VIІ Міжнародний пленер іконопису та сакрального мистецтва на Волині
ZA MŁYNIE VIІ Międzynarodowy Plener Ikonopisania i Sztuki Sakralnej na Wołyniu
7-18 lipca 2017
Анна Баран (Польща) Моніка Валендзяк (Польща) Христина Гец (Україна) Христина Грабінська (Україна) Аліна Грубець (Україна) Яна Гудзан (Україна) Лілія Дончак-Гурська (Україна) Анастасія Загурська (Україна) Марія Іванюта (Україна) Соломія Казанівська (Україна) Христина Kвик (Україна) Володимир Когут(Україна) Микола Козловський (Україна) Артем Копайгоренко (Україна) Кшиштоф Косцєша Кіцьор (Польща) Наталія Кушнірук (Україна) Александер Маєрскі (Польща) Тетяна Михеєнко (Україна Еугеніуш Мольскі (Польща) Тетяна Мялковська (Україна Іван Панас (Україна) Віктор Плохотюк (Україна) Юлія Самборська (Україна) Дмитро Сас (Україна) Оксана Федчишин(Україна) Ельжбєта Пахала-Чеховска (Польща) Уляна Ших(Україна) Анна Яворска (Польща) Марія Януш (Україна) Тетяна Яцюк(Україна)
Anna Baran (Polska) Monika Walendziak (Polska) Chrystyna Hec (Ukraina) Chrystyna Hrabińska (Ukraina) Alina Hrubec (Ukraina) Jana Hudzan (Ukraina) Lilija Donczak-Hurska (Ukraina) Anastasija Zahurska (Ukraina) Marija Iwaniuta (Ukraina) Sołomija Kazaniwska (Ukraina) Chrystyna Kwyk (Ukraina) Wołodymyr Kohut (Ukraina) Mykoła Kozłowskyj (Ukraina) Artem Kopajhorenko (Ukraina) Krzysztof Kościesza Kicior (Polska) Natalia Kuszniruk (Ukraina) Aleksander Majerski (Polska) Tetiana Mychejenko (Ukraina) Eugeniusz Molski (Polska) Tetiana Miałkowska (Ukraina) Iwan Panas (Ukraina) Wiktor Płochotiuk (Ukraina) Julia Samborska (Ukraina) Dmytro Sas (Ukraina) Oksana Fedczyszyn (Ukraina) Elżbieta Pachała-Czechowska (Polska) Ulana Szych (Ukraina) Anna Jaworska (Polska) Marija Janusz (Ukraina) Tetiana Jacuk (Ukraina)
VІI Міжнародний пленер іконопису та сакрального мистецтва на Волині 7–18 липня 2017 року Центр інтеграції у Замлинні (Карітас Луцької дієцезії) «П'ятикнижжя в іконі» VІI Międzynarodowy Plener Ikonopisania i Sztuki Sakralnej na Wołyniu 7–18 lipca 2017 roku Centrum Integracji w Zamłyniu (Caritas Diecezji Łuckiej) «Pięcioksiąg w ikonie»
Шановне панство! Відбувся вже сьомий пленер – VII Міжнародний пленер іконописання і сакрального мистецтва на Волині, що цьогоріч мав назву «П'ятикнижжя в іконі». Традиційно захід проходив літом, у гостинному й відкритому для усіх добрих помислів Інтеграційному центрі у Замлинні – місці ідеї, котрим керує, опікується гістьми кс. Ян Бурас. Саме тут відбулася перша післяпленерна виставка робіт, яка стала справжнім святом для цього невеличкого села, що розташоване на самому кордоні з Польщею. Як завжди, на відкриття вернісажу прийшло багато жителів Замлиння, аби спільно з авторами вперше подивитися роботи VII пленеру, у якому взяли участь понад 30 майстрів з Польщі та України римо-католицького, греко-католицького і православного віросповідання, котрі створили близько 50 робіт. Традиційно співорганізаторами пленерів виступають Генеральне консульство РП в Луцьку, Волинська організація Національної спілки художників України (www.volart.com.ua), кс. Ян Бурас – генеральний вікарій Луцької дієцезії Римокатол и ц ь ко го ко с т е л у і д и р е кто р І н т е г р а ц і й н о го ц е н т ру у З а м л и н н і (www.zamlynya.com.ua/pl), Львівська національна академія мистецтв, кафедра україністики Варшавського університету, середовище іконописців Польщі. Виражаємо свою глибоку вдячність патронам нашого заходу кс. єп. предстоятелю Римо-католицького костелу на Волині Віталію Скомаровському та кс. єп. Йосафату Говері – предстоятелю Греко-католицького костелу на Волині. Варто зазначити, що цьогорічний вернісаж у Замлинні став уже 60-ю виставкою робіт, створених під час пленерів, починаючи з 2011 р, які показували у понад 30-ти містах Польщі та України. Ікони 2017 року розпочнуть свою мандрівку вже влітку. Цьогоріч у пленері взяла участь найбільш численна група студентів Львівської національної академії мистецтв. Їх погляд на пленер, свіжий погляд, є неймовірно важливим для організаторів. Кілька осіб зазначило, що в Замлинні спільно працювали й жили різні люди, котрих поєднала атмосфера самого місця – жива природа, спокій і можливість вільно самореалізовуватися у художньому плані, без примусу вдаватися до тієї чи іншої мистецької наррації. У такому підході, можливо, для когось, дуже банальному, криється, і у цьому ми, організатори, глибоко переконані, глибинна суть подібних заходів: співіснування чуттєвості духовної та мистецької, занурення у безкраї іконографічної спадщини П'ятикнижжя, щоб передати її красу і сучасну – завжди вільну – творчу наррацію. Кс. Ян Бурас – генеральний вікарій Луцької дієцезії Римо-католицького костелу і директор Інтеграційного центру «Замлиння» Володимир Марчук – голова Волинської організації Національної спілки художників України
Кшиштоф Савіцкі – консул Генерального консульства РП в Луцьку Переклад з польської мови Юлія Васейко
Szanowni Państwo, za nami już siódmy plener – VII Międzynarodowy Plener Ikonopisania i Sztuki Sakralnej na Wołyniu, w tym roku pod nazwą – Pięcioksiąg w ikonie. Tak jak już od kilku lat, plener odbył się latem w – zawsze gościnnym i otwartym na wszelkie dobre idee – Centrum Integracji w Zamłyniu, którym kieruje ks. Jan Buras, gości i dba o to miejsce idei. Tam też odbyła się pierwsza poplenerowa wystawa prac, która zamienia się niemal w święto w tej niewielkiej wsi, położonej dosłownie przy samej granicy z Polską. Tradycyjnie na otwarcie wystawy przybyło wielu mieszkańców Zamłynia, by – wspólnie z autorami – obejrzeć po raz pierwszy wszystkie powstałe prace w tym roku. W tegorocznym plenerze wzięło udział 30 twórców z Polski i z Ukrainy – osób identyfikujących się zarówno z Kościołem katolickim obu obrządków, jak i z Kościołem prawosławnym; stworzyli oni około 50 prac. Co roku