Плацкарт нідерланди

3

Як створювався «Плацкарт» Дар’я Ткаченко, головний редактор

С

онячна весна надихнула наш творчий колектив на створення чогось нового і прекрасного. Ми вирішили випустити у світ захопливий, цікавий, пізнавальний та ексклюзивний журнал. Перед нами з’явилась низка перепон, які були з легкістю вирішені. Обрати нову тему!? Легко! Поки всі були голодними, одноголосно вибрали кулінарію. Потім поїли та почали аналізувати. Мистецтво відкинули одразу й безповоротно. Досить, як кажуть: «Двічі в одну річку не ввійдеш». Любов!? Ну, припиніть. Може, країни!? Надто загально. А якщо подумати? Ммм, можна! Усі взялися за роботу. Методом голосування обрали Нідерланди – це країна не з простих, але досить цікавих. «Нідерланди – це легалізовані наркотики, вулиця Червоних ліхтарів та інше, заборонене в нас», – подумали ви. Можу тільки сказати, що ви дуже погано знайомі з цією країною. До речі, часто Королівство Нідерланди називають Голландією. І вони цілком… помиляються. Це майже те саме, що запитати: Україна чи Карпати, Україна чи Крим. Ну, з останнім трішки промах вийшов… Слід розуміти, що Голландія – це не країна, а лиш її частинка, історична область на заході Нідерландів. Включає територію двох провінцій країни – Північної та Південної Голландії. З назвою мудрили недовго, але достатньо, щоб остаточно зрозуміти, яким має бути змістове наповнення журналу. «Плацкарт» – це мотиваційний журнал для любителів дивану і не лише. Озирніться, дорогі читачі, що бачите довкола? Нічого цікавого!? На сторінках цього видання ви будете поринати в дивовижні світи. Тюльпани, сир, вітряки, сабо, будиночки з неповторною архітектурою та цікавою історією, традиційне вбрання, День королеви, дивовижної краси парк квітів. Про це можна прочитати в нашому журналі. Але погодьтесь, що побачити самому – краще. «Плацкарт» розповість, що обов’язково слід побачити в Нідерландах і, головне, як краще й недорого туди доїхати. А що варто спробувати, ви й самі знаєте… Я про сир голландський подумала, а ви? А поки що поринайте з нами в мандрівку Нідерландами, а якщо «заблукаєте», скуштуйте шоколадку або ще щось солоденьке…

Зміст

Як створювався «Плацкарт»........................ 3 Відпочинок у Нідерландах: як дібратися............................................... 6

Архітектура Кекенхоф: парк квітів............................... 36

Традиції Традиційне голландське вбрання................ 9 Некришталевий черевичок....................... 12 День без законів....................................... 16

Час прогулятись Гет Лоо........................... 40 Дім на каналі........................................... 42 Нема вітряків – нема Нідерландів............ 47

Автоколонка Вільні танці............................................. 18 Менталітет: толерантні та прямолінійні... 20

Летючий голландець................................ 50

О ці дивні голландці

Мистецтво

Опіумний закон....................................... 54

Його соняшники...................................... 22 Червоним, Жовтим, Синім і Чорним........................................ 26 Від нього залишилися лиш картини.......... 28 Делфтська порцеляна............................... 30 «Трешовий» фольклор Нідерландів........... 34

Кулінарія Нідерланди визнано країною з найкращою їжею.................................... 56

Гороскоп....................... 58

5

Головний редактор: Дар’я Ткаченко Заступник головного редактора: Олена Красовська Верстка та дизайн: Анна Федорчук, Ірина Полянська Літературний редактор: Анна Чорна, Олександра Русіна, Юлія Гудзенко Технічний редактор: Анастасія Васьків, Оксана Пошивайло Коректор: Аліна Дмитрийчук, Максим Ватралік Ілюстратор: Тетяна Філь -менеджер: Ольга Терен Астролог: Альона Мамонтова

Журнал «Плацкарт» № 1 Квітень 2015 року Виходить раз на місяць. Видається з квітня 2015 року. Концепція, зміст та дизайн видання є інтелектуальною власністю видавництва та охороняються законодавством України. Копіювання матеріалів без письмового дозволу редакції заборонено. Тираж: 1 прим. Адреса редакції: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36 Підписано до друку 16. 04. 2015 Всі права захищено.

Відпочинок у Нідерландах: як дібратися Аліна Дмитрийчук Давно мріяли побувати в Нідерландах і в чарівній столиці цієї північної країни? Будьте певні, поїхати до Амстердаму самостійно зовсім не складно, як і в інші нідерландські міста. Уся найважливіша інформація про Нідерланди знаходиться в даній статті, яка допоможе вам реалізувати задумане.

Ç

агалом, якщо серце рветься до Амстердаму, то треба просто сісти та прочитати цей коротенький матеріал про те, як дістатися до нього з вашого міста, втекти туди від буденного життя, роботи, навчання, які, мабуть, уже добряче втомили. Як дістатися до Амстердаму? Українці, які бажають потрапити до Нідерландів, можуть вибирати між автобусом і літаком, адже поїзди в цю країну з України не ходять. Тож розглянемо декілька варіантів, як можна самостійно дістатися до Амстердаму зі Львова, Києва та інших українських міст. Є кілька способів, що відрізняються ціною, тривалістю та комфортом.

Варіант 1: Автобус + поїзд

Львів – Перемишль – Жешув – Варшава – Амстердам (32 €) або Київ – Львів – Перемишль – Жешув – Варшава – Амстердам (39 €).

Зі Львова до Варшави можна доїхати з пересадками, витративши близько 100 гривень (6-8 €). З Києва до цієї суми додаємо ще 120 гривень за квиток на поїзд Київ – Львів. А з Варшави автобусні квитки до Амстердаму коштують 105 злотих (25 €). Отже, в підсумку, на всю дорогу зі Львова до Амстердаму вами буде витрачено 127 злотих і 28 гривень, а це приблизно 32 €! З Києва до Амстердаму загальна вартість складатиме 39 €! Зі Львова дістатися до Варшави можна з 4 пересадками (в Шегині, Медикі, Перемишлі, Жешуві). Але якщо у вас немає бажання їхати до Варшави з пересадками, то можете скористатися прямим автобусом Львів – Варшава (400 грн) або Київ – Варшава (455 грн), а звідти автобусом Ecolines до Амстердаму. Загальна вартість такого варіанту: Львів – Варшава – Амстердам (48 €), Київ – Варшава – Амстердам (52 €).

Мистецтво

Варіант 2: Автобуси + переліт

Львів – Перемишль – Жешув – Варшава – Ейндговен – Амстердам (35-45 € в одну сторону). Київ – Львів – Перемишль – Жешув – Варшава – Ейндховен – Амстердам (42-52 € в одну сторону). До Варшави добираємося за такою ж схемою, як і в першому варіанті, а далі летимо в Ейндховен (Wizzair або Ryanair), звідки прямим автобусом до Амстердаму.

Варіант 3: Прямий переліт

У квітні-серпні 2015 року прямий переліт Київ – Амстердам – Київ коштуватиме 110 €. Міжнародні Авіалінії України ввели новий «smart тариф»: при купівлі квитків за 150 днів до вильоту отримуєте знижку 50 . Для українців це комфортний і недорогий спосіб відвідати Амстердам. Багаж включено до ціни!

Варіант 4: Машиною

На машині до Амстердаму доїхати можна чудово та без пригод. Ніяких черг на шенгенських кордонах немає, тому що самих кордонів вже не існує. Єдина черга на українсько-польському

alvaromolinaescudero.wordpress.com

8

кордоні, та й ту можна пройти всього за 3-4 години. А так кататися Європою на машині – суцільне задоволення, за винятком справді дорогого бензину. Якщо традиційні способи пересування із якихось причин вас не влаштовують, спробуйте пошукати нетрадиційні. Наприклад, можна піти і більш екстремальним шляхом: відправитися в подорож автостопом. У Європі такий спосіб переміщення досить розповсюджений, особливо серед молоді. Тут є кілька нюансів. По-перше, обов’язково візьміть із собою карту того маршруту, за яким ви збираєтеся проїхати. Не варто покладатися на водіїв і розраховувати, що вони добре знають місцевість – у першу чергу, ви самі повинні знати, куди їдете. Тому на карті обов’язково повинні бути зазначені заправки, на яких ви зможете вийти: пообідати або змінити попутку. Певна річ, у дорогу потрібно взяти з собою спальник і все необхідне для ночівлі. Як бачимо, при бажанні економний мандрівник може знайти чимало способів зменшити свої витрати та отримати масу вражень від поїздки. Приємних подорожей!

Традиції

9

Традиційне голландське вбрання Юлія Гудзенко

У

наші дні жителі рибальських сіл Схевенінген і Волендам, а також острова Маркен носять народний костюм, не забуваючи навіть про найдрібніші елементи. Таку прихильність до стародавніх звичаїв можна пояснити тим, що в згаданих регіонах жителі намагаються зберегти стародавні риси побуту всіма способами. Адже ці села є етнографічними заповідниками, які щорічно відвідує велика кількість туристів із усього світу. Одяг у кожній провінції має свої особливості крою та кольору. Фасон чоловічого костюму практично скрізь стандартний. Зазвичай це мішкуваті чорні брюки до колін, чорна або, навпаки, яскрава, барвиста сорочка, яка має невеликий комірець, розріз біля горла та застібається на металеві ґудзики. Поверх сорочки надягають чорну коротку куртку, прикрашену двома рядами ґудзиків. Таку куртку носять зазвичай заправленою в штани. Голову прикрашає невелика кепка з лакованим козирком. Що стосується жіночого національного голландського костюму, то тут можна віднайти дуже багато відмінних деталей. Найстарішим вважається народне плаття мешканок острова Маркен, які дотримуються протестантського віросповідання.

pt.pinterest.com

Традиційне голландське вбрання вийшло з ужитку не так давно. Воно користувалося неабиякою популярністю по всій Голландії аж до початку минулого століття. Однак слід зазначити, що в Нідерландах існують провінції, де громадяни досі одягаються виключно в народні костюми.

