Event Ukraine#1(02)2019 by EventUkraine

СМАК

АКТИВНОГО

200 РОКІВ

ЖИТТЯ

EVENTUKRAINE.COM

Станіслав Боклан Дженніфер Лопес андріЙ курков ДахаБраха

ЦЕ МОЖЛИВО?

anti-age як зберегти молодість

ФІЛОСОФСЬКИЙ

МАРАФОН

ГЕННАДІЯ ЧИЖИКОВА

INDEX ЩАСТЯ ТРЕНДИ IВЕНТИ IНТЕРВ’Ю ПОДIÏ НАТХНЕННЯ

СЛОВО РЕДАКТОРА

Люди

Особисто для мене лютий — найскладніший місяць із дванадцяти: брак сонця, якась непевна погода, нестача позитиву довкола й посмішок на обличчях. А потім ідеш на інтерв’ю і зустрічаєш людину-посмішку, людину-позитив, і твій день наповнюється натхненням! Таким став ранок з президентом Торгово-промислової палати України Геннадієм Чижиковим. Уявіть лише: чоловік почав виходити на пробіжки у свої 48, а напередодні 55-річчя він дає слово подолати 60 марафонів до 60 років. І віриш, що такій людині підвладне все! Кілька років тому, прочитавши роман Андрія Куркова «Остання любов президента», я мріяла поспілкуватися з ним — і ось видалася нагода особисто дізнатися про майбутню прем’єру п’єси за романом «Сірі бджоли», чому цей роман став бестселером в Ірані та як важливо навчити дітей записувати мрії. Власниця бренда RITO Тетяна Абрамова своєю енергією може, як мені здається, підкорити Всесвіт, одягнути у свій одяг усіх на планеті й створити коло відданих прихильників. Анні Запталовій, генеральному директору Yves Rocher в Україні, вдається поєднувати високу посаду й материнство, чарівну вроду й внутрішню силу завдяки вірі в компанію, в те, що її бренд приносить людям користь. Енергійний грек Александрос Ангелопулос, бізнесмен і почесний консул України на Пелопоннесі, зізнався, що місія всього його життя — робити близьких щасливими. Усі ці люди — герої нашого номера з розділу «Успіх». Що ж їх об’єднує, окрім, звісно, успішної кар’єри? Вони випромінюють щастя і щедро діляться ним з іншими. Кожен з них має улюблену справу й створює навколо себе спільноту щасливих людей. Намагаючись пояснити феномен щастя, люди вигадали безліч означень і розвинули сотні філософських ідей. Щастя розклали на гормони й імпульси та вигадали індекс щастя як спосіб виміряти добробут людей. То що ж таке справжнє щастя — мить, стан чи спосіб життя? Як його знайти й виміряти? Про це — у нашому номері.

Головний редактор Жанна Лаврова

Фото: Сергій Михальчук

натхнення

ЛЮТИЙ–БЕРЕЗЕНЬ 2019 Головний редактор Жанна Лаврова Заступник головного редактора Марина Гудзевата Головний художник Олександр Решетніков Більдредактор Випусковий редактор Юлія Корсунська

Літературний редактор, коректор Алла Долгая

Editor-in-Chief Zhanna Lavrova Deputy Editor-in-Chief Maryna Gudzevata Art Director Oleksandr Reshetnikov Photo Editor Managing Editor Yuliia Korsunska Copy Editor, Proofreader Alla Dolhaia

Над номером працювали Ольга Коваль, Лєна Бассе, Вікторія Куриленко, Іван Ісаєв, Ірина Баранська, Вадим Нагайчук, Вікторія Шапаренко, Світлана Дідух-Романенко, Марія Васильківська

Contributors Olga Koval, Lena Basse, Viktoria Kurilenko, Ivan Isayev, Iryna Baranska, Vadym Nagaychuk, Viktoria Shaparenko, Svitlana Didukh-Romanenko, Maria Vasylkivska

Фотографи Валентин Кармінський, Сергій Михальчук, Марина Гудзевата, Віталій Запорожченко

Photographers Valentyn Karminskyi, Sergiy Mykhalchuk, Maryna Gudzevata, Vitalii Zaporozhchenko

Директор ТОВ «Івент Юкрейн Груп» Жанна Лаврова Заступник директора Анастасія Бернат Засновник Журналу «Event Ukraine» ТОв «Івент юкрейн груп» Свідоцтво про реєстрацію друкованого засобу масової Інформації № 23349-13189 ПР. ціна договірна. № 1 (02) лютий–березень 2019 видаЄться один раз на два місяці з грудня 2018 року. розповсюджується по всій україні та за підпискою. наклад: 11 500 екземплярів. адреса редакції: вул. Преображенська, 23, оф. 106, м. київ, 03110, україна. www.eventukraine.com, e-mail: info@eventukraine.com Всі права захищені. Виключне право власності на матеріали, надруковані в журналі «Event Ukraine», належать ТОв «Івент юкрейн груп». За умови передруку і використання матеріалів посилання на видання обов’язкове. думка редакції може не збігатися з думкою авторів. Редакція не несе відповідальнОсті за достовірніcть рекламної інформації. Матеріали позначені символом «®» друкуються на правах реклами. Надруковано: друкарня «аванпост-прім», вул. Сурикова, 3, кор. 3, м. київ, україна.

Director, Event Ukraine Group Ltd. Zhanna Lavrova Deputy Director Anastasiia Bernat Founder: Event Ukraine Group Ltd. Printed media license #23349-13189 ПР. Price is subject to contract. #1 (02) February-March 2019 The Magazine is issued bimonthly since december 2018. Distributed throughout Ukraine and by subscription. Circulation: 11,500 copies. Editorial office: 23 Preobrazhenska Street, of. 106, Kyiv, 03110, Ukraine www.eventukraine.com, e-mail: info@eventukraine.com All rights reserved. Content, concept, and design of the Event Ukraine magazine are the unconditional property of Event Ukraine Group Ltd. In the event of reprint and use of the magazine’s content, the reference to Event Ukraine is required. Views expressed by the contributors do not necessarily represent the views of the publishers. The publisher does not accept responsibility for the accuracy or the content of advertising material published in this magazine. Articles marked ® are published as promoted content. Printed by avanpost-prime ltd; 3, Surikova Street, block 3, Kyiv, Ukraine.

ЗМІСТ 6 Слово редактора

Івенти для успіху

рекомендує

44 Визначні ювілеї 2019 року 70 Івенти для дозвілля 88 Книжки для настрою 96 Кіноогляд 104 Івенти для здоров’я 116 Івенти для мандрів 14 8 інгредієнтів щастя

Що таке справжнє щастя – мить, стан чи спосіб життя? Як його знайти й виміряти?

УСПІХ

президент торгово-промислової палати україни Геннадій Чижиков про користь ранкової пробіжки, джерела гарного настрою і позитивний дух підприємництва ринок, ставлення до своїх героїв — в ексклюзивному інтерв’ю

30 Тренажери для мозку

Практики для високого IQ

32 Гармонія щастя Анни Запталової

Директор Yves Rocher в Україні про свою команду, успіх і щастя

36 щастя бути собою

18 Філософський марафон Геннадія Чижикова

Очільник Торгово-промислової палати про спорт в житті й життя в спорті

24 Успішний і незалежний Андрій Курков

Про письменницький фах, вітчизняний книжковий

18 42 Прихована користь шкідливих звичок

Виконавчий директор Aldemar Resorts Александрос Ангелопулос про ефективний тайм-менеджмент, сімейні цінності та пізнання себе

Чи насправді деякі шкідливі звички є такими вже й небезпечними?

40 Бізнес як щастя

48 7 трендів anti-age

Засновниця і директор бренда RITO Тетяна Абрамова: «Не можна стояти на місці. Йдіть і знайдете!»

ТЕМА НОМЕРА Як подовжити молодість без еліксиру

50 увімкнути гени молодості Лікар-дієтолог Оксана Скиталінська про харчування і корисні звички проти старіння

54 Людина, яка проживе 200 років, уже народилася!

Учений-генетик Олександр Коляда про можливості anti-age медицини

60 Менше їмо — довше живемо!

Обкладинка: борис єгіазарян з циклу «гранат», папір, акварель, 29х21 см, 2000 р.

Дієтолог-ендокринолог Наталія Самойленко: правильне харчування — запорука довгого й здорового життя

З’ясовуємо, від чого залежить щастя і що робити, щоби почуватися щасливими

66 топ салонних процедур для містера та місіс Сміт

Дерматолог Тетяна Кобець про косметологічні процедури для чоловіків і жінок

ВІДТЕПЕР В УКРАЇНІ

ВЛАСНИЙ РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ СЕРВІС ЯК ЖИТИ ЦІКАВО, АКТИВНО, ЗМІСТОВНО.

EVENTUKRAINE.COM

ДОЗВІЛЛЯ 72 Борис Єгіазарян: Засвідчую торжество життя Художник з обкладинки

76 Станіслав Боклан: Мистецтво думати

Ексклюзивна розмова з талановитим актором про творчість, дружбу, сім’ю

харизматичний підкаблучник Станіслав Боклан розповідає, що таке професія актора

82 Гармонія з хаосу

Власний світ «ДахаБрахи». Інтерв’ю з учасниками гурту

90 Наполеглива мрійниця Дженніфер Лопес

112 Ґаджети для здоров’я і краси

98 За лаштунками «Золотого глобуса»

МАНДРИ

Сучасні технології для контролю фізичної активності й поліпшення зовнішнього вигляду

Про нову стрічку «Почни спочатку», шлях у професії, особисте життя зірка ексклюзивно розповіла кореспонденту Event Ukraine

Член Голлівудської асоціації іноземної преси українська журналістка в Лос-Анджелесі Лєна Бассе про те, що лишається поза камерами

ЗДОРОВ’Я 106 Анастасія Даугуле: спорт як задоволення

Ведуча «Ранку з “Інтером”» про свою любов до плавання і спорту загалом

106

118 ДВА БРАТИ

Чарівна Бельгія: прогулянки вуличками й каналами Брюгге і Гента

122 МЕТАМОРФОЗИ ДУШІ Й ТІЛА

Актриса, співачка, танцюристка та бізнес-вумен Дженніфер Лопес про те, як наполегливість і природна кмітливість допомогли їй досягти успіху

Анастасія Даугуле вважає спорт задоволенням і способом «виплисти» з величезної кількості проблем — фізичних, емоційних, інтелектуальних

Спа-процедури на курорті Forte Village: на Сардинію за гармонією

126 ЗЕМЛЯ ДО ПОЧАТКУ ЧАСІВ Ісландія — острів

кришталевої краси

118

Різнобарвні будиночки з дахами-сходинками, канали, шоколад, понад тисячу сортів пива — все це можна знайти у двох бельгійських містах, Брюгге і Генті

ІНГРЕДІЄНТІВ

ЩАСТЯ Намагаючись пояснити феномен щастя, люди вигадали безліч означень і розвинули сотні філософських ідей. Це цілком ефемерне почуття розглянули під мікроскопом і розклали на гормони та імпульси. Наступним кроком став пошук можливостей виміряти рівень щастя та спроби скласти ідеальну формулу для його досягнення. Спробуємо й ми з’ясувати, від чого залежить щастя і що робити, щоб не здаватися, а почуватися щасливими.

Міжнародний день щастя відзначається щорічно 20 березня Його було запроваджено у 2012 році резолюцією Генеральної асамблеї ООН на підтримку прагнення людей бути щасливими та задля привернення уваги до необхідних для цього умов. Цікаво, що ініціатором свята стали представники країни Бутан, де навіть поняття валового внутрішнього продукту замінено показником валового національного щастя. Дату для свята було обрано не випадково, адже саме 20 березня настає весняне рівнодення, коли тривалість дня і ночі однакова. Це натяк на те, що всі люди на планеті мають рівні права на щастя.

Міжнародний рейтинг щастя Рівень щастя населення різних країн світу оцінюється за шістьма основними показниками: ВВП на душу населення, очікувана тривалість життя при гарному здоров’ї, соціальна підтримка, свобода життєвого вибору, щедрість і сприйняття корупції. В опитуванні за 2018 рік взяли участь мешканці 156 країн. Найщасливішими виявилися Фінляндія, Норвегія, Данія, Ісландія та Швейцарія. Аутсайдерами стали Південний Судан, Центральноафриканська Республіка та Бурунді.

ЯКЩО ЛЮДИ СТВОРИЛИ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І ПЛАНУЮТЬ КОЛОНІЇ НА МАРСІ, ЧИ ЗНАЙШЛИ ВОНИ УНІВЕРСАЛЬНИЙ РЕЦЕПТ ЩАСТЯ, І ДЕ ШУКАТИ НЕОБХІДНІ СКЛАДНИКИ ДЛЯ ЦІЄЇ НАЙЖАДАННІШОЇ СТРАВИ?

Параметри щастя 50–10–40, або Трохи спадковості. Вчені з

Міннесотського університету встановили, що щастя на 50 відсотків залежить від генів, на 10 — від оточення і на 40 — від наших думок. Тож ми не лише є господарями власної долі, а й значною мірою — творцями власного щастя!

За дослідженнями British Medical Journal, якщо ви маєте близького друга, який задоволений своїм життям, він може підвищити ваше власне відчуття щастя на 15 відсотків. Навіть не дуже близькі, але дуже позитивно налаштовані знайомі можуть допомогти «пощасливішати» на 6 відсотків.

Віртуальне щастя. Науковці стверджують, що люди, які проводять багато часу в соціальних мережах, мають нижчу самооцінку й отримують менше позитивних емоцій. Останнє стосується і тих, хто часто перевіряє свою електронну пошту. Також щасливі люди значно рідше дивляться телевізор.

Крок до щастя. Активний спосіб

життя та прогулянки в гарну погоду теж є передвісниками щастя. Інтенсивні фізичні вправи стимулюють вироблення дофаміну (гормону, що створює тривалий позитивний настрій), а ультрафіолет збільшує концентрацію серотоніну. До речі, вчені навіть вирахували оптимальну для щастя температуру повітря: 13,9 °С.

P. S. Якщо на хвилинку повернутися до міжнародного рейтингу щастя, то можна помітити, що в першій десятці — країни Північної Європи. Існує думка, що їхні мешканці почуваються такими щасливими тому, що насамперед цінують не швидкоплинні насолоди й сильні відчуття, а знаходять задоволення у спокійних споглядальних речах і сприймають щастя не як мету, а як наслідок свого життя. Тож недаремно скандинавські філософії щастя хюґе, люке і лагом останнім часом набувають все більшої популярності. Альберт Ейнштейн казав: «Я народився, і цього достатньо, щоб бути щасливим». Можливо, він теж був трішки скандинавом. Але генієм — стовідсотково!

Колір і запах щастя. Щасливі

люди люблять яскраві кольори (особливо жовтий), а от тьмяні та сірі негативно впливають на настрій і світосприйняття. Щастя також можна понюхати: дослідники Ратґерського університету встановили, що прихильники квіткових ароматів утричі щасливіші за інших.

Пухнате щастя. Коли ви гладите кота, собаку чи іншого пухнатого домашнього улюбленця, ваш організм виробляє окситоцин, що знижує стрес, тривожність і робить вас щасливішими.

Ще більше щастя. Серед інших, не менш важливих чинників щастя вчені називають тривалі стосунки у парі, погодинну оплату праці та витрачання грошей не на речі, а на враження — подорожі, концерти, театри, музеї. інгредієнти збирала Світлана Дідух-Романенко

Щастям можна «заразитися».

Повний рот щастя. Деякі продукти справді здатні хоча б ненадовго зробити нас щасливішими. Наприклад, молоко, курятина й горіхи містять триптофан, що підвищує синтез гормону серотоніну, який відповідає за наш спокій і хороший настрій. Доведено, що шоколад змушує мозок вивільняти ще один гормон щастя — ендорфін. Однак тут діє правило «менше — отже, краще», тому не варто надто захоплюватися. Напоєм щастя визнали каву, яка підсилює сприйнятливість до приємних слів і стимулює частину мозку, відповідальну за позитивні емоції.

рекомендує

День народження СD

и знаєте ви, що 2 березня — день народження компакт-диска? 1983 року в Лондоні було презентовано перший СD, на якому для демонстра-

ції була записана Дев’ята симфонія Бетховена. Запис, тривалість якого становила 74 хвилини, був зроблений лазером на 12-сантиметровому диску й відтворювався

лазерним програвачем. Спершу на оптичних компакт-дисках були тільки аудіозаписи, але згодом почали з’являтися більш досконалі диски (CD-ROM, CD-R, CD-RW). Це уможливило зберігати світлини, відео, цифрову інформацію, що стало стрімким кроком у майбутнє. Із винаходом флеш-технологій диски користуються все меншим попитом. І хто знає, можливо, незабаром ми взагалі забудемо про них, як забули про касети й дискети.

Відкриття Південного полюса

аполегливість, сміливість і ретельне планування, зрештою, приводить до неймовірного успіху — принаймні саме ці інгредієнти принесли успіх норвезькому мандрівнику та досліднику Арктики Руалю Амундсену. Саме він 7 березня 1912 року повідомив світові про відкриття Південного полюса. Насправді, його команда із 5 людей і 52 їздових собак уперше прибула туди 14 грудня 1911-го, але повідомити про своє досягнення вони змогли лише через три місяці. Експедиція Амундсена й донині є зразком точного

розрахунку сил і засобів. Ще перебуваючи в Норвегії та складаючи план походу, він записав у 1910 (!) році: «По-

Зірковий дизайн

вернення після підкорення Південного полюса до базового табору — 23 січня 1912 р.». Він повернувся 26 січня.

айцікавіші новинки, найвідоміші дизайнери, несподівані інсталяції та арт-об’єкти — це головні аргументи, чому з 9 по 14 квітня варто побувати в Мілані. Саме в цей час тут проходитиме Міланський меблевий салон, який вже давно переріс виставку власне меблів і предметів інтер’єра, ставши найбільш очікуваною подією у сфері дизайну. В її межах проходять найрізноманітніші заходи, а громадські простори наповнюються арт-об’єктами. Нове у 2019 році — окремий павільйон, присвячений ідеї взаємозамінності меблів, призначених для різних приміщень, адже вони стають все більш гібридними й придатними і для офісу, і для дому. Для загалу виставкові зали працюють останні два дні.

УСПІХ I EVENT

Міжнародний день ДНК

е свято науковці різних країн відзначають 25 квітня, адже саме цього дня 1953 року в журналі Nature було опубліковано результати дослідження структури молекули ДНК. Пізніше запропонована вченими Френсісом Кріком, Джеймсом Ватсоном, Морісом Вілкінсом і Розаліндою Франклін модель будови ДНК була доведена, а їхня робота відмічена Нобелівською премією з фізіології та медицини 1962 року. Наразі науковці за допомогою ДНК не лише знаходять відповіді на численні запитання історії людства. Вони навчилися редагувати гени, виявили слабкі місця бактерій і вірусів, довели ефективність генетичної терапії й навіть збудували генетичний принтер, який зможе друкувати ДНК живих організмів, поки що — найбільш примітивних, бактерій і вірусів. Автор винаходу Джон Крейг Вентер пропонує використовувати його як «біологічний телепорт»: відправивши

Сингапур святкує

його с потрібними матеріалами на Марс, можна буде надсилати приладу сигнали за допомогою радіо та друкувати бактерії. На думку Вентера, це найбільш реалістичний сценарій колонізації Червоної планети: спочатку мікроорганізми перетворюють середовище, а потім на тераформований Марс прийде людина. Кажуть, ідея вже зацікавила Ілона Маска.

Візуалізовуємо мрії

есняне рівнодення, яке наступає щороку 20 березня, — ще один привід звільнитися від негативних думок, замислитися про майбутнє й зустріти весну із зарядом позитиву. Цього дня Сонце переходить з південної півкулі в північну, і в усіх країнах день майже дорівнює ночі. У багатьох країнах Середньої Азії відзначають перський Новий рік — Навруз, одне з найдавніших свят в історії людства, якому понад 3000 років.

У цей день варто планувати майбутнє, і краще робити це на папері. Слід чітко, до дрібниць формулювати свої мрії. Не зайвим буде навести лад не тільки в думках, а й в оселі — без жалю розпрощатися з одягом чи речами, в потрібності яких сумніваєтеся. Замисліться над тим, що ці речі можуть знадобитися комусь іншому, а ви зробите добру справу й звільните місце у своєму житті для всього нового й позитивного.

зійське диво, економічна інновація, технологічний прорив — це все про нинішній Сингапур, наочне втілення успіху. Протягом усього 2019 року Сингапур святкує 200-ліття свого заснування: у 1819-му сюди прибув сер Стамфорд Рафлз і, правильно оцінивши стратегічне положення острова, швиденько заснував англійську факторію, а згодом і підписав з місцевим султаном договір, який підтверджував права британців на Сингапур. Розмах святкувань можна прикинути вже за тим фактом, що для їх організації було створено спеціальну урядову агенцію. У програмі — різноманітні виставки, інсталяції та навіть вуличні проекції з ефектом віртуальної реальності, які перенесуть у минуле.

Геннадій Чижиков ОсвIта, науковий ступiнь: Донецький інститут радянської торгівлі, School of Professional Studies (Бредфорд, Англія), Université de Rennes (Рен, Франція). Доктор економічних наук, професор. Президент Торгово-промислової палати України, Почесний консул Франції, Член Ради директорів Асоціації ТПП Європи EUROCHAMBRES, Член Наглядової ради Aspen Institute Kyiv, Один із засновників молодіжної організації AIESEC в Україні, Засновник і президент John Hughes Business Club. Знак зодIаку: Водолій. ХобI: біг і колекціонування дзвіночків. Майстер спорту з фехтування. девİз: «Треба виходити із зони комфорту: через складні ситуації ми завжди змінюємося на краще». РIдне мIсто: Донецьк. Iноземнİ мови: Англійська, французька.

УСПІХ I ПЕРСОНА

Філософський

марафон

ГЕННАДIЯ ЧИЖИКОВА

Чому щоденна ранкова пробіжка дає лад думкам, робить щасливим і дарує енергію для великих звершень, а також як створити в Україні співтовариство щасливих підприємців і знайти споріднену душу, Геннадій Чижиков розповідає журналу Event Ukraine.

Фото: з особистого архіву

— Пане Геннадію, ви оголосили, що ваша мета — #60до60 — 60 марафонів до 60 років. Що стало поштовхом до такої неординарної мрії? — Біг для мене — це позитивне мислення, що дає додатковий заряд енергії, можливість відповідати на виклики й бути відкритим до світу. Я переконаний: він дає краще розуміння бізнесу, в якому

Дехто роками мріє поміняти нецікаву роботу на цікаву, більш престижну й високооплачувану, мати коло спілкування за інтересами, щасливу сім’ю і хобі, що надихає. А хтось просто втілює свої мрії й не вбачає в цьому нічого надприродного. Тому що знають: усе в житті залежить виключно від нашого ставлення, і перш ніж світ навколо зміниться, варто передусім змінити себе. Зрозуміти це та інше — здавалося б, прості істини, — Геннадію Чижикову допоміг... біг, яким він займається не один рік, взявши участь уже в 22 марафонах. «Для мене це не просто хобі, а активна медитація і невичерпне джерело гарного настрою, яким я ділюся з оточенням», — запевняє мій співрозмовник.

не ходять, а бігають. Керівники стикаються з викликами, потребою визначатися зі складними рішеннями. Біг дає мені змогу знайти свою кнопку reset (перезавантаження), вчить виходити із зони комфорту. Я проти нав’язування ідей, теорій, розумінь, але завжди за м’яку мотивацію і добрий позитив. Це просто як філософія. Біг — це своя дорога до себе. І вона може бути тільки твоєю... — Скільки марафонів на вашому рахунку і як ви їх обираєте? — Січневий у Катарі, враховуючи ультрамарафони, став двадцять другим. Вони проходять у багатьох країнах, обирати можна не тільки час і дистанцію, а й ідею, що вам близька. Я люблю бігти, наприклад, марафон у свій день народження. Обов’язково має бути багато вболівальників. Вважаю, що в Нью-Йорку треба пробігти всім: підтримка у півтора мільйона людей викликає ейфорію! Взагалі, це дуже особистісне і це треба відчувати серцем. — Із якими думками перетнули першу фінішну лінію? — Перший марафон, як перше кохання, запам’ятовується на все життя. Я почав бігати у 48 років, а перший мій марафон — Maratona di Roma — відбувся в Римі у 2015-му, коли мені було 51. Добре пам’ятаю, що відчував на тридцятому кілометрі: пізніше я назвав це «стіною плачу», яку треба пробити через знесилення, сльози й думки «навіщо мені це треба?». Але після подолання з’явилося друге дихання, і я був готовий бігти таку саму дистанцію. Біг відкриває неоціненний ресурс — терпіння. Наше життя — це накопичення страхів, а марафон — це їх подолання.

УСПІХ I ПЕРСОНА

Системний біг творить дива. Мрії «міцнішають», а з ними — дух, бажання, а результати ведуть уперед, стимулюючи інші цілі. Ти розумієш: надто багато, якщо не все, залежить лише від тебе. — Нещодавно ви пробігли марафон у Катарі. Поділіться враженнями. — Він став моїм відкриттям нового сезону 2019 року і першим забігом в арабській країні. Марафон у Досі трохи камерний, але комфортний: уздовж красивої затоки по десятикілометровому колу. На старті я зустрів знайомого — унікального марафонця Сіді Діалло, який пробіг свій перший марафон у 55 років. Наразі в його списку їх 189, зокрема, й ультра (забіг на дистанції, довші за традиційні 42,2 км. — Прим. ред.). До того ж він завжди біжить... босоніж!

— Ви — майстер спорту з фехтування, але обрали біг, а не йогу, плавання чи велоспорт. Чому? — Усі навички тренуються. Біг позитивно впливає не лише на тіло, а й на емоційний стан. Ранкові пробіжки гарантують бадьорість і енергію на весь день, вечірні — відмінний сон. Тішать і зовнішні зміни — зміцнюються м’язи, фігура стає підтягнутою, покращується постава. Окрім того, біг дисциплінує, займатися ним можна в будь-якому віці. — Що вас мотивує? — Мене мотивують дві речі.

Перша. Системний біг творить дива. Мрії «міцнішають», а з ними — дух, бажання, а результати ведуть уперед, стимулюючи інші цілі. Ти розумієш: надто багато, якщо не все, залежить лише від тебе. Зникає бажання шукати винних у твоїх проблемах, хочеться проживати життя, написане тобою, емоції зашкалюють! Ми весь час боремося за енергію. Біг — це територія, де можна зарядитися. Пробігши 19 звичайних і 3 ультрамарафони, я зрозумів, що підтримую «інтуїтивний біг», — треба вміти працювати й слухати себе, свій організм і свою мотивацію. І, по-друге, я люблю відкривати нові місця: намагаюся зараз бігати марафони майже щомісяця в різних містах. Це — нові відкриття, нові можливості. І щоразу — як уперше! Це надихає просто неймовірно! — Із чого почати людині, яка хоче долучитися до бігу? Змінити звички? — Просто почати, не відкладаючи! Якщо хочеш бігати — пробіжи кілометр-два. Якщо хочеш дізнатися інше життя — пробіжи марафон. Якщо хочеш поговорити з Богом — біжи ультра! Звучить пафосно, але це так.

ПАР, 2017 рік, The Comrades. 97 км разом з донькою Станіславою.

Athens marathon’18, Афіни.

— Біг допомагає вам у професійній діяльності? — Звісно! Щоб утілювати глобальні речі, треба багато енергії, а в спорті — джерело

BMW Berlin Marathon’18, Берлін.

мого натхнення. На роботі лідер мусить надихати, бути чесним, справедливим, харизматичним, у певному розумінні — енерджайзером. Я задоволений, що багато моїх співробітників почали бігати. Вони зрозуміли, що здоровий і позитивний спосіб життя — не данина моді, а бажання самореалізуватися. Людина, яка не розвивається, стає нецікавою.

— А коли до вас прийшло усвідомлення, що щастя — це важливо? — У будь-якої техніки є кнопка «перезавантаження». Цей принцип можна застосувати й у людській долі. Одного разу я зрозумів, як «працює» щастя, як його тренувати й закріплювати: коли нам особливо комфортно. У китайців формула щастя звучить так: «Коли ти щасливий — дізнайся, чому ти нещасливий». Ця формула працює і навпаки. Протягом багатьох років вони намагаються осягнути принцип інь-ян — єдності протилежностей. Якщо ми щось

правил життя ГеннадIя Чижикова

Серед найважливіших людських капіталів — репутація та гідність. Репутація втрачається за секунду та повертається роками, втім не завжди.

Щаслива людина завжди успішна, а от успішна — далеко не завжди щаслива. У житті можна бути щасливим незалежно від суми на твоєму банківському рахунку, а від гармонії з собою.

Кожен на своєму місці має формувати співтовариство щасливих людей.

З важливими рішеннями треба визначатися у гарному настрої.

Хто вміє слухати своїх дітей, той навчиться краще розуміти дорослих.

— Щодо глобальних речей, про які ви зауважили. Про що саме йдеться? — Я люблю жартувати й кажу, що в нас, як мовлять, творити можна, витворяти — ні. Ми перетворимо Торгово-промислову палату на п’ятизіркову організацію з високим рівнем довіри й відмінним сервісом для українського бізнесу й зарубіжних партнерів. Я завжди кажу: яка Палата — такий бізнес. Ми прагнемо впроваджувати все, що йде йому на користь. Треба сформувати в країні позитивний дух підприємництва, співтовариство щасливих підприємців. Багато хто запитує, чому я завжди на позитивній хвилі. Відповідаю: щастя — це вміння усвідомлювати, що ти щасливий, а не жити очікуванням того, що буде через 5 років. У нашій країні є всі умови для розвитку бізнесу, але людина може генерувати ідеї та проекти лише у разі позитивного ставлення до життя.