przypominamy naszym odbiorcom, że współorganizatorami plenerów jest Konsulat Generalny RP w Łucku, Wołyńska Organizacja Narodowego Związku Artystów Plastyków Ukrainy (www.volart.com.ua), ks. Jan Buras – wikariusz generalny Diecezji Łuckiej Kościoła rzymskokatolickiego i dyrektor Centrum Integracji w Zamłyniu Caritas (www.zamlynya.com.ua/pl), Akademia Sztuk Pięknych we Lwowie, Katedra Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i środowisko ikonopisów z Polski. Przypominamy także, wyrażając jednocześnie swoją wielką wdzięczność, że naszemu przedsięwzięciu patronują ks. bp Witalij Skomarowski – zwierzchnika Kościoła rzymskokatolickiego na Wołyniu, i ks. bp Jozafat Howera – zwierzchnik Kościoła greckokatolickiego na Wołyniu. Warto podkreślić, że tegoroczny wernisaż w Zamłyniu był już 60. wystawą prac powstałych w czasie plenerów, począwszy od 2011 roku, i że prace z tych plenerów zostały wystawione łącznie w ponad trzydziestu miastach Polski i Ukrainy, a prace tegoroczne wyruszą w swoją wędrówkę jeszcze tego lata. W tym roku w plenerze wzięła udział najbardziej liczna grupa studentów ASP we Lwowie… I ich opinia o plenerze, świeża opinia, dla organizatorów plenerów wydaje się niezwykle istotna. Otóż kilka osób stwierdziło, iż w Zamłyniu pracowali wspólnie i mieszkali różni ludzie, których połączyła atmosfera samego miejsca – żywa przyroda, spokój i możliwość swobodnej samorealizacji artystycznej, bez narzucania komukolwiek takiej, a nie innej narracji artystycznej. I w tym ostatnim stwierdzeniu – ktoś powie, że wręcz banalnym – kryje się, i my – organizatorzy, jesteśmy absolutnie co do tego przekonani, najważniejszy element tych działań: współistnienie wrażliwości duchowej i wrażliwości artystycznej, sięganie w zadumie po wielką i wiekową spuściznę ikonograficzną Pięcioksięgu, by wyrazić jej piękno współczesną – i zawsze wolną – właśnie narrację artystyczną. ks. Jan Buras – wikariusz generalny Diecezji Łuckiej Kościoła rzymskokatolickiego i dyrektor Centrum Integracji w Zamłyniu Caritas Wołodymyr Marczuk – szef Wołyńskiej Organizacji Narodowego Związku Artystów Plastyków Ukrainy Krzysztof Sawicki – konsul w KG RP w Łucku
Сюжети „Старого Заповіту” і „Нового Заповіту” в українському образотворчому мистецтві Дмитро Степовик
Представництво образів Святого Письма в українському мистецтві почалося відразу після Хрещення Київської Руси 988 року. Жодна рукописна книга не була без ілюстрацій! І це продовжувалося аж до запровадження в Україні книгодрукування у XVI столітті, коли, поряд з мальованими ілюстраціями в рукописах, виникає гравюра – спочатку на дереві, а з XVIІ століття – на металі. Число гравюр в тиражованих українських друках – порівняно з мініатюрою в рукописах – зростає в рази! Так, коли митрополит Петро Могила запланував перевидати в середині XVIІ століття Острозьку Біблію, він замовив граверові Іллі й іншим мистцям близько 500 ілюстрацій до обох біблійних заповітів. На жаль, через обставини війни і раптове упокоєння митрополита, гравер Ілля вигравірував лише 132 сюжети – від Книги Буття – до Книг Царів. Ця тенденція пошанування зображень на теми Біблії ішла в українському мистецтві по наростаючій лінії аж до наших ж днів (за винятком 70-ти років комунобільшовицького атеїзму у ХХ столітті). Прикладом може бути Святе Письмо Старого та Нового Завіту в перекладі о. Івана Хоменка (Рим, видавництво отців василіян, 1963), проілюстрована кольоровими сюжетами. Це щодо ілюстрацій. Інший характер представництва Біблії в українському малярстві: тут перевага надається Новому Заповітові. І це не дивно, бо постать Господа Ісуса Христа має виняткове значення в житті кожного християнина. Але в іконах представлений і Старий Заповіт: там, де в церкві є повний п'ятиярусний іконостас, то найвищий ярус (п'ятий) канонічно відведений для персонажів Старого Заповіту – пророків. Їх там аж 12 ікон – це ті, що за багато століть наперед пророкували прихід на землю Сина Божого, Месію, Господа Ісуса Христа. Крім того, в першому (найнижчому) ярусі іконостасу (так званих пределах) передбачені ікони на теми Мойсеєвого П'ятикнижжя: Жертва Ноя, Жертва Мелхиседека, Жертва Авраама та інші. На стінах багатьох українських церков (тобто у монументальному малярстві) є чимало образів і сюжетів на теми п'яти книг Мойсея (Буття, Вихід, Левит, Числа, Повторення Закону). Наприклад, про Адама і Єву, Каїна й Авеля, праведного Ноя, вихід з Єгипту, покликання Авраама, Лота і його дружину, Божий наказ про Пасху, перехід через Червоне море, Мойсей випроваджує воду зо скелі. Проте настінні мальовила в церквах не можна вважати за ікони, бо вони тільки ілюструють Біблію засобами монументального церковного малярства. Тож нинішня увага до найдавніших книг Біблії з боку українських мистців заслуговує на увагу, підтримку й похвалу. Дмитро Степовик, доктор філософії, доктор мистецтвознавства, доктор богословських наук, професор, академік Академії наук Вищої освіти України
Wątki „Starego Testamentu” i „Nowego Testamentu” w malarstwie ukraińskim Dmytro Stepowyk
