Випуск №21 (42)
Співпраця без кордонів
Спеціалізований розділ газети «Деревообробник»
Підсумки 9 місяців: галузь працює стабільно 28 жовтня 2011 року на розширеній колегії Держлісагентства лісівники України проаналізували результати роботи галузі за 9 місяців 2011 року. Важливим питанням порядку денного було й забезпечення ефективності використання лісових ресурсів.
Лісівників Полтавської області з офіційним візитом відвідала делегація Генеральної дирекції державних лісів Республіка Польща на чолі з Генеральним інспектором державних лісів паном Конрадом Грибовскі. На Полтавщині гості ознайомилися з особливостями ведення лісового господарства, головними його здобутками та перспективами. Під час візиту польські колеги відвідали Миргородський і Гадяцький лісгоспи, де дізналися про створення захисних насаджень, розвиток лісорозсадництва та заходи боротьби з лісовими пожежами. У Гоголівському лісництві делегація оглянула територію контори з чудовим міні-дендропарком із різними декоративними та екзотичними деревами. Потім їм демонстрували захисні насадження 2002 року, створені на непридатних для сільського господарства угіддях Савинської сільської ради на площі 130,6 га. Особливо вразив гостей Гоголівський лісорозсадник із посівами дубів, сосни, липи, берези, кленів, шкілки вічнозелених декоративних лісових порід тощо. Насамкінець делегація оглянула рекреаційне облаштування лісових масивів Безвіднянського лісництва Гадяцького лісгоспу, створені з метою запобігання лісовим пожежам у регіоні. Річард Ялок, директор офісу лісового насіннєводства у Варшаві поділився своїми враженнями: «Наш візит пов’язаний із розвитком взаємозв’язків з лісівниками вашої країни. Торік делегація українців побувала у польських лісах, цього року ми відвідуємо ліси України. Головна мета – визначити подальші шляхи співпраці. У нас дуже тісні контакти з прикордонними районами, а тепер хотіли б налагодити їх із центром вашої країни. Перш за все, це питання підготовки саджанців закритої кореневої системи та протипожежний захист. Їх ми успішно вирішили у себе, і готові допомогти вам. На чудовій Полтавській землі ми побували вперше, але нам дуже сподобалися ваші ліси, особливо лісорозсадник. Він у чудовому стані, доречно підібрані лісові породи. На прикладі вашої області ми можемо розглянути, як українські лісоводи будуть вирішувати завдання збільшити лісистість країни. Нині лісистість Польщі – 29%, після війни вона була 22%, але потім лісівники збільшили її до сучасного рівня. Прагнемо, щоб лісистість була як мінімум 32–33%, як у середньому в Європі». З незабутніми враженнями та позитивними емоціями польські лісівники поїхали з Полтавщини, запросивши українських колег відвідати їхні ліси. Лілія Гнатенко, прес-секретар Полтавського ОУЛМГ
Очолив колегію Голова агентства Віктор Сівець. Участь у колегії взяв і заступник Міністра аграрної політики України Олександр Сень, який курує лісове господарство. Перший заступник Голови Держлісагентства Ярослав Макарчук виступив з доповіддю про підсумки господарськофінансової діяльності підприємств галузі за 9 місяців 2011 року. Отож, основні здобутки галузі такі: лісогосподарські заходи виконано у запланованих обсягах, зросли обсяги реалізації та заготівлі лісопродукції, зросла заробітна плата працівників і платежі до бюджету, а також значно зменшилася кількість пожеж у лісах відомства. Ярослав Іванович також зазначив, що цього року із Держбюджету виділено 10 млн грн для придбання протипожежної техніки і тепер планують закупити 37 малих протипожежних комплексів. «Цю техніку отримаємо вже найближчим часом», – додав перший заступник Голови Держлісагентства. Відзначив він і роботу лісогосподарських підприємств: завдяки вжитим заходам кількість пожеж цьогоріч була найменшою за останні 20 років. Та й зараз у лісівників гаряча пора: тривають осінні лісокультурні роботи. Підприємства галузі вже насадили 44 100 га лісових культур, у тому числі 19,8 га нових лісів. Загалом за 9 місяців 2011 року підприємства від усіх видів рубок заготували
9 млн 746 тис. м3 деревини, що порівняно з відповідним періодом минулого року більше на 9%. На рубках головного користування заготовано 5 млн 179 тис. м3 деревини (79% лісосічного фонду рубок головного користування 2011 року). Із загального обсягу заготованої деревиникругляка реалізовано 8 млн 884 тис. м3, з них на внутрішній ринок – 6 млн 294 м3 (що більше, ніж торік), на експорт реалізовано 2 млн 590 тис. м3 деревини, що на 30 тис. м3 менше, ніж за 9 місяців минулого року. Окрім того, зросла ціна знеособленого кубометра реалізованої деревини на 33% – зараз вона становить 351 грн. Деревообробні підрозділи галузі за 9 місяців 2011 року переробили близько 920 тис. м3 деревини, що на 32 тис. м3 більше за аналогічний показник минулого року. Продукції переробки випущено на суму 458 млн грн (на 19% більше за від-
повідний період 2010 року). Серед підприємств найбільше виробили продукції переробки ДП «Новоград-Волинське лісомисливське господарство» Житомирського ОУЛМГ та ДП «Бродівське лісове господарство» Львівського ОУЛМГ. Обсяг реалізації продукції сягнув 3 млрд 638 млн грн (зріс порівняно з минулорічним періодом на 40%). Лідери – Черкаське, Івано-Франківське, Тернопільське, Закарпатське, Полтавське, Донецьке та Чернівецьке ОУЛМГ. Водночас 14 підприємств галузі знизили обсяги реалізованої продукції. Загалом підприємства галузі за 9 місяців поточного року отримали 81 млн грн чистого прибутку. Найвища рентабельність – у підприємств Волинського (7%), Дніпропетровського (6,6%), Івано-Франківського (6,4%), Полтавського Закінчення на c. 2
На Кіровоградщині відзначили Міжнародний рік лісів 2011 рік, оголошений Організацією Об’єднаних Націй Міжнародним роком лісів, минув для лісівників Кіровоградщини дуже швидко, залишивши в пам’яті безліч цікавих заходів та подій. 26 жовтня, в межах відзначення 2011 року – Міжнародного року лісів, в Олександрівському лісгоспі відбулося осіннє висадження лісу, організоване обласним управлінням лісового та мисливського господарства, до якого долучилися представники районної влади та громадськості, журналісти і учні шкільного лісництва. Півсотні учасників акції висаджували дерева різних порід у лісовому фонді, де в майбутньому буде ще одна рекреаційна ділянка.
