МЕДИЧНА ГАЗЕТА УКРАЇНИ
№21-22 (1305-1306) 29.05.2015
ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ГАЛУЗЕВОЇ ПРОФСПІЛКИ
WWW.VZ.KIEV.UA
НОВИНИ ПЕТРО ПОРОШЕНКО ЗАКЛИКАВ ПРИСКОРИТИ ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ДО ВИЗНАЧЕННЯ МЕДИЧНИХ ТАРИФІВ ЗАЛУЧАТЬ УСІ МЕДЗАКЛАДИ УКРАЇНИ У СФЕРІ ОБІГУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ПОВИНЕН БУТИ ЄДИНИЙ РЕГУЛЯТОРНИЙ ОРГАН КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я СТУРБОВАНИЙ СИТУАЦІЄЮ З КОДЕЇНОВМІСНИМИ ПРЕПАРАТАМИ ЧИ ОТРИМАЮТЬ БІЙЦІ АТО МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ?
2-6 СТОР.
ПІСЛЯДИПЛОМНЕ НАВЧАННЯ
ЛІКАРЯ — ЧАС ЗМІНЮВАТИ ПРАВИЛА? Формально в Україні лікаря «вдосконалюють» кожні 5 років. Але чи відбувається при цьому перезавантаження його знань? Чи його відправляють «п’ятий раз у перший клас» — зібрати умовні бали, потрібні довідки і відзвітувати перед чиновниками про готовність «нести вахту»? Чому українські медики вважають систему підвищення кваліфікації зайвою тратою коштів та часу і СТОР. заздрять можливостям зарубіжних колег?
8
ВОЮВАТИ Є ЧИМ, ЛІКУВАТИ — НІ
МЕДИЧНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: САМООБМАН ЗА ВЕЛИКІ ГРОШІ
Ми завжди були мирною країною, ні з ким не воювали, і коли прийшла біда, то виявилося, що ми до неї не готові: ані організаційно, ані матеріально. У нас нічого немає… Величезна проблема з медикаментами. Легше назвати препарати і вироби медичного призначення, що є на передовій, аніж ті, яких не вистачає. Все інше закуповується за гроші волонтерів. Державна машина не встигає вчасно реагувати на медичні поСТОР. треби армії.
Очікуваний результат реформування системи охорони здоров’я — доступність і якість медичної допомоги для громадянина. У цих змінах зацікавлені й лікар, і пацієнт. Але потрібно, щоб була зацікавлена ще й держава. На жаль, у нас усі реформи зводяться до зміни структури медичних закладів, переформатування їх роботи, укрупнення або зменшення штатів тощо. З бюджету на це виділяються величезні кошти. Та для хворого якісна медична допомога так СТОР. і залишається недоступною.
14
12
НОВИЙ ЗАКОН ПРО КОРУПЦІЮ: ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСИЛЮЄТЬСЯ 26 квітня 2015 року введено в дію новий Закон України №1700-VII «Про запобігання корупції», котрий завершив цикл оновлення антикорупційного законодавства нашої країни. Які положення найбільше торкнуться діяльності медичних закладів? Що повинні знати медпрацівники, аби не стати порушниками нових антикорупційних вимог? СТОР.
22
НОВИНИ НА ВИЩОМУ РІВНІ
НІЧОГО ЗА ЙВОГО
ПЕТРО ПОРОШЕНКО ЗАКЛИКАВ ПРИСКОРИТИ ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ
П
резидент України провів засідання Національної ради реформ, на якому обговорювались кроки з реформування системи державних закупівель та подальшого запровадження електронної системи торгів. «Процедура державних закупівель має стати прозорою та ефективною», — заявив Голова держа-
ви та наголосив на необхідності рішучих та невідкладних кроків, адже сфера держзакупівель донедавна була однією з найбільш корумпованих. П. Порошенко звернув увагу на брак реальної конкуренції, а також надмірну кількість паперів, які доводиться подавати учасникам закупівель. «Коли кожна тендерна процедура (а це десь 25 тис. тендерних комітетів щороку) матеріалізується в сотні аркушів різноманітних документів, там не те що громадськість не розбереться, там чорт ногу зламає, — наголосив Президент. — Процедури в паперовому вигляді є джерелом неефективності та корупції. Запровадження електронних закупівель є дуже простим, ефективним і зрозумілим кроком подолання корупції». Керівник держави підкреслив, що за підсумками обговорення
цього питання на Нацраді готовий подати на розгляд Парламенту як невідкладний законопроект про електронні закупівлі, відзначивши, що при реформуванні системи закупівель не варто винаходити велосипед: «Існують директиви Європейського союзу, Угода про асоціацію з ЄС, інструкції Світового банку, є принципи і правила Європейського банку реконструкції та розвитку, антикорупційні стандарти. Нам треба якнайшвидше, до кінця поточного року, пройти процедуру приєднання до Угоди про урядові закупівлі та долучитись до 43 країн, які вже працюють за нею. Це буде нашим сигналом, що Україна вже здійснила конкретні антикорупційні кроки». За матеріалами прес-служби Президента України
ЗАК УПІВЕЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ
СПІВПРАЦЯ З МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ЗАЛЕЖАТИМЕ ВІД ЦІН НА ЇХ ПОСЛУГИ
М
ОЗ намагатиметься провести закупівлі по деяких державних програмах через міжнародні організації уже цього року. За словами першого заступника Міністра охорони здоров’я Олександри Павленко, зараз розробляються критерії, згідно з якими буде здійснюватися вибір конкретного постачаль-
ника зі списку спеціалізованих міжнародних організацій за тією чи іншою номенклатурою. «Кожна міжнародна організація має свої особливості укладання контрактів із країнами, особливості постачання препаратів, умови і ціни на свої послуги. Але в Державному бюджеті й законах про закупівлі йдеться лише про
кошти, що виділяються на лікарські засоби. Ми повинні окремим актом врегулювати питання, яким чином будемо оплачувати їх послуги, та вирішити, як будемо обирати ту чи іншу організацію». Прес-бюро «ВЗ»
МОЗ позбавляється «масонської ложі»
П
ерший заступник Міністра охорони здоров’я Олександра Павленко повідомила, що незабаром наказом МОЗ будуть урегульовані спрощені процедури реєстрації та проведення експертизи матеріалів лікарських засобів: «Ми вже позбулися деяких проміжних ланок, завдяки яким сформувалася думка, що в МОЗ існує «масонська ложа», яка вирішує питання просування документів — може або заблокувати їх, або прискорити процедуру. По деяких препаратах буде введена більш спрощена процедура експертизи терміном не 210, не 90, а 45 днів, а саме для препаратів, що перекваліфіковані ВООЗ, зареєстровані в європейських агентствах по конкретних нозологіях — туберкульоз, ВІЧ/СНІД, орфанні захворювання тощо — в таких країнах, як США, Швейцарія, Японія, Австралія». Прес-бюро «ВЗ»
Збір за реєстрацію ліків для держзакупівель може бути скасований
Н
а офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України опубліковано проект постанови Кабінету Міністрів про внесення змін до Постанови від 26 травня 2005 р. №376 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)». Документом пропонується звільнити від сплати збору за держреєстрацію (перереєстрацію) препарати, які будуть закуповуватися спеціалізованими організаціями. У проекті постанови також прописані підстави для відмови в державній реєстрації препарату, який підлягає закупівлі: у випадках ненадання відповідних матеріалів на лікарський засіб або надання їх у неповному обсязі; виявлення в документах недостовірної або неповної інформації; неавтентичності перекладу тексту маркування упаковки або інструкції із застосування лікарського засобу. За матеріалами «Інтерфакс-Україна»
М АФ І Я В ІЧ Н А?
ОЛЕКСАНДР КВІТАШВІЛІ: «У СВІТІ НЕ ВІРЯТЬ, ЩО В УКРАЇНІ НОРМАЛЬНО ПРОВОДИТИМУТЬСЯ ЗАКУПІВЛІ»
«У
сі міжнародні зак упівельні організації та великі виробники, які працюють на українському ринку, продовжують співпрацювати з нами тільки тому, що ми їх дуже про це просимо, — заявив Міністр охорони здоров’я на брифінгу в МОЗ. — Їх не цікавить наш ринок. Вони бояться. Деяким прямо давали зрозуміти, що не варто виходити на торги. Ніхто не вірить, що
! 2
тут нормально проводитимуться закупівлі, що ми не будемо просити відкатів. Ніхто не хоче працювати з Україною». Важко не погодитися з тим, що корупційні механізми в системі МОЗ, які створювалися останніми роками, не сприяли нормальним діловим відносинам на міжнародному рівні. І подібна реакція зарубіжних партнерів у черговий раз указує на те, що нинішні керів-
ники Міністерства не мають ані можливості, ані права затягувати з проведенням кардинальних змін у системі державних закупівель лікарських засобів. Зволікання тільки посилить загрозу життю сотень тисяч хворих і національній безпеці України. Прес-бюро «ВЗ»
ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ВІЛ/СНІДУ В УКРАЇНІ ЗАЛИШИЛОСЯ ПРИБЛИЗНО НА 3-4 ТИЖНІ. АЛЕ ЗАСТУПНИК МІНІСТРА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ІГОР ПЕРЕГІНЕЦЬ ЗАПЕВНИВ: НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ ДО КРАЇНИ НАДІЙДЕ ПАРТІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ЩО ПОКРИЄ ПОТРЕБУ НА ПЕРІОД ПРОВЕДЕННЯ ДОДАТКОВИХ ПЕРЕГОВОРІВ ІЗ ВИРОБНИКАМИ ТА ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ.
До визначення медичних тарифів залучать усі медзаклади України
М
етоди визначення вартості медичних послуг розроблятимуться до кінця цього року, повідомив заступник Міністра охорони здоров’я Ігор Перегінець. Сьогодні існує 5 методологій розрахунку. Буде визначена єдина для всіх 27 тис. медичних закладів країни, які згідно з документом проведуть свої розрахунки вартості послуг. У результаті ціни на медпослуги складуть з урахуванням особливостей міських, сільських, обласних медичних закладів, монопрофільних та багатопрофільних клінік. «До МОЗ уже надходять пропозиції з цього приводу від медичних закладів, які вже кілька років працюють за певними формулами, обраховуючи вартість послуг», — додала О. Павленко. Прес-бюро «ВЗ»
За матеріалами УНН
www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua
НОВИНИ
29 травня 2015 року
С ТО П Н А РКОТ И К !
НОВИЙ ПОРЯДОК
КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я СТУРБОВАНИЙ СИТУАЦІЄЮ З КОДЕЇНОВМІСНИМИ ПРЕПАРАТАМИ
14
травня 2015 р. Голова Комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець звернулася з офіційним листом до МОЗ, у якому намагалася привернути увагу до однієї з найболючіших проблем сьогодення — аптечної наркоманії. В листі зокрема йдеться: «До Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я звернувся Голова правління Союзу споживачів медичних послуг, лікарських засобів, виробів медичного призначення Владислав Онищенко стосовно ситуації, що склалася довкола обігу кодеїновмісних препаратів, пов’язаної з постійно зростаючими обсягами їх реалізації та нецільового використання, а також бездіяльності Міністерства охорони здоров’я України з урегулювання цього питання. При цьому автор звернення надає переконливі докази, які свідчать про збільшення випадків немедичного вживання кодеїновмісних лікарських засобів, що може бути наслідком недостатнього регулювання обігу таких препаратів із боку держави. За інформацією Союзу
споживачів, ради 9 областей, відреагувавши на такі виклики, звернулися до МОЗ України з вимогою негайного переведення кодеїновмісних препаратів на суворий предметно-кількісний облік. Однак питання врегулювання обігу кодеїновмісних лікарських засобів та посилення контролю за відпуском цих засобів аптечними закладами з метою недопущення їх вживання без призначення лікаря до цього часу залишається поза увагою МОЗ. Надсилаємо зазначене звернення для розгляду та аналізу. Просимо вжити заходів, які унеможливлювали б вживання населенням кодеїновмісних протикашлевих препаратів не за медичним призначенням. При цьому просимо звернути увагу на те, як регулюється питання обігу лікарських засобів, при неправильному застосуванні котрих може виникати значна загроза зловживань, звикання чи використання у незаконних цілях, в європейському законодавстві». Прес-бюро «ВЗ»
П О З А З А КО Н О М
ДЕ КОДЕЇН — ТАМ І КРИМІНАЛ 7 травня 2015 р. в ході проведення оперативно-розшукових заходів в одній з аптек Сєверодонецька співробітники МВС задокументували факт незаконного збуту наркотичного лікарського засобу співробітницею аптеки. Провізор без рецепта продала 30 пігулок комбінованого наркотичного лікарського засобу «Кодтерпін IС ®».
Під час проведення обшуку в аптеці оперативники виявили та вилучили 2330 таблеток «Кодтерпіну ІС®» — всі препарати направлені на дослідження. За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 320 Кримінального кодексу України «Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів». Санкція статті передбачає штраф до 50 неоподатковува-
них мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 4 років, або позбавлення волі строком до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певним видом діяльності на строк до 3 років. За матеріалами відділу зв’язків із громадськістю ГУ МВС України в Луганській області
СТРАТЕГІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО НАРКОТИКІВ НА ПЕРІОД ДО 2020 РОКУ К
!
введення нових критеріїв ефективності роботи підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків; викриття схем організованої злочинності у сфері наркобізнесу, виявлення підпільних нарколабораторій та оптових розповсюджувачів наркотиків, які знаходяться у незаконному обігу. Також заплановано реалізацію пілотного проекту «Шанс», яким передбачено проведен-
«М
ОЗ України підтримуватиме всі ініціативи, що йтимуть в ногу з директивами ЄС у сфері охорони здоров’я», — заявила перший заступник Міністра охорони здоров’я України Олександра Павленко під час круглого столу з обговорення за рекомендаціями ВООЗ нової редакції проекту Закону України «Про лікарські засоби». «З початку року Міністерство, а зараз уже і Всесвітня організація охорони здоров’я, говорять про необхідність створити єдиний регуляторний орган у сфері обігу лікарських засобів. Реєстрація, контроль якості, проведення експертизи матеріалів тощо — всі функції необхідно структурувати згідно світової практики. З Міністерства мають бути виведені зайві функції, що є корупційно привабливими», — переконує Олександра Павленко. Вона також наголосила на важливості врахування зауваження ВООЗ про те, що критерії відмови чи надання дозволу на виведення на ринок лікарського засобу мають бути зафіксовані саме в законі. «Це унеможливить намагання відкоригувати правила «під себе» підзаконними актами, зміна яких є простішою, і дасть фармринку сигнал про незмінність правил і їх незалежність від зміни влади», — підкреслила перший заступник Міністра охорони здоров’я України. За матеріалами прес-служби МОЗ України
ШАНС НА ОДУ Ж АННЯ
абінет Міністрів України затвердив план із 45 заходів на 2015 р. із реалізації Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 р. Відповідне Розпорядження від 25 березня 2015 р. за №514-р оприлюднене на сайті Уряду. Серед заходів — проведення розрахунків відповідності обсягів знеболювальних лікарських засобів потребам хворих, а також
У сфері обігу лікарських засобів повинен бути єдиний регуляторний орган
ня аналізу надання допомоги особам із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання наркотиків, за результатами якого відповідальні відомства повинні розробити пропозиції щодо вдосконалення роботи закладів, які надають допомогу зазначеним особам. За матеріалами Урядового порталу
Держлікслужба в очікуванні рульового
М
ОЗ завершило прийом документів від претендентів на посаду Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Надійшло 31 резюме. Умовно кандидатів можна поділити на 3 групи: вихідці з бізнесу, представники громадських організацій і чиновники. У списку — і доволі одіозні фігури. Наприклад, Олександр Чумак, представник сумнозвісного одеського заводу з виробництва кодеїновмісних препаратів «Інтерхім», який у разі виграшу, зрозуміло, заплющить очі на епідемію кодеїнової наркоманії. Раніше Чумак представлявся радником попереднього Голови Держлікслужби Михайла Пасічника. Але претендує на цей пост і сам Михайло Пасічник, сумнівна діяльність якого (починаючи від створення непрозорих схем, пов’язаних із реєстрацією лікарських засобів, закінчуючи лобіюванням інтересів російських фармвиробників і тих же виробників кодеїну) не раз відзначалася як фахівцями ринку, так і представниками громадських організацій, котрі вимагали прибрати «фармацевтичний олігархат» із Держлікслужби навіть під стінами Кабміну. За матеріалами РБК-Україна
15 ТРАВНЯ 2015 Р. ВІДБУЛОСЯ УСТАНОВЧЕ ЗАСІДАННЯ ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНОЇ ГРУПИ МОЗ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ СУПРОВОДУ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ У НИНІШНЬОМУ РОЦІ. СЕРЕД ЧЛЕНІВ ГРУПИ — ПОЗАШТАТНІ ФАХІВЦІ МОЗ УКРАЇНИ, ПРЕДСТАВНИКИ ДЕРЖУСТАНОВ ОБЛАСНИХ ТА КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЙ, НАМН УКРАЇНИ ТА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ. ГРУПА ПРАЦЮВАТИМЕ ЩОДЕННО. ПІД ЧАС ОБГОВОРЕНЬ ВЕСТИМЕТЬСЯ АУДІО- ТА ВІДЕОЗАПИС ЗАСІДАНЬ.
3
За матеріалами прес-служби МОЗ України
НОВИНИ НА ДТО ДОРОГЕ ЗА ДОВОЛЕННЯ
Ф А Л Ь С И Ф І К АТ
ВТРАТИ ДЕРЖБЮДЖЕТУ ЧЕРЕЗ НЕЕФЕКТИВНІСТЬ МОЗ СКЛАЛИ 4,5 МЛН ГРН
О
сновні висновки аудиту, проведеного Колегією Рахункової палати України, такі: «Використання коштів Державного бюджету на забезпечення діяльності Міністерства охорони здоров’я України неефективні», «протягом 2013-2014 рр. МОЗ не забезпечило належного виконання завдань і заходів, визначених бюджетною програмою «Керівницт во та управління у сфері охорони здоров’я». Аудит показав, що на результативності роботи МОЗ негативно позначилася постійна зміна керівництва та організаційної структури апарату Міністерства. Протягом останніх 2 років призначення на посади Міністра і його заступників відбувалося тричі, а оновлена структура МОЗ затверджувалася 5 разів. Це призвело до значної плинності кадрів і необхідності постійного перезатвердження штатних
розкладів, положень про структурні підрозділи та посадові інструкції співробітників Міністерства. Неналежне фінансове забезпечення діяльності МОЗ також не сприяло повноті виконання покладених на нього завдань. Згідно аудиту потреба Міністерства в коштах на здійснення поточних видатків була задоволена менш ніж на 40%. У зв’язку з цим МОЗ ввів постійну практику зміцнення своєї матеріально-технічної бази за рахунок залучення коштів підвідомчих підприємств, установ і організацій, а також особистих коштів співробітників. За останні 2 роки вартість наданої МОЗ у тимчасове користування комп’ютерної та офісної техніки і меблів збільшилася до 1,1 млн грн, тобто на 20%. Водночас МОЗ надав у користування підвідомчим установам 833 кв. м приміщень власної адмі-
ністративної будівлі без укладення договорів оренди. В результаті Державний бюджет втратив близько 4,5 млн грн від орендної плати та вартості спожитих комунальних послуг. Відділ внутрішнього аудиту протягом 2013-2014 рр. не проводив перевірки роботи апарату Міністерства, а перевірки на підвідомчих підприємствах були малорезультативними, оскільки будь-яких дієвих управлінських рішень на основі наданих за їх підсумками рекомендацій керівництво МОЗ не приймало. Колегія Рахункової палати рекомендувала Кабінету Міністрів і Міністерству охорони здоров’я вжити відповідних заходів щодо усунення виявлених недоліків і недопущення їх у подальшій роботі. За матеріалами прес-служби Рахункової палати
Введено заборону на застосування препарату «Фармацитрон»
Н
а сайті Держлікслужби опубліковано розпорядження про заборону на реалізацію, зберігання та застосування препарату «Фармацитрон» на підставі підтвердження факту фальсифікації компанією «Фармасайнс Україна Інк.», що є офіційним представником виробника «Фармасайнс Інк., Канада». Розпорядження стосується серії F-54769 лікарського засобу «Фармацитрон» (порошок для орального розчину по 23 г у пакетах №1, №10, із маркуванням виробника «Фармасайнс Інк., Канада»). Якщо в оригінальних зразках у пакетах міститься гранульований, сипучий порошок — суміш білих, блідо-жовтих та оранжевих гранул зі смаком і запахом лимона, то фальсифікований «Фармацитрон» представляє собою порошок із грудочками жовтого кольору. Також ознакою фальсифікації є упаковка, яка в підробленому варіанті виготовлена з глянцевого паперу (в оригінальному — з матового). ФАЛЬСИФІКАТ
ОРИГІНАЛ
ФАЛЬСИФІКАТ
ОРИГІНАЛ
А Д МІНІСТ РУ ВА ННЯ В РУ ЧНОМ У РЕ Ж ИМІ
ОПЕРАТИВНІЙ РОБОТІ, ЯК ЗАВЖДИ, ЗАВАЖАЮТЬ БЮРОКРАТИ
Ч
ергова обіцянка Олександра Квіташвілі внести на розгляд Верховної Ради пакет законопроектів щодо змін системи фінансування медзакладів і статусу лікарень знову не виконана (останнє подання очікувалося на минулому тижні). За словами самого Міністра, усьому виною — всюдисуща бюрократія. «Якщо я і був нереалістичним щодо термінів, то через те, що не чекав такої інертності. Це ненормально,
коли для вирішення якогось питання або узгодження документа мені треба особисто телефонувати тому чи іншому міністрові. Тому що я не можу чекати півтора місяці, коли заступник начальника департаменту десь відпочиває, а папірець лежить. Це ненормально!» — виправдовується він. Квіташвілі відкидає претензії до нього з приводу того, що обіцянки розпочати законодавче реформування системи МОЗ
тривають з початку року, стверджуючи, що багато часу йде також на боротьбу з різними групами, які «кігтями захищають свої фінансові інтереси». «Тим, які проти нас йдуть, не цікаві жодні пацієнти і долі цих людей, їх турбують особисті фінансові інтереси. Вони борються, тому є затримка в процесі», — сказав Міністр. Прес-бюро «ВЗ»
ПЕРШЕ ПОПЕРЕ Д Ж ЕННЯ
СВІТОВИЙ БАНК МОЖЕ СКОРОТИТИ ПОЗИКУ В РАЗІ НЕЕФЕКТИВНОСТІ РЕФОРМ
К
ошти, надані Світовим банком у рамках проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», не є обов’язковим платежем і будуть надаватися за результатами роботи. Про це заявив Міністр охорони здоров’я України Олександр Квіташвілі, відкриваючи перший семінар із питань реалізації цього проекту в Києві.
! 4
Координатор проектів Представництва Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Паоло Карло Беллі наголосив: цей проект розглядається як великий марафон, під час котрого не можна зупинятися. Нагадаємо, проект «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» розрахований на 5 років та передбачає фінансування в розмірі
261 млн дол., з яких 214,73 млн дол. позичає Україні Світовий банк. Він має на меті розбудову медичної інфраструктури та підвищення якості медпослуг у 8 областях України. За матеріалами прес-служби МОЗ України
УКРАЇНСЬКІ ЦЕНТРИ ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ Б’ЮТЬ НА СПОЛОХ: ВЛАСНІ ЗАПАСИ УСТАНОВ ЗАКІНЧУЮТЬСЯ, А ЗАТРИМКА ЗАКУПІВЛІ ПРИЗВЕДЕ ДО ПЕРЕБОЇВ І НАВІТЬ ЗУПИНКИ РОБОТИ ЦЕНТРІВ. ДЛЯ БАГАТЬОХ ПОРАНЕНИХ ВОЇНІВ, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ ЯКІСНОЇ КРОВІ ДЛЯ ПЕРЕЛИВАННЯ, ЦЕ СТАНЕ ВИРОКОМ. ЗОКРЕМА, СКЛАДНУ СИТУАЦІЮ ВІДЗНАЧАЮТЬ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ХАРКОВІ ТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ.
Суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію, зберігання та застосування даного препарату, слід невідкладно перевірити наявність цього лікарського засобу, вжити заходів щодо його вилучення з обігу шляхом знищення та повідомити територіальному органу Держлікслужби про виконання вимог Розпорядження від 21 травня 2015 р. за №6985-1.2/2.0/17-15.
... а також препарату «Ботокс®»
Д
ержавна служба України з лікарських засобів опублікувала розпорядження від 06 травня 2015 р. про заборону реалізації, зберігання та застосування лікарського засобу «Ботокс®/ Botox® Комплекс ботулінічного токсину типу А (від Сlostridium botulinum)» виробництва «Аллерган Фармасьютікалз Ірландія» на підставі підтвердження українським представництвом «Єврофарма АГ» (Швейцарія) факту фальсифікації. Суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію (торгівлю), зберігання та застосування даного препарату, слід невідкладно перевірити наявність цього лікарського засобу, вжити заходів щодо його вилучення з обігу шляхом знищення та повідомити територіальному органу Держлікслужби про виконання вимог Розпорядження №6406-1.2/2.0/17-15. За матеріалами сайту Державної служби України з лікарських засобів
За матеріалами газети «Сегодня»
www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua
НОВИНИ
29 травня 2015 року
ЦІНА РЕФОРМ
СК РУ ТА
УКРАЇНУ ОЧІКУЄ ПОВТОРЕННЯ «ФАНТОМНОГО ГРУЗИНСЬКОГО ДОСВІДУ»? За словами головного імунолога Києва Федора Лапія, гострий дефіцит препаратів тільки частково перекривається за рахунок гуманітарної допомоги: «Невизначеність — ось що нас найбільше турбує. У столиці вакцин для проведення календарної вакцинації дітей до року вистачить ще на 1,5-2 місяці. Що буде далі, невідомо». Поки що є фантомною оголошена Міністерством реформа охорони найближчі дні Україні загрожує здоров’я. На що будуть витрачені зупинка центрів переливання мільйони доларів, окрім процедур, крові: МОЗ, яке обіцяло почати пов’язаних із переводом лікарень на тендери із закупівлі виробів медпри- госпрозрахунок, який, звісно, спризначення з квітня, все ще перебуває в чинить масове звільнення лікарів, ступорі. Дефіцит багатьох необхідних досі незрозуміло. ліків прогнозується на червень. На медичних форумах і в соціальМедики — в очікуванні звільнень, них мережах активно обговорюють, закриття лікарень. З великою недо- що в Одесі вже розформовують повірою зустрічають ініціативи з пере- ліклініки, а лікарів, які не пройшли ходу на платну медицину і страхові курси так званої сімейки, звільняють. поліси. У Києві всі тубдиспансери об’єднують Не переймається МОЗ і відсутніс- в один. При поліклініках повсюдно тю препаратів для щеплення. Вакци- створюють ТОВ, котрі вимагають ну від поліомієліту, що надав Україні уже не просто благодійні, а якісь ЮНІСЕФ разом із 1 млн спеціальних обов’язкові «соціальні внески», мотишприців, О. Квіташвілі одразу ж за- вуючи тим, що заклад знаходиться писав собі в актив, хоча від нього ви- на госпрозрахунку. магалося лише зустріти ці — оплачені Все це Грузія вже проходила при урядом Канади — препарати в аеро- М. Саакашвілі, коли виникли лікарніпорту. Епідемічна ситуація в Україні фантоми та поширилося шахрайство стає загрозливою для Європи, відзна- з медичними полісами, де О. Квіташчають у ЮНІСЕФ. вілі, що експортує грузинську рефорПередача закупівель ліків між- му охорони здоров’я в Україну, зга- народним організаціям, згідно з дують зовсім не в позитивному руслі. заявами очільників Міністерства, Про те, що Квіташвілі намагаєтьнезважаючи на прийняті закони, від- ся впроваджувати в Україні грузинкладається на наступний рік, що зно- ський досвід, говорять і його заяви ву призведе до проблем із плановою про створення так званих медичних вакцинацією дітей. Хоча у березні кластерів, про ваучеризацію незаОлександр Квіташвілі обіцяв поча- хищених верств населення. Але є ти закупівлі вже з квітня 2015 року: велика різниця в обсягах коштів, які «У квітні будемо проводити нор- надали американці грузинам, і тими, мальні закупівлі. Вони будуть про- що обіцяють позичити нам. водитися по-новому — зможемо без У січні 2007 р. уряд Грузії анонсував збільшення фінансування закупити «проект століття» під назвою «100 нобільше препаратів». вих лікарень». Влада розпочала про-
В
!
