Spain

№ 2 ТРАВЕНЬ 2015

ПЛДЦМГГ:

«Ки їв - м д д р и д »

ВІДПОЧИНОК У ІСПАНІЇ: ЯК САМОСТІЙНО ДОЇХАТИ С. 6

СТРУННЕ ЖИТТЯ С. 26

МИСТЕЦТВО БЕЗ МЕЖ С. 28

САЛЬВАДОР ДАЛІ «СЮРРЕАЛІЗМ ЦЕ Я» С. 22

ііїік ґ

Ñ–

3

я к створю вався п л ац кар т» «

Дар’я Ткаченко, головний редактор й й весн ян і сонячні промінчики зігріваю ть і надихаю ть наш творчии ко«У1*! ^ф ^лектив. Тому ми вирішили порадувати вас другим випуском журнаІЙЙ^лу й «відправились» у пристрасну та загадкову Іспанію. Пам’ятаИте, що «Плацкарт» - це мотиваційний журнал для лю бите­ лів дивану И не лише. Озирніться, дорогі читачі, що бачите довкола? Н і­ чого цікавого?! З нашим виданням ви поринете в дивовижні світи. Д із­ наєтеся про манчего, ф естиваль м іграції худоби, пристрасне фламенко, незабутній морський відпочинок, гітар и ... На сторінках цього випуску ми виклали найцікавіший, на нашу дум ­ ку, матеріал про Іспанію, але багато чого залиш илося «за кадром». Тож радимо вам відвідати цю країну й переконатися в її неповторності. «Плацкарт» розповість, що обов’язково слід побачити в Іспанії, коли туди поїхати, а головне - як краще й недорого до неї дібратися. А що вар­ то спробувати, ви й самі з н а є т е . Я про хамон подумала, а ви? Іспанці гарячі та вигадливі. Потрапивш и на їх батьківщину, ви забу­ дете про власні хвилю вання та поринете у світ задоволення.

Журнал «Плацкарт» № 2 Травень 2015 року Виходить раз на місяць. Видається з квітня 2015 року. К онцепція, зм іст та дизайн видання є інтелектуальною власністю видавництва та охороняю ться законодавством України. Копіювання матеріалів б ез письмового дозв ол у р е­ дакц ії забор онено. Тираж: 1 прим. А дреса редакції: 01133, м. Київ, вул. Щ орса, 36 П ідп исано д о друк у 28.05.2015 Всі права захищ ено.

Головний редактор: Дар’я Ткаченко Заступник головного редактора: Олена Красовська Верстка та дизайн: Анна Ф едорчук Л ітературний редактор: Анна Чорна, Олександра Русіна, Юлія Гудзенко Технічний редактор: Альона М амонтова, Оксана Пошивайло Коректор: Аліна Дмитрийчук, Максим Ватралік Ілюстратор: Ірина Полянська, Тетяна Філь РЯ-менеджер: Ольга Терен К ореспондент: Анастасія Васьків

Як створювався «П лацкарт».................................. 3

Як? Куди? Навіщо? Відпочинок у Іспанії: як самостійно доїхати .. 6 Морські курорти - родзинка Іс п а н ії................. 8 Час ф ієсти ....................................................................10

Мистецтво Сальвадор Далі: «Сюрреалізм - це я»................. 22 Струнне ж и т тя...........................................................26 М истецтво без м еж ................................................... 28 На берегах Гвадалквівіру....................................... 30 Ж иття як пісня нед осп іван а.................................. 34

О ці дивні іспанці ^^о§а$ $иаVе$ і гіго§а$ гіига$....................................36

Традиції Іспанський костюм: історія та с у ч а с н іс т ь 14 Вогонь іспанського ф л ам ен ко .............................. 16 Мадридські в ів ц і.......................................................18 М енталітет: пристрасні та ж иттєрадісні 20

Кулінарія Апетитні іспанські с л о в а ....................................... 38 Володар «Оскару» - ... іспанський сир?!

40

Гороскоп.......................................................42

п^•^^^50СІ0^^}^5^^

Це все - Іспанія

Ш егуа.сот

6

Як? Куди? Навіщо?

в ід п о ч и н о к у Ісп а н і ї я к с а м о с т ій н о д о їх а т и Аліна Дмитрийчук кщо ви вже встигли побувати в деяких єв­ ропейських країнах, але не були в Іспанії, вважайте, що ви досі нічого не бачили. Її Аі столиця М адрид - особлива, там ніколи не буває нудно. Це тем перам ентне місто - центр культури з привабливою сумішшю католицьких традицій, іспанської музики, моди та сучасного авангардного життя. Як доїхати до Мадрида? Сьогодні добратися з Києва до столиці Іспанії досить просто. Цьому сприяю ть розвинуті тран ­ спортні комунікації. Вони дозволяю ть долетіти туди літаком, доїхати автобусом, потягом чи ав­ томобілем.

Варіант 1: А віапереліт Безумовно, найшвидше до М адрида можна д і­ статися літаком. Усього лише 75-90 хв. - і той, хто хоче відвідати іспанську столицю, опинить­ ся на місці. Квитки можна придбати як бюджет­

рЬоЮ -дау.ги

ного, так і преміум класу. Н априклад, авіакомпа­ нія Л ош -С озї» пропонує клієнтам досить низькі ціни на квитки - від 200 до 278 € , однак замовля­ ти та бронювати їх слід завчасно, оскільки вони швидко розкуповуються. Але загалом авіапереліт є достатньо дорогим способом потрапити до Мадрида. Для максималь ної економії краще вибирати період відпусток, коли у всіх авіакомпаній величезні знижки.

Варіант 2: Автобус М іжнародний автобус, що слідує прямим маршрутом Київ - М адрид (Київ - Ж итомир Рівне - Тернопіль - Львів - Жирона - Ллорет де Мар - Барселона - Леріда - Сарагоса - Ма­ дрид), від’їжджає з центрального автовокзалу української столиці. Час у дорозі - більше 2-х діб. Це майже ана­ логічно до поїздки особистим автомобілем. Для того, щоб без перешкод поїхати до Іспанії,

ш озивзі;з--іщ $А .іц ;ум м м

необхідно мати закордонний паспорт і чинну візу. Згідно з особливою процедурою м іж народ­ них перевезень, до автобуса слід прибувати заз­ далегідь, щоб надати всі необхідні документи до відправлення. Орієнтовна вартість квитка на автобус Київ М адрид становить 189 €.

Варіант 3: Потяг Потягом добиратися до Мадрида з Києва, м а­ буть, найкомфортніш е. По-перше, пасажирам відкриваю ться мальовничі ландш аф ти та пей­ зажі, а також пам’ятки найбільших м іст Європи. Так, шлях досить тривалий - близько 4-х діб, але довгі зупинки на великих станціях і комфорта­ бельні купе роблять приємніш им очікування прибуття до пункту призначення. Вартість квит­ ка становить близько 105 €. Бронювати його вар­ то за кілька днів до відправлення.

Варіант 4: А втомобільний транспорт Напевно, найбільш захопливою буде подорож з Києва до Мадрида на власному автомобілі. Не­ хай це досить дороге задоволення (до 1050-1600 € на паливо (понад 300 л), харчування та ночівлю), але повною мірою можна насолодитися всіма пам’ятками та визначними місцями не тільки Ма­ дрида, але й тих країн, які доведеться проїхати. Усього в дорозі ви проведете близько 50 год. Для цієї подорожі знадобиться закордонний паспорт, чинна віза й, звичайно ж, карта. Хочете чудового відпочинку? Відчути іспан­ ський стиль життя? Якщо відповіді на запитан­ ня позитивні, тоді вам обов’язково треба до Ма­ дрида! Терміново! Адже ш опінг у центрі міста, відпочинок на пляжі, знайомство з культурою, нічне життя - це ще не все, що можна знайти в Мадриді. Відчуйте на собі енергію та чарівність цього міста!

м о рс ькі к у ро рти ро д зи н к а

https://www.pinterest.com/karencarvajal/delfts-blauw/

Дар’я Ткаченко На морських берегах гостинної Іспанії ви отримаєте незабутні враження від чистого піску, теплого моря та неповторних пейзажів. Курорти на будь-який смак, обирай і насолоджуйся відпочинком.

На знак чистоти та якості на пляжах майорять блакитні прапори,

якими їх

нагородила Європейська комісія з охорони навколишнього середовища.

ЛШ вохсоткілом етрову зону вздовж берега ще називаю ть «білий берег», бо саме так пе^рекладається Коста-Бланка (Созїа Віапса). й ійіЦе один з головних туристичних центрів країни. Курорт, крім білосніж них пляжів і чи­ стих прибереж них вод, славиться дуже розви­ неною інфраструктурою : величезною кількістю готелів, музеїв, архітектурних пам ’яток. А якщо ви любитель активного відпочинку, вам точно сюди. Дайвінг, альпінізм, серфінг, велосипед­ ний спорт приваблюю ть туристів з кожним р о ­ ком усе більше. Серед скель і соснових дерев причаївся «бе­ рег сміливих» - Коста-Брава (Созїа Вгауа). Його пляжі знаходяться під жорстким державним контролем, тому хвилюватися за їх чистоту не варто. Там є багато парків розваг і водних атрак­ ціонів. Але Коста-Брава не підходить надто те­ плолюбним людям, адже він - найпрохолодніший курорт Іспанії. Якщо Коста-Бланку можна вздовж і впоперек пройти пішки, то на «березі сміливих» краще взяти маш ину напрокат. Щодо місцевої архітек­ тури, то на Коста-Брава що не будівля, то витвір архітектури з цікавою історією. Майорка (Маїїогса) - найбільший острів Балеарського архіпелагу - зачарує вас неповторністю пейзажів, різноманіттям розваг і богемністю. Ці­ нова політика на Майорці цілком адекватна, тому багато хто може дозволити тут собі відпочинок.

Цей курорт, у порівнянні з іншими, популярний увесь рік завдяки теплій погоді та чудовим умо­ вам для скелелазіння. «Острів вічної весни» - Тенеріфе (Тепегіїе) славиться чорним піском. Ні, він не брудний, а просто має вулканічне походження, тому д о­ сить крупний і незвичного кольору, як для еліт­ них пляжів. Якщо ж у цій місцині побачите пісок золотого кольору, то знайте, він із Сахари. Від­ починок тут може бути як бурхливим завдяки дискотекам, так і спокійним, тихим. На Тенеріфе полюбляють приїздити молодята під час м едо­ вого місяця. Цей острів входить до списку еліт­ них курортів світу. І нарешті найвідоміше місце відпочинку Іспа­ нії, що славиться своїми найкрутішими вечірка­ ми, - Ібіца (ІЬіга). Цілодобові розваги, розпале­ на та зшаленіла молодь, різноманітні коктейлі, музика від діджеїв зі світовим ім’ям - усе це чекає на вас на головному клубному курорті світу. Зда­ валося б, від гучних вечірок ніде заховатися, та подейкують, що на Ібіці буває і спокійний відпо­ чинок. Дискотеки - це добре, але тут ще й є ма­ льовничі краєвиди з оливковими гаями. Також можна позасмагати на нудистському пляжі. На курортах Іспанії можна обрати відпочи­ нок на будь-який смак і бюджет. Від поодиноких майже диких пляжів до ш алених вечірок на м ор­ ських берегах. Усе, чого душа забажає, а гама­ нець дозволить!

