5:9). Святкування п'ятиліття замлинівських пленерів припало на дуже складний для України час, саме тому цьогорічною темою пленеру ми обрали „Святі миротворці”.

Бенедикт XV в Енцикліці Pacem Dei munus писав: „[...] мир – найбільший Божий дар, якого «добро – як говорить св. Августин – є настільки великим, що навіть серед всіх земних і скороминучих справ ми не можемо ні про інше слухати з більшою приємністю, нічого іншого бажати з гарячішим прагненням і нічого кращого знайти»”*. Іван Павло II, в свою чергу, підкреслював, що „мир – це не лише вдавана рівновага між розбіжними матеріальними цінностями [...], а це, швидше за все, у своїй найглибшій реальності, суто людське добро, притаманне людським суб'єктам, а отже добро інтелектуального і морального походження, плід правди і цноти. Він є результатом динамізму незалежної людської волі, яка керується розумом для спільного благополуччя, котре досягається у правді, справедливості і любові”**. Саме над цими цінностями схилилися учасники V Міжнародного пленеру іконопису. Напружена мистецька праця, яка супроводжувалася бурхливими філософськими, теологічними, а також соціологічними і психологічними дискусіями, вплинула на те, що створені роботи, стали, з одного боку, роздумами над вибором, перед яким постає кожна людина: добро і зло, світло і темрява, мир і війна, з іншого ж боку, вони визначають суть людяності і братньої любові. Для нас важливим було, щоб у цих надзвичайно складних обставинах нагадати про християнське коріння та про роль, яку у формуванні слов'янських народів відіграла віра. Саме віру члени Братства Кирила і Мефодія, яке діяло у Києві у ХІХ столітті, вважали новою основою стосунків між слов'янськими сусідами. Один із його засновників – Микола Костомаров – у своїй Відозві до Братів росіян і поляків писав про необхідність взаємного прощення і спільної роботи над побудовою нового майбутнього. Постулати київських діячів, які впливали на суспільну думку ще 170 років тому, зараз, в умовах надзвичайно складної боротьби за українську самосвідомість і свободу, стають особливо актуальними. Маючи справу з іконами, написаними під час пленеру, піддаєшся роздумам про те, що створення нової реальності необхідно розпочати насамперед з внутрішнього перетворення. Ця ідея є наскрізною у поетичному посланні одного з членів Братства Кирила і Мефодія – Тараса Шевченка. Український національний пророк у своїх віршах важливою умовою боротьби за свободу народу вважав повернення до основних християнських цінностей. У своїй творчості він закликав до морального відновлення і створення внутрішньої свободи кожної людини. Проте, це все не може відбутися без взаємної любові. Достатньо пригадати вірш І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє, який Шевченко розпочав з слів, взятих з Першого послання святого апостола Івана: «А ще кто речет, яко люблю бога, а брата своего ненавидит, ложь есть” (1 Івана, 4:20)***. Учасники пленеру у Замлинні прагнули віднайти способи художнього відображення цінностей, які нині є не менш актуальними, ніж у XIX столітті. Ми сподіваємося, що роботи, створені під час пленеру, будуть нагадувати про те, що без взаємної любові, підтримки і братства не можна збудувати постійну і мирну реальність. Для учасників з Польщі цьогорічний пленер в Замлинні став свідченням того, що ми – поляки, не лише розуміємо українців, але також хочемо бути поряд з ними і підтримувати їх у прагненні до свободи та миру. *Бенедикт XV, Енцикліка Pacem Dei munus: AAS 12 [1920], (власний переклад) http://papiez.wiara.pl/doc/378709.Pokoj-dar-Boga-powierzony-ludziom-1982. **Іван Павло II, Мир – Божий дар, доручений людям, (власний переклад) http://papiez.wiara.pl/doc/378709.Pokoj-dar-Boga-powierzony-ludziom-1982. ***„Як хто скаже: „Я Бога люблю́“, та нена́видить брата свого́, той неправдомо́вець”(1 Івана, 4:20).

