VZ22-23

№22-23 (1150-1151) 15.06.2012

Ц І ВН А Р П

А

75% пацієнтів із цим діагнозом не виповнилося 40 років, до того ж хвороба постійно «молодшає». Крім того, РС здобув недобру славу одного з «найдорожчих» неврологічних захворювань.

www.vz.kiev.ua

ИК

ЧИ СОЦІАЛЬНА?

ИЧН О Д Е

ГО

РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ: ПРОБЛЕМА МЕДИЧНА

ДЕ Н Ь М

Газета МОЗ України і галузевої профспілки

Стор. 4-5

ЛЕГАЛЬНЕ ВБИВСТВО

За кодеїновими препаратами від кашлю шлейф тягнеться ще з 80-х років минулого століття, з часів СРСР. Це дуже небезпечний наркотик: прив’язує до себе і на рівні фізіології, і на рівні психіки. Хто положить цьому край?

Вітання з Днем медичного працівника Віце-прем’єр-міністра України – Міністра охорони здоров’я України Раїси БОГАТИРЬОВОЇ читайте на стор. 2

слово редактора

Стор. 10

Лікар та Інтернет:

від недовіри до сприйняття Складно собі уявити більш суперечливі стосунки, ніж ті, що існують між лікарями та всесвітньою Мережею. З одного боку, медичним працівникам уже не вистачає емоцій реагувати на коментарі пацієнтів на зразок: «Ми читали в Інтернеті, що ваше лікування – неправильне». З іншого – сам лікар також може отримати пораду та підтримку он-лайн, тільки в дещо іншому, професійному, вимірі.

Стор. 21

Шановні наші лікарі! Що й казати, праця ваша не просто важка та відповідальна, – бути лікарем означає виконувати велику місію збереження людського життя. Щоденно вам доводиться виходити на війну із хворобами, травмами,

чужими людськими трагедіями та переживати їх, неначе власні. Та ще і вдома залишатися уважним батьком, вдячним сином, лагідною дружиною та вправною господаркою. Вважається, що ті, хто щоденно бачать біль та страждання, стають черствими та цинічними. Але ми з вами знаємо, що це не так. Незалежно від того, наскільки «філософськи» ми дивимося на життя, хочеться у цьому житті спокою, любові, уваги та визнання. І хоча для лікаря найкращою винагородою є щасливі очі пацієнта або чудове одужання важко хворої людини, цього іноді недостатньо – хочеться теплого слова та щирої подяки. Не є таємницею, що сьогодні умови, в яких доводиться працювати, особливо на периферії, далекі від ідеальних, а подекуди й зовсім вимагають героїзму та виконання неможливого. І дивлячись на те, скільки

молодих людей щорічно отримують дипломи лікаря, розумієш – не лякається справжній рятувальник людських життів ніяких труднощів. Але не можна залишати надії на те, що молода ще країна прийде до того стану, коли бути лікарем стане не лише почесно, а й комфортно. Ви тримаєте у руках святковий номер газети «Ваше здоров’я». Наша редакція від усього свого колективного серця вітає вас, наші любі лікарі, з вашим професійним святом – Днем медичного працівника. Нехай любові навколо вас завжди буде більш, ніж достатньо, а чудеса трапляються трошки частіше. Ми ж зі свого боку намагатимемось і далі бути корисними для вас. Багато вам сил, вдячних пацієнтів, миру у душі та міцного-міцного здоров’я!

15 червня 2012 року

Колір волосся Сироїдіння і вегетаріанство

впливає на визнано психічними силу болю НОВИНИ

розладами

ВООЗ розширила список розладів і психічних захворювань, які підлягають психіатричному лікуванню, додавши сироїдіння й вегетаріанство – відтепер вони включені до групи розладу звичок і потягів F63.8.

Одним із аргументів рішення зарахувати ці дієти до захворювання для лікарів стала звістка, що в Іспанії в місті Малага сім’я сироїдів суворою дієтою довела своїх дітей до коми. Їх ледве вдалося врятувати завдяки сусідам, які вчас-

но викликали «швидку». Батьків дітей відправили на примусове лікування до психіатричної клініки і позбавлено прав бачитися з дітьми. Подібні випадки зафіксовано і в Росії. Так, в Оренбурзі органи опіки були вимушені забрати дітей до дитячого будинку відразу у двох сімей-сироїдів. Причиною тому став крайній ступінь виснаження малюків, раціон яких складався лише з рослинної їжі. Пр о т е А м е р и к а н с ь к а асоціація дієтологів не розділяє такої радикальної думки ВООЗ, оскільки за правильно збалансованої дієти вегетаріанство може принести користь для здоров’я і дати організму всі необхідні елементи. Голос Росії

Музика збільшує шанси на життя Шанси на виживання пацієнтів, яким виконано трансплантацію, збільшує класична музика – такого висновку дійшли японські вчені. У ході експерименту мишам провели операцію з пересадження серця. Ризик смерті у гризунів відразу після операції був високим. Протягом тижня

після трансплантації мишам регулярно давали слухати музику – класичну оперу, твори Моцарта, популярну музику, набір одноманітних звуків. У результаті довше за всіх прожили миші, що слухали оперу. На другому місці по виживаності була група мишей, яким включали Моцарта. Слухання

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я «ДВОРІЧАНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗАПРОШУЄ НА РОБОТУ ЛІКАРІВ ЗА

ТАКИМИ СПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ: лікар-анестезіолог, лікар-хірург, лікар-акушер-гінеколог, лікар-отоларинголог, лікар-лаборант, лікар-невропатолог, лікар-педіатр. Надається житло в нових квартирах із належними умовами для проживання. Звертатися за адресою: 62702, смт Дворічна, вул. Радянська, 51, Харківська область, КЗОЗ «Дворічанська центральна районна лікарня». Тел. (05750) 7-64-84, 7-63-09, моб. 066-717-92-26.

ВАШЕ

ЗДОРОВ’Я Медична газета України Індекси 60965, 08198 Ціна договірна

Адреса редакції: м. Київ-03179, вул. Уборевича, 19-А, оф. 3. Телефони редакції: (044) 423-02-60; 424-60-75; 424-06-83 E-mail: vz@vz.kiev.ua Виходить один раз на два тижні у п’ятницю

24

поп-музики й одноманітних звуків спричиняло найменшу виживаність. Тестування музики на глухих мишах не виявило впливу на тривалість життя тварин. Аналіз зразків крові показав: класична музика «усмиряє» імунну систему, таким чином гальмує відторгнення органів. УНІАН

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я «МЕНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ» МЕНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

запрошує:

лікаря-анестезіолога для роботи на посаді завідувача реанімаційного відділення ЦРЛ. Можливе забезпечення житлом. Адреса КЗОЗ «Менська ЦРЛ»: 15600, м. Мена, вул. Шевченка, 61А. Телефони для довідок: (04644) 2-14-51, 2-16-51.

Головний редактор НАТАЛІЯ ЩЕРБІНА Заступник головного редактора ЮЛІЯ НОВГОРОДСЬКА Редактор відділу оперативної інформації МАРИНА ЧІБІСОВА Редактор відділу аналітичної інформації СВІТЛАНА ТЕРНОВА Редактор відділу журналістських розслідувань СЕРГІЙ УХАЧЕВСЬКИЙ Дизайн та верстка ОЛЕКСАНДР ПОНОМАРЬОВ Відділ літредагування та коректури АЛЛА ГРІШИЛО, ОКСАНА ОСТРЯНКО Відділ реклами СВІТЛАНА КУРЧЕНКО Адміністративний відділ РОМАН БЕРЕЖНИЙ

Редакція не завжди поділяє думку авторів публікацій Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів Відповідальність за достовірність фактів, цитат, прізвищ та імен, інших даних несуть автори публікацій Листування з читачами ведеться тільки на сторінках газети, рукописи не рецензуються і не повертаються.

Рудоволосі від природи люди відчувають біль гостріше, ніж люди з іншим кольором волосся, встановили дослідники з Університету Саутгемптона. У ході експерименту добровольців із різним кольором волосся під наркозом піддавали дії невеликого електричного заряду. З’ясувалося, що реакція на біль у всіх рудоволосих була сильніша, ніж в учасників екс-

перименту з іншим кольором волосся. Учені припускають, що це пов’язано з особливим, більш чутливим типом шкіри рудоволосих. Рудий колір волосся передається генетично. Таким чином, рудоволосим людям необхідні більші дози знеболювальних препаратів, ніж шатенам, брюнетам або блондинам, встановили вчені.

Пігулки від болю спричиняють гіпертонію? Дослідники з Тель-Авівського університету заявили, що сполуки, які входять до складу знеболювальних ліків, можуть підвищувати кров’яний тиск і блокувати дію препаратів для

його зниження, а це підвищує ризик інфаркту й інсульту. Експерти підкреслили, що повних даних про побічні ефекти багатьох популярних ліків досі немає. Медвести

Школяр винайшов метод раннього виявлення раку 15 -річ н и й а мери к а нс ьк и й школяр Джек Ендрека розробив методику ранньої діагностики раку підшлункової залози. Підліток переміг у конкурсі наукових досягнень школярів Intel ISEF. Метод, запропонований школярем із Краунсвілля, штат Меріленд, припускає використання теста-смужки (аналогічні застосовуються у глюкометрах) і простого датчика. Прилад визначає наявність білка

мезотелину в крові або сечі. Цей білок виробляється злоякісними клітинами. Випробування приладу підтвердили його точність у 90% випадків. Вартість і тривалість діагностики скоротилися в десятки разів порівняно з методами, щоісніють. Джек одержить патент на свою розробку, якою вже зацікавилися 2 біотехнологічні компанії. УНІАН

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

висловлює глибоке і щире співчуття віце-президенту НАМН України, академіку НАН і НАМН України Кундієву Юрію Іллічу з приводу смерті його дружини Васильєвої Світлани Федорівни.

Друк офсетний, Умовний друк. арк., 2. Загальний наклад – 40 000 Замовлення № Віддруковано у ТОВ «Новий друк»: вул. Магнітогорська, 1, м. Київ-02660 Дистрибуція і маркетинг: ТОВ Агентство Медичного Маркетингу: пр-т Паладіна, 32, оф. 411, м. Київ-03680, тел./факс: (044) 452-22-03 http://www.amm.net.ua

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

ШКОЛА УСПІШНОГО ЛІКАРЯ

15 червня 2012 року

Шановні читачі! Пропонуємо вам унікальну книгу-тренінг «Чему не научат в медицинском ВУЗе». Її автори – Гліб Загорій, генеральний директор ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», кандидат фармацевтичних наук та Юрій Чертков, директор «Агентства медицинского маркетинга» – своїми порадами допоможуть вам налагодити відносини з пацієнтами, колегами, керівництвом.

ЛИЧНОСТНЫЙ Юрій Чертков, директор «Агентства медицинского маркетинга» (Продовження. Початок у №№ 10-21)

РОСТ ВРАЧА Круг влияния и круг забот

Не знаю в жизни ничего более воодушевляющего, чем бесспорная способность человека путем сознательных усилий возвышать жизнь свою. Генри Дэвид Торо. Настоящий врач должен постоянно работать над собой, совершенствоваться как профессионал и как личность. Медицина на месте не стоит, чтобы не отставать, приходится постоянно бежать в ногу с последними научными тенденциями, а для этого нужна проактивность, то есть способность подчинять свою деятельность служению интересам пациента. Лечить – большая ответственность, врач перед пациентом в ответе за то, что он делает либо не делает. Как правило, врачебная тактика является продуктом собственного сознательного выбора, базирующаяся на медицинских знаниях, ценностях и принципах. Врач может выбрать тактику лечения, опираясь на советы старших по рангу, а может лечить, как ему привычно, то есть «по старинке». Проактивные врачи движимы внутренними ценностями, и главной ценностью для них является высокое качество выполняемой работы, ориентированность на последние научные достижения. Хороших и благодарных пациентов получают только проактивные врачи, они добросовестно решают проблемы «своих» пациентов, проявляют инициативу и искренне переживают за них. Для того чтобы узнать, в каком направлении развиваться для достижения профессионального совершенства, достаточно нарисовать для себя два круга:

КРУГ ВЛИЯНИЯ

КРУГ ЗАБОТ

22

Многое заботит нас: здоровье семьи, собственные недуги, проблемы на работе, вулканическая активность земли, нищета народа, богатство олигархов и прочее. Все эти проблемы входят в наш круг забот; некоторые проблемы мы можем контролировать, другие – бесполезно! Стало быть, круг влияния всегда меньше нашего круга забот. И вот здесь кроется главное правило проактивности: если Вы хотите профессионального и личностного роста, нужно фокусироваться на том направлении, где возможно Ваше влияние. Таким образом, Вы расширяете свой круг влияния. Часто люди

ственность за результат лечения. Однако эту ответственность нельзя взваливать на свои плечи единолично, ее нужно обязательно разделить с пациентом: «Со своей стороны я сделаю все для Вашего выздоровления, но сам я не справлюсь, Вы должны мне помочь».

Основные правила профессионального роста врача Осваивая новый навык, представляйте конечную цель Без понимания «зачем мне это нужно» даже и не начинайте. Например, осваивая эхокардио­

В самом центре врачебного круга влияния находится способность принимать на себя ответственность за результат лечения. Однако эту ответственность нельзя взваливать на свои плечи единолично, ее нужно обязательно разделить с пациентом

растрачивают свою энергию попусту, сокрушаясь о том, на что они не могут повлиять (круг забот). Если такое поведение входит в привычку, у человека не ладится жизнь, рушится карьера. Он начинает завидовать тем, у кого что-то получается. В чем эта зависть выражается? Естественно в осуждении! Он обвиняет своих коллег, сфокусированных на круге влияния, в черствости, «приземленности». Безусловно, «витать в облаках» гораздо легче, чем постоянно действовать. Мораль тем крепче, чем слабее плоть. Мы улучшаем мир, благодаря нашей каждодневной работе, слава произрастает из наших дел. Здесь уместно процитировать молитву Общества анонимных алкоголиков: «Боже, дай мне мужества изменить то, что я могу и должен изменить; смирения, чтобы принять то, что изменить нельзя; и мудрости, чтобы отличить одно от другого». В самом центре врачебного круга влияния находится способность принимать на себя ответ-

скопию, представляйте: а) что Вы сможете за считанные минуты поставить диагноз пациенту, б) сможете комплексно обследовать пациента, в) станете более уважае­мым врачом и так далее. Начинать обучение, представляя конечную цель, означает четкое осознание необходимости инвестирования своего времени и усилий в данное умение. Это знание дает нам уверенность и легкость. Невероятно просто попасть в ловушку псевдоактивности, карабкаться вверх по некой лестнице, а в конце пути осознать, что лестница придвинута не к той стене. Существует правило 6 «П»: правильное предварительное планирование предотвращает плохие показатели. Исповедуйте творческий подход Теория доминантного полушария исследуется учеными уже нескольких десятилетий. Согласно этой теории, каждое полушарие мозга – левое и правое – выполняет разные функции, обрабатывает информацию различного типа и имеет дело с проблемами разного рода.

Левое полушарие, в основном, отвечает за логически-вербальную, а правое – за интуитивнотворческую деятельность человека. Левое оперирует словами, правое – образами. Левое полушарие связано с анализом, правое – с синтезом. Хотя люди пользуются обоими полушариями, у каждого конкретного человека одно из них обычно доминирует, и люди, как правило, стремятся разрешать возникающие ситуации, оставаясь в «зоне комфорта» своего доминантного полушария. Абрахам Маслоу как-то сказал: «Тот, кто хорошо владеет молотком, склонен думать, что вокруг сплошные гвозди». Исходя из этой логики, врачи нередко «грешат» тем, что видят вокруг сплошных пациентов. Одна женщина, участковый терапевт, войдя в троллейбус, попросила рядом стоящего человека: «Больной, передайте билетик закомпостировать». Правое полушарие человека «повелевает» творческим мышлением. Чем более развито образное мышление, тем легче нам синтезировать, а синтез необходим при диагностике. Есть такое выражение: «Лидируй – справа, управляй – слева». Перефразируя на медицинский лад: «Диагностируй – справа, лечи – слева».

Управляйте персональным временем На мой взгляд, самым важным правилом управления временем является организация времени на основании приоритетов. Очень полезна в этом вопросе матрица управления временем (в виде четырех квадратов). Срочные важные дела I

Несрочные важные дела II

Срочные Несрочные неважные дела неважные дела III IV Данная матрица – бесценный инструмент управления временем. Исходная идея управлением времени по матрице заключается в том, что мы расходуем время одним из четырех способов. Срочно и важно – это то, что требует немедленного внимания, то, что обозначено словом «сейчас». На-

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

пример, звонок приемного отделения во время Вашего дежурства, экстренный вызов, приглашение руководства зайти в кабинет и так далее. А теперь главный вопрос: «В каком квадрате нужно больше всего проводить времени?» Большинство врачей отвечают на этот вопрос так: «Конечно в первом (важном и срочном)». Ответ неправильный. Маркером того, что человек неправильно планирует свое время, является превалирование первого квадрата. Наши дела из первого квадрата связаны с кризисами и проблемами. Есть категория вечно спешащих людей, которые все время решают срочные и важные вопросы, постоянно работают в стрессовом состоянии. Этот путь ведет к самосожжению. Есть и другой тип людей – те, кто большую часть своего времени проводит в третьем квадрате (срочные и неважные дела), например: разговоры по телефону (советы подругам, мужьям, коллегам), коллективные празднования, чествования и так далее. Этот тип реагирует на срочные дела, считая их важными, а на самом деле срочность этих дел часто основана на приоритетах и ожиданиях других людей. Немало людей расходует свое время в четвертом квадрате, то есть тратят его на праздные разговоры, чаепития и прочее. Врачи, нацеленные на профессиональный рост, должны держаться подальше от третьего и четвертого квадратов, поскольку относящиеся к ним дела не являются важными. Самый главный квадрат – это квадрат II (несрочные важные дела). Второй квадрат – основа эффективного управления временем, он представляет то, что, не являясь срочным, является важным. Деятельность в этом квадрате носит упреждающий характер. Рассмотрим простой пример: в баке автомобиля осталось 10 литров бензина. Если Вы решили заправиться, то выполнили действие ІІ квадрата. Если бак оказался пуст и Вы еле-еле дотянули до заправки, то выполнили действие І квадрата. Заметьте, в данном случае Вам безразлична марка бензина и его цена, главное – пополнить бак. Такова наглядная иллюстрация неэффективности І квадрата. Если врач находится на дежурстве, то написание истории болезни сразу после утреннего обхода – это деятельность из квадрата II, если же Вы откладываете обязательные записи «на потом», то они накапливаются, достигая критической массы, и уверенно смещаются в квадрат I. К примеру, занятия физкультурой – это деятельность квадрата II, если мы ей пренебрегаем, то можем заболеть, а лечиться – это уже деятельность из квадрата I. Не стоит забывать, что 80% результатов проистекают из 20% усилий, поэтому очень важно концентрировать свои усилия на существенных вещах. Немаловажным инструментом планирования времени является органайзер, говорят: «Самая хорошая память не заменит тупого карандаша». Сейчас имеется много современных инструментов планирования: компьютер, электрон-

ные записные книжки и прочее. Постарайтесь выбрать удобный для Вас инструмент, которому Вы доверяете. Он должен стать Вашим слугой, а не наоборот. Правило: «Выиграл/Выиграл» Проблема большинства людей состоит в том, что они весьма эгоистичны. Врачу, если он работает по призванию, приходится бороться с собственным эгоизмом, призывая на помощь правило «выиграл/выиграл». Оно чрезвычайно удобно в общении.

Умение общаться и слушать своих коллег – это огромный развивающий навык. Не секрет, что умение слушать – важнейшее из умений. В медицинском вузе нас научили многому, но вот слушать, увы, не обучили. Попробуем заполнить этот пробел. Итак, слушать можно по-разному. Мы можем игнорировать говорящего, то есть практически не слушать его, а делать вид, что слушаем: «Ага, угу». Можно слушать селективно, выхватывая только отдельные фразы.