даж лікарняних будівель у престижних районах Тбілісі, пообіцявши, що на кошти, виручені від приватизації, побудує нові лікарні майбутнього. Медстрахування стало обов’язковим. Спочатку це викликало грандіозний ажіотаж, але вже через 2 роки Квіташвілі пішов у відставку, а проект був згорнутий: замість обіцяних 100 лі- карень до кінця його міністерської діяльності була побудована лише 1 і ще 4 — відремонтовані. Деякі лікарні перетворили на приватні санаторії. Багато будівель продати не вдалося. Чимало медустанов, що потрапили до категорії «Лікарні майбутнього», виявилися лікарнями-примарами. Більшості громадян у Грузії доводилося влазити в борги або продавати нерухомість, щоб оплатити медичні послуги. Зараз уряд цієї країни видає незахищеним верствам населення лімітовані ваучери, частково оплачуючи медичні послуги з бюджету. Але лише за рахунок ваучерів неможливо вилікувати серйозні захворювання. Мінімальний місячний вклад в офіційну обов’язкову страховку в Грузії — близько 20 дол. Це дозволяє скористатися мізерним переліком послуг: здати основні аналізи, отримати безкоштовну консультацію лікаря та 80-відсоткову допомогу при екстрених випадках, що потребують невідкладних операцій. Щоб отримувати більший пакет медичних послуг, треба розщедритися на щомісячний страховий вклад розміром від 50 дол., при тому що середня зарплата в Грузії сьогодні становить близько 200 дол. Отже, грузинський досвід навряд чи можна вважати успішним, та й не варто забувати, що сам Олександр Квіташвілі в складних запущених випадках... просто змінює місце роботи. За матеріалами сайту «Версии.com»
В УКРАЇНІ ВІДСУТНІЙ ЄДИНИЙ РЕЄСТР І МЕХАНІЗМ ОБМІНУ ІНФОРМАЦІЄЮ ПРО ДЕМОБІЛІЗОВАНИХ УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ МІЖ МІНІСТЕРСТВАМИ, ВІДОМСТВАМИ ТА СЛУЖБАМИ. За матеріалами «Інтерфакс-Україна»
Д Е П У ТАТ И Р О З Щ Е Д Р И Л И С Я
НАДБАВКИ ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ ТА ІНШІ ДОПЛАТИ МЕДИЧНИМ ПРАЦІВНИКАМ
В
ерховна Рада прийняла проект закону, яким передбачається здійснення цілого ряду доплат працівникам сфери охорони здоров’я. Пропонується внести зміни до Закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я» — такі, що надають право: на щомісячні надбавки до посадового окладу залежно від стажу роботи у сфері охо-
рони здоров’я в розмірах: понад 3 роки — 10%; понад 10 років — 20%; понад 20 років — 30%; на щорічну грошову винагороду в розмірі одного посадового окладу за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків; на одержання допомоги на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу при наданні щорічної відпустки;
на одержання доплати в розмірі 25% щомісячно від посадового окладу за роботу в державних і комунальних закладах, підприємствах, організаціях охорони здоров’я, розташованих у сільській місцевості та селищах міського типу. Законопроект наразі прийнятий у першому читанні, робота над ним триває. За матеріалами УНІАН
Міністерство охорони здоров’я — у пошуках кваліфікованих фахівців
А
ктивний процес реформування в системі охорони здоров’я вимагає серйозних структурних та кадрових змін і в самій системі МОЗ, і в інших відповідних органах. За словами Міністра охорони здоров’я України Олександра Квіташвілі, в цьому напрямку вже було зроблено кілька важливих кроків: розроблена нова структура самого Міністерства, на стадії завершення відкритий конкурс на посаду Глави Держлікслужби, триває реорганізація в системі Державного експертного центру, змінено функції Державної СЕС, зокрема, частина з них передана МОЗ, інші — спрощені. «Ефективність здійснення цих функцій залежить від ряду факторів, але в першу чергу від кадрового потенціалу. Зараз іде пошук кваліфікованих фахівців, здатних обіймати ті чи інші посади, управлінців, готових працювати на результат у складних умовах. Ми впевнені, що нова структура і нові люди створять нову якість управління», — підкреслив О. Квіташвілі. За матеріалами прес-служби МОЗ
Опубліковані декларації про доходи Міністра та його заступників
О
лександр Квіташвілі задекларував 82,5 тис. дол., отриманих за межами України. Екс-керівник апарату МОЗ, днями звільнений заступник Міністра Альона Терещенко задекларувала відсутність автомобіля, квартири і банківських вкладів. Чиновниця вказала сукупний дохід у розмірі близько 140 тис. грн зарплати й доходів від викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту. Також А. Терещенко зазначила, що у неї немає близьких членів сім’ї, яких необхідно вказувати в декларації. В інших пунктах декларації чиновниця поставила прочерки. Це означає, що заступник Міністра охорони здоров’я не має земельних ділянок, житла, транспортних засобів, цінних паперів, банківських вкладів або кредитів. Згідно з декларацією першого заступника Міністра Олександри Павленко загальна сума її сукупного доходу за 2013 р. склала 4,25 млн грн. Також Павленко має автомобілі Lexus GS 300 (2006 р. в.) і Audi Q5 (2013 р. в., придбаний за 550 тис. грн). Ігор Перегінець, який до приходу на посаду заступника Міністра охорони здоров’я працював спеціалістом ВООЗ, указав у декларації, що отримав у Швейцарії від ООН 45 тис. Євро. Крім того, на банківському рахунку в нього 1,620 млн грн. Також Перегінець володіє земельною ділянкою, квартирою та автомобілем Volvo XC 90 (2008 р. в.). За матеріалами офіційного сайту Міністерства охорони здоров’я України
5
НОВИНИ НІЩ О Н Е З А Б У Т Е ?
Б Л А ГОДІЙНІСТ Ь
ЧИ ОТРИМАЮТЬ БІЙЦІ АТО МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ?
В
ерховна Рада повернула на доопрацювання у Комітет ВР у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО та людей з інвалідністю проект закону щодо медичного забезпечення учасників бойових дій. Законопроект передбачав, зокрема, компенсацію бійцям АТО
в обсязі вартості самостійно придбаних ліків, можливість безоплатного забезпечення їх протезами вітчизняного та закордонного виробництва і щорічне безкоштовне медичне обстеження і диспансеризацію цієї категорії громадян. Спочатку народні депутати не підтримали ані законопро-
екту, ані рішення про направлення його на доопрацювання. Але після того як кілька депутатів — учасників АТО заявили, що такий підхід є незрозумілим для тих, хто воював, народні обранці все ж спрямували проект на доопрацювання. За матеріалами УНІАН
Кардіомобіль для немовлят
І
нститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова (НІССХ) отримав перший в Україні кардіомобіль для немовлят вартістю понад 5 млн грн. Реанімаційну на колесах, обладнану німецьким устаткуванням, подарувала одна з мереж ресторанів швидкого обслуговування. «Унікальність цього інкубатора в тому, що він оснащений гідроподушкою, яка дозволяє нівелювати всі нерівності наших доріг. Навіть якщо машина влетить у величезну яму, дитинка буде стабільно лежати у кувезі, не завадить це й роботі апаратури», — розповів головний лікар НІССХ Сергій Сіромаха. За матеріалами «5 каналу»
В ОЧІК УВАННІ ІНВЕСТИЦІЙ
У СТОЛИЦІ СТВОРЯТЬ ЦЕНТР КАРДІОХІРУРГІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РІВНЯ Ц ентр дитячої кардіології та кардіохірургії (ЦДКК) і швейцарський медичний фонд «Серце Євразії» (EurAsia Heart Foundation) на базі Центру створять міжнародну медичну установу, яка надаватиме висококваліфіковану допомогу IV рівня пацієнтам із країн Європи та Азії. Керівник фонду «Серце Євразії», кардіо-
хірург, професор Пауль Фогт заявив, що якість надання допомоги в ЦДКК відповідає високим європейським стандартам, тому його фонд обрав для співпраці саме цю клініку. «Проблема в тому, що є дуже багато пацієнтів, котрі лікуються у країнах Західної Європи, платять величезні гроші, але не задоволені результатом та ще й
втрачають при цьому всі свої заощадження і майно, — сказав професор Фогт. — Ми вирішили створити центр за європейськими стандартами зі справедливими й розумними цінами». За матеріалами «Дзеркало тижня. Україна»
З М Е Н Ш И Т И П О Д АТ К О В И Й Т Я ГА Р !
МОЗ ПІДТРИМУЄ ЗНЯТТЯ 5-ВІДСОТКОВОГО ІМПОРТНОГО ЗБОРУ НА ПРЕПАРАТИ П ерший заступник Міністра охорони здоров’я України Олександра Павленко, народні депутати Ірина Сисоєнко і Костянтин Яриніч, представники міжнародних та українських фармацевтичних асоціацій, а також фахівці МОЗ обговорили пропозиції щодо оподаткування лікарських засобів і виробів медичного призначення. Експерти розглянули проекти законів, які передбачають скасування 5-відсотко-
вого імпортного збору на лікарські засоби і медичні вироби. Було прийнято рішення доопрацювати та підтримати законопроект від 13 травня 2015 р. за №2827, розроблений народним депутатом Тарасом Козаком, «Про внесення змін до Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до ст. XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р.» (щодо оподаткування лікарських засобів і медичних виробів). Учас-
ники зустрічі дійшли висновку, що від цього податку мають бути звільнені всі завезені в Україну препарати, які містяться у Державному реєстрі. За словами Олександри Павленко, це знизить собівартість, а отже і ціну медичних засобів. За матеріалами прес-служби МОЗ
ДОСВІД, ВАРТИЙ НАСЛІДУВАННЯ
У СВІТІ ШУКАЮТЬ І ЗНАХОДЯТЬ ШЛЯХИ ЗДЕШЕВЛЕННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ М іністерство соціальних справ Естонії планує з 1 жовтня 2015 р. надати право сімейним медсестрам виписувати повторні рецепти на обмежене коло препаратів. Законопроект уже переданий на розгляд Уряду. Право виписувати рецепти отримають медсестри, які пройдуть спеціальні курси клінічної фармакології. «У естонських медсестер високий рівень освіти й компетенції, тому їм можна довіри-
6
ти виписку повторних рецептів на лікування певних хвороб, — вважає Міністр охорони здоров’я і праці Естонії Раннар Васильєв. — Внесені зміни дозволять скоротити черги і зменшити навантаження на сімейних лікарів, а пацієнти швидше отримуватимуть рецепти. Звичайно, медсестра тісно співпрацюватиме з сімейним лікарем». А влада американського штату Вашингтон вирішила розширити повноваження фарма-
цевтів і повідомила про можливе прийняття закону, який дозволить провізорам у деяких випадках вносити корективи в рекомендації лікарів і прописувати знеболювальні пацієнтам. Асоціація фармацевтів штату Вашингтон (Washington State Pharmacy Association) вважає, що цей крок дозволить знизити витрати з медстрахування. За матеріалами естонського видання ER
Штучні кришталики для поранених
Н
а відкритті «Британського офтальмологічного центру» в Києві відбулася передача штучних кришталиків для поранених в АТО бійців від представництва нового медзакладу лікарям Олександрівської клінічної лікарні. Відповідний сертифікат на суму 22 тис. фунтів стерлінгів вручив на церемонії відкриття клініки посол Литви в Україні Марюс Януконіс. У центр вкладено 20 млн Євро литовських інвестицій. За матеріалами «Інтерфакс-Україна»
1,2 млн доларів для розбудови медичної системи Міністерства оборони України
К
анада надасть нашій країні 1,2 млн дол. для розбудови медичної системи Міністерства оборони України, мобільний польовий госпіталь і 1600 тактичних медичних комплектів. Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади з посиланням на Голову МЗС Канади Роба Ніколсона. За матеріалами видання «Апостроф»
! НА 68-Й СЕСІЇ ВСЕСВІТНЬОЇ АСАМБЛЕЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЗАТВЕРДИЛИ ГЛОБАЛЬНУ СТРАТЕГІЮ БОРОТЬБИ З МАЛЯРІЄЮ ДО 2030 Р. ЇЇ ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ — ЧЕРЕЗ 15 РОКІВ ПЕРЕМОГТИ ХВОРОБУ В 35 КРАЇНАХ. УЧАСНИКИ АСАМБЛЕЇ ПЛАНУЮТЬ ЗНИЗИТИ РІВЕНЬ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА МАЛЯРІЮ ДО 2020 Р. НА 40%, ДО 2030 Р. — НА 90%. За матеріалами remedium.ru
www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua
НОВИНИ
29 травня 2015 року
ТРИВОЖНИЙ СИМПТОМ НАШОГО ЧАСУ Вранці 13 травня 2015 р. було скоєно напад на ректора Одеського національного медичного університету, академіка НАМН України Валерія Запорожана — наразі він знаходиться в лікарні. Ця подія не залишила байдужими ані медиків, ані студентів, ані наукову спільноту. На жаль, більшість схиляється до думки, що таким чином намагалися зупинити антикорупційну діяльність академіка.
Н
ападники перестріли ректора по дорозі до університету й били його бейсбольними битами, доки на крик потерпілого не вибігли працівники закладу. Це і врятувало академіку життя — невідомі хутко зникли з місця злочину. Валерія Запорожана госпіталізували в реанімацію з черепно-мозковою травмою, струсом головного мозку, численними забоями та підозрою на травми внутрішніх органів. Існує декілька версій того, що сталося. Одна з них — хуліганство, але проти неї свідчить те, що Валерія Миколайовича не пограбували. Інша — що це помста за професійну діяльність ректора Запорожана. Зокрема, адвокат потерпілого заявив у ЗМІ, що напад пов’язаний з ініціативою академіка створити комісію з розслідування корупції у НАМНУ. Сам потерпілий теж схиляється до такої версії. Принаймні, про це він заявив у своєму першому після нападу коментарі. Нині Валерій Запорожан перебуває на стаціонарному лікуванні, його стан поступово нормалізується, але лікарі поки не поспішають із прогнозами. Медична ж громадськість обурена таким зухвалим злочином і активно обговорює інцидент.
Галина КОКШАРОВА, Голова Одеської обласної профспілки працівників охорони здоров’я
З
віряче побиття і замах на життя Валерія Запорожана обурило не тільки студентський і професорськовикладацький склад навчального закладу, а й усю медичну спільноту міста та області. Відомий учений, лікар, громадський діяч, Почесний громадянин міста Одеси, депутат Одеської обласної ради, академік Валерій Запорожан 21 рік поспіль очолює університет. Завдяки зусиллям ректора ОНМедУ перетворився на один із найавторитетніших вищих медичних навчальних закладів України. Тут створена найсучасніша навчальна база: університетські клініки, електронна бібліотека, видавничий комплекс, симуляційний центр, що наближає рівень підготов-
ки лікарських кадрів до європейських і світових стандартів. У медичному середовищі Одещини немає людини, яка б не поважала академіка Запорожана й не підтримувала його прагнення до збереження медичної галузі, реформування медичної науки та освіти. Складається враження, що саме ці новаторські якості академіка комусь завадили. Його неодноразові виступи, нетерпимість до корупційних афер у галузі та науковій сфері, до розкрадання бюджетних коштів і державної власності спонукали замовників цього резонансного злочину на такі дії. Медична спі льнота Одещини, Одеська обласна профспілка працівників охорони здоров’я вимагають
від влади країни, правоохоронних органів не лише знайти нападників, а й установити безпосередніх замовників цього злочину, а також забезпечити громадський контроль за перебігом слідства.
Ілона КАПУКА, Голова Ради студентського самоврядування Одеського національного медичного університету
Н
апад на Валерія Миколайовича Запорожана швидко став надбанням ЗМІ та соціальних мереж.
МІЖНАРОДНА СПІЛЬНОТА СХВИЛЬОВАНА ТА СПІВЧУВАЄ Як повідомили «ВЗ» працівники Одеського національного медичного університету, на їх адресу надходять численні дзвінки й повідомлення, в яких представники наукової й академічної громадськості світу, лідери зарубіжних фахових наукових, медичних та освітніх організацій також висловлюють обурення варварським нападом на ректора університету, відомого за межами України. Зарубіжні колеги шоковані тим, що у країні, де відбулася Революція Гідності, де заявляють про європейський вибір і орієнтацію на європейські цінності (гуманізм, громадянське суспільство, верховенство закону та права), трапляються подібні випадки цинічного розгулу насильства. Такі речі дискредитують шлях, яким прагне розвиватися Україна, і шкодять міжнародній репутації нашої держави. Свою підтримку академіку Валерію Запорожану висловили доктор Могенс Бюгге (Університет Ґетеборга, Швеція); професор Хосе Олександро Мадригал (Університет Лондона, Велика Британія); професор Ксав’є Давид (Університет Нансі, Франція); ректор Медичного університету Відня доктор Вольфганг Шютц і професор цього закладу Ігор Гук; керівництво Університету медицини та фармації міста Ясси (Румунія) та інші.
Професор Деніс УІТЛІ, президент та генеральний директор видавництва BioMedES Ltd, головний редактор журналів Cancer Cell International, Cell Biology International, Cell Biology International Reports та Oncology News (Абердін, Велика Британія)
Ц
е огидно, що ті, хто віддає себе служінню людству, стикаються з подібним варварським ставленням. Я дуже сподіваюся, що Валерій Запорожан швидко одужає й надалі продовжить свою добру справу. Моє серце поділяє біль, який сьогодні переживає Україна. Ми називаємо себе людьми — humans, коли ж нарешті навчимося бути гуманними? Професор Влад ТІКА, віце-президент Європейської асоціації лікарів
С
прийняв цю жахливу новину з глибоким сумом, оскільки особисто знайомий з академіком Запорожаном. Щиро сподіваюся на його швидке одужання й продовження активної діяльності, спрямованої на здійснення важливих проектів. Доктор Хьюго БУССЕР, директор корпорації EuroSense Group (Амстердам, Голландія)
Ц
е шокуюча новина... Сподіватимемося, що професор Запорожан повністю відновиться після цього нападу і продовжить свою справу з притаманними йому силою й мудрістю. Найкращі побажання йому та всім друзям і колегам з Одеського національного медичного університету!
На жа ль, поряд з іншими версіями події оприлюднюється й та, що злочин здійснили 2 студентиіноземці. Це відверта брехня. Студенти університету, в тому числі й іноземні, обурені подібними підозрами і вимагають спростувати цю інформацію. Всі ми глибоко поважаємо Валерія Миколайовича, який був і залишається для нас шанованим викладачем і наставником. Незважаючи на зайнятість, ректор завжди знаходить час для спілкування з нами і навіть до першокурсників ставиться не як до учнів, а як до колег. Він шанує студентів і водночас виховує самоповагу, розуміє наші проблеми, підтримує наші ініціативи. Для нього студентське самоврядування — не слова, а пріоритет. Валерій Миколайович дбає не лише про викладання медичних наук, а й особисто бере участь у морально-етичному вихованні майбутніх лікарів. Його цикл відкритих лекцій «Про моральність» із великим інтересом слухають студенти всіх курсів. У нашій alma mater ми всі одна сім’я — і українські студенти, й іноземні. Це «щеплення» ми отримуємо ще на першому курсі. Студенти досі не можуть зрозуміти причин і мотивів жорстокого побиття ректора. Можливо, це спроба кинути тінь на поважний університет? Чи комусь не подобається чесність, порядність і справедливість Валерія Миколайовича, його принципова позиція та нетерпимість до будь-якого прояву зла і корисливості. Дуже сподіваємося, що слідство та правоохоронні органи таки з’ясують істинні причини злочину, а головне — знайдуть і покарають його виконавців та замовників. Адже найпростіше — видати напад за звичайне хуліганство, що дехто і намагається зробити, звалюючи провину на студентів. Але звинувачувати майбутніх лікарів, яких ректор учить з першого курсу толерантності, шляхетності та медичної етики, у подібній жорстокості — неприпустимо. Тому й звертаємося до громадськості з проханням підтримати нас і домогтися справедливої оцінки того, що сталося.
7
ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ
ПІСЛЯДИПЛОМНЕ НАВЧАННЯ ЛІКАРЯ — ЧАС ЗМІНЮВАТИ ПРАВИЛА?
Формально в Україні лікаря «вдосконалюють» кожні 5 років. Але чи відбувається при цьому перезавантаження його знань? Чи його відправляють «п’ятий раз у перший клас» — зібрати умовні бали, потрібні довідки і відзвітувати перед чиновниками про готовність «нести вахту»? Чому українські медики вважають систему підвищення кваліфікації зайвою тратою коштів та часу і заздрять можливостям зарубіжних колег?
Віра ЦЕЛУЙКО, завідувач кафедри кардіології та функціональної діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки
ВЗ Вітчизняна система післядипломної освіти суттєво відрізняється від існуючої у світі. Чи маємо її змінити і як швидко? — Дійсно, наша система дуже відрізняється від європейської, але ці відмінності настіль-
8
ки значні, що одним наказом їх не усунути. Приміром, за кордоном не можна, як у нас, підготувати кардіолога за 3-4 місяці. Коли ми говоримо про те, як в Україні готують таких фахівців, то відчуваємо іронію з боку європейських колег. Адже всі розуміють: справжнього кардіолога потрібно навчати мінімум 2 роки, у більшості країн цей процес узагалі триває 4 або й 5 років. Тобто після закінчення медуніверситету спеціаліст, який став терапевтом чи лікарем загальної практики, ще кілька років поспіль набуває досвіду, працюючи на цих посадах, і вже потім має право йти в кардіологію. Після закінчення навчання в резидентурі лікар отримує ліцензію на медичну діяльність, яку він повинен знову і знову підтверджувати. ВЗ У нас цю процедуру замінено переатестацією кожні 5 років. Чи рівноцінна заміна? — Процес самовдосконалення не може відбуватися, як то кажуть, від дзвінка до дзвінка —
лікар повинен навчатися постійно: готувати публікації, брати участь у конференціях (зазвичай, на ті теми за своїм фахом, які він гірше знає, які хоче і зобов’язаний краще вивчити). До того ж за кордоном лікарю зараховують не присутність на конференціях, а бали, котрі він отримав як учасник за свою роботу. Впродовж кількох років ці бали підсумовуються, і якщо лікар набрав певну їх кількість, має публікації в рейтингових виданнях, довів, що володіє практичними навичками (наприклад, провів певну кількість УЗД, гастроскопій, інших маніпуляцій чи оперативних втручань) — йому підтверджують ліцензію, якщо ні — нехай знову вчиться. Оце і є безперервна освіта. ВЗ Хто найкраще визначить, чи зростає лікар у професійному плані? — Безперечно, той, хто може оцінити рівень його знань і умінь як професіонал. Ніде у світі лікарів не атестують чиновники (як це має місце у нас), цим займаються громад-
ські об’єднання, професійні асоціації — вони оцінюють своїх колег об’єктивно. Свого часу у нас було дуже мало лікарів вищої категорії, їх цінували колеги і пацієнти. Зараз таких фахівців значно більше, однак відомі випадки, коли висококваліфікований спеціаліст не може отримати вищу категорію тільки тому, що не виконав вказівки чиновників. ВЗ Та ще й за проходження перед- атестаційних циклів лікар повинен сплачувати власні гроші. — ХМАПО — державний учбовий заклад, і працівників державних лікувальних установ ми навчаємо безкоштовно. До того ж держава виділяє кошти для оплати відрядження та проїзду курсантів. Але лікарі приватних і відомчих лікувальних установ оплачують навчання — за чий рахунок, вирішує керівництво закладу. Проблема в іншому. Повернуся, знову ж таки, до зарубіжного досвіду. Там клініки, як правило, щороку виділяють певну суму коштів на освіту кожного лікаря. Якщо спеціаліст хоче поїхати, наприклад до США, а працює і живе в Європі, різницю в оплаті, яка перевищує закладену на нього в бюджеті клініки суму, він оплачує сам. До речі, також самостійно обирає, куди поїде підвищувати кваліфікацію, і не має у когось просити на це дозволу. На жаль, в Україні ситуація дещо інша. Приміром, у ХМАПО є курси спеціалізації, передатестаційні й тематичного удосконалення. Коли ми проводимо тематичне удосконалення з особливостей лікування серцево-судинних захворювань, на таких курсах можуть навчатися не лише кардіологи. Якщо питання цікаві, інші фахівці можуть почерпнути для себе багато корисного. І для цього вони не мали б іти до обласного чиновника за путівкою на навчання (можуть отримати відмову). Добре, що зараз у навчальних закладів уже з’явилася можливість виділяти такі путівки безпосередньо головним лікарям медичних установ, але вони мають заздалегідь зробити заявки на виїзні цикли для медиків різних регіонів. План на проведення тих чи інших циклів ми укладаємо за рік і формуємо їх залежно від отриманих заявок. Але лікарі так само отримують путівки в обласних департаментах охорони здоров’я. Ми проводимо виїзні колективні лекції, хоча це і не дуже зручно. Однак ця система не стосується індивідуального навчання лікаря — його направлення на курси підвищення кваліфікації все ще в царині чиновників від медицини. Правильніше було б надати лікарю можливість самостійно вибирати і без посередників виходити на навчальний заклад, де він хоче навчатися. Якщо на післядипломну освіту кожного спеціаліста щорічно виділятимуть певну суму (бодай на оплату проїзду та відрядження), він це дійсно зможе зробити. ВЗ Можливо, дешевше і краще навчати лікаря «на відстані»? — Певні теоретичні знання в такий спосіб можна отримати. Однак не можна навчитися лікувати по інтернету або з монографій. Справжній лікар повинен бачити хворого і те, як його лікують новими методами, як використовують сучасні технології. А для цього потрібна хороша клінічна база. Якщо ж вона обмежена — навіть за 4 роки навчання лікар може не підвищити рівня своїх знань. Дуже багато залежить і від рівня підготовки викладача — чи може лікар у нього щось почерпнути. Коли читаєш 16-годинний цикл лекцій з інфаркту міокарда, а перед тобою сидить лікар, який пропрацював у кардіологічному відділенні 30 років, розумієш, як багато ти повинен знати, щоб такому «учню» було цікаво тебе слухати. Для цього потрібно постійно стежити за всіма новинами. У викладача післядипломної освіти в першу чергу має бути бажання вчитися самому, і не лише по книгах, а
www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua
ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ
29 травня 2015 року
й відвідувати міжнародні конференції, читати іноземну літературу, щоб потім передати інформацію своїм курсантам. І обов’язково треба самому практикувати: той, хто навчає, має бути фахівцем із поважним практичним досвідом, а не просто людиною із відповідним сертифікатом. Щоб навчати лікарів, потрібно самому щодня оглядати тяжкохворих, пацієнтів зі складними, спірними діагнозами. Тоді навчання інших не буде марним. ВЗ Керівництво МОЗ стверджує, що зміни у системі післядипломної освіти — на порозі. Чого очікуєте? — По-перше, очікуємо, що вони будуть ви-
важеними. По-друге, що лікарю нададуть право вибору: де і в кого навчатися. Надаємо ж ми право вибору лікаря пацієнтам, і вони обирають високу кваліфікацію. А де її здобуде лікар — це його рішення. Відтак очікуємо конкуренції між навчальними закладами. За умови, що вона буде чесною, а не за принципом «роздачі» путівок на певну кафедру працівниками облздороввідділів, — це однозначно піде на користь справі. Існує також побоювання, що реформи системи післядипломної освіти підуть шляхом зменшення кількості освітніх закладів. У такому разі потрібно передусім переглянути діяльність тих факультетів післядиплом-
ної освіти, які останнім часом відкрилися в більшості медуніверситетів. Це моя особиста думка. Вважаю, що медичні університети повинні здійснювати післядипломну освіту інтернів. Але підготовка вузьких спеціалістів має тривати довше і тільки на тих базах, які можуть їх чомусь навчити: переважно це клінічні бази академій післядипломної освіти (так уже склалося історично). Якщо ми сьогодні закриємо ці академії — не буде альтернативи підготовки фахівців. У медицині не можна рубати з плеча. Ольга ФАЛЬКО, спеціально для «ВЗ»
НАСТУПНА ТЕМА Шановні читачі! Відкриваючи «Дискусійний клуб», ми ставили за мету дати кожному лікарю можливість висловитися з приводу наболілого. Тема нашого наступного обговорення:
«Новий пасьянс медичних спеціальностей: хто виграє, хто програє?» Чекаємо ваших листів на адресу: 04211, м. Київ, а/с 138, редакція газети «Ваше здоров’я» або на e-mail: vz@vz.kiev.ua
ТОЧКИ ЗОРУ
Олег ЧАБАН, доктор медичних наук, професор
П
остійне підвищення кваліфікації є ключовою умовою професійної придатності лікаря. На мою думку, ефективна система післядипломної освіти мала б передбачити гармонійне поєднання 3 важливих складових. Перша — це мотивація лікаря до професійного вдосконалення. Сьогодні у більшості лікарів вона є абсолютно формальною, оскільки нинішній, державний алгоритм підвищення кваліфікації не надає жодних життєво або кар’єрно важливих бонусів: ані матеріального стимулювання, ані сходження кар’єрними щаблями, ані відчуття себе успішним лікарем, до якого потоком йдуть пацієнти. Друга складова — державна бюрократична система, що покликана контролювати рівень освіти лікаря. Як на мене, ця «конструкція» закостеніла й неповоротка. Створено цілу систему кафедр, інститутів, курсів підвищення кваліфікації (кожні зі своїми навчальними програмами), але бюрократична «виваженість» і неспішність гальмують відповіді вітчизняної медицини на суспільні запити, які змінюються ледь не щодня. Приміром, у психіатрії останнім часом гостро постало питання посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Я особисто їжджу країною з лекціями на цю тему, і до мене постійно звертаються лікарі з проханням організувати тематичний курс підвищення кваліфікації. Я не є «гвинтиком» системи післядипломної освіти, тому й читати такі курси не маю права. Планові ж іспити на курсах підвищення кваліфікації психіатри складають із питань, які не змінюються десятиліттями. Третя складова — фахові громадські організації лікарів, незалежні від державної бюрократії, натомість дуже мобільні у реагуванні на соціальні та професійні виклики. Такі організації (професійні асоціації) зазвичай оперують передовими надбаннями світової медичної науки, мають пристойні навчальні програми європейського рівня і в змозі навчити лікарів, котрі вже є мотивованими, тобто знають, чому конкретно хочуть навчитися. Вже сьогодні під егідою цих професійних об’єднань лікар може підвищити свій рівень у обраному напрямку, витрачає на це час (інколи роки), власні кошти (часто чималі, особливо якщо навчання відбувається за кордоном), а коли повертається на місце роботи, то… з’ясовується, що його модернову освіту ніхто не може підтвердити.
