В С Е У К Р А Ї Н С Ь К А
Г А Л У З Е В А
Г А З Е Т А
№19–20 (54) 16 ЖОВТНЯ – 19 ЛИСТОПАДА 2012 РОКУ
Уперше в історії країни головною над лісівниками області призначено жінку Начальником Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) призначено Наталію Ревенко.
Нового керівника представив колективу перший заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Ярослав Макарчук, котрий зауважив, що відтепер розпочався новий період у розвитку лісової галузі всієї країни, адже вперше начальником управління стала жінка. Попередника Наталії Ревенко, Івана Захарченка, перший заступник Голови Держлісагентства привітав із 60-річним ювілеєм і виходом на заслужений відпочинок та вручив йому подяку прем’єрміністра України «За вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку і підвищення ефективності лісогосподарського виробництва, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм». Ярослав Іванович встиг поспілкуватися і з усіма керівниками лісогосподарських підприємств Кіровоградщини, обговорив із ними проблемні питання, оглянув адміністративні приміщення та стан благоустрою територій, побував на розсадниках і в теплицях, побачив, як вирощують лісові культури із закритою кореневою системою, поспостерігав за роботою деревообробної дільниці та проїхав новозбудованою лісовою дорогою у лісовому масиві Червоно-Нерубаївського лісництва. Після візиту Ярослав Макарчук оцінив роботу лісових спеціалістів Кіровоградщини, вказав на ті напрями, які потребують посиленої уваги, виокремив здобутки лісівників області й побажав успіхів у подальшій роботі. Наталія Ревенко подякувала за візит і запевнила, що весь колектив лісового господарства степової Кіровоградщини докладатиме максимальних зусиль, аби «зелена» галузь рухалася лише вгору. Біографічна довідка: Наталія Олександрівна Ревенко працює у лісовому господарстві з 1999 року. З 2006-го працювала заступником начальника Кіровоградського ОУЛМГ, а у 2012-му призначена на посаду першого заступника начальника Кіровоградського ОУЛМГ. Прес-служба Кіровоградського ОУЛМГ
Провідна виставка галузі «LISDEREVMASH 2012» «LISDEREVMASH» давно стала традиційним місцем зустрічі для фахівців галузі з різних країн. На чотири дні Міжнародний виставковий центр, де працювала виставка, став місцем паломництва для тих, хто так чи інакше пов’язаний із лісовим господарством і деревообробкою. Виставка «LISDEREVMASH» – найбільший в Україні галузевий захід, що понад 10 років об’єднує на одному майданчику світових лідерів і провідні вітчизняні компанії. Під час відкриття Голова Держлісагентства Віктор Сівець відзначив: «Головне, що в країну приходять новітні технології із переробки деревини, відбувається поглиблена переробка деревини. Нині лісівники України повністю забезпечують деревообробників деревиною, а в найближчі 10 років Україна вдвічі збільшить заготівлю деревини». На виставці компанії презентували сучасне обладнання, потужну лісогосподарську техніку, модернізовані верстати, нові інструменти – одне слово, все, що дає змогу раціонально використовувати лісосировинні ресурси, застосовувати безвідходну технологію переробки деревини, виготовляти продукцію для найвимогливішого споживача, а отже, отримати додаткові кошти для розширеного лісовідновлення. На відкритому майданчику компанії демонстрували машини для лісозаготівельних і вантажопідіймальних робіт. Так, компанія «АМКОДОР» презентувала форвардер і трактор власного виробництва,
«СПЕЦТЕХСЕРВІС» – гідроманіпулятори «PALFINGER», «WEIMER» – трелювальні візки тощо. Були й компанії-новачки, які щойно вийшли на український ринок, – естонська фірма «ONIAR» і відомий виробник харвестерів та форвардерів компанія «PONSSE». Традиційним заходом виставки є конкурс професійної майстерності «Кращий оператор маніпулятора України», який організовує український постачальник мобільної вантажопідіймальної техніки – компанія «Велмаш», за підтримки Державного агентства лісових ресурсів України, ХК «Подъемные машины» (Росія), ХК «АвтоКрАЗ». Завдання перед учасниками стояло не з легких – побудувати колодязь із колод. Що вищий він буде, то більше в учасника балів і більше шансів перемогти. Для визначення переможця враховується час складання колодязя, кількість використаних колод і час розбирання. Віртуозна робота операторів-маніпуляторів – це справді вражаюче видовище. Перше місце здобув Валерій Гриженко, представник ДП «Сторожинецький лісгосп», друге і третє відповідно – Руслан Граб (ДП «Берегометське ЛМГ») і Микола Бержавич (ДП «Осмолодський лісгосп»).
Переможців нагородили грошовими призами, а всім учасникам вручили пам’ятні дипломи та подарунки. «LISDEREVMASH» – це один із найкращих способів для компаній продемонструвати свої можливості, зміцнити вже наявні ділові контакти, знайти нових партнерів, вивчити попит і «озброїтися» інноваціями, які дають змогу підвищити ефективність виробництва, а отже, зайняти провідну позицію на ринку. Цікаві інтерв’ю з представниками компаній, які виготовляють лісову техніку, читайте в наступних номерах. Оксана ОПРИСК, Марічка МАТВІЄНКО
У Житомирській області вирощуватимуть диких свиней У Білокоровицькому лісгоспі Житомирської області облаштували спеціальний вольєр для утримання і розведення диких кабанів. У північних районах області кількість цього популярного промислового звіра наразі далека від оптимальної, тож лісівники вирішили поліпшити ситуацію. Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Ткачук пояснює: «Ми мали на меті побудувати вольєр для того, щоб збільшити популяцію звіра на Поліссі. Що це дасть, побачимо за кілька років. Зараз у вольєр запущено десять голів дикого кабана, з яких шість – свиноматок». Вольєр побудували за лічені місяці коштом лісогосподарського підприємства, на що витратили приблизно 700 тис. грн. Лісівники розраховують, що гроші повернуться за 4–5 років, передусім, за рахунок продажу тварин в інші мисливські господарства. Вольєр для утримання дикого кабана в державних лісогосподарських підприємствах Житомирщини є першим. У найближчих планах – створення ще одного, в сусідньому Олевському держлісгоспі. «До 15 вересня цього року було здано в експлуатацію 7 вольєрів площею від 70 до 200 га у різних регіонах країни. Диких тварин відловлюють і поміщають у вольєр.
Потім їх відпускають на волю. У вольєрах живуть не лише дикі кабани, а й лані, олені та інші тварини», – пояснив головний лісівник України. На офіційному відкритті голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Сівець зазначив, що ціни на мисливські ліцензії в Україні підвищувати не будуть. «Свого часу ми двічі їх піднімали, але українські мисливці не сприйняли цю норму. Розглядати підвищення рівня оплати ліцензії можна лише після того, як збільшиться рівень доходів українців», – сказав він.
