EVENT Ukraine #2(03) 2019 by EventUkraine

СМАК

АКТИВНОГО

ЖИТТЯ EVENTUKRAINE.COM

мандри

2019

Влад Троїцький Дмитро Борисов Олексій Ботвінов Колін Фаррелл Рамі Малек

ЯК, КУДИ, КОЛИ

НАЙЯСКРАВІШІ ПРИГОДИ В РІЗНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

ВИЩЕ НЕБА

ТРЕНДИ ’2019 IНТЕРВ’Ю ПОДIÏ НАТХНЕННЯ

СЛОВО ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА

Магія

мандрів

Головний редактор Жанна Лаврова

Фото: Сергій Михальчук

«Лише про дві речі ми шкодуватимемо наприкінці життя — що мало любили та мало подорожували», — казав один із моїх улюблених письменників Марк Твен. Мені здається, що любов до мандрів і потреба подорожувати органічно живуть в мені від народження. Судіть самі: перший літак — у перший місяць мого життя, перший потяг — у перший рік, перша подорож водою — у першому класі. А перші самостійно зароблені гроші я витратила на подорож у чарівну Естонію. Мандри — це справді магія, це дивовижні враження, неймовірні позитивні емоції, розширення світогляду, цікаві знайомства, непересічні особистості й нові друзі. Я переконана, що пізнання інших країн і культур змінює нас зсередини. Мандрівки виводять нас із зони комфорту, наповнюють оптимізмом, дарують відчуття щастя й задоволення, дають нам змогу відкрити й вивчити в собі нові можливості. Сьогодні для нас відкритий весь світ! Але подорожей не може бути забагато, тому найголовніше — обрати мандрівку до смаку. Саме тому цей номер присвячений подорожам — у просторі й часі. Різні країни, різні думки, найгарячіші тренди, неповторні емоції, захопливі події, рекомендації наших експертів — все це на сторінках нашого журналу. Мрійте, плануйте, мандруйте. Полетіли! З повагою і любов’ю

ТРАВЕНЬ–ЧЕРВЕНЬ 2019 Головний редактор Жанна Лаврова Заступник головного редактора Марина Гудзевата Головний художник Олександр Решетніков Більдредактор Випусковий редактор Юлія Корсунська

Літературний редактор, коректор Алла Долгая Над номером працювали Ольга Коваль, Лєна Бассе, Валентіна Клименко, Іван Ісаєв, Ірина Баранська, Юлія Косинська, Вікторія Шапаренко, Світлана Дідух-Романенко, Марія Васильківська

Editor-in-Chief Zhanna Lavrova Deputy Editor-in-Chief Maryna Gudzevata Art Director Oleksandr Reshetnikov Photo Editor Managing Editor Yuliia Korsunska Copy Editor, Proofreader Alla Dolhaia Contributors Olga Koval, Lena Basse, Valentyna Klymenko, Ivan Isayev, Iryna Baranska, Yuliia Kosynska, Viktoria Shaparenko, Svitlana Didukh-Romanenko, Maria Vasylkivska

Фотографи Сергій Михальчук, Наташа Іщенко, Леонардо Раінері, Дмитро Баликін

Photographers Sergiy Mykhalchuk, Natasha Ischenko, Leonardo Raineri, Dmytro Balykin

Директор ТОВ «Івент Юкрейн Груп» Жанна Лаврова

Director, Event Ukraine Group Ltd. Zhanna Lavrova

Заступник директора Анастасія Бернат Засновник Журналу «Event Ukraine» ТОв «Івент юкрейн груп» Свідоцтво про реєстрацію друкованого засобу масової Інформації № 23349-13189 ПР. ціна договірна. № 2 (03) травень–червень 2019 видаЄться один раз на два місяці з грудня 2018 року. розповсюджується по всій україні та за підпискою. наклад: 11 500 екземплярів. адреса редакції: вул. Преображенська, 23, оф. 106, м. київ, 03110, україна. www.eventukraine.com, e-mail: info@eventukraine.com Всі права захищені. Виключне право власності на матеріали, надруковані в журналі «Event Ukraine», належать ТОв «Івент юкрейн груп». За умови передруку і використання матеріалів посилання на видання обов’язкове. думка редакції може не збігатися з думкою авторів. Редакція не несе відповідальнОсті за достовірніcть рекламної інформації. Матеріали позначені символом «®» друкуються на правах реклами. Надруковано: друкарня «аванпост-прім», вул. Сурикова, 3, кор. 3, м. київ, україна.

Deputy Director Anastasiia Bernat Founder: Event Ukraine Group Ltd. Printed media license #23349-13189 ПР. Price is subject to contract. #2 (03) May-June 2019 The Magazine is issued bimonthly since december 2018. Distributed throughout Ukraine and by subscription. Circulation: 11,500 copies. Editorial office: 23 Preobrazhenska Street, of. 106, Kyiv, 03110, Ukraine www.eventukraine.com, e-mail: info@eventukraine.com All rights reserved. Content, concept, and design of the Event Ukraine magazine are the unconditional property of Event Ukraine Group Ltd. In the event of reprint and use of the magazine’s content, the reference to Event Ukraine is required. Views expressed by the contributors do not necessarily represent the views of the publishers. The publisher does not accept responsibility for the accuracy or the content of advertising material published in this magazine. Articles marked ® are published as promoted content. Printed by avanpost-prime ltd; 3, Surikova Street, block 3, Kyiv, Ukraine.

ЗМІСТ 6 Слово редактора

рекомендує

34 НОВІ ВРАЖЕННЯ 62 Івенти для дозвілля 76 Кіноогляд 90 Книг и про мандрівки 96 Івенти для здоров’я

ТЕМА НОМЕРА 38 Travel-тренди 2019

7 найгарячишіх світових туристичних тенденцій

44 Польоти уві сні та наяву

УСПІХ 12 ДАХ, який збудував Влад

Режисер Влад Троїцький — про магію створення нового світу

Театральний режисер і культурний візіонер Влад Троїцький — про імпульс, який підштовхує його творити Й про оперу в корабельному доці Азовського судноремонтного заводу

20 Смак життя

Дмитро Борисов про успішний бізнес, розвиток гастрокультури та експорт сучасної української кухні

28 Гольф за будь-якої погоди Київ прийматиме 10-й ювілейний Weekend Golf Cup

Кулі над Каппадокією Параплани над Непалом Гелікоптери над Нью-Йорком

50 5 гаджетів для подорожей

Сучасні технології трансформували багато звичних речей

52 Моя країна

Про 5 речей, які варто зробити у Швейцарії, Ізраїлі, на Кіпрі розповідають люди, які тісно пов’язані з цими країнами

58 Польща фестивалить

Що пропонують сусіди фестивальним гурманам влітку

ДОЗВІЛЛЯ 64 Фотограф із пензлем

Борис Мерзляков — художник з обкладинки

68 Наші в Америці

В Нью-Йорку відбулися відразу дві виставки сучасного українського мистецтва

70 Мова без слів

Засновник фестивалю Odessa Classics, відомий піаніст Олексій Ботвінов про музику як найвищій рівень відчуття часу

78 Стати Фредді Мерк’юрі

Чи відчув на собі Рамі Малек всі принади й недоліки зоряного статусу, ексклюзивно дізнавався Event Ukraine

84 Дорослий хлопчисько

Обкладинка: Борис Мерзляков, «Можливість», Мольбертіна 170х60, акрил, полотно — бавовна 60х90, мольберт — береза, метал, 2019 Р.

Колін Фаррел — про своє бачення професії, досвід батьківства й дорослішання

92 Рудий, чесний, закоханий

Travel: у просторі й часі розповідаємо про мандрівки у всіх їхніх проявах

Віталій Салій, який став відомим завдяки ролі головного негідника в фільмі «Крути» — про свої ролі в кіно і театрі

ЗДОРОВ’Я 98 7 фактів про сон

марина лук'янова, одна з небагатьох жінок у тріатлоні, ділиться спортивним досвідом

Event Ukraine занурився у сонну тему якнайглибше і знайшов там чимало цікавого

100 Тиха година

Відомий далеко поза межами України піаніст Олексій Ботвінов — про музику, фестивалі й своє життя в мистецтві

Як боротися із розладами сну, радять кандидат психологічних наук Олександр Тохтамиш і доктор медичних наук Олег Чабан

106 Весняний детокс

Дієтолог-гастроентеролог Лариса Бойченко пропонує програму весняного детоксу, випробувану на собі

110 У форматі Slim

114 Напівзалізна дівчина

Марина Лук’янова, бізнесвумен і громадська діячка — про тріатлон, непростий і поки що переважно чоловічий вид спорту

Дерматолог Тетяна Кобець про косметологічні процедури, які допоможуть підготувати тіло до купального сезону

114

етнографічні, циркові, музичні, культурні — сусідська польща пропонує літні фестиВалі НА ВСЯК СМАК

118 Біжимо та злітаємо

Аеропорт «Бориспіль» влаштував історичну подію — легкоатлетичний забіг по злітній смузі

МАНДРИ 122 Чарівна Gloria

Курорт Gloria Hotels & Resorts спростовує стереотипи про турецький all-inclusive, пропонує витончену кухню, найкращі спа-процедури й безмежний вибір активностей.

126 Сімейні радощі

Готелі грецької мережі Aldemar Resorts — чудовий вибір для сімейного відпочинку

Колись бешкетник, а тепер відповідальний батько Колін Фаррел розповів, як обирає ролі й чому не хоче повертатися у свої двадцять

ДАХ, ЯКИЙ ЗБУДУВАВ ВЛАД

УСПІХ I ПЕРСОНА

Театральний режисер Владислав Троїцький, який двадцять років тому змінив український культурний ландшафт, продовжує експериментувати. Наприкінці квітня він презентує гранд-оперу в корабельному доці Азовського судноремонтного заводу в Маріуполі в межах «ГогольFest».

Фото: Анастасія Мантач, flickr.com/thegogolfest

сміливості створювати незастраховані від провалів і критики концепти й колективи, творити альтернативу перевіреному й зрозумілому — цивілізаційні, технологічні й творчі перетворення в країні були б незворотними. Цьогоріч театр «Дах» відзначає 25-річчя. Спеціальної події Троїцький не планує, але концерт «ДахаБраха» в Палаці спорту в грудні 2019 року матиме ознаки великого «сімейного» свята. — Владе, коли ви відчули в собі силу і впевненість творити? Для цього потрібна колосальна віра в себе. — Напевне, це йде з дитинства, я завжди був лідером. Будь-де: в школі, в інституті. Ми тоді робили зовсім божевільні проекти. Адже коли ти сам робиш те, що тобі цікаво, світ навколо перетворюється на той, в якому тобі подобається жити. Світ випробовує тебе, він показує купу обмежень і виправдань, чому не робити — немає часу, грошей, приміщення, людей. Багато чого немає, навіть настрою. І є лише один імпульс, який підштовхує тебе творити, бо це і є твоє життя. Ця сила відправляє тебе в дивовижну подорож, в якій ніколи не знаєш, чим вона закінчиться і який буде результат. Але ти вирушаєш, і далі просто треба бути уважним до світу, до людей, з якими разом рухаєшся. Чути й допомагати — і собі, і їм — знайти гармонію для створення прекрасного. — A ви себе зараз як називаєте? Режисер, медіатор, організатор, людина, яка всіх об’єднує і вміє дати перший імпульс, зарядити ідеєю. Я, розумію, що це «деміург», але хочу почути назву від вас.

Музична вистава Dreams of the Lost Road за участю гурту «ДахаБраха» і акторів театру «Дах» на закритті «ГогольFest» у вересні 2014-го. Постановка Влада Троїцького, відеопроекції Tenpoint Vjs.

У майбутньому підручнику з історії української культури кінця ХХ — початку ХХІ століття обов’язково буде «кейс Влада Троїцького». У вихідних даних — багато суперечливих фактів: народився у 1964 році в Улан-Уде (Росія), закінчив радіотехнічний факультет Київського політеху й аспірантуру при ньому, режисерсько-акторський факультет Російської академії театрального мистецтва і… став успішним бізнесменом. А далі багато досягнень, які можна назвати неймовірними. У 1994 році Троїцький створив театр «ДАХ», і під цим дахом сьогодні існують музичний етногурт «ДахаБраха», дівоче фрік-кабаре Dakh Daughters, формація Nova Opera, соціальний рейв-бенд «ЦеШо», міжнародний міждисциплінарний фестиваль сучасного мистецтва «ГогольFest» і на підході — хлопчачий музичний гурт «Ціанистий Кахель». Троїцький-режисер ставить вистави у театрах України, Німеччини, Угорщини, Польщі, Швейцарії. Практично всі проекти Троїцького: а) сучасні; б) створені без державних коштів; в) космополітичні, тобто глобальні, тобто експортні. «ДахаБраха», Dakh Daughters, Nova Opera виступали на найпрестижніших світових майданчиках, шоу, фестивалях — від Glastonbury, Sziget до паризької «Олімпії» і лондонського «Барбікан-центру». Найбільша цінність діяльності Влада Троїцького — внутрішня свобода. Якби він міг навчити 1000 людей в Україні мистецтву ухвалювати неочевидні рішення,

УСПІХ I ПЕРСОНА

— Це занадто пафосно звучить, але в кожній людині є щось божественне. Це здатність до творчості. Тому слова «творчість» і «творець» однокореневі, а «творець» — синонім до «деміург». Я ніяк себе не називаю, я просто живу. Власне, я й вибрав театр як стиль життя, тому що театр — найуніверсальніший вид мистецтва, який охоплює і візуальне мистецтво, і перформативне, і музику, і пластичні практики. Театр дає змогу режисеру разом з акторами, музикантами, іншими митцями створювати новий світ. Нічого не було, і раптом за півтора місяця відбувається якесь диво, в яке вірить і той, хто вирушає в подорож, і глядачі. До слова, майже увесь лютий і березень я провів в Угорщині, де так само створював світ з нуля. — Яку виставу готували і в якому угорському театрі? — В Дебрецені, другому за розміром місті, є драматичний театр Міхая Чоконаї-Вітеза, де я раніше поставив оперу австрійського композитора Еріха Вольфганга Корнгольда «Мертве місто» і виставу «Ревізор». Перша, до речі, була визнана найкращою виставою року в Угорщині, та й друга опинилася серед найкращих вистав — уже іншого року. Тому керівництво театру запросило мене знову. З акторами я працював раніше, нам не треба звикати, придивлятися одне до одного. 18 квітня відбулася прем’єра вистави «Парадокс злочину, або Самотні вершники» за мотивами Федора Достоєвського. — За яким критерієм ви, як режисер, приймаєте пропозиції або відхиляєте?

Влад Троїцький з учасницями жіночого фрік-кабаре Dakh Daughters. — Усе дуже просто: якщо замовника цікавить моє ім’я, а мене цікавить тема, я маю час і мене влаштовує бюджет проекту й гонорар, я кажу «Так». Погоджуюся відсотків на 20 від усіх пропозицій. — Владе, ви створили кілька форматів, яких до цього в Україні не було. Ці колективи вже апробовані на різних сценах, в різних країнах. І я читала, що ви формуєте хлопчачий гурт. — Так, це мої учні, актори. Вони зробили пілотний проект — гурт «Ціанистий кахель», це їхні пустощі. Це музично-театральний проект, так само як і «ДахаБраха», Dakh Daughters, які народжувалися всередині театру «Дах». До музики я ставлюся не формально, не так, як вчать у консерваторії, а як до філософії, як до формування смислового й енергетичного простору. Мій підхід не композиторський, а режисерський, і, власне, цьому я намагаюся вчити хлопців. І вчитися разом із ними: як створювати простір зі змістом, думати, які меседжі, запитання ти несеш через свої композиції, як ти взаємодієш із суспільством, публікою. — І коли відбудеться прем’єра гурту? — Вони вже виступали на публіці, минулого року навіть були на фестивалі Atlas Weekend, грають у всіх наших постановках — їм уже два роки. Цьогоріч вони виступатимуть на «ГогольFest», який проходитиме у п’яти містах України.

Я вибрав театр як стиль життя, тому що театр — найуніверсальніший вид мистецтва. Театр дає змогу режисеру разом з акторами, музикантами, іншими митцями створювати новий світ за півтора місяця.

УСПІХ I ПЕРСОНА

— Як ви встигаєте всім цим керувати у п’яти містах? — Ми навіть не ініціюємо цей процес. Запрошують — допомагаємо. У нас є професійна команда, ми комунікуємо за допомогою кількох активістів з місцевою владою, мобілізуємо регіональну творчу спільноту, разом шукаємо ресурси, допомагаємо формувати програму фестивалю, влаштовуємо резиденції. Я, звісно, не веду всі операційні процеси. Що менше піклування ми проявляємо з Києва, то більше хлопці й дівчата на місцях беруть на себе відповідальність. — Ви у Маріуполі ставите нову оперу? — Так, я режисер і автор ідеї. Гранд-опера, в якій ми поєднали, власне, оперу і

Перформанс «...Ні Бог, ні Цар, ані Герой..» у постановці Владислава Троїцького на відкритті шостого за ліком «Гогольfest» у 2011 році. перформанс, відбудеться лише один раз. Це небувала подія: на Азовському судноремонтному заводі, який працює, поставити оперу, де буде балет, танець навантажувачів, навіть струм задіяний. Такого ніхто ніколи — ні «до», ні «після» — не побачить. Опера називається ΝΕΡΌ, у перекладі з грецької «Вода». 27 квітня, суботнього вечора напередодні Великодня, це буде гімн відродженню, надії й очищенню. — А лібретто, музика, виконавці там є? Окрім кранів і навантажувачів? — Виступатимуть команда Nova Opera й гурт «ЦеШо», вони — головні виконавці. Також залучені співробітники цього заводу, ремонтний цех, крани, танцівниці, загалом майже 100 людей, а, може, й більше. Це буде дивовижна картинка: група з Open Theatre зніматиме все й транслюватиме на головну площу Маріуполя і на головну сцену в саду. Одночасно відбуватиметься онлайн-трансляція в інтернеті. А потім плануємо показати це дійство в кінотеатрах. Але найцінніше — це наявне переживання, ефект присутності: звуки заводу й машин, запах смоли, вогонь, вода — це треба відчути наживо. — Бюджет цього фестивалю, він порівнянний з річним бюджетом України? — Ми дуже ефективно використовуємо наявні ресурси. Якщо в державних організацій ККД, як у паротяга, — в найліпшому разі три відсотки, то в нас — дев’яносто п’ять. Але водночас актори мають отримувати гроші. Усі розмови про безкоштовні виступи зазвичай провадять люди, які отримують непогані гроші за свою роботу. Волонтерство можливе, коли йдеться про якісь правильні соціальні чи творчі проекти. Наші актори — професіонали світового рівня. Цьогоріч «ГогольFest» має шанс увійти до шістки найкращих фестивалів Європи за версією найбільшої європейської асоціації фестивалів EFFE (Europe for Festivals, Festivals for Europe).

— Це ж не одночасно п’ять міст? Ви маєте на увазі, що за весь цей час «ГогольFest» побував у п’яти містах? — Ні, саме цього року «ГогольFest» відбуватиметься у п'яти містах одночасно: в Маріуполі, Ужгороді, Дніпрі, Вінниці, Тернополі. Але заявок від міст, які бажають приєднатися до цього мережевого фестивалю, набагато більше. Ми їм допомагаємо «посадити дерево» на тілі нової культури, допомагаємо з осмисленням, а вони присвоюють, переробляють. Це дуже цікавий, творчий, зухвалий проект. Він має велике значення для мобілізації творчих людей та ініціатив, підсвічування культурного життя — для того, щоб Україна побачила Україну. Бо, мешкаючи в Києві, ми в ліпшому разі знаємо, що цікавого відбувається у Львові, фрагментарно — в Одесі, Харкові, а про те, що коїться в інших містах, навіть не здогадуємося.

УСПІХ I ПЕРСОНА

«ГогольFest» уже увійшов до двадцятки топ-фестивалів Європи. Але з новим форматом маємо реальні шанси увійти до шістки найкращих, бо такого ще ніхто у світі не робив. Цим варто пишатися. Ми вже увійшли до двадцятки. Але з новим форматом ми маємо реальні шанси бути серед найкращих, бо такого формату ще ніхто у світі не робив. І це круто. Цим варто пишатися. А ще «ДахаБраха» відкриватиме сезон після капітального ремонту в одному із найбільш знакових театрів Франції — паризькому «Шатле». Відбуватиметься вистава з музикою «ДахиБрахи», і це надзвичайно почесно. Dakh Daughters беруть участь у виставі Terabak, яку поставив мій друг Стефан Рікордель і з якою вони збирали зали на 4000 людей у багатьох країнах. Є чим пишатися. — Ви фактично добралися до кіно, бо мюзикл «Гуцулка Ксеня» великою мірою тримається на музичних номерах Dakh Daughters. Уже бачили фільм? — Ні, ще не бачив. Режисерка Альона Дем’яненко запросила нас, і ми подумали: «чому б не спробувати». І зробили музику з «Дотерсами», до речі, й «ДахаБраха» залучена. — Ви свідомо раціонально форматуєте проекти, відчуваючи, що якусь частину аудиторії покриває «ДахаБраха», якусь — Dakh Daughters, але коли підростають молодші, з іншим світосприйняттям, вони потребують чогось іншого? Наприклад, проекту «ЦеШо». — Ні. Напевне, мистецтво жити полягає в умінні чути пропозиції й бачити можливості. Коли хлопці з театру «Пральня» прийшли до мене, вони грали музику в стилі «ДахиБрахи» й Dakh Daughters, бо були їхніми великими шанувальниками. Я сказав: «Сформуймо власний стиль, ви таланти, і не маєте починати з вторинності». Оскільки вони лялькарі за освітою, я запропонував зробити лялькове кабаре з акцентом на соціальності текстів, на запитаннях, якими переймаються

молоді розумні люди і які вони безстрашно ставлять світу. Про те саме говорять і «ДахаБраха», і Dakh Daughters, і молодь так само ходить на їхні концерти. «ЦеШо» — просто інша грань універсуму. — Це ваша пропозиція — зробити акцент на соціальній складовій? — Так, моя. Ми багато спілкувалися, і я просив їх ставити собі запитання: «хто я?», «що мені цікаво?». Ми спробували перетворити наші міркування про відчуття марноти життя, про хейтерство у «Фейсбуці», про безглуздість, про війну — тобто ті теми, які нас усіх турбують, — на музичні композиції. — Чи довго тривав лабораторний процес — щоб колектив міг знайти своє обличчя? — Він ще триває. Триває і з «ДахаБраха» і з Dakh Daughters. Власне, головний секрет творчості полягає у здатності вчитися. Завжди. Але з моменту зустрічі й до моменту першого виступу «ЦеШо» пройшло приблизно чотири місяці. — Останнім часом, коли з’явилися прогресивні державні інституції, які хоч і працюють у старих умовах державної системи, тому не можуть бути надто ефективними, але принаймні дуже намагаються, чи бачите ви зміни в попиті на український культурний продукт? — Якщо проаналізувати успішні проекти в культурній сфері, вони всі пов’язані з незалежним сектором. У державному секторі це, радше за все, винятки. Робити незалежний театр набагато складніше, ніж незалежні музичні проекти, бо це потребує інших ресурсів. І я сподіваюся, що Український культурний фонд буде налаштований на підтримку незалежних проектів — там є свої нюанси й прописані правила, які часто відсікають змогу системної співпраці. Формат «ГогольFest», хоча його й визнають у світі та вважають, що це унікальна ідея, не вписується у формат УКФ. Ну і так далі. «Дах» жодного разу за 25 років існування не отримав від держави жодної копійки. При цьому я плачу податки, багато податків. Тобто я утримую це все «Міністерство реакційних людей», але формально я перебуваю поза культурним полем України. — Ви займалися бізнесом, і у вас добре все виходило, якщо ви ще й вкладали гроші у власні мистецькі проекти. Чи продовжуєте «для страховки» бізнес-практику? — На це в мене, чесно кажучи, не дуже багато часу. Ще є сім’я, яку я дуже люблю. І творчість, і «Дах». Тому я не скаржуся на своє життя, зокрема й на матеріальний його бік. спілкувалася Валентина Клименко

Нова ера в індустрії

бізнес-заходів в Україні,

або Чого чекати вiд ЛабораторiÏ онлайн-бiзнесу ‘2019 GeniusMarketing, освітня компанія для підприємців, організовує наймасштабніший саміт у Східній Європі, присвячений темі залучення клієнтів з інтернету — Лабораторію онлайн-бізнесу ‘2019.

оловна бізнес-подія року пройде з 17 по 19 травня у київському Палаці спорту. За словами організаторів, учасників чекає недосяжний раніше рівень проведення подібних заходів. «Стилістика саміту — All Stars, тобто «одні зірки». У 2019 році Лабораторія відзначає своє 5-річчя. Це привід для нас встановити нову планку в індустрії бізнес-івентів. Ми плануємо 5000 учасників! Що найважливіше — власним практичним досвідом зі сцени поділяться відомі на весь світ підприємці. Цей захід — must-visit для всіх, хто хоч якось пов’язаний з бізнесом», — розповідає Олесь Тимофєєв, засновник GeniusMarketing. Відомі спікери — одна з головних переваг заходу поряд з трендовим контентом з інтернет-маркетингу і продуктивним нетворкінгом.

Уже відомо, що на ЛОБ ‘19 виступлять: ► Євген ЧЕРНЯК, голова холдингу Global Spirits, представник

списку ТОП-100 підприємців за версією «Forbes Україна»; ► Денис ЖАДАНОВ, віце-президент з маркетингу компанії Readdle, представник

рейтингу найкращих IT-підприємців світу «30 Under 30» журналу Forbes; ► Дмитро ДУБІЛЕТ, співзасновник найтехнологічнішого банку України — Monobank; ► Вікторія ТІГІПКО, засновниця і керуюча партнерка венчурного фонду TA Ventures; ► Андрій ФЕДОРІВ, експерт з побудови брендів #1 в Україні; ► Дмитро ДЕРКАЧ, співвласник однієї з мереж кінотеатрів «Планета Кіно»; ► Алекс ЯНОВСЬКИЙ, підприємець, власник мережі ресторанів «Суші Майстер»; ► Едгар КАМІНСЬКИЙ, один з найуспішніших пластичних хірургів в Україні; ► Давид БРАУН, творець компанії TemplateMonster, яку продано більш

ніж за 100 мільйонів доларів; ► Андрій БУРЕНОК, засновник сервісу TripMyDream, яким щорічно користується 15 мільйонів людей; ► Микола ТАКЗЕЙ, керівник інноваційного центру Philip Morris International; ► Алекс АЙКОНН, канадський підприємець, співзасновник компанії Luxy Hair; ► Валеріу ГУТУ, експерт із фітнесу зі світовим ім'ям, який розвиває особистий бренд за допомогою інтернет-маркетингу; ► Стівен ЕСКЕТЗІС, австралійський бізнесмен, засновник Digital Marketers Australia.

Теми, які розкриють спікери: ► 11 новинок інтернет-просування західного ринку і що потрібно впровадити насамперед; ► як перетворити клієнтів на фанатів вашого бренда: автоматизація маркетингових комунікацій; ► як побудувати мережу з 150 суші-ресторанів з обігом 30 мільйонів доларів за допомогою

інтернету; ► як створити стартап і успішно його продати; ► клієнти з Instagram і YouTube: щодня на повному автоматі; ► правила бізнесмена: як створити 3 успішних проекти світового рівня; ► секрети залучення трафіку й просування бізнесу в інтернеті, які наразі активно

використовуються на Заході.

ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПОДІЮ І ПЕРЕВІРИТИ НАЯВНІСТЬ КВИТКІВ МОЖНА ПРЯМО ЗАРАЗ НА САЙТІ: GMSUMMIT.ME

Ð&#x2014;

УСПІХ I ПЕРСОНА

СМАК ЖИТТЯ

Молодому й завжди відкритому до людей і всього нового ресторатору Дмитру Борисову вдалося не лише збудувати успішний бізнес на улюбленій справі — він став справжнім трендсетером в українській гастрономічній культурі. Про справу життя, велику родину й щастя почуватися вільною людиною Дмитро розповів журналу Event Ukraine.

Минулого року Дмитро вирішив досліджувати нову сферу: один за одним стали з’являтися міні-ресторанчики нового формату, де всі страви й напої в меню мають фіксовану вартість, а обслуговування займає не більше ніж 5 хвилин. — Дмитре, ви стали першим, хто відкрив для українців сучасну українську кухню, зробив її популярною. І ось ви знову стаєте трендсетером, я маю на увазі формат закладів з обмеженим меню за фіксованою ціною. Чому ви вирішили відкривати саме такі ресторани? — В Україні похід до ресторану — це й досі спеціальна подія, причому переважна більшість наших з вами співгромадян взагалі не ходять їсти в заклади. Ми хотіли зламати цю звичку і придумали новий формат, який називаємо fast casual. У таких закладах будь-яка страва чи напій з меню коштує один євро. Першою стала сидерія «Білий налив», згодом — ресторани-бари Dogz&Burgerz і Mushlya Bar. Не перебільшу, якщо скажу, що саме наші заклади стали поштовхом до того, що устриці тепер продаються всюди в Києві як звичайні бутерброди. Це все приємні зміни, але ми ще на початку розвитку гастрономічної культури. Українці від закладів чекають неймовірний дизайн, бездоганний сервіс, неперевершені страви та й загалом — якийсь вау-ефект. Знаєте, насправді українські ресторани — чудові. Щодо всіх перерахованих компонентів, то ми вже давно в Берліні, Лондоні й Нью-Йорку. Але наші люди завжди чекають більшого. Власне, ми й зробили акцент на заклади fast casual, щоб витягти людей з дому, і наш задум починає працювати. — Повернімося до устриць. Як ви відчули, що українці їх їстимуть, адже ця практика тут зовсім нова? — Устриці — це один з елементів розвитку гастрокультури. Ще сім років тому на наших пікніках ми продавали по п’ять тисяч устриць. Чотири роки тому у Львові відкрили бар «Мушля», хоча всі стверджували, що це не спрацює, бо не формат: де Львів, а де море. Проте ж і Мілан, і Париж — теж не приморські міста. Сучасний світ дає змогу змінювати тенденції. І це прекрасно. За нашою статистикою, чотири з п’ятьох людей остерігаються їсти устриці, багато хто куштує їх уперше саме в наших закладах — це я з огляду сторіз у соцмережах. Але саме так, з впровадженням нових продук-

З Дмитром ми зустрілися у «Ватрі» — одному з «найсвіжіших» його київських «повноформатних» ресторанів. Мережа закладів гастропідприємця — «Сім’я ресторанів Дмитра Борисова» — наразі налічує 30 «пунктів». Дмитро зізнається, що їжа завжди була його пристрастю. Саме тому, відкриваючи свій перший ресторан, він думав не лише про прибуток, а й про бажання розвивати місцеву гастрономічну культуру. Почавши з гастробару «Барсук» дев’ять років тому, Дмитро згодом узяв за мету відкрити найкращий у Києві ресторан азіатської кухні, і з’явився Oxota Na Ovets. Потім був Gastrorock (наразі там працює «Любчик на Воздвиженці»), а згодом черга дійшла до сучасної української кухні, й першою стала «Канапа». Відкрита після Революції Гідності «Остання барикада», де готують страви тільки з локальних продуктів і частують напоями виключно українського виробництва, започаткувала моду на українську кухню з глобальним акцентом. За «ОБ» потяглися Chicken Kyiv, «Ватра», «Любчик» — заклади, де насамперед досліджують локальні продукти. А ще є «РибаLove», перуансько-азіатський Ronin, «Канапка-бар», Babyrock.

УСПІХ I ПЕРСОНА

тів чи незвичних смакових поєднань і відбувається розвиток гастрономічної культури.

Я створив свій перший заклад, а потім й усі інші, через свою любов до кулінарії. Для мене приготування їжі — як медитація.

— Чого чекати від вас далі? — Наразі працюємо над дворівневою стратегією розвитку — внутрішньою і зовнішньою. Внутрішня — це активний розвиток форматів fast casual. Ми пропонуємо делікатеси за доступною ціною і прагнемо, щоб така практика поширювалася на кожне місто України. Другий важливий аспект — зовнішній ринок, експорт сучасної української кухні. Перша наша «ластівка» — ресторан «Канапа», який успішно працює у Варшаві. Наступні кроки — Берлін, Лондон і Нью-Йорк, тобто ті світові гастрономічні столиці, де є неймовірний попит на мультикультурність. — Раніше ви власноруч готували у своїх закладах. Але тепер, зважаючи на їхню кількість, це доволі складно, так? — Я створив свій перший заклад, а потім й усі інші, через свою любов до кулінарії. Для мене приготування їжі — як медитація. Справді, коли ресторанів було п’ять чи сім, я щонайменше раз на день бував у своєму первістку — ресторані «Барсук», де працював як помічник шеф-кухаря. Це була особиста потреба, моє неймовірне задоволення. Але згодом люди

почали сприймати це як маркетинг чи рекламу. Спершу мене це дратувало, але я завжди відповідаю на в’їдливі коментарі однаково: це моє життя. Хтось ділиться емоціями щодо речей чи подорожей, а я — щодо їжі, бо це моя пристрасть. Я особисто спілкуюся з гостями в ресторані, використовую для комунікації соціальні мережі. Там я просто описую своє життя, яке на 99 відсотків пов’язане з їжею і з моїм бізнесом, і це нормально. Зараз моя роль у всіх ресторанах — бренд-шеф. — На коментарі у соцмережах відповідаєте особисто?

30 10 000 3000

ресторанів

гостей на день

чоловік у команді

УСПІХ I ПЕРСОНА

— Звісно. І внутрішня комунікація — зі співробітниками, і зовнішня — з гостями відбувається через мене. Вона забирає багато часу, але мені так комфортно. Це дає змогу контролювати всі процеси. — Скільки з вами працює людей? — Багато. Наразі у нашій сім’ї більше ніж три тисячі співробітників. І в «Сім’ї ресторанів Дмитра Борисова» досі немає офісу. Взагалі.

Фото: з особистого архіву дмитра борисова

— Я знаю, що ви багато готуєте вдома, навіть техніку професійну маєте. Чи склалися у вашій родині якісь гастрономічні традиції? — Так, я готую вдома, бо не можу без цього жити. Роблю це переважно у вихідні, щоб зібрати всіх — а в нас з Оленкою шестеро дітей на двох — за великим сімейним столом. Щодо традицій, то маємо особливий час, який завжди проводимо разом, — це сніданки. Такі безцінні моменти радості й щастя дуже об’єднують. Ми нарешті переїхали у великий будинок. Уявіть, у нас аж три кухні! Це може здатися дивною примхою, але насправді є необхідністю, бо коли я готую, то забороняю мені заважати. Раніше це ще можна було контролювати, але наша родина збільшилася, тому це стало доволі складно.

Дмитра Борисова 01

Успіх можна й треба планувати. Без стратегічного планування краще взагалі не починати бізнес.

Найважливіше — тримати баланс, прислухатися до себе і своєї інтуїції, займатися лише тим бізнесом, який робить тебе щасливим.

Win-Win — це єдина можлива бізнес-стратегія.

Потрібно управляти процесами, а не людьми.

Усе потрібно робити в любові, по любові й для любові.

— Ваш бізнес — сімейний. Чи думали ви колись, що дружина може стати повноцінним партнером? — Так, моя Олена обіймає ключову, найважливішу позицію — виконавчого директора. Багато років тому, коли в мене було «півтора» ресторану, я зрозумів, що мені потрібен операційний спеціаліст, і знайшов ідеального. З часом робота переросла в особисте. Я, відверто, цього не очікував. Спочатку навіть не міг повірити, що таке щастя буває насправді. Оленка — це мій джекпот у житті. Знаєте, її здатність структурувати все навколо себе стосується не тільки роботи, а й усіх домашніх справ. Вона богиня менеджменту в усьому.

правил життя

УСПІХ I ПЕРСОНА

Наразі розвиваємо експорт сучасної української кухні. Перша наша «ластівка», ресторан «Канапа», успішно працює у Варшаві. Наступні кроки — Берлін, Лондон і Нью-Йорк. Отож, маємо кухню тільки для мене, кухню для дітей з їхніми нянями та невеликий барний простір. А ще в нашому домі три плити й кілька холодильників. Це такий кайф, коли всього вдосталь! Ми готуємо, потім разом їмо, ідемо на прогулянки, рибалити, кататися на велосипедах, грати, спілкуватися — просто якісно проводити час разом. Добре, що ми з Оленою маємо однакові цінності: вважаємо, що верхівка родинної піраміди — це чоловік і дружина, а все інше потім. Формат виховання — лише особистий приклад. Діти бачать наш постійний розвиток, активний спосіб життя, і для них це є нормою.

— Хтось із шести дітей любить готувати? — Усі! — Усі? — Звичайно, старші. Бо наші молодші ще зовсім маленькі. Знову ж таки, це все приклад. Вони хочуть навчитись, і мене це неабияк тішить. Для них це логічний і зрозумілий процес: зробити щось своїми руками, а потім отримати смачну страву як винагороду. Це також нас дуже об’єднує. — Чи залишається у вас час для спорту? — Звісно. Це і радість, і потреба водночас. З моєю професією я би вже мав двісті кілограмів ваги. Тому першу половину дня ми з Оленою присвячуємо собі й спорту. — Ви багато подорожуєте. Як мандри впливають на ваш світогляд? — Дуже сильно. Спілкування з людьми, нові смаки, відчуття формують ідеї та погляди на те, що я потім роблю в бізнесі. Це основа, яка мене нади-

хає. Я справді багато подорожую Україною, їжджу за кордон. До того ж мені цікаво всюди — від заходу до сходу. У сенсі мандрів я всеїдний. — Для вас це робота чи насолода? — Я не розділяю ці поняття. Це просто життя, від якого я кайфую. Ми з Оленою займаємось улюбленою справою, і це приносить неабияке задоволення. Я надзвичайно радий, що нам вдалося так налагодити робочий процес, що можемо контролювати все навіть на відстані. — Відвідуючи інші заклади, ви приходите як гість, критик чи ресторатор? — Професійної деформації у мене немає, адже я вмію відключитись і насолоджуватися моментом. Радію простим речам, смачним стравам, оточенню, атмосфері, класному вину. Є в мене цікава особливість: у будь-якій країні світу я без рекомендацій обираю хороший заклад. Олена жартує, що в мені вбудовано радар на якість, і це справді так. Це відчуття спрацьовує щоразу. — Про що мріє успішний ресторатор і сім’янин? — Я не мрію. Я поступово реалізовую багато чітких зрозумілих потреб. Наприклад, ми дуже хотіли мати свій будинок. Знаєте, тільки зараз, у мої 38 років, у мене вперше за все життя з’явилася власна окрема кімната. Все приходить поступово. Займатись улюбленою справою, мати щасливу родину, свій дім, ще й човен — для мене це і є життя. Органічне та зрозуміле. Спілкувалася Жанна Лаврова

27 ТРАВНЯ — 1 ЧЕРВНЯ

Ukrainian World Golf Challenge завітає до Києва Ukrainian World Golf Challenge — один з найдавніших українських турнірів. Цього року 10-ті ювілейні змагання вперше прийматиме Київ. З цієї нагоди в Україну прилетять гольфісти з Канади, США, Великобританії, Німеччини, Австралії. За час свого існування Ukrainian World Golf Challenge встиг добре помандрувати світом. Турніри UWGC проходили в американських штатах Флорида і Гаваї, у Ванкувері, Берліні, Празі, Австралії, Китаї, Шотландії. Окрім серйозних і захопливих спортивних викликів на гольф-полі, організатори обіцяють здивувати учасників цікавою розважальною й культурною програмою, в яку входять екскурсії до Канева, Львова й Харкова, а також круїз Дніпром. До речі, в Харкові гольфістів прийматиме єдиний в Україні 5-зірковий курорт Superior Golf & Spa Resort.

Гольф-клуби «Козин» і Golfstream

УСПІХ I СПОРТ

ГОЛЬФ ВІДБУДЕТЬСЯ ЗА БУДЬ-ЯКОЇ ПОГОДИ!

Цього року Weekend Golf Cup відсвяткує 10-річний ювілей. Незважаючи на те, що усі попередні турніри пройшли на найвищому рівні й подарували присутнім незабутні враження, цьогоріч турнір обіцяє перевершити себе. Weekend Golf Cup — це зіркові гості, яскраві перемоги й розваги для всієї родини. Ідеолог і засновник спортивного свята — Олег Стрельніков. Наразі він є виконавчим директором турніру. Ще бувши директором

з розвитку Видавничого дому «Комерсант-Україна», Олег разом з комерційною службою видання організували перший Weekend Golf Cup. Подія видалася такою вдалою й отримала таку кількість захоплених відгуків, що навіть після закриття видання у 2014 році вирішили продовжувати в тому ж дусі. Тому Олег Стрельніков і частина комерційної служби ВД в особі Ірини Науменко, Олени Мачинської, Анни Касьян та Анни Кривенко, але вже під іншим брендом — event-агентство We Are Your Agency — продовжують тішити нас щорічним гольф-турніром. «У 2010 році, ще коли я працював у «Комерсанті», ми з колегами міркували над тим, як зробити комунікації між рекламодав-

Фото: надані агенцією We Are Your Agency

Щороку наприкінці травня у Києві проходить Weekend Golf Cup. Ця унікальна спортивна подія збирає не тільки гольфістів, а й гедоністів і гурманів з усієї України. Учасниками цього свята нерідко стають і закордонні гості.

цями й читачами більш ефективними, — розповідає Олег Стрельніков. — Зрештою, ми зрозуміли, що емоційна складова реклами більше впливає на цільову аудиторію. Так з’явився найкращий в країні гольф-турнір Weekend Golf Cup». Гольф-турнір — не єдине дітище Олега. Він заснував сигарний клуб, реформаторський клуб і продовжує керувати закритим діловим клубом H Club, в який входять топ-менеджери найбільших українських компаній і політики. Однак подією, яку не пропускає жоден поважний гість, є Weekend Golf Cup. Перший турнір 2010 року зібрав 40 гравців — утричі менше, ніж сьогодні, в 2019-му. Але світська складова заходу вже тоді була на висоті. Унікальність Weekend Golf Cup в тому, що цей івент — не тільки про спорт. Для маленьких гостей працює дитячий майданчик від Grand Admiral Resort & SPA, а академія гольфу GolfStream проводить майстер-класи, навчаючи новачків. Щороку свято завершується концертом іменитого виконавця і лотерейним розіграшем. Призи лотереї — це не символічні нагадування про те, що сталося, а, наприклад, романтичні

вікенди на Сардинії або в Тоскані, сертифікати на заняття верховою їздою чи розробку дизайну інтер’єру. І навіть з традиційної лотереї організатори влаштовують справжнє шоу. У 2017 році, щоб визначити володаря призу від іспанської води преміум-класу Solán de Cabras, гольфістка і популярний блоґер Маша Орлова піднялася на вертольоті компанії HELICLUB на 50 метрів над полем і висипала м’ячі з іменами учасників розіграшу над останньою — 18-тою лункою. «Формат спортивного світського заходу дає змогу найбільш ефективно вирішувати маркетингові завдання наших спонсорів», — розповідає Олена Мачинська, керуючий партнер агентства We Are Your Agency — організатора турніру. За словами Олени, кожен спонсор отримує не тільки майданчик для прямої взаємодії з цільовою аудиторією, а й змогу першого рукостискання з потенційними партнерами, яке переростає в тривалу співпрацю. А для молодих Незмінний суддя турніру Weekend Golf Cup брендів Weekend Денис Рябцев спостерігає за грою. Golf Cup — чудо-

УСПІХ I СПОРТ

Десятирічний гольф-тандем — Олег Стрельніков & We Are Your Agency.

Гравці Weekend Golf Cup: Олег Корбан, Володимир Цой, Валерій Козиренко, Володимир Шандра.

Weekend Golf Cup — подія міжнародного рівня, адже є кваліфікаційним раундом найкрупнішої світової першості серед гольфістів-аматорів. Турнір є офіційним відбірковим етапом, а переможці традиційно представляють Україну на регіональній і світовій першості MercedesTrophy. ву можливість заявити про себе, ставши в один ряд зі статусними світовими компаніями. «Ми завжди прагнемо об’єднувати бренди зі схожою філософією. Багато партнерів, одного разу ставши спонсорами турніру, продовжують його підтримувати з року в рік. Це підтверджує ефективність нашої стратегії в роботі з партнерами й клієнтами», — додає Олена. Усі компанії, що виступали партнерами турніру, одноголосно відзначають унікальне бренд-середовище Weekend Golf Cup. Багато років цей захід підтримувала компанія «АвтоКапітал», офіційний імпортер автомобілів Mercedes-Benz і генеральний представник Daimler AG в Україні. Винятком став 2018 рік, коли автомобільним партнером виступив офіційний представник марок Jaguar і Land Rover компанія «Віннер Імпортс Україна». Традиційним французьким сніданком на полі перед грою гольфістів пригощає ресторан французької кухні Citronelle. Гостинні бари шотландського односолодового віскі The Singleton of Dufftown і джину Tanqueray, корнери брендів одягу Isaia, Garde, Herno, мейкап-сесії від провідних візажистів Givenchy вражали гостей

і дарували гарний настрій на попередніх турнірах. Однак хоч яке яскраве це гольф-свято, сильна спортивна складова свідчить про те, що воно є одним з найсерйозніших гольф-турнірів у країні. По-перше, турнір проходить в найліпшому гольф-клубі Києва GolfStream, що приваблює тренерів зі світовими іменами. А по-друге, Weekend Golf Cup — один з найдостойніших турнірів міжнародного рівня в Україні: кваліфікаційний раунд найкрупнішої світової першості серед гольфістів-аматорів. Турнір є офіційним відбірковим етапом, а переможці традиційно представляють Україну на регіональній і світовій першості MercedesTrophy. І не тільки представляють, а й посідають призові місця. Легендарний американський тренер Тоні Кларк певен, що Weekend Golf Cup — це центр української гольф-культури. «Попри те, що гольф в Україні не розвинений, як в інших країнах, Weekend Golf Cup — це турнір, який відповідає вимогам найвибагливіших гольфістів», — стверджує Тоні Кларк. Weekend Golf Cup — подія, яку не можна пропустити. До зустрічі на полях GolfStream!

Олег Рижов, Isaia. Корнер Isaia справив фурор серед гостей, 2018 рік.

Велосипедна прогулянка з чоловіком.

GolfStream — справжній рай серед мальовничої заміської природи.

+38 095 550 99 11 Україна, Київська обл., Макарівський р-н, с. Гавронщина KievGolfClub@gmail.com

Центр зеленого туризму «GolfStream» є наймасштабнішим еко-об’єктом України. Освоєння проекту було розпочато в 2008 році. З тих пір він займає привілейоване місце в індустрії спорту і відпочинку України. Чудовий Клубний Будинок з сучасною архітектурою і різноманітними локаціями, грандіозні гольф-поля світового рівня, Гольф Академія для всіх гравців, незалежно від віку та статі, дитячій оздоровчій табір, комфортні та елітні котеджі і апартаменти Golf Village. Все це — нова якість елітного відпочинку! Тут створено ідеальні умови для організації цікавого і насиченого відпочинку, проживання, навчання і гри в гольф для всієї родини.

рекомендує

Емоція

життя

У світі є речі, яких у ньому лише по одній. І коли спробуєш якусь, то нічого яскравішого більше не знайдеш. Хіба що іншу таку Пригоду Життя.

Відчути жар лави

а Гаваях туристи не так бояться вивержень, як прагнуть їх. Головний острів архіпелагу — серед не-

багатьох місць на планеті, де можна безпечно спостерігати процес. Причому вулкан Мауна-Лоа — найбільший у світі,

а Кілауеа — найактивніший. Виверження майже постійні. А як же туризм і безпека? Завдяки щитовій формі вулканів лава не вибухає у кратері, а спокійно витікає з тріщин на площі десятків квадратних кілометрів. Є екскурсії до потоків лави, гейзерів, фумарол, застиглих лавових «дерев», походи підземними лавовими трубами, поїздки катером туди, де лава бореться з морем. Фантастика? Гавайська реальність!

Погодувати скатів Мальдивські острови

а Мальдивах, на деяких острівцях-готелях, гостям влаштовують суто океанський атракціон. О п’ятій вечора, мов за розпорядком, вода біля пляжу аж закипає, і з неї сунуть просто на

Фото: Василь Дніпровський, US_NationalPark, Visit China Now, depositphotos.com

О. Гаваï, США

ТЕМА НОМЕРА I ДОСВIД

Порибалити з птахами Гуйлінь, Китай

а мальовничій річці Ліцзян у Китаї є 1300-літня традиція ловити рибу з допомогою бакланів. Вони пірнають із бамбукового плоту або човна. Щоб птах не ковтав здобич, йому злегка перев’язують шию. Забираючи велику рибу, господар навзамін дає дрібненьку, інакше ловець влаштує страйк. Риболовлі передує туристична фотозйомка біля берега, а потім — як домовитеся:

із традиційними рибними стравами. А краєвиди… Пейзажі на річці Ліцзян інакше, ніж бездоганними творами мистецтва, і не назвеш.

Знайти трюфелі

а півострові Істрія в Хорватії збирання цих земляних грибів більше відповідає назві «тихе полювання», ніж у наших лісах, адже ходять на нього із собаками. Трюфелі до 2000 євро за кілограм — мрія кожного грибника! Туристи вирушають на «сафарі» зі спеціально навченими песиками, які винюхують гриби, що ховаються під землею. У Франції «полюють» на трюфелі зі свиньми, але собаки, на відміну від них, ніколи не схряцають цінний гриб. Трюфельний сезон — із кінця вересня по листопад включно.

пісок пласкі круглі туші з виряченими очима, величезними ніздрями й півтораметровими хвостами. І вони знають, чого хочуть, — на них чекає полуденок. Добрі руки туристів простягають скатам заздалегідь куплену сріблясту рибку, й ті стрибають за нею на берег, рохкаючи і налазячи одне на одного. Ажіотаж неабиякий! Скатів можна погладити й навіть підняти з води для фото, але то вже екстрим. Підготував василь дніпровський

Тоді містечками Істрії прокочується фестиваль трюфелів, але скуштувати незвичні страви чи

напої — як вам кава з трюфелями? — на півострові можна у будь-який сезон.

Істрія, ХорватIя

можливі повноцінна фотосесія, спостереження за процесом, ваша безпосередня участь у ньому або навчання стародавній премудрості. І звичайно, вечеря

PARFUM

НОВИЙ АРОМАТ

Чи можливо втілити в ароматі парфумів відчуття закоханості та польоту? І що може бути ідеальним символом цих понять? Мінливий, водночас свіжий і теплий, що наповнює енергією сонця аромат! Еманація світла у флаконі та парфумерній композиції в концентрації parfum - персональний аромат, що відтепер став даром для усіх жінок, які бажають володіти і насолоджуватися унікальним ароматом. Композиція парфумів відкривається свіжим акордом нот моря, озону та лугової конюшини. У серці парфуму - зелений і ледь медовий аромат липового цвіту, стиглої черешні та чарівні пахощі білої болгарської троянди. Чуттєвий, трішки пудровий шлейф із нот ірису,

бобів тонка та ванілі, деревні відтінки ветиверу і кашемірового дерева, особливий акорд амброво-мускусних нот створюють відчуття радісної ейфорії та залишають незабутнє враження. Романтичний, невимушений, прозорий та розкішний аромат SVET представлено в елегантному флаконі зі спреєм об’ємом 30 ml. Флакон вдягнений у білі шовкові шати і зберігається у футлярі ручної роботи із світлої деревини арденського дубу. Парфумер: Богдан Зубченко Ольфакторна група і призначення: водний квітково-фруктовий орієнтальний аромат для жінок Парфум SVET - завжди тільки ваше світло, задоволення і улюблений еліксир щастя!

www.vesnamedia.com +3 (8044) 599 02 39

TRAVEL: У ПРОСТОРІ Й ЧАСІ

Вважається, що туризм у сучасному його розумінні виник лише в XIX столітті. Однак відомо, що вже стародавні греки й римляни подорожували заради розваги та нових знань. Ми, люди XXI століття, живемо в часи неймовірних можливостей, коли перед мандрівниками відкривається весь світ в його розмаїтті. Про туризм у всіх його проявах — у нашій темі номера.

ТЕМА НОМЕРА I TRAVEL: У ПРОСТОРI Й ЧАСI

ТРЕНДИ 2019 TRAVEL—

Регулярні туристичні поїздки за кордон — наразі вже не розкіш, яку можуть дозволити собі одиниці, а відпустка — не лише пляжі Туреччини чи Єгипту. Із уведенням безвізового режиму з ЄС і появою нових рейсів у східних напрямках десятки тисяч українців почали активно відкривати для себе світ. А отже, не просто слідкувати за світовими туристичними тенденціями, а й виступати в ролі трендсеттерів.

Business±leisure=bleisure

уристичний тренд, який набув неабиякої популярності протягом останніх кількох років, — це поєднання бізнес-поїздок із відпочинком. Стандартна схема bleisure — це продовження бізнес-подорожі на кілька днів, протягом яких можна розслабитися і сповна насолодитися принадами міста. За дослідженням компанії Avis Car Rental, bleisure практикують 87 % усіх бізнес-мандрівників. Та й організатори провідних заходів нині намагаються вибудувати розклад конференцій чи галузевих виставок таким чином, щоб у людей залишився час на відвідини музею, прогулянку чи похід до театру.

ТЕМА НОМЕРА I TRAVEL: У ПРОСТОРI Й ЧАСI

Slow-тревел

3 Фото: Наташа Іщенко, Леонардо Раінері, Сергій Михальчук, depositphotos.com

олективні подорожі поступово здають свої позиції, натомість зростає кількість мандрівників, які не потребують супутників у пізнанні світу. Можливість самому задавати темп і напрямки, не залежати від чиїхось уподобань чи настрою, ухвалювати спонтанні рішення та змінювати маршрути на власний розсуд — безсумнівні переваги таких мандрівок. Якщо ж соло-туристові раптом захочеться компанії, її завжди можна знайти як серед місцевих, так і серед інших любителів подорожей. За дослідженням компанії Travel Leaders Group, 36 % респондентів планують щонайменше одну мандрівку наодинці найближчим часом.

имський імператор Август любив повторювати фразу — «Поспішай повільно». Натомість девізом багатьох сучасних мандрівників є «Відпочивай повільно». Жодного поспіху та біганини в намаганні побачити й встигнути все. Спробуйте перебрати темп життя і звички місцевого населення, поцікавтеся культурою та традиціями. Відчуйте місцевий колорит, сидячи на відкритій терасі кав’ярні й спостерігаючи за перехожими. Зустрічайте схід сонця на пляжі маленького селища якнайдалі від цивілізації. Милуйтеся деталями, вивчайте околиці на велосипеді, знайдіть свою улюблену страву й навчіться її готувати. Просто розслабтеся і насолоджуйтеся життям!