Nawiązywanie do tematów z Pisma Świętego w sztuce ukraińskiej zaczęło się tuż po przyjęciu chrztu przez Ruś Kijowską w 988 roku. Żaden manuskrypt nie obszedł się bez ilustracji! I taka tendencja trwała aż do momentu rozpowszechnienia na Ukrainie druku w XVI wieku, kiedy obok ilustracji rysowanych w rękopisach powstała grawiura – najpierw na drewnie, a od XVIІ wieku – na metalu. Liczba grawiur w ukraińskich drukach – w porównaniu z miniaturą w rękopisach – wielokrotnie się zwiększyła! Tak więc, kiedy metropolita Piotr Mohyła zaplanował ponowne wydanie w połowie XVIІ wieku Biblii Ostrogskiej, zamówił u grawera Ilii oraz u innym artystów wykonanie około 500 ilustracji do obu biblijnych testamentów. Niestety, z uwagi na wojnę i nagłe zejście metropolity, Ilia wygrawerował tylko 132 sceny – od Księgi Rodzaju do Ksiąg Królewskich. Ów szczególny szacunek do tematów biblijnych w sztuce ukraińskiej zachował tendencję wzrostową aż po dzień dzisiejszy (z wyjątkiem lat 70. ХХ wieku w okresie komunistyczno-bolszewickiego ateizmu). Przykładem może być Pismo Święte Starego w tłumaczeniu o. Iwana Chomenki (Rzym, wydawnictwo ojców bazylianów, 1963) z kolorowymi ilustracjami. Co do ilustracji. W malarstwie ukraińskim dominują tematy biblijne z Nowego Testamentu. Nie ma w tym nic dziwnego, bo postać Jezusa Chrystusa ma wyjątkowe znaczenie dla każdego chrześcijanina. Ale w ikonach przedstawiany jest także i Stary Testament: w miejscu, gdzie w cerkwi już znajduje się pełny pięciorzędowy ikonostas, to najwyższy rząd (piąty) w sposób kanoniczny zarezerwowany jest dla postaci ze Starego Testamentu – proroków. Postaci te przedstawia aż dwanaście ikon – są to ci, którzy na wiele wieków wcześniej prorokowali przyjście na ziemię Mesjasza, Syna Bożego – Jezusa Chrystusa. Poza tym w pierwszym (najniższym) rzędzie ikonostasu (tzw. predella) są umieszczone ikony nawiązujące do tematów z Pięcioksięgu Mojżeszowego: ofiara Noego, ofiara Melchizedeka, ofiara Abrahama i inne. Na ścianach wielu ukraińskich cerkwi (czyli w malarstwie monumentalnym) również jest mnóstwo obrazów i tematów z Pięcioksięgu Mojżeszowego (Księgi Rodzaju, Wyjścia, Kapłańskiej, Liczb, Powtórzonego Prawa). Są to, między innymi, historie o Adamie i Ewie, Kainie i Ablu, sprawiedliwym Noe, Locie i jego żonie, wyjściu z Egiptu, powołaniu Abrahama, Boże polecenie o obchodach Paschy, przejściu przez Morze Czerwone, czy o tym, jak Mojżesz sprawia, że woda tryska ze skały. Jednak malowideł ściennych w cerkwiach nie można traktować jako ikony, bo ilustrują one Biblię za pomocą metod monumentalnego malarstwa sakralnego. Tak więc obecne zainteresowanie ukraińskich artystów najdawniejszymi księgami Biblii zasługuję na uwagę, wsparcie i pochwałę. Dmytro Stepowyk, dr filozofii, dr nauk o sztuce, dr nauk teologicznych, profesor, akademik Akademii Nauk Wykształcenia Wyższego Ukrainy Tłumaczenie z języka ukraińskiego Switłana Dachno.
Ікона в П'ятикнижжі Томаш Маєрські
Те м а т и к а П ' я т и к н и ж ж я в ж и в о п и с і с я г а є с в о ї м ко р і н н я м ранньохристиянського мистецтва, яке бере початок від катакомбного мистецтва. Ще до видання Міланського едикту у 313 році релігійний живопис зводився до універсальних обов'язкових символів, наприклад, павича, голуба, риби, за допомогою котрих передавали догматичний зміст. Видимі зміни відбулися разом з посиленням релігійної толерантності. Митці все частіше зверталися до сцен зі Старого Заповіту, зокрема до історії Мойсея – перехід через Червоне море (напр. з Дура-Европос), Палаючий кущ або до групи Орантів. Однією з найцікавіших робіт цього періоду є фрагмент мозаїки із зображенням історії Йони, який походить приблизно з IV ст. з Аквілеї. Молодого хлопця проковтнула риба-монстр, а через три дні виплюнула його. Йону автор представив новонародженим, в позиції „грецького акту”, в оточенні античних декорацій та підводних створінь. Форма зображення інтригує, проте для християнства важливішим був зміст – історія Йони, позаяк стала вона прообразом смерті і воскресіння Ісуса Христа. У добу середньовіччя розвинулася теоцентрична культура, тому мистецтво рясніло різноманітними зображеннями подій зі Старого Заповіту. В колі візантійської культури розвинулася догматична ікона, яка спочатку представляла святі постаті – Ісуса Христа і Діву Марію, а також колективні сцени. Мабуть найвідомішою з них є Ікона Святої Трійці Андрія Рубльова. Ікона ця втілила старозавітну розповідь про трьох ангелів, які навідалися до будинку Авраама та Сари. Згідно Біблії, ангели принесли звістку від Бога, що безплідна Сара народить сина. Проте Рубльов не показав ні Сари, ні Авраама, а лише неоднозначно зобразив три стрункі силуети ангелів навколо столу з келихом вина. Безпосередньо за постатями видніються зображення будинку, скель та дерева – символів, які в наступних століттях пов'язували з об'явленням Бога, Святого Духа та Ісуса Христа – Святої Трійці. Ікона завдяки глибокому зосередженню постаті, загадковій композиції та стриманому колориту має контемпляційний характер. У ранньомодерну добу старозавітна тематика, можливо не настільки, як раніше, все ж залишалася актуальною і, попри лаїцизацію, поширення антропоцентризму та відродження всього античного, митці охоче зверталися до цих тем та інтерпретували їх по-новому, використовуючи при цьому нові форми, зокрема лінійну і кольорову перспективу. Варто також згадати Сікстинську капелу, нижні стіни якої прикрашені фресками зі сценами з життя Мойсея авторства багатьох прекрасних ренесансних живописців, серед яких: Боттічеллі, Перуджино, Росселлі. Склепіння Капели поділене на дев'ять фресок, створених Мікеланджело, які демонструють всю майстерність та геніальність митця. Буонаротті пристрасним чином матеріалізував образ створення світу аж до часів Ноя, наважуючись втілити його в постаті „язичницьких” рис чоловічої мускулатури. З періоду Ренесансу можна також згадати картину нідерландського майстра Пітера Брейгеля – Зведення Вавилонської вежі. Згідно біблійної розповіді, під час будівництва вежі змішалися всі мови. Художник завдяки надзвичайно реалістичному сприйняттю, розмістив вертикальну різко закручену ротонду на фоні розмитої реальності та, застосовуючи просторово-повітряну перспективу, „збудував” алегорію людської пихатості. Наступна епоха – Бароко – милувалася у похмурих, динамічних і експресивних сценах. Одним із дуже популярних мотивів була історія Юдити – молодої вдови, яка споїла, спокусила, а потім вбила воєначальника ассирійських окупантів міста Бетулія – Олоферна.