10

Як? Куди? Навіщо?

ч а с ф іє с т и Аліна Дмитрийчук ш озчосІїЗощ ’р р о л и з щ зи зщ с п ш

V

л

спанці - життєрадісний народ, для якого свя­ та - це обов’язковий для всіх стиль життя. ^ Проводять їх як у великих містах, так і в не­ великих селищах, присвячую ть вселенським духам і небесним покровителям, порам року, спортивним досягненням , музиці, віршам. Тоб­ то привід повеселитися знаходиться завжди.

Весна Фальяс Дата святкування: з 15 до 19 березня Одним із найпопулярніш их свят як серед ту ­ ристів, так і серед жителів Валенсії вважається Фальяс, що в перекладі з місцевого діалекту озна­ чає «Вогнище». Його кульмінацією є «Ніч вогню» (Л а N11 гіеі Бос») з 18 на 19 березня. З 22 години у всьому місті починаю ть запалю вати численні скульптури з пап’є-маше, які кожен квартал кон­ струював протягом року власними силами та си­ лами запрош ених майстрів. Весняні свята Дата святкування: з 19 до 27 квітня

Весняні свята (Біе$їа$ гїе Р^ітаVе^а) прово­ дяться в багатьох регіонах Іспанії після Вели­ коднього тиж ня й характеризую ться як якесь жартівливе та веселе його продовження. Днем на вулицях міста можна зустріти багато людей в традиційних костюмах, а під вечір відбувається карнавальна хода та вогняне шоу. Завершуються Весняні свята традиційними «Похоронами сардинки», які символізують кінець посту та початок весни. На Старому мосту спалю­ ють велику сардину та запускають феєрверки.

Квітневий ярмарок Дата святкування: з 6 до 11 травня Ферія де Абріль, або Квітневий ярмарок три­ ває в Севільї протягом усього тиж ня. Офіційно свято розпочинається опівночі з понеділка на ві­ второк заходом «перевірка освітлення» («ргиеЬа гїеі аІитЬгао»). Під час нього тисячі різнокольо­ рових лампочок спалахую ть на обгородженій території ярмарку та її центральних воротах, що досягаю ть 50 м заввишки. Кожен день свята по­ чинається з параду екіпажів.

Літо Винна битва Дата святкування: 29 червня У День святого Петра в м істечку Аро, колисці відомих вин із Ріохи, влаш товується справжня битва, в якій сходяться команди чоловіків. Вони використовую ть величезну кількість перш о­ класного червоного вина, яке кожна з команд виливає на суперників літрам и. Використову­ ється все: від склянок до маш ин для обприску­ вання дерев. Битва заверш ується опівдні, та «армії» продовжую ть гуляння в центрі містечка до самого ранку. Ель Колачо Дата святкування: 30 червня Стрибки через дітей (Еі СоїасЬо) - це обряд очищ ення немовлят, народжених протягом року після попереднього фестивалю, від первородного гріха. Новонароджених укладаю ть на м атра­ цах на міський асфальт. Чоловіки з місцевого ка­ толицького братства «Святе причастя Мінерви» (5ап1і$іто 5асгатепЮ гїе Міпегуа), одягнені в

червоно-жовті костюми, символізую ть диявола. Вони повинні перестрибнути через малюків, за­ бираючи з собою не тільки гріх Адама та Єви, але і хвороби, і невдачі. Не дивлячись на те, що ф естиваль вваж аєть­ ся одним із найнебезпечніш их у світі, за всю його багатовікову історію жодна ди ти н а не по­ страж дала.

Томатина Дата святкування: 26 серпня В останній тиж день серпня в місті Буньол починається щорічний «Томатний фестиваль». У нього є одна особливість - це кульмінація свя­ та -б и т в а «Томатина» («Ба Т отаїіпа»), що прохо­ дить на міській площі. Сигналом до її початку є запуск спеціальної петарди, який здійснюють у середу об 11 годині з міської ратуші. Після н ьо­ го на вулицях міста з’являється кілька вантаж і­ вок, заповнених стиглими помідорами. Їх вико­ ристовують як метальні снаряди. Учасники свята (а це все місто Буньол) хапаю ть їх і весело мстять тим, хто добіг до вантаж івок першим.

12

Як? Куди? Навіщо?

Осінь День іспанської нації Дата святкування: 12 жовтня Кожен рік у Іспанії святкується головне на­ ціональне свято країни. Цей день носить назву Іспанідад (НізрапМагї). У М адриді цю фієсту відзначаю ть незм інним військовим парадом, за яким з гостьових трибун спостерігаю ть члени королівського дому та уряду, високопоставлені керівники інших іспаномовних країн. Прохо­ дить парад центральним бульваром Кастельяна, уздовж якого стоять у кілька рядів глядачі. Фестиваль Пілар Дата святкування: 14 жовтня Фестиваль Пілар ^ а $ Ріе$1а$ гїеі Рііаг) щ о­ річно проходить у Сарагосі на честь Богородиці Пілар, яка вважається покровителькою міста та всього Арагона. На початку заходу один із п о­ чесних гостей міста зачитує з будівлі мерії звер­

рго-$раіп.пе£

нення до арагонців, у якому прославляється ре­ гіон та його історія. Віднедавна змінами в програмі свята стали дві традиції - покладання квітів і фруктів. Ще один фестивальний звичай - Парад величезних ляльок (Сі§ап1е$ у СаЬегигїоз).

Фестиваль оливок Дата святкування: з 9 до 11 листопада Щ оосені в іспанському місті Баена прохо­ дить Ф естиваль оливок і оливкової олії ^ а $ Щгпагїаз гїеі у еі ОІЩаг Асеііе), присвячений за­ кінченню збору врожаю. Цей захід є найбіль­ шим серед подібних європейських фестивалів. Невелике містечко Баена вважається одним зі світових лідерів у виробництві оливкової олії, яка, у свою чергу, є основою андалузької кух­ ні. На ф естивалі прийнято дякувати за земні та небесні дари веселощ ами, музикою, танцям и та щедрим застіллям .

Зима Святвечір Дата святкування: 24 грудня Іспанці святкую ть № сЬеЬиепа - Ніч перед Різдвом. Її зазвичай відзначають, влаштовуючи вечерю у колі сім’ї. При цьому прийнято дарува­ ти подарунки. Під звуки бубнів і самбомба діти співаю ть традиційні новорічні іспанські пісні. О 2 годині ночі всі збираються на Божу службу півня (Мі$а гїеі Саііо). Якщо вірити легенді, саме цей птах був першою твариною, яка побачила на­ родження Христа й рознесла цю новину світом. День святих Невинних Немовлят Віфлеємських Дата святкування: 28 грудня У цей день кожен намагається пожартувати над своїм другом чи колегою. Газети публікують цілі ш пальти явно неправдивої інформації про

все на світі. Яким чином День пам’яті трансф ор­ мувався в День дурня, залиш ається загадкою. Іспанським словом іпосепїе (невинна, неповин­ ний, безневинне дитя) у цей день називаю ть усіх, хто повівся на святкові жарти.

Тамборрада Дата святкування: з 19 до 20 січня Тамборрада - це день ударників і будь-яких ударних інструментів. Ж ителі Сан-Себастьяна присвячую ть його покровителю міста - святому Себастьяну. Існую ть різні версії появи цього зви­ чаю. Згідно з найпопулярніш ою з них, Тамборрада бере початок з наполеонівських часів. Свят­ кування починаю ть опівночі 19 січня підняттям прапора міста на Площі Конституції. Музиканти граю ть марш Сан-Себастьяна. Н аступного дня в мерії міста вручаю ть нагороди найкращ им гр о ­ м адянам і організаціям.

14

Традиції

с п а н с ьк и и КОСТЮ М : і с т о р і я т а с у ч а с н іс т ь Юлія Гудзенко В Іспанії давно панує сучасний європейський одяг, і здається,

що в цій країні зовсім

немає такого поняття, як національне вбрання. Та якщо придивитися, стає зрозумілим, що елементи народного одягу іспанців мають місце й у сучасному житті.

нікальні особливості іспанського одягу формувались у період XV-XIX ст. Ж орсткі 5» ^ ^ каркасні костюми ввійшли в моду при дворі іспанських Габсбургів у XVI-XVII ст. Вони мали великий вплив на стиль інших європей­ ських королівських дворів. Основними елементами чоловічого народно­ го костюма були сорочка, колет, короткі штани, різного виду плащі. Сорочка мала брижжевий комір і високі манжети з батисту, прикрашені ме­ реживом. Колет, або хубон - це коротка куртка до талії або стегон, яка обтягує тіло, має застібку спереду, комір-стійку, вузькі рукава з наплічними валиками й відрізною оборкою. Поступово висота коміра збільшувалася, по його краю пустили рюш, розмір якого до кінця XVI ст. досяг 15-20 см. Так з’явився знаменитий іспанський гофрований ко­ мір. Штани, які носили на стегнах, мали кулепо­ дібну форму, часто оздоблювались декоративною тканиною у вигляді вертикальних смуг, які закрі­ плювалися тільки у верхній і нижній частині. Під брюки надягали кальцоне - вузькі ш тани-панчохи. Як верхній одяг носили широкі плащі різної довжини, як з капюшоном, так і без нього. Національний жіночий костюм мав чіткий си­ лует. Плаття були відрізними по талії, з глухим за­ критим ліфом, корсетом, за допомогою якого сплю щувалася природна опуклість грудей, складного крою. До ліфу пришивався конусоподібний мета­ левий вертюгаден - каркас, на який натягалися дві спідниці, верхня з яких мала спереду трикутний розріз. Таким чином, силует костюма складався з двох трикутників, вершини яких з’єднувалися на талії. Сукні часто прикрашали нагрудними встав-

Ж

http://www.goodfon.ru

Традиції

ками у вигляді сітки з позолочених шнурів і ниток перлів. Рукава були вузькими, довгими, подвій­ ними. Верхній виконувався з іншої тканини, мав розрізи на всій довжині, а до низу розширювався. Брижжевий комір жіночої сорочки мав специфічну форму, він розкривався спереду, оголюючи шию. Однак були й закриті коміри, різні за шириною та драпуванням. На відміну від аристократок, горо­ дянки не використовували металевий каркас для спідниць і корсети. Вони носили сорочки, вузькі ліфи з відстібними рукавами, спідниці з великими складками або призбирані на талії. Іспанське народне вбрання в тому вигляді, в якому воно стало предметом зображальної культури, з’явилось у Х У Ш -Х ІХ ст. Його ф ор­ муванню сприяла культура махо - соціального шару чепурунів із простолю ддя, які підкреслю ­ вали своє походження. Чоловічий костюм складався з короткого під­ жака, вузьких ш танів до колін, короткого жи­ лета яскравого кольору, поясу, що охоплював талію (зазвичай червоного кольору та до 30 м ет­ рів завдовжки), плаща, трикутного капелюха, панчіх, взуття з пряжками. У жіночому костюмі використовувалися схожі елементи: жакет, який прилягав до фігури, довга широка спідниця з безліччю оборок, віяло, шаль. Класичним елементом є м антилья - мережив­ на шовкова накидка, яка покриває шию, голову та груди. Її надягали поверх високого гребеня, який закріплю вався в зачісці строго вертикаль­ но. У наші дні мантилью хоча б раз у ж итті при­ міряє майже кожна жінка, оскільки зараз ця шаль відома як фата. Чоловіки носили м’які туфлі зі шкіри або окса­ миту, без підборів. Ж інки - такі ж туфлі, при­ крашені вишивкою, а з кінця XVI століття - на підборах. У вбранні обох статей широко вико­ ристовувалося безліч масивних навісних при­ крас: намиста з перлів, сережки, персні, ювелірні пояси, ланцюжки, пряжки, ґудзики, камеї. Сам костюм нерідко ставав для них лише тлом.

