Афіша міста Львів №09(18) 2016

вересень № 09 (18) 2016

Vintage Nouveau: Знак Досконалості Польова кухня: овочеві барви Обличчя Старого міста Таємниці кухні Євгена Сушка

зміст 4 Зміст 5 Календар подій Редакція

Смакуй по-львівськи 38

6

Речі

42

Фасон

Тема

43

6

dress code 44

Живі обличчя львівської історії

Тренд 46

10 запитань

12

Антитренд 47

Антіну Мухарському (Оресту Лютому)

Книги

Ресторани

48

14

Про кращі винні карти

16 Серпневи

Секрети Видавництва

дари

Форум Видавців 50

26 Таємниці кухні Тон кулінарної моди

палітурка 52

Діти

Здай крапку

32

Ресторани

48 Книги – дітям 55

28

Lemberg Graf

30

54

Панорама: що нагадує Ригу

Мапа міста 56

АРТ

Бачили

31

58

Шефські забави

Меблі як мистецтво

Нове

60

32

Торкнутися неба

Відомий Павло Ар’є 60

Музика

62

Фічер

Місто 64

34

Некролог 66

нічні розваги

№ 09 (18) 2016 вересень

Керівник проекту: Станіслав Зайченко

На обкладинці: Мар’яна Скавінська, шеф-сомельє Vintage Nouveau фото: Наталія Федина

Відповідальність за достовірність рекламної інформації несе рекламодавець. Редакція може не поділяти точку зору авторів. Автори відповідають за достовірність інформації. Редакція залишає за собою право редагувати надані тексти. Будь-яке відтворення матеріалів або їх фрагментів будь-якою мовою можливе лише з дозволу редакції Афіші. Брендування на правах реклами

Афіша міста Львів Засновник і видавець ТОВ «Афіша міста» Свідоцтво про реєстрацію: ЛВ № 1189/443. Спеціалізоване видання, що інформує читача про культурні події міста, області, країни, світу. Видання розраховане на аудиторію читачів від 18 років.

4

АФ І Ш А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Друк: ООО «ПРИВОЗ ПРИНТ». м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 95а.

(061) 213–3394 Тираж 5000 прим. Замовлення № 00 Розповсюджується в ресторанах, салонах краси, нічних клубах, готелях, у роздрібній торгівлі Видавництво: ТОВ «Афіша міста» Адреса видавництва та редакції: Україна, м. Львів, просп. Чорновола, буд 59, офіс 319 (050) 341–9083 (067) 829–1755 am.lviv@ukr.net

© Афіша міста Львів, 2016 Усі права на статті, ілюстрації, інші матеріали належать ТОВ «Афіша міста» і охороняються законом. Відтворення в будь-якій формі в цілому або в частині будь-яких статей, ілюстрацій, рекламних чи інших матеріалів без попереднього письмового дозволу ТОВ «Афіша міста» ЗАБОРОНЕНО – Матеріали, позначені цим знаком, розміщені на правах реклами

К а ленд ар подій

Відвідає сама Не відвідає, але порадить знайомим Не рекомендує нікому Хтось, може, піде

Українська пісня, палац спорту – 10 фестиваль Місто Лема, 13–15 Форум видавців з 15 по 18 Jazz kolo guitar – 18 Egor Grushin, палац мистецтв – 27

Театр Курбаса Ножі в курях, або спадок мірошника 11, 14 Апокрифи – 10 Лісова пісня за Лесею Українкою –24,25 Раптом минулого літа – 10,30 Благодарний Еродій – 23 Ma-Na-Hat-Ta (Небесна земля) – 04 Формули екстази 07

Театр ім. Заньковецької – Сватання на Гончарівці – 6, 2 Дама з камеліями – 14 Театр Опери та Балету Аїда –01 Орфей та Евредика –08 Летюча миша – 29

Театр ім. Заньковецької – Циліндр –17, 21 Назар Стодоля – 15,24 Криза – 11 Безодня – Орест Огородник –22, Різдвяна ніч – 30 Блазні мимоволі –7 Жіночий дім (ціна любові) – 18,20 Голий Король – 06, 25,29 Останній гречкосій – 16

Філармонія классика в джинсах – 04

Театр Опери та Балету Даремна обережність – 01 Єсмеральда – 02, Попелюшка – 04, Лебедине озеро – 03 мадам Батерфляй –04 Ромео і Джульетта – 09 Ріголетто – 10 Білоснежка та 7 гномів – 11 Запорожець за дунаем –11 Весела вдова – 14 Корсар –16 Сільска честь – 17 Коппелія 18 Наталка Полтавка – 18 Набукко – 22 Бал- маскарад – 24 Жізель – 25 Любовний напій – 25 Безумний день, або весілля Фігаро – 28 Театр Воскресіння -за дверима –26 провінційні анекдоти –27

Антитіла палац спорту Україна –09 Alyosha, Zanzibar club –17 Cергій Бабкін. Театр ім. Лесі Українки – 22

Філармонія Відкриття концертного сезону – 02 New musical projekt –02 Rocky Road– 08

Театр Курбаса Амнезія, або маленькі подружні злочини- 28 Так казав Заратустра – 09 Театр Опери та Балету Калуді Калудов – 23 Філармонія Наоні оркестра –10

гумор-кабаре Вечір колег, Picasso – 30

Творили номер:

Юлія Євсєєва, генеральний менеджер курортного готелю «Гермес» (м. Трускавець)

Марина Телещук журналістка

Юлія Лисенко журналістка

Станіслав Зайченко керівник

Ірина Чудеснова коректор

Дмитро Морозов дизайнер

Софія Зайченко художник

Яна Ковальчук комерційний директор

Назар Струтинський фотограф

Ірина Похила фотограф

Галина Гузьо журналістка

Олександра Зайченко редактор

Зуфар Камілов фотограф АФІША

МІ СТА

Л Ь В І В

5

Тема Львів – місто незвичайне. Старовинне і сучасне, прагматичне і містичне водночас. Тут час завмирає, замилований фасадами кам’яниць, старовинні брами здаються порталами в часи елегантності і галантного кавалєрства. Тут оживає історія. Золоті пані в ошатних сукнях з парасольками повільно шпацерують площею Ринок, білокрилі Янголи і загадкові Факіри на мить змушують повірити в дива. Якщо і можна десь зустріти посеред вулиці Бургомістра з печаткою чи Ката з мечем, то «тілько ві Львові».

Тілько ві Львові Той, хто несе світло Львів люблять за казкову атмосферу та натхнення, яке просто таки витає у повітрі. Це місто творчих та винахідливих людей. Саме тут, усередині XIX століття з’явився революційний пристрій – гасова лампа. В одній із львівських кнайп добре знають історію її винайдення, а ліхтарнику, пану Зеновію, вдається щоразу розповісти її по-новому. Він працює тут від самого відкриття – вже вісім років розповідає про батьків-винахідників гасової лямпи – львівських аптекарів Яна Зега та Ігнатія Лукашевича. Переповідати легенду ми не будемо, адже краще за пана Зеновія її навряд чи хтось зможе повідати. Розповімо про нього самого. Веселий, добрий та бадьорий, він поважно знімає свого циліндра, вітаючись із гостями при вході. Ті, хто зустрічають його, навіть не здогадуються, що цей харизматичний і поважний чоловік ще й люблячий дідусь 6

АФ І Ш А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

та затятий садівник. Його віддушиною є невеличкий клаптик землі за містом, де він вирощує різноманітну городину, якою частує своїх онуків. Пану Зеновію – шістдесят, проте його внутрішній запал та енергія аж ніяк не відповідають його поважному віку. За освітою він – економіст, пропрацював чимало років за спеціальністю. Потім займався будівництвом, та зрозумів, що душа прагне творчої праці. Так і потрапив до Гасової лямпи. Відвідувачі закладу визнають його акторський хист і навіть впізнають. «Колись, одразу після відкриття закладу, до Гасової лямпи навідалися іноземці. Вони прибули сюди на якусь медичну конференцію і зайшли до нас відпочити. Я розповів їм легенду про гасову лямпу, провів екскурсію закладом, на тому й розійшлись. Пройшло років зо два, коли у Львові знову проводили

ту ж саму конференцію і до нас навідалися ті ж самі люди. Вони впізнали мене і так щиро з того раділи. А я був неймовірно зворушений», – каже пан Зеновій. Він не лише душевно ставиться до гостей та майстерно виконує свою роботу, але й докладає зусиль для поліпшення роботи закладу. «Я, зазвичай, стою при вході і зустрічаю наших гостей. Дуже часто люди запитували в мене, чи є вільні столики, а я, оскільки заклад має декілька поверхів, не міг їм дати точної відповіді. Аби якось зарадити у тій ситуації, у мене виникла ідея встановити у закладі світлофори, поглянувши на які ставало б одразу зрозуміло, яка завантаженість залу. Якщо місць вільних немає – світлофор вказує червоний, а якщо є – зелений. Мою ідею схвалили і тепер Гасова лямпа – єдина кнайпа у Львові, де є такі світлофори».

Бургомістр Львова Бартоломей Зіморович – бургомістр Львова з 1648 року. Він був поетом, меценатом і хроністом. 20 серпня йому виповнилося б 419 років. Орест Романович Сирватка – люблячий батько і щасливий дідусь трьох онучат. За своє життя чимало поїздив по світу і повернувся до рідного міста, аби стати одним із найприкметніших втілень львівських історичних постатей. Пан Орест уже четвертий рік працює концептуалістом – “обличчям” ресторації. Однак себе називає в першу чергу розмовником. Вважає, що гість, котрий приходить до ресторації, прагне поживи не лише для шлунка, але не менше – для серця і душі. Свого часу – зізнається нам – вивчав психологію, тому розуміється на людях і емоціях, і намагається для

кожного знайти доречну притчу, історію, слова. Кожного, хто приїжджає до Львова, вважає гостем – своїм особисто і кожного містянина. Бо Львів творять львів’яни. Пан Орест розповідає про Львів так, ніби живе тут з часів Бартоломея. Факти переплітає з легендами, цитує рубаї Омара Хайяма і самого Зіморовича: “Під такою ясною зорею, під таким чистим небом, у такому красивому місті можуть народжуватися тільки красиві люди, які в своїх професіях досягають найвищих вершин. І немає такої професії в світі, якою не зміг би оволодіти і вдосконалити львів’янин”. Пан Орест поділився з Афішею найзворушливішою історією з тих, до яких був причетний в образі Бартоломея

Зіморовича, хоч їх може розказати сотні. Головні герої – Антон і Ольга – познайомилися з бургомістром у його резиденції – ресторації Бартоломей, де дівчина розробляла дизайн інтер’єру. Одного дня зустрів Антона на вулиці – хлопець явно був схвильований. Показуючи коробочку з каблучкою, переповнений емоціями, попросив допомогти в освідченні. Того ж вечора пара з’явилася у ресторації. Бартоломей, як звично, підійшов поспілкуватися з гостями. І раптом в один момент сказав: “ А тепер навіть бургомістр мусить замовкнути, щоб Антон зробив те, що має зробити”. Звичайно, вона сказала “так”. А на весілля пара отримала подарунок – образ св. Михаїла і благословення на щасливу долю.

АФІША

МІ СТА

Л Ь В І В

7

Т е ма

Львівська козаччина У місті Лева переплелися різні історичні епохи та часи. Тут можна відчути атмосферу Середньовіччя, Ренесансу і справжнього козацького Бароко. І мова не лише про архітектуру, але й про тих людей, які є казковими представниками всіх цих історичних часів. Зустріти справжнього козака на вулиці Львова – не рідкість. Володимир – один із тих, хто у минулому житті точно мешкав на Січі, мав шаблю, ще й рушницю і козачку-молодицю. Раніше Володимир викладав у спортивній школі, школі олімпійського резерву, навчав вільної боротьби, рукопашного бою у стилі козаків-характерників та бойового гопака. Тож, якщо вам цікаво дізнатися декілька прийомів козацького бойового мистецтва – він радо продемонструє. А от битися з ним не радимо! Бойовий гопак небезпечніший за будь-яке джиу-джитсу.

8

АФ І Ш А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Володимир працював на монетному дворі у Шевченківському гаю, а тепер уже чотири роки, вбраний у шати шляхетного козацького отамана, стоїть на Площі Ринок і допомагає гостям міста Лева викувати свою монетку на щастя. Монети тут роблять за давньою традицією. Є дві металеві матриці, із нанесеним відбитком майбутньої монети. Береться чистий метал, який, за словами Володимира, має пам’ять. Потрібно великим пальцем притиснути його до матриці та загадати бажання. (Тут запевняють, що воно неодмінно збудеться). Зверху кладеться ще одна матриця. А наостанок потрібно добряче вдарити по матриці величезним козацьким молотом. Володимир допоміг мені впоратися з останнім пунктом процедури, продемонструвавши сильний удар справжнього козака. До речі, монетку не можна дарувати чи віддавати комусь – бо ж не гоже дарувати власне бажання.

Світлий Янгол площі Ринок “Живі скульптури” – одна з окрас і туристичних принад міста. Їх у центрі чимало – незворушні факіри, золоті пані, джентльмен зі старовинною фотокамерою. А мандруючи головною площею Львова, коло Нептуна, можна зустріти білосніжне крилате створіння – Янгола. Сфотографуватися з дівчиною може кожен охочий. Афіша змогла ще й поговорити. Янголятко каже, що символізує добро, чистоту і світло. Вона привітна і справляє враження відкритої щирої людини. Каже, що ототожнює свій образ з миром і сонцем. Юля – майбутній медик. Попрацювати “скульптурою” вирішила на час літа – поки не почалися заняття. Захоплюється мистецтвом і сама малює. У ролі Янгола сама часом позує для картин художників-аматорів, котрі у серці Львова шукають свою музу. “Найчастіше до мене підходять діти, – розповідає Юля. – Вони просять дозволу доторкнутися до крил, адже ще вірять у казку. Дорослі теж бувають допитливими. Питають, чи я справжня, чи жива. У відповідь посміхаюся”. На плоші Ринок їй цікаво – подобається спостерігати за людьми, спілкуватися з гостями Львова – до нашого міста приїжджають з цілого світу. І часом Юля чує настільки екзотичні мови, що навіть не уявляє, де ними розмовляють.

АФІША

МІ СТА

Л Ь В І В

9

Т е ма

Принцеса Площі Кого тільки не зустрінеш на Площі Ринок! Тут час від часу прогулюється Дарт Вейдер, козаки кують монети, пастухи випасають бутафорних овець. А цю казкову мешканку центральної площі міста маленькі діти часто кличуть «принцесою». Софії – 18 років. Вона – одна з тих вуличних перформерів, які надають центру старовинної вишуканості, до того ж, ще й частують перехожих смаколиками. Софія любить те, чим займається, адже отримує задоволення від спілкування з людьми. Дівчина зізнається, що її робота ще й неабияк допомагає поліпшувати рівень знання іноземних мов, а курйозні ситуації, які, бува, трапляються, піднімають настрій. «Колись керівництво дозволяло нам слухати музику на робочому місці. Якось одна моя коліжанка ходила Площею Ринок у навушниках, причому йшла просто по трамвайній колії. За нею помалу їхав трамвай і добряче дзеленчав. Перехожі махали руками, мовляв відійти, а вона думала, що з нею просто вітаються. Так вона пройшла від Діани й аж до Нептуна, навіть не помічаючи, що її свитою є трамвай. На щастя, все склалося добре, без жертв. Усі посміялися, і трамвай із купою здивованих пасажирів, яким довелось трохи постояти в заторі, поїхав далі», – розповідає солодка принцеса. Дівчина каже, що з такою роботою відбою від кавалерів немає. Найбільш наполегливими виявляються іноземці, які купують силу-силенну льодяників, а потім кличуть кудись на каву або штрудель. «Я не звикла знайомитись на вулиці, тож зазвичай відмовляю ініціативним залицяльникам. Трапляється, що і геть непристойні речі пропонують. А от просто поспілкуватися – я ніколи не проти». Дівчата з цукерками всі товаришують, причому не лише між собою, але й з іншими казковими персонажами Площі Ринок. «Живі статуї – наші друзі. Ми всі з одного офісу. Проте, якщо обирати, ким працювати, свою роботу вважаю найкращою. Бо ж живим скульптурам доводиться стояти нерухомо та ще й щодня малюватися фарбою. Я отримую задоволення від власного образу: принцеси у симпатичній сукні».

10

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Пан Малодобрий: кат, анатом і третя людина міста Перша львівська грильова ресторація М’яса та Справедливості відома не тільки як ресторан, де можна поїсти м’яса з мангалу. Тут оселився львівський кат. Пан Малодобрий, як називали його у Львові, був і медиком, і першим муніципальним працівником після мера і правника. Фізичні тортури в демократичному, як для середньовіччя, Львові застосовувалися рідко – максимум раз чи двічі на рік, і то – показово. Здебільшого, кат мав справу з борговою ямою, організацією публічного осоромлення недобросовісних містян, пильнував чистоти вулиць, а також вікового цензу і здоров’я міських шльондр. Але карати на горло мусив вміти кількома способами і всіма однаково добре – меч на площі Ринок для заможних та благородних, сокира на площі Різні для міщан, шнурок на Пагорбі смерті поза тодішньою межею міста – для голоти. Пан Андрій, як звати концептуаліста насправді, за професією – меблевий майстер, колишній мореплавець. Весь вільний час намагається присвячувати дружині й онучці. Любить спілкування, має добре почуття гумору. Пан Андрій вже так звик до свого образу, що коли його без костюма зустрічають і кличуть «паном катом» або «паном Малодобрим», то реагує майже як на власне ім’я. Розповідає, що з ним в амплуа ката траплялося різне. Одна панянка так терла на щастя герб на грудях ката, що того ж вечора з боргової ями її «визволив» наречений з обручкою. А у підземеллях Домініканського Собору при розповіді про тортури втратила свідомість учасниця екскурсії.