7

Вже п’ятий пленер – „Святі миротворці” Томаш Авдзєйчик

У маленькому волинському селі Замлиння знаходиться Центр інтеграції „Caritas”, роботу якого курує генеральний вікарій Луцької дієцезії ксьондз Ян Бурас. Улітку 2015 року відбувся ювілейний, п'ятий, Міжнародний пленер іконопису та сакрального мистецтва. Чарівне місце. Дивує сам факт, що вже п'ятий рік поспіль мистецькі зустрічі проводяться у центрі, котрий офіційно відкрили лише кілька місяців тому. Цьогорічний пленер в Замлинні отримав надзвичайно актуальну назву – «Святі миротворці». З одного боку, політична ситуація в Україні може насторожувати. З другого – фундаментом християнства є віра, надія, любов. «Зло добром перемагай!» – закликав наш святий кс. Єжи Попелюшко. Митцям вдалося уникнути туманних публіцистичних нарацій. Їхні промови прозорі, адже зброя художників із Замлиння – краса. Постать Ісуса Христа, що виднілася на запрошенні на вернісаж післяпленерної виставки, авторства Володимира Когута, замість античних шат, має солдатське вбрання … але це тільки захисний арсенал! Митці не можуть закривати очі на реалії сьогодення. Їхнє сумління повинно спонукати вказувати суспільству правильні шляхи розвитку. Власне гуманітарним акцентом наших зустрічей стало виконання мініатюрних іконок для людей, котрі готові віддати своє життя, захищаючи свободу України. Посвячені, вони будуть оберігати тих, кому Божа опіка є найбільш необхідною. У сьогоднішньому загубленому світі у мистецтві панує вседозволеність, усі форми висловлювання мають право на існування. Протягом тривалого часу ідентифікатором цінності мистецького твору було новаторство. Формальна новизна зумовлювала визнання. Невже прийшов момент, коли пересічний глядач почалав несміливо задавати питання: «Чи цей король, випадково, не голий?» Відомі галереї демонструють сучасну мазанину. Щороку професійні вміння і художня вишуканість здешевлюються на маргінеси. Для ЗМІ та критиків, котрі очікують швидкої сенсації, цінною є передусім щирість й автентичність митецьких відчуттів. У результаті отримуємо дешеву мішанку кон'юктурної публіцистики. Відео-роботи нагадують навмання склеєні кадри, що вже побували у смітнику під столом у професійного монтажника. Живопис у кращому випадку стає психотерапевтичним записом на полотні творчих емоцій, інколи нагадуючи непристойні сцені зі стін публічної вбиральні. Культурна пропозиція вульгаризується. Все частіше виявляється, що пропонують «все», яке насправді є «нічим». Природа так збудована, що коли одні гілки відмирають, інші розквітають. У Львові створена кафедра сакрального мистецтва, на яку покладають великі надії. Її засновником став дослідник давніх технологій візантійського живопису професор Роман Василик. Задум відновлення цієї достойної галузі мистецтва підхопило гроно ентузіастів. Вже п'ять років ксьондз Ян Бурас запрошує художників на пленер до Центру інтеграції «Caritas» в Замлинні. Професор Роман Василик направив експертів зі складної технології східного живопису. Кшиштоф Савіцкі з Генерального Консульства РП в Луцьку і Володимир Марчук, Голова Волинської організації Національної спілки художників України – ініціатори й організатори цього проекту – забезпечують фінансову, логістичну підтримку, щорічно працюють на виданням каталогу, проводять післяпленарні виставки.

8

Вже п’ятий пленер – „Святі миротворці” Томаш Авдзєйчик

Томаш Авдзєйчик з варшавського осередку Спілки польських художників популяризує проект у Варшаві. Ксьондз, кардинал Кажімєж Нич патронує роботи, створені у Замлинні. Культурні центри Україні і Польщі запрошують замлинівських художників та їх роботи на численні акції; протягом п'яти років відбулося 40 виставок. Отож, засіяне зерно вже приносить плоди. Численні музеї й галереї прагнуть показати замлинівську колекцію. Польсько-китайська фундація Культура шовкового шляху готує презентацію замлинівських робіт на Далекому Сході, а також забезпечила учасників цьогорічного пленеру матеріалами й інструментами для традиційних технік іконопису. Замлиння – це нагода вдосконалити художні вміння під опікою досвідчених спеціалістів. Натхнення й молодість більшості учасників дозволяють намітити нові шляхи розвитку сучасного мистецтва. Фундаментом пошуку є тисячолітній доробок східного живопису.

9

Już piąty plener – „Święci pokoju” Tomasz Awdziejczyk

W maleńkiej wołyńskiej wiosce Zamłynie mieści się Centrum Integracji „Caritas”.

Ośrodek jest prowadzony przez wikariusza generalnego diecezji łuckiej – księdza Jana Burasa.

Latem 2015 roku odbył się tu jubileuszowy, piąty już, Międzynarodowy Plener Ikonopisów i Sztuki Sakralnej.

