Газета Stonewall #13 by demure

ДМИТРО КАЛІНІН: ЛГБТ-РУХ ОЧАМИ НОВОГО УЧАСНИКА

ПОРОЗУМІННЯ У Т*-СПІЛЬНОТІ: ТОЧКА СПО(Т)ИКАННЯ Стор. 2

Стор. 8

МАНІФЕСТ ГЕТЕРОФОБА: ПОТЯГ ДО КРАЩОГО ЖИТТЯ: ЯК НЕ З’ЇМ, ТО ЯК НЕ ВКЛАСТИСЯ НА РЕЙКИ ПОНАДКУСЮЮ! Стор. 14 Стор. 20

№ 13 — 2016 Газета «Кам’яна стіна»

РiВНiСТЬ к мета руху

photo.2000.ua

hromadske.ua

censor.net

STONEWALL №13 — 2016

Главный редактор Станислав Мищенко Дизайнер Алексей Рябчун Авторы Станислав Вертинский, Дмитрий Калинин, Зорян Кись, Руслана Панухнык, Стас Мищенко, Анна Салата, Валентина Самусь, Алёна Семенова Корректор и верстка Алексей Рябчун Издатель ВОО «Гей-альянс Украина» e-mail: info@upogau.org Почтовый адрес редакции 01054, г. Киев, ул. Павловская,17 Телефон: (044) 228-28-45, 38-38-266 Учредитель Станислав Науменко Свидетельство о регистрации КВ №19670–9470Р, выдано 15 февраля 2013 г. Государственной регистрационной службой Украины Номер подписан в печать 14 ноября 2016 г. Подготовка к печати ФОП Ерус Олег Викторович Печать ТОВ «Агентство» Україна», тел.: (044) 489-64-14 Фото на обложке: Модель: Rayan Riener Фотограф: Ирина Неживая

Настоящая публикация предназначена исключительно для сотрудников и клиентов проектов по профилактике ВИЧ-инфекции и безопасному сексуальному поведению среди МСМ, реализуемых в рамках программ и кампаний по профилактике ВИЧ среди групп повышенного риска в соответствии с Общегосударственной целевой социальной программы противодействия ВИЧ-инфекции / СПИДу на 2014-2018 годы, утвержденной Законом Украины от 20 октября 2014 года № 1708-VII и на основании Закона Украины «О противодействии распространению болезней, обусловленных вирусом иммунодефицита человека (ВИЧ), и правовой и социальной защите людей, живущих с ВИЧ» от 12.12.1991 № 1972-XII. Содержание настоящей публикации может быть морально неприемлемым для лиц, не относящихся к указанной выше целевой аудитории. Публикация подготовлена и опубликована в рамках программы «Инвестиции ради влияния на эпидемии туберкулеза и ВИЧ-инфекции» при поддержке Глобального фонда для борьбы со СПИД, туберкулезом и малярией

Стас Науменко учредитель

Стас Мищенко главный редактор

Название очередной, IX Нацконференции ЛГБТ-движения и МСМ-сервиса Украины говорит о «переломном моменте в ЛГБТ и политике» вообще и в Движении в частности. Необходимость перемен очевидна. За годы роста движения люди привыкли в основном требовать от ВИЧ-сервиса, но в условиях экономического кризиса этот финансовый поток обмелел и поэтому приходится искать способы самоорганизации и политических союзников. С этим все так же непросто, как и раньше. В политике сейчас нет ни однозначно «правых» в смысле несущих абсолютную истину, ни однозначно «левых» в смысле лишних, ненужных. Невозможно однозначно и полностью принять крайне левую идеологию, хотя традиционно ЛГБТ находили поддержку именно в левой части политического спектра. В то же время без правой части спектра в современных условиях Украине сложно будет отстоять и независимость, и экономические улучшения. Возможно, оптимальной будет либертарианская или умеренно социалистическая идеология? Нужно определить границы допустимого. Еще в далеком 2002-м году на выборах в Верховную Раду шел блок политических партий «Радуга», в списке которого я был четвертым номером. Конечно же, геев там было немного, и в Раду мы тогда не попали, но пиар получился неплохой. Через несколько лет были попытки ЮВТ заигрывать с «темой». После длительного перерыва произошла относительно недавняя история с ДемАльянсом. Современная группа Еврооптимистов в Раде выглядит наиболее пристойно за всю историю вопроса. Так что? Отсеиваем попытки черного пиара, внимательно смотрим и поддерживаем?

Чому в нашій спільноті та серед активістів постійно виникають суперечки? Лесбійки сваряться з геями, ліві — з правими, трансгендерні люди різних ідеологій — між собою. Чубляться, на всі боки пір’я летить, нагострені корони блищать і лунає специфічна профлексика. Здавалось би, що ділити? Шкури яких ще невбитих тварин? Якщо в русі й є досягнення, то вони настільки нестабільні, неґрунтовні та зумовлені, скоріше, суспільно-політичною ситуацією, що я б постерігся відкорковувати шампанське. І все це — на фоні війни, зубожіння та нападів радикалів. Астанавітєсь! Я розумію, що чвари відбуваються, в тому числі, й через те, що справа — близька до серця, що реальність фруструє, і що всі втомилися битися головою в одну й ту ж саму стіну. Проте саме зараз час для консолідації. Для транс-спільноти — розробити та узгодити спільні принципи та погляди на патологізацію і механізми взаємодії з тими, хто з цими принципами не згодний. Для гей-активістів та організацій — нарешті почати співпрацювати не «словом, а ділом». Помітні перші обережні кроки в цьому напрямку, й це тішить. В цьому номері «Стоунволу» ми вирішили надати місце для рефлексії щодо актуальної ситуації, різних поглядів на рух та його політичну спрямованість, для вражень молодих активістів/ок, подій в ЛГБТ-русі та ЧСЧ-сервісі. Ну і, як завжди, поділимось з вами корисними порадами з приводу того, як пережити ці буремні часи. Порозуміння всім!

Дмитро Калінін

Фото: Наталка Дяченко

Я — студент і зовсім недавно доєднався до українського ЛГБТ-руху. Поки що я не є учасником якоїсь з організацій, яка має власні погляди чи програму дій, тому маю можливість оцінити рух з боку, побачивши за певний проміжок часу як його успіхи, так і наявні проблеми. Тобто, це моя власна точка зору, мої враження і думки, які не претендують на істину в останній інстанції.

ЛГБТ-рух еволюціонує. Ми маємо помітні успіхи у збільшенні видимості спільноти, комунікації з владними структурами. Проте досі лишаються істотні проблеми, які заважають нашому повноцінному розвитку. Найперше, що я помітив — це відсутність єдності серед представників ЛГБТ. В Україні є близько 40 організацій ЛГБТ-руху і ЧСЧ-сервісу, але співпрацюють тільки найбільші з них. Я бачив, як на місцях часто виникали конфліктні ситуації, що унеможливлювало співпрацю між регіональними ініціативами. Тобто ми не маємо консолідованості у зусиллях: кожен переслідує якусь власну мету і не об’єднується з іншими заради спільних цілей.

Для прикладу можна навести ситуацію у Запоріжжі: є QueerHome на базі «Гендер Зед», який опікується ЧСЧ, проводить різноманітні тренінги і розважальні заходи для ЛГБТ, працює із журналістами та психологами у сфері коректного ставлення в їхній роботі до ЛГБТ. Тут же, на базі UUTP, працює ініціативна група «СТИГМЕ.нет», яка також позиціонує себе як ком’юніті-центр і має на меті проведення вуличних акцій і протестів. Є ініціативна група «Жіноча територія», яка працює з лесбійками і бісексуалками. Багато людей не знають, із ким з цих ініціатив їм співпрацювати, куди піти, оскільки вищезгадані

STONEWALL №13 — 2016 організаціі майже ніяк не контактують і не співпрацюють між собою. Виникає ситуація, коли ти опиняєшся або на одному боці, або на іншому — хоча фронт єдиний. Я, на щастя, знаходжу спільну мову і намагаюся брати участь в цікавих та важливих для мене заходах незалежно від того, хто їх організовує (можливо, колись пощастить приєднатися до однієї з команд), але особисто знаю людей, які осіли на одному місці і цим зменшили свою потенційну користь для спільноти. Поки ми вирішуємо суперечки між собою, час іде, і сили, які пропагують так звані «традиційні цінності», також діють не на нашу користь. На рівні країни ця проблема вже не має таких масштабів завдяки проведенню щорічних Національних конференцій ЛГБТ-руху і ЧСЧсервісу. Всеукраїнські організації навчились співпрацювати, хотілося б бачити більшу координацію і в регіонах. На мою думку, посилення співпраці — це те, на чому варто зосереджувати увагу, аби ефективно просувати ідеї рівності на місцях. Є й ще один негативний фактор: у деяких регіонах країни взагалі немає громадських центрів для ЛГБТ. Ця сумна ситуація склалася через брак грошей. Організації мають знаходити кошти, і вже не тільки у вигляді грантів — треба вчитися фінансувати себе самому, адже рано чи пізно більшість грантів на розвиток ЧСЧ-сервісу і зменшення темпів зростання епідемії ВІЛ згорнуться. Іншою проблемою ЛГБТ-руху є мала освіченість спільноти у питаннях, пов’язаних як із сексуальністю, так і з захистом власних прав, — особливо це стосується регіонів. Більшість з моїх знайомих та друзів і гадки не мають про те, які саме з прав ЛГБТ в Україні суттєво обмежено. Про яке тоді бажання за них боротись і брати участь у активістському русі може йти мова? Так, це може бути цікаво не всім, але є велика потенційна аудиторія, яка могла б цим зацікавитись при грамотному доведенні цієї інформації до спільноти. Діє проект QueerHome у семи містах, є певна кількість волонтерів, які готові працювати, але не знають, що і як робити — через те, що проблема недостатньо озвучується чи взагалі ігнорується. Те ж саме і з питанням сексуальності: кожен знає лише про свою орієнтацію (та й те не факт) і не має уявлення про проблематику, наприклад, бісексуальності чи трансгендерності, якщо це не стосується особисто їх. Наведу як приклад трансгендерність: мало хто цікавиться, що це і як це, і які у них взагалі проблеми. Через це й існує думка, що серед ЛГБ є трансфобія. Але я вважаю, що це не так, — це просто брак інформації та мотивації до її отримання. І ми знову повертаємось до першої проблеми, яка органічно поєднується із цією — через конфлікти в середині своєї групи, трансгендерні люди гальмують просування власних питань порівняно з ЛГБ: немає ані розроблених джерел інформації, ані спеціаль-

