EventUkraine_#4_(05)_2019 by EventUkraine

СМАК

АКТИВНОГО

Здорові звички успішних людей Як змінити стиль життя,

ЖИТТЯ

EVENTUKRAINE.COM

Девід Аллен Юрій Юрчук Оксана Линів Хеллі Беррі Кіану Рівз

оточення і ставлення до всього навколо

ДОСКОНАЛА

СИСТЕМА

ТРЕНДИ ’2019 IНТЕРВ’Ю ПОДIÏ НАТХНЕННЯ

СТРАХОВА КОМПАНІЯ «БУСІН» КЛАСИЧНЕ СТРАХУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО РІВНЯ

→ 26 років бездоганної міжнародної репутації надійного страховика авіаційних ризиків. → Повний спектр страхування великих та технічних ризиків корпоративних клієнтів. → Багаторічні партнерські відносини із кращими західними перестраховиками та брокерами Lloyd’s.

03110, м. Київ, вул. Преображенська, 23 busin@busin.com.ua www.busin.com.ua

СЛОВО РЕДАКТОРА

Досконала СИСТЕМА

Головний редактор Жанна Лаврова

Фото: Борис Мерзляков

«Головним скарбом життя є не землі, що ти їх завоював, не багатства, що їх маєш у скринях... Головним скарбом життя є здоров’я, і щоб його зберегти, потрібно багато що знати» — мудрі слова Авіценни актуальні дотепер. Надзвичайно тішить, що сьогодні в Україні зростає кількість людей, для яких здоровий спосіб життя — їхнє повсякдення. Не надмірні зусилля, жорсткі обмеження й примусові тренування, а свідоме ставлення до здоров’я, управління ним, насолода від занять улюбленим видом спорту. Активні й успішні українці давно зрозуміли, наскільки важливим є фізичне, професійне, ментальне й емоційне здоров’я. Вони діляться знаннями зі своїм оточенням, дітьми. І таким чином зміни в суспільстві відбуваються набагато швидше. Уже бракує басейнів для всіх охочих, люди потребують бігових і велосипедних доріжок, нові спортивні й фітнес-клуби відкривають мало не щодня. Марафони, тріатлони, запливи на відкритій воді стали надзвичайно популярними, й активні учасники пам’ятають, що зареєструватися на них треба заздалегідь. Не лише перемога, а й участь у спортивних івентах — ось що надихає українців. Людський організм створений бездоганно й напрочуд красиво. І коли ми усвідомимо, що шкідливі звички можуть знищити нашу внутрішню красу — попри здатність самовідновлення, — лише тоді почнемо управляти своїм здоров’ям. Про свої здорові звички нам розповіли Юрій Блащук, Наталія Ігнатченко, Олександр Бреус, Юлія Костецька, Ігор Харатін, Лариса Дюбіна. І традиційно — ексклюзивні інтерв’ю: з автором всесвітньо відомої методики звільнення мозку від зайвого Девідом Алленом і голлівудськими зірками: красунею Хеллі Беррі й улюбленцем жіночої аудиторії Кіану Рівзом. А ще цього літа Event Ukraine мандрував чарівною Грузією, підкорював гірські стежки Непалу, насолоджувався вікендом у Стамбулі та пізнавав загадковий В’єтнам. Читайте! Міркуйте! Насолоджуйтеся!

ВЕРЕСЕНЬ–ЖОВТЕНЬ 2019 Головний редактор Жанна Лаврова Заступник головного редактора Марина Гудзевата Головний художник Олександр Решетніков Більдредактор, відповідальний секретар Юлія Корсунська

Літературний редактор, коректор Алла Долгая

Editor-in-Chief Zhanna Lavrova Deputy Editor-in-Chief Maryna Gudzevata Art Director Oleksandr Reshetnikov Photo Editor, executive secretary Yuliia Korsunska Copy Editor, Proofreader Alla Dolhaia

Над номером працювали Ольга Коваль, Лєна Бассе, Іван Ісаєв, Ірина Баранська, Катерина Гуленок, Юлія Косинська, Мирослава Макаревич, Вікторія Шапаренко, Світлана Дідух-Романенко

Contributors Olga Koval, Lena Basse, Ivan Isayev, Iryna Baranska, Katherine Gulenok Yuliia Kosynska, Myroslava Makarevich, Viktoria Shaparenko, Svitlana Didukh-Romanenko

Фотографи Борис Мерзляков, Арсеній Герасименко, Юлія Косинська, Катерина Гуленок

Photographers Boris Merzlyakov, Arsenii Gerasymenko, Yuliia Kosynska, Katherine Gulenok

Директор ТОВ «Івент Юкрейн Груп» Жанна Лаврова Заступник директора Анастасія Бернат Засновник Журналу «Event Ukraine» ТОв «Івент юкрейн груп» Свідоцтво про реєстрацію друкованого засобу масової Інформації № 23349-13189 ПР. ціна договірна. № 4 (05) вересень–жовтень 2019 видаЄться один раз на два місяці з грудня 2018 року. розповсюджується по всій україні та за підпискою. наклад: 11 500 екземплярів. адреса редакції: вул. Преображенська, 23, оф. 6, м. київ, 03110, україна. www.eventukraine.com, e-mail: info@eventukraine.com Всі права захищені. Виключне право власності на матеріали, надруковані в журналі «Event Ukraine», належать ТОв «Івент юкрейн груп». За умови передруку і використання матеріалів посилання на видання обов’язкове. думка редакції може не збігатися з думкою авторів. Редакція не несе відповідальнОсті за достовірніcть рекламної інформації. Матеріали позначені символом «®» друкуються на правах реклами. Надруковано: друкарня «Палп мілл прінт» вул. Мурманська 7, 02156, Київ, Україна.

Director, Event Ukraine Group Ltd. Zhanna Lavrova Deputy Director Anastasiia Bernat Founder: Event Ukraine Group Ltd. Printed media license #23349-13189 ПР. Price is subject to contract. #4 (05) September-October 2019 The Magazine is issued bimonthly since december 2018. Distributed throughout Ukraine and by subscription. Circulation: 11,500 copies. Editorial office: 23 Preobrazhenska Street, of. 6, Kyiv, 03110, Ukraine www.eventukraine.com, e-mail: info@eventukraine.com All rights reserved. Content, concept, and design of the Event Ukraine magazine are the unconditional property of Event Ukraine Group Ltd. In the event of reprint and use of the magazine’s content, the reference to Event Ukraine is required. Views expressed by the contributors do not necessarily represent the views of the publishers. The publisher does not accept responsibility for the accuracy or the content of advertising material published in this magazine. Articles marked ® are published as promoted content. Printed by pulp mill print, 7 Murmanska street, 02156, Kyiv, Ukraine

R IO N JU ARD C D L GOARD C

N A M

D L GOARD C

Безлімітна

КАРТКА КРАСИ —

ваш найкращий подарунок! ВЛАСНИКИ КАРТОК МАЮТЬ НИЗКУ ПЕРЕВАГ ✓ Необмежене відвідування клініки ✓ Необмежений догляд ✓ Необмежений професіоналізм наших спеціалістів, які працюють на найбільш інноваційному обладнанні ✓ Діагностика шкіри на апараті VisioFace© Quick у подарунок Щоб придбати картку, звертайтеся: 38 097 525 2848; 38 044 599 0239 http://www.esthel.com.ua/

ЗМІСТ 6 Слово редактора

рекомендує

24 Книжки про здоров’я тіла й душі 34 Івенти для успіху 52 Івенти для дозвілля 72 Перлини прокату

28 Ти впізнаєш мене із тисячі

86 Івенти для спорту

Те, чого ви не знали про власний голос

96 Івенти для мандрів

30 Налаштувати камертон

ЗДОРОВ’Я 12 Модне здоров’я

Актуальні тренди

16 Здорові звички успішних людей

Марко Савчук, гендиректор українського офісу L’Oréal, про бізнес глобальної компанії, її соціальні ініціативи та складові персонального успіху

Лайфхаками діляться: Юрій Блащук Наталія Ігнатченко Олександр Бреус Юлія Костецька Ігор Харатін Лариса Дюбіна

26 5 ґаджетів для здоров’я

Інноваційні пристрої для контролю за самопочуттям

Як берегти свій голос. Вокальна терапія та вправи для правильного мовлення

УСПІХ 36 КРАСИВИЙ БІЗНЕС

Розмова з генеральним директором L’Oréal в Україні Марком Савчуком

36 48 Країна «Однодумців»

Марина Лук’янова про сутність, особливості та результати громадської платформи

ДОЗВІЛЛЯ

40 ВІЧНЕ СЯЙВО ЗНАНЬ

54 Ловець ідей

44 Вільний і ефективний

58 Правда серця

Найкращі онлайн-платформи для самоосвіти

Як фокусуватися на головному й позбавлятися зайвого, вчить Девід Аллен

Едуард Потапенко Художник з обкладинки

Актор Дмитро Ярошенко про свою творчість та роль Василя Стуса

64 Право голосу Юрія Юрчука

Соліст британської Королівської опери про шлях від фінансиста до успішного співака

68 Диригент власної долі

Оксана Линів, перша жінка-диригент в Оперному театрі австрійського Грацу

74 Вічний мандрівник

Обкладинка: Едуард Потапенков, «Гранат» (Pomegranates), полотно, змішана техніка, 185х135, 2014.

Його стихія — вода, а останнє досягнення — бронза легендарного запливу через Босфор. Завдяки Артуру Артамонову, колишньому професійному спортсмену й молодому тренеру, Україна вперше посіла призове місце

Кіану Рівз про свої кінообрази, книжки й шанувальників

78 Віддана красуня

Розмова з Хеллі Беррі про підготовку до ролей та відданість дітям

ІМІДЖ 82 Виклик часу

Інноваційна антиейдж-лінійка від Yves Rocher

Для Олени Макеєвої, людини з наднапруженим графіком, біг став засобом медитації, інструментом позбавлення від роздратування і потенціалом для пошуку нових ідей

84 Команда молодості

Як ефективно затримувати руйнівні процеси в шкірі, розповідає Тетяна Кобець

Найзагадковіший голлівудець Кіану Рівз в ексклюзивному інтерв’ю Event Ukraine

СПОРТ 88 Власним прикладом

Тренер Артур Артамонов про особисті досягнення та успіхи своїх підопічних

92 Біг як медитація

Успішний фінансист Олена Макеєва про захоплення, що змінило її життя

МАНДРИ 98 Подорож без стресу

Перший заступник гендиректора «Борисполя» Євгеній Дихне про компенсації пасажирам у разі затримки рейсу

102 Береги й тисячоліття

На берегах річки Кура, найбільшої річки Грузії, можна знайти чимало цікавих місцин

Оскароносиця Хеллі Беррі спеціально для Event Ukraine

108 Дракон і море

Відкриваймо В’єтнам, країну містичної краси та яскравих загадок

114 Стамбул 360о

Насичений вікенд поза звичною туристичною програмою у місті на двох берегах Босфору

120 На даху світу

Фотовраження з Непалу

126 Уроки непальської

Що ми знаємо про Непал? Чому він так кличе мандрівників? Рушаймо у похід найвищими на планеті горами

108

Переживши у ХХ столітті два великих збройні потрясіння, сьогодні В’єтнам охоче відкриває себе світові, а мандрівники з усіх усюд вирушили до країни приголомшливих бухт і красивих легенд

7 ЗДОРОВ’Я I ТЕНДЕНЦİÏ

МОДНЕ ЗДОРОВ’Я:

АКТУАЛЬНИХ ТРЕНДІВ

Тренди — річ примхлива: сьогодні одне, завтра інше, і спробуй за ними встигати. Навіть більше, іноді те, що раніше вважалося супермодним і корисним, за одну секунду зазнає цілковитої дискредитації. А буває й так, що відправлений у далеке заслання тренд тріумфально повертається повністю реабілітованим. Ось, наприклад, нещодавно сфера здорового харчування офіційно вибачилася перед вершковим маслом і попросила його повернутися в родину разом з усіма діточками — корисними нутрієнтами. Радо вітаємо несправедливо репресованого з поверненням і досліджуємо, що ще визнано актуальним для нашого з вами здоров’я.

Біохакінг

к зробити так, щоб організм працював як годинник, прожити довге й здорове життя? Над цим питанням працює біохакінг. Це дуже комплексне поняття, що охоплює правильне харчування, фізичні навантаження, гормональний баланс, детокс, виявлення і корекцію генетичних ризиків, нормалізацію сну, піклування про шкіру, регулювання мислення та творчих здібностей і стрес-менеджмент. В основі біохакінгу лежить комплексна діагностика, за результатами якої здійснюється така само комплексна корекція відповідно до завдань, яких хоче досягти людина. Тобто це медична та оздоровча практика, спрямована на подовження тривалості та якості життя.

ЗДОРОВ’Я I ТЕНДЕНЦİÏ

Здоров’я для здорових

3 Фото: unsplash.com, depositphotos.com

ще про генетику, яка разом з новим напрямом у науці — нутрігеномікою — робить переворот у дієтології. Нутрігеноміка вивчає вплив нашого живлення на експресію (прояв) генів, адже науковці все більше схиляються до того, що їжа може сповільнити індивідуальні процеси старіння. Тобто нарешті вчені визнали, що універсальні підходи до харчування і дієт не працюють, адже всі ми унікальні. Вивчення інформації, закодованої в наших генах, допоможе розробляти науково обґрунтовані персоналізовані рекомендації для оптимального харчування кожної окремої людини. Звучить фантастично, але хто ще років 20 тому уявляв усі ті можливості, які вже стали для нас звичними? Деякі ресторани вже активно впроваджують генетичні меню, тож не варто сумніватися, що незабаром кожен з нас знатиме свій власний харчовий код.

іклуватися про здоров’я лише тоді, коли воно починає давати збій, — неправильно. Бути здоровим і намагатися запобігти хворобам — ось як потрібно поводитися сучасній людині. І йдеться не лише про правильне харчування, фізичні навантаження та достатню кількість відпочинку. Наші гени знають все про потенційно слабкі місця нашого організму. ДНК-тести допомагають визначити схильність до тієї чи тієї хвороби і як наслідок — вчасно вжити запобіжних заходів, скорегувати свій спосіб життя відповідним чином. Наприклад, за схильності до хвороб печінки відмовитися від алкоголю та жирної їжі. Ба більше, генетики обіцяють, що незабаром навчаться не лише знаходити, а й виправляти «несправності» генів. А це величезні перспективи для тривалого здорового життя.

Нутрігеноміка

ЗДОРОВ’Я I ТЕНДЕНЦİÏ

Фітнес-гнучкість

і, це не означає, що тепер усім нам терміново потрібно навчитися складатися книжечкою і зав’язуватися у вузол. Гнучким має бути графік тренувань, і гнутися він має саме під ваші бажання й можливості. Словом, тренуйтеся, коли, як і скільки хочете. Такі персоналізовані воркаути, виявляється, найкорисніші й з боку душевного комфорту, і для досягнення результату. Загалом, із сучасним коловоротом життя суворі чіткі графіки часто є чимось зі світу фантастики. Зростають темпи життя, а відповідно, й швидкість тренувань. Спеціалісти мовлять про настання ери HIIT (high intensity interval training — тренування високої інтенсивності з інтервалами). А ще до ваших послуг численні мобільні додатки для фітнесу, які завжди під рукою, навчать, підкажуть, проконтролюють. Ви вже не можете сказати, що маєте бажання зайнятися собою, але не маєте змоги.

Свідоме харчування

лово sustainable — саме собою тренд глобалізованого світу. «Стійкий», «тривалий», «свідомий» — воно говорить про особисту відповідальність кожного перед природою і суспільством. Тобто здорове харчування — не лише про користь, яку отримуєте від їжі ви особисто, а й про те, чи не завдає ця їжа шкоди навколишньому середовищу на всіх етапах виробництва–споживання–утилізації. І, звісно, піклування про тих, кому менше пощастило мати регулярні сніданки, обіди й вечері. Свідоме харчування — це піклування про теперішнє і майбутнє, що, серед іншого, включає менше продуктів тваринного походження, більше органічної їжі, скорочення харчових відходів і їх розумна переробка. Цей тренд про філософію добра і піклування, він допомагає відчути, що позитивні зміни завжди починаються з себе.

ЗДОРОВ’Я I ТЕНДЕНЦİÏ

Онлайн-дієтологія

кщо ви вже з’ясували, яке харчування пасує саме вам, підтримати обрану дієту, пристосовану до ваших потреб і вимог, досить просто завдяки інтернету, зокрема мобільним додаткам. Вони розпізнають штрихкоди й надають нам повну інформацію про продукти, рахують калорії та кількість корисних нутрієнтів, пропонують нестандартні рецепти приготування корисних страв. Наприклад, додаток Chemical Cuisine дбає про те, щоб ви знали, з чого складається певний продукт. Дані програми містять інформацію про понад 130 харчових добавок. А додаток Eat Slower стежить за тим, як ви їсте, адже правильність цього процесу також відіграє значну роль. Програма дає змогу встановлювати інтервали між кожною ложкою їжі, контролює раціон, аби ви могли їсти достатньо й не переїдали. Такі собі додаткові персональні джини-дієтологи, яких можна покликати одним натисканням на екран смартфона.

Здоровий дух

надшвидкому та надстресовому світі ми схожі на свічки, що горять з обох кінців. Стало очевидним, що самого лише фізичного здоров’я недостатньо для повноцінного життя. Душевна гармонія і спокій — ось чого вкрай не вистачає людству, яке забуло, як сповільнитися й насолоджуватися щомиті. Тому пошук себе, внутрішнього балансу, способів позбавлення стресу — більше ніж тренд. Це нагальна потреба. Здоровий сон, йога, відмова від ґаджетів на користь живого спілкування — все це складові піклування про здоров’я душі. Адже ніхто досі не спростовував шкідливий вплив стресів і перевтоми на людський організм. Частиною цього тренду є усвідомлене відчуття кожної миті життя. Насолоджуватися кожною секундою, бути цілковито в ній присутнім — це обов’язкова умова ментального здоров’я. Не хапатися за купу справ воднораз, відкласти телефон на час приймання їжі, знайти кілька хвилин на медитацію, зупинитися й помилуватися заходом сонця… Здавалося б, такі дрібниці, але це саме ті краплі, які наповнюють джерело душевної гармонії всередині кожного з нас.

Управління здоров’ям — тренд нового часу.

1 Чи дотримуєтеся ви цієї тенденції? 2 Чи робили ви генетичний тест?

Що в ньому виявилося для вас найнесподіванішим?

3 Які зі своїх нещодавно набутих звичок ви вважаєте най-

більш здоровими? Які з них вам прищепили в дитинстві?

4 Що вас спонукало переглянути свій стиль життя і які зміни в ньому відбулися?

5 Який вид фізичної активності ви для себе обрали? Яка система харчування для вас наразі

6 найприйнятніша?

7 Як змінилося ваше життя, оточення, ставлення до всього навколо?

Сьогодні ми звідусіль чуємо, що жити довго, активно й повноцінно цілком можливо, якщо переглянути свій стиль життя й турбуватися про своє здоров’я, не чекаючи того часу, коли воно дасть збій. Генетичні тести, персоналізовані дієти, фізична активність, правильне оточення — чи такі вже вони помічні в тому, аби бути здоровими? Event Ukraine розпитав успішних людей про корисні звички, які змінили їхнє життя. На запитання відповідають Юрій Блащук, Наталія Ігнатченко, Олександр Бреус, Юлія Костецька, Ігор Харатін, Лариса Дюбіна.

ЗДОРОВI ЗВИЧКИ УСПІШНИХ ЛЮДЕЙ

ЗДОРОВ’Я I ЛАЙФХАКИ

2 Так, нещодавно зробив і очікую на результати.

Найкраща моя звичка з дитинства — це заняття спортом. Спорт мобілізує енергетичні резерви, дає фізичну силу, емоційну розрядку, допомагає організму функціонувати злагоджено, відтак допомагає зберігати фізичне та ментальне здоров’я. А нещодавно набута звичка — це довгі піші прогулянки. Кількагодинна прогулянка на вихідних допомагає мені почуватися значно ліпше.

4 Активний стиль життя я вів завжди. У цьому аспекті змін у мене не відбулося.

Юрій Блащук

Банкір з більше ніж 30-річним стажем, незалежний директор

Спорт завжди був для мене важливою частиною життя, а коли ти щось хочеш, то неодмінно знайдеш для цього час. Останні роки я граю у великий теніс, займаюсь йогою.

1 Піклування про своє здоров’я завжди було і є важливим для багатьох людей. З особистого досвіду знаю, що також важливо підтримувати зв’язок з лікарем-терапевтом, який би спостерігав за вашим здоров’ям і надавав поради, знаючи й розуміючи особливості вашого організму. У цьому аспекті я підтримую медичну реформу, яка була започаткована в нашій країні.

Для мене найкраща система харчування — це система стримування. За рекомендацією лікарів я спробував кетозне харчування — максимально обмежив споживання вуглеводів. Після такого раціону я майже відмовився від кондитерських виробів і загалом виробів із борошна.

ЗДОРОВ’Я I ЛАЙФХАКИ

1 Здоровий спосіб життя — це стиль життя і мислення! А фішка мого життя — бадьорити себе фізично щодня! Ставлюся до спорту як до особистої гігієни! Без нього не можна мати ні здорового тіла, ні красивої фігури.

2 Так, робила. Навіть для всієї родини. Я дуже задоволена ним. Цей аналіз показав, як мені краще тренуватися, допоміг внести невеликі корективи в раціон на основі конкретних генетичних особливостей.

Я навчилася не вступати в непотрібні суперечки й конфлікти. Не дозволяю стресові звести всю мою боротьбу за молодість на ніщо. Фільтрую інформацію, яка нас оточує, практикую медитацію, йогу та інші практики, вони допомагають мені розслаблятися й заспокоюватися. Я завжди у спорті, дякувати моїм батькам. Фітнес, велоспорт, вейкборд, танці — і це ще не все, чим я займаюся!

4 Ми бачимо, що нині все змінюється надзвичайно швидко, і що через 20 років все буде зовсім іншим, ніж зараз. Це все й спонукає мене переглядати свій стиль життя й щось у ньому змінювати.

5 Мій день починається з фітнесу або з йоги. Потім працює фізично мій мозок на роботі й два рази на тиждень я намагаюся танцювати або проїхати на велосипеді 30–40 км! Найнеобхідніше для поєднання спорту та роботи — це бажання!

6 Деякий час я була зразковою дівчинкою — тримала себе в жорстких межах, а потім давала собі волю — смакувала усілякі смаколики й тістечка. Проте наразі я інтуїтивно підхожу

Наталія Ігнатченко підприємець, власниця компанії «Авто-Актив» — офіційний дилер «Інфініті» в Україні, засновниця компанії ФК «Вернум»

до свого харчування. Важливо бути усвідомленим у виборі всього! Професії, коханої людини, їжі.

7 Життя — це щось неймовірне! Я більш уваги стала приділяти собі, прийшло усвідомлення взаємодії зі світом, почало розвиватися екологічне мислення — я бачу, як мої дії впливають на все!

ЗДОРОВ’Я I ЛАЙФХАКИ

3 Серед нових звичок — це правильний режим сну. Ця звичка з’явилася через усвідомлення того, що тіло й мозок мають побувати в усіх фазах сну — щоб пройшло цілковите перезавантаження систем. Сон — тонкий і складний процес, яким, як виявилося, можна керувати. Достатньо лягати спати приблизно в однаковий час і добре висиплятися. Є ще низка нюансів. І сучасні ґаджети вже за цим слідкують. Приміром, змінювати у визначений час яскравість екрана телефона на помірну. Серед нових звичок також: навантажувати різні групи м’язів та їсти просту й свіжоприготовану їжу. Завдячуючи батькам знаю з дитинства, що пізня вечеря — шкідливо для здоров’я: в нас у сім’ї завжди дотримувалися здорового харчування. Батьки навчали — якщо бажаєш, щоб все виходило добре в житті, треба намагатися мислити позитивно.

4 Зміна стилю — це процес, мабуть, безкі-

нечний. Адже він повсякчас поповнюється новими ідеями. У мене не було різких рухів щодо зміни стилю чи способу життя — щось додається, а щось зникає з повсякдення. Вірю в те, що можна самому додати собі нових сил і знайти можливості без зайвих навантажень ні для фізичного тіла, ні для ментального. Якщо тіло й мозок не зайняті виправленням дисбалансів, то стає помітним легкість мислення, з’являється більше творчості й позитиву, поліпшується настрій.

Олександр Бреус

5 Спершу була йога, потім — пілатес. Це дає змогу тілу перебувати в хорошій формі. Ти досягаєш результату без повторювання одноманітних вправ, отримуєш бажане завдяки збалансованим фізичним навантаженням. Люблю прогулянки й танці. Практикую також ще один вид фізичної «неактивності» — медитацію.

співзасновник компанії рекламних і data-технологій Admixer

Так. Наразі мене найбільш захоплює доступ до отримання інформації з аналізування фізичного тіла, способів якого стає більше і доступність до таких даних зростає. Це медичні аналізи та тести, скажімо, аналіз сну чи кількість кроків, зроблених за день, а також тести ДНК. Якщо переглянути результати досліджень загалом, то можна визначити поточний стан здоров’я і спрогнозувати його на майбутнє з урахуванням параметрів і показників, на які можна впливати. Наприклад, вживання вітамінів, амінокислот, можливо, необхідних для організму БАДів тощо. На тест ще не наважився. Проте серед моїх друзів є такі, хто вже зробив. І їхні цікаві розповіді щодо результатів і можливих варіантів їх використання, безумовно, спонукають до дій.

6 Близький мені й нескладний спосіб харчу-

вання — це аюрведа. Точніше, його алгоритм — вибір їжі за певними візуальними характеристиками людини. Дотримуюся традицій вживання свіжої простої їжі без синтетичних барвників і хімії. Моєму оточенню цікаво слухати про здорові звички й відкриття, а також ділитися своїми. Коли тіло й розум перебувають у балансі, ставлення до довколишнього завжди позитивне. Наразі все гаразд, а отже — буде ще ліпше.

ЗДОРОВ’Я I ЛАЙФХАКИ

Приємно чути про такий сучасний тренд. Я адепт здорового способу життя досить давно і тішуся з того, що все більше людей ретельно дбають про гарний стан фізичного й ментального здоров’я, користуються різноманітними трекерами (розумні ваги, браслети тощо), формують корисні для організму звички. Мій спосіб управління здоров’ям полягає в збалансованому режимі харчування й сну, регулярних заняттях фізичними вправами без надмірних навантажень, практикую медитацію. Також намагаюся відстежувати дисбаланс в організмі, періодично консультуюся зі спеціалістами з дієтології, біохімії організму щодо оптимальних способів відновлення організму до «еталонного стану». Ще ні, але планую зробити найближчим часом.

На різних життєвих етапах відбувалися певні зміни, приміром, відмова від споживання м’яса, зменшення кількості цукру в раціоні, скорочення часу користування соціальними мережами тощо. Мої особисті драйвери змін — це бажання підтримувати високий рівень енергійності, почувати себе здоровою і задоволеною життям щодня. Активний рух і спорт — мої супутники по життю. Після багатьох років регулярних інтенсивних фізичних навантажень (бальні танці, баскетбол, фітнес, тайський бокс) обрала для себе пілатес — як найближчу філософію роботи з тілом. Це дає змогу пропрацьовувати внутрішні й зовнішні м’язи тіла, допомагає стати гнучкішою і пластичнішою, формує нові звички в рухах і навіть змінює на краще поставу й ходу.

2 3 21

Цьогоріч я вперше в житті дозволила собі «саббатікал» на півроку, метою якого було формування нових звичок, які, як відомо, виробляються не менш як за 21 день. Із набутих: звичка вкладатися спати не пізніше 22:00–23:00, харчування за принципами аюрведи, тренування мозку й пам’яті (приміром, я користуюся додатком Neuronation), регулярне спілкування з друзями й тими людьми, які мають звичку бути в доброму гуморі. З дитинства люблю читати й танцювати — ці звички прищепили батьки, які для мене завжди є взірцем.

Юлія Костецька бізнес-директор «Медіа Групи Україна»

У харчуванні надаю перевагу системі аюрведи, яка для мого типу доші визначає оптимальний баланс між шістьма смаками їжі: солодким, кислим, солоним, гірким, гострим і в’язким. Три роки тому я познайомилася з принципами аюрведи, проходячи курс оздоровлення організму на велнес-курорті в Індії. Відтоді користуюся рекомендаціями спеціалістів з аюрведи щодо персонального режиму дня, сну, споживання рідини, сумісності продуктів.