15

Сьогодні для іспанського стилю в одязі харак­ терні такі елементи гардероба: Біла блузка. Це має бути не сувора блуза со­ рочкового крою, а ніжна, з м’якої легкої тканини, обов’язково з манж етами, оборками, мереживом або жабо. Доречним буде й класичний гоф рова­ ний комір-стійка. Довга спідниця. Іспанська спідниця не п о­ винна оголювати чи сильно обтягувати. Зазви­ чай це кльош від середини стегна. Легка м’яка тканина може бути не лише яскравою, а й тем ­ ною, з набивним або опуклим візерунком. Широкі штани. Спідниця-ш тани або дуже широкі розкльош ені брюки тем них відтінків, од­ нотонні, у клітинку чи поздовжню смужку. Квіт­ кові принти та інші малю нки небажані.

Вечірня сукня яскраво-червоного кольору. У крої, силуеті та відтінку сукні допускається повна свобода, вона може бути багатошаровою, з низом, що складається з декількох спідниць. Літній сарафан з квітковим малюнком. Кві­ ти повинні бути великими та яскравими, на світ­ лому тлі. Такий сарафан можна доповнити капе­ люхом із великими полями або хусткою. Корсет. Він може виконувати найрізном аніт­ ніші функції: жилета, зшитого з чорної тканини та надягнутого поверх блузки, топа зі ш нурів­ кою тощо. Аксесуари. Х арактерним аксесуаром іспан­ ського стилю є ш тучні квіти: у вигляді ш пиль­ ки для волосся або приколоті до коміра блузки, піджака чи поясу сукні, але квітка повинна бути тільки одна. Ще один аксесуар - велика широка шаль із довгою бахромою та яскравим малюнком. Чоловіче та жіноче взуття найрізном анітні­ ше: це і сирицеві плетені, і шкіряні гостроносі туфлі, і легкі плетені капці з еспарто - трав’ян и ­ стої рослини. На півночі в дощову погоду поверх легкого взуття надягаю ть дерев’яне. Н аціональне іспанське вбрання внесло свою лепту у світову моду й увічнилося в сучасних її інтерпретаціях.

16

Традиції

вогонь іс п а н с ь к о г о ф л а м ен к о Альона Мамонтова Фламенко - це не просто запальний танець чи дзвінка музика. Це справжнє мистецтво, по­ рив душі, який важко описати словами. Це не тільки пристрасть, а й тяжкі емоційні пере­ живання, біль у серці. Багатогранний, як саме життя. У ньому є місце і сміху, і плачу.

агато хто впевнений, що фламенко - суто іспанський танець. Та це не так. Танець ^ З ф б е р е свої витоки в циганській культурі. Цигани, родом з півночі Індії, увійшли на півострів через Каталонію. Деякі там осіли, інші пройш ли далі, аж до Андалусії, де сформували великі сім’ї, поширились всім регіоном. М ісце­ ва культура та звичаї поступово впливали на їх життя, тому з часом вони адаптувалися та асимі­ лювалися. Єдине, що не змогли забути - це свої пісні й танці. Гоніння євреїв і арабів приблизно збіглось у часі з появою на півострові перших племен ци­ ган. Після нього в Іспанії в XVI ст. почали ф ор­ муватися групи людей з різних верств населення та з неоднаковим менталітетом : маври, євреї, цигани, втікачі від інквізиції або заслання, люди, що залиш ились без землі. Суміш культур позна­ чилась на традиціях циганської музики, додав­ ши до неї елементи мавританської, арабської та єврейської. У ній можна почути емоційний зво­ рушливий голос циган, який виражає як трагедію їх душі та життя, так і радість. Звідси й з’явилось фламенко - поєднання му­ зичних традицій, істинною батьківщиною якого є Андалусія. У танці кілька учасників: танцю рист «байлаор», гітарист «токаор», співачка «кантаор». П о­ чати може будь-хто з них, ніби задаючи власну тему, яка потім варіюється. Мелодія, темп, ритм також можуть зміню ватися, підкоряючись пев­ ним знакам: танцю рист або вибиває якийсь дріб, або ставить певним чином руки, вимагаючи, щоб прискорили швидкість. І кожен по черзі танцю є, співає або грає своє. Саме по черзі. Якщо тан ц ю ­

рист бере в якийсь м омент на себе соло, то музи­ кант може підіграти йому, але сам залиш иться на другому плані. Виходить своєрідний круговорот монологів усіх учасників танцю. Фламенко - мабуть, єдине мистецтво, в яко­ му, крім назв численних стилів (севільянас, тони, солеа, сигірійях, тьенто, тангос та інші), великої кількості специфічних терм інів, що описую ть відтінки й тонкощ і виконання, є най­ головніш е поняття, яке передає суть явищ а, дуенде. Це душ а виконання танцю , без неї це м истецтво стає немож ливим. Це той внутріш ­ ній вогонь, той дух, який живе всередині вико­ навця, те натхнення, яке змушує його віддавати кращу частину себе. Це не м айстерність, не п р о ­ фесіоналізм; це сила, яка змушує бути д уелян­ том самому собі, стихії музики й ритму. Це не муза або ангел; скоріше, це та внутріш ня стихія, яка править виконавцем, яку приборкує ритм і підпорядковує музика. У фламенко є своя мова, зіткана зі слів, музики та рухів, і кожен по-своєму говорить нею, чому болить його душа. У цьому сила й чарівність тан ­ цю, його магія, непередбачуваність і неповтор­ ність. Танець не закінчується набором завчених рухів: усе має йти від душі, від серця; не можна лукавити та фальшивити. Ж інка, яка танцю є фламенко, - це вода й по­ лум’я. Вона заявляє про себе: «Хто я? Дивіться на мене, ось я яка - уся перед вами». Якщо в м етуш ні буднів вам на очі потрапить оголошення про набір до школи танцю фламенко, не проходьте повз! Підіть туди, візьміть ур о ­ ки - і життя відкриється вам зовсім у іншому світлі. Фламенко навчить бути гарними завжди!

Традиції

«Я

люблю

більше, можу

танець

фламенко

ніж будь-що.

пояснити,

І я не

чому.

менко є якісь чари.

17

У фла­

...Чудовий

спосіб з ’єднати землю і небо, я думаю,

це

щось

виняткове,

притаманне тільки фламенко».

Карлос Саура

р іп іе г е з і.с о т

18

Традиції

м а д ри д ськ в ів ц Оксана Пошивайло Країна

гарячих

пригод,

неймовірних

вражень,

неординарних людей,

елегантного

стилю

та пристрасних стосунків. Так, так, усе це саме про Іспанію! А найбільше здивує вона вас восени. Чим саме? Неймовірною хвилею емоцій і адреналіну, які чекають на вас від побаченого дійства на фестивалі пастухів.

Сказати,

що мурашки забігають по шкірі,

-

нічого не сказати. Цікаво? Тоді почнімо.

т

очинаючи з 1994 року, уже стало щоріч­ ною традицією останньої неділі жовтня проводити протягом трьох днів фестиваль пастухів у Мадриді. Він отримав назву «Фестиваль м іграції худоби». Головна його мета зближення сільських жителів із міськими. Під час фестивалю в передмісті столиці ви не побачите повсякденного життя іспанців і не почуєте гур­ коту машин. Тому що саме тут і в цей час прохо­ дять урочистий парад, біг биків вулицями міста, а також їх традиційні бої, які стали родзинкою фестивалю. За допомогою цієї акції пастухи спо­ діваються зберегти давні шляхи м іграції худоби. М ешканці містечка влаш товують цей ф ести­ валь на знак захисту своїх прав на випас рогатих. У такий спосіб селяни протестую ть проти зве­ дення ш тучних кордонів, які впливаю ть на без­ перешкодне переміщ ення худоби на території країни з зимових пасовищ на літні. Для роботи в розпорядженні пастухів близько 125 тис. км трас. Символічний прогін тварин починається з підйому о 10 годині ранку на Куеста-де-ла-Вега, далі триває вулицею Майор (Мауог), площею Пласа-де-ла-Вілья (Ріага гіе іа Vі11а), вулиця­ ми Пуерта-дель-Соль (Рие П а гіеі 5оі), Сибелес (СіЬеіез), Алькала (Аісаіа) та закінчується на площі Пуерта-де-Алькала (Рие П а гіе Аісаіа).

До речі, ту т немає ніякого поруш ення закону. У наш час це вважається стародавньою трад и ц і­ єю, адже шляхи, якими проганяю ть худобу в Ма­ дриді під час параду, існую ть ще з 1273 року. За словами учасників дійства, цією дорогою худо­ ба перебирається на південні пасовища останні 800 років, а розростання міст - зовсім не привід шукати обхідні маршрути. За традицією мер міста протягом чотирьох днів повинен виплатити представнику скотарів 25 мараведі (іспанські м онети XV ст.) за утр и ­ м ання пасовищ і лугів, що належ ать спільноті Мадриду. Потім ці гроші діляться між тими че­ редниками, які пройшли від своїх паш до цен­ тральної вулиці. Прогін прикраш ених стрічками та дзвіноч­ ками овець і іншої рогатої худоби через Мадрид перетворився на унікальне барвисте видовище, яке супроводжується виступами фольклорних ансамблів. Цей звичай уже встигли полюбити туристи. А от жителі містечка навпаки. Бо худо­ ба псує газони, які протягом року так бережно, з любов’ю вони доглядали. Прибиральники, які приводять до порядку іспанську столицю після навали худоби, теж не в захваті від цього дійства й із нетерпінням чекаю ть закінчення ф естива­ лю, бо роботи їм ще сила-силенна.

