Афіша міста Львів №10(19) 2016

жовтень № 10 (19) 2016

Дорога в Карпати

Піднести гарбуза WEST CHEF GROUP Андрія Валового Soft Павла Табакова

ко

нц

ер

тн

Афіш а Мі ий ж н а с е р од зо н н ний ов Д ж 10 о а жо Gr ю п зов e at р ог ий в А р к л A m er i а моюбоне т н я ,1 ca уб з ме P i c n S o n ол о т н т в і д 9 : 0 0 gb их к ass o o ста рива o, k Ів н д є ву Ко а р т л. ів рн ел Зе і ус ле

на

ра д и т ь

,8 8

на :00 ши і 19 , і Ма т р ня ич у т е а вт в е о р м у ж ет к а рно 17 е ий ба л Ма н п ь а ій в О ал ит др А н ени іон пер ц о а ем й н е ат р Вр т ки сь ий в і в іч н ь м Л е ад ак

25 з ек

ск л

Ль

Ан

жо

са

мб

вт

ня

,1 9:0 0 оно вів с в ьк лен сь о ою ки п р о го й юз

ивн

ою

ак

ль

Вір

гра на мою а д ціон ем ал і ч ь оп ер ний ний ит т а б е ат р ал ет у

30

жо вт Га л ня ак , 1 ко о н ц 7: 0 нк е 0 рт ур с М ус Ль і ж вів н кр сь и п а р од ка а лів но філ Ол г о ар ега мо ні К я

ри

си АФІША

МІ СТА

Л Ь В І В

3

зміст 3 Афіша радить 4 Зміст 5 Редакція

Бачили

28

38

Свято наливок

Тема

Смакуй по-львівськи 42

6

Афіша обрала найкращі напрямки і місця для мандрівки в Карпати

dress code 46

Фасон

48

10 запитань

Тренд 50

18

Павлу Табакову

Антитренд 51

Ресторани

20

АРТ

36

пан Гарбуз у меню 28 Таємниці кухні Кава, формула Банаха та лавові камені.

54

Особливи прикмети

Подія 60

Нове

Вокальні розваги

30

Вірменка завжди буде Вірменкою

48

Нове

Театр 62 Золотий Лев у місті Лева

Діти 64

32

Його крилатість, дзьобатість і густатість 33 Бачили

Золоті сторінки

34 Гастроінтерв’ю Андрій Климович та Рафаель

Дитинство: що виросло

Палітурка 66

Музика

68

Бачили

35

13 шефів

Ранкова кава

36

4

АФ І Ш А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

62

№ 10 (19) 2016 жовтень

Керівник проекту: Станіслав Зайченко

Афіша міста Львів Засновник і видавець ТОВ «Афіша міста» Свідоцтво про реєстрацію: ЛВ № 1189/443. Спеціалізоване видання, що інформує читача про культурні події міста, області, країни, світу. Видання розраховане на аудиторію читачів від 18 років.

Відповідальність за достовірність рекламної інформації несе рекламодавець. Редакція може не поділяти точку зору авторів. Автори відповідають за достовірність інформації. Редакція залишає за собою право редагувати надані тексти. Будь-яке відтворення матеріалів або їх фрагментів будь-якою мовою можливе лише з дозволу редакції Афіші. Брендування на правах реклами

Допомагаємо допомагати 69 Некролог 70

Друк: ООО «ПРИВОЗ ПРИНТ». м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 95а.

(061) 213–3394 Тираж 5000 прим. Замовлення № 105 Розповсюджується в ресторанах, салонах краси, нічних клубах, готелях, у роздрібній торгівлі Видавництво: ТОВ «Афіша міста» Адреса видавництва та редакції: Україна, м. Львів, просп. Чорновола, буд 59, офіс 319 (050) 341–9083 (067) 829–1755 am.lviv@ukr.net

© Афіша міста Львів, 2016 Усі права на статті, ілюстрації, інші матеріали належать ТОВ «Афіша міста» і охороняються законом. Відтворення в будь-якій формі в цілому або в частині будь-яких статей, ілюстрацій, рекламних чи інших матеріалів без попереднього письмового дозволу ТОВ «Афіша міста» ЗАБОРОНЕНО – Матеріали, позначені цим знаком, розміщені на правах реклами

Творили номер: Станіслав Зайченко керівник

Юлія Лисенко журналістка

Яна Ковальчук комерційний директор

Ірина Чудеснова коректор

Дмитро Морозов дизайнер

Назар Струтинський фотограф

Ірина Похила фотограф

Галина Гузьо журналістка

Олександра Зайченко редактор

Зуфар Камілов фотограф АФІША

МІ СТА

Л Ь В І В

5

тема

Партнер поїздки мережа АЗК

Встановіть мобільний додаток Fishka і легко слідкуйте за балансом балів, прокладайте маршрути, обирайте, де перекусити і відпочити в дорозі, а також користуйтесь віртуальним брелоком

Львів Солонка

Меденичі Дрогобич Нагуєвичі Трускавець Східниця Урич Сколе

Стрий Розгірче Калуш

ІваноФранківськ Сервіси на АЗК ОККО Кафе Ресторан Pasta Mia Ресторан A la minute Зарядка електромобілів Wi-Fi Пеленальний столик Обмін валют Шиномонтаж Автоматична мийка 6

АФ І Ш А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Гірськолижний курорт Буковель Татарів

Коли приходить осінь, все змінює кольори: синіє небо і дзвенять позолочені ліси, димлять у горах люльками таємничі Чугайстри і мавки лісові у вінках з опалого листя приходять у сни і кличуть до себе. Нам пощастило: Карпати так близько, що досить лише забажати і вже найближчого вікенду можна опинитися в лісових казках. Афіша, зваблена жовтневими пейзажами, зібралася в дорогу й обрала для вас найкращі напрямки і місця для мандрівки в Карпати.

Дорога

в Карпати

Виїжджаючи зі Львова, заїхали на заправку ОККО в Солонці – дозаправитися і за смачною піцою в Pasta Mia спланувати маршрут.

смт Меденичі – ​найбільший у Львівській області приватний зоопарк. Територія зоопарку Лімпопо – ​понад 3 га. Тут мешкає понад 300 тварин, що представляють сотні різних видів світової фауни.

с. Нагуєвичі в околицях Дрогобича – ​справжнє місце паломництва для шанувальників особистості і творчості Івана Франка. Саме звідси родом Каменяр. Тут знаходяться музей- садиба та літературна експозиція музею Івана Франка, де зібрані матеріали про життя і творчість письменника в Нагуєвичах і на Дрогобиччині. Недалеко від музею, у Франковому гаю, на прогулянку франковим світом чекає художньо-меморіальний комплекс Стежка Івана Франка – ​лісова алея, вздовж якої розміщено дерев’яні скульптури персонажів творів письменника, Поляна казок з дерев’яними скульптурами героїв казок Івана Франка, каплиця Різдва Богородиці та Літній театр.

Фортеця Tустань поблизу с. Урич – ​давньоруський наскельний оборонний комплекс, митниця та місто-фортеця. Неповторність Тустані – ​у можливості точного відтворення дерев’яної забудови, що існувала на скелях. Будівельники, споруджуючи неприступну дерев’яну фортецю на скелях, довбали в камені пази для закріплення дерев’яних конструкцій. Дерева давно немає, а сліди в камені збереглися. Щороку під Урицькими скелями Середньовіччя оживає – ​ його повертають учасники фестивалю Ту Стань!

с. Солонка, вул. Стрийська, 34

В горах не так давно дощило і машина трохи забруднилася. Ми вирішили скористатися автоматичною мийкою у Дрогобичі по вул. Самбірській. Підкачали колеса, навели чистоту і рушили до Львова м. Дрогобич, вул. Самбірська,128/2

м. Трускавець – найстаріший бальнеологічний курорт Європи: офіційно Трускавець вважається курортом з 1827р., коли була побудована перша невелика водолікарня. Сюди приїжджають поправляти здоров’я Нафтусею і повертати красу Юзею. Туристам буде цікаво відвідати тутешній музей Михайла Біласа, а також художню та релігійну експозицію. А ще у Трускавці – ​єдиний у Західній Україні дельфінарій Оскар.

с. Розгірче – ​поблизу села розташований унікальний монастирський комплекс у печерах – ​зразок наскельного сакрального будівництва XIII–XVI століть. За переказами, у 1200 роках татари спалили Київ, а кілька ченців, які вижили, подолали більш ніж 600 км та дісталися цих земель. Тут вони вирішили осісти, та, як вважають дослідники, видовбали кілька приміщень у скелях. Скельні печери монастиря розташовані в два яруси. На нижньому ярусі розташовувались житлові приміщення, а на верхньому – ​церква. У Розгірчому є ще одне цікаве місце, де колись існував жіночий монастир сестер Василіанок. Тепер це урочище Монастир св. Онуфрія, а поле біля нього називають Ченці.

У Татарові, перед самим Буковелем, повертаємо купити води, а виходимо із АЗК з пакунками – спокусили свіжоспечений хліб і булочки . Якщо подорожуєте з немовлям, візьміть до уваги – на цьому АЗК ОККО є пеленальний столик.

Якщо їдете на вікенд у гори у п’ятницю, втома робочого тижня змусить перепочити в дорозі. У м. Сколе так сталося з нами. Зупинилися випити кави у ресторані A la minute. Приємно здивували дві речі: чисті санвузли і можливість купити в дорогу книги і диски з улюбленою музикою м. Сколе, вул. Героїв Маківки, 10

До Буковелю дорога неблизька. Зголодніли і ми, і наш транспорт. У Калуші робимо зупинку на АЗК ОККО. Якраз час обідати. Замовляємо комбо-меню з трьох страв. Ми обідаємо гарячими стравами, а машина – якісним пальним. У дорогу беремо ще хот-доги – на всяк зголоднілий випадок м. Калуш, вул. Івано-Франківська,1

с. Татарів, вул. Незалежності, 754

АФІША

МІ СТА

Л Ь В І В

7

т е ма

Осінь – ​саме час побути серед мальовничих Карпатських гір, насолодитися чистим карпатським повітрям, наблукатися досхочу майже незайманими лісами. Українські Карпати – ​великі. Та найперша асоціація – ​ Буковель. Сюди на гірський релакс з’їжджаються тисячі відпочивальників. У жовтні – в сезон «тихого полювання» – на гриби. А краса зимових Карпат у Буковелі просто неймовірна.

VODA day & night club Івано-Франківська обл., с. Поляниця ТК Буковель, біля Озера Молодості (067) 350–9911 vodaclub.ua facebook.com/voda.day.night.club instagram.com/vodaclub_bukovel 8

АФ І Ш А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

У липні 2015 року на березі великого озера розпочав роботу унікальний розважально-відпочинковий комплекс VODA day&night club. Тут рай для шанувальників плавання – ​купатися в озері і басейнах можна у всі пори року. Саме тут відбуваються найгучніші Pool-party за участю зіркових виконавців та діджеїв. VODA стрімко завоював популярність: за два місяці від відкриття клуб відвідало понад 23 тисячі гостей, а вже минулого літа – ​щодня понад 1000 відвідувачів, та більше 2000 на вікендових вечірках.

У VODA day & night club відпочинок буде максимально повноцінним і наповненим емоціями: SPA, тренажерний зал, лаунж -кафе, бар на воді та ресторан. І, звичайно, гори. З початком осені тут починають активні приготування до зимового сезону, коли лижники і сноубордисти заполонять карпатські схили. Однак, навіть якщо лижі – ​не ваш спосіб гірського відпочинку, нудно не буде. Найперше – ​басейн. Він продовжить спокушати блакитною теплою водою, навіть коли за кілька метрів мерзнутимуть носи. Посеред басейну – ​Poolбар. Тут можна попити карпатського чаю з медом, не перериваючи приємної купелі. Справжньою зимовою екзотикою можна назвати гідромасажні ванни під відкритим небом. Спостерігати за карколомними віражами, по шию занурившись у теплу воду і вдихаючи цілюще повітря гір, – ​те, заради чого варто відвідати комплекс VODA. Якщо ви ненароком забули купальник чи плавки – ​тут можна придбати увесь необхідний одяг та аксесуари для дорослих та дітей, а також сувенірні подарунки на згадку.

VODA club

day & night і цілий рік

Досягненню повного релаксу сприяють різні види саун. Римська парна з ефірними маслами має позитивний вплив на серцево-судинну, дихальну, теплорегулюючу та ендокринну системи у більшості людей. Фінська сауна рекомендована для заспокоєння змучених стресами нервів, а ексклюзивна середземноморська завдяки поєднанню помірної вологості повітря і середніх температурних показників дозволена навіть при розладах серцево-судинної системи. Класичний, спортивний, антицелюлітний чи дитячий масажі, масаж шиї, спини або ніг стануть доповненням до SPA-процедур – ​обгортання лікувальними грязями, морськими водоростями та рожевою глиною. Комплекс VODA пропонує доповнити терапію карпатським повітрям спелеотерапією. Перебування в соляній печері підвищує активність імунної системи і допомагає боротися з актуальними взимку простудами.

Обов’язково відвідайте Osteria Italiana – ​найвисокогірніший в Україні ресторан середземноморської кухні. Світлий інтер’єр, меблі, стіни і стеля – ​з дерева, а особливого настрою додають полотна українських художників. Osteria Italiana поєднує мистецтво гастрономічне з візуальним і враження, накладаючись, творять суцільну емоцію краси і смаку. В меню ресторану – ​паста-фреска, виготовлена власноруч з добірного італійського борошна, традиційні антіпасті, гриль-меню, піца на дровах та італійські десерти.

VODA day & night club ідеально підходить для сімейного відпочинку. Доки батьки насолоджуються ковзанками, трасами і саунами, малят захоплює казкова дитяча кімната з аніматорами. Іграшки з натуральних матеріалів, гірка, дошка для малювання, веселі та розвиваючі ігри – ​для різного віку тут свої забавки. І коли будете ділитися враженнями про відпочинок з малечею, хтозна – ​хто кому заздритиме. АФІША

МІ СТА

Л Ь В І В

9

т е ма Туристично-інформаційний центр м. Дрогобича м. Дрогобич пл. Ринок, 1 (097) 786–6009

На каву з сіллю Екскурсія Дрогобичем почалася для редакції Афіші з дворика Ратуші. Архітектурна споруда має цікаву історію. Перша ратуша була побудована з дерева. На першому поверсі були кімнати війта, писаря та канцелярія. На другому – засідали бургомістр і райці, там же були скарбниця і міський архів, який, на жаль, згорів. У ХІХ по стіні пішла тріщина. Тому в 1829 р. споруду розібрали. Нову побудували в 20-х роках ХХ ст: вона мала вже три поверхи, а оглядовий майданчик розташували над годинником. До речі, годинник на Ратуші має свою легенду: якось він замовк. Майстри зі Львові і Відня дерли три пуди солі, а місто не могло бути без часу. Тоді з передмістя прийшов дивний пан. Він сказав, що полагодить годинник і той більше ніколи не вмовкне. За те забажав собі будинок на Ринку. Кажуть, що насправді той пан не був майстром – ​тільки мудрим євреєм. Не маючи поняття, як відремонтувати дзиґар, він почав молитися всім богам, котрих знав. І от, коли він звернувся до древнього Духа Часу, годинник запрацював і відбив шість ударів. Відтоді в місті говорять – ​якщо прийти до годинника за кілька хвилин до шостої і задумати бажання до останнього удару, воно здійсниться.

156 сходинок – ​і перед вами відкривається барвиста панорама. Звідси видно старе місто: на пл. Ринок, де за Польщі й Австрії не мав свого будинку жоден українець, із загальної картини класичної головної площі виділяються старовинні ковані балкони. Вони всі різні і старші за будинки, які прикрашають. Кажуть, то ковалі спрощували чоловікам життя – ​як вертався від коханки додому, щоб не змилив вікнами. А оскільки ковані вироби завжди цінувалися, то власники балконів при переїзді забирали їх з собою і монтували на нові домівки. Видно звідси і будинок з синім «вишиваним» орнаментом. Там, за переказами, жив пан, котрий врятувався з «Титаніка». Ліворуч височіє відреставрована хоральна синагога, зведена 1842–1865 рр. – ​найбільша єврейська божниця Галичини. В очі кидається й червона будівля – ​тепер тут корпус одного з факультетів педагічного унівеситету, а колись була катівня НКВС. Багато моторошних історій пам’ятають її стіни.

10

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Дрогобич не можна назвати маленьким містом. Скорше – ​н езаслужено забутим. Його древні вулички, аристократичні вілли та зелені сквери не заполонили поки юрби туристів. Із занепадом солеварні, Дрогобич заснув. І тільки щовересня радісний щебет першокурсниківпедагогів оживляє місто і наповнює юнацькою жвавістю. А місто направду має що розказати. Намилувавшись панорамами, продовжуємо мандрівку. Йдемо до костелу св. Варфоломія. Дорогою спиняємося коло пам’ятника Юрію Котермаку-Дрогобичу, який був першим відомим доктором медицини – ​українцем, ректором Болонського університету, професором медичного факультету Краківського університету. А ось і готичний храм, фундований Владиславом Ягеллою. Побудований у 1541 р. (за іншими даними – ​на поч. XV ст.) на місці палат князівського воєводи (одна зі сторін палацу збереглась практично неушкодженою). Дзвіниця перебудована з давньоруської оборонної башти. Це єдині в місті залишки колись могутніх фортечних укріплень. Костел дрогобичани називають богобереженим – ​які б не лютували розрухи, він завжди залишався неушкодженим. Зараз тут збереглися розписи початку ХІХ ст., кілька дерев’яних таблиць та вітражі за ескізами видатних польських художників Мегоффера, Виспянського та Матейки. Перед храмом – ​статуя св. Іоана Павла II, котрого дуже шанує католицька громада міста.

