8 minute read
ФРАНЦУЗЬКИЙ IНТЕРЕС
У ПОШУКАХ ДИПЛОМАТИЧНОГО ДІАЛОГУ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
ТЕКСТ ОЛЕНА КОТЛЯР
Advertisement
"Добре добрався до Києва. Моя місія на чолі посольства Франції в Україні може розпочинатися" — з такого повідомлення у Twitter минулого року приступив до своєї роботи Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен, за плечима якого — досвід роботи послом у Кенії та Болгарії.
Цьогорічна світова економічна криза, спричинена розповсюдженням коронавірусної інфекції, поставила на паузу багато двосторонніх проєктів, проте не зупинила українсько-французьку співпрацю, у якій Франція є одним з найбільших закордонних інвесторів в економіку України.
Франція входить до п’ятірки країн-лідерів за рівнем інвестицій в українську економіку. У нас працює понад 160 французьких компаній, які створили близько 30 тис. робочих місць. Як Ви оцінюєте перспективи співпраці, які є перешкоди на цьому шляху?
Ви слушно зауважили… Франція, справді, є одним з найбільших закордонних інвесторів України, а з іншого боку — найбільшим роботодавцем українців. Це пояснюється значною присутністю французів у сфері дистрибуції. Такі торгові марки, як, скажімо, Леруа Мерлен, створюють велику кількість робочих місць в Україні.
Це засвідчує чималий інтерес з боку французького бізнесу до українського ринку, співпраця між нашими країнами у цій площині динамічно розвивається. Як приклад — компанія Маісадур Семанс, що працює у сфері виробництва насіння, нещодавно відкрила поблизу Києва один з найбільших дослідницьких центрів у цій галузі. Це стосується також посилення позицій таких світових лідерів як, наприклад, компанія Рено, що започаткувала діяльність зі збору автівок на запорізькому підприємстві.
Якщо взяти, скажімо, фінансовий сектор, то є два потужних банки, які ведуть активну діяльність в Україні. Серед них — банк Кредi Агрiколь та УкрСибБанк.
Отже, кількість французьких компаній в Україні досить велика, збільшується рівень товарообігу. Це, безумовно, дає підстави оптимістично оцінювати рівень французькоукраїнських відносин у бізнес-середовищі.
Все ж таки, чи могли б Ви назвати конкретні перешкоди, які гальмують співпрацю між двома країнами?
Проблеми, справді, є. Це стосується й оподаткування, хоча в цій площині відчутні певні позитивні зрушення. Утім, головним гальмом для подальшого розвитку та збільшення інвестицій в українську економіку є певна закритість і нестабільність влади й відсутність ефективної та прозорої судової системи.
У контексті Ваших слів не можу не нагадати нещодавній скандал у Конституційному Суді України, де фігурували вищі посадові особи країни. Як Ви це прокоментуєте?
Спільно з колегами з ЄС та «великої сімки» ми висловили занепокоєння з цього приводу. Адже горезвісне рішення Конституційного Суду України поставило під сумнів усі ті досягнення, що були вже наявні у сфері боротьби з корупцією після 2014 року. Це стало предметом розмови президентів наших країн.
Яким чином цей інцидент і рівень корупції в Україні, що залишається досить високим, можуть вплинути на перспективи відносин між Україною та Францією; зокрема чи є ризики зменшення присутності Що стосується новітніх інформаційних Франція, як і Німеччина, досить французького бізнесу в нашій країні?
Такі чинники, як незавершена судова реформа, що проявляється, зокрема, у відсутності достатньої кількості незаангажованих судових інституцій, обмежують можливості французького бізнесу в Україні. Особливо це стосується малого та середнього бізнесу. Адже для нього відсутність прозорих правил гри в Україні є справжньою перешкодою. На цьому ми наголошуємо постійно на всіх рівнях, у тому числі на нещодавньому саміті Україна — ЄС.
Це негативно впливає на ситуацію з фінансуванням з боку МВФ і ЄС. Зокрема, недостатній прогрес у судовій реформі є однією з причин затримки видачі другого траншу кредиту МВФ.
