В С Е У К Р А Ї Н С Ь К А
№1 (283)
лісове господарство
У номері: ЛІСОВИЙ СЕКТОР ФІНЛЯНДІЇ 2011-2012: ОГЛЯД КОН’ЮНКТУРИ Цікаві тенденції розвитку с. 2 НАВМИСНЕ ПОШКОДЖЕННЯ ДОЩОК РОБИТЬ ЇХ ЦІННІШИМИ
Що таке «Hakwood» с. 6 ПРОГНОЗУВАННЯ УТВОРЕННЯ КОНДЕНСАТУ В ПОРОЖНИНІ ПОРОЖНИСТОГО КЛЕЄНОГО БРУСА ДЛЯ СТОЛЯРНИХ ВИРОБІВ с. 7
z
Г А Л У З Е В А
Г А З Е Т А
17 – 30 січня 2012 року
деревообробка
z
меблева промисловість
Єднаймося, бо ми деревообробники! Під таким гаслом відбувся з’їзд керівників деревообробних і меблевих підприємств, на якому прийняли рішення про створення Української асоціації професійних деревообробників. Зі світового досвіду відомо, що громадські об’єднання – ефективний інструмент відстоювання власних прав. Якщо з думкою одного, двох чи навіть десяти громадян, які до того ж висловлюють її в різний час і з різним формулюванням, чиновники зазвичай не рахуються, а коли цю думку висловлює численна громадська організація (наприклад, об’єднання людей за професійною ознакою), – це як мінімум змушує замислитися над нею. Непоодинокими є приклади, коли законотворці під час розробки законопроектів чи внесення до них змін консультуються з відповідними громадськими організаціями і навіть додають їх представників у робочі групи. Окрім цього, участь у громадських об’єднаннях забезпечує й низку інших переваг. Як зізнався організатор з’їзду «Деревообробка: сучасні реалії і вирішення актуальних проблем» Руслан Ющишин, думка про створення об’єднання професійних деревообробників уже кілька років витала в цьому колі, але, як відомо, від зародження ідеї до її втілення має минути певний час, протягом якого все ретель-
но обдумують, зважують усі «за» та «проти», а тоді приймають рішення. «Виношування» цієї ідеї не було легким, але розуміння того, що необхідно об’єднати зусилля, допомогло прийняти правильне рішення – необхідно створити асоціацію професійних деревообробників. Обговорити таке рішення широким загалом вирішили саме під час з’їзду. Участь у з’їзді, котрий відбувся 17–18 грудня 2011 року у Львові, взяли понад 50 представників деревообробних, меблевих і лісових підприємств, асоціацій, експерти галузі, науковці й освітяни. Відкриваючи з’їзд, Руслан Ющишин висловив присутнім подяку за те, що незважаючи на зайнятість і велику кількість проблем, вони змогли знайти час для участі в обговоренні стратегічно важливих рішень. Закінчення на c. 3
Руслан Ющишин, ініціатор та організатор з’їзду, на якому було створено УАПД
Пелетний ринок Німеччини Історія Про це вже мало хто згадує навіть у цивілізованому світі, а в Україні навряд чи й знає, але винахідником опалювальних пристроїв, що працюють на пелетах, був американський авіаінженер зі Сіеттла Джеррі Вітфільд. Поза своєю професійною діяльністю у компанії «Боїнг» він протягом багатьох років намагався вирішити проблему обігрівача майбутнього, який не завдавав би шкоди навколишньому середовищу і водночас був би зручним у користуванні. Геніальна ідея застосувати для обігрівача непотріб у вигляді спресованої у гранули тирси, якої всюди вистачало, зародилася в нього наприкінці 70-х років минулого століття, а у 1983 році він представив і перший обігрівальний пристрій, який на цій сировині працював. Звісно, подібні ідеї та експерименти в цьому напрямі були і раніше (ще починаючи з 20-х років ХХ століття), але лише Джеррі Вітфільду вдалося створити підвалини для практичного застосування пелет у промисловості та домашньому господарстві. Такій значній відстані між ідеєю та її практичним втіленням, зрештою, не варто дивуватися: тривалий час людство покладалося передусім на «чорне золото» як традиційне джерело енергії та атомну енергію як джерело у майбутньому. Однак нафтова криза 70х років, що струсонула Західний світ, поклала край такій безпечності. У 1977– 1983 рр. тільки у Північній Америці збудували 20 пелетних фабрик… А попереду ще був Чорнобиль. Той же Джеррі Вітфільд, вражений ажіотажем довкола його винаходу на виставці у Неваді, закинув свою роботу на «Боїнгу» і присвятив себе виготовленню обігрівальних пристроїв на пелетах.
У Європі у сфері застосування цієї новинки піонерами стали Швеція та Данія. Особливо показовим прикладом є Швеція, де пелети набули надзвичайної популярності у промисловому застосуванні. Цьому значною мірою сприяло запровадження цією країною у 1991 році податку на викиди двоокису вуглецю. Перша ТЕС, яка працювала на пелетах, наприклад, з’явилася невдовзі після запровадження податку: для цього просто перебудували ТЕС, що працювала на вугіллі. І нині, зрештою, їх у цій скандинавській країні застосовують переважно в промисловому секторі, хоча споживання пелет у приватному секторі теж неухильно зростає. Досить давно з’явилися пелети і в Австрії, куди вони вперше потрапили зі Швеції, імпортовані виробником брикетів із деревини. Невдовзі він налагодив їх виробництво і в самій Австрії, де пелети швидко набули популярності, яка надалі зростає. Власне з Австрії інтерес до пелет поширився на Німеччину – ринок надзвичайно цікавий для українських деревообробників, що зрештою перебуває і в центрі уваги цієї публікації. Закінчення на c. 4 cmyk
cmyk
РИНОК
2
Деревообробник №1 (283) 17 –30 січня 2012 року
Лісовий сектор Фінляндії 2011-2012: огляд кон’юктури Засновник та видавець ТзОВ «Редакція газети «Деревообробник» Директор Михайло Ковальчук Шеф-редактор Петро Баландюх -----------Головний редактор Любомир Коваль Поштова адреса: а/с 5911, м. Львів, 79054 Адреса редакції: вул. Садова, 2а, м. Львів, Україна Тел./факс: (032) 244-11-64, 244-11-65 e-mail: derevo@derevo.com.ua www.derevo.com.ua Передплатний індекс:
22346
©
ТзОВ «Деревообробник», 2011 Свідоцтво про державну реєстрацію КВ №4094 від 17.03.2000 р.
Періодичність – двічі на місяць. Тираж – 10 000 примірників. Ціна договірна. -------------Погляди авторів публікацій не завжди збігаються з думкою редакції. Редакція залишає за собою право не листуватися з читачами. Рукописи не рецензуємо і не повертаємо. За достовірність поданої у матеріалах інформації відповідають автори матеріалів. За зміст і достовірність інформації у рекламних та інших повідомленнях і за якість рекламованого товару відповідає рекламодавець. Передрук дозволено з письмової згоди редакції. ----------Газета «Деревообробник» є учасником медіа-групи «ПромІнфо» www.prominfo.com.ua ----------Газета надрукована у СП «Полі» (м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, 6б). Замовлення №
Фінські науковці оприлюднили прогнози щодо розвитку лісової промисловості у Фінляндії. Про цікаві тенденції розвитку даної галузі читайте нижче.
Попит на продукцію лісової промисловості зменшується Виробництво та експорт у лісовій промисловості Фінляндії активно зросли на початку 2011 року порівняно з аналогічним періодом 2010 року. Завдяки гарному початку об’єм комерційних рубок на фінському ринку збільшився, а вартість лісу на корені зросла щодо середньорічної ціни. Цього року ціна лісу на корені знизиться порівняно з 2011 роком унаслідок зниження потреби лісової промисловості в деревині. Невпевненість у найближчому майбутньому і боротьба з борговою кризою Єврозони вже наприкінці 2011 року почала впливати на попит у лісовій промисловості. Прогрес у лісовому секторі 2012 року буде слабшим, ніж минулого, але ступінь спаду залежатиме від того, чи перейде боргова криза Європи у фінансову, чи ні.