На сьогодні, за словами Віктора Сівця, ціна мисливських ліцензій на козуль становить 150 грн, на дикого кабана – 300 грн, на оленя – 1000 грн. Головний лісівник України сподівається, що новий склад Верховної Ради ухвалить мисливський закон, чітко спрямований на те, щоб поняття «браконьєрство» зникло назавжди. «Ми хочемо збільшити адміністративну і посилити кримінальну відповідальність за незаконне добування диких тварин», – зазначив він. Підготувала Вікторія КВІТКА cmyk
cmyk
2
Лісівник України №19-20 (54)
Новий проект ФАО вартістю €6 млн Новий регіональний проект ФАО допоможе десяти країнам Центральної Африки встановити сучасні національні системи контролю за лісами в басейні річки Конго. Проект охоплює такі країни: Бурунді, Камерун, Центральноафриканську Республіку, Чад, Демократичну Республіку Конго, Республіку Конго, Екваторіальну Гвінею, Габон, Руанду, Демократичну Республіку Сан-Томе і Принсіпі. Керувати проектом у галузі лісового господарства будуть Комісія з лісового господарства для країн Центральної Африки (COMIFAC) і ФАО в тісній співпраці з Національним інститутом космічних досліджень Бразилії (INPE). Фінансування проекту в розмірі €6,1 млн здійснює Фонд лісів басейну Конго (Congo Basin Forest Fund, CBFF), сформований завдяки внескам урядів Норвегії та Великобританії, через Африканський банк розвитку.
СТАН ЛІСІВ БАСЕЙНУ РІЧКИ КОНГО Ліси басейну ріки Конго, а це приблизно 200 млн га, – одні з найбільших за площею первинних тропічних лісів у світі, підтримують системи життєзабезпечення близько 60 млн людей в Африці. Відповідно до даних «COMIFAC», загальні річні темпи обезліснення у країнах басейну річки Конго в період з 1990 по 2000 роки становили 0,13% і подвоїлися в період із 2000 по 2005 рр. Незважаючи на те, що рівень обезліснення порівняно невисокий, серед основних загроз цим лісам можна виділити: зміну характеру землекористування, нестійке вирубування лісів і гірську індустрію. Вплив прямих загроз – зміни у землекористуванні та викиди вуглецю в результаті обезліснення і деградації лісів – залишається недостатньо вивченим через нестачу достовірної і точної інформації про поточний стан лісів у регіоні. «Цей проект зможе розширити регіональні можливості та дасть змогу країнам «COMIFAC» зміцнити співпрацю в секторі лісового господарства, особливо в галузі збору надійної інформації про стан лісів. Усі країни «COMIFAC» на сьогодні здійснюють політику збереження лісів, і національні системи контролю за лісами дають змогу країнам вести достовірну звітність про її результати», – наголосив Раймонд Мбітікон, виконавчий секретар «COMIFAC».
• ЛІСИ РУКОТВОРНІ •
16 жовтня – 19 листопада 2012 року
Волинські лісівники творять майбутнє Ліси називають зеленими легенями планети – і недарма. Адже 1 га вкритої лісом площі затримує на рік 35 т пилу, сажі і кіптяви, виділяє за вегетаційний період 450 кг фітонцидів, які знищують бактерії, а ще щорічно продукує 4 т кисню, вбирає 5 т вуглекислого газу, випаровує 2,5–3 т води, підвищує вологість повітря на 15–30%, зменшує коливання температури повітря влітку на 5–7°С, взимку – на 3– 4°С, збільшує річну кількість опадів на 10–15%, а запаси снігу – в 1,5–1,7 разу, захищає мікроелементи ґрунту від змивання під час водної ерозії. То чи можна ліс не любити? Лісогосподарська діяльність державних лісогосподарських і лісомисливських підприємств Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) відповідає рекомендаціям ВО «Укрдержліспроект». Тут забезпечують охорону та захист лісу, збільшують лісистість області. Тільки за перше півріччя цього року заготовлено 1540 кг насіння деревних порід, у тому числі сосни звичайної – 1327 кг, ялини – 182, модрини – 20, ялиці – 5, інших порід – 6 кг. Лісових культур створено на площі 1850 га при плані 1720 га, із них нових лісів – 274 при плані 265 га. Річне завдання виконано на 108%. Створено плантації новорічних ялинок на площі 109 га, закладено лісові розсадники на площі 16,4 га. Рубки догляду за молодняками проведено на площі 1973 га (план – 1937 га). Від рубок проміжного користування заготовлено 155,7 тис. м3 ліквідної деревини. Працівники державної лісової охорони притягнули до відповідальності за самовільні вирубки лісу понад 400 порушників. У правоохоронні органи передано 18 протоколів про відшкодування 68,4 м3 деревини на суму 199,2 тис. грн. Проти лісопорушників порушено 4 кримінальні справи. В судовому порядку в 4 випадках із винних стягнуто 131,2 тис. грн. Обласне управління лісового та мисливського господарства приділяло і приділяє значну увагу використанню недеревних лісових ресурсів, – адже це – додаткове джерело надходження власних коштів на ведення лісового господарства. Зокрема, сільським і селищним радам рекомендовано спрямовувати 15% отриманих коштів збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення і корисних властивостей лісів постійним лісокористу-
вачам для реалізації обласної цільової програми «Ліси Волині на 2002–2015 роки».За перше півріччя 2012 року підприємствами управління випущено продукції із недеревних ресурсів лісу на загальну суму 3 млн грн. Консервними цехами виготовлено харчової продукції в обсязі 1,84 млн умовних банок консервів на суму 2,64 млн грн. Від початку року реалізовано харчових продуктів на суму 1,9 млн грн. При заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійсненні побічних лісових користувань за 6 місяців поточного року випущено продукції на 394 тис. грн. Цьогоріч заготовлено 1054,7 т березового соку, в тому числі перероблено консервними цехами 704,5 т, продано населенню області 350,2 т. Підприємства управління видали 339 лісових квитків, тут заготовлено 841 т чорниць, сплачено 316 тис. грн нормативної плати, виписано 16 лісових квитків на заготівлю 19 т грибів лисичок, сплачено 13,3 тис. грн. А ще за перше півріччя підприємствами Волинського ОУЛМГ заготовлено 369,4 тис. м3 деревини від усіх видів рубок. Лісоматеріали круглі в загальній структурі заготівлі на рубках головного користування становили 97,6%, дрова паливні – 2,4%. Всього заготовлено 249,3 тис. м3 пиловників і фансировини. Облуправління провело інвентаризацію лісосічного фонду. Вдалося зберегти і цілісність майнового комплексу лісопильного виробництва. Тут також реструктуризовано неефективні деревообробні підрозділи й організовано надання різноманітних послуг. Вжиті заходи дали можливість переробити 99,8 тис. м3 деревини. За перше півріччя випущено продукції на суму 47,4 млн грн. Враховуючи кон’юнктуру ринку, економічну доцільність, тепер переробляють і низькосортну деревину. При цьому випущено
ПОКРАЩЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ У СФЕРІ МОНІТОРИНГУ ФАО надасть технічну підтримку країнам у регіоні з використанням супутникових технологій для оцінки площі лісів і динаміки змін лісових площ, а також запасів вуглецю, що містяться в лісах. Проект допоможе країнам підготувати пропозиції щодо залучення коштів для створення надійних систем контролю за лісами як частини ініціативи щодо скорочення викидів, викликаних обезлісненням і деградацією лісів у країнах, що розвиваються. Також проект сприятиме розвитку регіонального партнерства та обміну досвідом.