Подякувавши гостям за таке щире виявлення любові до лісу – постійну співпрацю з лісівниками, начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Іван Захарченко відзначив, що осіння лісокультурна кампанія завершує річний цикл роботи лісівників. Саме зараз – час підбити підсумки, а лісівниками зроблено таки чимало. Протягом 2011 року лісогосподарські підприємства області створили 1400 га нових захисних насаджень та ще 400 га – лісовідновлення на місцях суцільних зрубів стиглих лісів, виростили 12 млн стандартних сіянців і 600 тис. саджанців декоративних порід. Лісівники мають намір повністю забезпечити потреби жителів області у новорічних ялинках – на плантаціях тут вирощують 800 тис. зелених красунь. Завершальним етапом роботи лісівників за рік та справжнім подарунком для мешканців області стануть численні новорічні ярмарки, організовані лісогосподарськими підприємствами на її території. Осінь – гаряча пора і для заготівлі, адже ліс починається з насіння. На лісогосподарських підприємствах Кіровоградщи-
ни ця робота ще триває. Вже заготовлено 80 т лісового насіння, з них 74 т – жолудів дуба, близько 100 кг – хвойних порід та 500 кг – листяних і чагарникових порід. До цієї роботи долучилися й юні природолюби – учні Бірківського шкільного лісництва, що на Олександрівщині, які уже із професійною зацікавленістю збирали жолуді. Після того, як деревця висадили, усі гарно відпочили: осіннє тепло, запашне листя та приготована дбайливими руками лісівників гаряча каша подарували незабутні враження та бажання приїжджати сюди щороку, щоб створювати все нові й нові ліси. Прес-служба Кіровоградського ОУЛМГ
cmyk
Лісівник №21 (42)
• З офіційних джерел •
Деревообробник № 21 (279) 1 – 14 листопада 2011 року
Глобальні лісові тенденції «Огляд Лісових Ресурсів 2010» – це результат величезної роботи, проведеної Департаментом лісового господарства FAO (Продовольча і сільськогосподарська організація ООН), країнамичленами FAO, донорами, партнерами та окремими експертами. Національні кореспонденти з групою помічників представили детальні звіти по країнах, що містять вихідні дані для проведення оцінки. Інтерес до лісів планети зріс у зв’язку зі зростаючим розумінням їх ролі у глобальному вуглецевому циклі. Можливість пом’якшити наслідки кліматичних змін шляхом зниження викидів вуглекислого газу, спричинених обезлісненням і деградацією лісів, а також збільшення поглинання вуглецю завдяки розведенню лісів та сталому лісоуправлінню підкреслює важливу роль лісів у забезпеченні життя на Землі. Однак ліси – це більше, ніж просто вуглець. У 2010 році відзначали Міжнародний рік біологічного різноманіття, який покликаний нагадати про те, що ліси – одна із найрізноманітніших екосистем на Землі. Під час економічної кризи ліси забезпечують роботою і засобами існування значну частину населення (особливо в країнах, що розвиваються), і в скрутну хвилину часто виступають «страхувальною сіткою» для економіки. Глобальна оцінка лісових ресурсів (ОЛР), яка проводиться FAO з інтервалом у п’ять років, дає змогу отримати дані, необхідні для реалізації політики, вироблення рішень і проведення переговорів з усіх питань, пов’язаних із лісами і лісовим господарством. Кожна наступна оцінка є повнішою за попередню. Огляд організований
відповідно до тематичних елементів сталого управління лісами і містить інформацію, що дає змогу відстежувати прогрес на шляху до досягнення міжнародних цілей і завдань. Результати звіту вселяють певний оптимізм. Вони свідчать про те, що темпи знеліснення на глобальному рівні сповільнюються (хоча в багатьох країнах їх характер все ще залишається тривожним), а лісонасадження і природне розширення в деяких країнах і регіонах призводить до подальшого скорочення чистих втрат лісів. Попри те, основна частина лісовтрат відбувається в країнах тропічного регіону, тоді як розширення їх площ спостерігають у помірній та бореальній зонах. Більше того, багато країн із ринковою економікою перейшли від чистих втрат до чистого розширення площі лісів. Ці результати підкреслюють ключову роль економічного зростання у боротьбі з глобальним обезлісненням. «Лісівник України» знайомитиме читачів з основними тезами та висновками документа.
