ДЕЦЕНТРАЛIЗАЦIЯ ВЛАДИ

Є ДВІ ОСНОВНІ РЕФОРМИ, ЯКІ МОЖУТЬ ПРИЗВЕСТИ ДО СТВОРЕННЯ УСПІШНОЇ УКРАЇНИ: ПЕРША —ЦЕ РЕФОРМА СУДОЧИНСТВА, ДРУГА — РЕФОРМА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Об’єднання громад у рамках реформи децентралізації влади дозволить громадянам України отримати більше ресурсів і повноважень з розпорядження й розвитку своєї громади та надасть можливості самостійно розв’язувати нагальні питання — від планування розвитку та благоустрою території, утримання місцевої інфраструктури й об’єктів комунальної власності до питань медицини та освіти.

Напередодні Дня місцевого самоврядування в Україні своїм баченням розвитку самоврядування в нашій державі поділився Радіон Старенький — новообраний голова Петрівської територіальної громади, вибори в якій показали зростання запиту населення на досвідчених управлінців і відхід від тренду на нові обличчя в політиці.

Самоврядування є одним з ключових елементів подальшого демократичного та економічного розвитку України. На скільки більше інструментів для подальшого успішного розвитку отримали громади завдяки поглибленню децентралізації?

Насамперед держава передала на місцеві бюджети додатковий дохід у вигляді 60 відсотків податку на доходи фізичних осіб та освітню субвенцію на утримання закладів середньої освіти. Таким чином, дохід до сільських, селищних і міських бюджетів з 1 січня 2021 року орієнтовно збільшиться вдвічі. І це є головний інструмент новостворених громад для розв’язання питань місцевого розвитку й утримання гуманітарної сфери громад, а це школи, заклади культури.

На місцевих виборах 25 жовтня Київщина обрала керманичів у 69 територіальних громадах. Попри тренд на нові обличчя чимало територіальних громад, серед яких і ваша, обрали своїми лідерами чинних голів. Чи говорить це про зростання запиту в населення на фахових і досвідчених управлінців?

Як порівняти з виборами до Верховної Ради України, вибори депутатів сільських рад і на посаду сільських голів є більш консервативними, оскільки мешканці оцінюють кандидатів здебільшого не по обіцянках і передвиборчій програмі, а по вмінню кандидатів реально реалізовувати інфраструктурні проєкти та утримувати благоустрій у тому чи іншому населеному пункті.

Наприкінці листопада, з відкриттям першої сесії очолюваної Вами новообраної Петрівської ради, було фактично розпочато нову сторінку історії Київщини, адже попередні ради проіснували понад 100 років. Які завдання стоять перед новоствореною територіальною громадою?

Основним завданням перед новоствореною радою стоїть формування дієвого апарату та її виконавчих органів задля належного функціювання органу місцевого самоврядування. Друге не менш важливе завдання — забезпечення на території Петрівської громади належну діяльність комунальних підприємств, прийняття в комунальну власність громади та забезпечення функціонування освітніх закладів, закладів культури та спорту. Одним словом, створити «ЛОКОМОТИВ», який почне рухатися у вірному напрямку й одночасно з цим не втратить здобутків, що вже були досягнуті в попередні роки.

Крім того, на сьогодні в Петрівській сільській раді на опрацюванні стратегія розвитку Петрівської громади на найближчі п’ять років, де буде чітко визначено черговість реалізації інфраструктурних проєктів, яких у нас досить велика кількість.

Основними з них є: будівництво будинку культури в с. Лютіж; будівництво дощової каналізації та початок будівництва об’їзної дороги в с. Нові Петрівці; будівництво берегоукріплення схилу Київського водосховища; будівництво нових каналізаційних очисних споруд; будівництво дитячого садка-початкової школи.