Начинать обучение, представляя конечную цель, означает четкое осознание необходимости инвестирования своего времени и усилий в данное умение. Это знание дает нам уверенность и легкость

«Выиграл/выиграл» – это стиль взаимодействия между людьми, особый настрой ума, направленный на постоянный поиск взаимной выгоды при взаимодействии друг с другом. Данный принцип означает то, что обе стороны остаются удовлетворенными. Мне могут возразить, что в условиях бесплатной медицины в системе «врач–пациент» чаще реализуется сценарий «проиграл/выиграл», когда врач вложил усилия и нервы, а отдача небольшая. Это не совсем так, благодарных пациентов немало и они, как правило, у тех врачей, которые придерживаются установки «выиграл/выиграл» в любой ситуации. Бесценной является такая установка в отношениях с коллегами, учитывая, что нам с детства прививали стереотипы поведения – «я выиграл/ты проиграл», перестроиться бывает сложно. Но было бы желание! Самым простым воплощением данной концепции является привычка говорить о своих коллегах только хорошо. Когда мы положительно отзываемся о коллеге, есть большая вероятность, что ему передадут Ваше мнение и это улучшит Ваши взаимоотношения. Если в Вашем присутствии коголибо обсуждают, не стоит вмешиваться в разговор, сделайте вид, что Вас это не касается. Нередко мы наживаем себе врагов, общаясь с коллегами по правилу «выиграл/проиграл». В такой ситуации сталкиваются две упрямые натуры и, как правило, проигрывают обе. Хорошо работает также концепция «не связываться!». Если Вы не видите возможности синергетического взаимодействия, лучше вообще не взаимодействовать. Взаимоотношения между людьми, как цветы: их нужно поливать, если хочешь, чтобы они выросли красивыми. Умение внимательно слушать коллег Паскаль говорил: «У сердца свое разумение, недоступное разуму».

Немногие из нас умеют слушать по-настоящему внимательно. Самая высокая точка слушания – это не только понимание смысла обращенной к нам речи, но и уразумение скрытого подтекста речи собеседника. Здесь требуется проникновение в систему ценностей собеседника. И тогда Вы сможете посмотреть на ситуацию глазами этого человека. Не стоит забывать также, что «слова» в разговоре имеют второстепенное значение, основную информацию мы получаем из интонации, мимики и жестикуляции. В беседе с коллегами не забывайте, что «слушанье» гораздо эффективнее «говорения», ибо, не навязывая свои суждения, Вы впитываете, как губка, опыт Ваших коллег, а это мощный драйвер профессионального роста. И, бесспорно, умение слушать чрезвычайно важно в момент сбора анамнеза. Вот какую историю описывает Стивен Кови: Когда нашей дочке Дженни было всего два месяца, она внезапно заболела. Дело было в субботу. В этот день должен был состояться важный для нашего города футбольный матч и этот факт накладывал отпечаток на поведение каждого жителя. На стадионе собралось 60 тысяч зрителей. Мы с Сандрой тоже хотели туда пойти, но не могли оставить крошку Дженни. Ее тошнило, у нее была диарея, и нас это очень беспокоило. Врач тоже отправился на стадион. Он не был нашим домашним доктором, но именно ему в этот день предстояло выезжать на вызовы. Когда Дженни стало хуже, мы поняли, что без профессиональной помощи не обойтись. Сандра позвонила на стадион и попросила пригласить врача к телефону. Как раз в это время в игре наступил решающий момент, и голос в трубке прозвучал натянуто.

– Да! – сказал врач отрывисто.

– Я слушаю.

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

ШКОЛА УСПІШНОГО ЛІКАРЯ

15 червня 2012 року

– Доктор, это миссис Кови, мы обеспокоены состоянием нашей Дженни!

– Что случилось? – спросил врач. Сандра описала ему симптомы, и тот сказал: – Ясно, я сделаю назначение по телефону. В какой аптеке Вы покупаете лекарства? Положив трубку, Сандра сообразила, что в спешке сказала не все, что нужно, хотя в основном обрисовала ситуацию верно.

– А ты думаешь, он понял, что Дженни новорожденная? – спросил я.

– Я в этом уверена! – ответила Сандра.

– Но ведь он не наш врач! Он никогда ее не лечил.

– Да нет, я почти уверена, что он все понял правильно!

– И ты дашь ей лекарство, не будучи абсолютно уверена, что врач знает ее возраст? Сандра замолчала.

– Что теперь делать? – после некоторой паузы спросила она.

– Звони ему снова! – сказал я.

– Лучше ты позвони! – попросила Сандра. И я позвонил. Врача снова оторвали от игры.

– Доктор, – начал я, – когда вы назначали лекарство, вы учитывали, что Дженни всего два месяца?

– Нет! – воскликнул он. – Я этого не знал! Как хорошо, что вы позвонили. Безусловно, ей необходим другой препарат! Читайте полезную литературу Представьте себе человека, который пытается дотянуться до какой-то вещи, но у него не получается. Он прыгает все выше и выше, а у него все равно не получается. К нему подходит другой человек и спрашивает: – Не проще ли поставить табуретку и дотянуться? А «труженик» отвечает: – Некогда мне ставить табуретку, мне прыгать нужно! Иногда двадцатилетний врачебный опыт оказывается опытом одного года, только повторенный 20 раз. Для того чтобы действительно расти, нужно все время познавать новое. Постоянная работа над собой – это действие второго квадрата, а все, что делается во втором квадрате, требует инициативы. Часто мы оправдываем себя и ссылаемся на недостаток времени. Без сомнения, это отговорка. При самом плотном графике всегда можно найти 1 час для того, чтобы осуществить инвестиции в самого себя, в свое здоровье, в свои знания. Эмерсон говорил: «То, что мы делаем постоянно, дается нам легче, и не потому, что меняется характер задачи, а потому, что возрастает наша способность ее выполнять». Таким образом, для Вашего личностного роста нужно быть активным, ясно представлять цели и задачи, эффективно управлять собственным временем, исповедовать принцип «выиграл/ выиграл», научиться внимательно слушать и постоянно заниматься саморазвитием. Конечно, это нелегко, но возможно!

(Продовження в № 24–25 «Ваше здоров’я» від 29 червня 2012 року.)

23

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ ГІНЕКОЛОГІЯ

15 червня 2012 року

ГОРМОНИ ГРАЮТЬ, або ГРА ГОРМОНАМИ мін «гормон» існ ує Незважаючи на те, що тер чки навколо ньо вже понад 110 рок ів, супере уальними. Головне го й досі залишаю ться акт мож уть дій ти згопитання, в якому лікарі не я дійсно пот рібна у ди: чи гормональна терапі х її зас тосову ють? всі х тих випадках, за яки «гормонофобії» Одні вчені говоря ть, що для оск ільки сучасні вже давно немає під став,

У єдиному просторі

Марина ЧІБІСОВА, «Ваше здоров’я» маю ть значни х погормональні препарати не ліс ти наг олошу ють ціа бічних ефект ів. Інші спе гормони пот рібно и ват на том у, що зас тосову бливо заг ост рюОсо лише у крайні х випадках. а заходи ть про ється ця дискусія, коли мов ків. Ад же ліліт під ’я репродукт ивне здоров у «ні жном у» ів лад роз кування гормональних ті. нос реж обе ої віці пот ребує найбільш

Дебют дорослого життя без гормонотерапії

Оскільки кожний гормон не діє відокремлено від Питання обґрунтованості лікування гормональінших і так чи інакше впливає на роботу всіх органів і систем, перед гінекологами постають дуже важливі ними препаратами, особливо в підлітковому віці, нової кислоти якість лікування достовірно зростає. І маткову кровотечу, зростає, і вже на третьому році їх питання щодо можливості втручання у гормональну сьогодні піднімає велика кількість вітчизняних головне – на 2–3 дні скорочуються строки настання кількість у 1,5 разу перевищує кількість підлітків, які функцію підлітків. У той же час, наголошують фахів- учених. гемостазу, що є дуже важливим у підлітковому віці», отримали негормональну терапію», – підкреслила Зокрема, Вікторія Диннік, провідний науко- – наголосила В. Диннік. ці, гормональні розлади у період становлення статевої В. Диннік. вий співробітник відділу дитячої гінекології ДУ сфери значно поширилися. Вивчення ранкового рівня гонадотропних горІз висновками колеги згодна і Софія Левенець, Зокрема, однією з актуальніших і найменш ви- «Інститут охорони здоров’я дітей і підлітків монів у хворих із пубертатними кровотечами, яких керівник відділу дитячої гінекології ДУ «Інстивчених залишається проблема поєднання патологій НАМН України», доктор медичних наук, зазна- лікували без застосування гормональних лікар- тут охорони здоров’я дітей і підлітків НАМН репродуктивної системи та щитоподібної залози у чає, що гормональна терапія, звичайно, має право ських засобів, показало, що цей рівень не мав сут- України», доктор медичних наук, професор. За молодих жінок. Порушення тєвих відмінностей від нормативних по- словами С. Левенець, у підлітковому віці однозначно в одній із цих систем нерідказників. потрібно віддавати перевагу негормональній терако призводять до розладів у «У той же час використання гормональ- пії, особливо у перший рік після менархе. Прогресія зі знаком мінус іншій. І не завжди можна одних препаратів супроводжувалося досто– В Україні частота гіпотиреозу у дівчат 15–17 нозначно сказати, проблевірним зниженням як фолітропіну, так і Золотої середини років зросла і вже становить 8,6 випадку на ми в якій із них запускають лютропіну. Що стосується стероїдних горне знайдено «міжсистемний» патологічмонів, то застосування негормональних 10 тис. осіб, частота автоімунного тіреоїдиту станоОднак не вся наукова спільнота поділяє цю думний процес. Зазвичай приметодів призводило до вірогідного підвивить 35,4 на 10 тис. осіб. ку. Зокрема, спеціалісти московського Наукового чина гормональних розлащення середнього рівня естрадіолу, осо– Дисфункція щитоподібної залози частіше спостедів криється у щитоподібній бливо у дівчаток із першим епізодом крово- центру акушерства, гінекології та перинатології рігається у жінок, ніж у чоловіків. залозі, але буває і навпаки. течі. У разі гормонотерапії ми спостерігали РАМН відмічають користь комбінованих оральних – 80% клітин щитоподібної залози мають реЛюдмила Калугіна, цілком протилежну реакцію: середній рі- контрацептивів (гестагенів третього покоління) у цептори естрогенів. про­відний науковий співвень естрадіолу достовірно знижувався», терапії широкого кола захворювань репродуктив– 80% яєчників мають рецептори до тиронінів. робітник відділення ен– розповіла В. Диннік. І додала, що в межах ної системи дівчат, у тому числі запальних процесів докринної гінекології ДУ дослідження був також проведений інди- органів малого тазу, дисменореї, ретенційних кіст і «Інститут педіатрії, відуальний аналіз значень гонадотроп- терапії ювенільних кровотеч. Проте у деяких випадках без гормональних преаку­шерства і гінекології НАМН України», доктор на існування, у неї є свої відносні та абсолютні по- них і стероїдних гормонів, за результатами якого медичних наук, відмітила, що естрогени можуть казання. «Але харківська школа дитячих гінеколо- з’ясувалося, що при досягненні гемостазу за допомо- паратів не обійтися. Наприклад, у разі таких станів, опосередковано стимулювати функцію щитопо- гів традиційно стоїть на позиціях максимального гою негормонального лікування питома вага дівча- як вроджена недостатність функції яєчників або дібної залози за рахунок інтенсифікації синтезу використання негормональної терапії у пацієнток ток із нормальними значеннями вказаних гормонів видалення з різних причин обох яєчників. Тоді запідліткового віку. Всім добре відомо, що на незрілу зростала, а зі зміненими – знижувалася. У разі при- місна терапія з послідовним введенням естрогенів сексстероїдзв’язуючого глобуліну в печінці. та гестагенів здійснюється впродовж усього життя. «Експериментальні роботи, проведені в останні гіпоталамо-гіпофізарну систему гормонотерапія значення гормонотерапії картина була іншою. десятиріччя, підтвердили наявність тиреотропіну чинить несприятливу дію. Проте повідомлення у «Ми спостерігали за цими дівчатками в катам- У пубертатному віці вона необхідна для формуванта гормону Т3 в яєчниках. Це зумовлює можливість літературі про динамічні зміни гонадотропних і сте- незі від 6 міс. до 3–5 років і переконалися, що після ня вторинних статевих ознак, а також для розвитку прямого впливу дисфункції щитоподібної залози на роїдних гормонів у разі застосування негормональ- застосування негормональної терапії менструаль- матки та нормалізації менструального циклу. Але чи потрібне використання гормонів у разі стероїдогенез, овуляцію, функцію жовтого тіла», – за- ного та гормонального лікування майже відсутні. ний цикл на тлі проведення лікувально-профілакТому з’ясування наявності таких змін стало одним тичних заходів нормалізувався, і на третьому році менш серйозних розладів – питання, яке залишазначила Л. Калугіна. За її словами, останнім часом проблема поєднаної із завдань нашого дослідження щодо прогнозуван- був у 65–70% пацієнток. За гормонотерапії, на жаль, ється на розсуд лікаря і великою мірою залежить від патології репродуктивної системи та щитоподібної ня віддалених результатів аномальних маткових такої позитивної тенденції не було: на третьому році особливостей організму кожної окремої пацієнтки. залози у молодих жінок набуває великого значення. кровотеч у пубертатному віці», – повідомила В. Дин- нормальний менструальний цикл відновився лише Цікаво, що в науковій літературі на цю тему пракТож розуміння функціональних взаємозв’язків сис- нік. За її словами, у ході дослідження під наглядом у 45% дівчаток», – поділилася результатами дослі- тично відсутня золота середина: вчені наводять докази або доцільності, або шкоди застосування гортеми «гіпоталамус–гіпофіз–щитоподібна залоза» і перебували 346 дівчат віком від 11 до 18 років, яких дження В. Диннік. «гіпоталамус–гіпофіз–яєчники» буде сприяти більш розділили на 2 групи. У першу ввійшли 93 дівчини з Згідно з висновками фахівця, застосування роз- мональної терапії. Тож, тема не є закритою. раціональному підходу клініцистів до визначення об- першим епізодом кровотечі, другу групу склали 153 ширеного арсеналу негормональних засобів, осоУ статті використані матеріали сягу обстеження пацієнток. Л. Калугіна підкреслила, пацієнтки з рецидивуючим перебігом захворюван- бливо в дебюті захворювання, сприяє відсутності Круглого столу що необхідно якомога раніше проводити обстеження ня. Комплексне лабораторне дослідження включало такого грізного ускладнення, як оксоменорея. «Репродуктивне здоров’я підлітків функціонального стану щитоподібної залози у ді- визначення гонадотропних та стероїдних гормонів Проте гормональна терапія має свої важливі пета молоді – основа демографічного вчат, аби своєчасно діагностувати можливі розлади. під час надходження пацієнток із кровотечею та реваги: під час її застосування рецидиви кровотечі резерву країни»; Для цього фахівець рекомендує застосовувати такі після закінчення курсу гормонального або негор- спостерігаються у 3–4 рази рідше, ніж після лікуБогданова О.А. «Гінекологія методи обстеження, як УЗД щитоподібної залози, ви- монального лікування. Негормональне лікування вання негормональними методами. «Однак під час дітей та підлітків» значення рівня гормонів тиреотропіну, Т4, АТПО. За включало використання гемостатичних, утерото- подальшого нагляду питома вага дівчат, хворих на потреби гінеколог повинен проводити корекцію го- нічних препаратів, вітамінотерапію, фіто- та фізіомеостазу разом із ендокринологами. Преконцепційну терапію, а також прийом препарату «Перитол» та Нормальний об’єм щитоподібної залози у дівчат (97 перцинтиль) за даними ВООЗ консультацію та прегравідарну підготовку рекомен- мефенамінової кислоти. «Аналізуючи ефективність негормональної тедовано проводити для всіх жінок із розладами менПлоща поверхні тіла, м2 0,8 0,9 1 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 струального циклу, безпліддям та репродуктивними рапії, ми дійшли висновку, що в разі застосування у Норма 3,4 4,2 5 5,9 6,7 7,6 8,4 9,3 10,2 11,1 якості додаткової терапії «Перитолу» або мефенамівтратами.

20

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

ДИСКУСІЙНИЙ ШКОЛА УСПІШНОГО КЛУБ ЛІКАРЯ

15 червня 2012 року

Лікар та Інтернет:

від недовіри до сприйняття

Марина Чібісова, «Ваше здоров’я» Складно собі уявити більш суперечливі стосунки, ніж ті, що існують між лікарями та всесвітньою Мережею. З одного боку, медичним працівникам уже не вистачає емоцій реагувати на коментарі пацієнтів на зразок: «Ми читали в Інтернеті, що ваше лікування – неправильне». З іншого – сам лікар також може отримати пораду та підтримку он-лайн, тільки в дещо іншому, професійному, вимірі.

Мереживо медичного он-лайн-життя

це закриті або частково доступні для широкого кола користувачів ресурси, За підсумками компанії Google, до де професіонали в галузі медицини з 95% лікарів у світі використовують Ін- різних куточків країни, близького та тернет у своїй професійній діяльності, далекого зарубіжжя можуть обмінюіз них 81% вважають його невід’ємною ватися досвідом, обговорювати профечастиною своєї практики. Звичайно, сійні питання та знаходити нові кориспостає запитання: чи враховувалася у ні знайомства. цій статистиці Україна? Адже у нашій Відрізнити професійний ресурс країні навіть у містах-мільйонниках від дилетантського дуже просто: поне набереться такої перше, він матиме великої кількості лідобрі рекомендації Рей тинг профес ійних карів – активних колікарів, які вже кориссоціальни х мереж ристувачів Мережі. тувались його послув ист вар вто та Інтернет- спі І справа тут не лише гами (така інформація (Да ні на тра вень 2012 р.) у нестатку коштів: дуже швидко розпо1. Medportal.ru – 12,8 2. Doctornarabote.ru – 11,6 висока лояльність всюджується як у Ме8 – ru 3. Medtusovka. пацієнтів щодо «лірежі, так і поза її про4. Medkr ug.ru – 5 кування Інтернетом» стором), по-друге, 4,2 – .ru ika 5. Evr зіграла з працівникадо нього обмежений 6. Pomogidoctor.ru – 1,3 7. Vrach-glavnoe.ru – 1 ми вітчизняної медичдоступ. Це робить8. Інші – 9,7 con ної галузі злий жарт, ся з метою вберегти Com te ova Syn ло: ере Дж оскільки Мережа у людей, які не мають більшості з них асоцівідношення до медиюється із джерелом нісенітниць цини, від інформації, що може завдати та порожньою тратою часу. їм шкоди (про рецептурні препарати, Утім наведені дані змушують за- окремі методи лікування тощо), а тамислитися: навіщо стільком лікарям кож для того, аби фахівці могли вільно потрібний Інтернет і що корисного спілкуватись у вузькому колі, не переможна знайти для своєї професії у вір- ймаючись наслідками професійної туальному просторі? розмови для необізнаної аудиторії. Щоб отримати нагоду користуватися послугами медичного спеціалізоваСуто конфіденційна ного ресурсу, потрібно пройти процес інформація реєстрації. Уже на цьому етапі адміОднією з найкращих можливостей, ністрація низки сайтів намагається що надає Мережа лікарю, є спеціалізо- ідентифікувати користувачів без вищої вані сайти, на яких спілкуються винят- медичної освіти. Підходи можуть бути ково представники професії. Зазвичай різними. Наприклад, Клуб лікарівПодарунок до Євро-2012 Перші кроки держави до підвищення обізнаності лікарів щодо можливостей мережі Інтернет пов’язані з проведенням в Україні чемпіонату з футболу Євро2012. Починаючи з 1 червня, у чотирьох медичних закладах Києва пацієнти та співробітники мають необмежений безкоштовний доступ до Інтернету. Зони вільного доступу за технологією WI-FI запрацюють у Київській міській клінічній лікарні №6, Київській міській клінічній лікарні №12, Київській міській клінічній офтальмологічній лікарні «Мікрохірургія ока», а також в Олександрівській міській клінічній лікарні м. Києва. Нагадаємо, Олександрівська та 12 лікарні забезпечують медичну допомогу під час проведення чемпіонату. Тож упровадження вільного доступу до Інтернету є додатковою зручністю для гостей міста у разі їхнього звернення до лікарського закладу. За даними прес-служби Київської міської держадміністрації