ної літератури, яка могла б вмотивувати ЛГБ бути більш зацікавленими у царині саме питань трансгендерності. Мене це дуже розчаровує, тому що всю інформацію я розшукував сам чи дізнавався на «великих» заходах, куди мають змогу потрапити далеко не всі. Так не має бути. Інформації замало, спільнота малоосвічена. Є намагання створити структури, які покликані були б вирішувати конфлікти, проте я не вважаю ці структури ефективними. Є Етичний кодекс, безумовно правильний і професійно складений, — та хтось його дотримується, а комусь байдуже. Така реальність, і вирішити цю проблему штучно неможливо, а отже, сама спільнота має усвідомити безглуздість ворожнечі. Має відбутись процес формування правильної самосвідомості, коли ми захищатимемо не свої окремі погляди на спірні питання, кидаючись «в тилу» один на одного, а будемо знаходити консенсус і захищати спільні інтереси на одному боці. Допоки цього не відбудеться — ми приречені рухатись до своїх цілей дуже і дуже повільно. В останні роки є послідовні кроки щодо подолання вищезгаданих проблем хоча б у столиці і на рівні країни. Мені як новачку дуже пощастило увійти у ЛГБТ-рух у той самий момент, коли тема ЛГБТ в українському суспільстві, і навіть політиці, перестала бути табуйованою. Тепер ЛГБТ — повноправна частина суспільного дискурсу, що вкрай важливо. Цьогорічний Марш Рівності у Києві тому доказ. Там у повітрі насправді відчувалася гордість за маленьку перемогу українського ЛГБТ-руху — всі разом ми домоглися хоча б базового права на мирний протест і показали, що існуємо, а отже, зміни можливі! Додам, що саме ця подія допомогла мені зрозуміти важливість участі у ЛГБТ-русі — я дивився і читав про Марш 2015-го і попередніх років, і усвідомив, яку велику роботу було зроблено іншими людьми, аби ми з моїми друзями тут і сьогодні мали змогу просто мирно вийти на вулицю і показати своє існування. Я відчув, що також можу і мушу щось зробити для цього — тобто ідея Маршу і Прайду працює хоча б на моєму прикладі, і це дуже позитивний сигнал. Хочу бачити цю спільність не тільки під час ходи. Як єдиною колоною ми йшли центром Києва, так єдиною колоною ми маємо йти і до власних цілей. Спільнота мусить зрозуміти відповідальність за ситуацію, адже якщо є дія, то є і протидія, і вона не забариться. Робота має проводитись максимально інтенсивно на всіх фронтах. З ЛГБТ — залученням їх до активізму, підвищенням рівня освіченості загалом, з суспільством, з представниками влади, з іноземними організаціями і фондами, з дружніми організаціями, які також борються проти дискримінації інших груп людей. Можливо, це є моїм юнацьким максималізмом, але особисто я бачу можливість вийти на еволюційно новий рівень розвитку — за умови співпраці і подолання одвічних «війн» у спільноті, і я хочу зробити для цього все від мене залежне.

STONEWALL №13 — 2016

Зорян Кісь

Руслана Панухник співорганізатори Маршу Рівності, спеціально для Stonewall

Як для кого, а для нас Марш Рівності-2016 пройшов під знаком запеклої дискусії про місце ЛГБТ-спільноти в політичному спектрі — серед «правих» і «лівих» ідей. Спільнота лише почала перетворюватись з об’єкту політичних маніпуляцій на суб’єкт суспільно-політичних процесів, але вона вже не зовсім влаштовує ні «традиційних» правих, ні «ортодоксальних» лівих.

Праворуч під деш… Лівворуч підеш… … Умовні «ультраправі» намагаються наліпити на Прайд-рух ярлик «лівацького», пов’язати його з «європейськими «ліваками», а разом з ними — і з «ліберастами». З точки зору деяких лівих, навпаки, Прайд-рух надто «заграє з правими», а деякі його лідери взагалі страждають «гомонаціоналізмом». Одним словом, дві крайності: «якщо ви не праві, то ви ліві», а «якщо ви не ліві, то ви праві»… Цікаво, що для «пересічної» представниці україн-

ської ЛГБТІ-спільноти терміни «праві» і «ліві» найчастіше взагалі нічого не означають. Власна сексуальна орієнтація чи гендерна ідентичність для більшості наших співгромадян поки ще не стали настільки політичними, щоб змушувати їх негайно шукати своє місце в спектрі «лівих–центристів–правих». Все це відбувається на тлі того, що в Україні поки що в принципі важко говорити про політичні ідеології в їх звичному розумінні, а класичні ліві і праві рухи знаходяться в стані розколу і внутрішнього протистояння.

Ліриччний від дступ Історія перша. Якось мені довелося спілкуватись з людиною, яка відрекомендувалась лідером київського «Правого сектору». Звісно, я почув звичайні фрази про «нам все одно, що ви робите в своїй спальні» (своєму ґетто), «ми ніколи не нападаємо на ваші клуби» (ваші ґетто), і «сидіть собі тихо в своїх

організаціях» (ґетто), «але тільки не виходьте на вулицю, бо це — пропаганда». Мене вразило інше: серед ультраправих, за його словами, також є геї (!), які проти «цих ваших парадів». Більше того, мовляв, ці «геї-патріоти» самі «зливають» інформацію і роблять все для того, щоб Марші не відбувались. Залишимо за дужками глибоку внутрішню гомофобію «героїв» цієї історії та перенесемось до... Ісландії.

Внутріш шньовидова бооротьба або геї проти під@р@ссів Колись я писав про те, що протистояння довкола прав ЛГБТІ в Україні — це не боротьба «меншості з більшістю». Це протистояння двох рівновеликих меншин — власне ЛГБТІ і «затятих» гомофобів». Йдучи далі, я все більше схиляюсь до теорії (хоч вона й схожа на теорію змов), що політична боротьба довкола «ЛГБТІ-питання» відбувається не між ультраправими та ЛГБТІ-спільнотою, а між... геями в обох цих середовищах. Хтось із відомих людей сказав колись, що найбільш «небезпечними для суспільства» є не геї, а наділені владою та силою «криптопедер@сти». Саме вони відчайдушно намагаються загнати (власну) гомосексуальність в глибоке підпілля. Звісно, боротьба за відкритість ЛГБТІ-людей загрожує їм неминучими провалом, і саме тому вони стають ще жорстокішими в своїх зусиллях подолати власну гомосексуальність. Принаймні, це досить вірогідне і просте пояснення для поведінки деяких (звичайно, не всіх!) «борців за традиційну сім’ю» серед громадських, політичних та релігійних діячів. Капітал, товарриші! Однією з головних ідеологічних відмінностей «правих» і «лівих» в класичному європейському контексті є ставлення до капіталу. «Ліві» протистоять великому капіталу, що експлуатує і пригноблює трудящих. «Праві», як правило, мають підтримку середнього і «правлячого» класу і дотримуються консервативних поглядів. В українському контексті, звісно, все змішалось. Ультраправі експлуатують ліво-популістські гасла, а ліві, особливо після початку подій на Сході, дрейфують в бік патріотизму. Дуже цікавим явищем в цьому плані є львівський «Автономний опір» (АО), який, до речі, є чудовим союзником українського ЛГБТІ-руху. АО ідентифікує себе як ліво-націоналістичний рух і захоплююче доводить, що в ідеологічних засновках УПА було більше лівих ідей, ніж етнонаціоналізму. Чи можна вважати капітал в Україні «класовим ворогом» ЛГБТІ-руху? Мабуть, ні. Індекс корпоративної рівності, виступ Елтона Джона на конференції YES!, моральна підтримка Маршу Рівності-2016 з боку ПриватБанку — це сигнали про готовність бізнесу надавати руху за права ЛГБТІ реальну підтримку. Чи буде вона достатньою — покаже час…

