VZ18-19

№18-19 (1146-1147) 18.05.2012

Газета МОЗ України і галузевої профспілки

УВАГА

За останні 8 років кількість проданих упаковок ліків в Україні зросла на 20%, а їх вартість – у 5 разів. Навести порядок у цьому питанні можна лише вдосконаливши державне регулювання цін на лікарські засоби. Пілотний проект вступає в дію 1 червня 2012 року.

ПЕРЕДПЛАТА!

20 років партнерства, довіри та професійних стосунків із лікарями України

Стор. 4–5

•тільки реальні потреби наших читачів • завжди актуальна, відверта й об’єктивна інформація • максимальна відкритість для дискусій •сучасний та зручний формат

Приєднуйтеся до нас, станьте нашим читачем! Передплатні індекси: для індивідуальних передплатників

08198

для підприємств та організацій

60965

Передплату можна оформити у будь-якому відділенні УДППЗ «Укрпошта», а також зателефонувавши до редакції

За більш детальною інформацією звертайтеся в редакцію газети: 03179, Київ, вул. Уборевича, 19-А, оф. 3. Тел.: (044) 423-02-60; 424-60-75; тел./факс: (044) 424-06-83 E-mail: shev@amm.net.ua

www.vz.kiev.ua

www.vz.kiev.ua

?

Референтні ціни: ліки подешевшають Гельмінти покидають УКраїну? Коли говорять про зниження захворюваності найбільш масовими гельмінтозами в нашій країні, не враховують, що воно відбувається на тлі значного зменшення кількості діагностичних досліджень. Стор. 8

ТОТАЛЬНА ЙОДИЗАЦІЯ: «ЗА» І «ПРОТИ» За оцінками вітчизняних фахівців, якщо в Україні не буде подолано йододефіцит, упродовж наступних 10 років може народитися 18 тис. дітей із тяжкими розладами психіки і 300 тис. дітей зі зниженим інтелектом. Стор. 10–11

ПІД ВАЖКИМ ЧОБОТОМ

МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ Що насправді відбувається із ме­ дициною в пілотних областях? Ідеологи медичної реформи на Вінниччині вирішили прикрити велику районну лікарню. Селяни обурилися і звернулися до облдерж­ адміністрації та Президента України з проханням виключити селище із пілотного проекту медичної реформи... Стор. 16–17

КОНФЕРЕНЦІЇ, З’ЇЗДИ, ВИСТАВКИ

4 травня 2012 року 21-22 травня, м. Харків Науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання променевого і комбінованого лікування онкозахворювань та профілактика ускладнень» Кількість учасників: 200 Країни-учасниці: Україна, Білорусь, Росія Організатор: Державна установа «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України».

61024, Харків, вул. Пушкінська, 82. Тел. (057) 70410-62, 704-10-64. Українське товариство радіаційних онкологів. 61024, Харків, вул. Пушкінська, 82. Тел. (057) 704-10-77. Харківський національний медичний університет МОЗ України. 61022, Харків, проспект Леніна, 4. Тел. (057) 707-73-80. Управління охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації. 61022, Харків, Держ­ пром, 9 під’їзд, 5 поверх. Тел. (057) 705-10-85 21-22 травня, АР Крим, м. Судак Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні методи діагностики і лікування хронічних запальних захворювань ЛОР-органів» Кількість учасників: 500 Країни-учасниці: Україна, Росія, Білорусь, Молдова Організатор: Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України». Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів. 03057, Київ, вул. Зоологічна, 3. Тел. (044) 483-12-82, тел./факс (044) 483-15-80 23-24 травня, м. Луганськ Науково-практична конференція з міжнародною участю «Вейновські читання в Україні» Кількість учасників: 250 Країни-учасниці: Україна, Австрія, Білорусь, Італія, Казахстан, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Росія, США, Хорватія Організатор: Державний заклад «Луганський державний медичний університет МОЗ України». 91045, Луганськ, квартал 50-річчя Оборони Луганська, 1-Г. Тел. (0642) 63-02-55 23-24 травня, м. Одеса Науково-практична конференція «XI читання імені В.В. Підвисоцького» Кількість учасників: 70 Країни-учасниці: Україна Організатор: Державне підприємство «Український науково-дослідний інститут медицини транспорту» МОЗ України. 65039, Одеса, вул. Канатна, 92. Тел./факс (048) 728-14-52 23-24 травня, м. Київ Науково-практична конференція «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки» (восьмі Марзєєвські читання) Кількість учасників: 200 Країни-учасниці: Україна Організатор: Державна установа «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України». 02094, Київ, вул. Попудренка, 50. Тел./факс (044) 559-90-90

ВАШЕ

ЗДОРОВ’Я Медична газета України Індекси 60965, 08198 Ціна договірна

Адреса редакції: м. Київ-03179, вул. Уборевича, 19-А, оф. 3. Телефони редакції: (044) 423-02-60; 424-60-75; 424-06-83 E-mail: vz@vz.kiev.ua Виходить один раз на два тижні у п’ятницю

24

23-24 травня, м. Одеса Науково-практична конференція з міжнародною участю «Філатовські читання» Кількість учасників: 500 Країни-учасниці: Україна, Росія, Білорусь, Молдова, Грузія, Казахстан, Німеччина, Італія Організатор: Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України». 65061, Одеса, Французький бульвар, 49/51. Тел. (048) 776-04-35, 729-84-90, (0482) 63-63-16 23-24 травня, м. Харків Науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні проблеми кардіохірургії» Кількість учасників: 300 Країни-учасниці: Україна, Росія, Польща Організатор: Асоціація серцево-судинних хірургів України. Державна установа «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України». Державна установа «Інститут загальної та невідкладної хірургії НАМН України».

61018, Харків, в’їзд Балакірєва, 1. Тел./факс (057) 715-33-48, тел. (057) 715-33-45, 715-33-52, 349-41-34 24 травня, м. Хмельницький Науково-практична конференція «Актуальні питання діагностики, лікування та профілактики основних кардіологічних та гастроентерологічних захворювань» Кількість учасників: 250 Країни-учасниці: Україна Організатор: Державна установа «Інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України». 61039, Харків, проспект Постишева, 2-А. Тел. (057) 370-28-18. Хмельницька обласна лікарня. 29009, Хмельницький, вул. Пілотська, 1. Тел. (0382) 79-53-23

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ РАКУ

ОГОЛОШУЄ КОНКУРС НА ЗАМІЩЕННЯ ВАКАНТНИХ ПОСАД:

✓ заступник директора з наукової роботи. У відділення координації наукових досліджень, впровадження, захисту прав інтелектуальної власності та підготовки кадрів; ✓ науковий співробітник – 1. Термін подання документів – 1 місяць від дати публікації оголошення конкурсу в газеті.

Адреса інституту: 03022, м. Київ-22, вул. Ломоносова, 33/43. Телефон для довідок: 259-01-79.

Гайворонське районне територіальне медичне об’єднання Кіровоградської області

запрошує на постійну роботу: ✓ лікаря-неонатолога для роботи в Гайворонській ЦРЛ; ✓ лікарів загальної практики–сімейної медицини для лікарських амбулаторій смт Салькове, с. Могильне, с. Таужне, с. Вікнине. Житлом забезпечуємо. Адреса: 26300 Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Київська, 7. Телефон: (05254) 2-17-06, 2-13-94.

Головний редактор НАТАЛІЯ ЩЕРБІНА Заступник головного редактора ЮЛІЯ НОВГОРОДСЬКА Редактор відділу аналітичної інформації СВІТЛАНА ТЕРНОВА Редактор відділу журналістських розслідувань СЕРГІЙ УХАЧЕВСЬКИЙ Дизайн та верстка ОЛЕКСАНДР ПОНОМАРЬОВ Відділ літредагування та коректури АЛЛА ГРІШИЛО, ОКСАНА ОСТРЯНКО Відділ реклами СВІТЛАНА КУРЧЕНКО Адміністративний відділ РОМАН БЕРЕЖНИЙ

На сайті Семінару PIC/S 2012 розпочато реєстрацію учасників На офіційному сайті, присвяченому проведенню засідання Комітету та навчального семінару міжнародної Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій (PIC/S) для інспекторів GMP на тему «Кваліфікація та валідація. Сьогодення та майбутнє», розпочато реєстрацію учасників. На сайті можна ознайомитися з програмою семінару для інспекторів GMP, можливістю он-лайн реєстрації, бронювання готелю та загальною інформацією щодо України, місця проведення Семінару PIC/S 2012. Адреса сайту: http:// picseminar2012.org. Звертаємо увагу, що семінар проводиться винятково для інспекторів GMP. Україна є повноправним членом PIC/S із 1 січня 2011 року. На даний час Секретаріат PIC/S уже надіслав офіційне запрошення на Семінар PIC/S 2012 від Держлікслужби України (SAUMP) до органів-учасників PIC/S, кандидатів та інших уповноважених регуляторних органів. Нагадаємо, що 1 та 2 жовтня у Києві триватиме навчальний семінар PIC/S для інспекторів GMP на тему «Кваліфікація та валідація. Сьогодення та майбутнє». Із 3 по 5 жовтня 2012 року в Києві відбудеться засідання Комітету міжнародної Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій (Pharmaceutical Inspection Cooperation Scheme (РIC/S).

Редакція не завжди поділяє думку авторів публікацій Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів Відповідальність за достовірність фактів, цитат, прізвищ та імен, інших даних несуть автори публікацій Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети, рукописи не рецензуються і не повертаються.

Друк офсетний, Умовний друк. арк., 2. Загальний наклад – 40 000 Замовлення № 12-4513 Віддруковано у ТОВ «Новий друк»: вул. Магнітогорська, 1, м. Київ-02660 Дистрибуція і маркетинг: ТОВ Агентство Медичного Маркетингу: пр-т Паладіна, 32, оф. 411, м. Київ-03680, тел./факс: (044) 452-22-03 http://www.amm.net.ua

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

ФАРМАКОЛОГІЯ

18 травня 2012 року

Ліки – категорія особлива. За великим рахунком – це благо, без лікарських засобів у сучасному світі не обійтися. Однак належна якість лікарських засобів не є гарантією того, що фармакотерапія не матиме несприятливих наслідків. Річ у тім, що в будь-якому препараті є чітко запрограмовані фармакологічні властивості, які мають лікувальну дію, однак можуть стати причиною виникнення побічних реакцій. Отож медикаментозна терапія постійно балансує між поняттями «користь» і «шкода». Яка роль лікаря, провізора, пацієнта у цьому процесі? Це питання наш кореспондент з’ясовував із начальником Управління післяреєстраційного нагляду Державного експертного центру МОЗ України Оленою МАТВЕЄВОЮ.

Олена МАТВЕЄВА:

«ЧИ ІСНУЮТЬ ЦІЛКОВИТО

БЕЗПЕЧНІ ЛІКИ?»

– Так, кожному, хто причетний до процесу застосування ліків, доводиться постійно пам’ятати про той баланс користі і шкоди, – зазначила Олена Валеріївна. – Якщо користь переважає над ризиком, а тим більше, якщо відсутня альтернатива, то ви корис та н н я п р епарат у виправдане. Прикладом є лікування злоякісних новоутворень протипухлинними препаратами, гепатиту С – препаратами інтерферонів, ВІЛ/СНІДу – антиретровірусними лікарськими засобами. Лікування ними, зазвичай, має несприятливі наслідки. Тим не менш, користь від їх застосування є незрівнянно більшою, ніж шкода.

– Хворі, необізнані з тонкощами фармакотера­ пії, висловлюють думку: якщо препарат потенцій­ но небезпечний, то наві­ що його призначати?

– Відмова від лікування є більш небезпечною, ніж застосування препарату. Наприклад, не лікувати ішемічну хворобу серця чи туберкульоз не можна. Однак практично в усіх пацієнтів на початку лікування нітратами виникає головний біль, деякі протитуберкульозні препарати спричинюють підвищення рівня печінкових ферментів. Але це тимчасове явище, зазвичай ці зміни минають самі по собі або після застосування інших препаратів. У кінцевому підсумку користь переважає над шкодою, і застосування препаратів є виправданим. До того ж не завжди й ліки «винні». Багато чого залежить і від дотримання правил медикаментозного лікування. Приймати таблетку тричі на день – цих знань пацієнтові недостатньо, коли йдеться про раці-

22

ональну фармакотерапію. Лікар має подбати про належну поінформованість пацієнта, пояснити, які побічні реакції можуть виникнути і як вони проявляться. Перед призначенням препаратів лікар повинен поцікавитися, чи були у пацієнта певні алергійні реакції на ліки, продукти харчування, напої, які препарати він уже приймає та інше, аби мінімізувати можливі негативні наслідки лікування. Досить часто порушення режиму лікування, ігнорування рекомендацій лікаря є причиною виникнення несприятливих результатів лікування. Також лікар має пояснити хворому, як діяти у разі виникнення побічної реакції, якщо лікування провадиться в амбулаторних умовах.

– Олено Валеріївно, на жаль, не всі пацієнти з на­ лежною відповідальністю ставляться до рекоменда­ цій лікаря. Одні порушу­ ють режим лікування, а інші за порадою сусідів чи знайомих вдаються й до самолікування.

– Тут ми стикаємося з необхідністю проведення просвітницької роботи серед споживачів ліків, метою якої є формування ставлення пацієнта до проблеми самолікування. Особливою небезпекою в розрізі несприятливих наслідків фармакотерапії є безвідповідальне самолікування, коли пацієнт самостійно ставить діагноз і призначає ліки. Такий підхід до лікування принципово відрізняється від відповідального самолікування, коли йдеться про довготривале застосування пацієнтом ліків під наглядом фахівця. Прикладами є лікування хронічних захворювань, таких як гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, цукровий

діабет. Пацієнти з такими захворюваннями роками й десятиліттями приймають призначені препарати самостійно, з дотриманням усіх рекомендацій спеціаліста.

– На мою думку, ще од­ нією проблемою є широ­ кий асортимент безрецеп­ турних ліків. Отримати той чи інший препарат в аптеці сьогодні досить просто. Наскільки такий підхід може вплинути на лікувальний процес та стан здоров’я людини?

– На жаль, у нашому суспільстві існує хибна думка, що безрецептурні препарати пацієнт може призначити собі самостійно. Насправді, їх може бути відпущено в аптеці без рецепта, однак призначити у більшості випадків повинен лікар. Особлива загроза здоров’ю виникає у тих випадках, коли пацієнт самостійно вирішує підсилити дію одного препарату, який, на його думку, не досить ефективно лікує, іншими, не порадившись із лікарем.

– Ми чомусь мало гово­ римо й пишемо про роль провізора у лікувально­ му процесі. А в ідеалі ця роль мала б бути набагато більшою. Номенклатура лікарських засобів роз­ ширюється, переважають засоби з високою біоло­ гічною активністю, отже, провізор повинен стати радником пацієнта і коле­ гою лікаря.

– Саме життя спонукає до цього. І справді, дуже важливо зміцнити ланку «лікар–провізор». Із метою оптимізації фармакотерапії і лікар, і провізор мають стати ближчими до пацієнта, якнайповніше інформувати його, вчити грамотно застосовувати ліки. Пацієнти повинні користуватися порадами фахівців, а не знайомих чи сусідів. У силах

а п т ек аря поі нформ у ват и пацієнта, які препарати з різними торговими назвами містять одну й ту саму діючу речовину, і допомогти здійснити заміну в рамках наявного асортименту. Однак, якщо препарат належить до певної фармакологічної групи, це ще не означає, що його дія є ідентичною іншим лікарським засобам. Ось приклад: азитроміцин та амоксицилін належать до однієї групи антибіотиків, але до різних підгруп. Отож, якщо в аптеці не виявилось амоксициліну, його не можна замінити азитроміцином. А ще візьмімо еналаприл і бісопролол – антигіпертензивні препарати, що нормалізують артеріальний тиск. Якщо хворому призначено бісопролол (бета-адреноблокатор), замінити його на еналаприл (інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту) не можна навіть провізору.

– Чи робиться щось, аби зміцнити ланку «лікар– провізор»?

– На сьогодні розроблено та є чинною низка протоколів із так званої фармацевтичної опіки. У межах своєї компетенції аптекар повинен надати рекомендації пацієнтові щодо оптима льного застос у ванн я ліків та в разі потреби спрямувати його до спеціаліста для отримання фахової допомоги.

– Олено Валеріївно, у досягненні кінцевої мети – ліки мають лікувати, а не шкодити – далеко не остання роль належить Управлінню післяреєстра­ ційного нагляду. Систему фармаконагляду України визнано кращою на всьо­ му пострадянському про­ сторі. Які зміни щодо фар­ маконагляду відбулися в Україні?

– Дійсно, в охороні здоров’я нашої країни створено та функціонує трирівнева система фармаконагляду. Існує розгалужена мережа регіональних відділень фармаконагляду, співробітники якої працюють в усіх областях України, містах Києві та Севастополі. Створена та постійно поповнюється національна база даних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарських засобів. Отримана інформація використовується для того, щоб убезпечити застосування ліків шляхом заборони, обмеження небезпечних ліків чи внесення змін та доповнень до інструкцій для медичного застосування. Досить сказати, що лише протягом 2011 року завдяки інформації, отриманої від лікарів України, та світових даних із фармаконагляду було внесено зміни та доповнення в інструкції 1973 лікарських засобів. Нещодавно (02.04.2012 р.) набув чинності наказ МОЗ України, який передбачає значні зміни щодо здійснення фармаконагляду в Україні. Передусім вони стосуються кола інформаторів про несприятливі наслідки фармакотерапії. Воно значно розширилося. Тепер не лише лікарі, а й медичні сестри, фельдшери, акушери, провізори та фармацевти повинні надавати інформацію про випадки побічних реакцій та відсутності ефективності лікарських засобів. До цього процесу також долучилися й пацієнти, їх представники та організації, які захищають права та безпеку пацієнтів. Про це та інше йтиметься у наступних наших бесідах.

Розмову вів Василь КАЛИТА, «Ваше здоров’я»

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

ПРО ОСОБЛИВОСТІ НАРАХУВАННЯ СТАЖУ Пенсійна реформа останнім часом стала темою номер один не лише на політичних ток-шоу, а й у нашій редакційній пошті. Відповісти на запитан читачів ми попросили юриста ТОВ «Юридична фірма «Віджіл» Ольгу СИВАНИК.

– Чим ві дрізн яє тьс я трудовий і страховий стаж?

– Для того щоб ґрунтовно відповісти на це запитання, на початку потрібно дати визначення термінів «трудовий стаж» і «страховий стаж». Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058), страховий стаж – це період, упродовж якого особа підлягає з а г а л ь н о о б о в ’я з к о в о м у державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (це внесок від мініма льної заробіт ної плати). Тобто до страхового стажу зараховуються лише ті періоди, протягом яких сплачувалися страхові внески. Трудовий стаж – тривалість роботи та інших видів діяльності, з якими пов’язане передусім право на пенсійне забезпечення. Основним док у ментом, який підтверджує такий стаж, є трудова книжка. За відсутності її чи відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів: довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, архівних довідок, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів та угод з оцінками про їхнє виконання й інших документів, що містять відомості про періоди роботи. До прийняття Закону «Про загальнообов’язкове

державне пенсійне страхування» громадянам зараховувався трудовий стаж і відповідно до нього нараховували пенсію. Новим законом введено страховий стаж, але під час нарахування пенсії береться до уваги й трудовий стаж, набутий до введення в дію Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який буде зараховано як страховий на умовах законодавства, що діяло до 1 січня 2004 року. Періоди роботи після набрання чинності нового Закону зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків.

– Як обраховуєтьс я страховий стаж, якщо за­ робітна плата менша за мінімальну?

– Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження с и с т е м и п е р с о н іфі к о в а ного обліку – на підставі документів та в порядку, ви значеном у за конода вством, що діяло до набуття чинності Закону №1058. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страхо-

вий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:

ТП = Св : В, де: ТП – тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях; Св – сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць; В – мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

– Чи зараховується до стажу роботи період, коли людина перебуває на інвалідності або отри­

мує допомогу по безро­ біттю?

– Періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховувалися у стаж роботи для призначення пенсії до набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто до 01.01.2004 р., зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». Періоди роботи осіб до 01.01.2004 р. підтверджуються трудовою книжкою. У разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, із якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, або у зв’язку із втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період із дня встановлення інвалідності до досягнення за-

страхованою особою пенсійного віку та період із дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би пенсійного віку. Період, протягом якого особа, що підлягала з а г а л ь н о о б о в ’я з к о в о м у державному соціальному страхуванню на випадок б е з р о біт т я , о т ри м у в а л а допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу. Час перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

ня! Увага: уточнен У номері №10–11 від 23.03.2012 року було опубліковано інформацію стосовно можливої оплати праці головного лікаря, який працює на повну ставку, та лікаря загальної практики–сімейної медицини. Розрахунок здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 №10 «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі – Постанова від 11.01.2012 №10). Частиною 1 Постанови від 11.01.2012 №10 встановлено, що у штатному розписі з 1 січня, 1 квітня, 1 липня, 1 жовтня і 1 грудня 2012 р. встановлюються посадові оклади (тарифні ставки) працівників у таких розмірах: 1 тарифного розряду – 1073, 1094, 1102, 1118 і 1134 гривні; 2 тарифного розряду – 1078, 1099, 1107, 1123 і 1139 гривень; 3 тарифного розряду – 1088, 1109, 1117, 1133 і 1149 гривень; 4 тарифного розряду – 1098, 1119, 1127, 1143 і 1159 гривень; 5 тарифного розряду – 1108, 1129, 1137, 1153 і 1169 гривень. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі – Постанова від 30.08.2002 №1298) посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами Єдиної тарифної сітки визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад (тарифна ставка) визначені у гривнях з копійками, цифри до 0,5 відкидаються, від 0,5 і вище – заокруглюються до однієї гривні. Також Постановою від 30.08.2002 №1298 встановлено, що у 2012 році посадові оклади (тарифні ставки) розраховуються, виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду: з 1 січня – 773 гривні, з 1 квітня – 794 гривні, з 1 липня – 802 гривні, з 1 вересня – 807 гривень, з 1 жовтня – 823 гривні, з 1 грудня – 839 гривень. Таким чином, здійснюючи розрахунок можливої оплати праці головного лікаря, який працює на повну ставку, та лікаря загальної практики–сімейної медицини, слід керуватися Постановою від 30.08.2002 №1298.

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

23

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

18 травня 2012 року

ШКОЛА УСПІШНОГО ЛІКАРЯ

18 травня 2012 року

Шановні читачі! Пропонуємо вам унікальну книгу-тренінг «Чему не научат в медицинском ВУЗе». Її автори – Гліб Загорій, генеральний директор ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», кандидат фармацевтичних наук та Юрій Чертков, директор «Агентства медицинского маркетинга» – своїми порадами допоможуть вам налагодити відносини з пацієнтами, колегами, керівництвом.

Как доктор Юрій Чертков, директор «Агентства медицинского маркетинга»

может влиять на пациента? (Продовження. Початок у №№ 10-17)

Несколько принципов влияния Принцип: «не положено» Как известно, в больнице категорически запрещено: курение, посещение родственников в неположенное время, нарушение палатного режима и так далее. Подобные запреты, как закон, четко исполняют немцы, но не наши пациенты. Как только появляется новое правило или закон, наши люди пытаются его обойти, поэтому у нас данный способ влияния не очень эффективен. Принцип: «Ну, мы же с вами договорились» Такая формулировка сработает достаточно эффективно при условии, что данная договоренность таки существует и пациент – человек ответственный. Орга н и ч нос т ь да н ног о влияния на пациента заключается в том, что отсутствует принуждение к чемулибо. Кроме того, пациент чувствует себя полноправным партнером в общении с врачом. Поэтому один из мощных приемов влияния на пациента – вовлечение его в процесс выработки терапевтической стратегии. Такой подход в дальнейшем позволяет нам с большей отдачей пользоваться влиянием закона взаимной договоренности. Кроме того, такой подход обеспечивает демократичный стиль взаимодействия с пациентом. Статистическое влияние Часто на пациента можно оказать воздействие, приводя статистические данные. «Исходя из последних статистических данных, этот грипп

20

в 60% случаях приводит к бронхиальным осложнениям, поэтому не стоит рисковать, а следует немедленно начать антибактериальную терапию...» Цифры, приведенные, как статистические данные, бывают очень убедительными.