Крім того, з не основних, але достатньо важливих, є розширення та заміна центральних водопровідних мереж і мереж господарсько-побутової каналізації, будівництво й реконструкція сільських доріг, поліпшення матеріальнотехнічної бази освітніх закладів і комунальних підприємств, покращення стану благоустрою, зокрема створення громадських просторів на території всіх населених пунктів Петрівської громади, починаючи з реконструкції центральних площ і закінчуючи облаштуванням скверів і парків.

Нині серйозним викликом для світу є проблема сміття та раціонального поводження з відходами. Саме в Нових Петрівцях стартував пілотний для України проєкт з роздільного сортування сміття, який реалізується коштом швейцарської компанії Nestlé та французької Veolia. Які результати проєкту в рамках тристоронньої угоди?

Проєкт справді цікавий і вже дав свої перші результати: зменшення побутових відходів, які вивозяться на полігон ТПВ. Ми, звичайно, на цьому не зупиняємося й плануємо розширити межі цього проєкту додатково на села Лютіж і Гуту-Межигірську. Разом із цим, сьогодні опрацьовуємо питання подальшої співпраці з компанією Veolia в частині налагодження комплексної програми поводження з твердими побутовими відходами на території Петрівської сільської ради.

Також Петрівська сільська рада опрацьовує питання закриття та рекультивації полігону ТПВ і будівництва нового; місце поки не визначено. Але питання нового полігону ТПВ — це не тільки проблема Петрівської громади, а й Вишгородської, Бучанської та Ірпінської, які на сьогодні користуються послугами нашого полігону ТПВ. Маю надію, що впродовж найближчих двох років ми це питання розв’яжемо.

Фіскальна децентралізація як пошук додаткових джерел для фінансування потреб органів місцевого самоврядування є одним зі складників реформи децентралізації. Як на практиці відбувається мобілізація фінансових ресурсів, що передбачає підвищення рівня інвестиційної привабливості територій і громад?

За 5 років наш бюджет виріс у 5 разів: з 13 мільйонів 2015 року до 70 мільйонів 2020 року, і це лише по податкових надходженнях.

Зазначене зростання перш за все пов’язане із запровадженою податковою політикою щодо місцевих податків і зборів. Так, на території с. Нові Петрівці встановлені максимальні розміри податків, але для середньо-пересічного жителя населеного пункту ці податки залишилися взагалі непомітними, у зв’язку з тим, що 97 відсотків жителів Нових Петрівець звільнені від сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, а сплачують їх лише громадяни, які мають у своїй власності будинки площею понад 250 м² або декілька будинків і земельні ділянки під житлову забудову загальною площею понад 0,25 га.

Таким чином, ми перетворили місцеві податки з тягаря для сімейного бюджету на податок на розкіш, який людина може дозволити собі заплатити, зважаючи на її майновий стан.

Таку ж практику ми плануємо запровадити й на території інших населених пунктів Петрівської громади з 1 січня 2022 року, але пільги будуть запроваджені вже з 1 січня 2021 року задля зменшення навантаження на податкові органи в частині адміністрування місцевих податків.

Тож можу відзначити, що Петрівська сільська територіальна громада є фінансово спроможною для реалізації великих інфраструктурних проєктів, які вже реалізуються та які запроєктовані на майбутнє. Окремо хочу відзначити, що нами заплановано збільшення надходжень у місцевий бюджет до 400 млн грн 2024 року, тобто вдвічі в порівняні з плановими показниками на 2021 рік.

Стосовно підвищення рівня інвестиційної привабливості громади можу зазначити, що основну роботу ми спрямовуємо на будівництво саме інфраструктури для подальшого функціонування промислових зон, а це будівництво інженерно-транспортної інфраструктури, про елементи якої я казав раніше. Тобто ми очікуємо на 1 гривню капіталовкладень із сільського бюджету в інфраструктуру отримати 2 гривні у вигляді податків, а додатково ще нові робочі місця.

Яким є промисловий потенціал Петрівської ТГ?

