Event Ukraine #3 (04) July-August 2019 by EventUkraine

СМАК

АКТИВНОГО

ЖИТТЯ

EVENTUKRAINE.COM

Джордж Клуні Власта Шовковська Ахтем СеІтаблаєв Наталія Деркач Dakh Daughters

кориснI звички успішних людей Як поєднати кар’єру, сім’ю і спорт щоб бути ефективнішими

КРАЩА ВЕРСІЯ СЕБЕ

ФІЗКУЛЬТУРА ТРЕНДИ ’2019 IНТЕРВ’Ю ПОДIÏ НАТХНЕННЯ

СЛОВО РЕДАКТОРА

Краща версія себе

Головний редактор Жанна Лаврова

Фото: Сергій Михальчук

Чи любите ви плавання, як люблю його я? Я навіть не пам’ятаю, щоб не вміла плавати — таким природним мені це здається. Це ніби дихати й не помічати, як ти це робиш. Річки, озера, моря, океани — то був і є найліпший для мене відпочинок! Проте лише два роки тому я усвідомила, що, власне, плавати насправді не вмію. І почалося навчання... Я занурилася в новий світ запливів на відкритій воді й нове оточення. Прекрасне, щасливе, натхненне! Це люди, з якими я обговорюю свої успіхи й поразки, друзі, які завжди мене підтримують, стимулюють. З’явилися нові корисні звички. Гармонія. Спокій. Плавання стало для мене своєрідною допомогою на всі випадки життя. Коли є складне питання чи сумніви — я пливу. Хочу усамітнитися й дати лад своїм думкам — пливу. Втомлена й відчуваю брак енергії — пливу. Вода змиває всі турботи, зцілює, підживлює, наснажує. Плавання — це моя медитація й насолода. Воно змінило мене на краще. Не любите плавати — не біда. Найголовніше — знайти той вид активності, який наповнюватиме вас щастям і енергією. І не потрібно виховувати силу волі, робити надзусилля, долати й ламати себе. Оберіть те, що до вподоби, — біг, гольф, теніс, велосипед, парашутний спорт, тріатлон — будь-що, і знайдеться і час, і бажання. «Краща версія себе» — цій темі ми приділили багато уваги й сторінок. І знайшли героїв, успішних людей, які насправді це зробили — змінили себе й своє життя. Наталія Деркач, Макс Яковер, Юрій Лобунець, Ірина Золотаревич, Владислава Магалецька, Катя Гуленок, Ігор Філіпп, Наталя Ніколаєва охоче поділилися своїм досвідом і розповіли про свої нові й здорові звички. А ще Event Ukraine з’їздив на відкриття Венеційської бієнале, поспілкувався з Джорджем Клуні, розпитав відомого дієтолога Наталію Самойленко про раціон ефективності, а лікаря Дмитра Огарка — про здоров’я спини. Ми занурилися у сферу велнеса й подорожували світом, щоб поділитися з вами нашими враженнями. Отож читайте! Надихайтесь! Творіть!

ЛИПЕНЬ–СЕРПЕНЬ 2019 Головний редактор Жанна Лаврова Заступник головного редактора Марина Гудзевата Головний художник Олександр Решетніков Більдредактор Юлія Корсунська

Літературний редактор, коректор Алла Долгая Над номером працювали Ольга Коваль, Лєна Бассе, Валентина Клименко, Іван Ісаєв, Ірина Баранська, Юлія Косинська, Вадим Нагайчук, Ірина Татаренко, Вікторія Шапаренко, Світлана Дідух-Романенко, Марія Васильківська Фотографи Олена Куршин, Алім Якубов, Наташа Іщенко Директор ТОВ «Івент Юкрейн Груп» Жанна Лаврова Заступник директора Анастасія Бернат Засновник Журналу «Event Ukraine» ТОв «Івент юкрейн груп» Свідоцтво про реєстрацію друкованого засобу масової Інформації № 23349-13189 ПР. ціна договірна. № 3 (04) липень–серпень 2019 видаЄться один раз на два місяці з грудня 2018 року. розповсюджується по всій україні та за підпискою. наклад: 11 500 екземплярів. адреса редакції: вул. Преображенська, 23, оф. 6, м. київ, 03110, україна. www.eventukraine.com, e-mail: info@eventukraine.com Всі права захищені. Виключне право власності на матеріали, надруковані в журналі «Event Ukraine», належать ТОв «Івент юкрейн груп». За умови передруку і використання матеріалів посилання на видання обов’язкове. думка редакції може не збігатися з думкою авторів. Редакція не несе відповідальнОсті за достовірніcть рекламної інформації. Матеріали позначені символом «®» друкуються на правах реклами. Надруковано: друкарня «Палп мілл прінт» вул. Мурманська 7, 02156, Київ, Україна.

Editor-in-Chief Zhanna Lavrova Deputy Editor-in-Chief Maryna Gudzevata Art Director Oleksandr Reshetnikov Photo Editor Yuliia Korsunska Copy Editor, Proofreader Alla Dolhaia Contributors Olga Koval, Lena Basse, Valentyna Klymenko, Ivan Isayev, Iryna Baranska, Yuliia Kosynska, Vadym Nagaychuk, Iryna Tatarenko, Viktoria Shaparenko, Svitlana Didukh-Romanenko, Maria Vasylkivska Photographers Olena Kurshyn, Alim Yakubov, Natasha Ischenko Director, Event Ukraine Group Ltd. Zhanna Lavrova Deputy Director Anastasiia Bernat Founder: Event Ukraine Group Ltd. Printed media license #23349-13189 ПР. Price is subject to contract. #3 (04) July-August 2019 The Magazine is issued bimonthly since december 2018. Distributed throughout Ukraine and by subscription. Circulation: 11,500 copies. Editorial office: 23 Preobrazhenska Street, of. 6, Kyiv, 03110, Ukraine www.eventukraine.com, e-mail: info@eventukraine.com All rights reserved. Content, concept, and design of the Event Ukraine magazine are the unconditional property of Event Ukraine Group Ltd. In the event of reprint and use of the magazine’s content, the reference to Event Ukraine is required. Views expressed by the contributors do not necessarily represent the views of the publishers. The publisher does not accept responsibility for the accuracy or the content of advertising material published in this magazine. Articles marked ® are published as promoted content. Printed by pulp mill print, 7 Murmanska street, 02156, Kyiv, Ukraine

ЗМІСТ 4 Слово редактора

рекомендує

38 Івенти для спорту 62 Івенти для дозвілля 78 Перлини прокату 94 Книги про велнес

26 Жінка майбутнього

УСПІХ 10 І цілого неба мало

Директор з росту фармкорпорації «Юрія-Фарм» Наталія Деркач про нові підходи в бізнесі, досягнення та своє хобі

16 Політ нормальний 8

Наталія Деркач про парашутний спорт І як хобі може кардинально змінити життя

Як працюють головні повітряні ворота України? Дізнаємося в очільника аеропорту «Бориспіль» Павла Рябікіна

20 Гольф як спосіб життя

Директорка жіночого турніру Open Ladies Golf Tour Олена Рудік розповідає, чим цікавий і корисний цей вид спорту

Засновниця премії «Жінка ІІІ тисячоліття» Лідія Лісімова про критерії відбору, дуалізм жіночності й джерела натхнення

30 Корисні звички успішних людей Лайфхаками діляться: Владислава Магалецька Макс Яковер Юрій Лобунець Ірина Золотаревич Ігор Філіпп Катерина Гуленок

40 OceanWoman

Власта Шовковська, організаторка запливу Oceanman Odessa, про торішні перемоги й цьогорічні новинки

46 Курс на перемогу

Шкотова спортивної яхти й керівний працівник банку Наталія Ніколаєва: «Аматорський спорт — це драйв і задоволення!»

50 wellness-тренди

З’ясовуємо, у який спосіб нині наймодніше бути здоровим і свідомим

54 Море замість ліків

У центрах таласотерапії грецької мережі готелів Aldemar Resort уміють лікувати навіть морем

58 5 аргументів відвідати Edem Resort Medical & Spa

Підзарядити власні внутрішні батарейки можна зовсім недалеко від Львова

60 8 фактів про велнес

Обкладинка: Андрій Рошканюк, «Гранати», Олія, полотно, 100х120, 2018.

Власта Шовковська взяла за мету «привезти» етап кубка світу з аматорського плавання до України. другий рік Поспіль вона організовує заплив серії Oceanman в одесі

Event Ukraine дослідив модну тему і знайшов чимало цікавого

ДОЗВІЛЛЯ 64 Молодий і зухвалий

Андрій Рошканюк — художник з обкладинки

68 Арт на воді

Що подивитися на Венеційській бієнале — 2019: спецрепортаж з Італії

72 Зриваючи DAKH

Інтерв’ю учасниць гурту Dakh Daughters Соломії Мельник і Наталії Галаневич

82 Зірвати джекпот

Розмова з Джорджем Клуні про його сімейне життя, ставлення до історії та політичні амбіції

Заснована аж 124 роки тому, Венеційська бієнале щоразу дивує й представляє найактуальніших митців

88 На всі руки майстер

Актору й режисеру Ахтему Сеітаблаєву під силу все, за що він береться

Жіноче фрик-кабаре Dakh Daughters виступає на межі театру та музики і вже підкорило майже пів світу

ЗДОРОВ’Я

96 Відчути спиною

Дмитро Огарко, лікар-ортопед і остеопат, про здоров’я нашого опорно-рухового апарату

102 Раціон ефективності

Дієтолог-ендокринолог Наталія Самойленко розповідає, як харчування може зробити нас ефективнішими

108 Місце під сонцем

Дерматолог Тетяна Кобець — про правильний захист шкіри від сонця

МАНДРИ 112 Крутий МАршрут

Улюбленець публіки Джордж Клуні в ексклюзивному інтерв’ю для Event Ukraine

Відкриваємо приголомшливо мальовничу альпійську країну, подорожуючи потягом і роблячи найцікавіші зупинки

118 Звуки, смаки й відчуття

Спа-процедури, гурмевечори з мішленівськими шефами, концерти світових зірок й інші новинки сезону на курорті Forte Village

122 Відкрити Ізмір

Досліджуємо щедро наділені красою природи місця, які пам’ятають великі цивілізації й бережуть їхні спогади.

126 Край слонів і білих парасольок Містичний, казковий, неймовірний Лаос

126

До Лаосу приїздять ті, хто готові прийняти виклики нових вражень і не збожеволіти від незвичних смаків і приголомшливих контрастів

Наталія Деркач ОсвIта, НАУКОВИЙ СТУПIНЬ: Національний медичний університет імені Богомольця, кандидат медичних наук. В КОМПАНiÏ КЕРУ НАПРЯМАМИ GROWTH: Науково-дослідні центри, Стратегічні Business units, Розвиток бізнесу, Регуляторні справи, Міжнародні юридичні відносини. ДОСЯГНЕННЯ: Засновниця брендів Hyalual та Instytutum, Майстер спорту України з парашутного спорту.

УСПІХ I ПЕРСОНА

i ЦiЛОГО НЕБА

МАЛО

Наталія Деркач, директор з росту фармкорпорації «Юрія-Фарм», знає з власного досвіду, як створювати нові успішні продукти. А ще вона має неординарне захоплення — парашутний спорт. Event Ukraine розпитав Наталію про нові підходи в бізнесі й про хобі, яке змінило її життя.

— Пані Наталіє, «Юрія-Фарм» — сімейний бізнес. З якого віку ви до нього долучилися? — Я вирішила, що вчитимуся на лікаря, ще в молодшій школі. У старших класах вже почала допомагати в компанії: виконувала якусь адміністративну роботу, бралася за будь-які завдання. Пам’ятаю, мої друзі хотіли після університету отримати якусь високу посаду. А я хотіла саме працювати, і не важливо, на якій посаді. Почала на молодших курсах, щоб не витрачати час,

а отримувати досвід. Батьки мене підтримували, вони для мене взірець. З третього курсу стала працювати над проектом інтернет-аптеки, який тоді запускався. Хоча батьки бачили мене в академічній медицині. Я спробувала «традиційний» шлях: пішла в інтернатуру, вела хворих, написала наукову статтю. І зрозуміла, що це не моє, що хочу і можу допомагати більшому числу людей. Потім «Юрія-Фарм» почала впроваджувати виробництво препаратів на основі гіалуронової кислоти, розробляти ін’єкційні препарати для косметології, ортопедії і травматології. По суті, я створила новий напрям в компанії — Hyalual. Було непросто: новий для України високотехнологічний продукт, для якого тоді ми не мали ні досвіду розробки, ні виробничих ліній, ні ринкових позицій. Проте мені було дуже цікаво. Я загалом така людина, яка любить стартапи і все нове.

Сказати, що Наталія людина зайнята, — це майже нічого не сказати. Як директор з росту (Chief Growth Officer) фармацевтичної компанії, вона відповідає за створення і виведення на ринок нових препаратів, розширення портфеля продуктів та запуск стартапів. Як засновниця та ідейний натхненник косметологічного напряму компанії опікується брендами Hyalual та Instytutum. Ця тендітна жінка має чемпіонські амбіції — серйозно займається парашутним спортом у складі команди-четвірки, літаючи на тренувальні збори за кордон, а ще виховує двох дітей. З Наталією ми зустрілися в її офісному кабінеті, на вигляд такому динамічному, як і його власниця.

УСПІХ I ПЕРСОНА

З донькою Іриною на відпочинку в Дубаї. — Стартапи більше притаманні IT-сфері. Чи є щось таке, що ви підгледіли у них і впровадили у своїй компанії? — Так, концепцію Product Оwner’ства, яку ми адаптували. Адже ключове завдання Product Owner’а — зробити так, щоб класна ідея перетворилася на готовий продукт, вивести його на відповідні ринки, щоб він став прибутковим. Ми вже понад рік працюємо по-новому й бачимо, як підвищився рівень залучення й відповідальності за весь життєвий цикл продукту. — Над чим ще працюєте? Ваші розробки створюються в Україні чи за кордоном? — Ми маємо власний науково-дослідний центр в Україні, де

Наталія зі своєю командою під час тренувальних стрибків в Іспанії. створюємо ін’єкційні та інфузійні препарати. Також працюємо з багатьма лабораторіями за кордоном, наприклад, швейцарськими. У нас широкий портфель продуктів і багато напрямів. Цьогоріч ми вивели на ринок продукт для лікування ішемічного інсульту. Дослідження показали, що він допомагає позбутися наслідків хвороби у кожного третього пацієнта. Цей препарат покращує якість життя, він справді потрібен Україні. Також ми отримали кредит Європейського банку реконструкції та розвитку на реалізацію проекту «Хемотека» для онкологічних пацієнтів. Він покликаний зробити препарати хіміотерапії доступнішими. Персоналізовані, вже готові до введення дози формуються під пацієнта, а медсестри не контактують з «хімією», розводячи препарати. — Розкажіть більше про ваше дітище, бренд Hyalual. — Наші ін’єкційні косметологічні препарати вже добре відомі на ринку, і не тільки в Україні. Вони використовуються лікарями. Стосовно ін’єкційних процедур існує думка, що «нам ще рано». Проте інколи буває запізно, коли лікар-косметолог розуміє, що кардинально не допоможе, і скеровує до пластичного хірурга. Тому якщо є показання, краще зробити, ніж відкласти на потім. Ще ми завершили розробку унікальної антиейдж-процедури нового покоління фракційного омолодження шкіри без побічних ефектів і реабілітаційного періоду. Плануємо представити її у вересні. Perfoskin — це такий ролер з голками для наноперфорацій в стерильному одноразовому блістері й контейнер зі спеціальним препаратом. За одну процедуру опрацьовується все обличчя, шия та декольте — чотири тисячі наноперфорацій! Уже маємо

Парашутний спорт — це складно. І не так фізично, як психологічно. Дуже непросто робити фігури в стані вільного падіння, на високій швидкості. Тут важливо вчасно зорієнтуватися і діяти, не «гальмувати». Із сином Юрієм.

УСПІХ I ПЕРСОНА

досвід застосування — лікарі й пацієнти, які спробували, дуже задоволені результатом.

Фото: з особистого архіву НаталіЇ Деркач

— Як вам вдається поєднувати кар’єру, сім’ю і мати такий чудовий вигляд? — Завжди намагаюся ставити амбіційні цілі, які наповнюють життя особливим сенсом. Коли є пристрасть, натхнення та любов до того, чим займаєшся, плюс дисциплінованість, можна багато чого встигнути. Дисциплінованості мене навчило навчання в медуніверситеті. Якщо мої друзі могли приходити пізніше на пари чи навіть прогулювали їх, то у нас таке просто неможливо. Навіть пропустивши одну пару, ми її відпрацьовували. А ще приходиш додому — й знову вчишся.

— А що ж таке Instytutum, про який ви згадали на початку нашої розмови? — Це окремий проект. Це косметика для кінцевого споживача. Ми не за красиві люксові баночки, ми за ефективність. Тому наші продукти мають активні інгредієнти в робочих концентраціях і створені у швейцарській лабораторії. Як лікар і як жінка я вважаю, що косметика для догляду має давати видимий результат. Саме такий підхід ми реалізовуємо в наших засобах.

Наталія приділяє багато уваги самостійній роботі над пілотуванням купола парашута, тренуючись на аеродромі під Києвом. — Усі, хто зайдуть на вашу сторінку в соцмережах чи до вашого робочого кабінету, де на стіні висить велике фото парашутистів, не зможуть не запитати про ваше неординарне захоплення — парашутний спорт. Як сталася зустріч з ним і що він означає для вас зараз? — Ой, наразі він для мене майже все! (Сміється.) Дуже вагома частина мого життя. Це не просто хобі, це повноцінний спорт. Це спортивні цілі й змагання, розписані принаймні до середини 2021 року. Почалося все спонтанно чотири роки тому. Співробітниця стрибала з парашутом, і я пішла з нею. Пішла й залишилася. Пам’ятаю, стрибнула в тандемі, приземлилася й відразу записалася на навчання. У мене все виходило, кожен новий рівень здавала з першої спроби. Хотіла відразу пройти всі сім етапів, але зламала ногу — на відпочинку, як кажуть, на рівному місці. Від розчарування плакала. Потім були змагання для новачків, в яких наша команда перемогла, і цей результат досі не побитий. Потім я одразу зібрала команду-четвірку, й ми почали серйозно тренуватися, адже нас готували чемпіони світу. Парашутний спорт — це складно. І не так фізично, як ментально. Дуже непросто не збитися при виконанні фігур у стані вільного падіння, на високій швидкості. Потрібно виконати 22 блоки і 16 фігур, які чергуються та змінюються. Тут важливо вчасно зорієнтуватися і діяти, не «гальмувати». Тобто тут інтелектуальна складова — ключова! — І як на таке захоплення відреагували близькі? — Мабуть, тільки коли виконала норматив на майстра спорту України, всі остаточно прийшли до стадії прийняття. (Сміється.) Одинадцятирічна донька вже стрибала зі мною, вона в захваті, а ось семирічний син цю тему

УСПІХ I ПЕРСОНА

ігнорує. Іринка просилася вже давно. Минулого року домовилися: якщо закінчить рік на відмінно, то відведу на аеродром. Вона принесла похвальний лист, і я вже не відкрутилася — все-таки дала слово. Зізнаюся, було за неї страшно. Цьогоріч знову відмінниця, і знову стрибок. З татом вона домовлялася в письмовій формі. Підійшла до справи креативно, і він здався.

— Далеко не кожна мати здатна на такий вчинок. — Своїх дітей я виховую в любові, це найголовніше. Намагаюся нічого особливо не забороняти, щоб вони могли реалізовуватися. Не убезпечую їх від усього, щоб не виросли тепличними. Хочу, аби вони самі визначалися з рішеннями, помилялися, вчилися. Звичайно, материнський інстинкт не дає про себе забути, але намагаюся себе контролювати. — Який ваш рецепт хорошої фізичної форми й активної працездатності? — Я намагаюся спати 7–8 годин на добу. Людина, яка добре відпочила, більше встигає. Без відновлення немає продуктивної роботи. Знаєте, є така байка: чоловік пиляє дерево, виходить задовго й погано. Йому кажуть: нагостри пилку. На що пиляр відповідає, що на це немає часу. От я за те, щоб періодично гострити пилку. Також я розібралася з режимом харчування, відмовилася від деяких продуктів, наприклад, тих, які містять лактозу. А якщо з’їдаю щось недозволене, відпрацьовую у спортзалі. Вважаю обов’язковими регулярні тренування.

Науково-дослідна лабораторія корпорації «Юрія-Фарм» — одне з місць сили для Наталії.

Ми працюємо над продуктами, які допомагатимуть людям з невиліковними хворобами. Хочемо створити препарат, який би забезпечував пацієнтам тривале повноцінне життя.

— Про що мріє Chief Growth Officer (CGO) великої фармацевтичної компанії?

— Хочеться придумати препарат, який би розв’язав невирішену світову проблему. Це дуже складно з боку й затраченого часу, й фінансів. Їх ми особливо не маємо, бо ми не світовий фармацевтичний гігант. Тому перед нами стоїть виклик не просто розробити продукт, а придумати спосіб, як зробити це швидко й довести до пацієнта в найстисліші терміни. Ми працюємо над продуктами, які допомагатимуть людям з невиліковними хворобами. Хочемо створити препарат, який би забезпечував пацієнтам тривале повноцінне життя, і щоб українські розробки пролунали масштабно на світовій арені. Ще одна дуже серйозна проблема у світі — туберкульоз. Є мультирезистентні форми цієї хвороби, на які не діють затверджені протоколи лікування. Ми працюємо над новими інфузійними препаратами, які б лікували такі форми туберкульозу. — Що ви порадили б молодим керівникам? — Бути активними, не боятися експериментувати, визначатися з рішеннями й брати на себе відповідальність. Не помиляється лише той, хто нічого не робить. Спілкувалися Жанна Лаврова, Марина гудзевата

БІОХАКІНГ: ШЛЯХ ДО ЗДОРОВОГО ЖИТТЯ? Світовий тренд щодо самовдосконалення та підвищення особистої ефективності неможливий без стабільного фізичного й ментального здоров’я людини. А його підтримати допоможе біохакінг — стверджує головний лікар і керівник першої в Україні клініки біохакінгу та управління здоров’ям SQLAB Святослав Ханенко.

Біохакінг вам у поміч!

гії всіх напрямів програми, послідовПерелік питань, які можна розв’язати за них і системних дій. допомогою біохакінгу, надзвичайно широкий: У цьому контексті, від виліковування хронічних захворювань або стрижневим чинполіпшення якості життя при невиліковних хвоБіохакінг передбачає ставлення до здоров’я ником успіху стає робах до вимірювального управління ризиками як до комплексної категорії (враховувати послуга «Ассістанс»: розвитку хвороб і навіть реалізації концепції не лише аналізи та УЗД, а й спадковість, ви матимете пер«Надлюдини», потенційного подовження життя. спосіб життя, особливості навколишнього сонального лікаря, який обстежує, Практичні кроки біохакінгу середовища, задоволеність від життя тощо), розробляє, узгодПерший крок — це детальне комплексне А головне — як до первинного ресурсу жує з вами оздоровобстеження здоров’я, аналогів якому немає самореалізації в усіх сферах життя: стосунчу програму. Він в Україні. Завдяки безпрецедентно великій ках, бізнесі, мистецтві, спорті, політиці. є надійним продкількості та комплексності даних про здоров’я жект-менеджером людини стає можливим побачити не лише реалізації вашої оздоровчої програми. наслідки, які безпосередньо турбують людину, а й зафіксувати весь І четвертий крок — це верифікація ланцюг формування проблеми. Усього від 2000 параметрів по 9 результатів на контрольному обстеженблоках: генетика, здоров’я всіх внутрішніх органів і шкіри, молени після проходження вашої оздоровчої кулярне, клітинне й функціональне здоров’я, спосіб життя, здорові програми. Параметри здоров’я, які позвички, життєві цілі, ментальне здоров’я. трібно змінити, повторно вимірятимуться, Другий крок (входить в обстеження) — розробка та узгодження результат верифікуватиметься, а також з людиною персональної оздоровчої програми на три місяці (не так будуть розроблені рекомендації для набагато, але достатньо для досягнення системних результатів), яка скластупного кроку проекту вашого здоров’я. дається з трьох напрямів. Перший — гармонійна, реалістична та бажаПіклуйтеся про себе та своїх близьких! на (!) для людини корекція здорових звичок і способу життя. Другий — протокольне спеціалізоване лікування, якщо для цього є показання (наприклад, критична кількість відхилень у роботі тієї чи тієї системи, виявлення онкомаркерів тощо). Третій — проведення серії оздоровчих візитів, унікальний дизайн яких уможливлює всього за 150 хвилин проКиїв, вул. Кожум’яцька, 14В вести достатню для виражених результатів кількість оздоровчих процетел.: ± 300 (050) 418 59 58 дур — фармпрепарати, фізіотерапія, мануальні практики, біотехнології, INFO@SQLAB.COM.UA SQLAB.COM.UA клітинна терапія, нейрофідбек, киснева терапія тощо. Третій крок — реалізація персональної оздоровчої програми. Виражених результатів можливо досягнути лише завдяки синер-

ЩО ТАКЕ «БІОХАКІНГ»?

ПОЛІТ

НОРМАЛЬНИЙ

Минулого року міжнародний аеропорт «Бориспіль» продовжив установлювати рекорди, зустрівши 12-мільйонного пасажира й ставши номером один у Європі за темпами зростання пасажиропотоку — а це майже 20 відсотків. До того ж найбільший аеропорт країни зберіг третє місце в рейтингу найкращих аеропортів Східної Європи за версією британської Skytrax, поступившись лише Будапешту й Таллінну.

— Пане Павле, то що нам говорить статистика, скільки відсотків українців літають? — Не тільки в «Борисполі», а й інших українських аеропортах пасажиропотік зростає. Я бачив кілька досліджень, в яких фігурував показник від двох до п’яти відсотків населення. Ще два роки тому ми в «Борисполі» поставили собі за мету сформувати умови, які уможливлюють здешевити ціну на авіаперельоти. Якщо у 2016-му Україна вважалася чи не найдорожчим напрямком за ціною авіаквитків, то сьогодні вона серед топ-10 європейських країн, до і з яких літати найдешевше. Авіація стала доступнішою для українців — це однозначно.

Фото: надані прес-службою аеропорту «Бориспіль»

УСПІХ I ТЕНДЕНЦIï

Українці мандрують більше й частіше — це беззаперечний факт, підкріплений статистикою. Особливо влітку багато з нас стають туристами, для яких поїздка починається саме з аеропортів, де стає спекотно від обсягу роботи. Event Ukraine вирішив дізнатись, як працюють головні повітряні ворота України, й поспілкувався з Павлом Рябікіним, генеральним директором аеропорту «Бориспіль». піковий день: ми обслужили більше ніж 51 тисячу пасажирів за добу. Для порівняння: взимку ми маємо 25–26 тисяч на добу.

— І скільки пасажирів нині обслуговує «Бориспіль»? — Пасажиропотік за чотири місяці цього року склав майже 1,2 мільйона осіб — на 17 відсотків більше, ніж за аналогічний період торік. У червні вже був

12,6

mлн

пасажирів

— Якщо стало більше пасажирів, то посилилося й навантаження на аеропорт. Як упорується інфраструктура за таких умов? — Ще влітку минулого року ми побачили, що термінал D по кілька годин на добу працює на піку своєї пропускної здатності, а ми не забезпечуємо необхідним сервісом потік пасажирів, який створюють авіакомпанії. Відчувалася й нестача стійок реєстрації, й виходів на посадку. Настав момент, коли економічно доцільно стало знову використовувати термінал F, тому з 31 березня працюють два термінали. До речі, багато чартерів ми перенесли саме до термінала F, де наразі працюємо над створенням максимально комфортних умов для пасажирів. — Скільки рейсів з F виконується на день, як зараз завантажений термінал?

20 320 %

зростання пасажиропотоку

рейсів щодня

— Літо — «високий» сезон, кількість чартерних рейсів збільшується. Куди найчастіше українці вирушають саме чартерами? — У період літньої навігації кількість чартерних рейсів справді зростає, і значно. Частка чартерів цього сезону — приблизно 25 відсотків від усього пасажиропотоку. З «Борисполя» виконується в середньому 26 таких рейсів на добу. Найпопулярніші напрямки традиційні: Туреччина, Єгипет, Туніс. З початком літньої навігації ми вже надали послуги понад 600 тисячам чартерних пасажирів.