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

11

1 0 з а п и та н ь

Щороку у вересні в часі Форуму видавців ви приїжджаєте до Львова у двох іпостасях – як Орест Лютий із концертом і як Антін Мухарський із книжковою новинкою. Що цікавого приготували цього року? Мій творчий рік розпочинається саме із Львівського форуму видавців. І це чудово збігається із загальними біоритмами, закладеними спершу у школі, а згодом – у театрі, де я працював. Моя книжкова новинка, яку представлю на Форумі, – Антирадянські повісті та оповідання, що вийшли в одеському видавництві Stellar. Це художня книга, перші задуми до якої з’явилися ще десять років тому. Загальна тема – спроба людини розібратися із совком у собі, який існує як ностальгія. Також саме у Львові 16 вересня у The Gas Station відбудеться всеукраїнська прем’єра нової концертної програми Ореста Лютого Росіян в Донбасє нєт – радикальної, патріотичної, «лютої», не без гумору, зокрема чорного. До Дня Незалежності вийшов альбом під такою ж назвою, який об’єднав 16 оригінальних композицій, не переспівів і не пародій. На концерті у Львові вперше гратимемо у розширеному складі. Перше відділення присвятимо тільки новим пісням, а друге – це буде концерт за заявками. На якій стадії ваш проект Лагідна і сувора українізація – на більш лагідній чи більш суворій? Проект Лагідна і сувора українізація народився тоді, коли наше спляче суспільство треба було закликати до пробудження. Нарешті воно прокинулося і зрозуміло, що за Україну загалом та Україну в собі треба боротися щодня. Тому з альбому Росіян в Донбасє нєт розпочинається новий проект Ореста Лютого – Неогероїка. На зміну радикально-екстремістському постмодерну прийшла нова епоха – неогероїзму. Нарешті я відчув, що людям потрібна якісна українська лірична пісня. Попри війну у країні, жінки все одно хочуть бути красивими, а чоловіки – мужніми. Тому у наступному альбомі Ореста Лютого будуть пісні, під які чоловіки хотітимуть запросити кохану жінку до танцю.

Антіну Мухарському (Оресту Лютому),

музиканту, актору, письменнику 12

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Допоки Орест Лютий не переключився на лірику і пісні про кохання, альбом Росіян в Донбасє нєт щедро наповнений і лайкою, і провокативними текстами, і епатажними заявами… Це не провокації та епатаж – не люблю я цього. Живемо у доволі радикальний час, у який гострі висловлювання бринять звідусіль, зокрема на передовій, у зоні АТО. А я лише передаю у поезії та музиці те, що бачу та чую довкола. Повірте мені, часто навіть ті люди, які виглядають дуже інтелігентними, які є світочами нації, у житті – зовсім інші, не такі, якими хочуть здаватися. Коли започатковувався проект Орест Лютий, я свідомо відмовився від мистецтва, яке є або просто красивим, або покликане розважати. Моїм завданням від самого початку було створювати щось таке, що спонукатиме до діалогу, викликатиме дискусію. Одне слово, не залишатиме слухача чи глядача байдужим. Він може обурюватися, плюватися, матюкатися чи стрибати від щастя, отримавши певні емоції. Орест Лютий з’явився на світ у час супротиву – особисто я не міг спокійно жити в країні, президентом якої був єнакіївський гопник. Цей факт спричиняв крах усієї моєї життєвої парадигми: як я міг пояснити власним дітям, що треба вчитися, читати книжки, якщо вони бачили, що можна красти шапки – і бути у цій країні визнаною людиною?! Мені було соромно так жити. Тому я й почав чинити творчий супротив цілій системі. Через що навіть родину втратив: наші з дружиною позиції різнилися кардинально, і ми розлучилися… Чи співають ваші пісні на Донбасі, на фронті? Співають! На фронті у мене є вірні шанувальники, які мають мої диски, які прямо там, на передовій, слухають Ореста Лютого. Один із бійців розповідав, як розпочинаються їхні ранки: з тієї сторони вмикають Союз нерушимый…, а наші у відповідь – мою переробку на цю ж мелодію: Здохни, імперія… У мене зі Східною Україною починають складатися все тепліші і тепліші відносини: в Ореста Лютого дуже багато шанувальників в Одесі, Дніпропетровську, Запоріжжі… Але роботи – ще непочатий край. Які найгірші прояви совка, що засіли в українцях? Байдужість та інерція. Знаєте, оте совкове – «Я – человек маленький, от меня ничего не зависит». Люди самі вганяють себе у стан раба – безпомічного і безпорадного. Молодь прокидається, а от середнє покоління, не знаходячи собі місця у сучасному соціумі, знову починає скочуватися в ось цю парадигму совка.

Ще років 15–20 нам доведеться викорчовувати із себе увесь цей невдячний спадок Радянського Союзу.

шиться?.. Кожна епоха має зафіксуватися у мистецьких творах – у збірниках пісень, картинах, книжках, фільмах…

А чи видно успіхи у боротьбі із «русским миром», особливо на Півдні та Сході України? Ми й надалі програємо інформаційну війну. Після затверджених квот на українську музику в ефірах треба переходити до опції, щоб скрізь у публічному просторі звучала виключно українська. Вдома – розмовляй якою завгодно мовою, а якщо ти йдеш на телеканал чи на радіо – будь добрий, послуговуйся державною мовою. Чесно кажучи, я вже трохи втомився битися головою об глухоту наших можновладців і кричати про те, що Україна починається у поїзді Чоп-Харків, тому там не повинні звучати А белый лебедь на пруду чи Шарманка! Такі речі мають контролюватися державою.

Вас періодично в Фейсбуці банять. Гадаю, і погрози від сепаратистів вам надходять регулярно. А в Росії на вас навіть відкрили кримінальну справу… Були моменти, коли вам реально було страшно за своє життя? Безумовно, були. Найбільше запам’ятався період Революції Гідності, коли ми давали концерти на барикадах, у Будинку профспілок… Якщо не помиляюся, 10 лютого 2014-го мене перестріли двоє людей – і кажуть: «Тікай з країни…». Це було попередження від людей із влади, вони навіть хотіли допомогти мені перетнути кордон. Тоді я справді перелякався… Зник на тиждень, потім повернувся – і постійно міняв місце проживання, тобто вів конспіративний спосіб життя. А сєпари… Не сприймаю їхні погрози «мы тебя зарежем; мы тебя повесим» серйозно. Був недавно один цікавий випадок. Нас запросили на вступ в Одесі. І тут дзвінок начебто від українських патріотів: «Не їдьте сюди, це небезпечно. Проти вас готують провокації…». Навіть гроші пропонували – тільки б ми не приїхали… Та ми не могли не приїхати – це був безкоштовний для людей концерт, на площі зібралося три-чотири тисячі слухачів. Усе обійшлося.

А чи є у держави на це воля? Вас же теж кликали у владні кабінети – на посаду заступника Міністра культури В’ячеслава Кириленка… Там, у владних кабінетах, теж нелегко. Вони живуть між молотом і ковадлом, декларуючи європейський, толерантний і терпимий шлях розвитку. А у нас ці принципи далеко не завжди і не скрізь працюють. «Всех стрелять и вешать» – так теж не годиться, це радянщина. Правда – десь посередині. Так, я отримував пропозицію від Кириленка, але не пристав на неї, бо я – дуже несистемна людина: не зміг би ходити на роботу на 10-ту ранку. Ще у 2000-му пообіцяв собі, що ніколи більше не буду отримувати зарплатню: ніщо так не розбещує людину, як вчасно виплачена маленька зарплата… Я – самотній вовк, фрілансер, який живе із гонорарів. А щодо волі держави до якісних змін… Її немає, бо немає розуміння, наскільки ці зміни важливі для України. Російське лобі у нашій країні – дуже потужне, воно має ресурси: радіо, канали, газети, журнали… Боротися проти нього без чіткого україноцентриського курсу неможливо. А українці не хочуть витрачати гроші на українську культури. І це – страшна біда. У нас усе на рівні аматорства, суцільне товариство Просвіта: «Ну, приїдьте до нас – дайте концерт безкоштовно». А як мені утримувати в моїй команді професіоналів? Я й так багато вкладаю власних коштів, зароблених у різний спосіб: колись, наприклад, доводилося вести корпоративні свята членів Партії Регіонів. Зате я мав за що записувати пісні Ореста Лютого. А що було робити, якщо навіть україноцентричні бізнесмени відмовляються вкладати гроші в українську культуру? Кажуть, що є речі важливіші: бронежилети, каски, тепловізори… Але ж війна рано чи пізно закінчиться. І що зали-

Незалежній Україні – 25 років. Назвіть наші головні досягнення і найбільші поразки за ці чверть століття. Найбільша наша поразка – що ми у 1991му не провели процесу декомунізації. А ще наша вада – інфантильність, успадкована від радянських часів. На щастя, з’явилося нове покоління українців, яке вселяє надію, що цю ваду буде подолано. Іще один наш мінус – хуторянство, провінціалізм, який є дуже агресивним до всього модерного. Це таке собі українське націоналдикунство, коли останнім прихистком негідників стає псевдопатріотизм. А досягнення? Давайте завершимо на позитивній ноті! Головний плюс за ці 25 років – українці нарешті зрозуміли, що Україна – не Росія. Нарешті прокинулися! Нарешті десятки мільйонів наших співгромадян відчули себе українцями. А що таке «відчути себе українцем»? Це усвідомити, що Україна – це я (опісля радянського «ми»). Урешті-решт змінилася наша ментальна парадигма. З’явилося розуміння, що треба боротися за Україну, тобто за себе. Галина Гузьо Фото: з архіву Антіна Мухарського

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

13

р е с т о ра н и

Знак

Досконалості Щороку найавторитетніший експерт у світі вина – американське видання Wine Spectator – обирає кращі винні карти світу і нагороджує їх Знаком Досконалості (Award of Excellence). Щоб отримати почесну відзнаку, треба відповідати суворим критеріям відбору: репутація виробників вин, представлених у карті, гармонійність поєднання зі стравами меню, цінова політика. Першою у Львові цього року «келих» отримала винотека львівського ресторану авторської кухні Vintage Nouveau. Афіша розпитала про шлях до нагороди шефсомельє Vintage Nouveau Мар’яну Скавінську.

У чому різниця між кавістом і сомельє? Сомельє – це ресторанна професія. Завдання сомельє – як його бачу і втілюю я – допомогти у виборі вина не просто до страви, а до настрою, до компанії, до події, до погоди навіть. Буває, у похмурий день хочеться пригостити келихом вина сонячного кольору. А заклопотаним чи сумним гостям піднести чогось ігристого – для легкості, для іскорок сміху в очах. Професія сомельє також передбачає долучення гостей до культури пиття вина. Як з цим у Львові? Коли ми лише відкривали винотеку, поціновувачів вина було небагато. Тепер я тішуся спостерігати тенденцію розуміння вишуканості напою. Дуже приємно, коли постійні гості дегустують нові смаки, переходять від простіших до «серйозніших».

Vintage Nouveau ресторан авторської кухні вул. Староєврейська, 25/27 (032) 235–6834 14

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Мар’яно, як давно ви знаєтеся зі світом вина? Із 2008 року працювала кавістом, рік – сомельє у Vintage Nouveau. Вино захопило мене своєю витонченістю, естетикою і динамічністю – тут своя мода, тренди, критерії краси. Через місяць роботи кавістом, почала проводити дегустації і зрозуміла, що набутих знань мало. Вступила до школи сомельє. Там нас вчили проводити органолептичний аналіз вина – оцінювати колір, смак, аромат, визначати Nez Du Vin – штучно селектовані фруктові чи квіткові ноти, присутні в букеті вина. Після того я почала впізнавати аромати вина у всьому – в повітрі Бордо, персиках, стравах.

А які вина для вас є «серйозними»? Тут не йдеться про бренди чи країни. Це про букети і смаки. Є вина, які можна пити як сік чи воду, не вдумуючись у зміст. А є такі, що хочеш келих розтягнути в часі, поволі насолоджуючись кожним новим витком аромату, нотами смаку. Оце і є вони – «серйозні».

Мар’яно, розкажіть, власне, про ваш перший Знак Досконалості. Експерти Wine Spectator – дуже суворі. Не боялися номінуватися? Враховуючи, що винна карта Vintage Nouveau – моя перша, можу сказати, що я ризикована людина. Я писала карту понад два місяці. Повірте, це довго. Важливо було зрозуміти, чи я все роблю правильно, а без об’єктивної сторонньої оцінки це важко. От і ризикнула – якщо хтось має оцінити моє творіння, хай це будуть найкращі експерти.

У Vintage Nouveau меню постійно змінюється. Ваш шеф, Юрій Ковриженко, любить і сміє експериментувати зі смаками. Не складно постійно корегувати винну карту? Насправді, це дуже цікаво. У нас є величезний вибір вин побокально. Винотека налічує понад 400 сортів і видів, а в розливі зараз пропонуємо 46 позицій, які змінюємо разом з меню. Це дуже зручно, якщо за одним столиком у гостей різні вподобання – кожному можна дібрати досконалий напій. У такому випадку, ви, певне, знаєте меню не гірше за шефа? У нашому ресторані меню знають усі. Коли з’являються нові страви, куштуємо їх всією командою і разом добираємо вина.

Як ви обирали вина? За смаками, вподобаннями гостей, країнами. Зважала, яке вино найкраще представить свій регіон, яке доцільно купити і як його зберігати. Якісь вина вже знала з власного досвіду, інші обирала інтуїтивно. Крім того, намагалася зробити максимально ексклюзивну винну карту. До прикладу, вина італійського регіону Valle d’Aosta потрапили на український ринок і майже одразу – у винотеку Vintage Nouveau. Мар’яно, але Штати – інший бік планети. Як можуть експерти Wine Spectator бути впевненими, що десь у далекому для них Львові номінована карта дійсно є? Експерти є по цілому світу. Претенденти на Award of Excellence про це знають. Щоправда, винотека-номінант ніколи так і не дізнається, був експерт чи ні.

Мар’яна Скавінська , шеф- сомельє Vintage Nouveau

Якби ви були експертом Wine Spectator, як би інспектували номінантів? Замовляла б найпростішу страву і просила б рекомендувати до неї вино. Наприклад, тартар – проста закуска. А я мало де її їм. Не всюди однаково добре готують звичайні страви. Що ж до вин, я люблю експеримент: коли вперше потрапляю у нове місце, замовляю страви національної кухні і прошу дібрати вино зовсім іншої країни. Це цікаво на смак і корисно як досвід – колеги можуть дуже здивувати і відкрити щось нове. Взагалі, коли замовляєш дорогі страви чи елітні вина, до них за замовчуванням додається найкращий сервіс. А справжня суть ресторану ховається у простоті і дрібницях. Для чого взагалі вам було потрібно потрапити до рейтингів Wine Spectator? Після того, як Vintage Nouveau пройшов до фіналу Національної премії СІЛЬ у номінації Ресторан з найкращою винною картою, я задумалась – за які ще нагороди варто позмагатися? Award of Excellence від Wine Spectator, який називають «Мішленом для винотек», захотілося отримати одразу. Що для вас було найскладнішим? Чекати відповіді від січня до липня, коли отримала офіційне підтвердження того, що ми таки отримали оміряний «келих». У коментарях написали, що особливо відзначають підбір вин Франції та Італії. Що дає Vintage Nouveau і вам як шеф-сомельє відзнака Wine Spectator? Усвідомлення того, що ми все робимо правильно. Для винотеки це також підтвердження того, що ми найкращі не на словах. Тепер у нас нова ціль – Best of Award of Excellence і Grand Award of Wine Spectator. Я впевнена: ці дві нагороди теж будуть нашими. Записала Яна Ковальчук фото: Наталія Федина АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

15

Га с т р о т е м а

Щедрий кошик Починається осінь – найбагатша пора року. Яскравішають обрії, розмальовані теплими барвами сонця, і разом з ними яскравішають тарілки. Фрукти, овочі, ягоди, гриби – повними кошиками золотоволоса щедра красуня носить їх до нашого столу. Червоні перці, фіолетові баклажани, зелена капуста, оранжеві гарбузи – замалим не всі барви веселкової палітри розфарбовують смаками осінню пору. Афіша пропонує скуштувати дари сезону у кращих рестораціях міста.

Autumn is the richest season. Baskets full of fruits, vegetables, berries and mushrooms this beautiful golden-haired Lady brings to our table. Afisha invites you to taste the gifts of the season in the best restaurants of the city.

16

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Soleil (хрінований баклажан, апельсин, горіхове варення, песто, драгон флавер, годжі) Смузі – кріп, базилік, руккола, сіль, перець, помідори чері, лід

Вечірній Львів пр. Свободи, 26 (067) 321–0077

Локшина по-тайськи GREEN вул. Братів Рогатинців, 5 (097) 773–7700

капрезе з персиком, печеним у хоспері Winston Churchill PuB вул. Академіка Гнатюка, 4 (032) 255–3999 АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

17

Г аст р о т е ма Шпинатна паста з сезонними овочами . . . . . 73 грн Trattoria da Domenico Пл. Ринок, 29 (пасаж Андріоллі) (067) 808–5858

Шпинатний штрудель з домашнім сиром та болгарським перцем....... 69 грн Сервірується руколою, помідорами чері та вершковим соусом

Del Pesto вул. Костюшка, 6 (032) 255–0080

Перець начинений чесним м’ясом з мангаліци та тушкованими овочами. . .. 68 грн Сервірується міксом салатів та бринзою

Чесне м’ясо Пл. Ринок, 28 (068) 439–4396

18

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Г аст р о т е ма

Таця овочів гриль . . . . 48 грн Вулик Медовий вул. Грушевського, 16 (098) 035–7677

Філе форелі з літніми овочами та лимонно-часниковим соусом.............115 грн Split пл. Міцкевича, 6/7 (032) 242–2211

Мангал салат із сезонних овочів та базиліку Старий Рояль вул. Ставропігійська, 3 (032) 235–6694

20

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Г аст р о т е ма

Броколі з вершковим маслом Євроготель вул. Тершаковців, 6а (093) 348–3144

Цвітна капуста, пюре з цвітної капусти з шоколадом Гармата вул. Грабовського, 1 (032) 295 8 222

Різотто вегетаріанське...... 135 грн (рис, арборіо, мікс грибів, цукіні, вершковий крем, пармезан)

Delizia вул. Лесі Українки, 27 (097) 374–2832

22

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Г аст р о т е ма Крем-суп зі шпинату та фіолетової капусти Vintage Nouveau вул. Староєврейська, 25/27 (032) 235–6834

Класичний холодний суп з табаско, подається в болгарському перці у поєднанні з огірком та кримською цибулькою

Хата Воєводи ресторан парку-готелю Древній Град 7-й км траси Київ – Львів, с. Гамаліївка (098) 715–8878 (032) 235–1001

Овочевий салат з полуницею і прошуто Панорама пр. Свободи, 45 (032) 225–9009

Штрудель з броколі та грибним соусом . . . . 45 грн (броколі, сир Моцарела, гриби)

Strudel Haus вул. Шевська, 6 (032) 294–8206 24

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Та є м н и ц і к у х н і

Новітні технології

та локальні продукти

Кухнею керує шеф Євген Сушко, президент Західної Шеф Групи, киянин за походженням і справжній галичанин за натурою. Як правило, всі технічні інновації вперше потрапляють на кухню Гармати і вже звідти задають тон кулінарній моді міста. Зрозуміло, що у цієї кухні та її шефа є свої таємниці. Афіша мала змогу побачити маестро в роботі і навіть довідатися кілька секретів. Гармата ресторан вул. Грабовського, 11 (032) 295–8222

Страва, що потрапила у фокус об’єктива, – телятина су-від (sous-vide) зі спаржею і карамелізованим молодим буряком.