Кон’юнктурний перелом на ринку пиломатеріалів уже відбувся На початку 2011 року зріс попит на пиломатеріали і фанеру. Ситуа-
КОМЕРЦІЙНІ ОГОЛОШЕННЯ ПП «Інтер Оніс» Пропонує лінійні лазери для позначення лінії розкроювання деревини.
(067) 28-44-093, (032) 242-41-99
ція в цьому секторі почала погіршуватися влітку, а зростати експортні ціни на пиломатеріали перестали ще навесні. Наприкінці року ринок житлового будівництва у Фінляндії та Європі сповільнився, тим самим зменшуючи попит і ціни на пиломатеріали. Незрозуміла політична ситуація в Північній Африці та на Близькому Сході, а також розподіл графіку відновлювальних робіт у Японії на кілька років знизили частку експорту в ці регіони. Цього року порівняно з минулим прогнозується спад виробництва, обсягів експорту й експортних цін на пиломатеріали і фанеру на кілька відсотків.
Рентабельність лісової промисловості Рентабельність лісової промисловості на початку 2011 року покращилася завдяки зростанню цін і обсягів експорту. Хоча наприкінці року попит і зменшився, але рентабельність у деревообробній промисловості краща, ніж торік. Рентабельність целюлозно-паперової промисловості також покращилася зі зростанням цін
на світових ринках. На неї вплинула і помірна динаміка витрат. Відповідно до прогнозів, динаміка цін і попиту на кінцеву продукцію у 2012 році буде низьким щодо пиломатеріалів і паперової продукції. Проте очікується помірна динаміка витрат на сировинну деревину тощо, у результаті чого показники рентабельності лісової промисловості залишатимуться на рівні 2011 року.
Закупівля деревини у 2012 році скоротиться Зростання виробництва в лісовій промисловості на початку 2011 року збільшить використання деревини у 2012 році на 1 млн м3. Це спричинить зростання комерційних рубок у приватних лісах до 53 млн м3, також збільшиться імпорт деревини. Виробництво целюлози перевищуватиме попит на балансову деревину. Загалом на цей рік прогнозується збільшення цін на балансову деревину на 25%. Погіршення ринкових прогнозів для лісопильної промисловості призведуть до зниження цін на хвойну деревину наприкінці літа, але, за прогнозами, серед-
ньорічна вартість лісу на корені зросте на 3% порівняно з минулим роком. Прогнозується, що обсяг виробництва у 2012 році в паперовій промисловості буде на рівні поточного року, а в лісопильній знизиться, що спричинить зменшення попиту на деревину. Відповідно до прогнозів ціни на круглу і балансову деревину на корені трохи знизяться порівняно з поточним роком. Попит на паливну деревину надалі зростатиме. У наступному році прогнозують використання тріски до 8 млн м3.
Покращаться фінансові показники Унаслідок зростання цін на ліс на корені й обсягів рубок у лісовій промисловості цього року доходи приватних власни-
ків лісів сягнуть €1,5 млрд. Фінансова прибутковість у приватному лісовому секторі підвищиться до €92 з гектара. Збільшення цін лісу на корені підтримує виробництво деревини на рівні 7% прибутковості по вкладах. Наступного року доходи від продажу лісу на корені знизяться до €1,4 млрд. Фінансові показники зменшаться до €90 з гектара, а інвестиційна прибутковість після зниження цін на ліс наблизиться до нуля. Цього року інвестиції у виробництво деревини у приватних лісах становитимуть майже €215 млн, а наступного року – €220 млн. За матеріалами НДІ лісу Фінляндії підготувала Марічка МАТВІЄНКО
Завжди бути в курсі: тематичні дні концерну «Weinig» У центрі уваги тематичних днів концерну «Weinig» були майбутні перспективи для підприємств усіх розмірів, зайнятих у галузі обробки масивної деревини. Більше 300 спеціалістів отримали інформацію про найсучасніші виробничі технології, ринкові тенденції і тренди. Участь у тематичному заході взяли підприємства з усієї Європи, Росії, Туреччини та Латинської Америки, представники яких приїхали в Таубербішофсхайм (Німеччина). На заході концерну «Weinig» доповідачі вищої кваліфікації висвітлили комплекс тем – від ролі деревини як матеріалу в усьому сировинному спектрі до перспектив ринкового сегмента дерев’яного домобудівництва. Арно Фрювальд, професор, доктор, керівник Центру лісової промисловості університету Гамбурга, виступив із доповіддю, яка була присвячена екологічно чистому «акумулятору CO2», яким є дерев’яний будинок. Дипломований інженер Боромир Радович, член комітету зі стандартизації, представив перспективу розвитку і вдоско-
налення стандартів. Він зазначив, що нові стандарти будуть більше орієнтовані на охорону довкілля, в яких перед хімічними засобами захисту деревини однозначний пріоритет віддаватимуть будівельним заходам. Дипломований інженер Йозеф Егле доповів про найперспективніші методи дерев’яного домобудівництва з ефективним використанням ресурсів, показавши потенціали економії для виробників. У наступних тематичних блоках слово мали фахівці концерну «Weinig». Доповідачі продемонстрували потенціал розвитку одного з
лідерів світового ринку, розповівши про новий компактний чотирибічний стругальний верстат «Cube» і віконний центр із ЧПК «Conturex». Велику увагу привернула інформація про новітні тенденції в технології зрощування концерну «Weinig», що має особливе значення для дерев’яного домобудівництва. Учасникам заходу демонстрували концепції верстатів і промислових установок із відповідною технологією для будь-якого підприємства на ринку, де все більшу роль відіграють індивідуальні вимоги клієнтів. Гаслом тематичних днів «Weinig» був вираз «Завжди бути в курсі». Підготувала Марічка МАТВІЄНКО
Деревообробник №1 (283) 17 –30 січня 2012 року
ПОДІЇ
3
Єднаймося, бо ми деревообробники! Закінчення. Поч. на c. 1
Він зазначив, що ці збори – лише початок складного і тернистого шляху, але його потрібно подолати, бо альтернативи немає. Щоб висвітлити соціальноекономічну важливість деревообробної галузі для країни, Руслан Ярославовоч запросив до слова професора Національного лісотехнічного університету України Ореста Кійка. Свій виступ Орест Антонович розпочав зі сировинних запасів, оскільки без деревини неможливе існування галузі. За його словами, дані сировинних запасів є досить суперечливими. З одного боку, запас деревини в українських лісах оцінюють як 1,8 млрд м3 – чуючи про це, закордонні інвестори ледь не одразу готові їхати працювати сюди. З іншого боку, лісистість України становить 16%, що значно менше від європейських показників. «Частка державних лісів в Україні 99%, – продовжив виступ п. Орест. – Років з десять тому я вважав це великим недоліком, але зараз розумію, що це – велика наша перевага. Наведу приклад Німеччини, в якій 350 тис. власників приватних лісів, більшість із них мають невелику площу. З одного боку, держава має сировинний ресурс, а з іншого – його неможливо використати, бо це приватна власність. Зрозуміло, що в нас також є багато проблем, пов’язаних з користуванням лісом, але за правильного підходу їх можна розв’язати».
