Афіша міста Львів №02(02) 2015 by Афіша міста Львів

21 квітня – 24 травня № 02 (02) 2015

Сергій Жадан

вірші та співи

Флюгери Львова

поети та музики

OPEN AIR

головне

Флюгери Львова Дворик міської Ратуші 1–3 травня, 17:00 (подробиці на стор. 9)

АФІША

МІ СТА

Л Ь В І В

зміст

3 Головне 4 Зміст 5 Календар подій Редакція

Клуби та вечірки 37

Виставки 38

Інтерв’ю

Сергій Жадан

Тема

Зелена канапа Dresscode 40 Стиль Голосу країни

Фасон

Історія однієї шуби

Open air

14 Місто Львів у форматі smart 16 Здай крапку Зоряне небо

Подія

Діти 42

10 запитань

Дівчинка номера Ганнуся

Ресторани

Читаємо разом з дитиною

Книги 43

ТНМК

Бачевських: нове та смачне

Ресторації під небом

Марафет 44

Весняне оновлення

Мандри

Японська Америка

25 Нове

Винна нота

про українське льодове 30 Мапа Вулиця Коперника

40 Автопортрет 50 Старенький Трабант

Музика

Відкриття року 34 Виставки 35 Театр 36 ART Про Життя та балет

№ 2 (2) 20 квітня – 24 травня 2015 На обкладинці: Сергій Жадан Фото: Тетяна Давиденко Афіша міста Львів Засновник і видавець ТОВ «Афіша міста» Свідоцтво про реєстрацію: ЛВ № 1189/443. Спеціалізоване видання, що інформує читача про культурні події міста, області, країни, світу. Видання розраховане на аудиторію читачів від 18 років.

АФ І Ш А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Тренд 48 Антитренд 49 Teen 51

32 Керівник проекту: Станіслав Зайченко Відповідальність за достовірність рекламної інформації несе рекламодавець. Редакція може не поділяти точку зору авторів. Автори відповідають за достовірність інформації. Редакція залишає за собою право редагувати надані тексти. Будь-яке відтворення матеріалів або їх фрагментів будь-якою мовою можливе лише з дозволу редакції Афіші. Брендування на правах реклами

Палітурка 52

Все у стилі Facebook Некролог 54

Друк: ООО “ПРИВОЗ ПРИНТ”. м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 95а. (061) 213–3394 Тираж 3500 прим. Замовлення № 45 Розповсюджується в ресторанах, салонах краси, нічних клубах, готелях, у роздрібній торгівлі Видавництво: ТОВ «Афіша міста « Адреса видавництва та редакції: Україна, м. Львів, просп. Чорновола, буд 59, офіс 319 (050) 341–9083 (067) 829–1755 am.lviv@ukr.net

© Афіша міста Львів, 2015 Усі права на статті, ілюстрації, інші матеріали належать ТОВ «Афіша міста» і охороняються законом. Відтворення в будь-якій формі в цілому або в частині будь-яких статей, ілюстрацій, рекламних чи інших матеріалів без попереднього письмового дозволу ТОВ «Афіша міста» ЗАБОРОНЕНО – Матеріали, позначені цим знаком, розміщені на правах реклами

К а л е н дар п о д і й

Відвідає сама Не відвідає, але порадить знайомим Не рекомендує нікому Хтось, може, піде

МУЗИКА, ФЕСТИВАЛІ Презентація нового альбому Kings & Beggars Rota Fortunae TAPOLSKY On Tour! TIME10BASS! Сергій Підкаура у Львові PROTEK Night KRISTINA & GORB Razomfest ЕТНО’лялька 2015 Концерт ARK OVRUTSKI TRIO feat. SHACHAR ELNATAN (Аркадій Овруцький) Співоча вистава ПАСХА КРАСЕНАЯ Органний концерт. Музика Пам’яті Концерт Evermotion Органний концерт. Музика Й. С. Баха Концерт гурту Мері

День батяра у Львові

ВЕЛОПАРК у парку культури Симфонічний оркестр Cantabile Orchestra – Саундтреки: Крізь обрій Фестиваль важкої музики ЗАВАНТАЖЕННЯ IV Black/Dark Metal Fest LEMBERG BLACK MASS Театр Курбаса Амнезія, або Маленькі подружні злочини

Трибют AC/DC PIANOБОЙ у Львові Концерт Sunsay у Львові ONUKA у Львові. Сольний концерт Проект Юрка Дячишина Slavik’s Fashion #SVOЇ – Фестиваль нової української музики Бенефіс Дмитра Гнатюка Дивлюсь я на небо Вечір пам’яті Кузьми. Перегляд фільму-концерту Етно-джазовий фестиваль Флюґери Львова 2015

ТЕАТРИ Театр Воскресіння Він, вона, вікно, покійник Провінційні анекдоти Весела Корчма Театр опери та балета Опера Паяци Балет Лебедине озеро Опера Дон Жуан (прем’єра) Опера Іоланта Опера Мадам Баттерфляй Балет Корсар Театр ім Заньковецької Ромео і Джульєтта в кінці листопада Знак у вікні (прем’єра) Лавка (прем’єра) Завчасна паморозь Блазні мимоволі Варшавська мелодія Циліндр Театр Лесі Українки HEROD Антиформалістичний райок, або Сталін був, Сталін є, Сталін буде? Вівісекція Готель поміж двох світів Собака на сіні Блюз розбитих сердець

Театр Курбаса Ma-Na Hat-Ta (Небесна земля) Memento vivere Чекаючи на Ґодо Так казав Заратустра Забави для Фауста Апокрифи Театр Лесі Українки Баба

Гаська Шиян – Письменниця, перекладачка, молода мама, мандрівниця і фотограф зробила свій вибір майбутніх артподій Львова..

Творили номер: Євгенія Нестеровіч журналіст

Костянтин Бєглов фотограф

Юлія Лисенко журналіст

Лілія Матвіїв журналіст

Ірина Чудеснова коректор

Софія Зайченко художник

Оля Вишня журналіст

Дмитро Морозов дизайнер

Ростислав Павлик Олександра Зайченко фотограф редактор

Галина Гузьо журналіст АФІША

МІ СТА

Л Ь В І В

Інтерв’ю

Сергій Жадан, один із найвідоміших сучасних українських письменників, презентував у Львові свою нову книгу Життя Марії. Львів був тринадцятим містом у всеукраїнському турі Жадана. Разом зі Святославом Померанцевим, президентом Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz, вони протягом двох місяців мандрують від Сходу до Заходу і навспак. А крім того, Сергій Жадан є куратором цьогорічного Прокидання з Харковом на фестивалі Флюгери Львова.

«Тоді він заспівав їй вість благу»

Чия була ідея «харківського» прокидання на Флюгерах Львова? І яка все-таки ваша кураторська участь? Це була ідея львів’ян, а точніше – Дзиґи. Я підтримую цей проект, говорю про нього, роблю якісь рекламні потуги. На жаль, не можу взяти участі у цьому безпосередньо – буду далеко поза межами країни. Хоч дуже хотілося б потрапити на це Прокидання. Мені надзвичайно симпатична ця ідея. Дуже добре, що у Львові буде така акція. Я сподіваюся, що наступного року у Харкові, після зміни міської влади, буде Прокидання зі Львовом. А чи існує насправді ця «дуга» між Харковом і Львовом? Чи їх поєднує тільки експрес Слобожанщина? Ця дуга могла би бути набагато потужнішою, і набагато більше наповненою. Насправді, якісь спроби контактів протягом останніх двадцяти років постійно були. Я пам’ятаю співпрацю між львівськими і харківськими художниками, скажімо, або між театралами. Або те, що ми робили з письменниками чи з музикантами. Все це було.

АФ І Ш А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Просто завжди було на рівні приватному, на рівні особистих ініціатив. На рівні міст чогось подібного не було. А могло би бути. Я думаю, якби була більш адекватною харківська влада, то все це могло б перетворитися дійсно на такий хороший тренд. «Схід і Захід разом» – не лише як популістське гасло, а як справді щось таке, наповнене реальністю. Чого львів’яни могли б навчитися у харків’ян? Могли б навчитися, скажімо, вміло реалізовувати свій науковий чи культурний, творчий потенціал. Тому що у Харкові є дуже багато різних наукових шкіл. Є надзвичайно цікава і самобутня культурна традиція. Це те, чим можна ділитися, те, що можна показувати, те, з чим цікаво мати справу. Так само, як і харків’янам є чому повчитися у львів’ян. Якщо просто керуватися не стереотипами, а речами, які дійсно цікаві. У Харкові живе і працює величезна кількість цікавих, талановитих і креативних людей. У цьому презентаційному турі ви минули вже тринадцять міст. Чи були якісь несподіванки?

Ні, я приблизно так усе собі і уявляв. Але все одно це цікаво. Тур у 33 міста виглядає досить символічним, ще й враховуючи назву книжки. Якщо ви – такі собі апостоли, то яку вість ви несете? Благу, звісно! Я думаю, ми зі Славою такі Кирило і Мефодій (сміється). Ні, ми до цього не ставимось як до якоїсь місії чи місіонерства – звісно, цього немає. Ми, скоріше, ставимося до цього як золотошукачі. Ми рухаємося за «золотою жилою», причому золото тут, безперечно, метафора. Себто, не йдеться про якийсь матеріальний еквівалент, йдеться, скоріше, про оцю енергію, тепло, яке є в людях. За цим надзвичайно цікаво полювати, це надзвичайно цікаво і приємно отримувати. Тисячі людей, яких ми вже побачили, – це щось неймовірне. Євгенія Нестерович Фото: Тетяна Давиденко

АФІША

МІ СТА

Л Ь В І В

тема

Львів Open Air

АФ І Ш А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Місто весною – як інша сторона медалі. Все найцікавіше відбувається за межами стін у вільному просторі. Музичний фестиваль, для якого відкривають дворик міської Ратуші, свято для львівських батярів, велофестиваль у одному з найбільших парків міста, початок цвітіння екзотичних рослин у Ботанічному саду, Великодній ярмарок, навіть чемпіонат з петанку – у Львові є все.

Програма фестивалю Флюгери Львова 2015 1травня 17:00 Біґ-бенд Державної служби надзвичайних ситуацій Презентація Львіської Школи Джазу та Сучасної Музики Dzyga Jazz Quintet Free Breath Гич Оркестр - спецпроект ...під Маркою Іван Якович POLUDNICE & LIQUID MOLLY 2 травня 17:00 Meltdown Джалапіта Gambardellas Wovoka FIRKIN 3 травня прокидання о 10:00 Прокидання з Харковом куратор - Сергій Жадан музика і танці від Shklo та Танок на Майдані Конго модерує - Юрко Іздрик продовження о 17:00 Rishard Kanaforskyj Quartet Ground Beat Bielas i koty papieza Shatur-Gudur Miazsz ShockolaD & Bria Blessing

Флюгери Львова Один із найвідоміших музичних фестивалів Львова. Спеціально для цієї події відкривають дворик львівської Ратуші, де протягом трьох днів виступають українські та закордонні гурти. Тут звучить найрізноманітніша музика – етно, джаз, рок, електронна музика і не тільки. А серед відвідувачів – від малого до старого. Феномен фестивалю – це Прокидання на Флюгерах. Якщо одного травневого ранку вздовж площі Ринок – величезна черга, то це всі на цей концерт, який розпочинається о 10-й ранку і вже багато років є найпопулярнішою акцією Флюгерів. Цього року відбудеться Прокидання з Харковом: 3 травня на фестивальній сцені виступить молодий харківський гурт Szklo, письменник Сергій Жадан та гурт ТНМК, а вестиме захід буде Юрко Іздрик. Загалом фестиваль триватиме з 1 по 3 травня і збере музикантів з Польщі, Норвегії, Німеччини, Угорщини, Ірландії та України (зокрема, з Криму та східноукраїнських міст). Початок концертів щодня, о 17:00. Квитки можна придбати у галереї Дзиґа або через мобільний додаток 2event.

Дворик міської Ратуші 1–3 травня, 17:00 квитки – 50 грн./день, у день концерту – 100 грн./день, абонемент на всі концерти – 160 грн. АФІША

МІ СТА

Л Ь В І В

т е ма

Прогулянки в Ботанічному саду Весною у Ботанічному саду ЛНУ ім. І. Франка починають розквітати екзотичні та інші рослини і він перетворюється на казковий куточок. Починаючи з квітня, щонеділі сюди може потрапити кожен бажаючий. Дні відкритих дверей тривають з 14-ої до 18-ої години. Відвідувачам проводять екскурсії, майстер-класи для учнів, а також організовують виставки та акустичні концерти. Ботанічний сад розташований неподалік від парку Погулянка та Личаківського цвинтаря. Його було створено у 1911 році, він займає площу – 16,5 га.

фото: з facebook сторінки саду

вул. М. Черемшини, 44 Квітень – травень 14:00–18:00

День

батяра Чимало легенд існує про львівських батярів – авантюристів та відчайдухів, які мешкали тут з середини XIX до середини XX століття. А кілька років тому у Львові відбулося перше міське свято День батяра і відбувається щовесни. Цього року цей популярний особливо серед гостей міста захід триватиме протягом 1–3 травня. День батяра – це атмосфера Львова століття тому. Звучать батярські пісні, відбуваються батярські розваги, учасники вдягаються в одяг цієї епохи. А ще у цей день – чимало смаколиків та напоїв, які полюбляли львівські батяри. Таке буває тільки у Львові.

пл. Музейна 1–3 травня 10

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Чемпіонат з петанку Міський відпочинок у французькому стилі Не тільки на вулицях Франції, а вже й у Львові можна побачити, як у парках та на інших майданчиках у місті грають у петанк. Цю гру в кулі називають однією з найбільш соціальних міських розваг, вона доступна людям будь-якого віку та фізичної підготовки. Починаючи з 20 квітня, у місті розпочинається великий турнір, який триватиме до 4 червня. Щовихідних на боулдромі біля Порохової вежі львівські петанкісти з клубу Леополіс протягом дня не тільки змагаються, а й проводять майстер-класи для початківців.