Экспертное влияние Экспертное влияние – один из самых действенных видов влияния на пациента. Оно может осуществляться в трех вариантах: Первый вариант Вы эксперт, то есть первое лицо, которое точно знает, что делать в данном случае. Здесь помогают формулировки: «Я многократно сталкивался с подобной ситуацией...», «Таких операций, как у Вас, мы провели тысячи». Важно, чтобы пациент был убежден, что у Вас есть опыт лечения аналогичных состояний. Не стоит употреблять фразы: «У Вас действительно очень редкий случай, в моей практике это впервые». После таких слов пациент может прийти к крайне неприятному выводу: «Мне никто не в состоянии помочь». Для того чтобы применять экспертное влияние, нужно демонстрировать полную уверенность и дружелюбие. Второй вариант Эксперт – авторитетный исследователь, на которого Вы ссылаетесь: «Знаете, по последним данным профессора Амосовой Е.Н., которые были опубликованы в журнале «Терапия» в прошлом месяце, препаратом выбора при данном состоянии должен быть...» Особенно это влияет на коллег, ссылка на авторитет имеет магическое воздействие. Также очень

хорошо применять этот прием к пациентам, имеющим системный, научный склад мышления. Третий вариант Эксперт – третье лицо, которое входит в референтную группу пациента. То есть делается ссылка на врача, которому УЖЕ доверяет пациент. Например: «Я знаю, что Вы в течение 15 лет наблюдались у Павла Григорьевича, так он в таком случае назначал это и это...»

Харизматическое влияние, или влияние примера Харизма врача – это сочетание энергетики и обаяния личности. Для того чтобы оказать харизмати ческое влияние на пациента, нужно самому находиться в хорошей форме и отличном расположении духа. Трудно быть примером для пациента, если врач сам кашляет либо проявляет слабости в виде вредных привычек. Я знал одного врача, который говорил пациентам, что его собственное артериальное давление 180/100, «но я из этого не делаю трагедии и чувствую себя нормально». После таких докторских «откровений» пациента трудно убедить в необходимости соблюдения режима антигипертензивной терапии. Врачебную харизму нельзя нарастить «с нуля», она должна быть присуща врачу, хотя бы в зачаточном состоянии. Харизматическое влияние работает на интуитивном уровне, поэтому данный инструмент воздействия очень тонкий. Есть и слабые стороны харизматического влияния на пациента – врач, который строил отношения с

пациентом только на данном типе влияния, может стать больному незаменимым. А что делать, если он в отпуске или сам заболел? Влияние «языка выгод» для пациента Умение говорить «языком выгод» для пациента имеет самостоятельную убеждающую силу и даже, если хотите, самостоятельный терапевтический эффект. Например: «После этой операции Вы сможете без труда подниматься на пятый этаж по ступенькам»; «После данной процедуры у Вас отпадет необходимость ежедневного приема таблеток» и т. д. Суть этого влияния заключается в том, что мы показываем пациенту плюсы его нового состояния.

Влияние принуждения, или «страшилка» Помните, как в рекламе препарата от простатита: «Что дальше? Зависимость от туалета, импотенция, операция?» Так и хочется добавить: «Кастрация? Кремация?» Что поделать, часто в нашей работе приходится прибегать к формулировкам типа: «Если этого не сделать, то будет очень плохо...» По сути, влияние принуждения является зеркальным отражением влияния «языка выгод». Например, больной с острым аппендицитом отказывается госпитализироваться, мотивируя свой отказ аргументацией: «Поболит и пройдет». В этом случае самым эффективным методом будет «в ли яние п рин у ж дени я»: «Если Вы сейчас не госпитализируетесь, через несколько часов разовьется перитонит и может быть уже поздно!» Рекомендую больше уделять времени позитивным форму-

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

лировкам, то есть 70% времени Вы говорите о выгодах, а 30% – «страшилки». В случае аппендицита – это может выглядеть так: «Вас нужно срочно госпитализировать, если подтвердится подозрение на аппендицит, то незамедлительно оперировать. В клинике, куда Вы будете госпитализированы, такие операции делают каждый день, на очень высоком уровне. Уже через неделю Вы будете себя чувствовать абсолютно нормально. Вам сделают косметический шов, со временем совсем не заметный. А если откажетесь от операции – все может закончиться плохо». Ситуации, когда без «страшилки» не обойтись Злосчастный аппендикс уже сутки мучил женщину, наконец она решилась вызвать «скорую», которая немедленно госпитализировала ее. Были сделаны необходимые анализы, дежурный хирург предложил женщине пройти в палату. От страха у пациентки прошла боль, и она решительно отказывалась от операции, собираясь уходить домой. «Пишите расписку об отказе оперироваться», – спокойно предложил хирург. «Зачем это нужно?» – возмутилась женщина. «Должны же мы будем снять с себя ответственность за вашу смерть, которая наступит в ближайшее время, если не решитесь на операцию». И протянул ей бумагу и ручку. Она побледнела и встала с кушетки: «Доктор, я иду с Вами!» Очень важно чередовать виды влияния на пациентов, правильно подбирая их, исходя из конкретной ситуации и характера пациента. Большинство врачей «грешат тем», что увлекаются какимто одним приемом, однако искусный врач должен быть гибким. Приемы влияния для «гурманов» В большинстве случаев Вам будет достаточно тех приемов, которые мы уже обсудили, однако для «гурманов» могу предложить еще несколько специфических приемов. «Продажа недостатков», либо «занижение со скрытым завышением». Этот прием основан на психологии восприятия информации. Если в беседе с пациентом врач говорит только о плюсах метода лечения, у пациента может возникнуть недоверие. Ну не бывает все хорошо, случаются и ошибки, в конце концов! Рекомендую, рассказывая о преимуществах Вашего терапевтического подхода, на зв ат ь не знач и т е л ьн ы й ДЛЯ ПАЦИЕНТА недостаток. Этот прием увеличит доверие к Вам. Например, врач-диетолог, рассказывая о разработанной им системе

похудения, предупреждает: «Существуют и недостатки моей системы. Видите ли, эффект достигается достаточно быстро и Вам придется обновлять свой гардероб, а это дополнительные затраты». Либо нарколог в диалоге с женой алкоголика: «Существуют и минусы в моей системе, Ваш муж будет избегать тех мест, где распивают спиртное. Ему будет некомфортно там находиться. Возможно, Вам вместе придется на некоторое время воздержаться от посещений праздников и застолий». Лучшее из худшего В силу обстоятельств Вы не можете предложить пациенту кардинально решить проблему – в Вашей больнице возможности диагностики и лечения ограничены. Используйте способ сравнения реальной ситуации с той, которая могла бы произойти в худшем случае. Например, родственники пациента возмущаются: «Мы слышали, что есть клиники, где больному с инфарктом миокарда уже в первые часы проводят какуюто хирургическую операцию, и инфаркт не развивается. Почему Вы не сделали этого?» Ответ может быть следующим: «В нашем отделении нет такой возможности, но мы оказали помощь в полном объеме, соответственно всем современным стандартам, в результате этого избежали многих возможных осложнений, и сейчас дело идет на поправку». Ссылка на опыт соседа по палате Этот прием эффективен в предоперационной подготовке пациента. Его разговор с тем, кто уже успешно перенес подобную операцию, значительно уменьшает страх и сопутствующие неприятные вегетативные реакции.

Метафорическое влияние Метафорическое влияние – это особый вид влияния, заслуживающий тщательного рассмотрения. Много лет назад этот прием был разработан психотерапевтами в расчете на людей, не воспринимающих рекомендаций и советов, высказанных напрямую. На самом деле существование метафорического влияния имеет более глубокие корни: мифы, легенды и сказки оказывали огромное воздействие на модели поведения нации. Вспомните русские сказки, где акцент делается на удачливость (Емеля), а в немецких сказках основа счастья – упорный труд. Во врачебной практике метафорический прием проверен, подтвержден временем и универсален. Как же осуществляется метафорическое влияние?

Вариант 1 Моделируется ситуация, в которой мы хотим оказать воздействие на пациента. Например, нам нужно побудить его принять решение в ситуации, когда он сомневается. Мы рассказываем о другом пациенте, которому тоже было трудно принять решение. Демонстрируется результат действий, привлекательный для пациента. Например: «Тот пациент решился на операцию, сейчас чувствует себя отлично. Он звонит мне на все праздники и благодарит». Пациенту предоставляется возможность самому сделать выбор. Наглядность жизненных примеров при принятии решения пациентом весьма эффективна. Зачастую они убеждают больше, чем двойные слепые плацебоконтролированные исследования. Кстати, на эту тему есть одна шутка, да простят меня коллеги. Что такое двойное слепое исследование? Это когда два хирурга смотрят на одну электрокардиограмму! А что такое двойное слепое плацебоконтролируемое исследование? Это когда два хирурга смотрят на одну электрокардиограмму, при этом из-за спины им помогает травматолог! Почему метафорическое влияние так эффективно воздействует на пациентов? На это есть несколько причин. Во-первых, человек склонен проецировать свой жизненный опыт на ситуацию, в которой он оказался. Например, если девушка поступает в технический вуз и слышит о том, что здесь почти все студентки выходят замуж за своих однокурсников, то она перестанет беспокоиться о будущем замужестве. Во-вторых, пациенту легче воспринять негативную ситуацию абстрактно, чем применительно к себе. Например, уговаривая больного соблюдать постельный режим, можно рассказать историю о пациенте, который отказывался это делать и заработал осложнение болезни. В-третьих, люди не любят давления, они с большим удовольствием следуют тому, что придумали сами, и метафорическая история дает им такую свободу. В-четвертых, метафорическая история позволяет избежать прямых обещаний и прямой критики, что при работе с пациентами очень важно. Вот несколько правил, которые усиливают воздействие метафорической истории. История должна быть схожа с ситуацией пациента.

Врачу необходимо иметь четкий сценарий позитивных и негативных последствий. История должна быть краткой и понятной для пациента. Например, беседуя, Вам не

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

ШКОЛА УСПІШНОГО ЛІКАРЯ

18 травня 2012 року

следует ссылаться на такое возможное осложнение, как пароксизмальная желудочковая тахикардия типа «пируэт» (torsade de pointes), ибо пациенту неведомо – что это? История должна быть яркой и запоминающейся. Хорошо бы включиться в разговор невзначай, по ходу дела, и упомянуть уместную историю. Главное правило: вывод должен сделать сам пациент, а не врач, иначе мы просто перечеркиваем смысл данного приема. Пациент должен быть убежден в собственной проницательности и сам принимать решения. Вариант 2. Сравнение в чистом виде Сравнение в чистом виде помогает более доходчиво пояснить ситуацию, убедить пациента, ссылаясь на предыдущий опыт и здравый смысл. Например, пациент высказывает недовольство по поводу того, что Вы назначили дорогие лекарства. Можно ответить так: «Скажите, когда Вы видите флакон французских духов за 10 гривен, Вы его купите? Нет? А почему?» В метафорическом влиянии очень важно правильно расставить акценты. Сместив их, мы добиваемся ожидаемых результатов. Для примера обратимся к замечательной сказке о Золушке. Смещая некоторые акценты, попытаемся определить скрытый смысл сказки. Первый вариант сказки Жила была Золушка. Она была очень трудолюбивой и терпеливой. Ее не любила злая мачеха, но Золушка сохраняла доброе расположение духа и продолжала работать. За это добрая фея подарила ей чудесное платье, карету и отправила на королевский бал. На балу в Золушку влюбился Принц. Так Золушка обрела свое счастье. Второй вариант сказки Жила была Золушка. Она была очень трудолюбивой и терпеливой. Ее не любила злая мачеха, но Золушка все равно сохраняла доброе расположения духа и продолжала работать. Девочку увидела добрая фея и решила дать ей шанс, она подарила ей платье, карету и предложила отправиться на бал. Девочка не испугалась, поехала на бал, где и встретила своего принца. Смысл первого варианта: будь трудолюбивой, доброй и терпеливой, и тебя вознаградят. Смысл второго варианта: залог счастья – это удача, шанс, который дарит судьба, не упускай его. Нужно помнить: каким бы приемом Вы ни пользовались, главный выигрыш все равно достается пациенту.

(Продовження в № 20–21 «Ваше здоров’я» від 1 червня 2012 року.)

21

18 травня 2012 року

«СКАЛКА» В ОЦІ ВЛАДи? Роман ВАСИЛИШИН, спеціально для «ВЗ» У кінці вісімдесятих років минулого століття я захопився карате, яке щойно почало вибиратися з підпілля і не було ще легалізованим. Тренування відбувалися у мало пристосованих для цього підвалах та спортзалах. Не було при секціях карате і лікарів, тому на травми, отримані на тренуваннях, мало хто зважав – до того ж у молодості вони гоїлися швидко. Та з часом стало зрозуміло, що даремно ми так легковажили: вибиті кістки на пальцях, зрушення у хребті – усе це з часом стало турбувати. Тому дуже важливо, щоб спортсмени й ті, хто тренується, не плануючи робити спортивну кар’єру, були під наглядом лікарів. Ось, до прикладу, візьмемо Вінницю. У місті тренуються 214 професійних спортсменів, які є членами та кандидатами до збірних команд України з різних видів спорту. Загалом тут професійно займаються спортом 27 894 особи. Серед них – 5584 студенти, 22 202 – учні дитячо-спортивних юнацьких шкіл та шкіл олімпійського резерву, 105 учнів школи вищої спортивної

«АМБУЛА», – АБСУРД ПО–ІНШОМУ НЕ НАЗВАТИ Та все по порядку. Сергій Никифорович зайняв чітку позицію щодо неподобств, які чиняться під виглядом реформ: бездумне руйнування медичних закладів в області, звільнення кваліфікованих кадрів і (що стало цілком очевидним) погіршення якості медичної допомоги в місті. Про це він заявляв відкрито, що і не влаштовувало функціонерів від реформи.

– Я не проти медичної реформи, вона давно назріла, але не в такій формі, як її проводять нині. Бо така реформа не відповідає інтересам ні хворих, ні медиків, – каже Сергій Чернишук. – Я писав про це в листі на ім’я депутатів. Наводив приклади

майстерності. А ще – 196 243 особи займаються оздоровчою фізкультурою. І що дуже добре – медичний контроль за ними ведуть фахівці лікарсько-фізкультурного диспансеру Вінниці. Тобто в разі травм вони отримають кваліфіковану допомогу й лікування. І, що не менш важливо, категорія людей, котрі займаються спортом, навряд чи поповнить ряди наркоманів, алкоголіків, курців, а далі – й пацієнтів лікарень… І тут я наче спіткнувся об невидимий камінь: може, саме це й нікому не потрібно? Принаймні коли дізнаєшся про історію людини, котра стоїть на сторожі здоров’я вінничан, у голову приходять різні думки… Адже головний лікар лікарсько-фізкультурного диспансеру Сергій Чернишук, виступивши проти медичної реформи, яка проходить апробацію на Вінниччині, став ворогом влади номер один. Інакше як пояснити той факт, що питання про його звільнення з посади двічі виносилося на розгляд Вінницької обласної ради?

недоліків реформи. Кому таке може подобатися? Йому двічі пропонували добровільно написати заяву на звільнення, мовляв, «гвинтик системи» не може боротися з «маховиком». Наш герой відмовився. Вінницька обласна рада тоді не побачила жодних підстав для звільнення Чернишука, тому виникло рішення ліквідувати диспансер, і таким чином позбутися головного лікаря. Диспансер повинен був злитися із обласним Центром здоров’я. Головним лікарем новоствореного гібриду мала стати головний лікар Центру здоров’я. Хоча, як з’ясувалося, таке рішення було незаконним, оскільки у разі злиття головним лікарем мав би залишитися Сергій Чернишук. І через кілька днів раптом з’явився новий «присуд»,

молоді та спорту. В цьому наказі наголошується на розмежуванні функцій лікарсько-спортивних диспансерів і Центрів здоров’я. Виходить: чи то заради власних амбіцій, чи то заради того, щоб скинути з рахунку лікаря, котрий виступає проти медреформи на Вінниччині, можна піти і проти законів?

І ОДИН У ПОЛІ ВОЇН Сергій Чернишук оскаржив рішення облради в суді. 19 квітня Вінницький адміністративний суд призупинив виконання обох рішень облради – про об’єднання лікарсько-спортивного диспансеру з Центром здоров’я та про звільнення його з посади головного лікаря. Таку ухвалу винесла колегія суду у складі трьох суддів. Ми розмовляємо із Сергієм Чернишуком. Інтелігентний чоловік, зовсім не схожий на борця із владою. Але саме він розворушив осине гніздо реформи, сам мало не став жертвою цього. Та, судячи з усього, зупинятися не збирається.

– Невже Ви така вагома політична фігура, що через Вас ламаються списи в обласній раді, десятки чиновників, юристів сидять над документами і думають як грамотно звільнити Чернишука з посади головного лікаря?

– Як бачите, влада боїться навіть простого лікаря, який говорить правду. Через це наш диспансер і погано фінансували, і відмовляли в переданні його приміщень нам же в оренду на постійній основі, як це записано в програмі розвитку фізкультури і спорту на 2007–11 роки. Документ

котрий безапеляційно ліквідував і Центр здоров’я, і диспансер. Реформа має списати все – і скалічені долі працівників цих установ, і здоров’я тисяч вінничан! Що вже говорити про спортсменів, котрими так звикла гордитися наша країна! Керівником структури медичної практики, яка мала б створитися на місці «ліквідації», призначалася людина, котра досі керувала установою, що ніколи не здійснювала медичної практики! Та що цікаво: об’єднання таких медичних установ суперечить вимогам постанови Верховної Ради «Про недопущення закриття та перепрофілювання закладів фізичної культури і спорту, лікувально-спортивних закладів…» (№66 від 03.08.2006). Так само забороняє це робити спільний наказ МОЗ і Міністерства у справах

ЗАПОРІЖЖЯ

Будем жить! Трансплантологи надеются, что правительство Украины изменит закон, и тогда для многих больных появится шанс жить полноценной жизнью. Год назад специалисты Запорожского межрегионального центра трансплантологии внутренних органов сделали уникальную операцию по пересадке почек, печени и сердца сразу шести пациентам. В КУ «Запорожская областная клиническая больница» состоялась встреча этих людей с врачами, вернувшими им жизнь. Глядя на бывших пациентов, трудно поверить, что совсем недавно те находились между жизнью и смертью. Сегодня они ничем не отличаются от других. У Ларисы Кривенко отказала печень: «У меня открылось кровотечение, врачи делали все, что могли. Мне всего 42 года – жить хочется! Теперь легко и не страшно».

18

Андрей Могила приехал на встречу прямо с рыбалки – у него в груди бьется донорское сердце: «Вначале врачи сказали, что уже все. А сейчас, после операции, чувствую себя отлично». Олег Игнатенко отдал свою почку дочери: «У меня не было никаких сомнений, я сразу на это решился. Страшно было смотреть, как ребенок мучается». Теперь Лена живет полноценной жизнью – вышла замуж и подарила дедушке замечательного внука Тимура: «Конечно, была угроза, но я рискнула, и с помощью докторов мы родились!» Руководитель центра трансплантологии профессор Александр Никоненко уверен, если бы украинское законодательство в вопросах по пересадке органов было более гибким, ежегодно тысячи больных получили бы шанс выжить. Но в нашей стране существует презумпция несогласия,

тормозящая возможность использовать донорские органы: «Есть другой вариант закона – презумпция согласия. Когда принципиально все люди согласны, чтобы в случае смерти забрали их органы. В большинстве стран он работает, люди настроены положительно. И мы инициировали изменение этого закона». Спасти сразу шесть человек удалось благодаря медикам Днепропетровской клиники, которые сообщили запорожским специалистам о доноре – погибшем человеке, и возможности использовать его внутренние органы для пересадки больным. Но это, по убеждению профессора Никоненко, редкий случай. Он считает, что необходимо ввести должность трансплант-координатора: «Это тот человек, который работает в реанимации, участвует в общем лечебном процессе, отслеживает ситуации потенциального донорства».

затверджено облрадою. Пункт цієї програми про оснащення обладнанням диспансеру теж не виконаний. Нам виділяли мінімум. Та крайнім у цій ситуації виявився я. Мало того, коли мене намагалися звільнити рішенням облради, замість депутатів голосували сторонні особи – усе це зафіксовано й оприлюднено у ЗМІ. А сама процедура проходила з небаченими порушеннями.

– Але ж чому вони так за вас узялися?

– Я відверто заявляю, що реформа, у тому вигляді, в якому вона проводиться, – це геноцид. Вона спрямована в першу чергу проти пенсіонерів і дітей. Торік у нас було зроблено 460 абортів, зафіксовано 272 дитини-інваліда, 60 мертвонароджених дітей! Нещодавно у Гнівані Тиврівського району люди теж виступили проти реформи. Там закрили пологове відділення, хірургічних хворих перевели на другий поверх, при тому що перев’язку роблять на першому. Їх носять сходами на ношах туди-назад санітарки. Скоротили посади педіатра і фтизіатра. Машин швидкої медичної допомоги, щоб перевезти хворих до найближчих лікарень, – не вистачає. Хтось із присутніх на зборах сказав, що це нагадує фашизм, залишилося загнати людей у яму і загорнути грейдером. Люди готові розбирати залізничні рейки перед Євро2012! Хіба це ні про що не свідчить? Це свідчить тільки про те, що реформа може на цих рейках і обламатися. Та потягнути за собою під укіс тисячі й тисячі жертв. Тож хіба не час спинити цей поїзд, аби не допустити трагедії?