УСПІХ I ПЕРСОНА

На жаль, у школі не навчають тому, як побудувати щасливі сімейні стосунки, не розповідають про їхню цінність. Утім сім’я — це те, на чому будується суспільство. На порозі сімейного життя ми отримуємо стрижневе напуття: «Згоди вам і любові». Але як знайти співзвучну собі людину на довгу життєву дистанцію, як вибудовувати з нею гармонійні стосунки, кожен може лише сам. У цьому допомагають інтуїція і досвід. Щастя імовірне лише завдяки повсякчасній роботі над собою.

Київ. Ранок. називаємо чорним, треба згадати, що є й інший бік — білий. Коли ти нещасливий, поглянь, у чому саме й що це тобі дає. Наприклад, можливість переосмислити й зрозуміти, де припустився помилки і як завдяки цьому ти можеш стати ще сильнішим. Свідомість фіксує щасливий стан, і з часом людина в будь-якій справі починає шукати позитивні моменти. Найпростіший спосіб досягти цього — циклічні навантаження: біг, їзда на велосипеді, скандинавська ходьба. Головне — навчитися слухати себе, свій організм. Під час такої активної медитації визначаються багато правильних рішень. — Як рідні ставляться до вашого захоплення бігом? Як вдається дотримуватися балансу між роботою, сім’єю і тренуваннями? — Завдяки бігу я став відчувати себе більш щасливою людиною і ділюся цим позитивом із оточенням. Майже одночасно зі мною бігом захопилася і старша донька: наразі у нас на двох чотири спільних марафони. Гадаю, «на підході» й молодша. Коли мене запитують, що головне в житті, я кажу: «Немає головного!». Скажімо, ви успішні в роботі, присвячуєте їй 24 години на добу, але, зрештою, втрачаєте зв’язок із родиною, можливість спілкуватися з друзями, батьками, дітьми — про що потім дуже шкодуєте. Якщо перевагу віддаєте сім’ї, відчуваєте, що не реалізуєтеся в чомусь іншому. Для мене важливо знайти баланс.

На роботі лідер мусить надихати, бути чесним, справедливим, харизматичним, у певному розумінні — енерджайзером.

— Чи вдалося передати ці цінності дітям? — Сподіваюся. Я вважаю, що, навчившись слухати своїх дітей, краще розумієш і дорослих. Ще невідомо, хто кого більше вчить! Те, що розповідає тобі дитина, для неї важливо — це її світ. До певного віку діти відпрацьовують на нас модель дорослого життя, а ми цього часто не розуміємо, думаючи, що головне — дати інформацію. Проте діти мріють жити власним чудовим життям. Водночас, що б ми їм не казали, головне — це особистий приклад. А в сімейних стосунках важливо, щоб людина, яку ти обрав, повсякчас відчувала, що він/вона не випадково прийшли в твоє життя. Якщо жінка не отримує уваги, матеріальне благополуччя стосунків не врятує. І ще: якщо в сім’ї щось не складається, винні обоє. Сімейне життя — як марафон, біг із задоволенням. І важливо правильно розподілити сили, щоб на фініші було відчуття, яке виникає під час бігу: нехай на дистанції довелося нелегко — ти щасливий і хочеш бігти далі. Із задоволенням! Побігли!!! Спілкувалася Жанна Лаврова

УСПІХ I ПЕРСОНА

АНДРІЙ

КУРКОВ

УСПІШНИЙ І НЕЗАЛЕЖНИЙ Андрій Курков — чи не найвідоміший у світі сучасний український письменник. Про письменницький фах, наш книжковий ринок, ставлення до своїх героїв і президентство в ПЕН-клубі він розповів у ексклюзивному інтерв’ю журналу Event Ukraine.

Андрій Курков — почесний громадянин міста Сент-Емільйон, Франція. Одночасно він став послом вина регіону Сент-Емільйон.

З паном Курковим ми зустрілися сонячного зимового дня в затишному столичному кафе. Він щойно повернувся зі Сходу України, де в межах проекту «Схід читає» в компанії Сергія Жадана та інших письменників відвідав Сватове, Щастя, Старобільськ, Станицю Луганську. Незабаром летить до Індії — проводитиме майстер-класи, де вчитиме дітей структуровано записувати історії та казки. «Діти все одно повсякчас щось вигадують», — посміхається пан Курков. У грудні 2018 року письменник очолив український осередок міжнародного ПЕН-клубу, має багато планів і задумів: співпраця з ПЕН-клубами Центральної та Східної Європи, протидія фейковим новинам, розвиток дискусійної культури, створення єдиного культурно-інформаційного простору («Частина нашої країни живе

Андрій Курков ОсвIта: Київський національний лінгвістичний університет. Перша публIкацIя: гумореска В київському виданні «Рабочая газета» у 1979 році. МIжнароднI вIдзнаки: Кавалер Ордена Почесного легіону. НесподIване визнання: британський рок-гурт «Death and the Penguin» взяв назву на честь роману Куркова «Пікнік на льоду». ОстаннI досягнення: у грудні 2018 року Андрія Куркова обрано президентом українського ПЕН-клубу.

Фото: з особистого архіву Андрія куркова, Видавництво «Фоліо»

— Пане Андрію, ваші два останні романи — «Шенгенська історія» і «Сірі бджоли» — можна назвати успішними у світовому масштабі. Як гадаєте, чому вони знайшли відгук у читачів? — Спрацювала моя репутація, несхожість цих романів на всі інші, їхня актуальність, важливість тем. Хоча «Шенгенська історія» більше для Європи, «Сірі бджоли» — для нас. Наразі в Театрі на Подолі йдуть репетиції п’єси мого авторства за цим романом. Прем’єра призначена на 7 квітня, у головній ролі Сергійовича — Богдан Бенюк. Уже маємо пропозиції поставити «Сірі бджоли» в Тернополі, Харкові, Копенгагені. Роман придбали для видання у Великій Британії, Данії, в німецькомовному просторі, в Ірані. — Іран — це якось несподівано. — Це дуже специфічна країна. Попередня моя книжка, яку там видали, написана ще за радянських часів. У ній ідеться про таємну історію СРСР — тобто про таємну

Успіх для письменника — це коли він може залишатися письменником 24 години на добу. історію будь-якої держави, якщо вона приховує справжню історію та підсовує громадянам відшліфовану версію. Раптом вони видали цю книжку, написали, що вона для них дуже актуальна. Тепер видають «Сірі бджоли». Мені здається, суспільство там живе подвійним життям — офіційно це мусульманська країна, з поліцією моралі, де все заборонено. З іншого боку, половина культурного життя проходить в андеграунді. Усередині майже кожної квартири, де живуть молоді люди, не виконуються вимоги «мусульманської моралі», яку нав’язує молоді влада. — Розкажіть, будь ласка, про «Шенгенську історію». Чому обрали тему Литви та Європи? — Цей роман писався з трьома цілями: по-перше, подякувати литовцям, які ще з Помаранчевої революції підтримують наш рух до Європи. До того ж самі литовці часто мені скаржаться, що в Європі забута історична роль Великого Князівства Литовського, найбільшої європейської держави XV сторіччя. По-друге, показати, що відбувається, коли підіймається шлагбаум, і це стає символом запрошення — якщо відкриті двері, то можна йти. У цьому сенсі — це роман про пересічну молодь. І по-третє. Це роман про Європу горизонтальну та про Європу вертикальну. Горизонтальна — це Європа, яка забула свою історію і реагує на дрібні речі так, ніби це надважливі матерії, від яких залежить подальша європейська доля. Вертикальна — це Європа тієї частини суспільства, яка пам’ятає історію і не готова на догоду популістам чи радикалам змінювати хід європейської історії. Тому що найлегше — змінювати маршрут, коли ти не пам’ятаєш, який маршрут було обрано раніше.

в чужому контексті») з поїздками молодих письменників райцентрами. Останній роман письменника «Сірі бджоли», якого презентовано на «Книжковому Арсеналі» торік, резонує з нашим сьогоденням: він розповідає про життя людей у так званій сірій зоні на Сході. У головного героя, молодого пенсіонера з інвалідністю, є одна цінність — маленька пасіка. Обороняючи її від пострілів з обох сторін конфлікту, він турбується про одне — як і куди з настанням весни вивезти бджіл, щоб у меду не було присмаку війни.

З юними читачами. Кейптаун, Південна Африка.

Французьке видання роману «Шенгенська історія».

>150 тис. 26

наклад в Україні книжки «Пікнік на льоду»

кількість мов, якими перекладено твори

6 >100 кількість мов, якими володіє Андрій Курков

кількість країн, де створено осередки ПЕН-клубу

1999

рік, коли роман «Пікнік на льоду» увійшов до десятки європейських бестселерів

Зі студентками Коледжу Всіх Святих у місті Тируванантапурам, Індія.

Я не залежу від українських гонорарів та українських політиків, тому підтримую те, що мені подобається, і те, що вважаю за правильне. — Як узагалі ваша творчість сприймається за кордоном? — Через мої книжки знайомляться з Україною. Я не міг довго зрозуміти успіху «Пікніка на льоду», а потім мені пояснили, що цей роман без «чорнухи» пояснює стан суспільства в пострадянській фазі — дезінтеграція та спроба перезавантаження на рівні особистостей. Час, коли людина раптом починає усвідомлювати, що все в її житті залежить лише від неї. Тема пострадянського суспільства тоді цікавила багатьох, але перекладалися тільки «чернушные романы» російських письменників, де з ненавистю описувалося все, що відбувається, і ця ненависть відчувалась у ставленні до героїв, країни, а інколи до самого себе. Книжки були заряджені негативною енергією авторів, їх ніхто не хотів дочитувати. Моя ж виявилася першою, а може, і єдиною, яка показувала ситуацію очима автора, але автор любить своїх героїв, країну, яку описує, — щоб навіть в найдраматичніші моменти в читача лишалася надія, що все буде добре. Тобто принцип хепі-енду, позитивного меседжу. Поєднання гумору, чорного гумору, іронії та реального трагізму було дуже незвичним для європейської літератури. Власне, таким і залишається. — А чи можливо в Україні жити виключно з письменництва? — У нас заробляти тільки на книжках майже нереально. Якби все було за європейськими стандартами, може, десять письменників у нас і могли б жити зі своїх книжок. Проте ми не маємо книжкового ринку, не знаємо, що продається вдало, а що — погано, бо немає рейтингу. Якби у нас тут була Німеччина, то щотижня в додатку до журналу Spiegel публікувався список із 500 новими книжками й статистикою їхніх продажів. Проте є приблизно двадцять письменників, яких видають поза Україною. Гадаю, закордонні гонорари допомагають виживати тут без особливих проблем. Вихід на міжнародний рівень гарантує професійність — тоді людина займається лише літературою. Скажімо, у мене книжка пишеться півтора року, іноді два, інколи й довше, я можу отримати за неї максимум дві тисячі євро в гривнях авансу. До того ж аванс вирахують з роялті — тобто з моїх відсотків від продажів. Тепер розділіть ці дві тисячі на роки написання книжки.

УСПІХ I ПЕРСОНА

принципів життя Андрія Куркова

«Не верь, не бойся, не проси» («Архіпелаг ГУЛАГ» Олександра Солженіцина).

— Проте ви, мабуть, від українського ринку не надто залежні? — Успіх для письменника — це коли він може залишатися письменником 24 години на добу. Насправді ж фінансова незалежність письменника означає незалежність його думки. У цьому розумінні я щаслива людина: я не залежу від українських гонорарів та українських політиків, підтримую

«Когда любишь родину, власть не имеет значения» (Почуто в армійські 1980-ті в Одесі, коли служив охоронцем у в’язниці, використано в романі «Бікфордів світ»).

Я маю любити всіх персонажів своїх книжок.

Не втрачати оптимізму, іноді перефарбовувати його в чорний колір, але вважати це чорним оптимізмом. Чорний оптиміст — це той, хто знає, що все буде добре, але не знає, чи доживе він до тієї миті.

Не зупинятися — в роботі, подорожах, думках і передумуванні старих думок. Життя змінюється, треба встигати помічати ці зміни та розуміти, як вони впливають на тебе І на твої принципи зокрема.

— Але ж ми бачимо довгі черги у Львові під час Форуму видавців, у Києві на «Книжковому Арсеналі»… — Розумієте, протягом кількох днів, коли тривають ці два заходи, продається, мабуть, така кількість книжок — а може, й більше, — як у всій Україні протягом року. У Львові реально купують книжки тільки під час Форуму. Форуму немає — немає людей в книгарнях. Вісім років тому в Польщі сума книжкового товарообігу становила 40 мільйонів євро. Це вже ринок. У нас, гадаю, і до мільйона не доходить. Електронний продаж у нас становить, мабуть, менше ніж один відсоток від паперового. У Європі — 2–3, в Америці — 50, у Британії — 25 відсотків. Виходить, «стара» Європа цифрові файли не читає.

УСПІХ I ПЕРСОНА

У нас заробляти тільки на книжках майже нереально. Ми не маємо книжкового ринку. Вісім років тому в Польщі сума книжкового товарообігу становила 40 мільйонів євро. У нас, гадаю, і до мільйона не доходить. те, що мені подобається, що вважаю за правильне. Ще років 15 тому, перед парламентськими виборами, мені запропонували йти за списками аж п’ять партій. Якби тоді, в мої 45, я ще шукав гроші на життя і не міг бути професійним письменником, то спокуса була б великою — йти в публічний простір, де можна заробляти гроші, але транслювати не свої думки, підпадаючи під групову цензуру чи навіть самоцензуру. — Пару місяців тому ви очолили український ПЕН-клуб. Що взагалі робить ця організація? — ПЕН-клуб працює майже однаково в усіх країнах, де він існує. Половина часу, а інколи навіть і більше, йде на захист свободи слова та думки, на акції, присвячені звільненню ув’язнених письменників,

журналістів, есеїстів. Окремий напрям — підтримка толерантності. Ще одна надважлива місія — переклади на малі мови, яким важко пробитися на літературну світову сцену. Щодо українського ПЕНу, то до 2000-х років він існував де-юре, а де-факто не провадив жодної діяльності. Справді ожив за президентства есеїста й філософа Миколи Рябчука: саме завдяки його зусиллям вдалося провести світовий конгрес ПЕН-клубу в Львові рік тому. Наразі запущено декілька проектів, серед яких дискусійний клуб, який нам конче потрібний через брак відкритої публічної дискусії в Україні з будь-якої тематики та відсутність культури ведення дискусії. У нас досі не існує загального українського культурно-інформаційного простору, і це величезна проблема. Тому ми розпочали проект, у межах якого письменники, насамперед молоді, їздять малими містами України. Паралельно Сергій Жадан і його благодійний фонд ведуть проект «Схід читає» — зі схожими поїздками саме до Луганської та Донецької областей. Планів багато: є задум продовжити регулярні зустрічі президентів ПЕНів Центральної та Східної Європи в Україні. Востаннє ми зустрічалися на фестивалі «Меридіан Чернівці». Хоча це поетичний фестиваль, ми привнесли в нього політичну нотку й запросили членів ПЕНу з німецькомовних і балтійських країн. Дискутували про токсичність постправди, про фейки — вчергове звертали увагу людей, що треба обережніше ставитися до джерел інформації. — Підійміть завісу — над чим наразі працюєте? — Після десятирічного обговорення нарешті почали писати роман з Юрієм Винничуком. Це така пародія-не-пародія, але український варіант Дена Брауна — майже поза політикою, але із сакральними таємницями й подібним. Маємо дві сюжетні лінії — сьогодення і XII століття, і кожен з нас відповідає за свою. Основна проблема — в Юрія легко впізнаваний стиль та інтонації і в мене так само. Тож доведеться уніфікувати текст — робити так, щоб ніхто не міг сказати, що цей розділ писав Курков, а цей — Винничук. Досягти цього можна лише хірургічним шляхом. Буде багато постпродакшну, як кажуть у кіно. Результат насправді залежатиме від рівня нашої взаємної толерантності. Спілкувався Вадим Нагайчук

УСПІХ

IНВЕСТИЦIÏ

В МАЙБУТНЄ Традиційно до Швейцарії відряджали здобувати освіту нащадків їх високостей, міністрів, глав держав та інших високопосадовців і забезпечених осіб. Серед цих людей було багато вихідців із земель, які сьогодні звуться Україною. Досить багато їх і зараз.

Лариса де Олівейра

директор і власниця компаній Elite Tour, Elite Concierge. Літні табори — це ще й підготовчий етап до навчання в міжнародній школі. Хтось приїздить у віці 7–8 років, а хтось — 13–15. І в тому і в тому випадку табір дуже допомагає і у виборі школи, і в адаптації до іншої системи. До табору можна приїхати на будь-який час — від одного тижня і більше. Поки дитина насолоджується спілкуванням і активними заняттями, батьки можуть відпочити на одному з чудових швейцарських курортів, відвідати найкрасивіші місця, пройти медичне обстеження, курс косметологічних процедур, побувати на дегустації швейцарських вин, сирів і шоколаду. Важливе доповнення: дитячий відпочинок у швейцарських таборах потрібно планувати завчасно, а навчання в школах — і поготів.

Elite Concierge Chemin des Croix Rouges 2, 1007 Lausanne Тел .: ±41 21 320 16 90 WhatsApp: ±41 78 803 25 28 E-mail: info@elite-concierge.ch www.elitetour.ch www.elite-concierge.ch www.elitemedtour.ch

вейцарські школи не тільки гарантують високий рівень освіти — тут ще й виховують. Педагоги мають за свій обов’язок не лише просто викладати ввірений їм предмет, а й допомогти дітям самостійно мислити й мати свою думку, навчити хорошим манерам. Швейцарські університети в щорічних рейтингах закладів вищої освіти традиційно посідають провідні місця, а їхні дипломи ціняться дуже високо, тому сюди приїздять студенти з усього світу. Велика кількість таких закладів сконцентрована в Лозанні й Женеві, але престижні є і в інших містах. Ларису де Олівейру, директора компанії Elite Concierge, зазвичай запитують: «Яка школа найкраща?». Річ у тім, що всі вони відмінні, але різняться спеціалізацією і типами дипломів. Вибирати школу за порадою друзів і родичів не варто. Адже всі діти різні, їх потреби різняться, тому рішення мусить бути максимально незалежним. Вибрати міжнародну школу саме для своєї дитини непросто ще й тому, що система освіти в Європі відрізняється від української. А враховуючи те, що кожна з них має свої особливості, — без допомоги фахівця обійтися досить складно. Багаторічний досвід і практика дають змогу Ларисі почуватися дуже вільно в цій сфері, тому вона професійно і з задоволенням допоможе у виборі закладу. Допоможе не лише вибрати — вона надає послуги подальшого супроводу дитини та її батьків у процесі навчання. Дуже важливо мати довірену особу в країні, де навчається ваш син чи донька, і не має значення, школа це чи університет. Ще одна чудова можливість інвестувати в майбутнє вашої дитини — відрядити її до літнього або зимового дитячого табору, адже це не тільки прекрасна мовна практика — англійська, німецька, французька, іспанська, — а й чудовий активний відпочинок. Тісне спілкування з дітьми з різних країн уможливлює розширити світогляд дитини, робить її більш самостійною. Здорова конкуренція між дітьми підштовхує їх до навчання, вони хочуть знати більше, ніж їхні друзі.

На ясний розум, добру пам’ять, швидкість і оригінальність мислення наразі особливий попит. Хочеш бути в тренді — тренуй мозок, адже високий IQ, як і міцні м’язи, — результат регулярних навантажень. Що, як і коли варто тренувати, розповів наш експерт — професор, нейропсихіатр Анатолій Чуприков.

Брейн-фітнес. На відміну від занять у спортзалі, тренувати

мозок можна в будь-якій невимушеній позі біля комп’ютера або зі смартфоном у руці. Варто лише завантажити програми з брейн-фітнес-ресурсів (найпопулярніші www.neuronation.com, www.fitbrains. com, www.lumosity.com) і систематично розв’язувати запропоновані вправи. Як і у фітнесі, веб-тренування ліпше не пропускати — під час курсу занять це дає змогу простежити динаміку прогресу. Для кожного критерію ефективності роботи мозку (швидкість мислення, увага, пам’ять, здатність до виконання завдань, гнучкість розуму) пропонується кілька ігор. «Тренажер» сам визначає гру для чергового заняття. Після нього програма видає докладну статистику: які показники та на скільки вдалося поліпшити. Можна проаналізувати свій прогрес за тиждень, місяць, 50 днів. Ефект помічаєш приблизно за пару місяців: ліпше запам’ятовуються імена, номери телефонів, час зустрічей, розум стає гострішим, креативнішим, зростає швидкість реакцій, зменшується відчуття втоми в кінці дня.

Мистецтво гальмування. Для того

щоб ефективно мислити, на диво — треба навчитися правильно «гальмувати». До прикладу: щоб зігнути один палець, потрібно зберігати прямими всі інші. Це і є процес гальмування. До речі, досить енерговитратний. Ефективність роботи мозку багато в чому визначається вмінням «загальмувати» сторонні думки, бажання, спогади, що атакують головний потік роздумів. Щоб зупинити навалу зайвих думок і досягнути стану ясного розуму, треба зупинитися, глибоко вдихнути, поміркувати, що конкретно відволікло вас і чи варто це уваги саме зараз. Якщо раптова думка не потребує негайної уваги, поверніться

Фото: depositphotos / pixabay.com

ТРЕНАЖЕРИ ДЛЯ МОЗКУ

УСПІХ I ЛАЙФХАКИ

до свого завдання, сфокусуйтеся на ньому й працюйте доти, допоки закінчите процес.

Творчість. Недарма відома аме-

риканська автомобільна корпорація General Motors своїм коштом відряджає найліпших менеджерів на піврічні курси з теорії мистецтва. Після повернення вони генерують блискучі ідеї і цілком окупають витрати. Тому творимо: малюємо, віршуємо, фотографуємо. Будь-яка творча робота допомагає мозку перекомпоновувати нейронні зв’язки та народжувати вдалі ідеї.

Приборкання негативу. Най-

Медитація. Ефективність роботи мозку залежить від здатності виплюнути «жуйку для розуму» та зосередитися на головному, тому

освоюємо техніки — релаксацію і концентрацію. Медитації, молитви та мантри в різних культурних традиціях спрямовані саме на зупинку потоку думок і безконтрольної розумової активності.

Фізична праця. Якщо геніальна ідея не поспішає народжуватися, можливо, мозок просто перевтомився і потребує відпочинку. Найліпше розслаблюють обидві півкулі фізичні навантаження. Після чи під час занять у спортзалі або миття до блиску вікон правильні рішення відвідують частіше. Рух. Багато сидиш — погано мір-

куєш. Так і є. Прогулянки в швидкому темпі 20–30 хвилин на день допомагають ефективніше ворушити звивинами головного мозку.

Ноотропи. Спершу підвищен-

ня рівня IQ не було стрижневим завданням творців нейрометаболічних стимуляторів. Біохіміки придумали їх для стимуляції мислення розумово відсталих дітей, лікування пошкоджень мозку та хвороби Альцгеймера. Проте, як

це зазвичай буває, експериментуючи, вчені помітили «побічний ефект» — активізацію роботи мозку в здорових людей. Чудо можна пояснити з боку біохімії: ноотропи збільшують постачання мозку кров’ю, глюкозою та киснем, налагоджують зв’язки між різними відділами мозкових структур. Як наслідок — поліпшується пам’ять і концентрація уваги.

Судоку, іноземні мови, секс.

«Будь-які розумові практики допомагають якщо не посилити, то хоча б зберегти інтелект. Якщо між нейронами не проходить сигнал, зв’язки поступово послаблюються, руйнуються, а потім гинуть і самі нейрони: що не використовується, то руйнується, — стверджує нейропсихіатр Анатолій Чуприков. — Найпростіші тренування — кросворди та судоку, більш складні — вивчення іноземних мов і шахи. А ще — секс. Заняття любов’ю підвищують вміст гормону окситоцину в крові, який на гормональному рівні стимулює мозок до пошуку неординарних рішень. А серотонін, обов’язковий «партнер» відчуття задоволення, поліпшує креативне та логічне мислення». Вікторія Куриленко

більше заважають тверезо мислити гнів, занепокоєння, сум, роздратування — усі ці негативні емоції руйнівно впливають на префронтальну кору головного мозку, яка відіграє важливу роль у логічному мисленні. Визначте, які засоби боротьби з внутрішнім негативом найліпше допомагають саме вам (універсальні помічники — повноцінний сон, заняття спортом). Іноді у хвилини гніву або суму достатньо лише згадати, що ці емоції заважають обирати правильні рішення.

Найбільше заважають тверезо мислити гнів, занепокоєння, сум, роздратування. Іноді у хвилини гніву або суму достатньо лише згадати, що ці емоції заважають обирати правильні рішення.

УСПІХ I IНIЦIАТИВА

Жінка, яка легко може бути рекламним обличчям бренда, яким вона опікується, — такі думки спадають на гадку, коли зустрічаєшся з генеральним директором Yves Rocher в Україні Анною Запталовою. Своїми роздумами про компанію, команду, успіх і щастя вона ділиться в інтерв’ю Event Ukraine.

Фото: надано компанією Yves Rocher

гармонія ЩАСТЯ

З Анною ми зустрілися в ресторанчику поблизу її дому — сьогодні у мами трьох дівчат саме той день, коли вона працює поза офісом. Білявка з яскравими блакитними очима створює враження відмінниці. Так воно і є: ставши генеральним директором представництва в непростому 2014-му, їй з командою вдалося не тільки втримати компанію на плаву, а й розвинути її та реалізовувати соціальні проекти. Мені хотілося поговорити про особисте, але цілком зрозуміло, що керівниця міжнародної компанії просто не може не розповідати про роботу — тим паче напередодні 10-ї української ювілейної церемонії нагородження переможців проекту Фонду Yves Rocher «Земля жінок», який грантово підтримує різноманітні екологічні ініціативи. Наприклад, минулого року першу премію отримав проект Богдани Гапоченко «Нове життя старого листя». Авторка запропонувала утилізовувати опале міське листя за допомогою каліфорнійських черв’яків, які здатні переробити його на екологічне добриво для клумб і газонів. Переможці українського конкурсу беруть участь також у міжнародному, і кілька разів перемагала саме Україна.

В Україні щороку висаджуємо 100 тисяч дерев — їдемо великою компанією, разом із сім’ями, партнерами, волонтерами. Адже мсьє Ів Роше казав: «Наша відповідальність сьогодні — це те, яку планету ми залишимо своїм дітям». — Пані Анно, ви відслідковуєте подальшу долю проектів? — Так, звісно. Ці ініціативи — вони корисні для нас усіх. Найбільш яскравий розвиток отримав проект «Україна без сміття» Євгенії Аратовської, який переміг у 2015 році. Саме завдяки йому ми запровадили сортування сміття в офісі, особисто я почала сортувати відходи вдома і «підсадила» на це всіх своїх друзів. Окрім «Землі жінок», ми ще реалізовуємо проект «Озеленимо планету разом» — насаджуємо ліси. Робимо це там, де екологічну ситуацію може поліпшити лише він. Консультуємося з екологами, робимо експертизи. В Україні щороку висаджуємо 100 тисяч дерев — їдемо великою компанією, разом із сім’ями, партнерами, волонтерами. Адже мсьє Ів Роше казав: «Наша відповідальність сьогодні — це те, яку планету ми залишимо своїм дітям».

років святкуватиме бренд Yves Rocher у 2019-му

років в Україні

42 94 співробітники

бутики

Анна Запталова з лауреатками премії «Земля жінок — 2018» Богданою Гапоченко, Іриною Скворцовою і Лесею Найчук.