Sous-vide – метод приготування при низьких температурах у вакуумі. Технологія не нова – світ знає і використовує її понад 20 років. В Україні су-від теж оцінили за якість, швидкість та економію електроенергії. Здебільшого, продукти, які ми бачимо на кухні у Євгена, – локальні. Та ж телятина і спаржа були куплені зранку. Шеф зазначає, що зараз спостерігається позитивна тенденція у кухарів – використовувати українську сировину. Але для приготування телятини су-від потрібен, найперше, апарат sousvide. Їх у Євгена три.

Шукаєте професійне обладнання для успішного функціонування та розвитку свого бізнесу? В нас Ви знайдете якісне устаткування для будь-яких закладів громадського харчування, пекарень , кондитерських та ковбасних цехів, а також для підприємств, які займаються торгівлею.

Ресторан Гармата належить до найреспектабельніших у місті. Класичний європейський ресторан з вишуканою кухнею та високими стандартами сервісу. Страви і панорамний краєвид взаємно доповнюють задоволення – гастрономічне візуальним і навпаки. Тут не буває випадкових гостей – тільки поціновувачі найкращого. Використання технології sous-vide теж має свої нюанси. Євген Сушко ділиться секретами: по-перше, дотримуватися правил безпеки. Якщо готуєте страву заздалегідь, приготований су-від продукт треба одразу охолодити у воді з льодом або шокері до t 2–3°С. Це запобігає розмноженню мікробів. По-друге, м’ясо може бути заражене бактеріями ботулізму, середовищем комфорту для яких є вакуум. Щоб продукт був безпечним, не можна готувати м’ясо більше 4 годин при температурі меншій t 60°С. Спеції, готуючи за технологією су-від, треба дозувати вполовину. М’ясо вакуумується і готується 15–20 хв. при t 56,5 С. Тривалість і температура приготування регламентовані спеціальними таблицями, що розроблені у США винахідниками технології. Для наших кухарів “шпаргалки” є українською. Полядвиця готовності rare – medium rare швидко обсмажується на сковорідці з маслом, чабрецем, часником і розмарином до золотистої скоринки. Приготована таким чином ароматна соковита телятина зберігає максимум корисності і смаку. Шпарагівка (спаржа) бланшується 1 хв у підсоленому кип’ятку й одразу перекидається у воду з льодом. Потім квасоля обсмажується до скоринки на маслі зі спеціями.

Далі – гарнір. Євген розповідає, що у Європі буряк – трендовий продукт. Якщо в Україні на загал буряк – це про борщ і “шубу”, то світова практика знає багато інших способів його використання. До прикладу, на кухні Гармати буряк подають на гарнір до м’яса, маринують, готують буряковий крем-суп з козячим сиром – і це далеко не повний спектр смакових можливостей буряка.

Гордість шефа – його команда. Кухарі, котрі люблять свою справу, добре знають основи мистецтва кулінарії і не бояться експериментів. На другому місці – новітні технології. За словами Євгена, сучасне оснащення дозволяє замалим не творити дива – змінювати смаки, структури, мінімізувати затрати часу і сил. Афіша помітила ще один цікавий пристрій. Виявилося, це – термомікс. Євген використовує його для приготування пюре з коренеплодів (цвітної капусти, селери, баклажанів з карамеллю, моркви тощо). Апарат змінює текстури і дозволяє міксувати смаки та перетворювати звичайні продукти на вишукані гарніри.

?!

Буряк запікати в духовці у фользі майже до готовності. Дати остигнути, не розгортаючи фольгу. Порізати на скибочки і карамелізувати в сковорідці на маленькому вогні. Для карамелі знадобиться буряковий сік, цукор, винний оцет. Випаровуємо на маленькому вогні до половини об’єму. Отриманий сироп можна зберігати в холодильнику.

?!

Різка зміна температур дозволяє приготувати хрумкі овочі al dente. Приготовані таким способом овочі зберігають структуру, колір, смакові властивості і максимум вітамінів і мікроелементів

Яна Ковальчук Фото: Зуфар Камілов

ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «Т-ПРОЕКТ» м.Львів вул.Городоцька 174 (офіс 12, офіс 8) te.proekt2@gmail.com http://t-proekt.com.ua/

Телефон/факс: (032) 295-83-02 Обслуговування замовлень: (050) 371-43-78 Сервісна підтримка: (067) 674-44-95

З д а й к ра п к у У середмісті і водночас трохи віддалік шумних туристичних маршрутів у кам’яниці, де, за легендою, мешкав шляхетний граф, розташувалася елегантна ресторація Lemberg Graf.

Його світлість, Lemberg Graf Lemberg Graf вул. Братів Рогатинців, 4 (093) 417–9777 (098) 617–5725 Найголовніша з особливостей ресторану – старослов’янська кухня, адаптована до сучасних технологій та вибагливих смаків. Попри модерні технології, кухня послуговується мурованою піччю, щоб витримати автентичність рецептур. У Lemberg Graf не лише використовують старовинні переписи, але і «забуті» продукти, як-от ріпа чи корбан. Тут самі солять, коптять і квасять садовину і городину, виробляють свої спеції і навіть сіль. Бувають у меню і страви з wow-ефектом. Наприклад, варення зі смерекових бруньок навесні чи квашені паростки папороті восени. Кожна з подач – особлива. Та тільки найкращі зі страв відзначені печаттю Графа.

Інтер’єру закладу притаманна стриманість істинної розкоші, покликаної слугувати комфорту, а не хизуватися вищістю. Переважають натуральні відтінки і фактури, які підсилюють концентрацію на власній присутності тут і зараз, створюють атмосферу приватності з власними відчуттями і співрозмовником, допомагають зосередитися на відтінках смаку і тонкощах бесіди.

Lemberg Graf – місце, що має свою ритміку. Щось середнє між статечним полонезом і нестримним танго – граційно пересуваєшся у просторі, не помічаючи плину секунд. Про час нагадує лише спорожніла тареля і вже вловиме бажання повернутися. На порозі хочеться легким реверансом подякувати за гостинність – до скорої зустрічі, Ваша світлосте. Яна Ковальчук Фото: Назар Струтинський 28

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

таксi та трансфери Comfortable safe cars Комфортні безпечні авто Ticket on demand Чек з вартістю поїздки на вимогу Micro Usb Mobile Charger Зарядне для смартфону Umbrella Брендована парасоля Free Wi-Fi Visa/MasterCard English speaking dispatcher Англомовний диспетчер

+38 032 253-73-63 +38 067 371-16-88 +38 093 198-09-95

hoteltaxi.lviv.ua

+38 066 778-76-57

Lviv Hotel Taxi

р е ст о р а н и

Ресторан Панорама пропонує страви середземноморської кухні. З яких продуктів ви любите готувати? Головне – свіжість і якість. Готувати люблю з риби – морської, річкової, озерної. У Ризі я звик до найсвіжішої риби, щойно виловленої. Тут такої не дістанеш – моря ж поруч нема. І не всі види риби замовиш на кухню. З цим, правда, можна дати раду – якщо ресторани привчать гостей до смачних рибних страв, буде попит. Тоді і постачальники будуть змушені робити пропозиції. Чи є якась особлива риба, якої вам бракує у Львові? У Латвії є мінога – річкова риба, дещо схожа на вугра. Її ловлять восени, вимочують у чаї, щоб забрати гіркоту, смажать і потім ще укладають у бочки. От міноги мені бракує дуже. Ваш нордичний стриманий характер впливає на формування меню? Кухня має бути простою, зрозумілою і смачною, але не нудною. І сама страва, і назва – не варто називати салат Політ птаха і дрібними літерами писати, що туди входить. Є шанс пролетіти.

Гінтс Осіс,

шеф-кухар ресторану Панорама

Свіжість і якість Гінтсе, звідки ви родом і що вас привело до Львова? Я з Латвії, з Риги. Приїхав сюди у справах, пов’язаних зовсім з іншою сферою діяльності. Але ресторанний світ мені дуже близький – я працював у престижних закладах Європи протягом 20 років. Тому у Львові повернувся до гастрономії. Панорама ресторан пр. Свободи, 45 (032) 225–9009 panorama-hotel.com.ua 10:00–01:00 30

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Вам сподобався Львів як місто? Дуже нагадує Ригу, але Львів спокійніший. Старовинне місто, красива архітектура і відкриті люди. Тут усі всіх знають, все компактно. Мені комфортно.

Нещодавно у Панорамі з’явилося бургер-меню. Чим «ресторанний» бургер особливий? Ми використовуємо все натуральне. Бургер – це ж фактично булка з м’ясом. То м’яса у нас втричі більше, ніж булки. Гостям готелю і ресторану це зручно – не чекати на замовлення по меню, а смачно і бюджетно перекусити. Звична європейська практика. Який ви гість у ресторані? Дуже вимогливий? Адже хто, як не шеф, знає, як має бути приготована і подана правильна страва. Я – лояльний. Ресторани ціную за якість і приходжу туди відпочити і смачно поїсти. Хочеться м’яса – іду в стейк-хаус, за рибою – в рибний ресторан. Кожен заклад має свою специфіку і якщо не чекати, до прикладу, високої кухні від кав’ярні, то і розчаруватися шансів менше. Вчити когось не маю звички. Не сподобалося – не прийду вдруге і все. Щоправда, бувають випадки, коли непрофесійність дуже кидається в очі. Якщо замовляю класичну страву, а приносять щось геть інше – прошу пояснити неподобство. Чому, наприклад, у кордон блю від кордон блю лишилася тільки назва і курка? Гінтсе, 1 серпня ви офіційно приєдналися до Західної Шеф Групи. Що це для вас означає? Найперше – свідчення довіри від місцевих шефів, з котрими я товаришую. Це обмін досвідом. Взагалі, бути членом Асоціації – мати величезну підтримку, допомогу у поточних питаннях. Якщо щось десь стається, є кому підстрахувати, виручити. Записала Яна Ковальчук Фото: Ірина Похила

б ач и л и

Вечеря

під двома веселками 1 серпня учасники і гості проекту #13шефів зібралися увосьме. Цього разу товариство запросив на вечерю шеф ресторану Панорама Гінтс Осіс. Вечеря була направду еногастрономічною – шеф та сомельє ресторану Віра Лупак продемонстрували чудовий тандем вишуканості в їжі та вині. Перша страва вечері, kazas siera – tomatu kartojums (томати з козячим сиром), назвою і звичними для Прибалтійського регіону, звідки родом шеф, налаштовувала на легкий приморський лад. Гравлакс з судака – данина нордичним гастротрадиціям і характеру шефа Осіса: адаптована до сучасного гурманського смаку і доповнена ніжним мусом з каперсів, давня скандинавська закуска дуже настроєво пасувала до захмареної панорами за вікном. Ігристе аргентинське вино, запропоноване до закусок, яскравою палітрою смаку і вишуканим ароматом наповнило атмосферу вечері всіма фарбами веселок, що якраз з’явилися у небі. Далі подали до столу ніжну форель з бататовим пюре і соусом з лемонграсу. До каре українського ягняти сомельє Панорами дібрала новозеландське вино Villa Maria. На завершення гастрономічного свята пан Гінтс приготував полуничне парфе з шоколадним трюфелем – поєднання свіжості з розкішшю. Під кінець вечері гості мали змогу долучитися своєю присутністю та щирими вітаннями до знакової події – шеф Гінтс Осіс офіційно приєднався до Західної Шеф Групи. Чи тому винні ті два райдужних перевесла, чи то добрі флюїди шефа передалися стравам, а з ними й учасникам вечері, та восьма за ліком вечеря проекту #13шефів залишила тривалий післясмак із солодкими нотками щастя і терпкуватим присмаком очікування наступної зустрічі.

Яна Ковальчук Фото: Зуфар Камілов

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

31

Нове

Поки літо ще не зовсім заховалося за горизонти, а осінь уже огортає місто задуманим серпанком бабиного літа, хочеться зловити останні промені тепла. Віднедавна у Львові є місце, де можна майже торкнутися неба.

Там, де небо вливається

в келихи

Панорамна тераса Євроготелю відчинена цілодобово вул. Тершаковців, 6а (093) 348–3114 32

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Панорамна тераса Євроготелю – нова улюблена локація романтиків. Сюди приходять зануритися у власні думки, відсвяткувати особливу подію і пофотографуватися у день весілля. Меню ресторану вдовольнить будь-яку потребу – від ситного обіду до романтичної вечері. Доповнить гастрокартину винна карта із достойним вибором вишуканих вин та коктейлі на кожен смак. Поціновувачі кальяну теж частенько навідуються на терасу Євроготелю – великий вибір ароматів та професійні помічники допоможуть обрати кальян до настрою і до компанії. Особливо зазвучить вечір вікенду, коли у сутінки вплітаються нотки легкої музики. Бармени до кожного коктейлю додають краплинку сонця, а страви щедро присмачені гостинністю. Від ранкової кави до романтичного вечора на терасі вас зустрінуть привітні обличчя. Звідси видно і схід, і захід сонця над Львовом. Тут немає вікон – тільки ви і місто, без кордонів. З такої висоти всі буденності здаватимуться дрібними як мурашки і не вартими уваги. Торкніться хмар, відчуйте небо. Дозвольте собі бути на висоті.

р е ст о р а н и

Тарас Колодій,

засновник бренду Наливки зі Львова

Ваші наливки – чи не єдині мають державну ліцензію. Наскільки важко було її отримати? Кожна рецептура була представлена у Києві комісії Держстандарту. Члени комісії робили органолептичний аналіз, вивчали гігієнічні висновки, дегустували, корегували складники відповідно до державних стандартів. Аж після того наливка отримувала ліцензію. Тепер маю всі необхідні документи і дозволи для продажу Наливок зі Львова. Зрештою, мати експертні оцінки – надважливо. Кожна рослина чи ягода має свої властивості і це необхідно враховувати. До прикладу, калган – лікарська рослина і зависока концентрація її діючої речовини може згущувати кров. Цитрини, мед чи малина, якщо їх забагато, можуть викликати алергію. Тому рецептури мають бути розроблені і дотримані при виробництві таким чином, щоб дарувати задоволення і нічим не нашкодити.

Пане Тарасе, поділіться історією заснування бренду. Наливки – моє хобі понад десять років. Спершу робив наливки тільки для власного вжитку і друзів. Коли знайомі і колеги почали просити не просто пригостити келішком, а спрезентувати ящик, задумався про масштабування свого захоплення. Перед тим, як вийти на ринок, шість років до цього готувався – розробляв смаки, випробовував рецептури, тестував. Це тривалий багатоетапний процес. Потім – шукав ідеї, натхнення і помічників у створенні логотипу, розробці концепту бренду. Перший магазин відкрився по вул. Руській, і там Наливки зі Львова були представлені 20 позиціями. Зараз – вже близько 40.

Наливки зі Львова магазини у Львові: вул.Руська, 8 (098) 770-8306 вул. Староєврейська, 24 (097) 505-4866

Чому наливки дістали саме таку, на перший погляд, просту назву? Я – зі Львова, наливки придумав у Львові і взагалі, Львів – це ж чудово! І що більше цікавих брендів буде, то більше місто популяризуватиметься. Зараз магазини Наливки зі Львова є у Києві, Одесі, Харкові і Дніпрі. У планах – Польща, Німеччина і весь світ.

Чим для вас як для засновника є Наливки зі Львова? Це задоволення і творчість. Скільки б магазинів ще не відкрив, комерційні інтереси не будуть первинними. Головне – якість. Кожна наливка – від збору ягід до наклейки і сургучу – результат кропіткої праці багатьох людей, і кожен вкладає частинку своєї душі. Працюю лише з найкращою сировиною – чи то виноград з Одеси, чи шоколад з Австрії. З дешевого продукту нічого доброго не зробиш. Яку з наливок ви вважаєте головною родзинкою теперішньої лінійки?

12 трав. Вона настояна на цілющих травах і при своїй міцності має м’який смак. Коли у Львові вперше відбувся конкурс наливок, саме 12 трав посіла перше місце. Зрештою, нагороди – не головне. Найперший признак успіху – задоволені люди. Плануєте доповнити палітру смаків? Звичайно. Я в постійному пошуку ідей. Є вермути, легкі і важчі настоянки, лікери. Окрім того, працюю над тим, щоб Львів мав і свій коньяк, і віскі. Наше місто вартує мати свій якісний продукт. Яна Ковальчук Фото: Ірина Похила АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

33

Фічер

У XIX та першій половині XX століття львівська фабрика Бачевських славилась на весь світ горілкою та наливками. Підвали Ресторації Бачевських – саме те місце, де традиція відновилася і тепер живе у ритмі сучасного міста.

