В с е у к р а ї н с ь к а
№2 (284)
лісове господарство У номері: «KIELSTEG» – конструкційний матеріал майбутнього
с. 3, 4 Промислові лісопильні лінії
с. 5, 6 Це справа настрою Інтерв’ю з Михаїлом Еггером, група «Egger» с. 7
г а л у з е в а
г а з е т а
31 січня – 13 лютого 2012 року
деревообробка
меблева промисловість
На крилах прориву… Радміла Устич розповідає «Деревообробнику» про ініціативи «ФОРЗИ» Про Швейцарсько-український проект розвитку лісового господарства в Закарпатті «FORZA», який діяв в Україні у 2004–2011 рр., і про підтримувані ним ініціативи ми вже писали неодноразово як у «Лісівнику України», так і в «Деревообробнику». Зараз команда проекту працює як Громадська організація «АГЕНТСТВО СПРИЯННЯ СТАЛОМУ РОЗВИТКУ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ «ФОРЗА». Щоб з’ясувати, у чому полягає суть цієї трансформації і як вона позначилася на роботі «ФОРЗИ», наш кореспондент зустрівся в Ужгороді з її експертом з економічних питань Радмілою Устич. – Радміло, передусім, що ж сталося з вашою організацією? Із чим пов’язана така зміна її назви? – У принципі, не сталося нічого особливого. Просто рані ше, коли ми функціонували як Швейцарсько-український про ект, то займалися буквально впритул лісовим господарством та пов’язаними з ним деревооб робною промисловістю і розвит ком громад. А відтоді, як термін проекту завершився, ми працюємо як громадська організація, розроб ляємо, подаємо і виконуємо різні проекти в лісовому господарстві,
деревообробці і ще в кількох сфе рах, таких, як наприклад, туризм на базі лісових екосистем тощо. – Із них усіх для нас, а надто для наших експортерів, мабуть, найцікавішим буде «SIPPO»… У чому його суть і яка тут роль «ФОРЗИ»? – «SIPPO» – це Швейцарська програма сприяння імпорту. Вона дає змогу українським підпри ємствам із мінімальними витрата ми представити свою продукцію в Європі, навести безпосередні контакти зі своїми потенційними партнерами й укласти з ними кон тракти. «ФОРЗА» виконує тут роль
місцевого організатора, заздале гідь готує і відбирає підприємства, потенційних учасників програми, після чого вже приїздять фахів ці власне «SIPPO» і здійснюють остаточний відбір. Таким чином у восьми європейських виставках уже взяли участь дев’ять українсь ких підприємств. – І яким критеріям вони повинні відповідати для цього? – Критеріїв небагато, однак, вони серйозні. По-перше, під приємство-претендент повинно випускати кінцеву продукцію, а не напівфабрикат, по-друге, це повинна бути суто українська
фірма без іноземних інвестицій, а по-третє, обсяг її річного обороту не може перевищувати €2 млн. При цьому жодних обмежень щодо кількості працівників немає. – А на які ж виставки можуть потрапити наші підприємства? – Щороку йдеться про три або чотири європейські виставки: зок рема «Interzum» (меблеве вироб ництво і фурнітура), «IMM» (мебле ве виробництво) та «Spoga+Gafa» Закінчення на c. 2
Квоти Кабміну: справа – дрова? Такі цікаві аналогії неодмінно спадають на думку всім, хто стежить за урядовими новинами. Як повідомив телеканал новин «24», нещодавно прем’єрміністр України Микола Азаров заявив про те, що уряд розгляне можливість надання виробникам твердого біопалива квот на деревину, яку реалізує Держагентство лісових ресурсів, в об’ємі 3–4 млн м3 на рік. При цьому Микола Янович ще й додав, що уряд зробить усе можливе для того, аби виробництво твердого біопалива було прибутковим. Усе через те, як повідом ляє телеканал, що «виробни ки пелет не мають фінансо вої можливості конкурувати за деревину з підприємс твами деревообробної про мисловості в рамках спец аукціонів Держлісагентства. Тому значна частина вироб ників твердого біопалива в минулому році змушена була зупинити виробниц тво через нерентабель ність». Будь-кому, хто хоч трохи знається на питанні, мабуть, стане цікаво, звідки ця можливість конкурувати повинна була б узятися з огляду на ту кардинальну різницю в якості дереви ни, що потрібна меблярам і деревообробникам, з одного боку, та виробниками пелет – з іншого.
Що ж виходить? Очільники наших галузевих асоціа цій проводять з очільни ками урядових підрозділів парадні зустрічі, підпису ють меморандуми, рапор тують про досяг нуті домовленос ті (див. «Лісівник
України», №22–23 (43) за 15 листопада 2011 року, стаття «Співпраця двох галузей: початок покладе но»), а через кілька місяців Кабмін без жодних докорів сумління відбирає в них кілька мільйонів кубометрів сировини для цілей, на які згодилися б і «затрухлявілі пеньки». Воістину: «Що далі в ліс, то більше дров». Тут або права рука не знає, що робить ліва, або морози вже зовсім довели, або ще щось… «Деревообробник» вирішив глибше вникнути в суть справи і присвятити їй окреме дослідження у своїх наступним номерах.
cmyk
cmyk
інтерв’ю
Засновник та видавець ТзОВ «Редакція газети «Деревообробник» Директор Михайло Ковальчук Шеф-редактор Петро Баландюх -----------Головний редактор Любомир Коваль Поштова адреса: а/с 5911, м. Львів, 79054 Адреса редакції: вул. Садова, 2а, м. Львів, Україна Тел./факс: (032) 244-11-64, 244-11-65 e-mail: derevo@derevo.com.ua www.derevo.com.ua Передплатний індекс:
22346
© ТзОВ «Деревообробник», 2012 Свідоцтво про державну реєстрацію КВ №4094 від 17.03.2000 р.
