Proekt by Калуський Міський Методичний Центр

Управління освіти Калуської міської ради Міський методичний центр Калуська загальноосвітня школа І– ІІІ ступенів № 7

Науково-методичний проект упровадження педагогічної інновації учителя української мови та літератури Івашко Ірини Володимирівни

Калуш 2013

інноваційний. науково-методичний. упровадження інновацій. довготривалий. Ірина Володимирівна Івашко, учитель української мови й літератури, спеціаліст І категорії Калуської ЗОШ І-ІІІ ст. №7

Упровадження технології розвивального навчання

Розроблення даного проекту зумовлено необхідністю сформувати в кожного школяра здатність мислити, тобто вичленовувати й аналізувати явища, помічати в них суттєве, самому робити певні висновки, давати оцінки й приймати своєчасні виважені рішення. Сьогодні для діяльності людини важлива не стільки сума знань, скільки вміння самому здобувати їх та

користуватися ними доречно. До цього повинна готувати дітей сучасна школа. Найбільше сприяє розвитку мислення дітей вивчення української мови та літератури за технологіями розвивального та проблемного навчання. Однією з вирішальних умов оновлення навчального процесу в середній школі є розвиток пізнавальної активності учнів.

Сформувати готовність до впровадження технології розвивального навчання.

1. Зібрати та систематизувати науково-методичний матеріал щодо технології розвивального навчання . 2. Ознайомитися з досвідом колег, які застосовують дану технологію, апробувати, адаптувати та впровадити її в практику роботи. 3. Узагальнити власний досвід застосування даної технології. 4. Укласти дидактичний матеріал щодо організації й проведення уроків із використанням технології розвивального навчання.

Назва. Технологія розвивального навчання. Автори-розробники — Д. Б. Ельконін, В. В. Давидов.

Цільове призначення

—

розвиток

мислення й творчих здібностей учня, засвоєння ним результатів наукового пізнання, системи знань, шляхів процесу отримання цих результатів, формування активної особистості, що вміє самостійно бачити, моделювати й вирішувати нестандартні проблеми .

Концептуальні ідеї Поганий учитель підносить істину учням, Хороший вчить її знаходити. А. Дістервег Розвиток – це процес, унаслідок якого відбувається зміна якості чогонебудь, перехід від одного якісного стану до іншого, вищого. Розвиваються не вміння і навички, а внутрішній світ людини, представлений свідомістю, яка і визначає якість мислення, знань, поведінки, діяльності. У цьому випадку можна говорити

про

розвиток

особистості,

яка

відрізняється

від

розвитку

механізованого індивіда, озброєного знаннями, уміннями і навичками, тим, що розглядає

їх

через

призму

свого

особистого,

людського,

ціннісного

усвідомлення. Під розвиненістю ми розуміємо не кількість і якість тих або інших умінь із пристосування, а кількість і якість внутрішніх особистісних новоутворень. Проте належне стає необхідним лише тоді, коли набуває статусу усвідомленої потреби. Сьогодні така потреба усвідомлена і на державному рівні, що знайшло своє відображення в новій меті освіти, орієнтуючій на виключно внутрішній механізм розвитку людини, - її суб’єктність [2, с. 78-79]. Основою цієї технології є ідея про розвиток дитини як суб'єкта особистої діяльності. Тому головна мета навчання полягає у забезпеченні розвитку пізнавальних можливостей школяра. Зміст, принципи, методи і прийоми розвивального навчання спрямовані на ефективний розвиток пізнавальних можливостей школярів (сприймання, мислення, пам'яті, уяви тощо). Воно можливе за такої організації навчального процесу, коли учні самостійно або з допомогою вчителя осмислюють матеріал, запам'ятовують, творчо застосовують його в нестандартних умовах. Важливим компонентом навчальної діяльності за використання цієї технології є навчальне завдання. Учень повинен знати мету

завдання, за допомогою яких дій та за яких умов потрібно виконувати його, які засоби необхідно використовувати при цьому. Схема 1 [11] Розвивальне навчання Модель алгоритмізованої програми "Ключ до дитячої душі" Відкрити учня Це означає показати йому самого себе, способи розвитку його сил, якостей, здібностей, практичних умінь і навичок

Зацікавити Це означає викликати в ньому потребу організувати себе для досягнення суспільно й особисто значущих цілей. Перед учнем потрібно поставити важливі і водночас посильні завдання, за успішне виконання яких можна було б похвалити Направити учня на правильний, змістовний шлях, що відповідає його реальним можливостям Навчити учня

пізнавати нове

творити

знаходити відповіді на поставлені питання без допомоги вчителя оцінити себе та інших учнів самостійно здобувати знання