Площі, призначені для виконання продуктивних функцій
Площі лісів, призначені для виконання продуктивних функцій, не мають юридичних, економічних або технічних обмежень на виробництво деревини і служать переважно для виробництва різних сировинних товарів, у тому числі круглих лісоматеріалів (промисловий кругляк і дрова) і недеревних лісових продуктів (НДЛП). У таких лісах виробництво вказують як першочергову функцію, яку вважають важливішою, ніж усі інші.
Згідно з інформацією, отриманою з 205 країн і територій, що відзвітували за цим параметром (на їх частку в цілому припадає 99,9% загальної площі лісів), в 2010 році площа лісів, де першочерговою
Площа лісів, що виконують продуктивні функції, по регіонах і субрегіонах, 2010 р. Наявність інформації Регіон/субрегіон
(6,3%), Житомирського (5,8%) та Луганського (5,5%) обласних управлінь лісового і мисливського господарства. Рівень середньомісячної плати по галузі зріс і сягнув за 9 місяців поточного року 2496 грн, тобто збільшився на 585 грн порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найвищі темпи зростання заробітної плати – у Черкаському, Чернігівському ОУЛМГ. А найбільша середньомісячна зарплата, як і раніше, – у Рівненському ОУЛМГ. Зараз багато уваги приділяють лісовим дорогам, адже до кінця 2011 року Держліс агентство планує прокласти 420 км нових лісових доріг. Уже сформовано 294 км земляного полотна, а дорожнім «одягом» облаштовано 171 км лісових доріг. На завершення доповіді Ярослав Макарчук наголосив, що лісова галузь працює стабільно, про що свідчать показники діяльності підприємств. «За 9 місяців ми зробили багато, але потрібно ще більше», – підсумував Віктор Сівець, наголосивши при цьому також на необхідності підвищити економічні показники галузі.
Другим питанням порядку денного була організація прийому студентів до галузевих навчальних закладів на 2011/2012 рік. Про це доповідала заступник начальника управління кадрів та контролю, начальник відділу кадрів Алла Святецька. Доповідач проаналізувала роботу 8 галузевих навчальних закладів, високо оцінивши діяльність Березнівського, Шацького і Лубенського лісотехнічних коледжів. Було вирішено зміцнювати престиж галузевих навчальних закладів і підвищувати якість освіти в них. На колегії Держлісагентства виступили також начальники Львівського й Чернівецького обласних управлінь лісового та мисливського господарства – Анатолій Дейнека та Ігор Чебан. Вони поділилися досвідом ведення лісового господарства та забезпечення високої ефективності використання лісосировинних ресурсів на підприємствах. «Наша держава довірила лісівникам розпоряджатися одним із найцінніших природних ресурсів – лісом. Саме ефективне використання лісових ресурсів є запорукою фінансування всього комплексу лісогосподарських робіт», – розпочав свою доповідь Анатолій Дейнека. У цьому його підтримав і Голова Держлісагентства.
Площа лісів, які виконують продуктивні функції
кількість країн
% від загальної площі лісів
1000 га
% від загальної площі лісів
Східна і Південна Африка
23
100,0
73077
27
Північна Африка
8
99,1
36819
47
Західна і Центральна Африка
24
100,0
95141
29
Всього по Африці
54
99,9
205037
30
Східна Азія
5
100,0
98978
39
Південна та Південно-Східна Азія
17
100,0
124239
42
Західна і Центральна Азія
24
100,0
9537
22
Всього по Азії
46
99,8
232754
39
Європа без урахування Російської Федерації
45
100,0
110855
57
Всього по Європі
46
100,0
526646
52
Карибський басейн
12
53,8
1030
28
Центральна Америка
7
100,0
3613
19
Північна Америка
5
100,0
97138
14
Всього по Північній і Центральній Америці
24
99,5
101781
14
Всього по Океанії
21
99,8
11656
6
Всього по Південній Америці
14
100,0
118295
14
Весь світ
205
Підсумки 9 місяців: галузь працює стабільно Закінчення. Поч. на c. 1
функцією вважається виробництво, у глобальних масштабах становила близько 1,2 млрд га (або 30% загальної площі лісів). Результати по регіонах свідчать про деякі відмінності у тлумаченні та призначенні функцій лісів. Найвища концентрація лісів, де виробництво є першочерговою функцією, у Європі (52% площі лісів регіону), тоді як Північна і Південна Аме-
«Вартість деревини повинна давати змогу закуповувати й використовувати сучасну техніку для ведення лісового господарства, – підкреслив Віктор Сівець. – Розвиток лісового господарства, особливо у гірських регіонах, залежить від підвищення ціни знеособленого кубометра деревини. Це запорука успіху і того, що там використовуватимуть новітні технології та обладнання і деревину будуть заготовляти за допомогою екологобезпечної техніки, як це робиться у інших країнах». До речі, як розповів Анатолій Дейнека, на Львівщині зараз активно модернізують лісозаготівельну та лісотранспортну техніку. Цього року, незважаючи на високу вартість сучасних екологобезпечних технологій, ДП «Славське лісове господарство» придбало трактор-скідер HSM 805S. Його продуктивність – до 80 м3. Також у області планують придбати два лісовози та налагодити електронний облік деревини, адже все у лісовому господарстві розпочинається від відведення лісосіки і таксації. Лісівники Львівщини також оптимізували деревообробне виробництво і з 2012 року переробкою деревини займатимуться 6 підприємств. Власне оптимізація деревообробного виробництва сприяла виробленню більше продукції з одного кубометра переробленої деревини. Не менш цікавим виявився і досвід чернівецьких лісівників. Ігор Чебан розповів, що на всіх підприємствах управління працівників заохочують за вихід високоцінних сортиментів – за кожен кубометр понад план нараховують премію. Окрім того, спеціалізовану сировину, як, наприклад, техсировину та баланси, відпускають тільки спеціалізованим підприємствам, а будівельний ліс – тільки за умови заяви від населення про забудову. Це дало змогу збільшити вихід пиловника на 20% до планового завдання.