З’явилося більше енергії для творчості та дій, менше турбують перепади настрою, почуваюся спритнішою, поліпшилася пам’ять. Уранці я легко прокидаюся, а звичка «бути на позитиві» укріпилася. Моє оточення мене надихає, саме люди й обмін енергією з тими, хто радо ділиться думками й налаштовані на впровадження позитивних змін, формують відкрите ставлення до всього, що відбувається. Відчуваю постійне бажання пізнання, дивлюся у майбутнє з невичерпним оптимізмом.

ЗДОРОВ’Я I ЛАЙФХАКИ

ваний — він визначив приховані етапи розвитку цукрового діабету 2-го типу. Це було переломним етапом у моїй свідомості. Тринадцять років дотримання рекомендацій провідних фахівців інституту дали свої плоди — мені 55 і я відчуваю себе і виглядаю ліпше, ніж у 40.

3 Для мене як людини покоління Х з дитинства працює формула дисципліни — свобода. Звичка правильно розставляти пріоритети. Коли я працював у школі вчителем фізкультури, моє розуміння корисних звичок було — займатися спортом і не мати шкідливих звичок. За 20 років у бізнесі я зрозумів, що цього недостатньо. Правильне, позитивне мислення — ось що я ставлю на перше місце. Людина досягає успіху повною мірою тоді, коли вона відчуває себе щасливою.

4 Хоч у якому стані ви перебували б, якщо у

вас є мета — не подовжити роки, а наповнити їх енергією, — здоровий спосіб життя дає вам змогу відчути його смак. Ставлення до мого стилю життя змінили результати генетичного тесту. Відтоді я маю інший стиль і якість життя.

5 На першому місці — це футбол, затим —

Ігор Харатін підприємець, лідер бізнесу Amway, засновник креативного простору DELAB

Управління здоров’ям — це дуже важливий тренд, який закликає стежити за своїм самопочуттям не періодично, а системно і в комплексі. Я є прихильником превентивної медицини. Звісно, ліпше запобігти розвитку захворювань, аніж лікувати недугу. Тому я віддаю перевагу профілактичним заходам — це і щорічний медогляд, і регулярний прийом дієтичних добавок за рекомендаціями фахівців, і здоровий спосіб життя в цілому. Це так співзвучне з моїм розумінням ЗСЖ, що ми з моєю командою створили спеціальний майданчик — DELAB, Лабораторію Якісного Життя, де спілкуємося на теми здоров’я, правильного харчування, якісних продуктів, обмінюємося досвідом у компанії однодумців. Уперше генетичний тест я зробив у 2006 році в Інституті здоров’я NUTRILITE™ у Каліфорнії, коли був на бізнес-конференції на запрошення компанії Amway. У мене, звісно, були питання до фізичного стану й самопочуття, але результатами тесту я був просто шоко-

біг, тріатлон. Окрім того, я брав участь у півмарафонах в Ейді (штат Мічиган, США) і Амстердамі. Зараз активно й досить успішно займаюся гольфом. Спорт — це не міцні м’язи, сильні ноги. Спорт — це медитація, вміння володіти собою й керувати емоціями. А позитивні емоції — це ключ до щастя.

6 Правильне збалансоване харчування —

для мене єдиний можливий варіант, тому що моя донька — дієтолог-нутриціолог. (Сміється.) А якщо без жартів, то розумний підбір харчування та дієтичних добавок, достатнє фізичне навантаження і відпочинок — мій щоденний вибір, який дає мені потрібну енергію, щоб перебувати в ресурсному стані й бути максимально ефективним.

7 Я певен, що правильне оточення — один із

найважливіших чинників успіху. Я намагаюся перебувати й створювати навколо себе таке оточення, де люди готові ділитися своїми ідеями й успіхом. Це і є те коло, з яким легко вести здоровий спосіб життя, творити, розвиватися, прогресувати. У цьому я бачу свою місію — створення середовища для розвитку потенціалу інших людей.

ЗДОРОВ’Я I ЛАЙФХАКИ

Справді, сьогодні — це модно. І мені дуже пощастило, що цей тренд увірвався в моє життя у вигляді початку співпраці з інноваційною анти-ейджинговою компанією 10 років тому.

Найбільш здорова звичка, яку я виховувала в собі протягом останніх 10 років — це правильне харчування. Моє дитинство було стандартним. У той час мене особливо не контролювали щодо харчування. Після занять танцями я поверталася додому о 23:00, і на мене чекала пательня смаженої картоплі. Проте я дуже вдячна моєму татові за те, що прищепив мені любов до риби й морепродуктів. Адже я дочка рибалки! Тому риби в нашому домі було вдосталь. А мама нас із сестрою призвичаїла до свіжих салатів. Це готувалося великими тарелями. Спонукала банальна причина — проблеми зі здоров’ям. Мала зайву вагу після двох пологів, безсистемне харчування через напружений графік роботи, постійні стреси. Як наслідок — гіпертонічний криз досить у ранньому віці. Мене вразив невтішний результат мого антиоксидант-статусу — результат вимірювання на біофотонному сканері. Це остаточно мене змусило задуматися про своє здоров’я. Наразі частина мого життя — це активні прогулянки на свіжому повітрі, віднедавна скандинавська ходьба. Я змінила

Тест не робила. Адже спершу потрібно зрозуміти — навіщо? Наразі він мені цікавий лише з боку генеалогії. Про все інше — скажімо, схильність до тих чи тих генетичних захворювань, — то я й так знаю, чим хворіли мої предки. Тому моє завдання — намагатися запобігти, уникнути, не допустити. Гадаю, що генетика визначає не все, що відбувається з нашим організмом. Істотну роль також відіграють спосіб життя, чинники навколишнього середовища. Епігенетика — ось що важливо. А вона в наших руках. Наше харчування, фізична активність, повноцінний сон, позитивні думки — це чинники, на які ми в змозі впливати. І це доведено наукою. Скажімо, часто однояйцеві близнюки протягом життя зовні змінюються й відчувають себе по-різному саме тому, що вели різний спосіб життя.

Лариса Дюбіна бренд-директор компанії Nu Skin, експерт з технології AgeLOC і б’юті-девайсів для домашнього застосування

раціон харчування, і в цьому мене підтримує моя сім’я: щонайменше м’яса і щонайбільше овочів і фруктів.

Скандинавська ходьба. Що більше вивчаю, то більше ходжу та сильніше в неї закохуюся. Завдяки програмі управління вагою, створеною за технологією AgeLOC, мій раціон тепер, як годинник: три основних прийоми їжі — білок + овочі й дві перекуски.

6 7

Моє життя дуже змінилося. І найважливіше — мене в усьому підтримують мої близькі. Мій чоловік — дуже активний і системний «впровадник» корисних звичок у нашій родині. А гуртом, як кажуть, і батька легше бити. Подібне притягує незрівнянне — тепер мене оточують люди, які мене розуміють. Вони створюють правильні звички й допомагають іншим впроваджувати їх у своє життя. Ось так і живемо!

рекомендує

Апгрейд тіла й розуму Бажання самовдосконалення не полишає людину, певно, з моменту її божественного творіння. І саме воно лежить в основі модного нині біохакінгу. Цей системний науковий підхід дає змогу зробити наш організм більш здоровим і ресурсним — з усякого погляду. Читайте, надихайтеся, дійте!

Що далі?

Все, що наука зна про наше майбутн Джим Аль-Халілі I K. Fund, 2018

и не щодня вчені здійснюють неймовірні відкриття, здатні змінити світ. Однак відстежити все це доволі непросто. На щастя, команда експертів під керівництвом Джима Аль-Халілі, вченого й популяризатора науки з BBC, зібрала докупи всі актуальні інновації в одній палітурці. До того ж новітні концепції, такі як біохакінг, генна інженерія чи телепортація, викладені простою й зрозумілою мовою. Приготуйтеся до пригод, які відкриють вам багато нового!

Ген Надзвичайна IсторIя Сіддгартха Мукерджі I Клуб СIмейного ДозвIлля, 2017

вітовий бестселер від лауреата Пулітцерівської премії являє собою приголомшливу розповідь про сучасну «королеву наук» — генетику. Це справжня «біографія» генів від одного з провідних фахівців у цій царині. Як розшифрувати геном? Як гени впливають на нашу долю й життєвий шлях? Чи можемо ми на це вплинути і як саме? І чи не стане це тим, що змінить майбутнє людства? Утім, тут, як ніде, важливо зберегти баланс. Автор застерігає: «Хвороба може з часом зникнути, але так само може зробити й ідентичність».

ЗДОРОВ’Я I КНИЖКИ

Сила моменту Тепер ПосIбник Iз духовного просвIтлення ЕКГАРТ Толле I Terra Incognita, 2017

правжній біохакінг неможливий без духовних практик. Адже чимало болю й проблем на свою голову ми породжуємо власними думками й напрацьованими стереотипами — так званим фальшивим «я». Як його викрити й приборкати? Екгарт Толле

знає — в основі книжки лежить його особистий досвід пробудження. І головний його секрет — вміння… не думати, повністю перебуваючи у магічній миті моменту тепер. Саме тут, за межею слів, є все, чого ми так пристрасно прагнемо: радість, натхнення, любов…

Геном АвтобIографIя виду у 23 главах МЕТТ Рідлі I КМ-Букс, 2018

сторія про те, як у 23 парах хромосом зашифрована вся інформація Всесвіту. А отже, саме в генах можна знайти відповіді на всі важливі запитання. Книжка допомагає розвіяти чутки про мутантів, які вчені штампують у своїх лабораторіях, проаналізу-

Біохакінг мозку ПеревIрений план максимального прокачування вашого мозку за два тижнI Дейв Еспрі I МИФ, 2016

продовж десяти років автор, підприємець з Кремнієвої долини, працював з відомими вченими, щоб з’ясувати, які методи допоможуть людям працювати продуктивніше — зробивши свій мозок швидшим, гострішим, розумнішим. Його книжка переконує: багато з того, що

ми вважаємо неможливим, — можливе. Завдяки правильному харчуванню, яке сприяє щонайбільшій ресурсності мозку і його невпинному розвитку протягом життя, а також спорту, детоксу, медитації, дихальним практикам… Цікаво! Підготувала вікторія Шапаренко

вати нові методи діагностики генетичних хвороб, подумати про те, яким буде людство в майбутньому. Написана ще у 1999 році, вона не втрачає актуальності й сьогодні, посідаючи топові позиції у світових рейтингах продажу. Тепер — і українських.

5 ЗДОРОВ’Я I ОГЛЯД

ҐАДЖЕТІВ

ДЛЯ ЗДОРОВ’Я

Існує цілий клас розумних пристроїв, які покликані допомогти нам піклуватися про власне здоров’я. Причому, окрім усім відомих смарт-ваг, фітнес-браслетів та усіляких трекерів, інженери постійно вигадують нові дивовижні ґаджети для контролю за самопочуттям. Ось найцікавіші розробки за останній час.

NORTH'S FOCALS: ТРЕКЕР НА НОСI

ласник цих диво-окулярів має можливість отримувати дані про власне здоров’я безпосередньо на лінзи. Для цього необхідно завантажити на смартфон спеціальний додаток Focals і у розділі Abilities обрати функцію Google Fit. Таким чином ви можете, наприклад, відслідкувати власну фізичну активність за добу і тиждень, зокрема час у русі та частоту серцевих скорочень.

LUMEN: ВСЕ ПРО МЕТАБОЛIЗМ

и не найпримітніша новітня розробка — девайс Lumen, створений, щоб відстежувати метаболізм людини. Встановлюєте спеціальний софт на смартфон, дихаєте у ґаджет — і він аналізує рівень спожитих білків, жирів і вуглеводів. Таким чином ви можете дізнатися про брак або надлишок важливих органічних речовин. Як це працює? Дуже просто: Lumen вимірює рівень вуглекислого газу в повітрі, що видихається. До того ж мобільний додадок одразу ж запропонує страву, яку варто приготувати найближчим часом.

EUME: РЮКЗАК-МАСАЖЕР М асаж ніколи не зайвий. А коли ви довго носите на собі щось важке, наприклад, рюкзак, розім’яти спину просто необхідно. То чому б не створити рюкзак, який сам робить масаж? Відповіддю на це питання став Eume — заплічна торба, яка крім свого прямого призначення ще й масує спину власнику чотирма вмонтованими масажерами. Обрати один з трьох режимів масажу можна за допомогою кнопки на плечовому ремні.

Q-COLLAR: ЗАХИСТ МОЗКУ

Пристрій було протестовано на юних регбістках, і він дав дивовижні результати: на відміну від їхніх суперниць, у яких була зафіксована мікродеформація мозку, у піддослідних спортсменок стан мозку залишився таким самим, як і до гри.

-Collar призначений для спортсменів з підвищеним ризиком травм мозку. Аксесуар надягається на шию, при цьому злегка надавлює на яремну вену. Внаслідок цього головний мозок трохи збільшується в об’ємі, відповідно зменшується відстань між його поверхнею і черепом, а отже, мозок менше б’ється об мозковий череп.

EPIWEAR: ПОРЯТУНОК ДЛЯ АЛЕРГIКIВ

юди з важкими формами алергії постійно перебувають у смертельній небезпеці, у деяких випадках врятувати їх може лише укол епінефрину, що змушує хворих постійно носити із собою заправлений шприц. Студенти Університету Райса розробили стильну альтернативу — складаний шприц EpiWear, який носять як браслет. За надзвичайної ситуації потрібно розкрити пристрій, прикласти

його до стегна, зняти із запобіжника і натиснути кнопку. Підготував Дмитро Максютенко

ЗДОРОВ’Я I ФАКТИ

Голосові зв’язки на захисті вашого життя

ікаво, що голосові зв’язки даровані людині не лише як ідеальний музичний інструмент. Початкова і головна їхня функція — захищати наші дихальні шляхи від потрапляння сторонніх предметів, а також регулювати потік повітря, що надходить до легень. Чудовий привід порадіти: тепер ви знаєте ще одного захисника власного організму.

ТИ ВПІЗНАЄШ МЕНЕ ІЗ ТИСЯЧІ: ЩО ВИ НЕ ЗНАЛИ ПРО ВЛАСНИЙ ГОЛОС Американська письменниця і борчиня за права людей Мая Енджелоу якось зауважила: «Сказані слова важать набагато більше, ніж написані. І саме голос людини надає їм більшого значення». Древні вважали, що голос народжується у серці й уже звідти долинає до наших вух. Саме голос використовували у найдавніших ритуалах, щоб задобрити богів і зупинити біду. Здавалося б, проста комбінація повітря і гортані, але звідки в ній така магічна сила впливу? І що ми насправді знаємо про тенори, альти й баритони власного виробництва?

Не любите свій голос? Та нас таких 7 мільярдів!

кщо вам не подобається власний голос у запису, не хвилюйтеся. Більшість людей не в захваті, адже те, як чуємо себе ми, і те, як чують нас інші, — дві великі різниці. Річ у тім, що коли ми говоримо, у нашому роті, горлянці та голові загалом відбувається ціла дискотека. Тобто утворюються вібрації, що надходять, серед іншого, і до внутрішнього вуха. Вони й спотворюють сприйняття власного голосу. Нічого не лишається, як полюбити себе двічі: за себе й за ту людину, яка начитує ваші голосові повідомлення.

ЗДОРОВ’Я I ФАКТИ

Тихіше — не означає краще

кщо у вас болить горло чи ви зірвали голос, вболіваючи за улюблену футбольну команду, і тому намагаєтеся говорити пошепки, аби поберегтися, то знайте: це не дуже вдала ідея. І річ знову у вразливості наших голосових зв’язок, для яких шепіт — важка наднормова робота, а не релакс під час вікенду. Тому якщо справді хочете потурбуватися про себе, або мовчіть, або розмовляйте більш спокійним тихим голосом. До речі, кажуть, це має навіть лікувальний ефект.

аш голос — поганий агент під прикриттям. Він буквально розбовкує всю інформацію про нас. Численні дослідження стверджують, що за голосом можна визначити риси характеру людини, її соціальний статус і навіть вік, вагу і зріст. А ще науковці дізналися, що одного слова «привіт» достатньо, аби людина, яка його почула, визначилася, наскільки ви надійні та впливові. Хоч бери та не вітайся, справді.

Літак — не місце для розмов

не лише тому, що галасливі пасажири заважають іншим. А тому, що вологість повітря у літаку становить усього 8–12 %. Для порівняння, це майже так само, як у пустелі. Наші голосові зв’язки достатньо примхливі, сухе повітря їм не просто не подобається, а й завдає шкоди. Тому на борту літака ліпше згадати, що мовчання — золото. І здоров’я, як виявилося.

асправді, багатьом із нас можна сміливо вручати диплом за спеціалізацією «Професійний користувач голосу». Навіть якщо ви не співак чи диктор за професією. Професор Дрексельського університету Роберт Т. Саталофф переконаний, що професійними користувачами голосу можна вважати всіх людей, для яких повна чи часткова втрата голосу означає втрату роботи. А це також вчителі, продавці, менеджери по роботі з клієнтами і багато інших професій. Так що сміливо можете додавати ще один важливий рядок до резюме чи біографії.

Низький голос = висока привабливість

вімкніть будь-яке недубльоване відео з Морганом Фріменом, і ви зрозумієте, що таке закохатися в голос. Він може з однаковим успіхом читати вірші, розповідати про космос чи філософствувати у «Втечі з Шоушенка». Фрімен — чудова ілюстрація того, що найбільш привабливими, переконливими й авторитетними нам здаються глибокі низькі голоси. Доведено навіть, що і чоловіки, і жінки починають розмовляти «нижчим» голосом, якщо вважають співрозмовника привабливим. І нема на те ради. У 2018 році звуковий портал Voices.com навіть присудив винагороду «За найпопулярніший голосовий архетип» цілій голосовій групі. Вгадайте, якій?

По очах, по словах, по голосу…

Просунутий користувач… голосу

НАЛАШТУВАТИ

КАМЕРТОН Наш голос унікальний так само, як і відбитки пальців. Ба більше: він впливає на перебіг ділових перемовин, нашу здатність доносити інформацію й може навіть стати інструментом самозцілення — фізичного та емоційного.

сихотерапевти встановили, що високий, тонкий голос нервує та викликає у слухачів бажання якщо не буквально затулити вуха, то принаймні відійти від спікера якомога далі. Натомість володарі низьких голосів підсвідомо сприймаються нами як більш авторитетні, компетентні та… сексуально привабливі.

Однак природний голос людини не може бути неприємним, стверджують експерти. Чому ж тоді деякі голоси (а іноді й свої власні) видаються нам такими непривабливими? Чому нам так складно володіти своїм голосом

ЗДОРОВ’Я I ПРАКТИКУМ

Коли ми співаємо, назовні виходить 15–20 % акустичних хвиль. Решта розповсюджується по кістках і м’язах — і в такий спосіб передає мікровібрації кожній клітині організму.

Спів як терапія

під час публічних виступів чи інтерв’ю? І найголовніше — як собі допомогти?

Клубок у горлі

«Багато людей розмовляють не своїм, не природним голосом, — стверджує професійна співачка Ліда Тутуола. — Голосові зв’язки в таких людей спазмовані». Причин цього кілька. Перша — психологічна. Часто в нас з дитинства блокують вокальні прояви власного «я» («не кричи», «тихіше!» тощо). До того ж під час сильних емоційних переживань людині буває важко дихати. Це відбувається через мимовільне скорочення м’язів діафрагми — і вона перестає пропускати повітря в нижні відділи легенів. Також у психосоматиці вважається, що невиплакані сльози та невиказані слова буквально «стають клубком у горлі». Цьому є наукове підтвердження: під час стресу виділяється гормон кортизол, який, зокрема, призводить до спазму м’язової тканини — і м’язів голосового апарату зокрема. Сукупність усіх

Існує доступний абсолютно кожному інструмент зняття психологічних блоків — це спів. Терапія співом вдало застосовується для лікування заїкання: одним з найвідоміших пацієнтів в історії був британський король Георг VI, який проспівував фрагменти своїх офіційних промов на репетиції. Ліда Тутола розповідає: «У вокальній терапії існує певна класифікація: скажімо, звук «а» вважається корисним для кишково-шлункового тракту, «і» — для зору та слуху. Утім я довіряю радше інтуїції й раджу співати те, що хочеться саме зараз. Іноді це можуть бути мелодійні звуки, а іноді — грубе гарчання. І якщо психіці для відновлення потрібне саме це, то чому б і ні?». Коли ми співаємо, назовні виходить усього лише 15–20 % акустичних хвиль. Решта розповсюджується по кістках і м’язах — і в такий спосіб передає мікровібрації кожній клітині організму. Співаючи, ми збільшуємо об’єм легенів, зміцнюємо гортань і голосові зв’язки. Окрім того, спів тренує м’язи пресу, що сприяє здоров’ю органів черевневої порожнини. Зрештою, «вокальна постава» — рівна спина, розкриті плечі, підняте підборіддя — по-

цих чинників призводить до психологічного затиску голосу. Друга причина — механічне травмування зв’язок, коли людина тривалий час розмовляє в неправильній вокальній позиції. Унаслідок цього зв’язки перестають змикатися, як треба, — і голос стає глухуватим, надтріснутим або, навпаки, занадто високим. Також до травм голосового апарату можуть призвести надмірні навантаження (у вокалістів, педагогів, лекторів).

ЗДОРОВ’Я I ПРАКТИКУМ

ВПРАВИ З ВОКАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ Дихаємо правильно — адже правильне дихання — це фундамент, основа співу (та й мовлення взагалі). Більшість людей дихає поверхнево, «грудиною». Проте діафрагмальне дихання набагато корисніше, і саме за умови такого дихання ми можемо звучати красиво. Отож, ляжте на підлогу, на живіт покладіть невеликий стіс книжок, руки уздовж тулуба, плечі під час вправи не мають рухатися. Роблячи вдих, піднімайте стіс книжок животом, а видихаючи — опускайте. Робимо мовний апарат пластичним — це потрібно для красивого звуку. Для цього максимально опускаємо нижню щелепу, а ще фиркаємо, як кінь, і мотаємо головою з боку в бік так, щоб розслаблені губи та щоки вільно хиталися. Спробуйте дістати язиком до кінчика носа та підборіддя. Позіхайте — під час позіхань наша гортань автоматично займає правильне вокальне положення. Розробляємо голосові зв’язки. Станьте спиною впритул до стіни — так, аби сідниці, лопатки та потилиця торкалися поверхні. Розслабте й опустіть плечі та почніть озвучувати видихи. Просто проспівуйте на видиху голосні: а, о, у, е, і. Поступово збільшуйте тривалість озвученого видиху, водночас змінюючи висоту звуку.

вертає весь наш руховий апарат у правильне положення й додає впевненості в собі. Багато хто любить співати в душі — тепле вологе повітря сприяє розслабленню зв’язок. Тому терапевтичні вокальні класи проводяться навіть… у сауні. Також корисно співати у хорі — так ви автоматично «підтягуєтесь» під тих, хто співає правильно. А от караоке Ліда Тутола не радить — у професійних вокалістів існує навіть табу на цю розвагу. «Річ у тім, що в караоке пульт налаштований на усередненого співака й не враховує індивідуальних особливостей. І якщо апаратура настроєна, скажімо, на тенор, а у вас від природи сопрано, то вам доведеться докладати надзусилля, аби взагалі «проштовхнути» звук у колонку. Це завдає шкоди мовному апарату».

Голос, повертайся!

Гострі респіраторні захворювання, надмірні голосові навантаження можуть призводити до втрати голосу. Марта Мольфар, радіоведуча й людина, яка озвучує голлівудських зірок у популярних блокбастерах, ділиться правилом п’яти «ні», яке допомагає їй особисто. Отож — не можна пити гаряче, холодне й газоване, а також курити, їсти гостру їжу, говорити й шептати. Так-так, при шепоті голосові зв’язки напружуються ще більше. Тому варто зберігати повний мовний спокій допоки голос не повернеться. Щоб допомогти зв’язкам швидше реабілітуватися, треба підтримувати належний рівень вологості повітря у приміщенні. Допоможуть спеціальні зволожувачі або ароматична лампа, в яку можна додати пару крапель анісової олії (корисна при респіраторних розладах). З напоїв найбільш помічні настій шавлії та тепле молоко з маслом какао. Зрештою, лікар-фоніатор може обробити хворі зв’язки спеціальними препаратами — це поверне голос на деякий час. Проте вдаватися до цього методу варто лише у крайніх випадках, наприклад, якщо вам ніяк не можна пропустити надважливий виступ на світовій конференції.

Фото: depositphotos.com, З власних архівів

Ліда Тутола, співачка, викладач вокалу та терапевтичного співу в студії «Поющее племя»

ЗДОРОВ’Я I ПРАКТИКУМ

Говорити, щоб почули

У психоаналізі голос вважається одним із ключових провідників несвідомої частини нашого «я». Секундна пауза, зітхання або раптова зміна тональності можуть розповісти про нас слухачам більше, ніж увесь наш тривалий виступ. І від того, ЩО саме ми говоримо, залежить лише половина успіху нашої презентації — чи то ділової, чи просто під час дружнього спілкування. Не менш важливо те, ЯК ми говоримо. Відтак яскраве, живе, переконливе мовлення — неодмінна складова іміджу успішної людини.

Здатність говорити красиво й володіти аудиторією далеко не завжди є вродженою. На щастя, ці навички можна розвинути. Допоможуть і спеціальні вправи для тренування голосових зв’язок, курси з риторики, й навіть тренінги з розвитку самовпевненості. Багато видатних ораторів й визнаних лекторів зізнаються, що на початку своїх публічних виступів вони почувалися дуже непевно. Але час і наполегливість роблять диво! Підготувала Ольга Коваль

ВПРАВИ ДЛЯ ВПЕВНЕНОГО МОВЛЕННЯ Марта Мольфар, радіоведуча, дублер голлівудських кінозірок

Перше й найефективніше — регулярно читати вголос, чітко й нарочито при цьому артикулюючи. Вправа «Сходи» допоможе розширити власний вокальний діапазон і зробити голос більш оксамитовим. Візьміть якусь коротеньку фразу, скажімо, «Я тебе кохаю» — і промовте її для початку своїм звичним голосом. А потім наче спускайтеся сходами донизу, щоразу понижаючи тембр голосу — стільки, скільки зможете. Повторіть вправу, піднімаючись сходами, тобто підвищуючи голос. Випийте склянку негазованої води, якщо ви нервуєте перед публічним виступом. І поставте біля себе ще одну на час промови. Річ у тім, що під час стресу

організм різко зневоднюється — а для того щоб голос звучав красиво, зв’язкам потрібна волога. Вправа «Три посмішки» також допоможе подолати мандраж. Посміхніться губами, а потім уявіть посмішки у зоні лоба та сонячного сплетіння. Коли звертатиметеся до аудиторії, намагайтеся зберігати відчуття цих трьох посмішок.

рекомендує

Креативимо на повну 19–21 вересня Киïв

айбільш творча бізнес-подія осені, IV Форум креативних індустрій, відбудеться в інноваційному парку UNIT.City. За словами організаторів, вона залучить понад сто міжнародних та українських експертів із більш ніж 16 інтелектуальних індустрій. Цьогоріч під гаслом «Креативний клас. Автопортрет» учасники спробують розкрити суть феномену креативності й на

реальних кейсах продемонструють ефективність впровадження нестандартних рішень у бізнесі, суспільстві та державі. На гостей чекає море цінної інформації, не-

вимушена креативна атмосфера та найбільша концентрація ідей на квадратний метр. Адже на стику індустрій народжується безліч цінних ідей.

Медійна осінь 16–19 вересня, Киïв

айбільший медіафорум Центральної та Східної Європи Kyiv Media Week — це платформа для продуктивного спілкування ключових гравців медіабізнесу з нашого регіону з колегами та партнерами з усього світу. Щороку KMW збирає сотні учасників з більш ніж 35 країн. Програма KMW, що відбудеться у Hyatt Regency Kyiv, максимально охоплює всі сфери сучасного медіабізнесу: кіно, ТБ, digital-технології та багато іншого. Серед цікавих дискусій — як штучний інтелект і машинне навчання змінюють контент-індустрію та як бренди працюють з контентом в Україні.

Найуспішніші на найкращому 4–7 листопада ЛIсабон

айліпший у світі за версією Forbes технологічний форум Web Summit цьогоріч пройде

УСПІХ I EVENT

Диригенти змін 24 жовтня, Киïв

орум «Диригенти змін» — це дискусійна платформа, яка щороку об’єднує амбітних бізнес-лідерів, авторитетних суспільних і державних діячів, лідерів думок задля спільної мети — трансформації себе, власного бізнесу та держави. Темою цьогорічного форуму, який відбудеться в готелі Hilton Kyiv, обрано «Довіра. Партнерство. Відповідальність». Нещодавні події в країні показали, що в нашому суспільстві існує високий рівень недовіри: до влади, у підприємництві, один до одного. Тому організатори вважають, що важливо розпочати велику суспільну дискусію на тему довіри, а окремими панельними дискусіями винесено теми про довіру в бізнесі та лідерство через довіру.

