Афіша міста Львів №06(15) 2016

червень № 06 (15) 2016

ритм

Alfa Jazz Fest смак

Вечірнього Львова хвиля

Океану Ельзи

мапа

сніданків та ланчів

А ф і ш а ра д и т ь

Ок

еа

11.

0 Ар 6, 2 0 ен а Л :00 ьв ів

нЕ ль зи

а юн

ва

а ит р ш рга инь

цт

та 0 9 : 0 іт ей 1 , лн яд .0 6 Ка 20 р дл р ва ат ь І те т ас уч е р бе ві а т ис Ув

Ма а рт е ст й Ма

24

.0 6

–2 7. 0 6

Al f Ja a z Fe z st

17.

06

–

ф е 19 . 0 6 с За т ив шк а л ів ь 20 16 АФІША

МІ СТА

Л Ь В І В

3

зміст 3 Афіша радить 4 Зміст 5 Календар подій Редакція

Фасон

8

32 Наші дівчата – всюди кращі

Марафет 34

Яка краса влітку

10 запитань Вадиму 6

Кіно

Неселовському – піаністу, композитору

36 Пальмова гілка – кому і за що

Ресторани

8

Добірка закладів, де можна смачно почати день і не менш поживно його продовжити

Здай крапку

19

Кав’ярня-музей Фіксаж – незвичайний локаль

Музика 38

Alfa Jazz Fest

24

39

20 Вечірній Львів: про добру історію та гастрономічну карму

30

Нове

22

Йосип Бар: смачно перекусити, добре випити і комфортно поспілкуватися

24 Таємниця

Бачили

Старт сезону пікніків

46

Оксана Козакевич про ролі, життєвий шлях та посмішку долі

46

30 Ранкова

кава з Оленою Онуфрів,

Керівник проекту: Станіслав Зайченко

На обкладинці: Патрічі Флорін, шеф-кухар ресторану Вечірній Львів Фото: Назар Струтинський

Відповідальність за достовірність рекламної інформації несе рекламодавець. Редакція може не поділяти точку зору авторів. Автори відповідають за достовірність інформації. Редакція залишає за собою право редагувати надані тексти. Будь-яке відтворення матеріалів або їх фрагментів будь-якою мовою можливе лише з дозволу редакції Афіші. Брендування на правах реклами

Спеціалізоване видання, що інформує читача про культурні події міста, області, країни, світу. Видання розраховане на аудиторію читачів від 18 років.

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Спорт 50 Некролог 54

№ 06 (15) 2016 червень

Афіша міста Львів Засновник і видавець ТОВ «Афіша міста» Свідоцтво про реєстрацію: ЛВ № 1189/443.

Книги 49

Життя та історії Діни

Палітурка 52

художницею та дизайнером

АФ І Ш А

Арт

Шефа

26

4

Тренд 42 Антитренд 43

Друк: ООО «ПРИВОЗ ПРИНТ». м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 95а.

(061) 213–3394 Тираж 3500 прим. Замовлення № 54 Розповсюджується в ресторанах, салонах краси, нічних клубах, готелях, у роздрібній торгівлі Видавництво: ТОВ «Афіша міста» Адреса видавництва та редакції: Україна, м. Львів, просп. Чорновола, буд 59, офіс 319 (050) 341–9083 (067) 829–1755 am.lviv@ukr.net

© Афіша міста Львів, 2016 Усі права на статті, ілюстрації, інші матеріали належать ТОВ «Афіша міста» і охороняються законом. Відтворення в будь-якій формі в цілому або в частині будь-яких статей, ілюстрацій, рекламних чи інших матеріалів без попереднього письмового дозволу ТОВ «Афіша міста» ЗАБОРОНЕНО – Матеріали, позначені цим знаком, розміщені на правах реклами

К ал е н д а р по д і й

Відвідає сама Не відвідає, але порадить знайомим Не рекомендує нікому Хтось, може, піде Наталія Морозова, Палац культури ім. Хоткевича – 02.06 Табула Раса, Picasso – 03.06 сольний органний концерт, Олена Мацелюх, Будинок органної та камерної музики – 04.06 Богиня на велосипеді, шостий жіночий велопарад, парк ім. Франка – 04.06 Чемпіонат України з дріфтінгу, Арена Львів – 04, 05.06 America gala, В’ячеслав Грязнов (фортепіано), філармонія – 05.06 Pesks of kings, Picasso – 09.06 Traveling the World, Грушевський – 10.06 велофестиваль Велопарк 2016, парк Хмельницького – 11.06 Скрипка в душі, Валерій Соколов, філармонія – 12.06 Концерт Прими, театр ім. Лесі Українки – 13.06 Іван Дорн, Арена Львів – 17.06 Моцарт і Львів, філармонія – 18.06 Fete de la Musique, або День музики у Франції, Будинок органної та камерної музики – 18.06 Вечір у ритмі танго, філармонія – 19.06 Фіксі-шоу 2, цирк – 20.06 Маестро Лев Маркіз, філармонія – 20.06

Альфа джаз, сцена Едді Рознера – 24-27.06 Альфа джаз, палац Потоцьких – 24-27.06 Альфа джаз, пл. Ринок – 24-27.06 Альфа джаз, джем сейшени – 24-27.06 Театр Курбаса Так казав Заратустра – 17.06 Благодарний Еродій – 24.06 Філармонія XXXV Міжнародний фестиваль музичного мистецтва Віртуози, Фортепіанний речиталь Антонія Баришевського – 01.06 фестиваль Віртуози – 20.06

95 квартал, цирк – 08.06 Sadist, EVENT-HALL KIHO – 11.06 рок-фестиваль Харків обрав Україну. Театр ім. Заньковецької – 01.06 Leopolis Grand Prix 2016, парк ім. Хмельницького – 02.06 Океан Ельзи, Арена Львів – 11.06 фестиваль Зашків 2016 – 17-19.06 Майстер та Маргарита (Івар Калниш), театр для дітей та юнацтва – 20.06 Театр Курбаса Амнезія, або Маленькі подружні злочини – 12.06 Марко проклятий, або Східна легенда – 28.06 Театр ім. Заньковецької Хіти Бровею і не тільки Голий король – 10, 29.06 Назар Стодоля – 26.06 Театр опери та балету Украдене щастя – 03.06 Запорожець за Дунаєм – 23.06

Театр Курбаса Раптом минулого літа 04, 05, 10, 11.06 ... п’єса Шекспіра 12 ніч, зіграна акторами далекої від Англії країни, що і не знали ніколи слів Шекспіра... – 15.06 Ножі в курях, або Спадок мірошника – 18, 19.06 Формула Екстази – 20.06 Зимова казка – 25, 26, 27.06

Сватання на Гончарівці – 07.06 Циліндр – 09.06 Безодня – 12.06 Гуцулка Ксенія – 14.06 Ханума – 15.06 Жіночий дім (Ціна любові) – 17, 18, 25.06 Сміюсь і плачу (вечір гумору) – 21.06 Ромео і Джульєтта в кінці листопада – 22, 24.06 Наталка Полтавка – 23.06 Шаріка – 30.06 Театр опери та балету Даремна обережність – 01.06 Паяци – 02.06 Лебедине озеро – 04, 05.06 Наталка Полтавка – 05.06 Летюча миша – 09.06 Дон Кіхот – 10.06 Богема – 11.06 Аїда – 12.06 Лілея – 12.06 Безумний день, або Весілля Фігаро – 15.06 Карміна Бурана – 16.06 Жізель – 17.06 Бал-маскарад – 18.06 Блиск опери, чарівність оперетти – 22.06 Есмеральда – 24.06 Ріголетто – 25.06 Попелюшка – 26.06 Корсар – 26.06 Весела вдова – 30.06 Філармонія Пісенна шубертіада – 02.06 Tango Rendezvous International (до днів Америки в Україні) – 29.06

Театр ім. Заньковецької Хіти Бровею і не тільки Хіти Бродвею і не тільки – 01.06 Полліанна – 02.06 Симфонія сльози – 05.06

Філармонія Hans Peter Salentin / Laura & Kristina Marti (джаз) – 10.06

Творили номер:

Галина Гузьо, журналіст, промоменеджер, менеджер шоу-бізнесу

Марина Телещук журналістка

Юлія Лисенко журналістка

Станіслав Зайченко керівник

Ірина Чудеснова коректор

Дмитро Морозов дизайнер

Софія Зайченко художник

Яна Ковальчук журналістка

Назар Струтинський фотограф

Ірина Похила фотограф

Галина Гузьо журналістка

Олександра Зайченко редактор

Оля Максим’як журналістка АФІША

МІ СТА

Л Ь В І В

5

1 0 з ап и тан ь

Вадиму Неселовському, піаністу, композитору Пане Вадиме, як сприйняли запрошення відкрити Alfa Jazz Fest 2016? З великою радістю! Знаєте, у мене зі Львовом складаються напрочуд теплі взаємини – від часу нашого першого спільного концерту із Аркадієм Шилклопером у Львівській філармонії. Ще тоді я відчув, що з цим містом у мене буде довга і взаємна любов. Потім я приїхав на Alfa Jazz Fest 2014 зі своїм нью-йоркським тріо. Наш концерт відбувався у день трагедії, у день чергового загострення конфлікту на Сході України, коли загинули українські десантники… Та, хоча виступали ми у траур, мені здавалося, це ще більше зблизило нас із людьми. А торік я приїжджав до Львова, аби зіграти спільний концерт із Академічним молодіжним симфонічним оркестром INSO-Львів: ми грали мою авторську музику. Це була незабутня співпраця! Здійснилася моя мрія як джазового музиканта і композитора – грати власну музику у супроводі оркестру. Того дня я наче у Діснейленді побував – такі сильні враження! Як готуєтеся до цьогорічного концерту-відкриття Alfa Jazz Fest? Яка буде програма? Я з дитинства займаюся композицією. Моє професійне щастя у тому, що мав змогу брати уроки композиції, ще будучи дитиною, в Одесі. І, мабуть, ще тоді, у вісім років, я і знайшов себе! Відтак усе своє життя (а зараз мені 38) я створюю і відтворюю музику на сцені. Для мене це – найщасливіша робота у світі, найприємніший щоденний хліб! Оркестром я «захворів» років сім-вісім тому: скупив усі можливі книги на тематику оркестрів, оркестровок, почав усе це ретельно вивчати: від Моцарта – до Малера. Вивчав – і скеровував запити у Всесвіт, що і сам хотів би писати для оркестру. А це найскладніша композиційна робота: ноти треба дати не двом музикантам, а 50, 60, 70… Це наче керувати гігантською 6

АФ І Ш А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

корпорацією! Ти практично не маєш права на помилку. А крім музики, повинен вникнути і в людську психологію: зрозуміти, які люди гратимуть твою музику, як зацікавити, захопити їх. Важливо ж не просто написати ноти – важливо, щоб музиканти по-справжньому перейнялися музикою і захотіли зіграти її. Під час співпраці з оркестром INSO-Львів я бачу вогонь в очах оркестрантів. А це – велике щастя! Дуже почесно, що оргкомітет Alfa Jazz Fest 2016 звернув увагу на нашу співпрацю – і захотів саме наш спільний проект почути під час відкриття фестивалю. Гратимемо програму, яку уже презентували у Львові. Хоча я постійно в ній щось удосконалюю. Тому практично все звучатиме по-новому. Не обійдеться 24 червня і без абсолютних прем’єр. Зокрема, планую виконати власні Пори року, які ще дописую. Але нехай це залишиться інтригою…

The Guardian включила Alfa Jazz Fest у ТОП-10 джазових фестивалів Європи. Гастролюючи світом, чуєте про славу цього молодого львівського фестивалю? Про Alfa Jazz Fest у світі говорять! І те, що фестиваль відзначила знаменита британська газета The Guardian, – почесно! Такі видання не жартують. Їхні висновки ґрунтуються на серйозних дослідженнях і думках авторитетних експертів. Alfa Jazz – це дуже особливий фестиваль. Мало того, що на нього приїжджають найкращі виконавці і звучить найкраща музика, тут панує абсолютно унікальна атмосфера. Саме атмосферою цей фестиваль зачаровує. І все це – Львів! Це місто, яке закохує в себе всіх без винятку. Львів напрочуд гармонійно поєднує у собі слов’янські та європейські традиції. Це поєднання вабить сюди людей. Камерність, затишність українського міста і водночас абсолютне відчуття, що ти перебуваєш в Європі, – такі враження спонукають повертатися до Львова знову і знову.

Як часто, буваючи в різних країнах із концертами, зустрічаєте українських музикантів? Дуже часто. Наших талантів, розкиданих по світу, – ой, як багато! І слава про них звучить на всю Європу, на весь світ. Недавно, наприклад, був вражений, почувши такий український колектив, про який раніше не знав, як ДахаБраха. Живете ви у США, у Брукліні. Про що найчастіше у вас як українця запитують протягом останніх двох з половиною років? Світ живе у режимі гарячих новин. Коли в Україні відбувалися найстрашніші події – розстріли мирних демонстрантів у центрі Києва, анексія Криму чи початок війни на Донбасі – тоді про це трубили всі медіа, писали всі таблоїди. Відповідно, всі люди знали і говорили про це. День, два, три… Потім вони чули інші жахливі новини, з якоїсь іншої країни – і забували про Україну та її проблеми. Так уже влаштована

свідомість людей. Справжній біль від того, що протягом останніх років відбувається в Україні, відчувають тільки ті, хто пов’язаний з цією країною. Я народився, зростав в Одесі – мені дуже болить усе це… І на своєму місці разом із моїми однодумцями, живучи у США, стараємося робити так, щоб про Україну та українців не забували. Торік улітку я організував і провів у Бостоні концерт на підтримку біженців із Донбасу. А в лютому цього року взяв участь у благодійному зборі коштів, які скерували на медичне забезпечення людей у зоні АТО. Повернемося до вашої творчості. Вас називають «Шопеном за джазовим роялем». Дивним чином у цьому формулюванні поєднуються класика і джаз. Кладучи руку на серце, що більше ваше? Такі назви більше подобаються журналістам – їх приємно писати на папері. Я ж про такі речі не думаю. Скажу вам

інше: все своє свідоме життя я розумію і сприймаю музику як одне ціле, не ділячи її на класику, джаз, поп… Музика – як Людина. Вона просто є! І не варто шукати у ній відмінностей. Не варто розділяти на жанри. Це – штучний поділ. Його придумали люди, які торгують музикою. Вони й повісили на музику ярлики, бо так їм зручніше її продавати: ось це – джаз, ось це – попса… От я, наприклад, викладаю творчість Шопена джазовим музикантам у Берклі – і розповідаю, як його музика стала основою джазової гармонії у ХХ столітті. Таке враження, що він передбачив музику, яка буде у майбутньому. А композитор Дебюссі – він промовляє до нас і мовою класики, і мовою джазу. Скажу більше: все мистецтво – одне ціле! У мистецтві проявляється бажання людини творити, виразити себе у творчості. І неважливо, що це – музика, література, живопис, танець, скульптура… А якщо говорити про два ваші амплуа: композиторське і виконавське. Що приносить вам більше щастя? А я останнім часом зумів поєднати обидва амплуа – виконую на сцені здебільшого власну музику. Володіння інструментом (а над цим я працюю все життя, і мені є ще куди рости як піаністу) – це мій особистий спосіб поділитися зі слухачем тим, що придумав я. Коли ви на сцені, за інструментом, поводитеся напрочуд емоційно. З чим порівняли б цей стан? Правило номер один для мене: «Не форсуй музику – дай їй відбутися!». На жаль, не можу похвалитися тим, що мені це вдається під час кожного концерту, але я цього прагну. Коли я на сцені, хочу, щоб це вже була не моя історія, а історія тих звуків, які звучать завдяки моїй грі. А ці звуки належать усім нам і водночас нікому із нас… Що на даному етапі є для вас основним джерелом натхнення? Для мене джерелом натхнення може бути абсолютно все! От вранці пройшовся затишним швейцарським містом, погуляв вздовж каналу, подивився на казкові будиночки, вдихнув пахуче тепле повітря, і повернувся у номер готелю людиною, сповненою бажання жити та творити! Можна сідати – і писати симфонію! Якщо жити тут і зараз та радіти всьому, що з тобою відбувається, всім людям, які тебе оточують, – натхненню не буде меж. Галина Гузьо Фото: архів Вадима Неселовського Alfa Jazz Fest 2016 відкриття 24 червня, 17:00 площа Ринок АФІША

МІ СТА

Л Ь В І В

7

Р е с т о ран и

Смакуйте

Львів

Місто живе у своєму ритмі: гаснуть вогні нічного життя і настає час снідати. Вулиці заповнює аромат кави і свіжої випічки. Десь тут, на сусідній вулиці, щойно підсмажені тости і сирнички чекають на вас. Львів прокидається. Починається черговий насичений робочий день. Обідня перерва збирає за столиками колег і колєг. Ситний ланч у гоноровій ресторації допоміг укластися не одній угоді. А для туриста посмакувати добрим обідом за розумні гроші – то справа не з останніх. Афіша підготувала для вас добірку закладів, де можна смачно почати день і не менш поживно його продовжити. Смакуйте Львів цілий день.