альностей: урологи, практиків IVrach Ме дицина он-ла йн Чорне, біле та правдиве кардіологи, гастропропонує пройти • Пошу кові за пи ти за ка те го ріє ю «медицина» посідаю Деякі компанії намагаються виентерологи, невроневеличкий верице за популя рніст ю. ть друге міслоги, дерматологи користовувати спеціалізовані форуми фікаційний тест, • 72% корист увач як майданчик для реклами під виглята терапевти. на який дається інформа цію, пов’язаів шу ка ют ь Головна тема, яку дом відгуків пацієнтів або фахівців, всього 3 хвилини. ною, в Інтернеті. ну з ме дици• У середньом у 14 зараз обговорюють і це також може відвертати від спіл«За п и та н н я день проводит ь лікгодин на ти жпредставники вітчи­ кування он-лайн. Але у більшості витес­ту складені ар • 56% лікарів дивл у Мере жі. ят ьс я пр зняної медицини на падків адміністрація форуму або його та­ким чином, що оф есійне відео он-ла йн ля рно відвід ують і 27% регукористувачі дуже швидко виводять на форумах, – це, безвідповісти на них Інтернет-фору ми. перечно, реформа га- чисту воду нещирого гостя, і в резульу відведений час • Facebook є на йб лузі охорони здоров’я. таті досягається ефект, протилежний може тільки спеля рною соціа льноільшою попую мере жею Адже, спілкуючись із очікуваному. Із великою обережністю ціаліст. Зав­дяки серед лікарів. За да ними колегами з пілотних на професійних сайтах ставляться до цьому людям Manhattan research регіонів, можна склас- негативних відгуків, оскільки «чорний без медичної , Google ти для себе картину піар», не підкріплений вагомими докаосвіти просто того, як на практиці зами, може стати приводом для притяне вдасться потрапити на сайт», – розповідає Оксана Колосова, керуючий реалізуються запроваджені зміни, які гання до юридичної відповідальності й ресурсу, й особи, яка розповсюджує невони мають плюси й мінуси. партнер IVrach.com. Цікаві дані щодо віку віртуальних правдиву інформацію. Інший популярний підхід – прохан«Із метою уникнення цього явища ня під час реєстрації пред’явити копію співрозмовників на медичних ресурми ввели на нашому форумі правило, диплома про вищу медичну освіту. сах. Так, за словами О. Колосової, на згідно з яким кожний користувач, який Таку форму допуску використовує, зокрема, російський ресурс «Доктор на сайті IVrach основну аудиторію станов- хоче залишити негативний відгук, зобов’язаний правдиво вказати своє лять фахівці від 45 років і старші. работе». «Молоді лікарі та студенти медич- прізвище. Після цього кількість таких Нарешті, третій варіант визначення професійної аудиторії – це спілкування них навчальних закладів у нас просто відгуків різко скоротилася», – розповів кожного «новенького» у загальному не приживаються, оскільки їхні більш адміністратор «Крымского медицинчаті, де, як відмічають користувачі, бук- досвідчені колеги зазвичай дуже го- ского форума». вально після кількох повідомлень стає стро і навіть інколи уїдливо реагують зрозумілою кваліфікація гостя. Таку на будь-які прояви непрофесіоналізму. По досвід – до сусідів політику використовують «Русский Відповідно, молода аудиторія воліє заТож, де шукати ресурси, на яких медицинский журнал», «Крымский ме- лишатися у статусі читачів і дуже рідко її окремі представники беруть участь у лікар зможе отримати повноцінне спілдицинский форум» та ін. «Тест можна пройти за допомогою загальній розмові», – розповіла О. Ко- кування з колегами-професіоналами? На жаль, в Україні вони майже товаришів або того ж Інтернету, копію лосова. Із цими висновками частково зго- відсутні. Найбільшим національним диплома легко підробити на сканері, але спілкування дає змогу зрозуміти: ден Ілля Купріянов, директор із розви- консультаційним сайтом вважається хто є хто. На нашому форумі ми до- тку бізнесу сайту «Доктор на работе». Аirmed.com.ua. Переважна частина всього віртуального спілзволяємо новому користувачеві ви- За словами І. Купріянова, нестача мокування між медичними словлювати свою думку у відкритих лоді на профепрацівниками відбувається темах, після певного набору ключових сійних ресурки ни Ін тернет-довід бі в: на російських форумах. Наповідомлень його кандидатура вино- сах пов’язана з со за их ьк рс лі ка m.ua приклад, тільки сайт «Докситься на голосування серед лікарів, тим, що лікарі, • Wik ipharm.co u l.r тор на работе», за даними які вже давно користуються сайтом, і які щойно заda Vi • • Medi.r u І. Купріянова, відвідують якщо їхній висновок буде позитивним, кінчили ВНЗ, • Osteo.com.ua .ua близько 7 тис. українських користувач переводиться у категорію мають невелику om • Medicinal.c лікарів. Найімовірніше це «лікар» і отримує право брати участь у зарплату і чеru g. re ug Dr • m.ua пов’язано з тим, що в Росії закритих темах», – поділився досвідом рез це вимушені • Compendium.coa • Preparats.org.u більш розвинені соціальні адміністратор «Крымского медицин- працювати у дві • Recipe.r u мережі та Інтернет-співзміни, а відтак ского форума» (м. Сімферополь). товариства. Окрім того, вони просто не там нараховується більша, ніж в Укразнаходять часу на Спільною мовою їні, кількість лікарів, а відтак зростає й додаткове збагачення Після процедури реєстрації можна знань та розмови з колегами. відсоток активних медичних працівпереходити до он-лайн-розмови з коВ адміністрації «Крымского меди- ників – користувачів Інтернету. Але, за легами, ставити запитання, приймати цинского форума» протилежний до- прогнозами, поступово ця сфера розвиучасть у дискусіях, ділитися досвідом свід: здебільшого ресурсом користу- ватиметься і в нашій країні. зі своєї клінічної практики. Зазвичай ються спеціалісти від 25 до 35 років. Що ще корисного може отримати спілкування відбувається між лікаря«Молоді люди чудово орієнтують- лікар завдяки Інтернету? ми однієї спеціальності, але нерідко ся в Інтернеті. На відміну від старшоВзагалі-то в Мережі можна знайде міждисциплінарна бесіда – це ще го покоління їм не потрібно вивчати йти будь-яку інформацію: довідники одна унікальна можливість, яку надає основи знання комп’ютера, форум для лікарських засобів, монографії, дані Інтернет. них – звичний формат, тому саме ця ві- клінічних досліджень, анонси медичЗа результатами дослідження кова група становить основу он-лайн- них конгресів і симпозіумів та ін. ПоMedi-Q, найбільшу активність у Мере- спілкування», – висловив свою точку трібно тільки мати розуміння того, де жі сьогодні проявляють лікарі 6 спеці- зору керівник проекту. і як шукати.

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

21

15 червня 2012 року

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ ДЕРМАТОЛОГІЯ

, О М Е Ж МО

Василь КАЛИТА, «Ваше здоров’я»

ЯКЩО О М Е Ч О ЗАХ УДНОЩІ, ПОПРИ ФІНАНСОВІ ТР КЛІНІЧНІЙ У КИЇВСЬКІЙ МІСЬКІЙ ІЧНІЙ ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГ ДДІЛЕННЯ ЛІКАРНІ ВІДКРИЛИ ВІ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ ВІДНОВЛЮВА ЛЬНОГО ІНІ-САНАТОРІЙ, ДІТЕЙ, СВОЄРІДНИЙ М МАЄ В УКРАЇНІ. АНАЛОГІВ ЯКОМУ НЕ «ЛІКУВАННЯ– ТАКИМ ЧИНОМ, ЦИКЛ ЕНО РЕАБІЛІТАЦІЯ» ЗАМКН

В останні роки горбачовської перебудови колегія Головного управління охорони здоров’я м. Києва обговорювала питання про стан шкірвенерологічної служби в місті. Відзначали не зовсім раціональний її розвиток: у місті функціонує дитяча лікарня, тоді як немає профільного закладу для дорослих, хоча цих хворих у місті набагато більше – явна диспропорція. Та й існуюча дитяча лікарня не відповідала вимогам: тісні палати, погано пристосовані для роботи персоналу допоміжні приміщення. Як оптимізувати стаціонарну службу? Вирішили будувати нову дерматовенерологічну лікарню, яка б відповідала вимогам сучасної діагностики, лікування та профілактики профільних захворювань у дорослих та дітей.

ТРАДИЦІЇ СТАРІ Й НОВІ Погожого червневого дня 1992 року столичні дерматовенерологи відзначали дуже приємну для них подію – після тривалого будівництва запрацював корпус нової Київської міської клінічної дерматовенерологічної лікарні, що виникла на базі старої дитячої. У сучасному медичному закладі хворі отримали змогу лікуватися у нормальних умовах, а лікарі – впроваджувати більш ефективні діагностичні та лікувальні технології. Разом із трудовим колективом святкувала й головний лікар закладу Ніна Турик, нині заслужений лікар України. Знання, досвід дуже згодилися їй у ті тяжкі для держави перші роки після проголошення незалежності. У багатьох питаннях доводилося починати з чистого аркуша. Старі традиції не пасували до ринкових відносин, нових ще не було вироблено. Ніна Василівна згадує ті часи: – Було покінчено з традиційною міжнаЛаборант Я.В. Чубко за мікроскопічним аналізом сечі хворого

18

родною ізоляцією галузі – перед нами відкрився світ. З’явилася можливість стажуватися за кордоном у кращих спеціалізованих клініках, накопичувати європейський досвід, поліпшувати якість спеціалізованої допомоги. Але й робота головного лікаря ускладнилася. Нині, щоб триматися на плаву, потрібно бути й економістами, і господарниками, аби належно працювати за недостатнього бюджетного фінансування.

– Так, нові ринкові відносини вимагають нових підходів до розв’язання багатьох питань. Що змінилося у вашій лікувальній практиці?

– Наш складний профіль потребував підвищення лікувальної ефективності, поліпшення якості спеціалізованої допомоги. Тим більше, що у нас своя специфіка: скажімо, псоріаз, екзема нерідко починаються ще у дитинстві й розвиваються у дорослому віці, до того ж Дитячому лікарюдерматовенерологу в роботі допомагає новітня техніка

спостерігатися, лікуватися в одних стінах і в єдиному комплексі. Ще один плюс такої реорганізації: сучасне діагностичне й лікувальне обладнання зосереджене під одним дахом, а не розкидане, як було раніше. На шляху подальшого удосконалення лікувального процесу, утвердження наступності, про яку йшлося, тут зробили ще один помітний крок. Н.В. Турик Професор Л.Д. Калюжна Специфіка шкірних хвороб у дитячому віці в тому, що певні процедури вони тяжко піддаються лікуванню. Потрібні доводиться проводити і вдома. Призначення були принципово нові підходи, зокрема за- лікарів нерідко не виконувалися через неопровадження наступності у лікуванні дітей і бізнаність батьків. А чому б не навчити їх, аби дорослих. Раніше роздільно функціонували й вони долучилися до лікування своїх дітей? лікарні для дітей і певні відділення для до- Хворі дітки потребують специфічного догляду, рослих, тепер же ми обслуговуємо і тих і тих. харчування, режиму… Таким чином, дитяче населення нічого не Для ідеї, що зародилася у головного лівтратило внаслідок реорганізації колишньої каря лікарні Ніни Турик та завідувачки дитячої лікарні у сучасну об’єднану, а лише кафедри дерматовенерології Національної виграло. Тепер хворі на шкірні недуги можуть медичної академії післядипломної освіти Медсестра Н. Рубінська впевнена, що підготовлена нею ванна з екстрактом лікувальних трав допоможе пацієнту

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

Дитячий дерматовенеролог А.О. Резнікова обстежує своїх пацієнток

імені П.Л. Шупика доктора медичних наук, заслуженого діяча науки і техніки України професора Лідії Калюжної, бракувало клінічного підґрунтя, – досі ніхто в Україні такої форми співпраці науковців, клініцистів та батьків хворих дітей не впроваджував. Досвід такого співробітництва дерматологи знайшли у Німеччині. Отак спільними зусиллями адміністрації лікарні й кафедри, що працює на її базі, і було відкрито школу з лікування атопічних дерматитів, слухачами якої і стали батьки юних пацієнтів.

ЧИМ НЕ МІНІ-САНАТОРІЙ? І ще один вагомий здобуток трудовий колектив лікарні-ювіляра може записати собі в актив. Досі в Україні не було й немає жодного санаторію для виліковування дітей, хворих на шкірні недуги. А такий заклад був конче потрібним – санаторне лікування мало б завершити старання фахівців лікарні. Зондування цього питання в належних інстанціях не дало позитивного результату – для створення спеціалізованого санаторію потрібні мільйонні інвестиції, чого державна скарбниця не в змозі собі дозволити. І столичні дерматовенерологи пішли шляхом відомої біблейської притчі: «Якщо гора не йде до Магомета, то…» Було вирішено створити такий собі міні-санаторій для дітей у межах лікарні. Ціною дружних зусиль трудового колективу й за підтримки Головного управління охорони здоров’я міста мети було досягнуто. І значення цього складно переоцінити – що ж то було за лікування без закріплення його результатів, без медичної реабілітації, особливо в разі дерматозів, які тяжко піддаються зціленню. Створення нового підрозділу розширило можливості лікарні, дало змогу впровадити низку сучасних методик. Хворим стали доступ-

ні магнітолазеротерапія, озокеритотерапія, фототерапія. Почали застосовувати водолікування, призначати ванни з відварами спеціально підібраних лі­карських трав. Позаду – тяжка праця медперсоналу, зате результати радують. Мені довелося бути присутнім під час контрольного обстеження кількох хворих диспансерної групи. Лікарі з приємністю занотовували: завдяки реабілітаційним процедурам ремісію подовжено в середньому у півтора-два рази. А це ж скільки додаткових радісних днів для хворих! Та персонал вважає, що зроблено лише половину справи. Це ж лише перша черга лікарняного міні-санаторію. А має бути й друга: із сірководневими ваннами, лікувальними грязями. Але й сьогодні вартість тутешньої спеціалізованої допомоги стала набагато нижчою, оскільки з’явилася можливість доліковуватися на місці. Сміливу ідею реалізували медпрацівники, завдяки чому не лише замкнули цикл лікування й доліковування, добилися кращих показників у відновленні здоров’я хворих, а й забезпечили велику економію коштів, і не лише для держави, а й для хворих, зазвичай людей малозабезпечених.

КРОК ЗА КРОКОМ Скромно, без рекламного галасу роблять свою справу дерматовенерологи. Сьогодні лікарня надає як планову, так і ургентну стаціонарну допомогу всім верствам населення, до того ж це єдиний у столиці профільний заклад, що працює у цілодобовому режимі. У його структурі – п’ять цілодобових стаціонарів, стаціонар денного перебування, консульУ лаборанта Л. Мартищенко завжди є робота

тативна поліклініка, сучасна діагностична лабораторія, відділення відновлювального лікування. Персонал лікарні зміг реалізувати ідею, яка порушувалася ще на згаданому засіданні колегії ГУОЗ: якщо й будувати новий профільний заклад, то з умовою забезпечення наступності, поетапності у наданні дерматологічної допомоги. Нині тут діє замкнений цикл спеціалізованої допомоги – від консультативно-діагностичної до реабілітаційної. Лікарні-ювіляру присвоєно вищу кваліфікаційну категорію, вона є базою для клінічних ви­­пробувань лікарських засобів свого профілю. А статус клінічної можна розглядати як визнання помітного вкладу лікарні у розвиток вітчизняної дерма­т овенерології. Фахівцям і справді є що записати до своїх здобутків. Тут одними з перших у державі впровадили новітні методики лі­кування хворих на хронічні дерматози. Ста­ ли застосовувати ме­тодики мембранного плазмоферезу, надвенного лазерного оп­ромінення шкіри, магніто- та магнітолазеротерапію суглобів у разі артропатичних форм псоріазів. Кроком уперед була патогістологічна діагностика лімфом, мікроскопічна діагностика хронічних захворювань волосся та ін. Саме у цій лікарні, а не в якійсь іншій, допоможуть хворим на сифіліс вагітним із подальшими обстеженням, спостереженням, а в разі потреби – і лікуванням новонароджених. Є вже й результати: фахівцям вдалося запобігти випадкам вродженого сифілісу, зберегти здоров’я новонародженим.

А працівники лікарні беруть вище, реалізуючи гуманістичне спрямування свого фаху – вони відкрили й Центр медико-соціальної допомоги хворим діткам, позбавленим батьківського піклування. Звертаю увагу й на інше. У вітчизняній медицині гостро стоїть проблема кадрів – в одній лише столиці, яка, здавалося б, притягує молодих і талановитих, не вистачає близько 4 тисяч медиків. А в лікарні, про яку йдеться, на кадровий дефіцит не нарікають, хоча дерматовенерологічний профіль не належить до особливо привабливих. Тут трудяться й вирощені на місці кандидати медичних наук, усі лікарі – вищої кваліфікаційної категорії. Що їх тут утримує? У першу чергу цікава, небуденна робота.

– Та ситуація у нас ускладнюється, – каже Ніна Василівна. – Зростає госпіталізація дітей і дорослих, більше стало хворих із тяжкими формами дерматозів. Спостерігається «помолодшання» шкірних захворювань – діагностуємо уже псоріаз і в дітей першого року життя. Сьогоденний побут нашого населення накладає відбиток і на патологію нашого профілю – збільшилася кількість випадків токсичного ураження шкіри медикаментозного та харчового походження. Це проблеми, які дерматовенерологи розв’язують під час роботи. Але є й такі, які складно розв’язати власними силами, тож сподіваємося на допомогу держави. Лікарні вкрай потрібна патогістологічна лабораторія – це відкрило б можливості впровадження імуногістохімічної діагностики захворювань шкіри. Скрута з фінансуванням гальмує розв’язання цього питання. Потребує уваги і згаданий вище міні-санаторій. Значення його складно переоцінити – адже на всю державу досі так і немає жодного санаторного ліжка дерматологічного профілю.

НАУКА ПІДСТАВЛЯЄ ПЛЕЧЕ КЛІНІЦІ Примножувати цей вклад активно допомагають науковці знайомої вже нам кафедри дерматовенерології НМАПО імені П.Л. Шупика. Це з допомогою науковців фахівці лікарні впроваджують сучасні діагностичні та лікувальні технології. Співробітники кафедри проводять постійну консультативну роботу в поліклінічному відділенні та стаціонарах. До того ж столичні дерматовенерологи обслуговують не лише киян. За консультаціями сюди звертаються й хворі на тяжкі дерматози із усіх регіонів України. Завідувачка відділення відновлювального лікування А.М. Береговська проводить фототерапію пацієнтки

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

Зав. відділення відновлювального лікування А.М. Береговська

19

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ ДЕРМАТОЛОГІЯ

15 червня 2012 року

ДИСКУСІЙНИЙ МЕДИЦИНА У РЕГІОНАХ КЛУБ

15 червня 2012 року

перші уроки медрефорМи Реформування галузі може піднести чимало несподіваних сюр­ призів. Воно й не дивно, адже будь-які радикальні зміни, осо­ бливо в медицині, неминуче натикаються не лише на проблеми матеріальні, а й так званий людський чинник, що нерідко прояв­ ляє себе вельми негативно. Саме про це розмова з начальником обласного управління охорони здоров’я Одещини, лікарем із по­ над тридцятирічним стажем, який усе життя працює на одеській землі, Михайлом БАРТКОМ.

– Михайле Петровичу, вважається, що перший етап реформування медичної галузі практично завершено в усіх регіонах. Які результати цього етапу на Одещині?

– Першим етапом для нас фак­ тично стала інвентаризація нашо­ го обласного медичного господар­ ства. Бо, чесно кажучи, досі ніхто з точністю не міг сказати – що у нас є, а чого бракує. Провели ретель­ ну, можливо вперше, прискіпливу перевірку ФАПів, амбулаторій, ра­ йонних лікарень. Із самого почат­ ку були поставлені умови нічого не приховувати й нічого не прикра­ шати, інакше ми ніколи не знати­ мемо реального становища нашої медицини. Оцінювали все: якість і наявність кадрів, стан капіталь­ них споруд, наявність придатних площ, технічну спроможність ме­ дичного обладнання.

– Результати були очікувані?

– У цілому, так. Бо ні для кого не секрет, чим сьогодні хворіє українська медицина, особливо в сільській місцевості. Якщо рані­ ше, чого кривити душею, нерідко

16

вдавалися до маніпулювання по­ казниками, то нині така практика надзвичайно небезпечна – можна дискредитувати найкращі наміри і влади, і фахівців, і, головне, людей, які сподіваються на реальне поліп­ шення медичного обслуговування. Тому, гадаю, настав час подивити­ ся правді у вічі.

– На чому особливо наголошували під час аналізу й оцінки результатів інвентаризації медичних об’єктів?

– Звичайно, на матеріальних можливостях і на якості наявних кадрів. Коментарі тут зайві, бо, зрозуміло, ніхто з нас не може роз­ раховувати, особливо сьогодні, на додаткові асигнування, адже об­ ходитися маємо лише тим, що ви­ діляє Кабмін. Тому повсюдно ще раз реально підрахували на місцях заробітну плату, не приховуючи ніяких «загашників» – зі зміною структур це і не вдасться. Що сто­ сується оцінки персоналу, то зараз знаємо, хто може на місцях пре­ тендувати на посаду головного лікаря медико-санітарного центру – врахували всі параметри. Май­

бутні призначення повинні бути прозорими – моральна атмосфера, в якій відбувається реформування, має неабияке значення. Я в цьому переконаний.