а Київському міжнародному економічному форумі, провідній міжнародній платформі, аналізують і обговорюють перспективи розвитку української та глобальної економіки, бізнесу, підприємництва, а також визначають їх вплив на політику та суспільство. Цьогоріч у форумі, що відбудеться в КВЦ «Парковий», візьмуть участь понад 100 спікерів з понад 30 країн світу, а також майже 2000 учасників, серед яких бізнесмени, політики, експерти, науковці та підприємці. Серед найцікавіших тем — екосистема розвитку

8–9 листопада КиÏв інновацій, освіта 4.0: як готувати людей до завтрашнього дня, а та-

в лісабонській Altice Arena. Він збере понад 70 000 відвідувачів зі 170 країн і 1200 спікерів, серед яких президент Microsoft Бред Сміт, президентка і CEO Booking.com Гілліан Танс, CTO Amazon Вернер Фогельс. У межах Web Summit, тематика якого зосереджена на інтернет-технологіях, відбудуться не лише воркшопи, конференції, круглі столи, а й ще два повноцінні форуми — ContentMakers про створення контенту майбутнього та PandaConf про тенденції в маркетингу.

кож ресурси, технології, процеси у цифровій трансформації.

Економіка і не тільки

УСПІХ I САМООСВIТА

КРАСИВИЙ БІЗНЕС

УСПІХ I ПЕРСОНА

Марко Савчук, генеральний директор L’Оréal в Україні, очолює український підрозділ світового косметичного лідера ось уже чотири роки, а працює в ньому з дня відкриття. А ще пан Савчук читає лекції в Київській школі економіки й зізнається в любові до української столиці.

— Марко, ви — виходець з української діаспори в Канаді. Як сприйняли пропозицію очолити представництво L’Оréal саме в Україні? — Мені запропонували очолити український підрозділ салонного бізнесу* 15 років тому, коли L’Oréal вирішила відкрити тут свій офіс, оскільки Україна була важливим ринком із великим потенціалом розвитку. Це мені здалося дуже цікавим, тож я з радістю погодився. Звісно, знання української мови було певною перевагою. Спершу, коли приїхав, гадав, що тут надовго не затримаюся. Проте незабаром зрозумів, що отримую задоволення від роботи з українцями, від Києва. Тут ніколи не буває нудно. Наш бізнес останні декілька років динамічно зростає, що також є частиною мого задоволення від роботи в компанії L’Oréal в Україні.

— L’Oréal — глобальна компанія, яка працює на понад сотні світових ринках. Чим Україна особлива? — Нині L’Oréal здійснює більше продажів на нових ринках, аніж на розвинених, таких як Північна Америка чи Європа. Ці країни також є ключовим чинником зростання компанії за останні роки. Україна відіграє свою роль у зростанні Групи, адже це великий ринок, якщо говорити про розмір країни та чисельність її населення. Ми бачимо, що українські споживачі стають багатшими, вони готові платити за якісні косметичні продукти. Також спостерігаємо, що існує величезний потенціал для збільшення кількості продуктів, які використовуються окремими споживачами: українці щорічно купують 1/3 продукції від тієї, що реалізовується на Заході. Тож нам буде над чим попрацювати протягом наступних років, що не може не захоплювати. — L’Oréal має кілька глобальних програм корпоративної соціальної відповідальності. Які з них реалізуються у нас? — Насамперед хочу відзначити премію «Для жінок у науці», яку ми реалізовуємо спільно з UNESCO. Це по-справжньому глобальна ініціатива з 20-річною історією. Торік ми вперше провели конкурс в Україні й надзвичайно раділи його успіху, адже розраховували на 50–60 заявок, а надійшло аж 255. Три переможниці отримали грошові премії від L’Oréal. Чи знали ви, що нині співвідношення жінок і чоловіків у наукових колах — десь 30 до 70 — звісно, не на користь жінок. Тому ми хочемо долучитися до виправлення такої ситуації. Минулого року оголосили про ще одну ініціативу, яка отримала назву «Чоловіки для жінок у науці». Ми залучаємо визнаних науковців чоловіків виступати на підтримку їхніх колег жінок. Ще одна важлива програма — «Краса для всіх» — покликана допомогти жінкам, які опинилися у непростій життєвій ситуації. За допомогою спеціального піврічного безкоштовного курсу ми

* L’Oréal має 4 підрозділи — Підрозділ Продукції Масового Попиту, Підрозділ Активної Косметики, Підрозділ Продукції Люкс та Салонного Бізнесу (або Професійниїх Продуктів)

Р Рід Марка Савчука походить із Західної України, а сам він народився в Канаді, куди два покоління тому іммігрували його прабатьки. Тож пропозиція переїхати до Києва застала його у 2005 році, коли він працював у монреальському офісі L’Oréal. Пан Савчук знає про косметичний бізнес все і навіть трохи більше, адже він з компанією вже 22 роки, а починав як практикант із маркетингу в офісі компанії у Франції.

УСПІХ I ПЕРСОНА

Я отримую задоволення від роботи з українцями, від Києва. Тут ніколи не буває нудно. Наш бізнес останні декілька років динамічно зростає, що також є частиною мого задоволення від роботи в компанії L’Oréal в Україні.

— В одному з інтерв’ю ви сказали, що рекомендуєте співробітникам офісу кілька разів на місяць працювати з дому. Що це, слідування світовим трендам? Адаптація до реалій сучасності? — Я завжди казав, що люди — наш найбільший ресурс, отож ми хочемо бути певні, що ті, хто в нас працює, мають комфортні робочі місця. Так, одна з наших політик, яку ми впроваджували протягом останніх років, стосується можливості віддаленої роботи. Оскільки наші команди осна-

щені відповідними інструментами для віддаленого підключення прямо з дому, ми рекомендуємо їм обирати два дні на місяць, коли їм не доведеться приходити в офіс. Ключовим моментом тут є довіра: не важливо, скільки годин ви працюєте або чи працюєте саме в офісі. Важливими є результати, яких ви досягаєте. Віддалена робота дає змогу людям зосереджуватися, розмірковувати й робити речі, виконання яких може бути обмежене в офісі. Зменшення загального часу, проведеного у транспорті для регулярних поїздок на роботу та додому означає ще й зменшення викидів СО2. Тобто така собі побічна перевага від того, що наша команда має змогу працювати вдома декілька разів на місяць. — L’Oréal відома своїми потужними дослідними центрами та впровадженням інновацій. А що означають новітні технології для вас? Чи ви слідкуєте за ними? — Межа між красою і технологіями все більше стирається, і L’Oréal перетворюється із суто косметичної компанії на технологічно-косметичну. Ми прагнемо бути новаторами, виводячи на ринок унікальні розробки, зокрема ті, які поліпшують зручність і якість використання косметики. Наприклад, Modiface за допомогою доповненої реальності стає «приміряльною» макіяжу від провідних брендів з нашого портфоліо. Є також пристрої, орієнтовані на здоров’я шкіри — це My Skin Track UV від La Roche Posay, до речі, вподобаного мною бренда щодо вибору сонцезахисних засобів. Розробляємо й технології персоналізованого макіяжу для отримання ідеального відтінку тону. Загалом, 3,4 % від продажів Групи спрямовуються на інвестиції у науково-дослідні роботи, що проводяться у 20 відповідних центрах у всьому світі. — Зараз скрізь чути про мілленіалів як про споживачів, які змінюють гру на ринку, формуючи вектор розвитку всього людства. Як їхні запити щодо продуктів впливають на косметичну сферу й на L’Oréal зокрема? — Сьогоднішній молодий споживач шукає продукцію, якій можна довіряти, — тобто високоякісні формули, прозорість інгредієнтів, чесні твердження. Очевидно, молодь переймається, щоб продукція була екологічно безпечною, розрахованою на довгострокову перспективу раціонального використання природних ресурсів. Вони цікавляться, як і де виробляється продукція, що відбувається з упаковою після використання. Я вважаю, що увага до таких речей є життєво важливою, щоб косметичні бренди змогли досягти успіху в залученні нового покоління споживачів.

Фото: надано компанією L’Oréal

надаємо учасницям можливість навчитися основ перукарського мистецтва, дати їм нову професію, впевненість у своїх силах і допомогти збудувати власний шлях до кращого життя. Ще ми щорічно проводимо День соціальної відповідальності Citizen Day. Протягом цього дня наші співробітники долучаються до важливих громадських справ — стають донорами крові, допомагають у притулках для тварин чи висаджують дерева.

УСПІХ I ПЕРСОНА

L’orÉal group в цифрах

№1

косметична група в світі

L’Oréal — новаторська компанія у своїй прихильності до дбайливого ставлення до довкілля. Наприклад, наші заводи скорочують використання водних ресурсів і викидів СО2, зменшують відходи матеріалів із торгових точок тощо. — Марко, ви є запрошеним професором у Київській школі економіки. Чого навчаєте студентів і чого вчитеся у них? І взагалі, чого потрібно вчитися сучасній людині, щоб бути успішною у своїй справі? — Для мене викладання — це прекрасний спосіб передати студентам ті знання, які я хотів би мати, коли вперше увійшов до світу бізнесу. Я використовую метод аналізу конкретних кейсів, щоб мої студенти мали змогу застосувати свої знання в роботі, в ситуаціях із реального життя. Також я заохочую студентів працювати у групах задля розв’язання питань, які виникають у сучасному діловому світі, де взаємодія та співпраця є запорукою успіху. Особливо цікаво, коли студенти пропонують винести на обговорення свої бізнес-ідеї або проблеми під час заняття, адже так кожен з них може дізнатися щось нове про бізнес, який не був частиною інформаційного матеріалу звичайного уроку. Для мене успіх йде разом із процесом постійного навчання, що означає не тільки проявляти велику допитливість стосовно речей, вміти добре слухати, а й, серед іншого, зустрічати зміни із радістю. Ніколи не припиняйте вчитися — й ви ніколи не припините зростати! спілкувалася марина гудзевата

36 брендів

150 країн

86 000 працівників

505

патентів за 2018 рік

Зліва направо: Марко Савчук, генеральний директор L’Oréal Україна, Юлія Романенко, Директор з Корпоративних комунікацій L’Oréal Україна, Сандрін Мішар, Директор з Корпоративних Комунікацій L’Oréal Східна Європа, Жорж Шишманов, L’Oréal.

УСПІХ I САМООСВIТА

СЯЙВО

ВIЧНЕ

«Освіту — всьому світу» — так можна схарактеризувати сучасний тренд на самонавчання. Це підкріплюється популярною думкою: якщо хочеш бути господарем свого життя, бери ручку мишку в руки й самовдосконалюйся.

Наша доба — це час можливостей і, серед іншого, можливостей для навчання. Інтернет відкрив людям доступ до безмежного світу знань: тепер можна слухати лекції від оксфордських чи гарвардських професорів, попиваючи каву на власній кухні. І мільйони людей в усьому світі радо користуються такою нагодою. Навчання закінчується у класній кімнаті, а освіта триває все життя — так сказав ще у ХІХ столітті видатний англійський теолог Фредерік Вільям Робертсон.

Колись голодні до інформації люди сприйняли появу друкованих книжок як прорив до джерела знань. Ще одну революцію кількома століттями пізніше влаштували дві освітні онлайн-платформи: Udacity та Coursera. І світ остаточно захворів на лихоманку самоосвіти.

Онлайн-платформи: best of the best

Найбільший та найпопулярніший світовий освітній ресурс — Coursera. Про масштаби платформи, заснованої професорами Стенфордського університету Дафною Коллер та Ендрю Нґ у 2012 році, переконливо говорять цифри. Сайтом Coursera скористалися вже понад 30 мільйонів слухачів, а його «батьки»

УСПІХ I САМООСВIТА

ПЕРЕВАГИ ОНЛАЙН-САМООСВІТИ

ЗНАНЬ

► Відсутність прив’язки до часу та місця — ви можете навчатися вдома чи на березі моря й саме тоді, коли вам зручно. ► Економія часу — вам не потрібно витрачати 4–6 років свого життя для опанування нової спеціальності. ► Персоналізація — ви самі обираєте темп навчання та його рівень складності. ► Доступність — у більшості випадків онлайн-навчання значно дешевше чи й зовсім безкоштовне.

Фото: depositphotos.com

всього через рік після старту опинилися у топ-50 найвпливовіших людей за версією журналу Time. Зараз Coursera пропонує понад 2700 курсів від 150+ університетів світу. Заняття для платформи записують професори Гарварду, Стенфорду, Йелю, Кембріджу, Массачусетського технологічного університету. Курси безкоштовні, однак сертифікати, а часто й практичні завдання, платні. Ще один надзвичайно популярний ресурс — edX — спільне дітище Массачусетського технологічного університету та Гарварду. Наразі він «назбирав» 2778 курсів від понад 120 провідних вишів світу. Тут є безкоштовні та платні курси, платними можуть бути сертифікати, навчальні матеріали чи супровід тьюторів. FutureLearn — освітня платформа, що нині пропонує 243 курси в 13 категоріях від літератури до програмування. Усі курси доступні у трьох версіях: безкоштовна, апгрейд і безлімітна. Середня тривалість курсу становить 6–10 тижнів. Khan Academy — відкрита й цілком безкоштовна платформа без завдань, тестів і сертифікатів, яку засновано ще у 2006 році. Це неймовірна кількість відеоуроків на YouTube з різних сфер знань, багато відео присвячено точним наукам. Є офіційна версія сайту російською. Українською мовою обрані відео озвучує проєкт «Переклад онлайн-курсів».

► Найновіші інструменти та знання — у деяких сферах інформаційний та технічний прогрес іде такими темпами, що традиційні виші просто не встигають коректувати свої навчальні програми та технічні можливості. Інтернет реагує на зміни значно оперативніше, плюс пропонує найновітніші інструменти для навчання.

► Перспективи професійного росту — будь-який кваліфікований спеціаліст, що хоче вдосконалюватися, все життя вчиться, опановуючи найсвіжішу інформацію у своїй сфері.

Успішність онлайн-студентів вища, ніж тих, хто навчається стаціонарно. Звісно, можна зауважити, що майже 90 % усіх, хто починає онлайнкурси, не завершують їх, однак найстійкіші справді показують ліпші результати.

ЯК ОРГАНІЗУВАТИ ПРОЦЕС САМОНАВЧАННЯ: 7 ПІДКАЗОК

► Установіть ціль — що чіткіша мета, то простіше вибудувати шлях до її досягнення: не важливо, хочете ви вивчити китайську чи опанувати основи програмування. ► Створіть графік — коли, скільки, як і чого ви плануєте навчатися. Так навчання стане частиною вашого розпорядку дня. ► Обладнайте робоче місце — воно має бути зручним, затишним і без зайвих предметів, що відволікають увагу. ► Робіть нотатки й повторюйте пройдене — нотатки допомагають проаналізувати отриману інформацію та вибрати головне, а повторення сприяє кращому засвоєнню матеріалу. ► Спілкуйтеся з іншими студентами — багато навчальних платформ мають свої спільноти, де можна запитати поради, поділитися досвідом чи обговорити пройдене. Також спілкування мотивує продовжувати навчання. ► Не нехтуйте практикою — звісно, ця порада застосована далеко не до всіх курсів і спеціальностей. Проте вивчати основи роботи, наприклад, з Photoshop, не займаючись обробкою світлин, просто немає сенсу. ► Перетворіть навчання на спосіб життя — залежно від обраної програми намагайтеся не обмежуватися винятково завданнями та інформацією з курсів. Вивчаєте мову? Дивіться фільми в оригіналі. Освоюєте SSМ? Аналізуйте чужі пости та створюйте свої.

Серед інших популярних ресурсів — Academic Earth, Open Culture Open Courses, Udemy, Udacity, iTunesU та багато інших. Окремо варто зазначити безкоштовні освітні курси провідних університетів світу: Stanford Online, Harvard Extension, Open Yale Courses, MIT OpenCourseWare, US Berkeley Class Central, University of Oxford Podcasts тощо. По закінченню деяких із них можна отримати офіційний сертифікат вишу.

Made in Ukraine

Українських платформ з курсами для самоосвіти поки що порівняно небагато, але їх кількість поступово зростає. Беззаперечним лідером є Prometeus, заснований у 2014 році. Це платформа масових відкритих онлайн-курсів, що нині містить 100 курсів від найкращих викладачів України та світу в 5 циклах: «Аналіз даних», «Громадянська освіта», «Підвищення кваліфікації вчителів», «Підготовка до ЗНО» та «Підприємництво». Усі лекції викладено українською мовою, після завершення курсу можна безкоштовно отримати сертифікат. ВУМ online співпрацює з Київською школою економіки й позиціює себе як платформу громадянської самоосвіти. Зараз це 57 безкоштовних курсів, що складаються з відеолекцій, завдань і тестів. Також є можливість обговорення питань з іншими учасниками й викладачами та отримання сертифікатів. EdEra — це студія онлайн-освіти, що містить курси, спецпроєкти, інтерактивні підручники та освітні блоґи. Наразі тут 37 курсів, деякі з них розраховано на вчителів. WiseCow — вільний відеолекторій, що складається з 9 розділів: література, кіно, мистецтво, музика, журналістика, театр, історія, мода та соціум, міста. Сайт ще на стадії наповнення, зараз доступно 18 курсів. підготувала Світлана дідух-романенко

ВІЛЬНИЙ

i ЕФЕКТИВНИЙ

УСПІХ I ПЕРСОНА

Автор методики звільнення мозку Getting Things Done американець Девід Аллен — один з найвідоміших авторитетів у сфері особистої ефективності й управління часом. В ексклюзивному інтерв’ю Event Ukraine Девід переконав нас, що неодмінно потрібно позбавлятися зайвого у своїй голові, й розповів, як це правильно зробити.

Фото: з особистого архіву ДевідА АлленА

— Девіде, ви, мабуть, найвідоміша людина серед тих, хто навчає тайм-менеджменту. Хто був вашим найвідомішим студентом? — Це Говард Стерн, «король радіо», як його називають в США. Він сказав, що GTD змінила його життя, дала змогу вдало розвивати кілька бізнесів одночасно та звільнила час для занять живописом, як він цього завжди хотів. До того ж дві голлівудські зірки публічно заявили, що моя книжка відіграла важливу роль у їхньому житті — це Вілл Сміт і Роберт Дауні-молодший. — Чим ви займалися на той час, коли створили GTD? Гадаю, що цю систему ви створювали насамперед для себе. — Так і було. Я змінював професії й не знав, чим хочу займатися. Якоїсь миті вирішив стати консультантом. Я шукав, які моделі тайм-менеджменту міг би інтегрувати та використовувати. Мене завжди приваблювала ідея збереження ясності думок, духовні практики та медитації. Це насправді дуже практична річ — мати вільний «простір». Так набагато легше бути креативним, жити на повну. Отож, моє життя ставало все більш насиченим різноманітними справами, але водночас я шукав способи, які допомогли б

зберегти мій внутрішній спокій, ясність думок. Так поступово я склав систему, а потім виявив, що вона корисна і для моїх клієнтів. Я використовував елементи методики під час консультацій, і одного разу хтось із великої корпорації сказав: «Вау, нам це потрібно! Чи можеш ти прийти і провести тренінг для наших працівників?». Це були 1983–1984 роки. І це спрацювало! Насамперед тому, що було створено протягом 20 чи 25 років, і це був мій власний досвід. Я ніколи не відвідував курси з психології бізнесу чи тайм-менеджменту. Після того як я навчив тисячі людей, серед яких були топ-менеджери, я подумав, що мені потрібно написати книжку. — У 2015 році світ побачив нове видання. Чому ви вирішили переписати успішний бестселер? — Кількість людей, яким потрібна GTD, дуже зросла. Коли я писав першу книжку, що вийшла у 2001-му, то орієнтувався на підприємців — ту частину суспільства, яку наприкінці 1990-х захопило цунамі електронних листів і нових технологій. Наразі з організаційними проблемами стикаються люди з різних сфер життя — від батьків, які займаються своїми дітьми чи працюють вдома, до урядовців і медиків. Насправді моя методика анітрохи не змінилася, я просто використав більш сучасні явища для прикладів і пояснень. Я знав, що GTD працюватиме для всіх ще до того, як написав перший варіант книжки. — Девід, а ви завжди були організованим і системним? — Зовсім ні, я — такий собі розслаблений, спонтанний, лінивий. Хоча люди вважають мене дуже дисциплінованим. А я повна протилежність. Ось чому я і дійшов до створення GTD. Вона, до речі, дає мені змогу бути спонтанним і вільним, наскільки це взагалі можливо. — Я теж лінива й не дуже організована. Як я, наприклад, можу бути певна, що GTD мені допоможе? — Просто спробуйте. Запишіть 10 чи 15 речей, які вам потрібно зробити. Потім подумайте про перші наступні дії, які допоможуть розв’язати кожну з цих проблем. Проаналізуйте свої відчуття — чи від-

Курси GTD офіційно працюють у 70 країнах, зокрема в Україні. У листопаді 2019 року Девід вперше відвідає Київ і проведе тренінг.

З англійської GTD, тобто Getting Things Done, перекладається як «доведення справ до завершення». Головна мета методики — допомогти людині встигати робити необхідне, залишаючи щонайбільше часу на те, що приносить радість. Сам Девід користується своїм винаходом уже понад 30 років і стверджує, що методика GTD буде актуальною, доки живе людство. У своїй книзі-бестселері «Як упорядкувати справи: мистецтво продуктивності без стресу» автор вчить правильно розподіляти свої сили, фокусуватися на головному й максимально швидко розбиратися з другорядним — щоб невирішені завдання не «підвішували» наш мозок.

УСПІХ I ПЕРСОНА

потрібен хтось, з ким би вам було цікаво, хотілося йти на компроміси, ділитися думками. Найголовніше — це дивитися в одному напрямку, а не просто один на одного. Ми з дружиною поділяємо однакові духовні й особистісні цінності. А ще ми досить незалежні, але любимо спілкуватися вдвох, бути разом, робити якісь класні речі — наприклад, готувати вечерю, вигулювати собаку, відвідувати музеї. А ще ми вчимося один в одного.

чули ви якесь полегшення, чи з’явилося більше визначеності. Тоді ви й вирішите, чи варто це ваших зусиль. — І понад три десятки років ви щодня складаєте списки справ? — Звісно. А перевіряю їх увечері, тому що хочу знати, скільки спатиму. Знаєте, я дуже люблю поспати. Наприклад, наше інтерв’ю (а було воно об одинадцятій за часом Девіда. — Прим. авт.) — це перша річ зі списку моїх сьогоднішніх справ. Хоча ні, я ще вигулював собаку.

— Девіде, а чому ви взагалі займаєтеся тим, чим займаєтеся? — Щоб зробити світ ліпшим. Я хочу, щоб у ньому було більше любові, щоб він був відкритішим, а люди — тими, ким вони є насправді. Що більше людей зрозуміють, що життя чудове, то вільнішими вони будуть. А ще відкрию вам секрет: насправді Getting Things Done — це не про доведення справ до завершення. Це про бути справді залученим до всього, що ви робите, щоб постійно відчувати повноту життя. Спілкувалася Марина Гудзевата

GTD звільняє «простір». Вам не потрібно більше часу, вам потрібно більше вільного часу. GTD — це ефективна взаємодія з усіма щоденними справами.

— Ще один цікавий факт з вашої біографії — ваш чорний пояс з карате. Що вам дало захоплення східними бойовими мистецтвами? — Карате — це про зосередження думок на тому, що має значення. І так, це співзвучно з життєвими ситуаціями: наприклад, люди хвилюються через сотні електронних листів. Проте я кажу їм: «Сome on, у вашій голові набагато більше думок, які відволікають вас, розпорошують увагу. І навчитися керувати своєю зосередженістю дуже важливо». — Що ще, окрім GTD, допомагає вам бути ефективним? — Я намагаюся робити все, що підтримує моє здоров’я і дає енергію. Здорова їжа, більше активних рухів. Ціную все, що дарує позитив, — приміром, наше цуценя. — Ваша дружина Кетрін використовує GTD? — Так, звичайно. Ми зустрілися 35 років тому, коли я проводив семінар у компанії, де вона працювала. Отож відтоді вона має справу з GTD. Навіть більше, вона працює зі мною. — Ви з Кетрін щасливі разом уже 35 років. Тобто разом з GTD ви винайшли рецепт успішних стосунків? — Вважаю, що дуже важливо знайти того, кого ви не просто покохаєте, а того, хто вам подобатиметься. — Це як? — Знаєте, ви можете кохати когось, але вам може не подобатися, чим займається ваш партнер чи якісь його вчинки, звички. Тому

КРАЇНА «ОДНОДУМЦІВ»

Учасники проєкту позиціюють себе як інтерактивну платформу для відкритого діалогу з громадськістю про європейську та євроатлантичну інтеграцію України. Засновники проєкту передусім ставлять на меті поєднання власних ініціатив з пропозиціями та думками людей на місцях: у бізнесі, охороні здоров’я, виробництві, освіті, військовій справі тощо. Про сутність, особливості та результати інтерактивної платформи говоримо з її безпосередньою керівницею Мариною Лук’яновою. — Пані Марино, яке ваше бачення платформи «Однодумці»? — «Однодумці» — це насамперед ресурсний центр для збору та просування громадських проєктів у контексті європейської та євроатлантичної інтеграції України. Силами сайту, соціальних мереж та офлайн ми формуємо екосистему, де, власне, створюється живе підґрунтя для потрібних

реформ. Ми не займаємося формалістикою, а працюємо з реальною кон’юнктурою та активним суспільством. Це основні тези проекту «Твоя ініціатива», що виник на базі платформи «Однодумці». — З чого мені почати, якщо я хочу запропонувати свою ідею? — Усе просто: заходите на сайт odnodumci.org, реєструєтеся, подаєте ініціативу. Усі зареєстровані користувачі можуть за неї проголосувати. Навіть більше, зацікавлені у вашому проєкті колеги по платформі можуть з вами зв’язатися відразу через фейсбук. Особливо цікаві ініціативи з потенціалом масштабування від окремого регіону до всеукраїнського. Наприклад, на платформі є і моя ініціатива, яка називається «Ліцензування й акредитація психологів і психотерапевтів України». Попри те, що я керівник проєкту, вона подана на загальних підставах і поки що лише завершує п’ятірку лідерів. Власне, на «Однодумцях» немає особливих умов ні для кого. Верифіковані користувачі голосують згідно з регламентом платформи. — Будь ласка, розкажіть докладніше про механіку реалізації цієї концепції. — Насправді тут все починається з бажання, перепрошую за банальність. Із бажання змін та усвідомлення того, що без тебе ці

Фото: надані прес-службою платформи «Однодумці»

Останнім часом активні українці демонструють обнадійливі тенденції до конструктивного згуртування. Люди нарешті почали перейматися громадськими питаннями й готові активно впливати на порядок денний. Підтвердженням цього є поява численних громадських об’єднань з чіткими позиціями й завданнями. Один із прикладів — платформа «Однодумці».

УСПІХ I IНIЦIАТИВА

зустріч «однодумців» у миколаєві.

— Чи могли б ви навести приклади ініціатив, що користуються найбільшою популярністю? Чи всі вони збігаються з порядком денним «Однодумців»? — Загалом, так, збігаються. І це логічно! Тому що наші засади, принципи та завдання чітко сформульовані й прозорі. Зрештою, ми ж однодумці. У цілому, ідеї ініціатив продиктовані викликами, перед якими Україна постає останні п’ять років. Це, наприклад, проєкт, спрямований на зміну системи військової освіти в Україні у спеціалізованих ліцеях і профільних

закладах вищої освіти. До речі, одна з найпопулярніших серед однодумців ініціатив. Варто згадати цілу низку проєктів з домедичної допомоги, захисту прав споживача, реформування освіти, створення соціального бізнесу, реформування виборчого законодавства та багато інших.

— Чи очікували ви такої активності щодо проєктів? І, власне, що з ними буде далі? — Якщо відверто, ми не очікували такого потужного потоку виважених, нагальних проєктів. І роботи через це суттєво додалося. Завершивши перший етап, тобто зібравши першу «партію» ініціатив, ми розробили систему покрокових рекомендацій для кожної, як першу фазу втілення проєкту. З цього починається наш пильний супровід ініціативи на шляху до її реалізації. Від моменту, коли ми отримали зворотний зв’язок від учасника платформи, ми спільно корегуємо подальший план дій залежно від проєкту. Це може бути надання фахової консультації, організація зустрічі або співпраці з необхідними спеціалістами, всебічне просування. Словом, повноцінний супровід, адвокація та підтримка від ресурсного центру «Однодумці». Наступний етап передбачає форматування ініціатив належним для імплементації чином, оформлення у відповідний робочий документ і адресація у потрібному напрямі — аж до всіх рівнів влади.

засновники платформи «Однодумці» іванна климпуш-цинцадзе, сергій квіт, анжеліка рудницька, сергій висоцький.