Характерна риса вбрання маркенських жінок – яскравість і строкатість. Саме цим жительки острову відрізняються від решти протестантського населення. Як правило, в костюмах протестантів переважали темні, м’які кольори, тоді як католики всюди носили більш яскравий одяг. У даному випадку, очевидно, етнічна традиція виявилася сильнішою за суворі вимоги релігії, і жінки зберегли яскравість одягу, який вони носили протягом багатьох століть. Спідниці та фартухи шились із однотонних і смугастих тканин. Характерною рисою їх фартухів була широка облямівка з тканини іншого кольору, яку пришивали не до подолу, а до поясу. Облямівка з біло-рожевим картатим візерунком прикрашала чорні фартухи. Поверх полотняної сорочки з довгими рукавами та смугастої кофти з короткими руками жінки острова Маркен надягали своєрідний, дуже вузький корсаж – тугу обгортку. Він представляв собою глуху «кокетку» з темно-коричневого сукна, яка щільно зашнуровувалась на боках. Цей ошатний, розшитий квітами корсаж у будні дні прикривали чохлом із простого ситцю (теж кольорового). У провінції Зеландія нижніх сорочок не носили. На темну кофту з короткими рукавами одягали чорний корсаж із глибоким вирізом (майже до талії), який прикривали яскраво вишитою манишкою або шовковою ниткою. В інших областях жіночий костюм був простішим: темна спідниця, вузька кофта, яка щільно облягала тіло, і перехрещена на грудях хустка або шовкова шаль. Голландки дуже любили шалі з шовку, мережива та картатих тканин. Головні убори здавна були важливим елементом жіночого костюму. Старовинна традиція, яка зобов’язує повністю приховувати від сторонніх очей волосся не тільки жінок, але й дівчат, призвела до появи чіпців дуже складних форм і конструкцій. Чепчики складалися з 12 деталей і мали темну підкладку, яка служила контрастним фоном білому мереживу. Ці ковпачки з «крильцями» витончено обрамляли щоки мешканок Волендама. Їх хитромудра форма не дозволяла впізнати жінку у профіль. А в містечку Стапхорст вважали за краще носити на голові чіпці-шапочки з візерункової тканини, які щільно облягали голову. Найближче до інших типів національних голландських костюмів відноситься одяг жителів села Волендам. Завжди темна, довга, широка спідниця. Темна кофта з вирізом у формі овалу, який прикрашає яскравий світлий фартух. Чепці білі, добре накрохмалені, з відігнутими кінцями та мають гостру верхівку. Цікавими є стародавні металеві, частіше срібні, прикраси, які жінки носили на голові. Такі ювелірні вироби зустрічалися лише в тих провінціях,

pt.pinterest.com

де колись було фризьке населення (Зеландія, Південна та Північна Голландії, Гронінген). У Зеландії жінки надягали на лоб широку металеву пластинку, яка доходила приблизно до середини чола. У Північній Голландії така прикраса представляла собою підкову, що охоплювала потилицю й доходила до вух, де вона закінчувалася квадратними пластинками. У цих же областях були поширені й металеві прикраси чоловічого одягу: ґудзики, поясні пряжки та інші. Наприклад, у провінції Зеландія чоловіки носили на поясі дві великі круглі пряжки з металу.

Зараз костюм голландки являє собою спідницю та кофту темних відтінків, на плечах неодмінно повинна бути хустка, на голові – чепчик. Для святкового костюму жінки Голландії використовують традиційні залізні прикраси. У сільській місцевості і до цього дня носять дерев’яні черевики – кломпи. У вологому голландському кліматі ноги сільського жителя в них не промокають і зберігають тепло, а прекрасного матеріалу для їх виготовлення більш ніж достатньо. Ось і отримали кломпи таке широке розповсюдження й у наші дні стали прекрасним сувеніром.

Некришталевий

черевичок

Олена Красовська

У

весь день за вікном дощ. Погода знову демонструє свій примхливий характер. Здається, що ця злива не закінчиться ніколи. Так важко займатися справами в таку негоду. Як подумаєш: ці вічні війни парасольками, похмурі люди довкола, ще й ноги мокрі від калюж. У такі моменти здається, що жодне взуття не може витримати таких умов існування. Хоча, хвилиночку… А як же ці чудернацькі дерев’яні черевики, які розпродаються в Голландії, мов гарячі пиріжки? Ще б пам’ятати, як вони називаються. Зараз загуглю. Отож: «Дерев’яні черевики зазвичай використовувалися робочими верствами населення як захисне взуття на фабриках, шахтах, фермах. У Франції дерев’яні черевики називаються сабо (фр. Sabot), у Нідерландах – кломпи (нід. Klomp, англ. Clog, швед. Träsko)».

Точно, кломпи! І як я одразу не згадала? Це ж один із найбільш розповсюджених стереотипів про Нідерланди. На думку 30 населення Європи, кожен голландець має в себе на подвір’ї млин, щодня ходить у паб із букетом тюльпанів у дерев’яних сабо, де на нього вже чекає дівчина, одягнена в сукенку зі світлою маніжкою, з келихом пива в руках. І хоча це виключно стереотип, кожна з перелічених складових цього шаблону є символом держави. Кломпи вирізьблюються з різних видів деревини, таких, як верба, тополя, береза, бук тощо. Поява такого взуття пов’язана з нестійким кліматом Нідерландів, де кожен день існує ймовірність промочити ноги, адже 1/4 частина країни лежить нижче рівня моря. З’явилося це взуття близько 500 років тому, проте й сьогодні ним користуються рибалки,

садівники та фермери. До речі, останні обрали цей вид взуття не лише через захист від вологи, а й через те, що сабо можуть витримати близько 8 тон живої ваги. Гострі предмети та концентровані кислоти не завдають жодної шкоди кломпам. При ударах деревина тріскається, на ній не залишається вм’ятин, що автоматично робить їх безпечнішими, ніж інше захисне взуття. Але не будемо забувати про те, що, окрім функціональності, сабо мають ще й інше призначення. Естетична складова даного виду взуття достатньо важлива, оскільки щорічно виготовляється близько 4-5 млн. пар таких дерев’яних черевиків. Проте лише 1/3 з них використовується за призначенням, а всі інші, як ви розумієте, продаються як сувенірна продукція. Черевики вирізняються яскравим оформленням

і різноманітністю візерунків, що, безперечно, привертає увагу туристів і приносить у національний бюджет вагому частину прибутків від продажів сувенірів. Як не дивно, кломпи відігравали досить важливу роль і в суспільному житті Нідерландів. Кожній новонародженій дитині обов’язково мали подарувати новенькі дерев’яні черевички. Коли король відвідував якусь провінцію, то всім місцевим жителям віддавався наказ постати перед монархом у святкових сабо. Окрім того, якщо молодий чоловік дарував своїй дамі серця пару кломпів, то це розглядалося як пропозиція стати його дружиною та матір’ю його дітей. Дерев’яне взуття було традиційним у багатьох народів світу, але сьогодні його мало хто носить. Та нідерландці шанують звичаї.

Наші кломпи Дерев’яне взуття подекуди було поши­ рене і в Óкраїні. Зокрема, воно було відоме у карпатських бойків, видовбане з дерева (дов­ банки, довбанці). В інших регіонах Óкраїни відо­ мі назви: дерев’янки, дерев’янці, колодянки та ін. Íа Ïолтавùині (с. Дейманівка Ïирятинського р­ну) ùе у середині ÕÕ ст. використовували плоскі калошоподібні «шкарбани» чи «постоли», ко­ трі взимку одягали на чоботи для захисту взуття під час косіння очерету на річках і ставках.

16

Традиції

День без законів Оксана Пошивайло

В

елосипеди, вітряні млини, дамба, квіткові поля, різноманітні види тюльпанів, Амстердам, у якому завжди життя йде повним ходом, архітектура, вишукані діаманти, смачні сири, дерев’яні черевички (сабо) та найбільший порт у Європі – усім цим славляться загадкові Нідерланди. Але родзинкою країни є національне свято, яке ще називають днем національної єдності та солідарності, – День Королеви, який уже став Днем Короля. Воно бере свій початок ще в 1885 році. До речі, вперше з 1890 року в Голландії править король. Дата змінювалася з кожним приходом нового правителя. Зараз воно відзначається 27 квітня, але раніше святкування проходило 31 серпня, в день народження принцеси Вільгельміни. Ще тоді воно називалося Днем принцеси. Коли принцеса стала королевою, свято було перейменоване. З приходом до влади принцеси Юліани цей день перенесли на 30 квітня. Королева Беатріс, її донька, не змінювала дату святкування в честь вічної пам’яті про матір. Яскраво помаранчевий колір – колір Оранської династії. Тому в день народження монарха жителі одягаються в помаранчевих тонах. «Вільні базари», на яких продається переважно антикваріат, що вже «віджив своє», демонстрація талантів і великий музичний фестиваль стали візитною

карткою в цей визначний день. Не обійтися в такий день і без каруселей, ігрових автоматів та… малосольних оселедців. Так, саме оселедець, який безкоштовно роздають на площі Дам, очолює топ-10 страв у цей день. У Гаазі починають святкування ще з так званої Королівської ночі (Koningsnacht). Якщо не маєш у своєму гардеробі помаранчевого кольору, то не засмучуйся передчасно, адже ти зможеш без зайвих зусиль підібрати собі щось до душі на святковому ринку. Навіть шкарпеток буде достатньо для того, щоб стати маленькою частинкою грандіозного дійства. Шоколад із марихуаною, іменні майки та найсмачніше пиво так і ваблять молодь на святкування цього богемного свята. Місцеві діджеї завдають гарту, а гості свята курять гашиш та кумедно танцюють під їх незвичні ритми. Не кожен охочий зможе туди потрапити, адже там – тільки найкращі, найспритніші. Ті, кому не пощастило потрапити до сотні учасників, є чарівні дівчата. Під ритми їх барабанів можна веселитися до самого ранку, просто йдучи вулицею. Народ у цей день відривається на повну, адже поліції заборонено обмежувати веселощі. Тому до святкового феєрверку вже мало хто залишається зі «світлою головою». Найстійкіші курять оселедець, а на площі Дам безкоштовно роздають гашиш.