Традиції

Ье$1&Юро$Іег.ги

19

20

Традиції

м е н т а л іт е т п ри стра сн т а ж и т т є р а д іс н Ольга Терен Іспанія

- це «там-тарадам-тарадам-там-там-там-дам»

(наспівувати як типову для

кориди

мелодію). Також це вино, фламенко, гітара та найголовніше - люди. В Іспанії вони горді, імпульсивні, готові на все для того, щоб захистити свою честь. їх девіз - «Я люблю життя».

спанці є одним із тих народів, які Лйза своєю суттю екстраверти. Уве­ чері вони не сидять удома, а завжди йдуть кудись. До цього їх спонукає багато причин: любов до їжі, любов до спілкування та побічно до цього можна приплести й любов до сексу. Вони занадто лю блять життя та всі його прояви, щоб витрачати такі д о ­ рогоцінні хвилини на копання в собі та дієти. Дійсно, стільки віків їм стовбичили: «Страждай - і буде тобі на тому світі краще». І от уже п р о ­ йшли душі цих людей декілька реінкарнацій, зрозуміли, в чому фішка, і тепер обман зі «страждай» не працює. Причини їхньої життєрадісності, зви­ чайно, можуть бути й інші, але хтозна. Ці люди настільки люблять життя, що, по-перше, рано стаю ть самостій­ ними, по-друге, пізно одружуються. «БІЛЬШЕ ЧАСУ НА СЕБЕ!» - так і кри­ чить їх стиль життя. Іспанія - це при­ страсть, танці, музика. А зі шлюбом це поєднувати здебільшого досить складно. Та й узагалі, майже все вони р о ­ блять довго. Як каже іспанське при­ слів’я: «Від слова до діла голова по­ сивіла». Їх також можна зрозуміти.

Навіщо робити щось для когось, якщо є купа справ, які можна зробити для себе? Саме в цьому проявляється ще одна грань їх любові до життя. Кажуть, для іспанця дві найкра­ щі речі на землі - це їжа та секс. Про іспанську кухню Ви зможете д із ­ натись більше в наш ому ж урналі зі статті м оєї колеги. А ось на інтим і зупинім ось детальніш е. Темі сто ­ сунків належ ить велика частка іс­ панських прислів’їв (ще їх багато про їжу, служ ителів церкви або дурнів). Краса - страш на сила. Це п ід твер ­ дж ує іспанське прислів’я: «Дружина напом адиться - чоловік до інш ої не внадиться». Друж ина - це завжди натхнення, кохання, щастя. Якщо Ви колись дуже сильно закохаєтесь, то з усією впевненістю зможете сказати: «Я закоханий, як іспанець». Цей народ дивовижний. Вони пі­ зно вечеряють, не маю ть комплексів і ніколи не дадуть приводу думати, що вони чогось не знаю ть. Відчуття часу в них доволі своєрідне, але це тільки додає їм упевненості в сьогодніш ньо­ му дні. Вони доводять, що для того, щоб гарно жити, необов’язково дум а­ ти про завтра.

Ісп анські закохані

22

Мистецтво

Са л ь в а д о р д а л і : «с ю р р е а л і з м ц е я » Олександра Русіна Батьківщиною сюрреалізму є Франція,

проте саме Іспанія подарувала світу митця,

який

був, є та буде втіленням цього художнього напряму в образотворчому мистецтві, - Сальвадора Далі. Усе його життя - коктейль із божевільних метафор:

починаючи творчістю й

закінчуючи ексцентричними та епатажними витівками.

еликого художника нам подарувало міс­ течко Фігерас у Каталонії. Саме ту т він з’явився на світ 11 травня 1904 року. Мати безмежно любила свого сина й прощ ала йому огидні витівки та постійні вередування, а ось батька вони гнівили. Саме тому з раннього віку для маленького Сальвадора тато був втілен­ ням зла, а матір - добра. Це вплинуло на всю по­ дальш у долю митця. За три роки до народження Сальвадора помер його старший шестирічний брат. Усе життя він відчував себе його реінкарнацією. Ця думка належала його батькам, тому поступово перейшла й до сина. Другом дитинства, першою натурницею та людиною, яка після смерті матері в 1921 році змогла хоча б частково перебрати на себе її роль, була молодша сестра Ана Марія Далі. Яскраву та незвичайну особистість помітно ще з дитинства. Сальвадор Далі був ексцентрич­ ною та енергійною дитиною , конфліктним, але талановитим диваком. Мав інсектофобію (страх комах), через яку часто страждав. Адже жорстокі однолітки полюбляли лякати його цими м ото­ рошними створіннями. Талант до малювання прокинувся в досить юному віці: уже в чотири роки ретельно та ста­ ранно ця дитина намагалася створювати шедев­ ри. Недивно, що перший невеличкий імпресіоніс­ тичний пейзаж, виконаний олійними фарбами на дерев’яній дощечці, він намалював у віці десяти

років, а у чотирнадцять - мав достатньо картин для власної художньої виставки. Згодом саме не­ ймовірний трудоголізм (здатність у молодому віці не витрачати час на розваги, а цілими днями про­ сиджувати в маленькій кімнаті, пишучи картини) і природня неординарність дозволили Сальвадо­ ру Далі стати таким, яким його знає весь світ.

Становлення генія та сю рреалізм Поведінка молодого художника завжди, м’яко кажучи, залиш ала бажати кращого. За це його у свій час і вигнали з чернечої школи, і відсто­ ронили на рік від занять у академії, і навіть за­ проторили до в’язниці на декілька днів. Разом з цим він мав неабиякі здібності, як творчі, так і інтелектуальні. Вони дозволили йому закінчи­ ти інститут з чудовими оцінками та вступити до М адридської художньої академії. Сальвадор Далі прагнув створити власний стиль написання картин, і йому це вдалось. Та на початку свого творчого шляху, як і будь-який ін­ ший художник, він захоплювався популярними на той час течіями та вже визнаними майстрами. У перших його картинах помітний вплив ім пре­ сіонізму та пуантилізму. На початку 20-х р о ­ ків захоплювався роботами ф утуристів, згодом у творах можна було помітити риси кубізму, адже йому подобалась творчість Пабло Пікассо. У 1926 році Сальвадор Далі розчарувався в ху­ дожній академії та покинув її. У цьому ж році він

еп.ш ікірейіа.огд

вирушив до Парижу, де вступив до групи, утворе­ ної навколо Андре Бретона - французького поета та письменника, основоположника сюрреалізму. Прибічники цього літературно-мистецького напряму використовували якомога більше ілюзій і парадоксально поєднували форми. Його ф іло­ софські засади - інтуїтивізм , фрейдизм і східні м істико-релігійні вчення. Сальвадор Далі все ж иття захоплювався Фрейдом і його теоріями. Творчість цього художника звучить в унісон з ідеєю впливу сексуальності на людське життя. Сюрреалізм - напрям, який був ніби створений для Сальвадора Далі. Адже його творчість спи­ ралась на сни, галюцинації, марення, осягнення

того, що, здається, осягнути неможливо. Митець практикував звільнення від контролю розуму, автоматизм творення, вивільняв свою підсвідо­ мість настільки, наскільки це взагалі можливо. Сильний, навіть моторош ний ефект багатьох картин Сальвадора Далі посилювався їх реаліз­ мом. Так, вам не почулось. Незважаючи на повний сюрреалізм у образності картин, сам стиль напи­ сання - абсолютно академічний і досить сильний. Митець здобув його завдяки наполегливій праці. На початку 30-х років художника виключили з групи Андре Бретона через політичні погляди. Він порвав із сюрреалістами після того, як його звинуватили в контрреволюційній діяльності.

8 д 0 ’и35$Л ц}03$П Ш

«Сон, викликаний польотом бджоли навколо граната, за секунду до пробудження», 1944

Хоча насправді Сальвадор Далі був аполітичною людиною, а його захоплення монархістськими по­ глядами варто розуміти винятково сюрреалістич­ но. Так само, як і сексуальний потяг до Адольфа Гітлера, про який так любив говорити митець. Саме в той час пролунала фраза «Сюрреалізм - це я». Десятиліття показали, що художник мав рацію.

Більше, н іж п р осто худож ник Бути художником - бачити цей світ не так, як «прості смертні». Н априклад, на тарілці є ски­ бочки сиру камамбер, який через високу тем пе­ ратуру став надто м’яким, розтанув. Здавалося б, що в цьому такого, але саме це видовище на­ дихнуло Сальвадора Далі створити чи не найвідоміш у свою картину - «Постійність пам’яті».

На полотні на тлі пустельного пляжу, скель і безлистої маслини зображені «м’які годинники». Ця картина досі є символом сучасної концепції відносності часу. Також варто уваж но подивитись на «Обличчя Мей Уест». Ця унікальна робота реалізована не лише як картина, але й як кімната. Адже на п о­ лотні чи то предмети інтер’єру є обличчям ж ін ­ ки, чи то обличчя стало наповненням кімнати. П ензель екстравагантного художника під­ нявся навіть на «Таємну вечерю», що вже й казати про картини, одні назви яких готую ть естета до вибуху мозку та, якщ о пощастить, філософсько­ го прозріння - «Великий мастурбатор», «Сон, викликаний польотом бджоли навколо грана­ ту за секунду до пробудження», «Лебеді, які

Мистецтво

відображаю ться у слонах», «Піддатлива споруда з вареними бобами (П ередчуття громадянської війни)» і багато інших. Але помилково думати, що Сальвадор Далі був лише художником, він митець з великої літери, його творчість не об­ межується образотворчим мистецтвом. Сальвадор Далі писав не лише картини, а й твори літератури. Виливати потік своїх думок на аркуші паперу він почав у ш істнадцять р о ­ ків. Саморобне видання «Студіум» побачило світ у 1919 році, у ньому були нариси про Веласкеса, Гойю, Ель Греко, М ікеланджело та Леонардо да Вінчі. Художник сам творив легенди та міфи про себе. Найвідоміші автобіографії та книги його авторства: «Таємне життя Сальвадора Далі, на­ писане ним самим», «Щ оденник одного генія», «Сюрреалізм - це я», «Приховані обличчя». Крім літератури, його талан т проявився ще й у кінематографі. Прем’єра фільму «Андалузький пес» за сценарієм Сальвадора Далі та Луїса Бунюеля відбулася 1929 року, а фільму «Золо­ те століття» - 1931 року в Лондоні. Сальвадор Далі співпрацював з Уолтом Діснеєм: робота над анімаційною короткометражкою «Шезїіпо» почалася ще в 1946 році, але на екранах вона з’я ­ вилась лише в 2003 році. Він малював декорації для фільму «Заворожений», режисером якого був Альфред Хічкок. У американський період свого життя, 1940­ 1948 роках, писав картини релігійної тематики: «Спокуса Святого Антонія», «Мадонна порту Льїгат», «Відкриття Америки Христофором Колумбом», але до кола його інтересів входила й на­ ука. Це відобразилось у полотнах «Атомна леда» та «Ядерний хрест». Саме під час перебування в США м итець п р о ­ явив себе як неймовірно працьовита й тал ан о ­ вита лю дина, адже там він працю вав ювеліром, дизайнером , ф оторепортером , портретистом , декоратором, оформлю вачем вітрин. Його унікальність і екстравагантність, авторський стиль був у всьому, чим він займався: у текстах, фільмах, інсталяціях, ф оторепортаж ах, б алет­ них постановках... Тож недивно, що його ви ­ знали генієм ще за ж иття й не лише словом, а й копійкою. Точніше, кругленькою сумою, яку він отрим ував за кожне своє творіння. Це забезпе­ чило гідний рівень ж иття йому та його коханій друж ині Галі.