ВАШЕ

ЗДОРОВ’Я

ДОЗВОЛИ ТИ НЕ МОЖНА ВІДМОВИ ТИ 23 березн

НТОЛОГІ

Я

я 2012 ро

ТРАНСП ЛА

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

ВІННИЦЯ

Сь ого дні у сві ті пр ож иває по над 1 мл н лю де й із переса дж ними орг е ана ція перетв ми. Транс план та ори лася із сенсац у ваг омий ії напрям ок ної охо рон практ ич и зд оро в’я і трансп . Минул лантацій на ейф орі а на томіст Про стимул я – ь сус піл и ьст більш е пер во почал ного донорс і перешкоди орган о ейматися тва в Укр тичними прагма розмова з аїні наша хові пільги, поз аспект ам дир ачерговіст и, зок рем очікуванн удо ско нал ь у листі ційного цен ектором Координа я, що і пра а: енням тру світі. ктикують законо да ства в гал ганів, тканин трансплантації ор у в узі тру пн – Мушу роз вог о до нор ого і жи їни, кандид і клітин МОЗ Укра чар  увати українс атом мед прагматиків ризик ів зл ства, мінімізац ією ичних нау старшим ьки – дон орс овж ивань к, ному науковим тво у цивіліз х світі сприйм зі, поп уля у цій гал у спі ова ком вро Рус бітн аєт ри ланом СА ЛЮТІНИМ и громадянський обо ься виключно як сер дя. Ук зац ією міс ії ми ло . в’язок  раїна – піо Коли америк сплан тол – Наскільки нер тран анець скаже, і альтруїзм. огі ї (щ е чинний Зак нор, це вик трансплан у 1933 проф есо личе захопл що він – доон про тац роц і р Ю. Во ення і повагу оточуючих вітчизняно ію гальмує розвит роний зро . перше у Лег ко ок пересіч ї тра бив сві ті пер ному українц уявити «оцінку» – Я вважаю нсплантології? еса дженн нирки від ю післ яви... Стимул я ні, а в його , що проблема не в зак и ж, про які я такої зана разі пер тру пн ого до нора), вик о- – це Ви згадали еж иває кри більше под ставленні сусп онанні та негативно , перспе кти яка суспільс му нору, зу цьо го вно го нап і вон тва цілому, і до ільства до медицини рямку. Се ред причи в ж є неб и не є ключовими. До до н аут сай ма. Адже под трансплантології зокреезпідставна того де зиваю ть підозра, що шому сусп презу мпцію рст ва на 65% країн, ібні закони працюють у наільс тві так де у творят зак ла де ну незгод и, ься на об’єкт і стимули пере- спр трансплантол успішно розвивається в Законі торгу чи огу авді ж «чорна сплан тац про тран звинувачень літетом упр огія. З нашим же мен льних кла ію у тому, що та- нував ова сичному роз » трансплантологія у бачає отр (ст атт я 16 перед хтось про «від ди ще негати дження презумпції зго умінні мож  имання обо - цього підх купити» органи. Тре по- що у країнах лива хіба зго ди лю в’язко вої Азій громадськістювніше сприйматиметься ба до Афр одити дуже дини ста иці, де про ського регіону чи в , і ще гірше обережно, ще більше не ти до нор у випад ку мет пра аби ься ом цюв заш наш її см ерт і, ати- про нування яки живають люди, про им від сут нос пагувати соцкодити. Інша справа: ісх влада нав нувачуватиму анестезіологам. Їх зви ті такої зая а у разі отж іть іаль - норств ди ро дичів ви – зго  а – пояснити, ну користь до- но. е, і зникати вони мож не знає, а лікували пац ть у тому, що вони уть непомітне не зас пом ерл ого ієнта, а чек Та й чи мож трахований, що від біди ніхто ду мк у баг помре, щоб али, доки він ), що, на пересадження на «підпільно» зробит ать ох фа тож подума пот допомогти и хівців, ств й, кому ни. Хоча у кра ім забрати його орг рює кат орг сьо ана год , коли в цьо про ні, о аст рофічн а- вернул му ися від тебе. щоб завтра не від- ніякцесі задіяно до 15 осіб діють окремі їнах з презумпцією згод ий дефіц до норськ і потрібні аж и подзвін Не питай, по ит их органі не «кустарні дують запиту директиви, які рекоме ... в. чуваю ть н- гія – не Як бачимо, трансплан кому – Які ще пер » умови. ват усі країни Йо го від ня органа пом и дозволу на вилуче лише висока еш тол код деякими осві ту – за и ного до пов н- психол наука, а і скл ерл даними, огія, і жит адна Укр розвитку трансплан ноцін– Утім в Укр ого у його родичів. лише у Єв пі що дня аїні Ви вба тології в аїні говоря ро  через це – Хто повине тєва філософія. обхідність чаєте? ть і про непомирає 10 лю де н виховуват ліб – Почнемо ра? до й. Ал и доноства про жи ералізації законодав з потреби ют ь екс пер е там, стверд жу систему охо ве донорство змінювати – У світі цим  рони здоров ти, викори ся . на Що ува має зі? ’я, яка нині має чіткої вер займаютьс можливо ть- ські орг я громадне сті, й осн стано всі тик аніз – алі При ації вла міром, ди. МОЗ ніб то відповід овн – на вче ни ні кошти на . І держава виділяє пев зване емоцій те, щоб дозволити так х, які прац а над ія - нього впл ає за все, але не має дос иновітніми не донорство юю ть над чайно важ такі програми. Надзви перелік осіб , збільшити тех нол огі ливу роль - збору орг иву, в тому числі і на тат, ями вир щу вання відіграє цер яка повчає, бази анів, які нал рії родинного які належать до катего о тканин і ква що , Богові потрібн ежа нальної фор - не тіло донорства органів. тчизняна а душа, а ми власності, ть до кому. Воно дерландах, (в Ізраїлі, НіВі ж і фінансуют Бел відповідно У нас церква може послужити іншим. нагад ує сві трансп ланто ло гія ься з місцев живе нероди ьгії законом дозволено не робить ніч т их бюджетів лише на зар напрямку. вос тей. По втраче ни х можл ого в цьому обіт – судіть самі: нне донорство). Одн Вкрай пот и при те, що послуги. Баж ну плату і комунальн ак заходи що краще – рібні соціаль ванням з і ано взя , тру ура акц ти бул пно ії, ні орг ху о кілько сті го донора соц б створити потужних цен чи від жив ан від пояснюватиме іальна реклама, яка по тенцій два органів три ни? тра З ої точ ни нсплантації люди- тру наш ки зор суспільству х базі Інститу – на пного донорс ту трансплан кор зд ійс нюват і фа хівці мо гли нору, відповід у шкоди, заподіяної доист ь НАМНУ і в тації і хірургії и 4600 тра ь зрозуміла. ємо потік «стр тва. Замість цього маЗап дич тац ій що оріж А нсп них щод жі, аши показн лан о ме- кра забезпечити обладнанням, річ дення людей, лок» у пресі про виїх не має при иків для реципієнта, офіційно рок ів в Ук но, за ост анні 10 ними бази це нци раїні зро – До «страш органів тощо. забору органівзакріпити за нього головн пового значення. Для бл 1002 пер і протяг (по 5–6 е еса дженн ено лише додався і реа илок» останнім час пересадження – наявність органа для я органів. ом працьо ом 5–6 років розвивати баз) Чи в усь , яке врятує вувати технол домих тра льний факт арешту їх, наом Тож, якщо йом вінсп у цим запита у винен закон? огії тощо. Ці життя. вже лантологів три певний у нас збільши Із ценнням ми . Феміда рік міркує час випадків тра тьс ся до екс зверн ули над тим, у потреби Укр зможуть забезпечи нсплантації я кількість винні, пер тів у  чому вони ти аїни в тра донорів, нам суспільство від трупни гал узі тра сплан тол Потім нсплан х годьте не доведетьс розгублене. н огі ї і зак ся, так «живе» дон я розвивати По- рити. мережу центрів можна тації. оно давст орство. Потрібен і розшивиховну роб і події знівелюють усю ва.

– Можливо дієв оту ий контроль діяльністю , в епоху пра – Так, і нав . тра за краще діє нсп гма лан таційн тизму нев іть якщо суд – на політика сти инність цих визнає Шл сьогодні такого поки ої служби мулів – стр люд що не існує. а- цію в ях розв’язанн Україні вже ей, транспланта- ня я проблеми заплямовано. Дер – ств На- та дон жавної служби трансп оренлантації орства.

ку

РУ

СЛАН САЛЮ «ДОНОРА Н ТІН: Е КУПУЮТЬ »

Но главное все же поменять отношения людей к проблеме и убедить их, что органы умершего человека могут спасти живого! Михаил Серегин сейчас работает преподавателем в Михайловской детской спортивной школе. Он был участником Олимпиады среди людей с пересаженными органами, которая проходила пять лет назад в Таиланде. Если бы не донорская почка – судьба

этого парня была бы другой: «Трансплантация необходима в нашей стране. Я эту ситуацию знаю изнутри. Я прошел 3 года гемодиализа, долго ждал донорскую почку. Видел, как люди мучаются».

Олена Петренко, для «Вашого здоров’я»

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua 14

www.vz.kiev

.ua

18 травня 2012 року

их публікацій щодо Після кі лькох наш зі в Україні, зога лу реформи медичної ої медичної допомо дк ви ш і ер сф у я крема ці ен ер лася прес-конф ги, в УНІАНі відбу або в Україні: ви лікує а рм «Медична рефо мо ше пи то га ба ки ми пока лічить». Оскі ль зузі, лу га ні ан ув рм фо про недоліки в ре темі, котру пору шуй пинімося на болючі дка медична допови ш – з, ва ли вже не ра а. тв рс та ми мога та її

СУМНІ РЕАЛІЇ Зокрема, вражають відгуки провідних спеціалістів галузі і політиків щодо продовження розвалу служби «швидкої» в пілотних регіонах України: Києві, Дніпропетровській, Донецькій та Вінницькій областях. Так, за словами Анатолія Сидоренка, лікаря швидкої медичної допомоги із Запоріжжя, з 1 січня 2013 року в Україні будуть розформовані всі спеціальні бригади швидкої медичної допомоги.

– Це означає, що в країні не буде ні реанімації, ні кардіореанімації, ні ревматологічних та педіатричних бригад. Наше Міністерство охорони здоров’я чомусь вважає, що дитина – це зменшена копія дорослої людини. Хоча лікування дитини має свою досить серйозну специфіку. Ситуація в системі швидкої медичної допомоги критична – значні проблеми з укомплектуванням «швидких», з медикаментами, які майже відсутні, з кадрами і комплектацією бригад. У Дніпропетровську, Харкові третина бригад працює не в повному складі. Наприклад, якщо у хворого набряк легенів або травматичний шок, приїжджає «швидка» із одним лікарем чи фельдшером. За таких умов виконати серцеву реанімацію практично неможливо – потрібно три-чотири спеціалісти, щоб допомога була ефективною! Нам намагаються нав’язати американську систему парамедичної допомоги, переконуючи, що парамедики – це добре: завантажили потерпілого, відвезли у стаціонар... Але якщо ми будемо так робити, то привозитимемо в лікарню вже мертвих. Наприклад, із набряком легень хворого взагалі не можна транспортувати, поки стан не стабілізується. І ще дивний збіг: там, де багато приватних фірм швидкої допомоги, дуже погано працює

«ми наш, ми нов

2 року

ий

світ збудуємо»?

3–4 квітня цього Сергій УХАЧЕВСЬ КИЙ, дипломної освіт року в національній акаде створення навчал мії після и власкор «ВЗ» ьно-тренувальних «всеукраїнської імені П.л. шупика пройш центрів, які повинн ки системи екстрен ов і функціонувати ої медичної допом асоціації працівників невід ііі з’їзд на базі СШМД. Підтри моги мають право медичної допо- мерційної мережі оги та медицини кладної на підвищені посанагальної медичвний зал – у нізацію прийма льних муємо реорга- дові оклади, катастроф». ної допомоги. Якщо роботі з’їзду надбав був відділе ки по за так піде справа нь особливий далі, бага- характер взяли участ топрофільних лікарен лікарів з усієї ь понад сімсо то праці, за особли україни. Хоча ь у відділення ві умови медичн система наданн я швидкої т екстреної медичн ськості подія праці, для медичної доплати ої допомоги стане ої допомоги з мульза науковий ступінь досить буден громад тидисциплінарними недо, ступною для за почесні звання, на – кої» зібралися, щоб поділитися працівники «швид Далі у свою ухвалу бригадами»… гу років залежн а також за вислу- Хоча навіть пересічного українц я. ти про набол о від стажу роботи у найгірші часи іле (а наболілого досвідом, поговори пункти з багатьм з’їзд вносить 24 державних і на кілька з’їзді в їхній сфер комунальних заклада в чатку 90-х років, і в роки – і поа підпунктами абі вистачить в). всіх криз солютно адекват х – «швидка» охорони здоров’ буни (а їх було однак у більшості висту них пропозицій постійно рятува до плати, премії я, інші надбавки і до- рятує) пів із три Верховної Ради і ла (і життя людям. І Міністерства охороі винагороди, розмір проходила думк 75) і в кулуарах черво що головн ни здоров’я щодо ною ниткою та порядо е: а: службу ця к встановлення служба вже реформ у галузі. ПозниЩуЮтЬ!!! швидКої доПо вторюся: в роботі ється Кабінетом Міністряких визнача- місті та в сільськпрацює в кожном у її Потрібно моги з’їзду взяли участь ій місцево рятувати!!! ів України. А постає 700 спеціалістів також вони мають законне запитання:сті. Тому галузі право на матеріа чи не керівників! Це предста і більшість її альну допомо КазуїстиКа правильно було гу для оздоровлення вницький фоб просто навест рум! Здавалося б, під порядок у час надання щорічн У процесі розмов и чи термінологія? до «швидк думки и ої у відпуст мене склада- дей варто ій» – від цих ки у роз- вання лося враження, що таки прислу хатися… лю- мірі одного посадового до матеріа льного фінанс уВідверто кажучи накази про ство- через окладу та маАле… теріаль забезпечен, шість днів, 10 квітня, ня і розширення вдалося розібратися, мені не одразу рення служби екстреної медичн її функцій?! Хоча Верховна соціаль ну допомогу для розв’язання ої Рада України прийма кого від кого допомоги готувал б у обсязі, заплан но-побу потрібно рятуват и, чому працівники сучасної ситуац и, не враховуючи Закон про екстрен є до розгляду мірі одного тових питань у роз- для екстрен ованом у на витрати посадового окладу, «швидкої» із недовір ії в Україні, потреби у могу (№10155) 299 медичну допо- встановлюютьс ою ставляться до населення в наданн які Повірте, тоді ої медичної служби. «екстреної медичн я у порядку, визначе голосами. б настав золоти і невідкладної ої допомоги». Не допомоги на й вік Багатьох працівн - «швидкої»! ному Кабінетом дошпитальному зрозумів я, чому иків Міністр «швидкої» безопла ів етапі, ця новина немов в їхній професійній стану первин Закон тне користування України; ної мокрим рядном налексиці звучить ще житлом із допомо «Про екстрену медичну й «невідкладна ме- допомоги, відсутн медико-санітарної крила. Дехто з них опален ням та освітленням». гу…» дична допомога» і зателефонував до ості приймальних мене Одразу гляд фінансо навіть на перший поне виникає запитан із запитаннями, яким боком до них одразу второпав, відділень екстреної медичної допотулиться й «меди- моги, чинних законів до одного: «І що буде які зводилися тис. грн економ ня: чи цифра 5343,3 чужорідне во затратний. Він – наче цина катастроф». тіло ії зможе покрити України та ін. Із я, простий журнал далі»? Так, ніби заплановані затрати всі здоров’я України в системі охорони Розуміючи, до чого і вирішив розпоча цієї казуїстики я іст, міг дати їм від. Складається враможе при- повідь. Але ти ні? Ні, тим більше, , заявлені в Зако- ження, ніби й мені, у зв’язку розслідування про своє невеличке звести реформування галузі, фахівці ми безперервно що згідно з цим Заз цією коном халепи, що випали «швидкої» неодно подією, перебуваємо в екстрем структура створю на долю такої звичної разово висували статтю доводилося переписувати альних умовах і ватиме ться для власні з переживаємо нуля і буде поклад нас швидкої , тому я виріши пропозиції щодо медичної допомоги. постійні катастр ена на плечі Дерв спробува- жавног змін у струк- ти проана офи! І саме для цього лізувати ситуацію, о та місцевих бюджет про термінологію Тож із питанням турі та роботі служби. Окремі потрібно котра ки це може ів. Скіль- ти нову я звернувся до ліка- гіони готові ре- склада лася. були створити обласн медичну систему створикоштувати і чи потягне рів, котрі мені поясни з власним ли, бюджет таке навант бюрократичним на хлопський розум: як то кажуть, станції швидкої медичної допомо і ги, Про чи зараз хтось зможеаження – навряд ня, що поглин органом управлінневідкладні які логічніше вписал стани – це те, чим Перс атиме величезні ися б у сучасні ПеКтиви, займається «швид- умови. Тобто дерно буде, якщо й без сказати. І логіч- жавні кошти! пропон ка» щодня і щогоди Але головне питанн того нікчемне фіни уже протягом ти реформу в межах увалося провес- або «Що буде далі» нансування «швидк я: навіщо?! Адже все, доброї сотні років. самої структури, ої» врізатиметься Ось що про перспек що декларується А в законопроекті, тиви говорить на користь «екстреної». катастроф» та «екстре ось «медицина без шокової терапії і значних капіта- офіціоз: «Створе успішно виконує Ну а це, відпоння системи надан- відно, призведе швидка медична помога» – структу на медична до- ловкладень, на основі закордонного ня екстреної до нових скороче допомога! ри, медичної допомо ги має кіль кості бригад «швидкої». Про нь давайте подумаємо: чи все А тепер процесі впровадженняякі виникли в досвіду – Польщі, Німеччини, Росії, відбуватися в нас у гау декілька яку, лузі охорон до речі, у Законі не медичної ре- Франції... Де швидка форми. Спочатку и здоров’я сказано ні слова! медична допо- шому етапі реформ етапів. На перв чотирьох експе- мога виведена ування кількість Подальша логіка залишилося лише вже розв’язано і у ранг служби, котра риментальних областя відділе того, поміня нь що центрів ти може шило на мило – у нашом Дніпропетровській, х – Донецькій, вагомою частиною націона льної є хунку 1 відділе у містах із розра- відбуватися, – це розширення безВінницькій і в Ки- пеки держави ко- «екстрену»… у випаду «швидку» на ння на 100 тис. насеі її єві. Нічим особлив No commeNt им там вони себе не люється та перебу діяльність контро- лення має становити 314 підрозд зарекомендували і не впливали на по- вищих держав ває під патронатом На селі з розрахунку 1 відділе ілів. В Україні кількіст ння казники якості наданн них чиновників. валість життя на ь ліжко-місць удвічі більша, ніж Не 50 тис. населення кількість відділе на я лікувальних кажучи вже про у країнах Європи, 10 послуг. «Швидка» нь але триохорони здоров’я років менша. Це свідчить про слабку як працювала, так ріальне забезпе фінансове й мате- центрів становить 292. На наступ. ефективність системи і продовжувала працюв чення, що включа них етапах планується тенден є «За показниками ція до ючи свої прямі функції ати, викону- гелікоптерні підрозділи. Але на усі і укрупнення смертності доросло рівні слаборозвинени підрозділів – го населення, Україна ці . А в більшості пропозиції МОЗ України областей України зараз перебуває на просто від- ням у містах до 200 тис. з охопленстрації президента х країн третього світу», – перший центри медицини мовчувалося. Ірина Акімова. заступник глави населення, катастроф не діяли у сільській місцево Адмінівзагалі. Насправді, «Смертність осіб сті – до 100 тис. там, де вони створен працездатного віку населення. Кількіс у країнах, у яких перевищ ує аналогі і, центри здебіль- рішення ть валовий націона чний показник навіть шого займалися збором ііі з’їзду – персоналу скорочу посад виїзного льний шій країні», – голова статистичних в ватися не буде». комітет у Верховн продукт у 4–6 разів нижчий, ніж даних про медико жит Інакше Бахтеєв тя! ої у наРади з питань охорони а. кажучи, -санітарні наслідк здоров’я Тетяна и надзвичайних ситуаці Та повернімося до ських бригад, що кількість лікарЗа даними МОЗ, й. обслуго з’їзду. Обгово вуватим у - населення, наспра ривши всі пробле уть – Ніколи «медиц дин після народж перинатальному періоді (з 22-го ми, тижня ення) не брала серйозн ина катастроф» галузі, «Асоціація» що назріли в тися! І ця тенден вді буде зменшувароку помирає кожен в Україні минулого року померло вагітності до 168 гоої участі в ліквіда ція вже давно поміт5111 дітей, а у віці - лу, в котрій ідетьсяприйняла ухва- на у сучасні ції наслідків чи ропейські показни сотий. Рівень дитячої смертності до то великих аварій, й «швидк ки. : в «…Руйн 2,5 За ій». разу двадцят Ось увати «Загаль перевищ ь років в Україні чи то нещасних службу ШМД, яка смерті від захворю на кількість бригад цифри: збільши лися випадки ує єввипадк вань має в Україні пошень розвитк у системи дихальної та серцево-судинн дитячої «швидінформацію і звітуют ів – зберуть над сторічну історію кої» по Україні ої систем, вроджен кровообігу, інфекці их порусистеми. терством про начебтоь перед мініс- здобутки і традиц , свої надбання, цій, у 2011 у 2010 році – 990 станйних захворювань році – 940. Станцій ії, яка щодня рятує і хвороб нервово свою успіш- тисячі ї ну діяльність під , що В Україні один із входять життів, – більш ніж найвищих у світі час цинічно. здоров’ до складу закладів охорони показни захворю слідків… Так сталося ліквідації на- Потрібно поверн ків вань: смертно 64% я: у 2010 році – 896, у сті від серцево-судинн утися рік. «У нашій країні структу рі загальної смертності – у 2011 их Броварах – там робітнинещодавно і в домінування СШМД обличчям до 845». Зрозум це близько 500 000 іло, що швидка медичн – лікарських та ки отруїлися спеціал судинними захворю 14 млн людей перебувають на медичн осіб на чадним газом. Хто а допомо ізованих бригад – страждають від ваннями, близько мільйона – онколог ому обліку із серцево, особливо потреб га, як і вся охорона здоров’я, Працівники «швидк рятував людей? серцево-судинного цукрово ічні хворі, ще мільйон ує реформування ої». Рапортували країнах СНД і Європи» го діабету, ВІЛ-інфікованих профілю. Украї, але ж не у країні більше, ніж ж про це – наші колеги на не перебуває , – Тетяна Бахтеєв шляхом скорочення! в в інших постійн а. з «медиц их Список цей можна екстреини мальних умовах катастроф», начебто Рухаємося далі: продовж увати й , тому формувати і куди порятунком людей, вони займалися та МК пріоритетною в системі ЕМД ми, організаційні «За розрахункаспрямовувати кошти.продовж увати. Отже, насправді, – поділився один є що резміни діючої систеА ось красномовна лікар наболілим. СШМД, її слід зберегтмає бути саме ми надання екстрен ої медичної допоної допомоги Українистатистика: у середньому щомісяц структурну одиниц и як окрему моги дадуть я служба швидко виїжджає на більш можливість зеконом ю. Підтримуємо ї рих. Рубонувши ити по живому, цей показни як мільйон двісті тисяч викликі медич5343,3 тис. грн. …Меди 18 в до хвочого це призведе, чні працівниможна тільки уявити. к можна знизити в кілька разів, а ось

реформою Олег Тимчій, Наталія Щербіна, власкори «ВЗ»

державна «швидка». Може, у цьому хтось зацікавлений? А катастрофічна ситуація з медичними кадрами, які працюють у бригадах швидкої допомоги? 80% – це жінки, і тепер, «завдяки» пенсійній реформі, вони до шістдесяти років повинні бігати по поверхах до хворих. Але яку допомогу може надати «бригада бабусь»? Мало того, лікарі «швидкої» не захищені соціально. Початковий оклад працівника швидкої допомоги – 1407 грн, із яких потрібно платити податки. Щоб отримувати надбавки, слід відпрацювати 7 років. Молоді спеціалісти на такі умови навряд чи погодяться. Та на це ніхто не зважає, навпаки, лікар, котра заявила про нищення спецбригад, потрапила під сильний пресинг. У якій країні ми живемо? Якщо все, що відбувається сьогодні на «швидкій» і в пілотних регіонах, буде поширюватися на всю країну – катастрофа не за горами! «Чумою» називає медичну реформу депутат Дніпропетровської облради Вікторія Шилова. Зокрема, вона зазначає: – 95% мешканців області категорично проти реформи в її нинішньому вигляді: вона зовсім не наблизила медицину до людей, а, навпаки, віддалила на 80–100 км – саме стільки тепер до найближчого медпункту. І цього не помічають хіба що місцеві чиновники. Занепокоєння викликають і перші результати медичної реформи, яку вже протягом року проводять у пілотних регіонах. Під гаслом «оптимізації» ліквідуються медичні заклади. Нова «мережа» новоутворених структур прив’язується до кількості населення, без урахування інфраструктури, розбитих доріг та громадського транспорту. Тож надати екстрену медичну допомогу за 10–20 хвилин, як це декларує реформа, нереально, особливо в сільській місцевості. Від цього найбільше потерпають літ­ ні люди, інваліди, вагітні, які змушені самотужки діставатися до найближчої амбулаторії за десятки кілометрів. Якщо жінці потрібно народжувати, вона тепер їде за 80–100 кілометрів, іноді народжує по дорозі в машині. Це стосується і педіатрії. У нас є випадки дитячої смертності. Наприклад, п’ятимісячний хлопчик із села Знам’янка помер через некваліфікованого лікаря, який не розпізнав хвороби і не направив дитину до відповідної лікувальної установи. Ми не можемо ні до кого достукатися у Дніпро-

петровську. Усі інформаційні канали Дніпропетровської області перекрито, неможливо потрапити на жодний телеканал, тому проводимо прес-конференцію тут, у Києві, щоб нас нарешті почули. Голова громадської організації інвалідів праці, потерпілих, сімей робітників, загиблих на виробництві Дніпропетровської області «Мир», Сергій Шубніков вважає: – Протягом 15 років постійно переглядаються стандарти охорони здоров’я. Якщо раніше я міг лікуватися у стаціонарі місяць, то тепер цей термін скоротили. Зараз, якщо за 7 днів хворий не одужує, то ставиться під сумнів кваліфікація лікаря. Але ж є ситуації, коли просто неможливо вилікуватися за такий короткий час, наприклад інфаркт! Цей проект медичної реформи не для людей, а для чиновників. Реформується і служба швидкої допомоги: тепер їх буде дві – невідкладна та екстрена, причому остання буде керуватися з єдиного центру в Києві, що складно пояснити. Яку «швидку» треба викликати – незрозуміло.

