Lisivnyk_issue_13-14_2012 by "Derevoobrobnyk"

В С Е У К Р А Ї Н С Ь К А

Г А Л У З Е В А

Г А З Е Т А

№13–14 (51) 24 ЛИПНЯ – 20 СЕРПНЯ 2012 РОКУ

На Львівщині відбулися змагання вальників лісу Щороку в Україні організовують Всеукраїнські змагання вальників лісу. Переможець отримує змогу представляти нашу країну на світових змаганнях. Але передують їм обласні, на яких у кожній області визначають найкращих вальників. На Львівщині змагання відбулися у Борщовицькому лісництві ДП «Львівське ЛГ». 18 представників від 16 лісгоспів, серед яких один юніор (вік до 24 років) демонстрували свою вправність у володінні бензопилою та доводили, що саме вони гідні називатися найкращими. Змагання відкрив заступник начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, головний інженер, головний суддя Юрій Громяк. Захід розпочали після спільної молитви. Учасники змагалися у звалюванні дерева, обрізанні сучків, монтажі нового ланцюга, розкряжуванні стовбура комбінованим різом та на точність. Уже дев’ятий раз поспіль 1 місце посів Володимир Кухта, вальник лісу з Нивицького лісництва ДП «Радехівське ЛМГ». Він набрав 1462 бали. На другому місці – вальник лісу ДП «Бродівське ЛГ» І.В. Прийма, на третьому – вальник лісу ДП «Бібрське ЛГ» М.Й. Якимів.

Лісівники з усієї України відвідали Житомирщину Перший заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Ярослав Макарчук провів на Житомирщині семінар-нараду головних лісничих обласних управлінь лісового і мисливського господарства. Лісівники з усієї України зібралися, щоб обговорити новітні методи вирощування саджанців та догляду за ними. Володимир Ткачук, начальник Житомирського управління лісового та мисливського господарства щиро вітав учасників заходу і висловив побажання, щоб упродовж зустрічі між колегами тривала ділова та конструктивна розмова, з’являлися нові ідеї та пропозиції. У Станишівському лісництві Житомирського лісгоспу гості ознайомилися з роботою базового розсадника, який віднедавна став окремою структурною оди-

Прес-служба Львівського ОУЛМГ

Під час семінару його учасникам було продемонстровано і рекреаційні пункти, облаштовані вздовж автомобільних доріг. Микола Дейсан, заступник голови Житомирської облдержадміністрації, схвалив ініціативу житомирських лісівників щодо створення таких зон відпочинку. На їх території – і гойдалки, і альтанки, і місця для вогнища та сміття. Дрова, а також березовий сік, мед та інше можна придбати тут же – у магазинах «Дари лісу». На лісовій ділянці Поташнянського лісгоспу лісничі ознайомилися з роботою нової лісокультурної техніки. Ярослав Макарчук переконаний, що така техніка значно підвищить ефективність лісокультурного виробництва. Прес-служба Житомирського ОУЛМГ

30 країн світу подали заявки на участь у Світовому чемпіонаті лісорубів 30 країн світу подали заявки на участь у 30-му Світовому чемпіонаті лісорубів, який відбудеться в Білорусі 23–27 серпня.

Оскільки професія вальника лісу важка і небезпечна, молодь неохоче йде працювати на звалюванні лісу. Тому основна мета змагань – популяризувати цю професію, донести до громадськості її важливість. Юніора представив ДП «Золочівське ЛГ». Це вальник Сасівського лісництва В. Габа. Переможців нагородили цінними подарунками і грошовими преміями не тільки від організаторів, а й від фірм-партнерів. На змаганнях були присутні, зокрема, представники фірм-партнерів «STIHL» та «Husqvarna». Високий рівень підготовки змагань сприяв успішному їх проведенню. Наступні змагання в 2013 році проводитиме ДП «Боринське ЛГ», а Володимир Кухта готується до республіканських змагань у Боярці та світових, які цього року відбудуться в Білорусі.

ницею підприємства. «Ми постійно працюємо над збільшенням асортименту саджанців у розсаднику, – ділиться директор лісгоспу Руслан Карчевський. – На сьогодні маємо майже 100 видів лісових і декоративних рослин. Реалізація декоративних саджанців дає прибуток у казну підприємства, хоча ціни у нас значно нижчі, ніж у приватних підприємців». Житомиряни ділилися з гостями досвідом вирощування сіянців із закритою кореневою системою. Переваги застосування цього методу очевидні: він дає рослині змогу краще адаптуватися до життя безпосередньо на лісовій ділянці. У Дубовецькому лісництві Коростишівського лісгоспу щорічно вирощують майже півмільйона сіянців лісових порід. Тут докладають зусиль, щоб мати якісний посадматеріал – адже це запорука якості майбутніх лісів. А для збільшення розмаїття видів купують посадковий матеріал екзотичних рослин навіть у голландських фірм. Гарні напрацювання у питаннях ведення тепличного господарства мають і радомишльські лісівники. Гості мали можливість переконатися у перевагах сучасних методів зрошування, підживлення та регуляції температурного режиму. До того ж спеціальні конструкції теплиць дають змогу максимально механізувати ручну працю.

У серпні до Білорусі разом з лісорубами планують приїхати і численні команди вболівальників, які також активно надсилають свої заявки. Для організації підготовки та проведення чемпіонату створено оргкомітет на чолі із заступником прем’єр-міністра Білорусі Михайлом Русявим. Чемпіонат відбудеться в Олімпійському спортивному комплексі «Раубічі». Головним його організатором є Міністерство лісового господарства Білорусі. Змагання лісорубів – це захопливе видовище, демонстрація віртуозного володіння інструментом і прекрасна нагода ближче ознайомитися з професією вальника лісу, оператора багатоопераційної лісозаготівельної техніки.

Перший чемпіонат світу серед лісорубів був проведений у 1970 році з ініціативи Угорщини і Югославії. Спочатку чемпіонати проводили щорічно, з 1996 року – раз на 2 роки. Традиційно у змаганнях беруть участь від 100 до 150 лісорубів з 20–25 країн світу. Урочисте відкриття 30-го Світового чемпіонату лісорубів відбудеться 24 серпня в ОСК «Раубічі». Цього ж дня почнуться змагання з рубання дерев (у лісовому фонді Логойського лісгоспу), монтажу пиляльного ланцюга, розкряжування комбінованим різом і точного пиляння. 25 серпня лісоруби продовжать змагання. Увечері на стадіоні в Раубічах нагороджуватимуть переможців. 26 серпня відбудуться змагання з обрізання сучків і командна естафета. Після закінчення змагань нагородять переможців у дисципліні «Обрізання сучків», а також у командній естафеті, в командній першості та абсолютній першості в особистому заліку. Цього ж дня в ОСК «Раубічі» відбудеться церемонія закрит-

тя змагань, на якій виступлять учасники чемпіонату. У дні змагань в Раубічах працюватиме виставка-ярмарок лісового комплексу Білорусі, на якій буде представлений широкий спектр лісової продукції, лісового машинобудування, дерев’яного домобудівництва, товари народного вжитку з деревини і продукція побічного лісокористування (гриби, ягоди, мед та інше), різний декоративний посадковий матеріал і багато іншого. Власну продукцію представлять і численні спонсори чемпіонату, головними з яких є відомі виробники «Aspen», «Husgvarna», «Stihl». Змагання лісорубів також підтримують підприємства лісового господарства республіки. Крім основних змагань, для глядачів організують різні конкурси і майстеркласи, професіонали продемонструють віртуозне володіння пиляльним інструментом. Також відбудуться змагання операторів форвардерів. Прес-служба Мінлісгоспу

cmyk

Лісівник України №13-14 (51)

• МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ •

24 липня – 20 серпня 2012 року

Cпівпраця українських і словацьких лісівників Упродовж 3–4 липня у словацькому містечку Велкі Шаріш відбувся вступний семінар проекту «Безперервне навчання лісівників задля кращого ведення лісового господарства». Метою семінару було ознайомлення присутніх з цілями, завданнями та очікуваними результатами дворічного українськословацького транскордонного проекту, який щойно розпочався. Проект «Безперервне навчання лісівників задля кращого ведення лісового господарства» впроваджують у межах Програми Транскордонного співробітництва Угорщини, Словаччини, Румунії та України