212

8

АФ І Ш А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Цукор Братів Рогатинців, 21 (093) 458–6489 https://www.facebook.com/cukor.ua сніданки подаються з 9:00 до 22:00 Атляс ресторан Площа Ринок, 45 (032) 235–8188 сніданки з 8.00 до 12.00

З 9:00 до 12:30 кожного дня діє особлива пропозиція на комплексний сніданок (основна страва (млинець, вівсяна каша чи яєчня), напій та печиво) вартістю 49.00 грн. З 9:00 до 12:30 кожного дня діє пропозиція Безлімітна кава Filter Coffee – 18.00 грн.

Бачевські вул. Шевська, 8 (098) 224–4444 Час сніданку: 8.00–11.00 Вартість – 90 грн, для дітей до восьми років – безкоштовно, 8–14 років – 45 грн. п’ять страв на вибір: сирники, вівсяна та манна каші, сендвіч, континентальний + кава/чай.

Vintage Nouveau ресторан авторської кухні вул. Староєврейська, 25/27 Пізні сніданки 11:00–13:00.

75 грн/особа АФІША

МІ СТА

Л Ь В І В

9

Р е ст о ра н и

Tante Sophie Друкарська, 6А (098) 095–8129 Бранч 10:00–13:00 Знижка на круасани 50% після 15:00

Йосип Бар вул. Дорошенка, 7 (032) 255–3533 сніданки 24 години сім днів на тиждень, від 34 грн

Bar Mushly площа Ринок, 35 (098) 985–8898 кожного дня, з 7:30 до 11:00

яйця Пашот із малосольним лососем Гравлакс і соусом Голландез (69 грн), французький омлет із маринованими морепродуктами (49 грн), оладки зі щучою ікрою та топленим маслом (59 грн), свіжоспечений круасан з яблуком та сиром маскарпоне (49 грн), вівсяна каша на молоці з фініками, горіхами та хрумкими грінками (49 грн), солодка Гранола зі свіжим фермерським йогуртом (49 грн) 10

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Р е ст о ра н и

Ратуша кафе міська Ратуша пл. Ринок, 1 (097) 997–5565 (032) 297–5565

Шекспір ресторан вул. Любінська,144 (032) 295–5295 08:00–24:00 сніданки з 8:00 до 12:00, замовлення зі сніданкового меню

Mon Chef ресторан вул. Городоцька, 15 (032) 242–2707 (050) 372–8291 Вартість – 105 грн. Робочі дні з 7:00 до 10:00 Вихідні з 8:00 до 11:00 12

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Р е ст о ра н и

Familia Wok&Pasta проїзд Крива Липа, 9 (098) 175–7787 англійський сніданок – 39 грн

Спліт Львів (Split Lviv) ресторан клубу пл. Міцкевича, 6/7 (032) 242–2211 акція Щасливі години: з понеділка по п’ятницю, з 12:00 до 15:00, замовляйте будь-які дві однакові страви з європейського, українського та японського меню за ціною однієї

Підпільний Кіндрат вул. Валова, 25 (098) 035–7678 діє з 13:00 до 15:00 вартість обідів: 65 грн з келішком настоянки 14

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Львів на тарілці гастрономічний фестиваль

Смак уйте з нами на фестивалі!

24-27 червня, Парк к ультури

автентична ук раїнська к ухня найсмачніші наливки ук раїнська щедрість галицька гостинність

Львів, вул. С.Бандери, 9 +38 (032) 297 555 8, +38 (096) 11 77 555

Р е ст о ра н и

Галушко вул. Дж. Дудаєва, 16 (099) 173–7799 щасливі години по буднях – з 14:00 до 17:00 можна замовити дві страви за ціною однієї зі спеціального меню

Багратіоні ресторан пр. Чорновола, 59 (032) 240–8888 (067) 674–0888 http://bagrationi.lviv.ua/ з 12:00 до 16:00, щодня інше меню, вартість – 68 грн Віденська кав’ярня ресторан та кав’ярня пр. Свободи, 12 (032) 235–8751, (032) 235–8752 www.wienkaffe.lviv.ua години обідів: 12.00–16.00 шість видів ланчів на вибір, 69 грн

з 12:00 до 16:00, щодня інше меню, вартість – 68 грнчай.

16

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Р е ст о ра н и

Євроготель вул. Тершаковців, 6А (093) 348–3114) вартість обідів: 100 грн п’ять варіантів меню на вибір

Кумпель пр. Чорновола, 2Б (068) 998–9995 Страви із денного меню: з 12:00 до 17:00

Фляшка Кляйна вул. Вірменська, 3 (032) 235–4455 години обідів: 12:00–16:00, щобудня. вартість обідів: 49 грн склад змінюється щобудня 18

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

З д а й к рапк у

Концептуальних закладів у Львові немало. Атрактують потенційних відвідувачів незвичними інтер’єрами, гастрономічними принадами, музикою і шоу. Нещодавно Афіша відкрила для себе і тепер відкриває для вас цікаву точку з творчим настроєм.

Об’єктивний

Фіксаж Фіксаж кав’ярня-музей вул. Князя Романа, 6 (063) 021–0180

Кав’ярня-музей Фіксаж – незвичайний локаль. Це «місце сили» фотографів, фотоаматорів, поціновувачів доброї кави та кіномистецтва. Власник кав’ярні Любомир Янушевич – пристрасний колекціонер старовинних фотопристроїв. Його колекція налічує понад 1000 екземплярів і значна її частина демонструється на стінах кав’ярні. Тут – перші «дзеркалки», радянські фотоапарати, знайомі з дитинства Зеніти та ще ціла плеяда ретро-камер. Фотографія, невід’ємна частина нинішнього соціуму, в стінах Фіксажу постає у первозданному вигляді містерії втілених спогадів. Об’єктиви на стінах пам’ятають сотні історій, тисячі обличь і щодень стіни кав’ярні бачать нові знімки і нових людей. Вишуканий вінтаж тут втілився у порцелянових сервізах, антикварних креденсах, різьблених столах. Доповнюють атмосферу цікаві дрібнички: серветки в розрізаних об’єктивах, старі валізи, друкарські машинки, книги з фотомайстерності та вишукані підсвічники.

Тут, у серці Львова, – затишно і спокійно. Шум залишається за дверима – можна вмоститися у зручне крісло, насолоджуватися смаком і ароматом справжньої львівської кави. До слова, на каві і випічці до кави у Фіксажі знаються добре: вітрина з десертами манить ягідними фарбами, шоколадними спокусами і кремовими хмарками. Кава тут заморська – з Ефіопії, Бразилії, Коста-Рики. Бариста локалю знають стільки способів її заварити, що вгодять і запеклому кавоманові. Цього року у кав’ярні повноцінно запрацювала кухня, тож тепер у Фіксажі можна добре попоїсти: соковитий стейк чи свіжа салатка задовольнять справжніх гурманів. Окрім верхньої, колекційної, зали, заклад має ще велику нижню. Тут теж годують і наливають віскі кращих сортів. А щочетверга проводять перегляди кіно видатних режисерів 30–60-х рр. минулого століття. Яна Ковальчук Фото: Назар Струтинський АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

19

Р е ст о ра н и

Богемний смак

Львівський театр ім. Заньковецької – не тільки осередок культурного життя. Окрім поживи для душі, тут здавна мають місце кулінарні перформанси. Ресторація Вечірній Львів, розташована у приміщенні храму Мельпомени, свого часу вирізнялася поміж інших закладів швейцаром на вході (по-сучасному кажучи, локаль практикував фейсконтроль) і окремими кабінетами для відвідувачів. У 70-х роках минулого століття тут було популярне кафе Вечірній Львів, облюбоване театралами та міською богемою. У травні вишуканий ресторан із незмінною назвою Вечірній Львів знову відчинив двері для львів’ян та гостей міста. Маючи добру історію та гастрономічну карму, заклад приречений бути гоноровим.

20

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Екскурсію рестораном Афіші провів шеф-кухар Вечірнього Львова Патрічі Флорін, голландець за походженням і справжній львів’янин у спілкуванні. «Коли я вперше зайшов сюди, побачив тут ресторан екстра-класу. Із вишуканими інтер’єрами і добре продуманим меню, орієнтованим на істинних гурманів. Тут я презентуватиму класичні страви за тими рецептурами, за якими їх робили автори. І буду творити нові – з локальних продуктів. Я маю на меті повернутися у часі і готувати так, як то робили 100 років тому – без надміру приправ, додатків і обробок», – розповідає шеф.

Вечірнього Львова Ресторація з порога прихиляє привітними посмішками офіціантів. Інтер’єр можна впевнено назвати панським – дерево і камінь у декорі навіюють думки про кам’яниці галицького нобілітету. Стриманість у дизайні і продуманість деталей створюють візуальний комфорт. Атмосфера не перевантажена пафосом – тут почуваєшся легко і вільно. На стінах – фрески на левину тематику. В цілому, Вечірній Львів пасуватиме і для вечері перед виставою, і для бенкету з урочистої оказії.

Меню ресторації умовно можна розділити на дві рівноцінні частини: страви класичного європейського a la carte і авторські шедеври шефа. До слова, персонал називає його «приправою до кожної страви». Пан Флорін погоджується: «Я хвилююся кожного разу, коли гостю подають тарілку: чи все сподобалося, чи смачно. Так мусить бути. Годувати людей – велика почесна місія, покликання. Готувати треба з любов’ю. Коли страва смакує і гості задоволені, я тішуся кожного разу, як вперше, і черпаю сили з їхніх позитивних емоцій».

Вечірній Львів – ресторація, завітати до якої треба бодай, щоб скуштувати страви з дичини, яких так мало пропонували дотепер львівські ресторани. До прикладу, «дикі голубці» або шаркутері. А ще – поласувати неймовірними десертами від шефа (з солодкого Афіша впевнено рекомендує лимонний тарт і базилікове морозиво). На завершення знайомства шеф ділиться впевненими планами: «Головне – постійно вдосконалюватися у смаках і сервісі. Чимало ресторанів добре починали, але з часом здешевлювалися і втрачали себе. З нами такого не станеться». Вечірній Львів пр. Свободи, 26 (067) 321–0077 9:00 до 02:00 АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

21

нов е

На одній із центральних вулиць Львова ви знайдете куточок сонячної Іспанії. Тут з легкої руки засновниць Йосип Бару Ярослави Жомір та Ксенії Кожушко, прижилася демократична культура барселонських тапас-барів.

Львівська амбасада невгамовної Барселони

Йосип Бар вул. Дорошенка, 7 (032) 255–3533 цілодобово 22

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Для іспанців тапас-бари – втілення квінтесенції трьох ресторанних заповідей: смачно перекусити, добре випити і комфортно поспілкуватися. Йосип Бар – якраз те місце, де, заїдаючи коктейлі каталонськими канапками, збирається прогресивна молодь. Всіх гостей з посмішкою приймають до йосипfamily – дружньої спільноти, куди повертаєшся щораз то більше «своїм». Тут помітять нові кросівки і запитають, який зубик прорізався в малечі. Для Йосип Бару це така ж звична річ, як побачити власницю в формі кельнерки чи за барною стійкою. В Йо, як називають локаль завсідники, вирує життя. Перші відвідувачі приходять на сніданок. Вдень вам приготують супи, салати, стейки і рибу. Якірна страва – тапас – представлена широко: від телятини з томатами до лосося з пармезановим мусом на хрусткому хлібі з апетитною скоринкою. Хліб у Йосипі, до речі, випікають самі за спеціальною рецептурою.

Алкогольна карта – дуже пристойна. Крім вічних лідерів, тут запропонують скуштувати менш відомі у нас і добре знані в Європі сорти вина і віскі. І, звичайно, коктейлі: безалкогольні і «з настроєм», солодкі і свіжі, класичні – для поціновувачів «старої школи» і твістові варіації – для шукачів нових вражень. Теплими вечорами відкрита тераса Бару нагадує house-party з американських фільмів: яскраві ліхтарики, гірлянди кольорових прапорців, невипадкові плейлисти, дерев’яні стільці і столики, багато живої зелені. Інтер’єр не менш позитивний: світла колористика, урбаністичні абстракції на стінах, лінії створюють ілюзію ламаного простору і безкінечного часу для розваг. З четверга по неділю тут відбуваються вечірки. О 20:00 починаються танці. Якісний саунд і модні діджеї задають ритм до самого ранку. Коктейлі допоможуть забути будні і переконають, що ви таки вмієте танцювати. Тут зовсім нема пафосу і гламуру, притаманного клубам. В Йо люблять якісну музику і привчають львів’ян слухати ТОР-представників різних напрямків. Формат бару не дозволяє запросити іменитого діджея, та вихід було знайдено: вечірки з live-включеннями з виступів відомих діджеїв на кшталт берлінського boiler room. Йосип Бар – новий must visit у Львові. Вйо в Йо! І обов’язково шукайте себе на фотозвітах. Яна Ковальчук

Ляльки,

Майстерня марципанів вул. Вірменська, 25 щодня з 9.00 до 22.00 (067) 103–7774 (050) 276–4460

письменники та марципан У Львівській майстерні марципанів незабаром відкриється виставка, яку можна буде не просто побачити, а й почути та навіть скуштувати на смак. Вже 23 червня поціновувачі прекрасного зможуть оцінити незвичайну експозицію з назвою Марципанові історії. «Ця виставка унікальна вже тим, що в її площині відбувається взаємодія трьох стихій мистецтва: літератури, мистецтва художньої ляльки та арт-фуд», – каже організатор виставки Лана Малкова-Мостова. Майстри художньої ляльки створюватимуть шедеври, що розповідатимуть історії марципану, кондитери доповнять експозицію солодкими їстівними виробами, а письменники поставлять фінальний акорд цікавими марципановими історіями та есе. У такій незвичайній виставці візьмуть участь лялькарі з різних куточків України, письменниці Львівського жіночого літературного клубу та майстри-кондитери Львівської майстерні марципанів. Нічого подібного в Україні ще не проводилося, тож Марципанові історії стануть засновником абсолютно нового напрямку виставкової діяльності. Однією з родзинок експозиції стане марципанова лялька, якою майстрині ілюструватимуть легенду про те, хто і коли в Західній Україні вперше спробував марципан.