Третьоого не дано? Та повернемось до політичної «орієнтації» українського Прайд-руху. Під час підготовки Маршу Рівності–2016 організаторів без будь-яких умов підтримала українська Партія Зелених (визначає себе як лівоцентристська партія). Політична партія ДемАльянс (яка є правоцентристською) зробила заяву, в якій засудила заклики до насильства. Вона стала першою політичною партією, що публічно підтримала право ЛГБТІ на мирні збори. Жодна з парламентських партій не виступила офіційно проти Маршу Рівності, що також є хоч і слабким, але позитивним сигналом. Серед учасників Маршу Рівності 12 червня можна було помітити як «лівих» так і «правих» учасниць і учасників. Втім, дозволимо собі стверджувати, що більша частина тих, хто скандували «Бунтуй, кохай, права не віддавай» чи «Права людини понад усе!» не вловлювали «лівих» і «правих» конотацій цих гасел і не зараховували себе до жодного з цих таборів. І праві, і ліві вимагали від Маршу Рівності чітко артикулювати ідеологічну позицію. Ми переконані, що на цей момент це означало б розкол і кінець правозахисного руху, який ще навіть не почався. #Перемога Маршу Рівності-2016 була саме в тому, що завдяки унікальному балансу сил в оргкомітеті, завдяки солідарності і — не побоюсь цього слова — мудрості організаторів, КиївПрайд не зайняв ані «праву», ані «ліву» позицію. Марш Рівності був відкритим для всіх, хто поділяв його єдину ідеологію — ідеологію прав людини. Організатори не цензурували гасла, з якими люди приходили на Марш, а просили лише, щоб ці гасла відповідали темі заходу. Що дал лі? Кидайте в нас каміння, але ми певні, що в найближчі п’ять років український ЛГБТІ-рух буде рівновіддаленим як від крайньо правих, так і від крайньолівих ідей. Це, можливо, робитиме його однаково «чужим» для цих ідеологічних таборів. Чи робитиме це його ближчим до, власне, центризму (лібералізму) — покаже час. Очевидно, рано чи пізно (в перспективі найближчих 10 років) Прайд / ЛГБТІ-рух ставатиме все більш політизованим. Не виключено, що згодом він «полівішає» чи «поправішає» залежно від зміни контексту. В контексті, який ми маємо зараз, для мене правильним виглядає пройти через стадію

Ліричний від дступ Історія друга. На конференції ILGA-Європа, що пройшла недавно на Кіпрі, представниця цієї чарівної країни розповіла нам про дискусію, яка мала місце в їх організації. Вона разом з колегами взяли участь

в акції на підтримку біженців. Потім хтось із членів цієї організації висловили сумніви в доцільності такої позиції, бо... «ЛГБТІ-члени націоналістичної партії Ісландії могли почуватись виключеними»… «Мені байдуже» — сказала авторка історії, і ми цілком з нею погоджуємось!

STONEWALL №13 — 2016

підтримують ані ринок, де свобода обмежена монополіями, ані економіки, відірвані від інтересів бідних і суспільства в цілому. Ліберали є оптимістами, тому налаштовані довіряти людям, визнаючи при цьому необхідність завжди критично ставитись до тих, хто перебувають при владі». Відповідно і КиївПрайд має оптимістичну правозахисну ідеологію, де рівність, повага і солідарність не залежать від розташування на політичному спектрі. На нашу думку, сама така стратегія позиціювання є ефективною і, що важливо, стабільною в українській політичній системі, де ліве та праве викручують класичні постулати на свою користь і де вони ідеологіями називаються «за замовчуванням», хоча такими в певній мірі не є. Прайду байдуже, правих ви поглядів чи лівих, ви ЛГБТІК чи ні, якщо вам важливі цінності прав людини та інклюзивності — нам з вами по дорозі.

центризму/лібералізму. Нам дуже імпонує те, як ця ідеологія описана на інтернет-сторінці Ліберального інтернаціоналу (http://www.liberal-international.org/site/About_Us.html): «Ліберали прагнуть побудувати і захистити вільні, справедливі і відкриті суспільства, в яких досягнуто балансу фундаментальних цінностей свободи, рівності і спільноти, і в якій ніхто не поневолений бідністю, неосвіченістю чи конформізмом. Лібералізм відстоює свободу, гідність і добробут кожної людини. Лібералізм визнає і поважає право на свободу совісті та право кожної людини повною мірою розвивати свої таланти. Лібералізм прагне розподілити владу, щоб сприяти різноманітності та розвивати творчі здібності. Свобода бути творчим і інноваційним може бути гарантована лише в умовах ринкової економіки, але це повинен бути ринок, який пропонує людям реальний вибір. Це означає, що ліберали не Ліричний від дступ

Історія третя. На одній з дискусій в рамках КиївПрайду представниця «нового» українського лівого руху приблизно так аргументувала, чому ЛГБТІ/Прайд-рух має підтримувати рух лівий: «…ми завжди підтримували ЛГБТІ-спільноту, тому ви маєте підтримувати нас. Ми підтриму-

ємо ідею рівності, а справжня рівність в капіталістичному/неоліберальному суспільстві неможлива…». Серед аргументів, з якими ми цілком погоджуємось, йшлося про те, що боротьба за власні права приречена на поразку поза боротьбою за права інших. Без солідарності з іншими пригнобленими групами український ЛГБТІ-рух далеко не просунеться.

Дмитро Калінін

В останній час у Т*-спільноті розгорівся неабиякий конфлікт. Його нема на перших шпальтах журналів та газет: для ЛГБ він майже невідомий, а баталії проходять на сторінках Facebook. Але, продовжуючи жити всередині однієї великої спільноти ЛГБТ, ми маємо знати, що у ній відбувається. Проблеми та розбіжності поглядів Т*-спільноти можна зрозуміти, тому що тоді, як «гомосексуалізм» виключили з списку психічних захворювань в Україні ще більше двох десятиліть тому, трансгендерні люди мають задля корекції статі проходити через купу бюрократичних і медичних процедур і чекати роками. Під час намагань створити законодавство, яке відповідало б Європейським вимогам, влада намагається контактувати для цього із представниками/ представницями суспільства. Суть конфлікту здебільшого полягає у тому, хто і як має працювати з МОЗ і які чіткі вимоги до нього мають висуватися. Коли одна організація увійшла до робочої групи МОЗу зі створення нового медичного протоколу, інша частина спільноти залишилася не почутою і вкрай обуреною. Хто ж у цьому винен і що робити? Я попросив активістів/ -ток Т*-спільноти, зокрема — з організацій-учасниць конфлікту, дати мені короткий коментар стосовно розбіжності поглядів і можливих шляхів вирішення конфлікту. Але, здається, ніхто не бажає миритися…

Некоторые ЛГБ-активисты надеются на примирение между Ангелией Схлиперс и остальным транссообществом Украины, но примирение — это изменение взглядов хотя бы одной стороны, или обеих, что приведет к сближению позиций. Ожидать изменений со стороны ОО «ГИ «Т-ема» в обозримом времени маловероятно, да и от остального транс-сообщества — тоже. Мы не станем чуть более трансфобными или чуть менее понимающими и принимающими право людей быть иными. Иначе каков смысл вообще бороться за права ЛГБТ и других стигматизируемых групп, если всегда можно просто стать чуть менее человечными? Я считаю, что стоит ставить вопрос не о примирении, а об исключении любого выражающего столь гомофобную или трансфобную позицию активиста из поля ЛГБТ-движения. Их нельзя приглашать на тренинги, круглые столы и конференции, их заявки должны отклоняться, проводимые ими мероприятия — бойкотироваться. Только методом всеобщего бойкота можно донести полную неприемлемость подобного поведения. И это именно тот случай, когда мы, ЛГБТ-комьюнити, должны подать пример осуждения и неприятия любых форм гомофобии и трансфобии, даже — и особенно — если гомофобию и трансфобию проявляет ЛГБТ-персона. Для всех нас целью стоит изменение мира вокруг, и если с чего и стоит начинать, то именно со своего сообщества. С самих себя. Тангарр Форгарт, ГИ «AdamanT»

Я бы не стала говорить о конфликте в транссообществе: конфликта нет и никогда не было. Сообщество неоднородно и состоит из множества групп с пересекающимися и не пересекающимися целями и интересами. Да, порой на точках пересечения интересов возникают личные конфликты. Но это не конфликты сообщества — это конфликты отдельных личностей, входящих в сообщество. В нашем случае мы бы говорили о противоречиях в разных активистских формированиях, возникающих на почве личной неприязни одной стороны, вызванной тоталитарным навязыванием своих взглядов другой. Деятельность ОО «ГИ «Т-ема», всегда была направлена на продвижение интересов разных групп сообщества, естественно — в рамках действующего законодательства, а также на полное сопровождение гендерного перехода. Наш подход — един: медпомощь, в том числе — оперативные вмешательства, должны получать все трансгендеры, кто этого желает. Это отображено в УКПМД «Гендерная дисфория», разработанном при нашем активном участии. Но мы разделяем позицию организации и личные мнения руководства, членов и клиентов, которые могут не нравиться отдельным гражданам. Мы признаём за всеми право на формирование и выражение своего личного мнения. Комментарий ОО «ГИ «Т-ема»»

STONEWALL №13 — 2016

На данный момент большая часть Т*-движения Украины придерживается курса на депатологизацию с целью значительно улучшить качество жизни трансгендерных сограждан. Но есть и другая часть, которая, в свою очередь, имеет в социуме несколько привилегированную позицию относительно не настолько «настоящих», как они, трансгендерных персон. Для неё депатологизация грозит потерей статуса. Я могу их понять: они вкладывают в свою деятельность много сил и времени, искренне верят в свою правоту. Но, к сожалению, не могу ничего поделать с тем, что их убеждения устарели и не соотносятся с правами человека. Усугубляет все и человеческий фактор. Активисты в первую очередь — люди. Никто не застрахован от оценочного суждения, логических ошибок, эмоциональной нестабильности, банальной неосведомленности. Все это приводит к невозможности вести конструктивный диалог. У меня нет желания тратить ресурсы на поиски решения этого конфликта, потому что надеюсь на его скорое прекращение как исчерпавшего себя в связи с новыми реформами МОЗ, отменяющими старый приказ №60 «Смена/коррекция половой принадлежности» с заменой его на новую процедуру, которая будет соответствовать мировым стандартам в этой области. Ян Губский, ГИ «Лавандовая угроза»

