Афіша міста Львів №03(24) 2017

березень № 03 (24) 2017

beauty age: Sothys, Beyond, Mediostar вільні та незалежні: львівські холостяки гастротренди: формуємо своє

зміст

Зміст

3

Тема

20

Нове

30

шанувальникам якісного фаст-фуду

Подія

4

33

Чим живуть успішні та незалежні холостяки

ресторани 34

Гастротема

12

Бачили

35

Риби і гади

Весняний бранч

Ранкова кава

20

Марк Зархін: в тренді регіональна кухня

Смакуємо 38

12

Ресторани

Афіша промо 48

22

Fashion

Подія

50

23

24 Страва

з історією

Атмосфера таємничої Румунії

марафет 42

52

10 запитань 52

Іоланта Пришляк про музику і життя

Бачили

арт

25

54

Здай крапку

26

27 Винне

питання 28 Гастроінтерв’ю

60

театр Музика

56

58

Смачно з пані Оксаною

Палітурка 62

Бачили

Тренд – Антитренд 64 Некролог 66

29

№ 03 (24) 2017 березень

Афіша міста Львів Засновник і видавець ТОВ “Афіша міста” Свідоцтво про реєстрацію: ЛВ № 1189/443. Спеціалізоване видання, що інформує читача про культурні події міста, області, країни, світу. Видання розраховане на аудиторію читачів від 18 років. Керівник проекту: Станіслав Зайченко

Відповідальність за достовірність рекламної інформації несе рекламодавець. Редакція може не поділяти точку зору авторів. Автори відповідають за достовірність інформації. Редакція залишає за собою право редагувати надані тексти. Будь-яке відтворення матеріалів або їх фрагментів будь-якою мовою можливе лише з дозволу редакції Афіші. Брендування на правах реклами

Друк: ТОВ «ПРИВОЗ ПРИНТ» м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 95а (061) 213–3394 Тираж 3500 прим. Замовлення № 00 Розповсюджується в ресторанах, салонах краси, нічних клубах, готелях, у роздрібній торгівлі Видавництво: ТОВ «Афіша міста» Адреса видавництва та редакції: Україна, м. Львів, просп. Чорновола, буд 59, офіс 319 (050) 341–9083 (067) 829–1755 am.lviv@ukr.net

© Афіша міста Львів, 2017 Усі права на статті, ілюстрації, інші матеріали належать ТОВ «Афіша міста» і охороняються законом. Відтворення в будь-якій формі в цілому або в частині будь-яких статей, ілюстрацій, рекламних чи інших матеріалів без попереднього письмового дозволу ТОВ «Афіша міста» ЗАБОРОНЕНО – Матеріали, позначені цим знаком, розміщені на правах реклами

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

3

тема

Вільні Разом з весною у серця приходить бажання оновлення, любові, необхідність бачити і відчувати красу. Афіша запросила на відверті розмови відомих львівських чоловіків у стані вільного польоту і пошуку. Жінки, стосунки, справи і час, натхнення й очікування, досвід і плани на майбутнє – ​про що думають, мріють і чим живуть успішні та поки що незалежні холостяки.

Я щасливий тоді, коли реалізовуються мої задуми, здійснюються мрії. Що важливіше – ​інтуїція чи інтелект? Важливе і те, й інше. Це наче запитали б: а яка тобі дівчина сподобається – ​гарна чи розумна? Не можна розділяти такі речі. Це або твоє, або ні. Для мене важливі обидва поняття. Одне базується на іншому. Свобода для мене – ​це все: час подумати, час щось створити… А велика зайнятість не залишає мені часу на депресію. У холостяцькому житті немає «плюсів» чи «мінусів». Просто, мабуть, не час мені іще одружуватися. Але жінки у моєму житті – ​це все! Більш за все я боюсь втратити об’єктивність.

Лесь Панчишин художник, кліпмейкер

Маю в житті прив’язаність. Я прив’язаний до кави. Що дає мені творчість?… Ніколи про це не думав так. Це – ​стиль мого життя. Я постійно щось створюю. І хочу, щоб воно залишилось в історії. Ще не реалізував, але дуже хочу? Персональні виставки у Парижі. Мене завжди надихають люди і природа. А жахає – ​залежність. Я не пам’ятаю свій перший робочий день. Мабуть, він і досі не почався.

4

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Олексій Адамів Засновник Ukrainian Business Marathon

Усвідомлення того, що прийшла весна починається із запахів. Виходиш одного ранку і бачиш – ​ листя, сонце. Але ще до того відчуваєш невловимий аромат весни. Продуктивність, КПД самого себе і мотивація збільшуються, коли день стає довшим, а людей на вулицях – ​більше. Часу не вистачатиме завжди – ​це вже аксіома. Питання у пріоритетах: ти визначаєш, на що забракне часу. Доба досить довга, якщо її планувати. Звичайно, є моменти, коли певний пласт роботи треба виконати максимально інтенсивно і за короткий час, решта відходить на другий план. У мої 29 відкладати момент створення сім’ї вже не актуально. Наразі від того кроку стримує логіка: якщо провести соціологічне опитування серед 100 респондентів, то на запитання: «а ви щасливі?» за умови чесності відповідей «так» буде мало. Перший рік ще живуть, а далі починається – ​побут, взаємні претензії і розлучення. А одружитися, щоб через рік-два-три знову сходити до рагсу – ​не мій варіант. Інститут сім’ї нищить брак виховання, відсутність моделей щасливих родин і неприйняття компромісу як способу вирішення конфлікту. Не останній чинник – ​фінансовий. Якщо чоловік не заробляє більше за дружину, а ще, якщо жінка про те постійно нагадує, – ​це спричинить заниження самооцінки. Як наслідок – ​ображене «его» гримне дверима. Обоє мають бути фінансово незалежними пропорційно до поведінкових ролей: чоловік здатний забезпечити родину, дружині вистачає на її щоденні потреби. Сім’я – ​сім окремих «я». Перше «я» – ​моє. Я маю спочатку зробити порядок зі своїм життям, розвинути і забезпечити себе. Далі додається друге «я» – ​дружина, і я беру відповідальність за неї, за її добробут і щастя на себе. Третє – ​дитина. Решту «я» – ​батьки, друзі і бізнес. Тільки такий порядок пріоритетів, на мою думку, дає шанси на успіх у створенні родини. Суть жінки у сім’ї – ​мотивувати, підтримувати і бути «за мужем». Завдання чоловіка – ​прийняти і нести відповідальність. Чоловікам життєво необхідно постійно бачити і відчувати щось нове. Коли звикаєш до людини, стає нудно. Якщо жінка не розвивається, не працює над особистістю і зовнішністю, її присутність швидко себе вичерпає. Критичний чинник – ​почуття гумору як показник інтелекту. Дівчата є розумні і мудрі. Перші давлять інтелектом, другі – ​знають, що сказати і коли змовчати. Дівчата, дорогі мої, не варто принижувати «его» хлопця. Це тотальний epic fail. Друге табу – ​поховати власну красу. Довкола стільки спокус – ​не допомагайте чоловікові їм піддаватися.

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

5

тема Чоловік закохується не стільки у саму жінку, як у відчуття, яке він переживає поруч з нею. Думаю, у жінок так само. Повне прийняття людини, тобто любов у її абсолютному значенні приходить з часом. Не йдеться про звичку: людина з самого початку або «твоя», або ні. Чоловіки взагалі не сподіваються, що колись звикнуть – ​приймають жінку такою, як є, або ні. Аналізувати, розбирати «на запчастини» – ​суто по-жіночому. М. Жванецький колись прекрасно відповів на головне запитання: «Подобаються красиві. З красивих – ​веселі. З веселих – ​добрі. З добрих – ​мудрі. З мудрих – ​розумні». А я сказав би, що обираю коханих. Кохана жінка подобається з усім своїм комплектом, а у некоханій все одно будеш знаходити недоліки. Миритися чи боротися з якимись рисами або поведінкою – ​нормальна річ у стосунках, поки вони тривають. Жінка може бути леді чи хуліганкою – ​головне, щоб це було по-справжньому. Можеш – ​люби, не можеш– «сиди і дружи». Дбайливо створений образ врозріз сутності, я сприйматиму як фальш. А нещирості у стосунках не місце. Мені подобається все нове, але не відмовлявся б від старих позитивних традицій. Можна змінити дату, але обов`язково залишити ідею жіночого свята. Що поганого у тому, що восьмого числа першого весняного місяця ми вітаємо жінок? Кому заважає вихідний день? Жінка завжди прагне відчувати себе жінкою, а 8 березня – ​той день, коли вона може приділити своїй красі більше уваги, натішитися передчуттям свята. День Валентина – ​інтимне свято для закоханих. А 8 березня ти маєш законне право проявити свою симпатію та захоплення. Краще подумати, скільки у цьому дні радості.

Гайк Арутюнов засновник і керівник рекламного агентства АРТ-медіа

Кожну жінку оточують ті чоловіки, яких вона провокує своєю поведінкою і навпаки – ​біля чоловіка буде та, яку він притягує. Деякі жінки отримують квіти щодня, а інші – ​раз на рік. Одні жінки стверджують, що всі чоловіки – ​негідники, а інші кажуть, що жодного негідника не зустрічали. А вони ж не різними вулицями ходять. Ми отримуємо те, що існує у підсвідомості. Хочеш, щоб щось змінилося на краще, – ​зміни це у власному баченні. Тоді довкола будуть інакші люди, інші стосунки. Все просто: яким повітрям ти дихаєш, таким і живеш. Весна – ​час надій, тож чекаю оновлення, – ​вирішення задач, які ставлю перед собою – ​і особистого, і робочого, і духовного. Головне – ​вміти бачити, що відбувається довкола: оточення і ситуації провокують на певні дії. Треба розуміти, чому обставини склалися так, а не інакше, вміти щось пробачити, а щось відпустити. Тоді у простір прийде бажане оновлення. Але не завжди треба чекати весни. У грудні теж можна залізти у вікно до коханої дівчини з квітами. Життя має бути цікавим. Цікаве життя – ​коли відчуваєш його смак, не живеш на автопілоті, а помічаєш емоції у всьому, що робиш. Якщо я певний період часу не бачу довкола себе краси, починаю її створювати: можу зібрати теплу компанію друзів, поспілкуватися з художником чи скульптором і долучитися до його творчості, змінити інтер’єр. Люблю взяти фотоапарат і знімати те, що вабить око. Адже фотографія – ​це те, що бачить душа. Попросіть різних людей фотографувати один об`єкт. Фото будуть несхожими – ​залежно від емоції фотографа. Смак життя – ​у спілкуванні з близькими, у подорожах, у потребі краси. Краса – ​це естетика. І обов’язково – ​розвиток. Якщо за певний період часу я чогось не зрозумів, не навчився у моральному чи інтелектуальному сенсі – ​ це тривожний дзвіночок для мене: час для змін.

6

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Володимир Бєглов поет, журналіст, співзасновник радіо SKOVORODA, The Ukrainians, автор проекту Majority of Minorities

Свобода – ​це можливість вибору. Я проти «думки більшості»: більшість найчастіше помиляється. Навіть Євромайдан зробила меншість громадян. Від усіх інших їх, власне, й відрізняло те, що вони хотіли мати можливість вибирати. Вибирати, а не за кимсь кудись сліпо йти. Від депресії завжди допомагають мандрівки, нові враження і секс. А весна до цього і спонукає. Мандруйте, експериментуйте, слухайте незнайому музику, ходіть у театр, змінюйте середовища. Ну і, кохайте, ясна річ. Більш за все я боюсь втратити здатність закохуватися.

Коли ви щасливий? Чесно? Відповідь буде банальною, але, якщо всі ми замислимося над цим питанням, то у всіх нас відповіді будуть схожими. Я щасливий, коли мої рідні і близькі люди є здоровими і не бояться завтрашнього дня. Головний «плюс» холостяцького життя – ​твій дім стає твоєю персональною фортецею. Навіть, коли навколо давно немає ні драконів, ні принців з принцесами, важливо мати можливість просто побути на самоті, у своїй фортечці. Життя – ​жорстоке і жорстке. Треба спішити, встигати, триматися на плаву. Відтак, творчість, на жаль, у суєті буднів – ​не на першому місці. Але й не на останньому. Я сприймаю творчість як постійне звільнення…

Інтуїція чи інтелект? Це некоректна пара, як на мене. Важливе і те, і те. Але, якщо треба обирати щось одне, тоді – ​ інтелект. Я мрію про невеликий садок біля власного будиночка, якого поки що немає. Мрію побувати в Токіо. І ще мрію бути цікавим, усміхненим дядьком на старості. Мене надихає чуже щастя. Я навіть заплакати можу, коли бачу світлих від щастя людей. Тонізує пол-фітнес, яким я займаюся в Христі Ґатто. А відлякують «пустишки». Серйозно. Я дуже погано сприймаю людей, в чиїх очах порожньо. Люблю «задротів», які читають, цікавляться мистецтвом, розвиваються.

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

7

тема

Бути холостяком прекрасно! До пори до часу… Гадаю, у кожного чоловіка рано чи пізно у голові спрацьовує механізм, який перемикає безтурботне життя на момент, коли усвідомлюєш, що хотілося б про когось піклуватись. Кожна людина на Землі у той чи інший спосіб творча. Кожна професія без творчості – ​лише сухе виконання обов’язків. Хибно думати, що творчість – ​це робота музикантів чи художників. Творчість – ​це те, що оточує нас щодня. Важливо вміти її реалізувати так, щоб це надихало не тільки тебе, а й людей, які довкола. Свобода – ​це вибір! Я завжди захоплювався людьми, які швидко приймають рішення і вміють розставити пріоритети так, що їхній вибір не лише влучний, а й стратегічно вдалий. Ця свобода вибору і є ключем до успіху, адже створює новий досвід, вчить думати і відповідати за те, що обираєш.

Втрата завжди несе за собою якусь знахідку. Часом здається, що втрачену улюблену річ уже ніколи не повернути. Але ніколи не варто втрачати надії, а просто завжди бути готовим до того, що приготувала для тебе доля. Мабуть, найважче втрачати дорогих людей. Не дай, Боже, такого горя нікому. Щасливим буваю часто. Особливо у дні, коли мене перехоплюють емоції. Якщо рано-вранці встати і багато встигнути зробити – ​щасливим стаєш від зроблених справ. Не менш щасливим мене роблять близькі люди. Одного дня ти даруєш їм щастя, щоб у інший щастя подарували тобі вони. У своєму житті я завжди старався дотримуватись балансу у всьому. Коли інтелект брав верх – ​інтуїція тягнула мене назад, і навпаки. Проте, якщо говорити про почуття, то я завжди схилявся до інтуїції, яка розуміє твоє серце. Натомість холодний розум аж ніяк не розуміє однієї простої речі: щоб кохати – ​не треба думати. Інколи треба приймати безглузді рішення, які

важко пояснити. Зате вони принесуть набагато більше відчуттів і спогадів, ніж будь-яке «раціо». Завжди мріяв ефектно танцювати. Зараз активно надолужую цю прогалину – ​вчуся. А щодо більш глобального значення запитання, то завжди мріяв стати кіноактором! Можливо, колись ця мрія здійсниться… Я отримав таке виховання, що на критику реагую адекватно. У штупор може загнати тільки комп’ютер, який зависає і перериває справу. Або ж телефон, який вимикається на морозі під час цікавої розмови. Все решта – ​життєві моменти, до яких варто ставитись з гумором. Якби не було жінки, не було б і світу для чоловіка. Половини пісень не було б написано, а, може, й усіх! Чого вартує наше життя без кохання? Як людина творча закохуюсь часто. Буває, кілька разів у ту ж людину. Жінка у чомусь зовсім незбагненна і загадкова, зате така потрібна. Хочеться вірити, що мене всі чоловіки розуміють.

Євген Крук скрипаль, перша скрипка і концертмейстер оркестру INSO-Львів

8

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Павло Ільницький співак, учасник проекту PAULMAN

Для мене свобода, перш за все, – ​це можливість вільно думати, висловлюватись, займатись тією справою, яка подобається, подорожувати… Можливість обдумано приймати рішення (навіть якісь дрібні). Дуже не люблю, коли нав’язують якусь думку, примушують зробити вибір, якого не хочеш. У таких випадках відчуваю брак свободи.

Творчість займає більшу частину мого життя, відповідно й місце для неї почесне – ​одне із головних місць. Творчість для мене – ​одна зі складових щастя. Адже виступати на сцені з видатними музикантами та композиторами, виконувати геніальні музичні твори та отримувати овації задоволеної публіки – ​це і є щастя!

Весняної депресії не відчуваю. Відчуваю хіба що брак тепла і сонця. У таких ситуаціях мене рятує гарна музика і приємна компанія. Люблю зустрічатися з друзями – ​спілкування з ними завжди поліпшує настрій.

Я досі так і не навчився грати на гітарі… Хоча давно цього хочу.

Мабуть, для кожної людини найбільшим страхом є можливість втратити рідних та близьких людей Я – ​не виняток. Я щасливий, коли прокидаюсь вранці. Важливо розуміти, що життя потрібно жити тут і зараз. Так само і бути щасливим у цьому житті тепер, а не колись… Багато людей не усвідомлюють, що в гонитві за кращим життям втрачають справжнє, людське щастя. Чим подобається холостяцьке життя? Можливо, тим, що не обов’язково заправляти вранці ліжко?