Щоб краще зрозуміти важливість галузі, доповідач запропонував оперувати терміном «лісовий сектор», який об’єднує лісове господарство, деревообробну і меблеву галузь, зелений туризм і недеревні продукти лісу. Якщо говорити про лісовий сектор у такому розумінні, то він посідає 5 місце серед інших галузей промисловості за кількістю працівників, а за обсягом реалізованої продукції – на 7 місці. «Якщо пам’ятаєте, під час кризи на урядовому рівні жваво обговорювали необхідність порятунку хімічної промисловості, частка якої в загальному обсязі реалізованої промисловістю продукції лише на 1% більша ніж у лісового сектору. Чи пролунала хоча б одна репліка з високих кабінетів про те, що треба рятувати лісовий сектор?» – риторично підсумував ставлення
але зі свого боку нічого не хоче зробити для його підготовки. Насправді взаємодія виробників з освітянами – основоположний принцип підготовки фахівців будь-якої галузі, при цьому освітяни завжди відкриті до такої співпраці. «Це командна гра, де результат вирішує не індивідуальна майстерність одного гравця, а командна взаємодія, тому закликаю усіх до спільного вирішення наших проблем. Сподіваюся, що асоціація, яку ми зараз створюємо, об’єднає українських деревообробників та, висловлюючись футбольною термінологією, стане тренером, який забезпечить досягнення спільних завдань», – завершуючи свій виступ, побажав Орест Кійко. За необхідність зворотного зв’язку між освітянами та виробничниками висловилися й декан технологічного факультету НЛТУ
Утомившись чогось очікувати, – ми вирішили діяти самостійно. держави до галузі Орест Кійко і зосередився на детальній її характеристиці мовою цифр. Після цього він коротко охарактеризував напрями підготовки студентів у Національному лісотехнічному університеті України (НЛТУ України) і звернув увагу присутніх виробничників на те, що без їхньої участі жоден ВНЗ не зможе підготувати висококваліфікованих фахівців, яких потребує ринок. Нині склалася така ситуація, що виробничник прагне кваліфікованого фахівця,
України Володимир Максимів, директор Технологічного коледжу НЛТУ України Роман Дадак і директор Художнього професійно-технологічного училища №14 Василь Гевало. У перервах між виступами головних доповідачів Руслан Ющишин запрошував до слова присутніх виробничників, щоб, з’ясувавши їхні проблеми, можна було чіткіше окреслити першочергові завдання майбутньої асоціації. Усі вони стверджували, що нині для тих, хто обробляє дере-
Учасники з’їзду
вину, основними є сировинна та кадрова проблеми, вирішивши чи полегшивши які, можна буде працювати й над проблемами стандартизації, сертифікації, кооперації та пропагування деревини. Кадрову проблему жваво обговорювали виробничники й освітяни. Як наслідок учасники з’їзду дійшли висновку, що доки не буде налагоджено реальну співпрацю між виробничниками й освітянами, доти гальмуватиметься розвиток усієї галузі. Обидві сторони дискусії висловили готовність до співпраці з метою покращення кадрового забезпечення галузі. Готовність до розв’язання проблем зі сировиною підтвердив і заступник начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Юрій Громяк. За його словами, лісівники готові прислухатися до вимог і побажань споживачів деревини та спільно вирішувати пов’язані з сировинним забезпеченням проблеми. Саме в цьому Юрій Орестович
бачить одне із важливих завдань об’єднання професійних деревообробників. Завершивши обговорення та дискусію, учасники з’їзду перейшли до головного питання – створення асоціації. Рішення про створення Української асоціації професійних деревообробників (саме таку назву вона отримала пізніше) прийняли за одностайної підтримки. За пропозицією Ореста Кійка керівником Української асоціації професійних деревообробників одноголосно обрали Руслана Ющишина, який подякував усім учасникам за висловлену довіру і зазначив, що створення Асоціації – це дуже важливий, але лише перший крок, який започатковує щоденну важку та напружену роботу на благо галузі. Побажаємо п. Руслану та його однодумцям успіхів і наполегливості в їхній важкій і потрібній для галузі праці. Любомир КОВАЛЬ
«Woodex/Лістехпродукція 2011» – центр тяжіння лідерів галузі Із 29 листопада по 2 грудня відбулася 12-та Міжнародна спеціалізована виставка лісопродукції, машин, обладнання й матеріалів для лісової, деревообробної та целюлознопаперової промисловості «Woodex/Лістехпродукція 2011». Організатором виставки виступила Міжнародна виставкова компанія «MVK», котра входить до складу групи компаній «ITE». Захід відбувся за підтримки Європейської федерації виробників деревообробного обладнання «EUMABOIS», уряду міста Москви, Торгово-промислової палати РФ, Московської торгово-промислової палати. «Деревообробна галузь має велике значення для Росії. Маючи величезні запаси деревини, Росія зобов’язана не просто експортувати кругляк, а й постачати вироби з високою доданою вартістю. Ми переконані, що ця виставка, на якій представлене найсучасніше обладнання для деревообробки, сприятиме виконанню цього завдання», – зазначив на офіційній церемонії відкриття керівник апарату президента Московської торгово-промислової палати Володимир Лаврухін. На виставковій площі 28 225 м2 376 компаній із 25 країн світу представили не лише верстати й обладнання, а й високі технології у сфері деревообробки. Виставку відвідали 9371 фахівців. У виставці взяли участь такі лідери деревообробного ринку, як «Biesse», «SCM Group», «Griggio Sp», «Koimpex Srl», «Homag Gus Gmb», «Vollmer Werke Gmb», «Wilhelm Altendorf Gmbh & Co.
KG», «Schelling Anlagen Gmb», «Paul Ott Gmb», «Felder KG», «Інтервесп», «Камі», «SkyDuna», «Біржа технологій», «Дюкон НПФ» та багато інших. «Німецькі виробники на виставці «Woodex 2011» представили свої найновіші розробки. Дедалі більшу увагу деревообробна галузь приділяє питанням підвищення ефективності. З’явилися нові технології, які дають змогу заощаджувати як сировину, так і енергоресурси. Скорочення використання ресурсів завдяки високим технологіям є основною темою в усій машинобудівній галузі. Помітне прагнення до більшої продуктивності або підвищеної гнучкості», – зазначив Денніс Бізельт, представник Німецької асоціації виробників деревообробного обладнання. «Цього року в Москві італійські виробники машин та інструменту для деревообробки представили не лише стандартне обладнання, а й високі технології, – розповіли представники Італійської асоціації виробників машин і обладнання для деревообробки «ACIMALL». – Російський ринок за останні роки значно змінився. Якщо раніше домінувала потреба у простих машинах, то сьогодні клієнти приходять із компаній, які використовують устаткування з високою продук-
тивністю і значним ступенем автоматизації». Німецькі й італійські виробники покладали великі надії на російський ринок, що є для них другим за важливістю ринком збуту, і виставка реалізувала їхні очікування. Під час виставки відбулися три конференції, на яких обговорювали актуальні теми галузі. Ці заходи відвідали більше 300 професіоналів. Уперше на «Woodex/Лістехпродукція» відбулася конференція «Перспективи розвитку ринку OSB у Росії: попит і пропозиція» (організатори: журнал «Ліспромінформ», консультаційна фірма «ПІК» і «MVK», спонсор – компанія «Зімпелькамп»). На думку учасників конференції, російський ринок OSB перебуває у фазі зростання й виглядає досить перспективним. У Росії немає виробників OSB, однак багато компаній анонсують створення таких виробництв, при цьому потенціал внутрішнього ринку, з урахуванням його темпів зростання, розрахований на запуск не більше 2–3 заводів у найближчій перспективі. На сьогодні, за відсутності виробництв OSB усередині країни провідну роль на ринку відіграють численні торговельні організації. Очікують, що із запуском першого російського виробництва цих плит ринок може зазнати значних змін. Конференція «Панелі CLT – нові можливості дерев’яного домобудівництва. Від садового
будиночка до багатоповерхового будинку» (організатор – компанія «Ledinek Engineering») залучила велику кількість зацікавлених відвідувачів. Вдруге відбулася конференція з біопалива «Пелети, брикети, тріска й деревні відходи – виробництво, збут, фінансування й технологія» (організатори – ІАА «Інфобіо» і «MVK»), на якій провідні експерти галузі зустрілися з виробниками та покупцями біопалива. Професійне журі 6-го Міжнародного огляду-конкурсу «Лідер деревообробки 2011» визначило кращі технічні досягнення у сфері технології, обладнання, інструменту й оснащення для деревообробної та меблевої промисловості серед вітчизняних і закордонних розробок. Переможцями оглядуконкурсу 2011 стали 9 компаній: «Wilhelm Altendorf Gmb & Co. KG»,
ТОВ «Котельний завод «Автоматик-Ліс», «Nardi International LTD», «Leuco», ЗАТ «СПАЙС АГ», ГК «Глобал Едж», «Grecon Greten Gmb & Co. KG», «Вакуум Плюс», ТОВ «Лайнер-Белт». Під час виставки увазі відвідувачів було представлене обладнання з високою продуктивністю і значним ступенем автоматизації, що викликало величезний інтерес у численних відвідувачів і відповідало потребам російських виробників. Відгуки учасників про укладені угоди знову довели успіх та ефективність заходу. Чекаємо вас на 13-й Міжнародній спеціалізованій виставці лісової продукції, машин, обладнання й матеріалів для лісової, целюлозно-паперової та деревообробної промисловості «Woodex/Лістехпродукція 2013». Світлана КОРОБОВА cmyk
cmyk
РИНОК
4
Деревообробник №1 (283) 17 –30 січня 2012 року
Пелетний ринок Німеччини Закінчення. Поч. на c. 1
Їхнє застосування як палива було офіційно санкціоноване тут у 1996 році. Консервативні німці спочатку розглядали пелети як нішевий продукт досить критично, та вже з 1999 року почався бурхливий розвиток цього ринку. Наприклад, якщо у ФРН у 1998 році для обігрівання житла встановили лише 200 обігрівальних котлів потужністю 35 кВт, то наступного – вже 1000. І надалі їхня кількість щороку подвоювалася. Зростали, відповідно, й обсяги виробництва пелет у країні. У 1999 році їх вироблялося підприємствами лише 9 000 тонн, а вже за три роки – більше ніж 60 000 тонн 15 підприємствами. Також і в наступні роки розвиток може бути таким самим бурхливим – нестачі сировини у будь-якому разі не буде: кількість доступної тирси, за оцінками Центральної мережі з маркетингу та розвитку сировини сільськогосподарського походження «CARMEN», лише в Німеччині – 300 000 тон.
