в с е у к р а Ї н с Ь к а
№7 (335)
лісове господарство У номері: імпорт деревних брикетів украЇнсЬкоГо виробниЦтва: підсумки і перспективи с. коЛи відходи стаЮтЬ мебЛями
Традиційне уявлення про відходи деревини, у кращому разі як паливо, руйнується, коли дізнаєшся, скільки корисних речей можна із них зробити.
с. практичні аспекти сертиФікаЦіЇ Лісів в украЇні: поГЛяд аудитора с. 6-7, 11
Г а Л у з е в а
Г а з е т а
8-21 квітня 2014 року
деревообробка
меблева промисловість
Деревина і меблі: експорт-імпорт 2013 року новий голова
Держлісагентства
Вартість експортованої протягом 2013 року українськими підприємствами деревини та продукції з деревини становила $1143,7 млн (дані Державної служби статистики України). Це на 7,9% більше, ніж у 2012-му. Експорт деревини становив 1,8% загального обсягу експортованої Україною у 2013 році продукції. А за січень 2014-го експорт деревини та продукції з неї (у вартісному виразі) становив $86 265,1 тис., що на 11,2% перевищує показник аналогічного періоду 2012 року. Імпорт деревини та продукції з неї у 2013 році сягнув $397,2 млн, що на 13,7% більше, ніж у 2012 році. За січень цього року імпортовано деревини та продук-
25 березня 2014 року Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк призначив головою Державного агентства лісових ресурсів України Валерія Чернякова.
ції з неї на $21404,6 тис., тобто перевищено показник січня 2012-го на 20,1%. За підсумками 2013 року, експорт меблів становив $555,9 млн, а імпорт меблів – $454,4 млн. Якщо порівнювати з 2012 роком, то минулоріч експорт меблів перевершив показники 2012-го
на 9,3%, а імпорт меблів суттєво зменшився – на 17,4%. За січень 2014 року експортовано меблів українськими підприємствами на $37 279,6 тис. (на 13,7% більше, ніж за січень 2012-го), а імпортовано на $23 017,2 тис. (на 10,8% менше, ніж за січень 2012-го).
Нагадуємо, що 26 лютого цього року заяву про звільнення з посади голови Держлісагентства за власним бажанням подав тодішній його очільник Віктор Сівець. Відтоді функції керівника тимчасово виконував Ярослав Макарчук, який був заступником В. Сівця. Валерій Вікторович Черняков народився 13 листопада 1966 року на Закарпатті. З 1982 по 1986 роки навчався у Шацькому лісовому технікумі. У 1994 році він закінчив Український державний лісотехнічний університет за спеціальністю «інженер лісо-
вого господарства». Окрім лісової освіти, п. Валерій має і практичний досвід: протягом 1988–1991 років він працював лісничим Турійського міжколгоспного лісгоспу, а у 2003–2004 роках – у Турійському держлісгоспі.
cmyk
cmyk
ринок
Засновник та видавець ТзОВ «Редакція газети «Деревообробник» Директор Михайло Ковальчук Шеф-редактор Петро Баландюх -----------Головний редактор Любомир Коваль
Імпорт деревних брикетів українського виробництва: підсумки і перспективи Щорічне зростання тарифів на традиційні джерела енергії, такі як газ, нафта й електрика, а також суворі норми у сфері охорони навколишнього середовища спричинили підвищення попиту на альтернативні енергоресурси, зокрема на деревні брикети. Перевагу деревним брикетам віддають завдяки їхній екологічності і високим показникам теплотворності.
Поштова адреса: а/с 5911, м. Львів, 79054 Адреса редакції: вул. Садова, 2а, м. Львів, Україна Тел./факс: (032) 244-11-64, 244-11-65 e-mail: derevo@derevo.com.ua www.derevoobrobnyk.com Передплатний індекс:
22346
© ТзОВ «Деревообробник», 2014 Свідоцтво про державну реєстрацію КВ №4094 від 17.03.2000 р.
Періодичність – двічі на місяць. Тираж – 10 000 примірників. Ціна договірна. -------------Погляди авторів публікацій не завжди збігаються з думкою редакції. Редакція залишає за собою право не листуватися з читачами. Рукописи не рецензуємо і не повертаємо. За достовірність поданої у матеріалах інформації відповідають автори матеріалів. За зміст і достовірність інформації у рекламних та інших повідомленнях і за якість рекламованого товару відповідає рекламодавець. Передрук дозволено з письмової згоди редакції. ----------Газета «Деревообробник» є учасником медіа-групи «ПромІнфо» www.prominfo.com.ua ----------Газета надрукована у СП «Полі» (м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, 6б). Замовлення №
Деревообробник №7 (335) 8-21 квітня 2014 року
За підсумками 2013 року, обсяг виробництва твердого біопалива в Україні становив 1,45 млн т, із яких 400 тис. т – деревні брикети і пелети, що на 1,3% більше ніж 2012-го. За даними статистики імпорту Українського біопаливного порталу pelleta.com.ua, у 2013 році обсяг експорту деревних брикетів і пелет становив 330,6 тис. т, що на 10% менше ніж у 2012-му. Для кращого розуміння ситуації у цьому секторі біоенергетики, аналітики Українського біопаливного порталу підготували базу європейських імпортерівпокупців деревних брикетів у 2013 році. Аналіз бази дав змогу з’ясувати, що у 2013 році з України ці підприємства експортували 115,8 тис. т деревних брикетів. До найбільших покупців деревних брикетів українського виробництва, за підсумками минулого року, належать: Німеччина (50,6 тис. т),
Польща (37,9 тис. т), Бельгія (6,5 тис. т), Чехія (12,5 тис. т), Словаччина (2,9 тис. т) і Угорщина (2,3 тис. т). Це пов’язано не лише з географічною близькістю країн, наявністю транспортних розв’язок, логістики й ситуацією на внутрішніх ринках, а й із доступними цінами на вітчизняні деревні брикети. Як відомо, раніше, протягом кількох років основним імпортером твердого біопалива з України була Польща. Однак у 2013 році, у зв’язку зі скороченням державних дотацій для теплоелектростанцій у другому кварталі й обвалом ринку «зелених сертифікатів» попит знизився. Це призвело до зменшення цін на біопаливо і, як наслідок, експорт українських деревних брикетів у Польщу скоротився на 41%. Обсяг імпорту німецькими підприємствами, порівняно з 2012-м, навпаки, зріс на 67%. Це пов’язано зі стабільно високим попи-
том на деревні брикети у Німеччині, а також активним пошуком альтернативи польському ринку українськими підприємствами-виробниками. На думку експертів Українського біопаливного порталу, у 2014 році на ринку деревних брикетів пануватимуть такі тенденції: ● збільшення попиту на деревні брикети українського виробництва як на ринках країн ЄС, так і на внутрішньому ринку України; ● підвищення цін на 15–20% за рік; ● посилення конкуренції між виробниками за сировину; ● продовження виходу дрібних підприємств із бізнесу, укрупнення виробництва лідерів. Певну конкуренцію для вітчизняних виробників на Європейському ринку брикетів може становити зростаючий експорт брикетів зі США й Австралії, а також збільшення кількості європейських підприємств-виробників деревного біопалива. Окрім того, очікують, що за підсумками сезону 2013/2014 рр. попит на тверде біопаливо в Україні зросте удвічі, що стане причиною переорієнтації багатьох виробників на внутрішній ринок. Сергій КОЗЛОВ Джерело: pelleta.com.ua
Ціни на пиловник зросли Світові ціни на пиловник у четвертому кварталі 2013 року підвищилися – найбільше у західній частині Північної Америки, Північній Європі та країнах Балтії. Унаслідок більшого попиту на пиломатеріали і зростання світової торгівлі круглими лісоматеріалами ціни на пиловник «стрибнули» вгору на багатьох ринках протягом 2013 року, зазначає «Wood Resource Quarterly». Найбільше за останній рік зросли ціни на круглі лісоматеріали в Північній Америці, Швеції, Фінляндії, Латвії та Японії. Індекс всесвітніх цін на пиловник (GSPI) зріс до $ 88,78 за 1 м3. Це найвищий рівень за останніх два роки і третя найвища ціна, зареєстрована з моменту запровадження індексу в 1995 році. Глобальні поставки круглих лісоматеріалів хвойних порід збільшилися аж на 17% порівняно з 2012 р. – на загальну суму понад 80 млн м3 за підрахунками «Wood Resources International». Це було наймасштабніше відвантаження круглих лісоматеріалів від 2007 року, коли, за оцінками, світова торгівля сягнула
86 млн м3. З десяти найбільших країнімпортерів круглих лісоматеріалів обсяг імпорту порівняно із попереднім роком зріс у Китаю, Німеччини, Швеції, Фінляндії та Канади. Тільки в Південній Кореї імпорт скоротився з 2012 по 2013 рік. На регіональному рівні ціни на пиловник найсуттєвіше підвищилися в Північній Америці та Європі порівняно з попереднім роком у річному обчисленні через обмежені поставки круглих лісоматеріалів. Водночас вартість його знизилася в Латинській Америці й Океанії (у доларовому виразі). У місцевих валютах минулоріч ціни були найвищими в західній частині США, Західній Канаді, Японії, Латвії та Швеції. Загалом ціни четвертого кварталу 2013 року були на 8–18% вищими, ніж у четвертому кварталі 2012 року. Більшість із перелічених країн є основними експортерами пиломатеріалів, та у них споживають їх
досить багато. Оскільки попит на пиловник зріс, то лісопильні були змушені платити більше за круглі пиломатеріали, щоб створити достатні запаси для підтримання діяльності підприємств. Склдається враження, що ця тенденція триватиме на ринках пиломатеріалів Північної Америки та Європи і в 2014 році. За інформацією IHB
€250 млн – на альтернативну енергетику Європейський інвестиційний банк (EIB), «BPCE Group», «Crédit Agricole’s Caisses régionales» та «Crédit Agricole Leasing & Factoring» нададуть кредит у розмірі €250 млн на розвиток систем альтернативної енергетики та збільшення переробки й утилізації відходів (у т. ч. і деревних) у Франції. Відповідну угоду представники цих фінансових структур підписали 21 березня 2014 року.
