Афіша міста Львів №05(14) 2016 by Афіша міста Львів

травень № 05 (14) 2016

ЛЬВІВ СВЯТКУЄ: Флюгери в Ратуші м’ясо в ресторанах діти на Форумі гуляння в Гаю

фе

ст

вн

ив

ал

А ф і ш а ра д и т ь

ут

ріш

ій 6 Ет дв – 9 т р ор ь Ф но ик а вн я Ра лю -д ж ту ші г е аз ри ов Ль ий во ва

ий м в и ко ор у цм ня а в ж л а и йФ тр й Па н 5 1 к и – - яч и ьк 12 о с в н т ві Ль ур Ди т ра а ль е Лі т т ив с фе е ст

цт

14 –1 E v 5 тр а en t- H в н я al l КІНО

Му ф е з ич ст ни R a ив й zo а ль mf es t

14 тр Пе а вн рш я д л и й , 19 : 00 яд Ук і т е ра й т їнс а ю ьк н а ий т цт е в а ат р

Тв о Д ін р чи и Ру й в бі н е ч і р ої

АФІША

МІ СТА

Л Ь В І В

зміст

Особистість 26

3 Афіша радить 4 Зміст 5 Календар подій Редакція

Свідок правди державної

Здай крапку 28

Гори у центрі міста, або Як залізти повище

10 запитань гурту ТНМК

Фасон

Мапа

Dress code 31

Музика

Свято наближається!

Ресторани

М’ясо повертається!

Здай крапку

Марципанові посіпаки та солодкі курочки

Співаночки від Rock-H 34 Діти 43

Подія

Що і про що вони читають

День кельнера у Львові

18 BarCamp:

налити, змішати та випити

Смакуй по-львівськи

22 Ранкова

кава з режисером Євгеном Худзиком

Флюгери весняного Львова

Як стати чемною панянкою… 44 … та навчитися гарно співати 45 Тренд 46 Антитред 47

Мандри

Шекспірове слово

Усі в сад: чисте повітря в тренді

Нове

Палітурка 52

Некролог 54

Що будують?

№ 05 (14) 2016 травень

Керівник проекту: Станіслав Зайченко

Афіша міста Львів Засновник і видавець ТОВ «Афіша міста» Свідоцтво про реєстрацію: ЛВ № 1189/443.

Відповідальність за достовірність рекламної інформації несе рекламодавець. Редакція може не поділяти точку зору авторів. Автори відповідають за достовірність інформації. Редакція залишає за собою право редагувати надані тексти. Будь-яке відтворення матеріалів або їх фрагментів будь-якою мовою можливе лише з дозволу редакції Афіші. Брендування на правах реклами

Спеціалізоване видання, що інформує читача про культурні події міста, області, країни, світу. Видання розраховане на аудиторію читачів від 18 років.

АФ І Ш А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Друк: ООО «ПРИВОЗ ПРИНТ». м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 95а. (061) 213–3394 Тираж 3500 прим. Замовлення № 42 Розповсюджується в ресторанах, салонах краси, нічних клубах, готелях, у роздрібній торгівлі Видавництво: ТОВ «Афіша міста» Адреса видавництва та редакції: Україна, м. Львів, просп. Чорновола, буд 59, офіс 319 (050) 341–9083 (067) 829–1755 am.lviv@ukr.net

© Афіша міста Львів, 2016 Усі права на статті, ілюстрації, інші матеріали належать ТОВ «Афіша міста» і охороняються законом. Відтворення в будь-якій формі в цілому або в частині будь-яких статей, ілюстрацій, рекламних чи інших матеріалів без попереднього письмового дозволу ТОВ «Афіша міста» ЗАБОРОНЕНО – Матеріали, позначені цим знаком, розміщені на правах реклами

К а л е н д а р по д і й

Відвідає сам Не відвідає, але порадить знайомим Не рекомендує нікому Хтось, може, піде

Театр тіней Teulis, театр ім. Заньковецької – 13.05 Міс Львів 2016, Театр опери та балету – 17.05 Анастасія Дмитрук (благодійний концерт допомоги воїнам АТО), філармонія –18.05 Музика танцю (гала-концерт конкурсу Балет-fest 2016), Театр опери та балету – 20.05 Вічно живі (вистава Театру на Подолі), театр ім.

Флюгери Львова, дворик Ратуші – 06–09.05 Сергій Міхалок (вечірне сонце), Picasso – 12.05 Джамала, EVENT-HALL KIHO – 21.05 Гумор-шоу Сергія Притули Вар’яти, КОЦ ім. Довженка (Сихів) – 22.05 ТНМК, Театр опери та балету –24.05 Markus Schulz, Арена Львів – 27.05 Бумбокс, палац спорту Україна – 28.05 Театр ім. Заньковецької Голий король (прем’єра) – 12, 22.05

Театр Курбаса Ножі в курях, або Спадок мірошника – 03, 18, 22.05 Формула Екстази – 02.05 Раптом минулого літа – 08, 11, 13, 14.05 Зимова казка – 20.05 Чекаючи на Годо – 21.05 Театр ім. Заньковецької Сто тисяч – 04.05 Блазні мимоволі – 05.05 Останній гречкосій – 07.05 Шаріка – 08.05 Циліндр – 11.05 Сватання на Гончарівці – 13.05 Ісус, син Бога живого – 15.05 Небилиці про Івана, знайдені в мальованій скрині з написами – 18.05 Різдвяна ніч – 19.05 Криза – 20.05 Занківчанський вечір (Святослав Максимчук) – 21.05 Безодня – Орест Огородник –25.05 Танго – 27.05 Назар Стодоля – 29.05 Дама з камеліями – 31.05

Easter Fest, EVENT-HALL KIHO – 01.05 Лісапетний батальон, кінопалац ім. Довженка – 03, 04, 05.05 Ewa Novel Shokolad, клуб Picasso – 05.05 Беz обмежень, Gas Station – 06.05 LAURA MARTI QUARTET, арт-клуб Віденська тераса – 09.05 Арт-кабаре LoveSorry – 07.05 Дитячий Форум, КМЦ Палац Мистецтв, 12–15.05 Рокаш, Picasso – 13.05 Тамерлан Алена, EVENT-HALL KIHO – 13.05 Razomfest: Один в каное, Фіолет, Жадан і собаки, Dakooka, Secret Avenue, EVENT-HALL KIHO – 14–15.05 Діна Рубіна (творчий вечір), Театр для дітей та юнацтва – 14.05 Анна Кареніна (Ольга Сумська), перший український театр для дітей та юнацтва –25.05 Résonance black tour, театр ім. Заньковецької – 23.05 Олеся Киричук, Picasso – 21, 22.05 Слов’янська весна, Театр опери та балету – 23.05 Заньковецької – 28.05 Максим Барських, EVENT-HALL KIHO – 28.05 Медоркестра запрошує друзів, Picasso – 28.05

Театр опери та балету Жізель – 06.05 Трубадур – 08.05 Білосніжка та семеро гномів – 08.05 Дон Жуан – 11.05 Наталка Полтавка – 12.05 Мирослав Скорик (концертна програма) – 13.05 Циганський барон – 14,18.05 Даремна обережність – 15.05 Любовний напій –15.05 Конкурс Ballet fest – 20.05 Кармен – 21.05 Уклін тобі, Тарасе – 22.05 Лебедине озеро – 22.05 Вечір одноактних балетів – 25.05 Паяци – 27.05 Мойсей – 28.05 Дон Кіхот – 29.05 Театр Воскресіння Він, вона, вікно, покійник – 13, 15.05 Ніч для жінок – 20, 21, 22.05 Танець життя (прем’єра) – 28, 29.05 Театр ім. Лесі Українки Провина – 05.05 Баба Пріся – 06.05 День міста в Театрі Лесі – 07.05 Слава героям – 08.05 Перетворення – 13, 28.05 Білосніжка (прем’єра) – 15, 29.05 Великий Льох – 22.05 Річард після Річарда – 27.05 Білі мотилі – 28.05 По щучому велінню – 29.05

Філармонія DUO 9 (флейта, фортепіано) – 06.05 NEW MUSICAL PROJECT – 09.05 Hans Peter Salentin / Laura & Kristina Marti (джаз) – 10.05 Фестиваль Віртуози – 20.05 Tango Rendezvous International (до днів Америки в Україні) – 29.05

АНДРій Дзюбан, ресторатор

Творили номер: Марина Телещук журналістка

Яна Ковальчук журналістка

Юлія Лисенко журналістка

Назар Струтинський фотограф

Станіслав Зайченко керівник

Ірина Похила фотограф

Ірина Чудеснова коректор

Галина Гузьо журналістка

Софія Зайченко художник

Дмитро Морозов дизайнер

Олександра Зайченко редактор

Ярина Мельник журналістка АФІША

Оля Максим’як журналістка МІ СТА

Л Ь В І В

1 0 з ап и та н ь

Фаготу,

Фаготе, нарешті, 24 травня і Львів почує вашу особливу концертну програму Симфо хіпхоп – пісні Танка на майдані Конґо у супроводі симфонічного оркестру Слобожанський… Цей проект розпочався як творчий експеримент. І настільки припав до душі як усім його учасникам, так і слухачам, що повторюємо його вже три роки поспіль. Симфо хіп-хоп двічі чули у Харкові, тричі – у Києві. І ось, справді, нарешті, зіграємо цю програму на сцені Львівської опери. Готуємо для львів’ян кілька прем’єр. 6

АФ І Ш А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Усі оркестрові аранжування зробив диригент оркестру Слобожанський Юрій Яковенко. Завдяки йому деякі наші пісні зазвучали настільки самобутньо, що тепер, коли граємо тільки складом ТНМК, відчуваємо, як нам бракує оркестру позаду. Наприклад, пісня Там, де ти тепер була зроблена спершу з оркестровим аранжуванням – і звучить напрочуд яскраво. Коли виконуємо її групою, виходить дуже камерно. Пісня Файна Юкрайна, створена понад десять років тому, завдяки оркестровому звучанню стала одним із хітів концертної програми

Симфо хіп-хоп. По-іншому у такій подачі сприймаються і Гранули, і інші наші речі. А пісню Зроби мені Хіп-Хоп (20 років потому) узагалі граємо виключно з оркестром. І ви, і ще один фронтмен ТНМК Фоззі маєте сольні проекти. Вам затісно у творчих рамках Танка? Саме так! У нас обох є творчі ідеї, які нереально втілити в рамках ТНМК. Тому і виникли сольні проекти. Як Фагот зараз пишу нові треки, знімаю відео… Планую до кінця року підготувати повноцінну

лідеру гурту ТНМК концертну програму. У мені багато музики – мушу перетворити її на якусь вібрацію, на якісь хвилі. Це будуть і україномовні, і англомовні треки. Інші учасники ТНМК не ображаються на вас із Фоззі за те, що приділяєте чимало часу реалізації своїх персональних творчих амбіцій? Ображатися – взагалі безглуздо, особливо на музику. Якщо в музиканта у голові звучить музика, вона має вилитися в ноти – і звучати на сцені. Яка позиція ТНМК з приводу квот на україномовну музику в українських ефірах? Особисто я розумію всі сторони: і бізнесменів, які мають радіо, і музикантів, які створюють пісні. Не погоджуюся з радіо-менеджерами в тому, що в нас мало якісного україномовного музичного продукту – його з кожним місяцем стає все більше і більше. Щоправда, наразі не у всіх стилях є достатньо україномовної музики. На території України має “крутитися” багато української музики – і авторські відрахування мають іти авторам та виконавцям. Це важливий економічний момент. Важлива економіка, а не мовна політика, яка в часі війни набуває особливого контексту. Чому ми постійно наступаємо на одні і ті ж граблі? Навіщо нам зараз війна ще і всередині країни – між україномовними і російськомовними українцями?! Питання мови, як на мене, виходить на другий план. Найпершим критерієм повинна бути якість музики, а не мова. Бо, якщо ти написав погану пісню, жодні квоти та ефіри не допоможуть тобі достукатися з нею до сердець слухачів. Я зараз про справжню народну любов, а не про штучну. Про те, що залишиться надовго. Зі збільшенням якісної музики поліпшуються музичні смаки українців? Безперечно. І це дуже приємно. В останні роки увага до якісної музики, створеної в Україні, помітно посилилася з усіх боків. Така музика все частіше звучить на радіо і ТБ. Така музика збирає повні

зали. Дуже важливо, щоб кожне нове покоління робило все якіснішу і якіснішу музику. Якщо так не буде, то скотимося до тундри. У сенсі музичного прогресу і розвитку музичних смаків в Україні – все добре! Головне – щоб якісна музика доходила до слухача… … А доходити вона може завдяки ефірам. Пісенна творчість ТНМК – майже на 100 відсотків україномовна. Вам достатньо ротацій ваших пісень на радіостанціях і телеканалах України? Саме собою, що недостатньо. Ми завжди хочемо більшого. Бо ж для кожного музиканта існує тільки він і Всесвіт – більше нічого і нікого. Тому мені ніколи не буде достатньо мене в ефірах. Які настрої зараз у вашому рідному Харкові? Наскільки місто змінилося за останні два з половиною роки? Зміни – дуже сильні. Як каже мій друг Фоззі, українізація рухається Україною із темпом 200 кілометрів за десять років. До Харкова хвиля українізації вже докотилася. Як на мене, люди, нарешті, починають розуміти, що відбувається і для чого це все. Нарешті, у харків’ян відкриваються очі на російську пропаганду, яка всі ці роки переконувала їх у тому, що на Західній Україні живуть їхні вороги. Тепер вони починають усвідомлювати, що справжні вороги – з іншого боку. Важливо фільтрувати все, що відбувається, і вміти відрізняти своїх від ворогів. Якщо люди вороже налаштовані до України – їм тут нема чого робити. Це природний процес: паразити і вороги повинні жорстко відсікатися від щойно народженого організму. А ті українські артисти, які протягом останніх років продовжують їздити з концертами до Росії, вони – друзі чи вороги України? Я завжди був за людей із чіткою позицією. А зараз такі часи, які особливо вимагають саме чіткої позиції, а не вміння ходити поміж краплями. Хоча всі творчі люди – трішки “космонавти”, навіть вони під час

війни не можуть не мати чіткої позиції. У мене така позиція є – я з концертами у Росію зараз не поїду. Але в кожного – свій шлях. Недавно ви побували на Кубі. Я так розумію, поєднали приємне з корисним – власний день народження відсвяткували і концерт легендарних The Rolling Stones послухали… Так! На Кубі я був уже втретє. І вкотре переконався в тому, що кубинці дуже люблять життя, і себе люблять. Які ТОП-враження від цієї поїздки? Перше – звісно, концерт “роллінгів”, яких я все життя мріяв почути наживо, і ось це врешті сталося! Кожному б музиканту у 70 так відчувати себе і так поводитися на сцені! Друге враження – проживання у кубинському селі Санта Лусія на напівдикому острові. А третє – випадкове знайомство зі старшим сином Че Гевари Камілем, у товаристві якого я і відсвяткував свій день народження. Чого чекати від ТНМК найближчим часом? Невдовзі презентуємо кліп на пісню Українська мрія, який ми зняли у Харкові разом із авторами найпотужнішого хіта останніх кількох років – ультрас харківського Металіста. А ще цього року – наше 20-річчя. Розпочати святкування 20 сезонів плануємо із рідного Харкова. А далі – як мінімум, проїдемося з концертами всією Україною. Галина Гузьо Фото: прес-служба гурту ТНМК АФІША

МІ СТА

Л Ь В І В

Мапа

Shevchenko Grove (Museum of Folk Architecture and Rural Life) is one of the largest open-air museums in Europe. At the 36.5 ha there are 110 monuments of wooden architecture, objects and specimens of folk arts. It is often hold fairs and folk festivals there.

