липень № 07 (16) 2016
ЧЕСНЕ М’ЯСО мангалиці БАЙКА by KARAVANSKA
чемне ГАЛИЦЬКЕ ПИВО ТУНЕЦЬ БОРИСОВА 13 ВОЛОДАРІВ КУХНІ
Міс на
яц
йб
А ф і ш а ра д и т ь
ьА іль вт ши ор йт сь р фе а нс ки 5.0 ст ко 7– х ив рд 4.0 а л он Ч и ь Ц ни та 8 ен й л нь тр іте ал р а ь т но
у ї Є рни вр й оп и
ь нс
, ка
35
.
е k ky ірм s В r . to ул cz cav а, . i ґ a n и Д з c t e m i sy Ц e / k КМ rs om t o o k .c u a bo ce a f 16 ли п S w R u н я , 16 im& m b :00 a D
an
h hc
an yt
m ce ba r C lu від b к
ак ва го т е р - ко м р и т те л ю и то р п л е т я Д р і я п ксу fa е в ні а р к R u c e b й Г р уru mba ook а д mb m .c am bar om / ba Lv i r ( 0 6 .lv i v/ v 8) 811 .ua - 81 10
Міс
ц
ев Аф іш еп де а п ив м о і д го хм о! іль ж н а т у ва ни в там л а м. Ст у в доб ор ат и ірк .8 сп у за ра г у к ла д
і в,
АФІША
МІ СТА
Л Ь В І В
3
зміст
Мапа міста 32
3 Афіша радить 4 Зміст 5 Календар подій Редакція
Сніданки під деревом
fashion
34
Ресторани
казка-вишиванка пані Оксани
6
Де з’їсти мангалицю
8
Бачили 36
Гастротема:
як квітли барви у Митрополичих Садах
пиво у місті Лева
Нове
16
8
Фасон
38
Здай крапку
dress code 39 Тренд 40 Антитренд 41
Ресторани
Театр
Смачні адреси міста
18
Гордість домашнього серванта і не тільки
20
Що люблять їсти діти
Бачили
36
42
З вулиці на сцену
22
13 шефів та один Львів
Бачили
24
Музика
Смакуй по-львівськи 42
26
промо
Ранкова кава
з Вікторією Винник, власницею Львівської майстерні марципанів
44
№ 07 (16) 2016 липень
Керівник проекту: Станіслав Зайченко
На обкладинці: колектив ресторану Чесне м’ясо Фото: Назар Струтинський
Відповідальність за достовірність рекламної інформації несе рекламодавець. Редакція може не поділяти точку зору авторів. Автори відповідають за достовірність інформації. Редакція залишає за собою право редагувати надані тексти. Будь-яке відтворення матеріалів або їх фрагментів будь-якою мовою можливе лише з дозволу редакції Афіші. Брендування на правах реклами
Спеціалізоване видання, що інформує читача про культурні події міста, області, країни, світу. Видання розраховане на аудиторію читачів від 18 років.
МІСТА
ЛЬ В ІВ
Бачили 49
Інтуїтивний живопис Людмили Лисиці
Активний відпочинок у місті
Афіша міста Львів Засновник і видавець ТОВ «Афіша міста» Свідоцтво про реєстрацію: ЛВ № 1189/443.
АФ І Ш А
46 Про що співають солдати
Здай крапку 52
30
4
44
Пісня не має кордонів
З’їсти тунця: репортаж з міста події
28 Афіша
Арт
Мандри
54
Некролог 58
Друк: ООО «ПРИВОЗ ПРИНТ». м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 95а. (061) 213–3394 Тираж 3500 прим. Замовлення № 62 Розповсюджується в ресторанах, салонах краси, нічних клубах, готелях, у роздрібній торгівлі Видавництво: ТОВ «Афіша міста» Адреса видавництва та редакції: Україна, м. Львів, просп. Чорновола, буд 59, офіс 319 (050) 341–9083 (067) 829–1755 am.lviv@ukr.net
© Афіша міста Львів, 2016 Усі права на статті, ілюстрації, інші матеріали належать ТОВ «Афіша міста» і охороняються законом. Відтворення в будь-якій формі в цілому або в частині будь-яких статей, ілюстрацій, рекламних чи інших матеріалів без попереднього письмового дозволу ТОВ «Афіша міста» ЗАБОРОНЕНО – Матеріали, позначені цим знаком, розміщені на правах реклами
К а ленд ар подій
Відвідає сам Не відвідає, але порадить знайомим Не рекомендує нікому Хтось, може, піде
чемпіонат світу з стронгмену World Strongest Team (Арена Львів) 16–17.07
фестиваль фламенко 08–10.07 театральний фестиваль ляльок для дітей 1–3.07 Театр ім. Заньковецької Останній гречкосій 01.07 Блазні мимоволі 02, 15.07 Циліндр 05.07 Ханума 06.07 Небилиці про Івана, знайдені в мальованій скрині з написами 07.07 Сватання на Гончарівці 08.07 Жіночий дім (Ціна любові) 09.07 Криза 13.07 Назар Стодоля 14.07 Безодня 15.07 Шаріка 17.07
Театр ім. Заньковецької Король (прем’єра) 10.07 Ісус, син бога живого 12.07 Театр Опери та Балету Наталка Полтавка 03,17.07 Паяци 20.07 Філармонія Генії бароко: Йоганн Себастьян Бах, Антоніо Вівальді 4 пори року 01.07 По клавішах через століття 22.07
Театр Опери та Балету Корсар 01.07 Травіата 02.07 Даремна обережність 03.07 Безумний день або весілля Фігаро 07, 09.07 Жізель 08, 10.07 Попелюшка 10.07 Летюча миша 14.07 Лебедине озеро 15, 21.07 Кармен 16.07 Білосніжка та семеро гномів 17.07 Філармонія I Фестиваль концертів Літньої пори Concerto Pizzicato Музика Скандинавії 08.07 Concerto Pizzicato 15.07 Народжені вітром 20.07
Тарас Кіндрат власник ресторації Підпільний Кіндрат
Творили номер: Марина Телещук журналістка
Юлія Лисенко журналістка
Станіслав Зайченко керівник
Ірина Чудеснова коректор
Дмитро Морозов дизайнер
Олеся Садова журналістка
Яна Ковальчук журналістка
Назар Струтинський фотограф
Ірина Похила фотограф
Галина Гузьо журналістка
Олександра Зайченко редактор
Оля Максим’як журналістка АФІША
МІ СТА
Л Ь В І В
5
р е с т о ра н и Чесне м’ясо пл. Ринок, 28 (068) 439–4396 facebook.com/honestmeat
Доброчесність
перемагає Будівля XIV сторіччя на початку ХVII була перебудована доктором медицини Павлом Домініком Гепнером. Над вікнами та всередині на стінах вибиті латинські вислови. Звідси походить ще одна назва будівлі – Кам’яниця з афоризмами. Значення сентенцій можна звести до того, що важливо плекати чесноти і пам’ятати про духовність. Головне прислів’я – Solatriu [m] fatatvirtus (Доброчесність перемагає) – можна побачити над входом головної зали. Саме воно втілило дух закладу. Попри легендарність локації, ресторан обходиться без власної надуманої історії. Як декларує назва, тут все чесно – м’ясо «чесне», бо свіже і чисте, вирощене на власних фермах. Гостинність персоналу теж щира. А ще зверніть увагу на форму офіціантів – фартухи зі шкіряними вставками ніби натякають, що приготувати стейк на камені просто при вас чи вправно розбити соляну «шубу» на рибі – то справа звична. Одразу зрозуміло, що акцент у меню – на м’ясних стравах. Тут готують страви з м’яса особливої породи свиней – угорської мангалиці. Ці кучеряві свинтуси мають незвичайне м’ясо – дієтичне, з прожилками жиру. Секрет у тому, що молоде поголів’я, м’ясо якого використовують для страв, вирощують у вільному випасі і напувають джерельною водою. Тому поросята здоровіші і – як наслідок – корисніші та смачніші у вигляді стейків. Ресторація також пропонує страви з риби, телятини і птиці. Обов’язково скуштуйте панський стейк з мангалиці і телятину. М’ясо – ніжне й ароматне, а подача на лавовому камені перетворить трапезу на кулінарне шоу. З перших страв зверніть увагу на борщ з дичиною і квасолею під хрумкою кришкою з тіста. А на десерт – вареники з ягодами. Оригінальна подача в кошичку з листового тіста вас вразить. Багата винна карта дозволить обрати найкраще вино до страв. Тут також можна засмакувати пивом з власної броварні та наливками.
6
АФ І Ш А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
Заклад Чесне м’ясо розділений на три зали. У першій, де елегантна барна стійка, зручно випити кави. Друга – Зала ліхтарів – прикрашена оригінальними світильниками, які чудово підкреслюють середньовічні високі стіни. Тут же – вітражі з кольорового скла і багато свічок. Разом зі зручними дерев’яними меблями зала виглядає просто казково. Мала зала із круглим столом у шахову клітку наводить на думку, що король Данило чи король Артур почувалися б тут так само затишно, як сучасні гості. Кам’яна зала теж прикрашена цікавими ліхтарями і бра. Тут більш камерно і затишно. Та ніби спеціально для теплих літніх днів заклад має чудову терасу просто на площі Ринок.
Площа Ринок у Львові – місце гастрономічного паломництва. Тут буквально на кожному кроці щось смачне та цікаве. У будинку № 28, знаному як Кам’яниця Гепнерівська, розташувався елегантний ресторан – Чесне м’ясо.
Чесне м’ясо – досить молодий заклад. Ресторація стрімко завойовує любов львівських і не тільки гурманів. Афіша радить скористатися гостинністю ресторації і скуштувати м’яса і до м’яса. Яна Ковальчук Фото: Назар Струтинський
АФІША
МІ СТА
Л Ь В І В
7
Тема
По пабах!
Світле 0,5л. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37 грн Медове 0,5л. . . . . . . . . . . . . . . . . . 40 грн Ель Бургомістра 0,5л. . . . . . . . . . . 40 грн Чорне 0,5л. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37 грн Бартоломей вул. Вірменська, 5 (032) 235–5570 (098) 835–5570
Grimbergen Blanche 0,5 л . . . . . . . . . . 39 грн Залізна шапка 0,5 л . . . . 23 грн закуска пивне плато 250 г . . . . . 138 грн
Залізна шапка вул. Театральна, 23 (067) 303–7788
8
АФ І Ш А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
Львів’яни кажуть: «Хто у Львові пиво п’є, той сто років прожиє». Варити пиво у місті Лева почали ще у ХV столітті: у 1533 році з’явився указ, який давав місцевим броварям право займатися пивоварінням. З того часу у Львові пиво ріками полилося в гальби. Від гонорових ресторацій до демократичних локалів, тут і там дзвенять бокали і накладаються в тарелі смаколики до пива. Афіша підготувала добірку закладів, де можна втамувати спрагу хмільним.