Подорожі наодинці

ТЕМА НОМЕРА I TRAVEL: У ПРОСТОРI Й ЧАСI

Insta-подорожі

ританська компанія Schofields провела опитування серед мандрівників і отримала цікавий результат: понад 40 % респондентів віком до 33 років відповіли, що Instagram-ність є для них найважливішим чинником під час вибору подорожі. Тобто можливість зробити гарні світлини й викласти їх у соціальні мережі може бути причиною мандрівки. У ролі «принад» можуть виступати не лише шедеври архітектури, екзотична природа чи пам’ятки стародавніх цивілізацій, а й виставка мистецтва чи масштабний фестиваль. Головне — ефектна картинка, яка збере багато лайків. Із іншого боку, є і протилежна тенденція, пов’язана з Instagram, коли користувачі під час вибору місця для подорожі звертають увагу не на ідеальні журнальні фото, а на «живі» знімки пересічних людей.

Подорожі за унікальними враженнями

еповторність досвіду та унікальність вражень для сучасних мандрівників становить більшу цінність, аніж звичне відвідування визначних пам’яток. За останніми дослідженнями, так вважають майже 70 % усіх туристів. Прожити, відчути, навчитися — ось що насправді важливо. Пожити в одному будинку з місцевими й опанувати ази ремесел, підкорити гору, знайти перлину в мушлі, вперше стати на дошку для серфінгу, взяти участь у маловідомому фестивалі чи, навпаки, потрапити на найбільше у світі технологічне шоу — все це можна описати одним містким словосполученням «жити на повну».

ТЕМА НОМЕРА I TRAVEL: У ПРОСТОРI Й ЧАСI

Орієнтація на wellness

елнес-туризм стрімко набирає обертів: за прогнозами Global Wellness Institute, до 2022 року загальна сума прибутків у цій сфері досягне 919 мільярдів доларів проти 639 мільярдів — у 2017-му. Йога-ретрити, фітнес-орієнтовані курорти й готелі, здорове харчування, комплекси зі спа-програмами, можливості для медитацій і самостійних занять спортом — все це приваблює прихильників здорового способу життя під час вибору місця для відпочинку. Головною метою велнес-туризму є відновити фізичні та душевні сили, оздоровитися, досягнути внутрішньої гармонії. Окремим пунктом такого відпочинку можуть бути освітні програми, де навчають інтегрувати здорові звички в повсякденне життя.

Міні-подорожі

о краще — одна тривала подорож раз на рік чи декілька маленьких? Останні тенденції свідчать, що все більше людей обирають другий варіант. Причин для цього чимало: короткі відпустки, економія фінансів, можливість відвідати багато різних країн, пожити в цікавих місцях і навіть те, що довгострокові подорожі є більш стресовими. 53 % опитаних мандрівників заявили, що цьогоріч планують більше турів вихідного дня, аніж торік.

ТЕМА НОМЕРА I ОГЛЯД

МОБIЛЬНИХ

ДОДАТКІВ

ДЛЯ ПОДОРОЖЕЙ 42

Здається, не існує жодної сфери людського життя, на яку б не вплинув стрімкий розвиток технологій. І туризм не виняток. Мрії мандрівників збуваються: тепер кілька мобільних додатків у смартфоні здатні замінити турагенцію, досвідченого гіда й універсальне інформбюро.

TRIPIT

КИШЕНЬКОВИЙ ТРЕВЕЛ-ОРГАНАЙЗЕР

ей додаток — зручний помічник у подорожі. Достатньо лише ввести назву авіакомпанії та номер рейсу, і він сам заповнить на вас картку польоту із зазначенням часу вильоту й прибуття, аеропортів, відстані, часу в дорозі. TripIt поєднує всю інформацію про перельоти, бронювання готелів, оренду автомобілів або резерву столика в ресторані й конвертує в єдиний файл-маршрут. Особливо це зручно, якщо ви подорожуєте компанією і вам потрібно об’єднати дані кількох людей.

DAYUSE.COM

ЖИТЛО НА КОРОТКИЙ ТЕРМIН

ей додаток стане в пригоді, коли маєте багато часу між пересадками або просто не хочете затримуватися надовго на одному місці. Dayuse допоможе знайти кімнату навіть лише на кілька годин. При цьому ви обираєте варіанти з-поміж 3000 готелів у всьому світі за особливо привабливими цінами з можливістю отримати знижку до 75 % звичайної вартості номера.

ТЕМА НОМЕРА I ОГЛЯД

GOOGLE TRIPS

ЗРУЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ПОÏЗДКИ

е один додаток «все в одному», який збирає інформацію про ваші подорожі з теки «Вхідні» у Gmail, а потім автоматично організовує її в подорож з детальними планами на день: що робити, де і що поїсти, коли й на що подивитися. Дуже зручно, що доступна офлайн-версія, тому ви не залежатимете від доступу до інтернету.

MAPS.ME

ЗРУЧНI ОФЛАЙН-КАРТИ

CITYMAPPER

зверніть увагу!

НАВIГАТОР ГРОМАДСЬКИМ ТРАНСПОРТОМ

ей додаток — один із найзручніших інструментів для користування громадським транспортом. Задайте початкову та кінцеву точки маршруту, і ви отримаєте всі можливі варіанти, як дістатися до місця призначення, зокрема пішки, на велосипеді, з пересадками. Додаток охоплює всі види громадського транспорту й навіть деякі служби таксі, вказує ціни на проїзд, а також відстежує час прибуття і можливі затримки. Citymapper навіть попередить про наближення до зупинки, на якій вам потрібно вийти.

PackPoint органайзер, що допоможе зIбрати валIзу з урахуванням погодних умов, тривалостI та мети поïздки.

WiFi Map зручна карта точок доступу до Iнтернету та паролIв до Wi-Fi.

TripAdvisor вIдгуки про безлIч готелIв, ресторанIв, цIкавих мIсць у всьому свIтI.

ростий і швидкий навігатор, що працює на базі карт OpenStreetMap, які постійно оновлюються. Під час перебування за кордоном дуже важливо бути незалежним від доступу до інтернету, тому детальні офлайн-карти — найкращий варіант для орієнтування на місцевості. Завантажте перед поїздкою карту міста чи країни на смартфон і отримайте такі можливості, як прокладання маршрутів (навіть до дитячих майданчиків), пошук об’єктів, додавання обраного у закладки, визначення геолокації тощо.

ТЕМА НОМЕРА I TRAVEL: У ПРОСТОРI Й ЧАСI

аппадокія — регіон у серці Туреччини, повний скель-конусів і скель-грибів, скельних і підземних міст. Можна оселитися в одному кам’яному «мухоморі», а обідати в іншому. Гострі скелі називають «перибаджалари», тобто «каміни фей». Що може бути дивнішим? Тільки політ над усім цим фантастичним пейзажем!

Цей ландшафт — серед найдивніших у світі. Над ним щодня літають на повітряних кулях. І є дві важливі причини, чому його необхідно побачити відразу і знизу, і згори.

Участь у польотах коштує 80–100 доларів США. Дістатися казкового краю можна, перелетівши зі Стамбула до міста Кайсері чи зі столиці Анкари, подолавши 300 кілометрів по шосе до міста Гереме — «столиці фей». текст василь дніпровський Фото depositphotos.com

ПОЛІТ ІЗ ФЕЯМИ

Старт перед світанком. Повітряні кулі від світла газових пальників у досвітній імлі схожі на гігантські ліхтарі. З десятком людей ви влаштовуєтесь у великий кошик. Куля ніжно прощається із землею і пливе над пейзажем. Починаєте розуміти, що «повітроплавання» — не фігуральний вислів. Унизу — Каппадокія, угорі — рожеве світанкове небо, а зусібіч у світло зорі впливають кулі-ліхтарі. Під вами тихо пропливають «каміни фей», «зубаті» ущелини, кам’яні «фалоси», природні «хмарочоси»... Собачий гавкіт прориває світанкове безгоміння: ви над селом, псам якого набридли «гості» в небі. Досягнувши висоти 800 метрів, ви плавно, мов у чарівному сні, опускаєтеся на грішну землю, де отримуєте келих шампанського і сертифікат про політ. Півтори години — як хвилина.

ТЕМА НОМЕРА I TRAVEL: У ПРОСТОРI Й ЧАСI

епальське місто Покхара, звідки стартують найпопулярніші маршрути на гору Аннапурна, а точніше, розташований неподалік Сарангкот, називають «раєм парапланеристів». Цей край дарує воістину унікальний досвід польотів. Саме тут перед вами постануть у всій красі піки найвищих гір у світі та величне озеро Фева. Зможете піднятися не лише на висоту пташиного лету, а й у прямому сенсі політати з найбільшими птахами Непалу — орлами, соколами та шуліками. Політ записуватиметься на відео, і ви завжди зможете показати друзям себе над Гімалаями. Якщо ви ще не літали з параглайдом, але готові кинути виклик повітряній стихії, чудовим варіантом буде політ у тандемі. Усе, що потрібно, — це сидіти в кріслі перед досвідченим пілотом і віддаватись ейфорії. Півгодини можуть здатися вічністю, бо емоції переповнюватимуть кожну хвилину!

Дістатися Покхари можна з непальської столиці Катманду літаком за 40 хвилин і 100 доларів, рейсовим автобусом за 8 годин і 5 доларів або туристичним автобусом за 7 годин і 7 доларів. Із Покхари до Сарангкота — 20 хвилин джипом. Політ у тандемі коштує від 70 доларів (20–30 хвилин). текст василь дніпровський Фото Дмитро Баликін

ГІМАЛАЙСЬКІ

ОРЛИ Певно, немає романтика, який, дивлячись на таку картину, не уявляв себе на місці тих сміливців, які піднеслися в небо на одному лише шовковому крилі. Параглайдинг, він же парапланеризм, — це спорт для тих, хто закоханий у небо й знає про нього все. Але є місця, де добре і досвідченим, і новачкам.

ТЕМА НОМЕРА I TRAVEL: У ПРОСТОРI Й ЧАСI

НАД СТОЛИЦЕЮ

СВIТУ

Краєвиди із хмарочосами Мангеттена збурюють уяву цілих поколінь. А як щодо того, аби побачити їх «лицем до лиця» і навіть згори? На це є вертолітні екскурсії. Видовище гідне того, аби хоч раз у житті наважитися на нього.

обачите символ Нью-Йорка — статую Свободи, Меморіал-музей «9/11», найвищу будівлю Американського континенту — вежу Свободи, найвідоміший хмарочос Нью-Йорка — «Емпайр-стейт-білдинг», усесвітньо відомий зал «Медисон Сквер Гарден», один із найгарніших хмарочосів світу «Крайслер-білдинг», серце Нью-Йорка — площу Таймс-сквер, улюблене місце відпочинку мешканців і гостей міста — «Сентрал-парк», музей просто неба — авіаносець Intrepid, Колумбійський університет, легендарний стадіон «Янкі», міст Вашингтона, узбережжя штату Нью-Джерсі… Це — якщо замовите повну екскурсію.

Гелікоптери — здебільшого шестимісні — чудово пристосовані для комфорту пасажирів, обладнані різномовними аудіогідами. 15-хвилинна повітряна екскурсія коштує орієнтовно 280 доларів, 20-хвилинна — 370, 30-хвилинна — 420 доларів. Що довше, то вигідніше. І що раніше бронювати, то більша знижка. Отримуйте мейлом квиток-ваучер, беріть його із закордонним паспортом на борт і — ях-х-у-у!.. текст василь дніпровський Фото depositphotos.com

Підприємливі американці пропонують різні вертолітні маршрути. Три базові відрізняються за часом — 15, 20 і 30 хвилин, довжиною маршруту і, відповідно, кількістю місць відвідування. Може здатися, що 15 хвилин замало, але насправді враження смакуватимете тижнями. А якщо бажаєте чогось особливого, пролетіть над магічно освітленим Нью-Йорком уночі. Або вдень, тільки на вертольоті без дверей…

ТЕМА НОМЕРА I ОГЛЯД

ГАДЖЕТІВ ДЛЯ ПОДОРОЖЕЙ

СЕЛФІ-ДРОН

абудьте про незручні селфі-палки чи незграбно витягнені руки й скажіть «привіт» захопливим фото з висоти 20 метрів. Дрон, який пасує до кишені, — ідеальний презент для мандрівних блоґерів й інстаграмерів. Новий AirSelfie 2 має HD-камеру та вбудований модуль Wi-Fi. Ба більше, мандрівники можуть миттєво поділитися особливими моментами свого відпочинку в соціальних мережах одним натиском на сенсорний екран. Керована за допомогою додатка (iOS і Android), ця модель оснащена 12-мегапіксельною камерою і microSD-картою на 16 ГБ.

ХАЙТЕК-ПОДУШКА

юдям, які подорожують багато й далеко, такий аксесуар точно знадобиться. А тревел-подушка Ostrich Pillow Go, яка вирізняється особливою ергономічністю й адаптованістю під будь-який розмір шиї, ще й має стильний дизайн. Наповнювач з ефектом пам’яті, бавовняна поверхня та невидима магнітна застібка гарантують комфорт. А для любителів спати на ходу й будьде, спираючись головою на всілякі поверхні, виробник придумав подушку-скафандр: не знаємо, чи зручно, але виглядає суперефектно.

Фото: depositphotos

Вкотре ламаєте голову над тим, що подарувати друзям і родичам, для яких мандрівки — не просто хобі, а стиль життя? Будьте певні, сучасні технології трансформували багато звичних для туриста речей. Як щодо заміни селфі-палки на селфі-дрон? Чи інноваційної парасолі, яка не залишає мокрих плям?

СУЧАСНА ПЛЯШКА

ам’ятаєте радянські пластмасові складані стаканчики, які можна було купити в магазинах спорттоварів? Ідея компактності та зручності піднялася на якісно новий рівень із силіконовими складаними пляшками. Наприклад, Que Bottle — екологічні пляшки без жодного неприємного запаху. Вони легкі та стійкі до протікань, а ще мають класний дизайн і яскраві кольори — тобто модний і корисний подарунок для тих, хто завжди в русі.

IННОВАЦIЙНА ПАРАСОЛЯ

який не дає дощовій воді стікати на підлогу, коли ви перебуваєте в приміщенні. Все геніальне — просто! 51

езалежно від того, чи ви, чи ваші близькі люблять вікенди у незнайомих містах, чи часто їздять у відрядження, інноваційна парасолька Kiaro обов’язково стане тим предметом, без якого складно уявити своє життя. Зроблена в Італії, ця компактна парасоля має особливий запатентований чохол,

СОЛОМИНКА ДЛЯ БЕЗПЕКИ

оломинка-фільтр LifeStraw — справжня знахідка для тих, хто любить подорожувати до країн, де не дуже опікуються санітарією і гігієною, а також для поціновувачів походів. Ця система була розроблена в Швейцарії передусім для людей, які зазнали техногенних або природних катастроф, і розповсюджувалася серед населення після землетрусів на Гаїті, в Еквадорі, по-

вені в Пакистані. Соломинка-фільтр легка, проста у використанні й миттєво робить воду безпечною для пиття.

директор спеціальних проектів у Switzerland Tourism, рекомендує, як провести час в його країні Я обожнюю свою роботу: вона дає мені змогу подорожувати Швейцарією і розповідати про те, яка вона прекрасна, мешканцям інших країн. Тут є все, чого може бажати мандрівник: приголомшлива природа й смачна кухня, розкішні готелі й скромні гостьові будиночки, безмежні варіанти активного відпочинку й вишукані спа-центри. Усім, хто думає про поїздку до Швейцарії, раджу придбати Swiss Travel Pass — проїзний, що дасть змогу комфортно подорожувати країною і раціонально використовувати кошти. Він діє і на потяги, зокрема панорамні, й на автобуси чи річковий транспорт, а ще надає право безкоштовних відвідин понад 500 музеїв!

ШВЕЙЦАРIЯ погуляти на святі виноробів

ete des Vignerons проводиться всього чотири рази на сторіччя! Його унікальність недавно була підтверджена ста-

тусом нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Починаючи з ХVIII століття, в містечку Веве, що в регіоні Женевського озера, збираються винороби з усіх околиць. До них приєднуються актори, співаки й танцівники — понад 5 тисяч виконавців. Останній раз свято проводили у 1999 році. Тоді випили майже 500 000 пляшок вина! Навіть національний авіаперевізник країни Swiss Air перейнявся моментом і розмалював літак на честь свята. Долучайтеся й ви — з 18 липня по 11 серпня.

сфотографувати Маттерхорн

Фото: www.swiss-image.ch

Федеріко Соммаруга,

МОЯ

ТЕМА НОМЕРА I TRAVEL: У ПРОСТОРI Й ЧАСI

Запланувати гранд-тур навколо країни

ід озер, береги котрих прикрашені пальмами, й до блискучих льодовиків, від середньовічних селищ до динамічних міст — такий широкий діапазон охоплює Великий швейцарський тур. Вирушивши автомобілем у подорож тривалістю в 1600 кілометрів, ви побачите чотири різномовних регіони, п’ять альпійських перевалів, одинадцять об’єктів зі Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, два біосферних заповідники й 22 озера. Саме цей маршрут дає змогу зануритися в атмосферу Швейцарії, насолодитися запаморочливими панорамами й скуштувати безліч сортів сиру!

Вирушити на південь

Зануритися у міське життя

М Д

ля цього найліпше вирушити в Церматт, селище біля підніжжя цієї трикутної гори, що стала символом країни. В Церматті заборонений будь-який автотранспорт, усі пересування на електромобілях, велосипедах або на своїх двох. Тут панує особлива атмосфера села. Щоправда, села комфортного й казково мальовничого. До слова, покататися на лижах чи сноуборді можна й улітку — наявність льодовика забезпечує адреналін цілий рік. Щоправда, траси на льоду підходять не новачкам.

істо-космополіт на воді поєднує творче міське життя з близькістю до природи. Цюрих — це безліч подій, понад 50 музеїв, гастрономічні фестивалі та найзапальніші нічні клуби країни. Найбільше місто Швейцарії має чим здивувати і любителів старовини, адже воно колись було квітучим давньоримським полісом, і поціновувачів сучасних технологій. Хочеться провести час в горах? Не проблема! Усього година — і ви вдихаєте альпійське повітря й насолоджуєтеся краєвидами.

угано, найбільше місто найпівденнішого кантону Тічіно на кордоні з Італією — місто прекрасних парків, витончених вілл і старовинних храмів. Воно розташоване на березі однойменного озера й оточене трьома горами. Середземноморська атмосфера тут відчувається в усьому — на вулицях тепло й шумно, з ресторанчиків чути італійську музику, а від місцевих на знак привітання — протяжне «бонджорно». Я особливо люблю приїздити сюди навесні: в Цюриху в цей час ще прохолодно, а в Лугано можна вже ходити у футболці.

МІЙ 54

посол держави Ізраїль в Україні, рекомендує, як провести час в його країні У Ізраїлі заведено подорожувати рідною країною, щоб на власні очі побачити її всю. Я пам’ятаю свої дитячі поїздки: з батьками, однокласниками. Це важливо для відчуття спорідненості з рідною землею, з її тисячолітньою історією. Така практика продовжується і в армії: під час служби тобі показують кожен куточок Ізраїлю, таким чином помножуючи любов до батьківщини. Ізраїльтяни взагалі люблять проводити час поза домом: під час свят, приміром, у наших національних парках яблукові ніде впасти.

IЗРАÏЛЬ поїхати на північ

оланські висоти — мальовниче місце, де розташовані численні національні парки з річками, струмками й водограями: приміром, у парку Баніас струменить найвищий в країні водоспад. Саме тут лежить най-

вище місто Ізраїлю — біло-блакитний Цфат. Окрім релігійних юдеїв, це місто притягує митців. Нині в колишньому арабському кварталі — численні художні крамнички, студії та галереї. Якщо ж хочеться активного відпочинку — вирушайте під самісінький кордон з Ліваном, до білосніжних гротів Рош-ГаНікра. До гротів можна спуститися не лише канатною дорогою, а й придбати спеціальний тур і запливти в них на каяках з моря. Саме так ми вчинили зі всією родиною — а вона в мене велика, маю 8 дітей. Враження незабутні!

Пізнати Ізраїль на смак

Фото: Itamar Grinberg, Noam Chen, Dafna Tal for the Israeli Ministry of Tourism, Марина Гудзевата

Джоель Ліон,

ТЕМА НОМЕРА I TRAVEL: У ПРОСТОРI Й ЧАСI

Дослідити невідомий Єрусалим

оя улюблена місцина в улюбленому Єрусалимі — Місто Давида. Саме там цар Давид збудував свій палац і заснував столицю. Уявіть лише, що тут вирувало життя ще за тисячі років до Ісуса. Тут можна спуститися в печери, пройтися стародавніми тунелями. Або просто посидіти, подивитися на Масличну гору й поміркувати над тим, що це знакове місце для всього юдейського й християнського світу, яке поєднує тебе з минулим, з корінням. Ще раджу вирушити на підземну екскурсію вздовж Західної стіни Храмової гори й торкнутися основи Стіни Плачу з її величезними будівельними блоками, побачити вулиці міста періоду правління царя Ірода й опинитися в давніх каменоломнях.

оловина Ізраїлю — це пустеля Негев, у якій, до речі, живуть люди. А туристичним центром тяжіння Негева є кратер Рамон, що виглядає як гігантська лійка з прямовисними стінками. Тут займаються репеллінгом — спуском по стінці кратера. Над ним можна політати на гвинтокрилі чи параплані, а можна замовити екскурсію на позашляховику по «дну». У центрі кратера — гора, з якої відкривається захопливий краєвид. Узагалі, в пустелі є що робити: тут можна зупинитися на фермі, власники якої вирощують виноград на місці, де понад 2000 років тому росли виноградники набатеїв, піднятися до давнього міста Авдат або відвідати кібуц, в якому після виходу на пенсію жив прем’єрміністр Ізраїлю Давид Бен-Гуріон.

здійснити тримісячний похід

на ринку Кармель у Тель-Авіві, й на головному єрусалимському пропонують цікаві гастротури. Ви переходите від одного прилавку чи закладу до іншого й куштуєте всього потрошку: від свіжовичавлених соків до основних страв і десертів. Або ж обирайте якийсь маленький заклад на тому самому базарі й просіть принести набір закусок — мезе. У маленьких тарілочках, яких може бути до 20-ти, вам подадуть найпопулярніші страви: хумус, салати, запечений баклажан, овочі, м’ясо і, звісно, піту. А ще неодмінно варто спробувати фініки з горіхами. Щодо напоїв, то мій вибір — червоне вино. В Ізраїлі воно чудове!

зраїльський національний шлях — це 1000-кілометровий туристичний маршрут, що тягнеться через усю країну, з півночі на південь, крізь рівнини, гори й пустелю. Подолання цього шляху можна назвати пригодою життя й чудовим способом не тільки ліпше пізнати Ізраїль і пройти біблійними стежками, а й перезавантажитися, осмислити своє життя. До слова, мій син пройшов цим шляхом і був у дорозі три місяці. Один з моїх друзів теж це зробив і написав про свій досвід книжку «Мій Ізраїльський шлях». Якщо ж кілька місяців для вас забагато, можна обрати якийсь із етапів.

Побачити життя в пустелі

МІЙ КIПР Іван Горобець ,

Мене вражає щирість і гостинність кіпріотів: вони можуть просто так пригостити незнайомців кавою чи навіть обідом, потеревенити. А ще — багатогранність острова, можливість по-різному відпочити на невеликій території. На Кіпрі можна навіть на лижах кататися — хто про це знає? Країна рухається за туристичними трендами, поєднуючи їх з тисячолітньою історією і культурою. Тут проводять багато марафонів, тріатлонів, запливів. Острів є тренувальною базою для багатьох професійних спортсменів через клімат, адже Кіпр — найпівденніша країна Європи. Пляжі на острові — на всяк смак: з біленьким «баунті»-пісочком, із золотавим, чорним вулканічним чи скелясті, з галькою. Сам часто буваю і вас щиро запрошую!

Поїсти на славу

ісцеве мезе — це набір закусок. Тобі носять і носять страву за стравою. У рибному мезе, окрім, власне, риби, присутні восьминоги, гребінці, креветки. А моя улюблена стра-

ва — клєфтико: це баранина, яка тушкується в печі 8–10 годин. Уявіть вечір в таверні на березі моря, з келихом місцевого вина. Винокурень багато, вина — натуральні. До слова, «Командарію» — одне з найстарших вин у світі — виробляють з прив’яленого винограду. І це найсмачніше десертне вино, яке я колись куштував. А ще пам’ятаю, як на одній гостьовій фермі власноруч випік хліб і готував сир халумі, який роблять із суміші козиного й овечого молока. Халумі — це неймовірний гастрономічний кайф!

Влаштувати весілля

Фото: visitcyprus.biz, depositphotos.com, Софія зайкова

представник в україні the deputy ministry of tourism of the republic of cyprus, рекомендує, як провести час на острові

ТЕМА НОМЕРА I TRAVEL: У ПРОСТОРI Й ЧАСI

Орендувати авто чи мопед

одного кінця острова в інший на авто — півтори-дві години часу, а подивитися є що! І хоча на Кіпрі лівосторонній рух, інфраструктура й ставлення до тебе на дорозі роблять поїздки комфортними. Загалом, кіпріоти молодці — все зроблено для того, щоб турист не втрапив у якусь халепу. Номерні знаки прокатних авто — червоного кольору, і всі бачать, що ти не місцевий. На дорозі — безліч вказівників. Пам’ятаю, якось усе-таки завернув не туди, зупинився. Але інші водії були дуже спокійні й доброзичливі: допомогли, чим могли.

Стати ближчими до природи

торкнутися античності

У Ч

и ви вже одружені, чи збираєтеся — романтична церемонія на острові, де народилася богиня кохання Афродита, запам’ятається надовго. Ми з дружиною думаємо над тим, щоб повінчатися на Кіпрі. Тамтешні православні церковці на березі моря — це щось неймовірне! Хочеться відпочивати душею, думати над вічним. Можна влаштувати й цивільну реєстрацію, яка визнається дійсною в Україні.

липні-серпні в амфітеатрі давнього міста Куріон проходить фестиваль античної грецької драми, в червні — шекспірівський фестиваль, відбуваються різні концерти. І навіть якщо ви не любитель театрального мистецтва, переглянути виставу в такому місці — це унікальний досвід! Я сидів з відкритим ротом: амфітеатр розташований на горі, і звідти відкривається чудовий краєвид на море як бонус до дійства на сцені.

людина природи. Її краса мене вражає і дивує. Наприклад, круто побачити муфлонів у дикій природі. Вони радо йдуть на контакт, особливо коли запропонуєш чогось смачненького. На пляж Лара, що на півострові Акамас, припливають черепахи відкладати яйця. Так цікаво — ти гуляєш і бачиш ковпаки, якими накриті «гнізда», ще й з табличкою: «Не турбувати, черепашенята сплять!». Можна записатися у волонтери й допомогти черепашенятам дістатися моря. Узагалі, Кіпр — пересідний пункт для багатьох птахів, тому навесні й восени стає раєм для фанів споглядання за пташками.

ТЕМА НОМЕРА I TRAVEL: У ПРОСТОРI Й ЧАСI

ПОЛЬЩА

ФЕСТИВАЛИТЬ Для кожного любителя фестивального життя рано чи пізно настає мить, коли всі «домашні» події вивчено вздовж і впоперек, і погляд його летить у бік кордону: а що там, за обрієм? А там — Польща з її багатою культурно-музично-розважальною спадщиною, яка може запропонувати фестиваль на будь-який смак. До того ж події так розкидані територією країни, що, відвідуючи їх одну за одною, можна стати досвідченим мандрівником-дослідником. Отже, що пропонує польське літо фестивальним гурманам?