Годі й казати, що ця фінансова угода має вирішальне значення для розвитку енергетики з відновлюваних джерел у Франції. Це зробить можливим підвищити значення деревної біомаси як джерела електроенергії, біогазу і тепла у цій країні. Таким чином, нові системи енергетики із відновлюваної сировини фінансуватимуть по всій Франції, в тому числі не тільки тепло-, а й комбіноване виробництво тепла та енергії на ТЕЦ, а також засіб поводження з відходами для виробництва біогазу й електроенергії. Окрім того, угода дасть змогу підтримувати ремонтні роботи та розши-
рити міські тепломережі із подвійною метою: поліпшення продуктивності й ефективності використання енергії. Підписання цієї угоди, яке демонструє тверде переконання EIB щодо ключового значення біомаси та комбінованого виробництва тепла й енергії на ТЕЦ у Франції, повністю відповідає стратегії Європейського союзу 2020, яка спрямована на розвиток безпечних, конкурентоспроможних і стійких поставок енергоресурсів, а також сприяє досягненню таких цілей ЄС, як стале зростання і створення робочих місць. За інформацією EIB
$90 млн – для Білорусі Представництво Всесвітнього банку в Республіці Білорусь повідомило, що рада виконавчих директорів групи Всесвітнього банку схвалила надання позики для Республіки Білорусь у розмірі $90 млн. Гроші надійдуть на фінансування проекту «Використання деревної біомаси для централізованого теплопостачання в Республіці Білорусь». Проект сприятиме ефективнішому використанню поновлюваної біомаси для виробництва теплової й електричної енергії, що дасть змогу знизити виробничі витрати й поліпшити надійність енергопостачання в 30 містах країни, таким чином підвищивши рівень життя й поліпшивши умови праці для 79 тис. жителів Білорусі. Уряд Білорусі планує збільшити частку місцевих енергоресурсів, в основному біомаси, у загальному паливно-енергетичному балансі з 25% у 2011 р. до 32% у 2020-му. Станом на нині централізоване теплопостачання забезпечує теплом 60% населення країни. У рамках проекту планують профінансувати встановлення котлів, які працюють на біомасі, замінивши ними газові та мазутні, постачання устат-
кування для виробництва деревної тріски й організацію складів для зберігання паливної біомаси, встановлення в будинках індивідуальних теплових пунктів, обладнаних терморегуляторами, й модернізацію мереж централізованого теплопостачання. Проект також сприятиме скороченню викидів парникових газів і в перспективі дасть змогу уникнути викиду в атмосферу 2,1 млн т діоксиду вуглецю протягом усього терміну експлуатації об’єктів.
Деревообробник №7 (335) 8-21 квітня 2014 року
підприємство
Коли відходи стають меблями Традиційне уявлення про відходи деревини, у кращому разі як паливо, руйнується, коли дізнаєшся, скільки корисних речей можна із них зробити. Щоправда, до України така тенденція поки що не дійшла, але сподіваємося, що розповідь про компанію «Urban Wood Goods» буде цікавою для наших читачів. Використання відходів деревини як сировини для меблів набуває значного поширення у США. А надто, як це дивно не звучить, споживачі готові платити за них навіть більше, ніж за звичайні нові меблі, мотивуючи це тим, що у кожного такого меблевого виробу є власна історія. «Urban Wood Goods», зокрема, використовують для виготовлення меблів термооброблену деревину з руїн будівель, споруджених до 1920 р. (наприклад, будівлі в Чикаго та старі сараї Середнього Заходу). «У нас є кілька партнерів, із якими ми працюємо, щоб гарантувати, що заготовлена деревина хороша і не підлягає спаленню чи викиданню на звалища», – зауважують власники компанії Ерін і Джейсон Тру. Переваги використання такої деревини, на їх думку,
досить вагомі. Термооброблена деревина є екологічно чистою. Вона пережила кілька поколінь, і, як сподіваються самі підприємці, завдяки її використанню, вдасться сприяти сталому розвитку та відповідальному лісокористуванню. Звичайно, деревина, яку використовує «Urban Wood Goods», за кольором відрізняється від деревини, зрубаної нещодавно, адже є значно старішою. Однак, за словами власників компанії, це аж ніяк не впливає на міцність меблів. Часто для виготовлення меблів спеціально використовують деревину із дірками від цвяхів, вузлами, вм’ятинами та іншими видимими слідами. Започаткування сімейного бізнесу було дещо несподіваним. «Переїхавши до штату Іллінойс, щоб вийти заміж, я, на жаль,
не змогла знайти роботу вчителя, – розповідає співзасновниця компанії Ерін Тру. – Якось, прочитавши статтю про повторне застосування деревини і надихнувшись нею, я вирушила до розібраного сараю, щоб використати деревину, яка від нього залишилася, для лавки біля мого будинку. Але окрім деревини для лавки, знайшла для себе ще й нову мету. Я так захопилася використанням значної кількості вікової деревини, яку вже сприймали як відходи, що це зумовило створення «зеленого» бізнесу з виробництва меблів, інтернет-магазину та доставки меблів по всій території США». Старі термооброблені пиломатеріали мають унікальні характеристики, навіть, можна стверджувати, унікальну енергетику –
запевняють власники компанії. Це – спроба робити речі трохи по-іншому, при цьому дотримуючись сьогодення і зберігаючи минуле. «Кожна врятована дошка може підтвердити кров, піт і сльози тих, хто створював будівлі, історії людей, які використовували безпеку цих жител, і пристрасть тих, хто вибрав важку стежку розбирання будівлі, а не знесення або спалювання. Деревина поєднує нас із початком історії Америки, який ми перетворюємо на унікаль-
ні меблі», – вважають Ерін та Джейсон Тру. Клієнти Ерін і Джейсона люблять красу та значущість, які має кожен предмет меблів. Їм подобається, що він створений вручну спеціально для них і є унікальним, відмінним від усіх інших. Багато покупців меблів компанії зауважують, що саме ті меблі, які придбані у «Urban Wood Goods», видозмінили їхній дім чи стали його особливим компонентом. Людям подобаються привабливі ознаки минулого, які видно
на кожній врятованій дошці, і вони впевнені, що зробили правильний вибір. Деревина, яку повторно використовують, має свою унікальну історію. І в «Urban Wood Goods» цінують той аспект, що раніше вона була життям та історією попередніх власників доти, поки фахівці компанії не створили з неї унікальний і привабливий меблевий виріб для дому чи бізнесу. Підготувала Ольга СЕРЕДА
cmyk
cmyk
використання відходів
Деревообробник №7 (335) 8-21 квітня 2014 року н а правах реклами
Зберігання та підготовка сировинної бази при виробництві твердого гранульованого палива Деревина є одним із основних видів сировини для отримання паливних гранул. Високоякісний гранульований продукт отримують при дотриманні технології гранулювання деревини, який передбачає певні вимоги до гранульованої сировини. Варто відзначити, що якість сировини залежить від умов зберігання – при недотриманні цих вимог її характеристики погіршуються. На ділянку підготовки та зберігання сировина з деревини може надходити у трьох видах: тирса; тріска; кругляк. Для зберігання деревину сортують за видами і породами, причому обов’язково слід зберігати сипку сировину (тріска, тирса) окремо від кускової (кругляк, горбиль тощо). Кожен із перелічених видів сировини потребує певних вимог та умов зберігання, але для всіх необхідний захист від потрапляння домішок і сторонніх включень. Таким чином, найкраще зберігати сировину на асфальтованому, бетонному або дерев’яному настилі, попередньо очищеному від піску і сторонніх домішок. Дерев’яний настил повинен бути оброблений антисептиками. Тирса найбільше піддається зволоженню, забрудненню піском, до того ж її найважче очистити від нього. Тому чисту, суху тирсу необхідно подавати безпосередньо на ділянку гранулювання. При вологості нижче 20% тирсу краще зберігати у критих вентильованих приміщеннях із твердим покриттям підлоги. Вологу тирсу зберігають насипом. При природній вологості тирсі дають вистоятися близько 5–7 днів для часткового виведення вологи, після чого її складають знову або подають на сушіння. В умовах відсутності підлогових покриттів для зберігання і складських приміщень тирсу зберігають під
легким тентовим укриттям, але з можливістю вентилювання верхнього шару до 1,5 м і виведення вологи. Також укладають і ущільнюють так звану подушку між ґрунтом і тирсою висотою від 30 см до 1 м. Неякісну сировину при надлишковому вмісті вологи, кристалічних і мінеральних домішок сушать і очищають. Одним із менш витратних і ефективних способів очищення є очищення після сушіння. Також можна видалити металеві включення за допомогою магнітного поля очисного обладнання. Для очищення тріски застосовують вібраційні, шайбові та барабанні машини, які й надалі перероблятимуть сировину. Залежно від вологості тріски застосовують сушіння та ще один етап очищення. Тріска має більшу насипну щільність порівняно з тирсою, тому площа її зберігання менша. Найкраще зберігати її на твердому підлоговому покритті, очищеному від різних домішок, насипом, під легким тентовим накриттям, з можливістю вентиляції, захистом від атмосферних опадів і прямих сонячних променів. Кругляк укладають штабелями на твердому підлоговому покритті (за його наявності) або роблять упорні колодязі з деревини низької якості. Щоб захистити від вологи, кругляк укладають таким чином, щоб знизу і згори штабеля була можливість провітрювання та не застоювалася вода в сезон дощів. Накривати штабель можна тентом або робити легке похиле перекриття з дощок поганої якості, перед-
Комерційні оголошення Автоматика
Пропонуємо
для сушіння
приміщення 1000 м2
деревини з високою
для розміщення
ефективністю.