Об’єктивна оцінка чи суб’єктивна помилка? Модернізована система надання швидкої допомоги, яка вводиться в рамках реалізації медичної реформи, довела свою ефективність під час дніпропетровських подій. Отже, потрібно прискорити її розвиток. Про це Президент України Віктор Янукович заявив 3 травня під час засідання координаційного штабу, створеного за його дорученням для розслідування вибухів, що сталися 27 квітня у Дніпропетровську. Віктор Янукович звернув увагу на якісну роботу медиків «швидкої» під час цього жахливого інциденту. Саме завдяки їхній своєчасній допомозі вдалося врятувати життя людей, наголосив глава держави. «Це означає, що система швидкої допомоги, яку ми вводимо загалом по Україні, себе виправдовує в таких екстремальних умовах – вона працює, можна сказати, бездоганно. Її тільки треба швидше розвивати», – наголосив Президент, звертаючись до віце-прем’єр-міністра України– міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової. Так кого ж справедливо похвалив Президент – «швидку», яку хочуть прикрити, чи... Що відбулося в Дніпропетровську, ми знаємо: 26 автомобілів «швидкої» працювали на місцях вибухів і надавали медичну допомогу. Всі постраждалі були госпіталізовані в міські та обласні лікарні. Усього внаслідок терактів у Дніпропетровську постраждали 29 осіб, серед них 10 підлітків. 26 травмованих опинилися в лікарнях, стан п’яти з них лікарі оцінювали як важкий, дванадцятьох – як середньої тяжкості. Троє осіб не потребували госпіталізації і лікувалися амбулаторно. Чи можна було б сподіватися таких результатів від парамедиків, «невідкладної» чи

медицини катастроф? Відповідь однозначна – ні, бо їх там не було. Тел.: (04від Реформатори медицини говорять, що 4) 423-02 -60 vz@vz.kiev.u a www.vz.k a час доїзду на місце аварій чи схожих iev.u ситуацій має становити 20 хвилин у сільській місцевості і 10 – у місті. Постає риторичне запитання: який у тому сенс, якщо у Дніпропетровську «швидка» доїжджала на місця терактів за 8–9 хвилин? І ще: аби показати, наскільки неприйнятними є позиції прибічників реформ для лікарів-практиків, надаємо листи, які вони пишуть до влади і до нас. У цих листах ми бачимо їхню тривогу за долю галузі й переконливу громадську позицію. до

Відкритий лист Міністру охорони здоров’я України Богатирьовій Р.В. Вельмишановна Раїсо Василівно! На опубліковану в газеті «Ваше здоров’я» від 20.04.2012 року статтю під назвою «Ми наш, ми новий світ збудуємо» чиновник МОЗ України Михайло Стрельников дав власний коментар щодо екстреної медичної допомоги. Стаття спричинила подив у працівників «швидкої», зокрема, через очевидне чи вдаване невігластво пана Стрельникова у питаннях надання медичної допомоги на догоспітальному етапі. Зрозуміло, що саме через певні корпоративні інте­реси проштовхується проект Закону України «Про екстрену медичну допомогу» та наполегливо нав’язується українському народу «парамедична» модель надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі. Пана Стрельникова не турбують жахливі демографічні показники, стан захворюваності в Україні та роль служби швидкої медичної допомоги, яка, попри всі труднощі, намагається виконати задачі та функції з надання медичної допомоги хворим, постраждалим – рятувати їхнє життя. Він, у буквальному розумінні, «зачарований» «медициною катастроф» та «центрами». Навіть перекваліфікував фельдшерів у «парамедиків» та вимальовує українському народу райдужну картину спасіння від наслідків надзвичайних ситуацій. До речі, ліквідацією наслідків стихійного лиха, техногенних катастроф безпосередньо займається Міністерство надзвичайних ситуацій. Там є цілий медичний департамент, передбачений для цього. Проте в Україні планується створити особливу службу зі статусом Державної служби медицини катастроф, яка, немов «ракова пухлина», своїми щупальцями зруйнує діючу систему служби швидкої медичної допомоги з понад сторічною історією. Дивно, що чиновник навіть структуру ДСМК не може вибудувати. Приписує їй якісь бригади «першої черги», які насправді є структурною одиницею швидкої допомоги. До того ж, хіба серед основних завдань «швидкої» не стоїть задача ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій? Так і не зрозуміло, для чого потрібно державі утримувати цілу надструктуру? Яка з того «економія»? По суті висловлювань пана Михайла Стрельникова. Суспільство вводять в оману щодо збереження нині діючої системи ШМД, в тому числі і лікарських бригад. Ніякий бюджет не витримає фінансування поєднання кваліфікованої лікарської медичної допомоги на догоспітальному і ранньому госпітальному етапах. Недарма в Законі не прописано, які саме бригади діятимуть у системі. Вражає також ставлення пана Стрельникова до ролі спеціалізованих бригад у наданні ЕМД. Ніхто в Європі чи в тій же Росії не «викинув» їх зі служби швидкої медичної допомоги. Наші ж «реформатори» збираються рятувати всіх і вся? То як можна обійтися без спецзасобів, спецпідрозділів у цій вкрай важливій справі? Ані міліція, ані пожежна служба до цього не додумались. А реформатори від медицини «попереду планети всієї»?! Приватну СШМД у розмові гарно обійшли. Між рядками можна прочитати, що знищення діючої системи ШМД тільки «розчистить» їй дорогу до ще більшого заробляння грошей на людському нездоров’ї та горі. Красномовним підтвердженням цього є підготовка до обслуговування Євро-2012, де службі ШМД відводиться роль чергування на «задвірках», а фірма «Борис» буде працювати на спортивній арені. То хто на кого працює? І що найбільше вразило – це цинічний обман суспільства про вдаване громадське обговорення Закону та ініціативу «з низів»... З повагою, від колективу підстанції №9 Київської міської станції швидкої медичної допомоги

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

А.М. Штаєр

19

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

ДИСКУСІЙ НИЙ КЛУБ

по «швидкій»

20 квітня 201

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

18 травня 2012 року

ПІД ВАЖКИМ ЧОБОТОМ МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ Цього разу в мене був вибір: або розповісти, як легко й вільно крокує медична реформа Ук­ раїною, або ж знову по­ ринути у світ таємниць і натяків, намагаючись дізнатися правду про те, що насправді відбу­ вається із медициною в пілотних областях і як вона, реформа, розчав­ лює залишки медичної системи. А потім писа­ ти, що лікарі не хочуть, аби звучали їхні пріз­ вища, і про те, як мені доводилося збирати крихти правди… І ось переді мною аркуш з іменами і телефонами чиновників від медици­ ни і лікарів Вінницької області. Умовно я їх по­ ділив на дві «партії». Перші, звісно, «за» ре­ форму, другі – «проти». Почав я із тих, хто має бути «за». Але вияви­ лося, що даремно про­ вів такий поділ. Дізна­ вшись моє ім’я і тему публікації, вони гово­ рили відверто, але «не для преси», приблизно таке: «Ця реформа, як якась затяжна війна, – дістала всіх. Просто ті, хто її затіяв, не можуть зупинити це божевілля, бо не знають, як це зро­ бити, тому йдуть, мов приречені на смерть, – до кінця. А ось кілька ловкачів… уже навіть не ловлять рибку в мут­ ній воді, а глушать її ди­ намітом». Один навіть висловився образно: «Кому війна – смерть і горбок могильний, а кому – трофеї вагона­ ми»… І що цікаво, ніхто з моїх високопоставле­ них співрозмовників не захотів давати інтерв’ю щодо цієї реформи вза­ галі! «Щоб не виглядати ідіотами перед нашими людьми», – пояснили. Тобто за логікою їх смі­ ливо можна переводи­ ти в партію латентних противників реформи. А ось лікарі не мовча­ ли. Душа моя журна­ лістська раділа такому щастю. Люди говорили без еківоків, прямо.

16

На території лікарні Вороновиці

КРИЗА. ПЕРЕДРЕВОЛЮЦІЙНА? Що треба зробити, аби наші досить-таки інертні громадяни зважилися на якийсь спротив? Мабуть, відібрати у них надію бути здоровими, щоб мати змогу поставити на ноги дітей, дочекатися внуків, побачити їх сильними і щасливими… А ось ідеологи медичної реформи на Вінниччині вирішили, що це – дурниці, головне – цифри і звітність про виконання. Тому постановили тишком-нишком прикрити велику районну лікарню, котра обслуговувала приблизно двадцять тисяч мешканців Вороновиці і прилеглих сіл. (Вороновиця – селище міського типу Вінницького району, 20 кілометрів від обласного центру, – авт.). І селяни обурилися: вийшли на селищний схід, на ньому винесли рішення й оформили це зверненням до облдержадміністрації та Президента України з прохання виключити селище із пілотного проекту медичної реформи. І ось я у Вороновиці. Разом із кількома лікарями йдемо до голови се­ лищної ради Віктора Стецького.

– Стільки людей залишити без належного лікування, – почав я своє інтерв’ю, – плюс поруч стратегічна траса Вінниця–Немирів, на якій трапляються аварії. Закриття лікарні може спричинити непередбачувані наслідки.

– Вони зараз називають це «оптимізацією», хоча насправді це закриття. Йде поступове скорочення персоналу, ліжко-місць. Уже із 80 до 50. А що таке ліжко-місця? Це і медперсонал, що їх обслуговує, і бюджетне фінансування. А в результаті – багато хворих не можуть отримати належного лікування. Офіційно з прилеглими селами ми обслуговуємо 14 тисяч осіб, а неофіційно – усі 20 тисяч. Багато жителів сусідніх сіл Тиврівського району не мають можливості добиратися до своєї районної лікарні – не існує жодного сполучення, тому їдуть до нас. І ми не відмовляємо. Тим

більше, так склалося історично, що лікарню будували спільно сусідні колгоспи. Але звідси виникає і проблема «швидкої». Скажіть, хто повинен їхати до хворого, котрий не приписаний до нашої лікарні? Далі… з’явилися у нас сімейні лікарі. Хворий викликає його, але чим лікарю добиратися до сусідніх сіл? «Швидка» – незалежна від них служба. Та й ту хочуть передати в медицину катастроф. Тільки я не бачу логіки – катастроф тут не було споконвіків. Олексій Плакида, депутат він­ ницької районної ради, хірург пер­ шої категорії: – Ми до 1 червня негласно працюємо, як і працювали, не зважаючи на директиви згори. До мене, як до хірурга, хворий має прийти за направленням сімейного лікаря, якщо той самостійно не в змозі йому допомогти. Тож хворий відстоїть спочатку чергу до сімейного лікаря, а потім до хірурга…

– Тобто у вас настільки професійний сімейний лікар, що може визначати ступінь тяжкості травми без рентгену?

– Навряд чи це так, – продовжує голова. – Наприклад, є у нас одна лікарка – відпрацювала більш як тридцять років педіатром, вийшла на пенсію. Тут їй дзвонять і кажуть: від завтра ти – сімейний лікар. Вона пройшла шестимісячні курси – і готова до бою. Скажу відверто, я не знаю, який із неї фахівець, але мене обурює той факт, що людина не має спеціалізованої фахової підготовки. І що цікаво, у нас таких сімейних лікарів – шестеро, недавніх пенсіонерів. Я розумію, що для людей із невеликими пенсіями це – певний вихід, можливість заробити. Та чи на користь це людям?

– Моя донька закінчила медуніверситет у 2000 році як сімейний лікар, – долучається Олексій Плакида.

– У хірургів інтернатура тривала один рік, а в сімейних лікарів – два роки. Вона могла справді надати хірургічну, терапевтичну, гінекологічну допомогу – настільки сильною була підготовка. Та коли закінчила навчання,

виявилося, що для сімейних лікарів немає ні бази, ні закону, котрий регламентував би їхню діяльність. Тепер у нас є закон про сімейну медицину, проте бази так і немає. Тобто, якщо хворий із травмою прийде до сімейного лікаря, він не зможе йому зробити рентген, а отже, і не зможе поставити діагноз. Ну, а коли, наприклад, приходить людина із раною, сімейний лікар має оглянути її, якщо цілі сухожилля накласти шви. Хіба це зробить хтось із наших пенсіонерок-терапевтів? Ні. Більшість із них обрали свій фах, бо бояться крові.

– Невже не помітно жодних позитивних зрушень унаслідок цієї реформи? – звертаюсь я до голови.

– Ні, зміни є, і дуже помітні. З’явилося кілька нових керівників і обслуговий персонал. Наприклад, не так давно у нас був один головний лікар, а тепер їх аж три. Завамбулаторії (пенсіонерка), головний лікар первинної ланки і головний лікар вторинної ланки. У кожного – по автомобілю, водієві і бухгалтеру. І все це фінансується з держбюджету! А двадцять санітарок – скоротили. І, схоже, це не все. На нашій лікарняній базі можуть створити округ, де з’явиться посада головного лікаря третинної ланки.

– А що про це все думають люди, який глас народу?

– Та нікому це не подобається. Головний лікар районної лікарні нам розповідав про позитиви й негативи реформи. Та негативний бік ми всі бачимо, а позитивним і не пахне. Відкритим текстом нам говорять, що до 2020, якщо не до 2015, року лікарню закриють, але все робитиметься «ніжно», поступово, щоб не зумовити збурення в народі. Залишиться сімейна амбулаторія, котра видаватиме направлення в найближчі лікарні, залишать стаціонар на 10 ліжок – це у кращому разі. Але напруга в нас уже зростає. Для початку перестали виділяти бюджетні кошти на утримання лікарні. Тепер пропонують заклад перевести на бюджет селищної ради. А на нашому мізерному бюджеті вже

Сергій УХАЧЕВСЬКИЙ, власкор «ВЗ» і школа, яку хочуть закрити, і дитячий садок. Самостійно ми цього не потягнемо. До того ж в нас за кілька минулих років поспіль народилося багато дітей. 130 малюків на черзі в дитсадок! Немає місць! Так це ж радіти треба, що така народжуваність! У двох наших школах цього року – п’ять перших класів! Діти ростуть, їм потрібний поліклінічний догляд. Та кого це хвилює…

– Що ж будете робити, коли ця медична реформа зажене вас у глухий кут?

– Люди вже злі як чорти. Колись Вороновиця була районним центром. Працював цукровий завод, сільгосптехніка, – одне з найбагатших підприємств району, база «Цукропостач», «Облагрообладнання», швейна фабрика... Усі позакривалися. Хлібзавод – така руїна, що можна знімати сагу про сталкера. Школу таки збираються закривати, у зв’язку зі ще однією реформою – освіти. А якщо раптом закриють лікарню, то що лишиться робити людям? Вийдуть перекривати трасу Вінниця–Немирів, зумовивши транспортний колапс.

ТРІШКИ МАРАЗМУ З БОКУ РЕФОРМИ – Ви уявіть, що відбувається в нашій поліклініці, – ділиться Олексій Плакида. – Найбільший пік прийому – на вихідні дні. Чому? Бо діти до батьків приїздять саме на вихідні і примушують іти до лікарів. Адже ті самі не йдуть, оскільки чудово розуміють, що дарма: сімейні лікарі посилають їх до інших спеціалістів у Вінницю, ліків немає, грошей на ліки – теж. Ось діти і приїздять їх рятувати, як можуть. Наприклад, приносять до мене на ношах старого, котрий п’ять днів лежав удома хворий. Як я можу пояснити, що їхній батько викарабкається, якщо тільки йому вистачить здоров’я, і медицина в цьому випадку мало чим допоможе? А він увесь цей час вперто не хоче йти до лікарів, бо вже знає, що ліпше прямо до священика, щоб відспівав на цвинтарі! Дійшло до того, що, здавалося б, банальний апендицит стає проблемою, бо лікарю – хоча він і має колосальний досвід – через те, що працює саме в лікарні нашого рівня, проводити операції заборонено. А ще існує циркуляр, згідно з яким мені дозволено робити операції тільки дітям 18 років. Усіх інших потрібно відсилати в обласну дитячу лікарню. А коли раптом десь на дорозі трапилася аварія, я зобов’язаний проводити операції будь-якої складності і будь-кому. Це при тому, що в мене зараз дуже мало практики і бракує необхідного обладнання. Де логіка?

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

18 травня 2012 року

ЩЕ ОДНА ВІЙНА: СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ПРОТИ СЕМАШКА Чомусь у мене сімейний лікар й досі асоціюється із доктором Ватсоном – біографом і другом Шерлока Холмса. Досвід колоніальних війн, люлька в зубах, великий револьвер за поясом штанів. І дуже обмежене коло знань – через те, що у ХІХ столітті медицина була іншою: хінін, кровопускання і клістир. Зі мною погоджується і відомий вінницький борець проти медичної реформи головний лікар лікарсько-фізкуль­ турного диспансеру Вінницької об­ ласті Сергій ЧерниШук: – На мою думку, інститут сімейної медицини – це пережиток ХІХ століття. Європа ж, навпаки, бере на озброєння стару радянську систему надання медичної допомоги – систему Семашка. ВООЗ цю систему визнала найкращою у світі, зокрема, за те, що спеціалізована медична допомога наближалася до людей; і рекомендувала її запровадження у низці країн. Саме тому Швеція, Норвегія, Велика Британія, Японія значною мірою узяли її на озброєння.

вилікуватися, а лікар не проти заробити копійчину (пригадаймо мізерні зарплати медиків). І тут на спогад приходить: «Гарного лікаря прогодує народ, а погані лікарі нам не потрібні» (М. Семашко). Тож цілком логічно, що значна частина людей, котрі прийдуть у поліклініку, побачивши там величезні черги – плюнуть і звернуться в комерційні лікувальні структури. Мабуть, це – чи не ключовий підтекст медичної реформи в Україні: комерціалізувати медичні послуги, а під шумок приватизувати вивільнені приміщення. І з цього можна зробити єдиний висновок: реформа, котра в нас запроваджується, скасовує 49 статтю Конституції України, що проголошує безоплатність надання медичних послуг в Україні.

У НАС І У НИХ – Кожна реформа передбачає поліпшення якості життя, обслуговування і таке інше. Ви відчули поліпшення від медичної реформи, котра проводиться в області? – звертаюся із банальним запитанням до завідувача вороновицької полікліні­ ки Олександра Шугаєва.

– Ніхто нічого не відчув, бо в нашій країні ніхто не радиться зі спеціалістами. Складається враження, що цю реформу вигадали економісти, які хочуть зменшити витрати на медичну галузь. А думка лікарів їх не цікавить. Якщо реформа дійде до того, що позакриваються лікарні – вони самі себе заженуть у глухий кут. Як не можна вивчити полівалентного інженера, так нереально вивчити і полівалентного лікаря. Робити ставку на сімейного лікаря із широкими повноваженнями і знаннями – безглуздо.

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

То що ж виходить насправді? Насправді доступність медичної допомоги різко знижується. Та й розглядаючи наш випадок, скажемо відверто: хірурги втрачають кваліфікацію, бо їм не дозволено проводити операції! Він ніби й хірург, та не може працювати за фахом. А в обласних і спеціалізованих лікарнях черга на планові операції розписана на два-три роки наперед! І напрошується висновок: система, що впроваджується, просто нищить кваліфіковані кадри в такий прихований спосіб.

Олексій Плакида

Коли поглянути на США, то що таке сімейний лікар там? Мій товариш, із котрим я навчався, трудиться сімейним лікарем у Чикаго. У нього свій медперсонал, апаратура, сім тисяч пацієнтів, із якими він працює з ранку до ночі. І водночас він – шанована в суспільстві, заможна людина. Хіба це можна порівняти з нашими сімейними лікарями? Протилежний приклад – Вінниця. Амбулаторія сімейної медицини. Коридор – шириною сорок сантиметрів. У черзі – мами з грудними дітками, вагітні, туберкульозні діди. (За логікою, санстанція має покарати того лікаря, до якого в черзі на прийом одночасно сидять хворі з кашлем невідомого походження і дитина на щеплення. А з іншого боку, сімейний лікар має оглянути всіх хворих, що до нього прийшли, – авт.). Але це не кінець митарств – вони потрапляють на прийом, звідти їх посилають кого на рентген, кого здавати аналізи, потім їм слід повернутися, знову вистояти в черзі, і сімейний лікар, оцінивши принесені папірці, відправить їх далі – до спеціалістів! Можете собі уявити таку ситуацію у Штатах?..

ЗАРУЧНИКИ РЕФОРМИ

Лікарняний корпус Вороновиці

Хоча інститут сімейної медицини в Європі теж існує, але його рівень на кілька порядків вищий від нашого. Після цих слів у мене з’являються нові асоціації: у нас сімейний лікар – наче Цербер на шляху до здоров’я. Вдумайтеся: щойно вийшов циркуляр, згідно з яким сімейний лікар, що зменшить кількість госпіталізованих у районну лікарню, отримає до зарплатити плюс 500 гривень; якщо кількість направлень до спеціаліста в районну лікарню знизиться до 25% зі 100 прийнятих хворих, він одержить іще 500 гривень доплати. Очевидно, в цю модель закладено боротьбу зі статистикою: краще нехай люди помирають удома, а не в стаціонарі – цифра засвідчить правильність обраного реформаторами шляху! Що робить пересічна людина, зіткнувшись із таким? Іде напряму до лікаря певного профілю, котрий не має права її прийняти. Так народжується корупційна схема – хворий хоче

Моментально підготувати необхідну кількість спеціалістів для запровадження реформи – не реально.

– Тобто насправді в такому вигляді реформа не має жодного сенсу?

– Уявіть, уже зараз для того, щоб потрапити на прийом до дитячого дерматолога (а він один на всю Вінницю), треба займати чергу на тижні наперед. Це ж не нормально! Кажуть, рухаємося до ринкових відносин. Але ж навіть за часів тих самих ринкових відносин, сто років тому абсолютно недурні люди для чогось збудували тут, у Вороновиці, земську лікарню між Вінницею і Немировом. І протягом усіх цих років тут приймали людей, лікували їх. А зараз що відбувається? Ми не маємо права приймати, наприклад, хворих із сусідньої Степанівки. А вони вперто йдуть сюди, а не до свого сімейного лікаря, бо тут є спеціалісти, і логіка їм підказує, що саме спеціаліст швидше розв’яже їхні проблеми!

Я повертався із Вороновиці у Він­ ницю, плекаючи надію, що місто не зазнало такої медичної руїни. Та всі мої сподівання розвіяв заступник го­ ловного лікаря Вінницької районної лікарні Валерій Щербань: – Ми всі стали заручниками рішення депутатів, які голосували за експериментальну реформу на Вінниччині. До речі, якщо хочете, можна зробити класну фотографію: заступник головного лікаря з вищою категорією, депутат кількох скликань, голова постійно діючої комісії миє в кабінеті підлогу – більше нікому, тому що наш відділ буквально розгромили. Районна лікарня, яка обслуговувала п’ятнадцять тисяч дітей, залишилася без дитячої консультації. Тож, що я маю думати про цю реформу, скажу словами поета: «Мне Маркса жаль, его учение упало в русскую купель, где цель оправдывает средства, но средства о***ли цель» (И. Губерман). Я зараз себе почуваю командиром штрафного батальйону, в якому раніше було двадцять дев’ять педіатрів, що обслуговували п’ятнадцять тисяч дітей нашого району, а тепер тут не залишилося жодного, їх усіх перевели в сімейні лікарі. Та висоту взяти треба і лікувати дітей – необхідно. Ну, а чим наш екс-

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

педіатр тепер займається? Раніше він обслуговував до тисячі дітей, а тепер – близько двохсот і кілька тисяч бабусь із дідусями. Ще й отримав, як «преференцію», купу паперової роботи.