Мене дуже надихають позитивні зміни в нашій країні – ​звичайно, тоді, коли вони є: досягнення українців в усіх можливих галузях – ​від спорту та культури до науки… А лякає мене і вводить у штупор людське хамство, недалекоглядність і тупість. Маю залежність від Інтернету, зокрема, від Фейсбуку. У чому щиро зізнаюся. У 2002-му я зіграв на прослуховуванні у новому на той час оркестрі, який тільки-но створювався у Львові. Це був оркестр із найкращих музикантів з цілої України. Цих музикантів відібрали виключно за професійними якостями. Я став першою скрипкою в цьому оркестрі. Надзвичайно цікава робота пліч-о-пліч з прекрасними людьми. Жінки – ​окраса нашого життя.

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

9

тема

В’ячеслав Совенко шеф-кондитер, бренд-шеф ресторану Валентино, майстер-шеф Швейцарського інституту кулінарії, міжнародний суддя WACS

Я з Києва, але давно живу у Львові. Той Київ, який я знав, і Львів, де живу зараз, – ​дуже схожі. Зрештою, не людину змінює місце чи обставини, а вона підлаштовує їх під свої смаки і потреби. У професійному плані кухарі за останні роки зробили для Львова більше, ніж місто для них. Ми змінюємо гастрономічну і туристичну карту міста. Якби мені випало обрати місто, де жити – ​обрав би Неаполь, де у підніжжі Везувію зароджувалася цивілізація. Це третє місто після Києва і Львова, де відчуваю себе вдома. Коли вперше зійшов з літака, після півгодинної акліматизації до спеки, крім моря не помітив сильної зміни пейзажу. Там майже такі ж будинки і такі самі люди – ​лише іншою мовою говорять. Було враження, що я тут уже був і жив. А от більше повертатися не хотів би до Парижа. Розчарований дуже – ​і самим містом, і парижанами. Нічого, крім кондитерської, де працював, доброго не помітив. Для відчуття щастя треба зробити щось феєричне – ​те, про що давно мріяв або відкладав. Хоч найкраще – ​прокидатися з добрим настроєм. Новий день – ​чиста сторінка, не можна її псувати негативом. Людина керує своїм простором і обирає, чим себе оточити. Обов’язково зробити щось добре – ​для себе та інших. Кожен у своєму оточенні, на своїй роботі може додавати радості і світла в життя інших людей. Я прикрашаю кожний день: зараз завершуємо наповнювати вітрину солодощами і вже скоро люди, котрі приходитимуть до нас, ставатимуть трішки щасливішими. Кажуть, що шлях до серця чоловіка лежить через шлунок. Це так само правильно і для жінки, і для дитини – ​смачна їжа допомагає бачити довкола більше позитивного і відкривати душу для добра. Професія кухаря – ​дуже творча і потребує польоту фантазії. Якщо у закладі, де я працюю, не вимагають постійності в асортименті – ​це розв’язує руки. Я можу творити щодня щось нове. А поза простором кухні я не бачу обмежень взагалі – ​всі рамки в голові, і тільки здоровий глузд має керувати вчинками, а не стереотипи чи штучні заборони. У дитинстві я планував бути хірургом, але не склалося. Хоча між кухнею й операційною багато спільного і це не тільки ножі та чистота. Я люблю квіти. Особливо – ​фрезії. Вдома теж маю чимало живих рослин і доглядаю за ними. Тварин теж люблю – ​зі мною жили і коти, і собаки. Асоціюю себе, мабуть, з котом, але великим. З левом. Це великий і красивий кіт, а коти люблять волю і живуть за своїми правилами – ​можна помуркотіти, а можна так рикнути, що мало не здасться. Чим рятуватися від поганого настрою? З’їсти щось солоденьке і хандра мине.

10

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Га с т р о т е м а

Риби і гади морські На початок весни завжди припадає Великий піст – ​ час, коли м’ясо на тарелях поступається місцем рибі та морепродуктам. Така тимчасова зміна пріоритетів дуже корисна: риба багата на вітаміни, мікроелементи, білок, а головне – ​у ній є жир, який містить надзвичайно важливі кислоти омега 3 та омега 6. Тому дієтологи і ресторатори рекомендують регулярно включати до свого раціону страви з риби, щоб серце було здорове, а нервова система та імунітет – ​ міцними. Смачно приготована – ​запечена, підсмажена, припущена рибина засмакує кожному. Афіша пропонує вам «впіймати» рибку у кращих рестораціях міста.

12

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Королівські креветки з соусом блю кюрасао Tante Sophie вул. Друкарська, 6А (098) 095‑8129

Сібас з хосперу (63 грн – ​100 г) Winston Churchill PuB вул. Академіка Гнатюка, 4 (032) 255‑3999

​печене філе скумбрії (149 грн за 350 г)

Churrasco Grill & Beer вулиця Галицька, 13 (067) 868‑8684

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

13

Га с т р о т е м а

Дорадо, запечена в хоспері з овочами Панорама просп. Свободи, 45 (032) 225‑9009

Судак у томатах з овочами (374 грн) Бартоломей вул. Вірменська, 5 (098) 835‑5570 Салат із слабосоленого лосося з плодами винограду, грейпфрутом, паростками селери та міксу салатів. Декорується пелюстками пармезану. Заправляється соусом песто (196,00 грн)

Дель Песто вул. Костюшка, 6 (032) 255‑0080 (097) 461‑9887

14

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Дегустація вин

Rioja Bordon

9

березня

19:00

одного із найстаріших виробників BODEGAS FRANCO ESPAÑOLAS в поєднанні з вишуканими стравами шеф-кухаря

додаткова інформація (067) 829-1755

23

березня

Клуб поціновувачІв міцного

Дегустація

19:00 ірландського паб Дублін вул. Вірменська, 1 А

віскі Dubliner

додаткова інформація (067) 829-1755

ресторан Підпільний Кіндрат вул. Валова, 25 (067) 829 17755

Га с т р о т е м а Окунь у сметані запечений Кумпель пр. В’ячеслава Чорновола, 2Б (032) 229‑5177

Кефалія від пані Зосі Підпільний Кіндрат вул. Валова, 25 (098) 035‑7678

16

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Га с т р о т е м а

Філе сома під яйцем пашот (195 грн) Split Club Lviv пл. Міцкевича, 6/7 (032) 242‑2200

Рибний пиріг: шматочки лосося, телапії та хеку, запечені з цибулею та заправкою кіш-лоран у тонкому шарі листового тіста. Подається з вершковим соусом та зеленню (85 грн – ​3 00 г)

Зелена сливка вул. Староєврейська, 11 (097) 098‑0294

Філе форелі на пюре з броколі Love & Lviv family restaurant вул.Стрийська, 66 (098) 715‑8851

18

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Форель запечена по-прованськи Євроготель (панорамний ресторан) вул. Тершаковців, 6А (093) 348‑3114

Еногастрономічна

30

дегустація Неочікуване поєднання

березня

італійських вин

19:00

із старослов’янськими

ресторан Lemberg Graf вул. Братів Рогатинців, 4

стравами

Афіша дивує

додаткова інформація (067) 829-1755 А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

19

ра н к о в а к а в а

Марк Зархін,

ресторатор:

креативне місто Львів

Про гастротренди Взагалі тренди – ​це така штука, якою нехтувати не можна. І раніше вони формувалися точно не у нас. Зараз Львів, безумовно, впливає на створення гастротрендів – ​принаймні, в Україні, а, можливо, вже й у частині Польщі. Якщо говорити про світові тенденції, то загальним трендом на багато років є екологічність їжі, адресне формування меню, при якому люди знають, що вживають продукти, які були вирощені певним виробником у певному регіоні. У нас такий імідж створили для карпатських продуктів, вони екологічно чисті та якісні – ​тому люди їх і питають. Взагалі продукти із Західної України більш ціняться в уявленні людей. Правда це чи ні – ​не знаю, але зараз це є тренд. Я був у Штатах минулого року, зробив дуже великий гастрономічний тур. І що побачив: перший з трендів, який там зараз існує, – ​це вирощування власних продуктів прямо в закладі. Вертикальне озеленення є дуже модним, причому йдеться про вирощування харчової зеленини для 20

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

власних потреб. І, до речі, виходить смачно – ​на відміну від салатів із супермаркету. В тренді в Америці, як не дивно, – ​свинина. Але фермерська. Ще – ​здорове харчування: дуже багато продають кінуа, свіжих овочевих та фруктових соків холодного пресування, іншого суперфуду. Скільки це триватиме – ​невідомо, багато трендів проіснували недовго і десь загубились. Бо, якщо корисний тренд буде несмачним або чужим для того чи іншого регіону, – ​він зникне. Але не всі американські чи європейські тенденції прийдуть до нас. В Україні в тренді – ​регіональна кухня. Бо не хоче турист приїжджати до Львова і їсти страви японської, китайської чи італійської кухні. Турист шукає місцевий продукт. І так буде. Маємо як приклад Одесу, Полтаву, Сумщину, Київ. І дуже добре, що з’явилася така гастромода – ​бо це наша ідентичність, наша побутова культура. Щодо львівських трендів: зараз все більш популярним напоєм стає крафтове пиво. Пиво, яке випускається маленькими, майже експериментальними партіями. Ми також підтримуємо цей напрямок і плануємо відкривати ще один пивний ресторан. Але й зараз в усіх наших рестораціях вже продається пиво власного виробництва, яке ми постійно розширюємо. Минулого року збільшили потужності та змінили технології – ​будемо варити 10 сортів хмільного. Зараз випробовуємо різні рецептури, пропонуючи скуштувати їх гостям наших закладів. Маємо схвальні відгуки. Та я і сам люблю це пиво! Взагалі маю правило: пропоную та рекомендую людям тільки те, що вподобав сам.

Про наше вино Українське вино – ​однозначно тренд, але, на жаль, ні кількість виробників, ні якість не відповідають потребам споживачів. Попит значно більший за пропозиції. Але винна культура в країні росте – ​і це дуже тішить, бо вона супроводжує гастрономічну культуру. Єдине, що потрібно, – ​думати про різке зниження ціни на вино в рестораціях. Бо людина, яка приходить поїсти і хоче взяти пляшку вина не повинна сплачувати 600‑800 грн. Це – ​задорого. Рестораторам треба думати над зменшенням маржі на вино, я давно закликаю до цього. На мій погляд, відкоркувати вино – ​це не зробити страву. Ціни мають бути нижчими – ​і вино буде доброю альтернативою важкому алкоголю. Ми маємо гарні вина з Одеського регіону, Миколаївської області – ​на жаль, закарпатським винам ще треба рости і рости. Є питання і з витримкою, і зі стабільністю. Бо вино – ​це є культура, а культура за 10‑15 років не відтворюється. Виробництво можна поставити швидко, а культура плекається століттями. Але рухатися в цьому напрямку треба.

Щодо бургерів Це досить популярна молодіжна їжа. Ми теж розглядаємо введення в одній із наших мереж цього продукту. Бургер – ​це ж канапка! І піца також, і шаурма, і суші. Японці розглядають суші виключно як канапку – ​тільки замість хліба вони історично використовують рис, а замість м’яса – ​рибу. Канапки завжди були і будуть у тренді. І, до речі, бургер – ​це не завжди швидка їжа. Посмажити гарний бургер – ​ це далеко не швидко. І якщо поняття слоу кукінг пристосувати до бургера – ​він буде надзвичайно смачний, соковитий та корисний. Так, є і фастфуд – ​але ж ви не дуже часто туди заходите? А “правильний” бургер – ​це довга гастрономічна історія. Я взагалі не дуже люблю розділяти їжу на фастфуд та слоуфуд. Іноді під поняттям слоу криється така гидота… А так званий фастфуд може бути надзвичайно смачним. Хороша шаурма зі свіжого якісного м’яса, з гарними соусами, хрумкою зелениною – ​це гастрономічна страва. Вона і смачна, і корисна. Але тільки, якщо все зроблено правильно. Ярлики вішати на все не потрібно.

Про проекти Всі мої проекти – ​це не тільки їжа. Якби я відкривав ресторан тільки заради їжі – ​ виходило щось інше. Мене завжди цікавило щось більше, ніж страви. Нам не вистачає рівня культури в житті: культури мистецтва, культури виробництва, культури спілкування, просто культури побуту. Це – ​велика проблема. Для мене фантастичним прикладом є місто Зальцбург, яке пов’язане, перш за все, з Моцартом. Але Зальцбург – ​це всього 140 тисяч населення, це крихітне місто, трохи більше за Стрий, і тридцять років тому воно було дуже провінційним і маргінальним. Але керівництво взялося за розкрутку свого містечка – ​через особистість Моцарта, через різноманітні культурні, музичні події. І все це зробило місто глобальним, туди спрямувались величезні туристичні потоки, людей приваблюють культурні події. Мені здається, що Львів мусить йти цим шляхом. Принаймні, Львів туристичний: шляхом висококультурних подій. Саме тому ми з друзями та з диригенткою Оксаною Линів, яка народилася в Бродах, вчилася у Львівській консерваторії, а зараз – ​музичний директор оперного театру в Граці, вирішили організувати фестиваль LvivMozArt, який буде щорічним. Перша подія фестивалю відбулась в грудні. Основні події пройдуть в серпні цього року. І це тільки одна з подій, яка може наблизити Львів до міст, які визнаються містами високої культури та мистецтва. Маємо надію, що цей фестиваль класичної музики буде нарівні з фестивалем Alfa Jazz. Зрозуміло, що робити це важко – ​класику

ніхто поки не фінансує. Але ми віримо, що і гроші зайдуться, і все інше буде добре. Мені здається, що не тільки мистецькими подіями можна піднімати культуру. Треба приділити увагу культурі технічній, науковій – ​починаючи з відношення громади до діячів науки. Бо зараз їх вважають трохи не невдахами. Зараз стати науковцем не є соціальним ліфтом. До речі, про львівські соціальні ліфти можна було б поговорити окремо: донедавна для досягнення успіху в житті було потрібно стати митником, держслужбовцем, суддею… Бути професором філософії було просто не престижно. Бути музикантом – ​не престижно. Зараз, на щастя, все трохи змінюється, з’явились нові соціальні ліфти: наприклад, йти працювати в ІТ-компанію стало престижно. І це дає надію, що люди завдяки розуму, а не посаді, зможуть чогось досягти. Такі речі змінюють суспільство. Громада може допомогти собі сама стати більш культурною. Тоді талановиті люди не будуть їхати за кордон. І це не питання, які повинна вирішувати держава. Врешті-решт, ми самі – ​держава. І всі ці питання – ​наші. Я абсолютно переконаний – ​ спочатку повинен бути внутрішній попит у людей. Для нового покоління мусять бути нові майданчики, нові підходи. Теж саме стосується і складного живопису, і літератури. LvivMozArt показав: все це можливо.

Про майбутнє Майбутнє Львова полягає в розвитку культурних напрямків. У місті повинна бути висока концентрація людей креативних професій. І саме цей креативний клас, як називають його на Заході, є рушійною силою всіх провідних економік світу, розвитку цивілізованих міст. І це – ​майбутнє Львова. А для того, щоб це здійснилось, – ​потрібні місця, де такі люди могли б сконцентруватися. Виходячи з усього, виникла ідея – ​створити на базі колишнього трамвайного депо креативний хаб, де люди зможуть працювати, відпочивати, вчитися. Такий собі інтелектуальний мол. Сюди можна буде прийти з дітьми, щось купити, щось поїсти. Але все це – ​ в атмосфері креативного простору. Треба створити умови для творчо налаштованих людей – ​і виникнуть інновації. Треба дати свободу думкам людей, можливість втілювати ідеї в життя. І тоді Львів може стати центром цього руху в країні. Записала Олександра Зайченко Фото: архів журнала Афіша

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

21

р е с т о ра н и

Елегантно

як рояль

Ресторан Старий рояль – ​я краз те місце, куди приходять заради їжі. Тут не захоплюються атракціями, не заманюють туристів яскравими картинами і галасливими промоутерами. Мабуть, саме з цієї причини його так шанують львів’яни, котрі за чверть столітню історію закладу звикли приходити сюди.

Старий рояль вул. Ставропігійська, 3 (032) 235‑6694 22

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Інтер’єр ресторації з порога налаштовує на неспішну трапезу: благородні породи дерева, притаманні старовинним будівлям високі стелі, тепле світло і дзеркала, що додають простору особливого сенсу, помножуючи сотнями іскорок кожну ноту відображення. Старовинний рояль вечорами наповнює зали розкішними мелодіями, супроводжуючи кожну думку і вплітаючись магією чорно-білих клавіш в естетику вишуканих страв. Найголовніше у Старому Роялі – ​те, що в тарелях і келихах. Всі сили творчості команди кухарів під керівництвом шефа Петра Сподарика спрямовані на пошук нових і вдосконалення звичних смаків. Використання українських, а особливо локальних продуктів – ​незмінне правило. Найкраще українське м’ясо, рибу, раки чи мушлі подають до столу строго по сезону. Слідкуючи за новітніми світовими тенденціями і трендами, у Старому роялі не цураються традиційних українських вареників, борщу чи баношу: класичні страви доповнюють цікавими смаковими акцентами і перетворюють на доречно “апгрейднуті” версії самих себе з креативними подачами.

Незвичайні подачі – ​особлива гордість ресторану. До прикладу, використовують сухий лід та зелень і фразьє – ​Захер чи сирник захоплюють подих ще до першого шматочка. Не менш креативно подають і несолодке: реберця, мариновані у вині телячі щічки, каре телятини спочатку потрапляють до інстаграмів, а вже потім – ​до шлунків. Ще одна особливість ресторації – ​прихильність до еногастрономії. Вина з різних частин світу постійно поповнюють погріб, а сомельє Сергій Підгорний ревно пильнує своє «королівство» і до кожної страви добирає напій, який зі смачної зробить вечерю чи обід досконалими.