Засновник та видавець ТзОВ «Редакція газети «Деревообробник» Директор Михайло Ковальчук Шеф-редактор Петро Баландюх -----------Головний редактор Оксана Оприск Поштова адреса: а/с 5911, м. Львів, 79054

ЄІСП на 2007–2013 рр. Територією впровадження проекту є Закарпатська та ІваноФранківська області в Україні та Кошицький і Пряшівський регіони у Словаччині. Керівники двох організацій-партнерів, що співпрацюватимуть протягом наступних 2-х років у сфері підвищення кваліфікації працівників лісового господарства, – Мілан Лалкович, генеральний директор Національного лісового центру (НЛЦ) (м. Зволен, Словаччина) та Леся Лойко, голова громадської організації Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА» (м. Ужгород, Україна), наголосили, що участь у семінарі ключових осіб у галузі

Адреса редакції: вул. Садова, 2а, м. Львів, Україна Тел./факс: (032) 244-11-64, 244-11-65 e-mail: derevo@derevo.com.ua www.derevo.com.ua Передплатний індекс:

89283 © ТзОВ «Деревообробник», 2012 Свідоцтво про державну реєстрацію КВ 15901-5671 Р від 19.07.2010

професійного навчання лісівників обох держав є дуже важливою задля спільного усвідомлення цілей і переваг проектних заходів та підтримання проекту, створення умов для тісної транскордонної співпраці, формування робочої мережі зацікавлених сторін для позитивних зрушень у підвищенні кваліфікації працівників лісового господарства. «Цей проект буде основою для подальшої співпраці регіонів навіть після закінчення», – наголосив Мілан Лалкович. У семінарі взяли участь 46 словацьких і українських лісівників-практиків, управлінців і науковців. Важливою складовою семінару стали виступи Сергія Ірклієнка, директора «УКРЦЕНТРКАДРИЛІС», та Мілана Сарваша, директора Інституту лісового консалтингу та освіти НЛЦ, під час яких вони ознайомили учасників семінару з чинними в Україні та Словаччині системами безперервного навчання лісівників, а із презентацій Юрія Дербаля, експерта ГО «ФОРЗА», та Рудольфа Бруханіка, спеціаліста державного підприємства «Ліси Словацької Республіки», присутні отримали інформацію про підходи наближеного до природи лісівництва і їх застосування в Україні та Словаччині.

Періодичність – двічі на місяць. Тираж – 2 000 примірників. Ціна договірна. -------------Погляди авторів публікацій не завжди збігаються з думкою редакції. Редакція залишає за собою право не листуватися з читачами. Рукописи не рецензуємо і не повертаємо. За достовірність поданої у матеріалах інформації відповідають автори матеріалів.

Під час семінару було організовано опитування учасників щодо їх очікувань від роботи проекту і пропозицій щодо пріоритетних заходів, на яких слід зосередитися. Результати будуть використані для порівняння ситуації в обох країнах та визначення потреби зацікавлених цільових груп у якісних змінах і вдосконаленні системи як основи для змін підходів у веденні лісового господарства та підвищенні кваліфікації лісівників. Після завершення презентаційної частини семінару для українських представників словацькі партнери організували польову екскурсію в лісові угіддя поблизу містечка Липники, де вони ознайомилися зі структурою, основними напрямами діяльності та лісовими демонстраційними деревостанами лісництва Ганушовце Пряшівського лісового підприємства. За матеріалами ГО «ФОРЗА»

За зміст і достовірність інформації у рекламних та інших повідомленнях і за якість рекламованого товару відповідає рекламодавець. Передрук дозволено з письмової згоди редакції. ----------Газета «Лісівник України» є учасником медіа-групи «ПромІнфо» www.prominfo.com.ua ----------Газета надрукована у СП «Полі» (м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, 6б). Замовлення №

24 липня – 20 серпня 2012 року

• ОБЕРЕЖНО – ВОГОНЬ! •

Лісівник України №13-14 (51)

ТОП-5 найбільших пожеж цього літа Серед викликів, перед якими опинилося людство, – лісові пожежі, що дестабілізують «зелені легені» планети, у глобальному масштабі негативно позначаються на атмосфері, а відтак на здоров’ї та безпеці нас із вами. Через спекотну погоду і сильний вітер лісові пожежі поширюються на великі території.

ПОЖЕЖА В ЯЛТИНСЬКОМУ ГІРНИЧО-ЛІСОВОМУ ЗАПОВІДНИКУ

Східна частина Сполучених Штатів продовжує боротьбу із лісовими пожежами. Рекордна кількість пожеж зафіксована у декількох штатах. Найгірша з них у Валдо Каньйоні, Колорадо, яка спричинила дві смерті, змусила евакуюватися 35 тис. жителів та знищила щонайменше 346 будинків. Територію навколо Колорадо Спрінгс оголошено федеральною зоною катастрофи у зв’язку із найбільш руйнівною пожежею в історії штату. Лісові пожежі також знищили власність і спричинили масові евакуації у Каліфорнії, Вайомінгу, Айдахо, Монтані та Нью-Мексико.

26 червня в Криму в районі урочища «Уч-Кош» в Ялтинському гірничо-лісовому заповіднику через удар блискавки в дерево спалахнула пожежа лісової підстилки і чагарників на площі 0,2 га. Вранці 28 червня внаслідок посилення швидкості вітру до 25 м/с і неможливість гасити вогонь у важкодоступних місцях площа пожежі сягнула 8 га. Сюди автотранспортом було доставлено понад 1000 м3 води, до осередків пожежі прокладено 4 км рукавних ліній. До гасіння пожежі було залучено підрозділи МНС та Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, співробітників внутрішніх військ МВС України, бригади берегової охорони Збройних сил України. Загалом на ліквідацію пожежі було задіяно 78 одиниць техніки, у тому числі 2 вертольоти МНС «Мі-8» і 2 літаки з м. Ніжин, 782 особи. 29 червня пожежу локалізували, 30 червня – ліквідували.

У США ЛЮТУЮТЬ ПОТУЖНІ ЛІСОВІ ПОЖЕЖІ Тисячі людей були змушені покинути домівки через лісові пожежі, які вирують у США і посилюються внаслідок потужних вітрів.

Від лісових пожеж потерпає схід Росії. Через велику кількість займань надзвичайний стан оголосили у 8 регіонах.

ІТАЛІЮ ОХОПИЛИ ПОЖЕЖІ, З КУРОРТІВ ЕВАКУЮЮТЬ ТУРИСТІВ Лісові пожежі 15 липня охопили майже половину Італії. Займання на італійському острові Сардинія змусило владу почати евакуацію населення

ЗАГАСИ ПОЖЕЖУ за допомогою телефону

і туристів. Через спровоковані спекою пожежі в околицях міста Сан-Теодоро були евакуйовані близько 500 осіб. За словами очевидців, вогонь перекинувся на деякі будинки, четверо пожежників отримали опіки. Для локалізації та гасіння вогню на Сардинії пожежники використовують наземні і повітряні засоби, зокрема, чотири літаки і чотири вертольоти. Полум’я також вирує на Сицилії, в Абруццо, Апулії і Калабрії. Боротьба з вогнем ускладнюється сухою спекотною погодою.

НОВА ХВИЛЯ ЛІСОВИХ ПОЖЕЖ НА СХОДІ РОСІЇ

Наймасштабніші за останні 20 років лісові пожежі в іспанській провінції Валенсія не обійшлися без жертв. Загинув пілот одного з вертольотів – гвинтокрил розбився, набираючи воду з водосховища поблизу Валенсії. Ще один гелікоптер зазнав аварії біля міста Сьєрра-Мартес. Двоє пілотів перебувають у лікарні. Пожежі присвоєно найвищий ступінь небезпеки, призупинено рух на 14 автострадах, що сполучають центральну частину країни зі середземноморським узбережжям. Вогнем знищено десятки будинків. Пожежникам важко було контролювати осередки загоряння через сильний вітер, спеку й обмежену видимість. Затримано двох місцевих мешканців, яких підозрюють у тому, що вони стали винуватцями лісової пожежі, недбало поводячись з вогнем.