intothenetherworld.blogspot.com

andrreas.livejournal.com

flickr.com

photo-day.ru

Вільні танці Альона Мамонтова

У

кожної країни є свої танцювальні колективи, знані на весь світ. Відомим українським колективом є Національний Заслужений академічний ансамбль танцю України імені П. Вірського. У Нідерландах же головним представником вважається Нідерландський театр танцю (Nederlands Dans Theatre), постановки якого з аншлагами проходять у всьому світі. Заснували Нідерландський театр танцю в 1959 році в Гаазі 18 учасників трупи Національного Нідерландського балету. Під чуйним керівництвом Бенджаміна Харкаві було сформовано новий репертуар, який відрізнявся від традиційного балету. Трупа,

схиляючись до американського танцю модерн, зруйнувала межі між цим напрямком і класичним балетом. Було зроблено акцент на нових ідеях і експериментах із освоєнням нових форм і методів танцю. Мотиви зрозумілі: урізноманітнення репертуару та реалізація нових ідей у постановках. За роки існування театру змінювалось багато керівників-хореографів. Плідною працею завоював колектив свій авторитет. Показавши перші спектаклі в Парижі, трупа отримала запрошення виступити на декількох майданчиках Англії, в тому числі на сцені відомого театру Садлерс Веллс (Sadler's Wells). Потім колективу підкорився американський глядач. Тепер кожен їх виступ (а працює трупа театру по всьому світові) зустрічають аншлагом. Віртуозність, високий професіоналізм, симбіоз модерну та класичного балету, якісні та сучасні постановки, інтелектуальний репертуар – усе те, що характеризує Нідерландський театр танцю. Це той випадок, коли багато говорити не треба. Достатньо один раз побачити на власні очі.

20

Традиції

Менталітет: толерантні

та прямолінійні Ольга Терен

Я

кі перші слова у вас асоціюються з Нідерландами? Я вирішила запитати про це у знайомих і друзів. На той момент я ще не знала, що писатиму про цю країну. Та відповіді були доволі різні. «Це та, що Голландія?», «Квіти привозні звідти», «Ну, і різна інша зелень там легалізована ніби, так?», «Летючий голландець». Ого, подумала я й зрозуміла, що хочу писати на тему стереотипів. А потім це перейшло в ментальність, менталітет. Ну, знаєте, як воно в дівчат буває? Іноді сама не встигаю за польотом своїх думок. Якщо ви жіночка, то перше, що потрібно зро­ бити, коли їдете до Нідерландів і не хочете сильно виділятись на фоні місцевих дам, це наносити мінімум макіяжу. Або взагалі його не робити. Нідерландські дівчата обирають друге і не переймаються з цього приводу. А от якщо ви чоловік і збираєтесь створювати сім’ю з дітьми та, можливо, лабрадором, трьома котами, морською свинкою, рибками, геконом (необхідне підкреслити), то майте на увазі, що нідерландські чоловіки, мабуть, найласкавіші та найтурботливіші у світі. Тож з ними конкурувати буде важко. Вийти в декрет замість жі­нки? Пф, будь ласка! Від того вони стають тільки більш порядними в очах інших. Загалом, якщо вести роз­мову про стосунки чоловік\жінка, то може скластись враження, що вони просто помінялися місцями. Жінки «сильні та незалежні», а чоловіки «хочуть домашнього затишку та багато дітей». Можливо, в цьо­

му винна фемінізація Нідерландів, та для нашого розуму, що поки перегукується з радянськими думками (як би ми цього не хотіли заперечувати), це поки занадто. І не тільки це. Оскільки Нідерланди доволі толерантна держава, яка завжди прагне компромісу, то не дивно, що саме в цій країні вперше дозволили одностатеві шлюби. А також легалізували проституцію і прийняли так званий «опіумний закон». Цей акт, що визначає рамки між забороненими та незабороненими наркотиками. А ще там є пунктик, що людині для своїх потреб можна вирощувати до п’яти рослинок. Хоча використовують такі запаси переважно туристи – місцевим уже якось і не хочеться. Коли все можна, то бажання, мабуть, зникає. Та й здоров’я в них не на останньому місці. Їздять на велосипедах (правда, і крадуть ті велосипеди часто), бігають кроси. Якщо б я жила в такому місці, то також би бігала. Коли весь рік є загроза затоплення міста, то виживає найспритніший. Нідерландці доволі прямо­лінійні, неформальні люди: оберігають родинні ці­нності, які б сім’ї не були; не переймаються з приводу того, що подумають люди. Вони завжди хочуть вирішити проблему так, щоб кожному було зручно. Нідерландці відкриті для світу, для людей, хоч іноді можуть зда­тись трохи заздрісними, та це тільки через те, що хочуть зробити все якнайкраще. Вони також люблять подорожувати, як і ви, мій читачу, чи не так?

Патріотка з Нідерландів

22

Мистецтво

Його соняшники Олександра Русіна

Стрілки годинника крутяться, немов крила млина від дотиків вітру. На книжковій поличці сувенір із далекої, але такої казкової та бажаної країни, як Нідерланди. Це мініатюрні кломпи – дерев’яні черевички, розписані вмілими руками майстрів колишньої королеви морів. Повітря кімнати переповнене запахом ніжних весняних квітів – голландських тюльпанів. Їх запах відбивається від жовтих стін та створює густий, насичений затишок у невеличкому приміщенні. Навпроти мене стоїть мольберт, і я мрію намалювати соняшники. Відобразити красу букету цих дітей сонця так само майстерно, як це колись зробив божевільний геній або геніальний божевільний Вінсент Віллем ван Гог.

Л

юдський вік короткий і сповнений страждань. Звичайно, не завжди. Але коли Бог дав тобі талант, будь готовим за нього заплатити. Нещастя в особистому житті, погане здоров’я, несприйняття своїм поколінням, божевілля, всього 37 років життя на нашій грішній планеті або й усе відразу – такою може бути ціна. Ціна за те, щоб, дивлячись на будь-який натюрморт із соняшниками, навіть пересічна людина думала про твоє ім’я, щоб ти став найвідомішим художником-постімпресіоністом своєї країни. І Вінсент ван Гог сповна за це заплатив. За що ж він заплатив так багато? Мабуть, за те, що він творив 10 останніх років життя, але попри все встиг створити близько 800 картин і понад 900 графічних творів. У його творчості можна виділити автопортрети, натюрморти з соняшників і пейзажі пшеничних полів. Саме вони та своєрідна манера написання картин вирізняють цього художника з-поміж інших. Епістолярна спадщина ван Гога становить близько 900 листів, більшість із яких адресована його брату та близькому другу Тео. Якщо запитаєте в пересічної людини, що вона знає про ван Гога, то з величезною імовірністю першим почуєте: «Він художник, який відрізав собі вухо». Здається, кожен про це знає, але насправді існує дуже багато міфів і гіпотез щодо цього факту. По-перше, ван Гог відрізав собі не

все вухо, а лише його мочку. А ось те, як це сталось досі є предметом суперечок і гіпотез. Достеменно відомо, що в час, коли це трапилось, ван Гог проживав у французькому місті Арль разом зі своїм другом – художником Полем Гогеном. За однією з версій, саме конфлікт між ними закінчився тим, що постраждало вухо ван Гога. Наприклад, німецькі вчені стверджують, що історії з цим божевіллям не було. На їх думку, Гоген планував покинути місто, а ван Гог з якихось причин розпочав бійку. Гоген, захищаючись від нього шпагою, відрізав другові частину вуха, а потім викинув шпагу в ріку. В щоденнику Рашель, дівчини легкої поведінки, якій ван Гог приніс мочку свого вуха «на зберігання», було сказано, що вухо відрізав Гоген. Також є версії, що великий художник зробив це власноручно через муки від болі в запаленій мочці або просто для того, щоб привернути до себе увагу, адже попиту на його картини не було. Місцева газета того часу опублікувала таку замітку: «Минулої неділі, о пів на дванадцяту, художник на ім’я Вінсент ван Гог, голландець за походженням, з’явився в будинку терпимості № 1, покликав дівчину на ім’я Рашель та протягнув їй своє вухо з таким словами: «Бережи цей скарб». Потім він пішов. Поліцію відразу проінформували про цю подію, яка могла бути

Вінсент ван Гог «Соняшники» справою рук лише нещасного божевільного. Правоохоронці прийшли зранку до будинку цієї людини та знайшли його в ліжку в непритомному стані». Насправді, варто в першу чергу звернути увагу на численні листи ван Гога до свого брата Тео. Адже в одному з них він написав досить красномовну фразу: «Рей розповів мені, що знав хворого, який так само, як я, відрізав собі вухо». До речі, у психіатричній практиці існує так званий синдром ван Гога. Він полягає в тому, що хворий безпідставно дуже наполягає на операції або навіть самотужки себе оперує. Вінсент ван Гог був у відчаї від безвиході, відчував себе тягарем для брата. Позаду вже була психіатрична лікарня та спроби суїциду. І в 1880 році він вистрілив собі в груди. Смерть прийшла не відразу, а через два дні. Більшу частину його робіт зібрав після цього Тео ван Гог, а його дру-

жина їх опублікувала. Хоча невідомі картини цього художника знаходять і до сьогодні. Але вчені Стівен Неіфі та Грегорі Вайт Сміт відкидають цю версію. Вони стверджують, що смерть великого художника дуже схожа на нещасний випадок. На їх думку, два хлопчики випадково його застрілили. Що б ми не говорили про життя та смерть художника, це не зменшує його таланту та працелюбності, це не відбирає в його картин їх красу та унікальність. Жовтий колір його полотен назавжди залишиться для нас зразком краси, хоча він вього лиш наслідок надмірного вживання Вінсентом ліків від епілепсії, яка з’явилась через любов до абсенту. Минають роки, але над пшеничним полем досі літають круки, зморені селяни їдять картоплю, соняшники стоять у вазі, кімната така жовта, ніч така зоряна, а Вінсент ван Гог – геній.