41,7 тис. м3 пилопродукції. Із загального обсягу заготовленої деревини реалізовано круглої – 278,3 тис. м3, з них 220,4 тис. м3 – на внутрішній ринок, 57,9 тис. м3 лісоматеріалів – на експорт. На початок 2012 року створено та повністю введено в експлуатацію близько 100 проміжних складів для зменшення відстані вивезення деревини та економії енергоносіїв. За кожним проміжним складом закріплено трактор і лісовозний автомобіль. Також залучено 10 автомобілів зі змонтованими на них новими гідроманіпуляторами «Веймер-6700» для навантаження-розвантаження лісопродукції безпосередньо біля проміжних складів на великотоннажні автомобілі споживачів. Для кращого використання деревних ресурсів і забезпечення котелень держлісгоспів, а також бюджетних споруд (шкіл, дитячих садків, лікарень та ін.) альтернативним паливом (технологічною тріскою) закуплено 10 пересувних рубальних машин. За кожним агрегатом закріплено колісний трактор МТЗ і самоскид для перевезення виробленої тріски з ділянки до місця використання. Були закуплені та встановлені котли на твердому паливі, замінено електродвигуни на лісопильному обладнанні. Планується замінити освітлювальні системи на світлодіодні у всіх адміністративних спорудах лісгоспів та виробничих приміщеннях, що дасть змогу скоротити використання електроенергії вп’ятеро. Жодне підприємство не зменшило обсяги реалізації. Зараз реалізація продукції на 1 га лісового фонду становить 254 грн. Підприємствами Волинського ОУЛМГ на ведення лісового господарства спрямовано понад 50 млн грн. У розрахунку на 1 га лісового фонду припадає 83 грн власних коштів. Рівень середньомісячної зарплати в управлінні на одного працівника в еквіваленті повної зайнятості становить 2865 грн і зріс порівняно з відповідним періодом минулого року на 347 грн, або на 13,7%. Продуктивність праці порівняно з відповідним періодом минулого року зросла до 114%. За цей рік підприємства управління вже внесли 13,3 млн грн до зведеного бюджету і сплатили 14,8 млн грн єдиного соціального внеску. Волинські лісівники впевнено творять майбутнє, живуть для прийдешніх поколінь. Ірина КЛИМ, заступник начальника Волинського ОУЛМГ
За матеріалами ФАО
Засновник та видавець ТзОВ «Редакція газети «Деревообробник» Директор Михайло Ковальчук Шеф-редактор Петро Баландюх -----------Головний редактор Оксана Оприск Поштова адреса: а/с 5911, м. Львів, 79054
Адреса редакції: вул. Садова, 2а, м. Львів, Україна Тел./факс: (032) 244-11-64, 244-11-65 e-mail: derevo@derevo.com.ua www.derevo.com.ua Передплатний індекс:
89283 © ТзОВ «Деревообробник», 2012 Свідоцтво про державну реєстрацію КВ 15901-5671 Р від 19.07.2010
Періодичність – двічі на місяць. Тираж – 2 000 примірників. Ціна договірна. -------------Погляди авторів публікацій не завжди збігаються з думкою редакції. Редакція залишає за собою право не листуватися з читачами. Рукописи не рецензуємо і не повертаємо. За достовірність поданої у матеріалах інформації відповідають автори матеріалів.
За зміст і достовірність інформації у рекламних та інших повідомленнях і за якість рекламованого товару відповідає рекламодавець. Передрук дозволено з письмової згоди редакції. ----------Газета «Лісівник України» є учасником медіа-групи «ПромІнфо» www.prominfo.com.ua ----------Газета надрукована у СП «Полі» (м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, 6б). Замовлення №
• АКТУАЛЬНО •
16 жовтня – 19 листопада 2012 року
Лісівник України №19-20 (54)
На Вінниччині відкрито нову лісову дорогу та висаджено молоді дуби за новою технологією 2 жовтня в Самчинецькому урочищі Брацлавського лісництва Державного підприємства «Тульчинське лісомисливське господарство» за участі голови Державного агентства лісових ресурсів України Віктора Сівця та голови обласної державної адміністрації Миколи Джиги відкрито нову лісову дорогу загальною протяжністю 1,5 км та висаджено дуб звичайний за передовою технологією із закритою кореневою системою.
ВІДКРИТТЯ НОВОЇ ДОРОГИ Відкриваючи новозбудовану дорогу, голова Держлісагентства зазначив, що лісова галузь України системно розвивається та вдосконалюється. «Протягом останніх двох років Державним агентством за підтримки Президента України і Уряду вжито заходів, скерованих на збереження і розширене відтворення лісів, а також покращення основних соціально-економічних показників діяльності галузі», – додав головний лісівник України. У поточному році Держагентством заплановано за власні кошти побудувати майже 1000 км лісових автомобільних доріг. У першому півріччі вже здано в експлуатацію 528 км лісових доріг. Розвинена лісова інфраструктура сприяє підвищенню економічних показників діяльності галузі завдяки вільному доступу до стиглих дерев. За словами Віктора Сівця, лісові дороги мають протипожежне призначення і є важливим соціальним фактором. Вони з’єднують віддалені населені пункти, скорочують відстань між ними на 20–40 км. У 2011 році держпідприємствами лісового господарства у Вінницькій області побудовано за власні кошти 10 км лісових доріг, а у поточному – 20 км. Коментуючи соціальну значимість лісових доріг, Микола Джига зауважив, що лісівники є найорганізованішими працівниками, патріотами своєї справи. «Кожен лісівник є господарником і має
НОВАЦІЇ САДЖЕННЯ ДЕРЕВ
гарні угіддя. Робота, яку вони роблять, є важкою та відповідальною. Головне завдання, яке стоїть перед лісівниками, – берегти і примножувати лісові угіддя шляхом проведення різнопланових заходів», – зазначив голова облдержадміністрації.
Цього року вінницькі лісівники висаджували дерева за новою технологією. Саджанці вирощували у поліетиленових пакетах і разом із ними висаджували їх у землю. Такий метод забезпечує краще збереження кореневища рослини і не прив’язує висаджування дерев до весняної чи осінньої лісокультурної кампанії. Новації саджання дерев на цьому не закінчилися. Відтепер лісівники замість лопат використовують спеціальні бури, які пришвидшують процес. У висаджуванні брали участь учні школи Брацлавського лісництва, які вже мають чималий досвід у цій справі. За благородну місію, яку виконують діти, висаджуючи ліси, голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Сівець та голова обласної державної адміністрації Микола Джига вручили учням школи два комп’ютери.
3
Учені передбачили стрімке «знецінення» європейських лісів Експерти вважають, що в результаті глобального потепління ялинову тайгу Скандинавії витіснять середземноморські діброви. Поступове підвищення температури й скорочення кількості опадів, що прогнозують учені, призведуть до стрімкого зниження економічної привабливості лісів Європи до 2100 року. Подібного висновку дійшли автори дослідження, опублікованого в збірці наукових праць «Nature Climate Change». «Зелені легені» Європи покривають більше 2 млн км2 або 32% поверхні суші, їх стан залежить від кліматичних умов, зазначають фахівці. Згідно з прогнозом, цінність угідь зменшуватиметься через скорочення господарсько значущих видів дерев. Останні спостереження свідчать про те, що зміни породного складу в лісах Європи вже розпочалися. Залежно від того, за яким з трьох передбачених сценаріїв розвиватиметься ситуація, до 2100 року «зелений» фонд позбудеться від 14 до 50% нинішньої вартості. Обсяг фінансових втрат при цьому може становити кілька сотень мільярдів євро. Очікують, що до початку наступного століття від 21 до 60% площі європейських угідь стануть придатні винятково для створення дібров середземноморського типу, які відрізняються низькою економічною віддачею і «скромною» здатністю до поглинання вуглецю. Дуб, стійкий до посухи, витіснить адаптовану до холоду вологолюбну ялину – одну з головних промислових порід Європи. Характерно, що всі три моделі пророкують зсув зони зростання ялини з центральної, східної і західної областей у північні широти. За прогнозами фахівців, до 2100 року це дерево зустрічатиметься тільки на височинах Центральної Європи, півночі Швеції, Фінляндії та Норвегії. Результатом подібних змін стане значне скорочення сировинної бази для галузевої промисловості, а лісовласників, як наслідок, чекає втрата джерела доходу, наголошують науковці. За матеріалами «GreenPrees»
Підготувала Вікторія КВІТКА
Для боротьби з незаконною вирубкою лісу винайшли ДНК-тест деревини
У Кременецьких горах росте рідкісний вид берези
Компанія «DoubleHelix» розробила метод, що дає змогу достовірно визначити, до якого сорту належить та чи інша партія лісу, на основі аналізу ДНК-зразків деревини.