— Чим найбільше пишається Yves Rocher в Україні? — Насамперед своїми клієнтами, вони в нас найгарніші. (Посміхається.) Вони не тільки дбають про красу, а й про здоров’я. Хочуть, щоб краса була довготривалою, тому обирають засоби догляду на рослинній основі. Такі засоби не здатні на миттєвий штучний ефект, але вони максимально дружні до шкіри людини й працюють на перспективу, тому що «живе розпізнає живе». Одна із засад бренда — «від рослини до шкіри». Ми маємо власні поля, виробництво, мережу розповсюдження — все без посередників, а це означає, що реалізуємо продукцію без зайвого фінансового навантаження на клієнта. І це свідомий вибір компанії. Повага до природи закладена в ДНК бренда ще Івом Роше. Нині ми запроваджуємо пакування з перероблених матеріалів і використовуємо на 19 відсотків менше пластику, ніж у 2010 році. Торік запустили суперпродукт — концентрований гель для душу. Об’єм пляшки — всього 100 мілілітрів, але він легко замінює 400 мілілітрів звичного гелю. Одна крапля продукує море піни! А ще пляшка має спеціальний дозатор — щоб не використовувати зайвого. Це теж

УСПІХ I IНIЦIАТИВА

наша екологічна інновація. До слова, вже вийшов аналогічний концентрований шампунь. — Ви завжди цікавилися косметикою? — Коли мені було 4–5 років, я дуже любила розглядати мамині пляшечки з кремами й мріяла, що колись працюватиму там, де щодня мають справу з цими баночками. Так і вийшло, адже в косметичну сферу пішла відразу після закінчення інституту. Працювала з відомими люксовими й селективними брендами. — Це ваш перший досвід управління досить великою компанією. На вашу думку, без яких якостей не обійтися керівникові? — Я не знаю, яким має бути ідеальний керівник. Але вневнена, що я не змогла б керувати компанією, в бренд якої не вірю. Я прийшла до управління 2014-го, у кризові часи: падали продажі, страждав бізнес. Однак я вірила у свою компанію і свою команду! А коли керівник і команда вірять у бренд, що проблеми можна здолати, — це передається і клієнтам. Адже ми пропонуємо якісний продукт за справедливою ціною. Для мене значимі внутрішні принципи. Важливо усвідомлювати, що робиш благо — навіть у межах своєї посади. А якщо ще й позитивні бонуси є… Наприклад, я за день виса-

дила кілька сотень дерев. Де б я ще могла отримати такий досвід?! А з ним ти потім живеш, він гріє душу. І це надихає. Що більше позитивних емоцій в команді, то вона ефективніша. — Ви не приховуєте, що маєте трьох діток, причому наймолодшій доньці немає й року. Як вдається утримувати баланс між роботою і сім’єю? — Зараз на підприємствах серед співробітників стало популярним вимірювання цього балансу — роботи й особистого життя. У реальному житті 50/50 ніяк не виходить — робота, зрештою, переважає. Але важливо підтримувати вибрану «пропорцію». Свою родину я порівнюю з маленьким підприємством. Встигати все неможливо. Тому використовую менеджерські навички та делегую те, що можу, — наприклад, рутинні домашні справи. На кухні обожнюю сучасні ґаджети, які працюють самостійно й економлять час. Якісне спілкування з дитиною — пріоритет завжди. Нещодавно я дійшла висновку, що найцінніше у людському спілкуванні — це активна увага. На жаль, її зараз мало. Увага — це сучасна «валюта». Це основне, що можуть і що мусять давати дітям батьки. І це важливо у спілкуванні з колегами, клієнтами. Адже всі ми хочемо уваги. — Що для вас означає успіх? — Успіх — це не результат, це стан. Щастя, успіх — це десь дуже поряд. Успіх — це ті моменти, коли ти відчуваєш гармонію. Гармонію того, де ти перебуваєш, що робиш, як реалізуєшся, хто поряд з тобою. Це і є щастя. Спілкувалася Марина Гудзевата

506 400 30 дерев висаджено в Україні за 7 років

Підтриманих екологічних проектів в Україні

Kлюч до вашої краси і здоров'я!

Ін'єкційна дерматологія Радіохвильовий ліфтинг Фотоомолодження IPL

Косметологія Апаратний масаж Косметологія тіла

м. Київ, вул. Полтавська, 10 +38 (044) 220-03-11 +38 (098) 220-03-11

www.keymed.kiev.ua keymed.info@gmail.com

KeyMedKiev keymed_by_dr.kobets

УСПІХ I ПЕРСОНА

ЩАСТЯ

БУТИ СОБОЮ

Александрос Ангелопулос — грецький бізнесмен, почесний консул України на Пелопоннесі, член кількох туристичних асоціацій і об’єднань готельєрів. Успішний підприємець розповів Event Ukraine про ефективний тайм-менеджмент, сімейні цінності та важливість бути собою.

Фото: з особистого архіву Александроса Ангелопулоса

— Пане Ангелопулосе, у вас так багато різних посад і обов’язків. Як вдається все встигати? — Моє залучення до кількох асоціацій та організацій справді вимагає від мене бути в курсі всього, що відбувається, володіти розширеною інформацією. Ми, члени таких чисельних об’єднань, виробляємо єдину стратегію наших дій на довгий час, а це означає, що нам потрібно повсякчас знаходити консенсус — а його не завжди легко досягти. Я люблю свою роботу, з великим задоволенням вирішую повсякденні проблеми і, відверто кажучи, не відчуваю себе перевантаженим. Тайм-менеджмент вимагає визначення пріоритетів, здатність делегувати певні повноваження, вміння покластися на людей. Варто пам’ятати — ви не зможете бути успішним і ефективним у своїй справі, якщо не є справжнім лідером для команди. — Розкажіть про вашу роботу як Почесного консула України на півострові Пелопоннес. Чому ви погодилися обійняти цю посаду і з

Виконавчий директор компанії Aldemar Resorts, почесний консул України на півострові Пелопоннес, а ще — ініціатор просування грецького туризму в країнах Східної Європи, голова Комісії з екополітики Грецької готельної палати — це все про Александроса Ангелопулоса. Енергійний, імпозантний і надзвичайно освічений грек часто відвідує Україну, тому про наші проблеми й виклики знає не з чуток чи інформаційних повідомлень. Як консул України він сприяє зміцненню відносин українських і грецьких підприємств, допомагає українцям у Греції вирішувати бюрократичні питання.

якими найбільшими викликами доводиться стикатися щодня? — Цю посаду мені запропонував колишній посол України в Греції пан Микола Цибух, і я погодився, бо вважав за честь. Моє завдання полягає у просуванні бізнесу між двома державами, сприянні вашій країні в прагненні розширити її міжнародну співпрацю. Спектр моїх ініціатив спрямований переважно на допомогу громадянам України у вирішенні проблем повсякденного життя. Найбільша проблема для мене — це нова реальність, адже мене призначили на цю посаду, коли Росія та Україна ще були у добрих стосунках. Як почесний консул України, я завжди готовий захищати інтереси українців. — Кілька років тому я була в Абеліоні, віддаленому гірському селищі на Пелопоннесі, звідки родом ваш дідусь. Мене вразило, як там гарно облаштовані громадські місця, джерело, навіть готельчик функціонує. — Так, там народився мій дідусь Спірос Ангелопулос. Потім він переїхав до Афін, щоб мати змогу забезпечити родину. Мій батько, доктор Ніколаос Ангелопулос, який

УСПІХ I ПЕРСОНА

Є одна важлива річ, яка залишається з нами завжди. Це коріння! Сім'я, любов, історія, спогади, почуття приналежності. Усі ми походимо звідкись і від когось.

і заснував Aldemar Resorts, проводив там усі шкільні канікули, а за багато років повернувся до родового гнізда. Почав із реконструкції будинку предків, потім узявся за всі громадські місця в селі й, зрештою, побудував бутик-готель. Роблячи щось для села, він, радше за все, хотів віддати шану предкам, місцевості, де народився. Є одна важлива річ, яка залишається з нами завжди. Це коріння! Сім'я, любов, історія, спогади, почуття приналежності. Усі ми походимо звідкись і від когось. Забувати про це не можна. Ми завжди мусимо шанувати шлях, яким ідемо, і тих, хто його проклав. — Не так давно ви самі стали татом двійнят. Як ця подія вплинула на ваше життя? — Воно й справді дуже змінилося. Проте давно маю величезний досвід спілкування і поводження з дітьми, адже в мене 7 племінників і племінниць. Вважаю, що відпустка всією родиною — це святе. Це ж місія всього нашого життя — робити близьких щасливими. Знаєте, з появою власних дітей я зрозумів одну надзвичайно важливу річ — мені потрібно більше «досліджувати» своє внутрішнє «я», бути ближчим до нього. Через дитячі очі я вчуся бачити життя таким, яким воно є, а не таким, яким я хочу його бачити. — У туристичній галузі весна вважається початком нового року. А чим вам запам’ятався 2018-й? — У 2018-му ми остаточно усвідомили, що туристична галузь дуже змінюється, переходить у якийсь новий вимір. Люди відчувають потребу досліджувати власний внутрішній світ, приділяють значну увагу саморозвитку, дбають про здоров’я, слідкують за харчуванням і намагаються зрозуміти сенс свого життя. Це не могло не

З катериною Асоф’євою (праворуч) генеральним маркетинг-менеджером Aldemar Resorts.

вплинути на сферу подорожей, яка переорієнтовується на надання не лише послуг, а й цікавого досвіду. Це був рік, коли ми вивели нашу концепцію, яка називається Elements, на якісно новий рівень. А ще у 2018-му моє життя і робота злилися і «заграли» в унісон. — Розкажіть, будь-ласка, докладніше про цю концепцію. — Наразі вона доступна у двох наших п’ятизіркових готелях, Aldemar Royal Mare — на Криті й Aldemar Royal Olympian — на Пелопоннесі, та передбачає додавання до звичної системи харчування «все включено» цінні «елементи» здорового способу життя. Є два варіанти — Elements All inclusive й Elements All Inclusive Dine Around. У пакет входять консультація з лікарем-дієтологом, три процедури в таласоцентрі, великий теніс, сквош, водні види спорту, заняття з тренерами йоги, пілатес, відвідування бару Elements, де протягом дня вам запропонують смузі, фреші, трав’яні чаї та настоянки. Вибираючи Elements All Inclusive Dine Around, гості також можуть відвідувати всі ресторани а-ля карт, меню яких поповнилося здоровими вишуканими стравами, багатими на поживні речовини й натуральні інгредієнти. — Які місця у Греції чи світі ви любите найдужче? Якому віддана ваша душа? — Моє серце завжди між Пелопоннесом, Санторині, італійською Тосканою і Лондоном, тому що це ті місця, де в різні миті життя я міг почуватися самим собою. Якщо мені доведеться обирати якесь одне місце — то це, звісно, Пелопоннес, і саме його я називаю домом. Там є море, гори, жваві міста й затишні села, там буває і сонце, і дощ, там плодюча земля і життєдайна вода — там все в балансі. Спілкувалася Марія Васильківська

УСПІХ I БРЕНД

Тетяна Абрамова — засновниця і директор трикотажного бренда RITO, якому цьогоріч виповнюється 27. Тоді, у 1991-му, про красивий та елегантний одяг жінки могли лише мріяти. Однією з таких мрійниць була й Тетяна. Їй вистачило сил і завзяття розпочати свою власну справу.

БІЗНЕС ЯК ЩАСТЯ

Пані Абрамова — не просто бізнесвумен. Із перших хвилин спілкування розумієш, що вона з тих людей, хто випромінює енергію та заражає оптимізмом усіх навколо. Пані Тетяна декларує, що закохана у свою справу, а місцем сили вважає свою трикотажну фабрику — тому що «там все народжується». Новий 2019 рік компанія RITO розпочала запуском нового бренда дизайнерського трикотажу 91LAB, орієнтованого на світовий ринок. У колекціях преміумсегмента робитимуть акцент на авторські плетіння, елементи ручної роботи, технологічні інновації та експерименти. Експерименти, власне, закладені в ДНК бренда ще з моменту його заснування, бо й у ті часи без них важко було обійтися. Своє втілення знайшли вони й у цьогорічній колаборації з дизайнеркою Ксенією Шнайдер, яка використала виробничі залишки RITO у своїх светрах і сукнях, пропагуючи

концепцію апсайклінгу — тобто надання другого життя непотрібним речам. — Пані Тетяно, то що ж для вас експерименти? — Це драйв! Ми ніколи не боялися експериментувати, завжди говорили «так» новому. Якісь були успішними, якісь — ні. Однак я не визнаю поняття «помилка». Такого в житті не буває. Це все просто кроки, які ведуть до чогось більшого. Коли щось не спрацьовує, як було задумано, потрібно просто усвідомити, що то не твоє. — Розкажіть про ваш останній витвір, бренд 91LAB. Чому така назва? — Коли ми починали, назва RITO здавалася ексклюзивною і прогресивною, адже це абревіатура від «разработка изделий трикотажной одежды». Звісно, нам і на думку не спало перевірити цю торгову марку на чистоту в міжнародному масштабі. І ось виявляється, що існує зареєстрований у багатьох країнах бренд з такою самою назвою, до того ж і бренд одягу. Спершу ми засмутилися, а потім вирішили знайти в цій історії позитив. Інший бренд допоможе трохи дистанціювати новий продукт, зробити його більш преміальним. 91 — це рік заснування компанії, а LAB — лабораторія дизайну.

Бізнес — це вміння налагоджувати комунікацію з людьми. Жодна людина не буде продуктивною, якщо не почуватиметься важливою.

RITO — якісний стильний одяг на кожен день, тоді як 91LAB — поле для експериментів, геть інша історія і для клієнтів, і для наших дизайнерів. — У вас уже є мономагазин за кордоном, у Литві. Чому вирішили підкорювати міжнародний ринок? — Нам дуже цікаво перевірити свої сили в зарубіжжі. В Україні ми давно все всім довели, тут ми найсильніші. Тут наші конкуренти — світові бренди. Але в Україні ми на своїй території, а нам хочеться більше драйву від «змагання» на чужому полі. Ми пишаємося, що створюємо український бренд, і нам надзвичайно важливо створювати його надовго.

Фото: з особистого архіву Тетяни АбрамовоЇ

— Яка роль керівника в бізнесі? — Якби в мене не було такої чудової команди, то я б не розмовляла з вами сьогодні — не було б про що розповідати. Зі мною дотепер люди, які прийшли в компанію 20, 15 років тому. Керівник — це психолог. Емоційний інтелект — наше все. Моє завдання зробити так, щоб усі отримували насолоду від роботи, від співпраці один з одним.

Подарунок для президента литви Далі Грибаускайте.

— Пані Тетяно, що для вас успіх? — Я багато про це думала. Потрібно абстрагуватися від шаблонів, які нав’язує нам суспільство, вважаючи, що це — матеріальні показники: квартири, машини, кошти на рахунках. У кожного критерій успіху свій. У нашій компанії 90 людей, я вірю, що кожен з них успішний. Коли ти задоволений своїм життям щодня — це успіх. Щодо бізнесу — то це не марафон. Це насолода щохвилини, тому так важливо робити свою улюблену справу. — Кажуть, розпочинати свою справу наразі складно — ринок насичений, багато конкурентів. Яка ваша думка щодо цього? — Якщо вважаєш, що буде складно, то так і буде. Якщо тобі твоя справа приносить задоволення, і ти кожне завдання сприймаєш не як виклик долі, а як цікаву пригоду, коли всі, хто рухається з тобою цим шляхом, захоплені азартом — це щастя. Починати потрібно й варто, завжди є якісь ніші. Нехай вона буде вузька — але її потрібно розвивати вглиб. Коли справа — ваша, вона «вистрелить». Час, вік, місце — не важливі. Але не можна стояти на місці. Йдіть і знайдете. Будьте завжди відкритими. Якщо не посміхатиметеся, вам не посміхатиметься у відповідь життя. Спілкувалася Марина Гудзевата

— RITO — підприємство повного циклу, з дизайнерським бюро, виробничим цехом, мережею магазинів. Що найскладніше в роботі з трикотажем? — Ми виготовляємо 1500 одиниць одягу на місяць. Найскладніше — процес розробки моделі, він охоплює від трьох до семи днів, а буває і до місяця. В’язальні машини — як космічний корабель. Дивишся — і не розумієш, як можна змусити голочку рухатися залежно від візерунку. Нею керує програма, яка з ювелірною точністю відображає всі лекала, всі задумки дизайнера. І все це вимагає кропіткої підготовки, бо це ж не тканина — взяв і відрізав. А ще потрібно зважати на пряжу — кожна має свою щільність, навіть однакова пряжа різних кольорів може «поводитися» інакше. Є у нас речі, тільки на плетіння яких витрачається вісім годин.

Людина має відчувати свою важливість, вона не гвинтик у машині. Бізнес — це вміння налагоджувати комунікацію з людьми. Жодна людина не буде продуктивною, якщо не почуватиметься важливою. За будь-якої можливості відряджаємо працівників на лекції, тренінги, курси. Вчитися потрібно завжди. Мені мало кайфувати від кожного прожитого дня самій. Я хочу, щоб люди, з якими я працюю, теж кайфували, як і ті, хто носить наш одяг.

ПРИХОВАНА КОРИСТЬ 42

ШКІДЛИВИХ

ЗВИЧОК

Треба негайно позбавлятися цієї шкідливої звички — відкладати справи на потім/хапатися відразу за кілька завдань/годинами висіти в соцмережах… А чи дійсно треба? І чи насправді деякі «офіційно» шкідливі звички є такими вже й небезпечними? Досвід наших спікерів переконує: у багатьох начебто нездорових практик є свій зворотний, корисний бік. Алла КОНЯЄВА,

психолог, засновник і керуючий партнер консалтингової компанії «Коняєва та партнери»

Шкідлива звичка: регресія — тимчасове повернення до дитячого інфантильного стану. Користь: розкіш відчути себе дитиною у дорослому житті.

«Довгі роки я активно експлуатувала захисний механізм регресії, це ж вигідно: потрапляєш до орбіти маминої турботи й легко відмовляєшся від побутових клопотів без докорів сумління. Я ж донька (читай: маленька), тому можу не думати про приготуванні їжі, прибирання речей, поки мама поруч. Коли помер мій батько, мама сама увійшла в регресивну поведінку: вона відразу забула, що місяць тому спокійно могла впоратися з усіма побутовими справами. Я побачила повернення до інфантилізму з боку і впізнала в її діях себе. Психологічна література рекомендує у таких випадках робити все, щоб утримати людину в дорослому стані. Мама засмучувалася, дорікала мені в жорсткості, але я розуміла, що попереду в неї роки нового життя, вже без чоловікової підтримки й опіки. Досить швидко регресія зникла, і мама знову стала бійцем у соціальному плані, а отже — змогла знову бути щасливою в самодостатності. Після цього спостереження регресії з боку довелося зробити ревізію власних регресивних викрутасів — щось на кшталт «страх перед поїздкою в таксі, коли нікого поруч

немає», «похід до податкової». Як завжди, сам факт усвідомлення власної шкідливої звички вже є вагомим кроком до її знешкодження. Але я свідомо не стала знищувати власну регресію цілком. Коли поруч є той, хто визнає твоє право побути «маленькою» (у моєму випадку це — чоловік, який ходить за мене в держустанови, супроводжує в таксі), можна дозволити собі ще на деякий час цю невеличку розкіш — побути в чомусь дитиною, відчути захист і підтримку з боку дорослого.

УСПІХ I ЛАЙФХАКИ

Андрій БАБІК,

сценарист, переможець Національної телевізійної премії «Телетріумф», академік Української телевізійної академії Шкідлива звичка: мультитаскінг — звичка виконувати кілька справ одночасно. Користь: тренування мозку, отримання несподіваних ідей.

час підживлюємо його своєю енергією, формується, так би мовити, творчий комплекс — щось на зразок егрегору цього проекту, який з часом починає повертати нам енергію у вигляді класних ідей та творчих знахідок. Якщо проектів кілька, енергія та увага розсіюються, егрегор отримує менше підживлення, менше повертає назад. Але я помітив дивну річ: мультизадачність може бути продуктивною, коли працюєш над кількома різножанровими роботами. Приміром, наразі в мене в розробці повнометражна комедія, детективний серіал і курс лекцій. Тоді кожна з робіт може збагачуватися творчими інтерпретаціями, навіяними з паралельних проектів. Проте якщо всі роботи в одному жанрі — мозок починає лінуватися, ідеї повторюються, стаєш красти сюжети у самого себе. Щоб запобігти шкідливим наслідкам багатозадачності, намагаюся не дуже змішувати роботи в часі: скажімо, один день — це серіал, другий — лекції, третій — повний метр. І ще важливо емоційно перемикатися (для сценаристів особливо). Коли відчуваю, що від мультитаскінгу закипає мозок, беру сина, і ми йдемо на прогулянку. Спілкування з ним — найліпший перемикач».

Оксана ТОДОРОВА,

лайф-коуч, автор п’яти бізнес-книг, мама двох доньок, організатор навчальних, надихаючих бізнес-івентів і конкурсу «Краще корпоративне медіа України»

Шкідлива звичка: прокрастинація — відкладання справ на останню мить. Користь: звичка-маркер, що дає змогу замислитися, а чи свою справу я роблю, змінити життя на краще.

«Моє життя різнопланове: реалізую себе в професії, творчості, займаюся спортом, виховую доньок — і всі ці сфери потребують високого ступеня концентрації та наполегливості. Ці якості стали звичками, частиною мого характеру. Проте зайвий прояв сили волі там, де організм вимагає відпочинку, призводить до проблем. У моєму житті був період, коли кількість проектів і ступінь відповідальності перетнули кордон можливостей. Тіло благало зупинитися, нервове напруження дісталося межі, але розум наполегливо вимагав пра-

цювати. Почали накочувати хвилі прокрастинації. Мені нічого не хотілося, але я продовжувала виконувати зобов’язання, нарощувала темп. Бажання бути ідеальним партнером, викладачем, комплекс відмінниці, зрештою, привели мене до лікарні. Діагноз — пневмонія, далі — три місяці реабілітації. За час вимушеної відпустки я цілком змінила ставлення до балансу сфер життя. Екологічність і турбота про себе — не менш важливі, ніж цілеспрямованість і продуктивність. Цей досвід дав мені змогу інакше ставитися до періодів прокрастинації. Якщо раніше я маркувала своє небажання щось робити як природну лінь, то сьогодні починаю досліджувати цей стан і ставити собі запитання. Отже, шкідлива, але така корисна звичка щось постійно відкладати — це сигнал замислитися: чи твоє це? Чи своєю дорогою йдеш? Куди витікає енергія? Чому не хочеться? Про що говорить тіло? Що буде, коли взагалі не зробиш? Які є альтернативи: що я роблю із задоволенням? Відштовхуючись від відповідей на ці питання, можна скоригувати думки, дії, оточення і сценарій долі». Вікторія Куриленко

«Гадаю, звичку до мультизадачності диктує сучасне життя. У професії сценариста — це точно: хоч-не-хоч, але берешся за кілька сценаріїв одночасно, адже якісь проекти в наших реаліях дістаються логічного завершення, якісь призупиняються. Якщо береш кілька замовлень одночасно, є надія, що хоча б один з них завершиш. Мій власний рекорд — одночасна робота над п’ятьма проектами. Відверто кажучи, це не найліпший варіант, адже, за Юнгом, коли ми наполегливо працюємо над якимось завданням, весь

ВИЗНАЧНІ ЮВІЛЕЇ 2019 РОКУ

рекомендує

30-річчя падіння Берлінської стіни

уйнування стіни, що двадцять вісім років розділяла Східний та Західний Берлін, і справді овіяло світ свіжим подихом змін. Президент США Рональд Рейган називав її «воєнізованим кордоном між минулим і май-

бутнім». Заходи, присвячені ювілею історичної події, триватимуть більше ніж два роки. Власне, перші з них стартували ще в листопаді 2018 року, а останні фінішують у грудні 2020-го. До річниці в Берліні готують кілька великих святкових концертів. Найграндіозніший з них відбудеться 10 березня на стадіоні Mercedes-Benz Arena. Особливі гості заходу — зірки 1980–1990-х років, які були присутніми під час руйнування стіни. Взагалі,

великих концертів буде п’ять, а ще заплановані спортивні змагання, конференції, зустрічі з письменниками, істориками та відомими фотографами, що мали змогу задокументувати падіння стіни. Також в Берліні відкриють кілька цікавих виставок. На особливу увагу заслуговує проект культурного центру Berliner Festspiele — експозиція «Проходячи крізь стіни». Сучасні митці з усього світу представлять своє бачення того, як обмеження та кордони роблять людину слабшою. Побачити виставку можна в музеї Martin-Gropius-Bau з 9 грудня 2019 року до 1 грудня 2020 року.

140-річчя Казимира Малевича

вілей видатного авангардиста й засновника напряму супрематизму в мистецтві відзначатимуть у США, Великій Британії, Франції, Німеччині. Один із найцікавіших заходів відбудеться там, де зберігається лише одна робота цього славетного авангардиста — «Точильник». У картинній галереї Єльського університету навесні зберуться мистецтвознавці з чотирьох континентів. Проводитимуть лекції, конференції

та відкриті семінари з творчості Малевича. У Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку, де представлено найвідоміші роботи митця «Чорний квадрат» і «Червоний квадрат», «Жниця», «Спортсмен», «Блакитний космос», «Чорт», демонструватиметься фільм, створений з нагоди ювілею Малевича мангеттенськими документалістами. В Нідерландах у Державному музеї Амстердама до 140-річчя Малевича підготували спеціальну тематичну експозицію, адже саме

цей музей володіє найбільшою колекцією робіт митця за межами пострадянського простору.

500 років подорожі, яка змінила світ

юдство відзначатиме п’ятсотліття з початку першої навколосвітньої подорожі 20 вересня. Саме в цей день

1519 року португальський дослідник Фернан Магеллан на чолі ескадри з 5 кораблів відплив з Іспанії. Пройшло чотирнадцять місяців до того, як Магеллан дістався до протоки між Південною Америкою й архіпелагом Вогняна Земля, яка тепер носить його ім’я. Місяць Фернан і його команда йшли протокою і стали першими європейцями, які побачили те, що назвали Тихим

океаном. Магеллану не вдалося дістатися ні до Молуккських островів, які й були метою плавання, ні додому — він загинув від отруєної стріли на Філіппінах. До Іспанії доплив лиш один корабель, «Вікторія», завершивши трирічне навколосвітнє плавання. Найбільші святкування відбуватимуться в іспанській Севільї та триватимуть до 2022 року. В програмі — симфонічні аудіовізуальні перформанси, виставки прянощів, експозиції, присвячені внеску експедиції Магеллана у розвиток людства й глобалізації.

ЮВІЛЕЇ I EVENT

200-річчя музею Prado

вілей одного з найвідоміших музеїв Європи відзначатиметься з розмахом. У червні відбудеться презентація спільного проекту Prado та нідерландського Rijksmuseum — експозицію присвячено золотому

століттю іспанського та голландського живопису, що поєднує роботи Веласкеса, Рембрандта і Вермера. Виставка відкриється 25 червня і працюватиме до кінця вересня. До цього можна подивитися моновиставку Веласкеса — вона вже відкрилася і працюватиме до третього березня. Ще одна експозиція, яку можна подивитися хоч сьогодні, присвячена Флоренції 20–30-х років XV століття. Це буде справжнім подарунком для поціновувачів раннього Відродження —

прекрасні роботи Фра Анджеліко, Мазаччо, Паоло Учелло, Донателло та ін. Триватиме до 22 вересня. Ще два грандіозні ювілейні проекти стартують восени 2019 року й триватимуть аж до початку 2020-го. Експозиція «Роль жінок у мистецтві Відродження» вперше в історії Prado збере під одним дахом твори 60 найвизначніших майстринь образотворчого мистецтва Ренесансу (22 жовтня 2019 року — 2 лютого 2020 року). Виставка «Мені лишилася сама воля» складатиметься з двохсот олівцевих малюнків Гойї (19 листопада 2019 року — 16 лютого 2020 року).

350 років від дня смерті Рембрандта пощастило знайти ще дві його роботи. Широкий загал уперше побачить їх 3 листопада 2019 року на відкритті виставки «Молодий Рембрандт» у музеї De Lakenhal в нідерландському місті Лейдені, на батьківщині живописця. Експозиція працюватиме до 9 лютого 2020 року.

50-річчя першої висадки людини на Місяці

віт назавжди запам’ятав слова провінційного хлопчини з американського містечка Вапаконета із штату Огайо: «Один маленький крок для людини та величезний стрибок для всього людства». Астронавт Ніл Армстронг сказав це в липні 1969 року, вперше в історії ступаючи на поверхню Місяця. Якщо цьогоріч ви мандруватимете США, зможете побачити одну з експозицій, присвячених 50-й річниці цієї події. Усі вони проходитимуть під егідою NASA, американської державної агенції з аеронавтики й освоєння космосу. Експозиція, що вже відкрита в техаському місті Остін, в центрі LBJ Presidential Library and Museum, і працюватиме до 15 квітня, присвячена, власне, самій космічній місії, надісланій на Місяць, її історичному значенню та науковим здобуткам. У Денвері в музеї Wings Over the Rockies Air & Space Museum 13 липня відкриється ще одна виставка схожої тематики. Звісно, в центрі уваги будуть люди, що безпосередньо брали участь у підготовці та здійсненні місії. До речі, в Денвері можна буде побачити й те, як розвинулися космічні технології від

часів Армстронга, адже кілька секцій презентують найновітніші проекти дослідження зоряних далей. У містечку Вапаконета (штат Огайо) в центрі космічних технологій Armstrong Air & Space Museum 19 липня відбудеться «Місячний фестиваль», що поєднуватиме кілька освітніх і розважальних заходів. І власне, грандіозну вечірку — святкування річниці за участю поп-зірок, політиків і знаних науковців — проведуть 16 липня в залі Saturn V величезного комплексу Kennedy Space Center, що розташований на острові Меррітт у штаті Флорида. Спеціально для гостей вечірки передбачено трансфер на острів з аеропорту Майамі. Квитки на захід вже в продажу, на решту заходів передбачено вільний вхід.

ласне, світ відзначатиме не стільки річницю смерті великого майстра світлотіні, скільки надзвичайні знахідки, пов’язані з його творчістю. Кілька останніх десятиріч мистецтвознавці були певні, що весь доробок Рембрандта Харменса ван Рейна вже відомий світові. Аж ось торік дослідникам

R IO N JU ARD C

D L O G ARD C

N A M

D L GOARD C

Безлімітна

КАРТКА КРАСИ —

ваш найкращий подарунок! ВЛАСНИКИ КАРТОК МАЮТЬ НИЗКУ ПЕРЕВАГ ✓ Необмежене відвідування клініки ✓ Необмежений догляд ✓ Необмежений професіоналізм наших спеціалістів, які працюють на найбільш інноваційному обладнанні ✓ Діагностика шкіри на апараті VisioFace© Quick у подарунок Щоб придбати картку, звертайтеся: 38 097 525 2848; 38 044 599 0239 http://www.esthel.com.ua/

ANTI-AGE: НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ

У сучасному світі все більш актуальними стають ідеї активного довголіття. Світові зірки, моделі, вчені та прості громадяни демонструють: вік — це красиво, а відкривати новий бізнес, долати марафони та закохуватися можна без огляду на паспортні дані. Найновітніші тенденції й досягнення в anti-age медицині, а також прості, але дієві правила від фахівців — у нашій темі номера.