Технологія: зроблено під тиском Сировину для виробництва пелет у Німеччині постачають деревообробні та лісопильні підприємства Верхнього Пфальцу, Шварцвальду та Саксонської Швейцарії. На сьогодні пелети у ФРН виробляють двадцять підприємств. Для виготовлення 1 тонни потрібно 6–8 м3 тріски. Щоб досягнути високої якості кінцевої продукції, важливо ретельно підготувати тріску. У цьому, зрештою, і полягає мистецтво виготовлення пелет. На прес повинна потрапляти вже однорідна сировина – як за величиною, так і за розміром, і по змозі одного сорту. Адже в процесі переробки різних сортів деревини виявляються різні відмінності, які, зокрема, визначаються вмістом у ній смоли. Наприклад, при пресуванні твердолистяних порід, таких як бук і дуб, потрібно докладати більших зусиль, ніж при обробці м’яколистяних або хвойних. Якщо матеріал, що надійшов для переробки, занадто вологий, то його просушують. Деякі виробництва при енергозатратному процесі сушіння застосовують
Нафту не дають за кредитами Інтерв’ю з Томасом Зельтманом, директором «Energy Watch Group» Попередження про «пік нафти» лунають з медіа звідусіль і звучать загрозливо. Що саме, однак, означає це слово, – не зрозуміло. Очевидно одне: населення світу збільшуватиметься, і споживання нафти у наступні роки значно зростатиме. Відповідно до цього зменшуватимуться і нафтові запаси. Більше як дотепер з наявних родовищ вже не витиснеш. Кожному, хто заправляє чорним золотом свій паливний котел чи автомобіль, це у майбутньому ставатиме дедалі більше очевидним. Цифри і факти, що стосуються цієї проблематики, збирає Томас Зельтман. Енергетичними темами новоспечений берлінець займається ще зі шкільної лави і вже два роки працює на «Energy Watch Group». Тут акумулюють факти про запаси викопних енергоносіїв та розповсюдження технологій відновлювальної енергії. У своєму інтерв’ю цей експерт з енергетичних питань дає чіткі відповіді на запитання, які висять у повітрі занадто довго. – Що таке «пік нафти»? І де ми тут зараз? – Пік – це кульмінація видобування нафти. Його буде досягнуто, коли кількість її споживання протягом певного проміжку часу сягне максимального рівня. Після цього кількість зменшуватиметься. Важливо знати, коли настане ця кульмінація, позаяк у минулому економічне зростання та споживання нафти відбувалися одночасно. Нині ефективність ведення господарства зростає зі зменшенням енергоспоживання. – І коли ж у нас вичерпається нафта? – Вирішальне значення має не питання, коли вичерпається нафта, а те, скільки її залишилося і чим ми замість неї компенсуватимемо потребу в енергоспоживанні. Згідно з проведеними нами дослідженнями, попри дедалі більші інвестиції у цю сферу споживання нафти навряд чи зростатиме, і до поворотного пункту, ймовірно, вже недалеко. Це означає, що у майбутньому ми можемо не лише зіткнутися зі зростанням споживання нафти, а й повинні вміти передбачати доволі стрімке скорочення її видобутку, обсяги якого у наступні 20 років можуть скоротитися аж на половину. – Ви вже коротко висловлювалися про те, що нестача нафти є однією з причин нинішньої фінансової кризи. Як конкретно виглядає цей зв’язок? – Підвищення цін на нафту рік тому стало одним із важливих чинників, через які набрякла «фінансова гуля». У США підвищення цін на нафту прямо позначилося на цінах на бензин. Ті, хто спорудив собі будинок у передмістях, розраховували перед тим на зовсім інші витрати і раптом виявилися неспроможними надалі обслуговувати кредити, які були на це взяті. Це відіграло роль таких собі голок, за допомогою яких потім прокололи повітряну кульку. – А що ж не так у тій інформації, яку отримуємо ми? – Інформацію, яку ви отримуєте з медіа, публікують там підприємства й урядові організації. У цій інформації завжди криється певний інтерес. Вони прагнуть, щоб відклалася думка про те, що енергії на все вистачає і не слід ні про що турбуватися. До кого звернутися, наприклад, парламентареві, якому хочеться отримати по-справжньому об’єктивну інформацію? Для цього йому слід самому ініціювати дослідження. Цим, власне, ми у «Energy Watch Group» і займаємося. Серед наших головних цілей – гарантування безпеки видобутку та можливості його фінансування у майбутньому.