Як сказав начальник наукового відділу природного заповідника «Медобори» Ярослав Капелюх, береза Клокова є реліктовим ендемічним локальним видом і росте на вершинах гір-останців Страховій (на вапнякових схилах у західній частині вершини гори) та Маслятин. На горі Маслятин популяція найбільша – понад 40 різновікових особин, на Страховій популяція згасає й представлена поодинокими пригніченими особинами. Пересічні громадяни навряд чи зможуть відрізнити звичайну березу від берези Клокова. Листопадне дерево заввишки до 5-15, рідко 20 м заввишки, молоді гілки опушені, іноді зі смолистими бородавочками. Листя цупке, шкірясте, зубчасте. Квітки зібрані у сережки. Плодом є однонасінний горішок із плівчастими крильцями. Цвіте у травні. Плодоносить у вересні-жовтні. Розмножується насінням. На жаль, цей вид березових занепадає. Причиною є природне згасання виду, обмеженість території поширення, слабке насіннєве відновлення, рекреація, руйнування екотопів унаслідок видобутку вапняку.
Метод можна застосовувати не тільки до свіжозрубаного дерева, а й до виробів із нього, у тому числі й до старих. Так, у 2004 році фахівцям компанії вдалося виділити ДНК із дубових балок корабля «Мері Роуз», який затонув у 1545 році і був піднятий на поверхню у 1982-му. Сучасне обладнання для аналізу ДНК, розроблене компанією «DoubleHelix», поміщається на письмовому столі. Воно досить дешеве та надійне для того, щоб використовувати його в польових умовах. Вартість аналізу деревини та оформлення сертифіката відповідності для стандартного вантажного контейнера становить приблизно $250 – це близько 0,5% вартості всього контейнера. У майбутньому, в процесі формування загальносвітової генетичної карти дерев, стане можливим не тільки визначення виду дерева, з якого була отримана деревина, а й місця, де воно було зрубане. На сьогодні в базу внесено дані про 20 видів дерев – в основному, зростаючих у тропі-
Береза Клокова – саме цей вид родини березових можна побачити лише на території Тернопільської області й лише у філії природного заповідника «Медобори» - Кременецьких горах.
ДОВІДКА У світі кожні дві секунди незаконно вирубується понад 7000 м2 лісу, що можна порівняти з розмірами футбольного поля. Площу незаконно спиляного лісу за рік можна порівняти з територією невеликої країни, наприклад, Ірландії. За даними Інтерполу, обсяг ринку «піратської» деревини становить близько $30 млрд, а виручені гроші часто надходять на фінансування організованої злочинності, тероризму та збройних конфліктів. ках. Щороку це число збільшується, хоча і не дуже швидко: для складання генетичної карти необхідно взяти зразки дерев з усіх територій, на яких вони поширені, і провести їх генетичний аналіз. Так, складання карти для тика буде коштувати близько $1 млн. Число клієнтів компанії «DoubleHelix» зростає щороку, тому що стають суворі-
Боротьба з незаконним продажем лісу ведеться, в основному, за допомогою законів і превентивних заходів, однак без особливого успіху. Нині основні зусилля сконцентровані на системі кримінального правосуддя та заходах правопорядку: компанії, що використовують лісоматеріали, законодавчим шляхом зобов’язують посилити контроль за їхнім походженням, в іншому випадку вони ризикують отримати штраф. шими закони, які регулюють продаж деревини в США. З набранням чинності оновленого європейського лісового законодавства все більше компаній із продажу лісоматеріалів стають зацікавлені в ретельному контролі за походженням свого товару. Підготувала Марічка МАТВІЄНКО
Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
cmyk
cmyk
4
Лісівник України №19-20 (54)
• НАУКОВЦІ ПРОПОНУЮТЬ •
16 жовтня – 19 листопада 2012 року
Лісівнича академія про право власності на ліси в Україні Наприкінці квітня цього року відбулися чергові збори провідних спеціалістів лісової галузі України в рамках Лісівничої академії наук України. На загальних зборах ЛАН України обговорювали важливі питання державної лісової політики, а також у країнах Східної і Західної Європи, дискутували щодо стратегії екологізації суспільного розвитку, місця лісових екосистем у подоланні глобальних екологічних загроз, проблем вдосконалення інструментів лісової політики. На загальних зборах ЛАН України заслухали звіти керівного складу академії про результати наукової та науково-практичної діяльності в 2011 році та основні завдання на 2012 рік. Доповідали: перший віце-президент ЛАН України, дійсний член ЛАН України, д.б.н., професор Г.Т. Криницький; керівник Західного відділення ЛАН України, дійсний член ЛАН України, д.б.н., професор В.І. Парпан; керівник Східного відділення ЛАН України, дійсний член ЛАН України, д.с-г.н., професор В.П. Ткач; заступник керівника Південного відділення ЛАН України, член-кореспондент ЛАН України, д.с-г.н., с.н.с. Ю.В. Плугатар; від Центрального відділення – дійсний член ЛАН України, д.с-г.н., професор Н.О. Олексійченко. Доповідачі відзначили основні здобутки регіональних відділень академії в науково-технічній діяльності, підготовці науково-педагогічних кадрів, міжнародному співробітництві. Були також окреслені проблеми в царині наукової діяльності, які пов’язані насамперед із недостатнім фінансуванням науково-пошукових робіт. У наукових доповідях, із якими виступили провідні науковці України, Росії та Німеччини, висували питання національної політики у лісовому господарстві Європи, форм власності як інструменту лісової політики, інституційної трансформації у сфері управління лісовим господарством. Особливо зацікавили доповіді та виступи українських учених, у яких зазначалося, що національна лісова політика України повинна бути спрямована на зміцнення державної форми власності на ліси та лісогосподарської діяльності державних лісових підприємств як такої, що сприяє екологічній стійкості лісових екосистем. Було відзначено, що спостерігаються негативні тенденції посягання на державну власність на ліси. В Україні чимало проблем зумовлено довгостроковим тимча-
совим користуванням лісовими ділянками, що інколи стає інструментом тіньової приватизації. Право власності не може бути виокремленим із загальнополітичного і суспільного контексту й залишається важливим чинником для приваблення інвестицій, соціальної справедливості і досягнення сталого розвитку. Акцентовано увагу на комплексності й динамічності проблем права власності на ліси. Доповідачі навели численні аргументи на користь недоцільності приватизації наявних лісів державної і комунальної власності як національного багатства народу України. Інститут приватної власності на ліси повинен розвиватися шляхом створення лісових насаджень на приватних нелісових землях і здійснюватися методом лісорозведення. Результатом прослуханих та обговорених доповідей стала ухвала Лісівничої академії наук України «Про національну лісову політику та право власності на ліси в Україні». Ухвала лісівничої академії наук україни «Про національну лісову політику та право власності на ліси в Україні», прийнята на загальних зборах у м. Львові 20 квітня 2012 р. У зв’язку зі зростанням масштабів негативного антропогенного впливу в навколишньому середовищі парадигма багатогранного значення лісових біогеоценозів розглядається в новому, інтегральному соціально-економічному, екологічному та біосферному контекстах. На багатьох міжнародних лісових самітах відзначена вагома біосферна роль лісового біому як стабілізатора киснево-вуглекислотного