Шевченківський гай:

музей, відкритий небу Недалеко від Високого замку знаходиться одна із найбільших мальовничих перлин Львова – Музей народної архітектури та побуту. Він був створений у 1971 році з метою порятунку пам’яток дерев’яної архітектури, предметів побуту і зразків народного мистецтва всіх історико-етнографічних груп Західної України: Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини, Волині, Поділля, Полісся, Буковини, Покуття, Закарпаття та самої Львівщини. Так з’явилися мікросела, де поряд із житловими будівлями знайшли своє місце господарські, виробничі, сакральні предмети побуту минулого. Сьогодні Шевченківський гай є одним із найбільших музеїв під відкритим небом в Європі. На території 36,5 гектара відтворено 110 пам’яток народної дерев’яної архітектури. Є хата, що збудована 1749 року, є господарські споруди – млин, вітряки, сукновальня, кузня, олійня. Окрасою Музею є його храми. Їх – сім, і це найбільша добірка сакральної архітектури у музеях під відкритим небом. У музейному сховищі зібрано більше 20 тисяч експонатів: колекції тканин, меблів, одягу, музичних інструментів, кераміки, прикрас, ікон. Унікальною є збірка рукописів і стародруків. Музей, відкритий небу, став одним із найулюбленіших місць відпочинку львів’ян та гостей міста. Тут проводять фольклорні ярмарки, фестивалі народної музики, виступи народних колективів. 8

АФ І Ш А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Мапа свят 1 травня Великдень у Гаю 13:00–19:00, вул. Чернеча Гора, 1 Шевченківський гай V Фестиваль писанок пл. Музейна День батяра кнайпа Батярська канцелярія пл. Музейна

2 травня Великдень у Гаю 13:00–19:00, вул. Чернеча Гора, 1 Обливаний понеділок 12:00–18:00, пл. Ринок V Фестиваль писанок пл. Музейна День батяра кнайпа Батярська канцелярія пл. Музейна

4 травня V Фестиваль писанок пл. Музейна

6 травня Престольний празник у храмі Св. Юра 10:00 пл. Святого Юра, 5 Великодні дзвони 2016 10:00–17:00, площа біля ЛНУ ім.І.Франка Молодіжний флеш-моб Львів 760 17:00–22:00, пл. Ринок, пл. Музейна, вул. Л. Курбаса, вул. Братів Рогатинців, вул. Валова Історії музики (виступи муз. колективів на площах міста) 17:00–22:00, пл. Ринок, пл. Музейна, вул. Л. Курбаса, вул. Братів Рогатинців, вул. Валова Музичні історії Галичини та Верхньої Австрії 12:00–13:40, 19:00–21:00, пл. Ринок

3 травня V Фестиваль писанок пл. Музейна Історії Левандівки, Рясного та Збоїщ 15:00–19:00, Парк Левандівський народний дім Збоїщ

Етно-джазовий фестиваль Флюгери Львова 10:00–23:00, пл. Ринок, внутрішній дворик Ратуші

День міста в театрі Лесі 15:00–22:00, внутрішній дворик Львівського драматичного театру ім. Лесі Українки (вхід з вул. Бенедиктовича)

7 травня

Фестиваль оркестрів на Сихові Святковий концерт на пл. Ринок 16:00–22:00, пл. Ринок

Джаз на балконі міського голови 15:00–16:00, Благодійна акція Напиши листа 11:00–18:00, вул. Валова Етно-джазовий фестиваль Флюгери Львова 10:00–23:00, пл. Ринок, внутрішній дворик Ратуші Урочисті збори з нагоди Дня міста Львова 12:00–15:00, пл. Ринок, 1 Міська Хода 14:00–15:00, пл. Міцкевича – пр. Свободи – вул. П. Беринди – пл. Ринок Оркестрові діалоги 14:00–15:00, пл. Міцкевича Creen Rynok 15:00–20:00, пл. Старий Ринок Спортивний острівок 15:00–19:00, площа біля пам’ятника Т. Шевченку

Театралізоване дійство Мода 21:00–21:30, площа біля ТЦ Форум

8 травня Благодійна акція Напиши листа 11:00–18:00, вул. Валова Етно-джазовий фестиваль Флюгери Львова 10:00–23:00, пл.Ринок, внутрішній дворик Ратуші

9 травня Етно-джазовий фестиваль Флюгери Львова 10:00–23:00, пл. Ринок, внутрішній дворик Ратуші Події вибирала Ярина Мельник

Відеомапінг (проекції історій міста у арках Ратуші) 21:00–23:00, пл. Ринок Благодійна акція Напиши листа 11:00–18:00, вул. Валова АФІША

МІ СТА

Л Ь В І В

р е с т о ра н и

М’ясні страви – це справжня подорож у світ апетитних ароматів, гармонійних смаків та органічних поєднань ситності з ніжністю. З початком постпісного сезону, львівські ресторації запрошують поціновувачів м’яса поласувати різноманітними смаколиками.

М’ясо

повертається!

Свинина з москолем (паляниця з картопляного тіста з бринзою) по-гуральськи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105 грн

Бачевських вул. Шевська, 8 (098) 244–4444 10

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

р е ст о р а н и Таця запеченого м’ясидла (кільо печеної телятини, ягнятини, свинини та курки під алінанськими соусами, тареля баношу, помащеного шкварками та посипаного карпатською бринзою, тареля свіжих овочів, пляшка настоянки). . . . . . . . . . . . 650 грн

Підпільний Кіндрат вул. Валова, 25 (098) 035–7678 12

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Медовий Вулик вул. Грушевського, 16 (098) 035–7677

Таця мнєса на вуглях (1 кг запеченої на мангалі свинини, телятини, птиці; 1 кг овочів гриль; два соуси; пляшка медовухи або горілки) 500 грн або задурно (для того, хто сам то все зможе подужати)

р е ст о р а н и Таурус пл. Князя Святослава, 5 (032) 255–4451

Качина грудка. . . . . . . . . . . . 155 грн

Mon Chef вул. Городоцька, 15 (032) 242–2707 (050) 372–8291

Бургер . . . . . . . . . . . . . 530 г – 165 грн 14

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

З д а й к рапк у

Останнім часом майстеркласи стали популярною розвагою. І недарма, адже в наш час технологій, коли практично все можна зробити просто провівши пальцем по екрану, ручна праця стала чимось незвичним. Тому майстеркласи набирають усе більшої і більшої популярності, тим паче, якщо вони спрямовані на розвиток творчих здібностей. Особливо такі заходи є корисними для дітей, бо розвивають уяву, тренують концентрацію та поліпшують дрібну моторику рук.

Радіємо

з користю Майстер-класи, що відбуваються в Майстерні марципанів, – ідеальний приклад того, як можна перетворити корисне навчання на цікаву розвагу. Ліпити з марципану так само легко, як і з пластиліну, тільки матеріал ще й смачний і ароматний. Професійні художниці, які займаються з дітьми, підкажуть, як правильно виліпити той чи інший елемент та прослідкують, аби дитині було комфортно. Персонажа для майстер-класу обирають такого, щоб дітлахи його знали і любили. Як-от, до прикладу, посіпаку з відомого мультика. Більшість наших маленьких відвідувачів, не замислюючись, радісно називають ім’я персонажа, хоча для дорослих всі посіпаки схожі один на одного, як дві краплі води. Проте, для того, аби не обмежувати фантазію дітей, фігурку, яку будуть ліпити на майстер-класі, дитина може обрати сама. До того ж, майстрині розповідають діткам цікаві історії про марципан, заохочують до спілкування, що створює затишну та привітну атмосферу.

Тож на годину часу, поки триває майстер-клас, батьки можуть, не хвилюючись, залишити дитину у Майстерні та відлучитися у своїх справах. Темами посіпак, ведмедиків чи квітів заняття не обмежуються. Так, у час великодніх свят, дітям пропонують ліпити марципанові прикраси та оздоблювати ними пасочки. Пасхальна тематика сподобається не лише діткам, а й дорослим. Адже тільки тут є найсмачніша шоколадно-марципанова писанка заввишки півметра! А господині знайдуть оригінальні прикраси на паску, найменші пасочки розміром у монетку та безліч солодких марципанових смаколиків, що прикрасять будь-який святковий стіл. До речі, майстрині також підготували чудові подарунки у вигляді шоколадного яйця з курчатком всередині. Подаруйте собі та дитині свято – завітайте на майстер-клас у Майстерню марципанів!

Христина Інжуватова Фото: Ірина Похила

Майстерня марципанів вул. Вірменська, 25 майстер-класи відбуваються щодня вартість розваги 70 грн, тривалість 1 год. Запис за телефонами: (067) 103–7774, (050) 276–4460 (Вікторія) Усі матеріали включені до вартості. АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

р е ст о р а н и

День

Кельнера Львів – місто гостинності. А справжня галицька приязність мусить мати обличчя. Десятки усміхнених облич і сотні проворних рук – щоб ніхто не лишився обділеним увагою. Кельнери і кельнерки львівських ресторацій – дівчата і хлопці у напрасованих одностроях – дійсна армія сервісу. Їхня професія – догоджати часом різношерстій і не завжди доброзичливій публіці. Це достойне і непросте заняття варте особливого пошанування щонайменше в один день у році. Щорічно 21 травня Львівська міськрада спільно з Гільдією рестораторів Львова організовує святкування Дня кельнера. Власники закладів, зірки шоу-бізнесу, теле- та радіоведучі та інші відомі львів’яни цього дня одягають фартухи, беруть підноси і перевтілюються на офіціантів. Справжні ж профі сервісу у своє свято відпочивають, приймають заслужені нагороди та наглядають за роботою своїх іменитих замісників. Гасло заходу закликає: «Подаруй кельнеру квітку!». Тож 21 травня завітайте до улюбленого закладу і подаруйте офіціанту троянду, букетик ромашок чи екзотичну орхідею – на знак подяки за посмішки і терпіння наших забаганок протягом цілого року. Яна Ковальчук Фото: архів Афіші

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

таксi та трансфери Comfortable safe cars Комфортні безпечні авто Ticket on demand Чек з вартістю поїздки на вимогу Micro Usb Mobile Charger Зарядне для смартфону Umbrella Брендована парасоля Free Wi-Fi Visa/MasterCard English speaking dispatcher Англомовний диспетчер

+38 032 253-73-63 +38 067 371-16-88 +38 093 198-09-95

hoteltaxi.lviv.ua

+38 066 778-76-57

Lviv Hotel Taxi

18–20 квітня у Львові відбувся неординарний захід для поціновувачів барменського мистецтва та коктейльної культури – BarCamp. 70 бартендерів та охочих зануритися у барний світ за три дні активної командної роботи настоювали і змішували, креативили і дегустували, вчилися і дискутували. А ще були корисні знайомства, майстер-класи від п’яти менторів – досвідчених бартендерів з різних міст України, Росії, Білорусії та Латвії, нові технології, продукти і рецептури.

Коктейлі як візитівки Три дні промайнули непомітно, наповнені роботою, спілкуванням з однодумцями та обміном досвідом. 70 щасливих учасників BarCamp у Львові отримали унікальну можливість попрацювати пліч-о-пліч з легендарними профі. Шляхом жеребкування було сформовано п’ять команд. Кожна отримала завдання – існуючу локацію, для якої треба було розробити назву бару, концепцію, створити барну карту з цінами та food cost. Три коктейлі – візитівки своїх барів кемпівці розробили та презентували у межах концепції свого проекту безпосередньо під час BarCamp. Концепти барів, які підготували команди разом з наставниками, були дійсно неординарними: Tiki Bar 289 метрів від команди Арвіса Земаніса з легендою про Карибське море у Львові, welcome-сорбетом і дискотекою в навушниках; Віктор Мешкевич та його підшефні запропонували концепт літературного кафе La bibliotheque із speakeasy простором; 30-й ряд бартендерів на чолі з Дмитром Шовкоплясом пропонував би відвідувачам зважувати під коктейль свої ідеї; Андрій Ковальов з командою у проекті бару Алкоgoліки розвинули «лікувальну» тему в напоях та уніформах Переможцями обрано команду Віктора Правосудова – Бітери Правосудова з їхнім мега-проектом – absenthe salon Bar

Dell Muxa. Цей проект можна хоч зараз втілити в життя: зелений шаурмейстр вдень, коктейлі на основі абсенту ввечері, лимонади «з собою» та бітер-рафінади мали б стовідсотковий успіх. BarCamp дякує своїм партнерам: – алкогольному партнерові преміум-класу Diageo за алкоголь для майстер-класів та командних проробок; – готелю Дністер за гостинність, сервіс та смачні сніданки; – кавовому партнерові Світ кави за бадьорі ранки і смачну каву; – партнеру гарного настрою Nemiroff і Олегу Якобенко, бренд-амбасадору компанії, за безліміт смачних коктейлів і чудовий майстер-клас зі зниження собівартості коктейлів та презентацію нового продукту Nemiroff Premium Cranberry; – вірним друзям і постійним партнерам з компаній ФОРВАРД та Новий проект за незмінну підтримку, майстер-клас з приготування закусок для бару і знайомство з інноваційним обладнанням PacoJet. Ще однією родзинкою львівського BarCamp була екскурсія в Правда. Beer Theatre. Lviv та спілкування із головним пивоваром закладу. Було круто, а третій BarCamp буде ще крутішим!

Детальна інформація про RestoPraktiki, RestoCamp, Chef’sCamp і BarCamp та умови реєстрації:

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

р е ст о р а н и

Ситний шмат м’ясива Із закінченням великоднього посту м’ясо повертається на тарелі галичан у різних виглядах і смаках. Наприклад, волові карманадлі. Страва так прижилася у Львові, що ніхто толком і не згадає, хто і де її вперше засмажив. Направду ж родом той ситний шмат м’ясива в компанії картопель з сільських кухонь Угорщини. Звідти її завезли до австрійських кнайп і трансформували у модний наїдок. У меню віденських ресторацій так і називали: карманадль, угорська котлета. Страва з аналогічною назвою зустрічалася і в польських кулінарних книжках: «Kamandl», «Karbinadl», «Karmonadl». Та це зовсім інші карманадлі – мелені. Львівське панство, котре часто шастало по закордонах, вподобало собі ту смачну потраву – і карманадлі поїхали до Лемберга. Сучасні злі язики кажуть, що Beef chops карманадля – то відбивна або known in Lviv as стейк. Не вірте, бо то зовсім інша частина воловини і «karmanadli» rooted техніка готування. М’ясо in Ukraine so much на карманадлі легенько that nowadays no one підбивають, панірують remembers, who and where у сухарях з білої булки і fried them first . Actually щедро заливають соусом. Спробуйте! this substantial piece of

Карманадля волова - 156 грн

Szkocka Restaurant&Bar ресторан пр. Шевченка, 27 (032) 261–4765 www.szkocka.com.ua 07:00–23:00 Play Bar ресторан-клуб проїзд Крива Липа, 6 (032) 27–22501, (096) 367–6026 11:00–01:00 пт, сб – до 03:00 Віденська кав’ярня ресторан та кав’ярня пр. Свободи, 12 (032) 235–8751, 235–8752 www.wienkaffe.lviv.ua 09:00–24:00 Галицька жидівська кнайпа Під Золотою Розою ресторан вул. Староєврейська, 37 (050) 370–3863 www.fest.lviv.ua 11:00–02:00 20

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Пструг, хліб та вино ресторан вул. Братів Рогатинців, 49 (050) 373–96–54 11:00–00:00 сб, нд – 11:00–02:00 М’яса та Справедливости Перша Грильова Ресторація вул. Валова, 20 (Бернардинський дворик) (050) 430–2826 www.fest.lviv.ua 11:00–24:00 пт – нд – 11:00–02:00 Панорама ресторан пр. Свободи, 45 (032) 225–9009 www.panorama.lviv.ua 10:00–01:00 Грушевський cinema jazz ресторан імпровізацій пр. Шевченка, 28 (098) 676–4600 www.cinemajazz.com.ua 09:00–02:00

meat accompanied by potatoes comes from rural Hungarian cuisine

Кумпель ресторан-пивоварня вул. Винниченка, 6 (пл. Митна) (032) 242–1780 пр. Чорновола, 2 Б (032) 229–5177 www.kumpel.biz 00:00–24:00 Del Pesto сієста ресторан вул. Костюшка, 6 (032) 255–0080 www.delpesto.lviv.ua 09:00–23:00 Старгород пивоварня-ресторан вул. Римлянина 1 (032) 229–55–05 www.stargorod.net 00:00–02:00 Сало музей-ресторан пр. Свободи, 6/8 (032) 235–5536 www.artsalo.ua 10:00–23:00 чт – сб – 12:00–02:00