Періодичність – двічі на місяць. Тираж – 10 000 примірників. Ціна договірна. -------------Погляди авторів публікацій не завжди збігаються з думкою редакції. Редакція залишає за собою право не листуватися з читачами. Рукописи не рецензуємо і не повертаємо. За достовірність поданої у матеріалах інформації відповідають автори матеріалів. За зміст і достовірність інформації у рекламних та інших повідомленнях і за якість рекламованого товару відповідає рекламодавець. Передрук дозволено з письмової згоди редакції. ----------Газета «Деревообробник» є учасником медіа-групи «ПромІнфо» www.prominfo.com.ua ----------Газета надрукована у СП «Полі» (м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, 6б). Замовлення №
Деревообробник №2 (284) 31 січня – 13 лютого 2012 року
На крилах прориву… Закінчення. Поч. на c. 1
(садові меблі та архітектура), що відбуваються в німецькому Кель ні, а також «Swissbau», будівель на виставка у швейцарському Базелі. «SIPPO» відвідує одну або дві з них на рік і має там колек тивний стенд, на який запрошу ють і українців. «ФОРЗА» допо магає відібраним підприємствам готуватися до заходу (розроб ляти якісні рекламні матеріали, відбирати зразки для виставки тощо). Досі на кожній виставці було щонайбільше три наших під приємства. Перед нами ставлять мету збільшити їх кількість до шести-десяти. – Але давайте нарешті узагальнимо, які конкретно витрати беруть на себе швейцарці, а які – українці? – Швейцарці оплачують спо рудження виставкового стенда, проживання у готелі двох учас ників від підприємства на весь час проходження виставки, яка, як правило, триває п’ять-шість днів. Експерти від «SIPPO» нада ють експонентам активну кон сультаційну допомогу під час самої виставки. Крім того, вони беруть на себе витрати на пере сування містом і фінансують основні витрати на рекламу та маркетинг – загалом €7–10 тис. на одного учасника. Від українсь ких компаній потрібно внести реєстраційний внесок у розмірі €1–1,5 тис., залежно від розміру виставки, оплатити транспорт ні витрати на свою подорож до місця її проведення, привезти якісні зразки та хороші реклам ні матеріали, а також фахівців, які вільно володіють англійською чи німецькою мовою, тому що інакше ефективність участі сягає нульової відмітки. – А як виглядає цей колективний стенд? Там що, лише учасники зі своїми матеріалами та зразками? – Крім продукції підприємств, на виставці є ще спеціалізова не приміщення, яке називають кухнею, мабуть, через те, що там
завжди можна пригостити відві дувачів кавою чи чаєм із печи вом. Фактично, однак, це, скоріш, офісне приміщення, де є інтер нет, телефонний та факсиміль ний апарати, завдяки яким можна зв’язатися з Україною та рештою світу. Тобто фактично всі умови – лише приїзди і працюй. – І чи є приклади якихось конкретних результатів? – Є, і досить переконливі. На останній виставці «Interzum», наприклад, підприємства уклали попередніх контрактів на суму €600 тис., із яких остаточно було підписано на €430 тис. Якщо говорити конкретніше, то, завдя ки одній із виставок «Interzum», одна з українських компаній, наприклад, уклала стільки нових контрактів з австрійськими пар тнерами, що вона навіть відмо вилася від участі у наступній виставці. Або інший випадок: я бачила це на власні очі, бо була тоді присутня на виставці. Віт чизняній фірмі за тиждень пере бування вдалося започаткувати аж 80 нових контактів! – А загалом, на який час розрахована участь фірми у виставці? – «SIPPO» запрошує фірму на три роки. Чому? Вважають, що перший рік фірма лише вчить ся, здобуває практику. Її там ще ніхто не знає, її фахівці лише оглядають інших експонентів, дивляться, що їм треба вдоскона лити. Якщо і укладають контрак ти, то лише на невеликі суми. На другий рік їх там уже впізнають, а на третій – вони вже там як свої, тож далі можуть собі дати раду і без «SIPPO». – Чудовий хепі-енд як для нашої розмови про «SIPPO»… Тож давайте зараз поговоримо про те, чим ще займатиметься «ФОРЗА» надалі. – З інших міжнародних про ектів для ваших читачів, мабуть, найцікавішим буде «IN2WOOD». Це проект із розвитку лісових кластерів, що здійснюється у 13 регіонах Європи з 6 країн. Украї ну представляють у цьому парт
нерстві «ФОРЗА» і Національний лісотехнічний університет Украї ни зі Львова. Суть проекту – це розвиток співпраці між лісови ми кластерами та впровадження якихось інноваційних методик, наприклад, у дерев’яному буду ванні. – Але, крім того, на рахунку «ФОРЗИ», як ми знаємо, ще дуже багато цікавих і корисних публікацій... – Справді, одне з основних завдань «ФОРЗИ», хоча тепер не як проектної, а як громадської організації, – це надалі просу вати зміни в напрямі сталого ведення лісового господарства. Ми пишаємося публікацією про досвід громадського лісівниц тва, яку ми підготували спільно з міжнародною авторською коман дою двома мовами: українською та англійською. 1500 примірни ків цієї публікації українською мовою було надіслано кожному українському лісгоспу та кожній громаді в Закарпатті, котрих там налічується близько чотирьох сот, а також нашим партнерським організаціям – вищим навчаль ним закладам і науково-дослід ним установам, дуржавним уста новам, неурядовим організаціям. 500 примірників англійською мовою було розповсюджено серед міжнародних організацій, як уря дових, так і громадських. Також яскравим прикладом публікацій є підбірка буклетів для шкільних лісництв, яку ми розробили на основі досвіду наших словацьких колег. Торік ми видрукували 4 види по 1000 екземплярів кожен українською мовою і розповсю дили серед шкільних лісництв Закарпатської області та надісла ли в Державне агентство лісових ресурсів України. А загалом за роки своєї діяльності ми відсила ли їм і багато іншого, наприклад, розроблені Закарпатським ОУЛМГ рекомендації, як залучати приват ний бізнес до лісогосподарських робіт. Вони так само надійшли усім 360 лісгоспам України. – І є якийсь зворотний зв’язок?