Guinness 0,5л . . . . . . . . . 59 грн Kilkenny 0,5л. . . . . . . . . . 59 грн Фірмова закуска до пива . . . . . . . . . . . . . . 47 грн Дублін паб проїзд Крива Липа, 5 (032) 261–6171
Білий Лев 0,3л. . . . . . . . . . . . 17 грн 0,5л. . . . . . . . . . 21,50 грн
Білий Лев вул. Лесі Українки, 15 (032) 235–4625 (067) 675–5123
АФІША
МІ СТА
Л Ь В І В
9
Т е ма Картопляні чіпси. . . 30 грн Хрусткі палички . . . 35 грн М’ясна дошка . . . . 110 грн Брускети. . . . . . . . . . 60 грн
Пиво крафтове Kaltenberg spezial 0,3л. . . . . . . . . . . . . . . 18 грн 0,5л. . . . . . . . . . . . . . . 25 грн
Пиво пляшкове, Чехія, 0,5л Primator English Pale Ale. . . . . . . . . . . 59 грн Tamplier. . . . . . . . . . . 51 грн Krusovice imperial. 69 грн Зелена Сливка гастро-паб вул. Староєврейська, 11 (097) 098–0294
Krusovice cerne . . . 69 грн Cernovar svitle. . . . 62 грн Cernovar cerne. . . . 62 грн
Авторські пивні набори Правда, Достаток, Влада, 1л. . . . . . . . 50 грн
Королівська пивоварня вул. Староєврейська, 9 (032) 236–8080
Опілля Корифей. . . . . . . . . . . . . . . 24 грн Бургомістр Golden Ale . . . . . . . . 26 грн Пивний сет. . . . . . . . . . . . . . . . . . 169 грн Йосип Бар Дорошенка, 7 (032) 255–3533 10
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
Гарячий пивний набір для компанії. . . . . . . . . . 142 грн Кумпель пр. В. Чорновола, 2Б (032) 229–5177 (068) 998–9995
Грімберген Дабл-Амбрі (темне), Грімберген Блонд (світле), Грімберген Бланш (нефільтроване) шашлична дошка
0,3л. . . . . . . . . . . . 25 грн 0,5л. . . . . . . . . . . . . 35грн Купіца вул. Братів Рогатинців, 18 (032) 235–8899 (098) 775–9007
АФІША
МІСТА
Л Ь В І В
11
Т е ма
Пивна тарілка. . . . . . . . . . . . . 155 грн Пиво Львівське 1715, 0,5л. . . . 37 грн Mon Chef вул. Городоцька, 15 (032) 242–2707
Пшеничне зі Львова, професійна кружка . . . . . 52 грн Старгород пл. Римлянина, 1 (032) 229–5505
Підпільний Бровар 0,5л . . . . . . 30 грн Підпільний Кіндрат вул. Валова, 25 (098) 035–7678
12
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
16 кранів українського крафтового пива Човен пивбар вул. Вірменська, 33 (098)116-6955
Запечена свиняча голова з овочами 250 г. . . . . . . . . . 72 грн Пиво Шото зі Львова № 3 Правда театр пива пл. Ринок, 32 (050) 374–4986
Акурат Lager 0,5л . . . . . . . 30 грн Акурат Golden Ale 0,5л . . 40 грн Акурат Wien 0,5л . . . . . . . . 30 грн Чесне м’ясо пл. Ринок, 28 (068) 439–4396
АФІША
МІСТА
Л Ь В І В
13
Т е ма
Хмільний Дім Роберта Домса Клепарівська, 18 (032) 242–2594 (067) 370–6773
Пиво Кляйна 0,3л. . . . . . . . . . . . . . . 14 грн 0,5л. . . . . . . . . . . . . . . 22 грн
Grimbergen Blanche 0,3л. . . . . . . . . . . . . . . 24 грн 0,5л. . . . . . . . . . . . . . . 39 грн
Grimbergen Double 0,3л. . . . . . . . . . . . . . . 23 грн 0,5л. . . . . . . . . . . . . . . 37 грн Фляшка Кляйна вул. Вірменська 3/3 (032) 235–4455
Kronenburg 0,5л. . . . . . . . . 39 грн Grimbergen 0,5л. . . . . . . . . . 49 грн Slider. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70 грн Philly Cheese steak . . . . . . 99 грн #TheRoomWineBar вул. Лесі Українки, 18 (063) 840–0704
14
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
З д а й к ра п к у
#TheRoomWineBar is a gorgeous place for stylish people. It’s a place, where wine & relax rule the moods. Just come to drink, to have a bite & chat with your friends, who also loves being free and feeling easy.
Винний бар The Room розташований у центрі Львова на тихій вуличці. Інтер’єр закладу одразу дає зрозуміти, що тут головне: приміщення нагадує винний погріб із цегляними стінами. Довкола – тематичні яскраві постери і графіті. Шарму додає ще й те, що The Room оселився на першому поверсі старої львівської кам’яниці. Тут є столики для менших і дивани для більших компаній, а на вулиці – стильний літній майданчик.
#TheRoomWineBar:
модне місце для стильних людей
#TheRoomWineBar вул. Лесі Українки, 18 (063) 840–0704 16
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
The Room пропонує широку винну карту, розділену за регіонами виробництва і сортами винограду. Білі, червоні, ігристі, рожеві, десертні, міцні і легкі – до кожного настрою і моменту. Винна карта натякає на подорож світом у пошуках «свого» місця, надихає скуштувати все й обрати улюблене. У меню – різноманітні закуски: сендвічі, бургери, салати, сирні і м’ясні тарілки до вина. Тут завжди зустрінуть з посмішкою. У прохолодну днину чи під вечір закутають теплим пледом. The Room – те місце, де вашим комфортом і вдоволеністю переймаються всі. Здається, навіть кріслам не байдуже, чи зручно на них сидіти. В атмосфері можна вловити нотки богемності і легкий фльор гламуру. Це заклад для людей, котрі цінують легкість у спілкуванні та мають вишуканий смак до життя. В The Room
збираються, тусуються, чекіняться – і все це з бокалом відмінного вина чи смачнючим коктейлем. Заклад не набридає – постійно оновлюється винна карта і меню, відбуваються вечірки і дегустації. Зустріч із The Room має характер шампанського – святково смакує і приємно лоскоче бульбашками вражень. Атмосфери справжньої soul kitchen додає смачна музика. Вона тут як аромат у вині – додає бажання скуштувати, ковтнути ще і зрештою допити бокал приємного вечора до дна. Тут справді, як у знаменитій пісні The Doors, хочеться лишитися до самого ранку. Про The Room можна багато писати, але краще туди піти. Яна Ковальчук Фото: Ірина Похила
Нов е
Залізна
шапка Львів – місто, сповнене легенд і історій. Тут живуть перекази князя Данила, львівських батярів і нічного Бургомістра. А чи доводилося вам чути історію про Людвіга Топфа і залізну шапку? Якщо ні – мусите побувати в історичному пабі Залізна шапка, створеному на честь цього неординарного чоловіка і його винаходу.
Залізна шапка паб вул. Театральна, 23 (067) 303–7788
Правнук пана Людвіга розповідає, що року 1916 славетний його предок потрапив на війну. Там природна кмітливість і обставини наштовхнули Топфа-найстаршого на цікаву думку: приспособити мідну каструлю для захисту голови. Це ноу-хау принесло Людвігу медаль «За хоробрість», а австрійському війську – сталевий шолом М17, прототипом якому був Топфів баняк. То, якщо у кількох словах. Детальніше вам про все розкажуть у Залізній шапці.
Паб, де оселилася ця історія, розташований у серці старого Львова. Інтер’єр закладу переносить у початок XIX століття. Експонати і декори розказують гостю про Першу світову війну та тогочасний побут на теренах Галичини. Можна доторкнутись історії та сфотографуватись на пам’ять. Залізна шапка розділена на шість залів – для більшої зручності і приватності гостей. У теплу пору функціонує літній майданчик. Для охочих відсвяткувати урочисту подію в локалі з історичним минулим у Залізній шапці організовують бенкети та застілля. Паб пропонує дев’ять видів розливного пива та широкий вибір іншого алкоголю. У меню –страви європейської та середземноморської кухні. На вихідних саме тут найкращі львівські гурти «на живо» створюють неповторний настрій. Яна Ковальчук Фото: Ірина Похила АФІША
МІСТА
Л Ь В І В
17
Зд а й к ра п к у
Кажуть, «де народився – там і згодився». Так і з пивом – де варять, там і пити вартує. Свіжим, одразу з пивоварні, Львівським смакувати найкраще у Хмільному домі Роберта Домса. Тут все про пиво і до пива.
Кухоль служниці Зосі Хмільний дім Роберта Домса вул. Клепарівська, 18 (032) 242–2594, (067) 370–6773 18
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
Назва пов’язана з легендою про львівського броваря Роберта Домса, котрий був справжнім фанатом пивоварства – багато подорожував Європою, вишукував унікальні сорти хмільного напою і найкращі привозив до Львова. Тут, у Львівській пивоварні, під його ретельним наглядом місцеві броварі відтворювали і вдосконалювали легендарні європейські смаки. Подейкують, що кожен ранок пана Домса починався з кухля свіжозвареного пива, що приносила йому до сніданку служниця Зося. За таку вірність пиву і пікантну романтичну історію Роберт Домс став героєм батярської пісеньки: «Продав пан Домс броварню й, забравши Зосю гарну, поїхав у Швейцарію, в похміллі молодім…», а найбільшу гальбу для пива дотепер називають «Зосею».
Пивна ресторація Хмільний дім Роберта Домса знаходиться в історичній будівлі 1859 року. Тут завжди варилося і пилося добре львівське пиво. Чотири зали з високими стелями з грубого каменю заставлені довгими столами, як на княжу трапезу. Важкі ковані люстри-корони, підсвічники, лави та дерев’яні стільці, старовинні серванти – це все наводить на думку, що традиція і дух пивоварства звідси ніколи не вивітриться. Меню продумане так, що всі страви пасують до пива. Є тут традиційні українські наїдки і страви європейських кухонь. Усі зали обладнані великими екранами, на яких транслюють спортивні і музичні події. В одному з них є сцена, де часто виступають як супервідомі виконавці, так і малознані талановиті музиканти. На першому поверсі – крамничка сувенірів на хмільну тематику. Хмільний дім Роберта Домса – добре місце для кожного пиволюба, поціновувача смачних страв, шанувальника якісної музики. Одне слово – для кожного. Сюди треба прийти бодай раз. А вдруге і всоте – обов’язково буде. Яна Ковальчук Фото: Ірина Похила
Гордість Фото: Назар Струтинський
домашнього серванта Культура споживання алкогольних напоїв як п’янкого додатку до страв має у Галичині давнє коріння. Особливою гордістю домашнього серванта можна певно назвати наливки. Рецептурами наливок здавна пишалося львівське панство і тепер найгоноровіші ресторації міста відновлюють традицію пити смачно і з розумом.
Ресторація Чесне м’ясо – одна з тих, що можуть запропонувати достойний вибір трунків. Наливки зі Львова найрізноманітніших видів на травах, ягодах, фруктах і овочах. Кожна наливка має, крім унікального смаку, ще особливу історію. Зрештою, як і все у Львові. Про медівку кажуть, що родом вона з княжих часів. Ожину легенди наділяють цілющими властивостями. Нібито в ній – душа прекрасної панни, котра пожертвувала людям свою веселість. І тепер, хто її п’є – не знатиме смутку. Фактичним автором апельсинівки, переповідають, є кіт багатого лихваря, котрий на весілля дочки привіз з далеких країв екзотичні фрукти. Коцур перед святами втрапив до комори і зробив шкоду – скинув у бочку браги апельсини і заморські приправи. Так і з’явився майбутній головний напій забави. Виноградівку винайшов зять, котрий скупився тещі на вино.
Ну а шоколад і каву в наливковому вигляді у Львові просто не могли не вигадати. Про кожну з наливок у Чесному м’ясі можна розповідати історії. Та все ж краще їх куштувати. Тим паче, що в ресторації запрошують дегустувати наливки і дізнаватися про них з перших вуст. Як будете на Ринку, не прогавте можливості смачно поїсти і спробувати добрих наливок зі Львова.
Чесне м’ясо пл. Ринок, 28 (068) 439–4396 facebook.com/honestmeat АФІША
МІСТА
Л Ь В І В
19
р е ст о р а н и
Львівські барви
Літо – час легких страв, прохолодних напоїв і яскравих моментів з друзями. Коли ж іще можна до самого ранку святкувати кожен день? Для атмосферних літніх тусовок найкраще підійде яскрава локація з особливим настроєм. Якщо ви шукаєте місце, де не вміють буденно їсти, пити і відпочивати, – зверніть увагу на Йосип Бар.
каталонського літа
Йосип Бар вул. Дорошенка, 7 (032) 255–3533 цілодобово 20
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
Тут вас з головою занурять в іспанську сонячну безтурботність, зустрінуть десятками посмішок на секунду, заміксують настрій коктейлями і, звичайно, нагодують. Наприкінці червня у Йосип Барі оновили меню. З’явилися нові смаки: овочевий салат із телятиною, заправлений лаймово-сметанним соусом, макрель з креветками та куряче філе з в’яленими томатами і картоплею і ще багато смачного. Продукти і рецептури, традиційні для каталонської кухні, трохи переінакшені на галицький манер. Гастрономічна суміш Львова і Барселони здивує цікавими легкими смаками.