Італійський дворик ресторан пл. Ринок, 6 (032) 297–5366 10:00–20:00 Амадеус ресторан пл. Катедральная, 7 (032) 235–6316 (032) 297–8022 restaurant-amadeus.virtual.ua Голодний Микола ресторан вул. Стрийська, 352. (032) 232–9606 (098) 229–2222 mykola.kumpelgroup.com 12:00–24:00 Атляс ресторан Площа Ринок, 45 (032) 235–8188 Королівська пивоварня ресторан-пивоварня вул. Староєврейська, 9 (032) 236–8080 royal-brewery.com 10:00–23:00

Кумпель пивна ресторація пр. Чорновола, 26 (032) 229–5177

Mons Pius ресторан вул. Лесі Українки, 14 (032) 235–6060 monspius.pub@gmail.com 11:00–23:00 Брудершафт ресторан вул. Вірменська, 16 (032) 235–4243 (050) 844–0412 Казанова ресторан/шоу-бар вул. Ставропігійська, 7 (032) 236–7574 12:00–06:00 Mon Chef ресторан вул. Городоцька, 15 (032) 242–2707 (050) 372–8291 LaPiazza ресторан-піцерія пр. Свободи, 27 (032) 295–8814 www.lapiazza.com.ua 11:00–00:00

PartyFon ресторан-клуб пл. Соборна, 14 (ТЦ Роксолана, 7–8 поверх) (067) 388–1133 12:00–23:00 чт – сб до 06:00 Багратіоні ресторан пр. Чорновола, 59 (032) 240–8888 (067) 674–0888 http://bagrationi.lviv.ua/ Вероніка кондитерська-ресторан пр. Т. Шевченка, 21 (032) 261–4456 (032) 298–6028 пн-нд 10:00–22:00 Ратуша кафе міська Ратуша пл. Ринок, 1 (097) 997–5565 (032) 297–5565

Шекспир ресторан вул. Любінська,144 (032) 295–5295 08:00–24:00 Цукерня кондитерська вул. Староєврейська, 3 тел. (032) 235–6949 Львівська копальня кави Книгарня-кав’ярня пл. Ринок, 10 (067) 670–6106 (050) 371–4474 пн – чт 08:00–00:00 пт – нд 08:00–02:00 Хінкальня ресторан вул. Крива Липа,1 (032) 225–5084

Бачевських ресторан вул. Шевська, 8 (098) 244–4444 Дублин паб проїзд Крива Липа, 5 (032) 261–6171 чт-сб 10:00–02:00 вс-ср 10:00–00:00

Tante Sophie cafe escargot кафе вул. Друкарська, 6А (098) 095–8129

Під Клепсидрою (Дзиґа) кафе вул. Вірменська, 35 (032) 297–5612

Соната ресторан, караоке-бар вул. Морозна, 14 (032) 232–50 14 (093) 314–30 47 (093) 314–40 45

Правда театр пива площа Ринок, 32 (050) 374–4986

Закарпатське від Ковача ресторан вул. Друкарська, 6а (032) 235–7147

Delikateka гастро-бар, бургерна вул. Друкарська, 11 (098) 572–6311

Галушко ресторан вул. Дж. Дудаєва, 16 (098) 993–9799, (099) 173–7799

Vintage Nouveau ресторан авторської кухні вул.Староєврейська, 25/27 (032) 235–6834 Split паб, ресторан, клуб пл. Міцкевича, 6/7 (032) 242–2211

Динамо Блюз ресторан вул. Василя Стуса, 4 (032) 275–0189 Vapiano ресторан вул. Гнатюка, 12а (067) 641–8016 Цукор кафе вул. Братів Рогатинців, 21 (093) 458–6489

Великдень з Майстернею марципанів Тут вирішили поєднати європейську традицію споживати марципан на Великдень з українським народним мистецтвом писанкарства. Писанок у Львові, безперечно, багато, але найкрасивіша і найсмачніша – тільки у Майстерні. Шоколадно-марципанова красуня заввишки півметра здивує найвибагливіших гурманів. Кожен елемент візерунка має своє символічне значення. Завітайте до закладу, аби скуштувати тематичні смаколики. Марципанові вироби прикрасять святковий кошик і сподобаються навіть прискіпливим свекрухам.

Найбільша писанка – 1900 грн Менші – від 150 грн

Майстерня марципанів крамниця-музей 9:00–21:00 вул. Вірменська, 25 (067) 103–7774 (050) 276–4460

Шоколадне яєчко з курчатком – 55грн

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

Ра н ко в а ка в а

з Євгеном Худзиком, режисером

Пане Євгене, нещодавно репертуар театру поповнився новою постановою – які цікаві режисерські рішення вам удалося втілити у виставі Зимова казка та у чому актуальність цього твору для сучасного глядача? Зимова казка – це маловідома п’єса пізнього періоду творчості Вільяма Шекспіра. Цей театральний проект ми втілювали спільно з Британською радою в рамках програми Shakespeare Lives, приуроченої до 400-ої річниці із дня смерті виданого англійського драматурга. Вистава цікава передусім тим, що у ній переплітаються різні змістові площини. Зокрема, це спокуси коханням та питання людської честі. Майстерність Шекспіра у вмінні віртуозно розкручувати сюжет, підносити пристрасті душі персонажів

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

до кульмінаційної точки та вказувати на їхні небезпеки для особистості. Драматург ставить перед кожним із нас запитання: чи можливо приборкати ці спокуси, урівноважити їх? Зимова казка була своєрідним випробуванням для нас, адже сам твір є доволі об’ємним. Важливим завданням було втримати увагу глядача протягом цілих п’яти дій. Кожна дія уособлює певну історичну епоху української історії: Княжі часи, Бароко, епоха Царату, Новітній час та сьогодення. Важливим у п’єсі є персонаж часу – Кронос. Він виступає стороннім спостерігачем, який буцімто перегортає сторінки історії, та водночас є своєрідним провокатором розвитку подій. Увінчується твір епізодом пробудження дружини головного героя – Герміони. Цей момент є метафорою, що втілює пробудження нашої держави, зміцнення патріотичного духу та національної свідомості.

Під час роботи над виставою Зимова казка ви співпрацювали з іноземним сценографом Мінглу Вонг. Чи задоволені результатами вашого творчого тандему? Оскільки постановка п’єси відбувалася за підтримки Британської ради, я мав нагоду побувати у Великобританії та особисто відібрати сценографа для постановки серед тамтешніх спеціалістів. Це був досить авантюрний крок, оскільки складно передбачити, чи вдасться двом людям творчо порозумітися. Мінглу Вонг впоралась зі своїм завданням неймовірно! Не зважаючи на те, що вона китаянка, яка нині мешкає у Великобританії, і відповідно має досить далеке уявлення про Україну, їй вдалося за короткий період опанувати знання з української культури та історії та застосувати їх під час роботи над виставою. До того ж, Мінглу Вонг продемонструвала неабияке вміння працювати в команді.

творювати кожен наступний образ по-новому. Нерідко трапляється, що зігравши грандіозно якусь роль на сцені, акторові складно абстрагуватись від цього успіху, тому в усіх наступних персонажах він наслідує вдало втілений образ. Важливо вміти не зациклюватися на одній манері гри, постійно перебувати у творчому пошуку, прислухатися до власного героя. Пане Євгене, до яких тем варто привертати увагу в театрі сьогодні? Певно, немає якогось однозначного рецепту, що буде цікавим та актуальним для театрального глядача сьогодні. Підбір твору відбувається на інтуїтивному, почуттєвому рівні. Напевне, саме так склалася й Зимова казка: мені почулася ця п’єса. Прочитавши її, я зрозумів, що з цього може вийти щось красиве та своєчасне. Гадаю, зараз нам потрібно не втратити відчуття, що ми живемо в унікальний для нашої держави час, плекати у собі любов до країни, усвідомлювати себе українцями і пишатися цим. Бесіду вела Юлія Лисенко Фото: Ірина Похила

Постановка об’єднує акторів з різних театрів – за яким принципом ви підбирали акторський склад? У п’єсі Зимова казка величезна кількість персонажів, тому, власне, й довелось задіяти у постановці акторів з інших театральних труп. Це, як на мене, чудово, коли представники різних храмів театрального мистецтва об’єднуються в одному проекті. Мене порадувала відкритість до співпраці та дружня атмосфера. Я не прихильник театру, де всі правила диктує режисер, і тому мені важливо віднайти команду, де кожен актор здатен самостійно підходити до втілення театрального образу. На щастя, я мав нагоду працювати серед справжніх професіоналів, які користувалися наданою їм

свободою самовираження та водночас дотримувались дисципліни. Ви працюєте зі студентами акторського відділення Львівського національного університету імені Івана Франка. У вашому режисерському доробку вистава Декамерон, у якому зіграли студенти-актори старших курсів. Чи плануєте залучати талановиту молодь до гри у професійному складі? Власне, троє студентів-акторів уже зіграли у виставі Зимова казка. Мені подобається працювати з молодими людьми, адже вони сприйнятливі до нових знань та відкриті до творчих експериментів. Для актора важливо вміти змінюватися, виАФІША

МІСТА

Л Ь В І В

нове

Дім для душі Будівельна компанія Трембіта вже десять років тішить своїх клієнтів якісними котеджними містечками неподалік від Львова. Про те, як за цілком прийнятною ціною придбати власне житло у райському куточку серед краєвидів природи, Афіші розповів президент компанії Микола Савчин.

Пане Миколо, у чому переваги будівельної компанії Трембіта? Основна мета діяльності нашої компанії – подарувати людям задоволення від проживання у приватному будинку віддалік метушливого міста. При цьому важливо, аби наші покупці почували не менший комфорт від проживання у селищі, аніж у місті. Саме тому ми ретельно опікуємось інфраструктурою ділянок, забудовою яких займаємось. Котеджні містечка від нашої компанії розташовані близько до міста, тому нашим покупцям потрібно щонайбільше півгодини, аби дістатися до улюбленої кав’ярні у центрі Львова. До того ж, ми ретельно підходимо до планування внутрішнього простору 24

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

житла та прибудинкової території, а під час будівництва використовуємо сучасні архітектурні рішення, інноваційні технології та передову будівельну техніку. Для того, аби житло було ще й доступним, спеціалісти нашої компанії розробили гнучку систему оплати та відтермінування. Ми допомагаємо клієнтам встановити прийнятний алгоритм платежів відповідно до заробітної плати та рівня прожиття наших покупців. Програма Доступне житло надає змогу внести 10% від загальної вартості будинку в якості першого платежу та розподілити оплату терміном на три роки. До того ж, наші покупці мають можливість заселятися в будинок, оплативши лише половину вартості житла, після чого можуть поступово виплачувати залишок суми. Які технології застосовуються під час будівництва котеджних містечок? Чи плануєте впровадження якихось інновацій? Ми маємо значний досвід каркасного будівництва за сучасною канадською технологією. Її переваги полягають у швидкості зведення будинків, а самі будівельні роботи не залежать від сезону

їх проведення. Будівництво за каркасною технологією передбачає менші витрати і значні заощадження коштів під час купівлі житла. Також зводимо будинки із газоблоків. Ми створюємо так звані пасивні житла, які дають змогу заощаджувати на комунальних послугах. Для цього використовуємо утеплювальні матеріали, енергозберігаюче скло та багатокамерні металопрофілі. У подальшому плануємо розпочати використання альтернативних джерел енергії, встановлювати сонячні батареї та сонячні колектори для підігріву води. До того ж, сьогодні у Трембіті вже працюють над впровадженням гібридних систем опалення.

Напевне, кожен навіть найзапекліший житель мегаполісу замислювався про переваги заміського життя. Мати власний будиночок подалі від гамірного міста, серед мальовничої природи – лише уявіть собі, що з вікна власної спальні вам щодня відкривається зелений краєвид, а не сірі простори мікрорайону, звідусіль обставленого автівками. Мрія про приватне житло у тихому та екологічному місці може стати реальністю. Особливо, якщо в її втіленні вам допомагає команда справжніх професіоналів.

Яким чином ви розбудовуєте інфраструктуру котеджних містечок? Для того, аби забезпечити зручність та якість інфраструктури наших котеджних містечок, ми ретельно підходимо до вибору ділянок під забудову. У першу чергу нам важлива близькість до Львова, а по-друге – щоб загальна площа ділянки становила не менше десяти гектарів. Ми займаємось підведенням усіх інженерних систем, будівництвом каналізаційно-очисних споруд та прокладанням доріг. Звісно ж, варто тут згадати і про будівництво магазинів, супермаркетів і навіть шкіл. Зокрема у селищі Ременів ми плануємо зведення приватної школи, а для молодших діточок – будівництво дитячого садочка. Окрім того, на території будуть передбачені дитячі спортивні майданчики. Також ми займаємось зведенням церков, каплиць і навіть монументів. Не менш важливо і те, що ми опікуємось озелененням території. Цього року, наприклад, наша компанія висади-

ла близько 1000 хвойних дерев. Тож ми не просто обіцяємо вам лісові краєвиди та комфорт, ми створюємо їх! Переваги наших будинків також у тому, що кожен мешканець, незалежно від того, чи він придбав окремий приватний будинок у котеджному містечку чи ж оселю в зблокованому будинку, має власний клаптик землі, місце для облаштування подвір’я чи саду. Залежно від типу будинку розмір земельної ділянки змінюється та може сягати від однієї до 16 соток землі.

Команда наших фахівців покликана створити максимальний комфорт для своїх клієнтів. Ми вже зарекомендували себе як надійна будівельна компанія, що створює якісне житло за доступною ціною, а наше котеджне містечко Гетьманське, розташоване у селищі Ременів, визнане найкращим на Західній Україні. Записала Юлія Лисенко Фото: Ірина Похила

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

особистість

Свідок правди

України

Пане Омеляне, у вас було дуже важке і складне життя – скажіть, будь ласка, що вас підтримувало у всі часи випробувань? Важко сказати одним словом… Але головне, що була зі мною завжди віра в Бога і віра в Незалежну Україну. Ви були свідком проголошення Незалежності України у 41-му році. Як ви вважаєте – чи дійсно вже відбулась наша держава? Ні – тільки відбувається. Відбувається саме зараз. І щоб це сталося – треба жити Україною, треба будувати її. І повинні це робити всі: і молодь, і більш старші покоління. Неодноразово ви бачились і спілкувались зі Степаном Бандерою. Яким ви його запам’ятали? Це була дійсно незвичайна постать, яка могла надихати народ до того, щоб бути собою. І він це робив все своє життя. Але і після смерті він продовжував надихати тих, хто в нього вірив – в його силу, його правду і його ідеї.