невикористовуване тепло, наприклад, ті, що виділяють під час роботи ТЕС на біомасі. Для очищення тріски від частинок металу та каміння на більшості виробництв використовують спеціальні сепаратори. Далі тріску подрібнюють на молоткових дробилках, щоб вона не перевищувала максимально допустимий для преса розмір – близько 4 мм. А щоб тріска була якнайбільш однорідною за розміром, частинки більшого розміру відсортовують за допомогою сита. Щоб полегшити процес пресування, деякі виробники пелет додають у тріску домішки картопляного або кукурудзяного крохмалю. Завдяки цьому покращується процес пресування, а готові пелети менше розсипаються. Його вміст, однак, не може бути більшим за 2%, інакше пелети у котлах злипаються і склеюються. Додавання домішок, проте, не є обов’язковим, адже тріска з’єднується при пресуванні вже завдяки лігнінам і смолам, які містить деревина. Успіх процесу пресування залежить передусім від того,
Динаміка цін на пелети в Німеччині (джерело - Solar Promotion GmbH/DEPV)
наскільки рівномірними будуть тирси за вмістом вологи і температура. Для цього застосовують спеціальний кондиціонер, у контейнері перед яким на регулярних проміжках за допомогою відповідних пристроїв вміст вологи у тирсі постійно підтримують на рівні 10–12%. Оброблена таким чином тирса через шнековий дозатор надходить на процес пресування, який всюди відбувається по-різному. Загалом спеціальні вали протискують матеріал крізь отвори кільцевої матриці, що розміще-
– А звідки походять ваші факти? – Це не таємні дані, з якими ми працюємо. Цю інформацію, власне кажучи, можна отримати частково з відкритих джерел, частково купити. Наші вчені ґрунтуються на дослідженнях геологів та банків із промисловими даними у сфері запасів нафти. Вони дають уявлення, скільки її видобувають зараз, і прораховують ймовірний видобуток на майбутнє. – Чи не слід у передбачуваному майбутньому готуватися і до нестачі вугілля? – Власне кажучи, це логічно, що на окремій планеті обмежені й ресурси. Це можна сказати про нафту, так само, як і про мідь, кобальт тощо. Якщо перевести питання про їх наявність на вугілля, то і там, згідно з нашими дослідженнями, у споживанні досягнуть кульмінаційного пункту. Це станеться років за 10–20, і він буде приблизно на 30% вищим за нинішній рівень споживання. Однак проблему ми бачимо частково вже нині: споживання зростало в минулому швидше, ніж пропозиція. Це вже призвело до підвищення цін. – А що буде з ураном і запасами газу? – Лише 60% урану, що застосовується на електростанціях, нині видобувають з землі. Решта ж беруть зі складів чи ядерних боєголовок. У наступні роки запаси на складах вичерпаються, а ядерна промисловість нині не в змозі підвищити видобуток урану в необхідному обсязі – частково з технічних причин, частково через те, що привабливі родовища на місцях вичерпано. Щодо природного газу, то в нас є лише попередні розрахунки і поки що немає жодних досліджень. – А наскільки ще вистачить викопних енергоносіїв взагалі? – Якщо брати всі викопні енергоносії разом, ми перебуваємо за 10–15 років перед кульмінацією енергопостачання на базі викопних енергоносіїв. Цього слід очікувати практично вже післязавтра. На жаль, подумати про альтернативу їм ми забарилися років на 10. Зараз саме час подбати про форми господарювання з меншими енерговитратами. – А як виглядають альтернативи? – Енергію важливо економити, але це не є рішенням. Рішенням є перехід на інші джерела енергії. Що ми досі недооцінювали, то це можливості, які обіцяють поновлювані види енергії у сфері налагодження надійного й фінансово виправданого енергопостачання. Що більше відновлюваної енергії використовується, то швидше вона дешевшатиме. У багатьох сферах енергія вітру на сьогодні вже дешевша, ніж новозбудовані звичайні електростанції. Що швидше почнуть вживати заходів задля розвитку енерговідновлювальних технологій, то краще будуть складатися у цій сфері справи надалі. – А як ви користаєтеся зі знання про загрозливу нестачу корисних копалин? Що може тут вдіяти кожен конкретно? – Є багато можливостей, щоб споживати менше викопних енергоносіїв. Я, наприклад, вирішив переїхати у центр Берліна, звідки можу будь-куди дістатися автобусом, на метро чи велосипеді. Автомобілем я користуюся лише від випадку до випадку, щоб транспортувати важкі речі. Також дуже важливо, вважаю, чинити в цій сфері політичний вплив – кожному з нас конкретно. Кожен може подзвонити своєму депутатові з Бундестагу чи звернутися до нього під час одного з передвиборчих заходів цього року і сказати, що ця тема є важливою і йому слід нею займатися.
на у вертикальному положенні або обертається. Пелети, що пройшли цей процес, розрізають на відповідну довжину та охолоджують повітряним потоком, що водночас і висушує їх, забезпечуючи вміст вологи на рівні 10–15%. Кінцева фаза виготовлення – це зачищення та вирівнювання виготовлених пелет. До уваги українських виробників. За уявленнями педантичних німців, нормальні пелети відповідають таким критеріям: • діаметр 4–10 мм; • довжина 20–50 мм; • щільність до 1,12 кг/дм; • при спалюванні виділяє енергію не менш як 5 кВт/год; • залишкова вологість щонайбільше 10%; • вміст допоміжних засобів для пресування щонайбільше 2%; • має гладку, блискучу поверхню, на якій відсутні тріщини. Затрати на виробництво пелет із сухого матеріалу (2,7%) порівняно з природним газом (10%) та рідким паливом (12%) несуттєві. Лише у випадку використання вологого матеріалу промислового виробництва та лісозаготівлі вони залежно від методу сушіння, який застосовують, зростають до 3–17%. Слід, однак, зазначити, що нині випадки використання такого матеріалу є радше нетиповими. Передусім, у виробництві пелет застосовують відходи лісопилок.
Єдність для Європи Запровадити для усієї Європи єдиний стандарт виготовленого з біомаси палива намагаються ще з 2000 року. І це бажання цілком вмотивоване. У 2006–2007 рр. у Європі було близько 400 пелетних виробництв, на яких загалом виробляли близько 9 млн т пелет, або в енергетичному еквіваленті 150 ПДж. На перший погляд, багато, але це становить лише 5% усього виготовленого з біомаси палива, яке використовують для отримання енергії. З міркувань економії енергії та політики захисту клімату, яку проводить Єврокомісія, у Європі стимулюють виробництво та споживання усіх видів твердого палива з біомаси. Цьому сприяло б і прийняття єдиного стандарту в цій сфері. Подаємо нашим читачам порівняльну вимогу проекту Європейського стандарту із уже чинними провідними стандартами Австрії та Німеччини.