99,9
1196168
30
Найбільша проблема чернівецьких лісівників – на території області немає жодного підприємства, якому була би потрібна спеціалізована сировина. Тому її змушені вивозити за межі області. Як наслідок – із загальної реалізованої деревини через це 30% йде на витрати, пов’язані з реалізацією. Про порядок створення і функціонування геоінформаційної системи інвентаризації лісових автомобільних доріг доповів перший заступник директора з наукової роботи Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака Володимир Коржов. Як розповів Володимир Леонідович, ще у 1984 році Мінліспром України затвердив інструкцію з технічного обліку та паспортизації лісових доріг. Розробляли паспорти, де було вказано розташування дороги, її схема, позначено її початок і кінець, таблицю із параметрами лісової дороги та її лінійний графік. Але з того часу ці дані не оновлювали. І от з ініціативи Івано-Франківського ОУЛМГ науковці почали розробляти геоінформаційну систему інвентаризації лісових доріг. За допомогою сучасних приладів на дослідній території в Осмолодському лісовому господарстві виконали польові роботи для отримання достовірної актуальної інформації про лісові дороги. Володимир Коржов також наочно продемонстрував роботу геоінформаційної системи. Натиснувши «мишкою» на зображення дороги, можна побачити її загальний вигляд, а також отримати інформацію у вигляді таблиці, де подані всі характеристики – від довжини до розміщення. Розробка цікава і має велике практичне значення, отож задля якнайшвидшого запровадження ГІС-технологій у будівництво й експлуатацію лісових доріг підприємств Держлісагентства механізм роботи геоінформаційної системи вирішено налагодити уже до кінця цього року. Оксана Оприск
• Лісова статистика•
Деревообробник № 21 (279) 1 – 14 листопада 2011 року
рика повідомили, що лише 14% їх лісів призначені для виробництва лісопродукції. Попри те, Північна Америка уточнила, що основна частина лісових масивів регіону призначена для багатоцільового використання, а Південна Америка представила дані про досить рівномірний розподіл лісової площі між п’ятьма основними функціями (виробництво, захист, збереження, соціальні послуги та багатоцільове використання). Низка країн із площею лісів понад 10 млн га відвели більше 70%
своїх лісів під багатоцільове використання (Болівія, Ботсвана, Канада, ЦентральноАфриканська Республіка, Ефіопія, Німеччина, Іран, Мексика і Зімбабве). Із 1990 року відзначають глобальну тенденцію до скорочення площ лісів, призначених для виконання продуктивних функцій. Із 1990 по 2010 роки ця площа скорочувалася на 2,5 млн га на рік (–0,22% щорічно). Та в багатьох регіонах зареєстровані і відхилення від загального тренда.
Лісівник №21 (42)
Дані про 1,2 млрд га лісів, призначених для виробництва лісопродукції, свідчать про важливість цієї функції. Попри те, ресурсна база для виробництва деревних і недеревних лісових продуктів дуже недооцінена, тому що значна частина з 949 млн га лісової площі, призначеної для багатоцільового використання, виконує також і продуктивні функції. Крім того, вивезення НДЛП часто допускають на окремих ділянках територій, призначених для охорони ґрунтів і водних ресурсів або забезпечення біологічного
Тенденції зміни площі лісів, що виконують продуктивні функції, по регіонах і субрегіонах, 1990-2010 рр. Наявність інформації Регіон/субрегіон
Площа лісів, які виконують продуктивні функції (1000 га)
Щорічна зміна (1000 га)
Щорічні темпи змін (%)
кількість країн
% від загальної площі лісів
1990
2000
2010
19902010
20002010
19902000
20002010
Східна і Південна Африка
21
80,9
71260
65961
61156
-532
-480
-0,77
-0,75
Північна Африка
7
99,1
39557
36637
36819
-292
18
-0,76
0,05
Західна і Центральна Африка
22
52,5
100095
100095
88052
-1
-1204
0
-1,27
Всього по Африці
50
69,2
210944
202693
186027
-825
-1167
-0,40
-0,85
Східна Азія
4
90,2
126936
119952
94711
-734
-2488
-0,59
-2,31
Південна та Південно-Східна Азія
17
100,0
114809
128657
124239
1385
-442
1,15
-0,35
Західна і Центральна Азія
23
99,7
9566
9685
9529
12
-16
0,12
-0,16
Всього по Азії
44
95,8
251311
257934
228479
662
-2945
0,26
-1,21
Європа без урахування Російської Федерації
44
98,2
111363
111229
108829
-13
-240
-0,01
-0,22
Всього по Європі
45
99,7
558042
522666
524620
-3538
195
-0,65
0,04
Карибський басейн
11
53,1
879
860
1028
-2
17
-0,21
1,80
Центральна Америка
3
36,9
1743
1620
1522
-12
-10
-0,73
-0,62
Північна Америка
5
100,0
80560
87506
97138
695
963
0,83
1,05
Всього по Північній і Центральній Америці
19
97,8
83181
89986
99689
680
970
0,79
1,03
Всього по Океанії
19
99,6
7241
11180
11659
394
39
4,44
0,34
Всього по Південній Америці
10
85,1
70857
75866
80827
501
496
0,69
0,64
Весь світ
187
90,6
1181576
1160325
1131210
-2125
-2911
-0,18
-0,25
розмаїття. Поступове скорочення відображає тенденцію до збільшення лісопосадок, раціональніше використання природних лісів при виробництві деревини та часткове зміщення акценту з виробництва лісопродукції на багатоцільове використання.