Вінсент Віллем ван Ãог – Õудожник­постімпресіоніст, Áожевільний талановитий бог Ó віках закарбував свій хист.

26

Традиції

Червоним, Жовтим, Синім і Чорним Аліна Дмитрийчук

П

ітера Корнеліса Мондріана часто називають «летючим голландцем живопису» та «художником-пілігримом»: юнаком він залишив рідне провінційне містечко й прибув у Амстердам, потім переїхав у Париж і, врешті-решт, повністю осів по той бік Атлантики – у Нью-Йорку. Весь цей час стиль майстра постійно еволюціонував у бік чистої абстракції. Його картини, що представляють собою поєднання прямокутників і ліній, є прикладом найбільш суворої та безкомпромісної геометричної абстракції в сучасному живописі. Мондріан відомий як один із трьох «батьків» абстрактного живопису. Майже одночасно з Кандинським і Малевичем (між появою їх абстрактних полотен – декілька років) він розробляє нові принципи взаємин художника з картиною, створюючи чисту гармонію, не обтяжену образотворчими законами. У жодного з них абстракція не була раптовим просвітленням. Метод, який змінив історію мистецтва, народжувався поступово, при цьому в голландця цей шлях був найбільш логічним. Адже його живопис висловлював не стільки духовний та інтелектуальний подвиг, скільки теплоту кольорів і затишок прямого кута. Піт Мондріан починав свій творчий шлях із манірного імпресіонізму, а закінчив суворою геометричною абстракцією. Повернувшись у 1919 роців Париж, голландський майстер авангарду по-справжньому стає популярним завдяки своїй роботі «Композиція з Червоним, Жовтим, Синім і Чорним». Можна сказати, що тоді стиль художника вже повністю був сформований. Майстер пензля продовжував свої неопластичні експерименти

та вивів «закон прямого кута», що допускає побудову форми лише за допомогою вертикальних і горизонтальних ліній. Сітка вертикалей і горизонталей (аналог чоловічого й жіночого) ділить полотно на вісім або дев’ять площин (іноді їх число подвоюється). Також майстер визначається з принципом класифікації кольорів: на його думку, червоний, жовтий і синій – це кольори, а от білий, чорний і сірий він називає не кольорами. Останні, втім, цілком можуть бути використані для розділення кольорів у абстрактному живопису. «У майбутньому здійснення чистого вираження форми замінить мистецтво. Щоб досягти цього, слід лише забути про різноманіття форм в живій природі, й тоді нам не потрібні будуть великі картини та скульптури, бо ми будемо жити в здійсненому мистецтві», – заявляв художник у одній із своїх теоретичних праць. Таким чином, майстер ставив знак рівності між можливою в майбутньому життєвою гармонією та мистецтвом. Це вже був той Мондріан, твори якого легко впізнати в будь-яких музейних залах. Адже його оригінальність полягала в тому, що він був одним із небагатьох художників, для яких мистецтво було не метою, а лише засобом без самостійної цінності. Відкриття Мондріана справили величезний вплив на архітектуру та дизайн (аж до дизайну одягу знаменитих суконь Іва Сен-Лорана з колекції 1965 року) – голландські музеї люблять показувати у своїх експозиціях меблі та інші об’єкти, які здаються відвідувачам об’ємними формами картин художника. Якщо хочете побачити цю красу на власні очі – пакуйте валізи для поїздки в Голландію!

28

Мистецтво

Від нього залишилися лиш картини Анастасія Васьків

Н

ідерланди є батьківщиною багатьох відомих людей, які творили культуру та вдосконалювали цей світ своїм мистецтвом. Одним із відомих нідерландських художників, який неабияк вплинув на прикладне мистецтво, є Рембрандт Харменс ван Рейн. Рембрандт Харменс наро­дився в Лендені 15 липня 1606 року (хоча деякі джерела стверджують, що насправді художник 1607 року народження) в багатодітній сім’ї, яку очолював заможний власник млина Гармен Геррітсзон ван Рейн. Спочатку художник відвіду­вав латинську школу при уніве­рситеті, але вже змалечку найбільший інтерес проявляв до мистецтва. Коли Рембрандту виповнилось тринадцять, його ві­­ддали на навчання ленденському історичному живописцю Якобу ван Сваненбюрху. Саме з цього часу художник став опановувати справу всього свого життя. На жаль, нікому не вдалося віднайти роботи Рембрандта того часу, тому важко сказати, який саме вплив мав перший викладач образотворчого мистецтва на становлення творчої манери ще тоді юного та зовсім недосвідченого художника. У 1623 році Рембрандт поїхав на навчання в Амстердам до Пітера Ластмана, який, побувавши в Італії, став спеціалістом у біблійних, історичних і міфологічних сюжетах. Через 4 роки молодий художник покидає свого викладача та повертається до Лендену, де відкриває власну художню майстерню зі своїм другом Яном Лівенсом. Ще через декілька років майстерня, так само як і її засновники, набула великої популярності. Першим самостійним кроком Рембрандта стало написання портретів за біблійними сюже-

тами. Між ними також був перший і єдиний морський пейзаж, який у 1990 році викрали з музею Ізабелли Гарднер. Цю картину досі не знайшли. З 1631 року Рембрандт покинув свою майстерню та поїхав до Амстердаму. Саме з цього періоду почався етап процвітання та пік популярності Рембрандта Харменса ван Рейна. Його картини унікальні за майстерністю написання. Свого часу замовники полотна «Нічна варта» (1742) були незадоволені роботою художника.

16 офіцерів внесли певну суму грошей за те, щоб їх намалювали рівними серед рівних. Але через композицію деяких замовників зобразили на задньому плані. Згодом, починаючи з 1742 року, в житті художника траплялися труднощі. Спершу померла мати Рембрандта, ще через деякий час померла дружина. Багато галасу створив скандал щодо роману Рембрандта з Гертьє Діркс, справа дійшла навіть до суду. Від вступу в другий шлюб художника зупиняв заповіт померлої дружини, в якому було сказано, що Рембрандта позбавлять права користуватись її майном, вступивши в повторний шлюб. Згодом це стало перепоною й для шлюбу художника з Хендрік’є Стоффельс. Наприкінці життя Рембрандт Харменс ван Рейн залишився один із 14-літньою донькою. Помер художник 4 жовтня 1669 року. Один із найдорожчих художників світу був похований на цвинтарі для бідних. Дивовижні картини вийшли з-під пензля цього майстра. Він, як ніхто раніше, зумів передати на власних полотнах людські емоції та переживання, відтворити внутрішнє світло людей.

Рембрандт Харменс ван Рейн «Шторм на Галілейському морі», 1633

30

Мистецтво

Делфтська порцеляна Анна Чорна

У pinterest.com

сі люблять подорожувати. Більше того – кожному приємно повернутись додому з сувенірами, нехай навіть маленькими, зовсім незначними. Дехто ж віддає перевагу функціональним, корисним, хоча інколи громіздким, подарункам з-за кордону. Однак є класичний варіант, який задовольнить запити будь-якого, навіть найвимогливішого туриста. Якщо говорити про Нідерланди, то це напевно буде делфтська порцеляна. За більш ніж чотири тисячі років свого існування вироби з делфтської порцеляни набули найрізноманітнішої форми. Це як звичайне кухонне начиння – тарілки, глечики, чашки, так і вази, статуетки, плакетки, магніти, біжутерія, іграшки, керамічні панно на будинках і навіть унітази.

Дивовижно, але існує електростанція з порцеляни! Вона розташована у старовинній частині невеличкого нідерландського містечка Ромбек (Roombeek). Жителі називають цю електростанцію Міським Вогнищем. Облицювання ТЕЦ виконано з порцелянових плиток метр на метр кожна, а її вежа дечим нагадує дзвіницю. Орнамент складається з тюльпанів і сонячних променів, за допомогою яких розкривається призначення будівлі. Практично всі вироби виконано у знайомих нам за російською Гжеллю біло-синіх кольорах. Отож, якщо вдома вашого повернення чекає фанат ФК «Динамо-Київ», то можете сміливо шукати в найближчій сувенірній крамниці вироби з делфтської порцеляни, принаймні з кольором ви точно не прогадаєте. Однак не дивуйтесь, якщо вам запропонують придбати вироби інших кольорів – художники не обмежені у виборі та дозволяють собі відійти від традицій. Незважаючи на якість виконання та різноманіття форм, Америку в гончарній справі нідерландці не відкрили. Делфтська порцеляна виникла як альтернатива імпортному китайському фарфору, який потрапив до Нідерландів з розвитком морської торгівлі. Натхненні роботами китайських майстрів, гончарі в Делфті організували власне виробництво більш дешевої порцеляни. Це зумовлено в першу чергу географічними та економічними факторами: доставка конкретних порцелянових виробів з Китаю вимагала витрат часу та грошей. Крім того високою була ймовірність того, що замовлення розтлумачать неправильно через мовні бар’єри, і в результаті очікування себе не виправдає.