Miejsce magiczne. Widoczny cud – to piąty rok działalności artystycznej w obiekcie, który oficjalnie został otwarty raptem kilka miesięcy temu.

Tegorocznym tematem warsztatów w Zamłyniu są „Święci Pokoju”. Z oczywistych względów temat bardzo aktualny. Z jednej strony sytuacja polityczna Ukrainy może budzić niepokój. Z drugiej – chrześcijaństwo w swojej preambule ma wiarę, nadzieję i miłość. „Zło dobrem zwyciężaj” – orędował nasz święty męczennik o. Jerzy Popiełuszko. Artystom udało się uniknąć doraźnej narracji publicystycznej, ich deklaracja bowiem jest oczywista… Orężem twórców z Zamłynia jest piękno. Postać Chrystusa, widniejąca na zaproszeniu na wernisaż wystawy poplenerowej, autorstwa Wołodymyra Koguta, zamiast antycznej szaty przystrojona jest co prawda we współczesny ekwipunek żołnierza…, ale jest to wyłącznie defensywny arsenał!

Artyści nie mogą zamykać oczu na otaczającą rzeczywistość. Mogą jednak zgodnie ze swoim sumieniem wskazywać społeczeństwu właściwy kierunek działania.

Humanitarny akcent stanowiło wykonanie miniaturowych ikonek dla ludzi narażających swoje życie dla obrony wolności Ukrainy. Poświęcone towarzyszyć będą tym, którzy najbardziej Bożej opieki potrzebują.

W dzisiejszym zagubionym świecie sztuki wszystko wolno i wszelkie formy wypowiedzi są równouprawnione. Przez lata głównym wyznacznikiem wartości dzieła było nowatorstwo. Formalna odkrywczość decydowała o uznaniu. Przyszedł azali moment, kiedy normalna publiczność zaczęła zadawać między sobą nieśmiało pytanie: Czy ten król przypadkiem nie jest nagi?

Renomowane galerie wypełnione są niezliczonymi nowoczesnymi bohomazami. Z roku na rok warsztatowe umiejętności i artystyczna finezja rugowane są na margines. Dla mediów i rządnej chwilowej sensacji krytyki liczy się przede wszystkim szczerość i autentyzm artystycznego przeżycia. W efekcie dostajemy tanią mieszankę koniunkturalnej publicystyki.

Dzieła video, które przypominają pozlepiane na chybił trafił ścinki filmowe ze śmietnika pod stołem profesjonalnego montażysty. Malarstwo w najlepszym przypadku jest zapisem psychoterapeutycznego wylewania twórczych emocji na płaszczyznę płótna. Niekiedy już przypomina nieprzyzwoite sceny ze ścian publicznego szaletu. Oferta kulturalna ulega spłyceniu. Coraz częściej okazuje się, że oferowane „wszystko” najczęściej oznacza właściwie „nic”.

Natura ma jednak to do siebie, że kiedy jedne odnogi życia degenerują się i zamierają, inne odzyskują witalność i rozkwitają.

We Lwowie powstała szeroko promieniująca Katedra Sztuki Sakralnej. Jej twórcą był badacz dawnych technologii malarstwa bizantyjskiego – profesor Roman Wasyłyk. Pomysł rewitalizacji tej dostojnej dziedziny sztuki podchwyciło grono entuzjastów. Już od pięciu lat ksiądz Jan Buras zaprasza artystów na plener do Centrum Integracji „Caritas” w Zamłyniu.

Profesor Wasyłyk sprowadził ekspertów od skomplikowanej technologii wschodniego malarstwa. Krzysztof Sawicki z konsulatu generalnego RP w Łucku i Wołodymyr Marczuk,

10

Już piąty plener – „Święci pokoju” Tomasz Awdziejczyk

kierujący Wołyńską Organizacją Narodowego Związku Artystów Plastyków Ukrainy – twórcy i koordynatorzy tego projektu, zapewniają środki i wsparcie logistyczne przedsięwzięcia, każdego roku pracują nad wydaniem poplenerowego katalogu i organizują wystawy poplenerowe. Tomasz Awdziejczyk z Okręgu Warszawskiego Związku Polskich Artystów Plastyków promuje projekt w Warszawie. Ksiądz kardynał Kazimierz Nycz objął swoim patronatem dzieła powstające w Zamłyniu.

Ośrodki kultury na Ukrainie i w Polsce zapraszają zamłyńskich artystów i ich prace do licznych miejsc; w ciągu pięciu lat odbyło się już czterdzieści wystaw. I tak zasiane ziarno już przynosi owoce, a liczne muzea i galerie zabiegają teraz o możliwość pokazania zamłyńskiej kolekcji.