УСПІХ I ТЕНДЕНЦIï

5 18

ПОРАД ТУРИСТАМ ВIД ПАВЛА РЯБIКIНА

Приїжджайте в аеропорт заздалегідь і враховуйте, що в аеропорту «Бориспіль» працює два термінали — D і F. Коли купуєте квиток чи тур, відразу уточнюйте термінал відбуття. Термінали D і F розташовані на відстані один від одного. Між терміналами курсує безкоштовний автобус — кожні 30 хвилин. Якщо ви приїхали залізничним експресом, найзручніше дістатися до термінала F безкоштовним шатл-автобусом, який відправляється від термінала D (перший рівень). Купуючи авіатур, ви автоматично розраховуєтеся за переліт з конкретною авіакомпанією. Не полінуйтесь уточнити, з якою саме. Купуючи пакетний тур, запитайте про черговий контактний номер турфірми — це на випадок затримки рейсу. Чартерні рейси часто здійснюються або у вихідний день, або в неробочий для офісу туркомпанії час. Саме на цей номер, а він часто мобільний, необхідно телефонувати, якщо ви дізналися про затримку рейсу: авіакомпанія зобов’язана повідомити про це туроператора, з яким має договір.

Вечірка з нагоди Відкриття паркінгу. — Залежно від дня ситуація різна. Щонайменше 15, а в деякі дні — і по 27. Термінал F ще має величезний резерв пропускної здатності. Наразі він завантажений менше ніж на третину від своєї максимальної потужності. Найголовніше, що навіть наявне завантаження дає змогу експлуатувати термінал беззбитково. — Приїжджаючи до термінала D, неможливо не помітити, що частина довгобуду навпроти нарешті завершена. Йдеться про багаторівневий паркінг. — Так, ми добре над ним попрацювали, і тепер до послуг пасажирів — високотехнологічний триповерховий майданчик на 1019 місць, оснащений за останнім словом техніки. Аналогічне обладнання є у лондонському «Гітроу», амстердамському «Схіпголі», в аеропортах Відня, Гонконга, Дубая. Сплачувати послуги дуже зручно, адже маємо 16 автоматичних терміналів і три каси, приймаємо й готівку, й банківські картки. Година — 30 гривень, доба — 300, перші 10 хвилин безкоштовні. Заохочуємо водіїв заїжджати на паркінг, проводжаючи чи зустрічаючи пасажирів: він з’єднаний з терміналом зручними критими переходами. 23 травня ми з розмахом відзначили запуск музичним фестивалем на даху паркінгу. Це вже другий захід, який аеропорт провів за підтримки генерального партнера — компанії Visa. — Чого чекати пасажирам від «Борисполя» у майбутньому? — Нещодавно ми презентували стратегію розвитку до 2035 року. Прагнемо розвиватися, надавати якісніші послуги пасажирам, а ще — ставати економічно успішнішими. Ми вже перетворили це державне підприємство зі збиткового в прибуткове і плануємо не сповільнювати обертів.

УСПІХ I ПЕРСОНА

ГОЛЬФ

ЯК СПОСIБ ЖИТТЯ Єдиний в Україні жіночий гольф-турнір Open Ladies Golf Tour цьогоріч відзначає 4-річчя. Директор турніру Олена Рудік розповідає, чим цікавий і корисний гольф, і запрошує всіх на фінал, який відбудеться 8 вересня в клубі «ГольфСтрім».

Гольф-турніри наразі є ще досить неординарними й рідкісними для нашої країни спортивними подіями. Тим цікавіше дізнатися більше про жіночий турнір і розвіяти деякі стереотипи щодо гольфа. — Пані Олено, як виникла ідея організувати жіночi гольф-турніри? — Коли я почала серйозно займатися гольфом, то із задоволенням їздила на різні турніри за кордон. Для мене стало відкриттям, що там дуже багато гольфісток різного віку, і для них проводиться багато змагань. Адже у нас в країні гольф є переважно чоловічим заняттям. Подумалося, а чому б не залучити більше жінок до цього виду спорту й відродити жіночі турніри в Україні? Створилася ініціативна група гольфісток, і за підтримки клубу «ГольфСтрім» ми організували щорічний турнір Open Ladies Golf Cup.

Ми пройшли досить довгий шлях від своєрідного «клубного турніру» раз на рік до досить масштабного заходу Open Ladies Golf Tour. У 2019-му турнір у межах програми розвитку жіночого гольфа Федерації став туром з п’яти етапів і фіналу, які проводяться в різних гольф-клубах Києва та Харкова. Зустрічаємося раз на місяць з квітня по серпень, а у вересні, вже за традицією, пройде фінал. Також у межах заходу щомісяця проводиться Школа гольфа для новачків. Я дуже вдячна членам нашої команди організаторів Анні Свец, Тетяні Рибченко, Вероніці Растворцевій, Альоні Терещук, Національній Всеукраїнській федерації гольфа за ініціативу й активну участь у створенні та реалізації проекту. А також гольф-клубам і тренерам за участь і підтримку. — А чи є якісь відмінності між жіночим і чоловічим гольфом? — Ніякої різниці немає, це все однакові світові нормативи й загальні правила. Ми збираємося, щоб грати в гольф. Це повноцінний турнір, а не тріскотня про моду чи косметику. Ми — це більше півсотні жінок, які займаються спортом на свіжому повітрі. Ми заряджені на результат, ми позитивні, ми кайфуємо! Існує хіба що маленька відмінність — адже у нас, жінок, усе трошки гарніше та красивіше. (Сміється.) — Із чого почалося ваше захоплення гольфом? — Усе сталося досить несподівано: друзі запросили в гольф-клуб. Я подивилася, як вони грають, вирішила спробувати. І мене «вкусив жучок гольфа» — так кажуть, коли хтось закохується в цю гру. Загалом, це такий вид спорту, який або «заходить», причому відразу, або ні. Я на нього підсіла. Відтоді пройшло вісім років, і тепер я не уявляю життя без гольфа. Один

УСПІХ I ПЕРСОНА

Альона Терещук, Яна Федусiв.

вихідний обов’язково проводжу в клубі, граю, спілкуюся, підтримую фізичну форму й отримую задоволення. Гольф дає змогу набратися сил на тиждень наперед.

Багато людей все ще думають, що гольф — чоловічий спорт. Наші жіночі турніри доводять протилежне. У нас прекрасне товариство жінок, об’єднаних улюбленим заняттям.

— Що для вас ця гра? Адже багато її не вважають навіть за спорт. — Передусім гольф — точно спорт! Тим, хто не згоден, пропоную просто походити півдня величезним полем. Для мене гольф порівнюється з медитацією. Поясню: під час турніру ти наодинці сам із собою протягом 5–6 годин. І весь цей час ти мусиш впоратися із собою, тримати себе в певному емоційному стані, не вимудровувати чогось. Ось я йду від лунки до лунки, налаштовую себе на правильний лад. Це сильніше всіляких модних йога-ретритів десь в Гоа чи Непалі. Це спорт, який мотивує вдосконалюватися й не здаватися. Не вийшов один удар — це не кінець усьому. Програна битва — ще не програний бій. Загалом, гольф на мене діє заспокійливо і вчить володіти ситуацією. — А як взагалі складалися ваші стосунки зі спортом?

— Зізнаюся, мені складно себе змусити пройти 10 тисяч кроків на день, у спортзалі нецікаво, а біг — не моє. До 30 років я вважала, що спорт і я — це несумісно. Проте гольф дає рівномірне — і немаленьке — фізичне навантаження. Приміром, Кубок України триває три дні. За цей турнір я пройшла пішки майже 40 кілометрів. А потрібно ще й робити удари. Знаєте, гольф надихає й тримає в тонусі. Пам’ятаю, якось на закордонному турнірі я побачила дамучасниць, вік яких визначити мені

Учасницi Турнiру.

Альона Терещук, Олександр Гороховський, Олена Рудік, Веронiка Растворцева.

Фото: з особистого архіву ОленИ Рудік

— Яким ви бачите майбутнє українського жіночого гольфа? — Я — радник президента Всеукраїнської федерації з розвитку жіночого гольфа в Україні. Багато людей все ще думають, що гольф — чоловічий спорт. Наші жіночі турніри доводять протилежне. У нас прекрасне товариство жінок, об’єднаних улюбленим заняттям. До речі, ми завжди раді новачкам і допомагаємо їм — це у нас такий своєрідний податок на успіх. Адже хтось колись допоміг тобі. Загалом, я певна в тому, що коли ти віддаєш — тобі неодмінно повертається. Коли займаєшся тим, що любиш, — просто кайфуєш від процесу. І люди легко підтягуються, і партнери та спонсори на ці заходи легко відгукуються. Тому що все йде від душі. А ще мені хочеться, щоб у нас з’являлося більше полів. За кордоном гольф не такий «елітний» вид

спорту, яким він дотепер вважається у нас. У багатьох країнах є муніципальні поля, пограти на яких досить доступно за ціною. 23

було складно — але точно під 80. Я подивилася, який вони мають класний вигляд, які вони красиві й моложаві, й подумала: «От би й собі так у 80 років...». Ці жінки ходили полем пішки з широкою усмішкою. Це такий вид спорту, яким можна займатися і у 20, і у 80. І це чудово!

Олена Рудiк, Олег Корбан.

— Ви коли-небудь запитували себе — навіщо вам це все потрібно? Адже ви зайнята людина, а організувати такий великий турнір — точно не справа на пару днів. — Іноді мені складно відповісти на це запитання. Проте я точно знаю, що отримую колосальне задоволення від очей, що загоряються від духу спортивного суперництва. Коли бачу, як інші кайфують від того, що відбувається, як мої зусилля приносять радість, — забуваю, скільки на це все витрачено часу. Емоції переповнюють, що всі отримали неймовірний заряд і море позитиву. І я теж, звісно. Такий собі обмін енергією. — Я так розумію, що гольф — це ще й спосіб знайти близьких людей, стати частиною ком’юніті. — Відбір людей, близьких по духу, — так би я сказала. Ми з дівчатами проводимо багато часу разом: подорожуємо, робимо якісь проекти. Наші гольфістки — дуже цікаві особистості, кожна чимось зайнята й привносить щось своє в наше товариство. Хтось збирається на вихідних на дачу, хтось запрошує на гостини до себе додому, хтось виїздить на природу до лісу. А ми приїжджаємо до гольф-клубу. Щоби поспілкуватися, пограти, отримати частку фізичної активності. Гольф — це мікс спорту, свіжого повітря, естетики. Це щонайменше п’ять годин єднання з природою, слухаючи спів птахів. — І коли можна до вас приєднатися? — Наступний етап нашого Open Lady Golf Tour відбудеться 14 липня в клубі «ГольфСтрім», потім, 9 серпня, ми приїдемо до харківського гольф-клубу «Суперіор», а фінал пройде 8 вересня у «ГольфСтрім». У нас ніхто не сумуватиме — працюватиме школа гольфа для тих, хто хоче навчитися впоруватися з ключкою, проходитимуть майстер-класи від справжніх профі, розважальна програма та інші цікаві активності. Неодмінно приїздіть і проведіть день в оточенні природи й цікавих людей. І загалом, в житті все потрібно спробувати хоча б заради того, щоб скласти власну думку. спілкувалася Марія василькІвська

GolfStream — справжній рай серед мальовничої заміської природи.

+38 095 550 99 11 Україна, Київська обл., Макарівський р-н, с. Гавронщина KievGolfClub@gmail.com

Центр зеленого туризму «GolfStream» є наймасштабнішим еко-об’єктом України. Освоєння проекту було розпочато в 2008 році. З тих пір він займає привілейоване місце в індустрії спорту і відпочинку України. Чудовий Клубний Будинок з сучасною архітектурою і різноманітними локаціями, грандіозні гольф-поля світового рівня, Гольф Академія для всіх гравців, незалежно від віку та статі, дитячій оздоровчій табір, комфортні та елітні котеджі і апартаменти Golf Village. Все це — нова якість елітного відпочинку! Тут створено ідеальні умови для організації цікавого і насиченого відпочинку, проживання, навчання і гри в гольф для всієї родини.

Ð&#x203A;

УСПІХ I EVENT

ЖІНКА МАЙБУТНЬОГО

Лідія сама є взірцем успішної леді, соціально активної й жіночної, харизматичного керівника і коханої дружини. Вона з власного досвіду знає, через які складнощі доводиться сучасним українкам пройти на шляху до самореалізації, і як важливо в часи важких випробувань отримати стимул для подальшого руху. Одним із таких стимулів уже 12 років є щорічна премія «Жінка ІІІ тисячоліття», яка вшановує найдостойніших представниць аж ніяк не слабкої статі. — Пані Лідіє, розкажіть, як еволюціонувала премія «Жінка III тисячоліття» за дванадцять років свого існування? — Проект змінюється з часом, як і все в житті. Мені здається, жінки, яких ми нагороджуємо, стали комунікабельнішими, сучасними й динамічними. Життя прискорюється, і нам треба тримати цей ритм. Проте критерії, за якими ми відбираємо кандидатів, залишилися ті самі. Для нас

завжди було важливо, щоб претендентка була соціально активною й успішною. До того ж ми прагнемо до представництва жінок із різноманітних сфер діяльності. Це необов’язково має бути публічна фігура чи людина, відома на всю країну. Вона може бути вагомою постаттю у своєму місті чи регіоні. — Що для вас є успішна жінка? Як ви вважаєте, чи змінюється сенс цього поняття з часом? — Ми пропагуємо насамперед сімейні цінності. Ми за те, аби розподіляти ролі жінки й чоловіка і вважаємо не зовсім правильним, коли жінка заходить на територію чоловіка й починає виконувати його функції. На жаль, наразі часто можна почути від успішних жінок, що вони самодостатні, їм не потрібні чоловіки. Я не підтримую такі погляди. Сьогодні жінка у професійному, діловому плані справді стала на один рівень з чоловіком. Проте для нас важливо, щоб вона водночас залишалася жіночною. Навіть якщо вона присвячує себе традиційним жіночим заняттям — вихованню дітей, створенню родинного затишку, — вона сприяє успіху свого чоловіка. — Можна сказати й навпаки, що чоловік може відігравати важливу роль у професійному успіху жінки. — Хай там що, а жінка прагне бути привабливою для свого чоловіка, інакше навіщо тоді перебувати в стосунках. І успіх їй

Сучасній українській жінці вдається поєднувати кар’єру й дім, досягати професійних успіхів. А коли вона зосереджується на домашніх справах і вихованні дітей, то робить це із приголомшливою відданістю. Саме таких вшановують на щорічній церемонії «Жінка III тисячоліття». Засновниця премії Лідія Лісімова розповідає про критерії відбору, дуалізм жіночності й джерела натхнення.

УСПІХ I EVENT

З коханим чоловіком.

Сьогодні жінка у професійному, діловому плані справді стала на один рівень з чоловіком. Проте для нас важливо, щоб вона водночас залишалася жіночною.

потрібен, щоб нею пишалися близькі. До того ж розумні ділові леді змудровують робити так, щоб їхні чоловіки пишалися ними і як успішними людьми, і як жінками. Звичайно, їм допомагають у господарстві прибиральниці й няні, але ж за ними однаково залишається відповідальність за виховання дітей і домашній затишок. Сучасна жінка має вміти мудро поєднувати роботу й дім. — Розкажіть детальніше про номінації премії. Хто до них потрапляє? — У нашої премії не номінації, а рівні. У премії їх чотири: «Знакова постать», «Рейтинг», «Перспектива» і «Надія України». До першої потрапляють жінки, які відомі не лише в Україні, а й за її межами. В «Рейтинг» ми відбираємо жінок, які успішно поєднують роботу, соціальну активність і сім’ю. Зазвичай вони добре відомі у своєму регіоні. У цій категорії ми нагороджуємо найбільшу кількість жінок — приблизно двадцять на кожній церемонії. У «Перспективі» представлені молоді дівчата, які вже заявили про себе, за ними майбутнє. Тут ми обираємо 4–5 переможниць. І нарешті, в «Надію України» потрапляють зовсім маленькі дівчатка, які вже встигли досягти певних успіхів.

— Окрім премії «Жінка ІІІ тисячоліття», які заходи відбуваються під егідою вашої організації? — Ми організуємо різноманітні гуманітарні й соціальні проекти. Зазвичай це зустрічі, на яких виступають цікаві спікери. Обговорюємо теми, які цікавлять жінок: краса і здоров’я, фінансова грамотність, дієтологія, виховання дітей. Інколи учасниці розповідають про свої бізнес-проекти, знаходять однодумців і ділових партнерів. Такі зустрічі відбуваються і локально, і на всеукраїнському рівні, коли ми запрошуємо гостей із різних областей. Окрім того, за нашої підтримки проходить міжнародний дитячий фестиваль «Світ талантів». Також ми беремо участь у благодійних акціях і підтримуємо тих наших жінок-переможниць, які потребують допомоги.

— Що вас надихає й допомагає досягати цілей? — Насамперед мені допомагають гармонійні стосунки з моїм чоловіком. Він дає мені змогу займатися тим, чим я хочу, завжди підтримує мої ініціативи й дає доречні поради. Також мене надихають історії жінок, які досягають успіху, долаючи важкі випробування. Їхня зовнішня краса й прекрасний вигляд не означають, що їм все легко дається. За 12 років існування премії я познайомилася з багатьма такими героїнями і знаю: їм довелося пережити і злети, і падіння, і розчарування, і депресії. Кожна з них варта, аби про неї написали книжку. Я також через все це пройшла. І знаю: щоб знайти в собі сили йти далі, обов’язково потрібна підтримка, мотивація. Саме це усвідомлення підштовхнуло мене створити наш проект, аби відзначати жінок, які пройшли непростий шлях і можуть тепер слугувати взірцем для тих, хто зіштовхнувся із розчаруванням і негараздами. Ще одна мета — показати, що роль жінки набагато важливіша, ніж її сьогодні сприймає держава. Щоб у країні була гармонія, треба допускати жінок до державницьких інституцій, давати змогу ухвалювати рішення на рівні з чоловіками. На жаль, наразі цього не відбувається. Я вважаю, що це одна з причин негараздів у нашій країні. Дмитро Максютенко

Фото: з особистого архіву Лідії Лісімової

З учасниками фестивалю дитячої творчості «Планета зірок» в «Артек-Буковель».

Здорове життя — сучасний тренд.

1 Як ви слідуєте цій тенденції?

2 Що вас спонукало переглянути ваш стиль життя і які зміни в ньому відбулися?

3 Яка система харчування для вас зараз

найприйнятніша й, на вашу думку, корисніша?

4 Який вид фізичної активності ви для себе обрали? Як змінилося ваше життя, оточення,

5 ставлення до всього навколо?

6 Як вдається поєднувати успішну кар,єру і спорт? 7 Дайте пораду тим, хто хоче додати велнесу до свого життя.

«Корисні звички» — це словосполучення ми нині чуємо звідусіль. інформаційні ресурси наповнені порадами, як нам краще організувати графік, додати фізичної активності, змінити принципи харчування. Проте чи справді спорт і відповідна дієта зможуть зробити з нас кращу версію себе? event ukraine розпитав успішних людей про те, як корисні звички змінили їхнє життя. На запитання відповідають Владислава Магалецька, Юрій Лобунець, Макс Яковер, Ірина Золотаревич, Катерина Гуленок, Ігор Філіп.

КОРИСНI ЗВИЧКИ УСПІШНИХ ЛЮДЕЙ

УСПІХ I ЛАЙФХАКИ

2 Наше тіло у 40 не пробачає нам того, що було нормально у 20. Я дотримуюсь ДНК-дієти та намагаюся займатися спортом у кожну вільну хвилину. Починаю день зі склянки води з лимоном кімнатної температури. А мій смартфон протягом дня надсилає нагадування: «Пий воду!». Можете сміятися, але це працює.

3 Я здала розширений ДНК-тест з унікальною генетичною панеллю, який став основою рекомендацій щодо харчування. Так я налаштувала здоровий раціон. Дуже цікавий досвід, усім рекомендую.

Я намагаюся проходити 10 000 кроків щодня. Незалежно від сезону. Навіть якщо на вулиці зима і мінусова температура — найголовніше не зупинятися, поки не повернувся в приміщення. Також займаюся на орбітреку і, за можливості, плаваю.

5 Мені пощастило, що близькі розділяють прихильність до здорового способу життя. Разом з чоловіком любимо бігати, плавати. Увесь час ділимося з ним новою інформацією, статтями, документалками. Я взагалі не можу прожити і дня без апдейту інформації. Навіщо завантажувати голову таким обсягом інформації? Тому що рано чи пізно пазл складеться, і можна побачити несподівані зв’язки між предметами чи теоріями, новий кут вирішення завдання. Однією з несподіваних книжок стала «Клітина на дієті» Джозефа Меркола — дуже рекомендую.

Владислава Магалецька Віце-президент фонду SigmaBleyzer, експерт у Національній раді реформ, екс-заступник міністра аграрної політики та продовольства

6 Для мене це не є трендом. Я завжди була прихильником здорового способу життя. Проте бувають тренди у дієтології, які мені подобаються. Наприклад, низьковуглеводна кето-дієта. Недавно в Україні з’явилася кето-пекарня Keto Keto: саме для таких, як я, кому хочеться солоденького. Вони замінюють пшеничне борошно на мигдальне, цукор — на еритритол, який отримують з кукурудзяного зерна. Використовують жирні сири, йогурти й вершки, кокосове молоко й горіхи, адже основна концепція кето-дієти — мінімізувати споживання вуглеводів до 20 грамів на день. Водночас ви продовжуєте їсти білки, а жири взагалі стають основним джерелом енергії. Що, до речі, дуже корисно для поліпшення роботи головного мозку. І це дуже смачно.

Поєднувати кар’єру і спорт важко. Графік щільний, але я намагаюся ходити пішки з однієї зустрічі на іншу. Обираю піднятися сходами, а не ліфтом. Усе починається з маленьких звичок, що мають великий вплив.

7 Не думайте, як багато всього треба зробити. Завжди розділяйте малі завдання на маленькі, але не забувайте про велику картину і враховуйте наслідки.

УСПІХ I ЛАЙФХАКИ

1 Як на мене, здоровий спосіб життя не має бути якимось трендом. Це мусить бути буденністю. Три роки тому я почав бігати й плавати. Наразі маю шість тренувань на тиждень — три з плавання й три бігових. Аби мотивувати себе регулярно ходити на тренування, раз на півроку ми з друзями вирушаємо на виїзні старти. Цьогоріч у травні я бігав півмарафон у Ризі, в червні плив 4,5 кілометра по неймовірному італійському озеру Орта, а в листопаді побіжу Нью-Йоркський марафон.

На жаль, не розуміюся на правильному харчуванні. Проте з часом я навчився тримати вагу. Я регулюю кількість солодкого, майже не їм хліб і картоплю. Коли худнув, стежив за калоріями й пробував дієту 16/8. Однак, коли ти прокидаєшся о шостій, слідувати їй дуже важко, адже за нею останнє приймання їжі — о другій годині дня.

Я бігаю і плаваю. Півмарафон «взяв» за 1 годину 35 хвилин, а в грудні минулого року проплив 50 метрів за 29 секунд. У відпустці ми граємо в теніс. Торік також отримав другий розряд з шахів.

Протягом останніх трьох років я записую в блокноті найяскравіші моменти свого життя. Те, що відбувається в родині, якісь знакові речі на роботі. І час від часу, особливо в кінці року, я завжди ті записи переглядаю. Так ось, опісля того, як в моєму житті з’явився спорт, цих яскравих моментів стало вдвічі більше.

Раніше, коли я зустрічав людину, що бігає, я їй по-доброму заздрив. Я бачив перед собою вмотивовану особистість, яка з повагою ставиться до себе та свого тіла. Глибоко в душі я завжди хотів приєднатися до такої людини. Чотири року тому я подивився на себе в дзеркало і зрозумів, що мені не подобається той, кого бачу в ньому. Після цього за два місяці я схуд на 10 кілограмів. Тепер щодня від сьомої до опів на дев’яту ранку я займаюся спортом. Це відразу заряджає на весь день. А ще завдяки спорту я відкрив для себе величезну кількість прекрасних людей. З деякими ми стали близькими друзями.

Макс Яковер СЕО та керівний партнер UNIT.City

Коли ти додаєш у своє життя якусь активність, з’являється нове товариство з прекрасних людей. Це, напевно, найцінніше.

Треба побудувати систему. Один і той самий час — попри відрядження, відпустки чи інші обставини. Час, який ти можеш присвятити собі. Час, на який більше ніхто не претендує. Твій час. Важливо, пробігши марафон, не закінчити бігову кар’єру. Це мусить стати способом життя. Це має бути весело, в задоволення, в компанії класних людей.

Тим, хто не знає, як і з чого почати, раджу вигадати собі гарну мету. Якщо ви любите плавати — поставте за мету проплисти один кілометр. Якщо бігати — виберіть дистанцію в 10 кілометрів. Восени відбуваються сотні забігів по всій Європі. Виберіть місто, яке ви давно хотіли відвідати, але у вас ніколи не було часу, та придбайте реєстрацію. І це вас мотивуватиме. Зробіть перший крок.

УСПІХ I ЛАЙФХАКИ

Консультація дієтолога допомогла визначитися насамперед з режимом — ніколи не пропускати сніданок й обід, іноді можна проігнорувати вечерю, але чітко контролювати розмір порцій. Досить скоро я відчув переваги такого режиму — став більш енергійним і врівноваженим.

Юрій Лобунець Chief Information Officer (CIO) у групі компаній Ukrlandfarming

Я вважаю, що сучасна ділова людина має постійно робити собі виклики й повсякчас виходити із зони комфорту. У моєму житті був період, коли бракувало фізичної активності. І я вирішив це надолужити, оскільки в дитинстві й студентстві трішки займався плаванням.

Будь-який новий вид спорту розширює коло знайомств і ком’юніті. Я багато мандрую, поєдную подорожі зі змаганнями за кордоном. А ці заходи — це своєрідний нетворкінг. Так, окрім членів своєї команди, маєш чудову змогу спілкуватися з іншими командами й учасниками. Я відчув, що став комунікабельнішим, врівноваженим, відкритим. Головне — правильна постановка цілей. Моя мета — стати ліпшим, ніж був учора, досягти результату, кращого, ніж учора. Змагаюся лише із собою.

Спорт неймовірно дисциплінує, поступово розумієш, що спорт і шкідливі звички — солодощі, кола, алкоголь — несумісні. Тайм-менеджмент має бути ідеальним — щоб усе встигнути, треба все спланувати заздалегідь: режим дня, план тренувань на тиждень, розклад змагань на півроку…

7 Сучасний менеджер зазвичай живе у стресі,

Тричі на тиждень я зазвичай плаваю 2,5–3 кілометри й тричі на тиждень маю велотренування по 40–50 хвилин. Можливо, згодом поміркую над участю у змаганнях Ironman.

Поштовхом стала восьмитижнева програма активної підготовки LIVE.LOVE «Пропливи свій перший кілометр». Я переконався — команда, оточення і мета неймовірно надихають і тримають в тонусі. Потім був перший міжнародний заплив у відкритому морі в іспанському Бенідормі. Дистанція 5,5 кілометра була першою перемогою над собою. Відтоді плавання стало невіддільною частиною мого життя.

Оскільки до плавання пізніше додався велоспорт й інші фізичні навантаження, це спонукало переглянути й систему харчування.

що негативно впливає і на здоров’я, і на працездатність. Тому важливо бути самоорганізованим. І будь-який вид спорту — це чудовий помічник у цьому. Все просто — правильне харчування, емоційне здоров’я, особисте задоволення (для мене це танці, окрім спорту) і будь-яка регулярна фізична активність, що вам до вподоби, — йога, біг, плавання — будь-що, але системно. Вважаю правильною теорію — будь-яку звичку можна виховати в собі за 21 день. Проте дуже важливо прислухатися до себе й розуміти свої справжні мотиви й бажання. Адже сенс життя — не зупинятися і вдосконалюватися. Сенс життя в красі й силі прагнення до цілей. Щоб кожен момент буття мав свою високу мету для вдосконалення.

УСПІХ I ЛАЙФХАКИ

У житті бувають тільки два типи ситуацій: приємні й корисні, і це — мій головний принцип здорового життя.

2 Найголовніших змін дві: замість вечер я тепер зустрічаюся з друзями на сніданок або обід, а ще в мене завжди з собою рюкзак з ластами та кросівками.

Я харчуюся за системою Intermittent Fasting 17/7. Це означає, що 17 годин на добу я утримуюся від приймання будьякої їжі. Протягом 7 годин я їм тричі, з проміжками у 3–3,5 години. Їм я багато, але дотримуюся низьковуглеводної дієти та виводжу з раціону тваринний білок. Коли з допомогою лікаря я вирішила змінити свій раціон, у мене був шок: «і що ж мені тепер їсти». Найцікавіше, що я не просто знайшла, чим харчуватися, а й зробила безліч прекрасних відкриттів. З’ясувалося, що харчові звички, як і гардероб, іноді варто перетрушувати. І це корисно не тільки для здоров’я, а й для рецепторів.