Боулдром (біля Порохової вежі) 20 квітня – 4 травня

День батяра 1–3 травня 2015 року: площа Музейна,1 (біля Домініканського собору) щодня з 12:00 до 20:00 – Виставка Urban Sketching in Lviv – Виставка разом із Центром міської історії Центрально-Східної – Європи – Лекція про історію батярства у Львові – Ретро Fashion Market разом із НІША (шоурум українських дизайнерів) – Батярська канцелярія – Батярський бетонний завод – Майстер-класи із виготовлення свічок – Dj-сети 2 травня 2015 року площа Музейна,1 (біля Домініканського собору) – парк ім. Івана Франка з 12:00 до 20:00 Велопроменад Батяри на роверах 12.00 — збір на площі Музейній, реєстрація 13.00 — початок велопроменаду 14.00 — збір у парку ім. Івана Франка, у програмі: – майстер-клас з лінді-хоп та соло-джаз – зачіски, мода та вінтажна ярмарка – акустичний концерт – нагородження кращого чоловічого та жіночого образу – кавове частування – майстер-класи для дітей з розмальовування дзвоників виставка раритетних велосипедів

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

фото: yarmarok.lviv.ua

т е ма

Великодній ярмарок На проспекті Свободи напередодні Великодня відкрили ярмарок, де можна не тільки придбати найрізноманітніші сувеніри та подарунки ручної роботи, а й скуштувати святкових смаколиків, відвідати майстер-класи. Цього року ярмарок триватиме до 12 травня.

Поїздка в Кам’янецьПодільський будьякої пори року – чудовий подарунок для всієї родини. Це місто завжди прекрасне, але навесні та влітку воно просто розквітає. Прокидається природа, оживає фестивальне життя, туристи їдуть за враженнями і відпочинком.

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Фото: Оксана Григоренко

7 Днів українська мережа готелів Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Соборна, 4 (038) 496–9069 reservation@7dniv.ua 7dniv.ua

Кам’янецьПодільський: музей під відкритим небом У мережі сучасних українських готелів 7 Днів взяли за мету розвивати сімейний відпочинок в Україні. З 2015 року в цих готелях втілено концепцію Дитяче Щастя для родин з дітьми, або як прийнято називати в світі – сhild friendly hotel. Вперше проживання дітей до 16 років надається безкоштовно в номері з батьками – і це чудова можливість для повноцінного сімейного відпочинку. Також у готелі в повному розпорядженні маленьких постояльців дитяча кімната з вихователем, іграшками та мультиками. Проводяться різноманітні майстер-класи, уроки танців і плавання. До того ж, на канікули і свята – дитяча анімація абсолютно безкоштовна. Тижневе перебування в готелі обійдеться лише 1500 грн. з людини. Не даремно в 2012 і 2013 роках готель став номінантом премії Ukrainian

Hospitality Awards в категорії Найкращий сімейний готель і Кращий економ-готель року. Окрім того, щосуботи готель 7 Днів організовує безкоштовну оглядову екскурсію містом для своїх постояльців. Гостей чекають незабутня екскурсія в Старий замок, прогулянки вуличками старовинного міста, відвідування музеїв, яких у стародавньому місті цілих сім. Але не тільки фортецею та музеями знаний Кам’янець. Кам’янець – це місто подій. Подій цікавих, яскравих та багатолюдних. З весни до осені майже кожних вихідних у місті проходять фестивалі, дуже часто це міжнародні масштабні фести. На травневі свята організовано одразу два – міжнародний лицарський фестиваль Форпост – Дух Воїна та фестиваль кави Кам’янецька турка.

фото: goodfon.ru

Велофестиваль Пожвавішало у Парку культури ім. Богдана Хмельницького. Сьогодні тут відбувається все більше міських свят, благодійних, соціальних та культурних акцій. До прикладу, 16–17 травня тут відбудеться Велофестиваль – перший музично-спортивний велофестиваль, який організовує Парк культури спільно з усією велоспільнотою Львова. Різні види велоспорту будуть представленні під час заходу. Відбудуться також дитячі велоперегони, ранкова велойога, виставка кастомських велосипедів. Діятиме велобарахолка. Програма триватиме год.

Парк культури ім. Богдана Хмельницького 16–17 травня 12:00–21:00

Львів’янам буде цікаво дізнатися, що Кам’янець претендує відібрати у міста Лева титул кавової столиці України. Історики з Кам’янця, Львова і Хотина вже визначили, що на території сучасної України перша кав’ярня виникла саме у Кам’янці-Подільському в 1670-ті роки. У 1672 р. Кам’янець і Поділля окупували турки, які не могли жити без кави. Тоді вони і зробили з десяток кав’ярень у місті, для самих себе в першу чергу. А вже потім, львів’янин Юрій Кульчицький, який не тільки воював з турками, але і жив з ними та вмів смажити, молоти та заварювати каву, завдяки декільком трофейним мішкам турецької кави у 1683 відкрив першу кав’ярню у Відні. А на День міста Кам’янець чекає на традиційний повітроплавний фестиваль – Кубок Поділля та міжнародний фестиваль національних культур Острів семи скарбів. Можна буде політати, зануритись у традиції та культуру всіх народів, що проживають на території України. 23 травня на День музеїв всіх чекатиме унікальний пікнік у замку, де можна стати жителем середньовіччя, навчитися випікати хліб, фарбувати одяг, виготовляти стріли та зброю за старовинними технологіями. І це все лише за 20 грн. за вхід до фортеці.

У червні та липні буде багато музики. 13–14 червня Купальське Коло зі слов’янською культурою, етномузикою та фольк-роком. Потім 27–28 червня Соборна Фест, де буде джаз, блюз і багато іншої живої музики. Все це під відкритим небом. А ще фестиваль оперного мистецтва, лучні турніри, танцювальні фестивалі. І, звичайно, 22–23 серпня фестивальреконструкція Остання столиця УНР, а 4–6 вересня – легендарний фестиваль вуличного мистецтва RespublicaFest. На фести рекомендовано бронювати номери заздалегідь, тому що в ці дні готелі заповнені на 100%. А шукачам вражень та пригод не слід забувати, що в Кам’янці можна ще й відпочити. До послуг гостей не тільки номери з усіма вигодами, а й три ресторани, справжня італійська піцерія, спа-центр з басейном, фінською сауною, хамамом, джакузі та тренажерним залом. Також можна взяти велосипед напрокат прямо в готелі. Поїздка в Кам’янець-Подільський – це чудова можливість змінити обстановку і зануритися в світ романтики, позитиву, активного відпочинку, а також показати своїм дітям шматочок казкової і неповторної України. І якщо ви ще не були в Кам’янці, не відкладайте – негайно купуйте квиток і вирушайте!

Календар подій на 2015 рік Весна: Фестиваль Відкриття туристичного сезону 2015 25–26 квітня Міжнародний середньовічний фестиваль Форпост – Дух воїна vk.com/forpostvest Фестиваль кави Кам`янецька турка fb.com/FestKP 1–3 травня І Міжнародний патріотичний фестиваль Єднання епох 9–11 травня Повітроплавна фієста Кубок Поділля, де всі бажаючі зможуть політати на повітряній кулі Міжнародний фестиваль національних культур Острів Скарбів Нічь Музеїв 15–17 травня Літня акція Happy Summer: вигідне тривале проживання, екскурсії, розваги, анімація, акція Активнее туристичне літо Літо: Свято Трійці, тематичний тур Зелені свята: традиції святкування 31 травня Фестиваль живої музики Soborna Fest День Конституції України 24–28 серпня Фестиваль Остання столиця УНР День Незалежності України 22–24 серпня RespublicaFest 4–6 серпня *У програмі можливі зміни. Детали за тел: (038) 496–9069

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

Місто

Львів у стилі Smart Громадяни міст у розвинутих країнах вимагають від муніципального керівництва прозорості та відкритості. Щоб чиновники обслуговували мешканців як співробітники супермаркетів, або отримувати всі адміністративні послуги можна було за допомогою Інтернету, не виходячи з дому. Цифрові технології принципово змінили способи роботи муніципалітетів в усьому світі. Проект Smart city (Розумне місто), що був презентований наприкінці березня Львівською міською радою, має на меті підвищення ефективності роботи різних служб міста, розвиток демократичних інститутів та особистостей за рахунок впровадження інформаціонно-комунікаційних технологій. Але технології – лише інструмент досягнення соціального та економічного розвитку, залучення громадян в усі аспекти керування містом, за рахунок чого і підвищується ефективність керування. Починаючи з 2012 року, професор Бойд Коен з університету del Desarrolo (Сантьяго, Чилі), який є фахівцем з питань стратегії розвитку міст, ініціював рейтинг World’s Smartest Cities, базуючись на шести наступних компонентах: – Smart-governance – інтелектуальне керування. Прозорість, участь громадян у прийманні рішень. – Smart-economy – гнучкість ринку праці з новаторським підходом та можливостями трансформацій. – Smart-mobility – наявність екологічної та розвинутої транспортної інфраструктури. – Smart-environment – стабільне керування ресурсами та навколишнім середовищем. – Smart-citizens – творчість громадян, підтримка освіти протягом всього життя, зацікавленість у громадянському суспільстві. – Smart-living – якість житлових та санітарних умов, наявність культурних та навчальних закладів. Комітет Європарламенту з питань промисловості, енергетики та досліджень оприлюднив звіт про Smart Cities в ЄС, з якого виходить, що 51% міст з населенням більше, ніж 100 000 жителів, мають ознаки Розумного міста хоча б в одному з шести зазначених компонентів. І це – добре. Недобре те, що тільки шість міст на той час мали ознаки успішного та сучасного міста в усіх компонентах – це Амстердам, Гельсінки, Барселона, Відень, Манчестер та Копенгаген. Перший крок, звісно, ще не означає досягнення успіху, тому що крім ідей та енергійних, досвідчених фахівців потрібне фінансування. Так, наприклад, влада Дубаї планує вкласти в проект Розумне місто 13,7 млрд. $ до 2030 року. Але в конкуренції міст за прихильність людей, за успішні компанії та інвестиції реалізація подібного проекту можє мати велике значення.  www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/etudes/join/ 2014/507480/IPOL–ITRE_ET (2014) 507480_EN.pdf 14

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

З да й крапк у

23 квітня увесь світ святкує Міжнародний день астрономії. А у Львові є особливе місце, де можна відзначити цей день: тут і зірку з неба дістати не важко, щоправда, тільки поглядом та через телескоп.

Під зоряним Левом Небагато львів’ян, а що вже й говорити про гостей міста, знають про існування львівської обсерваторії. Вона була заснована ще в 1771 році і є найдавнішою в Європі. Тут намагалися осягнути таїнства космічних світил Себастіян Сераковський, Франц Ксавер фон Цах, Марцін Ернс, Самуїл Каплан та багато інших видатних дослідників. Вже у 1772 році сюди було завезено новітнє на той час обладнання: телескоп Ньютона, восьми-, три- та двофунтові квадранти, мікрометр та кілька астрономічних годинників. Основи сучасної бази для спостереження було закладено ще у 1907 році Марціном Ернстом. Він залишив по собі величезну кількість наукових праць, які написав та видав саме у Львові. За часів Радянського Союзу у львівській обсерваторії розпочалися магнітні дослідження Сонця, дослідження теорії «білих карликів» та змінних зір. На сьогодні 16

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

тут продовжують вивчення галактик, спостерігають за штучними супутниками. До того ж у львівській обсерваторії проводяться дослідження в сфері космології та астрофізики, а також тут займаються виявленням космічного сміття, що обертається навколо Землі. Для астрономічних спостережень тут використовують найновіше обладнання: так званий Цейсівський телескоп-рефрактор і бінокуляр. А справжньою гордістю обсерваторії є телескоп АЗТ-14. Обсерваторія відкрита для відвідувачів. Кожен, прийшовши сюди, зможе відчути себе дослідником космосу. Робити це краще навесні за теплої погоди та ясного неба. Цієї пори найкраще видно Юпітер, Сатурн та Венеру. Також можна поспостерігати за Місяцем, сузір’ям Рака та штучними супутниками Землі. Окрім як подивитися на зорі, відвідувачі також мають нагоду прослухати лекцію про історію

заснування обсерваторії, її діяльність, подивитися фільми про дослідження космосу чи поспілкуватися з астрофізиками. За великого бажання тут можна навіть влаштувати романтичне побачення. Вартість зоряної екскурсії для групи людей усього 130 гривень, можливі також і поодинокі відвідування обсерваторії. Із настанням сутінків обсерваторія перетворюється на одну з найромантичніших львівських місцин, де можна загадати бажання, спостерігаючи за падінням зірки, шукати зоряного Лева чи мріяти про подорож на Місяць. Юлія Лисенко Астрономічна обсерваторія Львівського національного університету ім. Івана Франка вул. Кирила і Мефодія, 8. (032) 260–0395, (032) 239–4655

81123, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Гамаліївка, Кемпінг, 7й кілометр Київської траси GPS Lat.: 49.894; Lang: 24.12430 тел: +38-096-235-10-00 тел: 00-38-032 2351005 тел: 00-38-032 2351010 факс: 00-38-032 2351011 skype: drevny.grad info@drevnygrad.com.ua facebook.com/ park.hotel.drevny.grad З питань організації обідів, банкетів та урочистостей: тел: 00-38-032 2351001

Ресторан Організація урочистостей та Виїзних церемоній Святкування важливих дат, романтичних вечерь, вечірок Кейтерінг Дорослі та Дитячі майстер-класи Концерти та виступи улюблених артистів та гуртів

Для туристiв iндивiдуалiв Організація екскурсій Трансфер Бронювання квитків на імпрези Організація пейнтболу Організація Майстер-класів

Для конференцiй та семiнарiв Два конференц-зали на 50 ос. та 200 ос. Організація кави-брейк, фуршетів, обідів та вечерь. Можливість проводження квестів Організація пейнтболу Організація Майстер-класів Вигідні пакети-пропозиції при поселенні Трансфер

Для туристичних груп Вигідні пакети при поселенні Безкоштовна стоянка автобуса Організація екскурсій Організація Майстер-класів Обіди і вечері Цікаві розважальні програми

1 0 запита н ь

Фаготу (Олегу Михайлюті), музиканту На сторінках фестивалю Флюгери у соцмережах тривають обговорення, які пісні ТНМК (Танок на майдані Конґо) пасували б до Прокидання (особлива ранкова програма – ред.), тому цікаво, з якою все ж таки програмою ви плануєте виступити на початку травня у Львові? У нас є велика акустична програма, котру ми зараз доповнили піснями з нового альбому Дзеркало, але в цій програмі є й пісні, котрі ми останнім часом граємо лише в акустиці – Вода, Арешт, Сила. Тому можу сказати, що буде весь спектр ТНМК, за всі часи існування, але сам треклист най лишиться сюрпризом. 18

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Цьогорічне Прокидання на Флюгерах буде «харківським» – окрім ТНМК, організатори також запросили і Сергія Жадана та молодий харківський гурт Szklo. А які пісні ТНМК Ви б назвали найбільш харківськими? Всі. Харківський гурт інших пісень зробити не може, тому приходьте та відчуйте Харків. А з якою музикою у вас асоціюється Львів? З Братами Гадюкіними, в дитинстві вже мав їхній вініл, вважаю то символічним. Концерт Прокидання на Флюгерах завжди розпочинається рано,

чи бували в історії гурту ранкові концерти? Взагалі у яких найбільш незвичних місцях доводилось виступати? В незвичних доводилось, але зранку, мені здається, будемо грати вперше, тому дякуємо Львову за нові горизонти. Які сентименти, переживання, інспірації пов’язані з вашим новим альбомом Дзеркало, який вийшов кілька місяців тому? Альбом Дзеркало і є суцільними власними сентиментами, переживаннями та інспіраціями, тому говорити про нього зайве, його треба слухати.