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

23

Р е ст о ра н и

Якби у Львові

було море

Із приходом літа ми починаємо мріяти про море. Сонце, теплий пісочок, лагідний вітерець і неймовірно смачна приморська кухня – мідії, креветки, кальмари. Поки нам у Львові узбережжя тільки сниться, брендшеф Віталій Романюк, львів’янин кримського походження, поділиться секретами ідеальних страв з морепродуктів.

Мідії за авторським рецептом з овочами і часником

Досить мало закладів Львова позиціонують морепродукти як основний продукт. З чим це пов’язане? Оскільки у Львові нема моря, справді якісний продукт важко дістати. Морепродукти привозять вакуумованими, замороженими, глибокого охолодження. То вже не ті устриці чи мідії, з якими працюють на Чорноморському узбережжі.

Віталій Романюк незалежний бренд-шеф Майстер-класи, розробки меню, навчання для персоналу: (096) 686–2624, (073) 132–1636 facebook.com/romaniuk.chef 24

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Яких основних помилок у роботі з дарами моря припускаються львівські кухарі? Неправильне зберігання і приготування. Це помітно одразу – якщо м’ясо кальмара жується як гумка – страва зіпсована. Насправді, морепродукти легкі в роботі. Головне – готувати не надто довго і обійтися без мікрохвильової печі. Ти народився біля моря і там вчився кулінарного мистецтва. Тому тема морепродуктів для тебе – рідна. А як навчитися їх готувати місцевим кухарям?

Креветки і телятину однаково не приготуєш. Треба знати, як правильно розібрати і розморозити того ж кальмара. Техніка приготування має значення, хороші сковорідки з антипригарним покриттям – морепродукти в процесі готування прилипають до поверхні. На грилі жарити не бажано – смаку це не додасть, хіба що будуть апетитніше виглядати. Якщо шеф-кухар ставиться до ресторану як до свого, має готувати смачно, правильно, і постійно розвиватися. Профі в приготуванні голубців, а з гребінцями чи рапанами досі не стикався? Повчися в того, хто не одну сотню кілограмів морепродуктів приготував. Як можна визначити якість страви з морепродуктів уже на тарелі? Мідії мають легко відкриватися, а рапани із сильно вираженим специфічним запахом – сигнал про бажання приховати «другу свіжість». Що ти зараз будеш готувати для Афіші? Мідії за моїм рецептом. Особливість рецепту – додавання овочів і часнику. Цю страву можна приготувати у будь-якому ресторані. Потрібні продукти, дошка, ніж, сковорідка і бажання приємно здивувати гостей. Як гадаєш, морепродукти доповнили б загальну львівську гастроконцепцію? Крім традиційної галицької кухні, кави і шоколаду, Львів має сильну пивоварську традицію. А чіпси з риби, креветки, рапани урізноманітнили б асортимент закусок до пива.

таксi та трансфери Comfortable safe cars Комфортні безпечні авто Ticket on demand Чек з вартістю поїздки на вимогу Micro Usb Mobile Charger Зарядне для смартфону

+38 032 253-73-63 +38 067 371-16-88 +38 093 198-09-95

hoteltaxi.lviv.ua

+38 066 778-76-57

Lviv Hotel Taxi

Umbrella Брендована парасоля Free Wi-Fi Visa/MasterCard English speaking dispatcher Англомовний диспетчер

Телефон для запису

093 91 66 112

Б ач и л и

Street Food So Good

26

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

21–22 травня в Парку Культури відбувся фестиваль, котрий впевнено можна назвати стартом сезону пікніків. Street Food So Good Festival зібрав під відкритим небом шанувальників смачної та здорової вуличної їжі. І хоч погода намагалася першого фестивального дня полякати гостей та учасників дощем, атмосфера позитиву і звабливі аромати стрітфуду розігнали хмари. Кожен міг знайти розвагу до вподоби: музика, конкурси, зона для читання і лежання у сіні, шафи для буккросингу і ЛітСквер. На майстер-класах меншенькі відвідувачі вчилися бути письменниками, вигадуючи історії дівчинки Басі, пізнавали кулінарні та літературні таємниці Оксани Думанської і читали «Щоденник Ельфа» Наталки Малетич. На пізнавально-ігровому просторі RainbowLand досвідчені педагоги-аніматори бавилися і співали англійською з малятами та їхніми батьками. Дорослих навчали правильно писати на стінах, вправлятися з гончарним колом та готувати із закритими очима. Афіша куштувала всього потроху: бургери у «виїзній філії» Burger Joint і Delicateka та локшину Tikithai. Ми дегустували пальцьопхану ковбасу Шкварки, пили Зомбі з Йосип Бару та Gazela з The Room Wine Bar, а на солодке – бельгійські вафлі Familia wok&pasta, мафіни кав’ярні Цукор і нешкідливі для фігури солодощі з Agrus. Все було дуже смачним. Тож – до зустрічі на наступному Street Food So Good Festival. Яна Ковальчук Фото: Назар Струтинський АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

27

р е ст о ра н и

М’яса та Справедливости Перша Грильова Ресторація вул. Валова, 20 (Бернардинський дворик) (050) 430–2826 www.fest.lviv.ua 11:00–24:00 пт – нд – 11:00–02:00 Панорама ресторан пр. Свободи, 45 (032) 225–9009 www.panorama.lviv.ua 10:00–01:00 Грушевський cinema jazz ресторан імпровізацій пр. Шевченка, 28 (098) 676–4600 www.cinemajazz.com.ua 09:00–02:00

торт Захер – 46 грн

Віденська класика Захер галицької аристократії Відомий на цілий світ торт Захер почали готувати у 1832 році у Відні. Його створив 16-річний Франц Захер, на той час учень кондитера (за однією з версій, рецепт торта належить його сестрі). Як свідчить легенда, напередодні важливої вечері у міністра шеф-кухар раптово захворів. Розхвалений десерт, який князь обіцяв своїм гостям, був під загрозою, і Францові довелося імпровізувати. Торт із абрикосовим конфітюром, покритий товстим шаром шоколаду, засмакував до шампанського, і прийом завершився бурхливими оваціями кондитеру. Після цього рецепт зберігався в такій суворій таємниці, що за його розповсюдження могли кинути за грати. І донині Відень тримає у секреті оригінальну рецептуру. Його навіть хочуть внести до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Кулінари припускають, що основний «цимес» – у помадці, що виготовляється з трьох сортів шоколаду, що виробляються винятково для глазурі торту Захер. Торт Захер з’явився у цукернях Львова того ж року, коли він тріумфально прогримів у столиці імперії: галицькі аристократи, скуштувавши шоколадного десерту, вимагали в домашніх кухарів за будь-яку ціну відтворити смаколик. Звичайно, не маючи рецептури, достеменно таким самим спекти його було неможливо. Тому й дотепер оригінальний Захер можна скуштувати лише у Відні. А львівські ресторації пишаються своїми, не менш смачними, варіаціями. Яна Ковальчук Фото: Назар Струтинський Cafe1 площа Катедральна, 55 (032) 242–3369, (063) 174–9836

28

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Szkocka Restaurant&Bar ресторан пр. Шевченка, 27 (032) 261–4765 www.szkocka.com.ua 07:00–23:00 Play Bar ресторан-клуб проїзд Крива Липа, 6 (032) 27–22501, (096) 367–6026 11:00–01:00 пт, сб – до 03:00 Віденська кав’ярня ресторан та кав’ярня пр. Свободи, 12 (032) 235–8751, (032) 235–8752 www.wienkaffe.lviv.ua 09:00–24:00 Галицька жидівська кнайпа Під Золотою Розою ресторан вул. Староєврейська, 37 (050) 370–3863 www.fest.lviv.ua 11:00–02:00 Пструг, хліб та вино ресторан вул. Братів Рогатинців, 49 (050) 373–9654 11:00–00:00 сб, нд – 11:00–02:00

Кумпель ресторан-пивоварня вул. Винниченка, 6 (пл. Митна) (032) 242–1780 пр. Чорновола, 2 Б (032) 229–5177 www.kumpel.biz 00:00–24:00 Del Pesto сієста ресторан вул. Костюшка, 6 (032) 255–0080 www.delpesto.lviv.ua 09:00–23:00 Старгород пивоварня-ресторан вул. Римлянина 1 (032) 229–5505 www.stargorod.net 00:00–02:00 Сало музей-ресторан пр. Свободи, 6/8 (032) 235–5536 www.artsalo.ua 10:00–23:00 чт – сб – 12:00–02:00 Італійський дворик ресторан пл. Ринок, 6 (032) 297–5366 10:00–20:00

Амадеус ресторан пл. Катедральная, 7 (032) 235–6316 (032) 297–8022 restaurant-amadeus.virtual.ua

Багратіоні ресторан пр. Чорновола, 59 (032) 240–8888 (067) 674–0888 http://bagrationi.lviv.ua/

Голодний Микола ресторан вул. Стрийська, 352.

(032) 232–9606 (098) 229–2222 mykola.kumpelgroup.com 12:00–24:00

Вероніка кондитерська-ресторан пр. Т. Шевченка, 21 (032) 261–4456 (032) 298–6028 пн-нд 10:00–22:00

Атляс ресторан Площа Ринок, 45 (032) 235–8188 Королівська пивоварня ресторан-пивоварня вул. Староєврейська, 9 (032) 236–8080 royal-brewery.com 10:00–23:00 Mons Pius ресторан вул. Лесі Українки, 14 (032) 235–6060 monspius.pub@gmail.com 11:00–23:00 Казанова ресторан/шоу-бар вул. Ставропігійська, 7 (032) 236–7574 12:00–06:00 Mon Chef ресторан вул. Городоцька, 15 (032) 242–2707 (050) 372–8291 LaPiazza ресторан-піцерія пр. Свободи, 27 (032) 295–8814 www.lapiazza.com.ua 11:00–00:00 PartyFon ресторан-клуб пл. Соборна, 14 (ТЦ Роксолана, 7–8 поверх) (067) 388–1133 12:00–23:00 чт – сб до 06:00

Ратуша кафе міська Ратуша пл. Ринок, 1 (097) 997–5565 (032) 297–5565 Шекспір ресторан вул. Любінська,144 (032) 295–5295 08:00–24:00 Цукерня кондитерська вул. Староєврейська, 3 (032) 235–6949 Львівська копальня кави Книгарня-кав’ярня пл. Ринок, 10 (067) 670–6106 (050) 371–4474 пн – чт 08:00–00:00 пт – нд 08:00–02:00

Галушко ресторан вул. Дж. Дудаєва, 16 (098) 993–9799, (099) 173–7799 Tante Sophie cafe escargot кафе вул. Друкарська, 6А (098) 095–8129 Соната ресторан, караоке-бар вул. Морозна, 14 (032) 232–50 14, (093) 314–30 47 (093) 314–40 45

Фіксаж, кав’ярня-музей вул. Князя Романа, 6 (063) 021–0180 Вулик Медовий ресторан вул. Грушевського, 16 (098) 035–7677

Tartufo trattoria вул. Під Дубом, 7 (068) 885–4736 Сім Поросят ресторан-музей вул. Степана Бандери, 9 (096) 117–7555 Бартоломей ресторація вул. Вірменська, 5 (032) 235–5570

Vintage Nouveau ресторан авторської кухні вул.Староєврейська, 25/27 (032) 235–6834 Split паб, ресторан, клуб пл. Міцкевича, 6/7 (032) 242–2211 Під Клепсидрою (Дзиґа) кафе вул. Вірменська, 35 (032) 297–5612 Правда театр пива площа Ринок, 32 (050) 374–4986

Хінкальня ресторан вул. Крива Липа,1 (032) 225–5084

Динамо Блюз ресторан вул. Василя Стуса, 4 (032) 275–0189

Бачевських ресторан вул. Шевська, 8 (098) 244–4444

Vapiano ресторан вул. Гнатюка, 12а (067) 641–8016

Дублін паб проїзд Крива Липа, 5 (032) 261–6171 чт-сб 10:00–02:00 вс-ср 10:00–00:00

Цукор кафе вул. Братів Рогатинців, 21 (093) 458–6489

Закарпатське від Ковача ресторан вул. Друкарська, 6а (032) 235–7147

Вечірній Львів ресторан пр. Свободи, 26 (067) 321–0077

Підпільний Кіндрат ресторація авторських настоянок вул. Валова, 25 (098) 035–7678 Йосип Бар вул. Дорошенка, 7 (032) 255–3533

Біла мама – настоянка-бальзам (липовий мед, маточне молочко, прополіс, цвіт липи і ромашки)

Біла мама допоможе Ресторація авторських настоянок Підпільний Кіндрат – шановане місце серед поціновувачів ексклюзивних напоїв. Тут є з чого вибрати: понад 60 видів до смаку і кольору. Та є серед них одна, яку Афіша вподобала особливо. Біла мама – густа, як вранішній туман, солодка, як мед і міцна, як любов до Львова. Настояна на молоці, вона поєднала цілющі властивості маточного молочка, прополісу, цвіту липи, ромашки та липового меду. Настоянка міцна і тягуча, та при тому легко п’ється і тепло гріє. Помічна при стресі, перепадах тиску і кепській погоді. Наніц розчиняє і виводить з організму сірі будні і тяжкі думки. Підпільний Кіндрат вул. Валова, 25 (098) 035–7678 АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

29

Ранкова кава

з Оленою Онуфрів,

художницею та дизайнером

Олено, як розпочинається і виглядає ваш звичайний робочий день? На жаль, вранці не вдається довго поспати, хоча хотілося б – встаю о 7:30–8:00. Снідаю у ліжку – така вже у мене жіноча примха (чоловік і син снідають на кухні). Просто вранці я не можу дуже поспішати, мені потрібен час на те, щоб прокинутися, на все про все десь до півтори години. Потім займаюся спортом – їду до спортивного комплексу або просто бігаю на вулиці. Згодом вирішую бізнесові справи бренду Couture de Fleur. А вже у другій половині дня стараюся потрапити до майстерні – і потворити за мольбертом. Що стало переломним моментом, коли ви вирішили, що вам недостатньо бути тільки художником, що потребуєте творчої реалізації і як дизайнер одягу? Мене завжди тягнуло до різних видів творчості. То я гобелени ткала, то робила рибок на дротах, то подушечки, то декорувала столи своїми палітрами… Я не можу займатися чимось одним. Щодо дизайну одягу, то все почалося з того, що одного дня, років із п’ять-шість тому, мені спало на думку зробити своїм постійним клієнтам – людям, які регулярно купують мої картини, – приємні подарунки у вигляді шарфиків із принтами з мого живопису. Потім моя колега, дизайнер одягу Олена Даць, з якою ми мали спільну колекцію, сконтактувала мене зі своїми партнерами в Італії. І так у цій сонячній країні ми запустили виробництво тканин на основі моїх картин. Ваші шовкові сукні, шарфики, халати – дуже яскраві, квіткові, легкі… Бо кожній жінці хочеться легкості, ніжності, позитивних емоцій. Кожній жінці 30

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

хочеться бути огорнутою пелюстками квітів. Мабуть, саме тому мої квіткові сукні користуються попитом. А ще останнім часом пожвавилися чоловіки – вони все частіше купують мої картини із квітами. Купують для себе. Можливо, цим чоловікам не вистачає ніжної жіночої енергії. Можливо, моїми картинами вони компенсують собі цю енергію. Бо часто ставлять їх собі на аватарки у Фейсбук. А скільки у вашому власному гардеробі речей власного дизайну? Чесно? Не дуже багато – десь сім. Я економлю на собі. Річ у тім, що всі тканини ми друкуємо в Італії, причому доволі малими тиражами – по 15 метрів. Із такого метражу виходить шість-сім суконь. І вони скоро знаходять своїх власниць.