Перше що хочеться сказати: взагалі подібні конфлікти — це не обов’язково щось страшне. Будь-яка досить велика спільнота є неоднорідною, у ній є люди з різними поглядами та цілями, і це не проблема сама по собі. Але у даному випадку ситуація ускладнилася тим, що «Т-ема» увійшла до робочої групи МОЗу зі створення нового медичного протоколу для трансгендерів, і тим самим стала єдиною посередницею між МОЗом та транс-спільнотою. Є у психології поняття «ідентифікація з агресором» — зокрема, коли представники меншини певним чином долучаються до більшості і самі починають зверхньо ставитися до меншин. На мій погляд, саме це з «Т-емою» і сталося. І коли вони нібито висловлюються за депатологізацію, але водночас дозволяють собі трансфобські висловлювання у бік небінарних трансгендерів, вдаватися до приниження, хамства, маніпуляцій — до таких людей ніякої довіри немає. На щастя, «Інсайту» вдалося встановити контакт з міністеркою у питанні зміни сумнозвісного «Наказу №60» на нову процедуру, і тим самим порушити привілейоване становище «Т-еми». Тепер я маю значно більше надії на те, що ми врешті-решт отримаємо суттєво кращу за попередню процедуру регулювання транс-переходу. Що ж стосується наших опонентів, то я особисто не бачу сенсу в тому, щоб витрачати час та сили чи то на «війни», чи то на спроби примирення. Але усім, хто збирається мати з ними бодай які справи, я б радила спочатку багато разів подумати. Інна Ірискіна, ГО «Інсайт»

Станислав Вертинский

Множество людей придают такому понятию, как анархия, исключительно стереотипное значение «хаос». Распространенный миф, чаще используемый противниками этого движения, крепко засел в умах людей. Те, кто решил поверхностно ознакомиться с идеями анархистов, называют их «мечтателями». Те, кто пытается разобраться в их принципах, стремлениях и методах достижения целей, называют их «утопистами». «Революционерами будущего» называют их люди, которые после длительного изучения принимают их идеи. «Никто не может быть совершенно свободным, пока не все свободны». Герберт Спенсер Без свободы всех и каждого не бывает свободы личной. Стремление к всеобщей свободе и равенству стало основной идеей анархистов во времена одного

из самых бурных развитий их движения в ХХ столетии. Анархо-синдикалисты устремили свои силы на решение остросоциальных проблем, которые, по их мнению, помогли бы проложить путь к социальной революции. Анархисты в истории появляются повсеместно, будь то борьба за сокращение рабочего дня, нормальные условия труда, выступления против расширения прав госу-

STONEWALL №13 — 2016

дарства, забастовки, стачки, попытки создавать низовые самоорганизованные группы — все это начало свой рост и движение в социуме в условиях жесткого давления со стороны правящих сил. В истории мы всюду видим попытки анархистов вырваться из незаметных политических сил в движущую силу социальной революции. Анархисты участвовали в самых значимых событиях последних столетий, например: — первый интернационал и последующее развитие рабочего движения и его борьбы за свои права; — чикагская забастовка, положившая начало борьбе за уменьшение рабочих часов; благодаря усилиям синдикалистов сейчас даже пятичасовой рабочий день ближе, чем это кажется; — революция в Российской Империи, позволившая дать толчок революционным преобразованиям по всему миру; — борьба анархистов в Испании и попытка остановить нависшую фашистскую угрозу. К анархистам причисляли себя и поддерживали их идеи Лев Толстой, Карл Эйнштейн, Казимир Малевич, Эмма Гольдман, Александр Герцен, Джордж Оруэлл, Курт Воннегут, Альбер Камю, Урсула Ле Гуин Вольтарине Де Клер, Ярослав Гашек и многие другие. Aнархизм развивается параллельно с изменением окружающей его действительности. В повестку анархистов постепенно включаются актуальные проблемы: экология, феминизм, образование, свобода слова, печати. Впоследствии к основным направлениям добавилось еще одно течение, которое развило новый фронт борьбы за права ЛГБТКИАП+ людей. Развитие этого течения вызвало достаточно дискуссий в кругу анархистов, но в конечном итоге, идея отсутствия любых угнетений над человеком взяла верх. Эта борьба приняла название квир-анархизма. Квиранархизм — это синтез идей анархизма и радикального квир-активизма. Ведь именно борьба с патриархатом, государством и капиталом даст возможность освобождения ЛГБТКИАП+ людей.

Квир-анархизм борется с гендерным и сексуальным угнетением как в обществе в целом, так и внутри анархических движений, добиваясь включения в их повестку проблем, связанных с телом и телесностью, родительством, секс-работой, здоровьем и инвалидностью. Развитие этого движения происходит повсеместно во всех странах. Одно из самых ярких движений квир-анархизма в наше время — Bash Back, что в вольном переводе означает «обратный удар». Baash Back! Это сеть проектов, которая объединяет множество активист_ок по всей Америке для координации акций прямого действия. Радикально настроенные люди по всей стране сумели указать на проблемы дискриминации в обществе. Уверенные шаги в борьбе с консервативными, часто откровенно фашистскими организациями и людьми, которые открыто пропагандируют ненависть и нетерпимость, дали толчок для развития этой координации. За время своего существования было проведено более 12 успешных акций (организация существует с 2008 года). Активист_ки Bash Back! выступили с критикой существующих попыток ассимиляции ЛГБТ-движения и попыток встроить их в капиталистическую модель общества. Они сумели затронуть тему игнорирования комиссией по правам человека транс* людей, а также показать общественности лживость существующей правовой системы по отношению к транс* людям. Среди их акций, которые всегда отличались радикальностью и уверенным настроем против существующих патриархальных устоев, можно назвать пикетирование гомофобных, трансфобных и откровенно сексистских религиозных организаций, использование стрит-арта для привлечения внимания людей к существующим проблемам, попытки срывов консервативных конференций и многое другое. Кажд_ая, кто присоединился к организации, внес_ла огромный вклад в улучшение положения ЛГБТКИАП+ людей и их видимости в обществе.

Baash Back! Iss Dead; Bash Back! Forever!! Надпись на баннере «These Faggots Kill Fascists», что переводится: «Эти “педики” убивают фашистов». Попытка реапроприации слова Faggots, стереотипно считающимся негативным и хейтспичем. Баннер был развернут в ответ на заявление американской неонацистской организации по поводу отношения к ЛГБТКИАП+ людям.

Олександра Савіна, Стас Міщенко, першодрук: wonderzine.com

Разом з поступовим дрейфом у бік світового ЛГБТ— і правозахисного руху до нас принесло течією й ряд нових концепцій і понять, для яких в українській мові немає ні аналогів, ні сталого перекладу. Тепер, аби перемогти в фейсбучних суперечках, їх потрібно, як мінімум, знати, а як максимум — коректно і доречно використовувати. І якщо з різницею між камін-аутом і аутингом ми, сподіваюсь, розібралися, то що робити з рештою –ізмів –інгів? Отже... Бодіппоззитиив (англ. body positive) Суть бодіпозитивного руху міститься в ємній формулі «моє тіло — моє діло»: його представники прагнуть свободи від мінливих стандартів краси, за прийняття себе і власної зовнішності, проти фетфобії, або фетшеймінгу (засудження повних людей) і скінні-шеймінгу (засудження худих людей). В той же час, представники руху не закликають повністю відмовитися від роботи над власним тілом — але лише, якщо це свідоме й добровільне рішення людини, і в тому обсязі, який здасться йому/їй необхідним і достатнім. Газлайттингг (англ. gaslighting) Форма психологічного насильства, коли один з партнерів

намагається заплутати іншого, висловлюючи сумніви в його адекватності, спотворює інформацію так, що жертва насильства починає сумніватися у власних спогадах, емоційній стабільності та об’єктивності власного сприйняття. Аб’юзер знецінює почуття, переживання й спогади жертви («Цього не було», «Ти вигадуєш», «Ти просто занадто гостро на все реагуєш»), а також може заперечувати таким чином інші епізоди насильства. Термін виник завдяки п’єсі «Газове світло» («Gas Light»), за якою був знятий однойменний фільм Джорджа Кьюкора, де описується аналогічний випадок партнерського насильства: чоловік, аби приховати власні злочини, змушує дружину вважати, що вона несповна розуму.