балансу в атмосфері, порушення якого є причиною глобального потепління клімату. Біосферне значення лісових екосистем полягає і у збереженні біологічного різноманіття, а отже, й підтриманні еволюційного процесу в органічному світі. Для України, яка належить до найменш заліснених країн Європи (лісистість 15,7%), збереження лісів і збільшення лісистості є економічно-соціальною та екологічною проблемою державної ваги. Заслухавши й обговоривши доповідь доктора екон. наук, професора, академіка ЛАН України І.М. Синякевича «Національна політика в лісовому господарстві України: актуальні проблеми», співдоповіді доктора екон. наук, професора, академіка ЛАН України А.М. Дейнеки «Право власності на ліси в Україні», кандидата с.-г. наук, доцента, членакореспондента ЛАН України І.П. Соловія «Лісова політика в зарубіжних країнах: актуальні проблеми», доктора лісових наук Технічного університету м. Дрездена, професора, Почесного іноземного члена ЛАН України Н. Вебера «Лісова власність та лісова політика у Німеччині», доктора с.-г. наук, професора Московського державного університету лісу, Почесного іноземного члена ЛАН України М.Д. Мерзленка, кандидата с.-г. наук, доцента Московського державного університету лісу, Почесного іноземного члена ЛАН України П.Г. Мельника «Класики лісівництва про лісоволодіння», взявши до уваги основні положення інших виступів і повідомлень членів ЛАН України, які стосуються багатогранного значення лісів, керуючись положеннями «Лісового кодексу України», загальні збори Лісівничої академії наук України ухвалили: 1. Національна лісова політика України повинна бути спрямована на зміцнення державної форми власності на ліси та лісогосподарської діяльності державних лісових підприємств як такої, що сприяє екологічній стійкості лісових екосистем, підвищенню результативності екологічних і соціальних функцій, які вони виконують. 2. Для удосконалення національної лісової політики та проведення ефективних економічних реформ у лісовому господарстві України рекомендується здійснити такі заходи: – закласти надійні правові підвалини національної лісової політики та проведення ефективних економічних реформ у лісовому господарстві; – удосконалити чинну систему економічних інструментів лісової політики, зокрема сприяти розвитку і вдосконаленню аукціонної торгівлі лісоматеріалами на внутрішньому ринку, національної екологічної сертифікації лісів, податкової системи та ціноутворення на продукцію лісового господарства.
3. Вважати недоцільною і неприпустимою приватизацію наявних лісів державної та комунальної власності. 4. Вважати, що інструмент приватної власності на ліси в Україні має розвиватися шляхом створення лісових насаджень на приватних нелісових землях і здійснюватися шляхом лісорозведення. 5. Беручи до уваги важливість національних інтересів, національного суверенітету над природними ресурсами, державної відповідальності у справі забезпечення сталого лісокористування, підкреслюючи вагомість державної власності на ліси як чинника досягнення прогресу у сфері сталого лісокористування, тобто використання лісів і лісових угідь такими способами й темпами, які дають змогу підтримувати їх біорізноманіття, продуктивність, стійкість, здатність до відновлення, життєздатність і можливість виконувати як у нинішній час, так і в майбутньому відповідні екологічні, економічні та соціальні функції на місцевому, національному і глобальному рівнях, не завдаючи шкоди іншим екосистемам, запропоновано: – розробити і прийняти Закон України «Національна лісова політика», втілення якого забезпечить виконання лісами біосферних, екологічних, економічних та соціально-культурних функцій в інтересах усього суспільства з урахуванням міжнародних зобов’язань країни, зокрема рекомендацій ФАО щодо формування національних лісових програм та рішення конференції міністрів з охорони лісів «Ліси Європи – 2020» (Осло, 2012). У цьому контексті ЛАН України вважає за потрібне: – забезпечити переведення не використовуваних земель, які впродовж політико-економічних змін у країні спонтанно заліснились, із категорії сільськогосподарських земель до категорії «лісові землі» (з подальшою приватизацією чи передаванням у державний лісовий фонд); – розробити нормативно-правову базу та економічний механізм стимулювання розширення лісорозведення на непродуктивних сільськогосподарських землях з урахуванням різних форм власності; – розробити нормативно-правову базу для створення «енергетичних плантацій» і плантаційних лісових насаджень на землях лісового фонду та на колишніх землях сільськогосподарського користування. Ліси України – це національна природна спадщина, яка належить не лише теперішньому, а й майбутнім поколінням. Їх охорона, примноження і збереження повинні бути святим обов’язком кожної людини. Юрій ДЕБРИНЮК академік-секретар ЛАН України, професор, доктор с.-г. наук
• НОВИНИ ЗВІДУСІЛЬ •
16 жовтня – 19 листопада 2012 року
Лісівник України №19-20 (54)
5
Веприківське лісництво Фастівщини відзначило своє перше 100-річчя Ліс – культура поколінь. Ця істина найбільше зрозуміла саме лісівникам, бо зрілість дерева настає у віці 80 і більше років. З особливою пошаною до історії ставляться на Фастівщині – і це неспроста: торік ДП «Фастівське ЛГ» святкувало 180 років від дня створення, а цього року Веприківське лісництво Фастівського лісгоспу святкує славний ювілей – 100-річчя від дня заснування.
ІСТОРІЯ ЛІСНИЦТВА Казенні ліси Веприківської волості входили до складу Фастівського лісництва до 1912 року, коли на їхній базі організували Веприківське лісництво. Веприківська волость була найбільш лісистою в Київській губернії (до 70%). Тепер загальна площа лісництва становить 4420 га, в тому числі вкритих лісовою рослинністю земель – 4140,8 га, з них деревостанів штучного походження – 84%. Тепер тут працює 30 осіб.
СУЧАСНІСТЬ Основні типи лісорослинних умов: свіжі бори, субори і судіброви. Ґрунти дерновопідзолисті, піщані і супіщані. Середній вік деревостанів – 70 років. У насадженнях переважають молодняки, які займають 11,8% вкритих лісовою рослинністю земель. Частка середньовічних лісів – 40,1%, пристиглих – 18,1% і стиглих – 23%. Загальний запас деревостанів – 31 2910 м3, на 1 га вкритих лісовою рослинністю – 112 м3, у стиглих насадженнях – 220 м3/га Середній приріст деревостанів – 4,5 м3/га. Середня повнота насаджень – 0,7. На території лісництва є заказники, пам’ятки природи, унікальні культури і насадження. Останнім часом роки лісництво під час рубок головного користування щорічно заготовляє 18 000 м3 деревини. Рубки, пов’язані з веденням лісового господарства, здійснюють на площі 150 га, заготовляючи 1730 м3 лісопродукції, у тому числі ліквідної – 6000 м3. На землях, непридатних для ведення сільського господарс-
тва, лісівники створюють нові ліси, лісистість постійно збільшується. Щорічно на землях держлісфонду лісництво висаджує 70 га лісових культур. На території лісництва є нижній склад, 2 лісорозсадники, теплиця для вирощування декоративного посадкового матеріалу, встановлена протипожежна вежа, налагоджений постійний відеонагляд за лісовими масивами, працює пожежна команда, тобто лісництво укомплектоване всім необхідним для плідної роботи. «За 100 років ми справді змінилися, людям стало легше працювати, у нас комп’ютеризований весь бухгалтерський облік, введено електронний облік. Ми все робимо, щоб покращити роботу працівників – і це можна побачити на всіх рівнях обліку», – розповідає Ігор Петльовий, лісничий Веприківського лісництва.