Він народився 24 лютого 1920 у селі Рахиня Долинського району Івано-Франківської області. Він добре знав Степана Бандеру та його родину, він був найближчим соратником Ярослава та Слави Стецьків. Саме він – Омелян Коваль – один із провідників ОУН, який одночасно із проголошенням у Львові Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 року, оприлюднив таку ж саму ухвалу в місті Долина Івано-Франківської області. За це, як й інші оунівці, був ув’язнений нацистами. Пройшов тяжкі випробування тюрмами: на Лонцького у Львові, в’язницею Монтелюпіх у Кракові, а звідти був відправлений 20 липня 1942 року до концтабору Аушвіц з першою групою 25 українських політв’язнів, названих Bandera Gruppe, серед яких він був наймолодшим. І в якій між іншими були Василь Бандера, Степан Ленкавський і Петро Мірчук. А після визволення американцями оселивсь у Бельгії, де закінчив вищі студії ліценціата економічно-консульських наук у Лювенському католицькому університеті і став активним громадсько-політичним діячем української діаспори в Європі та світі. Понад 60 років очолював українське громадське життя за кордоном. Два десятиліття керував світовою управою Спілки української молоді, багаторічний член Ради директорів Світового конгресу українців, почесний президент Європейського конгресу українців. Омелян Васильович ніколи не вносив подання на отримання бельгійського громадянства. Мав статус біженця ООН (Женевська Конвенція). Після проголошення незалежності України попросив про отримання українського громадянства, яке отримав у 1997 році. 2013 року Омелян Коваль разом із дружиною й донькою повернувся до України на постійне проживання. У 2010-му він отримав орден За заслуги ІІІ ступеня, у 2012-му – Почесний знак Святого Юрія, у 2014-му – орден І ступеня Регіонального благодійного фонду імені Короля Данила. Омелян Васильович Коваль – свідок історії нашої держави, свідок правди її – живе поруч з нами, у Львові. Напередодні Великодня він погодився дати Афіші невеличке (через свій поважний вік) інтерв’ю. Фото: Ірина Похила 26

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Після війни ви активно займалися справою нашої незалежності. Коли сталася помаранчева революція 2004 року, ми всі мали дуже великі сподівання і надії. Чому, на вашу думку, тоді не стала перемога України в Україні? Тоді українці повели себе не так, як треба було. Тяжко сказати одним словом, але треба усвідомлювати, що Україна і досі бореться, що її ще нема як цілісної держави, якою вона повинна бути. А чи може об’єднати нашу країну така постать, як той же Степан Бандера? Складне запитання, але то не так постать має об’єднувати, як ідея. А головна ідея вже незалежної України – це саме об’єднання. Давайте повернемося в ті далекі часи, коли вас звільнили з концтабору Аушвіц. Це сталося на Великдень. А в інший Великдень, як ми знаємо, ви одружилися… Так, у мене були різні Великодні, як ви бачите. І в дні цьогорічних свят я дуже хочу побажати українцям об’єднатися.

травня

19.00

Львівська філармонія

Благодійний концерт для допомоги пораненим бійцям у зоні АТО

організатори: БО «всеукраїнський фонд братів кузьміних» співорганізатори: гарнізонний храм апп. петра і павла

Квитки продаються у касі філармонії тел.: (032) 235 81 36

Зд а й к ра п к у

The Wall: скелі великого міста

Коли мені випала нагода підкорити свою першу висоту на скеледромі The Wall, у голові змагалися приказки про мудру людину, яка минає гори десятими дорогами, і слова з пісні про те, що «краще гір можуть бути тільки гори». Ганьбити честь журналістського «мундира» боягузтвом не пасувало і сонячного суботнього ранку подалася я в скелелази. Скеледром – це різної висоти похилі стінки із зачіпами (виступи різної форми і розміру), що імітують поверхню гір. The Wall – це 250 кв.м для лазіння 50 трасами різного рівня складності. Скеледром розділений на сектори: є зона розминки, боулдерінгова частина, дитяча штучна скеля та зона високих трас. Виглядає сучасно та яскраво. Попри переконання, що висоти я боюся, виникає бажання видертися під саму стелю. Зустрів мене Станіслав Клешньов, керівник і головний тренер проекту The Wall, майстер спорту і чинний чемпіон України. Із таким тренером ніби і не

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Саме слово «скелелазіння» викликає в уяві неприступні гори, небезпечні прірви й відважних скелелазів із обвітреними обличчями. Та щоб випробувати себе на сміливість і витривалість, не конче одразу лізти на Говерлу. Спробувати скелелазіння на власній шкірі можна, не виїжджаючи зі Львова. страшно, та все ж перед тим, як дертися вгору, півгодини настроююся на «подвиг». За той час розпитую Стаса про The Wall – звідки взялася ідея і як вона втілювалася. Стас:«Кілька років тому, коли тренував національну збірну, познайомився із Віталієм Антоновим (президентом мережі АЗК ОККО, кандидатом в майсти спорту зі скелелазіння та альпінізму – ред.). Саме у нього виникла ідея створити The Wall. Зазвичай, спочатку з’являється локація. Ми, маючи на меті створити найсучасніший скеледром в Україні, знали точно, яким має бути приміщення для його спорудження, і тому шукали та вдосконалювали свій майбутній «дім» – вибивали стіни, щоб досягнути потрібної висоти, робили перекриття і зонування, роздягалки і душові. Влітку 2014 року почалося будівництво. За місяць весь скеледром був виготовлений у Києві, відправлений до Львова і зібраний в стінах Технопар-

ку», – розповідає Станіслав. «У The Wall комфортно і чисто, є wifi і гаряча вода, охорона і, звичайно, найсучасніше обладнання. Кожен квадратний метр слугує конкретній меті. Нам допомагала ціла команда – професійні скелелази, інженери, фінансисти, рекламісти. Та головна складова успіху на етапі будівництва – ніхто не заважав». Коли приходиш уперше, треба мати змінне взуття, комфортний одяг і зняти персні. Спорядження на перших порах можна орендувати. Навіть спеціальне взуття – скельники – можна взяти у прокат. До речі, про взуття. Скельники мають бути на 1-2 розміри менші за розмір звичного взуття. Той факт мене спочатку трохи настрашив – із моїм 34-м скеледромні вершини здалися неприступними. Але The Wall має взуття навіть на Попелюшку. Та й, зрештою, у своїх кросівках теж можна комфортно лазити.

Головне – щоб чисті були. Питаю Стаса, хто найчастіше приходить на скеледром. Розповідає: «У Львові багато прогресивної молоді – це ключовий клієнт. Ми орієнтовані на дітей та шанувальників активного відпочинку. За рік роботи маємо понад 800 активних відвідувачів, більшість з яких вперше долучилися до нового виду спорту. На вихідні до нас постійно приїжджають гості з інших міст України». Станіслав показує спорядження: все має паспорти якості, міжнародні сертифікати, маркування і бірки. Виглядає надійним, і якось так непомітно для мене самої починаю всі ті мудровані речі одягати на себе – збираюся підкорити стіну і свій страх. Допомагаючи екіпіруватися, тренер ділиться наболілим: «Коли до The Wall приходить людина із настільки застарілим спорядженням, що на нього дивитися страшно, ми пропонуємо в обмін на публічне викидання цього неподобства місяць безкоштовної оренди нашого, безпечного». Момент істини – ноги вже на зачіпках. Непереборна сила підштовхує до верху. Крок за кроком піднімаюся все вище під акомпанемент порад тренера: «Лізь, не сачкуй! Ліву ногу вище! Молодчинка, ще три зачіпи – і внизу дам шоколадку!» Повертаю голову вліво – через скляні стіни скеледрому видно весняне небо. Внизу зібрався невеличкий натовп цікавих – спостерігають за моїм підняттям. Охопила ейфорія і гордість – от я на вершині (не світу, та яке це має значення). Дивлюся вниз і відчуваю, що всі негаразди зменшуються до розміру піщинки і добровільно розбігаються під плінтуси. Хочеться розкрити світові обійми і летіти!  І тут чую голос Стаса – як відповідь на мої емоції – падай! Ані миті не вагаючись,

зриваюся і занурююся у відчуття вільного падіння. Не боюся! Внизу на мене чекає розчарування – шоколадки не буде. Бо треба було слухатися тренера і не філонити і останню зачіпку не пропускати. Наступного разу так і зроблю. Поки остигаю від вражень, до скеледрому вбігає купка малечі. Дітки тут часті гості, адже скелелазіння добре розвиває всі групи м’язів, рефлекси і моторику. Тому батьки приводять малят (зазвичай від 5 років, але іноді й раніше) до Школи скелелазіння. Їх тут зустрічає тренер Олег. Багато буває також діток з ДЦП. Стас розповідає, як вішає для них по маршруту цукерки, і чому на скеледромі велику увагу приділяють саме дітям: «До появи The Wall у Львові ніхто не займався професійно дитячим скелелазінням. Жодної дитини-скелелаза зі Львівщини не було на престижних змаганнях. І це при тому, що близько – Карпати і добре розвивається скаутський пластунський рух. Зрештою, The Wall – не єдиний скеледром у Львові. Але активно виховувати дітей у культурі скелелазіння першими почали ми. Знаю по собі – у 1993 року я прийшов у секцію, щоб мати можливість поїхати на змагання. І ми не мали скеледрому – тільки сяко-тако обладнані стіни і калоші замість скельників. Сучасні діти не потребують такої мотивації – світ для них відкритий. Їх треба зацікавлювати емоціями і можливостями». Може, скелелазіння і не ваш вид спорту. Та спробувати хоч раз – must do цієї весни. А потім спробуйте «злізти» з цієї корисної залежності! Яна Ковальчук Фото: Ірина Похила

Технопарк вул. Героїв УПА,72, корпус 40 (вхід зі сторони Федьковича) (067) 711-0496 facebook.com/thewalllviv АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

Dress code Обираючи одяг, я завжди послуговуюсь власними відчуттями та смаком. Тому й не намагаюсь слідкувати за модними тенденціями чи когось наслідувати. Надаю перевагу вільному та розкутому вуличному стилю. Він не передбачає якихось особливих правил, як, наприклад, діловий стиль, тому в такому одязі я завжди почуваюсь комфортно. Незамінними атрибутами мого гардеробу є різноманітні футболки та світшоти з цікавими принтами, парки, зручні джинси та, звісно ж, якісне взуття. Зазвичай, я ігнорую бренди. Головне, аби річ подобалась та пасувала. Однак задля якості я все ж звертаю увагу на взуттєві ім’я та обираю для себе такі визнані марки, як Vans, Follen та Osiris. Найкращим доповненням чоловічого образу, як на мене, слугуватиме шкіряна косуха і, звісно ж, кілька нових татуювань. З аксесуарів я використовую годинники, браслети у стилі стім-панк, інколи ношу ланцюжки та медальйони. У кольоровій гамі надаю перевагу яскравим кольорам у верхньому одязі, зокрема червоному, фіолетовому та салатовому, а для врівноваження образу ношу сірі або чорні штани. Вважаю, що не потрібно робити з речей якийсь своєрідний культ: збирати чи навіть колекціонувати, зберігати, як пам’ять. Треба ставитись до одягу з легкістю і не боятися з ним розлучатися. Якщо річ зносилася або просто набридла, її потрібно викинути. От і все. Несмаком у манері одягатися я вважаю спортивний стиль. Також не люблю, коли носять туфлі під джинси чи взувають сандалі. Дратують мене також шорти широкого крою та речі з величезними принтами з написом бренду. Записала Юлія Лисенко Фото: Назар Струтинський

Святослав Заєць, співзасновник та майстер чоловічого салону Fat Tony Barbershop

Футболка long sleeve – 340 грн Брюки ЙО – 550 грн

Правда Б. вул Вірменська, 30. щодня з 12:00 до 21:00

Вільно та брутально 30

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Фа с о н

Елегантність у простоті Наталія Борисова, власниця салону краси Панна. Важливими ознаками зовнішнього вигляду для мене є стриманість та лаконічність, власне тому я надаю перевагу витонченому та нестаріючому класичному стилю. Цей стиль – родоначальник усіх нині існуючих модних напрямків, тому класичне вбрання завжди виглядатиме доречно. Класика передбачає елегантність, втілену у простоті, природність та цілісність образу, а це, як на мене, і є складовими гарного смаку. У моєму гардеробі переважають сукні середньої довжини. Також люблю носити спідниці прямого силуету, доповнюючи їх різноманітними сорочками та жакетами. Обираю для себе речі переважно чорних, білих та червоних кольорів. Звісно ж, маю і декілька кольорових моделей, однак намагаюся уникати занадто крикливих барв. З обережністю ставлюсь і до використання аксесуарів. На жаль, сучасні жінки, нерідко нехтують порадою видатної Коко Шанель: «Обираючи аксесуари, варто зняти те, що надягли останнім». Таким чином часто перевантажують свій образ зайвою біжутерією чи занадто масивними прикрасами. Я намагаюсь бути стриманою, тому серед аксесуарів використовую хіба що срібний ланцюжок, коштовні сережки та годинник. Не менш важливо для жінки забезпечити цілісність свого образу. Підібрати вдалий та стриманий макіяж, який підкреслить риси обличчя та водночас залишатиметься природним, а також стильну та сучасну зачіску. Зазвичай я обираю для себе речі визнаних світових брендів. Моїми улюбленими є Gucci та Moschino. Завжди намагаюсь слідкувати за модними тенденціями, однак не завжди всі з них наслідую. Обираючи вбрання, послуговуюсь, перш за все, тим, наскільки у цій речі комфортно та, звісно ж, чи можливо буде поєднати її з іншими предметами мого гардероба. Переконана, що справді красивій жінці, яка вміє дбати про себе та підходить до створення свого повсякденного образу творчо, не потрібні додаткові прикраси, відверті декольте чи пістряві сукні. Її краса – у простоті та впевненості. Текст: Юлія Лисенко Фото: Ірина Похила Дизайнер: Надія Домерецька (093) 472–8139 Візажист: Тетяна Невеличук Місце проведення зйомки: салон краси Панна вул. Івана Франка, 51 комплект спідниця та топ – 2500 грн. АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

м у з и ка

Чотирнадцяті 6 травня, п’ятниця На фестивалі буде прем’єра молодого українсько-польського джазового проекту Sacheva Group та співпраці відомого кримськотатарського джазового колективу Усейн Бекіров band зі співачкою вірменського походження Лаурою Марті. Вишуканий і ліричний проект Marinita цього разу гратиме із віртуозом народних духових інструментів з Ірану Amir Shahsar. До Львова приїде харизматична співачка із Сан-Франциско Rykarda Parasol, яку порівнюють з Ніком Кейвом чи Джонні Кешем, а стиль її пісень характеризують як «фолк-нуар». На завершення першого фестивального дня найпопулярніший інді-рок-проект Vivienne Mort презентуватиме свій новий альбом Rosa.

7 травня, субота У суботу Львів прокинеться під музику високого духу, невтомної боротьби та запеклої любові. Цього року зірками Прокидання на Флюгерах стануть живі легенди українського року гурт Кому Вниз. А вже ввечері тут виступить тернопільський електронний проект Tik TU. З Італії приїде гурт SERAPHINS, який грає в стилі Californian pop-rock та British alternative rock. Також цього дня буде кримськотатарський панк-рок Shatur-Gudur та енергетичний український етно-рок ДримбаДаДзиґа. Насамкінець свої нові пісні на слова несправедливо призабутих поетів заграє делікатно-екстравагантний Гич Оркестр.

8 травня, неділя

Найпопулярніший весняний етноджазовий фестиваль Флюгери Львова відбудеться 6–9 травня в ексклюзивно відведеному для нього внутрішньому дворику Ратуші. Упродовж чотирьох днів тут виступлять 20 гуртів, у яких грають музиканти з України, Польщі, Ізраїлю, Ірану, Азербайджану, Італії та США. Загалом програма фестивалю побудована таким чином, щоб презентувати нові етапи творчості відомих колективів та відкривати нові імена.

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Розпочнуть день ветерани перемишльського джазу Efemeryda jass band. Продовжить американсько-італійський альтернативний рок James and the Butcher. Наймелодійніший український world-music гурт AtmAsfera представить свою нову програму Mantra Diving. Музиканти з Лемківщини Angela Gaber Project на неймовірній кількості інструментів виконають джазові інтерпретації сербських, українських та польських пісень. Традиційно хедлайнерами Флюгерів буде кращий український етно-джазовий гурт ShockolaD, який виріс на цьому фестивалі і розвивається разом з ним. ShockolaD в оновленому складі заграє із чорношкірою співачкою Ewa Novel.