Ікона в П'ятикнижжі Томаш Маєрські
Юдита й Олоферн, авторства Караваджо – це театралізована сцена, яка представляє вирішальний момент відрізання Юдитою голови великого вождя. Караваджо характерним для нього чином за допомогою різкого світла, брутально видобуває з темноти реалістичну форму. Мотив цей повертається в наступних епохах в образі „femme fatale”, зокрема у сецесійного Клімта або експресивного Едварда Мунка, а потім набирає онірично-символічної форми у Густава Моро. Серед інтерпретацій біблійних мотивів ХХ століття варто виділити Пейзаж з Товієм і янголом Яцека Мальчевського та пізню творчість Стефана Ґєровського. Значну частину картини Мальчевського займає розлогий пейзаж з насиченою колористикою, атмосфера якого нагадує наближення весни. Межею посередині поля крокує таємничий силует парубка, який тримає в руках рибу, а за ним ступає горда постать ангела з мечем в руках. Тема запозичена з Книги Товита і представляє історію молодого хлопця, який за Божим велінням пішов купити рибу, щоб зцілити незрячого батька. Загальний зміст розповіді говорить про те, яку силу має нагорода та покарання за вчинки, але також виступає як „перевірка” вірності, якій Господь Бог піддає своїх слуг. У виданні Мальчевського (в дусі Молодої Польщі), ця тема стала не лише претекстом символічного зображення мотиву самої дороги, якою слідує Товій (чит. людина), але й дороги якої ми не знаємо і не бачимо ні її початку, ні кінця. Промовистим є цикл картин Стефана Ґєровського під назвою Малювання десяти заповідей, натхненний Дошкою десяти заповідей з Базиліки Святої Діви Марії в Ґданську. Ґєровський створив тут суто абстрактний образ – використавши тільки контрастні кольори, невизначений плоский простір та геометричний знак на фоні безкінечної темряви, стисло передав зміст Декалогу. Лише ці кілька прикладів, представлених у просторі століть, свідчить про те, яку велику популярність і невичерпне джерело ідей становить Старий Заповіт не тільки для давніх художників, але й сучасних. Взаємозв'язок між живописом та сюжетами зі Старого Заповіту, попри відмінність їх специфіки та функцій, залишається однією з найбільш захоплюючих тем живопису. Переклад з польської мови Світлани Дахно.
Ikona w „Pięcioksięgu” Tomasz Majerski
Te m a t y k a P i ę c i o k s i ę g u w m a l a r s t w i e s i ę g a c z a s ó w s z t u k i wczesnochrześcijańskiej, której początki możemy zauważyć w malarstwie katakumbowym. Jeszcze przed wydaniem edyktu mediolańskiego, przed 313 rokiem, malarstwo religijne zredukowane było do powszechnie obowiązującego symbolu, jakim na przykład był symbol pawia, gołębia czy ryby, i przekazywało treści dogmatyczne. Zmiana niewątpliwie nadeszła wraz z tolerancją religijną. Artyści coraz chętniej przywoływali sceny ilustrujące Stary Testament, na przykład dzieje Mojżesza, tematy takie, jak przejście przez Morze Czerwone (np. z Dura Europos), Krzak Gorejący czy też grupy Orantów. Jednym z ciekawszych dzieł tego okresu jest fragment mozaiki z przedstawieniem historii Jonasza, pochodzącym z ok. IV w. z Akwilei. Scena ilustruje historię połknięcia młodzieńca przez rybę, która ukazana jest jako monstrualny stwór, a następnie wyplucia go po trzech dniach. Jonasz został ukazany jako nowo narodzony, upozowany w „greckim akcie”, w otoczeniu antycznych dekoracji i podwodnych stworzeń. Forma przedstawienia jest intrygująca, ale dla chrześcijaństwa istotniejsza była treść – historia Jonasza bowiem stała się prefiguracją śmierci i zmartwychwstania Chrystusa. Czasy średniowiecza rozbudziły kulturę teocentryczną, sztuka więc bogata była w różne typy przedstawiania wydarzeń ze Starego Testamentu. W kręgu kultury bizantyjskiej rozwinęła się dogmatyczna ikona, która początkowo wyobrażała postacie święte – Chrystusa i Maryję, również sceny zbiorowe. Bodaj najsłynniejszą jest Ikona Trójcy Świętej Andrzeja Rublowa. Ikona ta jest ilustracją starotestamentowej historii, odwiedzin domu Abrahama i Sary przez trzech aniołów. Według Biblii, aniołowie przynieśli wiadomość od Boga, że bezpłodna Sara urodzi syna. Rublow jednak nie pokazał ani Sary, ani Abrahama, a ustawił niejednoznacznie trzy wysmuklone figury aniołów wokół stołu, na którym umieścił tylko kielich. Bezpośrednio za postaciami dostrzec można zarys domu, skał oraz drzewa–symbole, które w późniejszych wiekach wiązano z ukazaniem się Boga, Ducha Świętego i Chrystusa – stąd też tytułowa Trójca Święta. Ikona poprzez pełen stan skupienia postaci, zagadkową kompozycję oraz stonowany koloryt ma charakter kontemplacyjny. W czasach nowożytnych, tematyka starotestamentowa, może nie tak obficie jak wcześniej, nadal obowiązywała i pomimo laicyzacji, szerzącego się antropocentryzmu oraz odradzania antyku artyści chętnie wyszukiwali i interpretowali te tematy na nowo, przy użyciu nowych zdobyczy, jakim była perspektywa linearna i barwna. Należałoby tu wspomnieć chociażby Kaplicę Sykstyńską, w której dolne ściany ozdobione zostały tematyką pochodzącą z dziejów Mojżesza, a wykonaną przez wielu znakomitych renesansowych artystów, takich jak Botticelli, Perugino, Rosseli. Sklepienie Kaplicy zostało podzielone na dziewięć kwater, które zapełnione malowidłami Michała Anioła oddają całą maestrię, genialność artysty. Buonarotti w namiętny sposób, urzeczywistnił wizję Genesis aż do czasów Noego, nie bojąc się ją oblec w postaci „pogańskiej” rysy męskiej muskulatury. Z okresu renesansu można również przywołać dzieło niderlandzkiego twórcy Pietera Bruegla – Wieża Babel. Według opowieści biblijnej, w miejscu wieży doszło do pomieszania języków. Artysta poprzez niezwykle realistyczną wizję, ustawionej pionowo, mocno skręconej rotundy, na tle rozmytej rzeczywistości, przy zastosowaniu perspektywy powietrznej „zbudował” alegorię ludzkiej pychy. Kolejna epoka – baroku, lubowała się w scenach mrocznych, dynamicznych i ekspresyjnych. Jednym z motywów bardzo popularnych była historia Judyty – młodej wdowy, która upiła, uwiodła, a następnie zabiła dowódcę asyryjskich okupantów miasta Betulia – Holofernesa.
