Афіша міста Львів №04(25) 2017

квітень № 04 (25) 2017

Андрій Вільчинський PANORAMA Lviv Hotel: нова історія успіху Spring time Fasion акценти Маркіян Іващишин, Богдан Тихолоз: музеї майбутнього гастротема: і пісне, і масне

зміст

Гастрофічер 32

3 Зміст

Тема

Кухні народів Світу

Гастроінтерв’ю 34

6

Бачили

Акценти весняного гардеробу

35

подія

ресторани 36

12

Бачили

37

Гастротема

14

14

пісне і масне

Ранкова кава

22

36

Невід’ємні ознаки PANORAMA Hotel

Смакуємо 38

Місто

42 Музеї сучасного формату

мапа 42 марафет

Ресторани

46

24

Бачили

48

25

10 запитань

Нове

52 Саші Кольцовій про музику, комфорт та шоу-бізнес

26

Корки та Крихти 28 Страва

арт

з історією

54

52

Таємнича Румунія

Бачили

29

Музика

56

питання

Допомагаємо допомагати 58

Бачили

Тренд – ​Антитренд 60

30 Винне

Некролог 62

31

№ 04 (25) 2017 квітень

Керівник проекту: Станіслав Зайченко

на обкладинці: Андрій Вільчинський PANORAMA Lviv Hotel

Комерційний директор: Яна Ковальчук

фото: Назар Струтинський Афіша міста Львів Засновник і видавець ТОВ “Афіша міста” Свідоцтво про реєстрацію: ЛВ № 1189/443. Спеціалізоване видання, що інформує читача про культурні події міста, області, країни, світу. Видання розраховане на аудиторію читачів від 18 років.

Головний редактор: Олександра Зайченко

Відповідальність за достовірність рекламної інформації несе рекламодавець. Редакція може не поділяти точку зору авторів. Автори відповідають за достовірність інформації. Редакція залишає за собою право редагувати надані тексти. Будь-яке відтворення матеріалів або їх фрагментів будь-якою мовою можливе лише з дозволу редакції Афіші. Брендування на правах реклами

Друк: ТОВ «ПРИВОЗ ПРИНТ» м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 95а (061) 213–3394 Тираж 3500 прим. Замовлення № 00 Розповсюджується в ресторанах, салонах краси, нічних клубах, готелях, у роздрібній торгівлі Видавництво: ТОВ «Афіша міста» Адреса видавництва та редакції: Україна, м. Львів, просп. Чорновола, буд 59, офіс 319 (050) 341–9083 (067) 829–1755 am.lviv@ukr.net

© Афіша міста Львів, 2017 Усі права на статті, ілюстрації, інші матеріали належать ТОВ «Афіша міста» і охороняються законом. Відтворення в будь-якій формі в цілому або в частині будь-яких статей, ілюстрацій, рекламних чи інших матеріалів без попереднього письмового дозволу ТОВ «Афіша міста» ЗАБОРОНЕНО – Матеріали, позначені цим знаком, розміщені на правах реклами

розміщення реклами: (067) 829‑1755 АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

3

тема

На Діані: Жакет – ​2979 грн Футболка – ​1869 грн Штани – ​1869 грн Кросівки – ​3279 грн Рюкзак – ​2199 грн Шарф – ​979 грн

На Імаді: Сорочка – ​1959 грн Жилет – ​2759 грн Піджак – ​5159 грн Сумка – ​4789 грн Пасок – ​1159 грн Штани – ​2759 грн Кросівки – ​2869 грн Браслет – ​1159 грн Шарф – ​759 грн

Lerros ТРЦ Forum Lviv вул. Під Дубом, 76

Просто весна, та й годі!

6

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

Весною прийнято писати і говорити про оновлення почуттів та модних трендів. Афіша не може залишитися осторонь від загального весняного бурління – ​тим більше, що і нас хвилюють почуття до нових тенденцій світових подіумів. Кілька нових образів – ​д о уваги читачів журналу.

на Сергієві: Штани Columbia – ​1999 грн Сорочка Columbia – ​1299 грн Джемпер Columbia – ​1599 грн (–20%) Взуття Columbia – ​2599 грн

на Марині: Плаття Jack Wolfskin – ​2259 грн Вітрівка Jack Wolfskin – ​4189 грн Еспадрильї Skechers – ​1699 грн Рюкзак JW – ​1289 грн Бандана JW – ​549 грн

Weekender ТРЦ Victoria Gardens вул. Кульпарківська, 226-А

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

7

тема

На Юлі: Пальто – ​5199 грн Блуза – ​2259 грн Штани – ​2599 грн Взуття – ​5389 грн Сумка – ​4879 грн

На Діані: Штани – ​2979 грн Батник – ​1359 грн Піджак – ​2979 грн Взуття – ​6559 грн Рюкзак – ​4959 грн

Betty Barclay ТРЦ Forum Lviv вул. Під Дубом, 76

8

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

на Сергієві: Вітрівка Jack Wolfskin – ​4189 грн Сорочка поло Columbia – ​1299 грн Шорти Jack Wolfskin – ​2399 грн Кросівки JW – ​3229 грн Бейсболка New Era – ​359 грн

На Марині: Штани Columbia – ​1999 грн Футболка Columbia – ​699 грн Жилет Columbia – ​2299 грн Кросівки Columbia – ​3299 грн Бейсболка Termit – ​259 грн

Weekender ТРЦ Victoria Gardens вул. Кульпарківська, 226-А

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

9

тема

На Юлі: Костюм з принтом – ​7200 грн

На Діані: Синій костюм – ​4700 грн

Jeisoni вул. Івана Франка, 55 (097) 457‑6065

10

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

на Юлі: Парка – ​4999 грн Плаття – ​1299 грн

На Діані: Костюм – ​2999 грн Майка – ​699 грн

a.TaN

by Andre Tan ТРЦ Роксолана площа Соборна, 14

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

11

подія

фото: Марта Кореневська

Одяг, що приносить успіх

a.TaN ТЦ Роксолана (3-ій поверх) Пл. Соборна, 14 (068) 929‑4512 12

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

Із приходом весни хочеться змін, різнобарв’я кольорів та свіжості не тільки у погоді, але й у власному гардеробі. Магазин відомого українського дизайнера a.TaN by Andre Tan теж оновився і змінив локацію. Жінка – ​це, перш за все, легкість, ніжність та романтичність. В образах від Andre Tan кожна панянка зможе підкреслити свою жіночність та індивідуальність. Не важливо, збираєтесь ви на каву з друзями, ділову зустріч чи шопінг, в одязі від талановитого дизайнера ви завжди будете неперевершені. Сукні та блузи з оборками та воланами, вишукане мереживо, спокусливі декольте та спущені плечі – ​ідеально доповнять весняний гардероб. Ну, а класичне вбрання із напівпрозорими вставками – ​чудовий вибір для особливих подій та офіційних прийомів. Будьте прекрасними щодня!

Га с т р о т е м а

Пепер-стейк із яловичини у коньячному соусі 150/35/50 г – ​181 грн

Грибне капучіно 200 г – ​4 9 грн

І до, і після

Del Pesto Сієста-ресторан побачень вул. Костюшка, 6 (032) 255‑0080 (097) 461‑9887 14

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

Філе міньйон із зеленою спаржею та ягідним соусом

Перець, запечений з овочами

Останні тижні посту – ​особливо суворі. Віряни намагаються взагалі не їсти м’ясного. Та це не причина відмовлятися від смачного. Львівські ресторації пропонують широкий вибір різноманітних пісних страв. А вже після Великодня запрошують розговітися соковитим м’ясцем.

Євроготель вул. Тершаковців, 6-А (093) 348‑3114 АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

15

Біфстроган на книдлях – ​155 грн

Пісна грибова зупка з печериць, свіжих та сушених білих грибів – ​4 5 грн

Га с т р о т е м а

Купмель вул. Винниченка, 6 (068) 998‑9994

16

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

Спинка кролика з брюссельською капустою, морквою та беконом

Філе дорадо із шафрановим різотто, спаржею та креветковим соусом

Га с т р о т е м а

Панорама пр. Свободи, 45 (032) 225‑9009 (050) 315‑1234

18

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

Короп фарширований за 100 г – ​3 5 грн Сет м’ясний за 1 700 г – ​4 90 грн

Панська чарка Компанійський ресторан вул. Винниченка, 3 (032) 235‑5391 (097) 205‑4841 АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

19

Реберця свині під соусом Демігляс із картоплею по-австрійськи

Капрезе: помідори з сиром моцарелла та соусом песто

Га с т р о т е м а

Рафаель с. Зубра, Кільцева дорога Львова, вул. Гонти 1-А (032) 227‑57‑11 (032) 227‑57‑13 20

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

Печена карківка на рожні із печеними овочами. Сервірується гострим томатним соусом – ​168 грн

Чесне м’ясо пл. Ринок, 28 (068) 439‑4396

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

21

Риба святого Петра із томатами. Сервірується із базиліковим соусом – ​198 грн

Ра н к о в а к а в а

Затишок та комфорт – ​ невід’ємні ознаки PANORAMA Hotel. За сторічну історію готель змінював і назви, і зовнішній вигляд, але незмінним залишався сервіс та любов до кожного гостя. З цієї весни PANORAMA Hotel змінює інтер’єри, щоб продовжувати тріумфальну ходу в ногу з часом. Про історію успіху та причини змін Афіша поспілкувалася з директором готелю Андрієм Вільчинським.

У стилі

contemporary PANORAMA готель пр. Свободи, 45 (032) 225‑9000 (050) 431‑9599 panorama-hotel.com.ua 22

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

Пане Андрію, PANORAMA – ​один із найстаріших готелів міста – ​за роки існування пережив не одну зміну. Що було дотепер?

PANORAMA – ​класичний готель із віковою історією, який є частиною архітектурного ансамблю міста та входить до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. До середини ХХ ст. готель мав назву New York. Бути серед перших і кращих – ​традиція готелю. До прикладу, вже у середині 20-х років минулого століття тут уперше у Львові кожен номер був обладнаний телефонним зв’язком. Місце розташування готелю – ​в кількох метрах від перлини Львова – ​Оперного театру – ​та високий сервіс завжди притягували еліту. Після Другої світової війни готель перейменовано на Дніпро і під цією назвою він функціонував до середини 90-х років. У 2006 р., після масштабної реконструкції, готель здобував прихильність гостей як Опера, а з початку 2014 р. змінив назву на PANORAMA – ​надихнули великі вітражні вікна, з яких відкривається чудова панорама на історичний центр Львова.

Що спонукало оновити і так стильні та вишукані інтер’єри? Найкраща у Львові локація зобов’язує залишатися кращим серед перших. Саме тому у 2017 році ми прийняли рішення не лише зробити ремонт номерного фонду, а й здійснити повне оновлення та осучаснити стиль. Працюємо з професійним дизайнером, використовуємо новаторський підхід та європейські стандарти. Одне слово, вдосконалюємося. То, як тепер виглядатиме PANORAMA? Однозначно – ​сучасніше. Стиль контемпорарі (contemporary), який тепер відображатиме дух готелю, – ​досить молодий. Його характеризує динамічний розвиток та поєднання новітніх тенденцій і трендів: мінімалізм, нова класика, ар-деко, кантрі, елементи еко-декору чудово комбінуються з футуристичними меблями в стилі хай-тек і розкішними витворами сучасного мистецтва. Власне, поєднання турботи про довкілля, акценту на натуральності з витонченістю і стало визначальним при виборі нового стилю.

Як директор одного з кращих готелів міста, чим ви найбільше пишаєтеся? Гордий тим, що вдалося здійснити таке кардинальне перевтілення готелю. Ще більше – ​що зміг створити професійну, креативну і динамічну команду. Та найбільше досягнення готелю – ​довіра кожного гостя. Які ще приємні зміни чекають на гостей PANORAMA найближчим часом? Завершується оновлення конференц-зали. Зовсім скоро бізнес-івенти наших гостей відбуватимуться на ще вищому рівні. Як тільки погода потішить справжнім весняним теплом, тераса ресторану Панорама стане знову літньою і гості зможуть отримувати подвійне задоволення – ​від страв з нового меню від нашого шеф-кухаря Гінтса Осіса та споглядання краєвидів Львова. Повірте, ці неймовірні пейзажі не набридають. Що ж до меню (яке, до речі, вже діє), шеф приготував багато смачного: ніжний кролик, різноманітні види риб, дієтичні страви – ​спеціально для весни, цікаві супи та відбірні устриці. Звичайно, доповнені вишуканими винами.

