3
я к створю вався «п л а ц к а р т » Дар’я Ткаченко, головний редактор онячна весна надихнула наш творчий колектив на створення ^ ч о г о с ь нового і прекрасного. Ми вирішили випустити у світ заЖ ,^ хоп л и ви й , цікавий, пізнавальний та ексклюзивний журнал. Пе ред нами з’явилась низка перепон, які були з легкістю вирішені. Обрати нову тему!? Легко! Поки всі були голодними, одноголосно вибрали кулінарію. Потім поїли та почали аналізувати. М истецтво відкинули одразу й безповоротно. Досить, як кажуть: «Двічі в одну річку не ввійдеш». Любов!? Ну, припиніть. Може, країни!? Н адто за гально. А якщо подумати? Ммм, можна! Усі взялися за роботу. М ето дом голосування обрали Нідерланди - це країна не з простих, але досить цікавих. «Нідерланди - це легалізовані наркотики, вулиця Червоних ліх тарів та інше, заборонене в нас», - подумали ви. Можу тільки сказа ти, що ви дуже погано знайомі з цією країною. До речі, часто Королівство Н ідерланди називаю ть Голландією. І вони ц ілком ... помиляю ться. Це майже те саме, що запитати: Украї на чи Карпати, Україна чи Крим. Ну, з останнім тріш ки промах вий ш о в . Слід розуміти, що Голландія - це не країна, а лиш її частинка, історична область на заході Нідерландів. Включає територію двох провінцій країни - Північної та П івденної Голландії. З назвою мудрили недовго, але достатньо, щоб остаточно зрозу міти, яким має бути змістове наповнення журналу. «Плацкарт» - це мотиваційний ж урнал для любителів дивану і не лише. Озирніться, дорогі читачі, що бачите довкола? Нічого ціка вого!? На сторінках цього видання ви будете поринати в дивовижні світи. Тюльпани, сир, вітряки, сабо, будиночки з неповторною архі тектурою та цікавою історією, традиційне вбрання, День королеви, дивовиж ної краси парк квітів. Про це можна прочитати в нашому ж урналі. Але погодьтесь, що побачити самому - краще. «Плацкарт» розповість, що обов’язково слід побачити в Н ідерлан дах і, головне, як краще й недорого туди доїхати. А що варто спро бувати, ви й самі з н а є т е . Я про сир голландський подумала, а ви? А поки що поринайте з нами в мандрівку Нідерландами, а якщо «заблукаєте», скуш туйте шоколадку або ще щось с о л о д е н ь к е .
зм
Архітектура Кекенхоф: парк квітів
36
Як створювався «П лацкарт»..............................3 Відпочинок у Нідерландах: як д іб р ати ся ........................................................... 6
Традиції Традиційне голландське в б р ан н я................... 9 Некриш талевий ч ер ев и ч о к .............................12 День без за к о н ів ..................................................16
Час прогулятись Гет Л о о ..................................40 Дім на каналі........................................................ 42 Нема вітряків - нема Н ід ер л ан д ів ...............47
Автоколонка Летючий го л л ан д ец ь........................................ 50 Вільні т а н ц і..........................................................18 М енталітет: толерантні та прямолінійні .. 20
О ці дивні голландці
Мистецтво
Опіумний з а к о н ..................................................54
Його со н яш н и к и ................................................ 22 Червоним, Жовтим, Синім і Ч о р н и м ...................................................26 Від нього залиш илися лиш к а р т и н и ............28 Делфтська п о р ц ел ян а....................................... 30 «Трешовий» фольклор Н ід ер л ан д ів............. 34
Кулінарія Нідерланди визнано країною з найкращою їж ею ..............................................56
Гороскоп......................
58
5
Головний редактор: Дар’я Ткаченко Заступник головного редактора: Олена Красовська Верстка та дизайн: Анна Федорчук, Ірина Полянська Літературний редактор: Анна Чорна, Олександра Русіна, Юлія Гудзенко Технічний редактор: Анастасія Васьків, Оксана Пошивайло Коректор: Аліна Дмитрийчук, Максим Ватралік Ілюстратор: Тетяна Філь -менеджер: Ольга Терен Астролог: Альона Мамонтова
Журнал «Плацкарт» № 1 Квітень 2015 року Виходить раз на місяць. Видається з квітня 2015 року. Концепція, зміст та дизайн видання є інтелектуальною власністю видавництва та охороняю ться законо давством України. Копію вання матеріалів без письмового дозволу редакції заборонено. Тираж: 1 прим. Адреса редакції: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36 Підписано до друку 16. 04. 2015 Всі права захищ ено.
Аліна Дмитрийчук Давно мріяли побувати в Нідерландах і в чарівній столиці цієї північної країни? Будьте певні, поїхати до Амстердаму самостійно зовсім не складно, як і в інші нідерландські міста. Уся найважливіша інформація про Нідерланди знаходиться в даній статті, яка допоможе вам реалізувати задумане.
http://www.goodfon.ru/
агалом, якщо серце рветься до Амстердажу ^ м у , то треба просто сісти та прочитати цей коротенький матеріал про те, як дістатися ^ Ш д о нього з вашого міста, втекти туди від буденного життя, роботи, навчання, які, мабуть, уже добряче втомили. Як дістатися до Амстердаму? щ Українці, які бажають потрапити до Нідер ландів, можуть вибирати між автобусом і літа ком, адже поїзди в цю країну з України не ходять. Тож розглянемо декілька варіантів, як можна самостійно дістатися до Амстердаму зі Львова, Ки єва та інших українських міст. Є кілька способів, що відрізняються ціною, тривалістю та комфортом.
Варіант 1: Автобус + поїзд Львів - Перемишль - Жешув - Варшава - Ам стердам (32 €) або Київ - Львів - Перемишль Жешув - Варшава - Амстердам (39 €).
Зі Львова до Варшави можна доїхати з пере садками, витративш и близько 100 гривень (6-8 €). 3 Києва до цієї суми додаємо ще 120 гривень за квиток на поїзд Київ - Львів. А з Варшави автобусні квитки до Амстердаму кош тують 105 злотих (25 €). Отже, в підсумку, на всю дорогу зі Львова до Амстердаму вами буде витрачено 127 злотих і 28 гривень, а це приблизно 32 €! З Києва до Ам стердаму загальна вартість складатиме 39 €! Зі Львова дістатися до Варшави можна з 4 пересадками (в Ш егині, Медикі, Перемишлі, Жешуві). Але якщо у вас немає бажання їхати до Варшави з пересадками, то можете скористати ся прямим автобусом Львів - Варшава (400 грн) або Київ - Варшава (455 грн), а звідти автобусом Есо1іпе5 до Амстердаму. Загальна вартість тако го варіанту: Львів - Варшава - Амстердам (48 €), Київ - Варшава - Амстердам (52 €).
ш о з’їїздсірдом’сизрпзїзвщ іош спвлів
Варіант 2: Автобуси + переліт Львів - Перемишль - Жешув - Варшава Ейндговен - Амстердам (35-45 € в одну сторону). Київ - Львів - Перемишль - Жешув - Вар шава - Ейндховен - Амстердам (42-52 € в одну сторону). До Варшави добираємося за такою ж схемою, як і в першому варіанті, а далі летим о в Ейндхо вен (Шіггаіг або Куапаіг), звідки прямим автобу сом до Амстердаму.
Варіант 3: Прямий переліт У квітні-серпні 2015 року прямий переліт Київ - Амстердам - Київ коштуватиме 110 €. М іжнародні Авіалінії України ввели новий «$таП тариф»: при купівлі квитків за 150 днів до вильо ту отримуєте знижку 50%. Для українців це ком фортний і недорогий спосіб відвідати Амстердам. Багаж включено до ц ін и !
Варіант 4: Машиною На маш ині до Амстердаму доїхати можна чу дово та без пригод. Н іяких черг на шенгенських кордонах немає, тому що самих кордонів вже не існує. Єдина черга на українсько-польському
кордоні, та й ту можна пройти всього за 3-4 го дини. А так кататися Європою на маш ині - су цільне задоволення, за винятком справді д о р о гого бензину. Якщо традиційні способи пересування із яки хось причин вас не влаштовують, спробуйте по шукати нетрадиційні. Наприклад, можна піти і більш екстремальним шляхом: відправитися в подорож автостопом. У Європі такий спосіб пе реміщ ення досить розповсюджений, особливо серед молоді. Тут є кілька нюансів. По-перше, обов’язково візьм іть із собою кар ту того маршруту, за яким ви збираєтеся п р о їхати. Не варто покладатися на водіїв і розра ховувати, що вони добре знаю ть місцевість - у першу чергу, ви самі повинні знати, куди їдете. Тому на карті обов’язково повинні бути зазн а чені заправки, на яких ви зможете вийти: п о о бідати або зм інити попутку. Певна річ, у дорогу потрібно взяти з собою спальник і все необхідне для ночівлі. Як бачимо, при бажанні економний м андрів ник може знайти чимало способів зменш ити свої витрати та отрим ати масу вражень від поїздки. Приємних подорожей!
Традиції
9
Г И
не го ллан дське вбран н я Юлія Гудзенко Традиційне голландське вбрання вийшло з ужитку не так давно.
Воно користувалося не
абиякою популярністю по всій Голландії аж до початку минулого століття. зазначити,
що в Нідерландах існують провінції, де громадяни досі одягаються виключно
в народні костюми.