9 травня, понеділок Флюгери Львова завершить День Вроцлава, який цього року став Європейською Столицею Культури. Цього дня виступлять музиканти та митці, долі яких пов’язані зі Львовом та Вроцлавом. Десятиріччя своєї співпраці святкуватимуть Юрій Андрухович та гурт Karbido. Продовжуючи співпрацю із фестивалем Jazz Nad Odrą, приїде славетний вроцлавський Piotr Baron Quartet. Юні музиканти із Львівської Школи Джазу та Сучасної Музики зможуть виступити перед великою аудиторією. А наша співачка Дана Винницька, яка зараз живе у Вроцлаві, привезе свій польсько-український проект DagaDana.

Довідка:

КВИТКИ на один день фестивалю: при вході – 150 грн, попередній продаж – 70 грн на Прокидання: при вході – 100 грн, попередній продаж – 70 грн абонемент на всі дні та на Прокидання – 320 грн Квитки можна придбати у галереї Дзиґа, вул. Вірменська, 35 (032) 297–5612 Квитки в Інтернеті: www.2event.com.

Флюгери Львова є найпопулярнішим весняним фестивалем України. На Флюгерах виросли цілі покоління слухачів і музикантів, а гурти, які починали тут свою кар’єру, вже стали зірками. Цього року Флюгери Львова стануть своєрідним продовженням Львівського місяця у Вроцлаві – масштабної презентації української культури під час заходів Європейської Столиці Культури. Щодня на Флюгерах виступатимуть гурти, які представляли українську музику на ЄСК та готували для цього спеціальні програми, а останній день фестивалю буде присвячений співпраці Львова і Вроцлава. www.dzyga.com/ﬂugery

Телефон для запису

093 91 66 112 АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

музик а

Rock-H

виспівує Співаночки про любов

Вікторе, чого очікувати тим, хто прийде на ваш концерт 13 травня у Picasso? Концерти-презентації альбому Співаночки про любов ми розпочали ще у березні із Ужгорода. Потім зробили перерву – на період посту. А вже у травні поїдемо далі: 7-го – Луцьк, 12-го – Київ, 13-го – Львів… У цьому альбомі – найбільше пісень про любов. Саме про любов, а не про кохання, бо кохання, закоханість – то тільки між чоловіком та жінкою. А любов може бути до рідної землі, до дітей, до міцних напоїв… На концерті у Львові виконаємо всі 12 пісень, які увійшли до Співаночок. Хочемо, щоб львів’яни почули наживо наш дует із Віктором Винником Яворе, на який, до речі, от-от знімемо кліп. Запросимо 34

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

на концерт і співачку Олесю Киричук, яка прописала всі бек-вокальні партії до нашого альбому. Чим альбом Співаночки про любов відрізняється від ваших попередніх релізів? Як гурт на восьмому році свого існування змінився у цій новинці? Стилістично диск звучить інакше, ніж наші попередні альбоми. Хоча перелом у нашому звучанні відбувся ще у попередній збірці Білий динь (2014 р.). Я хотів мінімізувати використання клавішних інструментів, щоб максимально звільнитися від гри на фортепіано. Відтак додалося гітарне звучання. А ще ми почали експериментувати із саундом. Так у новому альбомі відчувається вплив

на нас груп Rammstein, Muse, Coldplay, System of a Down… При цьому карпатська народна інтонація у Співаночках витримана. Не зрадили ми і русинській бесіді. Це і є спільним знаменником усіх пісень, які увійшли до альбому. До речі, композиції до цього диску ми вибирали із 40 написаних пісень. Було, так би мовити, три пісні на одне місце. Тому ще до кінця цього року плануємо випустити наш п’ятий альбом – під назвою Червена ружа. Стиль вашої музики називають «закарпатським» або «підкарпатським роком»… Граємо «підкарпатський рок». Чим ця музика відрізняється, скажімо, від карпатського року? У карпатському використовуються такі народні інстру-

Колоритний закарпатський гурт Rock-H (Рокаш) завітає до Львова із концертом-презентацією свого найновішого, четвертого за рахунком, альбому Співаночки про любов. На меломанів чекають півтори години драйвової карпатської рок-музики та ліричних балад на русинській бесіді. Прозвучать як уже знані пісні Юрику, Мигалю, Наша млада невіста, так і новинки, недавно народжені на репетиційній базі команди. Перед приїздом до міста Лева лідер гурту Rock-H Віктор Янцо відповів на запитання Афіші.

muzyka, що виходить на польському телеканалі Polsat. Таке враження, що поляки останнім часом почали дуже уважно прислухатися до української музики… Польський шоу-бізнес зараз на етапі, коли більшість із їхніх топових артистів, які мають мільйонні перегляди й армії прихильників, грають у стилі фольк-року. Для українських гуртів така тенденція на музичному ринку у наших сусідів досить приваблива. Тому не дивно, що у польські топи потрапили такі українські гурти, як Kozak System, Гайдамаки чи польський гурт Enej, музиканти якого мають українське коріння і грають пісні, інспіровані українською народною музикою. Знають поляки також і нас, і гурт Joryj Kłoc, який також потрапив на телеконкурс Tylko muzyka. Польща – дуже благодатний музичний ринок для українських артистів. Я – за найширші і найактивніші творчі обміни між Україною та Польщею, бо наші країни дуже споріднені, зокрема і у векторі розвитку музики.

менти, як цимбали, трембіта… Я цих інструментів не додаю. Наша особливість у тому, що працюємо з народною інтонацією – з тією, яка побутує у нас на Закарпатті. На цю інтонацію накладаємо найновіші надбання європейського і світового саунду. Стараємося робити нашу музику так, як ніхто інший в Україні. З відомих на весь світ гуртів орієнтуємося по звучанню на System of a Down, який працює з вірменським фольклором. Вони не використовують вірменських народних інструментів, а імітують їхнє звучання за допомогою класичних інструментів рок-н-ролу. Цього сезону Rock-H узяв участь у популярному телевізійному талант-шоу Must Be the Music – Tylko

Який польський досвід ви б перейняли для розвитку українського музичного ринку? Польські музиканти не ганяються за «фірмою», не копіюють європейський чи світовий саунд. Їхня сила у тому, що вони зосереджуються на пісенній інтонації власного народу, власного регіону. Тут я порівняв би поляків із італійцями: вони також співають переважно своєю мовою, використовуючи інтонацію італійського народу. Таким же шляхом розвивається і сучасна музична культура балканських народів – сербів, хорватів… Так вони створюють у світі моду на балканське. Згадати хоча б Ґорана Бреґовіча. Тому найбільше я хотів би, щоб і українська музика йшла таким шляхом – щоб наші музиканти використовували надбання нашого народу, а не гналися за «фірмою». Найкраще, на мій погляд, з українською народною інтонацією працює Святослав Вакарчук і гурт Океан Ельзи, в якому зібралися музиканти, які добре знаються на українському фольклорі, зокрема клавішник і аранжувальник Мілош Єліч,

з яким я навчався у Київській консерваторії. Слухаючи ОЕ, зразу чути, що це – українська музика. Від себе додам, що нам варто було б повчитися у поляків і того, як палко вони підтримують свою національну культуру, свою музику… Є таке. У Польщі це – частина державної політики. Але, як на мене, мало підтримувати просто національну культуру. Варто робити акцент на підтримці і пропагуванні якісної національної культури. Якби поляки підтримували польських музикантів лише завдяки їхній польськомовності, така підтримка була б штучною. Конкурентоспроможність на ринку здатна забезпечити передовсім якість музики. В Україні зараз триває дискусія щодо квотування україномовної музики в ефірах. Може, накличу цим до себе неоднозначне ставлення, але скажу так: Вакарчукові чи Скрипці ніякі квоти не потрібні, їхні пісні звучать на радіо. Музиканти, у першу чергу, повинні думати про якість музичного матеріалу, а не про мову, якою вони співають. Водночас я найбільше боюся політичного сценарію, що русинів визнають сепаратистами – і гурт Рокаш заборонять як такий, що співає на русинській бесіді… Галина Гузьо Фото: прес-служба гурту

Концерт гурту Rock-H 13 травня, 19:00 Клуб Picasso Квитки: 120–350 грн АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

музик а

О принципах, постулатах і зірках Олексій Коган, творчий куратор Alfa Jazz Fest

Чим більше розумію, що попереду у мене набагато менше, ніж позаду, тим більше я ціную час і намагаюся свою справу робити з любов’ю. І закликаю всіх це робити. Все, що ви зробите з любов’ю, обов’язково знайде відгук, сподобається ще комусь, крім вас самих. Це перше. А друге – у будь-якій справі, чим би ви не займалися, вас повинен цікавити процес, а не тільки результат. Якщо ви працюєте тільки на результат – у вас, може, вийде один раз, два рази. І все – більше не буде, можемо посперечатися. Людину ж просто не цікавить процес! Причому, не важливо який – творчість, робота, бізнес. Якщо ви це не любите – дивитися на це, як на щось довгострокове, просто не можна. Ми це перевірили на організації великих фестивалів у Києві. Я щаслива людина тому, що жодного разу не ходив до спонсорів – чим би не займався. Жодного разу не звертався з пропозиціями, бізнес-планами. Я глибоко переконаний: якщо ти робиш щось добре, і це подобається не тільки тобі, – тебе знайдуть. Це мій принцип, мене цього вчив батько. Спробуйте жити по моїй схемі. Перший постулат: якщо тобі щось не подобається – це необов’язково погано. Другий постулат: заперечувати можна тільки те, що добре знаєш. А третій – і дуже важливий – якщо ви займаєтеся якимись великими проектами, у вас не вистачає фінансів і ви йдете просити допомоги, пам’ятайте: вам ніхто нічого не винен. Це потрібно знати. Я завжди своє життя будував таким чином. Я люблю джинси Levi Strauss. Коли у мене є бажання і гроші – я йду і купую їх. Цей товар не потребує реклами. Мене звуть Олексій Коган, якщо ви запитаєте, чи вважаю я себе відомою 36

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

людиною, я відповім – ні. Без кокетства. Але якщо мене запитають, чи вважаю я себе відомим у сфері музики, в сфері джазу – я відповім: безумовно, так. Так склалося – я публічна людина. Якщо я комусь потрібен – у мене задзвонить телефон, я відкрию пошту. Але якщо цього не відбувається – значить я вже нікому не потрібен. Дорослі хлопці це дуже добре розуміють. Багато бізнесменів кажуть – навіщо мені робити те, що ти робиш набагато краще за мене? Краще я заплачу тобі гроші й отримаю бажаний результат. І якби команда, в якій я маю честь працювати, робила все погано – абсолютно не впевнений, що нас запросили б робити шостий фестиваль Alfa Jazz. Можливо, хоча мені б цього не хотілося, коли-небудь запросять робити його когось іншого. Кажуть, що після того, що ми зробили на п’ятому фестивалі, ми можемо свій рейтинг тільки зіпсувати. І всі знають, що заробляється авторитет роками, а втрачається за секунди. Це правда. Але ми на це не налаштовані. Дійсно, залишаються тільки три музиканти, які не були у нас у країні, але яких ми хотіли б показати. І все це – питання часу. Розумієте, іноді музиканти не можуть приїхати на фестиваль просто технічно. І я не вважаю, що артисти, котрі приїдуть цього разу, гірші, ніж минулорічні: Пет Метіні останній раз був ще в Радянському Союзі у 87-му році. Зараз він приїде до нас із абсолютно новим складом музикантів. Артуро Сандоваль – кубинський трубач, про якого ми можемо тільки мріяти, теж приїде до України. Дайан Рівз, Есперанса Сполдінґ, квартет Бренфорда Марсаліса… І в кожному складі – самі зірки. А Курта Еллінґа – найкращого джазового вокаліста – хто не хоче почути? І якщо музиканти грають на площі Ринок – це не говорить,

що вони гірші за тих, хто грає на платних концертах. Ми просто хочемо, щоб музику почуло якомога більше людей. Цього року на відкритті фестивалю на площі Ринок буде грати Максим Неселовський у супроводі оркестру ІNSO-Львів. Цей відомий на весь світ одесит буде грати власну музику. В останній день фестивалю виступить бенд із 18 молодих українських музикантів із різних регіонів – саме зараз ця команда збирається. Повірте: коли молодий виконавець сидить у метрі від свого кумира, має змогу потиснути йому руку, запитати щось про себе – це дуже важливо. І зараз – можливе. Часи, на щастя, змінюються. Єдине, що заважає нормально працювати, – це стан війни в Україні. І взагалі нічого гарного не буде, поки цей стан не зміниться і не настане мир. Але ми продовжуємо займатися своєю справою. Я вважаю, що під час війни кожен повинен працювати на своєму місці, робити те, що має робити. А далі буде так, як буде. Чим закінчуються всі фестивалі? Початком роботи над наступними. Ми склали перелік помилок і будемо намагатися їх цього разу виправити. Хоча, в цілому, мені здається, що організація на Alfa Jazz була непогана. Львів – ідеальний майданчик для такого фестивалю: за місцем розташування сцен, за зручністю маршрутів. Люди встигають послухати майже все. До речі, Alfa Jazz попав у європейські рейтинги найкращих джазових фестивалів. І це є таким особливим моментом національної свідомості, коли в титрах телеканалу Mezzo написано: «Україна, місто Львів». alfajazzfest.com

25 липня

на

1днів 1

запрошує у літній табір етикет

літературна мова

вишукані манери

курс «Добрі справи»

риторика

кулінарія

елегантність (зовнішній вигляд)

мистецтвознавство

Навчаємо мистецтву бути панною! 096 635 01 71

Pani.lviv@ukr.net

музик а

Фестиваль

Віртуози Масштабний міжнародний фестиваль музичного мистецтва Віртуози в 35-й раз набирає обертів. Про цьогорічну складову фестивалю, що триватиме впродовж трьох тижнів, з 20 травня до 12 червня, Афіші розповів генеральний директор Львівської обласної філармонії Володимир Сивохіп. Пане Володимире, у менеджменті кожного фестивалю є закулісся із невидимої для слухача рутини. З чим ви зіткнулися цього разу? Роботу щоразу розпочинаємо із запрошених гостей, адже на фестивалі найважливішими є виконавці, їхній рівень. Для нас важливо, щоб були хороші солісти та колективи, гарні творчі пропозиції, програми, проекти. У робочих фрагментах підготовки фестивалю – перемовини із солістами, тривалість яких може сягати року, і це питання термінів. Є питання пошуку фінансів, підтримки, щоб соліст приїхав на фестиваль, і це теж займає тривалий час. Окремі проекти появляються через збіг обставин. До речі, до фестивалю солісти готуються по-різному. У когось ці твори є у репертуарі, а хтось готує спеціальну програму до фестивалю. Вікторія Лук’янець перед приїздом до Львова запрезентує нову програму з творів Шуберта у Відні. І готується вона до цієї програми вже півроку, вивчає з піаністом пісні Шуберта.

Класика для миру. Яку ідею нестимуть 35-ті Віртуози? У творчому наповненні заходу завжди є невидима нитка, довкола якої все відбувається. Згодом вона стає видимою і може нести у собі гасло фестивалю. У попередні роки, наприклад, коли Львівщина відкривала для себе скульптури Пінзеля, і було проголошено Рік Пінзеля, наш фестиваль мав таке ж гасло. Ми підбирали виконавців і музику, наближену до епохи великого майстра. Виразовими засобами стала музика бароко, музика Баха, що за масштабами і могутністю та величністю є близькою до могутності та величності скульптур Пінзеля. У перші місяці військової агресії країни-сусіда, ми задумувалися над тим, яким має бути фестиваль. І чи доречно його проводити? У державі було багато жертв, тривали траури, зокрема і у Львові. Водночас ми розуміли, що класика має звучати. Для людей – це маленький острівець для морального заспокоєння, духовної наснаги, щоб жити далі.