За добрі напої Одна з місцевих легенд розповідає, що у фасаді будинку по вулиці Шевській замурована срібна пляшка – знак подяки за добрі напої Леопольду Бачевському від Генрі Форда. У Наливкових підвалах Бачевських трошки інша атмосфера, аніж в Оранжереї чи Єврейській залі. Готичні старовинні підвали ввібрали у стіни подихи століть. Тут досить прохолодно для пляшок з наливками і тепло для гостей. Незмінні смак і якість в обслуговуванні, стравах, напоях і ефектному антуражі. Музика тут теж особлива.

Наливкові підвали Ресторації Бачевських вул. Шевська, 8 (098)224-4444 34

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Серед родзинок меню – лембургер (галицький бургер з дерунами замість булки), вепрова домашня ковбаса з баношем, сети кращих європейських сирів, підібраних до наливок, солодкавий лосось за старим польським рецептом і навіть маца. У Наливкових підвалах – не наливками єдиними. Лінійка авторських коктейлів (звичайно, на основі наливок і горілки власного виробництва) – достойне доповнення карти напоїв. Кривава Марися, Пан Кульчицький чи Кайзервальд – кожен з коктейлів дивує смаками і незвичними подачами. Наливкові підвали мають ще одну приємну особливість – тут можна смакувати галицькі лігуміни і наливки до них з чотирнадцятої дня до другої ночі.

14 серпня Club Split Lviv не просто святкував 14-й день народження. Чи так приурочили, чи співпало, але того вечора гості, друзі і партнери зібралися не лише привітати Split, але й спільно відкрити караоке. Гостей щедро пригощали. Столи прикрашали суші та різноманітні закуски від шеф-кухаря Романа Щурка, а шеф-кондитер Тетяна Черкова дивувала ексклюзивними десертами.

Чемпіон зі співу Тон вечірці задавав ведучий-шоумен Maxim Di Denko. З його легкої руки гостя караоке клубу Split Дарина виспівала собі у конкурсі почесне право перерізати червону стрічку. Співу на відкритті було багато. Професійних вокалістів представляли Олеся Киричук, кавер-бенд Jam і Вікторія Зяблікова, Маша Собко і чемпіонка України з караоке – Людмила Антохі (вона, до речі, минулого року достойно представила нашу країну на Чемпіонаті світу з караоке у Сінгапурі і потрапила до десятки найсильніших караокерів світу). Але співали всі – від найменших до поважних.

Караоке у Split має всі шанси стати найкращим – ексклюзивне освітлення та інтер’єр, найдосконаліша версія професійної музичної системи Evolution Pro ІІ, комбінована система відеовізуалізації, професійний звукорежисер за пультом і – для особливих співочих моментів – vip-зала. Караоке-клуб Split отримав ексклюзивне право у Західному регіоні на проведення Чемпіонату України з караоке, переможці якого вже цього року зможуть представляти Львів та Україну на престижних міжнародних конкурсах: KWC (Karaoke World Championship) та Euroke (Europien Karaoke World). Про це на вечірці-відкритті розповіла гостя з Одеси Олена Пінчук – організатор українського Чемпіонату. Тепер охочі до співу матимуть шанс не лише перевірити вокальні дані, але й стати чемпіонами зі співу з караоке-клубом Split.

Club Split Lviv Пл. Міцкевича, 6/7 +38 (032) 242 22 00 Цілодобово Караоке клубу Split з 20:00 до 06:00 АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

35

Фічер

Формат speakeasy набуває щоразу більшої популярності у світі та Львові. Ідея зародилася в Штатах епохи «сухого закону». Про місця, де збиралися випити чогось міцнішого в атмосфері невимушеності і послухати якісну музику говорити можна було лише своїм і то пошепки – speak easy, щоб зайві вуха не чули.

Speak easy, please! Тут і тепер заклади культурно-масового драйву «в законі» і в тренді. The Cult – не просто клуб. Це простір, організований коктейльною картою і музичними міксами. В інтер’єрі – класика барного жанру: довга стійка, за якою бартендери творять свої алкогольні дива, лофтові світильники, зручні дивани. Челендж неординарності у дизайні прийняли оригінальні фотозони в несподіваних локаціях і зала з яскравими стінами і дзеркалами.

Speak Easy The Cult ресторан вул. Чайковського, 7 (097) 239–1414 36

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Меню The Cult різнопланове, але з акцентом на американській кухні. До кожної страви вам порекомендують коктейль з класичної лінійки чи авторський твіст. Міксологи The Cult знайдуть чи вигадають коктейль до смаку, настрою, страви чи музики – наприклад, Zombie на основі рому для містера чи Season’s Negroni з Martini Rosso для леді. Для віскіманів – God Father або Rusty Nail. Афіша рекомендує скуштувати стейк рібай з cultовою версією Кривавої Мері – Very Bloody. А ще тут співають караоке, а щовікенду драйву додають круті бенди наживо. Speak Easy The Cult – місце, яке вартує, щоб про нього speak aloud. Яна Ковальчук Фото: Назар Струтинський

Аф і ш а п р о м о

Львів стрімко завойовує репутацію центру ділового туризму. До нашого міста все частіше приїжджають обговорити важливі питання, набратися нового досвіду чи провести корпоративний семінар. Правильний вибір локації для проведення ділового заходу надзвичайно важливий для досягнення цілей.

Ramada Lviv Hotel: YOU DO YOUR THING. LEAVE THE REST TO US

Ramada Lviv Hotel вул. Городоцька, 300 (032) 243–0010 (067) 320–4477 reception@ramadalviv.com.ua

Для результативності івенту необхідно враховувати технології проведення заходів, світові тенденції ділового туризму та індустрії гостинності. Здебільшого, важливою є не тільки сама конференц-зала, але і можливість поєднати всі аспекти в одному місці – розмістити учасників з інших міст чи країн, перекусити у перерві і розважитися у вільний час.

Ramada Lviv Hotel – одна з облюбованих діловими туристами локацій. Це 103 комфортних номери, модерні конференц-зали (від 10 до 250 осіб), з найновішим аудіо- та відеообладнанням, кімнати для переговорів та ресторан вишуканої кухні Ballpoint.

Міжнародний досвід бренду гарантує бездоганний сервіс, уважність і тактовність івент-координаторів. Готель готовий прийняти та забезпечити проведення заходу будь-якого формату: тренінг, ділова зустріч, презентація – від найменшого на десять осіб до масштабного на 300 учасників. Фахівці ресторанного сервісу запропонують спеціальне меню кава-перерв, бенкетів, бізнес-ланчів, фуршетів. За чотири роки роботи Ramada Lviv Hotel може пишатися гостями і проведеними заходами: у серпні цього року приймали найсильніших чоловіків світу у рамках World Strongest Team 2016, тут плідно попрацювали British Council Ukraine, а «незламні німці» компанії BMW провели у готелі всеукраїнський тренінг для дилерів BMW-Баварія.

Ramada Lviv Hotel має досвід прийому «зіркових» гостей. Уже кілька років поспіль тут дарують гостинність хедлайнерам одного з найбільших open-air фестивалів України – Захід Фесту. Приємним бонусом для постійних гостей Ramada Lviv Hotel є спеціальна програма лояльності Wyndham Rewards. Основною перевагою є те, що бонусами, знижками та спеціальними пропозиціями можна скористатися у всіх 7 000 готелях мережі Wyndham Hotel Group по всьому світу.

р е ст о р а н и

Szkocka Restaurant&Bar ресторан пр. Шевченка, 27 (032) 261–4765 www.szkocka.com.ua 07:00–23:00 Віденська кав’ярня ресторан та кав’ярня пр. Свободи, 12 (032) 235–8751, (032) 235–8752 www.wienkaffe.lviv.ua 09:00–24:00 Галицька жидівська кнайпа Під Золотою Розою ресторан вул. Староєврейська, 37 (050) 370–3863 www.fest.lviv.ua Пструг, хліб та вино ресторан вул. Братів Рогатинців, 49 (050) 373–9654

гусяча ніжка, запечена в печі, у сливі з біґосом

Гуску – до столу Вгодована гуска на столі завжди була символом достатку. В давнину страви з гусячого м’яса подавалися на великі свята чи при особливій нагоді – на весілля, хрестини або храмові празники. Приготування гусячого м’яса – цілий ритуал зі своїми тонкощами. Традиційно, гуску тушкували у казані, запечатаному кришкою з тіста. Додавали ароматні коріння – як звичні нам кріп чи петрушку, так і екзотичні для сучасності чебрець або полин. Близько десяти годин гуска готувалася на слабкому вогні у власному жирі, вбираючи пікантні аромати спецій і поступово перетворюючись на делікатес. До столу гуску цілою не доносили. Поки ножі і виделки не увійшли до щоденного вжитку, запопадлива ґаздиня мусила подати страву зручною для споживання кожним гостем. Аби шматочки виглядали апетитно, їх припікали в печі, намащеними медом зі сливовицею. Ніжки гуски діставалися господарю дому і найповажнішому з гостей. Крила віддавали незаміжнім дівчатам – щоб були роботящі, а шию споживала пані дому (як каже прислів’я, чоловік – голова, а жінка – шия).

Lemberg Graf вул. Братів Рогатинців, 4 (093) 417–9777 (098) 617–5725 38

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Перша Грильова Ресторація М’яса та Справедливости вул. Валова, 20 (Бернардинський дворик) (050) 430–2826 www.fest.lviv.ua Панорама ресторан пр. Свободи, 45 (032) 225–9009 www.panorama-hotel.com.ua 10:00–01:00 Грушевський cinema jazz ресторан імпровізацій пр. Шевченка, 28 (098) 676–4600 www.cinemajazz.com.ua 09:00–02:00 Кумпель ресторан-пивоварня вул. Винниченка, 6 (пл. Митна) (032) 242–1780 пр. Чорновола, 2 Б (032) 229–5177 www.kumpel.biz 00:00–24:00 Del Pesto сієста ресторан вул. Костюшка, 6 (032) 255–0080 www.delpesto.lviv.ua

Старгород пивоварня-ресторан вул. Римлянина 1 (032) 229–5505 www.stargorod.net 00:00–02:00 Амадеус ресторан пл. Катедральная, 7 (032) 235–6316 (032) 297–8022 restaurant-amadeus.virtual.ua Голодний Микола ресторан вул. Стрийська, 352.

(032) 232–9606 (098) 229–2222 mykola.kumpelgroup.com 12:00–24:00 Атляс ресторан Площа Ринок, 45 (032) 235–8188 Королівська пивоварня ресторан-пивоварня вул. Староєврейська, 9 (032) 236–8080 royal-brewery.com 10:00–23:00 Mons Pius ресторан вул. Лесі Українки, 14 (032) 235–6060 monspius.pub@gmail.com 11:00–23:00 Mon Chef ресторан вул. Городоцька, 15 (032) 242–2707 (050) 372–8291 PartyFon ресторан-клуб пл. Соборна, 14 (ТЦ Роксолана, 7–8 поверх) (067) 388–1133 Вероніка кондитерська-ресторан пр. Т. Шевченка, 21 (032) 261–4456 (032) 298–6028 пн-нд 10:00–22:00 Ратуша кафе міська Ратуша пл. Ринок, 1 (097) 997–5565 (032) 297–5565

Шекспір ресторан вул. Любінська,144 (032) 295–5295 08:00–24:00 Цукерня кондитерська вул. Староєврейська, 3 (032) 235–6949 Львівська копальня кави Книгарня-кав’ярня пл. Ринок, 10 (067) 670–6106 (050) 371–4474 Бачевських ресторан вул. Шевська, 8 (098) 244–4444 Закарпатське від Ковача ресторан вул. Друкарська, 6а (032) 235–7147

Vapiano ресторан вул. Гнатюка, 12а (067) 641–8016

Старий Рояль ресторан вул. Ставропігійська, 3 (032) 235–6694

Прага ресторан вул. Гнатюка, 8 (032) 260–2442

Підпільний Кіндрат ресторація авторських настоянок вул. Валова, 25 (098) 035–7678

Speak Easy The Cult ресторан, клуб вул. Чайковського, 7 (097) 239–1414

Terrazza ресторан пл. Звенигородська, 3 (032) 297–4843 (093) 439–9310 (098) 090–4990

Вечірній Львів ресторан пр. Свободи, 26 (067) 321–0077 Вулик Медовий ресторан вул. Грушевського, 16 (098) 035–7677 Tartufo trattoria вул. Під Дубом, 7 (068) 885–4736

Бартоломей ресторація вул. Вірменська, 5 (032) 235–5570

Соната ресторан, караоке-бар вул. Морозна, 14 (032) 232–50 14,

LOVE&LVIV ресторан вул. Стрийська,66 (098) 715–8851

Vintage Nouveau ресторан авторської кухні вул.Староєврейська, 25/27 (032) 235–6834

Trattoria da Domenico Пл. Ринок, 29 (пасаж Андріоллі) (067) 808–5858

Split паб, ресторан, клуб пл. Міцкевича, 6/7 (032) 242–2211

Чесне м’ясо ресторан Пл. Ринок, 28 (068) 439–4396

Під Клепсидрою (Дзиґа) кафе вул. Вірменська, 35 (032) 297–5612

Winston Churchill PuB вул. Академіка Гнатюка, 4 (032) 255–3999

Динамо Блюз ресторан вул. Василя Стуса, 4 (032) 275–0189

Валентино ресторан вул. Нижанківського, 20 (032) 235–6766

Buon Gusto ресторан Вул. Щирецька, 36 (096) 205–0568 Світ кави кав’ярня пл. Катедральна, 6 (032) 297–5675

4friends Віскі-бар Вул. Дудаєва, 2 (032) 225–6554 44 Tart Flambe & Bar пл. Ринок, 44 (067) 831–8788 BarB.Q. караоке-ресторан проспект Свободи, 1/3 (067) 731–3333

Сім Поросят ресторан-музей вул. Степана Бандери, 9 (096) 117–7555

Tante Sophie cafe escargot кафе вул. Друкарська, 6А (098) 095–8129

Правда театр пива площа Ринок, 32 (050) 374–4986

Libraria Speak Easy Bar Вірменський дворик (067) 726–4924

Хата Воєводи Ресторан парк-готелю Древній Град 7-й км траси Київ-Львів, с. Гамаліївка (098) 715–8878 (032) 235–1001 drevnygrad.com.ua

Lemberg Graf ресторан вул. Братів Рогатинців, 4 (093) 417–9777 (098) 617–5725 Білий Лев ресторан Вул. Лесі Українки, 15 (032) 235–4625, (067) 675–5123

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

39

Аф і ш а п р о м о Інновації швидкими темпами проникають у всі сфери життя суспільства (наука, виробництво, освіта). Кожен з нас так чи інакше стикається з ними. Ігноруючи їх, залишаючись осторонь від сучасних тенденцій ми втрачаємо можливість поліпшити якість нашого життя. Та чи все сучасне і модне варте нашої уваги? Можливо, варто перечекати епоху буму на інновації та не долучатися до загальної ейфорії? Спробуємо розібратися.

Мова піде про те, що ближче та зрозуміліше за все – наш будинок. Зростання тарифів на традиційні енергоносії (газ, електроенергія) змушує кожного замислитися над тим, чи можливо за допомогою сучасних технологій економити, зберігаючи при цьому комфорт? Як показує досвід, сонячна установка або тепловий насос – це не дорогий чи модний аксесуар, а ефективний засіб заощадження сімейного бюджету. Найголовніше питання, що постає перед тим, хто планує використовувати інновації – на якому обладнанні варто зупинити свій вибір? Ефективність роботи сонячного колектора або теплового насоса залежить, у першу чергу, від того, де та з якою метою ви плануєте їх використовувати. Перше, на що необхідно звернути увагу – кліматичні умови регіону. На сході та півдні України, традиційно більш сонячно, ніж, наприклад, у західній частині країни. Тому варто замислитись над встановленням сонячної системи (геліосистеми). Підраховуючи бюджет придбання та встановлення геліосистеми, необхідно враховувати витрати на додаткове облад-

Інновації у вашому домі – ефективний засіб оптимізації витрат нання, що відповідатиме запитам усіх членів родини. Наприклад, сонячна система auroSTEP від Vaillant, здатна забезпечити гарячою водою сім’ю з трьох членів, що проживає у приватному будинку. Останнім часом все більшу популярність здобувають теплові насоси. Принцип їх роботи базується на використанні безкоштовного тепла з повітря, води, землі та трансформації його в енергію, придатну для опалення та гарячого водопостачання будинку. Як правило, тепловий насос здатен використову-

вати одне джерело енергії. Нещодавно в асортименті продуктів компанії Vaillant з’явилися теплові насоси flexoTHERM/ flexoCOMPACT, які можуть працювати на основі будь-якого з трьох відновлюваних джерел енергії. Ця універсальність значно спрощує процес проектування, установки та експлуатації теплонасосної системи. Наприклад, для будинку загальною площею 250 м² та використанні 200 л гарячої води на добу, ваші витрати на газ дорівнюватимуть 35 046 грн/рік. При цьому, тепловий насос який споживати електроенергії на 5 767 грн./рік, дозволить знизити витрати на використання газу до 1 269 грн./рік. У свою чергу загальні витрати знизяться до 7 036 грн. тобто на 80%! Додатковим аргументом на користь встановлення теплового насосу є можливість використання його влітку для охолодження приміщення – вам більше не потрібно купувати кондиціонер. www.vaillant.ua

Завдяки інноваційному обладнанню ваш будинок відповідатиме останнім тенденціям у галузі енергозбереження. Це дозволить оптимізувати витрати, максимізуючи при цьому результат!