Серед важливих бюджетоутворювальних підприємств, які розташовані на території новоствореної територіальної громади, варто згадати такі підприємства: ТОВ «Перший столичний хлібозавод» (ТМ «ЦАР ХЛІБ»); продовольча компанія «Chanta Mount» (виробництво заморожених хлібобулочних виробів, потужністю 30 тонн на добу); індустріальний парк «Київщина», засновником якого є ТОВ «Промисловотехнологічний парк «Київщина» (250 га перспективної промислової зони); логістичний комплекс на 12 000 м2 ТОВ «Карпати», сучасний тепличний комплекс з вирощування сільгосппродукції ТОВ «Вершки та корінці», підприємство з виробництва броньованої військової техніки ТОВ «Українська Бронетехніка», найбільший виробник картопляних чипсів в Україні ТОВ «Чипси Люкс», логістичний комплекс ТОВ «Бреварекс Україна», компанія «Укрінстал», виробник меблів для дому та офісу «ЕНРАН», компанія з бронювання та виробництва спеціалізованого автотранспорту «Реформ»; ТОВ «Сервіс Столиця Інновейшн», яка спеціалізується на виробництві вуличних меблів та об’єктів благоустрою.

Але основний промисловий потенціал нашої громади має бути створений на території саме індустріального парку «Київщина», на який ми покладаємо великі надії.

Які інструменти надані представникам громадськості задля моніторингу та контролю за діяльністю громад у цілому?

На прикладі нашої громади можу констатувати, що такі інструменти, безперечно, є! Упродовж усіх років моєї роботи на посаді сільського голови ми завжди були відкриті для громадськості, проводили річні звіти; разом із цим намагалися спілкувалися з людьми на вулицях при проведенні різноманітних зборів з приводу асфальтування доріг, заміни водопроводів чи інших питань.

Передача бюджетам місцевого самоврядування акцизного податку на пальне булаоднією з найвдаліших ідей Уряду та Верховної Ради України попереднього скликання

Окрім того, ми інформуємо жителів про наші події як на офіційній сторінці в мережі Інтернет, так і в соціальних мережах. До того ж ми публікуємо інформаційні матеріали в місцевій газеті, яка регулярно розповсюджується на території села безкоштовно.

Варто відзначити, що ми відстежуємо проблемні питання, підняті в соціальних мережах, та намагаємося максимально швидко їх розв’язати; якщо це не вдається, то зазвичай інформуємо громадян про строки та спосіб розв’язання порушенго питання.

Стосовно прозорості діяльності органів місцевого самоврядування можу зазначити, що держава повністю забезпечила можливість контролю з боку громадськості за їх діяльністю. Сьогодні на офіційних інтернет-ресурсах як державних органів, так і Петрівської сільської ради можливо отримати потрібну інформацію, починаючи від запланованих проєктів і закінчуючи оприлюдненням інформації про виконання договору. Звичайно, основним завданням сільської ради є своєчасне оновлення інформації на офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Осінні вибори до місцевих рад фактично стали крапкою в завершенні процесу скорочення районів з 490 до 129. Проте сама реформа децентралізації в Україні остаточно завершиться 2021 року. Від яких факторів, на Ваш погляд, залежатиме її завершення та що очікувати українцям у підсумку?

Завершення реформи децентралізації насамперед залежить від ухвалення парламентом відповідних змін до Конституції, а також від внесення змін до законодавства в частині розширення повноважень органів місцевого самоврядування з одночасним позбавленням цих функцій місцевих державних адміністрацій.

У результаті цієї реформи українці повинні отримати дієві органи місцевого самоврядування з конкретною оцінкою їхньої діяльності в тому числі шляхом дострокового припинення повноважень як голови громади, так і депутатів.

3 грудня Верховна Рада України ухвалила за основу і в цілому проєкт Закону про внесення змін до статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів № 3034а, який викладено в новій редакції ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Наскільки критичною є проблема врегулювання конфлікту інтересів у діяльності депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів?