Лісопосадки
Лісопосадки складаються з дерев місцевих або інтродукованих порід, навмисне посаджених у вигляді саджанців та/або насіння. Закладають лісопосадки шляхом проведення лісонасадження на територіях, до цього моменту не класифікованих як ліси, або за допомогою відновлення лісу на ділянках землі, класифікованих як ліс (наприклад, після пожежі або бурі, а також після очисної рубки). Лісопосадки створюють з різною метою, і не всі вони призначені для виробництва деревних і недеревних лісових продуктів. 203 країни і території, на частку яких припадає 98,6% площі лісів планети, представили відомості про площу своїх лісопосадок. Загальну площу лісопосадок у 2010 році оцінюють на рівні 264 млн га, що відповідає 6,6% площі лісів. Найбільші площі лісопосадок мають країни Східної Азії, Європи і Північної Америки – близько 75% площі лісопосадок планети. У Східній Азії на лісопосадки припадає 35% загальної площі лісів, при цьому більшість із них лежить у Китаї. Європа займає друге місце за площею лісопосадок, хоча частка посаджених лісів тут близька до середнього по планеті показника. Та якщо зі складу Європи виключити Російську Федерацію з її великими масивами природних лісів, то частка лісопосадок у Європі збільшиться до 27%, а це вже другий показник у світі. Третій за площею масив посаджених лісів лежить у Північній Америці, де їх частка становить 5,5% загальної площі лісів у цьому субрегіоні. Продовження на c. 7
cmyk
Лісівник №21 (42)
• Лісова техніка •
Деревообробник № 21 (279) 1 – 14 листопада 2011 року
Білоруська техніка в українських лісах Довідка
Історія ВАТ «Амкодор» започаткувалася 1 лютого 1927 року з утворення фабрики «Відродження». За більше, ніж 80-річну історію підприємство здобуло міцний авторитет далеко за межами Білорусі. Зараз ВАТ «Амкодор» посідає одну із провідних позицій у виробництві спеціалізованої техніки на території СНД. ВАТ «Амкодор» – це структура холдингового типу, яке об’єднує три структурні підрозділи: заводи «Ударник», «Дормаш», «Дормашмет» і 10 дочірніх підприємств – ЗАТ «Амкодор-Унікаб», ЗАТ «Амкодор-Пінськ», ВАТ «Амкодор-Можа», ЗАТ «Амкодор-Спецсервіс», ЗАТ «Амкодор-Унімод», ЗАТ «Амкодор-Літ», ЗАТ «Амкодор-Шклов», ПП «АмкодорТорг» та недавно придбане ВАТ «Амкодор-Дзержинськ» та ПП «Амкодор-Логойськ». Підприємство сертифіковане згідно зі світовими стандартами ISO 9001-2009 та DIN EN ISO 9001:2008, а також нагороджене премією Уряду Республіки Білорусь за досягнення у якості. Щорічно підприємства ВАТ «Амкодор» випускають більше 5 тис. спеціалізованих машин. У щомісячному асортименті – більше 40 моделей. Особливий попит мають навантажувачі одноковшові фронтальні та універсальні вантажопідіймальністю від 2 до 7 т. Протягом останніх 5 років ВАТ «Амкодор» успішно випускає техніку для лісової галузі.
Лісовий ринок України розвивається, на ньому з’являються все нові фірми. Як же найкраще заявити про себе, переконати усіх, що саме твоя техніка є найкращою? Білоруська компанія «Амкодор» вирішила, що найкращий спосіб – показати техніку у роботі, адже говорити можна багато, але, як кажуть, краще раз побачити, ніж сто разів почути.