Основа меню Йосип Бару – тапас. Їх тут більше 12 видів – є що вкусити до бокалу вина чи і зовсім наїстися. Сама природа тапас передбачає демократичність і неформальність. Коло тарелі з тапас нема ні протоколів, ні манер – тільки невимушеність. Прийшли великою компанією – сміливо замовляйте сет тапас і, крім іспанських канапок, вам подадуть оливки, корнішони, в’ялені томати, солону гранолу. До перекуски запропонують лимонади, коктейлі, пиво і вина. На літо в меню з’явився широкий перелік рожевих вин. У барселонських тапас-барах традиційно між різними видами тапас випивають кілька ковтків білого вина або сидру з легким смаком, щоб не перевтомлювати рецептори. У Йосип Бару є ще одна особливість: гості швидко стають сім’єю. Для #Йосипfamily день народження, перший стрибок з парашутом чи новий мотоцикл – причина організувати запальну вечірку. Як і ведеться між своїми, бюджет, формат, меню та інші – не такі важливі, як настрій, – дрібниці обговорюють спільно: ви кажете, що хочете, а #Йосипfamily це роблять.
Діти це люблять
Напевне, всі батьки, беручи до ресторану улюблене чадо, переймаються тим, чим же дитя буде займатися у «дорослому» закладі і як би так зробити, щоб відпочити з дітьми без дітей. Якщо впізнали себе у цій ситуації, то для святкування чи обіду всією родиною не вдома сміливо обирайте ресторацію Голодний Микола.
Миколине
дозвілля
Тут добре знаються на смачній та здоровій галицькій кухні, тому ситою і вдоволеною буде вся родина. Батькові – ситний шмат м’яса чи знаменитий Миколин банош, мамусі – літня легенька салатка і кваскова зупка, а малечі – що душа забажає з дитячого меню. Коли на вулиці буяє літо, дітей за столом довго не втримаєш. Діти – таки діти. Їм треба бігати, стрибати і пізнавати світ. Поки повнолітня частина родини тішиться трапезі, малята хай розважаються на літньому майданчику.
У Голодному Миколі – цілий дитячий міні-парк. Тут гойдалки, каруселі, вежі. Є чим зайнятися і не знудитися щонайменше на кілька годин. Важливо, що в закладі дбають про безпеку – під майданчиками настелили сучасне м’яке покриття, і ви можете не боятися, що малий батяр розгаратає коліна. Ще один великий плюс – няні-аніматори. Поки батьки на забаві, ціла зграя добрих фей дбатиме про діточок – бавитися з ними, розважати і пильнувати. У Голодному Миколі няні працюють щодня, а на вихідних, коли маленьких гостей багато, їх тут аж п’ять. І всі вони на сторожі дитячого дозвілля зовсім безкоштовно. А ще тут читають казки, бавляться в інтерактивні ігри і проводять цікаві майстер-класи. На якусь хвилю ви можете навіть пошкодувати, що не є ровесником тим малим шибайголовам на майданчику і не можете спуститися з гірки чи поганяти м’яча. Адже їм так весело! А вам – просто смачно. Хоча і це вже немало.
Голодний Микола ресторація вул. Стрийська, 352 (виїзд з міста) (098) 229–2222 АФІША
МІСТА
Л Ь В І В
21
Б ач и л и
22
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
13 друзів смачного 13 шефів – проект Західної Шеф Групи за інформаційної підтримки Клубу галицької кухні. 12 шеф-кухарів змагаються між собою, дивуючи дегустаційними сетами меню своїх досвідчених колег і запрошених гостей. Наприкінці року 13-й шеф запросить усіх на гала-вечерю з оголошенням 13 червня на запрошення шеф-кухаря ресторації Вечірній Львів Флоріна Патрікі Афіша завітала на шосту за рахунком вечерю проекту. Сет-меню, запропоноване на цей вечір, було лаконічним і нешаблонним. Pandora з качкою, паростками і пармезаном налаштовувала на естетичне задоволення, Tete-a-tete – історія про вишуканість баклажанів, а Fizzi Wild – втілена на тарелі імпровізація на тему
переможців. 13 шефів – не про змагальність, а про розвиток. Спілкування у невимушеній атмосфері, обмін досвідом і дружня критика сприяють культивації нових ідей, здоровому росту амбіцій і розвитку львівської кулінарної школи.
оленини і фруктів з ефектом шампанського, Goose Flower Power – переконливий доказ того, що їстівним буває не тільки м’ясо, але і квіти. Інтригою вечора стала страва Sow balls in Ox meat – було цікаво, чим же виявиться оте бичаче молоко і що в нього спільного з гарбузовим насінням. На десерт – Cuban ice cream з тютюну в кращих традиціях асоціацій з Островом свободи.
Красиво подані до столу, всі страви були смачними і вишуканими – цілком у стилі Флоріна Патрічі і Вечірнього Львова. Афіша обов’язково розповість вам про інші цікаві події у проекті 13 шефів і познайомить із найкращими кухарями і рестораціями Львова. Яна Ковальчук Фото: Ірина Похила
АФІША
МІСТА
Л Ь В І В
23
Б ач и л и
День
тунця Жовтоперого тунця рибалки називають морським телям: він може важити до 200 кілограмів! У м’ясі цього велетня немає кісток, крім хребта, воно смачне, ніжне і корисне. Саме такий красень прибув з Мальдів у середині червня до львівського закладу Crab’s Burger. Майстер-клас з розділки майже 60-кілограмового тунця відбувся на честь старту нового fish-меню. Ніж тримав шеф Dalibor Milenkovic, коментували цю незвичайну подію та появлення нових страв у меню закладу ресторатори та співвласники крабхаус і сіфуд бару Дмитро Борисов, Стелла Яблонська та Кирило Бабак.
24
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
«Ми бачимо, чого у Львові хочуть люди, і намагаємося прилаштовувати нове меню під потреби гостей. Азіатська кухня Crab’s Burger – це бездоганний смак та поєднання у кожній страві поживності та легкості. Але раніше у закладі не було жодної вегетаріанської страви, а іноді так хочеться з’їсти щось легке. Тому у новому меню з’явилось декілька дуже легких салатів, овочеві springroll та дивовижно смачний салат з копчених помідорів. Для нашого міста рибна тематика – складна. Львів не Одеса – там простіше з постачальниками і з самим продуктом. А в нас немає моря. Жовтоперий тунець, якого ми презентували, щойно приїхав на льоді. Це складно, але ми твердо дотримуємось правила: все повинне бути свіжим. Для риби та морепродуктів – це взагалі головне. Ми пройшли довгий шлях і знаємо про це багато. Тому обираємо найкращі продукти – ви бачите на власні очі, з чого готуються ваші страви. Людина повинна бути впевнена у безпечності того, що вона їсть. Останнім часом ми почали залучати багато локального продукту. І вже маємо добрий досвід, працюючи з українськими устрицями, мідіями
та місцевою рибою. Ще одна новина – наше українське вино, яке ми із задоволенням пропонуємо гостям. Одеський завод Шабо особисто на замовлення Дмитра Борисова виготовляє червоні та білі сухі тихі вина і чудову позицію ігристого вина. Українського виробника треба підтримувати обов’язково. І це – наша позиція. До нас приходять ті, хто цінує, найперше, смак і якість їжі, хто полюбляє морську тематику. Наші гості добре розуміють, що в Crab’s Burger подають все свіже. У новому меню ми поєднали бургери і морську тему. Але є і м’ясо. Ми декілька днів спостерігали за гостями – їм все подобається». Літні дні у Львові спекотні – саме час перенестись на морське узбережжя. Завітайте до літнього майданчика та прохолодних залів Crab’s Burger, скуштуйте три види найсвіжіших устриць, відкрийте для себе нове літнє меню закладу із смачними азіатськими стравами – із севіче, темарі суші та тартаром з тунця, дорадо, лосося та краба. Crab’s Burger Валова, 15 (098) 983–8898
АФІША
МІСТА
Л Ь В І В
25
р е ст о р а н и
М’яса та Справедливости Перша Грильова Ресторація вул. Валова, 20 (Бернардинський дворик) (050) 430–2826 www.fest.lviv.ua 11:00–24:00 пт – нд – 11:00–02:00 Панорама ресторан пр. Свободи, 45 (032) 225–9009 www.panorama.lviv.ua 10:00–01:00 Грушевський cinema jazz ресторан імпровізацій пр. Шевченка, 28 (098) 676–4600 www.cinemajazz.com.ua 09:00–02:00
Ліпити всім! Вареники, або як у нас ще кажуть – пироги, – страва «і про свйонтек, і про пйонтек». А ще кажуть: «Вареники – Божі хваленики: всі хвалять, та не всі варять». Вважається, що страва існувала ще в часи трипільців. Для них вареники символізували Місяць та плодючість. Вважалося, що процес замішування тіста – символічний і відповідає моделі творення Всесвіту. Жінка, що місить вареники, – ніби жриця всіх богів домашнього вогнища і родючості. У Львові донині зберігається традиція «недільних вареників». У давнину куштувати пироги міг тільки той, хто був у церкві. На столі вареники не переводилися цілий рік: від пісних із капустою на Святвечір, до солодких – із сиром і ягодами. Влітку пироги займали почесне місце улюбленого десерту. З вишнями, чорницями, з яблуками і черешнею, з полуницею, щедро политі щойно зібраними вершками, їх подавали в найбільші свята у празниковій макітрі. Нині традиція ліпити вареники трохи відходить – справа це трудомістка, хоч і приємна. Добре, що львівські ресторації запрошують на пироги – хоч щодень і всією родиною. Сім Поросят ресторан-музей вул. С. Бандери, 9 (096) 117-7555
26
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
Szkocka Restaurant&Bar ресторан пр. Шевченка, 27 (032) 261–4765 www.szkocka.com.ua 07:00–23:00 Play Bar ресторан-клуб проїзд Крива Липа, 6 (032) 27–22501, (096) 367–6026 11:00–01:00 пт, сб – до 03:00 Віденська кав’ярня ресторан та кав’ярня пр. Свободи, 12 (032) 235–8751, (032) 235–8752 www.wienkaffe.lviv.ua 09:00–24:00 Галицька жидівська кнайпа Під Золотою Розою ресторан вул. Староєврейська, 37 (050) 370–3863 www.fest.lviv.ua 11:00–02:00 Пструг, хліб та вино ресторан вул. Братів Рогатинців, 49 (050) 373–9654 11:00–00:00 сб, нд – 11:00–02:00
Кумпель ресторан-пивоварня вул. Винниченка, 6 (пл. Митна) (032) 242–1780 пр. Чорновола, 2 Б (032) 229–5177 www.kumpel.biz 00:00–24:00 Del Pesto сієста ресторан вул. Костюшка, 6 (032) 255–0080 www.delpesto.lviv.ua 09:00–23:00 Старгород пивоварня-ресторан вул. Римлянина 1 (032) 229–5505 www.stargorod.net 00:00–02:00 Сало музей-ресторан пр. Свободи, 6/8 (032) 235–5536 www.artsalo.ua 10:00–23:00 чт – сб – 12:00–02:00 Італійський дворик ресторан пл. Ринок, 6 (032) 297–5366 10:00–20:00