Polsko-Chińska Fundacja Kultura Jedwabnego Szlaku przygotowuje prezentacje zamłyńskich prac na Dalekim Wschodzie i zapewniła uczestnikom tegorocznego pleneru materiały i narzędzia do tradycyjnych technik ikonopisarskich.

Zamłynie to okazja doskonalenia artystycznych umiejętności warsztatowych pod okiem doświadczonych specjalistów. Wizjonerstwo i młodość większości uczestników pozwalają wytyczać nowe szlaki współczesnej sztuki. Fundamentem poszukiwań są tysiąclecia dorobku wschodniej plastyki.

11

12

Toмаш Авдзейчик Святі Волині І

Toмаш Авдзейчик Святі Волині ІІ

Полотно, акрил, темпера, 30x80

Полотно, акрил, темпера, 30x80

Tomasz Awdziejczyk Święci Wołynia I

Tomasz Awdziejczyk Święci Wołynia IІ

Płótno, akryl, tempera, 30x80

Płótno, akryl, tempera, 30x80

Toмаш Авдзейчик Волинські благословенні I Дошка, темпера, 63х63

Tomasz Awdziejczyk Wołyńskie błogosławione I Deska, tempera, 63x63

13

Катажина Бєняш Святий Бенедикт Дошка, левкас, темпера, 35х25

Katarzyna Bieniasz Święty Benedykt Deska, lewkas, tempera, 35x25

14

Катажина Бєняш Святі Франциск і Клара Дошка, левкас, темпера, 44x22

Katarzyna Bieniasz Święci Franciszek i Klara Deska, lewkas, tempera, 44x22

15

Катажина Бєняш Пантократор Дошка, левкас, темпера, 30x20

Katarzyna Bieniasz Pantokrator Deska, lewkas, tempera, 30x20

16

Юрій Бриняк Дух Свободи Дошка, левкас, акрил, 40х30

Jurij Bryniak Duch wolności Deska, lewkas, akryl, 40x30

17

Даріуш Бучиньскі Святий Франциск Дошка, левкас, темпера, позолота, 40x30

Dariusz Buczyński Święty Franciszek Deska, lewkas, tempera, złoto, 40x30

18

Моніка Валендзяк Святий Бенедикт з Нурсії Дошка, левкас, акрил. 40х30

Monika Walendziak Święty Benedykt z Nursji Deska, lewkas, akryl, 40x30

19

Катерина Ганейчук Євхаристія Три хоругви полотно, акрил, вибійка, 130х50

Kateryna Hanejczuk Eucharystia Trzy proporce, płótno, akryl, stemple, 30x50

20

Катерина Ганейчук Причастя Дошка, акрил, туш, 60х40

Kateryna Hanejczuk Komunia Deska, akryl, tusz, 60x40

21

Лілія Гурська Страж миру Дошка, левкас, темпера, 40х30

Lilia Hurska Straż pokoju Deska, lewkas, tempera, 40x30

22

Лілія Гурська Марто, Марто… Дошка, темпера, 17х18

Lilia Hurska Marto, Marto…

Deska, tempera, 17x18

23

Софія Дорошенко Миротворець Дошка, левкас, темпера, 29,5x20

Sofija Doroszenko Czyniący pokój Deska, lewkas, tempera, 29,5x20

24

Софія Дорошенко Свята Трійця Дошка, левкас, темпера, шлакметал, 30х30

Sofija Doroszenko Święta Trójca Deska, lewkas, tempera, szlagmetal, 30х30

25

Марія Іванюта Миротворець Дошка, темпера, 20х14

Marija Iwaniuta Czyniący pokój Deska, tempera, 20х14

26

Кшиштоф Косцєша Кіцьор Святий Іоан Павел ІІ Дошка, левкас, темпера, метал,17х16

Krzysztof Kościesza Kicior Święty Jan Paweł II Deska, lewkas, tempera, metal, 17x16

27

Кшиштоф Косцєша Кіцьор Святий Кшиштоф, що випроваджує з війни Дошка, левкас, олія, 40х30

Krzysztof Kościesza Kicior Święty Krzysztof, wyprowadzający z wojny Deska, lewkas, olej, 40x30