STONEWALL №13 — 2016

Ейблізм м (англ. ableism) Відносно новий термін, яким позначають дискримінацію людей з інвалідністю та особливостями розвитку. Слово з’явилося на початку 80-х років минулого століття, приблизно в той час, коли у світі посилився рух на захист прав людей з інвалідністю, а широкого вжитку набуло лише кілька років тому. Ейблізмом вважають різні види і форми дискримінації: для людей з інвалідністю та особливостями розвитку принизливим може бути не тільки відсутність спеціальних умов, але й поширене уявлення про те, що їм апріорі потрібна допомога, навіть якщо вони не просять про це. Ейдж жиззм (англ. ageism) Дискримінація за віком, з якою стикаються, зазвичай, люди старшого віку, може виявлятися серед роботодавців (наприклад, літнім людям важче знайти роботу), в принизливому ставленні до літніх людей. З проявами ейджизму також можуть стикатися діти і підлітки: їхні ідеї та думки часто не сприймаються всерйоз через їхній вік. Квір (англ. queer) Узагальнюючий термін, яким позначають представників ЛГБТ-спільноти. В кінці ХІХ століття слово «queer» («дивний»), використовували для принизливого позначення гомосексуальних стосунків. Пізніше деякі представники ЛГБТ-спільноти також почали його використовувати, аби позбавити принизливого значення. Організація GLAAD попереджає, що слово «квір» досі не є загальновживаним. Використовувати його варто лише в тому випадку, коли представник ЛГБТ-спільноти сам так себе ідентифікує. Менспллейннінг (англ. mansplaining) Цим словом, яке не так давно увійшло в Oxford Dictionaries, описують іронічну манеру, в якій чоловік щось пояснює жінці, яка, нібито, не здатна самостійно, без чоловічої допомоги, зрозуміти це. Слово придумала журналістка і письменниця Ребекка Солніт, і вперше використала його в книзі «Чоловіки вчать мене жити». Наслідки менсплейнінга не варто недооцінювати: до жіночих голосів у політиці, пресі і масовій культурі не звикли дослухатися; слова жертв насильства і зґвалтувань, на жаль, часто залишаються без уваги. Об’єкттиввац ція (сексуальна, англ. objectification) Це слово все частіше використовується в українській мові, але в його написанні, як і раніше, помиляються, за аналогією називаючи явище «об’єктифікацією». Сексуальна об’єктивація — процес «опредмечування» жінки, зведення всієї складності її особистості до об’єкта, який віддзеркалює інтереси чоловіків, підпорядковується чоловічій волі й використовується для реалізації потреб чоловіків. Власні бажання і потреби жінки при цьому до уваги не беруться, саме тому один з найважчих

наслідків об’єктивації — звинувачення жертв зґвалтування в цій події. Секс-поозиттив (англ. sex positive) Секс-позитивний рух визнає сексуальність важливою частиною особистості людини та підтримує здорове ставлення до сексу. Секс-позитивісти прагнуть безпечного і консенсуального сексу («consensual sex»: коли секс можливий тільки за явною згодою обох партнерів), шанобливе ставлення до власних сексуальних бажань і бажань партнера/партнерки, а також проти слатшеймінгу (див. далі). Крім того, представники та представниці руху вважають необхідною сексуальну просвіту. Слатш шеймінг (англ. slut-shaming) Це прагнення засуджувати людину за «фривольний» і розпусний зовнішній вигляд і поведінку. Слатшеймінг має безліч форм: від засудження зовнішності, дій і кількості сексуальних партнерів людини до приниження через відверті знімки та звинувачення жертви зґвалтування в цій події. Слатшеймінг — один з проявів сексизму та подвійних стандартів, оскільки за «розпусту» в першу чергу засуджують поведінку жінок і дівчат. В патріархальному суспільстві цінність жінки визначається, в першу чергу, її зовнішньою привабливістю і сексуальністю, але вільна сексуальна поведінка жінки найчастіше викликає осуд. Сталккінг (англ. stalking) Одна з форм насильства, яка полягає в нав’язливому переслідуванні жертви, наполегливому стеженні за нею. Найчастіше сталкерами стають колишні романтичні партнери, які вважають, що таким чином можуть врятувати стосунки, які закінчуються, або шлюб, який розпався. Проблему сталкінгу зазвичай не сприймають всерйоз, вважаючи, що нав’язлива увага є, швидше, компліментом. Таке ставлення до сталкінгу щедро підживлюється масовою культурою: в романтичних комедіях переслідування часто показують у позитивному ключі, нав’язуючи ідею про те, що за стосунки треба боротися до кінця, не беручи до уваги почуттів партнера/партнерки. У багатьох країнах сталкінг вважається правопорушенням, за яке передбачено покарання; в Україні правової бази для цього поки що не існує. «Скляянаа сттеля»» (англ. glass ceiling) Термін, яким позначають невидимий бар’єр, що заважає кар’єрному зростанню жінок. При цьому реальні здобутки і високий професіоналізм жінок в таких ситуаціях не мають ніякого значення: керівні позиції, які легко займають чоловіки, залишаються недосяжними для жінок через гендерні стереотипи. Шлях до рівності може бути довгим: згідно даних Світового економічного форуму, за нинішніх темпів світового розвитку чоловіки й жінки отримуватимуть рівну заробітну плату за виконання однакової роботи тільки в 2133 році.

МАНИФЕСТ

ГЕТЕРОФОБА Рыжая «Зачем эти содомиты устраивают свои парады?! Отвратительная показуха! Пусть живут себе спокойно и тихо и не привлекают к себе внимания, тогда никто и не будет трогать их!» — таков главный аргумент большинства противников гей-прайдов. Хорошо, ребята: возможно, мы и согласимся с этим, но в ответ предлагаем вам поиграть по вашим же правилам. Никаких публичных проявлений любви Не ходите в обнимку, за ручку и, упаси господи, не целуйтесь в публичных местах. Бары, кино и тем более улицы — нет, нет и еще раз нет! Нежелательно демонстрировать это даже в ночных лифтах и на детских площадках. Вдруг кто-то увидит? Закройтесь в квартире, плотно задвиньте шторы и на всякий случай выключите свет, ведь вокруг соседи с больным сердцем и маленькие дети с неустойчивой психикой! Вы — двое подростков, которые живут с родителями, или два человека, которые по каким-то причинам не могут снимать общую квартиру или просто не хотят пока что даже звать друг друга в гости (например, вы знакомы два с половиной часа)? Чьи это проблемы? Не наши! Тусуйтесь в гетероклубах Ладно, можете целоваться в своих натуральских клубах. Для таких, как вы — натуралов. Натуральский клуб в городе будет один или два. Это в случае, если вы живете в столице

или большом городе. В маленьком городке довольствуйтесь тематическими вечеринками раз в два месяца. Если повезет. Под входом в «натуральник» периодически будут ошиваться пьяные геи в спортивных костюмах и лесбиянки-бучи. В лучшем случае в спину вам будут отпускать агрессивные комментарии типа «О, бл@дь, эти пошли, которые с чуваками другого пола трахаются, натуралы, гетеро@бы!», а в худшем — в голову полетит бутылка. Если у клуба хорошая охрана (привет, LIFT и папа Коля), которая в состоянии разогнать неадекватное быдло, не переживайте — вас дождутся за углом! В натуралоклубе играет танцевальная попса, а вы хотите послушать инди или джаз? Скажите спасибо, что хоть где-то вам можно развлекаться! Еще и выбор им подавай! Впрочем, можете попробовать сделать свою инди-вечеринку для натуралов. Но здесь вы столкнетесь с новой проблемой: несмотря на то, что большая часть вокалистов инди-групп — гетеросексуалы, выступать на вашей вечеринке они откажутся, потому что не захотят портить свою репутацию.

STONEWALL №13 — 2016

Никаких свадеб Это что за манифест в пользу гетеросексуальности?! По количеству крика, шума и привлечения внимания — это похлеще любого парада! Жених и невеста в черном костюме и белом платье, чтобы издалека было видно, какие они РАЗНЫЕ, то есть разного пола? Почему свидетели тоже обязательно разного пола? Почему свидетель и свидетельница тоже целуются друг с другом? Почему, например, не два свидетеля или не отцы жениха и невесты? Почему каждая вторая шутка тамады на гетеросексуальную тему? Почему на все конкурсы вызывают обязательно разнополые пары? Почему есть одно яблоко с двух сторон или танцевать друг у друга на руках обязательно будут парень с девушкой? Вы бы еще флаг натуралов вместо рушника в ЗАГСе повесили!

стеснялись бы, ведь это больница! Вы бы еще в футболке «Я — гетераст!» пришли! Служебные романы Начальник пристает к тебе и угрожает увольнением в случае отказа? Ничего не попишешь, придется переспать с ним; возможно, даже не раз и не десять. Жаловаться комуто? Но если рассказать о своей ориентации бабушкамсплетницам из бухгалтерии, то можно получить в спину лучи осуждения от консервативного старшего поколения. Может, начальник приставал, потому что знает о твоей гетеросексуальной ориентации, и ты его сама спровоцировала! Меньше надо фотки с другими мужиками на страницу «ВКонтакте» выкладывать. Социальные сети Удивляешься, почему тебя, такого высококлассного специалиста, не взяли на ожидаемую должность после удачного собеседования? Ты свои социальные сети видел? HR этой компании тоже их видел! Меньше надо подписываться на паблики с женскими попами и сиськами и фотографироваться с девками в бикини. Все поняли, что ты — натурал! Конечно, официально это не причина не брать тебя на работу, но будем реалистами: какой крупной компании с хорошей репутацией нужны проблемы?

Никаких детей Что это за откровенное доказательство того, что эти парень и девушка — не просто друзья, но еще и трахаются, причем без презерватива? Не святой же дух ребенка принес! Получается, у них в коляске не маленький человек едет, а плакат с надписью «У нас был секс, а чего добились вы?» Детей вообще надо воспитывать в одном большом инкубаторе, а не выгуливать на улице парами. Это возмутительная гетеросексуальность!

Ну что, вам понравилось? Вот и нам не нравится. Конечно, все не так грустно, мрачно и утрированно, но суть вы уловили. Поверьте, когда кричать будет не о чем, все сразу же заговорят спокойно.

В больнице только близкие род дственники и Нам все равно, что некая девушка в палате без сознания, мы не можем вас пустить к ней. Вы ее брат, отец или хотя бы дядя? Есть задокументированное родство? Что значит «любимая жена и вторая половина?» Уберите свой паспорт! Мы рады, что вы спите с человеком другого пола, но здесь же дети, которые все видят и слышат! По-

Один в поле не воин Год назад прошлым летом один из жителей американского города Сиэтл Энтони Рибелло решил провести в городе парад гетеросексуалов. Его целью был откровенный троллинг ЛГБТ-парадов. Он создал ивент в Facebook, заполнил его перекрученными слоганами и лозунгами гей-прайдов и даже пригласил туда около двух с половиной тысяч человек. Как человек, который работает в социальных сетях не первый год, хочу сказать, что для этого ему пришлось здорово заморочиться, потому что по правилам Facebook с одного аккаунта можно разослать максимум 500 приглашений на одну встречу. Следовательно, парень использовал пять полноценных аккаунтов либо потратил много денег на рекламу.