Перед нами поставлена водночас проста й амбіційна мета: резервом громадських проектів пришвидшити європейську та євроатлантичну інтеграцію України.

зміни не відбудуться. А ще з відповідальності за свої дії. Саме таких людей ми чекаємо на нашій платформі. В алгоритмах виконання завдань і планів також жодних одкровень. Це класичний пошук ідей, заохочення громадськості ділитися ними в середовищі однодумців, їх пряме й неупереджене обговорення, селекція та реалізація. Особливо важливими для нас є безпосередні зустрічі в регіонах. Де б ми не були, стає вже надто очевидним те, що людям набридло скаржитися на владу і хочеться діяти саморуч. Перед нами поставлено водночас просту й, м’яко кажучи, амбіційну мету: резервом громадських проектів за 10 основними напрямами пришвидшити європейську та євроатлантичну інтеграцію України. Фактично, змінити гру.

GolfStream — справжній рай серед мальовничої заміської природи.

+38 095 550 99 11 Україна, Київська обл., Макарівський р-н, с. Гавронщина KievGolfClub@gmail.com

Центр зеленого туризму «GolfStream» є наймасштабнішим еко-об’єктом України. Освоєння проекту було розпочато в 2008 році. З тих пір він займає привілейоване місце в індустрії спорту і відпочинку України. Чудовий Клубний Будинок з сучасною архітектурою і різноманітними локаціями, грандіозні гольф-поля світового рівня, Гольф Академія для всіх гравців, незалежно від віку та статі, дитячій оздоровчій табір, комфортні та елітні котеджі і апартаменти Golf Village. Все це — нова якість елітного відпочинку! Тут створено ідеальні умови для організації цікавого і насиченого відпочинку, проживання, навчання і гри в гольф для всієї родини.

рекомендує

Геніальний Леонардо 24 жовтня 2019 — 24 лютого 2020 Париж

ез перебільшення найочікуваніша художня подія року, присвячена 500-м роковинам зі смерті генія. Влаштувати такий блокбастер до снаги лише Лувру, що є власником третини всіх уцілілих робіт Леонардо да Вінчі. Однак до власного надбання паризької скарбниці додадуть артефак-

ти з інших музеїв: полотна, малюнки, ескізи. Зірковою гостею виставки обіцяє стати картина «Спаситель світу», яку 2017 року було продано на аукціоні Christie’s за рекордні 450 мільйонів доларів. Квитки на виставку потрібно купувати онлайн на сайті музею, бронюючи день і навіть час візиту.

Видавці та всі-всі-всі 18–22 вересня, Львıв

ієї осені відбудеться 26-й за ліком найдавніший і наймасштабніший книжковий фестиваль країни — Book Forum, або Львівський форум видавців. Зустрічі з українськими й іноземними авторами, автограф-сесії, презентації, тематичні кластери та спецпроекти, тисячі книжок, а ще унікальна Ніч поезії та музики відбудеться у Львівському палаці мистецтв та у понад 35 локаціях міста. Почесною гостею стане лауреатка Букерівської премії індійська письменниця Арундаті Рой.

«Мозаїка»: етно & електро

а сцену Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневого палацу) повертається успішна колаборація електронного гурту ONUKA та Національного академічного оркестру народних інструментів України. На цей раз прозвучать пісні з другого студійного альбому ONUKA в супроводі НАОНІ, створюючи мікс між сучасними трендами й віковічними музичними традиціями. Більш ніж 50 музикантів на сцені, понад 40 українських інструментів, серед яких усім відомі бандура, цимбали, кобза, дримба та більш екзотичні басоля, ліра, телинка, козобас, бугай, флояра, дуда, рубель, а ще — цікавий відеоряд. Це шоу просто неможливо пропустити!

25 жовтня, КиÏв

ДОЗВІЛЛЯ I EVENT

Зриваючи Dakh 17 жовтня, КиÏв

м аплодують Париж, Сієтл і Сан-Франциско, про них пишуть The New York Times та Rolling Stone. Їхня творчість — це поєднання екстравагантних образів, класичних інструментів та експериментального звучання. Так, це вони — фрик-кабаре Dakh Daughters з програмою, що підкорила півсвіту. Український фолк, французький реп, реггі-джеми — дівчата грають інтелектуальну музику для сучасних людей. У Міжнародному центрі культури і мистецтв (Жовтневому палаці) прозвучать композиції з альбому «If», а також пісні, що можна почути лише на живих виступах колективу.

Портрети Гогена

ізній» Гоген — це портрети, багато портретів. І майже 50 з них можна буде побачити на виставці в Національній галереї у Лондоні. Вперше у фокусі арт-кураторів — перехід митця від імпресіонізму до символізму. Серед представлених картин

Нове німецьке кіно З 10 жовтня, КиÏв, Одеса, ХаркIв, ЛьвIв, МарIуполь, ДнIпро, ЧернIвцI

естиваль «Нове німецьке кіно» — це поглиблений експрес-курс останніх подій німецької кіноіндустрії, добірка найкращих прем’єр і фестивальних хітів за минулий рік. У цьогорічній програмі — стрічка «Золота рукавичка» володаря нагород кінофестивалів у Каннах, Венеції, Берліні Фатіха Акіна, а також «Робота без авторства» Флоріана Хенкеля фон Доннерсмарка, «Ґундерманн» Андреаса Дрезена, «У моїй кімнаті» Ульріха Кьолера. До 100-річчя архітектурного стилю баугауз демонструватиметься документальна стрічка «Дух Баугаузу».

серія автопортретів Гогена в різних образах, зокрема — Ісуса Христа. Картину «Христос в оливковому саду» (1889 р.) надає для показу Галерея Нортон у Вест-ПалмБіч. Виставку організовують спільно з Національною галереєю Канади.

7 жовтня 2019 — 26 січня 2020, Лондон

Ловець ідей

П По життю я оптиміст. Навіть деструкції роблю позитивними. Проте в творчості не сприймаю гламуру та божевільних веселощів. А ще я не хотів би, щоб мене вважали імпресіоністом, як іноді про мене пишуть. Взагалі я не відношу себе до жодного напряму. Для мене головне — мета й ідея, а не засоби їхнього вираження. До речі, я не пишу портрети. Мене більше цікавлять не люди, а те, що їх оточує, їхня взаємодія з довколишнім. Хочеться завжди йти новим шляхом. Буває, художник знайшов свою нішу: композицію, колір, тему або елемент — і погнав штампувати. Це не для мене. Художник має бути цікавим, він має змінюватися, попри комерційну складову.

Про роботи

Я прагну до серійності, але це не в моєму характері. Мене постійно штормить у творчому плані, хочеться спробувати зробити і це, і те. Тому мені потрібно працювати над собою, щоб створювати саме серії робіт. Проте це себе виправдовує, адже у виставковому проєкті серії ліпше розкривають задум автора та виглядають більш повноцінно. А іноді буває так, що коли «вклинився» в серію, то й не помітиш, як написав уже набагато більше робіт, ніж потрібно для виставкового простору. Сам до кінця не розумію, як трапився проєкт «Танці». Напевно, візуалізувався з мого тодішнього стану, з перипетій, через які проходила країна. Вихідною точкою стала тема «Лебединого озера» на телебаченні. Звичайно, це класична тема, але я не міг не провести свої паралелі, якось їх відобразити. Серія робіт на камуфляжі — це теж про події в Україні. Я її написав у 2014 році. Спробував поєднати два різних світи: зобразити на камуфляжі буденні речі, явища, дії з мирного життя. Як потім виявилося, художники використовували камуфляж і до мене. Це був неабиякий досвід, адже така тканина вже має колір, структуру, малюнок. Вона задає певну геометрію і є начебто співавтором. Було дуже цікаво

ХУДОЖНИК З ОБКЛАДИНКИ

«Ніч така місячна». 140х140, олія, полотно

Теми робіт Едуарда Потапенкова різні, як і світ навколо нього. Художник говорить, що насамперед прагне змінюватися, порушуючи різні теми й запрошуючи до візуального діалогу глядачів. А ще зізнається, що творчі ідеї приходять до нього у напівсні. роздумувати, чи потрібно замальовувати той чи той кольоровий шматок, йшов постійний композиційний пошук. Кілька робіт з тієї серії я вважаю такими, що вийшли.

Фото: з власного архіву Едуарда Потапенкова

Про кураторів

Для мене куратори діляться на два типи — ідеологи та переслідувачі меркантильних цілей. Ці останні можуть перефарбовуватися, як хамелеони. Знайти людину з першої когорти — велике щастя для художника. Вони часто є дослідниками у мистецтві, які можуть підштовхнути до нових тем. А найголовніше — допомогти мені як художнику перестати сумніватися у своїх пошуках. Зрештою, просунути якийсь хороший проєкт. Ідеально, коли куратор — ще й твій агент. Не люблю і не вмію себе продавати, але без цього ніяк.

«Ендшпіль». 115х100, олія, полотно

Про самоствердження

Художники — це ілюзіоністи. Публіка, глядачі для нас важливі. Адже для кого ми створюємо ілюзію, не тільки ж для самих себе? І продаватися теж потрібно — це і самоствердження, не згадуючи вже про прозу життя. Зрештою, щоб розвиватися, потрібно принаймні купувати фарби та полотна. А ще я не дуже люблю писати на замовлення. Хоч яким цікавим воно було б, це завжди, навіть десь на підсвідомості, певне підлаштування під замовника, задоволення його бажання.

ХУДОЖНИК З ОБКЛАДИНКИ

«на заході». 130x185, олія, полотно

«Ночные газонокосильщики». 120х100, олія, полотно

Про початок

А потім, коли я був у третьому класі, вчителька малювання попросила мене привести до неї маму. Вони про щось розмовляли без мене, а наступнього дня вчителька взяла мене за руку й відвела до художньої школи. Запитала, чи хочу я тут вчитися. А там так по-особливому пахло фарбами. Знаєте, ще й така богемна атмосфера. У прокуреній учительській мій майбутній перший вчитель знову запитав, чи я хочу тут займатися. А я такий: «Звичайно!». Здав іспити, вступив і всі роки ходив із задоволенням.

Бабуся мені якось розповіла історію, яку я зовсім не пам’ятаю. Мені тоді було роки зо три, і ми з нею їхали в потязі. Хтось мене запитав, ким я хочу бути. Тоді я дуже розвеселив попутників, заявивши, що хочу стати художником. Бабуся була шокована. А ще я пам’ятаю галявину недалеко від нашого будинку у Дніпрі. Там, серед дерев, частенько збиралися художники писати індустріальні пейзажі. Тато мені розповідав, що постійно звідти мене забирав з плачем.

Про натхнення

«Місточок». 100х140, олія, полотно

Я не рання пташка — починаю нормально функціонувати десь після одинадцятої ранку. Найкращий час для роботи — вечір і ніч. Ідеї приходять під ранок, коли я вже ніби й прокинувся, але все ще перебуваю у стані нерегульованого сну. У цей момент, напевно, якось зливаються мої емоції, думки, бажання — особливо якщо постійно думаєш про майбутню виставку, хворієш нею. Одного разу мені моя виставка взяла й наснилася. Джерело натхнення для мене — це музика. Причому я всеядний: слухаю і класику, і рок, і R&B. Дуже люблю подорожувати, завжди беру з собою блокнот, маркер, ручку та олівець. Роблю якісь замальовки в потязі, літаку, автобусі. За кордоном не оминаю можливості подивитися на роботи великих майстрів минулого. Насамперед я хочу влізти в їхню

ХУДОЖНИК З ОБКЛАДИНКИ

«Саміт». 120х100, олія, полотно

Про найдорожчу роботу

Так сталося, що картина, найдорожча у фінансовому плані, була дорогою і для мене самого. Історія її створення дивна. Я написав її ще у 1990-х роках на автопілоті. Пам’ятаю, прийшов з якоїсь виставки вночі, щось писав, а під ранок ліг спати. Потім я кілька днів десь гуляв — у нас з цим було просто й легко. Наприклад,

«Туди». 160х160, олія, полотно

хтось каже: «Класна виставка у Москві, поїхали». Всі встали й пішли на вокзал. Ось щось подібне і сталося. А коли повернувся до майстерні, здивувався — що то за картина? Я про неї геть забув. Дивлюся: так гарна ж робота! Вона багато разів виставлялася, а купили її порівняно недавно. Взагалі, мені важливо, у кого поселяються мої картини. Записала Марина Гудзевата

«Стрибки» (Jumping). 125x90, олія, полотно

шкуру, зрозуміти й відчути, як вони могли тоді зробити таке. Ці чудові ренесансні розписи церков, скульптури, архітектура — як це все відбувалося?

«адажіо». 110х93, олія, полотно

Ð&#x2014;

ДОЗВІЛЛЯ I НОВI ОБЛИЧЧЯ

ПРАВДА СЕРЦЯ

З Дмитром Ярошенком я познайомилася заочно років із десять тому в театрі «Дах» Влада Троїцького, коли вперше прийшла на виставу «Король Лір» з циклу «Україна містична». Дмитро виконував у ній головну роль. Потім у нього було понад двадцяти вистав і постановки в межах «ГогольFest». Кілька років тому розпочався новий етап у кар’єрі талановитого актора. Першою потужною заявкою стала участь у фільмі «Брама», який критики визнали кіноподією 2018 року, а потім прийшла й головна роль у надочікуваній стрічці «Заборонений» про життя геніального Василя Стуса. Під час очного знайомства виявилося, що Дмитро надзвичайно тонка, розумна людина з прекрасним почуттям гумору. А ще — хоч як дивно для актора — досить сором’язлива. — Дмитре, ви сказали, що бачили увесь фільм ще навесні. Вам сподобалася стрічка як актору і як глядачу? — Мені точно не соромно за неї, за своє втілення Стуса. Можливо, фільм вийшов трохи серіальним за динамікою, але це ж біографічна історія, тому такий хід зрозумілий. Хай там як, у фільмі досить напруги, щоб тримати глядача до кінця. Було б круто, якби зняли чотирисерійний мінісеріал для телебачення, тоді можна було б помі-

стити туди майже все Василеве життя. Воно того варте. — Мабуть, хіба що лінивий не сказав вам, що ви візуально схожі на Стуса. — Так. Вперше я це почув від своєї одногрупниці по театральному інституту, коли мені було сімнадцять. Звісно, я знав, хто такий Стус, але не дуже пам’ятав, як він виглядає. Подивився на фото і зрозумів, що таки схожий. Проте подумав, що недостатньо бути візуально схожим, треба щось робити, аби бути близьким до цієї непересічної людини внутрішньо. Адже він завжди дотримувався правди свого серця.

Мені точно не соромно за своє втілення Стуса. Можливо, фільм вийшов трохи серіальним за динамікою, але це ж біографічна історія.

— Ви якось зауважили, що найголовніше для вас було показати Василя справжнім, тому ви намагалися якнайглибше пізнати його, увійти в образ,

На початку вересня в український прокат вийшов фільм «Заборонений» про долю Василя Стуса, головну роль в якому виконав Дмитро Ярошенко. За дивним збігом обставин актор схожий на поета не лише зовні. Він теж пише вірші й цікавиться східною філософією.

ДОЗВІЛЛЯ I НОВI ОБЛИЧЧЯ

перечитали майже всі вірші. Яким для вас був поет і людина Василь Стус? — Дуже розвинутим — інтелектуально і внутрішньо. Жив у книжках. Звичайно, він був людиною тонкої душевної організації, помічав усі напівтони, дуже гостро відчував життя. Він просто не міг чинити інакше. Я багато думав про нього, розмірковував над його рішеннями. Знаєте, певний період життя він працював на заводі. І от його звільняють з формулюванням «не можна тут працювати з філологічною освітою». А він без грошей, у нього сім’я. А ще стеження, доноси — цілковитий абсурд щоденного існування. Можливо — але це тільки моє припущення, — тюрма й ізоляція від навколишнього світу стали певною віддушиною для нього. В ув’язненні він спілкувався з однодумцями, і саме там, а не на волі, він міг вільно висловлювати свої думки. — Чи є у вас улюблений Стусів вірш, і чи ви самі не пробували себе в поезії? — Мабуть, найулюбленіший той, який звучить наприкінці фільму та який резонує з моїм внутрішнім станом: Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест. Цікавий збіг — я писав і пишу поезію. З дитинства пробував віршувати, навіть виступав з якимись своїми напівпоемами, брав участь у конкурсах. Потім, у «Даху», перестав — вистачало сцени для вираження себе. І ось кілька останніх років знову пишу. Мабуть, посприяло паризьке знайомство з Юрієм Хусточкою (колишній учасник гуртів «Океан Ельзи», Aesthetic Education. — Прим. авт.). Він запропонував робити разом музичний проєкт StereOrpheo, і саме для нього я написав багато текстів. — Згадаймо вашу передостанню стрічку — «Джулія Блу», яку показували на «Молодості». Там ви зіграли снайпера, який щойно повернувся з АТО, тобто знову втілили непересічну особистість. Це було водночас цікаво й складно. Мій герой родом з Донецької області, він обрав боротьбу на боці України. Він потрапляє до госпіталю, але фізичні травми в нього незначні, він травмований насамперед психологічно. Готуючись до цієї ролі,

«пролог до макбета». Театр «ДАХ». я зустрічався з бійцями. Спілкувався зі снайпером українського походження, який народився і живе у Нью-Йорку та має 20 років бойового стажу. Ми з ним проговорили два дні. Потім він зізнався, що передав мені двадцять років свого болю. Я це намагався втілити у своєму персонажі. Проте цей фільм — не «темна» історія, він про життя. Наразі стрічка їздить по закордонних фестивалях, потроху збирає призи. Сподіваюся, її покажуть в українських кінотеатрах. — Як я знаю, ви не з акторської родини. Що вас привело до театру? — Я родом із Жовтих Вод, індустріального міста. Із шостого класу грав у

Фото: надано театром «Дах», прес-служба фільму «Заборонений», «Джулія Блу», ГогольFest

Перформанс «Дах...Ранок» театру «Дах» на «ГогольFest–2013».

«Майже вистава, майже за Піранделло, або Танок Смерті». Театр «Дах».

ДОЗВІЛЛЯ I НОВI ОБЛИЧЧЯ

Перформанс «Дах...Ніч» театру «Дах» на «ГогольFest–2013».

кадр із фільму «Джулія Блу».

Не можу сказати, що люблю театр більше, ніж кіно, й навпаки. Це різні речі. Акторська професія — це про життя, про глибинні філософські запитання. шкільних театральних постановках. Ми бралися за Чехова, Гоголя — намагалися робити виставу раз чи два на рік. Це вплинуло на вибір професії, бо до того хотів стати то математиком, то хірургом. А потім на першому курсі театрального, буквально на перший чи другий тиждень, Лесь Танюк запросив Влада Троїцького провести нам пару занять. І понеслося — одразу «Дах», театр, вистави. Розпочалося абсолютно нове життя. Гастролі Україною і Європою, тисячні зали. Це величезний, унікальний досвід. — Наскільки для вас театр відрізняється від кіно, і що вам більше до душі? — Не можу сказати, що люблю театр більше, ніж кіно, й навпаки. Технічно це

різні речі. Хай там як, акторська професія — це про життя, про глибинні філософські запитання. Колись у моєму житті був лише театр, до того ж один — «Дах». Потім якось так збіглося, що трансформувалася акторська група, змінилося моє світобачення. Прийшло розуміння, що після такого досвіду не зможу грати в жодному іншому театрі. Так поступово почало з’являтися кіно. Цьогоріч я знову став грати в театрі. Він напіваматорський, там ставлять вистави за священними індійськими писаннями. Це мені дуже близько духовно. — Чому саме індуїзм, Індія? Ви мене зараз здивували. — Ще з ранніх років мене турбували складні питання: чому ми існуємо в цьому світі, чому все відбувається саме так. Потім прийшло усвідомлення, що ми мало знаємо про минуле, про свій рід. Замовчування історичної правди привело до того, що ми, майже вся країна, відрізані від предків, нашої сили. В «Даху» ми намагалися знайти відповіді на ці запитання,

у ролі василя стуса у фільмі «Заборонений». розповідаючи історії та втілюючи різних персонажів. Одна з останніх для мене вистав у «Даху» — «Вій. Король землі» — була масштабною і дуже складною. Грав Юродивого, який сидів на залізному ланцюзі. То бог через нього говорив, то він на звіра перетворювався. Ми цю виставу ставили в Лозанні, були тисячні зали. Витримати цю роль допомагала лише молитва й уявний зв'язок із небом. А потім я поїхав до Індії на своєрідну реабілітацію. І там прийшло відчуття, що мене обіймають ангели. Скрізь любов, якої, як здавалося, вже немає на світі. З’явилися нові смисли.

— Для чого людині театр, а вам — акторство? — Кажуть, що актор має бути лікарем душі. Погоджуюся. Адже в тому, що роблю, вбачаю певну місію — змусити глядачів задуматися над певними проблемами, явищами. Важливо бути на сцені чи у кадрі не тому, що мені подобається там бути. Потрібен сенс: для чого виходити на сцену? Що хочу сказати глядачам, яку енергію транслюю? І хоча мені дістаються переважно драматичні ролі, люблю і розумні комедії. — Уже маєте якісь цікаві пропозиції на майбутнє? — Так, режисер Володимир Тихий запросив на головну роль у стрічці «Долина» про бійця УПА. Сценарист Віталій Загорулько був в АТО, а коли повернувся, став досліджувати розсекречені архіви КДБ. Тому ця історія ґрунтується на реальних подіях, вона про долі й переживання тих, хто боровся з радянською владою. Мені буде дуже цікаво зіграти цього героя. Сподіваюся, стрічка отримає державне фінансування і ми її таки зробимо. Спілкувалася марина гудзевата

Кажуть, що актор має бути лікарем душі. Погоджуюся. Адже в тому, що роблю, вбачаю певну місію — змусити глядачів задуматися над певними проблемами, явищами.

PARFUM

НОВИЙ АРОМАТ

Чи можливо втілити в ароматі парфумів відчуття закоханості та польоту? І що може бути ідеальним символом цих понять? Мінливий, водночас свіжий і теплий, що наповнює енергією сонця аромат! Еманація світла у флаконі та парфумерній композиції в концентрації parfum - персональний аромат, що відтепер став даром для усіх жінок, які бажають володіти і насолоджуватися унікальним ароматом. Композиція парфумів відкривається свіжим акордом нот моря, озону та лугової конюшини. У серці парфуму - зелений і ледь медовий аромат липового цвіту, стиглої черешні та чарівні пахощі білої болгарської троянди. Чуттєвий, трішки пудровий шлейф із нот ірису,

бобів тонка та ванілі, деревні відтінки ветиверу і кашемірового дерева, особливий акорд амброво-мускусних нот створюють відчуття радісної ейфорії та залишають незабутнє враження. Романтичний, невимушений, прозорий та розкішний аромат SVET представлено в елегантному флаконі зі спреєм об’ємом 30 ml. Флакон вдягнений у білі шовкові шати і зберігається у футлярі ручної роботи із світлої деревини арденського дубу. Парфумер: Богдан Зубченко Ольфакторна група і призначення: водний квітково-фруктовий орієнтальний аромат для жінок Парфум SVET - завжди тільки ваше світло, задоволення і улюблений еліксир щастя!

www.vesnamedia.com +3 (8044) 599 02 39

Ð&#x201D;

ДОЗВІЛЛЯ I МУЗИКА

ПРАВО ГОЛОСУ

Доля Юрія справді незвичайна: зробивши кар’єру в чиказькому відділенні транснаціональної аудиторської компанії PricewaterhouseCoopers, якось він вирішив втілити мрію юності — навчитися співати. І трохи захопився… Це дивовижно, це надихає і вкотре доводить: талановиті люди талановиті в усьому. І спілкуватися з ними — одне задоволення.

— Пане Юрію, що стало тим переламним моментом у житті, коли ви з фінансиста перетворилися на оперного співака? — Як такого його й не було, все відбувалося органічно. Я завжди дуже любив музику, навіть створив свій гурт, хоча з того нічого путнього не вийшло. І все ж у Чикаго я вирішив зайнятися вокалом серйозно. Шукав викладача — хотів співати як Фредді Мерк’юрі. (Усміхається.) Кілька спроб були невдалими. Нарешті, четвертий сказав: «Я тебе можу навчити, але я оперний співак». Це був Марк Ембрі, бас-баритон з New York City Opera. Він запропонував засвоїти класичну техніку, з якою я зможу спробувати щось інше. І ми почали працювати. Тоді я вперше відвідав оперну виставу (це були «Казки Гофмана»), і мене вона вразила — живий людський голос без трансформації. Чесна форма мистецтва. Тоді подумав: якщо я можу брати в цьому участь, то мушу спробувати. Перший рік я займався співом як хобі. І навіть не уявляв, що з цього вийде нова професія. Однак класика подобалася мені все більше, і Марк запропонував вступити до університету (аналогу нашої консерваторії), де повний курс мені стисли у трирічну програму. Півдня я присвячував навчан-

ню, ще півдня — працював у компанії, щоб потягти все фінансово. Мені пішли назустріч. — Мабуть, колеги вами пишалися? — На той час ще ні. (Сміється.) Ніщо не віщувало такого крутого повороту. Я думав так: якщо зі співом не складеться, я просто повернуся до фінансів. Проте далі все немов з гори покотилося. Навчаючись, я взяв участь у кількох міжнародних конкурсах, де посів призові місця. А за два роки мене вже взяв лондонський Ковент-Гарден. Головною ж ідеєю було робити те, що мені дуже подобається, не думаючи, чи це приноситиме гроші, чи подобатиметься комусь ще. Таке часто буває: приміром, моя дружина, яка працювала у сфері страхування, теж відійшла від першої професії й стала успішним фотографом. Вона мене дуже підтримує. — Загалом, підтримка людей, які у вас вірять, дуже важлива. — Так. А ще у вокалі важливий учитель, і мені пощастило з моїм. У нас

Молодий і перспективний співак, соліст Королівської опери у Лондоні. Володар багатого й глибокого баритона, який оцінила сама Монсеррат Кабальє. І це неймовірно, тому що лише кілька років тому Юрій Юрчук був… фінансистом. Успішним, однак зовсім далеким від опери.

ДОЗВІЛЛЯ I МУЗИКА

Жорж Жермон у «травіаті» .

склалися довірчі стосунки, і він працював зі мною, не маючи з того особливого зиску. Він дуже мною пишається, адже це жорсткий бізнес. Із 40 осіб, які зі мною вчилися, професійно співаю лише я та ще одна дівчина. Хоча серед усіх я був найстарший і мав увесь час наздоганяти решту. Однак у мене були й переваги, сформовані роботою у фінансовій сфері, зокрема витривалість. Було й відчуття останнього шансу: якщо зараз не вийде, то все — ніякої музики. А мені дуже хотілося, щоб вона трапилася. — Як почуваєтеся зараз, коли ви стоїте на сцені, а зал переповнений публікою? — Це складне відчуття — відчуття страху, — до якого не можна підготуватися, а перебороти можна, лише постійно виступаючи публічно. У мене був страх сцени: спершу трусилися руки, котився піт. Проте є спосіб з цим упоратися: треба уявити свого персонажа дуже реалістично, перевтілитися в нього так, аби виникло відчуття, ніби на сцені все діється не з тобою, а з ним. У цю мить публіки ти просто не помічаєш. Це справді працює і з часом стає більш звичним. — І кого ви вперше зобразили на оперній сцені? — Марчелло в опері Пуччіні «Богема», яку я вчив вісім місяців. Першим же професійним дебютом була роль Рульового у «Трістані й Ізольді». Ще я співав у трьох студентських постановках, брав участь у прослуховуваннях. На кількох мене забракували, а останнім був Ковент-Гарден. Думаючи, що однаково не візьмуть,

ескамільйо в опері «кармен». я розслабився, що допомогло заспівати ліпше, ніж зазвичай. І вони мені сказали: якщо хочеш, приїжджай зараз. А хто не хоче? Так, не довчившись рік в університеті, я й вирушив до Лондона. — Як він вас зустрів? — Дуже привітно. Хоча головний диригент відразу мене застеріг: «Don’t fuck up», тобто «Не облажайся». (Сміється.) Ціна за помилку була високою, як і хвилювання на сцені. Однак, якщо мандражу перед виходом зовсім немає, теж погано. Адже це енергія, яку просто треба спрямувати у правильне русло. Публіка це відчуває. Насправді відбувається якийсь обмін енергіями. Адже від початку люди стали співати, відчуваючи себе такими емоційно наповненими, що бракувало слів. Це почалося ще в доісторичні часи, і це про справжність. — Які ролі вам особливо цікаві? — Цього літа у Франції я заспівав графа ді Луну з «Троваторе» Верді — у нас більш знаної як «Трубадур». Це висока планка: там складні ансамблі, тяжкі арії. Усе пройшло добре, і я цим пишаюся. У Цюриху співав Леско в опері «Манон», де в баритона (який

Фото: з власного архіву Юрія Юрчука, Neil Gillespie

Леско в опері «Манон», Цюрих.