Намандрувавшись трохи, шук аємо, де перекусити. RoomBarВar на пл. Ринок, 31 концептуальний ресторан з авторською кухнею та надзвичайно смачними м’ясними стравами. Ту т ми засмакували медальйони з телятини з журавлиним соусом. Родзинк а страви подушк а з чорного рису з трішки солодкуватим смаком та вираженим горіховим післясмаком

Далі йдемо вулицею Шевченка. У 1911 р. вулицю забрукували до приїзду цісаря – ​аби він мав де проїхатися верхи. Колись вул. Панська була «корзо» – ​нею шпацерувало дрогобицьке панство – ​ пані правим боком, кавалери – ​лівим. Заходимо у відреставровану віллу бургомістра Яроша – ​дрогобицького мецената й українофіла. За його каденції вперше всі етнічні громади мали рівні права. Тут збереглися автентичні вітражі і різьблені двері, камін з позолотою, й атмосфера чесного достатку – ​адже Раймонд Ярош був власником Трускавця і нажив статки, промоціюючи Юзю і Нафтусю в Європі. Ціла вулиця забудована віллами колишніх магнатів: коли в Бориславі відкрили поклади нафти, австрійські дуки переїжджали до Дрогобича – ​тут зосереджувався банківський капітал на бізнес. Так і вілла Б’янки – ​нинішній Палац мистецтв – ​була колись особняком. Дім належав доктору-рентгенологу Й. Ротту. Краса вілли була описана в новелі Б. Шульца Весна. Саме тоді цей будинок і стали називати Вілла Б’янки. Сьогодні в будівлі розміщується музей Дрогобичина. Тут виставлені Скарби графа Лянцкоронського і картини сучасних митців. Особливої уваги заслуговує експозиція, присвячена Бруно Шульцу, автору художньої біблії, головним предметом якої є таємнича сутність речей і магія творчості. Шульца довго не пам’ятали. Згадали, коли його фрески незаконно вивезли до Ізраїлю. Тепер у Дрогобичі щорічно проходить міжнародний ШульцФест, а копії фресок Бруно приваблюють його шанувальників до музею.

Дорогою від музею до інших цік авих місць, набігаємо на ще одну смачну лок ацію в історичному центрі міста: GUSTAV KLIMT CAFE. Дрогобичани люблять це місце за затишну атмосферу. Як нас не спокушали зупки, шніцелі під фреш-салатом, бельгійські вафлі, Афіша зупинила свій вибір на свіжоспеченому домашньому штруделі з філіж анкою запашної к ави. вул. І. Франка, 18 096 406 5001

Та головна визначна пам’ятка міста – ​дерев’яна церква святого Юра. Вона прикрашена куполами, галереями – ​і все це без жодного цвяха! Церкву 1657 року в розібраному вигляді перевезли з Прикарпаття і заново зібрали в Дрогобичі. Надзвичайно цікаві розписи церкви та її подвійна структура: щоб віряни могли відвідати Літургію, церква мала два престоли. У ликах святих втілені визначні горожани – ​меценати, доброчинці, священики. Останньою з побачених «родзинок» стала дрогобицька Статуя Свободи (Геліос) на фасаді теперішнього ліцею. Колись обласний центр, горда батьківщина Івана Франка, Дрогобич починає віднаходити свою історію. Сюди варто поїхати, щоб побачити те, для чого просто не стало місця на шпальтах Афіші. Заплануйте собі вихідні у Дрогобичі, щоб намилуватися архітектурою, послухати сурмачів, котрі о 16.00 на чотири боки світу зголошують славу своєму місту, щоб посмакувати каву з сіллю і повернутися знов – ​за новими враженнями від старого міста. АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

11

т е ма

Коли минає літня спека і природа одягає кольорові шати, мешканців міста непереборно тягне в гори. Надовго і далеко вирватися з тенет постійної зайнятості і патологічного браку часу не завжди є можливість. Нам, львів’янам, пощастило – ​близько двох годин у дорозі і розважально-оздоровчий комплекс Золота Форель подарує ідеальні карпатські вихідні.

Золоті вихідні Золота форель с.Коростів Сколівський район 662‑й км траси Київ – ​Чоп (067)889–6999 N49.00939 zolotaforel.ua

12

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Якщо у п’ятницю на вечір запланувати поїздку до Золотої Форелі, то у неділю повернетеся до Львова оновленими фізично і морально. Отже, ми їдемо трасою Київ – ​Львів – ​Чоп (М‑06/Е‑50; 662‑й кілометр) до села Коростів (45 км від Трускавця), у селі за мостом через річку Бутивля помічаємо дороговказ ЗОЛОТА ФОРЕЛЬ і повертаємо праворуч – ​ми на місці. Починати відпочинок треба з прогулянки околицями – ​чисте гірське повітря наповнить груди і витіснить з голови всі думки про справи і щоденні турботи. Нашпацерувавши апетит, можна приступати до трапези. Рекомендуємо повечеряти у Пічному залі, де затишний тріск багаття у справжньому п’єцу, смачна проста їжа та ароматний карпатський чай поволі наситять тіло і душу, і приємна втома покладе голову на м’якеньке ліжко – ​здорово і солодко спати до світанку.

Найперше, заради чого відвідують комплекс, – ​ засмакувати власноруч виловленим пстругом. У старій Європі форель могли ловити лише королі, а у Венеції делікатес подавався на спеціальному святковому тарелі. Тепер кожен гість Золотої форелі може відчути себе щонайменше князем. Тут створили ідеальні умови для розмноження, росту та розвитку райдужної форелі, стерляді, щуки, карася і коропа. І тільки тут можна зловити Царську рибу – ​золоту форель. Анна Федорець, власниця комплексу, ділиться секретами: «Ми вирощуємо рибу з малесенької ікринки, радіємо, коли вона росте. Запорука її смаку – ​природне середовище росту і розвитку: інкубаторій, біологічні корми та джерельна вода. Слід щиро, з душею, дбайливо піклуватися про кожну рибку. Золота форель як справжня «царська» рибина відчуває настрій, турботу, любов і відповідає взаємністю – ​росте смачна і велика».

2015 року Золота Форель двічі проходила до фіналу, а у 2015 здобула перемогу у Національній ресторанній премії СІЛЬ як найкращий рибний ресторан України. Пані Анна розповідає, що вся команда комплексу дуже хвилювалася – вперше у Премії переміг не елітний , а доступний для всіх ресторан. «Це перемога якості над антуражем, – ​ каже вона. – ​І ми горді її здобути».

Приємно поспілкувавшись з господинею за обідом із власноруч виловленої форелі, продовжуємо свій відпочинок. Далі у плані – ​SPA по-гуцульськи. Купіль у чані – ​цілий ритуал. Найперше – ​треба налаштуватися і витрясти з голови негатив. Далі – ​ зануритися у чан з гарячою водою і прогріти тіло аж до найменшої клітинки. Потім – ​з розбігу стрибнути в холодні води річки Бутивля і – ​бігом назад у чан. Вилізти з чану, на хвилин 15–20 влаштувати карпатську чайну церемонію. І повторити процедуру спочатку щонайменше три рази. Особливість чану Золотої форелі – ​сірководнева вода, без якої це була б лише приємна ванна під відкритим небом, а не повноцінна оздоровча процедура. Ви можете бути впевнені в цілковитій гігієнічності: після кожного гостя чан миють, замінюють воду і дезінфікують. Накупавшись досхочу, йдемо вечеряти. Цього разу – ​в Колибу. Після вечері компанія розділяється: «сильна половина» іде грати на більярді, а дівчата – ​танцювати під живу музику і співати у караоке.

Афіша рекомендує скуштувати стерлядь гарячого копчення і халасле-угорську червону уху. Вихідні у Золотій форелі проминули швидко. Та перед від’їздом залишили ще одне враження. У неділю в комплексі святкували весілля. Як прекрасно було бачити щасливих молодят! Краєвиди як частина декорації для церемонії, святково прибрані зали, смачні страви і можливість провести найромантичнішу ніч серед вічних гір, рахуючи зорі і поцілунки – ​хіба не гарний початок подружнього життя? У Золоту форель хочеться повертатися частіше, бо далеко не всі розваги і смаколики можна вкласти в одні вихідні. АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

13

фото: Vitalii Fidyk

т е ма

Таор Карпати с. Ластівка (Східницький напрямок) вул. І. Франка, 33 (097) 071–0007 (032) 259–0456 taor.com.ua GPS координати: 49.227183, 23.185087 14

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Таор Карпати – ​місце, де первозданна енергетика природи наповнює благодатним спокоєм, де блага цивілізації не домінують, а служать. Комплекс оточують Карпати, неподалік неспішно тече ріка Стрий. Тут чисте гірське повітря, а тиша, порушена хіба що щасливими трелями птахів, доповнює цілковитий релакс і творить атмосферу Карпатської філії Шамбали. Таор Карпати збудований за принципом екодерево, натуральні тканини, теплі пастельні тони та природні мотиви декорів налаштовують на єднання з природою. Водночас, комплекс – ​продуманий і сучасний – ​здатен забезпечити високий рівень комфорту тимчасовим мешканцям раю. Уже цієї осені Таор Карпати пропонує своїм гостям особливу програму, спрямовану на відновлення балансу між собою, цивілізацією та природою. Програма Відключись передбачає обмеження користування гаджетами. Замість цього вам запропонують приділити час собі, близьким, цікавому та корисному дозвіллю.

Вирішивши взяти участь у програмі Відключись, будьте готові на час перебування у Таор Карпати залишити телефони, ноутбуки та інші необхідні у місті і зайві тут гаджети у скриньці No WI FI та визначити, коли і скільки будете користуватись технікою. Найближчі 7–10 днів адміністратор рецепції повертатиме вам доступ до технічних комунікацій

Програма Відключись!

вдихни життя на повні груди

дозовано і регламентовано – ​щоб не було спокуси зіпсувати процес розвіртуалізації та порушити добровільно укладену Угоду між мною і собою. Натомість, вас розважатимуть улюблені книги і фільми, на які завжди не вистачає часу. Якщо ви найчастіше перебуваєте з родиною тільки фізично, а думками далі пишете мейли, укладаєте угоди і відповідаєте на дзвінки, долучайтеся до програми цілою родиною. Присвятіть час найближчим, поспілкуйтеся нарешті не уривками в перервах між роботою і сном.

Урбанізоване суспільство третього тисячоліття несе людині тотальну самотніть. Техніка та засоби комунікації позбавили радості звичайного спілкування, а стрес та постійна завантаженість вибивають з колії. Саме тому так важливо зупинитись, знову віднайти себе у суєті глобалізації та переосмислити таїну буття.

Не переймайтеся, чим зайнятися на відпочинку. Ваш особистий менеджер спланує ваш час і наповнить кожен день новими враженнями та експериментами: шеф-кухар навчить готувати улюблені страви, різної тематики майстер-класи допоможуть відкрити приховані таланти, розбудити в собі творче начало і, можливо, знайти нове хоббі, яке стане приємною втечею від сірих буднів вже вдома Ви можете переночувати у палатці чи на вуликах, на одну ніч замінивши комфортне ліжко новими відчуттями і враженнями; пізнати себе у мандрівці з провідником; піднятися на вершину гори і зрозуміти – ​вам під силу всі вершини, якщо дозволити собі покинути кокон віртуального світу та опанувати внутрішню енергію. Подивитися на зорі в телескоп, посидіти коло багаття, вбираючи його затишне тепло, зайнятися йогою на березі річки – ​ ви маєте спробувати все. І обов’язково киньте виклик своїм страхам у Таор- Екстрим – ​зважтеся підкорити висоту, опанувати швидкість і по новому оцінити свої сили та можливості. А потому – ​нагородіть себе СПА- процедурами І, звичайно, сауни, бані, тренажерний зал і оздоровлення мінеральними водами та дієтичним харчуванням – ​must try у Таор Карпати. Скористатися перевагами програми Відключись у Таор Карпати треба хоч раз. Після такого «відключення» від глобалізованого простору, за тиждень чи більше з’являться нові думки, плани, ідеї. Обов’язково ведіть щоденник програми, починаючи із заповнення Колеса життєвого балансу – тоді ви почуєте себе і зрозумієте, чого і у якій сфері життя вам направду дотепер бракувало. Покидаючи гостинні будиночки Таор Карпати, запишіть свої спогади та відчуття у Капсулі часу і залиште для себе послання у майбутнє – ​до наступного приїзду у Таор Карпати. АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

15

т е ма

Східниця:

ТуСтань

Прикарпаття – ​р егіон не лише туристичний, але і курортний. Мінеральні води Трускавця і Східниці, комплексне лікування та оздоровлення в екологічних здравницях вкупі з мальовничою природою приваблюють відпочивальників з цілого світу. Тепер карпатські курорти не поступатимуться високоякісним рівнем медицини найвідомішим європейським. Розвиток медицини на Прикарпатті невпинно рухається вперед: 22 вересня у Трускавці відбулася знакова подія – ​для участі у науково-практичній конференція на тему «Панкреатологія: минуле, сучасне й майбутнє. Дієтичні та курортні фактори лікування захворювань підшлункової залози» з’їхалися понад сто учасників. Спікерами конференції стали відомі фахівці, професори, заслужені лікарі України, а сам захід відбувався у Західній Україні вперше. Головна мета – ​обмін досвідом напрацювань, новими технологіями та сучасними методами лікування панкреатиту, оскільки це одне з найпоширеніших захворювань сьогодення.

смт. Східниця вул. Т. Шевченка 92Б (067) 752–5678 (095) 586–5178 (03248) 48-370 hoteltustan.com.ua 16

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

23 вересня у Східниці за сприяння в. о. головного лікаря ЛОК ТуСтань відбувся другий етап симпозіуму – ​круглий стіл Клубу панкреатологів України. Лекції вели член Ради європейського Клубу панкреатологів та Міжнародної асоціації панкреатологів, президент Українського клубу панкреатологів, проф. Н. Б. Губергріц та головний дієтолог МОЗ України О. В. Швець. Отримавши цінний досвід, медичні фахівці комплексу ТуСтань обіцяють вдосконалити і розширити спектр оздоровчих можливостей комплексу. На прикладі конференції панкреатологів також помітно, що Східниця розвиває напрямок ділового туризму. Адже конференц-зали та ресторан ТуСтані змогли забезпечити плідне і комфортне проведення масштабного заходу. Тепер, плануючи ділові івенти, можна поєднати приємне з корисним: організувати захід, оздоровитися та відпочити у горах.

1 0 з ап и та н ь

Павле, 11 жовтня у Львівській опері – ​ваш великий сольний концерт Світові хіти про кохання у супроводі симфонічного оркестру INSO-Львів. Чого очікувати меломанам від цього вечора? У мене самого є передчуття, що цей концерт буде дуже атмосферним. На 60 відсотків це будуть світові хіти – ​романтичні, красиві, мелодійні, драйвові – ​все так, як любить публіка, яка ходить на Табакова до Оперного театру. Водночас готуємо кілька прем’єр, а також – ​пісні з мого репертуару, які вперше зазвучать у супроводі симфонічного оркестру.

Павлу Табакову, співаку, композитору

Романтична назва концертної програми провокує на романтичні запитання: а під які пісні у своєму житті закохувалися ви? Є композиції, чуючи які, ваше серцебиття прискорюється? О, я завжди тягнувся до краси у всьому, а в музиці – ​у першу чергу! Такі пісні, як Lady in red Кріса де Бурга, Les temps des Cathedrales з мюзиклу Notre Dame de Paris, Your song Елтона Джона завжди хвилювали мене і додавали неповторного настрою, який вже не один рік надихає мене і в житті, і на сцені. Це ті пісні, під які неможливо не закохуватися… Але у цьому контексті є й інша сторона медалі: практично кожна пісня у моєму репертуарі так чи інакше пов’язана із певним романтичним досвідом. У подробиці не вдаватимусь, бо це дуже особисті переживання – ​лише скажу, що є кілька композицій-присвят конкретним жінкам і тим почуттям, які у нас були чи є. Час від часу ви даєте у рідному Львові акустичні концерти. А 21 жовтня презентуєте таку програму і в Києві, в Caribbean Club. Який формат виступів – ​мінімалістичний, акустичний чи масштабний, у супроводі оркестру – ​вам самому ближчий? Мені по-своєму близькі і масштабні виступи з оркестром, і камерні, затишні. Настрій потрібно передавати різний. Ми, люди, постійно змінюємось, і в різні періоди життя стаємо заручниками різних настроїв та емоційних станів. Якщо виступ з оркестром і групою – ​це велично і масштабно, наче політ, то акустичні концерти у супроводі роялю мають неповторне забарвлення – ​кожна нота і кожне слово ніби розчиняються у просторі залу і по-особливому сприймаються тими, хто їх чує. На початку жовтня ви вперше побували із сольним концертом у Данії. У 2016-му виступали також у Польщі, Канаді, Австрії… Як вас приймає закордонна публіка? Данія – ​дуже гарна країна, казкова! Цікаві і люди, які нас приймали, – ​з української діаспори. Вони вже зовсім інші українці, адаптовані і змінені місцевою ментальністю. Мені щоразу, будучи за кордоном, цікаво спостерігати за такими українцями. У Данії ми спільно зробили добру справу – ​зібрали кошти для українських сімей, у яких хворіють діти. Щодо Польщі та Канади, де я не так давно побував з концертами, то це дуже різні країни. Канада – ​консервативна, а Польща – ​творча і натхненна! Приймали нас і там, і там дуже тепло та щиро. У спілкуванні із закордонною публікою і під час виступів, і поза сценою я завжди знаходжу для себе щось нове та цікаве – ​як у життєвих, так і в творчих питаннях. Ви є одним із учасників соціально-мистецького проекту #ПісніВійни. Яка вона – ​сучасна українська військова пісня? Вважаю #ПісніВійни дуже вдалим і енергетично правильно спрямованим проектом. Для мене настрій цього проекту, який, зрештою, і народився з пісні Дорога на схід, яку я написав і яку виконали п’ятеро бійців АТО, – ​роковий та драй-