У Російській Федерації «Россельхоз» розробив безкоштовний додаток для iPhone і Ipad під назвою «Бережи ліс». Завдяки цьому додатку росіяни мають змогу запобігти лісовій пожежі чи покласти край законним вирубкам, – зазначає «Forest.ru». Для цього потрібно встановити додаток у себе на телефоні. Якщо ви стали свідком пожежі, достатньо її сфотографувати і визначити координати за

Китайці насадили 61 млн 680 тис. га лісів Загальна площа лісів у Китаї з 1992 року зросла зі 134 до 195 млн га, тобто збільшилася на 61 млн га – за даними державного управління лісового господарства КНР (Китайської Народної Республіки), повідомляє інформаційне агентство «GreenPress».

В ІСПАНІЇ ПОЖЕЖА ЗНИЩИЛА ПОНАД 50 ТИСЯЧ ГА ЛІСУ Лісова пожежа, що вирувала кілька днів в іспанській провінції Валенсія, знищила понад 50 тис. га лісу. Евакуйовано 1,7 тис. осіб. На боротьбу з величезною пожежею було залучено 2 тис. пожежників і волонтерів. У гасінні вогню задіяно 30 вертольотів і літаків.

Запас деревини в Китаї за 20 років зріс на 3,6 млрд м3 (до 13 млрд 700 млн м3) – про це зазначив заступник міністра лісового господарства Інь Хонг (Yin Hong). За словами чиновника, досягти таких результатів вдалося завдяки збільшенню обсягів фінансування в лісовідновлення та реалізації низки національних «зелених» проектів. Зокрема, з моменту підписання першого глобального екологічного договору на конференції ООН із навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 році в країні виконують обов’язкову загальнонаціональну програму із висаджування дерев. У звіті відомства зазначено: нині в країні є 61 млн 680 тис. га штучно відновлених лісів (світовий рекорд) і 7 млрд 810 млн т запасів вуглецю. За словами Інь Хонга, уряд КНР має намір збільшувати інвестиції в «зелений» сектор, приділяти особливу увагу контролю над опустелюванням земель. Уряд Китаю планує до 2020 року збільшити площу лісів на 40 млн га, а загальний запас деревини на корені – на 1,3 млрд м3. Окрім того, в країні розпочали п’ятирічну програму, в рамках якої до 2015 року озеленять більше 1 млн га орних земель у районі річки Янцзи. Із 1999 року Китай вклав 325 млрд юанів ($51 млрд 590 млн) у перетворення сільськогосподарських угідь на ліси.

Тундра заростає лісом через глобальне потепління Арктична тундра через глобальне потепління поступово перетворюється на ліс. До такого висновку дійшли фінські і британські вчені після дослідження 100 тис. км2 тундри від Таймиру до півострова Канін. Найскладніша ситуація – на півночі Сибіру та в центральній частині Далекого Сходу. Ліквідувати пожежі намагаються півтисячі вогнеборців, серед них - 80 парашутистів. Нагадаємо, що у 2010 році вогняна стихія знищила чверть російських посівів злакових культур. Тоді вогонь охопив площу в більш ніж 1 мільйон гектарів. У міністерстві надзвичайних ситуацій Росії попереджають, що через суху й спекотну погоду можливе повторення такої ситуації. Підготувала Марічка МАТВІЄНКО допомогою геолокації та надіслати повідомлення у Федеральну диспетчерську службу Федерального агентства лісового господарства. Крім того, у додатку можна знайти корисну інформацію про ліс, пам’ятку про те, як вести себе в ньому і гасити лісові пожежі. Якщо телефон не підтримує цього додатка, то можна зателефонувати на Єдиний федеральний номер лісової охорони. Роксана ОНУФРІЄНКО

Зіставивши супутникові знімки тундри і дані, зібрані під час експедицій, учені довели, що 15% карликових тундрових дерев, таких як вільха та верба, за останні 30–40 років виросли в середньому на два метри у висоту. Треба зазначити, що дерева в тундрі, як правило, ростуть у вигляді чагарників не більше метра у висоту – так рослинам легше пережити холод. У більш сприятливому теплішому кліматі ті ж самі рослини ростимуть як повноцінні дерева. Раніше вчені вважали, що ліс почне «наступати» на арктичну тундру лише до кінця XXI століття, коли середньорічна температура підвищиться на 1–2 °С. Те, що рослини почали реагувати так швидко, для дослідників є великою несподіванкою. Вони вважали, що вплив потепління в Арктиці на життєві форми з інших кліматичних поясів займе століття, однак карликові чагарники витягуються до розміру дерев буквально за кілька десятиліть, оскільки кліматичні умови стають сприятливішими. За матеріалами «GreenPrees» cmyk

cmyk

• МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД •

Лісівник України №13-14 (51)

24 липня – 20 серпня 2012 року

Модельні ліси як зручний майданчик Лісове господарство – найбільш вразлива галузь лісового сектора. Це обумовлено розосередженою ресурсною базою, яка потребує великих вкладень в інфраструктуру, та низькою доданою вартістю продукції.

відіграє роль посередника в діалозі зацікавлених сторін, щоб документально закріпити розроблені моделі взаємодій і потім пропагувати їхнє використання на інших територіях.

У розвинених країнах давно зрозуміли, що лісове господарство потребує особливого державного регулювання. Однак проблема пошуку діючих інструментів такого регулювання залишається гострою. Один зі шляхів її вирішення – це розвиток недержавних інститутів, що стимулюють лісові компанії до сумлінного ведення бізнесу й націлених на збереження екосистем і захисту інтересів місцевого населення. Тому в останні два десятиліття розвивається добровільна лісова сертифікація. Не потрібно забувати про те, що лісова сертифікація є все-таки ринковим механізмом. Її проходять найсильніші підприємства, стаючи, завдяки отриманому сертифікату, більш конкурентоспроможними. Підвищувати конкурентну спроможність слабких підприємств на периферії, життєздатність яких дуже важлива для місцевого населення, покликані модельні ліси – некомерційні організації, які фінансуються з різних фондів, у тому числі «WWF», а також із державних надходжень.

Лісова сертифікація покликана забезпечувати стійкість лісового сектора, даючи бізнесу економічні стимули до сумлінності на ринках, а модельні ліси створені для того, щоб розробляти нові практики стійкого лісовикористання. Якщо сертифікація лісових угідь діє тут і зараз, то модельні ліси працюють на перспективу. Директор «Міжнародної мережі модельних лісів» Пітер Бессо стверджує, що модельний ліс насамперед заснований на партнерському підході до впровадження стійкого лісоуправління. Сукупність партнерів такого лісу повинна повністю відображати екологічні, соціальні й економічні інтереси місцевого співтовариства. Серед партнерів модельних лісових угідь повинні бути люди, які мають юридичні повноваження на адміністрування певної території, незважаючи на те, що керівництво управління такого лісу не має повноважень із прийняття рішень, які стосуються території, виділеної під насадження.

ПАРТНЕРСЬКИЙ ПІДХІД

ЩО ТАКЕ МОДЕЛЬНИЙ ЛІС?

МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Модельний ліс – це не лісова ділянка, не окрема природна територія із чіткою границею й пропускним режимом, яку охороняють, не зразкове лісозаготівельне підприємство і не орган адміністративного контролю над територією. Заявлена територія модельного лісу (яка складається з кількох тисяч квадратних кілометрів) – це ділянка, на яку поширюється план дій модельного лісу. Територія такого лісового господарства може містити не лише лісові масиви, а й території, які охороняють, водні об’єкти, сільськогосподарські угіддя, навіть міста. Роботу модельного лісу організовує група експертів із мінімальним допоміжним штатом, яка добре розуміє місцеві проблеми і для їхнього подолання активно шукає прихильників: місцевих жителів, представників влади, лісопромисловців, комерційні й некомерційні організації. Таким чином, модельний ліс як організація

Очевидним є те, що модельний ліс в ідеалі – це зручний майданчик для організації наукових досліджень, апробація інноваційних підходів лісоуправління та муніципального керування. Водночас, пріоритет модельних лісів полягає у зниженні соціальної напруженості в місцевих селищах. Цього можна досягти за допомогою підвищення потенціалу місцевих співтовариств через згуртування жителів. Об’єднані зусиллями модельного лісу, аборигени створюють фонди взаємодопомоги, мікрокредитування, спільно реалізують підприємницькі ініціативи й відстоюють свої інтереси на різних рівнях влади.