Нещодавно на телебаченні транслювали концерт ТНМК із симфонічним оркестром Слобожанський. Як вам цей музичний досвід і чи плануєте наступні музичні експерименти? Це був неперевершений досвід і відчуття, тому ми будемо це робити ще багато разів. А якщо говорити про експерименти, то ТНМК сам по собі є дуже великим довготривалим експериментом. Приєднуйтесь! Чи приїдете з оркестровим проектом до Львова? Дуже сподіваємося, що зовсім скоро представимо Симфо хіп-хоп і у Львові.

Як щодо вашої режисерської роботи, чи плануєте й далі знімати і вдосконалюватися у цій справі? Коли ідея в голові сформувалася, її неможливо не втілити в життя, тому поки будуть ідеї, знімати буде цікаво. У країнах Близького Сходу кілька років тому хіп-хоп став пророком революції, на що спроможний український хіп-хоп? Хіп-хоп і надалі в Україні лишається культурою протесту та саме тим нервом, котрий реагує на будь-які ситуації, ну а спроможність його ми побачимо з часом.

Довгий час за український хіп-хоп стояв ТНМК, чи відчуваєте вітер у спину нового покоління хіп-хопу в Україні? У мене світлий погляд у майбутнє. Хто є вашими героями? Я був на Майдані з перших днів, тому виділити героїв важко – їх тисячі: і ті, хто бився з Беркутом і ті, хто нарізали канапки, а про сьогодення я взагалі мовчу, волонтерський рух говорить сам за себе, українська спільнота зараз на рівень вище за українську державність. А в будьякі часи це і є героїзм. Розмову вела Оля Вишня АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

р е с т о ра н и

Ранок у Бачевських Я здебільшого спокійний чоловік, врівноважений і навіть дещо суворий. Але ця дівчина з короткою зачіскою і хвилями кучерів на чолі начисто загіпнотизувала мене. Вона вперто дивилася мені у вічі – точніше, у вічі моєму відображенню. Банальні жіночі штучки… Дзеркала повсюди множили простір, світло, зелень оранжереї, канделябри підсвічників, і навіть її – у чорній суконці на тонких бретелях, з такою довгою шиєю, з такими темними, темними віями. Звичайна кабаретова співачка, вони усі це вміють – думав я; і все ж не міг відвести очей.

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Вишнева наливка у її келішку, здається, зараз закипить. Її гострий погляд вимагав моєї відповіді, а я не знав, не знав, як діяти, і невблаганно марнував нагоду прекрасного (чому б і ні, цілком можливо!) знайомства. Тонкою сріблястою ложечкою вона дістала з келішка вишеньку, і акуратно захопила її вустами, далі дивлячись мені в очі. Я ніяково усміхнувся, і зробив рух «назустріч» їй своїм келішком. Аж потім зрозумів – це ж дзеркало, все навпаки! Вона ж насправді у мене за спиною. Сидить при своєму фортепіано, сперши гострий лікоть на кришку, потягує довгий мундштук, і свердлить мене очима. Чого вона хоче? Раптом переді мною, мов з-під землі, виріс кельнер. – Чогось бажаєте, пане? Звісно, я бажав. Я був тут постійним гостем: їхні настоянки не мали собі рівних у цій частині Європи, страви дивували винахідливістю, але при тому смак завжди лишався стабільно добрим. Тож це питання повернуло мені впевненість: я обрав кілька страв, улюблену настоянку, і – бінго! – знайшов спосіб вирішити ситуацію з панною-впертий-погляд: – І, будь ласка, келих вишняку для пані за фортепіано.

– Для якої пані? – ввічливо нахилився до мене офіціант, і його білосніжний комір засліпив мені очі. – Для співачки, вашої співачки… – я обернувся, намагаючись елегантно посміхнутися водночас і офіціанту, і своїй візаві, але… Біля старого інструменту стояв лише зелений оксамитовий стільчик, і жодної живої душі. Канарка у високій клітці заскрекотала, розриваючи тиху мелодію танго, я отямився, і відпустив кельнера, перепросивши. Мабуть, вона шмигнула у сусідню залу, поки я втратив її з поля зору у дзеркалі. Химерність цієї оранжереї створювала враження подвійного чи навіть потрійного простору, хоч насправді тут було досить затишно. Я загубив цікаву жінку, але лишився сам між зелені і сонця, у глибокому фотелі і в очікуванні гастрономічних забав. Відкинув голову на бильце, уп’явся очима у синьо-лазурове небо, і вкотре благословив це дивне інтригуюче місто. Страва, яку мені запропонував шефкухар цього разу, – телячі мізки, запечені з помідорами у яєчному клярі, ніжні, але достатньо поживні для ранкової перекуски. Їх подають з вершковим пюре – усе запікають окремо, прискіпливо пильнуючи смаки кожної зі страв. Хрустка

Пірнути в історію 1782 року Лейб Бачельос відкрив гуральню поблизу Львова – так було засновано Фабрику Бачевських. 1810 року фабрику з Вибранівки перенесли на Знесіння, а продукція отримала Орден цісарського орла як постачальник королівського двору. 1930 року трансатлантичними лайнерами Пілсудський та Полонія трунки J. A. Baczewski потрапляли до Австралії, Південної Америки та Канади. До Праги, Відня та Парижа горілку та лікери доставляли літаками. 17 вересня 1939 року львівську горілчану фабрику Бачевських розбомблено німецькою авіацією. Стефана Бачевського згодом арештувало НКВС, а решта родини після війни відновила виробництво в Австрії під назвою J.A Baczewski – Altvater Gessler.

Спробувати 45 видів наливок та настоянок. 11 видів закусок під чарку Бачевського: на житньому хлібі подають форшмаки, паштети, варіації на тему сала, бринзи, ковбас та оселедцю. Окрема категорія меню – єврейські страви в авторській інтерпретації. Наприклад, фарширований короп без кісток, що подається гарячим з гарбузовим цимесом. Помітне різноманіття м’ясних страв: птиця (качка, курка, фаршировані шийки, індик зі шпинатними палюшками), кролик (у сметані з лисичками), яловичина (з оригінальними гарнірами на зразок перлової каші), телятина, свинина.

Подивитися скоринка ховала під собою повітряну, легку текстуру. Сніданок буквально танув у мене в роті, тому тонку іронію шефа я розгадав вже доїдаючи: страва називалася Хлопський розум. Що ж, дотепно. Але попри справжні гурманські насолоди, у які я завжди пірнав з головою, я кілька разів спіймав себе на тому, що поглядаю у дзеркало собі за спину – видивляюся, чи не з’явиться, бува, знову вона. Вже сьорбаючи третій чи четвертий келішок – цього разу кизилового смаку, я раптом подумав – а що взагалі тут робить вечірня співачка о такій ранній порі? Але настоянки відсували мої розмисли все далі і далі, і день набував нових відчуттів у кожному наступному ковтку. Вечір обіцяв прекрасні враження, і я достеменно собі вирішив, що нині обов’язково повернуся сюди на вечерю – на їхні знамениті печінкові ковбаски flamber, що їх обпалюють у самогоні безпосередньо

у присутності гостя, і до них замовлю ще кілька настоянок з калгану, бадьяну і горобини… Вже при виході, прямуючи довгим синім коридором уздовж галереї коштовних вигадливих пляшок, я помітив обабіч на дубових сходах якусь листівку. Тут усе було декороване старовинними документами чи рекламами, тож ця виглядала як випадково загублений артефакт. Але привернуло мою увагу зовсім не це. – Перепрошую, я знайшов тут у вас дещо… – обернувся я до кельнера. – Чи ви не знаєте, хто тут зображений? – О, здається, це якась відома у ті часи актриса… Знаєте, тоді це було модно. Можете лишити собі – цю рекламу ми розмножили листівками, і даруємо гостям. Звісно, я забрав її собі. З жовтуватого паперу мені усміхалася у півоберта витончена і трохи нахабна, відкрита до знайомства, моя вишнева панна з-за фортепіано.

Крамниця, де можна придбати з собою не тільки наливки, але і спеціалітети, листівки, подарункові набори і навіть традиційні єврейські ярмулки. Зал-оранжерея – скляна стеля та дзеркальні стіни створюють світлий простір для сніданків та обідів, а увечері дивують блиском оригінальної люстри. Відчуйте себе у львівському вар’єте 1920-х років: квіти, музика, спів екзотичних птахів і буйство життя. Зал другого поверху – це затишна атмосфера домашньої гостини: гаптовані скатертини, семисвічники, старовинні меблі і спокійна дружня трапеза. Для тих, хто любить трапезу на свіжому повітрі, є відкрита тераса на другому поверсі і літній майданчик під тентом поруч зі скляною оранжереєю. АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

р е ст о ра н и

Бути на висоті

Відчуття польоту, від якого перехоплює дух і хочеться сміятися, приваблює нас незалежно від віку. Не кожен готовий стрибати з парашутом, але є і менш екстремальний спосіб – піднятися на висоту й оглянути краєвид з самої гори. У Львові з цією метою зазвичай підіймаються на вежу Ратуші або на Високий замок. Ми ж знайшли для вас цікавіші, а головне, смачніші місця на висоті – в усіх сенсах цього слова.

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Бар Панорама на 9-му поверсі Прем’єр Готелю Дністер (Premier Hotel Dnister) височіє над найстарішим міським парком в Україні – колишнім Єзуїтським садом, а тепер парком Івана Франка. Зліва також можна побачити з висоти пташиного лету Митрополичі сади та частину міського цирку за ними. Величний Університет, вежі центральної дільниці і навіть Ратуша виглядають звідси маленькими, а місто загалом постає у незвичній перспективі. Кольори сірих перлин та бузку, використані в інтер’єрі бару Панорама, налаштовують на романтичний настрій. Кажуть, найгарніше тут ввечері – зручні дивани на заскленій терасі створюють ідеальне місце для побачень.

Капуста, тушкована з пивом, та ковбаски власного виробництва . . . . . . 78 грн. Качина грудка на молодих овочах під соусом теріякі . . . . . . . . . . . 180 грн. вул. Матейка, 6 (032) 297- 4365 12:00–23:00 dnister.lviv.ua

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

р е ст о р а н и

Хоспер-бар&ресторан готелю Панорама на проспекті Свободи натомість створює враження польоту на повітряній кулі над Старим містом. Нізвідки більше ви не зможете так близько роздивитися вигадливі фігури на верхівці львівської Опери, «політати» над центральним фонтаном та роззирнутися на старовинну дільницю Городоцької-Шпитальної. Спокійний світлий інтер’єр, приємний текстиль, трохи дерев’яних панелей, і основне – суцільно скляна тераса. Тут, напевне, прекрасно спостерігати, як на місто спадають сутінки: як засвічуються ліхтарі на алеї під зеленню, на фонтані і перед Оперою, і як мінливо виблискує міське життя.

Хрусткий бебі-мікс та маринований лосось . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 234 грн.

пр. Свободи, 45 (032) 225-9000 07:00 – 01:00 panorama-hotel.com.ua 24

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

НОВЕ

Кролика бажаєте? А свіженьку домашню птицю? А свинячі відбивні коли востаннє готували? Може, молочка тепленького? І щоб все – із села? Незабаром корисні та єкологічно чисті продукти з найкращіх фермерских господарств з’являться і на вашому столі.

до столу Нарешті, кожен житель Львова зможе бути впевненим у справжності і натуральності того, що є на столі та в холодильнику. Перший магазин фермерських натуральних продуктів з назвою Із села відкриється наприкінці квітня. В магазині буде діяти міні-кафе, де можно випити філіжанку кави чи молочний коктейль зі свіжими сезонними ягодами, з’їсти свіженький круасан, або взяти все це з собою. На честь відкриття протягом тижня при першій покупці у магазині (незалежно від суми чеку) – картка постійного клієнта у подарунок. Немає часу ходити по магазинах? Органічні овочі, фрукти та ягоди, справжнє молоко та кисломолочні продукти, яйця та м’ясо – все свіже та якісне є змога замовити, не відходячи від комп’ютера. Вам запропонують і смачні напівфабрикати: сирники та пельмені, пиріжки та вареники з різною начинкой, домашні ковбаси і копченості. На сайті зручна навігація, працює телефонна лінія – фахівці допоможуть швидко оформити замовлення, яке просто оплатити будьяким зручним способом: розрахуватись з кур’єром готівкою або карткою при отриманні продуктів. Якщо щось з привезених товарів не сподобалося, то ця позиція буде виключена з кошика, а сума до оплати – зменшена. На тому ж сайті є всі необхідні документи та фото господарств, які постачають продукти Із села. На відкритті магазина будуть смачні дегустації. Запрошуємо! Ми там будемо.