наші дні жителі рибальських сіл Схевенінген і Волендам, а також остр о ва Маркен носять народний костюм, не забуваючи навіть про найдрібніші елементи. Таку прихильність до старо давніх звичаїв можна пояснити тим, що в згаданих регіонах жителі нам агаю ть ся зберегти стародавні риси побуту всіма способами. Адже ці села є етнографічними заповідниками, які щорічно відвідує вели ка кількість туристів із усього світу. Одяг у кожній провінції має свої осо бливості крою та кольору. Фасон чолові чого костю му практично скрізь стан д ар т ний. Зазвичай це м іш куваті чорні брюки до колін, чорна або, навпаки, яскрава, барвиста сорочка, яка має невеликий ко мірець, розріз біля горла та застібається на металеві ґудзики. Поверх сорочки н а дягаю ть чорну коротку куртку, прикра шену двом а рядами ґудзиків. Таку куртку носять зазвичай заправленою в штани. Голову прикраш ає невелика кепка з л ако ваним козирком. Що стосується жіночого національно го голландського костюму, то тут можна віднайти дуже багато відмінних деталей. Найстарішим вважається народне плаття мешканок острова Маркен, які дотрим у ються протестантського віросповідання. т
Однак слід
https://pt.pinterest.com
Характерна риса вбрання маркенських жінок яскравість і строкатість. Саме цим жительки ост рову відрізняю ться від реш ти протестантського населення. Як правило, в костюмах протестантів переважали темні, м’які кольори, тоді як католи ки всюди носили більш яскравий одяг. У даному випадку, очевидно, етнічна традиція виявилася сильнішою за суворі вимоги релігії, і жінки збе регли яскравість одягу, який вони носили протя гом багатьох століть. Спідниці та фартухи шились із однотонних і смугастих тканин. Характерною рисою їх ф ар тухів була широка облямівка з тканини іншого кольору, яку пришивали не до подолу, а до поясу. Облямівка з біло-рожевим картатим візерунком прикрашала чорні фартухи. Поверх полотняної сорочки з довгими рукава ми та смугастої кофти з короткими руками жінки острова Маркен надягали своєрідний, дуже ву зький корсаж - тугу обгортку. Він представляв собою глуху «кокетку» з темно-коричневого сук на, яка щільно заш нуровувалась на боках. Цей ошатний, розш итий квітами корсаж у будні дні прикривали чохлом із простого ситцю (теж ко льорового). У провінції Зеландія ниж ніх сорочок не носили. На тем ну кофту з короткими рукавами одягали чорний корсаж із глибоким вирізом (май же до талії), який прикривали яскраво вишитою манишкою або шовковою ниткою. В інших областях жіночий костюм був п рості шим: тем на спідниця, вузька кофта, яка щільно облягала тіло, і перехрещ ена на грудях хустка або шовкова шаль. Голландки дуже любили шалі з шовку, мережива та картатих тканин. Головні убори здавна були важ ливим еле м ентом ж іночого костюму. С таровинна тр а д и ція, яка зобов’язує повністю приховувати від с торон н іх очей волосся не тільки ж інок, але й дівчат, призвела до появи ч іпців дуже склад них форм і конструкцій. Чепчики складалися з 12 деталей і м али тем ну підкладку, яка слу ж ила кон трастн и м фоном білому мереживу. Ці ковпачки з «крильцями» витончено обрам ляли щоки меш канок Волендама. Їх хитром удра ф о р ма не дозволяла впізнати ж інку у проф іль. А в м істечку С тапхорст вваж али за кращ е носити на голові чіпці-ш апочки з візерункової тканини, які щ ільно облягали голову. Найближче до інших типів національних голландських костюмів відноситься одяг ж ите лів села Волендам. Завжди темна, довга, широка спідниця. Темна кофта з вирізом у формі овалу, який прикрашає яскравий світлий фартух. Чепці білі, добре накрохмалені, з відігнутими кінцями та маю ть гостру верхівку. Цікавими є стародавні металеві, частіше сріб ні, прикраси, які жінки носили на голові. Такі юве лірні вироби зустрічалися лише в тих провінціях,
ШОЗ’ІЇЗДЗЛПСІ’ІСІ
де колись було фризьке населення (Зеландія, П івденна та Північна Голландії, Гронінген). У Зеландії жінки надягали на лоб широку металеву пластинку, яка доходила приблизно до середини чола. У Північній Голландії така прикраса пред ставляла собою підкову, що охоплювала потили цю й доходила до вух, де вона закінчувалася ква дратним и пластинками. У цих же областях були поширені й металеві прикраси чоловічого одягу: ґудзики, поясні пряжки та інші. Н априклад, у провінції Зеландія чоловіки носили на поясі дві великі круглі пряжки з металу.
Зараз костюм голландки являє собою спідни цю та кофту тем них відтінків, на плечах неод м інно повинна бути хустка, на голові - чепчик. Для святкового костюму жінки Голландії вико ристовують традиційні залізні прикраси. У сіль ській місцевості і до цього дня носять дерев’яні черевики - кломпи. У вологому голландському кліматі ноги сільського жителя в них не пром о кають і зберігаю ть тепло, а прекрасного м атеріа лу для їх виготовлення більш ніж достатньо. Ось і отрим али кломпи таке широке розповсю джен ня й у наші дні стали прекрасним сувеніром.
некриш талевий
ч ереви ч о к
Олена Красовська
весь день за вікном дощ. Погода знову демонструє свій примхливий характер. ЗдаГ ^ ф іє т ь с я , що ця злива не закінчиться ніколи. Ш ^ Т а к важко займатися справами в таку не году. Як подумаєш: ці вічні війни парасольками, похмурі люди довкола, ще й ноги мокрі від ка люж. У такі м оменти здається, що жодне взуття не може витримати таких умов існування. Хоча, хвилиночку... А як же ці чудернацькі дерев’яні черевики, які розпродаю ться в Голландії, мов гарячі пиріжки? Ще б пам’ятати, як вони назива ються. Зараз загуглю. Отож: «Дерев’яні черевики зазвичай використовува лися робочими верствами населення як захисне взуття на фабриках, ш ахтах, фермах. У Ф ранції дерев’яні черевики називаю ться сабо (фр. 5аЬоі), у Н ідерландах - кломпи (нід. К іо т р , англ. Сіод, швед. Тга$ко)». Ж
Точно, кломпи! І як я одразу не згадала? Це ж один із найбільш розповсю джених стереоти пів про Нідерланди. На думку 30% населення Європи, кожен голландець має в себе на подвір’ї млин, щодня ходить у паб із букетом тю льпанів у дерев’яних сабо, де на нього вже чекає дівчина, одягнена в сукенку зі світлою маніжкою, з кели хом пива в руках. І хоча це виключно стереотип, кожна з перелічених складових цього шаблону є символом держави. Кломпи вирізьблюю ться з різних видів дере вини, таких, як верба, тополя, береза, бук тощо. Поява такого взуття пов’язана з нестійким клі матом Н ідерландів, де кожен день існує йм овір ність промочити ноги, адже 1/4 частина країни лежить нижче рівня моря. З’явилося це взуття близько 500 років тому, п роте й сьогодні ним користую ться рибалки,
http://mo0nline.livejournal.c
садівники та ф ермери. До речі, остан н і обра ли цей вид взуття не лиш е через захист від во логи, а й через те, що сабо м ож уть витрим ати близько 8 то н ж ивої ваги. Гострі п редм ети та кон ц ен трован і кислоти не завдаю ть ж одної шкоди клом пам . При ударах деревина тр іска ється, на ній не залиш ається вм’яти н , що а в том ати ч н о робить їх безпечніш им и, ніж інше захисне взуття. Але не будемо забувати про те, що, окрім ф ункціональності, сабо м аю ть ще й інше при значення. Естетична складова даного виду взуття достатньо важлива, оскільки щорічно виготовляється близько 4-5 млн. пар таких д е рев’яних черевиків. Проте лише 1/3 з них вико ристовується за призначенням , а всі інші, як ви розум ієте, продаю ться як сувенірна продукція. Черевики вирізняю ться яскравим оф ормленням
і різном анітністю візерунків, що, безперечно, привертає увагу туристів і приносить у н ац іо нальний бюджет вагому частину прибутків від продажів сувенірів. Як не дивно, клом пи від ігравал и досить важ ливу роль і в суспільном у ж итті Н ід ер л ан дів. Кожній новонародж еній д и ти н і обов’я з ково м али подарувати новенькі д ерев’яні черевички. Коли король відвідував якусь п р о вінцію , то всім м ісцевим ж ителям в ід д ав ав ся наказ п остати перед м онархом у святкових сабо. О крім того, якщ о м олодий чоловік д ару вав своїй дам і серця пару клом пів, то це р о з глядалося як п роп ози ц ія стати його друж иною та м атір’ю його дітей . Дерев’яне взуття було традиційним у багатьох народів світу, але сьогодні його мало хто носить. Та нідерландці ш аную ть звичаї.
N
https://www.flickr.com
Ь'
Наші кломпи
Дерев’яне взуття подекуди було поши рене і в Україні. Зокрема, воно було відоме у карпатських бойків, видовбане з дерева (дов банки, довбанці). В інших регіонах України відо мі назви: дерев’янки, дерев’янці, колодянки та ін. На Полтавщині (с. Дейманівка Пирятинського р-ну) ще у середині XX ст. використовували плоскі калошоподібні «шкарбани» чи «постоли», ко трі взимку одягали на чоботи для захисту ^ взуття під час косіння очерету на ' / річках і ставках. -\г
16
Традиції
д е н ь б е з з а к о н ів Оксана Пошивайло
елосипеди, вітряні м ли ни, дамба, квіткові поля, різноманітні види тю ль панів, Амстердам, у якому завжди життя йде повним хо дом, архітектура, виш укані д і аманти, смачні сири, дерев’яні черевички (сабо) та найбільший порт у Європі - усім цим слав ляться загадкові Нідерланди. Але родзинкою країни є н ац іо нальне свято, яке ще називаю ть днем національної єдності та солідарності, - День Короле ви, який уже став Днем Коро ля. Воно бере свій початок ще в 1885 році. До речі, вперше з 1890 року в Голландії править ко роль. Дата зміню валася з кож ним приходом нового правите ля. Зараз воно відзначається 27 квітня, але раніше святкування проходило 31 серпня, в день н а родження принцеси Вільгельміни. Ще тоді воно називалося Днем принцеси. Коли принце са стала королевою, свято було перейменоване. З приходом до влади принцеси Юліани цей день перенесли на 30 квітня. Королева Беатріс, її донька, не зміню вала дату святкування в честь вічної пам’яті про матір. Яскраво помаранчевий ко лір - колір Оранської динас тії. Тому в день народження монарха жителі одягаються в помаранчевих тонах. «Віль ні базари», на яких продаєть ся переважно антикваріат, що вже «віджив своє», дем онстра ція талантів і великий музич ний фестиваль стали візитною
карткою в цей визначний день. Не обійтися в такий день і без каруселей, ігрових автоматів т а . малосольних оселедців. Так, саме оселедець, який без коштовно роздаю ть на площі Дам, очолює топ-10 страв у цей день. У Гаазі починаю ть свят кування ще з так званої Коро лівської ночі (КопіпдзпасЬї). Якщо не маєш у своєму гарде робі помаранчевого кольору, то не засмучуйся передчасно, адже ти зможеш без зайвих зусиль підібрати собі щось до душі на святковому ринку. Навіть шкар петок буде достатньо для того, щоб стати маленькою частин кою грандіозного дійства. Шоколад із марихуаною, іменні майки та найсмачніше пиво так і ваблять молодь на святкування цього богемного свята. Місцеві дідж еї завдають гарту, а гості свята курять га шиш та кумедно танцю ю ть під їх незвичні ритми. Не кожен охочий зможе туди потрапити, адже там - тільки найкращі, найспритніш і. Ті, кому не по щастило потрапити до сотні учасників, є чарівні дівчата. Під ритми їх барабанів можна веселитися до самого ранку, просто йдучи вулицею. Н а род у цей день відривається на повну, адже поліції заборонено обмежувати веселощі. Тому до святкового феєрверку вже мало хто залиш ається зі «світлою головою». Найстійкіші курять оселедець, а на площі Дам без коштовно роздаю ть гашиш.