І от на базі Боярської дослідної лісової станції Національного університету біоресурсів та природокористування України провели семінар-презентацію лісозаготівельної техніки для спеціалістів лісової галузі України. Організатори до підготовки семінару підійшли серйозно: від компанії ВАТ «Амкодор» участь у семінарі взяли
Технічні характеристики харвестера «АМКОДОР 2551» Маніпулятор
H1395 Kesla Foresteri (Фінляндія)
Виліт стріли, м
9,5
Підіймальний момент маніпулятора, кНм
132
Кут повороту маніпулятора, ° Харвестерна головка
260 25RH Kesla Foresteri (Фінляндія)
Максимальний діаметр розпилу, мм
670
Максимальне розкриття роликів, мм
550
Оптимальний діаметр стовбура дерева, мм
400
Експлуатаційна маса, кг
15000
Навантаження на підмоторний міст, кг
6000
Навантаження на задній міст, кг Експлуатаційна потужність, кВт (к.с.) Трансмісія
9000 132 (180) при 2100 об./хв Гідрооб’ємна
Швидкість руху, вперед/назад, км/год 1-ша 2-га
9/9 28/28
Габаритні розміри в транспортному положенні, мм: довжина ширина висота дорожній просвіт
10250 2900 4000 580
радник посольства Республіки Білорусь в Україні В.В. Кот, перший заступник маркетинг-директора ВАТ «Амкодор» М.М. Машкаров та заступник генерального конструктора компанії А.О. Герман, які виступили із доповідями, та інші спеціалісти цієї компанії. Серед українських лісівників семінар викликав зацікавлення, отож, виявилося багато охочих взяти у ньому участь. Прикметно, що участь у семінарі взяли не лише працівники лісового господарства України, а й студенти профільних ВУЗів: для них такий семінар був особливо пізнавальний. Віталій Кот, привітавши присутніх та подякувавши всім, хто допоміг у проведенні семінару, висловив підтримку представникам компанії «Амкодор»: – «Амкодор» за більш ніж 80-річну історію зумів завоювати високу репутацію не лише у Білорусі, а й далеко за її
межами. Він виготовляє дорожню, будівельну, комунальну та лісозаготівельну техніку. Інноваційний підхід, постійний пошук конструкторських рішень, гнучка маркетингова політика дають підприємству змогу випускати якісну та конкурентоспроможну продукцію. Вважаю, що компанія робить вагомий внесок у розширення торгово-економічної співпраці України та Білорусі. Переконаний, що українські споживачі оцінять якість техніки «Амкодор». – Виробляти лісову техніку ми почали у 1994–1995 рр. Уперше у минулому Радянському Союзі виготовили чотириколісний харвестер для рубок догляду – дві машини різної потужності. Зробили ми їх на замовлення для Чорнобильської зони Білорусі. Продовження на c. 6
• на обговорення •
Деревообробник № 21 (279) 1 – 14 листопада 2011 року
Повніше використати потенціал природних ресурсів Прикарпаття У Прикарпатті і суміжних територіях лісостепу дуб на зрубах відновлюється незадовільно, тому лісовідновлення на більшості суцільних зрубів здійснюють шляхом створення лісових культур. За схемою лісокультурного районування ці ліси належать до двох лісокультурних округів. Прикарпатський охоплює два райони природних лісів – дубово-грабовий та дубово-ялицево-буковий і дубово-ялицевий із дубом звичайним. ДністерськоПрутський лісостеповий налічує чотири райони природних лісів: дубово-грабовий із дубом звичайним, дубово-грабовий із дубом звичайним і домішками дуба скельного, дубово-буковий і дубово-грабовий та буково-дубовий із дубом звичайним та домішками дуба скельного і дубово-грабовий із дубом звичайним та дубово-грабовий із дубом скельним. Лісівничо-екологічна та економічна характеристики цих лісокультурних округів сприятливі для вирощування дубових з участю у складі насаджень цінних субдомінантних ялиці, бука та домішків інших порід. Рельєф і розвиток транспортних артерій визначають хороші умови для інтенсифікації лісокультурного виробництва. Абсолютні висоти здебільшого в межах 200–500 м у Прикарпатському окрузі та 100–500 м у
Дністерсько-Прутському. На більшості ділянок при залісенні можна використовувати засоби механізації. Тракторопрохідні площі у Львівській області становлять 89%, ІваноФранківській – 92%, Чернівецькій – 95%. Згідно з кліматичним районуванням Українських Карпат, Прикарпатський округ належить до теплої і теплішої підзони помірної зон, а Дністерсько-Прутський – до теплої і дуже теплої зони. Середньорічна температура повітря коливається від 7,10С (ІваноФранківськ) до 7,4–7,90С (Чернівецька обл.), де в теплих районах Придністров’я та над Прутом можна ширше вирощувати горіх грецький. Для цієї лісової території характерне й багатство ґрунтових умов. За схемою лісотипологічної класифікації школи АлексєєваПогребняка, більшість едатопів належать до багатих і відносно багатих (99%), з яких у Прикарпатському окрузі переважають вологі едатопи, а в Дністерсько-Прутському – свіжі, що й узгоджується з температурним режимом цих районів. Слід зазначити, що значна частина лісів Прикарпатського округу на Івано-Франківщині перезволожена і потребує осушувальної меліорації (табл. 1 та 2). Ґрунти в Прикарпатському окрузі дерново-підзолисті, поверхнево оглеєні, буроземно-підзолисті, частково сірі лісові, а в Дністерсько-Прутському – сірі,
Табл.1 Розподіл площ лісового фонду Дністерсько-Прутського лісокультурного округу за типами умов місцевиростання, % Типи умов місцевості
Всього
В тому числі за зволоженням сухі
свіжі
вологі
сирі
мокрі
Субори
0,46
-
0,26
0,20
-
-
Сугруди
18,86
2,52
9,21
6,54
0,53
0,06
Груди
80,68
4,97
59,84
14,71
1,16
-
Разом
100,00
7,49
69,31
21,45
1,69
0,06
Табл.2 Розподіл площ лісового фонду Прикарпатського лісокультурного округу за типами умов місцевиростання, % Типи умов місцевості
Всього
В тому числі за зволоженням сухі
свіжі
вологі
сирі
мокрі
Бори
0,08
-
-
-
-
0,08
Субори
0,14
-
0,02
-
0,12
-
Сугруди
44,40
-
5,92
35,53
2,91
0,04
Груди
55,38
-
8,06
44,71
2,61
-
Разом
100,00
-
14,00
80,24
5,64
0,12
Юха Пасанен: ринок існує,
бо ж наші конкуренти продають! Фінська компанія «FARMI FOREST» – відомий у світі виробник техніки для лісової галузі. Проте на український ринок компанія вийшла лише цьогоріч. Своїми думками про ринок лісової техніки в Україні поділився Юга Пасанен, менеджер з продажу «FARMI FOREST». – Що сприяло рішенню вийти на український ринок? – Ми, звичайно, шукаємо нові ринки для нашої продукції. Зокрема, вирішили освоювати ринки Польщі, Румунії та України і вже маємо певні результати. Що ж до виходу на український ринок, то, перш за все, слід відзначити, що цьому сприяв хороший рівень співпраці у Білорусі. Оскільки білоруси мають тісні зв’язки з українським лісовим сектором, то ми замислилися про вихід нашої компанії на український ринок. Та й Україна – схожий до Білорусі ринок. Також цьому сприяла інформація про ринок в Україні від деяких наших конкурентів.