Де найбільше ваших клієнтів? В Україні – це Львів, Київ та Дніпропетровськ. У Полтаві є сім’я медиків, які мають у своїй приватній колекції вже близько 130 моїх картин! Такі постійні і вірні поціновувачі моєї творчості із 2000 року. Викуповують усе новеньке. Крім того, кілька сотень моїх картин прикрашають усі номери п’ятизіркового київського готелю Hyatt. Це найпотужніше замовлення, яке я будь-коли отримувала. Пригадую, спала у той період по п’ять годин, увесь інший час – малювала. Це було таке неймовірне загартування, після якого мені зараз набагато легше поруч із творчістю займатися бізнесом і не боятися жодних перешкод. А за кордоном у яких країнах милуються вашими роботами? Мої картини розлетілися ледь не по всьому світу – вони є у Польщі, Великій Британії, Ірландії, США, Канаді, Іспанії, Німеччині, Фінляндії, Туреччині… Є мої картини і в колекціях у Сінгапурі. Першу мою роботу там купили після колективної виставки за сім тисяч доларів. На той час це був рекорд, бо картина – невеличка. Обличчям бренду Couture de Fleur на 2016 рік стала співачка Злата

Огнєвіч. Чому саме вона і як вам працюється разом? Я і мої партнери по Couture de Fleur шукали, хто б міг стати обличчям бренду – і зупинили свій вибір на Златі. Крім того, що вона – дуже талановита співачка, ще й хороша людина – щира, проста, без зірковості. А ще – великий трудоголік, як і вся наша команда. А трудоголіки з трудоголіками легко знаходять спільну мову. До кінця року Злата Огнєвіч і виступатиме в наших сукнях, і відвідуватиме наші покази. У вас – творча сім’я: ваш чоловік – відомий український скульптор Володимир Цісарик. Хто кого більше надихає? Хто кому дає більше творчого простору? Ми не заважаємо одне одному творити. Ми добре розуміємо, що живемо із мистецтва, що мистецтвом заробляємо. Ми обоє до цього йшли не один рік: особисто я – десять років. Тому, якщо є робота, її треба робити. Прийшло натхнення – його не можна проганяти. Зрештою, натхнення здебільшого приходить під час роботи. Тому ні я, ні Володя не сидимо склавши руки в очікуванні музи. Наша сім’я – я, чоловік і син – часто подорожує. Найбільше я люблю регіон Лігурія в Італії.

Тиждень-два там – і я на кілька місяців отримую заряд натхнення. Яка професійна мрія Олени Онуфрів? Мій девіз: не зупинятися і постійно піднімати планку. Професійна мрія – заявити найближчим часом про себе так само потужно, як в Україні, ще в якійсь країні. Над цим треба працювати, треба роками бити в одну точку. Маю і суто творчу мрію – хочу мати можливість раз чи двічі на рік на місяць-півтора їхати собі в Італію чи Францію, винаймати там віллу, жити, працювати над новою колекцією, а потім привозити цю колекцію в Україну. Галина Гузьо Фото: Назар Струтинський АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

31

fa s h i o n

Караванська, натхненна українськими жінками-легендами

Другий рік поспіль завдяки відомій українській дизайнерці і стилісту Оксані Караванській Митрополичі Сади, що на Святоюрській горі у Львові, прийматимуть світських гостей. 25 червня ця унікальна пам’ятка рококової архітектури ХVІІІ ст. у рамках Alfa Jazz Fest 2016 перетвориться на осередок високої моди. Того дня тут відбудеться ексклюзивне fashionшоу від Караванської – представлення її нової колекції вечірніх суконь Український Haute Couture. Співорганізатор заходу – Благодійна організація Фундація Духовного Відродження УГКЦ.

Оксана Караванська Український Haute Couture 25 червня, 16:30 Митрополичі Сади на Святоюрській горі квитки: (067) 314–3808 32

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Нова колекція Караванської – інспірована, народжена та пронизана Україною, постатями видатних українських жінок у світовій історії. Цей одяг настільки самодостатній та неординарний, що може існувати поза модою і часом. Це буде не просто модне дефіле, а просторова інсталяція – симбіоз традиційного pret-a-porter та haute couture. Спеціально до цієї події Митрополичі Сади оновляться – заквітнуть. Сюди знову повернеться аристократизм та вишуканість ексклюзивного ландшафтного дизайну. Нову колекцію Оксани Караванської Український Haute Couture наприкінці травня уперше побачили у Франції – у місті-сателіті Парижа Санлісі. Там, в абатстві Святого Венсана, яке у 1065 році заснувала королева Франції Анна Ярославна, донька князя Ярослава

Мудрого і шведської принцеси Інгегерди. Власне, Анна Ярославна була однією із тих великих жінок, які надихнули Караванську на створення колекції вечірніх суконь. У містичній атмосфері абатства Санліс, у променях вечірнього сонця, Український Haute Couture сприймався по-особливому. А напередодні показу у Санлісі дизайнерка представила у Парижі, у знаменитому готелі The Westin Paris – Vendôme, і оновлену колекцію Vyshyvanka Couture Третього Тисячоліття, яка поєднує сучасність з автентичністю, мистецтво із модою, вінтаж із найновішими тканинами, технологіями та неординарним кроєм. Галина Гузьо Фото: Юрій Білак (Франція)

Візажист: Тетяна Невеличук Фото: Ірина Похила

Я палка прихильниця фанку і в музиці, і в стилі одягу, і в житті. Тому мій гардероб не обходиться без яскравих речей, масивних прикрас, неординарних аксесуарів та кольорових принтів. Нещодавно я знайшла надзвичайно оригінальну сукню зі стильним колажем з полотен Пабло Пікассо.

ф а с он

Місце зйомки: Кав’ярня-музей Фіксаж, вул. Князя Романа, 6

Майже щовечора я виступаю на сцені, тож важливо, аби мій образ запам’ятовувався, був органічним та непересічним. Я приділяю особливу увагу деталям. Обожнюю великі сережки, різноманітні брошки та головні убори. Завжди намагаюсь бути в курсі всіх модних тенденцій, періодично переглядаю журнал Vogue. Однак, як на мене, не варто сліпо наслідувати всі тренди сезону. Одяг повинен підкреслювати індивідуальність, внутрішній стан душі. Я постійно вишукую для себе різноманітні цікавинки, які допомагають надати власному стилю драйвової та фанкової яскравості. Несмаком в одязі вважаю леопардовий принт. Будь-що: сукні, спідниці, легінси чи брюки леопардового кольору виглядають, як на мене, вульгарно, недоречно та дешево. Також не визнаю надмірного використання мережива в одязі та модного нині «піжамного стилю». Я дуже шаную українських дизайнерів. Одяг вітчизняного виробника, як на мене, заслуговує уваги, адже ці речі зазвичай зроблені вручну із використанням якісних тканин. До того ж, українські дизайнери демонструють креативний підхід до створення нових силуетів та цікавих принтів. Маю декілька улюблених модних крамничок та шоурумів, де за порівняно невеликі кошти, завжди можу знайти щось для себе. Гадаю влітку неабияк актуальним стає якісне взуття. Саме у цей час хочеться побільше гуляти на свіжому повітрі, тож важливо при цьому не відчувати якогось дискомфорту. Справжнім помічником у спекотний сезон є сандалі на платформі. Вони надають стрункості ніжкам і в них набагато зручніше, ніж на підборах. У спекотний сезон варто купувати побільше речей із натуральних тканин. Моїми улюбленими о цій порі є сукні силуету “дзвіночок”. Вони легкі, зручні та приховують недосконалості фігури. Я дуже люблю спонтанні покупки. Якось одного разу, під час підготовки до якоїсь фотосесії, мені потрібна була звичайна джинсова куртка. Я забігла у першу ліпшу крамницю, у звичайний секонд-хенд, де у дитячому відділі знайшла саме те, що шукала. Відтоді ця куртка є незамінним доповненням моїх модних образів та однією з найулюбленіших речей гардеробу.

Неординарність та драйв

Уляна Кушик,

фронтвумен музичних гуртів Glory Box та Sub Rosa

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

33

Ма ра ф е т

Anorr:

Фото: Ірина Похила

з турботою про вашу красу

Літня пора надихає на сміливі перевтілення та посилений догляд за власною зовнішністю. Ідучи до салону краси, хочеться бути впевненим, що віддаєшся в руки справжнім професіоналам. Саме така команда майстрів чекає на вас у салоні Anorr.

34

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Опинившись у просторому та світлому приміщенні закладу, одразу розумієш, що тут дбають про комфорт своїх гостей. Для цього у салоні є окремі перукарські зали для чоловіків та жінок, затишна кімната для масажу, кабінети косметології, педикюру та манікюру. Прейскурант послуг приємно вражає різноманіттям процедур, а якісне та інноваційне обладнання, яке використовують тут для їх проведення, переконує, що результат обов`язково виправдає ваші сподівання. У салоні Anorr неодмінно допоможуть створити неповторний образ. Тут вам запропонують сучасні та стильні стрижки, голлівудські укладки, елегантні плетіння, вишукані весільні та святкові зачіски. А як щодо креативного фарбування? Чарівне

Anorr салон краси пн. – сб. 9:00–20:00, нд. 10:00–16:00 (096) 096–0966, (095) 119–4001

омбре, брондування, шатуш – і це ще не весь перелік можливих варіантів ефектного перевтілення. Догляд за волоссям у салоні представлений пристойним переліком послуг. Проблему посічених кінчиків допоможе вирішити процедура гарячі ножиці, а сучасна процедура Pro Fiber, за допомогою препарату з лінійки косметичних засобів від визнаного бренду L`Oreal, змусить вас назавжди забути про ламке та пошкоджене волосся. Тут використовують навіть спеціальний апарат для миття волосся Specific hair water. За допомогою фільтру із чистого срібла він зменшує вміст хлору у воді та забезпечує волоссю м`якість, шовковистість, сприяє збереженню кольору, а також дарує йому довготривалий блиск. Косметологічні послуги салону також не залишать вас байдужими. Позбутися зморшок та насолодитися помітним ефектом омолодження шкіри допоможе курс алмазної мікродермобразії. Свіжий та відпочилий вигляд вашому обличчю надасть процедура безін`єкційного кисневого омолодження Derma Oху. Але особливої уваги заслуговують косметичні процедури, що здійснюються за допомогою інноваційного апарату Pelleve. Спеціальні радіохвилі, які діють на шкіру протягом процедури, сприяють зменшенню зморшок, стимулюють активне вироблення колагену та надають шкірі помітний ефект ліфтингу. Вже після першої процедури ви неодмінно помітите результат: ваша шкіра сяятиме красою та молодістю. Варто зазирнути і до масажного кабінету. У салоні краси Anorr ви матимете змогу спробувати різноманітні техніки масажу: загальний масаж тіла, антицелюлітний, моделюючий. А справжньою путівкою у країну релаксу для вас стане стоун-терапія. За допомогою каменів природного походження майстер діє на різноманітні ділянки вашого тіла, чим досягається ефект глибокого розслаблення. Після процедури ви відчуєте себе так, ніби повернулися з кількатижневої відпустки. Гостинна атмосфера салону Anorr, дбайливі та умілі руки майстрів, індивідуальний підхід до кожного гостя змусять вас повертатися сюди знову і знову. Юлія Лисенко

го т е л і

Леополіс Бутік Готель (Leopolis Hotel Lviv) вул. Театральна, 16 (032) 295-9500 Факс: (032) 295-9599 hotel@leopolishotel.com leopolishotel.com

Готель Нобіліс (Nobilis Hotel) вул. Олександра Фредра, 5, (032) 295-2595 reservations@nobilis-hotel.com.ua nobilis-hotel.com.ua

Готель Citadel Inn вул. Грабовського, 11 (032) 295-7777 Тел./факс: (032) 295-9000 citadel-inn.com.ua

Готель Швейцарський (Swiss Hotel) Вул. Князя Романа, 20 (032) 240-3777, (032) 235-7380 Факс: (032) 235-8335, (032) 235-7533 info@swiss-hotel.lviv.ua swiss-hotel.lviv.ua

Готель LH Hotel & SPA пл.Петрушевича,1, (032) 295-6036 (096) 142-8366 Факс: (032) 260-2393 hotellh@gmail.com lhhotel.com.ua

Готель Асторія (ASTORIA HOTEL LVIV) вул. Городоцька, 15 (032) 242-2701 reception@astoriahotel.ua astoriahotel.ua

Древній Град Парк-готель Пустомитовский район, 7-й км Київськой траси (032) 235-1005 drevnygrad.com.ua

Андріївськтй гостинний дім (Luxury Boutique Gguest House Andriivskyi ) вул. К.Левицького, 112 (032) 275-2035 (097) 501-6615 Тел./факс :(032)275-2034 guesthouse@ukr.net guesthouse.lviv.ua

Reikartz Дворжец Львів вул. Городоцька, 107 (032) 242-5126 dworzec.lviv@reikartz.com reikartz.com

Готель Панорама (PANORAMA) пр. Свободи 45 (032) 225-9000, (050) 431-9599 Факс: (032) 225-9001 reception@panorama-hotel.com.ua panorama-hotel.com.ua

Готель Шопен (Chopin Hotel) площа Маланюка, 7 (032) 261-1020, (097) 222-7330 Факс: (032) 261-1021 info@chopinhotel.com.ua chopinhotel.com.ua

Дністер Прем`єр Uотель (Premier Hotel Dnister) вул. Матейка, 6 Рецепція: (032) 297-4305 Факс: (032) 297-1021 Відділ бронювання: (032) 297-4317, (032) 297 4326 reservation@dnister.lviv.ua dnister.lviv.ua

Готель Жорж (George Hotel) пл. Міцкевича, 1 Рецепція: (032) 232-6236 Бронювання: (032) 232 6232 Факс: (032) 232-6242, info@georgehotel.com.ua georgehotel.com.ua

Готель НОТА БЕНЕ (NOTA BENE) вул. Поліщука, 78А Рецепція тел.: (032) 234-9090, факс: (032) 234-9096 info@notabenehotel.com Відділ бронювання (032) 234-9092, (050) 431-0467 reservation@notabenehotel.com notabenehotel.com

Ibis Styles Lviv Center вул. Шухевича, 3А (032) 245 67 67 факс: (032) 254 67 77 H9709@accor.com ibisstyles.com accorhotels.com

Вінтаж Бутік Готель вул. Сербська 11 вул. Староєврейська, 25/27 (032) 235-6834 факс: (032) 235-6834 info@vintagehotel.com.ua vintagehotel.com.ua

Британський клуб Львів Готель (British Club Lviv Hotel) вул. Наливайка, 18 (032) 242-9999 , (067) 370-6666 info@britishclub.org britishclub.org

Hotel Atlas Deluxe пр. Шевченка, 27, (032) 261-4764, (067) 555-9111 info@hotelatlas.com.ua sales@hotelatlas.com.ua atlasdeluxe.lviv.ua

Готель Плазма Проспект Свободи 5 (067) 101-3777, (066) 214-3333 plazma-hotel.lviv.ua