brankopopovic.blogspot.nl
20
Традиції
м е н т а л іт е т толерантн т а п р я м о л ін ій н Ольга Терен
кі перші слова у вас асоціюються з Н ідер ландами? Я вирішила запитати про це у знайомих і друзів. На той момент я ще не знала, що писатиму про цю країну. Та від повіді були доволі різні. «Це та, що Голландія?», «Квіти привозні звідти», «Ну, і різна інша зелень там легалізована ніби, так?», «Летючий голлан дець». Ого, подумала я й зрозуміла, що хочу пи сати на тему стереотипів. А потім це перейшло в ментальність, м енталітет. Ну, знаєте, як воно в дівчат буває? Іноді сама не встигаю за польотом своїх думок. Якщо ви жіночка, то перше, що потрібно зр о бити, коли їдете до Н ідерландів і не хочете силь но виділятись на фоні місцевих дам, це наноси ти мінімум макіяжу. Або взагалі його не робити. Нідерландські дівчата обирають друге і не пере ймаю ться з цього приводу. А от якщо ви чоловік і збираєтесь створювати сім’ю з дітьми та, мож ли во, лабрадором, трьома котами, морською свин кою, рибками, геконом (необхідне підкреслити), то майте на увазі, що нідерландські чоловіки, мабуть, найласкавіші та найтурботливіш і у світі. Тож з ними конкурувати буде важко. Вийти в д е крет замість жінки? Пф, будь ласка! Від того вони стаю ть тільки більш порядними в очах інших. Загалом, якщ о вести розмову про стосунки чоловік\ж інка, то може скластись враж ення, що вони просто пом інялися місцями. Ж інки «сильні та незалежні», а чоловіки «хочуть дом аш ньо го затиш ку та багато дітей». Можливо, в ц ь о
му винна ф ем ін ізація Н ідерландів, та для наш ого розуму, що поки перегукується з ра дянським и думками (як би ми цього не х оті ли заперечувати), це поки занадто. І не тільки це. Оскільки Н ідерланди доволі толерантна держава, яка завжди прагне компромісу, то не дивно, що саме в цій країні вперше дозволи ли одностатеві шлюби. А також легалізували проституцію і прийняли так званий «опіумний закон». Цей акт, що визначає рамки між заб о роненими та незабороненим и наркотиками. А ще там є пунктик, що лю дині для своїх потреб можна вирощ увати до п’яти рослинок. Хоча ви користовую ть такі запаси переваж но туристи місцевим уже якось і не хочеться. Коли все мож на, то бажання, мабуть, зникає. Та й здоров’я в них не на останньом у місці. Їздять на велоси педах (правда, і крадуть ті велосипеди часто), бігаю ть кроси. Якщо б я жила в такому місці, то також би бігала. Коли весь рік є загроза за то плення міста, то виживає найспритніш ий. Н ідерландці доволі прямолінійні, неф ор мальні люди: оберігають родинні цінності, які б сім’ї не були; не переймаю ться з приводу того, що подумаю ть люди. Вони завжди хочуть вирі шити проблему так, щоб кожному було зручно. Н ідерландці відкриті для світу, для людей, хоч іноді можуть здатись трохи заздрісними, та це тільки через те, що хочуть зробити все якнайкра ще. Вони також люблять подорожувати, як і ви, мій читачу, чи не так?
Патріотка з Нідерландів
22
Мистецтво
його соня Олександра Русіна Стрілки годинника крутяться,
немов крила млина від дотиків вітру. На книжковій поличці
сувенір із далекої, але такої казкової та бажаної країни, як Нідерланди. Це мініатюрні кломпи - дерев’яні черевички, розписані вмілими руками майстрів колишньої королеви морів. Повітря кімнати переповнене запахом ніжних весняних квітів - голландських тюльпанів.
Їх
запах відбивається від жовтих стін та створює густий, насичений затишок у невеличкому при міщенні. Навпроти мене стоїть мольберт, і я мрію намалювати соняшники. Відобразити красу букету цих дітей сонця так само майстерно, як це колись зробив божевільний геній або ге ніальний божевільний Вінсент Віллем ван Гог.
юдський вік короткий і сповнений страж дань. Звичайно, не завжди. Але коли Бог $ щ дав тобі талант, будь готовим за нього за& ж платити. Нещастя в особистому ж итті, по гане здоров’я, несприйняття своїм поколінням, божевілля, всього 37 років життя на нашій гріш ній планеті або й усе відразу - такою може бути ціна. Ціна за те, щоб, дивлячись на будь-який натю рморт із соняш никами, навіть пересічна людина думала про твоє ім’я, щоб ти став найвідомішим художником-постімпресіоністом своєї країни. І Вінсент ван Гог сповна за це заплатив. За що ж він заплатив так багато? Мабуть, за те, що він творив 10 останніх років життя, але попри все встиг створити близько 800 картин і понад 900 графічних творів. У його творчості можна виділити автопортрети, натю рморти з соняш ників і пейзажі пш еничних полів. Саме вони та своєрідна манера написання картин вирізняю ть цього художника з-поміж інших. Епістолярна спадщ ина ван Гога становить близько 900 листів, більшість із яких адресована його брату та близь кому другу Тео. Якщо запитаєте в пересічної людини, що вона знає про ван Гога, то з величезною імовірністю першим почуєте: «Він художник, який відрізав собі вухо». Здається, кожен про це знає, але на справді існує дуже багато міфів і гіпотез щодо цього факту. По-перше, ван Гог відрізав собі не Ж
все вухо, а лише його мочку. А ось те, як це ста лось досі є предметом суперечок і гіпотез. Достеменно відомо, що в час, коли це тра пилось, ван Гог проживав у французькому місті Арль разом зі своїм другом - художником Полем Гогеном. За однією з версій, саме конфлікт між ними закінчився тим, що постраж дало вухо ван Гога. Наприклад, німецькі вчені стверджують, що історії з цим божевіллям не було. На їх дум ку, Гоген планував покинути місто, а ван Гог з якихось причин розпочав бійку. Гоген, захищ аю чись від нього шпагою, відрізав другові частину вуха, а потім викинув шпагу в ріку. В щоденнику Рашель, дівчини легкої поведінки, якій ван Гог приніс мочку свого вуха «на зберігання», було сказано, що вухо відрізав Гоген. Також є версії, що великий художник зробив це власноручно через муки від болі в запаленій мочці або просто для того, щоб привернути до себе увагу, адже попиту на його картини не було. Місцева газета того часу опублікувала таку замітку: «М инулої неділі, о пів на дван ад ц яту, ху дож ник на ім’я Вінсент ван Гог, гол л ан д ец ь за походж енням, з’явився в будинку терпим ості № 1, покликав дівчи н у на ім’я Рашель та п р о тягнув їй своє вухо з таким словами: «Бережи цей скарб». П отім він пішов. П оліцію відразу проінф орм ували про цю подію, яка могла бути
Гог «Соняшники» ван Вінсент справою рук лиш е нещ асного божевільного. П равоохоронці прийш ли зранку до будинку цієї лю дини та знайш ли його в ліж ку в н еп ри том ном у стані». Насправді, варто в першу чергу звернути ува гу на численні листи ван Гога до свого брата Тео. Адже в одному з них він написав досить красно мовну фразу: «Рей розповів мені, що знав хворо го, який так само, як я, відрізав собі вухо». До речі, у психіатричній практиці існує так званий синдром ван Гога. Він полягає в тому, що хворий безпідставно дуже наполягає на операції або навіть самотужки себе оперує. Вінсент ван Гог був у відчаї від безвиході, від чував себе тягарем для брата. Позаду вже була психіатрична лікарня та спроби суїциду. І в 1880 році він вистрілив собі в груди. Смерть прийшла не відразу, а через два дні. Більшу частину його робіт зібрав після цього Тео ван Гог, а його дру
жина їх опублікувала. Хоча невідомі картини цього художника знаходять і до сьогодні. Але вчені Стівен Неіфі та Грегорі Вайт Сміт відкидаю ть цю версію. Вони стверджую ть, що смерть великого художника дуже схожа на не щасний випадок. На їх думку, два хлопчики ви падково його застрілили. Що б ми не говорили про життя та смерть ху дожника, це не зменшує його таланту та праце любності, це не відбирає в його картин їх красу та унікальність. Жовтий колір його полотен на завжди залиш иться для нас зразком краси, хоча він вього лиш наслідок надмірного вживання Вінсентом ліків від епілепсії, яка з’явилась через любов до абсенту. М инають роки, але над пш еничним полем досі літаю ть круки, зморені селяни їдять карто плю, соняш ники стоять у вазі, кімната така жов та, ніч така зоряна, а Вінсент ван Гог - геній.