Що таке проект Із села? Це не просто схеми передачі найсвіжіших і натуральних продуктів безпосередньо від фермера до столу городянина. Це, перш за все, відношення до покупців, визначення потреб кожного клієнта. Пропускаючи кожне замовлення через призму турботи і доброти, співробітники магазина відбирають відповідальних постачальників, які вкладають душу у кожен грам свого продукту.

izsela.com.ua вул. Костомарова 1–3 (між вул. Франка і пл. Петрушевича) АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

Ви н н а н о та

Олександр Ковач:

Мені цікаво створювати Якби було одне вино, яке всім подобається, – більше би нічого не було. А так на сьогодні винограду є вже більше десяти тисяч видів, і постійно селекціонують щось нове. Людині цікаво щось куштувати. Тому і у мене в лінійці понад двадцять сортів – щоб кожен собі знайшов щось до душі. Взагалі, не люблю радити вино, і я дуже критичний до своїх вин. Як на мене, це вже не моя парафія – це робота сомельє. Це цілий окремий світ. А мені цікаво виробляти, створювати. Моє льодове вино – це не є традиційний ice wine. У нас все-таки немає таких кліматичних умов, щоб робити це як німці чи канадці. Для цього потрібна ідеальна суха осінь, яка миттєво переходить у морозну зиму. А при нашій вологості і затяжних дощах якщо залишити виноград на лозі – він просто згниє, а все решта пташки поклюють. За всю історію я пам’ятаю один такий рік, 26

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

коли була золота осінь, і можна було таке собі дозволити. Але ніхто у нас це не практикує. Я своє льодове виготовляю методом штучної заморозки. Звичайно, канадці і німці критикують такі методи. Але, тим не менше, результат виходить непоганий. У мене йде п’ять кг винограду на літр соку! Це потрійне штучне заморожування – власна технологія. Я виробляю льодове вже четвертий рік, і незле виходить. Ціна, якщо її взяти в євро, – смішна. Стартовий ice wine в світі – це 20 євро. У мене наразі менше десяти. Але для українців це все одно дорого. 250 грн. за 0,375 л – суттєва ціна. Хоч навіть сама ця пляшка з корком на сьогодні коштує 2 євро – вже 50 грн. (це традиційна спеціальна пляшка для ice wine, і я беру їх у Моравії). На жаль, девальвація гривні отак відобразилася на нас. У вартості пляшки мого вина як мінімум 25% – це імпортна складова:

Тільки від споживача залежить рівень вина. Як тільки споживач готовий платити за якість – тоді і буде вино. Якщо ж купують пляшку за 20 гривень, то це – самообман. Покупець розуміє, що там вина бути не може, але купує – бо такий покупець.

корок, пляшка, дріжджі і т. д. Ціну я, звісно, підняти не можу – в країні криза. Маржа тепер практично нульова. Але працюєш – бо працюєш. З іншого боку, ця девальвація – великий шанс для національного виробника. Тому що дешеві раніше чилійські та аргентинські вина вже не дешеві. І це дуже добре. Це нагода для нашого винороба вийти на ринки і розвиватися. Однозначно буде перспектива. Головне прохання до держави – щоб не заважали. Хоч насправді треба дозволити все. Ліквідувати всі інспекції і ліцензії, і дати людям працювати. У нас з вина зробили підакцизний товар – так ніби це нафта чи сигарети. У Європі натуральні тихі вина не є підакцизним товаром. Це – здоровий харчовий продукт. Я в цій справі вже двадцять років, і є позитивні зміни. Змінилися споживачі: тільки попит формує пропозицію. У 2003 році я вперше вийшов на фестиваль вина у Мукачеві Червене вино. Ще мало хто тоді ділив вина на білі і червоні.

Робили так, як діди робили. Сьогодні, у 2015-му, ви на фестивалі можете знайти як мінімум 70 сортових вин. Чому? Бо є попит саме на сортові вина, на авторські купажі, на сухі, білі і рожеві вина. Тільки від споживача залежить рівень вина. Як тільки споживач готовий платити за якість – тоді і буде вино. Якщо ж купують пляшку за 20 гривень, то це – самообман. Покупець розуміє, що там вина бути не може, але купує – бо такий покупець. Український ринок – це біла пляма. Нас залили імпортом, і зрозуміло, що за таку ціну він не може бути якісним. Тому українським виноробам не треба виходити на європейські ринки – нам треба відвоювати свій ринок. На винній карті світу України немає. Але у нас, звичайно, є умови для створення винних регіонів. Щоправда, для цього потрібно багато працювати. Закарпатське від Ковача вул. Друкарська, 6а (032) 235–7147

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

р е ст о р а н и

Британіка ресторан-кондитерська вул. Куліша, 31 (097) 504–2052 09:00–23:00 Szkocka Restaurant&Bar ресторан пр. Шевченка, 27 (032) 261–4765 www.szkocka.com.ua 07:00–23:00 Валентино ресторан вул. Нижанківського, 20 (032) 235–6766 www.valentino.lviv.ua 07:00–23:00 Найдорожча ресторація Галичини ресторан пл. Ринок, 14/8 (2 поверх) (050) 430–8783 www.fest.lviv.ua пн – чт 12:00–24:00 пт – нд 12:00–02:00 Play Bar ресторан-клуб проїзд Крива Липа, 6 (032) 27–22501, (096) 367–6026 www.play.lviv.ua 11:00–01:00 пт, сб – до 03:00 Крива Липа кулінарна студія проїзд Крива Липа, 8 (032) 255–3100 www.kryva-lypa.com 10:00–23:00 Віденська кав’ярня ресторан та кав’ярня пр. Свободи, 12 (032) 235–8751, (032) 235–8752 www.wienkaffe.lviv.ua 09:00–24:00

Галицька жидівська кнайпа Під Золотою Розою ресторан вул. Староєврейська, 37 (050) 370–3863 www.fest.lviv.ua 11:00–02:00 Пструг, хліб та вино ресторан вул. Братів Рогатинців, 49 (050) 373–96–54 11:00–00:00 сб, нд – 11:00–02:00 Панорама ресторан пр. Свободи, 45 (032) 225–9009; (050) 315–1234 www.panorama.lviv.ua 10:00–01:00 М’яса та Справедливости Перша Грильова Ресторація вул. Валова, 20 (Бернардинський дворик) (050) 430–2826, (067) 670–2510 www.fest.lviv.ua 11:00–24:00 пт – нд – 11:00–02:00 Кумпель ресторан-пивоварня вул. Винниченка, 6 (пл. Митна) (032) 242–1780 пр. Чорновола, 2 Б (032) 229–5177 www.kumpel.biz 00:00–24:00 Грушевський cinema jazz ресторан імпровізацій пр. Шевченка, 28 (098) 676–4600 www.cinemajazz.com.ua 09:00–02:00

Del Pesto сієста ресторан вул. Костюшка, 6 (032) 255–0080 www.delpesto.lviv.ua 09:00–23:00

Королівська пивоварня ресторан-пивоварня вул. Староєврейська, 9 (032) 236–8080 royal-brewery.com 10:00–23:00

Панська чарка Компанійський ресторан вул. Винниченка, 3 (032) 235–5391, (097) 205–4841 www.charka.com.ua 10:00–23:00

Атляс ресторан Площа Ринок, 45 (032) 235–8188

Старгород пивоварня-ресторан вул. Римлянина 1 (032) 229–55–05 www.stargorod.net 00:00–02:00 Сало музей-ресторан пр. Свободи, 6/8 (032) 235–5536 www.artsalo.ua 10:00–23:00 чт – сб – 12:00–02:00 Італійський дворик ресторан пл. Ринок, 6 (032) 297–5366 10:00–20:00 Амадеус ресторан пл. Катедральная, 7 (032) 235–6316 (032) 297–8022 (032) 274–3018 restaurant-amadeus.virtual. ua Голодний Микола ресторан вул. Стрийська, 352. (032) 232–9606, (098) 229–2222 mykola.kumpelgroup.com 12:00–24:00

Mon Chef ресторан вул. Городоцька, 15 (032) 242–2707 (050) 372–8291 LaPiazza ресторан-піцерія пр. Свободи, 27 (032) 295–8814 www.lapiazza.com.ua 11:00–00:00

Делис ресторан ул. Самчука, 8 (032) 270–4194 (032) 297–0454

PartyFon ресторан-клуб пл. Соборна, 14 (ТЦ Роксолана, 7–8 поверх) (067) 388–1133 12:00–23:00 чт – сб до 06:00

Nobilis ресторан ул. Фредра, 5 (032) 295–2595 (050) 733–2733 Mons Pius ресторан вул. Лесі Українки, 14 (032) 235–6060 monspius.pub@gmail.com 11:00–23:00

Terrazza ресторан пл. Звенигородська, 3 (032) 297–0015 www.stfeder.com 11:00–23:00

Брудершафт ресторан вул. Вірменська, 16 (032) 235–4243 (050) 844–0412 Хмільний дім Роберта Домса ресторан вул. Клепарівська, 18 (032) 242–2594 (032) 242–2593 www.robertdoms.lviv.ua 10:30–24:00 Казанова ресторан/шоу-бар вул. Ставропігійська, 7 (032) 236–7574 12:00–06:00

Шлях до перемоги починається з першого кроку. Журнал Афіша запрошує до співпраці рекламістів. Наші успіхи попереду 28

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

(050) 341-9083 am.lviv@ ukr.net

готелі

Леополіс Бутік Готель (Leopolis Hotel Lviv) вул. Театральна, 16 (032) 295-9500 Факс: (032) 295-9599 hotel@leopolishotel.com leopolishotel.com

Готель Асторія (ASTORIA HOTEL LVIV) вул. Городоцька, 15 (032) 242-2701 reception@astoriahotel.ua astoriahotel.ua

Готель Шопен (Chopin Hotel) площа Маланюка, 7 (032) 261-1020, (097) 222-7330 Факс: (032) 261-1021 info@chopinhotel.com.ua chopinhotel.com.ua

Вінтаж Бутік Готель вул. Сербська 11 вул. Староєврейська, 25/27 (032) 235-6834 факс: (032) 235-6834 info@vintagehotel.com.ua vintagehotel.com.ua

Готель Відень проспект Свободи 12 Рецепція/бронювання (032) 244-4314, (032) 244-4315 (097) 244-4314 Факс: (032) 244-4316 wienhotel@mail.lviv.ua wienhotel.com.ua

* * *

Готель Нобіліс (Nobilis Hotel) вул. Олександра Фредра, 5, (032) 295-2595 reservations@nobilis-hotel.com.ua nobilis-hotel.com.ua

Готель Citadel Inn вул. Грабовського, 11 (032) 295-7777 Тел./факс: (032) 295-9000 citadel-inn.com.ua

Готель Швейцарський (Swiss Hotel) Вул. Князя Романа, 20 (032) 240-3777, (032) 235-7380 Факс: (032) 235-8335, (032) 235-7533 info@swiss-hotel.lviv.ua swiss-hotel.lviv.ua

Готель LH Hotel & SPA пл.Петрушевича,1, (032) 295-6036 (096) 142-8366 Факс: (032) 260-2393 hotellh@gmail.com lhhotel.com.ua

Древній Град Парк-готель Пустомитовский район, 7-й км Київськой траси (032) 235-1005 drevnygrad.com.ua

Андріївськтй гостинний дім (Luxury Boutique Gguest House Andriivskyi ) вул. К.Левицького, 112 (032) 275-2035 (097) 501-6615 Тел./факс :(032)275-2034 guesthouse@ukr.net guesthouse.lviv.ua

Reikartz Дворжец Львів вул. Городоцька, 107 (032) 242-5126 dworzec.lviv@reikartz.com reikartz.com

Готель Панорама (PANORAMA) пр. Свободи 45 (032) 225-9000, (050) 431-9599 Факс: (032) 225-9001 reception@panorama-hotel. com.ua panorama-hotel.com.ua

Дністер Прем`єр Uотель (Premier Hotel Dnister) вул. Матейка, 6 Рецепція: (032) 297-4305, (032) 297-4306 Факс: (032) 297-1021 Відділ бронювання: (032) 297-4317, (032) 297 4326 Факс: (032) 297-1021 reservation@dnister.lviv.ua dnister.lviv.ua

Готель Жорж (George Hotel) пл. Міцкевича, 1 Рецепція: (032) 232-6236 Бронювання: (093) 314-3150 (032) 232 6232, (032) 232-6235 Факс: (032) 232-6242, (032) 232-6252 info@georgehotel.com.ua georgehotel.com.ua

Готель НОТА БЕНЕ (NOTA BENE) вул. Поліщука, 78А Рецепція тел.: (032) 234-9090, факс: (032) 234-9096 info@notabenehotel.com Відділ бронювання (032) 234-9092, (050) 431-0467 reservation@notabenehotel.com notabenehotel.com

Британський клуб Львів Готель (British Club Lviv Hotel) вул. Наливайка, 18 (032) 242-9999 , (067) 370-6666 info@britishclub.org britishclub.org

Готель Львів проспект В. Чорновола, 7 (032) 242-3270, (032) 240-8383 (032) 240-8373, (067) 675-4344 Факс: (032) 242-3555 hotel-lviv@ukr.net hotel-lviv.com.ua

Hotel Atlas Deluxe пр. Шевченка, 27, (032) 261-4764, (067) 555-9111 info@hotelatlas.com.ua sales@hotelatlas.com.ua atlasdeluxe.lviv.ua

Готель Rius вул. Гнатюка, 12А (032) 235-0660, (097) 970-0220 Факс: (032) 235-0661 info@rius-hotel.lviv.ua rius-hotel.lviv.ua

Готель Плазма Проспект Свободи 5 (067) 101-3777, (066) 214-3333 plazma-hotel.lviv.ua

Готель Рудольфо Вірменська 4 (032) 236-8000 Факс: (032) 236-8059 info@rudolfo.com.ua rudolfo.net

Євроготель вул. Тершаковців, 6А, +38 (032) 242-40-02 info@eurohotel.lviv.ua eurohotel.lviv.ua Координати для навігації: 49°50’8.16”N, 24°2’28.32”E

Арт-готель «МОДЕРН» проспект Шевченка, 28 тел.: +38 (068) 709 99 33 факс: + 38 (032) 297 76 30 modern.art.hotel@gmail.com

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

Ц і сар

тв

мис т е ц ц а л

. кафе вул. Коперника, 32

рт – Де к

Па

м апа м і с та

Львівський палац мистецтв вул. Коперника, 17

Па

ол о ч н и й

Ко

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

дитяча клініка Заблоцького вул. Коперника, 20

пе рник

Кінопалац вул. Коперника, 9

книгарня видавництва вул. Коперника, 3

м а т ол о г

Львівська галерея мистецтв вул. Коперника, 15

бар вул. Коперника, 9

Ф ол і о

отоц

ких

П ц а л

то

На Коперника! (від пр. Свободи до вул. Стефаника) В XVI сторіччі ця львівська вулиця мала назву Сокільницька дорога, а з 1871 року вона носить ім’я великого польського астронома. У кінці XIX сторіччя вулиця Коперника була однією з центральних, саме на ній почали з’являтися багатоповерхові будинки, дорогі магазини та палаци. У 1882 році на Коперника було розпочато будівництво Палацу Потоцьких. 22 листопада 1919 року на палац упав літак американського пілота Едварда Ґрейвса, що брав участь у показових польотах над центром Львова з нагоди першої річниці зайняття міста поляками. Вибух спричинив пожежу верхніх поверхів та даху будинку, реставрація палацу тривала до 1931 року. А при радянській владі тут розміщувались різні установи – Палац піонерів, Український державний геологорозвідувальний інститут, Палац урочистих подій. Сьогодні будівля належить Львівській галереї мистецтв. Ще у 1894 році на Коперника проклали лінію електричного трамваю. До березня 1970 року по верхній частині вулиці їздив трамвай № 12 через центр міста на Високий Замок. Під час німецької окупації вулицю перейменували на Kopernikusstraвe. А після війни вона знову отримала первинну українську назву.