Євроготель вул. Тершаковців, 6А, +38 (032) 242-40-02 info@eurohotel.lviv.ua eurohotel.lviv.ua Координати для навігації: 49°50'8.16"N, 24°2'28.32"E

Готель «Соната» вул.Морозна,14 тел. (032) 232-5000 info@sonatahotel.com.ua факс. (032) 232-5015

Готель Відень проспект Свободи 12 Рецепція/бронювання (032) 244-4314, (097) 244-4314 Факс: (032) 244-4316 wienhotel@mail.lviv.ua wienhotel.com.ua

Готель Львів проспект В. Чорновола, 7 (032) 242-3270, (032) 240-8383 (032) 240-8373, (067) 675-4344 Факс: (032) 242-3555 hotel-lviv@ukr.net hotel-lviv.com.ua

Готель Rius вул. Гнатюка, 12А (032) 235-0660, (097) 970-0220 Факс: (032) 235-0661 info@rius-hotel.lviv.ua rius-hotel.lviv.ua

Готель Рудольфо Вірменська 4 (032) 236-8000 Факс: (032) 236-8059 info@rudolfo.com.ua rudolfo.net

Арт-готель «МОДЕРН» проспект Шевченка, 28 тел.: +38 (068) 709 99 33 факс: + 38 (032) 297 76 30 modern.art.hotel@gmail.com

Бутік-готель «Сент Федер» пл.Звенигородська,3 (032) 297 00 00, (063) 879 76 94 (098) 090 57 54 reservation.stfeder@gmail.com http://www.stfeder.com АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

35

к і но

Канни

2016 69-й фестиваль

Фільми, що отримали нагороди та на які треба звернути увагу. За версією кінокритиків та журналістів. Я, Денієл Блейк

Випускник (Bacalaureat)

Золота пальмова гілка драма Великобританія, Франція, режисер: Кен Лоуч у ролях: Наталі Ен Джемісон, Колін Кумбс, Дейв Джонс, Брайн Джонс Це вже друга Пальмова гілка британського режисера. Він знову звертається до теми людей, котрі протистоять бюрократії і соціальній несправедливості. Так, головний герой картини – літній тесля (його зіграв стендап-комік Дейв Джонс), який після серцевого нападу не може працювати і намагається отримати від держави допомогу, але йому відмовляють. Допомогу він знаходить у самотньої жінки, яка виховує двох дітей. Нагороду за фільм Кен Лоуч отримав з рук актора Мела Гібсона.

краща режисура

Це всього лише кінець світу Гран-прі драма Канада, Франція, режисер: Ксав’є Долан у ролях: Леа Сейду, Маріон Котійяр, Венсан Кассель, Гаспар Ул’єль, Наталі Бай Невиліковно хворий письменник Луї повертається додому після тривалої відсутності, щоб розповісти сім’ї, що він помирає. Реакція рідних виявляється неочікуваною.

Джульєтта драма Іспанія режисер: Педро Альмодовар у ролях: Емма Суарес, Адріана Угарте, Даніель Грао, Россі де Пальма Педро Альмодовару ще жодного разу не вдалося привезти з Канн головний приз кінофестивалю. Але може цілком добре жити і без Золотої пальмової гілки, про що він заявив ще напередодні 36

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

кінофестивалю. Так і сталося. Фільм розповідає історію жінки на ім’я Джульєтта у двох часових відрізках – зараз і 30 років тому, з 1985 до наших часів.

драма Румунія режисер: Крістіан Мунджіу у ролях: Влад Іванов, МаріяВікторія Драгус, Іоаким Чобану, Адріан Тітьєні, Ліа Буньяр Крістіан Мунджіу у 2007 року отримав Золоту пальмову гілку за драму 4 місяці, 3 тижні та 2 дні (4 luni, 3 săptămâni şi 2 zile). У його новому опусі Випускник йдеться про батька, який усю енергію вкладає в освіту своєї доньки. Але перед її іспитом відбуваються непередбачувані речі.

Незнайомка драма Бельгія режисери: Брати Дарденн у ролях: Адель Енель, Олів’є Гурме, Фабріціо Ронджоне, Тома Доре, Крістель Корніл Бельгійцям Жан-Пьєру та Люку Дарденн пощастило більше, ніж Альмодовару. Уже двічі вони здобували престижну нагороду. Їхня нова стрічка Незнайомка (La Fille Inconnue) розповідає історію молодої лікарки, яка дорікає собі, що відмовилась прооперувати незнайому дівчину, яка згодом померла.

Комівояжер кращий сценарій драма Іран режисер: Асгар Фархаді у ролях: Шахаб Хоссейні, Таране Алідості Іранського режисера Асгара Фархаді запросили до Канн буквально в останню хвилину. Лауреат премій Оскар та Золотий ведмідь розповідає історію однієї закоханої пари, чиї стосунки зазнають радикальних змін під тиском драматичних подій.

Останнє обличчя США режисер: Шон Пенн у ролях: Шарліз Терон, Хав’єр Бардем, Жан Рено Американський актор Шон Пенн уже вп’яте випробовує себе в режисерському амплуа. Але, за думкою критиків, цей фільм – найгучніший провал цьогорічного фестивалю. У драматичній стрічці розповідається про африканські країни Судан та Ліберію, що потерпають від війн і катастроф. Там перетинаються шляхи працівниці однієї з гуманітарних організацій та лікаря.

Персональний покупець найкраща режисура містична історія Франція режисер: Олів’є Ассаяс у ролях: Крістен Стюарт, Морін Ларс Айдінгер, Нора фон Вальдштеттен, Андерс Данієлсен Льє Сюжет розгортається в сучасному Парижі. Американка Крістін Стюарт зіграла роль жінки, котра дуже невдоволена своєю роботою, має здатність спілкуватись з духами й сильно сумує за своїм померлим братом-близнюком. Незабаром вона починає отримувати листи із погрозами від незнайомця, який стежить за кожним її кроком, і життя Морін кардинально змінюється й усе починає виходити з-під контролю.

Патерсон драма США режисер: Джим Джармуш у ролях: Адам Драйвер, Голшифте Фарахани, Елен-Жан Артур 1993 року Джармуш уже отримав нагороду, тоді – за короткий метр. Фільм Патерсон (Paterson), в якому йдеться про водія автобуса з Патерсона, міста в штаті Нью-Джерсі. Усі дні героя однакові, але водночас і різні.

нали. На чолі стоїть жорстка Кристал, яка зустрічається з харизматичним Джейком. Хлопець поклав око на новеньку, але всім заправляє Кристал, а вона ні в чому не потерпить конкуренції.

Неоновий демон

Ма Роза найкраща акторка Філіппіни режисер: Бріянте Мендоси у ролях: Жаклін Хосе, Хуліо Діа, Барон Гейслер, Хомарі Фільм розповідає про чотирьох дітей, які намагаються звільнити своїх батьків із в’язниці, котрих посадили за продаж метамфетаміну.

Американська Любка (American Honey) приз журі

Вона (Elle) трилер Німеччина, Франція режисер: Пол Верховен у ролях: Ізабель Юппер, Крістіан Беркель, Вірджинія Ефіра, Анн Косиньї Останнім часом голландець Пол Верховен працював переважно у Голлівуді. Там ще 1992 року він зняв стрічку Основний інстинкт (Basic Instinct), що здобула світового успіху. Тепер Верховен повернувся в Європу й привіз до Канн німецько-французьку стрічку. Нудьгувати не доведеться: Ізабель Юпер зіграла жінку, якій погрожує маскований злодій, який згвалтував її за тиждень до Різдва. Психологічна гра та помста.

Стосовно українських акцентів: українська режисерка, сценаристка та письменниця Марися Нікітюк стала цьогорічною лауреаткою премії ScripTeast імені Кшиштофа Кесльовського за кращий сценарій

США режисер: Андреа Арнольд у ролях: Саша Лейн, Шая Лабаф, Аріель Голмс, Райлі Кіо Стар більше нічого втрачати в житті. Вона живе в будинку-смітнику без грошей, з вітчимом, який чіпляється до неї. Тому одного разу, коли вона зустрічає групу молодих людей, вирішує відправитися з ними в шалену подорож по західних штатах США. Молодь заробляє на життя продажем передплат на неіснуючі жур-

iз Центрально-Східної Європи. Таким чином відзначено її кіносценарій Коли падають дерева. Ця нагорода традиційно вручається під час Каннського кінофестивалю. ScripTeast – польська лабораторія з

жахи США режисер: Ніколас Віндінг Рефн у ролях: Ель Феннінг, Кіану Рівз, Крістіна Гендрікс, Еббі Лі Кершоу, Джена Мелоун На попередньому перегляді журналісти свистіли і сварилися, виходили із залу. Втім, інша частина залу, менша, яка залишилася до кінця титрів, влаштувала овацію найскандальнішому фільму цього фестивалю. Страшна казка зі світу моди, що змушує згадати фільми Даріо Ардженто, Брайана де Пальми і Шоугерлз. Отруйний коктейль із некрофілії, канібалізму і нарцисизму.

Світське життя мелодрама США режисер: Вуді Ален у ролях: Блейк Лайвлі, Джессі Айзенберг, Крістен Стюарт Ця драматична комедія розповідає про хлопця на ім’я Боббі, який у 1930-х приїжджає до Голлівуда з надією знайти роботу у кіноіндустрії. Однак натомість він занурюється у бурхливе життя місцевої богеми, яка проводить час у модних кафе і нічних клубах.

написання сценаріїв. Цього разу в програмі взяли участь 11 проектів. Окрім призу, Нікітюк отримала 10 тисяч євро на зйомки фільму.

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

37

М у з и ка

Давня музика міста XIV Фестиваль давньої музики у Львові 17–30 червня Фестиваль давньої музики у Львові – єдиний в Україні, що в такому об’ємі і на такому професійному рівні представляє давню музику різних європейських країн: вокальну та інструментальну, церковну і світську, оперну та ораторійну. Протягом минулих років його відвідали виконавці зі Швеції, Швейцарії, Італії, Австрії, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів, Чилі, США, Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі, Литви, Росії, Білорусі, України. Фахівці від давньої музики не лише виступають у концертах, але й надають консультації та проводять курси майстерності. Неповторний мистецький світ Фестивалю сформували його тематичні сесії останніх років – щоразу концертна програма вибудовувалась навколо основної ідеї, переважно пов’язаної з музичною культурою нашого регіону. Цьогорічний XIV Фестиваль присвячено пам’яті його засновника та мистецького керівника – відомого львівського музикознавця, композитора та громадського діяча Романа Стельмащука, який передчасно помер у 2015 році. До нашого міста завітають музиканти, які тісно співпрацювали в різні роки з Романом та львівським музичним середовищем. середа, 15 червня, 19:00 Римо-католицька парафія Св. Варфоломія Апостола (м. Дрогобич, вул. Д. Галицького, 12) EΣXATOФОNIA Михайло Балог, саксофон (Україна) Kalophonia (Україна), керівник Тарас Грудовий п’ятниця, 17 червня, 19:00 Концертний зал ім. С. Людкевича (вул. Чайковського, 7) КОНЦЕРТ-ПРИСВЯТА Відкриття XIV Фестивалю давньої музики у Львові A cappella Leopolis (Україна) мистецький керівник Людмила Капустіна Львівський камерний оркестр «Академія» керівникконцертмейстер Артур Микитка художній керівник Мирослав Скорик Анастасія Арбузова, сопрано (Україна) Романна Гунько, мецо-сопрано (Україна) Петро Швайковський, тенор (Україна) Юрій Гадзецький, бас (Україна) диригенти: Володимир Сивохіп (Україна), Гунгард Маттес (Швейцарія) 38

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

середа, 22 червня, 17:00 Будинок органної та камерної музики (вул. С. Бандери, 8) MUZYKA Z POWIETRZA I ODDECHU Томаш Слюсарчик, труба (Польща) Марек Топоровський, орган (Польща) середа, 22 червня, 19:00 Будинок органної та камерної музики (вул. С. Бандери, 8) КОНЦЕРТ-РЕКВІЄМ пам’яті Романа Стельмащука A cappella Leopolis (Україна) четвер, 23 червня, 19:00 Фойє Львівської обласної філармонії (вул. Чайковського, 7) МУЗИКА ТИХОГО МОМЕНТУ Ансамбль «Тріфоліум» (Україна – Польща)

субота, 18 червня, 18:00 Концертний зал ім. С. Людкевича (вул. Чайковського, 7) ФРАНЦ КСАВЕР МОЦАРТ і ЛЬВІВ Мар’янна Лаба, сопрано (Україна) Оксана Рапіта, фортепіано (Україна) Мирослав Драган, фортепіано (Україна)

п’ятниця, 24 червня, 19:00 Хорова школа «Дударик». Храм Св. Лазаря (вул. Коперника, 27) КЛАВІРНА ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ ДРУЖБИ: HOMMAGE РОМАНУ Світлана Шабалтіна, фортепіано (Україна) Анна Гадецька, фортепіано (Україна)

неділя, 19 червня, 18:00 Будинок органної та камерної музики (вул. С. Бандери, 8) МОЦАРТ І НЕ ТІЛЬКИ Ретроспектива австрійської органної музики від бароко до романтизму Надія Велично, орган (Україна)

субота, 25 червня, 18:00 Концертний зал ім. С. Людкевича (вул. Чайковського, 7) TERRA INCOGNITA. ВЕЧІР ПРЕМ’ЄР Барокова капела студентів ЛМНА ім. М. Лисенка

вівторок, 21 червня, 19:00 Концертний зал ім. С. Людкевича (вул. Чайковського, 7) БУКЕТ РОМАНОВІ Лідія Футорська, скрипка (Україна) Божена Корчинська, сопілка (Україна) Анна Іванюшенко, клавесин, фортепіано (Україна)

неділя, 26 червня, 17:00 Львівський обласний академічний музично-драматичний театр ім. Ю. Дрогобича (м. Дрогобич, вул. Театральна, 1) КОРОЛЬ ЛОКЕТЕК АБО ВІСЛІЧАНКИ фрагменти з опери Юзефа Ельснера в концертному виконанні A cappella Leopolis (Україна) Orkiestra Famd.pl (Польща)

неділя, 26 червня, 18:00 Концертний зал ім. С. Людкевича (вул. Чайковського, 7) Йоганн Себастьян Бах Французькі сюїти Марек Топоровський, клавесин (Польща) понеділок, 27 червня, 19:00 Хорова школа «Дударик». Храм Св. Лазаря (вул. Коперника, 27) ЧЕРВОНА КНИГА ЧОРНОЇ МАДОННИ (старовинні каталонські марійні пісні) Ансамбль середньовічної музики GARDARICA Львівського Музичного Цеху (Росія –Україна) вівторок, 28 червня, 18:00 Концертний зал ім. С. Людкевича (вул. Чайковського, 7) КОРОЛЬ ЛОКЕТЕК АБО ВІСЛІЧАНКИ фрагменти з опери Юзефа Ельснера в концертному виконанні A cappella Leopolis (Україна) Orkiestra Famd.pl (Польща) середа, 29 червня, 17:00 Хорова школа «Дударик». Храм Св. Лазаря (вул. Коперника, 27) ARS ARRANGEMENT Сопілковий консорт Dudalis Junior (Україна) середа, 29 червня, 19:00 Хорова школа «Дударик». Храм Св. Лазаря (вул. Коперника, 27) СІМ СЛІЗ Лютневі пісні, Павани і Ґальярди для п’яти віол Джона Дауленда (1563–1626) Ренесансний ансамбль VERMELL Львівського Музичного Цеху (Росія – Україна) четвер, 30 червня, 19:00 Концертний зал ім. С. Людкевича (вул. Чайковського, 7) OMNIA BENEFICIA… PAMIĘCI PRZYJACIELA Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії A cappella Leopolis (Україна)

Alfa Jazz Fest

Цього року відбудеться шостий Альфа Джаз Фест – одна із найбільших джазових подій України, що зараз стала популярною і в Європі. Традиційно фестиваль відбувається у червні, запрошені зірки виступають на трьох сценах – ім. Едді Рознера у Парку культури, на площі Ринок та на подвір’ї Палацу Потоцьких. Саме тут вручають премію Alfa Jazz Fest Awards ім. Едді Рознера за внесок у розвиток джазової музики. Львівські концерти транслюють рейтингові міжнародні арт-телеканали, у Парку культури створюють величезний концертний зал на кілька тисяч глядачів, а ще тисячі любителів джазу просто слухають музику на галявинах довкола. На фестивалі можна побачити і почути видатних світових джазових музикантів. Серед цьогорічних хедлайнерів – Пет Метіні, який останнього разу був ще в Радянському Союзі у 87му році, Артуро Сандоваль – легендарний кубинський трубач, Дайан Рівз, Есперанса Сполдінґ, квартет Бренфорда Марсаліса… Очікують на виступ Курта Еллінґа – найкращого джазового вокаліста останніх років. 6-й Альфа Джаз Фест триватиме 24–27 червня.