Всего 168 человек согласились посетить мероприятие, а 48 указали себя, как возможные участники. Дальше было хуже. На свой гетеросексуальный парад чувак пришел... сам! Он стал единственным участником собственной акции и уныло промаршировал по улице со связкой черно-белых шаров и табличкой «Гетеропарад». Такого провала не случалось даже на концертах самых бездарных рок-групп за всю мою десятилетнюю историю работы в музыкальной индустрии! Гореактивист возмутился и спихнул провал своей акции на то, что многие натуралы побоялись угроз со стороны ЛГБТ-сообщества. Хотя мне кажется, что адекватные и толерантные американцы так и не смогли понять, кто отбирает у них право быть гетеросексуальными?

Рыжая

Стремимся в Европу, говорите? По-моему, мы уже давно там! Как и в Европе лет семь назад, сейчас я лучше пройдусь пешком, а не поеду на метро. Как и в Европе, я начала искать в супермаркетах скидки и бонусные предложения. Как и в Европе, в барах я, в первую очередь, высматриваю happy hours. Кризис ударил по всем, как ни крути. Цены растут, доходы падают (программистов с зарплатой в долларах, бойфрендов программистов, а также котиков программистов в расчет не берем). Однако, если правильно подойти к вопросу, то сейчас в нашей стране можно прекрасно жить на ту сумму, на которую в Европе не выживают и бомжи. Экономия — штука тонкая.

Дешевоо не значи ит вкусно Когда денег в кошельке мало, а ценники в продуктовом магазине заставляют волосы на голове становиться дыбом, многие из нас рефлекторно начинают скупать все самое дешевое. Ничего хорошего из этого обычно не получается. Дешевые лампочки быстрее перегорают. Дешевые носки протираются в тот же день. Половина дешевых

STONEWALL №13 — 2016

В семьее моего и твоегоо нет Даже если у вас с бойфрендом радикально разные вкусы, а разница в весе и росте примерно двадцать сантиметров и двадцать пять килограммов, все равно можно найти вещи, которые понравятся и тебе, и ему, и приобрести их в общее пользование, будь это модный галстук, белая рубашка, сумка из хлопка или деревянный браслет. Возьмите это на заметку. Даже электронную читалку вполне можно делить, если, конечно, вы оба не являетесь отпетыми книгоманами.

яблок оказываются гнилыми и отправляются в мусорное ведро. Не говоря уже о том, что самые дешевые продукты обычно практически несъедобны. Все вышеперечисленное отнюдь не значит, что нужно покупать еду с астрономической стоимостью. Пробуйте, анализируйте и запоминайте. Если какой-то продукт нравится по вкусу, не поленитесь записать его название и сфотографировать упаковку. Лучше съесть двести граммов сыра, который нравится, чем триста пятьдесят отвратительного хрен-знает-чего-измолока-и-бумаги. Выпить одну бутылку хорошего испанского вина, чем две — привет-вино-пакет-и-90-е-привет. Потратишь те же деньги, а организм наутро будет аплодировать стоя.

Home paarty — нааше всее Для того, чтобы хорошо и весело провести вечер пятницы, совсем не обязательно идти в бар или клуб и тратить там зарплату школьного учителя (если ты собрался веселиться, иначе и не получится). Всегда можно собраться у кого-то дома, поиграть в настольные игры, посмотреть фильм или потанцевать на столе, в конце концов. С наступлением лета ездить в выходные за город на дачу и в лес на пикник — это вообще святая тема.

Один + один = трри Это не о шведской семье и не о том, как правильно разнообразить свою сексуальную жизнь, когда вы с бойфрендом уже пять лет вместе и тысяча сто одна поза из «Камасутры» давно испробованы. Акции — это прекрасно. Каждый раз при походе в супермаркет внимательно смотрите, на что сегодня скидка, а к чему в подарок идет хороший бонус. Такие вещи, как зубная паста, гель для душа, лак для волос, чай и кофе вполне можно покупать тогда, когда они стоят дешевле, а не тогда, когда они закончились. Бумажным спамом из почтового ящика не стоит сразу же застилать котику лоток (хотя это тоже экономия). Просмотрите его хотя бы бегло, ведь там может быть что-то полезное.

Смертелльный ноомер — выезд в Европу Каучсерфинг — тема давняя, но все равно многие относятся к ней с опаской и недоверием. Тематическое сообщество в Европе особенно солидарно в этом плане и с радостью принимает у себя новых друзей. Осторожность еще никому не помешала, но риск того, что за профилем гостеприимной гей-пары скрывается злой гомофоб, ниже вероятности того, что в двухзвездочном отеле на отшибе городе тебя обчистят до нитки. Для того, чтобы найти таких гостеприимных людей, тебе понадобится всего лишь немного коммуникабельности и средний уровень английского. Хостел — это не только дешево, это еще и очень весело. В свои двадцать восемь лет, десять последних из которых прошло в лучших традициях фильма «Party Monsters», мне казалось, что я знаю о вечеринках все. Как я ошибалась, поняла только, попав в хостел в Риге. Обычно в хостелах имеются ячейки с ключами для ценных вещей. Свой макбук я бросила тупо под кровать, но пока я гуляла по барам с новыми друзьями, его так никто и не украл. Хотя нашими соседями были вечно пьяный итальянский почтальон, мексиканский мафиози с татуировкой на шее и несколько индусов. Не поленись исследовать хотя бы несколько заведений в округе. Ценовая политика везде разная. Самое неприметное заведение может оказаться самым дорогим и наоборот. На крайний случай практически в каждом крупном европейском городе есть точки, где местные бездомные могут бесплатно поесть. Я там не была, но мне кажется, что кормят там вкуснее, чем во многих столичных «рЭсторанах». Ну, и не забывайте о супермаркетах: в них есть вкусные булочки.

А в рестторане, а в рестооране… С наступлением кризиса многие рестораны вынуждены были оставить прежней ценовую политику, чтобы сохранить клиентов и не обанкротиться. Перед тем, как с унылым лицом отправиться в ближайшую столовую с пластиковой посудой в предвкушении резиновой еды, посчитай, во сколько тебе обойдется борщ (100 граммов), котлета (100 граммов), пюре (100 граммов), салат (100 граммов), компот и хлеб (за который ты платишь отдельно) и не равняется ли это стоимости вкусного бизнес-ланча в хипстерском баре за углом? Даже если это немного дешевле, умножь эту сумму на количество обедов в месяц, получи стоимость своего рабочего дня и успокойся. На безоппасности и не экоономят Цены на презервативы — это какой-то страшный суд, но это не повод не предохраняться. Прайс у венеролога (а при самом худшем раскладе стоимость гроба, памятника, венка и места на кладбище) еще выше. Всегда можно получить бесплатные презервативы в офисе ВИЧ-сервисных организаций, перечень которых в самом конце номера. В этих организациях можно также бесплатно сдать анализы на ВИЧ, сифилис, гепатит и спать спокойно (цены на успокоительные препараты в аптеках еще выше, чем на презервативы).

Валентина Самусь насстоящая депресссия всстречаеттся редко. Более 350 миллионов человек живет с депрессией, и это только те, кто обращается за помощью и попадает в статистику. Это в пять раз больше, чем заболевших гонореей, и в десять — чем ВИЧ-позитивных людей. Согласно прогнозам Всемирной организации здравоохранения, к 2020 году депрессия станет вторым по распространенности заболеванием после ишемической болезни сердца. деепрессией страадают молоды ые. Депрессия не выбирает жертву по возрасту, она встречается и у младенцев, и у подростков, и у стариков. Подростки и молодые люди действительно чаще испытывают периоды пониженного настроения, но обычно это норма возрастного кризиса, и такие состояния быстро проходят. деепрессия возниикает от скукии и безделья. Это ошибочное мнение и стигма, которая только вредит тем, кто действительно страдает от депрессии. Много людей предпочитают скрывать свое состояние из страха осуждения. Иногда проходит много лет, прежде чем человек начинает искать помощь. Важно понять, что человеку в депрессии огромных усилий стоит решение даже самых простых бытовых задач, и это заслуживает уважения. депрессия — это на всю ю жизнь.. Действительно, более чем у половины людей, имевших единичный приступ депрессии, отмечали повторные эпизоды. Но вместе с тем при адекватном лечении депрессивного эпизода он может никогда не повториться. прри депрессии сразу назначчают антиде-пррессанты. Лечение исключительно препаратами не дает устойчивого эффекта, поэтому чаще всего применяют комбинацию антидепрессантов и психотерапии. Некоторые люди выбирают только психотерапию, и это тоже весьма эффективный способ. Кроме того, сейчас ведутся исследования ряда других немедикаментозных методов лечения, таких как, например, транскраниальная магнитная стимуляция и другие.