пилорами, сушарки
Готові моделі
або складування
від 6 000 грн.
деревини,
sushka.kiev.ua
пиломатеріалів.
(097) 070-26-73
2 км від Львова
Продаємо лінію (6 од.) для виготовлення
(смт Малехів) (067) 753-84-99, Юрій
погонажних виробів:
Продам мембранно-
вагонки, підлогової
вакуумні преси
дошки, паркету
МВП-24 для
і паркетної дошки
виготовлення
t=22 мм,
фасадів MDF,
на базі верстатів
дверних накладок і
SCHROEDER
шпонування
і FRAMAG.
www.mebelman.biz.ua
(050) 376-78-48,
(067) 334-25-72
(0382) 78-39-50.
(0352) 251-836
Лабораторна оцінка якості сировини Параметр
Ефект (на що впливає) Хімічні характеристики
Вологість
Залежно від вологості сировини змінюються умови її зберігання, знижуються або підвищуються витрати на сушіння, коливається теплотворна здатність, можливе самозаймання
Теплотворна здатність
Теплотворна здатність безпосередньо впливає на якість пелет, ефективність їхнього спалювання. Залежно від теплотворності формується ціна на ринку палива і, як наслідок, окупність витрат
Хлор
Кількість HCl негативно позначається на обладнанні безпосередньо в місцях контакту, таких як димоходи, призводить до корозії
Азот
Шкідливі викиди в довкілля: NOx, HCN
Сірка
Кількість SOx (шкідливі викиди)
Калій
Кількість калію у процесі горіння знижує точку плавлення золи, підвищує утворення шлаку, погіршує характеристики обладнання, тобто потрібне додаткове технічне обслуговування (ТО)
Магній, кадмій, свинець
Підвищують точку плавлення золи, спрощують технологію золовидалення
Важкі метали
Забруднюють навколишнє середовище, при їх значному вмісті забороняється використання золи як добрива для внесення у грунт
Вміст золи
Дає можливість використовувати продукти спалювання як добрива, знижуючи вартість утилізації, приносячи прибуток, але посилює зношення робочих елементів обладнання і робить частішими ТО
Щільність, розміри
Підвищена щільність знижує витрати на транспортування, скорочує обсяги складських територій і, як наслідок, вартість зберігання
Обсяги пилу
Призводять до втрат при транспортуванні, підвищують кількість аспіраційного повітря з обладнання, можливе застосування як паливо для теплогенератора при сушінні
Абразивність
Підвищене зношення аспіраційних, пневмотранспортних систем і робочих елементів обладнання, що контактують із сировиною
Фізичні характеристики
бачаючи простір для повітрообміну до 1,5 м. Щоб уникнути потрапляння води в нижню частину, колодязі підіймають на рівень від 30 см. Перед подрібненням кругляка стовбури лісоматеріалу очищають від кори, бо основна частина золи міститься саме в ній. Недопустимо, щоб лісоматеріали контактували із землею і вологою, оскільки це призводить до забруднення і підвищення вологості сировини, що знижує продуктивність обладнання, скорочує термін служби робочих елементів, підвищує навантаження на пресувальний вузол прес-гранулятора, а також витрати на сушіння. При зберіганні взимку не можна допускати обмерзання кругляка і потрапляння на нього снігу. Така сировина погано подрібнюється і швидко зношує подрібнювальні елементи машин. Також вона містить надмірну
кількість вологи зі зниженими температурними режимами, що при сушінні потребує більших витрат на нагрівання матеріалу і видалення додаткової вологи. Це робить процес сушіння економічно невигідним, а витрати подекуди перевищують прибуток від реалізації продукту. Питання вибору обладнання та виконавця дуже важливе, тому при виборі постачальника рекомендуємо відвідати сайт ick.ua, де публікується інформація про послуги та діяльність групи компаній ICK Group. Для отримання кваліфікованої і більш детальної інформації стосовно зберігання й очищення сировини на підготовчих ета-
пах при виробництві біопалива та всьому спектру обладнання група компаній ICK Group запрошує відвідати її стенд на виставці «Деревообробка 2014», яка відбудеться в ПС «Україна» (м. Львів) з 20 по 23 травня 2014 року. В’ячеслав Власюк, заступник завідувача проектним відділом ГК ІСК Group Запрошуємо до співпраці дилерів. З умовами можна ознайомитися, надіславши запит на e-mail: develop@ick.ua або поспілкувавшись із менеджерами під час виставки.
Головний офіс ГК ICK Group, м. Київ, пр-т Перемоги, 89-а, оф. 222 тел. +38 (044) 451 02 28, +38 (044) 331 53 26, +38 (044) 331 28 10
Деревообробник №7 (335) 8-21 квітня 2014 року
обладнання
Поновлювана енергія з відходів деревини: конкретний приклад Передові газифікаційні розробки забезпечують гнучкий модульний підхід до ефективного утворення відновлюваної енергії завдяки використанню сировини, яку раніше вважали відходами. Компанія «Refgas» розробила передову газифікаційну систему «комбіноване вироблення тепла та електроенергії» для забезпечення ефективного виробництва відновлюваної енергії. Система газифікації «Refgas» генерує енергію, використовуючи як сировину відходи (зокрема і порубкові залишки, а також тріску). Вона здатна залишатися економічно ефективною, завдяки модульній конструкції і легко контрольованим процесам.
Малогабаритна для широкого застосування та знижені викиди вуглецю Виробничі потужності сучасної газифікаційної системи «Refgas» виробляють відновлювану енергію з обсягів сировини 5000 т на рік. Використовуючи біологічну сировину (наприклад, деревину і деревні відходи, альтернативне паливо, залишки компосту тощо), система виробляє поновлювану енергію впродовж 24 год на день 7 днів на тиждень, незалежно від того, чи світить сонце, дме вітер або здіймаються хвилі. Технічні умови для вихідної сировини передбачають розмір частинок менше 100 мм, низький вміст вологи і забруднення небіологічним матеріалом менше 30%. Тому широкий спектр сировини, частку якої можна розглядати як відходи, варто використовувати для виробництва енергії.
Модульна і гнучка конструкція «Refgas» виготовляє агрегати двох типорозмірів: «RG650» потребує приблизно 5000 тонн на рік сировини для виробництва 1 МВт тепла та електроенергії (близько 0,65 МВт електроенергії), у той час як більший «RG2000» – 15000– 20000 т сировини на рік і виробляє 4 МВт (2 МВт електроенергії). Обидва пристрої модульні й можуть бути збільшені для отримання більшої кількості електроенергії.
«RG650» розробили таким чином, щоб кожну складову можна було розмістити всередині трьох стандартних контейнерів. Це дає змогу легко транспортувати установку, встановлювати її та, за необхідності, перемістити частину пристрою в інше місце. Зазвичай менші установки «RG650» використовують для малих, віддалених населених пунктів, у яких гостро постає проблема відходів і вироблення енергії чи дистанційна ресурсна діяльність (наприклад, вахтовий метод видобування корисних копалин тощо). Деякі агрегати можна об’єднати для підвищення потужності, і кожен окремий спеціально налаштувати на обробку різних відходів та максимізувати ефективність систем подавання та виробництва енергії.
Технологія Необхідні фізичні характеристики для сировини: – розмір часток 50–100 мм; – вміст вологи – менше 30%, при цьому вологу сировину можна сушити за допомогою надлишкового тепла від пристрою; – частка неорганічних відходів чи інших домішок (наприклад, пластику) – менше 30%. Передовий процес газифікації використовує систему зворотної тяги, призначену для рівномірного розподілу тепла і зменшення кількості кам’яновугільної смоли, що забезпечує утворення газу високої якості разом із високоефективним виробництвом енергії. Вихідну сировину нагрівають до температури 1000°С у контрольованій атмосфері кисню. При цьому виділяється синтез-газ (який відводять). Із газогенератора не спостерігається інших викидів, окрім синтезгазу для виробництва енергії і золи. Немає також труби або димоходу. Теплова газифікація, яка використовує паливо, отримане
із перероблених відходів (RDF), відрізняється від технології спалювання. Хімічні реакції під час утворення газу перетворюють RDF на простіші молекули, в той час як спалювання створює складніші речовини, в тому числі діоксини і фурани – ці речовини, як правило, руйнуються у процесі перетворення на газ. Нова газоочисна технологія гарантує, що отриманий газ підходить для використання у двигуні внутрішнього згоряння, який генерує електрику. Єдині газоподібні викиди – вихлопні гази генераторів, і вони значно нижчі, ніж допускають європейські стандарти. Слід зазначити, що викиди при спалюванні синтез-газу менш шкідливі, ніж при спалюванні інших видів палива, основою яких є вуглець (природний газ, бензин, дизельне паливо і вугілля). Об’єкт використовує близько 10% енергії, яку виробляє, для забезпечення операційної діяльності системи та передавання даних щодо неї до центрального офісу чи «Refgas». Таким чином забезпечується безперебійна та ефективна робота підрозділів. Інші 90% енергії можна подати в електричну мережу або використати на внутрішні потреби організації.
Економіка та екологія Детальні витрати і доходи за одиницю, очевидно, залежать від низки місцевих факторів. Проте в економічній ситуації Великобританії стандартна одиниця «RG2000» має термін окупності близько п’яти років. Фінансове моделювання для австралійського ринку вказує на термін окупності від 7 до 10 років. Щодо сталого розвитку, використання таких передових технологій є сприятливим для довкілля, оскільки таким чином робиться ставка на поновлювані джерела енергії, зберігаються природні ресурси та й споживання стає відповідальнішим.