Головний лікар закладу має право орієнтуватися лише на чинну систему сертифікації і раз на кілька років відправляє фахівця (вже підготовленого за зовсім іншими стандартами) навчатися «за державними правилами». Зазвичай це навчання є доволі формальним і абсолютно не стикується ані з тими знаннями, які лікар уже отримав самотужки, ані з тим, що він хотів би в собі удосконалити, чи з тим, що вимагають від фахівця пацієнти. На мою думку, аби система післядипломної освіти в Україні запрацювала успішно, треба звести докупи ці 3 складові. Лікар має бути мотивований на підвищення кваліфікації (матеріально, соціально чи психологічно). Державна система повинна суворо контролювати, хто з лікарів і коли вдосконалював свої уміння, але функції удоскона лення доречно перек ласти на недержавні установи — громадські професійні спілки — як це й відбувається по всьому світу. Держава повинна сказати: «На старт!» і на фініші оцінити результат. А лікар уже сам вирішуватиме, яку додаткову освіту йому здобути і в який спосіб. Не так важливо, якою саме буде система оцінювання — кредитно-модульною чи за підсумком балів — це не змінює суті. Держава має гарантувати лікарю, що його знання, одержані у недержавному секторі, будуть обов’язково й чесно оцінені нею за чіткими й зрозумілими критеріями. Громадські організації, котрі навчали й екзаменували лікарів, надавали їм відповідні сертифікати, і держава в особі контролюючих органів мають зійтися «на фініші» в оцінці роботи фахівців. Тільки тоді ми зможемо сказати: система підвищення кваліфікації у країні реально працює.
Олександр ФЕДОРУК, головний лікар КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги», кандидат медичних наук
С
истема післядипломної освіти необхідна, але у тому вигляді, в якому існує в Україні, вона неефективна. Як правило, на кафедрах читають одні й ті самі лекції, не завжди подається сучасний теоретичний матеріал. Тож почерпнути щось корисне, підвищити свій рівень знань можуть хіба що молоді лікарі зі стажем до 5-10 років. А фахівці, які відпрацювали більше, часом мають вищий рівень знань, ніж викладач кафедри, оскільки вони — практики. Натомість на курсах продовжують читати однакові лекції як для молодих спеціалістів, так і для практикуючих фахівців із 30-річним стажем.
Та якщо лікарі терапевтичного профілю ще черпають хоч якісь знання у перші роки своєї діяльності, то хірургам дають багато теорії і дуже мало практичних навичок — досвідом з ними ніхто не ділиться, певно, щоб не підгледіли якусь нову технологію. Для хірургії це катастрофа. Ось і виходить, що установа направляє фахівця на курси, оплачує відрядження, лікаря немає місяць на робочому місці, він витрачає свій час, кошти, а в результаті не поповнює свої знання. Лікарю не цікаво на таких курсах. Тільки й тішить те, що здав тести та отримав відповідний сертифікат. Система післядипломної освіти повинна відійти від формалізму. На мою думку, в навчанні має бути градація (із врахуванням стажу роботи лікаря, його кваліфікації тощо). Також слід розуміти особливості розвитку медицини кожного регіону, рівень підготовки медиків тощо. Тож при плануванні навчання лікарів потрібно робити запити, можливо, цікавитися думкою міських, обласних управлінь охорони здоров’я. Сьогодні, на жаль, зворотній зв’язок із регіонами відсутній. До того ж післядипломна освіта повинна надавати сучасні знання, адже медицина не стоїть на місці — впроваджується чимало новітніх технологій, методологій, підходів до організації роботи тощо.
Віктор ЩЕГЛОВ, головний лікар ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України», Заслужений лікар України, професор
Н
а мою думку, тривалість первинної спеціалізації лікаря має бути збережена. Хоча мені імпонує практика США, де, приміром, хірург після закінчення медуніверситету навчається ще 5 років: із них 4 роки проходить спеціалізацію з різних профілів хірургічної прак тики — офтальмології, загальної хірургії, кардіології, ортопедії, черевної хірургії тощо, і ще 1 рік — зі своєї профільної спеціальності, скажімо, з нейрохірургії. Тільки тоді йому можна довірити життя людини. Хірург повинен мати всебічну підготовку. В Україні ж молоді хірурги після закінчення університетів приходять у клініку з дуже поверхневими знаннями — як із профільного напрямку, котрий вони обрали, так і з інших напрямків. У плані медичних реформ є пропозиція організовувати резидентуру лише при університетських високотехнологічних клініках і створити їх при всіх медичних навчальних закладах України. Університетські клініки — це хороша ідея. Однак їх потрібно ство-
рювати лише там, де немає високоспеціалізованих клінік, які накопичили передовий досвід і цілком спроможні приймати на практику та стажування і забезпечити їх на найвищому рівні. При цьому ми зекономимо шалені кошти на створення нових університетських клінік і отримаємо колосальну віддачу. Післядипломна освіта для лікаря життєво необхідна, і цю практику потрібно зберегти, але в дещо іншому вигляді, ніж маємо сьогодні. Приміром, термін курсів підвищення кваліфікації для досвідчених хірургів і для хірургів-початківців має бути різним. Якщо це фахівець високого рівня кваліфікації, йому достатньо освоїти певну методику чи подивитися, як проводяться операції упродовж 2 тижнів (хірурги нашого центру час від часу відвідують провідні клініки Заходу для обміну досвідом — на це їм цілком достатньо 10 днів). Якщо ж на курси підвищення кваліфікації приїздить хірург районної лікарні — термін його навчання має бути тривалішим, до 1 місяця. Але ж не кілька місяців, як це відбувається зараз! Навіщо лікарю витрачати стільки часу на відвідування курсів? Його ж не треба навчати елементарним речам! А літературу він може прочитати і вдома. І нехай на курсах хірург оволодіє методикою лише 1 операції (а не 5-х одразу), головне, щоб він досяг досконалості. Натомість такі короткотривалі курси потрібно проводити частіше, ніж 1 раз на 5 років, — інакше скільки ж лікарю треба чекати, щоб вивчити щось нове! Чи ми організовуємо курси не для підвищення кваліфікації, а для галочки? Щоб відкинути формалізм, потрібно проводити їх у кращих клініках держави. Професійні асоціації також мають більше впливати на систему підготовки спеціалістів і на контроль якості цього процесу. Вони зобов’язані давати лікарям дорогу в професійне життя й водночас відповідати за них. Викладач, котрий читає лекції курсантам, по завершенні курсу має написати висновок на кожного слухача: чим саме той оволодів, які оперативні методи зможе застосовувати, яких пацієнтів йому можна довіряти, з якими захворюваннями тощо. Велику роль у підвищенні фахового рівня лікаря відіграє його участь у науковопрактичних конференціях. Однак вони повинні відбуватися в іншому форматі, бо ще з радянських часів маємо практику — на подібних заходах розповідають тільки про досягнення (дійсні чи надумані), нібито у практиці лікаря не трапляється ускладнень тощо. А потрібно навпаки розглядати найскладніші випадки, навіть невдалі. Це викликає у лікарів величезну зацікавленість і дає максимум користі. Такі спеціалізовані конференції, бажано з міжнародною участю, слід проводити 1-2 рази на рік — їх організацією мають займатися фахові асоціації.
9
МЕДИЧНА ОСВІТА
ВЧИМОСЯ НА РОБОТАХ, ЩОБ ЛІКУВАТИ ЛЮДЕЙ Симуляційне навчання досі оповите ореолом загадковості. Часто відзначається професійний скепсис щодо опанування нових навичок за допомогою роботизованої техніки. Хіба можна ставитися до робота, як до живого пацієнта, чи не призведе це до нівелювання цінності людського життя? Оскільки всі ми — заручники емоцій та психологічних реакцій (і лікарі також), ці складові симуляційного навчання варто детально розглянути.
Правильна мотивація — запорука успіху
Г
оловний мінус симуляційного навчання, на думку тих, хто не проходив тренінгів у наших центрах, — манекени. Мовляв, це ж не жива людина, отже відповідальності за життя ніхто не несе. Це певною мірою «розхолоджує» майбутніх курсантів, і вони схильні вважати симуляційне навчання певною грою. Але із власного досвіду можу стверджувати: навіть при тому, що манекен гумовий, відчуття курсантів цілком реальні. Головне завдання тренерів симуляційного центру — зачепити професійну гідність лікаря, і їм це вдається. Коли я вперше спробував одну із ситуацій на сим-матусі та почув: «Все, доктор, жінка померла», мене дуже зачепило. Це та сама мотивація, що змушує фахівця бажати навчитися. Памятаю, як під час одного тренінгу для медиків тренер сказав курсантам: «Дитина померла!..» Знаєте, який це справило ефект?! Спочатку вони оторопіли, потім розхвилювалися, як діти, і… попросили дозволу спробувати ще. Це той самий компонент, який змусить справжніх лікарів замислитися, а може, навіть і переглянути деякі свої усталені правила та уявлення. Більш того, це не разова акція. Наше завдання — провести лікарів усіма можливими сценаріями. І всі емоції під час запропонованої ситуації справжні, оскільки тренери максимально наближують складові процесу до реальних умов тієї медустанови, в якій працюють усі учасники, що, до речі, є обов’язковим.
Василь ЛЕФТЕРОВ, завідувач кафедри суспільних наук Одеського національного медичного університету, доктор психологічних наук, професор
Чи можливо подолати психологічний бар’єр?
У
ХХІ столітті мистецтво лікаря базується на нових стандартах, в основі яких лежить використання інноваційних технологій. Однією з них є симулятори, хоча історично це не нові методи. Здавна симуляційні методи використовувалися у військовій справі та при підготовці пілотів, водіїв, рятівників тощо. Особисто мене як психолога цікавлять психологічні аспекти впровадження таких методик у навчання лікарів. У деяких розвинених країнах психологів давно залучають до процесу симуляційного навчання та відбору тренерів.
10
самоактуалізації, який ми вважаємо насправді феноменальним! Після проходження якісного тренінгу людина змінює свою цілісно-змістовну складову особистості, по-новому переосмислює власну роль у професії та житті. П’ятий — ефект переносу — обумовлює важливий трансфер знань та навичок із максимальною точністю у клінічну практику. Шостий — ефект пролонгованої дії — забезпечує в середньому 90% сприйняття інформації та її збереження. Він інтегрує вищезгадані ефекти тренінгу і є ефектом прогресуючого розвитку людини. Тренінг сприяє подоланню особистісної чи професійної стагнації та підвищенню самоефективності. Ми визначили, що отримані під час симуляційного навчання навички, як правило, актуалізуються через 6-12 місяців. Усі ці ефекти забезпечують необхідний професійний стрибок. Феномен «транспсихічної маніпуляції» є дискусійним і вимагає подальших досліджень. Але незмінним залишається девіз симуляційного навчання: «Розкажи мені — і я забуду; покажи мені — можливо, я запам’ятаю; дай мені це зробити — я напевно це вмітиму». Друге важливе питання — ефективність симуляційного навчання. Хочу представити ще одне наше дослідження за підсумками річної роботи одеського центру. Ми проводили анкетування, тестування, співбесіди та експертне оцінювання до початку тренінгового навчання і після нього. Лікарі відзначали, що кількість навичок, отриманих під час симуляційного навчання, значно більша, порівняно з роками навчання у виші та практики. 87% учасників тренінгу вказали на те, що зміст програми симуляційного навчання значною мірою відповідав їх
Лукас ОПІЦ, старший спеціаліст з інтенсивної терапії та анестезіології Університетської клініки (м. Ніцца, Франція)
Як керувати емоціями під час симуляційного навчання
В
же 200 років тому було визначено, що емоції — це відчуття людини, які впливають на її поведінкові реакції. Що ж відбувається з емоціями медиків під час симуляційного навчання? Безумовно, кожен студент непокоїться: він уперше бачить таку апаратуру, за його роботою спостерігають колеги, а в кінці навчання доведеться пройти дебрифінг і почути критику на свою адресу. Все це провокує стрес і напругу, які в свою чергу призводять до дисбалансу між сподіваннями та реальністю. Коли ж симуляційне навчання ще й надто значуще для конкретного лікаря — емоційна складова ще більше обтяжується. Тому під час тренінгів ми часто спостерігаємо реактивну поведінку (тривога, роздратованість, паніка тощо) та певні фізіологічні реакції (почервоніння, тремтіння рук, запаморочення). Нерідко виникають ситуації, коли студенти раптово припиняють навчання та кажуть, що вони виходять із гри. Деяким лікарям, особливо з вираженими лідерськими якостями, не вистачає визнання їх успіхів і регулярних схвалень. Величезна роль належить тренеру, який має розрізняти всі ці стани. Чим більше збудження, тим гірший ефект навчання отримаємо. Тому кожен тренер зобов’язаний мінімізувати вплив стресу будь-якими доступними методами. Для цього потрібно працювати малими групами, щоб кожен курсант залишався у своїй зоні комфорту. Лікар, що проходить симуляційне навчання, має перебувати у стані творчості та креативності, а для цього необхідно мобілізувати всі ресурси. Завдання тренера — зрозуміти, які способи мобілізації є доцільними для кожного курсанта. Головна ідея, котру викладач повинен донести до студентів: симуляційне навчання значно знижує прояви стресу в звичайній клінічній практиці, що доведено численними дослідженнями, хоча медична спільнота поки цього не визнала. Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
Реклама. Св. Серия А01 № 794207
Андрій ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ, керівник симуляційного центру (м. Луцьк)
Як відомо, симуляційні методи впроваджуються у формі тренінгів — тобто у форматі групи. Без такого навчання будь-які симулятори залишаються лише іграшками. Звичайно, існують й індивідуальні симуляційні програми, але не раз доведено: заняття у групах є ефективнішими як з економічної точки зору, так і з позиції якості та доступності. Незважаючи на специфіку симуляційного навчання, ці тренінги базуються на загальних психологічних закономірностях. Хочу представити дані досліджень цього типу навчання, які проводяться протягом 15 років на різних вибірках спеціалістів. Минулого року ми мали змогу провести таке дослідження на базі Одеського навчальноінноваційного центру практичної підготовки лікаря. Визначаємо тренінг як універсальну систему цілеспрямованого психологічного тренування і розвитку навичок людини залежно від її потреб та діяльності. Філософське кредо тренінгів: істину неможливо визубрити, її потрібно вистраждати. Наразі таких досліджень симуляційного навчання у медицині дуже мало. На їх основі можна виділити кілька механізмів впливу на лікаря: трансляція, психологічна трансформація, прогрес та маніпуляція. Все, що відбувається на тренінгу у вигляді інформаційних конструкцій (знання та навички, що отримують курсанти), передається у формі трансляції. До цього механізму належать тренінгові ігри, клінічні сценарії, дебрифінги. У процесі передачі інформації відбувається психологічна трансформація особистості — зміна динамічних стереотипів, яка провокує особисте зростання. Що ж відбувається із психологічним аспектом особистості під час тренінгів? Ми назвали цей механізм «транспсихічною маніпуляцією». Уявімо навчання у вигляді великої посудини, що наповнена різними тренінговими конструкціями. Особистість, занурюючись у цей простір, стає його частиною й предметом прогресивних маніпуляцій тренера, методик, усієї групи та атмосфери, яка там панує. Завдяки цьому людина отримує чуттєвопрактичний досвід та переживає спектр емоцій, що є необхідною складовою будь-якого навчання. На початку тренінгу ми часто спостерігаємо фрустрацію та розчарування, або тренінгофобію, коли курсанти відмовляються брати участь у невідомих для них маніпуляціях і вважають, ніби їх «дресирують». На решті етапів можливий цілий спектр емоцій: від ейфорії до катарсису. Все це провокує психологічну трансформацію особистості, в результаті якої відбувається розвиток. Покидаючи тренінговий простір, людина продовжує свій розвиток, за умови, що навчання проведено грамотно й успішно. Це відбувається завдяки саме емоційній пам’яті, яка є найстійкішою. На основі наших авторських досліджень можемо представити універсальні тренінгові ефекти: ми обрали 6 базових, характерних для будь-якого тренінгу. Перший ефект — емоційноенергетичний. Цей сплеск емоцій дозволяє формувати корисні навички. Другий — соціальнокомунікативний ефект — допомагає опанувати навички соціальної компетенції. Третій — ефект
професійним потребам та особистим цілям. 94% максимально оцінили рівень практичності навчання. Щодо емоційної складової, то 98% учасників відзначили комфортну обстановку та доброзичливе ставлення тренерів і групи.
www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua
МЕДИЦИНА В РЕГІОНАХ
29 травня 2015 року
РІВНЕНЩИНА
ЗАКОН ПРИРІКАЄ ХВОРИХ НА СМЕРТЬ? Діти і дорослі, хворі на муковісцидоз, нині на межі виживання. Останні 2 місяці вони не можуть отримати життєво необхідні препарати. І хоча кошти в місцевих бюджетах на ці ліки закладені, придбати їх неможливо: заважають законодавчі колізії.
Олег ВІВСЯНИК, головний спеціаліст відділу організаційної та лікувальнопрофілактичної роботи Управління охорони здоров’я Рівненської ОДА
Вікторія ПОКОЄВЧУК, начальник Управління охорони здоров’я Рівненської міської ради
П
ро ситуацію із забезпеченням ліками пацієнтів із муковісцидозом сьогодні в усі «дзвони дзвонять» і медики, і громадські організації Рівненщини. Вони шукають підтримки та вирішення проблеми в різних інстанціях: від Прем’єр-міністра, Міністра охорони здоров’я України до місцевої влади та благодійних організацій. Проте на державному рівні питання жодним чином не вирішується. Хоча Міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі запевняв, що до 1 травня 2015 р. проблему буде вирішено, цього так і не сталося. І батьки хворих дітей, медичні працівники та громадські активісти побоюються: якщо так триватиме й надалі, біди не уникнути.
Законодавча колізія Як пояснила начальник Управління охорони здоров’я Рівненської міської ради Вікторія Покоєвчук, усе впирається в кілька нормативних документів. Одним із них є Постанова Кабінету
Міністрів України №240, прийнята у липні минулого року, «Про референтне ціноутворення на лікарські засоби і вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти Державного та місцевих бюджетів». Нею передбачено, що до 1 березня 2015 р. фармацевтичні компанії повинні були задекларувати зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби у відповідному реєстрі МОЗ України. Проте через нестабільність валютного курсу фармацевти не поспішають цього робити. Відтак сьогодні закупівельна ціна на лікарські препарати від муковісцидозу, зокрема на «Креон ®» і «Урсофальк», у декілька разів вища від задекларованої. І «переступити» через неї медики не мають права. До речі, за словами Вікторії Покоєвчук, Рівне ніколи не отримувало препаратів для хворих на муковісцидоз від держави, і лікування таких пацієнтів завжди лягало на плечі міського бюджету, який щороку фінансує програму «Діти Рівного». В нинішньому році також було виділено кошти на забезпечення ліками хворих на це тяжке захворювання — 298 тис. грн, які, хоч і не покривають на 100% потреби таких пацієнтів, проте все ж дають можливість придбати 3-4 базових препарати, необхідних їм щодня. Та закупити ліки медики не можуть — через ту саму невідповідність цін. До слова, у відповідь на лист Прем’єрміністру України Арсенію Яценюку від міського Голови Рівного із проханням терміново втрутитися в проблему, МОЗ України отримало доручення розібратися в ситуації, однак дотепер її реального вирішення так і немає. «Ми очікуємо, що питання із забезпеченням ліками хворих на муковісцидоз якнайшвидше вирішиться на державному рівні, — говорить Вікторія Покоєвчук. — Але райдужних перспектив, на жаль, поки не бачимо. І оскільки у МОЗ наразі тривають кадрові зміни, не знаємо на-
віть, до кого можна звернутися. Ситуація в законодавчому полі дуже складна і вимагає призупинення дії Постанови №240, щоб дати рух бюджетним коштам. Проте ми надалі боротимемося разом із батьками, громадськими активістами, разом шукатимемо вихід зі скрутного становища».
Регіональна програма-підтримка на перехідний період В обласному УОЗ підрахували, скільки приблизно коштів на лікування потрібно одному хворому з муковісцидозом на рік. Так, за цінами на початок 2015 р. ця сума складає 100 тис. грн. А всього в області мешкають 26 таких пацієнтів. При цьому забезпечення медичних програм у регіоні, які фінансуються з Державного бюджету, становить від 4% до 20% усіх потреб. Тож, намагаючись максимально збільшити кількість видатків на забезпечення хворих, Рівненське УОЗ порушило питання про можливість фінансування з різних джерел — Державного, обласного і місцевих бюджетів. Як розповів головний спеціаліст відділу організаційної та лікувально-профілактичної роботи обласного УОЗ Олег Вівсяник, раніше на Рівненщині забезпечення хворих на муковісцидоз відбувалося за такою схемою: частину ліків (ферментів) отримували через державні закупівлі, а антибіотики купувалися за рахунок місцевих бюджетів. Але в цьому році область не отримала від держави навіть і ферментів, тому придбання всіх ліків було покладено на місцеві бюджети. Дотепер в області не було програми для забезпечення хворих на муковісцидоз, як і відділення для їх лікування. Тому з метою здешевлення забезпечення пацієнтів лікарськими препаратами і наближення до них медичної допомоги обласне керівництво прийняло рішення відкрити спеціалізований центр для лікуван-
ня дітей та дорослих, хворих на муковісцидоз. Його буде створено на базі Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення, оскільки в цьому закладі третинного рівня є всі можливості для надання таким пацієнтам високоспеціалізованої медичної допомоги. До того ж тут діє ендокринологічний центр, що важливо для хворих на муковісцидоз, у яких часто розвивається цукровий діабет. Нещодавно рівненські медики відвідали Львівський західнорегіональний дитячий центр, в якому діє відділення для лікування пацієнтів із муковісцидозом — чи не єдиний в Україні заклад такого типу. Перейнявши його досвід, спеціалісти вже підготували проект наказу для створення центру на Рівненщині, і, як запевнив Олег Вівсяник, він запрацює уже в І півріччі наступного року. Водночас було укладено договір із Львівським інститутом спадкової патології про обстеження рівненських пацієнтів, адже точна діагностика захворювання не менш важлива, ніж лікувальний процес. Також рівняни запозичили у львівських колег досвід щодо порядку фінансування медичного забезпечення хворих з обласного бюджету: це дасть можливість частково допомагати ліками хворим, які певний час будуть позбавлені державної підтримки або фінансування місцевих бюджетів.
За відсутності протоколів лікування «Ми не усуваємося від вирішення питання медичного забезпечення хворих на муковісцидоз, а працюємо над ним, — говорить Олег Вівсяник. — Дуже сподіваємося, що в цьому році МОЗ нарешті розробить і протоколи лікування цієї хвороби, бо донині ми змушені корист уватися локальними. І віримо: нам удасться збільшити тривалість життя пацієнтів, які в Україні, на жаль, живуть у середньому до 25 років, тоді як в Європі завдяки досягненням сучасної медицини їх вік збільшився до 48-ми». Дана РОМАНЮК, власкор «ВЗ», м. Рівне
К І Р О В О Г РА Д Щ И Н А
ЛІКУВАННЯ ЗА СТАНДАРТАМИ Гострий коронарний синдром часто призводить до непоправних наслідків через несвоєчасне лікування. Тільки за 2014 рік летальність від даного виду патології склала по Україні від 7% до 21% — залежно від регіону. В Кіровоградській області зареєстровано понад 1300 випадків гострого інфаркту міокарда.