ДОЗВІЛЛЯ I МУЗИКА

Євгеній Онєгін в однойменній опері.

Взагалі, мені цікавий Верді, в операх якого баритон часто є центральним персонажем, як у «РіҐолетто». Його опери високі й складні, з цим не кожен впорається.

— Як будується ваша кар’єра співака? Ви маєте агента чи все робите самі? На скільки років наперед плануєте? — В ідеалі має бути агент, і в мене такий є — Саймон Голдстоун. Він досвідчений, і цим компенсує мою недосвідченість, знаходить гарні проекти. А іноді вони самі мене знаходять. Загалом, оперні постановки комплектуються наперед, і наразі я знаю, що буде у 2020–2021 роках. У мене контракт у Ковент-Гарден, і півроку я маю бути у Лондоні, але зайнятість не постійна, тому я виступаю в інших постановках. Восени, наприклад, співатиму Марселя в «Богемі», а вистави відбуватимуться у Великій Британії — Лідсі, Ньюкаслі, інших містах. — Зараз модно говорити про культурну дипломатію. Ви — як людина, яка виступає в різних країнах, — відчуваєте, що культура, музика, опера — це те, що об’єднує людей? — Так, адже опера торкається самого серця. Тому в театр, в оперу треба води-

ти змалку. До речі, у Ковент-Гардені є дитячі вистави, і це так цікаво — бачити очі дітей, їхню реакцію. Мистецтво зробить світ гуманнішим.

— Пане Юрію, чи можна запитати про особисте — дружину, дітей? — Дітей у нас немає, а з дружиною я познайомився у той час, коли пробував себе в опері, і це був прекрасний збіг. У нас є правило: ми підтримуємо одне одного у справах, що важливі для іншого. Адже сенс життя в тому, аби бути щасливим і мати змогу зробити щасливим ще когось. Не заробити мільйон — це не робить нас ліпшими, навпаки, може й зашкодити. Кар’єра артиста непроста, лише 20 відсотків прослуховувань позитивні, а на решті відмовляють. Може не сподобатися тембр або манера триматися на сцені — ніколи не знаєш, що саме. І якщо фінансовий звіт, в якому щось не те, можна переписати, то змінити голос чи зовнішність — ніяк. Це тяжко, і дуже важливо, коли поруч є людина, яка тебе розуміє і підтримує. Моя улюблена приказка: якщо ти хочеш йти швидко, йди один, якщо хочеш йти далеко — йдіть удвох. — Коли ваш наступний виступ у Києві? Одного разу минулого року ви вже співали в Національній опері. — Не знаю, сподіваюсь, скоро, але не раніше літа 2021 року, до цього все розписано. — Про що ви мрієте? — Щодня про щось різне. Про мир в усьому світі. Про щастя, але не шляхом нещастя інших. У професії ж мрію заспівати того ж таки Ріґолетто, бо це одна з небагатьох головних ролей, а отже — і партій, для баритона. Та й взагалі — досягти висот у професії. спілкувалася вікторія Шапаренко

зазвичай грає злодіїв, поганих хлопців) багато арій. Взагалі, мені цікавий Верді, в операх якого баритон часто є центральним персонажем, як у «Ріґолетто». Його опери високі й складні, з цим не кожен впорається.

З Монсеррат Кабальє.

ДОЗВІЛЛЯ I МУЗИКА

Музикант у третьому поколінні Оксана Линів стала першою жінкою, яка отримала посаду головного диригента в Оперному театрі австрійського Ґрацу. А ще пані Оксана — ініціатор й артдиректор фестивалю LvivMozArt і засновник українського молодіжного симфонічного оркестру YsOU.

ДИРИГЕНТ Талановитій і харизматичній Оксані Линів вдалося досягти, здавалося б, неймовірного для музиканта-жінки, та ще й з невеликого містечка Броди, що на Львівщині. У 2015 році вона отримала звання «Зірка року» в категорії «Культура» та премію Оперного фестивалю Баварської опери, а у 2017-му пройшла складний конкурсний відбір і стала головним диригентом Опери й філармонійного оркестру австрійського міста Ґрац, другої за величиною опери Австрії. Одне з дітищ Оксани, симфонічний оркестр YsOU, вже завоював міжнародне

визнання блискучими виступами в Україні та за кордоном, а інше — фестиваль у Львові LvivMozArt — вже третій рік поспіль збирає тисячі прихильників класичної музики. Ми зустрілися з Оксаною після тріумфального третього сезону LvivMozArt, який тривав протягом 11 серпневих днів. На думку Оксани, цей фестиваль покликаний розвивати старі й нові традиції Львова — міста, яке стоїть на перехресті східної й західної культур. — Пані Оксано, чим особливо пишаєтеся після цьогорічного фестивалю? — Насамперед я щаслива, що третій сезон вийшов на інший, потужніший рівень. Про нашу подію дізналося більше

Фото: з власного архіву Оксани Линів, олег панов, сергій горобець

ВЛАСНОÏ ДОЛI

поціновувачів класичної музики з усього світу. Львів — це єдине місто України, яке є дотичним до династії Моцартів: Франц Ксавер Моцарт, теж музикант і молодший син «того» Моцарта, прожив у Львові майже 30 років. Організація «Європейські шляхи Моцарта» включила Львів до своєї мапи й розповіла про наш фестиваль. Це велика перемога, зважаючи на сотні різних моцартівських фестивалів у світі. Цьогорічна тема фестивалю — музика та література — лейтмотивом пройшлась у програмі кожної з подій. Чого лише вартий гран-

діозний концерт пам’яті публіциста та письменника Йозефа Рота біля руїн cинагоги в Бродах, де він, як і я, народився, тільки 125 років тому. Пишаюсь, що нашим фестивалем, на який ми запросили зірок з майже усіх континентів, активно зацікавилась європейська преса. А в останній день фестивалю на сцені львівської Опери виступили юні, найталановитіші музиканти з усіх куточків України. Йдеться про сімдесят дітей віком від 12 до 22 років, які вже сьогодні є справжніми культурними амбасадорами своєї країни. — Яким мрієте бачити LvivMozArt наступного року? Через 20 років? — Вірю, що наступний сезон фестивалю буде ще захопливішим. Ми поставили перед собою нелегкі завдання, але переконані, що

ДОЗВІЛЛЯ I МУЗИКА

Концерт пам’яті Йозефа Рота біля руїн Синагоги в Бродах, серпень 2019. все в нас вийде! Адже руйнувати стереотипи в країні, де завжди здавалось, що класичну музику ніхто не слухатиме, — ми вже навчились. (Усміхається.) Я особисто не боюся ризикувати, знищувати шаблони й кидати виклики. Фестиваль LvivMozArt щорічно розширює географію та стирає кордони. Це створює потужний іміджевий статус для України, її ідентифікації у мистецькому світовому сегменті. Впевнена, що через 20 років фестиваль стане центром тяжіння для «культурних» туристів з усього світу. Десятки тисяч меломанів приїздять щороку до Зальцбурга, Відня, Байройта на відомі музичні події. Добре, що в їхньому путівнику тепер з’явився і новий український маршрут! — Коли ви відчули, що музика — це ваше покликання? — Мені здається, що я з відчуттям своєї місії народилася. Ще в дитячому садочку говорила, що стану музикантом, як і мої батьки. Музика була й лишається важливою частиною життя моєї родини. Батьки — професійні музиканти, дідусь по батьківській лінії був керівником хору. В нашій сім’ї завжди звучала музика. — Чи можете ви назвати три найважливіші етапи у вашій кар’єрі? — Перше — це рішення вчитися у Львівській музичній академії на кафедрі оперно-симфонічного диригування. Через кілька років навчання усвідомила, що за межами України існують визнані оркестри й оперні театри. Я зрозуміла, що

на закритті ФестивалЮ LvivMozArt. якщо хочу досягти висот у професії, потрібно постійно прогресувати й щоразу, коли досягнута певна мета, піднімати планку. Це і був другий етап, етап розвитку. Третій етап — коли я у 2012 році, на той час уже успішний диригент, потрапила до Баварської державної опери на посаду асистента диригента. Тоді я дуже добре усвідомлювала, який складний іспит мені доведеться скласти вже у новому контексті. І я довела собі, що це можливо! — Питання гендерної рівності: як непросто талановитим жінкам робити кар’єру у світі диригентів? У 2016 році міністерство культури Німеччини провело дослідження. Статистика говорить сама за себе: у світі всього чотири відсотки (!) жінок, які обіймають керівні диригентські посади. Тому питання гендерної нерівності сьогодні досить гостро відчутне. — Справді сумна статистика. Що ж допомагає вам триматися? — Гадаю, віра у високу ідею й високі результати. Наполегливість в досягненні цілей. А з цього народжуються натхнення і впевненість, сили йти далі.

ДОЗВІЛЛЯ I МУЗИКА

вистава в межах ФестивалЮ LvivMozArt.

На репетиції з молодіжним симфонічним оркестром YsOU. — Пані Оксано, вас називають послом культури України. Чи спостерігаєте ви певні зміни у сприйнятті України в культурному полі? — Так, спостерігаю! Після Революції Гідності стався перелом у сприйнятті України. Європейці, зрештою, зрозуміли, що українці — самобутня нація з давньою культурою. Відчуваю такий тренд: іноземці хотіли би ближче з нами познайомитися, тому нам варто бути зараз максимально активними, щоб показати світу все прекрасне, чим володіємо, особливо в інтелектуальній та культурній сферах. Я надзвичайно пишаюся, коли отримую рецензії на свої концерти, де особливий акцент роблять на виконанні української музики. Критики відзначають, що українські шедеври гідні лунати в найвідоміших залах світу. Зовсім недавно на моїх концертах в Європі звучали твори Валентина Сильвестрова, Золтана Алмаші, Мирослава Скорика, Євгена Станковича. — Чим наразі переймаєтеся найбільше? — Питанням інтеграції української культури в глобальний контекст. Мені хочеться зайти в будь-який європейський книжковий магазин і знайти переклади класичної та сучасної української літератури. Те саме — і з записами української музики. Я мрію

Фестиваль LvivMozArt щорічно розширює географію та стирає кордони. Це створює потужний іміджевий статус для України, її ідентифікації у мистецькому світовому сегменті. Впевнена, що через 20 років фестиваль стане центром тяжіння для «культурних» туристів з усього світу.

Оксана з батьками — Ярославом та Ольгою Линів, професійними музикантами. Відень, 2019. дожити до того щасливого часу, коли українська культура вирветься зі статусу маргінальної та посяде гідне місце серед інших культур, як їй і належить. А ще готуюся до безпрецедентної постановки «Аїди» в єгипетському Луксорі, поблизу храму цариці-фараона Хатшепсут, що відбудеться 26 і 28 жовтня 2019 року. Для участі в цій унікальній події на відзначення 150-річчя шедевру Джузеппе Верді, написаного на замовлення єгипетського хедива Ісмаїла Паші, до стародавнього міста приїдуть артисти академічного симфонічного оркестру «INSO-Львів» та Національної заслуженої академічної капели «ДУМКА» — всього 150 музикантів! Ця постановка — абсолютно точно одна з найочікуваніших мистецьких подій цього року для всього світу. Спілкувалася Мирослава Макаревич

рекомендує

Рембо. Остання кров Режисер: Адріан Грюнберг

У кінотеатрах України з 19 вересня

сінь зібрала врожай насправжки очікуваних стрічок. У битву за увагу між Джокером, чудово зіграним Гоакіном Феніксом, Малефісентою у виконанні Анджеліни Джолі та цілою «Сімейкою Адамсів» у версії мультфільму включилися міцні хлопці. На широкі екрани повертається ветеран В’єтнамської війни Джон Рембо. Справді чоловіче кіно — це те, на що варто розраховувати, якщо потурбувати Сільве-

стра Сталлоне. Його портретами у 1980-ті були обклеєні тренажерні зали всього світу, й цього разу він у блискучій формі, коли його нові друзі

виявляються у небезпеці. Лиходіям не сховатися у Мексиці, а любителям бойовиків доведеться затамувати подих у кріслах кінозалів.

Термінатор. Фатум У кінотеатрах України з 31 жовтня

Режисер: Тім Міллер

езсумнівно неймовірна пригода! Повернення улюблених героїв, які підхоплюють запаморочливу історію, розпочату в культовому фільмі «Термінатор-2. Судний день». Довгоочікувана зустріч з Арнольдом Шварценеггером і Ліндою Гемільтон, а також вдалий вибір нових героїв — Маккензі

Девіс і Гебріел Луна — перетворюють війну між добром і злом у захопливе дійство, підкріплене спецефектами. Фантастичний бойовик не тільки відроджує культову стилістику першоджерела, він готовий стати початком новітньої історії. А отже, у людства все ще є непогані шанси на виживання.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРЛИНИ ПРОКАТУ

Абатство Даунтон Режисер: Майкл Енглер

У кінотеатрах України з 31 жовтня

Дощовий день у Нью-Йорку Режисер: Вуді Аллен

У кінотеатрах України з 3 жовтня

стання картина чудового майстра — це знов класичний Вуді Аллен, який іронічно дивиться на світ, зачарований наївністю юних персонажів, і найкращим містом на

землі вважає Нью-Йорк. Тімоті Шаламе, Ель Феннінг і Селена Гомес виявляються під дощем на Мангеттені й потрапляють у вир курйозних подій, які ставлять під сумнів романтичність вікенду. Дорослі герої, всі неймовірні красені — Джуд Лоу, Лів Шрайбер, Дієго Луна — також живуть захопливим життям інтелектуалів. Проте чи допоможуть вони зустрітися молодим і закоханим?

Щиголь

Режисер: Джон Краулі У кінотеатрах України з 26 вересня

рокинувшись після теракту в нью-йоркському Metropolitan Museum, тринадцятирічний Тео Декер відповідає на прохання незнайомця винести з музею картину Карела Фабріціуса. Тео виконує шлях від будинків нью-йоркських меценатів до оселі старого червонодеревника. Занурення у світ мистецтва проведе його від Вегаса до Амстердама. Картина «Щиголь» стане справжнім прокляттям. Прониклива історія нового часу — екранізація чудового роману Донни Тартт, яка отримала престижну Пулітцерівську премію й потрапила до списку найвпливовіших людей планети за версією журналу Time.

ПідготуваВ Іван Ісаєв

оролівське подружжя прибуває в Даунтон — це треба бачити на великому екрані. Один з найуспішніших телесеріалів, поставлений за оригінальним сценарієм Джуліана Феллоуза, отримав ефектний

розвиток. Фільм відтворює атмосферу Англії початку XX століття й демонструє дивовижну картину класового суспільства. Все це лише підкреслює багатство характерів і любов до кожної деталі. Буде чимало чудових англійських пейзажів, неперевершених мереживних суконь, неспішних сімейних застіль і справді блискучих манер.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

ВІЧНИЙ

МАНДРІВНИК

Одному із найзагадковіших голлівудських акторів — Кіану Рівзу — 2 вересня виповнилося 55. В ексклюзивному інтерв’ю Event Ukrainе актор відверто розповів про творчість і спростував кілька чуток. ною подією, а й завоювати позитивні відгуки професіоналів. Один із відомих американських критиків навіть назвав Кіану найкращим виконавцем Гамлета, назвавши просту того причину: «Він і є Гамлет». А от що ще про Кіану відомо достеменно — це те, що пристрастю актора є мотоцикли. Він навіть заснував Arch Motorcycle, компанію з їхнього виробництва. Це його хобі лягло в основу сценарію фільму «Джон Вік», написаного Чадом Стахелскі й Девідом Літчем, колишніми каскадерами та постановниками трюків, спеціально для Кіану. Дебютний фільм приніс творцям величезний фінансовий успіх і визнання одним з найкращих бойовиків року. Не дивно, що за ним пішли другий і третій сиквели про колишнього найманого вбивцю на прізвисько Баба Яга — через те, що в його жилах тече кров білоруських циган. У третьому фільмі герой Кіану не лише розмовляє російською. Він раптом заявляє: «Я — дитя Білорусі», чим просто шокував російськомовну публіку в кінозалі. З Кіану ми зустрілися у Нью-Йорку перед прем’єрою «Джон Вік — 3». Актор зайшов до зали в усьому чорному — костюм, сорочка й навіть атласна краватка. Чорне волосся й борода до пари не тільки його одягу, а й допитливим очам. Кіану справді скидається на цигана. Розмовляючи — а голос його низький і дещо глухий, — він дивиться візаві прямо у вічі. — Кіану, як Джон Вік виявився циганом? Кому належала ця ідея? — Річ у тім, що наші стрічки не фільмувалися за заздалегідь написаним сценарієм. Історія Джона Віка створювалася практично паралельно зі зйомками самої картини. Другий фільм дав нам змогу продовжити історію мого героя. І цього разу Чад Стахелскі запропонував пов’язати минуле Джона Віка з циганами. Досить швидко ми виявили, що багато з них мешкали на території Білорусі. Нам імпонувало прагнення циганського народу одночасно до свободи й незалежності, до об’єднання і взаємодопомоги. Водночас не варто забувати, що Джон Вік — сирота. І цей факт додає йому ще більшої загадковості.

Своє п’ятдесятиріччя Кіану відсвяткував у компанії сестри, яка з цієї нагоди приготувала шоколадний торт. Нескладно припустити, що і ювілей з двома п’ятірками актор відзначить так само скромно. Мабуть, найліпшим подарунком і для нього, і для його шанувальників стало рішення про запуск четвертого фільму з саги «Матриця». Рівз майже ніколи не відвідує світські вечірки, а подробиці його приватного життя не стають надбанням широкого загалу. Після того як у 2010 році папараці зняли, як актор самотньо їсть в парку сандвіч, його фани навіть заснували День підбадьорювання Кіану, який відтоді щорічно відзначають 15 червня. А 2011 року вийшла з друку книжка Рівза під назвою «Ода щастю». Вона ілюстрована малюнками художниці Олександри Грант. В одному з підписів до малюнків Кіану стверджує: «Завжди може виявитися, що комусь гірше, ніж вам». Його рішення справді часом непередбачувані: так, попри величезний успіх фільму «Швидкість», після якого він і Сандра Баллок миттєво стали зірками, Кіану відмовився від роботи у продовженні стрічки й вирушив до канадського Вінніпегу втілювати на сцені Гамлета. Попри відсутність акторської освіти (а в дитинстві Кіану мріяв стати професійним хокеїстом), Рівзу вдалося не лише зробити постановку справжньою культур-

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

— Щодо загадковості, то Джон Вік цілком може зрівнятися з вами. Ви зірка, але вам вдається зберігати приватне життя в секреті… — Я просто нечасто виходжу в люди. Зазвичай буваю або вдома, або на роботі. — Що для вас означає слава?

— Як я пам’ятаю, англійське слово «fame» походить від латинського «fama» й означає «право на популярність». (Усміхається.) А якщо серйозно, то я маю досить хороший досвід щодо цього. Багато з моїх робіт тепло сприйняли глядачі. Це завжди мене вражає — коли я зустрічаюся з незнайомими людьми й вони просять у мене автограф або зробити селфі. А щодо ділових контактів, то неймовірно приємно, коли зі мною виявляють бажання працювати талановиті актори й цікаві люди. Це найчастіше надає мені наснаги творити й займатися тим, чим я насправді хочу займатися. — Кажуть, що завдяки вам ім’я Кіану стало досить поширеним. Чи доводилося вам зустрічатися з батьками, які так назвали своїх синів?

Щодо кінообразів... Вони мені всі близькі. Кожен з них я створюю, і внаслідок нашої взаємодії виходить хтось третій.

Фото: HFPA, depositphotos.com

Кадр із фільму «Джон Вік — 2».

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

З Лоренсом Фішберном, колегою по роботі в стрічках «Матриця» й «Джон Вік».

— У Глазго цьогоріч започаткували кінофестиваль The KeanuCon, де показували фільми за вашої участі. Якою була ваша реакція, коли ви про це дізналися? — Перше, про що я подумав, — які саме фільми вони збираються там показувати? А потім збагнув, як же це чудово й одночасно дивно! Звісно, я відчув вдячність. — Ви хочете сказати, що вас не запросили на сам фестиваль? — Принаймні я не отримував запрошення. — Ваша кінокар’єра розвивається вже понад 30 років. За цей час ви створили на екрані безліч ролей. Яка з них вам особливо близька? — На таке питання складно відповісти. У мене було багато вдалих ролей, починаючи з фільму «На березі річки». А щодо образів... Вони мені всі близькі. Кожен з них я створюю, і внаслідок нашої взаємодії виходить хтось третій. Тобто в кожному з моїх героїв присутня більша частина мене самого. Це дивно, але так воно і є. — Ви з тих акторів, чиї висловлювання найчастіше гуляють соцмережами. Щоправда, не завжди достеменно відомо, чи справді вони належать вам. А чи є у вас улюблений вислів? — Мені б дуже хотілося навести якусь розумну цитату. Оскар Вайлд був би наразі доречним. Проте мушу вас розчарувати, у мене немає сторінки у фейсбуку, і я поняття не маю, про які вислови йдеться. — Ну, приміром, вам приписують такі слова: «Вам потрібно бути

щасливими, щоб жити, а мені не потрібно». — Загалом, це досить непогано! Якщо відверто, то я не пам’ятаю, чи казав таке. Проте звучить як «рівзизм». (Сміється.) Щодо моїх висловлювань, то, мабуть, наведу таке. Я не можу сказати, що воно моє найулюбленіше, але воно точно належить мені. Кілька років тому ми з моєю знайомою художницею, Олександрою Грант, випустили книжку під назвою «Тіні» (друга спільна робота авторів. — Прим. авт.). У ній мені особливо подобається перша сторінка, де написано: «I was born twisted, I do not want to die. / Я народився понівеченим, я не хочу помирати». І мені це подобається! Лєна Бассе, Нью-Йорк

— Так, мені довелося познайомитися з деякими з них. Це велика честь для мене і я завжди за це дякую. А якщо хлопчик поруч з батьками, то зазвичай кажу: «Привіт, Кіану! Як ся маєш?». (Усміхається.)

на церемонії зняття відбитків долонь для Голлівудської алеї слави перед кінотеатром TLC chinese theatre.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

ВiДДАНА

КРАСУНЯ

У третій частині фільму «Джон Вік» 52-річна Хеллі Беррі зіграла вбивцю з ідеально тренованим тілом. Ще змалку оскароносна актриса звикла доводити, що має достатньо сили волі, таланту й розуму, щоб пишатися собою. Event Ukraine ексклюзивно поспілкувався з акторкою і дізнався, чого вартує відданість професії та дітям.

М Маючи прекрасні фізичні дані, актриса часто фільмується в бойовиках, де ефектно демонструє, на що здатна. Ось і в стрічці про суперкілера Джона Віка, якого грає Кіану Рівз, Хеллі виконала роль фатальної красуні та зухвалої вбивці, головною зброєю якої є бійцівські собаки. Актриса так переймалася, аби не розчарувати Кіану Рівза, відомого своїм чудовим виконанням екшн-сцен, що не шкодувала сил на численних тренуваннях і навіть зламала три ребра. Зате завдяки неймовірній підготовці Хеллі заявила, що ніколи не відчувала себе в такій чудовій фізичній формі. Що підтвердив і її особистий тренер, зауваживши, що в 52-річної актриси тіло 25-річної жінки. Почавши кар’єру в кінці 80-х зі зйомок в телесеріалах, вона стала першою темношкірою акторкою, яка у 2002-му отримала «Оскара» за головну роль у «Балі монстрів». Це стало поворотним пунктом в історії всього Голлівуду. Тоді, на урочистій церемонії, Хеллі не могла стримати ридань, присвячуючи цю нагороду всім темношкірим актрисам. Водночас вона стала однією з чотирьох оскароносців, яким присудили премію «Золота малина» за найгірше виконання ролі, у її випадку — Жінки-Кішки. Актрисі вистачило почуття гу-

мору й упевненості в собі, аби особисто з’явитися на церемонії вручення і вдало спародіювати власну промову трирічної давності, стоячи з «Оскаром» в одній руці й «Золотою малиною» — в інший. На зустріч у нью-йоркському готелі Four Season Хеллі прийшла в ефектній сукні, що відкриває її стрункі ноги. На обличчі мінімум косметики — імовірно, саме тому вона виглядає щонайменше на років десять молодшою. Беррі продовжує дивувати, щойно починає відповідати на запитання. У неї дуже тихий голос і досить м’яка манера розмови. Вона справляє враження людини, яка пройшла життєві випробування, але не озлобилася, а навпаки, зуміла зберегти здатність співчувати й співпереживати. — Хеллі, чим вас зацікавила пропозиція знятися в третій частині фільму «Джон Вік»? — Річ у тім, що я велика його шанувальниця. І не лише я — всі мої подруги його обожнюють. Не останню роль у цьому відіграє емоційне забарвлення самої історії вбитого горем чоловіка, що втратив не тільки кохану жінку, а й собаку, яку вона йому подарувала. Його помста не знає меж. І хоча у фільмі достатньо жорстокості, вона існує лише, щоб показати мистецтво боротьби, постановка якого здійснена за високими стандартами художньої хореографії. Це однаково, що дивитися сучасний балет. — Для такого виконання потрібна спеціальна підготовка. Як готувалися ви? — Тренування були найважчими за час моєї багаторічної кар’єри. Мені довелося опанувати дзюдо, айкідо, кунгфу, також навчитися поводитися з вогнепальною зброєю, якою я раніше ніколи не користувала-

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

За роль Летиції Масгроув у фільмі 2001 року «Бал монстрів» Хеллі отримала «оскара». шиншили, морські свинки, ящірки. Кого в нас тільки не було! (Сміється.)

ся. А ще я мусила стати тренером для собак. Уся ця підготовка зайняла шість місяців, що складалися з восьмигодинних робочих днів, з яких дві-три години виділялися для тренувань із собаками. — І які у вас склалися з ними стосунки? — Собаки-актори були чудовими, тому в нас склалися дружні стосунки. Окрім того, я велика любителька тварин — у моєму домі живуть два австралійських лабрадуделя (помісь лабрадора й пуделя. — Прим. авт.). Проте вимоги до собак, які брали участь у зйомках, були такими високими, що багато хто зі знімальної групи сумнівалися в досягненні запланованого результату. Треба було провести з ними багато часу, щоб вони звикли до мене й подружитися з ними. — Ви працювали з двома собаками? — Хоча на екрані було два собаки, працювати мені довелося з п’ятьма. А все тому, що в собак теж є дублери. (Сміється.) У двох песиків дуже симпатичні мордочки, тому їх використовували для великих планів. А інші — прекрасні в діях, вони з розбігу запросто стрибали через машини, паркани. А ще були такі, що за командою нападали й кусали каскадерів. — Ви вважаєте себе собачницею? — Я люблю і собак, і котів. У нас вдома жили ще дві кішки. Однієї, на жаль, нещодавно не стало. Я обожнюю тварин. І тому, що в мене двоє дітей, в нашому будинку вже жили пташки,

— Як вам вдається поєднувати професійне життя з особистим? — Материнство — найважливіший аспект мого життя. Звісно, я люблю свою роботу. Проте щойно в моєму житті з’явилися діти, вони зайняли пріоритетне місце. Перші десять років я намагалася якомога менше працювати, аби проводити щонайбільше часу з дітьми. Я стала матір’ю, коли мені було вже за сорок, тому із задоволенням присвячую свій час дітям. Проте щойно вони пішли до школи, я повернулася до роботи. І тепер відчуваю величезну радість від того, що в мене знову з’явилися грандіозні творчі плани. Незабаром я виступлю режисером власної картини. — Про що йтиметься у стрічці? — Це історія жінки на ім’я Джекі, яка займається змішаними бойовими мистецтвами, і я виступлю в цій ролі. Зйомки картини «Ображена» розпочалися цього літа у Нью-Йорку. — Тобто ваші напружені тренування стануть в пригоді й для цієї стрічки? — Так. І якщо все піде, як задумали, то наступного року ми плануємо зняти фільм, цілком присвячений самій Софії, моїй героїні з «Джон Вік — 3». — Виходить, що ваші творчі плани розписані вже на кілька років наперед. А як проходить ваш звичний день? — Коли я вільна від зйомок, прокидаюся о 5:30, готую сніданок, буджу дітей і збираю їх до школи. Діти ходять в різні школи, тому в мене є асистент, який відвозить котрогось

Фото: HFPA, depositphotos.com

Кадр з фільму «Джон Вік — 3».