28

Володимир Когут Ісус Охоронець миру Дошка, левкас, акрил, 40х30

Wołodymyr Kohut Jezus Obrońca pokoju Deska, lewkas, akryl, 40x30

29

Артем Копайгоренко Юрій Змієборець Дошка, левкас, темпера, золото, 16х15,5

Artem Kopajhorenko Święty Jerzy Deska, lewkas, tempera, złoto, 16x15,5

30

Артем Копайгоренко Юрій Змієборець Дошка, левкас, темпера, золото, 40х30

Artem Kopajhorenko Święty Jerzy Deska, lewkas, tempera, złoto, 40x30

31

Наталія Кушнірук Святий Іоан Милостивий Дошка, левкас, акрил, 40х30

Natalia Kuszniruk Święty Jan Miłościwy Deska, lewkas, akryl, 40x30

32

Олександр Маєрскі Святий Франциск з Асижу Різьба, дерево, 4,34 м.

Aleksander Majerski Święty Franciszek z Asyżu Rzeźba, drzewo, 4,34 m.

33

Анна Макаць Огорни нас покровом своєї опіки Дошка, левкас, акрил, метал, 40х40

Anna Makać Otocz nas skrzydłami swojej opieki Deska, lewkas, akryl, metal, 40x40

34

Анна Макаць Францисканська молитва Дошка, левкас, акрил, 48х16

Anna Makać Modlitwa franciszkańska Deska, lewkas, akryl, 48x16

35

Анна Макаць Манділіон Дошка, левкас, акрил, 15х14,5

Anna Makać Mandylion Deska, lewkas, tempera, 15x14,5

36

Оксана Миханько Господь садівник Дошка, левкас, темпера, золото, 40х30

Oksana Mychańko Jezus Ogrodnik Deska, lewkas, tempera, złoto, 40x30

37

Оксана Миханько Військо Господнє Дошка, левкас, темпера, 40х19

Oksana Mychańko Boże wojsko Deska, lewkas, tempera, 40x19

38

Ольга Мороз Архангельський Собор Дошка, левкас, темпера, 40х40

Olha Moroz Sobór Archaniołów Deska, lewkas, tempera, 40x40

39

Ольга Мороз Софія Премудрість Божа Дошка, левкас, темпера, 40х30

Olha Moroz Sofija Mądrość Boża Deska, lewkas, tempera, 40x30

40

Катерина Новицька Святий Роман Дошка, левкас, темпера, метал, аплікація, 29х22

Kateryna Nowycka Święty Roman Deska, lewkas, tempera, metal, aplikacja, 29x22

41

Катерина Новицька Свята Вероніка Дошка, левкас, темпера, золото, 40х30

Kateryna Nowycka Święta Weronika Deska, lewkas, tempera, złoto, 40x30

42

Катерина Новицька Свята Галина Дошка, левкас, темпера, метал, аплікація 29х22

Kateryna Nowycka Święta Halina Deska, lewkas, tempera, metal, aplikacja, 29x22

43

Богдан Новицький Святий Михаїл Дошка, левкас, темпера, 40х30

Bohdan Nowickyj Święty Michał Deska, lewkas, tempera, 40x30

44

Богдан Новицький Святий Пантелеймон Дошка, левкас, темпера, 40х30

Bohdan Nowyckyj Święty Pantelejmon Deska, lewkas, tempera, 40x30

45

Олександр Паньковець Христос Воїн Дошка, левкас, акрил, золото, 40х30

Ołeksandr Pankowec Chrystus Wojownik Deska, lewkas, akryl, złoto, 40x30

46

Ельжбета Пахала-Чеховска Святий Франциск Дошка, левкас, темпера, 40х30

Elżbieta Pachała-Czechowska Święty Franciszek Deska, lewkas, tempera, 40x30

47

Ельжбета Пахала-Чеховска Замилування Дошка, левкас, темпера, 18х12,5

Elżbieta Pachała-Czechowska Umiłowanie Deska, lewkas, tempera, 18x12,5

48

Ольга Поломана Святі Сергій і Вакх Дошка. Левкас, темпера, 40х30

Olha Połomana Święci Sergiusz i Bakchus Deska, lewkas, tempera, 40x30

49

Оксана Радкевич & Сергій Радкевич Діяння 2:22-28 Папір, aкварель, 49x70

Oksana Radkewycz & Serhij Radkewycz Dzieje Apostolskie, 2,2–28 Papier, akwarela, 49x70

50

Оксана Радкевич & Сергій Радкевич До римлян, 12:9–21,15:3 Папір, aкварель, 49x70

Oksana Radkewycz & Serhij Radkewycz List do Rzymian, 2,2–28 Papier, akwarela, 49x70