О станній акт М итець усе життя дивував світ своєю боже­ вільною поведінкою, але, здається, без цього він би не був по-справжньому Сальвадором Далі. Коли ти оригінальний, то й твоя домаш ня тва­ ринка не може бути банальним песиком чи коти­

25

ком. Мабуть, це одна з причин, чому на вулицях Парижа та світських раутах Сальвадора Далі ча­ сто можна було зустріти в компанії чотирилапо­ го друга - гігантського мурахоїда. Якщо виходиш у світ, то тебе неодмінно мають помітити всі, чи не так? Чому б не прогулятись ву­ лицями Нью-Йорку з батоном хліба в руках, і що з того, що ця булочка довжиною два метри? Або чому б не відвідати в костюмі водолаза виставку сюрреалістичного м истецтва в Лондоні? Здаєть­ ся, художник не уявляв життя без цих витівок. Важко знайти людину, яка хоча б раз у ж ит­ ті не ласувала іспанською цукеркою на паличці «СЬира СЬир$». Так ось, геніальний сюрреаліст Сальвадор Далі створив її логотип менш ніж за годину. Ця «ромашка» дійш ла до нашого часу в ледь видозміненому вигляді й відома зараз у всьому світі. Художник по-справжньому любив солодощі й не хотів грош ової винагороди за р о ­ боту. Проте за домовленістю компанія «СЬира СЬирз» мала щ оденно забезпечувати його коро­ бочкою цих ласощів до кінця життя. Однак час не жаліє нікого, навіть геніїв, а ста­ рість приходить тоді, коли душею ти молодий. У 80-х у художника почались серйозні проблеми зі здоров’ям, які переслідували його до кінця ж ит­ тя. І без того слабке, воно сильно похитнулось після смерті Франко, що вже й казати про жах­ ливий удар долі - втрату музи, коханої та ж ит­ тєвої опори - Гали. Лікарі підозрю вали в нього хворобу, яка колись погубила його батька, хворобу Паркінсона. У 1982 році Сальвадор Далі отримав титул маркіз де Пубол, проте все одно був нещасним, погано себе почував і багато працював. У цей пе­ ріод він захоплювався італійськими художника­ ми епохи Відродження. Здавалося б, у 1983 році знаменитому митцю стало трохи краще, але це тривало недовго, старість взяла гору над геніальністю. У серпні 1984 року в будинку Сальвадора Далі сталася пожежа, на той момент він був прикутим до ліжка. Художнику ди­ вом вдалось вижити, опіки займали 18 % шкіри. Серце генія зупинилось 23 січня 1989 року. Його поховали в центрі музею його імені в Фігерасі під плитою, на якій відсутні будь-які позначки.

Усім, хто прагне відчути світ по-новому, «Плацкарт» рекомендує вирушити до Батьків­ щини генія Іспанії. Можливо, саме в м узеї Сальвадора Далі у Фігерасі вам відкриється істина. За його заповітом там немає екскурсій і екскурсо­ водів, бо це - сю рреалістичний лабіринт, кожен відвідувач якого може відчути себе трош ки бо­ жевільним і відірваним від реальності.

26

Мистецтво

стру н н е ж и т т я Анна Федорчук

Р ^ е р ш а асоціація зі словом «гітара» - вогонь, $ $ д и к е бурхливе полум’я первородної стихії, &! Й лава, від якої не врятуватися.

Вступ Пристрасть. Бажання. Хвиля емоцій. Стан душі. Гітара може передати всі почуття людини. Від гіркоти й ненависті до пристрасті й кохання. Це інструмент хвилю вання та ніжності, болю та щастя. Ф ортепіано не зможе передати ту гаму емоцій, яка підвладна гітарі. Граючи на флейті, у пориві пристрасті не вдариш потуж ним расгеадо по струнах. У музичних колах навіть є жарт, що гітара - не лише струнний інструмент, а й ударний. При виконанні творів (зокрема різних іспанських п’єс) по ній можна легко бити вели­ ким пальцем. Або підігравати, як на барабані, коли соло веде хтось інший. Гітара - це душа іспанського фламенко, а його опис ніколи не обійдеться без слів «душа», «вогонь» або «видовище». Як музика та як танець, воно має багато стилів і визначень. Гітара для фламенко відрізняється від звичай­ ної акустичної матеріалом, з якого виготовля­ ють інструмент. Загалом, її звук буде залежати від матеріалу. У гітарі для фламенко одну ча­ стину часто роблять з кипарису. Завдяки цьому дереву звук буде дзвінкіш им і яскравішим. У та­ кій гітарі струни знаходяться трохи нижче, ніж у звичайної акустичної, тому на ній легше грати швидкі та складні твори. До того ж корпус дещо тонший, ніж зазвичай. У м узикантів цього жанру є своя особливість посадка. Вона деякою мірою відрізняється від класичної. Це розслаблена поза. Права нога гі­ тариста зігнута в коліні, а ліва рука знаходиться ближче до тіла. Це все дає можливість зберегти більше сил для самої музики. Ці м узиканти часто необізнані в музичній те­ орії, не вмію ть читати нотний лист і, загалом, страш енні ентузіасти. Вони від природи воло­ дію ть неймовірним вм інням імпровізувати. А в цьому їм допомагає хороша музична пам’ять. Та­ ким чином, у дечому вони можуть перевершити відомих класиків.

М узичні ген ії А ндрес Сеговія Найбільш видатним и музикантами Іспанії є Пако де Лусія та Андрес Сеговія. М узиканти, які отрим али освіту в музичних школах, не могли не чути про них і не виконува­ ти їх творів. Принаймні це стосується етюдів у перекладі Андреса Сеговії. Він завжди казав, що був гітаристом ще до народження. Важко з цим не погодитися. Адже навіть найвибагливіші кри­ тики не могли знайти в грі цього майстра недо­ ліків. І кожен новий виступ Андреса Сеговії був кращим за попередній. Цей надзвичайний і при­ голомшливий віртуоз підняв мистецтво гри на гітарі до високого художнього рівня. Він покра­ щив техніку й виразність гри та показав усім, що гітарна музика гідна серйозного вивчення. Андрес Сеговія дуже любив гітару, усіляко пропагував її. Для нього вона була цілим куль­ том. Він часто давав відкриті уроки. Слухав ін­ ших. Вчився та навчав. Завдяки йому збільшився інтерес до цього музичного інструменту. Андрес зацікавив багатьох і підняв класичну гітару на новий рівень сприйняття. Сеговія навіть отримав у Венеції премію «Життя, віддане мистецтву». Важливим є те, що він зміг переконати бага­ тьох композиторів відійти від застарілих поглядів на техніку гри на гітарі. І з того часу з’явилося без­ ліч нових творів. Одним із головних завдань його життя було донести чарівність звуку гітари до слу­ хачів зі всього світу. А також підкорити філармонії та консерваторії. Саме він уперше зіграв на гітарі твори Баха, які ніколи не були для цього призна­ чені. А в Андреса вийшли неймовірні обробки! Якось, пояснюючи, чому гітара - улюблений інструмент у Іспанії, Андрес Сеговія сказав, що один іспанець - це вже ціле суспільство, як і одна гітара - цілий оркестр! Пако д е Лусія У дискографії Пако де Лусії - 24 альбоми. Трохи менше половини з них - у дуеті з різними музикантами, інші - соло. Пако вважають най­ більш відомим виконавцем фламенко в Іспанії й навіть у всьому світі.

тоікіредіа.ог§

Пако почав грати на гітарі в п’ять років. А коли його техніка стала кращою, він перестав відвіду­ вати середню школу та проводив увесь час з гі­ тарою. У всіх родичів і тих, хто чув його гру, не залиш алося сумнівів щодо таланту хлопчика. Батько Пако тоді сказав, що хоче, щоб той став найбільш відомим виконавцем фламенко в світі. Що, зрештою, і сталося. Насправді Пако де Лусія - це сценічний псевдо­ нім. Мабуть, дуже мало виконавців фламенко гра­ ють під іменами, які отримали від батьків. Франциско Санчес Гомес - справжнє ім’я Пако. Свій псевдонім він взяв від імені матері Лусії Гомес. М узикант увів безліч новаторств у гру на гі­ тарі. У той час було прийнято грати різні п’єси з легато (плавним переходом на грифі гітари від одного ладу до іншого) лівою рукою. Однак це часто спричиняло невиразне виконання в швид­ кому темпі. А Пако де Лусія вирішив не вигаду­ вати велосипед і все грати правою рукою. При цьому він не втратив майстерності та швидкості.

Але, на відміну від інших музикантів, набув ч іт­ кості музичних пасажів і чистоти музики. Пако грав фламенко. Але пізніш е вирішив ви­ вчити й інші направлення музики. І в результаті саме завдяки де Лусії світ почув новий жанр № » Б іатеп со . Він зробив аранж ування багатьох кла­ сичних творів у жанрі фламенко. М узикант казав, що приділяв 90 % часу гітарі та музиці. Ось чому в нього такі неймовірні ком­ позиції, вони вражаю ть слухача. Пако де Лусія домігся поваги та привніс у мистецтво багато н о ­ вого, за що в 2004 році його нагородили Премією принца Астурійського.

Кода Музика Іспанії захоплює, живе своїм жит­ тям, дозволяючи до нього приєднатися. І до ньо­ го приєднуються. У Франції є один неймовірний і досить відомий гурт Сірзу Кіп§5. Він виконує музику в жанрі фламенко. Багато хто чув його хіт «ВотЬоІео».

28

Мистецтво

м истецтво б е з м е ж Тетяна Філь Для того, щоб краще пізнати, чим живе та що турбує будь-яке місто тієї чи іншої держави, варто лише зійти зі вже тисячу разів протоптаних туристичних маршрутів і прогулятися задвірками вулиць. Іноді вони розкривають перед нами зовсім неочікуваний світ.