Питання, яке нині турбує практично всіх. Францію, як і Україну, охопила нова хвиля пандемії коронавірусу. Як це може вплинути на двосторонні відносини у сфері бізнесу та чи не призведе це до згортання діяльності французьких підприємств в Україні?
Думаю, доцільно говорити не про можливе скорочення присутності французького бізнесу, а про зниження торговельних оборотів. Це стосується не лише Франції, а й усіх інших партнерів України. Насправді карантинні обмеження, які були запроваджені у зв’язку з пандемією, безумовно, вливають на загальний бізнесклімат. Адже бізнесмени позбавлені можливості подорожувати як раніше. Але, зрештою, ситуація не настільки погана, як могла потенційно бути. Зокрема, хотів би відзначити, що Україна попри пандемію непогано протистояла цьому виклику у двох ключових сферах економіки: аграрне виробництво та новітні технології.
Що Ви маєте на увазі?
Щодо аграрного виробництва, Україна нещодавно стала найбільшим постачальником для Франції ягід і горіхів.
Що стосується новітніх інформаційних технологій, то завдяки українським винаходам нам вдалося запровадити лейбл FrenchTech, який дозволяє розвивати зв’язки між підприємствами Франції та України. Це свідчить про інтерес до українських ноу-хау у сфері цифровізації у світі, і цей перспективний напрям слід і надалі розвивати.
Ще один красномовний показник. Діяльність Французької торговопромислової палати, яка досить активно працює в Україні та не знизила показників під час пандемії.
Отже, попри виклики двосторонні відносини розвиваються?
Саме так.
Наведу ще один приклад. Саме у бізнес-сфері нині маємо кілька потужних проєктів. Це, зокрема, контракт щодо постачання понад 50 вертольотів і понад 20 патрульних катерів берегової охорони для України. Крім того, реалізуємо спільний проєкт щодо будівництва заводу з видобутку води в Маріуполі.
Також працюємо в напрямі підтримки залізничного сектору України, який передбачає укладання контракту з постачання локомотивів.
Усі ці проєкти обговорювали в ході засідання двосторонньої економічної комісії під головуванням Міністра економіки Франції Брюно ле Мера та Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, яка відбулася 27 листопада.
Щодо теми ролі Франції в Нормандському форматі, яка є однією з ключових. Наскільки реальним за нинішніх умов є виконання Мінських домовленостей?
Франція, як і Німеччина, досить активно залучена до роботи в Нормандському форматі. Переконаний: це єдиний формат, який на сьогодні дозволяє проводити діалог і шукати політичні шляхи виходу з цього конфлікту.
Я вже згадував нещодавню телефонну розмову президентів Е. Макрона та В. Зеленського. Вони, між іншим, говорили й про стан виконання висновків останнього Нормандського саміту, що відбувся торік у Парижі.
Позитивною ознакою в цьому контексті є відкриття пунктів пропуску в Золотому та Щасті. Очікуємо на відкриття ще двох пунктів перетину до кінця цього року. Тішить і те, що протягом трьох місяців вдається зберігати режим припинення вогню. Усе це є доволі конкретними ознаками прогресу та просування вперед. Так само як і обмін полоненими й утриманими особами. Це свідчить, що шанс на мирне врегулювання питання Сходу України залишається.
Чи є, на Вашу думку, ризики, що конфлікт може перейти в так звану заморожену стадію на кшталт Придністровського чи в Нагорному Карабаху?
Ми вважаємо, що Нормандський формат і Мінські домовленості окреслили шлях, яким варто рухатися. Необхідним є виконання заходів, що були визначені на саміті в Парижі у грудні минулого року. Повне виконання Мінських домовленостей матиме наслідком повернення Донбасу в правове поле України. На прикладі Нагорного Карабаху бачимо, як карколомно швидко заморожений конфлікт може вийти з цієї фази. Образно кажучи, якщо не залікувати рану — будь-якої миті може знову пролитися кров.
У цьому контексті, яку роль може відігравати започаткування нового діалогу з РФ, оголошеного після зустрічі президентів РФ Володимира Путіна та Франції Емануеля Макрона минулого року?