4 Я займаюся 12–15 годин на тиждень: 1–2 рази бігаю, в інші дні маю по 1–2 тренування на день: плавання, кардіо і силові. Дуже хочу додати в розклад новий вид спорту, але поки не придумала, як організуватися, щоб встигати робити все.

5 Зараз я займаюся освітніми проектами і консалтингом. Я запускаю свої проекти зі змін і трансформацій, написання сімейного літопису, ефективних текстів, сама пишу три книжки ще й консультую трьох авторів.

6 Моє життя дійсно насичене справами, але я придумала рішення: мій день ділиться на час до і після тренувань. Ранок — тренування, потім робота, потім тренування, відпочинок і знову робота. Доводиться враховувати деякі специфічні нюанси. Наприклад, після басейну я не призначаю зустрічі через сліди від окулярів, які залишаються

Ірина Золотаревич Експертка з комунікацій, громадська діячка, авторка освітніх програм, письменниця

навколо очей Той факт, що я не їм після 16 годин, теж зміщує всі мої тренування на першу половину дня.

7 Я не даю порад, це мій принцип. Поради даються від гордині: коли ми радимо, від початку ставимо себе на зверхню позицію, вважаючи, що ми кращі, розумніші, досвідченіші. Я можу тільки ділитися своїм натхненням, розповідати про себе, демонструвати те, що відбувається з моїм тілом і настроєм, і вірити, що хтось забажає слідувати моєму прикладу. Є речі, які змушують мене затамувати подих від відчуття великої відповідальності. Це коли люди кажуть мені: «Ірино, ви змінили моє життя».

УСПІХ I ЛАЙФХАКИ

3 Для мене найприйнятніша система харчування та, що включає щонайменше простих цукрів і рафінованих олій. Проте бувають дні, коли мені дуже хочеться чогось солодкого, і я не відмовляю собі в цьому. Беру й смакую. Єдине правило — не кілограмами.

4 Біг для мене — найкраща активність. Із трьох видів тріатлону саме біг найзатратніший по калоріях у перерахунку на час тренування. Останнім часом я багато подорожую по роботі й везти із собою речі для плавання чи велосипед не надто зручно, а от кросівки, шорти й футболка завжди зі мною. Для мене це й швидкий спосіб познайомитися з містом, зорієнтуватися в ньому, зрозуміти, де сходить сонце, де сідає, де розташована річка. За 2019 рік вдалося за допомогою бігу познайомитися з шістьма столицями. 36

5 Біг надає мені швидкі й легкі ендорфіни — гормони щастя. Тож без них вже доведеться складно. Уперше за 35 років мені подобається моє зображення в дзеркалі.

Ігор Філіпп

6 Варто починати бізнес на стику спорту й кар’єри. Так зробив я. Почавши стартап, маючи потребу контролювати стан свого здоров’я після тривалих змагань Ironman. Зараз проходжу з командою акселераційну програму у Нью-Йорку.

Засновник аптечної компанї «Аптека Малина» та стартапу AssayMe. Фінішер Ironman, марафонів

7 Оскільки я маю медичну освіту, завжди аналізую, яке наукове підґрунтя стоїть за новою тенденцією, які праці можна знайти за цією тематикою.

2 Одного дня я зрозумів, що маю вагу за 100 кілограмів. Це відбулося, коли я не зміг забігти на четвертий поверх: мені довелося зупинитися на третьому через утруднене дихання. На той час мені було лише 33 роки. Я почав з бігу, потім додав плавання і з часом велосипед.

Після фінішу на Ironman треба на один місяць зробити паузу у всіх тренуваннях. Місяць пройшов, а я не почав бігати, плавати та їздити. Пройшов другий, а я не можу вийти на старт. І одна мудра людина, у якої я запитав поради, як почати бігати заново, сказала, що просто треба вийти на вулицю і зробити перший крок. Я так і вчинив — і все вийшло. Тож просто зробіть свій перший крок!

УСПІХ I ЛАЙФХАКИ

1 Загалом, я за життя в усіх його проявах. Будь-який фанатизм — нездоровий, тож до крайнощів не вдаюся. У моєму житті є місце доброму вину, чорній міцній каві, бургеру. Проте зрідка. Це не система. Система ж — це п’ять тренувань на тиждень, відповідальне ставлення до тіла, вода, сон, активний відпочинок і любов до світу.

До 30 років у моєму житті спорту взагалі не було. Потім я переїхала до Азії, де худла, гладшала, знову худла. Хаотично експериментувала з веганством, життям на зелених смузі. Однак, на жаль, довелося розплачуватися здоров’ям. І тоді я прийшла до спорту — спочатку силові тренування, а потім біг. Якось прочитала статтю про NY-марафон — найбільший у світі. Й почала свій шлях до Нью-Йорка — спершу на півмарафон, бо повний — 42 км — тоді здавався нереальним. «Половинку» в NYC зробила. Марафону також бути!

3 Уже декілька місяців харчуюся інтервально: 16 годин голоду і 8 — «коридор», коли можна їсти (2–3 рази). Кажуть, що це рецепт краси й молодості. Мені результат подобається. Вбудувати це у мій режим з ранковими тренуваннями та вечірніми заходами було важкувато, але impossible is nothing. Призвичаїлась.

4 Біг і силові тренування. Залежно від сезону їхня доля коливається. Узимку більше «заліза» й більше калорій. Улітку домінує біг, бо хочеться бути переважно на свіжому повітрі й починається сезон підготовки до «великих стартів». Минулого літа готувалася до марафону в Чикаго, цього — до Берліна.

Керівник PR-відділу «Брокард-Україна»

6 5

Я пройшла різні етапи: і перегиби, і вилітання зі спорту, і повернення. Це навчило мене багато чого. Не все варто того, щоб стиснути зуби й битися до кінця. Усвідомлення цього зробило мене спокійнішою, щасливішою і здоровішою. Хоча я однаково відступаю дуже рідко.

Катерина Гуленок

Я дуже системна людина із розвинутою силою волі. Коли є бажання — все всюди вписується. Якщо ж бажання немає, то й часу ні на що не вистачає. А спорт сприяє кар’єрі, бо вчить структурувати час, розставляти пріоритети та розробляти маршрут до мети.

7 Не порада, радше, власна філософія — полюбити. Так, інколи це приходить не одразу — як і кохання. Проте якщо час іде, а ви щоразу змушуєте себе йти на тренування, шукайте щось інше. Можна починати з будь-якої причини — схуднути, набрати вагу, бо модно та інше. Однак це не працюватиме довго. Справжні стосунки можливі лише по любові — як у житті, так і в спорті.

4 серпня, о. Косумель

бажання відвідати Мексику, але все ніяк не знайдете цікавий привід? Чому б не вирушити на заплив відомої серії Oceanman, який відбувається в прибережних водах мексиканського острова Косумель. Цей найбільший острів країни, який щорічно привертає тисячі туристів, відомий своїми пляжами та яскравим підводним світом. Сюди приїжджає багато дайверів,

аби подивитися на один з найбільших у світі коралових рифів, протяжність якого — понад 700 кілометрів. Що ж

до самого запливу, то організатори Oceanman Conzumel пропонують три дистанції: 1,5 км, 5 км і 10 км.

Біг повз Фінську затоку 38

24 серпня, ГельсIнки

априкінці літа у столиці Фінляндії пройде другий Гельсінський марафон і півмарафон (Helsinki Marathon). Учасники матимуть змогу пробігти марафонську дистанцію, півмарафон або 10 км. Також там є дитячі старти: 500 м та 1 км, тож якщо ви хотіли спробувати щось спортивне всією сім’єю, це хороший шанс подивитися на Гельсінкі в теплу пору року й отримати гарні медалі на фініші. Траса забігу проходить у південному районі міста Ейра міськими зеленими вулицями й парками та вздовж узбережжя Фінської затоки.

Танцювальний Амстердам

20 –28 серпня, Амстердам

кінці серпня в Амстердамі пройде один з найбільших танцювальних фестивалів у Європі! З 20 по 28 серпня танцюристи з усього світу зберуться на Summer Dance Forever для того, щоб

Фото: oceanman-openwater.com, helsinkimarathon.fi, Тарас Ул’янченко, summerdanceforever.com

рекомендує

Вітання Карибам

СПОРТ I EVENT

Перепливти Дніпро 13 липня, Черкаси

ідкісний птах долетить до середини Дніпра, але переплисти його в найширшій частині цілком можливо. Це можна зробити, зареєструвавшись на Dnipro International Swim Marathon, який пройде 13 липня у Черкасах. Цьогоріч організатори розраховують на те, що це буде одна з найяскравіших і масових подій на відкритій воді, яка збере разом майже 500 любителів плавання. У межах запливу пройде п’ять стартів: Kids 750 м, Squad 5 км х 5 км, Sprint 3 км, Hero 5 км і справжнісінький плавальний марафон — Legend 10 км! Гарна можливість спробувати свої сили не виїжджаючи за межі України!

Київ на вітрилах 25–26 серпня, КиÏв

станній літній місяць у Києві багатий на різноманітні події, але цього разу ми хочемо звернути вашу увагу на досить незвичайне й захопливе видовище: 25–26 серпня акваторію Дніпра у Києві заполонять невеликі спортивні яхти та їхні команди — проходитиме чемпіонат Києва в класі Platu25. Захід організовує Kiev Racing Yacht Club. Тож якщо ви захоплюєтеся

яхтовим спортом, саме час зареєструватися. Якщо ж ви віддаєте перевагу твердій землі під нога-

запалити це місто й серця всіх, хто небайдужий до танців і всього, що з цим пов’язано. На учасників чекає дев’ять днів танцювальних і театральних майстер-класів і семінарів від професіоналів зі світовими іменами, танцювальних батлів і клубних вечірок. Ця поїздка стане хорошою альтернативою для вже звичних марафонів і запливів на відкритій воді. До того ж Амстердам прекрасний у будь-яку пору року, й там завжди є на що подивитися через неймовірну кількість музеїв і виставок!

ми, спостерігати за цим яскравим видовищем можна з Дніпровської набережної.

лю

СПОРТ I EVENT

OceanWoman ВЛАСТА ШОВКОВСЬКА

«Майже в кожного з нас залишилася нереалізована дитяча мрія, — говорить Власта. — Ми не всі стали чемпіонами, видатними дослідниками, підкорили омріяну вершину. Oceanman для тих, хто вірить у свої сили, мріє перемогти, бути ліпшим з ліпших. Для тих, хто бажає самовдосконалюватися, попри вік». Спілкуючись із цією енергійною жінкою, мимоволі задумуєшся: «А може й собі?». Власта готова багато зробити для популяризації України як плавальної країни, яка здатна проводити змагання на високому рівні й відкрита для учасників із інших країн, і доводить це не словом, а ділом. А ще вона переконана, що ми могли б створити автентичні українські змагання, що, як і Oceanman, прогримлять на увесь світ. — Пані Власто, ви брали участь у багатьох спортивних змаганнях. Коли готуєте Oceanman, яку ідеальну картинку уявляєте? — Під час етапу змагань Oceanman у Греції в запливі брала участь жінка, їй було далеко за шістдесят. Вона мала чудовий вигляд, прекрасну фізичну форму й після фіналу піднялася на п’єдестал. Це велика праця, бажання й самоконтроль, щоб, попри вік, залишатися в чудовій формі. Минулого року в Oceanman Odessa брали участь люди з інвалідністю. Вони стартували з усіма. І це чудово! Ми не поділяємо людей і не перешкоджаємо їм на шляху до мрії. Oceanman — це свято для всіх,

від 16 до 116. Це змагання для душі, для особистих досягнень. — Чим відрізнятимуться цьогорічні змагання? — Офіційні дистанції Oceanman лишилися незмінними: 10, 5 і 2 кілометри. Ми залишили дитячий заплив, оскільки найбільший ажіотаж на реєстрації спостерігався саме довкола нього! Дитяча дистанція — комфортна й безпечна, дітей видно з берега. Також буде багато корпоративних команд на 500-метрівці. Це згуртовує будь-яку команду, бо не важливо, як добре ти плаваєш, головне — який результат ви покажете всі разом. Ми намагатимемося зробити перебування спортсменів і вболівальників на території спортивного табору ще комфортнішим. Відкриють додаткові фуд-корти, магазини, а ще запропонують пакет екскурсій на різні смаки.

Oceanman Odessa, етап Кубка світу серед аматорів і професіоналів з плавання, вже вдруге відбудеться в Одесі 7 і 8 вересня. Організаторка події, чемпіонка світу з аматорського плавання Власта Шовковська, розповіла про підготовку до непересічної події, торішні перемоги й цьогорічні новинки.

СПОРТ I EVENT

OCEANMAN Odessa 2019

ЗАПЛИВИ

10ТА 5КМ 79% 21% жінок

20% іноземців

Тому гостям рекомендуємо приїздити на кілька днів раніше або затриматися в Одесі після фестивалю. — Ви були першою, хто на стартах Oceanman організував благодійний заплив. Розкажіть про цю ініціативу. — Минулого року ми познайомилися із хлопчиком Вовою, який був здоровою дитиною, але в п’ять років захворів. У нього прогресує атрофія м’язів. Отож вирішили плисти заради Володі. Подарували йому комп’ютер, провели інтернет, посприяємо, щоб він мав змогу навчатися в школі. Цього року також запланований благодійний заплив, а дитину, якій підуть кошти, оберемо разом із одеським благодійним фондом «Корпорація монстрів». — Коли говорити про Oceanman Odessa-2018, за яку складову змагань ви хвилювалися найбільше? — Ми переймалися погодою: за день до змагань почався шторм і заплив опинився під загрозою. Разом зі мною переживали служба порятунку на воді, служба безпеки. За ті кілька днів я набула багато нових знань: як ставити буї, якою має бути довжина канату для нього і скільки потрібно мішків піску, щоб буй не

До тренувань у басейні я додаю фітнес, кардіотренування, йогу, стейчинг. Загалом витрачаю півтори години на басейн і півтори години на спортзал. Зрозуміло, що кожен обирає собі навантаження сам. Проте спорт затягує.

Фото: олена Давиденко, З власного архіву Власти Шовковської

чоловіків

СПОРТ I EVENT

перший OCEANMAN в історії україни вІдбувся в одесі у вересні 2018-го

— Що потрібно мати плавцям і чи потрібно серйозно готуватися? — Обов’язково довідка від тренера про те, що учасник пройшов курс плавання і має хорошу фізичну підготовку. А ще — довідка від лікаря про стан здоров’я, що в учасника здорове серце й він може брати участь у змаганнях. До запливу на відкритій воді потрібно готуватися щонайменше півроку, адже це не пустощі. Почніть з маленьких дистанцій.

З Анастасією даугуле, ведучою каналу «Інтер».

OCEANMAN–2018 у світі

20 000 учасників з різних країн світу

30глядачів 000 та вболівальників

знесло. (Сміється.) Проте я могла не хвилюватися, бо зі мною була надійна команда з п’яти прекрасних чоловіків-рятувальників з Одеси. Вони заспокоювали: «Власто, не хвилюйся, скільки в тебе зайшло спортсменів у воду, стільки й вийде. Може вийти більше». І так і сталося. На реєстрації стався збій: одну людину система не зареєструвала, тож за даними у воду ввійшло 300 людей, а вийшло… 301! (Сміється.) А ще серед плавців була літня жінка. На фініші її супроводжували вже 11 майстрів, та вона ніяк не погоджувалася сідати в катер, стверджуючи, що хоче самостійно фінішувати. І ми чекали на неї цілісіньких півтори години на березі. Без неї не починали ні нагородження, ні фуршет.

Щоб узяти участь в Oceanman, не обов’язково плавати професійно. Я виступала на змаганнях з плавання в різних країнах — Італії, Іспанії, Греції — і бачила, які щасливі пересічні люди, що можуть брати участь у цих стартах. Погодьтеся, адже це кайф, коли відчуваєш, що ти знову молодий, бадьорий, сильний! своєю природою. Займаюся плаванням, бо мені це в кайф.

З Олегом Лісогором, чемпіоном світу з плавання. Для новачків найкраще підходить спринт на два кілометри. — Ви братимете участь у змаганнях? — Торік я не плавала через травму спини, а цьогоріч уже плистиму. Намагатимуся швиденько подолати дистанцію, щоб ще й встигнути всіх нагородити. Цього літа пройду всю українську серію змагань і візьму участь у запливах у Києві, Черкасах, Дніпрі. — Як саме ви готуєтеся? — Весь час плавати від бортика до бортика — нудно й нецікаво. Тому до тренувань у басейні я додаю фітнес, кардіотренування, йогу, стейчинг. Загалом витрачаю півтори години на басейн і півтори години на спортзал. Зрозуміло, що кожен обирає собі навантаження сам. Проте спорт затягує. Тепер, навіть коли я прогулююсь із цуценям, роблю розминку, присідаю, поки він бавиться. Через життєві обставини я себе запустила, в мене накопичилася зайва вага. Отож, приводжу себе до ладу, щоб увійти в гідрокостюм, а це не так легко. Я знаю ціну гарній фізичній формі. — Чи маєте певні ритуали перед змаганнями? — На ніч випиваю 50 грамів коньяку й лягаю спати. (Сміється.) Тому що хочу виспатися і побути на самоті напередодні важливого запливу. Не всім підходить. Розумію. Та я не є ЗСЖ-людиною за

— Чи залишається у вас час на інші хобі, окрім плавання? — Люблю читати й мандрувати. Я подорожую лише на вікенд, і не обов’язково за кордон. Мені подобається прокидатися вранці в маленькому українському містечку, де мене ніхто не знає, занурюватися в систему їхніх координат радощів і цінностей. Такі невеличкі поїздки дають змогу розслабитися, відволіктися й дуже надихають. — Пані Власто, чому варто брати участь в Oceanman Odessa? — Щоб узяти участь в Oceanman, не обов’язково плавати професійно. Я виступала на змаганнях з плавання в різних країнах — Італії, Іспанії, Греції — і бачила, які щасливі пересічні люди, що можуть брати участь у цих стартах. Погодьтеся, адже це кайф, коли відчуваєш, що ти знову молодий, бадьорий, сильний! Я мріяла, щоб і в Україні відбувся такий захід! І наразі, попри всі організаційні складнощі, це свято спорту, здоров’я й бадьорості тішитиме нас другий рік поспіль. Ірина Татаренко

Наталя Ніколаєва

ОсвIта: фінансово-економічний факультет Київського національного економічного університету, юридичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

ПРАКТИКА У СФЕРАХ: понад 18 років у банківській сфері. Керівник управління в АТ «Сітібанк». КНИГИ, ЩО НАДИХАЮТЬ: Наразі надихаюся книжками про спорт і підвищення особистої ефективності.

ОСОБИСТИЙ СЛОГАН: Усе можливо! Немає меж для людини, що рухається до своєї мети з позитивним мисленням і впевненістю в перемозі.

ЛЮДИ, ЩО НАДИХАЮТЬ: хто досягає успіху, виконуючи свою улюблену справу. Люди, що не бояться ризикувати та йдуть до своїх мрій.

СПОРТ I ПЕРСОНА

КУРС НА

ПЕРЕМОГУ

Чотири роки тому Наталя Ніколаєва пристала на пропозицію подруги покататися на яхті. Тоді вона навіть не підозрювала, що ця прогулянка змінить її життя, адже так розпочався «роман» з вітрилом і водою. За чотири роки Наталя зі своєю жіночою командою яхтсменок взяла участь у багатьох перегонах в Україні, у складі великої команди поганяла на крейсерських яхтах у лазурних водах Туреччини та Карибів, здобула кубок Київського перегонового яхт-клубу й навіть перейнялася ще одним захопленням — тріатлоном. Наталя видається багатьом справжнім супергероєм: вдень вона відповідальний працівник банку, до і після роботи — турботлива мама, яхтсменка в жіночій команді «Дівчулі», а ще, цілком можливо, майбутня зірка тріатлону. За кавою ми з Наталею розговорилися про спорт у житті й міркували, як встигнути зробити все й навіть трішки більше. — Наталю, як гадаєте, чому випадкова прогулянка стала для вас майже доленосною? — Мабуть, тому, що випадковостей взагалі не буває. Зараз можу з упевненістю стверджувати, що цей вид спорту дарує неймовірні емоції, багато цікавих знайомств і змогу подорожувати. А ще я постійно маю вчитися чогось нового, розвиватися й ніколи не зупинятися. — І як довго ви вчилися-тренувалися, щоб вас узяли в команду? — Ми з дівчатами якось швидко вирішили брати участь у перегонах уже в тому самому сезоні. Перші змагання збіглися з моїм днем народження. До того ми мали буквально кілька занять. Проте це були легкі фанові перегони Full Moon Race. Загалом, щоб отримати права кермувати спортивною чи крейсерською яхтою потрібно вчитися приблизно два місяці, здати теорію й практику — все, як з автомобільними. Однак вони потрібні, тільки якщо хочеться самостійно керувати. Такої мети ми на той момент не мали, тому й почали, майже не

розмірковуючи. Ми — учасники аматорських перегонів, тому з нами на борту завжди п’ятий член команди, професійний яхтсмен. До речі, ми — перша жіноча команда на спортивній яхті Platu-25, і цей змагальний сезон для нас уже четвертий. — Яхти — це неймовірно романтично, проте й важко фізично. Я маю рацію? — Так, керувати яхтою дуже важко. Ми, жінки, маємо набагато меншу вагу, та й фізичних сил теж менше проти чоловіків. Здавалося б, що може бути ліпше за потужний вітер під час перегонів? А от для жіночої команди все навпаки: наша сильна сторона — слабкий вітер. Із сильним нам важче утримувати яхту в потрібному положенні, не вистачає ваги для правильного відкрену — це коли команда «сідає» на протилежний до нахиленого бік яхти, щоб вирівняти судно. А ще синці. Багато синців! Вони дуже часті гості на моєму тілі. На роботі вже звикли. Іноді непросто психологічно.

Наталя Ніколаєва — відповідальний банківський працівник і мама двох дітей, а ще вона — шкотова на спортивній яхті Platu 25 у складі суто дівочої команди. Event Ukraine зустрівся з Наталею, щоб розпитати про амбітні спортивні плани й дізнатися, як можна займатися чотирма видами спорту одночасно.

СПОРТ I ПЕРСОНА

Улюблена команда «Дівчулі».

— Якими ж вони були, ті найперші перегони? З власного досвіду знаю, що коли біжиш перший марафон або пливеш свій перший кілометр, в голові завжди «товчеться» надто багато думок. Різних. Про що думали ви? — Перші перегони проходили в Конча-Заспі. Була жахлива злива, просто стіна з дощу. В голові постійно виникали думки на кшталт «Боже, що ми тут робимо? Навіщо нам все це потрібно? Адже могли зараз де-небудь пити просеко!». Проте усе це перекриває неймовірний сплеск адреналіну. З досвіду скажу, що вкрай важливо, щоб члени команди розуміли один одного з півслова й не сварилися, хоч які думки їм спадають на гадку. Ми мусимо працювати, як єдиний організм, якщо хочемо перемагати.

— А що саме входить до ваших обов’язків на яхті? — Я — шкотова. Постійно тягаю мотузки, роблю повороти, налаштовую вітрила. Відповідаю за два — стаксель і спінакер. Спінакер — це найбільше й найкрасивіше вітрило. Воно завжди кольорове й помітне здалеку. Спочатку яхта йде проти вітру, і тоді я працюю зі стакселем. Коли йдемо за вітром, переходжу до спінакера. Я перебуваю у постійному контакті з людьми, які виконують обов’язки кермового й тактика. Ми повідомляємо один одному ситуацію: який тиск у вітрилах, що ми бачимо й таке інше. На основі цих даних ухвалюємо рішення щодо подальшої тактики перегонів. — Я знаю, що іншим вашим хобі є плавання. Чи вистачає вам на нього часу? — Плаванням я займаюся також чотири роки. У складі команди Team Upstream беру участь у змаганнях. Мій улюблений стиль — батерфляй. Пам’ятаю, як на одному з аматорських кубків я була єдиною дівчиною у цьому стилі на дистанції 100 метрів. Проте зараз я не на жарт захопилася тріатлоном, а це, нагадаю, комплексний вид спорту: плавання, велосипед, біг. Я — дуже активна людина, знаєте, такий «досягатор». Мені важливо ставити перед собою практично недосяжні цілі й добиватися свого. Коли я вперше подумала про тріатлон, вирішила витратити на підготовку до половинки дистанції змагань серії Ironman — (1,9 км плавання, 90 км велосипед та 21,1 км біг) — орієнтовно рік. Після розмови з тренерами вирішили брати участь у змаганнях уже через півроку — тобто 3 листопада. Мій головний біль у цій авантюрі — велосипед! Ще на початку цього року я абсолютно не вміла на ньому їздити! Зараз справи йдуть набагато краще — дякуючи тренеру. Виявилося, що підготовка до змагань з тріатлону забирає в мене набагато більше моральних сил, ніж фізичних. Також

Фото: з особистого архіву Наталі Ніколаєвої

Найскладнішим було знайти мотивацію для нових звершень після здобуття найголовнішого трофею — кубка Київського перегонового яхт-клубу в сезоні 2017 року. Перегони тривають кілька місяців і складаються з п’яти етапів. Кубок отримує переможець, що посяде перше місце після майже 50 перегонів! Перед початком першого етапу наше перше місце здавалося практично нереальним: ми ж дівчатка в спортивних спідницях, весь час фотографуємося й сміємося. Цікаво, що наша перемога визначилася в останніх перегонах п’ятого етапу! Після остаточного фінішу ми отримали просто неймовірну увагу: мало хто вірив, що майже суто дівоча команда на таке здатна. Ми змогли довести, що є сильним екіпажем, на який варто зважати. Наші імена викарбували на кубку.

Змагання з плавання зі своєю командою Team Upstream. катастрофічно бракує часу. Саме через це довелося зовсім кинути теніс, який багато років був моїм основним та єдиним захопленням.

— На яких найближчих змаганнях вболівати за вас і дівчат? — Ми постійно беремо участь у етапах кубка нашого клубу, чемпіонатах Києва й України. Менше розваг, більше спорту. Торік ми стали чемпіонами Києва, й тепер хочемо вибороти цей титул у всеукраїнських змаганнях. Це наша головна мета на цей рік. Також ми із захопленням чекаємо на перегони Ladies Only International Regatta, що відбудуться 2–4 серпня у Києві. Їхня особливість — тільки дівочі екіпажі з кількох країн світу!

— Що би ви порадили тим, хто тільки думає спробувати себе у парусному спорті, але ще не наважився зробити перший крок? — Зробити його! Правда. У парусному спорті немає обмежень за віком, статтю чи фізичною підготовкою, тому ви можете будь-якої миті просто почати. Створити свою команду з друзів або навіть сім’ї. Моє життя з приходом до нього парусного спорту дуже змінилося і, звісно, на краще. Загалом, я певна, що кожна людина може знайти для себе спорт до душі, який допоможе розвиватися фізично і, хоч як дивно, інтелектуально, щоб отримувати неймовірну порцію адреналіну! Головне — пам’ятати, що все має бути «по любові». Аматорський спорт — це насамперед драйв і задоволення, а кубки та винагороди, якщо ви їх бажаєте, прийдуть, коли ви будете готові. спілкувалася Ірина Баранська

— Як же ви все встигаєте? Яхти, три види спорту для тріатлону, відповідальна робота, сім’я. Рідні підтримують ваші захоплення? — Завжди намагаюся знайти баланс, щоб устигнути все й усюди. Доводиться прокидатися о п’ятій ранку. Замість тренувань просто неба займаюся на велосипедному станку, щоб зекономити час, але хоча б раз чи два на тиждень виїжджаю разом з тренером. Моя сім’я підтримує усі мої ініціативи, пишається моїми досягненнями, і я їм дуже вдячна. Чоловік пообіцяв кататися зі мною на велосипеді. Діти також стали активнішими. Разом із молодшою донькою збираємося взяти участь у запливі Oceanman Lake Orto в Італії. Гадаю, це лише початок. Далі буде ще більше й цікавіше! Якихось особливих секретів щодо time management я не маю. Проте намагаюся все чітко планувати й уважно розставляти пріоритети. Я чітко усвідомлюю, скільки годин маю на добу, і що бути всюди одночасно неможливо. Це розуміння дається іноді важко, і дякую мудрим друзям і тренерам, які допомагають мені досягати спортивних цілей, планувати навантаження та розподіляти сили.

Міжнародні перегони Ladies Only International Regatta відбудуться 2–4 серпня на Київському водосховищі. На них змагатимуться виключно жіночі екіпажі спортивних яхт класу Platu 25 з кількох країн світу.