Сцена ім. Едді Рознера (Парк культури ім. Б. Хмельницького) 24 червня (п’ятниця): 19:00 ПЕТ МЕТІНІ, А ТАКОЖ АНТОНІО САНЧЕС, ЛІНДА О, ҐВІЛІМ СІМКОК 21:00 ПЕТ МЕТІНІ, А ТАКОЖ АНТОНІО САНЧЕС, ЛІНДА О, ҐВІЛІМ СІМКОК 25 червня (субота): 19:00 КВАРТЕТ БРЕНФОРДА МАРСАЛІСА ТА СПЕЦІАЛЬНИЙ ГІСТЬ – КУРТ ЕЛЛІНҐ 21:00 АРТУРО САНДОВАЛЬ – ДЕСЯТИКРАТНИЙ ВОЛОДАР ПРЕМІЇ ГРЕММІ 26 червня (неділя): 19:00 ДАЙАН РІВЗ, А ТАКОЖ ПІТЕР МАРТІН, РОМЕРО ЛУБАМБО, РЕДЖИНАЛЬД ВІЛ, ТЕРРІОН 21:00 ЕСПЕРАНСА СПОЛДІНҐ ПРЕЗЕНТУЄ: EMILY`S D+EVOLUTION

Сцена на площі Ринок 24 червня (п’ятниця): 17:00 Вадим Неселовський та INSO-Львів (США – Україна) 19:00 Дует Джованні Ґвіді – Джанлука Петрелла SOUPSTAR (Італія) 25 червня (субота): 17:00 Trilok Gurtu Band (Німеччина) 19:00 Leszek Cichoński Blues Band (Польща) 26 червня (неділя): 17:00 Smooth Operation (Україна) 19:00 Dean Brown Band (США)

Сцена біля Палацу Потоцьких 25 червня (субота): 13:00 Квінтет Антона Пивоварова (Україна) 15:00 Ан Пасео (Франція) 26 червня (неділя): 13:00 Deep Tone (Україна) 15:00 Тріо Андрія Прозорова (Австрія) 27 червня (понеділок): 13:00 Квінтет Володимира Лихошви (Україна) 15:00 Anna Mia (Україна)

27 червня (понеділок): 15:00 Майкл Абене та UA Big Band (США – Україна) 17:00 Sons Of Kemet (Велика Британія) 19:00 Michiel Borstlap United Project (Нідерланди – Україна)

27 червня (понеділок): 19:00 ГРУПА ЛАРСА ДАНІЕЛЬССОНА LIBERETTO 2 21:00 ТРІО МІШЕЛЯ КАМІЛО АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

39

Музик а

симфонічним оркестром під керівництвом Даніеля Баренбойма, а також працювала з легендарним продюсером Аріфом Мардіном (Арета Франклін, Нора Джонс) під час створення альбому стандартів A Little Moonlight, який отримав Греммі. Коли Рівз випустила диск Christmas Time is Here, The New York Times відзначила його як один із кращих джазових різдвяних альбомів.

1. Есперанса Сполдінґ – американська джазова контрабасистка, бас-гітаристка та співачка, яка об’єднує в своїй творчості багато жанрів. Досягнувши успіху, Есперанса, як сміливий експериментатор, прагне, щоб її кожна нова робота відрізнялася від попередньої, не боїться змінюватися, виходити за рамки жанрів як інструментальний виконавець, вокалістка та композитор. Сполдінґ – володарка чотирьох премій Греммі, одну з яких отримала в номінації Кращий новий артист. Вона виступала під час 84-ї церемонії Оскар, на церемонії вручення Нобелівської премії та на концерті в Білому Домі.

2. Дайан Рівз – знаменита джазова вокалістка, яка володіє широким діапазоном і вражаючою майстерністю імпровізації, що дозволяє їй легко переходити від одного джазового стилю до іншого. Відома своєю універсальністю, тому елементи R&B і поп-музики в її творчості не рідкість. У Дайан Рівз – п’ять премій Греммі і вона єдина вокалістка, яка отримала три нагороди за альбоми, що вийшли поспіль. Вона також отримала Греммі за кращий джазовий саундтрек до фільму, історичної драми Good Night, and Good Luck Джорджа Клуні. Дайан записувалася і виступала з Уїнтоном Марсалісом, джазовим оркестром Лінкольн-центру, чиказьким 40

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

3. Артуро Сандоваль народився 6 листопада 1949 року в маленькому містечку Артемісі на Кубі. У 1970-х роках разом з саксофоністом Пакіто ДеРівера та піаністом Чучо Валдесом став співзасновником Irakere – історично важливої кубинської джазової групи. Сандоваль виступав з багатьма великими музикантами, але найважливішою стала співпраця з Діззі Гіллеспі, давнім апологетом афро-кубинської музики, якого Сандоваль називає своїм духовним батьком. Під час туру з Оркестром Об’єднаних Націй, який отримав Греммі в 1990 році, Сандоваль попросив політичного притулку. Завдяки протекції Гіллеспі і віце- президента США, він отримав можливість оселитися в Майамі і став професором Florida International University. Перший «американський» альбом Flight To Freedom був виданий компанією GRP у 1991-му, а в даний час на рахунку майстра 25 альбомів, записаних для найбільших звукозаписних компаній світу, а також музика до декількох кінофільмів. Історія непростого життя знаменитого трубача викладена в художньому фільмі For Love or Country: The Arturo Sandoval Story, де роль Артуро виконав Енді Гарсія. На рахунку Сандоваля десять премій Греммі та 17 номінацій на премію. У 2013 році Артуро отримав Presidential Medal of Freedom особисто з рук президента США Барака Обами.

4. Бренфорд Марсаліс – знаменитий американський джазовий та класичний саксофоніст і композитор. Старший син Елліса Марсаліса – піаніста та викладача з Нового Орлеану, батька легендарної музичної династії Марсалісів, добре відомим представником якої, разом зі

своїм братом Уїнтоном, є Бренфорд. Він – володар трьох премій Греммі, один із кращих американських джазових саксофоністів і лідер власного квартету вже понад чверть століття. The Branford Marsalis Quartet вважається однією з найвизначніших груп сучасності. Крім того, Бренфорд добре відомий і як класичний музикант. Володар чарівного та миттєво впізнаваного звуку сопрано-саксофона, Бренфорд часто виступає із симфонічним оркестром і відомий своїми інтерпретаціями музики Копленда, Дебюссі, Малера, Мійо та інших композиторів.

5. Пет Метіні народився в Канзас Сіті в музичній сім’ї 12 серпня 1954 року. З 12 років почав грати на гітарі і вже в 15 працював із найкращими музикантами рідного міста. У період 1974–1977 виступає в групі віброфоніста Гері Бертона. У 1977 році засновує The Pat Metheny Group. З виходом першого альбому Bright Size Life (1975), Метіні заново відкрив звучання традиційної джазової гітари для нового покоління слухачів. Протягом свого життя Пет постійно розвиває звуковий потенціал свого інструмента і техніку імпровізації. Також активно бере участь в історичному розвитку інструмента, і вплинув на появу нових різновидів гітар. Пет – універсальний музикант, який багато років виступає з виконавцями найрізноманітніших напрямків, від Стіва

Райха до Орнетта Коулмана, від Хербі Хенкока до Джимі Холла, від Мілтона Нашіменто до Девіда Боуї. Метіні грає і записує композиції як сольний виконавець, музикант малих груп, електричних та акустичних складів, великих оркестрів, від сучасного джазу до року і класики. Володар величезної кількості нагород і премій. У нього три золотих альбоми: Still Life (Talking), Letter from Home, Secret Story; 20 премій Греммі в 12 різних категоріях. The Pat Metheny Group виграла безпрецедентну кількість Греммі поспіль за сім альбомів. Більшу частину кар’єри Метіні проводить на гастролях. З 1974 року він дає в середньому 120–240 концертів на рік.

6. Leszek Cichoński Blues Band – один із найвідоміших польських блюз-рокгуртів заснований блюзменом із Вроцлава. Подібно до багатьох європейських музикантів, він не міг наживо слухати Бі Бі Кінга (B. B. King), Джимі Гендрікса (Jimi Hendrix) та інших легенд жанру, тому вчився за записами своїх улюблених виконавців. Лешек Ціхонські відомий не тільки як музикант, а й як промоутер. Завдяки йому в Польщі побувало чимало цікавих американських блюзменів. Ціхонські належить авторство навчальних посібників, він – один із найзавзятіших блюзових популяризаторів Польщі. Нещодавно Лешек увійшов до Книги рекордів Гіннесса: він зібрав у центрі рідного Вроцлава 588 гітаристів, які виконали версію Hey Joe, уславлену Джимі Гендріксом.

Carrington) і Дейв Кікоскі (Dave Kikoski). Також був членом Trilok Gurtu Band. Як продюсер Ларс Даніельссон працював із Сесіль Норбі (Cæcilie Norby), Йонасом Йогансеном (Jonas Johansen), Оркестром данського радіо та Вікторією Толстой (Viktoria Tolstoy). Як лідер випустив на лейблі ACT вісім альбомів. 2012 року записав реліз Liberetto разом із відомим вірменським піаністом Тиграном Амасяном, барабанщиком E.S.T. Магнусом Остремом (Magnus Öström), гітаристом Джоном Паррічеллі (John Parricelli) й трубачем Арве Генріксеном (Arve Henriksen). Альбом є синтезом камерного джазу, класики та європейської народної музики. У Львові Ларс Даніельссон презентує програму Liberetto 2 у форматі квартету.

8. Знаменитий піаніст і композитор Мішель Каміло народився в Домініканській Республіці у музичній родині. Музикою почав займатися з раннього дитинства – у п’ять років написав свою першу пісню. 13 років навчався в Національній консерваторії, в 16 став членом Національного симфонічного оркестру. Джаз уперше почув у 14 років. Гра легендарного Арта Тейтума (Art Tatum) в ефірі однієї з місцевих радіостанцій вразила молодого музиканта, і він вирішив присвятити життя цій музиці. Відтоді творчість Мішеля Каміло, як і його відомих колег-музикантів з островів Карибського басейну – Пакі-

то Д’Рівери (Paquito D’Rivera) й Артуро Сандоваля (Arturo Sandoval), просякнута любов’ю до джазу. Музика Каміло народжується під впливом класичної освіти й латиноамериканських джерел. Бажання розширити свої музичні горизонти навели Мішеля на думку про переїзд до США, що він і зробив 1979 року. У Нью-Йорку музикант продовжив освіту, вступивши до Juilliard School of Music. Кар’єра стрімко розвивалася. 1985 року Каміло випустив перший альбом і виступив у легендарному Карнегі-хол. 1988-го відбувся його дебют на мейджор-лейблі Sony. З того часу музикант об’їздив увесь світ із концертами й записав понад 20 альбомів. Мішель відомий не лише як піаніст і композитор, а й як автор музики до кіно, викладач, класичний диригент. Його твори увійшли до репертуару багатьох відомих виконавців. Серед здобутків Каміло – премія Греммі (Live at the Blue Note – Best Latin Jazz Album), три Латинські Греммі і премія Еммі.

9. Дін Браун – американський джазовий і ф’южн-гітарист, композитор, аранжувальник. Він записувався і гастролював по всьому світі як зі своїми проектами, так і у складі груп легендарних музикантів. Співпрацював із Маркусом Міллером (Marcus Miller), The Brecker Brothers, Біллі Кобемом (Billy Cobham), Девідом Сенборном (David Sanborn), Бобом Джеймсом (Bob James), Джорджем Дюком (George Duke), Робертою Флек (Roberta Flack), Джо Завінулом (Joe Zawinul), Ленні Уайтом (Lenny White) й іншими. Авторські композиції та аранжування Діна Брауна є в альбомах Леса МакКенна (Les McCann), Денніса Чемберса (Dennis Chambers), Рікі Пітерсона (Ricky Peterson), Steve Smith’s Vital Information, Біллі Кобема та інших. Унікальний звук гітари Брауна можна почути у понад 200 альбомах, чотири з яких нагороджені премією Греммі. За матеріалами офіційного сайту Alfa Jazz Fest Фото: з офіційних сайтів виконавців

7. Ларс Даніельссон – шведський контрабасист, бас-гітарист, віолончеліст, композитор і аранжувальник. До свого захоплення джазом і перш ніж переключитися на контрабас, Ларс студіював у консерваторії Ґетеборга класичну віолончель. Найвідоміший як лідер власного квартету, а також завдяки співпраці з такими артистами, як Ренді та Майкл Брекери (Randy and Michael Brecker), Джон Скофілд (John Scofield), Джек ДіДжонетт (Jack DeJohnette), Майк Стерн (Mike Stern), Біллі Гарт (Billy Hart), Чарльз Лойд (Charles Lloyd), Террі Лін Керрінгтон (Terri Lyne АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

41

тренд

Вітамінна

мода сезону

Із кожним роком тенденція до здорового і збалансованого харчування стає все більш популярною. Ми все частіше задумуємося над тим, що вживаємо і надаємо перевагу екологічно чистим та натуральним продуктам, без ГМО та глютену.

42

До харчових трендів зараз входять такі тенденції, як легкість приготування. Адже в сучасному світі нам банально бракує часу на довгі кулінарні шедеври. А ще – відмова чи зменшення кількості цукру та солі в щоденному раціоні. Їх заміняють на більш корисні продукти. Наприклад, альтернативою білого цукру є стевія, сухофрукти, мед чи звичайні свіжі фрукти. Сіль, до якої ми звикли, заміняють гімалайською, рожевою чи чорною. Її склад містить вищу концентрацію корисних мікроелементів та набагато меншою мірою затримує воду в організмі. Із настанням літнього періоду основним трендом у харчуванні стають вітамінні і зеленні салати. Наш організм прагне поновлення корисних запасів і легких та смачних страв. А що може бути кращим і смачнішим зарядом енергії на день, ніж свіжий і хрусткий салатик? Переваг у цій страві є безліч. Її легко і швидко приготувати дома, вона присутня в більшості ресторанів у різних інтерпретаціях і завжди задовольнить смаки навіть найвибагливішого гурмана. Також приємно тішить, що на перші місця щодо популярності виходять саме ті салати, які є не лише смачними, але й корисними для нашого організму. Ті, що заправлені оливковою олією чи навіть звичайним лимонним соком. Всі рідше і рідше можна побачити салати з майонезом. Ну і найпопулярнішим салатним десертом є фруктовий салат – найчарівніший перекус у першій половині дня. Полиці магазинів та ринків переповнені зараз полуницею, черешнею, малиною … Достатньо це все нарізати, перемішати, заправити легкою сметаною або йогуртом – і смачного. Будьте в тренді. Марина Телещук

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

43

Ведмежі

танці Львів – справжнє місто-концерт. Тут кожна вулиця має своє звучання: змінює тональності, акорди, мажор на мінор. Випадкові перехожі стають учасниками музичних перформансів і часто, заслухавшись, зупиняються.