аннтидепрессанты ы опаасны длля здоровья. К сожалению, даже у самых современных препаратов, предназначенных для борьбы с депрессией, бывают побочные эффекты, но они проходят сразу после окончания курса лечения, а депрессия, с которой никто не борется, может длиться годами. спправиться с деппрессиеей можнно с помощью ю тяяжелой работы ы. На самом деле, все как раз наоборот: трудоголизм — это распространенный признак клинической депрессии, особенно у мужчин. если говорить о пробллемах, то становитсяя только хуже. До сих пор можно встретить людей, которые советуют поменьше обсуждать свои проблемы, иначе это приведет к зацикливанию на них. Теперь доказано, что психотерапия значительно улучшает состояние пациента. Разработаны разные виды психотерапевтического лечения по работе с негативной моделью мышления и проблемами взаимоотношений. Обращение к психологу или психиатру — это первый шаг к выздоровлению. Чтто делать, если у вас появиились симптом мы депрессии?? Первый шаг — это признать, что у вас есть проблема, и сама она не уйдет. Второй — это оценить ситуацию и понять, есть ли объективные причины для того, чтобы плохо себя чувствовать. Например, если на работе вас заставляют делать то, что противоречит вашим ценностям, то смена работы может улучшить состояние. Третий шаг — это обратиться за помощью. Скорее всего, у вас не будет сил самостоятельно искать специалистов, поэтому расскажите о своем состоянии адекватному другу или родственнику: пусть он или она организуют для вас встречу с психотерапевтом. Чтто делать, если депрессия у близзкого чееловека? Когда человек находится в состоянии депрессии, то близкие люди стараются помочь. Но эта помощь может как быть полезной, так и ухудшить ситуацию. Стараясь поддержать человека, мы часто говорим «Все будет в порядке» или «Все не так уж и плохо». Подобные замечания могут отражать хо-

STONEWALL №13 — 2016

рошие намерения, но сами по себе они не помогают. Более того, поддержка может звучать и как критика: «Ты не должен так париться всем этим!», «Пора бы уже забыть его». Если бы люди могли мгновенно избавиться от депрессии, они бы это сделали. Такие комментарии лишь снижают самооценку человека и усиливают депрессию. Каак помогатьь правильно? Для начала стоит детально разобраться с тем, что такое депрессия. Это поможет составить более-менее адекватное представление о том, как человек себя чувствует. Второй шаг — это показать свое понимание ситуации находящемуся в депрессии человеку. Дайте ему или ей понять, что вы знаете, как плохо он / она себя чувствует, но не

старайтесь взбодрить. Если они согласны, возьмите на себя заботы по поиску помощи и организации лечения. Возможно, вам придется не только назначить первую встречу с психотерапевтом, но и вызывать такси для поездок на каждую сессию. Поверьте, у человека может действительно не быть сил это сделать. И последнее. Вы можете помочь близкому человеку в депрессии, если позаботитесь о себе. У вас есть желания и потребности, которые нельзя игнорировать. Это нормально, когда вы радуетесь жизни, несмотря на то, что близкий человек чувствует себя плохо. Вы должны признать, что тоже можете испытывать негативные эмоции, и ваши чувства не менее значимы. Будьте внимательны к себе и близким, и будьте здоровы!

СИМПТТОМ МЫ ПО МКБ 10 Депрессивный эпизод (F32) В легких, средних или тяжелых типичных случаях депрессивных эпизодов у больного отмечаются пониженное настроение, уменьшение энергичности и падение активности. Снижена способность радоваться, получать удовольствие, интересоваться, сосредоточиваться. Обычным является выраженная усталость даже после минимальных усилий. Обычно нарушен сон и снижен аппетит. Самооценка и уверенность в себе почти всегда снижены, даже при легких формах заболевания. Часто присутствуют мысли о собственной виновности и бесполезности. Пониженное настроение, мало меняющееся день ото дня, не зависит от обстоятельств и может сопровождаться так называемыми соматическими симптомами, такими, как потеря интереса к окружающему и утрата ощущений, доставляющих удовольствие, пробуждение по утрам на несколько часов раньше обычного времени, усиление депрессии по утрам, выраженная психомоторная заторможенность, тревожность, потеря аппетита, похудание и снижение либидо.

Рыжая «Криминал-криминал, на вокзале натурал, он три дня пожил в столице — сразу пид@расом стал!» — продекламировала я нашему издателю во время очередной встречи лет так семь назад стих собственного сочинения о наболевшем. Впрочем, изначально не очень гетеросексуальных, новоприбывших в столицу юных ребят поджидает не меньше опасностей.

Едва ступив на столичную землю, подростки впадают в ступор от свалившихся на них искушений. Неокрепшая психика не в состоянии выдержать такое количество потенциальных приключений. Отсутствие родительского контроля, масса ярких и уверенных в себе людей на улицах, синие волосы, пирсинг, татуировки, клубная жизнь, танцы до утра и соблазнительные мужчины, которые угощают тебя вкусным алкоголем, а то и чем покрепче. Все на-

столько ярко и феерично по сравнению с родным Крыжополем, где нельзя укладывать волосы, как в последней коллекции Tony&Guy, надевать футболку с ярким принтом и делать пирсинг, потому что это может спровоцировать местных гопников или довести твою бабулю до скоропостижной кончины. Где главное развлечение — это выпить водки и позажимать страшненьких телочек с плохо прокрашенными волосами, после чего окончательно убеждаешь-

STONEWALL №13 — 2016

Наркотики — не ВК-шные кот отики Ты всегда знал, что наркотики — это плохо. Об этом говорили телевизор, мама и бабушка. Местечковые наркоманы в грязной одежде, с отрешенным взглядом, которые не были способны и двух слов связать, бродившие по дворам, накачанные дешевой аптечной херью, не вызывали ничего, кроме омерзения. Здесь же все, как в кино. После кокаиновых дорожек и цветных таблеток утром разве что немного болит голова. Впрочем, от четырех бутылок паленого коньяка на троих она в свое время болела куда сильнее. Зато сколько счастья, вселенской любви и ярких вспышек! Никто не подсаживается с первого раза и даже с пятого. Однако переход от стадии «одна таблетка раз в пару недель по особым праздникам» до «нужна дорога, иначе я не встану с кровати» проходит стремительно и незаметно. Вряд ли ты умрешь в тридцать законченным наркоманом, но здоровье себе подпортишь знатно.

ся в своей нетрадиционной ориентации. Итак, твоя жизнь стала чертовски классной вечеринкой, и ты уже перепробовал всю таблицу Менделеева и самых красивых мужчин города. Сейчас мы испортим тебе настроение. Гомо мофо фобы detected Хорнет в родном городе был самым бесполезным приложением на телефоне. На девяносто процентов тех, кто в радиусе ста километров, без слез не взглянешь, а остальные десять процентов — это твои бывшие. Здесь же с непривычки блудливое приложение напоминает легендарный календарь с римскими священниками: все такие красивые и, кажется, даже не фейки. Только гомофобы в Киеве, как и геи, куда более продвинутые. Приехав на свидание к красивому мальчику, ты вполне можешь нарваться на трех ребятишек, которые заберут телефон и кошелек, и хорошо, если не сломают руку или ребро.

Игрушки надоедают Этого мужчину ты сразу выделил из толпы. Стильный, уверенный в себе и знает, чего хочет. Но и ты не промах и знаешь себе цену. Хотя пришел он на вечеринку с другим парнем — уехал с тобой. Все развивалось стремительно, и уже через неделю из институтского общежития ты переехал в его трехкомнатную квартиру в центре города. Вечеринки, подарки, шоппинг, крутой секс — просто рай какой-то. Ты еще не знаешь, что совсем скоро твой подкачанный красавчик приведет домой нового мальчика, а ты останешься на улице. Резко как-то. Без вечеринок, секса, квартиры с тремя плазмами и огромным джакузи. В особо неприятном случае тебе еще и выставят счет за всю подаренную одежду и новенький айфон.

Злые взрослыее дяди Среди своих тоже хватает грабителей, насильников и просто мудаков. Это у тебя в городе все друг друга знают, и всегда можно вычислить обидчика и дать в табло. Здесь все иначе. Черта с два ты потом кого-то найдешь, ведь столица огромна. Возможно, вы никогда не встретитесь на улице! Если ты считаешь, что мужчина из клуба позвал тебя домой просто выпить виски, он вполне может посчитать, что ты еще за три коктейля из клуба не расплатился. Минетами. То, что ты не согласен с таким положением дел, его мало волнует. Возможно, развлечься захочет не только он, а еще и пара его дружков. Насилие в жизни возбуждает куда реже, чем насилие в гей-порно.

ПАРА СОВ ВЕТОВ 1. Предохраняйся Ради всего святого и грешного, забудь о том, что такое секс без презерватива. Самый идиотский миф, что ВИЧ, сифилис и прочие «радости жизни» бывают только у самых страшных мужчин, и по ним сразу видно. Главные «букеты» могут быть у самых харизматичных, привлекательных, сексуальных и меняющих партнеров, как перчатки. Потому что там «забыл», там «не вспомнил», а там «так получилось»... Веселись с умом!

2. Откладывай деньги Секс люблю, лес знаю, как говорится. Если тебе в кайф трахаться с мужчинами, которые меняют твою молодость на свой кошелек, то на здоровье. Однако не нужно спускать все на последние модели айфонов и кокаин. Заведи депозитный счет в банке, чтобы, поняв в какой-то момент, что ты вышел в тираж, как мальчик-красавчик (как правило, это происходит внезапно), ты смог хотя бы немного выдохнуть и понять, как дальше жить. Вместо круглосуточного шоппинга совершенствуйся. Запишись на курсы английского или в автошколу. Пригодится.