Мистецтво

31

Ваза для тюльпанів Таким чином, нідерландські майстри намагались імітувати східні керамічні вироби, а разом з цим вносити щось своє. І дуже скоро постійна праця та наполегливість виправдали себе – делфтська порцеляна стала чимось якісно більшим, ніж простою імітацією. Менш ніж за п’ятдесят років Делфт став основним центром з виробництва фаянсу в Нідерландах. Характерні для епохи китайської династії Мін зображення поступово витіснялись традиційними голландськими пейзажами в розписі порцеляни. Траплялись і біблійні сюжети, і квіткові композиції. Сучасна делфтська порцеляна також майорить різноманіттям розпису – це абстрактні малюнки, рослини, тварини, пейзажі, люди або зображення сцен з життя людей різних епох. Голландці особливо люблять зображати вітряки, тюльпани, птахів і кораблі на порцелянових виробах. Однак, попри всю свою розкіш і неперевершеність, наприкінці вісімнадцятого століття

фаянс Делфту не витримав конкуренції з англійською порцеляною зі Стаффордширу. Поступово зменшилась кількість гончарних майстерень, які займались виробництвом біло-синьої порцеляни. Відродження цього ремесла відбулось лише в 1876 році завдяки відкриттю Королівської порцелянової мануфактури, яка, хоча й не змогла повністю відродити делфтську порцеляну, однак вивела її на гідний рівень.

Королівська фабрика порцеляни

Якщо ви божеволієте від бажання дізнатись, як же виготовляють порцеляну, що вже давно стала голландським брендом, – ласкаво просимо до Королівської фабрики порцеляни. Там вам детально розкажуть і покажуть технологічний процес виробництва таким, яким він є насправді. Ви зможете побачити виробничі цехи, у яких вироби проходять усі етапи – починаючи від виготовлення розчину глини та закінчуючи ви-

32

Мистецтво

палюванням матеріалу, вихідним результатом якого є бісквіт (продукт, обпалений один раз). Він у свою чергу потрапляє до рук художників, які наносять розпис на порцеляну, після чого знову відправляється на фабрику для глазурування та повторного обпалювання. Екскурсія обійдеться вам у 12,5 € з людини. Якщо ж ваша група складається більше ніж з 20 людей, то вхід коштуватиме 9,5 € за особу. Дітям до 12 років вхід безкоштовний, від 13 до 18 років – 6,25 €. За умови, що чисельність групи не перевищує 30 людей, ви можете замовити екскурсовода. Це коштуватиме вам у 35 €. Саме такі розцінки вказано на офіційному сайті фабрики (www.royaldelft.com). Також є онлайн-магазин, у якому можна ознайомитись з асортиментом продукції фабрики та її вартістю. Слід відзначити, що це – недешеве задоволення. Ціна однієї такої тарілки, наприклад, може варіюватись від 65 до 1600 €. У середньому вона становить близько 100-200 €. Щодо днів, коли двері Королівської фабрики порцеляни відкрито для відвідування, то до 16 березня 2015 року з понеділка до суботи ви зможете прийти сюди на екскурсію з 9 до 17 години. У неділю – з 12 до 17 години. З 17 березня до листопаду 2015 року всі охочі зможуть відвідати фабрику в будь-який день тижня з 9 до 17 години. Також вона буде відчинена й у святкові дні.

Делфтська пор­ целяна зображена на по­ лотнах Яна Вермера – одного з найбільших живописців «Золотого століття». Його роботи відрізняю­ ться деталізованим інтер’єром у ком­ позиції. Східні кили­ ми, делфтська порцеляна та картини голландських майстрів оточували персонажів митця.

34

Мистецтво

«Трешовий»

фольклор Нідерландів Ольга Терен

О

скільки український народ, без усяких хвастощів, дуже багатий на фольклор, то, розповідаючи про якусь країну, обов’язково потрібно охопити її легенди та казки. Бо українцям зрозуміти іншу націю легше через те, що нам найближче. Коли я шукала хоч якісь натяки на народні розповіді, то була дуже здивована. Хоча легенд і доволі багато, та їх досить складно знайти. Потрібно точно знати, що шукаєш. Та я знала й знайшла ось таке цікаве. Легенда про Уленшпігеля. Чесно, поки зрозуміла, як воно читається, зламала язик у трьох місцях. Загалом, є декілька версій з приводу того, чому саме так його назвали. З одних джерел дізнаємося про такий переклад імені, як «сова» та «дзеркало». Уленшпігеля, до речі, майже завжди зображають з цими атрибутами. А інша версія свідчить про слова «мити» та «дупа». Згадується один із епізодів, коли головний герой демонструє селянам свій зад. Сама легенда розповідає про чоловічка Тіля Уленшпігеля, життєвий шлях якого був доволі «трешовим». Там і вигнання, і єретики, і коханці, і демони, і зрада, й інквізиція. Страх і ненависть у Нідерландах – я б навіть так сказала. З такими життєвими нега-

раздами і не тільки зад селянам покажеш. Доволі така незвична та цікава історія про національновизвольну війну нідерландців. Ще цікавішими є історії в народу Нідерландів про Рейнеке Лиса. Існує багато розповідей про хитрого Лиса, який своєю кмітливістю зміг обдурити короля й стати канцлером держави! Ви тільки подумайте, цей Лис збезчестив жінку вовка, а діток покалічив, ледь не вбив зайця, забрав останній кусень ковбаски в песика, позабирав дітей у курочки, а потім і її саму покалічив. Після всього цього король наказав привести Лиса на суд, але він зміг викрутитись завдяки своїй хитрості. І так далі… Не буду повністю переповідати, але якщо вас зацікавив Рейнеке Лис, можете дізнатись про нього детальніше на просторах інтернету. Не хочу натякати на зв’язок між політикою терпимості до наркотиків у Нідерландах і дивними сюжетами народних легенд, та без цього ніяк, ви самі все бачите. Хоча, можливо, історія про круглий хліб, що бігає доріжками, також доволі дивна для іноземців. Та хто я, щоб їх судити? Моя справа полягає в тому, щоб усього лиш донести до вас фольклор цієї прекрасної країни.

«Рейнеке-Лис» Ілюстрації Вильгельма фон Каульбаха (Wilhelm von Kaulbach)

36

Архітектура

Кекенхоф: парк квітів Тетяна Філь

П

одорожуючи Нідерландами, варто заглянути до невеликого містечка Ліссе (Lisse) в провінції Південна Голландія. Це місце славиться на всю Європу своїм королівським парком квітів під назвою Кекенхоф (Keukenhof). У період з середини березня до середини травня сюди з’їжджаються шанувальники тюльпанів з усього світу, щоб подивитися на цвітіння прекрасних квітів. Щорічно в парку висаджується понад 7 000 000 цибулин цієї рослини. Варто відзначити, що Кекенхоф знаходиться під патронажем колишньої королеви, а нині – принцеси Нідерландів Беатрікс.

Історія Кекенхофа

У перекладі з голландської означає «Кухонний парк». Історія цього парку нерозривно пов’язана з ім’ям графині ван Бейра. У XV столітті на цих землях розташовувався маєток цієї дивовижної жінки. Тут вона вирощувала трави для королівської кухні. За свої короткі 36 років життя вона встигла багато чого: змінила чотирьох чоловіків, відсиділа у в’язниці, взяла участь у кількох війнах. В одному з боїв противником графині був її власний чоловік. Середина XVII століття для Європи – час тюльпанової лихоманки.

У голландських тюльпанів, які зазнали впливу невідомого вірусу, з’явилося незвичайне забарвлення. Ціни на ринку різко полізли вгору. Цибулини скуповувалися за нечувані ціни. Кажуть, що в 1637 році за одну продану цибулину можна було купити цілий маєток. Велика кількість кмітливих лю­дей заробили на цьому купу грошей. Закладенням паркових угідь Кекенхофа зайнялися ще в 1857 році ландшафтні архітектори Зохери, які свого часу спроектували ділення Вонделпарка (Vondelpark) в Амстердамі. При проектуванні Кекенхофа були використані класичні принципи англійського паркобудівництва. Ідея ж створення парку квітів з’явилась у виробників і експортерів квітів у 1949 році. Вони вирішили створити наочну експозицію для торгівлі квітами. Почали вирощувати не тільки тюльпани, а й нарциси, гіацинти, японську сакуру – тисячі різнобарвних композицій.

Трохи з історії тюльпанів Тюльпани прийшли у Голландію в XVII столітті з Туреччини, а туди в свою чергу з Гімалаїв і Казахстану. Тому вони є воістину високогірними квітками. У Туреччині тюльпан став священним символом,

Архітектура

37

funclub.pl

Архітектура

який можна побачити практично на всіх фольклорних орнаментах. Навіть назви «тюльпан» і «тюрбан» однакові не тільки за значенням, але, якщо ви придивитеся, то й за формою.

Парк сьогодні

У трьох павільйонах, розташованих на території парку площею в 32 гектари, представлені шістнадцять експозицій. Вони дарують відвідувачам незабутні враження від тисячі забарвлень, форм і ароматів безлічі квітів. Кекенхоф включає в себе кілька тематичних садів: історичний, музичний, природний і японський. Навесні тут розцвітають більше семи мільйонів квітів. Це змінює Кекенхоф до невпізнання. Він щороку новий. Історичний сад оформлено в суто англійському стилі. Хоча він і не може похвалитися великою площею, його вид справляє незабутнє враження: подібно до мініатюрного лісу, він має водоймище, оточене «зарослими» берегами, і мальовничі галявини. Таку картину цілком можна було б прийняти за творіння природи без втручання людини, проте вигадливі квіткові композиції розкривають справжнє походження тутешніх красот. Музичний сад надає своїм відвідувачам можливість насолодитися прекрасними квітучими рослинами під музичний супровід. Природний сад занурює в атмосферу старого лісу, де гармонійно поєднуються дерева, кущі, цибулинні рослини та дзеркальні водойми, від чого максимально посилюється відчуття єдності з природою. Японський сад відповідає всім вимогам японської культури – заспокоює дзюрчанням води й пропонує зануритися в обійми східної філософії. Пішохідні доріжки, яких на території парку досить багато, приведуть до цікавих садових композицій, що представляють собою справжні витвори мистецтва. Крім численних галявин, укритих строкатим килимом з тюльпанів найрізноманітніших відтінків і сортів, у Кекенхофі є три оранжереї з бузком, золотими нарцисами, трояндами, вишуканими орхідея-

39

ми та іншими квітучими рослинами. Над створенням квіткових чудес працюють 24 садівники королівського саду.