Ламаними ритмами відбиває бруківка наспіви гітари, вплітає в людське стоголосся. І сиві леви у такт незбагненним мелодіям похитують мудрими головами. Скрипки і бандури від брутального металу часом відділяє метрів сто – і вони перегукуються настільки, що важко зрозуміти: це «Ой, у лузі червона калина» чи Мерлін Менсон із несподіваним візитом. І все було б джазово, рок-н-рольно, лірично і соулово, якби не Музи. Ці неорганізовані панянки часом забувають наділити майбутніх музик, крім непереборного бажання співати, ще бодай дещицею таланту. Здається, при народженні декотрих співунів вони взагалі були у відпустці. А їхнє місце зайняли ведмеді зі спецкурсом Танці на вухах. А потім дитя виросло. Потяг до музики, доповнений щирою впевненістю у власній талановитості, спонукав купити інструмент і вийти в люди. Щоправда, людей про то не питали. Вулиці, сповнені музикою, – прекрасно, туристично і демократично. Кожен може знайти куточок для себе – хто поділитися душею, вилитою у ноти, хто – послухати улюблені наспіви в новому звучанні і, може, згадати незабуте. Адже у кожного – свій саундтрек любові до Львова. Але, як каже мудра приказка, що забагато – то і паця не з’їсть. Раз вуличним музикам (не всім, звичайно) бракує не тільки таланту, але й совісті – треба за це братися владою і громадою. Ратуші здалося б регламентувати місця для імпровізованих сцен. А нам лишається закривати вуха і не кидати в капелюха безталанним ані крейцера. Може, хоч відсутність заробітку з «творчості» змусить взятися до іншої справи тих, від кого на бруківці було б більше користі з мітлою, аніж з гітарою.

Антитренд

Яна Ковальчук

арт

Тіні забутих предків Така назва масштабного музейного проекту, присвяченого культовому фільму Сергія Параджанова. Після успішної презентації у Києві виставка проходитиме у Львівському палаці мистецтв. У рамках проекту відбудуться зустрічі з учасниками кінозйомок, кураторські екскурсії, авторські лекції, круглі столи та перформанси. В останній вікенд, 16 та 17 липня, виставка працюватиме в особливому форматі ночі в музеї – Тіні забутих предків. Ноктюрн. Організатори: арт-центр Я Галерея, FILM.UA Group, Львівський палац мистецтв. За підтримки Львівської обласної та Львівської міської адміністрацій. Львівський палац мистецтв Коперника, 17 26.06. – 17.07 11:00–20:00 понеділок – вихідний tiniproject.com.ua

Проект #ПісніВійни збирає фронтову творчість воїнів АТО У Львові стартував масштабний соціально-мистецький проект #ПісніВійни, метою якого є випуск CD з професійними студійними записами пісень, створених або заспіваних українськими вояками, які пройшли АТО чи досі захищають Україну на Донбасі. Першою ластівкою проекту стала пісня Дорога на схід, яку виконують п`ятеро українських воїнів, які пройшли АТО, воюючи у найгарячіших точках війни на сході України: Максим Перев’язко, Богдан Ковальчин, Тарас Гривул, Андрій Шевчук і Петро Комендат. Автором музики і музичним продюсером пісні виступив відомий український музикант Павло Табаков, а текст написав чернівецький поет Василь Фесюк. Аби привернути увагу суспільства до фронтової творчості, ініціатори проекту планують залучити до запису пісень відомих українських артистів: згоду на участь уже дали вокальна формація Піккардійська Терція, співак Павло Табаков, Фома із гурту Мандри, Віктор Винник із гурту Мері, співачки Оксана Муха та Ірина Доля. «Це наш культурний, музичний фронт, – зазначає ініціатор і координатор проекту #ПісніВійни Галина Гузьо. – Зараз ми на етапі пошуку україномовних пісень, народжених в АТО. Саме такі пісні є справжнім і найбільш чесним документом цієї війни».

44

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

арт

Мавка

наших днів Оксана Козакевич – акторка Львівського театру імені Леся Курбаса – розповіла Афіші про ролі, життевий шлях та посмішку долі.

Оксано, розкажіть, як розпочався ваш акторський шлях? Напевне, бажання стати акторкою зародилося в мене ще в дитинстві. Я пригадую перші радісні та хвилюючі відчуття від перебування на сцені під час виконання ролей у шкільних виставах. Моя родина завжди підтримувала мене у різноманітних творчих починаннях та ставилася до моїх перших спроб у театрі надзвичайно серйозно. Звісно ж, коли настав момент обирати професію, я шукала й інші варіанти, замислювалася навіть над тим, щоб пов’язати життя з далекою від творчості галуззю – географією. Однак неймовірне прагнення стати актрисою та впевненість у власних силах допомогли мені свого часу вступити на акторське відділення. До речі, моє навчання проходило в театрі імені Леся Курбаса і після закінчення університету хотілося залишитися грати в стінах рідного театру. Щоправда, одразу працювати в теа46

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

трі Курбаса мене не кликали. Я вперто ходила на проби, аж поки одного дня мені не всміхнулася доля. Який театральний образ відіграв особливо важливу роль у вашій акторській кар’єрі? Безумовно, це роль Мавки у виставі Лісова пісня. Під час однієї з репетицій в театрі Курбаса мене помітив художній керівник Андрій Приходько. Він запропонував мені зіграти головну роль у п’єсі. Я завжди кажу, що того дня мені пощастило зірвати джек-пот. Читаючи Лісову пісню у школі, персонаж Мавки видавався мені якимось надреальним, далеким та міфічним. Разом з Андрієм Приходько нам вдалося оживити цей образ. І Мавка на театральній сцені постала такою драйвовою, такою безпосередньою і справжньою. Певною мірою цей образ є відображенням мене самої.

Нещодавно в театрі Курбаса відбулася прем’єра Раптом минулого літа. Режисером вистави був американець Ніл Флекман. Які ваші враження від цієї співпраці? Під час створення вистави ми перебували у доволі жорстких часових рамках. На її втілення нам відводилось усього п’ять тижнів. Ніл Флекман дуже вміло організував репетиційний процес і навчив нас мудро розпоряджатися власним часом. Ми багато працювали над виставою, репетиції тривали з ранку і до вечора, але завдяки поміркованій організації, я не відчувала якоїсь надмірної перевтоми. Ніл одразу дав зрозуміти, яка акторка йому потрібна, і це додавало мені неабиякої впевненості під час роботи над образом. Режисер брав до уваги наші пропозиції, чимало з яких втілив у постановці. У цій виставі було важливо відтворити переконливу картину американської дійсності. Звісно ж, що без розповідей Ніла про побут американців, без його влучних вказівок, нам би навряд чи це вдалося. Чи були серед ваших театральних ролей такі персонажі, чесноти та особисті якості яких вам хотілося перейняти? Напевне, це роль Кетрін Голлі у виставі Раптом минулого літа. Ця дівчина вміє сприймати світ таким, яким він є, не намагається його змінити чи підлаштувати під себе. Вона приймає кожного, хто трапляється їй на життєвому шляху, зі щирим почуттям любові та приязні ставиться до всіх, незважаючи на їхні недоліки та недосконалості. Якби ж можна було зіграти кілька разів цю роль на сцені і перейняти всі позитивні риси свого героя. Та, на жаль, ми мусимо вчитися цього самі, поза виставою, у цілком реальному житті. Записала Юлія Лисенко Фото: Ірина Похила

Музик а

K&K Symphoniker: made in Lviv У Львові з’явився новий симфонічний оркестр – K&K Symphoniker, яким на концерті-презентації у Львівській філармонії диригував 17-річний австрієць Максиміліан Кендлінгер – музичний вундеркінд, диригентський дебют якого відбувся ще тоді, коли йому було 13 років, у Дюссельдорфі. Маттіас Георг Кендлінгер (Австрія), засновник відомого симфонічного оркестру

K&K Philharmoniker, який успішно концертує уже 15 років, створив у Львові другий приватний симфонічний оркестр. До такого рішення пана Маттіаса підштовхнув постійно зростаючий попит по всій Європі на K&K. Уже в січні 2017 р. новостворений оркестр K&K Symphoniker вперше гастролюватиме у Німеччині, Швейцарії, Італії, Іспанії та Франції. Оркестр буде

щорічно збільшувати кількість симфонічних концертів в Україні, розширюватиме свою концертну географію в Європі та на Далекому Сході (зокрема, в Японії та Китаї), а також підсилюватиме майбутні проекти зі збільшеним складом оркестру K&K Philharmoniker. Галина Гузьо Фото: Олександр Кулик

Український модерн і неовізантизм, авангард та постмодернізм, найкращі зразки мистецтва 50-70 років ХХ століття найпомітніших українських митців квитки: для дорослих 25 грн.

для студентів 10 грн.

для учнів, пенсіонерів 5 грн. екскурсія: для дорослих 50 грн.

для студентів та учнів 30 грн.

48

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького Окремий відділ: вул. Драгоманова, 42 10:00 – 18:00 Вих. пн, вт

Книги

Історії життя Діни Рубіної Цей вечір запам’ятається надовго. В уяві пересічного книголюба творча зустріч – неодмінне зачитування уривків, зосереджене на новому творі письменника. З пані Діною все не так: нема камерного спокою і тихого благоговіння перед Словом. Було таке враження, що ті, хто зібрався в залі, знають і письменницю, і один одного щонайменше років сто. Яскрава жінка надзвичайної харизми і дивовижного почуття гумору, Діна Рубіна майстерно пересипала читання історіями творчого і подекуди приватного життя. Два оповідання, які автор вибрала для творчого вечора, справили сильне враження на присутніх. Мідна шкатулка – історія неординарної родини з тих, котрих могло бути сотні. А могло і не бути взагалі. Трагічно-іронічна, розказана як спогад – на одному диханні і з запитаннями замість моралі. Медальйон – добра і мрійлива історія про життєві перипетії дівчинки з прикрасою, подарованою на добру долю при народженні екстравагантною коханкою отамана.

14 травня до Львова – вдруге в житті – прилетіла відома ізраїльська письменниця Діна Рубіна. У рамках серії зустрічей з читачами Діна Іллівна зустрілася з львівськими поціновувачами свого таланту. Багато говорили про Синдром Петрушки, роман, що увійшов до книги Золота нитка, якраз презентованої Львову на творчому вечорі. Діна Іллівна розповідала, як важко було писати про деталі шпигунського ремесла, не маючи доступу до першоджерел, і де вона ті джерела вишукувала. Вже у другій частині вечора, відповідаючи на записки читачів, зачепила екранізацію роману і своє розчарування від результату: «Я віддавала роман закоханому в нього режисерові. А там нема

ні Львова, ні Праги. Все пояснили просто: Росія фінансувала зйомки, в Петербурзі вони і пройдуть». Одним з героїв роману Синдром Петрушки Діна Рубіна називає Львів – не просто декорацію, а частину життя персонажів, їхнім оточенням і відгомоном облич. Діну Рубіну питали про все: від переїзду до Ізраїлю до секретів сімейного щастя. У кожній відповіді вона залишилася собою. На запитання Афіші, як вона сприйняла звучання Білої голубки Кордови українською, відповіла: «Та я в тому звучанні живу! Мій чоловік як почне співати «Ніч яка місячна», так одразу і розумію – українці ми. Правда, не має він ні слуху, ні голосу. Зате щиро звучить». Про львівську погоду (а того дня дуже дощило), віджартувалася: «Чудова у вас погода. То ви її не розумієте. Я в Ізраїль дзвонила – там хамсин розбушувався. А тут свіжо, прохолодно. Така весна!». Коли Діну Іллівну спитали про ставлення до слави, розповіла, що вимірює популярність смішними записками із зали. Процитувала дві: «Яка ж ви, Діно Іллівно, недобра жінка! Нащо ви його вбили?!» та «Знали б ви лише, як люблять вас у Московському зоопарку!». Зустріч закінчилась несподівано швидко – дві години минули непомітно. За автографами вишикувалася черга шанувальників, письменниці дарували квіти і запрошували повертатися частіше. Афіша приєднується до запрошень – приїжджайте, пані Діно! Ми ще про стільки не поговорили! Яна Ковальчук Фото: Ірина Похила АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

49

с по р т

5 червня, з 10:00 до 18:00 проспект Свободи (біля пам’ятника Тарасу Шевченку)

Велетенський

Львів

Наше місто продовжує приймати велетнів.

30 найсильніших богатирів країни з’їжджаються до Львова, щоб визначити чемпіона України зі стронгмену 2016 року серед команд.