АНТИСТРЕС I ТЕНДЕНЦİÏ

ТРЕНДИ 2019

WELLNESS

Кожна сфера має своїх піонерів-передовиків. Ще на початку 2000-х років лідери велнес-індустрії вирішили організувати конференцію, яка збирала б професіоналів з усього світу для розв’язання спільних проблем. Так виник Global Wellness Summit, на якому щорічно визначають основні тренди сфери на наступний рік. Тож подивімось, у який спосіб нині наймодніше бути здоровим і свідомим.

Персоналізоване харчування

абудьте про універсальні дієти. Нові технології уможливлюють визначити, яке харчування потрібне саме вам, щоб залишатися струнким і здоровим, отримуючи всі необхідні поживні речовини, вітаміни, макро- та мікроелементи. На основі аналізу крові, ДНК і мікробіому можна скласти персональне меню, даючи організму саме те, чого йому зараз бракує. Звісно, такі аналізи необхідно здавати регулярно, щоб корегувати дієту відповідно до поточних «запитів». Але це мізерна плата за кінець ери експериментів над власним тілом.

АНТИСТРЕС I ТЕНДЕНЦİÏ

Природа за рецептом

3 Фото: Наташа Іщенко, pixabay.com, depositphotos.com

итай починає диктувати правила не лише у сфері виробництва і технологій, а й у wellness-індустрії. Китайські туристи змінюють ринок wellness-подорожей: вони відмовляються від традиційних екскурсій та шопінг-турів на користь оздоровчих програм, відпочинку на природі, еко-турів і спа-курортів. Натомість китайські традиції, унікальні пам’ятки та духовні практики приваблюють туристів з усього світу. Зростає також інтерес до китайської медицини, яку практикують у 183 країнах світу. Цей ринок уже оцінюють у 50 мільярдів доларів. Очікується, що у 2022 році практики китайської медицини впровадить Всесвітня організація охорони здоров’я. Одно слово, go east!

оли лікар виписує вам прогулянки на природі замість ліків — це не вигадка, а реальність. Що більше стресів та інформації отримує сучасна людина, то більше її тіло й розум потребують відпочинку на природі. Зокрема, світом шириться мережа оздоровчих forest bathing центрів. Цей термін вигадали японці, які стверджують, що активний відпочинок у лісі збільшує кількість протипухлинних речовин, вбиває хвороботворні бактерії, лікує депресію, поліпшує пам’ять і сон. Європейська асоціація кардіологів, зі свого боку, переконує нас, що навіть 25-хвилинні щоденні прогулянки на свіжому повітрі відновлюють ДНК, зменшують ризик виникнення серцевих хвороб, діабету, остеопорозу й деяких типів раку. Лікування природою проявляється і в збільшенні кількості фітнес-студій просто неба й навіть у будівництві житлових будинків із зеленими зонами у самій конструкції. Назад до джерел, що не кажи.

велнес по-китайському

АНТИСТРЕС I ТЕНДЕНЦİÏ

Багатолика медитація

ідвидів медитації сотні, але основних типів/механізмів усього три: 1) зосередження уваги (очищення мізків від думок); 2) відкритий моніторинг (усвідомлена медитація); 3) самотрансцендування (мовчазні мантри). Це різні практики, які активують різні мозкові хвилі й нейропластичні зміни та дають різні результати. Майбутнє медитації — у правильному використанні та поєднанні цих типів, у медитуванні не лише заради самопізнання і позбавлення від стресу, а й для самолікування та пошуку виходу з проблемних ситуацій. Злиття старовинних і новітніх практик, медитації із застосуванням передових технологій, зокрема віртуальної реальності, максимально персоналізований підхід «за мірками клієнта» — ось про що цей тренд.

Well-fashion

итання, яке тривалий час незаслужено залишалося поза увагою wellness-індустрії — відповідальне ставлення до одягу: від його виготовлення до утилізації. Тільки уявіть: 1,2 мільярда тонн лише парникових газів, не кажучи про інші шкідливі відходи, викидається підприємствами легкої промисловості в атмосферу щорічно. До того ж 3 з 5 придбаних речей викидаються протягом першого року, стаючи сміттям. Час змінювати ситуацію на всіх етапах виробництва-споживання-утилізації. Одяг та взуття із вторинної сировини та сміття, світ без хутра й шкіри, індивідуальне виробництво та уніфікація одягу, «розумний» і лікувальний одяг, тканини, що адаптуються до зміни параметрів тіла та навколишнього середовища, антибактеріальний та зволожувальний текстиль, аюрведичний одяг… — цей перелік нескінченний, але це однозначно вибір на користь wellness.

АНТИСТРЕС I ТЕНДЕНЦİÏ

Велнес проти овертуризму

вертуризм — це негативний наслідок стрімкого розвитку туристичної галузі, перенавантаження найпопулярніших напрямків. Зрештою, від надмірної уваги страждають і місцеві мешканці, і самі пам’ятки: шум, забруднення, натовпи, що змітають і руйнують все на своєму шляху, витіснення місцевих з ринку житла тощо. Вихід із ситуації є: розвивати альтернативні напрямки, види туризму і розваг, будувати нові wellness-курорти, проводити освітню роботу. Одно слово, від овертуризму до андертуризму, що стає потужним світовим рухом.

Аромагія

елнес-індустрія оголошує ренесанс ароматів. Нюх намагалися «понизити у чині», називаючи його найменш важливим із відчуттів. Однак нині вплив запахів на фізичний і емоційний стан людини почали досліджувати з новою силою. Винайдено нові аромати з унікальними властивостями, наприклад персоналізовані парфуми з лікувальним ефектом. Уже є концепт пристрою, що за допомогою мікросенсорів вимірює рівень стресу та розпилює заспокійливі аромати над певними районами міста. Запахи стають частиною меню у дорогих ресторанах. Під час просування на ринок нових продуктів маркетологи починають ураховувати той факт, що наш мозок найшвидше реагує не на зорові, тактильні чи слухові подразнення, а саме на аромати. Є навіть стартап, що намагається навчити смартфони знаходити за запахом партнерів їхнім власникам. Як бачите, аромаперспективи просто неймовірні.

Як часто хочеться втекти від метушні й проблем у райське місце, де можна відпочити душею і тілом. Щоб море лащилося до ніг, і свіжий бриз грався волоссям. Потішити себе масажами, розслабитися й оновитися. Таке місце є, навіть два. Це центри таласотерапії грецької мережі Aldemar Resorts. Тут уміють лікувати… морем.

Древні греки вірили в те, що духовне та фізичне здоров’я взаємопов’язані, а отже, і піклуватися про них треба однаково ретельно. Цей принцип узяли за основу в Aldemar Resorts — провідній мережі готелів у Греції, що протягом 30 років невпинно розвивається й удосконалюється для максимального задоволення клієнтів. Два із шести готелів мережі мають потужні центри таласотерапії, які з року в рік отримують міжнародні нагороди як найкращі в галузі. Це Aldemar

Royal Mare на Криті та Aldemar Royal Olympian на півострові Пелопоннес. Що таке таласотерапія? У буквальному перекладі — «лікування морем». Чи не найприємніше з усіх можливих лікувань, і в Aldemar Resorts це чудово розуміють. Тут розробили спеціальну концепцію відпочинку Elements, яка отримала престижну нагороду Seven Stars Awards як найбільш інноваційна luxury all-inclusive програма. Це комплексна програма: здоровий релакс-відпочинок з харчуванням à la carte, правильними фізичними навантаженнями та численними процедурами для тіла й обличчя. А в основі всього цього — чотири найважливіші елементи здорового відпочинку: море, сонце, земля і

Фото: надано прес-службою Aldemar Resorts

МОРЕ ЗАМIСТЬ ЛIКIВ

налізоване збалансоване харчування з органічних продуктів, зокрема безглютенове меню, затишні сади та стильні номери готелів. Суцільне задоволення. повітря. Вони дають сили, зцілюють, збалансовують і омолоджують. Ви запитаєте: а що ж лікують морем? Передусім типові хвороби мешканців великого міста: стрес, проблеми зі сном, фізичну та моральну втому. А ще море чудово допомагає нормалізувати кровообіг та обмін речовин і навіть позбутися зайвих сантиметрів. Окрім таласотерапії, концепція Elements передбачає також доступ до численних зон для релаксу, теніс, йогу, водні ігри та види спорту, тренажерні зали, персо-

Два курорти, один принцип

Aldemar Royal Mare Talasso — найбільший у Греції центр таласотерапії, розташований на острові Крит неподалік від Іракліону та міжнародного аеропорту (приблизно 20 хвилин автомобілем). Це один із топ-10 таласоцентрів світу, що отримав відзнаку «Найкращий таласо- та спа-курорт 2016 року». Тут функціонують аж 30 басейнів, сауни, джакузі, 11 процедурних кабінетів і фітнес-центр. Морську воду в басейнах змінюють щодня, щоб вона не втрачала свої цілющі властивості, а для процедур її ще й підігрівають до 32–38 °С, адже саме за такої температури шкіра значно ліпше й швидше вбирає необхідні мікроелементи.

АНТИСТРЕС I КУРОРТ

Другий таласоцентр мережі Aldemar, Royal Olympian Thalasso & Spa, лежить у західній частині півострова Пелопоннес. Його теж неодноразово визнавали кращим спа-курортом світу. Цей центр трохи менший за площею, але надає дуже схожий перелік процедур, як в Aldemar Royal Mare Talasso.

Як обрати свою програму таласотерапії?

В обох центрах це допомагає зробити приязний і кваліфікований персонал. Проте й самому зорієнтуватися досить нескладно. А ми підкажемо. Програму ELIXIR VERTEBRAL варто обрати, якщо вас турбує біль у спині — поширена «міська» хвороба, спричинена сидячим способом життя. Тут на гостей чекає спеціальна гімнастика під керівництвом фізіотерапевта та процедури із застосуванням спеціального апарата для реабілітації, зміцнення м’язів і запобігання болю. Також у програму входять різні масажі, грязьові обгортання та процедури в басейні. Якщо ви хочете спробувати різні масажі, зняти стрес і напругу у м’язах, придивіться до програми HARMONIA, до якої входить східний, балінезійський та аюрведичний масажі, а також аромаванни, обгортання з водоростями та процедури в басейні. Програму ORIENTAL створено для любителів відпочинку по-східному: ароматичні та гідромасажні ванни, процедури в басейні, крапельний душ з масажем, східний масаж і хамам. Вона добре допомагає розслабитися і набратися сил. Якщо хочеться відпочити й водночас стати стрункішим, розгляньте як варіант програму BODY SHAPE SILHOUETTE для вдосконалення фігури й укріплення тіла. Її розробники обіцяють тонізувальний ефект від морських водних процедур, обгортань з водоростями та масажів, а також процедур у басейнах з морською водою та на апараті LPG і гідромасажу. Не можете без спортзалу? Тоді вам підійде програма SLIMMING. Професійний тренер розробляє індивідуальну програму фітнес-вправ,

а для додаткового зміцнення м’язів пропонують процедури з використанням апарата Cellu-M6, процедури vacuodermie та детокс-масажі. VEIN TONE VITALITY підійде тим, кого турбує тяжкість, втома у ногах і набряки. Різноманітні процедури з морською водою стимулюють кровообіг, а цілющу дію моря підсилюють пресотерапія, терапевтичний масаж, лімфодренаж і холодні обгортання з водоростями. А ще є програми WELLNESS і NEW ENERGY для загального поліпшення самопочуття, відновлення фізичної форми і душевної рівноваги. Програму MARINE & WELL-BEING ми назвали б «Усе для себе коханої/ного»: пілінг, ліфтинг, зволоження шкіри, ароматерапія і сеанси дихання в Innovzen Chair — хороший вибір, щоб поніжитися й потішитися. Ми вам дали підказки, а ви обирайте й насолоджуйтеся. Адже таласотерапія — це не данина моді, а повернення до природи як найкращого лікаря. Це можливість пригадати, як воно — солодко спати, прокидатися бадьорим і почуватися повним сил, насолоджуватися тишею і спокоєм. Це шлях до гармонії тіла й душі, приємний і здоровий. Любити море й любити себе — це ж майже синоніми. Тож не відмовляйте собі в любові. Світлана Дідух-Романенко

ТЕМА НОМЕРА АНТИСТРЕС I КУРОРТ I ОГЛЯД

аргументів

ВІДВІДАТИ

EDEM RESORT MEDICAL & SPA

Підзарядити власні внутрішні батарейки можна зовсім недалеко від Львова. Годину автівкою — і ви у місці, де природа зустрічається з рукотворним комфортом, а про відновлення життєвих сил гостей дбають кваліфіковані спеціалісти.

Насолодитися природою

Edem Resort розташований у мальовничому куточку Західної України. Чисте повітря Прикарпаття, джерельне озеро, ліс і м’який клімат — сама природа налаштовує на релакс, усамітнення та гармонію. Навколишня краса стане найліпшим фоном для спокійних прогулянок, пікніка, медитації або ж подорожі верхи на конях.

Оздоровитися водою

Вода — це природне джерело сили та енергії, тому невіддільною частиною унікальних програм у Edem Resort є водні процедури: гідротерапія, енергетичний гідромасаж, басейн, джакузі, «душ вражень» та доріжка Кнейпа. На території центру працює бювет, що пропонує гостям основні типи лікувальних мінеральних вод, серед яких «Моршинська», «Східницька», «Миргородська», «Біонафтуся», та власну джерельну воду. Вода у бюветі подається за електронною карткою гостя у призначеній персональним лікарем кількості та за необхідної температури.

Отримати гастрономічну насолоду

В Edem Resort Medical & Spa на гостей чекають чотири ресторани, які не залишать байдужими навіть найвибагливіших гурманів. Особливу увагу тут приділяють здоровій їжі. Healthy-шеф-кухар Христина Федочинська — професіонал у приготуванні саме такої. Вона вважає, що здорова їжа — це «жива» їжа: вона не лише корисна,

Фото: надано прес-службою Edem Resort Medical & Spa

Edem Resort Medical & Spa — місце цілковитої гармонії, де можна відпочити душею та тілом, подбати про здоров’я і насититися енергією природи. Комплекс пропонує першокласний сервіс і незабутній відпочинок. Проте це ще не все. Ось п’ять причин, чому вам варто відвідати Edem Resort Medical & Spa.

ТЕМАЗДОРОВ’Я НОМЕРА II ОГЛЯД СПОРТ

Поніжитися в спа

а й смачна. Разом із командою лікарів і дієтологів Христина складає індивідуальне меню для кожного гостя. Артур Туманян, бренд-шеф Edem Resort Medical & Spa цього літа дивуватиме симбіозом ексцентричності й вишуканості. Наприклад, традиційні українські страви в ресторані Terrace готуватимуться в хоспері. Така піч цілком зберігає смак і вітамінно-мінеральний склад кожного продукту. До того ж у новому меню представлено ще більше стейків у поєднанні з сезонними овочами: спаржею, шпинатом, артишоками й безліччю сортів цвітної капусти з городу Edem Resort! В іншому ресторані, DeVine, потішать поціновувачів італійської й азійської кухні. У новому меню — пасти та різотто, роли з креветками й соусом понзу, страви з морепродуктами й соусом біск. Шеф-сомельє Євген Іванов підбере вино до страви, зважаючи на вподобання кожного гостя.

Спа у Edem Resort Medical & Spa — це шматочок раю, де зібрані філософія та практики з усього світу: аюрведична наука, східні вчення, сучасні західні технології для профілактики хвороб, а також провідні бренди для догляду за тілом і обличчям. Особливість спа в Edem Resort — вітальний підхід до здоров’я. Тут є все: басейн із чистою джерельною водою, масажні кабінети, соляна кімната, римська парна, фінська сауна, російська лазня, хамам, циркулярний душ, льодяний фонтан, доріжка Кнейпа, гідромасажний міні-басейн, тренажерні зали.

Відновити тіло й душу

Після успіху на міжнародній арені у галузі anti-age медицини центр відновлення здоров’я Edem Resort Medical & Spa розробив нову 7-денну програму «Повний пансіон». Її мета — покращити здоров’я та додати життєвих сил через відновлення гармонії духу й тіла. Програма комплексно поєднує бальнеологічні, апаратні, мануальні техніки, а також мінераловодолікування. Такий курс процедур допоможе підтримувати й укріпити здоров’я, поліпшить працездатність на найближчі роки. Під час перебування в Edem Resort гості матимуть змогу скуштувати страви і традиційної, і нової української кухні, в яких бренд-шеф використовує локальні та сезонні продукти. Такі інгредієнти плюс авторське бачення бренд-шефа підкреслить смак і натуральність страв. Потурбуйтеся про свій організм, і ви зробите інвестицію у довголіття, збережете здоров’я тіла й розуму.

ЦІКАВИХ

WELLNESS ФАКТIВ

Інтернет переповнений міфами про «правильне» харчування, тренування, дихання, чхання, моргання (потрібне підкреслити). Часто ці «правдиві» факти на 100 % заперечують один одного, а те, що вчора вважалося must-do, сьогодні вже визнане невгамовними британськими вченими недієвим. Пропонуємо видихнути, розслабитися й ознайомитися зі свіжою порцією цікавих фактів про здоров’я, які ще ніхто не встиг спростувати.

Фізичні вправи знімають втому

Втомленим прийти з роботи і впасти в ліжечко — звичне бажання дорослої людини. А от в авторів журналу Medicine and Science in Sports and Exercise є краща, на їхню думку, ідея. Розміщене в журналі дослідження переконує, що 30-хвилинне тренування помірної інтенсивності знімає втому й зменшує депресію, активуючи потік крові та швидкість кисневого обміну в організмі. Можливо, варто поставити тренажер біля ліжка?

АНТИСТРЕС I ЛАЙФХАКИ

✓ ХОЧЕТЕ ЩОСЬ ЗАПАМ’ЯТАТИ — ЗАПИШІТЬ ВІД РУКИ ЗАПАМ’ЯТАТИ ІНФОРМАЦІЮ ЗНАЧНО ЛЕГШЕ, ЯКЩО ВИ ЗАПИСУЄТЕ ЇЇ ВІД РУКИ, А НЕ ДРУКУЄТЕ НА КЛАВІАТУРІ. ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, ПИСЬМО І ДРУКУВАННЯ АКТИВУЮТЬ РІЗНІ КОГНІТИВНІ ПРОЦЕСИ, І САМЕ ПЕРШЕ СПРИЯЄ ПОЛІПШЕННЮ ПАМ’ЯТІ. ТОЖ РУЧКИ В РУКИ!

Двічі на тиждень — цілком достатньо

Ваш мозок зовсім не ледачий

Хто ж не знає чудову легенду про те, що люди використовують лише 10 % можливостей свого мозку? Так романтично вірити, що в кожному з нас дрімає безодня екстрасенсорних надможливостей. Виник цей міф ще у XIX столітті, а з того часу, як ви розумієте, науковці знайшли мільйон способів покопирсатися в людських мізках у прямому й переносному значенні. І хоча розвинути інтелект справді можна завдяки певним вправам, місця для романтики не лишилося. Кожна частина нашого мозку має певні функції й активно їх утілює.

Жувальна гумка корисна не лише для зубів

Усі добре знають, що м’ятна жуйка допомагає очищувати зуби та…

Кава допомагає боротися з депресією

Здається, лише лінивий не розказав про негативну дію кофеїну на людський організм. Однак у Гарвардській школі громадського здоров’я, схоже, чимало прихильників ароматного напою. Вони й дослідили, що жінки, які випивають не менше ніж 4 чашки кави на день, на 20 % рідше страждають на депресію. Ми не знаємо, що робити з гендерним аспектом цього експерименту, можливо, його варто обговорити за філіжанкою кави.

Яблука корисно… нюхати

Хто яблуко у день з’їдає, у того лікар не буває. Виявляється, яблука варто не лише їсти, а й нюхати. Фонд вивчення і лікування порушень смаку і запаху виявив, що запах яблук допомагає боротися з клаустрофобією і запобігає виникненню головного болю. Щоправда є певна «расова» дискримінація яблук, адже у дослідженні зазначається, що вони мають бути саме зеленого кольору.

Зробіть смузі замість фрешів

Твердження про те, що фруктові соки-фреш мають ефект детоксу,

досить сумнівне. Багато дієтологів сходяться на тому, що все це ніщо інше, як маркетингова легенда. Насправді якщо ви не маєте серйозних проблем зі здоров’ям, то у вас уже «вбудована» найдосконаліша детокс-система. Її головні бійці — нирки й печінка, вони і є базовою клінінговою компанією нашого організму. Якщо хочеться вітамінного коктейлю, випийте смузі — так ви отримаєте порцію клітковини. А ще краще — організуйте збалансоване харчування.

У спеку краще пити гарячі напої

Хоч як дивно це звучить, але саме гарячі напої допомагають легше пережити спеку. До речі, це добре помітно на прикладі мешканців Середнього Сходу, арабських країн і Туреччини, де полюбляють смакувати чаєм-окропом тоді, коли європейця у піт кидає від самого слова «гарячий». Саме так, у піт, у цьому й секрет. У Школі кінетики людини при Університеті Отави дослідили, що вживання гарячих напоїв викликає сильне потовиділення, унаслідок чого тіло краще охолоджується. Утім цей експеримент ви проводите щоліта, лише додайте гаряченького. Факти збирала Світлана Дідух-Романенко

Займатися спортом. Картати себе за те, що не перебуваєте у спортзалі з ранку до ночі, не варто. Можна щиро подякувати вченим, які встановили, що фізичні вправи двічі на тиждень зменшують ризик виникнення серцевих хвороб на 41 % і раку на 18 %. І не сподівайтеся, що ці цифри зростуть удвічі пропорційно до кількості тренувань, адже такої тенденції не виявлено. Ба більше, за результатами іншого дослідження, звичайна прогулянка парком краще впливає на настрій і ефективніше бореться з депресією, аніж інтенсивний воркаут.

виймати пломби. Однак не всім відомо, що вона також помічна, коли вам важко прокинутися і сконцентруватися. Дослідники з Університету Ковентрі виявили, що жування гумки зменшує відчуття втоми, стрес і тривожність і навіть може на 35 % поліпшити пам’ять. Чому цим фактом ще й досі не скористалися маркетологи, нам невтямки.

18–21 липня, Днiпро

іжнародний фестиваль «Джаз на Дніпрі – 2019. New story» у липні захопить місто Дніпро. 18-го й 19-го відбудуться безкоштовні концерти в місті, а 20–21-го – концерти на Монастирському острові, головній сцені заходу. Цього літа фестиваль збере талановитих музикантів з усього світу. На острові посеред Дніпра виступлять гості з Куби,

США, Ізраїлю, Німеччини. «Джаз на Дніпрі – 2019» — це сучасні джазові композиції у ви-

конанні музикантів і вокалістів, які посідають почесне місце на світовому джазовому Олімпі.

Штучний інтелект: більше, ніж людина До 26 серпня, Лондон

лондонському Барбікан-центрі обговорюють і показують минуле, сьогодення і майбутнє феномена штучного інтелекту з креативного, наукового й етичного боку. На виставці представлені інноваційні дослідження проекту Deep Mind, Массачусетського технологічного інституту (MIT) та Нері Оксман, а також інтерактивні інсталяції від Маріо Клінгеманна, Massive Attack, Ес Делвін і teamLab.

Адреналін з-під коліс

вінницькому аеропорту «Гавришівка» пройде другий етап професійної української дрифт-серії Belshina Drift Pro Competition. На гостей чекатимуть нові локація та конфігурація траси, якої ще не було в Україні. Вогню неперевершеному шоу також додадуть виступи топових українських трюкачів на мотоциклах. 19 липня — день тренувань і кваліфікаційних заїздів, 20-те — основний день змагань, коли топ-пілоти боротимуться за звання переможця й величенький призовий фонд.

19–20 липня, Вiнниця

Фото: artchive.ru, depositphotos.com, pixabay.com

рекомендує 62

Джаз на Дніпрі

ДОЗВІЛЛЯ I EVENT

Передісторія До 16 вересня, Париж

ентр Жоржа Помпіду вирішив підняти питання зв’язку доісторичного мистецтва із сучасним. Адже митці часто поверталися й повертаються до архаїки, шукаючи в ній оновлення форм і змістів, джерела нової сили й натхнення, справжність і переосмислення. Виставка поєднує творіння безіменних художників часів палеоліту, неоліту та бронзового віку з роботами таких знакових фігур, як Йозеф Бойс, Луїз Буржуа, Альберто Джакометті, Пауль Клеє, Жоан Міро, Пабло Пікассо, Поль Сезанн та інші.

Цитатник Жадана

оет, прозаїк, есеїст, перекладач і викладач запрошує всіх до Жовтневого палацу на свій творчий вечір «Цитатник» де продекламує нові й давно всім відомі й улюблені вірші. Сергій Жадан — лауреат численних міжнародних і державних нагород, кошти від яких

23 серпня, КиÏв направляє на допомогу дитячим установам. Він живе і творить у Харкові, влаштовуючи концерти й творчі заходи в Україні та Європі. Цього літа автор зустрінеться з киянами. Компанію йому складуть запрошені актори й музиканти. Однією з гостей стане неперевершена актриса театру та кіно Ада Роговцева.

Зустріч Іспанії й Голландії до 29 вересня, мадрид

иставка «Веласкес, Рембрандт, Вермеєр: схожість поглядів митців Іспанії та Голландії» в музеї Прадо — результат співпраці з амстердамським Рейксмузеєм, який надав чимало відомих картин зі своєї колекції. Це пошук спільного й водночас відмінного, протиставлення історичних міфів і художніх реалій, віднайдення спільних джерел, що поєднують мистецькі школи. Компанія збирається справді феєрична, тому не пропустіть можливість помилуватися картинами Веласкеса, Рембрандта, Рібера, Франса Хальса, Вермеєра та інших.

Андрій Рошканюк живе й працює в ногу з часом, коли люди необмежені в пересуванні, а бізнес робиться онлайн. Він багато подорожує, проводячи тижні поза домом, а свої роботи виставляє і продає в інтернеті, й вони розлітаються світом. Я люблю колір у всіх його проявах, а власному сприйняттю кольорів завдячую Закарпаттю, де народився і прожив до 18 років. Там особлива природа, особливі відтінки, які, я певен, «прописалися» в мені десь дуже глибоко і впливають на мою творчість ще з дитинства. Був період, коли я викладав малим діткам рисунок. Мені це надзвичайно подобалося, певно тому, що у свої 33 я ще й сам дитина, та й у 60 буду.

Натхнення звідусіль

Мене наснажує навколишній світ, мандрівки. Люблю бувати в Азії — Індії, Таїланді, Камбоджі, особливо — Шрі-Ланці. Азія надихає мене на несподівані сюжети й цікаві задуми, і зовсім не обов’язково вони мають бути пов’язаними з місцем, де я перебуваю. У подорожах я не працюю, а набираюся вражень. Коли повертаюся, починаю творити з новим запалом. Натхнення — це особливий стан. Іноді я на нього чекаю, іноді змушую себе взятися до роботи, бо головне — початок. Про художників побутує думка, буцімто на нас сходить муза після алкоголю чи ще чогось такого.

МОЛОДИЙ

«Папужки» 100х120, олія, полотно

і зухвалий

ХУДОЖНИК З ОБКЛАДИНКИ

Принаймні це не про мене. Кінцевий результат я бачу наперед на 90 відсотків ще до того, як сідаю за мольберт. Такий метод допомагає мені систематизувати творчий процес.

Фото: Алім Якубов, Андрій Рошканюк

Шкідливість ідеалізму

Я намагаюся зупинитися вчасно, бо є перфекціоністом у всьому: в побуті, у творчості. Часом працюю над однією картиною місяць, інколи й два. Щось доробляю, підмальовую. Однак це не добре — так роботу можна просто «замучити». Проте від себе нікуди не подінешся: я люблю вимальовувати, зауважувати найдрібніші деталі. Використовую різні техніки, різні фарби — акрил, олію, акварель та олівці. З картиною, що на обкладинці, пам’ятаю, добряче намучився: то тінь не виходила так,

«Весела зебра» 100х100, олія, полотно

як хотілося, то кольори. Я вчуся на своїх помилках і так самовдосконалююся. На жаль, на чужих навчитися нереально. Поки що я не знайшов свого особливого стилю, та й не думаю, що знайду, бо мене цікавить надто багато різного. Хай там як, вважаю, що академічна освіта для художника дуже важлива, бо у творчості потрібно рухатися від складного академізму до спрощення. Іншої дороги немає.