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

23

Р е с т о ра н и

Заміська резиденція весни: романтично-кулінарний настрій

Що тепліше на вулиці, то сильнішим стає бажання поїхати за межі міста і хоч на трохи зануритися в красу весняної природи. За 24 км від Львова оаза зеленого світу і витонченого релаксу Edem Resort Medical & SPA з 8 березня запрошує насолодитися відпочинком у ресторані Тераса.

Edem Resort Medical & SPA ресторан Тераса c. Стрілки, Перемишлянський р-н (067) 314‑6512 (067) 314‑3733 11:00‑23:00 info@edem.com.ua edem-resort.com.ua

24

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

Ресторан Тераса – ​острівець вишуканої кухні та високого сервісу посеред кришталево чистого озера. Величезні панорамні вікна лише умовно відділяють від навколишньої мальовничої природи, захищаючи трапезу від погодних перипетій. Вдень гостям Тераси відкриваються неймовірні краєвиди, а ввечері мерехтливі вогники свічок і приглушене світло відбиваються у плесі і створюють романтичний настрій. Цієї весни шеф-кухар Артур Туманян приготував гостям Edem Resort Medical & SPA смачне оновлення. Серед новинок сезону – ​хумус із зеленого горошку з м’ятою, насінням соняшнику та хрусткими грінками; запечений теплий язик у медово-імбирному маринаді та з соусом унагі; стейк з копченого осетра з соусом тартар; каре телятини з картоплею пюре та трюфельним маслом. Тут на гостей, крім краси за вікнами, чекає видовищний кулінарний перформанс – ​відкрита кухня. Майстри кулінарії творять свою магію смаків просто перед вашими очима і ще до того, як тареля з вишуканими наїдками потрапить на стіл, ви можете бачити процес її створення. М’ясні страви, яких у меню великий вибір, готують у хоспері, що дозволяє максимально швидко приготувати страву і при цьому повністю зберегти неповторний смак і користь продуктів. Довершать задоволення елітні напої ТОР‑50 ranks – ​все, що є у світі найкращого Edem Resort Medical & SPA дарує своїм гостям. Затишна стильна Тераса втілить ваші мрії про ідеальний відпочинок на свіжому повітрі.

б ач и л и

Чергове засідання Клубу поціновувачів міцного відбулося вже традиційно у пабі Дублін. Цього разу дегустували кальвадоси. Французькі яблучні бренді благородної марки Château du Breuil різної витримки, насиченості та смаку змагалися за прихильність гостей дегустації. Куштуючи різні напої з легкими закусками, гості майже одноголосно надали перевагу кальвадосу Château du Breuil Chocolate Blend. Приємною несподіванкою для присутніх стала можливість скуштувати домашній кальвадос, яким один із постійних гостей подій Афіші, пан Ігор, пригостив присутніх.

Фото: Ірина Похила

Яблучний вечір Особливою родзинкою вечора була дегустація парфумів з нотами яблук, яку провела експерт бутика селективної парфумерії Світлана Сібілевич. Ця складова дегустації особливо припала до душі жіночій частині аудиторії. Цікава розповідь, подарунки та ексклюзивні аромати доповнили враження від приємного вечора.

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

25

нове

Вулиця Лесі Українки стає щораз то більше гастрономічною – ​нові концептуальні цікаві локації відкриваються і готують своїм гостям чимало приємних несподіванок.

Ресторан Корки та Крихти органічно поєднав формати винотеки, пекарні та ресторації. Заклад досить просторий – ​на двох поверхах можуть одночасно і комфортно відпочивати майже 60 гостей. Атмосферу створює ненав’язливий інтер’єр – ​зручні фотелі, дерев’яні столи, брендований посуд та живі рослини. Цікаво виглядають стильні вітрини з винами та свіжою випічкою, лофтові полиці з декоративним начинням і дерев’яними качалками. Цегляні мури навіюють настрій на неквапливе споживання їжі та вдумливе смакування вина.

Корки та Крихти Лесі Українки, 27 (096) 764‑6463 facebook.com/corksandcrumbs Доставка піци, хліба, вина 26

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

На першому поверсі пахне свіжою випічкою: тут знаходиться магазин зі здобою, хлібом, десертами та винами. Це дуже зручно для тих, хто поспішає, або коли магазини не працюють, а свіжу хлібину до сніданку чи вечері хочеться придбати. Заодно можна обрати пляшку вина – ​напоїв тут досить на будь-який смак. Щойно спечений хліб різних смаків, форм та рецептур можна спробувати і в ресторані – ​у комбінаціях багатьох страв, з паштетами, джемами і намазанками.

У ресторані – ​культ справжньої їжі. Шеф-кухар Стелла Клименко не визнає напівфабрикатів. Все – ​від салатів до пасти – ​готується з-під ножа. У меню – ​гастрономічні сети різних закусок до вина, супи, основні страви та десерти. У Корках та Крихтах подають і сніданки. Кожна страва – ​незвична, багатотекстурна й обов’язково пасує до келиха з вином. Навіть піца тут не буде банальною – ​щойно спечена, хрумка і щедро наповнена. Винна карта, що налічує понад 100 різних вин з усього світу, – ​ще одна гордість ресторану.

Корки та Крихти:

їжа і вино

Корки та Крихти – ​молодий заклад, який обіцяє швидко завоювати популярність серед вибагливих містян та звиклих дивуватися гастрономічними тонкощами Львова туристів. У ресторані поєднався затишок старого міста з сучасним підходом до гастрономії та сервісу – ​якісно, смачно і спритно. АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

27

Ст ра в а з і с т о р і є ю

Візитна картка Румунії

Вечірній Львів ресторан пр. Свободи, 26 (067) 321‑0077

В історії кожного народу є перемоги та поразки, війна та мир, завойовники та союзники. З кожної події ми навчились виокремлювати, якщо не користь, то досвід. Як на території України, так і на території сучасної Румунії колись панували турки. Та прийшов час і загарбників почали випроваджувати з окупованих земель. Війна тривала, битви спалахували одна за одною. Під час одного з таких протистоянь декілька румунських солдатів потрапили у полон до турків. Багато років вояки прожили під гнітом, поки вернулись додому. За той час встигли познайомитись з культурою вражого народу. І не просто познайомитись, але й прихопити дещо з полону. Там вони побачили незнану досі на батьківщині кукурудзу. Рослина була не примхлива, давала щедрі врожаї, годувала не тільки людей, але й худобу. Повертаючись з полону, один з хлопців сховав качан кукурудзи і привіз до рідного села. Так і прижилась рослина в одному з сіл Румунії, а згодом почала поширюватись і по всій Європі.

Було б злочином оминути увагою страву, яку знають у всьому світі. Мамалига – ​це, без сумніву, одна з візитних карток румунської кухні. Рецепт надлегкий: зварити на воді кукурудзяну крупу, додати солі та спецій. Але щось надзвичайне вкладають румуни у свою мамалигу. З-поміж десятків варіацій страви різних народів безпомилково можна відрізнити румунську. Ресторан Вечірній Львів буде пригощати гостей не просто мамалигою, а справжнісінькою Tochitura Moldoveneasca. Це – ​тушковані у вині шматочки ковбасок, печінки, бекону та свинячої шиї, які подаються на одній дошці з мамалигою та смаженим яйцем, домашньою бринзою, прянощами та гострим перцем. Погодьтесь, під таку смакоту пасувало б випити келих сухого червоного вина. Тож беріть родину, друзів та знайомих і поспішайте до Вечірнього Львова. Адже Tochitura Moldoveneasca – ​в меню лише до кінця квітня. Ольга Шевченко Фото: Марта Павлусь

28

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

б ач и л и

9 березня у ресторації Підпільний Кіндрат поціновувачі вишуканих напоїв та гастрономічних вражень мали змогу продегустувати іспанські вина регіону Ріоха, імпортовані та доставлені до столу партнерами журналу Афіша – ​мережею фірмових крамниць Вина Світу. Вина цього регіону славляться недарма. Як розповів сомельє Богдан Павлюх, кліматичні особливості Ріохи та її ґрунту роблять напій з лози неповторним. Перевага надається червоним винам, які конкурують зі знаменитими бордоськими. Слід сказати, що тутешні вина рідко бувають моносортовими. Набагато частіше витончений і характерний смак напою додає купаж. Та – ​як показала дегустаційна практика – ​білі вина не поступаються ароматикою і смаками.

Фото: Ірина Похила

Підпільна дегустація

Доповненням до лінійки вин стали чеський бітер та особливі пригощання від Підпільного Кіндрата – ​настоянки Біла мама і Здоровуха. Доповнили вечір оригінальні закуски від шефа ресторації Богдана Козака.

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

29

В и н н е п и та н н я

Оркестр смаків Ця історія бере початок у віддаленому П’ємонтському селі, де мешкала собі велика родина Ферреро. Прізвище Ферреро в П’ємонті дуже розповсюджене, як Коваль в Україні, бо «фере» на місцевому діалекті – ​майстер роботи з металом. Але молодий чоловік на ім’я Рікардо вирішив змінити традицію та заснував у 1961 році власну справу, пов’язану із торгівлею вином.

Вина Світу мережа фірмових крамниць вул. Стрийська, 78 30

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

В Італії кажуть: якщо вино – ​соліст, то лікери – ​цілий оркестр. Після переїзду із провінції до Турина Ферреро швидко навчився розрізняти найтонші аромати та вкуси цих напоїв, маючи природний дар нюхача. І як закоханий в аромати парфумер, після першого ковтка вермуту Рікардо вирішив створити надзвичайний, найкращий у світі напій. Експерименти з травами, плодами, корою дерев, винами та спиртами нарешті дають свій результат – ​продукція компанії Ферреро отримує у 1890 році звання «Постачальник до двору його Величності». Вермут Гран Торіно у 1911 році отримує Гран-прі на Всесвітній виставці, і саме з цього моменту починається американське визнання Гран Торіно. Сини Ферреро розширюють виробництво, будують нові заводи в Палермо та Марсале на Сицилії, закуповують величезні діжки для витримки вин, продовжуючи родинну історію успіху. З часами смаки стрімко змінюються, модними стають віскі, вишукані лікери, коньяки. Онук Рікардо Ферреро успадкував не тільки ім’я талановитого діда, але й підприємницьку інтуїцію. Він купує в Бордо марку Рене Бріан, плануючи розпочати виробництво італійського коньяку, починає виробляти власне віскі на заводі, отримавши для цього спеціальну державну ліцензію. Після завершення Другої світової війни Рікардо вирішує розширити виробництво за рахунок газованих напоїв, кидаючи виклик Кока-Колі. Нова марка Мартинацці – ​помаранчевий напій – ​ дуже швидко стає № 1 в Італії. Але час іде. І у 1961 році завод у Монкальєрі викуповують французи та піднімають виробництво до 1500000 літрів лише білого вермуту на рік. Секретний рецепт суміші

старого Ферреро, суміші вина та трав, серед яких головні – ​горечавка, цілющий дягель, полин, незмінно забезпечують успіх вермутам Гран Торіно. З 2007 року нові люксембурзькі власники ТМ Гран Торіно випускають на ринок ігристі вина Asti D. O.C.G. та Гран Торіно Prosecco, які одразу отримують схвальні відгуки як фахівців, так і споживачів. Легкі, веселі, золотисті напої міцно зайняли своє місце на полицях знаменитої виноробні, прославляючи торгову марку Gran Torino на весь світ. Ігристе Asti, зроблене з відбірних ягід сорту москато бьянко, має солодкий смак із домінуючими нотками мускусу, липового цвіту, глоду, акації, шавлії, апельсина і меду. Насичений і дуже характерний аромат вина розкривається відтінками свіжозібраного винограду. Вино слід подавати до десертів, особливо тих, що мають вишуканий і ніжний смак. Відмінно підійде до фруктів. Для створення ігристого вина Gran Torino Prosecco збирається виноград, що росте на білих італійських грунтах, багатих піщаним мергелем і з високим вмістом лугу. Це елегантне сухе ігристе вино створюють за методом Шарма. Відповідно до технології виробництва, вторинне бродіння відбувається в спеціальних герметичних резервуарах – ​акратофорах. Далі вино розливається під тиском в окремі пляшки і має досить м’який оксамитовий смак із легким ароматом квітів та яблучними відтінками. Бажано подавати як аперитив, а також до легких страв середземноморської кухні. Відмінно підійде для весняних коктейлів. Олександра Зайченко

б ач и л и

Клуб

поціновувачів

міцного 23 березня в гостинному пабі Дублін відбулося вже традиційне засідання львівського Клубу поціновувачів міцного. Афіша та мережа крамниць Вина Світу зібрала дегустаторів на вишукані та дійсно міцні ірландські віскі The Dubliner. Про особливості створення лінійки віскі цікаво та змістовно розповідав сомельє пабу Дублін Вадим. Дегустаторам серед 3-х, 5-ти та 10-ти річних напоїв особливо сподобався Даблінер Лібертіс Оак Девіл – ​купажірованний ірландський віскі, розлитий без холодної фільтрації. Купаж витриманих солодових і зернових віскі, який дозріває в бочках з-під під бурбона протягом тривалого часу, має чарівний аромат різдвяного пирога з прянощами і карамеллю та тривалий післясмак з нотами шоколаду і підсмаженого солодового хліба. Дегустатори куштували, смакували та обирали напій до вподоби.