М
едики переконані: дати шанс таким хворим реально, головне — вчасно забезпечити першу невідкладну допомогу. Рік тому лікарі Кіровоградського обласного кардіологічного диспансеру в складі спеціально створеної робочої групи розробили протокол, за яким відтепер лікувати пацієнтів радять своїм колегам із глибинки. «Кіровоградська область одна з перших в Україні розробила даний протокол. У ньо-
му чітко прописано алгоритм дії практично будь-якого медичного працівника від моменту першого контакту з пацієнтом і до виписки з лікарні. Документ є похідним від затвердженого наказом МОЗ уніфікованого протоколу. Таким чином наша медицина поступово переходить зі стану «лікую як хочу» у стан «лікую за протоколом», — розповідає завідувач відділення рентгенендоваскулярної діагностики та лікування
Кіровоградського обласного кардіодиспансеру Віталій Крошка. — Суть даного документа полягає в тому, що протягом 30 хв після контакту із хворим йому необхідно зробити ЕКГ. Якщо не зробили — порушення. Після цього медикам потрібно доставити пацієнта до відповідного лікувального закладу. Якщо не доставили — знову порушення. Створенням такого протоколу ми змушуємо всіх медпрацівників діяти уніфіко-
вано і приймати алгоритмічні, запрограмовані рішення на благо пацієнта. Образно кажучи, якщо у людини болить серце, то не варто витрачати час на перевірку зору, а у нас зазвичай цим і займалися! В усіх цивілізованих країнах пацієнти з гострою кардіологічною патологією потрапляють до спеціальних лікувальних центрів, так званих cath lab — катетеризаційних лабораторій, де проводиться механічне відкриття артерій. Такі лабораторії створюються на базі клінік і розташовані одна від одної на відстані не більше 100-150 км. Це дає можливість провести процедуру протягом 2-6 год. від початку нападу та врятувати якомога більшу частину серцевого м’яза. Відтепер і Кіровоградський обласний кардіологічний диспансер діє відповідно до європейських вимог до лікування пацієнтів із гострим коронарним синдромом». Вікторія СЕМЕНЕНКО, власкор «ВЗ», м. Кіровоград
11
МЕДИЦИНА В РЕГІОНАХ ЧЕРК АЩИНА
МЕДИЧНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: САМООБМАН ЗА ВЕЛИКІ ГРОШІ Медицина — чи не єдина галузь, реформування якої стосується всіх без винятку: від міністерських чиновників, котрі курують цей процес, лікарів, що безпосередньо виконують законодавчі новації, до пересічного українця, який бажає отримувати високоякісну медичну допомогу. Перші кроки реформи уже зроблені. Чи досягнуті поставлені цілі, що змінилося із нововведеннями в медичній галузі й чи стала доступнішою та якіснішою медична допомога на місцях? Про це наша розмова з директором Департаменту охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації, Заслуженим лікарем України, кандидатом медичних наук Анатолієм Ситником.
Анатолій СИТНИК, директор Департаменту охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації, Заслужений лікар України, кандидат медичних наук
ВЗ Яке ваше ставлення до нинішніх реформ? — Що таке реформа? Це глибинні перетворення, які повинні бути системними і здійснюватися з певною метою. Очікуваний результат реформування системи охорони здоров’я — доступність і якість медичної допомоги для громадянина. У цих змінах зацікавлені й лікар, і пацієнт. Але потрібно, щоб була зацікавлена ще й держава. На жаль, у нас усі реформи зводяться до зміни структури медичних закладів, переформатування їх роботи, укрупнення або зменшення штатів тощо. З бюджету на це виділяються величезні кошти. Та для хворого якісна медична допомога так і залишається недоступною. Скажімо, в ході реформи розділили вторинний рівень медичної допомоги на первинну і вторинну ланку. Фактично в районі тепер 2 медичних заклади. Згідно затвердженої нормативної бази новостворені установи мають у штаті додаткові дублюючі посади. Тож сьогодні в районній медицині є 2 головних лікарі, 2 головних бухгалтери, 2 касири, стільки ж водіїв, техніків із безпеки, секретарів, електриків — уся структура подвоїлася. Звісно, десь менші штати, десь — більші, але в цілому кількість адмінперсоналу збільшилася, а відтак збільшилися і видатки на їх утримання. Це склало близько 300 тис. грн додаткових коштів на рік. Що дали такі зміни? Ніякого покращення для населення не відбулося: хворий так і приходить до медичного закладу, в якому немає ліків і низький рівень діагностики. А це значить, що належного лікування він не отримує. Що змінилося для лікарів? Раніше дільничний терапевт (нині сімейний лікар) чергував у стаціонарі райлікарні, де отримував додаткові практичні навички, певні знання, удосконалювався професійно. Відтепер він не матиме тяжких хворих, не буватиме в реанімації, не зможе проаналізувати наслідки своєї роботи. Тобто кваліфікація
12
лікарів, безсумнівно, знизиться. То чи доцільне було розділення медичної допомоги в районах? Немає жодного показника, який свідчив би про покращення. Інша ситуація у великих містах, де більше 200 тис. населення. Але там поліклініки й були відокремлені від лікарень. То що це — реформа заради реформи? Аналогічне становище і з реформуванням служби швидкої допомоги, яку передали на третинний рівень. Що це дало? Знову ж таки збільшено видатки на утримання штатів. Адже тепер на райони, де близько 40-70 тис. населення, передбачена ще одна машина невідкладної допомоги із персоналом. А це додаткові посади фельдшерів, водіїв, що лише по зарплаті — 10-15 тис. грн щомісяця на 1 район. На рік це близько 150 тис. грн. А коштів не вистачає на елементарне, навіть на ліки. Цього року на медикаменти для Звенигородського району передбачено 590 тис. грн, Кам’янського — 320 тис. грн, Катеринопільського — 196 тис. грн, Лисянського — 112 тис. грн. На весь Лисянський район сума на медикаменти менша, ніж на бригаду швидкої! Це реформа?! При цьому кількість викликів у районі не збільшилася. Ми перевіряли за скаргою один район: бригада вночі просто «відпочиває». А раніше швидка встигала обслуговувати весь район і, крім цього, виконувала ряд додаткових функцій: курувала хронічних хворих, підвозила лікарів, донорів. Свого часу я працював у цій службі і не пам’ятаю випадку, щоб когось вчасно не довезли. У разі складних ситуацій завжди залучались додаткові машини, водії, що дозволяло врегулювати ситуацію. Швидка допомога — це первинна ланка, дуже часто — парамедицина. Вона не повинна бути на третинному рівні. За такої реформи обласні центри залишають без власної швидкої, тоді як саме громада Черкас має вирішувати, скільки їм необхідно машин, скільки коштів. На обласному рівні повинна бути санітарна авіація, яка в екстрених випадках може швидко дістатися до будь-якого району Черкащини. У Польщі, наприклад, швидка має спеціальну авіаційну техніку. Також на рівні області доцільно організувати сучасний координуючий диспетчерський центр, який у надзвичайних ситуаціях перенаправить машину з одного району в інший. Ще один етап медичної реформи — створення госпітальних округів. Тут існує проблема, пов’язана зі скороченням кількості населення на 15-20% (нині в районах його чисельність не перевищує 40 тис.). Для того щоб підтримати належний рівень кваліфікації лікаря, потрібні пацієнти. Особливо це стосується високоспеціалізованої хірургії, акушерства, травматології, урології. Нині заклад вторинного рівня надання медичної допомоги може якісно обслуговувати адміністративну одиницю з кількістю населення від 50 тис. до 100 тис., а установа третинного
рівня — не менше 1 млн мешканців. Якщо ж ставити за мету охоплення вторинним рівнем допомоги 300 тис. населення, то необхідно створювати потужні медичні заклади, а це — величезні капіталовкладення. Водночас медзаклади третинного рівня муситимуть обслуговувати вже не 1 млн, а лише 300 тис. населення, що призведе до різкого зниження рівня кваліфікації медичного персоналу. В ідеалі потрібно провести адміністративнотериторіальну реформу з укрупненням районів. Госпітальний округ має бути на рівні області. В нашій області 1 млн 200 тис. населення — така кількість достатня для підтримки високого рівня обласних лікарень, отримання практики лікарями, які надаватимуть високоякісну медичну допомогу. Завдання держави — знизити ціни на ліки, на обладнання і запровадити обов’язкове державне медичне страхування. А розповіді про покращення медичної допомоги після вищеназваних нововведень — міф. ВЗ З чого ж тоді, на вашу думку, необхідно розпочати реформування галузі? — Ми проводимо реформи, щоб зробити медицину доступною для людей. Хіба кількість чи структура закладів змінить рівень медичної допомоги в наших лікарнях, де немає найнеобхіднішого? Давайте порівняємо кількість лікарняних ліжок на 10 тис. населення у розвинених країнах. У Франції ця цифра складає 63,8; у Польщі — 65,5; в Австрії — 76,5; у Німеччині — 82,2; в Україні — 90,5. Це при тому, що статистика за кордоном не враховує інфекційні, фтизіатричні лікарні, госпіталі для інвалідів тощо. Якщо ці ліжка відмінусувати з нашої статистики, то Україна знаходиться приблизно на рівні розвинених держав. Щодо кількості лікарів на 10 тис. населення: останнім часом у західних країнах спостерігається тенденція до зростання показників. У Німеччині за 3 роки ця цифра збільшилася з 32,6 до 38,2; в Іспанії — з 33 до 39,9; у Грузії — з 37,8 до 40,9; в Австрії — з 38 до 48,3; в Україні — з 30 до 34,9. При цьому в українській статистиці є фахівці, які на Заході не обліковуються (лікарі-управлінці, стоматологи та ін.). Тож практикуючих лікарів у нас ще менше. Куди ж нам далі щось скорочувати і змінювати? Медичні заклади України не мають змоги надавати якісну допомогу через відсутність ліків та сучасного обладнання. Як тільки все це з’явиться, хворого зможуть повноцінно лікувати. Тому необхідно якнайшвидше запровадити обов’язкове державне медичне страхування. Наголошую — обов’язкове державне, а не добровільне, як це зараз пропонується. Бо добровільне медичне страхування — це бізнес. У чиїхось руках концентруватимуться відповідні страхові компанії. Їх власники прагнутимуть
на цьому заробити, компенсувати свої витрати на функціонування компаній. Як мінімум 10% страхової суми будемо віддавати комусь. Не на медицину, а комусь! Вартість такого страхового поліса зможуть оплатити одиниці. А що робити пенсіонерам, учителям та іншим працівникам? Слід залишити державними програми з профілактики, фтизіатрії, психіатрії, діабету, ниркової недостатності тощо. Якщо первинну ланку ще можна зробити платною, то вторинний і третинний рівні — дороговартісне лікування, і воно повинно бути лише безплатним. Людина не може щоразу продавати будинок, коли виникає проблема зі здоров’ям. А у нас сьогодні батьки збирають по людях кошти на операцію дитині. Чому цей малюк повинен страждати, коли є можливість створити доступну медицину? Якщо нинішні медичні заклади зберегти в комунальній власності й у підпорядкуванні держави, то за рахунок обов’язкового медичного страхування вдасться забезпечити медикаментами стаціонари, відшкодувати амортизацію обладнання і частково харчування хворих. А держава має чітко виконувати регуляторну функцію при ціноутворенні вартості ліків та обладнання. Коли медикаменти й обстеження будуть безкоштовними, то люди будуть лікуватися. Безплатні ліки, безкоштовний стент чи операція на суглобі — ось що таке доступна медична допомога. Тоді відразу зникнуть аптеки при лікарнях, знизяться ціни в аптечних закладах поза лікарнею. Гроші підуть за пацієнтом, а медичні заклади та їх структура «реформуються» тихо і без галасу — під потреби громади. Ми маємо реальні приклади: країни Балтії та Молдова. Нині називають різні причини, які «заважають» впроваджувати обов’язкове медичне страхування. Одна з них — нібито не готові лікарні. У нас достатньо медичних закладів. Дайте туди ліки, обладнання, і буде забезпечена реальна доступна медична допомога. В Україні є приклад ефективної «обов’язкової» страхової медицини в системі «Укрзалізниці». Цей досвід можна використати. Може, щось слід доопрацювати, але в цілому лікарні готові, система розроблена. І не потрібно переводити медзаклади в якісь інші статуси, не слід витрачати час та кошти. До того ж це необхідно зробити швидко. Уже в нинішньому році люди чекають реальної безплатної медичної допомоги, а ми витрачаємо гроші на додаткові лікарні й додаткові швидкі. Україна рівняється на європейські країни. В більшості з них запроваджено загальнообов’язкове медичне страхування, і лікарні там — комунальні заклади або неприбуткові організації. Те, що там уся медицина приватна, — байки. Лікарня — не готель, на якому можна розбагатіти. А тому, хто хоче робити на медицині бізнес, скажу: при рівні зарплати, що є в нашій країні, бізнес там робити неможливо.
www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua
МЕДИЦИНА В РЕГІОНАХ
29 травня 2015 року
Створимо ми приватні лікарні, і що? Хто в районі заплатить 25 тис. дол. за процедуру на гамманожі? Медична послуга повинна бути доступною і безплатною в момент її потреби. ВЗ Чи не будуть страхові кошти ласим шматком для любителів розбазарювати гроші громади? — За цими коштами повинен бути встановлений жорсткий незалежний контроль. За бажання Міністерство може проконтролювати все. Необхідно підключати громадські організації, які теж слідкуватимуть за цими видатками. Потрібно також ввести контроль за належним лікуванням у медичних закладах. Це завдання страховиків: їхні медики-експерти мають відслідковувати лікувальний процес, аналізувати ускладнення після нього, застосування тих чи інших методик. Перевіряється кожна таблетка, її призначення, відповідність діагнозу, проводиться опитування хворих тощо — в усьому світі існує такий контроль. ВЗ Чи покращиться якість медичної допомоги за страхової медицини? — Дійсно, до якості надання медичної допомоги є питання. По-перше, необхідно змінити підготовку та перепідготовку лікарів. Післядипломна освіта потрібна, але змінена докорінно. По-друге, лікарі повинні мати достойну зарплату. Не може медик якісно працювати за 2 тис. грн. Кожен по-різному на це реагує. Най-
вищі зарплати мають бути у педагогів, бо вони віддають свої знання дітям, і у лікарів, які рятують людям життя. Тоді здібні діти йтимуть у педагоги й лікарі. Над цим потрібно працювати, і буде результат. А поки що прибиральниця в банку має зарплату вищу, ніж головний лікар. На жаль, сьогодні ми звертаємо увагу лише на медичну допомогу. Якщо мова йде про охорону здоров’я, тоді потрібно говорити і про належні умови життя, якість води та продуктів харчування, тих же медикаментів, можливість психологічного спокою. Держава має це контролювати. Ще зі школи людина повинна готуватися до життя. Це і відповідальне ставлення до свого здоров’я, і культура харчування, відпочинку, отримання належних знань із надання самодопомоги. А у нас не всі представники військових структур у зоні АТО можуть надати допомогу собі й колегам. У результаті маємо втрати, яких могло не бути. Науковці стверджують: медична допомога складає лише 10% у здоров’ї людини. Наприклад, туберкульоз — соціальна хвороба, що залежить від умов життя. Яку б ми медичну допомогу не надавали, рівень цього захворювання буде відповідати соціальним умовам, котрі створені для наших громадян. Дитяча смертність теж залежить від умов життя населення. В Німеччині після війни кожній жінці на день видавали склянку молока та яблуко. Як результат дитяча смертність зменшилася майже на 30%.
Звісно, є можливості медицини, а є соціальні аспекти. Тому в розвинутих державах зовсім інші показники. Україна від них відстала років на 40, треба надолужувати. ВЗ В Європі та інших країнах світу медичними закладами керують менеджери, а не лікарі — чи доцільно це було б в Україні? — За кордоном у медзакладах менеджер відає господарськими питаннями. У нас така посада називається «завгосп». Але за кордоном головний лікар не займається ремонтом приміщень і комунікацій, асфальтуванням прилеглої дороги. В Україні ж усе робиться завдяки авторитету головного лікаря. Коли на господарські потреби виділятимуть необхідні кошти, то для їх вирішення достатньо буде завгоспа. А головний лікар повинен розробляти стратегію розвитку лікарні на майбутнє: які зміни провести в хірургічному відділенні, терапії тощо, аналізуватиме роботу персоналу, кваліфікацію спеціалістів (кому потрібна перепідготовка чи більше практики). Хіба менеджер може визначити рівень знань медика? ВЗ Серед реформаторських пропозицій є й такі, що стосуються ліквідації певних підрозділів, цілих служб. Скажімо, обговорюється питання ліквідації педіатричної служби, пропонують залишити екстрену медичну допомогу без спец- бригад тощо.
— Що нам дасть ліквідація цих служб? Мине ще багато років, поки український сімейний лікар стане лікарем широкої практики. І яку він може самостійно надавати допомогу? В нього є рентген, аналізатор? Зробити ці та інші обстеження можна лише в поліклініці. Тут є офтальмолог, лор, гінеколог. Що поганого у наявності вузькопрофільних спеціалістів? Хіба терапевт замінить гінеколога? До речі, зараз у Західній Європі лікарі широкої практики створюють конгломерати, подібні до наших поліклінік. Вони дійшли висновку, що надавати пацієнтам медичну допомогу в таких умовах краще. Спецбригади — психіатрична, реанімаційна, кардіологічна — просто необхідні. Так, медики психіатричної бригади знають, як забрати хворого з психічними розладами, який препарат йому вколоти, як транспортувати, супроводжувати, як діяти за законом. Я не проти реформ, але підтримую лише ті зміни, котрі принесуть користь. Якщо ми знищимо педіатрів, яка від цього користь? Хіба це реформи — знищити певну службу? За таким принципом можна і хірургів ліквідувати. Пацієнту байдуже, як називатиметься підрозділ, його цікавить результат: доступна та якісна медична допомога. А цього наразі немає: на жаль, результати реформування медичної галузі більше схожі на міражі, яких реально не можна відчути. Інна ХІМІЧУК, власкор «ВЗ», м. Черкаси
ЗАПОРІЖ Ж Я
УНІКАЛЬНА МЕТОДИКА ВРЯТУЄ ВІД ІНВАЛІДНОСТІ Нещодавно на базі відділення ортопедії, артрології і спортивної травми КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» була проведена перша в області операція по відновленню акроміально-ключичного суглоба під артроскопічним контролем. Розповісти про деталі ми попросили завідувача кафедри травматології і ортопедії Запорізького державного медичного університету, професора, доктора медичних наук, ортопеда-травматолога вищої категорії Максима Головаху.
Максим ГОЛОВАХA, завідувач кафедри травматології і ортопедії Запорізького державного медичного університету, професор, доктор медичних наук, ортопедтравматолог вищої категорії
патологія, незважаючи на характерні симптоми і поширеність цієї травми, своєчасно не розпізнається людиною. А головне й найнебезпечніше — недооцінюється тяжкість ушкодження, яке може спричинити втрату працездатності. Зволікання з лікуванням чи виявлення патології на пізній стадії призводить до значних дегенеративно-дистрофічних змін суглоба. Останнім часом у практиці лікування подібних ушкоджень широко застосовуються і мають успіх методики, що дозволяють відновити акроміально-ключичний суглоб за допомогою невеликого хірургічного доступу. Однією з таких є методика внутрішнього «ґудзика», яка ґрунтується на реконструкції зв’язок акроміально-ключичного суглоба з використанням міцних ниток, що не розсмоктуються.
ВЗ Наскільки поширені патології акроміально-ключичного суглоба? — Вивихи акроміального кінця ключиці посідають 3-е місце за частотою й зустрічаються майже у 26% випадків від усіх вивихів. Це ушкодження в основному трапляється у людей працездатного віку — від 20 до 50 років. Нерідко
ВЗ У чому ж перевага проведення операції під артроскопічним контролем? — Виконання операції на акроміально-ключичному суглобі та його наступне відновлення під артроскопічним контролем дозволяє значно знизити травматичність втручання, зменшити час його проведення і скоротити термін госпіталізації пацієнта. До того ж артроскопічне
устаткування дозволяє максимально точно встановити фіксатор. Після проведеної нами операції пацієнт уже на другу добу виписався з клініки і зараз проходить реабілітацію в домашніх умовах, крім того,
невеликі артроскопічні проколи не залишають шрамів. Курс післяопераційного відновлення складає 2 місяці, після чого хворий повернеться до повноцінного активного життя. Вважаю, що проведення такої унікальної операції у відділенні ортопедії, артрології і спортивної травми нашої лікарні — досить серйозне досягнення й показник високого рівня фахівців та відділення в цілому. Олена ПЕТРЕНКО, власкор «ВЗ», м. Запоріжжя
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ РАКУ
ОГОЛОШУЄ КОНКУРС В аспірантуру зі спеціальності: Онкологія (14.01.07), без відриву від виробництва — 3 місця. Термін конкурсу — 3 місяця з дня публікації оголошення в газеті. У клінічну ординатуру зі спеціальності: Онкологія — 2 місця. Термін конкурсу — 1 місяць з дня публікації оголошення в газеті. АДРЕСА: 03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43, телефон: 259-01-79
13
РЕПОРТАЖ ІЗ ГАРЯЧОЇ ТОЧКИ
ВОЮВАТИ Є ЧИМ, ЛІКУВАТИ — НІ Причина 30% смертей на передовій — відсутність надання домедичної допомоги. Таку невтішну статистику навели директор КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Черкаської обласної ради Владислав Свириденко та начальник навчально-тренувального відділу цієї установи Ігор Фесун, яким неодноразово доводилося надавати медичну допомогу українським бійцям у зоні АТО. За час війни вони разом із колегами, заручившись підтримкою волонтерів Черкаського та Чорнобаївського районів, здійснили 13 «ходок» у населені пункти, де ведуться найзапекліші бої за рубежі нашої країни. Волноваха, Дебальцеве, Курахове, Піски, Водяне, Опитне, Артемівськ, Слов’янськ — ось лише неповний перелік тих міст і селищ, де вони побували з медично-волонтерською місією, розуміючи, що сьогодні необхідно активно допомагати в гарячих точках, аби війна не прийшла і в наш дім.
Від держави — лише зеленка Щоразу черкаських лікарів-волонтерів військові зустрічають у так званій червоній зоні й супроводжують до місця призначення. Останнім часом допомагають 93-й механізованій бригаді Другого добровольчого батальйону, до цього — підрозділу «Правий сектор», батальйону «Донбас» та іншим. Інколи за день медикам доводиться об’їжджати по 3-4 підрозділи. Проблеми практично у всіх однакові. Одна з них — катастрофічно не вистачає медикаментів. «Перший раз їхали в зону АТО ніби німі — між собою не спілкувалися, — згадує Ігор Фесун. — Ми завжди були мирною країною, ні з ким не воювали, і коли прийшла біда, то виявилося, що ми до неї не готові: ані організаційно, ані матеріально. У нас нічого немає… Величезна проблема з медикаментами. Легше назвати препарати і вироби медичного призначення, що є на передовій, аніж ті, яких не вистачає. Від держави — лише зеленка і перекис водню. Все інше закуповується за гроші волонтерів». Державна машина не встигає вчасно реагувати на медичні потреби армії. Адже процес погодження на рівні Міністерств затяжний: формування списків замовлення, підготовка й підписання відповідних наказів тощо. І це потрібно сприймати адекватно, вважає Ігор Анатолійович. Навіть ізраїльтяни й американці, які воюють роками, щоразу формують списки медичних індивідуальних аптечок відповідно до військових потреб. «Без волонтерів війну не виграти. Держава дає патрони, автомати, паливо, сухпайки, намети, деякі речі першої необхідності, — перераховує Ігор Фесун. — Воювати є чим. Натомість не вистачає інфузійних препаратів, замінників крові («Рефортан®» — на вагу золота), сильних знеболювальних. Останні видаються за рецептом і мають постачатися виключно через Міністерство оборони».
14
Владислав СВИРИДЕНКО, директор КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Черкаської обласної ради
Ігор ФЕСУН, начальник навчальнотренувального відділу КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»
Медики черкаського Обласного центру ЕМД відвідали бійців на передовій
Із перев’язувальними матеріалами завдяки волонтерам ситуація краща. А ось елементарних протигрипозних ліків не вистачає. У міжсезоння — це катастрофа. Чомусь навіть волонтери не здогадуються, що військовим необхідні прості засоби для боротьби з простудою, а також звичайні жарознижувальні. В результаті в холодну пору року всі військові ходять із хворим горлом, нежитем, кашлем, який нерідко ускладнюється бронхітом або запаленням легень. Захисники Вітчизни на війні не надто переймаються своїм здоров’ям — часто трапляються випадки, коли, маючи 2 контузії, відмовляються від госпіта-
лізації. Черкаського медика, начальника одного з військових медичних підрозділів, Максима Матвєєва, який рік знаходиться в зоні АТО, у госпіталь забрали вже з пневмонією, дихальною недостатністю і температурою до 40°. Та що казати про нестачу ліків, коли нерідко бійцям не вистачає навіть води. «Приїхали, коли бригада стояла в полі перед Дебальцевим, — згадує Владислав Свириденко. — Води немає: руки помити нічим, напитися не можна. Поле, висотка, пилюка, спека — а вони без води. Тепер щоразу, коли їдемо на передову, обов’язково її привозимо».
Без транспорту вся робота медиків зводиться нанівець Та, виявляється, найважливіша і найочікуваніша допомога від персоналу черкаського Обласного центру екстреної медичної допомоги (ЕМД) — це машини швидкої. Спеціалізований медичний транспорт на фронті рідкість, а без нього військові медики як без рук. «Якщо ти геніальний лікар, маєш купу реанімаційного обладнання і медикаментів, але не можеш евакувати пораненого, то все це не варте і ламаного гроша, — переконаний Ігор Фесун. — Лише маючи швидку, бригада лікарів може дістатися до пораненого бійця, стабілізувати його стан, надати першу допомогу і доставити до госпіталю». Саме тому військові медики просять черкащан перш за все допомогти транспортом. Першу швидку для передової черкаські медики переобладнали з мікроавтобуса, який вдалося придбати завдяки організації благодійного концерту на Чорнобаївщині. Ремонт авто робили власними силами в позаробочий час на ремонтній базі Обласного центру ЕМД. Волонтери Чорнобаївщини придбали ноші, крапельниці, інше необхідне обладнання для салону. Машина стала придатною для транспортування 2 пацієнтів у лежачому положенні та 2 — у сидячому, тут є можливість під’єднання інфузійної терапії, забезпечення дихальної підтримки. Крім цього, медики черкаського Обласного центру ЕМД екстреної допомоги відремонтували, укомплектували й передали в зону АТО 2 УАЗи, Volkswagen-транспортер та броньовану швидку — позашляховик Mitsubishi Pajero, який допомогла придбати громада Чорнобаївського району. Цього, звісно, замало. Умови експлуатації техніки в зоні АТО складні, ремонтувати транспорт ніде. На сьогодні із 4 переданих автомобілів на ходу залишився лише 1. Одна швидка ремонту не підлягає — в неї поцілив снаряд. Нині для відправки в АТО персонал черкаської швидкої готує ще один УАЗ, на ремонт якого необхідно близько 20 тис. грн. Залишається відкритим питання забезпечення військових лікарів броньованими автомобілями. Нині медики черкаського Обласного центру ЕМД ведуть переговори з місцевим автоскладальним заводом «Богдан» про надання броньованого автомобіля для переобладнання під швидку для потреб АТО.