– Ну нам, звісно, хотілося б більшого, але слід врахувати, що це цілком нові теми і в лісгоспів ще немає до цього великого заці кавлення. Тож зворотних питань до нас від них небагато надходить. Але, з іншого боку, ми для того тут і працюємо, аби впровадити в життя якісь новинки. Серед них такі важливі, як, наприклад, «Нав чання впродовж життя для лісів ників», дворічний проект, здійс нюваний, знову ж таки, спільно з нашими словацькими колегами починаючи з 2012 року. – Які його основні цілі? – Однією з основних цілей про екту є впровадження навчальних тем із багатофункціонального ведення лісового господарства на базі Карпатського навчально го лісового центру, створеного в рамках Швейцарсько-українського проекту. Річ у тім, що всі лісівники, які працюють у системі лісового господарства України, проходять обов’язкову перекваліфікацію, що відбувається у Боярці під Києвом, тобто в рівнинних умовах. А ці умови докорінно відрізняють ся від гірського лісівництва, яке поширене в Карпатському регіоні (Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях). Тож щоб покращити якість підготовки фахівців Захід ного регіону в Івано-Франківську, відкрили філіал навчального цен тру у Боярці – Карпатський нав чальний лісовий центр. «ФОРЗА» допомогла облаштувати там матеріально-технічну базу (заку пила меблі, комп’ютерну техніку та навчальні посібники, комплек ти захисного обладнання тощо). Цей центр функціонує вже два роки, і тепер підготовка наших фахівців відбувається на зовсім новому рівні. Для всієї нашої галузі це справжній прорив. Бесіду вів Костянтин АНДРОСОВ
Деревообробник №2 (284) 31 січня – 13 лютого 2012 року
матеріали
«KIELSTEG» – конструкційний матеріал майбутнього «KIELSTEG» – це новий виготовлений з дерева ефективний конструкційний елемент, який виробляють промисловим способом, формуючи з ялинкової деревини верхній і нижній пояси та виготовляючи з фанери чи плит OSB штеги між ними. За останні три роки завдя ки співробітництву, налаго дженому між вищими навчаль ними закладами та суб’єктами господарювання, вдалося розробити ринково-орієнто вану технологію, елементами якої, зокрема, є:
• виготовлення верстатів і устаткування; • наявність проектів, завдяки яким зацікавлені можуть отрима ти рекомендацію; • наявність таких самих клієнтів/ліцензіатів; • наявність дозволу на засто
сування у сфері будівництва в Німеччині. Оптимальне застосування матеріалу дає змогу досягнути потрібного співвідношення між вагою та вантажопідіймальністю. Матеріал застосовують власне там, де він необхідний згідно
із законами статики. Задіяні матеріали і технологія виготов лення дають змогу досягнути значного розмаїття в асорти менті продукції «KIELSTEG». У результаті отримують виго товлений із природного матеріа лу – деревини – конструктивний елемент, надзвичайно ефектив ний з економічної точки зору.
Загальні властивості • Економічно обґрунтована відстань між опорами 6–30 м. • Такі відстані між опорами дають змогу оптимально вико ристовувати простір. • Елементи «KIELSTEG» виго товляють також із надбудовою. • Дахові конструкції виступа ють на 10 м. • Елемент має цілком естетич ний зовнішній вигляд, тому додат кового покриття не потрібно. • Інноваційна технологія виробництва дає змогу отри мати масштабовані елементи «KIELSTEG».