ТРЕНДIВ

ANTI-AGE

Ми живемо в унікальний час, коли наука стоїть на порозі відкриття якщо не еліксиру молодості, то засобу, який суттєво її подовжить. Революційні зміни у цьому напрямі нам обіцяють за якихось 10 років. Проте й сьогодні середня тривалість життя найвища за всю історію існування людства. А відтак змінюється саме ставлення і до віку, і до тих можливостей, які він нам відкриває.

1. Сивина і зморшки — це природ-

но і красиво! Згідно з новітньою віковою класифікацією ВООЗ, молодою людина вважається до 44 років. Потім настає середній вік, який триває до 60 років. Ця ухвалена кілька років тому постанова наочно демонструє всесвітню тенденцію: сучасне покоління залишається молодим довше, ніж наші батьки чи бабусі. Бути в елегантному віці уже не соромно, і навіть світові зірки все частіше обирають дорослішати природно, без втручань пластичних хірургів. Зрештою, вік — це модно: рекламні кампанії з віковими моделями запускають і демократичні

Dove, і розкішні Dolce&Gabbana. Бо Гілберт стала першою 100-річною моделлю, яка у 2016 році прикрасила сторінки ювілейного випуску журналу Vogue, присвяченого 100-річчю видання. Галина Герасімова — найстарша українська манекенниця — почала кар’єру моделі незадовго до власного 70-річчя. Сьогодні її фото публікують у модному глянці, а саму Галину регулярно запрошують у різноманітні телепередачі. Та, мабуть, найвідоміші посланці здорового довголіття — британська королева Єлизавета і її чоловік принц Філіп. Елегантні, допитливі, активні — вони є справжнім взірцем для багатьох не лише у Британії, а й у всьому світі.

2. Бути гнучким. Здатність швидко адаптуватися до змін — ознака емоційної молодості, а вперте небажання відходити від традиційних моделей — ознака старості. Наш світ невпинно змінюється,

ТЕМА НОМЕРА I ANTI-AGE: НОВİТНİ ТЕХНОЛОГİï

а технології вдосконалюються — тож очевидно, що в майбутньому люди змінюватимуть професію кілька разів протягом життя. Це буде абсолютно нормальним і повсюдним явищем. І люди зрілого віку в цій кар’єрній гонитві тільки виграють: адже, окрім ідей, у них є ще й життєвий досвід! Про це свідчать і результати дослідження Массачусетського технологічного університету. Унаслідок вивчення даних 2,7 млн бізнесменів з’ясувалося, що середній вік засновників найуспішніших стартапів — 45 років. А шанси на успіх найвищі у 45–59-річних.

3. Холістичний підхід до здоров’я. Не лише хворобу, а й

Фото: depositphotos, Pixabay.com

4. Спорт у будь-якому віці.

Фізичний рух дає нам змогу довше лишатися молодими — тілесно й ментально. Спільноти спортсменів-аматорів нині є не лише в мегаполісах, а й у невеликих містах. Долучитися до них може будь-хто, у будь-якому віці. Українська вчена та спортсменка, авторка методики «Активне довголіття» Галина Горяна почала займатися великим тенісом у 60 років. Сьогодні їй 85 — і вона регулярно їздить на міжнародні тенісні турніри в категорії super seniors! Починати можна з будь-якої активності. Утім, людям літнього віку, які досі не займалися спортом, лікарі радять починати з нетравматичних навантажень: плавання, йоги, пілатесу, скандинавської ходьби.

5. Молодість зсередини.

Будемо відвертими: антивікова косметика не працює так, як нам обіцяють рекламні ролики. Хоча б тому, що розмір колагенових і еластинових молекул (популярні компоненти anti-age кремів і сироваток) завеликий для того, щоб вони могли досягнути глибинних шарів шкіри. Водночас засвоєння корисних речовин через травний тракт набагато вище, ніж через шкіру. І деякі виробники вже почали розробляти так звані inside&out beauty systems: програми, які складаються з БАДу та косметичного засобу. Вони підбираються так, щоб їхня дія взаємно доповнювала один одного. Така синергія забезпечує кращі результати. І в майбутньому цей підхід набуватиме все більшої популярності у косметологів.

6. Ставка на взаємини.

У 1938 році було розпочато безпрецедентне Гарвардське дослідження розвитку дорослих, яке триває й донині. Унікальність цього експерименту в тому, що він (на відміну від інших досліджень щастя) проходить у режимі реального часу. Піддослідні та члени їхніх родин регулярно зустрічаються з психоло-

гами та медиками, які моніторять їхнє здоров’я, визначають рівень задоволеності родинними та дружніми стосунками, кар’єрні успіхи тощо. Роберт Волдінгер, четвертий директор Гарвардського дослідження, у своєму виступі на TED озвучив ключові умови щасливого та довгого життя. Це соціальні зв’язки — не лише родинні, а й робочі, сусідські. До того ж якість контактів важливіша за кількість. Навіть фізичний біль завдає менших страждань, якщо людина задоволена своїм подружнім життям. Водночас люди, ізольовані від суспільства більше, ніж вони хотіли б, частіше страждають від вікових хвороб і розумових розладів.

7. Боремося зі стресом. Рівень

нервового навантаження на сучасну людину рекордно зашкалює. Гормон стресу кортизол призводить до клітинного запалення, яке гальмує оновлення клітин і, зі свого боку, активізує процеси старіння. Нервувати більше не модно! Дихальні вправи, медитація, партія у пінгпонг у обідню перерву, хобі — будьщо, але знати те, що працюватиме саме для нього, мусить кожен. Тренди збирала ольга коваль

процес старіння легше попередити, ніж лікувати. Відтак профілактичні обстеження стають дедалі популярнішими й завдяки розвитку медицини реально дієвими. Наразі цілком можливо «спіймати» та скорегувати поломку в організмі ще до того, як вона проявить себе симптоматикою. Сучасний check-up починається із генетичного тестування, за результатами якого складається персональна програма регулярних обстежень і профілактичних заходів для конкретної людини.

ЗДАТНІСТЬ ШВИДКО АДАПТУВАТИСЯ ДО ЗМІН — ОЗНАКА ЕМОЦІЙНОЇ МОЛОДОСТІ, А ВПЕРТЕ НЕБАЖАННЯ ВІДХОДИТИ ВІД ТРАДИЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ — ОЗНАКА СТАРОСТІ.

Оксана Скиталінська ОсвIта: медичний факультет Ужгородського державного університету, спеціалізація «Хірургія». НМАПО, кафедра гастроентерології, дієтології та ендоскопії, спеціалізація «Дієтологія». American Academy of Anti-Aging Medicine, спеціалізація «Allied Health Practitioner». ДевIз: Танцюй, ніби тебе ніхто не бачить, співай, ніби тебе ніхто не чує, кохай, ніби тобі не робили боляче, і живи, ніби рай уже на землі. Люди, що надихають: Тарас Шевченко, Самуель енрік «Samuka» (Bboy Samuka), Шон Сварнер. Мiсце сили: Там, де я є.

ТЕМА НОМЕРА I ANTI-AGE: НОВİТНİ ТЕХНОЛОГİï

ONГЕНИ I OFF

МОЛОДОСТІ

— Пані Оксано, що саме сучасні вчені розуміють під старінням? — Старіння — це спад усіх функцій організму, здатності протистояти змінам зовнішнього середовища та стресам. Організму стає важче адаптуватися до цих змін і підтримувати сталість внутрішнього середовища. У ці процеси залучені всі клітини, що призводить до розвитку цілого букету захворювань (цукрового діабету 2-го типу, атеросклерозу, нейродегенеративних захворювань тощо).

— Чи можна цьому запобігти? — На щастя, так — це наш спосіб життя, зокрема, харчування. І одну з ключових ролей в цьому відіграє мікробіом. Це сукупність мікроорганізмів, які живуть у нашому кишечнику. Їхня загальна кількість нараховує понад 500 тисяч видів, а вага становить приблизно 2–3 кг. Їхня життєдіяльність має величезний вплив на обмін речовин і навіть може

активувати чи деактивувати — певні гени. Від складу й кількості дружніх кишкових бактерій залежить робота нашої імунної системи, засвоєння їжі, фізична форма, інтелектуальні здібності, стан здоров’я в цілому і, зрештою, тривалість життя. У молодої людини мікробіом надзвичайно розмаїтий, а це означає, що її організм стійкіший. З віком, під впливом фармпрепаратів (зокрема, антибіотиків), нездорового харчування, склад мікрофлори біднішає: зменшується кількість представників нормальної мікрофлори й збільшується кількість так званих патобіонтів — недружніх видів мікроорганізмів. Як наслідок — виробляється менше цінних жирних кислот, підвищується кишкова проникність для токсинів і хвороботворних бактерій. Вони потрапляють у кров і лімфу та спричиняють системні запалення. У сучасному світі людина віком 50 років має в середньому 3,5 хронічних захворювання, а 70 років — 7–8 хвороб. Проте більшості цих проблем можна уникнути, якщо змінити свої повсякденні звички. Сучасні вчені стверджують, що спосіб життя визначає наше здоров’я на 80 відсотків! — Які складові способу життя найважливіші? — Раціон, періодичні скорочення калорійності їжі, емоційний стан і фізична активність.

Подовжити молодість, та й життя загалом — цілком реально! Варто лише набути правильних звичок і дотримуватися їх щодня. Такий «вердикт» учених зі Світового конгресу з антистаріння, що відбувся в Лас-Вегасі, привезла лікар-дієтолог Оксана Скиталінська.

ТЕМА НОМЕРА I ANTI-AGE: НОВİТНİ ТЕХНОЛОГİï

— Як саме відбувається процес активації чи деактивації генів і чому це важливо? — Із віком активність «корисних» генів — тих, які відповідають за нейтралізацію негативних факторів, — слабшає, гени ніби «засинають». Водночас «шкідливі» гени, що впливають на зниження адаптації, розвиток хвороб і процеси старіння, навпаки, «прокидаються». Однак ми здатні впливати на цей процес, змінивши свій раціон. Наразі в їжі виявлено майже 200 сполук, які можуть «вмикати» чи «вимикати» гени — вчені називають цей процес експресією. Корисні компоненти — це певні вітаміни, омега-3, фітонутрієнти тощо. А от, скажімо, цукор чи трансжири активують запалення, мутації, зношення тканин, спричиняють утворення та ріст ракових клітин. Не останню роль у цьому процесі відіграє мікробіом. Адже можна з’їсти супервітамінний продукт, але якщо мікробіом розбалансований, вся ця користь буде мінімальною. Практично всім своїм пацієнтам я раджу зробити молекулярну діагностику мікробіому кишечника і на основі результатів підбираю оптимальне харчування, причому пацієнти бувають зовсім юного віку. — Чи справді голодування допомагає продовжити молодість? — Учені вже відмовилися від порад їсти часто й небагато: таке харчування поступово веде до інсулінорезистентності та системних запалень. Водночас, за нестачі поживних речовин, організм активує особливу функцію — аутофагію, яка уможливлює утилізувати пошкоджені частини клітин і дефектні білки. Є різні способи активації цього процесу:

голодування, урізання калорій. Найефективніший і найдоступніший — прийом їжі «у вікні» тривалістю не більше ніж 6 годин (наприклад, з 8.00 до 14.00, тобто пропуск вечері) один раз на тиждень. Наприкінці минулого року я відвідала два визначних заходи: 1-шу міжнародну конференцію з голодування, скорочення калорійності, довголіття та профілактики хвороб (Університет Південної Каліфорнії, США) та Світовий конгрес антистаріння в Лас-Вегасі (Невада, США), де цілий день був присвячений CR (caloric restriction) — впливу обмеження калорійності на здоров’я. Доповідачі — видатні світові вчені — підтверджували позитивний вплив такого режиму. Особливо запам’яталися доповіді Вальтера Лонго, розробника FMD, наукової дієти проти старіння, та Феліс Герш, лікаря-гінеколога. Протягом багатьох років вони практикують з тисячами пацієнтів різні види інтервального голодування. Такий режим харчування веде до покращення метаболізму, сповільнення старіння, суттєвого зниження ризику багатьох хвороб, позитивної динаміки при багатьох захворюваннях, поліпшення когнітивних функцій, зменшення рівня депресії. — Ви писали на своїй сторінці у «Фейсбук», що вам довелося поспілкуватися із довгожителями Лома-Лінди. Як ви пояснюєте їхній феномен? — У світі є кілька «блакитних зон», де найбільша концентрація супердовгожителів — людей, які живуть більше ніж 100 років. Це японський острів Окінава, каліфорнійське містечко Лома-Лінда, італійський острів Сардинія, півострів Нікоя в Коста-Риці, острів Ікарія в Греції. Переважна більшість жителів Лома-Лінди є вегетаріанцями, не п’ють ніякого алкоголю й кави. Вони багато працюють, зокрема фізично. Їхній раціон багатий на овочі, бобові, горіхи. До речі, горіхів вони їдять 40–50 г на добу, тобто майже вдвічі більше рекомендованої середньої норми. Два дні на тиждень вони присвячують відпочинку, спілкуванню та допомозі ближньому. Практично всі, навіть столітні, відвідують спортзал. Віра посідає головне місце в їхньому житті. У жителів Лома-Лінди стабільна нервова система, відсутність хронічних стресів, — а це також надзвичайно важливо для здоров’я.

Фото: Юрій Костюк

Порція фізичної активності має бути щоденною — до того ж такою інтенсивною, щоб ви добряче пропотіли. Для оптимального здоров’я має бути 90 хвилин вправ помірної інтенсивності або 40 хвилин — високої інтенсивності.

ТЕМА НОМЕРА I ANTI-AGE: НОВİТНİ ТЕХНОЛОГİï

— Ще один «кит» здорового довголіття — фізична активність… — Так. Авторитетне наукове видання Proceedings of the National Academy of Sciences надрукувало результати досліджень учених із Іллінойського університету під керівництвом Артура Крамера. Вони довели, що регулярні фізичні вправи збільшують об’єм мозку, який з віком має тенденцію до зменшення, і так званого нейротрофічного чинника мозку — BDNF. Він сприяє нейрогенезу — утворенню нових нейронних зв’язків. Доведено, що високий нейрогенез є запорукою вікових розумових розладів. Коли він високий, ми легше навчаємося та запам’ятовуємо нову інформацію — а це властивість молодого мозку. — Пані Оксано, яким має бути рух? — Важливими є різні види вправ — аеробні (ходьба, біг, танці) та силові — із залучанням тренажерів чи власної ваги (присідання, відтискання, качання пресу тощо). Порція фізичної активності має бути щоденною — до того ж такою інтенсивною, щоб ви добряче пропотіли. Стандартних рекомендацій ВООЗ (30 хвилин активності щодня) замало. Для оптимального здоров’я має бути 90 хвилин вправ помірної інтенсивності або 40 хвилин — високої інтенсивності. Я займаюся в залі щодня по півтори години, 3–4 рази на тиждень бігаю 5–7 км. І такі навантаження були в мене не завжди — я «потоваришувала» зі спортом у досить зрілому віці. Наразі мені 53 роки, але я почуваюся і виглядаю ліпше, ніж у свої доспортивні часи, — це точно! Спілкувалася Ольга Коваль

ЯКИМ МАЄ БУТИ ХАРЧУВАННЯ ПРОТИ СТАРІННЯ? Збалансованим. Понад 75 відсотків раціону — рослинна їжа: у сирому, вареному, пареному, тушкованому вигляді. Однак не в смаженому: що апетитніша скоринка, то більше зморщок з’явиться на вашому обличчі та швидше постаріють внутрішні органи. Протизапальним. Треба щодня споживати харчові волокна (клітковину): овочі, фрукти, ягоди, бобові. Вони сприяють синтезу цінних жирних кислот. До продуктів із протизапальними властивостями відносять також куркуму та імбир. Пребіотичним і метабіотичним. Пребіотики годують кишкову мікрофлору, це харчові волокна. А метабіотики — це продукти ферментації, які містять сліди життєдіяльності корисних бактерій. Це насамперед усі квашені продукти. Антимутагенним. Продукти, які сприяють відновленню ушкоджених ДНК і знижують ризик мутацій: броколі, гранати, грейпфрути, шпинат, часник, ягоди, какао, чорний чай. Горметичним. Задля зміцнення захисної системи, їжте броколі, горіхи, ягоди, зелень, цибулю, журавлину, смородину, вишню, гриби. Містити біологічно активні речовини, які сповільнюють старіння на молекулярному рівні. Ці речовини ви знайдете в цитрусових, броколі, капусті, яблуках, чаї, цибулі, червоній пальмовій олії, перці чилі, ячмені, волоських горіхах, гірчиці, петрушці, оливковій олії.

Головний принцип, яким я раджу користатися за вибору продуктів, — їжте лише те, що ваша бабуся могла б ідентифікувати як їжу. Круасан росте на дереві? А ковбаса? Ви можете чітко уявити собі всі інгредієнти, з яких складається глибоко перероблений продукт? Якщо ні — ліпше оминіть його. Дев’яносто відсотків того, що продається в супермаркетах, — це junk food. Їжа життя зазвичай не запакована в пластик і не коштує завеликих грошей.

Олександр Коляда генетик, науковий директор лабораторії DIAGEN, співробітник Інституту Геронтології, спікер TEDx ОсвIта: Біологічний факультет КНУ ім. Тараса Шевченка ДевIз: Нічого не робити — не варіант! Книги, що надихають: Біблія Люди, якi надихають: Вони всі померли

ТЕМА НОМЕРА I ANTI-AGE: НОВİТНİ ТЕХНОЛОГİï

ЛЮДИНА,

ЯКА ПРОЖИВЕ

200 РОКIВ, За кілька років тривалість життя може подовжитися в рази! Фантастика? Аж ніяк! Адже наразі активно ведуться клінічні розробки препаратів проти старіння. Досліди на тваринах довели — фантастика цілком може стати реальністю. Про можливості anti-age медицини ми спілкувалися із ученим-генетиком Олександром Колядою.

— Пане Олександре, над чим наразі працює anti-age галузь? — Від старості як такої ніхто не помирає — люди страждають від хвороб, що розвиваються з віком. Раніше вважалося, що цей процес неминучий. Однак сьогодні є привід для оптимізму. Напрям anti-age в медицині зараз надзвичайно затребуваний: конференції та симпозіуми на цю тему проходять по всьому світу в середньому раз на три місяці. Я відвідую найбільш значні й можу сказати, що наразі є два найактуальніших напрями. Перший — це діагностика слабких місць організму. Адже хвороби (особливо серцево-судинні, онкологічні тощо), зрештою, погано лікуються: можна лише на якийсь час зняти симптоми, знеболити, загальмувати розвиток хвороби, можна видалити пухлину. Про цілковите одужання можна говорити, на жаль, у дуже незначній кількості випадків. Інша річ — профілактика. Гене-

тичне обстеження — дуже популярна процедура на Заході, нині вона доступна й українцям. Генетичне тестування уможливлює виявити певні індивідуальні ризики, закладені в генах. А відтак скорегувати спосіб життя — і, зрештою, не допустити розвитку хвороби. Скажімо, людина має схильність до гіпертонії. Якщо вона відмовиться від солі та інших продуктів-провокаторів, то реально врятує себе! Те ж саме можна сказати й про більшість інших недуг, адже «пусковим механізмом» для багатьох з них є наші гастрономічні та інші звички.

УЖЕ НАРОДИЛАСЯ!

ТЕМА НОМЕРА I ANTI-AGE: НОВİТНİ ТЕХНОЛОГİï

Другий напрям розвитку anti-age медицини — це терапія старіння. Тобто виправлення «поламок» у генах, які призводять до розвитку хвороби.

Якщо ми навчимося «вмикати» гени довголіття і «вимикати» гени старіння, то зможемо подовжити життя в рази!

— Що може допомогти? — Генна терапія. Якщо ми навчимося «вмикати» гени довголіття і «вимикати» гени старіння, то зможемо подовжити життя в рази! Прецеденти в природі є. Голий землекоп живе в 10–12 разів довше за своїх найближчих родичів — інших гризунів — лише завдяки тому, що в процесі еволюції його організм навчився «вимикати» певні гени. Те саме відбувається й у бджолиному вулику. Робоча самка бджоли живе півроку. А бджолина матка — у 20 разів довше. Річ у тім, що обидві бджоли — і працівниця, і «королева» — генетично абсолютно ідентичні (адже всі бджоли у вулику — нащадки однієї матки). Проте майбутню «королеву» набагато довше годують маточним молочком на стадії личинки. Цього виявляється достатньо, щоб у неї «увімкнувся» ген довголіття. Епігенетика наразі працює над тим, аби так само керувати певними генами

Фото: з особИстого архіву Олександра Коляди

— Один з найпопулярніших напрямів anti-age терапії — стовбурові клітини. Існує навіть послуга їхньої кріоконсервації — аби в майбутньому використати ці клітини для подовження молодості. Ваша думка щодо цього? — Особливість стовбурових клітин у тому, що вони мають надзвичайно високий потенціал до ділення. Це й стало приводом для їхнього використання у anti-age медицині. Утім, жодне дослідження не показало, що ці клітини справді здатні уповільнити процес старіння. Інша річ — регенеративна медицина. Тут стовбурові клітини успішно використовують для швидшого загоєння ушкоджень — як зовнішніх, так і внутрішніх. Проте говорити про доведену ефективність стовбурових клітин для подовження молодості ми наразі не маємо права. Аналогічна ситуація і з іншим популярним методом омолодження — гормональною терапією. Вона дає швидкий — але тимчасовий! — результат. Окрім того, без грамотного підбору (зокрема, генетичного) побічні дії від гормонів досить серйозні.

ТЕМА НОМЕРА I ANTI-AGE: НОВİТНİ ТЕХНОЛОГİï

Немає сумнівів, що з розвитком медицини та підвищенням рівня життя зростатиме і його тривалість — тому через деякий час 120 років може стати середньою розповсюдженою нормою.

і в людському організмі, а генетика — над кардинальними змінами геному. Уже сьогодні відбуваються клінічні дослідження майже 2000 геноінженерних препаратів для людей. І за кілька років вони будуть у вільному доступі. Я цілком упевнений, що за якихось 10 років в Україні можна буде купити пігулку від старості з клінічно доведеною ефективністю. — І на скільки вдасться подовжити життя завдяки генній терапії? — Наразі видові межі життя людини становлять 122 роки — саме такий рекорд зафіксовано офіційно. Математичні розрахунки темпів старіння також указують на цифру 120. Зауважте: тривалість життя постійно зростає завдяки «еволюції» медицини. Уже сьогодні люди в розвинених країнах живуть на 30 відсотків довше, ніж 70 років тому, — завдяки винаходу антибіотиків, щепленням тощо. Немає сумнівів, що з розвитком медицини та підвищенням рівня життя зростатиме і його тривалість — тому через деякий час 120 років може стати середньою розповсюдженою нормою. Однак за радикальне довголіття відповідає саме генетика. І якщо генетична революція, на яку ми так чекаємо, зрештою, відбудеться, тривалість життя подовжиться не на 20 чи навіть 50 років, а в 10–12 разів, як це відбувається у тваринному світі. Особисто в мене немає сумнівів, що людина, яка житиме 200 років, уже народилася і живе на планеті Земля.

— Отже, нам треба постаратися тримати гарну форму ще 10–15 років — до революції у генетиці? — Саме так. (Сміється.) — І що ми можемо для цього зробити? — Повертаємося до профілактичної медицини, про яку я вже згадував. Вираховуємо індивідуальні фактори ризику — позбуваємося їх: нема ранніх проявів хвороб — нема проблем. Це «гра в довгу», але працює вона по-чесному. Наш спосіб життя насправді визначає набагато більше, ніж ми звикли думати. Якщо коротко, то формула така: біоритми + правильне харчування + фізична активність. Циркадні ритми — це біологічний годинник людини, який керує усіма процесами в організмі. Ми можемо їх розбалансувати — частими перельотами, звичкою недосипати в будні й відсипатися у вихідні. Внаслідок цього десинхронізується робота всього організму. Це так, якби, приміром, бухгалтер працював з 5-ї до 9-ї години, офіс-менеджер — з 10-ї до 13-ї, а маркетолог — з 15-ї до 21-ї. Як ви гадаєте, могла б така фірма бути успішною? Приблизно те саме відбувається і в організмі. Порушення циркадних ритмів призводить до швидкого зношення органів і систем — і, зрештою, пришвидшує старіння. Як налагодити свій біогодинник? Спати від шести до дев’яти годин на добу (не більше і не менше), у темному приміщенні (гормон сну мелатонін синтезується лише у темряві), за температури від +18 до +22 оС. Навіть якщо ви «сова», важливо лягати не пізніше, ніж о другій годині ночі. Щодо фізичної активності, то найважливіше, аби вона була постійною, так би мовити, вплетеною в повсякденне життя. Для організму корисніше, якщо ми протягом дня проходитимемо по 10 тисяч кроків, аніж якщо просидимо за комп’ютером 12 годин, а потім годину гаруватимемо в тренажерному залі. Про харчування більше можуть розповісти дієтологи. Я лише скажу, що загальні рекомендації ВООЗ: перевагу надавати рослинній їжі — 400 г овочів і фруктів щодня — справді працюють. Якщо їх дотримуватися, організм матиме необхідну кількість вітамінів, мінералів та інших поживних речовин. Спілкувалася Ольга Коваль

Наталія Самойленко ОсвIта: Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Академія медичної післядипломної освіти, спеціальність «дієтологія та ендокринологія». ДевIз: Радіти кожному дню й дякувати за все. Люди, якİ надихають: Даша Малахова, Оксана Нечипоренко (моя партнерка у клініці), Оксана Стехіна, разом з якою написали дитячу книжку. Мiсце сили: Вдома в мами в Чернігові. Житт вий принцип: намагаюся займатися лише тим, чого дійсно прагну. в роботі дотримуюся принципу «не нашкодь».

ТЕМА НОМЕРА I ANTI-AGE: НОВİТНİ ТЕХНОЛОГİï

МЕНШЕ ÏМО — ДОВШЕ

ЖИВЕМО!

Наше тiло — це один з найбільш об’єктивних маркерів здоров’я. Тож привести вагу i композицiю тiла до фізіологічної норми варто не лише з естетичних міркувань, а насамперед тому, що стрункі люди живуть довше. Сучасні дієтологи наполягають: жорсткі дієти (та й будь-які системи, які цілком виключають з раціону певні групи продуктів) — не ліпший варіант. Такі методики справді дають результати: людина худне. Однак є два суттєвих «але». Швидке позбавлення ваги через деякий час призводить до її повторного набору — причому нерідко із добавкою. По-друге, дефіцит білків, жирів чи вуглеводів у раціоні викликає проблеми зі здоров’ям. Саме тому найдоцільніша з боку і довгострокового схуднення, і подовження молодості — власне, не дієта, а правильна система харчування. Така, яка включатиме все необхідне і якої людина зможе дотримуватися протягом усього життя.

Однак є й певні нюанси. Скажімо, навіть найкорисніша їжа, вжита у неправильний час, може зашкодити й призвести до збільшення ваги. Власниця клініки дієтології, лікар із 18-річним досвідом Наталія Самойленко розповідає, як скласти справді молодильний раціон, ґрунтуючись на останніх досягненнях anti-age науки.

Аутофагія — детокс на клітинному рівні

У 2016 році Нобелівську премію з фізіології та медицини отримав професор Токійського технологічного інституту Йосінорі Осумі за відкриття механізмів аутофагії. Для здорового довголіття аутофагія має принципове значення. Суть цього процесу в тому, що коли клітина не отримує протягом певного часу поживних речовин ззовні, вона починає живитися, використовуючи власні резерви — і зокрема, як називають, «клітинне сміття» (напівзруйновані відмерлі фрагменти). Тобто під час короткотривалого голоду відбувається детоксикація організму на клітинному рівні. Професор Осумі довів, що аутофагія — це єдиний механізм, який дає змогу клітинам оновлюватися радикально. Також доведено, що метод аутофагії відіграє важливу роль у профілактиці нейродегенеративних захворювань (зокрема, хвороби Альцгеймера), запальних процесів і допомагає підтримувати імунітет на належному рівні.

За даними ВООЗ, спосіб життя на 50 відсотків визначає його тривалість. Інакше кажучи, від нас самих залежить надто багато! І правильне харчування — чи не найважливіша запорука довгого й здорового життя, впевнена дієтолог-ендокринолог Наталія Самойленко.

Ця теорія співпадає з іншим методом, популярним серед лікарів-геронтологів, — «калорік рестрікшн», тобто обмеження калорійності раціону. Після 40 років калорійність раціону людини має поступово зменшуватися: спершу на 5 %, потім — на 10 і, зрештою, на 20 %. Проте це не означає, що ми маємо скоротити кожну свою порцію на 20 %. Наприклад, спершу варто відмовитися від однієї вечері на тиждень і поступово ввести у свій режим один «голодний» день щотижня. Цього дня варто пити лише негазовану воду — і організм очищуватиметься від токсинів, а фігура лишатиметься стрункою.