Минулого року фестиваль пройшов під суспільно-важливим гаслом

На порозі фестивалю публіка в очікуванні яскравих програм, які

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

неможливо пропустити. Чим заінтригуєте слухача? Фест – це свято чогось нового, навіть, якщо це свято з року в рік повторюється. За аналогією зі святами сиру, вина, шоколаду, кави, умовно гастрономічних свят, з року в рік асортимент може повторюватися, але завжди буде щось нове, новий смак, вигляд. Так само свято хорошої музики, якої насправді є багато. Щороку змінюємо музичний асортимент. Ми будували 35-й фестиваль так, щоб були нові солісти, які покажуть нову музику. Будуть, власне, кілька синтетичних проектів довкола джазу. В’ячеслав Грязнов представить власну версію перекладу для фортепіано і симфонічного оркестру опери Джорджа Гершвіна Поргі і Бесс. Звучатиме латиноамериканський джаз у сучасній транскрипції. Прем’єрним буде приїзд до Львова відомого українського піаніста Олексія Ботвінова та турецького перкусіоніста Бурхана Очала з успішно зреалізованим у багатьох містах України, Європи та світу проектом Бах – Гольберг-варіації. Перезавантаження. А в іншому прем’єрному проекті американський скрипаль румунського походження Алехандро Драго запропонує свою версію погляду на історію танго. Відомі мотиви П’яццоли, а також авторську музику Алехандро синтезує крізь своє бачення як соліст-скрипаль у супроводі інструментального ансамблю. На фестивалі представляємо різні жанри музики. На замовлення посольства США в Україні, наприкінці травня, у часі «Днів Америки у Львові» готуємо концерт із кращих фрагментів музики Голлівуда, Бродвею, музики Гершвіна та Бернстайна. Солістка Дюссельдорфської опери Наталія Ковальова разом із оркестром заспіває кращі зразки цієї музики. Концерт є і розважальним, і світлим, викликатиме хороші та позитивні емоції. Концерт вокальної музики представлятиме добре знана українська співачка з Відня – Вікторія Лук’янець, улюблениця львівської публіки. Нещодавній проект у Львові був присвячений романсам Петра Чайковського. На фестивалі в її виконанні прозвучить абсолютно нова моно-програма Шубертіада, складена з пісенних циклів Франца Шуберта, який був великим мрійником і романтиком, любив життя, хоча життя не завжди любило його. Вперше у Львові скрипаль Валерій Соколов представить новий твір – Концерт для скрипки з оркестром № 3 знаменитого українського композитора Євгена Станковича. Практично кожен концерт фестивалю Віртуози – це концерт-відкриття якогось твору, виконавця чи програми. Розмовляла Ольга Максим’як Фото: арів філармонії

“В його акордах чути кроки Бога…” Сакраментальним поетичним рядком нашої великої сучасниці Ліни Костенко можна визначити понад сорокарічний мистецький шлях легендарного львівського піаніста-віртуоза, лауреата численних міжнародних конкурсів, фестивалів, лицаря українського джазу – Юрія Боня. Популярність і слава митця, який народився у Дрогобичі, є заслуженою і безапеляційною, що підтверджують його аншлагові концерти у містах рідної України, Польщі, Прибалтики, Німеччини, Австрії, Угорщини, Чехії, Франції. Юрій Бонь – випускник Львівської консерваторії ім. М. Лисенка, багаторічний її викладач. Його студентами були наші незабутні світочі – композитори Володимир Івасюк та Ігор Білозір. П’ятнадцять його вихованців – лауреати міжнародних конкурсів. Свого часу учнями були Руслана Лижичко, Маріанна Гумецька,

Дмитро Онищенко, Ксенія Башмет. Тисячними накладами розійшлися по світу компакт-диски Юрія Боня із записами творів Й. С. Баха, Л. ван Бетховена, Ф. Ліста, Ф. Шопена, В. А. Моцарта, Й. Гайдна. Сьогодні творчо-життєве кредо митця: “Музика висловлює те, про що не можна говорити, але відносно чого не можна зберігати мовчання”, студійні записи творів великих класиків, концертна діяльність – винятково джазові програми: Дж. Гершвін, світові стандарти, імпровізації на теми пісень львівських композиторів, українських народних мелодій. Апофеоз творчих пошуків останніх років метра української класичної, джазової музики сюїта Бітлз – кохання назавжди! Безсмертні композиції Джона Леннона, Пола Маккартні створюють для слухачів несподівану духовну оазу для особистих роздумів, виняткових атракцій і асоціацій у наш непростий час.

Український модерн і неовізантизм, авангард та постмодернізм, найкращі зразки мистецтва 50-70 років ХХ століття найпомітніших українських митців квитки: для дорослих 25 грн. для студентів 10 грн. для учнів, пенсіонерів 5 грн. екскурсія: для дорослих 50 грн. для студентів та учнів 30 грн.

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького Окремий відділ: вул. Драгоманова, 42 10:00 – 18:00 Вих. пн, вт

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

музик а

Вічно живі

Золоте українське ретро від Олесі Киричук 20 та 21травня у клубі Picasso звучатимуть українські ретро-хіти в сучасних аранжуваннях. Яскрава співачка Олеся Киричук презентує меломанам нові інтерпретації знаних пісень Анатоля Кос-Анатольського, Богдана Весоловського, Мирослава Скорика… До ретро-репертуару Олеся Киричук звертається у своїй творчості уже не перший рік. У 2015-му співачка отримала І премію Міжнародного фестивалю української ретро-музики імені Богдана Весоловського, який відбувся у Львові. А зараз записує альбом під назвою Золоте українське ретро. «На наших концертах можна буде почути, як танго і ретро-балади переплітаються із блюзом, джазом, роком, – розповідає Олеся Киричук. – Готуючи цю програму, ми старалися максимально зберегти глибину музики, написаної у 1930–40-х, 1960–70-х роках, і підкреслити душевність та змістовність текстів». Ретро-колориту ексклюзивним вечорам ретро-пісні від Олесі Киричук додадуть видовищні танцювальні номери від балету Ірини Мазур Життя. А друга частина концертної програми в Picasso об’єднає хіти і нові пісні з репертуару Олесі. Крім того, на концертах 20 та 21 травня відбудеться презентація нового кліпу голосистої співачки В зеленому гаю. Мирослава Близнюк Фото: Ярослав Мончак Концерт Олесі Киричук 20 і 21 травня, 19:00 Клуб Picasso (вул. Зелена, 88) Квитки: 100–200 грн 40

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Чому ми повинні пам’ятати тих, хто пішов? Тому що в судний день повстануть тільки ті, про кого пам’ятають? Молодий учений відправляється на фронт за тиждень до весілля, руйнуючи райдужні плани нареченої… Вона виходить заміж за його брата піаніста, який має бронь… Армія, фронт – невиправданий обов’язок чи повинність честі? Ставлення до дружини як лакмусовий папір порядності… Чи повинен діяч мистецтва йти на передову, бо, «якщо Шостакович загинув би на фронті, нас позбавили б шедеврів»? Чи не приховується звичайне боягузтво за красивими словами про наше призначення на Землі? Чи є духовна розплата за зраду? Конфлікт батьків, із консервативними поглядами на патріотизм, та дітей із сучасними поглядами на політику… Все це – у виставі Вічно живі за п’єсою Віктора Розова. У виставі Театру на Подолі зібрані кращі акторські сили театру: Лауреати київської Пекторалі різних років – з. а. України Сергій Бойко, з. а. України Тамара Плашенко, з. а. України Алла Сергійко, Олена Свірська, Василь Кухарський. Провідні майстри сцени: з. а. України Лариса Трояновська, Андрій Пархоменко, Тетяна Печенкіна, Федір Ольховський, Марія Рудковська, Ірина Грищенко. А ще артисти театру, відомі глядачам за роботами на телебаченні, – Максим Максимюк, Анна Тамбова, Катерина Рубашкіна, Катерина Шенфельд, Максим Грубер, Артем Мяус, Валентина Сергєєва, Роман Халаімов, Дмитро Грицай, Катерина Вайвала. ова вистави – російська Режисер-постановник – народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Віталій Малахов Тривалість вистави – 3 год. 10 хв. з антрактом 28 травня, 19:00 театр ім. М. Заньковецької, вул. Лесі Українки, 1 (032) 227-3602

Людина-оркестр та білий рояль У День матері в арт-клубі Віденська тераса відомій співак та композитор Павло Табаков перетвориться на людину-оркестр. Він акомпануватиме собі на білому роялі, гітарі та акордеоні. Це буде не тільки ексклюзивна, а й дуже тепла і душевна зустріч. Гостям вечора Павло вперше презентує деякі пісні, які були народжені у різний час, але ще жодного разу не звучали зі сцени. Тож не пропустіть ексклюзивний творчий вечір, який володар титулу Голос країни готує для меломанів рідного Львова! Концерт Павла Табакова 8 травня, 20:00 Арт-клуб Віденська тераса просп. Свободи, 12 Квитки: 250 грн

А РТ

Весна у Віршах Наталки Карпи Поетичний проект Весна у Віршах, ініційований та реалізований співачкою Наталкою Карпою, вдруге відбудеться у Львові. В серці міста Лева на Великодньому ярмарку разом з українською музикою можна буде почути вірші українських поетів у прочитанні багатьох відомих українських особистостей.

Балет Життя відроджує атмосферу богемного Львова До Дня міста Львова, 7 травня, балет Ірини Мазур Життя покаже у клубі Picasso одну зі своїх найгучніших шоу-програм – арт-кабаре LoveSorry. Після Першої світової війни у місті Лева був справжній «кабаретовий бум». Тоді, у міжвоєнні часи, саме завдяки кабаре сусідня Європа знала про Львів як про місто, жителі якого мають надзвичайно вибагливий музичний смак та тонке почуття гумору. Своїм арт-кабаре LoveSorry балет Життя відроджує атмосферу богемного Львова і заманює львів’ян до світу живого, а не віртуального, спілкування. У світ, де замість смайликів і картинок-мотиваторів – живі емоції, погляди, жести, рухи… Арт-кабаре під іронічною назвою LoveSorry – це пристрасть, спокуса, вир солодких та сміливих фантазій. Романтичних ноток шоу додасть спів голосистої Олесі Киричук, а гумору – колоритні Коліжанки.

Цей проект покликаний популяризувати не лише українську поезію як таку – молоде покоління поетів отримало ще одну хорошу платформу для того, щоб бути почутими. Як усе починалось – Афіша розпитала саму Наталку. «У пошуках текстів українською мовою для пісень, я вирішила заглянути на поетичні форуми. А там загубилась на декілька днів, – пригадує Наталка Карпа. – Я не могла начитатись – стільки цікавих думок знайшла, бачень, особливу філософію… Окрилена віршами, вже тоді задумала зробити подібний проект, захотіла, щоб інші теж могли відчути себе з тими ж крилами, адже Львів – місто натхнення, і тут можна літати. Так з’явилась ідея. А минулого року вдалось вперше її реалізувати, цього ж року успішно повторити. Сподіваюсь, Весна у Віршах стане хорошою традицією». Загалом за два роки до проекту долучились понад 50 популярних особистостей – українські виконавці, ресторатори, дизайнери, видавці, представники медіа-сфери, художники, блогери. Вони прочитали загалом вірші більш як 30 молодих та вже культових поетів. У базі проекту Весна у Віршах на даний момент зібрано близько 130 віршів, що лунатимуть протягом всього періоду роботи Великоднього ярмарку у Львові. текст: Надія Протяк фото: Олена Дяків

Мирослава Близнюк Фото: Мирослав Пархомик Арт-кабаре LoveSorry 7 травня, 20:30 Клуб Picasso вул. Зелена, 88 квитки: 100–200 грн

У Львові 14-15 травня пройде вже третій по рахунку фестиваль від Території твого розвитку – Razomfest, де об’єднаються музика, книги та подорожі! АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

Діти

Книга – дітям!

У львівських трамваях № 2 та № 6 звучать дитячі голоси, які читають поезію відомих українських авторів та запрошують на Дитячий Форум, який відбудеться 12–15 травня у Палаці Мистецтв. Вірші Франка, Антонича, Лесі Українки та інших поетів звучатимуть у трамваях на всіх маршрутах, а також у тролейбусах протягом травня. Дитячий Форум – одна з найбільших подій для розвитку та радості дітей. У програмі заходу – не тільки зустрічі з відомими письменниками, презентації нових книжок для дітей, а й мистецькі майстер-класи, інтерактивні уроки, квести, наукові досліди, заходи для дошкільнят, батьків та освітян, а також велика гра Країна Героїв. Протягом чотирьох днів, з 12 по 15 травня, у Львівському Палаці мистецтв відбуватимуться найрізноманітніші заходи: читання, конкурси, квести, ігри, майстер-класи, справжні наукові досліди, спортивні розваги, інтерактивні уроки з фізики, астрофізики, біології, екології, мови, літератури.

Вартість квитків Попередній продаж: на один день: 20 грн на чотири дні: 40 грн

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Ярмарок дитячих книжок, ігор та іграшок – тут будуть представлені новинки від найвідоміших українських дитячих видавництв, аудіо- та відеопродукція, ігри та іграшки. Літературна програма – на Форум завітає 30 відомих письменників та ілюстраторів. Вони спілкуватимуться із відвідувачами на зустрічах і творчих майстернях. Науково-пізнавальні заходи – дітям різних вікових категорій покажуть видовищні наукові експерименти та проведуть інтерактивні лабораторні практикуми. Усе це спрямоване на зацікавлення дітей у на-

Вхід безкоштовний: для дітей до чотирьох років для пільгових категорій Усі майстер-класи, квести і розваги – безкоштовні!

На вході: на один день: 30 грн на чотири дні: 40 грн

Основні заходи цьогорічного Дитячого Форуму:

Квитки можна придбати на сайті kasa.in.ua У касах м. Львова за адресою: Вул. Дорошенка, 19 Каса в ТЦ Кінг Крос Леополіс Площа Ринок, 10 Пр. Свободи, 37 Пр. Свободи (кіоск ОТ-ОТ) Вул. І. Федорова (кіоск ОТ-ОТ, біля Домініканського собору)

уковій діяльності, винахідництві та технічній творчості. IT для дітей – тренінги з програмування, комп’ютерного дизайну, робототехніки, 3D-друку і моделювання. Мистецькі та рукодільні майстер-класи – з акторської майстерності, малювання, витинання, кулінарії, музики та співу, фотографії, танців, телевізійної журналістики для дітей, ілюстрації, пісочної анімації та інсталяції, малювання по воді. Музейний квест – це пізнавальна гра, в якій беруть участь музеї та видавництва. В ігровий спосіб презентують свою діяльність. Квест відбудеться у приміщенні Львівського Палацу мистецтв. Книжково-бібліотечний квест – під час цієї гри діти дізнаються історію створення книги, інновації у видавничій справі, що з’являлись на певних етапах і в певні епохи. Фестиваль дитячого читання Книгоманія. У межах Дитячого Форуму відбудеться заключний етап Конкурсу дитячого читання Книгоманія-2016. Переможці обласних етапів із 19 областей України, міст Львова та Києва візьмуть участь у літературних заходах, майстер-класах з різних видів творчості та мистецтва, які проводять художники, письменники, актори та інші митці, зустрінуться з відомими українськими дитячими письменниками, відвідають бібліотеки, книгарні та видавництва. Конкурс Книгоманія проводиться з 2002 року і спрямований на популяризацію читання серед дітей та підлітків. Велика гра Країна Героїв. Дитячий Форум – це окрема країна, яка має своїх ворогів: лінь, нудьгу, одноманітність. Країні постійно загрожує Морок, її потрібно рятувати і відбудовувати. Зробити це під силу Героям та Супергероям, які володіють суперсилами. Учасниками гри можуть стати діти від шести до 13 років. Казкова країна буде врятована, а кожен із її рятівників стане сильнішим, кращим, завзятішим. На Дитячому Форумі діє соціальна програма – вхід безкоштовний для дітей з особливостями розвитку, сиріт та напівсиріт, дітей військових і волонтерів з АТО, переселенців з Криму, Донецької та Луганської областей, дітей соціально-вразливих категорій.

Про Дитячий Форум у цифрах: 15000 відвідувачів – дітей, батьків, учителів, вихователів, бібліотекарів, переможців Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Книгоманія» із 19 областей України, м. Львова та Києва, а також районів Львівської області.