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

з Річардом гіром на «золотому глобусі» у січні 2019 року. з них. Я чергую дні, в які самостійно везу до школи то доньку, то сина. Коли повертаюся додому, починаю посилені тренування. Іноді в мене заплановані ділові зустрічі. А ще я готую обід. Це нудно. Однак дітям потрібна увага — їх треба забирати зі школи, годувати, везти на різні заняття: футбол, волейбол, плавання. А потім ще й домашні завдання. (Зітхає.) Нескінченні домашні завдання. Затим вечеря й, зрештою, вкладання в ліжко. Молодшому потрібно неодмінно прочитати книжку перед сном. Тобто, коли я не працюю, то майже цілком присвячую свій час дітям. Тому спати я зазвичай іду разом з дітьми — не пізніше десятої вечора. — Чи залишається у вас час для самої себе? — Лише коли діти зі своїми татами. (Батько 11-річної Нани Аріель — фотомодель Габріель Обрі, а батько 5-річного Масео Роберта — актор Олів’є Мартінес. — Прим. авт.). Тоді я приділяю увагу самій собі: багато читаю, доглядаю за волоссям, обличчям, ходжу в одноденні походи з друзями, подовгу приймаю ванну. Зрештою, роблю все те, на що у звичні дні не вистачає часу.

— А коли діти з вами, ви дивитеся з ними кіно? Якщо так, то яке? — Мене в юності вразив фільм «Крамер проти Крамера». Саме тоді я зрозуміла, що обов’язково коли-небудь стану мамою. Я просто закохалася в Меріл Стріп і Дастіна Гоффмана. Нещодавно я показала цей фільм дочці. Оскільки її батьки розлучені, їй дуже важливо розуміти, через що вони пройшли і як сталося, що вони не живуть більше разом. І що, попри всі розбіжності, вони її люблять. Саме за це я й обожнюю кіно: воно допомагає багато чого навчитися в житті й поглянути на нього з іншого, раніше невидимого боку. Лєна Бассе, Лос-Анджелес

Мені довелося опанувати дзюдо, айкідо, кунгфу, також навчитися поводитися з вогнепальною зброєю, якою я раніше ніколи не користувалася. А ще я мусила стати тренером для собак.

ІМІДЖ I КРАСА

ВИКЛИК ЧАСУ Зберегти молодість і красу своєї шкіри й водночас потішити її натуральним доглядом? Немає нічого неможливого! З новою антивіковою гамою Anti-Age Global від визнаного експерта рослинної косметики Yves Rocher таке бажання стає реальністю.

асоби з нової антивікової лінійки AntiAge Global ефективно впливають на всі ознаки старіння шкіри: розгладжують зморшки, роблять шкіру більш пружною й еластичною, активізують процеси регенерації, вирівнюють колір і рельєф шкіри, повертають їй природне сяйво. У чому ж секрет цих засобів? Як відомо, клітини шкіри мають здатність до самовідновлення, але з часом цей процес стає нерегулярним і менш якісним. Однак сучасна косметологія готова цьому протистояти, задіявши всі досягнення прогресу. Зокрема гемотерапію — науку, що вивчає бруньки рослин. Останні унікальні тим, що є джерелом життя будь-якої рослини, а їхня здатність рости й розвиватися пов’язана з наявністю в них цінних клітин з потужними регенерувальними властивостями.

Експертам Yves Rocher вдалося отримати екстракт цих клітин, застосувавши процес рослинної біотехнології, що уможливлює за допомогою єдиної екстракції продукувати безліч таких клітин. До того ж цінні речовини було вилучено усього лише з однієї бруньки охоронюваного дерева з ботанічного саду у Болоньї, що цілком відповідає філософії компанії — дбайливому ставленню до природних ресурсів і довкілля. Попрацювавши над поліпшенням ефективності активного інгредієнта методом фрагментації клітин, експерти створили «нектар» рослинних бруньок, який дає змогу перезапустити клітинну активність, налагоджуючи міжклітинні зв’язки та стимулюючи їхнє швидке оновлення — протягом 72 годин! До складу антивікової гами Anti-Age Global входить п’ять засобів для інтенсивної корекції всіх ознак старіння. Омолоджувальна сироватка робить шкіру більш рівною і гладкою, повертає їй природне сяйво, поліпшує колір обличчя й освітлює пігменті плями завдяки лакриці, що входить до складу формули. Денний крем глибоко зволожує шкіру, робить її більш пружною, а нічний крем — живить шкіру й нівелює сліди втоми. Крем для контуру очей додає сяйва та зменшує глибину зморщок, а коректор від пігментних плям дарує рівний колір обличчя. Інноваційна формула кожного із засобів лінійки Anti-Age Global містить понад 94 % інгредієнтів натурального походження. І в кожному є той самий «нектар» рослинних бруньок, що має три патенти, зареєстровані у Франції. У жовтні до чудової п’ятірки Anti-Age Global приєднується ще один продукт — лосьйон-активатор. Його завдання — підготувати шкіру до основного догляду та посилювати дію інших засобів гами.

Восени Yves Rocher традиційно проводить «Дні догляду за шкірою» й дарує знижки на свою продукцію. Цьогоріч ця пропозиція безпрецедентно щедра — знижка до 50 % на всі засоби для догляду за обличчям. Акція діє з 2 жовтня по 5 листопада 2019 року в усіх магазинах Yves Rocher і на сайтах.

ІМІДЖ I САЛОН

Ультрафіолет, який впливав на нас протягом літа, — головна причина передчасного старіння. Як ефективно затримати руйнівні процеси в шкірі, Event Ukrainе розповість Тетяна Кобець, дерматолог-косметолог, керівник косметологічного центру KeyMed. До того ж деякі антиейдж-процедури варто робити лише восени. Зараз саме час!

Після літа ми зчаста помічаємо появу нових зморщок і пігментних плям, а також сухість шкіри. Причина цього — надмірне сонячне випромінювання. Саме тому найактуальніші осінні процедури — ті, які запускають процеси регенерації, підвищують пружність і запобігають появі нових зморщок.

Приберемо зайве

Є процедури, які можна робити лише під час помірної сонячної активності, у нашому кліматичному поясі — це осінь і зима. Саме до них належать хімічні пілінги. І з кінця вересня настає їхній час: від ніжних поверхневих до серединних чи навіть глибинних, залежно від потреб шкіри. Кислотний пілінг видаляє відмерлі клітини й активує внутрішні резерви шкіри — обличчя наче пробуджується, зникають загрубілі часточки та пігментні плями. Якщо ж у людини є непереносимість кислот, їй можуть рекомендувати мікродермабразію чи карбоновий пілінг. Поверхневий пілінг ідеальний для тих, хто не має особливих проблем зі шкірою. Така процедура оживить колір обличчя. Окрім того, вона не травматична, але для найкращого результату знадобиться курс (раз на 7 днів протягом 5–10 тижнів). Поверхневий пілінг рекомендується робити за 3–5 днів до важливих подій, тоді макіяж ляже на шкіру красивіше. Серединний пілінг необхідний тоді, коли є глибокі зморшки чи пігментація, акне чи постакне. Ця процедура дієвіша, проте й травматичніша: у перший день зазвичай з’являється почервоніння, а на 4–7-й день відмерлі часточки шкіри починають відлущуватися. Утім існує спеціальний догляд, який робить відлущування менш помітним і уможливлює скоротити час «випадання» із соціуму. Часто до складу хімічних пілінгів входять піроксиди, олігоелементи, амінокислоти, вітаміни й фруктові кислоти. Ретинол — ще один популярний компонент в антиейдж-догляді. Косметолог може запропонувати процедури з ретинолом у кабінеті й порекомендувати домашній догляд з цим компонентом, який підсилить ефективність салонних процедур.

Фото: depositphotos.com, надано KeyMed

КОМАНДА МОЛОДОСТІ

ІМІДЖ I САЛОН

Пілінг шліфує шкіру й стимулює ріст молодих здорових клітин, а теплові процедури сприяють відновленню шкіри на глибшому рівні. З точністю лазера

Пробудити шкіру теплом

Нещодавно Тетяна Кобець повернулася з косметологічного конгресу, що відбувся у Сполучених Штатах. Вона розповіла про дуже популярні в Америці теплові процедури, які доступні тепер і в нас. Перша — це фракційне радіохвильове омолодження. Процедура забезпечує водночас пілінг і ліфтинг й ідеально підходить не лише для обличчя, а й для шиї та підборіддя. Друга — голковий радіохвильовий ліфтинг. Голочки наносять мікротравми (отже, стимулюють відновлення), а термовипромінювання прискорює синтез колагену. До речі, за цим самим принципом діють і мезороли, які можна використовувати для домашнього догляду. Ще одна дуже дієва процедура — фотоомолодження IPL. Теплова енергія,

Подвійний ефект

Надто важливо, щоб шкіра отримувала поживні елементи не лише ззовні, а й із середини. З цим упораються beauty-БАДи (біологічно активні добавки). Такі «пігулки» надзвичайно популярні, адже вони не лише поліпшують стан шкіри, волосся та нігтів, а й позитивно впливають на стан здоров’я в цілому. Для осіннього догляду підійдуть комплекси, до складу яких входять коензим Q10, магній, екстракт виноградної кісточки, ресфіратрол, вітаміни С та групи В, а також омега-кислоти. У жовтні важливо здати аналіз на вміст в організмі вітаміну D і в разі потреби приймати його додатково. Тетяна Кобець зазначає, що лише в 10 % її пацієнтів не мають осіннього дефіциту цього вітаміну. Водночас від вітаміну D залежить здоров’я шкіри, судин і контроль ваги. Важливо! Будь-які БАДи можна приймати лише за рекомендацією лікаря і після певних обстежень. Скажімо, питний колаген може бути протипоказаний при метаболічному синдромі чи діабеті. Виявити це допоможуть аналізи, які призначить лікар. Ось чому важливо, щоб у косметолога була вища медична освіта. Ольга Коваль

Альтернатива хімічному пілінгу — процедури із застосуванням лазера. Лазерний пілінг призводить до потужного омолоджувального ефекту. Проте варто розуміти: що помітніший результат, то травматичніша процедура. «Часом доводиться бачити рекламу, в якій лазерний пілінг називається «процедурою вихідного дня» чи навіть «обідньої перерви, — розповідає Тетяна Кобець. — Будьмо відверті: це неправда. Якщо йдеться про людину 40–45 років, в якої вже є зморшки, лазерний пілінг для неї аж ніяк не може бути процедурою вікенду. Відновлювання після таких маніпуляцій триватиме щонайменше тиждень. Після процедури важливо дотримуватися певних правил. У жодному разі не треба здирати загрубілі часточки, які утворяться на шкірі наступного дня. Приблизно за тиждень вони відпадуть самі, й шкіра стане гладенькою. Знадобиться й спеціальна косметика для догляду — її порекомендує косметолог, — а також сонцезахисні засоби, навіть узимку».

яку продукує апарат, запускає біохімічні реакції на клітинному та молекулярному рівнях. Унаслідок цього ті фібробласти, які «спали», пробуджуються, і запускається вироблення колагену та еластину. Процедура ефективна проти пігментації, зморщок і навіть рубців. І що важливо, вона не потребує відновлювального періоду.

рекомендує

Найшвидший марафон 29 вересня БерлIн

ерлінський марафон не тільки входить до відомої серії World Marathon Majors (Токійський, Бостонський, Лондонський, Чиказький і Нью-Йоркський марафони), а й носить почесний титул найшвидшого: саме на ньому було встановлено останні сім світових рекордів! Щоправда, аби взяти в ньому участь, вам потрібно виграти в лотерею, бути членом ювілейного клубу Jubilee Club або спортсменом, який виконав

кваліфікаційний норматив у 2017–2018 роках під час забігу, сертифікованого AIMS. Проте навіть якщо участь вам не світить, поїхати до Берліна однаково варто: щоб занури-

тися в атмосферу, просочену дзвінкою енергією, та щоб насолодитися самобутнім містом зі своїми культурними звичаями, що вирізняються серед інших місцин Німеччини.

Залізна людина в Португалії

тихому рибальському містечку Кашкайш, що у Португалії, пройдуть змагання з тріатлону IRONMAN 70.3 Cascais. Дистанція: 1,9 км плавання, 90 км велосипеда та півмарафон. Кашкайш розташований за 20 хвилин автівкою від міжнародного аеропорту Лісабона — між Синтрою, об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, та мальовничим селом Оейраш. На вас чекають тихі затишні вечори на березі Атлантичного океану, старовинні будинки, палаци та фортеці минулих часів і одна з найкрасивіших трас змагань із тріатлону.

Oceanman у стилі ультра

12 жовтня о. Табарка

улюбленої всіма плавцями-аматорами серії запливів на відкритій воді з’явилися запливи серії ультра! На маленькому острові Табарка в Іспанії відбудеться Ultraoceanman

Фото: worldmarathonmajors.com, ironman.com, Wizz Air Kyiv City Marathon, oceanman-openwater.com

29 вересня Кашкайш

СПОРТ I EVENT

Оаза спокою

14–19 жовтня о. Мальорка

а Мальорці можна поєднати приємне з корисним — добре відпочити та відвідати незвичний фестиваль. Річ у тім, що він містить дві, здавалося б, несумісні речі — спокій йоги та силу й міць джиу-джитсу! П’ять днів обіцяють бути насиченими: у програмі майстер-класи, семінари та лекції від відомих бійців і вчителів йоги з усього світу. В перервах учасники можуть провести дозвілля активніше — для охочих пропонують дайвінг, снорклінг або сплави на байдарках. Окрім того, в самому місті є на що подивитися: вузькі середньовічні вулички, старовинні арабські квартали, іспанські дворики-патіо — це все точно варте неабиякої уваги.

арешті в Україні є сертифікована бігова траса! На початку липня Wizz Air Kyiv City Marathon отримав статус Quality Road Race, а дистанція 42,195 км пройшла міжнародну сертифікацію AIMS. Це означає, що результати участі в цьому марафоні дадуть змогу бігунам отримувати сертифікати та брати участь у найпрестижніших міжнародних стартах, серед яких і марафони серії Major. До того ж траса Київського марафону — наче екскурсія містом, яка дає змогу побачити історичний центр, пробігтися київськими

6 жовтня КиÏв

пагорбами та помилуватися Дніпром. Тож це вдалий привід

з дистанцією у 21,4 км! Якщо ж ви приїхали підтримати друга чи когось із сім’ї, тут є чим себе зайняти. Табарка став першим островом Іспанії, оголошеним морським заповідником, тому ідеально підходить любителям снорклінгу та дайверам. Через свій невеликий розмір на острові немає особливих історичних пам’яток. Основний акцент тут зроблено на природі та смачній їжі. Якщо ж запланувати трохи більше часу, можна податися на катамарані в Аліканте — велике курортне місто за 22 км від острова.

запросити до Києва своїх друзів, закоханих у біг.

Нарівні з іншими

Артур Артамонов ОсвIта: факультет фізичного виховання Переяслав-Хмельницького ДПУ ім. Г. Сковороди, факультет міжнародного аудиту й обліку Київського національного економічного університету. ДОСЯГНЕННЯ: 20-разовий чемпіон України, віце-чемпіон світу з фінсвімінгу 2018 року, Чемпіон світу турніру «Мастерс-2017», бронзовий призер кросконтинентального запливу через Босфор, переможець і призер всесвітніх серій з плавання на відкритій воді Oceanman. ПРАКТИКА У СФЕРАХ: 5 років тренерської діяльності. КНИГИ, ЩО НАДИХАЮТЬ: «Трансформатор» Дмитра Портнягіна. ОСОБИСТИЙ СЛОГАН: «Немає нічого неможливого. Ніколи не здавайся!». ЛЮДИ, ЩО НАДИХАЮТЬ: Майкл Фелпс.

СПОРТ I ПЕРСОНА

ВЛАСНИМ ПРИКЛАДОМ

Після завершення професійної спортивної кар’єри Артур Артамонов вирішив допомагати людям відкривати в собі нові можливості, розвивати плавання та аматорський спорт в Україні. 20-разовий чемпіон України, переможець численних міжнародних змагань з плавання в басейні й на відкритій воді має свою команду ArtamonovTeam, що налічує вже понад 40 підопічних, яких він вчить, готує до аматорських змагань, усіляко підтримує й слугує за взірець. — Пане Артуре, коли ви почали займатися плаванням? — Напевно, років з восьми. Батьки віддали мене до дитячої спортивної школи. Це був 1999 рік. На той час з дітьми не панькалися, особливо коли в тебе хтось із батьків — колишній спортсмен. Тож тренуйся — і ніяких «не хочу», «не можу» або «настрою нема». З роками ти проходиш крізь хвороби, усілякі складнощі, звикаєш до ритму. Потім отримуєш свої перші грамоти й медалі — це і є стимул для професійного зростання. — Як сталося, що ви рано завершили спортивну кар’єру й стали тренером? — Насправді, це дуже складне питання для мене, тому що я перейшов у тренери, залишивши улюблену справу. Це було у 2014 році. Я міг поїхати на олімпіаду в Ріо 2016 року, адже був першим номером на дистанції «200 комплекс». Потрібно було ще трохи піднатиснути й виконати норматив на олімпійську ліцензію. Проте через кризу й складне становище в країні я зрозумів, що прийшов час повністю ставати самостійним. Участь у змаганнях

цього не передбачала, тому з професійним спортом варто було закінчувати й починати робити те, що приносило б не лише задоволення, а й давало змогу гідно заробляти. Тренерська діяльність ідеально підходила під усі зазначені критерії. Спершу я сам знаходив клієнтів, а потім перейшов тренером у команду тріатлоніста Данила Сапунова, який займається підготовкою тріатлетів-аматорів. У мережевих клубах я ніколи не працював: колись вирішив для себе, що це надто легкий шлях — тобі привозять клієнтів, ти береш і тренуєш їх. Ніякого особливого зростання й інтересу. Завдяки Сапунову, який показав, що можна створювати свої клуби, я зрозумів, чого хочу по-справжньому. Так, це набагато складніше, але й перспектив теж набагато більше. — На вашу думку, чому дорослим варто займатися плаванням і чи реально досягти хороших результатів? — Раніше вважалося, що досягти успіхів у спорті можуть лише ті, хто почав плавати з раннього дитинства. Проте успіх для кожного свій. Звичайно, олім-

Його стихія — вода, а останнє досягнення — бронза в загальному заліку легендарного стамбульського запливу з Європи в Азію. Завдяки Артуру Артамонову Україна вперше за 31-річну історію «Босфору» посіла призове місце. Це й стало приводом для розмови, під час якої Event Ukraine дізнавався про успіхи молодого талановитого тренера та досягнення його підопічних.

СПОРТ I ПЕРСОНА

Oceanman Benidorm.

Коли ви відчуєте воду й зрозумієте, що можете досягти набагато більшого, ніж просто проплисти свій перший кілометр у басейні, отоді ви й почнете ловити кайф від плавання.

пійських чемпіонів тренують змалку. Однак і в дорослому віці завжди є шанс стати трохи кращим, сильнішим, витривалішим, здоровішим. Я вважаю, що заняття плаванням дуже корисні у зрілому віці. Вони поліпшують фізичний стан, підвищують продуктивність, заряджають енергією, дарують відчуття впевненості в собі та своїх силах.

— Скільки у вас зараз підопічних? Якими успіхами вони можуть похвалитися? — Зараз в ArtamonovTeam понад 40 клієнтів і чотири тренери. Я планую групи, розписую заняття, додаю бігові та велосипедні тренування. Працюю тренером уже п’ять років. Є клієнти, які зі мною з самого початку. Я для них — взірець і мотивація. Результати підопічних поліпшуються з року в рік, а разом із ними зростають амбіції. Спочатку вони тренуються, щоб проплисти свій перший кілометр, потім два. Затим в планах з’являється заплив на відкритій воді — й ось вони вже долають повний Oceanman, а це — 14 кілометрів! Навіть я не плив таку дистанцію. Зараз вони мені заявили, що хочуть перетнути Гібралтар, спуститися вниз по Дніпру до Чорного моря. Плани просто феноменальні! А одного разу ми пливли естафету: команда з 25 осіб проти мене одного. У

хлопців вийшло мене перемогти! Тож я вірю у сили своїх учнів. Вони дійсно спроможні зробити усе, що задумали.

— Нерідко у плавців трапляється втрата мотивації, з’являються сумніви у власних силах. Як впоруєтеся з такими кризами? Усе залежить від самої людини. Іноді це просто розмова, коли потрібно сказати щось підбадьорливе. Іноді навпаки — треба гримнути, наказати зібратися. Проте найголовніше для мене — це завжди залишатися для них взірцем для наслідування, підтримувати їх у всіх їхніх задумах. З багатьма моїми клієнтами ми вже не просто команда — ми як справжня сім’я. Часом мені буває дуже складно, оскільки я приймаю весь психологічний удар на себе, але при цьому мушу налаштувати їх на позитив. — Нещодавно ви стали батьком. Дружина з донькою підтримують на змаганнях? — Моя дружина — майстер спорту з плавання. Ми познайомилися на запливі Oceanman Benidorm, тож вона підтримує мене в усьому. Донечці Діані наразі 10 місяців. Звісно, перший час було важко пристосуватися до нового ритму життя, але ми впоралися. До речі, на заходи з плавання в Україні ми їздимо всі разом, але в Стамбул — на Босфор — полетіли тільки з дружиною. Поліна брала участь у змаганнях і посіла третє місце у своїй віковій категорії! — Що б ви порадили всім початківцям у плаванні? — Страшно й важко лише спочатку. Перший місяць ви навіть страждатимете. Проте мусите розуміти, що йдете відкривати самі себе з нового боку, що ви здатні зробити те, чого від вас ніхто не чекає. Це блискуча мотивація! І ось коли ви відчуєте воду й зрозумієте, що можете досягти набагато більшого, ніж просто проплисти свій перший кілометр у басейні, отоді ви й почнете ловити кайф від плавання. Тож налаштуйтеся на серйозну роботу, беріть ласти і гайда в басейн! Спілкувалася Ірина Баранська

Фото: з особистого архіву Артура Артамонова

Переможний Босфор — перше місце у своїй віковій категорії та третє в абсолюті.

ВІДТЕПЕР В УКРАЇНІ

ВЛАСНИЙ РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ СЕРВІС ЯК ЖИТИ ЦІКАВО, АКТИВНО, ЗМІСТОВНО.

EVENTUKRAINE.COM

Олена МАКЕЄВА Голова ради директорів аудиторської фірми «Аксьонова та партнери», Geneva Group International Голова комітету з питань аудиту, незалежний директор наглядової ради ПАТ «УКРНАФТА» Заступник міністра фінансів (2015–2016) Радник міністра фінансів з міжнародних питань (2016–2018) Заміжня, виховує доньку.

СПОРТ I ПЕРСОНА

БІГ ЯК

МЕДИТАЦiЯ

Успішний фінансист Олена Макеєва найдужче захоплюється найкрасивішими у світі марафонами. Для неї, людини з напруженим графіком, біг став своєрідним засобом медитації, інструментом позбавлення від перенавантаження, розчарування й роздратування, а ще — потенціалом для пошуку нових ідей і гарного настрою.

— Як ви готувалися до першої серйозної дистанції — півмарафону? — Мій перший півмарафон — це радше мій виклик стереотипам. Тоді мені казали, що готуватися треба мало не півроку. А я не люблю стереотипи, борюся з думкою натовпу, словом,

роблю все навпаки. Мені подобається доводити, що всі обмеження — лише в голові. Як каже мій тренер Олександр Кузін: «Якщо ти пробігла свій марафон в голові, ти пробіжиш його і в житті». Визначальне — це внутрішня впевненість і віра в себе. Саме вона мотивує і дає колосальну енергію. Я ніколи не роблю те, що мені не до душі, навчилася відчувати своє внутрішнє «так». Готувалася я стандартно та щиро раділа досягненням, коли подолала свої перші 3 кілометри. Дуже швидко стала бігати по 10 кілометрів на день. Взагалі я не ставила собі ніяких часових меж, важливо було добігти до фінішу. Водночас я була морально готова зійти з дистанції, якби моє тіло сказало «стоп». І це важливо — бути готовим до будь-яких обставин і приймати їх. Якоюсь мірою це свобода, вміння приймати себе таким, яким ти є, зі своїми перемогами й поразками. Не варто намагатися бути ліпшою за інших, важливо бути кращою версією себе вчорашньої. — Чи змінилися ваші повсякденні звички? — Біг не просто змінив моє повсякдення, він цілком змінив моє ставлення до життя. Кожен марафон — це не змагання з іншими, це тривала й відверта розмова із самою собою. Це можливість пересвідчитися у визначених життєвих пріоритетах, впоратися зі страхами й лінощами, відточити характер, виховати силу волі, навчитися грати «втривалу». А ще жити в миті — тут і зараз. І не варто шукати штучні мотивації, це не працює надовго. До бігу треба прийти підготовленим морально. Це певна філософія життя. Усвідомивши її одного разу, вже ніколи не зможеш жити інакше. — Як ви ставитеся до правильного харчування й загалом до дієт? — Не впевнена, що біг змінив мій раціон, тут значний вплив мало знання свого організму. Я вчасно потрапила до Школи здоров’я дієтолога Катерини Толстікової — розібралася, як працює організм, і навчилася правильно харчуватися. Я не відмовляю собі в тому, чого хочу, живу повноцінним життям і прислухаюся до свого організму. До слова, келих червоного вина за день до марафону — це must для мене. І все завдяки Олександру Кузіну, який теж не сприймає ніяких заборон.

Event Ukraine поспілкувався з Оленою під час її підготовки до марафону «Юнгфрау», який призначено на 7 вересня. 42 195 км, перепад висот 1 829 м, 4 000 учасників — такими є статистичні дані марафону, і ці цифри роблять його особливим. Старт розташований в Інтерлакені (565 м над рівнем моря), а фініш – на висоті 2095 м. «Цей найкрасивіший марафон світу буде підкорений мною у 2017 році», — якось написала Олена на своїй фейсбук-сторінці. І виконала обіцянку, дану насамперед собі самій. — Пані Олено, з чого почалося ваше серйозне захоплення бігом? — Я твердо переконана, що все приходить у наше життя невипадково і вчасно. Важливо навчитися помічати ці знаки й керуватися своєю інтуїцією, відчувати своє тіло. Якщо відверто, то починала я багато разів, й щоразу мене вистачало лише на три пробіжки. Навіть не припускала, що біг колись стане невіддільною частиною мого життя. А почалося все з пропозиції подруги, яку я сприйняла з гумором. Адже точно знала, що мене вистачить саме на три пробіжки. І я дуже здивувалася, відчувши, що ці пробіжки набули зовсім іншого змісту. Незабаром подруга зійшла з дистанції, а я продовжила свій біг.

СПОРТ I ПЕРСОНА

Долаючи марафон «Юнгфрау»

Біг не просто змінив моє повсякдення, він цілком змінив моє ставлення до життя. Кожен марафон — це не змагання з іншими, це тривала й відверта розмова із самою собою.

— А як вам вдається за такої щільності робочого графіка включати в нього ще й тренування? — У моєму житті був і волейбол, і великий теніс, і фітнес, і плавання. Однак біг — це найнезалежніший вид спорту: взула кросівки й побігла. Адже немає нічого ліпшого, ніж раненько бігти порожніми вулицями й насолоджуватися сонним містом. Для мене важливо лягти спати до одинадцятої та прокинутися о шостій ранку в гарному настрої і сповненою енергією.

— Я знаю, що ви кілька разів брали участь у складному гірському марафоні «Юнгфрау» у Швейцарії. — Так, цього року — мій третій «Юнгрфау». Першого разу був безперервний дощ і сніг на фініші, вдруге з погодою пощастило — чисте блакитне небо, снігові вершини гір, а ось що буде цього разу — побачимо. Гори непередбачувані. Однак я точно знаю — це найкрасивіший марафон у світі. — Але ж бігти по гірській місцевості важче, ніж «по рівному». Чи не виникало бажання зійти з дистанції? — Марафон — це завжди невідомість. Ти можеш бути ідеально підготовленим, але щось піде не так. І до цього треба бути готовим морально. Відверто, бажання зійти з дистанції часом виникає. Особливо коли починається крутий підйом. Перепад висоти тут — майже 2 кілометри. Проте за кожним підйомом буде перепочинок в оточенні снігових вершин. Це незабутні враження, незрівнянні ні з одним марафоном на рівнині. — Які ще вершини хочете підкорити? Немає бажання спробувати новий вид спорту? — Я чекаю розіграшу лотереї на участь у Лондонському марафоні навесні 2020 року. Я познайомилася з Лондоном 10 років тому. Тоді, в листопаді, він мені здавався сірим, мокрим, чужим. Відтоді ніби щось

заважало мені повернутися туди: за дивним збігом обставин я тричі отримувала візи з запізненням і скасовувала поїздки — ніби щось не пускає мене в це місто. Проте я щиро вірю, що в Лондон мене приведе саме марафон, і місто мене зустріне абсолютно інакше. Про інші види спорту навіть не думаю. А навіщо? Мені подобається біг і незалежність у ньому.