Амадеус ресторан пл. Катедральная, 7 (032) 235–6316 (032) 297–8022 restaurant-amadeus.virtual.ua
Багратіоні ресторан пр. Чорновола, 59 (032) 240–8888 (067) 674–0888 http://bagrationi.lviv.ua/
Голодний Микола ресторан вул. Стрийська, 352. (032) 232–9606 (098) 229–2222 mykola.kumpelgroup.com 12:00–24:00
Вероніка кондитерська-ресторан пр. Т. Шевченка, 21 (032) 261–4456 (032) 298–6028 пн-нд 10:00–22:00
Атляс ресторан Площа Ринок, 45 (032) 235–8188 Королівська пивоварня ресторан-пивоварня вул. Староєврейська, 9 (032) 236–8080 royal-brewery.com 10:00–23:00 Mons Pius ресторан вул. Лесі Українки, 14 (032) 235–6060 monspius.pub@gmail.com 11:00–23:00 Казанова ресторан/шоу-бар вул. Ставропігійська, 7 (032) 236–7574 12:00–06:00 Mon Chef ресторан вул. Городоцька, 15 (032) 242–2707 (050) 372–8291 LaPiazza ресторан-піцерія пр. Свободи, 27 (032) 295–8814 www.lapiazza.com.ua 11:00–00:00 PartyFon ресторан-клуб пл. Соборна, 14 (ТЦ Роксолана, 7–8 поверх) (067) 388–1133 12:00–23:00 чт – сб до 06:00
Ратуша кафе міська Ратуша пл. Ринок, 1 (097) 997–5565 (032) 297–5565 Шекспір ресторан вул. Любінська,144 (032) 295–5295 08:00–24:00 Цукерня кондитерська вул. Староєврейська, 3 (032) 235–6949 Львівська копальня кави Книгарня-кав’ярня пл. Ринок, 10 (067) 670–6106 (050) 371–4474 пн – чт 08:00–00:00 пт – нд 08:00–02:00
Галушко ресторан вул. Дж. Дудаєва, 16 (098) 993–9799, (099) 173–7799 Tante Sophie cafe escargot кафе вул. Друкарська, 6А (098) 095–8129 Соната ресторан, караоке-бар вул. Морозна, 14 (032) 232–50 14, (093) 314–30 47 (093) 314–40 45
Фіксаж, кав’ярня-музей вул. Князя Романа, 6 (063) 021–0180 Вулик Медовий ресторан вул. Грушевського, 16 (098) 035–7677
Tartufo trattoria вул. Під Дубом, 7 (068) 885–4736 Сім Поросят ресторан-музей вул. Степана Бандери, 9 (096) 117–7555 Бартоломей ресторація вул. Вірменська, 5 (032) 235–5570
Vintage Nouveau ресторан авторської кухні вул.Староєврейська, 25/27 (032) 235–6834 Split паб, ресторан, клуб пл. Міцкевича, 6/7 (032) 242–2211 Під Клепсидрою (Дзиґа) кафе вул. Вірменська, 35 (032) 297–5612 Правда театр пива площа Ринок, 32 (050) 374–4986
Хінкальня ресторан вул. Крива Липа,1 (032) 225–5084
Динамо Блюз ресторан вул. Василя Стуса, 4 (032) 275–0189
Бачевських ресторан вул. Шевська, 8 (098) 244–4444
Vapiano ресторан вул. Гнатюка, 12а (067) 641–8016
Дублін паб проїзд Крива Липа, 5 (032) 261–6171 чт-сб 10:00–02:00 вс-ср 10:00–00:00
Цукор кафе вул. Братів Рогатинців, 21 (093) 458–6489
Закарпатське від Ковача ресторан вул. Друкарська, 6а (032) 235–7147
Вечірній Львів ресторан пр. Свободи, 26 (067) 321–0077
Підпільний Кіндрат ресторація авторських настоянок вул. Валова, 25 (098) 035–7678 Йосип Бар вул. Дорошенка, 7 (032) 255–3533
Традиція літніх напоїв Прохолодні напої зі свіжих ягід, фруктів та навіть овочів подавалися до шляхетських столів за часів бабці-Австрії, а у літніх павільйонах попри каву і льоди продавалися лимонади. Панство на променаді тамувало спрагу освіжаючими напоями, що були найбільше до вподоби панночкам – яко солодкі і безалкогольні. Лимонад Чайка, продовжуючи традицію шанування літніх напоїв, у 30-х роках випускав знаний львівський рекламіст, підприємець і провідник УПА Роман Шухевич. Ресторація Бачевських, де львівські гастрономічні традиції – у великій пошані, цього літа тішить гостей напоями власного виробництва. Холодні лимонади за давніми рецептурами чудово втамовують спрагу, допомагають при зневодненні і нейтралізують шкідливі впливи пекучого сонця. Ресторація Бачевських вул. Шевська, 8 (098) 224–4444 АФІША
МІСТА
Л Ь В І В
27
Афіш а промо
Завдяки поєднанню рідкісних французьких сортів винограду, сучасних європейських технологій, наполегливої праці та любові українських виноробів компанії Вінтрест у 2015 році на світ з’явилась нова торгова марка вина Grande Vallée. Це справжні французькі вина українського виробництва, які можна спробувати у львівських ресторанах.
Французькі вина
з України Grande Vallée перекладається з французької мови як «Велика долина» – це історична назва регіону, де розташований завод Вінтрест та його виноградники. Це надзвичайно мальовниче місце, тому компанія планує розвивати тут енотуризм, проводити для гостей дегустації та спеціальні тури на виноградники. А це 650 гектарів, засаджених виноградом французької селекції таких відомих сортів, як Шардоне, Каберне Совіньйон, Каберне Фран, Совіньйон Блан, Рислінг, Мерло, Трамінер, а також вишуканих та дуже рідкісних для України сортів групи Піно (Піно Блан, Піно Меньє, Піно Нуар, Піно Грі і Піно Фран). Вирощувати ці сорти в умовах українського клімату непросто, однак, якщо правильно вивчити всі особливості грунту (терруар), працювати з іноземними інститутами та – найважливіше – професіоналами своєї справи, результат перевершить очікування. Вінтрест співпрацює з європейськими еннологами, які добре знають особливості французьких сортів винограду і роблять все можливе для того, щоб виноградники росли і приносили врожай, незалежно від того, розташовані вони на території Франції чи України. Перша партія вин Grande Vallée була розлита в 2015 році в кількості 100 тисяч пляшок, але уже наступного року компанія планує випуск 500 тисяч пляшок. На сьогодні це виключно сухі сортові вина, але в майбутньому планується збільшення лінійки за рахунок виробництва витриманих та ігристих вин. 28
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
Головна особливість та гордість Grande Vallée – це на 100% власна сировинна база і холодний розлив. Виноградники знаходяться максимум у 20 хвилинах їзди від заводу, тому окислення продукту не відбувається на жодному з етапів циклу виробництва вина. Якість стоїть в основі філософії бренду. Так, рожеві вина Grande Vallée виробляються з червоних сортів винограду по так званому «білому» способу, а не шляхом купажу білих і червоних сортів. Засновники Grande Vallée – спадкові винороби – ставлять перед собою масштабну мету: розвинути в Україні культуру споживання вина. Саме тому для кожного з ресторанів-партнерів пропонують супровід: бренд-менеджери і сомельє Grande Vallée навчають персонал протягом двох-трьох тижнів, а також допомагають гостям обрати краще вино до страв. Крім того, спеціально для ресторанів компанія створила послугу Private Label – оформлення пляшок у фірмовому стилі замовника. GrandeVallée – вино, зроблене з любов’ю
Ра н кова кава
з Вікторією Винник,
власницею Львівської майстерні марципанів Пані Вікторіє, розкажіть, як ви розпочинаєте свій день? Я є страшенною ласункою, тому мій ранок зазвичай починається солодощами. Звісно ж, десерт – не основна страва сніданкової трапези, однак найкращим доповненням львівської запашної кави для мене є якийсь апетитний смаколик. Дорогою до майстерні завжди прогулююсь Стрийським парком. Планую свій день, надихаюсь красою цього місця і заряджаюсь позитивними емоціями на цілий день.
30
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
Майстерня марципанів – це перший і поки що єдиний заклад в Україні, який, можна сказати, знов відкрив поціновувачам солодкого цей смачний і корисний лігумін. Як у вас з`явилася ідея такого бізнесу? У Львові, здавалося б, складно здивувати солодощами. Тут пропонують найрізноманітніші смаколики: шоколад, карамель, льодяники. Однак про марципан, який вже давно завоював серця європейців, тут досі знають мало. Більшість гостей нашої майстерні плутають його з мастікою чи навіть карамеллю. Подейкують, що марципан з`явився у Львові ще за сивої давнини, за часів правління князя Данила Галицького. Саме він першим скуштував марципанові солодощі. На урочистості з нагоди коронації князя з`їжджалися купці з усієї Європи та привозили дари, гідні самого короля. Один вірменський купець приніс до королівського столу пиріг, оздоблений марципанами. Данило так вподобав цей смаколик, що уклав угоду з купцем, аби при його дворі завжди був цей корисний та вишуканий лігумін. Ідея створити марципанову майстерню з`явилася у мене під час мандрівки до Будапешта та відвідин музею марципану. Насправді, досі мене мало що пов`язувало із солодким промислом, хіба що моя вдача ласунки. Довелося всього вчитися самостійно, а моя художня освіта та досвід роботи дизайнером допомогли перетворити марципанові вироби на справжні витвори мистецтва. Наша майстерня – це ще й музей, який ми поступово наповнюємо новими солодкими експонатами. Першим з них є марципанова карта України. Також гордістю нашої майстерні є марципанова копія картини Амур та Психея.
Подейкують, що марципан з`явився у Львові ще за сивої давнини, за часів правління князя Данила Галицького. Саме він першим скуштував марципанові солодощі.
Чи складно було знайти майстрів, які б могли втілити стільки креативних ідей для марципанових виробів? Усі наші майстри мають вищу художню освіту, а працювати з марципаном навчаються вже тут, у майстерні. Ми завжди намагаємося зробити щось неординарне та цікаве. До прикладу, напередодні Великодня ми створили півметрову шоколадну писанку, яку оздобили петриківським розписом із марципану. Також одним із наших шедеврів є марципановий годинник. А для виставки Марципанові історії ми готували ляльок із марципану. У Майстерні марципанів можна не лише придбати оригінальні вироби з марципану, але й замовити щось індивідуальне. Які цікаві замовлення вам доводилося робити? Якось нас попросили виліпити з марципану італійську футбольну команду. Це замовлення було об`ємним і водночас складним, адже потрібно було не лише виліпити фігурки всіх футболістів, але й зробити так, аби вони були зовні схожими на справжніх гравців збірної. А одного разу нам довелося виконати надзвичайно романтичне замовлення. Чоловік-іно земець звернувся до майстерні, аби ми виліпили з марципану портрет його коханої дівчини.