– Ви наголосили на необхідності жорсткої економії. Але дехто вважає, що без значних асигнувань нічого реального зробити не можна.

– Значні кошти – це не безроз­ мірний бюджет. Дбайливий гос­ подар завжди повинен рахувати копійку. Тому ми вирішили: перед тим як претендувати на серйозні асигнування, треба добре подиви­ тися, чи по-хазяйськи використо­ вуємо те, що маємо, спершу слід визначитися з власними резерва­ ми. Ось вам приклад: значну роль в економії, на мій погляд, відіграє збільшення відсотка ліжок денного перебування. У минулому році у нас на Одещині їх було 540, тобто майже 11,7 ліжка на 10 000 насе­ лення. Потрібно визнати, що в цьо­ му відношенні показник по Одесі нас аж ніяк не може задовольнити – 6,4 ліжка на 10 000 населення. Але це лише один із прикладів. Приховані резерви, на мій погляд, є і в інших напрямах.

– Михайле Петровичу, мабуть, є обставини, які завдають клопоту всім без винятку обласним керівникам охорони здоров’я. Які це проблеми? На Вашу думку, що є пріоритетним і що не може бути розв’язане кавалерійським наскоком?

– Безумовно, це кадрові пробле­ ми. Пам’ятаєте, «кадри вирішують усе»? На сьогодні це актуально, як ніколи. Що я маю на увазі? На сторінках нашої галузевої газети «Ваше здоров’я» прочитав думки стосовно того, що навіть медична спільнота не завжди розуміє і при­ ймає розпочаті реформи. Це може

видатися абсурдом, однак вдавати, що нічого подібного немає, було б ведмежою послугою самим ідеям реформування. Ось у мене під ру­ кою офіційна статистика: нині в Україні 48,2 тисячі лікарів і май­ же 68 тисяч медсестер досягли пенсійного віку. Скажу, що у нас на Одещині 26,6% медичних пра­ цівників – люди пенсійного віку, до речі, доцентів передпенсійного віку – 18%. Уявіть собі, що вам рап­ том кажуть: треба переучуватися. Легко здогадатися, якою буде ваша реакція. І це треба не лише розумі­ ти, а й якось враховувати у процесі реформування.

– Якщо зважити на цей чинник – а від нього нікуди не дінешся – і мати на увазі, що в нинішній реформі ставка, як я розумію, робиться на сімейного лікаря, то де їх стільки набрати, особливо молодих?

– Це не тільки мій головний біль – у такому положенні, оче­ видно, й інші керівники обласних управлінь. Проблема, дійсно, іс­ нує, і розв’язувати її не легко. По­ дивіться на картину в нашій об­ ласті: урологів вистачає і навіть надмір, гінекологів більше, ніж потрібно, а ось лаборантів, пато­ логоанатомів, лікарів-дієтологів бракує. Диспропорції не лише в кількісному співвідношенні, а й у спеціальностях. А тепер щодо сімейних лікарів, про яких ви згадали. У 2011 році ми відчутно зрушили цю проблему з мертвої точки. Якщо у 2010 році на Одещині їх було 360, то у 2011 уже 730 – і в цьому чимала заслуга головних лікарів у районах. А кіль­ кість фізичних посад лікарів за­ гальної практики в минулому році зросла у 2,7 разу.

– Михайле Петровичу, Ви, напевно, і самі знаєте, що в суспіль-

стві є сумніви стосовно якості перепідготовки лікарів...

– Подібні побоювання зрозуміти можна. Але я розвію сумніви. Річ у тім, що перекваліфікацію прохо­ дять не колишні слюсарі, а люди, які мають за плечима ґрунтовну загальномедичну підготовку. Так, є проблеми, але вони зовсім іншого ґатунку. Дійсно, розв’язати пробле­ му перекваліфікації лише за раху­ нок наявних на місцях ресурсів чи винахідливості головних лікарів навряд чи можна. Тут, скажу я вам, не обійтися без ефективної систе­ ми перепідготовки лікарів. І цю проблему ми розв’язуємо спільно з Одеським медичним універси­ тетом, завдяки державницькому підходу до справи насамперед його ректора Валерія Миколайовича За­ порожана. Початковим планом передбача­ лася перепідготовка на базі універ­ ситету 60 лікарів. Але ми розуміли, що така кількість – крапля в морі, яка аж ніяк не може задовольнити наші потреби. Змушені були звер­ нутися до Кабміну, і нам збільши­ ли квоту до 150 лікарів різних спе­ ціальностей.

– У процесі реформування медицини не повинна погіршуватись якість медичної допомоги. Чи реально це, якщо ви будете відривати сільських лікарів на лікбез в Одесі – і як це сприйматимуть вони самі, адже тут і матеріальні, і психологічні, і моральні проблеми зав’язані в один вузол?

– Звичайно, перепідготовка сільського лікаря стаціонарно тяг­ не за собою таку купу проблем, які в сукупності роблять завдання не­ реальним. Тяжко уявити собі ма­ теріальний бік відриву сільського лікаря від сім’ї, пацієнтів, звичай­ ного побуту, та й відстань до Одеси і стан здоров’я цих лікарів, які зде­ більшого вже не молоді люди, – теж проблема. До того ж ви праві – про яку якість медичних послуг на селі можна говорити, якщо лікар на пів­ року відірваний від своїх хворих. Тому ми й обрали паліативний ва­ ріант, покладаючись на можливос­ ті комп’ютера і принципи дистан­ ційного навчання. Здається, саме в нашій галузі вони виявилися най­ більш ефективними.

– Михайле Петровичу, на початку нашої розмови Ви наголосили, що всі процеси реформування мають бути прозорими...

– Не секрет, що в суспільстві на­ копичилося чимало негативу на адресу медицини. Але чи завжди справедливі претензії до лікарів, яких у медійних засобах нерідко огульно називають хабарниками і злочинцями? Так, недоліки тре­ ба показувати, але всі претензії мають бути обґрунтованими. На­ селення повинне стати нашим со­ юзником у нелегкій справі модер­ нізації галузі, без цього не можна розраховувати на конкретні пози­ тивні зрушення. Розмову вів Микола Щербань

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

Анатолій МОРОЗОВ:

«ФОРМУЛЯРНА

СИСТЕМА – КЛЮЧ ДО РАЦІОНАЛЬНОЇ

ФАРМАКОТЕРАПІЇ» Через неналежне забезпечення якісними ліками, їх нераціональне викорис­ тання потерпає вся система охорони здоров’я, оскільки рівень медичного об­ слуговування населення безпосередньо залежить від фармацевтичного сек­ тора держави. Національна політика щодо лікарських засобів є складовою частиною політики держави в галузі охорони здоров’я. Вона має гарантувати доступність, якість, безпечність та ефективність ліків, їх раціональне викорис­ тання. Як засвідчує світовий досвід, для досягнення зазначених цілей ефек­ тивним є такий комплекс управлінських методик у галузі, який забезпечує застосування раціональних, організаційно та економічно ефективних методів постачання та використання ліків із метою досягнення у конкретних умовах ви­ сокої якості медичної допомоги, оптимального використання наявних ресурсів, тобто за допомогою формулярної системи. Підійдемо до цього питання і з іншого боку. Від кількох сотень до кількох десят­ ків тисяч найменувань препаратів – та­ кий шлях української фармації за роки незалежності держави. Отож асортимент ліків незрівнянно зріс, кількісні показни­ ки забезпечено. Але високий лікувальний ефект препаратів може бути досягнутий лише за умови правильного, грамотного їх використання. Хто навчить лікарський загал цього мистецтва? Хто підготує і до­ поможе впровадити відому всьому циві­ лізованому світові згадану формулярну систему, яка є своєрідним лоцманом у безмежному океані сучасних лікарських засобів? Велику роботу в цьому важли­ вому напрямку провадить Державний експертний центр МОЗ України зі своїм потужним науковим потенціалом. Про здобутки в ході цієї відповідальної роботи та проблеми, що виникають, наш корес­ пондент повів розмову з керівником Центрального формулярного комітету МОЗ України, заступником генерального директора Держекспертцентру МОЗ, доктором медичних наук, професором, заслуженим лікарем України Анатолієм МОРОЗОВИМ.

НА ЗАСАДАХ ДОКАЗОВОЇ МЕДИЦИНИ – Анатолію Миколайовичу, на які нормативно-правові акти спирається робота вашого трудового колективу, маю на увазі розробку та впровадження Формулярної системи?

– Усвідомлення державою нагаль­ ності створення умов для раціонального використання лікарських засобів спо­ нукало до прийняття першого норма­ тивно-правового акту, який декларував потребу впровадження Формулярної системи – Державної програми забезпе­ чення населення лікарськими засобами на 2004–2010 роки, затвердженої поста­

новою КМУ від 25 липня 2003 року. Ідео­ логія впровадження стандартів лікуван­ ня та Формулярної системи на засадах доказової медицини у медичну практику набула подальшого розвитку в наступно­ му нормативно-правовому акті – Указі Президента України від 6 грудня 2005 року. На виконання положень зазначе­ ної Державної програми та відповідного наказу МОЗ України Центральний фор­ мулярний комітет МОЗ за матеріальнотехнічної підтримки тодішнього Дер­ жавного фармакологічного центру МОЗ у 2008 році підготував перший випуск Державного формуляра.

– Які основні організаційно-методологічні принципи застосовувались у ході створення Державної формулярної системи?

– Ці принципи було викладено в на­ казі МОЗ від 22 грудня 2009 року, за­ твердженому Міністерством юстиції. Відповідно до пункту 5 Закону України «Про внесення змін до Основ законодав­ ства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної до­ помоги», прийнятому вже 7 липня 2011 року, лікарський формуляр було внесено до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Методика розробки форму­ ляра, якої дотримувалася спеціально створена робоча група, передбачала відбір ліків із доведеною за принципа­ ми доказової медицини ефективністю, допустимою безпечністю та економіч­ но вигідним використанням наявних фінансових ресурсів. Це забезпечувало належні умови для раціональної фар­ макотерапії. А ще маю сказати, що роз­ робка велася відповідно до адаптованої методики Всесвітньої організації охо­ рони здоров’я. За взірець узяли Британ­ ський національний формуляр. А вже у третьому випуску нашого Державного формуляра, затвердженому наказом МОЗ України від 23 березня 2011 року,

було видано додаткову інформацію про рекомендації Британського формуляра.

– Як у подальшому розвивалася ця робота?

– Починаючи з 2009 року, року ви­ пуску першого Державного формуля­ ра, документ щорічно переглядається, оновлюється й удосконалюється. Наведу конкретні приклади. Зважаючи на акту­ альність проблеми поліпшення якості па­ ліативної та хоспісної допомоги, у другому випуску Державного формуляра вміщено додаток – Формуляр лікарських засобів для хоспісної та паліативної допомоги. У третьому випуску видано додаткову ін­ формацію про рекомендації Британсько­ го національного формуляра та Базового формуляра ВООЗ щодо показань та спосо­ бу застосування лікарських засобів.

ВІД РОЗРОБКИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ – Друга не менш важлива складова частина вашої відповідальної роботи – поширення, впровадження системи. Що робиться у цьому напрямку?

– За дорученням МОЗ України третій випуск Державного формуляра за раху­ нок Держекспертцентру було тиражовано у вигляді інформаційно-пошукової систе­ ми «Електронний формуляр, третій ви­ пуск». Його було безкоштовно розіслано в усі регіони України відповідно до поданих заявок та вручено випускникам вищих навчальних медичних та фармацевтич­ них закладів випуску 2011 року. Наші фа­ хівці пішли й далі: розробили додаток до Державного формуляра – Формуляр пер­ винної медико-санітарної допомоги, який також було безоплатно розповсюджено в Україні, зокрема надіслано кожному лі­ кареві-практику сімейної медицини. Вва­ жаємо, що це був правильний, потрібний крок – лікарі загальної практики, а вони у нас ще із невеликим досвідом, особли­

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

во відчувають потребу в раціональному фармакозабезпеченні. І ось останній наш здобуток: наказом МОЗ України від 28 бе­ резня поточного року було затверджено четвертий випуск Державного формуля­ ра. У ньому вперше надається інформація про ціну стандартної добової дози ліків (ДДЛ). Для їх розрахунку використову­ ються дані реєстру оптово-відпускних цін. ДДЛ – це середня підтримувальна доза для лікарських засобів, що застосовують­ ся за основним показанням для дорослих масою тіла 70 кг. Інформацію про вели­ чину ДДЛ та стандартної дози, викорис­ тану авторами для розрахунків цінової характеристики лікарських засобів, ми представили в новій рубриці формулярної статті «Визначена стандартна доза». Така характеристика препарату має стати для управлінців системи охорони здоров’я об’єктивним інструментом у виборі лі­ ків із числа засобів різних виробників. І остання наша новина: четвертий випуск Державного формуляра лікарських засо­ бів та довідник препаратів тиражовано та надіслано до всіх 15 вищих навчальних медичних та фармацевтичних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації для безоплатного вручення випускникам 2012 року (всього близько 11 тисяч примірників).

– Це для випускників. А як для основного споживача – системи охорони здоров’я?

– Не послаблюємо зв’язків із регіона­ ми. Згідно з потребами області триває безоплатна адресна доставка комплектів інформаційних матеріалів до МОЗ АР Крим, головних управлінь та управлінь охорони здоров’я Київської та Севасто­ польської державних адміністрацій для використання у практичній роботі регі­ ональних формулярних комітетів та фар­ макотерапевтичних комісій.

ЗА КРОКОМ КРОК – Слід сподіватися, що йде подальша робота і з удосконалення Державного формуляра?

– Так. Цей важливий медико-тех­ нологічний документ буде доповнено новим розділом, який включатиме лікар­ ські засоби профілактичного спрямуван­ ня, у тому числі вакцини. На черзі – ство­ рення окремого формуляра і для дітей, за аналогією до Британського національ­ ного та базового дитячого формуляра ВООЗ. У межах Державного експертного центру МОЗ України проведено й певні структурні зміни, удосконалення. Зва­

жаючи на актуальність проблеми, трудо­ місткість роботи, а головне – на потребу широкого впровадження нових підходів до застосування ліків, ми створили Де­ партамент раціональної фармакотерапії та супроводу державної формулярної системи. Створено й ефективну інфра­ структуру у складі Центрального фор­ мулярного комітету МОЗ, зазначеного департаменту Центру, регіональних фор­ мулярних комітетів та комісій закладів охорони здоров’я.

– На сьогодні маєте вже трирівневу систему?

– Так, діють Державний, регіональ­ ний та локальний (у масштабах медично­ го закладу) формуляри. А всього в Укра­ їні тепер функціонують 27 регіональних комітетів, у більшості закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності створено фармакотерапев­ тичні комісії. Здійснюємо методологіч­ ний супровід процесу впровадження системи на регіональному рівні. Такий підхід до розвитку структури системи відповідає положенням статті 14 Основ законодавства про охорону здоров’я, у якій визначено механізм реалізації дер­ жавної політики у нашій галузі через органи державної влади, представлені центральними та регіональними орга­ нами виконавчої влади. Але потрібно й самим докласти зусиль. Поширеною та досить ефективною формою роботи на місцях стали навчальні семінари, яких в Україні проведено 18. У роботі семінарів узяли учать понад дві тисячі управлінців системи охорони здоров’я.

– Чи все йде так гладко, безхмарно?

– Відчуваємо труднощі, як і завжди, коли йдеться про впровадження ново­ го, прогресивного. Проблеми не стільки організаційного, як психологічного ха­ рактеру. Що й зрозуміло: десятиріччями людям доводили, що наші ліки – високої якості й безпечні, отож не було сенсу гово­ рити про раціональну фармакотерапію. Тоді як у всьому цивілізованому світі дав­ но жили в зовсім інших вимірах. До нової формулярної системи в застосуванні ліків потрібно звикати. А головне – перебудо­ вувати свідомість стосовно до нових реа­ лій, привчатись якнайдоцільніше вико­ ристовувати лікарські засоби в інтересах пацієнта. Ми віримо, що наші труднощі є тимчасовими. Раціональна фармакотера­ пія посяде належне їй місце, а ключ до неї нині маємо – це формулярна система. Розмову вів Василь КАЛИТА, «Ваше здоров’я»

17

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ ФАРМАКОЛОГІЯ

15 червня 2012 року

ДИСКУСІЙНИЙ МЕДИЦИНА У РЕГІОНАХ КЛУБ

15 червня 2012 року ◆ Запоріжжя

Ювелирная работа

◆ Хмельниччина

До нових вершин

запорожских медиков

Специалисты Запорожского межобластного центра восстановительной хирургии костей и суставов, функционирующего на базе КУ «Запорожская городская больница №9», провели успешную операцию по реплантации руки. «Кисти мы пришивали и раньше, а вот руку в средней трети предплечья – впервые. Вообще, в мировой практике считается, что чем выше травма, тем ниже результат, так как сложно добиться полного восстановления функции руки. За рубежом, где уровень протезирования высокий, вопрос ставится так: стоит ли реплантировать конечность, когда е с т ь био э ле к т ри че с к ие протезы, которые будут лучше, чем своя неработающая кисть? 28 апреля мы рискнули реплантировать мужчине руку, травмированную пилой. На 18

день после операции уже было видно, что все прошло успешно. На данный момент у пациента отек руки минимальный, отток крови хороший, признаков застоя нет», – рассказал заведующий Центром Игорь Руденко. Пришивала руку бригада врачей-хирургов, специально подготовленных для выполнения именно таких операций и прошедших стажировку в Киеве. Под робнос т и п роцесса описал ведущий специалист по хирургии и микрохирургии кисти Николай Красноперов: «Очень важно, что пациента привезли в больницу быстро и правильно, охлаждая в пути о т ч л е н е н н ы й с е г м е н т. Рука висела на узеньком лоскутке, который включал в себя вены. Отчлененная часть не обеспечивалась кровоснабжением, и была высокая вероятность

ампутации. Операция длилась 4,5 часа. В общем-то, это относительно недолго». По словам Н. Красноперова, во время операции был применен п ровод никовый наркоз: пациент лежал в сознании и беседовал с хирургами, но рука – полностью обездвижена и бесчувственна. Определяющим для специалистов было время, которое прошло с момента травмы до момента включения кровотока. «Когда в кровоток включается кисть или предплечье, наступает очень опасный момент. 10–12 часов – это критический срок, и мы в него вложились. Дольше оперировать нельзя, иначе человек может умереть, так как все, что накопилось в венах, устремляется в организм. С больным все эти риски обсуждались, и он дал согласие на проведение операции», – рассказал Н. Красноперов. И добавил, что с каждым днем риск уменьшается, а оптимизм врачей увеличивается. «У пациента все в норме: рука розовая, теплая, пальцы шевелятся. Другое дело, что со временем потребуется еще ряд операций по восстановлению полного движения пальцев. Но это потом, когда станет видно, что необходимо поправить», – уточнил он. Олена ПЕТРЕНКО

Команда медичних працівників Волочиської центральної районної лікарні, що на Хмельниччині, підняла Державний прапор та прапор Волочиського району на вершині Говерли – найвищої гори в Україні. Свій похід на Говерлу працівники лікарні, яку очолює заслужений лікар України, к.м.н. Дмитро Береговий, приурочили до Дня медичного працівника та відкриття центральної районної поліклініки. Натхненником нинішнього походу на Говерлу був завідувач реанімаційного відділення, член клубу альпіністів м. Волочиська,

ветеран руху альпіністів, підкорювач гори Ельбрус Петро Штогрин. До складу команди увійшли заві­ дувач неврологічного відділення Володимир Мірошниченко, лікаранестезіолог Василь Чорнобай, головна медична сестра Надія Пилипівська та інші медпрацівники. У повному складі команда медиків піднялась на вершину і за декілька хвилин уже переможно тріпотіли над Прикарпаттям жовто-блакитний прапор України та червоно-синій із символікою стяг Волочиського району. Василь ДМИТРЕНКО

◆ Запоріжжя

У здоровому тілі – здоровий дух На традиційній щорічній спартакіаді, яка пройшла на спортивному майданчику Запорізького медичного коледжу, співробітники КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» не тільки домоглися значних спортивних досягнень, а й підтвердили свій високий професійний рейтинг і згуртованість колективу. Переможці вну трішньолікарняних змагань традиційно представляють обласну лікарню у галузевій Спартакіаді медичних працівників Запорізької області та у Всеукраїнській спартакіаді медиків. У рамках заходу пройшли спортивні естафети, змагання з гирьового