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

31

Га с т р о ф і ч е р Trattoria da Domenico Пл. Ринок, 29 (пасаж Андріоллі) (067) 808‑5858

Тrattoria da Domenico презентує у серці Львова італійську кухню. Тут все автентично: паста фреска з італійського борошна, хрумкі брускети, салати. Піца у Trattoria da Domenico – чи не найсмачніша у місті. Тут її можна з’їсти за комфортним столиком на терасі чи всередині або замовити з собою. А ще – ​ різні види пасти, десерти, сири і вина. У сезонному меню - завжди актуальні та смачні пропозиції. У Trattoria da Domenico є ще одна добра традиція -готувати для своїх гостей особливу страву дня

Авторська паназія і не тільки

Ресторан Split у самому центрі Львова – ​затишне вишукане місце з приємною атмосферою та смачною кухнею. Тут у меню – ​страви традиційної української кухні, гастрономічні доробки Франції, Японії та Італії. Цієї весни у фокусі натхнення шеф-кухаря Романа Щурка – ​авторська паназіатська кухня. Йому вдалося поєднати в одній страві Азію з Європою і створити дещо нове й ексклюзивно смачне. Творчий пошук вилився у несподіваний fusion: Том Ям Тхале, філе сьомги з лаймовим соусом, груша у вині зі спеціями з мангово-обліпиховим сорбетом та ще багато чого несподіваного.

32

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

Італійське серце міста

Кухня довгожителів Єреван – ​львівський ресторан вірменської кухні – ​однієї з найдавніших на Кавказі кухні довгожителів та оптимістів. Тут готують правдиві вірменські страви: лаваш, долму, кебаб. Ще одна властиво вірменська страва, яку під замовлення готують у Єревані, – ​хашлама. Це одночасно і перша і друга страва. Молоду баранину чи телятину томлять на слабкому вогні близько трьох-чотирьох годин. Для хашлами м’яса беруть утричі більше, ніж усіх інших інгредієнтів, і зовсім трохи бульйону. Далі кладуть овочі, порізані великими шматками: цибуля, картопля, баклажани, помідори та інше. Сіль та спеції кладуть або за п’ять хвилин до завершення, або в уже готову страву. Завдяки цьому хашлама виходить не лише ситною і соковитою, а й надзвичайно ароматною. Для подачі хашлами не використовують тарілок: кожному гостеві окремо подають у глиняних мисках, а на загальний стіл – ​у спеціальній високій посудині.

Єреван вул. Митрополита Андрея, 8 (098) 174‑2400

ресторан клубу Split пл. Міцкевича, 6/7 (032) 242‑2200 (032) 242-2211 split.lviv.ua АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

33

Га с т р о і н т е р в ’ ю

Віталій Карєєв, шеф-кухар SpeakEasy The Cult, Rumbambar swim & dance club

Віталію, зараз ви – ​успішний шеф-кухар. Але ж так було не одразу. З чого все починалося? Починав я офіціантом в Озерному краї. Сталося так, що мене звільнили, але за той час я встиг потоваришувати з шеф-кухарем комплексу Юрієм Даниловичем Антонишиним і він запропонував спробувати попрацювати на кухні. Певний час вагався – ​не мав уявлення, що це за робота. На щастя, мав доброго наставника. Великою мірою завдяки йому все вдалося. Його ідеї, любов до професії, бачення передалися мені і стали поштовхом до того, що через шість років я сам став шефом.

Шеф на кухні не тільки творець, а й керівник. Наскільки важливою є команда? На кожній кухні є колектив, а от створити і згуртувати команду, яка буде злагоджено працювати – ​завдання шефа. Близько року потрібно, щоб утворився кістяк – ​ люди, на котрих можна покластися, котрі чують, відчувають і поважають спільну справу і результат.

У чому, на вашу думку, виявляється любов до праці на кухні? Найперше, це – ​творчість і любов до лю-

Якщо порівняти кухню з іншими сферами діяльності, на що схожа робота шефа?

34

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

дей, постійний розвиток і ріст. Не можна зупинятися. Практика, майстер-класи, література допомагають бути в тренді, слідкувати за новими тенденціями та втілювати ідеї.

Ні на що. Це – ​унікальна професія. Тут свої емоції, втома, страхи. Смаки і запахи, рецептури і технології, продукти і посуд – ​ це окремий світ. Чого бояться шефи? Шефи – ​безстрашні. Але невдоволеного гостя побоюються. І слабкої команди. Ну, ще безладу в залі. Чого на кухні робити не можна? Вживати алкоголь, кричати, приносити з собою негативні емоції. Одягнув кітель – ​залиш сторонні думки за дверима і концентруйся на стравах і гостях. Розмовляла Яна Ковальчук Фото: Марта Павлусь

б ач и л и

Фото: Марта Павлусь

Друга вечеря проекту 13Шефів відбулася 13 березня у SpeakEasy The Cult. Гастрозустріч увібрала у себе все краще, що міг запропонувати шеф-кухар Віталій Карєєв та заклад у цілому: оригінальні і смачні страви, красиві і стильні подачі, майстер-клас з приготування тікі-коктейлів, джазову музику, невимушену атмосферу і світський лоск, якого додала присутність за столом відомого співака Павла Табакова. До сет-меню від шеф-кухаря бармени закладу на чолі із менеджером Володимиром Клебаном створили довершено підібрані коктейлі. Розпочав гастрономічний вечір комплімент від The Cult: від шефа – ​міні-бургер, а бартендери створили коктейль на основі віскі bulleit bourbon. До томатів, фаршированих паштетом на гарбузовому пюре, додали коктейль з джину і базиліку, приготований у техніці су-від. Далі – ​вареники з копченою фореллю і коренеплодами у супроводі коктейлю на основі bulleit apple cider з пікантними нотами гірчиці та імбиру.

#13Шефів: драйв смаку

До філе судака з картопляним пюре – ​напій з джином та лавандовим бітером, а гусяче філе, підкопчене на вишневій тирсі супроводжував напій на основі бренді та хересу. У десерті Віталій Карєєв поєднав морозиво, кекс з сухофруктами і неймовірно смачну грушу з карамеллю. Як зазначила гостя вечора з Івано-Франківська Тетяна Рекіцанова, ця груша у Буковелі перемогла в кулінарному конкурсі як найкращий десерт. Завершення вечері відбулося неочікувано: Павло Табаков та збірний хор шефів і журналістів заспівали господарям вечора Многая літа і подякували команді SpeakEasy The Cult оплесками. АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

35

Р е сто ра н и

Смачний

блог від відомого

шефа Шеф-кухар м’ясного ресторану Mon Chef Юрій Ткаченко відтепер ділиться своїми знаннями із широкою аудиторією.

Платформа, на якій можна дізнатись кулінарні секрети відомого шефа, має назву Смачний блог Юрія Ткаченка. Тут буде цікаво всім, адже Юрій пише про завжди актуальні питання: як правильно обирати та приготувати м’ясо, або чим заправити салат, окрім майонезу чи олії – ​є безліч альтернатив цьому, і шеф про це знає. У блозі можна знайти і рецепти, спеціально підібрані для легкого приготування вдома. Ще одна родзинка ресурсу – ​коротенькі, але, без сумніву, дуже «смачні» відео, в яких показано процес приготування шефом тієї чи іншої страви. У Юрія Ткаченка збережено ще багато козирів у рукаві, адже він точно знає, що робити на кухні та як дивувати гостей своїми кулінарними талантами. Тож слідкуйте за оновленнями гастрономічного блогу та пам’ятайте – ​ви заслуговуєте найкращого. www.chefmeatblog.wordpress.com www.youtube.com/watch?v=WWHONYUHCOA

36

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

Професійний гастрономічний простір нашого міста продовжує розвиватися. На початку березня стартував новий еногастрономічний проект Їжа та напої, започаткований двома професійними асоціаціями – ​спільнотою кухарів ГО Західна Шеф Група та львівським осередком Асоціації сомельє України. Автор ідеї Андрій Валовий та співорганізатор проекту сомельє Богдан Павлюх спільно створюють освітньо-дискусійну площину для професіоналів ресторанної галузі. Серед учасників – ​шеф-кухарі, сомельє, бар-менеджери та керівники львівських ресторацій. Перша зустріч спільноти проекту Їжа та напої відбулася 6 березня у ресторані Старий Рояль. Лосось, яблуко, лимон і сіль під керівництвом сомельє у різних поєднаннях між собою та з винами змінювали смаки, проявляли нові ноти. Рецептори дивувалися, стереотипи ламалися, нові знання і таємниці поєднань осідали в головах.

Фото: Марта Павлусь

б ач и л и

Професійне поглиблення

Організатори обіцяють, що поєднання страв та напоїв ставатимуть щораз несподіванішими і складнішими. Кінцевою метою проекту є перехресне поглиблення знань – ​кухарів про напої, а персоналу «гостьової зони» ресторацій – ​про продукти. Що досконалішими будуть ці знання, то більше задоволення від трапези отримає відвідувач закладу, адже правильно дібрати напій до страви – ​не менше мистецтво, ніж страву приготувати. АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

37

р е сто ра н и

Панорама ресторан пр. Свободи, 45 (032) 225–9009 www.panorama-hotel.com.ua 10:00–01:00 Грушевський cinema jazz ресторан імпровізацій пр. Шевченка, 28 (098) 676–4600 www.cinemajazz.com.ua 09:00–02:00 Кумпель ресторан-пивоварня вул. Винниченка, 6 (пл. Митна) (032) 242–1780 пр. Чорновола, 2 Б (032) 229–5177 www.kumpel.biz 00:00–24:00

Прикарпатські

чанахи

Найперші асоціації, що виникають щодо львівських страв, – ​ц е сирник, флячки, штрудель чи палюшки. Попри те у львівську кухню органічно увійшли страви, які за своїм походженням є іноземними. Пройшовши через майстерні руки місцевих господинь, вони отримали нові смаки й акценти, стали частиною гастрономічної магії Львова.

Вулик медовий ресторан вул. М. Грушевського, 16 (098) 035‑7677 38

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

Так сталося і з чанахами. Львів’янам свого часу настільки сподобалася ця східна страва, що вона не тільки прижилася, але й отримала свою рецептуру і стала «чанахами по-львівськи» – ​звісно, зі своїми поправками й нюансами. Зрештою, схожі рецепти мандрують різними країнами, але часто мають відмінні назви: в угорців подібна страва називається «гуляш», у татар – ​«азу», у євреїв – ​«чолнт». На Прикарпатті ж чанахи залишилися чанахами, тільки м’ясо використовується не бараняче, як у традиційному грузинському рецепті, а свиняче. Чанахи у львівському виконанні –тушковане в горщику м’ясо з овочами. Обов’язково присутні квасоля, картопля, морква, цибуля, гострий перець і часничок – ​для пікантності.