Вандалізм чи Мистецтво? Багато необізнаних людей помилково прирів­ нюють стріт-арт до графіті. У чому ж між ними різниця? Графіті - це сучасна візитівка неф ор­ мальної молоді. Його сила в тому, що воно ні з ким не спілкується. Графіті як таємний шифр, його розумію ть лише ті, хто є учасниками цієї спільноти. П рактикую ть цю техніку м алю ван­ ня в основному бунтарі-підлітки, які нам ага­ ються завою вати авторитет у компанії. Що ж до стріт-арту, то це - мистецтво, яке, на відміну від графіті, хоче спілкуватися й нести певний сенс. При створенні цих малю нків використовуються не лише балончики з фарбою, а й траф арети, на­ ліпки, постери, різноманітні скульптурні інста­ ляції. Вуличні художники - дорослі люди, які маю ть освіту й фінансову незалежність. Отже, можна чітко побачити межу між тим, що при­ крашає, і тим, що бруднить вулиці міста. Кожен робить власні висновки щодо цих двох образот­ ворчих течій. Вуличний простір у Іспанії Міський простір у Іспанії - це державна ко­ м унальна власність, яка належ ить усім. Але з часом міські ради заборонили навіть вивіш у­ вати білизну на вулицях, тому що вона не поєд­ нується з архітектурою. Це ріш ення викликало суспільний опір, боротьбу за міський простір, не менш важливий внесок у яку роблять стріт-арт і графіті-рух. Точка зору митців полягає в тому, що занедба­ ний суспільний простір має бути заповненим. Протиріччя між художниками та владою полягає в наступному: якщо простори міста є власністю кожного мешканця, то чому митець має менше прав на його середовище, ніж звичайний горо­ дянин? Саме тому художники надаю ть перева­ гу малюванню на об’єктах приватної власності,

уникаючи цивільної та адміністративної відпові­ дальності. Стати музейними експонатами - це не май­ бутнє стріт-арту. Художники поступово осво­ юють нові об’єкти для своєї діяльності. Комуні­ кація та обмін ідеями в міському просторі зараз переживають свій ренесанс. Нові візуальні тех­ нології зможуть дозволити малю вати, не по­ рушуючи цілісності будівлі. А вільний міський простір стане основою дем ократизації суспіль­ ства та держави. Вогопгіо - іспанський вуличний художник. Народився в 1989 році. Закінчив Середню шко­ лу М аргарити Салас у М адриді (ІЕ5 М агдагіїа 5а1а$ оґ Магігігі), а потім М адридський універси­ тет Комплутенсе (С отрІШ еш е ^ ^ е г з і ї у оґ Ма­ гігігі). Один із найбільш перспективних вуличних художників Європи.

5 а т 3 - талановитий іспанський вуличний художник. Пише на стінах, створює скульпту­ ри. М онохромні малюнки 5 а т 3 відрізняю ться масштабністю та лаконічністю образів. Про вуличного художника Баіґ мало що відо­ мо. Ми знаємо лише, що він чоловічої статі, живе в Барселоні та що він дуже талановитий.

5рУ - мадридський вуличний художник. По­ чинав у 80-х роках як бомбер (тобто той, хто м а­ лює нелегально). Сьогодні взаємодіє з різними об’єктами міського середовища. М истецтво 5рУ незвичайне, майстерне й дотепне. РісЬі & АVО - дует обдарованих вуличних ху­ дожників із Іспанії. Співпрацюють із 2007 року. Живуть і працюють у Валенсії. БеІіре Рапґопе - іспанський художник і пред­ ставник стріт-арт культури з Валенсії. Мисте­ цтвом графіті Феліпе захопився у віці дванадцяти років. Першу популярність юний художник о т­ римав як учасник відомої команди ^ОС8 ф о іп § ОпІу Сгоокегі 5Ьіґ).

Мистецтво

Цікавий факт Іспанське містечко Фансара, яке займає площу всього 35 кв. км, було на межі вим и­ рання, поки його не освоїли художники стріт-арту. Н аселення - 323 особи, в основ­ ному люди похилого віку. З розважальних закладів - два бари. У містечку також пра­ цює один промтоварний і один продоволь­ чий магазин. Н аселення роз’їжджається, тому є багато покинутих будинків - рай для вуличних художників. Ж ителі самі запропо­ нували програму перетворення Фансари на музей стріт-арту. Зараз там більше 40 розпи­ сів від провідних іспанських стріт-митців. Містечко оживає завдяки появі туристів.

Яіскг.сош

29

30

Мистецтво

на берега х Гв а д а л к в ів ір у Анна Чорна Беріть м ’який плед, чашку теплого какао й печиво та вмощуйтеся зручніше - я розповім вам історію дивовижного міста, що поєднало в собі надбання культур різних народів.

т %щ

очалось усе в III тис. до нашої з вами ери (2 800 років тому, якщо вірити вченим). За легендою, фінікієць М елькарт перетнув Середземне море, протоку Гібралтар, а потім, прямуючи на північ, дійшов до ріки Гва­ далквівір (С и агіаЦ и тг). І на берегах цієї вод­ ної артерії він побудував торговельне поселен­ ня, давши йому неочікувано оригінальну назву «Долина біля ріки» - Хіспаліс. Подейкують, що саме М елькарт показав місцевому населенню бої биків, надихнувш и цим іспанців на всім нам ві­ дому кориду. Але люди не вічні, пішов із життя й славний фінікієць Мелькарт. Однак спокійно по­ мерти чоловікові не дали, зробивши його героєм. Сьогодні мореплавець, який заснував Севілью, відомий під іменем Геракл. Якщо відійти від легенд і звернутися до більш сухих історичних джерел, то дізнаємося наступ­ не. Перше поселення з’явилося близько V III ст. до н.е. Це було місто Іспал (ЬраІ) і заснував його таємничий і загадковий народ тартесіїв (бо ніхто досі не знає, хто вони такі, звідки й навіщо). Ще в ті далекі часи попередник Севільї став важ ли­ вим центром морської торгівлі. Маючи вигід­ не географічне положення та природні ресурси (в Іспалі активно добували метали), будучи відо­ мим річковим портом, місто постійно переходи­ ло з рук одного народу до рук іншого. У VI ст. до н.е. Іспал захопили карфагеняни. І тримали б вони його й досі, якби в III ст. до н.е. не влізли у війну з Римською імперією. В істо­ рію їх військові сутички за території ввійшли під назвою Пунічні війни, і закінчилися вони (обе­ режно, спойлер!) повним крахом Карфагену. А шкода, непогана наче була держава. Так от, як ви вже здогадалися, після Другої Пунічної війни для Іспалу почався римський період.

Римляни, недовго думаючи, назвали Іспал Хіспалісом (Иі$ра1і$) і почали панувати, домі­ нувати та приниж увати корінне населення. Щоб простіш е було знущ атися над карфагенянами та фінікійцями й контролю вати їх, не полінувалися побудувати в 6 км від Хіспалісу власну колонію. Назвали Італік (ИаІіс, але не той, що курсив, а просто). Так і жили на два міста. Йшли роки, війна залиш илась у анналах історії, і почався н о ­ вий виток у ж итті майбутньої Севільї. Римська імперія почала робити з Хіспаліса першокласне місто: тут вам і різноманітні ремесла, і розви­ нута транспортна інфраструктура, і торгівля з багатьма державами. А ще, завдяки Юлію Ц еза­ рю, який визнав Хіспаліс повноцінним римським поселенням, поступово вибудовувалися спору­ ди, притам анні містам Римської імперії. Це, на­ приклад, така важлива для будь-якої цивілізова­ ної людини штука, як каналізація, а ще - всілякі храми, театри. Справа дійш ла навіть до амфітеа­ тру та форуму. Якщо хтось не знає, то перше - це театр без даху (ні, його не зірвали, а всього лише не побудували), а друге - площа в центрі міста. Зрештою, Хіспаліс розвинувся настільки, що вразив Римську імперію своєю величчю й напри­ кінці III ст. став столицею провінції. Якби це була казка, то, мабуть, на цьому вона б і закінчилась. Але тут «жити довго та щасливо» не вийшло. Дикі, неотесані варвари в V ст. знову при­ несли на терени Севільї війну. І почалось: ванда­ ли, свеви, вестготи - та ще й на тлі осілих римлян. Найміцнішими горішками виявилися вестготи: вони зробили з Хіспаліса резиденцію своїх коро­ лів і отруювали буденне життя римлян до V III ст. Упродовж цього періоду мешканці міста поступо­ во прийняли християнство, а в 587 році офіційною релігією було проголошено католицизм.

р іхзЬ агк .еот

Не встигли рим ляни потовариш увати з ве­ стготами, як у 712 році знову почалася війна. Цього разу - Іспанії та Арабського халіфату. І що ви думаєте? Правильно, араби захопили Хіспаліс. Отримавши все, що тільки можна було, і навіть трохи більше, почав Арабський халіфат перебудову (не плутати з горбачовською, то різні речі). Але в цьому вони були молодці: хоч і зруй­ нували немало, та поступово все відновили. Так з’явились у майбутній Севільї неповторні зразки арабської архітектури. Між тим, араби не забули перейменувати місто - цього разу воно стало Ішбілією (ХзЬЬіІіуа), а також навернути жителів до ісламу. Можна було б подумати, що хоч на цьому мож­ на поставити крапку, але ні. Поки тривали серед­

ні віки, в Ішбілії постійно відбувалися якісь за­ воруш ення. То вікінгам кілька разів за VПI-IX ст. у голови прийш ла одна й та сама ідея пограбу­ вати місто, то місцевим аристократам набридло світське життя, і вони влаш тували переворот. Щ оправда, невдалий. Сутички між християнською Кастилією та колоніями Арабського халіфату привели на зем­ лі Ішбілії ісламістів із Африки: спочатку - Альморавідів, пізніш е - Альмохадів. За правління цих двох династій місто розвивалось, як мог­ ло, і квітувало з усіх сил. Та добрі й милосердні християни-кастилійці не здавались і все мріяли відвою вати в темнош кірих ісламістів терито­ рії. У 1248 році їм це вдалося: Ішбілія здалася на милість переможця після 16 місяців облоги.

32

Мистецтво

На жаль, за цей час її було зруйновано вщ ент у кращих традиціях будь-якої війни. Увійшовши до складу Кастилії, місто отрима­ ло сучасну та звичну нам назву Севілья (8еVІ11а). З цього періоду й дотепер Севілья перебувала ви­ ключно в розпорядженні християнських іспанців. Місто поступово відбудували (самі знаєте руйнувати завжди простіше), але воно знову на­ було статусу центрального торгівельного порту тільки після того, як добрі кастильці на пару з пор­ тугальцями убезпечили торгівлю через Гібралтар.