Алена Семенова

Современный мир не совершенен, но в нем есть прекраснейшая вещь, которая делает нашу жизнь лучше. Интернет дает людям возможность получить услуги из любой точки мира, не отходя от своего девайса. Не отстает от прогресса в этом плане и профилактика ВИЧ / СПИДа: теперь проконсультироваться по жизненно важным вопросам, связанным со здоровьем, можно онлайн. Пятница удалась! Иван отлично провел время в клубе и познакомился с очень симпатичным парнем. Среди ночи ребята поехали к новому знакомому, однако утром Ване пришлось бежать на работу — внезапно заболел сменщик. Голова гудела от выпитого и недосыпа, но главное, он никак не мог вспомнить, с презервативом было или без. Надевал или нет? Из глубин памяти вылезли все сведения о заболеваниях, передающихся половым путем, потом Ваня подумал о ВИЧ и запаниковал. Что делать?! Суббота, куда идти, у кого спросить совета? Вытащил телефон, пролистал фейсбук, кто у нас тут грамотный?.. Ух ты, кто-то лайкнул какой-то «Портал по здоровью для МСМ», проверим, что там... О! На сайте консультирует врач! Ура! Теперь не надо никуда идти, чтобы задать вопрос врачу, психологу, социальному работнику или юристу. С сентября 2016 года Информационный портал по здоровью для МСМ msmua.org предоставляет услуги анонимного консультирования для всех, кому нужна помощь здесь и сейчас. Назрела проблема — заходи на сайт и стучись к специалисту. Не ладится с бойфрендом? Проблемы с родителями? Поможет психолог. Все хорошо, и у тебя прекрасный секс с новым парнем, но прямо в разгаре процесса порвался презерватив? Так хочется остаться здоровым, что делать? Срочный вопрос врачу или соцработнику. Подвергся дискриминации в универе или на работе? Спроси совета у юриста. Теперь не нужно ждать дня встречи с соцработником в общественной организации, куда-то идти, регистриро-

ваться и ждать своей очереди. Просто заходи на сайт с телефона и печатай свой вопрос. Консультанты находятся на портале посменно в удобное для тебя время — с 11:00 до 23:00 каждый день, кроме воскресенья. График онлайн-приема постоянно обновляется, поэтому ты сможешь видеть, когда нужный специалист выходит на смену. Кроме того, специальные иконки показывают, кто из консультантов находится на сайте в данный момент. Чтобы получить консультацию на msmua.org, достаточно нажать на иконку с обозначением нужного специалиста и начать разговор. Даже если врач, юрист, психолог или социальный работник в данный момент недоступны, твое сообщение будет прочитано, и ответ придет очень быстро. Какие вопросы задают, например, психологу портала msmua.org? «За месяц работы было достаточно много обращений на тему принятия своей сексуальной идентичности, эмоционального состояния из-за результатов теста на ВИЧ, взаимоотношений с родителями или невозможностью принять решение. Это новый формат психологического консультирования, но я уверена, что в будущем он будет пользоваться все большей и большей популярностью», — говорит наша консультантка. Она, как и вся команда портала, — практикующий специалист с большим опытом работы в ЛГБТ-сообществе. Хотя сайт и называется «Информационный портал по здоровью для МСМ», то есть мужчин, практикующих секс с мужчинами, мы работаем также и для лесбиянок и трансгендерных людей. Консультации в ситуациях, где могут помочь

STONEWALL №13 — 2016

врач, психолог, соцработник и юрист, нужны всему сообществу, так что заходи на сайт сам и приводи друзей. Консультация онлайн — это очень удобно. Но как быть, если тебе нужны оффлайн-услуги, например, ты хочешь пройти тест на ВИЧ, сходить к врачу или получить презерватив. Спроси на msmua.org, куда тебе обратиться. Наши консультанты подскажут адрес организации поближе к тебе и даже имя человека, которому ты можешь позвонить, чтобы получить помощь. На сайте есть и интерактивная карта Украины: просто кликай на свою область и получишь список организаций, действующих в твоем регионе. У тебя пока что нет вопросов, но ты хотел бы узнать больше о ВИЧ, здоровье и вообще что нового в сообществе? Кликай на плашку «Инфоцентр». Здесь ты ежедневно найдешь фото и видео, статьи и книги, свежие новости, прикольные тесты и даже гороскоп. Можно развлечься и расширить кругозор, получив массу полезной информации о здоровой сексуальной жизни. Возможно, у тебя есть интересные новости, ты пишешь статьи, рисуешь или фотографируешь и хотел бы видеть свое творчество на портале? Присылай нам на почту info@msmua.org все, что считаешь интересным!

Если ты не очень любишь переписываться и вообще аудиал, не забывай про «Телефон доверия для ЛГБТ», который скоро возобновит свою работу. Звони на 0 800 50 50 99 (бесплатно со стационарных и мобильных телефонов на территории Украины) ежедневно, с 12:00 до 02:00, где тебя выслушают и помогут. Здесь ты тоже остаешься абсолютно анонимным и можешь задать консультанту любой вопрос на тему ЛГБТ или ВИЧ. «Телефон доверия для ЛГБТ» создавался, чтобы помочь ЛГБТ-людям в трудных ситуациях, связанных с проблемами с родственниками, или своей половинкой, с принятием себя как «не такого» и со здоровьем. Люди часто звонят и по хорошим поводам, например, спросить адрес клуба, сколько стоит вход, в какую организацию можно сходить на группу самопомощи или киноклуб и т. д. Некоторые интересуются секс-услугами, кое-кто звонит нетрезвым и пытается «клеить» консультанта. Так делать не нужно, не отнимай время у тех, кому реально нужна помощь. Кому-то бывает так плохо и трудно, что консультация может длиться целый час, хотя обычное время разговора всего 5–10 минут. Хорошо тебе или нет, если есть вопрос – звони, тут помогут.

ЛГБТ— та ВІЛ/ЧСЧ-сервісні організації України, до яких ви зможете звернутися за консультацією чи допомогою QUEER-HOME Вінниця (093) 788-10-19, (096) 899-84-63 Житомир (093) 720-82-21 Запоріжжя (050) 454-16-00 Київ (067) 184-194-8 Кривий Ріг (067) 514-24-46, (067) 522-78-73 Одеса (097) 222-99-16 Харків (063) 122-20-54 Ужгород (099) 332-04-70 ДЕЯКІ НУО Правозахисний ЛГБТ Центр «НАШ СВІТ» (044) 296-34-24, (095) 273-03-09 а/с 173, м. Київ, 02100 shuraZ@gay.org.ua; www.gay.org.ua ВБО «Точка Опори» (044) 289-39-88 office@t-o.org.ua; http://t-o.org.ua/ ВГО «Гей-форум України» (044) 451-72-17, (050) 315-54-57 gay-forum-ua@mail.ru www.lgbtUA.com; http://gay-forum.org.ua ГО «Інсайт» (044) 425-58-49 а/c В-351, м. Київ, 01001 insight.ukraine@gmail.com http://insight-ukraine.com.ua ВІЛ-СЕРВІС, ТЕСТУВАННЯ НА ВІЛ ТА ІПСШ

ДНІПРОПЕТРОВСЬК ГО «Дорога життя Дніпро» (056) 270-48-40 roadtolife@gmail.com ЗАПОРІЖЖЯ ОБФ «Гендер Зед» (0612) 28-11-72, (050) 454-16-00 zp.gender@gmail.com КИЇВ ГО «Гей-альянс» (044) 332-00-63 inf@ga.net.ua БО «Допоможи життю» (093) 553-91-75, (095) 604-63-75 helpthelife.board@gmail.com http://helpthelife.org.ua/ (запис на тестування) КІРОВОГРАД Обласне відділення ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» (0522) 24-69-04 kovlgv@ukr.net КРИВИЙ РІГ Міське відділення ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» (056) 405-78-70 kr_network@ukr.net ЛЬВІВ БФ «Аванте» (067) 672-27-31 avantelviv@ukr.net, office@avante.org.ua МАРІУПОЛЬ ГО «Істок» (067) 977-75-18 belkolla@yandex.ua МИКОЛАЇВ ГО «Асоціація ЛГБТ “ЛІГА”» (0512) 37-63-34, 59-49-00, (050) 318-12-90 liga.lgbt@gmail.com

Портал інформації для здоров’я ЧСЧ: http://msmua.org

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ БФ «Нехай твоє серце б’ється» (093) 756-79-33 natka-gor@mail.ru

ВІННИЦЯ ГО «Центр ресоціалізації хімічно-узалежнених «Незалежність»» (0432) 50-80-93,(067) 430-97-17 ngo.nezalezhnist@gmail.com

ОДЕСА Молодіжний Громадський Рух «Партнер» (048) 777-25-17, (048) 793-90-94 partner@te.net.ua

РІВНЕ ОБФ «Майбутнє без СНІДу» (067) 362-08-06 rivneaids@gmail.com СУМИ Обласне відділення ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» (067) 542-86-62, (0542) 65-07-29 angelfo@ukr.net ТЕРНОПІЛЬ ГО «Центр духовної та психологічної підтримки “Джерела”» (0352) 40-44-84, 52-82-96 (067) 350-89-90, (067) 350-89-92 dzherela@ukr.net ОБО «Надія плюс життя» (0352) 23-18-62, 51-15-65 nadijapluszhuttja@gmail.com ХАРКІВ БФ «Благо» (057) 751-00-27 bfblago@ya.ru ХЕРСОН ОБФ «Мангуст» (0552) 27-90-42, 27-01-64 ngo_mangust@ukr.net ЧЕРКАСИ Обласне відділення ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» (0472) 23-14-01, 32-14-42 elenas@ukr.net ЧЕРНІВЦІ ГО «Люди Буковини» (066) 511-10-77 liudi_bukovina@ukr.net СЕВАСТОПОЛЬ Автономна некомерційна організація соцпроектів «Молодежный Центр женских инициатив» 299028, м. Севастополь вул. Паршина, 29 mcentrsv@ukrpost.ua

Модель: Олег Єрус, фото: Стас Міщенко