Конкретний приклад: Університет Східної Англії, Великобританія Після оцінювання наявних систем, Університет Східної Англії (UEA) звернувся до «Refgas» із проханням надати поновлювану електростанцію, яка дасть змогу скоротити викиди вуглекислого газу більш ніж на третину. UEA мав раніше збудовану низку низькоенергетичних споруд і генерує 60% власної електроенергії самотужки. Це здійснюється найефективнішим способом – опалюють будівлі
тепловідходами від виробництва електроенергії. Агрегати «Refgas» забезпечать електроенергією і теплом територію студентського містечка UEA та використовуватимуть місцеві джерела тріски як сировину, таким чином забезпечуючи виробництво 100% поновлюваної енергії. Золу, що залишилася внаслідок роботи агрегатів «Refgas», використовуватимуть як добриво для насаджень. UEA вже отримав перший блок «Refgas RG2000». Цей блок встановлений і очікує на введення в експлуатацію. Цей пристрій вироблятиме 4 МВт (тобто 2 МВт електроенергії і 2 МВт тепла), в той час як проект передбачає встановлення додаткового блока «RG2000» на об’єкті в майбутньому. «Енергія з відходів стає все важливішою, оскільки ми прагнемо знизити вплив на навколишнє середовище. Ми можемо зменшити кількість відходів, що надходять на звалища, і нашу залежність від викопного палива для отримання енергії», – заявив Джордж Віллейсі, генеральний директор «Refgas». І такі технології – яскравий цьому приклад. За матеріалами «Waste Management World»
cmyk
cmyk
точка зору
Деревообробник №7 (335) 8-21 квітня 2014 року
Практичні аспекти сертифікації лісів Минуло понад десять років від початку сертифікації перших лісових підприємств в Україні. Площа сертифікованих лісів за цей період суттєво зросла – з близько 200 тис. га лісу у 2001-му до понад 1200 тис. га лісів станом на кінець 2013 року.
Цей проміжок часу площа сертифікованих лісів в Україні кілька разів сягала близько 1800 тис. га, однак через низку чинників згодом знижувалася, що і відбулося наприкінці 2013 року. Відсутність постійного динамічного зростання та значні коливання площі сертифікованих лісів в Україні можна пояснити двома важливими чинниками – невчасним продовженням дії сертифіката з боку лісових підприємств після закінчення терміну дії попереднього сертифіката (який видають на п’ять років) і невиконанням лісовими підприємствами вимог стандартів сертифікації лісів. І якщо перший чинник пов’язаний більше з технічним аспектом, що полягає у несвоєчасному поданні заявки на проведення сертифікації, а відтак, і виконання сертифікаційного аудиту, підготовки звіту та інших етапів, що передують видачі сертифіката, і залежить як від лісового підприємства, так і аудиторської організації, що здійснює сертифікацію, то другий чинник цілком залежить
від бажання та можливості підприємства виконувати вимоги стандарту, за яким здійснюють сертифікацію лісів. Як відомо, сертифікація лісів є добровільною процедурою, однак вимоги суспільства та заборона експорту лісопродукції в Європу, легальність якої не підтверджена, роблять цю процедуру необхідною для всіх лісових підприємств, які працюють насамперед на ринки європейських країн. Окрім того, сертифікація лісів передбачена і чинним лісовим законодавством України. Зокрема, у статті 34 Лісового Кодексу України зазначено, що організація лісового господарства в Україні передбачає проведення сертифікації лісів, а стаття 59 декларує сертифікацію лісів як оцінку відповідності системи ведення лісового господарства встановленим міжнародним вимогам щодо сталого лісоуправління та лісокористування із забезпеченням економічно, екологічно і соціально-збалансованого ведення лісового господарства.
Вибір українських підприємств – FSC В Україні всі лісові підприємства сертифіковані за однією з двох міжнародних схем сертифікації, а саме – Лісової наглядової ради (загальноприйнята міжнародна назва FSC). Вона розробила стандарт відповідального ведення лісового господарства, який має офіційну назву FSC Принципів і Критеріїв для управління лісами. Підприємства лісового господарства, які бажають отримати сертифікат FSC, повинні відповідати усім вимогам, що висуває цей стандарт. У разі наявності невідповідностей вимогам стандарту, підприємства зобов’язані здійснити коригувальні заходи для їхнього усунення. Згідно з наявною практикою, невідповідності вимогам стандарту FSC поділяють на дві категорії – значні та незначні. Наявність значних невідповідностей перешкоджає підприємству в отриманні сертифіката без їх попереднього усунення. Якщо ж підприємство вже сертифіковане, а виникають значні невід-
повідності стандарту, то це ставить під загрозу утримання сертифіката підприємством. Значні невідповідності виникають у разі систематичного невиконання будь-якої вимоги стандарту FSC, або якщо невиконання вимоги стандарту зачіпає інтереси багатьох зацікавлених сторін чи суттєво впливає на якість проведення господарських заходів підприємством. Якщо ж випадки невідповідності поодинокі, і вона несуттєво впливає на якість господарських заходів та не зачіпає інтересів багатьох зацікавлених сторін, то цю невідповідність трактують як незначну, і вона не стоїть на заваді одержання та утримання сертифіката, однак повинна бути закрита у встановлений термін. Наприклад, якщо в робітників, які працюють на лісозаготівлях, відсутнє захисне спорядження (згідно з вимогами щодо техніки безпеки), а це трапляється у багатьох місцях, то виникає значна невідповідність, пов’язана зі систематичним невиконанням вимог охорони праці, які зазна-
чені в критерії 4.2 стандарту FSC. Якщо ж трапляються поодинокі випадки порушень вимог техніки безпеки без систематичного повторення під час наступних аудитів, то невідповідність трактують як незначну. Усі невідповідності практики ведення лісового господарства в Україні вимогам стандарту сертифікації лісів за схемою FSC подані у порядку їхнього слідування у стандарті FSC.
Проблема лісгоспів – охорона праці та техніка безпеки Одна з найчастіших невідповідностей стосується практичного невиконання вимог охорони праці та техніки безпеки, а також невідповідність засобів індивідуального захисту міжнародним вимогам, зокрема тим, які висуває Міжнародна організація праці у виданому нею Кодексі практики щодо охорони праці й техніки безпеки в лісовому господарстві. Зокрема, згідно з вимогами цього Кодексу, всіх робітників, які працюють на
Деревообробник №7 (335) 8-21 квітня 2014 року
точка зору
в Україні: погляд аудитора лісозаготівлях із бензомоторними пилками, мають забезпечити захисними касками з забралом та навушниками, костюмом із захистом від пропилу, а також захисним взуттям із твердим носком. На жаль, більшість українських лісових підприємств на сьогодні не забезпечують робітників засобами індивідуального захисту відповідно до вищезазначених вимог, обмежуючись звичайним спорядженням, що включає просту захисну каску, бавовняний костюм і кирзові чоботи. Також видане спорядження не завжди використовують під час лісозаготівельних робіт. Особливо це стосується захисного взуття, яке в багатьох випадках робітники змінюють на гумові чоботи, що не відповідає вимогам охорони праці та техніки безпеки. Окрім того, контроль за використанням виданого спорядження з боку керівників лісових підприємств – слабкий. Часто майстри, які присутні на ділянках виконання робіт, а також лісничі та їх помічники, які з певною періодичністю відвідують ці ділянки, не звертають належної уваги на порушення техніки безпеки з боку робітників, у тому числі на невикористання ними наданого захисного спорядження. Така ситуація не відповідає вимогам охорони праці, згідно з критерієм 4.2 стандарту FSC.
Співпраця між лісгоспами та громадськістю не така як слід Слабка співпраця лісогосподарських підприємств із третіми сторонами, насамперед із громадськістю та неурядовими громадськими організаціями, та оцінка соціального впливу господарських операцій (критерії 4.4 стандарту FSC) – ще одна проблема українських підприємств. У практиці ведення лісового господарства в Україні процес консультацій частково відбувається на етапі підготовки проекту організації та ведення лісового господарства. Однак на лісовпорядних нарадах, як правило, присутні тільки представники органів лісового господарства, а також лісовпорядкування, й інколи науково-дослідних установ, що здійснюють науковий супровід проекту організації. Щодо санітарного стану лісів консультації, як правило, проводять із регіональними органами лісозахисту та представниками науково-дослідних і академічних установ. Практики залучення громадськості, зокрема представників місцевих органів самоврядування, на етапі планування господарських заходів (у тому числі й підготовки проекту організації та розвитку лісового господарства) до моменту започаткування сертифікації лісів в Україні не було. Також, незважаючи на все ще слабкий розвиток неурядових громадських організацій в Україні, насамперед екологічних, лісові підприємства практично не залучають їх до консультаційного процесу. Крім планування господарських заходів, процес консультацій із залученням широкого кола зацікавлених сторін особливо акту-
альний при встановленні середовищ існування рідкісних і зникаючих видів флори та фауни, виділенні репрезентативних ділянок лісу чи особливо цінних для збереження лісів (ОЦЗЛ), встановленні соціального й екологічного впливу господарських операцій.