Зазначений законопроєкт справді виправляє наявну правову колізію між Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Законом України «Про запобігання корупції» в частині врегулювання конфлікту інтересів. Однак зі свого досвіду можу зазначити, що під час ухвалення рішень при реальному конфлікті інтересів чи то депутат, чи я особисто як сільський голова, завжди оголошували про наявність конфлікту інтересів і не брали участі в голосуванні.

Разом із цим, є низка неузгоджених правових норм того ж Закону України «Про запобігання корупції» із Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», який давно вже втратив актуальність і потребує докорінного змінення. Так, 2017 року Верховна Рада України вже ухвалювала зазначений Закон у новій редакції, проте Президент ветував його. На цьому все й скінчилося. Маю надію, що Верховна Рада України нинішнього скликання ухвалить цей Закон, як і Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» в нових редакціях.

Указані зміни в законодавстві мають забезпечити правову визначеність органів місцевого самоврядування та зроблять привабливою службу в органах місцевого самоврядування.

26 листопада КМУ схвалив проєкт Державного бюджету на 2021 рік до другого читання та направив його на розгляд Верховній Раді України. Яке відбиття в бюджеті знайшли інтереси новостворених громад?

Звичайно, великою перемогою для новостворених громад є збільшення видатків на соціально-економічний розвиток регіонів, відповідно до яких фінансування з державного бюджету отримають вкрай важливі конкретні об’єкти в новостворених громадах, що їх, на жаль, місцеві ради не можуть собі дозволити фінансувати з місцевих бюджетів. Хочу зазначити, що ми, як і в попередні роки, звичайно, сподіваємося на допомогу з державного бюджету, але в основному розраховуємо виключно на свої фінансові ресурси, що є додатковим стимулом до збільшення сільського бюджету. На мою думку, держава повинна допомагати реалізовувати місцеві проєкти, а не робити їх замість місцевої влади.

Мінфін розробив та представив в інфографіках головні цифри проєкту державного бюджету на 2021 рік, який називають «Бюджетом можливостей для розвитку». Наскільки критичним стане рішення не залишати бюджетам місцевого самоврядування акцизний податок з виробленого в Україні пального та ввезеного на митну територію України пального в разі його ухвалення?

Передача до місцевих бюджетів акцизного податку на пальне — це одна з найвдаліших ідей Уряду та Верховної Ради України попереднього скликання. Це дало поштовх до ремонту доріг у багатьох селах; так наші АЗС перерахували в сільський бюджет станом на жовтень 2020 року понад 17 млн грн, які повністю були направленні на асфальтування доріг. Взагалі на заходи з асфальтування ми направляли до 25 відсотків сільського бюджету, що підтверджує пріоритетність цієї сфери в нашій роботі. На жаль, з 2021 року цей податок буде направлений до державного дорожнього фонду, який забезпечує фінансування робіт з ремонтування та нового будівництва доріг державного значення. На мою думку, варто було б залишити цей податок у місцевих бюджетах, тому що це основне джерело фінансування комунальних доріг, без якого місцевим радам буде складно розв’язати питання дорожнього господарства.

Згідно із заявою МОН, на наступний рік у Держбюджеті-2021 не заплановано субвенцію на закупівлю засобів захисту учасників освітнього процесу. Якою є реакція ТГ?

Ми завжди підтримували наші школи. Допомагаючи їм з ремонтами та в придбанні необхідних меблів чи обладнання, а найголовніше — ми забезпечуємо всіх дітей безоплатним харчуванням у школах коштом бюджету, зокрема й у групах продовженого дня, оскільки держава забезпечує безоплатним харчуванням лише учнів 1—4 класів.