Не медичною допомогою єдиною Укомплектовані швидкі черкаські медики переганяють на передову самостійно. Під час перебування в зоні АТО фельдшери й лікарі надають необхідну медичну допомогу військовослужбовцям, консультують із питань лікування певного захворювання. «Це війна, і бувають різні випадки, — розповідає Владислав Свириденко. — Інколи ще не доїхав до призначеного пункту, а вже надаєш медичну допомогу. Не завжди травми пов’язані з пораненнями. Якось по дорозі на Артемівськ зустріли українських бійців, які ремонтували старенький «Урал». Один із них відкрив капот, і йому в обличчя вдарило гарячою парою. Ми надали першу
www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua
РЕПОРТАЖ ІЗ ГАРЯЧОЇ ТОЧКИ
29 травня 2015 року
медичну допомогу. Всіх випадків уже і не згадаєш. Інколи приїдеш — і поранених немає. Коли ж прибули після атаки на Піски, то там за один бій 5 «двохсотих» і 24 «трьохсотих». Раз на раз не припадає…» Черкаські машини на передову не їдуть порожніми. Медики Центру закуповують для бійців необхідні медикаменти, перев’язувальні матеріали, воду. Волонтери через них передають продукти харчування, миючі засоби, обмундирування тощо. «Ми — наче пошта, якою можна передати допомогу в зону бойових дій, — жартує Ігор Анатолійович. — За весь час привезли до військових частин тільки продуктів харчування 138 тонн. Також передаємо форму, бронежилети, прибори нічного бачення, ліхтарики тощо». Та найбільше, зазначають медики, наші бійці потребують спілкування та психологічної допомоги.
Владислав Свириденко під час перебування в зоні АТО
Лікарні на Сході переповнені пораненими, а медики падають з ніг Саме таку картину побачили черкаські лікарі, відвідавши медичні заклади Дніпропетровська, Харкова, Артемівська. Місцеві медики, які проводять на роботі по 3-4 доби без відпочинку, реагують лише на вигук «Привезли!». Владислав Свириденко акцентує: нині медичні заклади регіонів, де немає військових дій, менш завантажені. Вони могли б доліковувати поранених, у яких стабілізовано стан. Таким чином вдалося б розвантажити лікарні Східного регіону. «Ми запропонували забрати черкаських поранених до лікувальних закладів нашої області, проте це видалося проблематичним. Виявляється, якщо ми заберемо військовослужбовців у звичайну лікарню, то вони втратять статус учасника бойових дій і всі відповідні пільги. У Дніпропетровську бійці лікуються в комунальних закладах, але числяться за госпіталем, тобто їх військова документація, історія хвороби знаходяться у військовому медзакладі. У нас же виникає юридична колізія — втрачаючи зв’язок із госпіталем, бійці не можуть отримати довідку про поранення і навіть можуть бути визнані дезертирами». Тож черкаські медики спільно з Головою Черкаської облдержадміністрації Юрієм Ткаченком звернулися до народних депутатів із проханням включити багатопрофільні обласні лікарні по всій Україні до переліку відділень військових госпіталів. Це дасть можливість переводити поранених до місцевих медичних закладів для доліковування та реабілітації. Після закінчення лікування військовослужбовець зможе повернутися до госпіталю, де пройде медкомісію та отримає висновок щодо можливості продовження служби. «Необхідно зробити розгалуження госпітальної мережі та розвантажити лікарів харківських і дніпропетровських лікарень, — наголошує Владислав Іванович. — Сподіваємося, це питання буде вирішено позитивно. В умовах війни так працюють в усьому світі. Це доктрина військово-медичної служби. Бо якщо, не дай Боже, почнеться наступ — не буде куди везти поранених, адже на Сході країни всі лікарні переповнені».
Розвантаження гуманітарної допомоги в одному із військових підрозділів
Ігор Фесун, Владислав Свириденко разом із підприємцем Чорнобаївського району Олександром Тарасенком доставили гуманітарну допомогу в зону бойових дій
Домедична допомога: надолужити згаяне Надання вчасної медичної допомоги в зоні АТО має не менше значення, аніж озброєння чи захисна амуніція. Ігор Фесун наголошує: майже третина смертей на передовій відбуваються через те, що не надана або неправильно надана перша медична допомога в «золотий час». «Правильне надання першої медичної допомоги рятує життя військовим, — констатує фахівець. — Якщо постраждалого неправильно перевернути, вчасно не зупинити кровотечу, не дати протишоковий препарат, то все це може призвести до летальних наслідків». Значна частина військовослужбовців потрапили до зони бойових дій, не знаючи елементарних правил надання домедичної допомоги. Тепер же, перебуваючи у військових умовах, нарікають на зайнятість та нестачу часу для засвоєння хоча б азів цієї науки. Проаналізувавши таку ситуацію, при черкаському Обласному центрі ЕМД нещодавно відкрили тренувально-навчальне відділення з питань надання домедичної допомоги, яке очо-
лив Ігор Фесун. «Існує домовленість із черкаським військкоматом про направлення на навчання тих, хто готується до відправки в зону АТО. Наступного тижня розпочинаємо курси підготовки санінструкторів, — говорить керівник новоствореного відділення. — Усі, хто пройде курси, також отримають пам’ятку «Домедична допомога в умовах бойових дій», надруковану у вигляді брошури, що з легкістю поміститься в кишені бійця». «Ми не повинні повторювати тих помилок, негативні результати яких нині спостерігаємо в зоні бойових дій, — говорить Владислав Свириденко. — Сьогодні маємо бути готовими до будь-якого розвитку подій. Велику увагу необхідно приділяти системі екстреної медичної допомоги і лікарням швидкої. Таких медичних закладів небагато. Тому, на мою думку, потрібно в кожній області визначити міські лікарні, в яких багатопрофільність є вагомою складовою, особливо в хірургічному плані, посилити їх, переформатувати роботу приймальних відділень, щоб вони були готові до масового прийому постраждалих. Там має бути гаран-
тований запас кисню, медикаментів, обладнання. Це задача номер один у тій суспільно-політичній ситуації, в якій знаходиться наша держава. Бо якщо військові дії посиляться або вийдуть за межі Східного регіону, наша система охорони здоров’я не зможе надати допомогу відразу всім. Якою б не була фінансова скрута, сьогодні не може бути й мови про скорочення лікарень інтенсивної терапії. На мій погляд, систему ЕМД, лікарні інтенсивної терапії та багатопрофільні лікарні навпаки потрібно посилити. Тим паче, що нині служба екстреної медичної допомоги працює в режимі незавершеної реформи. Адже планувалося, що в результаті переформатування малих лікарень (на 5-7 ліжок), які економічно невигідні й мають низький рівень медичної допомоги (без лабораторії, рентгена), вивільнені фахівці посилять службу ЕМД. Але цього так і не відбулося. Аналізуючи проведену реформу служби ЕМД, можна погодитися, що система функціонує, але говорити про високу якість медичної допомоги у серйозних випадках (бойові політравми, дорожньо-транспортні пригоди, масові випадки тощо) не можна. І потрібно чесно про це сказати, оскільки така ситуація не лише на Черкащині, а й по всій Україні. Візьмемо, до прикладу, навіть склад бригад швидкої медичної допомоги. Відповідно до чинного законодавства лікарська бригада повинна складатися з лікаря, 2 фельдшерів і водія, а фельдшерська — зі старшого фельдшера, медсестри і водія. Як мінімум 3 особи. Зараз же 90% фельдшерських бригад по всій Україні — фельдшер і водій. Зрозуміло, що один медик не може взяти з собою навіть те обладнання, яке необхідне для надання екстреної медичної допомоги. Все це тримається до тих пір, поки все спокійно. Бо, зрозуміло, якщо станеться серйозніша ситуація, то одна жінка-фельдшер нічого не вдіє. Хіба що таблетку дасть і тиск поміряє. А потрібно підходити до всього виваженіше й серйозніше, бо людські життя не мають ціни. Це безпека наших громадян…»
Від слів — до справи Нині в Черкаській області створено запас медикаментів на випадок масового надходження постраждалих із зони АТО. Минулого року за рішенням Черкаської обласної ради на цю справу для медичних закладів обласного рівня було виділено близько 700 тис. грн. А такі лікувальні заклади, як обласна лікарня та Обласний центр екстреної медичної допомоги, створили додатковий резерв із власних запасів. Зокрема, резерв медикаментів та виробів медичного призначення у Центрі ЕМД складає близько 900 тис. грн. А поки що медики черкаського Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф готуються до чергової поїздки в зону бойових дій. Вони переконані: потрібно докласти максимум зусиль, аби в мирних містах України не повторилося тих жахіть, які зараз відбуваються на Сході. Інна ХІМІЧУК, власкор «ВЗ», м. Черкаси
15
ШКОЛА УСПІШНОГО ЛІКАРЯ
ТРИВОЖНА ВАЛІЗА УКРАЇНСЬКОГО ЛІКАРЯ Всесвітня організація охорони здоров’я склала карту, яка відображає розповсюдженість психічних захворювань та тривожних розладів у 14 різних країнах. Уперше туди було включено й нашу державу. На жаль, ми в лідерах: Україна посідає 2-е місце після США. В чому причина — в подіях останніх років чи нестабільному економічному стані — поки не з’ясовано. Зате напевне відомо, що тривожні розлади «ховаються» під масками більшості соматичних хвороб.
Олена ХАУСТОВА, доктор медичних наук НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця
Хто винен? Середній рівень тривожності по всьому світу за даними JWT AnxietyIndex (2013 р.) становить 71%. Найнижчий рівень тривоги у Фінляндії, найвищий — у Пакистану. Коли ми говоримо про афективні розлади, до яких належать депресії та тривожні розлади, то важливо розуміти: ці діагнози багато в чому визначають кількість втрачених трудових днів. Такі порушення характерні для здорових, на перший погляд, людей, які з певних причин відчувають страх, сум, сором та провину. Звичайно, в першу чергу будь-яку тривогу обумовлює невідоме майбутнє. За даними онлайн-ресурсу, який визначає тенденції тривоги, в минулому році найбільше людей непокоїла вартість життя. На 2-му місці політичні зміни, на 3-му — майбутнє в пенсійному віці, і два останні місця «тривожного рейтингу» посідають проблеми зі здоров’ям та страх залишитися без роботи. Найвищій рівень тривожності у жінок віком 30-49 років, за ними йдуть жінки інших вікових груп, і тільки після них у рейтингу з’являються чоловіки (30-49 років). Одним із найважливіших компонентів формування тривоги є соціальний. При недостатній соціальній підтримці та великій кількості негативних зв’язків людина завжди переживає дистрес, який виражається тривогою або депресією. Досить цікаве дослідження було проведене у 2014 р. Тамасом Давидом-Барретом із Великої Британії: він визначив, що в країнах із тоталітарним режимом людей більше за все непокоїть власний захист, а в демократичних — захист навколишнього середовища.
Гра в піжмурки На жаль, генералізовану тривогу розпізнає лише третина лікарів різних спеціальностей. Це, ймовірно, пояснюється тим, що дотепер діагностичні критерії деяких тривожних порушень були, м’яко кажучи, сумнівними. Такі самі труднощі існують і з термінологією. Для прикладу розглянемо панічні атаки (ПА). За останні
16
10 років як тільки їх не називали: вегетативними пароксизмами, вегетативними кризами, діенцефальними кризами, вегетативною епілепсією, гіпервентиляційними кризами та емоційно-вегетативними кризами — як завгодно, але не панічними атаками. І тільки нещодавно вирішили привести цей діагноз до єдиного знаменника. Коли мова йде про клінічні прояви панічної атаки, то варто чітко розрізняти, яка саме система у даного пацієнта грає «першу скрипку», тобто найбільше дезадаптована. Лідером є серцево-судинна. При будь-якому типі ПА присутні страх та тривога. Окрім цьо-
го, варто розрізняти атипові панічні атаки, які проявляються агресією, астенією, головним болем, порушенням мовлення, слуху чи зору та певними елементами «істеричної дуги». Ізольована ПА — це ще не панічний розлад. Він виникає тоді, коли у пацієнта було не менше одного нападу на місяць, і протягом цього місяця відзначався острах нападу, тривога про його наслідки та значні зміни поведінки у зв’язку з нападом. Симптоматика ПА може прогресувати: спочатку з’являються спонтанні напади, а потім людина кардинально змінює свою поведінку так, щоб усіма можливими спо-
ПСИХІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ОХОПЛЮЮТЬ ЗЕМНУ КУЛЮ Поширеність психічних розладів (тривожність, розлади настрою, порушення контролю за імпульсивністю, зловживання нелегальними та/чи психоактивними речовинами, залежність) 4,7-9,9% Сполучені Штати 26,4%
Мексика 12,2% Колумбія 17,8%
Нідерланди 14,9% Бельгія 12,0%
Німеччина 9,1% Україна 20,5%
10,0-19,9% 20,0-26,4%
Франція 18,4%
Ліван 16,9%
Іспанія 9,2% Нігерія 4,7%
Японія 8,8% Пекін, Китай 9,1%
Італія 8,2%
Джерело: Всесвітня організація охорони здоров’я
В ЗОНІ ОСОБЛИВОГО РИЗИКУ Співробітниками НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології у складі мульти- дисциплінарної команди (психологами та психіатрами) було проведено обстеження 44 військовослужбовців, учасників АТО на Сході України. Обстеження проводилось за допомогою скринінг-тесту HADS для виявлення тривоги та депресії і опитувальника перитравматичної дисоціації. Слід відзначити, що середня кількість днів участі у бойових діях склала 97. Відповідно до результатів у 6 бійців виявили ПТСР, який у більшості був поєднаний із посткоммоційним синдромом. Ці дані вказують на часте поєднання ЧМТ та ПТСР, що підтверджується результатами інших досліджень. Таким чином можна зробити висновок про доцільність моніторингу постстресових розладів для всіх осіб із ЧМТ та посткоммоційним синдромом. За даними госпітальної шкали тривоги та депресії клінічно виражену тривогу виявили у 10% обстежених, субклінічну — у 24%, клінічно виражену депресію — у 12% обстежених, субклінічну депресію — у 17% військових. Знижений рівень перитравматичної дисоціації констатували у 38% випадків, підвищений — теж у 38% випадків. Високий та дуже високий рівні дисоціації виявили у 15% та 3% бійців відповідно.
собами уникнути факторів, які можуть їх провокувати. У такому стані пацієнти знаходяться досить довго, поступово деморалізуються та на додаток до ПА отримують генералізовану депресію. Чоловіки зазвичай переживають цей стан відлюднено і потрапляють до лікаря вже із залежністю від сильнодіючих препаратів (барбітуратів) чи алкоголю. Тому ми закликаємо лікарів усіх спеціальностей, до яких потрапляють пацієнти із залежностями, пошукати в анамнезі давній панічний розлад. Наступна група тривожних порушень — генералізований тривожний розлад. Він, на відміну від ПА, формується поза травмуючою ситуацією в житті. При цьому розладі протягом 6 місяців у пацієнта відзначається мінімум 6 проявів тривоги щоденно. Такі пацієнти весь час живуть у постійному очікуванні проблем та мають широкий спектр соматичних порушень (наприклад, ожиріння чи цукровий діабет). І тільки 13% пацієнтів із генералізованим тривожним розладом відчувають тривогу. Набагато значущими для них є больові відчуття, безсоння та раптові зміни настрою. Такі тривожні порушення висококоморбідні з широким спектром хвороб, тому під час будьякої діагностики слід відшукувати латентну тривогу. Найчастіше тривожні порушення йдуть у зв’язці із проблемами хребта, головним болем та болем у грудях. Тому часто тривога «ховається» за такою патологією, як соматоформний больовий розлад.
Екстремальні реалії Наша країна зараз живе в екстремальній ситуації, і ми спостерігаємо типову реакцію на події звичайних здорових людей: порушення сну, зміни харчової поведінки (українці почали їсти частіше, їжу гіршої якості), втрата ваги, підвищення артеріального тиску. Все це вказує на гіперактивність симпатоадреналової осі. Люди намагаються виявити достовірні ознаки повторюваності екстремальних ситуацій, несвідомо роблять запаси на майбутнє та стараються самостійно знизити рівень тривоги. Якщо не залагодити ситуацію за допомогою кваліфікованого фахівця протягом 30 днів — людина отримує посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), лікувати який доведеться «по усіх фронтах». Донедавна у свідомості більшості лікарів термін «посттравматичні порушення» асоціювався здебільшого з порушеннями, що виникали внаслідок черепно-мозкової травми (ЧМТ). Але конфліктна ситуація на Сході України з соціально-економічними потрясіннями і бойовими діями актуалізувала термін «посттравматичний розлад» як реакцію психіки, аж до появи навіть таких немедичних понять, як «синдром АТО». Насправді ж різноманіття психогенних, фізичних і соматогенних етіопатогенетичних факторів і їх поєднань обумовлює поліетіологічність стресових розладів у зоні збройного конфлікту у військо-
www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua
ШКОЛА УСПІШНОГО ЛІКАРЯ
29 травня 2015 року
СЛАБКИЙ СТУПІНЬ
ПОМІРНИЙ СТУПІНЬ
ВАЖКИЙ СТУПІНЬ
ДУЖЕ ВАЖКИЙ СТУПІНЬ
ШКАЛА ГАМІЛЬТОНА (HARS) ДЛЯ ОЦІНКИ ТРИВОГИ ВІДСУТНІСТЬ
вих і мирного населення. В свою чергу таким розладам притаманний поліморфізм клінічної симптоматики і значний рівень дезадаптації постраждалих. Одним із найважливіших факторів, що посилюють дезадаптацію комбатантів і мирних мешканців, є отримані ЧМТ, найбільш поширеними з яких (зважаючи на характер ведення сучасних бойових дій) є ураження головного мозку повітряною вибуховою хвилею. Часто такі травми ігноруються постраждалими, медична допомога не завжди надається або зводиться лише до прийому анальгетиків, особливо при ЧМТ легкого ступеня. Частина постраждалих надалі отримує повторні ЧМТ, що призводить до посилення неврологічної і психопатологічної симптоматики із подальшим зниженням адаптивного потенціалу. Бойові та небойові ЧМТ мають певні клінічні відмінності: в структурі переважають струси і забиття головного мозку легкого ступеня, більш ніж у 30% випадків повторні. Саме поєднання факторів травми і стресу пояснює більш виражену та стійку неврологічну симптоматику травм мозку бойового походження, незважаючи на спільність морфологічних ушкоджень із травмами мирного часу. Більш того, час, що минув після травми, визначає комплексний характер її наслідків. Поширеність психічних розладів у пацієнтів із ЧМТ набагато перевищує аналогічні показники в загальній популяції: до 44% пацієнтів страждають більш ніж на один психічний розлад. Тяжкість травми головного мозку має прогностичне значення щодо подальших ускладнень. Так, легка ЧМТ може передувати розвитку ПТСР і депресії, але кожен із цих станів також може бути первинною проблемою. Отже потрібно виходити з того, що погіршення стану таких пацієнтів може відбуватися не лише внаслідок неврологічного ушкодження, але й із психічних причин — клінічний факт, який часто ігнорується лікарями загальної клінічної практики. Гостра реакція на стрес (ГРС) — це минущий розлад, який також наразі характерний українцям. Він розвивається у людини без будь-яких інших проявів психічних розладів у відповідь на незвичайний фізичний або психічний стрес та здебільшого проходить через кілька годин або днів. Поширеність та тяжкість стресових реакцій залежать від індивідуальної вразливості і здатності володіти собою. Симптоми демонструють типову змішану й мінливу картину, що включає первинний стан «приголомшення» з деяким звуженням області свідомості й уваги, неможливістю повністю усвідомити подразники та дезорієнтацією. Цей стан може супроводжуватися подальшим «відходом» від навколишньої ситуації (аж до дисоціативного ступору). При цьому зазвичай присутні окремі риси панічного роз-
1. Тривожний настрій (заклопотаність, очікування найгіршого, тривожні побоювання, дратівливість)
0
1
2
3
4
2. Напруга (відчуття напруги, плаксивість, що легко виникає, тремтіння, відчуття неспокою, нездатність розслабитися)
0
1
2
3
4
3. Страхи (темряви, незнайомців, самоти, тварин, натовпу, транспорту)
0
1
2
3
4
4. Інсомнія (утруднене засипання, переривчастий сон, що не приносить відпочинку, відчуття розбитості та слабкості при пробудженні, кошмарні сни)
0
1
2
3
4
5. Інтелектуальні порушення (утруднення концентрації уваги, погіршення пам’яті)
0
1
2
3
4
6. Депресивний настрій (утрата звичайних інтересів і відчуття задоволення від хобі, пригніченість, ранні пробудження, добові коливання настрою)
0
1
2
3
4
7. Соматичні м’язові симптоми (болі, сіпання, напруга, клонічні судоми, скрипіння зубами, голос, що зривається, підвищений м’язовий тонус)
0
1
2
3
4
8. Соматичні сенсорні симптоми (дзвін у вухах, нечіткість зору, приливи жару та холоду, відчуття слабкості, поколювання)
0
1
2
3
4
9. Серцево-судинні симптоми (тахікардія, біль у грудях, пульсація в судинах, часті зітхання)
0
1
2
3
4
10. Респіраторні симптоми (тиск і стиснення у грудях, задуха, часті зітхання)
0
1
2
3
4
11. Гастроінтестинальні симптоми (утруднене ковтання, метеоризм, біль у животі, печія, відчуття переповненого шлунку, нудота, блювання, бурчання в животі, діарея, закрепи, зниження маси тіла)
0
1
2
3
4
12. Сечостатеві симптоми (прискорене сечовипускання, сильні позиви до сечовипускання, аменорея, менорагія, фригідність, передчасна еякуляція, втрата лібідо, імпотенція)
0
1
2
3
4
13. Вегетативні симптоми (сухість у роті, почервоніння або блідість шкіри, пітливість, головний біль із відчуттям напруги)
0
1
2
3
4
14. Поведінка при огляді (совається на стільці, неспокійні жестикуляція та хода, тремор, похмуре обличчя, напружений вираз обличчя, зітхання або прискорене дихання)
0
1
2
3
4
ПУНКТ ШКАЛИ
Інтерпретація результатів 0-7 балів — відсутність тривожного стану 8-19 балів — наявність симптомів тривоги 20 балів і більше — тривожний стан
ладу: тахікардія, надмірне потовиділення, почервоніння. Симптоматика проявляється через кілька хвилин після впливу стресових стимулів або події та зникає через 2-3 дні (часто через кілька годин). Залежно від виду стресу у 15-50% випадків гостра реакція змінюється ПТСР. Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду для постановки діагнозу ПТСР пацієнт повинен відповідати наступним діагностичним критеріям.
ДУ «ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ІМ. Л. В. ГРОМАШЕВСЬКОГО» НАМН УКРАЇНИ
ОГОЛОШУЄ КОНКУРС НА ЗАМІЩЕННЯ ВАКАНТНИХ ПОСАД Відділ респіраторних та інших вірусних інфекцій: старшого наукового співробітника (2), наукового співробітника (1), молодшого наукового співробітника (1). Лабораторія експериментальної хіміотерапії вірусних інфекцій: старшого наукового співробітника (1). Науково-організаційний відділ: завідувача відділу (1). Лабораторія імунології та вакцинопрофілактики: молодшого наукового співробітника (1).
Відділ ВІЛ та ВІЛ-асоційованих інфекцій: молодшого наукового співробітника (1). Термін конкурсу — 1 місяць з дня опублікування оголошення. В АСПІРАНТУРУ: В аспірантуру без відриву від виробництва за спеціальністю «інфекційні хвороби» (1 місце), «мікробіологія» (1 місце). Термін конкурсу — 3 місяці з дня опублікування оголошення. АДРЕСА: 03680, м. Київ, вул. М. Амосова,5 Тел. для довідок: (044) 275-24-33
A. Експозиція до стресової події або ситуації (короткотривалої або довготривалої) винятково загрозлива або катастрофічна за своєю природою. B. Постійне згадування або «повторне переживання» стресору через нав’язливі флешбеки, яскраві спогади, рекурентні сновидіння або переживання дистресу під час експозиції до ситуацій, які асоціюються зі стресором. C. Уникнення ситуацій, що належать або асоціюються зі стресовою подією.
D. Один із 2-х наступних пунктів: (1) неможливість відтворити у пам’яті (частково або повністю) деякі важливі аспекти, що стосуються періоду експозиції до стресору; (2) персистуючі симптоми підвищеної психологічної чутливості та збудження (які не були присутні до експозиції до травмуючої події), що проявляються як мінімум 2 пунктами із наступних: (a) труднощами у засинанні або нічними прокиданнями; (b) роздратованістю або спалахами гніву; (c) труднощами у концентрації уваги; (d) надмірною пильністю; (e) перебільшеними реакціями на переляк. Е. Критерії В, С, В виникли протягом 6 місяців після стресової події або її закінчення.
Лікування — не завжди ліки Рішення щодо призначення того чи іншого метода лікар приймає разом із пацієнтом. Для об’єктивізації ефективності лікування слід регулярно оцінювати ступінь клінічної відповіді на терапію. Також важливим є регулярний моніторинг коморбідних станів, які часто супроводжують ПТСР (депресії, зловживання алкоголем, генералізований тривожний розлад). У рутинному лікуванні ПТСР слід використовувати психологічні інтервенції із достатньою доказовою базою. Психотерапія сфокусована на роботу з травмою (когнітивно-поведінкова терапія та десенсибілізація і переробка рухами очей) є ефективною терапією першої лінії. Потрібна кількість сесій зазвичай 8-12. Тривалість залежно від цілей та завдань 60-120 хв, на перших сесіях зазвичай постає необхід ніс т ь у більш т рива ли х з а н я т т я х (90 і більше хв), а на пізніх достатньо 60 хв. Психологічні інтервенції не сфокусовані на роботі з травмою, наприклад клієнт-центрована терапія, психодинамічна терапія, гіпнотерапія тощо не повинні використовуватись у рутинному лікуванні гострого/ хронічного ПТСР, оскільки не мають достатньої доказової бази. Медикаментозна терапія зазвичай не повинна бу ти терапією першої лінії ПТСР — перевага має надаватися психотерапії, сфокусованій на роботі з травмою. Але у разі відмови пацієнта від психотерапії лік ування ПТСР слід проводити селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (флуоксетин, пароксетин) та інгібіторами зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну (венлафаксин) — це препарати з найбільшою доказовою базою (рівень А). Також можна використовувати трициклічні антидепресанти (міртазапін, амітриптилін) — їх переваги вищі за можливі ризики (рівень В). При наявності вираженої інсомнії варто розглянути варіант призначення снодійних препаратів (зопіклон), але їх тривале використання небажане (рівень C).
ДЕРЖАВНА НАУКОВА УСТАНОВА «НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ» ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ
ОГОЛОШУЄ КОНКУРС у клінічну ординатуру за спеціальностями «кардіологія» та «судинна хірургія» Термін конкурсу — 1 місяць з дня оголошення. Оплата за навчання за кошти фізичних та юридичних осіб. ДЛЯ УЧАСТІ У КОНКУРСІ НЕОБХІДНО НАДІСЛАТИ ТАКІ ДОКУМЕНТИ: заяву на ім’я директора; особовий листок з обліку кадрів; медичну довідку про стан здоров’я за формою №286-у; копію паспорта; копію диплома про вищу медичну освіту і присвоєння кваліфікації «лікар»; копію сертифіката про присвоєння кваліфікації лікаря з відповідної спеціальності («кардіологія» або «судинна хірургія»); копію
посвідчення про присвоєння (підтвердження) лікарської кваліфікаційної категорії з відповідної лікарської спеціальності (за наявності); витяг з трудової книжки; список опублікованих наукових робіт, винаходів і корисних моделей (за наявності). Паспорт, диплом про вищу освіту та сертифікат лікаряспеціаліста пред’являються вступником особисто. Документи приймаються ученим секретарем ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС за адресою: 01014, м. Київ. вул. Верхня, 5 Тел.: (044) 284-79-93, факс: (044) 284-72-83
17
СВІТОВИЙ ДОСВІД
МЕДИЦИНА СІНГАПУРУ: ВИТРАТИ — НЕВЕЛИКІ, УСПІХИ — ЗНАЧНІ Незважаючи на те, що державні витрати на охорону здоров’я в Сінгапурі найнижчі серед розвинених країн і становлять усього 4,7% ВВП, стандарти надання медичних послуг викликають повагу. Країна утримує найнижчий рівень дитячої смертності у світі (2,0 на 1 тис. народжених живими), а також посідає 6-е місце за рівнем очікуваної при народженні тривалості життя серед чоловіків і 4-е — серед жінок.