– А Вас хтось запитував, чи подобається Вам ця реформа?

– У мене – лікаря вищої категорії педіатрії та організації охорони здоров’я, ніхто й не поцікавився думкою щодо реформи. Просто взяли і, як ординці, розгромили службу. Головні погромники за це отримали по ордену Княгині Ольги. Це – Ніна Довгополюк, яку за сумнівні подвиги відправили на почесну пенсію і поставили керувати водолікувальнею у Хмільнику. Інша – дружина нашого головного лікаря Кривов’яза, яку я виганяв звідси, коли прийшла з перевіркою, як обласний педіатр, що практично ніколи не працювала на передовій. Вона теж на заслуженій пенсії. А сімейний лікар, якому обіцяли з першого квітня дотації, так нічого й не отримав! Так ось, ця реформа фактично знищила повністю нашу педіатрію. Ліквідувала пироговський принцип профілактики захворювань. І руйнування того доброго, що залишилося, триває й далі! Скажіть мені, в якій країні сьогодні таке можливо, щоб діти, які захищені Законом України «Про охорону дитинства», насправді були кинуті напризволяще? Вони ж захищені і міжнародною конвенцією з прав дитини, у якій сказано, що кожна країна зобов’язана створити такі умови для розвитку дитини, в яких би вона гармонійно розвивалася. Що бачу я, лікар-практик?.. «Гармонійний» розвиток дитини, котра вже в першому класі курить і п’є пиво. І за дітьми тепер наглядає сімейний лікар – учорашній акушергінеколог чи уролог, – котрого кинули в село. Але ж він не компетентний робити оцінку здоров’я дитини і давати якісь рекомендації! Такі сімейні лікарі можуть просто»загнати дітей на інвалідні візки! Хіба це захист?

– Для мене дуже показовою є рівень дитячої смертності…

– До реформи у нас в районі діти практично не помирали, а з її початком – було четверо мертвонароджених. Узагалі ми продовжували «підпільно» працювати, як і працювали. Зараз, унаслідок реформених пертурбацій, мене поставили заступником головного лікаря центральної районної лікарні, а периферію передали пенсіонерці-терапевту. Вона й очолила амбулаторну службу. Так ось: учора з усієї області дітей з патологією везли

до нас. Уже є два летальних випадки.

– А щодо захворювання дітей?

– Бенджамін Спок стверджує, що до року життя дитина хворіє мінімум сім разів. Та в нас окремі сімейні лікарі надіслали дані: у них хворіє нуль цілих вісім десятих дітей віком до року. Але це – не реально, такий рекорд можна заносити до книги Гіннеса. Просто їм було дано команду: знизити рівень захворюваності.

– Тобто воюємо з хворобами за допомогою цифр. Ну, а коли доходить-таки до лікування?

– А якщо вам нині пройти маршрутом матері з дитиною, то ви підете: в реєстратуру, яку нині перенесли в дорослу поліклініку, що поруч із дорослим тубкабінетом, постоявши там у черзі, ви маєте вийти на вулицю, обійти поліклініку, піднятися на другий поверх, знайти лікарів – трьох дитячих вузьких спеціалістів, опісля піти до загальної поліклініки на четвертий поверх у лабораторію, звідти спуститися на другий поверх у кабінет щеплень, де нікого немає, тому потрібно знайти медсестру, котра б набрала кров, бо немає кому – «дорослі» медсестри не беруть кров у дітей, потім слід піднятися на третій поверх і в загальній черзі постояти до отоларинголога (дитячого, до речі, немає), а далі – в інший кінець коридору – до загального окуліста. І, нарешті, повернутися в реєстратуру, щоб здати картку. Ось вона – реформа медицини в дії.

– А як Ви себе взагалі у цій ситуації почуваєте?

– Нам, грішним заручникам реформи, спустили нову вказівку: у зв’язку з тим, що зрізали фінансування, беріть відпустки за свій рахунок. Але на роботу ходити зобов’язані! А за що ми будемо жити, чим годувати свої сім’ї? Нам у відповідь: ви маєте бути патріотами своєї справи. Патріотизм – це добре. Тільки коли дивишся, як на базі наших приміщень, куди раніше щодня приходили лікуватися діти з матерями, повідкривали комерційні структури, думаєш про інше. На жаль, усього, що я почув від вінницьких лікарів, тут описати неможливо – обсяг статті не дозволяє. Та я їхав із цього красивого міста над Бугом утомлений і з гнітючими враженнями. І одна з думок, що засіла зламаною платівкою в голові, звучала так: «Пирогов у своєму мавзолеї перевертається від того, що тут діється».

17

ОФТАЛЬМОЛОГІЯ

18 травня 2012 року

ПІД КУТОМ ЗОРУ Оксана Хоменко, для «Вашого здоров’я»

Сьогодні проблема косоокості є дуже актуальною, особливо серед дітей: кожна 50 дитина у світі має цю патологію. Тому в багатьох країнах існує окрема медична спеціальність – страболог (страбологія – наука про косоокість). У нашій країні такими пацієнтами (а їх, за різними даними, від 350 тис. до 400 тис.) опікуються офтальмологи. Віднедавна вони отримали унікальну можливість надточної діагностики й ефективного лікування косоокості. Наукову розробку ноу-хау здійснили провідні офтальмологи Центру мікрохірургії ока (м. Київ) та Інституту очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова (м. Одеса). На її основі фахівці Інституту проблем реєстрації інформації НАН України розробили технологію та устаткування для промислового виробництва набору компенсаторів косоокості, який нині користується значним попитом у лікарів і пацієнтів, оскільки не має аналогів у світі.

Сергій РИКОВ

УСЕ ГЕНІАЛЬНЕ – ПРОСТО Нині існує багато методів лікування косоокості. Надзвичайно важливу роль у забезпеченні успіху такого лікування відіграє точна діагностика, зокрема визначення кута косоокості, який потрібно відкоригувати, приміром, хірургічним шляхом. Що достовірніше його виміряти – то менше втручань потрібно. Донедавна вітчизняні офтальмологи послуговувалися методом Гіршберга – орієнтовне визначення кута косоокості, яке здійснювалося за допомогою офтальмоскопа. Утім, це був трудомісткий, незручний і головне – неточний метод. Приблизно 5 років тому в Україні почали використовувати європейські технології діагностики та лікування, у тому числі й оптико-призматичну корекцію косоокості. Наукові дискусії: чи є ця методика основною або допоміжною у страбології, завершилися тим, що така корекція є основою діагностики й консервативного лікування, а також допоміжним і вкрай необхідним компонентом у хірургічному лікуванні. Адже якщо за методом Гіршберга можна було визначити кут косоокості з точністю до 5 градусів, то за призмовими діоптріями – до 2,5. Мікропризми Френеля стали передвісником революції у страбології, яку завершили українські вчені.

УКРАЇНСЬКІ РЕКОРДИ – За допомогою мікропризм, розроблених спільними зусиллями групи фахівців Центру мікрохірургії ока, Інституту очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова та Інституту проблем реєстрації інформації НАНУ, можна дуже точно визначити кут косоокості, розрахувати, як

14

Наталія Алєєва

його відкоригувати під час операції, – розповідає головний позаштатний фахівець за спеціальністю «Офтальмологія», головний лікар Київського Центру мікрохірургії ока, завідувач кафедри офтальмології НМАПО імені П.Л. Шупика, президент Асоціації дитячих офтальмологів, доктор медичних наук, професор Сергій РИКОВ.

– Більше того, на відміну від «м’яких» призм Френеля наші призми зроблені з полікарбонату, тобто жорсткі, однак їх можна наклеювати на окуляри (для цього також було розроблено спеціальну технологію). У тих дітей, які носять сферопризмові окуляри, завдяки високій якості вітчизняних призм вдається досягати 100-відсоткового відновлення бінокулярного зору – це рекордний показник у світовій практиці (досі він не перевищував 50–60%). Що кращий зір у дитини – то ліпше «фіксується» око. Головне ж досягнення нового винаходу в тому, що замість 2–3 етапів хірургічного втручання (як це зазвичай було раніше) ми досягаємо успіху лікування за одну операцію. А у 30% випадків її взагалі вдається уникнути! Щорічно в Україні проводили 15 тис. операцій із приводу косоокості, а завдяки застосуванню призматичних лінз їх кількість вдалося зменшити до 12 тис.

показане до і після операції (якщо залишився незначний кут косо­окості). Сферопризматичні окуляри моделюють рівне положення очей, формують нормальні сенсорні умови для злиття об’єктів. У цьому сенсі ми отримали унікальний пристрій, адже досі значною проблемою у страбології була неспроможність сформувати правильну фіксацію ока. Такого ефекту, як сферопризматичні окуляри, ні закривання одного ока, ні апаратне лікування не дають. Однак підбір лінз для них – справа індивідуальна, і впоратися з цим може лише фахівець, який добре володіє методикою. Тому ми проводимо спеціалізовані тренінги для фахівців різних регіонів України. Призми користуються попитом – про них схвально відгукуються наші колеги. В усіх обласних центрах країни є фахівці, які вже успішно працюють за цією методикою.

БАЧИТИ НАПЕРЕД Хотілося б іще раз звернути увагу лікарів: дитину з косоокістю показати дитячому офтальмологу потрібно якомога раніше. Вибір часу операції залежить від виду косоокості – для деяких із них існують показання оперувати дитину вже у 8–9 місяців. Хоча

зазвичай це потрібно робити пізніше – у дошкільному віці. Що раніше розпочати лікування, то буде кращим ефект. До того ж потрібно встигнути підготувати зір дитини до «дорослого», тобто шкільного життя. Не варто очікувати, що дитина «переросте» косоокість – вона комплексуватиме через свій вигляд у колі ровесників, це негативно позначиться на виборі нею професії (людина з косоокістю не може працювати там, де потрібен об’ємний зір). До того ж сьогодні з’явилася унікальна можливість уникнути всіх цих проблем набагато швидше й ефективніше. Розробка вітчизняних офтальмологів знайшла широку підтримку, захищена вітчизняними патентами, пройшла всі види клінічних та медико-біологічних випробувань і довела свою ефективність. Нещодавно вона стала предметом обговорення засідання Президії НАМН України, де було зініційовано розробити проект Державної програми з лікування косоокості і передбачити закупівлю наборів призмових компенсаторів косоокості за кошти державного бюджету з розрахунку 1 набір на 1 офтальмологічний кабінет. У такому разі можна буде сподіватися на ефективне лікування дітлахів, які цього потребують.

ЧАС ТРЕНУВАТИСЯ – Косоокість – проблема не лише косметична, а й сенсорна, яка заважає сформуватися бінокулярному й стереоскопічному зору, – розповідає лікар-офтальмолог дитячого відділення Центру мікрохірургії ока Наталія Алєєва. – Використовуючи набір мікропризм (усього їх 42), можна відтренувати око правильно сприймати зображення. Таке тренування

Набір мікропризм

Сферопризматичні окуляри

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

ДМИТРО БЕРЕГОВИЙ:

«СПРАВЖНІЙ ЛІКАР

ІДЕ в НОГУ З ЧАСОМ» Волочиську центральну районну лікарню очолює непересічна людина. Дмитро Береговий – кандидат медичних наук, спеціаліст вищої категорії з організації й управління охороною здоров’я та отоларингології, відмінник охорони здоров’я, заслужений лікар України, нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, автор 6 раціоналізаторських пропозицій та 48 наукових статей. Далеко не кожна районна лікарня може похвалитися нині таким керівником. І не лише тому, що його нагороди і звання почесні, а й тому, що його життя нерозривно пов’язане з життям рідного закладу, рідного колективу і району, якому він віддав 40 років зі своїх 65. У травні Дмитро Васильович святкує ювілей, однак усю увагу й турботу він зосередив на зовсім іншій події – незабаром відкриття нової центральної районної поліклініки на 380 відвідувань за зміну. З цього і розпочалася наша розмова.

– Дмитре Васильовичу, ця подія стане подарунком до Вашого ювілею?

– Це більше, ніж подарунок, це втілення моєї мрії, яка народилася з першого дня призначення мене на посаду головного лікаря. Уявіть собі, відтоді минуло 22 роки! Останні 10 років будівництво поліклініки взагалі було законсервоване. Лише завдяки турботі голови РДА І. Добжанського та голови ОДА В. Ядухи з державного бюджету було виділено 16 млн грн на завершення будівництва.

– Однак за цей час Ви реалізували інші плани, які до невпізнанності змінили лікарню...

– Волочиськ дійсно може пишатися медициною. Лише за останні роки ми провели капітальний ремонт і реконструкцію 16 відділень ЦРЛ – облаштували чудові побутові умови хворим і персоналу (гаряча вода, палати на 1–2 місця, сучасне меблювання), подбали про оптимальні умови лікування. Відкрили типове відділення анестезіології та інтенсивної терапії, створили лікарняну аптеку, газифікували 1 дільничну лікарню, 5 лікарських амбулаторій та 51 ФАП, побудували 4 нові ФАПи. Усі медичні заклади району укомплектовано кваліфікованими кадрами. Уже створено ЦПМСД, де працює відділення сімейної медицини (17 лікарів) і до якого входять усі лікарські амбулаторії та ФАПи району. У квітні цього року Волочиській ЦРЛ присвоєно вищу категорію.

– Поринаючи з головою в організаторські клопоти, маєте змогу практикувати, охоплювати наукові горизонти?

– Так, я практикуючий лікар-отоларинголог, приймаю хворих, оперую. Щорічно беру участь у наукових конференціях із отоларингології, публікую

наукові статті на різну тематику. Спів­ працюю з колегами з Тернопільського медуніверситету – для них цінний мій практичний досвід, для мене – їхні наукові пошуки. Я переконаний, що справжній лікар завжди повинен іти в ногу з часом, цікавитися тим, що відбувається у медицині нового – ні інститутських знань (хоча я навчався на відмінно), ні набутого досвіду ніколи не вистачить, якщо на цьому зупинитися. Тому намагаюся запроваджувати в себе все нове, що з’являється, – звичайно, якщо це можливо в умовах районної лікарні, в тому числі й фінансово. Сподіваюся, що із введенням у дію страхової медицини ці можливості значно розширяться.

– Чи приживається медична наука на периферії? Чи це справа ентузіастів?

– Наука – це завжди участь ентузіастів, їх прагнення рухатися вперед і досягати нового. Хоч на якій би посаді і в якому місці працювала людина, її бажання завжди з нею. Але всі перспективні ідеї народжуються знизу. Так було і з організацією на базі нашої лікарні Центру травми ІІ рівня – ініціативу подали молоді здібні лікарі. Тепер у Центрі проводять артроскопічні операції, впроваджуємо ендопротезування кульшового суглоба, відбуваються міжобласні конференції, у яких беруть участь провідні науковці та молоді вчені з Тернополя, Києва. Ось так насправді зустрічаються наука із практикою. Чимало новинок запроваджують наші хірурги, реаніматологи, анестезіологи, які також співпрацюють із науковцями вузів, виступають із науковою тематикою. Інша справа, що новинки дорого коштують і без підтримки місцевої влади нам їх не запровадити. Тому ми вдячні керівникам області і району за їхню постійну підтримку, сприяння,

допомогу у придбанні необхідного обладнання, медикаментів.

– А як Ви вважаєте, нові реформи віддалять чи наблизять наукові ідеї до глибинки?

– Усе залежить від конкретних умов. Безперечно, ніхто і ніщо не може завадити народженню нових Кулібіних. Але якщо в районі буде сформовано госпітальний округ, а відповідно, і лікарня, де працюватиме багато фахівців, – це сприятиме тому, що там наукові ідеї і приживатимуться, і розвиватимуться. Якщо ж у районі буде один фахівець певного профілю – для консультування, – навряд чи він займатиметься науковими пошуками. Один у цьому полі не воїн.

– Що потрібно для того, щоб лікар прагнув у науку?

– Передусім – поклик душі. Чомусь не всі студенти-медики ідуть у наукові гуртки. Ті, що там займаються, шукатимуть і як молоді лікарі, і як досвідчені фахівці. Решта... На жаль, нині можна спостерігати, що навіть лікарі-інтерни не знають того, що необхідно, тож навряд вони цікавляться новинками медицини. Мені це важко зрозуміти, бо у студентські роки я просиджував днями в бібліотеці, відвідував різні наукові товариства, потім, коли вже обрав майбутній фах, – їздив на симпозіуми з отоларингології, займався науковою роботою, зрештою, захистив кандидатську. Можливо, часи змінюються.

– А чи не шкодуєте про своє давнє рішення піти працювати у лікарню замість того, щоб захистити докторську?

– Мені робили багато цікавих і спокусливих пропозицій упродовж життя. Хто знає, можливо, я щось втратив від того, що не погодився, але я над цим ніколи не задумувався. Я – сільський хлопець, який обрав свою професію тому, що спостерігав, як наш фельдшер

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

лікував мою маму, сусідів, і так само прагнув приносити людям добро. Я завжди втішався з того, що лікую хворих. Гадаю, мій син також обрав професію лікаря, спостерігаючи за роботою батьків. Моя дружина теж працює в медицині – вона головна медсестра нашої лікарні ось уже 25 років.

– Ви змогли розв’язати багато «не підйомних» проблем медицини свого рівня і досягти значних успіхів у її становленні. Тобто не чекали готового і не нарікали на те, що все погано. Маєте якийсь секрет?

– Усі лікарні перебувають у рівних фінансових умовах. Коштів дійсно не вистачає. Тому важливо правильно ними розпорядитися. Не менш значуще вибудувати місток співпраці з владою, керівниками місцевих підприємств. Усі ці роки «перевтілення» лікарні я працюю так, ніби будую власний дім.

– А реформування охорони здоров’я – це те, що допоможе небайдужим до галузі, чи те, що відіб’є у них останні прагнення її врятувати?

– Реформи потрібні. Але поспіх у їх проведенні зайвий. Краще 7 разів відміряти, зберегти все цінне і вдосконалити його. Адже крокувати в ногу з часом повинен не лише кожен лікар, а й уся система охорони здоров’я. Що нам усім потрібно? Чітко розуміти, куди рухаємося. Зробити чесні висновки в пілотних регіонах – що робимо правильно, що ні. Змінити форму підготовки сімейного лікаря – він із першого курсу повинен знати, ким працюватиме, а «силоміць» хорошого фахівця не підготуєш. Поліпшити фінансування галузі. Наблизити прийняття Закону про загальне медичне страхування – без нього реформа не піде.

Розмову вела Світлана ТЕРНОВА, «Ваше здоров’я»

15

МЕДИЦИНА У РЕГІОНАХ

18 травня 2012 року

18 травня 2012 року

ЗАМІСТЬ СКАЛЬПЕЛЯ ХІРУРГІЯ

ДИ ПРИНЦИПОВО НОВІ ПІДХО ННЯ А В У ІК Л О Г О Н ІЧ Г Р У ІР Х О Д ЖНИНИ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРО ЧЕНІ В І К Ь С ЇН А Р К У И Л А В У Н О ЗАПРОП

– ВОДА Василь КАЛИТА, «Ваше здоров’я»

НАТАЛІЇ МИКОЛАЇВНІ ПОТАЛАНИЛО

Доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України професор Володимир Скиба

12

У тому випадку було над чим замислитися керівникові Київської клініки еферентної терапії відомому гепатологу Віталію Чорномизу. У пацієнтки Наталії Миколаївни, 56 років, виявили гепатокарциному печінки. Стан хворої ускладнювався немолодим уже віком, наявністю супутніх захворювань, зокрема анемії, що ставило під сумнів її операбельність. За традиційного оперативного втручання можливі значні крововтрати та інші ускладнення, з якими хвора може й не впоратися. Але й без операції не обійтися. То як же допомогти пацієнтці? Наталії Миколаївні поталанило – група українських учених саме завершила розробку новітньої технології, яка докорінно змінює підходи до хірургічного лікування органів черевної порожнини. Пропонується дати відставку, здавалося б, незамінному скальпелю, що вірно служить медицині ось уже понад 2 тисячі років. Замість стального інструмента застосовується надтонкий струмінь води під високим тиском. А звідси й малоінвазивність та інші переваги. За новітньої технології сумніву щодо операбельності хворої На-

талії Миколаївни не виникатиме. Але хто практично візьметься прооперувати по-новому? І керівник клініки Віталій Чорномиз доправив пацієнтку до хірургічного відділення Київської міської клінічної лікарні №1, на базі якої працює кафедра хірургічних хвороб медичного університету Української асоціації народної медицини на чолі з доктором медичних наук, заслуженим діячем науки і техніки України, лауреатом Державної премії України професором Володимиром Скибою. Саме там першими в Україні поча­л и впроваджувати інноваційну технологію, про яку варто розповісти докладніше.

ЦІ ТЯЖКІ ПЕРИТОНІТИ Талановитого хірурга професора Скибу давно непокоїла проблема лікування запалень очеревини – тонкої плівки, що вистилає стінки черевної порожнини. Оперативне втручання – єдиний шлях врятувати життя хворого. А це завжди псувало лікарняну статистику у зв’язку з виникненням післяопераційних ускладнень. Летальність невідмежованих форм перитонітів сягала 27–51%. За останній період світова й вітчизняна медицина зробили помітний крок уперед. Однак істотного зниження частоти гнійно-септичних ускладнень не відбулося. А хіба небажані складнощі виникали лише в разі запалення очеревини? Вони псували статистику і в гепатології, і в інших профілях медицини. Професор Володимир Скиба глибоко проаналізував увесь хід традиційного оперативного втручання в разі зазначеної патології. Що перешкоджає високій лікувальній ефективності? Як виявилося в результаті наукових досліджень, 15–24% ускладнень є наслідком значного травмування прилеглих тканин та виникнення кровотеч. Впливали й інші негативні чинники: тривалість оперативного втручання, недостатній гемостаз, загроза ушкодження сусідніх органів, надмірне застосування електрокоагуляції та ін. Отак і виник «обвинувальний висновок»: цей шанований хірургами споконвічний скальпель у ряді випадків потребував заміни. А чим? Проблема була всеосяжною, і кафедра професора Скиби об’єднала

свої сили й можливості з колегами Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова. Почалася серія наукових досліджень, які мали на меті визначити й мінімізувати значні інтеропераційні чинники, що призводили до ускладнень та летальності.

ОБ’ЄДНАНИМИ СИЛАМИ Потрібно було створити експериментальну модель хронічного запального інфільтрату черевної порожнини. Ось тут і постало питання про технічне забезпечення операції – принципово новий інструмент, який би працював тонше, м’якше, щадніше. А це вже виходило за межі компетенції учених-клініцистів – мали допомогти фахівці технічних профілів. І на допомогу прийшли науковці Національного авіаційного університету, Інституту електрозварювання НАН України. Поки технічні фахівці мізкували над розробкою моделі принципово нового інструмента, професор Скиба зі своїми співробітниками – доцентом Станіславом Хмельницьким та доцентом Ігорем Сухіним – продовжували експериментальну роботу: на піддослідних тваринах відпрацьовували методи формування інфільтратів черевної порожнини різної локалізації, досліджували ексудат. Не гаяла часу і технічна підтримка: було створено інструмент нового типу – водоструминний скальпель, де використовується сила потоку надтонкого струменя води, що подається під високим тиском. Робоча рідина – фізіологічний розчин. Водоструминний скальпель є незалежним від зовнішніх джерел струму – енергію забезпечує стиснене повітря, з допомогою якого і створюється належний тиск струменя робочої рідини. І тільки після тривалих всебічних досліджень і випробувань на піддослідних тваринах у клініці професора Скиби за сприяння головного лікаря Київської міської клінічної лікарні №1 Ігоря Чермака відклали убік старого трудівника – традиційний скальпель – і почали оперувати по-новому. Успішно прооперували і знайому вже нам пацієнтку Наталію Миколаївну із клініки еферентної терапії Віталія Чорномиза.