З наступного року школи мають передати в громади, і тоді в нас уже буде можливість не допомагати, а напряму утримувати ці заклади; і, звичайно, я впевнений у тому, що це позитивно вплине на поліпшення матеріально-технічної бази, рівень заробітної платні вчителів, а в підсумку й на сам навчальний процес. Наразі відпрацьовуються механізми функціонування освітніх закладів на території Петрівської громади з метою зменшення витрат на адміністративний апарат шкіл та збільшення фонду оплати праці вчителям.

Стосовно закупівлі засобів захисту для учасників освітнього процесу, то це порівняно невеликі кошти для нашого бюджету, і ми будемо фінансувати й ці заходи.

МОЗ радить громадам утримувати районні лікарні на механізмі міжмуніципального співробітництва. Але це державна функція і повноваження. Яка ситуація з наданням медичних послуг на прикладі вашої ТГ?

Створення умов для надання якісних медичних послуг є одним з найголовніших завдань, яке ми ставили перед собою. Ми були одними з небагатьох, хто активно взялися впроваджувати медичну реформу та розв’язувати проблемні питання, які виникли під час цього.

Перш за все, 2017 року постало питання самого існування на території Нових Петрівець районної лікарні, яка була структурним підрозділом Вишгородської ЦРЛ. У зв’язку з тим, що нові нормативи забезпечення ліжкомісцями населення були переглянуті в бік зменшення, наша лікарня мала бути ліквідованою! Своїм рішенням держава на її функціонування просто припинила виділяти кошти.

Ситуація була справді критичною, і складалося враження, що реформа має антилюдяний характер. Тож, 2017—2018 рр. ми вирішили фінансувати цей медичний заклад з нашого бюджету, щоб не допустити його закриття.

Одночасно з цим почали консультації з департаментом реформування охорони здоров’я МОЗ стосовно відпрацювання моделі медичного закладу, який би враховував зміни в законодавстві, задовольняв передусім потреби жителів, що входять у зону обслуговування цієї лікарні, а також наявний фінансовий ресурс, який лише ми готові вкладати в розвиток цього закладу.

На кінець 2017 року ми ухвалили рішення про створення комунального підприємства «Новопетрівський медичний консультативно-діагностичний центр», але фактично нам вдалося розпочати його роботу лише у травні 2019 року.

Одночасно з цим Вишгородська ЦРЛ припинила діяльність Новопетрівської районної лікарні та звільнила всіх її працівників, а на наступний день ми фактично всіх їх прийняли на роботу в наш новостворений медзаклад.

Ми не шкодували коштів на підтримку медичної сфери та, як наслідок, забрали під свою опіку лікарню, яку держава в рамках медичної реформи мала закрити ще 2018 року.

Таким чином, наш Новопетрівський медичний КДЦ прийняв на роботу медичний персонал Новопетрівської райлікарні й почав надавати медичні послуги. На сьогодні, за два роки роботи цього підприємства, можу відверто сказати, що 2017 року ми вчинили правильно, створивши цей заклад, і, мабуть, завдяки зокрема і йому відбулася Петрівська громада. На жаль, наше підприємство поки що не перейшло на фінансування з Національного фонду здоров’я, зважаючи на низький рівень оплати медичних послуг, що може поставити під загрозу всі наші досягнення.

Щодо фінансування районних лікарень, то в цьому напрямі було б доцільно передати їх у спільну комунальну власність областей задля забезпечення їхньої діяльності, а не фінансувати їх шляхом міжмуніципального співробітництва. МОЗ, на жаль, також не врахувало подальшу долю первинної медицини, зважаючи на те, що її дотування здійснювалося з районних бюджетів, яких з 2021 року просто не буде. І відповідь на запитання, як новостворені Центри первинної медико-санітарної допомоги існуватимуть наступного року, поки що не відома, оскільки НСЗУ покриває лише частину витрат на функціювання цих закладів. І саме на цьому рівні доцільно запроваджувати механізм міжмуніципального співробітництва.

текст: Антон Кривченко