Статика Асортимент конструкційних елементів «KIELSTEG»
Вимоги щодо того, як пови нен реагувати на деформацію на
згин конструктивний елемент із деревини, визначає норма ÖNORM EN 1995 1-1 «Проек тування конструктивних еле ментів з деревини». Елементи «KIELSTEG» успішно пройшли випробування у відділі дослі дження матеріалів при уні верситеті Штутгарта (Інститут Отто Графа). Їх результати вже передано в Німецький інститут будівництва, який має надати загальнонаціональний техніч ний допуск на їх застосування на території Німеччини. За вогнетривкістю елемен ти «KIELSTEG» належать до вогнетривкого REI 30 та висо ковогнетривкого REI 60 класів залежно від того, скільки часу вони можуть витримувати вогонь. При цьому розрахунок здійснюють за нормою ÖNORM EN 1995 1-2: β0 = товщина згоряння 0,656 мм/хв; t = тривалість горіння (хв); dred = зменшення глибини; d0 = безпековий шар 7 мм; dchar,0 = глибина спалювання. Закінчення на c. 4
cmyk
cmyk
ринок
Деревообробник №2 (284) 31 січня – 13 лютого 2012 року
«KIELSTEG» – конструкційний матеріал майбутнього Закінчення. Поч. на c. 3
Характеристика деяких моделей конструкційних елементів «KIELSTEG» для житлового будівництва Модель KSE 228
Модель KSE 280
навантаження (без власної маси) кН/м2
вільний проліт, м
навантаження (без власної маси) кН/м2
вільний проліт, м
3,0
8,60
3,0
10,05
3,5
8,45
3,5
9,85
4,0
8,30
4,0
9,70
4,5
8,15
4,5
9,55
5,0
8,05
5,0
9,35
5,5
7,90
5,5
9,25
6,0
7,80
6,0
9,05
6,5
7,55
6,5
8,75
7,0
7,30
7,0
8,50
7,5
7,10
7,5
8,20
8,0
6,85
8,0
7,90
Висота елемента, мм
228
Висота елемента, мм
280
Ширина елемента, м
1,2
Ширина елемента, м
1,2
Клас вогнестійкості
REI 30
Клас вогнестійкості
REI 30
На вплив вологи елементи «KIELSTEG» реагують так само, як і будь-який інший деревопохід ний матеріал. Великий потенціал для виси хання забезпечують повітряні прошарки, які, якщо правиль но підібрано дизайн, запобіга ють утворенню дефектів. Коли з елементів «KIELSTEG», що від значаються теплоізоляційними властивостями, монтують дах, ставку роблять на властиву їм при застосуванні в будівництві надійність. Теплоізоляційні дахи «KIELSTEG» складаються з воло гонепроникних шарів над ізоля ційним шаром та під ним, завдя ки чому будівельний елемент «KIELSTEG» добре захищений від проникнення вологи ззовні.
Звукоізоляція від шуму, що передається через вібрацію
Звукоізоляція від шуму, що передається через повітря
Підлоги «KIELSTEG» у кла сичному виконанні відповідають нормам звукоізоляції у будівлях житлового призначення. Підлога із насипним шаром товщиною 6 см, звукоізоляційним рівнем (TP 35/30) та кам’яним настилом 6 см забезпечує показник звуко поглинання L׳nT,w = 47 дБ.
При товщині дахового ізоля ційного покриття не менше 70 мм забезпечується показник зву копоглинання R׳,w = 50 дБ. За матеріалами «Kielsteg GmbH» Переклад редакції
Характеристика деяких моделей конструкційних елементів «KIELSTEG» для промислового будівництва Модель KSE 405
Модель KSE 485
вільний проліт, м
навантаження (без власної маси) кН/м2
інтер’єр
1,0 1,5
Модель KSE 785
вільний проліт, м
екстер’єр
навантаження (без власної маси) кН/м2
інтер’єр
17,60
16,85
1,0
17,05
16,30
1,5
Модель KSE 800
вільний проліт, м
екстер’єр
навантаження (без власної маси) кН/м2
інтер’єр
20,35
19,45
1,0
19,65
18,80
1,5
вільний проліт, м
екстер’єр
навантаження (без власної маси) кН/м2
інтер’єр
30,50
29,20
1,0
30,60
29,30
29,65
28,40
1,5
29,80
28,50
екстер’єр
2,0
16,55
15,80
2,0
19,05
18,25
2,0
28,90
27,70
2,0
29,05
27,80
2,5
16,05
15,40
2,5
18,55
17,75
2,5
28,20
27,00
2,5
28,40
27,15
3,0
15,15
14,55
3,0
17,45
16,80
3,0
27,60
26,40
3,0
27,75
26,55
3,5
14,40
13,90
3,5
16,60
16,00
3,5
26,25
25,20
3,5
26,60
25,50
4,0
13,65
13,30
4,0
15,70
15,30
4,0
25,15
24,20
4,0
25,50
24,50
4,5
13,00
12,80
4,5
14,95
14,75
4,5
24,00
23,30
4,5
24,45
23,65
Висота елемента, мм
405
Висота елемента, мм
485
Висота елемента, мм
785
Висота елемента, мм
Ширина елемента, м
1,2
Ширина елемента, м
1,2
Ширина елемента, м
1,2
Ширина елемента, м
1,2
Клас вогнестійкості
REI 30
Клас вогнестійкості
REI 30
Клас вогнестійкості
REI 60
Клас вогнестійкості
REI 60
К о м е р ц і й н і о г о л о ш е нн я Пропонуємо лінійні лазери для позначення лінії розкроювання деревини. ПП “Інтер Оніс” (067) 28-44-093, (032) 242-41-99.
Продається чотирибічний верстат “WEINIG” Тел.: (097) 8360110 Володимир.
800
обладнання
Деревообробник №2 (284) 31 січня – 13 лютого 2012 року
Промислові лісопильні лінії Базуючись на досвіді поколінь і з метою рентабельного використання лісосировини було створено «HewSaw» – лісопильну технологію, котра використовує функціональні рішення для вирішення різноманітних завдань із розпилювання деревини. Технологія поклала початок розробці та виробництву серії про мислових лісопильних ліній фінсь кого концерну «Veisto Oy», деталь ніше про деякі з них ми розповімо нижче.
«HewSaw R200» Ця лінія призначена для розпи лювання тонкомірної сировини (діа метром від 80 до 230 мм) із високим корисним виходом пиломатеріалів. Нині лінію «HewSaw R200» вико ристовують більше 150 лісопильних компаній з усього світу. Залежно від розпилюваної деревини, робочого режиму та інших чинників, річна про дуктивність цієї лінії становить від 15 до 200 тис. м3 пиломатеріалів. Лінія працює за принципом «разо вого подавання сировини». Тобто завантаживши в неї на початку коло ду без жодних повернень для кіль каразової обробки на одному й тому самому верстаті, на виході з неї отри муємо готові для подальшої обробки пиломатеріали. Гнучкість у виробни чому процесі та малі затрати роблять «HewSaw R200» економічно вигідним продуктом для лісопильних заводів. Технічні характеристики лінії «HewSaw R200» Параметри Діаметр колоди в тоншому кінці, мм
Значення 80–230
Максимальний діаметр колоди, мм
350
Ширина випалюваного бруса, мм
70–200
Висота випалюваного бруса, мм
60–225
Швидкість лінії, м/хв
70–200
Маса лінії, т
34–37
Відслідковування центру колоди під час розпилювання, особливо при великій її кривизні, дає змогу збіль шити корисний вихід пиломатеріалів, а отже, й підвищити продуктивність.