brankopopovic.blogspot.nl
Вінсент Віллем ван Гог Художник-постімпресіоніст, Божевільний талановитий бог У віках закарбував свій хист,
ч е р в о н и м ,ж о в т и м , с и н ім і ч о р н и м Аліна Дмитрийчук
ітера Корнеліса М ондріана часто називають «летючим голландцем живопису» та «художником-пілігримом»: юнаком він залиш ив рідне провінційне містечко й прибув у Амстердам, потім переїхав у Париж і, врешті-решт, повністю осів по той бік А тланти ки - у Нью-Йорку. Весь цей час стиль майстра постійно еволюціонував у бік чистої абстракції. Його картини, що представляю ть собою поєд нання прямокутників і ліній, є прикладом най більш суворої та безкомпромісної геометричної абстракції в сучасному живописі. М ондріан відомий як один із трьох «бать ків» абстрактного живопису. Майже одночасно з Кандинським і М алевичем (між появою їх аб страктних полотен - декілька років) він розро бляє нові принципи взаємин художника з карти ною, створюючи чисту гармонію, не обтяжену образотворчими законами. У жодного з них аб стракція не була раптовим просвітленням. Ме тод, який змінив історію мистецтва, народжу вався поступово, при цьому в голландця цей шлях був найбільш логічним. Адже його живопис висловлював не стільки духовний та інтелекту альний подвиг, скільки теплоту кольорів і зати шок прямого кута. Піт М ондріан починав свій творчий шлях із манірного імпресіонізму, а закінчив суворою геометричною абстракцією. Повернувшись у 1919 роців Париж, голландський майстер аван гарду по-справжньому стає популярним завдяки своїй роботі «Композиція з Червоним, Жовтим, Синім і Чорним». Можна сказати, що тоді стиль художника вже повністю був сформований. М айстер пензля продовжував свої неопластичні експерименти № зА
та вивів «закон прямого кута», що допускає по будову форми лише за допомогою вертикальних і горизонтальних ліній. Сітка вертикалей і гори зонталей (аналог чоловічого й жіночого) ділить полотно на вісім або дев’ять площин (іноді їх число подвоюється). Також майстер визначаєть ся з принципом класифікації кольорів: на його думку, червоний, жовтий і синій - це кольори, а от білий, чорний і сірий він називає не кольора ми. Останні, втім, цілком можуть бути викори стані для розділення кольорів у абстрактному живопису. «У майбутньому здійснення чистого вира ження форми зам інить мистецтво. Щоб досягти цього, слід лише забути про різноманіття форм в живій природі, й тоді нам не потрібні будуть ве ликі картини та скульптури, бо ми будемо жити в здійсненому мистецтві», - заявляв художник у одній із своїх теоретичних праць. Таким чи ном, майстер ставив знак рівності між можли вою в майбутньому життєвою гармонією та мис тецтвом. Це вже був той М ондріан, твори якого легко впізнати в будь-яких музейних залах. Адже його оригінальність полягала в тому, що він був одним із небагатьох художників, для яких мис тецтво було не метою, а лише засобом без сам о стійної цінності. Відкриття М ондріана справили величезний вплив на архітектуру та дизайн (аж до дизайну одягу знам енитих суконь Іва Сен-Лорана з ко лекції 1965 року) - голландські м узеї люблять показувати у своїх експозиціях меблі та інші об’єкти, які здаю ться відвідувачам об’ємними формами картин художника. Якщо хочете поба чити цю красу на власні очі - пакуйте валізи для поїздки в Голландію!
http://pineappleshop.ru/
28
Мистецтво
в ід н ьо го за л и ш и л и с я ли ш картини Анастасія Васьків
і ®
ідерланди є батьківщиною багатьох відо мих людей, які творили культуру та вдо сконалювали цей світ своїм мистецтвом. Одним із відомих нідерландських худож ників, який неабияк вплинув на прикладне мис тецтво, є Рембрандт Харменс ван Рейн. Рембрандт Харменс народився в Лендені 15 липня 1606 року (хоча деякі джерела стверджу ють, що насправді художник 1607 року народ ження) в багатодітній сім’ї, яку очолював замож ний власник млина Гармен Геррітсзон ван Рейн. Спочатку художник відвідував латинську шко лу при університеті, але вже змалечку найбіль ший інтерес проявляв до мистецтва. Коли Рембрандту виповнилось тринадцять, його віддали на навчання ленденському історичному живописцю Якобу ван Сваненбюрху. Саме з цього часу худож ник став опановувати справу всього свого ж ит тя. На жаль, нікому не вдалося віднайти роботи Рембрандта того часу, тому важко сказати, який саме вплив мав перший викладач образотворчо го мистецтва на становлення творчої манери ще тоді юного та зовсім недосвідченого художника. У 1623 році Рембрандт поїхав на навчання в Амстердам до Пітера Ластмана, який, побувавши в Італії, став спеціалістом у біблійних, історич них і міфологічних сюжетах. Через 4 роки моло дий художник покидає свого викладача та повер тається до Лендену, де відкриває власну художню майстерню зі своїм другом Яном Лівенсом. Ще через декілька років майстерня, так само як і її засновники, набула великої популярності. Першим самостійним кроком Рембрандта стало написання портретів за біблійними сюже
тами. Між ними також був перший і єдиний м ор ський пейзаж, який у 1990 році викрали з музею Ізабелли Гарднер. Цю картину досі не знайшли. З 1631 року Рембрандт покинув свою м ай стерню та поїхав до Амстердаму. Саме з цього періоду почався етап процвітання та пік попу л ярності Рембрандта Харменса ван Рейна. Його картини унікальні за м айстерністю написання. Свого часу замовники полотна «Нічна варта» (1742) були незадоволені роботою художника. 16 офіцерів внесли певну суму грошей за те, щоб їх намалю вали рівними серед рівних. Але через композицію деяких замовників зобразили на задньом у плані. Згодом, починаючи з 1742 року, в ж итті ху дожника траплялися труднощі. Спершу померла мати Рембрандта, ще через деякий час померла дружина. Багато галасу створив скандал щодо роману Рембрандта з Гертьє Діркс, справа д і йшла навіть до суду. Від вступу в другий шлюб художника зупиняв заповіт померлої дружини, в якому було сказано, що Рембрандта позбавлять права користуватись її майном, вступивш и в по вторний шлюб. Згодом це стало перепоною й для шлюбу художника з Хендрік’є Стоффельс. Н априкінці життя Рембрандт Харменс ван Рейн залишився один із 14-літньою донькою. По мер художник 4 жовтня 1669 року. Один із най дорожчих художників світу був похований на цвинтарі для бідних. Дивовижні картини вийшли з-під пензля ц ьо го майстра. Він, як ніхто раніше, зумів передати на власних полотнах людські емоції та пережи вання, відтворити внутріш нє світло людей.
Рембрандт Харменс ван Рейн «Шторм на Галілейському морі», 1633
30
Мистецтво
дел ф тська п о рц елян а Анна Чорна
>3 & сі лю блять подорожувати. Більше того КА кожному приємно повернутись додому з сувенірами, нехай навіть маленькими, Ш 4 зовсім незначними. Дехто ж віддає пере вагу функціональним, корисним, хоча інколи громіздким, подарункам з-за кордону. Однак є класичний варіант, який задовольнить запити будь-якого, навіть найвимогливішого туриста. Якщо говорити про Нідерланди, то це напевно буде делфтська порцеляна. За більш ніж чотири тисячі років свого існу вання вироби з делфтської порцеляни набули най різноманітніш ої форми. Це як звичайне кухонне начиння - тарілки, глечики, чашки, так і вази, статуетки, плакетки, магніти, біжутерія, іграш ки, керамічні панно на будинках і навіть унітази. Ш О З '} 5 3 Л З } Щ С І
Дивовижно, але існує електростанція з пор целяни! Вона розташ ована у старовинній части ні невеличкого нідерландського містечка Ромбек (КоошЬеек). Жителі називають цю електростан цію Міським Вогнищем. Облицювання ТЕЦ вико нано з порцелянових плиток метр на метр кожна, а її вежа дечим нагадує дзвіницю. Орнамент скла дається з тюльпанів і сонячних променів, за допо могою яких розкривається призначення будівлі. Практично всі вироби виконано у знайомих нам за російською Гжеллю біло-синіх кольорах. Отож, якщо вдома вашого повернення чекає фа нат ФК «Динамо-Київ», то можете сміливо шу кати в найближчій сувенірній крамниці вироби з делфтської порцеляни, принаймні з кольором ви точно не прогадаєте. Однак не дивуйтесь, якщо вам запропоную ть придбати вироби інших кольорів - художники не обмежені у виборі та дозволяю ть собі відійти від традицій. Незважаючи на якість виконання та різном а ніття форм, Америку в гончарній справі нідер ландці не відкрили. Делфтська порцеляна ви никла як альтернатива імпортному китайському фарфору, який потрапив до Нідерландів з р о з витком морської торгівлі. Н атхненні роботами китайських майстрів, гончарі в Делфті органі зували власне виробництво більш дешевої п о рцеляни. Це зумовлено в першу чергу геогра фічними та економічними факторами: доставка конкретних порцелянових виробів з Китаю ви магала витрат часу та грошей. Крім того високою була ймовірність того, що замовлення розтлум а чать неправильно через мовні бар’єри, і в резуль таті очікування себе не виправдає.
kardiologn.livejournal.com
Ваза для тюльпанів
Таким чином, нідерландські майстри нам ага лись імітувати східні керамічні вироби, а разом з цим вносити щось своє. І дуже скоро постійна праця та наполегливість виправдали себе - делфтська порцеляна стала чимось якісно більшим, ніж простою імітацією. Менш ніж за п’ятдесят років Делфт став основним центром з виробни цтва фаянсу в Нідерландах. Характерні для епохи китайської династії Мін зображення поступово витіснялись традиційними голландськими пейзажами в розписі порцеляни. Траплялись і біблійні сюжети, і квіткові компози ції. Сучасна делфтська порцеляна також майорить різноманіттям розпису - це абстрактні малюнки, рослини, тварини, пейзажі, люди або зображення сцен з життя людей різних епох. Голландці осо бливо люблять зображати вітряки, тюльпани, пта хів і кораблі на порцелянових виробах. Однак, попри всю свою розкіш і неперевер шеність, наприкінці вісім надцятого століття
фаянс Делфту не витримав конкуренції з англій ською порцеляною зі Стаффордширу. Поступово зменшилась кількість гончарних майстерень, які займались виробництвом біло-синьої порцеля ни. Відродження цього ремесла відбулось лише в 1876 році завдяки відкриттю Королівської по рцелянової м ануфактури, яка, хоча й не змогла повністю відродити делфтську порцеляну, однак вивела її на гідний рівень.