Подія Проект #13Шефів, незмінним партнером якого залишається Афіша, був започаткований минулого року у Львові задля популяризації гастрономічної культури. 6 лютого у ресторані Вечірній Львів стартував новий сезон проекту. До когорти #13Шефів долучилися нові заклади і нові міста – ​Івано-Франківськ та Харків, тож вечеря відбувалася у форматі знайомства. Перша зустріч задає тон наступним і, забігаючи наперед, можна лише здогадуватися, чим же дивуватимуть наступні господарі вечер після такого початку.

фото Марта Павлусь

#13Шефів: новий сезон

Меню вечора цілком заслуговує епітета «провокативне». За основу страв шеф Флорін Патрікі вирішив узяти субпродукти. Найпершим до столу подали Horse Power – ​тар-тар із конини із соусом цезар. За переконанням шефа, те, що зазвичай ми не звикли їсти, якщо правильно приготувати і подати, вартує не менше за добрячий стейк, а з точки зору кулінарних вражень та смакових поєднань – ​ то, може, і більше. На демонстрацію такого підходу гостям принесли наступну страву з епатажною назвою Cannibal – ​кістковий мозок оленя з маринованими овочами. Наступне творіння шефа викликало бурхливу реакцію присутніх ще до того, як його скуштували. Pervert (з англ. – «збоченець») зламав усі кулінарні стереотипи та комплекси: цілком звичну рибу на тарелі супроводжували тушковані шматочки телячого пеніса. «Це потужний природний афродизіак, – ​коментував Флорін. – ​Хоч раз у житті ви маєте скуштувати те, чого не їли ніколи досі». Зацікавлених гостей припрошувати двічі не довелося. Далі емоції не пішли на спад: страва з романтичною назвою Тhe Kiss виявилася приготованою з телячих губ, а на десерт подали – ​Reincarnation, старовинний румунський десерт в авторській інтерпретації шефа. А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

23

С т ра в а з і с т о р і є ю

Автентичний Що ми знаємо про загадкову Румунію? Країна щедро наділена краєвидами неймовірної краси: високі гори, густі ліси з багатою фауною, ріки, струмки і водоспади. Тисячі туристів кожного року перетинають кордони, щоб поринути в атмосферу таємничої та містичної Румунії.

Вечірній Львів Пр. Свободи, 26 (067) 321‑0077 24

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

смак

Замок жорстокого князя Влада Цепеша, більше відомого нам як Граф Дракула, кожного дня відчиняє браму для десятків поціновувачів моторошних історій. Столітні фортеці, палаци та маєтки – ​справжні перлини середньовічної країни. Королі, князі та поміщики лишили в історії держави вагомий слід. Але чому нас цікавить тільки одна сторона медалі? Час побачити нетуристичну Румунію. Ось історія з побуту XVIII століття: від самого світанку і до настання темряви селянин мусив йти в поле, щоб обробити численні землі свого пана. Зазвичай, чоловіки тяжко працювали, щоб бодай якось прогодувати родину. Бідні селяни не могли собі дозволити тримати велике поголів’я худоби. Якщо траплялось так, що в родині забивали свиню, то м’ясо намагались зберегти на довший час. Тушу коптили під стріхою або зносили в погреб, відділяючи м’ясо від кісток. Ощадливі румунські господині винайшли для своїх чоловіків смачну і ситну страву

Fasole cu ciolan. Прийшовши вдосвіта на поле, в першу чергу, селяни розводили багаття і ставили варитися великий чан з квасолею, кидаючи на дно декілька свинячих кісток. Секрет цієї страви полягає в наварі, на якому і варились бобові від самого ранку і до обіду. По обіді втомлені і зголоднілі робітники знімали чан з вогню, додавали овочі і лишали трохи вистигнути. Після цього всідалися по колу, брали дерев’яні ложки та їли всі разом з одного казану. Так, минаючи століття, це частування дійшло і до наших днів. Уже немає потреби розводити вогнище та їсти дерев’яними ложками, але смак з історією завжди буде ближчим до серця. Протягом всього березня ресторан Вечірній Львів із задоволенням пригостить львів’ян та гостей міста справжньою румунською стравою. Не треба перетинати кордони – ​самобутній смак Fasole cu ciolan перенесе вас крізь час і простір до тієї Румунії, що прихована від туристичних очей.

Б ач и л и

Фото: Ірина Похила

Ігристі починають

На першу дегустацію 2017 року Афіша запросила поціновувачів до елегантної ресторації Старий рояль. Незмінний партнер дегустацій – ​мережа крамниць Вина Світу, запропонувала порівняти на смак та враження ігристі вина: брют De Faveri Prosecco Treviso Brut De Faveri DOC, екстра сухе De Faveri Prosecco Treviso Extra dry De Faveri DOC, десертне Gran Torino Asti. Червоне Fragolino Villa Oppi з ароматом полуниці та Fior di Pesco, настояне на персику, завершили вечір. Сомельє Богдан Павлюх розповів присутнім багато цікавого про способи шампанізації, регіони виноробства та тонкощі насолоди ігристими напоями. Вишукані закуски від шеф- кухаря Петра Сподарика доповнили святковий настрій смачними акцентами.

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

25

З д а й к ра п к у

Eclair Boutique: де живуть солодкі мрії

Еклери, улюблені ласощі багатьох поколінь, – ​завжди на піку кулінарної моди. Насправді ж, вони знайомі нам з дитинства: бабусі пекли птисі, а мами – ​заварні, а ми зі швидкістю світла (тільки так можна було вберегтися від гніву і нещадного рушника по пальцях, бо «то на неділю, постав на місце») змітали тістечка, щойно ніжна начинка потрапить до пухкої оболонки. Еn un éclair – ​блискавично – ​зникають солодощі і з прилавків львівської кондитерської Eclair Boutique. Макарони, трюфелі за авторською рецептурою і традиційні галицькі андрути спокушають з вітрини солодкою веселкою смаків і барв. А головні тут –еклери. Окрім класичних – ​ванільних, шоколадних чи лимонних, у Eclair Boutique можна посмакувати цілою лінійкою авторських еклерів від шеф-кондитера Ігоря Хлипняча (Черепанина). П’яна вишня, сирник з грушею, маківник, яблучний пай з чорницею, фісташковий чи фіалковий – ​щоб обрати улюблений, треба скуштувати всі. Ще одна кулінарна неординар-

Eclair Boutique вул. С. Бандери, 6 (067) 201‑0184 26

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

ність, що приємно здивує, – ​недесертні еклери. Поєднання ніжного заварного тіста з прошуто, лососем, моцарелою чи салямі відкриває нові грані еклерного мистецтва. До ранкової кави вам запропонують свіженькі пухкі круасани із ситними начинками. В Eclair Boutique можна не лише поласувати смачненьким, а й придбати подарунок для особливої нагоди – ​ексклюзивний торт чи красиво упаковані тістечка. Якщо ж ви хочете зробити приємну несподіванку – ​ваш презент доставлять адресату, доповнивши листівкою та компліментом від шефа.

В и н н е п и та н н я Продегустували, отримали практичні знання – ​і підкріпили їх теорією зі сторінок журналу Афіша: березневий номер пропонує читачам нову рубрику Винне питання. Разом із незмінним партнером – ​мережею фірмових крамниць Вина Світу – ​ми дослідимо винні погреби Нового і Старого Світів, дізнаємося більше про найвідоміші і нікому не знайомі виноробні, поспілкуємося з кращими сомельє і виробниками міцних і не дуже, ігристих та тихих, білих і червоних, але головне – ​я кісних і справжніх напоїв усіх країн і континентів. Про терруари, регіони, витримку, діжки, корки, келихи, класифікації – ​ про все, що має відношення до вина, читайте в кожному номері Афіші. Етикетки пляшок березневої статті перекладаємо з іспанської.

Franco Españolas:

127 років якості

Одним із найбільш відомих виноробних регіонів Іспанії є невелика область на півночі країни – ​Ріоха. У долині річки Ебро розташовуються близько 50 тисяч гектарів виноградників. На півдні і на півночі регіон оточують гірські хребти Сьєрра де ла Деманда і Сьєрра де Кантабрія, захищаючи цю територію від холодних вітрів. Експериментувати з виноградом тут почали ще з часів правління римлян, виноробство в регіоні Ріоха згадується вже у 873 році. Початок сучасної історії Ріохи відносять до другої половини XIX століття, саме в цей час тут почали використовувати дубові діжки для вина. Позитивно на розвиток виноробства регіону вплинула й епідемія філоксери, що погубила в той час величезну кількість французьких виноградників. Бордоські винороби організували нові виробництва саме тут: вони виявили чудові червоні та білі місцеві сорти, з яких робили вина й активно експортували їх до Франції. Так вина з Ріохи стали відомі в усьому світі. У 1991 році Ріоха першою з виноробних областей Іспанії отримала DOC – ​підтвердження винятковості продукту регіону. Не зважаючи на те, що область порівняно маленька, кліматичні та ґрунтові умови на ній дуже різняться. Їх розділяють на три зони, урожай з яких дає вино зі своїми особливостями. У найскромнішому районі – ​Ріоха Алавеса – ​виноград дозріває в більш теплому кліматі і дає високоякісні молоді вина з особливо яскравим і свіжим ароматом. Ріоха Баха на південному сході регіону характеризується сухим кліматом з теплими вітрами. Місцеві вина мають фруктовий аромат. Але найбільші виноградники розташовуються в Ріоха Альта – ​на самій півночі регіону, що перебуває під впливом повітря з Атлантичного океану. Саме з тутешнього винограду виробляються потужні, повнотілі вина з високою кислотністю

і найбільшим потенціалом до витримки. І саме тут знаходиться виноробня BODEGAS FRANCO ESPAÑOLAS. Цей винний завод – ​справжня історія розвитку регіону. У 1890 році пан Фредерік Англад із Бордо шукав землі, щоб відновити свої виноградники, які знищила філоксера. Північні схили сподобались французу і разом з трьома партнерами він заснував виноробню. Сьогодні Franco Españolas є одним з лідерів ринку білих вин та червоних вин з сорту Темпранільо. Їх постачають у 40 країн світу. Представник третього покоління власників винокурні Франко Єспаньолас Карлос Естеха з гордістю господаря представляє лідера серед напівсолодких білих вин з позначкою DОC- Diamante, яке почали виробляти в кінці XIX століття. Червоні вина виробника відомі як яскраві

представники класичного стилю, чия особливість полягає в збереженні типовості та особистості великого регіону. Rioja Bordon – ​флагманський бренд, він входить до п’ятірки найбільш продаваних червоних вин цієї частини Іспанії. А взагалі для виробництва тут використовують лише сім сортів винограду: Темпранільо, Гарнача Ттнта, Масуело, Грасиана – ​для червоного вина і Віура, Мальвазія, Гарнача бланка – ​для білого. Варто зазначити, що основним сортом більшості ріоських вин є Темпранільо. Цей ароматний, темний виноград швидко дозріває і дозволяє робити вина різної витримки, з рівнем алкоголю від 10,5 до 13%, із характерним фруктово-ягідним присмаком і ароматом трав. Найкращі вина Ріохи з найбільшою витримкою отримують позначення Gran Reservas. Червоні отримують цю категорію, якщо витримуються в цілому не менше п’яти років, з яких два роки – ​у дубових бочках, білі та рожеві вина повинні бути витримані не менше чотирьох років, з яких не менше шести місяців у дубових бочках. А які сподобаються саме вам – ​дегустуйте і вирішуйте. Вина Світу мережа фірмових крамниць вул. Стрийська, 78

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

27

р е сто ра н и

Оксана Задорожна, бренд-шеф Kumpel’ Group, шеф-кухар ресторації Голодний Микола Пані Оксано, з чого почалася ваша професійна дорога шеф-кухаря? Я взагалі не планувала ставати кухарем. Закінчила школу і за компанію з подругою вступила до технікуму харчових технологій. Коли навчання закінчилося і нас розподіляли на роботу, із 240 випускниць 10 обрало Чорноморське пароплавство. Так я на 14 років потрапила на морську кухню.

завалили, викладачі казали: «Задорожна, риба гниє з голови». Тоді я зрозуміла, що особистий приклад має велике значення: не можна недобросовісно ставитися до роботи і від підлеглих вимагати сумлінності. Взагалі я не кричу і не маю звички на бурхливі емоції. Єдине, що може вивести з себе, – ​байдужість до роботи і до гостя, котрий приходить до нас смачно їсти.

Мабуть, то була справжня пригода? У радянський час потрапити у 21 рік за кордон було круто. Але спочатку був шок: мені, випускниці з «червоним» дипломом, доводилося чистити картоплю і мити палубу кухні. Рожеві окуляри і романтика одразу зникли.

Що має такого відбутися в ресторані, щоб ви відчули щастя? Недавно була запрошена на святкування в Голодному Миколі і випадково почула, як гості ділилися враженнями про ресторан: вони були в захваті від того, що страви готуються в справжній печі, їм було смачно і комфортно. Це як мед на душу – ​ значить, ми все робимо правильно.

Після моря, в якому із львівських ресторанів ви «пришвартувалися»? Першим був Брістоль – ​на той час елітний заклад. Далі – ​Арагві, де кухня вже була в моїх руках. Пізніше працювала технологом, а коли будували Кумпель, перейшла туди шеф-кухарем. Ви вимоглива шеф? Я була старостою групи і, коли одногрупники чи пару прогуляли, чи контрольну 28

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Голодний Микола – ​найбільша ресторація галицької кухні. Де ви назбируєте стільки автентичних рецептур? Галицька кухня почалася для мене з Кум‑ пеля на Винниченка. То вже скоро 10 років, як працюю з рідними стравами. Коли тільки запускали ресторан, розпитувала кухарів, що готували їхні мами і бабусі.

Всі страви на основі віднайдених рецептів адаптувала до сучасності, корегувала під технології, заготовки, зберігання і продукти. У чому секрет повних залів Миколи?

Wow-ефект від страви не переважає над бажанням смачно поїсти. Звичайно, подача має бути красивою і посуд незвичайним, але, якщо негативні емоції від смаку переважають над естетичним захватом, – ​ гість буде розчарований. Отже, ми зосереджені на тому, щоб страви в меню були різноманітними, автентичними і смачними. Кожна з них потребує багато праці. Я вважаю, що готувати в ресторані те, що можна вдома на кухні, нема сенсу. По яких стравах на столі можна впізнати порядну галицьку ґаздиню? Як на мене, то по холодцю, фаршированій рибі і сирнику. Ті страви приготувати-то не так легко – ​має бути добра домашня кулінарна школа. Розмовляла Яна Ковальчук Фото: архів пані Оксани

Б ач и л и

Вина Афіша разом із постійним партнером – ​фірмовою крамницею Вина Світу – ​провела дегустацію чудових португальських вин: мадери і портвейну Justino’s. Гості вечірки із задоволенням скуштували авторські страви, приготовані вмілими руками шеф-кухаря закладу Юрія Ковриженка, які доповнювали насичений та сонячний смак вина. Цікаву віртуальну подорож на далекий виноградний острів майстерно провела шеф-сомельє Мар’яна Скавінська – ​недарма Vintage Nouveau отримав відзнаку Національної премії СІЛЬ. Але головними цього вечора були все ж таки духмяні напої. Особливі кліматичні умови Португалії дозволяють місцевим виноробам створювати унікальні вина із дивовижним смаком, ароматом і великою різноманітністю стилів. У Львові їх можна придбати завдяки крамниці Вина Світу.

сонячної Португалії

У затишному та респектабельному ресторані авторської кухні Vintage Nouveau

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

29

нове

Rock’n’Dogs:

розкачати місто За концепцією проект не має аналогів: на першому поверсі закладу розташований шоурум з предметами інтер’єру, одягом та аксесуарами українських виробників і тату-студія. Rock’n’Dogs – ​бар із найбільшим у Львові вибором хот-догів, страв з ковбасками, крафтовим пивом, міцним алкоголем та свіжообсмаженою кавою. Булки, сосиски, соуси – ​всі інгредієнти для головної страви закладу виробляються безпосередньо у Rock’n’Dogs виключно з якісних продуктів. До пива – ​особливе ставлення. Крім шести кранів зі свіжим розливним, продається пляшкове крафтове пиво, зварене разом з пивоварнею Правда за особливим рецептом. Крім того, в меню є салати, супи і десерти – ​нічого зайвого, що могло б спантеличити ваші рецептори й апетит. Всі страви створені бренд-шефом Стеллою Клименко. Особливим попитом користується Фо з трьох видів бульйону з домашньою лапшою. Каву тут варять із зерен колумбійського Castilo (різновид Арабіки з середньою кислотністю), який вирощують тільки на 30 дрібних фермерських плантаціях. Завжди свіжа і запашна, кава нагадує, що ви все ж у Львові, а не десь у Нью-Йорку.

30

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Новий проект творців бургер-бару Delicateka нещодавно відкрився по вулиці Лесі Українки, 33. І вже обіцяє стати улюбленим місцем шанувальників casual food.

Поверхом нижче гастрономія поступається місцем стилю. У шоурумі можна придбати одяг та аксесуари під брендом Rock’n’Dogs, ABRA Black та інших українських виробників. Окремий стенд із неординарними скульптурами сподобається поціновувачам сучасного екстравагантного мистецтва. Окрім маринованих фірмових сосисок та пива, це – ​класний альтернативний презент зі Львова для гостей міста. Якщо є бажання прикрасити своє тіло малюнком, зверніть увагу на тату-зону. Стерильні умови і педантичність у питаннях якості майстра татуажу гарантовані. Але краще планувати такий візит завчасно – ​хот-догів у Rock’n’Dogs стане на всіх, а от часу в майстра – ​ні. Музика в закладі відповідає духу тотальної непопсовості: рок, інді, навіль, по телевізору – ​концерти легенд року. В кафе не дуже багато місць, але якщо все зайняте, замовити будь-яку страву можна в Delicateka – ​заклади розташовані близько один від одного і ваш хот-дог навіть не остигне, поки його нестимуть. Доставку тут теж практикують – ​одразу на два заклади. Із потеплінням Rock’n’Dogs запросить на літній майданчик – ​посмакувати свіжими хот-догами, кавою та пивом.