Вплив на довкілля Оцінку впливу на довкілля, про яку йдеться у критерії 6.1 стандарту, здійснюють не у всіх аспектах господарської діяльності. На лісових підприємствах України оцінюють вплив у вигляді екологічної експертизи на етапі проектування будівництва лісових доріг. Окремі елементи оцінки впливу на довкілля пов’язані зі створенням лісових культур. Зокрема, під час складання проектів лісових культур враховують типи умов зростання та породи, які росли на ділянці до проведення лісозаготівельних робіт. Така практика наближує процес лісовідновлення до природного та знижує негативний вплив на довкілля. Хоча в самих проектах створення лісових культур і природного поновлення немає такого пункту, як оцінка впливу на довкілля. Практично відсутня оцінка впливу на довкілля під час планування проведення всіх видів рубок. Деякі елементи такої оцінки наявні в технологічній карті на розробку лісосіки, однак цей документ більше стосується порядку розробки лісосіки й опису безпечних прийомів праці та не містить аналізу проведеної оцінки впливу на довкілля. Зокрема, в ньому відсутній аналіз впливу лісозаготівель на ґрунтові та водні ресурси, наявні елементи біорізноманіття, насамперед ключові біотопи, рідкісні та зникаючі види, що можуть перебувати на ділянці або поблизу неї тощо. Також повністю відсутня будь-яка оцінка впливу на довкілля під час планування використання пестицидів як на розсадниках, так і в лісових масивах. Наслідком цього є неправильне застосування пестицидів або ж використання пестицидів, заборонених міжнародними нормами, зокрема таких, які є у списках, заборонених FSС та Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). Окрім того, відсутня практично будь-яка оцінка впливу на довкілля під час використання для лісовідновлення та лісовідтворення інтродукованих деревних та чагарникових порід. Зокрема, не оцінена можливість агресивного розвитку інтродукованих порід у майбутньому та заміщення ними місцевих порід. Добре не налагоджена робота щодо встановлення середовищ існування рідкісних і зникаючих видів флори та фауни, слабкий рівень охорони та захисту цих видів. Роботу щодо встановлення середовищ існування рідкісних видів флори та фауни не виконують безпосередньо лісові підприємства. Однак часто спостерігається відсутність будьякого консультаційного процесу та співпраці з науковцями й організаціями, які можуть нада-
ти кваліфіковану допомогу щодо цього. В результаті, на лісовому підприємстві відсутні будьякі дані про наявні рідкісні та зникаючі (занесені до Червоної Книги України) види, в той час як, наприклад, на території сусідньої природоохоронної установи (національного парку чи заповідника) спеціалісти її наукового відділу чи сторонні фахівці можуть виявити значну кількість таких видів. Така ситуація суперечить вимогам стандарту FSC, який говорить про те, що рідкісні та зникаючі види, які трапляються на території підприємства, повинні бути встановлені у співпраці з третіми сторонами та охоронятися (критерій 6.2).
Репрезентативні ділянки Відсутність належного розуміння необхідності виділення та збереження репрезентативних ділянок наявних лісових екосистем – ще одне питання, яке потребує доопрацювання. Згідно з вимогами стандарту FSC (критерій 6.4), частина вкритої лісом площі підприємства (як правило, п’ять і більше відсотків) повинна залишатися в непорушеному стані з виключенням будь-яких господарських заходів, у тому числі санітарних рубок та очищення лісу від захаращеності. Ці репрезентативні ділянки повинні охоплювати всі типи лісу, які мають місце на території підприємства. Згідно з практикою, такі лісові екосистеми можуть входити до складу наявних об’єктів ПЗФ, а також інших ділянок лісів, що охороняють, наприклад, генетичних резерватів чи постійних лісонасіннєвих ділянок. Однак із практики відомо, що далеко не всі типи лісу, які є на території підприємства, охороняють як репрезентативні. Площа таких лісів менша 5%. Здебільшого підприємства включають до репрезентативних лісів насадження молодого чи середнього віку, в яких лісовпорядкуванням просто не запроектовано жодних заходів на поточний ревізійний період. У той час як стиглі та перестійні насадження, часто природного походження, які можуть бути цінними репрезентативними лісовими екосистемами, включені до рубок головного користування чи в них заплановані інші господарські заходи, здатні порушити їх цілісність або привести до повного знищення.
Пестициди та утилізація й переробка відходів Невідповідне поводження з пестицидами та використання FSC заборонених пестицидів (насамперед у розсадниках) є однією з найхарактерніших невідповідностей вимогам стандарту (критерій 6.6), які трапляються на лісових підприємствах України у процесі сертифікації, особливо зони Полісся, де домінує створення лісових культур та утримують значні лісові розсадники. Серед заборонених FSC пестицидів у лісовому господарстві України поширені такі препарати, як «Фундазол» (діюча речовина беноміл), «Гоал 2Е» (оксифлуорфен), «Регент» (фіпроніл)
та багато інших. Згідно з практикою, підприємства при їхньому виборі або звертаються до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання у лісовому господарстві України, або проводять консультації з регіональними органами лісозахисту. Хоча часто рішення про вибір застосування тих чи інших пестицидів працівники лісового господарства приймають самостійно, без жодних консультацій чи звернень до відповідних нормативів. При цьому необхідно зазначити, що навіть у разі використання затвердженого переліку пестицидів, офіційно дозволених до використання у лісовому господарстві України, чи отримання обґрунтування з боку спеціалізованих організацій, спостерігається використання пестицидів, які заборонені Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) та FSC через їхню надмірну токсичність, інтенсивне біоакумулювання чи тривалий період виведення. Вимоги FSC також стосуються правил та підходів щодо застосування пестицидів, які потребують використання належного захисного спорядження, яке б, як мінімум, відповідало вимогам Міжнародної організації праці (МОП), а також зберігання пестицидів відповідно до вимог МОП. Ці вимоги включають, зокрема, наявність окремого приміщення з хорошою природною вентиляцією, розміщення попереджувальних знаків на вході у приміщення, де зберігають пестициди, наявність проточної води тощо. Утилізацію чи повторну переробку неорганічних відходів не завжди здійснюють екологічно відповідальним способом, як це зазначено у критерії 6.7 стандарту FSC. Як правило, на більшості лісових підприємств України достатньо добре налагоджене питання поставок на повторну переробку на спеціалізовані підприємства брухту чорних та кольорових металів. У той самий час проблема утилізації відпрацьованих автомобільних шин, мастил, люмінесцентних ламп тощо залишається практично не розв’язаною. Більшість відпрацьованих автомобільних шин, як правило, тривалий час зберігається на складі в автотранспортному цеху підприємства, і тільки частину з них повторно використовують на господарські потреби. Також лише незначну кількість відпрацьованого мастила використовують для змащування механізмів і ланцюгів, у той час як більшість цих відходів тривалий час зберігають на підприємстві, часто навіть у не спеціально відведених місцях. Значно більша проблема – наявність невивезених неорганічних відходів у лісі, внаслідок чого здійснюється потрапляння відходів у навколишнє середовище з його подальшим забрудненням. Хоча вона має і зворотний бік, який полягає в обмеженій присутності в Україні підприємств із переробки й утилізації зазначених видів відходів, або ж у вимогах, які висувають ці підприємства щодо поставок відходів на утилізацію. Зокре-
ма, наприклад, вимога поставки на утилізацію тільки значної за обсягом кількості відходів, яка на лісовому підприємстві може акумулюватися впродовж багатьох років.
Інтродуковані види Відсутність належного обґрунтування використання інтродукованих видів (критерій 6.9 стандарту FSC) – ще одне явище в українському лісовому господарстві. Відомо, що багато українських підприємств застосовують інтродуковані деревні породи. Серед найпоширеніших – дуб червоний (Quercus rubra), горіх чорний (Juglans nigra), дугласія (Pseudotsuga menziesii) тощо. Використовують ці породи без належного на те обґрунтування, яке вимагає стандарт сертифікації лісів із метою запобігання надалі їхньому агресивному відновленню, витіснення місцевих видів та відвернення екологічних загроз, як, наприклад, це сталося з борщівником Сосновського (Heracleum sosnowskyi), який свого часу інтродукували у сільське господарство. В українській практиці лісового господарства при виборі інтродукованих деревних порід насамперед керуються такими критеріями, як продуктивність і швидкість росту певного виду, стійкість до шкідників і хвороб лісу тощо.