18

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

вовий. Саме така музика – ​для справжніх воїнів, справжніх чоловіків, справжніх людей. Неодноразово вам доводилося виступати перед воїнами. Це особливі слухачі… Звичайно, що так. Воїни завжди, у всі часи, були особливою аудиторією на концертах. Це публіка, яка реагує правдиво, яка не потерпить фальші. Подобається – ​співають, пританцьовують, аплодують. Не подобається – ​можуть просто із залу випалити такий жарт, після якого всі сміятимуться. Хіба при вищому командуванні такого собі не дозволять: служба все-таки. Ви не раз розповідали у своїх інтерв’ю про те, що вже багато років не дивитеся телевізор. Яке ваше джерело новин? І як захищаєтеся від потоку негативної інформації? Моє джерело інформації – ​це книжки та Інтернет (останній – ​в міру). Телевізор не в фаворі у нашому домі вже років із вісім. Якщо відчуваю, що негативу в інформаційному полі стає забагато, тоді перемикаюся на книжки. А взагалі, найкраще – ​це почитати з дітьми і про дітей: одразу ловиш позитив і нормальні, різнокольорові думки! Улітку ви випустили легкий, позитивний сингл Як Екзюпері. Цю пісню доповнила мила анімаційна історія. А восени мультик отримав несподіване продовження – ​другу серію, створену вашою 5-річною донечкою Настею… Навіть не уявляєте, наскільки це приємно, що пісня так надихнула мою донечку, що вона вирішила намалювати на неї власну мультяшну історію. Тішуся, що дитина розвиває талант художника, займається з викладачем із малювання і креативно мислить. Як батько стараюсь підтримувати і розвивати це. Дивіться мультик Як Екзюпері від Анастасії Табакової на YouTube. Ви є автором музики до значної частини пісень, які виконуєте. Яка музика пишеться вам зараз? Зараз пишеться дуже по-різному. Від музики до мюзиклу – ​ до фанк-електроніки. Час такий, що ніколи не знатимеш, що сподобається, що вистрілить, що добре піде на концертах… Мені здається, що смаки публіки, як і час, не стоять на місці, а змінюються дуже швидко. Тому я, як і багато моїх колег у мистецтві, просто експериментую, перебуваю у постійних пошуках. І це добре! Енергетика пошуку – ​вона із розряду творчої енергії: хто шукає – ​той обов’язково знайде! Недарма кажуть: якщо ти хочеш досягнути того, чого іще не досягнув, – ​зроби те, чого ще ніколи не робив! Цей вислів імпонує мені. Тому, якщо невдовзі почуєте і побачите щось незвичне від Табакова, знайте одне: це – ​мої думки і бачення. Чи до вподоби вам, як розвивається український музичний ринок? Які тенденції помічаєте? Так, розвиток є, але він, на жаль, занадто повільний. Хоча творчих, цікавих, неординарних людей у нас – ​безліч! З одного боку, відчинились двері для того, щоб творити власну музику на власній землі рідною мовою. А з іншого, інші двері – ​комерційні (активна концертна діяльність, можливість розвивати нові якісні проекти) – ​на жаль, зачинились, у зв’язку з нестабільною економічною та політичною ситуацією в Україні. У стабільній державі, із міцним ґрунтом творча енергія б’є ключем, у неї є вихід і немає перешкод. А у нас я бачу багато різних річечок, які течуть до однієї мети, але це ще далеко не ті потужні джерела, які хотілось би бачити. Записала Галина Гузьо Фото: Олег Денисенко АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

19

Га с т р о т е м а

Жовтень всупереч дощам та хандрі тішить яскравими фарбами. Весь урожай уже в коморах. Серед овочів почесне місце займає гарбуз – ​символ жовтня. У похмурий день, коли так хочеться казки, він нагадає про карету, в якій Попелюшка їхала на бал. А наприкінці місяця запалає хеловінським ліхтарем. І весь той час помаранчевий велетень царюватиме на столах. Супи і салати, другі страви, гарніри і десерти – ​просто додай гарбуза і засмакуй осінь. Афіша запрошує до гарбузової мандрівки рестораціями Львова.

20

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Жовтогаряча казка

Гарбузовий ексклюзив Бартоломей вул. Вірменська, 5 (032) 235–5570

Равіолі з кропиви, начинені гарбузом, фуагрою, кроликом, сиром рікота та чорним соусом з трюфелем. Подається з гарбузовим кремом та сиром маскарпоне Бон Густо вул. Щирецька, 36 (096) 205–0568

Парфе з гарбуза з апельсиновим бісквітом у малиновому кюлі Валентино вул. О. Нижанківського, 20 (032) 235–6766 АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

21

Г аст р о т е ма

Печений гарбуз з домашнім сиром та кизилом Winston Churchill PuB вул. Академіка Гнатюка, 4 (032) 255–3999

Гарбузова лазанья Євроготель вул. Тершаковців 6а (093) 348–3114

Бостан Копт Вечірній Львів пр. Свободи, 26 (067) 321–0077 22

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Г аст р о т е ма

Карамелізований гарбуз з ванільним соусом Рафаель с. Зубра, Кільцева дорога Львова, вул. Гонти, 1 А (551-й кілометр траси Київ-Чоп Е40) (032) 227–5711 (067) 673–4917

Салат з печеного гарбуза в гвоздиці та в’яленою гусячою грудкою та печеним буряком Лемберг Граф вул. Братів Рогатинців, 4 (093) 417–9777 (098) 617–5725

Крем-суп з гарбуза з ікрою щуки Мон Шеф вул. Городоцька, 15 (050) 372–8291 24

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Г аст р о т е ма

Гарбузова панна котта Trattoria da Domenico пл. Ринок, 29 (пасаж Андріоллі) (067) 808–5858

Суп з гарбуза зі смаженим беконом Старий Рояль вул. Ставропігійська, 3 (032) 235–6694

Салат з телятини і гарбуза Чесне м’ясо Пл. Ринок, 28 (068) 439–4396 26

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Та є м н и ц і к у х н і

Аксіома

Шкоцьки

Кухнею керує молодий та амбітний шеф Богдан Білоніжко. Не за роками досвідчений і майстерний, Богдан пишається своїм рестораном – ​цього неможливо не помітити. Кухня Шкоцьки невелика, але замалим не стерильно чиста. Тут нещодавно робили ремонт, та від процесу оновлення не залишилося і сліду – ​все вимите, розкладене і впорядковане. «На кухні не буває ідеальної чистоти, адже постійно триває робочий процес, – ​каже шеф. – ​Та порядок мусить бути. Це – ​аксіома».

Ресторан Шкоцька має довгу історію. У 1930‑х там знаходилося кафе Шкоцька (Шотландська) кав’ярня – ​о блюбоване місце представників Львівської математичної школи. Донині у ресторації зберігається копія легендарної Шотландської книги Стефана Банаха. Якось у цьому кафе за вирішення складної формули Банаху вручили живого гусака, який став символом ресторану.

1. З качки (чи гуски) не вартує зрізати жир – ​під час смаження саме жир додасть качці золотистої скоринки і соковитості. На пательню філе краще ставити жиром донизу – ​жир буде поволі танути і м’ясо не пересмажиться.

Шукаєте професійне обладнання для успішного функціонування та розвитку свого бізнесу? В нас Ви знайдете якісне устаткування для будь-яких закладів громадського харчування, пекарень , кондитерських та ковбасних цехів, а також для підприємств, які займаються торгівлею.

Для Афіші Богдан вирішив приготувати качине філе на подушці з грибного дюкселю з печеним яблуком, рататуєм з журавлини та імбирним соусом шу. Приготування починає з дюкселя. Обсмажує дрібно нарізану цибулю, гливи, печениці і білі гриби. Потрохи вливає бурбон. Коли маса стає золотиста і суха, додає соус шу. «Соус треба виварювати 6–7 годин, – ​пояснює Богдан, – ​тому приготував все заздалегідь». Далі ділиться рецептом: цибулю, моркву, коріння селери і петрушки обсмажити з томатною пастою. Щоб соус вдався, червоне вино треба розділити на порції і доливати поступово – ​у шість етапів. Паралельно обсмажити телятину і додати у соус. Маса має випаруватися приблизно в чотири рази. Тоді його відціджують, ще раз обсмажують із натертим імбиром, аж поки не випарується вдвічі. І все – ​соус шу готовий.

Гордість шефа – ​лавові камені. «Це наша «фішка», – ​розповідає Богдан. – ​Саме Шкоцька перша в Україні та Львові запровадила подачу м’яса на розпеченому камінні. На кухні маємо спеціальну термошафу, де вони розігріваються протягом семи і більше годин до t420 С. Гості люблять наші стейки на лаві: по-перше, це – ​ефектно. По-друге, одразу видно, що м’ясо – ​свіже та якісне. Адже воно не мариноване, смак не заглушений спеціями». Шкоцька Ресторан & Бар (готель Атлас Делюкс) просп. Шевченка, 27 (032) 261–4765

2. Під час приготування соусу шу, на етапі додавання телятини, долити холодної види і зібрати жир з поверхні. Тоді соус матиме яскравіший смак і колір.

3. Готуючи рататуй, не економте на якості вина. Інакше до кислинки від журавлини додасться не дуже приємний присмак оцту.

4. Якщо плануєте додати до будь-якого соусу імбир, починайте додавати з малої кількості. Імбир «віддає» аромат через 5–10 хв. готування.

ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «Т-ПРОЕКТ» м.Львів вул.Городоцька 174 (офіс 12, офіс 8) te.proekt2@gmail.com http://t-proekt.com.ua/

Телефон/факс: (032) 295-83-02 Обслуговування замовлень: (050) 371-43-78 Сервісна підтримка: (067) 674-44-95

нове

Вірменка: кава з історією

Наприкінці 70-х років уже минулого століття на одній із найстаріших вулиць – ​В ірменській – ​у будинку під № 19 з’явилася кав’ярня, якій судилося стати культовою. Легенда Вірменки не тільки у смачній каві. Тут, попри ризики і заборони, збиралися «діти квітів». Незадовго після того як кав’ярня знову відчинилася, Вірменка отримала почесний титул НАЙКРАЩОЇ КАВ’ЯРНІ ЛЬВОВА за результатами вибору поціновувачів доброї кави у рамках X фестивалю «На каву до Львова».

30

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Сюди з’їжджались хіпі, художники, актори, рок-музиканти з усього СРСР. Тут читали заборонених Солженіцина, Булгакова, грали і слухали «буржуазну» музику. Тут бував Ілько Лемко і Супервуйки, постійно приходив Сергій Кузьмінський (Кузя з Братів Гадюкіних). Не раз Вірменка не могла вмістити всіх охочих і каву пили на вулиці, на бордюрах перед входом, залишаючи філіжанки на підвіконні. Ніхто не пильнував, де чия кава, – ​простягали руку через грати і брали ту, що ближча. Перша бартендерка Вірменки – ​пані Софія – ​особисто варила гостям каву в турці. Через кілька років до неї приєдналася пані Надя. Вона згадувала, як прохід у дворик не раз рятував «неформальних» завсідників: як тільки на вулиці було чути «бобік» міліції, вони розсипалися містом. Жодного разу нікого не спіймали – ​Вірменка берегла своїх гостей. Тепер традиційно добру кавусю в турках на піску варить пані Ліля, її донька.

«Тут можна було зустріти того, чию адресу або телефон давно втратив, тут залишали один одному документи і листи. «Лишу тобі на Вірменці» – ​ таємничий пароль, пошепки промовлений посеред вулиці чи в тиші читальної зали» і далі – ​про каву «в процесі приготування кави був момент особистої дотичності: тобі готували турочку, показували – ​оце твоя і ти вже сам її пильнував, рухав у піску і чекав, поки кава три-чотири рази закипить»

Вірменку часто згадують у книгах, де Львів оживає у своїй атмосфері. Андрій Курков згадує її у Львівській гастролі Джимі Хендрікса. Ізраїльська письменниця Діна Рубіна згадує культову кав’ярню у Синдромі Петрушки: «в процесі приготування кави був момент особистої дотичності: тобі готували турочку, показували – ​оце твоя і ти вже сам її пильнував, рухав у піску і чекав, поки кава три-чотири рази закипить». Юрій Винничук писав: «У Львові вважалося, що найкращу каву готували на Вірменській та у Нектарі на Саксаганського. Тому вся кавова еліта ходила серед дня саме у ці заклади. На Вірменській збиралися хіпі, в Нектарі – ​актори, розмаїта інтелігенція. Збиралися вони у певні години – ​кожна компанія в інші, а кава була лише приводом для таких здибанок». Кав’ярня зберігає свій дух. У 2001 році під час першої реставрації, коли були відкриті оригінальні кладка, перекриття та елементи інтер’єру, архітектори натрапили на уламок порталу XVI–XVII ст., який оздоблював парадний вхід одного з будинків вірменського кварталу. Власники кав’ярні дбайливо зберегли знахідку і тепер фрагмент порталу зайняв почесне місце в оновленій Вірменці.

«У Львові вважалося, що найкращу каву готували на Вірменській та у Нектарі на Саксаганського. Тому вся кавова еліта ходила серед дня саме у ці заклади. На Вірменській збиралися хіпі, в Нектарі – ​актори, розмаїта інтелігенція. Збиралися вони у певні години – ​ кожна компанія в інші, а кава була лише приводом для таких здибанок»

Пишаючись своєю історією, сучасна кав’ярня започаткувала виставку старих знимок та колекцію книг, де їй відведена почесна роль уособлення львівської кави і свободи. Серед них – ​Революція квітів Аліка Олісевича та три альманахи Хіппі у Львові. Книги можна не тільки прочитати за філіжанкою кави – тут закликають обмінюватися друкованими виданнями за принципом буккросингу: візьми почитати сам і залиш книгу для іншого. Ще одна добра традиція- «підвішена» кава. У закладі можна оплатити каву для друга, записавши на дошці ім’я, або ж пригостити когось зовсім незнайомого, подарувавши каву випадковому гостю. Зрештою, попри всі перипетії, Вірменка завжди буде Вірменкою – ​вільним для слова і думки культурним простором. Тут збиратимуться літератори, фотографи і філософи, поціновувачі кави і фанати сирника, гурмани лікерів та наливок і охочі діткнутися історії в сучасності. Бо час минає, а Вірменка залишається собою. Вірменка кав’ярня вул. Вірменська, 19 (067) 278–1608 АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

31

нове

VIVA LEO:

Середньовічна романтика сучасного Львова Хоч раз кожен чоловік мріяв одягнути лати і верхи на вірному коні рвонути на полювання чи взагалі до сарацинів із колегіальним візитом навідатися. І вже точно дівчатка уявляли себе принцесами – ​ у кринолінах, з віялом і покірним примхливій волі Дами серця мужнім лицарем. Ті, хто переконаний: доба трубадурів і турнірів – ​ч ас, коли вартувало народитися, тепер можуть побувати у середньовічному Львові просто посеред вулиці Друкарської.

«Його крилатість, дзьобатість і густатість Леопольд І та свита запрошують благородних дам і кавалерів відвідати резиденцію історії та оселю давніх смаків!», – ​так можна розпочати історію ресторації Тлустий гусак. Будівля, де 22 вересня відчинив двері новий ексклюзивний заклад, має довгу історію. В її основі – ​залишки північної частини оборонного муру, що наочно демонструє древність традиції, закладеної в концепт Тлустого гусака. Власне, і сам «господар» – ​вгодований і красивий птах – ​оселився тут задля традиції. У XIII ст., коли вигнані з власної землі вірмени шукали прихистку, гостинні галичани прийняли братів у вірі до громади. Вірмени разом з ремісничими та купецькими талантами подарували місту гусака у подяку за захист, підкреслюючи тим, що Львів – ​місто вельможне, бо тоді гусей не до кожного столу подавали. Оселили подарованого гусака коло стіни – ​там, де нині замешкав Лео.

Тлустий гусак вул. Друкарська, 9 (067) 238–0462 (067) 238–0629 32

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Масивні стіни й арки стель, глиняний посуд, виготовлений за старовинними технологіями спеціально для ресторації, гобелени, виткані на одній із найстаріших фабрик Європи, обладунки і світильники, вбрання придворних дам і кавалерів (себто кельнерів) – ​все відповідає кресленням, фасонам і традиціям Середньовіччя. Наїдки готують за рецептами, описаними в кулінарних книгах X–XVI ст. Страви, які можна скуштувати у ресторації, мають свою історію. До прикладу, гусяча грудка з печеною грушею вперше згадана 1375 р. у кулiнарнiй книзi шеф-кухаря короля Карла V, La Viander (М’ясна книга). Саме за цей смаколик мсьє Гійом Тирель отримав дворянський титул та герб – ​ три кастрюлi в обрамленнi шести троянд. Нарубок (салат) з телятини та лісових грибів) подавали виключно на коронації та монарші весілля. У меню все аж зі сторінок пахне автентикою – ​хліб власної випічки, домашні вина, сидри, авторські настоянки і крафтове пиво. Хмільні варива і майже забутий трояндовий узвар не скуштувати більше ніде у Львові, а ковбаски і соління – ​то окрема історія. Про них не можна писати. Їх треба їсти. Леопольд І пообіцяв Афіші, що тішитиме гостей тематичними атракціями – ​лицарськими боями, театральними виставами та незвичайними фотозонами – ​на троні, в кайданках чи у монашій келії.

Б ач и л и

Вінтажний вечір 15 вересня Vintage Nouveau запросив друзів та партнерів відсвяткувати отримання нагороди Знак Досконалості від Wine Spectator. Серед присутніх – ​п остійні гості і члени Винного клубу Вінтаж Бутік Готель, журналісти, представники Французького Альянсу. Теплий вечір, вишукане товариство, авторські закуски і найрізноманітніші виноградні скарби з полиць уже тепер офіційно – ​за версією Wine Spectator і гостей – ​погребу. Найприємніше, що вина рекомендувала і навіть сама наливала героїня вечірки – ​шеф-сомельє винотеки Мар’яна Скавінська. Несподіванкою був святковий розіграш: плашку смачного вина отримав гість вечірки, котрий знав, якого року (а було це у 2012) був відкритий винний погріб у новій частині Вінтаж Бутік Готелю. Фото: Наталія Федина

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

33

га с т р о і н т е р в ’ ю

Андрій Климович, шеф-кухар ресторану Рафаель Андрію, як ви потрапили на кухню? Кухарем спочатку не планував бути. Добре вчився у школі, вступав на історичний факультет університету в рідному Луцьку. За результатами іспитів міг бути зарахований на контрактну форму навчання, але розумів, що батькам було б складно оплатити мені університетські студії. Повертаючись додому з іспиту, випадково проходив повз кулінарне училище. Тут мені майнула думка – ​піду вчитися на кондитера, хоч цукерок наїмся. Готувати професійно не думав. Наступного дня подав документи і за кілька хвилин до завершення роботи приймальної комісії й опинився серед майбутніх кухарів. Вам сподобалося вчитися кулінарії? Найбільше подобався метод навчання: тиждень теорії – ​тиждень практики. І хоч там, у їдальні училища, спершу приходилося мити фритюру, а чистити картоплю – ​то був привілей, підхід був правильним. На етапі «брудної роботи» вчителі розуміли, хто буде працювати, а кого і вчити марно. До речі, я недавно був на стажуванні у Німеччині і приємно здивувало, що студентами кулінарної школи були не тільки практикуючі кухарі, але і ті, хто лише вчиться. Ви пам’ятаєте свою першу кухню в якості шефа? Так. Кафе Оксіджен у Луцьку. Там було таке обладнання, частина якого мені була незнайома. Пощастило і з командою – ​всі були однолітками, тому проблеми субординації, з якою часом стикаються молоді шеф-кухарі, не мав.