крамниця для художників, творчості та хобі вул. Коперника, 11

www.facebook.com/am.lviv.ua

К о н ц е рти

Явище ONUKA Нато, ви вже були у Львові із сольним концертом, який пройшов з аншлагом. Що везете цього разу? Привезу ще кілька нових треків і кілька нових інструментів. Готуємо також дещо інший відеоряд. У порівнянні з концертом, який відбувся торік у грудні, цей виступ буде більш масштабним. За підсумками головної музичної премії України YUNA ви стали Відкриттям року. Самі очікували цієї нагороди? Я сподівалася, але до останнього не вірила, що це станеться. Мені з дитинства не надто щастило з усілякими преміями та перемогами. Тому і зараз думала, що доля поведеться зі мною, як зазвичай. Тож, почувши зі сцени Палацу Україна назву свого проекту, дуже здивувалася. У моїй персональній історії це – прецедент. Як на мене, ви тримаєтеся дещо осторонь шоу-бізнесу… Так, ви праві. Для мене це поняття – не надто приємне і навіть вульгарне. Воно залишилося із 1990-х, і особисто в мене асоціюється з болотом. Тому не прагну бути частиною постперебудовного поняття. Головне – це музика. Вона може бути або популярною, або непопулярною, незалежно від того, чи є частиною шоу-бізнесу.

ONUKA 29 квітня, 20:00 Event Hall КІНО (екс-Міленіум) квитки: 150–300 грн.

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Від кількох меломанів довелося почути на вашу адресу цікаве визначення – «явище». Не проект, не співачка чи музикант, а явище. Це дуже приємно, але водночас це – велика відповідальність. Якщо так мою музику оцінюють на старті, то для мене це сигнал, що далі мушу робити щось іще цікавіше та яскравіше. Зрештою, витоки визначення «явище» на мою адресу – це, скоріше, наслідок змісту, який несе у собі музика ONUKA. Люди втомилися від музичного шлаку,

який йде з радіо- і телеефірів. А перевага нового покоління українців – у тому, що вони виростали вже без тотального впливу телевізора. Нарешті, підросло покоління, яке завдяки Інтернету може вибирати: що хоче слухати, а що – не хоче ні за яких умов, навіть якщо воно насаджується звідусіль. Створюючи ONUKA, я переслідувала одну мету. І бачу, що задумане здійснюється. Молоде покоління українців мало знає українську культуру: наприклад, як звучать бандура, цимбали чи сопілка. І почувши у моїй музиці сучасне звучання цих інструментів, молоді люди починають цікавитися ними, а відтак – українською культурою, етнікою. І починають розуміти, що наша народна музика – це не тільки задушевний спів бабусь, а й щось іще. А на скількох інструментах ви граєте? Добре граю тільки на сопілці, бо це мій інструмент з дитинства. Ним володію досконало, можу зіграти, здається, все, що завгодно. Граю також на фортепіано (моя мама – викладач гри на цьому інструменті, і я закінчила музичну школу). Можу зіграти кілька мелодій на окарині, свистульках і свирілі. А зараз вчуся грі на такому цікавому інструменті, як терменвокс. Кинула собі виклик. Це електромузичний інструмент, винайдений ще у 1919 році російським ученим Левом Терменом. Терменвокс має дві антени, а звук виникає внаслідок магнітних коливань. Грати на цих антенах треба, змінюючи положення рук, наче граєш у повітрі: права рука відповідає за висоту нот, а ліва – за гучність. Звук – доволі космічний, магічний і навіть містичний, схожий на суміш жіночого оперного вокалу і звучання скрипки. Терменвокс вважається найскладнішим інструментом сучасності. Галина Гузьо.

Проект ONUKA, створений двома музичними одиницями – екс-вокалісткою Tomato Jaws Натою Жижченко і фронтменом The Maneken Євгеном Філатовим, за півтора року свого існування встиг не тільки зайняти, а й сформувати нову нішу на сучасній українській сцені. Дебютний альбом посів перше місце у рейтингу на Itunes, а у березні 2015-го музиканти отримали статуетку в номінації Відкриття року премії YUNA.

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

ART 25 травня у Львові відбудеться прем’єра нового проекту балету Життя – історичномузичного перформенсу Ремінісценції.UA. Спеціальною гостею гострої та актуальної постановки стане співачка Руслана, яку публіка побачить у незвичному амплуа.

Життя:

Ремінісценції.UA

Ремінісценції.UA – мікс різних жанрів: хореографія, пластика, музика, пісня, поезія, відеоінсталяція… Сценічне дійство в сучасній формі розкриє перед глядачами маловідомі сторінки України. Через калейдоскоп дат та фактів й персональні трагедії, особисті і творчі, перформенс розповість про те, хто, як і навіщо протягом останніх трьох століть, а особливо у ХХ столітті, нищив історію і культуру України, тотально русифікуючи її. Свій новий проект артисти балету називають «криком душі». «Промовчати сьогодні – означає зрадити. Зрадити героїв – українців, які протягом багатьох поколінь боролися за нашу ідентичність і продовжують боротися й зараз, – розповідає автор ідеї і режисер Ремінісценцій.UA, 34

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

заслужена артистка України Ірина Мазур. – У ХХІ столітті методи ворога, що прийшов на нашу землю, ще більш цинічні і безпринципні… Ця постановка – про Україну, про її історію, яка є найпотужнішим джерелом української ідентичності. Якщо цього не усвідомимо, то й надалі вчитимемо історію України у чужій, ворожій інтерпретації. Наш порятунок – у повернені до свого коріння! Не можна розбудовувати оновлену державу, втративши її фундамент – історичну пам’ять і культурний код». У постановці Ремінісценції.UA сторінки історії і потужний культурний потенціал країни розкриватимуться через геніальні слова Василя Стуса, Богдана-Ігоря Антонича, Олександра Олеся, через величну музику Анатоля Кос-Анатольського,

Богдана Весоловського. Серед іншого прозвучать Гуцулка Ксеня Ярослава Барнича і знамените Повстанське танго авторства Ольги Ільків і Марти Пашківської – зв’язкових Головного Командира УПА Романа Шухевича. А прологом до історично-музичного перформенсу стане новий кліп у стилі денс-екшн під назвою Етна, який артисти балету презентують наприкінці квітня. Галина Гузьо Ремінісценції.UA 25 травня, 19:00 Львівський національний театр опери та балету ім. С. Крушельницької Квитки: 100-400 грн.

к луби

15 травня

16 травня, 23:00

Фестиваль #SVOЇ (Вагоновожатые, 5 Vymir, Lakeway та інші.) Перший фестиваль нової української музики #SVOЇ представляє генерацію молодих виконавців з якісною музикою європейського рівня, чия популярність досі ширилась переважно просторами інтернет-мережі. Ці гурти вартують того, щоб бути почутими, щоб лунати в радіоі телеефірах, звучати на фестивалях в Україні та представляти її за кордоном. За задумом організаторів, фестиваль відбуватиметься щонайменше чотири рази на рік та у перспективі пошириться і на інші міста України.

TIME10BASS (Tapolsky, Save Me!, Vovking Bob Fanzidon)

1–2 травня Razom Fest (Vivienne Mort, PUR: PUR, Brunettes Shoot Blondes, Freddy Marx Street, DaKooka та інші.) Event Hall КІНО пр.Чорновола, 2 kinohall.com.ua квитки: 150–280 грн.

1 травня, 22:00 THE ERISED Молодий український секстет The Erised, створений наприкінці 2014 року, представить дебютний міні-альбом. У складі групи The Erised п’ять музикантів і вокалістка Соня Сухорукова, яка відома по телепроекту Голос країни. Решта учасників групи: Ніл Тарасов та Ігор Кириленко (Hidden Element), Данило (dnb-проект Detail), Олександр Люлякін (барабанщик з Бумбокс), басист Володимир Михалюк з групи Брати Карамазови. Ринок зброї Під Арсеналом вул.Підвальна, 5 квитки: 100–150 грн.

16 травня, 19:00 INDIE Evening (Sinoptik, Machu Picchu, Poupee F) На вечірці поціновувачів незалежної української музики відбудеться презентація молодої групи Machu Picchu (indie-rock, experimental), що зібрана музикантами з різних частин України саме у Львові, після чого свої гучні сети зіграють Poupee F (indie-pop) та хедлайнери вечора – столичні космонавти Sinoptik (indie-psychedelic). клуб UNDERGROUND (L`UFT) вул.Коперника, 17 квитки: 60–80–100 грн.

клуб UNDERGROUND (L`UFT) вул. Коперника, 17 квитки: 50 грн. (70 грн. – на вході)

клуб Picasso вул. Зелена, 88 (032) 275–3272. picasso.lviv.ua квитки: 99–50 грн.

17 травня Kings & Beggars Ансамбль старовинної музики Kings & Beggars презентує свій новий альбом разом з Театром історичного танцю Al’entrada. Танці, костюми, атмосфера минулих часів – все це чекає на вас у новому проекті Rota Fortunae (Колесо Фортуни). клуб Picasso вул.Зелена, 88 (032) 275–3272. picasso.lviv.ua

10 травня SunSay Музика SunSay – це почуття мудрості й легкості, хитросплетіння музичних стилів минулого і віянь сучасної електронної культури. Львівський концерт – заключний у всеукраїнському турі музиканта на підтримку нового альбому V. У програмі туру обов’язково прозвучать як пісні з останнього альбому, так і всім знайомі старі композиції. Event Hall КІНО пр.Чорновола, 2 kinohall.com.ua квитки: 120–280 грн.

8 травня, 22:00 Protek Night (Kristina/Gorb/Lomonosoff LIVE) Ринок Зброї Під Арсеналом вул.Підвальна, 5 квитки: 50 грн. (з карткою Lokal – 30 грн.)

29 квітня ONUKA З великим сольний концертом у Львові ONUKA запрошує всіх, щоб представити улюблені композиції і потішити новим унікальним музичним шоу. Event Hall КІНО пр.Чорновола, 2 kinohall.com.ua квитки: 150–300 грн.

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

в и с та в ки

ЕТНО’Лялька 2015 Кілька сотень етнічних ляльок з усієї України приїдуть до Львова. Відбрунькований від фестивалю Ляльковий світ, щорічний проект ЕТНО’Лялька став уже очікуваним для багатьох професіоналів та аматорів лялькарства, які працюють у народному стилі. У 2011 році тут було створено найбільшу ляльку-мотанку, яка потрапила до Книги рекордів України. Цього року акцентуватимуть патріотичну тематику, але крім традиційної ляльки-мотанки у авторських інтерпретаціях, текстильних та солом’яних ляльок, обіцяють також окремий формат Казковий ліс – спеціально для ігрових композицій зі звірятами. 29 квітня – 17 травня Львівський палац мистецтв вул. Коперніка, 17

Наймодніший безхатько у світі

Українська модерністка з Галичини Великодня виставка Олени Кульчицької Від Страстей до Воскресіння. Вона була не лише першою жінкою-художницею на Галичині, але і першим книжковим графіком: саме Олена Кульчицька запровадила мистецьке ілюстрування книжок у Львові. Крім живопису і графіки (офорти, акватинти, дереворити та лінорити, а також поштові листівки та екслібриси), вона створила унікальний іконостас, займалася килимарством і навіть проектувала меблі. На честь великодніх свят у квартирі-музеї Олени Кульчицької представлено її цикл Страсті Христові (1915 р.), що складається із 11 картин. Полотна відтворюють епізоди Хресної дороги та найважливіші події, пов’язані із Воскресінням Ісуса Христа. Ці твори пережили війну, і тепер зберігаються у Національному музеї імені Андрея Шептицького. Окрім малярського циклу, на експозиції презентують також тематичну графіку Кульчицької – Страждальна Мати, Розп’яття, Поцілунок Юди, Христос-Цар та маловідомий олійний твір – Покладення до гробу, створений у 1920–1930-х рр. до 24 травня Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької вул. Листопадового Чину, 7

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Фотопроект Юрка Дячишина Slavik’s Fashion Його фотографії облетіли весь світ за останні півроку. Дивак Славік, що його автор проекту, фотограф Юрко Дячишин, зустрічав і фотографував час від часу на вулицях Львова протягом 2011–2013 рр., став відомий у понад тисячі видань з усіх усюд. Його яскраві образи випадали зі звичного міського натовпу, а Юрко Дячишин ще й влучно підкреслив це особливе міське вар’ятство своїми фотографіями. Може, така раптова слава, а може, щось інше спричинилося до зникнення 55-літнього героя фотопроекту з львівських вулиць. Від січня 2013 р. ніхто його більше не бачив. На пам’ять про свого персонажа Юрко Дячишин створив продовження проекту – цикл колажів з обкладинок модних журналів Slavik Super Star. І хоч Славіка вже не зустріти на Вірменці, і хоч Славік ніколи не вдягався у те саме двічі, понад сотню його fashion look’ів можна побачити водночас на виставці у галереї Дзиґа. до 13 травня Мистецьке об’єднання Дзиґа вул. Вірменська, 35

Т е атри

Дон Жуан У Львівському оперному театрі не забувають про добре перевірену класику. Там триває прем’єра опери Дон Жуан легендарного Моцарта. Вперше ця опера прозвучала у Празі 1787 року, а написана вона була на замовлення Паризького театру. Автор лібрето до неї – Лоренцо да Понте. Авантюрист Дон-Жуан нажив чимало ворогів за своє життя. Чимало жінок та чоловіків намагаються помститись за вчинені їм кривди. Але йому вдається уникати покарання, він вчасно втікає та в результаті потрапляє в пекло. Дон Жуан, який показують сьогодні на сцені Львівського оперного театру, – це спільний проект з Львівською національною музичною академією ім. М. Лисенка.