Ikona w „Pięcioksięgu” Tomasz Majerski
Judyta odcinająca głowę Holofernesowi, autorstwa Caravaggia, jest uteatralizowaną sceną, ukazującą decydujący moment odcinania przez Judytę głowy wielkiego wodza. Caravaggio w typowy dla siebie sposób, wydobywa brutalnie z ciemności, za pomocą ostrego światła, realistyczną formę. Ten motyw powraca w późniejszych epokach, jako motyw „femme fatale” m.in. u secesyjnego Klimta czy ekspresyjnego Edwarda Muncha, a następnie przyjmuje oniryczno-symboliczną formę u Gustava Moreau. Jako XX-wieczne interpretacje motywów biblijnych można wymienić Krajobraz z Tobiaszem Jacka Malczewskiego czy też późną twórczość Stefana Gierowskiego. Obraz Malczewskiego w trzech czwartych zajmuje rozległy pejzaż o mocno nasyconej kolorystyce, przywołujący klimat nadchodzącej wiosny. Nad załamującą się pośrodku pola miedzą podąża tajemnicza postać młodzieńca trzymającego rybę w ręku, a za nią kroczy dumna postać anioła trzymającego miecz. Temat nawiązuje do Księgi Tobiasza i przywołuje historię młodzieńca, który poszedł za namową Boga wykupić rybę, aby uzdrowić niewidomego ojca. W sensie ogólnym opowieść ta mówi o potędze nagrody i kary za uczynki, ale również jawi się jako „sprawdzian” wierności, który Bóg przeprowadza na swoich sługach. W wydaniu Malczewskiego (w duchu Młodej Polski), temat ten jest tylko pretekstem do symbolicznego ukazania motywu samej drogi, którą podąża Tobiasz (czyt. człowiek), a której nie znamy i nie widzimy jej początku ani końca. Wymowny jest również cykl obrazów Stefana Gierowskiego pt. Malowanie dziesięciorga przykazań zainspirowanych gotycką Tablicą Dziesięciorga Przykazań, z Bazyliki Mariackiej w Gdańsku. Gierowski stworzył tu wizję stricte abstrakcyjną, tzn. za pomocą samego skontrastowanego koloru, nieokreślonej płaskiej przestrzeni lub też samemu zgeometryzowanemu znakowi na tle bezmiaru czerni, oddał w sposób lapidarny treści Dekalogu. Tych zaledwie kilka przykładów – zasygnalizowanych tu na przestrzeni wieków – mówi o wielkiej popularności i niewyczerpanym źródle, jakim jest Stary Testament dla malarzy zarówno dawnych, jak i współczesnych. Korelacja między malarstwem a treściami starotestamentowymi pomimo różnego charakteru i funkcji, jakie pełniła, jest nadal fascynującym wątkiem w malarstwie.
АННА БАРАН (Польща) ANNA BARAN (Polska)
Триптих: Знищення Содома і Гоморри [Книга Буття 19,26] Акрил, дошка, 13x40; 17x40; 30x40 Tryptyk: Zniszczenie Sodomy i Gomory [Rdz 19, 26] Akryl, deska, 13x40; 17x40; 30x40
АННА БАРАН (Польща) ANNA BARAN (Polska)
Анна Баран, 1953 р.н., науковий співробітник Кафедри архітектури пейзажу Університету в м. Жешув, живописець, графік. Anna Baran, ur. 1953, pracownik naukowy Uniwersytetu Rzeszowskiego w Zakładzie Architektury Krajobrazu, malarz, rysownik. boabaran@poczta.fm +48 608 430 574
МОНІКА ВАЛЕНДЗЯК (Польща) MONIKA WALENDZIAKI (Polska)
Вигнання з Раю Яєчна темпера, дошка, левкас, 30х40 Wygnanie z Raju Tempera jajowa, deska, lewkas, 30x40
Моніка Валендзяк, 1986 р.н., історик мистецтв, художник, фотограф. Monika Walendziak – ur. 1986 r., historyk sztuki, malarz, fotograf. monikasauda@gmail.com +44 754 78 22 487
ХРИСТИНА ГЕЦ (Україна) CHRYSTYNA HEC (Ukraina)
Христина Гец, 1995 р.н., студентка Львівської національної академії мистецтв, Кафедра сакрального мистецтва. Chrystyna Hec, ur. 1995, studentka Lwowskiej Narodowej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. +380988680317; christinahets@gmail.com
ХРИСТИНА ГРАБІНСЬКА (Україна) CHRYSTYNA HRABINSKA (Ukraina)
Я той, хто є Дошка, левкас, акрил, 30х40
Христина Грабінська, м. Львів, студентка Прикарпатського Національного Університету ім. В. Стефаника
Jestem, który jestem Deska, lewkas, akryl, 30x40
Chrystyna Hrabińska, m. Lwów, studentka Podkarpackiego Narodowego Uniwersytetu im. W. Stefanyka xruxa@95gmail.com +380502531311
ХРИСТИНА ГРАБІНСЬКА (Україна) CHRYSTYNA HRABINSKA (Ukraina)
Св. Яків Дошка, левкас, акрил, 20х17 Św. Jakub Deska, lewkas, akryl, 20х17
АЛІНА ГРУБЕЦЬ (Україна) ALINA HRUBEC (Ukraina)
Бій Якова з Ангелом Дошка, левкас, акрил, 30х40
Аліна Грубець, м. Львів, студентка ЛНАМ, Кафедра сакрального мистецтва.