речі

Прихильники активного відпочинку та й просто зручного вільного стилю одягу знають, як багато залежить від правильно підібраного гардеробу. Він, перш за все, має забезпечити комфорт і бути практичним як під час вилазки в похід, так і простої прогулянки парком

WEEKENDER: стильний одяг для активного способу життя WEEKENDER ТРЦ Victoria Gardens вул. Кульпарківська, 226 А www.facebook.com/columbia.lv

42

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Взуття для адептів активності – особлива історія. Якщо функціональність (зокрема, рельєфна підошва та гідроізоляція) – мастхев для кожного, то обрати черевики по нозі і до стилю – це вже про індивідуальність. Щоб спростити завдання поціновувачам OUTDOOR STYLE і LIFESTYLE, вигадали мультибрендові магазини. Вже з кінця вересня стильним і активним шоперам Львова відчиняться нові двері у комфортний відпочинок.

WEEKENDER – мультибрендова мережа магазинів одягу та взуття для активного відпочинку – почне тішити вибагливого покупця у ТРЦ Victoria Gardens. Величезний асортимент одягу та взуття відомих світових брендів-лідерів (Columbia, Merrell, O`Neill, Cat, Skechers, Jack Wolfskin, Nothland) підібраний з урахуванням

модних тенденцій та новітніх технологічних розробок, щоб дозволити досягти такого рівня комфорту, при якому ви зможете зосередитись на своїх досягненнях, приємних моментах, красі довкілля, а не на погодних умовах. Магазин WEEKENDER зустріне вас теплою та дружньою атмосферою, а кваліфікований персонал підбере і порекомендує кожному одяг і взуття відповідно до потреб і побажань. Для постійних клієнтів буде діяти бонусна система знижок та подарунків. Дизайн магазину спрямований створити комфорт. Тут буде зручно приміряти майбутнє оновлення гардеробу і відпочивати між примірками

Відкриття наприкінці вересня.

Фасон

Аліна Лозицька, власниця ресторації Trattoria da Domenico

Рецепт незабутнього образу Різноманітність в одязі – ось мій стильний постулат. Різноманітність, що залежить більшою мірою від настрою, а вже потім від обставин. Сьогодні я можу вбрати строгу й неприступну класику, а завтра піддатися спокусі комфорту й одягнути стильні діряві джинси та зручну майку. Зазвичай, я ніколи не планую шопінг. Не роблю записів у своєму щоденнику на кшталт «пройтися крамницями». Я купую речі за принципом спонтанності: побачити, приміряти, купити. Щоправда, іноді таки примушую себе замислюватися над доцільністю покупки: чи справді ця річ мені потрібна? За два роки життя в Америці мої погляди на стиль дещо змінилися. Раніше сукня у поєднанні з кросівками чи кедами були для мене модним шоком. А тепер це цілком звична річ, причому тенденція «smart casual» уже давно стала загальноприйнятою в Україні. Порівнювати американок і наших дівчат неможливо, адже українки, а львів’янки зокрема, завжди були й будуть найгарнішими та наймоднішими панянками у світі. Погодьтеся, що вміння пурхати бруківкою на шпильках – це талант, з яким потрібно народитися. Я слідкую за світовими тенденціями в моді, однак завжди зважаю на те, чи пасують особисто мені рекомендації кутюр’є. Єдине, на що взагалі не зважаю, – це модні кольори сезону. Я маю власні три кольори, які мені до лиця та без яких не можу уявити свій гардероб: темно-синій, червоний та чорний. Моїм стильним фетишем є сумки. Чесно кажучи, навіть не можу підрахувати точну кількість усіх моїх сумочок, клатчів та рюкзаків. У цій колекції є й одна надзвичайно цінна мені річ: сріблястий плетений клатч, який дістався мені від бабусі. Багато разів у мене намагались його купити, проте ця сімейна реліквія для мене безцінна. Несмаком в одязі вважаю надмірну кількість блискіток та стразів. Дратують також люди, у яких абсолютно на кожній речі великими літерами стоїть тавро бренду. Стильною вважаю ту жінку, яка вміє підбирати речі зі смаком. Треба вміти одягатися так, щоб тебе запам’ятали.

Записала Юлія Лисенко Фото: Назар Струтинський Макіяж: Тетяна Невеличук Зачіска: beauty bar Blackcurrant Місце зйомки: ресторація Trattoria da Dominico пл. Ринок, 29 (пасаж Андріоллі) АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

43

Dr e s s c o d e Мій стиль скоріше тяжіє до кежуалу із вкрапленнями яскравих кольорів, неординарних силуетів та квітчастих принтів. Класика мене відлякує своєю строгістю та чіткою витриманістю кольорів. Я за гармонію в кожного образі! З дитинства була дуже прискіпливою до поєднання кольорів, фасонів та аксесуарів. Для мене важливо, аби всі елементи одного луку зійшлися в єдине гармонійне ціле. Я завжди намагаюся доповнювати свій образ цікавими деталями. Це не обов’язково мають бути золоті прикраси чи вироби із дорогоцінних металів. Цілком прийнятною буде й біжутерія, підібрана зі смаком. Надаю перевагу цікавим виробам, особливо до вподоби виконані з натурального каменю, підданого мінімальній обробці. Стиль людини є відображенням її внутрішнього стану. До прикладу, притаманні класичному стилю кольори – сірий та чорний – свідчать про певну внутрішню закритість у спілкуванні. Яскраві, у свою чергу, говорять про людину як про комунікабельну особу, яка легко йде на контакт. Колись у моєму гардеробі переважали темні кольори. Потім поступово почала розбавляти яскравими барвами. Сукні – це незамінний елемент мого гардеробу. Завдяки їм, причому неважливо якого саме покрою, фасону чи силуету, я завжди почуваюся жіночною та впевненою. Чесно кажучи, не люблю ходити по крамницях і міряти увесь їхній асортимент. У мене дуже добре працює уява. Тож достатньо побачити якусь річ, аби уявити її на собі і зрозуміти, пасуватиме вона чи ні. Деякі люди з того дивуються. Мене вражає сучасна молодь. Її вміння бути вільними від забобонів та стереотипів. У тому, як одягаються молоді люди, я бачу втілення свободи духу. Ця зовнішня екстравагантність та неординарність захоплюють та інтригують. У той же час, я спостерігаю і негативні тенденції: надмірності в макіяжі, неприродність. Виглядає так, ніби людині бракує уваги і вона вимагає її від оточення. Потрібно бути гармонійною людиною в усьому: і в душі, і в одязі. Сукня – 2599 грн. Одяг: магазин Andre Tan, (ТЦ Форум) вул. Під Дубом, 7Б Макіяж Валерія Василькова Зачіска салон краси «Black Currant», вул. Нижанківського 3А. Місце зйомки: Club Split Lviv, вул. Міцкевича, 6/7

Гармонія: і в одязі, і в душі Ярина Герасимів –

менеджер з маркетингу клубу Split 44

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

тури Україною і світом: екскурсійні та концертні тури автобусні тури столицями тури історичними, культурними та науковими центрами Європи тури вихідного дня шопінґ-тури www.sana-travel.com

+380 32 253 20 02

+380 93 161 41 14

Шлях до перемоги починається з першого кроку. Журнал Афіша запрошує до співпраці рекламістів. Наші успіхи попереду

(050) 341-9083 am.lviv@ ukr.net

in

y

lo o

46

А Ф ІШ А

МІСТА

св л м б а ч дя в св ен о ук : п о зи о ва іто ащ и ч іт – ме обі га их ог до ї ш у. Д ро вин но рі к гі ш ві . Б и з до те, тки ют атр о о ван афи ощ ду на ві ч уп п пл зр ст ез ак ко щ , щ ь б иб бр их ! О о ма зм об ува П ідіб ащ іст иліс ньо олін лін о тр о п абц уті азу ре дн ва ног уш ітк ти че ак по о, ув и. во п ри ра і з аж ти го ка а. еб ід і п в ц . г й п а О А рин чом ти вис ні за нік ми Їх м а! нім о с ієї на важ ода ра ти дн бу пр ти у д біл ок як сте уд . ож Най уть ел пор о л в кт від ак о н ь сі ив во ич дь д та ай ш им е р и. на біл на ах и – нь о д н но Пам те! ощ ко те пр и п 180 ігаю У м до ьш стр пор гу та не ить ого л в а о і о па сп ’я м ьо о к дб , т ть д п а у з і в о й ов п ти ов ик р лю ти о о : ї і н ва али ра ра тає у ни ти н ху і ч чн ра єд х п ин и и. ж ф по ши со ць мо а м у о М и м т но у д о і й а

а л б и н о ст о н м и, и тр пл не ча ли ю в , щ гр ль пох обу от д т о й и у , щ і а т а б н г д н и па о и ї ї зл є о л . а щ м з в і н о а е . Ц і « е ії: л йл д у п кт ди сп вд ив са зак я кс о ь не аріа о в і аж ив ов ріш е – на пе би до з пр ере ні п , ал рий ома а п ме он нт міт д им ж и а у

р ро рт а вж вж – и о н об йт ар е м – ри д ж и ина й ве и т йт ин д по но п’я ге едо ігт и в ас і як ати ри пи ощ итт и е си т, є рі а о до ом ро ис ам оль мо па зик няє ов єв , м ку різ ю зр дн ти од д вг ет гу я к у с ки дн ра ує ть ий ої п ен тю но до учн ува . Я на не о ва ою рич пар рам па з ий сол те ся, де ідл і т р’є ма ко о. ти кщ к к н д д а ак д ні лі М д о п ш чи ни ас н о в о су их к м о иц к іто кс ю н обр а як ь. Т ст зр оз тні на. ож ов е в е о і л є на уч во си на по омп при ьк ями ід б чка суа ли яче що ж, най с но ля лу у ст л ак нт . Я , м аб ми р. ш н з я як бі » – ют ет рі уг. тн ам с о у . Р За е я ам к щ ль и о й. І к ж с за ь. и, не ою и ч ра на і, о оз буд к з окн хо ви ш е ха ру и ву з дн ум ьт ас ут сь б фе й чк ку чи на ак ію е іб д и. пр ер кт ж о ме п йт , , ц пр л То и ет и од ю д р и як е о я ч е вна . М ни оз ст щ ціл ст за му ин кр іль ми ор иль о га ко ар хи вар заап йо ма у, з ну рн м і та сту то Ю ли н е мо к в л ц , лі на вар юн іка а го ньк гл ом ід я к в л Ли до іа ам им о о о щ нті и и вн се , в у е нк з – о

ЛЬ В ІВ

і.

О с творчо і бла нн я те пора як , я … перелв к М го ожнапол П и прекрасно – ушк бл пора час ьоту и иску не вам ба і Л нат , на гато і П он вартооче ц и ю ам д и д т ь опа бла х ненн й туват ерева ’я онс Д о очарован золотавговор-бла забуват до щ та д н ст пр я, й ьк ає м аві ійк им и , те і : та овл ть н у т уш р «У і нав ли и т и про ис ст не ят ай уш ує н и и бл іль зр ися лю , н ба ст и пі ук ки івн в тіш аді гат і проье ыла іт ми я про ді ат « я ід зл осен а йн ьо н й м ь с … , и А Од ти у ас но ти мо у п х м и ». я в та ле ин до сп т-х го д льн кра ара од и і у де Проте д бу не із ст ис ев ощ ог д со ни ! та ень . Яс так обо вор ку р у» д ов о о нин лю ць Л як ге ки – ц кр і, я в’я ен ек о н ог бр а н та о ц ьвові тр х ч е ав к зк ня ом а о аз е р ій ш л П а о с і о о у п е п

Ra k

Тренд

антитренд

П на опел

ц і

брук ю шк ів

Б д од п од а й на ід авала раз д п бор і вч запорука і у д ів струнк и бора . д ж н Б о и чолов езперечно и сво тт ,я х взут і кожна к – ж і г щ іночност о и ічо шо гра і д так і амант зросту у абел х ї і ц об ї полов

ф тро власн ж , іг ій взуванкпан ц П но ур кра ь ас . тр опелх и и ї и і Д я і в . в и та постав п и М ій івч перескаку и нка К щ і ч н і д усв он у соту чолов ю і неповторна д и скрученаблук бором руз и шко ікояв ина вул

ід і тро Е и омленн на і во лег и , ю ю іче н ю ан ві и – ц Б х п ц і – ла е зр по тні зуал елучч . и і є на «е і л Ві и х ме оз см га д К дбора г и в д са Зр нт ум ішк лич лау ш о й

і ч новя власно к м оз с іт о а ь » перши ьно , ю н и о у о св . і з і неперевершена ям ю ї к мі кої , я , в ки й д х і крапл т а – ра ло ле ко ик , к і д і и в т є атна ор ми жор си – к кс ю п ли отр ю постай . и к і и ся Жо ює і тр ст Пе ра ки ек аю і вп на х Ш П м дн тр ам ок ре са пр ель ть ев ї й вм и и є п отр ож а з еп ва ий су по их но за не роз нку фер то рис ен е к на ет йн чел ват тре ов ю м хо но іст П кр то уй ож с н ну им ен ис бу ує ук пле під д и , б ро ат сує тес на е лан и к дж ь у є ж ско ою нн ко ут т ті уде йді ки. ть я в . О вро ь н олі і ц пе ер нц б я і рю п льк те тьс Щ ся до др ди а ям іле вне тв ен ува тр ют і ше и п і д рип и зн я, е о до ма азу ла тел и. І м но . Ал тро ют ош ь к ід А ять ас сид ати пр ди зм (я пл ся я н як ис та е ва ь т ки ож на за . І о ова іти хо ися н к іще к у ан з у а к що тец із не м ни і м спі ен б пі с н ч ча дь ор н ст ув мін ов н тв ша е й в еш вч ме д е н о а р и а

т з р н и т у т н в б та а и у кі ор нн кол й х б вп е, з сни я це рих ти м ям анц им ба мо ше ра и і ття р із вц а я о о л м к з с н і. ми по од ди ол ов й л нт фі ар но і – вн ан л ра об кіл – ч за р к ха ра а д ти ови у п айф у в льм аф сит ком ої в сув ьвів са лич ьки оло гад й да о зм ну од х аг ах он и п у и ан с по чя н ві ко ь л а к т с в о п т и а ж о еф к и , з на ід о о ня к тр . епа ам о і і

т ш

ш б д рат бо ої ете чно ілю – до вам кн шп ор тре и к між ю б ебу и ьс ро ні . Я : б й в и ба аб в р є у т г г ж ил . ж а л я а ук ибо ків ос ман ки кщо уде е. Т о п ра кою ька ле ? х п їн і р н о о н – в л и т н є е б ре ам л к: ш х ам ьк м ов а не ав і и - и, ві куп ука оч зр и х ряй ана гол ва чит ви іть єм тін уч ви те о ов рт иу л п ад на о д ь су но в ин у м сан і) – є. ки щ ал м н і н аг ка ск і в оде і, ц ніву ови а д ази ар еле ід нь і н , ч х ес н ис т чу Я б ам и м ят і. н т а тя ал не іде еш ій в с ет п ал та и в ят ки. ідх ьн х о- о а Ко в

а л ьч ук

и

47

Л Ь В І В

МІСТА

АФІША

книги

Микола Шейко, директор Видавництва Старого Лева:

«Українська книжка стала більш затребуваною» 48

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Видавництво Старого Лева за доволі короткий час зуміло стати одним із провідних видавництв України. У чому секрет успіху вашої команди? Секрет успіху будь-якої команди – сама команда. Люди, яким не байдужа справа, яку вони роблять, які є справжніми професіоналами, які самі вміють учитися і від яких я вчуся багато чому – саме вони запорука успіхів ВСЛ за останні роки. Одне слово, ми всі любимо і вміємо створювати хороші книжки та розповідати про них нашим читачам. А більше нічого і не потрібно! Із суто дитячого видавництва ВСЛ виросло до видавництва, яке, крім дитячої літератури, охоплює, мабуть, уже десятки інших сегментів книжкового ринку: від поезії та сучасної української прози – до перекладів світових бестселерів та популярних розмальовок “для дорослих”. Пригадуєте момент, коли вирішили, що стратегія видавництва буде саме такою?

Секрет успіху будь-якої команди – сама команда. Люди, яким не байдужа справа, яку вони роблять, які є справжніми професіоналами, які самі вміють учитися і від яких я вчуся багато чому – саме вони запорука успіхів ВСЛ за останні роки.

Насправді, вирішували не ми. Наші перші читачі, які виростали на книжках ВСЛ, стали дорослими і часто висловлювали побажання отримати від видавництва якісні книжки уже для них, дорослих. Вони звикли до наших книжок. Ми ж не могли їм відмовити! Книжки про кулінарію, розмальовки, поетична серія, сучасна українська література, світові бестселери – кожен з цих, так би мовити, напрямків з’явився в силу різних причин, співпадінь чи розрахунків. Але це, звичайно, не остаточний наш формат. Буде ще щось. Єдине, що можу гарантувати, – не менше 50 відсотків наших книжок будуть адресовані дітям. Чи доводиться вам боротися за зіркових авторів? Чи частіше буває так, що імениті автори самі пропонують ВСЛ видати їхню новинку? Поява зіркових авторів – це щоразу окрема історія. І, звичайно, що це – двосторонній рух. Ми прагнемо співпрацювати з ними, а дехто з них, особливо останнім часом, обирає нас сам – і робить перший крок. Тішимося, що з кожним роком зіркових авторів, які видаються у нас, стає все більше. А головне, що завдяки нашій співпраці з авторами – з’являються нові зіркові імена.

книжки. Відтак українську книжку українці почали купувати активніше: з’явилася ширша та якісніша пропозиція. Наскільки велика конкуренція на книжковому ринку України? Конкуренція стала відчутнішою. Колишнім лідерам важче втримувати свої беззаперечні, здавалося б, позиції. З’явилося чимало нових видавництв. Дехто переформатував свою діяльність. Відтак працювати стало цікавіше і напруженіше. Серед тих, хто витримує і підтримує високий рівень конкуренції, я б назвав харківські КСД, Віват, Фоліо, київські А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, Наш формат, Темпора, Основи, Видавництво Анетти Антоненко, дитяче видавництво Фонтан казок, львівські Урбіно й Апріорі. Зрештою, перелічувати можна довго. Завдяки чому їм вдається витримувати високий рівень конкуренції? Тут у кожного – своя історія і свої “козирі”. Чи успішно українська книжка, українські письменники завойовують Східну та Південну Україну?