у певному режимі й правильно розподіляємо продукти протягом доби, наш метаболізм працюватиме, як годиться: швидко. А високий рівень обмінних процесів — запорука довгої молодості та нормальної ваги. Що це означає на практиці? У порівняно здорової людини має бути три основних прийоми їжі (крім того, можуть бути дві перекуски), до того ж важливо, щоб вони відбувалися плюс/мінус в однаковий час. За підвищеного рівня інсуліну лікар може порадити обмежитися тільки трьома прийманнями їжі без перекусок. У будь-якому разі снідати треба протягом першої години після пробудження, ідеально — о 7.00–8.00 ранку. Люди часто недооцінюють важливість сніданку. Хтось вважає, що пропускаючи ранкову трапезу, швидше схудне. А дехто поспішає на роботу й просто не встигає поїсти. Проте саме сніданок дуже важливий для метаболізму: доведено, що у тих, хто відмовляється від сніданку, обмін речовин протікає на 7–10 % повільніше. І вони компенсують нестачу калорій, переїдаючи ввечері, що небезпечно і для здоров’я, і для фігури. Обідати треба в проміжку між 12.00 та 14.00 — у цей період травні та метаболічні процеси найактивніші. Тому все, що ми з’їмо, перетвориться на корисну енергію, а не відкладеться на талії. Вечеряти рекомендується за 3–4 години до сну, але не пізніше 20.00 (після цього органи травлення переходять у «сплячий режим»). Плюс дві перекуски — полуденок і підвечірок, приблизно за 3 години після основного приймання їжі. Між вечерею та сніданком наступного дня має пройти не менше ніж 12 (а краще — 14) годин — згадуємо аутофагію. І ще один дуже важливий момент: правило метаболічного екватора. Він наступає о 15.00 — після цього обмінні процеси дещо вповільнюються, і це цілком природно. Важливо, щоб кількість і кратність приймання їжі до екватора була вищою, ніж опісля. Якщо навпаки, вага зростатиме, а гормональна система буде в дисбалансі, до того ж незалежно навіть від калорійності раціону.

Біоритміка запускає метаболізм

Цукор вкорочує життя

саме сніданок дуже важливий для метаболізму: доведено, що в тих, хто відмовляється від сніданку, обмін речовин протікає на 7–10 % повільніше.

Нобелівські лауреати з фізіології та медицини 2017 року — трійка американських вчених — отримали премію за відкриття молекулярних механізмів, які керують біоритмами (або циркадними ритмами). Це своєрідний внутрішній годинник, який є у всіх живих істот і керує більшістю фізіологічних процесів. У цьому контексті біоритміка харчування надзвичайно важлива. Якщо ми харчуємося

Його недарма називають білою смертю. Прості вуглеводи (до яких належать усі солодощі) справді вкорочують життя. Цукор поєднується з білками, які є в нашому організмі (скажімо, колаген у шкірі) й створює глікований білок. Це «поламаний»

Фото: з особистого архіву Наталії Самойленко

ТЕМА НОМЕРА I ANTI-AGE: НОВİТНİ ТЕХНОЛОГİï

Експерт Рослинної Косметики® з 1959 року

Природа – мiй найкращий союзник для захисту вiд токсинiв.

У бутику або на сайті купіть будь-який продукт гами «Детокс та Відновлення» і отримайте Міцелярну Воду-Гель, 200 мл у

ПОДАРУНОК

(2)

y ves- rocher.ua

ДЕННИЙ ФЛЮЇД ДЛЯ ОБЛИЧЧЯ «ДЕТОКС ТА ВІДНОВЛЕННЯ» ІННОВАЦІЯ(1) ТЕКСТУРА АКВАГЕЛЬ ЕКСТРАКТИ АФЛОЇ ТА НАСІННЯ МОРИНГИ

ТЕМА НОМЕРА I ANTI-AGE: НОВİТНİ ТЕХНОЛОГİï

Кожному продукту

СВIЙ ЧАС

Недостатньо вживати здорову їжу— важливо їсти продукти певної категорії у відповідний проміжок часу. Базові правила такі:

Якщо ми харчуємося у певному режимі й правильно розподіляємо продукти протягом доби, наш метаболізм працюватиме, як годиться: швидко. А високий рівень обмінних процесів — запорука довгої молодості та нормальної ваги.

білок, який втрачає здатність виконувати свої функції. Зовні це помітно у вигляді передчасних зморщок. Проте страждає не лише шкіра — так само зношуються і старіють усі органи й системи! Глікація — це один із механізмів старіння шкіри. Коли накопичується критична маса глікованих білків — запускаються процеси згортання, тобто знищення організму. На щастя, цей процес до певної міри зворотний. Позбутися «поламаних» білків можливо: виключити з раціону цукор і всі продукти, які його містять (цукерки, тістечка, магазинні соуси тощо). Навіть від солодких фруктів (особливо від фрешів) варто відмовитися на той час, поки організм проходить елімінацію, тобто очищення. Спілкувалася Ольга Коваль

СнIданок — складні вуглеводи: цільнозернові каші з овочами (найкращий вибір) або фруктами, зеленню. Ці страви забезпечать організм енергією надовго, запустять процеси детоксикації та стимулюватимуть мозкову діяльність.

Полуденок — час для сезонних ягід і фруктів (узимку можна вживати розморожені та сушені або ківі, цитрусові, яблука). Саме зараз, коли метаболічне «полум’я» активне, фруктові цукри перетравляться оптимально.

ОбIд — найбільше приймання їжі за обсягом і калорійністю. Це може бути перша страва, а також білки (м’ясо, риба, птиця) з овочами.

ПIдвечIрок підвищить рівень працездатності, який о 16.00–17.00 зазвичай спадає. Варто обрати такі продукти, які не підвищуватимуть рівень інсуліну в крові, замість фруктів і сухофруктів — горіхи, авокадо чи насіння гарбуза.

Вечеря має бути легкою: овочі (бажано — термічно оброблені, так вони легше засвояться) та легкі білки (риба, морепродукти, молодий розсільний сир, яйця).

ТЕМА НОМЕРА I ANTI-AGE: НОВİТНİ ТЕХНОЛОГİï

САЛОННИХ

ДЛЯ МІСТЕРА ТА МІСІС СМІТ

Це раніше у терміна «метросексуал» відчувався трохи глузливий, трохи зневажливий прихований зміст. Сьогодні погляди змінилися: у тренді наразі доглянутість, молодість, гладка та чиста шкіра — тепер і в чоловіків. Разом з Тетяною Кобець, дерматологом, засновницею косметологічного центру KeyMed, ми нарахували п’ять актуальних косметологічних процедур, однаково популярних у обох стáтей.

Лазерна епіляція

Те, що жіноча шкіра не передбачає жодного зайвого волосся, а найефективніший спосіб його позбавитися — лазерна епіляція, — факти відомі й уже не обговорюються. Проте останнім часом і чоловіча естетика поступово просувається в бік гладкої шкіри. Найчастіше чоловіки видаляють волосся під пахвами, на грудях, спині та на обличчі. І сенс у цьому, безсумнівно, є. Підраховано: на нудну й не дуже приємну процедуру гоління чоловік витрачає за своє життя приблизно 145 днів. Питання — навіщо? П’ять-сім сеансів лазерної епіляції — і звільнену майже третину року можна витратити на нові проекти, подорожі, відпочинок. Та й взагалі, суто економічні міркування тут теж на користь процедури: уявіть, скільки коштів

Фото: depositphotos

ТОП

ПРОЦЕДУР

за все життя можна заощадити на станках, пінах, гелях до і після гоління!

Пілінги

Ремоделювання обличчя за допомогою філерів

крему-анестетика. Ліфтинговий ефект помітний відразу після процедури». Між іншим, стереотип «уколи краси — виключно для жінок і геїв» спростовують навіть рекламні ролики: в них філери тепер рекламують брутальні мачо.

«Якось прийшов до мене клієнт з проханням: «Лікарю, зробіть щось з мішками під очима, бо мої західні партнери думають, що я пиячу!», — розповідає Тетяна Кобець. — Проте насправді головний призвідник провалів під очима — вікове зменшення об’єму кісткових і м’яких тканин у верхніх зонах обличчя. До речі, у жінок ця особливість проявляється раніше й більше спадає на око. Через цю вікову особливість шкіра стає провисати, з’являються западини під очима. Таким клієнтам ми пропонуємо зміцнити зсередини цю зону гіалуроновими філерами, які створюють під шкірою своєрідний каркас. Філер вводять глибоко малими дозами після попереднього нанесення

Процедура РRP

«Випадіння волосся — частіше чоловіча, ніж жіноча проблема» — поширений міф. За статистикою, з часом із втратою волосся стикається 96 відсотків чоловіків і 79 відсотків жінок. Тільки у жінок, на відміну від чоловіків, волосся втрачається рівномірно по всій поверхні голови, а в чоловіків — місцями. Щоб врятувати та поліпшити власну зачіску, і чоловіки, і жінки обирають PRP — процедуру укріплення та стимулювання росту волосся шляхом введення під шкіру власної плазми. Якщо розширити зону введення, можна паралельно поліпшити еластичність і пружність шкіри обличчя, стерти зморшки, прибрати пігментацію, рубці, освіжити колір обличчя. В основі процедури — фізіологічний процес регенерації тканин за допомогою власної плазми, збагаченої тромбоцитами, — клітинами крові, що містять чинники росту, білки, колаген, фібрин. Спершу в клієнта бе-

реться трохи крові з вени, потім у сучасній центрифузі готується збагачена тромбоцитами плазма. Через шприц з тонкою голкою її вводять у потрібну зону. Результат помітний вже після першої маніпуляції, але для стійкого ефекту потрібно пройти 3–6 процедур з інтервалом у 10–20 днів.

Радіохвильовий RF-ліфтинг

Популярна процедура і в чоловіків, і в жінок віком 45+. Чоловіки її цінують ще й за релакс у кріслі косметолога, жінки — за швидкий ефект омолодження (хоча в представників сильної статі він проявляється швидше). Якщо стисло, сутність RF-ліфтингу — радіохвильовий вплив на глибокі шари шкіри з метою нагрівання і стимуляції активності фібробластів і вироблення колагену еластину. Сеанс триває приблизно 30 хвилин, відчуття — приємне поколювання, рівень безпеки — найвищий. Гарна новина полягає ще й у тому, що навіть після завершення курсу RF-ліфтингу (його тривалість визначає спеціаліст) процес оновлення колагену триває ще деякий час. Гуляєш собі містом чи в соцмережах — і омолоджуєшся: обличчя підтягується, зморшки зменшуються, шкіра стає більш пружною. Краса! Вікторія Куриленко

Молодість і свіжий вигляд сьогодні в попиті, тому чоловіки останнім часом не соромляться довіряти своє обличчя антиейджинговій силі пілінгів. Проте на відміну від жінок, які згодні заради краси терпіти всю гаму неприємних відчуттів серединних і навіть глибоких пілінгів, чоловіки, за спостереженнями Тетяни Кобець, йдуть до косметологів за релаксом і відпочинком (щоб нігде не пекло, не щипало, не кололо), тому найчастіше обирають легкі поверхневі пілінги. Класичний пілінг складається з кількох етапів: очищення і знежирення шкіри — власне, кислотного пілінгу, нанесення масок і фінального крему для відновлення і зволоження шкіри. Процедура дає ефект омолодження незалежно від віку й типу шкіри, допомагає розгладити шрами, рубці, невеликі зморшки, усунути гіперпігментацію, комедони та широкі пори.

GolfStream — справжній рай серед мальовничої заміської природи.

+38 095 550 99 11 Україна, Київська обл., Макарівський р-н, с. Гавронщина KievGolfClub@gmail.com

Центр зеленого туризму «GolfStream» є наймасштабнішим еко-об’єктом України. Освоєння проекту було розпочато в 2008 році. З тих пір він займає привілейоване місце в індустрії спорту і відпочинку України. Чудовий Клубний Будинок з сучасною архітектурою і різноманітними локаціями, грандіозні гольф-поля світового рівня, Гольф Академія для всіх гравців, незалежно від віку та статі, дитячій оздоровчій табір, комфортні та елітні котеджі і апартаменти Golf Village. Все це — нова якість елітного відпочинку! Тут створено ідеальні умови для організації цікавого і насиченого відпочинку, проживання, навчання і гри в гольф для всієї родини.

рекомендує

Зіркова «Жизель» 16 березня, КиÏв

ірки Англійського національного балету Катерина Ханюкова та Джеффрі Сіріо приїдуть до Києва, щоб танцювати найромантичніший у світі балет — «Жизель» — на сцені Національної опери України. Катерина Ханюкова розпочинала кар’єру в Києві, а з 2014 року виконує сольні партії в складі Англійського національного балету.

Із Джеффрі Сіріо балерина представить класичну версію балету вперше, до того ж ар-

тисти прилетять до України лише на один день, перервавши гастролі до Америки.

Насолода природою: Ван Гог і Гокні

Вінсент Ван Гог, the harvest, 1888

Девід Гокні, volgate vista, 2005

Фото: Van Gogh Museum / Richard Schmidt

1 березня – 26 травня, Амстердам

Фото: Van Gogh Museum

о може бути краще, ніж виставка одного улюбленця публіки? Виставка двох, звичайно! Куратори музею Ван Гога в Амстердамі вирішили дослідити вплив геніального Вінсента на творчість британця Девіда Гокні. Роботи Гокні масштабні й колоритні. Він любить природу, використовує яскраві кольори й експериментує з перспективою — так само, як і Ван Гог. Схожість між двома художниками не випадкова — голландець був величезним джерелом натхнення для британця. Незважаючи на подібність, між художниками існує принаймні одна істотна відмінність: Ван Гог став популярним тільки після смерті, натомість Гокні є одним із найвідоміших і найдорожчих живописців світу сьогодні.

ДОЗВІЛЛЯ I EVENT

День закоханих 14 лютого — 16 березня, КиÏв

Фото: facebook сторінка Олександра Ройтбурда

лександр Ройтбурд — не тільки один з найвідоміших українських художників. У 2018 році він став керівником Одеського художнього музею. Директорство Ройтбурда позначилося приходом до установи меценатів і збільшенням потоку відвідувачів. Незважаючи на зайнятість, художник продовжує творити й представляє в «Щербенко Арт Центрі» нові картини, присвячені коханню — не без фірмової іронії. У серії «День закоханих» йдеться про гіпертекстову істо-

рію кохання. У ній є спокуса, відвертий еротизм, страждання, пожертва, флірт і романтичність, пропущені крізь призму світового мистецтва. Ця серія є своєрідним логічним продовженням попередньої — «Копії для підміни», що стала реакцією Ройтбурда на безпідставні звинувачення одеських чиновників у намірі розікрасти колекцію музею, директором якого начебто саме для цього він і став, а замість експонатів повісити свої копії.

15 березня, гипет

дна з найвідоміших музичних груп сучасності, культові американські фанк-рокери Red Hot Chili Peppers дадуть один з найбільш незвичних концертів у своїй історії. 15 березня вони виступлять на плато поблизу одного із Семи чудес світу — пірамід Гізи та легендарного Сфінкса. Це шоу завершить дворічне світове турне

RHCP на підтримку 11-го за ліком альбому групи, що отримав назву The Getaway. Можливість виступати в такому особливому місці отримує далеко не кожен — до Red Hot Chilly Peppers її надавали тільки найвідомішим виконавцям свого часу: групам Pink Floyd, Scorpions, Френку Сінатрі, Мераї Кері, Андреа Бочеллі, Кайлі Міноуг.

Vivaldianno. Місто дзеркал 1 березня, КиÏв

оринути в геній великого італійця Антоніо Вівальді у форматі 3D-перформансу із приголомшливими спецефектами можна в Національному палаці мистецтв «Україна». Грандіозне концертне шоу, створене в Чехії, вже встигло погастролювати Європою і вразити публіку переплетінням сучасних технологій з величною класикою.

В основі проекту лежить історія життя і творчості великого композитора, скрипаля-віртуоза й священослужителя — історія, сповнена надій і розчарувань. Відомий на всю Європу композитор, здатний за пять днів створити оперу на три акти, помер у злиднях, залишений всіма поціновувачами. Завдяки 3D-проекціям, вигадливій анімації, танцювальним номерам і театральним прийомам безсмертні твори Антоніо Вівальді, відображені в дзеркалі сучасності, не залишають байдужим жодного глядача.

Рок біля єгипетських пірамід

Коли мені було п’ять чи шість років, я уже відчував себе художником. Не дитиною, а саме художником. Я був таким щасливим, малюючи. Згадую, як мені подарували набір із дванадцяти кольорових олівців — це було справжнім дивом! Проте в школі з малювання отримував лише двійки, хоч і був відмінником із інших предметів. Я дуже дивно малював — усе надто дрібне, як у вірменських манускриптах. З четвертого до восьмого класу я перечитав усю вірменську літературу — таємно від батьків, під ковдрою із ліхтариком. Ще й смішнючі вірші писав — теж таємно,

уночі. У дев’ятому класі мені пощастило потрапити на виставку вірменського художника Мінаса Аветисяна — і я «пропав». Потім було «знайомство» з Ван Гогом і Гогеном, після якого мені відкрився абсолютно інший світ. На гроші, що дали бабуся з дідусем, купив фарби. Писав день і ніч, навіть до школи не ходив. Тато, майор міліції, не схвалював мого захоплення, бо вважав, що доля художника — завжди бути голодним, а мама (теж працювала в міліції) — велика інтелігентка — підтримувала та захищала. Пам’ятаю, як ночами ходив малювати краї скель в ущелині, зоряне небо та місяць... Вили вовки, було страшно, але я був щасливим.

Про дар і усвідомленість

Що таке творчість? Зараз, після багатьох років роздумів, впевнений, що це спосіб життя.

ХУДОЖНИК З ОБКЛАДИНКИ

БОРИС ГIАЗАРЯН:

Засвідчую торжество життя

Фото: Helen Bozhko

Талант дається Богом кожному — в дитинстві ми всі художники, чи не так? А вміння приходить з навчанням і досвідом. Мені непросто творити: складно і розпочинати писати, і продовжувати, і закінчувати — одні страждання. Але є незбагненна творча радість, яку відчуваю і в процесі, й після закінчення роботи. Раніше ставився до себе занадто критично — здавалося, що все не те і не так, хоча інші запевняли у зворотному. Із роками невдоволення собою нікуди не поділося, але я навчився радіти завершеній картині. Адже коли я створюю

роботу, що не тішить мене самого, як же я зможу запропонувати це іншим? Водночас іноді відчуваю, що не можу радіти, і згадую, що забув помолитися Богу, попросити допомогти написати щось сильне, добре, красиве — на радість людям. Коли ти усвідомлюєш, що тобі даровано творче натхнення у дещо більшій мірі, ніж іншим, відчуваєш і відповідальність за нього. Творчість — це висловлювання. І ти маєш відповідати за свої слова.

Про радість

Я пережив багато болю, бачив трагедії. Був на війні, втрачав друзів, розбирав завали після страшного землетрусу у Вірменії, коли загинули тисячі людей. Моя єдина донька відійшла на небо. Однак я не хочу розповідати про біль. Є художники, які говорять про біль заради майбутнього, а я вирішив, що хочу

Український художник вірменського походження Борис Єгіазарян прагне своїми полотнами дарувати позитив і нести добро. Він також є активним членом суспільства — пройшов Майдан з першого до останнього дня, тому небайдужий до життя і долі країни. Пан Борис розповів Event Ukraine про свій мистецький шлях, радість творчості й оптимізм.

ХУДОЖНИК З ОБКЛАДИНКИ

Дім-місто, полотно, олія, 60х80, 2016

з циклу «гранат», папір, акварель, 29х21, 2000

засвідчувати торжество життя, радість. Хоча про це неможливо розповідати, якщо не пропустиш крізь себе багато болю. Кожна людина переживає якийсь апокаліпсис. А далі що? Життя.

Про рятівну творчість

Коли на початку 1990-х я повернувся з війни, довго не міг створювати картини — не було внутрішніх сил, лінія не мала наповнення і сенсу. Між мною і життям виникла прірва. Натомість став писати розповіді про своє дитинство. Мабуть, тому, що воно для мене було синонімом щастя. Коли писав, помітив, що радість і щастя завжди йдуть поруч із болем і стражданням. Проте життя дароване нам для того, щоб радіти. Я дуже добре розумію психологічну травму тих, хто нині повертається із фронту. Коли я зустрічаюся з ними, завжди раджу почати творити, робити щось своїми руками. Будь-що: відремонтувати огорожу чи змайструвати стілець. Ти не маєш права на депресію, тому що в тебе є близькі, рідні — люди, яким ти потрібен. Не буває такого, що немає геть нікого, адже завжди є Бог. Я віруюча людина, тому повторю за Біблією: поклади турботи свої на Нього. І Він потурбується про тебе. Однак це

Ноїв ковчег, 60х80, полотно, олія, 2006 не означає, що потрібно сидіти склавши руки. Треба повірити та зробити маленький крок.

Символ щастя

До творчості я повернувся завдячуючи гранатам. Став писати серію робіт, яка так і називалася — «Гранат». Якимось чином мене осяяло і я згадав студентські часи, коли ми бігали на єреванський центральний базар — старий, колоритний — за фруктами для натюрмортів. Гранати, айва, яблука, груші — усе таке

ХУДОЖНИК З ОБКЛАДИНКИ

Коли ти усвідомлюєш, що тобі даровано творче натхнення у дещо більшій мірі, ніж іншим, відчуваєш і відповідальність за нього.

Дівчина під гранатовим деревом, полотно, олія, 110х100, 2010

Біла музика, полотно, акрил, 100х110, 2017 75

Винахідник колеса, або Доброго ранку, пане художник!, полотно, олія, 120х160, 2010 красиве, яскраве. Продавці закликали кожний до себе, але ніколи не брали гроші. А коли вперше побачив гранатове дерево, був неймовірно вражений — адже я виріс у гірському селі, де навіть яблуні не росли. Гранат — це казковий плід, який тріскається від своєї повноти. Я небайдужа людина, тому близько сприймаю фейки, маніпуляції, інформаційний простір наповнений ними. Вони мене засмучують і виснажують. Хвилююсь за майбутнє України, за її цивілізаційний вибір. Вважаю, що через труднощі та біль наша

Небесне місто, 70х50, полотно, олія, 2018 країна стає, нехай і повільно, справжньою державою, і не зашкодити цьому — відповідальність кожного. Тому нині, щоб не обізлитися, не спустошуватися, починаю нову серію «Гранат». У кожному написаному гранаті — своя щаслива історія. Так цей символ мене супроводжує протягом усієї творчості. записала Марина Гудзевата

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

МИСТЕЦТВО

ДУМАТИ СТАНІСЛАВ

БОКЛАН «Та інтонація, з якою я кажу фразу, й інтонація, яка буде написана, сприйматиметься по-різному, і, на жаль, не в плюс мені», — каже Станіслав Боклан, коли ми зустрілися на каві неподалік Молодого театру. Так, багатство його інтонацій, міміка, жести, тембральні акценти вимагають додаткових позначок. Недарма Станіслав Боклан — народний артист і улюбленець публіки. Розумний актор. Закрита людина. Вразлива душа. У цьому інтерв’ю він сказав лише те, що хотів сказати, а ви прочитаєте лише те, що захочете почути. — Пане Станіславе, ви зізналися, що вам складно в щось повірити насправді. А ще здається, що ви завжди були не-оптимістом. Учені кажуть, що людський мозок влаштований так, що він помічає і «підтасовує» лише ті факти, висловлювання, події, які підтверджують нашу позицію, колись сформовану. — Ні-ні-ні-ні, ну, послухайте, як можна? У мене чудова робота, я працюю в чудовому театрі… Якщо не дуже занурюватися в театральні стосунки — вони в будь-якому колективі специфічні, — то в мене прекрасні колеги. Я зв’язаний з «95 Кварталом» — там теж роботящі, веселі, талановиті люди. Так що в мене все нормально, в сім’ї все добре, онуки Демид і Арінка вже бігають. Не буває ідеальних стосунків, людей, ситуацій і, мабуть, ніколи не буде ідеальної країни. Мені 59 років, і я відчуваю, що не встигну побачити нормальною ту країну, в якій живу. Не встигну побачити незагиджених під’їздів, необшарпаних ліфтів і не доживу до того часу, коли в людей припинять дзвонити телефони під час вистав. Хоч як би там було, але в ліфті гидять не прем’єр-міністр і не президент. — До того, як вступити до театрального інституту, ви лише двічі були в театрі — в дитинстві. А потім стали актором. Після стількох років роботи ви можете відповісти: для чого людині театр? — Я розумію, що людина хотіла побачити, почути й зрозуміти в театрі за радянських часів — натяк. Натяк на владу чи на ситуацію в суспільстві — ага, ось що він мав на увазі, ну тоді ми теж… Людина начебто розширювала коло своїх однодумців. Театр, як і кіно, як і мистецтво взагалі, потрібен для того, щоб із людиною щось відбулося, щоб вона відчула, що задоволення може бути

не тільки від їжі чи алкоголю, а й від співпереживання, пережиття різного спектра емоцій. Я не люблю гамірних концертів і не знаю, що з людиною коїться, коли вона стрибає перед сценою… Але бачу, що відбувається в тиші глядацької зали, особливо це помітно на виставі «Загадкові варіації», в якій зіграв понад 120 разів. Я бачу сльози, або сміх, або сміх і сльози одночасно. У кіно так само. Я люблю талановите кіно. Гадаю, що в мене також набереться п’ятірка такого продукту, за який не соромно перед онуками. — Цікаво, назвіть… — Не соромно за «Поводиря», за «Слугу народу», за серіал «Пастка», мабуть, буде не соромно за «Кріпосну», яка виходить 25 лютого. І ще багато за що, напевне. (Іронічно.) — Як вам зйомки у телесеріалі «Кріпосна» від телеканалу СТБ? Це перша для вас костюмна роль? — Так. Насправді це дуже красива історія, пишуть, що й найдорожчий серіал за всю історію незалежності. Було понад 700 акторів, ми працювали цілий рік і зняли 48 серій. Дуже красиві костюми, криноліни, але в спеку було тяжко в бороді й бакенбардах, а ще — в сорочці, жилетці, піджачку, рукавичках. Я там граю сволоту капітальну. Знаєте, дивна річ, виставу я дивлюся як професійний актор, а кіно — як глядач. І в цьому великий плюс — що я можу відключити професію. — Як вам так вдається? — Не знаю. Звісно, в кіно я бачу, де камера стоїть, звідки світло падає, але я про це не думаю. Коли дивлюся виставу, я думаю про акторську механіку й завжди страждаю, хоч хороша вистава, хоч погана: коли хороша — мені заздрісно, що я в ній не задіяний, коли погана, нецікава — я мучуся, що

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

Навесні народний артист України постане в ролі найбагатшого ніжинського поміщика в серіалі «Кріпосна», а восени зіграє моновиставу за повістю Гоголя «Шинель».

Перша костюмна роль актора — в серіалі «Кріпосна» (СТБ).

Роль, яку Станіслав Боклан виконує в «Загадкових варіаціях», драматург Ерік-Емануель Шмітт написав для Алена Делона.

витрачаю свій час. Але я ніколи не маю претензій до акторів. Актор — це людина, яка завжди виконує чужу волю, і коли ця воля не дуже талановита, то така й вистава. — Це ви говорите із солідарності, бо хороший актор може зіграти гарно своє соло навіть у найгіршій постановці. — І однаково він буде хороший актор у поганій виставі. У мене всі вистави були хороші — щастило на талановитих режисерів. Сьогодні вже дуже важко примусити мене працювати з поганим режисером у театрі, тому що я розвернуся і піду геть. — У Молодому театрі залишилося всього три вистави, в яких ви граєте. Квитки на «Загадкові варіації» розкуплені на три місяці наперед. Мені прикро, що в театрі вас так мало задіюють. Але, ймовірно, вас влаштовує така ситуація, адже вас активно запрошують у телесеріали й кіно? — Скажу відверто: як актора театрального — мене ця ситуація не влаштовує. Як людину, для якої менше проблем, коли менше вистав і більша зайнятість у кіно, влаштовує. Отже — я на роздоріжжі, у конфлікті із самим собою. У цьому ніхто не винен. Моєму агенту було б важче утрясати мій знімальний графік, якби вистав було більше, але, гадаю, він все одно б утрясся. — Однак я сама чула, що багато театральних режисерів хочуть з вами працювати. — Де вони? Хто? Приведіть сюди. Якби якийсь цікавий режисер навіть з іншого театру запропонував щось варте, ніхто не став би дибки. Я міг би працювати там, і там, і там — зараз актор не належить конкретному театру. В офіційних планах Молодого на вересень вже стоїть вистава за повістю Миколи Гоголя «Шинель» з моєю участю. Я ненавиджу ювілеї і не

хочу їх святкувати, але, напевне, ця вистава вийде приуроченою саме до мого ювілею. Там дуже цікавий задум режисера Андрія Білоусова, і я наразі думаю, чи вистачить у мене вміння втілити те, що він собі нафантазував. — «Слуга народу» — якісний серіал. Але через те, що Володимир Зеленський іде на вибори, коли я бачу білборди «Слуга народу — Президент, як не крути», є відчуття певної гібридності: це серіал, щоб розкрутити кандидата в президенти ЗЕ, чи це рекламна кампанія серіалу? Одне без другого вже не сприймається. У вас немає відчуття, що вас використовують у політичній історії? — Мені здається, тепер все сприйматиметься через цю призму. Навіть якщо людина плюне на асфальт і розітре ногою. Я не розуміюся на політиці. Це правда. Я не граю в ці ігри. У мене є персонаж, я мушу його зіграти від початку до кінця. Про третій сезон було відомо ще задовго до політичних рішень: глядач має побачити всю історію про вчителя, який прийшов до влади, і що з ним, зрештою, сталося. Головне — як я сам почуваюся і поводжуся в цій історії. У мене прекрасні партнери, прекрасний режисер і матеріал, і я як актор отримую задоволення. Гадаю, що дід Гриша з «Коли ми вдома» та прем’єр-міністр Чуйков, якого я граю в «Слузі народу», — це дуже великий діапазон для розмови з продюсерами. Я чудово розумію, що не я порядкую на цьому балу, запросять — працюватиму, не запросять — не буду, тому свою роботу хочу робити чесно стосовно професії.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

Одна з трьох вистав за участі Станіслава Боклана в Молодому театрі — «Дядя Ваня» (лікар Астров).