Walka Jakuba z aniołem Deska, lewkas, akryl, 30x40
Alina Hrubec, m. Lwów, studentka Lwowskiej Narodowej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. alinagrubets@gmail.com +380501517155
АНАСТАСІЯ ЗАГУРСЬКА (Україна) ANASTASIJA ZAHURSKA (Ukraina)
Сотворення Світу Дошка, левкас, акрил, 30х40 Stworzenie Świata Deska, lewkas, akryl, 30x40
Анастасія Загурська, 1996 р.н., студентка Львівської національної академії мистецтв, Кафедра сакрального мистецтва. Anastasija Zahurska, ur. 1996, studentka Lwowskiej Narodowej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. zagyrska@mail.ua +380983443805
ЯНА ГУДЗАН (Україна) JANA HUDZAN (Ukraina)
Жертвоприношення Авраама Дошка, левкас, темпера, 26х9
Боротьба Якова з Янголом Дошка, левкас, темпера, 25,5х10
Ofiara Abrahama Deska, lewkas, tempera, 26x9
Walka Jakuba z Aniołem Deska, lewkas, tempera, 25,5x10
ЯНА ГУДЗАН (Україна) JANA HUDZAN (Ukraina)
Вигнання з Раю Дошка, левкас, темпера, 30х40
Яна Гудзан,1994 р.н, м. Львів, випускниця ЛНАМ, Кафедра реставрації творів мистецтва, живописець.
Wygnanie z Raju Deska, lewkas, tempera, 30x40
Jana Hudzan, ur. w 1994 r., m. Lwów, absolwentka Lwowskiej Narodowej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Konserwacji Dzieł Sztuki, malarz. Jane.hudzan.fineart@gmail.com +380935429528
ЛІЛІЯ ДОНЧАК-ГУРСЬКА (Україна) LILIA DONCZAK-HURSKA (Ukraina)
Ніжність Дошка, левкас, акрил, 44х40 Łagodność Deska, lewkas, akryl, 44x40
Лілія Дончак-Гурська, м. ІваноФранківськ, 1993 р.н., випускниця ЛНАМ, кафедра сакрального мистецтва. Lilija Donczak-Hurska, ur. 1995 , studentka Lwowskiej Narodowej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. gurskalu@gmail.com +380991087140
ЛІЛІЯ ДОНЧАК-ГУРСЬКА (Україна) LILIA DONCZAK-HURSKA (Ukraina)
Сон Якова Дошка, плитас, акрил, 30х40 Sen Jakuba Deska, lewkas, akryl, 30x40
МАРІЯ ІВАНЮТА (Україна) MARIJA IWANIUTA (Ukraina)
Протистояння вогню і води Дошка, левкас, акрил, 30х40
Марія Іванюта, 1992 р.н., випускниця Львівської національної академії мистецтв, Кафедра сакрального мистецтва.
Walka ognia i wody Deska, lewkas, akryl, 30x40
Marija Iwaniuta, ur. 1992, absolwentka Lwowskiej Narodowej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. ivaniuta713@gmail.com +380677187216
ХРИСТИНА КВИК (Україна) CHRYSTYNA KWYK (Ukraina)
Мойсей та Аарон Дошка, левкас, акрил, 30х40 Mojżesz i Aaron Deska, lewkas, akryl, 30x40
Христина Kвик, 1994 р.н., студентка Львівської національної академії мистецтв, Кафедра сакрального мистецтва. Chrystyna Kwyk, ur. 1994, studentka Lwowskiej Narodowej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. +380968742721; khristina.kvyk@gmail.com
CОЛОМІЯ КАЗАНІВСЬКА (Україна) SOŁOMIJA KAZANIWSKA (Ukraina)
Всесвітній потоп Дошка, левкас, акрил, 31х44 Potop Deska, lewkas, akryl, 31x44
Cоломія Казанівська, 1996 р.н., студентка Львівської національної академії мистецтв, Кафедра сакрального мистецтва. Sołomija Kazaniwska, ur. 1996, studentka Lwowskiej Narodowej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. soliaart@gmail.com +380677187216
CОЛОМІЯ КАЗАНІВСЬКА (Україна) SOŁOMIJA KAZANIWSKA (Ukraina)
Створення світу Дошка, левкас, акрил, 30х40 Stworzenie Świata Deska, lewkas, akryl, 30x40
ВОЛОДИМИР КОГУТ (Україна) WOLODYMYR KOHUT (Ukraina)
Першообраз Мойсея визволителя Полотно, акрил, аерозоль, маркери, олія, 100х100
Володимир Когут, 1995 р.н., студент Львівської національної академії мистецтв, Кафедра сакрального мистецтва.
Pierwowzór Mojżesza Zbawiciela Płótno, akryl, aerozol, marker, olej 100x100
Wołodymyr Kohut, ur. 1995, student Lwowskiej Narodowej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. volodomur23@gmail.com +380673467470
МИКОЛА КОЗЛОВСЬКИЙ (Україна) MYKOŁA KOZŁOWSKYJ (Ukraina)
Перехід через море Папір, гуаш, 27х20
Микола Козловський, 1994 р.н, м. Львів, Студент ЛНАМ, Кафедра сакрального мистецтва, живописець імпресіоніст.
Przejście przez morze Papier, gwasz, 27x20
Mykoła Kozłowskyj, ur. w 1994 r., m. Lwów, student Lwowskiej Narodowej Akademii Sztuk Pięknych, malarz impresjonista. +380984642342
МИКОЛА КОЗЛОВСЬКИЙ (Україна) MYKOŁA KOZŁOWSKYJ (Ukraina)
Трійця Полотно, темпера, 20х20 Trójca Święta Płótno, tempera, 20x20
АРТЕМ КОПАЙГОРЕНКО (Україна) ARTEM KOPAJHORENKO (Ukraina)
Сон Якова Дошка, левкас, акрил, 37х30
Артем Копайгоренко, 1981 р.н., випускник Київської національної академії мистецтв (2005 р.), майстерня проф. Миколи Стороженка.