— Що б ви порадили тим, хто лише починає свій шлях у спорті й мріє пробігти марафон? — Не варто навіть починати бігати, якщо вам це не приносить задоволення. Не потрібно прислухатися до модних віянь і змушувати себе. Знайте, що перші 3–5 кілометрів завжди даються важко, організм прокидається, налаштовується і, звісно, чинить опір. Не поспішайте — швидкість не важлива, куди важливіші відчуття в тілі. Шукайте цікаві маршрути, зелені або снігові парки — краса природи захоплює й відволікає одночасно. Насолоджуйтеся всім, що бачите й відчуваєте, отримуйте задоволення від кожного кроку. І ще: перший марафон — це як перше кохання, він запам’ятовується найбільше. Виберіть його самостійно. Париж, Рим, Лондон, Берлін або Київ — це має бути виключно ваш усвідомлений вибір. спілкувалася Жанна Лаврова

Фото: з особистого архіву Олени МАКЕЄВой

Адже біг — це задоволення, а не заборони.

СПОРТ

ШВЕЙЦАРІЯ:

ПОБАЧИТИ Й ЗАКОХАТИСЯ На нашій планеті безліч дивовижних і цікавих місць з багатою історією і смачною національною кухнею. Проте лише в одній країні світу є відразу 26 національних страв, а отже, і 26 різних цікавих історій. Лариса де Олівейра, фахівець з відпочинку у Швейцарії, розповідає про свою країну й запрошує вирушити в незабутню подорож.

директор і власниця компаній Elite Tour, Elite Concierge Швейцарія — країна понад 1500 озер. Кришталево чисті, нереально лазурового кольору, вони дивують неймовірними пейзажами. Тут беруть початок дві найбільші річки Західної Європи — Рона і Рейн. Приголомшливі водоспади, 48 гірських вершин висотою понад 4000 метрів, альпійські луки та запаморочливі віадуки — все це можна побачити, здійснивши подорож країною на одному з численних панорамних потягів, які мають вікна навіть на даху. Швейцарія приваблює тисячі туристів. Це немов особливий дивний світ, що зачаровує, змушує повірити в те, що рай таки існує. І зовсім не важливо, на яку пору року припаде подорож. Пейзажі Швейцарії та її мальовничі міста, дивовижна кухня та культурні події не розчарують в будь-який сезон і в будь-яку погоду. Найлегший і дуже зручний спосіб побачити те, що ви хочете, в найстисліші терміни — це наші «лего-тури». Назва говорить сама за себе, адже ви можете досить легко скомбінувати тур — як конструктор — на власне бажання. Базову пропозицію складено таким чином, щоб дати змогу туристові відкрити для себе дивовижну Швейцарію, а ви можете зробити своє знайомство тіснішим.

Chemin des Croix Rouges 2, 1007 Lausanne Тел .: ±41 21 320 16 90 WhatsApp: ±41 78 803 25 28 E-mail: loliveira@bluewin.ch www.elite-concierge.ch

Відома швейцарська легенда мовить, коли Господь розподіляв багатства земних надр, для країни, що розташувалася в самому серці Європи, їх не вистачило. Щоб виправити цю несправедливість, Бог подарував їй високі гори, сяйнисті льодовики, бурхливі водоспади, мальовничі долини, дивної краси річки й найчистіші лазурові озера. У невеликій альпійській Швейцарії розташувалися відразу 12 об’єктів зі Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а її неймовірні музеї змусять захоплюватися і дивуватися навіть найдосвідченішого мандрівника. Приміром, у Лозанні є музей, в якому зібрана унікальна колекція арт-брют — тобто картин, написаних людьми з розладом психіки, ув’язненими, медіумами. Чотири поверхи й чотири години постійного здивування, захоплення, вивчення. Представлені роботи — це паралельний світ: загадковий, фантастичний, непередбачуваний, неймовірний. І де межа між божевіллям і геніальністю? Не любите музеї? Вирушайте до одного з численних виноробних господарств. Наприклад, у регіон Женевського озера, що відомий своїми виноградниками, розташованими на терасах-карнизах. Тамтешні господарі виготовляють тонкі білі вина, серед яких і сорти з маркуванням «гран крю» — тобто вино з виноградника з високою репутацією. Багато з таких вин увійшли до світового бестселера Роберта Паркера «Винний гід покупця» — книжки про подорожі місцями-легендами винної історії. Спробувати ці вина можна лише у Швейцарії, оскільки вони не експортуються.

Лариса де Олівейра,

27–29 вересня, Голвей, IрландIя

рохи більше ніж три години потягом чи автобусом з Дубліна — і ви на Фестивалі устриць у Голвеї. У 1953 році менеджер одного з місцевих готелів вигадав геніальний маркетинговий хід: влаштувати гучну вечірку з приводу початку сезону устриць. Сьогодні це головний гастрофест Ірландії з майже 200 000 відвідувачів, який The Sunday Times назвав одним із 12 найкращих фестивалів світу. У програмі — пишні

урочистості з дегустаціями дарів моря, маскарадна хода, музика та кулінарні конкурси. А головною подією свята є чем-

піонат на швидкісне поїдання устриць. Рекорд Гіннеса було встановлено у 2005 році: 233 устриці за 3 хвилини.

Прощання з літом 96

20–24 вересня, Барселона, IспанIя

арселона! Місто, створене святкувати радість життя. І фестиваль Festes de la Merce — тому підтвердження. Влаштовують його на честь покровителя міста. Це гамірне прощання з літом, сотні цікавих подій на

Вина й видовищ 27–29 вересня, Невшатель, ШвейцарIя

ороку в останні вихідні вересня в містечку Невшатель, що на березі однойменного озера, проходить свято збору винограду, він же Фестиваль вина. Три дні — з п’ятниці до неділі — тисячі гостей і сотні музикантів оживляють старе місто, наповнюючи собою вулиці й площі, кафе й бари. Тут є розваги на всяк смак: для активних — ярмаркові атракціони та битви конфетті, а для тих, хто цінує спокій, — прогулянки виноградниками й дегустації вин. Кульмінація свята — недільний парад-карнавал.

11 різних локаціях, паради, вогняна хода за участі місцевих «дияволів», живі вежі, парад велетнів у супроводі барабанщиків, захопливе проекційне шоу та багато-багато іншого, що може запропонувати вам лише столиця Каталонії.

Фото: Unsplash.com/ @dougglaslopez, @fergomez, @sweeticecreamwedding, pexels.com@wedd__ring

рекомендує

Устричне море!

МАНДРИ I EVENT

Вільний ярмарок з 18 жовтня, Бремен, НIмеччина

естиваль «Вільного ринку», або «Вільний ярмарок» у Бремені — це найстаріший і третій за масштабом народний фестиваль у Німеччині. На це свято тривалістю у 17 днів щороку приїздить понад 4 мільйони туристів. Історія «Вільного ринку» починається у 1035 році, коли місто отримало право влаштовувати ярмарок. Нині тут не тільки можна купити й спробувати-випити все, чого душа забажає. Тут і атракціони, народні забави, конкурси, театральні вистави, концерти: майже 300 майданчиків для розваг! Центральна подія — парад, в якому традиційно беруть участь понад сто багато декорованих платформ і маскарадних груп.

Море вогнів 27–31 жовтня, IндIя

Мертві й живі 1–2 листопада, Мексика

удова нагода познайомитися з мексиканською культурою ближче — приїхати туди на День мертвих. Його відзначають два дні поспіль, а дати збігаються з важливими католицькими святами: Днем Усіх Святих (1 листопада) і Днем Усіх Душ (2 листопада). Це додало особливого колориту святу, в якому містика й атрибути язичництва змішалися з символами католицизму. Для місцевих День мертвих — це час згадати покійних родичів і привід посміятися над смертю та насолоджуватися життям. Проте, щоб відчути атмосферу Дня мертвих цілком, вирушайте у передмістя Мехіко — Сан-Андрес-Міккік, — відоме своєрідними містичними святкуваннями. Особливо гарні нічні церемонії, що проходять під вогнями незліченної кількості свічок.

не любить темряви. На півдні країни в це свято відзначають перемогу Кришни над демоном Наракасурою, а в Бенгалії Дивалі присвячено чорній богині Калі, яка уособлює культ сили. Дивалі святкують й індуси-мусульмани, адже вважають, що Лакшмі приносить удачу. Цього дня вулиці міст, сіл і селищ осяваються тисячами вогнів і феєрверків.

ивалі, або Свято вогнів, — одне з найулюбленіших свят індусів, тому його бучно святкують по всій країні. Символізує воно перемогу світла над темрявою, добра над злом. На більшій частині території Індії Дивалі відзначають на честь богині багатства й родючості Лакшмі, дружини Вішну. Будинки ретельно прибирають і запалюють усі вогні, адже Лакшмі

МАНДРИ I ЕКСПЕРТ

Настрій та емоції пасажирів із приводу затримки чи скасування рейсів зрозумілі — нікому не хочеться втрачати гроші та дорогоцінний для відпочинку час. Проте саме емоції завжди заважають ефективно розібратися в ситуації. Тому ми вирішили розпитати людину, яка має величезний досвід роботи з авіакомпаніями, про всі аспекти й

нюанси таких неприємних випадків і з’ясували, на що може розраховувати пасажир, рейс якого затримали. — Пане Євгенію, чи має мандрівник взяти на себе певну відповідальність у виборі авіаперевізника, навіть якщо він купує пакетний тур в оператора? — Так, безсумнівно. Пасажир мусить уважно знайомитися з правилами перевезень — і коли купує авіаквитки, і коли замовляє відпочинок у туроператора. Моя наполеглива порада: поцікавтеся,

Фото: надані прес-службою аеропорту «Бориспіль»

Останнім часом ми досить часто чуємо новини про затримки чи скасування авіарейсів. Соціальні медіа рясніють обурливими постами й коментарями, журналісти закликають владу вжити заходів, а українці однаково продовжують літати на відпочинок. Актуальну тему компенсацій і взаємних зобов’язань між пасажиром та авіакомпанією журнал Event Ukraine обговорив з Євгенієм Дихне, першим заступником генерального директора аеропорту «Бориспіль».

МАНДРИ I ЕКСПЕРТ

ПОДОРОЖ БЕЗ СТРЕСУ яка авіакомпанія виконує переліт, який у цього перевізника рейтинг пунктуальності. Пасажирам потрібно усвідомити, що вдала подорож залежить і від їхнього особистого вибору. — Літній період, на який припадає пік відпусток, вже позаду. З яких причин найбільше затримували рейси у «Борисполі»? — У період літньої навігації вони траплялися насамперед через велику кількість чартерних рейсів. З тих чи тих причин на напрямках, куди літає найбільше українців, літаки експлуатуються дуже інтенсивно: судна деяких авіакомпаній перебувають у повітрі до 18 годин на добу. Це впливає на техніку, тому можливі різноманітні негаразди. Проте говорити, що причиною затримки завжди є неправильне обслуговування з боку авіакомпанії, недоречно. Абсолютно для кожного перевізника безпека пасажирів — на першому місці. А безпека в польоті — це технічна справність флоту, попри можливі витрати часу для приведення літака у повну «бойову» готовність.

— З вашої практики, які найчастіше бувають причини затримки рейсів? — Якщо не розглядати випадки несвоєчасного подання або відсутності борту, зазвичай затримки — об’єктивні. Техніки фіксують певний збій електронних систем, технічний персонал починає визначати його причину. Це може бути мінімальна похибка, яка вимагає лише перезавантаження системи. Однак імовірно й те, що незначна несправність спричиняє серйознішу проблему. Виникає потреба в заміні запчастини, якої іноді немає в певному аеропорту — час затримки подовжується і подовжується. Цілком зрозуміло, що за таких обставин люди починають нервувати. Тому завдання представників авіаперевізника — забезпечити якісну роботу з пасажирами. Авіакомпанія має надати всю необхідну допомогу, адже пасажири є постраждалою стороною. — Які обов’язки авіаперевізника у разі затримання рейсу, передусім які його дії? На що можуть розраховувати пасажири затриманого літака?

— У разі затримки рейсу, як правильно мають діяти пасажири? — Перед вильотом повітряне судно тестується кілька разів, і за будь-якої найменшої несправності рейс неодмінно затримується до з’ясування причин. За таких обставин пасажирам насамперед треба зберігати спокій. Для уточнення ситуації варто скористатися контактами туроператора чи авіакомпанії: вони надаються під час придбання туру або авіаквитка. Звісно, з пасажирами мусить обов’язково працювати представник авіакомпанії, який має пояснити причину затримки й повідомити про ймовірну її тривалість. Найбільше роздратування пасажирів зазвичай викликає поведінка авіакомпаній, які часто-густо не повідомляють про фактичний термін затримки, повсякчас подовжуючи час до вильоту.

100

УСПІХ I ТЕНДЕНЦIï

Право на компенсацію має пасажир, якому не надали послугу з авіаперевезення з незалежних від нього причин. Виплата залежить від тривалості скасованого рейсу й може сягати 250, 400, 600 євро.

— Законодавство закладає мінімальні вимоги до перевізників на випадок затримок, вони однакові для регулярних і чартерних рейсів. Так, пасажирам мають кожні 30 хвилин повідомляти про те, як довго триватиме очікування і коли відлітатиме судно. Якщо затримка перевищує 2–3 години, авіакомпанія мусить надавати пасажирам додаткові послуги, наприклад їжу та напої. Якщо ж затримка виникла в нічний час або на стику двох діб, пасажирам мають запропонувати трансфер і номер у готелі. У разі затримки понад 5 годин — пасажир має право відмовитися від перельоту й вимагати повернення вартості квитка або заміни маршруту польоту — міжнародною авіаційною мовою це називається «rerouting». Те, наскільки якісно авіакомпанія взаємодіє з пасажирами під час затримок рейсів, визначає її орієнтованість на надання якнайкращого сервісу для клієнтів.

— Розкажіть, будь ласка, який існує механізм отримання компенсацій пасажиром від авіакомпанії? — Так склалося, що законодавство закладає мінімальні стандарти захисту прав авіапасажира. Право на компенсацію має той пасажир, якому не надали послугу з авіаперевезення з незалежних від нього причин. Розмір виплати залежить від тривалості скасованого рейсу й може сягати 250, 400, 600 євро. Проте авіакомпанії мають різні строки виплат. Великі системні перевізники мають відпрацьовану модель взаємодії з пасажирами, тому процедура виплат компенсацій поставлена на потік. Авіакомпанії з яскраво вираженою сезонністю роботи не мають таких механізмів, відповідно ухвалення рішення щодо компенсацій забирає більше часу. — У разі якщо пасажир запізнився на літак, чи має він право отримати гроші за невикористаний квиток? — Якщо відмова у перевезенні пов’язана з несвоєчасним прибуттям пасажира на реєстрацію — по-авіаційному це називається «no show», — тоді може бути повернута вартість авіаквитка, але втра-

чене право на компенсацію. Такі моменти регулюються правилами авіаперевізника.

— Часом пасажири скаржаться на те, що їм не вистачило місця в літаку. Як так може статися і чого чекати «нещасливим» пасажирам? — Це називається «овербукінг» — коли авіакомпанія продала більше квитків, ніж передбачено місцями на судні. В такому разі пасажир має право на компенсацію. Насправді це звичне явище і для європейських перевізників, і для північноамериканських авіакомпаній. У такому разі за компенсацію перевізник пропонує пасажирові відмовитися летіти певним рейсом, надаючи інший варіант. Скажу більше: якщо ніхто з пасажирів не виявляє ініціативи погодитися на зміну рейсу, авіакомпанія має право сама визначити, хто летітиме альтернативним рейсом з обов’язковою виплатою компенсації. До речі, часом пасажирам пропонують дуже привабливі бонуси. Якщо рейс переносять на наступну добу, заселяють у 5-зірковий готель чи пропонують переліт дещо іншим маршрутом, але в бізнес-класі. Затримки трапляються досить часто і скрізь, не лише в «Борисполі». Тому в таких ситуаціях раджу і пасажиру, і авіаперевізнику налаштовуватися на дипломатичний діалог. Спілкувалася марія васильківська

101

БЕРЕГИ Й ТИСЯЧОЛІТТЯ

102

Редактор Event Ukraine провела 5 неймовірних днів у Грузії: насолодилася самобутнім Тбілісі, нафоткалася в місцині, де Кура зливається з Арагві, відвідала печерний монастир Вардзія, скуштувала незвичну каву в гостях у жіночому монастирі, а цілющу водичку — в Боржомі, а ще обійшла вздовж і впоперек фортецю Рабат в Ахалцихе й пірнула в таємниці печерного міста Уплісцихе.

Традиції & модерн

Душевне, тепле, сонячне навіть у похмуру погоду — це точно про Тбілісі. Головне тут — ходити пішки й звернути з туристичних маршрутів. Зазирайте у бічні вулички й дворики за колоритними цікавинками: наприклад, відомі тбіліські дерев’яні двері — різьблені, немов мереживо. Обов’язкову туристичну програму якнайкраще розпочати з фортеці Нарікала, куди з парку Рике на набережній Кури охочих піднімає канатка. Краєвиди фантастичні, шкода, що дорога пролітає як мить. Спускатися назад у місто ліпше пішки —

Фото: Марина Гудзевата, depositphoto.com

До Грузії приїжджають за багатьма речами: помилуватися запаморочливими горами, подивуватися тисячолітній історії, відвідати виноробні й оглянути виноградники, які обробляють уже 8000 років, побачити своїми очима квеврі (конусні глиняні бочки для вина, заховані в землі), купити прикраси з розписної емалі. А ще — впасти в забуття… щодо будь-яких дієт й скуштувати найсмачніші хачапурі, хінкалі, пхалі, лобіо, шашлик, оджахурі, чихиртму, бадріджані, чахохбілі… За цікавим збігом, мій п’ятиденний маршрут Грузією пролягав уздовж річки Кури, яку тут називають Мткварі, від Тбілісі до Вардзії і назад. Хочете, можете його повторити, а хочете — вирушайте деінде: всюди на вас чекає неперевершена грузинська гостинність, від якої не сховатися, вино й смаколики.

З пагорба, на якому стоїть давній храм Джварі, відкривається чарівний краєвид на культове місце — злиття Кури й Арагві, а також на першу столицю Грузії, історичне місто Мцхета.

знову ж таки, намилуєтеся пейзажами, а ще можна зайти до монумента Мати Грузія, який видно чи не звідусіль у місті. Спустившись донизу, звертайте до тисячолітніх сірчаних бань, які працюють і донині. Від цих сірководневих джерел і походить назва Тбілісі, адже «тбілі» означає теплий. І саме звідси починається Старе місто з його автентичними вуличками, яке не варто оминати. Нагулявшись досхочу цією місциною і нафотографувавшись з кожною з численних бронзових скульптур, зупиніться біля казкової вежі-годинника Театру маріонеток Резо Габріадзе. Тут щогодини ангел дзвоном сповіщає про початок нового часу, а о 12:00 і 19:00 з’являються й інші персонажі-маріонетки й розігрують цілу виставу. Опісля зазирніть у давню церковцю Різдва Діви Марії VI століття — це найстаріша церква, що збереглася у Тбілісі, та вирушайте до модернового моста Миру.

Авіакомпанія МАУ виконує прямі регулярні рейси до Тбілісі з київського аеропорту «Бориспіль» щодня о 12:00 та 21:10.

Цей скляний міст — у минулому об’єкт уїдливих глузувань місцевих — теперішня радість для туристів. Відкритий в 2010 році та збудований за проектом італійця Мікеле де Лукки, міст став певним символом епохи Саакашвілі. На протилежному боці на пагорбі — президентський палац, в якому не живе президентка Грузії. Поряд — велична нова церква Святої Трійці та чергова порція автентичних тбіліських вуличок і давніх церков. Неподалік від Тбілісі — ще одне місце, яке не пропускає жоден турист, і воно того варте. Це давній храм Джварі на вершині

103

Летимо до Тбілісі

104

На мосту Миру зазвичай людно. гори, під якою зливаються Кура й Арагві. Зведений у VII столітті храм живе своїм життям: тут панує запах бджолиного воску й вишукана простота в усьому. Бувалі кажуть, що найкраще приїздити сюди на заході сонця: це найкращий час, щоб помилуватися кам'яними стінами монастиря, навколишніми горами і Мцхетою.

Грузинське Яремче

Перша асоціація з природою Боржомі — та це ж Яремче! Тут так само легко дихається, так само зелено і все ще не «по-європейському». Боржомі лежить в ущелині все тієї ж Кури. Археологічні знахідки свідчать, що майже дві тисячі років люди пили місцеву мінералку та приймали термальні ванни. А ще археологи знайшли середньовічні глиняні труби, які були прокладені до кількох джерел. Примітно, що друге життя мінералці дали українці — у 1816 році тепле джерело віднайшли солдати Херсонського гренадерського полку. Щоб попити водички, вирушайте до Центрального парку (чомусь вхід туди платний), а щоб пірнути в термальні джерела (три басейни з сірководневою водою різної температури) — прогуляйВардзія. Не обійшовши теся далі парком хвилин сорок. Щоб його печери й тунелі, насолодитися краєвидами, піднімайтеся не переймешся величчю, на гору стареньким радянським підйомчарівністю й особливістю ником, а якщо заманеться ще вище — цього місця. ходіть на колесо огляду на тій самій горі.

МАНДРИ I КРАÏНА

Одна з найпомітніших будівель у Боржомі — розцяцькований колишній дім Мірза-Різа-хана, тодішнього консула Ірану, а тепер — бутик-готель. Трохи далі від центру — ще одна цікава споруда — резиденція Романових. Наразі вона на реконструкції, завершити яку планують до 2022 року, тому подивитися на неї можна лише ззовні й здалеку.

Місто в скелі

Дорога від Боржомі до Вардзії — сама собою атракція. Серпантин то спускається до Кури, яка несе свої води на дні ущелини, то впритул підходить до забутої залізничної колії. А на шляху — затишні села та скелі, увінчані руїнами фортець. Сама Вардзія — це грандіозний висічений в скелі монастир, що заворожує фресками ХІІ століття, печерами, переходами й, звісно, чарівними краєвидами. Тут є церква, таємні тунелі, келії, приміщення, що використовувалися як магазини та бібліотеки й навіть функціонував водогін. На тринадцяти рівнях — близько шести тисяч приміщень! Тут досі живуть монахи, які у вільний від молитов час спускаються «на землю», щоби вирощувати городину та допомагати «колегам» із жіночого монастиря в долині.

105

Серце Старого Тбілісі — сірчані бані та район Абанотубані, над якими досі височить фортеця Нарікала.

Тбілісі. Вежа театру маріонеток Резо Габріадзе з годинником, що показує вистави.

Де зупинитися → Модерновий готель Brim Tbilisi**** → Спа-готель Із розкішним парком Borjomi Likani***** → Райський Vardzia Resort****

МАНДРИ I КРАÏНА

106

Масштабна реконструкція фортеці в Ахалцихе тривала всього рік — з 2011-го по 2012-й. А щоб закріпити враження від цього дивного місця, варто зупинитися у готелі Vardzia Resort, який стоїть через ущелину навпроти. Панорамні вікна в номерах, продуманий до дрібниць інтер’єр, старі грузинські книжки у шафі, традиційні музичні інструменти — все це створює атмосферу, в якій хочеться жити. А ще є ресторан, панорамний басейн і шовковичні дерева на галявинці. Варто згадати про ще одне печерне місто за сотню кілометрів від Тбілісі — Уплісцихе. Тут збереглося не більше ніж 150 печер від величезного поселення, де кількість висічених у скелі гротів колись перевищувала 700. На думку археологів, люди почали заселяти його вже в І тис. до н. е. Без гіда тут вам буде не цікаво, а з хорошим провідником — навпаки. Екскурсія перетворюється на гру-відгадайку, де ви висловлюєте припущення, для чого були пристосовані кам’яні гаки в стіні чи отвори дивної форми на підлозі. Бонусом йде чудовий краєвид на долину Кури.

Де поїсти в Тбілісі → Центр грузинського застілля

та ремесел Gamarjoba → Gorgasali ресторатора Шалви Каджаія → Традиційно-сучасний Gala → Sirajkhana Wine Restaurant

Туристичний фенікс

На внутрішньому подвір’ї Верхньої частини фортеці Рабат.

Повністю реконструйовану масштабну фортецю Рабат видно практично з будь-якої точки грузинського містечка Ахалцихе. Це — останній проєкт Саакашвілі, який розпорядився перетворити вбиті століттями руїни на популярний туристичний об’єкт. Роботи тривали рік, а на відкритті виступав Шарль Азнавур: в Ахалцихе народився його батько, тут поховані його дід і бабуся. За свою багатовікову історію цитаделі довелося побачити багато чого, зокрема розруху, запустіння, перебудову церков на мечеті, зміни влади та принаймні дві великих війни — російсько-турецьку та кримську (обидві були у ХІХ столітті). Нині фортеця розділена на дві частини, умовно-історичну — Верхню, та готельно-ресторанну — Нижню. По фортеці ми з друзями гуляли, не жаліючи сил: обійшли всі будівлі, забралися на кожну вежу. П’ять днів для Грузії — критично мало. Проте, здається мені, що я зрозуміла, яка це країна. Це розкішна природа, захоплива історія, тисячолітні традиції виноробства, унікальна кухня, сучасні дизайнерські готелі, стильні ресторани. Однак головне багатство Грузії — неймовірна гостинність і доброзичливість людей, які здатні відродити віру в людство. подорожувала Марина гудзевата

СПРАВЖНІЙ ІТАЛІЙСЬКИЙ СМАК Джелатерія «Gelato di Venezia», пр-т Перемоги, 24–26, ТРЦ «Smart Plaza», 2-й поверх Замовлення за тел.: +38 (044) 465 58 27, +38 (067) 168 42 97 Більше інформації : gelatodivenezia.com

@gelatodivenezia @gelatodivenezia

МАНДРИ I КРАÏНА

Бухта Халонг — одне з найкрасивіших місць на землі. Диво природи, внесене до Списку ЮНЕСКО. Тут знімали знаменитий фільм «Індокитай» з Катрін Деньов у головній ролі.

МАНДРИ I КРАÏНА

109

ДРАКОН

І МОРЕ

Переживши у ХХ столітті два великі збройні потрясіння, В’єтнам у свідомості багатьох ще донедавна асоціювався з темою війни. Сьогодні країна охоче відкриває себе світові й упевнено шукає своє місце в ньому. Для мандрівників В’єтнам — яскрава загадка і магніт.

МАНДРИ I КРАÏНА

Ця країна була моєю давньою мрією. Мрія вела мене через рисові поля, привітно махала рукою з мальовничих бухт, відсвічувала барвистими ліхтариками міст і малахітовими тінями джунглів; брала за руку й йшла поруч — до імператорських палаців, поміж шаленства дорожнього руху, запахів і барв. Я поглядала на карту і казала собі: це так далеко. Не зараз, пізніше… Мрія стримано посміхалася з-під свого бамбукового капелюха й ніби промовляла: «Не відкладай мене на потім. Скільки ж можна?». І лише коли за ілюмінатором замиготіли вечірні вогні Ханоя, а літак торкнувся посадкової смуги, мрія переможно підморгнула мені: «Нарешті!».

Багатоликий Ханой

Бухта Халонг: диво природи.

Ханой для європейця — сюрреалізм у чистому вигляді. Симбіоз екзотичних запахів, звуків, поглядів, абсолютно інших смаків... А ці їхні мопеди, мотобайки, яким ні кінця, ні краю. Насправді все просто: якби кожен житель Ханоя пересувався власним авто,

МАНДРИ I КРАÏНА

У Національному парку Там Кок. З гори Ханг Муа в околицях містечка Ніньбінь відкриваються фантастичні краєвиди на рисові поля, «іграшкові» сільські будиночки і річку поміж скель. місто застигло б у вічному транспортному заторі. Тому влада наполегливо радить менше їздити машинами. І всі слухняно пересіли на мопеди. Однак… Збагнути алгоритм дорожнього руху в Ханої — все одно що пізнати таємницю створення світу. Тож не ускладнюйте собі життя — вчіться мистецтву вивертів. Тут відскочили в бік, там перечекали й перевели подих, далі перебігли дорогу перед лавиною мотобайків з вигуками: «Господи, допоможи!». Тільки впевненість у собі й незламна віра в краще допомагає пересуватися вулицями столиці. Теоретично тротуари тут існують, але практично вони завжди зайняті. На них сидять галасливі, замислені, усміхнені в’єтнамці. Готують їжу, снідають-вечеряють, п’ють каву, продають фрукти, пишуть книжки, обдумують плани, спілкуються з друзями. Так, Ханой живе на тротуарах. Не тому, що йому більше ніде жити. Йому так подобається. Це стиль і філософія буття. Ханой різний. Елегантна суміш колоніальної французької архітектури й експресія вузеньких вуличок Старого міста; легенди про Черепаху і озеро Поверненого меча, яке вночі містично красиве в яскравих вогнях; танго закоханих просто неба та жінки з «коромислами», які невтомно снують містом, пропонуючи свіжі фрукти. Пагоди, історичні музеї, школярі з піонерськими галстуками і мавзолей Хошиміна. У Ханоя багато символів і облич, і яке з них справжнє… Напевно, всі!