Режисер-постановник вистави – народний артист України Василь Вовкун, диригент-постановник – Юрій Бервецький, художник-постановник – народний художник України Тадей Риндзак, а художник по костюмах – заслужена художниця України Оксана Зінченко. 26 квітня, 18:00 27 квітня, 18:00 Львівський національний академічний театр опери та балету ім. С. Крушельницької, пр. Свободи, 28 (032) 255–4960; (032) 242–1163 тривалість: 3 год. 15 хв. ціна: 50–250 грн. виконується італійською мовою з українськими субтитрами

Зерносховище. Сучасна драма про Голодомор Українські театри та українські режисери ставлять українських драматургів. І це починає ставати хорошою тенденцією. Кілька років тому на сцені Королівського шекспірівського театру в Лондоні відбулася прем’єра вистави за п’єсою Зерносховище, яку написала Наталя Ворожбит, одна з ключових сучасних українських драматургів. Восени минулого року організатори Мистецької майстерні Драбина та Першої сцени сучасної драми ініціювали по-

становку цього драматичного твору у Львові. І вже цього місяця спільно з Першим українським театром для дітей та юнацтва відбудеться велика українська прем’єра Зерносховища. Це перша театральна копродукція в Україні. Над проектом працює відомий київський режисер, заслужений діяч мистецтв Андрій Приходько, автор знаменитої Лісової пісні, яка в репертуарі Львівського театру ім. Л. Курбаса. Залучено художника-сценографа Богда-

на Поліщука, художника Володимира Стецьковича, хореографа Нінель Збєрю, акторів львівських театрів. В основі сюжету – тема Голодомору 1932–33 років в Україні. 25 квітня, 18:00 26 квітня, 21:00 Перший український театр для дітей та юнацтва, вул. Гнатюка, 11 (032) 255–3330

Ірод. Історія тирана Львівський драматичний театр ім. Л. Українки можна назвати рекордсменом серед інших львівських театрів за кількістю прем’єр у рік. Ось і минулого місяця тут представили нову постановку. Ірод (Herod) – це рок-опера на основі п’єси Олександра Вратарьова, українського драматурга та поета-пісняра. Автор музики – український композитор Ігор Поклад, автор відомих естрадних пісень. А над постановкою працював Олексій Коломійцев, який також зіграв й головну роль. Над художнім оформленням працювала Олена Зотова.

Це трагічна історія про царя Ірода, який відомий в історії через масові вбивства дітей. Він прагне абсолютної влади на всім і всіма. Він вбиває навіть тих, кого любить. У результаті божеволіє і закінчує життя самогубством. 25 квітня, 18:00 Львівський драматичний театр ім. Л. Українки, вул. Городоцька, 36 (032) 233–3188 Ціна: 40–80 грн.

Підготувала Оля Вишня АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

в и став к и

28 квітня – 17 травня Моє ремесло Зелена канапа галерея вул. Вірменська, 7 (032) 235–7549 (050) 665–0603 artgreensofa.com

Моє ремесло

Виставка живопису Олесі Казнох Українська художниця Олеся Казнох (Домарадзька) народилася в невеличкому мальовничому місті Дубровиця Рівненської області. Здобула освіту художникареставратора у Львівському державному коледжі декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша. Потім була Львівська національна академія мистецтв, участь у виставках. І багато, багато роздумів.

“… Я вчилась ремеслу живопису 15 років – каже пані Олеся. І чим глибше я пізнавала світ мистецтва, тим більше приходило розуміння, що за його кількатисячолітню історію було «перемальоване» все. З’явилась відповідальність за свою творчість, вимогливість до себе – нового художника. І я замислилась. На довгих десять років. У цей період життя у мене з’явилася сім`я, діти. Я усвідомила, що не існує нічого абсолютно нового в життєдіяльності людини. Відчула свою схожість зі всіма на землі, рівно ж як і зі своїми бабусями – селянками. Адже вони так само любили, народжували, плекали, дбали про духовність, вчилися бути мудрими, щасливими, шукали своє місце під сонцем, відстоювали його, а щоб позбутися, бодай на час, тягаря кругообігу буденних справ, результати котрих не видно вже за день, – брались за художнє ремесло: розписували стіни, меблі, ткали і вишивали. Бо розуміли, що лиш мистецтво – вічне”. У народному мистецтві Олеся Казнох знайшла абстрактність, експресію, символізм, сміливу стилізацію живої натури. Загалом всю історію мистецтва XX століття. Сьогодні ії колекція складається з 18 олійних творів, намальованих протягом 2013–2015 років. Складається враження, що художниця вирішила увічнити українське мистецтво, по-своєму і, водночас, повторюючись. Вона малює українську вишивку, килими, розписи. Малюючи, зрозуміла: малювати – найкраща робота в світі. І це – її ремесло.

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

D ress code

Зізнаюся чесно: до того, як потрапив у шоу-бізнес, я не був вибагливим щодо власного гардероба. Але став. Тепер я доволі критичний. Причому як до себе, так і до інших. Звертаю увагу на тих, хто одягнений стильно і зі смаком. Щодо мого стилю, то маю у цій справі кількох надійних порадників. Загалом же, у мене є два гардероби – сценічний і повсякденний. Мій сценічний образ уже кілька років створює український дизайнер Оксана Караванська. У повсякденному житті віддаю перевагу стилю casual, а також спортивному стилю. Класичних і стилізованих під класичні костюмів мені вистачає на сцені. Тому у буденному житті хочеться почувати себе більш вільним, носити зручний одяг. Тим більш, що невдовзі – період відпусток. Цього року маю велике бажання відпочити в Карпатах. Дуже люблю відпочинок у горах: неймовірна природа, кришталево чисте повітря і цілюща енергетика. Усе це додає не тільки сил та здоров’я, а й натхнення. Сподіваюся цього літа, в перерві між концертами, хоча б на тиждень вирватися і на морський відпочинок. Чого і всім бажаю!

Образ: Zingal Riche Піджак – 4 800 грн. Штани – 2 300 грн. Сорочка – 1 800 грн. Підтяжки – 520 грн. Запонки Dunhill – 1 200 грн. Туфлі Cezare Paciotti – 5 160 грн. Cezare магазин чоловічого одягу та аксесуарів ТЦ Роксолана пл. Соборна, 14. 1-й поверх cezare.com.ua Локація фотосесії: Rooftop restaurant & club PartyFon ТЦ Роксолана

У моєму авто завжди зі мною їздить сумка зі спортивним одягом: як тільки випадає дві вільні години – відвідую спорткомплекс. У найближчі тижні чекайте на радіопрем’єру синглу Rock&Love. Як і більшість моїх пісень, ця – про кохання. Недарма за мною закріпився один вислів: «Під пісні Табакова закохуються та одружуються». Rock&Love про особливе кохання – про кохання у великому місті. Про те, як у напружених і рутинних буднях два серця таки знаходять час і можливість зустрітися: «І в п’ятницю ввечері зустрітись приречені, / І небом засуджені на любов». Текст написав Володимир Бєглов. А музику я створив під натхненням від співпраці з Діаною Арбеніною. До речі, саме вона була першою, хто почув Rock&Love у демозаписі. Послухавши, Діана сказала коротко: «Хіт!». А я відповів, що присвячую цю пісню їй. У рідному Львові мене надихає саме повітря старого міста. Але страшенно дратують дороги. Не подобається мені також, коли історичний центр забудовують «а-ля модерновими» спорудами, які не вписуються в архітектуру і руйнують енергетику старовини. Такий несмак розчаровує. А ще кажуть, що у Львові – дівчата гонорові. Як на мене, цей гонор інколи надмірний. Тепер – про три речі, які у рідному місті мене надихають. Перша – ті самі у міру гонорові львів’янки. Друга – затишна і приємна атмосфера Львова. Третя: мені дуже приємно, що місто Лева стає все більш туристичним. Для цього воно і створене! Текст: Галина Гузьо Фото: Костянтин Бєглов 40

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Павло Табаков: у стилі Rock&Love

Річ per se

Фасон

Письменниця, перекладачка, молода мама, мандрівниця і фотограф, харизматична Гаська Шиян – одна з тих, кого важко не помітити на львівських вулицях.

Для мене сама річ per se – це круто. Я не себе одягаю у річ, а річ несу на собі. Я можу вжитися у будь-який образ, але для мене дуже складні ситуації, коли треба діяти по протоколу. Дрес-коди ламають тіло і викручують спину. Для мене перш за все важлива річ як предмет краси, а під неї вже виникає настрій. У мене є речі, які я ношу по двадцять років – светри, суконка випускна. І насправді, коли я їх одягаю (хоч це може статися досить імпульсивно і випадково), то у мене дійсно реальні флешбеки – я себе навіть почуваю «як тоді». Я ніколи не йду на великі фінансові жертви заради одягу. Навпаки – для мене це завжди крута гра: щось дуже класне отримати дешево. Я не готова платити за одяг якісь захмарні суми просто тому, що річ мені дуже сподобалася. Є пов’язана з цим історія норкової шуби. Я на собі відчула, що справді – у тридцять років тобі починає хотітися норкову шубу (тепер я чекаю моменту, коли мені захочеться діамантів!). Мені її захотілося різко і в депресивний період, я тоді була в Берліні. По поверненні до Львова я пішла подивитися: «по чому норкові шуби для народу»? Коли побачила ціну і зрозуміла, що це частина вартості поїздки в Бразилію, і там мені ця шуба не потрібна, я від цієї ідеї відмовилась. Потім ще у Швейцарії, на дорогому гірськолижному курорті, де, власне, купа магазинів з дорогими шубами, ми ходили як на екскурсії. І була одна така шуба, до якої я доторкнулася, а продавчиня мені сказала: «О, this is russki tsobol!..». Я покивала «о’кей» на ціну у 30 тисяч євро, а вона поблажливо відповіла: «Don`t worry, you have another 20 years!». Ясна річ, до кінця поїздки ми жартували про те, як врятувати з-під лавини якогось принца. Але історія з шубою закінчилася ще пізніше, коли я поїхала у Берлін перед виходом перекладу Ді Бі Сі (Галина – перекладачка та видавець українського перекладу Ді Бі Сі П’єра Світло згасло в Країні Див). Це була дуже класна поїздка, і ми з сестрою зайшли в один з секондів-вінтажів, а там висить норкова шуба за 100 євро. У мене був стандарт шуби, яку я хотіла: бежева, довга – і от вона дійсно була саме така. Це був початок травня, а я в шортах і в шубі. Вона досі є окрасою мого гардероба, такий собі «предмет сили». Коли ми з сестрою жили разом, то наш гардероб сприймався майже як спільний. Але коли ми його ділили, то взагалі не було проблеми визначити, де чия суконка. У нас є така класна штука – ми всі речі називаємо: «суконка Жаклін Кеннеді», «суконка АВВА», «суконка маленької шльондри» (пару штук) … Більшість наших речей самі по собі настільки харизматичні, що їм можна дати ім’я. Зараз я вдягаюся приблизно так, як мріяла у підлітковому віці. Цей стиль урбанхіпі все одно мені найближчий. І я свідома, що він епатує людей більше, ніж мега-короткі спідниці. Але коли їздиш закордон, то простіше ставишся до цього, бо розумієш: у якомусь Лондоні, Берліні чи Нью-Йорку я би просто загубилася у натовпі. За яскравим одягом, насправді, легше сховатися, ніж за непримітним. Він привертає увагу. Але привертає її до себе, відволікаючи від особи. Євгенія Нестерович

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

Д і ти

фото: Олександр Ковальчук

Ганнуся, 7 років Як минає твій день? Школа – обідати – уроки – спати. У вівторок і четвер – ще танці. Малювання – по суботах. А що тобі найбільше подобається робити? Малювати, гратися і їсти солодке. Що ти любиш малювати? Що захочу. Хрещеній завжди малюю натюрморти. Ще люблю пейзажі і портрети. У школі які улюблені уроки у тебе? Математика і малювання. А ким хочеш стати? Художницею, поетом, казкарем. І ще багато, багато, багато ким! Ганнусю, а ти свої казки вигадуєш? Я вже навіть вірші пишу!

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Розкажеш? Добре, але – тільки один: В осінньому лісі вітер гуляє, листя барвисте до неба підіймає. Молодець! А які книжки любиш читати? Пригодницькі, про принцесу, про піратів. Енциклопедії читаю, а ще люблю слухати в плеєрі Смока Беллю. Мені недавно написали у читацький щоденник: «читати і записувати щодня». Тепер я мушу це постійно робити. А ще мені дуже подобаються книги Чарівник з країни Оз, і Чудове Чудовисько, і Вінні-Пух. В які ігри любиш бавитись? Різні: дочки-матері, доганялки, хованки.

Любиш подорожувати? Так. Моя мрія – поїхати у Відень, бо там знімали Комісара Рекса. А ще я мрію піти на Говерлу, купити собі стадо гірських цапів і скакати на них на саму вершину! Де у Львові тобі подобається бувати? У музеях – у Музеї-аптеці, у Палаці Бандінеллі. Там, де байдарки, на Погулянці. А про що мрієш? Колись побачити фею. І ще я мрію мати лампу Аладдіна. На третє бажання я б загадала мати нескінченну кількість бажань. А на два перші? На перше – мати дуже класні ігри на телефоні, а на друге – щоб Северин одружився зі мною.

Д ит я ч і к н и г и

Хвилини

для дитини Багато років тому в сусідній Польщі стартувала велика соціальна ініціатива Вся Польща читає дітям. На меті в організаторів – всебічно розвинена та щаслива дитина. І досягти цього, на думку польських спеціалістів, можна дуже простим способом – всього лиш постійно читати дітям. Рецепт батькам від ініціаторки цього соціального проекту Ірени Кожмінської – 20 хвилин щодня читати своїй дитині ще від самого народження. Це сприяє психологічному та фізичному розвиткові дитини, допомагає їй краще сприймати нову інформацію, а в шкільному віці краще вивчати предмети, аналізувати. Читан-

ня сприяє також емоційній стабільності дитини. Уляна Баран, президент Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва, який вирішив наслідувати сусідський приклад і зараз реалізовує проект Вся Україна читає дітям, теж радить читати щодня, за принципом Ірени Кожмінської, по 20 хвилин у день, але бажано на ніч. А якщо читати з народження, то дитина призвичаюється і слухає із задоволенням завжди. «Це корисно не тільки дитині, а й батькам, це заспокоює нервову систему після робочого дня. Це спосіб відволіктись від проблем. І тоді в дитини буде прекрасний

сон, вона буде нормально сприймати уроки і цілий день буде спокійною», – говорить пані Уляна. Зокрема серед українських авторів, твори яких Уляна Баран читає своїм дітям і рекомендує іншим батькам, – Галина Малик, Зірка Мензатюк, Володимир Рутківський, Всеволод Нестайко, Олександр Гаврош, Леся Вороніна, Сашко Дерманський, Сергій Гридін, Валентин Берт, Ніна Бічуя та інші. І в жодному разі не варто заставляти дитину читати! Любити книгу можна навчити тільки з любов’ю. Оля Вишня

Війна, що змінила Рондо Як говорити з дітьми про війну? І як дорослим набратися сміливості на таку розмову? Андрій Лесів та Романа Романишин спробували у свій власний спосіб відповісти на ці складні і болючі запитання. Намальований і виписаний ними світ міста Рондо затягує і

дітей, і дорослих, і розповідає вже знайомий нам сюжет, але – з життєствердним кінцем. Цю книгу варто читати разом з дітьми – вона нагадує мистецький пазл: процес складання не менш важливий, ніж фінальна картинка.