ХВАЛА І ШАНА ПОПЕРЕДНИКАМ «Найдовше працювали лісничими і найбільше зробили для охорони і примноження лісових багатств Веприківщини лісничі Олександр Антонович Корбут, Антон Павлович Котляр, Олександр Григорович Пінчук і, особливо, Леонід Вацлавович Колодзейський», – розповідає Юрій
Чемерський, директор ДП «Фастівське лісове господарство» На фасаді контори Веприківського лісництва встановлена меморіальна дошка на честь заслуженого працівника лісового господарства, одного із найкращих лісничих України, кавалера ордена Дружби народів Леоніда Колодзейського, який очолював лісництво чверть століття.
ПРИВІТАННЯ ЮВІЛЯРІВ Привітати ювілярів зі славною датою – 100-річчям заснування лісництва – зібралося чи не все село: завітали керівники Фастівського району, члени шкільних лісництв, керівники лісогосподарських підприємств, котрі тут, у Веприківському лісництві, розпочинали трудовий шлях. Поєднання досвіду попередніх поколінь і застосування новітніх технологій у, здавалося б, такій консервативній справі, як вирощування лісів, справді дає позитивні результати, а знання історії лише підсилює цей результат, бо той, хто не знає історії лісового господарства, приречений повторювати помилки минулих поколінь. Прес-служба Київського ОУЛМГ
Вольєр планують розширити вдесятеро До 2015 року Білорусь планує призупинити експорт круглої деревини У БІЛЕЦЬКОМУ ЛІСНИЦТВІ НЕЗАБАРОМ З’ЯВИТЬСЯ 50-ГЕКТАРНИЙ ВОЛЬЄР
У Тернопільському обласному управлінні лісового та мисливського господарства є п’ять державних підприємств, одне з яких – Бережанське, крім основних лісогосподарських робіт, значну увагу приділяє мисливському господарству. Відтворенням лісової фауни займаються й інші державні підприємства, підпорядковані управлінню. Зокрема, у держпідприємстві «Чортківське лісове господарство», у Білецькому лісництві, 2002 року створено вольєрне господарство площею 5 га. Здавалося б, не так уже й багато, проте працівники Білецького лісництва гордяться своїм дітищем, як вони полюбляють його називати, адже вони доклали багато праці, часу й зусиль, аби фауні на території невеликого вольєра жилося, як на волі. До того ж, коли надворі тріскучі морози, на допомогу голодним тваринкам приходять лісівники. А тут на братів менших уже чекає смачна їжа, заготовлена лісівниками заздалегідь.
Білорусь планує призупинити експорт круглої деревини, а весь обсяг заготовленої деревини перероблятиме всередині країни й експортуватиме у вигляді готової продукції, заявив Леонід Дем’янік, заступник міністра лісового господарства Республіки Білорусь.
– Звичайно, ми плануємо розширити п’ятигектарну площу до 50 гектарів, проте швидко зробити це не так просто, адже є проблеми з коштами, – каже головний лісничий ДП «Чортківське лісове господарство» Роман Попіль. – Минулорічний бюджет, на жаль, не передбачив коштів на облаштування вольєра. Бюджет-2012 більше порадував, адже 50 тис. бюджетних грн, які спрямовано цьогоріч на ці цілі, уже освоєні – закупили дріт для огорожі вольєра. Залишилося змайструвати огорожу й оточити нею всю вольєрну площу. Ось так частково бюджетними коштами, частково своїми зусиллями та власними засобами підприємства помаленьку втілюють лісівники у життя свою мрію. Наразі ж у Білецькому лісництві живуть 28 кабанів і 8 особин оленя благородного, яким поки що більш ніж комфортно у п’ятигектарному вольєрі. Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
Заступник міністра зазначив, що за 7 місяців цього року експорт круглого лісу скорочено на 116 тис. м3 деревини. Приблизно на 150 тис. м3 зросла реалізація деревини всередині країни. Леонід Дем’янік зазначив, що це пов’язано зі збільшеним споживанням цієї продукції всередині країни, оскільки розпочали роботу підприємства глибокої переробки у Сморгоні й Івацевичах. Крім того, в Білорусі будують багато деревообробних заводів не тільки у концерні «Беллесбумпром», а й інвестори. Дуже велике підприємство компанія «Кроноспан» будує у Сморгоні (Гродненська обл.) і планує звести завод із виготовлення плит у СЕЗ «Могилів», який перероблятиме 500 тис. м3 деревини на рік. Говорячи про розвиток галузі, а також про ефективне використання лісових ресурсів у
республіці, Леонід Дем’янік зазначив, що міністерство приділяє цим питанням дуже багато уваги, і головне завдання, яке стоїть перед галуззю, – механізація лісозаготівлі. Сьогодні, за словами заступника міністра, вона становить лише 17%, однак уже до 2015 року планують вийти на 70%. Разом із тим, заступник міністра звернув увагу, що попри позитивні моменти лісове господарство стикається і з певними труднощами. Нині основними проблемами є нестача якісних лісових доріг і переробних підприємств. Однак, незважаючи на ці нюанси, сьогодні лісова галузь країни повністю виконує завдання із заготівлі, вивезення деревини, її реалізації, забезпечення підприємств деревиною всередині країни і постачання на експорт. Тож із 2015 року Республіка Білорусь замість деревини експортуватиме готову продукцію із неї. Вікторія КВІТКА
cmyk
cmyk
6
• ТЕХНІКА •
Лісівник України №19-20 (54)
16 жовтня – 19 листопада 2012 року
Грейфер – незамінний помічник у лісі G16
Комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт у лісі є однією з актуальних проблем. Оснащення вантажопідіймального устаткування спеціальними вантажними захоплювальними пристроями, а саме грейферними механізмами, сприяє вирішенню цієї проблеми. Грейфери «ONIAR» спеціально розроблені для роботи в екстремальних умовах Північної Європи, тож надаються для роботи в складних умовах у всьому світі, зокрема в Україні.
G21
Грейфер для лісу – це щоденний помічник при вивезенні великої і маленької деревини з лісу. Цей простий механічний пристрій вирізняється значною силою й універсальністю (його можна використовувати для захоплювання як дерев, так і гілок). Грейфер надається для тракторів різних розмірів. Його шланги легко з’єднувати з клапанами трактора, даючи йому змогу керувати грейфером. Проектне з’єднання грейфера з трактором стандартне, із застосуванням системи кріплення у трьох точках.