Королівська фабрика порцеляни Якщо ви божеволієте від бажання дізнатись, як же виготовляю ть порцеляну, що вже давно стала голландським брендом, - ласкаво проси мо до Королівської фабрики порцеляни. Там вам детально розкажуть і покажуть технологічний процес виробництва таким, яким він є насправді. Ви зможете побачити виробничі цехи, у яких вироби проходять усі етапи - починаючи від виготовлення розчину глини та закінчую чи ви-
32
Мистецтво
палю ванням матеріалу, вихід ним результатом якого є бісквіт (продукт, обпалений один раз). Він у свою чергу потрапляє до рук художників, які наносять розпис на порцеляну, після чого знову відправляється на фабрику для глазурування та повторного обпалювання. Екскурсія обійдеться вам у 12.5 € з людини. Якщо ж ваша група складається більше ніж з 20 людей, то вхід коштуватиме 9.5 € за особу. Дітям до 12 років вхід безкоштовний, від 13 до 18 років - 6,25 € . За умови, що чи сельність групи не перевищує 30 людей, ви можете замовити екскурсовода. Це коштуватиме вам у 35 € . Саме такі розцінки вказано на офіційному сайті фабрики (№№№.гоуа1с[е1Й:.сот). Також є онлайн-магазин, у яко му можна ознайомитись з асор тиментом продукції фабрики та її вартістю . Слід відзначити, що це - недешеве задоволення. Ц іна однієї такої тарілки, на приклад, може варіюватись від 65 до 1600 €. У середньому вона становить близько 100-200 €. Щодо днів, коли двері Коро лівської фабрики порцеляни від крито для відвідування, то до 16 березня 2015 року з понеділка до суботи ви зможете прийти сюди на екскурсію з 9 до 17 години. У неділю - з 12 до 17 години. З 17 березня до листопа ду 2015 року всі охочі зможуть відвідати фабрику в будь-який день тиж ня з 9 до 17 години. Також вона буде відчинена й у святкові дні.
https://www.pinterest.com/k
34
Мистецтво
«т
реш овий
»
ф о л ь к л о р
Н ід е р л а н д ів Ольга Терен
скільки український народ, без усяких хвастощів, дуже багатий на фольклор, то, розповідаючи про якусь країну, обов’язкоШ 4 во потрібно охопити її легенди та казки. Бо українцям зрозуміти іншу націю легше через те, що нам найближче. Коли я шукала хоч якісь натяки на народні розповіді, то була дуже зди вована. Хоча легенд і доволі багато, та їх досить складно знайти. Потрібно точно знати, що шу каєш. Та я знала й знайшла ось таке цікаве. Легенда про Уленшпігеля. Чесно, поки зро зуміла, як воно читається, зламала язик у трьох місцях. Загалом, є декілька версій з приводу того, чому саме так його назвали. З одних дж е рел дізнаємося про такий переклад імені, як «сова» та «дзеркало». Уленшпігеля, до речі, май же завжди зображаю ть з цими атрибутами. А інша версія свідчить про слова «мити» та «дупа». Згадується один із епізодів, коли головний герой демонструє селянам свій зад. Сама легенда р оз повідає про чоловічка Тіля Уленшпігеля, ж иттє вий шлях якого був доволі «трешовим». Там і ви гнання, і єретики, і коханці, і демони, і зрада, й інквізиція. Страх і ненависть у Н ідерландах - я б навіть так сказала. З такими ж иттєвими нега
раздами і не тільки зад селянам покажеш. Доволі така незвична та цікава історія про національновизвольну війну нідерландців. Ще цікавіш ими є історії в народу Н ідерландів про Рейнеке Лиса. Існує багато розповідей про хитрого Лиса, який своєю км ітливістю зміг обду рити короля й стати канцлером держави! Ви тіль ки подумайте, цей Лис збезчестив ж інку вовка, а діток покалічив, ледь не вбив зайця, забрав останній кусень ковбаски в песика, позабирав дітей у курочки, а потім і її саму покалічив. Піс ля всього цього король наказав привести Лиса на суд, але він зміг викрутитись завдяки своїй хитрості. І так д а л і... Не буду повністю пере повідати, але якщ о вас зацікавив Рейнеке Лис, можете дізнатись про нього детальніш е на п р о сторах інтернету. Не хочу натякати на зв’язок між політикою терпимості до наркотиків у Нідерландах і дивни ми сюжетами народних легенд, та без цього ніяк, ви самі все бачите. Хоча, можливо, історія про круглий хліб, що бігає доріжками, також доволі дивна для іноземців. Та хто я, щоб їх судити? Моя справа полягає в тому, щоб усього лиш донести до вас фольклор цієї прекрасної країни.
«Рейнеке-Лис» Ілюстрації Вильгельма фон Каульбаха ( М Ш е ї т у о п КаиІЬасЮ
36
Архітектура
оф іт і
з з
Тетяна Філь
Ш одорожуючи
Нідерландами, ^ ^ в а р т о заглянути до невелико$ $ г о містечка Ліссе (Ні$$е) в про&£ іАівінції Південна Голландія. Це місце славиться на всю Європу своїм королівським парком квітів під наз вою Кекенхоф (КеикепЬоґ). У пе ріод з середини березня до середини травня сюди з’їжджаються шану вальники тюльпанів з усього світу, щоб подивитися на цвітіння пре красних квітів. Щорічно в парку ви саджується понад 7 000 000 цибулин цієї рослини. Варто відзначити, що Кекенхоф знаходиться під патрона жем колишньої королеви, а нині принцеси Нідерландів Беатрікс.
Історія Кекенхофа У перекладі з голландської озна чає «Кухонний парк». Історія цього парку нерозривно пов’язана з ім’ям графині ван Бейра. У XV столітті на цих землях розташ овувався маєток цієї дивовижної жінки. Тут вона вирощ увала трави для королівської кухні. За свої короткі 36 років ж ит тя вона встигла багато чого: зм іни ла чотирьох чоловіків, відсиділа у в’язниці, взяла участь у кількох вій нах. В одному з боїв противником графині був її власний чоловік. Середина XVII століття для Єв ропи - час тю льпанової лихоманки.
У голландських тю льпанів, які за знали впливу невідомого вірусу, з’явилося незвичайне забарвлення. Ціни на ринку різко полізли вгору. Цибулини скуповувалися за нечувані ціни. Кажуть, що в 1637 році за одну продану цибулину можна було купити цілий маєток. Велика кількість кмітливих людей зароби ли на цьому купу грошей. Закладенням паркових угідь Ке кенхофа зайнялися ще в 1857 році ландшафтні архітектори Зохери, які свого часу спроектували ділення Вонделпарка (УопСеїрагк) в Амстер дамі. При проектуванні Кекенхофа були використані класичні принци пи англійського паркобудівництва. Ідея ж створення парку квітів з’яви лась у виробників і експортерів квітів у 1949 році. Вони вирішили створити наочну експозицію для торгівлі кві тами. Почали вирощувати не тільки тюльпани, а й нарциси, гіацинти, японську сакуру - тисячі різнобарв них композицій.
Трохи з історії тюльпанів Тюльпани прийшли у Голландію в XVII столітті з Туреччини, а туди в свою чергу з Гімалаїв і Казахста ну. Тому вони є воістину високогір ними квітками. У Туреччині тю ль пан став священним символом,
£ипс1иЬ.р1
Архітектура
який можна побачити практично на всіх фольклорних орнаментах. Навіть назви «тюльпан» і «тюрбан» однакові не тільки за значенням, але, якщо ви придивитеся, то й за формою.
Парк сьогодні У трьох павільйонах, розташ ованих на території парку площею в 32 гектари, представлені ш істнадцять експозицій. Вони дарую ть відвідувачам незабутні враження від тисячі забарвлень, форм і ароматів безлічі квітів. Кекенхоф вклю чає в себе кілька т е м атичних садів: історичний, музичний, природний і японський. Н авесні ту т розцвітаю ть більше семи м ільйонів кві тів. Це зм іню є Кекенхоф до невпізнання. Він щ ороку новий. Історичний сад оф орм лено в суто англійському стилі. Хоча він і не може похвалитися великою площею, його вид справляє незабутнє враж ення: подібно до м ініатю рного лісу, він має водоймищ е, оточене «заросли ми» берегами, і м альовничі галявини. Таку картину цілком можна було б п р и й н яти за творін н я природи без втр у чан н я лю дини, проте вигадливі квіткові ком позиції розкриваю ть справж нє п о ходж ення тутеш н іх красот. Музичний сад н адає своїм відвідувачам мож ливість насолодитися прекрасним и квітучим и рослинам и під музичний супровід. Природний сад занурю є в атм осф еру старого лісу, де гарм онійно поєдную ться д ер е ва, кущі, цибулинні рослини та д зе р кальні водойми, від чого максим ально посилю ється від чуття єдності з п р и родою. Японський сад відповідає всім ви могам японської культури - заспокоює дзю рчанням води й пропонує зан у р и ти ся в обійми східної ф ілософії. Пішохідні доріжки, яких на території парку досить багато, приведуть до ціка вих садових композицій, що представля ють собою справжні витвори мистецтва. Крім численних галявин, укритих стр о катим килимом з тю льпанів найрізном а нітніш их відтінків і сортів, у Кекенхофі є три оранжереї з бузком, золотими нарци сами, трояндам и, вишуканими орхідея
39
ми та іншими квітучими рослинами. Над створенням квіткових чудес працюю ть 24 садівники королівського саду.
Фест 2015! З 20 березня до 17 травня 2015 тут пройде відома в усьому світі традиційна виставка квітів. Тема цьогорічного фес тивалю - «Ван Гог». Ефектна квіткова мозаїка зображує автопортрет ван Гога, розміром 22х13 метрів. Вона створена з більш ніж 60 000 квітучих тю льпанів і гіа цинтів та стане декорацією для дитячого пасхального свята з обов’язковим зайцем, що роздає шоколадні яйця, і фестивалю Голландского фольклору. На ньому бу дуть представлені національні костюми, танці, пісні та традиційні голландські ре месла, наприклад, обпалення дерев’яних черевиків. 27 квітня в Кекенхофі широко відзначать День Короля: парком пройде марш оркестру та відбудеться концерт хорів, які виконуватим уть морські пісні. У програмі заходів ви знайдете також і виставку живопису, і сімейні вихідні, і дні ром антики з танцям и в середньовіч них костюмах, пікніками та прогулянка ми на човнах каналами. Крім того, на Алеї Слави буде висадже но тю льпан ^ п с е п ! Vап Со§Ь. Роботи ху дожника стануть джерелом натхнення для численних квіткових шоу в павільйо ні Огап)'е №$$аи. Гості парку квітів також м илувати муться на найбільші у світі виставками лілій та орхідей. А 25 квітня бульваром парку у супроводі різних оркестрів п р о йде квітковий кортеж з 50 машин, розкіш но прикраш ених квітами.