Rock’n’Dogs вул. Лесі Українки, 33 (063) 626‑3934 9:30‑23:45 А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

31

р е сто ра н и

Ресторація Бачевських – ​одне з улюблених місць багатьох львів’ян та гостей міста. Крім автентичних страв галицької кухні в оригінальних інтерпретаціях та наливкових підвалів, ваблять сюди ще й авторські коктейлі. Нещодавно Карта трунків поповнилася новими цікавими напоями. Афіші презентував нові мікси Іван Зелик – ​бартендер Ресторації Бачевських та, власне, творець рецептур. «Одним із найбільших кроків уперед за останній час вважаю те, що барна стійка стала контактною, – ​розповідає Іван. – ​Гості все частіше не шукають вільного столика, а залишаються коло стійки – ​і випити, і поїсти». Вправно жонглюючи шейкерами, Іван ділиться тонкощами професії. Одним із щоденних завдань бармена є поєднати страви і коктейлі. Дібрати ідеальне вино чи віскі вже непросто, а до страви із 7‑8 складників порадити багатокомпонентний коктейль – ​то справжнє мистецтво, яке потребує і знання меню, і розуміння основ кулінарії, і постійного професійного самовдосконалення. А далі починається магія: Іван починає міксувати. Першим презентує Старень‑ кий Трамвай. «Ідея створення коктейлю прийшла раптово, коли я їхав у трамваї. Подумав, що треба вигадати коктейль, схожий на старий Львів – ​трохи ніби потертий, із солодко-гіркуватим присмаком ностальгії за тими часами, коли перший кінний трамвай проїхався по бруківці». Суміш полинової, апельсинової, полуничної наливок доповнена нотами зеленого горіху і дає міцний дижестивний смак, в якому асоціативно вловлюються ноти кави. Подають коктейль у спеціальній коробочці, яка відтворює той самий старенький трамвай, а сухий лід і світло, яке вимикається, як у справжньому трамваї, створює настрій. «Все, що приходить до бару, починається на кухні. Продукти, які є у ресторані,

Карта трунків Ресторація Бачевських Вул. Шевська, 8 (098) 224‑4444

32

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

часом наштовхують на неординарні ідеї. Після успіху Кривавої Марисі, я вирішив переінакшити класичну Маргариту – ​додати медової наливки, прикрасити карамелізованою гречаною пудрою і лаймовими чіпсами. В результаті класика жанру засмакувала по-новому». Далі ще одна новинка – ​ Лейб та Хана. Рецептура дуже гастрономічна: горілку Бачевських настояли на груші, застосувавши для отримання насиченішого смаку техніку су-від. Для цікавішого смаку додали ноти хрону. А от назва не з’являлася. Тоді фейсбук-френдів сторінки ресторації закликали долучитися – ​і киянка, проштудіювавши історію бренду, запропонувала назвати коктейль іменами Лейби та Хани Бачевських. Ідея була настільки доречною, що в Карті трунків тепер можна обрати напій саме з такою назвою. «Мета всієї нашої команди – ​започаткувати традицію галицької коктейльної культури, розвивати і пропагувати її, як це робить Kumpel’ Group у царині кулінарії», – ​каже Іван. Навесні на гостей Ресторації Бачевських чекає ще одна приємна новина – ​з’являться коктейльні сети на кшталт наливкових. Так усі охочі зможуть скуштувати одразу кілька коктейлів і обрати собі до смаку.

15 лютого, в день, коли весна зустрічається з літом, гості ресторації Підпільний Кіндрат зустрілися в своїх тарелях з новими стравами від шефа закладу – ​молодого й амбітного Богдана Козака.

Нові й гастрономічні

Підпільний Кіндрат вул. Валова, 25 (098) 035‑7678

Першими скуштували 12 страв шеф-кухарі, блогери, журналісти та експерти, дотичні до популяризації галицької кухні. Почали дегустацію з Перекусів на зимно: в’ялене м’ясо, паштети і намазанки, соління в компанії настоянки Лімончелло розігріли смакові рецептори. Наступними куштували дві салатки – ​Бандероля з Чорного моря з камбалою і маринованим в ефірній олії апельсина яйцем та Вертихвостку з томлених бичачих хвостів зі шпарагівкою. Пиріг з ліверу з цікавою назвою Повітанє з Клєпарова та Горєчі дзвоники (бичачі яйця в сметанковому соусі) розкрили актуальну нині тему субпродуктів. Гевко живи – яловичий кістковий мозок з перцем та хрумкою грінкою, томлена теляча Ніжка без панчішки, фарширована грибами, Обліплений індик з сочевицею і паляницею, П’янкі реберця в медово-пивному маринаді з галицькими палюшками один за одним зникали з тарілок гостей під схвальні відгуки та дзенькіт келішків зі Сливовицею. Крулічек на лонці з м’ятою і калиновим сиропом та Кефалія від пані Зосі по черзі танцювали вальса з Веселою черни‑ цею – ​чорничною настоянкою. А на десерт до кави і найліпших настоянок від Підпільного Кіндрата – ​ Підпільні андрути із шоколадним соусом.

Весь час шеф-кухар Богдан Козак спілкувався з гостями, розповідаючи не лише про нові страви та свої пошуки ідеальних рецептів і технологій, але і плани та ідеї. Можна з упевненістю сказати, що своїм новим гостям Підпільний Кіндрат приготував багато смачного, а постійним – ​нові гастрономічні враження і свіженьку бутлю легендарної Білої мами.

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

33

р е сто ра н и

Love & Lviv family restaurant:

страви з емоціями

В Італії всі дороги ведуть до Риму, а у Львові – ​ до Love & Lviv На кінцевій станції «Сонячна» у Стрийському парку яскравими барвами зустрічає вас Love & Lviv family restaurant. Скандинавсько- лофтовий мінімалізм тут ідеально поєднується з елегантністю та затишком. У цьому ресторані кожен гість обов’язково знайде улюблений куточок в одному з залів, а команда професіоналів, яку очолює Леонід Малюга, з любов’ю та натхненням задовільнить гастрономічні побажання найвибагливіших гостей. Леонід – ​випускник Кулінарної академії асоціації шеф – ​кухарів України під керівництвом Ігоря Брагіна – ​гордо представляє у Львові своїх наставників.

Love & Lviv family restaurant вул. Стрийська, 66 (098) 715‑8851 34

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Прикметною ознакою кухні ресторану є відкрита хоспер – ​зона, де кожен гість може спостерігати, як народжується страва. Якщо зануритесь хоч раз у цю атмосферу, Love & Lviv одразу ж потрапить до списку ваших улюбленців. Шеф – ​кухар зізнається: надзвичайно любить готувати і жартує, що спостерігати, як гості насолоджуються стравами – ​найбільше його задоволення. «Поєднання вишуканості та довершеності смаку – ​ вершина, якої прагне кожен. Тільки найбільш наполегливим вдається видихнути на повні груди на цій висоті. Я залюбки сам виходжу в зал і цікавлюсь враженнями наших гостей – ​важливо зрозуміти, що їм смакує та чого вони хочуть в подальшому, – ​розповідає Леонід. – ​Ми даруємо гостям атмосферу та смак домашнього затишку. У нашому ресторані подбали і про сім’ї з дітками- для них є дитячий куток та особливе меню, адже розуміємо наскільки важливі для молодих матусь комфорт та здоров’я їхніх дітей. Звичайно, мене як новоспеченого батька надихає моя сім’я: маленька донечка та дружина. Створюючи страви, я думаю як кухар і батько. У всі страви ми додаємо позитивні емоції – ​натхнення, любов до життя, родини та своєї роботи. Кожне нове замовлення для нас- свіже полотно, на якому ми створюємо поєднання веселкових барв та смаків, подарованих від щирого серця нашим гостям.»

ба ч и л и

Недільні бранчі: новий формат сімейного відпочинку у Львові 12 лютого у ресторані готелю Асторія відбулася цікава та незвична для Львова подія – ​бранч у стилі пікнік. Культура бранчів лише розпочинається у нашому місті, тому і привернула нашу увагу. Загалом бранчі вже давно стали популярними за кордоном та у столиці та являють собою пізній сніданок, що переростає в обід. У ресторані Mon Chef пропонують тематичні бранчі, що цікаві не лише широким асортиментом їжі та напоїв у фуршетному форматі, але й своєю атмосферою. Лимонад та освіжаючий пунш, запечене порося, курячі крильця, салати та багато смачних закусок – ​гості бранчу в стилі пікнік мали з чого обрати. А окрім цього, всі в цей день могли забути, що за вікном лютує мороз та зима, і перенестись у таку довгоочікувану атмосферу відпочинку на природі. Такими подіями готель Асторія планує радувати своїх відвідувачів щомісяця. Наступний бранч запланований уже на 5 березня та буде у стилі АРТ.

Mon Chef Вул. Городоцька, 15 (050) 372-8291

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

35

готелі

Lviv

Леополіс Бутік Готель (Leopolis Hotel Lviv) вул. Театральна, 16 (032) 295-9500 Факс: (032) 295-9599 hotel@leopolishotel.com leopolishotel.com

Готель Нобіліс (Nobilis Hotel) вул. Олександра Фредра, 5, (032) 295-2595 reservations@nobilis-hotel.com.ua nobilis-hotel.com.ua

Готель Citadel Inn вул. Грабовського, 11 (032) 295-7777 Тел./факс: (032) 295-9000 citadel-inn.com.ua

Готель Асторія (ASTORIA HOTEL LVIV) вул. Городоцька, 15 (032) 242-2701 reception@astoriahotel.ua astoriahotel.ua

Древній Град Парк-готель Пустомитовский район, 7-й км Київськой траси (032) 235-1005 drevnygrad.com.ua

Андріївськтй гостинний дім (Luxury Boutique Gguest House Andriivskyi ) вул. К.Левицького, 112 (032) 275-2035 (097) 501-6615 Тел./факс :(032)275-2034 guesthouse@ukr.net guesthouse.lviv.ua

Готель Швейцарський (Swiss Hotel) Вул. Князя Романа, 20 (032) 240-3777, (032) 235-7380 Факс: (032) 235-8335, info@swiss-hotel.lviv.ua swiss-hotel.lviv.ua Готель LH Hotel & SPA пл.Петрушевича,1, (032) 295-6036, (096) 142-8366 Reikartz Дворжец Львів вул. Городоцька, 107 (032) 242-5126 dworzec.lviv@reikartz.com reikartz.com

Готель Шопен (Chopin Hotel) площа Маланюка, 7 (032) 261-1020, (097) 222-7330 Факс: (032) 261-1021 info@chopinhotel.com.ua chopinhotel.com.ua

Дністер Прем`єр Uотель (Premier Hotel Dnister) вул. Матейка, 6 Рецепція: (032) 297-4305 Факс: (032) 297-1021 Відділ бронювання: (032) 297-4317, (032) 297 4326 reservation@dnister.lviv.ua dnister.lviv.ua

Готель Жорж (George Hotel) пл. Міцкевича, 1 Рецепція: (032) 232-6236 Бронювання: (032) 232 6232 Факс: (032) 232-6242, info@georgehotel.com.ua georgehotel.com.ua

Готель НОТА БЕНЕ (NOTA BENE) вул. Поліщука, 78А Рецепція тел.: (032) 234-9090, факс: (032) 234-9096 info@notabenehotel.com Відділ бронювання (032) 234-9092, (050) 431-0467 reservation@notabenehotel.com notabenehotel.com

Факс: (032) 260-2393 hotellh@gmail.com lhhotel.com.ua

Ramada Lviv Перехрестя вулиці Городоцької та Кільцевої дороги тел. +38 (032) 243 00 10 моб. +38 (067) 320 44 77 reception@ramadalviv.com.ua

36

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Готель Панорама (PANORAMA) пр. Свободи 45 (032) 225-9000, (050) 431-9599 Факс: (032) 225-9001 reception@panorama-hotel.com.ua panorama-hotel.com.ua

Ibis Styles Lviv Center вул. Шухевича, 3А (032) 245 67 67 факс: (032) 254 67 77 H9709@accor.com ibisstyles.com accorhotels.com

Вінтаж Бутік Готель вул. Сербська 11 вул. Староєврейська, 25/27 (032) 235-6834 факс: (032) 235-6834 info@vintagehotel.com.ua vintagehotel.com.ua

Британський клуб Львів Готель (British Club Lviv Hotel) вул. Наливайка, 18 (032) 242-9999 , (067) 370-6666 info@britishclub.org britishclub.org

Hotel Atlas Deluxe пр. Шевченка, 27, (032) 261-4764, (067) 555-9111 info@hotelatlas.com.ua sales@hotelatlas.com.ua atlasdeluxe.lviv.ua

Готель Плазма Проспект Свободи 5 (067) 101-3777, (066) 214-3333 plazma-hotel.lviv.ua

Євроготель вул. Тершаковців, 6А, +38 (032) 242-40-02 info@eurohotel.lviv.ua eurohotel.lviv.ua Координати для навігації: 49°50'8.16"N, 24°2'28.32"E

Готель «Соната» вул.Морозна,14 тел. (032) 232-5000 info@sonatahotel.com.ua факс. (032) 232-5015

Готель Відень проспект Свободи 12 Рецепція/бронювання (032) 244-4314, (097) 244-4314 Факс: (032) 244-4316 wienhotel@mail.lviv.ua wienhotel.com.ua

Готель Львів проспект В. Чорновола, 7 (032) 242-3270, (032) 240-8383 (032) 240-8373, (067) 675-4344 Факс: (032) 242-3555 hotel-lviv@ukr.net hotel-lviv.com.ua

Готель Rius вул. Гнатюка, 12А (032) 235-0660, (097) 970-0220 Факс: (032) 235-0661 info@rius-hotel.lviv.ua rius-hotel.lviv.ua

Арт-готель «МОДЕРН» проспект Шевченка, 28 тел.: +38 (068) 709 99 33 факс: + 38 (032) 297 76 30 modern.art.hotel@gmail.com

Бутік-готель «Сент Федер» пл.Звенигородська,3 (032) 297 00 00, (063) 879 76 94 (098) 090 57 54 reservation.stfeder@gmail.com http://www.stfeder.com

Edem Resort Medical & SPA c. Стрілки, Перемишлянський р-н Львівська обл.

(067) 314–6512, (067) 314–3733 info@edem.com.ua edem-resort.com.ua

р е сто ра н и

Панорама ресторан пр. Свободи, 45 (032) 225–9009 www.panorama-hotel.com.ua 10:00–01:00 Грушевський cinema jazz ресторан імпровізацій пр. Шевченка, 28 (098) 676–4600 www.cinemajazz.com.ua 09:00–02:00 Кумпель ресторан-пивоварня вул. Винниченка, 6 (пл. Митна) (032) 242–1780 пр. Чорновола, 2 Б (032) 229–5177 www.kumpel.biz 00:00–24:00

Кров’янка з капустою та шкварками в пиві

Любов до крові Кров’янка – ​страва давня і неоднозначна. Релігії та звичаї здавна намагалися припинити вживання крові в їжу. Однак заборони ігнорувалися ​ і традиційна поживна страва дійшла до наших днів.

Lemberg Graf вул. Братів Рогатиців, 4 (093) 417‑9777, (098) 617‑5725 38

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

У галицьку кулінарну традицію кров’янка влилася дуже органічно. За однією з версій істориків кулінарії, виробництво ковбас, кишок і зельців прийшло до нас в австрійські часи. Шваби, баварці та саксонці, прикликані австрійською владою «цивілізувати» новонабуті території, привезли з собою любов до домашнього м’ясного. Для її приготування господині використовують свіжу свинячу кров, відварений лівер, багато смаженої на салі цибулі. Заправляють сіллю, перцем і часником. Наповнюють кишку фаршем – ​або цілу, або порційно. Кров’янку спочатку варять, а потім обсмажують. Зазвичай, подають зі шкварками. Нині, коли ґаздині менше часу проводять на кухні, а смачної автентичної страви хочеться, львівські ресторації пропонують скуштувати традиційних страв у сучасних обробках.

Szkocka Restaurant&Bar ресторан пр. Шевченка, 27 (032) 261–4765 www.szkocka.com.ua 07:00–23:00 Віденська кав’ярня ресторан та кав’ярня пр. Свободи, 12 (032) 235–8751, (032) 235–8752 www.wienkaffe.lviv.ua 09:00–24:00 Галицька жидівська кнайпа Під Золотою Розою ресторан вул. Староєврейська, 37 (050) 370–3863 www.fest.lviv.ua Пструг, хліб та вино ресторан вул. Братів Рогатинців, 49 (050) 373–9654 Перша Грильова Ресторація М’яса та Справедливости вул. Валова, 20 (Бернардинський дворик) (050) 430–2826 www.fest.lviv.ua

Del Pesto сієста ресторан вул. Костюшка, 6 (032) 255–0080 www.delpesto.lviv.ua Старгород пивоварня-ресторан вул. Римлянина 1 (032) 229–5505 www.stargorod.net 00:00–02:00 Амадеус ресторан пл. Катедральная, 7 (032) 235–6316 (032) 297–8022 restaurant-amadeus.virtual.ua Голодний Микола ресторан вул. Стрийська, 352.