Del Pesto сієста ресторан вул. Костюшка, 6 (032) 255–0080 www.delpesto.lviv.ua Szkocka Restaurant&Bar ресторан пр. Шевченка, 27 (032) 261–4765 www.szkocka.com.ua 07:00–23:00 Віденська кав’ярня ресторан та кав’ярня пр. Свободи, 12 (032) 235–8751, (032) 235–8752 www.wienkaffe.lviv.ua 09:00–24:00 Галицька жидівська кнайпа Під Золотою Розою ресторан вул. Староєврейська, 37 (050) 370–3863 www.fest.lviv.ua Пструг, хліб та вино ресторан вул. Братів Рогатинців, 49 (050) 373–9654 Перша Грильова Ресторація М’яса та Справедливости вул. Валова, 20 (Бернардинський дворик) (050) 430–2826 www.fest.lviv.ua

Старгород пивоварня-ресторан вул. Римлянина 1 (032) 229–5505 www.stargorod.net 00:00–02:00 Амадеус ресторан пл. Катедральная, 7 (032) 235–6316 (032) 297–8022 restaurant-amadeus.virtual.ua Голодний Микола ресторан вул. Стрийська, 352.

(032) 232–9606 (098) 229–2222 mykola.kumpelgroup.com 12:00–24:00 Атляс ресторан Площа Ринок, 45 (032) 235–8188 Королівська пивоварня ресторан-пивоварня вул. Староєврейська, 9 (032) 236–8080 royal-brewery.com 10:00–23:00

Mon Chef ресторан вул. Городоцька, 15 (032) 242–2707 (050) 372–8291

Vintage Nouveau ресторан авторської кухні вул.Староєврейська, 25/27 (032) 235–6834

PartyFon ресторан-клуб пл. Соборна, 14 (ТЦ Роксолана, 7–8 поверх) (067) 388–1133

Split паб, ресторан, клуб пл. Міцкевича, 6/7 (032) 242–2211

Вероніка кондитерська-ресторан пр. Т. Шевченка, 21 (032) 261–4456 (032) 298–6028 пн-нд 10:00–22:00

Під Клепсидрою (Дзиґа) кафе вул. Вірменська, 35 (032) 297–5612

Чесне м’ясо ресторан Пл. Ринок, 28 (068) 439–4396

Валентино ресторан вул. Нижанківського, 20 (032) 235–6766

Winston Churchill PuB вул. Академіка Гнатюка, 4 (032) 255–3999

Тлустий гусак ресторан середньовічної кухні вул. Друкарська, 9 (067) 238–0462

Lemberg Graf ресторан вул. Братів Рогатинців, 4 (093) 417–9777 (098) 617–5725

Прага ресторан вул. Гнатюка, 8 (032) 260–2442

Хата Воєводи Ресторан парк-готелю Древній Град 7-й км траси Київ-Львів, с. Гамаліївка (098) 715–8878 (032) 235–1001 drevnygrad.com.ua 4friends Віскі-бар Вул. Дудаєва, 2 (032) 225–6554 44 Tart Flambe & Bar пл. Ринок, 44 (067) 831–8788

Правда театр пива площа Ринок, 32 (050) 374–4986

Білий Лев ресторан Вул. Лесі Українки, 15 (032) 235–4625, (067) 675–5123

Terrazza ресторан пл. Звенигородська, 3 (032) 297–4843 (093) 439–9310 (098) 090–4990

Динамо Блюз ресторан вул. Василя Стуса, 4 (032) 275–0189

Старий Рояль ресторан вул. Ставропігійська, 3 (032) 235–6694

Buon Gusto ресторан Вул. Щирецька, 36 (096) 205–0568

кав’ярня Вірменка вул. Вірменська, 19 +38 067 278 1608 www.virmenka.akurat.com.ua

Шекспір ресторан вул. Любінська,144 (032) 295–5295 08:00–24:00

Підпільний Кіндрат ресторація авторських настоянок вул. Валова, 25 (098) 035–7678

Speak Easy The Cult ресторан, клуб вул. Чайковського, 7 (097) 239–1414

Світ кави кав’ярня пл. Катедральна, 6 (032) 297–5675

Дублін паб вул. Вірменська, 1А (032)_261-6171

Цукерня кондитерська вул. Староєврейська, 3 (032) 235–6949

Вечірній Львів ресторан пр. Свободи, 26 (067) 321–0077

Libraria Speak Easy Bar Вірменський дворик (067) 726–4924

BarB.Q. караоке-ресторан проспект Свободи, 1/3 (067) 731–3333

Львівська копальня кави Книгарня-кав’ярня пл. Ринок, 10 (067) 670–6106 (050) 371–4474

Вулик Медовий ресторан вул. Грушевського, 16 (098) 035–7677

Ратуша кафе міська Ратуша пл. Ринок, 1 (097) 997–5565 (032) 297–5565

Бачевських ресторан вул. Шевська, 8 (098) 244–4444 Закарпатське від Ковача ресторан вул. Друкарська, 6а (032) 235–7147 Tante Sophie cafe escargot кафе вул. Друкарська, 6А (098) 095–8129 Соната ресторан, караоке-бар вул. Морозна, 14 (032) 232–50 14,

Eclair Boutique вул. С. Бандери. 6 067 201 0184

Vintage Nouveau Староєврейська 25/27 (067) 251-8284

Tartufo trattoria вул. Під Дубом, 7 (068) 885–4736 Сім Поросят ресторан-музей вул. Степана Бандери, 9 (096) 117–7555 Бартоломей ресторація вул. Вірменська, 5 (032) 235–5570 LOVE&LVIV ресторан вул. Стрийська,66 (098) 715–8851 Trattoria da Domenico Пл. Ринок, 29 (пасаж Андріоллі) (067) 808–5858

Нове весняне меню 2017 Мус з раків під вершковою глазур’ю АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

39

перший гід ресторанами Львова

ВІД ЖУРНАЛУ АФІША Рубрики: 1. Риба 2. М’ясо 3. Кондитерська 4. Кав’ярня 5. Піцерія 6. Пиво 7. Авторські напої (настоянки, наливки) 8. Винна карта 9. Коктейльна карта 10. Вегетаріанське меню

Концепція:

11. Фастфуд

журнал «Афіша міста Львів» займає експертну позицію у гастропросторі міста, є інформаційним партнером проектів «13Шефів», «Їжа та напої», медіапартнером премії «Сіль» та Lviv HoReCa Show, Restopraktiki, регулярно проводить еногастрономічні вечори у кращих рестораціях Львова. Маючи розуміння важливості ресторанного ринку для туристичного сегменту міста, Афіша започатковує видання щорічного гастрономічного путівника ресторанами, кав’ярнями, пабами та іншими закладами громадського харчування м. Львова. Такий путівник у Львові буде видано вперше.

12. Дитяче меню

Структура: заклади розділені за територіальною ознакою – залежно від віддаленості від центру Львова – на 4 категорії: – Центр – Ближній Центр – В місті – За межами Львова

13. Кухні народів світу 14. Панорамний ресторан 15. Ресторан при готелі 16. Нічний клуб 17. Цілодобовий 18. Кальян 19. Караоке 20. Спортбар 21. Жива музика 22. Бенкетний зал 23. Мережевий заклад 24. Заклад, пристосований для гостей з особливими потребами 25. Крамниці локальних смаколиків та гастрономічних сувенірів

(050) 341-9083, (067) 829-1755 am.lviv@ukr.net

порівняльна дегустація

Cabernet 20 Sauvignon 19:00 квітня

Італія, Україна, Чілі, Аргентина

Панорама

додаткова інформація (067) 829-1755

Клуб поціновувачІв міцного

27

Дегустація віскі

19:00

Sir Edward`s

квітня

аперитив - авторські коктейлі барменів Дубліна паб Дублін вул. Вірменська, 1 А

додаткова інформація (067) 829-1755

пр. Свободи, 45

місто

Починати

реформування Маркіян Іващишин, співзасновник мистецького об’єднання Дзиґа, підприємець, культурний та громадський діяч

Відсутність у Львові музеїв сучасного формату викликає, принаймні, подив. Може, вони і не потрібні у такому старовинному місті? Потенційно як великий музей сучасного мистецтва можна розглядати Палац Мистецтв. Але від держави він отримує лише штатний розклад та його фінансування. А далі, як кажуть, заробляйте самі, вже і зараз. Мені здається, що є велика проблема всіх закладів культури, які є державними. З одного боку, на них витрачаються кошти – ​і чималі, з іншого боку, їх не достатньо для того, щоб реформувати галузь. Усучаснити її. Напевне, треба запрошувати нових людей, нових менеджерів. Людей з новим мисленням. І давати їм нові інструменти для здійснення реформ, зокрема і фінансових. На жаль, все стоїть на місці, ми маємо величезну кількість працівників культурної сфери, які нічого не продукують. Вони й тримають ситуацію законсервованою. І нічого нового насправді не хочуть. Це – ​система. Проблема, на ваш погляд, – ​тільки в цій бюрократичній системі? У нас взагалі – ​проблема із будь-яким реформуванням. Зрозуміло, що треба все довести до ладу і на це потрібні чималі гроші. Треба слідкувати за оновленням експозицій – ​бо львівським музеям, насправді, є що показувати відвідувачам. Але у всьому потрібен абсолютно інший підхід. Який принесе фінансове благополуччя? Не зовсім. Того, що заробить музей, буде все одно недостатньо. Чисто культурні 42

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

проекти завжди будуть збитковими. Фінансова підтримка держави буде потрібна. Але заробляти більше, ніж зараз, музей зможе однозначно. І починати реформування необхідно з колективів, частину яких реформаторам потрібно буде просто звільнити. У всьому світі робиться так: держава дає музею гроші, музей модернізується і починає вже сам заробляти. Будь-який музей повинен не тільки статично демонструвати багаж зібраного мистецького продукту – ​він може бути місцем комунікації. Не тільки для академічного середовища, а й для пересічного відвідувача. Бо музей – ​це освіта. І всі ніби це розуміють, всі погоджуються, але наступного кроку не відбувається. Бо це – ​питання ставлення до музеїв політичної та бізнесової еліти міста. Вони повинні побачити не просто об’єкт податкового навантаження на бюджет держави. І тоді всі отримають результат не тільки в культурній площині, але й економічній. Бо економіку роблять люди освічені, які мають гарний смак і рівень культури. Чи були у Львові спроби змінити цю складну ситуацію? Бо багато ведеться розмов про різні локації, які могли б стати такими сучасними музеями. Я не прихильник такого підходу, хіба, що це буде приватна інвестиція. Бо держава зараз не в тому стані, щоб фінансувати нові об’єкти. Такі проекти може утримувати приватний бізнес і заробляти потрохи на цьому.

продукує. Нема мислення про майбутнє – ​можна було б підтримати цілу плеяду митців, які надалі були б корисні не тільки Україні, а й усьому світу. Це – ​шлях тимчасовості. А справжню місію підтримки культури повинна брати на себе держава, політична еліта. Тільки в цьому я бачу вихід. І не треба нічого вигадувати – ​беріть картинну галерею чи будь-який інший музей та на його базі робіть сучасний музей. Бо в нас є дійсно високий науковий рівень, але він не працює. Громада на це може впливати? Так, але, навіть маючи прогресивну команду влади на міському рівні, неможливо нічого зробити – ​бо ці музеї не є в їхній власності. І той бюрократичний момент треба переламати: управління культури чи Львівська міська рада повинні мислити категоріями, що музеї, які знаходяться на території міста, якщо вони й мають державне або обласне підпорядкування, належать саме місту. І всі фінансування, і всі дивіденди теж належать місту. Музеї є в інтересах міста. І тоді вже можна інвестувати в ці проекти, починаючи, умовно, з нових сучасних туалетів, закінчуючи мультисистемними експозиціями. Поки що всі новації мають форму одноразових проектів, які тільки дають змогу переконатися: так, зміни можливі. Але я – ​оптиміст, бо зараз, дійсно, відбуваються великі зміни. Тарас Возник та його практика демонструють це: за півроку два хороших проекти в музеї – ​це гарно. Все не безнадійно. Розмовляла Олександра Зайченко

Пінчук – ​тому приклад? Це – ​приклад спекуляції. Він дуже мало

Маркіян Іващишин та Влодко Кауфман АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

43

місто

Зрозуміти

Франка! Пане Богдане, назвіть, будь ласка, ТОП‑3 історичних постатей, які можуть привабити у Львів іноземних туристів? Найперше, це – ​постать Пінзеля, для промоції якого вже зроблено чимало. Друга фігура, яка мала міжнародний резонанс, – ​ це постать Соломії Крушельницької, хоча натепер вона недостатньо відома у світі. І мені дуже хотілося б, щоб третьою такою фігурою (а краще – ​першою) був Іван Франко. Звичайно, до цього тріумвірату не зводяться головні постаті культурного Львова, адже були ще Михайло Грушевський, Андрей Шептицький… Франко, мабуть, – ​найбільш універсальна візитівка міста. Але рівень його відомості поза Україною не відповідає рівню його таланту. За кордоном письменника часто плутають з іспанським диктатором Франсіско Франко… Це – ​прогалина культурної політики нашої держави? Так. Причому, як спрямованої на зовнішній культурний ринок, так і на внутрішній. Якщо спитати, наскільки відома постать Івана Франка в Україні, то навіть у рамках Західного регіону про нього знають небагато… Свого часу, до 150-літнього ювілею, проводили напівжартівливе опитування: «Хто цей чоловік на 20-гривневій купюрі?». Так багато хто тоді відповідав, що це – ​молодий Шевченко… А Франко, без сумніву, належить до ТОП‑10 видатних українців. Пригадуєте результати відомого телепроекту Великі українці? Там Франко опинився на останній, 10-ій сходинці, – ​попри те, що його представляв Святослав Вакарчук і робив це доволі вдало. Ваше призначення на посаду директора Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка супроводжувалося великими надіями на реформи. Який ваш план?