Важлива віха в історії Севільї, коли місто прозвали Індійським портом (РиеПо гїе Іпгїіаз), починається з відкриттям Америки. Зробив це в 1492 році Христофор Колумб, якщо хтось знав, знав і забув. Почалася ця важлива для світової громадськості подорож із порту Севільї. Тому в 1503 році саме це місто отрим ало право м оно­ польної торгівлі з американськими колоніями. Це, шановні, був повний аншлаг. Без перебіль­ шень, місто набуло значення порту п ланетар­ ного масштабу. Саме в Індійський порт звозили

Мистецтво

все американське багатство. Севілья стала мрією кожного торговця: вона снилась їм щоночі, вви­ жалася наяву щодня. Н езліченні багатства, диковинні товари з усіх куточків світу, неповторні витвори культур різних народів зібрались у межах одного міста. І цим містом була Севілья. У XVI ст. вона досягла піку розквіту й попу­ лярності. Однак ніщо не триває вічність, а за­ кони економіки жорсткі й неминучі: за підйо­ мом завжди слідує спад. Депресія не оминула й

33

Севілью: у XVП-XVШ ст. погіршилося судно­ плавство річкою Гвадалквівір, а центральним торговельним портом став Кадісу. Архітектура міста також зазнала значних ушкоджень. При­ чиною цьому став Лісабонський землетрус 1755 року. Але не сумуйте завчасно, у цей період були й позитивні моменти. Так, 1728 року відкрили Королівську тю тю нову фабрику (плакати може­ те на 1770 році, тоді цю фабрику закрили). Здава­ лося б, не стало вже ні тих варварів, ні арабів, але проблема, вочевидь, була не в них.

XIX ст. для Севільї почалося з визвольної вій­ ни. Н аселенню не сподобався брат Наполеона Жозеф на троні Іспанії, тому іспанці вирішили дати французам бій. Війна завжди виснажує та нищить, нівечить. Не обійшла така доля й Се­ вілью. Тільки в 30-ті роки XIX ст. місто посту­ пово отямилось. Суттєвим поштовхом для цього стало призначення Севільї столицею провінції в 1833 році. Важливою для розвитку міста подією стала іберо-американська промислова виставка 1929 року. Щоб раптом не осоромитися перед американця­ ми, іспанці хутко збудували Площу Іспанії (Ріага гїе Езрапа), Площу Америки (Ріага гїе А тегіса) та Парк Марії Луїзи (Р а ^ и е гїе Магіа ^ш$а). Трохи переставимо цифри й отримаємо 1992 рік, що ознаменувався не менш важливою п о­ дією для Севільї - світовою виставкою на честь 500-річчя відкриття Америки. Під час підготовки до неї в місті було збудовано 7 мостів через ріку Гвадалквівір, а також ш видкісну залізну дорогу. Атмосфера міста настільки особлива, що не відобразити її в м истецтві - ледь не карна спра­ ва. Севілья стала декорацією для подій у таких відомих операх, як «Кармен» Бізе, «Дон Жуан» і «Весілля Фігаро» Моцарта, «Севільський ци­ рульник» Россіні, «Севільський цирульник» Паїзієлло, «Сила долі» Верді, «Фіделіо» Бетховена. Сьогодні Севілья є живою ілю страцією (хоча влучніш е було б сказати - колдографією, але це для тих, кому свого часу прийш ов лист із Хогвартса) до підручника з історії Іспанії. Іс­ торичний центр м іста затягне вас у вир м ину­ лого, розкриє ж иттєві ш ляхи людей різних епох і народностей. Неначе на долоні леж атим уть перед вами три тисячоліття людського буття в різних ф ормах і проявах - будинках, вули­ цях, площ ах, соборах. Допивайте какао та доїдайте печиво, ховайте плед на полицю шафи та виринайте з підсвідо­ мості - наш а уявна прогулянка крізь століття вулиць Севільї закінчилась. Демо-версія вичер­ пала себе, для повноцінної подорожі цим містом пропоную придбати квиток у Іспанію.

34

Мистецтво

ж и т т я я к п іс н я н е д о с п ів а н а Анастасія Васьків

спанія - чудова країна. Вона здатна подарувати неймо­ вірні та незабутні враження, нікого не залишивши байду­ жим. Вона дала сучасному світо­ ві не одну відому постать. Багато хто вартий, щоб про нього зга­ дали, але мало хто був настільки відданим і щирим у своєму ж ит­ ті та творчості, як Федеріко Ґарсія Лорка. Життєвий шлях Лорки розпо­ чався 5 червня 1898 року в неве­ ликому містечку Фуенте-Вакерос, що в іспанській провінції Гранада. Ще зі школи Федеріко показав себе вразливим та зацікавленим хлопчиком. У шкільні, а пізні­ ше і студентські роки Лорка брав активну участь у діяльності різ­ номанітних творчих гуртків та культурних осередків. Творчий період у ж итті Федеріко Ґарсії Лорки розпочав­ ся із переїздом до М адрида в 1919 році. Навчаючись в ун івер­ ситеті, юнак завів знайомства з відомими постатями того часу, які відкрили йому двері у без­ межний культурний та політич­ ний простір. Після закінчення універси­ тету в 1929 році Лорка поїхав до Нью-Йорку. Саме там він зробив свої перші кроки в написанні п’єс. Відомим Федеріко став зав­

дяки таким творам, як «Криваве весілля» (1933) та «Дім Бернарди Альби» (1936). Багато хто знає Федеріко Ґарсіа Лорку саме як поета, перу якого належ ать неймовірні та неповторні вірші про буденне щастя. Воно одночасно для кож­ ного своє, але таке однакове для всіх. У своїх віршах Федеріко не лише користується мотивами народної творчості, але й пере­ дає глибинний зміст та внутріш ­ ній стан душі, оголюючи перед читачами ніжні, щирі та запаль­ ні почуття людей, а також пота­ ємні закутки власної свідомості. Ж иття Федеріко заверш илось у серпні 1936 року. Письменник був розстріляний за наказом гу­ бернатора й таємно похований за 2 км від Фуенте Гранде. А його книги було заборонено в Іспанії аж до 1975 року. Але існує версія, що поет не був убитий, а просто зник безві­ сті. У 2008 році внучка вчителя, якого поховали разом з Лоркою, домоглася ексгумації. Була р оз­ копана ця та ще 18 братських могил. Однак ніяких залишків тіл не знайшли не лише в захороненнях, але й в цілому м уні­ ципальному окрузі, де, за офі­ ційною версією, розгорталася трагедія.

Мистецтво

рЬ оЮ Ь искеІ.сот

35

36

О ці дивні іспанці

^М О еА 8 8В А У Е8 і ВКОЄА8 ВВКА8 Максим Ватралік У попередньому номері «Плацкарту» ми розповіли про дивних голландців,

які абсолютно

легально можуть вживати легкі наркотики на території своєї країни. Але тенденція до послаблення або повного усунення покарання за зберігання легких наркотиків характерна не лише для Голландії, але й для більшості країн Західної Європи. Сьогодні ми дізнаємося, як із цим справи у сонячної Іспанії.

ерше, що необхідно знати про наркотичні речовини в Іспанії: з 21 лютого 1992 року їх зберігання для особистого вживання тягне за собою лише адміністративні санкції. При цьому іспанське законодавство розділяє наркоти­ ки на гігодаз зиаVез/Ь1апгіаз (ті, що не представля­ ють серйозної загрози здоров’ю) і гігодаз гіигаз (ті, що представляють серйозну загрозу здоров’ю). Заглиблюватися в деталі цих списків обивателю не варто, тому що, як уже було сказано, зберігання аб­ солютно всіх наркотиків для особистого вживан­ ня в Іспанії тягне за собою лише адміністративні санкції. У той же час поширення наркотичних ре­ човин переслідується законом і карається серйоз­ ним терміном тюремного ув’язнення. Ви, напевно, хочете дізнатися, скільки це «зберігання для особистого вживання»? Кон­ кретних цифр у законі не прописано, усе вирішує суддя. Тим не менш, судова практика показує, що 40 грам - це максимум, який можна зберігати безкарно. Вживати марихуану в публічних місцях забо­ ронено, але правоохоронці закриваю ть на це очі. Викурити самокрутку з марихуаною за вуличним столиком іспанського кафе - у межах норми. Го­ ловне, щоб поруч не було дітей або навчальних закладів, у яких вони перебувають. Іспанці можуть вирощ увати рослини конопе­ ль у себе вдома. Для особистих цілей дозволено культивувати до 3 рослин. Потрібно відзначи­ ти, що це заняття є досить популярним у Іспанії.

На території всієї країни можна знайти м агази­ ни, які пропоную ть спеціалізоване обладнання для вирощ ування конопель. Особливістю Іспанії є цілком легальне існу­ вання клубів або асоціацій любителів марихуани (Азосіасіопез СапаЬіса). У цій країні налічується близько 500 таких клубів. За своєю суттю асоці­ ація - це іспанський аналог голландських кофешопів. У клубах Ви можете придбати якісний продукт і вільно віддатися улюбленій звичці під приємну музику. Для багатьох відвідувачів асо­ ціації є не тільки магазинами, а й місцями для відпочинку. Членство в клубі обійдеться Вам у 20-50 € на рік. Також не варто забувати про допу­ стимий місячний лім іт придбань. Цікаво, що псилоцибінові (галю циногенні) гриби не числяться ні в гігодаз зиаVез, ні в гігодаз гіигаз, тому їх виробництво, розповсю дження та вживання не переслідується законом узагалі. Як Ви бачите, законодавство Іспанії вкрай лояльно ставиться до людей, що вживають нар­ котики. Це свідчить про тенденції, згадані на початку цього матеріалу. У країнах Заходу все більше популяризується думка про державний контроль виробництва тієї ж марихуани. Виго­ да очевидна: держава отримує додаткові подат­ ки й не витрачає кошти на утрим ання у в>язниці сотень дрібних дилерів. Але це досить сміливий крок, зважитися на який може не кожна країна або штат. Утім, це вже тема окремої статті для зовсім іншого видання.

р іп іе г е з і.с о т

38

Кулінарія

а п ети тн і іс п а н с ь к і с л о в а Ірина Полянська

З ^ а п а с , пінчос, тортилья, гаспачо, боулавіса, пучеро, паелья - п р о ­ читавш и це, не всі одразу зрозу­ мію ть, про що саме йде мова, але баж ання щось перекусити неодм інно з’явиться в кожного. Отже, що ж означа­ ю ть ці апетитні слова? Це все - страви іспанської кухні. Те, що вона є своєрідною, неповтор­ ною та різноманітною , очевидно. Ве­ личезне розм аїття пояснюється тим, що іспанці часто їдять у ресторанах і кав’ярнях, адже велику частину свого часу проводять не вдома. Уже стало зви­ чаєм снідати, обідати та вечеряти в та ­ ких закладах. Створено навіть спеціаль­ ний графік подання страв, аби місцевим було комфортніш е харчуватись. У першій половині дня подаються со­ лодкі сніданки. З д ванадцятої - час га­ рячих страв, а ось від ш істнадцятої і до самого вечора кухня закрита. І недарем ­ но вона зачинається: поварам потрібно ретельно підготуватися до вечері. Ви­ являється, що іспанці віддаю ть пере­ вагу пізньому споживанню їжі, нерідко сідаю ть вечеряти близько 22 години. Навіть переглядаючи меню будь-якого ресторану, можна неозброєним оком п о­ м ітити, що на обід запропоновано лише декілька страв, а на вечерю - набагато більшу їх кількість і навіть закуски. На десерт смакую ть не тільки сезонними фруктами та морозивом, а й пудингами та випічкою. Знам енитими стравам и цієї кух­ ні є хамон і паейя. Ох, хамон, який же він виш уканий. У Іспанії це делікатес.