29-й Фестиваль єврейської культури

ракову не потрібні жодні рекомендації. Це культурно-туристичне гаряче серце Польщі, і його ритм биття назавжди залишається з вами. Варто додати до цього ритму особливі нотки єврейського колориту. Найбільший Фестиваль сучасної єврейської культури, що проводиться поза межами Ізраїлю, — це видовище, за яким стоять древні традиції й найновіші досягнення. Це традиційний клейзмер, позмагатися у вправності виконання якого приїздять найкращі зірки планети. Це понад 300 різноманітних подій, 30 000 учасників з усього світу, театральні вистави, майстер-класи, семінари, лекції, презентації книжок і фільмів і, звичайно, DJ-вечірки. Старовинний єврейський квартал Казімеж на 10 днів перетвориться на домівку феєрії, яка завершиться грандіозним концертом просто неба на центральній Шерокій вулиці. Ні, ви не захочете пропустити цю подію!

21–30 червня, КракIв

ТЕМА НОМЕРА I TRAVEL: У ПРОСТОРI Й ЧАСI

Orange Warsaw Festival ’2019 31 травня — 1 червня, Варшава

Фото: jewishfestival.pl, orangewarsawfestival.pl, livefestival.pl, watrazdynia.pl, flickr.com/polandmfa, depositphotos.com

Open’er Festival 3–6 липня, Гдиня

3 О

дин з найкращих фестивалів Європи за версією британської газети The Times — домівка для музичних виступів, театральних вистав, кінопереглядів й арт-інсталяцій. Головні принади фестивалю — розкішний лайн-ап і високий рівень організації. У різні роки тут виступали The Chemical Brothers, Prince, Blur, Coldplay, The Strokes, Snoop Dogg, The White Stripes. Цьогорічними хедлайнерами стануть Travis Scott, The Smashing Pumpkins, Anna Calvi, Diplo, Idles, Flatbush Zombies, Rudimental та інші. Ви запитаєте: чому Open’er Festival — must-visit цього літа? Тому що це місце збору для фанатів музики з усієї Європи, фестиваль, під час якого можна відірватися під запальні ритми, відпочити на пляжі, пожити в наметовому містечку на території колишнього військового аеропорту, з’їздити в сусідні Гданськ і Сопот. Останні, до речі, тішать око старовинною архітектурою та затишними вуличками. Дістатися до фестивалю найзручніше літаком до Гданська, потім до Гдині — міською електричкою, а звідти до летовища курсують безкоштовні автобуси фестивалю.

еодноразово чули, що у Варшаві немає на що подивитися? Фестиваль рокової та електронної музики Orange Warsaw Festival — чудовий привід, щоб зруйнувати цей стереотип. Останній день весни й перший день літа вже традиційно зустрінуться на іподромі Służewiec, щоб запалювати публіку помаранчевими кольорами й ритмами. На головній сцені виступатимуть хедлайнери: Cardi B, Solange, Marshmello, Troye Sivan, The Raconteurs. Камерну сцену окупують початківці та місцеві виконавці, що аж ніяк не применшує її принад. Orange Warsaw Festival — це не божевільне збіговисько фанатів, після якого потрібно проходити реабілітацію. Це приємна атмосфера, спілкування з друзями, фудкорти, сувенірні крамнички й навіть дитячі майданчики (щоправда, для дітей організатори все-таки рекомендують захопити спеціальні шумозахисні навушники). Графік і ціни продумані й лояльні (квитки — на офіційному сайті): часу вистачить, щоб і насолодитися виступами, і пройтися столицею. Неодмінно зазирніть в абсолютно інстаграмні Старе місто й Краківське передмістя, влаштуйте пікнік у саду на даху бібліотеки Варшавського університету — і ви закохаєтеся у це особливе місто.

ТЕМА НОМЕРА I TRAVEL: У ПРОСТОРI Й ЧАСI

lemkowska Watra

найбільший фестиваль лемківської культури в Польщі — «Лемківська ватра». Якщо ви любите етнографічні свята, занурення в історію та традиції — пакуйте намет і вирушайте до Малопольщі. Лемки тремтливо ставляться до коріння й намагаються зберегти відчуття єдності своєї етнічної групи. Під час фестивалю проходять концерти, дискусійні панелі, спортивні заходи, виставки й майстер-класи. Щорічно обирається тема фестивалю, якій приділяють окрему увагу. Минулого року всю програму фестивалю було обіграно у формі лемківського весілля: у п’ятницю — заручини, в суботу — весілля, а в неділю — «поправини». На сцені виступали етногурти з Польщі й України, а ввечері вирували танці під живу музику. Територія фестивалю — 9 гектарів, там є навіть своєрідний музей. А не хочете жити у наметі — можна орендувати кімнату в сусідньому селі. Якщо вже етнотуризм, то на повну!

19–21 липня, Ждиня (Малопольща)

Карнавал майстрів циркового мистецтва 25–28 липня, ЛюблIн

юблін зазвичай називають Маленьким Краковом, однак туристів там поки що порівняно небагато, тому місто здатне запропонувати затишок і камерність. До того ж це чи не найдешевший авіанапрямок з української столиці. 1 година 20 хвилин часу та квиток вартістю до 1000 гривень в одному напрямку — все, що відділяє киян від Любліна і… свята. У липні завдяки Карнавалу майстрів циркового мистецтва місто перетворюється на циркову сцену, де виступають акробати, жонглери, фокусники, міми та вуличні артисти. Програму складено так, щоб цікаво було всім — від малюків до людей поважного віку. Понад 100 різних вистав просто неба і в циркових наметах, парад жонглерів, майстер-класи з жонглювання і крутіння обручів — вибрати є з чого. Особливо захоплива родзинка фестивалю — виступи канатохідців. Їхні линви натягнуті прямо між будинками Любліна високо над головами перехожих, від чого останнім подих перехоплює. Глядачі поступово перетворюються зі спостерігачів на учасників шоу, дорослі — на захоплених дітей. А кульмінацією Карнавалу стає парад і вогняне шоу. Ми вже зайшли в інтернет купувати квитки до Любліна, а ви?

ТЕМА НОМЕРА I TRAVEL: У ПРОСТОРI Й ЧАСI

Рок-фестиваль «Зупинка Woodstock»

азваний на честь знаменитого «старшого брата», польський «Вудсток» спершу був місцем збору радикальної молоді, яка відкидала авторитети й ігнорувала політику. Однак тепер концепція фестивалю змінилася, головним його девізом є «Любов, дружба і музика», а сама подія супроводжується благодійними й соціальними акціями. Чим така особлива «Зупинка Woodstock», що ви маєте зазначити дати цієї події червоним у календарі? По-перше, це один із найбільших музичних фестивалів регіону. По-друге, попри добірний список учасників, він абсолютно безкоштовний, тому що проводиться на спонсорські гроші. По-третє, основним музичним напрямом обрано рок, але зустріти тут можна як етно й метал, так і електронну та класичну музику. По-четверте, дістатися до Костшина-над-Одрою найпростіше з Берліна, адже містечко розташоване практично на кордоні з Німеччиною. Тому, якщо ви ще не були у столиці ФРН, неодмінно заплануйте поїздку так, щоб мати змогу хоч кілька днів погуляти цим незабутнім містом. Кого послухати у Przystanek Woodstock цього літа? Головну сцену фестивалю розриватимуть на шматки Ziggy Marley, Skunk Anansie, Avatar, Kult, Acid Drinkers, Testament, Perturbator, Decapitated, Parkway Drive, Black Stone Cherry, DUB FX, Happysad та The Adicts. Також є друга сцена, виконавців для якої обирають голосуванням слухачів, і нічна сцена.

1–3 серпня, Костшин-над-Одрою

Kraków Live Festival 16–17 серпня, КракIв

знову Краків. Можливо, тому, що досконале тяжіє до досконалого. Найкрасивіше місто Польщі приймає фестиваль, який є окрасою європейського культурного життя. Виявляється, існують навіть своєрідні «Оскари» для найліпших фестивалів, і краківський оупен-ейр має таких два — як найкращий середньоформатний фестиваль Європи. На двох його сценах свого часу виступали Rihanna та Lily Allen, Missy Elliot, The Chemical Brothers і 30 Seconds To Mars. Цьогоріч хедлайнерами фестивалю стануть Кельвін Гарріс, DJ SNAKE, MACKLEMORE, Post Malone та Years & Years. Окрім музичних заходів, передбачена потужна культурна програма, до якої долучилися Національний музей, Музей сучасного мистецтва, Історичний музей. І не забудьте залишити час для романтичних прогулянок містом.

К 62

онцерт Ніно Катамадзе, присвячений Дню Незалежності Грузії, відбудеться в «Жовтневому

26 травня, КиÏв

палаці» за участю оркестру й запрошених гостей. За роки творчої діяльності співачка стала відомою

в усьому світі. Її виразні унікальні імпровізації перетворюють спів на магічну вокальну гру, яка занурює слухачів у неповторну атмосферу. Мабуть, саме через це, щоб сприймати та розуміти її творчість, зовсім не обов’язково знати грузинську мову, адже достатньо просто поринути у вир почуттів і підкоритися неймовірному голосу, який ніби проникає у підсвідомість.

Візуальна сучасність 20–26 травня, КиÏв

радиційно щовесни Kyiv Art Week об’єднує культурні інституції з усього світу, стаючи майданчиком для демонстрації різних напрямів у світовому сучасному мистецтві. Девіз

цьогорічного фестивалю — «Це не змагання», а фокусом стане світова візуальна культура. На гостей чекатиме

Назар Білик. Об’єкт «Простір навколо».

6 днів сучасного мистецтва, 20 локацій, 35 галерей з усього світу, 200 митців і понад 1000 арт-об’єктів.

Олексій Золотарьов. Робота «Вухо».

Фото: depositphotos.com, M17 art center, pixabey.com

рекомендує

Магія голосу

ДОЗВІЛЛЯ I EVENT

Мистецтво на всяк смак 7–10 червня, БерлIн

ерлінський фестиваль культури, що триває чотири дні, вражає духом свободи та атмосферою невимушеності. Під час Karneval der Kulturen громадські місця перетворюються на майданчики для самовираження і прояву культурної ідентичності. У фестивалі беруть участь музичні й танцювальні групи, професійні й аматорські гурти, діти та дорослі: від перформансів до традиційних танців, від високого мистецтва до поп-арту. Свято завершується фінальним карнавальним парадом, в якому беруть участь понад 80 груп і більше ніж 5000 людей.

Джаз у місті кохання 63

16–27 травня, Париж

овесни фестиваль джазу, що триває сім днів, наповнює один з найкрасивіших історичних районів Парижа — Сен-Жермен-де-Пре — звуками прекрасної музики. Він збирає талановитих новачків і визнаних джазових легенд з усього світу. Програма заходу розділена на кілька частин, що дає змогу легко орієнтуватися в розмаїтті подій. Фестиваль має кілька локацій, серед яких церква Сен-Жермен-де-Пре, театр «Одеон», Океанографічний інститут Парижа, університет Декарт і будівля Сорбонни, а також відкриті сцени, встановлені на перетині туристичних маршрутів.

Скульптура у просторі 12 квітня — 6 червня, КиÏв

кульптурний проект «Реформуючи простір» у центрі сучасного мистецтва М17 презентує роботи українських скульпторів Назара Білика, Олексія Золотарьова, Сергія Петлюка. Свої роботи представить і відомий на весь світ митець Жауме Пленcі, який спеціально завітає до Києва. Твори іспанського скульптора можна побачити в

центрі Помпіду в Парижі, галереї Tate у Ліверпулі, Музеї сучасного мистецтва у Нью-Йорку, а також на вулицях Барселони, Чикаго й Стокгольма. Окрім виставки, протягом кількох днів проходитиме міжнародний форум із майстер-класами на теми скульптури та міського простору, лекціями та зустрічами з експертами.

Фотографією я захопився ще зі школи, а у вісімнадцять років у моїй трудовій книжці з’явився перший запис: «фотограф». І от порівняно недавно я став ще й художником. А почалося все, коли мені запропонували провести у Берліні фотовиставку, присвячену Києву. Таких знімків у мене безліч, адже Київ — моє улюблене місто, але демонструвати їх було нецікаво. Тоді організатори запропонували розробити інший концепт. Я придумав склад фарби для тіла, покривав нею оголених моделей, проектував на них свої фото з видами Києва і фотографував. Результати надрукував на полотні. Потім вирішив, що їм ще чогось не вистачає, і розфарбував акриловими фарбами. У такому вигляді вони й потрапили до Берліна. Оголену натуру я знімаю років із шістнадцяти. Пам’ятаю, повсякчас шукав якісь нові

техніки, бо хотілося передати не тіло, яким воно є, а відчуття людини в момент зйомки. Було багато експериментів: приміром, я проектував плівку на людину.

Відкриття живопису

Якось я допрацьовував фотокартину фарбами, і все було не те. У пориві відчаю я й зафарбував все полотно, а потім узяв і намалював зверху так, як бачив. І це мене так захопило! Загалом, для мене час, проведений за мольбертом, в життя не входить, я перебуваю десь не тут. Потім були численні уроки живопису — і я раптом зрозумів, що в мене не просто виходить писати картини, мені надзвичайно подобається вчитися. Я не любив ні шкільної науки, ні інститутської, а зараз постійно чогось учуся. Загалом, у свої вісімнадцять вважав, що вже пізно що-небудь починати. А тепер мені сорок, і я точно знаю, що ніколи не пізно. Потрібно постійно перебувати в русі. Зупинився — значить упав. Щоб йти вперед, треба вчитися. Адже малювання — це магія. За допомогою фотоапарата можна зупинити мить, а живопис дає змогу відтворити те, що існує лише в тебе в голові.

ХУДОЖНИК З ОБКЛАДИНКИ

ФОТОГРАФ

Із пензлем

Фото: Борис Мерзляков

Картина з обкладинки

Гранат — символ успіху, а от розуміння успіху в кожного своє. Сходи натякають, що в кожного свій шлях. Якщо уважно розглядати, можна помітити, що на деяких драбинах перетинки розташовані частіше, на інших — рідше. Це тому, що одним людям досягати успіху легше, а іншим складніше. До того ж зазвичай жінкам тяжче досягати вершин, їм доводиться докладати більше зусиль, щоб домогтися того, що вдається чоловікам легше. Вітрильник і літак — символи того, що людина обирає багато чого у своєму житті, вона є творцем свого щастя і… нещастя.

Загалом, для мене вітрильник — це щось цілком особливе й неймовірне. Тривалий час мріяв про те, що матиму його. Це приголомшливе відчуття — коли ти відчуваєш природу, але своїми руками скеровуєш, куди йтимеш. Це неначе ти сам керуєш своїм життям. Так, від умов багато що залежить, але однаково — ти можеш або їм підкорятися, або протистояти.

Про сутність і символи

Мені постійно хочеться висловитися на тему часу. Я все більше й більше

«Думки». 60х90, полотно, акрил; мольберт, 90x190, дерево, акрил, метал, 2018

Борис Мерзляков закохався у фотографію ще з дитинства, а згодом зробив її своєю професією. Через майже двадцять років він узяв до рук пензлі й фарби — і розпочався новий розділ його життя, без якого він більше себе не уявляє.

ХУДОЖНИК З ОБКЛАДИНКИ

«Звуки міста». 80x80, полотно, акрил, олія, 2019

«пошук». 60x90, полотно, акрил, 2016

над цим розмірковую — над плинністю, над невловимістю митей, над історією. Дуже багато речей змушують згадати про час. Наприклад, прогулюючись, бачу якийсь шмат іржавого металу й починаю думати: «Скільки ж він усього побачив?! І ось він опинився тут. А де він був?». І уявляю собі цілу історію. У моїх роботах завжди присутня оголена жіноча натура — як уособлення прекрасного. Мої близькі друзі, дивлячись на нову картину, тема якої дещо інша, починають шукати роздягнену жінку. Я жартую, що жінка має бути завжди, але не завжди її має бути добре видно.

Про фотографію та живопис

Між документуванням чиєїсь реальності та створенням своєї — велика різниця. Я вважаю, що це твердження справедливе і для фотографії, і для живопису. Можна фарбами написати, скажімо, виступ якоїсь зірки на великій сцені — і це буде документування чужої реальності. Колись я перейшов із репортажної фотографії до глянцю саме тому, що хотів створювати свою реальність. І цього можна досягти і фотографією, і живописом.

Про нюанси відчуття

Грубий фотошоп я називаю «брудними руками». Я до фотографії ставлюся дуже тремтливо. Студентам — а у мене своя фотошкола — я пояснюю: «Ліпше відійди й поміркуй, придивися, знайди свій ракурс». Очевидно, це така моя філософія — акуратне ставлення до роботи, до життя, до всього навколо.

Про творчість

Що таке творчість? Для мене творчість — це свобода. Це коли ти можеш дозволити собі жити так, як подобається. Звісно, всі ми люди, й у нас, у мене є певні зобов’язання перед людьми довкола, перед сім’єю. Тому іноді доводиться стикатися із ситуаціями, коли творчість

«ніжність». 60x90, полотно, акрил, 2016

ХУДОЖНИК З ОБКЛАДИНКИ

«історія одного кохання». 60x90, полотно, акрил, 2015

Про натхнення

Натхнення приходить тоді, коли в тебе все гаразд. Це стан спокою, коли не думаєш про щоденні турботи. Цей стан для мене і є натхнення. Воно з’являється, щойно зачиню за собою двері кабінету. А от зайти до нього мені потрібно себе змусити — хоча б тому, що «по дорозі» до нього я зустрічаю своїх дітей, які потребують уваги. Та й щоденні турботи забирають час. Сім’я мене підтримує, і це основа основ. Щойно зайду до свого кабінету, дружина каже дітям: «Тато працює». Але молодша донька дуже любить бути зі мною, я їй ставлю маленький мольберт з полотном. Вона дивиться на те, що роблю я, і малює. Мені надзвичайно цікаво за нею спостерігати. Це так прекрасно! Записала Марія Васильківська

Мольбертина — це коли картина і мольберт можуть жити тільки разом. Не важливо, стояти на підлозі чи висіти на стіні. Мольберт слугує продовженням картини чи картина — продовженням мольберта.

«відтінки». 50x50, 50x50, полотно, акрил; мольберт 80x185, дерево, акрил, 2018

відходить на дещо інший план, бо є замовник і його побажання. Це велике щастя, коли твоє бачення і бачення замовника збігаються. А от коли зовсім не збігаються — я можу собі дозволити такі замовлення не брати. Як сказав Карл Маркс: «Cвобода — це усвідомлена необхідність».

«під водою в пустелі». 90x130, полотно, акрил, олія, 2018

ДОЗВІЛЛЯ I EVENT

НАШI В АМЕРИЦI У Нью-Йорку на початку квітня відбулися відразу дві виставки сучасного українського мистецтва. Серед учасників вернісажів — два вітчизняних художники — Давид Шарашидзе й Борис Єгіазарян, автори двох перших обкладинок Event Ukraine. Куратор виставки й президент International Art Alliance Тетяна Бородіна розповідає про презентацію сучасного українського мистецтва за кордоном, зокрема в США.

Фото: International Art Alliance by Elegant New York

Сучасний світ, об’єднаний єдиним інформаційним простором, стає все компактнішим і неформальним. У мистецтві це найпомітніше — адже творча людина часто відчуває себе громадянином Світу. Чи актуальні для цього нового світу культурні традиції, спадок художніх шкіл і поколінь, особистісна та національна самоідентифікація? Знайти відповіді на ці запитання була покликана виставка Dialogues of Imagination, організована проектом International Art Alliance. На ній свої роботи представили 14 сучасних українських художників. Я не приховую, що моєю особливою гордістю стали художники, які надіслали свої роботи з України. Для мене честь, що такі відомі майстри як Петро Бевза, Микола Журавель, Олена Придувалова, Олексій Белюсенко, Борис Єгіазарян, Давид Шарашидзе, Петро Сметана, Олексій Аполлонов вирішили співпрацювати з «Арт Альянсом». Роботи цих художників прикрашають колекції численних музеїв і галерей Америки та Європи, є в багатьох приватних колекціях і міжнародних фондах. Виставляти роботи такого класу — одночасно і відповідальність, і радість для кожного куратора.

Більшість учасників виставки Dialogues of Imagination неодноразово експонували свої роботи на персональних і групових виставках у Національному художньому музеї України, брали участь у Венеціанській бієнале, лондонських і берлінських арт-фестивалях та в багатьох інших міжнародних виставках. Експозиція виставки Dialogues of Imagination вийшла гармонійною, попри своє багатоголосся. Але діалоги — це не тільки розмови удвох. У наших творчих діалогах взяли участь 22 митці й публіка, якої було багато. Сучасне мистецтво — це дзеркало внутрішнього світу не тільки автора, а й глядача, тому було приємно бачити, що відвідувачі охоче відгукнулися на наше запрошення до діалогу. І саме такі багатопланові виставки й вільні діалоги можуть дати відповідь на питання про шляхи розвитку сучасного мистецтва і його національної приналежності. Виставка Dialogues of Imagination продемонструвала високий рівень майстерності й оригінальність мислення художників, представлених Art Alliance. Проте хоч якими сучасними та своєрідними є роботи, в них простежуються асоціації та референси, що вкорінені в понад сторічну історію формування сучасного українського мистецтва.

У виставці взяли участь українські художники: О. Аполлонов, П. Бевза, О. Белюсенко, М. Журавель, А. Заячківська, Б. Єгіазарян, Л. Кауфман, О. Лежень, А. Міклашевич, О. Придувалова, І. Роднікофф, О. Рондяк, П. Сметана, Д. Шарашидзе, DYANA.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

МОВА 70

БЕЗ СЛІВ

Олексій Ботвінов — серед найкращих піаністів світу. Він виступав на найпрестижніших сценах і грав з топовими виконавцями. До того ж заснував міжнародний фестиваль класичної музики Odessa Classics, який цьогоріч відбудеться на початку червня і котрий минулого року включили до найліпших в Європі. Про музику, фестивалі й своє життя в мистецтві пан Ботвінов розповів читачам Event Ukraine.

ого називають новатором у класичній музиці. За його плечима безліч проектів, зокрема й міжнародних, які у світі класики називають революційними. Саме Олексію Ботвінову вдалося об’єднати непоєднуване — європейську музику «Гольдберг-варіацій» Баха із заснованими на давніх суфійських традиціях ритмами знаменитого турецького перкусіоніста Бурхана Очала. Проект «Бах. Перезавантаження» підкорив світові музичні столиці й публіку джазового фестивалю в Монтре. Створений у 2011-му театрально-музичний проект «Письмовник. Елегія» став режисерським дебютом піаніста. Організований паном Олексієм фестиваль Odessa Classics, який цьогоріч відзначить п’ятиріччя, зумів привернути увагу найкращих світових виконавців, які щорічно приїздять до Одеси. — Олексію, ви народилися в музичній сім’ї. Це вплинуло на вибір професії? — Звісно! Мій батько — композитор, музикознавець, був проректором Одеської консерваторії, мати — піаністка, вітчим — тенор, народний артист України. Я зростав у музиці. Проте на мене ніхто не тиснув: дали можливість займатися музикою — сподобалося. У сім років захотів вчитися професійно, але, на жаль, не вдалося потрапити до знаменитої

музичної школи імені Петра Столярського, тому навчався в простій. Продовжив освіту в Одеській консерваторії. — Ви гастролювали у понад сорока країнах. Які світові сцени запам’яталися особливо? Яка була найважчою? — La Scala, Tonhalle Zurich, Rudolfinum у Празі. Берлінська філармонія — це культове місце, де виступаю протягом останніх трьох років. Із дитинства мав мрію зіграти там, але здійснилася вона лише в сорок років. Саме після цього я замислився, що робити далі. До сорока років розвивався як піаніст, опісля — ще як культуртрегер. Це привело до створення фестивалю. На Потьомкінських сходах, одній із сцен Odessa Classics, я грав лише один раз, минулого року. Неймовірно відповідально! Виходиш на сцену — і все здається верти-

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

Досьє ОсвIта: Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової. Досягнення: Народний артист України. Єдиний піаніст у світі, який виконав складний шедевр Баха «Гольдберг-варіації» на сцені вже понад 300 разів. Один із найкращих у світі виконавців творів Сергія Рахманінова. Засновник і президент міжнародного фестивалю класичної музики Odessa Classics. ДевIз: «Класику можна й треба подавати сучасно й стильно: за сучасними формами — майбутнє». РIдне мIсто: Одеса. Знак зодIаку: Діва.

5 ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

правил

ОЛЕКСIЯ БОТВIНОВА Упевнений, що класика має величезний вплив на душу, змінює навколишній простір. Вона не пов’язана з мовою, тому досконала.

Хочу підняти фестиваль на той рівень, коли ми зможемо похвалитися тим, чого не вистачає навіть на найпрестижніших світових майданчиках.

концерт у БЕРЛІНСЬКІЙ філармонії.

Наша публіка має слухати найкращих світових виконавців: коли немає критеріїв оцінки — знижується планка.

ми з дружиною взялися за фестиваль самі. Я знав, що це буде жертва щодо особистої творчості, але не уявляв, яка! Перший фестиваль тривав чотири дні, а тепер він проходить протягом десяти й навіть більше. І я не можу від цього відмовитися.

Мені хотілося, щоб партнерами фестивалю були свідомі бізнесмени — так усе і йде. Це свідоме меценатство, і це правильно.

— Як гадаєте, чим вирізняється Odessa Classics? — Якістю. Протягом багатьох років «класичні» топ-артисти до нас не приїздили, а більшість українців не мали змоги бувати на класних концертах за кордоном. Виходить провал, бо люди не мають можливості порівнювати. Адже можна про посереднє чи відверто слабке виконання говорити «геніально», «легендарно», і немає тих, хто б сказав, що це не так. Коли немає критеріїв, країна може перетворитися на культурну провінцію. Показати найкращих стало для мене стимулом. За ці роки ми «привезли» половину топових музикантів світу. Вони бачать Одесу, закохуються в неї, в наших людей, відкривають для себе країну. Багато з них не уявляли, що в нас така високоосвічена публіка. Потім вони це ретранслюють — і це важливо! Коли скрипаль Деніел Хоуп говорить із захопленням про Україну, йому довіряють більше, ніж політикам.

Я не чекаю якогось дива, я хочу, щоб усе тривало так, як зараз.

кальним: тисячі глядачів, всі очі дивляться на тебе. Можливо, так було, коли гладіатори виходили... (Сміється.) — У 2019-му Odessa Classics — а пройде він з 1 по 9 червня — виповнюється п’ять років. Ви багато чим пожертвували для того, щоб фестиваль відбувся, став важливою і успішною подією. — Років шість тому я не думав, що займатимуся культурним менеджментом: мені цікавіше творити. А став працювати в цій сфері… від безвиході. Починаючи з 2010-го, ходив інстанціями, просив організувати фестиваль в Одесі й отримував відмови. У 2014-му зрозумів, що звертатися марно. Тому через відсутність культурного менеджменту на тому рівні, на якому він мусить бути в цивілізованій країні,

— Ваш фестиваль, мабуть, ніби ваша друга дитина. Якими здобутками «дитяти» пишаєтеся найбільше? — Про нас пише світова преса, нас включають у тематичні гіди. Для мене це особлива гордість: потрапити до п’ятірки найкращих фестивалів Східної Європи. Гадав, втілимо її через років вісім-десять, але це вже сталося. Авторитетний німецькомовний гід фестами класичної музики — Creschendo — включив нас до списку п’яти топ-фестивалів Східної Європи. Окрім Одеси, там є Варшава, Бухарест, Вільнюс і Будапешт. Тепер лише чотири конкуренти. (Сміється.) Це і є наше наближення до Європи. Уже згаданий скрипаль Деніел Хоуп, один з найвпливовіших культуртрегерів у світі, з цього року є офіційним артистом-резидентом, до того ж він пише про нас статті, розповідає на радіо. Ми пишаємося, що на концерт просто неба в межах фестивалю прийшли майже десять тисяч глядачів. Звучала музика Моцарта, Баха, але не було «забійних» оперних арій. Я включив туди лише високоду-

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

кожен виконавець, який вперше приїжджає до нас, дивується: «Звідки у вас так багато молоді в залі?!». На топових фестивалях Європи — глядачі 55±.