Значно успішніше, аніж у попередні 25 років. Величезна кількість волонтерських, приватних і державних проектів поширюють українську книжку на Сході та Півдні. І виявляється, що вона там дуже потрібна. Просто ніхто цим не переймався раніше. Особисто для вас Форум видавців у Львові – це… … це можливість ще раз пересвідчитися у тому, чи правильно рухаємося, наскільки потрібні наші книжки читачам, чого досягнув український книжковий ринок за останні півроку-рік. А ще Форум видавців – це спілкування, спілкування, спілкування… З колегами, письменниками, читачами… Відтак – нові плани і нові завдання на найближчий час. Які книжки, прочитані за останній рік, ви порекомендували б неодмінно прочитати рідним, друзям, колегам? Це переважно наші книжки – інші читати майже не встигаю. Самотність простих чисел Паоло Джордано, Політ золотої мушки Богдана Волошина, Нічні купання в серпні Сергія Осоки, Джордж і таємний ключ до Всесвіту Стівена Хокінга і Люсі Хокінг, Історії про життя, смерть і нейрохірургію Генрі Марша. Ще порадив би антологію української поезії XX століття, впорядковану Іваном Малковичем. Ну, і раджу не пропустити новинки, які будуть презентовані на Форумі, – там є з чого вибирати! Галина Гузьо Фото: Олександр Новіцький

Які часи зараз переживає видавничий ринок України? Далеко не найкращі. Загальна кількість книжок, що видаються в Україні, в останні кілька років падає… Ринок книжкової торгівлі практично зруйнований – магазини ще є у великих містах і в деяких райцентрах, а далі… Про нову українську книжку просто забули, бо не бачили її останні два десятки років. Героїчних зусиль мережі книгарень Є на всю Україну поки що просто не вистачає. Утім, в останні два-три роки на ринку з’явилися позитивні тенденції. Перш за все, завдяки тому, що через політичні події наш ринок нарешті позбувся абсолютного впливу значно потужнішого російського ринку. Українська книжка стала більш затребуваною і, відповідно, це дало поштовх видавцям до купівлі прав на нові твори, освоєння нових ніш – тих, що досі закривали російськомовні АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

49

книги

У вівторок 13 вересня розпочнеться фестиваль Місто Лема і відбудеться засідання журі книжкового конкурсу. Це перші заходи 23 Форуму видавців у Львові, а 15–18 вересня весь Львів перетвориться на фестиваль авторів, перекладачів, науковців, підприємців, істориків, журналістів, друкарів, а також читачів.

23 Форум видавців Основні заходи 23 Форуму видавців у Львові: 23 Львівський книжковий ярмарок 22 Церемонія вручення книжкової Премії Найкраща книга Форуму-2016 19 Ніч поезії та музики non-stop 11 Львівський міжнародний літературний фестиваль 7 Львівський бібліотечний форум спільно з Українською бібліотечною асоціацією 5 Благодійна акція для людей літнього віку Третій вік: задоволення від читання 4 Тематичні форуми Вперше – Фестиваль Місто Лема Головні факти про 23 Форум видавців 50 000 очікуваних відвідувачів 32 000 підписників у соцмережах 701 зареєстрований учасник, з них: 363 автори, перекладачі, літературознавців, музиканти, художники, журналісти 158 видавництв, з них – 22 нових 80 книготорговельних структур, поліграфічних підприємств, культурних фондів Учасники прибудуть з 28 країн: Австрії, Білорусі, Греції, Грузії, Данії, Естонії, Ізраїлю, Італії, Канади, Каталонії, Латвії, Литви, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, ПАРу, Перу, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини, Словенії, США, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції Офіційні заходи: 14 вересня – Урочисте відкриття 11 Львівського міжнародного літературного фестивалю. Львівська обласна філармонія, 19:00 15 вересня – Прес-брифінг офіційного відкриття 23 Форуму видавців у Львові. Палац Мистецтв, 10:00 15 вересня – Церемонія вручення премії Найкраща книжка Форуму-2016. Львівський національний академічний театр опери і балету імені Соломії Крушельницької, 19:00 Фокусна тема: Межі кордонів

50

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Почесний гість 23 Форуму видавців у Львові – Томас Венцлова, письменник, перекладач, літературознавець, дисидент, один із засновників Литовської Гельсінської групи. Професор слов’янських мов і літератур в Єльському університеті (США).

Star Guest 23 Форуму видавців – Фредерік Беґбедер, один з найвідоміших сучасних французьких письменників, публіцист, літературний критик, редактор, автор книг 99 франків, Уна і Селінджер, Кохання триває три роки, Бесіди нащадка епохи. На форумі буде представлена його нова книжка українською мовою. Спеціальні гості 23 Форуму видавців: письменник-репортажист, есеїст, редактор Карл-Маркус Ґаус (Австрія), поет, номінант на Нобелівську премію з літератури Ілля Камінський (США), журналіст і громадський діяч Адам Міхнік (Польща), один із найвідоміших письменників молодшої генерації сучасної сербської літератури Срджан Срдич (Сербія), популярний письменник, журналіст і перекладач Зємовіт Щерек (Польща), американський публіцист та журналіст, експерт з питань Росії та Радянського Союзу Девід Саттер (США), відомий репортажист та письменник Вітольд Шабловський (Польща), Аль Аґамі (Уганда-Данія), поет, репер, перформер, а окрім цього, принц Уганди у вигнанні. Спецпроекти у межах 11 Львівського міжнародного літературного фестивалю: Література проти агресії (координатор – Остап Сливинський), Андеґраунд (координатори: Юрко Завадський, Софія Челяк), фестиваль-конкурс Молода Республіка Поетів (координаторка – Богдана Неборак), проект Українсько Єврейські Зустрічі (координатори – Наталія Федущак, Андрій Павлишин), Велике повернення Нью-Йоркської Групи Поетів (координатори: Олександр Фразе-Фразенко, Юрко Кучерявий), кінопрограма, виставки.

Спецпроекти партнерів у межах 11 Львівського міжнародного літературного фестивалю: Програма журналу ШО, Поетична кав’ярня Meridian Czernowitz, проект Утопія – майданчик для зустрічі перекладачів, видавців, письменників та культурних менеджерів (організатор: Культурна Еволюція), проект Твій Скарб – практикум з авторського права у видавничій галузі (організатор: ГО Український Літературний Центр). Ніч поезії і музики non-stop 17 вересня о 22.00 у клубі Fest Republik (вул. Старознесенська 24/26) розпочнеться одна з найпопулярніших акцій Літфесту і триватиме до 6.00. Фестиваль-конкурс Молода Республіка Поетів На 11 конкурс Молода Республіка Поетів надійшло 244 заявки (торік – 166) з різних областей України. Імена десяти фіналістів МРП-2016 будуть оприлюднені 31 серпня на сайті bookforum.ua. Гала-концерт конкурсу відбудеться 17 вересня, о 20:30 в Музеї Ідей (вул. Валова, 18а), де і буде оголошено переможця. Вперше – Фестиваль Місто Лема На честь відомого письменника-фантаста, блискучого інтелектуала Станіслава Лема, який народився та виріс у Львові, відбудеться низка заходів. Це польсько-українською культурна ініціатива Форуму видавців та організаторів проекту Вроцлав 2016 Європейська Столиця Культури з метою повернути місту Лева – Лема, а Лему – Львів. Квитки На сайті Форуму видавців відкрито попередній продаж квитків на книжковий ярмарок, за одним посиланням згодом можна буде придбати квитки на всі платні заходи. Палац Мистецтв вул. Коперника, 17 та 60 локацій у центрі міста BOOKFORUM.UA facebook.com/lviv.bookforum

па літурк а

Юрко Іздрик

Воццек уривок

Вона мала дивовижну ходу. Навіть якщо дивитися згори на багатотисячну юрбу, в цьому морі броунівських хитай-голів без труду вирізнив би її легкий, гнучкий, ґраційний рух. Чекаючи її ранками у відкритих літніх кафе, не дозволяючи собі ще ні кави, ні цигарки, ні вина, Воццек здалеку помічав барвисту сукенку, послужливо напнуту закоханим вітром, пухке роздмухане волосся і нетутешній крок, від якого йому запаморочливо обривалося серце, та й взагалі всередині виникало щось на кшталт біржового обвалу збанкрутілих органів. Як усі, схильні до алергії, вона мала тонку вразливу шкіру багатьох коштовних відтінків – інакшу на обличчі, інакшу на шиї (він цілував схилившися чутливе вухо, занурювався обличчям у пахуче п’янке волосся, опускався нижче, туди, де воно переходило в легкий пушок, і далі, до м’яких податливих плечей, а далі… далі – зась тобі, пронозливий читачу!), ще іншу – на згинах ліктів, а найдорожчу – мов мінливий перламутр – на зап’ястях. Він відшукав багато улюблених куточків, але чимраз більше пересвідчувався, що любить абсолютно все – і складку, що заповідалася укластися з роками в обрезклість, і сіточку судин, котрі неодмінно набрякли б з народженням дитини, і недоречну родимку, чия недоречність відразу зникала і перетворювалася на гармонію симетрії, як тільки вони обіймалися (він мав точнісінько таку ж). Всі його колиш-

52

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

ні уявлення про еллінсько- vogueвську довершеність танули, як нечистоплотний сон вуграстого придурка – ось вона, найпрекрасніша, найдовершеніша, найжаданіша! Обриси її тонких уст свідчили, – якщо вірити Кортасару – про дріб’язкову жорстокість, і можливо тому вона завжди, опиняючись перед дзеркалом, підсвідомо ледь-ледь підносила верхню губу й відразу робилася такою беззахисною – дурень Кортасар! – що ти просто млів від ніжності і болю і кидався обціловувати кохані тонкі-претонкі-найтонші-у-світі уста, прегарні очі, тендітні руки. Наявність в одному барі за шинквасом дзеркала, в котре вона мимохіть поглядала, закономірно призвела до курйозу: в апофеозі сентиментів ти вилив каву, змахнув тарілку і вивернув цукерничку. «К щаст’ю ето бил сахар, а нє соль», – сказав, обтріпуючи штани, голомозий молодцюватого виду стариган. І, клацнувши вставною щелепою, відрекомендувався: «Тімафєй Палч, прафєс-ср». (Професору вони обидвоє були змушені подати руку, і Воццек навіть крізь ніяковість конфузу відчув укол дикунських ревнощів, коли побачив, як пташина професорська лапка зграбастала її вузьку елеґантну долоню. У жінок, на відміну від чоловіків, руки, зазвичай, відрізняються мало – трохи більші, трохи менші, красивіші, потворніші, зрештою, всі на один копил, ну, може, найпримітнішими серед них, і вартими насамперед кунсткамери, є руки жінок-метранпажів,

профспілкових скарбників та коректорів місцевих газет – із зародковими дегенеративними нігтями. Довершеність же й унікальність кисті А. свідчили про багатовікові експерименти еволюції із кров’ю цісарів і королев, їхніх коханок і фаворитів, змовників, царевбивць, авантурників, і зухвалої прислуги). Вона приходила зранку, зазвичай повертаючись із тенісу, вимахуючи здалеку ракеткою, він цілував її в солене плече, приносив каву, дивився, слухав і вдихав – так починався їхній день. В найперші рази вона багато говорила. Оповідала про все – про батька, про «Ваґабундо», про сімейні чвари (тарілка розлітається у друзки на шахівниці підлоги), про школу (це пташине подвір’я, де кожен протагоніст почувається гидким каченям), про університетські враження (перший рок, перший секс, перший кайф), про юного Мохóя (її внутрішній погляд за звичкою перебирався догори: столик, конус, циліндр, куля, жердина, – він), про захоплення фотографією, про самотність, про бажання подорожувати і вчитися, про самотність, про улюблену музику, про самотність, про плани на майбутнє, про самотність, про журналістику, про самотність, про… Для неї це літо стало літом виговорювання, повторення виплаканого уроку, немовби для нового життя їй необхідно було скласти якісь напівбурсацькі, напівфройдистські іспити. Воццек готувався до цих зустрічей з якоюсь хворобливою ретельністю маньяка-гігієніста. Він будився годин на п’ять раніше, ніж потрібно, але знаючи, що більше не засне, піднімався, робив сякі-такі вправи, йшов під душ, витрачаючи там за раз, мабуть, триденну норму води і мила, голився, потім довго одягався (ні раніше, ні потім він не надавав одягу жодного значення), роздягався, перевдягався, крутився, мов останній жевжик (м’яко, м’яко сказано) перед дзеркалом,

багатьма секретними прийомами (скоріш за все з арсеналу дорогих повій) перевіряв повсюдність чистоти і блиску й нарешті задовго до назначеної години виходив з дому. Попервах він користався велосипедом – йому, мешканцеві околиці, доводилося долати добру половину міста – але доля, мабуть, так реготалася, дивлячись на імбецильне змаразміння закоханого ссавмця, що просто не могла не вставляти палки – нехай навіть і метафізичні – в колеса: Одного разу вони домовилися про зустріч пізніше звичного – опівдні. Прокинувшись, як завжди ні світ, ні зоря, він виконав усі свої шлюбні ритуали, а оскільки часу було ще вдосталь – сходив за продуктами, прибрав у будинку (познімав навіть павутиння під стелею, що не обійшлося без анатомічних ушкоджень: утовк собі при цьому лікоть, а керамічному підсвічникові відбив єдине вухо), після цього ще раз прийняв душ і виїхав у радісний bicycle гасе. Однак сонце вже встигло нагріти вулиці, бруківка пашіла жаром, і він швидко впрів. Вернувся з півдороги, знову заліз під воду, перевдягнувся в сухе, постановивши їхати повільно, тіньовою стороною, щоби не втратити свіжості. Щоправда близько полудня тіні вже поскручувалися в сувої попід будинками, і він мусив разпораз – ухиляючись від виступаючих сходів, водостічних труб і стовбурів лози та черкаючи коліном об стіни – гальмувати перед бордюрами, обережно з’їжджати на дорогу і тут же знову піднімати ровер дибки, аби вискочити на черговий тротуар. Це нагадувало їзду верхи на клишоногій придуркуватій шкапі, чи на мюнгаузеновій кобилі, котрій сокира безпечного їздця відцюкала гузно. За п’ять хвилин відчувши себе змиленим кентавром, Воццек знову повернув назад. Ще один, насьогодні вже четвертий, душ, ще одна зміна білизни, і на вулиці з’являється охайний пішохід, що неспішною ходою, обминаючи sunshine spotsі прославляючи піхоту, прямує до центру. Соломоновоццекове рішення вітає, здається, навіть хирлявий зустрічний вітерець – радість гігієніста – втім разом з полегшенням приносячи й далеке бамкання

з ратушної вежі: за чветь дванадцята. Воццека огортає легка паніка – він раптом усвідомлює, що навіть спринтерський біг не врятує його від спізнення. Кленучи погоду і власний ідіотизм, він прожогом кидається додому по велосипед, і тут його чекає ще одна каверза – відсутність води; очевидячки, безтурботно хлюпаючись, він перевищив усі можливі трансцендентні норми. Втім, як ми побачимо далі, раціональне скупердяйство долі було цілком виправдане: Ві-і-і-і-сусіе! Ві-і-і-і-і-сусіе!

Bicycle, bicycle, bicycle, bicycle-e-e-erace! Якби хтось був на вулиці о цій порі, він побачив би неповторне видиво – як хвилями перебігає по випуклостях бруківки тінь шаленого велосипедиста, і як над цією тінню, виблискуючи спицями і пряжками сандалів, мчить футуризований гібрид – із головою рекордсмена й механічним тулубом. We are the champions, брате, we are the champions. Але ніхто не прийшов під липи, ніхто не став на алеї. Мабуть, уже й не варт оповідати, як, спізнившись на півтори хвилини, мокрий і нещасний Воццек не застав А. в умовленому місці, і як його охопив панічний жах, хоча він знав, що вона приходить зазвичай хвилин на десять-п’ятнадцять пізніше, і як цей жах перетворився на мертвотний відчай, коли і ці п’ятнадцять-двадцять-двадцять п’ять хвилин спливли безрезультатно, – холодний піт на додачу до гарячого – і як лише через годину він наважився подзвонити, щоб дізнатися від її матері про високу температуру – результат жорстокої анґіни і очевидний наслідок вчорашнього переохолодженого «Совіньйону» розливу 1989 року.

Номінація найповніше зібрання прозових текстів Юрка Іздрика Видавництво Старого Лева 2016 p

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

53

діти

Христино, ти вже майже шестикласниця. Подобається вчитися? Так, я – відмінниця. Найбільше люблю математику, літературу й малювання. А ще ходжу до репетитора: вивчаю англійську, німецьку та польську. А чим ти займаєшся, окрім навчання? Я танцюю балет. Наша дитяча група тричі на рік дає концерти в Оперному театрі. Також граю на фортепіано. Виконую Моцарта, Баха, а іноді викладачка допомагає мені підібрати якусь мелодію на інструменті: пісеньку Happy Birthday або якусь сучасну композицію. Подорожувати ти любиш? Так. Цього літа я відпочивала в Єгипті. Ми каталися на катері: було дуже весело і страшно. Була в Італії, Іспанії, Туреччині, Греції, а найбільше мені сподобалось у Домінікані. Там був дуже гарний готель і багато усяких забав для дітей.

Христина, 11 років

І як ти проводиш вільний час? Ходжу з подружками в кіно. Нещодавно була на мультфільмі Секрети домашніх тварин. Мені він сподобався. Багато читаю. Люблю книжки Пеппі Довгапанчоха, Гаррі Потер, П’ять зірок для Лоли. А ким мрієш стати, коли виростеш? Хочу бути балериною, мати власний салон краси, як у мами, і танцювальну школу.

Місце зйомки: Панна салон краси вул. Івана Франка, 51 54

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

книги

Афіша радить найсвіжіші українські дитячі книжки, що вийшли спеціально до Форуму видавців у Львові. Кухня пані Вишеньки

Тимко і ґелґотунчик Шкода

Франко від А до Я Богдан Тихолоз, Наталя Тихолоз студія Аґрафка Видавництво Старого Лева Ця книжка розповідає про незвичайну людину, яка стала генієм, і про генія, що залишився людиною. Чому ми згадуємо цього дивовижного чоловіка, від часу народження якого вже минуло 160 літ? Бо це Франко.