Sen Jakuba Deska, lewkas, akryl, 37x30
Artem Kopajhorenko, ur. 1981, w 2005 r. zakończył Kijowską Narodową Akademię Sztuk Pięknych, u prof. Mykoły Storożenki. +380674560917
КШИШТОФ КОСЦЄША КІЦЬОР (Польща) КШИШТОФ КШИШТОФ КОСЦЄША КОСЦЄША КІЦЬОР КІЦЬОР (Польща) (Польща) KRZYSZTOF KOŚCIESZA KICIOR (Polska) KRZYSZTOF KRZYSZTOF KOŚCIESZA KOŚCIESZA KICIOR KICIOR (Polska) (Polska)
V – Не вбивай. Олія, плита, 60х80 V – НеVвбивай. – Не вбивай. Олія, плита, Олія, плита, V – Nie 60х80 60х80 zabijaj. Olej, płyta, V – Nie Vzabijaj. – Nie zabijaj. Olej, Olej,60x80 płyta, 60x80 60x80płyta,
Кшиштоф Кшиштоф Косцєша Косцєша КіцьорКіцьор , 1954 р.н., , 1954 р.н., Кшиштоф Косцєша Кіцьор, 1954 р.н., живописець, живописець, поет, лауреат поет, лауреат міжнародної міжнародної живописець, поет, лауреат літературної літературної премії премії іменіміжнародної М. імені Гоголя М. Гоголя (2016 р.). (2016 р.). літературної премії імені М. Гоголя (2016 р.). Krzysztof Krzysztof Kościesza Kościesza Kicior,Kicior, ur. 1954ur.(Polska), 1954 (Polska), Krzysztof Kościesza Kicior, ur.międzynarodowej 1954 (Polska), malarz malarz i poeta, i laureat poeta, laureat międzynarodowej malarz i poeta, laureat międzynarodowej nagrody nagrody nagrody im. M. im. Gogola M. Gogola (2016).(2016). im. M. Gogola (2016). kiciorfabryk1@wp.pl kiciorfabryk1@wp.pl +48608800713 +48608800713 kiciorfabryk1@wp.pl +48 608800713
НАТАЛІЯ КУШНІРУК ( (Україна) NATALIA KUSZNIRUK (Ukraina)
Ковчег Дошка, левкас, акрил, 30х40 Arka Noego Deska, lewkas, akryl, 30x40
Наталія Кушнірук, 1991 р.н, м. Львів, випускниця ЛНАМ, Кафедра сакрального мистецтва. Natalia Kuszniruk, ur. w 1991 r., Lwów, absolwentka Lwowskiej Narodowej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej.
НАТАЛІЯ КУШНІРУК ( (Україна) NATALIA KUSZNIRUK (Ukraina)
Сон Праотця Якова Дошка, акрил, 13х19 Sen Praojca Jakuba Deska, akryl, 13x19
ОЛЕКСАНДEР МАЄРСКІ (Польща) ALEKSANDER MAJERSKI (Polska)
Спочатку Бог створив Небо і Землю Акрил, пластична маса, дошка, 30х40 Na początku Bóg stworzył Niebo i Ziemię Akryl, masa plastyczna, deska, 30x40.
Александер Маєрскі, 1952 р.н., випускник Педагогічної академії в м. Краків, живописець, скульптор, поет. Aleksander Majerski, ur. 1952, absolwent Akademii Pedagogicznej w Krakowie, malarz, rzeźbiarz i poeta. a.majerski@wp.pl +48 500 474 254
ТЕТЯНА МИХЕЄНКО (Україна) TETIANA MYCHEJENKO (Ukraina)
Пророк Мойсей Дошка, левкас, срібло, різьба, жовткова темпера, 30х40
Тетяна Михеєнко, 1995, студентка Прикарпатського Національного Університету ім. В. Стефаника.
Prorok Mojżesz Deska, lewkas, srebro, rzeźba, tempera żółtkowa, 30x40
Tetiana Michejenko, ur. w 1995 r., studentka Podkarpackiego Uniwersytetu Narodowego im. Wasyla Stefanyka. mikheyenko1995@gmail.com +380502363475
ЕУГЕНІУШ МОЛЬСКІ (Польща) EUGENIUSZ MOLSKI (Polska)
Створення ангелів Дошка, темпера, 30x40 Stworzenie Aniołów Deska, tempera, 30x40
Еугеніуш Мольскі, 1942 р.н., випускник Державної вищої школи мистецтв у м. Вроцлав, займається настінним, станковим живописом, керамікою, скульптурою Eugeniusz Molski, ur. 1942, absolwent Państwowej Wyższej Szkoły Sztuk Plastycznych we Wrocławiu, uprawia malarstwo ścienne, sztalugowe, ceramikę oraz rzeźbę. rm@list.pl; www.molski.org +48507154495
ЕУГЕНІУШ МОЛЬСКІ (Польща) EUGENIUSZ MOLSKI (Polska)
Декалог Темпера, 125х44; 140х46. Dekalog Tempera, 125x44; 140x46.
ТЕТЯНА МЯЛКОВСЬКА (Україна) TETIANA MIALKOWSKA (Ukraina)
Серафим на Синайській горі Дошка, левкас, акрил, 120х40 Serafin na górze Synaj Deska, lewkas, akryl 120x40
Тетяна Мялковська, 1970 р.н., випускниця Інституту мистецтв CНУ в м. Луцьк, керівник студії "Пятерня" Tetiana Miałkowska, ur. 1970, absolwentka Instytutu Sztuk Pięknych w Łucku w Uniwersytecie Wołyńskim, malarka, szefowa pracowni „Piaternia”. 555art@ukr.net, +380505439824, +380979002635
ІВАН ПАНАС (Україна) IWAN PANAS (Ukraina)
Зустріч Авраама і Малхіседека Дошка, левкас, акрил, 30х40
Віктор Плохотюк, 1992 р.н, м. Львів, студент ЛНАМ, Кафедра сакрального мистецтва.