Підрядники Недостатній моніторинг підрядників (приватних підприємців), які працюють на лісозаготівлях та вивезенні деревини за угодами підряду, слабкий рівень підготовки робітниківпідрядників – ще одна слабка ланка українських підприємств. Така вимога належить до одного з елементів критерію 8.2 стандарту FSC. Відповідно до наявної в Україні практики, для укладення договору на виконання робіт приватні підприємці зобов’язані надати дозвіл, який видало регіональне відділення Держпромтехнагляду. Під час лісозаготівельних робіт та після їх закінчення працівники підприємств контролюють порядок і якість розроблення лісосік, що оформляється відповідним актом. Водночас такі питання, як підготовка робітників-підрядників, охорона праці й техніка безпеки, належна утилізація неорганічних відходів підприємцями, не входять до переліку тих, які контролюють і відстежують відповідальні працівники лісових підприємств, оскільки, згідно з наявною практикою, вони повністю покладені на підприємців, що надають послуги. Така практика не суперечить вимогам національного законодавства, однак не відповідає вимогам стандарту FSC, згідно з яким лісові підприємства, що проходять сертифікацію, зобов’язані здійснювати регулярний моніторинг приватних підприємців у всіх аспектах господарської діяльності, в тому числі навчання та підвищення кваліфікації робітників, охорону праці та належну утилізацію ними відходів. Закінчення на с. 11
cmyk
cmyk
лісорозведення
Деревообробник №7 (335) 8-21 квітня 2014 року
Лісові плантації –
«UPM» – фінська деревообробна компанія, яка є найбільшим виробником журнального паперу у світі. Окрім паперу, компанія виробляє целюлозу, пиломатеріали, фанеру тощо. Забезпечувати великі обсяги продукції їй дають змогу власні плантаційні ліси. Як велика промислова компанія вирощує ліс, розглянемо нижче. З точки зору підприємців, яким потрібна деревина для виробництва продукції, найефективніше – вирізати якнайбільше, а далі хай буде що буде. Проте всі чудово розуміють, що при такому підході зацікавлені сторони отримають короткострокову вигоду, адже на наступну партію деревини доведеться чекати щонайменше років 80. Тому підприємливі деревообробники на заході, а особливо на півночі Європи обрали інший шлях – вони самі вирощують для власних потреб ліс і доглядають за ним. Так чинить і фінська компанія «UPM». Щоб мати змогу забезпечувати ринок дедалі більшим обсягом не тільки пакувального паперу, а й іншою продукцією, виготовленою із деревини, потрібні продуктивні лісові насадження. І науковці знайшли вихід – плантації лісових насаджень. Їх створюють висаджуванням або висіванням лісових культур. Плантації, як правило, складаються із немісцевих видів, насадження одного віку і висаджені через рівні проміжки. Призначені вони для отримання цінної деревини. Такі насадження часто називають «технічним» лісом. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй, лісові плантації у 2010 році охоплювали більше 200 млн га, що становить близько 7% світових лісових площ. Всесвітній фонд дикої природи повідомляє, що ці плантації могли б постачати близько 70% ділової деревини, волокна і
целюлози, потрібних для задоволення економічних потреб. Варто зауважити, що ніхто не перетворює природні ліси на плантації. Там, де є природні ліси, їх обстежують і захищають як частину загального плану проектування завдяки дотриманню принципів відповідального лісокористування, погоджених FSC або PEFC. Та повернімося до нашої компанії. 35% целюлози із загального обсягу «UPM» виробили із деревини, вирощеної на плантаціях цієї компанії, розміщених в Уругваї і засаджених здебільшого евкаліптом. Насадження на плантаціях сертифіковані FSC і PEF. До речі, про евкаліпти. Для плантаційного вирощування на власному розсаднику в межах програми покращення деревини компанія вивела і вирощує високопродуктивні та локально адаптовані сорти цієї породи. Щоб уявити площу плантацій, зауважимо, що «UPM» є власником більше 200 тис. га землі, із яких близько 60% – плантації евкаліпта. Решту землі використовують для випасання худоби, інфраструктури, пов’язаної із веденням лісового господарства, або ж вона перебуває під захистом як територія із великим біорізноманніттям, відповідно, її не можуть використовувати у плантаційному лісовирощуванні. Довготермінова щорічна заготівля деревини для виробництва целюлози із цих плантацій на 70% забезпечує потребу целюлозного заводу «Fray
Bentos», на якому виготовляють продукцію «UPM». Решту 30% закуповують у незалежних землевласників. У співпраці з місцевими приватними землевласниками компанія започаткувала програму, згідно з якою заохочує постачальників диверсифікувати використання їхніх сільгоспугідь, розпочавши плантаційне вирощування лісових насаджень на засадах сталого розвитку. Зазначимо, що відповідно до власних внутрішніх правил «UPM» не приймає деревину, заготовану на територіях, де ліси мають високу природоохоронну цінність еко-регіонального значення, з плантацій, створених на місці природних незайманих лісів після 1994 року. Не приймає «UPM» також деревину, заготовану із генно-модифікованих дерев.
Продуктивність Хав’єр Соларі, віце-президент із плантаційної діяльності компанії «UPM», розповідає про лісову політику компанії: «Маючи 140-річний досвід роботи у лісовому господарстві, ми в «UPM» твердо віримо у майбутнє нової лісової галузі, яке ґрунтуватиметься на рішеннях, що відповідатимуть сталому розвитку, та повноцінне функціонування навколишнього середовища разом із передовим веденням лісового господарства». Для виготовлення продукції «UPM» використовує відновлюваний і перероблюваний матеріал – деревину. Варто відзначити, що
компанія має тривалі традиції як лісового господарства, так і дослідження кривих росту такої деревної породи як евкаліпт, котру висадили на плантаціях в Уругваї. «Оскільки дуже важко екстраполювати дослідження в інших країнах, ми повинні налагодити місцеві дослідження для визначення того, як виглядає крива росту евкаліпта, які її темпи, як змінюються властивості деревини з віком, – пояснює Хосе Карлос, керівник планового відділу компанії «UPM». – Коли ми визначаємо тривалість ротації евкаліпта, зосереджуємося не тільки на тому, скільки отримаємо деревини з гектара. Також потрібно врахувати, скільки целюлози з гектара зможемо виготовити». На уругвайських плантаціях найчастіше використовують тривалість ротації від 8 до 12 років, оскільки прагнуть максимізувати продуктивність виходу деревини, а також целюлози на гектар. Така тривалість ротації цілком відповідає меті «UPM». «Середньорічний приріст евкаліптових плантацій в Уругваї становить від 25 до 40 м3/га за рік. Це робить евкаліптові плантації дуже конкурентоспроможним видом виробництва, – продовжує Хосе Карлос. – Беручи до уваги високу продуктивність
евкаліптових плантацій, таке ведення лісового господарства з економічною метою отримання деревини значно ефективніше, оскільки потребує менше площі, щоб отримати такий самий об’єм деревини і целюлози». «При моніторингові лісових плантацій ми оцінюємо діаметр і висоту дерев. На основі цих даних виводимо об’єм на гектар, кількість дерев на гектар, домінувальну середню висоту, середню висоту дерев, загальну площу лісового масиву, об’єм деревини», – розповідає Сантьяго, менеджер із управління товарно-матеріальними запасами. – Якщо ділянки постійні, ми визначаємо середньорічний приріст і поточний річний приріст, який зростає з року в рік, оскільки їх вимірюють щороку, в той час як запас перевіряють посеред ротації, через 5 років та безпосередньо перед заготівлею. Аналіз усіх цих показників дає нам змогу вік вирубування плантації оптимізувати і на основі кінцевої щільності спланувати початкову щільність наступних лісових культур, а потім вивчити адаптивність кожного генотипу до навколишнього середовища».
Планування Карола, контролер планування, розповідає про свою роботу: «Перше, що робимо, – оцінює-
лісорозведення
Деревообробник №7 (335) 8-21 квітня 2014 року
мікс продуктивності й екологічності мо територію. Ми збираємо всю інформацію, яка потрібна для території, котру мають намір засадити. Як тільки отримуємо офіційне повідомлення про тип ґрунту і про потенційну продуктивність території, яку вона може мати після заліснення, ми розпочинаємо складати план наших лісових плантацій». Проект плантації розробляється на основі супутникових зображень чи аерофотознімків. При цьому завжди враховують відстані, яких треба дотримуватися щодо водотоків і природних лісів. Є ділянки, які справді уразливі, оскільки вони схожі на біологічні коридори. Якщо коротко, то планування базується на основі картографічної інформаційної системи та географічних баз даних, що мають фундаментальне значення. Карлос, менеджер із стратегічного розвитку, зауважує, що довготермінове планування роблять на 20 років чи 2 або 3 ротації. Потрібно все оптимізувати так, щоб максимізувати виробництво, але при цьому зберегти всі інші показники якомога стабільнішими: такий собі стійкий мікс. Необхідно також засаджувати ті самі ділянки щороку, щоб люди у цих регіонах країни мали стабільну роботу. «Як тільки отримуємо 20річний план, звужуємо рамки і зосереджуємося на п’ятирічному терміні. – продовжує Карлос. – Нам потрібна дуже точна інформація про обсяги, які ми прогнозуємо виробляти, середня відстань і конкретна відстань від лісу в різні пори року. Щоб розрахувати робочий процес і правильно все спроектувати, нам потрібні всі дані про постійну роботу на плантаціях та інші змінні. Інша річ, яку ми враховуємо при тактичному плануванні – це потрібний обсяг деревини. Третій рівень планування – рік, і він весь час у робочому стані. У цьому випадку планування здійснюємо з місяця на місяць. Призначаємо певних підрядників для конкретних лісів. Також ретельно розглядаємо, які породи заготовлятимемо щороку і як відбуватимуться наші операції».
Садіння Вирощування дерев – це довготермінове інвестування, яке потребує дбайливого планування і перевірених технік висаджування. Облаштування лісових плантацій передбачає вибір місця, його підготовку, висаджування лісових культур та їх удобрювання, боротьбу зі шкідниками, бур’янами та хворобами лісу. Боротьба із бур’янами триває до 1,5 року після висадження рослин. Як зазначає Хав’єр, контролер із лісівництва, при плануванні посадок варто мати на увазі такі деталі, як рельєф і клімат території, генетичні особливості рослин, які будуть висаджувати. Щоб забезпечити максимальний приріст або генетичний потенціал кожного із видів висадженого евкаліпта, чи це клон чи насіння, їх потрібно розмістити у районі, який найкраще відповідає характеристикам рослин. Наприклад, види, стійкі до холоду, висаджують у нижчих топографічних зонах, а ті, які потребують більше тепла, – у зони із вищим рельєфом. Це дає змогу максимізувати приріст, скоротити витрати і знизити ризики. Уругвайські лісівники активно використовують механічне висаджування лісу, оскільки його можна синхронізувати із внесення добрив і застосуванням гербіцидів, які запобігають розмноженню бур’янів. Таким чином знижуються витрати, вдається отримати хороші темпи росту й оптимізувати час. Рікардо, ще один контролер із лісівництва, розповідає про особливості роботи. «Підготовка грунту розпочинається із складання плану плантацій, де промарковані ті ділянки, де підготують ґрунт і здійснять висаджування. Ми працюємо із довгими вузькими смужками землі, проораної на майже 30% площі. Для боротьби з бур’янами застосовують агрохімікати низького ризику. До стадії посіву застосовується гліфосат. Далі, водночас із висадженням, використовують гербіциди, щоб запобігти росту бур’янів. А пізніше, приблизно через рік-півтора, додатково обробляють молодий
ліс для захисту. У найближчі дев’ять років немає необхідності застосовувати будь-які інші агрохімічні засоби. Дуже схоже і контролювання кількості мурах: починається з етапу висаджування і триває не довше, ніж 4-6 місяців після нього».