8000 нових книжок для дітей від українських видавців 500 заходів у програмі Дитячого Форуму 150 учасників Дитячого Форуму, з них – 50 учасників Ярмарку книжок, ігор та іграшок За матеріалами сайту bookforum.ua

Діт и

Де вчаться

справжні

пані Соломія Басараб, засновниця Школи шляхетних панянок

Соломіє, як давно ви вирішили започаткувати Школу шляхетних панянок? Ще у школі я захоплювалася романами про епоху справжніх леді. Там постійно згадувалися школи вишуканих манер і я почала шукати, де б і самій в такому закладі повчитися. У Львові на той час такої школи довго взагалі не було. Були курси і майстер-класи, але уривками. А мені хотілося комплексно навчитися світських правил. За часів Польщі школи для пані у Львові були і я вирішила відродити традицію. Із чого взагалі починається виховання панянки? З родини. На жаль, не у всіх сім’ях дівчаток навчають з дитинства гарних манер, етикету, вміння поводитися за столом. Навіть ніж до виделки не всюди подають. У моїй родині не було строгих вимог дотримання етикету. До зовнішності – так. Ніяких міні чи яскравого макіяжу. У Школі, до речі, просимо, щоб учениці приходили у чорно-білому одязі. Дрескод дисциплінує. Для чого дівчинці у сучасному ліберальному суспільстві навички великосвітської поведінки? Не всім же бути дружинами дипломатів. Де придасться ваше навчання? Школа шляхетних панянок навчатиме не тільки етикету чи вміння одягатися. Ми будемо намагатися виховати світогляд справжньої пані, закласти основи рольової моделі Жінки. Наприклад, я вважаю, що чоловік має бути головою родини, а жінка – найперше берегиня дому і мати. Пані толерує прагнення чоловіка до верховенства, а сама залишається надійною 44

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

опорою. Звичайно, то не означає присвятити себе кухні. Пані має бути зайнята – роботою, благодійністю, пристойними розвагами. На які дисципліни будете звертати увагу найбільше? Весь курс спрямований на розкриття внутрішньої краси у достойному зовнішньому обрамленні. Етикет, елегантність і вишукані манери будемо вивчати поглиблено. Панянка має знати, як доречно одягнутися до театру чи на день народження і як поводитися у товаристві. Мистецтвознавство, флористику, правознавство чи кулінарію викладатимуть більш оглядово. Ми хочемо зацікавити дітей новими знаннями, дати поштовх до розвитку нових інтересів. Акцент буде також на уроках добрих справ. Справжня пані – милосердна і благородна. Ці якості треба прищеплювати в юному віці. Який зміст ви особисто вкладаєте у поняття шляхетності? Це містке слово – тут і внутрішня культура, і вміння переживати кризові моменти, здатність з посмішкою протистояти агресивним випадам, турбота про свою репутацію. У сучасному світі добропорядне реноме взагалі легко втратити. У Школі буде серія уроків, присвячених тому, як можна і як не варто поводитися у соцмережах. Адже одним необережним постом чи фото можна завдати собі великої шкоди. Доступ до приватного життя треба обмежувати й обирати інформацію для публічної аудиторії. Цього теж треба навчити. У липні ви запрошуєте до Табору шляхетних панянок. Як це виглядатиме?

Літній табір – це дозвілля. Тому будемо відпочивати зі смаком і користю. Учениці житимуть за містом, братимуть участь у елегантних стилізованих пікніках, вчитимуться етикету у невимушеній манері, відвідуватимуть галереї та екскурсії. Що ви рекомендуватимете мамам своїх випускниць після завершення Школи? Навчання триватиме близько трьох місяців, а виховання займає ціле життя. Дитина є віддзеркаленням оточення – вбирає слова, звички, поведінкові моделі. Тому мамам раджу виховувати в собі Пані і бути зразком для дочок. Хто є для вас еталоном пані? Мудра і стримана Жаклін Кеннеді. Шляхетна пані не падає в істерику і не втрачає голови навіть, якщо чоловік зраджує, а вороги обливають болотом. Принаймні на людях. А з сучасних імпонує наша Перша леді, Марина Порошенко. Що є найпершим критерієм успішності Пані? Не тільки пані, але і кожна людина повинна мати мету і твердо тримати обіцянки. Пані не намагається злитися з оточенням, вона усвідомлює, чого хоче і як цього досягнути, має свою думку та готова її відстояти. А як щодо антирейтингу якостей? Заздрість, вульгарність як притаманна риса поведінки і характеру та занадто багато перших кроків у бік чоловіків. Бесіду вела Яна Ковальчук Фото: Ірина Похила

Мрії про сцену:

з чого почати, якщо дитина хоче співати?

Дитяча школа естрадного мистецтва Karpation, яку заснувала українська співачка Наталка Карпа, святкує своє п’ятиріччя. «Коли я була маленькою дівчинкою, то мріяла про пуанти та білу красиву пачку…, – ділиться спогадами Наталка Карпа. – Але за жартом долі все склалось дещо по-іншому – маленькі пальчики почали бігати по чорно-білих клавішах фортепіано… Але я ні крапельки не шкодую, бо в той момент на моєму шляху з’явився чудовий викладач Лариса Борисівна, яка закрила очі на те, що п’ятирічну дитину взяли у студію, де набір починався лише з шести. Тепер у дорослому віці розумію, яке доленосне значення мав цей момент. А тоді я просто швидше вивчила ноти, ніж абетку, і почала маленькими кроками йти до своєї вже нової мрії». І правда – в житті все починається з мрії. Напевне, найважливішу роль відіграють батьки, які вчасно вміють помітити до чого тяжіє їхнє маля. Помічати, посприяти, підтримати – правило трьох

«П» для кожних татуся і матусі. Саме воно може стати відправною точкою і вдалим стартом для розвитку здібностей дитини. Наступним кроком, звісно, має бути хороший педагог, який зацікавить до улюбленої справи – музики чи танців. У Львові педагогів не бракує, кожен має свій стиль та підхід до розвитку здібностей. Проте є школи, що відкривають дітям і батькам сцену зі всіх боків, і з власного досвіду також. У 2011 році у Львові співачка Наталка Карпа разом із молодшою сестрою Юлею Карпою-Рипновською, яка якраз отримала диплом музичного педагога та менеджера навчальних закладів у галузі культури, на базі продюсерського центру створили Дитячу школу естрадного мистецтва Karpation. За розробленою концепцією заняття в школі поділяються за віком (групи 5–10, 11–16 років), а також на групові та індивідуальні. Кожна дитина може спочатку відвідувати загальні уроки разом з іншими дітьми, а якщо викладач помічає особливі успіхи в конкретному напрямку – їх можна доповнити індивідуальними заняттями, наприклад, із вивченням певного музичного інструменту. Загалом програма складається з уроків вокалу, де професійні педагоги працюють над постановкою голосу і вмінням ним керувати, та уроків хореографії, під час яких працюють над пластикою та відчуттям

музики і ритму. Та найголовніше – школа залучає дітей до виступів як у малих залах, так і на великих open air концертах, фестивалях. Саме там діти та молодь можуть усю отриману теорію перенести на практику.  «Цього ж року на учнів Дитячої школи естрадного мистецтва чекає цікава співпраця з Університетом культури та мистецтв, – розповідає директор Юля Карпа-Рипновська. – Ми створили ініціативну групу зі студентів, які навчаються на режисерському та операторському факультетах, і розробили сценарій музичного дитячого фільму про маму. На даний момент тривають зйомки. А до Дня матері покажемо фільм уже в ефірі одного із львівських телеканалів. Це чудова нагода для дітей спробувати себе ще й у ролі акторів». За п’ять років існування школи десятки учнів стали лауреатами та дипломантами всеукраїнських і міжнародних музичних конкурсів, взяли участь у зйомках святкових програм та музичних фільмів. Загалом дитина може дізнатися про музику та шоу-бізнес із перших уст тих, хто вчився на чужих та своїх помилках, здобував роками досвід, добився успіху, але продовжує вдосконалюватися і йти вперед. Тобто побачити – як виглядає мрія бути артистом зблизька. Текст: Дарина Іваськів Фото: Олена Дяків АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

тренд

Smart

casual

У віковічній боротьбі «класики» і «комфорту» перемогла дружба. В результаті якої народився новий напрямок в одязі та модний тренд – smart casual. Це – золота середина повсякденного життя. Зручність, комфорт у поєднанні з елегантністю і стилем.

У новонародженому тренді з’являються яскраві кольори, які не були притаманні casual. І на відміну від стандартного smart стилю, новий є більш вишуканим, але зберігається притаманний casual комфорт. Новий стиль дає широке поле для експериментів і створення нових цікавих образів. Кожен ваш день може бути new look. До речі, smart casual – це спасіння для офісних працівників, ділових зустрічей, побачень і прогулянок з друзями. Іноді його ще називають «розумний кежуал». Що ж дозволено в цьому стилі? Джинси у поєднанні з кольоровими блузами, кольорові сорочки, жилетки, піджаки, вдягнуті на майки, кардигани, сукні та спідниці до взуття на низькому ходу, укорочені штани. І ще про взуття – воно може бути як з каблуком, так і без. Головна вимога – елегантність. Зовсім нещодавно даний стиль ще більше трансформувався і до нього додалося зовсім спортивне взуття. Тепер кросівки можна поєднувати з піджаками. Та при цьому потрібно дуже ретельно підбирати сумочки, аксесуари і головні убори. Наприклад, кросівки з текстильним верхом варто поєднувати з аналогічною сумочкою. Пам’ятаємо також про те, що їх не слід поєднувати з сукнями до підлоги, з пальто. А ось із довгими вільними спідницями із натуральних тканин для літньої прогулянки це буде навіть дуже актуально. Та не зважаючи на те, що кросівки вже давно перестали вважатися винятково спортивним взуттям, їх не рекомендується вдягати на ділові зустрічі, переговори та в офіс. Більш доречним дане взуття все ж є для прогулянок по місту. І найважливіше при будь-якому стилі – це ваші щасливі очі та яскрава посмішка. Тому будьте щасливими, яскравими і не бійтесь експериментувати. Марина Телещук

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

Працювати не можна відпочивати:

де поставити кому?

У нашому динамічному житті, коли кожна пережита мить має цінність діаманту, чомусь так мало цінується час, проведений у роботі. Звичайно, працювати з думкою про відпочинок приємніше, ніж відпочивати з головою в роботі. Та чи не забагато ми б’ємо байдики? І що ті байдики нам зробили, що ми їх систематично товчемо третину року?

Українці розпочинають рік з близько тижня новорічно-різдвяних вихідних. Навесні – Великдень і травневі свята законсервовують робочі місця. Поміж – то 8 Березня, то День Конституції і Незалежності, а то законні відпустки і вікенди. У країнах Європи, на які ми рвемося рівнятися, формула «два дні вікенду + два тижні відпустки» показала себе оптимальною для економіки та суспільства. А нам, попри позиції в світових антирейтингах державної успішності, того мало. Часто кажуть – то була така відпустка, що після неї треба відпочити. Питається: а нащо такого штибу відпочинки? Із надмірними пиятиками, переїданнями і нерідко зайвими пригодами на те місце, де спина губить свою благородну назву. Вихідний день – форма, але не зміст. Чим наповнити «відгул», вікенд або відпустку –вирішуємо ми. Один активний і насичений день вартує більше за тиждень перед телевізором. Вартує опановувати мистецтво відпочинку – крок за кроком, вихідний за вихідним. Привчати себе у стисліший термін набувати більше вражень, дозувати відпочинок як ліки від рутини, не рахувати дні – проживати кожен. Вдалих вам свят та відпусток. І легкого повернення до професійного життя. Яна Ковальчук

Антитренд

мандри

Справжня казка Древнього Граду Століттями наші пращури єдналися з природою, щойно ступивши за поріг хати. Чисте повітря лісу й аромати цвітіння в садку надихали на працю і дарували відпочинок. І не треба було ні Інтернету, ні телевізора, ні розкішних апартаментів. Досить було джерельної води – напитися і вмитися, та простого і поживного наїдку.

Парк-готель Древній Град с.Гамаліївка, сьомий км Київської траси (15 хв. від центру міста Львова) (096) 235–1000, (032) 235–1010 info@drevnygrad.com.ua drevnygrad.com.ua #DrevnyGrad

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Нам, сучасним жителям міста, не менше хочеться діткнутися цілющої сили природи. Однак не без комфортного ліжка, гарячої води, вишуканих страв, поданих вишколеним персоналом до столу з білими скатертинами. І не без wi fi. Хочеться первісного відпочинку цивілізованим способом. І ми шукаємо заміський готель. Знайшли: Древній Град – єдиний парк-готель на території Західної України. 34 номери та 37 котеджів, ресторан Хата Воєводи та три конференц-зали (якби так бізнес-івенти співпали з гострим потягом до свіжого повітря – то якраз те, що треба). У Древньому Граді все, як у справжньому казковому лісі – тягнуться до неба мудрі столітні дуби, живуть кролики (декоративні ручні вухасті створіння, які люблять моркву й увагу), гноми, ельфи і феї. Тут дбають про діток: у дитячій кімнаті є розмальовки, мильні кульки, повітряні

змії, розвиваючі ігри та пікнічки. А дорослим – поки малечу розважають аніматори – можна полежати в гамачку, пограти у давню козацьку гру з повними чарками чи скуштувати доброго м’яса з грилю. Хорошого відпочинку забагато не буває. Тому незабаром на території Древнього Граду відкриється комплекс Ромбамбар –2 га природного кайфу з басейнами, рестораном та розвагами. Три басейни з солоною водою – для дорослих, дітей та малят – оснащених новітньою технологією очистки, повністю відповідатимуть європейським стандартам. Шезлонги, бунгала, vip-тераси – все для засмаги і комфорту. Щосуботи обіцяють вечірки та ще цілу купу цікавостей. Яна Ковальчук

Таор Карпати У 15 кілометрах від Східниці, на березі справжньої гірської річки з одного боку та з іншого біля підніжжя цілої системи гірських хребтів, які так вправно омиває Дністер, розташувався відпочинковий SPA-комплекс Таор Карпати. Філософія комплексу – єднання з природою із максимальним комфортом та бездоганним сервісом. Інфраструктура комплексу включає сучасний готель, розважальний центр Таор Extreme, бювет із мінеральними водами, мотузковий парк, дитячий майданчик, альтанки, польоти на повітряній кулі. с. Ластівка, вул. Івана Франка, 33 (097) 071–0007 (032) 259–0456

Відпочинковорозважальний комплекс Бухта Вікінгів Сюди варто їхати поціновувачам активного відпочинку. Комплекс – суцільне сплетіння альпійських гірок, мостів, фонтанів. Для катання на велосипедах чи роликових ковзанах прокладено асфальтовані доріжки. На території – тенісні корти, футбольний, баскетбольний і волейбольний майданчики. Головним атракціоном Бухти є трирівневий мотузковий парк протяжністю понад 2000 м – це система з мотузок, дерев’яних балок, що кріпляться до стовпів. Якщо є бажання залишитися на ніч, у Бухті функціонує готель та дерев’яні садиби. У комплексі можна також поїздити верхи. Влітку тут купаються в озері. 12 км від Львова в напрямку с. Бібрка, траса Н09 (067) 512–5555

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

ма н д р и

Edem Resort & SPA Готельно-розважальний комплекс для відпочинку з шиком – у 30 км від Львова. Комплекс має концепцію «14+» і орієнтується на більш дорослий відпочинок – із вишуканими стравами і винами у СПА та на терасах. Для відпочинку та розваг тут є мотузкове містечко, мисливство та рибальство, спортивні ігри, велосипеди, човни, квадроцикли, пейнтбол, влаштовуються вечірки. Пляж, літній бар та ресторан на воді Terrace у денний час відкриті і для гостей з дітьми. c. Стрілки, Перемишлянський р-н (067) 314–6512