Для ефективного здійснення розвивального навчання учитель повинен подолати межі навчальної програми, дати учневі змогу займатися тими видами діяльності, що викликають у нього найбільший інтерес, самостійно визначати інтенсивність та обсяг своєї діяльності. Він може допомагати учневі сформулювати завдання, оволодіти необхідними методами і навичками його

виконання, на початку роботи з класом проаналізувати рівень засвоєння учнями предмета, визначити тип завдань для різних груп учнів. Ефективність використання

на

розвивального уроці

навчання

проблемного

викладу

підвищується навчального

за

умови

матеріалу,

проблемного, частково-пошукового(евристичного) і дослідницького методів навчання (за класифікацією І. Лернера). Сприяє розвиткові учнів і застосування різних видів самостійної роботи (робота із книжкою, виконання письмових вправ, написання творів, спостереження тощо). Для реалізації технології розвивального навчання вчителю важливо враховувати особливості розвитку пізнавальної сфери учнів різного віку, зацікавити їх навчальним предметом, формувати в них мотиви навчальнопізнавальної діяльності, культуру розумової праці, вміння самостійно регулювати свою розумову діяльність.

Схема 3 [11] Основа педагогічної технології розвивального навчання Створення проблемної ситуації (навчальне завдання)

Що учні знають?

Чого ще не знають?

Розвиток думки від загального до часткового, від невідомого до відомого

Аналіз умов завдання

Моделювання певних відношень об'єкта у графічній чи буквеній формі

Контроль за виконанням дій

Оцінювання рівня засвоєння

Узагальнення, висновки

Мотивація навчальної діяльності

Схема 4 [11] Сучасна модель оптимізації навчального процесу за методикою розвивального навчання Створення проблеми

Організація

навчально-пошукової

навчально-ігрової

діяльності

Консультація

Самостійна робота учнів (від найпростіших величин до самостійного підбору комбінації)

Активний обмін думками між учнями (вчитель створює сприятливі умови для активної взаємодії і стимулює шлях до знань)

Творча дискусія

учень учень

група учнів учень

група учнів -

вчитель –

група учнів

учень

Критичне рецензування

Самоосвіта

Технологічна логіка Технологію

розвивального

навчання

можна

реалізувати,

використовуючи такі типи уроків: 1) уроки, основою яких є виконання навчального завдання. Їх структура складається з таких компонентів: оцінювання можливостей учня; створення ситуації успіху через особистісну мотивацію; постановка практичного завдання, яке може виконати кожен учень; аналіз способу дії, обговорення зробленого. На таких уроках навчальне завдання виникає лише наприкінці заняття; 2) уроки моделювання. Сформульоване завдання на попередньому уроці є моделлю, що вимагає нових дій, які дитина повинна обрати; 3) уроки контролю. Передбачають усвідомлення учнями ролі перевірки й оцінювання знань для піднесення якості їх навчально-пізнавальної роботи; 4) уроки оцінювання дій. Урок спонукає учнів сумлінно виконувати свої навчальні завдання, сприяє виробленню в них уміння аналізувати свою роботу, критично

оцінювати

відповідальності.

її

результати,

виховує

почуття

обов'язку

Схема 2 [11] Алгоритм структури уроку в розвивальному класі Аукціон знань (актуалізація опорних знань учнів) Мотивація навчальної діяльності

Створення проблемної ситуації

Поступове поетапне вирішення проблемної ситуації шляхом нарощення, градації

Формування дії моделювання (схеми, таблиці, графіки) Рефлексія

Форми дії контролю, самоконтролю

Підсумки

Мотивація навчальної діяльності на наступний урок

Домашнє завдання

Сучасна модель оптимізації навчального процесу за методикою розвивального навчання Створення проблеми

Організація

навчально-пошукової

навчально-ігрової

діяльності

Консультація

Самостійна робота учнів (від найпростіших величин до самостійного підбору комбінації)

Творча дискусія

учень -

група учнів -

вчитель –

учень

група учнів

учень

Критичне рецензування

Самоосвіта

Технологічний продукт Формування учня із суб'єктивною позицією, розвити --прагнення зрозуміти, пояснити, інтерпретувати явища чи події, запропоновані йому для аналізу; --уміння вирішити завдання-проблему, усунути наявну в теоретичному матеріалі невизначеність, подолати доведеннями перешкоду, що створює психологічний бар'єр для здійснення пізнавального процесу.

На нашу думку, найбільш ефективним

шляхом вирішення

порушеної вище проблеми є впровадження в практику роботи технології розвивального

навчання.

Дана

технологія

використовується

вчителями

епізодично, в основному надається перевага її елементам. Це – окремі методи, форми роботи, які педагог застосовує на традиційному уроці.