ХУДОЖНИК З ОБКЛАДИНКИ

«Феєрія» 100x80, акрил, полотно

«Паралелі» 150х90, акрил, полотно

Сприйняття краси

Мистецтво має відповідати часу. Сучасне мистецтво не завжди мені до вподоби, бо часом страждає техніка виконання і концепція. Я не сприймаю некрасивого, негативного й потворного мистецтва. Таке мене пригнічує. Мета мистецтва — нести красу, адже в нашому житті й так надто багато негативу, злості. Мистецтво має від цього відходити — цілком. Я розумію, що негативом легше вразити, ніж позитивом. Не завжди розумію я й тих художників, хто виливає свій біль на полотно. Якщо в тебе в житті проблеми, піди до психолога або розкажи все близькій людині, яка тебе розрадить. У моєму житті вистачає проблем, але я малюю веселкові зебри й рожеві фламінго. Мій світ такий — веселий і різнобарвний.

Щастя навколо

Я не прагну до регалій. Головна мета — бути щасливим. Щастя — це коли рідні здорові, коли у них все добре. Це найголовніше. А от щастя в роботі — коли продаються картини. Так, гроші важливі, але ще важливіше відчуття, що комусь справді потрібне те, що ти робиш. Хоча кожну свою роботу я пишу не для когось, а для себе. Вкладаю свою енергетику, частинку душі. Сподіваюся, вона все ж таки в нас є, щиро в це вірю. А ще дуже тішуся, коли мені дякують, пишуть позитивні відгуки про мої роботи, але і з вдячністю сприймаю обгрунтовану критику. Особливо від колег по цеху.

Велика мрія

Я мрію про власний будинок. Коли живеш 18 років у селі, маєш город, дачу в горах, то звикаєш до почуття близькості до землі, певної свободи, коли сусіди не гупають по голові. Я досить часто люблю бути на самоті з думками, мені так комфортно. Хіба що не уявляю собі подорожей наодинці.

«Страх» 50х70, олія, полотно

ХУДОЖНИК З ОБКЛАДИНКИ

«Відтінки мрій» 120х100, акрил, полотно

«Таємниці» 100х100, акрил, олія, полотно

Вміння себе продавати

Я не працюю на замовлення, пишу лише те, що мені подобається. Копіювання не сприймаю взагалі, тому роботи не повторюю. Оригінальність для твору мистецтва — найголовніше. Художник — професія нестабільна. Художником бути складно, дуже складно. Важко і творити, і займатися маркетингом, бо

«Хурма» 60х40, олія, полотно

як інакше люди про тебе дізнаються? Поки робиш одне, страждає інше. А себе потрібно продавати. До того треба хист, якого я не маю. Узагалі я не продаю свою роботу, я продаю свій витрачений час. Якщо ти відомий художник, ти маєш продаватися і заробляти гроші, бо вони дають змогу розвиватися й рухатися далі. Проте самі по собі гроші не мають бути метою. Головне — не зупинятися й розвиватися. Записала Марина Гудзевата

«Гранат» (Orange) 25x25, акрил, полотно

А от творити — тільки на самоті. Не можу працювати, якщо хтось є поруч. Мені потрібно зачинитися, включити музику, випити кави. Сподіваюся, скоро матиму власну майстерню, і тоді спробую зайнятися скульптурою і чимось більш концептуальним. В університеті я це дуже любив.

АРТ 68

НА ВОДI

Уже у ХІХ столітті Італію вважали країною «зі старим мистецтвом», від якої не чекали жодних арт-революцій. Проте заснована 124 роки тому Венеційська бієнале щоразу дивує й представляє найактуальніших митців. Валентина Клименко побувала на відкритті цьогорічної Бієнале сучасного мистецтва, яка триває до 24 листопада, і склала список імен і проектів, на які варто звернути увагу. Кожна людина хоч раз у житті має побачити Венецію. Ні тонни світлин, ні ренесансні ведути — картини чи офорти з міськими пейзажами, які мандрівники везли з собою із Венеції як сувенір на пам’ять, ні фільм «Турист» із Деппом і Джолі чи «Смерть у Венеції» Лукіно Вісконті не передають живої чуттєвості Венеції, кохання води й архітектури, таємничості, сирості й надмірної краси. І хоч скільки разів ти прилітав би в це місто-музей, залишаться незвідані палаццо, несфотографовані церкви, небачений Тінторетто, неходжені завулки. Стара красуня-аристократка Венеція, якій незмінно пророкують зникнення, затоплення та іншу смерть від води, не збирається смиренно чекати кінця, перебираючи історичні коштовності у своїх скринях-палаццо. Вона — трендсеттер сучасного мистецтва. Для бієнале варто запланувати кілька днів: по-перше, головні виставкові площі в Arsenale і Giardini (так само називаються й зупинки човника-вапоретто, на яких треба вийти) — це сотні квадратних метрів

мистецтва. По-друге, національні павільйони країн (цьогоріч їх 89!) розкидані по всьому місту, а ще ж є амбітні арт-інституції на кшталт Prada Foundation, PinchukArtCentre чи музей сучасного мистецтва Франсуа Піно Punta della Dogana, які значаться в паралельній програмі бієнале, але представляють не менш (а часто й більш) важливі й цікаві проекти.

Що подивитися на бієнале?

Майже всі відвідувачі бієнале найперше вирушають до Arsenale і Giardini, на головний кураторський проект. Цьогорічний куратор Ральф Ругофф, директор лондонської Hayward Gallery, літературний і арт-критик, запропонував тему «Щоб ви жили в цікаві часи». Вислів трактують як традиційне китайське прокляття, про яке ніколи не чули в Китаї. Тож тема інформаційних, візуальних, звукових маніпуляцій, фейків і технології їхнього розповсюдження починається з назви. Для своєї кураторської виставки Ругофф відібрав роботи 79 художників із різних країн, які «багатозначно працюють із парадоксами й суперечностями, чия творчість допускає різні глядацькі тлумачення». Усі митці представили по 2 роботи, оскільки куратор зробив не один проект на двох локаціях (Arsenale і Giardini), а два окремих проекти з тими самими митцями, остаточно сплутавши карти й сенси бідним глядачам. До списку «обранців» потрапила українська художниця Жанна Кадирова з проектами: Market (лоток із кахельними овочами, фруктами і «свіжиною», який насправді сим-

ДОЗВІЛЛЯ I МИСТЕЦТВО

Інь Сючжень, «Троян». Сунь Юань і Пенг Ю, рухома інсталяція «Не можу зупинитися».

Один з автопортретів південноафриканки Занель Мухолі.

Китайський привіт

На кураторській виставці не можна не помітити тандем китайських художників Сунь Юань і Пенг Ю. Одна інсталяція — Dear — це силіконове крісло, що нагадує античний мармуровий трон, з якого періодично випадає батіг і нещадно на всі боки лупить по плексигласовим стінкам боксу. «Шрами» на стінах наводять на думки про владу, насилля й наслідки. Друга — «Не можу зупинитися» — являє собою роботизовану руку-ківш, яка енергійно загрібає рідину, схожу на кров, але остання все одно просочується, і робот далі продовжує роботу. Робот виконує 32 різних рухи, деякі дуже елегантні й «хореографічні», і це поєднання техніки, провокації, агресії створює неймовірну напругу між твором і глядачем. Крістіан Марклей, який працює в техніці відеоколажів (найвідоміша робота «Годинники»), Крістіан Марклей, відеоінсталяція «48 фільмів про війну». показав відеоінсталяцію «48 фільмів про війну», в якій одночасно запустив у нарізаних тонкиволізує світовий арт-ринок) і Second-hand ми смужками концентричних прямокутниках кадри із пострілами, (сукні та інший одяг із кахлів, якими раніше вибухами, атаками, аж вся ця дика какофонія перетворюється на небули облицьовані стіни Дарницького шоврозбірливу суміш без сенсу й емоцій. Сумнівно, що ви пройдете повз відео й інсталяції Еда Аткінса, виразні й викличні світлини художникового комбінату).

ДОЗВІЛЛЯ I МИСТЕЦТВО

Жанна Кадирова, проект «Базар».

Джесс Дарлінг, інсталяція «Марш відмінників».

Якщо ви цікавитеся світовими новинами, соціальними й політичними трендами, актуальними філософськими проблемами — вам вдасться осягнути критичні концепції сучасних художників, хоч у які прості, химерні чи наївні форми їх маскували автори. Литовський павільйон. Опера-перформанс Sun & Sea (Marina). ці з ПАР Занель Мухолі, яка щодня робить автопортрети, щоб «показати один рік із життя чорної лесбійки в ПАР», живопис і колажі нігерійської художниці Нджидіки Акуніілі Кросбі, в роботах якої напруга концентрується в поєднанні милих побутових сцен чорношкірих людей і наклеєних на полотно вирізок із новинами про расистські скандали, утиски чи насилля. Проект «Наш човен» швейцарця Крістофа Бухеля — це підняте з дна затонуле у 2015 році судно, на якому загинуло понад 700 пасажирів, біженців із Лівії, — покликаний нагадати про трагедію мігрантів із країн третього світу. Укол італійцям.

Пройтися по країнах

Національні павільйони учасників бієнале, крім тих, що в Arsenale (тут цього року й український павільйон) і Giardini, розкидані по всьому місту, й відвідати їх усі — ще

той квест. Якщо ви справді хочете розібратися, чому найбільший у світі український вантажний літак «Мрія» не кинув тінь на сади Giardini, але проект все одно відбувся повноцінно, обов’язково підіть у вітчизняний павільйон. А наступні п’ять павільйонів категорично раджу не пропускати.

Литва

Опера-перформанс Sun & Sea (Marina), яка привертає увагу до проблеми кліматичних змін, зв’язку між екологією і консьюмеризмом, отримала головний приз бієнале — «Золотого лева». Перформанс відбувається щосуботи і щосереди, з десятої до шостої. 20 вокалістів «засмагають» на пляжі (для цього в павільйон завезли 35 тонн піску) і співають 8 годин поспіль. Якщо ви плануєте долучитися до процесу, потрібно заздалегідь зареєструватися й прихопити купальник і рушник, а спостерігати можна з балкона.

Японія

Робота Cosmo Eggs в японському павільйоні — це поетично-технологічна притча про екологію: фото й відео «брил цунамі» на островах Міяко і Яеяма в Окінаві фігурують вихідною точкою різних історій співіснування живого й неживого, симбіозу і взаємозалежності. Замість

ДОЗВІЛЛЯ I МИСТЕЦТВО

Бельгійський павільйон. Проект «Собачий світ». звуку помаху крила метелика в павільйоні — сухі клацання автоматичного перемикача світлин. Колаборація чотирьох учасників — фотографа, композитора, антрополога й архітектора — сама собою є важливим елементом виставки, яка формує колективні зусилля для вивчення нових значень, взаємного натхнення. Окрім усього, ви маєте оцінити красу технологій, вишукану естетику проекту та геніальність каталога виставки.

Швейцарія

Бельгія

Проект «Собачий світ» являє собою «музей» механічних ляльок, які за сигналом виконують свої функції — пекар пече хліб, швець шиє, бабуся плете, піаніст музикує. Проте, якщо озирнутися на всі боки, то в нішах —

тобто на маргінесі цього світу — існують люди поза нормою: психотичні або аутичні персонажі. У кожного з них є ім’я й історія. Художники кажуть, що їхній проект — це критика безпечного європейського суспільства, замкненого у в’язницю своїх традицій і ритуалів, а високий рівень життя спричиняє своєрідний аутизм. За словами авторів, «це суспільство, що старіє, зникне, якщо воно не відроджуватиме себе».

Австрія

Тут представлено практично ретроспективу — відомі роботи різних періодів — ікони арт-фемінізму Ренати Бертльманн. Спеціально для Венеції вона зробила видовищну інсталяцію із 312 скляних червоних троянд, з яких проростають ножі (дуже інстаграмна композиція, попри саркастичний випад Ренати в бік поп-культури) та напис на павільйоні Amo ergo sum — «Люблю — значить існую». Сміливе концептуальне мистецтво Бертльманн не втратило своєї гостроти й зараз.

Як дивитися сучасне мистецтво?

Сучасне мистецтво не розважає і не втішає, популярні брошурки з історії мистецтва не допоможуть його зрозуміти. Проте якщо ви цікавитеся світовими новинами, соціальними й політичними трендами, актуальними філософськими проблемами — вам вдасться осягнути критичні концепції сучасних художників, хоч у які прості, химерні чи наївні форми їх маскували автори. Оціните «красу гри» і віртуозність образів і знайдете митців, які з вами на одній хвилі. Contemporary art зазвичай навіває похмурі роздуми про майбутнє людства, але я пропоную свій терапевтичний метод після бієнальського марафону: сісти біля площі Сан-Марко й підняти келих аперолю за художників, які відкривають нам множинність істин і багатство ракурсів. І дочекатися, поки вздовж Гранд-каналу засвітяться знамениті венеційські рожеві ліхтарі, які разом із голубами, собором Святого Марка, панорамою з гондолами дають відчуття абсолютного щастя. Фотографії олена куршин

3D-скульптура Жан-Люка Мулена.

Лю Вей, «Мікросвіт».

Хореографічний перформанс «Рухаючись назад» має складну філософську концепцію і блискуче виконавське втілення. В умовному нічному клубі 5 людей різних рас і гендерів танцюють, змінюючи одяг, перуки, використовуючи взуття з п’яткою спереду — як підпільники і партизани, заплутуючи сліди. Згодом глядач розуміє, що він дивиться відео, записане задом наперед. Так художниці розмірковують про стереотипність уявлень про традиційну гендерну бінарність і шляхи протистояння, про пошук нових комбінацій співіснування, про соціальне розмаїття.

Аніка Ї, «Біологізація машини».

ДОЗВІЛЛЯ I МУЗИКА

Сім українських дівчат, які називають себе інтелектуальним фрик-кабаре і виступають на межі театру та музики, вже встигли запалити Європу, а також США та Канаду. Восени вони вирушають у великий тур Україною.

akh Daughters — це Соломія Мельник, Наталія Галаневич, Zo, Руслана Хазіпова, Таня Гаврилюк, Анна Нікітіна і Ніна Гаренецька, до того ж Ніна виступає навіть у двох «дахівських» гуртах — її можна побачити і в славетній «ДахаБраха». У своїх піснях Dakh Daughters використовує тексти Йосипа Бродського, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Чарльза Буковскі, Юрія Андруховича, а також різноманітні музичні інструменти: контрабаси, віолончелі, фортепіано, бубни й легко ними міняються. У квітні дівчата випустили нову платівку «Air», яка відрізняється від попередньої «If» певною медитативністю й навіть спокоєм і яку кілька видань уже пророкують на «альбом року». Паралельно Dakh Daughters запалюють з гастролями Європу та Америку. Нещодавно взяли участь у Році української культури в Австрії, давши концерти в Лінці та Інсбруку. Утім кожне повернення додому — це лише підготовка до наступного туру. Перехопити сім дівчат одночасно майже неможливо. Тож моїми спікерами та візаві виступають Наталія Галаневич і Соломія Мельник. «Нас сьогодні двоє, але для нас

це нормально», — зітхають артистки. Ми зустрічаємося на вході в рідний для Dakh Daughters театр «Дах». Дівчат переповнюють емоції від залаштункових театральних справ та інтриг, тож ми йдемо в грузинський ресторан неподалік, де за келихом вина ведемо розмову про мистецтво на межі, про фемінізм, потенційний виступ на Марсі й те, чому важливо любити рідну землю. — Ваша творчість — на межі театру та музики, ви постійно експериментуєте. Як гадаєте, в майбутньому взагалі залишиться поняття «жанр»? Соломія Мельник: Наразі трансформація відбувається в усіх сферах. Наприклад, от запустили автівки-безпілотники Tesla, і незабаром водії фур стануть не потрібними. Так само, ймовірно, якісь жанри відпадатимуть або перероджуватимуться… Наталія Галаневич: Для мене найцікавіше — це не дотримуватися певного жанру, натомість робити щось на межі. Проте не факт, що жанри зникнуть. Зараз все так неочікувано, що, може, ще й нові жанри з’являться — скажімо, технологічні. — Однак експериментуючи в різних напрямах, про що мрієте? С. М.: У нас була мрія написати листа Ілону Маску, щоб злітати з концертом на Марс, підготувати спеціальну марсіанську програму — назвемо її «Червона». Ще ми спробували себе в кіно, у фільмі «Гуцулка Ксеня», і хотілося б продовжувати всю цю історію. Нам сподобалося писати музику для фільмів, це була нова форма творення матеріалу, інший рівень відповідальності. Мабуть, таки напишемо два листи — другий до Квентіна Тарантіно. Гадаю, це буде піком нашої кар’єри, після цього на нас почнуть сипатися нові пропозиції. Н. Г.: Так, наприклад, на Плутон… Або, зрештою, Голлівуд, Спілберг… С. М.: Насправді не можна переставати мріяти. Ми весь час перебуваємо в пошуках. Влад Троїцький нас постійно запалює,

Фото: ольга закревська, Анастасія Мантач, flickr.com/thegogolfest

ЗРИВАЮЧИ

DAKH

ДОЗВІЛЛЯ I МУЗИКА

змушує шукати щось нове й поєднувати якісь речі, які до цього не поєднувались. Це неймовірно цікаво. Н. Г.: Як на мене, це спонукальне запитання для всіх артистів — «Мрія є?». І дуже важливо, щоб вона була. Для того щоб щось рухалося, вона має бути щодня. І не одна. — Чи цікаво вам повертатись до раніше написаного матеріалу, знову грати хіти? Н. Г.: Мене це заворожує, це неймовірна містика — повторювати одне й те саме багато разів. Адже за цього все трансформується — ми, глядач, мить. Це як грати виставу в театрі. С. М.: Це як спати з одним чоловіком щодня. Тобто весь час шукати щось нове. І тоді все саме набирає нових форм, нових обертів. Сенс і життя, і творчості — не втомлюватись, а любити ще сильніше. Н. Г.: Та бачити красу в тому, як все трансформується, відчувати це зсередини. До того ж Влад Троїцький як режисер постійно хоче щось змінювати — світло, відеоряд… Мені здається, його творчий шлях — це продукування ідей. Навіть їх втілення цікавить його не так, як продукування. — Через відому пісню Donbass ваш колектив часто пов’язують з Майданом та революцією. Однак пісня була написана фактично на рік раніше. Тож це своєрідне пророцтво. Чи траплялись інші схожі передчуття? Н. Г.: Траплялись у театрі. Була у нас вистава «Собача будка». Грали її востаннє

менш як рік тому на фестивалі «ГогольFest» у Маріуполі, а починали над нею працювати ще у 2008 році. Це вистава про владу. Про те, що зараз, і про те, що було до 2013 року, — про наш апофеоз божевілля. На жаль, вистава не просто пророча, вона актуальна була і тоді, і залишається сьогодні. Знов-таки — на жаль. Вистава зачіпає питання можливості по-людськи мислити, коли ти сам стаєш владою. І це питання актуальне в усьому світі, не лише в нас. Це глобальна пастка. С. М.: Узагалі це нормальна історія для митця — передбачати якісь зміни, бурю. Ти як рупор. Ти готуєш підґрунтя. Н. Г.: Подекуди інтуїтивно щось заримувалось, пішло в люди… Як відбулось із гуртом «ЦеШо» та їхньою піснею «Hate» («Ненависть»), з якою вони брали участь у національному відборі на «Євробачення». Ця пісня — реакція на всю зрадофілію у фейсбуку. І ви, власне, знаєте, в яку історію вилився сам відбір. Якщо митець уважно слухає, він не може не чути. — Чи не здається вам, що в українському мистецтві завелику роль відіграє громадянська позиція? Розумію, що зараз це виправдано, але в історичній перспективі… С. М.: Так, зараз відчуття загострене. Проте це знову історія про митця як про зв,язок між чимось позамежним і звичним. А на нас ще й впливає виховання в «Даху» — завжди перед тим, як щось

ДОЗВІЛЛЯ I МУЗИКА

Ти ж не просто створіння під назвою «митець», ти — громадянин, ти — людина, яка живе в певних обставинах. Я не знаю, коли скінчаться ці часи. Хотілося б, щоб закінчилася війна, щоб Україна відчула себе самостійною, а ми могли співати лише про сонце, квіти, радість і щастя.

робити, Влад нас запитує, про що ми думаємо, що болить, про що хочемо говорити. Адже ти ж не просто створіння під назвою «митець», ти — громадянин, ти — людина, яка живе в певних обставинах. Я не знаю, коли скінчаться ці часи. Звичайно, хотілося б, щоб закінчилася війна, щоб Україна відчула себе самостійною, а ми могли співати лише про сонце, квіти, радість і щастя. Н. Г.: Для мене є ще один важливий момент. Мої думки з цього приводу проговорив Альберт Цукренко з прекрасного гурту «ХЗВ»: «Дуже боляче, коли підміняють поняття, адже це не політизація, у нас триває війна, йдеться про громадянську позицію людини як людини передусім». — Хто вплинув на ваш колектив, на форму, на суть? Н. Г.: Щонайменше це «ДахаБраха». Ми ж були акторами в одному театрі. І ми трохи схожі: один режисер, одна школа, спільний творчий шлях. У нас навіть була спільна вистава «Вій» у Швейцарії у 2012 році, де ми всі разом були музикантами, великим оркестром. Тоді «ДахаБраха» вже існувала, а Dakh Daughters ще ні. С. М.: У нас також були класні проекти з угорським театром, з режисером Аттілою Віднянським з Берегово. У них дуже цікава школа. Ми спостерігали за їхньою взаємодією, щось брали за зразок. Велику роль зіграв і «ГогольFest» — ми були серед тих, хто створював

ДОЗВІЛЛЯ I МУЗИКА

фестиваль. Це була велика школа командного існування — і творчого, і технічного. Н. Г.: Власне, це була ще й школа відповідальності. Ось ти запитуєш Влада з переляканими очима: «Як же я це зроблю?». А він каже: «Смело». І ти розумієш, що він дає тобі величезний кредит довіри, що все вдасться, якщо є бажання, ідея, мрія та розуміння, що та чому ти робиш.

Моя велика мрія, щоб років через п’ятдесят ми вже мали свободу бути такими, як є, свободу, яку не потрібно виборювати на майданах. Свободу та гідність.

— Епатаж — це невіддільна складова сучасного мистецтва? С. М.: На першому місці чесність. Якщо це чесно, тоді будь-який епатаж — будь ласка. Епатаж заради епатажу, мистецтво заради мистецтва не працюватиме. Н. Г.: Так, важливо бути чесними перед собою. Не забувати про землю, по якій ти ходиш.

— Про вас часто можна почути як про певну іронію над нашим патріархальним суспільством. Чи погоджуєтеся ви з таким феміністичним трактуванням? С. М.: У нас була дуже смішна історія під час фестивалю Wiener Festwochen у Відні. Перше питання з публіки після концерту: «А ви феміністки?». І тут Влад каже: «Можна я відповім?». Н. Г.: Велика патріархальна складова нашого колективу — це Владислав Троїцький, який і створює енергетичний баланс. Він — режисер, наш гуру й тато. Власне, феміністичні меседжі як такі не є важливими для нас. Тобто вони можуть виникати самі собою, позасвідомо, але спеціального посилання в нас немає. Ми всі об’єдналися не заради цього, скажімо так. Узагалі, моя велика мрія, щоб років через п’ятдесят ми вже мали свободу бути такими, як є, свободу, яку не потрібно виборювати на майданах. Свободу та гідність. — Сьогодні часто можна почути про певний ренесанс української культури. Ви погоджуєтеся з таким трактуванням? Чи так бачать це лише люди, які до цього не звертали на культуру уваги? С. М.: Власне, кожне покоління переживає свій ренесанс. Це нормально. Кожне думає, що саме зараз настали часи змін.

Проте так, враховуючи нашу загострену ситуацію, всі сфери життя почали якось активніше ворушити своїми «вусиками», своїми локаторами. Н. Г.: Звичайно, в культурі є певні зрушення. Це нормальний суспільний процес. Я б не називала це ренесансом, я — прибічник швидкої еволюції. На жаль, все відбувається не так швидко, як я хочу. Проте через те, що це еволюція, а не революція (я наголошую на цьому!), воно не буде так різко. — Впевнений, на ваших гастролях часто трапляються різні курйозні ситуації… С. М.: З останніх: коли ми летіли до Франції, загубилася половина нашого багажу, зокрема костюми та деякі інструменти. Три роки тому ми б запанікували, а зараз ми до цього якось дуже спокійно поставилися. Нас підтримав весь фестиваль. Уся організаційна команда шукала для нас інструменти. Н. Г.: Ці шалені костюми, які тоді знайшли за годину, ми одягли на наш великий концерт у Києві. Нам їх подарували. Немає нічого прекраснішого для художника, ніж потрапити в курйозну ситуацію. Доводиться творити тут і зараз. спілкувався Вадим Нагайчук

В Україні та Литві вироби RITO можна придбати у фірмових бутіках бренда: Україна, Київ, вул. Ігорівська, 5, тел. +38 044 425 25 00 Україна, Київ, вул. Лисенка, 1, тел. +38 044 278 71 40 Литва, Вільнюс, вул. Басанавічуса, 16, тел. +37 062 600 055 RITO.UA

DMRITO

RITO_KNITS

рекомендує

Куди ти пропала, Бернадетт? Режисер: Річард Лінклейтер У кінотеатрах України з 8 серпня

кранізація однойменного бестселера з Кейт Бланшетт у головній ролі — насправді прекрасна прем’єра літа. Однак історія вкрай неприємна. У Бернадетт є все — красивий будинок, люблячий чоловік і чудова дитина. Ось тільки вона ненавидить людей, ненавидить виходити з дому, ненавидить інших батьків у школі… Дуже

корисна стрічка-інструкція про те, що з власного життя іноді варто втекти. Уміння перевернути все з ніг на голо-

ву — це здатність, а перетворення трагедії на комедію — це талант, гідний призу глядацьких симпатій.

Одного разу... у Голлівуді Режисер: Квентін Тарантіно У кінотеатрах України з 8 серпня

ев’ятий фільм знаменитого режисера — це подорож у часі, захоплива, приголомшлива й несподівано ніжна. Лос-Анджелес 1969 року. Історія тримається на дружбі героїв Леонардо Ді Капріо й Бреда Пітта — актор ковбойських фільмів і його дублер намагаються вижити в кіноіндустрії. Ще одна лінія — гучне вбивство Шерон Тейт, дружини Романа Поланського, членами банди Чарлза Менсо-

на. На глядачів чекає зустріч з героями минулого, а блискучий акторський оркестр, в якому сяють Аль Пачіно, Марго Роббі, Дакота Феннінг і Ліна Данем, доповнили наднові зірки — донька Брюса Вілліса Румер та міні-копія Уми Турман Майя. Тарантіно представляє складний жанровий колаж: драма, трилер, комедія, гротеск. Основна його думка проста: справжнє кіно — це справжні герої.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРЛИНИ ПРОКАТУ

Чотири весілля та один похорон Режисер: Чарлз МакДугалл

Анна

Режисер: Люк Бессон В онлайн-кінотеатрах України з 31 липня

Сімейний відпочинок Режисер: Айра Сакс

У кінотеатрах України з 22 серпня

апитання «Як я провів літо?» може стати філософським, якщо американці й французи разом знімають кіно. Лірична драма була представле-

на в межах Каннського фестивалю. Прекрасна гра Ізабель Юппер, Брендана Глісона, Маріси Томей і Грега Кіннера занурює глядачів у неквапливу оповідь, де природа відіграє важливу роль, а людські стосунки неймовірно глибокі. Це дуже красивий фільм для дорослих про те, як сприймати новини, як навчитися відпускати та як бачити світ навколо себе.

У кінотеатрах України з 18 липня

ід чарівною маскою ховається зло — сюжет зовсім не новий. Проте Люку Бессону добре вдаються небезпечні героїні, які виборюють своє й залишають ідеальними сукню та зачіску за будь-яких обставин. Профіль нової злочинниці: білявка, топ-модель, росіянка. На роль ідеально підійшла улюблениця Карла Лагерфельда й амбасадор Dior Beauty Саша Лус, її реальна подорож від Магадана до Парижа надихнула відомого режисера. В історії задіяні блискучі актори: Гелен Міррен, Кілліан Мерфі й Люк Еванс. Краса — це сила, а на що можна розраховувати, якщо додати інтелект, варто побачити на широких екранах.

ПідготуваВ Іван Ісаєв

енсація цього літа: золота романтична стрічка «Чотири весілля та один похорон» повертається на екрани на чолі з Г’ю Грантом і Енді МакДавелл. Свого часу драма побила рекорди у прокаті й стала найуспішнішим британським філь-

мом за всю історію. У новому серіалі дія розгортається навколо дітей головних героїв, які за чверть століття стали самостійними дійовими особами. Окрім молодих людей, знайомих глядачам за серіалом «Гра престолів», буде безліч яскравих пригод, захопливих непорозумінь і навіть політичних скандалів. Варто також очікувати чотирьох нових свят!