Фест 2015!

З 20 березня до 17 травня 2015 тут пройде відома в усьому світі традиційна виставка квітів. Тема цьогорічного фестивалю – «Ван Гог». Ефектна квіткова мозаїка зображує автопортрет ван Гога, розміром 22х13 метрів. Вона створена з більш ніж 60 000 квітучих тюльпанів і гіацинтів та стане декорацією для дитячого пасхального свята з обов’язковим зайцем, що роздає шоколадні яйця, і фестивалю Голландского фольклору. На ньому будуть представлені національні костюми, танці, пісні та традиційні голландські ремесла, наприклад, обпалення дерев’яних черевиків. 27 квітня в Кекенхофі широко відзначать День Короля: парком пройде марш оркестру та відбудеться концерт хорів, які виконуватимуть морські пісні. У програмі заходів ви знайдете також і виставку живопису, і сімейні вихідні, і дні романтики з танцями в середньовічних костюмах, пікніками та прогулянками на човнах каналами. Крім того, на Алеї Слави буде висаджено тюльпан Vincent Van Gogh. Роботи художника стануть джерелом натхнення для численних квіткових шоу в павільйоні Oranje Nassau. Гості парку квітів також милуватимуться на найбільші у світі виставками лілій та орхідей. А 25 квітня бульваром парку у супроводі різних оркестрів пройде квітковий кортеж з 50 машин, розкішно прикрашених квітами.

Трансфер

Дістатися до голландського парку квітів можна на автобусі з вокзалів Харлема (Haarlem), Лейдена (Leiden), Амстердама (Amsterdam) та Схипхола (Schiphol). Як правило, разом з квитком на проїзд туди-назад ви можете відразу купити і вхідний квиток у парк квітів Кекенхофа. У Ліссе всюди розміщені покажчики маршруту на Кекенхоф, тому заблукати навряд чи вийде.

40

Архітектура

Час прогулятись Гет Лоо Альона Мамонтова

«Н

ідерландський Версаль» – так величають перлину парко-палацового ансамблю Нідерландів «Гет Лоо». Те, що «Гет Лоо» схожий на французький Версаль, помітно неозброєним оком. Це своєрідна копія Версалю, але менших розмірів і у формах голландського бароко кінця XVII століття. У центрі Нідерландів, недалеко від Апелдорну, знаходиться така собі скромна колишня королівська резиденція, нині Національний музей. Палац Гет Лоо (Paleis Het Loo) занесений до списку найкращих нідерландських пам’ятників ЮНЕСКО. До 1962 року тут кипіло справжнє королівське життя: принцеси каталися в парку на білих конях, принци ганяли м’яча на газонах перед палацом, а королева Вільгельміна малювала картини на пленері. Величність та королівську розкіш палацу важко не помітити. Заснував Гет Лоо правитель Нідерландів Вільгельм III у середині XVII століття. Ділянку він купував для того, аби збудувати мисливську резиденцію. Збудований найвидатнішим французьким архітектором того часу, затишний дім-палац вражає своєю величчю з 1686 року. За час життя та правління Вільгельма III замок неодноразово змінювали, декорували, розширювали, добудували каплицю. Після смерті короля його нащадки використовували палац як літню резиденцію. У 1960 році королева Вільгельміна заповіла палац державі після своєї смерті, що й було виконано в 1962 році. Інтер’єр дає відвідувачам уявлення про те, як у палаці жили протягом трьох століть королівські сім’ї Нідерландів, князі й монархи будинку Оранських Нассау. Зовнішній вигляд і оздоблення палацу нарочито скромні. До палацового комплексу Гет Лоо прилягає парк, нерозривно пов’язаний з його історією. Сад виконаний у стилі голландського класицизму, який відрізняється характерними для XVII століття чіткими пропорціями. Він розділений центральною віссю на дві частини: сад короля й сад королеви, які є дзеркальним

commons.wikimedia.org

відображенням один одного. Парк, що займає площу близько 10 гектарів, відрізняється мальовничим ландшафтом з озерами та великою кількістю різних видів рослин. Найбільшим серед фонтанів парку був «Фонтан Короля», водний струмінь якого сягав 13 метрів. Влітку, завдяки зусиллям садівників і дизайнерів, чітко простежується концепція саду як відображення далекої мрії. Автори ідеї парку – Якоб Ромейн і Деніель Моро. На території сучасного палацу є два шикарних ресторани, декор яких гармонує з оздобленням Гет Лоо. Ресторан Балзаал (Balzaal) розта-

шований у західному крилі, влітку з його тераси відкривається чудовий вид на сад і поле для крокету. Гранд-кафе «Принц Хендрік Гередж» (Prins Hendrik Garage) розташований на площі Сталленплейн (Stallenplein), він також має відкриту літню веранду. Для того, щоб обійти палац, вам ледве вистачить цілого дня. Сотні, тисячі туристів щодня приїжджають до Апелдорну, до одного з кращих палацово-паркових ансамблів, щоб насолодитися красою та досконалістю Королівської Літньої Резиденції.

42

Архітектура

Дім на каналі Анна Федорчук

Ви персона нон-грата у Венеції, але дуже хочете побачити канали? Тоді можете завітати до Північної Венеції планети – Амстердаму. Тут можна знайти все й навіть трохи більше: від величної краси архітектури до легальної розпусти.

А

мстердам з його каналами – ідеальне місце для роману (книжкового або бурхливого та пристрасного, або ж бурхливого та пристрасного роману в романі: рекурсія в дії). Було б неймовірно, якби місто, схоже на Амстердам, відобразили в книжковому всесвіті. Яких романтичних героїв можна було б створити, яку сюжетну лінію кохання протягнути через 1281 міст, дати поплавати на водному таксі всіма каналами, усіма ста кілометрами. А можливо, зняти бойовики, які дуже популярні зараз у молоді. Додати й туди якусь шалену лінію кохання. Приперчити неймовірними перегонами. А завершити щасливим кінцем і заходом сонця на горизонті. Ідеально. Це місто є гармонійним як у XVIIІ столітті, так і зараз, у ХХІ. Можливо, численні машини привносять трохи розладу в цей архітектурний дзен, але ніщо не ідеальне. Варто сказати, що канали Амстердаму створювались як транспортний шлях для доставки вантажу, а будинки на каналі були як складами, так і житлом. Канали почали будувати в середині XVII столітті за «планом трьох каналів» архітектора Хендріка ванн Кейскра. Вони мають вигляд півкільця, що йде від заходу міста до півдня Старого міського центру. Місто сильно змінилося, коли план було втілено. Вздовж цих каналів зводили будинки, які могли дозволити собі тільки купці. Так склалося, що

земельні ділянки в цьому місті коштували досить дорого, тому на будівництво виділялося від п’яти до дев’яти метрів завширшки. У зв’язку з цим будинки були вузькими та високими: два-три вікна завширшки та три-п’ять поверхів. Дверний прохід у них був таким вузьким, що меблі просто не можна було пронести. Для подолання цієї проблеми на фасадах вмонтовували спеціальні гаки для того, щоб підіймати фурнітуру через вікна. Так роблять і досі, адже ці будинки не мають ліфтів – для них просто не вистачає місця. Спочатку будинки зводили з дерева, проте у результаті багатьох пожеж влада прийняла рішення будувати їх з каменю й заборонити дерев’яні споруди. Тому зараз Амстердам є таким, яким був і сотні років тому. І вже тоді визначилися зі спеціальними правилами, за якими забудовували канали. Наприклад, фасади повинні бути певного кольору: темно-червоного, чорного або сірого, а двері треба було фарбувати в темно-зелений. У зв’язку з тим, що верхні поверхи будинків використовували як склад, сама будівля трохи нахилена. Це для того, щоб можна було доставляти товар з човнів прямо до приміщення й при цьому не пошкодити фасад. Навряд чи ви зможете стати персоною нон-грата в Амстердамі, але насолодитись поїздкою у вас вийде завжди: як у компанії друзів, так і наодинці. Очистити думки, прогулюючись нічними вуличками, і отримати неперевершені враження.

Північна Венеція Водний лабіринт каналів Àм­ стердама можна вважати його головною відмінною і найбільш чарівною рисою. Êанали Àмстердама (голландською «grachten») пов’язані прекрасними вуличками з безліччю затишних ма­ газинів та кафе. Вони надають не тільки спокій галасливому місту, але й є частиною місцевої куль­ тури. Ãоловними каналами вважаються: Õеренграхт, Êайзерграхт і Ïрінсенграхт, ùо протікають через центр Àмстердама. Вони були прориті в XVII столітті, яке називають Золотим століттям Íідерландів.

Архітектура

47

Нема вітряків – нема Нідерландів Дар’я Ткаченко

У Нідерландах без вітряків нікуди. Це одна з най­яскравіших ознак країни. Більше 50 сухопутної території існує завдяки велетнямвітрякам. Навіщо вітряки голландцям? Для неповторності пейзажів!?