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

А ТЕПЕР – УГЛИБ І ВШИР Чи ж досягнуто мету – підвищення лікувальної ефективності новітньої технології? Чи вдалося подолати недоліки традиційного металевого скальпеля? Які переваги новації? На ці запитання відповідає професор Володимир СКИБА: – Можна сказати, що так. Поперше: операції на черевній порожнині ста ли менш травматичними. Мета левий ска льпель навіть у досвідченого хірурга може ушкодити судини, сусідні тканини, а водяний – діє м’яко, обминаючи їх. Маємо майже подвійний виграш у часі оперативного втру чання, та й крововтрати менші в рази. Різко скорочено і післяопераційний період, а це й відповідне зменшення часу тимчасової непрацездатності про-

оперованих. Отож новація вигідна для держави і в економічному плані.

– А як щодо ускладнень, летальності?

– Летальність є нульовою. Ускладнень у ході перших ста виконаних по-новому оперативних втручань – жодних.

– Але, як кажуть в Україні, одна ластівка весни не робить. Які перспективи впровадження новації в українській хірургії?

– Ми готові допомогти всім, хто зацікавиться незвичним хірургічним інструментом та заснованою на його застосуванні технологією. І вже маємо певні результати: новація впроваджується у деяких клініках столиці, у лікарнях Полтави, Луцька. Маємо перспективи й розширення діапазону застосування новації: в урології, гінекології і навіть у стоматології.

КРАСИВО ЖИТИ НЕ ЗАБОРОНИШ Пластична хірургія не тільки творить дива із зовнішністю людини, допомагаючи їй позбутися різних комплексів, а й надає допомогу в разі серйозних порушень в організмі, наприклад, за вроджених вад розвитку, травм або втрати органа. Великих зусиль довелося докласти Клубу пластичних хірургів, створеного у 2004 році на базі нинішньої Олександрівської клінічної лікарні м. Києва за активної підтримки кафедри хірургії №4 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця та Асоціації кардіологів, судинних та серцево-судинних хірургів м. Києва, які очолює професор Володимир Мішалов, щоб 2012 року заявити про прогрес пластичної і реконструктивної хірургії на міжнародній конференції, яка ось уже вп’яте збирає у столиці провідних пластичних хірургів України, зарубіжних фахівців із європейських центрів, котрі займаються даною проблематикою. Особливістю цих передусім навчальних циклів із пластичної хірургії є присутність молодих хірургів та інтернів, які таким чином долучаються до азів естетичної медицини. ЧОТИРИ ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ СУЧАСНОЇ ПЛАСТИЧНОЇ ХІРУРГІЇ Нинішні пацієнти все частіше роблять свій вибір на користь максимально природної зовнішності. Робота хірурга вважається ідеальною у тому випадку, коли її не помітно навколишнім. Сучасні пацієнти пластичних хірургів обирають ін’єкції замість операцій.

– Якщо зважити на ті зміни, які відбуваються нині в пластичній хірургії, то можна дійти висновку, що сьогодні на перше місце виходять естетичні втручання, – розповідає Володимир Мішалов. – Малоінвазивні технології витіснили складні оперативні і реконструктивні операції. Наприклад, в Україні близько 600 медичних закладів, які мають можливість проводити ті чи інші пластичні втручання, допомагаючи пацієнту бути не лише здоровим, але й красивим. Симультанні втручання дають можливість робити кілька операцій у рамках однієї про­ цедури. Це дає можливість пацієнту зекономити кошти (на вартості наркозу і перебуванні в стаціонарі), а також обійтися одним реабілітаційним періодом замість двох. Найбільш поширеними серед таких комбінацій є: ліпосакція і абдомінопластика, ліпосакція і аугментаційна мамопластика, а також ліпофілінг і блефаропластика. Сьогоднішню тенденцію зі збільшення

кількості пластичних операцій для чоловіків можна назвати доволі стабільною, хоча про їх «вибуховий» ріст не йдеться. Наші чоловіки частіше обмежуються блефаропластикою, ринопластикою, пересадженням волосся на відміну від закордонних, де популярними є «чоловіча» ліпосакція, а також ін’єкції ботокса та гіалуронових філерів. СПЕЦІАЛЬНОСТІ НЕМАЄ, А ФАХІВЦІ Є В Україні офіційно немає спеціальності «пластична хірургія». Щоправда шість років тому відповідно до положення МОЗ України та затвердженої постанови Кабінету Міністрів України організацію даної послуги було закріплено за окремими державними лікувальними закладами. З метою удосконалення хірургічної допомоги населенню той заклад охорони здоров’я, у якому був розвинений відповідний структурний підрозділ, мав право надавати пацієнтам спеціалізовану допомогу з пластичної та реконструктивної хірургії. Проте чимало спеціалістів схиляються до думки, що оформлення спеціальності зіштовхнулося із проблемою фінансування, тобто його елементарною відсутністю. Мабуть, саме ця причина лягла в основу нещодавнього закриття головним лікарем Олександрівської клінічної лікарні Романом Василишиним відділення пластичної і реконструктивної хірургії, яке протягом сімнадцяти років допомагало пацієнтам у розв’язанні їхніх нагальних проблем. А тепер, коли напере-

додні Євро-2012 у державної лікарні з’явився шанс стати медцентром європейського рівня з відповідним рівнем надання медичних послуг, – відректися не лише від спеціальності, а й тієї чималої кількості пацієнтів, які саме тут відновлювали своє фізичне і психічне здоров’я після мастектомії чи операцій зі зміни статі. Бо саме в Олександрівській клінічній лікарні було практично єдине стаціонарне відділення для транссексуалів в Україні. Натомість кілька років тому на базі кафедри хірургії №4 НМУ ім. О.О. Богомольця було створено курси спеціалізації з пластично-реконструктивної хірургії, але відсутність належної практики робить із слухачів курсів, у кращому випадку, теоретиків пластичної хірургії. ВИКОРИСТАННЯ ВЛАСНИХ ТКАНИН – НОВИЙ НАПРЯМ В ЕСТЕТИЧНІЙ ХІРУРГІЇ Ліпофілінг (ліпоскульптура, ліпопластика) – використання власних жирових тканин, які за допомогою ін’єкцій вводяться для контурної пластики губ, підборіддя, щік тощо. Цей метод успішно застосовується для корекції косметичних дефектів обличчя (може використовуватися і для вікових змін рук). Застосування стовбурових клітин для відновлення тканин нині вважається досить перспективним, оскільки зі стовбурових клітин можна виростити клітини будь-якого

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

типу. І хоча початкові дослідження потенціалу стовбурових клітин у реконструктивній хірургії дали обнадійливі результати, в дійсності до такого застосування клітин – особливо у винятково косметичних цілях – ще далеко. Сьогодні стовбурові клітини у пластичній хірургії використовують лише у 2% випадків, решта – в інших напрямах медицини. ПЛАСТИКА МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ – НАЙПОПУЛЯРНІША З ОПЕРАЦІЙ За оцінками спеціалістів, у світі нині проводиться 100 тисяч грудних імплантацій на рік. Основною причиною, яка примушує жінок звертатися до пластичного хірурга, – збільшення молочних залоз.

– Сучасним стандартом аугментаційної мамопластики є повне доопераційне обстеження пацієнтки, яке включає обов’язкову консультацію терапевта і проведення аналізів, – розповідає відомий український пластичний хірург, професор Василь Храпач. – Завдяки цьому нам вдається практично не лише максимально догодити жінці, але й запобігти виникненню можливих ускладнень (гематоми, капсулярної контрактури тощо), позаяк точкою відліку є обстежений пацієнт, а наперед спланований хід операції унеможливлює непередбачуваний результат.

Підготувала Віра ФАЗЛЄЄВА

13

ХІРУРГІЯ

18 травня 2012 року

ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

18 травня 2012 року

ТОТАЛЬНА ЙОДИЗАЦІЯ: «ЗА» І «ПРОТИ» Світлана ТЕРНОВА, «Ваше здоров’я»

Щоб не знати проблем, які виникають унаслідок йододефіциту, людині потрібна 1 чайна ложка йоду впродовж життя. Але розподілити її потрібно так, щоб життєво необхідна доза надходила до організму рівномірно, у безпечній кількості і впродовж усього життя – від моменту зачаття. Найкраще було б зробити це за рахунок вживання органічного йоду, який міститься у продуктах харчування. Та фахівці стверджують, що за нинішніх природних умов це не завжди можливо. Ґрунти втрачають йод унаслідок їх інтенсивної обробки, ерозії, вимивання. А забруднення ґрунтів хлором, важкими металами, пестицидами блокує засвоєння цього мікроелемента рослинами. Дефіцит йоду виникає і в разі обмеженого вживання білків, куріння, наявності в їжі залишків хімічних добрив тощо. Тож передбачається, що йододефіцит (ЙД) і надалі посилюватиметься. А його профілактика вже стала темою номер один у сучасному світі, 1/3 населення якого страждає від нестачі йоду. Гострий дефіцит цього мікроелемента спостерігається рідко, зате середній і легкий рівень – явище дуже поширене. Незважаючи на «легкість» діагнозу, він призводить до вкрай тяжких наслідків: патології щитоподібної залози, ускладнень під час вагітності, затримки розумового і фізичного розвитку дітей тощо. Країни, які дбають про своє майбутнє, інтелектуальний потенціал та економічну стабільність, шукають шляхи розв’язання цієї проблеми. Найефективнішим і найдоступнішим із них на сьогодні вважається додаткове йодування продуктів харчування, зокрема солі – до таких масштабних заходів вдаються 122 країни світу. На жаль, Україна, яка також потерпає від йододефіциту (у різних регіонах – різний ступінь), належить до країн із найменшим споживанням йодованої солі (на рівні Гамбії, Судану, Пакистану і Гвінеї-Бісау), оскільки в нашій країні й досі відсутня ефективна стратегія в цьому напрямку. У 2002 році в Україні було прийнято Програму подолання ЙД, яка передбачала заходи з нормалізації йодного статусу населення. Відтоді в торгівельній мережі з’явилося багато йодованих продуктів, в аптеках – йодовмісних біодобавок і препаратів, але проблема ЙД в Україні залишається незмінною, у той час як багато країн, що впровадили масову йодизацію солі, вже оголосили себе вільними від цієї проблеми. Натомість вживання йодованої солі населенням України постійно знижується: від 76 тисяч тонн у 2004 році, 50 ­­ тис. – у 2005, 23 тис. – у 2006 до менш ніж 15 тис. тонн у 2010 році. Тож у лютому 2012 р. у парламенті було зареєстровано проект Закону України «Про внесення доповнень до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» щодо забезпечення оптимального йодного харчування, який передбачає обов’язкову реалізацію у торговельній мережі йодованої кухонної солі для потреб населення (не забороняється продаж звичайної солі); її використання у харчовій промисловості, на об’єктах громадського харчування, у дитячих колективах, ЛПЗ тощо. Однак у кожної ідеї є як прихильники, так і опоненти. Їм – слово.

10

Карта йодної забезпеченості різних областей україни (1997-2000)

ОЛЕНА ТРУШ: «ХЛІБ І СІЛЬ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ» Про загрози йододефіциту і перспективи його подолання в Україні – наша розмова з консультантом ЮНІСЕФ Оленою Труш.

– Можливо, українці не підозрюють, чим загрожує йододефіцит. Статистика стверджує, що лише 1% молодих мам знають про його наслідки для дітей.

– Дуже прикро. Адже йододефіцит (ЙД) призводить до серйозних клінічних наслідків: патології щитоподібної залози, порушення обміну речовин, проблем під час вагітності (передчасні пологи, невиношування, мертвонароджуваність), виникнення вроджених вад у дітей. Найнебезпечніший йододефіцит для немовлят і дітей раннього віку, в яких із цієї причини може виникати відставання у психічному розвитку і навіть кретинізм. Також слід говорити і про популяційні наслідки ЙД, які приховані на перший погляд. Адже навіть незначний ЙД під час вагітності може спричинити у майбутньому погіршення здатності дитини до навчання, зниження інтелекту – в середньому на 13,5 пункту ІQ, порушення у становленні репродуктивної системи аж до розвитку неплідності. Якщо цей стан зберігається і в дорослому віці – навряд чи варто очікувати від людини високої продуктивності праці, інтелектуальних успіхів і фізичного здоров’я.

– Можливо, українці просто переконані, що в нашому регіоні йод – не дефіцит...

– На жаль, дослідження Інституту ендокринології та обміну речовин НАМН України впродовж останнього десятиріччя підтвердили, що у 56% наших співвітчизників таки існує йододефіцит. Різні області країни відрізняються його ступенем, але в цілому, якщо порівняти рівень вживання йоду в Україні (приблизно 86 мкг) з рекомендованим, – стане все зрозуміло. Рекомендовані дози: для дітей від 1 до 6 років – 90 мкг, 6–12 років – 120 мкг, старші 12 років – 150 мкг, вагітних і мам-годувальниць – 250 мкг.

– Чи здатна наша промисловість забезпечити масову йодизацію солі?

– Безперечно. Таку сіль можуть випускати всі підприємства галузі – до 7,5 млн тонн на рік, за реальної потреби населення України у 100–200 тис. тонн. Навіть зараз лише 15% їх продукції іде в Україну, решта – на експорт.

– Чи варто очікувати особливих успіхів від заходів, які запропоновані у змінах до Закону?

– Давайте поглянемо на досвід сусідніх країн. Білорусь впровадила стратегію масової йодопрофілактики у 2002 році. Йодовану сіль там використовує вся харчова промисловість, у торгівлі її продаж обов’язковий, хоча ні звичайна сіль, ні йодопрепарати там не заборонено. Нині споживання йодованої солі білорусами зросло із 36 до 74% (вважається, що навіть 70% достатньо для досягнення рекомендованого рівня йодозабезпеченості). Вони досягли значних успіхів: за 10 років зменшилася частота захворюваності на зоб серед дітей та підлітків. Болгарія у 1996 році (після аварії на ЧАЕС) почала йодувати всю без винятку сіль – у 2006 році вона отримала сертифікат країни, вільної від ЙД. Такий же сертифікат має і Казахстан (із 2011 року).

– Українці – народ обережний. Хоча б не пересолити...

– Маєте на увазі не «перейодити»? За наявного в Україні рівня йодизації солі (40 мкг/кг) і враховуючи, що в процесі зберігання ще і втрачається 25% йоду, споживання 5 г такої солі на день (як це притаманно більшості з нас) досягає лише 14% вищого безпечного рівня вживання йоду, 10 г – відповідно 27%, 15 г – 41%. Навіть якщо пофантазувати, що людина з’їсть за день 30 г солі – це лише 82% вищого безпечного рівня. Тож я не вважаю, що це комусь зашкодить. Хоча зловживання сіллю (будь-якою) шкодить здоров’ю. Пропонується використовувати йодовану сіль і під час промислового виготовлення харчових продуктів. Адже із сіллю неможливо забезпечити йодопрофілактику, наприклад, для вагітних. Візьмімо для прикладу Голландію: 50% йоду там отримують із хліба, 30 – із натуральних джерел, 4 – із біодобавок, 16% – із йодованої солі (рівень йодизації 15–25% мкг/кг). Таким чином вони досягли нормального рівня йодозабезпечення і в дорослих, і в дітей.

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

18 травня 2012 року

Зниження частоти захворюваності на зоб серед дітей і підлітків Білорусі (кількість випадків на 100 000)

ПРИРОДА ПРО ВСЕ ПОДБАЛА Віталій КОРЗУН, завідувач лабораторії спеціальних харчових продуктів та епідеміології харчування ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва», доктор медичних наук, професор: – Звичайно населення України потерпає від нестачі йоду, але тільки частина (приблизно 54%), до того ж існують суттєві відмінності за різними регіонами (у 20% – середній ступінь, 30% – нормальне споживання йоду). Тому я категорично проти того, щоб давати всім жителям України однакову кількість йодованої солі та ще й такого рівня йодизації – достатньо 15 мг/кг. У такий спосіб ніхто не може гарантувати рівномірного розподілення у забезпеченні йодом: одні отримають більше норми, інші – менше. Хоча б тому, що йодат чи йодид калію за високих температур руйнуються. Дослідження, проведені в Інституті харчової промисловості, підтвердили, що під час випікання хліба в ньому залишається приблизно 12% йоду. А під час промислового виробництва м’ясних продуктів (до 200°С) – і сліду не лишиться. Така йодизація виглядатиме як повна профанація. У той же час вагітним, потреба в йоді у яких зростає удвічі, потрібно вживати якомога менше солі взагалі. Дітям до 3-х років також сіль не показана, адже це найбільш уразлива категорія. Про це в законі – ані слова. Нам потрібно зважати на різний досвід країн – не підходити однобоко. Данія, яка раніше йодувала сіль, узагалі від цього відмовилася – через значне зростання автоімунних тиреоїдитів, спричинених надлишком йоду. У міжнародному ен-

докринологічному журналі було опубліковано динаміку первинної захворюваності на тиреотоксикози в Білорусі, де 97% населення вживає йодовану сіль: кількість тиреоїдитів зросла у 4 рази, а це більш грізна хвороба, ніж зоб. Ще одне запитання: якщо йодид калію, якого достатньо в Україні, і йодат калію, який ми повинні закуповувати за кордоном, рівноцінні, чому ми зробили вибір на користь останнього? І про головне – органічний йод, що ми споживаємо з продуктами, зв’язаний із білками або вуглеводами, які розчиняються у тонкому кишечнику, тож йодні сполуки потрапляють у печінку, яка регулює: що віддати у кров, а що зв’язати із жовчними кислотами і вивести. Неорганічний йод усмоктується, починаючи з ротової порожнини, тобто весь, без контролю, потрапляє у кров і це перевантажує організм. Його надлишок блокує щитоподібну залозу, виникає гіпертиреоз чи гіпотиреоз (при тому що йод надходить!). Далі розвивається зоб і зупинити цей процес неможливо. Йод окислює тиреоцити, і, якщо його забагато, може виникнути тиреотоксикоз. До середини минулого століття вважалося, що ендемічні форми патології щитоподібної залози зумовлені монодефіцитом йоду, а терапія монопрепаратами йоду – достатня та високоефективна. Однак десятки тисяч фундаментальних досліджень довели, що у профілактиці й терапії ЙД слід враховувати нерозривний зв’язок метаболізму йоду й інших мікроелементів, так званих синергістів йоду. Найбільше всіх мікроелементів – у морських водоростях, там їх концентрація і спектр такі ж, як у плазмі крові людини. Тому Японія не йодує солі. Хоча японці вживають ламінарію не кілограмами, адже щоб задовольнити добову потребу в йоді, потрібно 10 г сирої ламінарії, або 1 г сухої. Більше того: японці застерігають від споживання понад 300 г ламінарії – навіщо зайве?

0СН0ВНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗАК0Н0ДАТЕЛЬСТВА 0 Всеобщем йодировании соли И РЕЗУЛЬТАТЫ СНАБЖЕНИЯ Й0ДИР0ВАНН0Й С0ЛЬЮ Балканский регион діти

Законодательство о йодировании соли

підлітки

ДОСВІД – НАЙКРАЩИЙ АРГУМЕНТ Віктор КРАВЧЕНКО, керівник відділу епідеміології ендокринних захворювань та лабораторної діагностики і профілактики йододефіцитних захворювань Інституту ендокринології та обміну речовин НАМН України, доктор медичних наук: – Сьогодні побутує думка, що країни, які залишатимуться у стані ЙД, відставатимуть у своєму розвитку. Тому це проблема не лише медична, а й соціальна. У багатьох країнах її розв’язали: на державному рівні прийняли рішення про йодизацію солі і досягли високого рівня її вживання населенням – від 70 до 90% (в Україні – приблизно 20%). Тому на часі прийняття відповідного Закону і в нашій країні. Опоненти такого кроку нарікають на високий рівень йодування солі в Україні (40 мг/кг). Але він прийнятий для всіх країн СНД, до того ж у Німеччині, Іспанії, Австрії він сягає 50–59 мг/кг, хоча є країни, де не перевищує 15–25 мг/кг. Усе залежить від рівня ЙД і від традицій рівня споживання солі населенням. Наприклад, у США і Канаді рівень йодування – 75мг/кг (бо там борються за зменшення у раціоні солі взагалі). Ще один закид – на адресу використання для йодування солі йодату калію замість йодиду калію. У країнах Центральної Європи і країнах СНД застосовують йодат, у Західній Європі – на вибір або обидві сполуки. Їх обрано тому, що вони містяться у натуральних продуктах, у тому числі й у морепродуктах. Їх вміст у солі дуже низький – токсичні дози у 100 000 разів більші, ніж ті, що застосовуються. Також ведеться дискусія щодо можливої шкоди від вживання йодованої солі. Так от – йодована сіль не містить фармакологічної дози йоду. Протипоказання існують лише у йодовмісних препаратів (автоімунний тиреоїдит, вузловий зоб, певні алергійні захворювання). Існує протистояння запровадженню загальної йодизації солі в Україні і в Росії з боку фармкомпаній – виробників йодо­вмісних препаратів. Адже після запровадження йодизації їжі попит на їхні препарати різко знизиться – у більшості населення зникне така потреба.

Результаты снабжения солью Год

Пищевая промышленность

Домохозяйства

2006

Нет данных

60% охват (экспресс-анализ)

КIO3 и КI

2008

Да, но нет данных

17-33

Только КIO3

2003

Да, но нет данных

Среднее содержание 26,5 мг/кг Всеобщее йодирование (экспрессанализ)

Действительное ВЙС

18-23

Только КIO3

2009

Год

Страна

Характер закона

Норматив

Добавка

2008

Албания

Действительное ВЙС

25

Только КIO

2001/5

Босния и Герцоговина

Действительное ВЙС

20-30

2001

Болгария

Действительное ВЙС

2008

Косово

3

Среднее содержание в общенациональных поставках 28,5 мг/кг

1999

Македония

Действительное ВЙС

20-30

Только КIO3

2005

Да, но нет данных

1974

Черногория

Действительное ВЙС

12-18

КIO3 и КI

2007

Да, но нет данных

94%>20мг/кг Среднее содержание 12,4 мг/кг

2002, 1974

Румыния

Только соль для домашнего потребления

15-25

КIO3 и КI

2004

Нет

74%>15мг/кг

Сербия

Действительное ВЙС

12-18

КIO3 и КI

2007

Да, но нет данных

Среднее содержание 13,9 мг/кг

Содружество Независимых Государств 2004

Армения

Действительное ВЙС

50+10

Только КIO3

2005

Да, но нет данных

97% охват (экспресс-анализ)

2001

Азербайджан

Действительное ВЙС

40±15

Только КIO3

2007

Да, но нет данных

Среднее содержание 22 мг/кг

2001

Беларусь

Только соль для пищевой промышленности

40±15

Только КIO3

2006

Всеобщее

2005

Грузия

Действительное ВЙС

40±15

Только КIO3

2005

Да, но нет данных

2003

Казахстан

Действительное ВЙС

40±15

Только КIO3

2006

Да, но нет данных

2001

Кыргизстан

Действительное ВЙС

40±15

Только КIO3

2007

Возможно

2006

Нет

2009, 2006, 2005

Возможно

25-35

КIO и КI

Россия

Только соль для домашнего потребления Нет закона о ВЙС

40±15

Только КIO3

2002

Таджикистан

Действительное ВЙС

40±15

Только КIO3

2003

Туркмения

Действительное ВЙС

40±15

Только КIO3

Украина

Нет закона о ВЙС

40±15

Только КIO

Узбекистан

Только соль для домашнего потребления

40±15

Только КIO3

1997

2007

Молдова

3

Нет

Да, но нет данных Нет

3

2006

Нет

94% охват (экспресс-анализ) 91% охват (экспресс-анализ) 92% по результатам экспрессанализа Среднее содержание 11,2 мг/кг 66% охват (экспресс-анализ) 35% оценка 58% охват (экспресс-анализ) 87% охват (экспресс-анализ) 18% охват (экспресс-анализ) 53% охват (экспресс-анализ)

ФАКТИ ТА ЦИФРИ У 2002 році ВООЗ поставила йододефіцитні захворювання на один рівень небезпеки поряд із поліомієлітом і віспою. Встановлено, що у світі живе 50 млн осіб із розумовою відсталістю, спричиненою ЙД. Понад 10% жителів Європи мають патологію щитоподібної залози внаслідок нестачі йоду. В Україні таких 1,7 млн (за даними 2010 року). За даними Держкомстату України, 10% дітей, які народжуються щороку в Україні, з’являються на світ у матерів із ЙД. За результатами опитувань вагітних у м. Києві у 2010 році з’ясувалося, що 56% із них вживають йодовану сіль періодич-

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

но, 22,9% – узагалі не споживають і лише 18,7% вживають постійно. За оцінками вітчизняних фахівців, якщо в Україні не буде подолано ЙД, упродовж наступних 10 років може народитися 18 тис. дітей із тяжкими розладами психіки і 300 тис. дітей зі зниженим інтелектом. Щороку внаслідок нестачі йоду Україна втрачає 460 тис. одиниць ІQ, що можна порівняти із втратою 3000 геніїв. У регіонах із ЙД майже 15% школярів мають труднощі у навчанні, 30–60% – емоційні розлади, у 30% підлітків спостерігають порушення статевого розвитку.