51

Сергій Радкевич Христос миру Дошка, земля, аерозоль, акрил, темпера, 80х60

Serhij Radkewycz Chrystus pokoju Deska, ziemia, aerozol, akryl, tempera, 80x60

52

Максим Рябчун Дорога праведних до Царства Небесного Дошка, левкас, акрил, шлакметал, 40х30

Maksym Rjabczun Droga sprawiedliwych do Królestwa Niebieskiego Deska, lewkas, tempera, szlagmetal, 40x30

53

Максим Шиманський Спас Нерукотворний Дошка, акрил,27х25

Maksym Szymanskyj Spas Nierukotwornyj Deska, akryl, 27x25

54

Максим Шиманський Христос Пантократор Дошка, левкас, акрил 40х30

Maksym Szymanskyj Chrystus Pantokrator Deska, lewkas, akryl, 40x30

55

Вікторія Штик Миротворець Дошка, левкас, темпера, 22х48

Wiktoria Sztyk Czyniący pokój Deska, lewkas, tempera, 22x48

56

Вікторія Штик Миротворець Дошка, левкас, темпера, 27х27

Wiktoria Sztyk Czyniący pokój Deska, lewkas, tempera, 27x27

57

Вікторія Штик Я є світло для світу Диптих – дошка, левкас. темпера, 42х22 і 42х20

Wiktoria Sztyk Jam jest Światło dla świata Dyptych – deska, lewkas, tempera, 42x22 i 42x20

58

Світлана Юхимюк Воїнство небесне Дошка, левкас, акрил, 40х30

Switłana Juchymiuk Wojsko niebiańskie Deska, lewkas, akryl, 40x30

59

Катажина Якубовска Покрова Скло, акрил, 24х18

Katarzyna Jakubowska Pokrowa Szkło, akryl, 24x18

60

Катажина Якубовска Святий Миколай Скло, акрил, 30х21

Katarzyna Jakubowska Święty Mikołaj Szkło, akryl, 30x21

61

Toмаш Авдзейчик народився у 1961році у Варшаві. Закінчив Академію образотворчих мистецтв у Варшаві.

Tomasz Awdziejczyk urodził się w 1961 roku w Warszawie. Ukończył A k a d e m i ę S z t u k P i ę k n y c h w Wa r s z a w i e . + 4 8 6 0 2 7 3 2 2 4 7 ; tomasz.art1@gmail.com

Катажина Бєняш народилася у 1961році у Жешуві. Закінчила Академію образотворчих мистецтв у Львові.

Katarzyna Bieniasz urodziłа się w 1990 roku w Rzeszowe. Zakończyła Lwowską Akademię Sztuk Pięknych. +48782664591; +380638087451; kbieniasz90@gmail.com; www.ikonynazamowienie.blogspot.com

Юрій Бриняк народився у 1995 році у Тернополі. Студент Тернопільського обласного державного музичного училища ім. С. А. Крушельницької, художнє відділення.

Jurij Bryniak urodził się w 1995 roku w Tarnopolu. Student Tarnopolskiej Obwodowej Państwowej Szkoły Muzycznej im. S. Kruszelnickiej, wydział artystyczny. +38067 495 20 01; bryniakbryniak@yandex.com.ua

Даріуш Бучиньськи народився 1969 року Бялей Подляске, середня освіта.

Dariusz Buczyński urodził się w 1969 roku w Białej Podlaskiej. wykształcenie średnie. +48503157835; dbuczynski69@wp.pl

Моніка Валендзяк народилася 1961 року в Варшаві. Живе і працює в Единбурзі.

Monika Walendziak urodziła się w 1961 roku w Warszawie. Mieszka i pracuje w Edynburgu. benedictworkshop@gmail.com

Катерина Ганейчук народилася 1974 року у Барановичах, Білорусь. Закінчила Академію образотворчих мистецтв у Львові.

Kateryna Hanejczuk urodziła się w 1974 roku w Baranowiczach; Zakończyła Lwowską Akademię Sztuk Pięknych. +380503783791; k.at@meta.ua;www.volart.com.ua/art/ganeychuk/

62

Лілія Гурська народилася у 1993 році в Івано-Франківську. Студентка Львівської національної академії мистецтв, кафедри сакрального мистецтва.

Lilia Hurska urodziła się w 1993 roku w Iwano-Frankiwsku. Studentka Lwowskiej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. +380991087140; gurskalu@gmail.com

Софія Дорошенко народилася 1992 року в Луцьку. Студентка Львівської Національної Академії мистецтв кафедри Сакрального мистецтва.