«HewSaw R200 PLUS MSA» Ті, хто бачив цю лінію в дії, нази вають її вдосконаленою моделлю «робочої конячки» – лінії «HewSaw R200». Основними характеристиками цієї моделі є надійність, продуктивність, гнучкість виробничих процесів, мож ливість розпилювання кривих колод, високий вихід пиломатеріалів, про стота заміни різального інструменту й обслуговування. Компанія випускає цю лінію як зі змінним, так і зі стаціонарним поставом різальних інструментів та ножовими напрямними. Технічні характеристики лінії «HewSaw R200 PLUS MSA» Параметри
Значення
Діаметр колоди в тоншому кінці, мм
80–280
Максимальний діаметр колоди, мм
350
Ширина випалюваного бруса, мм
60–210
Висота випалюваного бруса, мм
60–235
Ширина пропилу, мм
3,2–4,2
Швидкість лінії, м/хв
60–200
Маса лінії, т
34–36
«HewSaw SL250 DUO» Лінія цієї серії призначена для розпилювання колод із діаметром в тоншому кінці від 80 до 380 мм. Різноманітні варіанти комплекту вання лінії та рівня автоматизації процесу дають змогу використову вати «HewSaw SL250 DUO» для вирі шення різноманітних виробничих завдань. Технічні характеристики лінії «HewSaw SL250 DUO» Параметри Діаметр колоди в тоншому кінці, мм Максимальний діаметр колоди, мм
Значення 80–380 550
Висота отримуваного на фрезерно-брусувальному верстаті бруса, мм
75–365
Ширина отримуваного на фрезерно-брусувальному верстаті бруса, мм
75–365
Висота отримуваного на ділильному верстаті бруса, мм
63–265
Ширина отримуваного на ділильному верстаті бруса, мм
75–365
Ширина пропилу, мм
4,2–4,8
Швидкість лінії, м/хв
60–150
Автоматична система подаван ня колод «HewSaw Log-In», якою укомплектована лінія, здійснює вимірювання та подавання колоди на обробку в оптимальному, з точки зору корисного виходу, положенні. Брусувальний верстат обробляє колоду з чотирьох боків та відпи лює чотири обрізні дошки: по дві з кожного боку колоди.
Закінчення на c. 6
cmyk
cmyk
обладнання
Успішний бізнес потребує нового економічного обладнання За допомогою економічних стрічкопилкових верстатів лінії SLP від компанії «Wood-Mizer» ви зможете значно оптимізувати витрати.
Деревообробник №2 (284) 31 січня – 13 лютого 2012 року
Промислові лісопильні лінії Закінчення. Поч. на c. 5
Якщо зовнішні дошки лінія відокрем лює завжди постійної ширини, то процес випилювання внутрішніх дощок оптимі зується відповідно по кожній колоді. Бокові дошки сортувальний механізм відокремлює на боковий транспортер, а брус надходить на подальшу оброб ку, де після центрування за допомогою ділильного верстата його розпилюють врозвал.
«HewSaw SL250 TRIO»
Економічна технологія розпилювання може зро бити вигідною переробку навіть відходів деревини. Для того, щоб отримати прибуток від розпилюван ня тонкоміру і короткоміру, потрібно зважити на кілька факторів. Наприклад, малі колоди (діаметром 100–400 мм і завдовжки від 900 до 3600 мм) – це доступна і недорога сировина. А щоб отримати з низькосортної деревини цінний продукт, потрібно ретельно прораху вати витрати на розпилю вання. Компанія «Wood-Mizer» першою у світі розробила і запатентувала технологію розпилювання вузькими стрічковими пилами. Лише використання пил із тон ким пропилом і високим виходом корисної продукції може забезпечити вироб ництво товарів із дешевого матеріалу. Стрічкопилкові верстати мають значні переваги, важ ливі для будь-якого підпри ємця, а саме: недорогі порів няно з іншими технологія
ми пиляння, але при цьому забезпечують високу якість продукції. Для вузької пили потрібні двигуни малої потужності, які економлять енергію (максимальне енер госпоживання – 100 кВт), а виробнича площа – 150– 220 м2. Також верстати лінії SLP не потребують дорогого та масивного фундаменту. Команда інженерів «Wood-Mizer» розробила лінію SLP із переробки тон коміру, до якої входять не лише верстати, а й різно манітні конвеєри для транс портування матеріалу, які знижують трудовитрати і механізують непродуктивну ручну працю. За допомогою продукції компанії «WoodMizer» виробництво можна швидко переналаштувати на нову сировину, якщо умови на ринку змінилися. За необхідності лінію легко демонтувати і перевезти в інший регіон, де зростає ділова активність. Лінія SLP для перероб ки тонкоміру складається з чотирьох верстатів: • TVS – вертикальний двоголовковий верстат.