Ми вважаємо це ефективним механізмом взаємодії між країнами та розв’язання низки дипломатичних, зокрема конфліктних і суперечливих питань. Саме тому президент Франції Емануель Макрон виступив з ініціативою щодо започаткування оновленого діалогу з президентом РФ Володимиром Путіним, зважаючи на ту важливу роль, яку відіграє Росія у Східноєвропейському регіоні. Ми виходимо з класичного дипломатичного принципу, згідно з яким розмова з візаві є завжди кращим виходом, аніж закритість і відсутність комунікацій.
Отже, діалог може розв’язати найскладніші завдання…
Діалог у широкому сенсі, вимогливий і який не зводиться до автоматичного прийняття позицій, що наводить протилежна сторона. Ми це побачили на прикладі епізоду зі спробою отруєння Олексія Навального, коли французи разом з німецькими колегами швидко відреагували на цей інцидент.
У контексті нещодавнього інтерв’ю Президента Франції Емануеля Макрона катарському телеканалу Al Jazeera, яке вийшло під заголовком «Я не виступаю проти ісламу та мусульман. Мої слова про карикатури було викривлено», хочеться запитати про першопричини, через які французьсий журнал Charlie Hebdo став каталізатором низки резонансних подій у світовій політиці.
Президент Франції Емануель Макрон чітко висловив свою позицію щодо цього питання. Звісно, він не схвалює оприлюднення таких карикатур. Одночасно, Президент Франції вважає, що свобода слова, свобода преси та висловлювань є конституційними й засадничими принципами, на яких ґрунтується ідеологія нашої республіки. Держава не має права втручатися та порушувати ці принципи.
Водночас я б не перебільшував значення цього інциденту. Адже зазначені карикатури опубліковані маргінальним виданням. У нашій історії були випадки карикатур і на католицькі святині, і на Христа зокрема.
Чи не йдуть публікації подібних карикатур та шаржів на пророків і соціально важливі події в розріз із загальноєвропейською політикою толерантності?
Підкреслюю: ми не захищаємо таку позицію, але, так само, не втручаємося і поважаємо права ЗМІ на вільні висловлювання. Президент Франції Е. Макрон про це чітко заявив. До того ж будь-які провокативні дії, якот публікації та оприлюднення карикатур тощо, не можуть виправдати насильства, як у випадку з жахливим убивством терористом французького вчителя Самюеля Паті та низкою наступних за ним убивств.
Чи відомий Вам відсоток громадян, які сповідують іслам у Франції?
Франція — світська республіка, і подібні підрахунки в нас не ведуться. Водночас відомо, що частка мусульманського населення в нас значна. У переважній більшості мусульмани ведуть мирний спосіб життя, дотримуючись своєї релігії, не вдаючись до крайнощів у релігійних питаннях. На жаль, трапляються жахливі випадки.
Насамкінець, хотілося б почути від Вас про перспективи проєктів, які реалізує посольство в галузі освіти та науки…
Дякую, що порушили це питання. Культура й освіта — ключові пріоритети в діяльності посольства та Французького центру в Україні. Це й стажування українських студентів у Франції (минулого року їх було 1800), і мовні курси, і різноманітні мистецькі ініціативи (фестивалі, концерти й т. і.); історичні дослідження тощо. Завдяки Французькому центрові, ми просуваємо ці проєкти попри виклики у зв’язку з пандемією.
У рамках спільного українсько-французького проєкту з дослідження злочинів сталінського режиму було презентовано першу частину документальної стрічки, знятої французько-німецьким каналом Arte. Друга частина запланована на весну, вона торкатиметься теми ГУЛАГу та інших злочинів часів сталінізму.
Які культурні програми Франція просуває в Україні?
Останнім часом відновлено на 50 відсотків роботу мовних курсів за умови дотримання карантинних заходів. Продовжуємо концерти класичної музики, кінопокази, реалізуємо творчі проєкти, серед іншого з кіностудією Довженка.
Ключовою подією французько-українського культурного життя, звісно, залишається «Французька весна», яка цього року внаслідок пандемії була скасована. Нині працюємо над підготовкою «Французької весни-2021». У мене є всі підстави сподіватися, що вона буде більш насиченою, інноваційною та потужною, аніж у попередні роки. Думаю, пандемія на той час нас уже залишить.