34

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Які кулінарні враження ви привезли з Німеччини? Дуже відрізняється їхня кухня від нашої? Досить інша, хоч продукти схожі – ​ сало, шпондер, картопля. А от сучасні кухарі дуже спростили собі життя – ​не здійснюють стільки маніпуляцій у процесі приготування, багато купують готового. Здивувало максимально безвідходне виробництво. Нам цього ще вчитися. Не будемо ми їсти кнелі із залишків хліба, обсмаженого у фритюрі і присмаченого соусом. А за кордоном – ​їдять. Повага до продуктів, до праці – ​те, що вартує перейняти. Що мусить вміти кухар і що – ​ шеф? Для кухаря важливе вміння приготувати і зберегти страву. Той же борщ чи капусняк неможливо приготувати за п’ять хвилин. Треба робити заготовки і пильнувати, щоб вони не зіпсували якості страви в тарелі. Робота шеф-кухаря полягає не тільки у приготуванні їжі. Це і технологічні карти, і калькуляції, і моніторинг, і ще купа паперів. Чим для вас є кухня? Другим домом. Кожен кухар проводить на роботі більшість часу. Тому треба намагатися створювати легку атмосферу. Для шефа, як і для кожного керівника, головне – ​залишатися людяним, поважати і цінувати свою команду. Записала Яна Ковальчук

б ач и л и

Заміські гастролі 13 шефів Щомісяця кращі шеф-кухарі Львова і гості проекту #13chefs збираються за одним столом – скуштувати дегустаційні сети від шефа, котрий приймає гостей. І поспілкуватися – про смаки, тенденції кулінарії, новини у ресторанній сфері Львова і світу. Зрештою, про все потрохи. Дев’ята за ліком вечеря проекту відбулася у ресторані Рафаель, у гостях у шефа Андрія Климовича. Остання вечеря літнього сезону запам’яталася довершеним поєднанням простого зі складним. Класичні рецепти українських страв, доповнені сміливими авторськими акцентами Андрія Климовича, дивували і змушували переоцінювати наші продукти і переписи. Найпершою до столу подали мазанку із вудженого сома на гречаному хлібі власної випічки. Хліб у Рафаелі – особлива гордість. Пекарі ресторану пройшли не один майстер-клас, доки набули пухкої майстерності. Хлібці з гречаного борошна тут вважаються святковими – для особливих випадків. Далі – традиційні кнедлі із козячим сиром із медовухою з перцем. Третім на тарелі потрапив короп з міні-штруделями з гречки і рибним соусом з червоним вином. Печена гусяча грудка з карамелізованим персиком і смородиновим соусом – данина старовинним технологіям приготування: з печі, приготоване у власному жирі, м’ясо тануло на язику. Кульмінацією вечері стала печена теляча нога – її подали цілою і розрізали на порції під аплодисменти гостей. Маринований кавун і гострі перці з власного городу шефа послужили гарніром, а правильно настояна калганівка додала градусу захопленим відгукам. Карамелізований гарбуз на десерт і теплі слова подяки за прийом і почастунок завершили вечерю, щедро засмачену цікавими оповідками і яскравим гумором.

Яна Ковальчук Фото: Зуфар Камілов

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

35

Ра н к о в а к а в а

з Андрієм Валовим, Андрію, розкажіть більше про Асоціацію. Ким і для якої мети вона була створена? Ідея створення належить Євгенові Сушку, чинному президенту Західної шеф-групи. Співзасновниками є Іван Янчишин та В’ячеслав Совенко – ​саме вони одразу підтримали ініціативу. Я долучився пізніше – ​у 2013 році. Західна шеф-група існує на теренах України вже шість років. Головним завданням від моменту створення було об’єднання кухарів та шефів у професійну спільноту для обміну досвідом, розвитку комунікації, взаємної допомоги у вирішенні поточних та глобальніших питань. То ви теж шеф-кухар? Шеф-кухар має бути екстранеординарною особистістю, мати талант і «родзинку». Я ж прагматик і стратег, а не творець. Тому – ​просто кухар. Ще з п’ятого класу я вирішив, що буду опановувати саме цю професію. Вчився довго – ​в училищі, технікумі та інституті економіки і туризму. Те, що вибір зробив правильний, показують дипломи з відзнакою. Не можу сказати, що це покликання, але кухарська справа мені до вподоби і я із задоволенням одягаю кітель, хоча і не на кухні. У ресторані все ж довелося попрацювати? В Україні – ​тільки офіціантом у студентські роки, коли офіціант заробляв більше за кухаря. А у Польщі – ​двічі кухарем.

36

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Подати заявку на вступ – ​просто. Контакти знайти можна в Інтернеті. Основним етапом є отримання рекомендацій від колег. Далі кандидат запрошується на загальні майстер-класи чи масштабнішу подію і має шанси бути прийнятим до Асоціації та отримати свої нашивки.

директором з розвитку Кулінарної Асоціації Західна шеф-група (WEST CHEF GROUP), керівником проекту 13Шефів Складно займати керівну позицію серед колег із Західної шеф-групи, не будучи діючим кухарем? І що взагалі мотивує вас займатися розвитком Асоціації? Я працюю у міжнародній консалтинговій компанії, де моїм керівником є Джордж Костіч, засновник Сербської асоціації шеф-кухарів. У свій час він належав до політичної еліти Белграда. Коли я розповів йому про намір долучитися до аналогічної спільноти в Україні, перше, що він спитав, – «Навіщо?». За його словами, легше керувати партією, ніж кухарями. І не можу сказати, що Джордж не має рації. Головна мотивація – ​розвивати кулінарію, піднімати престиж професії. Два роки тому ми створили, затвердили і запатентували Хартію української кухні, якою спонукаємо наших колег підтримувати українського виробника, використовувати локальні продукти, унеможливлювати використання сировини, здобутої нелегально. Наше завдання – ​зберегти українську кухню як цінне надбання світової спадщини.

Якщо порівнювати політичну структуру з кулінарною асоціацією, виникає запитання про вертикалі влади. Як взаємодіють між собою люди творчого мислення і професії? В Асоціації є керівний склад: вісім членів правління, котрі курують усі процеси. Їх обирають раз на рік. Раз на півроку – ​приймаємо роботу членів Асоціації. Західна шеф-група є відкритою для всіх кухарів.

Андрію, ви керуєте проектом 13 Шефів. Розкажіть детальніше про створення проекту. Ідею зібрань шеф-кухарів за прикладом європейських кулінарних клубів подав Євген Сушко. Одразу передбачалося, що це мають бути не майстер-класи чи суто професійні зібрання, а зустрічі неформальнішого формату зі змінними локаціями. Ідея створення мене так захопила, що я запропонував правлінню взятися за організацію. Мета проекту – ​показати гостям закладів, що у Львові є багато талановитих кухарів, котрі і є, власне, головними митцями, центральними фігурами їхніх улюблених ресторанів. Чому саме 13? Число 13 одразу привертає увагу, і проект одразу виділяється в інформаційному просторі. Навіть якщо його містифікувати – ​13 має позитивний сакральний зміст. Організаційно – ​те, що треба. 12 шефів протягом року раз на місяць збираються разом, а гала-вечеря, яку плануємо в грудні, буде тринадцятою. 8 шефів і ресторанів зголосилися одразу. Далі було складніше з огляду на некомерційність проекту. Не всі власники чи управляючі закладів розуміли, навіщо брати учать у проекті і що вони з того отримають. Головним дивідендом є можливість для шефа – ​а, отже, і для ресторації – ​розвиватися. Це свого роду «довершена сфера» – ​ обмін досвідом, зміна місця (але не професійного середовища), нові цікаві ідеї і один раз – ​іспит перед гостями і собою на право носити гордий статус Шефа. У 2017 році 13 Шефів матиме продовження? Неодмінно! Ми вже відкрили реєстрацію на участь у проекті й отримуємо заявки. Текст Яна Коваьчук Фото: Зуфар Камілов АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

37

фото Назар Струтинський

Бач и л и

Свято питущих симпатій 18 вересня традиційно на подвір’ї Музею ідей відбулося 4-е міське Свято наливок та настоянок, організоване Клубом галицької кухні. Прохолодна осіння днина зустріла учасників та гостей дощем, але бажання файно посвяткувати і поспілкуватися розігнало хмари. Сонячніше від того не стало, а от тепліше – ​однозначно.

38

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Наливковий фестиваль цього разу був чи не найбільш представницьким. Серед учасників у категорії «професіонали» свої наливки і настоянки привезли на дегустацію гості з Києва (салон-ресторан Канапа, Остання барикада), з Олеського замку (ресторан Гридниця) і Тернополя (Коза Бар). Львів достойно представили Ресторація Бачевських, Трапезна ідей, Медовий вулик, Наливки зі Львова, Паб 47, артресторація Під левом, Підпільний Кіндрат. Серед аматорів приємно було бачити гостей з Польщі: майстрів наливок Анджея Кудліцкі та Цезарія Пищака. Місцевих наливкарів зібралося чимало: Денис Черевко, Дмитро Шипулін, Дмитро Ковалишин, Надя Кошель, Олег Юзич, Олександр Чернологов, Олена Голойда, Ростислав Кіндрат і Соломія Братах щедро гостили присутніх. У рамках свята Іван Янчишин пригощав смачним кулішем, запрошуючи долучатися до збору коштів для АТО. Традиційно вів свято Володимир Бєглов. Обирала переможців серед професіоналів авторитетна суддівська колегія, до складу якої увійшли співавтор книги Львівська кухня, гастроексперт і співзасновник

Клубу галицької кухні Всеволод Поліщук, Віталій Качкан (ресторатор з Івано-Франківська), дворазова призерка Свята Маріанна Душар (вона ж Пані Стефа), ресторатор Костянтин Смолій та журналіст Богдан Куфрик, який теж виробляє власні наливки. Долю аматорів вирішувало голосування гостей. Надегустувавшись, журі оголосило підсумки: серед аматорів першість поділили Дмитро Шипулін (його ж наливки отримали Приз питущих симпатій) та Цезарій Пищак. Другим став Анджей Кудліцкі, а третю премію отримали наливки Соломії Братах. Пані Соломія на запрошення пана Анджея представить Львів у Польщі на наливковому фестивалі. Першими серед профі визнали наливки гостей зі столиці – ​гастробару Остання барикада. На другому місці – ​Ресторація Бачевських, а почесну третю сходинку присудили щедрому на подарунки Підпільному Кіндрату – ​пан Тарас, власник ресторації, презентував Дмитрові Шипуліну бутель для вина із гідрозатвором, а киянам – ​пляшку фірмової Борщівки. Спеціальний приз від Афіші за настоянку на ожині та коксі отримала Олена Голойда.

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

39

Афіш а промо 29–30 жовтня 2016 року в Києві пройде найбільший барний фестиваль Східної Європи та перша в Україні професійна подія міжнародного рівня для барної індустрії – ​BAROMETER International Bar Show. На заході буде представлено більш ніж 100 алкогольних та безалкогольних брендів. Презентації дебютантів та новий погляд на легендарні бренди. Також у гостей BAROMETER буде можливість продегустувати нову горілку Absolut Elyх та коктейлі на її основі.

Абсолютний

лідер Як говорив Поль Рікар, засновник компанії Pernod Ricard: «Ви маєте знати, звідки ви прийшли, аби зрозуміти, куди йти далі». Ці слова точно описують історію успіху Absolut і саме вони підштовхнули до створення Absolut Elyx. В Перно Рікар приділили багато часу вивченню становлення Absolut як одного з лідерів ринку, для того, щоб зрозуміти, який продукт буде цікавим сучасному споживачу. Таке поєднання досвіду у виробництві горілки Absolut, новітніх технологій та традиційних методів допомогли створити горілку класу люкс – Absolut Elyx.

Absolut Elyx виробляється з пшениці, яку виростили в одному регіоні (Single Estate Wheat), використовуючи мідну колону ректифікації. Це дозволило надати смаку Absolut Elyx шовковистої структури з легким відтінком спецій.

BAROMETER рекомендує Absolut Elyx у чистому вигляді та у коктейлях. Ось декілька рекомендованих коктейлів: Bloody Elyxir Absolut Elyx – ​60 мл Томатний сік – ​100 мл Сік лайму – ​15 мл Медовий сироп – ​15 мл Соус Ворчестер – ​10 мл ½ стебла селери 10 зерен рожевого перцю 1 дрібка солі У змішувальному стакані розім’яти селеру, рожевий перець та сіль. Додати інші інгредієнти та кубики льоду, змішати. Процідити в охолоджений коктейльний келих з льодом та прикрасити селерою, оливкою та помідорами черрі.

Elyx Vesper Absolut Elyx – ​30 мл Аперитив Lillet Blanc – ​30 мл Джин Beefeater – ​30 мл Всі інгредієнти необхідно помістити у змішувальний стакан, додати кубики льоду та змішати. Процідити в охолоджений коктейльний келих та прикрасити цедрою лимону.

Цікаві факти про Absolut Elyx: Міцність Absolut Elyx – 42.3% Назва горілки Absolut Elyx виникла від шведського слова «lyx», що перекладається як «люксовий» Absolut Elyx виробляється в місті Охус, Швеція Для виробництва Absolut Elyx використовується пшениця, яка була вирощена недалеко від замку Råbelöf у Швеції. В цьому районі пшениця культивується вже понад 400 років Практично всі процеси виробництва Absolut Elyx здійснюються вручну Для отримання спирту використовується унікальна мідна колона ректифікації, яка була створена у 1921 році Вода для Absolut Elyx береться з підземного озера, що знаходиться на території регіону Сконе. Цьому озеру більш як 20 тисяч років Крістер Асплунд – творець Absolut Elyx вже більше 30 років займається виробництвом горілки Absolut

готелі

Леополіс Бутік Готель (Leopolis Hotel Lviv) вул. Театральна, 16 (032) 295-9500 Факс: (032) 295-9599 hotel@leopolishotel.com leopolishotel.com

Готель Нобіліс (Nobilis Hotel) вул. Олександра Фредра, 5, (032) 295-2595 reservations@nobilis-hotel.com.ua nobilis-hotel.com.ua

Готель Citadel Inn вул. Грабовського, 11 (032) 295-7777 Тел./факс: (032) 295-9000 citadel-inn.com.ua

Готель Асторія (ASTORIA HOTEL LVIV) вул. Городоцька, 15 (032) 242-2701 reception@astoriahotel.ua astoriahotel.ua

Древній Град Парк-готель Пустомитовский район, 7-й км Київськой траси (032) 235-1005 drevnygrad.com.ua

Андріївськтй гостинний дім (Luxury Boutique Gguest House Andriivskyi ) вул. К.Левицького, 112 (032) 275-2035 (097) 501-6615 Тел./факс :(032)275-2034 guesthouse@ukr.net guesthouse.lviv.ua

Готель Швейцарський (Swiss Hotel) Вул. Князя Романа, 20 (032) 240-3777, (032) 235-7380 Факс: (032) 235-8335, info@swiss-hotel.lviv.ua swiss-hotel.lviv.ua Готель LH Hotel & SPA пл.Петрушевича,1, (032) 295-6036, (096) 142-8366 Reikartz Дворжец Львів вул. Городоцька, 107 (032) 242-5126 dworzec.lviv@reikartz.com reikartz.com

Готель Шопен (Chopin Hotel) площа Маланюка, 7 (032) 261-1020, (097) 222-7330 Факс: (032) 261-1021 info@chopinhotel.com.ua chopinhotel.com.ua

Дністер Прем`єр Uотель (Premier Hotel Dnister) вул. Матейка, 6 Рецепція: (032) 297-4305 Факс: (032) 297-1021 Відділ бронювання: (032) 297-4317, (032) 297 4326 reservation@dnister.lviv.ua dnister.lviv.ua

Готель Жорж (George Hotel) пл. Міцкевича, 1 Рецепція: (032) 232-6236 Бронювання: (032) 232 6232 Факс: (032) 232-6242, info@georgehotel.com.ua georgehotel.com.ua

Готель НОТА БЕНЕ (NOTA BENE) вул. Поліщука, 78А Рецепція тел.: (032) 234-9090, факс: (032) 234-9096 info@notabenehotel.com Відділ бронювання (032) 234-9092, (050) 431-0467 reservation@notabenehotel.com notabenehotel.com

Факс: (032) 260-2393 hotellh@gmail.com lhhotel.com.ua

Ramada Lviv Перехрестя вулиці Городоцької та Кільцевої дороги тел. +38 (032) 243 00 10 моб. +38 (067) 320 44 77 reception@ramadalviv.com.ua

Готель Панорама (PANORAMA) пр. Свободи 45 (032) 225-9000, (050) 431-9599 Факс: (032) 225-9001 reception@panorama-hotel.com.ua panorama-hotel.com.ua

Ibis Styles Lviv Center вул. Шухевича, 3А (032) 245 67 67 факс: (032) 254 67 77 H9709@accor.com ibisstyles.com accorhotels.com

Вінтаж Бутік Готель вул. Сербська 11 вул. Староєврейська, 25/27 (032) 235-6834 факс: (032) 235-6834 info@vintagehotel.com.ua vintagehotel.com.ua

Британський клуб Львів Готель (British Club Lviv Hotel) вул. Наливайка, 18 (032) 242-9999 , (067) 370-6666 info@britishclub.org britishclub.org

Hotel Atlas Deluxe пр. Шевченка, 27, (032) 261-4764, (067) 555-9111 info@hotelatlas.com.ua sales@hotelatlas.com.ua atlasdeluxe.lviv.ua

Готель Плазма Проспект Свободи 5 (067) 101-3777, (066) 214-3333 plazma-hotel.lviv.ua

Євроготель вул. Тершаковців, 6А, +38 (032) 242-40-02 info@eurohotel.lviv.ua eurohotel.lviv.ua Координати для навігації: 49°50'8.16"N, 24°2'28.32"E