Трансфер Дістатися до голландського парку кві тів можна на автобусі з вокзалів Харлема (Н аагіет), Лейдена ^еіС еп ), Амстердама (А тзїегС ат) та Схипхола (ЗсЬірЬої). Як правило, разом з квитком на проїзд ту ди-назад ви можете відразу купити і вхід ний квиток у парк квітів Кекенхофа. У Ліссе всюди розміщ ені покажчики марш руту на Кекенхоф, тому заблукати навряд чи вийде.
час
п рогуляти сь гет лоо Альона Мамонтова
Ку, ; *КЛС> ,
driqbalphotos.blogspot.com
££) ідерландський Версаль» - так ве личаю ть перлину парко-палацож п і вого ансамблю Н ідерландів «Гет А і Лоо». Те, що «Гет Лоо» схожий на французький Версаль, пом ітно неозброєним оком. Це своєрідна копія Версалю, але менш их розм ірів і у формах голландського бароко кін ця XVII століття. У центрі Нідерландів, недалеко від Апелдорну, знаходиться така собі скромна колишня королівська резиденція, нині Національний музей. Палац Гет Лоо (Раїеіз Не! Ьоо) зане сений до списку найкращ их нідерландських пам’ятників ЮНЕСКО. До 1962 року тут кипіло справжнє королівське життя: принцеси катали ся в парку на білих конях, принци ганяли м’яча на газонах перед палацом, а королева Вільгельміна малю вала картини на пленері. Величність та королівську розкіш палацу важко не пом іти ти. Заснував Гет Лоо правитель Н ідерландів Вільгельм III у середині XVII століття. Ділянку він купував для того, аби збудувати мисливську резиденцію . Збудований найвидатніш им ф ран цузьким архітектором того часу, затиш ний дім -палац вражає своєю величчю з 1686 року. За час життя та правління Вільгельма III замок не одноразово зміню вали, декорували, розш ирю вали, добудували каплицю. Після смерті короля його нащ адки використовували палац як літню резиденцію . У 1960 році королева Вільгельміна заповіла палац державі після своєї смерті, що й було виконано в 1962 році. Інтер’єр дає відвідувачам уявлення про те, як у палаці жили протягом трьох століть королівські сім’ї Нідерландів, князі й монархи будинку Оранських Нассау. Зовнішній вигляд і оздоблення па лацу нарочито скромні. До палацового комплек су Гет Лоо прилягає парк, нерозривно пов’язаний з його історією. Сад виконаний у стилі голланд ського класицизму, який відрізняється характер ними для XVII століття чіткими пропорціями. Він розділений центральною віссю на дві части ни: сад короля й сад королеви, які є дзеркальним
Зло-вірзшт>[ім-5иошшоз
відображенням один одного. Парк, що займає пло щу близько 10 гектарів, відрізняється мальовни чим ландшафтом з озерами та великою кількістю різних видів рослин. Найбільшим серед фонтанів парку був «Фонтан Короля», водний струмінь яко го сягав 13 метрів. Влітку, завдяки зусиллям садів ників і дизайнерів, чітко простежується концеп ція саду як відображення далекої мрії. Автори ідеї парку - Якоб Ромейн і Деніель Моро. На території сучасного палацу є два ш икар них ресторани, декор яких гармонує з оздоблен ням Гет Лоо. Ресторан Балзаал (Ваігааі) розта
шований у західному крилі, влітку з його тераси відкривається чудовий вид на сад і поле для кро кету. Гранд-кафе «Принц Хендрік Гередж» (Ргіш Непгігік Сагаде) розташ ований на площі Сталленплейн (5іа11епр1еігі), він також має відкриту літню веранду. Для того, щоб обійти палац, вам ледве виста чить цілого дня. Сотні, тисячі туристів щодня приїж дж аю ть до Апелдорну, до одного з кра щих палацово-паркових ансамблів, щоб н асо лодитися красою та досконалістю Королівської Л ітньої Резиденції.
42
Архітектура
д ім н а к а н а л і Анна Федорчук
Ви персона нон-грата у Венеції, але дуже хочете побачити канали? Тоді можете завітати до Північної Венеції планети - Амстердаму. Тут можна знайти все й навіть трохи більше: від величної краси архітектури до легальної розпусти.
мстердам з його каналами - ідеальне міс це для роману (книжкового або бурхливо го та пристрасного, або ж бурхливого та пристрасного роману в романі: рекурсія в дії). Було б неймовірно, якби місто, схоже на Амстердам, відобразили в книжковому всесвіті. Яких ром античних героїв можна було б створи ти, яку сюжетну лінію кохання протягнути че рез 1281 міст, дати поплавати на водному таксі всіма каналами, усіма ста кілометрами. А мож ливо, зняти бойовики, які дуже популярні зараз у молоді. Додати й туди якусь шалену лінію ко хання. Приперчити неймовірними перегонами. А заверш ити щасливим кінцем і заходом сонця на горизонті. Ідеально. Це місто є гармонійним як у XVIII столітті, так і зараз, у ХХІ. Можливо, численні машини привносять трохи розладу в цей архітектурний дзен, але ніщо не ідеальне. Варто сказати, що канали Амстердаму ство рювались як транспортний шлях для доставки вантажу, а будинки на каналі були як складами, так і житлом. Канали почали будувати в середині XVII столітті за «планом трьох каналів» архітектора Хендріка ванн Кейскра. Вони маю ть вигляд пів кільця, що йде від заходу міста до півдня Старого міського центру. Місто сильно змінилося, коли план було втілено. Вздовж цих каналів зводили будинки, які мог ли дозволити собі тільки купці. Так склалося, що Ж
земельні ділянки в цьому місті коштували досить дорого, тому на будівництво виділялося від п’яти до дев’яти метрів завширшки. У зв’язку з цим бу динки були вузькими та високими: два-три вікна завширшки та три-п’ять поверхів. Дверний п р о хід у них був таким вузьким, що меблі просто не можна було пронести. Для подолання цієї п р о блеми на фасадах вмонтовували спеціальні гаки для того, щоб підіймати фурнітуру через вікна. Так роблять і досі, адже ці будинки не маю ть л і фтів - для них просто не вистачає місця. Спочатку будинки зводили з дерева, проте у результаті багатьох пожеж влада прийняла рі шення будувати їх з каменю й заборонити дерев’я ні споруди. Тому зараз Амстердам є таким, яким був і сотні років тому. І вже тоді визначилися зі спеціальними правилами, за якими забудовували канали. Наприклад, фасади повинні бути певно го кольору: темно-червоного, чорного або сірого, а двері треба було фарбувати в темно-зелений. У зв’язку з тим, що верхні поверхи будинків використовували як склад, сама будівля трохи нахилена. Це для того, щоб можна було достав ляти товар з човнів прямо до приміщ ення й при цьому не пошкодити фасад. Навряд чи ви зможете стати персоною нон-грата в Амстердамі, але насолодитись по їздкою у вас вийде завжди: як у компанії друзів, так і наодинці. О чистити думки, прогулюючись нічними вуличками, і отрим ати непереверш ені враження.
ваш. ьШіГЧ М О М ім
http://www.goodfon.ru
Північна Венеція
V
Водний лабіринт каналів Ам стердама можна вважати його головною відмінною і найбільш чарівною рисою. Канали Амстердама (голландською «дгасіпїеп») пов’язані прекрасними вуличками з безліччю затишних ма газинів та кафе. Вони надають не тільки спокій галасливому місту, але й є частиною місцевої куль тури. Головними каналами вважаються: Херенграхт, Кайзерграхт і Прінсенграхт, що протікають через центр Амстердама. Вони були прориті в XVII столітті, яке називають Золотим століттям Нідерландів.
' •) V:
Архітектура
47
н ем в іт р я к ів н ем в Дар’я Ткаченко
У Нідерландах без вітряків нікуди. Це одна з найяскравіших ознак країни. Більше 50% сухопутної території існує завдяки велетнямвітрякам. Навіщо вітряки голландцям? Для неповторності пейзажів!?
^
ф ідерланди відомі своїми в іт
ряками. Та спочатку їх вико ристовували не для м еління &£ Л і зерна. Болота та вода проблеми голландців ще здавна. Ріш ення просте - вітряки. Ні, своїми величезним и крилами, які інколи досягали 20-ти метрів, вони «не відганяли» воду, а осу ш ували землю . Для завою вання території ж ителі не кров п роли вали, а вітряки будували. Так, це - Нідерланди: їдеш д о рогою, а за рогом - вітряк. Більше тисячі їх збереглось на території країни. Є поодинокі, що стоять, як дерево в полі, а деякі ніби цілими гуртами збираються. Звісно, ніхто нікуди не збирається: де побудува ли, там і стоять. Будувалися вітря ки для осуш ування землі, пізніше використовувались для перемелення зерна, а сьогодні це музеї. Та не всі, залиш ились і робочі. Люди мелю ть зерно та запевняю ть, що таке борошно найкраще й хліб з нього найсмачніший. Вітряки в Кіндердейку - одна з найбільш популярних туристичних
пам’яток у Нідерландах. На порівня но малій території розташовано 19 млинів XVIII ст. Вони є найбільшим зосередженням старовинних вітря ків Голландії та входять до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Один млин відкритий для туристів, до решти ж вхід заборонено. Турист не проїде повз ЗаансеСханс - музей просто неба. Зага лом, Заансе-Сханс - це село, де є і вітряки, і будинки, і майстерні. Тут виготовляю ть сир, хліб і дерев’я ні черевики. У деяких будинках музеї, крамнички, але більшість з них заселені. Кожен вітряк ту т має власне ім’я та виконує свою функ цію: хто музейного експоната, а хто - своє пряме призначення. П іднятись на вітряк, зробити безліч чудових і неповторних фото можна в музеї-вітряку містечка Лейден (Хеійегі). Знайте, про голландські вітря ки можна говорити невпинно, а ще довше - дивитися на них. Тим паче, що вночі часто вмикають підсвічу вання. Чарівне видовище, якщо ба чити його на власні очі.