Дорога вільна Вирішено оновити федеральні нормативи у сфері захисту від атмосферних викидів
У Федеральному міністерстві Німеччини із захисту довкілля активно обговорюють запровадження суворіших вимог до рівня концентрації зважених часток та одноокису вуглецю з малих обігрівальних пристроїв. Федеральні нормативи в цій сфері діють з 1988 року, необхідність їх запровадження була спричинена розповсюдженістю обігрівальних пристроїв, що відзначалися значно вищою ефективністю, ніж ті, що можна зараз зазвичай побачити у добре ізольованих будівлях. Однак протягом останніх років стрімко зростає кількість пристроїв, що працюють на деревині, – нині їм належить близько 13% у всій кількості викидів зважених частинок. Нових нормативів у цій сфері домагаються в останні роки вже і галузеві об’єднання. На погляд із ретроспективи, переговори про рівень, яким слід обмежити допустимий вміст часток і градацію допустимих рівнів, відбуваються повільно. У 2007 році, наприклад, напрацьований проект угоди в цій сфері натрапив на протидію міністерств. Після ротації кількох міністрів вдалося знайти компромісний варіант (наприклад, каміни у житловій кімнаті дозволено і надалі експлуатувати, але не щодня, список паливних матеріалів обмежено злаками та іншими відновлюваними матеріалами, які не створюють конкуренції при вирощуванні продуктів харчування. Гранично допустима концентрація газу та пилу у відпрацьованому повітрі становить 150 мг/м3. Нововведенням є, зокрема, градація цих рівнів. Коли їх буде запроваджено і яких саме обігрівальних пристроїв вони стосуватимуться, ще буде вирішено. Заплановані перехідні періоди, які до 2015 року передбачають заміну або реконструкцію старіших обігрівальних пристроїв віком до 1975 року. «Навіть якщо та їх частина, котра містить постанови про старі пристрої, через численні поступки справляє враження беззубого тигра, я сподіваюся, що завдяки цьому проекту імідж деревини як енергоносія можна
5
РИНОК
Деревообробник №1 (283) 17 –30 січня 2012 року
Порівняльний аналіз вимог до пелет із деревини відповідно до європейського пелетного стандарту з нормами ÖNORM та DINplus Характеристика
Одиниця
Діаметр
мм
Довжина
мм
Європа
Австрія
Проект, березень 2009, клас А1
ONORM M7135
Німеччина DINPlus
Перевірка за EN
D6 ± 1,0 D8 ± 1,0
4 ≤ D ≤ 10
4 ≤ D ≤ 10
–
3,15 ≤ L ≤ 40
< 5 X D, max. 20% < 7,5 хX D
< 5 X D, max. 20% < 7,5 X D
–
Щільність
кг/дм
–
≥ 1,12
≥ 1,12
–
Вологість
%
≤ 10
≤ 10
≤ 10
CEN/TS 14774
Зольність
%
≤ 0,5 хвойна деревина ≤ 0,7 Інші види
≤ 0,5
≤ 0,5
CEN/TS 14775
Теплотворна здатність
МДж/кг
Q 16,5 > 16,5 МДж/кг чи Q 4,6 > 4,6 кВт/кг стан при поставці
≥ 18,0 еталонний стан без вологи
≥ 18,0 еталонний стан без вологи
CEN/TS 14918
«Насипна» щільність
кг/м3
Нщ > 600
–
–
CEN/TS 15103
Вміст сірки
%
< 0,05
≤ 0,04
≤ 0,04
CEN/TS 15289
Вміст азоту
%
< 0,30
≤ 0,30
≤ 0,30
CEN/TS 15104
Вміст хлору
%
< 0,02
≤ 0,02
≤ 0,02
CEN/TS 15289
Механічна міцність або обсипання
%
≥ 97,5
≤ 2,3
≤ 2,3
CEN/TS 15210-1
Допоміжні домішки при пресуванні
%
≤2
≤2
≤2
Повинно бути вказане
Частка дрібних фракцій (виробництво) Частка дрібних фракцій (кінцевий покупець)
%
F1.0 < 1,0 % –
–
CEN/TS 15149-2
3
F2.0 < 2,0 %
Точка пом’якшення золи
°С
DT ≥ 1. 200
Вміст миш’яку
мг/кг
≤1
–
< 0,8
CEN/TS 15297
Вміст кадмію
мг/кг
≤ 0,5
–
< 0,5
CEN/TS 15297
Вміст хрому
мг/кг
≤ 10
–
<8
CEN/TS 15297
Вміст міді
мг/кг
≤ 10
–
<5
CEN/TS 15297
Вміст ртуті
мг/кг
≤ 0,05
–
< 0,05
CEN/TS 15297
CEN/TS 15370-1
Вміст нікелю
мг/кг
≤ 10
–
–
CEN/TS 15297
Вміст свинцю
мг/кг
≤ 10
–
< 10
CEN/TS 15297
Вміст цинку
мг/кг
≤ 100
-–
< 100
CEN/TS 15297
покращити. Вимоги до обігрівальних пристроїв, які працюють на деревині та пелетах, що віддзеркалюються у гранично допустимих концентраціях зважених частинок, відзначаються амбіціями та можуть цьому посприяти», – так коментує законодавчі новинки Мартін Бентеле, директор німецької асоціації з енергії та пелет.
Хто такі «Energy Watch Group» Групу ініціювали два роки тому речник партії зелених у Бундестазі з енергетичнополітичних питань Ганс-Йозеф Фелль, щоб застосувати на практиці інформацію в сфері енергопостачання у світі. Її фінансують з асигнувань і пожертв на діяльність фонду ім. Людвіга Белькова в Оттобрунні. Підготував Євген СУВІЙ За матеріалами © Solar Promotion GmbH
Вартість енергії з різних джерел у Німеччині (джерело - Solar Promotion GmbH/DEPV)
cmyk
cmyk
ТЕХНОЛОГІЯ
6
Деревообробник №1 (283) 17 –30 січня 2012 року
Навмисне пошкодження дощок робить їх ціннішими На ринку нині пропонують дедалі більше дощок (переважно для підлоги), зі штучним зістарюванням. Моду на такий продукт вже започатковано, отже, зростає і попит. Матеріал, який пропонує голландська компанія «Hakwood», привернув нашу увагу тим, що на дерев’яних дошках старіння імітують значною мірою вручну (в цьому запевняють українські представники виробника з компанії «Listelli»). І це при тому, що на ринку достатньо досконалих верстатів та інструментарію для брашування. Голландські деревообробники навіть позиціонують застосування ручної праці в цій справі як інноваційну методику. І саме у такому позиціонуванні і криється наш інтерес до голландської методи: зазвичай деревообробку вручну називають дідівським способом, а тут це новаторство. – Ми вже друкували розповідь про іншу голландську деревообробну компанію, чия аналогічна продукція, на перший погляд, не відрізняється від вашої. Якщо насправді відмінність є, то у чому саме? – Відмінність брашованої паркетної дошки торгової марки «Hakwood» – у неповторюваності малюнка штучного зістарювання деревини, – пояснює менеджер компанії «Listelli» Володимир Макушев. – У конкурентів малюнок повторюється в межах однієї дошки, оскільки його наносять лише машинним способом одним інструментом. Коли «пошкодження» на поверхні дошки вдосконалюють, зокрема, вручну майстри, повторюваності не буває – ні за формою насічок, вм’ятин, заглибин, ні за їхньою глибиною, ні за розміщенням на поверхні. Знайти в партії однакову за малюнком дошку неможливо – в цьому «родзинка» такої методи, її інноваційність. – Тобто декорувальну обробку лицьової поверхні методом брашування підло-
гового покриття стовідсотково здійснюють вручну? – Звісно, ні. В умовах масового виробництва це було б надто затратно й економічно недоцільно. Скажу більше, брашувальну основу малюнка в компанії «Hakwood» також наносять машинним способом. Вручну лише, так би мовити, індивідуалізують кожну дошку, допрацьовують, доводять до неповторної кондиції. Навмисні «пошкодження» дерев’яної поверхні, у чому, власне, й полягає сенс такого методу зістарювання, вручну урізноманітнюють – поглиблюють, збільшують у розмірі, змінюють його форму. Та докладання ручної праці у нашому випадку на цьому не закінчується. Вручну доводиться ще й підшліфовувати дошку після подвійного декоративного «пошкодження». Загладжувати гострі задирки, волокна тощо, аби по підлозі безпечно можна було ходити босим – особливо в тих місцях, які «пошкоджували» вручну. Шліфувальний верстат і ручна шліфмашинка з таким завданням як слід не впораються, адже вони можуть лише старанно пройтися по поверхні пласті, а обробити заглиблення не в змозі. – Матеріал, який у компанії «Hakwood» обрали для брашування, – це двокомпонентна паркетна дошка: масив і вологостійка фанера як основа, підкладка – розповідає далі Володимир Макушев. – При укладанні такої паркетної дошки не потрібно використовувати жодних додаткових підкладок, класти дошки можна на будь-яку основу. Такий матеріал (до речі, як і клеєний брус) під час експлуатації стабільніший, ніж масив. Таким чином вигідність двокомпонен-
тної паркетної дошки подвійна: вона практичніша для експлуатації й дешевша. Масив у ній є, але його менше. Компанія випускає два варіанти (за товщиною) паркетних «сендвічів»: 20-міліметрові з 6-міліметровою товщиною верхнього масивного прошарку та 15-міліметрові із 4-міліметровим верхнім шаром. Двоваріантна товщина передбачена для коректного стикування паркетної дошки з іншими матеріалами. На експлуатаційних параметрах підлогового покриття відмінності у товщині суттєво не позначаються. Звісно, дошка з товстішим верхнім масивним шаром вигідніша тоді, коли виникне потреба перешліфовувати підлогу. Певна річ, вона й дорожча. У зв’язку з цим можна зазначити, що є виробники, котрі вміють у паркетній сендвічдошці товщину масивного шару доводити до одного міліметра, але це несерйозно. Міліметрове покриття – то фактично шпон, який настелити без розривів, зберігши при цьому текстуру породи, майже неможливо. У такому випадку можна говорити швидше про ламінатну, а не паркетну дошку. – Із якої породи деревини виготовляють верхній, масивний шар цієї двокомпонентної дошки, на який і наносять вручну брашувальний малюнок? – Найчастіше для масивного покриття використовують дуб та ясень як найтвердіші й найвитриваліші породи. Інколи використовують венге. Витривалі вони у тому сенсі, що добре переносять таку деревообробну операцію, як штучне старіння. Паркетну дошку торгової марки «Hakwood» після штучного зістарювання та шліфування із декорувально-захисною метою покривають олійно-восковими натуральними матеріалами. Декорувальні пати-