деніел хоуп, один з топ-скрипалів світу, зізнається в прихильності до фестивалю odessa classics.

— Фестиваль — це ще й платформа перетину багатьох ідей. — Щороку, за день до відкриття, відбуваються великі виставки таких художників, як Олександр Ройтбурд, Ігор Гусєв, Степан Рябченко, Віктор Сидоренко, Арсен Савадов. Пройде колективна виставка в Музеї сучасного мистецтва Одеси й цьогоріч. Проводимо дискусії, майстер-класи, круглі столи. Окрім основної програми, є заходи, в яких беруть участь зірки світової літератури, театру. Паралельно — майданчик для молодих

— Які унікальні історії та світові імена пов’язані з Odessa Classics? — Деніел Хоуп. Це зірка світової величі, а не лише величини. Перший його приїзд склався дивом. Йому ледве викроїли вікно в графіку. Пам’ятаю, він прилетів вранці, й ми відразу почали репетирувати, а ввечері вже дали концерт. І це був цілковитий тріумф! Потім Деніел відвідав музичну школу Столярського, де вчився Давид Ойстрах, і там з ним трапився катарсис. Він зіграв дуже зворушливу музику біля портрета геніального скрипаля, мало не розплакався і сказав, що

Фото: з особистого архіву Олексія Ботвінова

один із концертів у межах odessa classics на потьомкінських сходах, що зібрав майже десять тисяч слухачів.

ховну класику, щоб перевірити, чи готова аудиторія Odessa Classics до цього. Абсолютно! (Сміється.) Знаєте, кожен виконавець, який вперше приїжджає до нас, дивується: «Звідки у вас так багато молоді в залі?!». На топових фестивалях Європи — глядачі 55+. В Україні молодь ходить на концерти, і про це виконавці з захопленням розповідають своїм колегам.

українських виконавців і композиторів. У 2019-му плануємо спільний проект із Ukrainian Fashion Week. Із 2018-го на Odessa Classics проводиться Всеукраїнський конкурс молодих піаністів — одинадцяти-п’ятнадцяти років — імені Серафими Могилевської. Там немає вступного внеску, але є шість премій. А гран-прі, окрім грошового призу, — десятихвилинний виступ на концерті на Потьомкінських сходах, між виступами найкращих музикантів світу. Ми не робимо конкурс міжнародним: хочемо, щоб наші діти мали гідний майданчик для презентації.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

Через відсутність культурного менеджменту на тому рівні, на якому він мусить бути в цивілізованій країні, ми з дружиною взялися за фестиваль самі. Я знав, що це буде жертва щодо особистої творчості, але не уявляв, яка! Ойстрах для нього з дитинства був богом, а сама школа — Меккою. Він відчув, що ця енергетика тут усюди, і був щасливим. На минулому фестивалі одеські журналісти запитали в нього, яка школа скрипкової гри найкраща у світі. Він сказав: «У ХХ столітті — одеська». Вони подумали, що це комплімент. Але ми самі не знаємо, які у нас скарби в країні. Це унікальна історія: через своїх вчителів дев’яносто відсотків скрипкової еліти ХХ століття — це одеська школа. — Відчуваю, що маєте «наполеонівські» плани на майбутнє. — Ми хочемо стати для Східної Європи та Чорноморського регіону культовим місцем, таким, як для Західної — Зальцбург. Зальцбург — це бренд, місце тусовки світової «класичної» еліти. Хочу, щоб у нас в Одесі років через п’ять-десять було так само. І це реально.

— Фестивалем займаєтеся ви з дружиною. Як вам вдається поєднувати сім’ю й проведення такого грандіозного заходу? — Непросто... Наша сім’я перетворилася на Odessa Classics, тому що робота йде в режимі нон-стоп. Як витримуємо? Є мотивація: розуміємо, як це важливо, бачимо успіх і перспективу. (Сміється.)

— Як же розподіляються ролі між вами з Оленою? — Будь-який фестиваль — це форс-мажор щодня. Ми витягуємо все вдвох. Дружина мріє, щоб я не грав під час Odessa Classics або щоб мій виступ тривав не більше ніж 30 хвилин. Але маю можливість грати з геніальними людьми, і відмовитися складно. Наприклад, цьогоріч знову виступатиму чотири рази і також з Деніелом Хоупом. І це щастя! — А син Михайлик за лаштунками? — Поки що так, але скоро з’явиться. Йому лише п’ять років, але в нього вже є улюблений артист — Деніел Хоуп, і композитор — Антоніо Вівальді. Він відвідує половину концертів. Може прийти до дядечка Хоупа й попрохати в нього автограф, поспілкуватися. Мені би хотілося, щоб Odessa Classics як сімейний бізнес згодом перейшов до сина. Але чи буде він музикантом, ще складно сказати. Все попереду. — Що для вас означає музика, окрім того, що це ваша місія? — Є відчуття, що я весь складаюся з музики, вона тече в моїх в судинах. Класична музика — це подарунок від Бога, чудо, яке об’єднує людей з різних континентів, із різними світоглядами. Музика — це універсальна мова, її розуміють усі. Для мене музика — найвищий рівень відчуття часу. Без класичної музики ми половинчасті, не наповнені. А якщо й наповнені, то іншим змістом — не дуже приємним. До речі, майже всі нобелівські лауреати в дитинстві мали «стосунки» з музикою. От, наприклад, фізики грали на скрипці, хіміки — на віолончелі. Великі музиканти переконують, що музика «читає» час на 100 або й на 200 років наперед. Але треба навчитися це чути. І наша аудиторія вже вміє.

олексій ботвінов з дружиною оленою вдвох започаткували odessa classics і щороку втілюють його в життя.

— Чого би ви побажали самому собі? — Щоб той процес, в якому я перебуваю останні десять років, тривав. Я завжди хотів змінити щось у нашому суспільстві, і за останні п’ять років стало зрозуміло, як цього домогтися. Спілкувалися Жанна Лаврова і Лариса Мудрак

рекомендує

Ласкаво просимо до Марвена Welcome to Marwen I Режисер: Роберт Земекіс

У кінотеатрах України

скрава стрічка на основі реальних подій від творця «Форреста Гампа». Нового героя не випадково звуть співзвучно — Марк Хоганкамп, оскільки перед нами нова повість про простого парубка. Втративши пам’ять після жорсткого побиття, талановитий художник вигадує свій власний світ. На задньому дворі він створює маленьке місто часів Другої світової війни, яке населяє дивовижними ляльками, — людьми зі свого

минулого. Документальний фільм «Марвенкол», знятий у 2010 році, вразив не тільки режисера, а й усю знімальну

групу. Актори Стів Керелл, Леслі Манн, Діана Крюгер, Гвендолін Крісті та Жанель Моне відкривають свої серця.

Пастка-22

Catch-22 I Режисер: Джордж Клуні в онлайн-кінотеатрах на території України з 17 травня

дин з найочікуваніших серіалів року — «Пастка-22». Причина перша: Джордж Клуні повернувся

на телебачення вперше після «Швидкої допомоги», а відтоді минуло двадцять років. Причина друга: компанію йому зараз складає «Доктор Хаус» — шанувальники Г’ю Лорі в нетерпінні. Причина третя: новітня екранізація роману Джозефа Геллера, який вважають одним

з найкращих англомовних творів XX століття, обіцяє не тільки занурити всіх в атмосферу війни в Італії 1944 року, а й збити з пантелику американського льотчика Джона Йоссаріана — герою Крістофера Еббота доведеться прориватися крізь драму, іронію та абсурд.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРЛИНИ ПРОКАТУ

МатиБатькоСин MotherFatherSon Режисери: Джеймс Кент, Чарльз Стеррідж

Віта і Вірджинія Vita & Virginia Режисер: Чанія Баттон У кінотеатрах України з 2 травня

в онлайн-кінотеатрах на території України

Перекладачі

Les traducteurs I Режисер: Режі Руансар У кінотеатрах України З 2 травня

ранцузький трилер для тих, хто надає перевагу психологічним іграм. Дев’ять перекладачів працюють над фінальною книжкою світового бестселера, прем’єру готують в

таємничій атмосфері бункер-офісу. Але коли перші сторінки рукопису спливають в інтернеті, робота мрії перетворюється на жах. Злодій усередині, а видавець піде на все, щоб викрити його. Серед незвичайних підозрюваних помічені — геній нового британського кінематографа Алекс Лоутер, українська красуня Ольга Куриленко та зірка фільмів «Матриця» Ламбер Вільсон. Красиві та розумні завжди небезпечні.

ПідготуваВ Іван Ісаєв

центрі уваги письменника й сценариста Тома Роба Сміта — успішна американська сім’я. Проте навіть у щасливих соціальних одиницях є місце для кризи. Глава сімейства Макс, ідеальний медіамагнат, побудував інформаційну систему

для управління сильними людьми. Його дружина Кетрін має інші амбіції — вона створює та плекає власну гармонію. Єдина спільна проблема — улюблений син Кейден. Уперше за тридцять років Річард Гір погодився на роль у серіалі, підтримуючи автора «Лондонського шпигуна» і «Вбивства Джанні Версаче». Вісім частин глибокої й водночас елегантної драми має сенс дивитись уночі.

е справжня історія сміливого союзу двох заміжніх письменниць — Віти Секвілл-Вест і Вірджинії Вулф. Зірка лондонського світу 1920-х років привертає увагу королеви модерністської літератури, надихаючи її на створення знаменитого роману «Орландо». Псевдобіографічний твір, написаний Вулф за мотивами біографії подруги, став одним із найкращих зразків літератури минулого століття. Джемма Артертон, Елізабет Дебікі та Ізабелла Росселліні розповідають значно більше — історію того, що ми сьогодні називаємо contemporary art.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

СТАТИ ФРЕДДІ

Ми зустрілися із 37-річним Рамі Малеком, американським актором єгипетського походження, в розкішному готелі Four Seasons у Беверлі Гіллз. На ньому — бездоганний костюм від Sam Lauren. Його величезні блакитні очі зачаровують своєю глибиною. Його погляд, одночасно і сумний, і оптимістичний, спрямований чітко на співрозмовника. Голос актора звучить м’яко й трохи розтягнуто, немов він щойно прокинувся. У ньому дивним чином поєднується дитяча наївність із життєвою мудрістю. На щастя, зоряна хвороба поки не торкнулася цього доброго хлопця. Було би справді дуже цікаво побачити його в ролі лиходія в наступному фільмі про Джеймса Бонда, як про це подейкують у Голліву-

ді. Складно уявити, що цьому щуплявому хлопчині довірили створення образу такої легенди, як Фредді Мерк’юрі. Після успіху фільму «Богемна рапсодія», який приніс творцям не тільки майже 900 мільйонів доларів касових зборів за бюджету в 52 мільйони, а й численні престижні нагороди — «Золотий глобус» і «Оскар», — у Голлівуді все частіше чути розмови про зйомки другого фільму. Куй залізо, поки не згасло! І хоча далеко не всім фанатам Фредді Мерк’юрі цей фільм припав до душі, не можна заперечувати, що він приніс нову хвилю популярності й самому Фредді, і його музиці. Фільм про легендарного співака був задуманий продюсером Гремом Кінгом десять років тому. На роль Фредді Мерк’юрі розглядалися Саша Барон Коен, Бен Вішоу, Даніел Редкліфф. Але коли Грем Кінг зустрів Рамі, відомого публіці переважно лише завдяки серіалу «Містер Робот», то після шестигодинної бесіди продюсер вже ані на мить не мав сумніву, що перед ним актор, здатний втілити образ великого Фредді.

Минулого року найкращим актором — за версією і «Золотого глобуса», і «Оскара» — став Рамі Малек, який втілив у фільмі «Богемна рапсодія» образ легендарного Фредді Мерк’юрі. Чи відчув на собі молодий актор усі принади й недоліки зоряного статусу, ексклюзивно дізнавався Event Ukraine.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

Однак Рамі Малек довго йшов до цієї ролі: за два роки до зустрічі з продюсером, дізнавшись про майбутній кінопроект і зацікавившись ним, актор вирішив докласти максимум зусиль у роботі над образом Фредді Мерк’юрі. Він не тільки став працювати з тренером з пластики, а й літав до Лондона на знамениту студію звукозапису Abbey Road для роботи над музичними композиціями свого кумира. До того ж за власний рахунок. І хоч акторові довелося досить мало співати в кадрі самому, адже значна частина пісень Фредді була виконана талановитим молодим співаком Марком Мартелем, його наполегливість і працьовитість сповна виправдали себе. — Рамі, розкажіть про ваше ставлення до музики Queen і творчості Фредді Мерк’юрі. Як ви

її сприймали ще до того, як дізналися про цей кінопроект? — Відверто кажучи, я не знаю жодної людини, яка, почувши вперше Bohemian Rapsody, не зазнала б емоційного потрясіння. У юності я слухав цю пісню по кілька разів поспіль. Але ось що цікаво — я відчував дуже особистий емоційний зв’язок із цією піснею і не міг утримувати переживання в собі, мені обов’язково потрібно було з кимось поділитися ними. А легендарні пісні We Will Rock You та We Are The Champions просто створені для того, щоб співати їх у компанії. І коли так відбувається, то стає несуттєво, якого кольору шкіра в тих, хто перебуває поруч і співає цю пісню разом із тобою, в якого бога вірять — чи не вірять. Ти відчуваєш цілковите єднання. На це здатна далеко не вся музика. — Ви пам’ятаєте момент, коли чітко зрозуміли, що хочете стати актором?

Як актор я готовий до будь-якого виклику. Щодо шаблонів… Знімаючи біографічний фільм, доречно використовувати певну формулу. Тому що така стрічка, як наша, повертає глядачів до фільмів юності.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

Продюсер групи Queen Джим Біч «Маямі», гітарист Queen Браян Мей, актриса й дівчина Малека Люсі Бойнтон, Рамі Малек, ударник групи Queen Роджер Тейлор і його дружина Саріна Потгітер святкують успіх на «Золотому глобусі».

— Які такі голоси? — Голоси персонажів, створювані іноді в моїй голові. У такі моменти я відчував себе не Рамі, а кимось іншим. І завжди відчував: щоб мене не вважали за божевільного, мені ліпше про це нікому не розповідати. Проте якось я запросив батьків на один із шкільних заходів, де мав художньо декламувати. Це було неймовірно сміливо з мого боку, адже мої батьки побачили свою дитину зовсім іншою. Це був дуже зворушливий момент для нас усіх. Я відчув безмежну радість! І тоді я подумав, що хочу відчувати це почуття знову й знову. І якщо зможу ще й заробляти собі цим на хліб, то займатимуся цим до кінця життя.

Фото: HFPA, Todd Wawrychuk/cA.M.P.A.S/Oscars.org

— Скільки вам було в ту пору? — Тринадцять років. — Розкажіть, як ви перевтілювалися в таку людину, як Фредді Мерк’юрі? Ви коли-небудь займалися музикою? — Я ніколи в житті не торкався піаніно. Однак був змушений навчитися грі на фортепіано, що було зовсім непросто. Це було схоже на повернення до театральної школи. Щодня об 11:00 починалися заняття з викладачем на піаніно, о 13:00 —

уроки співу, о 15:00 — пластики. Мене відразу попередили, що я не співатиму в цьому фільмі, й це мене дуже здивувало. Я просто не розумів, як можна бути Фредді й не співати. Тому щоразу, коли ви бачите мене в кадрі, я співаю щосили — іноді разом з Фредді, а іноді ні. — Фредді Мерк’юрі не боявся виходити за межі усталеного й діяти нешаблонно. Як справедливо це для вас і чи не заслуговує фільм про Фредді більш нестандартного підходу, аніж звичний байопік? — Як актор я готовий до будь-якого виклику. Щодо шаблонів… На мою думку, знімаючи біографічний фільм, доречно все-таки використовувати певну формулу. Тому що така стрічка, як наша, повертає глядачів до фільмів юності, які за короткий проміжок часу, за дві години, розповідають лінійну історію реальної людини та її музики. Так, я знаю, в нашому фільмі є цитата, в якій ми говоримо про потребу порушення формул. І гадаю, що в ньому є елементи нестандартного підходу. Адже нечасто можна побачити художній фільм, який закінчується 15-хвилинним концертним виступом. — Як ви сприймаєте свою раптову всесвітню популярність? — Розповім про цікавий випадок, що стався зі мною на концерті Queen у Барселоні. Коли я сидів у глядацькій залі, якоїсь миті помітив, що багато людей, замість того, щоб дивитися на сцену, повертаються в мій бік і фотографують. Насправді, мене й до цього фотографували. Проте не в такому масштабі! Дійшло до того, що мені довелося тікати через задні двері. І це був момент рок-зірки, це був справжнісінький момент рок-зірки! (Сміється.) Я не зміг, як зазвичай, тусуватися після концерту з Браяном і Роджером, тому що нам потрібно було тікати від шанувальників. Завдяки охороні я хутко опинився в машині з тонованим склом, яка, заверещавши шинами, на величезній швидкості несла нас від натовпу. Тоді я подумав, що, звісно, це прикольно й захопливо, однак ліпше-таки трохи повільніше.

— Я ще з дитинства відчував — якщо не зроблю щось з голосами, які постійно чув у своїй голові, то сумнівно, що буду щасливим. (Сміється.)

Рамі в ролі Елліота Альдерсона у телесеріалі «Містер Робот».

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

Рамі Малек із британською актрисою Люсі Бойнтон, з якою його пов’язують романтичні стосунки не тільки на екрані, а й у реальному житті, на церемонії вручення премії «Оскар». — Що би ви порадили Терону Еджертону, який працює над роллю Елтона Джона у фільмі «Рокетмен»? — Я зустрічався з Тероном у Лондоні перед зйомками фільму. Я просто сказав йому, що будуть моменти, коли думатимеш, що не зможеш цього зробити, проте будь наполегливим — ти неодмінно впораєшся. Не варто думати про провал, потрібно просто вірити в себе. З таким режисером, як Декстер Флетчер, нічого боятися. І Джуліан Дей, наш художник-костюмер, працює над цим фільмом. Я бачив кілька костюмів, вони справді чудові. — А який костюм у «Богемній рапсодії» був вашим улюбленим? — Хочете вірте, хочете ні, але я дуже турбувався, як буду виглядати у найпомітнішому вбранні — блискучому срібному комбінезоні. Проте після зйомок тих епізодів я попросив пошити мені такий самий, але іншого кольору. І вони зробили червоний блискучий комбінезон — особисто для мене, для власного використання! — Як змінилося ваше життя після цієї ролі? Чи стали в нагоді вам навички, отримані під час роботи над цим фільмом? — Я став набагато ліпше танцювати, тепер я зовсім не боюся виходити на танцмайданчик. Хоча, цілком імовірно, що до кінця вечора мої па все більше й більше будуть схожими на рухи Фредді. (Сміється.)

Далеко не все ми змогли вписати у фільм. Наприклад, я пам’ятаю радіоінтерв’ю Фредді — саме з тієї розмови я дізнався дуже багато нового про нього. Адже люди стають відвертішими, коли їх не знімають. Слухаючи це інтерв’ю, я уявляв, як він розмовляє з тим, хто приносить йому чай чи коктейль. А ще я дізнався, як багато Фредді допомагав нужденним, не афішуючи своєї благодійної діяльності. Я багато чому навчився у нього, і якщо зможу бути схожим на нього за межами екрана, то вважатиму це за благо. Зазвичай, коли зйомки добігають кінця, і я розлучаюся з персонажем, то це схоже на прощання з кимось в аеропорту. Ви просто продовжуєте озиратися через плече, щоб переконатися, що ця людина все ще там. Сподіваюся, що він ніколи не зникне. Я вірю, що так і буде. Лєна Бассе, Лос-Анджелес

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

ДОРОСЛИЙ ХЛОПЧИСЬКО

Фото: Armando Galo, HFPA

З Коліном Фарреллом ми зустрілися в лос-анджелеському готелі Beverly Hilton. Темно-зелений светр із тонкої вовни обтягнув його м’язисту фігуру. І хоча він не може похвалитися високим зростом, його статура відрізняється особливою ладністю. Погляд його карих очей з-під овальних окулярів у тонкій золотій оправі допитливо охоплює співрозмовника. Його мова відрізняється багатим словниковим запасом і досить високою швидкістю. За словом, як кажуть, він до батька не побіжить. У Голлівуді давно відомо: вихідці з Ірландії — одні з найцікавіших і найхаризматичніших акторів. Досить згадати Пірса Броснана, Ліама Нісона, Меттью Мак-Конегі, Джорджа Клуні. Усіх їх, так чи інак, об’єднує зв’язок зі Смарагдовим островом. Однак Колін Фаррелл виділяється із цієї плеяди хоча б своєю досить бурхливою молодістю. Адже нечасто можна почути про відомого актора історію про відрахування зі школи за бійку з учителем — за те, що розбудив того посеред уроку. Задиристому хлопцеві довелося податися на інший кінець Землі, а саме — до Австралії, де він провів із приятелями цілий рік. Після повернення додому він ще довго не знав, чим зайнятися. Футбольна кар’єра, про яку так мріяв його батько, у минулому професійний футболіст, так і залишилася мрією. Ким тільки Коліну не довело-

ся бути, заробляючи на життя: і офіціантом, і вчителем традиційних танців. Він навіть пробував стати учасником відомої згодом поп-групи Boyzone. Рухався він прекрасно, а ось музичним слухом природа не обдарувала. Тому після всіх поневірянь Колін, за порадою старшого брата, вступив до акторської школи. Через свою стійку нелюбов до навчання надовго він там не затримався і за першої нагоди почав грати в телесеріалах, вважаючи за ліпше вчитися прямо на знімальному майданчику. Досить скоро він переїхав до Голлівуду. Знявшись в антивоєнній драмі Джоела Шумахера «Країна тигрів», Колін швидко став популярним серед глядачів і продюсерів. І хоча великобюджетні фільми, в яких він виконував головні ролі — наприклад, «Олександр» і «Рекрут», — не мали фінансового успіху, репутація бешкетника сприяла його

Цьогоріч у березні на світові екрани вийшов сімейний фільм Тіма Бертона «Дамбо», одну з головних ролей у якому зіграв Колін Фаррелл. Event Ukraine ексклюзивно поспілкувався з актором, якому 31 травня виповнюється 43 роки, про його бачення професії, досвід батьківства й дорослішання.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

У стрічці знімалися Єва Грін, Денні ДеВіто і Майкл Кітон. Хто не грав у фільмі, то це тварини — майже всі вони були продуктом комп’ютерної графіки. кадр із фільму «Дамбо».

Від мене залежать багато людей, і я тішусь можливості брати участь у такому великому проекті, як «Дамбо». До того ж із таким режисером, як Тім Бертон, якого я обожнюю з дитинства. популярності в кіношному світі: бурхливе особисте життя Коліна постійно обговорювалося на сторінках жовтої преси. Попри численні романи й один короткочасний шлюб, що тривав менше ніж півроку, Колін зарекомендував себе і з позитивного боку. Виявилося, що він є практично ідеальним батьком, бере найактивнішу участь у вихованні двох синів, народжених від канадської моделі Кім Борденейв і польської актриси Аліції Бахледа. Старшому синові актора поставили досить невтішний діагноз: синдром Ангельмана, що виявляється в хаотичному русі рук і ніг. Попри це, Колін проводить із сином багато часу й виявляє свою любов до нього не лише грошима. Залишаючись одним з найпривабливіших і сексапільних чоловіків Голлівуду, Колін не тільки став розсудливішим в особистому житті, а й набув статусу різнопланового актора, який блискуче втілює і драматичні образи, як у фільмі «Фрекен Джулія», і комедійні, серед яких вирізняється його робота в чор-

ній трагікомедії «Залягти на дно в Брюгге». Колін працює з такими яскравими й самобутніми режисерами, як Йоргос Лантімос, Софія Коппола і Стів Макквін. — Коліне, останнім часом ви знімаєтеся в досить незвичних проектах. За яким принципом ви їх обираєте? — Відверто кажучи, я й сам не знаю. Якщо чую, що шанований мною режисер задумав знімати фільм, я намагаюся потрапити до його команди. Приміром, так було з «Лобстером» Йоргоса Лантімоса — колись його стрічка «Ікло» справила на мене велике враження. Тому коли я почув, що грецький режисер вирішив філь-

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

мувати картину англійською мовою, я зрозумів, що це має бути дуже цікавий проект. Але коли прочитав сценарій, то нічогісінько в ньому не зрозумів. (Сміється.) Цілком можливо, що саме тому я зміг так правдиво зіграти такого розгубленого персонажа. Проте якщо серйозно, мені подобається брати участь у різних проектах. Але не тому, що я хочу, щоб хтось відзначив мою різнобічність. Це чистий егоїзм розпещеної дитини, якій цікаво гратися різними іграшками. Мені подобається перебувати на місці різних героїв і спостерігати світ із різних боків. Мені цікаво працювати й у високобюджетних фільмах, і в зовсім маленьких. Щоб задовольнити свої творчі потреби, мені цілком вистачило б грати у двохтрьох фільмах на рік з бюджетами, що не перевищують 10 мільйонів доларів. Але від мене залежать багато людей, і я тішусь можливості брати участь у такому великому проекті, як «Дамбо». До того ж із таким режисером, як Тім Бертон, якого я обожнюю з дитинства. На його фільмах я виріс: «Велика пригода Пі-Ві», «Бітлджус» і, звісно, «Едвард руки-ножиці», «Ед Вуд». Мені здається, я дивився всі його фільми! Я був його фанатом задовго до того, як став актором. І я певен, що залишуся його фанатом і після того, як вже більше не зможу ним бути. — Чим привабила вас історія, про яку йдеться в цьому казковому фільмі?

— Мені дуже подобається, що досить серйозні життєві аспекти подаються в легкому, позитивному ключі. Я не вважаю такий підхід применшенням важливості цих досить важких для дитячого сприйняття тем. Навпаки, наш фільм

З мамою, Ритою Фаррелл, на церемонії «Золотого Глобуса».

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

З актором Бренданом Глісоном, з яким знялися у фільмі «Залягти на дно в Брюгге». дає змогу дітям переосмислити ті речі, з якими їм доводиться стикатися в школі: жорстокість, знущання, ізоляція, невпевненість у собі. — Розкажіть про свого героя, який не схожий на тих, кого вам доводилося до цього втілювати на екрані. Адже Голт відрізняється насамперед невпевненістю в собі, чи не так? — Так, безумовно. На початку фільму він, радше, лише тінь від того успішного артиста, яким колись був. Повернувшись додому, він не впізнає ні своє життя, яким жив до війни, ні самого себе. Навіть не пізнає своїх дітей! Він не розуміє, що таке бути батьком. Він повністю втрачений. На мою думку, одна з найважливіших речей, на яку здатна людина, — це протистояти власному страху. Водночас цілком природно іноді відчувати розгубленість і не знати, що робити й де шукати вихід. Гадаю, що більше ми впевнені в собі й у тому, як треба правильно діяти, то менше шансів для появи виходу із ситуації, який може привести нас до абсолютно нових можливостей. Отже, мій герой знаходить власний і єдиний правильний для нього шлях, долаючи свій страх і непевність. — Чи допоміг вам особистий батьківський досвід у створенні образу цього героя? — Безсумнівно. Загалом, я вважаю, що батьківська робота набагато важча акторської. Звісно, коли ти актор, є можливість досліджувати людську природу й проявляти свої творчі здібності. Та ще й отримувати за це гроші. Але по-справжньому зрозуміти, що таке життя, його циклічність, еволюція і нове покоління, можна лише, коли ти є батьком.