Безпека Політика компанії базується на таких принципах: основною є безпека праці, яка починається з кожного: всім нещасним випадкам можна запобігти. Безпеці приділяють велику увагу. «Усі підрядники є нашими стратегічними партнерами, і все, що ми робимо і те, що розробляє компанія для підвищення ефективності виробництва і процесів, також передаємо і нашим підрядникам», – зазначає Джерардо, менеджер із безпеки. Загалом безпека плантацій охоплює всі робочі процеси, пожежну охорону і транспорт. «UPM» розробила систему запобігання ризикам і безперервну підготовку персоналу, нових працівників і підрядників. Система запобігання ризикам передбачає використання передових практичних методів і робочих процесів, створення команд безпеки в різних робочих зонах, внутрішні і зовнішні аудити. З метою підвищення безпеки дорожнього руху «UPM» впровадила систему для запобігання нещасним випадкам у логістиці, яка складається з підготовки водіїв, курсів менеджменту, тестів на перевірку здібностей для водіїв, огляду кабіни, відстеження маршруту, перевірок і аварійних повідомлень із Центру запобігання аваріям. Також «UPM» реалізує спеціальні програми для запобігання пожежам і боротьби з вогнем: постійне очищення лісосік, протипожежні смуги, підготовка інструменту і навчання протягом усього року. Робота передбачає також співпрацю з іншими лісовими компаніями, місцевими радами та провінційними комітетами із надзвичайних ситуацій.
Заготівля Залежно від погодних умов і породи, лісові плантації готові до заготівлі через 6-10 років
після висаджування. Планування заготівлі враховує попит на деревину, а також такі фактори, як порода, вікова структура лісових насаджень, криві зростання й умови навколишнього середовища. Для кожної ділянки застосовують відповідні системи і методи. З метою безпеки, ергономіки, точності та гнучкості заготівлю здійснюють із використанням машин. Це дає змогу не тільки забезпечити максимальну ефективність, а й мінімізувати ризик нещасних випадків. Під час лісозаготівельних робіт використовують харвестер для звалювання, обрізання сучків, обкорювання й поперечного розпилювання, залишаючи накопичені колоди на території. Продуктивність харвестера – близько 55 дерев на годину, що відповідає 11 м3/год залежно від середнього об’єму дерева. Потім форвардер перевозить колоди до найближчої дороги, де їх зберігають перед навантаженням на лісовози. Коли немає можливості використовувати механізовану, здійснюють напівмеханізовану або ручну заготівлю. Пітер, менеджер із заготівлі, зазначає: «В «UPM» ми використовуємо на 95% механізовану лісозаготівлю, а 5% припадає на ручну чи напівмеханізовану. Заготівля розпочинається із дуже докладного плану роботи, де ми намагаємося мінімізувати всі негативні наслідки для ґрунту. Отже, ми проводимо заготівлю відповідно до плану, залишаючи гілки і листя на ґрунті. Це дуже корисно для біологічної рециркуляції. Для заготівлі використовуємо харвестери і форвардери, що не тільки підвищує безпеку лісозаготівлі та зменшує тиск на ґрунт, а й значно підвищує продуктивність. Кожен із наших операторів закінчив 6-місячні курси, тому всі вони висококваліфіковані».
Транспортування Логістичний ланцюжок деревини охоплює вантаження і транспортування від лісових насаджень до складів. Для підвищення ефективності та безпеки транспортування «UPM» використовує різні методи: безперервне
навчання, планування навантаження та контроль автопарку. На компанію працює більше 800 водіїв, які доставляють деревину з плантацій до деревообробного заводу «Fray Bentos». «Коли йдеться про безпеку, ми контролюємо три аспекти, – пояснює Мартін, менеджер із логістики. – водіїв, вантажівки і рейси. Водії повинні вивчити психологічно-технічний курс, який складається з тесту на придатність, щоб перевірити, чи готові вони транспортувати деревину. Вони також закінчують курси безпечного водіння, але й після цих усіх курсів їхні перевезення перебувають під постійним наглядом. Контролери постійно перевіряють стан вантажівок, а також курсують магістралями, щоб оцінити їх у роботі. Що ж до самих рейсів, то ми перевіряємо, чи вантажівки не заїжджають у заборонені зони, дотримуються правильної швидкості, їдуть у межах національних автомобільних доріг і дотримуються чинних правил, чи не їдуть разом по дорозі у дощові дні та чи дотримуються безпечної відстані між собою». «Що ж до безпеки, то завдяки курсам і розмовам, ситуація на дорогах значно покращилася, – вважає водій лісовоза Хорхе. – Зараз ми використовуємо GPS, завдяки якому нас постійно моніторять «UPM» і кожен підрядник. Швидкість, маршрут і водіння постійно контролюють. На вантажних автомобілях також подано номери телефонів, щоб люди могли повідомити про погане керування – це досить ефективно, адже кожен може негайно зателефонувати у разі будьякого інциденту». Чітко, точно і ефективно – приклад цієї компанії доводить, що плантаційне лісорозведення може бути навіть дуже ефективним. Хтозна, може найближчим часом всю деревину для промислових потреб вирощуватимуть таким чином, а природні ліси виконуватимуть екологічну, соціальну та рекреаційну функції. Підготувала Ольга СЕРЕДА, за матеріалами «UPM»
cmyk
cmyk
10
використання відходів
Кризостійке паливо – тріска
Деревообробник №7 (335) 8-21 квітня 2014 року
Паливна тріска – сировина, яку в альтернативній енергетиці використовують як паливо. У зв’язку із постійним подорожчанням традиційних енергоносіїв усе більше і виробників, і споживачів енергії віддають перевагу таким нетрадиційним енергоносіям. Роза вітрів і кількість сонячних днів не завжди дають змогу застосовувати на конкретній місцевості сонячну та вітрову енергетику, а от тріска – метод універсальніший. Особливо якщо врахувати, що для її виробництва не обов’язково спеціально вирубувати ліс. Достатньо лише порубкових залишків і відходів деревообробки. Хоча створюють і спеціальні енергетичні плантації, де швидкорослі породи дерев вирощують суто для виробництва біопалива. Детальніше способи виробництва тріски показано на рисунку. Виробництвом паливної тріски займаються спеціальні заводи: для досягнення ефективності паливо має бути однорідним за фракціями, підготовленим за вологістю, а також відповідати основним екологічним вимогам. Тріска всіх порід дерев має подібний хімічний склад і містить близько 50% вуглецю. Тому теплота згоряння тріски різних порід у сухому стані в розрахунку на 1 кг однакова: близько 18 800 кДж (4500 ккал) з похибкою не більше 3-5%. За теплотою згоряння 100 кг сухої тріски відповідають 31 кг нафтових залишків, 43 кг кам’яного вугілля, 50 кг сухого і 120 кг напівсухого торфу. За розміром тріску поділяють на G 30 (дрібний продукт), коли максимальний поперечний переріз становить 3 см, та G 50 (середній продукт), де максимальний поперечний переріз – 5 см. Першу застосовують для опалення в установках із низькою продуктивністю, а друга призначена для використання в середніх. За вмістом води є три категорії тріски: ● W 20: висушена просто неба тріска; ● W 30: стійка при зберіганні тріска; ● W 35: з обмеженою стійкістю зберігання.
Джерело: «Лесопромышленник»
Підготувала Оксана ОПРИСК
лісове господарство
Деревообробник №7 (335) 8-21 квітня 2014 року
З вигляду – екскаватор, а насправді – садивна машина Дві фінські компанії «UPM Forest» та «Risutekniikka Ky» розробили садивну машину із функцією автоматичного подавання розсади. Ще одна особливість цієї машини – значно більший контейнер для рослин, ніж ті, що використовують у стандартних садивних моделях. Таким чином оператору достатньо лише раз завантажити контейнер саджанцями протягом дня. Далі садіння відбувається дуже просто. Оператор займає робоче місце і починає висаджувати лісові культури. Екскаватор розпушує ґрунт. Спеціальний вбудований механізм,
схожий на меч Колесова, робить ямку, обприскує ґрунт пестицидами, завдяки спеціальній системі. Спеціальний захоплювальний механізм обережно виймає із контейнерів рослини і по одному саджанцю подає і висаджує їх у ґрунт, притискаючи землю навколо них. Увесь процес садіння оператор контролює за допомогою моніторів у кабіні. Окрім того, на садивній головці заго-
ряється червоне світло, яке сигналізує, що процес садіння саджанця завершений, а сам екскаватор інтуїтивно керується за допомогою джойстиків і кнопок, подібно до систем керування, які є у харвестерах та форвардерах. Машина може ефективно працювати на всіх типах ґрунту – від родючих, на яких легко працювати, і до кам’янистих та заболочених. Герметизацію тиску садивної машини можна регулювати для оптимізації густоти висаджування, а корені оточує ущільнювальна подушка.