Sofija Dorszenko Urodziła się w 1992 roku w Łucku. Studentka V roku Lwowskiej Narodowej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. +380983513463; sofapsih@mail.ru

Марія Іванюта народилася 1992 року в Тернополі. Студентка Львівської національної академії мистецтв, кафедри сакрального мистецтва.

Marija Iwaniuta urodziła się w 1992 roku w Tarnopolu. Studentka Lwowskiej Narodowej Akademii Sztuk Pięknych, Katedry Sztuki Sakralnej. +380936933936; +380977520804; mariaziskalata@bigmir.net

Володимир Когут народився у 1995 році в Львові. Студент Львівської національної академії мистецтв, кафедри сакрального мистецтва.

Wołodymyr Kohut urodziła się w 1995 roku w Lwowe. Student Lwowskiej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. +380673467470; volodumur23@gmail.com

Артем Копайгоренко народився у 1981 році в Києві. 2005 року закінчив Київську національну академію образотворчого мистецтва і архітектури. 2008 року закінчив асистентуру в майстерні монументального живопису та храмової культури професора Миколи Стороженка.

Artem Kopajhorenko urodził się w 1981 roku w Kijowie. W 2005 roku zakończył Kijowską Akademię Sztuk Pięknych i Architektury. W 2008 roku zakończył asystenturę w pracowni monumentalnego malarstwa i sztuki kościelnej prof. Mykoły Storożenki. +380674560917; kopaygor@mail.ru

Наталія Кушнірук народилася у 1991 році в Нетішині. Студентка Львівської національної академії мистецтв, кафедри сакрального мистецтва.

Natalia Kuszniruk urodziła się w 1991 roku w Nietyszynie. Studentka Lwowskiej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. +380989263651; kushnirukuk@mail.ru

63

Алєксандер Маєрскі народився у 1952 році в Живцу. Закінчив Педагогічну академію в Кракові.

Aleksander Majerski urodził się w 1955 roku w Żywcu. Ukończył Akademię Pedagogiczną w Krakowie. +48500474254; a.majerski@wp.pl; www.majerskiart.eu

Анна Макаць народилася 1966 року в Гдині. Закінчила у 1991 році Відділ мистецтва в Університеті Миколая Коперніка в Торуні – спеціалізація зберігання і реставрації творів мистецтва.

Anna Makać Urodziła się w 1966 roku w Gdyni. Ukończyła w 1991 roku Wydział Sztuk Pięknych Uniwersytetu Mikołaja Kopernika w Toruniu – specjalizacja konserwacja i restauracja dziel sztuki. +48601685255; aniamakac@go2.pl

Оксана Миханько народилася у 1992 році в Коломиї. Студентка Львівської національної академії мистецтв, кафедри сакрального мистецтва.

Oksana Mychańko urodziła się w 1992 roku w Kołomyi. Studentka Lwowskiej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. +380930211733; mikhankoukr@mail.ru

Ольга Мороз народилася у 1987 році в Луцьку. Студентка Львівської національної академії мистецтв, кафедри сакрального мистецтва.

Ola Moroz urodziła się w 1987 roku w Łucku. Studentka Lwowskiej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. +380502363661; mariomiymario@mail.ru

Катерина Новицька народилася у 1989 році в Тернополі. Студентка Львівської національної академії мистецтв, кафедри сакрального мистецтва.

Katia Nowycka urodziła się w 1989 roku w Tarnopolu. Studentka Lwowskiej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. +380635209927; katjadmytriv@gmail.com

Новицький Богдан народивася у 1992 році в Луцьку. Закінчив Львівську національну академію мистецтв.

Bohdan Nowickyj urodził się w 1992 roku w Łucku. Zakończył Lwowską Akademię Sztuk Pięknych, +380938283808 ; novickiy.b@mail.ru ; www.vk.com/bspartakov

64

Олександр Паньковець народився 1973 року в Рівно. 1995 року закінчив Закарпатський художній інститут.

Ołeksandr Pankowec urodził się w 1973 roku w Równem. Zakończył w 1995 roku Zakarpacki Instytut Sztuk Pięknych. +380506753318; onefrom999@gmail.com

Ельжбета Пахала-Чеховська народилася у 1976 році в Радзині Подляскому. Закінчила Люблінський католицький університет, історія мистецтва.

Elżbieta Pachała-Czechowska urodziła się w 1976 roku Radzyniu Podlaskim. Zakończyła Katolicki Uniwersytet Lubelski, historię sztuki. +48500190545; ela-p-czechowska@o2.pl

Ольга Поломана народилася 1994 року в Львові. Студентка Львівської національної академії мистецтв, кафедри сакрального мистецтва.