Призначений для виробництва двокан тного бруса. Він облад наний рампою для заван таження колод, і нижнім поперечним конвеєром для винесення обапола із зони розпилювання; • SVS – вертикальний одноголовковий верстат, який розпилює двокантний брус навпіл; • HR – горизонтальний стрічкопилковий верстат. Залежно від необхідної продуктивності його ком плектують пиляльними головками у кількості від 1 до 6. Розпилює брус на палетні заготовки; • EG300 – крайкообріз ний верстат, із можливістю переналаштування на бага топил із п’ятьма циркуль ними пилами. На ньому переробляють обапіл на заготовки, які згодом також скеровують на верстат HR. Сенс бізнесу, який про понує «Wood-Mizer», – це перестати розкидатися ресурсами і припинити рахувати прибуток у кубо метрах. Бізнес із верстата ми «Wood-Mizer» полягає не в тому, щоб виготовляти дошки, а в тому, щоб зароб ляти гроші з деревини, про яку ще нещодавно вважали «непридатною для комер ційного використання». Інна КУЗМІЧОВА
Ця лінія призначена для розпилюван ня колод великого діаметра – від 100 до 420 мм. Обробка колоди розпочинається з автоматичної системи подавання колод «HewSaw Log-In», яка вимірює колоду і подає її на фрезерно-брусувальний верстат, який брусує її з чотирьох боків. Отриманий у результаті обробки брус вимірює спеціальний пристрій, на основі даних якого відбувається процес оптимі зації розпилювання максимум на вісім бокових дощок. Після цього брус роз пилюють та фрезерують й отримують
Технічні характеристики лінії «HewSaw SL250 TRIO» Параметри
Значення
Діаметр колоди в тоншому кінці, мм
100–420
Максимальний діаметр колоди, мм
550
Висота отримуваного на фрезернобрусувальному верстаті бруса, мм
75–365
Ширина отримуваного на фрезернобрусувальному верстаті бруса, мм
75–365
Висота отримуваного на ділильному верстаті бруса, мм
63–265
Ширина отримуваного на ділильному верстаті бруса, мм
75–365
Ширина пропилу, мм
4,2–4,8
Швидкість лінії, м/хв
60–150
максимум чотири бокових дошки, які відокремлюють на поперечний конвеєр. Брус, який залишився після цієї роз пилювально-фрезерувальної обробки, перевертають і подають на розпилю вання відповідно до даних програми оптимізації. Володимир ЛУЖНЯК
Довідка
Історія концерну «Veisto Oy» розпочалася у 1964 році, коли брати Раутіо само стійно сконструювали перший брусувальний верстат для власних потреб. У процесі експлуатації цей верстат удосконалили і переробили на верстат для розпилювання тонкомірної деревини. Хоча цей верстат був призначений для задоволення власних потреб, чутка про винахід братів розійшлася лісопильними підприємствами Фінлян дії – це стало поштовхом для налагодження промислового виробництва лісопиль ного обладнання. У 1980-х для розвитку діяльності було створене акціонерне товариство «VeistoRakenne Rautio Oy» і побудований новий завод. Також був розроблений прототип лісопильного верстата «VeistoSaha R115», який після введення у серійне виробниц тво набув великої популярністі серед лісопиляльників. Кульмінацією довготривалої конструкторської та експериментальної роботи стало створення вже у XXI ст. лісопильних ліній «HewSaw», котрі набули всесвіт нього визнання.
2
31 січня 2012 р
Деревообробник №2 (284) 31 січня – 13 лютого 2012 року
інтерв’ю
Це справа настрою Михаїл і Фрітц Еггери були ще підлітками, коли їхній батько запустив у виробництво першу деревостружкову плиту. Вони навчалися цього нелегкого ремесла деревообробки у доброго майстра. Від них і досі залежить стратегічний курс розвитку групи «Egger». Поспілкуємося з Михаїлом Еггертом про керування компанією, сімейну атмосферу, що панує на підприємстві та про плани на майбутнє. Рівно о другій годині дня відчиняються двері й на порозі з’являється пристійний чоловік із собакою – родезійським рідж беком. Михаїл Еггер привітно посміхається нам, обмінюємося рукостисканнями. «Я спізнився?» Ні, ми приїхали завчасно. «Знає те, я надаю великого значення пунктуальності. На підприємс тві дотримуюся цього ж принци пу». Сідаємо за дерев’яний стіл і розпочинаємо бесіду. – З вашого офісу відкривається такий чудовий краєвид на Тірольські Альпи. Чи можна стверджувати, що ви дуже любите природу? – Я виріс серед природи. Тут усі ставляться до неї з великою пошаною. А для мене – це прос то подарунок долі, що я живу в такій мальовничій місцевості. – У дитинстві батько часто брав вас зі собою до лісу? – Ні, не дуже. Він не мав на це часу. Зате завжди брав нас зі собою на лісопилку, а пізні ше й на завод, де виготовляли ДСП. І ми любили з батьком туди ходити, особливо коли він нам дозволяв залазити в трактор або полазити по штабелях. Напевно, тому я так люблю деревину. – Місією вашої компанії є захист навколишнього середовища та дбайливе ставлення до природних ресурсів. Це наслідок того, що ви виросли на природі? – Ми завжди замислюємо ся над тим, як ще дбайливіше ставитися до наших природних ресурсів, адже вони відіграють величезну роль і в рентабель ності підприємства. Наприклад, уже в 1992 році ми інвестува ли 100 млн шилінгів у систему очищення повітря. Тоді таких фільтрових систем не було, тому нам довелося її розробля ти самотужки, щоб не завдавати шкоди навколишньому середо вищу. Сьогодні використовуємо її залишкове тепло у своїх цілях. У 2008 році почали постачати весь Ст. Йоган тепловою енер гією. Кожен великий завод у нас оснащений очисними установ ками і має власні електростанції, що працюють на біомасі. – Ваш батько закрив прибутковий лісопильний завод