Марина ШЕВЧЕНКО, старший науковий співробітник наукового відділу організації медичної допомоги ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС, кандидат медичних наук
Ф
ілософія національної системи охорони здоров’я Сінгапуру — забезпечення якісних і доступних базових медичних послуг для всіх. Держава пропонує універсальне медичне страхування населення із системою фінансування, яка базується на індивідуальній відповідальності громадян за своє здоров’я. Водночас Міністерство охорони здоров’я активно займається профілактичними програмами та пропагандою здорового способу життя. Завдяки змішаній системі фінансування, запровадженню ринкових механізмів, конкуренції та прозорості у діяльності галузі, а також використанню сучасних технологій медицина Сінгапуру може похвалитися значними успіхами.
МММ, що не обманює Громадяни Сінгапуру (як і ті, хто не має громадянства, але постійно проживає в країні) мають право на субсидовані медичні послуги, що надаються через державні лікарняні установи (субсидії покривають витрати на 50-80%). Подальша допомога в оплаті медичного рахунку відбувається через фонд обов’язкових заощаджень — Central Providence Fund (CPF): відрахування туди здійснюються у відсотках від середньомісячної заробітної плати працівника залежно від його віку та доходу. CPF не є системою медичного забезпечення національного рівня, тому сума, яку громадянин вносить у цей фонд, використовується лише для особистого лікування чи лікування утриманців. Частина внесків фонду йде на медичне страхування Medisave, Medishield і Medifund (так звані три М). Medifund — забезпечує захист уразливих категорій населення. Фонд був створений у квітні 1993 р.
18
з початковим капіталом 200 млн дол. Через старіння населення країни уряд Сінгапуру вирішив виділити частину Medifund для забезпечення цілеспрямованої медичної допомоги нужденним людям похилого віку. Medisave — обов’язкова схема медичних заощаджень, яка охоплює приблизно 85% населення (заснована у квітні 1984 р.) і є національною системою. Громадяни відкладають частину свого доходу на рахунки Medisave, щоб оплатити власне лікування (чи найближчих родичів) у разі госпіталізації, оперативні втручання та деякі амбулаторні витрати. За цією схемою на особистий рахунок найманий працівник робить внесок від місячної заробітної плати, розмір якого залежить від віку людини: до 35 років — 8%, від 35 до 40 — 9%, від 45 до 50 — 10%, після 50 — 10,5%. При цьому внески до Medisave сплачують тільки наймані працівники, розм ір заробіт ної п лат и я к и х становить щонайменше 1,5 тис. дол. на місяць. З 1 січня 2016 р. граничну суму медичних заощаджень буде перейме-
новано на базову медичну суму (BHS — the Basic Healthcare Sum), яка використовуватиметься і для покриття витрат на медичну допомогу після досягнення особою 65-річного віку. До того ж BHS зросте до 49,8 тис. дол. (сьогодні мінімальна сума, яка має бути накопичена особою до досягнення нею віку 55 років на рахунку Medisave, повинна становити не менше 43,5 тис. дол.). Власник рахунку може використовувати накопичені кошти для оплати власного лікування та медичного обслуговування найближчих родичів. Наприклад, на оплату пакета послуг при народженні дитини виділено ліміт до 450 дол. за кожен день перебування у лікарні і додатково 450 дол. за хірургічні процедури; на паліативну допомогу — 2,5 тис. дол. на 1 пацієнта (разово); хоспісну допомогу — до 200 дол. за кожен день госпіталізації; лікування у денному стаціонарі — до 150 дол. на добу (максимальна сума 3 тис. дол. на рік). Вартість консультації лікаря загальної практики — 20-30 дол. Medishield — базова схема медичного страхування за низькою вартістю
ОКРЕМІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФІНАНСУВАННЯ СОЗ СІНГАПУРУ НАЙМЕНУВАННЯ
ПОКАЗНИК
Загальна чисельність населення, осіб (2013 р.) Очікувана тривалість життя при народженні обидві статі, років (2012 р.) Дитяча смертність, на 1 тис. народжених живими (2012 р.) Материнська смертність, на 100 тис. народжених живими (2013 р.) Вірогідність смерті у віці 15-60 років, чоловіки/жінки на 1 тис. осіб (2012 р.) Лікарів на 10 000 населення Середній медперсонал (медичні сестри й акушерки) на 10 тис. населення Лікарень на 10 тис. населення (2013 р.) Лікарняних ліжок на 10 тис. населення Комп’ютерних томографів, одиниць на 1 млн населення (2013 р.) Мамографів, одиниць на 1 млн жінок віком від 50 до 69 років (2013 р.) ВВП на душу населення, в міжнародних дол. по ПКС (2013 р.) Загальні витрати на охорону здоров’я на душу населення, в міжнародних дол. по ПКС (2012 р.) Державні витрати на охорону здоров’я на душу населення, в міжнародних дол. по ПКС (2012 р.) Загальні витрати на охорону здоров’я, відсотків від ВВП (2012 р.) Державні витрати на охорону здоров’я як відсоток від загальних витрат (2011 р.) Приватні витрати на охорону здоров’я як відсоток від загальних витрат (2011 р.) Державні витрати на охорону здоров’я як відсоток від загальних державних витрат (2011 р.) Видатки соціального страхування як відсоток від загальних витрат (2011 р.) Джерело: Глобальна обсерваторія охорони здоров’я
5 412 000 83 2 6 68/42 19,2 63,9 0,5 20 8,9 127,6 76 850 2 881 851 4,7 33,3 66,7 8,9 15,5
(фінансується державою). Вона була запроваджена у 1990 р. для забезпечення оплати рахунків за госпіталізацію. В рамках Medishield пацієнти беруть на себе частину медичних витрат через механізми співстрахування і франшизи, які можуть бути оплачені за допомогою Medisave або готівкою. У зв’язку зі старінням населення країни уряд Сінгапуру вирішив збільшити витрати на охорону здоров’я. Протягом наступних 5 років (починаючи з 2016 р.) мають намір виділити 3,2 млрд дол., щоб допомогти населенню скористатися новим універсальним планом медичного страхування Medishield Life. Додаткові 8 млрд дол. виділено і на охорону здоров’я та інші пільги для літніх людей (за прогнозами число сінгапурців старше 65 років до 2030 р. потроїться і становитиме 900 тис., а середній вік жителів держави за цей час зросте з 39 до 47 років).
Турбота на всіх рівнях Держава подбала про те, щоб кожен її громадянин мав своєчасний та економічно ефективний доступ до різних рівнів медичної допомоги. Первинна ме дична допомога (ПМД) надається лікарями зазвичай загальної практики в мережі державних і приватних закладів: у Сінгапурі 18 державних поліклінік та близько 1,5 тис. приватних медичних установ. У державних поліклініках надаються ПМД, профілактичні медичні послуги та послуги з медико-санітарної освіти. На їх рівні задовольняється 20% загального попиту на ПМД, решту 80% цього виду допомоги покривають приватнопрактикуючі лікарі. У поліклініках здійснюється амбулаторне лікування, доліковування після виписки зі стаціонару, імунізація, скринінг, надаються діагностичні та фармацевтичні послуги. Лікарняний сектор також має свою специфіку. Державні медичні установи поділено на 2 групи: це Група національної охорони здоров’я (NHG — National Health Care Group) та Служба охорони здоров’я Сінгапуру (SingHealth). Такий поділ здійснено з метою вертикальної інтеграції послуг, розширення взаємодії цих груп, стимулювання інновацій і підвищення якості медичної допомоги (при збереженні витрат на доступне медобслуговування). NHG і SingHealth заснували лікарні та спеціалізовані центри як приватні компанії, але вони повністю належать уряду. Стаціонарна допомога надається у 8 державних лікарнях (6 із них — екстреної медичної допомоги, 1 — для жінок і дітей, ще 1 заклад — психіатричного профілю). В державних лікарнях є багатопрофільні служби, які надають екстрену, стаціонарну та спеціалізовану амбулаторну допомогу, та відділення невідкладної допомоги, які працюють цілодобово. Крім того, функціонують 6 національних спеціалізованих центрів: онкологічного, кардіологічного, офтальмологічного, дерматологічного, неврологічного та стоматологічного профілів. Також за ініціативою уряду створено так звані громадські лікарні (community hospitals) — для надання медичної допомоги пацієнтам, які потребують доліковування після виписки зі стаціонару й подальшої
www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua
СВІТОВИЙ ДОСВІД
29 травня 2015 року
реабілітації, а також літнім людям, яким потрібен переважно сестринський догляд. Хоспіси є одним із видів громадських лікарень. Потужність 85% державних лікарень і спеціалізованих центрів варіює від 185 до 2010 ліжок, приватних лікарень — зазвичай від 20 до 345. Забезпеченість ліжками за даними 2012 р. в Сінгапурі становить 2 на 1 тис. чоловік. Держава регулює й кількість лікарняних ліжок, і впровадження новітніх технологій з метою контролю за витратами. 81% ліжок державних лікарень значною мірою субсидуються з боку держави, решта 19% — фінансуються набагато менше або й узагалі працюють без державних субсидій. Тому пацієнти мають обирати, в наскільки комфортних умовах вони лікуватимуться: залежно від цього щоденні витрати на перебування у лікарняній палаті можуть становити від 30 дол. до 3 тис. дол. У 2012 р. середня тривалість перебування пацієнтів у державних лікарнях становила 5,8 дня, середня заповнюваність — приблизно 85%. Державні медзаклади в Сінгапурі автономні щодо управлінських рішень, конкурують між собою і водночас із приватним сектором (щодо сервісу та якості наданих послуг),
У Сінгапурі контроль за безпекою та якістю медичного обладнання здійснює спеціальна організація — Інспекція охорони здоров’я (Health Science Authority), яка керується критеріями оцінки якості й безпеки стандартів, прийнятими у США та ЄС. 9 клінік і 2 медичних центри Сінгапуру мають акредитацію Об’єднаної
міжнародної комісії (Joint Commission International) — це третина всіх акредитованих комісією закладів у Азії. Акредитація JCI є свідченням найвищого рівня якості медичного обслуговування, безпеки пацієнтів і використання найбільш ефективних методів лікування. Загальна лікарня Сінгапуру стала першою в Азії, акредитованою програмою Magnet Recognition Programme, і сьогодні входить у 5% лікарень світу, відзначених за відмінну якість роботи середнього медперсоналу та догляду за пацієнтами. Це підтвердження того, що у Сінгапурі приділяють значну увагу підвищенню професійного рівня медичних працівників. Після отримання базової медичної освіти більшість сінгапурських лікарів проходять курс клінічної ординатури у провідних клініках і спеціалізованих центрах США та Європи. Не лише лікарський та професорський склад, а й медичні сестри беруть участь у міжнародних конференціях і семінарах. На рахунку фахівців Сінгапуру багато клінічних досягнень, зокрема у галузі хірургії очей, серця, головного мозку, лікування раку, трансплантації органів і застосування стовбурових клітин. Як приклад — 1987 р. в Сінгапурі народилася перша у світі дитина із за-
мороженого ембріона; у 1995 р. там виконали першу успішну пересадку периферійних стовбурових клітин крові від донора, який не є родичем; у 2005 р. застосували стовбурові клітини з кісткового мозку пацієнта для вирощування колінного хряща; 2006 р. Сінгапур здійснив перший у світі сеанс телемедицини в галузі офтальмології у форматі високої роздільної здатності. Та перелік успіхів медичного Сінгапуру серед країн Азії незрівнянно більший. Система охорони здоров’я Сінгапуру посідає чільні місця за різними рейтингами міжнародних організацій. Наприклад, у 2000 р. ВООЗ визнала її найкращою в Азії та 6-ю у світі. Центр співпраці ВООЗ вважає систему переливання крові Сінгапуру однією з найбезпечніших у світі. 2003 р. Агентство аналізу політичних та економічних ризиків (PERC) визнало систему охорони здоров’я Сінгапуру найбільш підготовленою до кризових ситуацій у Азії та віддало їй 3-є місце серед країн світу. У 2010 р. Сінгапур увійшов до числа 10 кращих держав для медичного туризму за версією сайту International L iv i ng. У рей т и н г у А г ен т с т ва Bloomberg (2014 р.) за ефективністю системи охорони здоров’я Сінгапур виборов 1-е місце серед 51 країни, випере д ивши Гонконг, Іта лі ю, Японію.
VI Міжнародний Медичний Форум. Підсумки З 15 по 17 квітня 2015 року у ВЦ «КиївЕкспоПлаза» проходив VI Міжнародний Медичний Форум «Інновації в медицині – здоров’я нації» – головна подія галузі охорони здоров’я України, суспільно-важлива платформа для спеціалістів, яка об’єднала потужну науково-практичну програму і насичену експозиційну частину та створила міжнародну платформу для обміну досвідом та підвищення кваліфікації для понад 9000 фахівців охорони здоров’я. У цьому році, незважаючи на складні часи, Форум відбувся з великим успіхом і не втратив своїх лідерських позицій за кількістю та географією учасників та відвідувачів-спеціалістів, насиченістю науково-практичної та ділової програм, кількістю професійних організаторів та співорганізаторів. Відзначився захід новими напрямами діяльності та результативністю. Організатори: Національна академія медичних наук України, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Компанія LMT. Форум пройшов за підтримки Президента України та під патронатом Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. Офіційну підтримку заходу надали Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони здоров’я України, Державна служба України з лікарських засобів, Київська міська державна адміністрація. Сприяли проведенню заходу 140 медичних асоціацій, громадських об’єднань, соціальних фондів, 15 вищих медичних навчальних закладів, 2 медичні академії післядипломної освіти, 130 спеціалізованих видань України, СНД та зарубіжжя, 350 спеціалізованих інтернет-ресурсів. Цього року захід традиційно консолідував IV Міжнародний Медичний Конгрес «Впровадження сучасних досягнень медичної науки у практику охорони здоров’я України», Міжнародну виставку охорони здоров’я MEDICAEXPO, Міжнародну фармацевтичну виставку PHARMAEXPO. Паралельно відбулася IV Міжнародна виставка медичного туризму, SPA&Wellness – Healthcare Travel Expo. Вітаючи учасників Форуму на церемонії відкриття, Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець зауважила, що «Форум свідчить не тільки про те, що українська медицина розвивається, а й те, що ми сьогодні є тим ядром, навколо якого мають відбуватися реформи в охороні здоров’я. Подія має стати місцем, куди в наступні роки зможуть приїздити головні лікарі районних і обласних лікарень, фахівці галузі, щоб ознайомитися зі світовими новинками». У свою чергу віце-президент Національної академії медичних наук України Віталій Цимбалюк привітав присутніх від імені академії та підкреслив: «Академія від самого початку заснування Форуму працює над створенням події та є одним із організаторів, тому що здоров’я нації – надзвичайно важливе питання. Ми завжди проводимо науково-практичні конференції, де знайомимо всіх з науковими здобутками, новинками, які були розроблені в академії». На переконання ректора Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика Юрія Вороненка, «Присутність на нашому Форумі такої значної кількості людей, причетних до охорони здоров’я, переконливо свідчить, що сьогодення і майбутнє охорони здоров’я неможливе без медичної науки і освіти. Сьогоднішній захід – конструктивний крок до змін в системі охорони здоров’я». Імпульс для впровадження новітніх науково-практичних розробок у галузь Фахівці галузі охорони здоров’я з понад 100 медичних спеціалізацій підвищили рівень кваліфікації, обмінялися досвідом, представили власні дослідження, перейняли останні методи та методики у діагностиці та лікуванні захворювань, долучившись до роботи IV Міжнародного Медичного
Конгресу «Впровадження сучасних досягнень медичної науки у практику охорони здоров’я України» («Реєстр з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій, які проводитимуться у 2015 році», розділ «Конгреси» №3, с. 8, затверджений МОЗ та НАМН України). Серед співорганізаторів: 80 провідних вітчизняних і закордонних медичних та фармацевтичних науково-дослідних осередків: 32 установи НАМН України, 13 кафедр НМАПО ім. П. Л. Шупика, 3 профільні установи МОЗ України, а також українські та зарубіжні асоціації, провідні професійні установи Міноборони України, Мінсоцполітики, вищі навчальні заклади, заклади післядипломної освіти. Спікерами стали 763 видатних вітчизняних та міжнародних фахівці галузі охорони здоров’я. У програму Конгресу увійшли 62 науково-практичних заходи (симпозіуми, конференції, семінари, круглі столи), 45 майстер-класів, 668 науковопрактичних доповідей та лекцій, 10 практичних шкіл. У рамках заходів були представлені актуальні дослідження у лабораторній медицині, медичній радіології, онкології, медицині невідкладних станів, терапії (офтальмології, гастроентерології, кардіології і кардіохірургії, урології, гематології і трансфузіології, неврології), фізіотерапії та реабілітації, хірургії та нейрохірургії, педіатрії, акушерстві та гінекології, епідеміології, клінічній фармакології, загальній фармації та десятках інших напрямків медицини. Новоспечені Школа головного лікаря та Спеціальна програма «Дні приватної медицини» зібрали повні зали керівників та менеджерів медичних закладів, головних лікарів та їх заступників у рамках низки заходів, присвячених тенденціям приватного сектора медицини, актуальним питанням впровадження загальнообов’язкового страхування, останнім законодавчим ініціативам, проблематиці взаємодії зі страховими компаніями, системі управління якістю в закладах охорони здоров’я тощо. Відбулися вже традиційні науково-практичні заходи, як Українська лабораторна школа, Українська кардіологічна школа ім. М. Д. Стражеско, Школа ультразвукової та функціональної діагностики, Школа реабілітаційної медицини, Школа екстреної медичної допомоги, Українська школа медсестринства. В перший раз на платформі Конгресу спеціалісти мали змогу відвідати Терапевтичну школу, семінар «Актуальні питання офтальмології» та майстер-класи з урології. Події на Сході України неминуче вплинули на вітчизняну медицину і визначили пріоритетний напрямок роботи Конгресу. Вперше в Україні, на платформі заходу, під час Спеціальної програми «Військова медицина» видатні фахівці галузі охорони здоров’я провели науково-практичні заходи, майстер-класи, з метою навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів, які займаються наданням першої медичної допомоги в умовах бойових дій, лікуванням уражень, отриманих під час бойових дій, а також медико-соціальною реабілітацією військових. 22 установи НАМН України представили результати наукових і прикладних досліджень, які будуть впроваджуватися у методичну практику фахівців та допоможуть врятувати життя учасників АТО та постраждалого населення. Значний інтерес викликали майстер-класи з тактичної медицини ТССС. Лекції, тренінги, відпрацювання окремих елементів надання допомоги пораненим в умовах бойових дій на відкритому просторі відвідали військові лікарі, волонтери, спеціалісти МО України, МВС України, СБУ, ДСНС України та інших установ. В цілому, у ході численних науково-практичних заходів, засідань позаштатних спеціалістів МОЗ України, головних лікарів та їх заступників, профільних асоціацій та семінар-нарад опорних кафедр НМАПО ім. П. Л. Шупика були розглянуті проблемні питання медицини та шляхи їх вирішення,
окреслені стратегічні завдання розвитку галузі охорони здоров’я. Результати роботи Конгресу знайдуть практичне втілення та сприятимуть впровадженню інноваційних наукових розробок у медичну практику. Новітні технології для медицини Науково-практичні заходи відповідали тематиці найбільших в Україні виставок – Міжнародній виставці охорони здоров’я MEDICAEXPO та Міжнародній фармацевтичній виставці PHARMAEXPO. Експозиційна частина була представлена високоякісним медичним обладнанням, повним спектром медичного інструментарію, товарів медичного призначення для медичних центрів та діагностичних лабораторій. Відвідувачі побачили техніку в дії, ознайомилися з останніми лікарськими препаратами, обрали кращі пропозиції. На стендах компаній в режимі нон-стоп проходили консультації, майстер-класи. Захід дозволив підвищити впізнаваність бренду, вивести свої товари і послуги на вітчизняний ринок, зміцнити імідж та отримати нові ділові контакти, привернути увагу цільової аудиторії, байєрів та інвесторів. У експозиції прийняли участь 300 учасників. Географія учасників та торгових марок: Австрія, Болгарія, Чехія, Китай, Франція, Німеччина, Велика Британія, Угорщина, Індія, Ізраїль, Іспанія, Італія, Японія, Литва, Малайзія, Польща, Росія, Словаччина, Словенія, Південна Корея, Швеція, Туреччина, США, Україна, Румунія, Канада, Молдова, Нідерланди, Аргентина, Данія, Швейцарія. Генеральний партнер: Toshiba Corporation. Серед партнерів-учасників: АMED, ELEKTA, Esaote, HEACO, ICF Україна, Mindray, RH, АВАНТІС, АЛТ Україна Лтд, БТЛ-Україна, Вектор-Бест-Україна, Віола Медтехніка, Експерт, ЕМСІМЕД, Мед Ексім, МЕДІО, Поліпромсинтез, Протек Солюшнз Україна, УКР ДІАГНОСТИКА, УМТ+, ХІМЛАБОРРЕАКТИВ. Серед постійних експонентів: BCM Україна, Bio-rad, DX-Комплекси, АВІС– МЕД, АФС Медицинтехнік, БІОМЕД, Біо Тест Мед, Волсмарт, Діагностичні системи, Здраво, ЗРО «Квант», ЕКСІМКАРГОТРЕЙД, ЕРБА ЛАХЕМА, Інвасервіс, ІНДАР, Інтермедіка, КВО «МЕДАПАРАТУРА», Лабікс, ЛЕДУМ, Медгарант, Медігран, МЕДІКОМ-Україна, Медилайн, МЕДІТОРГ ГРУП, МК «КАРДІО», Медкосвісс, МЕДРАМ, Медтек, Медтехснаб, Модем 1, НВЛ «Гранум», НВП «ВІЛАН», НВП «ХіМеК», НВФ «Альціона», НВФ «Сіместа ВААЛ», ОНІКО, ОСД Східна Європа, Профімед – Сервіс, Реагент, Рамінтек, Рош Україна, Сканер, СПІКАРД, Такеда Україна, Телеоптик, ТехМедКонтракт, Українська Академія Біологічної Медицини/Heel, УТБ РЕСУРС, ФАРМАСКО, Хеалскеа, Фогт Медікал Фертріб Гмбх, Хелсі Стайл та багато інших. Новими учасниками Форуму стали: Вінмедікал, ЛЕКХІМ, Меркатор Медікаль, Медісторе, Оскар-Медікал, СК «ПРОВІДНА», Цептер Україна, ЮТАС та інші. Благодійність на Форумі Компанія LMT, як один із організаторів Форуму та учасник ГО «Всеукраїнський волонтерський рух», допомагає людям, які постраждали внаслідок сьогоднішньої ситуації на Сході України, зокрема, дітям-сиротам, людям літнього віку, переселенцям, учасникам АТО та інвалідам, сім’ям загиблих. У цьому році організатори виділили людям, які потребують реабілітації, путівки до провідних українських санаторно-курортних комплексів. Від імені Оргкомітету Форуму та Компанії ICF Україна на потреби військових та постраждалих внаслідок АТО передано дефібрилятор БФ «АСАП ЕМС ХОТТАБИЧ». Медичний туризм стирає кордони для пацієнтів з усього світу Відносно новий перспективний напрямок в Україні – медичний туризм продовжує розвиватися відповідно до сьогоднішніх реалій. До потоку укра-
їнських пацієнтів додалися постраждалі внаслідок ведення АТО на Сході України. Іноземців ваблять природні, лікувальні та оздоровчі можливості України, місцерозташування та відсутність візового бар’єру. Така думка об’єднала учасників єдиної в Україні виставки, орієнтованої на практику надання високоякісних медичних та оздоровчих послуг на території України та за її межами – IV Міжнародної виставки медичного туризму, SPA&Wellness – Healthcare Travel Expo. Виставка проходила паралельно з Міжнародним Медичним Форумом та зібрала операторів ринку медичного туризму, професійні агентства та асоціації, туристичні компанії, представників профільних органів влади, менеджерів охорони здоров’я, лікарів-фахівців. Подія сприяла встановленню ділових контактів, обміну досвідом із зарубіжними колегами, налагодженню двосторонньої співпраці. Серед 75 учасників експозиції: провідні міжнародні клініки, медичні та реабілітаційні центри, санаторно-курортні заклади, SPA&Wellness курорти України, Польщі, Угорщини, Болгарії, Ізраїлю, Словаччини, Словенії, Туреччини, Південної Кореї, Малайзії, США, Румунії. Також під час виставки проходили семінар та тренінги для початківців і професіоналів медичного туризму, присвячені програмам стажування лікарів, ефективним моделям побудови бізнесу, секретам залучення пацієнтів, порадам роботи з міжнародними клініками та компаніями, які розвивають напрямок медичний туризм. Організатор Healthcare Travel Expo – Компанія LMT. Виставка відбулася за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, МОЗ України, Державного Агентства України з туризму та курортів, НАМН України. За сприяння – Інформаційного бюро «Угорський туризм», Польської Туристичної Організації, Представництва Czech Tourism в Україні, Посольства Малайзії в Україні, Торгового відділу Посольства Австрії – ADVANTAGE AUSTRIA, Торгово-промислової палати Куби, Посольства Словацької Республіки в Україні, Американської торгівельної палати в Україні, Асоціації лікарів медичного туризму, Громадської Спілки «Українсько-Словенська спілка підприємців», Румунської асоціації медичного туризму. Міжнародні партнери: Turkel Fair Organization Inc., Atlas Business Service Ltd, Intersana. Спеціалізований партнер: MEDWIO. Цифри та факти: 5169 кв. м експозиційної частини 300 учасників IMF та 75 учасників HTEXPO Географія експонентів та ТМ: Австрія, Болгарія, Чехія, Китай, Франція, Німеччина, Велика Британія, Угорщина, Індія, Ізраїль, Іспанія, Італія, Японія, Литва, Малайзія, Польща, Росія, Словаччина, Словенія, Південна Корея, Швеція, Туреччина, США, Україна, Румунія, Канада, Молдова, Нідерланди, Аргентина, Данія, Швейцарія 9248 спеціалістів-відвідувачів із понад 30 країн: Австрія, Азербайджан, Англія, Білорусь, Грузія, Данія, Естонія, Ізраїль, Індія, Іспанія, Казахстан, Китай, Литва, Лівія, Македонія, Марокко, Німеччина, Польща, США, Таджикистан, Туреччина, Узбекистан, Чехія та інші. 80 організаторів та співорганізаторів 62 науково-практичних заходи 45 майстер-класів 668 науково-практичних доповідей та лекцій 10 практичних шкіл До зустрічі на VIІ Міжнародному Медичному Форумі «Інновації в медицині – здоров’я нації» 19-21 квітня 2016 року у ВЦ «КиївЕкспоПлаза»! (Україна, м. Київ, вул. Салютна, 2 Б) www.medforum.in.ua www.htexpo.com.uа
Державні лікарні як зразок
тобто функціонують як приватні компанії з обмеженою відповідальністю, завдяки чому оперативно реагують на потреби пацієнтів. У процесі реорганізації лікарень були запроваджені системи комерційного обліку для відтворення більш точної картини поточних витрат і зміцнення фінансової дисципліни та відповідальності. Державні лікарні Сінгапуру — еталон для приватного сектора в плані дотримання професійних медичних стандартів, упровадження високовартісних медичних технологій, ціноутворення, хоча приватні медичні заклади країни й знані на весь світ відмінним рівнем обслуговування пацієнтів. Для громадян інших країн різниця вартості лікування у державних та приватних лікарнях незначна, водночас в останніх — кращий рівень сервісу і мінімальний час очікування, тож більшість емігрантів та медичних туристів прямують саме туди.