Н

ідерланди відомі своїми вітряками. Та спочатку їх використовували не для ме­ління зерна. Болота та вода – проблеми голландців ще здавна. Рішення просте – вітряки. Ні, своїми величезними крилами, які інколи досягали 20-ти метрів, вони «не відганяли» воду, а осушували землю. Для завоювання території жителі не кров проливали, а вітряки будували. Так, це – Нідерланди: їдеш дорогою, а за рогом – вітряк. Більше тисячі їх збереглось на території країни. Є поодинокі, що стоять, як дерево в полі, а деякі ніби цілими гуртами збираються. Звісно, ніхто ніку­ди не збирається: де побудували, там і стоять. Будувалися вітряки для осушування землі, пізніше викори­стовувались для перемелення зерна, а сьогодні це музеї. Та не всі, залишились і робочі. Люди мелють зерно та запевняють, що таке борошно найкраще й хліб з нього найсмачніший. Вітряки в Кіндердейку – одна з найбільш популярних туристичних

пам’яток у Нідерландах. На порівняно малій території розташовано 19 млинів XVIII ст. Вони є найбільшим зосередженням старовинних вітряків Голландії та входять до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Один млин відкритий для туристів, до решти ж вхід заборонено. Турист не проїде повз ЗаансеСханс – музей просто неба. Загалом, Заансе-Сханс – це село, де є і вітряки, і будинки, і майстерні. Тут виготовляють сир, хліб і дерев’яні черевики. У деяких будинках – музеї, крамнички, але більшість з них заселені. Кожен вітряк тут має власне ім’я та виконує свою функцію: хто музейного експоната, а хто – своє пряме призначення. Піднятись на вітряк, зробити безліч чудових і неповторних фото можна в музеї-вітряку містечка Лейден (Leiden). Знайте, про голландські вітряки можна говорити невпинно, а ще довше – дивитися на них. Тим паче, що вночі часто вмикають підсвічування. Чарівне видовище, якщо бачити його на власні очі.

Êрім осушування боліт, вітряки також використову­ вали і для виготовлення гірчиці (вітряк «De Huisman»), фарбового пігменту (вітряк «De Kat»), вершкового масла (вітряки «De Bonte Hen» та «De Os»).

50

Автоколонка

Летючий голландець

Анна Федорчук

Я

petrolbuddies.com

обожнюю автомобілі та швидкість, екстрим і шум двигуна. Люблю те відчуття падіння, коли на неймовірній швидкості спускаєшся з високої гірки. Це неймовірне відчуття кайфу. Якщо в мене хтось запитає, чого я хочу більше за все на світі, то я відповім, що мені буде достатньо Bugatti, Lamborgini, BMW, Aston Martin, Pagani, Porsche, ще пару-трійку до них та ідеальної дороги в мальовничій частині Італії. І з небаченою швидкістю нестись уперед, як на винищувачі доріг. Двигун має бути таким потужним, щоб міг поглинати дерева, асфальт і мопеди на тротуарі, а позаду залишати тільки чисту силу. Мені вистачить 730 кінських сил, системи турбонаддування та ще потрошку всього, рівно стільки, щоб відчувати себе всесильною та ні краплини більше.

Німецький автопром вражає елегантністю та надійністю, італійський приголомшує повністю й до цього нема чого додати, а чим же нас можуть здивувати та потішити Нідерланди? Країна відносно невелика й виживає за рахунок інших галузей промисловості. Та не варто думати, що все так погано. Ця країна все одно змогла стати відомою у світі спорткарів. Найбільш відомі автомобільні компанії Нідерландів – Donkervoort, Spyker и DAF. Вони як кити та черепахи для автопрому Нідерландів. У основному весь автопром (легкових автомобілів) тримається на Spyker. Donkervoort постає перед нами як творець ексклюзиву: мало, проте запам’ятовується. Про DAF скажу одне: солідно.

Donkervoort D8 GTO

1zoom.me

DAF Trucks Camion CF 75 360 Coches Від Spyker очікуємо багато. Емблема цієї компанії дуже примітна тим, що на ній є два цікаві елементи: повітряний гвинт і автомобільне колесо. Після Першої світової війни автобудівники займались і авіаційною технікою. Початок діяльності Spyker у 1898 був доволі вдалим та інтенсивним: створили цікаву машину для перегонів, якої до цього не було, начинили різними інноваційними штучками. Словом, не машина, а останнє слово техніки. Ось тільки машина, як і компанія, не встигла з’явитись на світ і обжитись, як французькі та німецькі аналоги полонили всіх, відсунувши на задній план нідерландський автопром. І ось у 1906 році компанія опинилася на межі банкротства та краху. Spyker створила декілька автомобілів, які допомогли їй вижити під час кризи та вразили світ технічним прогресом, але все одно 1925 року вони збанкрутіли. У 2000 році Spyker повстала з попелу з новеньким спорткаром Spyker C8 Spyder. Компанії допомагали дуже багаті інвестори – арабські шейхи, і, можливо, саме вони наполягли на тому, щоб Spyker увійшла у «Формулу-1».

C8 Spyder побудований за еталоном усіх спортивних автомобілів: алюмінієва рама, двомісний салон, кузовні панелі також з алюмінію, двигун з алюмінієвим блоком. Авто має 405 кінських сил, 4,2-літровий V8 двигун від Audi, який часто розганяє 1050-кілограмовий родстер до обов’язкових для суперкарів 300 кілометрів на годину. До кондиції в сотню доходить за 4,5 секунди. Автомобіль зроблений у авіаційному стилі. За весь час свого існування Spyker випустила всього 9 моделей, однак всі вони відрізняються від інших автомобілів, вони неординарні та ексклюзивні. Машини від Donkervoort запам’ятовуються раз і назавжди. Автомобілі мають дуже цікаву форму для нашого часу, тому забути їх не вийде. Найбільш значущим автомобілем у модельному ряді вважається Donkervoort D8 GT. Він створений на базі Audi RS. До сотні розганяється за 4 секунди. Солідно, чи не так? 1,8-літровий чотирьохциліндровий мотор, потужність якого варіюється в межах 180-270 кінських сил, також

Ôундаторами фірми «Spyker» стали два брати, які за професією були… ковалями. Ó 1880 році Якобус і Õендрік­Ян Спейкер у місті Õільверсум заснували фірму та назвали її на свою честь. До речі, назву автомарки – Spijker (перекладається, як «цвях»), після виходу підприємства на німецький та британський ринки було змінено на Spyker, ùоб спо­ живачам було легше вимовляти назву автомобіля.

Spyker С8

запозичений у Audi RS. Максимальна швидкість – 250 кілометрів на годину. Автомобілі цієї компанії спроектовані під девізом «Без компромісів», що означає водіння без електронних допоміжних засобів і без підсилювача керма (хоча якщо підсилювача не буде на вантажівці, то в неї краще не сідати та відразу перейти на інший вид транспорту). Повна назва DAF – Van Doorne’s Aanhangwagen Fabriek, що означає Фабрика причепів братів ван Доорн. Компанія DAF практично з самого початку займалась вантажівками. Усе почалось з конструювання причепів, а після Другої світової війни, коли виникла потреба у вантажних автомобілях, компанія знайшла свою нішу в автопромі. Назву було змінено на Van Doorne’s Automobiel Fabriek. Зараз DAF Trucks є найбільшою компанією на світовому ринку з виробництва вантажівок. Однак, що найцікавіше, Нідерланди – це досить вузенькі вулички, тому власники автомобілів мають головний біль не лише з заторами (хоча від них у жодному місті планети не позбудешся), але й з паркуванням. На всій території країни машини завжди припарковують на лівій стороні – біля води. Там не існує різноманітних парапетів або бордюрів, тому власники авто припарковуються як справдешні лихачі: у лічених сантиметрах від води. Та вміння припарковуватись це справа другорядна, важливо те, де це зробити. Адже там не передбачені величезні паркінги, які йдуть своїми сірими бетонними конструкціями під землю. У місцевих жителів є річні абонементи на паркування, а ті, у кого їх немає, довго чекають черги, щоб їх отримати. Паркування в центрі Амстердаму коштує не менше чотирьох євро за годину. Ось тому в Нідерландах дуже популярним транспортом є велосипеди: економічно, швидко, спортивно та займає мало місця.

54

О ці дивні голландці

Опіумний закон Массімо Катарінела urbantimes.co

Максим Ватралік

Чим славляться Нідерланди? Тюльпанами, музеями, архітектурою і... наркотиками. Для багатьох туристів Амстердам є нарко-меккою Європи, у якій абсолютно безкарно можна спробувати легкі наркотики. Історію та деталі цього явища ми розберемо нижче.

О

сновний законодавчий акт, що визначає правила роботи з наркотиками та відповідальність за порушення, пов'язані з ними, називається «Опіумний закон». Підписаний він був королевою Нідерландів Вільгельміною в далекому 1928 році, однак після цього безліч разів змінювався та доповнювався. У тексті «Опіумного закону» можна знайти список речовин, які «заборонені до виготовлення, продажу, ввезення в Нідерланди та вивезення з них, розповсюдження, володіння... крім як у медичних і дослідницьких цілях». Цей список включає в себе практично всі відомі наркотичні речовини, з якими вченим доводилося стикатися хоча б один раз. Багато назв не під силу буде дізнатися навіть зацікавленим людям. Утім, куди цікавіше ознайомитися з підзаконним актом «Директиви щодо методів розслідування та припинення карних діянь, описаних в опіумному законі». Починаючи з 1970-х, уряд Нідерландів вводить таке поняття як «gedoogpolitiek». У нашій мові немає аналогів цьому слову, але його приблизний переклад звучить як «політика допущення неприпустимого» або «політика потурання». «Директиви» є найяскравішим прикладом законного акта, що дотримує «політику допущення неприпустимого». Що ж у ньому сказано? По-перше, цей документ декриміналізує поняття «наркоман». Це означає, що саме вживання наркотиків у Нідерландах не переслідується. Наркомани знаходяться в юрисдикції лікарів, а не поліції, тому що вживання наркотиків розглядається як хвороба, а не як злочин. У спеціальних організаціях наркомани можуть безкоштовно отримати