Халонг: містична краса

Оминути бухту Халонг, мандруючи В’єтнамом? Про таке навіть не думайте! Це одне з найкрасивіших місць на землі, справжнє диво

ТУРИСТУ НА ЗАМІТКУ Що варто зробити у В’ тнамI Скуштувати традиційний суп фо бо. Він густий і насичений, на основі яловичого бульйону. Цей суп їдять водночас паличками і ложкою. Випити пікантної кави пов’єтнамському з яєчним жовтком. В одному з сіл взяти напрокат велосипед, поїхати в поле й послухати, як «шумить» рис. Замовити на вечерю порцію морепродуктів в одній з родинних сільських харчевень. Купити на згадку бамбуковий капелюх-конус і статуетку Щасливого Будди.

МАНДРИ I КРАÏНА

112

Підніматися на гору в умовах тропіків непросто. Але краєвиди, які відкриваються з її вершини, варті зусиль! природи. Понад 3000 скелястих острівків на півтори тисячі квадратних кілометрів води. Ми провели тут злочинно мало часу — лише день. Наш кораблик прокладав маршрут поміж нереальних красот, байдарки запливали у втаємничені гроти, а в печерах ми шукали відгомін історичних подій. З в’єтнамської Ha Long перекладається як «місце, де дракон занурився в море». Не сумніваюсь — так воно й було, як в історичній легенді. Великий Дракон, що мешкав у горах, пролітав якось над своїми володіннями й ненароком зачепив скелі хвостом. Там, де зачепив, гори рухнули. А прогалини заповнила вода смарагдово-бірюзового кольору. І на поверхні лишилися лише острівці різного розміру. Декому вони нагадують хребет велетенського Дракона, що проступає з води. Місцеві вірять: той Дракон живе тут донині.

Так замітали сліди історії…

Хюе — давня імператорська столиця В’єтнаму. Сучасність так тісно переплетена тут з минулим, що часом важко збагнути: на розі якого століття ти паркуєш своє авто. Хюе розкинулося обабіч Ароматної річки. На одному березі — вир сьогодення, бурхливе нічне життя з дискотеками, ресторанами, велорикшами та яскравими вітринами. На другому — Імператорська цитадель, палацовий комплекс і Заборонене Пурпурове місто, де час зупинився й міцно тримає таємниці минулого. Майже півтора століття, з 1805-го по 1945-й, Хюе був імператорсь-

На вулицях Ханоя. кою столицею династії Нгуєн. Із 13 правителів семеро збудували собі гробниці — добровільно, ще за життя. «Наймолодша» — гробниця Кхай Диня. Її будували 11 років, розпочавши в 1920-му. Щоправда, сам імператор помер раніше, не дочекавшись завершення робіт. Проте особисто керував будівництвом, за його вказівкою використовували новітній матеріал — залізобетон. Тому тут усе залізобетонне — навіть воїни-мандарини, коні та слони. Мандарини — атрибут усіх імператорських гробниць у В’єтнамі, адже вони «охороняють» правителів у потойбічному світі. Далеко не всі представники королівської династії були ідеальними. Думки про Кхай Диня суперечливі. Одні вважали його блискучим реформатором і борцем за збереження В’єтнаму, інші — прислужником французів і страшенним марнотратом. Імператор Ти Дик взагалі був плейбоєм: оточив себе наложницями, які писали для нього вірші й декламували їх у спеціально

МАНДРИ I КРАÏНА

Мандарини — атрибут усіх імператорських гробниць у В’єтнамі. За ідеєю, вони охороняють імператорів у потойбічному світі. хюе. Заборонене Пурпурове місто.

113

збудованому театрі. Ти Дик був невисокий, тож і кам’яних слуг велів будувати малими, щоб не вивищувалися на тому світі над правителем. Сьогодні на місці колишніх імператорських розваг — цілий комплекс: і палац, і озеро, і театр, і кілька гробниць. Ти Дик поховав тут свою дружину й прийомного сина. А де похований сам... цього ніхто не знає. Усіх 200 слуг, причетних до церемонії поховання, обезголовили. Ні самої могили, ні скарбів тут немає, і де вони — невідомо. Кажуть, так замітали сліди історії. І страхували гробниці від грабіжників.

Хойан: ліхтарики й романтики

Якби мені випало укладати рейтинг найромантичніших міст світу, на чільне місце я б поставила Хойан. Пробачте мені, Венеціє й Париж! Проте це затишне, кольорове, неймовірно привітне в’єтнамське місто на березі Південно-Китайського моря поселилося в моїм серці назавжди. Старий Хойан — місто барвистих ліхтариків. Вони усюди: на будинках і деревах, на стовпах і мостах... Коли ввечері все кольорове розмаїття засвічується і переливається різними відтінками, ти потрапляєш в інший вимір. З якого вже виходиш інакшим. Виходиш — і йдеш до Японського мосту, до річки, де чекають прогулянкові човни й бабусі, які продають закоханим оригінальні ліхтарики-свічки. А в цьому місті, повірте, закохані всі! Хойан — ідеальне місто для весільних подорожей, стильних

Пам’ятка історії: гробниця імператора Кхай Диня. фотосесій і ліричних пригод. Тут витає дух Середньовіччя. А всього за п’ять кілометрів від Старого міста — морський берег із пальмами та романтичними світанками. Колись Хойан був потужним портовим центром Азії. Тут перетиналися дороги купців різних країн. Вони засновували товариства (гільдії), збиралися на поважні засідання, вершилися важливі справи, укладались торгові угоди. Багато з тих середньовічних будинків збереглися до наших часів. У Старому місті що не крок — то старовинний дім зібрань. Жовті стіни будинків покрилися чорним «лоском» часу, як мудрість — нитками сивини. Жовтий колір пасує Хойану. Старе місто Хойан — одне з небагатьох в’єтнамських міст, яке не постраждало під час американо-в’єтнамської війни. Це місто відкритих поглядів і теплих посмішок. Сюди хочеться повертатися. І залишитися якнайдовше. подорожувала Юлія Косинська. Фото автора

114

МАНДРИ I ВIКЕНД

стамбул 360

фортеця Румелі Хісари 18:30. Ось і наш п’ятизірковий Dedeman Hotel. Нічого зайвого, все красиво й вишукано. Неподалік метро і торговельно-розважальний центр. Є тут великий басейн і спа-центр, але я поспішаю до бару на даху. Не за тим, аби відсвяткувати приліт келихом, а за… Привіт, панорамо Стамбула! Я скучила.

П’ятниця

08:00. Сніданок. Короткі збори — і я вже на двопалубному кораблику. На мене чекають Принцеві острови. Вони офіційно є частиною Стамбула, хоча й розташовані за 20 км від нього у Мармуровому морі. Принцевими острови називаються тому, що за часів Османської імперії сюди відправляли «зайвих» принців, аби ті не змір-

Фото: Жанна лаврова, Ірина лозниця, depositphotos.com, unsplash.com/Svetlana Gumerova

Я в Стамбулі не вперше, але вперше — у новому аеропорту Istanbul Yeni Havalimanı, який почав діяти лише торік. До центру міста звідси 35 км, що на 10 км більше, ніж від Ататюрка. Поки що сполучення винятково автобусно-автомобільне, але згодом сюди прокладуть лінію метро. Аеропорт-красень, нічого не скажеш! Тут просторо й багато можливостей для шопінгу, але хочеться швидше до готелю, аби відпочити.

МАНДРИ I ВIКЕНД

115

Стамбул ніколи не набридає і завжди готовий запропонувати вам щось нове. Цього разу я провела тут три дні у форматі «більше, але менше». Тобто більше вражень, менше відомих туристичних маршрутів. Вікенд вийшов таким насиченим, що довелося вести щоденник, аби згодом упорядкувати весь калейдоскоп спогадів. кували претендувати на трон. Теж мені заслання! Краса, затишок, хіба що розрахунок був на те, що звідси нікому й не захочеться тікати. Зараз Принцеві острови — улюблене місце для сімейного відпочинку стамбульців, адже тут можна попірнати і влаштувати пікнік. Цікаво, що тут заборонено всі види мототранспорту. Тільки коні, велосипеди і… власні ноги. Екостиль життя.

православний монастир Святого Георгія. Сюди приїздять не лише помолитися, а й помилуватися неймовірними краєвидами. А ще, оскільки на початку минулого століття острів уподобали багатії, тут багато розкішних заміських маєтків.

10:00. Отож, починаю дослідження Принцевих островів з найбільшого, який зветься Бююкада. Виявляється, з 9 островів населені лише 4, до того ж тут мешкають представники різних культур: євреї, турки, вірмени, греки… Завдячуючи цьому на острові дуже розмаїта архітектура, а ще багато храмів різних конфесій. Найвідоміший —

16:00. Після обіду я вже на іншому острові. Хейбеліада (у греків — Халкі) — найзеленіший із островів, щедро вкритий сосновими лісами. Повітря хочеться їсти ложкою. Тут стоїть монастир Святої Трійці, в якому

116

Прогулюючись на кораблику по Босфору, можна добре розгледіти витончену мечеть Ортакьой, або Велику мечеть Меджидіє, зведену в стилі османського бароко в XIX столітті. до 1971 року діяла богословська школа. Її випускниками стали чимало православних ієрархів. Сад при монастирі — куди там ботанічному! — ще й доріжками гуляють пави. Однак я хочу на пляж, змити з себе спеку. Облаштовані пляжі платні, проте раджу саме їх. На тутешньому дикому пляжі на вас чекають потужні течії і гостре каміння. А тут понтони, відгороджена від моря територія, кав’ярні, всі зручності. Повне занурення.

Субота

08:00. З корабля на…корабель. Моє сьогодні починається із водної прогулянки Босфором. Якщо ви в Стамбулі не вперше, дуже раджу: нові цікаві ракурси знайомих будівель вам гарантовано. Якщо вперше, все одно раджу. Від самої думки, що ти пливеш між Європою та Азією, від казкових палаців і поважних мечетей перехоплює подих. 12:00. Після прогулянки водної настає час екскурсії наземної. Знаю-знаю, Долмабахче — і палац, і мечеть — дуже відомі серед туристів. Однак це ніяк не применшує їхньої привабливості. Останній палац османських султанів зовні наче мереживо, а всередині — суцільна розкіш. Серед іншого, тут зібрано понад 600 картин європейських митців, зокрема мого улюбленого Івана Айвазовського. А ви знали, що великий художник товаришував із самим

Один з найхарактерніших краєвидів Стамбула з обрисами Єгипетського базару, мечеті Рустема-паши та сулейманіє. султаном Абдул-Азізом, який був шанувальником його таланту й навіть жив у палаці? Та так закохався у Стамбул, що замість замовлених султаном 10-ти картин намалював 30. 14:00. Стамбул «європейський» — район Нінаташи. Часом здається, що ти десь у Парижі, а часом — що у Відні. Галереї, бутики, ресторани. Сама розкіш. Запам’ятайте: головна шопінг-вулиця називається Абді Іпекчі. Від Prada і Hermes до Zara та турецьких виробників: обирай — не хочу. Приємно, що всі заклади працюють, попри вихідні. Якщо від купівлі одягу ще якось можна втриматися, то як пройти повз ароматну каву й східні солодощі? Правильна відповідь: ніяк. А вуличних продавців кукурудзи і каштанів я згадувала?

МАНДРИ I ВIКЕНД

17:00. Через величезну центральну площу Таксім прямую до району Ортакьой, який за його особливу атмосферу люблять і стамбульці, і туристи. Мечеть, магазинчики, ресторанчики…набережна. Знову дивуюся, наскільки зачаровує Босфор. У такій красі треба гарно нагуляти апетит, щоб спробувати кумир — особливу фаршировану картоплю, гезлеме, традиційну випічку з начинкою та, звичайно, найсвіжіші морепродукти. 21:00. Вечір застає мене в елітному районі Бебек. Він більше схожий на сад — так багато тут зелені. Недарма це улюблене місце турецьких кінематографістів. Парк Ашиян просто на березі Босфору сусідить з вишуканою мечеттю Бебек. Проводжаю день за горизонт на набережній. Тут живе романтика й багато дорогих яхт. Де знайти запасні ноги, щоб дійти до ліжка?

Неділя

Оглянути принцеві острова варто, замовивши екскурсію на автентичній «кареті».

117

08:00. Сьогодні зранку я підкорюю фортецю, яка допомогла туркам підкорити Константинополь. Османські завойовники збудували Румелі Хісари за наказом султана Мехмеда Фатіха у найвужчому місці Босфору у 1452 році всього за 4 місяці. «Та, що перерізає горло» — ось переклад назви. Прохід до Чорного моря було перерізано, і Константинополь, зрештою, припинив опір. Згодом у фортеці містився такий собі контрольно-пропускний пункт,

МАНДРИ I ВIКЕНД

118

Стамбул «європейський» — район Нінаташи. а потім — в’язниця. Тепер тут Музей артилерії та Літній театр. Фортеця красива сама собою: у ній 16 веж, амфітеатр, багато сходинок. Ідеально для фотосесії. А ще я не була готова до таких довколишніх красот. Це вікенд краєвидів, що дух перехоплюють, не інакше. 17:00. Я в серці ділового району Стамбулу, Левенті, на 54 поверсі найвищого хмарочоса Туреччини — Істанбул Сапфір (Istanbul Sapphire). Він входить до десятки найвищих краєвид з оглядового майданчику хмарочоса Сапфір. будівель Європи, має загальну висоту 261 м і 66 поверхів, 10 з яких підземні. Проте мені хочеться ще яскравіших вражень, тому я вирушаю Сапфір — це мінікраїна, яка має власну у віртуальний 4D-тур на вертольоті Sapphire Airlines. Почуваюся станцію метро, торговельний і спортивдитиною, що верещить від захвату, коли «пролітаю» через Циний центри, ринок, басейн, каток, поле стерну, Топкапи, роблю коло під куполом Софії. І тільки на заході для гольфу, офісні приміщення, музей сонця (реальному, не віртуальному) повертаюся на землю, щоб воскових фігур, боулінг. Однак на бапровести цей захопливий день у затишній кав’ярні, милуючись вогнями Перлини Босфору. гатьох поверхах розташовані не офіси, а квартири. Мене ж більше цікавить засклена тераса на висоті 236 м над рівнем моря, Понеділок яка дає панораму міста у 360°. Ходячи по 15:30. Посміхаюся, що вже впізнаю новий аеропорт. Час додому: колу, мандруєш між століттями: бачиш ділитися враженнями й сподіватися на нове побачення зі Стамбуі найстаріші, і найсучасніші квартали, лом. Монеток у море не кидала, натомість залишила тут частинку тисячі червоних дахів, увесь Босфор себе — отже, неодмінно скоро зустрінемося! дякуємо за організацію подорожі Міністерству культури та туризму Туреччини від Чорного до Мармурового моря.

119

120

Морозна ніч у селищі Горакшеп і величний краєвид на вершину Пуморі. У середині минулого століття на цьому місці розташовувався базовий табір однієї з експедицій на Еверест. Наразі це найвисокогірніше селище у світі. Тут мешкають шерпи, а також можуть перепочити туристи й альпіністи.

МАНДРИ I ФОТОВРАЖЕННЯ

НА ДАХУ СВІТУ 121

У багатьох людей найвищі гори світу асоціюються з чимось незбагненним, складним і недоступним: якщо їхати в Гімалаї, то тільки маючи альпіністський розряд, льодоруби та «кішки». Так було сто років тому, на зорі освоєння цього регіону. Нині гімалайський Непал — популярний напрямок для мандрівок, доступний всім і кожному. Протягом тривалого часу ця країна була закритою для решти світу, тому навіть сьогодні в непальській гірській глушині залишилися унікальні місцини з незайманою глобалізацією культурою і побутом. І це одна з причин, чому я ось уже майже 10 років повертаюся туди знову і знову. Подорожував і фотографував Арсеній Герасименко

Світанок на вершині Гокіо-Рі (5500 м). Звідси відкривається неймовірний краєвид на бірюзове озеро Гокіо й відразу кілька восьмитисячників, зокрема й Еверест.

Найвища гора у світі — Еверест — з пагорба Кала-Патхар. Це місце — кульмінація й кінцева точка популярного треку до базового табору Евересту.

МАНДРИ I ФОТОВРАЖЕННЯ

Альпініст і Ама Даблам — для підкорювачів гір це одна з найскладніших вершин у світі.

Вище Гімалаїв — священна гора Мачапучаре, або «Риб’ячий хвіст», з борту мотодельтаплана. На її вершину заборонені альпіністські сходження, оскільки для місцевих мешканців пік має сакральне значення.

124

МАНДРИ I ФОТОВРАЖЕННЯ

Село Марфа у Мустангу відоме найсмачнішими яблуками й сидром далеко за межами Непалу. Сприятливий клімат дає змогу отримувати тут щедрі врожаї. З яблук роблять сидр, який потім скуповують заможні непальські сім’ї, а також смакують туристи.

Джунглі Читвана населяють гавіали — родичі крокодилів. Ці річкові тварини безпечні для людини. А полюють вони на дрібну рибку та гризунів.

МАНДРИ I ФОТОВРАЖЕННЯ

Арсеній Герасименко Фотограф National Geographic Magazine. Спеціалізується на тревел-фотографії та зйомках ФЕШН-моди. Співпрацював з Vogue, Marie Claire, L’Officiel, Photography Masterclass Magazine, Practical Photography. Учасник виставок в Україні та Європі.

Сімейство оленів на лузі в національному парку Читван. Їм потрібно бути пильними — в густих хащах слонової трави може підстерігати тигр.

facebook.com/arsenii.gerasymenko 500px.com/arsgera instagram.com/arsenii_photography/

125

Сезон дощів у Гімалаях. Ніколи не знаєш, коли піде дощ і коли він припиниться.

УРОКИ НЕПАЛЬСЬКОЇ

Одна з найбідніших, але найщасливіших країн світу розташована серед піків найвищої гірської системи — Гімалаїв. Попереду три тижні, протягом яких мені доведеться пройти пішки майже 300 км і перетнути кілька кліматичних зон — від тропічних джунглів до вічних снігів. Це весь багаж знань, який мала за плечима, коли літак

приземлився в Катманду. Проте він відразу почав стрімко рости, адже вир непальського життя затягує неймовірно. Виявилося, трохи більше півстоліття тому Непал взагалі був закритий для туристів. І щоб потрапити до цієї загадкової країни потрібен був… дозвіл самого короля. Завдячуючи нашому співвітчизнику, одеситу Борису Лисаневичу, та його особистому знайомству з королем Трибгуваном з 1951 року Непал став відкритим для всіх охочих з ним познайомитися.

Фото: Катерина Гуленок, pixabay.com

Країна найвищих у світі гір. Вісім восьмитисячників. Еверест. Буддизм. Стара пісня «Крематорію» про Катманду. Що ми ще знаємо про Непал? Чому він так кличе? Чим приваблює? Тож рушаймо пізнавати й вивчати загадкове місце планети!

МАНДРИ I ДОСВIД

відсотків, решта — індуїсти. Туристам помилково здається, що буддизм домінує — через очі Будди, що дивляться звідусіль, через тібетські барабани з мантрами та коней вітру, або лунгта, — молитовних прапорців, які майорять по всьому Непалу. І ступи — буддистський вигляд Непалу — багато в чому їхня заслуга. Ці просторові мандали уособлюють чисту природу розуму Будди й тримають на своїх зведеннях світ — коли оминаєш їх по колу, стаєш ближче до просвітління. Коли ти біля Боуднатх — найбільшої буддистської ступи у світі, — у цьому аніскільки не сумніваєшся. Ідеш по колу, крутиш барабани, чуєш клацання чоток і спів мантр, вдихаєш пахощі. Замикаєш коло, віриш світу й раптом дуже чітко щось усвідомлюєш. Щось своє і дуже вагоме. І зовсім не важливо, яку релігію ти сповідуєш і чи сповідуєш узагалі. Разом з країнознавством тут вчишся мудрості. Й осягаєш просвітлення. Так чи інак.

Урок № 2. Фізкультура

Урок № 1. Країнознавство

Катманду — нічний жах архітектора і просто пекло для шанувальника комфортних подорожей. І якщо першому познайомитися з містом ще варто, адже хаотичне нагромадження запилених будинків-коробок з вкрапленнями перлин сакральної архітектури — поле для досліджень, то для другого ця подорож може обернутися психологічною травмою. Мінімум зручностей, ніякої розкоші, неймовірна кількість людей — здається, що виживають тут лише бекпекери. До Непалу потрібно бути готовим. Це «класична» Азія — бідна й брутальна, але водночас досить безпечна, доброзичлива й розслаблена. Пояснення цього, радше за все, — релігія і світогляд: попри бідність, 30 мільйонів непальців — щасливий народ. Буддистів, до речі, трохи більше ніж десять

127

За просвітлення, до речі, відповідальні не тільки ступи. Якщо когось не пробирає лірика сансари, свою справу зробить фізика руху. Або, радше, фізкультура. Хоч якою знаковою була б місцева сакральна архітектура, хоч якими милими здавалися б мавпочки храму Сваямбунатх, яким

МАНДРИ I ДОСВIД

128

«Механізація? Ні, не чули! До ночі треба перебрати мішок кукурудзи та відокремити гарні зерна від поганих».

Ступа Боуднатх — храмовий комплекс V–VI століття, культове місце для буддистів і тих, хто шукає просвітлення.

Постійні суперники туриста за гірські стежини — мули. Вони тут основний вантажоперевізний засіб.

дивно-привабливим поставав би шалений Катманду, абсолютна більшість їде до Непалу, щоб потрапити в Царство снігів — саме так зі санскриту перекладається слово «Гімалаї». Любителі піших походів піднімаються до базового табору сходжень на Еверест і Аннапурну — це найпопулярніші трекінгові маршрути. Також у топі кругові маршрути навколо Аннапурни й нещодавно відкритий трек навколо ще одного з восьмитисячників — Манаслу. Цей маршрут вважається найкрасивішим у Непалі — він майже дикий, малолюдний, автентичний і досі закритий для самостійних мандрівників: потрапити сюди можна лише в супроводі місцевого гіда. Трекінг у Непалі — це своєрідна релігія, сенс і світогляд. Сюди не потрапляють просто так. Непал або кличе й приймає, щоб чогось навчити, або уникає зустрічі, якщо ти до неї не готовий. По-перше, потрібно

МАНДРИ I ДОСВIД

Корисна інформація Як долетIти: Turkish Airlines, Qatar Airways, рейси арабських лоукостерів flydubai й AirArabia. ВIза: оформлення в аеропорту. вартість на 15 днів — 25 доларів, на 30 днів — 40 доларів, на 90 днів — 100 доларів.

Портер на маршрутах ГIмалаями: 18 доларів на добу за 20 кг багажу ± чайові.

новина: багаж можна здати портерам і йти без нічого.

Урок № 3. Кулінарія

Їжа — частина процесу пізнання країни, і Непал — не виняток. У місцевих кулінарних традиціях відчувається сусідство Індії та Тибету: тамтешні люди вживають каррі

????????

129

мати хорошу фізичну форму: кожен похід — це не менше ніж 12 днів, причому щодня потрібно долати від 7 до 20 км, а набір висоти може становити 1500 м за кілька годин. По-друге, комунікація — як із собою, так і з людьми: складнощі очікують і інтровертів, і екстравертів. Першим доводиться в екстремальному режимі адаптуватися до сусідства незнайомих людей — зазвичай група складається з 8–12 осіб, які вперше зустрічаються в готелі у Катманду. Цього можна уникнути, якщо зібрати свою команду. На практиці ж знайти потрібну кількість фізично підготовлених відчайдухів у своєму оточенні виявляється непросто. Складність же для екстравертів у тому, що багато годин шляху ти перебуваєш наодинці з собою. По-третє, термін «похідні умови» — тут не просто звичний вислів. Тут вчишся цінувати абсолютно базові для нас речі: електрику, тепло, зв’язок. Ночівлі в украй аскетичних лоджіях — обов’язково в спальнику, зручності — на вулиці, зарядка ґаджетів за гроші або взагалі відсутність такої можливості — усе це сувора реальність підкорювача Гімалаїв. Однак дивно: незабаром приходить усвідомлення того, що без усього цього теж можна обійтися. Разом з фізкультурою тут пізнаєш філософію — ніщо так не сприяє просвітленню, як відсутність гарячої води. Є й хороша

Що привезти: шалі й шарфи з кашеміру та пашміни, традиційні ножі кхукри, чаї, прянощі, різьблення по дереву, прикраси ручної роботи в національному стилі, коштовне й напівкоштовне каміння, буддистські чаші, що співають, індуїстські маски, аюрведичну косметику. І неодмінно торгуйтеся!

130

МАНДРИ I ДОСВIД

Сільське господарство у високогірному Непалі не вражає різноманіттям культур. Картопля, трІшки зернобобових та овочів — ось і весь нехитрий скарб.

Досліджуючи гірський Непал, долаєш декілька кліматічних зон: починається подорож у тропічних джунглях, а сягає апофеозу в крижаній зоні вічних снігів. Що може бути краще за гори? Тільки гори!

й різноманітний хліб (рисовий, кукурудзяний, ячмінний, пшеничний), рис і бобові, спеції та приправи. Не вживають яловичину — як і в Індії, корова тут священна. Головна страва непальців — дал бат. У деякому розумінні — це справжнє національне надбання: в туристичному районі Тамель у Катманду можна зустріти футболки з написом «Dal Bhat Power 24 Hour». Непальці їдять його на обід і на вечерю (часто й на сніданок також). Страва складається з вареного рису (бат) із сочевичним супом (дал), овочевим каррі, гострою пастою з чилі, хрусткими коржами, іноді з куркою і кефіром. Ще одна обов’язкова страва — мо-мо, культові місцеві пельмені з незвичним через спеції смаком. Смажені або парові, їх подають з гострим соусом. Начинки різноманітні — курятина, баранина, м’ясо яка.

Є й вегетаріанські — із сиром, овочами, картоплею. До речі, про сир: його тут роблять з молока яків — незвично, але смакота неймовірна! Неодмінно спробуйте місцевий хліб чапаті, наваристі супи з локшиною та незвичні спринг-роли — тут вони схожі на смажені пиріжки з пряною м’ясною або вегетаріанською начинкою. Бувають, до речі, й солодкі — снікерс-роли. Так-так, з тим самим батончиком всередині — виходить щось на кшталт біляша зі снікерсом. Дивно, але смачно — особливо для відновлення сил на гірських стежках. З напоїв неодмінно скуштуйте масала-чай — чорний чай з молоком, цукром і прянощами, а також тібетський чай — це та сама масала, тільки солона і з маслом яка, щось середнє між чаєм і бульйоном. Найпопулярніші алкогольні напої: ракші — самогон із проса або рису, який часто розбавляють водою, і він стає схожий на саке; ячмінне або рисове пиво чанг і екзотичне тонгба. Останній готують так: у кухоль насипають просо, що перебродило зі спеціями, доливають окропу, вставляють бамбукову чи алюмінієву трубку — через три хвилини напій готовий. Пити його треба гарячим. Вельми непоганий також місцевий ром кухрі. Разом з кулінарією тут пізнаєш географію, місцевий побут і традиції — тамтешня кухня розповідає про непросте геосусідство, високогірне землеробство й життя під знаком Евересту.

Урок № 4. Факультатив

У Непалі вчишся споглядання, подолання, динамічної медитації (на ходу) й опановуєш навичку «бути в моменті» — навіть без нагадування собі про важливість цього «тут і зараз». Поки ти тут, весь інший світ виноситься за дужки. Проте найважливіше — це почуття вдячності. За позамежні гори й відчуття висоти, яка проростає всередині. За відчуття того, що стихає значущість усіх переживань і проблем. За максимальну близькість до неба й надію, що, можливо, Бог це трошки цінує. За абсолютну красу. За світ, який ніби щойно народився, але є таким уже мільйони років. Тут просто радієш буттю — і це тисячу разів варте того, аби одного разу знову приземлитися в Катманду, протяжно видихнути місцеве вітання: «Намасте!». І знову вийти на Стежку. Гори підкоряла Катерина Гуленок

В Україні та Литві вироби RITO можна придбати у фірмових бутіках бренда: Україна, Київ, вул. Ігорівська, 5, тел. +38 044 425 25 00 Україна, Київ, вул. Лисенка, 1, тел. +38 044 278 71 40 Литва, Вільнюс, вул. Басанавічуса, 16, тел. +37 062 600 055 RITO.UA

DMRITO

RITO_KNITS