44

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

На жаль, поки що Музей Івана Франка – ​ на маргінесі. Більшість львів’ян хоча б раз у житті були у цьому музеї – ​коли їх за ручку привели шкільні вчителі. Але показник успіху культурної установи – ​коли до неї повертаються, причому роблять це із власної волі, ще й когось приводять із собою. У мене є пакет реформ. Я розробив стратегічну програму «Дім Франка: живий музей цілого чоловіка». Мова про Франка – ​як творця, діяча і як людину. Зрозуміти його можна лише у поєднанні всіх іпостасей: письменника, мислителя, філософа, громадсько-політичного діяча… А також – ​батька своїх дітей, чоловіка своєї дружини, людини, яка часто закохувалася, яка любила рибалити, збирати гриби, мандрувати… Чим, найперше, приваблюватимете відвідувачів – ​як місцевих, так і іноземних? Коротко моя програма реформ Музею Франка вкладається у три терміни: промоція, атракція, інтеракція. Почнемо із ребрендингу. Жоден турист не вимовить «Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка». Пропоную зрозумілу і доступну назву – ​д ля путівників, сайтів, соцмереж, промороликів, новин – ​Дім Франка (Franko House). Далі: все, що відбуватиметься в музеї, повинно мати характер атракції – ​ вражати. Музей, який тільки демонструє, не здатен передати всіх барв емоцій. Відвідувачі Дому Франка від побаченого та почутого повинні і розуміти, і думати, і сміятися, і плакати… Життя та творчість Івана Франка дають змогу промовляти не тільки до розуму, а й до емоцій. А щоб крокувати в ногу з часом, треба посилювати мультимедійність, інтерактивність, інклюзивність… Так, один із перших інклюзивних проектів – ​«Коли ще речі говорили»: про Франка розповідатимуть його речі – ​муляжі чи замінники оригінальних речей – ​батьківського молота, Франкового пера та записної

книжки… Люди із вадами зору зможуть відчути на дотик постать Франка і час, у якому він жив. Складніший для реалізації проект – ​ «Франко 6D: Музей відчуттів». Це –спроба занурення в епоху: відвідувач зможе скуштувати круасан і напій, які смакували Франкові; відчути знакові запахи – ​наприклад, зів’ялого листя; доторкнутися до важливих речей; здійснити віртуальну мандрівку у світ демонів і духів, які переслідували Франка в останні роки його життя… Сучасні технології дозволяють реалізувати все задумане. Натомість елементарна річ для втілення – ​музейний кіт. Франко дуже любив тварин. Зрозуміло, не варто Дім Франка перетворювати на зоопарк, хоча при житті письменника ця садиба такою й була: тут жили кролики, кури, собака, кіт, черепаха, бузько… Як на мене, у сучасному музеї Франка має бути кіт, обов’язково рудий – ​саме такого кота мав і любив Іван Якович (він грів йому руки, покручені поліартритом). Музейний кіт практично нічого не коштуватиме нашій установі, а скільки всього цікавого, людського здатен розповісти про Франка і його Дім! У якому часі застиг Музей Івана Франка? Остання експозиція – ​2006 року. Це досить пристойна літературна збірка, але на сучасного відвідувача вона, на жаль, не працює. Тут нульовий ступінь інтерактивності. За своїм технологічним оснащенням і характером експозиційного мислення Музей Франка застиг у 1990‑х. Музей – ​на балансі області. Річний бюджет – ​близько п’яти мільйонів гривень. Цих коштів вистачає на утримання приміщення (комунальні послуги, охорона) і на зарплати працівникам (їх у музеї – ​близько 50). Це бюджет-виживання. Музей майже не заробляє. Вхідний квиток – ​від 6 гривень для дітей і 9 гривень для студентів до 15 гривень для дорослого відвідувача. Екскурсія коштує 50

Богдан Тихолоз, літературознавець, доцент кафедри теорії і практики журналістики ЛНУ ім. І. Франка, директор Музею Івана Франка у Львові

гривень, або по 10 гривень з людини, якщо групи більше п’яти осіб. Бюджет на 2017 рік затверджений, і він не зміниться. Я – ​реаліст, не очікую, що держава суттєво збільшить фінансування Дому Франка. Але ніщо не заважає нам пробувати залучати до музею інші джерела – ​наприклад, створити Фонд Дому Франка. Є чимало людей, готових перерахувати кошти на розвиток нашого музею. Музеї такого типу – ​дотаційні у всьому світі. Перетворити Музей Франка на прибуткову організацію навряд чи вдасться. Це ж не музей сексу, кубиків Лего чи Міккі Мауса. Які унікальні речі, що зберігаються в Музеї Франка, здатні привабити масового туриста? Не думаю, що головний козир цього музею в цьому. Хоча тут зберігаються меморіальні речі як самого Франка, так і його рідних. Тут немає якихось дорогих коштовностей (у сенсі матеріальному). Але є, наприклад, Ріг достатку, який Франкові подарувала Соломія Крушельницька. Є картини Івана Труша, також подаровані. Є робочий стіл письменника, рукописи, документи, фотографії… Загалом у фондах музею – ​близько 33 тисяч одиниць зберігання. Усе це, безумовно, – ​цінні речі. Але чи клюне на них масовий турист? Навряд чи! Музей має стати Домом муз – ​тут має творитися актуальна творчість, інспірована Франком. А також Домом діалогу – ​ місцем зустрічі і спілкування різних поколінь, світоглядів і яскравих особистостей. Зрештою, я не ставлю собі за головну мету зробити Дім Франка масовим. Мені важливіше, щоб туди приходили інтелектуали, люди мислячі, люди, які приймають рішення і впливають на суспільні процеси, які творять майбутнє – ​так, як свого часу творив його сам Франко. Галина Гузьо Фото: Ірина Похила

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

45

м а п а м і с та

Стародавній сад Коли природа оживає, нам хочеться знайти місце, де сконцентрована весна. Ботанічний сад Львівського національного університету ім. І. Франка є одним із найстаріших садів України та Східної Європи. Його створення планувалось ще з кінця XIX століття, а заснований він професором ботаніки та зоології Гіацинтом Лобажевським у 1852 році. Стара ділянка Ботанічного саду ЛНУ розташована на вулиці Кирила і Мефодія, 4. Колись ці землі належали садовому господарству монастиря тринітаріїв. Це був перший проект у Львові, який розробив інспектор міських плантацій з Відня Карл

46

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

Бауер. Так на території саду з’явилась висока оранжерея та три теплиці. У 1872 році посаду професора ботаніки обійняв Теофіл Цєсєльський. З його подачі розпочалося будівництво басейну для водяних та болотних рослин. Не забув пан Теофіл і про освітнє призначення Ботанічного саду. У 1889 році зводяться ще чотири нові теплиці та закладається дослідницька ділянка для тестування добрив. У 1911 році керівництво університету вирішує докупити земельну ділянку. Тепер так звана «нова» частина Ботанічного саду знаходиться на вулиці Марка Черемшини, 44. На сьогодні у структурі саду функці-

онують п’ять наукових відділів, а колекції розміщені на двох ділянках. Ботанічний сад ЛНУ ім. І. Франка веде широку просвітницьку діяльність. У періоди рясного цвітіння для львів’ян та гостей міста влаштовують дні відкритих дверей. Найдопитливішим співробітники саду влаштовують екскурсії. За 165 років існування Ботанічний сад назбирав величезну колекцію рослин, серед яких і ті, що занесені до Червоної книги України. Оля Шевченко Фото: Ірина Похила

готелі

Lviv

Леополіс Бутік Готель (Leopolis Hotel Lviv) вул. Театральна, 16 (032) 295-9500 Факс: (032) 295-9599 hotel@leopolishotel.com leopolishotel.com

Готель Нобіліс (Nobilis Hotel) вул. Олександра Фредра, 5, (032) 295-2595 reservations@nobilis-hotel.com.ua nobilis-hotel.com.ua

Готель Citadel Inn вул. Грабовського, 11 (032) 295-7777 Тел./факс: (032) 295-9000 citadel-inn.com.ua

Готель Асторія (ASTORIA HOTEL LVIV) вул. Городоцька, 15 (032) 242-2701 reception@astoriahotel.ua astoriahotel.ua

Древній Град Парк-готель Пустомитовский район, 7-й км Київськой траси (032) 235-1005 drevnygrad.com.ua

Андріївськтй гостинний дім (Luxury Boutique Gguest House Andriivskyi ) вул. К.Левицького, 112 (032) 275-2035 (097) 501-6615 Тел./факс :(032)275-2034 guesthouse@ukr.net guesthouse.lviv.ua

Готель Швейцарський (Swiss Hotel) Вул. Князя Романа, 20 (032) 240-3777, (032) 235-7380 Факс: (032) 235-8335, info@swiss-hotel.lviv.ua swiss-hotel.lviv.ua

Reikartz Дворжец Львів вул. Городоцька, 107 (032) 242-5126 dworzec.lviv@reikartz.com reikartz.com Готель LH Hotel & SPA пл.Петрушевича,1, (032) 295-6036, (096) 142-8366 Факс: (032) 260-2393 hotellh@gmail.com lhhotel.com.ua

Ramada Lviv Перехрестя вулиці Городоцької та Кільцевої дороги тел. +38 (032) 243 00 10 моб. +38 (067) 320 44 77 reception@ramadalviv.com.ua

Готель Панорама (PANORAMA) пр. Свободи 45 (032) 225-9000, (050) 431-9599 Факс: (032) 225-9001 reception@panorama-hotel.com.ua panorama-hotel.com.ua

Готель Шопен (Chopin Hotel) площа Маланюка, 7 (032) 261-1020, (097) 222-7330 Факс: (032) 261-1021 info@chopinhotel.com.ua chopinhotel.com.ua

Дністер Прем`єр Готель (Premier Hotel Dnister) вул. Матейка, 6 Рецепція: (032) 297-4305 Факс: (032) 297-1021 Відділ бронювання: (032) 297-4317, (032) 297 4326 reservation@dnister.lviv.ua dnister.lviv.ua

Готель Жорж (George Hotel) пл. Міцкевича, 1 Рецепція: (032) 232-6236 Бронювання: (032) 232 6232 Факс: (032) 232-6242, info@georgehotel.com.ua georgehotel.com.ua

Готель НОТА БЕНЕ (NOTA BENE) вул. Поліщука, 78А Рецепція тел.: (032) 234-9090, факс: (032) 234-9096 info@notabenehotel.com Відділ бронювання (032) 234-9092, (050) 431-0467 reservation@notabenehotel.com notabenehotel.com

Ibis Styles Lviv Center вул. Шухевича, 3А (032) 245 67 67 факс: (032) 254 67 77 H9709@accor.com ibisstyles.com accorhotels.com

Вінтаж Бутік Готель вул. Сербська 11 вул. Староєврейська, 25/27 (032) 235-6834 факс: (032) 235-6834 info@vintagehotel.com.ua vintagehotel.com.ua

Британський клуб Львів Готель (British Club Lviv Hotel) вул. Наливайка, 18 (032) 242-9999 , (067) 370-6666 info@britishclub.org britishclub.org

Hotel Atlas Deluxe пр. Шевченка, 27, (032) 261-4764, (067) 555-9111 info@hotelatlas.com.ua sales@hotelatlas.com.ua atlasdeluxe.lviv.ua

Готель Плазма Проспект Свободи 5 (067) 101-3777, (066) 214-3333 plazma-hotel.lviv.ua

Євроготель вул. Тершаковців, 6А, +38 (032) 242-40-02 info@eurohotel.lviv.ua eurohotel.lviv.ua Координати для навігації: 49°50'8.16"N, 24°2'28.32"E

Готель «Соната» вул.Морозна,14 тел. (032) 232-5000 info@sonatahotel.com.ua факс. (032) 232-5015

Готель Відень проспект Свободи 12 Рецепція/бронювання (032) 244-4314, (097) 244-4314 Факс: (032) 244-4316 wienhotel@mail.lviv.ua wienhotel.com.ua

Готель Львів проспект В. Чорновола, 7 (032) 242-3270, (032) 240-8383 (032) 240-8373, (067) 675-4344 Факс: (032) 242-3555 hotel-lviv@ukr.net hotel-lviv.com.ua

Готель Rius вул. Гнатюка, 12А (032) 235-0660, (097) 970-0220 Факс: (032) 235-0661 info@rius-hotel.lviv.ua rius-hotel.lviv.ua

Арт-готель «МОДЕРН» проспект Шевченка, 28 тел.: +38 (068) 709 99 33 факс: + 38 (032) 297 76 30 modern.art.hotel@gmail.com

Бутік-готель «Сент Федер» пл.Звенигородська,3 (032) 297 00 00, (063) 879 76 94 (098) 090 57 54 reservation.stfeder@gmail.com http://www.stfeder.com

Edem Resort Medical & SPA c. Стрілки, Перемишлянський р-н Львівська обл.