З ІСТОРІЇ Роком народження модельних лісів вважають 1992-й. Саме тоді пролунала на увесь світ концепція «Sustainable Development» («Сталий розвиток»), і тоді

ж Канадська лісова служба анонсувала створення національної мережі модельних лісів. Відповідно до офіційного документа тієї ж служби «Advancing Sustainable Forest Management From the Ground Up» («Просування стійкого лісоуправління від початку», Оттава, 2007 рік), модельні ліси були створені для вирішення проблем виснаження технічно доступних лісових ресурсів, заміни застарілих методів лісовикористання, боротьби з деградацією біорізноманітності, зниження безробіття, а також для вирішення соціальних проблем, зокрема усування конфліктів між орендарями лісових угідь і місцевим населенням. У 1992 році в Канаді було створено 11 модельних лісів. На початках вони цілком фінансувалися з бюджету і не виділялися на тлі інших ініціатив Канадської лісової служби. Їхня особливість полягала у тому, що вони активно позиціонувалися у світовому екологічному співтоваристві. При цьому рівень їхнього фінансування був значно нижчий, ніж у інших проектів служби. Зокрема, бюджет проекту боротьби з лубоїдом гірської сосни в Британській Колумбії становив більше 400 млн кан. дол. Це у рази більше за увесь багаторічний бюджет мереж модельних лісів. За даними офіційного звіту «Canada’s Model Forest Program (CMFP) Followup and Midterm Evaluation» («Канадська програма модельних лісів – підбиття підсумків і середньостроковий прогноз»), у рамках державної програми модельні ліси пройшли три п’ятирічні фази розвитку. Підготовча фаза полягала у зборі наукових даних для планувальної діяльності. Під час основної фази проекти із розробки й тестування інновацій не виходили за межі модельних територій. Заключна фаза була присвячена поширенню розроблених інновацій по всій країні. Під час третьої фази обсяг фінансування модельних лісів поступово скорочувався: так, за 11-й рік програми він становив 8 млн кан. дол., за 15-й – лише 5,5. При цьому для збереження державного фінансування модельні ліси повинні були добиватися щорічних пожертв від спонсорів розміром 250 тис. кан. дол.

ВІДМІННІСТЬ МІЖ ЦІЛЯМИ ТА ДОБРОВІЛЬНОЮ СЕРТИФІКАЦІЄЮ Звернемо увагу на паралель між цілями модельних лісів і добровільною лісовою сертифікацією. В основі цілей модельних лісів і схем добровільної лісової сертифікації лежить три імперативи: економічний, соціальний та екологічний, які є заявленими в концепції стійкого розвитку, конкретизовані для лісового сектора в документах «Монреальський процес» і «Гельсінський процес» та деталізовані в стандартах сертифікації FSC, PEFC та інших, а також у програмах Канадської та Міжнародної мереж модельних лісів. При спорідненні цілей інститути лісової сертифікації і модельних лісів використовують різні методи й, відтак, відрізняються організаційною побудовою. Схеми добровільної лісової сертифікації реалізовані через ієрархічні структури, які складаються із центра, акредитувальних органів й акредитованих аудиторів. А мережа модельних лісів має структуру зі слабко вираженою ієрархією. Це – конфедерація, яка розкидана по світу експериментальними майданчиками. Тут немає єдиного керівництва, є лише оргструктури, що координують обмін досвідом і надають модельним лісам підтримку у сфері відносин із громадськістю.

ЯК ВИЖИТИ МОДЕЛЬНОМУ ЛІСОВІ?

Легенда

Лісистість більше 70% 70-60% 60-40% 40-50% 30-40% 20-30% 10-20% менше 10%

Площа територій Площа, яка покрита лісом Сертифіковані ліси

Примітка 1. Не відображені площі сертифікованих лісів у межах країн, які становлять менше 500 тис. га 2. Не показані лісоплощі в межах країн, які становлять менше 1 млн га (виняток – Ірландія – тому що площі сертифікованих лісів перевищують 500 тис. га) 3. Показник лісистості не відображений для приполярних областей, кількох маленьких островів і Аляски

Порівняльна карта лісистості, площі земель, які покриті лісом, і сертифікованих лісів країн світу

Слід зазначити, що модельні ліси – не панацея від усіх проблем лісового господарства. Як й інші ініціативи Канадської лісової служби, вона була розрекламована на міжнародному рівні. Зокрема, презентація цього нововведення була присвячена Конференції із навколишнього середовища ООН і розвитку (Бразилія, Ріо-де-Жанейро, 1992 рік). У Канаді, яка є батьківщиною модельних лісів, за п’ятирічною «Програмою лісових співтовариств», запущеною в 2007 році, 11 модельним лісам було виділено 25 млн кан. дол. (середній річний бюджет модельного лісу становить 450 тис. кан. дол.). Попри те, виторг же найбільших гравців галузі в 1000– 2000 разів більший. Якщо порівняти обсяги фінансування модельних лісів із виторгом найбільшої світової целюлозної компанії «Інтернейшнл Пейпа», прибуток якої становить $20 млрд на рік, то модельні ліси – це справді маломасштабні проекти. Лобістам великого бізнесу неважко було би домогтися ліквідації таких організацій, якби їхня діяльність суперечила бізнесу: наприклад, якби вони виступали з радикальними природозахисними програмами. Якби модельні ліси, не заважаючи великому бізнесу, не створювали б цікавих бізнес-розробок, вони не змогли би знайти інвесторів. У сьогоднішніх умовах для виживання модельні ліси повинні пропонувати державі й бізнесу унікальний і потрібний продукт. Таким продуктом є інновації у сфері лісового господарства. Модельні ліси

• МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД •

24 липня – 20 серпня 2012 року

Лісівник України №13-14 (51)

для досліджень беруть на себе розробку нових підходів до керування лісами, їхнє тестування та формалізацію. Ці підходи використовують у повсякденній діяльності лісові компанії окремих регіонів. Як приклад можна навести використання вдосконалених методів вирубки деревостанів, розроблених Псковським модельним лісом, деякими підприємствами російського ЛПК.

НЕЗРІВНЯННІ МАСШТАБИ У своїй кандидатській дисертації «Економічна оцінка ефективності процесів добровільної лісової сертифікації» Олексій Климов розрахував середні витрати підприємств на проходження процедури сертифікації у Росії. Вони становлять менше 2 руб./га при сертифікації лісів площею більше 1 млн га, більше 5,5 руб./га – при сертифікації площі менш ніж 100 тис. га. За даними FSC, на січень 2009 року сертифікати лісоуправління цієї організації були у 60 компаній, середня сертифікована площа становила 350 тис. га. Відповідно до експонентної формули, розробленої паном Климовим, для такої площі вартість сертифікації повинна становити близько 3 руб./га. Усього на сьогодні у Росії сертифіковані 28 млн га лісів. Таким чином, місткість ринку лісової сертифікації в РФ становить приблизно 3·30 млн = 90 млн – близько $3 млн. Потрібно враховувати, що, крім плати аудиторові за проведення сертифікації, яку проводять раз на п’ять років, компанії також платять їм щорічно за перевірку усунення виявлених порушень. Також потрібно взяти до уваги, що, окрім аудиторських послуг, на ринку лісової сертифікації є консалтингові послуги, послуги зі супроводу сертифікації, послуги з навчання тощо. Отже, місткість ринку сертифікації в Росії істотно перевершує бюджети російських модельних лісів, що становлять приблизно $100 тис. на рік. Таким чином, незважаючи на принципово різну природу цих двох механізмів просування стійкого лісоуправління, вони мають досить скромний масштаб фінансових показників. І єдина можливість для цих двох інструментів впливати на процеси в лісовому секторі – це активна інформаційна політика та позиціонування бренда. Щодо інформаційної політики модельні ліси помітно програють схемам лісової сертифікації, ймовірно, тому що не є комерційними організаціями і їхня представленість в інформаційному полі значно менше впливає на показники діяльності.

НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ МОДЕЛЬНИХ ЛІСІВ Проаналізуємо напрями діяльності модельних лісів за даними організації «Міжнародна мережа модельних лісів» (МСМЛ). Ця організація кілька років поспіль удосконалює методику класифікації напрямів діяльності модельних лісів. Перші досягнення були опубліковані в 2005 році у буклеті «Model Forest Profiles» («Профілі модельних лісів»). У 2008-му році в м. Хінтон (Канада) відбулася конференція «Global Forum» («Міжнародний форум»), присвячена успіхам і перспективам модельних лісів. До її проведення був виданий буклет IMFN 2008 «Global Forum Model Forest Profiles» («Міжнародний форум МСМЛ 2008: профілі модельних лісів»), у якому виділені 12 тематичних напрямів діяльності модельних лісів. Класифікацію проектів модельних лісів, сформовану до 2008 року, слід вважати завершеною, оскільки за 2009–2011 роки зміни не спостерігалися. Актуальна класифікація проектів модельних лісів включає такі категорії: – біопаливо – проекти, що стимулюють утилізацію відходів деревообробної промисловості й сільського господарства; – залучення місцевого населення до співробітництва – проекти, спрямовані на створення економічних можливостей для вразливих груп населення (нечисленних корінних народів, безробітних сільських жителів, жінок); – інноваційні практики – серед інновацій, які стосуються модельних лісів, можна назвати широкий спектр проектів: від написання планів лісоуправління території або створення плантацій цінних дерев до створення ГІС й атласів території та впровадження нових екологічних концепцій; – недеревні продукти лісу, щодо яких доцільно було би проводити наукові розвідки в межах регіону, метою яких є визначення наявності й розміщення таких ресурсів, як гриби, ягоди, рослини. А також створення умов для трансформації збору недеревних продуктів у товарну галузь місцевого господарства. Ще одна важлива складова – це оптимізація послуг екосистем (використання природних благ, таких як питна вода, деревні й недеревні продукти лісу, рекреаційні ресурси). Доцільне також впровадження систем добровільних платежів за користування

Таблиця 1. Кількість модельних лісів у світі за напрямом діяльності (станом на липень 2011 року) Розвинені країни

Росія

Біоенергетика

Інноваційні практики і методи Недеревні продукти лісу

Тематичні напрями

природними благами, кошти від яких будуть скеровані у спеціальні фонди, використовуватимуться для мікрокредитування місцевих екологічних проектів.

ТРОХИ ПОРАХУЄМО Ще необхідно замислитися над економічним розвитком місцевих співтовариств: диверсифікованість місцевої економіки, створення нових робочих місць, залучення інвестицій. Звернемо особливу увагу на вразливість лісових екосистем і їхню адаптацію до зміни клімату. Цей напрям розвинувся у північних країнах (Канаді, Швеції). Дані про напрями діяльності модельних лісів у світі станом на липень 2011 року представлені в табл. 1. Взявши кожен показник у рядку «Усього» за 100%, можна визначити відносну частоту наявності кожного напряму в проектах модельних лісів світу, розвинених країн, Росії й країн, що розвиваються (див. діаграму). Відповідно до наведених даних, які представлені на діаграмі, можна виділити напрями діяльності, популярні лише в розвинених або країнах, що розвиваються.

МОНЕТИЗАЦІЯ ЕКОСИСТЕМ У Канаді активно цікавляться монетизацією (впровадження міри вартості й механізмів оплати) послуг екосистем, таких як чисте повітря, чиста вода, природне розкладання органічних відходів тощо. Така концепція зародилася в США й була підхоплена канадським науковим співтовариством. Суть її полягає у створенні локальних фондів підтримки й поліпшення екологічного стану екосистем шляхом стягнення плати з населення за користування загальнодоступними ресурсами. Станом на 2008 рік були спроби практичного застосування цієї концепції в країнах, що розвиваються

Таблиця 2. Розподіл модельних лісів у країнах світу (станом на липень 2011 року)

Країни, які розвиваються

Усього у світі

Країна

Кількість

Канада

Аргентина

Чилі

Домініканська Республіка

Росія

Бразилія

Освіта

Гватемала

Ґрунтові та водні ресурси

Гондурас

Камерун

Залучення місцевого населення

Китай

Розвиток екологічного і культурного туризму

Коста-Рика

Філіппіни

Швеція

Болівія

Індія

Індонезія

Іспанія

Колумбія

Куба

Марокко

Пуерто-Рико

Таїланд

Туреччина

Японія

Збереження біологічної різноманітності

Послуги екосистем

Стійкість і економічний розвиток місцевих співтовариств

Вразливість і адаптація до зміни клімату

Екологічні процеси і природні катаклізми

Усього

1 19

4 123

12 227

(зокрема у Латинській Америці), але вони не вдалися. Моделювання природних катаклізмів для поліпшення стійкості екосистем (наприклад, планове випалювання лісу) було канадською ідеєю, й експерименти впроваджували у цій країні ще в 2008 році. Сьогодні ця концепція набуває популярності. Свій початок з Канади беруть також проекти із залучення до співробітництва місцевого населення. Ці проекти були спрямовані на інтеграцію північних нечисленних народів Канади в соціально-економічне та політичне життя країни.

МОДЕЛЬНІ ЛІСИ ПОПУЛЯРНІ В АМЕРИЦІ, А САМЕ В ЛАТИНСЬКІЙ У розвинених країнах цікавляться здебільшого проблемами одержання біопалива, а у країнах, що розвиваються, невирішеними залишаються такі проблеми, як зниження соціальної напруженості, підвищення рівня доходів населення, тому там популярні проекти із використання недеревних продуктів лісу й розвитку екологічного туризму для поліпшення економічного становища місцевих співтовариств. Усього станом на липень 2011 року в Міжнародну мережу модельних лісів входять 58 таких лісових угідь, що менше ніж у 2008 році. Припускаємо, що збільшення заяв про створення нових модельних лісів у 2008 році було пов’язане зі сподіваннями організаторів окремих модельних лісів одержати підтримку від Міжнародної мережі за результатами конференції в Хінтоні. Модельні ліси, які існували лише на папері, зникли. Таким чином, можна стверджувати, що наприкінці 2000-х років мережа модельних лісів світу перестала швидко зростати і стала стабільною. Показники про розподіл модельних лісів країнами світу в липні 2011 року представлені в табл. 2. Привертає увагу не лише те, що на Канаду припадає чверть модельних лісів світу. Є очевидним те, що кількість модельних лісів у цій країні зростає. Так, до моменту завершення 15-літньої державної «Програми модельних лісів» у 2007 році їх було лише 11. Також можна стверджувати, що має популярність ідея модельних лісів у Латинській Америці.

ДИНАМІЧНІ ДАНІ За останні три роки по одному модельному лісу з’явилося в Туреччині й Марокко. А ось Китай втратив свій єдиний такий ліс. У Швеції із трьох запланованих модельних лісів залишилося лише два. В Африці також лише два таких лісових угіддя (у Камеруні), які уже кілька років поспіль стабільно функціонують. У цій статті навіть у цілому не вдалося описати величезний обсяг роботи із впровадження інноваційних практик, які виконала Міжнародна мережа модельних лісів за 20 років свого існування. Сподіваємося, що ця ініціатива продовжуватиме поширюватися по всьому світі. Ілля КУЗЬМІНОВ ЛесПромИнформ №6(80)

cmyk

• ТЕХНІКА •

Лісівник України №13-14 (51)

24 липня – 20 серпня 2012 року

Незмінний помічник у лісовому господарстві Компанія «Sennebogen» понад 55 років виготовляє техніку для вантажно-розвантажувальних робіт, постійно розвиває власне виробництво, орієнтується на різні сегменти промисловості. До вашої уваги ми пропонуємо серію лісонавантажувальної техніки «Green Line», яка набула великої популярності в лісовому господарстві. У розробці продукції «Sennebogen» керується ефективністю, надійністю і простотою техніки. Лісонавантажувачі 700-ї серії «Green Line» спеціально розроблені для вантажно-розвантажувальних і транспортних робіт в екстремальних умовах. Маючи високу вантажопідіймальність і просте керування, техніка для навантаження «Sennebogen» дає змогу швидко і безпечно виконувати лісозаготівельні роботи. Моделі лісонавантажувачів 723 M–HD, 730 M–HD та 735 M–HD, власна вага яких коливається від 22 до 38,5 тонн, укомплектовані надміцним шасі, виконують складні вантажно-розвантажувальні роботи й дають змогу переміщати великі обсяги лісу з лісового складу. Високу вантажопідіймальність із можливістю переміщення забезпечує спеціально розроблена кінематика, а саме зсув стріли до центру навантажувача. Це рішення зробило лісонавантажувач більш стійким не тільки під час навантажувальних операцій, а й під час переміщення. Оптимальні розміри і невеликий радіус повороту уможливлюють роботу на невеликій території та у вузьких проїздах лісового складу. Водночас широка і подовжена колісна база гарантує стійкість. Іншим важливим фактором є легкість і швидкість обслуговування цієї лісозаготівельної техніки, яка забезпечує поздовжнє розміщення основних робочих вузлів. У поєднанні з необхідним захистом компанія «Sennebogen» запропонувала техніку з високою продуктивністю і низькими витратами на експлуатацію. Отже, особливостями лісонавантажувачів серії «Green Line» є:

• міцна конструкція; • високі навантажувальні характеристики; • висока ефективність роботи; • легкість технічного обслуговування; • високий рівень комфорту кабіни F2000 зі системою самодіагностики SDS; • хороша звукоізоляція; • функціональний дизайн. Недавно була представлена нова модель – «Sennebogen 718», призначена для заготівлі деревини, виробництва альтернативних видів палива, а також різних ландшафтних і комунальних робіт. Основною перевагою машини є можливість дістатися у важкодоступні місця із збереженням безпечної відстані. Стрілу, яку можна висувати на довжину до 16 метрів, комплектують різним навісним обладнанням, таким як гільйотинні головки або захоплювачі для лісу. Модель «Sennebogen 718» комплектують гідравлічно-підіймальною кабіною, яка дає змогу оглядати територію. До більших моделей, які виконують транспортування і вантаження лісу, належить лісонавантажувач «830 M–Trailer». Чотири великі пневматичні колеса (650/65 R25) забезпечують великий дорожній просвіт і високу стійкість навіть при переміщенні на нерівній поверхні. Міцне шасі уможливлює роботу лісонавантажувача у складних умовах. Лісонавантажувачі «Sennebogen» здатні вантажити і вивантажувати ліс із вагонів за допомогою комплектації грейфером площею перерізу від 1 до 1,25 м2. Для інших завдань лісонавантажувачі можуть комплектуватися захоплювачами для лісу з площею перерізу від 1,5 до 4 м2. Універсальні лісонавантажувачі «Sennebogen» легко можуть замінювати звичайні маніпулятори для вантаження лісу, істотно спрощуючи роботу і заощаджуючи час. Підготувала Марічка МАТВІЄНКО

Технічні характеристики лісонавантажувачів Характеристики

723 M–HD

730 M–HD

735 M–HD

718 M

Потужність двигуна, кВт

111

148

200

Максимальний радіус, м

11,2

Вага, т

38,5

19,5

Кабіна оператора F2000 підвищеної комфортності • Сучасний дизайн, чіткі лінії конструкції • Чудовий круговий огляд • Захищена від вібрації і обладнана зручним сидінням для плавної та спокійної роботи, щоб не втомлювати водія • Чудова вентиляція через фільтр • Регульована рульова колонка

Зручність технічного обслуговування • У серійній комплектації є відділення для грубих частинок перед радіатором двигуна і повітряним фільтром • Доступність повітряного фільтра і акумуляторів • Можливість очищення радіаторів двигуна і гідравлічної системи

Моторний відсік із потужним двигуном • Потужний дизельний двигун «Deutz» із рідинним охолодженням • Поздовжнє розташування для оптимального доступу • Щоденне обслуговування легко і зручно здійснювати з землі • Великі бічні двері з пневматичними пружинами

Технічне відділення • Зручне обслуговування з рівня землі • Бак великого об’єму для дизельного палива легко заправляти • Відділення для зберігання інструментів і аксесуарів • Бокові двері великого розміру з газовими пружинами

Лісонавантажувач «Sennebogen 735 M–HD» на вантаженні лісу

Нова модель «Sennebogen 718»

Лісонавантажувач «Sennebogen 830 M-Trailer»

• АКТУАЛЬНО •

24 липня – 20 серпня 2012 року

Лісівник України №13-14 (51)

Турботи лісівників ДОСТУП ДО КОЖНОГО ЛІСОВОГО ДЕРЕВА – НЕ ТАКА ВЖЕ Й УТОПІЯ, ЯКЩО БУДЕ ДОСТАТНЯ КІЛЬКІСТЬ ЛІСОВИХ ДОРІГ Аби на сучасному цивілізованому рівні провадити лісове господарство, тобто максимально ефективно використовувати лісовіддачу – не тільки промисловий ліс, а й відходи, придатні, зокрема, для виробництва біопалива, – потрібна розгалужена мережа лісових доріг. Вітчизняним лісівникам цього поки що бракує. Але є усвідомлення такої потреби. Більше того, не перший рік реалізовують цільову програму «Лісові дороги». Власне, про неї йтиметься в цій публікації, в основі якої виступ Олексія Пристая, заступника директора Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об’єднання ВО «Укрдержліспроект», на цьогорічному біопаливному форумі. В Україні – великий лісовий ресурс, але проблема в доступі до цього ресурсу. Якщо у світі 84% лісів у державній власності, то у нас – усі наявні ліси. Отже, лише державною має бути й турбота про все, що пов’язано з лісами та використанням їхніх багатств. У світі деревину використовують таким чином: 57% – у будівництві, 28% – у виробництві паркету і 4% – деревне паливо. Решта – на інші різні потреби, зокрема для виробництва паперу. Найбільш лісистою країною у світі є Росія (809 млн га), на другому місці Бразилія (478 млн га), наступна Канада (310 млн га), а далі – США (303 млн га). У європейських країн такі показники значно

нижчі. Наприклад, Швеція, яка є найбільш лісистою країною Європи, має 27 млн га лісів, а Україна – 9,5 млн га, що становить 15% її території. Запаси природної деревини у нас сконцентровані в Українських Карпатах та на Поліссі. Якщо порівняти наші обсяги заготівлі деревини зі середньостатистичними європейськими, то є в Україні суттєвий резерв для нарощування цих показників. Але маємо проблему із заповідними лісовими зонами (у нас 14% заповідних лісів). В Івано-Франківській та Закарпатській областях більше половини лісів виведені із промислової експлуатації через відсутність доступу – розташовані вони на висоті понад 1100 метрів над рівнем моря, біля річок і протоків. Нині вітчизняний запас деревини (на корені) становить 1,8 млрд м3. На 1 га в Україні припадає 186 м3 деревини. З одного боку, ніби й хороший показник, якщо брати до відома, що в найбільш лісистій Швеції він становить 110 м3, а з іншого – це означає, що Україна не використовує повною мірою загальний приріст деревини. Якщо щорічно маємо приріст 35 млн м3, то з них зрубуємо лише 15, тобто менше половини, тоді як Швейцарія, приміром – понад 70%, приблизно на такому ж рівні лісозаготівля у Фінляндії і Польщі. В Україні є значний резерв для використання деревини як біопалива. Близько 1,5 млн м3 техсировини експортується, хоча можна було б ефективно її використовувати і переробляти. Тоді можна було

б усунути наявну нині економічну невиправданість чи недоцільність, бо закуповуючи в Росії теплову енергію у вигляді природного газу, ми сплачуємо за одну гігакалорію тепла 800 грн, а за кордон ту ж гігакалорію тепла продаємо у вигляді деревини по 200 грн. Причому як техсировину продаємо й круглий пиловник, тоді як у наших лісах пропадає і згниває до 250 млн м3 повалених дерев, сухостою, до якого нема доступу. Інший резерв – вирубки догляду за лісом. Такої деревини, а також залишків (гілок), які відсікають при заготівлі промислової деревини, в Україні згниває або спалюється щороку 2,2 млн м3. Це при нинішніх обсягах вирубок, а якщо їх нарощуватимуть, то цей показник неефективного поводження з лісосировиною, яку можна використовувати як біопаливо, буде ще більшим. Невигідні для України та її лісового господарства й такі економічні співвідношення: зарплата у вітчизняній лісогалузі в десять разів нижча, ніж у Європі, хоча ціна деревини (й пиловника, й енергетичної) вже така сама – європейського рівня. У Європі тонна трісок вологістю 40% коштує €50. Найреальніший спосіб зменшити собівартість деревини – знизити транспортні витрати, котрі становлять в обсязі виробничої собівартості деревини 80%. Для зменшення транспортних витрат потрібно насамперед використовувати високоефективний сучасний потужний автотрапспорт. Навіть якби він був – такі лісоводи, які курсують лісами, скажімо, США чи Фінляндії – знову ж таки, потрібні відповідні лісові дороги. Усе сказане й засвідчене конкретними цифрами для однозначного висновку: якщо наші ліси не матимуть достатньої мережі доріг, то не вдасться покращити показники лісогосподарювання, за якими ми відстаємо від Європи й світу. Втім, крім недостатньої кількості лісових доріг, маємо ще одну суттєву проблему в плані ефективного використання деревних від-