– Яка саме інформація? – По-перше, на ринку є конкуренція. Зокрема, один із наших основних конкурентів працює на ринку. Окрім того, продажі теж досить хороші. Були й інші чинники, які повпливали на наше рішення, зокрема, високий попит. – Що ви думаєте про український ринок і які плани вашої компанії на ньому? – Поки що ми намагаємося зрозуміти й оцінити ринок лісової техніки в Україні, його обсяг. Український ринок, чесно кажучи, досить маленький, якщо порівняти його, до прикладу, зі Скандинавією чи Росією, але, на мою думку, він буде зростати. Які плани на майбутнє? Звичайно, нам потрібна реклама, щоб бути присутніми на ринку та бути якнайближче до наших клієнтів. Повинні також мати післяпродажне обслуговування, оскільки техніка дорога, і клієнтам, за необхідності, буде куди звернутися за допомогою.
ясно-сірі, темно-сірі та дернові підзолені. Отже, природні умови для вирощування високопродуктивних дубових насаджень цілком задовільні. Але в результаті тривалого антропогенного впливу структура насаджень зазнала негативних змін. Результати обстежень лісів Івано-Франківщини свідчать про відсутність корінних деревостанів дуба звичайного і дуба скельного. Зрідка трапляються невеликі ділянки, наближені до умов корінних насаджень. А понад 41% території займають похідні насадження з перевагою в їх складі (6–10 одиниць) супутніх, другорядних та порід, не характерних для даних умов місцевості. Найчастіше зустрічаються грабові деревостани, які займають 36,3% території похідних насаджень. Значний відсоток серед цих порід займає смерека європейська – 31,6%. Серед інтродукованих чільне місце посідає дуб північний, площа якого сягає 14,5% території похідних порід. В усіх державних підприємствах зустрічається сосна звичайна, використана для заліснення зрубів у період надмірних повоєнних рубок – 6,9%. У результаті зниження догляду за лісовими культурами за останні 10–15 років різко зросла площа берези повислої, кількість насаджень якої сягла 4,8%. Решту території похідних насаджень займає вільха клейка (4,6%), осика (0,7%) та вільха сіра (0,6%). Проте, як засвідчує лісокультурна практика, молоді насадження заввишки до 3 м можна відкоригувати лісокультурним методом, у старших здійснити доглядові рубання. Більшість сучасних дубових насаджень мають низьку продуктивність, нестійкі до біотичних й абіотичних факторів, мають незадовільну вікову структуру з переважанням лабільних молодняків, характеризуються значною розкиданістю. Середня продуктивність стиглих дубових деревостанів Карпат становить 200-250 м3/га, подібна як в Лісостепу і Поліссі (за даними П.С. Пастернака), – 197 і 203 м3/га відповідно. Проте, як найкращі нерозладнані ділянки дубняків у грабовій діброві мають запас 330–350, у ясеневій діброві – 400–450 і буковій діброві – 450-500 м3/га . У Прикарпатському окрузі в різних типах лісу на зрубах, як правило, є певна кількість природного поновлення субдомінантних ялиці, бука та цінних супутніх порід. Тут у – А які відмінності між українським і польським ринками? – Протягом останніх півроку ми досліджували польський ринок та отримали результати. Щодо українського ринку, то нам потрібно буде зробити для нього аналогічне дослідження. Але, як я уже зазначив, протежується певна схожість із білоруським ринком. Кілька років тому ми працювали з естонською компанією, яка продала кілька наших рубальних машин в Україні. Наша зустріч із цими покупцями, а також маркетингова інформація з інших джерел, дали нам змогу дещо дізнатися про український ринок лісової техніки. – На вашу думку, що саме із техніки «FARMI FOREST» буде найпопулярніше в Україні? – Гадаю, на початках це будуть рубальні машини. В Україні є багато виробників брикетів та пелет, і їм потрібна така техніка. Наш досвід роботи у Росії свідчить, що багато замовників рубальних машин – малі компанії. Думаю, в Україні ситуація буде аналогічна. – Як і чому ви обрали «МВМ Київ» дистриб’ютороми «FARMI FOREST»? – Це був результат участі у переговорах нашого представника Ханну Оянперя під час виставки «Деревообробка», яка відбулася у Львові. Ціллю відвідин
Лісівник №21 (42)