Крім осушування боліт, вітряки також використову вали і для виготовлення гірчиці (вітряк <^е Ниізтап»), фарбового пігменту (вітряк <^е Ка1»), вершкового масла (вітряки <^е Вопіе Неп» та <^е Оз»).
50
Автоколонка
аетю чии голландець Анна Федорчук «ЛЙЯІ обожнюю автомобілі та швидкість, екстрим $ $ $ $ і шум двигуна. Люблю те відчуття падіння, |^ ^ ! к о л и на неймовірній швидкості спускаєшся із високої гірки. Це неймовірне відчуття кай фу. Якщо в мене хтось запитає, чого я хочу біль ше за все на світі, то я відповім, що мені буде д о статньо Видані, ^атЬ о^діш , ВМШ, Азїоп Магїіп, Радапі, РогзсЬе, ще пару-трійку до них та ідеаль ної дороги в мальовничій частині Італії. І з неба ченою швидкістю нестись уперед, як на винищу вачі доріг. Двигун має бути таким потужним, щоб міг поглинати дерева, асфальт і мопеди на тро туарі, а позаду залишати тільки чисту силу. Мені вистачить 730 кінських сил, системи турбонаддування та ще потрошку всього, рівно стільки, щоб відчувати себе всесильною та ні краплини більше.
Н імецький автопром вражає елегантністю та надійністю , італійський приголомш ує повні стю й до цього нема чого додати, а чим же нас можуть здивувати та потіш ити Н ідерланди? Країна відносно невелика й виж иває за раху нок інш их галузей пром исловості. Та не варто думати, що все так погано. Ця країна все одно змогла стати відомою у світі спорткарів. Найбільш відом і автом обільні ком панії Н ідерландів - ^опке^VОо^^, Зрукег и ^АБ. Вони як кити та черепахи для автопром у Н ід ерлан дів. У основном у весь автопром (легкових а в томобілів) трим ається на Зрукег. ^опке^VОО^ї постає перед нами як творец ь ексклюзиву: мало, п роте запам ’ятовується. Про ^АБ скажу одне: солідно.
ШОЗ’ЇЗіррГЩОДЗСІ
1 г о о т .т е
Від Зрукег очікуємо багато. Емблема цієї ком панії дуже прим ітна тим, що на ній є два цікаві елементи: повітряний гвинт і автомобільне ко лесо. Після Першої світової війни автобудівники займались і авіаційною технікою. Початок д іял ь ності Зрукег у 1898 був доволі вдалим та ін тен сивним: створили цікаву маш ину для перегонів, якої до цього не було, начинили різними іннова ційними штучками. Словом, не машина, а остан нє слово техніки. Ось тільки машина, як і компа нія, не встигла з’явитись на світ і обжитись, як ф ранцузькі та німецькі аналоги полонили всіх, відсунувши на задній план нідерландський ав топром. І ось у 1906 році компанія опинилася на межі банкротства та краху. Зрукег створила де кілька автомобілів, які допомогли їй вижити під час кризи та вразили світ технічним прогресом, але все одно 1925 року вони збанкрутіли. У 2000 році Зрукег повстала з попелу з н о веньким спорткаром Зрукег С8 Зругїег. Компа нії допомагали дуже багаті інвестори - арабські шейхи, і, можливо, саме вони наполягли на тому, щоб Зрукег увійшла у «Формулу-1».
С8 Зругїег побудований за еталоном усіх спортивних автом обілів: алю м інієва рама, двом існий салон, кузовні панелі також з алю мінію , двигун з алю м інієвим блоком. Авто має 405 кінських сил, 4,2-літровий У8 двигун від Аигїі, який часто розганяє 1050-кілограмовий родстер до обов’язкових для суперкарів 300 кі лом етрів на годину. До кондиції в сотню д охо д ить за 4,5 секунди. Автомобіль зроблений у авіаційном у стилі. За весь час свого існування Зрукег випустила всього 9 моделей, однак всі вони відрізняю ть ся від інших автомобілів, вони неординарні та ексклюзивні. М ашини від ^опке^VОО^і запам’ятовую ться раз і назавжди. Автомобілі маю ть дуже цікаву форму для нашого часу, тому забути їх не вийде. Найбільш значущ им автомобілем у м одель ному ряді вважається ^опке^VОО^і ^8 СТ. Він створений на базі Аигїі К5. До сотні розганяєть ся за 4 секунди. Солідно, чи не так? 1,8-літровий чотирьохциліндровий мотор, потуж ність якого варіюється в межах 180-270 кінських сил, також
,/
Фундаторами фірми «Зрукег» стали два брати, які за професією були., ковалями. У 1880 році Якобус і Хендрік-Ян Спейкер у місті Хільверсум заснували фірму та назвали її на свою честь. До речі, назву автомарки - Зрцкег (пере рладається, як «цвях»), після виходу підприємства на німецький та британський ринки було змінено на Зрукег, щоб спок живачам було легше вимовляти назву автомобіля. А
http://www.goodfon.ru
Зрукег С8
запозичений у АиЬі К5. Макси мальна швидкість - 250 кіломе трів на годину. Автомобілі цієї компанії спроектовані під девізом «Без компромісів», що означає водін ня без електронних допоміж них засобів і без підсилю вача керма (хоча якщо підсилю вача не буде на вантаж івці, то в неї краще не сідати та відразу перейти на ін ший вид транспорту). Повна назва ^АР - Уап ^оо^пе’з АапЬапдшадеп РаЬгіек, що означає Фабрика причепів братів ван Доорн. Компанія ^АР прак тично з самого початку займа лась вантажівками. Усе почалось з конструю вання причепів, а після Другої світової війни, коли виникла потреба у вантаж них автомобілях, компанія знайшла свою нішу в автопромі. Назву було змінено на Уап Б оогпе’з А иїотоЬ іеІ РаЬгіек. Зараз БАР Тгискз є найбільшою компанією на світовому ринку з виробни цтва вантажівок. Однак, що найцікавіше, Н і дерланди - це досить вузенькі вулички, тому власники авто мобілів мають головний біль не лише з заторами (хоча від них у жодному місті планети не поз будешся), але й з паркуванням. На всій території країни машини завжди припарковують на лівій стороні - біля води. Там не іс нує різноманітних парапетів або бордюрів, тому власники авто припарковуються як справдешні лихачі: у лічених сантиметрах від води. Та вміння припарко вуватись це справа другорядна, важливо те, де це зробити. Адже там не передбачені величезні паркінги, які йдуть своїми сіри ми бетонними конструкціями під землю. У місцевих жителів є річні абонементи на паркування, а ті, у кого їх немає, довго че кають черги, щоб їх отримати. Паркування в центрі Амстерда му коштує не менше чотирьох євро за годину. Ось тому в Н ідер ландах дуже популярним тран спортом є велосипеди: економіч но, швидко, спортивно та займає мало місця.
54
О ці дивні голландці
о п іу м н и й з а к о н Массімо К ата р ін ел а и г Ь а п Ііт е з .с о
Максим Ватралік
Чим славляться Нідерланди? Тюльпанами, му зеями, архітектурою і... наркотиками. Для багатьох туристів Амстердам є нарко-меккою Європи,
у якій
абсолютно
безкарно
можна спробувати легкі наркотики. Історію та деталі цього явища ми розберемо нижче.
сновний законодавчий акт, що визначає правила роботи з наркотиками та від^ відповідальність за порушення, пов'язані Ш 4 з ними, називається «Опіумний закон». Підписаний він був королевою Нідерландів Вільгельміною в далекому 1928 році, однак після цього безліч разів змінювався та допов нювався. У тексті «Опіумного закону» можна знайти список речовин, які «заборонені до ви готовлення, продажу, ввезення в Нідерланди та вивезення з них, розповсюдження, воло діння... крім як у медичних і дослідницьких цілях». Цей список включає в себе практично всі відомі наркотичні речовини, з якими вче ним доводилося стикатися хоча б один раз. Багато назв не під силу буде дізнатися навіть зацікавленим людям. Утім, куди цікавіше ознайомитися з підзаконним актом «Директиви щодо методів розслідування та припинення карних діянь, описаних в опіумному законі». Починаючи з 1970-х, уряд Нідерландів вводить таке поняття як «дегїоодроІШек». У нашій мові немає анало гів цьому слову, але його приблизний переклад звучить як «політика допущення неприпусти мого» або «політика потурання». «Директиви» є найяскравішим прикладом законного акта, що дотримує «політику допущення неприпу стимого». Що ж у ньому сказано? По-перше, цей докум ент декриміналізує поняття «наркоман». Це означає, що саме вж ивання наркотиків у Н ідерландах не пере слідується. Наркомани знаходяться в юрис д икції лікарів, а не поліції, тому що вж и вання наркотиків розглядається як хвороба, а не як злочин. У спеціальних організаціях наркомани можуть безкош товно отрим ати
55
д аааіса м и і н с . «м асам м и СНКІС снспап
•*
д аа в іся т с .
№Ш
игнітв шіаош
СИУЯТАІ. МАЯОС ««РЕЯ РОЬМ НЕТЯМА
еСОЗСЇЗЗ?
СИНЕ)
Потрібно відзначити, що діяльність кофешопів контролю ється вкрай жорстко. Сьогодні відкрити новий заклад подібного типу можна тільки в тому випадку, якщо закриється один із тих, що вже існують. Кофешопи не маю ть пра ва нічого рекламувати, продавати будь-які інші наркотики, що не входять до другого списку. Та кож вони не можуть продавати алкоголь. Зрозу міло, що заборонено продавати наркотики осо бам, які не досягли 18 років. Кофешопи не мають права продавати більше 5 грам в одні руки п р о тягом дня. І, нарешті, вони маю ть право збері гати не більше 500 грам наркотиків. Однак, з виконанням останнього пункту трапляю ться проблеми. Також проблеми трапляю ться і з по стачанням легких наркотиків, адже їх продаж за межами все тих же кофешопів в Н ідерландах за боронено. Н аївно вважати, що запаси подібних закладів поповнюються за рахунок 4-5 рослин їх господарів. Фактично, легкі наркотики в кофе шопи поставляю ться тими злочинними органі заціями, з якими борються правоохоронні орга ни Нідерландів. Яких результатів досягла «політика допущ ен ня неприпустимого»? Спочатку передбачалося, що подібні заходи зменш ать кількість людей, залежних від важких наркотиків, але цього не сталося. Разом з цим число осіб, які спожива ють легкі наркотики, за період з 1984 по 1992 рік збільшилось більш ніж у два рази. Проте не мож на заперечувати той факт, що наркомани відчу ваю ть себе в Н ідерландах якщо не комфортно, то як мінімум захищено. Нідерландські вчені впевнені, що подібна політика, якщо від неї не відмовитися, в майбутньому дасть свої плоди. Зрештою, туристи з усього світу приїжджаю ть в Амстердам не тільки для того, щоб подивитися на гарні будинки і картини, чи не так?