14

спорту, армрестлінгу, легкої атлетики. Найвидовищнішим серед спортивних змагань цього дня став турнір з міні-футболу. «У медиків дуже відповідальна і напружена робота. Тому участю в різних культурних і спортивних масових заходах ми намагаємося компенсувати ті навантаження, які випадають нам на роботі. Окрім того, подібні заходи дуже позитивно впливають на наш загальний культурний рівень і, згуртовуючи колектив, сприяють формуванню корпоративної культури», – відмітив Ігор Шишка, головний лікар КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня». Олена ПЕТРЕНКО

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

◆ Тернопільщина

Дії замість очікування

◆ Харківщина

Зберегти найцінніше 4 червня у Харківській міській клінічній лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги імені проф. О.І. Мещанінова в рамках міжнародної програми «Майбутнє – в очах дітей» було проведено унікальну операцію з видалення пухлини хребтового каналу чотирнадцятирічному школяреві з Луганська. Нейрохірурги Міського центру дитячої нейрохірургії під керівництвом Олександра Духівського разом із провідним нейрохірургом Швейцарії, керівником Klinikum um Park (м. Цюріх), професором Евалдасом Чеснулисом подарували хлопцю майбутнє у прямому сенсі слова. За технічними параметрами така операція стала можливою завдяки спеціально підібраній для Центру американській нейродіагностичній системі Nicolet Endeavor CR вартістю 854 тисяч

гривень. Оскільки це унікальне для України обладнання, лікарі, які з ним працюють, проходили спеціальне навчання у Німеччині. «Система призначена для моніторингу нейрофізіологічних показників головного мозку під час проведення операції. Це дуже важливо для успішного хірургічного видалення пухлин головного та спинного мозку. Відтепер онкохворі діти мають реальний шанс на видужання. Потреба в такому обладнанні дуже висока, але черги на нього не буде, оскільки пацієнти зможуть проходити обстеження і лікування протягом 1–2 днів», – розповів О. Духівський. На його думку, нове обладнання допоможе врятувати життя десяткам тисяч онкохворих. Ольга ФАЛЬКО

До питання фінансування лікувального закладу можна підходити по-різному: очікувати на кошти з державного бюджету, яких зазвичай на всі потреби не вистачає, або, проявивши власну ініціативу та змінивши усталені засади у структурі надання медичної допомоги, довести, що ряд проблем можна подолати власними зусиллями. Останнім шляхом пішла команда Тернопільської лікарні швидкої допомоги під керівництвом головного лікаря Ярослава Чайківського. Останніми роками склалося так, що коштів, які надходять із місцевого бюджету, вистачає тільки на утримання будівлі та виплату заробітної плати працівникам, каже Я. Чайківський. Тому керівництво лікарні вирішило переглянути основні засади її діяльності. Розпочати вирішили зі структурної перебудови лікарні, при цьому не ігноруючи вимог та наказів МОЗ України щодо надання невідкладної допомоги. На першому поверсі лікарні створили так званий діагностичний блок, аби пацієнти, яких доправляє «швидка», часто у важкому стані, могли якнайшвидше пройти необхідні обстеження – УЗД, рентген, кардіограму, та зробити аналізи. Неподалік розмістили й відділення інтенсивної терапії. Згодом виникло запитання: як лікарня може надавати ефективну цілодобову допомогу 5 днів на тиждень із терапевтичного, травматологічного, хірургічного профілю без сучасної лікувально-діагностичної апаратури, необхідного інструментарію? «Щоб змінити ситуацію на краще, ми створили власну концепцію розвитку медичного закладу, добре продумали, як залучити інвестиції, поєднавши в умовах сучасного законодавства елементи приватної та бюджетної медицини. Надзвичайно виважено підійшли до вибору інвестора. Найважливішим для нас було, аби таке ділове партнерство базувалося на взаємовигідних умовах, де на першому місці – потреби пацієнта», – розповів Ярослав Чайківський. Завдяки такій співпраці лікарня отримала цілу низку новацій: торік у хірургічному відділенні запрацювала сучасна лапароскопічна

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

апаратура, у травматології діє високовартісне обладнання для проведення артроскопічних операцій. Активно впроваджується ендопротезування колінних суглобів – тільки минулого року хірурги Тернопільської лікарні провели кілька десятків таких оперативних втручань. Для того щоб мати змогу працювати на новому обладнанні, фахівці закладу проходять стажування у вітчизняних та зарубіжних клініках. «На мій погляд, сучасні заклади охорони здоров’я потребують модернізації. Адже надання повноцінного спектра обстежень без новітньої апаратури є неможливим. Відтак коли півроку тому представники фірми ProHealth звернулися до нас із пропозицією встановити в одному із приміщень «шістнадцятизрізовий» комп’ютерний томограф відомого виробника, ми одразу погодилися. Тим паче, що в нашій лікарні найбільше травматологічне відділення у місті, а цей метод діагностування – найточніший», – пояснив головний лікар Тернопільської лікарні швидкої допомоги. Він відмітив, що така спів­ праця є взаємовигідною для медичного закладу та інвестора. «Ми обговорили умови договору, в якому передбачено суму орендної плати за надане приміщення, соціальний пакет для пацієнтів та працівників лікарні. Згідно із соцпакетом лікарі проводять обстеження зі знижками до 100, 50, 25 та 10%. Щодо цін на обстеження за допомогою комп’ютерного томографа, то в нашій лікарні вони є одними з найнижчих в Україні», – підкреслив Ярослав Чайківський. Зовсім недавно у лікарні запровадили ще один спільний проект за участі фірми ProHealth: встановили літотриптор виробництва фірми Siemens вартістю 150 тис. євро, аналогів якого в Україні нині немає. «На Тернопіллі зараз багато людей страждає від сечокам’яної хвороби, адже область входить до ендемічної зони щодо цієї патології. Потреба в такій апаратурі залишалася актуальною впродовж останніх 15 років, відколи подібне медичне оснащення використало свій ресурс та стало морально застарілим в одній із лікарень Тернопо-

ля. Відтепер тернополянам та мешканцям області не потрібно долати сотні кілометрів задля процедури літотрипсії», – наголосив головний лікар. Новим обширом, у якому нині розпочала активні дії лікарня, стала участь у ґрантових проектах. Ярослав Чайківський стверджує, що така форма залучення коштів чи придбання високовартісної апаратури нині доступна кожному медичному закладу. Співпраця фахівців Тернопільської лікарні швидкої допомоги та Канадського фонду «Діти Чорнобиля» розпочалася зі знайомства в Інтернет-мережі. Майже півроку тривала участь у ґрантовому проекті фонду. Перемогою стала новітня система УЗД My Lab Five. У терапевтичному відділенні нещодавно встановили сучасний ехокардіограф вартістю 280 тис. грн. Співпрацею задоволені обидві сторони – лікарня швидкої допомоги дотрималася всіх умов, які висував ґрантодавець, саме тому вона триватиме й надалі. Медики сподіваються отримати в рамках цього співробітництва нове діагностичне обладнання вже нинішнього року. А в подальшій перспективі багатообіцяючим є новий проект уже з польським інвестором. Ще одним «секретом» надходження позабюджетних коштів поділився головний лікар: у процесі оптимізації ліжкового фонду в лікарні значно зменшилася мережа стаціонарної допомоги, і вивільнені приміщення медичного закладу за рішенням міської ради передані орендарям для медичної діяльності. Кошти ж, виручені за оренду приміщень, які роками не використовувалися, нині скеровують на зміцнення матеріальної бази – придбання нових апаратів для лабораторної діагностики, у відділення інтенсивної терапії, оновлення інструментарію в операційному блоці. Грантові проекти, спільна праця з вітчизняними та зарубіжними інвесторами стане гарним підґрунтям для того, щоб уже в новому вимірі – бюджетно-страхової медицини – медичний заклад міг створити гідну конкуренцію на ринку медичних послуг, вважає Ярослав Чайківський. Лариса ЛУКАЩУК

15

ДИСКУСІЙНИЙ МЕДИЦИНА У РЕГІОНАХ КЛУБ

15 червня 2012 року

КОНФЕРЕНЦІЇ, З’ЇЗДИ, ВИСТАВКИ

15 червня 2012 року

МЕДИЧНИЙ «ОСКАР» Рік тому, напередодні Дня медичного працівника, від булось урочисте відкриття Українського Медичного Клубу (УМК). Ідея його ор ганізаторів – створити про фесійне об’єднання медич них працівників і залучити у їх коло представників ін ших професій, які мають відношення до справи охо рони здоров’я, представ ників влади, бізнесу, гро мадських та благочинних організацій. Ця ідея успішно втілювалась упродовж року й дала свої плоди: УМК по мітно виділяється поміж ін ших подібних організацій. Це підтверджує і тематика засідань Клубу, і жваві дис кусії, які виникають у ході обговорення важливих пи тань розвитку вітчизняної системи охорони здоров’я та збереження здоров’я на селення, і об’єднавчий дух нових ідей, що народжують ся у широкому колі поваж них гостей. Нинішнє, сьоме, засідання товариства не було винятком. Президент Українського Медичного Клубу і Голова оргкомітету Національної Медичної Премії Іван Сорока, який відкрив засідання, повідомив, що традиційно захід зібрав відомих учених, лікарів-практиків, керівників науково-дослідних інститутів, дер­ж авних та приватник клінік, представників владних структур, фахових лікарських асоціацій, юридичних та страхових компаній, профспілок, закладів освіти, фармацевтичної галузі. Адже тематика засідання не могла обійти медичну спільноту – намічалося публічне засідання оргкомітету і журі Національної Медичної Премії, про яку в Україні говорять ось уже 3 роки поспіль. Реєстр ТОП-100 в медицині завершено, процедура підбиття підсумків добігає кінця. «Червона доріжка» чекає кращих із кращих людей у білих халатах. Деталі проведення конкурсу оголосив Сергій Сошинський, Співголова оргкомітету Національної Медичної Премії, Президент Фонду «Здоров’я українського народу». Він зауважив, що з часу започаткування цього проекту у 2009 р.

12

ФІНІШУЄ

(тоді до нього залучилося і МОЗ України) проводилося анкетування в регіонах України і, як було заплановано, у цьому році поважне журі підіб’є остаточні його підсумки. Урочистості з нагоди нагородження переможців було намічено провести в День медичного працівника, однак Євро-2012 внесло свої корективи, тож Україна дізнається імена кращих професіоналів у галузі охорони здоров’я у жовтні нинішнього року. Переможців буде визначено у декількох номінаціях: «Практикуючі лікарі», «Адміністратори закладів охорони здоров’я», «Викладачі та директори медичних навчальних закладів»; у категоріях: «Заклади

охорони здоров’я», «Навчальні заклади системи охорони здоров’я», також існують громадські номінації, наприклад «За внесок у розвиток системи охорони здоров’я» тощо. Організатори проекту запевняють, що методика відбору переможців, затверджена Інститутом стратегічних досліджень МОЗ України, є досконалою, абсолютно відкритою і навіть унікальною – жодних корупційних дій вона не допустить. До того ж конкурсанти не вносять ніяких коштів за участь у проекті. Остаточний вердикт (після підбиття підсумків голосування) винесе авторитетне журі, до складу якого ввійшли найвідо-

міші медики країни. А от серед претендентів на перемогу в конкурсі відомих імен небагато, і це ще раз підтверджує «народність» Національної Медичної Премії. До речі, наступним проектом таки стане конкурс «Народний лікар», де кращого з кращих уже обиратимуть пацієнти (шляхом голосування через смс). А поки що кипить робота над визначенням професіоналів найвищого ґатунку за версією експертів, медичних колективів, професійних лікарських асоціацій, які, на думку всіх присутніх у залі, зрештою, повинні стати головними «суддями» професійності чи непрофесійності лікарів, як це має місце у світі.

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

Микола Проданчук, директор Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України: – Цей проект важливий не стільки для тих, кого нагороджуватимуть, як для тих, хто нагороджуватиме. Сподіваюся, що саме Національна Медична Премія стане взірцем того, як потрібно поважати професію лікаря, медичну корпорацію. Це буде прикладом для суспільства, що можна нагороджувати кращих представників медичної спільноти і пишатися ними. Наголошу також на необхідності правильного підходу до проведення атестації лікарів – перед тим як ставити питання перед державою і суспільством щодо передання державних функцій громадським організаціям, потрібно мати законодавчу підставу – Закон про самоврядування лікарської професії, а не громадських лікарських організацій. Це принципово різні речі.

скринінгового проекту «Фізичне здоров’я дітей та підлітків» асоціації «Рух за здоровий спосіб життя». За методикою визначення рівня здоров’я, розробленою професором Геннадієм Апанасенком, було обстежено 6000 школярів і з’ясовано, що 56% із них можна віднести до групи низького і дуже низького рівня здоров’я і лише 4% перебувають у безпечній зоні здоров’я. Фахівців зацікавило й те, наскільки відповідає методологія розподілу дітей на медичні групи для занять фізкультурою їх функціональним можливостям. Виявилося, що ніяк не відповідає – і в основній групі, куди входять практично здорові школярі, і у спеціальній медичній, куди потрапляють хворі діти, були представлені всі рівні здоров’я – тож, як і раніше, від уроків фізкультури можна чекати неприємних сюрпризів. Президент Медичного Клубу Іван Сорока запропонував подати цю інформацію на розгляд Комітету Верховної Ради України та НАМНУ, щоб нарешті було розроблено науково обґрунтовану методику, яка б давала змогу шляхом лікувальної фізкультури переводити дітей на більш високий рівень здоров’я. Дискусія на тему профілактики неінфекційних захворювань, які вже найближчим часом загрожують перетворитися на нову епідемію у світі, вилилася у суто медичні ідеї щодо щеплень суспільству культури здорового способу життя і навіть у політичні меседжі.

Юрій Зозуля, академік НАН і НАМН України: – Національна Медична Премія підвищить престиж віт­ чизняної медицини і країни в цілому. До того ж процедура проведення конкурсу мені видається об’єктивною, прозорою. Вона враховує думку професійних Асоціацій, які у світі давно вже розв’язують питання визначення – хто є кращим у професії, і це є об’єктивний критерій. Бажано, щоб у майбутньому цей конкурс виділив номінації і для визначення кращих науковців від медицини. Не менш активно обговорювалося і наступне питання, внесене на порядок денний засідання Клубу, – здоров’я майбутнього покоління. Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Синологія» професор Геннадій Апанасенко презентував результати проведеного у столиці

Любомир Пиріг, академік НАМН України: – Двома руками підтримую те, що без профілактики гарантувати збереження здоров’я неможливо. Але до розв’язання цих питань потрібен цілісний, комплексний підхід. Як ми можемо говорити про здоровий спосіб життя, якщо українська родина витрачає на харчування 55% своїх доходів (у країнах Європи – 22%), 52% населення нашої країни не доїдає молочних продуктів, 40% – м’яса. Я вважаю, настав час створити при Президентові України комісію з питань демографії, яка б включала спеціалістів із медицини, суспільної моралі, економіки, юриспруденції. Медицина – поза політикою, але медики – у ній. Життя щодня підкидає нам нові випробування, і ми повинні бути готовими до них. Зокрема, нині відбувається актив-

Сергій Шевчук, народний депутат України: – Приємно констатувати, що неурядовий, громадський сектор в охороні здоров’я нарешті пробуджується. Варто подякувати Голові Оргкомітету Національної Медичної Премії Івану Сороці за те, що він активно просуває ініційований ним проект. І я сподіваюся, що від Національної Медичної Премії до атестації лікарів з боку громадських і професійних медичних організацій – декілька кроків.

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

ний нормотворчий процес, що стосується охорони здоров’я і виходу на ринок нових лікарських засобів. Презентація, яку запропонувала присутнім юридична компанія «Арцингер», була присвячена проблемам генеричних лікарських засобів, із якими стикаються фармвиробники у процесі реєстрації своєї продукції. Корисні поради, розмова без табу, ділові пропозиції, невимушене спілкування в кулуарах, гарна музика (все це органічно впліталося у настрій засідання Клубу), які може поєднати воєдино тільки рука художника. І він був присутній у залі, відобразив на полотні життя, яке вирує навколо нас. Кожен із учасників неформального зібрання побачив там щось своє. Василь Князевич, екс-міністр охорони здоров’я України, голова правління ВГО «Українська Ліга паліативної допомоги»: – Український Медичний Клуб – це атмосфера неофіційного, неформального спілкування на цікаві теми, це нові знайомства і можливість знайти однодумців. Щодо проекту Національної Медичної Премії, свого часу, коли я підтримав її як міністр охорони здоров’я, планувалося, що це буде однією зі складових цілого напрямку – підняття престижу лікаря у суспільстві. А для цього потрібні й успішні реформи, й етичний кодекс лікаря, і Закон про самоврядування лікарської професії. Словом, якщо «правила гри» в медицині нарешті стануть цивілізованими, а держава дбатиме про неї разом із громадою – ми матимемо перспективу. Володимир Богомаз, головний лікар медичного центру «Добробут»: – Клуб цікавий тим, що він створив можливості для спілкування фахівців різного профілю і різного рівня, які обговорюють важливі теми розвитку закладів охорони здоров’я, розвитку галузі в цілому, окремі важливі проблеми. Тут відбувається жваве спілкування на суспільно-політичні теми, кожен може висловлювати свої думки, обговорювати їх, і хоча б частково, але впливати на якісь рішення. У клубі панує атмосфера ділового і водночас товариського спілкування, що є особистою заслугою Президента Клубу.

13

ДИСКУСІЙНИЙЗ’ЇЗДИ, КЛУБ ВИСТАВКИ КОНФЕРЕНЦІЇ,

15 червня 2012 року

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

15 червня 2012 року

ЛЕГАЛЬНЕ ВБИВСТВО Що спільного між котом, крокодилом, катером і тропіком? ОЛЕГ ТИМЧІЙ, «Ваше здоров’я» Він давно ні на що не реагує. Погано бачить – майже осліп. Погляд замутнений і порожній. Шкіра на обличчі восково-жовта й обвисла. Він сидить за столом, схиливши голову над тарілкою, з ложкою в руках, не розуміючи, що має робити з цією ложкою та їжею, яка перед ним. Його звати Олег, йому лише 25. Кілька останніх років він не живе – існує, наче овоч. В організмі давно відбулися незворотні зміни – його давно убили... легальні наркотики. Сюди мене привів знайомий лікар, що працює на швидкій медичній допомозі. Його бригада тут бувала часто. Він і познайомив мене з мешканцем цієї квартири – своїм далеким родичем. Я запитую Олегового брата, як таке могло статися?

– Не знаю, він для мене завжди був прикладом – захищав у дворі від хуліганів. Не дозволяв курити, випивати. А ще казав, якщо дізнається, що я «бавлюся» «крокодилом», то вб’є. Я його слухав, а він сам... Він сидів на «крокодилі» довго, та не тільки на ньому...

– «Крокодил» – це що таке?

– На жаргоні – це те саме, що «кот» і «катер» – «Кодтерпін», ліки від кашлю. Це – сильний наркотик, у нас на Борщагівці – найпопулярніший. Недорогий.

– «Кодтерпін»?! – пригадав я. – Так у мене вдома є... Мені нещодавно в аптеці порадили – від кашлю. Зелененька коробочка... – краєм ока я помітив, як при слові «кодтерпін» в Олегових очах з’явилися живі вогники і він перевів на мене погляд невидющих очей. Мені стало моторошно. І я запитав у його брата: – Так це він його «вбив»? На моє запитання відповів лікар: – Він сам себе вбивав. Ми його витягували десятки разів, поки була жива мати... Але він довго без цього діла не міг... Так загнав у могилу й матір – та не могла на все це дивитися, і тепер скоро сам там опиниться. Кажу правду, – звертається до брата, – до цього треба бути готовим! А він себе вбивав планомірно: «ширка», потім хтось йому порадив, що зіскочити з героїну можна за допомогою «Кодтерпіну». Ось він і присів на цю заразу. З’явилися гроші, знову перейшов на «герич», знову спробував «зіскочити», то інший ідіот йому порадив «Тропікамід» – звичайні очні краплі, на жаргоні називають – «тропік»! Потім він почав варити «ширку» із «крокодила»... І цей крокодил його врешті зжер. Точніше дожирає. Я не міг у це повірити, але мій товариш пояснив: – «Тропікамід» – препарат, що зумовлює штучне розширення зіниць для дослідження очного дна

10

або запальних процесів і спайок у камерах ока. Я не офтальмолог, але щось приблизно таке. Ну, а наркомани – його у вену! А це така зараза, що накопичується в організмі, як миш’як. Коли концентрація препарату досягає критичної межі – органи перестають працювати. Ну, і – результат ви бачите. «Кодтерпін» коштує до 20 грн, а «Тропікамід» – до 30 грн, і все це можна купити без рецепта. Олег колов його собі в чистому вигляді. Я заходжу якось, а він стоїть біля дзеркала, знайшов у паху вену і коле туди. Більше нікуди: на ногах і на руках місць для уколів уже давно не було! Не мився місяцями, мочився, гидив під себе! Протягом місяця з’їдав пачку соди, бо мав сильну печію! І їв усе, що знайде вдома, і дуже багато. Тоді він мав цілу лабораторію. Який би вчений додумався з «Кодтерпіну» виварювати кодеїн?! У хід ішли: бензин, йод, фосфор, який добував із терток сірникових коробок! Ось ця гримуча суміш Олега й добила. Ми його потім із того світу більше двох місяців витягували. Але для чого? – він кивнув у бік Олега. – Хіба це життя?