Як розмовляти з дітьми про мистецтво? Франсуаза Барб-Ґалль, визнана французька мистецтвознавиця, давно працює над тим, як навчити дітей сприймати візуальне мистецтво і заохотити їх до відвідин музеїв. Так, щоб не добровільно-примусово, а справді – з інтересом і живим зацікавленням. Поява українського перекладу її книги (вже готується друга частина) дуже втішила критиків, батьків та музейних працівників.

Це своєрідний ілюстрований питальник, який демонструє: на складні дитячі запитання про Мону Лізу чи полотна Джексона Поллока можна відповідати просто й оригінально! У книзі відповіді розподілено за віковими категоріями: 5–7, 8–10 та 11–13 років, але насправді кмітливі рішення авторки згодяться вам незалежно від того, скільки років вашій дитині.

Таке цікаве життя Пам’ятаєте себе у дитинстві? Чим ви займалися у часи, коли не було роботи, родинних справ, обов’язків? Скільки всього незабутнього трапляється з дитиною протягом одного-єдиного дня, іноді аж дивуєшся. Книга Таке цікаве життя Іри Цілик – це добірка дитячих історій від імені 5-річного головного героя: про похід у театр і у лікарню, про татів ноутбук і про потяги,

і про все цікаве, що є у його житті. Але оповідки ці не прості, а напівмальовані. Дотепний текст Іри Цілик доповнюється легкими ілюстраціями Христини Лукащук за принципом ребусів. Тому читати цю книжку буде особливо влучно разом з ровесниками оповідача: два слова прочитав – назвав малюнок – склав ціле речення! Євгенія Нестерович АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

Мараф е т

Весняний апгрейд Певне, найважливішою процедурою весняного періоду є все-таки видалення небажаного волосся, адже попереду погожі дні для коротких спідниць та суконь. Поряд із традиційними методами епіляції, салон краси Комільфо пропонує більш сучасний спосіб – фотолазерну епіляцію. Процедура має величезну кількість переваг: вона практично безболісна, швидка у виконанні та не пошкоджує шкіру. Проводиться вона зазвичай у вигляді курсу, що складається із 8–10 сеансів із періодичністю від чотирьох до шести тижнів. Однак є деякі протипоказання до цієї процедури, тому попередньо необхідно обов’язково проконсультуватися з фахівцем. До речі, для проведення лазерної епіляції у салоні краси Комільфо використовують новітнє обладнання фірми Active optical systems LTD та апарат для видалення волосся Record 618. Наступним етапом у наведенні марафету є процедури з догляду за обличчям та тілом. Комільфо надає широкий спектр послуг у сфері апаратної косметології. Зокрема, у салоні пропонують скористатися новітньою процедурою безопераційної підтяжки шкіри обличчя та тіла – радіочастотним термоліфтингом. Процедура проводиться на апараті Active 311-RF, що дає можливість косметологам налаштувати його дію відповідно до індивідуальних особливостей кожної гості салону. Процедура дає миттєві результати, шкіра виглядає підтягнутою та пружною. Після проходження курсу термоліфтингу, що триває 8–10 сеансів, можна насолоджуватися результатом протягом трьох років. Також RF-терапія ефективна у боротьбі з целюлітом. У салоні Комільфо пропонують і різноманітні техніки масажу: лікувально-профілактичний, антицелюлітний, стоун-масаж та інші. Всі вони допоможуть відновити тонус м’язів, поліпшать кровопостачання та позбавлять від целюліту. Актуальними протягом усього року є процедури з догляду за нігтями. Популярне останнім часом нарощування нігтів потроху відходить у небуття, оскільки з’явилася нова техніка покриття гель-лаком. Вона є дешев-

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

шою, до того ж ще й укріплює ніготь. У салоні Комільфо пропонують класичний французький манікюр, чи то нейл-арт або ж креативний розпис нігтів. Незалежно від зміни сезонів варто турбуватися про здоров’я та красу волосся. Салон краси Комільфо пропонує інновацію по догляду за волоссям – BTX HAIR (ботокс для волосся). Процедура є безін’єкційною та цілком безпечною. Вона перешкоджає випадінню волосся та робить його гладеньким і м’яким. Також салонні експерти радять скористатися процедурою кератинового вирівнювання. Саме вона допоможе вирівняти волосся лише за одну процедуру, надасть йому блиску та міцності. А здійснити мрію про прикореневий об’єм допоможе процедура Boost UP & BOUFFAN. Вона створить чудовий об’єм, що зберігатиметься цілих 6 місяців – навіть у дощ чи вітер. До того ж процедура вирішить проблему жирності волосся біля самого коріння, а за допомогою спеціальної техніки можна навіть зробити його густішим. Процедура Boost UP & BOUFFAN також позбавить від зайвого клопоту під час укладки: салонну зачіску можна буде зробити вдома – висушити волосся феном, просто нахиливши голову вниз. Досвідчені спеціалісти салону із задоволенням допоможуть панянкам завжди бути гарними та доглянутими. Недарма салон носить почесне звання SALON EXPERT L’Oreal Professionnal.

У розпал весняного сезону кожна жінка мріє виглядати неперевершено та ловити на собі захоплені погляди чоловіків. На щастя, виконати пункти з переліку «схуднутиперефарбуватисяі-зробити-все-всевсе» можливо практично одразу і в одному місці. Комільфо салон краси вул. Гнатюка, 15 (032) 240–3050 (032) 240–3730 (097) 640–3050 пн-сб 10:00–19:00 нд 10:00–16:00

www.c-watch.com.ua

Ма н дри

Америка по-японськи

Японці святкують цвітіння сакури століттями. Це – привід задуматися про життя, а також про те, що краса скороминуща. І це – дійсно дуже по-японськи. Але до чого тут Америка?

Все просто: більш ніж 100 років тому мер міста Токіо подарував Вашингтону близько 2000 дерев сакури. Усі вони були посаджені в різних місцях столиці і дуже гарно виглядали в поєднанні з приємними та плавними архітектурними лініями деяких будівель. Та найбільше їх було посаджено біля води: деревця прикрасили територію так званого приливного басейну на березі ріки Потомак, де розташовані головні пам’ятники країни – монументи Вашингтона, Джефферсона, Лінкольна, Рузвельта. Але вишневі дерева спочатку не прижилися у Вашингтоні. Кажуть, що у 1910 році американська влада спалила перші насадження відповідно до наказу Міністерства сільського господарства, яке заявило, що вони є джерелом рослинних хвороб. Держсекретар Філандер Кох спробував згладити ситуацію листом жалю Японії через «болюче» рішення. Але мудрі японці два роки потому прислали нову партію із 3200 дерев, які були успішно посаджені. Чергове “сакурове зіткнення” сталося, коли Японія та США вступили у Другу світову війну – у 1941 році чотири дерева були зрубані вандалами після нападу на Перл Харбор. І тут уже мудрість проявили американці – воні організували справжній цілодобовий захист дерев. 46

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

А у 1965 році японці прислали ще 3800 рожевих дерев – усі відвідувачі Вашингтона відтоді відчувають потужний японський вплив. І якщо під час цвітіння сакури ви спуститесь до приливного басейну і послухаєте розмови людей, які прогулюються під цвітом дерев, то почуєте: говорять про те, яке життя коротке, але яке ж воно чудове. Хіба ж це не по-японськи? Традиційно під час весняного свята цвітіння сакури відбуваються фестивалі повітряних зміїв та феєрверків, виставки японської культури та дегустації японських страв, пішохідні, велосипедні та річкові тури, а також обов’язковий музичний парад. Більше того: ресторани міста пропонують спеціальне святкове «вишневе меню», сотні вашингтонських закладів обирають рожевий колір для декору. У цю пору до Вашингтона приїжджають відвідувачі з різних штатів та різних країн, щоб помилуватися вашингтонськими вишнями. До речі, для вашингтонців фестиваль є не лише естетичним, а й економічним дивом – адже місто завдяки напливу туристів у цей час збагачується на сотнюдругу мільйонів доларів. Та не вишнею єдиною живуть і насолоджуються американці у ці весняні дні. У столиці розцвіла ще й магнолія – її ніжні, запашні, великі, розкішні квіти за формою нагадують витончений келих. Квіти захоплюють своїми різноманітними відтінками: від біло-рожевого, малиново-пурпурного до золотисто-помаранчевого. І тут уже Америка виступає у ролі рослинного мецената: два роки тому президент Барак Обама посадив дерево в саду резиденції президента Ізраїлю Шимона Переса. В Єрусалим Обама привіз дерево з Вашингтона. Саджанець був вирощений з насіння магнолії, яку в 1830-х роках посадив президент Джексон у Саду троянд на південній галявині Білого Дому. Це – найстаріше дерево Білого Дому. Ось вам американська відповідь на японську експансію.

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

Тренд

Навколо Львова на велосипеді

Велопрокатні пункти: пр. Свободи, 14 пл. Ринок, 1 вул. Руська, 9 вул. Вірменська, 30/3а.

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Львів, звичайно, не Амстердам, але останнім часом його називають велосипедною столицею України. Тут постійно відбуваються тематичні велопробіги та різноманітні соціальні акції, які популяризують велосипеди та надихають львів’ян пересідати на екологічний вид транспорту. У Львові зусиллями громадських активістів, українських та іноземних інституцій, що займаються розвитком міста, з’являються перші велодоріжки. І їхня кількість постійно збільшується. Також у центрі міста працюють пункти прокату велосипедів, якими можна скористатися для прогулянок Львовом. А в цю пору мандрівка легендарними парками Львова – ідеальний варіант для відпочинку чи екскурсій. Зокрема такі прокатні пункти вже працюють у історичному центрі міста. А зовсім скоро, вже цього літа, у Львові відкриють перший в Україні муніципальний прокат велосипедів. Це спільний проект Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), міської ради Львова та компанії Некстбайк Україна, яку підтримує

німецький уряд та компанії NextbikeGmbH. У Львові цей проект будуть реалізовувати компанія Veliki.ua. Заплановано відкрити у межах проекту 20 станцій прокату велосипедів у різних районах міста. У кожній з них буде розміщено десять велосипедів. Згодом планують збільшити кількість велосипедних станцій до 50-ти. Перший муніципальний прокат працюватиме 24 години на добу та сім днів на тиждень. Завдяки німецьким спеціалістам компанії Некстбайк на кожному велосипеді встановлено бортовий комп’ютер з GPS- передавачем. Також подбали і про систему захисту станцій від крадіжок та вандалізму. А розблокувати велосипед можна буде за допомогою спеціальних карток. Оплачувати послуги можна кількома способами – за допомогою кредитних карток, карток клієнтів чи через спеціальні мобільні додатки. Орендувати велосипед можна на час прогулянки, а ще можна буде придбати місячний чи річний абонемент. Оля Вишня

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

Злочинна какофонія

А н титр е н д

Коли навіть у львівських трамваях лунає Бах, а у вишуканих галицьких рестораціях – жива музика чи мелодійний джаз, боляче чути какофонічні звуки російської попси та шансону у деяких закладах містах Лева. Здавалося б, таке можливо хіба що в якихось віддалених від центру забігайлівках, та, виявляється, лиха музична доля не оминула історичної частини міста, зокрема, Площі Ринок. В одному з доволі популярних львівських фаст-фудів, що на вулиці Галицькій, відвідувачів «розважає» відомий музичний телеканал. Транслюють переважно відверті відеокліпи російських та українських поп-виконавців. На щастя, біля закладу є тераса, де можна сховати свої вуха від цих паплюжних звуків та послухати вуличних музик, що навряд чи заграють щось подібне. Не менших музичних тортур завдає своїм відвідувачам заклад, розташований поблизу Львівського університету імені Івана Франка: навіть Великий Каменяр, пам’ятник якому встановлено неподалік, приречено затуляє свої мармурові вуха від музичної навали попси. Такий геть не мелодійний фон аж ніяк не сприяє здоровому пережовуванню їжі – тож ліпше брати її з собою та чимшвидше втікати з музичного полону. Однак найбільшого обурення викликає заклад по вулиці Чайковського, що, розташувавшись майже по сусідству із Львівською філармонією, щодня чинить музичний злочин у ставленні до своїх гостей. Гадаю, серед них навряд чи знайдуться відвідувачі філармонії чи музичні гурмани. Якщо заклади харчування, де лунає попса, можна старанно оминати, то з деякими львівськими таксистами з «особливими» музичними вподобаннями вже як пощастить. Щоправда, є й такі, що мають дійсно хороший музичний смак: у машині лунатимуть українські пісні, легендарні рок-композиції чи навіть джаз. Однак найчастіше в таксі грає російський шансон, паплюжний клубняк чи Золотиє купола… Такий музичний супровід аж ніяк не пасує до затишного краєвиду Львова за вікном авто. Юлія Лисенко

А в т о п о ртр е т

Старенький Trabant та його пригоди у Львові Ольга Фразе-Фразенко, співзасновниця продакшн студії OFF Laboratory, є власницею незвичного автомобіля в сучасному місті. Як у тебе з’явився такий автомобіль? Багато років він стояв на городі у знайомих – у ньому росла трава, шибки були вибиті, сам весь гнилий був. Діти його замість альтанки використовували. Мій чоловік Сашко купив цей Trabant і потайки реставрував. І подарував мені його на день народження вже як цукерочку: новенького, з блакитним дахом. І як складалися стосунки з цим авто? Спочатку ця машина мене налякала. Наприклад, коробка передач у неї на кермі. У Trabanta двотактний двигун – такий, як у мотоциклах. Коли його потрібно заправити, то в мотор потрібно наливати моторне мастило. Він не має показника кількості палива в баку. Потрібно спеціальну лінійку опускати в бак, і тільки так можна перевірити скільки залишилося пального. Сам бак знаходиться під капотом. Коли я приїжджаю на заправку, то починається цілий перформанс. Чи багато палива споживає? Це мікролітражка. Він випускався у Східній Німеччині після війни і був запланований як економна машина. До речі, виготовлений з дюропластику. В той час було мало металу. Важить Trabant 620 кг. 50

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Одного разу я везла маму із забави, і на перехресті він зупинився. Ми вийшли вдвох, у сукнях, на підборах, і легенько його відсунули з дороги! Ззовні цей автомобіль красивий, а який він зсередини? Він повністю оригінальний, всі запчастини заводські. Але дуже простенький салон, мені хочеться його зробити красивішим. Ми вмонтували саморобну стереосистему, до якої можна підключити флешку з музикою, там є колоночка з динаміком, вона видає звук з шипінням -здається, що ти їдеш по Львову, але 40 років тому. Мій Trabant не може бути брудним, його постійно треба мити. Він настільки красивий, що біля нього теж потрібно бути красивою. Одразу хочеться вдягти сукенку в стилі 50-х, 60-х. Як далеко вдалося заїхати на Trabanti? Наша найдальша подорож була на Закарпаття. Якось я припаркувала Trabant у центрі Львова і коли повернулась, то на лобовому склі була записка: “Ми хочемо вашу машину на весілля.” І залишили свій номер. Виявилося, що весілля буде в Ужгороді. Ми на свій страх і ризик поїхали. Подорож вдалася. Машина виявилася надійною.