55

Потрібно відзначити, що діяльність кофешопів контролюється вкрай жорстко. Сьогодні відкрити новий заклад подібного типу можна тільки в тому випадку, якщо закриється один із тих, що вже існують. Кофешопи не мають права нічого рекламувати, продавати будь-які інші наркотики, що не входять до другого списку. Також вони не можуть продавати алкоголь. Зрозуміло, що заборонено продавати наркотики особам, які не досягли 18 років. Кофешопи не мають права продавати більше 5 грам в одні руки протягом дня. І, нарешті, вони мають право зберігати не більше 500 грам наркотиків. Однак, з виконанням останнього пункту трапляються проблеми. Також проблеми трапляються і з постачанням легких наркотиків, адже їх продаж за межами все тих же кофешопів в Нідерландах заборонено. Наївно вважати, що запаси подібних закладів поповнюються за рахунок 4-5 рослин їх господарів. Фактично, легкі наркотики в кофешопи поставляються тими злочинними організаціями, з якими борються правоохоронні органи Нідерландів. Яких результатів досягла «політика допущення неприпустимого»? Спочатку передбачалося, що подібні заходи зменшать кількість людей, залежних від важких наркотиків, але цього не сталося. Разом з цим число осіб, які споживають легкі наркотики, за період з 1984 по 1992 рік збільшилось більш ніж у два рази. Проте не можна заперечувати той факт, що наркомани відчувають себе в Нідерландах якщо не комфортно, то як мінімум захищено. Нідерландські вчені впевнені, що подібна політика, якщо від неї не відмовитися, в майбутньому дасть свої плоди. Зрештою, туристи з усього світу приїжджають в Амстердам не тільки для того, щоб подивитися на гарні будинки і картини, чи не так?

bigpicture.ru

coffeeshopmenus.org

чисті шприци, консультацію лікаря і навіть наркотики, якщо вони необхідні їм для подолання абстинентного синдрому («ломки»). До чого призвели такі дивні на перший погляд заходи? У країні різко зменшився рівень злочинності, обумовлений наркозалежністю, бо тепер наркоману не потрібно шукати дилера та гроші для покупки у нього «дози». Також до мінімуму звелася небезпека захворювання на СНІД та інші вірусні хвороби. І, нарешті, країна отримала реальні цифри, що стосуються наркозалежних, оскільки такі люди перестали ховатися. По-друге, «Директиви щодо методів розслідування та припинення карних діянь, описаних y опіумному законі» поділяють наркотики на два види: важкі та легкі. У перший список входять ті, будь-які операції з якими неприпустимі (LSD, кокаїн, героїн і т. д.), у другий же потрапляють усілякі сорти марихуани та гашишу. Якщо наркотики з першого списку «не можна» зовсім, то наркотичні речовини з другого списку теж «не можна», але не так сильно. Що ж у розумінні нідерландців означає «“не можна”, але не так сильно»? У Нідерландах ви можете зберігати до 5 грам речовин з другого списку, придбати їх у численних кофешопах і вирощувати в себе вдома 4 або 5 (у різних джерелах дані різняться) рослин, плодами яких є все ті ж речовини з другого списку. В уряду Нідерландів є на це кілька причин. По-перше, завдяки контрольованій доступності легких наркотиків громадяни можуть відмовитися від важких. По-друге, завдяки торгівлі легкими наркотиками через легальні заклади (кофешопи) уряд убезпечує людей від зв’язку зі злочинними елементами, пов’язаними з наркобізнесом. І, нарешті, по-третє, такий підхід зменшує кількість злочинів, пов’язаних з наркотиками.

Нідерланди визнано країною з найкращою їжею Ірина Полянська

Н

ідерланди визнали країною з найкращою їжею, адже її народ вживає у свій раціон найбільше корисних продуктів. Це й допомогло голландцям посісти першу сходинку в боротьбі між державами з найправильнішим харчуванням. Із невеликим відривом, на другій сходинці, опинилися Швейцарія та Франція, а за ними вже слідують країни Європи та Австралія, які зайняли четверту сходинку. Мабуть, зовсім логічно було віддати 21 сходинку державі, де поширеність фаст-фуду та шкідливих звичок перевищує норму. Мова йде про США – країну-піонер швидкої їжі. А от Україна розділила 33 сходинку зі Словенією та Мальтою. Тим не менше, Росії дісталось аж 44 місце. На останній сходинці опинився Чад. Кухня в Нідерландах є напрочуд простою та різноманітною, але якщо ви не полюбляєте рибу, то ваше харчування стане не таким насиченим, яким мог-

Кулінарія

ло бути, адже більшість традиційних страв готуються з морепродуктів. Ви вже, мабуть, зрозуміли, що мова йтиме про рибу та рибні продукти. Отже, як і традиційною, так і однією з найулюбленіших страв виявився малосольний оселедець «харінг», виготовлений особливим способом. Він вважається дуже корисним для здоров’я, адже проведені в Англії та Голландії дослідження показали, що його вживання знижує ризик серцевих захворювань. У Нідерландах навіть поширена приказка: «Харінг в країні – доктор осторонь». Першу діжку малосольного оселедця було продано на аукціоні в Гаазі за 70 тисяч €, ці кошти було передано до Всеукраїнського фонду боротьби з раком. Серед усього різноманіття страв неабияку популярність мають: • філе свіжого оселедця з цибулею; • судак з овочами; • копчений вугор; • різноманітні страви з молюсків, креветок і річкової риби; • гебакенпалинг (смажений оселедець пангаринг або підсмажений з патокою вугор);

57

• відварена риба у вершковому маслі під яєчним соусом. М’ясо вживають дуже рідко, адже кухня Нідерландів складається переважно з пісних страв. Готують вони його, намагаючись зберегти всі корисні речовини, відварюють або тушкують з овочевим пюре. Часто можна зустріти в раціоні голландців супи з селери, гороху та з копченою ковбасою. Готують їх як в будні дні, так і на вихідні. Нідерланди славляться не лише широким асортиментом рибних страв, а й сирних також. Кухня багата на різноманітні гарячі страви з сиру. Про те, що голландці люблять попоїсти, ми вже дізнались, а от із напоїв вони віддають перевагу світлому пиву, адже пивоваріння є найдавнішим заняттям у Нідерландах. Найвідоміший пивний бренд – «Хайнекен» (Heineken). Окрім пива, вживають чисту горілку, особливо ялівцеву – «Єневер» (Yenever). Першокласні лікери теж тут виготовляють. Із безалкогольних напоїв найбільше вживають холодний шоколад з молоком або просто молоко.

58

Гороскоп

Гороскоп Альона Мамонтова

Хоча універсального рецепту для відпочинку не існує, зірки все-таки впливають на те, яким він буде й де саме відбуватиметься.

a

g

b

h

c

i

d

j

ОВЕН Час задуматися про подорож до екзотичної країни. Зірки рекомендують відправитися до Нідерландів. І, можливо, Вам вдасться зазирнути до кварталу Червоних ліхтарів.

ТІЛЕЦЬ Для Вас корисним буде спілкування з живою природою. Знайдіть затишне місце в лісі біля річки, послухайте спів птахів і нагодуйте з рук білок. Сміливо відправляйтесь до берегів Рейну та насолоджуйтесь простими земними радощами. БЛИЗНЮКИ Людям Вашого знаку зірки рекомендують поїхати в Аутлет «Батавія Стад» (Batavia Stad). Це чарівна країна шопінгу, у якій можна знайти найпопулярніші та улюблені всіма модні бренди як нідерландських, так і міжнародних торгових марок. Унікальний досвід шопінгу в незвичайному бутік-містечку запам’ятається надовго. РАК Мрієте опинитися якнайдалі від свого дому та зануритися в абсолютно незвичну культуру? Вирушайте до Нідерландів. Дім-музей Рембрандта та Музей тортур у Амстердамі, Музей сиру в Алкмарі, Музей кішок і багато інших незвичних місць справлять на Вас найяскравіше враження.

e

ЛЕВ Юпітер у Вашому сонячному знаку підвищить амбіції та планку тяжінь. Обирайте статусні маршрути, вивчайте життя королівських осіб, відвідуйте старовинні замки: Гет Лоо (Het Loo), Хеесвейк (Heeswijk), Тер Ворм (TerWorm), Хунсбрук (Hoensbroek) і Мюйдерслот (Muiderslot).

f

ДІВА Вам краще залишитися вдома. Відпочити, розібрати речі, які після попередньої поїздки так і лежать у валізах. Та й просто полежати на улюбленому дивані, абсолютно нічим не займаючись, іноді теж дуже приємно.

ТЕРЕЗИ Терезам необхідні часті зустрічі з прекрасним. Під час поїздок до Європи побувайте в знаменитому Музеї Вінсента ван Гога.

СКОРПІОН Люди цього знаку зодіаку відрізняються неймовірною витривалістю та любов’ю до гострих відчуттів: вони швидко втомлюються від пляжного відпочинку, і, поки їх друзі та близькі все ще ніжаться на сонечку, Скорпіони вже займаються дайвінгом на узбережжі Гревелінген і різних місцях південно-західної частини берега Північного моря.

СТРІЛЕЦЬ Стрільці найбільше схильні до неквапних турів, сповнених дивними гастрономічними відкриттями, дегустацією вишуканих вин і знайомством з екзотичними стравами. Свято, на якому Ви будете почувати себе як у своїй тарілці, – День Короля. КОЗЕРІГ Нічне життя – Ваш найкращий друг? Радимо завітати на площу Лейдсплейн (Leydspleyn) у Нідерландах. Тут до самого ранку вуличні актори, фокусники, музиканти та інший творчий люд усіх мастей виступає прямо під відкритим небом.

k

ВОДОЛІЙ Майже всі Водолії терпіти не можуть традиційні туристичні місця, і для них немає гіршого покарання, ніж цілий день, як на прив’язі, ходити за екскурсоводом. Зірки радять підкорити одну з найвищих будівель у Роттердамі – вежу хмарочоса «Делфтські ворота» (Gebouw Delftse Poort).

l

РИБИ Під впливом Нептуна Вашими джерелами натхнення є класична музика, водні подорожі, чарівні аромати та вінтажні вина. Відвідуйте симфонічні концерти, виступи оперних зірок, слухайте величний орган у найбільшому в Нідерландах концертному залі Де Доелен (De Doelen).