(032) 232–9606 (098) 229–2222 mykola.kumpelgroup.com 12:00–24:00 Атляс ресторан Площа Ринок, 45 (032) 235–8188 Королівська пивоварня ресторан-пивоварня вул. Староєврейська, 9 (032) 236–8080 royal-brewery.com 10:00–23:00

Mon Chef ресторан вул. Городоцька, 15 (032) 242–2707 (050) 372–8291

Vintage Nouveau ресторан авторської кухні вул.Староєврейська, 25/27 (032) 235–6834

PartyFon ресторан-клуб пл. Соборна, 14 (ТЦ Роксолана, 7–8 поверх) (067) 388–1133

Split паб, ресторан, клуб пл. Міцкевича, 6/7 (032) 242–2211

Вероніка кондитерська-ресторан пр. Т. Шевченка, 21 (032) 261–4456 (032) 298–6028 пн-нд 10:00–22:00

Під Клепсидрою (Дзиґа) кафе вул. Вірменська, 35 (032) 297–5612

Чесне м’ясо ресторан Пл. Ринок, 28 (068) 439–4396

Валентино ресторан вул. Нижанківського, 20 (032) 235–6766

Winston Churchill PuB вул. Академіка Гнатюка, 4 (032) 255–3999

Тлустий гусак ресторан середньовічної кухні вул. Друкарська, 9 (067) 238–0462

Lemberg Graf ресторан вул. Братів Рогатинців, 4 (093) 417–9777 (098) 617–5725

Прага ресторан вул. Гнатюка, 8 (032) 260–2442

Хата Воєводи Ресторан парк-готелю Древній Град 7-й км траси Київ-Львів, с. Гамаліївка (098) 715–8878 (032) 235–1001 drevnygrad.com.ua 4friends Віскі-бар Вул. Дудаєва, 2 (032) 225–6554 44 Tart Flambe & Bar пл. Ринок, 44 (067) 831–8788

Правда театр пива площа Ринок, 32 (050) 374–4986

Білий Лев ресторан Вул. Лесі Українки, 15 (032) 235–4625, (067) 675–5123

Terrazza ресторан пл. Звенигородська, 3 (032) 297–4843 (093) 439–9310 (098) 090–4990

Динамо Блюз ресторан вул. Василя Стуса, 4 (032) 275–0189

Старий Рояль ресторан вул. Ставропігійська, 3 (032) 235–6694

Buon Gusto ресторан Вул. Щирецька, 36 (096) 205–0568

кав’ярня Вірменка вул. Вірменська, 19 +38 067 278 1608 www.virmenka.akurat.com.ua

Шекспір ресторан вул. Любінська,144 (032) 295–5295 08:00–24:00

Підпільний Кіндрат ресторація авторських настоянок вул. Валова, 25 (098) 035–7678

Speak Easy The Cult ресторан, клуб вул. Чайковського, 7 (097) 239–1414

Світ кави кав’ярня пл. Катедральна, 6 (032) 297–5675

Дублін паб вул. Вірменська, 1А (032)_261-6171

Цукерня кондитерська вул. Староєврейська, 3 (032) 235–6949

Вечірній Львів ресторан пр. Свободи, 26 (067) 321–0077

Libraria Speak Easy Bar Вірменський дворик (067) 726–4924

BarB.Q. караоке-ресторан проспект Свободи, 1/3 (067) 731–3333

Львівська копальня кави Книгарня-кав’ярня пл. Ринок, 10 (067) 670–6106 (050) 371–4474

Вулик Медовий ресторан вул. Грушевського, 16 (098) 035–7677

Ратуша кафе міська Ратуша пл. Ринок, 1 (097) 997–5565 (032) 297–5565

Бачевських ресторан вул. Шевська, 8 (098) 244–4444 Закарпатське від Ковача ресторан вул. Друкарська, 6а (032) 235–7147 Tante Sophie cafe escargot кафе вул. Друкарська, 6А (098) 095–8129 Соната ресторан, караоке-бар вул. Морозна, 14 (032) 232–50 14,

Eclair Boutique вул. С. Бандери. 6 067 201 0184

India Pale Ale Колекційне Світле (37 грн – 0 ​ ,33 л)

Tartufo trattoria вул. Під Дубом, 7 (068) 885–4736 Сім Поросят ресторан-музей вул. Степана Бандери, 9 (096) 117–7555 Бартоломей ресторація вул. Вірменська, 5 (032) 235–5570 LOVE&LVIV ресторан вул. Стрийська,66 (098) 715–8851

Кумпель Пивна ресторація Пр. В. Чорновола, 2Б (032) 229‑5177

Trattoria da Domenico Пл. Ринок, 29 (пасаж Андріоллі) (067) 808–5858

Кумпель Ресторан-пивоварня вул. Винниченка, 6 (032) 242‑1780

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

39

м а ра ф е т

Sothys: забудьте слово «неможливо»!

Щоразу видається, що досконалішого засобу вже не винайдуть – ​так злагоджено працюють компоненти, активуючи на клітинному рівні процеси регенерації. Але зірковий бренд, озброєний новітніми технологіями, дивує новими розробками. Youth Serum – ​Perfect Shape, пептидна сироватка для ліфтингу овалу обличчя в домашніх умовах. Саме цей продукт із двома унікальними комплексами активних інгредієнтів, ніжною текстурою та неймовірним свіжим ароматом біохіміки Sothys подарували жінкам, які прагнуть зберегти красу та форму овалу обличчя та еластичність шкіри шиї і декольте якнайдовше.

BX WRINKLE CORRECTOR – ​дієвий коректор зморшок, в основі якого – ​комплекс дерморелаксантів та ультразволожуючих компонентів з гіалуроновою кислотою. Засіб імітує дію ботулотоксину: розгладжує мімічні зморшки, нейтралізує мікроскорочення м’язів, стимулює оновлення шкірних покривів, поліпшує мікроциркуляцію крові, захищає від шкідливого впливу навколишнього середовища і попереджує виникнення нових зморшок. Крем-дезінкрустант Desquacrem Forte Microderm – ​символ бренду Sothys. Досконала ексфоліація, глибоке очищення – ​головні якості 42

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Інноваційні розробки Sothys – ​ завжди прорив у науці краси, а програми anti-age взагалі ближчі до фантастики. Тієї, де всі на вихідні – ​ на Марс, а «старість» – ​ незрозумілий атавізм із тлумачного словника.

засобу. Це чудове вирішення всіх проблем з комбінованою, пористою чи жирною шкірою. Забудьте про потовщення, гіперпігментацію та насолоджуйтеся сяючим виглядом своєї шкіри. Відтепер в арсеналі косметологів, естетичних хірургів та у вас вдома є потужні засоби, здатні відновити регенерацію шкіри, заспокоїти почервоніння та повернути відчуття абсолютного комфорту. Суха зневоднена шкіра – ​не просто реакція на агресивні впливи. Це прохання про турботу. Масло ши, омега‑6 жирні кислоти, цераміди, фосфоліпіди, віск, олія примули, чорної смородини, виноградних кісточок, пантенол, ретинол та інші натуральні компоненти, поєднані в один комплекс догляду, порятують вашу шкіру. Sothys дбає про вас і дарує те, чого бажає шкіра. І ось рятівні засоби лінії COSMECEUTIQUE BLUE стрункими рядами вишикувалися в ар’єргарді захисту вашої краси.

RS РЕГЕНЕРУЮЧА ЕМУЛЬСІЯ – ​лікувальна гель-маска для пошкодженої та чутливої шкіри з ефектом зволоження та імуномоделюючою дією, незамінна після апаратних та ін’єкційних процедур, кислотних пілінгів та інтенсивної інсоляції.

CALM РЕБАЛАНСУЮЧІ АМПУЛИ – ​максимально швидко відновлюють кровообіг у пошкодженій лазерними процедурами, хімічним пілінгом, мікронідлдінгом або мікродермабразією шкірі. Чудово підходять для лікування та профілактики куперозу.

RA РЕГЕНЕРУЮЧІ АМПУЛИ – ​концентрат реструктуруючої та регенеруючої дії з інноваційною формулою для відновлення дерми, емідермісу та дермо-епідермального сполучення подразненої та гіперчутливої шкіри. Рекомендовано для домашнього використання після активних дермато-естетичних та хірургічних процедур. sothys.com.ua

м а раф е т

Засоби для догляду за обличчям Beyond Phyto Aqua

Напередодні 8 Березня не тільки чоловіки, але і жінки стикаються з однаковою проблемою – ​вибір подарунка. Адже це таке свято, коли в фокусі уваги – ​мами, бабусі, сестри, подруги, колеги. Зрештою, не так Жіночий день як сам прихід весни – причина для свята і привітати з весною хочеться всіх і кожного.

Даруйте красу найпрекраснішим Найбажаніший подарунок навесні для жінки – ​квіти, символ тепла і втілення розквіту. А найкорисніший – ​косметика, що підкреслить та ніжно доглядатиме її тендітну красу. Beyond – ​ бренд натуральної косметики з Південної Кореї – ​поєднав приємні аромати, дбайливий догляд і сучасні технології, створивши засоби, котрі припадуть до вподоби кожній пані і панянці – ​головне обрати доцільний. Колезі стануть у пригоді засоби по догляду за волоссям, наприклад з лінійки Beyond Professional Defense з ягідними нотками. Подрузі чудово підійдуть засоби для тіла з екстрактом граната серії Beyond Body Lifting або засоби для обличчя, які подбають про зволоження шкіри Beyond Phyto Aqua. Мамі подаруйте маски у весняному дизайні упаковки Beyond Herb Garden, а для донечки оберіть тінт Beyond Save Us для натуральних відтінків губ або лінійку для здорової, сяючої шкіри Beyond Acnature. А з коханою завітайте до бутику Beyond разом – ​вона обере собі подарунок, а ви знатимете, подарунком з якої лінійки косметики Beyond потішити найкращу жінку в світі.

Маски для обличчя Beyond Herb Garden

Засоби для догляду за тілом Beyond Body Lifting Beyond ТРЦ Victoria Gardens (1 поверх) вул. Кульпарківська, 226 А (067) 246‑2208 44

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Лінійка Beyond Acnature

Подарунки з Beyond – ​однозначно трендові. Адже дбати про себе і навколишнє середовище модно і актуально завжди.

м а раф е т

MEDIOSTAR відчуй красу на дотик

Єдина в Україні фракційна, неабляційна терапія Resur FX на платформі М22 Lumenis, яка представлена в клініці MEDIOSTAR, успішно завойовує довіру пацієнтів у всьому світі та доводить свою результативність та ефективність. Це новітня технологія, яка змінила тактику омолодження шкіри та лікування таких актуальних та поширених естетичних проблем як стрії (розтяжки), рубці після вугрової хвороби (постакне), гіперта гіпотрофічні рубці різної етіології.

запалення, щоб активізувати матричну металопротеїназу і спровокувати вироблення волокон еластину та колагену. Запорукою ефективності та безпечності Resur Fx Lumenis є запатентована технологія фракційного фототермолізу, завдяки якій лазерний спалах генерує велику кількість мікропроменів, щільність яких налаштовується лікарем. Ця технологія дозволяє використовувати близько 300 індивідуальних параметрів лікування вищевказаних проблем.

Зазвичай, причиною появи стрій можуть бути гормональні збої, мікророзриви сполучного каркасу шкіри, вагітність, швидкий ріст (особливо в підлітковому віці), різке зменшення чи збільшення ваги тіла та прийом анаболічних стероїдів.

Як відбувається процедура? Виробляючи мікроколони контрольованої коагуляції через епідерміс в шкіру, фракційна лазерна технологія Resur FX запускає регенеративний процес, що призводить до активного синтезу структурних компонентів дерми – ​колагену та еластину.

Види лікування та вирішення проблеми В теперішній час зі всіх можливих методів лікування атрофічних рубців найбільш ефективним є фракційний неабляційний лазерний фототермоліз на платформі Lumenis M22 Resur Fx, який знаходиться у клініці MEDIOSTAR. Тут важливе значення відіграє саме поняття «неабляційний», тому що поряд з ним існує «абляційний» лазер, на якому здійснюється процедура повної абляції – повного пошкодження шкіри. В минулому спеціалісти – ​дерматокосметологи вважали, що при проведенні повної абляції можливо усунути дефекти постакне, шрами, розтяжки, і уражена тканина заміститься новою – здоровою. З розвитком технологій стало зрозуміло, що насправді потрібно спровокувати невелике 46

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Який період реабілітації? Реабілітаційний період після процедури неабляційного шліфування зменшується до двох днів у вигляді незначного набряку та еритеми, адже роговий шар шкіри залишається абсолютно цілісним. Скільки часу триває процедура? Процедура фракційного неабляційного шліфування апаратом Resur FX на ділянці обличчя триває близько 40 хв. Скільки процедур потрібно? Кількість процедур залежить від часу виникнення проблемної ділянки пацієнта та становить 3‑6 процедур з інтервалом 2‑4 тижні.

Чи будуть больові відчуття? Ви можете відчувати поколювання та тепло під час процедури. Перед процедурою спеціалісти MEDIOSTAR наносять обезболення у вигляді крему, тому більшість пацієнтів не відчувають дискомфорту. Унікальна технологія сканування та контактного охолодження CoolScan робить процедуру фракційного шліфування Resur FX максимально комфортною. Чи є протипокази до проведення процедури? Лазерні процедури не можна проводити вагітним жінкам, людям з епілепсією, також вони протипоказані при таких захворюваннях: псоріаз, інфекційні та запальні процеси на шкірі, герпес у стадії загострення, онкозахворювання. Перед процедурою лазерного шліфування лікар попередньо проводить безкоштовну консультацію.

Lumenis M22 Resur FX є гордістю клініки MEDIOSTAR. Саме тут знаходиться найкращий в Україні парк лазерного обладнання. Відповіді від лікаря дерматокосметолога Ольги Сніцар вул. Городоцька, 62 (067) 844‑0505 (067) 833‑0505 (093) 833‑0505 (050) 833‑0505 (093) 833‑0505 (032) 253‑0505 http://mediostar.ua/

Аф і ш а п р о м о

Із наближенням весни боротьба з небажаним волоссям на тілі активізується. Є чимало способів позбутися непотрібних волосин: депіляція воском, лазерна епіляція і звичайна бритва. Та найпоширенішим і найулюбленішим серед клієнтів б’юті-майстринь є шугаринг – ​ епіляція за допомогою карамельної пасти, основним компонентом якої є цукор.

Тест-драйв

паст для майстрів шугарингу Рецепт шугарингу відомий людству ще з часів Давньої Греції та Єгипту, де спокусливі красуні робили тіло гладеньким, використовуючи цукор. Цей метод дозволяє повністю видаляти навіть найкоротше волосся (1 мм), знімати верхній ороговілий шар шкіри, що дає ефект м’якого пілінгу. Для сучасного майстра шугаринг – ​найбільш економічно вигідний, адже не потребує додаткових приладів та пристроїв, а при правильному виборі цукрової пасти та її використанні шугаринг підходить для всіх типів шкіри, навіть чутливої.

Теоретична частина 10 золотих секретів роботи майстрів-шугаристів Як стати успішним майстром Основи реклами та маркетингу для майстра Конкурентні переваги та залучення нових клієнтів

Практична частина. Тест-драйв найпопулярніших цукрових паст.

29‑30 березня 2017 вперше у Львові навчальна конференція для майстрів шугарингу Попередня реєстрація: (068) 037‑6249

Ви матимете можливість попрацювати різними пастами (однієї щільності) і відчути різницю. властивості якісної цукрової пасти як правильно обрати щільність пасти як уникнути критичних помилок при техніці шугарингу (з демонстрацією на моделях) як мінімізувати больові відчуття клієнта як працювати з гіпергідрозними клієнтами та якісно виконувати процедуру при підвищеній пітливості секрети прискорення техніки глибоке бікіні за 7 хвилин

м а ра ф е т

Правду кажуть, що руки – ​ц е візитна картка жінки, тому вони завжди повинні бути ідеальними.

Nail Studio LAK

Nail Studio LAK – ​відносно молода, креативна та турботлива нігтьова студія. Працює вже більше року, основна мета – ​надання високоякісних послуг манікюру та педикюру. Головним для майстрів є безпека та комфорт клієнтів, тому найкращі майстри своєї справи працюють тільки з високоякісними матеріалами. Nail Studio LAK дотримується всіх правил стерилізації інструментів, а також використовує одноразові пилочки для ще більшої стерильності та надійності. Перед використанням інструменти проходять обробку ультразвуком,

після чого стерилізуються в сухожарі і тільки після цього відкриваються майстром при клієнті. Та це ще не все, наступний крок – ​це підбір хорошої продукції для покриття нігтьової пластини. Тут працюють з добре відомими, надійними та перевіреними матеріалами, такими, як Luxio, Lechat, Vinylux, Morgan Tailor, Essi, IBX та інші. У студії є весь спектр послуг для ручок і ніжок клієнтів.