у 1961 році, зробивши ставку на зовсім нові технології. Сьогодні його хвалять за таку далекоглядність. А як насправді було у далекому 1961-му році? – Спочатку над ним під сміювалися. В Австрії тоді вже було дев’ять деревостружкових заводів, які мали набагато біль ше грошей, ніж батько. У нього було лише 50 тис. німецьких марок. Зате він володів тонким чуттям та мав мрію. Ніхто й ніщо не могло пере шкодити йому в її здійсненні. Після того, як великі машино будівні фірми вказали йому на двері, він замовив свій перший прес у фірми «Bison». Роз мір плити сягав усього 1,85 × 3,5 м за сьогоднішніми мірками вона була не більша від лабо раторного преса. Але за день він все-таки робив близько 28,4 м³ – це майже колона ван тажівок. Думали, що все це в Австрії не продамо. Сьогодні відправляємо на продаж близь ко 800 вантажівок щодня. Поча ли, звичайно, скромно, але в тих, хто виріс із підприємством, виробилася особлива повага до продукту. – Ми вже згадували про пунктуальність. На підприємстві цінностям надають велике значення. Вони змінюються з часом? – Ні, фундаментальні цін ності залишаються. Наприклад, раніше наше робоче взуття важило більше, ніж я, у той час зовсім маленький хлопчисько. І коли нам доводилося закріплю вати плити при навантаженні вантажівок, ми ці черевики зні мали, щоб не пошкодити виро би. Нас навчали з повагою ста витися до зробленої продукції. Я досі слідкую за тим, щоб ніхто не ходив у взутті по упакованих плитах. У роботі дуже важлива акуратність. Це теж особистий принцип. – Вам було чотирнадцять років, коли 18 грудня 1961 року перша ДСП була виготовлена на новому заводі вашого батька. Яким запам’ятався той день вам? – Перша ДСП зійшла із преса ввечері, я вже прийшов додому
зі школи. Пам’ятаю ще, як один молодий робітник одержав серйозні травми на зубчасто му колесі. Такі нещасні випад ки траплялися тоді часто. На заводі на той час працювало 28 осіб, деякі з них ще живі. – 6500 співробітників, які працюють у Вашій компанії, цінують сімейну атмосферу, що тут панує. Як вам вдається її утримувати, незважаючи на культурні розбіжності між людьми та кордони, що розділяють країни й континенти? – Це зовсім не так складно, як здається. Керівник не є цен тральною фігурою в компанії. Кожен співробітник має для нас велике значення. Прибираль ниця так само важлива, як інже нер, секретар або генеральний директор, і ми дотримуємося цього переконання неухильно. Хоча генеральних директорів у нас немає, є тільки керівниц тво групою. Завдяки тому, що кожен працівник дуже важли вий для підприємства, і виникає така сімейна атмосфера і згур тованість у колективі. – Ми прочитали газетну замітку, що висить у Вас на стіні. Ваш батько справді чотири рази відмовлявся від посади радника комерції? Нібито через те, що він не хотів створювати різниці між собою та своїми співробітниками. Що це була за історія? – В Австрії, особливо у Відні, кожен прагне стати «комер ційним радником», «медичним радником» або «магістром» – суцільна гонитва за чинами! А батька губернатор чотири рази проголошував «комерційним радником», але він щоразу від мовлявся. До речі, так само, як і я з братом. Зрештою, батько дав губернаторові 10 тис. шилінгів і сказав: «Заспокойтеся наре шті». Таким він був. Простий селянин. І йому не потрібно було ніяких чинів. – Галузь дуже змінилася від часів вашої молодості. Що б ви порадили молоді на майбутнє, наприклад вашим дітям, які теж працюють у цій галузі? – Дітей очікує багато чого, наприклад, розвиток інформа ційних технологій, логістика, системи й інструменти стали неймовірно складними. Але тільки технікою тут не обійти
Довідка Михаїл Еггер Народився в 1947 році. В 1982-му році разом зі своїми братами Фрітцем і Едмундом очолив компанію «Egger». На той час в Австрії фірмі належали три заводи з виробництва ДСП і броварня. В 1984 році компанія розпочала діяльність на міжнародному рівні з покуп ки свого першого іноземного заводу в Гексемі (Великобританія). З 2009-го року Михаїл Еггер входить до спостережної ради компанії. ся. Їм необхідно буде осягну ти рецепт нашого успіху, що налічує і спілкування зі спів робітниками фірми, і здатність неординарно мислити. Здоро вий глузд дуже важливий, але інтуїція та розум повинні допов нювати один одного. Потрібно вміти слухати інших. Зовсім не обов’язково ставати основопо ложником чогось нового, як це було із моїм батьком. Тому й стіл у моєму кабінеті круглий. – Як можна визначити, які теми стануть важливими в майбутньому? – Просто прислухайтеся до своєї інтуїції та підключайте розум. Питання, що хвилює нас сьогодні, – це майбутнє лісо сировинних ресурсів. Вони стають усе дорожчими. Част ково і тому, що промисловість із виробництва й використання біомаси субсидіюється Євро пейським Союзом. Тому треба «перебудовуватися». І саме тому ми робимо ставку на стра тегію зворотної інтеграції, як у Брілоні, де ми в 2008 році відбудували новий лісопиль ний завод. Нам просто треба знову почати самотужки робити деревину. Але, крім того, дуже важливі партнерські відносини з іншими лісопильними заво дами. А чекати, що мені може запропонувати ринок, – це крок у хибному напрямі. – Це означає, що «Egger» повинен запасатися ресурсами? – Ви, напевно, натякаєте на «EGGER Forestry» в Англії, де ми вже давно займаємося швидше заготівлею деревини, ніж виробництвом. На новому російському заводі «Гагарін» теж є своє лісозаготівельне господарство площею близько 80 000 га. Є багато стратегічних рішень, за допомогою яких ми реагуємо на зміни економічної ситуації. Одне з них – план тації порід дерев, які швидко ростуть, інше – рециклювання відходів деревини. Підприємс