— Мабуть, ви вибрали цей дитячий фільм ще й через власних дітей? — Насправді ні. Я дуже хотів працювати з Тімом Бертоном. І відверто скажу, що очікую прем’єру цього фільму, як ніяку іншу. Просто тому, що знаю — зал буде заповнений дітьми. І коли світло згасне, вони побачать на екрані слоненя, яке навчилося літати. — У вас незабаром день народження. Як ви сприймаєте свій вік, себе сьогоднішнього? — Коли я промовляю, що мені 42 роки й незабаром буде 43, то не дуже розумію, що це означає. Я намагаюся не озиратися назад. Хоча час від часу згадую минуле — просто для того, щоб окинути поглядом ландшафт власного життя і зрозуміти, як же у зв’язку з цим я відчуваю себе сьогодні. І ось, споглядаючи все це, я чітко розумію, що мені дуже подобається зараз бути самим собою, маючи за плечима чотири десятки прожитих років. Я ніколи не хотів би опинитися знову двадцятирічним, ні за які гроші! І хоча ми всі пам’ятаємо, що я непогано повеселився того часу, все одно я більше туди не хочу. Навпаки, я зовсім не проти старіння. Лєна Бассе, Лос-Анджелес

рекомендує

Книжка до валізки Планування майбутньої подорожі може бути не менш цікавим, ніж сама мандрівка. Ми складаємо маршрут, вивчаємо інформацію про країну і міста, де хочемо побувати. І читаємо: багато й різного, зокрема й художні твори про мандри. Або навпаки — повернувшись із подорожі, хочемо доповнити свої враження яскравими картинками від тих, хто теж там побував. І тоді дістаємо з полички книжку…

ЇСТИ. МОЛИТИСЯ. КОХАТИ Елізабет Гілберт I Видавництво Старого Лева

уже тепла, відверта, зворушлива автобіографічна розповідь про мандрівку світом у пошуку себе. Зацікавить тих, кого бодай раз у житті спіткало «глобальне розчарування» у власних силах і потреба переоцінки цінностей. Власне, відповіді на питання, які найбільше хвилюють американську авторку (хто я? чи в тому напрямку рухаюся? чим є любов?), героїня шукає під час подорожі до Риму, в індійських ашрамах і на індонезійському острові Балі, коли за один рік «зміни парадигми» навчилася цінувати кожну мить, смакувати життя, посміхатися «серцем і навіть печінкою», і зустріла кохання, про яке раніше не наважувалася мріяти.

МАНДРІВНИКИ ХХ СТОЛІТТЯ Юлія Косинська, Олег Крук I Артекс

нижка-інтерв’ю з відомими особистостями — життя кожної можна вважати захопливою подорожжю. Бо подорожі стали їхнім життям. Норвежець Тур Хейєрдал, чех Мирослав Зікмунд, росіянин Юрій Сенкевич, українець Леонід Тендюк, поляк Станіслав Лем. Їх об’єднувала жага нових відкриттів і нестримне прагнення пізнавати наш дивовижний світ. На плоту «Кон-Тікі» через океан чи у фантастичному зорельоті до космічних таємниць — вони мандрували назустріч власній мрії. В інтерв’ю українським журналістам вони розповідають про те, яким досвідом збагатила їх кожна мандрівка, які карколомні пригоди стали сюжетами книжок і телепередач, як змінює людину нестримне бажання бути повсякчас у дорозі.

ДОЗВІЛЛЯ I КНИГИ

МЕКСИКАНСЬКІ ХРОНІКИ. ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ МРІЇ Максим Кідрук I Нора-друк

рисмачена гумором перша книжка нині вже відомого українського письменника. Молодий українець вирішує здійснити свою мрію — побачити світ і випробовує себе в далекій і небезпечній країні. Це не туристичний довідник, не збірка порад для самостійних мандрівників, які збираються

до Мексики. І не розповідь про те, як якийсь відчайдух з України, йдучи за безумним покликом серця, одного спекотного літа рвонув на інший континент за 12 тисяч кілометрів від дому й перетнув Мексику від західного до східного узбережжя. Це історія про зухвалу й абсурдну Мрію, яка, зрештою, втілилась у життя.

ПЛАТФОРМА Мішель Уельбек I Folio 91

дин з моїх улюблених романів французького письменника. У сюжетну канву, яку побудовано навколо групової мандрівки до Таїланду, автор вплітає багато алюзій — на сучасне суспільство, стосунки між людьми, безжально висміює людські огріхи — жадібність, заздрість, схильність до

ПОДОРОЖІ З ЧАРЛІ В ПОШУКАХ АМЕРИКИ Джон Стейнбек I КМ-БУКС

роживши багато років у Нью-Йорку, американський письменник Джон Стейнбек (майбутній Нобелівський лауреат) із жахом зрозумів, що не знає сучасної Америки. А це для літератора, на його думку, — злочин. Тож він купує вантажівку, яку обладнує для житла і називає «Росинант», бере із собою свого пуделя

Чарлі та кілька ящиків віскі й восени 1960 року вирушає у подорож через 34 штати США. Здавалося б, що нового можна розповісти про країну, однак з-під пера вродженого оповідача Стейнбека вийшла щира книжка, яка зачаровує уяву кожного нового покоління читачів. Підготувала Юлія Косинська

інтриг і любов до пліток. У романі є багато цікавих фактів про Таїланд, Кубу, особливості туристського бізнесу. Попри те, що Уельбеку закидають надмірний цинізм і навіть «схильність до різних збочень», у цьому романі підкупає правда «як вона є». Хоча це й може призвести до розриву шаблону.

ДОЗВІЛЛЯ I НОВI ОБЛИЧЧЯ

РУДИЙ, ЧЕСНИЙ,

ЗАКОХАНИЙ ВІТАЛІЙ САЛІЙ Грати втілення зла так, щоб страх відступав перед захватом. Жартувати зі смертю й переконливо доводити перемогу життя. Встигати все: театр, кіно, серіали… Віталій Салій може. І розповідає про те, як це йому вдається.

— Ви — той актор, який в усьому довіряє режисеру? Чи можете запропонувати своє бачення героя? — Усе залежить від режисера, матеріалу, команди. Іноді треба й сліпо повірити режисеру, щоб потім розкрити в собі щось таке, без чого неможливе створення персонажа. Однак це радше виняток. Зазвичай я виступаю активним співавтором персонажа. — Наразі ви знімаєтесь у головній ролі у фільмі «Я працюю на цвинтарі» за однойменною книжкою Павла (Паштета) Белянського, яка стала культовою відразу після виходу з друку. Чим вас привабив цей проект? — По-перше, дуже крута мова, якою написаний роман: там є і Хармс, і Чехов… Також багато гумору — як чорного, так і світлого. По-друге, тема, яка в мистецтві взагалі є дуже цікавою — життя і смерті. Як людина через смерть приходить до життя. І саме історія людини, що зробила зовнішню і внутрішню міграцію на цвинтар, втікши в такий спосіб від життєвих трагедій, становить основу сюжету. Це і є мій персонаж. Хоч як дивно, проте такий хід дав йому змогу ще більше полюбити життя, відродитися — як Фенікс постав із попелу. Мені було цікаво все це досліджувати. Загалом, у стрічки крута команда, класний режисер, і, гадаю, з цього має вийти щось гарне. — Коли заплановано вихід картини? Де її фільмують? Можете згадати щось цікаве зі зйомок?

Фото: Вікторії Назарової, Варвари Баскової, Анни Бешкенадзе

— Віталію, цього року вийшов фільм «Крути», де ви грали головного злодія. Ваш генерал Муравйов — садист, морфініст, людина з манією величі. Як вам вдалося відтворити його особистість так досконало? Чи були певні від початку, що це вдасться? Що взагалі відчули, коли вам запропонували цю роль? — Дякую! Звісно, із самого початку ніколи немає впевненості, що все вдасться. Але мене відразу зацікавила ця роль, зацікавив підхід до її бачення режисера. Коли я вже пірнув у цей процес, почав ґрунтовно вивчати біографію Муравйова й аналізувати його вчинки, виникла ще одна хвиля натхнення. Ні, він ніяк не перетинається з моїми особистісними якостями, у мене немає манії величі. Річ в іншому — в цікавості самої цієї історичної постаті. Це людина, зламана системою, війною, кров’ю, наркотиками… А людина на зламі — це те, що мені завжди найбільш цікаво.

Фільмографія Дебютував в кIно у 2004 році в детективі «Попіл Фенікса», зігравши епізодичну роль. Перша головна роль: у серіалі «Не зарікайся». За останнI два роки знявся в проектах: «Було у батька два сини», «Обирай долю», «Спокуса», «Капітанша», «Специ». Брав участь у мIжнародних проектах: «Маленька танцівниця» (Україна — Сербія — Чорногорія), «Волинь» (Польща), «Гіркий урожай» (Канада). Загалом зIграв у 83 фільмах і серіалах.

ДОЗВІЛЛЯ I НОВI ОБЛИЧЧЯ

У фільмі «Крути 1918» Салій зіграв головного злодія — генерала Муравйова.

Прибутки від реклами не такі й великі, тож наразі працюю в кіно й театрі, а також знімаюся в телесеріалах. — Наразі не можу сказати про вихід, ми поки лише відзняли тизер. Знімають фільм у Києві. І цікавих моментів уже було чимало. Наприклад, один епізод фільмували на Байковому кладовищі. Була сцена, коли мені доводилося пробігати голяка. Якоїсь миті я виявляю, що стою дупою саме до надгробку, Господи прости, Амбросія Максиміліановича Бучми, театрального актора, відомого тим, що він дуже гарно грав саме спиною. І от я повертаюся до могили й кажу: «Вибачте, будь ласка, ви грали геніально спиною, а мені доводиться дупою». Так би мовити, інше, грішне покоління. Це було смішно. — Віталію, ви є актором Театру на Лівому березі. І багато глядачів ходять саме на вас. Які ролі можете відзначити як найбільш важливі для вас? — Перша моя знакова роль — Чонкін в «Граємо Чонкіна». Зараз виставу вже зняли з репертуару. А на прем’єрі був присутній сам автор — Войнович, і мені вдалося з ним поспілкуватися. Це дуже надихнуло. Загалом, таких ролей чимало, наприклад, Ліол у виставі «Куди подме вітер» за Піранделло. — Які ролі наразі граєте? — Маю три ролі, які мені дуже цікаві: Бернадетта у виставі «Дві дамочки у бік півночі», Карл — у «Войцек. Карнавал плоті» та Автор — у «Радість сердечна, або Кепка з карасями». — В театрі відбулися вимушені зміни — пішов з життя художній керівник Едуард Митницький. Як гадаєте, що очікує театр? — Смерть Едуарда Митницького стала справжнім ударом для всієї трупи. Ми всі осиротіли. І це не просто слова. Але тре-

Зйомки фільму «Я працюю на цвинтарі». ба рухатися далі, розвиватися. Новим художнім керівником став Стас Жирков, головним режисером — Тамара Трунова — учениця Митницького. Гадаю, це удача для театру. Час нових можливостей і змін. Вірю в це. — На початку своєї кар’єри ви багато знімалися в рекламі, потім були ведучим шоу-програм на телебаченні. Плануєте це продовжувати чи повністю зосереджені на кіно? Які творчі плани? — Прибутки від реклами не такі й великі, тож наразі працюю в кіно й театрі, а також знімаюся в телесеріалах. Творчі плани такі: зробимо фільм «Я працюю на цвинтарі», потім вийде друга частина «Капітанші». Загалом, проектів багато, але не всі я точно фіксую, коли вони виходять. — Ви багатопрофільний актор: володієте навичками рукопашного бою, верховою їздою, постановочними бійками, вмієте користуватися різною зброєю, танцюєте. Тобто в кіно ви все робите самі, каскадери не потрібні? І ще запитання від театрального глядача: як у виставі «Карнавал плоті» вам вдається так довго й гарно свистіти? Може, є якийсь секрет? — Насправді я усім цим володію на досить-таки аматорському рівні. Хоча в деяких випадках, коли це мені цікаво й доречно, я справді можу обійтися без каскадера. Якщо ж це недоречно або обумовлюється тим, що нема грошей на каскадерів, я цього не роблю. Танці ж у мене більше історико-побутові, які

ДОЗВІЛЛЯ I НОВI ОБЛИЧЧЯ

плавно переходять у побут. Про свист класне питання! Ніякого секрету нема. (Сміється.) Напевно, природа так обдарувала! — Як гадаєте, руді всі талановиті? Вам цікавіше жити? — Не знаю, чи всі руді талановиті, але те, що це зазвичай люди з особливим світосприйняттям — правда. Просто через інший колір волосся ми з дитинства так чи інак відрізняємося й змушені виправдовувати цю «рудість» усе життя. Та що там! Із садочка нам кажуть: «Ти вбив дідуся лопатою», і з цим доводиться якось жити. (Сміється.) — На свій перший гонорар ви придбали велосипед, про який мріяли з дитинства. Які ще мрії допомогла втілити в життя професія? — Ще з інституту я зрозумів, що бути в такій професії — вже мрія. Щонайменше тебе завжди оточують красиві жінки — і це найголовніше. (Сміється.) Жартую. Насправді довкола тебе не лише красуні, а й талановиті люди. Ти маєш змогу приміряти на себе різні життя, спробувати навички дій у різних ситуаціях… Часом ловиш себе на думці, що вже сім годин перебуваєш, скажімо, в підводному човні у відкритому морі, п’єш там вранішню каву… Якби ти не був актором, чи зміг би опинитися в такому місці? Як і в клітці серед левів і мавп або ж на космічному кораблі. А це ж так цікаво! Акторство — класний інструмент пізнання світу.

Досьє Народився 4 липня 1985 року в Києві. У 2006 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. КарпенкаКарого (курс Е. Митницького). З 2004 року й до сьогоднI — актор Київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра. З 2014 року одружений з російською актрисою Анною Арефьєвою, з якою познайомився під час зйомок фільму «Офіцерські дружини». Має сина Данила (2017).

Віталій з дружиною і сином.

— У чому ще бачите щастя? — У любові. У дітях. Усі найкращі моменти останніх років для мене пов’язані з моєю родиною і моїм сином. Це найкрутіше в моєму житті! — Про що ще мрієте? — Мрію, щоб нарешті закінчилася війна і Україна вийшла переможницею. Щоб ми перестали виживати й, зрештою, почали жити. Щоб настали часи, коли по телевізору припинять повсякчас говорити: смерть, смерть, смерть… Щоб мій син вільно почувався в усьому світі. До речі, я вчу його рідної мови, співаю йому наші колискові, й усі книжки у нас українською. спілкувалася Вікторія Шапаренко

столиці Іспанії 28 квітня відбудеться визначна і яскрава спортивна подія — 42-й Мадридський марафон і напівмарафон. Забіг у Мадриді вважається серйозним стартом, адже він кваліфікований Міжнародною асоціацією легкоатлетичних федерацій. Уявіть лише: торік на марафонську дистанцію зареєструвалося 8850 спортсменів-аматорів, і ще 9008 людей подолали напівмарафон. Узяти участь у мадридському забігу мож-

на й пасивно — вболіваючи за учасників і насолоджуючись виступами оркестрів і музичних груп, які підтри-

муватимуть бігунів протягом усієї дистанції — від самого початку траси й до фінішу!

Всесвітній день танцю

анець — не тільки мистецтво, а ще й неабиякі фізичні навантаження: адже і професійним танцюристам, і аматорам добре відомо, скільки потів може зійти за одне тренування чи годину на танцмайданчику. Важливість танцю як феномену визнана й міжнародною спільнотою: щороку, починаючи з 1982-го, за ініціативи Міжнародної ради танцю і за підтримки ЮНЕСКО, 29 квітня у всьому світі відзначають День танцю. Українці також беруть активну участь: саме нам належить рекорд з масового одночасного танцю, який встановлено у 2011 році — 14 585 людей зібралися на стадіоні у Кропивницькому та вжарили «рок-н-рол».

Святковий велодень В

елосипед, зручний і екологічний транспортний засіб, вшановують 3 червня за ініціативи Генасамблеї ООН. І його справді варто вшановувати: винахід, який віддано служить нам уже понад 200 років, не просто допомагає перевозити вантажі

Фото: worldsmarathons.com, depositphotos.com, oceanman.com

рекомендує 96

Пробігом по Мадриду

ЗДОРОВ’Я I EVENT

Турецький Oceanman

дин зі стартів відомої світової серії запливів на відкритій воді Oceanman відбуватиметься у сонячній Туреччині 11 і 12 травня. Зона запливу в Аланії — від пляжу Кейкубат до пляжу Клеопатри, огинаючи історичний замок. Передбачено різні дистанції, включно з дитячим запливом. Загалом, змагання Oceanman придумали у 2015 році для всіх, хто захоплюється плаванням і любить досягати поставлених цілей: адже всі учасники, незалежно від результату, отримують медаль. Oceanman продовжує розширювати географію й у 2018-му офіційно дістався України, а саме — Одеси. До речі, там дуже гарно на початку вересня. Приєднуйтеся!

Асани для всіх

іжнародний день йоги відзначається 21 червня за ініціативи поважного високопосадовця — прем’єр-міністра Індії, який звернувся до ООН із пропозицією вшановувати йогу саме в найдовший день року, принаймні для жителів Північної півкулі. Цього дня у всьому світі проходять фестивалі йоги, паради, марафони, флешмоби. В Україні це свято відзначається щороку в багатьох містах. До слова, вже другий рік поспіль Київ святкує цей день йогівським «мара-

фоном», який відбувається на головній вулиці міста — Хрещатику. Спозаранку тисячі людей

або пересуватися містом, а й сприяє фізичному й психологічному здоров’ю. За цей час форма та комплектація велосипеда змінювалася багато разів, але одне залишається незмінним: більш дружнього до природи й людського організму транспортного засобу годі й шукати. В українців, до речі, є ще одне велосвято — Велодень, — яке відзначається в останні вихідні травня й супроводжується різноманітними флешмобами, велопарадами та іншими велоподіями.

збираються, щоб одночасно повторювати асани за послом Індії.

ФАКТІВ

ПРО СОН Неймовірно, але більшість науково обґрунтованої інформації про сон і сновидіння людство отримало лише протягом останніх 30 років. Деякі факти добре відомі: приміром, уві сні ми проводимо третину життя, і нам потрібно від 7 до 10 годин перебувати в обіймах Морфея, щоб відновити фізичні та моральні сили. Ми вирішили пірнути в «сонну» тему якнайглибше і знайшли там чимало цікавого.

Недоспати чи недоїсти? Виявляється, людина швидше помре від виснаження через нестачу сну, аніж від голоду. Складно уявити собі механіку цього експерименту чи назвати його гуманним, однак дослідники стверджують, що без їжі можна протриматися до двох тижнів, а от без сну — не більше ніж 10–11 днів. До речі, світовий рекорд з неспання встановив у 1964 році 17-річний Ренді Гарднер. Він добровільно й без жодних засобів підтримки відмовлявся відпочивати 264 години й 12 хвилин. А от чоловікові, який хотів згодом побити цей рекорд, було відмовлено: побоювалися, що спроба може виявитися летальною.

ЗДОРОВ’Я I ВНУТРIШНIЙ ГОДИННИК

✓ ТИМ, ХТО СТРАЖДАЄ НА БЕЗСОННЯ ЧИ ТРИВОЖНІ РОЗЛАДИ, МОЖЕ ДОПОМОГТИ ЗАСНУТИ ВАЖКА КОВДРА.

✓ БЛАКИТНЕ СВІТЛО ЕКРАНІВ ҐАДЖЕТІВ ПРИГНІЧУЄ ПРОДУКУВАННЯ ГОРМОНУ МЕЛАТОНІНУ, ВІДПОВІДАЛЬНОГО ЗА СОН.

✓ ДЕРЕВА ТЕЖ СПЛЯТЬ: НА НІЧ ЇХНІ ГІЛКИ «РОЗСЛАБЛЯЮТЬСЯ».

Безсоння за власним бажанням. Науково доведено,

Місяць на повну. Якщо у вас виникають проблеми зі сном саме в повню, не поспішайте шукати у себе відьмацькі здібності. Вчені поки що достеменно не можуть установити причину, але саме в ці дні місячного циклу люди сплять у середньому на 20 хвилин менше, засинають на 5 хвилин довше, а фаза швидкого сну може подовжуватися на півгодини, через що ми встигаємо побачити більше божевільних сновидінь. Виникає логічна спокуса звинуватити в цьому яскраве місячне сяйво, однак дослідження проводилися в кімнатах без вікон. Одна із більшменш правдоподібних версій, чому так відбувається, — те, що

Вільне падіння. Ще однією нерозгаданою загадкою сну досі лишається феномен, науково названий «гіпнагогічне посмикування». За цим ховається відоме багатьом із нас відчуття, коли під час засинання раптом здається, що провалюєшся у прірву, і тіло різко здригається. Деякі дослідники стверджують, що це відбувається, коли мозок «вимикається» раніше, ніж тіло. Інші вважають, що це своєрідний «збій» роботи мозку, який сприймає розслаблення м’язів, як падіння, й намагається «спіймати» тіло. Так чи інак, це явище є нормою і не вказує на хворобу чи порушення сну.

Суджений, прийди. Хто з дів-

чат хоч раз у юності не піддавався спокусі поворожити на судженого? Є навіть спеціальні примовляння, після яких єдиний має з’явитися уві сні. Однак вчені, як завжди, намагаються позбавити нас романтичних ілюзій. Згідно з останніми дослідженнями, у снах ми бачимо лише тих людей, з якими зустрічалися в реальному житті. Навіть якщо вам здається, що це незнайомець, будьте певні: хоч мигцем, у натовпі чи навіть в епізодичній ролі в художньому фільмі, але це обличчя ви вже точно бачили раніше. Цікаво, що чоловікам частіше сняться чоловіки, а жінки у сновидіннях дотримуються гендерної рівності.

Побічні ефекти. Усі ми знаємо, що нестача сну може призвести до проблем зі здо-

ров’ям — від порушень пам’яті та концентрації уваги до серцево-судинних хвороб і навіть галюцинацій. Однак виснаження через недосипання має і менш відомі наслідки: люди стають менш терплячими до больових подразнень, втрачають здатність проявляти емпатію та зчитувати чужі емоції, і навіть менше хвилюються через втрату грошей під час азартних ігор. Цікаво, що існує дослідження, коли чоловіки, які відчували нестачу сну, під час перегляду фото «найменш симпатичних жінок-моделей» визнавали їх привабливими. Ні, ми не в курсі, що вам тепер робити із цим знанням

Сни для всіх. Якщо хтось пе-

реконуватиме вас, що ніколи не бачить снів, можете сміливо цитувати Станіславського: «Не вірю!». Адже насправді сни бачать абсолютно всі люди, навіть незрячі. У середньому людина має від 4 до 6 сновидінь за ніч, але більшість із них забуваються у перші 10 хвилин після прокидання. При цьому лише 12 % бачать виключно чорно-білі сни, решта дивляться сновізор «у кольорі». Ще одне цікаве дослідження стверджує, що до появи кольорових телевізорів монохромно спали 85 % людей. За це висловлюємо телебаченню окрему подяку від імені усього людства. Факти збирала Світлана Дідух-Романенко

що люди — єдині представники класу ссавців, які можуть добровільно утримуватися від сну. Собаки, корови й навіть вівці «вимикають світло», щойно їхній організм подасть сигнал до відпочинку. До речі, про овець: учені зруйнували ще один стереотип — щодо їх підрахунку у спробах заснути. Це не діє не лише на вас, а й на переважну кількість людей. Значно кращий ефект ви отримаєте, уявляючи красиві пейзажі. Кумедний факт: морські видри сплять, тримаючи один одного за лапки. І хоч прагматичні науковці обґрунтовують це тим, що таким чином тварини просто тримаються купи, щоб випадково уві сні не відплисти за течією, уявляти цю романтичну картину значно приємніше, ніж отару.

біологічний годинник людини може залежати від циклу місяця.

За підрахунками вчених Університету Вашингтона, в одних лише США корпорації щороку втрачають майже 100 млрд доларів через безсоння їхніх працівників. Розлади сну — одна з ознак нашого часу: сьогодні люди сплять менше, ніж будьколи. Як це впливає на наше життя і як навчитися по-справжньому відпочивати вночі?

ТИХА ГОДИНА

Останніми десятиліттями сон людей у розвинених країнах суттєво скоротився. І сьогодні, як порівняти з 1950 роками ХХ століття, ми спимо на 1,5 години менше. Цікаво, що саме стільки — півтори години — триває один цикл сну (який, своєю чергою, складається із повільної та швидкої фаз). Таке позбавлення цілого сонного циклу призводить до виснаження нервової системи, зниження працездатності та низки проблем зі здоров’ям.

Про важливість повноцінного сну для нормальної якості життя вчені говорять уже давно. Та кілька років тому цей взаємозв’язок отримав ще більшу доказову базу. У 2017 році троє американських вчених, які відкрили молекулярні механізми циркадних ритмів, були відзначені Нобелівською премією з медицини. Циркадні ритми — це

ЗДОРОВ’Я I ВНУТРIШНIЙ ГОДИННИК

ше забуває стресові ситуації». Проте, ймовірно, ми й досі не знаємо повною мірою усіх механізмів сну — але його роль для нашого гарного самопочуття беззаперечна.

Що краде сон?

своєрідний біологічний годинник людини. Він керує роботою більшості органів і систем, зокрема, механізмами сну та неспання. Якщо внутрішній годинник працює без збоїв, ми засинаємо нормально — а під час нічного сну відбувається синтез колагену та певних гормонів, регенерація тканин, а мозок функціонує в абсолютно унікальному режимі. «Наприклад, новітні дослідження довели, що сон потрібен не лише для того, щоб ліпше запам’ятовувати інформацію, а й для того, щоб… забувати психотравмувальні події, — зазначає психіатр Олег Чабан. — У процесі роботи з пацієнтами із посттравматичними розладами (зокрема, з військовими та переселенцями зі Сходу України) з’ясувалося, що коли людина повноцінно відпочиває вночі, вона швид-

Ернест Россі, американський психотерапевт та вчений-психобіолог, довів: 20-хвилинний сон Удень чудово відновлює сили й допомагає краще виконувати складні розумові завдання. 20-хвилинна сієста допоможе й швидше адаптуватися під час зміни часових поясів. Але важливо, щоб денний сон тривав не більше ніж півгодини, — інакше людина потім буде млявою і довше повертатиметься до робочого стану.

101

Багато людей, особливо мешканців мегаполісів, живуть у режимі фонової соціальної тривоги. Такий психологічний стан викликаний сучасними умовами життя. Звісно, повністю ігнорувати ці чинники ми не можемо, але домовитись із багатьма «крадіями сну» нам під силу. Які ж саме чинники заважають швидко засинати ввечері або змушують прокидатися посеред ночі? Насамперед, це ґаджети. Дослідники з Гарвардського університету з’ясували, що блакитне світло, яке випромінюють комп’ютери, телевізори, мобільні пристрої та LED-лампи, знижує синтез гормону сну мелатоніну. Тому ті, хто користується ґаджетами перед сном, мають проблеми із засинанням. Будьмо відвертими: хто з нас не моніторить соцмережі або не дивиться улюблений серіал у ліжку? До речі, світло подібного блакитного спектра використовується у світлотерапії для лікування афективних розладів, пов’язаних із підвищеною сонливістю. Новини переважно негативні, навіть не нейтральні. Нехай вони не стосуються нас безпосередньо, але наш мозок у відповідь на інформацію (ба більше, на відеоряд) про трагедії, теракти та катаклізми продукує адреналін. Гормон стресу й здоровий сон — поняття протилежні. Тому дізнаватися «що у світі відбувається» краще все-таки зранку. Протягом ХХ століття, із розповсюдженням електрифікації, люди поступово змістили велику частину активності на вечірні години. Останніми роками гасло: «Ти гарно попрацював, тепер можеш гарно відірватися!» — все більш популярне. Друзі, вечірки, кіно — все це добре, проте надмірне емоційне навантаження (навіть зі знаком «плюс») може заважати заснути. Так само діє і фітнес (якщо це не спокійна ходьба або пілатес). До речі, це явище торкнулося Західної Європи меншою мірою: там зазвичай в будні дні о 8–9 вечора вулиці вже порожні. Зрештою, фоновий «білий шум» техногенного походження — звуки автостради, побутової техніки тощо — ми так призвичаїлися

ЗДОРОВ’Я I ВНУТРIШНIЙ ГОДИННИК

Раніше вважалося, що ми бачимо сновидіння лише у швидкій фазі сну. Останні дослідження довели, що повільна фаза також зазвичай супроводжується візуальними образами.