Nail Studio LAK вул. Лепкого, 11 (067) 938‑0816

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

49

Фасон

Класично На прослуховування, зустрічі з диригентами і репетиції з оркестром одягаю класичні брюки, блузки та піджаки. Джинси тут були б, щонайменше, недоречними. Здебільшого ношу взуття на підборах, але уггі і кеди теж є. В одязі надаю перевагу консервативним кольорам та фасонам. Шафа була б порожня без маленької чорної сукні. Ця одна річ може замінити половину гардероба: змінити взуття, аксесуари – ​і у ній можна і на каву з колежанками, і на ділову зустріч. Ще незамінна річ – ​шалик. Навіть влітку ношу косинку на шиї, адже маю берегти голос – ​свій головний «інструмент». Коли збираюся кудись, найбільше часу витрачаю на волосся: воно у мене довге, тому помити, висушити й укласти – ​то ціла історія. Непомітною в натовпі роблять окуляри, взуття на плоскій підошві та светри з джинсами. Мої знайомі кажуть, що я в сукні на сцені та в кросівках з мінімумом макіяжу – ​наче дві різні людини. Більшість моїх сумок – ​від Michael Kors, улюблений взуттєвий бренд – ​Marko Pinі, а в одязі на щодень часто обираю речі Zara: не завжди у захваті від якості, але фасони подобаються. Сукні вечірні (і відповідно – ​концертні) обожнюю від Zohair Murad та Elie Saab. З українських дизайнерів мій фаворит – ​Роксолана Богуцька, особливо подобаються вишиті чоботи з останньої колекції. Із задоволенням відкрила для себе львівських дизайнерів: Olya Mak та Oksana Piekna – ​неймовірно талановиті. До речі, для свого сольного концерту Перевтілен‑ ня я обрала неймовірну, по-королівському розкішну сукню Olya Mak. Улюблене поєднання кольорів – ​беж з чорним або сірим. Екстремальних змін у стилі та зовнішності не практикую – ​емоцій і драйву мені достатньо на сцені, а в побуті хочеться стриманості і зручності. Коли залишаюся вдома, із задоволенням ношу піжами та затишні пухнасті капці. Жорстоким несмаком вважаю спортивний одяг з підборами, надмір блискіток і крикливий рожевий колір. Європейські жінки – ​стриманіші і в житті, і в одязі. Вони випромінюють внутрішню впевненість у тому, що все добре, навіть, якщо макіяж розмазаний, а на панчохах – ​дірка. Фото: Ірина Похила Текст: Яна Ковальчук.

50

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Наталія Степаняк, співачка, солістка Віденської опери

1 0 з а п и та н ь

Іоланті Пришляк, голові правління Академічного симфонічного оркестру INSO-Львів

Пані Іоланто, 24 червня на головній сцені Alfa Jazz Fest у Парку культури виступить оркестр INSO-Львів разом зі знаменитим джазменом, ізраїльським контрабасистом, композитором, співаком Авішаєм Коеном… Для нашого оркестру це буде справді унікальний і дуже цікавий досвід. Уже самі із нетерпінням і творчим трепетом чекаємо цієї співпраці! Торік ми відкривали Alfa Jazz Fest на майданчику на Площі Ринок. Це був наш спільний концерт із піаністом та композитором, якого знають у всьому світі, українцем за походженням Вадимом Неселовським. До речі, у Львівській філармонії відбудеться розіграш двох квитків на Alfa Jazz Fest 2017 – ​поміж усіма, хто відвідуватиме концерти оркестру INSO-Львів у Концертному залі ім. Людкевича протягом лютого-червня. Розіграш проведемо 11 червня – ​ім’я переможця зі скриньки витягне сам Неселовський. У вас дві освіти – ​юриста і психолога. Як вийшло так, що ви пов’язали своє життя із класичною музикою? «Винуватицею» моєї любові до класичної музики є донька Валентина, у якої виявився талант, тож свого часу вона почала вчитися у музичній школі. Зараз дочка – ​професійна альтистка, закінчує у Лозанні вищу музичну школу (до того навчалася у Львівській спеціальній музичній школі-інтернаті ім. С. Крушельницької та у Львівській музичній академії ім. М. Лисенка). Так разом із донькою і я поступово стала частиною світу класичної музики.

52

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Скільки років ви уже займаєтеся оркестром INSO-Львів? Понад одинадцять. В оркестр я потрапила також завдяки доньці, яка грала у ньому – ​на запрошення Гунгарда Маттеса, швейцарського диригента, який і заснував INSO-Львів. Він шукав юриста, який упорядкував би справи колективу. Я на той час писала кандидатську, тож погодилася допомогти пану Маттесу налагодити роботу в Україні. Відтоді й працюю в оркестрі. Чим найбільше вас приваблює світ класичної музики? Гармонією і загадковістю. Класичні твори живуть по 300‑400 років, переходять із покоління в покоління – ​і не втрачають своєї актуальності. Це дивує і захоплює! Серед наших сучасників також є композитори, музика яких житиме ще дуже довго. А назвіть ТОП‑5 сучасних українських композиторів, які уже створили музику для вічності… Сильвестров, Станкович, Скорик, Сегін і Любава Сидоренко. Але цей перелік можна продовжити! А які «мінуси» чи то проблеми ви виокремили б у контексті розмови про класичну музику? Класична музика – ​це інтелектуальне мистецтво, яке у сучасному світі мало пропагується. Це мистецтво, яке не лежить на поверхні, – ​його треба шукати, у нього треба занурюватися. Воно потребує підтримки і популяризації. Коли я вчилася

у школі, нас постійно кудись водили – ​у театри, у філармонію… А теперішня молодь вихована дещо по-іншому. Недавно у нас відбулася зустріч з активними та прогресивними студентами різних львівських вищих навчальних закладів. І коли я попросила: «Підніміть, будь ласка, руку, хто із вас був у філармонії», – ​побачила лише три руки. І це були «прогресивні студенти Львова». На жаль, склався стереотип, що класична музика – ​це «відстой», нафталін, це сумно і нецікаво. Але ж це не так! Класична музика – ​це фундамент для людей мудрих і думаючих. Така музика створює ґрунт для розвитку та росту особистості, дарує людині гармонію. От особисто мені музика Вівальді допомагає приймати важливі рішення. Відомі дослідження, які доводять, що під музику Моцарта дуже добре сплять немовлята, а ще – ​ростуть рослини. Щоб слухати класичну музику, треба зупинитися… А ми все біжимо, біжимо, біжимо… І все швидше та швидше… Живемо в час дебілізації суспільства. Перестаємо думати… Хтось думає і все вирішує за нас: з екранів телевізорів нам говорять, яку зубну пасту чи колготки купити, яку піцу і де з’їсти, куди піти чи поїхати… Все інтелектуальне стало невигідним. Не секрет, що недумаючою масою людей керувати набагато легше. І особливо це толерується на пострадянському просторі. У цивілізованому світі ще якось дбають про інтелектуальні потреби людей, там цінують культуру

і добре розуміють її вплив на суспільство загалом. У Європі держава та меценати всіляко і щедро підтримують культурні інституції – ​оркестри, оперні й театральні колективи: виділяються кошти на прем’єри, гастролі, костюми, на розвиток… А як рвонув Китай! На міжнародних конкурсах виконавців класичної музики все більше лауреатів-китайців: вони – ​пахарі, добре засвоїли правило, що кожен успіх – ​це 99 відсотків праці і лише один відсоток таланту! А які чудеса вони роблять у сенсі шоу: декорації, світло, 3D-мапінг, балет на воді… А що відбувається у нас? Навіть у такому місті, як Львів, у культурній столиці, досі не спромоглися збудувати сучасного концертного залу-трансформера, в якому можна було б проводити найрізноманітніші концерти: і класичні, і естрадні, і рокові, а також ставити мюзикли. Щоправда, попри відсутність доброго, правильного концертного залу, ментально, інтелектуально і за сприйняттям Львів – ​давно у Європі: за рахунок критичної маси думаючих людей. І ще одне спостереження: той слухач, який ходить на класичні концерти в Україні, – ​це молодший слухач, ніж той, який обирає таку музику за кордоном. Тож не все втрачено. Чи збирають класичні концерти у Львові аншлаги? До Львова приїжджають музиканти зі світовою славою. Назву тільки кілька імен, які тут концертували лише протягом останнього року: Ліза Батіашвілі (скрипка), Олександр Земцов (альт), Вадим Неселовський (фортепіано),

Аркадій Шилклопер (валторна), Сергій Накаряков (труба), Отто Заутер (труба), Вольфганг Емануель Шмідт (віолончель)… На концерти цих музикантів у світі квитки розкуплені задовго наперед. І це квитки вартістю по кілька сотень доларів. А у нас цих талановитих людей можна послухати, заплативши за вхід від 50 до 150 гривень (а є ще ж річні абонементи – ​вартістю від 400 до 900 гривень!). Попри це, класичні концерти дуже рідко збирають у Львові аншлаги… Яскравим винятком став концерт Олександра Земцова у супроводі оркестру INSO-Львів під диригуванням Оксани Линів, який відбувся у Львівській філармонії у лютому. Так! Вперше за 25 років незалежності ще за кілька днів до концерту ми написали на касі: «Усі квитки продано!». І це був фантастичний концерт! Я б навіть сказала, концерт-мрія кожного музиканта. Зал влаштував такі овації, що перехоплювало дух! До речі, в унісон із таким ажіотажем у Львові Оксана Линів стала головним диригентом Опери і філармонійного оркестру австрійського міста Ґраца. Опера Ґраца – ​друга за величиною опера Австрії. Що примітно, за майже півтора століття тамтешній оркестр вперше очолила жінка. І ця жінка – ​українка! Коли почалася війна на Сході України, до війська почали мобілізовувати всіх, зокрема музикантів. Знаю, що в оркестрі INSO-Львів є боєць АТО. Також знаю, що ви ініціювали звернення до владних

структур припинити мобілізацію людей певних, зокрема гуманітарних, професій… Так, один із наших музикантів, альтист, був на передовій. Переніс на війні контузію… Після повернення із фронту проходив піврічне лікування. Зрештою, досі триває його реабілітація, хоча він уже повернувся в оркестр. Моя думка: музикантів можна забирати до війська тільки при загальній мобілізації, коли захист держави стає обов’язком кожного громадянина. За інших умов – ​не варто у музиканта, який з п’яти років грає, скажімо, на скрипці, забирати із рук інструмент і давати автомат. Музика й автомат дають кардинально протилежні вібрації… Ще на початку війни наші юристи підготували листи до Міністерства оборони, Збройних сил України, Голови Верховної Ради та народних депутатів. У цих листах ми просили внести поправку до Закону про мобілізацію – ​і не мобілізовувати людей певних професій. Але наше прохання, на жаль, не знайшло розуміння… Під час Другої світової війни прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль відмовився від пропозиції одного з міністрів скоротити витрати на культуру заради оборони. Він запитав міністра: «А за що ми тоді воюємо?»… Сьогодні ми воюємо за свою землю, за європейські цінності, за Незалежність. А це означає – ​за свою культуру. Дуже хочеться, щоб це розуміли наші керманичі та чиновники в гарних кабінетах. Галина Гузьо Фото: Іван Борис А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

53

арт

Не пливи за течією –

будь сам нею Ми звикли бачити вишиванки майже кожного дня. Але колись вийти в люди у національному вбранні було небезпечно. Годі казати, чого вартувало купити вишиту сорочку або відшукати справжній раритет. Народне надбання ховали за сімома замками і витягали з шаф тільки у разі крайньої потреби. Відома майстриня та колекціонер Роксоляна Шимчук уже 28 років відшукує, реставрує та надає друге життя автентичним українським реліквіям.

Приватний музей автентичного українського одягу Опера Пасаж четвертий поверх пр. Свободи, 27 54

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Як зародилась ваша любов до української вишивки та старовинних строїв? В юності я була у складі Товариства Лева та Студентського братства, що, на той час, було єдиною зареєстрованою громадсько-політичною організацією, свого роду альтернативою комсомолу. Ми вели просвітницьку діяльність на теренах Радянського Союзу. З’явилась потреба бути відповідно вдягненими. Нам підказали, що на Буковині можна натрапити на автентичні українські сорочки. Не вагаючись, ми вирушили на пошуки. А першу свою вишиванку я придбала у 1989 році на проукраїнському фестивалі Червона Рута. Пані Роксоляно, як починались ваші перші експедиції щодо відновлення української культури? Будучи студентами, ми брали наплічники та мандрували від села до села, шукаючи старовинне вбрання. Є експонати, які потрапили до мене з приватних колекцій. Буває так, що люди їдуть з різних регіонів, аби віддати на зберігання та поділитись частиною культури, що передавалась у родині від покоління до покоління. Є такі, що приносять із метою заробітку. Які історії передавали галереї разом з вишиванками? Є весільна буковинська вишиванка, подарована подружжям, які народились і все життя прожили у Франції. Вони вже у похилому віці, але їм дуже важливо було, щоб сорочка повернулась в Україну. Не довіряючи музеям, подружжя звернулося до мене із проханням зберегти сімейну реліквію в Україні. Це велика честь! Часом, коли втомлюєшся й опускаються руки, такі зворушливі історії додають сил. Є дуже багато вишиванок, які просто повертаються із небуття. Я купувала їх у такому критичному стані, що виникали сумніви, чи

зможу я їх реставрувати та надати презентабельного вигляду. Адже столітніми сорочками могли мити підлогу або накривати курей. Кожну таку річ я пам’ятаю достеменно. Якщо це шедевр народного мистецтва, основна мета – ​це зберегти та передати далі. Чи пробували ви порахувати скільки експонатів у колекції? Який найстаріший? Точно сказати не можу. Колекція налічує декілька тисяч експонатів. До XIX століття ніхто не займався збереженням таких артефактів, як стародавній одяг, хіба мала частка інтелігенції. Сорочки завжди були коштовною річчю та передавались у спадок. Є вишиванки XIX століття. Але це той вік, який ми змогли простежити. Скільки їм насправді років – ​важко сказати. Переважна основа колекції датується до Другої світової війни. Цей період чітко простежується у нитках, візерунках, текстилі та головних уборах. У чому родзинка вашої колекції? Дуже рідкісним є буковинське вбрання XIX століття. В моїй колекції строї цього регіону представлені великою кількістю експонатів. Справжня родзинка – ​це дитячий одяг. Він взагалі мало де зберігся. Мені вдалося зібрати і реставрувати дитяче вбрання з декількох регіонів. Кожен колекціонер формує пріоритети згідно зі своїм баченням, мене цікавить одяг з усієї країни. Хочу показати, яка велика і багата наша Україна. Мені часто допомагає гасло опришків: «Не жди нізвідки допомоги». Я не уявляю собі суму, за яку можна продати душу. Саме тому у мене викликає обурення наш політикум. Адже вони так легко і так масово продають її. Головне – ​жити з чистим серцем. Я радію, що мені вдається показати стародавній одяг на сучасному рівні. Ми зобов’язані презентувати світові нашу історію та культуру.

музик а

Кращі пісні за 10 років Не так давно Віктор Винник зі своєю командою МЕРІ презентували четвертий за ліком альбом Я з України. Опісля він оголосив, що розпочато роботу над п’ятою, ювілейною, збіркою колективу. У лютому відбулася прем’єра першого синглу із нової платівки – ​пісні Чому болиш?… «Життя триває, час не чекає… Але іноді хочеться зупинитись, озирнутися на прожиті роки, згадати моменти, які вчора ще були сьогоденням, а сьогодні – ​вже історія, – ​каже Віктор Винник. – ​Тому ми прийняли рішення зіграти концерт, до якого увійдуть найкращі моменти за 10 останніх років, протягом яких ми і випустили свої чотири альбоми. А найкращі моменти для музиканта – ​це пісні, які запам’яталися». Віктор Винник і група МЕРІ 10 березня, 19:00 Клуб Picasso вул. Зелена, 88 Квитки: 100‑500 грн gastroli.ua

Сольний проект Оксани Мухи Стильне і сучасне звучання віршів Шевченка, Франка, Лесі Українки, Антонича, Чубая, Івасюка, Стельмаха, Ліни Костенко… В унікальній концертній програмі співачка Оксана Муха презентує неокласичні, імпресіоністичні, блюз-рокові і навіть RnB-композиції. Цей мистецький проект зародився із вірша Тараса Шевченка Зоре моя вечірня, який Дмитро Кацал поклав на музику Місячної сонати Людвіга ван Бетховена. Згодом у репертуар проекту увійшли по-новому переосмислені твори на музику Лисенка, Людкевича, Фроляк, Миколи Кацала… «Ця програма – ​наш скромний вклад у національну ідею», – ​каже автор проекту Дмитро Кацал. Концерти Оксани Мухи Від Шевченка до Костенко відбудуться у супроводі Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії, а також Шевченко Orchestra. Від Шевченка до Костенко 9 та 10 березня, 19:00 Львівська обласна філармонія Квитки: 100‑250 грн gastroli.ua

Міжнародний проект 11 березня у Львівській обласній філармонії відбудеться концерт дуету В’ячеслава Новікова (фортепіано, Фінляндія) та Максима Гладецького (контрабас, Україна). Концерт поєднає класичну та джазову музику. Піаніст В’ячеслав Новіков закінчив Київську консерваторію, з 1989 року живе і працює у Фінляндії, виступає як із сольними концертами, так і з камерними в країнах Європи, Японії, Південній Кореї, Бразилії, Росії та Україні. Композитор та контрабасист Максим Гладецький грав у великій кількості проектів, а його інструмент можна почути у багатьох альбомах відомих музикантів. Він став одним із засновників вінницького джазового фестивалю. Класика і джаз 11 березня, 19:00 Львівська обласна філармонія вул. Чайковського, 7 А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

55

т е ат р

Із плином часу його сцена бачила сотні акторів, десятки режисерів, зазнавала змін у репертуарі, опробовувала нові форми та жанри. Художній керівник театру Юрій Орестович Мисак може годинами із захопленням розповідати про те, чим сьогодні живе театр.

Бути

першими Перший театр не просто так отримав свою назву. Заснований у далекому 1920 році у Харкові, він став єдиним на той час театром для наймолодших глядачів. Вагомий внесок у існування Першого академічного театру для дітей та юнацтва зробили учні Леся Курбаса. Новий вид театрального мистецтва вподобала глядацька аудиторія. Під час Другої світової війни театр довелось евакуювати. Відтак він переїхав до Львова і продовжує показувати вистави вже багато десятиліть.