Готель «Соната» вул.Морозна,14 тел. (032) 232-5000 info@sonatahotel.com.ua факс. (032) 232-5015

Готель Відень проспект Свободи 12 Рецепція/бронювання (032) 244-4314, (097) 244-4314 Факс: (032) 244-4316 wienhotel@mail.lviv.ua wienhotel.com.ua

Готель Львів проспект В. Чорновола, 7 (032) 242-3270, (032) 240-8383 (032) 240-8373, (067) 675-4344 Факс: (032) 242-3555 hotel-lviv@ukr.net hotel-lviv.com.ua

Готель Rius вул. Гнатюка, 12А (032) 235-0660, (097) 970-0220 Факс: (032) 235-0661 info@rius-hotel.lviv.ua rius-hotel.lviv.ua

Готель Рудольфо Вірменська 4 (032) 236-8000 Факс: (032) 236-8059 info@rudolfo.com.ua rudolfo.net

Арт-готель «МОДЕРН» проспект Шевченка, 28 тел.: +38 (068) 709 99 33 факс: + 38 (032) 297 76 30 modern.art.hotel@gmail.com

Бутік-готель «Сент Федер» пл.Звенигородська,3 (032) 297 00 00, (063) 879 76 94 (098) 090 57 54 reservation.stfeder@gmail.com http://www.stfeder.com АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

41

рес тора н и Citizens of ancient Lviv considered dishes of goose meat to be a delicacy. To a noble meal a goose used to be served on a big plate decorated with pickled apples and cereals

Szkocka Restaurant&Bar ресторан пр. Шевченка, 27 (032) 261–4765 www.szkocka.com.ua 07:00–23:00 Віденська кав’ярня ресторан та кав’ярня пр. Свободи, 12 (032) 235–8751, (032) 235–8752 www.wienkaffe.lviv.ua 09:00–24:00 Галицька жидівська кнайпа Під Золотою Розою ресторан вул. Староєврейська, 37 (050) 370–3863 www.fest.lviv.ua

Золоті птиці Гусей і качок раніше готували повсюдно. Але не варто забувати, що саме гусака брати Грімм вибрали на роль золотої птиці. У Львові, за легендою, гуси і свині приклалися до порятунку міста від саранчі, нещадно з’їдаючи летючу нечисть. У мешканців давнього Львова і передмість біла вгодована гуска була і гордістю господині, і твердою «валютою» – ​за гусака дяк брався вчити школяра з осені аж до Різдва. Все, що можна приготувати з гусячого м’яса, придумано в ті часи, коли в печі шкварчали дрова, а за обіднім столом сідало по дванадцять осіб. Селяни цінували птицю за те, що нагодувати одним можна було цілу гостину. Вельможне панство – ​більш визискове – ​вважало гуску делікатесом і купувало птицю до столу лише в перевірених ґаздів. До шляхетної трапези гусака виносили на великій тарелі, прикрашеного квашеними яблуками, і подавали з кашами – ​ячмінною, пшоняною чи гречаною. Поки гості насолоджувалися трапезою, їх забавляли трубадури, співаючи власні балади від акомпанемент лютні, та мандрівні штукарі-фокусники. Нерідко гусак з’являвся у залі на повідку як частина застільної атракції – ​кумедно гелготів, шаркав ногами і вклонявся, забавляючи публіку. Тлустий Гусак вул. Друкарська, 9 (067) 238–0462 42

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Пструг, хліб та вино ресторан вул. Братів Рогатинців, 49 (050) 373–9654 Перша Грильова Ресторація М’яса та Справедливости вул. Валова, 20 (Бернардинський дворик) (050) 430–2826 www.fest.lviv.ua Панорама ресторан пр. Свободи, 45 (032) 225–9009 www.panorama-hotel.com.ua 10:00–01:00 Грушевський cinema jazz ресторан імпровізацій пр. Шевченка, 28 (098) 676–4600 www.cinemajazz.com.ua 09:00–02:00 Кумпель ресторан-пивоварня вул. Винниченка, 6 (пл. Митна) (032) 242–1780 пр. Чорновола, 2 Б (032) 229–5177 www.kumpel.biz 00:00–24:00 Del Pesto сієста ресторан вул. Костюшка, 6 (032) 255–0080 www.delpesto.lviv.ua

Старгород пивоварня-ресторан вул. Римлянина 1 (032) 229–5505 www.stargorod.net 00:00–02:00 Амадеус ресторан пл. Катедральная, 7 (032) 235–6316 (032) 297–8022 restaurant-amadeus.virtual.ua Голодний Микола ресторан вул. Стрийська, 352.

(032) 232–9606 (098) 229–2222 mykola.kumpelgroup.com 12:00–24:00 Атляс ресторан Площа Ринок, 45 (032) 235–8188 Королівська пивоварня ресторан-пивоварня вул. Староєврейська, 9 (032) 236–8080 royal-brewery.com 10:00–23:00 Mons Pius ресторан вул. Лесі Українки, 14 (032) 235–6060 monspius.pub@gmail.com 11:00–23:00 Mon Chef ресторан вул. Городоцька, 15 (032) 242–2707 (050) 372–8291 PartyFon ресторан-клуб пл. Соборна, 14 (ТЦ Роксолана, 7–8 поверх) (067) 388–1133 Вероніка кондитерська-ресторан пр. Т. Шевченка, 21 (032) 261–4456 (032) 298–6028 пн-нд 10:00–22:00 Ратуша кафе міська Ратуша пл. Ринок, 1 (097) 997–5565 (032) 297–5565

Шекспір ресторан вул. Любінська,144 (032) 295–5295 08:00–24:00 Цукерня кондитерська вул. Староєврейська, 3 (032) 235–6949 Львівська копальня кави Книгарня-кав’ярня пл. Ринок, 10 (067) 670–6106 (050) 371–4474 Бачевських ресторан вул. Шевська, 8 (098) 244–4444 Закарпатське від Ковача ресторан вул. Друкарська, 6а (032) 235–7147

Vapiano ресторан вул. Гнатюка, 12а (067) 641–8016

Старий Рояль ресторан вул. Ставропігійська, 3 (032) 235–6694

Прага ресторан вул. Гнатюка, 8 (032) 260–2442

Підпільний Кіндрат ресторація авторських настоянок вул. Валова, 25 (098) 035–7678

Speak Easy The Cult ресторан, клуб вул. Чайковського, 7 (097) 239–1414

Terrazza ресторан пл. Звенигородська, 3 (032) 297–4843 (093) 439–9310 (098) 090–4990

Вечірній Львів ресторан пр. Свободи, 26 (067) 321–0077 Вулик Медовий ресторан вул. Грушевського, 16 (098) 035–7677 Tartufo trattoria вул. Під Дубом, 7 (068) 885–4736 Сім Поросят ресторан-музей вул. Степана Бандери, 9 (096) 117–7555

Tante Sophie cafe escargot кафе вул. Друкарська, 6А (098) 095–8129

Бартоломей ресторація вул. Вірменська, 5 (032) 235–5570

Соната ресторан, караоке-бар вул. Морозна, 14 (032) 232–50 14,

LOVE&LVIV ресторан вул. Стрийська,66 (098) 715–8851

Vintage Nouveau ресторан авторської кухні вул.Староєврейська, 25/27 (032) 235–6834

Trattoria da Domenico Пл. Ринок, 29 (пасаж Андріоллі) (067) 808–5858

Split паб, ресторан, клуб пл. Міцкевича, 6/7 (032) 242–2211

Чесне м’ясо ресторан Пл. Ринок, 28 (068) 439–4396

Під Клепсидрою (Дзиґа) кафе вул. Вірменська, 35 (032) 297–5612

Winston Churchill PuB вул. Академіка Гнатюка, 4 (032) 255–3999

Правда театр пива площа Ринок, 32 (050) 374–4986 Динамо Блюз ресторан вул. Василя Стуса, 4 (032) 275–0189

Libraria Speak Easy Bar Вірменський дворик (067) 726–4924 Валентино ресторан вул. Нижанківського, 20 (032) 235–6766

Buon Gusto ресторан Вул. Щирецька, 36 (096) 205–0568 Світ кави кав’ярня пл. Катедральна, 6 (032) 297–5675

Хата Воєводи Ресторан парк-готелю Древній Град 7-й км траси Київ-Львів, с. Гамаліївка (098) 715–8878 (032) 235–1001 drevnygrad.com.ua 4friends Віскі-бар Вул. Дудаєва, 2 (032) 225–6554 44 Tart Flambe & Bar пл. Ринок, 44 (067) 831–8788 BarB.Q. караоке-ресторан проспект Свободи, 1/3 (067) 731–3333

Готель Ramada Lviv restaurant Ballpoint Городоцька,300 (032) 243–0010

Lemberg Graf ресторан вул. Братів Рогатинців, 4 (093) 417–9777 (098) 617–5725 Білий Лев ресторан Вул. Лесі Українки, 15 (032) 235–4625, (067) 675–5123

Сир брі, запачений на мангалі, з журавлиним соусом та фісташками. АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

43

D ress code

Кожен мій образ – ​це відображення мене самої: настрою, стану душі, характеру. Важливо не обмежувати себе й експериментувати. Сміливо поєднувати непоєднуване, змінюватись щодня: від драйвового рок-н-рольного луку до вишуканого романтичного образу. І так витворювати власну формулу стилю. Мій особистий повсякденний маст-хев – ​це олдскульні джинси, косуха, невеличкий рюкзак, черевички на шнурівці із зручним каблуком. Не можу також обійтись без чорної облягаючої сукні, легкого романтичного плаття з відкритими плечима і білих босоніжок. Я дуже прив’язуюсь до одягу. Улюблену річ можу носити ну дуже довго. Особливими для мене є весільна сукня і декілька моїх дитячих платтячок.

Змінюватись щодня! Галя-Марія Павлик, Макіяж та зачіска: beauty-bar BlackCurrant, вул. Нижанківського 3А Одяг: магазин JEISONI, вул. Івана Франка, 55 Сукня: – ​9800 грн Фото: Ірина Похила Записала: Юлія Лисенко 46

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

акторка Львівського театру ім. Лесі Українки, викладач акторської майстерності.

На бренди, зазвичай, не зважаю. Річ або підходить, або ні. Відмовляти собі у покупці через те, що етикетка не достатньо знаменита – ​трохи безглуздо. Водночас, не сперечатимусь, що дорогий брендовий одяг – ​це у більшості випадків гарантія якості. Восени важливо мати у гардеробі універсальне пальто. Щоб і до підборів пасувало, і з кросівками не було зле. Надаю перевагу пальтам довжиною до середини литки та з цікавими принтами. Несмаком в одязі називаю перевантаження всілякими блискітками та камінцями. Для повсякденного образу – ​це зайве. Маю неабияку любов до автентичних елементів. Але не до загальноприйнятого тренду вдягатися в національне. Мені подобається вбрання з візерунками та символами давніх племен. Це можуть бути єгипетські, африканські, індійські мотиви. Обираючи аксесуари, завжди намагаюсь вишукувати щось незвичне – ​прикраси з пір’ям, нитками чи бісером. Вони часто виглядають немов якісь магічні об’єкти. Не оминуло мене і повернення в моду колись популярних чокерів. І звісно ж, тренд сережок-хрестів та кафів. А за потреби вбратися у щось романтичне взагалі відмовляюсь від будь-яких прикрас. Неважливо, у що вбрана жінка: в елегантну класичну сукню, діловий костюм чи зручні шорти, якщо при цьому вона виглядає жіночно.

фасон

Селім Зевоєв,

керуючий рестораном Чесне м’ясо

Не можу сказати, що дотримуюся певного стилю одягу. Зрештою, ніколи його не мав, хоча за модою слідкую постійно. У вихідні дозволяю собі носити речі неформального, навіть спортивного стилю. П’ятниця – ​день для casual. У робочі дні дотримуюся ділового дрескоду: строгі штани, сорочки і туфлі. Для вечірок та зустрічей із друзями одягаю завужені джинси, масивне взуття, футболки і светри – ​ незмінно oversize. Звичка носити речі більшого розміру сформувалася, коли я жив в Іспанії. Це стильно і зручно. В одязі переважають чорний та білий. А взуття і аксесуари – ​коричневого кольору. У шафі нема одягу від українських дизайнерів. Надаю перевагу світовим брендам. Хоч жінкам порадив би звернути увагу на сукні від Караванської. Подобається носити вишиванки – ​маю їх цілу колекцію: борщівські, буковинську, гуцульські. Одягаю здебільшого в неділю чи на свята. Несмаком в одязі вважаю відсутність цілісного образу. Для себе намагаюся купувати сформовані луки: щоб штани пасували до шкарпеток, а взуття – ​ до ременя. Це важливі деталі. До аксесуарів ставлюся без фанатизму. Можу носити сильну чоловічу сумку і рукавиці. Годинники дарують постійно, але я їх не ношу.

Індивідуальність

як тренд

локація: Арт-Готель Modern просп. Шевченка, 28 (068) 709–9933 48

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Для стильного чоловіка в осінньому гардеробі вважаю обов’язковим мати туфлі з масивною підошвою. «Іконою» чоловічого стилю можу назвати Девіда Бекхема – ​він носить брендові речі, не втрачаючи індивідуальності. Вміє поєднувати одяг і однаково добре виглядати у класичному і спортивному костюмах. Жінка має завжди залишатися жіночною – ​сукні, підбори, легкий макіяж. Головне – елегантність. Це вроджена характеристика – ​або вона є, або жодні Армані чи Картьє не допоможуть. Мірило елегантності – ​поміркованість і розуміння доцільності одягу. Елегантна жінка не піде до церкви в шортах, а на роботу – ​в декольтованій блузці. Яна Ковальчук фото: Назар Струтинський

Ма га й рд с т ер ер об н і а

з а С й к х м н У ми азв ніж ма мо ати оп ож ер тре . Я ич в к вір п лю на ідк нд сь кщ ай род в од ніс ри ват ле о с ах ки о ві ж я ть ць ис гк уп су з ні х м хто дбу ене і – ​ц уз ом ь н о з ере час , щ а с в . и аг ч н е аг у а г Т ь о аз щ єт ут , н ал здо ми уб ать ої м а і т ь и р Д ут н е с ва щ ст о по ити о о и д д і н я а в н ка зай у п в, м е с ва жл аст ти ий ад сь. ні о и, я х не ер и кл ш ив я, ж гл мі Як дн кі Do асо рс ше зро ав шо о, а ско ерт узд ру що им lc цію ьк -лі би св пін би рі во , є і не за , H e & єт ий о пш ли ого г, б кр ше ю м ве вм co er G ь с д е н це пе ул ам на од ли иm ме utu ди es abb я з яг у е в за ре и п ни бут и. ка ти га re за і т an і с б бе ва лік ри ці, е, су ро по – ​ін вм йн аке a, віто ільш рут с. В у д сто де, Як л м к L е ол у. зкіш іса тел ію ри ін ou ви о ь. пе из йн ц -т е . М с а е и м т ш вн йн ва ь щ е is и т ро е з кц ож но Як кту о е- ер ти ши ор . П Vu бр і ви с і п щ н а я н м ж р к п т Кр за ти ок ро itto ен пад уа ан еаб ми а с од ав льн с р р п у о п аж пі л – ти ия зд тв ня ил у ам на не д те n, P да ав о р х в м , о ч е м о і

у о к б ​ й сь ни а гір во кр ra и е х а о їн Інш вітч усе ні п ою сн рд вит , г од ко ця гат ш д а da : с с т и й н с л я од у т ь ї С ськ им из ту ла ви ити жу ра оро у дл в Та го зн о н е і п ять нсь , м е т від о еб т и е ча тол ої пу ни т, н ття на ц ат чаю дя я на ди ан иж р , щ кі а мо н ко а , хі і м и, ч нк су ж «л и с о а з о

д ч д т к . ич п ; б е тр и н д кт м. по іл л рі щ и и ча пр – ​я ай го чі да о п і ю д н о н и и ї и с м о ц и п о с о л н ик к Зо н в ) б о оз …» д иц ві віс міс Та а ц рі ни ер ук іни мо овж бу а п й м є к м п р л ю р а ві а вп в е ід у т и , а и ях ко тю тя ну е п т х м д ин т ж ре од ра ри н д. ви а А аїн . н кр стю . К но вд ра ь в еш с й н ст Les еля и, іно дст ний мн зна а ні ч у но т и ріб т и д у к и за вог Сам то др г л а и с а а х , чн в н ц че ка ул ia м г м з а д м и л т л т ш е м н л а р по о ни и ч си а ос ат яд но е у ає н т я д в д о в н я с т У уч ато Se со луе ос ле ас я д нн ці и чн ще я ич а- к ва чат час о р : е ць се з но м mi – рти ту ті. Б них трій иза я д , з ре і с й св ну в ку у є в і й , і н с я г н а ) в то іч ас чі ук з ої ла ог ав но в ​кр ме і ко уд ту ді йн ля р р м sm сти о с и в с г д н н у т е п о и ш и т е в ра о а ю ві ко б я ит ш ам нт ль ьов с і, об и ва ома дп ні р ки и ук н у. о як ре тав рсь оці ar ль ти ко г и у н и ж , ит а ч е и р н ч , t с а н но лі ск т и у и г л а т ва Не овід ніс нду кр мо ані ця за ей – я Л ког ов І и в ї к л д н на еп я д м и а ц м л я е н би ь тіл ба ​с ь о ув ап ос ад чно че ти гов аю ть, . Е еат жу сть дл о в а у п і р ш с я ен га кн ов дя чі о р і д ре ь ор ть чі кс ив ть , в т им и – ​ сл ї; в хо д а ня но уля ям зал ва го п а нк і – а. гу в у ся ля ж з в оф ил на ткіс пер но бу тіл их, у а ​б Б V к . С рн ок иш ва об зн пе о ) м ч а т и з м т е б и і р р е п а т с и щ ч о п ін р н м р ь м у и н іл o із и ро зв ук ост з’я ає шо ач но од зум ьш vk. аВл фіс о-д ки анн ог и ям лін ен під ще а у їм а й рш ва а б ту ма ича ні в і с ви ть го енн ма о ф ов а си ас но іло сп я о д дос ку ій, та хо й н пр сти ер вс ся ст я р н і й г н г о в л о е, м и т и л д р р н в « о а ч н о р . т і з л е ітн со ий м щ – пр ув ю х ичн дов ьно ед я у ак илю Як та ни иц пл ом авж лас ес- пр rea ов ьни у д ор сто ьн их ну я й с я к ан у і н ну ко о д dy ніш й о к ди ті. им с ц ак ав іп о ж го мо 90 туа , н що ,