Лікувально-розважальний комплекс Золота Форель Комплекс відомий чаном з мінеральною водою та форельним господарством. На великій облаштованій території розташовані готель на 15 місць, колиба, альтанка, водоспад, оздоровчий комплекс. На ділянці – озеро з фореллю, пірс зі столиками над озером, басейн, дитячий майданчик, батут, альтанки, мангал. Форель в озері можна наловити власноруч або ж купити. У Золотій Форелі можна зайнятися різними видами активного відпочинку, пішим туризмом та риболовлею.  Сколівський район, с. Коростів, вул. Франка, 67 (067) 889–6999

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

го т е л і

Леополіс Бутік Готель (Leopolis Hotel Lviv) вул. Театральна, 16 (032) 295-9500 Факс: (032) 295-9599 hotel@leopolishotel.com leopolishotel.com

Готель Нобіліс (Nobilis Hotel) вул. Олександра Фредра, 5, (032) 295-2595 reservations@nobilis-hotel.com.ua nobilis-hotel.com.ua

Готель Citadel Inn вул. Грабовського, 11 (032) 295-7777 Тел./факс: (032) 295-9000 citadel-inn.com.ua

Готель Швейцарський (Swiss Hotel) Вул. Князя Романа, 20 (032) 240-3777, (032) 235-7380 Факс: (032) 235-8335, (032) 235-7533 info@swiss-hotel.lviv.ua swiss-hotel.lviv.ua

Готель LH Hotel & SPA пл.Петрушевича,1, (032) 295-6036 (096) 142-8366 Факс: (032) 260-2393 hotellh@gmail.com lhhotel.com.ua

Готель Асторія (ASTORIA HOTEL LVIV) вул. Городоцька, 15 (032) 242-2701 reception@astoriahotel.ua astoriahotel.ua

Древній Град Парк-готель Пустомитовский район, 7-й км Київськой траси (032) 235-1005 drevnygrad.com.ua

Андріївськтй гостинний дім (Luxury Boutique Gguest House Andriivskyi ) вул. К.Левицького, 112 (032) 275-2035 (097) 501-6615 Тел./факс :(032)275-2034 guesthouse@ukr.net guesthouse.lviv.ua

Reikartz Дворжец Львів вул. Городоцька, 107 (032) 242-5126 dworzec.lviv@reikartz.com reikartz.com

Готель Панорама (PANORAMA) пр. Свободи 45 (032) 225-9000, (050) 431-9599 Факс: (032) 225-9001 reception@panorama-hotel.com.ua panorama-hotel.com.ua

Готель Шопен (Chopin Hotel) площа Маланюка, 7 (032) 261-1020, (097) 222-7330 Факс: (032) 261-1021 info@chopinhotel.com.ua chopinhotel.com.ua

Дністер Прем`єр Uотель (Premier Hotel Dnister) вул. Матейка, 6 Рецепція: (032) 297-4305 Факс: (032) 297-1021 Відділ бронювання: (032) 297-4317, (032) 297 4326 reservation@dnister.lviv.ua dnister.lviv.ua

Готель Жорж (George Hotel) пл. Міцкевича, 1 Рецепція: (032) 232-6236 Бронювання: (032) 232 6232 Факс: (032) 232-6242, info@georgehotel.com.ua georgehotel.com.ua

Готель НОТА БЕНЕ (NOTA BENE) вул. Поліщука, 78А Рецепція тел.: (032) 234-9090, факс: (032) 234-9096 info@notabenehotel.com Відділ бронювання (032) 234-9092, (050) 431-0467 reservation@notabenehotel.com notabenehotel.com

Ibis Styles Lviv Center вул. Шухевича, 3А (032) 245 67 67 факс: (032) 254 67 77 H9709@accor.com ibisstyles.com accorhotels.com

Вінтаж Бутік Готель вул. Сербська 11 вул. Староєврейська, 25/27 (032) 235-6834 факс: (032) 235-6834 info@vintagehotel.com.ua vintagehotel.com.ua

Британський клуб Львів Готель (British Club Lviv Hotel) вул. Наливайка, 18 (032) 242-9999 , (067) 370-6666 info@britishclub.org britishclub.org

Hotel Atlas Deluxe пр. Шевченка, 27, (032) 261-4764, (067) 555-9111 info@hotelatlas.com.ua sales@hotelatlas.com.ua atlasdeluxe.lviv.ua

Готель Плазма Проспект Свободи 5 (067) 101-3777, (066) 214-3333 plazma-hotel.lviv.ua

Євроготель вул. Тершаковців, 6А, +38 (032) 242-40-02 info@eurohotel.lviv.ua eurohotel.lviv.ua Координати для навігації: 49°50'8.16"N, 24°2'28.32"E

Готель «Соната» вул.Морозна,14 тел. (032) 232-5000 info@sonatahotel.com.ua факс. (032) 232-5015

Готель Відень проспект Свободи 12 Рецепція/бронювання (032) 244-4314, (097) 244-4314 Факс: (032) 244-4316 wienhotel@mail.lviv.ua wienhotel.com.ua

Готель Львів проспект В. Чорновола, 7 (032) 242-3270, (032) 240-8383 (032) 240-8373, (067) 675-4344 Факс: (032) 242-3555 hotel-lviv@ukr.net hotel-lviv.com.ua

Готель Rius вул. Гнатюка, 12А (032) 235-0660, (097) 970-0220 Факс: (032) 235-0661 info@rius-hotel.lviv.ua rius-hotel.lviv.ua

Готель Рудольфо Вірменська 4 (032) 236-8000 Факс: (032) 236-8059 info@rudolfo.com.ua rudolfo.net

Арт-готель «МОДЕРН» проспект Шевченка, 28 тел.: +38 (068) 709 99 33 факс: + 38 (032) 297 76 30 modern.art.hotel@gmail.com

Бутік-готель «Сент Федер» пл.Звенигородська,3 (032) 297 00 00, (063) 879 76 94 (098) 090 57 54 reservation.stfeder@gmail.com http://www.stfeder.com АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

па л і т у р ка

Все те незриме світло Втеча По всьому Парижу люди складають посуд у підвали, зашивають у подоли одягу перли й ховають золоті каблучки в книжкові оправи. У музеї з письмових столів забрали друкарські машинки. Коридори перетворилися на майданчики для пакування, їхню підлогу вкрила солома, тирса й шпагат. У полудень замкаря викликають до кабінету директора. Марі-Лор сидить, схрестивши ноги, на підлозі в шафі з ключами й намагається читати свою книжку. Капітан Немо збирається взяти професора Аронакса та його супутників на підводну прогулянку устричною обмілиною шукати перли, але Аронакс боїться акул, і хоч вона прагне дізнатися, що станеться далі, речення на сторінці розбігаються. Слова розсипаються на літери, літери – на нерозбірливі горбики. Вона почувається так, наче в неї на кожній долоні по великій рукавиці. У кінці коридору, в будці охоронця, доглядач туди-сюди крутить ручки радіо, але

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

чути лише тріск і шипіння. Коли він його вимикає, музей накриває тиша. Хай це буде крутиголовка, хитромудра гра, що зробив її батько, загадка, яку вона мусить розгадати. Перші двері, замок із кодом. Другі – із засувом. Треті відімкнуться, якщо вона прошепоче магічне слово в замкову шпарину. Проповзти через тринадцяті двері, й усе стане, як було. Десь за містом церковні дзвони б’ють першу годину. Першу тридцять. Її батько все ще не повертається. У якийсь момент із садів чи вулиць до музею долинають кілька виразних глухих ударів, ніби хтось кидає з-за хмар мішки з цементом. Із кожним ударом тисячі ключів тремтять на кілочках у своїх шафах.

У коридорі ні душі. Надходить друга хвиля поштовхів – ближча, більша. Ключі дзвенять, підлога скрипить, і їй вчувається запах потоків пилу, що ллються зі стелі. – Papa? Тиша. Ні доглядачів, ні вахтерів, ні теслярів, ні цокоту підборів секретарки по підлозі в коридорі. Вони здатні днями маршувати на голодний шлунок. Вони запліднюють кожну школярку на своєму шляху. – Агов! Як швидко її голос розчиняється в тиші, яким порожнім здається коридор. Її це лякає. За хвилю чути дзенькіт ключів і звуки кроків, батьків голос кличе її. Далі все відбувається швидко. Він відчиняє великі, довгі шухляди, дзвенить десятками ключів. – Papa, я чула, що… – Поквапся. – Моя книжка… – Краще залиш її. Вона заважка. – Залишити книжку?

Він виводить її за двері й замикає шафу. Надворі, здається, хвилі паніки прокочуються деревами, мов поштовхи землетрусу. – Де сторож? – питає її батько. Голоси біля бордюру – солдати. Марі-Лор збентежена. Це гудуть літаки? Це запах диму? Хтось розмовляє німецькою? Вона чує, як батько перекидається кількома словами з незнайомцем і віддає ключі. Потім вони йдуть повз ворота на рю Кюв’є, проходячи між мішками з піском, безмовними поліціянтами чи чимось ще, що недавно з’явилося посеред тротуару. Шість кварталів, тридцять вісім риштаків. Вона їх усіх рахує. Через шматки фанери, якими її батько закрив вікна, у їхній квартирі душно й спекотно. – Дай мені хвилинку, Марі-Лор. Я потім усе поясню. Її батько скидає речі до, здається, свого полотняного наплічника. «Їжа, – думає вона, намагаючись відгадати речі за їхніми звуками. – Кава. Цигарки. Хліб?» Знову лунає глухий удар, тремтить віконне скло. У буфеті дзвенить посуд. Сигналять автомобілі. Марі-Лор підходить до моделі й проводить пальцями по будиночках. Усе на місці. Усе на місці. Усе на місці. – Сходи в туалет, Марі. – Мені не треба. – Хтозна, коли потім трапиться така нагода. Батько вбирає на неї її зимове пальто, хоча стоїть середина червня, й вони збігають униз сходами. На рю де Патріарш вона чує віддалене гупання, схоже на кроки тисяч людей. Вона йде поряд із батьком, затиснувши складеного ціпочка в одній руці, а іншою тримаючись за його наплічника; усе навколо здається позбавленим логіки, як у кошмарах. Праворуч, ліворуч. Між поворотами – довгі відрізки бруківки. Незабаром вони йдуть вулицями, на яких вона точно ніколи не бувала, вулицями, що лежать за межами батькової моделі. Давно потому, як Марі-Лор збилася з підрахунку своїх кроків, вони підходять до такого щільного натовпу, що вона відчуває його тепло. – У потязі буде прохолодніше, Марі. Директор дістав нам квитки. – Нам можна зайти? – Ворота замкнені. Від натовпу віє нудотною напруженістю.

– Мені страшно, Papa. – Тримайся за мене. Він веде її в іншому напрямку. Вони перетинають кипучу магістраль, а тоді підіймаються вулицею, що смердить, як замулена канава. Увесь час батькові інструменти приглушено брязкають у наплічнику й чуються далекі й безперервні автомобільні гудки. За хвилю вони знову опиняються в тисняві. Голоси відлунюють від високої стіни; її окутує запах вологого одягу. Десь хтось викрикує імена в рупор. – Де ми, Papa? – На вокзалі Сен-Лазар. Плаче дитина. Смердить сечею. – Тут є німці, Papa? – Немає, ma chérie. – Але скоро прийдуть? – Так кажуть. – А що ми робитимемо, коли вони сюди дістануться? – Ми тоді вже будемо в потязі. Праворуч від неї верещить дитя. Чоловік тремтячим голосом просить натовп розступитися. Жінка поблизу знову й знову зойкає: – Себастьєне! Себастьєне! – Уже ніч? – Ось тільки почало смеркати. Відпочиньмо хвильку. Передихнімо. Хтось каже: – Друга армія розбита, дев’ята – відрізана. Найкращі флотилії Франції втрачено ні за цапову душу. Інший додає: – Нас чекає окупація. Валізи котяться плиткою, дзявкає песик, кондуктор дме у свисток, і якась велика машина кашляє, заводячись, а тоді глухне. Марі-Лор намагається заспокоїти шлунок.

– Але ж у нас є квитки, чорт забирай! – кричить хтось позаду неї. Виникає бійка. Натовпом шириться істерія. – Яке це все, Papa? – Що, Марі? – Станція. Ніч. Вона чує, як спалахує його запальничка, як він затягується димом і горить його сигарета. – Спробую описати. Місто темне: ні вуличних ліхтарів, ні світла з вікон. Час від часу небо освітлюють прожектори – шукають літаки. Тут є жінка в нічній сорочці. А ще одна несе стосик тарілок. – А війська? – Тут немає військ, Марі. Він бере її за руку. Її страх трохи стишується. Ринвою біжать потоки дощу. – Що ми зараз робимо, Papa? – Сподіваємося на потяг. – А що всі інші роблять? – Теж сподіваються.

Ентоні Дорр Лауреат Пулітцерівської премії Все те незриме світло Роман (глава з розділу 1) Переклад з англійської Олександри Гординчук Видавництво Клуб сімейного дозвілля

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

Н е к р о л ог

Півтора офіціанта Тема сервісу у локалях така ж вічна, як самі заклади громадського харчування. Комусь досить, щоб просто вчасно принесли тарелю зі стравою, а хтось таки хоче сервісу. Особливо, якщо куряче крильце в меню коштує, як добра курка. Спільна помилка власників кнайп та дорогих ресторацій – хибна певність у тому, що смачна кухня – стовідсотковий аргумент для отримання прибутку. Добрий стейк чи соковиті хінкалі начебто мають компенсувати відсутність уваги. А як же до того стейку (сирника, бургера, салату) виделкою дістатися, якщо тобі його не несуть? Як варіант – забувають принести меню або прибори. Інша печаль для гостя і причина недозаробітку власника – немудрий підхід до організації роботи в залі і страшна, як смертний гріх, некомпетентність офіціантів. Тут у вільному вигулі зустрічаються дві крайності. Перший кіл у груди сервісу – півтора офіціанта в залі на сто осіб. Як би ті бідолахи не крутили підносами і не збивали капці, всім вчасно не принесеш замовлення. Бо рук-ніг мало, а голодних і вже невдоволених писків – повна посадка. Хто дочекався – може, подякує. А хто не встиг… Так тому закладу і треба відгуком по репутації. Бо люди – не коні. І можуть відкинути копита просто підковою в довбешку недолугому роботодавцю. Друга «кара єгипетська» – брак професійного персоналу. Задачка для прикладу: в напівпорожньому залі три офіціанти та стільки ж людей. Питається: скільки часу гості мають чекати на меню? Хвилин п’ять? Та де! Півгодини. У чому причина? Відсутність мотивації чи вроджена неуважність до людей? Зрештою, важливішим є інше: хто і для чого допускає до роботи у сфері гостинності байдужих людей? І чому потенційно професійних кельнерів не заохочують та не вчать? Хтось казатиме, що молоде покоління не горить бажанням до роботи. Інші будуть виправдовуватися неможливістю абсолютного контролю. Третім гості в залі псують ідилію. Та на фоні ресторацій із досконалим сервісом всі виправдання виглядають, щонайменше, нелогічними.   Яна Ковальчук

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Квартири та будинки у котеджних містечках біля Львова Квартири від 240$ Котеджі від 260$ Будівництво від 273$ Земельні ділянки від 1250$

З нами мрія про власне житло стане реальністю

Доступна ціна

Зручність

Репутація

За програмою «Доступне житло», ви зможете з мінімальними початковими витратами та на унікальних умовах стати власником нового будинку або квартири.

Європейське житло в екологічно чистому місці, у 14 км від межі Львова. Чудова природа в поєднанні з розвиненою інфраструктурою.

9-річний досвід бездоганної роботи на будівельному ринку викликав визнання і високу довіру мешканців. Сучасні архітектурні рішення, новітні технології.

м.Львів , вул. Липинського, 54 www.cottage.lviv.ua (096) 990-57-05 Галина, (098) 652-15-35 Юлія