тва мають установки для вто ринної переробки деревних відходів – і це ще одне наше новаторське досягнення. Окрім того, ми робимо плити полег шеної конструкції. У нас стоїть єдина потужна установка для виготовлення легких плит зі стільниковим заповнювачем, виготовленим із рециклюваль ного паперу. На жаль, під час економічних криз підприємство з виробництва меблів змуше не було призупинити оброб ку таких плит. Але деревина, енергія, нафтопродукти й хімія стають усе дорожчими, тому я переконаний, що легку плиту очікує світле майбутнє. – А з ким «Egger» радиться, коли справа стосується вкладення інвестицій? – Ми дуже довго обговорює мо це з керівництвом групи, з нашими постачальниками та партнерами. Запитуємо і при слухаємося до думки співробіт ників. Дуже часто, наприклад, техніки, що працюють на нашому устаткуванні, діляться цікавими ідеями. Але багато з того, що стосується стратегічних рішень, я обговорюю зі своїм братом наодинці. Ми чудово доповнює мо один одного: у мене, можли во, краще розвинена інтуїція, а в нього – логіка. Я належу до тих людей, які зазвичай гово рять: «Ми повинні зробити все і зараз!» А мій брат, на відміну від мене, перевіряє всі дрібниці, зважує «плюси» й «мінуси» та робить розрахунки, перш ніж прийняти рішення. Ми не завжди доходимо до єдиної думки, іноді це призводить до сварки, але це добре! Звичайно ми дискутуємо доти, поки не доходимо спільно го рішення. Так ми працювали і з моїм покійним братом Едмун дом, і з батьком. І дотримуємося цього дотепер, скріплюючи наше спільне рішення дружнім рукостисканням. Йенс Ловізер, Тілль Шредер (MORE №1) cmyk
cmyk
наостанок
Деревообробник №2 (284) 31 січня – 13 лютого 2012 року
Новини від концерну «BRUKS» Німецька фірма «BRUKS Kloeckner GmbH» – одне з виробничих підрозділів шведського концерну «BRUKS», виготовляє спеціальне деревообробне обладнання на замовлення білоруських підприємств Ця фірма на замовлення білоруського підприємства ВАТ «Гомельдрев» розпоча ла виготовлення спеціаль ної барабанної рубальної машини для подрібнення на тріску відходів лущиль ного виробництва – шпонрванини і «олівця». Облад нання постачають у рам ках модернізації всього технологічного процесу на підприємстві з метою збільшення ефективності виробництва і якості про дукції. Зараз на ділянці вида лення відходів із лінії лущення березового шпону є стара рубальна машина фінського виробництва, яка за своїми технічними характеристикам і про дуктивністю не відпові дає підвищеними вимогам фанеро-сірникового ком бінату ВАТ «Гомельдрев». Ця машина не може вод ночас подрібнювати шпонрванину й «олівець», що призводить до значного зниження ефективності робочого процесу. Рубальна машина DH-V 300/400x800 L-3 +2 WT, яку постачають на підприємс тво, оснащена основним мотором потужністю 250
кВт і може переробляти не менше 35 м3/год вище зазначених відходів на якісну тріску. Ця машина розроблена інженерами концерну спеціально для потреб фанерних заводів. Її характерною особливіс тю є те, що за допомогою спеціально сконструйо ваного притискного вала вона здійснює більш ефек тивне подавання на рубку подрібненого «шпонурванини». Це рішення дає змогу компанії «BRUKS» конкурувати над подібни ми проектами. Також німецька ком панія «BRUKS Kloeckner GmbH» відвантажила до Білорусі лінію із рубки низькоякісної деревини. Барабанна рубальна машина BK-DH200x500L2WTЮ, з основним мотором потужністю 75 кВт, осна щена спеціальним пода вальним стрічковим транс портером, дозувальним транспортером, метало шукачем, розвантажуваль ним скребковим транспор тером і може переробити на паливну тріску до 10 м3/год щільної деревини у вигляді колод, обапола і кускових відходів.
Рубальна машина BK-DH-V/240x350 L-3+2WT з головним двигуном потужністю 110 кВт
Рубальна машина, поставлена для ВАТ «Керуюча компанія холдингу «Забудова»
Постачають це облад нання для ВАТ «Керуюча компанія холдингу «Забудо ва», основною сферою діяль ності якого є виробництво будівельних матеріалів. На території деревооб робного заводу, що є одним із підрозділів підприємс тва, розміщене лісопильне господарство, яке виробляє пиломатеріали для власних потреб. На заводі виготов ляють дерев’яні віконні та дверні блоки з клеєного масиву деревини, дошки для підлоги, обшивку, лиштву, плінтус, поруччя, підвікон ні дошки, дерев’яні клеєні бруси.
У зв’язку з необхід ністю утилізації значної кількості відходів лісо пильного господарства (2000 м 3/міс.) підпри ємство прийняло рішен ня про закупівлю вище зазначеного обладнання. Загальна сума інвестицій становила близько €150 тис. Лише за останні роки на замовлення росій ських фанерних комбі натів німецький підроз діл «BRUKS» виготовив і відвантажив понад 20 різ них рубальних машин. Володимир ОСІПОВ