НЕ ГАЙТЕ ЧАСУ!

102

Олександр Тохтамиш, медичний психолог, кандидат психологічних наук, доцент, Президент Української асоціації еріксонівської та короткотривалої психотерапії і консультування

«Видатний психолог Мілтон Еріксон казав, що безсоння пов’язане із проблемою неправильного використання часу. Інакше кажучи, якщо вам не спиться, не варто лежати й дивитися у стелю. Адже що більше ми нервуємо через те, що не можемо заснути, то важче знову поринути до обіймів Морфея. Краще встати, вийти до іншої кімнати (бажано, аби спальня асоціювалася лише зі сном) і зайнятися чимось, що приносить вам релакс. Для когось це читання або слухання спокійної музики, для інших — малювання чи навіть хатні справи. А за деякий час, коли відчуєте, що повіки злипаються, можна повернутися до ліжка. Але при цьому важливо не зміщувати час ранкового пробудження. Не піддавайтеся спокусі «добрати» зайву годинку зрання. Краще вставайте о своїй звичній порі, адже інакше «біологічний годинник» може розбалансуватися. До речі, історики стверджують, що саме так спали європейці у добу Середньовіччя: не 7–8 годин поспіль, а прокидались серед ночі, робили якусь роботу, а потім знову засинали. До того ж лягали люди із першими сутінками, а вставали спозаранку, із півнями. Зрештою, за такого підходу вони все одно набирали 7–8-годинну добову норму сну».

Смартфон — не ворог, а союзник Програми для сну

Ґаджети — як палиця на два кінці: за розумного підходу вони можуть навіть допомогти. Йдеться про спеціальні sleeping програми, або додатки для смартфтонів. Перша категорія — ті, що відстежують якість сну. Наприклад, уможливлюють виявити ознаки синдрому апное — це один із найнебезпечніших і дуже поширених розладів сну. Звісно, для повноцінної діагностики потрібна медична полісомнографія (її проводять у стаціонарі або вдома у пацієнта). Проте дані, отримані за допомогою смартфону, також можуть статися в пригоді. У 2016 році видання World Journal of Otorhinolaryngology надрукувало огляд додатків для контролю сну для iOS та Android. Автори відібрали не лише ті програми, що записують звуки та зазначають переривання дихання. До списку з майже 50 додатками увійшли ті, які також аналізують серцевий ритм, зберігають і аналізують отримані дані. А, скажімо, додатки ApneaApp та SleepBot навіть здатні фіксувати положення тіла людини! У цілому, спостереження протягом п’яти ночей достатньо, аби лікар зміг зробити попередні висновки (наприклад, про апное або про принцип порушення сну: тривожний чи депресивний). Це дасть підстави для подальших обстежень і порад. До речі, якщо діагноз «апное

Фото: pixabay.com, З власних архівів

НЕ СПИТЬСЯ?

до нього, що майже не помічаємо. Саме тому міські жителі, опинившись десь у глухому селі, часто відчувають себе «оглушеними тишею». Проте ці техногенні звуки також підсилюють фоновий стрес. Усі ці чинники збуджують нервову систему, і складнощі зі сном — лише один із наслідків. Ще одна типова проблема — вечірні (або навіть нічні) походи до холодильника «за смачненьким» — глюкоза, яка міститься у солодощах, є паливом для збуджених нервових клітин.

ЗДОРОВ’Я I ВНУТРIШНIЙ ГОДИННИК

ЛАЙФХАКІВ ДЛЯ ГАРНОГО СНУ

Олег Чабан, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця

Лягайте і прокидайтеся в один і той самий час. Засинати бажано не пізніше ніж о 22.30.

104

Закінчуйте робочі справи не пізніше ніж о 19.00–20.00. Причому мається на увазі не лише робота як така, а й «шлейф» думок і переживань, пов’язаних із нею. Навчитися цього за один раз сумнівно що вдасться, проте за деякий час зусилля принесуть плоди.

Відкладайте вбік ґаджети та вимикайте телевізор за 2–3 години до сну. Якщо ви не користуєтеся програмами для сну, кладіть смартфон за 5 метрів від ліжка.

Підготуйте кімнату для сну. Провітріть її. Між прохолодою і спекою для спокійного сну варто обирати прохолоду. Оптимальна температура — 18–20 оС. Також важлива достатня вологість повітря (особливо взимку, коли опалювальні пристрої висушують повітря). Встановіть зволожувач або принаймні посуд із водою біля батареї.

Приберіть зовнішні подразники: світло (електронного годинника, мерехтіння монітора, завісьте вікна від місяця) та звук (шум побутової техніки, кондиціонера). Деяким людям допомагають маски для сну й вушні тампони. До речі, мелатонін синтезується у необхідній кількості лише за умови сну в темряві.

Вечеряти варто за 3–4 години до сну. До того ж, що старша людина, то більшим має бути проміжок часу між останнім прийманням їжі та відходом до сну. Якщо дуже хочеться їсти, допускається випити перед сном кефір або йогурт.

Не сидіть (і не лежіть!) перед телевізором весь вечір. За годину до сну варто прогулятися на свіжому повітрі.

сну» підтвердиться, лікування відбуватиметься в тандемі з кардіологом. Друга категорія програм покликана полегшити засинання. Для цього використовують звуки природи або спокійну музику, яка автоматично вимикається через закладений вами проміжок часу.

Чи варто приймати снодійні?

Медичні препарати для кореляції сну має призначати лише лікар — у разі, якщо немедикаментозні методи не дали результату. Психіатр Олег Чабан застерігає: «Люди часто вважають за снодійне барбітурати, корвалол, транквілізатори (усі препарати, назва яких закінчується на «-зепам»). Але це не снодійні, а засоби, які впливають на тривожність. У світі нема жодного медичного протоколу, який радив би лікувати порушення сну транквілізаторами (а от побічних дій у них дуже багато). У США та Канаді дуже розповсюджені безрецептурні мелатоніноподібні препарати. Мелатонін — це гормон, який виробляється вночі й забезпечує роботу циркадних ритмів. Однак дуже часто у вигляді пігулки мелатонін не спрацьовує». Менше не означає «краще» Наполеон спав по 3–4 години — і почувався чудово. Звісно, таких унікумів на планеті дуже мало. Вважається, що пересічній дорослій людині потрібно 7–9 годин нічного відпочинку, аби відновити сили. Проте існують методики, які дають змогу феноменально скоротити тривалість сну. Йдеться, зокрема, про, так би мовити, поліфазний (або «вовчий») сон, коли людина спить сумарно по 2–4 години на добу у рваному ритмі: по 20–30 хвилин. Адепти цієї та інших подібних методик стверджують, що вони лишаються бадьорими й не відчувають втоми. Зрештою, людей, які б дотримувалися такої практики протягом багатьох років, дуже мало. Медичний психолог Олександр Тохтамиш не радить збільшувати свою продуктивність завдяки дефіциту сну: «Немає наукових досліджень, а тому й авторитетних медичних даних про те, як саме впливає поліфазний сон на стан здоров’я. Відомо, що в людей, яких у межах експериментів позбавляли фази швидкого сну, незабаром виникали галюцинації та інші нервові розлади». Ольга Коваль

ЗДОРОВ’Я

ТРИ ПРОЦЕДУРИ

МОЛОДОСТІ

Лариса де Олівейра, експерт у сфері медичного туризму в Швейцарії, розповідає про те, які ефективні процедури варто пройти і жінкам, і чоловікам, щоб подовжити молодість.

Мікронідлінг Sekret 3. Унікальні можливості фракційної мікроголкової мезотерапії в поєднанні з монополярними радіочастотами вражають своїми результатами. Цей метод особливо ефективний в зоні декольте чи якщо є розтяжки, а також збільшені пори, розацеа, хлоазма. Використовуючи тампонний метод, стерильний наконечник проколює верхній шар шкіри через рівні проміжки часу й викликає мікроруйнування епідермісу. Це запускає механізми зцілення організму і, зрештою, стимулює вироблення колагену, еластину та гіалуронової кислоти, забезпечуючи регенерацію шкіри зсередини.

Лариса де Олівейра,

директор і власниця компаній Elite Tour, Elite Concierge

Плазмоліфтинг (PRP) — це процедура

на основі плазми крові самого пацієнта. Перед сеансом проводять забір крові, яка відразу ж центрифугується для вилучення плазми й негайно вводиться під шкіру. Вміщені в плазмі стовбурові клітини поліпшують якість шкіри, стимулюють вироблення колагену й еластину, зменшують зморшки й темні кола. Зрештою, обличчя виглядає свіжішим, шкіра — однотонною, зменшуються зморшки, ремоделюється контур обличчя. Також ця процедура чудово підходить для усунення темних кіл під очима. Плазмоліфтинг рекомендується не лише для зони обличчя, а й тіла, він також довів свою ефективність у зростанні й зміцненні волосяних фолікулів. Ви ще не визначилися, як вибрати найбільш оптимальну й відповідну для вас процедуру? Наші лікарі допоможуть вам у цьому.

Chemin des Croix Rouges 2, 1007 Lausanne Тел .: ±41 21 320 16 90 WhatsApp: ±41 78 803 25 28 E-mail: Info@elitemedtour.ch www.elitemedtour.ch

105

ULTERA. Лідирує серед процедур апаратної косметології, адже допомагає підтягнути овал обличчя, підняти брови, розгладити шкіру на шиї, в зоні декольте, прибрати гусячі лапки. Коли я робила першу процедуру ULTERA, то мало вірила в неймовірний результат, про який стверджувала рекламна брошура. Через пару місяців моя подруга, побачивши мене, здивувалася: «Ти так гарно виглядаєш, так помолодшала!». Саме тоді я вирішила, що мушу поділитися своїм досвідом з вами. ULTERA використовує ультразвук для підтяжки глибоких тканин, вона точково направляє імпульси в глибинні шари шкіри — від 1,5 до 4,5 мм, і стимулює вироблення колагену. При цьому вона не пошкоджує поверхневі шари шкіри. До речі, саме на глибині 4,5 мм працюють пластичні хірурги, виконуючи хірургічний СМАС-ліфтинг. Перші результати з’являються відразу після сеансу, але поступово, протягом декількох місяців — необхідного часу для синтезу нового колагену, — ви спостерігатимете, як зникають зморшки й підтягується овал обличчя. ULTERA залишається найефективнішою, проте дорогою процедурою. Однак, є ціла низка дешевших і дуже ефективних методик.

Лариса Бойченко дієтолог-гастроентеролог, головний лікар клініки «Лад», clad.com.ua ОсвIта: Вінницький медичний інститут ім. М. І. Пирогова ДевIз по життю: «Вперед, по совісті» Люди, якi надихають: Вчителя: в школі, університеті, сім’ї , у житті Книги, що надихають: На кожному етапі життя різні, Зараз — «Чертоги розуму» А. Курпатова

ЗДОРОВ’Я I ЕКСПЕРТ

ВЕСНЯНИЙ

ДЕТОКС

За зиму ми зазвичай набираємо трохи ваги — це необхідно для нормальної роботи імунної системи. «Приріст» у 2–3 кг вважається цілком природним — за умови, що навесні ми позбавляємося зимових накопичень. Із настанням перших теплих днів організм переходить на полегшений режим функціонування. Наше завдання — йому допомогти. Для цього варто зменшити розмір порцій (ідеальне мірило — ваша долоня: кожне приймання їжі мусить поміщатися в неї), збільшити фізичну активність і щотижня влаштовувати детокс-дні.

Рідні продукти — найкорисніші

Раціон має складатися з продуктів, які виросли у вашій кліматичній зоні — це правило не залежить від пори року. Річ у тім, що наш організм генетично пристосований до овочів, фруктів, злаків і трав, які їли наші бабусі та прабабусі. Саме цю їжу ми засвоюємо найкраще і вона рідше викликає алергічні реакції. А от екзоти мають бути рідкими гостями на нашому столі — близько 10 % від усього, що ми їмо. Друге важливе правило: сезонність. Найбільшу користь принесуть продукти, які виросли не в теплиці, а на відкритому ґрунті під сонцем. Здається, що навесні, коли торішній врожай вже відійшов, а до нового ще далеко, цього правила дотримуватися важко. Насправді, існує багато сезонних, вітамінних і малокалорійних продуктів для здорового харчування та детоксу.

Раціон здоров’я та стрункості

Навесні варто скоротити споживання м’яса, особливо червоного. А жінкам краще взагалі відмовитися від нього — увесь

необхідний білок ми отримаємо з риби, бобових, кисломолочних продуктів і яєць (на бажання можна раз на тиждень їсти біле м’ясо птиці). У квітні-травні можна споживати до 6 яєць на тиждень (звична норма — 4): холін і лецитин, які містяться в яйцях, захистять шкіру від перших агресивних сонячних променів. Варто

107

Бути стрункими — це не лише красиво ззовні, це ще й здорόво. Коли людина почувається здоровою, вона отримує додатковий заряд енергії, впевненості в собі, стає активнішою й працездатнішою. Визнаний фахівець з дієтології Лариса Бойченко давно знайшла формулу стрункості й пропонує свою програму весняного детоксу.

ЗДОРОВ’Я I ЕКСПЕРТ

також згадати про питний режим. Узимку через холод багато людей забувають пити достатньо чистої води. Зараз час повернутися до норми: 1,5–2 л на добу, маленькими порціями і до 17.00 (після цього наші нирки переходять у режим відпочинку). Найбільшу частину раціону мають складати такі продукти. Крупи — цільнозернові та з мінімальною термічною обробкою. Зернова оболонка містить усю групу вітаміну В, дефіцит якого спостерігається навесні. Зелену гречку, дикий рис, пшоно та інші крупи варто замочувати на ніч, а зранку відварювати до готовності (7–10 хвилин). Несправедливо забута перлова крупа навесні особливо актуальна, адже вона містить фітомелатонін — речовину, яка допомагає швидше адаптуватися до переходу на літній час. Цільнозернова каша — чудовий енергетичний сніданок. Можна поєднувати її з овочами (свіжими або тушкованими), але не з м’ясом. Також можна перемолоти замочену крупу

з йогуртом чи кефіром і чайною ложечкою меду — вітамінний смузі готовий! Овочі, ягоди та фрукти. Хоча до нового врожаю ще далеко, в нас лишаються заморожені ягоди та фрукти й осінні овочі. Єдине «але»: за період зимування клітковина у моркві, буряку, капусті, гарбузі, ріпі, селері стає грубішою, тому може подразнювати ЖКТ. Термічна обробка (запікання, тушкування) робить клітковину ніжнішою, а також підвищує вміст в овочах пектинів. Останні буквально всмоктують усі токсини — і відбувається м’яка чистка організму. Перша зеленина — найліпше джерело молодих вітамінів, клітковини, пектинів, рослинних білків, мінералів, амінокислот — тобто всього того, що потрібно для гарного самопочуття та стрункої фігури. Варто звернути увагу на дикі їстівні рослини — кропиву, щавель, заячу капусту, кульбабу — в них концентрація корисних речовин просто зашкалює! Додавайте їх в супи та омлети, а ще краще — їжте свіжими: у салатах чи смузі. До речі, молода кульбаба не буде гірчити, а кропива — жалити, якщо змішати їх з іншою зелениною та кефіром і перемолоти у блендері. Головне правило таке: навесні порція зеленого салату має бути на столі щодня.

Смузі-детокс

Детокс-дні раз на тиждень дають змогу позбутися до 3–4 зайвих кілограмів на місяць. І чистка на смузі — одна з найефективніших. Хоча смузі містять зовсім мало калорій, вони створюють відчуття ситості надовго. Як основу для смузі можна брати першу ґрунтову полуницю або будь-які розморожені ягоди. Змішайте їх у блендері з мигдалевим молоком або йогуртом, медом, насінням льону. Вживайте цей напій протягом дня, проте не забувайте пити достатньо чистої води. Детокс-дні можна також проводити й на соках-фреш. Якщо у людини знижена кислотність шлунку, їй підійдуть будь-які фруктові соки. Якщо ж є печія, гастрит, варто віддати перевагу нейтральним фрешам: морквяному, гарбузовому, морквяно-селеревому. Щоб вітамін А краще засвоївся, додавайте до них половину чайної ложки оливкової олії. І запам’ятайте: процес перетравлювання їжі починається ще в роті. Тому якщо ми ковтаємо смузі чи фреш одразу, то пропускаємо цей важливий етап — і отримуємо завелике навантаження на підшлункову залозу. Саме тому варто потримати сік або смузі у роті кілька секунд — у такий спосіб він засвоїться найліпше. Записала Ольга Коваль

Фото: depositphotos.com, з особистого архіву Лариси Бойченко

108

Під час детоксу варто пройти курс масажу, два рази на тиждень відвідувати сауну чи баню, записатися в салон краси на детокс-обгортання — все це в комплексі із зазначеним режимом харчування пришвидшить очищення організму від токсинів і допоможе легко позбавитися зимових кілограмів.

Здоров’я починається у вашій свідомості

ЯКЩО У ВАС ВИНИКЛИ ПРОБЛЕМИ:  неминуча втома;  надлишкова вага;  порушення роботи печінки чи жовчного міхура;  болі у спині та суглобах;

 підвищений артеріальний тиск;  схильність до підвищення цукру і холестерину в крові;  алергічні прояви.

м. Київ (Конча Заспа), вул. Столичне шосе, 275 Києво-Святошинський р-н, с. Капітановка, вул. Соборна, 4 +38 (044) 22 12 555, +38 (097) 586 555 7, +38 (067) 712 68 12 www.clad.com.ua med@clad.com.ua

ЗДОРОВ’Я I САЛОН

У ФОРМАТI SLIM До купального сезону та міні — лише пару місяців, проте цього часу вистачить, аби позбутися зайвих «зимових» кілограмів і привести фігуру до ладу. Про можливості сучасних beautyметодик розповіла Event Ukraine дерматологкосметолог, керівник косметологічного центру KeyMed Тетяна Кобець.

«Зазвичай щовесни, починаючи із середини квітня, клієнтки телефонують із незмінним проханням: “Їду на травневі свята на море, мені конче потрібно позбутися целюліту!”, — ділиться Тетяна Кобець. — Але, на жаль, за два тижні досягти бажаного результату неможливо ніякими методиками. Це фізіологічні особливості людського організму: для того щоб відбулися справді помітні зміни, потрібен щонайменше місяць. Іноді — більше, залежно від стадії целюліту, стану здоров’я, генетичних особливостей тощо. Проте є й хороша новина. Якщо ви почнете негайно зараз, то до літа точно встигнете!»

Масаж + подвійний лате не працює!

Навіть найкращі методики не допоможуть досягти успіху, якщо пити літрами подвійний лате й смакувати тістечка. Тож для найліпших результатів слід використати комплексний підхід. Slim-програму варто почати з обстеження. Тетяна Кобець рекомендує спершу здати аналізи: розширені печінкові проби, ліпідограму, індекс НОМА, рівень вітаміну D. За необхідності може знадобитися консультація інших лікарів — гінеколога, ендокринолога, гастроентеролога, дієтолога. Також важливо перейти на здорове харчування і займатися спортом. Найефективніші види фізичної активності: скандинавська ходьба, метаболічні вправи (дають змогу позбутися внутрішнього вісцерального жиру), плавання (під час плавання відбувається також масаж шкіри, що підвищує її пружність). За індивідуальними показниками лікар може порекомендувати, скажімо, БАДи краси — рослинні

Фото: depositphotos.com, надано KeyMed

110

Beauty методика

ЗДОРОВ’Я I САЛОН

добавки із антиоксидантами пришвидшують метаболізм, сприяють детоксу. Це дуже важливо, адже під час інтенсивного схуднення у кров та лімфу потрапляє величезна кількість продуктів розпаду, які потрібно виводити. Варто додавати в їжу куркуму, фенхель, толокнянку. Наприклад, фенхель — це жовчогінний засіб, клітковина та діуретин (звільняє організм від зайвої рідини) в одному продукті. Просто додавайте його до салатів — і ви відчуєте ефект! Не забувайте також про питний режим. Набряки з’являються, коли організму бракує чистої води (особливо в поєднанні з вуглеводною їжею), а не навпаки.

Процедури для фігури

(курсом 10–15 про-цедур двічі на рік) зменшує об’єми тіла, підтягує шкіру, виводить надлишкову рідину. Але за важливої умови: масаж в жодному разі не має бути травматичним — коли під час процедури вам дуже боляче, а після з’являються синці. Адже агресивний масаж провокує загострення целюліту в майбутньому. Мезотерапія тіла бореться із локальними жировими накопиченнями — «вушка» на стегнах, внутрішня поверхня стегна, зона над коліном. Радіохвильовий ліфтинг у буквальному розумінні «плавить» жир і дає змогу суттєво зменшити об’єми тіла та підвищити пружність шкіри. Ольга Коваль

111

Починати салонну програму схуднення варто з пресотерапії. Вона забезпечує дренаж (відтік зайвої рідини), зменшує запалення. Уже після 3–4 процедур зменшуються набряки — і будь-які види масажу будуть, по-перше, не такими болючими, а по-друге, більш ефективними. Дієвий дренажний ефект забезпечує і процедура міостимуляції — причому вона виводить зайву рідину саме з жирових клітин (а не з нирок, шкіри чи кишківника) й попереджає її повторне накопичення. Масажні методики (LPG, вакуумно-роликовий, мануальний) особливо ефективні при рихлому набряковому целюліті — коли є зайва вага. Масаж

ЗДОРОВ’Я

112

Тотальне оновлення в Edem Resort FITHEALTH — це програма відновлення здоров’я ззовні й зсередини. Про те, як вона працює, розповість міжнародний експерт у сфері anti-age медицини, кандидат медичних наук, член Європейської академії природничих наук і головний лікар Edem Resort Medical & SPA Олексій Башкірцев.

Рішення почати активний спосіб життя — правильне, попри будь-який сезон. Однак саме навесні надзвичайно важливо подбати про відновлення фізичних сил. Адже наразі й природа сприяє пробудженню й активізації всіх ресурсів. І ми мусимо максимально скористатися цією можливістю. Саме тому фахівці Edem Resort Medical & SPA застосували науковий підхід, щоб створити 100-відсотково ефективну програму для фізичного розвитку. Її назва — FITHEALTH. — Пане Олексію, то що ж таке FITHEALTH? — Нашому тілу потрібен ретельний щоденний догляд. Тому програма FITHEALTH — це покрокова інструкція максимального вдосконалення цього найціннішого ресурсу людини. FITHEALTH пропонує науково обґрунтований підхід до корекції фігури та поліпшення самопочуття. Програма змінює наше ставлення до організму в цілому, адже поєднує правильні

Олексій Башкірцев, головний лікар комплексу Edem Resort Medical & SPA. фізичні навантаження, курс діагностики, лікування та відновлення. — Для кого ця програма? — Марафон самовдосконалення підійде і для нетренованих людей, і для професійних спортсменів. Їх об’єднує те, що вони піклуються не лише про зовнішній вигляд, а й про внутрішнє самопочуття. Учасники програми — цілеспрямовані й успішні особистості. Вони розуміють, що найкраща інвестиція — це здоров’я. Серйозно й комплексно підходять до теми фізичних навантажень і, зрештою, вдосконалюють рівень життя й підвищують його тривалість. — З чого складається FITHEALTH — програма в Edem Resort Medical & SPA? — Ми пропонуємо три варіанти FITHEALTH. Триденна програма — це впровадження нового стилю життя. Спершу проводиться тестування рівня фізичної підготовки. Потім фахівці Центру відновлення здоров’я складуть для вас індивідуальну програму. Ваш день розпочнеться із групових фітнес-тренувань. Також ми

ЗДОРОВ’Я

113

пропонуємо різноманітні процедури: гідро-, фіто-, аромотерапію, мінеральні спортивно-відновлювальні ванни, грязе- та фітолікування з флоатінгом, енергетичний, спортивно-тонізуючий масаж і нутрицевтичний супровід. Семиденна програма складається з найбільш ефективних фітнес-методик. Вона поєднує наукові спостереження та послідовне вивчення процесу тренувань. Це поглиблений медичний підхід з аргументованими обстеженнями, серед яких ультразвукова діагностика, повний спектральний аналіз гормонального фону, консультація лікаря, спортивне тестування, що можна використати як науковий, безпечний підхід до фізичних тренувань. Десятиденна програма — це комплексний науковий підхід для досягнення бажаного результату. Його забезпечує повний супровід лікаря, а також низка необхідних обстежень: ультразвукова діагностика, повний спектральний аналіз гормонального фону, спортивне тесту-

вання тощо. Ця програма кардинально змінює сприйняття тренінгу, енергетичного балансу, дає розуміння того, що спортивне життя є невіддільною складовою розвитку гармонійної та здорової людини. Обов’язковою частиною усіх програм є п’ятиразове дієтичне харчування. Шеф-кухар нашого ресторану разом з дієтологом створили спеціальне меню, яке підсилює ефект, допомагає очистити організм і вивести токсини, а також містить навчальну складову, орієнтуючи вас у корисному та збалансованому харчуванні. Також ми подбали про ваш релакс і відновлення життєвих сил. Для цього кожен гість має змогу відвідувати спа-зону «Едему»: басейн, римську сауну, російську лазню, фінську сауну, крісла хамам, гідромасажний міні-басейн, швейцарський душ, доріжку Кнейпа, льодовий фонтан, фітобар. — Які результати від програми? — Головний результат — створення індивідуальної програми фізичної активності, що націлена на максимальний ефект. А на додачу — підвищення життєвого тонусу, корегування ваги й проблемних зон, поліпшення метаболізму, підвищення стресостійкості, зміцнення м’язового корсета спини, медичний checkup щодо безпеки та резерву вашого організму. І звісно, відпочинок серед чудових природних пейзажів у одному із найкращих курортів Європи!

Марина Лук’янова ОсвIта: магістр психології КНУ ім. Тараса Шевченка. Практика у сферах: підприємець, публіцист, власниця жіночого фестивалю «Аніма». Виконавчий директор громадської організації «Євроатлантичний курс», виконавчий директор платформи «Однодумці». Книги, що надихають: ґузель Яхіна «Зулейха відкриває очі», Марія Колосова «Транзитна зона», вірші Чарлза Буковскі. ДевIз: «Єдиний сенс нашого життя — це бути щасливими». Люди, що надихають: ті, з ким живемо і працюємо.