Фото: Віталій Запорожченко, Povodyr.com, Молодий Театр, прес-служба телеканалу СТБ

— У скількох кінопроектах ви зараз задіяні? — Улітку я знімався в легендарного режисера В’ячеслава Криштофовича в стрічці «Передчуття», яка має вийти 2019 року. Це історія про людей, без будь-якого екшену. Я взагалі люблю, коли мене запрошують, і мені важко відмовляти. Зараз я задіяний у трьох проектах, домовляємося про четвертий, і літо вже розписане. Можу розповісти ще про одну роботу: молодий режисер планує зняти історію про сліпу бігунку, яка справді трапилася в Україні, і хоче, щоб я грав її тренера, дуже приємну професійну людину. Чому б ні? — Ви багато знімаєтеся, це означає, що у вас з’являються нові друзі? — (Зітхає.) Це дуже складний момент. Поясню. Дуже важко зі мною дружити. — У чому складність? — Дружба — це загалом важка штука, яка потребує часу для спілкування, зустрічей. У моєму житті була людина, якій я міг розповідати про все, що зі мною відбувається, чесно і до останку. Він не давав порад, просто слухав. Ми познайомилися досить дорослими, але нам було цікаво один з одним. Минулого року він раптово помер, просто зупинилося серце. Це для мене велика втрата. Але я маю багато приятелів, ми телефонуємо один одному, жартуємо, теревенимо, я не обділений увагою і спілкуванням. Ще в мене була така людина-духівник у Маріуполі — актор і режисер Святослав Михайлович Нєпряхін. На жаль, його теж не стало. Він був випускником школи-студії МХАТ, і це він ко-

лись сказав мені: «Все, що ти робиш, — прекрасно, але ніякого стосунку до театру це не має. Давай будемо думати, що воно таке — професія актора. Спробуй думати на сцені, думати як людина, яка має свою думку». Я не знаю, як зробити так, щоб подобатися глядачу. Гадаю, просто треба класти своє здоров’я, всю енергію, яка в тебе є, і тоді всі насолоджуватимуться тим, що ти витратив. — З якими актрисами любите грати? — Я взагалі люблю грати з талановитими людьми. Мені дуже подобалося працювати з Адою Миколаївною Роговцевою. Вона ще та штучка! — звісно, в хорошому розумінні цього слова, — і дуже талановита людина. Коли мене запитали в одному інтерв’ю, кого я вважаю сучасними українськими зірками, я назвав Аду Миколаївну і Олексія Горбунова. Ці дві персони — справжні профі, коли не соромно до людини притулити слово «зірка». — Ви закохуєтеся в партнерок? — Я (тягне паузу) скажу так, що це питання досить серйозне — в тому розумінні, що тобі мусить імпонувати партнер, з яким ти на знімальному майданчику. Проте в мене були

Театр, як і кіно, як і мистецтво взагалі, потрібен для того, щоб із людиною щось відбулося, щоб вона відчула, що задоволення може бути не тільки від їжі чи алкоголю, а й від співпереживання, пережиття різного спектра емоцій.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

Коли дивлюся виставу, я думаю про акторську механіку і завжди страждаю, хоч хороша вистава, хоч погана: коли хороша — мені заздрісно, що я в ній не задіяний, коли погана, нецікава — я мучуся, що витрачаю свій час.

досить довгі кіностосунки з актрисою, яку я не міг терпіти, але я не відмовлявся з нею працювати. У кадрі дорожчої людини за партнера чи партнерку для мене немає, тому що від того, що ми робимо вдвох, залежить і моя робота. — У професії ви успішніший, ніж ваша дружина, акторка Молодого театру Наталя Кленіна. Як ви це між собою обговорюєте? Вона просто мудра жінка? — По-перше, всі жінки, які хочуть, щоб біля них був мужчина, вони мудрі, інакше… По-друге, моя дружина — успішна у своїй професії людина. Ви, напевне, мали на увазі побутову популярність, від якої я трохи потерпаю останнім часом. Ми 34 роки разом — це чиєсь довге життя. І від самого початку наших стосунків у нас немає поділу на твоє чи моє, у нас є наше. І всі успіхи — наші. Вона є невід’ємною частиною моєї успішності, бо те, що залишається на її плечах, не менш важливе, ніж те, що дістається мені: щоб було тихо, мирно, красиво, всіх влаштовувало. А ще треба ходити до театру, грати вистави, репетирувати… І бути дружиною цього Боклана… — А найважче — це «бути дружиною цього Боклана»? — Ні, насправді я підкаблучник. — ??? — Та-а-ак. Тому що я одягаю те, що вона мені купила, вона вирішує, де стоятиме стіл і стілець, якого кольору купити диван. А мені однаково, якого кольору будуть штори. Я, звісно, жартую, хоча в цьому є частка правди. А щодо успіху чи неуспіху, колись я думав, що з цієї ситуації є два виходи — або ви разом, або ви розходитеся. Наш секрет полягає в тому, що ми не притягуємо проблеми театру чи кіно в наші розмови. Вони є, від них нікуди не подітися, але вони не мусять домінувати. — А брали вже онука на знімальний майданчик?

У фільмі «Поводир» актор зіграв сліпого кобзаря Івана Кочергу.

— Ні, я б не хотів, щоб хтось із нащадків пішов у акторську професію. Я її надто добре знаю, щоб дозволити своїм дітям чи онукам у неї зазирнути. Не думаю, що зі мною трапиться щось таке, що зробить мене актором рівня Аль Пачіно чи Де Ніро (за рівнем популярності), але я можу сказати, що не помилився у виборі професії. Я щось у ній вмію, і вона приносить мені засоби для існування. Але ніхто не знає, чого це мені вартує. Безсонних ночей, нервів, втрат, розлук. Мені так хотілося того, що я отримав, що я багато в чому собі відмовляв, — щоб збагнути, що це за професія. Щоб для людей у професії ім’я Стас Боклан щось означало. Нещодавно я знімався в польсько-українсько-чеському проекті, у мене було п’ять знімальних днів. Після їх закінчення підійшов режисер-поляк і сказав: «Це були для мене майстер-класи». Мабуть, він хотів зробити мені комплімент, але мені було приємно, тому що він говорив про мою професію, про моє вміння. Але чого вартує шкрябатися до цього вміння… Спілкувалася Валентина Клименко

Классическое BESPOKE ателье Индивидуальный пошив обуви и аксессуаров vicellishoes.com Федорова 4, Киев 044 333 4331

Официальный партнер H Club

ДОЗВІЛЛЯ I МУЗИКА

ГАРМОНIЯ З ХАОСУ Гурт «ДахаБраха» — найвідоміший український культурний продукт, експортна доля якого суттєво перевищує внутрішню. Свій жанр музиканти визначають як етно-хаос і творять на сцені власний світ, який затягує й захоплює.

«ДахаБраху» простіше застати десь на гастролях в Америці чи Європі, ніж в Україні. А зібрати всіх чотирьох учасників разом майже неможливо. Ось і мені вдалося «піймати» лише одного — Марка Галаневича, єдиного чоловіка гурту й головного давця інтерв’ю. За словами Марка, дівчата — Iрина Коваленко, Олена Цибульська, Нiна Гаренецька — більше люблять співати, аніж розмовляти. За освітою вони етнографи й зналися ще зі шкільних років, коли співали в художніх колективах. Гурт «ДахаБраха» виріс із театру «Дах», незмінним керівником якого є Влад Троїцький, організатор «Гогольfest» та ідейний натхненник колективів Nova Opera, «ЦеШо» та ще одного успішного культурного продукту — дівочого фрік-кабаре Dakh Daughters. До речі, Ніна Гаренецька грає і в ньому. На час нашої з Марком розмови Dakh Daughters підкорювали США й Канаду, збираючи переповнені зали та захоплені відгуки преси. «ДахаБраха» виконує українські народні пісні під акомпанемент віолончелі,

акордеону й ударних усіх народів світу, причім тексти складно розібрати навіть українцям через кількість архаїзмів, діалектизмів і специфічну манеру співу. Їхня «Шо з-под дуба» стала найвідомішою композицією з репертуару — вона звучить у саундтреку до серіалу «Фарго», а Девід Бекхем голиться під неї у рекламному ролику свого бренда. Серед фанатів гурту — Метт Ґрейнінґ, творець «Сімпсонів», який не пропускає жодного виступу колективу в Лос-Анджелесі. Коли Марко намагається згадати всі міста, де гурт гастролював, йому це складно. Та й всі фестивалі не перелічити — вони відіграли на понад трьох десятків, серед яких справжні «монстри»: британський «Гластонбері», угорський «Сігет», каліфорнійський Desert Daze. — Пане Марку, ви постійно в дорозі. Чи не втомилися від цього? — Ніхто не знає, скільки це триватиме — все в цьому світі змінюється. Наразі ми цікаві й потрібні. Запрошують — їдемо. Визнаю, у сімейному плані все це складно — дітки, а їх у мене двоє, хочуть уваги батьків. (Дружина Марка Наталя Біда є учасницею Dakh Daughters. — Прим. авт.) Перед новорічними святами всі зробили перерву, щоби побути з рідними. Усе плануємо задовго наперед, навіть час на створення нових пісень. Наступна наша здибанка — наприкінці лютого, попрацюємо над другою половиною нового альбому. Етап творення завжди відбувається в театрі «Дах» — це наше місце сили.

— Чим вам запам’ятався 2018-й? — Ми зробили прекрасний тур Україною і вкотре переконалися, як нам не вистачає українського глядача. Збирали повні зали з уважною, дуже емоційною публікою — відкритою, щирою. І рідний для «ДахаБраха» Київ надзвичайно потішив — тут ми дали два аншлагові концерти. Не знаю, чи ставитимете ви мені запитання щодо планів… 2019 рік у нас уже розписаний — знову гастролі у Франції, США, Канаді. Але все ж таки зробимо один великий концерт у київському Палаці спорту 6 грудня. Будемо справжніми зірками. (Посміхається.) Хочемо, щоби вмістилися всі наші друзі, родичі, знайомі, яких обов’язково запросимо. А ще в колективі відбулася чудова подія — наша Іринка народила дитинку. Ми з малям уже відпрацювали два американських тури.

— На всіх континентах уже побували? — Не були тільки в Африці. До речі, недавно трапилася потішна історія. Після нашого виступу на фестивалі в Каліфорнії один темношкірий музикант зізнався у своїй прихильності. Мовляв, ви ж «ДахаБраха», ви круті, я вас люблю ще з того фестивалю в Нігерії. Ага, на якому нас не було. А от скільки об’їхали міст, навіть не знаю. Країн — десь зо тридцять п’ять буде. — Можете пригадати найдивнішу реакцію публіки на ваші виступи? — Це було в Китаї. Та країна видалася якоюсь чужою планетою. Інші люди, звичаї плюс те, що ми називаємо «совок». Наприклад, зал починав плескати тільки після оплесків ведучої концерту. Так, ніби показали: можна! Ми не відчували обміну енергією. Місцеві звукотехніки підбігли після концерту, кажуть: «Це успіх, це неймовірно!». А ми такі: «Точно?». Ще там була дівчинка рочків трьох, яка реагувала дуже жваво, плескала, а дідусь із бабусею постійно її стримували. І раптом вона вистрибнула до сцени й почала танцювати. Миттєво підбігли працівники, всадовили її на місце, насварили дорослих. На нас це справило гнітюче враження. Усі мають сидіти з руками на колінцях. Дивишся — і серце крається. Ніби змалку людей привчають не висовуватися. Не знаю, чи це конфуціанська традиція, чи комуністична, чи суміш всього докупи. Ми звикли до бурхливих оплесків, емоційної публіки, яка стоїть у довгих чергах за автографом і розкуповує диски.

Фото: тетяна василенко, максим шумілін, ольга закревська, Annie lesser

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

ДОЗВІЛЛЯ I МУЗИКА

— «ДахаБраха» родом з театру. Я добре пам’ятаю трилогію «Україна містична», де чи не єдиними словами у виставах були тексти пісень, які ви виконували. Сумуєте за театром? — Це був величезний досвід — впевнений, що для нас чотирьох. Театр мене багато в чому сформував як особистість, і я згадую його з приємністю. Скажімо, десять аншлагових вистав «Прологу до Макбета» у лондонському в «Барбiкан-центрi», куди привозять з усього свiту лише найкраще. Але життя музиканта таке насичене, що не дає сумувати. Я звик себе налаштовувати жити сьогоденням, радіти й дякувати Господеві та всім причетним за те, що маю зараз. Мене все влаштовує, і я щаслива людина. — Театр, зрештою, не зник — «ДахаБраха» бере участь у проектах Влада Троїцького в межах «Гогольfest». Та й сильна візуальна складова у ваших виступах є — взяти хоча б образи. — Так, музичні критики і за кордоном, і тут, зазначають, що у наших виступах присутній театральний бекграунд, хоча ми просто сидимо. Але у побудові концерту, наших жестах руками відчутний саме театральний досвід. Любимо цікаву картинку — коли виступаємо в Україні, використовуємо 3D-мапінг, світлові проекції. В тури не возимо, бо це дорого. Тому балуємо відеорядом тільки українців. — Хто для вас Влад Троїцький зараз? — Це наш учитель, товариш. Це людина, на яку ми орієнтуємося в багатьох сферах.

слово дIвчатам три персональних запитання до ірини коваленко, ніни гаренецької й олени цибульської → Iрина Коваленко. Пані Ірино, як це — гастролювати з немовлям? — Спершу здавалося, що буде нескладно, але з народженням дитинки всі мої уявлення про те, що я супержінка і все у мене під контролем, залишилися десь уві сні. Думка про гастролі, які мали відбутися за півтора місяці, засмучувала, ще й моїй мамі не дали візу до США, а я розраховувала на її допомогу. Доводилося шукати бебісітерів на час концертів. На щастя, зараз мама може їздити зі мною. Я дуже вдячна моїм колегам, які мають досвід батьківства. Вони підтримували та допомагали, співали колискові та розважали маля. Під час виступу я не думаю про дитину, бо то є інший вимір, космос. Сідаю на своє місце на сцені, заплющую очі, й лечу... Відбувається магія між глядачем і нами. Але після останніх акордів я вже мама! Лечу до своєї Софійки, бо відчуття таке, що півжиття її не бачила. → НIна Гаренецька. панI нIно, Чи складно бути солісткою одразу в двох гуртах? — Це непросто, адже забирає дуже багато часу й сил. Віддача має бути вдвічі більшою. Але мені надзвичайно цікаво — це дуже різні самобутні гурти, які утворилися під одним дахом, під впливом однієї людини — Влада Троїцького. Можливо, ми дещо подібні, адже є однією великою родиною. Участь у цих двох проектах — можливість краще пізнати й розвивати себе. Різняться вони насамперед енергією. Бурхлива енергія «ДахаБрахи» підживлюється давніми обрядовими, ритуальними піснями наших пращурів із надпотужним національним кодом. А фрік-кабаре Dakh Daughters має енергію вільних креативних людей, сильних дівчат, яких не спинити. → Олена Цибульська. Пані Олено, ви викладали спів в університеті Шевченка. Чи спадає часом на думку, що колись повернетеся до викладання? — Ніхто не знає, що він робитиме завтра, за місяць, за рік. Ми можемо планувати, кудись бігти, але В долі на нас інші плани. Тож я не говоритиму, що не повернуся до викладання. Вісім років в Інституті філології промайнули як один день. Я познайомилася з чудовими людьми, неймовірними викладачами, примножила друзів. Робота зі студентами — неабиякий досвід, що насамперед вимагає роботи над собою. І зараз я неймовірно пишаюся досягненнями студентів, яких знала.

ДОЗВІЛЛЯ I МУЗИКА — Відчуваємо дотичність до традицій. Проте говорити, що ми хранителі, було би нечесно. Фольклор — наше натхнення, сила, яка дає нам змогу творити щось нове. Носії, мабуть, так — адже основа етнічна, українська. У дев’яноста відсотків міст, де ми виступаємо за межами України, наша музика — це вперше щось звучить українське. Це щеплення до українського. Люди нам пишуть, що після концерту більше цікавляться Україною, стежать за новинами, глибше знайомляться з культурою. Для багатьох «ДахаБраха» стає уособленням нашої країни. Тому вважаємо, що маємо місію — несемо один із проявів української культури. — Виходить, Україна — все ще біла пляма на глобусі? — Нам «тут» здається, що нас «там» усі знають. Насправді потрібно ще дуже багато працювати. Візьмемо до прикладу Росію, бо будемо ще довго себе порівнювати з нею. Російська культурна експансія почалася ще на початку ХХ століття — балет, класична музика, театр — це все сталі бренди. Нам до цього рівня ще багато презентувати себе… Після концертів ми піднімаємо український прапор і говоримо важливі речі — про агресію, війну. Пару фраз, щоб не перетворювати виступи на політичні акції. Але для нас важливо дати людям сигнал. На жаль, в інформаційному просторі багатьох країн України не існує. Тому намагаємося робити, що можемо. — Колективу «ДахаБраха» вже 13 років. Як вам відчувається, був ваш шлях до успіху простим чи тернистим?

За кордоном наша музика — це щеплення до українського. Для багатьох «ДахаБраха» стає уособленням нашої країни. Тому вважаємо, що маємо місію — несемо один із проявів української культури. Естетичний смак Влада для нас дуже важливий, тому граємо йому нові пісні. Іноді випускали щось таке, що йому не дуже подобалося. Наприклад, «Шо з-под дуба» — та, яку ми грали на BBC, що в саундтреку «Фарго» і рекламі Девіда Бекхема. Ми познайомилися з Владом ще у 2002 році. Після першої розмови з ним я зрозумів, що за цією людиною готовий іти. Він дуже відкритий. Особистість величезного масштабу, яка здатна краще за нас самих оцінити всю глибину української культури, її потенціал, побачити її в розвитку, в контексті світу. Те, що він створює за своїх умов, — а в нього немає ні спонсорської підтримки, ні мистецького центру — вражає. — Відчуваєте себе носіями, хранителями традицій? Адже тексти майже всіх ваших композицій народні.

— Він якийсь інакший. Для музикантів найпростіший шлях до успіху — через телевізор. Не можу сказати, що ми відмовлялися від «ящика», — нас просто туди не запрошували, не формат. Проте у нас не було прагнення щось доводити, завойовувати всі сцени, отримувати нагороди. Ми не співали, тримаючи в голові думки про визнання. Нам подобалося робити нашу музику, виступати перед людьми. Я щось почав дуже нескромно розповідати, які ми скромні. (Сміється.) Але так, я вважаю, що ми успішні. Спілкувалася Марина Гудзевата

рекомендує

Нове, цікаве й корисне Попри актуальність електронних книг (або й смартфонів як таких), стара добра паперова книжка не здає своїх позицій. Адже це так приємно: розгорнути хрусткі сторінки й поринути в інший світ!.. Йдучи назустріч романтикам та іншим «книжковим хробакам», видавництва щомісяця видають на-гора купу цікавих новинок. То що там із новенького?

Дружина мого чоловіка Джейн КоррI I Нора-Друк

Екзофонія Галина Петросаняк I Discursus

оетична збірка — досить-таки рідкісний формат для сьогодення. Однак вишукана й естетська поезія має бути винятком. Географія збірки різноманітна: Львів і Париж, Франківськ і Відень, Коломия і Прага… Так само, як і її тематика: сталість і рух, війна й мир, слово й мовчання. Окрім того, книжка поліфонічна: голос ліричного героя перегукується з безліччю інших голосів, радісних і сумних. Найгучнішим же є голос Бога. До речі, збірка рекомендована Тарасом Прохаськом, а це багато важить.

е один психологічний трилер, але вже на британському підґрунті. Він, безперечно, знайде своїх читачів серед тих, хто любить сімейні драми. І, напевно, юристів, або ж ширше — тих, хто цікавиться функціонуванням західних судових систем. Річ у тім, що авторка, Джейн Коррі, протягом трьох років викладала письменницьку майстерність (!) у чоловічій колонії суворого режиму. І, власне, саме цей, цікавий і часом моторошний досвід надихнув її на написання книжки.

Вальс гормонів – 2 Наталія Зубарєва I BookChef

я книжка — довгоочікуване продовження твору відомого лікаря-ендокринолога, що вже вийшов у видавництві раніше. Новий «Вальс» дає відповіді на найбільш важливі питання, пов’язані з гормональним дисбалансом (а це проблема актуальна, незалежно від віку, особливо для жінок), а також допомагає знайти шляхи їх вирішення. Книжка позиціонується як унікальна енциклопедія здоров’я, must-read для кожного, хто дбає про себе й цікавиться тим, як він влаштований.

ДОЗВІЛЛЯ I КНИЖКА НАСТРОЮ

Хітмейкери. Наука популярності та змагання за увагу Дерек Томпсон I Yakaboo Publishing

и звикли вживати слово «хіт», як щось, що ілюструє світ музики або інший культурний продукт, однак насправді це поняття є значно ширшим — так, «хітовими» є і Дональд Трамп, і Айзек Азімов. Книжка пропонує розібрати

механізм формування популярності фактично на гвинтики — до найдрібніших деталей. І зрозуміти, як досягати якщо не її самої (популярність же потрібна не всім), то найбажанішого й найдефіцитнішого ресурсу сьогодення — людської уваги.

100 бесід із психологом Олександр Бондаренко, Тетяна Петкова I Вид. ДIм «Iн Юре»

можна її уникнути; що треба знати про повторні шлюби; як упоратися з образами, які отруюють настрій і псують здоров’я; як розпрощатися з комплексами й страхами. Хочете зрозуміти, як влаштоване життя і як змусити все, що в ньому відбувається, працювати на себе, а головне — як жити вільно, спокійно, щасливо? Відповіді віднайдете у цьому чудовому посібнику.

е видання — унікальний формат психотерапевтичних бесід. Книжка-інтерв’ю доктора психологічних наук, професора О. Бондаренка й журналістки Т. Петкової є своєрідним сеансом терапії. Читач отримає кваліфіковані відповіді на животрепетні питання, які хвилюють кожного: як подолати любовну залежність; що таке зрада, як до неї правильно ставитися і чи

Англомовний путівник Києвом і містами області від Made in Ukraine Юлія Савостіна, Арсеній Фінберг I САМIТ-КНИГА

yiv & Region Travel Guide — друге видання із серії від команди Made in Ukraine. Як і попередній путівник Україною, він — англомовний, у кишеньковому варіанті й написаний у співавторстві з громадським активістом і засновником проекту «Цікавий Київ» Арсенієм Фінбергом. У розділі про Київ — історичні пам’ятки, найвідоміші райони міста, гід місцями Революції Гідності та муралами столиці, а також рекомендації щодо музеїв, галерей, концертів, ресторанів, готелів і шопінгу. Розділ про Київську область включає гід містами Переяслав-Хмельницький, Обухів, Фастів, Вишгород і навіть Чорнобиль. Kyiv & Region Travel Guide містить всю необхідну туристу інформацію: телефони міських служб, дані про служби таксі, оренду велосипедів і автомобілів, карту метрополітену тощо. Перелік ресторанів, барів

і кав’ярень був складений разом з представниками ресторанної премії «Сіль», а лист готелів і хостелів — щоб турист зміг знайти житло на будь-який бюджет. Підготувала вікторія шапаренко

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

ДЖЕННIФЕР

ЛОПЕС

наполеглива мрiйниця

У січні на кіноекрани України вийшла романтична комедія «Почни спочатку». Головна героїня стрічки, перемагаючи неабиякі труднощі на своєму шляху, зрештою, домагається успіху в кар’єрі та особистому житті. Ще б пак, адже в її ролі виступила сама Дженніфер Лопес!

бюджетному фільмі, вона відразу загорілася мрією стати кінозіркою. Саме тому Джей залишила навчання у коледжі, занурившись з головою у світ шоу-бізнесу. Виступаючи з трупою бродвейського театру, вона не втрачала надії втілити свою мрію в реальність. І справді, завдячуючи перемозі в одному з танцювальних конкурсів, їй, зрештою, вдалося отримати роль у телесеріалі. Після кількох невдалих спроб завоювати прихильність глядачів і критиків їй таки пощастило. Дженніфер довірили створити кінопортрет відомої мексиканської співачки Селени в однойменному фільмі, що розповідає про її трагічну долю. Саме завдяки участі у цій стрічці Дженніфер не лише заробила свій перший мільйон,

Дженніфер народилася і виросла в нью-йоркському Бронксі в небагатій родині вихідців із Пуерто-Рико. Наполегливості та цілеспрямованості дівчині позичати не треба було. Вона досягала успіху в усьому, за що бралася, — і в змаганнях із гімнастики, бігу та софтболу, і в постановках у шкільних мюзиклах. Проте ніхто не міг припустити, що за кілька десятків років журнал Forbes назве Дженніфер Лопес однією з найвпливовіших жінок світу, а її фінансове становище неухильно зростатиме і до 2019 року становитиме 400 мільйонів доларів. Музична композиція On the Floor, записана Джей за участі Pitbull, увійде в сотню найбільш продаваних синглів усіх часів. А прибуток від фільмів за її участю становитиме майже три мільярди доларів. Дженніфер з тих жінок, які досягли успіху завдяки власному таланту, наполегливій праці та неабиякій кмітливості. У неї не було ні багатих батьків, ні чоловіків зі зв’язками. Співачка, актриса, танцівниця, бізнесвумен і просто красуня, 49-річна Дженніфер Лопес є символом успіху і взірцем для наслідування жінкам не лише з іспаномовного середовища, а й усього світу. Почавши свою кар’єру на танцмайданчику, задоволена Дженніфер рано визначилася з вибором кар’єри. Її перші кінопроби були успішними, і виконавши невелику роль у мало-

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

Почавши свою кар’єру на танцмайданчику, Дженніфер рано визначилася з вибором кар'єри. Її перші кінопроби були успішними, після чого вона відразу загорілася мрією стати кінозіркою.

а й замислилась про кар’єру співачки. Незабаром вона випустила свій перший альбом. А справжнє визнання у світі кіно прийшло до актриси за рік — коли у 1998 році на кіноекрани вийшла стрічка Стівена Содерберга «Поза полем зору», де її фільмували разом з Джорджем Клуні. Тижневиком видавничого дому Time Inc цю картину було визнано найсексуальнішою в історії кіно. Працюючи на знімальному майданчику з такими харизматичними акторами, як Меттью Мак-Конегі, Рейф Файнз і Річард Гір, їй так і не вдалося створити ні з одним із них тієї чудової «хімії», яка виникла у неї на екрані з Джорджем Клуні. Ба більше, картина «Джильї», де актрису фільмували з Беном Аффлеком, з яким у неї тоді виник любовний роман, отримала одразу шість антипремій «Золота малина». Варто зазначити, що особисте життя Дженніфер завжди було таким само бурхливим, як і професійна діяльність. Вона з тих, хто радше довіряє своєму серцю, аніж розуму. Темпераментна красуня крутила романи, виходила заміж і розлучалася, керуючись своїми почуттями, навіть якщо ці рішення були не на користь репутації. Її ім’я повся-

кчас значилося серед гучних заголовків журналів і газет. Її світлини з романтичних побачень з різними чоловіками — від невідомих танцюристів до таких зірок першої величини, як Пафф Дедді, — зазвичай були приводом для бурхливих обговорень серед широкої публіки. Хоч у 2008 році Дженніфер стала матір’ю чарівних двійнят, Макса і Еммі, вона однаково не обмежувала себе сімейним побутом. Після розлучення з батьком дітей, Марком Ентоні, окрім численних зйомок у кіно, вона випустила ще кілька музичних альбомів, виступала як суддя у популярному телеконкурсі American Idol і запустила власне шоу в Лас-Вегасі, яке проходить завжди з аншлагом. Також Дженніфер започаткувала парфумерну лінію і лінію одягу під ім’ям JLo, що давно вже стало світовим брендом. Варто зазначити, наразі Дженніфер не самотня — її новим коханням став відомий бейсболіст Алекс Родрігес. Не дивно, що створюючи історію про молоду жінку, яка хоче довести, що природна кмітливість, життєвий досвід і наполегливість у досягненні поставленої мети — такі само важливі атрибути успіху, як і простий диплом

про вищу освіту, на роль головної героїні запросили Дженніфер Лопес. Вона, як ніхто, знає, як непросто підніматися кар’єрними щаблями, не маючи за плечима ніякої підтримки, спираючись лише на власні відчуття і наполегливу працю. На зустріч до готелю Four Seasons Дженніфер приїхала в широких атласних штанях кольору теракоти і в тон до них водолазці. Яскрава помада додала її смаглявому обличчю ще більшого контрасту. Волосся високо заколоте в пучок, у вухах — широкі сережки-кільця, великі окуляри в чорній роговій оправі надали безперечно сексапільному образу актриси діловитості. — Дженніфер, між вами і Майєю, героїнею стрічки «Почни спочатку», багато спільного. Чи не писали сценарій картини саме із вашої історії? — Ідея цього фільму виникла у мого партнера-продюсера, який і знайшов сценариста для цього проекту. Сценарій справді

З нинішнім бойфрендом, бейсболістом Алексом Родрігесом. «викроєний» під мене. Майя живе в нью-йоркському районі Квінс просто тому, що я вже грала Кадр з фільму «Поза полем зору». героїнь з Бронкса. (Посміхається.) Окрім того, Майя мені дуже близька й цілком зрозуміла. Ймовірно, що у 24 роки я також могла опинитися на її місці, якби не вирішила, що стану кіноактрисою. Я могла б працювати в супермаркеті й відсутність диплома коледжу могла б стати перешкодою на шляху мого кар’єрного зростання. — Ваше прагнення до досягнення мрії заслуговує на повагу. З якими труднощами вам довелося стикатися на початку кар’єри? — Домогтися успіху в шоу-бізнесі латиноамериканській дівчині й сьогодні нелегко. Так, наразі багато що змінилося. І мене завжди тішить успіх моїх подруг. Проте, коли 20–25 років тому я починала, все було набагато складнішим. Таким актрисам, як я, у Голлівуді пропонували лише комічні ролі. Важко було уявити, що, скажімо, героїню фільму «Весільний переполох», яка «веде» такого жениха, як Меттью Мак-Конегі, зіграє латиноамериканка. А мені дуже хотілося грати героїнь, яких не обов’язково визначало б уміння говорити іспанською. До того ж я зовсім не підходила під загальнозаведені голлівудські стандарти. На той час зірками обкладинок глянсових журналів зазвичай були білі жінки,

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

Кадр з фільму «Почни спочатку». — Ніде правди діти, я не позбавлена цього духу. Проте зазвичай я змагаюся передусім сама із собою. Я поважаю колег, люблю артистів і дуже ціную своїх подруг. Я не підтримую міфа, що жіночої дружби не буває. Навпаки, у мене є купа прикладів, як подруги підтримували одна одну й допомагали вийти з найскладніших життєвих ситуацій.