– А таких пацієнтів у вас багато по району?

– Вистачає. Але на таблетованому «Кодтерпіні» – більше. І що страшно: ця пошесть пішла у школу! На Лівому березі нещодавно міліція взяла охоронців школи, які продавали дітям цю заразу! Але якось тихо-мирно все зам’яли... Думаю, за цим стоїть якась потужна мафія, коли все це безрецептурно продається. Так що ви подумайте, перед тим, як писати... Я глянув на Олега, котрий пустими очима дивився у стіну, і подумав... Подумав, що писати треба.

Як усе починалося (невеличкий лікнеп) За кодеїновими препаратами від кашлю шлейф тягнеться ще з 80-х років минулого століття, з часів СРСР. Усе було до примітивного просто: кодеїн із крейдою у вигляді пігулок абсолютно вільно продавався в аптеках та успішно конкурував із «Солутаном», що був набагато дорожчим. (До слова, пригадую: «Солутан» вважав-

ся найкращим засобом від сухого дитячого кашлю і педіатри масово його призначали малюкам!) Саме тоді з’явилися перші кодеїнові наркомани. Кодеїн приймали разом із «Глютаміном» або «Ноксироном», що підсилювали його дію. Були «рекордсмени», котрі за день випивали по 150 таблеток! Та Радянський Союз пішов у небуття разом із «Солутаном» і «Кодеїном»... Але прогрес не стояв на місці, і в незалежній Україні з’явилися десятки нових препаратів, як закордонних, так і наших: «Терпінкод», «Коделак»... Список можна продовжувати довго. Хоча наркохітом не таких далеких років можна вважати «Трамадол». Практично це був легалізований наркотик, котрий поклав у могилу тисячі й тисячі молодих людей. Після заборони «Трамадолу», який нарешті було взято на суворий облік і віднесено до групи наркотиків, наркомани не довго справляли за ним поминки і перейшли на «Кодтерпін», що виявився для них повноцінною заміною і містив у собі той самий кодеїн.

Кодеїн А що таке кодеїн? Це – наркотик, опійний алкалоїд. Ось що про нього розповів мені відомий токсиколог: – За характером дії кодеїн близький до морфіну – знімає будь-який біль і водночас так впливає на психіку людини, що її залишають усі проблеми, вона стає доброзичливою, спокійною, щасливою. Кодеїн призупиняє діяльність відділів головного мозку, що відповідають за дихання і кашель. Але при цьому дуже збуджується парасимпатична нервова система. Розвивається так званий «кодеїновий прихід»: відчуття тепла, звуження свідомості, періодичні кількахвилинні «відключення». Людина може стати збудженою, веселою, балакучою, рухливою. Вона не може всидіти на одному місці, зосередитися на роботі й таке інше. До всього кодеїн дуже впливає на мускулатуру кишечнику. Тому в наркоманапочатківця з’являються закрепи. Це дуже небезпечний наркотик: прив’язує до себе і на рівні фізіології, і на рівні психіки. До нього швидко звикають. Не так давно вважалося: щоб стати залежним, треба його тривалий час приймати, та насправді достатньо кількох тижнів...

– А що потім?

– Усе дуже індивідуально, залежить від організму людини. Ну, в основному – за півроку виникає така залежність, що людина без нього не може спати, у неї зникає апетит, однак з’являється шалений потяг до солодкого і жирного.

Починаються ниркові, шлунковокишкові хвороби, аж до внутрішніх кровотеч. Уражається імунна система. Якщо наркоман раптом вирішить припинити, у нього починається ломка. Її пік – на 5–6 день. Болить усе тіло, кожна його клітинка! Потім розвивається важка кодеїнова депресія, пітливість, утома. Усе це поєднується з підвищеним апетитом і непереборним потягом до наркотику – кодеїну. Залежність нестримна: все життя будується навколо пошуку і споживання препаратів, що містять кодеїн. Людина починає швидко старіти: сивіє, лисіє, втрачає зуби, кришаться і ламаються нігті.

– А якщо говорити про кодеїн, ми можемо ставити після нього знак рівності і писати: «Кодтерпін»?

– Ще гірше! У математиці є такий значок, що означає «більше», ось його і треба ставити у вашому рівнянні. У «Кодтерпіні» є «довісок»: натрію гідрокарбонат і терпінгідрат, які мають свою максимально допустиму дозу для людського організму, а отже, й побічні ефекти. Натрію гідрокарбонат зумовлює явище алкалозу, що супроводжується втратою апетиту, нудотою, блювотою, болем у животі, тривогою, памороками, а то й – судомами. Підвищується тиск. Уживання терпінгідрату призводить до захворювань травного тракту. Тому кодтерпінова наркоманія має свої особливості. І вона врешті-решт приводить людину на межу психічного розладу.

– А якась статистика щодо кодтерпінової наркоманії існує? Скільки, наприклад, в Україні кодтерпіновозалежних і скільки з них помирає?

– Цим ніхто не займається і ніхто не може озвучити навіть якусь приблизну цифру. Комусь із залежних удається «зіскочити» з наркотику, – чи самостійно, чи пролікувавшись у клініках, когось поховає втомлена родина наркомана, не афішуючи причин смерті. Мабуть, це нікому не цікаво.

Регіони Київ завжди був особливим містом, до певної міри заповідником. Може тому тут так вільно почуває себе легальний наркобізнес? Може, десь у регіонах хтось контролює ці процеси? Два дзвінки – у Східну і Західну Україну. Прошу дозволу записати розмову на диктофон. Трішки повагавшись, погоджуються. Що мене вразило в нашому спілкуванні, так це те, що проблеми із кодтерпіновою залежністю настільки ідентичні, наче обидва

нарколога говорили під кальку! «Схід і Захід разом», – крутився у мене в голові призабутий слоган, коли я розшифровував наші розмови. Тому подам ці інтерв’ю, як єдине: – У вашому регіоні є кодтерпінові наркомани?

– А де їх немає? Тільки не варто акцентувати на тому, що це – якась особлива наркоманія. Це – опійна наркоманія.

– А доступність?

– Пацієнти найчастіше використовують «Кодтерпін» або заміняють «ширку» на час «голоду», коли немає де купити наркотиків, або ж за його допомогою намагаються «зіскочити» чи «збити» дозу, тобто знизити її.

– Але ж у школах, в училищах – це поширений наркотик!

– Так, це доступний, дешевий препарат, але частіше ми зіштовхуємося з ним як із супутньою складовою інших форм наркоманії. Тобто з нього часто починають свою наркодорогу або ж нею закінчують. Хоча траплялися випадки чистої кодтерпінової наркоманії. Такі пацієнти – дуже хворі люди з ослабленим імунітетом, непрацюючими кишківником, печінкою – вони добивають її левоміцетином, що ковтають разом із «Кодтерпіном». Ну, і... дуже неадекватні.

– І як із цим боротися?

– За системи, що існує, коли провізор в аптеці може порадити препарат, не бачачи медичної картки хворого, це... неможливо. Бо за прилавком в аптеках зараз стоять люди, які мають виконувати план продажів, адже від цього залежить їхня зарплата. І навіть, якщо цей препарат зробити рецептурним, пам’ятаймо, що наші наркоалхіміки знайдуть інші засоби, в яких є наркотичні речовини, і добуватимуть їх! Єдиний вихід – зробити ВСІ ПРЕПАРАТИ РЕЦЕПТУРНИМИ! Як це є у більшості цивілізованих країн! Тоді принаймні цю – «офіційну» – складову наркобізнесу ми прикриємо.

Доступність Повертаючись із роботи, я зайшов у кілька аптек і поцікавився наявністю «Кодтерпіну». Змірявши мене з ніг до голови, одна провізорка навіть запитала: «А скільки треба?» Зазирнув в Інтернет. Є Інтернет-аптеки, готові спеціальною службою доставки привезти в будь-який кінець Києва будьяку кількість цього препарату за ціною 16,09 грн. Із припискою: доставка оплачується за окремим тарифом. Ну, це, звісно, стосується не тільки цього засобу, я там можу замовити і валідол у разі потреби... Але...

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

15 червня 2012 року

уничтожить «крокодила» С. Шевченко, кандидат медичних наук

Кодеин (3-метилморфин), алкалоид опиума, получаемый полусинтетическим путем из морфина, традиционно используется как противокаш левое лекарственное средство центрального действия, а также как анальгетик за счет наркотического и болеутоляющего эффектов. По характеру наркотического действия кодеин близок к морфину, но болеутоляющие свойства у него проявляются слабее. При этом кодеин, в отличие от морфина, обладает выраженной способностью уменьшать возбудимость кашлевого центра, без существенного угнетения дыхания. А также в меньшей степени тормозит деятельность желудочно-кишечного тракта. Анальгетический эффект кодеина развивается через 10–45 мин после внутримышечного и подкожного введения и через 30–60 мин после перорального введения. Максимальный эффект достигается через 30–­­60 мин после внутримышечного введения и через 1–2 часа после перорального. Продолжительность анальгезии – 4 часа, блокады кашлевого рефлекса – 4–6 часов. Общая характеристика кодеинсодержащих препаратов. Наиболее распространенными являются комбинированные препараты на основе кодеина, чаще всего в сочетании с ненаркотическими анальгетиками (анальгин, амидопирин, парацетамол), НПВС (ибупрофенон), кофеином, фенобарбиталом, терпингидратом. Особенности применения Основные показания к применению кодеинсодержащих препаратов: непродуктивный кашель (бронхопневмония, бронхит, эмфизема легких); болевой синдром слабой и умеренной степени выраженности (в сочетании с ненаркотическими анальгетиками – головная боль, невралгия); диарея. Интересно, что при симптоматическом лечении перечисленных состояний кодеин не имеет практически никаких фармакологических преимуществ перед другими дейст-

вующими веществами и их комбинациями. Но при этом характеризуется значимыми ограничениями и противопоказаниями к применению. В том числе: острая боль в животе неясной этиологии;

приступы бронхиальной астмы, ХОБЛ; аритмии; судорожный синдром; лекарс т венна я за висимость; а л ког ол и зм, с у иц и д а л ьна я на к­ лонность, эмоциональная лабильность; желчнокаменная болезнь; хирургические вмешате льства на желудочно-кишечном тракте, мочевыводящей системе, травмы головного мозга; вну тричерепная гипертензия, печеночная или почечная недостаточность;

гипотиреоз, тяжелые воспалительные заболевания кишечника, гиперплазия предстательной железы, стриктуры мочеиспускательного канала; тя же лоб о л ьн ые, о с лаб ле н н ые больные, кахексия, пожилой возраст и детский возраст; беременность, период лактации; одновременное лечение ингибиторами МАО. При применении высоких доз, подобно другим опиатам, кодеин может вызывать эйфорию. При регулярном применении кодеина наблюдается явление привыкания (подобно привыканию к героину и другим препаратам группы опиатов). Также при приеме большого количества таблеток кодеинсодержащих лекарств возможно серьезное отравление. При превышении терапевтической дозы (0,1 г и выше) вызывает возбуждение, тошноту, иногда чувство «тяжелой головы», но, в отличие от морфина и опиума, оказывает гораздо меньший снотворный эффект. Имеет в 40 раз менее выраженную, чем у героина, аффинность к

μ-опиоидным рецепторам, основной эффект достигается за счет деметилирования в морфин (5%) в печени с помощью фермента CYP2D6, остальное метаболизируется в кодеин6-глюкуронид (70%) и норкодеин. Ситуация усугубляется тем, что из кодеина синтезируются опиоидные анальгетики, обладающие значительно более сильным наркотическим эффектом, чем исходный кодеин – дезоморфин и оксиморфон. По мнению наркологов, при приеме кодеинсодержащих средств, легально продаваемых в аптеках, несомненно, развивается психическая и физическая зависимость, которую никак нельзя отнести к «мягким формам наркотической зависимости». Заболевание отличается высокой прогредиентностью, тяжестью соматических, вегетативных, психических расстройств, социальной дезадаптацией, перекрестной толерантностью с другими психоактивными веществами, прогрессированием коморбидных психических расстройств. Особенности потребления Как видим, кодеин имеет высокий наркогенный потенциал и внушительный перечень ограничений. Но, тем не менее, из года в год его потребление в Украине растет. При этом нет никакой сезонной динамики в структуре потребления препаратов данной группы. А ведь одним из основных показаний как раз и должны быть сезонные заболевания, связанные с простудой и кашлем. Ежегодно украинцы потребляют более 20 млн упаковок кодеинсодержащих препаратов. Это примерно 200 млн таблеток в пересчете на наиболее популярную форму выпуска – таблетки №10! При этом самым популярным препаратом является отечественный «Кодтерпин», занимающий практически 50% в общей структуре потребления препаратов данной группы! Интересным является также тот факт, что производитель «Кодтерпина» продает еще два кодеинсодержащих лекарства – «Кодесан» и «Пенталгин». А это уже практически 60% продаж на фармацевтическом рынке Украины. В чем секрет такого успеха? Ответ прост – относительно невысокая цена и, характерный для всех препаратов данной группы, отпуск в аптеках без рецепта. Что в итоге? Рост дезоморфиновой наркомании, фармакологическим субстратом которой является кустарное производство дезоморфина из кодеина, получившего неформаль-

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

ное название «крокодил». Эта волна захлестнула практически все страны постсоветского пространства, особенно со второй половины 2000-х годов. Причина этого в том, что большинство наркозависимых употребляют дезоморфин, как более доступную и практически «ненаказуемую» альтернативу героину. Так, например, в России за последние 5–7 лет уровень потребления кустарного дезоморфина вырос до 25–28%, заняв второе место после героина (55–58%)! Логичным по сути, но очень непростым «политическим» решением было введение в Российской Федерации с 1 июня 2012 года исключительно рецептурного отпуска препаратов, содержащих кодеин. Аналогичный сценарий развития событий возможен и в Украине. Инициатором введения ограничений выступает Государственная служба Украины по лекарственным средствам, специалисты которой неоднократно обращались в МЗ Украины (письмо от 25.01.2012 №13951.1/3.3/17-12, письмо от 06.03.2012 №4774-1.1/3.1/17-12) и в ГП «Государственный экспертный центр МЗ Украины» (письмо от 14.10.2011 №12141.1/4.1/17-11, письмо от 24.11.2011 №2840-1.1/4.1/17-11, письмо от 25.01.2012 №1396-1.1/3.3/17-12) с требованием обратить внимание на критическую ситуацию, возникшую в результате злоупотребления безрецептурными лекарственными препаратами, содержащими кодеин (кодеина фосфат). Как быстро это произойдет? Вопрос остается риторическим. Но времени у нас практически нет, ведь «крокодил» – наркотик для бедных. И Украина в связи с этим как раз наиболее благоприятный «ареал» для его обитания...

P.S.

Редакція газети «Ваше здоров’я» обов’язково слідкуватиме за розвитком подій у цьому болючому питанні. Чекайте наступних публікацій.

11

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

ФАРМАКОЛОгіЯ

ДИСКУСІЙНИЙ СИСТЕМА ОХОРОНИ КЛУБЗДОРОВ’Я

15 червня 2012 року

ВІКТОРІЯ КОВАЛЬ: «ЗАСЛУГА СТРАТЕГА

– МУДРІ РІШЕННЯ» Професійне свято медичних працівників – не лише зручна нагода привітати людей у білих халатах, а й привід зробити їм хороший подарунок для покра щення життя. Хто захистить лікаря і в чому він най більше потребує допомоги – про це наша розмова з головою Профспілки працівників охорони здоров’я України Вікторією Коваль.

– Над якими питаннями нині Профспілка працює найактивніше?

– Головний акцент, як завжди, робимо на розв’язанні питань зайнятості працівників, підвищення заробітної плати, забезпеченості їх житлом. Це ті критерії мотивації, якими, на наш погляд, можна спонукати молодь до роботи в галузі, забезпечити збереження висококваліфікованих спеціалістів, подолати кадровий дефіцит, а також гарантувати успіх започаткованій реформі системи охорони здоров’я. Нині настав час відпусток і люди дедалі більше переймаються проблемами відпочинку і отриманням «оздоровчих». Профспілка доклала багато зусиль, щоб таки домогтися виплати допомоги на оздоровлення медичним та фармацевтичним працівникам – була прийнята постанова Кабінету Міністрів України, яка передбачає такі виплати, і в цьому році вони почали здійснюватися. На жаль, не всі виділили відповідні кошти на це, наприклад, у місті Луганську заплановано лише 47% від потреби. Хоча ці виплати є обов’язковими й у разі відмови медичні працівники можуть подати до суду.

– Такі випадки вже є?

– Поки що немає – пора відпусток щойно розпочалася. Але я точно знаю, що до розв’язання проблеми підключилася місцева влада – будемо контролювати цей процес. Подекуди людям по­обіцяли, що на початку року не вистачає коштів, тож із ними розрахуються дещо пізніше. Медичні працівники, як відомо, контингент терплячий.

– Навіть затримку заробітної плати сприймають мужньо...

– Хочу сказати, що останнім часом значної заборгованості із заробітної плати в галузі не

8

було. Хіба що поодинокі випадки поточної невиплати, до ліквідації якої підключалися і міністерство, і керівництво уряду, і місцева влада, і Профспілка. Щоб мати достовірну картину, ми здійснюємо моніторинг ситуації щодо виплати заробітної плати в областях, оскільки трапляються випадки, коли заборгованість просто приховують.

– Чи не те саме відбувається із практикою «добровільно-примусового» написання заяв про відпустки за власний рахунок чи про бажання працювати на півставки?

– І головне, що з таким явищем неможливо боротися – адже офіційно існує заява, яку людина начебто написала без примусу. І самі медичні працівники десь у глибині душі розуміють, що це – єдина можливість вижити і зберегти колектив в умовах обмеженого фінансування. Єдине, з чим не можуть погодитися, що саме за їх рахунок розв’язуються проблеми, які виникли аж ніяк не з їхньої вини.

– А які ініціативи Профспілки щодо соціального захисту останнім часом усе-таки вдалося реалізувати?

– У цьому плані можна похвалитися тим, що нарешті медичні працівники отримують надбавку за вислугу років і в цьому році розширено перелік тих, хто має на неї право. Зауважте, це питання не розв’язувалося протягом 8 років! Із 2010 року проводиться підвищення посадових окладів працівників галузі, але, на жаль, розміри та темпи зростання заробітної плати не задовольняють Профспілку. Минулого року частково запроваджено диференціацію посадових окладів перших шести розрядів ЄТС, запроваджено збереження середньої заробітної плати (і за сумісництвом) під час направлення медичних

працівників на курси підвищення кваліфікації, передбачено виплату грошової допомоги у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат випускникам вищих навчальних медичних закладів, які уклали договори про роботу в сільській місцевості та селищах міського типу, а також на посадах лікарів загальної практики–сімейної ме­дицини, лікарів-терапевтів та педіатрів дільничних. Наказ МОЗ, який регулює Порядок здійснення цих виплат, нарешті перебуває на реєстрації в Міністерстві юстиції. Із 1 липня 2011 року підвищено посадові оклади та встановлено надбавки за стаж безперервної роботи працівникам фтизіатричної служби. Ще на стадії опрацювання цього рішення Профспілка заперечувала проти поділу на заразну активну та активну форми туберкульозу. Тож за її ініціативи в січні 2012 року було затверджено наказ МОЗ, за яким суттєво розширено коло працівників, котрі мають право на максимальні виплати, серед них керівники, їхні заступники з числа лікарів та головні медичні сестри. За наполяганням Профспілки в поточному році внесено зміни до Умов оплати праці щодо збереження розміру заробітної плати керівникам амбулаторій та дільничних лікарень, яких було переведено на посади завідувачів структурних підрозділів, із виплатою різниці заробітної плати з моменту переведення, на час їх роботи на цих посадах, а працівникам центрів первинної медико-санітарної допомоги – встановлення надбавки за тривалість безперервної роботи. Також покладаємо надію на поліпшення ситуації в оплаті праці медичних працівників первинної ланки закладів охорони здоров’я – учасників пілотного проекту з реформування системи охорони здоров’я у зв’язку з прийняттям постанови КМУ від 5 березня 2012 року №209, яка передбачає запровадження надбавок за обсяг та якість виконаної роботи.