У репертуарі театру з’явились вистави для дорослої аудиторії. З чим це пов’язане? Це була моя ідея. Я довго наполягав на тому, що такий репертуар обов’язково мусить бути. Дуже важко, готуючи та показуючи вистави лише для дітей та юнацтва, тримати акторів у добрій професійній формі. Дорослі вистави просто необхідні для творчого зростання артистів. Сьогодні новий напрямок у театрі розвивається успішно. За двома зайцями стала дебютною виставою для дорослого глядача на сцені Першого театру. Це був новий та цікавий досвід для нас. Соціальні теми порушуються у виставах? Театр не може послуговуватись тільки соціальними темами. З одного боку – ​це універсальне синтетичне мистецтво, а з іншого – ​немає жодних обмежень на теми та проблематику. Театр повинен мислити не сюжетами та ідеями, а темами. Нещодавно ми ставили виставу Втеча з реальності, яка була присвячена проблемі наркоманії у суспільстві. Основна аудиторія – ​підлітки та молодь. Дуже важко зацікавити старшокласників і заохотити їх до перегляду, але наша праця не була марна, і вистава сприйнялась глядачами. Під час цього проекту виявилося, що надзвичайно мало організацій, які займаються проблемою наркоманії. Так не має бути! Це – ​біда суспільства. Спільно із Міністерством освіти України та правоохоронними органами Перший театр готує новий проект. На базі театру і вистави Втеча з реальності будуть проводитись роз’яснювальні роботи та обговорення цієї теми. Ще одна дуже емоційна п’єса – ​Зерносховище. Ми порушили тему голодомору. Після прем’єри виставу назвали найконтраверсійною постановкою, обговорення не вщухали дуже довго. Перший театр завжди рухається у ногу з часом… Новаторство не полягає в тому, стоїть артист на голові або знімає штани на сцені. Це –штампи. Справжнє новаторство в тому, як за допомогою п’єси Шекспіра висвітлити проблеми сьогодення. Основна мета – ​спонукати глядача до діалогу. Крім головної сцени театру, у нас діє ще декілька театральних майданчиків: Сцена на сцені, Кишенькова сцена, Сцена під сценою. Розвиток вистав на цих площинах – ​завжди інтригуючий та непередбачуваний. Записала Оля Шевченко

56

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

таксi та трансфери +38 032 253-73-63 +38 067 371-16-88

Comfortable safe cars Комфортні безпечні авто Ticket on demand Чек з вартістю поїздки на вимогу Micro Usb Mobile Charger Зарядне для смартфону

+38 093 198-09-95

hoteltaxi.lviv.ua

+38 066 778-76-57

Lviv Hotel Taxi

Umbrella Брендована парасоля Free Wi-Fi Visa/MasterCard English speaking dispatcher Англомовний диспетчер

Український модерн і неовізантизм, авангард та постмодернізм, найкращі зразки мистецтва 50-70 років ХХ століття найпомітніших українських митців квитки: для дорослих 25 грн.

для студентів 10 грн.

для учнів, пенсіонерів 5 грн. екскурсія: для дорослих 50 грн.

для студентів та учнів 30 грн.

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького Окремий відділ: вул. Драгоманова, 42 10:00 – 18:00 Вих. пн, вт

музик а

Іван Леньо, Kozak System: хотілося б, щоб український шоу-бізнес був українським

Іване, нещодавно мені на очі потрапив цікавий перелік українських гуртів та виконавців, «яких краще знають за кордоном, ніж в Україні».

Kozak System представили як гурт, який багато хто вважає польським… Чи справді ви настільки у Польщі «свої»? Так, справді. Ми давно і плідно концертуємо в Польщі, тож не дивно, що такі асоціації виникають. Навіть мер Варшави, коли запрошував нас на спільний українсько-польський концерт, то напроти нашого імені у списку вказав: Kozak System – ​Poland. У нас у репертуарі є пісні, які співаємо польською, а також багато дуетів із відомими польськими музикантами – ​г уртами Еней, Red Lips, Maleo Reggae Rockers, Popek Monster, а також легендарною Марилею Родович та іншими. Ви добре знаєте польський шоу-бізнес. Які його тенденції вам хотілося б бачити в українському? Насамперед, польський шоу-бізнес – ​ польський. Тому нам би дуже хотілося, щоб український був українським. Все решта – ​надолужимо!

58

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

Два найпопулярніших сингли Kozak System за останній період – ​ Коли вона на вірш Сергія Жадана та Не моя на слова Василя Симоненка. Чию іще поезію готуються оспівати «козаки»? Готуємо новий альбом, який плануємо видати восени і поїхати з ним у всеукраїнський тур. У ньому будуть пісні переважно про кохання, але не в хрестоматійному сенсі цього слова, а в містичному та філософському. Навіть – ​у космічному. Кілька пісень будуть драйвовими і хуліганськими. Щодо текстів, то тут уже звичний нам набір поетів: Жадан, Положинський, Іздрик, Лазуткін. Але і не без авторів-новачків – ​Сергія Мартинюка Колоса із гурту Фіолет та нашого трубача Сергія Соловія. Деколи під настрій хочеться переслухати ваш нецензурний Маніфест. У які миті вам самому згадується ця пісня? Якщо чесно, то не згадується. Все, що ми «простібали» в цій пісні, не є приємним і таким, яке хочеться згадувати. Час біжить, ми змінюємось, змінюється простір навколо нас. І такого, про що ми кричали в Маніфесті, слава Богу, стає все менше і менше.

Розкажіть про свою співпрацю із легендою української музики Тарасом Чубаєм? Про це можна написати книгу. Але якщо коротко: то був незабутній і романтичний час експериментів, розвитку, взаємного збагачення та неймовірного душевного тепла. Вийшов один із тих альбомів, до якого пересічний слухач ще не доріс, вибачте за пафос. Пісні самонаведен‑ ня – ​саме так називається наша спільна збірка. Це суміш ямайського реггі й абу із автентичними українськими козацькими піснями доби Богдана Хмельницького, а то і старшими. Тарас виступив у ролі вокаліста, а ми – ​бек-вокали, аранжування і ритм-секція. Це такий альбом, який можна порівняти із хорошим вином чи романом Маркеса, чи з одним із фільмів Соррентіно. Він ніколи не постаріє, а з часом лише додасть у вазі. Галина Гузьо Фото: прес-служба гурту Kozak System 31 березня, 19:00 Клуб Picasso, вул. Зелена, 88 Квитки: 150‑400 грн gastroli.ua, kasa.in.ua

#ПісніВійни: екватор Соціально-мистецький проект #ПісніВійни дійшов до свого екватора: презентовано уже сьомий сингл – ​пісню Настане мирний час. Це дует військового льотчика, ветерана АТО Сергія Тітаренка та української співачки зі США Анички. Вони не тільки виконали цю зворушливу пісню, а й виступили її авторами: Сергій написав текст, а Аничка поклала його на музику. Сергій Тітаренко з перших днів брав участь в Антитерористичній операції. Його вертоліт Мі‑24 був збитий під Слов’янськом ракетою з боку бойовиків у червні 2014-го. Палаючий борт упав з висоти ста метрів… Сергій та його побратим дивом вижили, але отримали дуже важкі травми. Боєць переніс складні операції на хребті – ​в Україні та Німеччині, потім пройшов реабілітацію у США. «Пісня Настане мирний час – ​це своєрідне нагадування всім тим, хто забуває, що в Україні йде війна», – ​каже автор слів і виконавець пісні Сергій. «І не просто нагадування, а прохання не здаватися, не опускати руки і робити все можливе задля нашої перемоги, яка неодмінно настане, адже, як співаємо з Аничкою, «бо з нами Бог, бо з нами Україна». Аничка – ​не тільки співачка, а й волонтер. За останні три роки вона активно гастролювала містами США із благодійними концертами у підтримку поранених бійців АТО. Дала за океаном десятки концертів, на яких зібрала на реабілітацію українських воїнів понад 100 тисяч доларів. Одним із бійців, яким вона допомогла, і був Сергій Тітаренко. «Коли передавала гроші на реабілітацію Сергія, я й подумати не могла, що через якийсь час ми з ним заспіваємо дуетом», – ​розповідає Аничка. – ​І тут – ​ проект #ПісніВійни, завдяки якому здійснилася одна із мрій Сергія – ​його вірш став піснею». Восени 2017-го світ побачить альбом #ПісніВійни, який об’єднає близько 15 сучасних україномовних військових пісень, написаних захисниками та записаних в унікальних дуетах бійців із відомими артистами. Раніше у рамках проекту вже вийшли дуети воїнів-авторів із вокальною формацією Пік‑ кардійська Терція, лідером гурту Антитіла Тарасом Тополею, співаком Арсеном Мірзояном, Сергієм Фоменком із групи Мандри, співачками Оксаною Мухою та Іриною Долею. Попереду – ​записи пісень у співпраці із лідером гурту Kozak System Іваном Леньо, Віктором Винником із групи Мері, співаком Тарасом Гавриком. Галина Гузьо Фото: Маркіян Лисейко

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

59

музик а

Від класики

до джазу 12 березня Львівська філармонія запрошує всіх поціновувачів класичної музики та джазу на перший сольний концерт Юрія Григораша. Ця подія стане особливою для виконавця, адже в одній програмі він поєднав усю свою творчість. Юрію, як давно ваша душа співає? Я народився в сім’ї музикантів. З дитинства вчився у музичній школі, згодом закінчив музичну академію. Коли навчався в училищі, вирішили з друзями започаткувати музичний колектив La VIVо. З ними ми займались лише класичною музикою. З приходом до академії я відкрив для себе новий вид музичного мистецтва – ​ джаз, шалено закохався в ці ритми. На третьому курсі академії створили Lviv Jazz Orchestra. Почалось дуже концентроване музичне життя: гастролі, поїздки, концерти. Так почалась співпраця з Петром Луцишином, Остапом Майчиком, Ігорем Гнидиним та іншими. Коли виникла ідея створення сольного концерту? Задумка сольного концерту тягнеться вже більше року. Впродовж останніх шести місяців ми сконцентрували всі наші сили, щоб втілити цю ідею в життя. Петро Луцишин, генеральний директор Lviv Jazz Orchestra і мій товариш, давно говорив: «Юро, час починати робити щось само60

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

стійно!». Не можу сказати, що дуже прагну відокремитись, але давно хочеться зробити щось своє і поділитись з людьми. Чи буде щось принципово нове для вас на концерті? Концерт недарма називається Від класи‑ ки до джазу. Ми зачіпаємо дуже велику цільову аудиторію, людей з різними поглядами та музичними вподобаннями. Перше відділення буде наповнене суто класичною музикою. Друге відділення буде дуже концентрованим та насиченим. Прем’єрними для Львова стануть 90% репертуару. Аранжування оригінальне і пишеться спеціально під мій проект. Кожна пісня гідна бути особливою. Якщо у першому відділенні я хочу самоствердитись як класичний виконавець, то друге відділення – ​суцільна родзинка. Є в програмі особлива для вас пісня? Так, пісня Френка Сінатри, яка дуже багато років супроводжує мене. Якось так збігається, не знаю чому. Френк Сінатра

для мене не просто виконавець. Це – ​частина мого життя. Тому я обрав пісню, яку мало хто знає в Україні, але для мене вона надзвичайна. Юрію, чи не боялись ви йти на ризик, з’єднуючи в одному концерті класичну і джазову музику? Боявся. Це – ​справжній виклик. Я дуже легкий на підйом і по своїй натурі – ​ризикова людина. Проект – ​неординарний. Тому дуже цікаво, як відреагує публіка. Програма складена дуже насичено. Буде багато світлових ефектів. Хочеться створити антураж на сцені. Перформанс присутній в обох частинах виступу. У першому відділенні все спокійно та стримано, тоді як у другому – ​справжнє дійство. Хочеться, щоб все було правильно декороване і з легкістю сприймалось глядачами. Але не буду розкривати всі карти. Юрій Григораш 12 березня, 19:00 Львівська філармонія Вул. Чайковського, 7

арт

Мистецтво поєднання Я займаюсь скульптурою все своє життя: від самого дитинства і до сьогодні. Скільки себе пам’ятаю, завжди мав бажання творити та створювати. Освіту здобував у Політехнічному інституті. Паралельно спілкувався з архітекторами, майстрами, художниками, скульпторами. Постійно черпав знання з усіх доступних і не доступних джерел. Я вважаю, що завжди є куди рости і розвиватись. Я львів’янин і, як і будь-кому, мені хочеться лишити згадку про себе старому місту. Якщо гуляти Площею Ринок, біля головного входу в Ратушу можна побачити дві мої експозиції: солдат Швейк та Лучник. Це ковальські роботи. Так звана графіка у просторі. Мені цікаво експериментувати, тому я із задоволенням беру участь у проектах із нетиповими матеріалами. Цікаво працювати із льодом та снігом. Це не просто робота, а цілий перформанс: на очах у глядачів за два дні із брили льоду треба створити щось неповторне. Після того, як льодова скульптура буде завершена, її підсвічують спеціальними світильниками – ​вночі роботи виглядають просто неймовірно. Але найцікавіший матеріал у моїй практиці – справжнє українське сало. У нашому місті відкривали ресторан, присвячений цьому продукту, і мене

запросили створити декілька експонатів для інтер’єру. Задумка мені сподобалась. Проблеми були з обробкою матеріалу, адже сало досить м’яке та швидко топиться. Згадавши досвід роботи з кригою, я ставив сало в морозильні камери. І тоді мав у запасі 15 хвилин, поки воно знов не починало танути. Робота доволі копітка, але тепер львів’яни зможуть не просто скуштувати сало, але й отримати естетичне задоволення, дивлячись на нього. Мої скульптури об’їздили вже багато країн світу, але завжди приємно повертатись в Україну і влаштовувати виставки тут. У мистецькій галереї Зелена Канапа до 12 березня львів’яни та гості міста зможуть побачити мою персональну виставку Поєднан‑ ня. Основна ідея – ​це комбінування різних матеріалів у скульптурі: від традиційних бронзи, каменю та дерева до більш екзотичних та рідкісних. Кожен матеріал має свої властивості та сферу застосування. Всі роботи на виставці об’єднані емоційною складовою: динаміка, рух, настрій, життєві ситуації, враження та фантазії, якими хотілось поділитись. Записала Ольга Шевченко Фото: Ірина Похила

Ми блукаємо вулицями Львова, фотографуємось біля цікавих скульптур, насолоджуємось шедеврами мистецтва. Проте не часто задаємось запитанням: «Хто створює цю красу?». Секретами майстерності погодився поділитись з Афішею львівський скульптор зі світовим ім’ям Мирослав Дедишин. А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

61

Па літурк а

Юрко Іздрик із поетичної збірки Календар любові demoсезон от ми й перебули зиму мов перебрели болото і все що зійшло зі снігами – то майже і не було у вікна наші віктимні весна пробивається золотом лишає на дереві плями вкриває імлою скло вона авітамінозна проте уперта мов трактор і репається насіння і вгору жене хлорофіл як ми поведемося – ​хтозна бо в кожного є ризик-фактор і завше є фактор іскріння двох щільних фізичних тіл бо наші проблеми – ​квантові а наші приходи – ​мічені і наші сезони – ​кончені і наш переліт – ​шагал та – ​байка усе перелічене весна одягає бантики і сонця медалька котиться й аллах ще такий акбар а ми перебули зиму немов перебили фразу ми збили ритми серцеві й попересипали сіль усе це доволі дивно усе це якось відразу і дивиться в очі стрільцеві весела розхристана ціль

in my head а бог у моїй голові ніби бомж без імені паспорта й рекомендацій або пропадає надовго або ж товчеться у звивинах злим папарацці то батько то папік а то абсолют розведений спиртом чужих мотивацій майструє петарди пускає салюти підробних зірок і об’єднаних націй мій брате мій свате мій світе благий

62

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

віддай мені світло єдиної зірки а ні – ​то прости і як можеш убий хай бомж ти хай хто ти та ж мабуть не звір ти за слово твоє заплатив і відгріб я словом своїм і сльозами чужими то пощо блазнюєш ти п’яний як чіп вживляючи в мозок іржаві пружини? у мене є вдосталь тепла і води ночівлю і прихисток матимеш вічно залишся мій боже зійди і не йди я дам собі спокій я дам тобі свічку

ти ти живеш у мені життям окремим це не зовсім те саме що шизофренія я погано в твої в’їжджаю теми і мотиви твої розгадати не вмію я тебе наділяю своїми страхами і надіями й болем і хіттю і щемом ти мені не говориш що буде з нами ти мовчиш наче ангел чи тихий демон але завше ти є і завжди присутня чи вдихаю я кисень чи дим сигаретний ти як інша моя потаємна сутність ти немов полотно під моїм портретом ти в мені наче ніл всепроникної лімфи ти в мені наче лімб де чекання вічне зачекінилась в мозку крихітним міфом і заплющила очі на морок і відчай ти живеш у мені поміж пеклом і раєм об’являєшся вільно то чортом то богом ти живеш у мені і в собі тримаєш все що ще залишилось в мені живого

хто шо нам конче потрібно бути потрібними і добре б завжди залишатися добрими і кожен щоб мав хоч когось але рідного й у собі тримав хоч би щось непідробне і було б усім тоді щастя мабуть ну або принаймні зона комфорту.. та все підміняє лукава пам’ять і все підминає облудна гордість.. і білий альбом записаний богом на чорний вініл запоротий чортом міняєш не зрозумівши нічого просто за звичаєм майже без торгу.. бо той хто створив це і біле і чорне в пропорціях неприпустимо рівних він також хотів мабуть бути добрим він також хотів би бути потрібним