Виставка Марципанові історії – це справжній синтез трьох мистецтв: літератури, лялькарства та марципанового промислу… Як зародилася ідея такого виставкового формату? За місяць після відкриття Майстерні мені пощастило познайомитися із засновницею спілки лялькарів Lviv Art Doll in Club – Ланою Малковою-Мостовою. Під час нашого спілкування й виникла ідея об`єднати мистецтво ліплення з марципану із лялькарством. Гості виставки мали змогу ознайомитись із цікавими легендами про марципан завдяки історіям учасниць Львівського літературного жіночого клубу, роздивитися справжні лялькові шедеври та смачні експонати від кондитерів нашої майстерні. Записала Юлія Лисенко Фото: Ірина Похила
АФІША
МІСТА
Л Ь В І В
31
м а п а м і с та
Подорожній, коли ти прийдеш у… Парк?.. Влітку прогулянки містом можуть стати справжнім випробуванням. Спека – незмінна супутниця сезону відпусток – змушує чи не на кожному кроці зупинятися та купувати черговий охолоджуючий напій. Помалу починає з`являтися непереборне бажання скупатися в якомусь міському фонтані та полежати десь посеред мальовничої галявини у затінку дерев подалі від залитих сонцем галасливих вулиць. На щастя, у самому центрі Львова розкинувся зелений оазис прохолоди, найстаріший міський парк імені Івана Франка. Він виник ще у XVI столітті на території колишніх міських ланів, які було передано у власність заможної міщанської родини Шольф-Вольфовичів. Ян Шольф-Вольфович розбив тут невелич32
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
кий сад, поділив парк на тераси та подарував його місту, аби тут могли відпочивати всі його мешканці. Пізніше парк було передано монахам-єзуїтам, які розпочинали у Львові будівництво свого храму. На місці парку вони збудували цегляну фабрику та пивоварню. Свою теперішню подобу парк почав набувати вже у XIX столітті, коли перейшов у власність міста. Тут з`явилася вишукана кам`яна ротонда і простора центральна алея. А озелененням місця та переплануванням парку на англійський манер зайнявся відомий міський садівник Бауер. На початку XX століття центральний вхід у парк прикрасила вишукана ваза з барельєфами, яка є вільною інтерпретацією роботи Торвальдсена Плинність люд-
ського буття. Неподалік кам`яної альтанки споруджено невеличкий будиночок, який свого часу займала спільнота охорони природи. Сьогодні ж у цій будівлі – консульство Болгарії. Парк імені Івана Франка – це ідеальне місце для романтичних прогулянок, особливо надвечір, коли центральну паркову алею освітлюють вишукані львівські ліхтарі. Також тут є і просторий дитячий майданчик. Щовихідних, протягом усього літа у парку, навколо кам`яної альтанки, відбуватиметься Сніданковий ярмарок, де можна поласувати млинцями, сендвічами та випити філіжанку запашної львівської кави. Юлія Лисенко
го т е л і
Леополіс Бутік Готель (Leopolis Hotel Lviv) вул. Театральна, 16 (032) 295-9500 Факс: (032) 295-9599 hotel@leopolishotel.com leopolishotel.com
Готель Нобіліс (Nobilis Hotel) вул. Олександра Фредра, 5, (032) 295-2595 reservations@nobilis-hotel.com.ua nobilis-hotel.com.ua
Готель Citadel Inn вул. Грабовського, 11 (032) 295-7777 Тел./факс: (032) 295-9000 citadel-inn.com.ua
Готель Швейцарський (Swiss Hotel) Вул. Князя Романа, 20 (032) 240-3777, (032) 235-7380 Факс: (032) 235-8335, (032) 235-7533 info@swiss-hotel.lviv.ua swiss-hotel.lviv.ua
Готель LH Hotel & SPA пл.Петрушевича,1, (032) 295-6036 (096) 142-8366 Факс: (032) 260-2393 hotellh@gmail.com lhhotel.com.ua
Готель Асторія (ASTORIA HOTEL LVIV) вул. Городоцька, 15 (032) 242-2701 reception@astoriahotel.ua astoriahotel.ua
Древній Град Парк-готель Пустомитовский район, 7-й км Київськой траси (032) 235-1005 drevnygrad.com.ua
Андріївськтй гостинний дім (Luxury Boutique Gguest House Andriivskyi ) вул. К.Левицького, 112 (032) 275-2035 (097) 501-6615 Тел./факс :(032)275-2034 guesthouse@ukr.net guesthouse.lviv.ua
Reikartz Дворжец Львів вул. Городоцька, 107 (032) 242-5126 dworzec.lviv@reikartz.com reikartz.com
Готель Панорама (PANORAMA) пр. Свободи 45 (032) 225-9000, (050) 431-9599 Факс: (032) 225-9001 reception@panorama-hotel.com.ua panorama-hotel.com.ua
Готель Шопен (Chopin Hotel) площа Маланюка, 7 (032) 261-1020, (097) 222-7330 Факс: (032) 261-1021 info@chopinhotel.com.ua chopinhotel.com.ua
Дністер Прем`єр Uотель (Premier Hotel Dnister) вул. Матейка, 6 Рецепція: (032) 297-4305 Факс: (032) 297-1021 Відділ бронювання: (032) 297-4317, (032) 297 4326 reservation@dnister.lviv.ua dnister.lviv.ua
Готель Жорж (George Hotel) пл. Міцкевича, 1 Рецепція: (032) 232-6236 Бронювання: (032) 232 6232 Факс: (032) 232-6242, info@georgehotel.com.ua georgehotel.com.ua
Готель НОТА БЕНЕ (NOTA BENE) вул. Поліщука, 78А Рецепція тел.: (032) 234-9090, факс: (032) 234-9096 info@notabenehotel.com Відділ бронювання (032) 234-9092, (050) 431-0467 reservation@notabenehotel.com notabenehotel.com
Ibis Styles Lviv Center вул. Шухевича, 3А (032) 245 67 67 факс: (032) 254 67 77 H9709@accor.com ibisstyles.com accorhotels.com
Вінтаж Бутік Готель вул. Сербська 11 вул. Староєврейська, 25/27 (032) 235-6834 факс: (032) 235-6834 info@vintagehotel.com.ua vintagehotel.com.ua
Британський клуб Львів Готель (British Club Lviv Hotel) вул. Наливайка, 18 (032) 242-9999 , (067) 370-6666 info@britishclub.org britishclub.org
Hotel Atlas Deluxe пр. Шевченка, 27, (032) 261-4764, (067) 555-9111 info@hotelatlas.com.ua sales@hotelatlas.com.ua atlasdeluxe.lviv.ua
Готель Плазма Проспект Свободи 5 (067) 101-3777, (066) 214-3333 plazma-hotel.lviv.ua
Євроготель вул. Тершаковців, 6А, +38 (032) 242-40-02 info@eurohotel.lviv.ua eurohotel.lviv.ua Координати для навігації: 49°50'8.16"N, 24°2'28.32"E
Готель «Соната» вул.Морозна,14 тел. (032) 232-5000 info@sonatahotel.com.ua факс. (032) 232-5015
Готель Відень проспект Свободи 12 Рецепція/бронювання (032) 244-4314, (097) 244-4314 Факс: (032) 244-4316 wienhotel@mail.lviv.ua wienhotel.com.ua
Готель Львів проспект В. Чорновола, 7 (032) 242-3270, (032) 240-8383 (032) 240-8373, (067) 675-4344 Факс: (032) 242-3555 hotel-lviv@ukr.net hotel-lviv.com.ua
Готель Rius вул. Гнатюка, 12А (032) 235-0660, (097) 970-0220 Факс: (032) 235-0661 info@rius-hotel.lviv.ua rius-hotel.lviv.ua
Готель Рудольфо Вірменська 4 (032) 236-8000 Факс: (032) 236-8059 info@rudolfo.com.ua rudolfo.net
Арт-готель «МОДЕРН» проспект Шевченка, 28 тел.: +38 (068) 709 99 33 факс: + 38 (032) 297 76 30 modern.art.hotel@gmail.com
Бутік-готель «Сент Федер» пл.Звенигородська,3 (032) 297 00 00, (063) 879 76 94 (098) 090 57 54 reservation.stfeder@gmail.com http://www.stfeder.com АФІША
МІСТА
Л Ь В І В
33
f ashion
Митрополичі Сади, що на Святоюрській горі у Львові, цього літа знову відкрилися для світських гостей. Як і торік, у рамках Alfa Jazz Fest відома українська дизайнерка та стиліст Оксана Караванська показала у цьому унікальному парку свою нову колекцію – Український Haute Couture. Співорганізатор показу – Благодійна організація Фундація Духовного Відродження УГКЦ.
Нова колекція Оксани Караванської – інспірована, народжена та пронизана Україною, постатями видатних українських жінок у світовій історії. На створення колекції Український Haute Couture, що об’єднала чотири десятки образів, дизайнерку наштовхнули історії життя легендарних українок.
Український
Haute Couture «Українські жінки – настільки сильні, унікальні та харизматичні, що залишили помітний слід у світовій історії, – каже Оксана Караванська. – Моя нова колекція інспірована такими постатями, як Анна Ярославна, королева Франції, оперна діва Соломія Крушельницька, Софія Фредро-Шептицька, мати Митрополита Андрея Шептицького, – і водночас присвячена сучасним українським жінкам, які є достойними послідовницями і у III тисячолітті залишать не менший слід, аніж їхні легендарні попередниці. І взагалі, ця колекція – як коктейль еклектичних вітрів, змішаних у шейкері джазу».с
Ще одним джерелом натхнення для Караванської стали ілюстрації відомої української художниці Катерини Штанко до серії 100 казок (видавництво А-БА-БАГА-ЛА-МА-ГА): дизайнерка перенесла казкові сюжети на тканину – і вони ожили у сукнях! Галина Гузьо Фото: Назар Струтинський 34
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
Б ач и л и
by OKSANA KARAVANSKA Спеціальна подія Alfa Jazz Fest 2016 – продовження української fashion-історії в оновлених квітучих Митрополичих Садах – відбулася для світських гостей. Подивитися колекцію Оксани Караванської Український Haute Couture у Митрополичих Садах, які спеціально до цієї події оновилися та заквітли, прийшли перша леді Марина Порошенко із сином, отець Борис Гудзяк, Митрополит Львівський УГКЦ Ігор Возьняк, народний депутат Оксана Білозір, співак Павло Табаков із сім’єю, учасники вокальної формації Піккардійська Терція, телеведучі Катя Осадча, Юрій Горбунов і Маша Єфросиніна та інші знаменитості. Галина Гузьо Фото: Назар Струтинський
36
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
професійні послуги стилістів та косметологів
весільні, вечірні, святкові зачіски візаж колорування волосся spa процедури для волосся чоловічі перукарські послуги манікюр/педікюр апаратна косметологія
+38 095 119 40 01
79012, львів,
+38 096 096 09 66
вул. дзиндри, 1а
масаж/обгортання стоун терапія
АФІША
МІСТА
Л Ь В І В
37
фасон
Стильно
й вільно Сергій Лихолат, адміністратор готельно-відпочинкового комплексу Edem Resort&SPA Мені складно охарактеризувати свій стиль, як щось стале й однозначне. Щодня я вдягаю те, що відповідає моєму настрою і забаганкам примхливої львівської погоди. На роботу я ношу класичний костюм – і це не є для мене чимось обтяжливим. Такий дрес-код є проявом поваги до гостей готелю, до того ж, це вбрання добре налаштовує на робочий лад. У вільний час я обираю для себе smart casual – зручний й стильний одяг, який завжди буде доречним. Гадаю, що слідкувати за модою варто, але все ж зовнішній вигляд людини повинен підкреслювати її індивідуальність. Стиль має формувати моду, а не навпаки. Серед моїх улюблених брендів – Zara, F&F, Dolce&Gabbana. Звісно ж, наявність позначки знаменитого бренду на сорочці чи піджаку не є для мене чимось обов’язковим. Я більше ціную якість, аніж походження речі, і нерідко поєдную дорогі брендові речі зі звичайними однотонними сорочками чи футболками. Влітку надаю перевагу здебільшого теплим та світлим кольорам: різним відтінкам червоного, бежевому та світло-сірому. Незамінним аксесуаром для мене є годинник. Це, напевне, найпопулярніший і найпотрібніший атрибут чоловічого гардероба. Маю декілька годинників, які компоную з різними предметами свого гардероба. Несмаком вважаю недбалість у поєднанні різних елементів одягу. Звісно ж, мода сьогодні спростовує різноманітні стереотипи, ламає стандарти, залишає простір для сміливих рішень, однак не варто змішувати несумісні стилі в одному образі. Тішить те, що донедавна поширена серед чоловіків тенденція взувати класичні туфлі під спортивні брюки себе віджила, хоча натомість з’явилося чимало інших «стильних новацій». Радію, що чоловіки стали ретельніше доглядати за собою, дбати про свій зовнішній вигляд в усьому: починаючи від систематичних походів до спортзалу і закінчуючи уважністю до вмісту власної шафи. Важливо, аби вбрання було акуратним, охайним та невимушеним. Найкращий одяг – той, який допомагає вам бути собою, виявляє ваш неповторний внутрішній шарм. Записала Юлія Лисенко Фото: Назар Струтинський Місце зйомки: Йосип бар, вул. П. Дорошенка, 7 38
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
D ress code
Ярослава Жомір В одязі я ціную зручність, тому обираю для себе речі в стилі casual. Обожнюю незвичні принти, цікаві геометричні форми, асиметричні силуети та поєднання кольорів. Часто шию одяг на замовлення. Звісно ж, це дорожче, аніж купувати речі в крамниці, однак, так я маю змогу поповнити свій гардероб неповторною обновою. Я не дуже люблю аксесуари. Масивні та дорогі прикраси змушують до відповідного вбрання: чогось офіційного, елегантного. А це не завжди зручно. Намагаюсь не судити людей, як-то кажуть, «по одежці». Я зовсім не стиліст і не модний критик, до того ж, це – лише одяг.
Ксеня Кожушко Мій стиль – це smart casual. Для мене важливо, аби моє вбрання було зручним і водночас елегантним. Люблю сміливі поєднання, до прикладу, легкої суконки з кросівками. Для мене бренд речі не є чимось важливим. Суттєвіше, чи пасує мені та чи інша річ. Сліпе наслідування всіх модних тенденцій, гонитва за брендами, як на мене, заважають багатьом віднайти свій неповторний стиль. Гадаю, влітку кожній жінці варто придбати зручний та легкий сарафан з натуральної тканини. Це універсальна річ, яка при різних комбінаціях взуття та аксесуарів буде доречною за будьяких умов. Моїм улюбленим кольором є смарагдовий, також люблю бордовий, зелений, білий, сірий та чорний.