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

ЗIРВАТИ

ДЖЕКПОТ

Цьогоріч у травні відбулася прем’єра міні-телесеріалу «Пастка-22», знятого за однойменним романом Джозефа Геллера. Режисером, продюсером і виконавцем однієї з ролей виступив улюбленець публіки Джордж Клуні. В ексклюзивному інтерв’ю Event Ukraine актор розповів про сімейне життя, ставлення до історичної пам’яті та свої політичні амбіції. В Америці вислів «Пастка-22» став відомим завдяки однойменному роману Джозефа Геллера. Проте навіть ті, хто ніколи не читав книжку, хоча б раз вживали вираз або принаймні його чули. Зазвичай він використовується для позначення бюрократичної пастки — наприклад, молодим людям для влаштування на роботу як умова потрібен досвід, а щоб його мати, треба спершу отримати роботу. У таких випадках і кажуть: «Catch-22». Цей вираз походить з армійського жаргону, яким і користувалися герої роману Геллера, дія якого відбувається наприкінці Другої світової війни. У ньому головний герой, молодий пілот бомбардувальника, хоче звільнитися з армії, але не може вирватися із зачарованого кола військової машини. Світова прем’єра серіалу пройшла 7 травня у знаменитому Китайському кінотеатрі в Лос-Анджелесі. Натовпи шанувальників захоплено зустрічали Джорджа Клуні. Такої гарячої зустрічі удостоювалися далеко не всі президенти США. Проте й Джордж не розчарував своїх фанатів, він бадьоро бігав по перекритому спеціально

для цієї події Голлівудському бульвару, роздаючи автографи й позуючи для селфі. Важко повірити, що за день до цього заходу йому виповнилося 58 років. Окрім скромного святкування у вузькому сімейному колі, він провів півдня в нескінченних інтерв’ю, яких у нього було не менше ніж півсотні. Нам теж пощастило стати частиною цього заходу. Стрункий красень, Джордж Клуні з’явився у залі готелю Four Seasons в елегантному чорному костюмі й темно-синій сорочці. Попри його безумовну харизму й посмішку, втома таки була присутня на його обличчі. Виявилося, справа не лише в пізньому святкуванні дня народження, а й у безсонній ночі через застуду донечки (Джордж і Амаль мають двійнят — Еллу і Олександра). Джордж відверто поділився подробицями: дівчинка плакала, тому батьки взяли її до себе в ліжко, але й там вона була неспокійною, тому в якийсь момент практично виштовхнула тата з ліжка. Йому нічого не залишалося, як піти спати на диванчику в дитячій кімнаті, обклавши численними подушками ліжко на випадок падіння дитини. Попри втому, Джордж не втратив здатності зачаровувати. Його хриплуватий низький голос не хочеться переривати, до того ж він сам любить поговорити, вставляючи у свої розповіді нескінченні жарти, копіюючи вираз обличчя й голоси відомих людей. Він рідко дивиться прямо у вічі, і це навіть добре, тому що його очі затягують в себе як вир. Якби не його здатність до самоіронії, то спілкуватися з ним було не так просто. Він явно знає про той ефект, який справляє на інших, і мудро розпоряджається ним, намагаючись не зловживати, але й повною мірою насолод-

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

жуючись їм. А я ловлю себе на думці про те, що після зустрічей з багатьма знаменитими й талановитими людьми, і якби мені випала нагода вибору, я хотіла би бути саме Джорджем Клуні. Людиною, у якого є все для щастя. Так, саме ним. — Джордже, учора всі телевізійні канали сповіщали про головну новину — поповнення в королівській сім’ї у Великій Британії. Й тепер син Меган і Гаррі святкуватиме день народження в один день з вами… — Ми з Амаль живемо у Лондоні недалеко від резиденції Меган та Гаррі й добре з ними знайомі. Нам часто доводилося вечеряти разом. Вони прекрасні молоді люди, веселі, добрі, і я тішуся за них. Водночас не приховую стурбованості, адже в день мого народження, який завжди був до цього лише моїм днем, відтепер згадуватимуть і про хлопчика з королівської сім’ї, який просто вкрав його в мене! (Сміється.) — Зате сьогодні тільки й розмов про прем’єру вашого нового серіалу. За цією книжкою вже був знятий фільм. Що вас переконало визначитися з рішенням зробити ще й телесеріал? — Звісно, я читав роман Геллера в школі, яку, як усім відомо, я закінчив лише дев’ять років тому. (Сміється.) Відтоді я не перечитував книжку, і в моїй пам’яті залишилися спогади про неї, як про класичну літературу. Тому, коли мені запропонували зняти на її основі серіал, Ветеран ЦРУ Роберт «Боб» Барнс зі стрічки «СИріана». мене не надто

— Тепер, коли у вас, окрім кар’єри, є сім’я, власна марка текіли... — Саме завдячуючи текілі у моєму житті з’явилася сім’я. (Сміється.) — ...що для вас є головною мотивацією в роботі? — Я працював над цим проектом протягом останніх двох років. Ми знімали переважно на Сардинії і тільки вісім днів тому закінчили комп’ютерну обробку. Звісно, коли віддаєш так багато часу роботі, просто неможливо не захоплюватися нею. — Чим саме захопив вас цей проект? — Мало хто сперечатиметься з тим, що уроки історії надзвичайно важливі для розвитку людства. Водночас ми повсюдно спостерігаємо падіння інтересу до історичного досвіду минулого. У багатьох школах США скасовані заняття «Держава і право». Особисто я не просувався у своєму розвитку завдяки успіху. Я рухався вперед завдяки тому, що висновував зі своїх помилок і помилок інших. Тому я вважаю, що надважливо пам’ятати саме про історичні помилки. Багато хто говорить тепер про гідну війну. Саме такою була для багатьох Друга світова війна. Однак згадаймо, як вийшло,

Фото: HFPA, Todd Wawrychuk/cA.M.P.A.S/Oscars.org

Джордж Клуні у ролі Бетмена У фільмі 1997 року «Бетмен і Робін».

зацікавив цей проект. Проте прочитавши блискучий сценарій, я загорівся ідеєю використовувати можливості телесеріалу, щоб докладніше розповісти про героїв роману. За той короткий час, що відведений їм у фільмі, глядачі просто не встигають перейнятися до них симпатією до того, як вони загинуть. Тому у своїй роботі ми цілком сфокусувалися саме на цьому аспекті.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

Кадр Із міні-серіалу «Пастка-22».

— Що вас вразило найбільше під час вивчення історичних фактів того часу, коли відбувається дія серіалу? — О, я багато дізнався про абсурдність війни! Приміром, коли німецькі війська відступали, вони підірвали всі мости Флоренції. А американці, щоб прорвати німецьку оборону за допомогою бомбардувальників, повністю зруйнували абатство Монте-Кассіно, в якому не було німецьких військ. Велика кількість прекрасних місцин були зруйновані саме через абсурдність війни. І про це потрібно говорити невтом-

Джордж Клуні з режисером Грантом Гесловом і директором Paramount Pictures Джимом Джанопулосом. но, повсякчас нагадуючи людям, які руйнування несе із собою війна. — Ви відомі не лише своїм артистичним талантом, а й активною політичною позицією. Чи збираєтеся ви балотуватися в президенти у 2020 році? Наприклад, президентські вибори в Україні виграв актор, який, на відміну від вас, ніколи не був лауреатом премії «Оскар». Упевнена, що вас підтримала б досить велика частина людей. — О, так. Я чув цю новину,

Я вважаю, що надважливо пам’ятати саме про історичні помилки. Як вийшло, що фашизм поширився світом? І хіба сучасний світ не скочується знову до авторитаризму? Тому набагато ліпше, коли ми всі працюємо разом, а не кожен окремо.

що фашизм поширився світом? Якою насправді абсурдною є війна. І хіба сучасний світ не скочується знову до авторитаризму? Ми спостерігаємо зростання ультраправих сил у Польщі, Угорщині, Бразилії й навіть у США! Тому так важливо пам’ятати про те, що набагато ліпше, коли ми всі працюємо разом, а не кожен окремо.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

Відверто скажу: я найщасливіша людина у світі! Поруч зі мною така жінка, про яку мріяв, і я почуваюся привілейованим від того, що поряд з нею. мої вітання! Проте сам я не збираюся йти в політику. Я завжди казав, що занадто задоволений своїм життям, аби займатися політикою. Для того щоб брати участь у роботі уряду, треба бути готовим до безлічі компромісів. Відверто кажучи, я не готовий приносити самого себе в жертву. Мені набагато ближче твердо відстоювати свої переконання мірою того, як складаються події. Навіть якщо це тягне за собою протести в мій бік, як це було за часів, коли після моїх виступів проти війни в Іраку натовпи людей влаштовували протести біля кінотеатрів, в яких демонструвалися фільми за моєї участі. І це нормально. Я доросла людина й чудово розумію, що свобода слова справедлива для всіх. — Ваша дружина Амаль відома своєю правозахисною діяльністю. Як її робота впливає на стиль вашого спільного життя? — Я неймовірно пишаюся своєю дружиною, якій не один раз доводилося ризикувати своїм життям заради захисту клієнтів. Розслідуючи злочини «Хізбулли», вона навіть спускалася до бункеру. Відверто скажу: я найщасливіша людина у світі! Поруч зі мною така жінка, про яку мріяв, і я почуваюся привілейованим від того, що поряд з нею. Учора в мене був один з найліпших днів народження в житті! Протягом останніх двох років ми з дружиною щовечора обговорювали прогрес у справі про звільнення з в’язниці М’янми двох журналістів агентства Reuters. І ось учора прийшло повідомлення, що обидва журналісти нарешті звільнені. Ми дізналися про це під час святкової вечері. Амаль плакала від щастя, а я був радий тому, що мені довелося бути свідком цієї події. — Вашим дітям незабаром виповниться два роки. Якою мовою вони розмовляють?

— Ми переважно живемо в Італії, тому вирішили, що італійська буде обов’язковою. Вони вивчають і англійський алфавіт, і італійський. Діти вже вміють рахувати до двадцяти італійською, а я не можу цього робити навіть англійською. (Сміється.) А все тому, що вони обоє успадкували гени моєї дружини. А ще вони страшенно веселі. А наш син уже вдало тренується в розіграшах. — Це як? — Ну, приміром, коли я намазую арахісове масло на край його черевичка, він кличе маму й, показуючи на таткове неподобство, каже: «Мама, пу-пу!». А потім ще й витирає його пальчиком і, зрештою, зводить маму з розуму. (Сміється.) — Почуття гумору вам, звісно, не позичати. Це те, що вам допомагає рухатися далі? — Гумор — найліпший еліксир життя. Окрім того, як на мене, за допомогою гумору найкраще боротися з противниками. Сарказм і гумор може жалити набагато ефективніше, ніж звична критика. З гумором жити веселіше! Лєна Бассе, Лос-Анджелес

Классическое BESPOKE ателье Индивидуальный пошив обуви и аксессуаров vicellishoes.com Федорова 4, Киев 044 333 4331

Официальный партнер H Club

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

НА ВСІ РУКИ

МАЙСТЕР

На цьогорічному Каннському фестивалі в офіційній конкурсній програмі брав участь український фільм «Додому», в якому герой цієї розмови зіграв роль дещо авторитарного й консервативного батька. Стрічку можна назвати і кримськотатарською, адже і режисер, і виконавці головних ролей — представники саме цього народу. Як актор Ахтем щойно завершив роботу у фільмі Романа Балаяна «Ми є… Ми поруч», знімається у стрічці «Інший Франко» Ігоря Висневського, паралельно грає в театрі. Як режисер працює над фільмом за п’єсою Олега Сенцова і завершує історичну драму «Захар Беркут», прем’єра якої запланована на 10 жовтня. — Ахтеме, розкажіть про свої враження від Каннського фестивалю. Те, що український фільм потрапив до офіційної конкурсної програми, — це вже подія. — Так, повнометражний дебют молодого режисера Нарімана Алієва, стрічка «Додому» («Evge») змагалася в «Особливому погляді», другій за важливістю конкурсній програмі кінофестивалю. Це історія про батька і його молодшого сина, які їдуть до окупованого Криму, щоб поховати старшого сина на батьківщині. І хоч ми не перемогли, нас в Каннах приймали дуже тепло.

як вважав за потрібне. Тоді мама потайки віддала мої документи до кримського культурно-просвітницького училища, де набирався курс акторів, які мали увійти до складу кримськотатарського театру, що тоді відроджувався. Недовго розмірковуючи, вирішив спробувати, і десь за рік з подивом виявив, що це моє, що мені вдається. Потім почалися головні ролі в театрі, аж поки одного дня мій дядько сказав, що завтра я їду до Києва вступати на режисерський. І хоча я не дуже розумів, для чого це мені, адже акторська кар’єра складалася успішно, однак погодився й поїхав, вступив. Коли я запитую маму зараз, навіщо віддала мої документи в училище, вона каже: «Я бачила ще з дитинства, що в тебе є талант». Вона сама закінчила акторський факультет, але ніколи не працювала за професією і першу свою роль зіграла у моїй «Хайтармі».

— Ви з дитинства бачили себе у цій професії? — Думок про акторство не було. Незадовго до закінчення школи ми повернулися до Криму з Узбекистану, і я планував вступити на факультет фізичного виховання, адже займався спортом. Проте на першому ж іспиті мене «зрізали», це був 1989 рік, — я написав твір про роль комуністичної партії в житті радянської людини так,

— «Хайтарма», яка зробила вас відомим — це фільм про депортацію кримських татар. Це й ваша особиста історія, напевно, дуже болюча. Коли ви бралися за неї, чи не сумнівалися, що не впораєтеся, розбурхаєте старі рани?

Режисер, актор, громадянин. Кримський татарин з бездоганною українською. Людина честі й справжній патріот. Влучних епітетів можна добирати багато. Зрештою, просто поговорімо з Ахтемом Сеітаблаєвим, якому, здається, під силу все, за що він береться.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

З колегами-акторами під час знімання стрічки «Правило бою».

— Звісно, я дуже хвилювався, адже розумів, що до нього буде прикута увага і з боку тих, кого колись депортували, зокрема моєї родини (взагалі, серед кримських татар немає нікого, кого б це не торкнулося), і тих, хто має іншу думку щодо цих подій. Це була доволі масштабна стрічка — ми залучили майже 1,5 тисячі людей. Багато з них, хто знімався у масових сценах, були справді депортовані ще в дитинстві. Коли я запитував, навіщо їм це потрібно, вони відповідали: «Коли ти довго живеш з тавром зрадника, то знімання в кіно, яке описує ті події, — це як жорстка психотерапія. І це на благо».

У ролі Грищука в стрічці «Інший Франко».

Тож, дякуючи Всевишньому і всій нашій команді, все склалося. — Стрічка «Чужа молитва», теж данина вашому народу, зачепила за живе і українців, і кримських татар. Як гадаєте, що в нас з вами, у наших двох народів, спільного? — Я не міг пройти повз цієї історії — жінки, яка врятувала понад 90 дітей-юдеїв, засуджених на смерть. І як людина, і як режисер, і як кримський татарин. Що ж до спільності наших народів — ми мешкаємо поруч, і в нас багато чого перетинається в побуті, мові: слова «майдан» чи «козак» — тюркського походження. На жаль, тривалий час нашу історію писали не ми — не кримські татари й не українці, а російські імперські історики. І тому багато сюжетів було про те, як ми воювали один з одним. Проте у нашій спільній історії було й багато інших — коли ми об’єднувались, як, скажімо, в бою під Жовтими Водами, Бере-

«Захар Беркут» — це історія про країну, про людей, які прагнуть свобод і готові відстоювати їх. Це розповідь про те, чим ти здатен пожертвувати заради тих, хто довірив тобі своє життя.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

Вистава «Море. Ніч. Свічки» в театрі драми та комедії на лівому березі.

Під час роботи над фільмом «Захар Беркут».

Фото: прес-служба «1±1», Анастасія Мантач, фото надане прес-службою Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, facebook.com/ZakharBerkutFilm.

— Ще одна ваша творча візитівка — «Кіборги», фільм про героїчну оборону донецького аеропорту. Що він для вас? — Цей фільм дуже важливий для мене, бо я вважаю, що ми є свідками народження нової української політичної нації. Хоча останні події й показують, що цей процес ще триває і він дуже непростий. Проте й зараз є багато тих, хто розуміє, що таке фундаментальні цінності й чітко знає, що хоче жити у європейській країні, прагне брати участь у її створенні. Я завжди казав, що ця стрічка — не про війну. Вона про мир, який народжується унаслідок війни. Тому для нас було дуже важливо зосередитись не так на бойових діях, як на діалогах, розмовах. Для мене велика честь, що багато хто з учасників тих подій зголосилися дати інтерв’ю, власне, сценарій був написаний з реальних спогадів. І той відгук, який ми отримали потім від військових, мене надихає і мотивує працювати далі. Як і те, що фільм зібрав непогану касу й став популярним, що було для мене несподівано: це ж не комедія, не легке кіно. Найголовнішою ж, напевно, була можливість розповісти про справжніх людей — зробити для них те, що я можу зробити на своєму місці. — Наразі триває робота над вашим новим фільмом «Захар Беркут». Чому вирішили взятися за класику? Це нове її прочитання? — Не можу так сказати, але знімальні засоби і деякі акценти у стрічці спрямовані на те, щоб

З партнеркою по шоу «Танці з зірками» Оленою Шоптенко.

вона сприймалась як сучасна історія — на тлі стародавньої. Є чудовий фільм 1971 року Леоніда Осики із зірковим складом українських акторів, який я не раз переглядав і багато чого з нього для себе взяв. Це в жодному разі не змагання, не спроба щось комусь довести. Найперше, це свідчення того, що Іван Франко — драматург світового рівня, і проблематика, той меседж, який він заклав у твір, актуальний завжди. Це історія про країну, про людей, які прагнуть свобод і готові відстоювати їх. Це історія про те, чим ти здатен пожертвувати заради тих, хто

стечком, Конотопом. Мало хто знає, що у 1523 році кримський хан разом із запорізькими козаками здійснили спільний похід на Москву й навіть спалили її. Згадуючи минуле, ми краще пізнаємо один одного і з подивом розуміємо, яка багата у нас спільна історія.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

Важливо не мовчати і діяти. Консолідувати частину суспільства, якій не байдуже майбутнє країни. Тому що так звана втома від війни переважно є в тих, кого вона ніяким боком не зачепила. З донькою Сафі. довірив тобі своє життя. Це історія і зрадництва, і сміливості, й кохання. Тому мені це цікаво. — Я чула, що ви працюєте над непростою стрічкою — «Номери» за п’єсою Олега Сенцова. — Я двічі з різних причин відмовлявся від цієї стрічки. Водночас п’єса Олега мені дуже сподобалася — мені вона чимось схожа на «В очікуванні Годо» Семюеля Беккета. Коли до мене втретє звернулася продюсер Анна Паленчук, вирішили, що я розповім Олегу про свої враження і те, як би я це знімав, а він серед усіх запропонованих варіантів вибере найліпший. За два тижні він написав листа, що хоче, щоб саме я зняв цю стрічку. Для мене це дуже цінно. Наразі виробничий процес майже завершений і ми домовляємося з різними кінофестивалями, де може відбутися світова прем’єра. Можливо, вже цього року або ж наступного. — Ви якось анонсували стрічку про легендарний рейд 95-ї бригади влітку 2014 року на Донбасі та фільм на основі подій у Криму, коли окупанти не пускали на півострів Мустафу Джемілєва, і тисячі людей пішли до кордону його зустрічати. — Ми потроху збираємо матеріал для цих фільмів, це є у мріях і планах. Проте, якщо ми отримаємо матеріальну підтримку й виграємо пітчинг від Держкіно, насамперед зніматимемо «Конотопську битву» і авантюрно-пригодницьку комедію «Україна. Квест». — Акторство й режисерство — це для вас рівновеликі речі чи щось переважує? — Якщо розмірковувати з погляду комфортнішого існування — то це акторство. Якщо ж про драйв, яскраве насичене життя — це, звісно, режисура.

— Фільми — як діти. Якщо про, власне, дітей і особисте життя ви волієте не говорити, згадаймо про життя громадське, дуже активне. Що важливо для нашого нинішнього суспільства, на ваш погляд? — Я зі своєю громадською позицією вже давно визначився. Може, комусь вона не до вподоби — але я не стодоларова купюра, щоб подобатися всім. Я маю свою позицію і не можу мовчати, адже вважаю це своїм громадянським обов’язком і справою честі. Узагалі, важливо не мовчати і діяти. Консолідувати ту частину суспільства, якій не байдуже майбутнє країни. Тому що так звана втома від війни переважно є в тих, кого вона ніяким боком не зачепила. І це стало можливим саме завдяки людям на фронті, які роблять все для цього. — Як відпочиваєте від усієї цієї активності? — Дуже просто — диван, телевізор, кіно. Провести час із дітьми. Це і є найліпший відпочинок. — Про що мрієте? Що б хотіли побажати нашим читачам? — Бажаю миру після перемоги. Повернення Криму й окупованого Донбасу. Тепла в домі, радості й любові, здорових дітей. Власне, це і є мої мрії. Вікторія Шапаренко

рекомендує

Поштовх до дій Вирішено: із завтрашнього дня починаємо нове життя! Здорове й активне. А щоб запал не згас на півдорозі, варто заручитися допомогою книжок, які підтримуватимуть бойовий дух і мотивацію до нових звершень. Або й формувати їх — як той самий чарівний копнячок

Рослинний парадокс.

ПрихованI небезпеки в здоровIй ÏжI, вiд яких ми хворi мо та гладша мо Стівен Ґандрі, Олівія Бел-Буель I Book Chef

ід того, що ми їмо, залежить наше життя, а наше здоров’я — від того, що їсть наша їжа», — стверджують автори. Їхня увага прикута до кишківника — найбільшого органу імунного захисту в організмі. Прозаїчно? Однак дієво, і в наших інтересах культивувати дружню мікрофлору в цьому органі. Заради стрункості й, звісно, здоров’я. Порадам доктора Ґандрі можна цілком довіряти: він сам довго боровся з ожирінням, а потім склав власну систему харчування, скинув зайве й тримає здорову вагу вже протягом багатьох років.

Хто б міг подумати! Як мозок змушу нас робити дурницI Ася Казанцева I Vivat

нижка нейробіолога й відомої наукової журналістки присвячена біологічним пасткам, що завадять нам почуватися щасливими. У цьому розлогому списку багато чого: і механізми шкідливих звичок, і так звана хімія кохання, і депресивні нахили… Розкриваючи таємниці мозку та розвінчуючи різні міфи, Ася спирається не лише на ґрунтовні праці з нейрофізіології, а й власний досвід, тож читається книжка легко. Недарма за неї дали премію у сфері науково-популярної літератури.

ДОЗВІЛЛЯ I КНИГИ

Never Stop. Не зупиняйся, біжи Марі Карачина I Видавництво Старого Лева

рисмачена гумором перша книжка нині вже відомого українського письменника. Молодий українець вирішує здійснити свою мрію — побачити світ і випробовує себе в далекій і небезпечній країні. Це не туристичний довідник, не збірка порад для самостійних мандрівників, які збираються

до Мексики. І не розповідь про те, як якийсь відчайдух з України, йдучи за безумним покликом серця, одного спекотного літа рвонув на інший континент за 12 тисяч кілометрів від дому й перетнув Мексику від західного до східного узбережжя. Це історія про зухвалу й абсурдну Мрію, яка, зрештою, втілилась у життя.

Книга про довголіття

естселер за версією New York Times від успішної актриси й професійного дієтолога Сандри Барк — нарешті українською. Чи таке страшне старіння, як ми уявляємо? Як навчитися цінувати ті переваги, що надає нам зрілість? Як бути

Тиша в епоху галасу Ерлінґ Каґґе I Клуб СIмейного ДозвIлля

естселер від норвежця, що першим у світі підкорив «три полюси» (Північний, Південний і Еверест), недарма перекладений 25 мовами. Він досліджує феномен тиші, явища, що наразі є справжньою розкішшю. Як боротися з епідемією шуму в мегаполісі? Де знайти тишу? Ерлінґ запевняє: знайти

можна завжди й усюди, найперше — всередині себе. Мандрівник, який провів чимало часу в абсолютній самотності й тиші, знає про це все. І готовий поділитися своїм досвідом. Щоб ми теж могли знайти — і насолодитися. Т-с-с… Підготувала вікторія Шапаренко

Камерон Діаз I Book Chef у формі і якнайдовше? Як жити так, щоб жити довго і якісно? Відповіді на ці та інші важливі запитання можна знайти тут. Розкриємо секрет: авторка сформулює 3 стовпи довголіття і пояснить, як вони працюють. Залишається лише слідувати.

У ВIДЧУТИ СПИНОЮ Від різноманітних захворювань опорнорухового апарату страждає майже 80 відсотків населення планети, стверджує ВООЗ. До того ж переважна частина — це офісні працівники віком до 50 років. Як потрапити до щасливої меншості, Event Ukraine розповів Дмитро Огарко, лікар-ортопед, остеопат, засновник Клініки остеопатії доктора Огарко.

ЗДОРОВ’Я I ЕКСПЕРТ

Фото: depositphotos, з особистого архіву Дмитра Огарко

Аптека VS Спортзал

Існує думка, що сьогодні, в епоху синтетичної їжі, технічного прогресу та інших несприятливих чинників, люди стали хворіти більше. Це не зовсім так. Радше, змінився характер захворювань, і на перший план вийшли хвороби, про які 100 років тому ніхто навіть і не чув. Одна з ключових ознак нашого часу: життя на надвисоких швидкостях. Ми дуже активні психічно й водночас пасивні фізично. Сидячи на одному місці, ми перелопачуємо величезні пласти інформації, ведемо бізнес-баталії, переживаємо життєві драми. Проте якщо психічне

Остеопатія — офіційний медичний напрям у США, Канаді, Франції та Великій Британії. У Франції остеопат оглядає малюка разом із неонатологом одразу після народження. напруження не знаходить виходу у вигляді фізичних дій, воно призводить до м’язових спазмів — а це ґрунт для розвитку захворювань. Водночас люди фізичної праці, зокрема в селах, страждають від передчасного зношення суглобів і хребта. Зазвичай це викликано неправильним розподілом навантаження під час рухів. Здавалося б, наразі медицина досягла небачених раніше висот, щороку винаходять нові й нові ліки, аптек у місті більше, ніж спортзалів. Однак люди за цього не стають здоровішими. Парадокс? Дмитро Огарко глибоко переконаний: здоров’я людини — її особиста відповідальність. Не лікарів чи аптек, а самої людини. А тому кожен з нас може зробити внесок у власне активне довголіття.

Стрижень життя

Хребет у східній медицині називають стрижнем життя. Він поєднує дві функції: опорного стовбура та «футляра» для спинного мозку. Пошкодження цього «футляра» можуть вплинути на проведення нервових імпульсів, які йдуть через спинномозковий канал від головного мозку до кожної клітини тіла. І тоді, приміром, мозок дає печінці команду розщеплювати жири — але наказ до неї не доходить. Унаслідок цього запускаються

Ознаки здоров’я за доктором Огарком Здоровий організм: 1. Сильний, тобто ресурсний. 2. Збалансований — усі його органи та системи працюють скоординовано. 3. Розслаблений — немає зайвих осередків напруги. Натомість ознаки хвороби — це слабкість, напруга (усі системи працюють в екстремальному режимі) та розбалансування (нездоровий колір обличчя тощо).

«У минулому я ортопед та вертебральний хірург. Проте, простоявши багато років за операційним столом, зрозумів, що класична медицина не надто ефективна, — розповідає Дмитро. — Розподілення лікарів за вузькими фахами, лікування симптомів (замість виявлення та корекції першопричини хвороби), засилля фармпрепаратів, на жаль, не робить людей здоровішими. Лікувати потрібно не хворобу, а організм загалом. Безумовно, коли йдеться про гострі стани — злам, запалення легенів або апендицит, — без методів традиційної медицини не обійтися. Це своєрідна «важка артилерія», й у справді критичних ситуаціях вона потрібна. Однак у питаннях поліпшення якості життя та здорового довголіття принципи остеопатії працюють ефективніше. Тому в розквіті кар’єри я пішов з класичної медицини і став працювати саме в цьому напрямі. Мене приваблює в остеопатії комплексний підхід. Вона не обмежується лише проблемами опорно-рухової системи, а розглядає організм як єдине ціле, де робота одного органа неодмінно впливає на стан іншого. Я в професії вже 30 років і щодня продовжую дивуватися, як складно й розумно влаштований наш організм. Він дуже міцний, запрограмований на довге й активне життя — не менше ніж 150 років. Наше завдання: дослухатися до свого тіла й не заважати йому бути здоровим».