Працювати на «відмінно»
19
КАРДІОЛОГІЯ
СТРЕС-ЕХОКАРДІОГРАФІЯ — МЕТОД, ПЕРЕВІРЕНИЙ ЄВРОПЕЙСЬКОЮ МЕДИЦИНОЮ
Стрес-ЕхоКГ вважається кращим методом візуалізації серед неінвазивних способів діагностики ішемічної хвороби серця (ІХС). Він має високу діагностичну точність і прогностичне значення, а також істотно меншу вартість, до того ж не несе променевого навантаження ані на пацієнта, ані на лікаря. Єдиний мінус — його результативність напряму залежить від кваліфікації дослідника. Але за допомогою рекомендацій Європейської ехокардіографічної асоціації цей мінус легко перетворюється на плюс.
Соціально-економічне обґрунтування У 1935 р. Tennant і Wiggers показали, що оклюзія коронарної артерії негайно призводить до порушення локальної скоротливості. Проведені 40 років потому експериментальні дослідження на собаках із використанням ультразвукових кристалів і двомірної ЕхоКГ довели: при гострій ішемії та інфаркті міокарда (ІМ) зменшення регіонарного коронарного кровотоку супроводжується зниженням скоротливості міокарда. Вони стали основою для клінічного використання ультразвукових методів у діагностиці ІХС. У публікаціях описувалися ехокардіографічні зміни в М-режимі при стрес-індукованій ішемії та вазоспастичній стенокардії. В цих дослідженнях вперше було показано, що транзиторне порушення скоротливості є раннім, чутливим і специфічним маркером транзиторної ішемії, більш точним, ніж зміни на ЕКГ чи біль. Клінічне значення цієї технології стало очевидним у середині 80-х рр. із введенням у практику двомірної ЕхоКГ у комбінації з фармакологічним навантаженням дипіридамолом або добутаміном. Стрес-ЕхоКГ з фармакологічним навантаженням набула поширення в клінічній практиці, що дозволило зібрати обсяг даних у масштабних багатоцентрових дослідженнях і встановити безпеку та прогностичну цінність методу в тисяч хворих, обстежених у реальних клінічних умовах. В європейській практиці стрес-ЕхоКГ є частиною існуючих законодавчих актів та рекомендацій щодо застосування візуалізуючих методів. Приписи Європейської комісії 2001 р. встановлюють, що при порівнянні інформативності методів повинен застосовуватися тест, в якому не використовується іонізуюче випромінювання. Враховуючи медичне, а також соціально-економічне та біологічне значення візуалізуючих методів, необхідно докласти всіх зусиль для обґрунтованого застосування навантажувальних способів із мінімізацією іонізуючого опромінення пацієнта і на популяційному рівні.
Патофізіологічні основи стрес-ехокардіографії Транзиторний локальний дисбаланс між потребою в кисні і його доставкою зазвичай призводить до ішемії міокарда, ознаки та симп-
20
томи якої можна використовувати при діагностиці. Ішемія міокарда спричиняє типовий каскад подій, в якому різні її ознаки ієрархічно вибудувані в чіткій погодинній послідовності. Відмінності кровотоку, особливо між субендокардіальною та субепікардіальною перфузією, є провісниками цього захворювання. Далі виникають метаболічні зміни, порушення локальної скоротливості, а вже потім — зміни ЕКГ, глобальна дисфункція лівого шлуночка (ЛШ) і больовий синдром. Патофізіологічна концепція ішемічного каскаду з клінічної точки зору пояснює різну чутливість доступних клінічних ознак ішемії, причому стенокардія є найменш чутливою, а регіонарне порушення перфузії — найбільш чутливою ознакою. Ця закономірність обумовлює безперечну перевагу візуалізуючих методів, таких як перфузійна сцинтиграфія міокарда або стрес-ЕхоКГ, порівняно з навантажувальними ЕКГ-тестами для неінвазивної діагностики ішемічної хвороби серця. Зменшення коронарного резерву є загальним патофізіологічним механізмом для всіх методів. Незалежно від виду навантаження і морфологічного субстрату ішемія зазвичай поширюється відцентрово від порожнини ЛШ: вона охоплює насамперед субендокардіальний шар, тоді як субепікардіальний шар втягується пізніше — у випадку, коли ішемія зберігається. Справді, позасудинний тиск у субендокардіальних шарах вищий, ніж у субепікардіальних, що призводить до чималих метаболічних потреб (напруга стінки ЛШ є основним чинником споживання кисню міокардом) і збільшує опір кровотоку. Причиною зменшення коронарного резерву кровотоку, крім ішемічної хвороби серця, може бути мікро-
судинне ураження (синдром Х) або гіпертрофія ЛШ (артеріальна гіпертензія). При цих станах стенокардія з депресією сегмента ST може супроводжуватися регіонарними змінами перфузії, як правило, без жодних порушень локальної скоротливості при навантаженні. Такі порушення більш специфічні для діагностики ішемічної хвороби серця, ніж порушення коронарного резерву та/або перфузії.
Фактори, що провокують ішемію Найчастіше при стрес-ЕхоКГ застосовуються фізичне навантаження, добутамін і дипіридамол. Фізичне навантаження провокує ішемію на тлі зростання потреби в кисні і використовується ширше. Однак із 5 пацієнтів із показаннями до стресЕхоКГ один не зможе витримати фізичного навантаження, ще один досягне лише субмаксимального рівня навантаження, а ще в одного ЕКГ не дозволить інтерпретувати динаміку сегмента ST. Використання фармакологічних препаратів для стрес-ЕхоКГ дозволяє мінімізувати гіпервентиляцію, тахікардію, гіперкінетичність нормальних стінок, які ускладнюють ультразвукове дослідження під час фізичного навантаження. Всі ці фактори погіршують якість зображення, а погана візуалізація при стрес-ЕхоКГ веде до значного збільшення межі дослідної варіабельності та зниження діагностичної точності. Дипіридамол (або аденозин) і добутамін діють на різні рецептори: добутамін стимулює адренорецептори, тоді як дипіридамол, що акумулює ендогенний аденозин, стимулює аденозинові рецептори. Вони індукують ішемію за допомогою різних гемодинамічних механізмів: добутамін переважно збільшує потребу міокарда
МЕТОД ДОЗВОЛЯЄ: ДЕТАЛІЗУВАТИ ІШЕМІЮ МІОКАРДА; ВИЗНАЧАТИ БАСЕЙН СТЕНОЗОВАНОЇ КОРОНАРНОЇ АРТЕРІЇ; ВИЯВЛЯТИ ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ МІОКАРДА В ЗОНІ ПОСТІНФАРКТНОГО УРАЖЕННЯ; ОЦІНЮВАТИ ІНОТРОПНИЙ РЕЗЕРВ СКОРОТНОСТІ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА.
в кисні, а дипіридамол в основному зменшує субендокардіальний кровоток. У присутності коронарного атеросклерозу дилатація артеріол у відповідному регіоні може парадоксально негативно впливати на регіональні міокардіальні шари, оскільки поліпшення кровопостачання відбувається за рахунок регіонів або шарів із прикордонним балансом кровотоку в стані спокою. Анатомічним субстратом для виникнення «вертикального обкрадання» є стеноз епікардіальної коронарної артерії. При цьому субепікардіа льний шар «обкра дає» субендокардіальний. Патофізіологічним механізмом вертикального «обкрадання» служить зниження перфузійного тиску на рівні стенозу. При наявності коронарного стенозу введення коронарних вазодилататорів призводить до падіння постстенотичного тиску і, як наслідок, критичного зниження субендокардіального перфузійного тиску, що в свою чергу провокує зменшення абсолютного субендокардіального кровотоку, незважаючи на субепікардіальну гіперперфузію. Потовщення міокарда тісно пов’язане з порушенням саме субендокардіального, а не трансмурального кровотоку, що пояснює розвиток порушення локальної скоротливості на тлі ішемії, незважаючи на збільшення трансмурального кровотоку. Оскільки потреба субендокардіального шару міокарда в кисні вища за субепікардіальний, резистивні судини субендокардіального шару розширюються більше, ніж субепікардіального, і неминуче виникає селективна гіпоперфузія субендокардіального шару. «Горизонтальне обкрадання» виникає при наявності колатеральної циркуляції між двома судинними басейнами. «Обкрадання» міокарда відбувається в басейні, що живиться більш стенозованою судиною. При цьому артеріолярний резерв вазодилатації має бути збережений, принаймні частково, в судині-донорі, і відсутній в судині, яка отримує колатеральний кровотік. При введенні вазодилататорів кровотік у зоні колатерального кровопостачання зменшується порівняно зі станом спокою. Незважаючи на різні патофізіологічні механізми розвитку ішемії, при застосуванні високих доз препаратів відповідно до апробованих протоколів дипіридамол і добутамін забезпечують подібну діагностичну точність.
www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua
КАРДІОЛОГІЯ
29 травня 2015 року
Діагностичні критерії Усі варіанти стрес-ЕхоКГ висновків можуть бути легко представлені у вигляді формул, що ґрунтуються на фундаментальних типах відповіді міокарда: нормальна, ішемічна, життєздатна і рубцева. При нормальній відповіді нормокінетичні сегменти в спокої залишаються незмінними або переходять у гіперкінез під час тесту. При ішемічній відповіді скорочувальна функція сегментів ЛШ погіршується під час навантаження від нормокінеза до гіпокінеза. При рубцевому варіанті відповіді сегменти, які мають дисфункцію у спокої, залишаються без динаміки на тлі навантаження. При життєздатній відповіді сегменти з дисфункцією в спокої можуть демонструвати постійне поліпшення функції під час проби або поліпшення функції на ранніх етапах проби з наступним погіршенням на піку навантаження (двофазна відповідь). Двофазна відповідь означає ризик ішемії. Акінез у спокої, що переходить у дискінезію під час проби, зазвичай є наслідком пасивного механічного збільшення внутрішньошлуночкового тиску і не повинен розглядатися як ознака ішемії.
Методика виконання Під час стрес-ЕхоКГ електроди ЕКГ розміщують стандартним чином на кінцівках і грудині, трохи зміщуючи вгору або вниз, щоб при необхідності звільнити знайдене оптимальне акустичне вікно. 12-канальна ЕКГ реєструється в спокої і щохвилини протягом дослідження. Одне відведення ЕКГ також постійно відображається на моніторі ехокардіографії для оцінки змін сегмента ST і аритмій лікарем, що проводить дослідження. АТ вимірюють у стані спокою і на кожному ступені навантаження. Далі проводиться безперервне моніторування з періодичною реєстрацією зображень. При наявності очевидних чи можливих порушень локальної скоротливості проводиться повноцінне ЕхоКГ обстеження із записом усіх необхідних позицій, що дозволяє оптимально задокументувати наявність і поширеність ішемії міокарда. Ті ж самі позиції отримують та реєструють під час фази відновлення після припинення проби (фізичне навантаження чи стимуляція) або призначення антидота (амінофілін для дипіридамола, β-блокатор для добутаміна, нітрогліцерин для ергометрина). Іноді ішемія може реєструватися пізно, вже після припинення інфузії препаратів. У цьому випадку транзиторні порушення скорот-
ливості під час проби можуть бути оцінені порівнянням навантаження зі спокоєм, навантаження з відновленням і з піком навантаження. Діагностично значущими критеріями припинення стрес-ЕхоКГ є досягнення максимальної дози препарату (для фармакологічного тесту) або максимального навантаження (для тесту з фізичним навантаженням), досягнення цільової ЧСС, очевидні ЕхоКГ-ознаки позитивної проби (акінез 2 або більше сегментів ЛШ), виражений біль у грудній клітці чи очевидні ЕКГ-ознаки позитивної проби (зміщення сегмента ST більше 2 мм). Діагностично незначущими критеріями припинення стрес-ЕхоКГ є артеріальна гіпертензія (підвищення систолічного АТ>220 мм рт. ст. або діастолічного АТ>120 мм рт. ст.), симптомна артеріальна гіпотензія зі зниженням АТ>40 мм рт. ст., надшлуночкові аритмії, складні шлуночкові порушення ритму (шлуночкова тахікардія або часті поліморфні шлуночкові екстрасистоли).
До специфічних протипоказань для проведення стрес-ЕхоКГ із дипіридамолом (або аденозином) відносять виражені порушення провідності, оскільки аденозин може викликати минущу блокаду атріовентрикулярного вузла, а також важкі бронхолегеневі захворювання, що вимагають постійної терапії ксантинами (аденозин є сильнодіючим бронхоконстриктором). Хворі з систолічним АТ у спокої нижче 100 мм рт. ст., як правило, не повинні отримувати дипіридамол, а добутамін має застосовуватися з обережністю. Пацієнтам, які не досягли цільової ЧСС при прийомі добутаміну або індукованої ішемії при застосуванні дипіридамолу, додатково вводиться атропін. У цій ситуації атропін небезпечний тільки для пацієнтів із закритокутовою глаукомою, що становлять меншу частину хворих із глаукомою. Важке захворювання передміхурової залози також є протипоказанням для введення атропіну.
Показання і протипоказання
Відносно інновацій, як і у випадках з новими ліками, перш ніж користуватися описами, запропонованими маркетинговими службами в якості доведених тверджень, має бути накопичений великий досвід. Подібно новим тестам, нові технології потрібно оцінювати критично за епохи економічної ефективності. Впровадження контрастних речовин в ЕхоКГ було повільним. За минуле десятиліття для клінічного застосування стали комерційно доступними транспульмональні контрастні препарати. Загальноприйнятим показанням до використання контрастної ЕхоКГ є поліпшення візуалізації кордонів ендокарда у пацієнтів з утрудненою або неоптимальною якістю зображення. У пацієнтів з ІХС, в яких особливу увагу необхідно зосередити на локальній скоротливості міокарда, точне визначення меж ендокарда є принциповим. При використанні ультразвукових контрастних препаратів потрібно застосування спеціальних режимів візуалізації. Нещодавно з’явилася тривимірна ЕхоКГ у режимі реального часу. Так само, як і при двомірній ЕхоКГ, тут можуть використовуватися контрастні засоби для поліпшення візуалізації кордонів ендокарда і, можливо, для оцінки перфузії міокарда. Перші спроби використання тривимірної ЕхоКГ при стрес-ЕхоКГ обнадійливі, однак даних про додаткову значущість цієї технології порівняно
Показання для проведення стресЕхоКГ можна згрупувати в досить широкі категорії, які зазвичай охоплюють переважну більшість хворих. Як правило, метод необхідний для діагностики ішемічної хвороби серця, оцінки прогнозу та стратифікації ризику у хворих із встановленим діагнозом (наприклад, після перенесеного ІМ), передопераційної оцінки ризику, для виявлення можливих кардіальних причин задишки при фізичному навантаженні, при оцінці стану пацієнтів після реваскуляризації міокарда, для визначення локалізації ішемії та оцінки ступеня вираженості клапанних стенозів. Діє наступне правило: при менш інформативному ЕКГ-тесті з фізичним навантаженням більш суворі показання для проведення стресЕхоКГ. Остання має найбільше додаткове діагностичне і прогностичне значення у хворих із незавершеним або сумнівним результатом ЕКГтесту з фізичним навантаженням. Фармакологічна стрес-ЕхоКГ є методом вибору для хворих, не здатних досягти достатнього рівня фізичного навантаження або яким воно протипоказане. Результати стрес-ЕхоКГ із фізичним та фармакологічним навантаженням повинні використовуватися і для стаціонарних, і для амбулаторних хворих як фактор, що визначає необхідність направлення пацієнта на коронарну ангіографію.
ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ МОЗ УКРАЇНИ»
ОГОЛОШУЄ КОНКУРС ДО АСПІРАНТУРИ З ВІДРИВОМ ВІД ВИРОБНИЦТВА ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ: 14.01.03 «хірургія» — 1 місце; 14.01.21 «травматологія та ортопедія» — 1 місце. Термін прийому документів — 1 місяць з дня опублікування. Документи надсилати за адресою: 02660, м. Київ, вул. Братиславська, 3. Тел. (044) 518-57-08, ДЗ «УНПЦ ЕМД та МК МОЗ України», вченому секретарю.
Нові технології у стрес-ЕхоКГ
зі звичайною оцінкою локальної скоротливості поки не отримано. Сьогодні жодна нова технологія не рекомендується до рутинного використання при стрес-ЕхоКГ, для поліпшення візуалізації меж ендокарда, за винятком контрастних засобів, які повинні завжди застосовуватися при неоптимальній візуалізації у спокої або на висоті навантаження.
Рекомендації із навчання Не слід приступати до проведення стрес-ЕхоКГ, заздалегідь не освоївши трансторакальну ЕхоКГ в повному обсязі. Рекомендується, зокрема, отримати акредитацію Європейського ехокардіографічного товариства. Базові навички, необхідні для візуалізації серця в спокої, потрібні й для того, щоб візуалізувати серце в тих самих проекціях на тлі навантаження. Однак навіть у досвідченого фахівця, який тільки починає виконувати стрес-ЕхоКГ, діагностична точність дослідження близька до випадкового вибору. 100 стрес-ЕхоКГ досліджень цілком достатньо для досягнення плато хорошої діагностичної точності на індивідуальній кривій навчання. Слід починати зі стрес-ЕхоКГ із низькими дозами для виявлення життєздатного міокарда, а потім переходити до тестів на виявлення ішемії. Також є сенс спочатку освоїти прості й безпечні тести з вазодилататорами, а потім уже — тести з адренергічними препаратами. Найскладнішими вважаються тести з фізичним навантаженням, тому їх опановують в останню чергу. При обстеженні пацієнта з доведеним інфарктом міокарда або підозрою на нього не треба робити висновків про наявність, поширеність і ступінь вираженості порушень локальної скоротливості на підставі тільки одного серцевого циклу, отриманого з однієї позиції та доступу. Зони порушеної скоротливості можуть бути дуже обмеженими; при цьому деякі ділянки візуалізуються тільки в певних проекціях. Важливе загальне правило стрес-ЕхоКГ випливає з очевидного факту: слід реєструвати всі можливі проекції серця, у спокої і при навантаженні. Також зрозуміло, що під час тесту потрібне моніторування зображення, щоб визначити тривалість навантаження до початку ішемії, та, як тільки-но з’являться достовірні порушення скоротливості, негайно припинити навантаження. Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П. Л. ШУПИКА
ОГОЛОШУЄ КОНКУРС НА ЗАМІЩЕННЯ НАСТУПНИХ ПОСАД: 1. Доцентів кафедр: урології (1 посада на 0,5 ст.), оториноларингології (1 посада на 0,25 ст.), нефрології та нирковозамісної терапії (1 посада на 0,5 ст.), вірусології (1 посада на 0,25 ст.), офтальмології (1 посада на 0,5 ст.), дитячої оториноларингології, аудіології та фоніатрії (1 посада на 0,25 ст.). 2. Асистента кафедри стоматології дитячого віку (1 посада на 0,5 ст.). Адреса академії: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9. Прийом документів — 30 днів з дня опублікування оголошення.
21
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ
НОВИЙ ЗАКОН ПРО КОРУПЦІЮ: ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСИЛЮЄТЬСЯ
26 квітня 2015 року введено в дію новий Закон України №1700-VII «Про запобігання корупції» (далі — Закон №1700-VII), котрий завершив цикл оновлення антикорупційного законодавства нашої країни. Які положення найбільше торкнуться діяльності медичних закладів? Що повинні знати медпрацівники, аби не стати порушниками нових антикорупційних вимог?
Андрій ОЛІЙНИК, старший викладач кафедри організації і управління охороною здоров’я ЛНМУ ім. Д. Галицького, завідувач відділу правової роботи Львівської обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я України, адвокат
Нова класифікація правопорушень Передусім слід зауважити, що Закон №1700-VII розмежовує корупційні правопорушення та правопорушення, пов’язані з корупцією, тобто усуває недоліки попереднього антикорупційного Закону, прийнятого у 2011 р., який усі порушення називав корупційними — чи йшлося про отримання хабара, чи про несвоєчасну подачу декларації. Такий підхід суперечив тлумаченню поняття корупції (використання службових повноважень з метою отримання неправомірної вигоди). Відтепер корупційними правопорушеннями вважаються лише злочини, котрі містять ознаки корупції. Їх перелік — у примітці, якою доповнено ст. 45 Кримінального Кодексу України (далі — КК У) згідно Закону від 12.02.2015 р. №198-VIII. До речі, в новому переліку правопору шень у перше зга д уєтьс я ст. 354 ККУ: підкуп працівника підприємства, установи, організації. І суб’єктом такого злочину виступають робітники, які не є службовими особами, приміром, медпрацівники, що отримали «подяку» від пацієнта за надання медичної допомоги. Раніше ця стаття не вважалася «корупційною» (із суто формальних причин), хоча впродовж останніх років вона найчастіше змінювалася. Однак навіть у випадку притягнення працівника до кримінальної відповідальності за таке діяння, його не вносили до реєстру корупціонерів і не звільняли з роботи. Правопорушеннями, пов’язаними з корупцією, є діяння, що не містять ознак корупції, але порушують установлені законом про корупцію
22
вимоги, заборони та обмеження. За їх вчинення, як правило, настає адміністративна відповідальність: йдеться про адміністративні порушення, передбачені главою 13-А (ст.ст. 1724, 1729) Кодексу України про адміністративні порушення (далі — КУпАП), і такий злочин, як декларування недостовірної інформації (ст. 366-1 ККУ). Закон №1700-VII практично не змінив визначення суб’єктів відповідальності за порушення у сфері корупції. Втім він не вирішив і ключового питання — хто конкретно є посадовою особою у закладі охорони здоров’я. А враховуючи посилення кримінальної та адміністративної відповідальності, а також розширення спектру нових вимог Закону №1700-VII, це питання нині набуде ще більшої актуальності.
Правові наслідки: звільняти — не звільняти? Закон №1700-VII не містить прямої вимоги щодо обов’язкового звільнення з роботи працівника, котрого притягнуто до кримінальної чи адміністративної відповідальності за корупційні порушення (протягом 3 днів із дн я отриманн я копії вироку чи постанови суду, як це було передбачено Законом 2011 р.). Відтепер змінено і редакцію п. 7-1 ст. 36 КЗпП, на підставі якої відбувалося таке звільнення, — згадана норма стосуватиметься лише службовців, що впродовж року після припинення роботи в органах державної влади чи місцевого самоврядування всупереч забороні уклали трудовий договір із приватною юридичною особою, стосовно якої вони раніше здійснювали певні керівні, конт ролюючі чи наглядові повноваження. Таким чином законодавець переклав вирішення цього питання на суд. З 26 квітня 2015 р. КУпАП доповнено новим видом адміністративного стягнення: позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (йдеться про заборону виконувати організаційнорозпорядчі чи адміністративно-господарські функції). Таке стягнення в адміністративних справах застосовується як додаткове: терміном на 1 рік, коли його спеціально передбачено в санкції статті (наприклад, при повторному вчиненні правопорушення), або на термін від 6 місяців до 1 року — коли з урахуванням обставин справи суд визнає неможливим збереження за особою права обіймати певні посади.
Натомість у кримінальних справах таке покарання використовувалося і раніше — як основне (терміном від 2 до 5 років) і як додаткове — від 1 до 3 років. До того ж суд ухвалює таке рішення не лише тоді, коли це передбачено в санкції відповідної статті, а й зважаючи на особливості та обставини конкретної справи. У даних випадках трудовий договір припиняється на підставі п. 7 ст. 36 КЗпП — за вироком суду, яким працівника засуджено до позбавлення волі чи іншого покарання, що виключає можливість продовження роботи. Однак, якщо суд позбавить особу права обіймати відповідну посаду в адміністративній справі, прямої підстави для її звільнення немає.
Зміни у сфері фінансового контролю У Законі №1700-VII фінансовому контролю присвячено цілий розділ (у попередньому Законі — лише одна стаття), і це свідчить про особливе значення цього антикорупційного заходу. До речі, розділ зазнав найкардинальніших змін. Закон №1700-VII запроваджує нову систему, згідно з якою декларація осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подається шляхом її заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі — Агентства) з наступним внесенням до Єдиного державного реєстру декларацій осіб. Доступ до цієї бази буде відкритим (окрім інформації про ідентифікаційний код, дату народження, місцезнаходження об’єктів нерухомості), і кожен громадянин зможе ознайомитися з декларацією будь-якої посадової особи в інтернеті. Визначено і термін зберігання декларацій у реєстрі — протягом усього періоду роботи особи на відповідній посаді, 5 років після припинення цих функцій, а останньої декларації — безстроковий. Втім згідно прикінцевих положень Закону №1700-VII до впровадження нової системи декларації подаються, як і раніше, до відділу кадрів установи. Як і дотепер, фінансовий контроль поширюється і на службовців органів охорони здоров’я, і на посадових осіб державних та комунальних медичних установ. Ключові обов’язки щодо фінансового контролю також не зазнали істотних змін, а саме: до 1 квітня слід подавати декларацію за попередній рік;
у випадку працевлаштування на відповідну посаду декларація подається до моменту призначення чи обрання на посаду; особи, які припиняють діяльність, пов’язану із виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування, подають декларацію на момент звільнення за неохоплений попереднім декларуванням період; протягом 10 днів слід письмово повідомити Агентству (раніше — податкову службу) про відкриття валютного рахунку в іноземному банку. Слід звернути особливу увагу на нові вимоги фінансового контролю. Зокрема, суб’єкти декларування повинні протягом 10 днів письмово повідомити Агентству про суттєву зміну майнового стану, а саме отримання доходу чи придбання майна на суму, що перевищ ує 50 мініма льних зарплат.
Декларації перевірятимуться пильніше Закон №1700-VII надає Агентству широкі повноваження щодо перевірки декларацій. Зокрема, організація контролюватиме своєчасність їх подання (протягом 15 робочих днів); здійснюватиме логічний та арифметичний контроль. Раніше ці функції покладалися на уповноважені підрозділи (осіб) з питань корупції у закладах, а з 1 січня 2015 р. логічний та арифметичний контроль здійснює податкова служба. Повна перевірка декларації відтепер з дійснюват имет ьс я протягом 90 днів із дня її подання: з’ясовуватиметься достовірність задекларованих даних, точність оцінки задекларованих активів, наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення. Обов’язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, а також у разі виявлення невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю будь-якої декларації. Важливий момент: повна перевірка проводиться і тоді, коли член сім’ї декларанта відмовився надати повну та достовірну інформацію про себе для внесення у декларацію (як свідчить практика, подібні ситуації виникають досить часто). Агентство може здійснювати і вибірковий моніторинг способу життя декларантів, наприклад, на підставі належних звернень, повідомлень ЗМІ чи будь-якої інформації з інших відкритих джерел про те, що хтось «живе не відповідно до своїх доходів». Водночас Закон №1700-VII значно посилив і диференціював відповідальність за невиконання чи неналежне виконання вимог фінансового контролю. Зокрема, ст. 172-6 КУпАП установлює адміністративну відповідальність за: несвоєчасне подання декларації — штраф від 50 до 100 неоподатко-
www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ
29 травня 2015 року
ваних мінімумів доходів громадян (н. м. д. г.); приховування або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані (штраф від 100 до 200 н. м. д. г.); повторне вчинення згаданих дій (штраф від 100 до 300 н. м. д. г. із конфіскацією доходу чи винагороди та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю впродовж 1 року). Що особливо важливо, з 26 квітня 2015 р. введена кримінальна відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації або умисне неподання декларації (ст. 366-1 КК України).Такі дії караються позбавленням волі на термін до 2 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до 3 років.