с к т в о ​ Ет і SH ти ся в і, од сті. ино кр дни -х р ль ео ел з кр тил рам кто при ім в інд ду іло to ня рій ро нар Ре по ч ю як ав ь н ч но TA н м н Бо ю ою ц ок и дм ег ип ив і п ве we п , в з н і, й н н і. ц ь о у і и ст різ -вб PE ст асо ак с хо аж з к до ах м с інн ант не сни им. мож иці зн ьом ро іду ри вб ar» рос мо ас ми які н , і т

о L и то ти но . . з н д ма х К н , Н аю у бу ал ць ра . ь с р ут л о П ву о а о ві я а и з і а ’, та во вн ни ім, і ви ман нн уті ри ку го зви пі тча г в ле ль б ав сть вб є с фр омб а о ата ть не ван ьні ому ння м дб л дн ч дл с ід на о іта – ​ ці ва иц я й м ра те ан ін су ля у ро ня ст п . Д д і в , т лк на і ик ха и аю ні пл не а ьт і ц ай о ти но йб хо й ва г у і с нн ре цуз езо час Ге кра зчи м. ь ін роя от ом Н лю ра ж у ть жін ат бо ти б ру ей ас и, ми сно іль . Ц те. жл ір я о от ьк ни ни йс мн ни Як од вл ри р е ии еч в чн кт сі ся оч тя хо ох . З ст оц до віз н шо ей им б п их , ти ун и т в і с я м р не . м ів к т у ц и б им ах ідм о з ер. доб на ні у с єд о- окр ил іює даю ер ещ ї п з Со еж с та ост , зр дов і J ся ра тає и п ь у м с . в т и о о Щ р о т E ук окл ент Під вл нат о е з чи арі илі ни укн ема усп ьс ть о нка да ту іпсу ко ує тос іта юм об од IS в ю тира ад уй кр яй ур ва на мо ац ре м з ю з іш я і б ми вт м єш ви ть ов лій и, ит ит ON рб ж з с и ан , н їнс аю те, ес те ал жл єм сь ії н тр да мо авд но су раз , су ож . О тим я л но ськ су гр ь, щ I. і кн н кр и иш то их кн ай о Д ти е за ьк чи ви лю соб ьни ив о, да а т о, к тні жн як інт бк у а і е г к

ць кі стр бу их сь тво йте і у х т о, р що вно ему ан ту а в и с е- уль ду і до зн ім ол е о, тк – ​в ли кла я к к в т т р о л м ть п ай діл ьо чо що ан се ви е в д н м ає го ька со айт иза а та юй вла кіс ани ечі од заб кеж рі-с зди ра оїй за як ідл ти ов ра рни ді ин. лиш м т н в с м й а т т е у н г в л а е. іс ар у д п не а е не их . ут м ти уа р ув мни хо дл ог і в ог ми м, ло Ту е Ю ць н ію ро р но св Я т ви ає м лу аф а ду я и, иш о в кл бі ве т а і лі го ц ст . В ан ти. ви их , т св як ук бр а ли ш ціл в. І вит ій с , ек ст я д то ик ар сі и ак ітс і п а а си м

оп ю зв и ти с и Л в л н ис ж я вл ліч им ці ін щ іс х ль пе- ль і д ьк ідій і д ння ку е е н г ен у н , , ля ог - ов , у. нк их о і о гі о

тренд

50

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Є д и н о п р ав

и

л ь

Ум а б ін о н с с з н я ай о в л л я с к р м е з д з н і т і д у о го д О и а к ва « д а н ав є ш т н к а ри т , ко фе д на в а р и о и и о н о к л к л го и х в з р т е р п р и е н б п и и о п ід іл ія р с ц м е ж равше к а д я р о мо ос ми ин не ію ц ва я у ва и до є п г у ві ви т і чи ип від т л и о з в т і т и ьн т и, ва а р н ис ст ст а м шк д а я ій о і г ід об с о п г а с во ї» п ок у н ди ил від ко о оц ли ре с с ін в б о и а с ь в о ц в с а т ум ю о в д е д і н ме ої т ва лк і. Л л ва го ід о ю і у ж х б л і н к е п і п , в го д н н т и , и о з ер і л и я и з н х и а х ек д м ю н а – ​ ь к и е п т н о п о н ’я ч и , х оч і з л е а н са і д и ас н н ь а н а а д я. л ю и е к ть и х.

н і

Х ко оч ся ю би зд – ​щ св ра ві ор и ого з к п ра ов ро сп ож ф обу у в ог за ос ен н ан то ла о с здр об сти м ах ати во сну пос ю. у ж ка н ало і на ків го п об Ва ит вс то им . П ш ре фа рав у ж м тя, я з Ф го ста ог па лі нат от ит не од бе кі ен , щ ти од льт гійн ич у й тя зро яг зп св нч ом о т ту ьте ах их но аб чи зу у ч ідс н ог уєт ен ел т і ся під чи го со мо міт и в тав ку ати о а ьс фа я р вж , ко ру ід его лю ра и, міс но са ш ка де я з на ос е – ли чн ео їст тн лі чо ту ю О дж али м б пта дор тиз ло, ​пр за икі лог а. е н час му та і бе д со ув . З ай , щ ов му аб иду ш в іс ічн Са епр ом ре ріл за ж о п бли ан від ду о ий ма и й ши ма то их ме ий та вні ки пел во ем ри во ня си же ос гл є е ог ти ток рії, та по ня к д по . А яц іг зв мі кла аг , де та , чи оби узд мо о з зл ст то к ч бут ття ію бо ко ійн н нор ед сяц ду ре м ке об ст . І ці ’їли існ ей пр и ін ов «і ть рн му ою ва е за . А ена ь. , бі сив ож слі ра е « дея йну , з ого ка о щ ак ого нш на ики не кр ш бу щ в Фа ль ни на пе ж я» , з п да к об о ше . Я ов не в до и а – ​п ва об ра на ш з ми (і о на ают ро вич рир єть ри зив ден з’я кщ ірц рви ега вел тира йте і с нг тич ліс бу со слі ь в зчи ка од ся тик аю ни вл о ів» . С нст ош – а а б д й

в ил – ​чу мо бс ніст ний ваю ли ув они няє чи у і п блю ана ть те яєт ко ​оз ліп ва, ьн ж му ол ь н т во ан в ть пе оч з , к вб ро ьс да на а і ш а д не ют тіє іко ь но – ​д ня аш ся рсо ин нір отр ивц р г я у від ки а. ум п у. ї ч ти в е по і п у н ає ст о е о н к от Єд и но он не в оч ко ал ть во м ю, во ов і у е а ма рап ини ншо нен аве тре дін утт лек ія т ся м. са то рит им є ш ьс а р б к я т а т и є ї й а а пр ти сп пр вис не а), ови – ​л ивн к з м, ід ан я ав до ос ир ни ні – цін х иш ом ахо де ея с с ​н

о і о у на лав б б ди к, н ав нос тер би «м плю за іс не ор – ​ш іж ря те ео ви и» ю д н ув тер оть кід нек чи й св тип їх н . Ф ть а п б ли у з о ів е ан ня им и – ​ц ва рец на єї н та сп . Н их іл а ь йд а н оЯ н ав аг ков нти зі с еть дід аа іть ре ит зв та ся еї. и с , , як ор ий чк а, щ ів, о Ко в

а л ьч ук

ву л. П ід ТЦ a Д Ф .T уб о a ом ру n ву , 7 м, л. Б Ру V сь OV ву Le ка K л. s ,4 Гн ia ву ат Se л. ю m ка i І. J ​ву Ф E ,4 л. ра IS Т. нк O К S а, N I ос H 55 тю TA P ш E ка L , 1 ’ 4

антитренд

51

Л Ь В І В

МІСТА

АФІША

Афіш а промо

Eve Cornelious Міжнародний Джазовий Абонемент відкриває черговий концертний сезон зі справжнього свята для справжніх цінителів джазу!10 жовтня в клубі Picasso з новою програмою золотих стандартів Great American Songbook виступить чудова американська джазова співачка Ів Корнеліус (Eve Cornelius). За її плечима – ​успішна музична кар’єра, зазначена турами по всьому світу. Серед імен, які оточують її портрет на афішах, чимало видатних представників світового джазу: Roy Hargrove, Allam Harris, Jon Hendricks, Chucho Valdez, Mulgrew Miller, Cart Allen, Rodney Whitaker, Mark Whitfield, Tim Warfield і ін. Українські меломани вже мали можливість оцінити її виконавську майстерність. У 2013 році Ів Корнеліус виступила в ролі хедлайнера фестивалю Ukrainian Jazz Summer, побувавши з аншлаговими концертами в трьох містах України. Квитки можна придбати в касі клубу

10 жовтня, 20:00 клуб Picasso вул. Зелена, 88 (032) 275–3272 (050) 430–5802 (063) 860–7005 evecornelious.com

Знайди свій

perfect red

тренди осені 2016 Візажисти впевнені: правильний макіяж починається з догляду за шкірою і ніяк інакше. Перш ніж нанести декоративну косметику, необхідно подбати про шкіру обличчя: очистити лосьйоном або тоніком, нанести денний крем для вашого типу шкіри. Між процедурою і догляду і, власне, створенням б’юті-образу треба почекати кілька хвилин. Пам’ятайте: щоб макіяж очей і губ виглядав виразно, необхідно створити ідеальне тло за рахунок рівного тону обличчя. Якщо ваша шкіра гладенька, без видимих дефектів, досить нанести легкий флюїд або тональний крем у тон шкіри. Тепер – ​сам макіяж. Серед кольорів осені панує червоний! Усі відтінки – ​ актуальні. Можна експериментувати з колористикою і знайти свій «perfect red». Тут головне – ​ пам’ятати про особистий стиль. Цього сезону в тренді готичність: 52

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

губи кольору спілої вишні, які переходять у темно-коричневий. Повертається легкий блиск. Цієї осені б’юті-експерти світу наполягають на сміливості і креативності. Бажаєте макіяж очей всіма кольорами веселки, smoky-eyes найнесподіваніших кольорів, графічні стрілки? Не стримуйте себе! Зараз є можливість відкрити для себе власний стиль та відчути свій образ. Не зупиняйтесь та дозволяйте собі бути іншою! Візажист, засновниця академії макіяжу Валерія Василькова.

make up academy Valeriya Vasylkova (098) 470–6535 (063) 371–9993

Афіш а промо

Дмитро Білоусов:

Китай – ​ц е країна, що стрімкими темпами розвиває виробництва в різних галузях. Якість продукції з кожним роком стає все вище і вище, при цьому ціну вдається оптимізувати. Інвестиції в Інтернет-магазини і роздрібну торгівлю на основі китайських товарів – ​д уже перспективний напрямок. Але, як завжди, успіх бізнесу буде залежати від ретельної підготовки і правильної організації бізнес-процесів. Закупівля товарів за допомогою провідних професійних компаній дозволить клієнтові забути про зайві втрати нервових клітин і хвилювання на цьому етапі і зосередитися на вибудовуванні маркетингу і продажів. Ми поговорили про всі нюанси ведення цього бізнесу з власником Easy China Business LTD – ​однієї з найбільш відомих компаній-постачальників у СНД – ​ Дмитром Білоусовим.

продаємо не лише товари, але й досвід Дмитре, ви вже довгий час успішно займаєтеся організацією оптових поставок найрізноманітніших товарів з Китаю, і доставка здійснюється в багато країн. Чим зацікавила саме ця ніша і наскільки складно було її зайняти? Це скоріше не ніша, а широкий напрямок, серед якого: електроніка, годинники, товари для жінок, автоаксесуари, дитячі товари, жіночий одяг та сумки. В основному з ухилом на найпопулярніші в Інтернеті бренди і моделі. Є й інші товари – ​ми працюємо з клієнтами індивідуально. Я займаюся тими товарами, з якими маю досвід роботи. Не беруся за те, в чому не впевнений. Закупівля в Китаї – ​це вигідно і безпечно, але тільки в тому випадку, якщо ви можете ретельно проконтролювати процес на всіх етапах – ​від вибору товару до його безпосередньої доставки. Як ви організували цей процес у вашій компанії? У мене на всіх відповідальних етапах роботи працюють наші люди, а не китайці. Тому що різниця менталітетів не дозволяє китайцям правильно розуміти потреби наших клієнтів і вникати в деталі, у них інший підхід. Ефективність нашої команди в Гуанчжоу також досягається за рахунок професійної освіти, всі співробітники навчалися в Китаї від 2 до 4 років, володіють

китайською мовою і розуміють культуру місцевого бізнесу, переговорів – ​знають, чого очікувати від китайців. З якими, на ваш погляд, складнощами зіткнеться людина, яка захоче самостійно налагодити як маленьку, так і велику торгівлю з Китаєм? Чому краще обирати роботу через компанію-посередника з перевіреною репутацією? Китайці мають зовсім інші уявлення про бізнес. Складнощі почнуться зі спілкування, продовжаться на якості і термінах, закінчаться доставкою. Це якщо не брати до уваги відвертого обману. За п’ять років діяльності ми на своєму досвіді пережили все це і тепер, по суті, ми продаємо свій досвід, який допоміг не одній тисячі клієнтів заощадити більше, ніж вони заплатили за наші послуги. Про всі новинки на ринку та тренди, на які очікується ажіотажний інтерес, ви також дізнаєтеся в першу чергу? Так, продаж трендових товарів – ​це добра половина нашої діяльності. Ми відстежуємо появу новинок, спілкуємося з тими, хто подібні товари вводить у продаж у СНД, часто постачаємо їх першими. Це дозволяє нам бути одними з перших, хто дізнається про популярну хвилю і з випередженням пропонувати клієнтам найвигідніші та актуальні товари. Основ-

на відмінність Easy China Business від конкурентів – ​це надання 100% гарантій від нашої компанії на весь товар, який ми продали. Поставивши собі таку планку, ми вже не маємо права на проколи, бо доведеться їх оплачувати. Наприклад, всі ми вже знаємо Aliexpress, хтось чув про Alibaba. com. У чому різниця цієї платформи від послуг вашої компанії? Бізнес цінує час і любить економію. Ось це і є наші переваги. У кого мета – ​тільки економія, той робить усе сам, але поки не наступить на перші граблі. Наприклад, я недавно отримував новий закордонний паспорт. Я міг звернутися безпосередньо, відстояти пару черг по півдня і забрати через 2–3 тижні паспорт. Але я заплатив трохи більше компанії, яка допомогла мені без черги отримати паспорт за три дні. Це –оптимізація. Якщо треба заощадити час, зусилля, в кінцевому підсумку – ​гроші і мати повну впевненість і гарантії якості і швидкості виробництва і доставки, клієнти обирають нас.

EASY CHINA BUSINESS оптові поставки товарів з Китаю http://ecb.bz info@ecb.bz vk.com/gz_opt facebook.com/ecbltd +(86) 15 9999 51 874 (доступний у WhatsApp)

арт

Флорін Патрікі, шеф-кухар ресторану Вечірній Львів Я маю два великих кольорових татуювання. На кожне з них мене надихнула професія. Перше – ​ це букет перев’язаних стрічкою ложечок з написом «keep in close», що означає «завжди май поруч». Інше татуювання у класичному тату-стилі – ​олдскул. Також тут є цукерка малібу і перчик, які свідчать про мою любов до солодкого та гострого. Тату, на мою думку, має бути чимось особистим для його власника. Мене дратує, коли людина робить татуювання, яке нічого не означає. Безглуздо набивати китайські ієрогліфи і навіть не вміти їх прочитати. Досить прискіпливо я ставлюсь і до татуювань на жіночому тілі. Вважаю, що тату на відкритих ділянках не пасують жінці й виглядають досить вульгарно. Набагато цікавіше, коли вона має прикриті тату, тобто видно лише частину її малюнку. Це інтригує і додає якогось шарму. Я дуже ретельний у підборі ескізу, бо усвідомлюю, що збираюсь нанести цей малюнок на все життя. Зараз планую закінчити рукав.

Сьогодні при згадці про якусь людину часто можна почути не звичне «така світленька» чи «отой худорлявий», а щось на кшталт «у неї татуювання на руці». Тату вже давно стало справжнім трендом, причому не тільки в молодіжній культурі. Дискутувати на тему, добре це чи погано, вже пізно. Утім, можна поставити безліч інших запитань. Що змушує людей робити татуювання? Це спосіб самовираження, спроба самоідентифікації чи звичайне бажання бути в тренді? Афіша запитала різних людей: професійного майстра, татуйованих львів’ян і навіть психолога.

Довічна особлива прикмета

54

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Людмила Філімонюк, психолог у центрі особистісного розвитку Діалог Люди робили малюнки на тілі ще за давніх часів. Їм було це потрібно, аби позначити свій соціальний статус в общині. Татуювання і до сьогодні залишається одним із способів самовираження і, звісно ж, невід’ємним елементом постмодерної культури. Можна виділити безліч причин, чому люди роблять татуювання. Найочевидніше те, що це тренд, тож мати тату значить бути інтегрованим у спільноту просунутих людей. По-друге, за допомогою татуювань люди намагаються наслідувати відомих та авторитетних людей. По-третє, це спосіб вияву власного «Я». Періодичне нанесення нових татуювань можна пояснювати необхідністю фільмувати певні події свого життя на власному тілі, фіксувати

Леван Біашвілі, шеф-піцейола ресторану Trattoria da Domenico Найперше з шести татуювань на моєму тілі було поспішним і непродуманим. Я набив дві дати на своїй руці: перша – ​день мого народження, а друга – ​дата весілля. Зараз я розлучений, зате з тих пір почав прискіпливо ставитись до кожного наступного тату. Для мене новий малюнок на тілі – ​ це справжнє свято. Це як новий етап особистісного розвитку, межа, яку нарешті здолав. Я сам малюю ескізи, а майстер чи художник допомагають щось підкорегувати. Одне з моїх татуювань – ​ трикутник. Він символізує мій внутрішній космос і три речі, які мене з ним пов’язують. Це сім’я, віра й музика. Віра, бо я бакалавр богословії. Янгол на шиї – ​це якраз посилання на Євангеліє від Луки 11 розділ 35 вірш, який повністю описує мене: «Повір, що світло в тобі, насправді не темрява». Татуювання Лева – ​це тому що я Леван, мешкаю в місті Лева і сина назву колись Левом. Татуювання не повинне бути мейнстрімом, це дещо інше – ​конфлікт голки з тілом, виклик суспільству, особиста історія. Його заслуговують лише люди, які мають конфлікт всередині, які здатні занурюватись в екзистенційні проблеми глибші за дилему, що сьогодні вдягнути. Тату – ​це мистецтво, а будь-яке мистецтво повинне змушувати нас замислюватись про щось.