Чули, що ви перемогли на Леополіс Гран-прі? Два роки тому ми взяли участь у конкурсі ретро-елеганції. Потрібно було бути вдягненим в стилі епохи, яку представляє автомобіль, виїхати в ньому на сцену і розказати його історію. Я була вдягнена в сукню своєї тітки, яка її носила, коли була студенткою. Ми не сподівалися насправді на перемогу, але це сталося. Дуже багато таких конкурсів у Європі. Ми ще не їздили за кордон на Trabanti, але я дуже сподіваюсь, що цього літа виїдемо бодай до Польщі. Також ми є членами клубу ЗАЗ Козак – от там дуже відчайдушні є люди! Вони зараз планують на «запорожцях» їхати на Nordcap, найпівнічнішу точку Земної кулі. Як Trabant справляється з львівськими дорогами і трафіком? Є частини міста, які я стараюсь оминати, наприклад, підйом з бруківкою біля Стрийського парку. У Trabanta середня швидкість – 70 км/год. Це цілком достатньо, щоб почуватися гідно серед інших автомобілів. Якось мені вдалося його розігнати до 100 км/год! Здається, це його максимальна, але дуже елегантна швидкість. Оля Вишня

T een

У Львові, як і у багатьох сучасних містах, є один заклад, де відвідувачі платять не за чай-каву, а за час. Саме час, проведений тут, є головним виміром антикафе СoMMuna. Такий собі простір для втілення можливостей, правильно організований «оупен-спейс» для роботи, навчання та відпочинку. СoMMuna працює за принципом «все включено». Стаціонарні комп’ютери з доступом до інтернету, великий вибір настільних ігор, настільний футбол, багато книг, музичні інструменти – все це знайдете тут. Також у цьому закладі є можливість орендувати зал для організації власних заходів: ділових зустрічей, конференцій, літературних та акустичних вечорів, майстер-класів. Про важливість такого закладу в урбаністичному просторі міста Афіша поспілкувалась з івент-менеджером компанії Lviv Startup Club Катериною Успенською.

Де цінують твій час Які заходи проводяться тут? Насправді заходів дуже багато. Особисто я мала досвід проведення навчальних зустрічей, закритих клубів та розважальних вечірок. Приміщення дуже універсальне, тож можна експериментувати з форматами. Чи корисний цей заклад для міста? CoMMuna дозволяє реалізовувати свої ідеї активним, цілеспрямованим та творчим людям, молодим бізнесменам. Фрілансери, дизайнери, айтішники, які хочуть працювати у зручній неофісній обстановці, також можуть знайти собі місце тут. І для дружніх посиденьок це хороший заклад. Що особисто вам у ньому подобається? Насамперед, це інтер’єр, сучасне обладнання та дружній колектив. Все це робить CoMMunа унікальним простором. Завдяки відкритим заходам та зустрічам тут формується спільнота активних та цікавих людей, які знаходять можливості для співпраці саме у цьому антикафе. Знайомляться, обговорюють бізнес-ідеї, творять різноманітний креатив – все це дуже унікально для Львова і сприяє його розвитку. А також об’єднує людей. На згадку про події у CoMMunа завжди залишається багато світлин. Розмовляла Лілія Матвіїв Фото: serhiykozachuk.org.ua СoMMuna антикафе вул. Галицька, 1, 2-й поверх (на розі Площі Ринок) (032) 235–7771 цілодобово тарифи: 15 хв. – 7,25грн. перша година – 29грн. усі наступні – 19грн. АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

П а л і т у рка

Зоя Казанжи

От якби я була… От якби я була єврейкою – о, я би була єврейкою з Толедо! Я була б розумницею і кохала би розумних темночубих чоловіків. Мої діти робили би в домі рейвах, та все одно вони би були найчемнішими дітьми на світі. І на Рош-ха Шона ми би розрізали великий спілий гранат і їли б яблука з медом. Я б фарширувала рибу й курку, я була би білотілою й темнокосою. От якби я була японкою, то мала би маленькі ступні, мармурову шкіру і найкрасивіші мигдалеподібні очі. Я би подавала чай і легко впоралася б зі всіма шістьома сотнями шістдесятьма клавішами при дверях мого будиночка. Я б вирощувала свої бонсаї і оволоділа б мистецтвом ікебани. Я була б мовчазною, покладливою і смутною. От якби я була грузинкою, то одним своїм поглядом зупиняла би джигітів. Я б слухала гортанні пісні грузинів-чоловіків і пригощала б їх чахохбілі з курки. Я б куховарила – гадазелілі, чіхіртма, чашушулі – для своєї численної родини. Я б їла чурчхелу і виховувала своїх синів сміливими й благородними. А мої доньки танцювали б картулі. От якби я була бразиліянкою, то я би підгодовувала бананами мавп просто на своїй гасієнді, а собі би купувала шалено гарні сукні і танцювала би щоночі. Я би облизувала вологим язиком пересохлі вуста і пила би свій мохіто, злегка присмачений ромом. А вдома у мене жила б золотиста ігрунка. От якби я була німкенею, то мої ковбаски славилися би на всю околицю. І мій бюргер би щоп’ятниці наливав мені яблучного сидру, ми б усідалися перед телевізором і рівно о дев’ятій вечора йшли спати у свою неопалювану спочивальню. А на річницю весілля ми би їздили до сусіднього міста в кав’ярню, куди приїздили б і

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Бруно з Бертою. Ми їли би пивні кренделі з моцарелою і сиром джюгас. А на десерт – баварський пиріг зі сливами. От якби була б я італійкою – засмагала б до чорноти і носила би масивні сережки – кільця. Я би нанизувала браслети на обидві руки і придбала б не менше семи спідниць – синю, червону, зелену, білу, бузкову, жовту й рожеву. Я би пила кьянті і віталась би ранками з Андріано Челентано, якби раптом мене занесло до підніжжя гори Монте Барро. Я б мила кучері своїй донечці і змащувала її волосся оливковою олією. Так робила моя бабуся, і тому нині маю таке розкішне блискуче волосся. От якби я була ескімоскою, – то споживала б сиру рибу. Я би вміла жбурляти гарпуна і ставит иголку. А яке вбрання я би пошила з оленячого хутра!.. А мій знайомий шаман, струшуючи бубном, оберігав би мій дім від злих духів. Мої діти полюбляли би смакувати анутак – найкраще ескімоське морозиво. А своєму чоловікові я б наливала вечорами його улюблений чай – аюк. Мій син був би найудатнішим мисливцем і найсміливішим юнаком. І ми б усі любили Свято кита і Свято моржових голів. От якби я була циганкою, то вміла би ворожити і причаровувати вродливих чоловіків. Я б народжувала дітей – одного за одним – і без великих зусиль могла би зварити великий казан циганської юшки хабе рома. І раз на рік я б тужливо дивилася вдалечину – туди, куди зазвичай іде табір. У небо. І я б знала келдерарі. І я так би танцювала!.. О, як би я танцювала! А ще – я б грала на гітарі. І любила б саме Джанго Рейнхардта, я би мала його платівки. Тільки платівки. Які там диски?! От якби я була…

Вона була коханкою мого коханця Вона була коханкою мого коханця. Шість сторіночок списано як маковими зернятами. Хіба нормальні люди зараз пишуть листи на папері? Вона написала. З подробицями і деталями. Вона була мистецтвознавцем. І вміла добирати такі спеціальні слова, що коли ти їх читаєш, перед тобою постає картина. Якби вона писала романи, – мала б успіх. Та вона не писала романів. Вона писала листи. Мені і, як виявилося, йому. Вона була коханкою мого коханця. І моєю подругою. Такий сюжет можна, звичайно, вигадати. Але лише вигадати. І сміливо передбачати, що в житті такого не буває. Надто театрально. Надто надумано. І дуже смішно. ХХХ Ми їли морозиво, і я запитала її про листа. Вона була безтурботною. Вона сказала, що не перевіряла електронної пошти вже цілий тиждень! І тому чується щасливою. У неї – відпустка, повноцінний відпочинок за весь несамовитий рік. Шкода, звісно, що нікуди не поїхала, що доводиться сидіти у своєму місті. Та вона все одно – відпочиває! Без інтернету, новин та трагедій. Я змовчала. Я ж у неї гостя. І я знала, що мій лист уже тиждень лежить в її поштовій скринці. Та хіба нині нормальні люди перевіряють свої поштові скриньки, щоб знайти там листа на папері?! Вона була віолончелісткою. Вона добре грала на своєму здоровецькому інструменті. Гастролювала й виступала в кращих концертних залах. Про неї завжди писали із захватом. І про нього, її вчителя, також писали із захватом. Якби мені колись сказали, що я потраплю в такий дурдомівський сюжет! Мій коханець та її коханець – один і той же чоловік. А ми – подруги. ХХХ Вони такі різні, що мені здається, ніби я живу в паралельних світах. Два життя, які не перетинаються. Дві несумісні реалії. Два неймовірні загзаги. Виявилося: можна кохати двох. Одну – ту, яка вічно літає понад хмарами, у звуках, нотах, творчості. Ту, яка дивиться на мене своїми горіховими очима, і я знаю, що вона все розуміє. Про те, що є частиною мене. Це її виліпили з мого ребра. Це від мене віддерли шматок тіла, щоб вона була. І я не можу від неї відмовитися, що б там не було. Вона розуміє: я не обманюю її лиш тому, що я не обманюю взагалі. Я мовчу. І вона мовчить. Дивиться. Все ясно.

Другу – ту, що як вихор, локальна атомна війна, виверження вулкану, назва якого не піддається вимові. Ту, що як чужорідне тіло і моя найбільша проблема. Ту, що завжди проти течії і завжди всупереч. Її неможливо ні спинити, ні загнуздати. Вона – експеримент на виживання. Котрий завершиться з її смертю. Чи з моєю. Вона розуміє, що я не можу від неї відмовитися. Зараз не можу. Поки що не можу. І вона нічого не вимагає. Чекає. Вона не звикла програвати і лишатися без здобичі. Нам можна гратися в ці ігри. Будь-яка гра має свій початок і свій фініш. Та я не люблю ні фальшстартів, ні фальш-фінішів. Ми всі – вільні люди. Немає ні ревнивих чоловіків, ні страждалиць-дружин. ХХХ Стій! Стій! Стій! Сценарист просто дурень. Це найбездарніший сюжет, який я хоч колись читав! Ви граєте ненатурально. Ви самі в це не вірите! Ви – подруги, най-найсердечніші, у вас все спільне: таємниці, плітки, спогади, синці на колінах – ще в дитинстві, ви ховали щоденники з «двійками» від батьків… І ось ви – суперниці! У вас ОДИН НА ДВОХ ЧОЛОВІК! Ви повинні це відчувати! Тямите, ВІДЧУВАТИ! А ви халтурите! Ви так граєте, що я вам не вірю! От я вам не вірю ні на грам! Не вірю, що ви подруги! Не вірю, що ви суперниці! Не вірю, що ви його любите! Не вірю, що він хоч когось із вас любить! Не вірю, що ви страждаєте! Вам що – так складно це зіграти? Вам що – так важко зіграти? ТАК, ВАЖКО. СКЛАДНО. НЕМОЖЛИВО. Вони подруги. І вони суперниці. І він – їхній коханець. І що тут вдієш – не знає ніхто. Та вони актори. Вони це гратимуть. ілюстрації Софіі Зайченко Книга Якби я була, яку написала журналістка, заступниця глави Одеської обласної державної адміністрації, одна з лідерів одеського Євромайдану Зоя Казанжи, вийшла двома мовами у Видавництві Старого Лева і є збіркою 88-ми новел із життя – міськіх історій у фейсбукстилі.

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

Н е кр о л о г

По-літньому, з розмахом Щойно повесніє – і львівські вулиці розкривають свої обійми. Найпершими починають теплий сезон літні майданчики. І часом (а то і часто) – зовсім не мають міри. З котрогось літа запам’яталася сцена міського життя: мама, тато і хлопчик прогулюються вулицею Галицькою. Мама розгублено роззирається, і каже до тата: «Здається, зараз ми повернемо у цю вуличку, і там мають бути столики…» Маленький син повертається до батьків: «Мамо, та тут куди не поверни – всюди столики!» Так і є – центр міста у літню пору перетворюється на великий вулик, і від кнайпи до кнайпи тягнуться столики, зазвичай переповнені людьми. Львів’яни дуже люблять відпочивати openair у час між весняними й осінніми дощами, а туристи тим більше не минають уквітчаних терас і павільйонів. Дзенькіт, галас і легкий фльор маленького щоденного свята розливається бруківкою і котиться луною у глибокі брами. Але вулиці тут не завжди дозволяють розминутися навіть двом автівкам. А розминутися з «жадібними» літніми майданчиками буває ще важче. Місцеві щороку жартують над черговими гігантоманами: коли вже посеред вулиці «зустрінуться» два літніх подіуми з різних боків? Часом буває натомість зовсім не смішно – наприклад, коли надмірні прибудови перекривають рух для швидкої чи пожежників, ускладнюють і без того непросте у Львові життя людей з обмеженою рухливістю, забирають у пішоходів тротуар тощо. Кажуть, що саме столики кафе на вулицях надають Львову такого європейського шарму. Напевне, так воно і є. Але, на жаль, не так багато рестораторів звертають увагу на те, що у Відні, Берліні чи Кракові для літніх майданчиків здебільшого не будують подіумів, не навішують гардин і не ставлять високих загорож. Просто виносять столики з парасольками і стільці на тротуари, враховуючи вільний простір для пішоходів, і ще часом додаючи квітники. Місто, до речі, так споглядати значно зручніше: не треба щоразу зазирати за чергові бордові портьєри чи обходити попід стіною прибудований просто впритул павільйон. Євгенія Нестерович

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