— Вам приємні успіхи ваших подруг. І саме подруги допомогли Майї почати кар’єру заново й домогтися успіху. А як у вас з духом суперництва в житті?

— Ви часто знімалися у романтичних комедіях. Чи була у вас улюблена комедія в юності? — Моєю найулюбленішою комедією була і залишається «Коли Гаррі зустрів Саллі». Я обожнюю цей фільм. На другому місці, мабуть, «Джеррі Магуайер». Я дуже люблю картини, що і надихають, і змушують сумувати й водночас голосно сміятися! — Уже 20 років минуло після виходу на екрани культового фільму «Поза полем зору». Що вам запам’яталося з тих зйомок? Чомусь найбільше — сцена у в’язниці, коли моя героїня прямує з автоматом напереваги у бік злочинців і все одно опиняється у багажнику разом з одним із них. (Сміється.) — А у вас збереглася та знаменита спідниця, яка була на вашій героїні в тій сцені? — Ні, тієї спідниці у мене, на жаль, немає... — Озираючись назад, як ви оцінюєте зміни, що відбулися відтоді з вами як з актрисою?

Фото: HFPA, depositphotos

високі, стрункі володарки розміру 0 або 2 (американські розміри одягу. — Прим. ред.). І я намагалася отримати головну жіночу роль, попри те, що була далека від таких параметрів.

— Ваші досягнення є доказами того, що жінки здатні зробити запаморочливу кар’єру. Хто допоміг вам повірити в себе? — (Замислилась.) Якщо відверто — моя мама... Вона саме з того покоління жінок, які самі себе емансипували. На той час заведені в суспільстві життєві моделі для жінок — обов’язкове заміжжя до 20 років і народження дітей — більше не влаштовували багатьох з них. І моя мама доклала усіх зусиль, щоб її три доньки знали: вони все можуть домогтися самі. Для цього треба лише багато працювати. Ми росли і були певними, що зможемо стати тими, ким мріяли, і нам усе під силу. Просто сталося так, що я захотіла бути акторкою.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРСОНА

Приз People's Choice Awards-2017 — найкраща актриса в кримінальному телесеріалі.

Я могла б працювати в супермаркеті й відсутність диплома коледжу могла б стати перешкодою на шляху мого кар’єрного зростання.

— Чи можна вже сказати, що вони підуть вашими стопами? — Відверто, яку вони оберуть професію — мені однаково. Усе, чого я хочу, — щоб вони були щасливими. Вони люблять співати. Але не танцювати. (Посміхається.) Я не знаю, ким вони стануть, але я їх просто обожнюю!

— До старості вам ще далеко! Як вам вдається бути в такій чудовій формі? Чи є у вас певний розклад фізичних занять з таким завантаженим графіком? — Дякую. Час є завжди, якщо ти того бажаєш. Скажу відверто: мені не завжди легко робити фізичні вправи, але я змушую себе. Тому що хочу почуватися добре. Водночас я намагаюся не перевантажувати себе, щоб не зникало бажання до фізичних занять. Зазвичай я активно займаюся три, іноді чотири рази на тиждень. Окрім того, форму мені допомагає тримати моє шоу, яке проходить в Лас-Вегасі протягом останніх трьох років. Це ще те кардіо!

— Якби ви все почали спочатку, чи входило б заміжжя у ваші плани? — О, так! Звісно. — Тобто ви, як і раніше, вірите в шлюб? — Так. Я виходила заміж тричі. Два шлюби не протрималися й року. А з Марком ми прожили 10 років, сім з яких були дуже щасливими. І це був чудовий шлюб, хоча він згодом і розпався. Проте я зовсім не розчарувалася в ідеї, що дві людини можуть бути щасливими разом. Я завжди вірила — коли двоє кохають одне одного, то немає таких причин, щоб їм не одружитися. Звісно, з часом я зрозуміла, що потрібно вміти правильно вибирати, а це не так і легко. Однак ідея, що ти можеш з кимось разом старіти, дуже мені близька.

— Дженніфер, ви завжди ефектно одягаєтеся і завжди по-різному. Чи є у вас особливі секрети? — Мій принцип простий: ти можеш бути такою, якою захочеш. Я зазвичай одягаюся під настрій. Іноді він такий, що я взуваю черевики Timberland, одягаю мішкуваті джинси і вільну толстовку. А часом, навпаки, я відчуваю себе Одрі Хепберн. (Сміється.) Мене надихають різні образи, я люблю стилі усіх епох. Обожнюю грати, використовуючи одяг. Він допомагає моєму перевтіленню. Напевно, саме тому мені теж близька акторська гра, тому що вона дає змогу бути іншою, проявляти свої найрізноманітніші сторони. Я використовую у своєму гардеробі чоловічий одяг. Це так чудово! Мені подобаються дуже різні речі — від шикарних до базових. Щоранку я встаю і одягаюся так, як відчуваю себе саме цього дня. Тому що у більшості випадків можна бути такою, якою ти сама хочеш. — І ніколи не пізно почати все спочатку? — Ніколи! (Сміється.) Лєна Бассе, Лос-Анджелес

— Як на мене, я неймовірно змінилася з того часу. Я завжди пишалася своєю роботою в цьому фільмі, але насправді вважаю, що стала зовсім іншою людиною. Мені через таке довелося пройти! Розлучення, розрив контрактів та багато іншого. І звісно, моє життя цілком змінили діти.

рекомендує

Оксамитова бензопила Velvet Buzzsaw I Режисер: Ден Ґілрой

на екранах Netflix з 1 лютого

скравий кримінально-комедійний трилер про таємниці сучасного мистецтва. За сюжетом, кілька колекціонерів і власників галерей Лос-Анджелеса відкривають нового невідомого художника. Його картини ніби приходять в рух, коли їх споглядати досить довго. Справжня краса іноді вбиває, цього разу цікаво — як саме? У трилері з contemporary art зустрілися Джейк Джилленгол, Джон Малкович, Рене Руссо й

Тоні Коллетт, які грають у містику, не втрачаючи шарму та самоіронії. Легка стрічка пропонує насампе-

ред естетичне задоволення. Це наче візит до арт-галереї для тих, у кого немає вільного часу, але є Netflix.

Білий лебідь

Sonja: The White Swan I Режисер: Анне Севітськи У кінотеатрах України з 28 березня

озкішна драма про насичене життя відомої фігуристки Соні Гені завершує зимовий сезон. Соня є першою і єдиною у світі три-

разовою олімпійською чемпіонкою в одиночному фігурному катанні, десятиразовою чемпіонкою світу та шестиразовою чемпіонкою Європи. Виборовши всі медалі, вона залишила фігурне катання й стала зіркою балету на льоду в Сполучених Штатах. Наполег-

ливість і слава з часом відкривають Голлівуд… Чи буде в красивої історії щасливий фінал? Виконавиця головної ролі Іне Марі Вілманн виконувала ризиковані трюки сама, і це лише мала частина поваги та любові, які є в декадентському норвезькому кіно.

ДОЗВІЛЛЯ I ПЕРЛИНИ ПРОКАТУ

Чи зможете ви Брекзіт мені пробачити? Brexit: The Uncivil War Can You Ever Forgive Me? I Режисер: Маріель Геллер в онлайн-кінотеатрах на території України з 8 лютого

в онлайн-кінотеатрах на території України з 10 лютого

Н грає Річард Грант. Обоє цьогоріч номіновані на премію «Оскар».

Останнє, чого він хотів

овітня історія фатального референдуму: кумедний, злий і захопливий телефільм, знятий стороною, що програла. Бенедикт Камбербетч грає Домініка Каммінгса, ексцентричного політичного стратега, який три роки тому очолив кампанію з виходу Великої Британії з Європейського Союзу. Актуальна стрічка напередодні президентських виборів в Україні — про те, як геніальний соціофоб здобуває перемогу, вловивши настрої людей, зробивши ставку на нові технології, використовуючи сміливі прийоми. Дата «Брекзіта» — 29 березня 2019 року, фільм доступний вже зараз.

The Last Thing He Wanted I Режисер: Ді Ріїс

на екранах Netflix з 15 березня

центрі сюжету політичного трилера Джоан Дідіон, опублікованого у 1996 році, — історія, що трапилася з репортером газети Washington Post Елен Макме-

хон. Після смерті матері героїня змушена відмовитися від перспективи освітлення президентської передвиборчої кампанії 1984 року — тепер вона доглядає за прикутим до ліжка літнім батьком. Річард Макмехон, як з’ясувалося, був замішаний в підпільних поставках зброї в Нікарагуа, і, намагаючись докопатися до істини, Елен вплутується в небезпечну історію зі шпигунами, військовими й контрабандою. В екранізації роману про скандал, що отримав назву «Ірангейт», задіяно зіркову команду — Енн Гетевей, Віллем Дефо та Бен Аффлек, якого в очікуванні трилера треба побачити у «тестостероновому» фільмі «Потрійний кордон».

ПідготуваВ Іван Ісаєв

мішно й сумно — нова стрічка за мотивами мемуарів Лі Ісраель. Письменниця, якої нещодавно не стало, у вісімдесятих працювала журналісткою і біографом, а в дев’яності від бідності почала підробляти та продавати листи літературних знаменитостей. Лі вигадала безліч блискучих найдотепніших гострот — від Дороті Паркер до Ноела Коварда. Мелісса Маккарті грандіозна в ролі самотньої жінки, яка з живих істот визнає лише свою кішку та старіючого британського шахрая, якого

Режисер: Тобі Гейнс

ЗА ЛАШТУНКАМИ

«ЗОЛОТОГО ГЛОБУСА» Журналістка Лєна Бассе — єдина представниця України в Голлівудській асоціації іноземної преси, члени якої визначають володарів «Золотого глобуса». Саме вона є автором ексклюзивних інтерв’ю із кінозірками для нашого видання. Event Ukraine попросив Лєну розповісти, як же все влаштовано поза камерами.

ДОЗВІЛЛЯ I GRAND EVENT

Церемонії вручення голлівудських премій можна порівняти з корпоративними вечірками, на яких підводять підсумки року, що минає. Весь стрес, пов’язаний з творчими муками народження ідеї та стараннями щодо її втілення в реальність позаду. Переписування сценаріїв, підбір акторів, затвердження бюджетів, знімальні дні, монтаж, підрахунок зборів із прокату, критичні рецензії — все вже відболіло й уляглося. Для нас, членів Голлівудської асоціації іноземної преси, теж настає час видихнути. Повірте, це не просто — переглянути за рік понад 300 кінофільмів і 350 епізодів телесеріалів! Проте зізнаюсь — життя учасника асоціації цікаве й захопливе, наповнене поїздками на знімальні майданчики, зустрічами з акторами, сценаристами, режисерами.

Даррен Крісс із призом за «Найкращу чоловічу роль у міні-серіалі» (телесеріал «Вбивство Джанні Версаче», що став «Найкращим міні-серіалом»). З Пенелопою Крус і Рікі Мартіном. Патрисія Аркетт отримала нагороду «Найкраща актриса міні-серіалу» за головну роль «Втеча з в’язниці Даннемора».

Фото: HFPA, з особистого архіву

Особистості, що вразили

Зазвичай найцікавіші розмови — з режисерами, адже саме вони одночасно і мозок, і серце проекту, особливо якщо фільм є їхньою власною задумкою. Із ними можна розмовляти годинами. І Мартін Скорсезе, безумовно, з таких людей. У свої 76 він не втратив здатності з головою занурюватися в історії, що екранізує, завзято пояснює поведінку своїх кіногероїв й обговорює різноманітні філософські питання. Такі зустрічі залишаються в пам’яті надовго й змушують поглянути на багато речей з іншого боку. Не можу не згадати розмову з легендарним Стівеном Спілбергом. Він вразив мене неймовірною скромністю, що межує з невпевненістю в собі. Геніальний режисер зізнався: щоразу, коли розпочинає новий

У зоряному сяйві Леді ґаґи.

ДОЗВІЛЛЯ I GRAND EVENT

Альфонсо Куарон, «Найкращий режисер» і автор фільму «Рома», що став «Найкращим фільмом іноземною мовою».

100

Леді Ґаґа виконала «Найкращу пісню» у фільмі «Зірка народилася».

Ніколь Кідман із чоловіком Кітом Урбаном.

Пітер Фареллі, режисер «Зеленої книги», що стала «Найкращою комедією». Шарліз Терон номінована на звання «Найкращої актриси в комедії» за стрічку «Таллі».

проект, так хвилюється, що мимоволі повертається до дитячої звички кусати нігті. А коли він дізнався, що я з України, заповзявся детально розповідати про своїх дідусів і бабусь. При цьому кострубато вимовляв назви українських містечок, звідки вони родом, і весь світився від того, що розмовляє із людиною, яка знає, про що він говорить. А ще особливо запам’яталася розмова з ліванською режисеркою Надін Лабакі, яка торік фільмувала «Капернаум» — картину, що розповідає про драматичну долю 12-річного хлопчика з Бейрута. Ця стрічка отримала приз журі на Каннському кінофестивалі й була номінована на «Оскар». Молода жінка не тільки вразила мене своєю сміливістю й готовністю ризикувати власним життям заради того, щоб розповісти всім правду про життя на її батьківщині, а й тією пристрастю, з якою вона говорила про неймовірні труднощі, з якими ліванським дітям доводиться стикатися з юних років. Коли розмовляєш з такими режисерами, розумієш, чому вони

ДОЗВІЛЛЯ I GRAND EVENT

Премію «Золотий глобус» було засновано в 1944 році Голлівудською асоціацією іноземної преси. Її членами є журналісти, які пишуть про події в Голлівуді та постійно мешкають у Лос-Анджелесі. Хоч ця організація не дуже чисельна — наразі кількість її учасників не нараховує й 100 осіб, — до неї входять представники понад 50 країн, зокрема й України.

Крістіан Бейл з дружиною та ГЛЕНН Клоуз. досягають успіху. Всіх їх об’єднує не лише професіоналізм і талант, а й одержимість ідеєю.

Вибір і результати

Переглянувши за рік понад шість сотень кінофільмів і епізодів теНа запису підкасту з Семом лесеріалів, обирати всього по п’ять Елліоттом, актором з фільму учасників у кожній з 25 номінацій для «Зірка народилася». таємного голосування ой як нелегко. Багато моїх колег, зокрема, і я, відчувають неабиякі муки вибору. Часто доводиться обмірковувати кожну кандидатуру знову й знову. Адже талановитих людей багато, а нагорода одна. Допомагає той факт, що, на відміну від премії «Оскар», конкурсна кiнопрограма «Золотого глобуса» ділиться на дві категорії: драми та комедії з мюзиклами — а це збільшує шанс на перемогу. Мене зазвичай запитують, чи співпадає мій особистий вибір з остаточним результатом. Усі люди різні — це перше, що усвідомлюєш, коли спілкуєшся з колегами, яких важко звинуватити в непрофесіоналізмі чи необізнаності з матеріалом. І це добре. Перемагають ті, чий фільм знаходить відгук у серцях більшості глядачів, незалежно від того, в якій країні вони народилися. Мій вибір зазвичай збігається з результатами загального голосування на 50 відсотків, а якщо більше, то маю прекрасний привід для свята. Цього року мій вибір у галузі кіно збігся на 54 відсотки, а телебачення — на 67! І це наразі мій рекорд. Загалом, я задоволена цьогорічними результатами. Голоси підраховує авторитетна компанія Ernst & Young. Саме вона надсилає нам бюлетені, які ми заповнюємо і надсилаємо назад. Робимо це двічі: спершу обираючи номінантів, а потім вже переможців. Саме Ernst & Young першою дізнається імена власників «Золотого глобуса» і готує конверти для церемонії, які привозять у металевих валізках, ще й стежать, щоб ніхто нічого не переплутав, оголошуючи переможців.

Зазирнемо всередину

Коли переможців обрано, залишається їх лише вшановувати. Церемонія вручення «Золотого глобуса» вважається найбільш розважальною в Голлівуді, а вечірки, які влаштовують кіно- і телестудії після її

Сандра О, «Найкраща актриса в драматичному телесеріалі» за роль у серіалі «Вбиваючи Єву» і ведуча церемонії.

ДОЗВІЛЛЯ I GRAND EVENT

Олівія Колман, «Найкраща актриса в комедії чи мюзиклі» за роль у фільмі «Фаворитка».

102

«Українська команда»: Денис Кушнарьов, Любомир Левицький, Лєна Бассе, Олександр Кривошей, ОЛЕСЬ Середицький.

завершення, — найвеселішими в місті. До того ж сама церемонія проходить у бенкетному залі готелю Beverly Hilton, де гості сидять за столиками й можуть не тільки закусити, а й випити, завдяки чому в багатьох зірок, навіть найстриманіших, розв’язуються язики. Цьогоріч, наприклад, дружина Крістіана Бейла, головного кандидата на «Золотий глобус» за роль колишнього американського віце-президента Діка Чейні в комедії «Влада», відверто порадила йому не говорити зайвого. Про що він зізнався, щойно піднявся на сцену за нагородою. А фраза Бейла про те, що він «дякує Сатані за отримане натхнення під час виконання ролі», за лічені хвилини розлетілася світом завдяки телетрансляції в режимі наживо. Можу трохи розчарувати всіх, хто волів би потрапити на саму церемонію: отримати запрошення дуже непросто. Попри те, що за них потрібно платити, причому чимало, вони розподіляються між номінантами й гостями кіно- й телестудій. Додайте нас, членів асоціації іноземної преси з гостями, а ще акторів, які оголошують переможців, — от і виходить, що запрошення на церемонію оцінюються майже на вагу золота. Просто тому, що їх зазвичай не можна купити ні за які гроші, навіть якщо маєш безпосередній стосунок до проектів.

РІЧАРД Медден, «Найкращий АКТОР у драматичному телесеріалі» («Тілоохоронець»).

Учасники групи Queen БРАЯН МЕЙ і Роджер Тейлор з Рамі Малеком, відзначеним за роль Фредді Мерк’юрі у «Богемній рапсодії» .

Наші на «Глобусі»

Цьогоріч уперше українська аудиторія змогла побачити ексклюзивні телерепортажі з «Золотого глобуса». Денис Кушнарьов і Олесь Середицький, успішно подолавши всі перешкоди у вигляді досить складного процесу отримання акредитації та американської візи, змогли дістатися до Лос-Анджелеса і відзняти відео з червоної доріжки для телеканалу «Україна». І хоча боротьба за бліц-інтерв’ю із зірками першого ешелону була неабияка, багато хто погодився відповісти на кілька запитань наших журналістів. Антоніо Бандерас, Спайк Лі, Ніколь Кідман, Г’ю Грант були серед тих, хто подякував українським глядачам за увагу до їхньої творчості. Особливо зворушливою вийшла зустріч із Браяном Меєм, учасником групи Queen, який тепло відгукнувся про свою поїздку до Києва у 2012 році та виступ на Майдані Незалежності, присвячений боротьбі зі СНІДом. Сподіваємося, що скоро настане день, коли серед картин, номінованих на «Золотий глобус» як найкращий фільм іноземною мовою, будуть і українські стрічки. А поки що було приємно побачити серед запрошених на церемонію гостей молодого українського режисера Любомира Левицького. Він розповів, що наразі працює з голлівудськими кінематографістами над спільними проектами. Сподіваємося, що Україна напише ще не одну цікаву сторінку до історії світового кінематографа. Лєна Бассе, Лос-Анджелес

рекомендує

ProFit Convention 2019

правжнє свято фітнесу та краси пройде 2–3 березня в НСК «Олімпійський» у Києві. Програма фітнес-конвенції буде цікава не лише фітнес-тренерам, а й кожному, хто захоплюється спортом і всім, що з ним пов’язано. Учасники мають змогу відвідати 25 воркшопів і 75 майстеркласів від професіоналів своєї справи й дізнатися багато нового про те, як функціонує наше тіло. Це 150 годин

корисної та цікавої інформації, майстер-класи з аеробіки, степ-аеробіки, сальси, зумби,

функціонального тренінгу, TRX, стретчінгу, сайклу, хіп-хопу та багато іншого.

День фруктового компоту

руктовий компот як засіб від зневоднення вигадали у ХVII столітті у Франції. Однак національний день цього напою відзначають не французи, а жителі США, й припадає він на перший день весни. Попри вміст цукру, за правильного приготування цей напій може бути надзвичайно корисним. Щоб максимально зберегти всі вітаміни, мінерали та біологічно активні речовини, що містяться в ягодах і фруктах, кип’ятіть компот не більше ніж 5 хвилин. Додайте родзинок — і отримаєте чудовий засіб від анемії, шлунково-кишкових розладів і проблем із нирками й серцем. Компот із шипшини зв’язує та виводить з організму токсини й нормалізує обмін речовин. Тож святкуйте на здоров’я!

Odessa Marathon

Одесі 17 березня відбудеться яскрава бігова подія — Одеський міжнародний марафон. Уперше він був організований командою Шрі Чінмоя у 2007 році. Кількість учасників становила 100 чоловік. У минулому році до цього заходу долучилися ще 400 учасників, обмежень у віці учасників немає. Ви можете обрати категорію

Run And Smile в два кілометри й просто пробігти заради задоволення та гарного настрою. А можете кинути собі виклик і спробувати

сили на більш серйозній дистанції — марафоні або напівмарафоні. Запропоновані дистанції: марафон, напівмарафон, 10 км та 2 км.

ЗДОРОВ’Я I EVENT

Забіг у Броварах «Як Кіпчоґе»

ліуд Кіпчоґе — відомий кенійський легкоатлет, бігун на довгі дистанції, чемпіон і призер Олімпійських ігор і чемпіонатів світу. Саме він намагався встановити новий біговий рекорд на марафонській дистанції в межах проекту компанії Nike під назвою Breaking2, намагаючись подолати її за дві години рівно. Але йому не вистачило 25 мілісекунд — неофіційний світовий рекорд

2:00.25. Якщо ви хочете відчути себе хоч трішечки на місці Еліуда, тоді незвичайний біговий захід, який відбудеться 3 березня 2019 року в Броварах у легкоатлетичному манежі, саме для вас. Організатори пропонують учасникам спробувати свої сили та дізнатися, як довго вони можуть бігти зі швидкістю вітру — 1 кілометр за 2:52.98. Скільки це буде — 100 м, 200 м, 500 м?

Всесвітній день здоров’я

Щастя на варті здоров’я

Фото: illienglobal.com, Odessa Marathon, ProFit Convention1, pixabay.com

енеральна Асамблея ООН визнала щастя «фундаментальною метою людства» 2011 року, а 20 березня 2013-го світ уперше відзначив Міжнародний день щастя. Цікаво, що ініціатором свята став спеціальний радник ООН Джеймі Іліен (Jayme Illien) — індійський сирота, якого в дитинстві забрала з вулиць Калькутти Місія милосердя Матері Терези. Учені стверджують, що відчуття щастя позитивно впливає не лише на психічне здоров’я людини, а й покращує роботу імунної та серцево-судинної систем організму, стабілізує баланс гормонів і прискорює загоєння ран. А ще Міжнародний день щастя чудовий тим, що його можна відзначати 365 днів на рік!

Підготувала Ірина Баранська, Світлана Дідух-Романенко

105

ільшість країн світу 7 квітня відзначають «день народження» Всесвітньої організації охорони здоров’я (World Health Organization, WHO). Уперше Всесвітній день здоров’я привернув увагу світової громадськості до глобальних проблем, пов’язаних зі здоров’ям і здоровим способом життя, у 1950 році. Щороку ВОЗ обирає одну нагальну тему, висвітленню якої присвячуються численні заходи, конференції та освітня робота в усьому світі. У попередні роки такими точками фокусу були діабет, депресія та здоров’я для всіх. Тема 2019 року поки що чекає на оприлюднення.

ЗДОРОВ’Я I СПОРТ

Анастасiя

Даугуле ОсвIта: історичний факультет Харківського національного університету ім. В. Каразіна. Практика у сферах: журналістика, телебачення, медіатренінги. Особистий слоган: «Живи! Кохай! Пливи!». Книги, що надихають: «Діалоги» Платона, «Політика» і «Поетика» Арістотеля. Люди, якi надихають: сучасники. Для початкIвцIв : почніть хоча б із чогось! Не відкладайте — ось трохи схудну, розберу завали на роботі, впорядкую графік… Починайте сьогодні, не чекайте на ідеальний момент. Його не існує.

АНАСТАСIЯ

ДАУГУЛЕ

СПОРТ ЯК ЗАДОВОЛЕННЯ

Лише за пару років після початку тренувань у басейні тендітна телеведуча встигла переплисти Босфор, взяти участь у серйозних міжнародних змаганнях на відкритій воді серії Oceanman в іспанському Бенідормі та на італійському озері Орта з дистанцією у чотири з половиною кілометри. За її плечима і перетин Дніпра в його найширшій частині, й підступний через великі хвилі та бурхливу течію заплив «Втеча із замку Іф» у Марселі. — Анастасіє, як ви усвідомили, що настав час для змін? — Захоплення спортом у свідомому віці приходить не просто так, воно пов’язане з якимись психологічними трансформаціями. Принаймні так було в мене. Настав момент, коли зрозуміла, що мені не вистачає спорту. І я вирішила

спробувати повернути його. Першим кроком став абонемент до фітнес-центру. Точніше сказати, то абонементів було аж три! Тобто у мене було три спроби, і я їх майже «провалила»! Перший «згорів», другим скористалася лише раз. Повернулася до залу з третім, але невдовзі усвідомила, що мені чогось бракує. А саме — чіткої системи, фіксації досягнень, мети, яка вимірюється не тільки цифрами, а й емоціями. — Чому обрали саме плавання? — Я вважала, що вмію плавати й учитися мені не треба. Під «умію» йшлося про курсування вздовж берега в сонцезахисних окулярах і ще й так, щоб волосся залишалося сухим. Проте після повернення до бігу твердо вирішила, що хочу навчитися плавати так довго, як можу бігти. Це було моє новорічне бажання. Невдовзі у «Фейсбуці» випадково побачила, що спільнота LIVE.LOVE запрошує на відповідні заняття. Та ще й заклик був надзвичайно заманливим — «Пропливи свій перший кілометр!». Того самого дня й записалася. Так новорічне бажання перетворилося на нову грань життя. — Яким було ваше перше змагання на відкритій воді? — Про те, що існують запливи за межами басейнів, я дізналася випадково — на тренуванні хлопці обговорювали якесь змагання у Франції. Почула назву — «Втеча із замку Іф». На той час я навіть свого першого кілометра не пропливла й заліку не отримала! Загуглила, зареєструвалася, не маючи жодного уявлення про те, що на мене чекає. Лише потім дізна-

107

Ведуча «Ранку з “Інтером”» з недавнього часу — палка прихильниця й учасниця аматорських багатокілометрових запливів на відкритій воді. Event Ukraine поцікавився в Анастасії, як нове захоплення змінило її життя.