ни і ґрунти компанія-виробник у цьому випадку не використовує, лише два види олії: спочатку колірну, декорувальну, а потім захисну – від згубної дії ультрафіолету. Тож після настеляння підлога не потребує додаткової обробки. – Бачу, що фаска паркетної дошки також зазнає додаткового втручання… – Фаска теж виконує декорувальну роль, і не можна сказати, що її для цього спеціально обробляють, – вона зазнає ударів, відколів під час загального брашування. Але такий «брак» не заважає фасці належним чином виконувати функціональне завдання – якісно з’єднувати
дошки при укладанні підлоги, компенсувати розмір по ширині. Це потрібно у випадку, приміром, коли під паркет стелять обігрівальну систему «тепла підлога» і дошка може всихатись – великих щілин при цьому не буде. Звісно, сендвічне склеювання двох пластей – фанерної основи й лицьового шару з масиву – здійснюють за певних технологічних температурних режимів у пресах. Зазвичай при цьому використовують двокомпонентні клеї. Міцність такого з’єднання висока – не траплялося випадку, щоб хтось поскаржився на те, що дошка розшарувалася. Анатолій ЗАДОРОГА
7
ВІКОННЕ ВИРОБНИЦТВО
Деревообробник №1 (283) 17 –30 січня 2012 року
Прогнозування утворення конденсату в порожнині порожнистого клеєного бруса для столярних виробів Порожнисті клеєні бруси найширше застосовують у дерев’яному домобудуванні, а оскільки вони мають великий переріз, то це забезпечує суттєве зменшення собівартості завдяки економії як деревини, так і клейових матеріалів. У деяких випадках порожнисті клеєні бруси використовують для виготовлення погонажних виробів – поруччя, балок, балясин, елементів декору тощо. Наявність порожнини в клеєному брусі, окрім економії деревини та клейових матеріалів, дає змогу покращити його звуко- і теплоізоляційні характеристики завдяки повітряному прошарку за умови дотримання їхніх належних міцнісних характеристик. Порожнистий клеєний брус є перспективним конструкційним матеріалом, а його використання у дерев’яних конструкціях, зокрема, у виробництві столярних виробів (віконних та дверних блоків), – ефективний напрям впровадження ресурсоощадних технологій у деревообробці. Використання порожнистих клеєних брусів у столярних виробах стримують певні умови, основними серед яких є необхідність забезпечити належну формостійкість та запобігти появі конденсату в порожнині клеєного бруса. Крім того, конструкцією столярних виробів передбачено кріплення фурнітури, що може бути ускладнено у разі використання порожнистого клеєного бруса для виготовлення конструкційних елементів невеликого поперечного перерізу, як-от, бруска стулки віконного блока. Поява конденсату у порожнині клеєного бруса зумовлена його контактом із внутрішнім і зовнішнім середовищем, який супроводжується перепадами температурно-вологісного режиму, що врешті-решт може призвести до руйнування виробу. Тому дослідження появи конденсату в порожнині порожнистого клеєного бруса і пошук ймовірних шляхів запобігання його появі є актуальною проблемою. Проблемі конденсату (конденсації вологи) на внутрішніх поверхнях приміщень (стінах, перекриттях, відкосах) присвячено велику кількість наукових праць, більшість із яких належить до будівельної теплотехніки. Однак проблема появи конденсату в порожнині конструкції, зокрема, з деревини, має певні особливості і є малодослідженою. Отримані результати для суцільної багатошарової конструкції, як-от, для суцільного клеєного бруса, не можуть ефективно використовуватися для передбачення ймовірності появи конденсату у порожнині порожнистого клеєного бруса. Поява конденсату (конденсація вологи) залежить здебільшого від таких показників: температурно-вологісного режиму внутрішнього та зовнішнього середовища і теплофізичних властивостей огороджувальних конструкцій, у нашому випадку – порожнистого клеєного бруса для столярних виробів.
Прогнозувати можливість появи конденсату всередині порожнистого клеєного бруса доцільно за методикою теплотехнічного розрахунку, наведеною у нормативних документах для будівельної теплотехніки. Вона передбачає визначення температур на поверхнях порожнистого клеєного бруса, зокрема на його внутрішній і зовнішній поверхнях та на поверхнях порожнини. Температура внутрішньої поверхні порожнистого клеєного бруса визначається за формулою: (1) де tB, tЗ – розрахункові температури внутрішнього і зовнішнього середовища, °С; R0 – опір теплопередачі огородження, м2 °С/Вт; RВ – опір теплопередачі теплового потоку від повітря в приміщенні з температурою tB до внутрішньої поверхні порожнистого клеєного бруса, м2 °С/Вт. Температура поверхні конструкційних шарів порожнистого клеєного бруса, розташованих між його внутрішньою поверхнею і довільною площиною, яка проходить через розрахункову точку, визначають за формулою: (2) де RKx – опір теплопередачі конструкційних шарів, розташованих між внутрішньою поверхнею порожнистого клеєного бруса і довільною площиною, яка проходить через розрахункову точку, м2 °С/Вт. Опір теплопередачі порожнистого клеєного бруса ( R0) визначається як сума трьох окремих опорів теплового потоку: (3) де RK – опір теплопередачі при проходженні теплового потоку через порожнистий клеєний брус, м2 °С/Вт; R3 – опір теплопередачі теплового потоку від зовнішньої поверхні порожнистого клеєного бруса до зовнішнього повітря з температурою tЗ, м2 °С/Вт. Опір теплопередачі окремих шарів порожнистого клеєного бруса визначається за формулою: 4) де δі – товщина i-го шару порожнистого клеєного бруса, м; δіp– коефіцієнт теплопровідності матеріалу i-го шару порожнистого клеєного бруса в розрахункових умовах експлуатації, Вт/ (м °С). За результатами розподілу температур на поверхнях порожнистого клеєного бруса і з урахуванням температури точки роси, що характеризує
Рис. 1. Бруски віконної коробки з порожнистого клеєного бруса: а – верхній (боковий); б – нижній
межу конденсації вологи на його поверхнях, визначають імовірність появи вологи в порожнині порожнистого клеєного бруса. Проведено теоретичні теплотехнічні розрахунки порожнистого клеєного бруса перерізом 68–81 мм (рис. 1) за умови теплопередачі при стаціонарному тепловому потоці (для різних температур внутрішнього і зовнішнього середовищ) через порожнистий клеєний брус (рис. 2). Отримані результати теоретичних досліджень засвідчили, що температура поверхні порожнини порожнистого клеєного бруса, розміщеної ближче до його зовнішньої поверхні, за температури зовнішнього середовища менше –10°С і перепаду температур внутрішнього та зовнішнього середовищ не менше 20°С, має від’ємне значення і наближається до температури точки роси. Однак достеменно встановити ймовірність утворення конденсату в порожнині порожнистого клеєного бруса можливо тільки за наявності достовірної інформації про температуру поверхонь порожнини та температуру і вологість повітря у порожнині. Оскільки встановити значення цих показників за допомогою теоретичних розрахунків надзвичайно складно, то була змодельована і створена експериментальна установка, яка, окрім реальних значень вказаних показників, також визначає температуру на різних поверхнях порожнистого клеєного бруса і параметри температурно-вологісного режиму внутрішнього і зовнішнього середовища. Таким чином, за результатами теоретичних теплотехнічних розрахунків порожнистого клеєного бруса перерізом 68–81мм встановлено, що температура поверхні порожнини порожнистого клеєного бруса, розміщеної ближче до його зовнішньої поверхні, за температури зовнішнього середовища менше –10°С і перепаду температур внутрішнього і зовнішнього середовищ не менше 20°С, має від’ємне значення і може відповідати температурі точки роси.