П’єр і місто лабіринтів. У пошуках викраденого Каменя Чіхіро Маруяма переклад Ольги Горби, Святослава Горби ілюстрації Хіко Каміґакі Видавництво Старого Лева У цій прекрасно ілюстрованій книзі-квесті потрібно знайти шлях у кожному фантастичному лабіринті, розпізнати ключі, що ведуть до розгадки, та вирішити спеціальні завдання, щоби стати героєм.

Їжачок Вільгельм Тетяна Стус Віват Ця історія маленького Вільгельма – про мрію, дружбу, про справжню віру: у Світло, доброту і власну неповторність.

Сергій Пантюк повість художник Світлана Сова Фонтан казок В цій історії усе справжнє – і ферма, і люди, і птахи, свійські й дикі, а головне – справжні емоції і справжні пригоди.

Ресторан, де виконують побажання Кендзі Міядзава казки переклад з японської Ігоря Дубінського ілюстрації Неоніли Єфімової (суміе), Михайла Євшина (акварель) Кальварія Кендзі Міядзава писав для своїх учнів, щоб допомогти їм краще зрозуміти навколишній світ. Про геологію та астрономію, тварин і рослини, про містичних істот і духів. Про світ, сповнений життя і щастя.

Мікробот і Кам’яний дракон Олег Чаклун казка художник Яна Любарська Фонтан казок Маленький суперробот Мікробот – справжній герой сучасних українських дітей. Цього разу на нього чекає надзвичайна пригода і страшний Кам’яний дракон, від якого потерпають не лише люди, а й гноми. Але справжні друзі можуть здолати всі труднощі.

Сильвія Плат переклад Катерини Міхаліциної ілюстрації Богдани Бондар Видавництво Старого Лева Якось Міксер і Духовка надумали прасувати, Праска – пекти вафлі, Пралька – бісквіт, а Кавоварка прагнула скуштувати морозива. Що з цього вийшло? Читайте!

Кучеряві думають, що робити в дощ Мар’яна Прохасько ілюстрації Мар’яни Прохасько Видавництво Старого Лева Спробуйте прочитати малюнки і розповісти цю історію своїм дітям! Або послухайте, як вони описують те, що бачать на ілюстраціях. Чи зробіть це разом.

Манюня Наріне Абґарян повість переклад Вікторії Прокопович художник Тетяна Філатова Рідна мова Смішна і світла розповідь про двох дівчаток-підлітків, про сповнене веселих пригод дитинство.

Шалахмонеси Григорій Фалькович ілюстрації Пінхаса (Павла) Фішеля Дух і Літера Відкрийте книжку і дізнаєтеся, що трапилося з курочкою, яка зробила манікюр, чому діти люблять ходити в театр і ще багато чудових історій. АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

55

De l i zi a

k lac

w o o d c of

fe e

B

м а п а м і с та

й Бі л и л е в вул. Л.Українки, 21

r

Ш а

N acce sso

мп

ан е р ія Х &Х

L

вул. Л.Українки, 15

ie s

B

вул. Л.Українки, 27

вул. Л.Українки, 29 вул. Л.Українки, 17

o

W ine &

на розі Л.Українки та Друкарської

ack s

Th e R

om

Sn

nt e S op hi e a T

вул. Л.Українки, 18

Лірика старого міста Іще рік тому вулиця Лесі Українки не була такою привабливою, галасливою і людною. Тут панували тиша й спокій. Навіть каву із собою, направду, ніде було купити. Сьогодні ж, окрім coffe-to-go, тут можна скуштувати все що завгодно: пиво із добрячим кавалком стейку, вино з вишуканою італійською пастою, навіть шампанським з устрицями поласувати. Видатна українська поетеса Леся Українка, яка свого часу любила прогулюватися цією вулицею, й гадки не мала, що колись це тихе й затишне місце стане справжнім гастрономічним раєм. Проте історія цієї вулиці сягає кінця XVIII століття, задовго до народження видатної поетеси. Ця вулиця з’явилася на мапі Львова після демонтажу міських мурів Краків56

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

ської брами. Тоді її було умовно поділено на три частини, кожна з яких мала власну назву. Верхня частина вулиці, до прикладу, належала до вірменського кварталу і називалася Нижньою Вірменською. Відрізок між Театральною та Краківською мав назву Краківська бічна. А частина вулиці між Театральною та проспектом Свободи належала до Театральної. У 1871 році вулиця отримала єдину назву на честь польського графа Скарбка. Саме його коштом було збудовано театр імені Марії Заньковецької, який у ті часи звався Скарбківським. Під час німецької окупації вулицю називали Альтштадтштрассе, що в перекладі означає вулиця старого міста. Кам’яниці по вулиці Лесі Українки збудовано у різні роки та у різноманітних архітек-

турних стилях. Тут є будинки у вишуканій бароковій манері, витончені ренесансні споруди, кам’яниці, виконані у стилі класицизму та модерної сецесії. Свою сучасну назву вулиця отримала у 1944 році. Ім’я Лесі Українки тісно пов’язане зі Львовом. Саме тут вийшла друком не одна її поетична збірка, а львівські видання регулярно публікували її твори. У 2012 році з ініціативи міської влади по вулиці Лесі Українки було проведено реконструкцію проїжджої частини, після чого вона стала пішохідною. Тепер це – одне з найулюбленіших місць молоді та гостей міста. Юлія Лисенко Фото: Ірина Похила

готелі

Леополіс Бутік Готель (Leopolis Hotel Lviv) вул. Театральна, 16 (032) 295-9500 Факс: (032) 295-9599 hotel@leopolishotel.com leopolishotel.com

Готель Нобіліс (Nobilis Hotel) вул. Олександра Фредра, 5, (032) 295-2595 reservations@nobilis-hotel.com.ua nobilis-hotel.com.ua

Готель Citadel Inn вул. Грабовського, 11 (032) 295-7777 Тел./факс: (032) 295-9000 citadel-inn.com.ua

Готель Швейцарський (Swiss Hotel) Вул. Князя Романа, 20 (032) 240-3777, (032) 235-7380 Факс: (032) 235-8335, (032) 235-7533 info@swiss-hotel.lviv.ua swiss-hotel.lviv.ua

Готель LH Hotel & SPA пл.Петрушевича,1, (032) 295-6036 (096) 142-8366 Факс: (032) 260-2393 hotellh@gmail.com lhhotel.com.ua

Готель Асторія (ASTORIA HOTEL LVIV) вул. Городоцька, 15 (032) 242-2701 reception@astoriahotel.ua astoriahotel.ua

Древній Град Парк-готель Пустомитовский район, 7-й км Київськой траси (032) 235-1005 drevnygrad.com.ua

Андріївськтй гостинний дім (Luxury Boutique Gguest House Andriivskyi ) вул. К.Левицького, 112 (032) 275-2035 (097) 501-6615 Тел./факс :(032)275-2034 guesthouse@ukr.net guesthouse.lviv.ua

Reikartz Дворжец Львів вул. Городоцька, 107 (032) 242-5126 dworzec.lviv@reikartz.com reikartz.com

Готель Панорама (PANORAMA) пр. Свободи 45 (032) 225-9000, (050) 431-9599 Факс: (032) 225-9001 reception@panorama-hotel.com.ua panorama-hotel.com.ua

Готель Шопен (Chopin Hotel) площа Маланюка, 7 (032) 261-1020, (097) 222-7330 Факс: (032) 261-1021 info@chopinhotel.com.ua chopinhotel.com.ua

Дністер Прем`єр Uотель (Premier Hotel Dnister) вул. Матейка, 6 Рецепція: (032) 297-4305 Факс: (032) 297-1021 Відділ бронювання: (032) 297-4317, (032) 297 4326 reservation@dnister.lviv.ua dnister.lviv.ua

Готель Жорж (George Hotel) пл. Міцкевича, 1 Рецепція: (032) 232-6236 Бронювання: (032) 232 6232 Факс: (032) 232-6242, info@georgehotel.com.ua georgehotel.com.ua

Готель НОТА БЕНЕ (NOTA BENE) вул. Поліщука, 78А Рецепція тел.: (032) 234-9090, факс: (032) 234-9096 info@notabenehotel.com Відділ бронювання (032) 234-9092, (050) 431-0467 reservation@notabenehotel.com notabenehotel.com

Ibis Styles Lviv Center вул. Шухевича, 3А (032) 245 67 67 факс: (032) 254 67 77 H9709@accor.com ibisstyles.com accorhotels.com

Вінтаж Бутік Готель вул. Сербська 11 вул. Староєврейська, 25/27 (032) 235-6834 факс: (032) 235-6834 info@vintagehotel.com.ua vintagehotel.com.ua

Британський клуб Львів Готель (British Club Lviv Hotel) вул. Наливайка, 18 (032) 242-9999 , (067) 370-6666 info@britishclub.org britishclub.org

Hotel Atlas Deluxe пр. Шевченка, 27, (032) 261-4764, (067) 555-9111 info@hotelatlas.com.ua sales@hotelatlas.com.ua atlasdeluxe.lviv.ua

Готель Плазма Проспект Свободи 5 (067) 101-3777, (066) 214-3333 plazma-hotel.lviv.ua

Євроготель вул. Тершаковців, 6А, +38 (032) 242-40-02 info@eurohotel.lviv.ua eurohotel.lviv.ua Координати для навігації: 49°50'8.16"N, 24°2'28.32"E

Готель «Соната» вул.Морозна,14 тел. (032) 232-5000 info@sonatahotel.com.ua факс. (032) 232-5015

Готель Відень проспект Свободи 12 Рецепція/бронювання (032) 244-4314, (097) 244-4314 Факс: (032) 244-4316 wienhotel@mail.lviv.ua wienhotel.com.ua

Готель Львів проспект В. Чорновола, 7 (032) 242-3270, (032) 240-8383 (032) 240-8373, (067) 675-4344 Факс: (032) 242-3555 hotel-lviv@ukr.net hotel-lviv.com.ua

Готель Rius вул. Гнатюка, 12А (032) 235-0660, (097) 970-0220 Факс: (032) 235-0661 info@rius-hotel.lviv.ua rius-hotel.lviv.ua

Готель Рудольфо Вірменська 4 (032) 236-8000 Факс: (032) 236-8059 info@rudolfo.com.ua rudolfo.net

Арт-готель «МОДЕРН» проспект Шевченка, 28 тел.: +38 (068) 709 99 33 факс: + 38 (032) 297 76 30 modern.art.hotel@gmail.com

Бутік-готель «Сент Федер» пл.Звенигородська,3 (032) 297 00 00, (063) 879 76 94 (098) 090 57 54 reservation.stfeder@gmail.com http://www.stfeder.com АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

57

Арт

Меблі

як мистецтво

Він з дитинства мріяв робити гарні меблі і постійно щось майстрував. Саме тому Ігор Богданович прийшов в училище майстром виробничого навчання, до того ніколи не маючи справу зі станками. Його тато працював на меблевій фабриці, був гарним майстром і начальником цеху. А дід був теслею. І всі були гарними фахівцями. Про великі мрії, найкращих майстрів та якісні меблі Афіші розповів директор ТзОВ Чумак Ігор Гарась. Вперше переступивши поріг меблевої фабрики, ми одразу зрозуміли, що потрапили в інший світ. Світ, де панує творча енергія, де твориться справжнє мистецтво. В повітрі панує запах деревини з легкими нотками лаку, приправлений ідеями та майстерністю. Можливо, читачеві ці слова здадуться художнім перебільшенням, але це дійсно треба побачити та відчути. Ми заглянули у всі куточки фабрики: від механічного цеху, де здійснюється обробка деревини, до цеху складання меблів. Але найбільшу увагу привернув цех різьби по дереву. Саме тут працюють сучасні віртуози своєї справи. На наших очах з-під рук майстра виникали дивовижні орнаменти та візерунки. Все це відбувалося з надзвичайною легкістю – неначе просто відкидались зайві шматки деревини, якими донедавна приховувалась уся краса.

58

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Чесно кажучи, Чумак не хочеться називати фабрикою – адже йдеться не про фабричне, тобто серійне виробництво. Тут кожен меблевий виріб – індивідуальний і неповторний, єдиний у своєму роді. В цьому випадку краще б пасувало слово «майстерня» – адже тут працюють саме майстри – великі майстри своєї справи, а не промислові машини. Звісно, і без обладнання не обійдешся, але воно задіяне виключно на початковому етапі народження виробу – коли потрібно зробити механічну або циклювально-шліфувальну обробку. Після цього кожна майбутня шафа, комод чи ліжко потрапляють до свого творця, який вкладає частинку своєї душі, власної позитивної енергетики. Один з майстрів відкрив невеличку власну таємницю: «Починаючи працювати над новим виробом, я завжди даю йому ім’я. А потім подумки, а інколи навіть і вголос, під час роботи до нього звертаюсь, прошу бути піддатливим і допомогти мені відкрити його у всій красі. І це справді допомагає! А ще я ніколи не беру інструменту до рук, коли в поганому настрої. Адже дерево має

Коли людина закохана у власну справу – тоді народжується мистецтво.

власну душу і воно все відчуває». Ігор Богданович, у свою чергу, розповів нам, що, на його думку, є справжньою родзинкою меблевої фабрики: «В першу чергу, що відрізняє нас від інших меблевих підприємств, так це цех для зберігання деревини. Жодна інша фабрика нашого регіону не може цим похвалитись. У нас деревина витримується більше року, перед

тим, як потрапити у сушку. За цей час вона повністю встигає віддати надлишкову вологу та напруження. Дерево проходить попередню повітряну сушку і тільки тоді потрапляє в сушильні камери. Без цього його почало б «крутити». Саме ж сушіння деревини відбувається в сучасних камерах, а потім вона зберігається у спеціальних приміщеннях, обладнаних системою підтримки постійної температури і вологості. Окрім цього, на нашій фабриці ви не знайдете жодної плити ДСП чи МДФ, що містять формальдегіди, які визнані елементами, що провокують онкологічні захворювання. Можете перевірити все – ми виробляємо меблі повністю з натурального дерева. Так, звісно, це здорожує вартість. Але зате ми гарантуємо безпеку для здоров’я майбутнього власника. До речі,

за останні кілька років наші замовники дуже змінились. Це цікаві, освічені та інтелігентні люди, які переймаються не лише дизайном, а й безпекою для здоров’я своєї сім’ї та довкілля. У своїй роботі ми використовуємо суто нашу, українську деревину: це дуб, ясен, черешня та горіх. Але мені особисто подобається саме дуб – шляхетний і вишуканий. Своєму власнику він завше додає впевненості, шляхетності та сили духу. Ми часто беремось за замовлення, які є своєрідним викликом для нас. Нещодавно нашими майстрами був зроблений 12-метровий гвинтовий поручень без жодного з’єднання! Частина славнозвісного Будинку з химерами є також справою наших майстрів, так само, як і меблі в Королівській пивоварні, що у Львові. Серед наших замовників були і президенти країни, і високопосадовці. А одного разу нам замовили зробити кухню за італійським прикладом. Чоловік привіз тумбу, яка йому страшенно сподобалась. Ми виконали замовлення – відрізнити від оригіналу було неможливо. Минув час – і замовник каже:

приїжджайте, меблі розсипаються. Майстер подивився і, як виявилося, проблема виникла саме з італійською тумбою! Такого рівня майстерності нам вдалося досягти завдяки 25-літньому досвіду та постійному навчанню. Зокрема, частина наших працівників проходила навчання для підвищення своєї кваліфікації в Німеччині. На нашій фабриці працюють талановиті та висококваліфіковані працівники, які проектують і виготовляють ексклюзивні меблі: починаючи від кухонь, віталень та спалень і закінчуючи сходами, вікнами, дверима та офісними меблями. Нас обирають люди, які шукають індивідуальні та ексклюзивні рішення для своїх домівок. Меблі Чумак – це меблі з душею, які створені з природи. Чумак меблева фабрика Офіс у м.Львів пр. Шевченка 11/9 Тел./Факс: (032) 235-51-66 email: office@chumak.lviv.ua www.chumak.lviv.ua Старосамбірський р-н, смт. Нижанковичі, вул. Міцкевича 97 Тел./Факс: (03238) 31-4-85 Тел.: (067) 609-38-64 АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

59

арт

Павло Ар’є: про «зону», героїв та «людоїдів»

Ви – відомий драматург, маєте купу нагород, а ваші п’єси ставлять на театральних сценах по всій Україні. Але давайте повернемось до початку: це ви обрали драматургію чи драматургія обрала вас? Більшість людей, які замислюються над тим, щоб почати писати, обирають для себе більш звичні професії письменника, поета чи журналіста. А ви – драматург… Я вважаю, що досі в Україні заробляти драматургією неможливо: потрібно займатися ще чимось, що приносить прибуток. Гадаю, що драматургія обрала мене, адже буває таке відчуття, ніби не ти пишеш, а – тобою. Можна назвати це, як завгодно: енергія, доля, Бог… Щоправда, певною мірою і я сам обрав цю стежку. Я завжди цікавився театром і коли познайомився з блискучою німецькою драматургією, яка вразила відсутністю умовностей та повною відкритістю до теми, у мені й з’явилася ця творча схильність до написання п’єс.