(067) 314–6512, (067) 314–3733 info@edem.com.ua edem-resort.com.ua АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

47

м а ра ф е т

«А чи не вирушити вам, вельмишановний пане, до чарівного містечка Спа?», – ​влучно запитав Петра I лейб-медик Роберт Ерскін, і у 1717 році зморений важкою працею можновладець поїхав лікуватися до Європи.

СПАсибі, СПА! Корисно жити не заборониш

Філософія СПА

На знак подяки за своєчасну релаксацію цар спорудив на місці рекреації в тоді ще голландському містечку Спа монумент, де чорним по білому відписався, що відпочив на «відмінно» і зношений організм зміцнив. Можна копнути ще глибше і дійти до стародавніх римлян. «Саніта про аква!» – ​голосно вигукували патриції після відвідування терм, – «Здоров’я від води!». А потім саме від цієї фрази прокласти шлях до сучасної абревіатури, яка ідеально відображає суть фізіотерапевтичних впливів із застосуванням H2O.

До цієї філософії вдається кожен, хто приймає вдома ароматну ванну або виснажує себе контрастним душем. Звичайно, можна напустити пару і створити у ванній ефект хамама, потерти себе грубою рукавичкою, а потім обернутися салатом з морської капусти. І це буде краще, ніж нічого, але так само схоже на СПА-салон, як цвірінькання горобця – ​на солов’їний спів. Наріжний камінь СПА-індустрії – ​вода та професійно створений простір для відновлення духу, душі, тіла і творчого потенціалу людини. Добре, якщо вода не проста, а мінеральна, а СПА-салон – ​справжній, а не фейк. У нього повинне бути власне «меню» і СПА-коуч, який складе збалансовану СПА-програму для комплексного вирішення проблем.

Місце знайдено, і час звернути увагу на косметичні засоби, якими користуються фахівці салону. Якщо це продукція Sothys, не проходьте повз такого салону. Інновації, природа, ефективність, сенсоріальність та безпека – ​рушійні сили бренду, і аж ніяк не випадково цій розкішній косметиці довіряють готелі і SPA найвибагливіших груп по всьому світу. Radisson, Kempinski, Hilton, Marriot, Sofitel, Pullman, ClubMed; протео-косметика, гено-косметика, біотехнології, нейро-косметика, сенсорна косметика – ​ і більше 65 нових формул і нових продуктів на рік! Створюючи особливі формули, професіонали марки мріють про вічну молодість та красу і про те, як наповнити шкіру життєвою енергією, струснувши втомлений від зими організм. Саме час підбадьоритися СПА-процедурою і подарувати своїй шкірі нове життя!

sothys.com.ua +38 (044) 248‑21‑02 +38 (067) 409‑20‑36

48

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

м а ра ф е т

Лікар для вроди

Зозулька Fest вул. Червоної Калини, 58 (068) 037‑6013 (093) 033‑0843 zozulka.com facebook.com/zozulkafest

Здоров’я та краса – ​неподільні. Так вважають у медико-косметологічному центрі Зозулька Fest. Для галичан досить екстравагантна назва не приховує таємниць змісту: гарну дівчину лагідно назвуть «зозулькою», а якщо панна таки дуже вродлива – ​то взагалі фест.

Засновник клініки краси доктор Петро Михайлович Панчишин – ​практикуючий хірург. Тож до питань краси і молодості підходить по-медичному: найкращі технології у галузі косметології, пластики, дерматологічної допомоги та косметологічних послуг поєднані з досвідом і знаннями. Зозулька Fest – ​не салон краси, де маскують недоліки. Кожну процедуру – ​чи то пілінг, чи масаж, мезотерапевтичну процедуру, «ін’єкції краси» чи біоревіталізацію – ​дермато-косметологи центру призначають після ретельних обстежень. Обличчя і тіло – ​це пацієнт, якому треба скласти план лікування, процедур та відновлення, щоб вилікувати вікові зміни чи недосконалості.

Одним із методів, які доктор Панчишин використовує для омолодження тканин: є ударно-хвильова терапія. Відмінною рисою УХТ є те, що вона доречна і для жінок, і для чоловіків, які прагнуть позбутися зморшок і покращити контури обличчя безопераційним методом. Методика ударно-хвильової терапії використовується також для позбавлення від целюліту з максимальною ефективністю без хірургічних операцій. Лікування целюліту методом УХТ – ​дієве завдяки майже миттєвій активізації обмінних процесів у тканинах, поліпшенню мікроциркуляції, зникненню набряклості, підвищенню пружності тканин і усуненню в’ялості шкіри.

50

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

м а раф е т

Кольорові

акценти Весна – ​час шаленіти, закохуватися, розквітати і змінюватися. І найчастіше чарівні пані починають весняний марафет з нової зачіски та кольору волосся.

Палітра: 28 відтінків Місткість: 150 мл Пропорції змішування: 1:1 Час процедури фарбування: 30‑40 хв. Купуйте та використовуйте.

Однак часом кардинальні перефарбування лякають. Навіть не тому, що не личитиме – ​стримує страх пошкодити волосся. Вихід пропонує італійський бренд професійної косметики для волосся Emmebi Italia, філософія якого – ​передавати пристрасть та створювати емоції. Олійне фарбування завдяки вмісту арганової олії, олій календули та ромашки можна назвати SPA-процедурою для волосся. До складу фарб входять барвники нового покоління, формула яких забезпечує максимальне зафарбовування сивини й освітлення, а також одночасно лікує і живить волосся. Формула олійного барвника унікальна завдяки активним інгредієнтам – ​дорогоцінним ефірним оліям та найсучаснішим мікропігментам. Фарби не шкодять чутливій шкірі голови, дбайливо забарвлюють, забезпечують інтенсивні кольори і сяючі відтінки. Повна відсутність аміаку усуває ризик респіраторних алергій і зводить до мінімуму ризик контактної алергії на шкірі. Запитайте у свого майстра про процедуру СПА пофарбування.

для МАЙСТРІВ перукарського мистецтва замовити професійні засоби Mineral Color Oil: вул. Г. Тарнавського, 32/9 (096) 090‑2468 emmebi.lviv@ukr.net

Професійний барвник BIO ETIC Mineral Color Oil • Формула без аміаку, йоду і нікелю (усуває ризик алергій).

• Не викликає подразнень, підходить для чутливої шкіри.

• Містить природні мікропігменти.

• Надає волоссю рівномірний інтенсивний колір, блиск, сяйво, м’якість.

• Забезпечує максимальне зафарбовування сивини.

• Освітлює до трьох тонів.

• Барвник легко наноситься, не тече.

• Не містить штучних ароматизаторів. Барвник з оксидантом Mineral Developer Emulsion використовується у пропорції 1:1. АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

51

1 0 з а п и та н ь

Саші Кольцовій, лідеру гурту Крихітка 52

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

Сашо, цього року саме Крихітці випала почесна місія на фестивалі Флюгери Львова: 30 квітня – ​ранковий концерт Прокидання із Крихіткою. Що готуєте «на сніданок меломанів»? Привеземо «приджазовану» програму – ​за участі тромбону та клавіш. Ще минулого сезону ми включили такий елемент у наш сольний виступ у львівському Event Hall KINO. Публіці тоді сподобалось, тож ми довели цей експеримент до повноцінної програми. Тож, поки готуємо новий альбом, «перевдягли» старі пісні. Флюгери дають своєрідний старт фестивальному сезону. На яких майданчиках цього літа можна буде почути Крихітку? Поки знаємо, що їдемо на Бандерштат до Луцька. До речі, вперше. Ще кілька фестивалів – ​на етапі перемовин. Наскільки комфортно вам працюється у теперішньому шоу-бізнесі країни? Якщо аналізувати ситуацію з огляду 18-річного досвіду Крихітки, які зараз часи для гурту – ​ кращі, гірші?.. Ми завжди були трішки «поза» шоу-бізнесом – ​з обома колективами: і з Крихіткою Цахес, і з просто Крихіткою. Тому не можу сказати так багато, як колеги, котрі займаються лише музикою. У нас у всіх завжди були додаткові професії, що дозволяло нам перечекати час, коли у концертному житті країни був застій. А на загал, працюється нормально тим, хто працює і змінюється. Які тенденції в новій музиці і в нових умовах музичного ринку України вам до вподоби, а які – ​ні? У нових гуртів – ​більше можливостей і більша конкуренція. Тож все – ​тільки на краще! Напередодні запровадження нових правил квотування україномовної музики в ефірах українських радіостанцій ви разом із колегами склали такий собі пісенний путівник для музичних редакторів, у якому зібрали сотні співаків та гуртів, які творять українською. Наскільки музреди прислухалися до ваших рекомендацій?

Можу лише сподіватись, що наша з Сашею Гайворонською робота поліпшила ситуацію і допомогла працівникам радіо ширше подивитись на українську музику. Чи побільшало за останні півроку ваших пісень у радіоефірах? Як часто звертаються до вас музреди по пісні, по новинки? Чи процес, радше, зворотний – ​звертаєтеся ви – ​із уже хрестоматійним: «Прокрутіть цю пісню по радіо»? Так, побільшало. І сталося це якось самостійно. А нове ми поки що не відносили на радіо – ​чекаємо релізу. Торік ви потрапили до книги Ukraine.

The Best. Культурний простір від А до Я. А на кому для вас особисто тримається культурний простір? Назвете ТОП‑5 чи ТОП‑10 імен, постатей, діячів? У мене немає такого «топу». А культурний простір тримається не лише на діячах, а й на звичайних людях – ​споживачах, які купують українські книжки, ходять на українські фільми, відвідують концерти українських музикантів… Які музичні відкриття в Україні зробили для себе за останній рік-два? В Україні щороку з’являється щось цікаве. Сподіваюсь, ця тенденція збережеться. Крім музичного, у вас є й інші амплуа – ​ журналістське, продюсерське, менеджерське… Творчі люди, зазвичай, мають проблеми з організацією свого часу. Як у вас із тайм-менеджментом? Дасте кілька порад? Поради – ​такі: рано вставати, рано лягати, менше сидіти у соцмережах… У мене це інколи виходить. Що надихає вас на нові пісні, нові проекти, нові плани і дає сили втілювати їх у життя? З огляду на те, що натхнення приходить на другій-третій годині роботи, коли думки розвиваються хаотично, то можу сказати однозначно – ​мене надихає сам процес роботи. Галина Гузьо Фото: архів групи Крихітка

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

53

АР Т

Що ми беремо із собою у подорожі? Рюкзак або валізу з необхідними речами, цікаву книгу, щоб час у дорозі пройшов непомітно, та цілий плейлист улюблених виконавців – ​д ля емоційного підсилення вражень від поїздки. Мандри, музика та книги – ​ц е те, що допомагає нам відкривати світ, знаходити своє місце у ньому та відчувати себе щасливими.