Olga Połomana urodziła się w 1994roku we Lwowie. Studentka Lwowskiej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. +380958867261; eovina@gmail.com

Оксана Радкевич народилася 1987 року в Красноярську. Закінчила Львівську національну академію мистецтв.

Oksana Radkewycz urodziła się w 1987 roku w Krasnojarsku. Zakończyła Lwowską Akademię Sztuk Pięknych.

Сергій Радкевич народився 1987 року в Луцьку. 2012 році закінчив Львівську національну академію мистецтв, викладач Л. Медвідь.

Serhij Radkewycz urodził się w 1987 roku w Łucku. Zakończył Lwowską Akademię Sztuk Pięknych, wykładowca L. Medwid. +380985296618; teckor@ukr.net

Максим Рябчун народився 1993 року в Луцьку. Студент Львівської національної академії мистецтв.

Maksym Rjabczun urodził się w 1993 roku w Łucku. Student Lwowskiej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. +380508166674; maxvell93@mail.ru

65

Максим Шиманський народився 1987 року в Луцьку. Закінчив Львівську національну академію мистецтв.

Maksym Szymanskyj urodził się w 1987 roku w Łucku. Zakończył Lwowską Akademię Sztuk Pięknych. +380935155582; max.shyman@gmail.com

Вікторія Штик народилася 1993 року в Луцьку. Студентка Львівської національної академії мистецтв кафедри сакрального мистецтва.

Wiktoria Sztyk urodziła się w 1993 roku w Łucku. Studentka Lwowskiej Akademii Sztuk Pięknych, Katedry Sztuki Sakralnej. +380953843375; viktorijashtyk@gmail.com

Світлана Юхимюк народилася 1993 року в Луцьку. Студентка Львівської національної академії мистецтв кафедри сакрального мистецтва.

Switłana Juchymiuk urodziła się w 1993 roku w Łucku. Studentka Lwowskiej Akademii Sztuk Pięknych, Katedry Sztuki Sakralnej. +380954322516; youhimuk@mail.ru

Кшиштоф Косцєша Кіцьор народився 1954 року в Брвіновє. Художник, поет, театральний технік, діяч антикомуністичного підпілля.

Krzysztof Kościesza Kicior urodził się w 1954 roku w Brwinowie. Malarz i poeta, technik teatralny, działacz podziemia antykomunistycznego. +48 608 800 713 kiciorfabryk1@wp.pl

Катажина Якубовська народилася 1979 року в Варшаві, закінчила україністику та анімацію культури у Варшавському університеті, доктор Кафедри україністики Варшавського університету.

Katarzyna Jakubowska urodziła się w 1979 w Warszawie, ukończyła ukrainistykę i animację kultury na Uniwersytecie Warszawskim, doktor w Katedrze Ukrainistyki UW. +48 692 817 403; kasiajak@poczta.onet.pl

66

УДК 7.04 (477,82) ББК 85,143 (4 УКР), Л6 С24 Патронат Генеральний Консул РП в Луцьку – Беата Бживчи Єпископ Віталій Скомороський – ординарій Луцької дієцезії Римско-католическої Церкви Єпископ Йосафат Говерла – волинський екзарх Української Греко-Католицької Церкви. Організатори Генеральний консул РП в Луцьку

Центр інтеграції в Замлинні (Карітас Луцької дієцезії)

Волинська організація Національної спілки художників України

Львівська національна академія мистецтв

Варшавське відділення спілки польських художників

Кафедра Україністики Університету Варшавського i коло іконописців з Польщі

Спонсор

V міжнародний пленер іконопису на Волині Луцьк. 2015, - 67 с ISBN 966-7627-38-1

Patronat Konsul Generalny RP w Łucku – Beata Brzywczy Ks. bp Witalij Skomarowski – ordynariusz diecezji łuckiej Kościoła rzymskokatolickiego Ks. bp Jozafat Howera – wołyński egzarcha Kościoła greckokatolickiego Organizatorzy Konsulat Generalny RP w Łucku

Centrum Integracji w Zamłyniu (Caritas Diecezji Łuckiej)

Wołyńska Organizacja Narodowego Związku Artystów Ukrainy

Lwowska Narodowa Akademia Sztuk Pięknych

Okręg Warszawski Związku Polskich Artystów Plastyków

Katedra Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i środowisko ikonopisów z Polski

Sponsor

http://www.volart.com.ua/ukr15/svyati_myrotvortsi/