ходів. У нас мало великих лісопереробних підприємств з обсягами розпилювання лісодеревини в межах 50 тис. м3 – це мінімальний показник доцільності організації пелетного виробництва з відходів обробки деревини. Виробництво пелет чи брикетів із готових відходів (тирси) значно менш затратне, ніж із деревини, яку потрібно попередньо подрібнювати на фракції. Тепер конкретніше про те, що робить Державне агентство лісових ресурсів для того, аби вирішити проблему транспортного доступу до більшості українських лісів. Протягом 2002–2011 років їх побудовано близько 1200 км. Торік, приміром, мережа лісових доріг стала довшою на 450 км. Але потреба в них значно більша. Можна орієнтуватися в цій справі на досвід Австрії. Там лісопереробне господарство заготовляє щорічно 250 тис. м3 деревини й будує при цьому 40 км лісових доріг. Є й більші підприємства, котрі заготовляють 700 тис. м3 лісу і будують 60 км доріг. А працює на лісопильнях такого підприємства лише 110 робітників – отака продуктивність праці! Причому 75 із 110 – саме на будівництві лісових доріг. За такого підходу вражає показник рівня покриття лісу дорогами: 50 кілометрів на 1 тис. га лісу. Загалом у Європі, якщо брати в квадратному вимірі, в середньому через кожних 500 м прокладена дорога. Це означає, що є доступ до кожного дерева, яке впало. Україна поки що на підступах до такого рівня забезпеченості лісовими дорогами. Останнім часом закуплено для будівельних потреб 42 потужних екскаватори, 16 бульдозерів, що здатні забезпечити спорудження доріг сучасного рівня, для великовагового автотранспорту. Лісівники закликають виробників біопалива з деревосировини долучитися до цієї справи, аби вона стала спільною потребою – тоді й вигода від доступу до вітчизняних лісоресурсів буде обопільною. Підготував Анатолій ЗАДОРОГА

Декоративне лісорозведення – перспективний напрям З кожним роком декоративне озеленення та ландшафтний дизайн набувають популярності серед населення. При цьому стрімко розширюється й асортимент, який нині пропонують для зеленого декору покупцям. Від традиційно рідних до екзотичних, здатних задовольнити найвибагливіші смаки споживача. Освоювати та здобувати ринок декоративної лісопродукції свого часу взялися у Лисянському лісгоспі. Сім років тому в Шевченківському лісництві було відновлено роботу теплиці та розпочато вирощування декоративних порід дерев і чагарників. Розпочинали, за словами в.о. лісничого Романа Відоменка, лише з кількох видів. Нині розширили асортимент до вісімдесяти. Збирали посадковий матеріал з різних регіонів України, експериментуючи з різноманітними породами. Серед найекзотичніших зразків тут демонструють магнолію, тюльпанне дерево та гінкго. Як розповідає керівник лісництва, хвойних та листяних порід саджають порівну, оскільки попит – річ мінлива.

– Переваги певним видам не надаємо. Одного сезону є попит на хвойні, наступного – на листяні. Тому намагаємося пропонувати широкий різновид декоративної продукції. Нині, за словами Романка Відоменка, більш «ходовими» є колоновидна туя та самшит. До кожного виду тут індивідуальний підхід, адже одні рослини швидкоростучі та добре приживаються у наших умовах, інші погано вкорінюються і потребують особливого догляду. Тому і рентабельність у кожного своя. Опікується теплицею помічник лісничого, який, окрім галузевої лісогосподарської освіти, має ще й агрономічну. Основний ринок збуту продукції – в межах області, хоча співпрацюють і з іншими регіонами. Нині вже мають і напрацьовану базу клієнтів, які знають асортимент і чітко розуміють, що їм потрібно. Це більш професійні споживачі, – розповідає Роман Васильович. Значна ж частина покупців при виборі декоративних культур орієнтується на візуальне сприйняття. Нині шевченківські лісівники активно співпрацюють з Національним дендро-

логічним парком «Софіївка», що в Умані, а також колегами з різних регіонів, які займаються декоративним лісорозведенням, у яких отримують посадковий матеріал для черенкування. Вирощують декоративні рослини у лісництві у кілька етапів. Зокрема, у теплицях здійснюють живцювання і пророщування насіння рослин. Згодом отримані сіянці для адаптації до відкритого ґрунту та вкорінення висаджують у так звані маткові відділення. І лише після цього – переселяють до лісового розсадника, який займає тут досить значну територію. За словами лісничого, декоративне лісорозведення – справа хоч і затратна, але перспективна, тому тут планують і надалі розвивати цей напрям. Надалі в лісництві хотіли б вирощувати такі культури в контейнерах, більш пристосованих для тривалого транспортування. У будь-якому разі, зупинятися на досягнутому лісівники не збираються, тому продовжують працювати над розширенням асортименту декоративної лісопродукції. Черкаське ОУЛМГ cmyk

cmyk

Лісівник України №13-14 (51)

• ДАРИ ЛІСУ •

24 липня – 20 серпня 2012 року

«Живе золото» Волинського Полісся

Маневицький район Волинської області – лідер із заготівлі «живого» золота Полісся – чорниць. Цілющу ягоду тут збирають поодинці і сім’ями, жінки і чоловіки, старенькі і діти. – Цього року дуже добрий врожай чорниць, – розповідає головний лісничий ДП «Маневицьке ЛГ» Віктор Сахнюк. – У наших лісах справжнє паломництво шанувальників цієї цілющої ягоди. Щодня у лісових масивах перебуває до 2 тис. осіб. Найвправніші за день назбирують від 10 до 15 кг ягід. Площа ягідників тільки у лісових масивах ДП «Маневицьке ЛГ» сягає 3 тис. га. Ліміт же заготівлі чорниць ощадливий – лише 117 т на сезон. Заготовляють цілющі ягоди приватні підприємці. Держлісгосп виписав їм 62 лісових квитки. У бюджети сільських і селищних рад підприємціягідники перерахували 40 тис. грн. Це чи не найкращий показник в області, де за заготівлю лісових ресурсів місцеві бюджети вже отримали 2 млн 358 тис. грн. З використанням цих коштів обласний бюджет планує зреалізувати додаткові соціальні програми. – Ми стежимо, щоб збирачі не завдавали шкоди лісовим угіддям, дикорослим плантаціям ягід, – каже лісничий Маневицького лісництва ДП «Маневицьке ЛГ» Олександр Швець. – Наприклад, суворо забороняємо збирати брачками, адже ці, часто дротяні приладдя пошкоджують стебельця на великих площах. Після таких «прополів» ягідники хворіють, а бува – зовсім перестають плодоносити. Це позначається на всьому лісовому біокомплексі, який чутливий до перебування людей. Також просимо не полишати після себе у лісі сміття та дотримуватися правил протипожежної безпеки. Ліси відкриті для всіх людей. Для їхнього відпочинку лісівники навіть облашту-