ЗДОРОВ’Я I ЕКСПЕРТ

патологічні процеси в печінці. Утім у нашого тіла неймовірні ресурси та системи захисту — тому, для того щоб розвилася хвороба, зазвичай необхідно поєднання кількох несприятливих чинників. Інакше кажучи, не варто звинувачувати в каменях у жовчному міхурі одні лише затиски в спині, якщо людина харчується абияк і зловживає алкоголем. Зазвичай наш організм здатний компенсувати порушення на якомусь одному рівні — симптоми та больовий синдром виникають, коли «поломок» стає надто багато. Тому й задля повернення здоров’я потрібно працювати комплексно.

Створюємо міцний каркас

Для здорової спини потрібні види спорту, які: а) пропрацьовують глибокі м’язи; б) охоплюють компоненти статики; в) навантажують тіло симетрично. Цим вимогам відповідає не так багато видів фізичної активності. Передусім це плавання. Аби пливти рівно, ми мусимо однаково працювати обома руками й ногами. А щоб тримати тіло на поверхні, ми автоматично активізуємо найглибші м’язи. Зрештою, вода — єдине місце на планеті, де на нас не діє сила гравітації. А тому тіло отримує повноцінне розслаблення. Також до списку корисних активностей належить йога. Вона системно й рівномірно зміцнює усі тканини тіла, забезпечує м’яке розтягнення м’язів. Проте якщо в організмі є певні дисфункції, деякі асани можуть їх загострити. Тому з проблемами з опорно-руховим апаратом радять адаптовану йога-терапію. Зазвичай сюди не включаються перевернуті та скручені асани. Танці також працюють з усім м’язовим каркасом. Зрештою, доктор Огарко радить скелелазіння: «Я ще не зустрічав жодного скелелаза з хворим хребтом. Тіло вимушене правильно розподіляти навантаження — інакше високо не залізеш. Окрім того, коли ми висимо, відбувається декомпресія хребта, він плавно розтягується». Загалом, для спини корисно, якщо ми періодично висимо на турніку чи на брусах. Щодо популярного нині бігу, то за всієї своєї користі він може загострювати вже наявні проблеми зі суглобами. Тому, перш ніж приступати до тренувань, варто проконсультуватися з ортопедом/остеопатом і переконатися, що у вас немає протипоказань. Набагато корисніша за біг скандинавська ходьба. Вона, зокрема, забезпечує м’яке скручування корпусу. І завдяки цьому відбувається феномен під назвою «торсіонна помпа», коли через глибокі м’язи навколо хребта прокачується величезний об’єм свіжої крові. Ольга Коваль

Навантаження, які роблять хребет вразливим Ударні навантаження Вони призводять до компресії хребців. Тому якщо ви займаєтеся бігом, важливо взувати спеціальні кросівки з амортизувальною підошвою і бажано бігати по ґрунту чи спеціальних доріжках. У повсякденному житті також важливо уникати різкого приземлення на п’яти.

Асиметричні навантаження Науковий факт: хребет пересічної людини нормально витримує осьове навантаження в одну тонну! Проте варто відхилитися від вертикальної осі навіть на кілька сантиметрів — і цей показник падає у геометричній прогресії. Тому, коли ви несете щось важке, варто уникати перекосів у корпусі. Якщо у вас в одній руці важка сумка — в другу візьміть таку саму. Хай буде у два рази важче, але так набагато здоровіше для спини.

Підйом важкого з похилого положення Краще трохи присісти, взяти в руку валізу й випрямитися з рівною спиною.

Різкі скручування корпусу — так зване навантаження тенісистів Травмувати спину під час такого руху дуже легко.

Тривале статичне навантаження, особливо в неправильному положенні Розслаблене сидіння на куприку (а не на сідничних кістках) посилює вигин хребта, і поперек потім може затікати й боліти.

ВІДТЕПЕР В УКРАЇНІ

ВЛАСНИЙ РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ СЕРВІС ЯК ЖИТИ ЦІКАВО, АКТИВНО, ЗМІСТОВНО.

EVENTUKRAINE.COM

ЗДОРОВ’Я I ЕКСПЕРТ

ЩО ЛЮБИТЬ НАША СПИНА? Аби лишатися здоровим, наш хребет має бути водночас твердим і гнучким. Як це втілити в умовах сучасного офісного життя? Є три головних правила:

Правильний розподіл навантаження на окремі хребці

100

ретину життя ми проводимо на роботі, третину — уві сні й ще третина лишається на інші справи. Тому дуже важливо, як саме ми організовуємо свій життєвий простір. Скажімо, якщо наше робоче місце облаштоване неправильно, страждають комірцева зона, дільниця між лопатками та поперековий відділ. Окрім того, порушується кровопостачання в спині та ногах. Проте сучасні прилади для сидіння уможливлюють розв’язати цю проблему. Найбільш фізіологічні варіанти такі:

→ Ергономічне крісло з ортопедичною спинкою. Воно підтримує природний S-подібний прогин у спині, але однаково лишає перенапруженими тазову зону та судини ніг. → Стілець-сідло фізіологічне і для хребта, і для таза, до того ж піклується про чоловіче здоров’я. → Колінний стілець може бути спершу дещо незвичним, але насправді на коліна тут припадає не більше ніж 15–20 % ваги тіла, решта лишається на сідничні кістки. Це дуже розвантажує таз і поперек.

Здоровий кровообіг

Міцні м’язи

тривалому статичному положенні (стояння, сидіння) тіло припиняє нормально прокачувати кров. А саме кров постачає поживні речовини до кожної клітини організму. Якщо кровопостачання хороше, тіло старіє повільніше, і навпаки. За статистикою часів СРСР, на тих підприємствах, де задіювали виробничу гімнастику, кількість лікарняних бюлетенів скорочувалася на 40 %. Отак все просто: щогодини вставати й робити п’ятихвилинні вправи. Також для нормального кровообігу корисно періодично проводити розігрівальні процедури: масаж, сауну.

они є каркасом, який допомагає хребту підтримувати правильне положення. Важливо розуміти: спина має чотири м’язових шари. І коли людина «качає спину» в тренажерному залі, вона робить рельєфним верхній шар м’язів — це, безумовно, красиво. Проте не більше. Для стабілізації хребта треба зміцнювати глибокі м’язи — і для цього потрібні тонкі рухи. Їх забезпечує ЛФК і певні види фізичної активності. І ще одне. Хоч яким видом спорту ви займалися б, серйозні

→ Стілець-куля, або фітбол, також не перетискає тазові судини. Окрім того, важливо, щоб стіл був на рівні сонячного сплетіння, лікті вільно й без напруги розташовані на столі, а світло падало зліва. Щодо облаштування спального місця, то матрац і подушку ліпше підбирати в ортопедичному салоні. Це уможливлює зберегти природні прогини спини, тому вона вночі справді повноцінно відпочиває.

навантаження можна давати лише на попередньо розігріті м’язи. Річ у тім, що хрящі (зокрема й спинні хребці) не мають кровоносних судин. Вони живляться дифузним шляхом з навколишніх м’язів. Якщо ж м’язам і самим не вистачає крові, голодують суглоби. Відтак хрящі втрачають еластичність і легко травмуються. Навіть мінімальне навантаження на нерозігріту спину може її травмувати. І навпаки: якщо м’язи підготовлені, навіть велике навантаження не завдасть хребту шкоди.

РАЦІОН

ЕФЕКТИВНОСТI Переважна частина пацієнтів Наталії Самойленко — люди розумової праці. «За останні роки я помітила у бізнес-середовищі тенденцію, яка мене як лікаря дуже тішить, — каже вона. — Люди стають більше опікуватися своїм здоров’ям. Регулярно роблять профілактичні медичні обстеження, перед роботою відвідують спортзал чи басейн, обирають правильні харчові продукти. Здоров’я перетворюється для них на важливий проект, у який варто інвестувати час, гроші й зусилля. І, власне, ті самі особисті якості,

які допомагають підприємцям досягати успіху в кар’єрі, — системність, свідомість, уміння поступитися дрібницями заради головного результату — необхідні й для того, щоб дотримуватися здорового життя. А відповідне харчування — одна з найголовніших умов такого життя».

Обід — за розкладом!

Поспішаючи вранці на роботу, ми частенько нехтуємо сніданком, чим завдаємо своєму організму неабиякої шкоди. Адже пропускаючи ранкове приймання їжі, ми позбуваємо себе енергії, потрібної для виконання робочих завдань, і, зрештою, «добираємо» ці калорії здебільшого не надто корисною їжею — снеками та солодощами.

ЗДОРОВ’Я I ЕКСПЕРТ

ПАЛИВО ДЛЯ МОЗКУ

ТАК

→ цільні злаки; → овочі; → фрукти; → ягоди; → кориснi жири: авокадо, рослинні олії, горіхи, насіння, морська риба. Наш мозок на 60 % складається з жирів, тому вони необхідні для його повноцінної роботи; → легкi бiлки: кисломолочні продукти, розсільний сир, м’ясо птиці, риба, морепродукти.

Тимчасом повноцінний сніданок «розбурхує» наш метаболізм, даючи поштовх для здорових травних процесів протягом дня. Ідеальний вибір на сніданок — повільні вуглеводи, які на тривалий час забезпечують організм енергією. Це коренеплоди та цільні злаки. Каші швидкого приготування не підійдуть — у них відсутня дуже цінна зернова оболонка. Опісля сніданку можна випити чашку кави. Жодним чином не натще, адже кофеїн може викликати подразнення шлунку. «Серед учених нема єдиної думки з приводу корисності чи шкідливості кофеїну (так само, до речі, як і алкоголю та деяких інших продуктів), — зазначає Наталія Самойленко. — Скажімо, я читала дуже авторитетні дослідження, які вказують на те, що кава підвищує ризики серцево-судинних захворювань. Проте інші не

→ junk food;

НІ

→ продукти глибокого промислового перероблення;

→ простi вуглеводи, зокрема, цукор i продукти, якi його мiстять: магазинна випічка та соуси, йогурти з наповнювачами, солодкі сирки, морозиво, цукерки тощо. Цукор справді швидко підвищує працездатність, однак дуже ненадовго. І незабаром, із падінням рівня цукру, ми відчуваємо виснаження.

менш поважні спеціалісти стверджують, що кофеїн, навпаки, захищає від проблем із серцем і судинами. Де правда? Вона індивідуальна. Є люди, в яких швидкий метаболізм кофеїну — і вони можуть без проблем пити каву по кілька філіжанок навіть після обіду. Однак якщо перетравлювання кофеїну уповільнене, для людини може бути кориснішим взагалі відмовитися від цього напою. Варто спо-

103

Чи здатне харчування зробити людину ефективнішою у роботі? Чи реально застосовувати принципи здорового способу життя в умовах дедлайнів, корпоративних піца-паті та пізніх вечер із партнерами? На ці та інші запитання відповідає дієтолог-ендокринолог Наталія Самойленко.

Вечеряти в ідеалі треба до 20.00. Проте нерідко цей прийом їжі співпадає із запланованими заходами — бізнес-вечерями з партнерами, корпоративами, днями народження тощо. Однак сидіти із порожньою тарілкою не варто — ліпше оберіть смачний і водночас безпечний для фігури варіант. Щодо спиртних напоїв, то екологічна програма вживання алкоголю розраховується за формулою: 2 мл сухого червоного вина на 1 кг маси тіла для жінок і 3 мл — для чоловіків.

«Ні» зайвим перекусам

стерігати за власними відчуттями легкий бiлок: або зробити генетичний тест і риба, морепродукти знати напевно». А от чого точно не варто робити, то це пити каву з молоком. Останнє само собою термiчно має дуже високий інсуліновий обробленi овочi: індекс (тобто викликає швидке підвищення гормону інсуліну), цукіні, печериці, а кава істотно пришвидшує цей помідори, перець сирi овочi: ефект. Як наслідок — зайва вага й на грилі, відварена листкові салати, ризик розвитку цукрового діабету. спаржа огірки тощо Обід має відбуватися до так званого метаболічного екватора — тобто до 15.00. Власне, обідня перерва варіюється саме у проміжку між 12.00 та 14.00 майже на всіх підприємствах. Можна з’їсти легкий суп і м’ясо зі свіжими овочами. Корисний бізнес-ланч в ресторані чи судок із домашньою їжею — обираєте ви самі, але виділити півгодини на обід абсолютно реально зауважити, що навіть у шаленому робочому графіку. Гадаємо, зайве нагадувати, філіжанка кави з маленьщо в цей час не треба продивлятися робочу пошту чи стрічку ким шматочком шоколаду — це також фейсбуку, так само як і обговорювати з колегами «гарячі» офісні прийом їжі, який запускає відповідні питання. метаболічні реакції в організмі.

Фото: depositphotos, з особистого архіву Наталіі Самойленко

ДО

А В В ЕЧЕ О Р

Якщо людина має здорову систему травлення, їй цілком достатньо трьох прийомів їжі на день. Проте за наявності захворювань органів травлення лікар може порадити додатково дві (не більше!) перекуски: до обіду й опісля. Варто

ЗДОРОВ’Я I ЕКСПЕРТ

Найкорисніший спосіб заготовлення фруктів та ягід на зиму — шокове заморожування. При ньому зберігається найбільша кількість корисних речовин.

Статистика стверджує, що більшість людей мають до семи перекусок на добу! До того ж в офісах це зазвичай некорисна їжа: шоколадки, печиво, накладанці тощо. Тому єдиний спосіб лишатися здоровим і струнким — їсти за розкладом. До речі, відчуття спраги нерідко «маскується» під відчуття голоду. Нам здається, що ми хочемо їсти — насправді ж організму не вистачає чистої води. Тому варто привчити себе пити протягом дня у «крапельному» режимі: часто й потроху, приблизно по 1–2 ковтки щопівгодини.

106

Битися чи жувати?

За даними ВООЗ, кожен четвертий офісний співробітник страждає від стресу так, що в нього присутні 5 і більше ознак депресії. До того ж половина цих людей має зайву вагу, викликану саме емоційним вигорянням. Дієтолог пояснила, як працює цей механізм: «Коли ми нервуємо, в організмі автоматично запускається одна з трьох реакцій: бий-біжи-замри. Як бачите, «їж» у переліку стрес-реакцій немає. Під час стресу надниркові залози продукують велику кількість гормону кортизолу. І він, зі свого боку, готує організм до «бою»: підвищуються серцебиття, глибина й частота дихання, кров приливає до м’язів. Проте природою не передбачено, щоб ми «билися» й водночас жували. Тому робота «зайвих» у ситуації стресу органів гальмується. Зокрема, це органи травлення, а також репродуктивної системи (тому люди, які тривалий час перебувають під впливом стресу, страждають на розлади статевої системи). Якщо ж ми «заїдаємо» стрес, їжа якісно не перетравлюється — починаються процеси гниття, розбалансування внутрішніх органів. Окрім того, кортизол — своєрідний «магніт» для жирової тканини, причому в зоні живота. Зауважте: коли людина раптово обіймає

дуже високу посаду, її фігура часто змінюється і з’являється так званий кортизольний живіт. Найприкріше те, що це зазвичай внутрішній, або вісцеральний жир — найнебезпечніший для нашого здоров’я». Що ж робити? Стрес варто не заїдати, а запивати. Простою ледь теплою водою або фіточаями на основі рослинних антидепресантів (ромашка та звіробій). Можна також прогулятися в інтенсивному темпі — фізична активність нейтралізує гормони стресу. Здоров’ю завдається більшої шкоди, коли ми їмо у стані нервового збудження, аніж пропустимо одне приймання їжі.

Раціон диктує літо!

Літо — найкращий час, аби перейти на здорове харчування й попрощатися із зайвою вагою. Важкої їжі в спеку не хочеться — можна харчуватися лише улюбленими овочами та соковитими фруктами. Щоправда, останні містять багато фруктози — а це теж цукор, хоч і набагато корисніший за рафінад. Тому фрукти варто їсти лише до 15.00. А от овочами — тушкованими, запеченими, гриль — можна насолоджуватися з ранку до вечора! Фігурі піде на користь, якщо кожен прийом їжі супроводжуватиметься салатом із зеленини. Найкращі заправки: йогурт із перцем (часником), оливкова олія із соком лимону. Салат майже не містить калорій, водночас створює відчуття ситості. Можна робити щотижня детокс-дні на листкових салатах чи на айрані — за місяць позбавитеся 1–3 зайвих кілограмів. Важливий нюанс: при захворюваннях системи травлення (панкреатит, виразкові та ерозивні ушкодження кишково-шлункового тракту, синдром подразненого кишківника) овочі та фрукти у сирому вигляді протипоказані. Достатньо бланшувати їх 1–2 хвилини — і можна насолоджуватися вітамінами! Ольга Коваль

ЗДОРОВ’Я

ТЕХНОЛОГIÏ

ДОВГОЛІТТЯ

Світ не стоїть на місці, а нові технології, про які ще кілька років тому ніхто не чув, сьогодні вже використовуються на повну. Експерт із лікування у Швейцарії Лариса де Олівейра розповідає, на які методики, використовувані швейцарськими клініками, варто звернути увагу, щоб подовжити тривалість життя вже зараз.

Біорезонансне обстеження і терапія

Ревіталізація

Ця методика омолодження із застосуванням спеціальних препаратів дає змогу загальмувати процеси старіння клітин, підвищити стійкість до стресів. У ній використовуються ембріональні стовбурові клітини, спосіб збереження яких було винайдено ще у 1952 році швейцарським професором Альфредом Пфістером. Відтоді технологія багаторазово поліпшувалася завдяки останнім науковим дослідженням. Ревіталізація уможливлює активізувати виробництво наших стовбурових клітин, які відповідають за щоденну підтримку життєвих функцій, таких як биття серця, робота мозку, очищення крові нирками, заміна клітин шкіри. Інакше кажучи, стовбурові клітини є постачальниками нових клітин. Ревіталізація показана при загальному занепаді сил і тонусу, порушенні імунної системи, артрозах, ендокринних дисфункціях, розладах

Потурбуйтеся про своє здоров’я вже сьогодні, а наша компанія подбає про всі дрібниці, пов’язані з вашим перебуванням у Швейцарії.

Лариса де Олівейра,

директор і власниця компаній Elite Tour, Elite Concierge при менопаузі й сексуальних розладах, хронічних болях, атеросклерозах.

Детокс

Для оптимізації лікування, швидкого й тривалого ефекту варто почати з детокспрограми. Проте не треба думати про процедуру очищення як про екзекуцію. Йдеться про висококонцентровану витяжку з лікарських рослин, яка дає змогу всього за дві ін’єкції очистити організм. Суть такого детоксу — в поверненні природної здатності людського організму до самоочищення. Ми звикаємо їсти одні й ті самі продукти, не замислюючись, що вони можуть не підходити нашому організму. Поступово обмін речовин сповільнюється, з’являється зайва вага, виникають набряки, проблеми зі шкірою, порушується асиміляція вітамінів і мікроелементів. Усе це призводить до ослаблення імунітету й занепаду сил.

Chemin des Croix Rouges 2, 1007 Lausanne Тел .: ±41 21 320 16 90 WhatsApp: ±41 78 803 25 28 E-mail: Info@elitemedtour.ch www.elitemedtour.ch

107

Біоенергетичне обстеження вигідне тим, що уможливлює контролювати роботу органу за органом, систему за системою й оцінити функціональний стан людини. Повне сканування всього тіла виявляє проблеми, ще не видимі для стандартних аналізів. Таке обстеження є неінвазивним, безболісним і абсолютно нешкідливим. Метатерапія, або біорезонансна терапія, відноситься до альтернативної медицини й дозволена швейцарськими органами охорони здоров’я. Вона поліпшує енергетичний баланс людини і впливає на патології багатьох систем, серед яких травна, дихальна, урогенітальна, ендокринна, кардіоваскулярна, лімфатична. Однак біоенергетичні обстеження й метатерапія — далеко не єдиний спосіб подовження тривалості життя.

ЗДОРОВ’Я I САЛОН

СОНЦЕМ

Думка про те, що захищати шкіру від сонця варто лише на пляжі — міф. Улітку шкіра отримує порцію руйнівного ультрафіолету, навіть коли ви йдете на роботу чи їдете в авто. Про новинки у cфері сонцезахисних засобів журналу Event Ukraine розповіла Тетяна Кобець, дерматолог-косметолог і керівник косметологічного центру KeyMed.

— Пригадуєте світлину, яка довго «гуляла» інтернетом, — на ній зображений літній шофер-далекобійник? — запитує Тетяна Кобець. — Його ліва половина обличчя — та, яка весь час перебувала ближче до вікна, вкрита зморшками значно більше, ніж права, яка лишалася в тіні. Асиметричне старіння, яке ми бачимо на цьому фото, — наочний приклад того, як впливає ультрафіолет на незахищену шкіру. Власне, засмага — це не ознака здоров’я, а захисна реакція шкіри на пошкодження, спричинені сонцем. З усіх чинників старіння саме ультрафіолетове випромінювання призводить до найбільш руйнівних наслідків. Тому, якщо хочете, аби шкіра лишалася молодою й здоровою, навчіться правильно її захищати.

Універсальний солдат

У нашому кліматі креми з SPF варто застосовувати з кінця березня і до кінця вересня — усю половину року, коли сонячна активність підвищена. До того ж не лише якщо ви зібралися на пікнік чи тривалу прогулянку — шкіра має бути захищена навіть тоді, коли ви виходите на пробіжку чи пересуваєтеся містом у справах. Зазвичай в умовах міста для щоденного догляду достатньо SPF 15, хоча для людей із дуже світлою шкірою може знадобитися рівень захисту не менше ніж 50. Сучасні сонцезахисні креми — це фактично засоби 2-в-1, а то й 3-в-1. Вони поєднують функції захисту й догляду в одному флаконі. Тому можна підібрати крем залежно від типу шкіри та специфічних завдань — антивіковий догляд, вирівнювання тону тощо. У такому разі додаткові креми чи сироватки не потрібні: зранку достатньо нанести один лише мультифункціональний засіб з SPF. Важливо, щоб на упакові було вказано, що він захищає від променів як альфа-, так і бета-спектра. Такі креми справді тимчасово зупиняють руйнування колагену й еластину, дегідратацію.

Фото: надано KeyMed

108

МIСЦЕ ПIД

ЗДОРОВ’Я I САЛОН

Ультрафіолет корисний і навіть необхідний — у помірній кількості. Сонячні промені мають бактерицидну дію, сприяють синтезу гормонів щастя ендорфінів, посилюють імунітет. Утім для терапевтичної дії цілком достатньо 30–60-хвилинної ранкової прогулянки — «підсмажуватися» на пляжі не потрібно! Stop, пігмент!

Їдемо на море!

Якщо ви збираєтеся на відпочинок у теплу країну, варто підготувати шкіру до посилених доз ультрафіолету. Задля цього за 2–3 тижні до поїздки можна пропити БАДи, до складу яких входять астраксантин (потужний антиоксидант), лікопін, куркума, гранат, морква, мідь, селен,

109

Пігментні плями — ще один неприємний наслідок перебування на сонці. І крем з SPF дає лише частковий захист проти цього. Річ у тім, що нашому організму, образно кажучи, байдуже, куди саме потрапляє сонце. Скажімо, обличчя може бути захищене кремом, а от ноги — ні. Внаслідок цього незахищена шкіра ніг «зловила» пігмент засмаги, а проявитися він може на обличчі, в зоні декольте, на руках — будь-де. Тому, якщо маєте схильність до гіперпігментації, косметологи радять додатково використовувати вночі креми з освітлювальним ефектом. Важливо, щоб у такому кремі не було гідрохінону та ретинолу — ці активні компоненти підходять для осінньо-зимового, а не для літнього догляду. Влітку до крему проти пігментації мають входити більш м’які компоненти: арбутин, екстракти білої шовковиці та бурої водорості, вітамін С. З родимками ситуація схожа: нанесення крему з високим рівнем SPF безпосередньо на родимку, на жаль, не гарантує ідеального захисту. Злоякісні утворення в родимках спричиняються не локальною, а загальною інсоляцією організму. Тому, якщо на тілі багато родимок, перебувати безпосередньо під сонцем взагалі небажано. Варто також зауважити, що деякі фармпрепарати можуть посилювати фотосенсибілізацію — чутливість шкіри до сонця, а тому — і ризик появи пігментних плям. Це гормональні контрацептиви (зокрема й спіралі), антибіотики, деякі види антикоагулянтів, а також захворювання жовчного міхура.

вітаміни А, В2 та В8. Вони знизять ризик опіку й сприятимуть появі легкої рівномірної засмаги. На самому курорті та після повернення можна пропити БАДи із SOD (супероксид десмутаза) — він захищає шкіру від вільних радикалів. Також після відпочинку на морі варто застосовувати тканинні маски для обличчя з гіалуроновою кислотою — щодня протягом тижня. Це забезпечить швидке відновлення шкіри. На самому курорті не забувайте про сонцезахисні креми. Їх варто наносити після кожного купання в морі чи басейні: навіть засоби з поміткою water resistance швидко змиваються водою. Якщо у вас дуже світла шкіра, можна взагалі купатися у світлій футболці — це забезпечить механічний захист спини й плечей. Не забувайте про такі вразливі ділянки, як вуха, задню поверхню шиї, ніс — вони обгоряють найчастіше. Носіть капелюх з широкими крисами, теніски з комірцем (і піднімайте його, аби захистити шию), футболки, що прикривають зону декольте. Якщо ви все ж таки не вбереглися й згоріли — шкіра порожевіла чи навіть почервоніла — за два тижні вона відлущуватиметься, й завадити цьому неможливо. Утім можна зменшити масштаби катастрофи. Підійдуть спеціальні засоби проти опіків — ліпше аптечні, адже концентрація активних речовин у їхньому складі вища. Коли шкіра почне злущуватися, не допомагайте їй. Дочекайтеся, поки цей неприємний процес пройде сам, — і нова шкіра буде сильною та здоровою. На 3–4 день відлущування можна застосувати м’який скраб на жирній основі. Проте в жодному разі не з великими механічними частками чи з ефірними оліями — так можна травмувати шкіру ще сильніше. Ольга Коваль

СОЛОДКІ МИТІ ЖИТТЯ і за доступними цінами. Компанія «Gelato di Venezia» підтримує тренд здорового харчування, піклується про навколишнє середовище й незабаром запустить лінію веганського морозива. Не варто боятися, що десерт швидко розтане. Спеціальна технологія приготування й оформлення створює термоефект, завдяки якому морозиво тримає температуру та форму протягом досить тривалого часу. Скуштувати солодощі, морозиво та інші десерти бренда «Gelato di Venezia» можна в джелатерії, що разташована в ТРЦ «Smart Plaza». Якщо бажаєте замовити індивідуальні вироби ручної роботи чи торт з морозива — компанія залюбки створить унікальний продукт саме для вас.

Український бренд «Gelato di Venezia» виробляє морозиво та торти з морозива за італійською технологією, унікальною рецептурою і з використанням лише натуральних інгредієнтів. Назва бренда в перекладі — «морозиво з Венеції». Асортимент налічує понад 50 смаків класичного та ексклюзивного вершкового морозива і фруктових сорбетів. До речі, сорбети — це цілком вегетаріанський продукт, що складається лише із фруктів або ягід та цукрового сиропу, не містить ні молока, ні масла, тобто жодних складових тваринного походження. Головний чинник, що відрізняє бренд від більшості конкурентів — від-

сутність синтетичних барвників і пальмової олії, які є дешевими й шкідливими інгредієнтами. Візитівкою бренда «Gelato di Venezia» є святкові торти, зроблені цілковито з морозива! Ви можете замовити торт на будьяке свято й самостійно вибрати улюблені смаки та індивідуальний дизайн. У оформленні, за найкращими італійськими традиціями, використовуються високоякісний шоколад, свіжі фрукти та ягоди. Власники бренда впевнені, що їхня місія — популяризувати культуру споживання якісних, натуральних і красивих десертів серед українців, а також довести, що натуральна продукція буває

Адреса: Джелатерія «Gelato di Venezia», пр-т Перемоги, 24–26, ТРЦ «Smart Plaza», 2-й поверх Замовлення за тел.: +38 (044) 465 58 27 +38 (067) 168 42 97 Більше інформації : gelatodivenezia.com @gelatodivenezia @gelatodivenezia

СПРАВЖНІЙ ІТАЛІЙСЬКИЙ СМАК

КРУТИЙ МАРШРУТ

Зізнаюся, ніколи не любила потяги. Проте швейцарська залізниця — це щось особливе й неймовірне. Панорамні вагони з вікнами навіть на даху, тиша й комфорт, а за вікнами — високогірні перевали з озерами, охайні села, стрімкі річки й славнозвісні віадуки. «Гранд-тур» залізницею — це пересування не одним потягом, а всеосяжна подорож країною, що складається з восьми етапів. Я обрала маршрут з Люцерна до Гріндельвальда, звідти — до Монтре і Кура. Хочете — повторіть мій шлях, а хочете — комбінуйте й обирайте на свій смак.