Режисер театру І люди, і ляльки Олексій Кравчук з пошаною говорив, що ви вмієте відчувати дух часу і писати про те, що зараз болить українському суспільству. Перша п’єса, з якою працював Кравчук, – це Кольори. Наскільки мені відомо, ідея цієї п’єси прийшла до вас не в Україні. Мені досі ця історія видається дивною. Ідея п’єси Кольори з’явилася в Парижі. Я їхав у метро і розмовляв по телефону українською мовою. А навпроти мене сиділа старенька пані, така екзальтована європейка, й уважно спостерігала за мною. Вона навіть не пасувала до того метро, бо ж була вся, як-то кажуть, «от кутюр». Жіночка захотіла поспілкуватися, бо була родом з України і вже давно не говорила рідною мовою. І те, що вона розповіла, вразило мене. Ця жінка народилася в родині представників міської української інтелігенції. Її батько був директором гімназії, а мама – модельєром. У сім’ї всі вдягалися за останньою європейською модою. Після приходу радянської влади, її батька вбили, а матір ґвалтували до напівсмерті. Їй із сестрою пощастило виїхати в Європу. Ця розповідь дала мені зрозуміти, що з української історії було вирване ціле покоління – покоління української міської інтелігенції. Тих, хто були носіями українського взагалі та української європейськості зокрема. Цих людей було стерто із пам’яті, так, ніби їх ніколи й не було. А натомість усе українське: мову, літературу, культуру – намагалися звести до рівня села. Баба Пріся, а точніше На початку і наприкінці часів присвячена Чорнобильській зоні. Розкажіть, як писалася ця п’єса.

60

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Писати треба про те, що тобі болить. А мені болить те, що моя матір, ліквідатор Чорнобильської аварії, нині дуже хворіє. Спершу я замислював п’єсу саме про ліквідаторів і тому вирішив поїхати в зону ЧАЕС, аби на власні очі побачити й відчути, що таке Чорнобиль. Друзі, які супроводжували мене у цій моторошній подорожі, запитали, чи хотів би я поспілкуватися з людьми. Мене здивувало те, що тут узагалі ще хтось живе! Живуть, але зовсім не так, як звикли ми у XXI столітті. Там немає електрики, жодної інфраструктури. У разі чого, навіть лікаря неможливо викликати. Люди там живуть у зовсім іншому часовому вимірі. Не людина є царем природи, а природа панує над ними. Найбільше мене вразили їхні містичні вірування. Я був присутній на русальському обряді. Люди накривають столи біля цвинтаря, співають обрядові пісні, потім цілу ніч моляться. Зранку повертаються на кладовище, доїдають те, що не з’їли духи, а опісля проводжають частину духів на цвинтар, а частину – до лісу. Завдяки цьому обряду вони домовляються з духами про те, щоб вони їм не шкодили. Побачене було для мене культурним шоком, тож я вирішив змінити початкову концепцію і написати про жителів «зони». П’єса Баба Пріся знайшла своє втілення не лише на львівській сцені, але й у стінах столичного театру. В обох випадках головну героїню, бабу Прісю, грають чоловіки. Це був ваш першочерговий замисел чи це інтерпретація режисерів? Побувавши в «зоні», я усвідомив, що там люди мешкають у таких умовах, що немає принципової різниці: дід чи баба. До того ж, образ Прісі є досить складним для жінки. Деякі акторки підходили до мене

Павло Ар’є – відомий український драматург. Його тексти вже знайшли своє втілення та успішно відзначились на театральних сценах у Львові, Києві, Харкові, Маріуполі та Білій Церкві. Тож говорячи про сучасну українську драматургію, можемо бути спокійні: у нас є Ар’є. Павло розповів Афіші про те, як виникали замисли його найвідоміших текстів, привідкрив інтригу своєї нової п’єси, а також розповів, з якими проблемами все ще доводиться боротися в українському театрі.

і казали: «Павле, що ти написав? Що ти робиш з нами?». І справді, ти дивишся, як актори виходять з репетиції і їхній одяг потрібно викручувати. Проте, якщо гарненько подумати, то так сучасні жінки й живуть. Несуть тяжке тавро цього життя, тягар відповідальності за людство. В одному зі столичних ЗМІ нещодавно вийшла стаття – підсумки київського театрального сезону. У ній журналіст сказав про те, що постановка Слава героям київського театру була більш яскравою, аніж львівська. А яка ваша думка стосовно цього? Я можу із цим погодитись, адже вважаю київську виставу Слава героям у режисурі Стаса Жиркова справжнім шедевром. З усіх поставлених за моїми текстами вистав ця –найгеніальніша. Її повністю виконано у стилістиці режисера. Глядач спостерігає за дивовижними настроєвими гойдалками, коли з вершини гумору його жбурляють у вир трагедії. Стас узагалі має якесь неймовірне чуття до моїх текстів. Уміє читати між рядків і показувати те, що хотів сказати я. П’єса Слава героям була написана ще до подій в Криму та на Сході країни. Це своєрідне провидіння? Львів. 9 травня 2012 року. Цього дня відбулася масштабна бійка між представниками правих і лівих сил. Я у той час був у Тбілісі і спостерігав за цим на відстані. Мені стало так прикро за нас. Хтось же маніпулює нами! Хтось привозить тих людей до Львова і влаштовує всі ці провокації! Я зрозумів, що це певний план, покликаний ввести всіх нас в оману. І тут з’явилася ця ідея: звернутися до нашої історії. Узагалі історія – це найегоїстичніше створіння. Прірва, яка затягує нас і змушує жити минулим. Коли я писав цю п’єсу, у мене був такий посил: не будь героєм – будь людиною! Наразі ви працюєте над новим твором про голодомор. Розкажіть трохи про нього. Тему голодомору завжди намагалися використати для спекуляцій. І, зазвичай, це робили ті люди, як я їх називаю людоїди, які легко потрапили свого часу в політи-

ку. Пафос навколо голодомору, мовляв «які ми бідні, які нещасні, ми – жертви» притупив наше відчуття цієї національної травми. Цей текст буде постдраматичним: у ньому не буде чіткої лінії конфлікту. Ця п’єса просякнута чорним сарказмом та іронією щодо «людоїдів». Гадаю, що така манера здатна вдарити у потрібну ділянку наших сердець, аби пробити броню пафосу і змусити нас щось змінювати. Тема мені по-справжньому болить, адже обидві мої бабусі пережили голодомор. Мені лячно від того, що навіть я відчуваю у собі отой ген «голодомору».

Ви маєте змогу порівняти український та європейський театральний простір, адже багато часу проводите в Німеччині. Чого бракує вітчизняному театру? Дуже цікаво саме зараз чути це запитання. Український театр існує: він живе і розвивається. Як на мене, проблеми нашого театру є відображенням проблем українського суспільства. Те, що є вадами нашого соціуму: та ж сама корупція, недолуга консервативність, небажання виходити зі своєї зони комфорту – все це є в театрі. Раніше я міг говорити про якісь культурологічні недоліки, проте сьогодні до театру приходять нові режисери, актори й драматурги, які мають цілком сучасний погляд на професію. Зараз нам потрібно проявити супротив старій систе-

мі. Всім отим дядькам, які сидять у своїх кріслах, прагнуть просидіти там до скону, ще й клейноди правління нащадкам передати. І якщо ми разом будемо розхитувати їхні крісла, розхитувати безупинно – старі «традиції» і в театрі, і в нашій країні відживуть себе. Ніхто, крім нас, цього не зробить. Ви маєте безліч нагород: Коронація слова, відзнака Київського національного університету за найкращу історичну п’єсу і багато інших. А яка особисто для вас є найціннішою? Нещодавно в Одесі відбувся фестиваль Молоко, на якому грали Славу героям (режисера Стаса Жиркова). Щодня на виставу привозили автобуси пенсіонерів, що, чесно кажучи, змушувало мене нервувати. У залі було повно людей, які вже мали певні упередження, а назва, гадаю, ще при вході до театру починала їх дратувати. Переді мною в залі сиділа жіночка похилого віку. Вона постійно крутилася, було помітно, що вистава неабияк її хвилює. Після антракту, коли вона почала розуміти, що це ні за тих, ні за тих, що це

за нас, коли вона усвідомила, що ветеран УПА – це перш за все людина, її почало тіпати ще більше. Вона просто взялася за голову і вийшла. Я думав, все – пішла. Але вона повернулася під кінець вистави. Одного разу після чергової вистави до мене підійшла інша жіночка, років 65, і каже, такою стрункою російською: «Спасибо вам большое. Дай Бог, всем нашим детям, чтобы не было войны». Це для мене – найбільша нагорода. А будь-яке інше визнання – просто приємне. Юлія Лисенко Фото: Ірина Похила Місце зйомки: Євроготель, вул. Тершаковців, 6А

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

61

музик а

«В той день, коли закінчиться війна…» Такими словами розпочинаються куплети пісні Не сумуй, яка стала другим синглом масштабного соціально-мистецького проекту #ПісніВійни, мета якого – зберегти для української історії сучасну фронтову пісенну творчість. Автором Не сумуй є десантник, ветеран чотирьох воєн, боєць АТО Олександр Рожко. У проекті #ПісніВійни ця надзвичайно сильна композиція, що торкається глибин душі, зазвучала у роковому аранжуванні і в дуеті з лідером популярного гурту Антитіла Тарасом Тополею. Для обох виконавців це унікальний досвід співпраці.

62

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Пісня народилася власне з цієї однієї фрази – її Олександр щоразу казав своїй дружині Олені, коли йшов на війну. «Не кожному в житті випадає нагода послужити своїй Батьківщині, – каже боєць, якому на фронті дали позивний Голос, бо не тільки воює, а й співає. – Горджуся тим, що у мене така нагода є. Тільки зараз, під час війни на Сході України, я зрозумів, чому Господь зберіг мені життя в Афгані, – для того, щоб через тридцять років я зміг захистити свою країну, свою сім`ю і свою націю». «Пісня на війні – це те, що дає хлопцям змогу відпочити, переключитися, згадати дім, рідних, дорогі серцю миті, – додає Олександр. – Тому ті, хто на фронті вміє виконувати не тільки свою основну роботу, а й грати на гітарі, співати, – на вагу золота». Лідер гурту Антитіла Тарас Тополя жодної миті не вагався, коли отримав пропозицію приєднатися до проекту: пісня Не сумуй одразу знайшла відгук у його серці. «Треба пам’ятати все те, що сталося протягом останніх двох з половиною років, – зауважує співак. – І саме пісня буде тим Ноєвим

ковчегом, який нестиме пам’ять про ці події для майбутніх поколінь – у словах, у музиці, в голосах. Через роки наші діти та внуки дізнаватимуться з пісень, як жили українці, коли в Україні була війна… Пісня – це своєрідний месседж у майбутнє». До кінця 2016-го у рамках проекту #ПісніВійни готуються прем’єри ще трьох синглів – це будуть пісні, написані українськими захисниками і записані у дуетах зі знаними артистами: Арсеном Мірзояном, Фомою із гурту Мандри та вокальною формацією Піккардійська Терція. «Загалом же, до 14 жовтня 2017 року плануємо видати альбом, що об’єднає близько 15 унікальних дуетів, які виконуватимуть пісні, створені нашими воїнами – тими, хто мужньо пройшов війну на Донбасі і хто пережите вилив у тексти та мелодії. Такі пісні – найчесніші документи нашого непростого часу», – каже ініціатор та координатор проекту #ПісніВійни Галина Гузьо. Мирослава Близнюк Фото: Маркіян Лисейко

Співи про кохання 11 жовтня на сцені Львівської опери Павло Табаков представить ексклюзивну концертну програму Світові хіти про кохання – у супроводі симфонічного оркестру INSO – Львів. Того вечора для меломанів прозвучать романтичні хіти із репертуару Стінга, Френка Сінатри, Андреа Бочеллі, Елтона Джона, Шарля Азнавура, Майкла Бублє, Квітки Цісик, Адель, гуртів Queen та Muse, а також арії із мюзиклу NotreDame de Paris. «Це ті пісні, від яких я сам отримую неймовірну естетичну насолоду і з яких черпаю натхнення», – каже Павло. «Це буде емоційний і пристрасний вечір – 100 відсотків романтики і 100 відсотків кохання!» Не обійдеться концертна програма без романтичних пісень з репертуару

самого Табакова: в оркестрових аранжуваннях усім відомі хіти прозвучать ще більш емоційно і проникливо. Готує співак і кілька пісенних прем’єр. Фото: Олег Денисенко Павло Табаков Світові хіти про кохання 11 жовтня, 20:00 Львівська опера Квитки: 90–490 грн gastroli.ua

Український модерн і неовізантизм, авангард та постмодернізм, найкращі зразки мистецтва 50-70 років ХХ століття найпомітніших українських митців квитки: для дорослих 25 грн.

для студентів 10 грн.

для учнів, пенсіонерів 5 грн. екскурсія: для дорослих 50 грн.

для студентів та учнів 30 грн.

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького Окремий відділ: вул. Драгоманова, 42 10:00 – 18:00 Вих. пн, вт

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

63

Місто

В серпні у Львові вперше відбулася виставка безпородних собак Просто пес: не просто друг. У парку імені Івана Франка безпородні собаки змагалися у різних конкурсах. ЛКП Лев стало партнером цієї виставки, організованої громадською ініціативою Dog-Friendly City. Чим сьогодні живе ветеринарний центр Афіші розповіла директор ЛКП Оксана Володимирівна Кошак.

Не просто друг

Лев Львівське комунальне підприємство вул. Промислова, 56 (068) 535–4545 щодня 8:00–20:00 www.lkplev.com 64

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

«Наші завдання – зменшення кількості безпритульних собак на вулицях міста, безпечне співіснування тварин та людей, популяризація гуманного відношення та відповідальністі власників за своїх улюбленців. Ми активно використовуємо досвід Європи та застосовуємо власну модель регулювання чисельності безпритульних собак. Працює все дуже просто: команда ловців відловлює тварин та доставляє їх в приймальне відділення, де собак обробляють від бліх, кліщів, гельмінтів. Після чого утримують в карантині упродовж п’яти днів. Якщо виявлено захворювання – лікують. Потім – стерилізують. Крім того вакцинують проти сказу, лептоспірозу, чумки, ентериту та інших інфекційних хвороб. Комплексна вакцинація безпритульних собак унеможливлює поширення інфекцій серед людей та тварин. До речі, харчуються вони спеціальними кормами компанії Кормотех, також на кухні дл них готують рідку їжу. Після 10-ти днів перебування собаки в ЛКП, якщо його не вдалось прилаштувати та за умови, що він неагресивний і здоровий, його повертають на місце відлову під нагляд опікунів. Ознакою таких собак є кліпса на вусі, що свідчить про проходження усього комплексу зазначених процедур та внесення даних про тварину в електронну базу. Такий собака не розмножується та не поширює інфекцій.

Ми активно займаємся прилаштуванням своїх підопічних у сім’ї. Найближчим часом запрацює Центр адопції тварин, який займатиметься пошуком нових господарів для собак. Безпритульні, що опинилися на вулиці – це не дикі тварини, вони викинуті або загублені. Це – наслідок безвідповідальності людини. Ці тварини мають бути повернуті у сім’ї. Центр адопції стане своєрідним рекламним майданчиком, який популяризуватиме ідею прихистку безпритульних тварин, допоки це не стане нормою для суспільства. До речі, у місті існує мережа соціальних опікунів, бо далеко не усіх стерилізованих собак вдається прилаштовувати у сім’ї. Собак відпускають на місце їх відлову, але волонтери, з якими укладаємо опікунську угоду, доглядають за відпущеними тваринами, підгодовують їх, слідкують за станом здоров’я.» Чисті вольери, стерильна кухня, абсолютно нова сучасна клініка з кабінетом хірургії, терапії, рентген кабінетом і лабораторією – це дійсно европейский ветеринарний центр, в якому працюють висококваліфіковани специалісти. Лікарі надають ветеринарні послуги не тільки тваринам притулку, але всі кошти, які надходять, йдуть на допомогу саме безпритульним тваринам. фото: з веб-сторінки ЛКП Лев

www.facebook.com/am.lviv.ua

цікава робота для менеджерів

Некролог

Фільтруємо фільтри Найвідоміших моделей і сірих мишок у просторах Інтернету об’єднує одна звичка. Навіть ті, кому вдається чудово зазнімкуватися з першого разу, роблять «віртуальний мейкап», а часом майже вимальовують нову себе. Фільтри Instagramm – безкоштовний ботокс, а фотошоп – спортзал і пластика. Ми прагнемо справити найкраще враження, підкреслити найпривабливіші риси, стерти з обличчя ненависні зморшки (навіть років у … надцять це бажання вже набуває осмислених форм) чи зрадницькі сліди вчорашньої вечірки. Дівчата хочуть бути ефектнішими, чоловіки – вражати дорогими деталями і мускулистими тілами. Бути досконалішою версією себе – цілком нормально. Але коли стирається межа між ретушуванням і карикатурою, а бажання банально сподобатися витісняє шалена лайкоманія, фото перестає бути візуалізацією реальної постаті. Чи траплялося вам не впізнати на вулиці людину, з котрою у фейсбуці спілкуєтеся понад рік? Мені – так. Раптова розвіртуалізація і – в бонус – розчарування. Я не казатиму про те, що віртуальна коліжанка заледве складала слова у цензурні речення, хоч у переписці видавалася інтелігентною особою з цілою палітрою різнобічних інтересів. Найнесподіванішим було не впізнати її. Замість стрункої шатенки з великими очима – приземкувате створіння з давно немитим «хвостом» невизначеного кольору і неприхованими нотками образи – як же я посміла її не помітити? Логічно, що наше дотоді приємне веб-спілкування обірвалося на цій трагікомічній ноті. І тепер я пильніше вглядаюся в обличчя, шукаючи знайомі риси, щоб знову когось не пройти. Уявіть, скільки таких недореальних «живе» в мережі? А якщо кому не поталанило закохатися в образ, ретельно вималюваний фотошопом? Ідеальні уламки самих себе, ретушовані обличчя і виструнчені фігури легко вводять в оману. Запостити фото без фільтрів, вибране із 300 менш вдалих кадрів, – модний челендж (з відповідним, звичайно, хештегом). А от показатися віртуальному світу ідеальних самим собою – достойний вчинок. Менше фільтрів, пані і панове. Більше РЕАЛЬНОСТІ! Яна Ковальчук.

66

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Офіс у м.Львів пр. Шевченка 11/9 Тел./Факс: (032) 235-51-66 email: office@chumak.lviv.ua www.chumak.lviv.ua

Старосамбірський р-н, смт. Нижанковичі, вул. Міцкевича 97 Тел./Факс: (03238) 31-4-85 Тел.: (067) 609-38-64