Таємниця ці двоє напевно якісь ненормальні – кажуть про нас на небі без даху без страху без клятви без спальні без всього, що іншим треба блукають в пітьмі і пливуть проти плину все насамоті й поодинці хіба так людина шукає людину? хіба чоловік це і жінка? хіба вони знають хіба вони вміють? на що сподівається кожен? а ми собі мовчки дійшли аж до краю і пекло на рай перекроюєм ми знаємо те, що ніхто більш не знає: ми є ми вже разом нас двоє

invitation і так все серйозно що просто капець проекти двіжухи і терки і мутки немов би у цьому є якийсь сенс так ніби задум в цьому присутній а в задумі було – ​живи і плодись а в задумі було – ​радій і кохайся но вася така сложна штука ця жизнь шо нада ловити якіє-то шанси і так все серйозно – ​хоч всядься і плач та я все кажу: ну прийди подивися ось небо над нами – ​роздертий плащ ось поле – ​заштопана плащаниця ось річка моя – ​роздягнись увійди ось сад що наситить і ліс що сховає а ось безтурботна і сонячна ти і наша кімната як філія раю це все несерйозно як промінь чи сніг це все ненадійне смішне і минуще це все що у бога я викрасти зміг та все це сенсовне і справжнє і суще

pacific я бачу небо я чую сонце я доторкаюсь до квітів і трав а всього решта мені не конче все решта я вже по вірі взяв усе вернулось і все воздалось а те що зверху – ​бонус і приз я покидаю чужі вокзали і залишаюся там де спинивсь крізь мене прокладено траси і рейси крізь мене проходять ріки й мости безвізова зона в моєму серці і вільно тут оселяєшся ти усе навиліт усе відкрито трансперсональний мій босфор єдина заповідь замість мита: make love not war make love not war

пів-на-пів пів життя вчишся жити пів життя – ​помирати а живеш і вмираєш невідомо як висіваєш дітей – ​виростають солдати і ідуть убивати за червоний мак висіваєш вірші – ​проростають марші прокладаєш стежку а вона – ​межа страшно бути юним сумно бути старшим і в усьому першим впізнавати жах пів життя – ​на мутки пів життя – ​на терки а в сухому залишку – ​трепетне ніщо як уста торкались солоно і терпко як обійми рвались наче свіжий шов не було нас вічно і не буде стільки ж вся оця двіжуха – ​миті марнота це було б трагічно та сміються вірші у налиті кров’ю макові уста бо й межа як стежка поросте травою бо й тіла зотліють у золі пожеж та ніщо не зникне бо ніщо – ​з тобою і воно – ​назáвжди і воно – ​без меж

літально-летальне з утратою сутри втрачається голос із втратою голосу – ​глухне слух спиняє вгорі тебе чортове колесо це – ​пік твій вершина а далі лиш – у-ух! зриваєшся з піку в піке карколомне мов йдеш на таран щоб розбитися вщент одначе планета цілком непритомно звертає із курсу в останній момент а ти все летиш і несе тебе вгору до інших висот сліпоти й глухоти у тебе є фарт і у тебе є фора – можливість лишити польоти й піти покинути гру – ​це свобода й спокуса і добре відомо про це нагорі проте розбиватися вщент я ще вчуся тому – ​все ще тут і усе ще – ​у грі

віщування королеви зривається план повелителя бурі і гради і смерчі збиваються з курсу і тануть пророцтва й прогнози похмурі бо наші серця – ​повелителі пульсу і ерос живе в наших еритроцитах і свіжа в нас кров а не чорна як нафта ми будемо жити і будем любити і нині і прісно сьогодні і завтра бо небо в нас чисте і море прозоре і вольная воля – ​то наші ресурси а дикі армади вампірів і тролів у мороці ночі збиваються з курсу хоч плаче земля після кожної смерті та зло небуття в небутті і зникає бо світло змітає і шквали і смерчі ось сонце зійшло – ​і пітьми вже немає адептів своїх пожирає ненависть які в неї діти – ​така вона й мама а ми переможемо що б там не сталось бо we are the champions – ​правда за нами

гіпоксія це так дивно – ​між нами ніякої близькості тільки ці кілометри і різні умовні бар’єри ув обіймах твоїх я гойдався би наче в колисці але замкнуто брами зачинено парки і сквери і ніщо не римується – ​двері не входять в одвірки і маршрути в квитках і сеанси підкреслено різні навіть кров і любов ми розлили по різних пробірках навіть слово і зойк все ніяк не вкладаються в пісню це так дивно усе бо щоденно щонічно ніколи не виходжу із тебе як не виходять з запою і хапаю мов риба повітря – налякано кволо: дай дихнути тобою дай ще раз дихнути тобою

beginning (inception) а з неба падали згустки шовковиці а в море пірнали прозорі звірі ми ще не вірили літу повністю ми ще самі собі не вірили ми ще тримались старих конвенцій ми щойно вчилися жити без страху перебираючи міри в спеціях перебиваючись стресом і ахуєм не добираючи милостей міри ми ще були наче діти жорстокі та плодоносило небо довірою і розливалося море спокоєм і виринали риби прозорі з периферії чужого зору літо вмикало невидимі зорі ми починали нову історію

future пророцтва збуваються з такими похибками прогнози збігаються так приблизно що в їхніх приходах немає профіту і харить харизму інша харизма й на схизму не час бо всередині темно і хмарно довкіл від їдкого газу а все що збудовано було даремно із недаремним руйнується разом та кожне пророцтво має розвилку з дурного розуму премудрість ця: усе що впаде – ​то було помилкою усе що встоїть – ​те нам і збудеться

enter морок згустився над єршалаїмом наче драглистий мозок звіра нам видавалося ніби самі ми ніби нас двоє і міра віри але пітьми знавіснілої духи сіють тривогу і чорні мітки і реагують на кожен рух і пазурі й ікла ростуть нізвідки множиться біситься темна порода єршалаїм потерпає від ран нам залишилось пірнути у води і наче стікс переплисти йордан

nomen норми немає – ​є патологія бога нема – ​зате є інферно щоб називати потрібна логіка щоб означати потрібні нерви все що не назване – ​те не існує все неозначене – ​є і буяє швидко живуть названі всує швидко живуть довго вмирають довго повзуть до горизонту перетинаючи дао впоперек майже без сенсу майже без понту все – ​без сумління страху і докору норми нема – ​є лише відхилення я – ​за межею кривої гауса вісь ніби спис я стискаю знесилено і озиваюсь і називаюся

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

63

64

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ

їнс

ьке й

Д п ав Зв рос айт а іс то е п лу ле н но, мо ого п че е щ дн во ук лат ни слі о ні им ри С ра івк х Ш д ц хт те мо як вог їнк и у та ур о н нд пр П ої о ч ою кр та ати е б ен о ре ере на ас до аїн х А сь ор ціям те, л во лі пе у Л о сь ме св он . як ск амп лю к ку рш іна ста кою ри ого ить Баг за р оп а, ці ль ом В нн м ки п . С ат ли св око , р тра йни тур у м аси ьої ово , ал охо віт о х шат д іту м ен м ми ни ісц лі хв ю е н дж ве то ис ал івча по цей тге вай ви х д і з вна ил та іко ен ли з р я у н е та бу с н, в , р на ія ав ві ин на ли ня ки ізн кр во е ці і ви під ва пис ак аке ход чів жд дм и. Т від не . К й і м их аїн дн ка ши ко ли ок ци тн ам мо и б ов во ст за віт о пр ця І в Бут оч вим ва ри дв тіл на ий и, жн уде ила рчі ан бу ка жна ичи ми ук р и ас ос ни ли і ук ьк пр дв як о п д сь ст і ти ва Ціс ш н не со ра ука укр , ко ь? й р Ев ра и д оти игу і по ро уш від ь Л ся ла ик ук пра за ву їнс х к аїн ли За уш ер їнк оп ч н, ле до а т зв іни чі к сво пр ати гн гр ва ьк ож ц на к ни ес и – ов ум но гш вж а п а К іл го ож с е ош ти ог н ем Б ор к. т. ​Ір ню и т ва и у ра нн ос ом к и во ви і о ог – ​ц ат до А Те ин є а то ли ва в я Г те ет ор ла є їха і н . пр о т е а т б р і е ь н л п р ж т д е н с п ос з н не ків ом е чо ер Га ься ага ст ит и, а а н роя ко ів ння во окл и з слі л н н а в л . є щ л т . а

и а д то с м н м а а А о а т р а и ру є од ині а в у м ку й т чи ін у я вс е ук од Укр ди ша Вон жи кан кор уюч . Т ін но во ин и ль а з ши ка ь р у, аї ха ла а тт ня до и ре ст , а н ах пр то Те на х рд ом аїн а н ни є т сь за я у б н ба рум п и н од о вій тя ли іде іох у л ці е . Ц а с пи С уд . тіл ен оче е д и у це го на ви й, іру юд сла від е – зап пра сув по ь-д е, ьк т д сн уж кр ніч рі Яло , щ що рг ст вл зна ​лю ал вж ал и ля о і е аїн ог є н в о з ії т ву ят ки ди ює н а ь ча н мі а . В ь на ф в ці ц о н е о вч о ідп ну ів – не ті к? ещ ни кіб ер ся та а, д сер ю ит рм ов ют ​в зн ль О од ли ер то і с ре л ц ис ув ід ьс ел ає ки дн ав св н л во га я я. О ь ан ал я. ич мо на а но іт. ети іт, їм лії ля ез ? ш за н І йо н ь г и . ни Ч п о а з к ці, асо Ш го я н но й и м ра дн ве ож кін ва ев за аш . по о по ою рш н ече ст о пи же р, нк о- го ин им т, о і

украФорму я

д мо Попул с сучасно и и у мволікоза дн й и я з волосс нер м р тр ззовні и г сучасн изубам о и трензуват ц створ я, ю, вбранн е д останні мо непі ом и х лопдівчата вес и д им . О укра сер ю . но и д А я ю укра ь ц д й світ х ч тенробнле і наб з укра т и ї озні впліта ь н нс роківи наскіл колек їнс за ьке .Т щ ден и и й ш о и о ї ва ько нс е , мо проро ц і не д стало ю ю ? іям ьк т т ь ько ції ни го став ж ь м У Черези? пропи патріот ю простору татустрічк и ли кра У т и во кра и с , їну по сан и ь варто ї нс д д и д и і ізнавс зм о ї ьке й ? ф ормуванн – ​ я

тренд

антитренд

з

К оробочк

с ю

роз на по 10 Як

не 01 мало д ту діл ва д арунк тіл в ко тро і д співрозмовн д и трат ж и яю табор ьк я о я н ен с ш ка и и за презент д ю тьс ,л у зізнаж л и д и я якав б чоловік – ​на інка и , . У ю хо , с и д д зале и мовно д є туат и и то т ь в и дорогро т роз ь , с и

я мова к г ші від вж я, пр ка ж но и вно, д і іл . щ парна кр е що исутності на і самі Бо ві яю оправ и прозор нову сл то мрі д мі ф по т ь про обстав ум гру и д арунк за с є г з о и ю да я д . Т вуд яв и про чоловіка ьтес ч , и й и и сте и ому очкут ь нат ш , , я н убу

ж часторозмов – ​ , аніщо як ку . ч ж ліп Та и маніпул заво ш й и на е

д про ті я ят ц ій ь .

рпр

и зом и

ьку Д б ля єм ант по ле о, ики чат нт сп і ку зи На є од нес ро і п ти пр виз іва ти зб ку ер вн авд на юч од ер д пи еп у е у, ча ис не ем « ує ти ад мо се ль ь о од ося н з н д ви пер ом и н цію со им три но , д м м ля н о т ча іод рія аст . Т м . у а ти оп чо ва ий ого йно а не ро а ч спл р го щ то ти под , щ , п бсо «щ ю – асо ан ос ед вз ч ме ар о іди лю ос ​хр м ов ь ме аг т а н п Чо рі зг ун ак со тн ь» ес за ано ат тне ал чи ізно лов вна адк ок. е н бі ої г . Ча том под го ом ні і о з і в ти , щ ік па а П іж х ар ст ат а чи і ст по та т ва ар і ж о и т ли на ом не, ло мо ен ійн рун не ь, ба ра і ж д н н тіс ін вж еж чк як іж ту пц ні ьк а ка сп н е а и е п ня д ть ка, е р ніч а п ий ряд рб ями ї: см о іс до ми од з нн ція о а я в Д оп р п і а о е са к т н а те ан х ів р

о к а н о о г а л в а ч м р р е у ж і п – ​за ко ют ре ос ко дар арм о – ень етв е. ми ив а ф ні иц кд ва но д оз го и д ро ь н чі, ил на ун а. ​куп кі ор І я ча е і ут веч і ч от єть го з ма до рт ка обр бо ач пр и. – ​ки ків А ив под ит кщ с в лю бол ер ере ичн ся на т р ат о я ь б о о а ч к і і м е н , рі вл и в д от ц л « ут збі кщ обе ару ся от д ч ля – ​ти , зв з п ост ан у у ал ен к хо Я н ва у і і у ьст др и ль о с р нк на а ас че т аб ро і ж іп ва ь н р ф е щ у а у л кі ва е с ко гли суп во ако н ос шую ил мо ові дуж ея дв ств к б лив іск іно ля ги ий я. М аси ь п в – ют тв ро бо ро – ​т нів к ь ма е з ад ор аг і п и ча ція є в е и ві в ть но т з Н риє ​лиш ь п ерд боч ку во ака ». к

ві да па ся і н роя ніп зам доб ця інн ато ень ам ре . Сл икл ж к п ді щ е м с Тр ва ру т е о а я ч з о е і а в у и н р щ ю е с ь ь п у р бе нд ля аш и с ир аб о. пл ут ую і ва м об ап п то р а т кц оз кат ь м г л , і . а а о р і т о у г з і л , а Н и а з т и п І то ни и ’я чн ц и а я б ко сть дьт ав ни я п що яд у д цій фор яєт и и. Т ідс має ри й м оч тим о в ює і н йф на , об по во і т е іть на ро в и – о в но м ьс в : не а т и ш к а т п а м к ар » ес он ід ра н пе еп лиш пр ви вин по ​до ищ ї ти а п я, щ ар а т вно о н рий ког а й адр ту під под а п мо зи рш ло е иє го и, да під ог ра ідл о еп ш ін о о є о ак во іва ер ву г н м к о ою ту. до мн ду. а в рун ви о з ди аб по е ом ти кус од ов . не пр а ко дя не Т у ка ає об д в о па іш А г ко щ а пр з да о о д р ж е

о д н ш т о и о тр ска то ь тя і з кун е, н ні лов вих нн ан о с иц рун с наг сум ств до я г п т я а к г к к і и к в о м а ж о а л н м м у ор а п о к. х уп до м ра ва ам о ду ін йо у т ає у- т Ян г ь об ок тр Да дар ако да . Ра вед в к и п о є з ня, му ак , по оч ла им ру у в ру з л р ід а ке ад ч п Ко с к с у в в ка в к и ас го т о а р и м ч т в и в ат ал х ав ор віс ив д уп бр сто оба а і с ш и с т я. обо ть, ій ои. – ​ ьни у ю- та ку тов . чід а л ьч ук

65

ЛЬВІВ

МІСТ А

А ФІ Ш А

Некролог

Біле сухе іспанське сапераві Не знаю, як вас, а мене при відвіданні ресторанів та кнайп можуть вивести із себе дві речі: неякісна кухня та неякісне обслуговування. Все інше більш-менш легко виправляється: шумну компанію за сусіднім столиком можна переконати поводитися тихіше; кондиціонер, якщо він занадто дує, можна вимкнути; музику, якщо вона заважає говорити, можна скрутити… А от пересолений салат – ​хіба повернути назад «закоханому» кухарю. Ще гірше – ​із некомпетентними офіціантами. От що з ними робити? І як вони взагалі отримують роботу у, здавалося б, якісних закладах? Ситуація із життя. Приходимо невеликим дружним товариством в один із розкручених «хмільних домів» Львова. Чоловік подруги полюбляє пиво, а от нам краще сидиться під вино. Погортавши меню, зупиняємо свій вибір на білому сухому іспанському. За якийсь час на нашому столику – ​два келихи із білим вином, яке, щоправда, чомусь смакує як напівсолодке й українське. Кличемо офіціантку – ​висловлюємо занепокоєння: вино, мабуть, переплутали. На що чуємо цілком впевнену, доволі несподівану і вже вельми оригінальну відповідь: «Ні-ні, все гаразд! Це біле сухе іспанське сапераві»… У нас із подругою на мить – ​штупор, який тут же переростає у голосний сміх. Не знаю, чи второпала офіціантка, чому така реакція. Але проводити їй короткий курс базових знань сомельє (а насправді такі речі знає кожен, хто хоча б час від часу п’є вино!) у нас не було жодного бажання. Чоловік подруги, задоволено потягуючи своє пиво, іронічно подивився на всю цю ситуацію і випалив анекдот «у тему»: Два грузини з бодуна. Шукають, чим похмелитися… Один каже: – Там праворуч, у кутку, стояв глек сапераві*…

– Так ми ж його вчора випили!

– А ліворуч стояв глечик цинандалі!..

– Ми ж його теж випили!..

– А що ж це стоїть жовте у трилітровій банці?..

– Так це ж мі-на-сцалі!!! Галина Гузьо.

*Сапераві – ​старовинний грузинський сорт винограду (та відповідного вина) пізнього періоду дозрівання. З нього готують високої якості столові, десертні і міцні вина, а також виноматеріали для червоного ігристого.

66

А ФІ Ш А

МІСТ А

ЛЬВІВ