Ь і§рісІи ге.ги
с о й е е $ Ь о р т еп и $ .о г§
чисті ш прици, консультацію лікаря і навіть н ар котики, якщ о вони необхідні їм для подолання абстинентного синдрому («ломки»). До чого призвели такі дивні на перший погляд заходи? У країні різко зменш ився рівень злочинності, обумовлений наркозалеж ністю , бо тепер н ар коману не потрібно шукати дилера та грош і для покупки у нього «дози». Також до мінімум у зве лася небезпека захворю вання на СНІД та інші вірусні хвороби. І, нареш ті, країна отрим ала реальні цифри, що стосую ться наркозалежних, оскільки такі люди перестали ховатися. По-друге, «Директиви щодо методів розслі дування та припинення карних діянь, описаних у опіумному законі» поділяю ть наркотики на два види: важкі та легкі. У перший список входять ті, будь-які операції з якими неприпустимі (^5^, кокаїн, героїн і т. д.), у другий же потрапляю ть усілякі сорти марихуани та гашишу. Якщо н ар котики з першого списку «не можна» зовсім, то наркотичні речовини з другого списку теж «не можна», але не так сильно. Що ж у розум інні нідерландців означає «“не можна”, але не так сильно»? У Н ідерландах ви можете зберігати до 5 грам речовин з другого списку, придбати їх у численних кофешопах і вирощ увати в себе вдома 4 або 5 (у різних дж е релах дані різняться) рослин, плодами яких є все ті ж речовини з другого списку. В уряду Н ідер ландів є на це кілька причин. По-перше, завдяки контрольованій доступності легких наркоти ків гром адяни можуть відмовитися від важких. По-друге, завдяки торгівлі легкими наркотика ми через легальні заклади (кофешопи) уряд убез печує людей від зв’язку зі злочинними елем ен тами, пов’язаними з наркобізнесом. І, нарешті, по-третє, такий підхід зменшує кількість злочи нів, пов’язаних з наркотиками.
ЯЕРАІа СЯЕЯМ м яья м я РОЬМ ЯГ6ЯЯМ
МЯТТІН
wikitravel.org
Щ ^
Н ід е р л а
нди
в и зн а н о к р а їн о ю з найкращ ою їж е ю Ірина Полянська
ідерланди визнали країною з най кращою їжею, адже її народ вживає Іф ^ф Іу свій раціон найбільше корисних &£ Л продуктів. Це й допомогло голлан дцям посісти першу сходинку в бороть бі між державами з найправильніш им харчуванням. Із невеликим відривом, на другій сходинці, опинилися Ш вейца рія та Франція, а за ними вже слідують країни Європи та Австралія, які зайняли четверту сходинку. Мабуть, зовсім л о гічно було віддати 21 сходинку державі, де пош иреність фаст-фуду та шкідливих звичок перевищує норму. Мова йде про США - країну-піонер швидкої їжі. А от Україна розділила 33 сходинку зі Слове нією та Мальтою. Тим не менше, Росії д і сталось аж 44 місце. На останній сходин ці опинився Чад. Кухня в Н ідерландах є напрочуд п р о стою та різноманітною , але якщо ви не полюбляєте рибу, то ваше харчування стане не таким насиченим, яким мог-
Кулінарія
ло бути, адже більшість традиційних страв готую ться з морепродуктів. Ви вже, мабуть, зрозуміли, що мова йтиме про рибу та рибні продукти. Отже, як і традиційною , так і однією з найулю бленіших страв виявився малосоль ний оселедець «харінг», виготовлений особливим способом. Він вваж аєть ся дуже корисним для здоров’я, адже проведені в Англії та Голландії дослі дження показали, що його вживання знижує ризик серцевих захворювань. У Н ідерландах навіть пош ирена при казка: «Харінг в країні - доктор ос торонь». Першу діжку малосольного оселедця було продано на аукціоні в Гаазі за 70 тисяч € , ці кошти було пе редано до Всеукраїнського ф онду бо ротьби з раком. Серед усього різном аніття страв неабияку популярність мають: • філе свіжого оселедця з цибулею; • судак з овочами; • копчений вугор; • різноманітні страви з молюсків, креветок і річкової риби; • гебакенпалинг (смажений оселе дець пангаринг або підсмажений з па токою вугор);
57
• відварена риба у вершковому мас лі під яєчним соусом. М’ясо вживають дуже рідко, адже кухня Н ідерландів складається пере важно з пісних страв. Готують вони його, намагаючись зберегти всі корис ні речовини, відварюють або туш ку ють з овочевим пюре. Часто можна зустріти в раціоні гол ландців супи з селери, гороху та з коп ченою ковбасою. Готують їх як в будні дні, так і на вихідні. Нідерланди славляться не лише широким асортиментом рибних страв, а й сирних також. Кухня багата на р із ном анітні гарячі страви з сиру. Про те, що голландці люблять п о поїсти, ми вже дізнались, а от із на поїв вони віддаю ть перевагу світлому пиву, адже пивоваріння є найдавні шим заняттям у Н ідерландах. Найвідоміший пивний бренд - «Хайнекен» (Неіпекеп). Окрім пива, вживають чисту горілку, особливо ялівцеву «Єневер» (УепеVе^). Першокласні ліке ри теж ту т виготовляю ть. Із безалко гольних напоїв найбільше вживають холодний шоколад з молоком або п р о сто молоко.
www.artleo.com
58
Гороскоп
гороскоп В И Лльона Мамонтова Хоча універсального рецепту для відпочинку не існує, зірки все-та ки впливають на те, яким він буде й де саме відбуватиметься.
ОВЕН Час задуматися про подорож до екзоту^ти чн ої країни. Зірки рекомендують відпра витися до Нідерландів. І, можливо, Вам вдасться зазирнути до кварталу Червоних ліхтарів.
П ТІЛЕЦЬ Для Вас корисним буде спіл-
їТ Т Г тування з живою природою. Знайдіть затиш не місце в лісі біля річки, послухайте спів птахів і нагодуйте з рук білок. Сміливо відправ ляйтесь до берегів Рейну та насолоджуйтесь простими земними радощами.
‘БЛИЗНЮКИ Людям Вашого знаку зірки ^ “ рекомендую ть поїхати в Аутлет «Батавія Стад» ( В а ї^ іа 5їагі). Це чарівна країна шопінгу, у якій можна знайти найпопулярніш і та улю блені всіма модні бренди як нідерландських, так і між народних торгових марок. Унікальний дос від ш опінгу в незвичайному бутік-містечку за пам’ятається надовго.
РАК Мрієте опинитися якнайдалі від свого дому та зануритися в абсолю тно незвичну культуру? Вирушайте до Нідерландів. Дім-музей Рембрандта та Музей тортур у Амстердамі, Му зей сиру в Алкмарі, Музей кішок і багато інших незвичних місць справлять на Вас найяскравіше враження.
ЛЕВ Ю пітер у Вашому сонячному знаку підвищ ить амбіції та планку тяжінь. Оби райте статусні марш рути, вивчайте життя коро лівських осіб, відвідуйте старовинні замки: Гет Лоо (Н еї ^оо), Хеесвейк (Неездаук), Тер Ворм (ТегШогт), Хунсбрук (НоепзЬгоек) і Мюйдерслот (Миійегзіоі).
^
\
д і ВА
Вам краще залиш итися вдома. Відпо чити, розібрати речі, які після попередньої поїздки так і лежать у валізах. Та й просто поле жати на улюбленому дивані, абсолю тно нічим не займаючись, іноді теж дуже приємно.
| § 5 ТЕРЕЗИ Терезам необхідні часті зустрічі з Члі прекрасним. Під час поїздок до Європи по бувайте в знаменитому Музеї Вінсента ван Гога.
^СКОРПІОН Люди цього знаку зодіа\/ц Т ку відрізняю ться неймовірною витри валістю та любов’ю до гострих відчуттів: вони швидко втомлю ються від пляжного відпочинку, і, поки їх друзі та близькі все ще ніжаться на со нечку, Скорпіони вже займаю ться дайвінгом на узбережжі Гревелінген і різних місцях півден но-західної частини берега Північного моря.
&
-І-Я СТРІЛЕЦЬ Стрільці найбільше схильні ^ у д о неквапних турів, сповнених дивними гастрономічними відкриттями, дегустацією ви ш уканих вин і знайомством з екзотичними стра вами. Свято, на якому Ви будете почувати себе як у своїй тарілці, - День Короля.
КОЗЕРІГ Нічне життя - Ваш найкращий У друг? Радимо завітати на площу Лейдсплейн реугізріеугі) у Нідерландах. Тут до сам о го ранку вуличні актори, фокусники, музиканти та інший творчий люд усіх мастей виступає пря мо під відкритим небом.
ВОДОЛІЙ Майже всі Водолії терпіти не ^можуть традиційні туристичні місця, і для них немає гіршого покарання, ніж цілий день, як на прив’язі, ходити за екскурсоводом. Зірки ра д ять підкорити одну з найвищих будівель у Рот тердамі - вежу хмарочоса «Делфтські ворота» (С еЬои» ^еШ:$е Роогї).
ІРИБИ Під впливом Н ептуна Вашими ^джерелами натхнення є класична музи ка, водні подорожі, чарівні аромати та вінтаж ні вина. Відвідуйте симфонічні концерти, виступи оперних зірок, слухайте величний орган у най більшому в Н ідерландах концертному залі Де Доелен ф е ^ое1еп).
Г - М-
Ш ш '|
іШ ш ті ^4м | Г Ш ®Ш 1
" 1
І
IV - Ч ~ 3 ^ ьот
,
■ * в
^рі 1г^
ІГ ^ Р р ІГ | [: К^: ■ и і
Ч
4
І 1
^ Н В І 1 РР * « І
Ці