Конфлікт інтересів має бути вичерпано На відміну від попереднього Закону, котрий під конфліктом інтересів передбачав будь-яку суперечність, що могла впливати на об’єктивність та неупередженість рішень і дій посадової особи, Закон №1700-VII розділяє
потенційний та реальний конфлікти інтересів. Потенційний конфлікт можливий за наявності в особи приватного інтересу у сфері, де вона реалізує свої службові чи представницькі повноваження, що може впливати на об’єктивність і неупередженість рішень та дій. Реальний конфлікт — це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність і неупередженість рішень та дій. Слід також пояснити, що під приватним інтересом розуміють будьякий майновий чи немайновий інтерес, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, зокрема й ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Тлумачення цих понять мали б бути більш чіткими. Приміром, не зрозуміло, до якого виду конфлікту інтересів зараховувати перебування в прямому підпорядкуванні близької особи. Водночас новий Закон передбачає: в разі сумніву щодо наявності конф л ікту інтересів посадова особа
зобов’язана звернутися за роз’ясненням до територіального органу Агентства. При цьому законодавчо встановлено презумпцію наявності конфлікту інтересів, допоки Агентство не підтвердить його відсутності. Посадова особа повинна вжити всіх заходів, передбачених щодо врегулювання такого конфлікту. Ст. 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність лише щодо реального конфлікту інтересів. Зокрема, якщо особа не повідомила про наявність такого конфлікту в установленому Законом порядку, на неї буде накладено штраф у розмірі від 100 до 200 н. м. д. г.; вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів потягне за собою штраф від 200 до 400 н. м. д. г., а повторне вчинення згаданих дій — від 400 до 800 н. м. д. г. із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю впродовж 1 року. Закон №1700-VII не містить вказівки на обов’язковість письмового повідомлення керівника про наявність конфлікту інтересів, як це було раніше. Водночас він зобов’язаний прийняти рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів протягом 2 робочих днів у разі отримання такого повідомлення.
Передбачаються і конкретні шляхи врегулювання конфлікту інтересів: усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення або участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; зас тос у ва н н я зовні ш н ьог о контролю — призначення іншого працівника, що або перевіряє рішення чи дії посадової особи, в якої наявний конфлікт інтересів, або присутній при такій перевірці; обмеження доступу особи до певної інформації; перегляд обсягу службових повноважень особи; переведення особи на іншу посаду; звільнення працівника. Вочевидь, найпоширенішим із названих заходів буде зовнішній контроль, оскільки перевести працівника можливо лише за його згоди, а спеціальної підстави для його звільнення у таких випадках трудовим законодавством наразі не передбачено. Додаткових роз’яснень Агентства потребують і деякі інші вимоги нового Закону, щоб при практичному їх застосуванні не виникало непорозумінь. Тож сподіватимемося, що такі пояснення надійдуть якомога швидше і будуть чіткими та зрозумілими.
ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2015 РІК НА ГАЗЕТУ «ВАШЕ ЗДОРОВ’Я» !
ЩОБ КОЖНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ЛІКАР МАВ МОЖЛИВІСТЬ ЧИТАТИ «ВАШЕ ЗДОРОВ’Я», ПРИЙНЯТО РІШЕННЯ НЕ ПІДНІМАТИ ВАРТІСТЬ ПЕРЕДПЛАТИ НА ГАЗЕТУ. ЗАЛИШАЙТЕСЯ З НАМИ! №11-12 (1295-1296) 20.03.2015
ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ГАЛУЗЕВОЇ ПРОФСПІЛКИ
WWW.VZ.KIEV.UA
№13-14 (1297-1298) 03.04.2015
ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ГАЛУЗЕВОЇ ПРОФСПІЛКИ
УКРАЇНА ПОЛІПШУВАТИМЕ СИСТЕМУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЗА АМЕРИКАНСЬКИЙ РАХУНОК В УСТАНОВАХ НАМН УКРАЇНИ ПРОСТОЮЄ ДОРОГОВАРТІСНЕ ОБЛАДНАННЯ
Сьогодні «Стратегія» ще остаточно не прийнята. Але, ознайомившись із нею, однозначно можна сказати, що реальне її втілення на місцях — під великим питанням. Адже механізми впровадження змін у документі прописані некоректно, абсолютно незрозуміло, хто й що робитиме, коли і хто за все це відповідатиме, жодного слова про можливі ризики та шляСТОР. хи їх вирішення.
ВАЖКОХВОРІ ОТРИМАЮТЬ НА ЛІКИ НА 76% БІЛЬШЕ, НІЖ МИНУЛОГО РОКУ
2-5
8
НОВА СТРАТЕГІЯ РЕФОРМ:
ПЛАН ВИЖИВАННЯ ЧИ ВИМИРАННЯ?
СТОР.
90% ПОРАНЕНИХ ГИНУТЬ ЩЕ НА ПОЛІ БОЮ
ЧИ НЕ ЧАС ВІДПУСТИТИ «ПОВІТРЯНІ КУЛІ» РОСІЙСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА?
ЧИ МАЄ ЛІКАР ПРАВО НА ПОМИЛКУ?
Більшість важкопоранених бійців помирають у перші хвилини після отримання травми, але щонайменше кожного 6-го можна врятувати. Щоб зменшити кількість смертей та інвалідизацію бійців на полі бою, є лише один перевірений шлях: навчати рядових вояків прийомам надання домедичСТОР. ної допомоги.
Півроку тому набув чинності Закон України «Про санкції». Подія мала великий резонанс, говорили про те, що завдяки новій нормі країна-агресор утратить щонайменше 200 млн доларів на продажу ліків українцям (а останні зекономлять понад 5 млрд грн!), оскільки 10 з 29 запропонованих санкцій безпосередньо стосуються фармацевтичного сектора. Час минає, однак російські препарати все ще «милують око» на аптечних полицях України. СТОР.
Пацієнти переконані, що медпрацівники мають бути суворо покарані за будь-які дії, що негативно вплинули на здоров’я людини. Водночас медики схильні пояснювати несприятливі результати своєї діяльності зростанням складності хвороб і недосконалістю медичних технологій. Що ж таке лікарська помилка та яка передбачена відповідальність за неї? СТОР.
6
№15-16 (1299-1300) 17.04.2015
WWW.VZ.KIEV.UA
16
22
ПІЛЬГОВИЙ
ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС ДЛЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ:
ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПЕРЕДПЛАТНИКІВ:
ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ І ОРГАНІЗАЦІЙ:
6
НОВИНИ
ВСІ ЗАЯВКИ НА РЕЄСТРАЦІЮ ЛІКІВ ВІДПРАЦЬОВАНІ
У МОЗ УКРАЇНИ ПОЧАЛАСЯ ВЕЛИКА РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ
НОВЕ МЕДОБЛАДНАННЯ МОЖЕ ПОТРАПИТИ В ПРИВАТНІ РУКИ
ВООЗ ЗАНЕПОКОЄНА ЗАНАДТО ВИСОКИМИ ЦІНАМИ НА ЛІКИ
ДЕРЖАВНІ ЛІКУВАЛЬНІ ПРОГРАМИ: ПРАВИЛА ГРИ БУДЕ ЗМІНЕНО МОЗ УЗЯЛОСЯ ЗА ЗАКОН ПРО ТРАНСПЛАНТАЦІЮ ТКАНИН ТА ОРГАНІВ УНІВЕРСИТЕТСЬКА КЛІНІКА: ХТО ЗА, А ХТО ПРОТИ?
2-5 СТОР.
ВИМОГА ДО РЕФОРМАТОРІВ — НЕ РУБАТИ З ПЛЕЧА Нас непокоять глобальні процеси — кардинальні реформи в охороні здоров’я. Дійсно, настав час удосконалити, покращити, переглянути систему організації надання медичної допомоги хворим. Водночас, складається враження, що замість удосконалення окремі галузі можуть, навпаки, постраждати. Адже, орієнтуючись на світові стандарти в медицині, ми повинні розуміти, що маємо інші СТОР. реалії і стандарти життя населення.
НОВОГО ДИРЕКТОРА НАЦІОНАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ РАКУ ОБРАЛИ ЛІКАРІ
8
РОСІЙСЬКА РУЛЕТКА ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ
ОЛЕКСАНДРА ПАВЛЕНКО: «ЧИНОВНИКИ НЕ ЗМОЖУТЬ НАЖИВАТИСЯ НА АПТЕКАХ»
У двох держав наразі склалися дуже напружені відносини, аж до застосування зброї, проте одна з них продовжує закуповувати вакцини в іншої. Більше того робить це, незважаючи на невідповідність згаданих препаратів світовим стандартам і навіть на летальні випадки серед дітей. Такі дії з боку України виглядають як прихований суїцид і, звичайно, викликають безліч запитань. СТОР.
13
РЕКОНСТРУКЦІЮ ОЛЕКСАНДРІВСЬКОЇ ЛІКАРНІ ПРИЗУПИНЕНО
ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ВІЙНИ: РЕАЛЬНІСТЬ ТА ІЛЮЗІЇ Досить високий рівень захворюваності на ВІЛ і туберкульоз серед цивільного населення був і залишається на територіях Донецької та Луганської областей. Сьогодні ці хвороби можуть бути перенесені в інші регіони біженцями, демобілізованими військовими. В останні роки в Україні під прикриттям реформування руйнували інфекційну, санітарно-епідеміологічну служби. Теперішня ситуація ще раз доводить необхідність розумного, виваженого підходу до проведення різноманітних реформ, аби не розгубити досвідчених фахівців. СТОР.
2-5
15
86181 08198 60965
WWW.VZ.KIEV.UA
№17-18 (1301-1302) 1.05.2015
ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ГАЛУЗЕВОЇ ПРОФСПІЛКИ
СТОР.
ОСЕРЕДОК КОРУПЦІЇ ЧИ ЕЛЕМЕНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ?
8
БІКФОРДІВ ШНУР МУЛЬТИРЕЗИСТЕНТНОГО ТУБЕРКУЛЬОЗУ
КОРУПЦІЯ
6
12
16
10
Доки «низи» обговорювали шляхи модернізації Держсанепідслужби, пропонували нові моделі її організації, «верхи» вирішили взагалі ліквідувати службу, звинувативши її у тотальному хабарництві та неефективності. Що це — очищення вогнем і мечем чи війна інтересів? СТОР.
Україна входить до п’ятірки світових лідерів із найбільшим тягарем мультирезистентного туберкульозу, «виборовши» друге місце в Європі за цим показником. Якщо не змінити підходи до його лікування і стратегію боротьби з проблемою, в Україні вибухне нова епідемія, на ліквідацію якої не вистачить ані сил, ані коштів. СТОР.
26 березня 2015 року в рамках проекту «Вінницькі межигір’я» активісти провели екскурсію Вінницькою обласною дитячою клінічною лікарнею. Мета екскурсії — розказати про ті корупційні схеми, які мали місце в лікарні за минулого керівництва. Насправді такі проблеми властиві не тільки цій установі, адже злочинці працюють за однаковими схемами. СТОР.
З економічної точки зору здоров’я — капітал, тому кожна цивілізована держава намагається його вберегти, бо повертати надто дорого. Доведено: профілактика хронічних неінфекційних захворювань утричі дешевша, ніж їх лікування, а здоровий спосіб життя у 5 разів ефективніший за боротьбу із хворобами. Як же розпоряджаються безцінним капіталом в Україні? СТОР.
ДСЕС
У планах нових реформ з’явився креатив — гонорари лікарів. Цивілізоване розуміння гонорарів — це оплата додаткових послуг фахівця. В Україні їх розцінюють як «відбілювання» хабарів чи легалізацію подяк пацієнтів. Це дійсно війна з корупцією в медицині чи держава намагається перекласти свій обов’язок «прогодувати» лікаря на плечі відтепер завжди «вдячного» пацієнта? СТОР.
«МУЗЕЙ КОРУПЦІЇ» У ДИТЯЧІЙ ОБЛАСНІЙ ЛІКАРНІ
WWW.VZ.KIEV.UA
МЕДИЦИНА БЕЗ ПРОФІЛАКТИКИ: СКУПИЙ ПЛАТИТЬ ДВІЧІ?
ХТО ЗБЕРЕ «ВЕРШКИ» З ПАЦІЄНТСЬКОЇ ВДЯЧНОСТІ?
Жодна зі спроб медичних реформ не обходилася без так званої оптимізації галузі, яка по суті оберталася скороченнями мережі та кадрів. Яких втрат очікувати від чергових намірів позбутися «зайвих» ліжок і лікарів? І чому відсотки «оптимізації» беСТОР. руться зі стелі?
НОВИНИ
ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ГАЛУЗЕВОЇ ПРОФСПІЛКИ
МЕДИЧНА ГАЗЕТА УКРАЇНИ
МЕДИЧНА ГАЗЕТА УКРАЇНИ
ГОНОРАР ЛІКАРЯ:
СКОРОЧЕННЯ МЕДПРАЦІВНИКІВ: ЕКОНОМІЯ З ЛЕТАЛЬНИМИ НАСЛІДКАМИ?
НОВИНИ
ЧИ НЕ СТАНУТЬ УКРАЇНЦІ ЖЕРТВАМИ СУМНІВНИХ КЛІНІЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ?
МЕДИЧНА ГАЗЕТА УКРАЇНИ
МЕДИЧНА ГАЗЕТА УКРАЇНИ
МЕДИЧНА ГАЗЕТА УКРАЇНИ
НОВИНИ ПЕТРО ПОРОШЕНКО: «СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ПЕРЕТВОРИЛАСЯ НА НАЦІОНАЛЬНУ КАТАСТРОФУ» НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ АДАПТУЮТЬ ДО УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЙ ОЛЕКСАНДРА ПАВЛЕНКО: «МОЗ БУЛО НАЙБІЛЬШ КОРУМПОВАНИМ МІНІСТЕРСТВОМ» МОЗ ПОРУШУЄ ЗАКОН ПРО ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ПАЦІЄНТІВ
2-5
ПЛАТНЕ МЕДОБСЛУГОВУВАННЯ ЗАМІСТЬ СТРАХОВОЇ МЕДИЦИНИ
СТОР.
Не секрет, що українській медицині притаманна деяка фрагментарність. Звичайно, в наших лікарнях роблять більшість сучасних операцій, але похвалитися комплексним підходом до лікування пацієнтів, на жаль, вдається нечасто. Досвід молодої, але вже відомої в Європі латвійської ортопедичної клініки доводить: силами кількох ентузіастів можливо налагодити процес на рівні СТОР. світових стандартів.
18
ЗА ЩО ЗАКОН КАРАЄ ЛІКАРЯ? Як свідчить практика, переважна більшість медичних працівників і навіть керівників лікувальних закладів мають лише загальне уявлення про юридичну відповідальність, встановлену за правопорушення у сфері охорони здоров’я. Втім знання цих аспектів не лише дисциплінує медиків, а й захищає їх від безпідставних звинувачень. СТОР.
22
ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ГАЛУЗЕВОЇ ПРОФСПІЛКИ
WWW.VZ.KIEV.UA
НОВИНИ УКРАЇНІ ЗАГРОЖУЄ ЕПІДЕМІЯ ПОЛІОМІЄЛІТУ ЧЕРЕЗ ЗІРВАНУ ВАКЦИНАЦІЮ
МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ
ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНИЙ КЛІНІЧНИЙ ЦЕНТР МОЖЕ ВТРАТИТИ 4 ЛІКУВАЛЬНИХ ВІДДІЛЕННЯ
ЩО ЗАВАЖАЄ СТАРТУВАТИ?
КИЇВСЬКА ВЛАДА ЗВИНУВАЧУЄ МОЗ У «ІНСУЛІНОВОМУ ДЕФІЦИТІ»
Привид загальнообов’язкового медичного страхування бродить Україною понад 20 років. Кожен, хто його бачив, трактував це знамення по-своєму. Одні гарантували швидку матеріалізацію, інші ж пропонували відхреститися й забути. Сьогодні маємо «нічию» і повний штиль — у держави немає ані коштів на утримання якісної медицини, ані стратегії запровадження медичного страхування. То, може, воно Україні не дуже й потрібне за медичними показаннями? СТОР.
СФЕРА ЛЕГАЛЬНОГО ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ КРИМІНАЛІЗУЄТЬСЯ
2-5
6
СТОР.
РАННЯ ДІАГНОСТИКА РАКУ: ЩО ЗАЛЕЖИТЬ ВІД СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ? За рівнем онкозахворюваності Україна входить до першої десятки країн світу — понад 160 тис. нових хворих щороку. Майже кожен 5-й із них звертається до лікаря із задавненою стадією хвороби. Зазвичай у цьому звинувачують пацієнтів. Утім за статистикою під час профілактичних оглядів виявляють лише 30% випадків раку. СТОР.
10
НЕХТУВАННЯ ІМУНОПРОФІЛАКТИКОЮ — ЗНЕВАЖАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ Більшість малюків Полтавщини, яким скоро виповниться рік, ще й досі не щеплені від небезпечних хвороб жодною з обов’язкових вакцин. Від кашлюку, дифтерії, правця щеплено лише 1,6% дітей до року! Проте критична ситуація із вакцинацією дітей — лише один бік проблеми імунопрофілактики. В області також відсутні протидифтерійна, протиправцева, протиботулінічна, протигангренозна сироватки. СТОР.
8
МЕДИКИ ПРИРЕЧЕНІ ПРАЦЮВАТИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ПУСТЕЛІ? Держава протягом останнього року втратила 6 медичних бібліотек у Донецьку, Луганську, Криму. Тепер на черзі найстаріша, найбільша за книжковими фондами наукова медична бібліотека України, що знаходиться в Харкові. Їй загрожує не війна, а байдужість чиновників... СТОР.
20
55.62 грн
1 міс.
9.27
1 міс.
24.00грн
3 міс.
72.00 грн
6 міс.
144.00 грн
1 міс.
29.00грн
3 міс.
87.00 грн
6 міс.
177.00грн
грн 3 міс.
27.81
ВІТОЛДС ЮРКЕВИЧ: ІДЕАЛЬНУ ОПЕРАЦІЮ МОЖНА ЗВЕСТИ НАНІВЕЦЬ ВІДСУТНІСТЮ ПОВНОЦІННОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
№19-20 (1303-1304) 15.05.2015
грн 6 міс.
• Передплату приймають усі відділення зв’язку «Укрпошти» • Он-лайн передплату можна здійснити на сайті ДП «Преса» за адресою: www.presa.ua
ЗА БІЛЬШ ДЕТАЛЬНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ЗВЕРТАЙТЕСЯ В РЕДАКЦІЮ ГАЗЕТИ ТЕЛ./ФАКС: (044) 428 02 20 E-MAIL: VZS24@UKR.NET
23
БІБЛІОТЕКА ЛІКАРЯ КАРДІОЛОГІЯ
ГАЗЕТА МОЗ УКРАЇНИ І ЦК ПРОФСПІЛКИ
В. М. ЛЕВАНОВ ИНФОРМАЦИОННОТЕЛЕКОММУНИКАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В КАРДИОЛОГИИ ВИДАВНИЦТВО: НГМА РІК ВИДАННЯ: 2014 СТОРІНОК: 158
(виходить із 1990 року)
Загальний наклад 32 500 Індекс 08198: для індивідуальних передплатників Індекс 60965: для підприємств і організацій Індекс 86181: пільговий для медичних працівників СПІВЗАСНОВНИКИ ГАЗЕТИ: Міністерство охорони здоров’я України Профспілка працівників охорони здоров’я України ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я»
АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ М. Г. ВЕНЕДИКТОВА И ДР. ОНКОГИНЕКОЛОГИЯ В ПРАКТИКЕ ГИНЕКОЛОГА ВИДАВНИЦТВО: ГЭОТАР-МЕД РІК ВИДАННЯ: 2015 СТОРІНОК: 288
Свідоцтво про реєстрацію КВ №8202 від 10 грудня 2003 року
Видавець – ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я»
У виданні описані особливості підготовки та проведення телемедичних консультацій, систем дистанційної діагностики, організації дистанційних освітніх лекцій, семінарів, навчальних курсів, управлінських та наукових заходів, дистанційного запису пацієнтів, технології передачі медичних даних при наданні високотехнологічної медичної допомоги, а також розглянуті принципи використання мобільних та персональних телемедичних комплексів. Наведені основні терміни, пов’язані з телемедициною. Представлені клінічні, технологічні, організаційні аспекти застосування перспективних електронних технологій з позицій кластерної теорії охорони здоров’я з використанням можливостей регіональних телемедичних систем. Книга буде корисною студентам медичних вишів, викладачам освітніх медичних закладів, лікарям кардіологам і терапевтам.
У книзі узагальнені та систематизовані дані літератури з профілактики, діагностики, лікування злоякісних новоутворень жіночої статевої системи. Наведені результати нових наукових досліджень з етіології, патогенезу, щодо факторів прогнозу пухлин у жінок. Велику увагу приділено сучасним принципам діагностики і спеціального лікування онкогінекологічних захворювань. Видання призначене гінекологам, онкологам, хірургам, лікарям інших спеціальностей, а також ординаторам та студентам медичних вишів.
Головний редактор – БУРМАКА М. П.
Редакційна колегія
ГЕМАТОЛОГІЯ
БАХТЕЄВА Т. Д. – член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, доктор медичних наук, Заслужений лікар України
ПОД РЕДАКЦИЕЙ О. А. РУКАВИЦЫНА ГЕМАТОЛОГИЯ: НАЦИОНАЛЬНОЕ РУКОВОДСТВО ВИДАВНИЦТВО: ГЭОТАР-МЕД РІК ВИДАННЯ: 2015 СТОРІНОК: 77
ВЕСЕЛЬСЬКИЙ В. Л. – помічник президента НАМН України, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України ГАРНИК Т. П. – головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Народна і нетрадиційна медицина» ЗАБОЛОТНИЙ Д. І. – директор Державної установи «Інститут отоларингології імені професора О. С. Коломійченка НАМН України», доктор медичних наук, професор, академік НАМН України
ЕПІДЕМІОЛОГІЯ М. СААГ И ДР. ЛЕЧЕНИЕ ВИЧ-ИНФЕКЦИЙ И ВИРУСНЫХ ГЕПАТИТОВ ПО ДЖЕЮ СЭНФОРДУ ВИДАВНИЦТВО: МОСКВА РІК ВИДАННЯ: 2015 СТОРІНОК: 632
ЗАГОРІЙ В. А. – завідувач кафедри промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології НМАПО імені П. Л. Шупика, доктор фармацевтичних наук, професор ЗОЗУЛЯ Ю. П. – професор, академік НАМН України КОВАЛЬ В. М. – Голова Профспілки працівників охорони здоров’я України
НЕВРОЛОГІЯ
МІШАЛОВ В. Г. – завідувач кафедри хірургії №4 НМУ імені О. О. Богомольця, доктор медичних наук, професор
ПОД РЕДАКЦИЕЙ Д. Р. ХАСАНОВОЙ И ДР. ИНСУЛЬТ. СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ ДИАГНОСТИКИ, ЛЕЧЕНИЯ И ПРОФИЛАКТИКИ ВИДАВНИЦТВО: ГЭОТАР-МЕД РІК ВИДАННЯ: 2014 СТОРІНОК: 248
ПИРІГ Л. А. – професор кафедри нефрології НМАПО імені П. Л. Шупика, доктор медичних наук, член-кореспондент НАН України, академік НАМН України ПРОДАНЧУК М. Г. – директор Інституту екогігієни і токсикології імені Л. І. Медведя МОЗ України, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України, Заслужений лікар України ТРОНЬКО М. Д. – директор Інституту ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України, професор, член-кореспондент НАН України, академік НАМН України
МЕДИЧНА ГАЗЕТА УКРАЇНИ
УСІЧЕНКО І. Г. – президент Національного товариства Червоного Хреста, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України ЧЕКМАН І. С. – завідувач кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, професор, член-кореспондент НАН і НАМН України ЩЕГЛОВ В. І. – директор Науковопрактичного центру ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України, професор, Заслужений лікар України, академік Всесвітньої академії наук комплексної безпеки
Національне керівництво з гематології містить всебічну інформацію про діагностику і лікування хвороб системи крові. У книзі проаналізовано широкий спектр сучасних даних з етіології, патогенезу, класифікації, характеру клінічного перебігу, еволюції злоякісних онкогематологічних захворювань. Наведені загальні підходи до патологоанатомічної та імунологічної діагностики. Висвітлені проблеми гемостазу, анемій, тромбоцитопеній, захворювань, обумовлених порушенням регуляції системи комплементу. Додатково відображені найбільш важливі ускладнення і наслідки (у тому числі й віддалені) протипухлинної терапії, невідкладні стани, ведення больового синдрому, нудоти і блювання, а також парентеральне харчування в гематологічній практиці.
Перше видання книги, написаної американським інфекціоністом професором Джеєм Сенфордом, вийшло в 1992 році. З цього часу книга щорічно перевидається. Це один із найвідоміших посібників з діагностики та лікування ВІЛ-інфекції та вірусних гепатитів, яким користуються лікарі всього світу. Складається з таблиць, що дозволяють швидко знайти всю необхідну інформацію. Книга кишенькового формату адресована фахівцям із діагностики та лікування ВІЛ-інфекції, інфекціоністам, вірусологам, терапевтам, педіатрам і лікарям інших спеціальностей.
Актуальність проблеми гострих порушень мозкового кровообігу пов’язана з високим рівнем захворюваності й із тим фактом, що інсульт є однією з основних причин смертності та першопричиною інвалідизації. Сучасний рівень розвитку інсультології припускає уніфікований підхід до логістики інсульту, процесу лікування на основі міжнародних та вітчизняних протоколів і рекомендацій. Це визначає якість надання допомоги хворим із порушеннями мозкового кровообігу та можливість його контролю. Мета книги — оптимізація роботи фахівців, що лікують пацієнтів з інсультом, а також формування єдиних підходів до ведення цієї категорії хворих. Методичний посібник написано на основі російських і міжнародних рекомендацій із діагностики, лікування, моніторингу, профілактики інсульту. Видання буде корисним медикам спеціалізованих відділень лікування хворих на інсульт і судинних центрів.
Генеральний директор ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я»............. ЮЛІЯ НОВГОРОДСЬКА Головний редактор..............МАРИНА БУРМАКА
ІНДЕКСИ 60965, 08198, 86181. ЦІНА ДОГОВІРНА
Спеціальний кореспондент......................СВІТЛАНА ТЕРНОВА
ВИДАВЕЦЬ: ТОВ «Редакція газети «Ваше здоров’я»
Випусковий редактор...........................СВІТЛАНА ЛАРІОНОВА
АДРЕСА: 04211, м. Київ, вул. Оболонська набережна, буд. 11, корп. 1
Редактор відділу наукової інформації............................ТЕТЯНА ПРИХОДЬКО
ДЛЯ ЛИСТІВ: 04211, м. Київ, а/с 138 ТЕЛ./ФАКС: (044) 428 02 20 E-MAIL: vz@vz.kiev.ua
Дизайн та верстка................АННА ПЕРЕВЕРТЕНЬ
Відповідальним за випуск номера є головний редактор. Редакція не завжди поділяє думку авторів публікацій. Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, прізвищ та імен, інших даних несуть автори публікацій. Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети, рукописи не рецензуються і не повертаються.
Друк офсетний, Умовний друк. арк., 2.
Загальний наклад 32 500 Замовлення №30132 Віддруковано у ТОВ «Укрполiграфмедiа»: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 104 А
Літературне редагування та коректура..............................ТЕТЯНА НЕСТЕРЧУК Відділ реклами..................СВІТЛАНА КУРЧЕНКО
Виходить один раз на два тижні у п’ятницю
24
www.vz.kiev.ua тел.: (044) 428 02 20 vz@vz.kiev.ua