G23
Технічні характеристики грейферів Грейфери Вага, кг
G16
G21
G23
70
120
110
Площа захоплювання, м2
0.16
0.21
0.23
Мax відкриття зіва, мм
1223
1230
1321
Мin відкриття зіва, мм
88
82
48
Стійка ротатора, мм
49
49/59
59
Підготувала Марічка МАТВІЄНКО
• ТЕХНІКА ДЛЯ ПОДРІБНЕННЯ •
16 жовтня – 19 листопада 2012 року
Лісівник України №19-20 (54)
7
Відходи одного підприємства – це сировина для іншого У лісопромисловому комплексі на кожен щільний кубометр деревини припадає до 100 кг гілок і кори: у ялини 50–70 кг, у сосни 80–100 кг, у берези 90– 100 кг. При переробці лісових відходів можна одержати від 40 до 55% деревної зелені та від 25 до 35% технологічної тріски, яку можна використовувати як паливо. Рубальні машини «Олнова» призначені для подрібнення деревини на технологічну та паливну тріску. Деревна зелень є цінною сировиною для одержання біологічно активних речовин: піхтової олії, вітамінного борошна, хвойного лікувального екстракту, хлорофіліну натрію, ефірних олій та інших препаратів для сільського господарства, парфумерії і медицини. Тирса, стружка і кора є сировиною для хімічної промисловості, з них одержують деревне вугілля, каніфоль і живицю. Із деревних відходів також можна робити плити: ДВП, ДСП, оздоблювальні, біостійкі, вогнетривкі, із термоеластичними плівками. З технічної зелені – хвої та листя – виробляють хлорофіл-каротинову пасту. Вона є вітамінним і лікувальним препаратом, використовується як стимулятор росту на птахофабриках. Листя і хвоя слугують цінною добавкою, що розширює і покращує кормову базу тваринництва, приносячи значний економічний ефект. Кору використовують для виробництва екстрактів, ДВП, компосту в сільському господарстві, а також як паливо. Ступінь її використання становить лише 50%. Мобільні та пересувні машини «Олнова» цю проблему вирішують легко. Наприклад, більшість первинних і вторинних подрібнювачів виготовляють саме в мобільному варіанті, і вони можуть бути розміщені безпосередньо в місцях накопичення або регулярного виникнення відходів деревини: на лісовалах чи територіях підприємств і організацій. Щільність подрібненої деревини в кілька разів перевищує умовну щільність необроблених відходів, відповідно зменшується питома вага транспортних витрат на одиницю маси матеріалу та собівартість, підвищується рентабельність діяльності, в результаті чого підприємство отримує додатковий дохід. Рубальні машини для подрібнення деревини виробництва СП «Олнова» DP660 виготовляють у кількох модифікаціях, залежно від типу приводу: дизель, трактор, електродвигун. Такі машини застосовують на лісопилорамах, лісозаготівельних і деревообробних підприємствах, целюлозно-паперових комбінатах, а також у комунальних службах. Технологічну тріску використовують для виробництва ДСП та ДВП, паливних брикетів для опалення в котлах та інше.
МОЛОТКОВА ДРОБАРКА DP 660 М Однороторна молоткова дробарка DP 660 М із приводом від електричного двигуна призначена для подрібнення технологічної та паливної тріски, стружки, шпону, кусків кори, дрібних відходів деревообробки, що
утворюються при виробництві пиломатеріалів і фанери, а також інших біопродуктів до необхідної фракції. Отриману дрібну фракцію застосовують у технологічних лініях виробництва паливних брикетів і гранул (пелет), спеціальної пористої цегли, деревинно-полімерних матеріалів, для отримання біологічно-активних речовин, у фізико-хімічних технологічних процесах. Ротор – основний робочий вузол машини. Він призначений для рубки деревини й утворення щепи. Ротор складається з вала та розміщеної на ньому шайби з опорами для кріплення ножів. На валі ротора зроблені посадочні поверхні під підшипники. Ножі ротора кріпляться до опор ротора за допомогою спеціальних пальців. Підшипникові опори складаються з корпусів, у яких встановлені радіально-сферичні дворядні роликопідшипники та манжети для ущільнення. Змащування підшипників здійснюється через масльонки.
Молоткова дробарка DP 660 М
РУБАЛЬНА МАШИНА DP 660 T Деревоподрібнювальна машина DP 660 T (навісна на трактор) призначена для подрібнення відходів деревообробки: обапола, рейки, верхівки та гілля дерев на тріску. Машина агрегатується з тракторами МТЗ-80/82, ЮМЗ-6Л/6М, Т-70, Т-150 та іншими аналогічного класу, з потужністю, від 30 кВт, які мають вал відбору потужності, та монтується як навісний агрегат на 3-точкову гідронавіску трактора. Привід машини здійснюється від вала відбору потужності трактора через карданну передачу. Гідравлічна система використовується при подачі деревини в робочу зону. В головному корпусі встановлені два затягуючі валики із зубцями завширшки 235 мм. Кожен валик має окремий гідравлічний привід від гідромоторів, які приводяться в дію гідронасосом. Гідророзподільник дає змогу змінювати напрям обертання валиків. Гідросистема містить оливний фільтр і рівень оливи.
Рубальна машина DP 660 T
РУБАЛЬНА МАШИНА DP 660 P Деревоподрібнювальна машина DP 660 Р (роторного типу) з приводом від електродвигуна призначена для подрібнення кускових відходів деревообробки, що утворюються при виробництві пиломатеріалів і фанери, а також кусків кори, на тріску.
Рубальна машина DP 660 P
РУБАЛЬНА МАШИНА DP 660 E Деревоподрібнювальна машина DP 660 E з приводом від електромотора, дискового типу, з нахиленим завантажувальним бункером, гідравлічною подачею сировини та викидом тріски нагору призначена для подрібнення деревних відходів. Встановлюється стаціонарно на рівній поверхні й не потребує анкерного кріплення. Привід машини здійснюється від електромотора через ремінну передачу. Підготувала Марічка МАТВІЄНКО
Рубальна машина DP 660 E
Технічні характеристики Модель
DP 660 М
DP 660 Т
Тип
Стаціонарна
Навісна з приводом від ВВП трактора
Тип ротора Привід Продуктивність, т/год
Молотковий Електродвигун 45 кВт; 1500 об./хв 1,5
довжина, мм ширина, мм Розміри фракції на виході, мм:
до 40 до 20 1–5
довжина, мм ширина, мм Вага, кг
1880 1000 1500
Ножовий Електродвигун 30 кВт; 1000 об./хв до 6 Розміри подрібнювальних відходів: від 300 і більше до 240 10–40 Габаритні розміри машини: 1800 1400 760
DP 660 Р Стаціонарна з приводом від електродвигуна Ножовий Електродвигун 30 кВт; 1500 об./хв до 4
DP 660 Е
Ножовий Електродвигун 30 кВт; 1500 об./хв до 6
до 40 до 450 5–20
від 300 і більше до 240 10–40
1470 1180 1080
1500 1600 960
Стаціонарна
cmyk
cmyk
8
Лісівник України №19-20 (54)
Є в Карпатах особливе місце, край мальовничих середньогірських ландшафтів, дрімучих лісів, крутих схилів і диких звірів – Сколівські Бескиди. Тут у лютому 1999 року на площі 35 684 га був створений Національний природний парк «Сколівські Бескиди». НПП «Сколівські Бескиди» створений на базі Сколівського лісового заповідника загальнодержавного значення і частини території ландшафтного заповідника загальнодержавного значення «Зелемень», ландшафтного заповідника місцевого значення «Майдан», а також заповідних урочищ «Дубинське», «Сопіт», «Журавлине». Парк розташований у північній частині Львівської області України та охоплює басейни річок Стрий і Опір. Межі парку збігаються з межами природних територіальних комплексів і проходять вододільними хребтами та руслами річок. Парк створено з метою збереження, відтворення і раціонального використання ландшафтів західної частини Українських Карпат із типовими й унікальними природними комплексами, що мають важливе природоохоронне, екологічне, естетичне, освітнє та рекреаційне значення.
ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ За фізико-географічним районуванням парк розташований у межах районів Верхньодністровських та Сколівських Бескидів, займає північні макросхили останніх з абсолютними висотами від 600 до 1200 м. Основні хребти простягаються з північного заходу на південний схід і розчленовані на окремі вершини верхів’ями численних потоків. Переважають ландшафтні комплекси крутосхилого ерозійного денудаційного лісистого середньогір’я. Клімат території парку м’який, помірно теплий і вологий. У ґрунтовому покриві переважають бурі гірськолісові, дуже щебенисті ґрунти, сприятливі для росту численних видів рослин.
ЧОМУ Ж БЕСКИДИ? У Бескидах зустрічаються кам’яні розсипи, стрімкі урвисті скелі – «греготи», «бескиди» (форми так званого гольцевого скульптурного рельєфу). Назву гір «Бескиди» дехто пов’язує з племенем якихось «бесів», що жили тут, або, за іншою версією, з грецьким словом, що означає «пасовисько, полонина». Ймовірніше друге... Утім, Бескиди споконвіку були прабатьківщиною української народності – бойків.
РОСЛИННИЙ СВІТ ЗАЧАРОВУЄ За останніми даними наукового відділу, флора парку налічує понад 600 видів судинних рослин, серед яких кілька десятків рідкісних, занесених у Червону книгу України. Навесні з-під снігу з’являються фіолетові квіти шафрану Гейфеля, трохи пізніше зацвітають білоцвіт весняний, підсніжник білосніжний.
Шафран Гейфеля
• НАЦІОНАЛЬНІ ПРИРОДНІ ПАРКИ •
Сколівські Бескиди – серце Карпат
ТУТ МОЖНА ЗУСТРІТИ ЗУБРА Багатий і різноманітний видовий склад фауни у Сколівських Бескидах. Тут можна натрапити на оленя благородного, кабана дикого, куниць – лісову і кам’яну, ведмедя бурого (у межах національного парку їх аж 24). Із рідкісних видів водиться борсук, горностай, кіт лісовий, рись (виявлено 19 особин). Із Біловезької Пущі сюди завезено зубрів, які добре прижилися і дають потомство. Зазвичай багате пташине царство – тетереви, або тетеруки (з їхнім весняним кльоченням), рябчик (орябок), дятли зелений і трипалий, шишкар ялиновий, плиска гірська, щеврик гірський, беркут, шуліка рудий, сова сіра, сокіл сапсан, а також занесені до Червоної книги глухар (глушець), підорлик малий, сорокопуд сірий і навіть суто поліський житель лелека чорний. Загалом на території парку охороняються 11 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку та 30 видів, занесених до Червоної книги України.
ГОСТИННІ БЕСКИДИ
Неймовірні краєвиди Сколівських Бескидів
У травні цвітуть лучні та лісові рослини: билинець дворогий, зозулинець салеповий, пальчатокорінник травневий, скополія карніолійська, траунштейнера куляста, цибуля ведмежа, влітку – арніка гірська, астранція велика, беладона звичайна, левкорхіс білуватий, лілія лісова, лунарія оживаюча, любка дволиста. У темнохвойних лісах ростуть баранець звичайний, плаун колючий. Восени на луках з’являються лілові квіти пізньоцвіту осіннього. Більше 100 видів аборигенної флори парку використовує офіційна та народна медицина. У м. Сколе на території колишнього маєтку барона Гределя ростуть тюльпанне дерево, реліктовий вид – гінкго дволопатеве, а також декілька інтродукованих видів дубів. Поодиноко в лісових насадженнях трапляється тис ягідний. На території парку збереглися рештки природних високопродуктивних і біологічно стійких деревостанів – вікові чисті букові ліси природного походження, еталонні смерекові і ялицеві ліси, які значною мірою відображають різноманітність лісового покриву Бескид. Вирізняються чисті високопродуктивні маренкові, волосистоосокові та зубницеві бучини пралісового характеру. Підлісок у них представлений поодинокими екземплярами бузини чорної, жимолості пухнастої, ліщини, горобини. Трав’яний ярус розвинений слабо. Ялицеві бучини формуються на вищих гіпсометричних рівнях на висоті 700–900 м над рівнем моря, у більш вологих умовах – уздовж малих і великих потоків. Чагарниковий і трав’яний яруси відзначаються невеликою зімкнутістю і майже не відрізняються за флористичним складом від чистих бучин. Найвище ростуть смереково-ялицево-букові ліси. Вони представлені дере-
16 жовтня – 19 листопада 2012 року
Тустань – місто-фортеця
востанами віком 100 і більше років. На відміну від попередніх угруповань, у їхньому трав’яному ярусі завжди переважають бореальні види – квасениця звичайна, плаун булавовидний, дріоптерис остистий, чорниця. На крайових хребтах ростуть рідкісні для Українських Карпат букові, яворові та сіровільхові ліси з лікарськими рослинами – цибулею ведмежою та скополією карніолійською, що занесені до Червоної книги України. На річкових терасах ростуть також рідкісні сіровільшаники скополієво-лунарієві, скополієво-ведмежоцибулеві. У геоботанічному аспекті цікавими для Карпат є смерекові яличники на гірсько-лісових підзолистих ґрунтах, а також осередки дуже рідкісних у Бескидах корінних смеречників лісоожинових і австрійськощитникових. На кам’янистих схилах і в ущелинах спостерігається типове для північно-східного макросхилу Карпат явище літогенної інверсії рослинності, коли по кам’янистих схилах смерекові ліси спускаються до висоти 600–800 м над рівнем моря і ростуть нижче від букових лісів.
Тут можна зустріти зубра
Парк розташований в околицях традиційних курортних місцевостей – Східниці, Сколе, Славського. Особливе значення має смт Східниця, де в 1970 році розвідано великі запаси мінеральних вод типу «Нафтуся». Крім того, на території парку є понад 30 мінеральних джерел різної бальнеологічної дії. Відпочивальників приймають близько 50 санаторіїв, пансіонатів, баз відпочинку і туристичних, кемпінгів. Густа річкова мережа, яку утворюють притоки річок Стрий та Опір, робить це місце особливо привабливим для літнього туризму, а довгі пологі гірські схили сприяють розвитку гірськолижного спорту. Науково-пізнавальне значення має городище давньоруського літописного міста-фортеці «Тустань» (X–XIII cт.) на Урицьких скелях (Підгородцівське лісництво), що донині вражають суворістю і неприступністю. Кабінет Міністрів України ще у 1994 р. цю історичну місцину оголосив державним історико-культурним заповідником «Тустань». Територією національного парку прокладені автомобільна і залізнична транспортні артерії міжнародного значення, що робить його економічно перспективним, особливо для іноземних туристів. Зображення трембітаря біля дороги – це немов візитна картка НПП «Сколівські Бескиди», краю гір і природних див, що приваблює красою тисячі людей. Це край талановитих народних умільців, самобутні вироби яких (різьблені дерев’яні речі, вишивки, килими, намисто, кераміка, предмети одягу) цінуються далеко за межами Карпат. Таємничі чари вікових величних лісів, безмежні панорами гір на фоні синього неба, численні гірські потоки прозорої води, цілющі мінеральні джерела, смарагдові полонини ваблять, зачаровують і сприяють оздоровленню. Марічка МАТВІЄНКО