– Чи можуть реформи зруйнувати спокій і захищеність працівників галузі?

– А це залежить від того, чи продуманими будуть кроки реформаторів. Заслуга стратега – мудрі рішення, які зважують усі плюси й мінуси. Сьогодні й ті, й інші – як на долоні. Хоча більше уваги слід приділити недолікам. Нарешті вперше з офіційних трибун чесно пролунало, що реформування галузі таки передбачає скорочення і лікарняних ліжок, і медперсоналу. Там, де є вакансії, обійдеться, як кажуть, без потерпілих. А якщо у західних областях укомплектованість кадрами наближена до 100% – людський чинник реформ вийде на перший план. Тож наше завдання – мінімізувати негативні наслідки «медичної перебудови», яка повинна здійснюватися задля, а не за рахунок людей.

– Сьогодні суспільство активно обговорює негатив нового Трудового кодексу. Чи не стане він найнеприємнішим подарунком для людини праці?

– Усе залежить від того, який саме проект Трудового кодексу буде прийнято або ж яким він буде «на виході» після внесення змін і затвердження. Проект, який підтримав Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, узгоджувався у тісній спів­праці з ФПУ впродовж останніх 9 років, і ми його підтримуємо – там максимально

вра­ ховані компроміси з роботодавцями. Адже саме вони є нашими основними опонентами – їм не до вподоби ідея погодження з профспілками питань звільнення, виплати заробітної плати, норм робочого часу, навантаження на працівників тощо. Багато норм, які сьогодні узгоджено і є принциповими для Профспілок, закладено в нинішньому проекті Трудового кодексу. Але, зважаючи на те, що більшість депутатів і є роботодавцями, тобто зацікавленими в обмеженні соціальних норм, існує настороженість, що парламент затвердить жорсткіший Трудовий кодекс, на користь більшої експлуатації працівника з боку роботодавця. Принаймні інші проекти і є такими. Тож обговорювати, «що нас чекає» – добре, а боротися за свої права – ще краще. Таким нині є настрій мас. Мені доводиться часто бувати в регіонах, і я бачу, що люди покладаються лише на себе. Наші лікарі працюють по всьому світу. Це недобре для держави, і нехай вона над цим задумається. А от медичні працівники переконуються, що вони гідні похвал, якщо їм довіряють своє життя там, де вважають лікарів елітою нації. І напередодні професійного свята я бажаю своїм колегам, щоб наше суспільство також це зрозуміло.

Шановні колеги! Щиро вітаю Вас із професійним святом – Днем медичного працівника! Ви присвятили себе благородній справі – спасінню людського життя! Свої серця, знання та вміння поклали на вівтар Охорони здоров’я! Бажаю Вам міцного здоров’я, благополуччя і затишку в родинах, людської шани і великих звершень у житті! Зі святом Вас! Щастя і добра! І нехай вірність клятві Гіппократа окрилює Ваш професійний шлях! Із найкращими побажаннями і повагою Вікторія Коваль, Голова Профспілки працівників охорони здоров’я України

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

15 червня 2012 року

теорія на практиці Марина ЧІБІСОВА, «Ваше здоров’я»

Що потрібно зробити, аби випускник вийшов із медичного навчального закладу не просто «з корочкою», а з реальними практичними знаннями, які дадуть змогу йому виконувати свою роботу максимально якісно? Керівництво Чортківського державного медичного коледжу (Тернопільська обл.) знайшло відповідь на це запитання. Узагалі поєднання теорії та практики – підхід, про який говорять дуже багато, завдяки чому даний вираз уже сприймається як кліше. Але що насправді стоїть за цими словами? Любомир Білик, директор Чортківського державного медичного коледжу, заслужений лікар України, кандидат медичних наук, пояснив, що насамперед це своєрідна «глобалізація» процесу навчання. «Ми орієнтуємося на міжпредметні зв’язки. Наприклад, якщо студенти вивчають право, то викладання проводиться у контексті того, яку юридичну відповідальність несе лікар за свої дії, які закони та підзаконні акти регулюють його професійну діяльність та ін. Себто, усі предмети у нас об’єднані в єдине ціле», – пояснив він. Наступним кроком у поєднанні теоретичних та практичних знань стало створення бази, де студенти «в польових умовах» можуть застосувати отримані знання. З цією метою керівництво Чортківського медичного коледжу придбало центральну районну аптеку, частину якої перебудували під сімейну амбулаторію. Завдяки цьому практичний досвід «на місці» можуть отримати і май-

бутні сімейні лікарі, і студентифармацевти. Велику увагу в коледжі приділяють ознайомленню студентів із методикою профілактики. Наприклад, вивчаючи властивості лікарських рослин, майбутні медики роблять трав’яні збори, з яких потім готуються напої, що зміцнюють імунну систему, – скуштувати їх абсолютно безкоштовно пропонується у їдальні коледжу. За словами Л. Білика, особливо актуальна така практика в епідемічний період захворюваності на грип та ГРВІ. Ще один профілактичний захід, яким активно користуються у Чортківському медичному коледжі, – це кварцування приміщень. У кожній аудиторії встановлені кварцові лампи, за допомогою яких під час перерви відбувається знезараження. Таким чином, студенти можуть не тільки побачити, а й навчитися застосовувати необхідні профілактичні заходи. «Ми хочемо донести до студентів, що профілактика не потребує великих зусиль, а ефект від таких заходів може бути дуже значним», – підкреслив директор навчального закладу. Технічне оснащення коледжу також заслуговує на увагу.

Як пояснив Л. Білик, коледж має єдиний банк даних в Інтернеті, де викладаються всі лекції, що проводяться протягом навчального року. Завдяки цьому кожний студент, який пропустив заняття, може заповнити прогалини у знаннях, подивившись відео та прочитавши текст лекції з усіма графічними матеріалами. «Медичний працівник повинен зберігати здоров’я нації. А хто подбає про його здоров’я?»

– поставили перед собою нове запитання керівники коледжу. Розв’язати його вдалося також за допомогою поєднання. Цього разу – практичних занять та власного оздоровлення на базі обласної фізіотерапевтичної лікарні реабілітації, що знаходиться в селі Більче-Золоте Борщівського району. За сприяння головного лікаря оздоровниці Любомира Синоверського студенти вивчають та випробовують на собі методику проведення масажу, електростимуляцію м’язів, гідрокінезотерапію та підводне скелетне вертикальне витягування хребта у воді, які є невід’ємною складовою лікувальної фізкультури, а також багато інших корисних методик. Л. Білик пояснив, що об’єднати та ефективно застосовувати стільки різних підходів у межах одного навчального закладу йому допоміг власний багаторічний досвід: «Ще в мою бутність сільським лікарем я зрозумів: усі численні проблеми, з якими стикається медичний працівник, залишивши стіни навчального закладу, йому доводиться розв’язувати

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

самостійно. Помічників та порадників немає, особливо якщо він працює не в багатопрофільній міській поліклініці, а в невеличкому селі. І без достатньої практичної бази лікар просто не здатний виконувати всі свої обов’язки повноцінно. Тоді й прийшло розуміння того, що акценти у підготовці медичних фахівців потрібно робити на предметну роботу». На сьогодні у Чортківському державному медичному коледжі навчається 1726 студентів – майбутніх фельдшерів, медичних сестер, стоматологівортопедів, фармацевтів. Серед випускників навчального за-

ДИСКУСІЙНИЙ МЕДИЦИНА У РЕГІОНАХ КЛУБ

тернопільщина

кладу – керівники лікувальних установ в Україні та за кордоном, а також поважні вчені і навіть сановні посадовці. Саме тут навчалися Іван Ярема, головний лімфолог Росії, Василь Фомінник, заступник міністра внутрішніх справ України, та багато інших відомих спеціалістів. Якщо наші випускники роблять кар’єру не в медичній галузі, я все одно вважаю, що їхній успіх – трохи й наш, оскільки перша «школа» завжди дає основу для подальшого розвитку особистості й великою мірою формує її професійні та загальні цінності», – підкреслив Л. Білик.

9

ДИСКУСІЙНИЙ ОСОБИСТИЙ ФАКТОР КЛУБ

15 червня 2012 року

Анатолий Радзиховский: «Рисовать я стал раньше,

чем говорить» Наталія Щербіна, «Ваше здоров’я» Талантливый человек талант лив во всем, говаривал клас сик, и есть тому примеры во врачебной среде. Профессор Анатолий Радзиховский, за ведующий кафедрой общей и неотложной хирургии НМАПО им. П.Л. Шупика, спасая сво ими руками на операционном столе жизни, вот уж полвека как в свободное время пишет удивительные картины. Хирург, имеющий звание за служенного художника Украины, ученый и писатель родился в многодетной семье на Черкасчине, про шел ребенком все ужасы войны и ни разу в жизни не брал отпуск: отдыхать ему просто некогда. Готовя материал, мне захотелось написать о нем не то, что можно прочитать в любой энциклопедии (Радзихов ский давно уже светило с мировым именем), а то, что я увидела своими глазами, – историю врача и художника.

К корням своим с любовью Я давно уже заметила, что людей глубоких и, если можно так выразиться, масштабных отличают две основные черты: верность семейным ценностям и тонкое чувство юмора. Профессор Радзиховский с очень большой теплотой говорит о семье и с удовольствием пошучивает о некоторых моментах своей жизни.

– Мама моя, Катерина, была человеком талантливейшим и отважным, – рассказывает Анатолий Павлович. – Мало того, что нас восемь человек в войну родила и растила, так еще и писала песни, играла на

сцене и восхитительно пела. Я до сих пор посвящаю свои труды ее памяти. Нас взрастила щедрая земля Черкасской области. Мне кажется, там просто не может родиться неталантливый человек – ведь сколько традиций, истории, культуры у этих мест! Земли урожайные, люди трудолюбивые – все это формирует некий генетический тип. Для меня изучение своей истории всегда было необходимостью: надо обязательно знать, кто ты и откуда. И, вспоминая свою маму, я понимаю, откуда в ней было столько дарований. Все наследственно. Что-то вот передалось и мне. Не только

Портрет А.А. Шалимова

6

художественный и писательский талант, но и склонность к врачеванию – о маминых целительских способностях ходили легенды далеко за пределами нашей области. Рисовать, кстати, я стал раньше, чем говорить или что-то соображать. Потом это стало постоянным занятием. Конечно, я горд тем, что меня, без образования художественного, без базы какой-либо, просто достойно рисующего, приняли в ряды именитых украинских художников и даже дали звание Заслуженного. И спасибо за это я не перестану говорить своим родителям.

ведущих хирурга, мы составляли костяк Института клинической и экспериментальной хирургии, созданного Александром Алексеевичем. Там происходила апробация всех новых исследований в области медицины, мы операции делали по нескольку в день, конвейером. Конечно, было очень тяжело физически, морально. Но что и говорить, это была настоящая кузница кадров. Хотя очень жаль, что многих тех моих коллег уже нет в живых. Да и, собственно, учителя моего тоже.

Художественная ценность За спиной Анатолия Павловича в его кабинете висит два разных портрета академика Шалимова. Один, фотография в большой рамке, изображает Александра Алексеевича при полном параде – в орденах и медалях. Второй, написанный самим Радзиховским, проще: академик на нем в белом халате, сидит за работой, склонившись над книгой.

– Ис тори я возник новения этого портрета довольно интересна, – улыбается ав-

Хирургия на всю жизнь Кроме 350 работ художника Радзиховского, бесспорный интерес представляет и его особенная гордость – два двухтомных хирургических атласа, написанных в соавторстве с академиком Александром Шалимовым, полностью проиллюстрированных руками Анатолия Петровича. Помимо художественной ценности, издание представляет собой и серьезный научный труд – сегодня эта квинтэссенция отечественного и мирового опыта полостной хирургии используется практически во всех развитых странах как основное пособие для медиков. Работу с Шалимовым Анатолий Павлович вспоминает с некоторой тяжестью во взгляде: – Нас тогда было четыре

Во время операции

Но без сомнения это были лучшие годы для всей украинской хирургии. И несмотря на то, что вся работа происходила в рамках суровых директив из центра, и в общем-то славы нам от нее доставалось немного, я уверенно могу сказать, что основы мощнейшей украинской науки и практики в области хирургии мы тогда заложили, и они держат медицину современную до сих пор.

Портрет Т.Г. Шевченко

тор картины. – У Шалимова был юбилей. Мы оформляли зал, в котором его чествовали, разными, так сказать, наглядными экспонатами. И оставались пустые места на стенах. Я за две ночи написал портрет учителя, который мы удачно повесили в зале, чтобы со всех сторон было видно, вышел такой хороший памятный подарок, всем понравилось. А теперь вот у

Автопортрет

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

меня висит, смотрит на меня со стены. Вернисажи у хирурга Радзиховского проходят регулярно. Кроме персональных, счет которым перевалил уже за третий десяток, его работы неоднократно отправлялись и на международные выставки.

ваюсь с такими причинноследственными связями, которые замешаны на генетическом наследии конкретной области. И если как следует присмотреться к реалиям сегодняшнего дня, то все подтверждается – расстреляли ведь русский генофонд интеллигенции в семнадцатом году. Цвет у нации должен быть, а он ведь веками формируется…

Без прошлого нет будущего Отдельной строкой у Анатолия Павловича значится его увлечение краеведением Научные и историей. Он часами может труды говорить о своем знаменитом А.П. Радзиховский явземляке – Тарасе Шевченко, ляется автором и соавтором и его взаимоотношениях 420 научных работ, среди которых с царской семьей, анали– 48 монографий и пособий, 2 зировать исторические двухтомных хирургических атласа мисобытия и размышлять, рового значения, медицинский словарь, что ждет его родную 52 патента и авторских свидетельства, страну.

16 методических рекомендаций. За – Мне его, Шевченко, 40 лет хирургической деятельличность особенно интености им выполнено более ресна тем, что мы с ним на 25 тыс. операций. одной земле росли, – признается Радзиховский. – Это же важно вообще понимать, как развивается человек в зави- ших нынешних заболеваний, симости от наследия своих генетических склонностей. предков. Поэтому мне, как человеку Кстати, понимая, чем науки, чрезвычайно интерестогда жил народ, чем пи- но этим заниматься. тался, какие занятия были Вот, к примеру, чумаки. основными, можно опреде­ Наш ведь хлеб, пшеницу, возилить и причины многих на- ли по знаменитым «чумацким

О личном и личностном Цветы

шляхам» до самой Одессы, а оттуда уже, из порта, вплоть до Рима. Чумаки брали повозки, запрягали волов и медленно, со средней скоростью 4 км/час, шли в Одессу с зерном. По дороге, ясное дело, выпивали самогона. Я могу совершенно уверенно сказать, что такой вот образ жизни выработал у населения на тех землях за несколько поколений достаточно выраженную устойчивость к алкоголю. Циррозом печени потомки тех людей во всяком случае болеют крайне редко. И так во всем. Я постоянно сталки-

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

– Конечно, меня, человека яркого и трудолюбивого, всю жизнь окружали такие «издержки», как зависть, интриги, наушничество. Помню, когда портрет этот Александра Алексеевича написал, сколько было разных записок наверх, мол, Радзиховский подлиза и приспособленец. Знали бы они, сколько я всего ему мог высказать, если считал, что он неправ. Конечно, потом выяснилось, кто писал, зачем писал. Но я всегда старался идти вперед независимо от пересудов. В юности я, как и положено мужчине, прошел военную службу. Попал на Северный флот. А там ты или настоящий внутри, или просто

система тебя перемалывает. Приходится быть настоящим. Хорошая тогда была школа. Кстати, я даже отпуск все свои годы проводил в работе – писал книги или картины. Можно сказать, ни разу не был на отдыхе. Не могу – мне все время надо чем-то заниматься. Напоследок Анатолий Павлович достает пожелтевший номер газеты «Правда». На передовице – портрет Сталина, во весь рост. Датирована газета 10 мая 1945 года. Сталин обращается к народу, сообщая о Великой Победе. Радзиховский, улыбаясь, разворачивает газету передо мной: – Ты сейчас все поймешь, что я хочу сказать. Смотри – на Сталине маршальская звезда и звезда Героя. Все. У него абсолютно чистая грудь. Это человек, который построил огромную страну, которого уважали, боялись, готовы были за него умереть. А теперь вот его полководцы: Жуков, Малиновский, видишь? У них в орденах вся грудь. Человек должен быть по-простому скромным и по-царски благодарным. Вот это настоящее сейчас редко встретишь.

7

ДИСКУСІЙНИЙ ОСОБИСТИЙ ФАКТОР КЛУБ

15 червня 2012 року

РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ:

ПРОБЛЕМА МЕДИЧНА ЧИ СОЦІАЛЬНА? «Великим хамелеоном» назвав розсіяний склероз (РС) відомий французький невролог Жан Мартен Шарко, коли вперше описав цю хворобу у 1868 році. З того часу багато чого змінилося у медицині – з’явилися нові методи діагностики хвороби, розроблено сучасні підходи до її лікування. Однак розсіяний склероз так і не відкрив своєї істинної суті, щоб бути остаточно переможеним, і досі залишається «прокляттям молодих»: 75% пацієнтів із цим діагнозом не виповнилося 40 років, до того ж хвороба постійно «молодшає». Більше того – РС упевнено ловить у свої тенета нових і нових жертв: нині нараховується близько 3 млн хворих на РС у світі. Крім того, РС здобув недобру славу одного з «найдорожчих» неврологічних захворювань. За даними МОЗ, в Україні зареєстровано 19 760 хворих на цю недугу (частота захворюваності – 50,9 на 100 000 населення), щороку їх кількість збільшується приблизно на 1000 осіб. Оскільки РС вражає найбільш продуктивне покоління, а через надто дороге лікування та відсутність ефективної ранньої діагностики більшість хворих приречені на інвалідизацію у працездатному віці, хвороба залишає помітний демографічний та соціально-економічний слід на своєму шляху. Василь Клименко, головний невролог м Києва, зазначив: «Раніше це захворювання взагалі було невиліковним, сьогодні вже маємо деякі успіхи. Вчасне лікування сучасними препаратами дає змогу людині зберегти свою працездатність та жити повноцінно». Однак на заваді цьому стоїть кілька перешкод. Проблема перша – недостатня поінформованість людей про хворобу, яку складно не те що запідозрити самому пацієнту, а й виявити під наглядом лікаря на ранній стадії. Проблема друга – висока вартість лікування РС сучасними препаратами (видатки тільки на медикаментозну превентивну терапію 1 пацієнта сягають 96 000 грн на рік). І, нарешті, проблема третя – наша держава неспроможна забезпечити всіх хворих на РС необхідними ліками: бюджетне фінансування покриває потреби лише 10% тих, хто їх потребує. Поки держава гадає: «допомогти-не допомогти», за справу взялися благодійники. Нещодавно Міжнародний благодійний фонд «Здоров’я українського народу» ініціював підписання Меморандуму про співпрацю заради подолання захворювання на розсіяний склероз в Україні. Підписанти Меморандуму – представники Верховної Ради України, громадських організацій, фармацевтичних компаній, провідні фахівці у галузі неврології. Головне управління охорони здоров’я КМДА висловило свою згоду підтримати проект. Публічно заявили про свою готовність до співпраці такі фармацевтичні компанії, як «Новартіс Фарма», що вже виділила 8 млн грн для забезпечення пацієнтів новими лікарськими засобами, «Нікомед», «Тева», «Сона-фарм».

Лариса Соколова: «Хворобу можна контролювати»

Медична наука не стоїть на місці. Її досягнення зняли вирок невиліковності із такої хвороби, як розсіяний склероз. Чи мають доступ до сучасного лікування хворі на РС в Україні і чи може їм допомогти вітчизняна медицина – про це наша розмова із завідувачкою кафедри неврології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, доктором медичних наук, професором Ларисою СОКОЛОВОЮ.

– Якою є статистика захворюваності на РС у світі, і в Україні зокрема?

– Розсіяний склероз є одним із найпоширеніших захворювань центральної нервової системи у людей молодого і середнього віку. Сьогодні у світі нараховують близько 3 млн хворих на РС. В Україні їх кількість наближується до 20 тис. Але за останні десятиріччя спостерігається значний ріст поширеності і захворюваності на РС. Серед можливих причин цього явища називають погіршення екології, забруднення довкілля, поширення шкідливих звичок у харчуванні і нездорового образу життя серед населення тощо. Водночас упродовж останніх років поліпшилися можливості діагностики цього захворювання, з’явилися і поширилися методи нейровізуалізації, які дають змогу побачити вогнища демієлінізації у головному і спинному мозку за РС – усе це сприяє збільшенню виявлення хвороби.