11

ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

– Ще одну небезпеку вбачають у тому, що в Україні йодують сіль йодатом калію, який начебто має токсичну дію.

– Європейська Комісія з безпечності харчових продуктів включила і йодит, і йодат калію до списку сполук, дозволених для збагачення продуктів харчування. Спеціальний Комітет із безпеки добавок до харчових продуктів FAO (SCOGS) також заперечує існування даних про небезпечність цих сполук, якщо їх вживають у рекомендованих дозах. Серед 122 країн, у яких йодують сіль, 67 використовують виключно KIO3, 17 – лише KI, 32 – на вибір KIO3/KI або NaI. – І останнє запитання: у скільки обійдеться така ініціатива?

– На виробництво йодованої солі держава не потребує значних коштів – йодопрофілактика кожного громадянина в такий спосіб «коштуватиме» 1 грн на рік. Зате економічна вигода від цього буде значною. Кошти потрібні на моніторинг стану здоров’я населення. Адже реалізація цієї стратегії буде успішною лише за умови одночасних дій у чотирьох ключових напрямках – йодування солі, інформування і соціальна мобілізація, моніторинг і оцінка, контроль за реалізацією стратегії.

ПАРАЗИТОЛОГІЯ

18 травня 2012 року

Гельмінти покидають УКраїну: правда чи статистика?

Марина ЧИБІСОВА, спеціально для «Вашого здоров’я» Коли необхідно зробити інформацію більш вагомою, використовують статистичні дані. Перш за все тому, що «магія цифр» працює краще за будь-які аргументи і відразу викликає довіру. Наприклад, авторитетно звучить фраза: «За даними офіційної статистики, в Україні щорічно реєструється 300–400 тисяч уражених гельмінтозами». Але тільки в тому разі, коли не відома думка паразитологів із цього приводу.

Зерно сумніву У «цифровому» питанні фахівці з інфекційних захворювань дотримуються єдиної думки: наведені дані не відображають реальної картини захворюваності на гельмінтози в нашій країні. Парадоксально, але головним аргументом на користь цього твердження є статистика, тільки цього разу світова. За даними ВООЗ, у світі більш ніж 4,5 млрд осіб уражені паразитарними захворюваннями, серед яких третє місце за поширеністю посідають гельмінтози. Тільки аскаридозом щорічно заражаються 1,2 млрд осіб. Усього відомі 384 види гельмінтів, які можуть уразити людину – з них в Україні зустрічаються близько 30 видів. Цікаво, що показники захворюваності у наших найближчих сусідів значно вищі: в Європі визнають, що гельмінтозами уражений кожний третій мешканець, а в Росії щорічно офіційно реєструється близько 2 млн осіб, які інвазовані гельмінтами. Навіть з урахуванням меншої, ніж у сусідніх держав, території та чисельності населення 300–400 тис. випадків, про які зараз заявлено, не можуть відповідати дійсності, оскільки в українських аптеках щорічно реалізуються близько 1–2 млн упаковок антигельмінтних препаратів. «Коли говорять про зниження захворюваності найбільш масовими гельмінтозами в нашій країні, не враховують, що воно відбувається на тлі значного зменшення кількості діагностичних досліджень. Тільки цим пояснюються оптимістичні оцінки, тому що інших передумов для поліпшення епідемічної ситуації з паразитарних захворювань у нас зараз немає», – вважає Катерина Бодня, головний позаштатний паразитолог Міністерства охорони здоров’я України, завідувач кафедри медичної паразитології і тропічних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти, доктор медичних наук, професор. «Якщо подивитися на статистику, складається враження, що ситуація досить позитивна. Але ми, як фахівці, розуміємо, що це недоліки нашої статистики, оскільки протягом останніх років зменшилася кількість паразитологів, і ті аналізи та методики, що використовуються в Україні, не дають змоги своєчасно виявити ураження паразитами», – пояснила Світлана Доан, заступник директора по науковій роботі Інституту епідеміології та інфекційних захворювань ім. Л.В. Громашевського, професор.

8

Коли економія стає небезпечною Проте не лише недостатня увага до діагностики гельмінтозів і скорочення фахівців у цій галузі створюють в Україні таку оптимістичну статистику. За словами експертів, останнім часом також знизився рівень підготовки кадрів цього профілю, причому як лікарів, так і фахівців з лабораторної діагностики паразитозів. К. Бодня відмітила, що основним недоліком у кадровій політиці та чинній зараз системі професійного відбору й підготовки паразитологів в Україні є те, що в них не формується клінічне мислення, без якого якісна діагностика неможлива. «Незважаючи на усю прогресивність сучасних медичних технологій, вони ніколи не замінять лікарської діяльності. У нас фахівці клініко-діагностичних лабораторій не володіють необхідними методами дослідження, у санітарній службі лаборантів-паразитологів, які мають великий досвід роботи, скорочують або переводять на переатестацію за іншим фахом. Відповідно виникає серйозна нестача професіоналів, зменшується вірогідність встановлення правильного діагнозу і знижується кількість виявлень гельмінтозів», – висловила свою точку зору Катерина Бодня. Причин, що зумовлюють ці процеси, може бути кілька: недостатнє фінансування галузі, нестача фахівців за більш пріоритетними, з точки зору держави, напрямками, сприйняття гельмінтів у суспільстві як явища неприємного, але такого, що не несе серйозної загрози. Проте не можна ігнорувати той факт, що гельмінтози посідають 4 місце у світі за рівнем завданої шкоди здоров’ю людини. «Аскаридоз і трихоцефальоз – захворювання, які порівняно з іншими гельмінтозами вважаються більш легкими, – стають причиною загибелі 150 тис. дітей на рік. Суперінвазивний аскаридоз у дітей може спричинити розвиток найгострішої алергійної реакції негайного типу – анафілактичного шоку з летальним кінцем. Крім того, шоковими чинниками нерідко служать антигени негельмінтного походження (наприклад, вакцини), чутливість до яких у хворих здатна різко підвищитися внаслідок впливу гельмінтів на продукування антитіл до антигенів негельмінтного походження. Тому перед загальною

вакцинацією обов’язково треба проводити дослідження на паразитарні інвазії і лікування гельмінтозів, якщо такі є», – розповіла К. Бодня. За її словами, особливістю більшості гельмінтозів у нашій країні залишається хронічний перебіг, пов’язаний із тривалою багаторічною присутністю збудника в організмі через відсутність специфічного лікування. «Поки у нас немає діагностики належної якості і в потрібному обсязі, то ростимуть як гриби всілякі псевдодіагностичні і псевдолікувальні організації, що здатні встановити в основному лише три види гельмінтів, які найбільш уважні хворі можуть виявити і самостійно: аскариди, стрічкові гельмінти і гострики», – наголосила К. Бодня.

Профілактика у варіаціях Найбільш поширеною інвазією серед гельмінтозів є ентеробіоз (понад 65% усіх уражень). Сьогодні в Україні близько 600–700 випадків ентеробіозу припадає на 100 тис. населення. «Ця інвазія відноситься до масових захворювань і є серйозною проблемою для сучасної медицини, оскільки, незважаючи на усі наші зусилля, успіхів у боротьбі з нею поки що немає», – повідомила К. Бодня. На дитяче населення припадає близько 90% усіх випадків ентеробіозу. Дуже високий ступінь ураження гостриками спостерігається в учнів шкіл: кожна десята дитина шкільного віку є «хазяїном» цих паразитів. Серед дітей дошкільного віку уражений кожен 20-й малюк. Природно, що за такої масовості саме цьому гельмінтозу варто приділяти первинну увагу, вважають експерти. У світі існують різні підходи відносно профілактики ентеробіозу. «Україна досі застосовує найбільш трудомісткий спосіб, який, до того ж, не призводить до адекватної ефективності. Він полягає у щорічному триразовому обстеженні всіх дітей і персоналу організованих дитячих колективів із подальшим двократним лікуванням і після цього – триразовим обстеженням для визначення ефективності терапії. Вказані дії поєднуються з посиленням санітарно-гігієнічних заходів, при цьому вони не фінансуються ні з фонду медичного страхування, ні з епідеміологічного фонду, відповідно, накладають значний економічний тягар на структури, які їх використовують», – розповіла К. Бодня. Експерт зазначила, що навіть триразові дослідження методом зіскрібка з періанальних складок не дають змоги виявити всіх хворих на ентеробіоз. І підкреслила, що країни, які усвідомлю-

ють небезпеку самообману під час таких заходів, переходять або до профілактичного щорічного лікування усіх дітей і персоналу організованих дитячих колективів (одноразово, без попереднього обстеження і контролю якості лікування, яке вже доведено високою ефективністю сучасних препаратів), або до обстеження і лікування пацієнтів у разі їх активного звернення по медичну допомогу (за рахунок медичної страховки кожного пацієнта). «Згідно з досвідом країн Європи, Бразилії і США ці обидва підходи не призводять до росту уражень ентеробіозом. Навпаки, застарілий метод санації осередків ентеробіозу, який досі застосовується в Україні, не перешкоджає росту ураженості цим гельмінтозом упродовж уже багатьох років», – зауважила К. Бодня. На думку Андрія Шкурби, професора кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доктора медичних наук, потрібні нові підходи в лікуванні цього захворювання, одним із яких є препарати широкого спектра дії на основі альбендазола, що становлять 80% усіх призначень у світі. А. Шкурба відмітив, що за радянських часів існувала потужна служба паразитології, але зараз її робота знівельована. Тому виникає безліч проблем із діагностуванням і лікуванням гельмінтозів. «Оптимальним виходом із ситуації, яка склалася, є створення структур, що мають можливості точної діагностики і підтримку держави, тобто лабораторій паразитології з кваліфікованими кадрами. Тільки таким чином можна значно поліпшити діагностику в нашій країні», – висловив свою думку А. Шкурба.

Відкрите питання Жарт «Здорових людей немає – є недообстежені» дуже точно характеризує ситуацію з гельмінтозами в Україні. І доки не зміниться кадрова політика, кількість і якість досліджень, навряд чи варто чекати на позитивні зміни в цьому напрямку. Можливо, впровадження медичного страхування, яке сьогодні є однією з найважливіших тем на рівні держави, дозволить Україні перейти до застосування прогресивніших підходів у профілактиці, діагностиці і лікуванні паразитарних уражень. Під час написання статті використано матеріали XV з’їзду мікробіологів, епідеміологів і паразитологів України; круглого столу «Гельмінтози в Україні: Питання і сумніви пацієнтів. Відповіді експертів охорони здоров’я». http://www.who.int

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

РЕКЛАМА

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

9

СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

18 травня 2012 року

ЯК ЗДОРОВ’Я, Близько півтора мільйона медпрацівників трудяться у системі охорони здоров’я України. Хто подбає про їхнє здоров’я, яке у процесі праці поступово погіршується внаслідок дії ч и с л е н н и х п р о ф е с і й н и х шкідливостей? Практично єдиною науковою установою, яка досліджує цю актуальну нині проблему, є Інститут медицини праці НАМН України. Наш кореспондент зустрівся з його директором, віце-президентом НАМНУ академіком Юрієм КУНДІЄВИМ, визначним ученим, котрий усе своє свідоме життя присвятив питанням гігієни праці та профзахворювання.

– Юрію Іллічу, як видно зі статистичних даних, нашим шановним лікарям, медсестричкам із погляду перспектив збереження здо­р ов’я не позаздриш…

– На жаль, це так. У ме­ дицині своя, несприятли­ ва професійна специфіка. Скажімо, шахтар, електро­ зварник чи навіть людина розумової праці трудить­ ся в умовах певної, досить вузької дії професійних шкідливостей, із якими й боротися легше. А на ро­ бочому місці медика з чим тільки не доводиться сти­ катися. Маю на увазі хіміч­ ні речовини, тривале на­ пружене положення тіла, дію іонізівного та неіоні­ зівного випромінювання, е лек т ромаг ніт ни х х ви ль, шумів, вібрації. А з іншого боку, – хімічні речовини, патогенні мікроорганізми, антибіотики, вакцини, по­ стійна небезпека заражен­ ня, травматизація лікарів під час проведення мані­ пуляцій чи оперативних втручань. До цього додам ще й постійне перебуван­ ня у середовищі носіїв, пе­ реносників захворювань, не кажучи вже про психо­ емоційне напруження.

– І яка картина вималюється, якщо звернутися до даних наукових досліджень у цьому питанні?

– Невтішна. У 72% ліка­ рів загальної практики та 75% терапевтів швидкої медичної допомоги умови праці є несприятливими. Не легше і педіатрам – це й перевантаженість робо­ тою, і недостатній рівень санітарної культури в ба­ гатьох обслуговуваних ро­ динах, із якими доводиться контактувати.

6

ЛІКАРЮ?

– А що вже й казати про і нф е к ц іон іс т і в, ф т и зі а т рі в, дермат ове нер о ло гів...

– Так, шкідливих чинни­ ків у цієї категорії лікарів ще більше. Великим є ри­ зик заразитися від пацієн­ тів, особливо коли йдеться про повітряно-крапельні інфекції, антропонозні та зоонозні недуги.

– Здавалося б, у кращому становищі хірурги…

– У них свої специфіч­ ні проблеми, зумовлені тривалим вимушеним по­ ложенням тіла, передусім навантаженням на нижні кінцівки. Приміром, ото­ ларингологи проводять за операційним столом 94% робочого часу, акушеригінекологи – 85, хірурги – 77%. А звідси й небезпека виникнення плоскостопос­ ті, варикозного розширен­ ня вен тощо. Здавалося б, легше отоларингологам, бо значну частину операцій вони виконують сидячи. Але тут інша біда – вели­ кий ризик порушення кро­ вообігу в нижніх кінцівках, органах малого таза, нор­ мальних функцій хребта та ін. Ще про хірургів: ви­ корис та н н я дезі нфек ц і й­ них та мийних матеріалів призводить до ушкоджен­ ня шкіри рук, виникнення дерматозів, екземи. Небез­ пека існує і з боку повітря: у ньому в операційних бло­ ках багато різних хімічних речовин, а поєднання цих шкідливостей із високим рівнем бактеріального за­ бруднення повітря та шкі­ ри рук посилює ризики для здоров’я працівників.

– У клінічній практиці велика питома вага медикаментозної терапії, яку проводять лікарі та медсестри. У чому загроза з цього боку?

– Це також істотне дже­ рело професійних шкідли­ востей. Особливо в онко­ логії, гематології. Постійні контакти медпрацівників з анестетиками, антибіоти­ ками, протипухлинними препаратами нічого добро­ го не обіцяють. Аерозолі ц и т о с т ат и к і в з абр у д н ю ­

ють повітря процедурних, хіміо­т ерапевтичних та ге­ матологічних кабінетів. Розглянемо низку шкід­ ливостей медсестри онко­ логічного відділення. Їй доводиться одночасно за­ стосовувати кілька різних препаратів у великих до­ зах. Аерозолі цитостати­ ків забруднюють повітря п р и м і щ е н н я . Пр о в е д е н і дослідження показали, що у медсестер онковідділень частота спонтанних абор­ тів і вроджених вад розви­ тку новонароджених у два з лишком рази більша, ніж у контрольній групі. І далі: протипухлинні антибіоти­ ки є причинно-значущим чинником розвитку алер­ генних дерматозів, пригні­ чення імунітету.

– За останні десятиліття наша медицина помітно просунулась уперед, виникли нові нетрадиційні напрямки, як, наприклад, квантова медицина, лазерна терапія. Чи досліджували ви коло ш к і д л и в о с т е й нов іт н і х лікувальних технологій?

– Так. Широке впрова­ дження лазерних та інших нових технологій можна

лише вітати, вони розши­ рюють можливості меди­ цини. Але є й мінуси. Як за­ свідчили клініко-гігієнічні т а е кс пери ме н т а л ьн і до ­ слідження, проведені у на­ шому інституті, лазерне випромінювання є актив­ ним чинником ушкоджен­ ня біологічних об’єктів. Встановлено, що під дією лазерного випромінюван­ ня можуть розвиватися не­ бажані зміни в діяльності ендокринної, серцево-су­ динної систем.

– Юрію Іллічу, охарактеризу йте, будь ласка, геог рафі ю і с т ру к т у ру профза хворювань сере д медичних працівників.

– За поширеністю проф­ за х ворювань лі диру ють Донецька, Запорізька, Хар­ ківська, Дніпропетровська області, тобто промислово розвинені регіони. Щодо с т ру к т у ри з а х в орюв а н ь, прикро, але переважає одне з найтяжчих – тубер­

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

кульоз органів дихання: 87,3% у загальній струк­ турі. Цифра, яка спонукає серйозно замислитися над цією гострою проблемою нашої галузі. І не лише га­ лузі – населення України впродовж багатьох років потерпає від туберкульозу. Особливе ж занепокоєння викликає неухильне зрос­ тання цього захворювання.

– Як же нашим шановним медикам уберегтися від професійної захворюваності чи принаймні звести її до мінімуму? Ваші, як висококласного фахівця, міркування, рекомендації та пропозиції.

– Наукові пошуки в на­ шому інституті якраз і спрямовано на вдоскона­ лення методик лікування, убезпечення створюваної новітньої техніки. Резуль­ тати аналізу професійної захворюваності медичних працівників, який провели наші науковці, можуть ста­ ти основою для розробки цілеспрямованих профілак­ тичних заходів мінімізації захворюваності. З нашого боку розроблено й відпо­ відні рекомендації. Але проблема в цілому, а вона з часом тільки загострюєть­ ся, потребує комплексного розв’язання. Діяти потрібно

всім, хто до неї причетний. Навіть найкращі наукові рекомендації не досягнуть мети, якщо, приміром, твор­ ці нової медичної техніки дбатимуть лише про її ліку­ вальну ефективність, тоді як належало б продумати й заходи убезпечення обслу­

дили умови праці низки лікувальних закладів, і ви­ явилося, що в багатьох ви­ падках згадані вище лазер­ ні установки працюють у режимі, далекому від норм безпеки праці – це засвід­ чили аналізи замірів ди­ фузно відбитого лазерного

У медсестер онковідділень частота спонтанних абортів і вроджених вад розвитку новонароджених у два з лишком рази більша, ніж у конт­ рольній групі.

говчого персоналу від про­ фесійних шкідливостей. На жаль, цього золотого правила наші конструктори часто й не дотримуються. І далі: адміністрація медич­ ного закладу – від неї також багато залежить. Передусім під новітнє складне облад­ нання потрібно виділити приміщення, яке б відпові­ дало рекомендованим нор­ мам. Керівники медичних закладів далеко не завжди дотримуються цих реко­ мендацій. Науковці дослі­

випромінювання. Прикро, але кабінети лазерної тера­ пії розміщено переважно у пристосованих приміщен­ нях.

– Юрію Іллічу, хтось із головних лікарів буде виправдовуватися: а звідки ж набереш спеціально підготовлених площ, коли й на зарплату працівникам ледве вистачає бюджетних коштів. Мовляв, чим багаті, тим і раді.

– Знайома позиція. Але і в таких випадках можна

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

СИСТЕМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

18 травня 2012 року мінімізувати дію шкідли­ востей – без мільйонних і навіть багатотисячних ін­ вестицій. У кабінетах ла­ зерної терапії пристосова­ них приміщень має бути матове зелене покриття стін, обслуговчий персонал – забезпечений спец­одягом, світлофільтрами для за­ хисних окулярів, підібра­ них відповідно до довжини хвиль лазерного променя. Потрібно уникати затем­ нених робочих місць, аби зменшити поглинання очи­ ма працівників світлової енергії лазерного променя. Про це має подбати адмі­ ністрація медичних закла­ дів. Але й самим медикам варто уважніше ставитися до рекомендацій учених та фахівців-гігієністів, чіт­ ко дотримуватися правил експлуатації техніки, по­ водження з лікарськими за­ собами тощо. А в підсумку зазначу: загрозлива статис­ тика стану здоров’я наших лікарів, сестричок, медпер­ соналу мала б насторожити владу. Більш як мільйонний загін трудівників галузі за­ слуговує на дієвіший соці­ альний захист.

Розмову вів Василь КАЛИТА, «Ваше здоров’я»

7

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

18 травня 2012 року

РЕФЕРЕНТНІ ЦІНИ:

ЛІКИ ПОДЕШЕВШАЮТЬ? дорогі – це майже ніСказати, що в Україні ліки і громад яни витрачого не сказати. Щорок у наш понад 20 млрд грн. чають на лікарські засоби переконана, що за ліЗначна час тина українців но від дати «ос танню кування у нашій країні потріб оді «літає» новий крисорочк у» – недаремно в нар апт еку». А для багалатий вислів: «працювати на и просто недост упні. тьох кат егорій населення лік » пролунало і з найОстаннім часом це «зізнання більшим «відкритт ям» вищих трибун влади. Та най ло те, що ціни на одні для «верхів» і «низів» ста аїні різняться у рази. й ті ж ліки у Європі і в Укр препарати амлодипіну Приміром, ціна на окремі зно 140 грн, у той час в Україні становить прибли на придбати максияк у польських апт еках їх мож у, що статки українців мум за 56 грн. І це при том на порівняти (але вже і європейців також не мож . у протилежному напрямку)

ЯК ВИЖИТИ У «ДИКОМУ ЛІСІ» Прем’єр-міністр України Микола Азаров під час засідання Уряду з приводу ситуації з лікарськими засобами у країні наголосив, що вітчизняний фармринок формувався за принципом «дикого лісу»: хто сильніший, той і правий. Тож логічним наслідком такої вседозволеності стало те, що, як зазначив глава Уряду, «за останні 8 років кількість проданих упаковок ліків в Україні зросла на 20%, а їх вартість – у 5 разів». Навести порядок у «дикому лісі» можна лише вдосконаливши державне регулювання цін на лікарські засоби, яке в нашій країні поширюється на оптову та роздрібну ланку і не стосується виробників. Натомість у країнах Європи жорстка система регулювання цін на ЛЗ діє на всіх ланках ціноутворення: від виробника до аптеки. Першим кроком налагодження цивілізованої державної політики у цій царині стала Постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою (№ 340)», прийнята 25 квітня 2012 р. Пілотний проект вступає в дію 1 червня 2012 року – про це повідомила на брифінгу в Кабінеті Міністрів Віце-прем’єрміністр України–Міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова. Реалізація його відбуватиметься у два етапи: перший передбачає продаж лікарських засобів для лікування гіпертонічної хвороби за цінами, що не перевищують рівень порівняльних (референтних) цін, а другий, який почнеться 1 верес-

ня, – запровадження механізму компенсації громадянам вартості ліків від гіпертонічної хвороби (реімбурсації) за рахунок державного та місцевих бюджетів. Вона також повідомила, що для підготовки реалізації пілотного проекту проведено велику організаційну і технічну роботу. Міністерство охорони здоров’я підписало Меморандум із провідними вітчизняними фармацевтичними компаніями, які взяли на себе зобов’язання забезпечити всіх, хто цього потребує, ефективними, якісними, безпечними та доступними лікарськими засобами для лікування гіпертонічної хвороби, не підвищувати ціни на зазначені препарати та створити на своїх підприємствах двомісячний запас цих ліків. Створено штаб із підготовки до запровадження пілотного проекту, який, окрім іншого, відпрацьовує порядок розрахунку граничного рівня цін на лікарські засоби на основі порівняльних (референтних) цін на такі засоби, встановлених у низці європейських країн. Розпочато формування реєстру хворих на гіпертонічну хворобу, організовано відповідну роз’яснювальну роботу серед медичних та аптекарських працівників, а також буде відкрито «гарячу лінію» щодо реалізації пілотного проекту.