Ярослава Жомір та Ксеня Кожушко – власниці Йосип Бару
Одягнути настрій! На Ксені: сукня 1490 грн. На Ярославі: сукня - 1290 грн. Текст: Юлія Лисенко Фото: Ірина Похила Візаж: Аліса Никитюк (063) 321-2262 Місце зйомки: магазин одягу Vovk, вул. Руська, 6 АФІША
МІСТА
Л Ь В І В
39
тренд
Юзер,
а не лузер
Стрімкий поступ IT-технологій не залишає сучасній людині вибору, аніж як активно «гуглити», встигати за інноваціями та вміти їх застосовувати. Йдеться не про опцію віртуозного набирання меседжів у Viber чи щоденного завантаження рекордної кількості світлин на Instagram. І навіть не про вміння кмітливо «тролити» анонімів на власному акаунті мережевого питальника на кшталт Ask. com. Усе це – вже давно успішно засвоєне старе, власне, як і стандартний набір закладок у браузері: Gmail, Facebook та Youtube. Щоб крокувати у ногу з часом, потрібен швидкісний ескалатор у вигляді оновленої авоськи інтернет-ресурсів. Бути просунутим «юзером» означає ефективно використовувати потенціал світової павутини та без зайвого «залипання» в екран задовольняти безліч власних потреб. 40
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
Поки хтось безнадійно кружляє на віражах посилань, щедро наданих пошуковиком, у намаганні скачати пісню, яка застрягла у вусі, і, звісно ж, кожного разу натрапляє на дратівливе прохання реєстрації, більш просунуті користувачі без зайвих зусиль знаходять улюблений трек на соціальній аудіоплатформі Sound cloud і вже завантажують мелодію на гаджет. Окрім того, оперативно додають виконавця у підписки, аби наступного разу ще швидше прослухати його новий хіт. Без алгоритмів просунутості не обійдеться й така звична справа, як Інтернет-шопінг. Купувати без зайвих втрат часу й безлічі відкритих вкладок, у яких сам чорт ногу зламав би, та ще й зберегти привабливу повноту гаманця допоможуть різноманітні сайти-агрегатори. Скориставшись лише однією Інтернет-
платформою, скажімо SvitStyle чи SaleGid, отримуєте доступ до сотень магазинів одягу і кількома кліками оновлюєте свій гардероб. А для тих, хто прагне скористатися знижками неa лише на модні колекції, але й на відпустки, вечері в рестораціях та спа-процедури, неодмінно варто зазирнути на платформу Покупон. Тут можливо повною мірою задовольнити будь-які потреби й насолодитися процесом економії. Цей перелік можна продовжувати нескінченно довго, відкриваючі нові малодосліджені принади мережі. Тож раджу вподобати цей запис, репостнути собі на вус і почати вибагливіше ставитися до багатоликого помічника WWW. Юлія Лисенко
АФІША
МІСТА
Л Ь В І В
41
Демони
віртуального раю
Із розвитком комп’ютерних технологій ширшає всесвітня павутина і розростається інтернет-спільнота, помалу витісняючи колись звичні засоби комунікації. Та хто б міг подумати, що Інтернет стане культом, способом життя і запустить механізм деградації реальності? Стало нормальним приховувати справжнього себе за вигаданим «я», спілкуватися кліше і мемами, створювати «диванні сотні», вести холівари в коментарях. Дорослі люди спілкуються як підлітки, а дітиська корчать з себе експертів. Занепокоєні психологи б’ють на сполох – людство летить уперед зі швидкістю комети. Мудрі люди вигадали концепцію slow life – життя без поспіху, в гармонії із внутрішнім і навколишнім світами. Однак повільно їсти і читати – о’кей. А повільно соціалізуватися –
важкувато. Із часом образ, виплеканий в акаунті Facebook, приростає до істинної природи і паразитує. Людина стає колекцією елементів «себе» – манікюри, ноги, мускулисті руки – для Instagram, запозичені мудрі думки – твітнути, і життя перетворюється на суцільну #selfieparty. Фото з весілля, вагітною, +100500 – з дитиною, фото з новою машиною, з відпустки, фото їжі – все, лише б «лайкали». Не життя, а верениця знімків, де «лайк» – тверда величина. Дружити теж стало легше: нащо в своїх надщільних графіках робити «віконце» на зустріч з товаришем по школі? Списалися, зідзвонилися, особливо близькі – навіть у скайпі. Питання закрите. Можна спокійно пограти в гру чи подивитися новий смішний ролик. Тема віртуальних романів вартувала б окремого товстого талмуду. Двоє вигаданих
людей спілкуються, цитуючи класиків, котрих не читали, марять зустріччю десь на Мальдівах і займаються віртуальним коханням, поки Його дружина допирає сорочки, а Її чоловік повіз дитину з вітрянкою до педіатра. Втеча від реальності, і у результаті – озлоблення на ту саму сіро-прозаїчну шкарпеткову дійсність. А буває й інакше – у мережі познайомилися, в кафе зустрілися, за місяць – рагс, а за рік – рагс удруге. Бо пізнати один одного зі статусів і дозованої правди тяжко. Швидкий темп життя дисциплінує. Ти маєш встигнути все і бути всім. Слово «неможливо» вже не таке категоричне. І це прекрасно. Треба бути сучасним, мобільним, соціально активним. Але не вартує втрачати себе. Поміркованість і вдумливість – наші нові мантри. Яна Ковальчук
Антитренд
т е ат р
З вулиці –
на сцену З вулиці на сцену – народний аматорський театр, який щоразу додає своїм глядачам мотивації до саморозвитку та пошуку себе. Дивлячись гру хоч і непрофесійних акторів, усе одно щось всередині промовляє: «вірю!». Режисер театру Ігор Онисько запевняє, що все це завдяки щирості його вихованців. У розмові з Афішею він розповів про те, як виглядає творчий процес невеличкого, але помітного театру.
З вулиці на сцену є аматорським театром, однак це не заважає вам збирати повні глядацькі зали. У чому ж секрет? Одного разу режисер Борис Озеров, якого небезпідставно називають моїм учителем, сказав: «Люди приходять у театр відпочити, а не споглядати індивідуальні режисерські страждання. Тобі сумно й болісно? Постав комедію – і гумор, який ти втілиш на сцені, буде справжнім. Якщо ж тобі радісно – створи драму, і тоді людський біль тобі вдасться передати об’єктивно.» Саме він навчив мене правильної постановки фіналу. Якщо на сцені розгортається драма, крапку в ній можна ставити лише тоді, коли ти дав глядачу надію, що вихід усе одно є. Чи, принаймні, допоміг йому напуттям, дав зрозуміти мораль цієї театральної історії. Крім того, мій покійний товариш та наставник навчив використовувати увесь простір сцени. Адже, погодьтесь, не цікаво дивитися в одну точку, в якій розгортаються події цілих двох театральних дій. 42
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
Майже кожна вистава театру З вулиці на сцену закликає глядачів до саморозвитку, до подолання власних страхів та комплексів. Чиї тексти ви використовуєте для постановок? Власні. Я сам пишу п’єси. Звісно ж, вони не є досконалими. На жаль, я не маю можливості віддати свої тексти професійним драматургам для доопрацювання. Мої твори – щирі, от і все.
Працювати з аматорським складом нелегко. Вам, напевне, доводиться щоразу підлаштовуватися під ваших вихованців? Уявіть, до вас приходить людина і в неї сяють очі. Два здоровенних очиська дивляться на тебе, і ти бачиш, що в них ще досі живе маленька дитина – щира й безпосередня. Такі люди – вже актори. Ті ж, хто ледве переступивши поріг, запитують: «Коли виходити на сцену?», як на мене, безперспективні, а єдиний їхній мотив прийти в театр – прославитись. Безумовно, роботу з початківцями та професійними акторами неможливо порівнювати. Колись мені довелося попрацювати з професіоналами. Зізнаюсь, це казково. Ти даєш акторові завдання – образ прописаний у п’єсі, а він пропонує тобі одразу декілька варіантів його сценічного втілення. З аматорами складніше, адже нерідко доводиться писати персонажа під актора.
А чи траплялися якісь кумедні історії під час виступів? Оооо… Цим можна ділитися безперестанку. Грав у нас такий хлопчина із Закарпаття, Сергій Шарга. І якось під час вистави він, уявіть, втратив голос. Ми виручали його з-за лаштунків – читали замість нього текст, поки той безпомічно хрипів. А під час одного з показів вистави Покірний у нас трапилася інша оказія. Підняття завіси, а відповідно й початок вистави, супроводжувало падіння реквізиту – телевізора, що стояв на сцені. Глядачі, певно, подумали, що це такий режисерський хід. На щастя, акторка, яка розпочинала дію, швидко оговталася… Юлія Лисенко Ви пишете п’єси, займаєтесь постановкою вистав та ще й самі в них граєте. Причому завжди обираєте для себе якісь вибухові й харизматичні ролі. Це ваша творча забаганка – брати на себе такі образи, чи, можливо, більше ніхто в театрі не здатен їх втілити так само яскраво? Буду відвертим. Я ще не зовсім старий, аби грати на сцені когось такого… неординарного. Та й усі ці епатажні персонажі мені до лиця. Щоправда, зараз я намагаюсь уже помалу відходити від цього, давати глядачам у своїй подобі більше правдивих персонажів – трохи менш божевільних, ближчих до реальності.
Чи замислювалися ви над тим, щоб узяти участь у якомусь театральному фестивалі, наприклад Драбина чи Драма.UA? Або ж влаштувати гастролі театру? Щодо гастролів, то тут ви вклали мене на лопатки. Я справді про це замислююсь. Організація гастролів вимагає багато сил, часу та грошей, але це, безумовно, важлива сходинка розвитку театру. А стосовно фестивалів… Я пригадую перші фестивалі Драбина, пам’ятаю і театральний фестиваль Золотий лев на початках. Тоді це була справді потужна тусовка. А зараз, навіть не знаю… Це вже не те, геть не те.
АФІША
МІСТА
Л Ь В І В
43
арт
Кажуть, музика не має кордонів. Особливо, якщо вона звучить для благородної справи. Аничка – співачка, яку пам’ятають у Львові та за його межами завдяки лемківським пісням, – останнім часом тішила своєю творчістю українську громаду у США. Тим паче, що всі концерти були благодійними, адже кошти збирали для потреб українських воїнів.