Рис. 2. Умовна схема для теоретичних теплотехнічних розрахунків розподілу температур на різних поверхнях порожнистого клеєного бруса
Достеменно встановити ймовірність утворення конденсату в порожнині порожнистого клеєного бруса можна тільки за наявності достовірної інформації про температуру поверхонь порожнини, температуру і вологість повітря у порожнині, значення яких необхідно
визначати експериментальним шляхом, оскільки теоретичні розрахунки для таких досліджень неефективні. асп. Андрій БЕЗКОРОВАЙНИЙ, доц., к.т.н. Володимир МАЄВСЬКИЙ, НЛТУ України
Довідка редакції «Перфорований» віконний брус Застосування деревини як конструкційного матеріалу пов’язане із її численними переваги над іншими матеріалами. Проте є й недоліки, які обмежують її використання та змушують спеціалістів шукати методи їх усунення. Одним із багатьох методів боротьби з недоліками деревини є використання клеєного бруса, зокрема, для виготовлення вікон. Це дає змогу не тільки боротися із жолобленням, а й оптимально використовувати деревину. Саме на раціональності й ґрунтується нова розробка, пов’язана із виготовленням вікон. Спеціалісти групи «ВАЙНІГ» розробили технологію виготовлення полегшеної стільникової плити із масивної деревини – «Dendrolight», яка призначена для використання у дерев’яному домобудуванні. Вона складається із двох шарів: зовнішнього личкувального (із обох боків плити) і внутрішнього стільникового, який одержують шляхом фрезерування масивних заготовок. Ідею стільникового заповнення із масивної деревини підхопили співвітчизники спеціалістів із групи «ВАЙНІГ». Одна із німецьких фірм налагодила процес виготовлення клеєного бруса для дерев’яних вікон зі стільниковим заповненням, аналогічним заповненню плит «Dendrolight». Завдяки порожнинам такий віконний брус є легшим і має кращі теплоізоляційні характеристики порівняно із масивним клеєним брусом, а також краще поглинає енергію при руйнуванні. Окрім цього, використання такої технології дає можливість раціональніше використовувати деревину, адже стружку, утворену в процесі формування стільників, можна використовувати для виготовлення технологічної тріски чи паливних брикетів (пелет). cmyk
cmyk
НАОСТАНОК
8
Дерев’яні таблетки У Фінляндії щорічні інвестиції в дослідження в галузі лісової промисловості становлять близько €400 млн. Такий великий обсяг пов’язаний зі зростанням глобальної конкуренції, а також із розвитком суспільства, що потребує створення нових продуктів. Здається, що північні країни трохи відстали від Південної Америки у створенні нової продукції, і для прискорення виведення нових продуктів на комерційний ринок необхідно розвивати співпрацю вчених та компаній.
Джерело: Яакко Кангасярві «Дерево та вітер», Університет м. Хельсінкі
Будь-яка інновація – це процес, що проходить довгий життєвий цикл. Радикальні наукові інновації стають прикладними, коли розпочинається їхнє дослідне виробництво. Потім слідують інновації в галузі технології, згодом, на піку розвитку продукту, – інновації в галузі ефективності й маркетингу. Нарешті, виникає необхідність у нових продуктах. Тоді в галузі з’являються ідеї та бізнес-моделі, які тягнуть за собою структурні інновації. Дослідницька компанія «Metsaklusteri» створена у 2007 р. для розробки технологій і продуктів на основі деревини. Це один із шести стратегічних науководослідних центрів у Фінляндії. Акціонерами компанії є лісопромислові концерни, виробники обладнання, хімічні компанії, дослідницькі організації, а також 8 університетів. У компанії визначили амбітні цілі й теми дослідницьких програм у галузі лісової промисловості. Зараз компанія проводить дослідження за трьома програмами. У 2008–2011 рр. сумарний обсяг їх фінансування становив €75 млн, у тому числі €36 млн надало Агентство з фінансування технологій та інновацій Фінляндії. У межах програми «EffTech» розробляють технології ефективного використання сировини та енергії, які можуть підвищити надійність сировинного забезпечення фінських компаній, а також скоротити капіталомісткість целюлозного виробництва. Мета програми «FoCuS» – маркетингові інновації. Досліджуючи ланцюжок доданої вартості і збираючи інформацію у компаній та споживачів, розробляють маркетингові рішення, орієнтовані на споживачів. Програма «FuBio» – на початку інноваційного циклу, її мета – розробити нові матеріали з деревних волокон. Дерево – чудовий композит із хорошими властивостями. Природа за мільйони років змогла створити унікальний матеріал: стінки деревних клітин складаються з мікрофібрил, які за своїми якостями багаторазово перевершують пластмаси та композитні матеріали, створені людиною. У майбутньому сировиною для хімічної та полімерної промисловості слугуватимуть складові компоненти деревних волокон – геміцелюлоза, целюлоза і лігнін. Ці компоненти виділяють із деревини. Розглянемо галузі застосування кожного з них. При дослідженні геному тополі бальзамічної (Populus trichocarpa) в деревині виявили гормони росту. Одним із цих гормонів є етилен. Якщо схрещувати дерева, що мають високий рівень вмісту гормонів
росту, зі звичайними, то можна підвищити швидкість природного відновлення березової та соснової деревини на 25%. Під час експериментів етилен додавали в деревину в пропорції 2, 10 і 50 частин на мільйон. Якщо за допомогою генетичних досліджень вивести трансгенні дерева, то приріст деревини можна збільшити навіть на 50%. Плантації подібних трансгенних дерев можна насаджувати в різних країнах. Одним із напрямів досліджень є використання розчинної целюлози і наноцелюлози у виробництві фольги і плівок. Із деревини можна виділяти сильнодіючі органічні антисептики – ксилітол і мікрокристалічну целюлозу, клеї та лаки для пиломатеріалів і деревних плит. У деревині міститься кілька речовин і полімерів, які можна застосувати в медицині. Так, на фінському ринку вже продають крем «Abilar» для лікування псоріазу. Активні компоненти крему виділені зі серцевини ялини. А на американському ринку продають препарат «HMRlignan», виготовлений із ялинових гілок. Його застосовують для лікування хвороб серця і кісток. Технологію виробництва «HMRlignan» розробив Б’ярні Хольмбом з університету Турку (Фінляндія). У механічної деревообробки найцікавіші перспективи – у галузі багатоповерхового житлового будівництва та інженерних конструкцій, наприклад, мостів. У целюлозно-паперової галузі майбутнє за високоякісною дизайнерською упаковкою і папером, а також «розумною упаковкою» з радіомітками. Целюлозу можна також використовувати у виробництві тканих і нетканих матеріалів, а наноцелюлозу – у розробці міцних матеріалів для випуску підгузників. Використання деревини в біоенергетиці не дає змоги розвивати складніші технології застосування деревної сировини у промисловості. Щоб біопаливо виправдало себе, для нього необхідний ринок збуту. Звичайно, якщо на заправці будуть дві колонки – біодизель і звичайний бензин, з однаковими цінами і якістю, – люди виберуть біодизель. Однак поки що цей ринок не розвинений. Дерево – дуже цінний природний ресурс, треба навчитися його економити. Лише після багаторазового виробництва доданої вартості, вже наприкінці життєвого циклу продукту, можна використовувати деревину як паливо. Ларі ЙЕДДА, директор з досліджень «Metsaklusteri Oy», доктор технічних наук («Лесная Индустрия», №5, 2011 рік)
Деревообробник №1 (283) 17 –30 січня 2012 року