У місті Лева ці три складові одночасно об’єднаються у неймовірний Razomfest. Це – ​четвертий за рахунком тревел-фестиваль, який відбудеться 22‑23 квітня. Перший був цілком музичний, а далі до програми долучились відомі українські письменники. Саме це виокремило фестиваль з-поміж інших. Гаслом події стало: «Музика, література та подорожі множать усі людські емоції!». Організатори Razomfest акумулюють всі складові в одному мистецькому просторі. Крім того, глядачі мають можливість ближче познайомитись з українськими музичними виконавцями, та почути, про що думають та чим живуть автори улюблених книжок.

Razomfest 22 квітня, 16:00 FestRepublic вул. Старознесенська, 24‑26 23 квітня, 13:00 Драматичний театр ім. Лесі Українки вул. Городоцька, 36

Перший день фестивалю відбудеться у нічному клубі FestRepublic. Запал та гарний настрій гарантують гурти O.TORVALD, Один в каное, DETACH, Без Обмежень та Mountain Breeze. Три години емоційного сплеску та якісної музики гарантовано! Другий день цього неймовірного дійства відбудеться у приміщенні театру Лесі Українки, де у звичному для себе амплуа Юрій Іздрик, Макс Кідрук, Юрій Винничук, Любко Дереш, Максим Заселян та Євгеній Лата будуть міркувати вголос. Більше того, організатори обіцяють несподіванку. На сцені театру з’явиться ще один учасник, ім’я якого старанно приховують. Отже, приємні сюрпризи чекатимуть на кожного, хто вирішить стати частиною фестивалю. З центру Львова курсуватиме безкоштовний автобус, що забезпечить комфортне добирання до локації фестивалю.

Текст: Ольга Шевченко Фото з особистого архіву

54

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

Музик а

Флюгери Львова: музика весняного вітру.

Цієї весни легендарний фестиваль Флюгери Львова святкує свої 15 років. Із 29 квітня по 1 –травня у самому серці Львова – ​ внутрішньому дворику Ратуші – ​лунатиме етно, джаз, блюз, рок, реґі, електронна та експериментальна музика. Упродовж трьох днів тут виступить півтора десятка гуртів, у яких грають музиканти з України, Польщі, Угорщини та Ірландії. На Флюгерах Львова виросли цілі покоління слухачів і музикантів, а гурти, які починали тут свою кар’єру, стали зірками. За п’ятнадцять років на фестивалі виступило 283 гурти, через Флюгери пройшло понад 100 тисяч відвідувачів, дерева у дворику виросли на 80 см, а радості та знятих з неба зірок не злічити

У перший день фестивалю, 29 квітня гратимуть: оркестр Радості і Щастя Familia Perkalaba львівський кантрі-блюз проект Lemko Bluegrass Band першокласний польський блюз Levi із темношкірою співачкою Ewa Novel подільський фундаментал Пропала Грамота Вартість квитка: 150 грн.

У неділю 30 квітня на фестивалі відбудеться ранковий концерт Прокидання із Крихіткою Цього року організатори Флюгерів Львова на традиційне фестивальне Прокидання запросили Сашу Кольцову зі своїм проектом Крихітка. Під її ніжні і проникливі пісні Львів прокинеться 30 квітня. Вартість квитка: 100 грн. У другий день фестивалю 30квітня гратимуть: – буковинський гуцул-хоп Гуцул Каліпсо – чуттєві і запальні GrozovSka Band – world-music гурт з Ірландії Yurodny – львівськийетно-проект Torban Вартість квитка: 150 грн.

У третій день фестивалю 1 травня гратимуть: – Ірена Карпа із рок-гуртом QARPA – ватага з Угорщини Flop – тернопільський електронний проект Tik TU – польський проект Siostry і Łotry – етно-рок із Кривого Рогу Роялькіт Вартість квитка: 150 грн.

Флюгери Львова зустрічають свою п’ятнадцяту весну. Приходь святкувати з нами! Квитки в Інтернеті: www.2event.com. www.dzyga.com АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

55

музик а

Лідер гурту Без Обмежень Сергій Танчинець:

«Х-фактор став для нас поштовхом» Сергію, шоу Х-фактор дало вашому гурту друге дихання. Чи пригадуєте той момент, коли прийняли рішення піти на цей телепроект? Чим керувалися? Дуже добре пам’ятаю – ​мені зателефонувала кастинг-менеджер з роботи із зірками та запросила взяти участь у проекті. А я ще з минулого сезону помітив, що в Х-факторі відбулись серйозні позитивні зміни: у ньому почали брати участь достойні гурти. Тож, порадившись у команді, ми вирішили взяти участь. І не пожалкували про це! А якби не було цього у вашій творчій біографії, якою була б альтернативна дорога розвитку вашого гурту, якому вже скоро – ​20 років? Насправді, це була б не альтернативна, а та ж дорога, якою йшли до того. Телешоу не змінило напрямку нашого розвитку, а стало своєрідним поштовхом у тому, що ми для себе й так обрали, – ​писати і виконувати чесні й гарні пісні. Ваш крайній альбом – ​5 хвилин. Як би ви охарактеризували цю новинку – ​за стилем, звучанням, 56

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

настроєм, атмосферою?.. Чим ця збірка особлива у дискографії Без Обмежень? Альбом – ​наче наша «дитина», в яку ми намагались вкласти все те найкраще, що накопичили за довгі роки. Тут зібрано різні за характером та звучанням пісні. Але саме цим цей альбом нам і подобається. Коли його слухати, не виникне враження, що це одна довга пісня. А ще важливо, що з альбому 5 хвилин ми почали співпрацю з відомим та надзвичайно талановитим саунд-продюсером Артуром Данієляном, який вніс, власне, особливе звучання в нашу музику. У цьому і є відмінність цієї збірки від попередніх. Але загалом у нас, як і раніше, переважно пісні про кохання та про те, що переживаємо через ті події, які відбуваються довкола. Із презентацією нового альбому зараз концертуєте Україною. Які відкриття робите для себе під час туру – ​про нашу країну, про українців, про їхні музичні смаки? У нас дійсно є відкриття. Наприклад, несподівано для себе ми полюбили великі сидячі зали. Так, атмосфера там, можливо, відрізняється від клубів чи

відкритих майданчиків, але в такі зали люди приходять сім’ями, з дітьми. І нам це дуже приємно. Ми побачили, наскільки великою та різноманітною є наша аудиторія. А щодо музичних смаків українців… Скажу тільки про тих, хто ходить на наші концерти: смак у них – ​чудовий, якщо вони слухають нашу музику. У квітні відбуватиметься уже традиційний для нашого міста RAZOMFEST. Ви – ​серед учасників музичної частини фестивалю. Що цікавого привезете, зважаючи на те, що за місяць до того відіграли сольник у місті Лева? Ви знаєте, за стільки років Без Обмежень написали таку кількість пісень, що нам є що показати – ​і з нового матеріалу, і зі старих хітів. Тим хто прийде, нудно не буде! Галина Гузьо. Фото: прес-служба гурту.

RAZOMFEST 22 квітня, 16:00 ! FESTRepublic.club (вул. Старознесенська, 24‑26)

На крилах джазу Львів – ​без сумніву – ​місто джазу. Ця музика увірвалась у простір багато років тому і міцно закоренилась у серцях меломанів. Ледь не щотижня відбуваються концерти, присвячені цьому виду музичного мистецтва. В квітні Львівська обласна філармонія запрошує у Політ над містом джазу. Музичну магію на сцені буде створювати Леонід Пташка у супроводі віртуозів Ігоря Гнидина та Ігоря Закуса. Музикант Пташка розпочав свій творчий шлях на теренах Радянського Союзу. Одним із перших побував з гастролями у Сполучених Штатах Америки. У 90‑х роках геніальний піаніст вирішує переїхати до Ізраїлю і почати все з нуля. Там він швидко закохує публіку у свою музику. Щорічно джазмен, піаніст та композитор дає близько 200 концертів. Критики назвали його «руйнівником фортепіано». В стилі виконання переплітаються етнічний джаз та імпровізаційний мейнстрим. Піаніст заряджає своєю енергетикою кожного глядача, веде безперервний діалог з роялем та залом, наповнює повітря експресією. Імпровізації та віртуозне виконання занурюють аудиторію у світ потаємного, переносять у минуле та підхоплюють на крила музичної ейфорії. Адже Леонід Пташка – ​це, перш за все, свобода. Його стиль відносять до фріджазу. За майстерну гру Американський біографічний інститут вніс його до списку 100 кращих джазових музикантів XX століття. Ольга Шевченко Фото: з особистого архіву музиканта 26 квітня, 19:00 Львівська обласна філармонія вул. Чайковського, 7

Вишиванки завжди були нашим національним символом, нашою гордістю та автентичною ознакою. Серед найновіших модних тенденцій – ​жовто-сині кольори, віночки і, звичайно, справжні українські вишиванки! Актори та музиканти з’являються у вишитих сорочках на вулицях, модні дизайнери використовують українські орнаменти у своїх колекціях. Адже вишита українська сорочка – ​ц е не просто одяг, це справжній оберіг. Замовити витвір мистецтва, вишитий справжньою майстринею можна за телефонами: (097) 295 3740 та (093) 934‑7180 banzula@meta.ua АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

57

Д о п о м а га є м о д о п о м а гат и

Усе життя – ​ в одному фото! Соціально-благодійний фотопроект Дзеркало душі – ​ц е три десятки унікальних портретів літніх людей із немовлятами на руках. Усі бабусі і дідусі, які взяли участь у цьому фотопроекті, – ​самотні. Вони мешкають у Львівському геріатричному пансіонаті. У кожного із них – ​свій шлях, своя доля, своє майбутнє… Автор фотопроекту – ​львівський фотограф, портретист Вікторія Істоміна. У фотомистецтві – ​понад 10 років. Основний напрямок зйомок молодої жінки – ​психологічний портрет. Принаймні, раз у рік Вікторія організовує благодійну виставку. Зокрема, у 2014-му у місті Любліні (Польща) відбулася її експозиція Дорога до свободи, що об’єднала світлини з Революції Гідності. «Відвідавши Львівський геріатричний пансіонат, ми зрозуміли, що літні люди – ​вразливі, як діти, – ​розповідає Вікторія Істоміна. – ​Вони часто плачуть і скаржаться. Життя зробило їх беззахисними… Найнеобхіднішим для цих бабусь та дідусів є щирі емоції та звичайна людська увага. Це й наштовхнуло на ідею створити проект. Від народження до старості – ​лише одна світлина… Дитинка, навіть не рідна, на руках у літньої людини – ​як промінчик сонечка. І коли ці обоє опиняються перед об’єктивом камери, то чітко видно, які вони беззахисні: одні – ​перед майбутнім,

інші – ​перед минулим… Тож і ті й інші потребують того ж – ​нашої турботи». Літнім людям, які взяли участь в унікальному фотопроекті, – ​від 72 до 93 років. А майже всім немовлятам – ​ до рочку. «Старість чекає на кожного із нас, – ​додає Вікторія. – ​Гасло нашого фотопроекту – ​«Шануй старість – ​ бо це твоє майбутнє». Під час виставки-аукціону у ресторані Ратуша організатори закликають усіх небайдужих допомогти стареньким відчути підтримку покоління, яке вони виростили! На аукціоні будуть акумульовані кошти на закупівлю нового обладнання для Львівського геріатричного пансіонату. Галина Гузьо Фото: Вікторія Істоміна Дзеркало душі Виставка-аукціон 30 березня – ​7 квітня Ресторан Ратуша (пл. Ринок, 1)

Книжковий Лев На початку квітня у Львові відкрилась унікальна книгарня, в якій можна знайти не лише книги найвідоміших українських видавництв, але й креативні блокноти, листівки, скетчбуки, еко-сумки і ще багато цікавинок. Керівники книжкової крамниці планують проводити зустрічі з авторами, митцями, літераторами – ​всіма тими, хто творить сучасний культурний процес.