ЗДОРОВ’Я I СПОРТ

НАПIВЗАЛIЗНА

ДІВЧИНА

Тріатлон — дисципліна, що поєднує біг, плавання і велоспорт, — відлякує багатьох спортсменів-любителів, адже мало хто може дозволити собі витрачати по дві-три години на тренування майже щодня. Проте, як виявилося, стати тріатлетом цілком реально, головне — бажання та вміння правильно організувати свій час. Марина Лук’янова не вважає за необхідне доводити комусь, що вона — успішна тріатлетка. Все, чого вона прагне, — реалізувати свій потенціал у професії, яку обрала, а спорт використовує як засіб підтримувати гарну фізичну форму й отримувати максимум задоволення від життя. — Марино, які у вас були стосунки зі спортом? Він увійшов до вашого життя ще в дитинстві чи вже у свідомому віці? — У дитинстві я декілька років займалася танцями, згодом було айкідо, яке захопило мене на шість років. Потім — тренажерний зал, але толку від цього майже

не було, бо відвідувала я його епізодично. Приблизно у 22 роки я придбала машину, а невдовзі — й кілька зайвих кілограмів. Тоді я зрозуміла, що з цим терміново потрібно щось робити. Так я почала бігати. Обрала для себе біговий клуб і мету — подолати 10 кілометрів. Записалася на WizzAir Marathon. Але біг не приносив мені особливого задоволення. Просто була мета — подолати дистанцію. Я її досягла, але заплатила високу ціну — довелося довго відновлюватися. Сталося так через нерозуміння, для чого саме я все це роблю. На жаль, на той час саме брак цього важливого елемента вплинув на моє рішення припинити бігові тренування. Потім було плавання. Також періодично. Займалася із групою, іноді плавала сама. У 2017 році обрала свій перший заплив на відкритій воді — Oceanman Benidorm в Іспанії. Дистанція — два кілометри. Мабуть, участь у запливі вплинула на подальший вибір спортивних занять, адже саме після цього я вирішила повернутися у біг і вже чітко усвідомила, що якщо хочу досягти реальних цілей і отримати бажаний результат, потрібно ставитися до всього серйозно. Гойдалки «сьогодні хочу, завтра — ні» не проходять. — Чому ви обрали саме тріатлон? Це виснажливий вид спорту, який потребує багато часу та сил. — Розумієте, я — людина, що захоплюється. Для того щоб підтримувати інтерес до тренувань, мені потрібні чіткі проміж-

115

Марина Лук’янова, власниця жіночого фестивалю «Аніма», виконавчий директор громадської організації «Євроатлантичний курс» і платформи «Однодумці» встигає й багато працювати, й активно тренуватися. А обрала вона непростий спорт — тріатлон, поки що переважно чоловічий вид спорту, — ще й бере учать у змаганнях серії Ironman, що означає «залізна людина».

ЗДОРОВ’Я I СПОРТ

— Як вам вдається поєднувати тренування з роботою? — Насправді, тренування не забирають багато часу. Головне в цьому процесі — правильно розставити пріоритети й використовувати кожну хвилину продуктивно. На щастя, в мене така робота, що не потребує постійної присутності в офісі, тому іноді я можу виділити час для більш тривалих тренувань. А вже під час пробіжки, плавання в басейні чи їзди на велосипеді обмірковую робочі моменти, мрію, злюся, насолоджуюся миттю й життям, відчуваю себе щасливою.

участь у Київській велосотці.

Насправді, тренування не забирають багато часу. Головне в цьому процесі — правильно розставити пріоритети й використовувати кожну хвилину продуктивно.

На роботі намагаюсь використовувати кожну хвилину. Вважаю, що і в робочих моментах, і під час тренувань важливо не те, скільки саме часу ви на це витрачаєте, а як продуктивно ви це робите. Пробіжки зазвичай тривають близько години. Басейн забирає приблизно стільки само часу. Але справжній часожер — велосипед: тренування можуть тривати три години або й більше. Саме тому я залишаю виїзди на велосипеді саме на вихідні, коли маю достатньо часу на відпочинок, спілкування з сім’єю та друзями. Я вважаю, що якість часу, який ми проводимо з близькими, набагато важливіша за кількість. Краще дві години якісного спілкування зі стовідсотковою присутністю тут і зараз, аніж день, проведений в одному приміщенні, але кожен — у своєму ґаджеті. Улітку намагаюся тренуватися на вулиці. Особливо це стосується велосипеда, тому що крутити педалі на велостанку — не дуже цікаво. У таких випадках я ставлю перед собою планшет або ноутбук і переглядаю щось цікаве або корисне. — Чи дотримуєтеся ви якоїсь дієти? — Ні. Я не дотримуюсь особливих дієт чи спортивного режиму харчування. Я не дуже люблю себе обмежувати, тому надто не замислювалась щодо цього. Розумієте, тріатлон — це величезна піч, у якій спалюється неймовірна кількість енергії, тому постійно рахувати кожну калорію у період активної підготовки до змагань немає сенсу. Однаково баланс буде від’ємний. Обираю меню інтуїтивно. Взагалі

Фото: з особистого архіву Марини Лук’яновоЇ

116

ні цілі. Ані біг сам собою, ані плавання не стали невіддільною частиною мого життя. Тоді я вирішила об’єднати усі ці захоплення в одне — і тріатлон підійшов ідеально. Я не бачу себе чемпіоном серед тріатлетів-аматорів. Уважаю, що зусилля краще спрямувати на професійну діяльність, тобто туди, де я реально можу досягти значного успіху. Тріатлон для мене — це насамперед задоволення та підтримка здоров’я і фізичної форми. Важливо вибрати красиву ціль і йти до неї. Моя мета — за сім місяців підготуватися до половинки Ironman. (Half Ironman, або Ironman 70.3, — дистанція в міжнародних змаганнях з тріатлону серії Ironman: 1,9 км — плавання, 90 км — велогонка та 21,1 км — біг. — Прим. авт.). Найбільшою проблемою для мене був велосипед, тому що бігала та плавала я вже досить непогано. Але з часом ця частина тренувань стала улюбленою.

ЗДОРОВ’Я I СПОРТ

Вирішила спробувати бокс, зрозуміла — не моє.

не люблю солодкого, крім чорного шоколаду. Не їм м’яса. Улюблена кухня — індійська, обожнюю рибу й морепродукти. — Що вас надихає? Що змушує не зупинятися й крутити педалі? — Перше та найголовніше — отримувати задоволення від спорту, розвиватися, ставати кращою, ніж я була вчора, досягати поставлених цілей. Усе інше мене не обходить. Тому в мене немає когось особливого, кого брала б за взірець та чиїми досягненнями надихалась би. Наприклад, коли я тренуюся з групою, завжди трапляється так, що я опиняюся серед людей, які швидші за мене. Щоби не пасти задніх і не змушувати інших чекати, мені доводиться викладатися на повну. Це дуже важко. Але після таких тренувань я відчуваю, що стала сильнішою, швидшою і можу поліпшити свій особистий результат. Це дає мені натхнення й сили рухатися далі. Нещодавно замислилася над тим, щоб я «залишила собі» із цієї тріади, якби вирішила припинити займатися тріатлоном? Відповідь — велосипед. Те, що колись давалось мені так важко й відбирало багато сил, стало моїм улюбленим видом спорту. У мене є мрія — пересуватися містом лише на велосипеді, і колись я обов’язково втілю її в життя! — Які ваші спортивні цілі на цей рік? — Головне — впоратися з двома «половинками», тобто пройти Half Ironman. Для цього я обрала два змагання:

Ironman 70.3 у Гдині — в Польщі, та Ironman 70.3 в Істрі — у Словенії. Окрім змагань з тріатлону планую взяти участь у декількох «велосотках», напівмарафонах і, можливо, у запливах на відкритій воді, але ще не вирішила, в яких саме. — Щоб ви порадили тим, хто лише думає почати займатися тріатлоном і спортом взагалі? — Перед тим як зробити цей доволі серйозний крок, ви мусите чітко розуміти, чого саме бажаєте. Хто ви є насправді? Що для вас важливіше — спортивні досягнення та результати чи задоволення від того, чим займаєтеся? Знайдіть свій ідеальний баланс і намагайтеся його підтримувати. Ставте перед собою реальні цілі. Навчіться ловити справжній кайф від тренувань і використовуйте кожну хвилину свого життя так, щоб потім не було шкода витраченого часу. Це єдине, що не підлягає поверненню. Спілкувалася Ірина Баранська

ТЕМА НОМЕРА I ANTI-AGE: НОВİТНİ ТЕХНОЛОГİï

118

Забіг по злітній смузі — чи чули ви про щось подібне? Саме такою, незвичною й цікавою подією 24 березня «Бориспіль» відзначив початок експлуатації термінала F. Event Ukraine розпитав Георгія Зубка, заступника генерального директора з комерційної діяльності аеропорту, про особливості першої в історії «Борисполя» спортивної події.

БIЖИМО ТА ЗЛІТАЄМО танцій, отримали квитки від авіакомпаній «Міжнародні авіалінії України», SkyUp, Yanair та Air Astana. Загалом було відзначено 24 переможці, які отримали призи від партнерів заходу. — Пане Георгію, чому ж саме забіг? — «Бориспіль» уже давно не лише транспортний вузол, він розвивається й стає культурно-розважальним хабом. У нас проходить досить багато, скажімо, неавіаційних заходів — виставок, конференцій, концертів. Наприклад, під час різдвяних свят у терміналі D виступав Олег Скрипка у супроводі симфонічного оркестру. Тому до відкриття термінала F — дуже значимої для нас події — розглядалися різні варіанти заходів, але зупинилися на легкоатлетичному забігу. Особисто я беззастережно підтримав саме цю пропозицію, адже спорт, ідея руху якнайкраще асоціюються з мандрівками, а аеропорт — це точка початку чи завершення подорожі. До того ж забіг є важливою соціальною

Фото: надано прес-службою аеропорту «бориспіль»

Перший в Україні легкоатлетичний забіг KBP Runway Run видався велелюдним, яскравим і цікавим. Він став не тільки чудовою нагодою спробувати себе як спортсмена-аматора, а й ексклюзивною можливістю пробігти чи пройти там, де зазвичай курсують лише літаки. Різні дистанції для бігу — 3, 5 і 10 кілометрів, 5-кілометрова траса для скандинавської ходьби, цілий термінал F як стартового й фінішного містечка, розважальна програма, хедлайнерами якої виступили «Танок на майдані Конго», і понад 4 тисячі гостей — розмах вражає. Та й подарунки для переможців були неабиякі: учасники, що посіли перші місця в кожній з дис-

ЗДОРОВ’Я I СПОРТ

Я беззастережно підтримав пропозицію легкоатлетичного забігу, адже спорт, ідея руху якнайкраще асоціюються з мандрівками, а аеропорт — це точка початку чи завершення подорожі. ініціативою, адже спорт не тільки корисний для організму, а й добре загартовує характер, виховує наполегливість. Дуже тішить, що нині стало модним бути спортивними й здоровими.

— Термінал F припинив роботу після відкриття терміналу D. Чому ж через 6 років було вирішено його запустити? — Запуск термінала F — це необхідність. Торік аеропорт обслужив 12,6 мільйона пасажирів, і ми зрозуміли, що пропускну здатність потрібно розширювати. Деякі авіакомпанії підтвердили, що перейдуть туди, — наприклад, Ryanair та Laudamotion. А українська авіакомпанія SkyUp Airlines вже виконує звідти рейси й навіть вибрала термінал F як місце базування. Цей термінал буде зручним для бюджетних і чартерних перевізників. Ми продумали всі нюанси: розробили нову технологію заїзду автобусів Sky Bus, зробили зручнішим маршрут шатл-басів між терміналами, до того ж поблизу термінала F працює декілька паркувальних майданчиків. І в терміналі F, і в нашому основному — D ми намагаємося створити якнайкращі умови для пасажирів, щоби було комфортно усім — і бізнес-туристам, і діткам. Будемо не лише впроваджувати нові сервіси, а й обов’язково радувати всіх наших гостей цікавими подіями. спілкувалася Марія Васильківська

119

— У забігу взяли участь майже 2700 людей — і це своєрідний рекорд. Як вам вдалося залучити таку кількість учасників? — Для нас стало несподіванкою, що вже після першого посту на офіційній сторінці у «Фейсбуці» ми отримали 1500 заявок протягом лише п’яти днів, і це без жодних маркетингових кампаній. Відразу відчули відповідальність за те, що все має відбутися на найвищому рівні. Ажіотаж виявився неабияким, і нам навіть довелося зупинити індивідуальну реєстрацію, залишивши цю можливість тільки для корпоративних учасників. Гадаю, така активність свідчить, що це справді унікальний захід — і для нас, і для країни в цілому. Щодо корпоративних команд, то з нами бігли Visa, «Укрзалізниця», «Укрпошта», «Київський метрополітен», МАУ, SkyUp, YanAir, команда Прикордонної служби України, дівчата з «Міс Україна», національна жіноча збірна з хокею, команда салонів краси Backstage. Усього — 63 команди.

— Забіг саме по злітній смузі — це досить незвично. — Так, справді, адже злітна смуга вважається зоною поза державним кордоном України. Ми вдячні всім службам аеропорту, які спрацювали відповідально й професійно. Такого масштабного культурного й спортивного свята «Бориспіль» ще не бачив. Було очевидно, що всі учасники й гості насолоджувалися тим, що відбувалося. — Ви були не вболівальником, а учасником забігу, так? — Так. Моя дистанція — 5 кілометрів. Загалом, мій спорт — хокей, я займався ним професійно півжиття. Проте у нас, спортсменів, немає чужих видів спорту. Саме тому долучаюся до різноманітних спортивних заходів. Звісно, я далеко не марафонець, але підтримую нашу команду, веду її і своїм прикладом хочу надихнути всіх на маленькі й великі спортивні звершення.

СОЛОДКІ

МИТІ ЖИТТЯ 120

цукерок — це поєднання солодкого смаку білого шоколаду та терпкуватого японського чаю «Матча». Мармелад у шоколаді — фаворит серед представлених вище солодких подарунків, має свіжий, кисло-солодкий смак і складається всього з трьох інгредієнтів: ягоди або фрукти, цукор і пектин. Це особливо приємно у весняно-літній сезон. Скуштувати солодощі, морозиво та інші десерти бренда «Gelato di Venezia» можна в джелатерії, що разташована в ТРЦ «Smart Plaza». Якщо бажаєте замовити індивідуальні вироби ручної роботи чи торт з морозива — компанія з радістю створить унікальний продукт саме для вас.

Сьогодні в тренді здорове харчування! Зростає також і популярність органічних корисних солодощів. Виробник справжнього італійського морозива й тортів із нього «Gelato di Venezia» розширив свою продуктову лінію — наразі в продажу подарункові набори натуральних солодощів ручної роботи.

На клієнтів чекають шоколадні цукерки з різноманітними натуральними начинками: → освіжаюче кисленьке конфі з маракуї й ганаш білий шоколад-манго; → екзотичне поєднання карамель з лаймом і ганаш чорний шоколад-малина; → ароматне конфі апельсин-базилік і ганаш білий шоколад-грейпфрут тощо.

Також ніжні шоколадні трюфелі, мармелад у шоколаді зі свіжих фруктів і ягід. У цих смаколиках абсолютно відсутні консерванти, пальмова олія, синтетичні барвники та інші шкідливі наповнювачі. Цукерки виготовляють із високоякісного бельгійського шоколаду й покривають какао-маслом із додаванням виключно природних барвників. Кольорове оформлення та комбінацію смаків замовник може обрати індивідуально. Справжні трюфельні цукерки містять вершкове масло й вершки, мають різноманітні посипки з какао, гарбузового перемеленого насіння, конопляного насіння. Варто звернути увагу на ексклюзивний вид трюфельних

Адреса: Джелатерія «Gelato di Venezia», пр-т Перемоги, 24–26, ТРЦ «Smart Plaza», 2-й поверх. Замовлення за тел.: +38 (044) 465 58 27 +38 (067) 168 42 97 Більше інформації : gelatodivenezia.com @gelatodivenezia @gelatodivenezia

СПРАВЖНІЙ ІТАЛІЙСЬКИЙ СМАК

121

Курорт Gloria Hotels & Resorts спростовує загальні уявлення про турецький all inclusive, пропонуючи гостям персоніфікований сервіс, витончену кухню, найкращі спа-процедури й безмежні можливості для активного відпочинку.

Gloria Hotels & Resorts — це комплекс із трьох готелів, гольф-клубу й професійного спортивного центру, розташований на понад 20 гектарах хвойного лісу на узбережжі Середземного моря всього за 15 хвилин автівкою від Белека. Територія вражає не тільки зеленню, першокласними безкраїми полями для гольфу, прозорими ставками й віковими соснами, визнаними національним над-

банням країни, а й ставленням до навколишнього середовища і гостей. Усі споруди комплексу екологічні й зводилися, зважаючи на природу навколо та застосовуючи унікальні технології, які уможливили безболісно пересадити старі дерева. Майстерно вписані в ландшафт будівлі, каскади басейнів, стриманий сучасний дизайн — усе створено з душею і європейським смаком. Усі пляжі комплексу Gloria Hotels & Resorts відзначено «Блакитним прапором», що свідчить про їхню безпеку й комфорт. Вони обладнані VIP-павільйонами, а на запити кожного гостя миттєво реагує кваліфікований персонал.

Фото: надані Gloria Hotels & Resorts

122

ЧАРІВНА GLORIA

123

На території комплексу працює дитячий клуб Gogi Fun Jungle з такими непересічними розвагами, як стіна для скелелазіння, тунелі, батути, мотузяний парк, гойдалки на будь-який смак і вік. А ще є міні-ферма, спортивний центр, аквапарк, поле для міні-гольфу. Особлива гордість Gloria Hotels & Resorts — кухня, адже тут працює шістнадцять ресторанів! Ось, приміром, як виглядає меню в L’ancora: лобстер, лосось, запанірований у сезамі, пюре з артишоків... Неймовірно вражає креветково-крабово-мідійне асорті в пляжному барі, кондитерські «витівки» в Oasis!..

124

Gloria Golf Resort: дітям і дорослим

У кожного з готелів комплексу — своя родзинка. Gloria Golf Resort є ідеальним вибором для сімей з дітьми: в ньому працює чотири фантастичних дитячих клуби для різних вікових груп. Тут є аквапарк із вісьмома гірками, безліч різноманітних басейнів, веселі джунглі з батутами, ігрові кімнати, мотузковий парк і зоопарк, де живуть фламінго, кози, птахи й поні.

Дорослим теж буде чим зайнятися: фітнес-центр Fit Gloria до їхніх послуг. Сучасні функціональні тренажери, кваліфіковані інструктори, індивідуальні програми навантажень з персональними тренерами –– все це допоможе повернутися з відпочинку в чудовій формі. Пілатес, йога, настільний і великий теніс, пляжний волейбол, футбол, бочче, баскетбол, степ-аеробіка й зумба — Gloria Golf Resort просто створений для тих, хто любить активний відпочинок.

Gloria Golf Club: спортсменам зі всього світу

Розкішний комплекс на березі Середземного моря заслужено пишається своїм гольф-клубом. На найкращі в Туреччині поля, спроектовані відомим французьким гольфістом Мішелем Гайона, приїздять професіонали й аматори з усього світу, зокрема й національна збірна України. Саме тут розташоване найбільше поле для гольфу в Туреччині на 45 лунок, а грати можна цілорічно, адже Белек може похвалитися м’яким кліматом навіть узимку.

Gloria Serenity Resort: для поціновувачів розкошів

Цей готель — для тих, хто цінує елегантний дизайн і тихий спокійний відпочинок. Усі номери готелю — категорії Superior і сьюти. Відразу ж за порогом кімнати починається величезна паркова зона, де живуть рідкісні птахи, а шлях від номерів до пляжу пролягає через місток над річкою. Головну будівлю оточують кілька відкритих і закритих басейнів із прісною й морською водою, які потопають у затінку субтропічних дерев і квітів.

МАНДРИ I КУРОРТ

Gloria Verde Resort: для повного релаксу

Саме цей готель може похвалитися найкращим спа-центром Анталійського узбережжя. Він орієнтований на тих гостей, хто хоче пройти курс оздоровчих процедур. Його унікальність ще й в тому, що він розташований серед соснового лісу, тому навіть повітря тут цілюще. Gloria Verde Resort –– єдиний готель у Туреччині, де можна насолодитися повним комплексом таласотерапевтичних процедур. У центрі Asklepion&Talasso працюють виключно сертифіковані спеціалісти з багаторічним досвідом. Процедури з морськими грязями й водою, детоксикація водоростями, турецькі бані, сауни, масаж устрицями — це лише скромний перелік із багатьох процедур, які пропонують у Gloria Verde. А ще є водна гімнастика, ароматерапевтичні ванни, підводний масаж і навіть масаж для вагітних.

Дизайн Gloria Verde Resort не менш стильний, ніж в інших готелях, проте ресторанів трохи менше — один основний і три A La Carte. Але готують тут так, що гастрономічні спогади залишаться з вами надовго й примусять повертатися до Gloria Resort знову й знову.

Gloria Sports Arena: професіоналам й аматорам

У спортивному центрі Gloria Sports Arena створено всі умови для тренування спортсменів, які представляють понад 50 видів спорту. Тут є тенісні корти, басейни олімпійського класу, футбольні, баскетбольні та волейбольні поля. Окрім тренувального потенціалу, в Gloria Sports Arena є обладнання для реабілітації після травм і тренажери, адаптовані для спортсменів з інвалідністю. А ще в Gloria Sports Arena ви знайдете найкраще обладнання для повного медичного обстеження і реабілітації. Марія Васильківська

125

Розкішний відпочинок доповнюють приємні процедури, які зцілюють не тільки тіло, а й душу. Спа-центр в Gloria Serenity — це десятки видів масажів обличчя й тіла, найефективніші процедури для поліпшення самопочуття, косметологічні послуги найвищого рівня. У Gloria Serenity неабияку увагу приділяють високій кухні — французькій, італійській, егейській, східній. Тут готують неймовірно смачні стейки, кролика, рибу, омари... Радо зустрічають і гостей з дітьми: для найменших працює спеціальна служба, яка потурбується про них за заздалегідь обговореним розкладом, поки батьки приділяють час собі.

РАДОЩІ Вибір місця для сімейного відпочинку — справа нелегка. Зазвичай вирішальним чинником стає наявність послуг для наймолодших. Сімейні курорти мережі Aldemar ідеально підходять для безтурботного й незабутнього відпочинку: щоб і діти могли приємно й безпечно провести час, і батьки позбулися хоч частини щоденних турбот.

Грецька мережа Aldemar Resorts володіє шістьма прекрасними готелями на узбережжі Середземного й Егейського морів. Три з них — Cretan Village Beach Resort і Knossos Royal Beach Resort на острові Крит і Olympian Village Beach Resort на півострові Пелопоннес — позиціюються як сімейні й пропонують широкий вибір персоналізованих пропозицій і послуг для найвищого рівня комфорту гостей будь-якого віку. В цих курортних готелях для всієї родини потурбувалися і про самих маленьких гостей, пропонуючи для їхнього повноцінного відпочинку ліжечка типу baby cot, рації baby phone для контролю спокійного сну, прогулянкові коляски. Все це можна забронювати заздалегідь і зовсім безкоштовно!

Фото: надані Aldemar Resorts

126

СІМЕЙНІ

МАНДРИ I КУРОРТ

Розваги понад усе

Як же на морському курорті обійтися без водних розваг? Сімейні готелі Aldemar мають гірки й басейни, призначені виключно для малечі. В них діти почуваються комфортно й безпечно під наглядом спеціально навченого персоналу, розвиваючи навички плавання чи випробовуючи дитячу сміливість, спускаючись водними гірками. Ще одна перевага — наявність дитячих клубів із професійними анімато-

128

МАНДРИ I КУРОРТ

рами. Цьому аспектові в Aldemar приділяють особливу увагу. Батьки можуть залишити своїх чад у дитячих містечках Mini Clubs ALDY, які працюють цілий день. Тут гості віком від 4 до 12 років можуть гарно провести час під доглядом досвідчених вихователів-витівників. Ігровий майданчик — це місце, де єдина турбота дитини — якомога більше веселитися! Саме там вони можуть стати космонавтами, які вирушають на Місяць, або приєднатися до розкопок у пошуках скарбів. Насичена програма клубів розписана по годинах і пропонує ігри у м’яч, боулінг, міні-гольф, а також настільні ігри, малювання, ліплення й навіть кулінарні майстер-класи. Поруч із відкритими ігровими майданчиками й басейнами розташовані криті зони відпочинку, де у міні-буфеті юні гості можуть поповнити запаси енергії, підкріпившись сендвічами, соками, тістечками й морозивом. Важливі моменти життя можуть стати ще яскравішими й запам’ятатися надовго. Як щодо того, щоб здивувати молодших членів родини найкращою вечіркою з нагоди дня народження? Немає ліпшого місця для його проведення, ніж міні-клуб, де дітлахи мають змогу повеселитися і знайти нових друзів. Потрібно просто зв’язатися зі службою обслуговування гостей, персонал якої завжди радий допомогти з деталями святкування.

Особливе для особливих

Харчування дітлахів — не менш важливий момент, ніж їхнє дозвілля. Для малих відпочивальників Aldemar створив окремі дитячі зони в ресторанах, обставлені меблями невеликих розмірів і посудом, що не розбивається. Тут під час сніданку або вечері можна провести час із новими друзями з різних країн, вибираючи страви на спеціальному дитячому «шведському столі». Батьки при цьому будуть поруч і водночас окремо — в основній зоні ресторану. Вони цілком можуть покластися на персонал готелю й аніматорів, які простежать за малечею. Для найменшеньких у ресторанах передбачено високі стільчики. Сімейний відпочинок — це час, коли діти й дорослі мають змогу насолодитися часом, проведеним разом. Професіонали з Aldemar переконані, що цей час має бути максимально комфортним для гостей будь-якого віку. Марія Васильківська

129

рекомендує

ГАСТРОНОМIЧНI ВИХІДНІ Традиція влаштовувати «їстівні» фестивалі родом з минулого. Люди збиралися разом і куштували сезонні продукти, що найчастіше було приурочено до часу збирання врожаю. Свята томатів, яблук, гарбузів трансформувались у карнавали та ритуали, які згодом переросли у відомий нині формат фестивалів. Тепер шанувальники пива їдуть у вересні до Мюнхена, трюфелів — у жовтні в Альбу, а за шоколадом мандрують до зимового Лондона. Проте поміж цими гігантами є сила-силенна інших гастрономічних подій.

Чисто англійська розкіш Честерфілд, 4–6 травня

озкішний гастрономічний фестиваль Great British Food Festival влаштовують у садибі Хардвік-Хол, що у графстві Дербішир. Зведений у 1590-ті роки, палац досі вражає величною архітектурою та геніальною симетрією. Вона втілена і в плануванні регулярного саду, де проходить захід. Тож гості івенту насолоджуватимуться не тільки їжею та напоями, а й неперевершеною витонченою атмосферою. Організатори пропонують скуштувати вуличну їжу у виконанні відомих шефів, яку доповнюють різноманітні бари з якісними напоями. Підсилює загальне враження ненав’язлива жива музика, що створює неповторний і піднесений настрій.

Пиво як культура Київ, 18–19 травня

yiv Beer Festival запрошує гостей на київський арт-завод «Платформа» вже вчетверте. Мета заходу давно вийшла за межі суто розважальної: тут створюють нову пивну культуру й пропонують не лише посмакувати улюбленим напоєм, а й дізнатися про нього багато цікавого. У пивному холі зустрінуться представники 60 найкращих українських пивоварень, які запропонують гостям понад 300 сортів крафтового пива. Деякі з них варяться спеціально для фестивалю: від м’якого лавандового стаута до суперміцного елю. До того ж працюватиме великий фуд-корт, де презентуватимуть свої страви 50 учасників.

В Україні та Литві вироби RITO можна придбати у фірмових бутіках бренда: Україна, Київ, вул. Ігорівська, 5, тел. +38 044 425 25 00 Україна, Київ, вул. Лисенка, 1, тел. +38 044 278 71 40 Литва, Вільнюс, вул. Басанавічуса, 16, тел. +37 062 600 055 RITO.UA

DMRITO

RITO_KNITS

ВІДТЕПЕР В УКРАЇНІ

ВЛАСНИЙ РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ СЕРВІС ЯК ЖИТИ ЦІКАВО, АКТИВНО, ЗМІСТОВНО.

EVENTUKRAINE.COM