Транспортний механізм садивної головки переміщує саджанці з контейнерів до місця висаджування з висоти лише 0,6 м задля того, щоб грудка землі навколо саджанців залишалася непошкодженою. Це не тільки захищає коріння рослин, а й допомагає швидше прижитися у відкритому ґрунті. Вага порожньої садивної головки – 650 кг, садивна потужність – 1400 шт, керує головкою система «Parker IQAN». Також є система передавання даних. Підготувала Ольга СЕРЕДА
11 н а правах реклами
Оголошення
Лісівнича академія наук України (ЛАН України) оголошує конкурс на заміщення вакансій дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів і колективних членів До участі в конкурсі на заміщення вакансій допускають: • дійсного члена (академіка) – члени-кореспонденти ЛАН України, доктори наук, які мають вагомий науковий доробок у галузі лісового комплексу; • члена-кореспондента – кандидати та доктори наук, які мають значний авторитет серед вчених і практиків лісової галузі. Для участі у конкурсі зацікавленим особам необхідно подати на ім’я президента ЛАН України: заяву, особовий листок, копію диплома про науковий ступінь, копію атестата про вчене звання, список найважливіших праць, письмову рекомендацію дійсного члена ЛАН України з резолюцією керівника регіонального відділення Лан України. Колективними членами обирають юридичних осіб, підприємства і установи на підставі письмового звернення керівництва на ім’я президента Лан України, до якого необхідно долучити письмову рекомендацію дійсного члена Лан України та коротку довідку про науково-виробничі досягнення. Колективні члени Лісівничої академії наук України мають рівні права з її дійсними членами. Документи для участі у конкурсі приймають до 25 квітня 2014 року за адресою: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 103 Лісівнича академія наук України Тел./факс: (032) 237-89-05; (032) 235-30-12 E-mail: debrynuk_ju@ukr.net Вибори відбудуться на загальних Зборах Лан України 30 квітня 2014 р. Секретаріат Лісівничої академії наук України
Практичні аспекти сертифікації лісів в Україні: погляд аудитора Закінчення. Поч. на с. 6
Наслідком відсутності такого контролю є випадки неналежної підготовки робітників-підрядників (наприклад, відсутність у звалювальників відповідного посвідчення лісоруба VI розряду), регулярні, часом значні, порушення вимог охорони праці й техніки безпеки з боку робітників-підрядників, залишення неорганічних відходів (металобрухту, відпрацьованих шин) у лісі. Неправильне використання торгового знаку FSC та номера сертифіката – питання, яке актуальне для більшості лісових підприємств після отримання сертифіката на етапі першого наглядового аудиту та яке регулюється критерієм 8.3 стандарту. Згідно з вимогами FSC, на товаросупровідній документації підприємств, зокрема товаротранспортних накладних, коносаментах, а на бажання і специфікаціях, повинні проставляти номер сертифіката, який отримало підприємство, записаний у правильному форматі, а також так зване FSC-твердження «FSC 100%». Це означає, що стовідсотково вся деревна продукція, яка походить із лісів підприємства, сертифікована. Наявність номера сертифіката підприємства та FSC-твердження є необхідним для подальшого відслідковування ланцюга походження лісопродукції, зокрема при проходженні сертифі-
кації підприємствами, які займаються переробкою круглих лісоматеріалів. Використання логотипу і торгового знаку FSC регулюється відповідним стандартом FSC-STD-50-001 «Використання торгового знаку FSC сертифікованими підприємствами», оскільки FSC зареєструвало власну назву як торговий знак. Неправильне ж використання торгового знаку автоматично призводить до основної невідповідності стандарту FSC та вимоги негайного вилучення всіх примірників документації (календарів, плакатів, візиток, стендів тощо), в яких згадується назва FSC, що подана у неправильній формі.
Особливо цінні ліси Неналежна робота щодо виділення особливо цінних для збереження лісів (ОЦЗЛ) і часом слабкий рівень охорони та підтримки наявних ОЦЗЛ (критерії 9.1 та 9.3 стандарту FSC). У національній практиці ведення лісового господарства відсутній такий термін, як ОЦЗЛ (англ. HCVFs – High Conservation Value Forests), який розробила дослідницька організація «ProForest», і взятий за основу FSC для виділення, охорони та збереження особливо цінних лісів. Згідно з класифікацією «ProForest», ОЦЗЛ поділяють на шість основних категорій, чотири з яких становлять ліси, виділені за екологічними ознаками, а решту дві
– ліси, виділені за соціальними ознаками. Більшість із лісів, які включають ці категорії, згідно з Лісовим кодексом України, виділені лісовпорядкуванням на підприємствах як ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, рекреаційно-оздоровчі, а також захисні. Однак наявний в Україні поділ лісів на категорії охоплює не всі насадження, які підлягають виділенню та збереженню згідно з вимогами FSC. Зокрема це стосується лісів, які мають соціально-економічну цінність для місцевого населення як місця масового збирання ягід, грибів та інших лісових ресурсів, дозволених законодавством, а також місця особливої соціальної, релігійної, культурної цінності для місцевого населення. Крім того, процес консультацій щодо виділення ОЦЗЛ охоплює не всі зацікавлені сторони, зокрема виділення наявних ОЦЗЛ здійснювали без залучення фахівців громадських екологічних організацій, а також нерідко без залучення представників наукових і академічних установ, які могли б надати кваліфіковані консультації та обґрунтування виділення особливо цінних для збереження лісів.
Висновок Налагодження системної роботи щодо виконання всіх вимог стандарту FSC та належне усунення згаданих невідповід-
ностей є важливим чинником для успішного проходження процедури сертифікації лісів і отримання сертифіката, а також ведення лісового господарств на засадах сталого розвитку. При цьому важливими заходами, які повинні здійснювати лісові підприємства, є: ● посилення контролю за охороною праці й технікою безпеки, приведення захисного спорядження робітників відповідно до міжнародних вимог; ● налагодження постійного консультаційного процесу з громадськими організаціями, представниками органів місцевого самоврядування, наукових і академічних установ у питаннях оцінки соціального й екологічного впливу господарської діяльності, встановлення рідкісних та зникаючих видів флори і фауни, виділення репрезентативних ділянок наявних лісових екосистем та особливо цінних для збереження лісів; ● встановлення всіх видів господарської діяльності, під час яких здійснюється вплив на довкілля та мінімізація негативного впливу на довкілля за допомогою здійснення превентивних заходів; ● інтенсифікація робіт із встановлення середовищ існування рідкісних і зникаючих видів флори та фауни і налагодження ефективної охорони середовищ їх існування; ● проведення додаткових досліджень щодо виявлення та
виділення репрезентативних ділянок наявних лісових екосистем та особливо цінних для збереження лісів, встановлення в процесі консультацій відповідного режиму ведення господарської діяльності в таких лісах; ● повна відмова від використання пестицидів, які містяться в переліку заборонених FSC, та поступове зниження використання усіх інших пестицидів із заміною на альтернативні методи; ● належне обґрунтування використання усіх інтродукованих деревних і чагарникових видів та постійний моніторинг із метою запобігання їхньому неконтрольованому відновленню та витіснення місцевих видів; ● налагодження ефективного моніторингу за діяльністю підрядних організацій, які надають послуги з лісозаготівель і транспортування деревини, в тому числі з питань охорони праці й техніки безпеки, відповідної фахової підготовки робітників, утилізації відходів; ● проходження відповідальними працівниками підприємств навчань щодо правил використання сертифіката і торгового знаку FSC. Володимир КОВАЛИШИН, доц., канд. екон. наук – НЛТУ України, м. Львів, аудитор з лісової сертифікації
cmyk
cmyk
12
наостанок
Деревообробник №7 (335) 8-21 квітня 2014 року
Види різьби по деревині Різьблення по дереву – це мистецтво, яке відоме ще з часів єгипетських фараонів. Відтоді воно зазнало значного розвитку та виникло багато його технік. Розробити чітку класифікацію різьблення дуже важко, зокрема й через те, що в одному і тому ж виробі можуть поєднуватися різні види. Умовно можна виділити три основні типи різьблення: ● наскрізна (ажурна) різьба. Сюди належать пропилювання та прорізна різьба; ● глуха різьба (усі види рельєфної та плоскої різьби); ● скульптурна різьба.
НАСКРІЗНА РІЗЬБА Цей вид різьби поділяють на наскрізну і накладну, й він має два підвиди: ● прорізне різьблення – наскрізні ділянки прорізають за допомогою стамесок і різців; ● пропилювальне різьблення – наскрізні ділянки випилюють за допомогою пилки або лобзика. Найчастіше наскрізне різьблення використовують для оздоблення лиштви, карнизів, балконних огороджень тощо.
ГЛУХА РІЗЬБА Під час цього різьблення на поверхні виробу формують невеличкі заглибини, які дають гео-
метричний малюнок із різноманітних трикутників, квадратів, багатогранних фігур, ліній. Це так зване геометричне або клинове різьблення, для якого характерні різкі переходи від світла до тіні. Плоска різьба Одним із найдавніших способів оздоблення дерев’яних виробів вважають плоске різьблення, яке виконували найпростішими інструментами – сокирою та ножем. На Гуцульщині цей вид різьблення називають «сухим», або «чистим». Елементами такого різьблення є прості геометричні фігури, утворені поєднанням горизонтальних, вертикальних і косих (під кутом 45–60°) ліній. У неглибокі лініїзаглибини іноді втирають вугільний пил або сажу з льняною олією, що надає рисунку графічної виразності, чіткості, наближаючи його до гравюри. Неглибокі, тоненькі лінії, що утворюють діагональну або прямокутну дрібну, ледь помітну сітку на поверхні деревини, складають уявлення про такі найдавніші орнаментальні мотиви, як «січені зубці», «зубці з голова-
Фото: ХПТУ №14
ми», «огірочки», «бесаги», «кривулька», «медівники», «бані», «п’явки» тощо. У деяких елементах («січені зубці», «огірочок») основою рисунка є «кільчасте письмо», але в більшості орнаментів його використовують як фон, на якому лінії сітки паралельні лініям малюнка. «Кільчасте письмо» органічно співіснує з основним рисунком і створює орнаментальний мотив, підкреслює його особливості. Багате декоративне оформлення можна отримати поєднанням плоского різьблення з тригранновиїмчастим. Геометричний орнамент тут складається з трикутників, ромбів, квадратів тощо. Із деревини вибирають пірамідальні скибочки, тому орнамент виходить заглибленим із похилими стінками. У криволінійно окреслених елементах орнаменту деревину вибирають похило з двох боків так,
щоб найбільша заглибина була в центрі елемента. Різноманітне поєднання простих елементів і, водночас, чітких геометричних, дає можливість створювати нові композиції орнаменту. Щоб виконувати складні орнаментальні композиції, спочатку потрібно засвоїти деякі прийоми геометричного різьблення.
СКУЛЬПТУРНА РІЗЬБА Характерна особливість скульптурної різьби – наявність скульптури, тобто зображення окремих фігур (або груп фігур) людей, тварин, птахів чи інших об’єктів. Фактично, це найскладніший вид різьблення, оскільки потребує від різьбяра об’ємного бачення фігури, відчуття перспективи, збереження пропорцій. Окремим її підвидом є «Богородська різьба». Андрій КОВПАК