вали в усіх урочищах великі й малі рекреаційні пункти. Там можна пообідати і змістовно провести час, не порушуючи правил поведінки у лісових угіддях. ДП «Маневицьке ЛГ» також зацікавлене у зборі лісового врожаю, адже має свій консервний цех, де виготовляє чорницю, протерту з цукром і варення. Щоправда, як каже директор ДП «Маневицьке ЛГ» Анатолій Іщик, ці об’єми невеличкі та більше розраховані для власних потреб, аніж для продажу. Раніше, коли були лісівничі заготівельні пункти, консервний цех виробляв значно більше «лікувальної» продукції із цілющої ягоди. Але й нині маневицькі ягодовари – найкращі в області. Тут розміщений один із шести консервних цехів Волинського ОУЛМГ. До слова, в інших областях таких давно вже немає. На сьогодні цех виробляє понад п’ятдесят найменувань консервної продукції – від березового соку різних марок до салатів, джемів і варення із врожаю лісів, садів і городів. Продукція маневичан має попит як в Україні, так і за кордоном. – Цього літа ми переробили вже майже дві тонни чорниць, – мовить начальник цеху Галина Зінич. – Із цією цілющою ягодою почали працювати 25 червня. Вже законсервували у тристап’ятдесятиграмові банки півтори тонни протертої з цукром чорниці, з решти варимо надзвичайно смачне варення. – Лісові ресурси місцевого значення – дикорослі плоди, ягоди, лікарська сировина і гриби – є вагомим джерелом надходження коштів до місцевих бюджетів, відіграють важливе соціально-економічне значення, – зазначає головний спеціаліст відділу лісового господарства ВОУЛМГ Галина Пестюк. – Торік у лісах, підвідомчих управлінню, заготовлено ягід чорниці 1861 т (67% ліміту), ожини – 15 т (7% ліміту), журавлини – 73 т ( 65% ліміту), брусниці – 40 т (96% ліміту), грибів білих 5 т (1 % ліміту), грибів лисичок – 68 т (18% ліміту). У лісах, підвідомчих головному управлінню агропромислового розвитку облдержадміністрації, заготовлено ягід чорниці 1153 т (55% від установленого ліміту) та грибів лисичок 42,5 т (49% ліміту). Як збір за спеціальне використання лісових ресурсів – за заготівлю ягід, грибів, лікарської сировини – минулого року в бюджети місцевого самоврядування надійшло 1 млн 388 тис. грн, з них 845 тис. грн. – тільки до Волинського ОУЛМГ. Основними заготівельниками дикорослих ягід і грибів у системі управління торік були ТзОВ «Калина» (269 т ягід і 6 т грибів), ПП «Айва» (320 т ягід), ТзОВ «Еміта» (159 т ягід і 6 т грибів), ТзОВ «Продхолод» та «Продхолод М» (400 т ягід), ТзОВ «Дарліссад» (164 т ягід), ТзОВ «Волиньфрукт» (164

т ягід і 77 т грибів), ТзОВ «Екофрукти» (43 т ягід), ТзОВ «Шанс Вік» – (87 т ягід і 5 т грибів). – Частину коштів від «лісового збору» треба повертати на відтворення цілющої сили лісу, – каже начальник відділу лісового господарства ВОУЛМГ Борис Бабеляс. – Органи виконавчої влади, контролюючі та правоохоронні органи забезпечують режим всебічного сприяння підприємницьким структурам, що займаються заготівлею лісових ресурсів місцевого значення. Наділені цими повноваженнями і лісопідприємства. Тепер заготівлю лісових ресурсів здійснюють відповідно до встановлених лімітів за спеціальними дозволами – лісовими квитками. Рішенням Волинської обласної ради від 12 березня 2012 року №10/69 та розпорядженням першого заступника голови обласної державної адміністрації від 26 березня 2012 року №120 ліміт заготівлі (по ВОУЛМГ та ГУАР ВОДА) ягід чорниці становить 4873 т (в т. ч ВОУЛМГ – 2796 т), журавлини – 58,7 т (ВОУЛМГ – 52,6 т), ожини – 263 т (ВОУЛМГ – 205,4 т), брусниці – 3 т (ВОУЛМГ – 2,3 т), грибів білих – 783 т (ВОУЛМГ – 573 т), грибів лисичок – 679 т (ВОУЛМГ – 592 т). – Ставки збору за заготівлю ягід і грибів не назвеш надто суворими, – кажуть фахівці, – вони були установлені обласною радою ще минулого року. Враховуючи індекс споживчих цін, який склався на 1 січня 2012 року і становить 104,6%, зміни незначні. Якщо торік збір за 1 кг чорниць для тимчасових лісокористувачів становив 36 коп., то тепер 37,7 коп., за 1 кг ягід журавлини відповідно 57/59,6 коп., гриби білі –107/111,9 коп., гриби лисички – 72/75,3 коп. І навіть при такому невеличкому податковому зборі за умови повного використання установлених заготівельних лімітів збір до місцевих бюджетів може сягнути близько 3,6 млн грн. Це чималі додаткові кошти, які б могли послужити не лише громадам, а й лісові. – Розподіляють ліміти на конкурсній основі за тимчасовими користувачами районні комісії при райдержадміністраціях, – коментує це начальник відділу лісового господарства ВОУЛМГ Борис Бабеляс. – Рішення комісії затверджує голова райдержадміністрації, воно є підставою для видачі лісового квитка. Лісові квитки для тимчасових користувачів видають державні лісогосподарські підприємства у міських та районних дозвільних центрах. Лісогосподарські підприємства роблять це безоплатно. При цьому ми суворо наголошуємо, що кількість закуплених ягід, грибів або іншої продукції згідно з закупівельними відомостями не повинна перевищувати обсяг, дозволений до заготівлі у лісовому квитку.

ЦІКАВО ЗНАТИ! За даними «Вікіпедії», плоди чорниці звичайної містять вуглеводи (глюкозу, сахарозу, фруктозу, пектини), органічні кислоти (лимонну, молочну, яблучну, янтарну, щавелеву), вітаміни (А, В, С, РР), флавоноїди (гіперин, кверцетин, астрагалін), антоціани (дельфінідин, мальвідин, ідаїн, міртилін), феноли, мінеральні речовини макро- та мікроелементи (залізо, манган, селен, кобальт, мідь, золото, срібло, цинк), дубильні речовини, рутин. Їх застосовують при проносах, кровотечах, анемії, гастриті, гепатиті, набряках, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, ревматизмі, псоріазі, цукровому діабеті, лейкозі, ангіні, бронхіті, циститі, уретриті, шлункових і кишкових кольках, захворюваннях ока (кератит, іридоцикліт). А що вони містять багато заліза, то їх доцільно призна-

Цей механізм дієвий і на сьогодні оптимальний. Тим паче, що лісокористувачі оперативно надають інформацію про це органам податкової служби. Копію виданого лісового квитка, завірену мокрою печаткою постійного користувача та відповідної сільської ради, має кожен заготівельний пункт, тож приховати прибутки неможливо. Тим паче, що й радіологічний контроль здійснюють у Маневицькій радіологічній лабораторії, Державній екологічній інспекції, обласній санітарно-епідеміологічній станції за наявності у суб’єкта підприємницької діяльності довідок про сплату збору за спеціальне використання лісових ресурсів, єдиного податку та податку з доходів фізичних осіб. Нині екологи і лісоохоронці докладають зусиль, щоб контролювати процес заготівлі ягід і грибів, лікарських рослин, аби унеможливити варварські способи, запобігти виснаженню природних ресурсів. Однак незважаючи на це, більша частина зборів залишається у місцевих бюджетах. На відтворення лісу (посадку, догляд, рекреацію, навіть на «лікування» пошкоджених ягідників, коли тисячі людей щоденно впродовж кількох місяців скрупульозно «вичищають» ліси від ягоди і гриба, горіха і цілющого зела) йде лиш незначна частина. Обласною радою рекомендовано сільським, селищним радам спрямовувати 15% отриманих коштів збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення та корисних властивостей лісів постійним лісокористувачам для вживання заходів із їх відтворення. Торік лісогосподарським підприємствам було повернуто 140 тис. грн на заходи із охорони та захисту лісу. На сьогодні така співпраця склалася між державними лісогосподарськими підприємствами, зокрема, ДП «Маневицьке ЛГ» із Маневицькою районною радою. Усі визнають, що злагоджена робота органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, лісогосподарських підприємств (постійних лісокористувачів), контролюючих органів і тимчасових лісокористувачів сприяє раціональному використанню лісових ресурсів та ефективному надходженню коштів у бюджети місцевого самоврядування. Але настав час для більш амбітних цілей. Ягідні жнива показали, що це може стати не просто підробітком певної частини людей, а й стабільним доходом державних і приватних структур, місцевих громад, усіх волинян. За це варто змагатись науковцям, політикам, владі. Сергій ЦЮРИЦЬ, прес-служба Волинського ОУЛМГ

чати при анемії. Залізо чорниці краще засвоюється порівняно з лікарськими препаратами, оскільки в ягодах є ще й аскорбінова кислота, інші корисні для організму сполуки. Вживання ягід чорниці покращує кровообіг у сітківці ока, загострює нічний зір. Листя чорниці звичайної має протидіабетичні властивості завдяки наявності в ньому глікозидів (міртилін та неоміртилін).