Зупинка перша: Люцерн

Чарівні дерев’яні мости через Ройс, старовинні вулички з фонтанчиками та вишуканими скульптурами, розписані фресками стіни — такий він, Люцерн, місто посередині країни. Його каркасні старовинні будинки дотепер слугують оселями для

швейцарців, які не забувають регулярно реставрувати яскраві розписи на фасадах. Жоден турист не проминає найвідоміший міст Люцерна — Каппельбрюке, або Міст каплиці, збудований у 1333 році. Він уважається найстарішим критим мостом Європи. Більша його частина згоріла у 1993 році через необачно кинуту цигарку, тож нині туристів просять узагалі не палити в центрі міста.

Зупинка друга: Гріндельвальд

Одне з небагатьох місцин в Альпах, де льодовики так глибоко спускаються

Фото: Жанна лаврова, chaplinsworld.com, www.swiss-image.ch

Одинадцять озер, гірські вершини й понад тисячу кілометрів запаморочливих краєвидів — це все «Гранд-тур» потягом Швейцарією. Я проїхалася лише частиною маршруту, але стверджую: відкривати альпійську країну саме таким способом цікаво й комфортно. Отож займайте свої місця: на вас чекають незабутні враження!

Люцерн стоїть на однойменному озері, вписаний в чарівну панораму навколишніх гір.

113

Корисний помічник Радимо завантажити мобільний додаток Swiss Travel Guide, в який інтегровано розклад усього громадського транспорту, інтерактивну схему маршрутів і станцій. До того ж він пропонує рекомендації щодо визначних пам’яток на обраному маршруті. Прогулянка корабликом по Люцернському озеру — хороша ідея. З води відкриваються неймовірні краєвиди на сам Люцерн, гори й інші невеликі міста.

МАНДРИ I КРАÏНА

Мальовнича долина Гріндельвальд, оточена величними горами, заворожує буянням зелені та спокоєм пасторальних пейзажів. Ніде більше у Європі вічні льодовики не є такими доступними, як тут, а 300 кілометрів промаркованих пішохідних і веломаршрутів підійдуть для людей з різним рівнем витривалості.

МАНДРИ I КРАÏНА

Подорожувати Швейцарією у вагоні Excellence Class — саме собою задоволення.

в долину, вже з кінця XVIII століття стало місцем відпочинку іноземців. Гріндельвальд — це чудова база для вилазок в гори, насамперед на вершини Фірст і Ейгер. Коротка поїздка канаткою на гору Фірст — і я вже прогулююся панорамною доріжкою-навісом з прозорою скляною підлогою. Однак пригоди кличуть, і я вже спускаюся донизу на атракціоні First Flyer. Це щось схоже на тарзанку, але замість триматися за перегородку руками ти сидиш у досить комфортному «крісельці» й летиш зі швидкістю майже 80 кілометрів на годину.

Зупинка третя: Монтре

У мальовничій затоці Женевського озера, в оточенні виноградників і альпійських вершин, а ще пальм, піній і кипарисів, розкинулося місто Монтре. Тут просто неможливо не гуляти, а довгою квітковою набережною можна й догуляти до Шильонського замку. З його мурів відкривається ще один

Подорожуємо потягом Якщо плануєте багато переїздів — купуйте Swiss Travel Pass. Це унікальний квиток, що дає право безкоштовного проїзду всіма видами транспорту, гарантує 50-вiдсоткову знижку на деякі підіймачі та безкоштовний вхід до понад 500 музеїв. Проїзний розрахований на певну кількість днів i коштує немало, але заощадите ви значно більше.

МАНДРИ I КРАÏНА

В інтерактивному музеї Чапліна варто побувати навіть тим, хто не є прихильником його творчості.

116

запаморочливий краєвид на озеро. Окрім субтропічного мікроклімату й приголомшливих краєвидів, перед якими не змогли свого часу встояти такі різні люди, як Байрон, Толстой, Набоков і Чаплін, Монтре знаменитий своєю музичною історією. На Montreux Jazz Festival, головну подію літа, щорічно з’їжджаються сотні тисяч слухачів і найвідоміші музиканти з усього світу. Мало прогулянок? Ловіть ще одну ідею. В офісі з туризму біля вокзалу можна взяти карту місцевих гірських стежок, одна з яких позначена як «улюблена прогулянка Ернеста Хемінгуея».

Зупинка четверта: маєток Чапліна

Музей з величезною площею в 14 гектарів із чарівними видами на Женевське озеро й Альпи начебто загубився десь в лісах поблизу селища Корсьє-сюр-Веве. Саме тому Чаплін

і вибрав цю місцину, перебравшись сюди з четвертою дружиною-красунею Уною О’Ніл, яка народила Чапліну вісім дітей і на той час була вагітною. Вони побралися, коли йому було 54, а їй — 18. Chaplin’s World — більше ніж просто музей, це цікава концепція, яка то переносить відвідувача на кіностудію, то занурює у приватне життя Чаплінів. «Чарльз і Чарлі — дві різні історії», — впевнені автори музею. Ефект присутності Чаплінів, їхнє повсякдення тут створено завдяки сімейним фото та домашнім фільмам, які знімала Уна. На тих відео — Чаплін очима закоханої

МАНДРИ I КРАÏНА

Шийонський замок, який у різні часи слугував в’язницею, прославив ще лорд Байрон. Нині в ньому музей. дружини: розумний, душевний, бешкетний. Тут він і помер, коли йому було 88. Два роки по тому Уна майже не виходила зі спальні. І нехай ви, як і я, не є поціновувачем творчості Чапліна, цей музей точно змусить вас поглянути на нього зовсім під іншим кутом і замислитися над перипетіями долі.

Зупинка п’ята: Кур

Гуляти набережною Монтре й насолоджуватися краєвидами Женевського озера в оточенні високих гір можна з ранку до ночі.

117

Найстаріше постійно заселене місто Швейцарії зачаровує своїми неймовірної краси гірськими пейзажами, звивистими вуличками й історичними будівлями. Численні магазинчики, ресторани, бари, музеї й галереї в закритому для автотранспорту старому центрі створюють прекрасну атмосферу для неспішних прогулянок. Одна з цікавин — бар, оформлений швейцарським художником Гансом Гігером, автором образу «Чужого»

в однойменному фантастичному фільмі. Ряди немовлят, що стирчать зі стін, стільці, схожі на скелети людей, і арки у вигляді хребтів змусять здригнутися навіть найстійкішого відвідувача. Старе місто Кура миле, але не особливо примітне, у ньому панує по-швейцарському мінімалістична архітектура. Однак у Кура є й важлива перевага — звідси розходиться безліч туристичних залізничних маршрутів, наприклад, «Льодовиковий експрес» і «Берніна-експрес», тож ваша мандрівка, на противагу моїй, може продовжитися. подорожувала Жанна лаврова

ЗВУКИ, СМАКИ Й ВІДЧУТТЯ Forte Village Resort на італійській Сардинії — це світ довершеної краси, занурений у зелень чарівних садів і лазур прозорого моря. Це унікальна місцина для того, аби на власному досвіді переконатися, що воно таке — жити в стилі велнес. Готувати сюди приїздять мішленівські кухарі, а запалювати публіку на сцені літнього концертного майданчика — світові зірки. Forte Village розташований в місцині, яка може похвалитися комфортним мікрокліматом, близьким до субтропічного, а на білосніжному пляжі курорту вода біля берега завжди на кілька градусів вища, ніж в інших місцях острова.

Спа як мистецтво

Двадцять п’ять років у Forte Village Resort почали використовувати власні протоколи таласотерапії з доведеною клінічною ефективністю. Медична команда на чолі з доктором Анджело Черіна здійснили прорив, створивши оригінальний та ефективний метод виведення токсинів з організму, а отже — його омолодження й укріплення. Унікальна таласотерапевтична програма базується на принципі використання морсь-

Фото: надані Forte Village

Вісім готелів, тринадцять розкішних вілл, понад сорок люксових апартаментів з терасами й видом на море серед пишного парку з понад двома тисячами рослин — це все курорт Forte Village. Понад два десятки ресторанів із меню, складеними мішленівськими шеф-кухарями, центр таласотерапії із запатентованою методикою оздоровлення, найкращі концерти просто неба, парк дитячих розваг, а ще спортивні заняття на всяк смак — сюди вирушають і в романтичну відпустку, і на спа-процедури, і на сімейний відпочинок.

МАНДРИ I КУРОРТ

кої води різної температури й концентрації в ній солі та передбачає послідовне занурення в шість басейнів. Перші три басейни наповнені досить гарячою водою з високим умістом солі, й ця вода навіть отримала спеціальну назву — морська олія. Цей запатентований термін використовується на означення води з надзвичайно високою концентрацією солей магнію. Ефект від занурення — виведення зайвої рідини, м’язове розслаблення та стимулювання засвоєння магнію. Асортимент процедур на курорті надзвичайно широкий, щоб кожен гість зміг не лише насолодитися відпочинком, а й ефективно поліпшити здоров’я. Терапія, яку практикують на курорті, — це комплексна система, що включає різні види масажу, обгортання, естетичні процедури, підібрані залежно від потреб кожного гостя.

Королі гастрономії

Окрім восьми «готельних» ресторанів, на курорті працюють ще зо два десятки вишуканих закладів, меню для яких складають

гурме-вечори з мішленівськими шеф-кухарями в ресторані Forte Bay Terrace 17-19 липня — Джузеппе МанчIно (2 зIрки) 20, 21 липня — Розанна МарцIале (1 зIрка) 25, 26 липня — Андреа Бертон (1 зIрка) 27, 28 липня — ЕнрIко Череа (3 зIрки) 25-27 серпня — ФабIо Черво (1 зIрка) 28-30 серпня — Теодор Фальсер (1 зIрка) 1-3 вересня — ТеррI ДжакомеллI (1 зIрка) найвідоміші шеф-кухарі. Протягом літнього сезону регулярно відбуваються вечори з шефами, майстерність яких відзначена мішленівськими зірками. Вони створюють свої шедеври під зоряним небом, в ресторані Forte Bay Terrace. Кожне меню містить фірмові страви у поєднанні з найпрестижнішими винами. Цього літа на курорті вже чаклує володар двох мішленівських зірок і власник ресторану Osteria San Domenico Массіміліано Машья. Щовечора він частує гостей авторськими стравами, базованими на італійській кулінарній класиці.

Ще одна захоплива новинка сезону — відкриття двох неймовірних закладів. За один з них відповідає володар аж трьох зірок «Мішлен» Гайнц Бек, а за інший, ресторан сучасної індійської кухні The Cinnamon Club — Вівек Сінґх, шеф-кухар, автор кулінарних книг і регулярний гість тематичних шоу на BBC.

Театр під зірками

Forte Arena, концертний зал просто неба, цього літа представляє нову цікаву програму. Відкрита арена, побудована всередині справжнього природного амфітеатру поряд з Forte Village Resort, може вмістити до 5000 глядачів. Найближчі два місяці на цій сцені виступатимуть імениті світові артисти й лунатиме найхітовіша музика.

Найкращі мюзикли в одному шоу

Із 28 липня і по 23 серпня у Forte Village повертаються молоді шефи Алессандро Негріні й Фабіо Пізані, які встигли зробити так, щоб їхній ресторан Il luogo di Aimo and Nadia прогремів далеко поза межами Мілана. До того ж на весь серпень на курорт повертається володар мішленівської зірки й харизматичний ведучий італійських версій телешоу «Пекельна кухня» і «Майстер-шеф» Карло Крако. Він не лише тішитиме своєю гастрономією під час спеціальних гурме-вечорів, а й даватиме майстер-класи.

Life is MUSICAL, розповідь про все, що залишається за лаштунками створення найуспішніших мюзиклів, після двох аншлагових вистав у Національному театрі в Мілані дістанеться сцени Forte Village 27 липня. Професійний оркестр, 24 музичних фрагменти, 16 учасників і понад 200 приголомшливих костюмів — ось складові цього фантастичного шоу. В музичній виставі використано теми з «Брудних танців», «Роккі», «Бріоліну», «Мамма Міа!», «Чикаго», «Лихоманки суботнього вечора» та інших.

Despacito на сцені Forte Village

Луїс Фонсі, співак, композитор, музикант, продюсер і номінант на «Греммі», запалить вечір 15 серпня ритмами сучасної латини. З часу виходу в січні 2017 року його хіт Despacito утримує рекорд за кількістю тижнів на вершині чарту Billboard 100, а кліп на цю пісню користувачі YouTube переглянули понад 6,2 мільярда разів. Незаперечний талант і творчий запал дозволили артисту подолати бар’єри, перетнути кордони й «запалити» мільйони людей по всьому світу. Марія Васильківська

WORLD TRAVEL AWARDS WORLDâ&#x20AC;&#x2122;S LEADING RESORT

ITALIA TRAVEL AWARDS BEST HOTEL/RESORT

121

МАНДРИ I ВIКЕНД

ВIДКРИТИ IЗМIР 122

Дістатися до одного із семи чудес світу можна менше ніж за дві години рейсом МАУ. І знайома-незнайома Туреччина стала ближчою.

та камінь для якого привезли аж із Марселя. На верхівці скелі розміщений затишний ресторанчик і чудовий оглядовий майданчик, з якого можна помилуватися панорамою Ізмірської затоки. Ще одна цікавина Ізміра — ринок Кемералті. Це ціле базарне містечко у місті й один із найстаріших ринків Османської імперії, що вирує ще з XVII століття. Це різноманітні магазини, майстерні, кав’ярні, мечеті, чайні сади та закусочні. І це справжній, не туристичний дух міста.

Що робити в околицях Ізміра Підкорити фортецю Кадіфекале й гору Сіпіл Кадіфекале, або ж Оксамитова фортеця, ймовірно була збудована в горах Ізміра ще у ІV столітті до н. е. Нині від колись величезної споруди лишилося п’ять веж, південна стіна, внутрішні будівлі та руїни древніх цистерн для води. Фортеця у досить занедбаному стані, але вона й дотепер збе-

Фото: Жанна лаврова, андрій мазур

Древня Смірна, як називали Ізмір за часів античності, сьогодні не туристично показове місто, а справжнє й живе. На центральній площі, що зветься Кенак Мейдані, завжди шумно й людно. Це серце міста, а ритм його відбиває годинник на кам’яній вежі заввишки 25 метрів. Її фасад оздоблений бежевим мармуром в отоманському стилі й особливо чарівний у нічному освітленні. Неподалік від Годинникової вежі — історичний ліфт Асансер, спроектований на початку 1900-х років французькими й італійськими інженерами для підйому на високу скелю. До його появи треба було долати 155 крутих сходинок. Після нещасного випадку на цих сходах і з’явився підйомник, цеглу

МАНДРИ I ВIКЕНД

Бібліотека Цельса, найвідоміша будова і символ Ефеса, була споруджена в 114–135 роках за правління римського імператора Адріана. регла залишки колишньої величі, а з верхівок веж відкриваються неймовірні краєвиди. Гору Сіпіл згадував у своїх творах сам Гомер, а древні лікійці вважали її серцем своєї країни. Її висота 1517 метрів, а розташована вона всього за 5 кілометрів від Ізміра. Обрисами Сіпіл нагадує силует людини, про неї складено чимало легенд, але найсумніша з них — про скелю Ніоби. Ніоба втратила своїх дітей і блукала в сльозах, аж доки не перетворилася на камінь. Скеля утворена з пористого вапняку, тож краплі дощу просочуються крізь неї, і камінь справді «плаче».

Як дістатися

Скуштувати вино в Шириндже

тури в регіон Ізміра можна придбати в одному з офісів продажей мережі турагенцій Coral Travel coraltravel.ua

За найкращим турецьким вином треба їхати до Шириндже, мальовничого й автентичного села, що розкинулося на пагорбах. Тут вам запропонують неймовірно багатий асортимент цього напою лише найвищої якості. А доки виберете саме свій букет, безкоштовно надегустуєтеся від

літаком авіакомпанії МАУ, яка цілорічно виконує щоденні регулярні прямі рейси до Ізміра за зручним розкладом. ціна квитка стартує з 2120 грн. Незабаром на борту — широкий вибір товарів duty free з можливістю їхнього передзамовлення під час онлайн-реєстрації на рейс.

МАНДРИ I ВIКЕНД

Театр у Ефесі чудово зберігся до наших часів і справедливо вважається одним із найвеличніших пам’ятників минулого. душі. Після того вже можна вирушати в давній Ефес, що розташований неподалік.

124

Надихнутися історією в Ефесі

Якщо ви любите античність і цікавитеся життям давніх цивілізацій так, як люблю їх я, вам неодмінно треба відвідати Ефес. Язик не повертається назвати руїнами ці величні будівлі, які зачаровують подихом вічності. Місто не втратило здатності вражати уяву людей і тепер. Сюди з’їжджаються звідусіль, щоб побачити римську агору, терми, Мармурову вулицю, храм Адріана, Будинок кохання (він же дім терпимості). Дві найпопулярніші вцілілі споруди міста — бібліотека Цельса і Великий театр. Перша — ідеальне місце для фотосесії та роздумів про вічність. Амфітеатр вражає розмахом: колись тут поміщалося 25 000 глядачів! Ця арена бачила жорстокі гладіаторські бої, театральні вистави й публічні суди. Також в Ефесі колись було розташоване одне з семи чудес світу — Храм Артеміди. На жаль, нині від нього лишилася одна самотня колона.

Поклонитися Діві Марії

За 9 кілометрів від Ефесу, на Сольов’їній горі, розташувалося священне для християн місце — дім Діви Марії. Вважається, що тут Богородиця провела останні роки земного життя. Поруч священні джерела: лю-

Каплиця у відреставрованому домі Богородиці — місце паломництва християн. бові, здоров’я і щастя. Хоча Ватикан не визнав цей будинок офіційно, але він став місцем паломництва. Люди вірять, що Діва Марія зцілює і допомагає жінкам пізнати радість материнства. Також на території комплексу є Стіна бажань, схожа на єрусалимську Стіну плачу, де люди залишають записки з бажаннями. Щороку 15 серпня, у день Успіння Богородиці, їх спалюють, щоб бажання досягли небес. подорожувала Жанна лаврова

У давнину Лаос називали Країною тисячі слонів і білих парасольок. У XIV столітті назву змінили. Даремно, як на мене! Лаос такий і є: містичний, казковий, неймовірний.

У Лаосі немає моря. І це плюс! Сюди не їдуть прихильники «пакетного» відпочинку: пляж, шезлонг, усе включено, спи — відпочивай. До Лаосу приїжджають ті, кого цікавить давня дивовижна культура, що, пустивши коріння в глибину віків, гнучкою ліаною проросла у день сьогоднішній. Сюди прагнуть потрапити ті, кого захоплює первісна природа, хто готовий прийняти виклики нових вражень — і не збожеволіти від надміру емоцій, незвичних смаків і приголомшливих контрастів. Наша подорож на двох тривала понад тиждень, і тепер ми точно знаємо принаймні шість речей, які варто зробити в Лаосі.

Відвідати королівський Луангпрабáнг

До Луангпрабанга прилітаємо надвечір. Місцевий аеропорт — як пагода: казковий будиночок з типовим для східних храмів

Фото: Юлія Косинська, pixabay.com

КРАЙ СЛОНІВ I БIЛИХ ПАРАСОЛЬОК

МАНДРИ I КРАÏНА

ЛуангПрабанг. Ранкова хода монахів.

дахом. А чи могло бути інакше у цьому місті монастирів, де на 50 тисяч населення — тридцять буддійських святинь? Деякі з культових споруд такі давні, що мають на собі відбитки китайської й сіамської імперій, які століттями почувалися на лаоській землі як у себе вдома. Коли йдеш центральною вулицею міста, де з обох боків — храми й храми, стіни яких переливаються золотою мозаїкою, легко втрачаєш орієнтир у просторі й часі. Ідеш в історію — не інакше. Луангпрабанг — колишня столиця Королівства Лаос, а її назва означає «королівський золотий Будда». І Будди тут на кожному кроці. Золоті, гранітні, дерев’яні. Будди, які стоять, сидять, Будди, які лягли перепочити. Королівський палац перетворили в національний музей. Тут можна простежити історію Лаосу з часів кхмерів, що населяли ці землі з Х століття, і до на-

ших днів. А напроти музею — храмова гора Пху-Сі. Піднятися туди — святий обов’язок мандрівника. 329 сходинок — і вершина ваша! Й фантастичні краєвиди також ваші, хоча… Надвечір на горі яблуку, чи то кокосу, ніде впасти — туристи, туристи. Якщо цінуєте красу й простір — йдіть на гору вдень.

Нагодувати монахів на світанку

Ранкове годування монахів — давня, зворушлива й унікальна традиція, яка існує лише в Луангпрабангу. Щодня, ще до сходу сонця, вулиці очікувано пожвавлюються: хідники вздовж центральної вулиці вкривають тканими доріжками, а на них вмощуються «годувальники». І ось о шостій ранку з’являються ті, на кого всі очікують: у помаранчевих тогах, з каструлями в руках. Ідуть один за одним, босоніж, мовчки. Подавати їжу монахам треба стоячи на колінах, не можна торкатися до них і говорити з ними. Варений рис, овочі й фрукти — основні харчі, які приносять монахам, і це їхній основний раціон і спосіб існування. Так було споконвіку. Серед охочих почастувати монахів — місцеві жителі й туристи. Для останніх — це екзотика, атракціон. Для монахів — щоденне життя. Тому вони якось запротестували: мовляв, не будемо більше манекенами для фотокамер! Проте уряд незворушно

128

Водоспад Куанг Сі — королівство води і краси. відповів: хіба вам важко? Людям цікаво, і люди ці — туристи, а туризм — то гроші для держави. Заїжджі поводяться делікатно. Переймаються традицією, хоча часом надто «входять у роль» і забувають: монахи не приймають грошей. А також солодощів на кшталт шоколадних батончиків — за рогом їх викинуть із торбинок. До речі, рис має бути неодмінно свіжий. Рис — це хліб. Годуючи монахів, місцеві вірять, що не просто роблять справу, угодну Будді, а передають вісточки своїм померлим родичам. Після церемонії годування монахи діляться їжею з

У Лаосі кожен хлопчик традиційно має побути монахом, пройти так звану духовну службу при монастирі.

найбіднішими: безпритульними й дітлахами з незаможних родин. Коли монахи зникають за парканами монастирів, сходить сонце. Сонце в Лаосі таке ж тепле і яскраве, як колір одягу служителів Будди.

Пропливти легендарним Меконгом

Так, у Лаосі немає моря. Проте тут є Меконг — річка-легенда. Річка кольору какао, в якій купаються слони, вчорашні дні й дітлахи — у чому мама народила. «Каламутні води Меконга» насправді зовсім не брудні: це ґрунт (глина) так забарвив річку. У її водах водиться риба, яку спеціально для вас зловлять і приготують на грилі прямо на березі. Пливти Меконгом у човні — справдешня тиха радість. За бортом хлюпочеться вода, з джунглів долітають голоси загадкових птахів, потім з’являються ті самі птахи, які легко переганяють ваш кораблик. З берега привітно махають руками хлопчаки, а слони — ще привітніше, — хоботами, зосереджені рибалки ладнають вудки, а з далини назустріч плинуть гори. Під оповіді гіда про матір Лаосу — а саме так говорять про Меконг,

МАНДРИ I КРАÏНА

Ват Сієнгтхон — найстаріший храм ЛуангПрабáнга. головну водну артерію, яка об’єднує країну, — ви поринаєте в нірвану насолоди. І тут вам кажуть: припливли…

Привітатися з Буддами в печерах Пак-У

Як дIстатися Літаком з Києва через Бангкок: зі столиці Таїланду до ЛуангпрабÁнга щодня здійснюється чотири авіарейси. Де зупинитися Вибір готелів чи гостьових будинків у Луангпрабангу широкий. Вартість — від 20 доларів за добу зі сніданком. Що скуштувати Салат так-мак на основі папаї зі спеціями й травами. Подається до рису, який є основною стравою. Дуже популярна закуска наєм-нуанг: млинці з фаршем, шматочками м’яса і зеленню. Традиційні лаоські десерти: банани в кокосовому молоці, солодкий рис з м’якушем манго. А також фруктові шейки — дуже смачні! Що спробувати неодмIнно Лаоський традиційний масаж. Техніка масажу схожа на тайську, але більш делікатна. Особливо масаж обличчя й шиї: ефект фантастичний! Що привезти Одяг із шовку. Сумки, шалики, покривала, виготовлені у стилі печворк. Каву й чай місцевого виробництва. Рисовий самогон із заспиртованою коброю. Статуетки Будди та слона.

129

Тому кораблик нам і знадобився: дістатися до Пак-У, що на 25 кілометрів північніше Луангпрабанга, найзручніше саме Меконгом. У Лаосі печер багато, однак Пак-У — особливе місце. Пак-У у перекладі — «печери в гирлі річки У». Їх дві. У верхній ми застали людей за молитвою на тлі свічок, викладених у формі свастики. Давній атрибут буддійських вірувань, виявляється, був цинічно використаний апологетами фашизму. У нижній печері — унікальна колекція статуеток Будди: від крихітних до велетенських. Із різних часів, з різного матеріалу: каменю, дерева, металу… Жителі Лаосу впродовж багатьох років звозять сюди статуетки Будд з усіх куточків країни. Місце — містичне. Стоїш і здається — Будда бачить тебе наскрізь. Щоправда, погляд у нього добрий. І це заспокоює… Ще до того, як на ці землі прийшов буддизм, печери Пак-У служили для лаосців своєрідним храмом: тут поклонялися духам

МАНДРІВНИКУ НА ЗАМІТКУ

МАНДРИ I КРАÏНА

130

Так цвіте банан.

природи. Місцеві вірили, що цей храм охороняє Меконг, а Меконг — річка життя. З XVI століття комплекс узяла під свою опіку королівська родина, і кожен новий рік монарх із дружиною розпочинали у Пак-У: тут вони медитували, молилися за майбутнє країни. Ця традиція тривала до 1975 року, коли королів вигнали з Лаосу, проголосивши так звану народно-демократичну республіку. Проте то інша історія.

Хильнути самогону з коброю… чи скорпіоном

Алкоголь у Лаосі непопулярний. Можливо, саме буддизм вплинув на традиції місцевих: звички відпускати проблеми

Прилавки з диво-пляшечками нагадують експозицію в музеї зоології. Така настоянка на зміючці — справжній еліксир, що лікує від різних недуг, оздоровлює організм. У селі самогонників Сангхай про це вам кожен скаже.

за склянкою оковитої лаосці не мають. Пиво — найміцніше, що п’ють у цій країні, та й то, за моїми спостереженнями, переважно... туристи. У Лаосі люблять чай (місцеві сорти дуже смачні!), фруктові фреші, каву… Є навіть фруктова кава — чудовий лаоський винахід! Однак… Є цікаве село на березі Меконга, за 30 кілометрів від Луангпрабанга, де варять... самогон. «Зараз покажу вам дещо цікаве, — підморгує наш провідник. — Ви скуштуєте, побачите, як це робиться, і зможете самі приготувати це вдома!» Лао-лао, міцне вариво з рису, яке настоювалося і бродило у великих діжках, розливають у пляшки на наших очах. Додають скорпіона, кобру, ящірку — словом, будь-якого екзотичного гада, — і закорковують. Прилавки з диво-пляшечками нагадують експозицію в музеї зоології. Така настоянка на зміючці — справжній еліксир, що лікує від різних недуг, оздоровлює організм. У селі самогонників Сангхай про це вам кожен скаже. «Ось ця настоянка добра для чоловіків, — посміхається гід, показуючи на рідину із заспиртованим гадом. — “Віагра” відпочиває!» — «Та ну!» — «Присягаюсь!» Провідник сміється — чоловіки придивляються до трунків.

Пірнути з головою в Куанг-Сі

Якщо ви гадаєте, що бачили всі красоти світу й вас більше ніщо не здатне вразити, — то ви просто не були на водоспаді Куанг-Сі! Водоспадів, як і печер, в Лаосі багато, але цей — просто казка з казок. Каскади блакитної, як небо, води, що спадає з високих скель, заворожують. Вода проходить «фільтр» із вапняку й кастових порід — тож колір просто нереальний. Дивовижні квіти, яких не доводилося бачити в жодному іншому куточку землі… Аквапарк просто неба, природні басейни, де можна плавати хоч цілий день. Я б так і робила, аби мала змогу. Проте час збиратися в дорогу. На прощання махаємо чорним гімалайським ведмедям. Урятованих від браконьєрів унікальних азійських тварин поселяють в окремій зоні поруч з водоспадом. Здається, їм тут добре. Юлія Косинська

DMRITO

RITO_KNITS