Spotkanie Abrahama z Melchizedekiem Deska, lewkas, akryl, 30x40
Wiktor Płochotniuk, ur. w 1992 r., m. Lwów, student Lwowskiej Narodowej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. +380985804553
ВІКТОР ПЛОХОТЮК (Україна) WIKTOR PŁOCHOTIUK (Ukraina)
Створення ангелів Дошка, левкас, олія, 30х40 Stworzenie aniołów Deska, lewkas, olej, 30x40
Віктор Плохотюк, 1992 р.н, м. Львів, студент ЛНАМ, Кафедра сакрального мистецтва. Wiktor Płochotniuk, ur. w 1992 r., m. Lwów, student Lwowskiej Narodowej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. +380985804553
ЮЛІЯ САМБОРСЬКА (Україна) JULIA SAMBORSKA (Ukraina)
Плоди спокуси Дошка, левкас, акрил, 30х40 Owoce pokusy Deska, lewkas, akryl, 30x40
Юлія Самборська,1994 р.н., м Львів, студентка ЛНАМ, Кафедра сакрального мистецтва. Julia Samborska, ur. w 1994 r., m. Lwów, studentka Lwowskiej Narodowej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. Julia.samborska@mail.ru +380965992005
ДМИТРО САС (Україна) DMYTRO SAS (Ukraina)
Планети Дошка, акрил, 30х40 Planety Deska, akryl, 30x40
Дмитро Сас, 1985 р.н., випускник Львівської національної академії мистецтв, Кафедра сакрального мистецтва. Dmytro Sas, ur. 1985, absolwent Lwowskiej Narodowej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej. dmytrosas@gmail.com +380938850550
ЕЛЬЖБЄТА ПАХАЛА-ЧЕХОВСКА (Польща) ELŻBIETA PACHAŁA-CZECHOWSKA (Polska)
Поклик Мойсея. Палаючий кущ. Яєчна темпера, дошка, левкас, 30х40
Powołanie Mojżesza. Krzak gorejący. Tempera jajowa, deska, lewkas, 30x40
Ельжбєта Пахала-Чеховска, історик мистецтв, музейний педагог. Elżbieta Pachała-Czechowska, historyk sztuki; edukator muzealny. ela-p-czechowska@tlen.pl +48500190545
ОКСАНА ФЕДЧИШИН (Україна) OKSANA FEDCZYSZYN (Ukraina)
Гріх Мойсея Дошка, акварель, папір, аерозоль, еколайн, 30х40
Оксана Федчишин, 1999 р.н., м. Львів, закінчила коледж ім. І. Труша.
Grzech Mojżesza Deska, akwarela, papier, aerozol, ecoline, 30x40
Oksana Fedczyszyn, ur. w 1999 r., m. Lwów, ukończyła koledż im. I. Trusza. t.oys@ukr.net +380937139155
ОКСАНА ФЕДЧИШИН (Україна) OKSANA FEDCZYSZYN (Ukraina)
Земля обітована Дошка, акварель, папір, аерозоль, еколайн, монотипія, 30х40 Ziemia obiecana Deska, akwarela, papier, aerozol, ecoline, monotypia, 30x40
УЛЯНА ШИХ ( (Україна)) ULIANA SZYCH (Ukraina)
Старозавітна Трійця Дошка, левкас, поталь, акрил, 30х40
Trójca Starotestamentowa Deska, lewkas, złoto, akryl, 30x40
Уляна Ших м. Львів 1977н.н, випускниця ЛНАМ, відділ іконопису 2004 р. Ulana Szych, ur. w 1977 r., m. Lwów, absolwentka Lwowskiej Narodowej Akademii Sztuk Pięknych, wydział ikonopisania 2004 r. ulianashykh@gmail.com +380663814708
УЛЯНА ШИХ (Україна) ULIANA SZYCH (Ukraina)
Згрішення та відкуплення Дошка, левкас, акрил, поталь, 23х73 Grzech i odkupienie Deska, lewkas, akryl, złoto, 23x73
АННА ЯВОРСКА (Польща) ANNA JAWORSKA (Polska)
Псалом 103, 3. „Доторкнись” Еколайн, акрил, дошка, 30х40 Ps. 103, 3. „Dotknij” Ecoline, akryl, deska, 30x40.
Анна Яворска, 1995 р.н., художниця, авторка статей для журналу „Новая Польша”. Anna Jaworska, ur. 1995, plastyk, autorka artykułów dla miesięcznika kulturalnego „Nowaja Polsza”. anjaworska7@gmail.com +48660204364
ТЕТЯНА ЯЦЮК (Україна) TETIANA JACIUK (Ukraina)
Вихід Дошка, левкас, жовткова темпера, 30x40 Wyjście Deska, lewkas, tempera żółtkowa, 30x40
Тетяна Яцюк, 1995 р.н, випускниця Прикарпатського Національного Університетуeу ім. В. Стефаника. Tetiana Jacuk, ur. w 1995 r., absolwentka Podkarpackiego Narodowego uniwersytetu im. W. Stefanyka taniayatsyuk@gmail.com +380664644017
МАРІЯ ЯНУШ (Україна) MARIJA JANUSZ (Ukraina)
Створення Дошка, левкас, акрил, 30х40 Stworzenie Deska, lewkas, akryl, 30x40
Марія Януш, 1992 р.н., випускниця Львівської національної академії мистецтв, Кафедра сакрального мистецтва. Marija Janusz, ur. 1992, absolwentka Lwowskiej Narodowej Akademii Sztuk Pięknych, Katedra Sztuki Sakralnej mariia_ianush@mail.ru +380968475759
МАРІЯ ЯНУШ (Україна) MARIJA JANUSZ (Ukraina)
Старозавітна Трійця Дошка, акрил, 30х40 Trójca Starotestamentowa Deska, akryl, 30x40
УДК 7.04 (477,82) ББК 85,143 (4 УКР), Л6 С24
Патронат Вєслав Мазур– Генеральний Консул РП в Луцьку Єпископ Віталій Скомороський – ординарій Луцької дієцезії Римсько-католицької Церкви Єпископ Йосафат Говерла – волинський екзарх Української Грецько-католицької Церкви Організатори Генеральне консульство РП в Луцьку
Центр інтеграції в Замлинні (Карітас Луцької дієцезії)
Волинська організація Національної спілки художників України
Львівська національна академія мистецтв
Кафедра Україністики Університету Варшавського i коло іконописців з Польщі
VІІ міжнародний пленер іконопису та сакрального мистецтва на Волині Луцьк. 2017, - 57 с ISBN 966-7627-38-1
Patronat Wiesław Mazur – Konsul Generalny RP w Łucku Ks. bp Witalij Skomarowski – ordynariusz diecezji łuckiej Kościoła rzymskokatolickiego Ks. bp Jozafat Howera – wołyński egzarcha Kościoła greckokatolickiego Organizatorzy Konsulat Generalny RP w Łucku
Centrum Integracji w Zamłyniu (Caritas Diecezji Łuckiej)
Wołyńska Organizacja Narodowego Związku Artystów Ukrainy
Lwowska Narodowa Akademia Sztuk Pięknych
Katedra Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i środowisko ikonopisów z Polski
Фотографії Віктор Чухрай Fotografie Wiktor Czuchraj