58

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

Книжковий Лев пр. Шевченка, 14 10:00‑21:00 (032) 261‑1973 booklion.lviv.ua facebook.com/KnyzhkovyLev

таксi та трансфери +38 032 253-73-63 +38 067 371-16-88

Comfortable safe cars Комфортні безпечні авто Ticket on demand Чек з вартістю поїздки на вимогу Micro Usb Mobile Charger Зарядне для смартфону

+38 093 198-09-95

hoteltaxi.lviv.ua

+38 066 778-76-57

Lviv Hotel Taxi

Umbrella Брендована парасоля Free Wi-Fi Visa/MasterCard English speaking dispatcher Англомовний диспетчер

Український модерн і неовізантизм, авангард та постмодернізм, найкращі зразки мистецтва 50-70 років ХХ століття найпомітніших українських митців квитки: для дорослих 25 грн.

для студентів 10 грн.

для учнів, пенсіонерів 5 грн. екскурсія: для дорослих 50 грн.

для студентів та учнів 30 грн.

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького Окремий відділ: вул. Драгоманова, 42 10:00 – 18:00 Вих. пн, вт

60

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В

ди

ці

йно

Д не о од ю сві мі ть д, нн ся зв Рі з о із ич як ос дв пр п аї н ях о т ис ок , п е т а ут ол огл

т р к В да ов ра им е ні інн я л ру в о д в я ди а и ус до , с в ки нин ї ша иці єть кд іх п м гр н и ф ї з с ен сф ок ак ма а ам ? ас я н ь и м П . т є а с ер ол и, н а М а ті, зни хв х і ль ож та авл ша о ах інн ор ко кл ил мі ова ов рі б яю с жл на я. ми к а л ю и м и а н Ія ш Не п у на сп іліт і м лі с бу ть у моі во, ог п ов м к ож за ог ра ет тор син ці де на о ис е на ву не н о а вж д х в д ін і

су ан ді д ц т в н р пх хо а п н и и а и і с к і в и нк е д і ф х д па ани дя діти мас дов и… , ви чут пле и вс реп наш іка св п піль й з и, щ т а я м с н р ц х т і с , т ь ба и о к я і и и і т о т к с и р І бц ми и з уль у с по ми ити якщ ива , с ння пан си і х го я, у ах, на ва он. ск . п и т з ин ж а б р л ст пл та о юч о пи і б р сп кр як ш А Тіє ла им су аб ан у. П ер ям єм не и дів ро ісе ец од аїн на і о ле ю ли чо Так и ча ус ови о ігаю ам не ма із ч ан го рн еп ин сь н соб біл чи ся у му , м ве сн ин м са ч и « к ас ня в им та ь ка ев л ь ін іс до с о ли им им и м и з ко ом о , н их и м ді в ид ив ше ш то ро уп жн ко и и ро е н за апи ли у с ви ад тіс та и с ста ідм им ос в ою ри но г ер а дн та ре зр е ти с я ка х г ії. то та вя ва ін их ті сь м чн -із ій п ма зе к ім м це об мо м, ник бу за ли Ох ви ки тк ти ніс к в с ого іро о і ю ек рк о и од п ка ж я и ла ти би о х м ов з ть ул вя м ю пе мн а е но ск е та м у з к н н м « н ро кі и и в т р м о- н і. і ьт тк и т р с х р ма і-к М ити тра ате но ми. и на айн ац аши але а п пам нец … нес сім ерх осо урн ов зга рад еда о і а о в З н у о р сл н ж ч ди т и І з но ят н х нь м ’я ь ч е ь б и ід д и ян ди на ас ці ин ми го те і, е ал ма ко ’ят ті з сім ако ас йн ої лив х, е ні р уєм ції ни их по іс т й м а д т ю а а е ог е за і к н м ко рд хн м ьн о о о рс м уп им и. л іс ол ан і, с і б … єш пах йн ова ми ст ли ть нічн ку. ку ьк ов ит и І еж тю о си ім аб ». … и их н ра ці . І и л з і г , іт в к щ х се ій ит и ст б а п е у Х ? м , і ня . А и ст ол ир нк обг чни ов йн сь з рус » – ​н зву уд заш ер вік ниж о, до ле виш анд ам аю ами ов х к ані і, р бе тк е б ки, рос иф ами ов ма кр ук ар и, ть . І ор ух су егі ріг і, о ід від те ро , в ої ш ащ ан тн як св на юю нях час он аю бір а: н чу й п ва ід а о к н т о у і т в І ц ьої е сп оз ун гну ї ве ри ть ї зно ні г льн ь к ан а щ тя, ідн ні е па еч до іф ть ли ва хн в ос і т ри і, п ас щ ію іо в п р х о т о дл с е б іко ся к я ки но ле ва ві і р ть со лас оди ад ки кр я є О на н го ни н д од ст б н н иц й ит ле е с – м в й у п тр ин ол ли ор і н ії ча і кс ​те ож ла ве ас ад и и во уч а с зно с. ан ж е сн ли ку иц за гап сті пе во др тр бу ор ко в ійн св то з чу їх а ад ти уч дн на и ят ва та ть За иц н ва ій йб х с ко ни ки йч ен ій ічо ніл пи ли тр ви ми но го ь р ж ав м ко . и . - іг .

Тра С готуут інк у Ві к р є и п к і аї ре , вечеря к ід л пе нс ф тр ул ітк ді ьк ерат и ьт и ю ог ва ур ? (ну о на , т л о и , ): « , н а и х го щ Тра а щ ро темуі розмов о ча з ди о д у : с бе ц і щ . В Т р у» р ї – е г а . іга ​ц ц олосд и и .Д ю е е и ту ц т ь л ю ц ії и т е и с м т и на я ь ту п ен заразє ро ти тя го м

тренд

антитренд

и ібен н

.

г,

:

або пре «тренером коучем д К ставля о а ж щ м но о имовол » ж , є го « бі т ь разу особ о знесся ц е, і ви и «про, кол власне н ст -наставн и и ф і кому ка існо ес х є тос таке і й запго н и росту ком им ь в и і н – ​коуч потр тання » »,

Л а й д ф ля х ак

коуча

С р пр та озв ава д сп ит не о осв ря ок в ж рет іду мо – ​і п то по у ч ик ві ва ро му, за и м , ко д п но фе що о Пи м ар тр ра ї на сій я п зна тан еж ке ом кти ре ни не ко рак к п ня ам тин у п ків зу й, вір з уч ти ро ли и а гу ро б льт і ос ю во ко -се чно фе ше уди тіл це іль ат об в н н ре три сій го сії. ча то ьки си, ш н лю ист аст д Б с рі , к а я нн х з пі іж ди іс а ї т т в о ч д в та ит кій я к уть рен св ільш ков кол кн во ко ни. ний ни з ків дій он з ін іду ц о о иж дн ри В – ​ цт н в а і р Тип со на сн це а д гів . Я іка в н сп ок і ка сно чит ео о М об ов бу св о д пцій вад , се кщ ва едо ілку і зн ме . Т ис бхі чи к ої об , ц мі о п те в ва а ні а ч я, дн ор л ож от ий . і й і в я п н ітер ли у, п ко од ре дей ть нар осп ма рі д нн ом й е ого до а с ис с к л ть о уч ів о – , . о я і? п і з в им а в Н ​ і м – і н ї к с , т

пр аю мод а т та сте дот ко ​пів Чи фе ож кон ад тр б со ба ур ть ин – ​лю ос ть ел ак ве рі ич учи то ко йл е ал ов ен у аж бі, жа і с шв ул д и н н г п а с у ва ся м ей их бін ати іст нгу ри уч , с ав юва а ус інгі з піх анн ста ння ок ид сір ина ві а я в м уш ко і , нн о та іве ар , л ь к і ка з у хем чи ти пі в. а д м в л х З с к т л н і в п щ я с о д Біз від и і доп ти ко ає за тін отр і п оді е тах – ​с ево уч ідс іки ев и і и б я, у ц вич н и – ​ не ин нш ом еф нсу . Я роб и а оз та рід м ам ва ів ут у не ла ізн на іль ай д н ф н й б и св а бе важ с-ш ами их ог ект льт кщо ит офі вир ці ра ше и р і «н ча о е ос ей ос фх ес- ир ної но, ій зц ли ко т – ​н ти ив ув п и н су іш он нн – ​ ід ас ст к ті с ті а тр ат ча іл в л ре ав со н а о а і п и у і пр ко т к сп у бу в ки е и г л т

и и і в і о л ь н с б и о т ан нос ак по авн а уч ер ньо ці? со пр нер ся і г не і по , се інг ь, і т ми, ін ян ра да а в бі о – ня ії ти ба ик ас тн го ро хо тр м у. як а к « ш ут то ла як , д ​т п ч о в в и н і ч и и р щ н и с б і ш

як а- еам рог ні п им », ик го нео о омп ипр х (д гл сь сь н йс і. і – ​в бні ари ог у и к б ь . о р о о д ів з н о е с р ч е х Я

а г з б м н ав оп б и а б о ч

п и х а і с о м і ти к щ и і х сув ля ом ше, зд віл ом се ив ди іс рій ільш ння дни в с о нш н . то п м і ьн е а ти а х и б б я г и Є н о о , п е , щ не і е ад ти в » м ати ож нос ий т з як х ід дин вні ло сті об пе ду ко ла од л на тя ви мі п е а об ви й н п ю е р в вч рет кац од , – ​п тем го- ні о сні лі дя пом х та ас ити ит во ій с ф м п п у р

а і Я о н п з п т и р к р р в і і н и р а с в ту ода , а я. юю за па ова ед оз ти роч іла ня Ко ж Ц ть хо в ли інк ібр за ит нс тт ін в у я а е с

и а

у ч ) ти ша ній ро йт я ас м. ся ле е і а л ьч ук

61

Л Ь В І В

МІСТА

АФІША

Некролог

«Это группа Грибы…» …Между нашими телами милли-миллиметры. Мы как-будто роботы и делаем электро. Руки-ноги двигают великолепно. Все в неадеквате, но общаемся корректно. Детка, ты грибная нимфоманка. Слава Богу, что тебя так класcно воспитала мамка. Будем этой ночью с тобой делать чики-рикки-пики. Если я дарю грибы, значит, берите, берегите…

Такий початок одного із хітів групи Грибы, який називається Бери грибы. Як, то ви не чули про групу Грибы?! От ви не чули, а ця група стала Відкриттям року під час церемонії вручення головної музичної премії України YUNA. Групі – ​лише рік, а вона має цілу армію вірних прихильників. Мільйони переглядів на YouTube, тисячі проданих квитків на концерти за тиждень… У результаті – ​ премія YUNA, за лауреатів якої голосує близько сотні музичних експертів (від продюсерів та радійників – ​до музичних оглядачів). У цьому моменті цього некролога мушу щиросердечно зізнатися, що і я уже четвертий рік поспіль входжу до числа отих музичних експертів. Тож, коли дізналася, хто де-факто переміг у номінації Відкриття, мимовільним бажанням було відмовитися від подальшої участі у голосуванні. Бо пригадала, як уперше із суто професійного інтересу почала гуглити групу Грибы – ​ і як тоді від почутого та побаченого мій мозок ледь не покинув своє тепле місце… Стиль хіп-хауз, примітивні «блатні» тексти і такі ж «блатні», дешево-епатажні картинки-скетчі в YouTube – ​явно не моє. Але хто ці 12 мільйонів, які послухали-подивилися «грибне» Интро?! А ті по 10 з половиною мільйонів прихильників їхніх Копів («Нас ненавидят копы. / Значит – ​мы наваливаем бас») і Велика («Я не в себе, два колеса – ​одно тебе, другое – ​мне. / Велосипед, давай висеть, у нас всё есть»)?! Не беруся навіть прогнозувати, скільки набере нова хітяра Тает Лёд, яка у березні лише за п’ять (!) днів від прем’єри сягнула семи з половиною мільйонів переглядів, учетверо випередивши динаміку популярності крайнього скандального відео від Івана Дорна. Крім специфічного музичного стилю і ще більш специфічного смислового навантаження у текстах пісень, група Грибы славиться ще й тим, що періодично концертує у Росії. А подейкують, що у сусідній державі ще й менеджмент колективу отаборився… А що Україна на все це? А Україна дає групі головну музичну премію – ​поруч із Джамалою, яка перемогла на Євробаченні. Поруч із етно-гуртом ДахаБраха, який несе український колорит по світу. Поруч із ТНМК, які вже 20 років на українській сцені… Галина Гузьо

62

А Ф І Ш А

МІСТА

ЛЬ В І В