У РАМКАХ ДОЗВОЛЕНОГО У 2010 році в Україні нараховувалося 12,1 млн громадян, у яких діагностовано гіпертонічну хворобу (32% дорослого населення, або кожна третя доросла людина). Щороку це захворювання виявляється в одного мільйона українців. Тому проблема гіпертонічної хво-

роби давно вже стала соціальною: 66,3% смертей у структурі загальної смертності населення України – із причини хвороб системи кровообігу. Відтак і Постанова №340 передбачає встановлення граничного рівня оптово-відпускних цін на ЛЗ для лікування осіб із гіпертонічною хворобою (еналаприл, лізиноприл, бісопролол, метопролол, небіволол, амлодипін та ніфедипін). За кожною з перерахованих міжнародних непатентованих назв в Україні зареєстровані лікарські засоби різних виробників (українських та іноземних) у різних дозуваннях та кількостях в упаковках. Граничний рівень цін на них буде встановлено після визначення порівняльних (або референтних) цін на такі ЛЗ в Болгарії, Молдові, Польщі, Словаччині та Чехії, використовуючи для цього офіційні інформаційні джерела (а в разі відсутності препаратів на ринках цих країн або на одному з них орієнтуватимуться на ринки Латвії, Угорщини та Сербії). Такий граничний рівень стане своєрідною «ціновою планкою», вище якої в Україні зазначені ліки не продаватимуть. Цей механізм забезпечуватиметься трьома складовими цінового регулювання: виробник повинен зареєструвати ціну на лікарський засіб (яка не перевищує рівень встановленої граничної) та внести її до Державного реєстру оптововідпускних цін; дистриб’ютор може додати до зареєстрованої ціни 10%; аптечний заклад – 25%. Очікується, що реалізація проекту дасть змогу знизити ціни на зазначену групу препаратів та зеко­ номити близько 140 млн грн коштів наших громадян, передусім майже 7 млн пенсіонерів, які постійно вживають ліки від гіпертонії. Крім того, згідно з Постановою КМУ №340 Державна служба України з лікарських засобів буде забезпечувати державний контроль за дотриманням суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо рівня цін на лікарські засоби пілотного проекту та їх наявністю в аптечній мережі.

РЕЦЕПТ ЯК ДОКУМЕНТ У європейських країнах практика регулювання цін на лікарські засоби та підвищення рівня їх економічної доступності для пацієнтів реалізується шляхом поєднання заходів із власне державного регулювання цін на ЛЗ та застосування системи відшкодування пацієнтам витрат на ліки. При цьому, як правило, відшкодовується вартість

препаратів, які були придбані за призначенням лікаря. Безперечно, що успіх таких заходів може забезпечувати лише прозора й чітка нормативно-правова база, а також обізнаність працівників системи охорони здоров’я та пацієнтів із зазначених питань. Працівники аптечних підрозділів України не раз заявляли, що вони повністю готові до видачі ліків виключно за рецептами. Однак не секрет, що пацієнти можуть придбати необхідні рецептурні лікарські засоби і без рецепта. Проте на другому етапі реалізації пілотного проекту, коли пацієнт в рамках реімбурсації захоче придбати дешевші ліки, рецепт стане фінансовим документом, без якого вартість ЛЗ не відшкодовуватиметься. Тож пацієнт буде зацікавлений в отриманні рецепта, переконані ініціатори пілотного проекту. Як і в тому, що доступна ціна на ліки сприятиме значному поліпшенню прихильності хворих до систематичного, постійного лікування і підвищенню його ефективності.

Матеріал підготовлено за інформацією, наданою МОЗ України та Держлікслужбою України

Референтна (порівняльна) ціна на ЛЗ – ціна, яка визначається уповноваженим державним органом на основі порівняння вартості препаратів, аналогічних за формою випуску (наприклад, таблетки, капсули тощо); міжнародною непатентованою назвою діючої речовини та вмістом її в тому чи іншому препараті; за кількістю одиниць (доз) ЛЗ в одній упаковці (наприклад, кількість таблеток). Метою застосуванн я референтних цін на ЛЗ є в и з н а ч е н н я о б ’є к т и в н о ї ринкової вартості конкретного препарату. Визначена таким чином вартість буде закладена в основу під час проведення відповідних переговорів із виробниками та постачальниками ЛЗ; встановлення офіційних оптових та роздрібних націнок; визначення частки чи рівня компенсацій вартості ЛЗ пацієнтам.

ОЦІНКА ПО-ЄВРОПЕЙСЬКИ Практика державного регулювання цін на ЛЗ притаманна більшості європейських країн: • регулювання ціни виробника ЛЗ практикується в 24 із 27 країн ЄС; • у 14 державах ЄС регулюються ціни на препарати, вартість яких підлягає відшкодуванню пацієнтам; • ціни на ЛЗ також можуть регулюватися вибірково, наприклад лише на рецептурні препарати, або на всі без винятку ЛЗ; • у 14 країнах ЄС уповноважені державні органи в односторонньому порядку визначають ціни на ЛЗ, у 8 країнах із виробниками препаратів укладаються відповідні домовленості щодо ціноутворення на їх продукцію. Також із метою регулювання цін на ЛЗ застосовуються офіційно визначені рівні оптових та роздрібних націнок на препарати, запроваджено ПДВ на ліки, введено додаткові податки та збори; • у європейських країнах діють різні із зазначених методик або ж вони поєднуються, однак для фармацевтичних ринків багатьох країн притаманне таке поняття, як «референтна ціна» на ЛЗ, що є базовим інструментом для державного регулювання цін на ліки; • кожна держава розраховує власні референтні ціни на ЛЗ. Однак підходи та принципи такого розрахунку практично однакові і можуть відрізнятися лише завдяки особливостям фармринків різних країн. Основними етапами формування референтних цін на ЛЗ є: перший – формування переліку аналогічних препаратів (до переліку включаються однакові ЛЗ різних виробників); другий – визначення ринкових цін на відповідні ЛЗ на зовнішніх та внутрішньому фармринках; третій – на основі порівняння встановлюється рівень ціни, прийнятний для конкретної держави, з урахуванням її бюджетних можливостей, соціальних зобов’язань та політики, конкурентного середовища на ринку тощо.

Шановні читачі! Відкриваючи «Дискусійний клуб», ми ставили за мету дати кожному лікарю можливість висловитися з приводу наболілого. Тема нашого наступного обговорення «Яким бути сімейному лікарю?» Чекаємо ваших листів на адресу: м. Київ, 03179, вул. Уборевича, 19-А, офіс 3, редакція газети «Ваше здоров’я» або на e-mail: vz@vz.kiev.ua

4

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

18 травня 2012 року

Олена АЛЕКСЄЄВА, директор Асоціації «Виробники ліків України»: – Референтне ціноутворення допоможе забезпечити пацієнтів якісними ліками за доступними цінами та є першим кроком до впровадження в Україні загальнодержавної системи обов’язкового медичного страхування. На відміну від України, в інших державах світу, де практикується застосування референтних цін, така система існує, як і система реімбурсації – повернення страховими компаніями або державою (зі створених із цією метою фондів) пацієнту коштів, витрачених на лікування. Під час державної реєстрації ЛЗ фірма декларує власну оптово-відпускну ціну з періодичністю, яка залежить від її об’єктивної зміни. Уповноважений орган здійснює ранжирування задекларованих цін аналогічних препаратів на цінові категорії. Базовою (референтною) вважається найменша ціна. Ці дані офіційно опубліковують та використовують для визначення меж компенсації витрат хворого на ЛЗ під час лікування. Пацієнт може вільно вибирати аналогічні ліки за вищу, ніж референтна, ціну, але йому компенсують лише базову (референтну) ціну. У разі вибору ЛЗ за ціною, нижчою за референтну, компенсування не відбувається. Референтне ціноутворення в інших країнах світу застосовується виключно у зв’язку з реімбурсацією, не стосується комерційних цін, що існують на ринку, і в жодному разі не є підставою для заборони обігу лікарських засобів за комерційними цінами інших цінових категорій. Отже, референтні ціни, з огляду на міжнародний досвід, встановлюють лише певний обсяг коштів, який відшкодовується за ліки, витрачені на курс лікування, відповідно до страхового полісу. В Україні ж не впроваджено загальнодержавне обов’язкове медичне страхування, а референтні ціни пропонується встановити як граничні оптово-відпускні. Перед-

Валентина ГРИЩУК, заступник начальника управління охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації, начальник відділу організаційно-методичної та лікувальної роботи: – Для впровадження проекту, на мою думку, передусім потрібно відновити розгалужену сітку комунальних аптек – там ми за допомогою органів місцевого самоврядування зможемо впливати на встановлення надбавки на ЛЗ, яка не повинна перевищувати 10%. Важелів такого впливу на мережу приватних аптек (яких нині у районах переважна більшість наразі не маємо, тому працювати

бачається заборонити обіг лікарських засобів, на які поширюється реалізація референтного ціноутворення, а ціна на них перевищує референтну. Тож існує настороженість, що референтні ціни в Україні застосовуватимуться для прямого цінового регулювання ринку. Державних аптек в Україні немає, а приватні і комунальні повинні сплачувати за оренду площ, утримувати персонал тощо. Аптечна мережа існує в умовах ринку, дистриб’ютори також повинні мати свій логістичний відсоток. За чий рахунок встановлювати референтну ціну? На першому етапі, безперечно, можна вдатися до державних компенсацій аптекам (якщо відповідні кошти закладуть до бюджету), однак постійно це робити неможливо. Наступне питання – які саме країни обирати для порівняння цін на ліки? Україна не може рівнятися на Росію, Молдову чи Білорусь, адже там не запроваджено обов’язкових до виконання вимог Належної Виробничої Практики, а ціна, як відомо, залежить від суттєвих витрат на забезпечення функціонування на виробництві системи якості продукції (сучасне обладнання, кваліфікований персонал, якість сировини, упаковки тощо). На собівартість продукції впливають і податки, і ввізне мито, і подорожчання комунальних послуг, які сплачують виробники. Перелік ЛЗ, що підлягають референтному ціноутворенню та виписуються лікарями на рецептурних бланках Форми 1, в Україні пропонують викласти за міжнародними непатентованими назвами, а не відповідно до Переліку назв лікарських засобів, внесених з ними в цьому напрямку досить складно. До того ж нині приватні аптеки, на мою думку (можливо, дещо й суб’єктивну), можна, на жаль, сміливо назвати пунктами продажу, торговими кіосками, а не фармацевтичними закладами, де хворий отримав би інформацію про лікарський засіб, його дію, виробника. Якщо відновити сітку комунальних аптек неможливо, необхідно відпрацювати механізм укладання відповідних угод із приватними аптеками: якщо держава гарантує відпуск ЛЗ за єдиною ціною і для комунальних, і для приватних аптек, то й надбавка у них не повинна перевищувати 10%. Крім того, відновлюючи мережу комунальних аптек, слід проаналізувати їх доступність – у тому числі й транспортну. Пацієнт не повинен долати велику відстань, аби отримати призначений лікарем препарат. Рецептурний відпуск ліків, передбачений проектом, дисциплінуватиме і лікарів, і населення – не секрет, що люди, надивившись

до Державного реєстру лікарських засобів. У контексті положень міжнародного досвіду для формування референтних цін і реімбурсації ураховуються певні фармакоекономічні показники кожного окремого лікарського засобу конкретного виробника, наявність сертифікованої системи забезпечення якості тощо. Підприємствавласники брендів не можуть нести відповідальності за ефективність, безпечність та якість аналогічних, за міжнародною непатентованою назвою, препаратів, випущених іншими виробниками. Тому подібна ідентифікація проводиться відповідно до Переліку назв лікарських засобів, внесених до Державного реєстру ЛЗ. Лікар призначає курс лікування певними, необхідними хворому, препаратами, але рецепт є фінансовим документом для відшкодування коштів відповідно до встановленої референтної ціни й умов страхового полісу. В Україні провідні фармпідприємства сертифіковано на відповідність вимогам НВП не тільки національним уповноваженим органом, а й уповноваженими органами інших країн, деякі сертифіковані навіть ВООЗ. Водночас вітчизняні підприємства випускають власну продукцію міжнародного рівня якості за доступними для споживачів цінами – середня ціна упаковки на сьогодні становить 8 гривень. Виробництво ЛЗ у країні для його подальшого успішного розвитку має бути рентабельним, прибутковим. Інакше це призведе до поступового згортання вітчизняного виробництва, зменшення асортименту продукції, скорочення персоналу і не виключено, що й до дефіциту ліків. Європейський фармвиробник чітко розуміє, що таке «референтна» ціна, як і для чого вона встановлюється, оскільки відповідні механізми за кордоном прозорі і функціонують на правовому рівні вже багато років. Вітчизняні виробники також хочуть чіткого розуміння механізмів запровадження в Україні референтного ціноутворення і його кінцевої мети. реклами, часто звертаються не до лікаря, а відразу до аптеки – тобто займаються самолікуванням. Щодо проекту відшкодування коштів за препарати інсуліну з використанням механізму порівняльних референтних цін – згідно з відповідною постановою Кабміну, у Житомирській області проект має запроваджуватися з 1 липня 2012 р. Ми ж просимо відтермінувати його для Житомирщини до 1 січня 2013 р. – влада області вчасно виділила кошти для придбання препаратів інсуліну, тендерні торги проведено у визначений термін, тож поставка цих препаратів в область уже завершується, наші хворі забезпечені інсулінами до кінця року, і потреби у відшкодуванні їх вартості немає. І надалі жодних перепон для реалізації проекту в Житомирській області я не вбачаю – ми працюємо за програмою боротьби з цукровим діабетом, кошти прораховані, тож із упровадженням проекту вони будуть спрямовані на відшкодування аптекам.

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

Алла НЕМЧЕНКО, зав. кафедри організації та економіки фармації Національного фармацевтичного університету, заслужений діяч науки і техніки України, віце-президент Харківської обласної асоціації фармацевтичних працівників, доктор фармацевтичних наук, кандидат економічних наук, професор: – Цінова політика доступності лікарських засобів базується на поєднанні механізмів ціноутворення та реімбурсації (компенсації), а також на ефективних методах державного регулювання цін – їх системного моніторингу, державної експертизи й реєстрації оптово-відпускних цін та системи референтних роздрібних цін на основні ліки. За кордоном до 90% вартості ліків, які споживають у країні, покривається за рахунок різних фондів – страхових, державних тощо, і саме за рахунок багатоканальності джерел (їх до 20-ти) досягається високий рівень доступності фармацевтичної допомоги. Але механізми реімбурсації починають працювати лише тоді, коли прийнято обов’язкове медичне страхування. Україна – єдина країна в Європі і серед країн СНД, де немає загальнодержавного соціального страхування. Через це, зокрема, у нас практично не діють механізми пільгових і безкоштовних рецептів.

Крім того, в Україні відсутній систематичний моніторинг цін на лікарські засоби. У 2010 році на замовлення МОЗ України наша кафедра розробила методики його проведення, які частково були прийняті для ліків, що закуповуються за державними програмами. Слід віддати належне нашому уряду – йому вистачило політичної волі розпочати впровадження державної реєстрації оптово-відпускних цін на лікарські засоби, хоча поки що це стосується тільки препаратів, закуплених за бюджетні кошти. Однак, зауважу, що для розробки проектів нормативних актів у межах запровадження референтного ціноутворення потрібно обов’язково залучати науковців. Метод, який мають упроваджувати в нашій країні, передусім передбачає державне регулювання цін, а не реімбурсацію. Це – рух уперед, хоча існує ймовірність того, що без належної реімбурсації чимало препаратів можуть зникнути з фармацевтичного ринку (особливо це стосується недорогих ліків певної групи) – якщо виробники змушені будуть знизити ціни і вони стануть нижчими за собівартість. Виготовляти ліки буде не вигідно, і не кожний виробник піде на те, щоб перекривати свої збитки за рахунок інших груп препаратів. Приміром, нині аптечні асоціації оскаржують можливість позбавляти їхніх працівників ліцензій за перевищення цін на ліки. А завтра до цього процесу можуть приєднатися і виробники фармацевтичних препаратів. Тож потрібно враховувати, що основною метою має бути впровадження обґрунтованого механізму реімбурсації вартості ліків, а не лише граничного рівня цін на них.

Валерій ДУБРОВ, заслужений лікар України, головний лікар Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру: – Запровадження в Україні європейського досвіду застосування референтних цін до державного регулювання вартості лікарських засобів, без сумніву, – актуальне й соціально значиме рішення. Держава, зрештою, повинна навести лад у ціноутворенні й захистити людей. Адже сучасний рівень розвитку системи охорони здоров’я та фармації у нашій країні не дає змоги сповна реалізувати конституційне право громадян на доступну й якісну медичну і фармацевтичну допомогу. Пацієнти нашого спеціалізованого лікувального закладу, на перший погляд, нібито й не потерпають від нестачі ліків – держава стовідсотково забезпечує диспансер необхідними протитуберкульозними препаратами. Але для лікування соматичних захворювань вони змушені купувати ліки за власні кошти, а 80% наших пацієнтів – безробітні та пенсіонери, тобто соціально вразливі категорії населення. За статистикою, люди похилого віку витрачають на ліки від 10 до 50% пенсії. Тому так важливо, що пілотні проекти щодо запровадження референтних цін на ліки стосуються насамперед групи препаратів для боротьби з гіпертонічною хворобою та серцево-судинними недугами. Купуючи саме діючу речовину, а не бренд, пацієнт і здоров’я поправить, і гроші заощадить. Нововведення до-

зволить за фіксованою ціною закуповувати препарати й лікувальним закладам. Адже нині в кожної аптеки – своя ціна на однотипні препарати різних виробників. Нинішнього року нашому диспансеру лише на 40% від потреби передбачено кошти на придбання лікарських засобів. Левову їх частку «з’їдають» дезінфікувальні засоби: на їх закупівлю вже витрачено майже 700 тис. гривень із виділених цьогоріч на медпрепарати 1 млн 700 тис. грн. А ще ж потрібна рентгенівська плівка, хімічні розчини для лабораторії, респіратори, перев’язувальний матеріал. Тож замість запланованих на лікування одного стаціонарного хворого 20 гривень на добу маємо тільки 5 грн. Переконаний, що економічно обґрунтовані й регульовані державою ціни на ліки не тільки заощадять бюджетні кошти, а підвищать доступність фармакологічної допомоги для населення незалежно від місця проживання. Реєстри хворих допоможуть визначити реальну потребу в тих чи інших препаратах і обрахувати суму необхідної компенсації витрат аптечним закладам.

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

КОМЕНТАРІ

5

18 травня 2012 року ◆ Кіровоградщина

ПОВЕРТАЄМО БОРГИ Олена КОБЕЦЬ, власкор «ВЗ»

НОВИНИ

До Дня Перемоги в Кі­ ровоградському обласному госпіталі для інвалідів війни завершено перший етап ре­ конструкції. У 63 палатах зроблено су­ часний капітальний ремонт, встановлено нові ліжка, теле­ візори та душові кабінки.

– Із часу побудови госпі­ талю, 1978 рік, це перший

такий масштабний ремонт, – каже головний лікар Генна­ дій Сябренко. – Палати рекон­ струйовано на всі 100%. На черзі ремонт коридорних, під­ собних, спеціалізованих при­ міщень та санвузлів загально­ го користування. Повністю завершити рекон­ струкцію лікувального закла­ ду влада обіцяє до 2015 року.

◆ вінниччина

ДОПОМОГА

Фото Олега Шрамка

ПОРЯД УНІАН У Вінницькій облас­ ті на базі Немирівської центральної районної лікарні відкрито сате­ літне відділення амбу­ латорного гемодіалізу. Це справжнє спасіння для 1576 пацієнтів, які мають хронічну нир­ кову недостатність різ­ них стадій.

– Відкриття такого медичного відділення допоможе врятувати життя не одному він­ ничанину та розван­ тажить відділення гемодіалізу обласної лікарні ім. Пирогова, яке працює у чотири зміни, – підкреслив го­ лова ОДА Микола Джи­ га під час урочистого відкриття відділення.

2

◆ Донеччина

НАУЧНЫЙ ПОДХОД Меморандум о сотрудничестве по оказа­ нию высокопрофессиональной медицин­ ской помощи населению подписали между собой представители власти Донецкой об­ ласти и Национальная академия медицин­ ских наук Украины. Подписи под этим важным докумен­ том поставили председатель Донецкой облгосадминистрации Андрей Шишац­ кий и президент Национальной акаде­ мии медицинских наук Украины Андрей Сердюк.

Микола СТОЛЯРОВ, власкор «ВЗ» «Согласно подписанного Меморанду­ ма, Национальная академия медицинских наук Украины предоставит квоты для ока­ зания высококвалифицированной меди­ цинской помощи населению Донецкой области в 28 научных медицинских учреж­ дениях страны, – говорит президент НАМН Андрей Сердюк. – По ним медицинская помощь пациентам из Донецкой области будет оказываться за счет средств Государ­ ственного бюджета. Всего ее смогут полу­ чить за год свыше четырехсот человек».

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

18 травня 2012 року

НОВІ ВІДКРИТТЯ Інна ЯКОВЛЮК, зав. прес-центром ОЛФЦЗ

На Івано-Франківщині ми­ нув тиждень медицини. Він був багатий на приємні події та відкриття. «Нещодавно ми відкривали в Рогатині рекон­ струйоване приймальне відді­ лення, – розповідає начальник

головного управління охорони здоров’я Микола Олінійчук, – там же триває реконструкція пологового відділення за Укра­ їнсько-Швейцарською програ­ мою. Пологове відділення єв­ ропейського зразка відкрили і

в Калуші, малоінвазивну опера­ ційну з лапароскопічною стій­ кою – в Тлумачі». Це ще далеко не всі відкриття, адже на сьо­ годні немає жодного медичного закладу, в якому б не проводи­ лися певні оновлення та капі­ тальні ремонти. Без реконструкції не зали­ шився й обласний клінічний онкодиспансер. Тут відкривали відділення «голови й шиї» на 40 ліжок, де щорічно лікувати­ меться понад 1000 пацієнтів, проводиметься близько 500 операційних втручань. Незабаром відбудеться ще одне відкриття – підготовле­ но приміщення під монтаж комп’ютерного томографа, який подарував Фонд Ріната Ахмето­ ва. І тоді Івано-Франківський обласний клінічний онкодис­ пансер нічим не поступиться ні Київському, ні навіть Віденсько­ му онкоцентрам!

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

◆ Чернігівщина

ДРУГЕ НАРОДЖЕННЯ

УНІАН

НОВИНИ

◆ Івано-Франківщина

На Чернігівщині після реконструкції відкри­ то Ніжинський пологовий будинок, де створе­ но 6 індивідуальних пологових залів, облад­ наних для проведення партнерських пологів, акушерська операційна та палати дитячої ре­ анімації, оснащені сучасним медичним облад­ нанням. В операційному блоці тепер можна цілодо­ бово проводити акушерські та гінекологічні операції, а немовлята з перших хвилин життя будуть поряд із мамами протягом усіх днів пе­ ребування в пологовому будинку – нові палати це дозволяють.

3