ЗДОРОВ’Я I СПОРТ

лася, що цей заплив для аматорів за складністю оцінюється у вісім–дев'ять балів за десятибальною шкалою. У французькому варіанті він називається «Виклик Монте-Крісто» — і недарма! Іноді через бурхливе море й надто примхливу погоду організаторам доводиться скасовувати заплив заради безпеки учасників. Мені пощастило — мій старт відбувся! Прилетіла на змагання без компанії, трохи нервувалася, але коли побачила цей плавальний Вавилон із різноголосим і строкатим натовпом, перехопило дух від захвату. Тоді я ще не мала ні гідрокостюма, ні ластів, ні спеціальних енергетичних гелів. Як джерело енергії мала лише три звичайні банани й пристрасне бажання подолати дистанцію — два з половиною кілометри. І я це зробила! Вклалася у відведений час, але було неймовірно важко. Декілька разів рятувальники запитували, чи все в мене гаразд і чи не хочу зійти з дистанції. Але я відмовлялася, а в голові стугоніла лише одна думка: «Хоч би доплисти!». — Як ви знаходите у своєму щільному графіку час для тренувань? Від чого довелося відмовитися? — Я перебудувала своє життя — вирішила, що буду справжнім «жайворонком», і припинила ходити на вечірки. Вони крадуть час, який ліпше використати для глибокого повноцінного сну. Засинати потрібно до десятої вечора — гормон мелатонін починає активно вироблятися з цього часу і приблизно до першої години ночі. Якщо в цей проміжок ми не в царстві Морфея, якість сну значно падає. Ми спимо, але повноцінно не відпочиваємо. Наш організм не встигає відновити енергетичні запаси й завершити необхідні «ремонті роботи» — я про відновлення та ріст клітин. Зараз вибір між вечіркою чи презентацією та тренуванням і відпочинком для мене очевидний: завжди обираю спорт і якісний сон. — Як тренування впливають на ваш емоційний стан і продуктивність? — Поступово починаєш розуміти, що коли

нервуватимеш через дрібниці, рівень гормону стресу підвищиться в три з половиною рази. Коли я опиняюся в надто складних ситуаціях, єдиний ефективний для мене метод — посилене фізичне навантаження, утричі більше від звичного. Лише це мене рятує. Спрацьовує «захисний механізм», і вже за 30–40 хвилин після початку фізичної активності організм починає посилено виробляти ендорфіни — «гормони радості». Проте справжній кайф від бігу чи плавання я починаю відчувати після першого кілометра. Відчуття гармонії, щастя, задоволення, абсолютної ясності думки. Ти можеш виплисти з величезної кількості своїх проблем фізично, емоційно й інтелектуально. — Чи змінилося ваше оточення після початку активного спортивного життя? — Так, коло спілкування дуже змінилося. Стали абсолютно нецікавими багато новин від моїх знайомих, суто розважальний контент або зацикленість на професійній діяльності. Мені цікаві люди, які живуть різноманітно, якісно, яскраво, вдумливо, усвідомлено, зі змістом. Моє захоплення плаванням змінило й моє оточення, і якість спілкування,

Фото: прес-служба телеканалу «інтер», live.love

108

Усвідомлене бажання плюс дисципліна творять дива. Захоплення спортом у свідомому віці приходить не просто так, воно пов’язане з психологічними трансформаціями.

ЗДОРОВ’Я I СПОРТ

його смислову насиченість і глибину.

110

— Як змінилося ваше харчування? Чи дотримуєтеся ви певної дієти? — Я вважаю, що перед ухваленням серйозного рішення про дотримання будь-якої дієти потрібно поговорити з фахівцем, здати аналізи на гормони, тест на рівень метаболізму, пройти обстеження за призначенням лікаря. Із моїм робочим ритмом дотримуватися певного типу харчування дуже складно. Та й найкращий принцип — розумний підхід. Я відмовилася від чистого цукру. Зазвичай не вживаю біле борошно, молоко, прості вуглеводи. Натомість обираю різноманітну зелень, білки, здорові жири, овочі, фрукти, кисломолочні продукти. — На яких змаганнях ви бачите себе цьогоріч? — Запланувала я багато! Вирішила, що візьму участь принаймні в трьох цікавих запливах на відкритій воді. Замислилася над вибором дистанції — якщо раніше думала лише, щоб доплисти до фінішу, аби не зняли з ганьбою з дистанції, то зараз обираю її довжину. Подолати коротку й поставити персональний рекорд за швидкістю або ж вибрати щось триваліше? Наразі мій рекорд щодо відстані — чотири з половиною кілометри на Oceanman L'ago di Orta — озеро Орта в горах Італії. Усвідомила, що можу проплисти ще більше й дуже цього хочу! — Анастасіє, щоб ви порадили тим, хто хоче спробувати себе в аматорському спорті, але не знає, з чого розпочати? — Універсальна порада для початківців — почніть хоча б із чогось! Не відкладайте — ось трохи схудну, розберу завали на роботі, впорядкую графік… Починайте сьогодні, не чекайте на ідеальний момент. Його не існує. Не робіть із своєї мети спортивний диктат. Не женіться за результатами. Аматорський спорт — це насамперед задоволення і життя в гармонії з собою. Спілкувалася Ірина Баранська

ФАКТИ

З ЖИТТЯ АНАСТАСIÏ ДАУГУЛЕ

Займалася видами спорту, які не зовсім їй підходили: баскетбол (маючи зріст 1,65 см) — у школі та метання ядра — в університеті. Останнє навчило заспокоюватися перед вирішальним кидком, бачити ціль і зосереджуватися на ній, розуміти, як варто вчинити.

Перший день нового року розпочала з пробіжки. Мріє вирушити в гори і першого січня з'їхати з трьохтисячника. «Коли вбігаєш, в'їжджаєш, впливаєш у новий рік на повній швидкості, сам обираєш напрямок руху свого життя».

Власним прикладом зацікавила плаванням щонайменше 12 людей, з них двоє вже перепливли Босфор. Вони зізнаються, що саме досвід Анастасії став для них мотивацією.

5 ЗДОРОВ’Я I ОГЛЯД

ҐАДЖЕТІВ

ДЛЯ ЗДОРОВ’Я І КРАСИ

112

Сучасні технології, про використання яких щодня і вдома ще років двадцять тому мріяли хіба що фантазери, щороку стають доступнішими. Тепер задля контролю фізичної активності чи поліпшення зовнішнього вигляду потрібно лише придбати ефективний гаджет.

ПРИСТРІЙ AUM CARDIOVASCULAR: СЕРЦЕВИЙ СЕК’ЮРИТI

ідомо, що коронарні артерії поступово забиваються холестериновими бляшками, ризик інфаркту зростає, та час, коли їхня кількість перетинає небезпечний бар’єр, зазвичай з’ясовується вже в лікарні. Проте віднедавна американська компанія Aum Cardiovascular винайшла можливість попереджати критичний стан за допомогою унікального пристрою, що перевіряє коронарні артерії без інвазійного втручання. Досить прикласти цього електронного діагноста на 20 хвилин до грудей. При проходженні крові через артерії виникає турбулентність, вона генерує аудіо-сигнал, який вловлюється і аналізується пристроєм. Зібрані дані відправляються в сервіс Aum Cardiovascular і через деякий час приходить вердикт лікаря. Система має європейську сертифікацію, а отже — найближчим часом з’явиться і в нас.

РОЗУМНІ ВАГИ TANITA ПОКАЖУТЬ ВСЕ

ізіологічний стан (біологічний вік) людини не завжди співпадає з її реальним віком, зазначеним у паспорті. Іноді фізіологічні показники набагато кращі (або гірші) за середньостатистичні дані цієї вікової групи. Для того щоб визначити свій реальний біологічний вік, не обов’язково здавати спеціальні тести. Достатньо подарувати собі розумні електронні ваги Tanita. Вони вимірюють: біологічний вік, кісткову масу, масу м’язів, вміст води, вміст жиру (співвідношення кількості жиру й м’язової маси), кількість вісцерального (внутрішнього) жиру, тип статури, основний обмін BMR та індекс маси тіла.

МІКРОСТРУМОВА ТЕРАПІЯ NUFACE: ЗБЕРЕГТИ КРАСУ

ндустрія краси розвивається дуже швидко, і практично щодня ми можемо знайти для себе щось корисне та нове. Щось, що дасть нам змогу довше зберігати молодість і здоров’я. Апарат Nuface дає змогу доглядати за шкірою обличчя та тіла в домашніх умовах. Розробляла пристрій компанія Carol Cole, яка працює над

удосконаленням мікрострумової терапії ще з 80-х років XX століття. NuFACE пройшов клінічні тести та схвалений FDA (Управління з контролю за продуктами харчування і лікарськими засобами США). Апарат безпечний та ефективний для всіх типів шкіри. Тривалість процедури догляду за шкірою обличчя — п’ять хвилин, обличчя та тіла — 30 хвилин. Шкіра стає неймовірно гладкою і пружною.

СПОРТИВНИЙ ГОДИННИК POLAR M430 ОЦIНИТЬ ЯКIСТЬ СНУ суто спортивних параметрів. У цьому пристрої є ще одна важлива функція — вимірювання часу сну та його якості. Polar M430 безперервно відстежує ваш сон (його фази) та збирає необхідну інформацію. Ви також можете давати оцінку своєму сну за п’ятибальною шкалою. Усі зібрані дані годинник аналізує і видає своєму власнику висновок у вигляді цифр і графіків.

113

доровий та якісний сон потрібний не лише спортсменам, а й усім, хто займається спортом не так активно. Основна функція спортивного годинника Polar M430 — відстежування та аналіз спортивної активності: кількість витрачених калорій під час тренування, індекс бігу (прогрес), неперервне вимірювання серцевого ритму та багато інших,

TALIKA LIGHT DUO: ОМОЛОДЖЕННЯ ДОТИКОМ

ерший, майже аерокосмічний пристрій, розробники якого надихалися роботами вчених з NASA. Це невеликий гладкий пристрій овальної форми, який випромінює у трьох хвильових діапазонах. Кожна хвиля має свій колір і по-різному діє на організм. Зелене світло працює зі шкірою, змінюючи її колір на більш здоровий та приємний. Хвиля червоного кольору бореться із почервонінням і запа-

ленням, а помаранчева стимулює вироблення колагену. Окрім цього, у пристрої є функції іонотерапії та мікровібрацій, які посилюють ефективність кремів проти зморщок.

Підготувала Ірина Баранська

Різдвяні ялинки вже давно прибрали, навіть китайський рік Жовтої Свині вже зустріли. Засумували за новорічними святами? Не варто, адже на планеті є багато місць, де Новий рік зустрічають не тоді й не так, як ми. Обливання водою чи стрибки через вогнища, повна тиша або приголомшливий звуковий хаос — варто вирушити до інших країн, щоб зануритися в самобутні традиції та розважитися на повну.

Ньєпі, або День повної тиші 5–7 березня БалI, IндонезIя

вято Нового року Ньєпі, або День тиші, на Балі відзначають згідно з індуїстським місячним календарем сака, тому дати щороку різняться. За два дні до нього проходить церемонія меласті, коли вбрані у білий одяг острів’яни рано-вранці йдуть процесіями до моря, річки чи озера, де проводять обряд очищення водою.

Церемонії наступного дня покликані заспокоїти Бхута-Кала — властителя підземного світу. Ввечері, після дня молитов у храмах, балійці проносять вулицями гігантські саморобні страховиська — демонів Ого-Ого, яких потім спалюють. Усі намагаються спричинити якнайбільше шуму, щоб відігнати злих духів, — волає музика, люди б’ють по порожніх мисках, стріляють із хлопавок, гасають на байках. О шостій ранку настає День тиші. На острові не працює геть нічого, навіть аеропорт, телебачення чи радіо. Навіть туристам заборонено виходити на вулиці та засвічувати яскраві вогні. За виконанням заборони слідкують печаланги — члени спеціальної народної дружини. Цього дня всі мають медитувати, щоб увійти в новий рік очищеними й оновленими.

Енкутаташ, або День підношення коштовностей 11 вересня, ЕфIопIя

ісцевий Новий рік Енкутаташ відзначають на честь цариці Савської. Вважається, що саме цього дня вона повернулася до столиці вагітною майбутнім ефіопським правителем, залишивши Соломона та Єруса-

лим. Люди так зраділи, що всипали її шлях коштовним камінням. Це стало початком нової ери для Ефіопії, адже місцеві імператори почали вести свій рід від цариці Савської та царя Соломона.

Фото: adventureabyssinia.com, azerbaijan.travel, pixabay.com

рекомендує

Навздогін за Новим роком

МАНДРИ I EVENT

Новруз, або Свято оновлення 20–21 березня, Азербайджан

астання Нового року — Новруз — в Азербайджані святкують п’ять днів, включно з 20 і 21 березня, часом весняного рівнодення. Символізує воно оновлення життя з приходом весни. Ще за чотири тижні до свята особливо відзначають вівторки, кожен з яких символізує воду, вогонь, вітер і землю. Найцікавіше проходить останній, коли ввечері кожна сім’я запалює свічки за кількістю членів родини. Деякі йдуть далі — замість свічок їм правлять факели, встановлені на даху будинку. На вулицях палять ватри, через які мають перестрибнути всі, незалежно від віку. Потім той попіл збирають і висипають якнайдалі

від житла, символічно звільняючись від минулих невдач. У дні Новруза наводять лад у домі й миряться ті, хто полаявся. На стіл ставлять сім страв, назви яких починаються на букву «с» — сумах, сюд, сабзі... Обов’язковий атрибут свята — семені, проросла в тарілці пшениця, і хоч як дивно — крашанки. На площах і вулицях улаштовують гуляння з ярмарками, піснями, театральними виставами й народними танцями.

13–15 квітня ТаÏланд, М’янма, Камбоджа, Лаос

азв багато, а суть одна — в країнах Індокитайського півострова Новим роком традиційно вважали перехід Сонця із сузір’я Риб до Овна, а ще — зміну пори року, адже в цей час саме закінчується сухий сезон. Головні веселощі — всезагальне та всеосяжне обливання

Вересень тут — перший місяць весни, яка настає після сезону дощів. Енкутаташ — свято квітів, веселощів і чистої дитячої радості. У перший день нового року діти плетуть із квітів вінки. Дівчата ходять по домівках «колядувати», а хлопчики продають ними намальовані картини. Напередодні ввечері на головних площах кожного міста й села розпалюють багаття, центром зазвичай яких є евкаліпт. Люди збираються навколо й очікують обвалу спаленого дерева: в який бік воно впаде, там буде багатий врожай, адже вогонь в Ефіопії вважається символом божественного тепла.

один одного водою. Традиційно з невеличких чаш омивають статуї Будди, руки монахів і старших людей. Ці обряди залишилися, але нині вони переросли у справжні водяні битви з веселощами, музикою і танцями. У Таїланді зазвичай офіційно святкують три дні. Сонгкран вважається ще святом любові та вшанування, тому тайці намагаються зустріти його всією родиною. Цього дня монахам готують особливо вишукані страви-підношення. У М’янмі Тінджан вважають, окрім всього, святом урожаю рису. В найбільшому місті країни — Янгоні — встановлюють платформи з брандспойтами, а самі святкування називають наймасштабнішим душем у світі.

117

Сонгкран і Тінджан, або Перехід

Мені завжди хотілося до Фландрії — одного з трьох бельгійських регіонів. Різнобарвні будиночки з дахами-сходинками й вузенькі канали здавалися іграшковими, а привезений звідти подругою шоколад — особливо смачним. Ще перед поїздкою я допитувалася в друга, який живе у Бельгії, яке ж місто — Брюгге чи Гент — цікавіше? У нього була одна відповідь: мусиш побачити обидва!

Хто сказав, що нудно?

У культовому фільмі «Залягти на дно в Брюгге» місто змалювали казково гарним, але водночас страшенно нудним — принаймні для героя Коліна Фаррела. То як же насправді?

Брюгге — це розмірене місто з граціозними лебедями, що гордовито плавають каналами, із брукованими вулицями та площами, всуціль усіяними ресторанчиками й крамничками. Одночасно — воно модне й сучасне. Тут відкриваються нові й реконструйовані музеї. Сюди їдуть гурмани, щоб спробувати страви від шеф-кухарів найвищого класу — адже невеличке Брюгге може похвалитися аж десятьма закладами із зіркою Мішлен! Брюгге був і залишається столицею шоколаду, де, окрім традиційних ласощів, інноватори-шоколатьє, такі як Домінік Персун, пропонують «креативні» цукерки. Як вам мигдалеве праліне із хрусткою смаженою цибулею? Та якщо ви байдужі до солодкого, місцеві бари зацікавлять вас величезним вибором рідкісних місцевих сортів пива. Усе ще нудно? Гадаю, ні. Визнаю, замість мішленівських ресторанів я обрала непоказний паб Саfe Vlissinghe, який є найдавнішим у місті й бере свій початок у 1515 році. Знайти його без путівника важкувато: паб

Фото: Марина Гудзевата, VISITFLANDERS

ДВА БРАТИ

МАНДРИ I КРАïНА

розташований на тихій маленькій вуличці, трохи осторонь головних турмаршрутів.

Два серця Брюгге

Місто майже не постраждало під час війн, тому його сучасний центр зберігся в межах середньовічного. Так-так, оці «пряничні» будиночки — ніяка не реконструкція, не декорація. Найдавніші збереглися з ХІІІ століття. Звісно, були пожежі та руйнування, але пізніші споруди витримувалися в стилі ранньої забудови. Кількість музеїв і церков на квадратний кілометр вражає! Саме тут, у Брюгге, я зрозуміла вислів «застигла історія»: часом на якійсь вулич-

ці чи місточку виникало відчуття, що я перенеслася на кілька століть назад. На мапі Брюгге нагадує овал, розкреслений сіткою вулиць. Центрів тут два. Перший — Міська площа з найголовнішими символами духовної та світської влади: базилікою Святої Крові Христової, Ратушею та Палацом правосуддя. Другий — площа Ринок з торговими рядами й приголомшливою Вічевою вежею. Якщо за браком часу ви встигаєте відвідати лише одне місце в Брюгге, то нехай це буде площа Ринок або Маркт — пульсуюче серце міста. Різнокольорові будинки, які колись належали гільдіям, цокіт кінських копит, погрюкування карет і домінанта вежі Беффруа... У будь-якому місті я насамперед намагаюся видертися якнайвище. Триста шістдесят шість сходинок до оглядового майданчика на Вічевій вежі, за звуками з якої у середньовіччі жило Брюгге, підходили для цієї мети. Отут я позаздрила міському карильйоністу Франку Дельо: він може похвалитися найвищим

119

Чарівним брюгге варто прогулюватися, поки стане сил, або взяти в оренду велосипед.

Бельгійські міста Брюгге і Гент безперечно схожі — але і відмінні й зовні, й за характером. Вони — як два брати. Один старший, інший молодший, один спокійніший, інший — активніший. Та обидва — з виразним середньовічним обличчям і приємною усмішкою.

МАНДРИ I КРАÏНА

плавати на прогулянковому човнику каналами гента не так душевно, як у брюгге. набагато цікавіше спостерігати за бурхливим життям міста.

піднятися на гентську вежу беффруа варто заради прекрасної оглядової галереї-тераси. «офісом» із найліпшим краєвидом у всьому Брюгге. Щонайменше тричі на тиждень чоловік «злітає» до місця своєї роботи за вісім (!) хвилин. Чудова фізична форма! Брюгге належить до тих містечок, яким достатньо просто прогулюватися, щоб побачити справжні скарби: мальовничі фасади будинків, затишні площі, вигадливі дахи.

Міські обриси Гента

Аж дивно, як це Гент, що лежить на півдорозі між Брюсселем та Брюгге, ще не став туристичною меккою. Гент живий, сучасний і дуже молодий — тут розташований один із найбільших у Європі університетів, а поруч із собором Святого Миколая ХІ століття комфортно почувається модернова будівля міської ради. Неподалік від центру міста височіє замок графів Фландрії Гравенстен. Збудована в 1180 році твердиня вражає своїм віком, неприступністю й масштабами, а ще — чудовим краєвидом міста й каналу, який з неї відкривається.

Гентський баштовий ряд — це панорама центра міста із середньовічного моста Святого Михаїла. Майже в одну лінію вишикувалися три «висотки»: церква Святого Миколая, гентська вежа Беффруа й собор Святого Бавона. Оглядовий майданчик на Беффруа прекрасний двома речами: по-перше, ліфт вам у поміч, по-друге — на вікнах немає захисних сіток, на відміну від вежі у Брюгге. Та й вікон немає, зате є вузенька кругова галерея-тераса. Зверху добре видно, яка ж Фландрія пласка. У бінокль, мабуть, можна побачити й Нідерланди.

Перепочити й підкріпитися

Легкий голод і місцеві жителі, й туристи залюбки втамовують картоплею фрі, яка продається в численних місцевих «фритюрницях». Найкращу готують у De Papeggai. Цю нехитру страву чудово доповнює бельгійське пиво. У Генті вважають, що паб, який пропонує менш ніж 20 сортів пива, — це поганий паб. Найстарша в місті броварня Huyghe спеціалізується на бельгійських елях і ламбіках, випускає традиційні для країни сорти пива зі смаками вишні, персика, карамелі та шоколаду. Якщо смажена картопля просто неба — не ваш формат, можна скуштувати Gentse Waterzooi — густий рибний суп із морк-

МАНДРИ I КРАÏНА

вою, картоплею, селерою і грибами, — традиційні для Бельгії мідії, зварені в бульйоні з тою самою селерою. Підкріпившись, вирушаю до Патерсхола — найкраще збереженого району Гента. Більшість його будинків — родом із ХVII–ХVІІІ століть. Колись він був дуже престижним, тут селилися юристи й чиновники, але на початку ХІХ століття неподалік побудували кілька текстильних фабрик, і район став пролетарським. У ХХ столітті Патерсхол перетворився на кримінальне гетто й «квартал червоних ліхтарів». Ситуація кардинально змінилась у 1970–1980 роках. Затишне планування, історична забудова й мальовниче розташування району привабили багатих мешканців і рестораторів. Сучасний Патерсхол — романтичний і малолюдний. Скрізь затишні ресторанчики, квіти в горщиках, приємні аромати й вгодовані коти. Відвідавши два фламандських міста, я так і не змогла вирішити, яке мені до вподоби більше. Скажу лише — я так удосталь і не нагулялася вуличками жодного з них. Подорожувала Марина Гудзевата

замок гравенстен височить майже в самісінькому центрі гента.

Брюгге був і залишається столицею шоколаду, де, окрім традиційних ласощів, інноватори-шоколатьє пропонують «креативні» цукерки.

МЕТАМОРФОЗИ

ДУШІ Й ТІЛА

Двадцять п’ять років тому Acquaforte Thalasso & Spa курорту Forte Village став клінічним центром і лабораторією Експериментального центру таласотерапії Міланського університету. Завдяки плідній співпраці фахівців було створено унікальні протоколи таласотерапії з доведеною клінічною ефективністю. Проте історію Acquaforte Thalasso & Spa можна назвати тисячолітньою. Адже ще давні римляни знали про користь термальних джерел і морської води –— підтвердженням цього є залишки давньоримських терм в античному місті Нора, що всього за кілька хвилин автівкою від курорту. Вивчаючи давні практики, поліпшуючи їх і адаптуючи до сьогодення, медична команда Forte Village Resort на чолі з доктором Анджело Черіна здійснили прорив у сфері таласотерапії, створивши оригінальний та ефективний метод виведення токсинів з організму, а отже — його омолодження і укріплення.

Фото: надані Forte Village

Спа-комплекс Acquaforte Thalasso & Spa на сардинському курорті Forte Village — справжній рай просто неба. Особливий мікроклімат, густі соснові ліси та тропічні сади, індивідуальні програми оздоровлення, професійна команда лікарів — це ідеальне місце, щоб розслабитися і досягти гармонії душі й тіла.

МАНДРИ I КУРОРТ

Революційний метод

Таласотерапевтична програма, яку пропонують на курорті, базується на унікальному принципі використання морської води різної температури й концентрації в ній солі. Ця програма передбачає послідовне занурення в шість басейнів, наповнених кришталево чистою морською водою. «Заготовляють» її з 10-метрової глибини на відстані у понад 100 метрів від берега. Перші три басейни наповнені досить гарячою водою з високим умістом солі, зокрема магнію, з додаванням олії м’яти й алое. Вони «відповідають» за посилення метаболічного обміну й ефективне

виведення токсинів. У трьох інших — вода нижчої температури. Занурення в них завершує програму відновлення. Найважливіший елемент таласопроцедур — морська олія, якою наповнені перші три басейни. Цей запатентований термін використовується на означення води з надзвичайно високою концентрацією солей магнію. Осмотичний ефект від занурення — пришвидшення мінерального обміну між водою й організмом, виведення зайвої рідини, м’язове розслаблення та стимулювання засвоєння магнію. Така процедура також призначається людям, які страждають на алергії та псоріаз.

Індивідуальні програми

Медична команда Forte Village Resort не зупинилася на досягнутому — протягом років асортимент пропонованих процедур було значно розширено, щоб кожен гість курорту зміг не лише

124

насолодитися відпочинком, а й ефективно поліпшити здоров’я. Терапія, яку практикують на курорті, — це комплексна система, що включає різні види масажу, обгортання, естетичні процедури, підібрані залежно від потреб кожного гостя у поєднанні з таласотерапією. Тут пропонують шиацу — японський масаж, який виконують в окремій кімнаті, масаж у воді, реабілітаційну фізіотерапію, остеопатію, пілінги, гідромасаж з екстрактами місцевих лікувальних рослин. До послуг гостей — турецька баня, сауна і фітобар із чаями, створеними за оригінальними рецептами, які так доречні після оздоровчих процедур.

Потребуєте лікування, спрямованого на вирішення конкретної проблеми? У медичних центрах Forte Lab і Performance Center працюють найкращі фахівці в галузі спортивної медицини, косметології та дієтології.

Індійська мудрість

Корисна інформація

Прихильникам аюрведи Forte Village Resort пропонує цілий комплекс процедур, які проводять у спеціальному аюрведичному парку, влаштованому в секретному куточку саду. Саме тут проходять йога-сесії та пілатес. Абх’янга, найвідоміший масаж аюрведичної медицини, включає використання теплих рослинних олій, збагачених ароматичними есенціями, прянощами та екстрактами індійських лікувальних рослин. Цей масаж має швидкий і сильний ефект: поліпшується циркуляція крові та лімфи, тонізуються м’язи, людина позбувається наслідків стресу. Хоч раз у житті варто спробувати широдхару — процедуру, що включає масаж у чотири руки, а потім повільне виливання на лоб теплого струмочка лікарських рослинних олій.

Найзручніші перельоти до Кальярі через Рим пропонує авіакомпанія Alitalia.

Рай для двох

Ті, хто віддає перевагу самотності, можуть зарезервувати ексклюзивний спа-с’ют Private Spa і насолодитися днем релаксу з коханою людиною. Тут можна поніжитися у ванні з пелюстками троянд, відвідати оригінальні косметичні процедури та чуттєвий парний масаж. Повнота вражень і задоволення, свобода та максимум усамітненості, нескінченний вибір розваг, спортивні заняття найвищого рівня, вишукані страви — Forte Village Resort пропонує тільки найкраще. Марія Васильківська

126

МАНДРИ I ФОТОВРАЖЕННЯ

ЗЕМЛЯ

ДО ПОЧАТКУ ЧАСIВ

Ісландські пейзажі інакше, ніж інопланетними, й не назвеш. На цьому не такому вже й маленькому острові живе всього триста тисяч людей. Панують тут не вони, а природа. Ісландія — це безкраї поля застиглої лави, на якій в змозі вирости хіба що мохи з лишайниками. Це бурхливі водоспади, вибухові гейзери, термальні джерела, похмурі фіорди, порожні пляжі з чорним вулканічним піском, а ще — нереальної краси світ льоду. Велетенські уламки криги відколюються від льодовика та повільно плавляться, наповнюючи лагуну кришталево чистою прісною водою, що замерзла колись, ще в доісторичні часи. Фотографії Валентина Кармінського

128

Лагуна айсбергів Йокюльсаурлон. Через вузьку протоку пошматовані айсберги вириваються в океан і закінчують там свій шлях, перетворюючись на мільйони літрів води. Своїм існуванням Блакитна Лагуна завдячує безперервній вулканічній активності. Температура води в басейнах незмінна впродовж цілого року — ±37 °С і влітку, і взимку.

Йокюльсаурлон налаштовує на нове сприйняття дійсності. Споглядаючи лід і гори, намагаєшся зрозуміти своє місце у всесвіті, а поняття «вічність» тут наповнюється змістом.

МАНДРИ I ФОТОВРАЖЕННЯ

Весни в Ісландії майже немає, коротке літо приходить пізно, а в деяких віддалених від Гольфстріму районах сніг не тане й до липня. 129

130

МАНДРИ I ФОТОВРАЖЕННЯ

Ісландці жартують, що мають всього дві пори року — зиму й зиму-лайт. Найвідоміший місцевий бренд «нордичного» одягу, North 66°, своїм слоганом обрав вислів «просто на північ від літа».

По Ісландії розкидані десятки водоспадів, і кожен має родзинку. Сельяландсфосс примітний тим, що його потік вільно падає з висоти 65 метрів, не торкаючися скель, тому за нього можна зайти й помилуватися заходом сонця крізь мінливу сітку води.

В Україні та Литві вироби RITO можна придбати у фірмових бутіках бренда: Україна, Київ, вул. Ігорівська, 5, тел. +38 044 425 25 00 Україна, Київ, вул. Лисенка, 1, тел. +38 044 278 71 40 Литва, Вільнюс, вул. Басанавічуса, 16, тел. +37 062 600 055 RITO.UA

DMRITO

RITO_KNITS

СТРАВА БУДЕ СМАЧНІШОЮ, ЯКЩО ДОДАТИ ПАРУ

Домашні страви вийдуть краще, якщо до них додати трохи пари. Вона зробить скоринку хрусткішою, а серединку – ніжною. Духова шафа PlusSteam створює точно необхідну кількість пари для ідеальної страви – достатньо одного дотику кнопки. Всього за три кроки ви отримуєте неперевершену текстуру та смак – раз по раз.