5 червня в рамках фестивалю вуличних видів спорту Yarych Street Fest відбудеться командний чемпіонат України зі стронгмену серед команд. Уже вкотре завдяки зусиллям Аматорської Ліги Стронгмену та Федерації Стронгмену України місто Лева приймає богатирські змагання найвищого рівня і перетворюється на спортивну столицю країни. Шість надскладних вправ чекає на титулованих спортсменів у мальовничому центрі біля пам’ятника Тарасу Шевченку. О 14:00 спортсмени розпочнуть з перетягування величезної вантажівки вагою 20 тонн, після чого в хід підуть велетенські коромисла та валізи, підйом колоди, кантування гігантської покришки та багато інших видовищних вправ, між якими всі охочі глядачі теж матимуть змогу спробувати свої сили у конкурсах. Вісім команд братимуть участь у змаганнях: Івано-Франківськ, Київ, Київська область, Чернігів, Дніпропетровськ, Закарпаття, гості з Білорусії. І звичайно, Львів, який представлятимуть Микола Василюк – срібний призер кубка України 2015 року, Володимир Климко – дворазовий володар кубка Західної України, Павло Краснов – найсильніша людина Львова, чемпіон України, Володимир Рекша – дворазовий чемпіон світу, капітан нашої команди. Таким чином, команди складають спортсмени всіх вагових категорій і варто зазначити, що діючим чемпіоном України є команда міста Львова. Тому захистити цей титул вдома допоможе палка глядацька підтримка. «Останніх декілька років ми робимо все можливе, щоб стронгмен, як і будьякий інший силовий вид спорту, ставав популярним, спортсмени складали гідну конкуренцію на світовій арені, а українці розуміли, що ми дійсно сильна нація. Варто відзначити, що це вже другий потужний старт у сезоні, і дуже визначним є той факт, що саме Львів здобуває право приймати богатирів на чолі з легендарним Василем Вірастюком, який і розсудить команди належним чином», – каже засновник Аматорської Ліги Стронгмену Юрій Огоновський. «Наша команда стала чемпіоном у Золотоноші минулого року. У Львові ми хочемо відстояти це звання і довести всій країні, що Львів – це не лише гарне місце для проведення змагань, але й потужна школа стронгмену. Для цього нам потрібна підтримка великої кількості глядачів, адже в рідному місті з рідними людьми навіть непідйомні ваги стають пір’їнками», – каже капітан збірної Львова Володимир Рекша. Підтримаймо львівських богатирів, які переконують, що сильні чоловіки – це захищена країна! Марина Телещук

50

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

пал і т у р ка

Ярослав Мельник

Маша, або Постфашизм уривок з роману Не знаю, скільки ми проспали. Але прокинувся я від жахливого холоду. Спочатку я навіть не зрозумів, де я: все навколо було білим. Маша спала, підігнувши ноги й увібравши голову, вся біла… від снігу. Так, це був сніг, що випав з якоїсь хмари, яка проходила над горою. Я помацав Машині плечі, спину: шкіра була холодна, як лід. В першу мить, я злякався, що вона, можливо, вже замерзла: як вона може спати на такому морозі? Але з її рухів і незадоволеного бурмотіння (я виліз з-під неї, поклавши її голову на коліна) я зрозумів, що вона жива. Може, стори більш витривалі до холоду? Адже їх дуже рідко – лише у великі морози – одягають?. Я сів поруч і почав дивитися на залиті місяцем (самого місяця не було видно) гори. Для кого вся ця краса? Хто її, крім мене, бачить? Я намагався думати на абстрактні теми, знаходячи в цьому якесь приємне забуття і стабільність. Пролунав якийсь звук, і я повернув голову. Маша сиділа, обнімаючи себе за плечі, зігнувшись. Ось і до неї мороз добрався. До ранку ж іще, либонь, годин зо п’ять. Найгірше, що тут не побігаєш. Стрибати – я подивився на обрив поруч – і то небезпечно. Ми сиділи не промовляючи ні звуку. Довго, дуже довго. Здавалося, минула ціла вічність. Насправді ж – я знав – минуло хвилин десять (мені було відомо, що таке безсонні ночі). Витримувати холод ставало нестерпним. Я відчував, як мої члени все більше ціпеніють: я не міг поворухнути ні рукою, ні ногою. Холод пробрався до кісток і скував мою волю. І – що найстрашніше – в цьому байдужому заціпенінні я відчув раптом якусь насолоду. У якийсь момент холод, що оселився в мені, перестав бути холодом: мені стало ніби тепло, потягнуло в сон.

52

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

«Я ж замерзаю!» – подумав я – але не було сили напружити бодай один м’яз: спи, ні про що не думай, тебе чекає солодке забуття, розслабся, навіщо жити, яка різниця, рано чи пізно доведеться заснути назавжди… Проте якась інша сила в мені, яка теж була не я, пручалася, не дозволяла повністю заснути, намагаючись підняти мені повіки. І ось в якусь мить, коли я вже, здавалося, заснув, ця сила взяла і підняла мені повіки: і я побачив присипану снігом Машу, яка лежала, повалившись на бік – і свої ноги, в снігу: і побачив – неначе з висоти орлиного польоту – двоє скоцюрблених замерзлих тіл – на виступі стрімкої скелі, поруч з безоднею, раннього морозного ранку…

– Ні, – прошепотів я навмисне вголос, борючись із жахливою силою, яка завалювала мене знов у сон, – ні… Але я не міг уже поворушити ні рукою, ні ногою! Треба було хоча би розтерти себе, почати рухатись – і тоді я врятуюся, врятую Машу (…) Наступної секунди я зірвався і, не знаючи сам, що я роблю, почав, залишаючись на місці, присідати і вставати. Присідати і вставати. Мені знадобилося чимало часу, щоби розігнати вже застиглу кров; і навіть коли я вже весь – із мене валила пара – зігрівся, я все ще продовжував присідати і вставати, ніби боячись, що, варто мені зупинитися, я знову заціпенію і впаду. І цього разу вже засну навіки. Роблячи зарядку, я забув про Машу. Вона лежала нерухома, майже зникла під снігом. Я кинувся до неї, стер рукою сніг з її обличчя та плечей. Зі стегон. Вона була як лід. Я почав посилено терти і щипати її – і навіть бити, з розмаху, долонею. Тому що вона не подавала жодних ознак життя.

Завмираючи від жаху, я приклав вухо до її грудей і в абсолютній страшній тиші гір ясно почув слабке биття її серця. З подвоєною силою я взявся розтирати її. Лише хвилин через десять вона почала рухатися, щось бурмотіти – і нарешті сіла, не розплющуючи очей, похитуючись.

– Прокинься! – кричав я. – Машо! Прокинься! Вона все ще погойдувалася. Повіки опущені. Тоді я вдарив її, долонею, по щоці – потім по іншій: і ще раз по тій. І по іншій. Її голова мотнулася зліва – направо, справа – наліво: і вона закричала! Від болю, від протесту – не знаю. Головне, що вона кричала – дарма що крик її був схожий на крик тварини: в ній прокинулося життя! Наступної миті вона зірвалася на ноги й відскочила від мене: я ледве встиг утримати її за руку, на самому краю ущелини.

– Машо! – кричав я. – Машо! Не знаю, що було зі мною – сльози самі бризнули з очей: відчай, радість, що вона – що ми – живі, пережитий страх, що вона впаде у безодню – все це підступило до горла і вирвалося в крикові якогось благання і заклику. Маша завмерла, неначе впізнаючи і не впізнаючи мене, і раптом кинулася до мене, обняла мене, сама, почала гладити по голові і – губами – ловити на обличчі мої ганебні сльози.

– Машо, ми мало не замерзли, – схлипував я, не в змозі заспокоїтися. – Скільки ми так будемо мучитися? Вона не розуміла, про що я говорю, але вона тонко відчувала мій стан: і це було

диво, незрівняне з жодним «розумінням». Я раптом відчув себе маленьким в порівнянні з нею: неначе я був у надійних і сильних, які врятують мене, руках. У відповідь на мої ридання вона цілувала мені обличчя: обличчя і шию, і плечі, і руки. І не було нічого більш заспокійливого та підбадьорливого, здатного дарувати якусь незрозумілу силу, ніж ці її поцілунки. *

*

*

Заспокоївшись в її обіймах, я почав думати, як нам врятуватися. Судячи з того, як високо висів місяць, до ранку ще далеко. А ми не зможемо присідати і вставати багато годин поспіль. Чи годинами розтирати одне одного. Ми швидко втомимося. Холод вже знову входив в нас, атакуючи все більше поверхню нашої нічим не захищеної шкіри. Знову ціпеніли м’язи, дерев’яніли суглоби. Я подумав про камінці, які я тягав в кошику з їжею. Можна було б спробувати спалити прути, з яких зроблено кошик. Потім, можливо, якби утворився жар, можна було б підтримувати деякий час вогонь з гілок куща. Вони сирі, але, може, вони би встигли підсохнути і спалахнути? Я повинен був щось робити. Я вийняв із кошика камінці і почав бити їх один об одного, спрямовуючи іскри на траву, якою було вистелено дно кошика (наші мізерні припаси я поклав збоку). Трава навіть і не думала загорятися. Сніг промочив її наскрізь. У відчаї, я розламав один із прутів на дрібні друзки і почав скеровувати на них іскри. Але це було нерозумно. Ніколи друзки не займуться від іскри. Втомившись, я опустив руки, все ще не випускаючи камінців. Боже, вся мета тепер для мене концентрувалася в одному: добути цей чортів вогонь. Людина живе і не знає, що всі її турботи і переживання можуть коли-небудь здатися смішними і непотрібними, звестися до одного: добути нікчемний димок. Маша знову підозріло знерухоміла, завмерши в уже знайомій мені позі: коліна – до грудей, перехрещені на грудях руки – на плечах.

– Машо, не спи! – сказав я як міг голосно. – Спати – не можна! У відповідь вона дивно кивнула головою: підборіддя її впало на груди, волосся звіси-

лося сягаючи живота. Підвести голову вона, видно, не мала вже сили. І тут мене осяяло: волосся! Її волосся!

– Машо, – я підскочив до неї, розтормошив її за плечі. – Нам потрібне твоє волосся, розумієш? Волосся. Я вказував пальцем на хвилю, що спадала їй на плечі.

– Лягай, ось тут. Ось так. Я поклав її на спину, головою на камінь, і, знайшовши гостру частину на камені, яким я добував вогонь, почав цією частиною водити поперек пасма її волосся.

– Потерпи, якщо боляче, – сказав я. Не відразу, але мені вдалося, водячи каменем по каменю, відітнути доволі велике пасмо, на яке я не гаючись, поруч, почав пускати снопи іскор. Волосся – тонке, жирне (Маша не мила його вже багато днів) – відразу затріщало. Слідом за знайомим димком з’явилося полум’я, в яке я негайно почав кидати дрібні друзки з прутів. На жаль, тріски не зайнялися. Волосся швидко згоріло. Та я вже знав, як і що робити. Наступне пасмо було втричі більшим за перше: я «пиляв» його каменем дуже довго. Маша іноді (коли я мимоволі смикав її) зойкала від болю. З вкороченим волоссям вона виглядала тепер дивно: щось втратила від тієї Маші, якою я її знав все життя. Мені було шкода її волосся. Цього разу друзки загорілися без особливих зусиль, я тричі підкидав у ріденьке, що ось-ось збиралося згаснути, полум’я шовкові пасма. Вітру не було, і мені доводилося роздувати вогонь самому. Та це – на щастя. Вітер міг задути мені полум’я в будь-яку мить. Коли друзки розгорілися, я взявся швидко розбирати кошик і ламати прути. Незабаром вогонь уже був справжнім: я посадив поруч Машу, і вона, простягнувши руки, грілася біля його тепла. Відблиски бігали по її обличчю, і я спіймав себе на відчутті, що я щасливий: тут, далеко в горах, над прірвою, з нею… Прути швидко догоряли, і я почав ламати гілки куща, який так щасливо ріс тут, на самоті, серед мертвого та холодного каменю. Кущ виявився з якимись колючками, і я пороздирав собі всі долоні. Я ризикував: вологі гілки могли не тільки не розгорітись, а ще й загасити вогонь. Але, видно, вугілля, в якому жив жар, було вже достатньо, тому що незабаром і дрібно наламані мною гілки куща почали шипіти і

поволі братися полум’ям. Тепер я, обламавши більшу частину куща, склав дорогоцінний запас поруч і підкладав по одній гілці: вогонь, нехай і маленький, мусив гріти нас до ранку. Незабаром Маша заснула, зігріта багаттям – спиною та сідницями до полум’я. «Нехай спить, – подумав я. – Якщо вона не виспиться, їй буде важко підніматися на перевал». Я ж не міг – і не хотів зараз – спати. Я повинен був підтримувати вогонь – вогонь нашого життя… Я не помітив, як почало світати. Ніч зникла якось зненацька. Я відвів погляд від багаття (з нього я не зводив очей) і побачив мовчазні, сірі, зі засніженими вершинами гори навколо нас. Вони стояли, мов казкові велетні, здіймаючи до неба свої химерні голови, вітаючи мене, єдину людину, у своєму мовчазному царстві. На мить я забув про нас, про наше становище, зачарований їхньою красою. Маша спала, солодко плямкаючи губами вві сні. Я кілька разів перевертав її то обличчям, то спиною до вогню – щоб її тіло рівномірно обігрівалося (сам я раз у раз сідав спиною до тепла, щоб обігріти свою задню частину). Можна було вже йти, але мені шкода було її сну. Адже уві сні вона набиралася сил. Я спалив майже всі зламані гілки і тепер вирішував, чи варто мені доламувати те, що залишилося на кущі. Було б нерозумно не взяти максимум тепла від нього. І я, гілкою, взявся пересувати велику купу вугілля, від якого йшов дим, до куща. Коли вугілля опинилося всередині куща, я, за допомогою двох гілок переніс туди кілька великих жарин, що ледве жевріли. Налетів звідкись ранковий вітерець – і на жаринах спалахнуло полум’я. Гілки куща затріщали. Це було вражаюче видовище. Весь кущ над прірвою незабаром палахкотів, так що жар, що йшов від нього, розбудив Машу і змусив мене відсунутися до самого краю плато. Маша, ще сонна, тепленька, як мишка, сиділа, впираючись спиною мені у груди, потопаючи в моїх обіймах, і не зводила очей з величного полум’я.

– Рно, – сказала вона раптом.

– Що, – Машо? – не зрозумів я.

– Рно. Я не вірив своїм вухам: вона сказала «гарно».

«Видавництво Старого Лева»

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

53

Н е к р олог

Львів: міфи про легенди Коли вперше приїжджаєш до Львова, хочеш ним насититися, надивитися, наблукатися. Тут кожна вулиця має свою історію, будинок – легенду, а постать – шлейф неймовірних життєвих перипетій. Ах, Львів! Місто міфічних трапунків і містифікацій… Ти причаровуєш і забираєш спокій тим, хто тебе слухає. І часом відбираєш розум тим, хто про тебе говорить. Яких лише небилиць не вигадують гіди про наше місто. Бігме, аж встидно. Отак шпацеруєш, бува, неквапно до укоханої кав’ярні на філіжанку з колєжанкою і краєм ока помітиш барвисту заслухану зграйку явно не львівських писків. Дивишся і тішишся: люблять же наше місто. А потім прислухаєшся і… а шляк би тебе! Ото ж, батяруса, бреше! Складно так, гладко і смачно нісенітницями люд годує. Наприклад, про львівське метро, яке Гітлер у Львові будував-будував та недобудував. А все чому? Бо під Львовом тече могутня Полтва – річка, що могла б бути і морем, якби її в бетон не закували. Замість першодрукаря Федорова – Грушевський з конституцією (як варіант – Декларацією незалежності) в руках. Бувають історії і трагічні: про братовбивчу ворожнечу, через яку недобудували другу башту Катедри. Або про відрубані голови в криниці. Чи про жорстоких інквізиторів, котрі відьом на Лисій горі палили, а кого недопалили – то в підземеллі заморили. А проспект Шевченка, за словами деяких екскурсоводів, те саме «перехрестя семи доріг», про яке Макаревич співає. І газ у господарському вжитку теж зі Львова родом (гасові лямпи – чула, а от про газові першоплити – не доводилося до того разу). Дивних і неймовірних речей можна наслухатися, якщо випадком пристати до групи під проводом гіда. Причина тому одна: відсутність контролю за тим, хто і що виговорює. В ту мить, коли канула в ту саму Полтву обов’язкова сертифікація екскурсоводів, недобросовісним гідам розв’язалися руки і язики. Почесна справа творення образу нашого міста стала справою сумління. А то контролер ненадійний. Панове відповідальні за імідж міста! Поверніть туристам правду, Львову – обличчя, а гідам – ліцензії. Яна Ковальчук

54

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Квартири та будинки у котеджних містечках біля Львова Квартири від 240$ Котеджі від 260$ Будівництво від 273$ Земельні ділянки від 1250$

З нами мрія про власне житло стане реальністю

Доступна ціна

Зручність

Репутація

За програмою «Доступне житло», ви зможете з мінімальними початковими витратами та на унікальних умовах стати власником нового будинку або квартири.

Європейське житло в екологічно чистому місці, у 14 км від межі Львова. Чудова природа в поєднанні з розвиненою інфраструктурою.

9-річний досвід бездоганної роботи на будівельному ринку викликав визнання і високу довіру мешканців. Сучасні архітектурні рішення, новітні технології.

м.Львів , вул. Липинського, 54 www.cottage.lviv.ua (096) 990-57-05 Галина, (098) 652-15-35 Юлія