етапи розвитку особистості. Чи додає татуювання впевненості у собі – ​запитання спірне. Якщо рішення зробити татуювання є глибоко усвідомленим людиною, прийнятим самостійно, без тиску з боку суспільства, а сам малюнок має особистий зміст, тоді ми можемо стверджувати, що татуювання підвищить самооцінку. Втім тут виникає запитання: чи надовго? Адже, якщо якісь певні потреби не задовольняються всередині нас – ​залатати цю діру неможливо, послуговуючись якимись зовнішніми змінами. Слід добре подумати, якого ефекту ви очікуєте від нанесення тату, і чи здатне татуювання наблизити вас до його досягнення.

АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

55

арт

Наталія Якорєва, бармен клубу The Cult Speak Easy На моєму тілі близько тридцяти татуювань. Деякі з них мають значення, але є й малюнки, які просто мені подобаються. Для мене це справа смаку, тренду й стилю. Тату, яке тобі подобається, сприяє відчуттю задоволення собою і власним тілом, додає впевненості. Також це впливає на те, як тебе сприймають у суспільстві. Значно більше людей звертають увагу, а буває, що татуювання може повністю змінити коло твого оточення. Ті, хто з різних причин засуджують цю культуру, намагаються триматись подалі, натомість починаєш спілкуватися з дедалі більшою кількістю татуйованих людей, які спершу просто зацікавились татуюванням у тебе на руці, а потім стали друзями.

Олександр Кужим, тату-майстер студії Сustom House Tattoo Тату-культура стрімко розвивається: майстрів стає більше, з’являються нові стилі, а люди помалу змінюють своє донедавна скуте ставлення до цього. Розквіт стилю реалізм поступово змінила графіка, за ними прийшла тенденція колажів, а далі, гадаю, і зовсім у якусь психотроніку заліземо. Нарешті татуюваннями почали прикрашати важкі ділянки: ребра та внутрішню частину плеча. Утім? подолавши больовий поріг, ми все ще не звикли бути оригінальними у виборі ескізів для майбутнього тату. Як майстру мені, ясна річ, набагато цікавіше працювати за власними ескізами, але люди приносять скачані з Інтернету картинки та ще й хочуть, щоб якнайдешевше. У результаті, вони або знаходять собі іншого майстра, який безбожно створює нові й нові «партаки», або ж отримують кляксочку з власними ініціалами розміром 2Х3 см десь на пузі. Тату-культура, звісно ж, колись піде на спад, адже ніщо не вічне. Однак татуйовані добре знають, як складно зупинитися після першого тату. Записала Юлія Лисенко Фото: Назар Струтинський 56

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

арт

Я

В Україні тривають заходи, присвячені 75-річчю з дня народження Богдана Ступки, що розпочалися 27 серпня відкриттям пам’ятника на Байковому кладовищі та фотовиставки в міжнародному аеропорту Бориспіль. Виставка вже стала унікальним прецедентом, оскільки вперше в стінах аеропорту – «повітряних воротах» України у світ – з`явилися образи легендарного Богдана Ступки, одного із символів сучасної України, актора всесвітнього масштабу.

Богдан

У рамках 23-го Форуму видавців у Львові у ресторані імпровізацій Грушевський cinema jazz відбулась презентація книги-альбому Ступка, до якого увійшли 100 фотографій із сімейного архіву актора та графічні роботи Сергія Якутовича. Фотографії Ступки ніби оживають та продовжують своє життя і сенси в надзвичайно пластичних, гнучких й разом з тим чітких графічних лініях Сергія Якутовича – видатного українського художника-графіка, книжкового ілюстратора, лауреата Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка, відомого також роботою в кіно, зокрема над фільмом Тіні забутих предків С. Параджанова та стрічками, де знімався Ступка: Молитва за гетьмана Мазепу і Тарас Бульба. В графіці він передав його образи, життя та підтекст кожної ролі Ступки, які не до кінця може передати навіть фотографія.

Головним натхненником та керівником проекту стала Ірина Батько-Ступка – жінка, професіонал, яка не побоялась і зробила справді неймовірну роботу. Завдяки її наполегливості та унікальному дару гуртувати талановитих людей, книга-альбом ожила і ми сміливо можемо сказати, що Богдан Ступка «є» поміж нами і запалює наші уяви сотнями образів. До видання долучилося видавництво Люта справа під керівництвом Андрія Гончарука та фонд Двері під керівництвом Лариси Гутаревич. Під час презентації гості та автори видання ділились спогадами про великого митця. Дуже чуттєво та тепло говорили про Богдана Сильвестровича його двоюрідний брат, а також друг та колега Юрій Брилинський. До вшанування легендарної постаті долучилися і музиканти Джаз-дует –Аліса Маркелова та Люсьєна Винокурова та відомі віолончелісти, лауреат багатьох міжнародних конкурсів Олександр Пірієв та Ярослав Мигаль.

Грушевський cinema jazz ресторан імпровізацій проспект Шевченка, 28 09:00 – 02:00 (098) 676-4600 (093) 449-9791

58

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

таксi та трансфери +38 032 253-73-63 +38 067 371-16-88

Comfortable safe cars Комфортні безпечні авто Ticket on demand Чек з вартістю поїздки на вимогу Micro Usb Mobile Charger Зарядне для смартфону

+38 093 198-09-95

hoteltaxi.lviv.ua

+38 066 778-76-57

Lviv Hotel Taxi

Umbrella Брендована парасоля Free Wi-Fi Visa/MasterCard English speaking dispatcher Англомовний диспетчер

Український модерн і неовізантизм, авангард та постмодернізм, найкращі зразки мистецтва 50-70 років ХХ століття найпомітніших українських митців квитки: для дорослих 25 грн.

для студентів 10 грн.

для учнів, пенсіонерів 5 грн. екскурсія: для дорослих 50 грн.

для студентів та учнів 30 грн.

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького Окремий відділ: вул. Драгоманова, 42 10:00 – 18:00 Вих. пн, вт

Подія

У світовому культурному просторі караоке давно не сприймається як безшабашна вокальна розвага, для якої треба не так голосу, як бажання і компанії. Караоке для непрофесійних вокалістів – ​ «золота середина» між спортом і мистецтвом, а Karaoke World Championships – ​Євробачення та Олімпійські ігри разом.

60

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Оксано, як проходили відбори у Львові? Претендентів обирали під час індивідуальних прослуховувань у караоке-клубі Split. Часу до початку відборів було так мало і все відбувалося настільки швидко, що ми самі не спам’яталися, як опинилися в Одесі.

Оксана Караїм, віце-чемпіон. Навесні представлятиме Україну в Будапешті на Чемпіонаті Європи з караоке.

Ви поїхали до Одеси експромтом. Повернулися віце-чемпіоном. Що є запорукою першої з ваших перемог? Вибір пісні і можливість абсолютно не перейматися побутом. Нам створили всі умови для підготовки. Ніщо не відволікало від переможної мети: ані турбота про фінансовий бік поїздки, ані організація побутових питань. Split усе взяв на себе.

Стань

зіркою! Чемпіонат світу з караоке (KWC) вперше відбувся у 2003 році у Фінляндії і за 13 років еволюціонував до найпрестижнішої події для аматорів співу. Щороку двоє чемпіонів – ​чоловік та жінка – ​представляють свою країну на турнірі. Українські караокери вперше взяли участь у світовому чемпіонаті 2011 р. Для львівських співаків знаковим став серпень 2016. Із відкриттям караоке-клубу Split, вокалісти отримали шанс представити регіон у національному відборі KWC. Split володіє ексклюзивним правом у Західному регіоні на проведення Чемпіонату України з караоке і завдяки цьому може делегувати на відбори своїх конкурсантів. У караоке Split обрали гасло «Стань зіркою!» й авансували участь львівських вокалістів у одеському відборі. Це виглядало настільки неймовірним, що дотримана обіцянка мала присмак доброго дива. І справді – ​троє львів’ян (Оксана Караїм, Ярослав Работицький та Ірена Карська) за підтримки клубу представили Західну Україну на чемпіонаті в рамках міжнародної версії KWC. Двоє повернулися чемпіонами. Афіша поспілкувалася з переможцями і розпитала про шлях до кубків та плани на майбутні змагання.

Караоке-клуб Split тільки починає запалювати нові зірки. У планах – ​розробити структуру та провести відбіркові тури чемпіонату Західного регіону у рамках KWC. Зараз обирається склад об’єктивного і професійного журі. У Split обіцяють, що намагатимуться охопити всі міста Західної України, адже наш співочий регіон має таланти світового рівня. Головне – ​відкрити їх.

Club Split Lviv пл. Міцкевича. 6/7 (032) 242–2200 цілодобово www.split.lviv.ua Караоке з 20:00 до 6:00

Ярослав Работицький, чемпіон України. У листопаді боротиметься за перемогу на Чемпіонаті світу у Ванкувері.

Ярославе, розкажіть про сам чемпіонат. З якими емоціями і враженнями ви повернулися до Львова? Емоцій – ​море! Спочатку не було усвідомлення масштабів чемпіонату. Вже там, після знайомства з конкурсантами, стало зрозуміло, як все насправді серйозно. Було враження, що ми на Євробаченні. Справжнє переживання почалося у фіналі, коли залишилися найдостойніші. Ділити з ними сцену, боротися і перемогти – ​і виклик, і честь, і радість. Невдовзі ви поїдете до Ванкувера. Переможець світового чемпіонату подарує рідному місту шанс прийняти KWC –2017. Відповідальність колосальна. Як готуєтеся?

Я – ​морально і вокально. А от клуб Split, який підтримує мене, зараз має мороку з документами, візами, заявками. Поки менеджмент клубу збирає інформаційні пазли, готує плацдарм для самої поїздки, я займаюся улюбленою справою – ​співаю. Доводиться зніматися у фотосесіях, давати інтерв’ю, але це мені подобається. Направду, на цьому етапі мені легше, ніж моїм друзям з караоке-клубу Split. Маючи таку підтримку, ви маєте перемогти.

KWC –2017 буде у Львові? Я для того зроблю все можливе і трохи неможливого. Обіцяю викладатися на 150%! А вже прийняти KWC у Львові – ​то для караоке-клубу Split задача легка. Вони достойні і зможуть. АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

61

т е ат р

Фестиваль Золотий Лев – ​єдина в Україні театральна подія міжнародного масштабу. Утім для того, аби привозити до Львова всесвітньо відомі театральні трупи й тішити глядачів класичними виставами у сучасній манері, його засновник мусить щороку ходити з простягнутою рукою по міністерствах і просити на все це кошти. Минулої осені через недостатній обсяг фінансування фестиваль так і не відбувся. Однак цьогорічний Золотий Лев вразив надзвичайним розмахом, великою кількістю всесвітньо відомих театральних труп та яскравими постановками. Про труднощі й успіхи, про новий український театр та його потенціал – ​у розмові із засновником фестивалю, керівником театру Воскресіння Ярославом Федоришином.

Золотий Лев 2016 направду вразив своєю масштабністю. Розкажіть про специфіку організації цьогорічного фестивалю. Відбір театрів-учасників відбувався з огляду на режисуру. Я хотів, щоб на одній сцені свої постановки показали як титуловані режисери, так і молоді таланти. Цього року свого українського глядача знайшли грузинський театр під керівництвом Автанділа Варсімашвілі, вільнюський театр Оскараса Коршуноваса. Ми побачили вистави Дмитра Богомазова, Станіслава Мойсєєва, Сергія Павлюка та багато інших. Зрозуміло, що така велика програма, з вісімнадцяти театрів і двадцяти однієї вистави потребує коштів. Бюджет цьогорічного фестивалю складає близько трьох мільйонів гривень. Ми привезли дорогі колективи, а всім їм потрібно оплатити дорогу, гонорари, проживання. Кошти, отримані від Міністерства культури, Львівської міської та обласної рад, здатні були покрити лише проживання учасників. Решту грошей ми знайшли через міністерство культури Литви, грузинський фонд культури, Вишеградський фонд та інші закордонні організації. Зараз я прагну звернутись до Кабінету Міністрів України, аби фестивалю надали статус національного. Це для того, аби на нього постійно виділялось достатнє фінансування. Білорусь, наприклад, дозволила собі такий фестиваль. І вони мають змогу привозити дуже дорогі колективи. А ми, на жаль, не завжди на це здатні.

62

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Вертикаль живого

театру Чи звертались ви по допомогу до українських бізнесменів та меценатів? Направду ми написали чимало листів та звернень до пивних компаній, медійних структур, консульства Литви у Львові, почесного консула Угорщини та інших. Але всюди отримали відмову. Одні говорили, що ми, мовляв, фінансуємо Форум Видавців, інші казали, що витратили кошти на якісь аматорські колективи, які поїхали представляти нашу державу за кордон. Мені видається, що у Львові люди, які керують такими структурами, не хочуть підтримувати елітарне мистецтво. Їм цікавіше давати кошти на фестивалі кави й шоколаду. А театр – ​це саме мистецтво, яке формує погляд на світ, особливо молодих людей. Багато було молоді на цьогорічному фестивалі? Так, і я цим приємно вражений. Молодь відвідувала вистави різного жанрового спрямування, але переважно серйозні постановки. Утім, ми все одно сподівались, що буде більше людей. Можливо, насичена програма дещо втомила. Це варто буде врахувати наступного разу. А, можливо, справа в тім, що люди ще не підготувались до походів у театр. Цього року фестиваль почався раніше, аніж завжди. Ми були змушені підлаштуватись під колективи, у більшості з яких у жовтні розпочинаються гастролі або театральний сезон. Але все ж таки вистави запрошених грузинських та литовських режисерів зібрали свої аншлаги. Не залишились непоміченими й постановки Богомазова, й молодого режисера Держапільського. Насправді, це дуже тішить.

Золотий Лев цікавий також тим, що лише в рамках цього фестивалю можна побачити вуличні вистави. Ви давно говорите про необхідність створення постійно діючого вуличного театру, та чи є у нас для цього можливості, адже специфіка трохи інша? Театр Воскресіння уже давно працює в цьому жанрі. І ми поки що єдині в Україні. Проблема тільки у фінансуванні, яке мені не вдається знайти. Ми об’їздили зі своїми виставами великі міста майже по всій Україні, бували і за кордоном. Нещодавно виступали у Хмельницькому на Дні міста. Це було неймовірно. Зібралось близько п’яти тисяч глядачів. А Золотий Лев ми відкривали вуличною виставою Чайка. Зібралось також чимало людей, які стояли і дивились, навіть, не зважаючи на те, що падав дощ. Попит на вуличний театр є, бо ж на ці вистави непотрібно купувати квитки. Але натомість потрібні кошти, аби створити декорації, костюми, придбати реквізит і тому подібне. Сьогодні ми дедалі частіше говоримо про те, що театри повинні змінюватись, осучаснювати свої підходи до режисури. Гаслом Золотого Лева є вираз «Класика очима експерименту». Як на вашу думку, чи вдається українським театрам змінюватись, бачити театральну виставу очима експерименту? Сьогодні по Україні відкрилось дуже багато нових театрів: Альтернативний театр, Дикий театр, Театр переселенця. Вони пропонують глядачам безліч нових театральних форм. Однак мене в такому театрі не все задовольняє, зокрема аматорський підхід, з яким вони працюють. Вони беруть гострі й актуальні теми, такі як Майдан та війна, але втілюють їх поверхнево. У театрі є такий принцип: спілкування людини з людиною при побудові вистави – ​це горизонталь; спілкування людини з Богом – ​вертикаль. Коли у постановки є вертикаль, вона є справжня, коли лише горизонталь – ​це мертвий театр, серце якого зупинилось.

У театрі є такий принцип: спілкування людини з людиною при побудові вистави – ​ це горизонталь; спілкування людини з Богом – ​ вертикаль. Коли у постановки є вертикаль, вона є справжня, коли лише горизонталь – ​ це мертвий театр, серце якого зупинилось.

Що могло б допомогти сучасним театрам залишатись у вертикалі? Перш за все, це хороша театральна школа. Професор, якому 80 років, не здатен навчити інших живому театру, який існує сьогодні і тільки сьогодні. Театр будується із живого єства, крові та біотопів людини. Цю енергію потрібно вміти вибудовувати. А наші театральні школи не здатні цього навчити, послуговуючись усілякими застарілими прийомами. Мене іноді просять набрати курс студентів у Києві чи у Львові, але мені не вигідно займатись цим за ті кошти, що вони пропонують. По-друге, ми повинні бачити більше іншого театру. Активно привозити трупи з-за кордону, звертати на них увагу. Не замикатись у власному баченні, переймати досвід від наших сусідів та зарубіжних колег. Записала Юлія Лисенко Фото: Ірина Похила АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

63

діти

Літописи наших днів Слово «патріотизм» сьогодні досить часто звучить у політичних колах, а особливо – ​у сполуці зі словами «виховання» і «молодь». Зазвичай, найбільш продуктивне втілення цього самого «патріотичного виховання молоді» здійснюють недержавні організації. Однією з таких є всеукраїнське об’єднання Союз Українок. У 1997 році з їхньої ініціативи засновано Міжнародний конкурс учнівської та студентської молоді Мій рідний край, який уже майже двадцять років дає змогу школярам та студентам поділитися своїми патріотичними рефлексіями і побачити їх опублікованими. Ростислава Федак – ​ідейна натхненниця та керівниця конкурсу від самого його заснування, незважаючи на поважний вік, читає всі без винятку учнівські роботи і переконана, що діти здатні говорити про патріотизм щиріше, зворушливіше й правдивіше, аніж більшість дорослих. «Ідея створити цей конкурс прийшла до мене випадково, – ​говорить пані Ростислава. – ​Готуючись до виступу на засіданні товариства Бойківщина, яке тоді існувало у Самборі, я вивчала епістолярну спадщину відомого галицького пись64

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

менника, громадського діяча й талановитого педагога Івана Филипчака. У його листах до різних львівських професорів я зустріла одну дуже цікаву тезу, яка звучала як запитання: «Що буде з нами, якщо ми не пишемо літопису наших шкіл, навчальних закладів, наших церков і родин?» Я замислилась над цим і вирішила запропонувати конкурс всеукраїнського масштабу, покликаний створити такий літопис. Члени Союзу Українок підтримали цю ідею. Моя ініціатива була одразу ж покарана втіленням її у життя, чому я дуже тоді зраділа. Уже в 1998 році ми отримали 98 конкурсних робіт. Найбільше творів прийшло із Запоріжжя, від вихованців тамтешнього Січового колегіуму. У 2002 році конкурс став міжнародним. Нам почали писати українці з-за кордону: з Канади, з Америки, Латвії, Росії. У конкурсі мають змогу взяти участь молоді люди віком від 12 до 25 років. Утім, найбільше робіт присилають підлітки 15–18 років. І це не дивно, адже в такому віці хочеться бути почутим. Теми для своїх творів учні мають змогу обирати самостійно. Ми ж лише групуємо тексти за номінаціями. Наразі у нас їх шістнадцять. Наприклад, такі номінації як Видатні жінки України, Проблеми національного виховання і гендерної політики, Історія мого краю, Екологія і здоров’я нації, Криниця духовності і так далі. А більше двох років тому, з початком війни на Сході, ми почали отримувати твори на тему війни. Таким чином започаткували нову номінацію Герої і час.