– Чи правда, що хвороба обирає «улюблені місця» на карті?

– Так, поширення РС пов’язане з географічним чинником. Приміром, у країнах, більш віддалених від екватора на обох півкулях Землі, реєструють найвищий рівень поширеності РС. Він сягає 130–190 хворих на 100 тис. населення у таких державах, як Шотландія, Ірландія, Велика Британія, північ США. І, навпаки, у країнах Сходу – Японії, Китаї – ці показники не перевищують 1–5 осіб на 100 тис. населення. Водночас останні десятиріччя дещо змінили статистику поширеності РС, що певною мірою пов’язано з міграцією населення. Україна належить до країн із середнім рівнем поширеності РС, хоча він також відрізняється у різних регіонах. Найвищий – на Заході країни (до 130 осіб на 100 тис. населення). На Сході і, особливо, на Півдні хворих на РС менше (15–30

осіб на 100 тис. населення). Сьогодні ми не можемо однозначно пояснити це. Враховується генетична неоднорідність населення української популяції, кліматичні особливості різних регіонів, уміст складових у ґрунті й воді, екологічні особливості різних регіонів. Київ належить до зони середнього рівня поширеності РС – зареєстровано близько 1400 хворих. Але навіть у столиці з її потужним діагностичним потенціалом і наявністю міського центру РС існує ризик неповної діагностики цього захворювання через недостатню поінформованість населення, неналежне звернення хворих до лікаря, а також можливість помилкових діагнозів.

– У чому ж полягають складності ранньої діагностики?

– Встановити діагноз РС на ранніх етапах іноді надзвичайно складно. Тому замість діагнозу РС ставлять зовсім інші – хвороба може імітувати різні патологічні стани. Недаремно її раніше називали «неврологічним хамелеоном». Сьогодні діагностику значно полегшено завдяки нейровізуалізації – методу магнітно-резонансної томографії (МРТ) та її модифікаціям – жиропригнічення гадоліній-позитивного сигналу, виконання послідовності FLAIR, магнітнорезонансній спектроскопії і дифузійно-зваженій томографії та іншим. Але часом навіть досконалі методики не дають змоги однозначно визначитися з діагнозом, особливо на початку хвороби, якщо хворий перебуває у стані ремісії.

– Наскільки актуальною є ця хвороба в соціальному плані?

– РС – це хвороба людей молодого і середнього віку, яка схильна до прогресування. Її актуальність у соціальному плані не зменшується, а навіть зростає в наш час. Існують дані, що через 10 років після початку захворювання майже половина хворих мають труднощі у виконанні професійних обов’язків, через 15 років – близько 50% хворих складно самостійно пересуватися, через 20 років і більше вони мають проблеми із самообслуговуванням. Але ці розрахунки проведені ще наприкінці 90-х років минулого століття, коли лише починалося впровадження нових засобів лікування. Тобто наведені цифри стосуються природного перебігу хвороби. Сучасне лікування дає змогу віддалити прогресування хвороби та інвалідизацію – за умови своєчасної й адекватно підібраної терапії. Тому сьогодні, коли хворого можна позбавити небажаного перебігу хвороби, соціальний аспект проблеми стає одним із найголовніших в усіх країнах світу.

– Яку роль може відіграти сімейний лікар у виявленні РС?

– Від сімейного лікаря залежить надзвичайно багато. Саме він повинен звернути увагу на перші ознаки хвороби, запідозрити її, направити хворого на додаткове обстеження та консультацію до невропатолога. Усі клінічні ознаки хвороби викладаються в курсі неврології майбутнім лікарям усіх спеціальностей, читаються лекції, відпрацьовуються практичні навички на заняттях. Тому сімейний лікар, усвідомлюючи свою відповідальність за здоров’я людей,

Поширеність розсіяного склерозу по регіонах України

784

Чернігів

710

Луцьк

Рівне

520 473

584

Суми

Житомир Київ

Львів

1232

Тернопіль

469

774

ІваноФранківськ

716 Чернівці

1031

Харків

1261

Полтава

836 Ужгород

1532

Хмельницький

Луганськ

869

Дніпропетровськ

348

184

Кіровоград

1194

460

* Щорічно кількість пацієнтів збільшується на 1000 осіб

Донецьк Запоріжжя

437

* Кількість зареєстрованих пацієнтів 19000, 2010

977

Черкаси

Вінниця

878

614

Миколаїв

Одеса Херсон

358

548 Сімферополь

Шановні читачі! Відкриваючи «Дискусійний клуб», ми ставили за мету дати кожному лікарю можливість висловитися з приводу наболілого. Тема нашого наступного обговорення «Майбутнє - за телемедициною?» Чекаємо ваших листів на адресу: м. Київ, 03179, вул. Уборевича, 19-А, офіс 3, редакція газети «Ваше здоров’я» або на e-mail: vz@vz.kiev.ua

4

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

Згідно з даними МОЗ 2010 року, дані за 2011 рік обробляються

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

15 червня 2012 року

15 червня 2012 року

№ Адміністративно-територіп/п альні одиниці

Кількість хворих на Централізована за- Централізована зарозсіяний склероз купівля медикамен- купівля медикаменза 2010 рік (реєстр, тів для лікування тів для лікування на дані регіонів) пацієнтів із РС, грн 1 пацієнта із РС, грн

1.

АР Крим

548

1 996 400,0

3 643,07

2.

Вінницька

869

3 377 100,0

3 886,19

3.

Волинська

784

2 941 100,0

3 751,40

4.

Дніпропетровська

1 194

4 532 100,0

3 795,73

5.

Донецька

878

3 170 500,0

3 611,05

6.

Житомирська

584

2 298 500,0

3 935,79

7.

Закарпатська

469

1 744 000,0

3 718,55

8.

Запорізька

614

2 313 800,0

3 768,40

9.

Івано-Франківська

716

2 543 300,0

3 552,09

10.

Київська

875

3 365 600,0

3 846,40 3 949,46

11.

Кіровоградська

184

726 700,0

12.

Луганська

977

3 694 500,0

3 781,47

13.

Львівська

1 293

5 021 600,0

3 863,68

14.

Миколаївська

437

1 617 800,0

3 702,06

15.

Одеська

460

1 755 500,0

3 816,30

16.

Полтавська

1 031

3 908 700,0

3 791,17

17.

Рівненська

710

2 726 900,0

3 840,70

18.

Сумська

473

1 740 200,0

3 679,07

19.

Тернопільська

836

3 415 300,0

4 085,29

20.

Харківська

1 261

4 696 500,0

3 724,43

21.

Херсонська

358

1 472 400,0

4 112,85

22.

Хмельницька

774

2 948 700,0

3 809,69

23.

Черкаська

586

2 218 200,0

3 785,32

24.

Чернівецька

348

1 319 500,0

3 791,67

25.

Чернігівська

520

1 919 900,0

3 692,12

26.

м. Київ

1 532

5 534 100,0

3 612,34

27.

м. Севастополь

127

501 000,0

3 944,88

19 438

73 499 900,0

3 781,25

0

0,0

0,0

19 438

73 499 900,0

3 781,25

Усього по регіонах: 28.

Заклади державного підпорядкування

Разом Необхідна кількість видатків на 1 пацієнта, грн

96 000,0

Необхідна кількість видатків на 19 438 пацієнтів, грн

1 866 048 000,0

яких він лікує, обов’язково зверне увагу на порушення зорової, чутливої, координаційної або рухової функції і буде зацікавлений у своєчасному визначенні правильного діагнозу своєму пацієнту.

– Та чи є в Україні можливості повноцінної діагностики й лікування хвороби?

– Безперечно. По-перше, створено центри РС у різних регіонах країни, де працюють кваліфіковані фахівці й куди хворих можуть направляти лікарі іншого фаху або сімейні лікарі. По-друге, сьогодні в Україні, принаймні у великих містах, є достатня кількість магнітно-резонансних томографів (бажано, щоб потужність їх магнітного поля була не менше 1 Тесла). Інколи вогнища, що виявляються на МРТ, підлягають глибокому аналізу і диференціації з іншими ураженнями головного та спинного мозку. Тому робити МРТ доцільно за направленням лікаря-невропатолога з центру РС, який потім разом із рентгенологом-томографістом аналізуватиме отримані дані. А принципи лікування РС в Україні такі ж як і в усьому світі. Воно залежить від особливостей перебігу і стадії хвороби. РС має декілька варіантів перебігу. Він може бути ремітуючим: коли загострення чергуються з ремісіями, нерідко повними, тобто без залишкових явищ, і інколи досить тривалими (до 15–20 років). Але частіше ремісії тривають від одного до двох років. Інший варіант перебігу – прогресуючий, з неухильним прогресуванням і можливими загостреннями на його тлі. Під час загострення призначаються кортикостероїдні препарати у великих дозах на короткий період із метою переривання загострення. Хочу звернути увагу пацієнтів і лікарів: починати лікування загострення потрібно якомога швидше, адже кортикостероїдна терапія, призначена із запізненням, може не дати бажаного ефекту. Після виведення із загострення пацієнту з ремітуючим перебігом призначають препарати, що змінюють перебіг РС, тривалим (кількарічним) курсом. Це препарати першої лінії гру-

пи бета-інтерферонів або глатирамеру ацетату, а у випадках злоякісного перебігу хвороби або за відсутності ефекту від названих препаратів (встановити це може лише лікар зазвичай після 8–10-місячного періоду лікування) призначаються препарати другої лінії – наталізумаб або фінголімод. Препарати першої лінії включені у програму державного забезпечення, але у зв’язку з їх високою вартістю немає можливості забезпечити ними усіх хворих. Складніше лікувати прогресуючий РС, він погано «відгукується» на препарати превентивної терапії. Тому зараз лікарі акцентують увагу на ранньому виявленні РС і призначенні превентивної терапії на етапі ремітуючого РС, без помітного неврологічного дефіциту та інвалідизації. Така терапія дає змогу довше зберегти працездатність хворого й запобігти його інвалідизації. Ці ліки почали застосовувати ще з 90-х років минулого століття і докорінно змінили ставлення лікарів, пацієнтів та їх родичів до хвороби, яка з невиліковної перетворилася на таку, що можна контролювати. За умови прийому препаратів превентивної терапії і необхідної чутливості до них у хворого може припинитися активність демієлінізуючого процесу з відсутністю формування нових вогнищ, стабілізуватися неврологічний статус і пацієнт зможе продовжувати звичайне життя (з певними обмеженнями).

– Але ж таке лікування – не по кишені більшості наших хворих…

– Уже декілька років поспіль держава виділяє кошти, і немалі, на лікування пацієнтів із РС. Але їх кількість в Україні щорічно збільшується. На жаль, ті, хто вже хворіє, не завжди мають можливість отримати таке лікування через його високу вартість. Тому, звичайно, бажано було б збільшити виділення коштів на боротьбу з такою актуальною для молодих людей проблемою, як РС, а також потрібно шукати інші джерела фінансування дорогих, але ефективних ліків.

КОМЕНТАРІ

Полювання на «хамелеона»

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

Орієнтовний розподіл обсягів видатків у розрізі регіонів на закупівлю лікарських засобів для лікування пацієнтів з діагнозом розсіяний склероз за державні кошти за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» КПКВ 2301400 на виконання заходів щодо медикаментозного забезпечення хворих на розсіяний склероз на 2011 рік (з додатку №5 проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»)

розпочалося Сергій Сошинський, президент Міжнародного благодійного фонду «Здоров’я українського народу» МБФ «Здоров’я українського народу» – міжнародна благодійна неполітична та нерелігійна організація, що реалізує проекти та програми у сфері охорони здоров’я, спрямовані на зміцнення та поліпшення здоров’я українського народу, розвиток медицини та створення необхідного рівня медичного та соціального забезпечення населення. Розуміючи, що тільки спільними зусиллями можливо розв’язати проблему РС, ми ініціювали підписання Меморандуму між громадськістю, владою та бізнесом. Зараз документ перебуває на розгляді в МОЗ України. Ми також готуємося до підписання Меморандуму в регіонах з метою об’єднання громади на за-

гальнонаціональному рівні. Наступним кроком буде с т в о р е н н я Н а г л я д ов и х Рад при закладах охорони здоров’я для збільшення обсягів фінансування на місцях. Одним із практичних результатів роботи НР у Києві може буде придбання апарата МРТ для Київського центру розсіяного склерозу. Наглядову Раду при Центрі розсіяного склерозу у Києві погодився очолити народний депутат України Юрій Гайдаєв, який також підписав Меморандум. Щодо наших стратегічних завдань – одним із них є розробка та затвердження Державної програми по РС, яку, ми маємо надію, ініціює МОЗ України. Сподіваємося, що найближчим часом ми заручимося підтримкою галузевого Міністерства. І що на нашому шляху буде якомога менше перешкод. Для цього зараз потрібно ретельно і виважено спланувати свою ро-

боту. Головне, щоб лікарські засоби, які закуповуються за державні кошти, були ефективними в лікуванні хворих на РС і давали можливість пацієнтам залишатися повноцінними членами суспільства. Проект боротьби із РС реалізується в межах соціальної програми «Подаруй собі життя», яку розпочав наш Фонд. Метою цієї Програми є формування у населення культури проходження періодичних медичних оглядів, поліпшення стану власного здоров’я, пропаганда здорового способу життя та залучення представників влади, бізнесу та громадськості до загальної справи збереження безпечного рівня здоров’я українського народу. У червні 2012 року планується тестовий початок Програми – проведення обстежень із метою створення паспортів стану здоров’я громадян, основний «запуск» Програми намічено на жовтень цього року.

ДОБРИХ СПРАВ БАГАТО НЕ БУВАЄ Євгеній Колпаков, керівник Всеукраїнської асоціації інвалідів розсіяного склерозу Із початку роботи нашої організації (наприкінці 2005 року) ми домагаємося створення Дер­ ж авної програми по розсіяному склерозу, а також захищаємо права, соціальні гарантії та інтереси членів Асоціації, підтримуємо впровадження у практич­ ну охорону здоров’я прогресивних ідей і наукових досягнень, а також тісно співпрацюємо з організаціями, установами та окремими фахівцями в галузі РС. Упродовж усього періоду діяльності Асоціація неодноразово зверталася до найвищих органів влади, депутатського корпусу, галузевого міністерства, щоб привернути увагу до проблем хворих на РС. Тож у тому,

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

що з 2007 року з державного бюджету виділяються кошти на закупівлю дороговартісних препаратів, ми вбачаємо і заслугу Асоціації. Водночас ми зверталися з проханнями про допомогу безпосередньо до фармацевтичних компаній і отримували від них препарати, які потім лікарі роздавали хворим на розсіяний склероз. Наприклад, у березні 2012 року така акція відбулася у 14 регіонах України. Зараз розподіляємо другу партію ліків ще у 4-х регіонах. Такі ж акції проходили у 2008, 2009 роках. Тісний зв’язок підтримуємо з Київським міським центром розсіяного склерозу – допомагаємо закладу чим можемо. Співпрацюємо і з іншими громадськими організаціями – партнерів у добрих справах багато не буває. Адже хворим на РС потрібна постійна турбо-

та й підтримка у різних аспектах. Зокрема, їм складно потрапити на реабілітацію у санаторії (людей із таким діагнозом там не хочуть приймати), хворим зі значним ступенем інвалідизації украй необхідна соціально-медична допо­мога за місцем проживання, а тих, хто вже опинився в інвалідних візках, лежачих хворих потрібно забезпечити антипролеж­невими матрацами та по­д ушками. На часі створення та прийняття регіональних програм із надання допомоги хворим на РС. Водночас ми чітко усвідомлюємо: проблему розсіяного склерозу потрібно розв’язувати комплексно і масштабно. Тож наша головна мета – домогтися збільшення державного фінансування на ці потреби. Адже у розвинутих країнах лікування таких хворих бере на себе держава.

5

НОВИНИ

15 червня 2012 року

Вітання з нагоди Дня медичного працівника Віце-прем’єр-міністра України – Міністра охорони здоров’я України

Раїси Богатирьової Щиро вітаю всіх медичних працівників України з професійним святом!

Мабуть, немає такої сфери людської діяльності, яка за вагомістю і важливістю могла би зрівнятися з професією медика. Найгуманніша, найблагородніша, найпотрібніша – вона завжди і всюди була в центрі суспільної уваги та довіри. Сьогодні це стає особливо актуальним, оскільки українські медики мають стати головною рушійною силою у здійсненні реформи в системі охорони здоров’я, ініційованої Президентом України. Спираючись на власні фахові напрацювання та творче осмислення кращих світових досягнень у сфері медицини, вони активно включилися в процес перетворень, метою яких є підвищення доступності та якості медичних послуг, посилення

2

ефективності та конкурентоздатності вітчизняної системи охорони здоров’я, піднесення статусу медичної професії до рівня найавторитетнішої, найбільш запитаної та найповажнішої в суспільстві. Відповідальна праця вітчизняних медичних працівників, їхнє постійне прагнення до професійного самовдосконалення, новітні практичні досягнення галузі, активне впровадження сучасних лікувально-діагностичних технологій, якісна насиченість фармакологічного ринку вселяють надію на успішність та результативність розпочатих реформ. Це своєю чергу дозволяє сподіватися на те, що українське суспільство вже в недалекому майбутньому зможе досягти достойних стандартів життя. Дорогі лікарі, фельдшери, медсестри, ветерани охорони здоров’я! Ви приходите на допомо-

гу в найбільш важкі хвилини, робите інколи неможливе, берете на себе відповідальність за найцінніший дар людини – її здоров’я та життя. Тому це свято можна вважати не тільки Вашим, але й усіх тих, хто зобов’язаний Вам своїм добрим самопочуттям, гарним настроєм, високою працездатністю, активним життям без болю та страждань. Теплих слів вдячності та поздоровлень заслуговують також ті, без кого важко уявити собі сучасне обличчя медицини: дослідники, науковці, хіміки, біологи, технологи та інженери – всі, хто причетний до рятування людей, поверненню їх до повноцінного життя. У цей святковий день бажаю всім миру, добра, благополуччя, успіхів у Вашій нелегкій, але такій важливій і почесній суспільній місії – служінні людям!

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

15 червня 2012 року

НОВИНИ

Золотий стандарт навчання

Медицина України поповнилася новими кадрами: 1336 молодих спеціалістів отримали освіту в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця та приєдналися до спільноти фахівців однієї з найбільш соціально значущих і вкрай необхідних людству галузей. Урочиста церемонія вручення дипломів випускникам проходила у великій залі Національного палацу «Україна». На святі були присутні представники МОЗ України, Комітету з питань освіти і науки, Київської державної адміністрації, православної церкви. Під час церемонії до випускників зі словами вітання звернувся академік Віталій

Москаленко, ректор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, віце-президент НАМН України. Він нагадав, що це вже 168 випуск вихованців поважнішої у країні вищої медичної школи. Уперше цей ВНЗ випустив своїх студентів ще у далекому 1841 р. Тоді їх було лише 29, сьогодні ж дипломи отримали 1166 вітчизняних та 170 іноземних студентів, що приїхали з 30 держав по знання до України. Нині у лавах університету навчаються 14 тис. студентів, інтернів, аспірантів, клінічних ординаторів, магістрів. Національний медичний університет упевнено посідає 4 місце у рейтингу вищих

навчальних закладів країни і є лідером серед вищих медичних шкіл. Окреслюючи успіхи університету, ректор повідомив, що НМУ на сьогодні бере участь у 80 міжнародних наукових та освітніх проектах, успішно впроваджує цільові програми підготовки фахівців, зокрема для Києва. Також наразі триває будівництво найпотужнішого навчально-лабораторного корпусу університету. «Президентом України визначено стратегічні напрями розбудови вітчизняної медицини, поставлені нові відповідальні завдання щодо забезпечення населення якісною медичною допомогою та ліками, розпочи-

Тел.: (044) 423-02-60 vz@vz.kiev.ua www.vz.kiev.ua

наючи від світанку життя. Усе це – нагальні програми для 12 факультетів Богомольцівського університету», – наголосив Віталій Москаленко. Апофеозом свята стало занесення прізвищ кращих випускників НМУ нинішнього року до Золотої книги пошани. Показово, що в цю історичну книгу вперше внесено імена п’ятьох студентів-відмінників із Малайзії, Ірану, Сирії, Казахстану та Білорусі. Після виступу ректора молоді медики дали Клятву українського лікаря, щоб відтепер і протягом усього професійного шляху сумлінно працювати на благо людей. Юрій ВІЛЕНСЬКИЙ

3