Найваж ливіш е у його приготуванні правильно вибрати тварину: головне, щоб за ж иття вона багато рухалась та харчувалася жолудями з дубу, який не втрачає листя (на такому дереві плоди дуже смачні). Хамон готую ть зі свинячої ноги. Її підвіш ую ть сирою в холодному су­ хому місці, де вона в’ялиться майже без солі. Але так її готую ть меш канці гір­ ських районів, а от у місцевостях із во ­ логим кліматом свинячу ногу спершу добре засолюють або підкопчую ть. У на­ роді говорять, що найпростіш е в іспан­ ській кухні - з’їсти хамон і запити його червоним вином. П риготування цієї страви є майже національним міфом. Такий смачненький продукт коштує 100 € за кг. Звичайно, дозволити при­ дбати собі цей делікатес іспанець може лише на свято. Якщо порівняти, то вар­ тість такої ноги приблизно дорівнює вартості автомобіля. Візитівкою Іспанії є паелья. Назва походить від слова раїеІІа - «пательня», адже як готую ть, так і подають її на ско­ ворідці. Це національна страва з рису з додаванням різноманітних інгредієнтів. Вона може бути м’ясною чи рибною. Але як і борщ в Україні кожна господиня го ­ тує по-різному, так і паельо в Іспанії ко­ жен кулінар готує за власним рецептом. Іспанська кухня дуже багата. Усі страви не посмакує навіть корінний житель. Але якщо ви приїдете туди, то спробуйте традиційні страви, адже вони перевірені народом і обов’язково будуть дуже смачними.

Кулінарія

Ь езіґоіорозіег.ги

39

40

Кулінарія

володар «о с к а р у » - ... іс п а н с ь к и й с и р

?!

Олена Красовська Уявіть собі гладенькі, трави.

мов льняне полотно,

рівнини Кастилія-Ла-Манчі,

На цій тканині рясними брижками видніється

гірське плато.

вівці. Вони неквапливо смикають травинку за травинкою, виринати з-за горизонту. Саме тут народжується

Там пасуться білі

а сонце зовсім не поспішає

один із найкращих шедеврів сироваріння та справжня

Іспанії - твердий сир Манчего (МапсНедо).

е1рго£е_)о$е.сот

вкриті зеленню

гордість

Кулінарія

^ А п р о б у в а в ш и його раз, ви зрозумієте, що пи*^шатись дійсно є чим. Це типово іспанський Ж ^ п р о д у к т , який виготовляється виключно в автономному співтоваристві КастиліяЛа-Манча (Са$Ш1а-1а МапсЬа). До цього об’єдна­ ння входять 4 регіони: Толедо (Тоїегїо), Куенка (Сиепса), С’юдад-Реал (Сіигіасі Кеаї) і Альбасете (АїЬасеїе). На приватних фермах його роблять вручну з сирого непастеризованого овечого молока, а на промислових підприємствах - з пастеризованого. Цей сир особливий тому, що в його складі є велика кількість вітамінів, мінералів і ам іно­ кислот, які необхідні для гостроти зору та зм іц­ нення імунітету. Для активних людей, які за­ ймаю ться спортом, у ньому є достатня кількість білків і протеїнів. Також фосфор і кальцій, що здатні активізувати відновлення та зм іцнення кісткової тканини. Проте, враховуючи високу калорійність продукту, ним не рекомендується зловживати людям, які маю ть проблеми з зайвою вагою. Також відомі випадки індивідуального несприйняття сиру або його окремих складових, тому, куштуючи М анчего вперше, необхідно бути дуже обережним. Сир має доволі жирну консистенцію, а його по­ верхня - безліч глибоких дірок невеликого діам е­ тру. На смак він досить незвичайний і складний. У букеті присмаків розкриваються горіхові м оти­ ви та свіжі пряні нотки, які чудово доповнюють основний кисло-солоний тон. Також присутній ледь помітний післясмак патоки, що вдало поєд­ нується із запаш ним ароматом овечого молока. Залежно від часу дозрівання, М анчего змінює свої смакові властивості. Сир 2 - 4 місяців дозрі­

41

вання зазвичай білий, називаю ть його молодим або свіжим. Він має м’який молочний присмак і ніжну текстуру. Зрілий сир (4 -6 місяців) сподо­ бається гурманам, які полюбляють більш ін тен ­ сивні смаки. Такий вид М анчего має виразні н о т­ ки терпкості. Найбільш витриманий сир дозріває від 10 місяців до півтора року. Він світло-жовту­ ватий та має щільну структуру. Кожна головка сиру - циліндричної форми з характерними рельєфними відбитками зверху, знизу та на боковій поверхні. На верхній і ниж­ ній сторонах - сліди від дерев’яних дощечок, які на етапі дозрівання сиру використовуються як прес. На бічній поверхні циліндру - зигзаго­ подібний відбиток, що залиш ає трава еспарто, з якої роблять форми для сиру. М анчего особливий ще й тим, що має нату­ ральну скоринку від оливкового до тем но-ко­ ричневого кольору (знову ж таки, залежно від часу визрівання). Вона утворю ється внаслідок того, що майстри сироваріння час від часу діста­ ють сир із форми та натираю ть головку оливко­ вою олією першого холодного віджимання. Сорт олії дуже важливий для аромату та післясмаку майбутнього сирного шедевру. У 2012 році на щорічному конкурсі Світова сирна нагорода (ШогШ СЬеезе Адаагйз) М анчего визнано найкращ им і найякісніш им сиром світу. Ця нагорода для сфери сироваріння приблиз­ но така ж значуща, як «Оскар» у кіномистецтві. Цей сир став лідером серед 2700 претендентів на звання кращого, підкоривши більшість із 255 суддів-дегустаторів своїм тонким смаком і не­ ймовірним ароматом справжнього молока.

АлУона Мамонтова ро те, що чекає на Вас у сонячній Іспанії, дізнавайтесь у нашому гороскопі!

ОВЕН Якщо Ви з самого дитинства обожІнювали свята, то Вам варто провести вес­ ну в Іспанії. Особливо веселим і грандіозним за­ ходом є травневий ярмарок, який відбувається з 14 до 18 травня в порту міста Торрев’єха - Ферія де Майо (Регіа гіе Мауо). Це незабутнє видовище обов’язково справить на вас враження. ✓ С Г г > Т ІЛ Е Ц Ь Давно мріяли зайнятися дайіГТТ вінгом? Що ж, зараз найкращ най ий час для того, щоб почати. Відправляйтеся, скажімо, на Ібіцу. Тільки не розраховуйте на тиж невий тур, їдьте мінімум днів на 12-14, адже Вам потрібно ще навчитися підводному плаванню. ІБЛИЗНЮКИ Для Вас найбільше підійде подорож на своїх двох. У ідеалі - ногах, але можливі варіанти - скажімо, велосипедний похід. Сідайте на велосипед - і ай-да Мадридом. Відчуйте атмосферу веселощів цього вічно м о­ лодого міста, яка гармонійно уживається з пала­ цами та музеями

Щ РАК Є маса місць у світі, де

Раки зможуть втамувати свою спрагу експериментів. У Мадриді Вам вдасться політати на параплані, стрибнути з парашутом, пограти в пейнтбол. Н априклад, покататися на лижах можна в то р ­ говому центрі Мадрид Ксанаду (Магігігі Хапагіи). ^Х.ЛЕВ Зірки рекомендують Вам спілкування 'і4Г5£})з високим мистецтвом. Можете оселити­ ся в музеї. Або в концертном у залі. Але краще просто відвідати музеї Мадрида: Музей Прадо (Мизео Ш сіопаІ гіеІ Ргагіо), М онастир-музей Лас Дескалзас ^ а з ^езса12аз) і Н аціональний музей ром антизм у (Мизео гіе1 К о т а п ііс ізт о ).

^ ? ІВА Жага всього нового та незвіданого О —» йде Вам тільки на користь. Визначаючись з відпочинком, дотрим уйтеся цього ж курсу. До речі, про курс. Круїзні подорожі - ось голов­ ний травневий тренд. Особливо популярне Се­ редземномор’я. Тут вам і Іспанія.

$ ^ ТЕРЕЗИ У терезів надзавдання місяця виїхати хоча б за межі міста. Для закордо­ ну, може, й не найвдаліш ий час, а ось вітчизня­ ними краєвидами слід помилуватися. /СКОРПІОН мрію та втекти куди-небудь подалі від усіх-усіх-усіх. Головне - не обирати пункт при­ значення заздалегідь, а визначитися вже на вок­ залі. Правда, радимо Вам все-таки залиш ити близьким людям записку з поясненнями. І про всяк випадок на пару годин у день вмикати м о­ більний телефон. СТРІЛЕЦЬ Що таке Іспанія? Це море, сон^ р ц е , вогонь, пристрасть. Приїхавши до Іс­ панії, обов’язково зазирніть на майстер-клас із фламенко. За туристичний злочин вваж ати­ меться Ваша відсутність там. КОЗЕРІГ Сприятливе розташ ування зі:^ :- ^ ^ р о к обіцяє удачу в туризмі. Ви зможете зробити вдвічі більше, ніж зазвичай. Маєте чудо­ ву нагоду відвідати мальовничі іспанські парки: Парк Гуель (Рагс Сйе11), Парк орлів Ципд1е Рагк), Н аціональний парк Тейде (Р а ^ и е пасіопа1 гіе1 Теігіе). ВОДОЛІЙ Ш нія відкриває перед Вами ве^личезну кількість різноманітних м ож ливо­ стей. Якщо ноги кудись самі несуть, то сміливо йдіть! Н априклад, можете зазирнути в Акваріум Пальма-де-Майорки (Р а1та А ^иагіит). Це ф ан­ тастичне царство моря, де в 55 акваріумах меш­ кають представники понад 700 видів фауни Се­ редземного моря. /РИБИ Хто куди, а Риби до Іспанії - країни, ^яку називають Раєм на Землі. Завітайте до Королівського палацу та Королівської Академії красних мистецтв Сан-Фернандо (Кеа1 Асагіетіа гіе Ве11аз Агіез гіе 5ап Регпапгіо) в Мадриді. При­ слухайтесь до зірок. Навіть якщо вони помилять­ ся, подорожам завжди має бути місце в житті.