Деколи студенти пишуть надзвичайно зворушливі тексти. Є в нас така конкурсантка, Олександра Василенко з Київської області. Я знаю її з 12 років. У дівчинки дуже тяжка доля. Свого часу їй довелося пережити чимало лиха від недобронадійних батьків. Вона написала твір про янголів, який присвятила українським воїнам на Сході країни. Читаючи її текст, відчуваєш, як кожне слово щемить болем. Усі роботи, подані на конкурс, розглядає комісія, а найкращі ми публікуємо окремим збірником. Зазвичай його товщина сягає п’ятсот, а то й сімсот сторінок. Ми не маємо державного фінансування. Мені багато разів радили, аби я звернулась до Міністерства освіти. Утім, чесно кажучи, я не хочу. Бо, заручившись підтримкою держави, нас почнуть форсувати якимись вимогами. Ми ж не прагнемо агітувати дітей писати нам тексти. Це повинно бути від щирого серця. Сьогодні в школі бракує патріотичної манери виховання. Йдеться не про пропаганду патріотизму у навчальних закладах, а про необхідність у педагогах, які власним прикладом здатні показати у чому суть патріотичного світосприйняття. Але щирість і любов до Батьківщини в кожному дитячому творі дає надію на велике майбутнє нашої держави». Записала Юлія Лисенко фото: архів конкурсу

Па літурк а

Родом з дитинства Як відомо, всі ми – родом з дитинства. І більшість наших звичок, уподобань, страхів та прихильностей – теж звідти. Зустрінеш іноді людину – й одразу розумієш: які іграшки мала, які книжки вона читала, чим бавилася та чого їй бракувало. Письменники – теж люди, в них теж було дитинство. А що з того часу залишилось у спогадах та рядках – Афіша розпитала в учасників Форуму видавців, який щойно відбувся у Львові.

Який ваш найяскравіший спогад з дитинства? Перша поїздка за кордон, до Праги. Там я побачив людей, які носять джинси та хлопців з довгим волоссям. А у вас був уявний друг? Так, це був дорослий. Морський капітан. На ім’я Дікабрьовській. Я часто розповідав про нього батькові, а він підігравав мені і запитував: «Які новини від Дікабрьовського?»

Юрій Андрухович 56 років, поет, прозаїк, есеїст, перекладач

Ви мріяли стати, як Дікабрьовській, морським капітаном? Так, я хотів плавати на кораблі. Певний час моєю улюбленою іграшкою було каноє, в якому сидів індіанський вождь. Але потім я захотів стати археологом, навіть готувався до цього: читав спеціальну літературу.

Який найцінніший подарунок ви отримали в дитинстві від батьків? Я пригадую, як з’явилися перші трансформери. Їх були лише два: танк і літак. Я страшенно хотів той танк, але мої батьки не могли дозволити собі таку дорогу покупку. Я й досі маю сентимент до трансформерів. Яка книга, прочитана у дитинстві, була улюбленою? Гобіт Толкіна. Найбільше мене захоплювали мальовані карти Середзем’я.

Макс Кідрук 32 роки, письменник та мандрівник 66

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Чи був у вашому дитинстві страх, подолавши який ви відчули себе дорослим? Я відчув, що виростаю зі своїх штанців, коли переборов свій страх користуватись ліфтами в чужих будинках.

А була якась шкільна любов? Як ви до неї залицялися? Це була досить стандартна історія, коли майже всім хлопцям у класі подобалась одна й та сама дівчина… Коли мені щастило сідати десь неподалік від неї, я завжди використовував своє почуття гумору. Дуже радів щоразу, коли вона кокетливо закидала голову догори, сміючись з моїх жартів. У якому віці ви вперше запитали, звідки беруться діти і яку відповідь отримали? У п’ять років. Мама розповіла мені, що перед народженням дитини жінки мають великі животи, тож коли хочуть завагітніти починають багато їсти. А через рік я дізнався правду від старших хлопців.

Який найяскравіший спогад з дитинства? Коли у п’ять років, після переїзду до Рівного, я вперше визирнув з вікна дев’ятиповерхівки. Цей кадр – ​панорама міста, побачена з висоти, іноді досі виринає в моїй пам’яті. Розкажіть про вашу першу дитячу подорож. Я літаком літав до бабусі з Рівного до Києва. Тоді були Ан‑26 і Як‑42. І їздили з танцювальним колективом до Литви. Це була перша поїздка за кордон, яка дуже добре мені запам’яталась.

Ви були слухняною дитиною чи все ж таки іноді бешкетували? Вихователька дитячого садочка наказувала мене за те, що я ніколи не спала під час тихої години. А все тому, що я просто любила спостерігати за іншими дітьми. А коли після обіднього сну йшли бавитись надвір, вихователька змушувала мене залишитися в ліжку.

Оксана Куценко 40 років, поетка, перекладачка, дослідниця культури

Що такого найціннішого вам приносив Дід Мороз чи Миколай? Це були платівки із записами Малюка й Карлсона та Аліси в країні чудес.

Чи була у вас якась шкільна любов? Як ви до неї залицялися? Любові в мене були скрізь – ​і в садочку (молоденька кухарка, яка завжди давала добавку манної каші), і в школі, і в університеті. У 7-му класі я навіть завдав собі клопоту здати трохи пляшок і металобрухту, щоб за виручені гроші купити дівчині подарунок на 8 Березня. Купив їй скляну кульку з квіткою й сніжком всередині – ​тоді це був шик. Але Таня (так цю невдячну особу звали) не звернула на мене належної уваги, тож з того часу я розчарувався у святі жінок і 8 Березня нікому нічого не дарую.

29 років, поет, перекладач

Який вірш, вивчений у дитинстві, ви пам’ятаєте досі? У десять років я почала читала вірші Анни Ахматової. Знала напам’ять майже всю її збірку Біла зграя. Сьогодні іноді згадую деякі вірші.

Ким ви хотіли стати в дитинстві? Акторкою, причому мріяла грати всіляких шляхетних панночок. Натомість у театральному гуртку мені чомусь завжди давали ролі якихось бешкетниць.

У якому віці ви вперше запитали, звідки беруться діти і що почули у відповідь? Це сталося дуже рано, так що я цього навіть не пригадую. Відповіді не пам’ятаю, але підозрюю, що правди мені не сказали. Тож пошуки істини я продовжував уже самотужки –начитуючись газет і книжок, які від мене приховували, а також переглядаючи відеокасети, які ховали вгорі на шафі, думаючи, що я туди не дотягнуся. Помилялися.

Андрій Любка

А яка була ваша улюблена казка? Русалонька Андерсена. Ця історія звучала для мене трагічно і завжди неабияк розчулювала.

і я вирішив повторити побачене – ​і розвів багаття на обійсті. Тоді згорів гараж і ледь не зайнялася хата, я дістав міцної прочуханки і з тих пір почав обмірковувати наслідки своїх вчинків. Хто був вашим кумиром у дитинстві? Леон із фільму про Леона-кілера. Я теж хотів бути непереможним, стильним, качати прес і пити молоко. Хоча найбільше, звісно, мені хотілося, щоб у мене закохувалися юні німфетки, схожі на Матильду (Наталі Портман). Це була така сильна мрія, що пізніше я навіть написав книжку під назвою Кілер. Який ваш найяскравіший позитивний спогад з дитинства? Я сиджу над озером в урочищі Теплиця біля Виноградова, рибалю з хрещеним батьком. Відходжу до машини по бутерброд, а коли повертаюся – ​поплавця нема! Я за вудку, а вона не витягується. Подумав, що знову гачок зачепився за щось. Але доклав трохи зусиль – ​і витягнув на берег велетенського карася (десь як половина тодішнього мене). Повні штани радості були.

Чи був такий момент у дитинстві, який змусив вас відчути себе дорослим? Ми відпочивали на Тисі з родиною – ​купалися, організували пікнік, смажили сало. Було дуже добре. А наступного дня було нудно

Спілкувалась Юлія Лисенко Фото: Ірина Похила АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

67

Музик а

Як створюються #ПісніВійни Коли «acoustic» – це настрій Цієї осені Lviv Acoustic Fest відбуватиметься у Львові у новій локації – ​н а території кінотеатру Львів, що у Стрийському парку. Як зазначають організатори, Sviat promo, фестиваль буде першою масштабною подією на території кінотеатру за останні роки. У майбутньому ж тут планують створити новий культурний осередок на мапі Львова. У суботу, 8 жовтня, на головній сцені Lviv Acoustic Fest виступатимуть загадковий Adam, перспективний інді-фолк дует The Elephants, мелодійний гурт зі Львова Плесо, сенсація цього року – ​група, яка співає про ковбоїв, соколів та персикові сни – ​Latexfauna, а також хедлайнери першого дня – ​київське тріо Panivalkova. А в неділю, 9 жовтня, львів’яни і гості міста слухатимуть тріп-хоп від Mari Cheba, експресивний піано-рок дует Myopia, українську етніку у поєднанні з американським блюграсом у виконанні Lemko Bluegrass Band, найцікавіше відкриття 2015 року серед української музики – ​Blooms Corda. Яскравим завершенням другого дня та фестивалю стане виступ ліричних та чуттєвих Один в Каное.

Lviv Acoustic Fest – ​фестиваль, який проводився у Львові з 2013 року і розпочинався в акустичному форматі. Цього ж року всі гурти виступатимуть у повному складі. «Acoustic» у назві фестивалю відтепер – ​це, радше, настрій, а не вимога до звучання. Галина Гузьо Фото: Lviv Acoustic Fest Lviv Acoustic Fest 8–9 жовтня Кінотеатр Львів (Стрийський парк) Ціна абонемента на два дні: 200 грн 68

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Кипить студійна робота над піснями масштабного соціально-мистецького проекту #ПісніВійни. Два перших сингли – ​ Дорога на схід у виконанні п’яти воїнів АТО і Не сумуй в дуеті бійця Олександра Рожка та лідера гурту Антитіла Тараса Тополі – ​ звучать і на радіостанціях України, і під гітару на фронті. До Дня захисника України, 14 жовтня, відбудеться наступна пісенна прем’єра – ​ Бог біля тебе. Співавтор та виконавець пісні – ​український десантник Богдан Ковальчин із позивним ФМ. У рамках проекту #ПісніВійни його композиція зазвучить у дуеті з відомим співаком Арсеном Мірзояном. Одночасно з релізом треку запланована і прем’єра відеокліпу, який був знятий на Яворівському полігоні. Знімальній групі вдалося зафіксувати унікальні кадри: у той день проходили масштабні військові навчання бійців 80-ої окремої десантно-штурмової бригади, а серед них був і снайпер Богдан Ковальчин. До кінця 2016-го заплановано прем’єри ще кількох пісень у рамках проекту #ПісніВійни. Зокрема, до річниці Революції Гідності, у листопаді, вийде пісня Майданівцям. Це буде дует її автора, ветерана Афганістану, воїна АТО Олександра Рожка і Фоми (Сергія Фоменка), лідера гурту Мандри. А ближче до новорічно-різдвяних свят організатори проекту представлять пісню Молитва на Різдво, яку написав бард зі Стрия Зиновій Медюх, який пройшов війну з гітарою в руках, відігравши на Сході України близько тисячі концертів як для побратимів, так і для цивільних. Молитву буде записано разом із вокальною формацією Піккардійська Терція. Через рік, у жовтні 2017-го, сучасні військові пісні у дуетах воїнів та професійних співаків, що створюються у рамках проекту #ПісніВійни і записуються на студії Jenny Records, будуть об’єднані в однойменний альбом. До слова, організатори проекту шукають меценатську підтримку: кошти необхідні на запис нових пісень і на п’ятитисячний тираж компакт-диску, більшу частину якого заплановано цільово безкоштовно розповсюдити у зоні воєнних дій на Сході України, а також по військових частинах, полігонах та госпіталях. За новинами проекту можна стежити у Фейсбуку – ​на сторінці Пісні Війни. Галина Гузьо фото: Маркіян Лисейко

Д о п о м ага є м о д о п о м агат и

У четвер, 13 жовтня, до Дня захисника України, у львівській арт-ресторації Під Левом відбудеться благодійна персональна виставка-аукціон картин Роксолани Йолич Бог біля тебе.

Мистецтво,

яке допомагає

фото: Євгенія Судоргіна, Ольга Ломаковська

Молода художниця вирішила пожертвувати десять своїх картин на підтримку резонансної громадської ініціативи: кошти, які вдасться виручити за полотна, мисткиня скерує на запис сучасних фронтових пісень у рамках соціально-мистецького проекту #ПісніВійни, що триває у Львові. У програмі благодійного аукціону: #ПісніВійни наживо у виконанні воїнів, а також прем’єра кліпу українського десантника Богдана Ковальчина і співака Арсена Мірзояна Бог біля тебе. Ведучий вечора – ​Юрій Федечко. Роксолана Йолич – ​учасниця різних благодійних проектів: Добре Серце – ​ Щедрі Руки, Розфарбуй Лікарню… У квітні цього року відбулась її перша персональна доброчинна виставка у Львові, де було представлено 15 картин, кошти від продажу яких передали на ремонт кардіопалати Львівської обласної дитячої клінічної лікарні ОХМАТДИТ. А у травні Роксолана взяла участь в аукціоні А ми тую козацькую славу підіймемо: кошти від продажу творів мистецтва були скеровані на реставрацію історичного корабля – ​чайки Пресвята Покрова. Мирослава Близнюк Фото: архів Роксолани Йолич

Виставка-аукціон Бог біля тебе 13 жовтня, 19:00 Під Левом Арт-ресторація площа Ринок, 20

Невигадані історії Це собаки із непростим минулим. Більшість з цих тварин уже певний час живуть у ЛКП Лев, де проходять лікування, реабілітацію й отримують щоденний догляд та увагу. Ми сподіваємося, що знайдуться люди, які відкриють своє серце для цих тварин, адже вони дуже вдячні, віддані та усвідомлюють, яке добро для них роблять люди. Їм варто жити у сім’ях, охороняти свої подвір’я і насолоджуватися дружбою з їхніми господарями. Забрати вакцинованого собаку з ЛКП Лев можна безкоштовно. Познайомитись із чотирилапим другом можна щодня, з 8:00 до 20:00, за адресою: вул. Промислова, 56. Дізнатись більше про собак можна за телефонами: (032) 252–3041, (068) 535–4545 або на сторінці у Facebook. АФІША

МІСТА

Л Ь В І В

69

Некролог

Жертви краси Абсолютно розкішна жінка вийшла з салону краси. Довгим поглядом зі звабливою паволокою окинула вулицю з-під нарощених вій, презирливо кинула оком на стареньку з миршавими букетиками в натруджених руках, принагідно критичним оком оцінивши свої наманікюрені пальчики. Глянула на годинник і старанно витатуйовані брови здивовано злетіли вгору – ​як летить час! А ще ж треба нову сукню, туфлі і сумочку. Щоб ввечері, озброєна неземною красою і дорогими парфумами, встигнути знайти свою долю у модному клубі. Років …дцять тому, коли зброєю боротьби з природою у боротьбі за красу були олівці, тіні і помади, шансів переінакшити себе до сказу було менше. Хоча – ​підозрюю – ​охочих десь так само. Середньостатистична пані що могла? Домалювала лінію брів, нанесла додатковий шар туші, рум’янами/білилами личко поправила – ​от і все. Не сподобалося – ​не біда. Змивається. Тепер, у епоху технологій, культ корекції зовнішності закликає змінюватися кардинально – ​всерйоз і надовго. Що більше – ​то ліпше. Збільш губи! Ще! Більше! Щоб «качечка» на селфі виразніше складалася. Раз природа обділила – ​додай собі бюсту у хірурга. Розмірів так на три – ​щоб помітно, на що тратилася. Нарости волосся, забери ребра, видовжи ноги, ще раз збільш губи! А потім подивися у дзеркало і пошукай там себе… Б’юті-технології, пластична хірургія та новітні косметологічні розробки здатні творити дива – ​повернути втрачену за трагічних обставин красу, виправити прикрі вроджені чи набуті вади, мудро вдосконалити те, чим жінка багата з народження. Та штучна краса, як і ліки, потребує ретельного дозування. Вбити – ​може і не вб’є, а от скалічити може і тіло, і розум. Яна Ковальчук.

70

А Ф ІШ А

МІСТА

ЛЬ В ІВ

Офіс у м.Львів пр. Шевченка 11/9 Тел./Факс: (032) 235-51-66 email: office@chumak.lviv.ua www.chumak.lviv.ua

Старосамбірський р-н, смт. Нижанковичі, вул. Міцкевича 97 Тел./Факс: (03238) 31-4-85 Тел.: (067) 609-38-64