Наприклад,

використання життєвого досвіду школяра в рамках вивчення нової теми; залучення класного колективу до цілепокладання (учитель запитує учнів про очікувані результати роботи, враховуючи проблему(-ми), яка виникла в ході вивчення нового матеріалу); надає можливість вибрати із запропонованих форм і методів ті, які їм імпонують. Практикується також створення умов для вільного вибору способів фіксації навчального матеріалу, оцінювання або взаємооцінювання виконання навчальних завдань тощо. Оволодіння

окремими

технологічними

компонентами

нововведення(новими методами, формами роботи) сприятиме поступовому втіленню даної технології як цілісної системи в практику вчителя. Адже тільки цілісна технологія, за умови її доцільного застосування в конкретних умовах, гарантуватиме досягнення результату – розвитку учня із суб'єктивною позицією.

Як показує практика, процес освоєння даної технології буде успішним тоді, коли вчитель обере технологію, враховуючи практичну необхідність її застосування щодо вирішення конкретної проблеми. Адже технологія проблемного навчання зорієнтована на задоволення потреб школяра, а саме спрямована - активізувати пізнавальну діяльність учнів; - підвищити рівень мотивації; - розвинути вміння самостійно і творчо мислити, застосовувати здобуті знання у практичній діяльності; - пожвавити мовленнєву активність учнів; - забезпечити міцність набутих знань та вмінь.

Розвиток учня із суб'єктивною позицією. Ця технологія навчання забезпечує

багаторівневу

підготовку

школяра,

створює

умови

для

саморозвитку; стимулює саморозвивальний аспект навчальної діяльності, актуалізує відповідальність учня за результат навчання.

Збільшення кількості школярів, які обиратимуть активну життєву позицію в процесі навчальної діяльності, не боятимуться її відстояти, братимуть відповідальність за прийняті рішення на себе, вмітимуть самостійно і творчо мислити, застосовувати здобуті знання на практиці.

 для учнів 1. Розвиток в кожного школяра здатності до творчого самовдосконалення, самопізнання, саморозвитку. 2.Формування умінь --застосовувати теоретичні знання на практиці, інтерпретувати опрацьований науковий матеріал (особливо той, що розглядається з різних точок зору); --сприймати навчальний предмет як систему, а отже, застосовувати раніше набуті знання у процесі розв’язання нових суперечок; --виокремлювати основне, будувати логічні ланцюги та алгоритми; --раціонально розподіляти час. 3. Підвищення мотивації до навчання, ініціативність, відповідальність, вміння ставити цілі і їх досягати, формування ціннісного ставлення до знань.

 для вчителів Учень є суб'єктом навчальної діяльності й спілкування. Навчальна дисципліна розглядається як засіб розвитку особистості та компетенції. У діалогічному

спілкуванні

ініціатива

школяра

посідає

провідне

місце,

установлюється постійний зворотний зв'язок. Результат вивчення дисципліни визначається процесом отримання знань, рівнем самосвідомості, пізнавальним інтересом, теоретичною готовністю до вирішення будь-яких проблем. Контроль засвоєння знань навчальної дисципліни здійснюється частково в процесі її вивчення, на основі самоконтролю й самоаналізу. Висунення проблемних завдань та їх розв’язання націлене на формування не тільки системи нових знань і вмінь, а й пізнавального інтересу; моделювання розумових процесів та пошуку шляхів розкриття сутності нових понять.

Діаграма «Навчальний матеріал за технологією розвивального навчання – це система»

Проблемна ситуація, на основі якої формулюється проблемне питання

Презентація гіпотез, вибір правильної

Підтвердження вибору на практиці. Виникнення нової проблемної ситуації

Проблему можна вирішити, застосувавши раніше засвоєні знання ІІ тип

Є суперечність між теоретични-

Учні не знають способів рішення пробле- І тип ми, що виникла

Типи проблемних ситуацій

ІV тип Застосували на практиці, але не можуть пояснити теоретично

Типи проблемних ситуацій

ІІІ тип ми гіпотезами та їхнім застосуванням на практиці

Організація роботи учнів за технологією розвивального навчання

Я можу навчити

Я можу сам

Працюємо в парах --взаємодопомога у виконанні завдання; -взаємоперевірка Працюємо в групах

--засвоєння теоретичних знань на практиці; --презентація роботи в малих групах Працюємо разом --озвучення проблеми; --пошук гіпотез; --вибір правильної; --засвоєння теоретичних знань

Персонал-технологія

вчителя

щодо

досягнення

передбачуваного

результату передбачає адаптацію технології розвивального навчання до конкретних умов навчання школярів, її персоналізацію у процесі практичного застосування.

І технологічний етап Визначити місце технологічного уроку в системі уроків за календарнотематичним плануванням.

ІІ технологічний етап Розробити поурочні плани уроків з використанням даної технології.

ІІІ технологічний етап Апробувати на практиці розроблені технологічні уроки.