Пісні без кордонів Аничка, останній твій концерт у Львові був джазовим, де ти презентувала свій сьомий альбом Rain in my heart. Відтоді минуло два роки. Чи ти у США ще писала альбоми? Ні, ці два роки я співала виключно у благодійних цілях. Власне, це були концерти, де я виконувала пісні зі свого україномовного репертуару. Все почалося із виступів у Каліфорнії, зокрема Сан-Франциско, Сакраменто і Лос-Анджелеса. Разом з українською діаспорою ми зібрали там перші кошти, 16 тисяч доларів, які передали пораненим хлопцям у Львівський військовий госпіталь. А далі українська громада приходила на мої благодійні виступи у Сіетлі, Чікаго, Детройті, Клівленді, Фінексі, Нью-Йорку, Брукліні, Нью-Джерсі. Кажуть, українці за кордоном дещо абстраговані від ситуації в Україні. Ти це відчула? Аж ніяк. Швидше навпаки. Українці у США одразу відгукнулися на події в Україні. Тим паче, що вони дуже активно обговорювались в американських ЗМІ. З моменту, як я почала свої благодійні концерти, – ми зібрали 96 тисяч доларів. Частина коштів пішла на оплату реабілітації українських солдат. Їм тут, в Америці, було зроблено операції. До речі, безкоштовні, бо представники нашої громади змогли домовитись з американськими лікарями. А вже реабілітацію, перебування хлопців у США ми оплачуємо коштами з моїх концертів. 44
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
Важко даються такі виступи? Важко постійно літати або переїжджати. Особливо, коли один концерт відбувається в суботу, о шостій вечора, а наступний – вже в іншому місті в неділю, о першій дня. Непросто мені було як мамі. Адже 6-річна донька постійно була зі мною. Пригадую: співаю і бачу, як моя дитина, вимучена нічним перельотом, засинає в залі. Правда, волонтери тут же її підхопили. Але такі концерти мають свій позитив для дитини. І моєї, і дітей української громади. Вони формуються як українці, нехай і за кордоном, та змалку пробують розуміти всі важливі державні процеси. США не єдина країна, де ти виступала для українців? Ні, я також неодноразово співала на різних заходах для канадської діаспори. Зараз мене чекають у Бельгії, в місті Антверпені. Щороку я намагаюсь їздити на традиційну Лемківську варту у Ждині, що в Польщі. Адже мої коріння – лемківські, і власне, лемківські пісні – це велика частина моєї творчості. Ти починала з альбому лемківських пісень Аничка років 17 тому… Так. Потім ще видала кілька дисків, зокрема лемківських колядок. В якій країні ти себе бачиш? Однозначно, в Україні, Львів – то мій дім. В Америці живе мій чоловік, там я маю
можливість займатись улюбленою справою – співати, та ще й, останнім часом, активно допомагати українським воїнам. Не залежить, де я живу, залежить, що я роблю, чим можу бути корисна як мама, як жінка, як громадянка своєї країни. Коли я бачу результат, то знаю, що мої пісні, мої вчинки є недаремні. А в тому – суть життя… Записала Олеся Садова Фото: архів Анички
м у з и ка
Соціально-мистецький проект #ПісніВійни набирає обертів. Це масштабна громадська ініціатива, завданням якої є пошук та запис на професійній студії пісень, створених українськими воїнами, які воювали чи досі воюють на Сході України. #ПісніВійни – це історія сучасної України, яка розповідається у піснях. А учасники проекту – це відважні, мужні і водночас дуже талановиті люди, які творять історію нашої країни – тут і зараз.
Мета проекту – видати компакт-диск сучасних україномовних військових пісень – і цільово, безкоштовно розповсюдити його у зоні воєнних дій на Сході України, а також по військових частинах, полігонах і госпіталях України. Таким чином компенсувати брак якісної україномовної фронтової пісні, яка підбадьорювала б та надихала наших захисників, давала б їм змогу відпочити і відновитися. Для того, щоб надати пісенній творчості воїнів максимального суспільного резонансу під час запису композицій для CD будуть створені унікальні дуети воїнів-виконавців із відомими українськими артистами. Згоду на участь у проекті вже дали вокальна формація Піккардійська Терція, співак та композитор Павло Табаков, лідер гурту Антитіла Тарас Тополя, Фома із групи Мандри, лідер гурту Мері Віктор Винник, співачка Ірина Доля. Тривають переговори і з іншими виконавцями. Один з учасників проекту – львів’янин Олександр Рожко (позивний –Йожик). Він – ветеран уже чотирьох воєн. Пісні почав писати давно, повернувшись ще з першої війни в Афганістані. Навіть видав сольний альбом Скажіть мені: ні пуху ні пера. До збірки #ПісніВійни увійде неймовірно сильна авторська пісня Рожка Не сумуй, яку він написав торік, у черго-
вий раз вирушаючи на Донбас. «Не сумуй, коли мене немає, / Помолись і поцілуй дитину, / Пам’ятай, Господь оберігає / Тих, хто захищає Україну», – ці слова у приспіві торкаються серця кожного. «Щоразу, йдучи на війну, я казав своїй дружині: «Не сумуй!», – розповідає Олександр. – З цієї фрази й народилася ця пісня. Вона – дуже дорога і близька мені». Для проекту Рожко заспіває у дуеті з Тарасом Тополею. Для обох виконавців це буде унікальний досвід співпраці. Ще один учасник проекту – Богдан Ковальчин із Дрогобича, що на Львівщині. До війни чоловік працював на радіо, через що згодом на фронті і отримав позивний FM. До армії Богдан пішов добровольцем, став десантником 80-ої бригади. Воював у найгарячіших точках, був снайпером. Писати пісні Ковальчин почав, будучи на Донбасі. А після демобілізації взявся записувати композиції на студії: боєць хоче видати сольний альбом фронтових пісень. До збірки #ПісніВійни увійде одразу дві пісні Богдана: його дебютна річ Бог біля тебе та нещодавня радіопрем’єра На схід. Про другу пісню, яка для проекту буде записана у дуеті з Віктором Винником, FM розповідає: «Мабуть, у кожного, хто повертається звідти, де 200, 300 – не просто числа, виникає бажання
разом
поїхати туди знову, поїхати на схід… Там залишилися справжні друзі, там все ще наповнені адреналіном ночі, там діють прості правила і досягаються чіткі цілі… А тут… А тут, на жаль, часто порожнеча і розчарування… На схід – це не тільки пісня, це внутрішні відчуття – як мої, так і багатьох із тих, хто пліч-о-пліч пройшов цей шлях». «Надзавдання проекту – зберегти сучасну україномовну військову пісню як у контекстах музичної культури й патріотичного виховання, так і в контексті історії України, – каже ініціатор і координатор соціально-мистецького проекту #ПісніВійни Галина Гузьо. – А якщо розшифрувати соціальну складову нашого задуму, то її суть – у донесенні до найширших верств суспільства теми війни, а також усіх тих непростих емоцій, які переживають воїни та їхні рідні. Крім того, проект сприятиме соціалізації і психологічній реабілітації наших військових опісля повернення з війни». Мирослава Близнюк Фото: Галина Гузьо
46
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
таксi та трансфери +38 032 253-73-63 +38 067 371-16-88
Comfortable safe cars Комфортні безпечні авто Ticket on demand Чек з вартістю поїздки на вимогу Micro Usb Mobile Charger Зарядне для смартфону
+38 093 198-09-95
hoteltaxi.lviv.ua
+38 066 778-76-57
Lviv Hotel Taxi
Umbrella Брендована парасоля Free Wi-Fi Visa/MasterCard English speaking dispatcher Англомовний диспетчер
Український модерн і неовізантизм, авангард та постмодернізм, найкращі зразки мистецтва 50-70 років ХХ століття найпомітніших українських митців квитки: для дорослих 25 грн. для студентів 10 грн. для учнів, пенсіонерів 5 грн. екскурсія: для дорослих 50 грн. для студентів та учнів 30 грн.
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького Окремий відділ: вул. Драгоманова, 42 10:00 – 18:00 Вих. пн, вт
музик а
Львів княжих часів Цьогорічний фестиваль у нашому місті пройде під гаслом Музика у княжому Львові і об’єднає програми та локації, що відображають настрій цієї доби. Ідея проведення спільного українсько-польського фестивалю належить засновникові відомого камерного оркестру Віртуози Львова, народному артисту України Сергію Бурку та засновнику польської капели Краковєнсіс й багаторічного польського фестивалю Станіславу Галонському, тісна співпраця між якими триває вже понад 20 років. Львів та Краків – міста-побратими, яких об’єднує багато історичних надбань, міста, що вважаються визначальними у міжкультурному діалозі України та Польщі. Про цьогорічну складову фестивалю Афіші розповів Сергій Бурко. Сергію Івановичу, чим дивуватиме третій фестиваль Музика у старому Львові? На сьогодні ще багато чого допрацьовується, йдуть перемовини з партнерами, адже час складний, а фінансова складова інколи є визначальною. Цього року на львівському фестивалі маємо намір трансформувати концерти у насичені гостями дні – п’ятниця, субота та неділя. Обов’язково врахуємо позитивний досвід попередніх фестивалів. Зрозуміло, що черговий фестиваль матиме нові бачення. Поняття «Старий Львів» дуже широке. Який він, якого періоду? Основний акцент цього року це – Музика у княжому Львові, адже у нас ще збереглися пам’ятки княжої доби. Згадаємо церкву св. Миколая, одну з найдавніших церков у Львові. Саме у районі, де вона побудована, історично розвинувся перший ринок міста. Є також низка інших забутих місць – і тому відкриватимемо Львів як місто, в якому об’єдналася культура різних народів… Зокрема, це Вежа Корнякта – пам’ятка архітектури національного значення з елементами грецької культури. Вежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла Римлянина на кошти львівського купця грецького походження Костянтина 48
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
У серпневі дні у Львові та Кракові відбудеться міжнародний фестиваль Музика у старому Львові та Музика у старому Кракові – як спільний міст дружби між містами. Третій для львів’ян та 41-й фестиваль для Кракова запросять понад 20 яскравих виконавців з України та Польщі. Корнякта. Інші локації княжої доби – Вірменська апостольська церква – одна з найдавніших християнських церков, Італійське подвір’я, яке має прекрасну акустику. Тут проводяться концерти камерної музики, знімаються фільми. Це одне з найулюбленіших місць відпочинку львів’ян та гостей міста. У кав’ярні, що розташована тут, за філіжанкою кави приємно спілкуються, слухають чарівну музику і насолоджуються красою та величчю унікальної архітектури. Залучимо також основні наші святині – Архікафедральний собор святого Юра, Храм святих верховних апостолів Петра і Павла, Архікатедральну базиліку Успіння Пресвятої Діви Марії, в якій розташований у доброму стані орган, що є символом нашої співпраці з польськими музичними колами. Концерти також відбуватимуться на чудовому майданчику біля Домініканського собору, на Високому Замку та інших місцях, що мають дотичність до княжої доби... Кого цього року ви запросили із виконавців? На фестиваль до Львова приїдуть виконавці та колективи із Кракова, а наші виконавці у той же час музикуватимуть в Польщі. Зокрема краківський фестиваль на День незалежності України презентує проект Три Моцарти, що стане прямим зв’язком із Львовом, адже звучатимуть твори львівського Моцарта – Ксавера Моцарта. І що цікаво, цього року розширимо географію виконавців із Сходу на Захід. Наші партнери – Маріупольський камерний оркестр, що минулого року побував на фестивалі у Львові, виступатимуть цього року і на Краківському фестивалі. А його виступ разом із Академічним камерним оркестром Віртуози Львова у День незалежності України буде символом
єдності. Хочу зазначити, що Генеральний консул України у Кракові Олег Мандюк сприйняв цю ідею дуже позитивно. Чи матимуть львів’яни та гості нашого міста приємність почути нові програми на фестивалі? На першому фестивалі прозвучала опера українського композитора Дмитра Бортнянського Сокіл, що була виконана на Італійському подвір’ї. У цьому ж році за участю київських солістів буде здійснена постановка опери Джованні Баттіста Перголезі Служниця-пані. Одним із співавторів цього проекту буде народна артистка України Наталія Свириденко. Очікується приїзд на фестиваль представників Варшавської камерної музики, зокрема Ансамблю барокової музики. Окрім того, на фестивалях-партнерах відбудуться взаємообмінні проекти Молоді таланти, де молоді виконавці з Польщі виступатимуть у нас, а наші виконавці – у Кракові. Очікуємо у Львові на концерт директора Краківського фестивалю Станіслава Галонського, власне, зараз опрацьовується його концертна програма. Маріупольський камерний оркестр виступить у Львові з новою концертною програмою. Отож, на третьому фестивалі Музика в старому Львові маємо благородну мету не тільки зробити приємне дозвілля туристам та львів’янам на якийсь короткий час, але й привернути їхню увагу до архітектури та історії княжої доби. Прагнемо долучити до слухання музики щоразу більше слухачів. Розмовляла Ольга Максим’як Фото: архів філармонії Музика в старому Львові 14-30 серпня
Б ач и л и
Навколо
Світла У самому серці міста Лева відбулася виставка інтуїтивного живопису Навколо Світла запорізької художниці Людмили Лисиці. Під дахом затишної галереї Primus, розташованої в одному із найкрасивіших двориків по вул. Вірменській, була представлена колекція живописних робіт олією на шовку та полотні.