ІV технологічний етап Здійснити самоаналіз ефективності застосування технології розвивального навчання на практиці.

V технологічний етап Узагальнити власний досвід упровадження даної технології.

План заходів реалізації проекту № 1

у 2013/2015 н.р. Назва заходу

Термін Прим. викон. Здійснити самодіагностику готовності до Вересень/ травень впровадження технології розвивального навчання(з 2013 р. використанням технологічної картки векторного аналізу готовності до проектно-впроваджувальної діяльності)

Опрацювати технологію векторного аналізу готовності Вересень

вчителя до проектно-впроваджувальної діяльності 2013 р. (О.Мариновська. Школа векторного проект-дизайну. – Івано-Франківськ: Гостинець, 2008. – С. 39−52) 3 4

Зібрати та систематизувати теоретичний матеріал Упродовж про технологію розвивального навчання

року

Опрацювати статтю:

Вересень 2013 р.

Ознайомитися з досвідом застосування технології на Жовтень практиці, а саме: опрацювати методичний посібник: Пилипенко

В.

Д.

Впровадження

особистісно-

орієнтованих технологій у школі / В. Д. Пилипенко, О. А. Коваленко. – Х.: Основа, Тріада+, 2007. – 160 с. – (Б-ка журн. „Управління школою”; вип.9) 6

Відвідувати уроки з використанням даної технології у Листопад Галини Яремівни Кохан.

7 8

2013 р.

Розробити поурочні плани технологічних уроків та Жовтень – апробувати їх на практиці

березень

Укласти технологічне портфоліо

Упродовж року

Обмінятись

досвідом

застосування

технології Травень

розвивального навчання на засіданні методичного об’єднання 10 Здійснювати відстеження сформованості мотивації Упродовж учнів до навчання з допомогою анкетування

року

11 Упорядкувати дидактичні матеріали до технологічних Квітень – уроків

травень

Моніторинг якості реалізації проекту передбачає відстеження власного рівня сформованості готовності до застосування технології розвивального навчання, а також навчальних досягнень школярів, їхньої вихованості, розвитку особистісних якостей. Він здійснюється упродовж періоду застосування даної технології. Моніторинг

передбачає

використанням

методів

спостереження,

анкетування, бесіди тощо з метою відстеження вчителем сформованості в учнів мотивації до навчання, вміння ставити навчальні цілі та їх досягати, розвитку таких особистісних якостей як ініціативність, відповідальність за результати навчання, поцінування власної праці щодо здобуття нових знань та праці вчителя.

Література 1. Варзаціка Л. Розвивальне навчання: методика // Дайджест. –2004. –№ 1.— С.6-9. 2. Гончаренко С. Український педагогічний словник.―К.: Либідь, 1997.― С.27. 3. Житник. Методичний порадник. Форми і методи навчання. – Харків: Основа, 2005. — 128с. 4. Лернер П. Профільне навчання – веління часу //Завуч. Спецвипуск. –2005. – №17 -18. — С.7-11. 5. Лернер И. Я. Вопросы проблемного обучения на всесоюзных педагогических чтениях [Текст] / И. Я. Лернер // Советская педагогика. – 1968. – № 7.— С.4554. 6. Майорчикова В. Навчання за законами творчості // Українська мова та література. –2005. –№ 45. — С. 10-12. 7. Мариновська О.Школа векторного проект-дизайну: Науково-методичний посібник. — Івано-Франківськ: Гостинець, 2008. — 140с. 8. Маркова А. К. Формирование интереса к учению у школьников [Текст] / А. К. Маркова. – М.: Просвещение, 1986. — 195 с. 9. Матюшкин А. М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении [Текст] / А. М. Матюшкин. – М.: 1972. — 142с. 10. Махмутов М. И. Проблемное обучение: Основные вопросы теории [Текст] / М. И. Махмутов. – М.: Педагогика, 1975. — 368с. 11. Оконь В. Основы проблемного обучения [Текст] / В. Оконь. – М.: Просвещение, 1968.— 208с. 12. Поляков С. Реалістичне виховання // Завуч. Спецвипуск. –2005. –№ 23-24. — С. 5-9. 13. Рубінштейн С.Л. Принцип творчої самодіяльності // Питання психології. ― 1986. ― № 4.― С.101-108. 14. Самійленко О. Щоб урок відбувся. З досвіду роботи за програмами РН // Початкова освіта. –2006. –№34.— С. 7-9.

15. Старагіна І., Перепелицина О. Методичні рекомендації до вивчення української мови в 5 класах, що працюють за системою розвивального навчання. – Харків, 2005.—108с. 16.Танська А. Розвивальне навчання на уроках української мови //Вивчаємо українську мову та літературу. –2004.— №27.— С.2-4.