Запоріжанка Людмила Лисиця – яскрава представниця інтуїтивного живопису: її картини – це не тільки твори мистецтва, а ще й потужна духовна і творча практика. Більше п’ятнадцяти років майстриня вивчає психологію та східну філософію. Окремий напрямок – вплив кольору на стан людини, використання нюансів та відтінків для передання почуттів та емоцій. Головним своїм учителем Людмила називає природу, особливим захопленням у житті – квіти. Творам художниці притаманна чарівна витонченість і прозорість, глибокий філософський зміст і метафоричність, яскравий і впізнаваний авторський почерк. Картини залишають простір для уяви глядача, вони наповнені майстерним поєднанням легкості та світла незалежно від кольорової палітри роботи.
Створюючи свої картини та перебуваючи в постійному творчому розвитку, Людмила використовує різноманітні матеріали й техніки. Картини майстрині є у приватних колекціях у Європі, Америці та Китаї. facebook.com/art.lisica АФІША
МІСТА
Л Ь В І В
49
ба ч и л и
Alfa Jazz Fest У Львові відбувся шостий Альфа Джаз Фест – одна із найбільших джазових подій України, що стала популярною і в Європі. Спекотні червневі дні і вечори були насичені зірками, музикою та палкими поціновувачами містичного перформансу на ім’я джаз. Львівські концерти транслювали рейтингові міжнародні арт-телеканали, у Парку культури величезні фан-зони та концертний зал на кілька тисяч глядачів були заповнені вщент. Цьогорічні хедлайнері – Пет Метіні, Артуро Сандоваль, Дайан Рівз, Есперанса Сполдінґ, квартет Бренфорда Марсаліса, Курт Еллінґ, Джамала. Але все має кінець – шостий Альфа Джаз закінчився 27 червня. Із 28-го Львів розпочав чекати на сьомий. 50
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
Зд а й к ра п к у
Недиванні
розваги Якщо ви вже досхочу надегустувались освіжаючих коктейлів у львівських кнайпах та посмакували вишуканими галицькими стравами – час замислитись про особливий формат відпочинку під соусом «адреналін». Стрибки з парашутом, польоти на повітряній кулі, екстремальні сплави найбурхливішими водоймами Західної України – до ваших послуг.
3.
Тим, кого манить до себе небо, – по дорозі із клубом Open Way. Лише уявіть собі: годинна мандрівка небесними просторами на повітряній кулі! Хіба це не ваша дитяча мрія? А як щодо підкорення гірської вершини? Тут вам відкриють багато можливостей, аби випробувати себе на міць.
4. 1. 52
Для тих, хто перебуває у пошуку нових та незабутніх літніх вражень, хто полюбляє активний відпочинок Львів підготував кілька приємних сюрпризів. Усе, що потрібно, – звернутися у правильне місце та обрати собі саме ту екстремальну розвагу, яка буде до вподоби і, звісно ж, до снаги. Спортивно-розважальний комплекс АПЕКС пропонує своїм відвідувачам катання на роликах, картинг, а також деякі новинки: катання на електроскейтах, скейт-тренажерах та джамперах. Джампери – це спеціальне спортивне спорядження, що кріпиться до ніг і дає змогу швидко бігати, стрибати та виробляти різноманітні трюки. Або ж можна вмоститися в карт і відчути себе справжнім гонщиком.
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
2.
Для охочих швидких «ін’єкцій» адреналіну є об’єднання KAVA. Вони запропонують роумінг та стрибки з парашутом. Коли готуєтеся до стрибка, на якусь мить може здатися, що ліміт хоробрості вичерпано, однак, зробивши один крок назустріч незабутнім враженням, обов’язково захочете це повторити. Крім стрибків, цей клуб пропонує швидкісне катання на квадроциклах.
Серед інших активних атракцій – пейнтбол, страйкбол та лазертаг. У пейнтбольних клубах Hunter, BNB та Kamikadze нададуть усе необхідне спорядження та навіть знижку подарують. Лазертаг – це, певною мірою, спрощена варіація гри у пейнтбол. Тут відсутній елемент болю, адже гравці стріляють лазером. При попаданні променя в датчик на голові суперника він вважається «ураженим» і його зброя відключається на 3 секунди. Таку новинку варто спробувати. Маючи стільки варіантів для незабутнього активного відпочинку, злочином було б провести відпустку на дивані. Тож уперед: до літніх пригод та нових незабутніх вражень! Інформацію збирала Юлія Лисенко
Нове
Rumbambar:
Swim&Dance, please!
16 липня відбудеться перша святкова вечірка з нагоди відкриття у Львові грандіозного аквакомплексу Rumbambar Swim&Dance. Гостям обіцяють усі кольори літа, коктейлі, румбу і, головне, – три басейни із кришталевою водою.
Новий заклад Rumbambar Swim&Dance Club знаходиться на території парку-готелю Древній Град – це два гектари засмаги, 1 000 кв. м водної поверхні, 935 місць для відпочинку, різноманітні атракції та анімації, пляжні футбол і волейбол. Смачну їжу та напої теж обіцяють: у комплексі запрацює Pizza&Grill Bar та коктейль-бар – і все це прямо у воді! Всім, хто потрапить на відкриття аква-території, – подарунки, розіграші, конкурси від серйозних партнерів Rumbambar Swim&Dance Club, фотосесія від модних фотографів та багато гарячих літніх танців. Запалюватимуть та підійматимуть настрій гостям нового комплексу будуть улюблені всім Львовом Mad Heads та гумор-шоу Вар’яти. Також у святковій програмі – водні та вогняні шоу, модні покази, флешмоби і майже морський бриз. Для маленьких відвідувачів працюватиме зона дитячих розваг. Не пропустіть подію цього літа!
Увага! Плавальний сезон у Rumbambar Swim&Dance розпочинається із 17 липня! 16 липня на святкову вечірку запрошують усіх бажаючих пофантазувати на тему дрес-коду #аянаморі, адже серед гостей будуть обирати Короля і Королеву Моря! *Програма орієнтовна і може підлягати змінам.
Rumbambar Swim&Dance Club відкриття: 16 липня, 16:00 детальна програма і новини: www.facebook.com/RumbambarLviv/ www.rumbambar.lviv.ua (068) 811 8110 АФІША
МІСТА
Л Ь В І В
53
мандри
La mia bella Italia! Ні для кого не буде новинкою почути, що Мілан – місто моди і стилю. Але лише перебуваючи там, це дійсно усвідомлюєш. У жодному європейському місті мені не доводилося бачити такої кількості гарних людей. Вишуканих, стильних… Від звичайного студента до знаменитого дизайнера. Вміють італійці по-особливому підібрати свій гардероб, створити свій ексклюзивний образ. Проводжаєш із захопленим поглядом дідуся в жовтих штанях під ручку з елегантною дамою в капелюсі… О так, це Італія. Це – Мілан. Розвіює він і міф про те, що лише наші дівчата полюбляють одягати високі підбори. Хоча, варто сказати, що в порівнянні із чоловічим вбрання жіноче тут більш стримане, але так підібране! До перфекціонізму…
54
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
… Якщо, проходячи по вулиці міста звичайного буденного дня, вашу увагу привернуть крокуючі назустріч красиві, як з обгорток журналів моди, люди, якщо, вдихаючи повітря, відчуваєте аромат свіжозвареної кави, а десь лунає «Ciao amore, come va?…» – ви в Мілані.
Що обов’язково треба побачити у Мілані? Галерея Віктора Еммануїла II (Galleria Vittorio Emanuele II) є одним із перших торгових пасажів в Європі і носить ім’я першого короля єдиної Італії. Висота стелі – 47 метрів, а приміщення збудоване у формі хреста. Сказати про неї «красиво» – це нічого не сказати. Підлога викладена мозаїкою з гербами столиць італійського королівства: Мілана, Туріна, Флоренції і Рима. У напівкруглих вікнах зображено алегорію чотирьох континентів: Африки, Азії, Європи й Америки. Галерея не функціонує більше як універмаг, на даний момент у ній розташовано близько 30 бутіків найвідоміших світових брендів. Недарма її вважають основною модно-туристичною перлиною столиці. АФІША
МІСТА
Л Ь В І В
55
ма н д р и
Таємна вечеря – відома фреска Леонардо да Вінчі. Всесвітньо відоме творіння, побачити яке бодай раз у житті варто обов’язково. Вражають розміри фрески, атмосфера приміщення, … на якийсь момент все зупиняється… Однією з головних туристичних принад міста є кафедральний собор Дуомо (Duomo di Milano). Побудований у готичному стилі з білого мармуру та присвячений Різдву святої Діви Марії. Величний – це найкращий прикметник, що його описує. Та піднявшись на дах собору у вечірній час, ви дійсно будете зачаровані красою панорами, що відкриється перед вами.
Naviglio Grande – водяні канали міста, що переносять тебе з величного Мілана до маленької Венеції. По два боки від каналу розташований район Naviglio: гарні магазини, книжні лавки, ресторани і нічні клуби. Та із настанням вечора старий квартал набуває нового життя. Саме в цей час тут збирається велика кількість людей.
Перелік місць можна продовжувати, але потрапивши до Мілана на вікенд, варто сконцентруватись не на кількості, а на якості. Відчуйте його, проживіть його всіма своїми відчуттями… Пориньте у вир милозвучної та емоційної мови, потіште свої смакові рецептори дивовижним gelato, помилуйте очі красою будівель, людей, неймовірних дизайнерських вітрин… Проживіть його на всі 100 відсотків. Подорожувала Марина Телещук Фото автора
56
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
Телефон для запису
093 91 66 112
Н е к р о л ог
Місто – тпр-р-ру! Розпал робочого дня. Дорога. Авто. Годинник вперто відраховує хвилини до спізнення на ділову зустріч. І кожна перепона в русі – виклик терпінню і тест на лексичну стриманість. Якщо пережити корки, як зло неминуче, ще можна себе примусити, то ремонт дорожнього покриття посеред білого дня і внаслідок того непередбачена тігнучка або зміна маршруту миттєво вибиває з колії. Отак їхав собі, їхав і – тпр-р-ру, кінські сили. Підступно перекопана вулиця і гілляки з каналізаційних люків – останнє, що водій стерпить мовчки в момент критичного поспіху. Запарковані на тротуарах горе-автовласники, смола, триповерхові перемовини між ремонтниками, оголені дроти та ями. А поміж тим всім курсивом люди перебігають у пошуках маршрутки чи іншого транспорту до куди треба. І то все – посеред будня-полудня. Десь у розніжених цивілізованим капіталізмом Німеччині чи Польщі, де вулиця стовідсотково є спільним простором, ремонтні роботи починаються з узгодження з мешканцями вулиці і колегіальним планом мінімізації незручностей. Про такі банальні поняття як попередження про ремонт, якісні матеріали для покриття, визначення і дотримання термінів, розумний підхід до ямкового ремонту «там» навіть говорити немає сенсу. «Тут», зрештою, теж. Тільки причини інші. Часто говориться про європейський досвід, а додуматися перейняти практику почергового ремонту з виокремленням смуги для бодай часткового руху – нема чи то кому, чи то чим. Вздовж кожної транспортної гілки – магазини, кав’ярні, офіси. І всім до них причетним було б простіше перейти вулицю, а не об’їжджати квартал. Про обмеження доступу на розкопану територію і тим самим попередження нещасних випадків – теж. Звичайно, ті всі тимчасові конструкції та переобладнання коштують грошей. Та в той момент, коли комфорт містян буде цінуватися вище за умовно потрачені грошові одиниці, ми маємо шанс прокинутися в Європі. Яна Ковальчук
58
А Ф ІШ А
МІСТА
ЛЬ В ІВ
Квартири та будинки у котеджних містечках біля Львова Квартири від 240$ Котеджі від 260$ Будівництво від 273$ Земельні ділянки від 1250$
З нами мрія про власне житло стане реальністю
Доступна ціна
Зручність
Репутація
За програмою «Доступне житло», ви зможете з мінімальними початковими витратами та на унікальних умовах стати власником нового будинку або квартири.
Європейське житло в екологічно чистому місці, у 14 км від межі Львова. Чудова природа в поєднанні з розвиненою інфраструктурою.
9-річний досвід бездоганної роботи на будівельному ринку викликав визнання і високу довіру мешканців. Сучасні архітектурні рішення, новітні технології.
м.Львів , вул. Липинського, 54 www.cottage.lviv.ua (096) 990-57-05 Галина, (098) 652-15-35 Юлія