судібровах і дібровах створюють суцільні і часткові культури дуба. В оптимальних умовах висаджують також модрину європейську, псевдотсугу тисолисту, дуб північний у бідних підтипах сугрудків, а також горіхи сірий, чорний і маньчжурський. У Дністерсько-Прутському окрузі суцільні культури дуба створюють на всіх ділянках дібров і судібров із дбайливим збереженням природного поновлення цінних супутніх порід. З інтродукованих порід на відповідній місцевості необхідно вводити модрину європейську, псевдотсугу тисолисту, платан кленолистий, горіхи сірий, чорний і маньчжурський, а також дуб північний у бідних підтипах сугрудків. У субучинах і бучинах вводять значну домішку дуба звичайного або скельного. А в теплих районах Придністров’я та над Прутом слід вирощувати плантації і лісосади горіха грецького. Результати росту модрини європейської з дубом звичайним і ялицею білою в культурах, створених з обробітком ґрунту скибами з віддаллю через 2–3 м плугом ПКЛ-70 і висаджуванням сіянців через 0,7 м. На перших двох ділянках у ялицевій судіброві куліси дуба з трьох рядів чергуються з двома рядами ялиці, де через кожних 10 м була введена модрина. У 18 років модрина перевищує за висотою дуб і ялицю у два рази, а за діаметром – у три рази та створює 26% запасу. Ялиця опинилася під наметом модрини і знизила приріст за висотою. А у 28 років у культурах із 2-м міжряддям модрина створює майже суцільний намет, під яким дуб формує другий ярус, а ялиця – третій із пригнічених і відсталих у рості рослин. Оптимальний вигляд мають 60-літні дубово-модринові культури, створені висаджуванням біогруп модрини із розміщенням у них сіянців 3х2 м рівномірно всією площею. На одиницю площі тут обліковані 115 дерев модрини, які сконцентровані в 10 біогрупах. Інші породи вільно ростуть поза цими біогрупами. Загалом продуктивність насадження – 474,1 м3, в якій частка модрини становить 30%. Наявний досвід показує, що, застосовуючи прогресивну технологію рубок головного користування зі збереженням природного поновлення цінних порід узимку, оптимальні типи лісових культур із використанням швидкоростучих порід і досягнень лісової селекції на основі передової технології, розроблені УкрНДІгірліс, можна поступово досягти належного прогресу в лісовідновленні та виконанні положень Державної цільової програми «Діброва». Старший науковий співробітник, к. с.-г. н. Ананій Гаврусевич
цієї виставки був пошук хорошого партнера. – Чи є вже результати співпраці? – Поки ні, але все ще попереду. Зокрема, на київську виставку «Лісдеревмаш 2011» ми хотіли привезти хоча б одну машину, але виникли певні труднощі. Тому постараємося продемонструвати щось нове і цікаве наступного разу. Назар Заставний
Лісівник №21 (42)
• лісова техніка •
Деревообробник № 21 (279) 1 – 14 листопада 2011 року
Білоруська техніка в українських лісах Закінчення. Поч. на c. 4
Потім розробили міні-форвардер, трактор МТЗ. Але згодом призупинили цю діяльність. Серйозно повернулися до лісового машинобудівництва у 2005 році. І вже у 2006 році перші 6 форвардерів вийшли у світ – їх закупила Росія для Брянської та Смоленської областей. Загалом же «Амкодор» на сьогодні випустив 500 лісових машин – харвестери, форвардери, трелювальні тягачі та подрібнювачі, – розповів заступник генерального конструктора «Амкодор» Андрій Герман. – Найскладніша машина із лісової техніки – це харвестер, – продовжує він. – Скажу навіть більше: у сучасному машинобудуванні це – найскладніша машина. Навіть гвинтокрили – і ті легше спроектувати. У харвестера дуже багато функцій, та й сама машина досить складна. Тому ті вузли, які ми не можемо самі виготовити, просто купуємо в іноземців. Рама, кабіна, облицювання, двигун, передній міст – ці деталі випускаємо самі. Вже випустили 300 машин і жодного разу наша машина не перевернулася. Коли у 2007 році ми впровадили харвестер у білоруські ліси, дуже багато було розмов: а навіщо нам харвестери, якщо є звалювальники із бензопилами. Минуло два роки, і тепер вони кажуть: без харвестера нікуди. Місячна продуктивність такої машини – 2 тис. м3. Відтак, коли машина працює у 2 зміни, продуктивність – 4 тис м3. У Росії цифри вищі. Як правило, там харвестер повинен заготовити 5 тис. м3. Ці показники, звичайно, не порівняти із тією продуктивністю, яку забезпечують звалювальники лісу. Перейдемо тепер до технічного аспекту. Виліт стріли маніпулятора 9,5 м, харвестерна головка може спиляти дерево діаметром
670 см. Тобто ця машина ідеально підходить для українського лісу. У Росії, наприклад, не для всіх регіонів вона підходить, оскільки там дерева більшого діаметра. Оператор працює у зручній кабіні і, звичайно, робота у таких умовах – одне задоволення. Сьогодні Білорусь заготовляє 15% лісу такими харвестерами. Більше того, Міністерство лісового господарства Білорусі висуває завдання до 2015 року довести цей показник до 70%. Порівняно з іншими відомими виробниками лісозаготівельної техніки – «John Deere», «Valmet», «Ponsse», ціна у нас у 2–3 рази дешевша, а продуктивність така ж, та й сервіс ми уже навчилися забезпечувати. Після короткого вступного слова, екскурсу в історію та діяльність компанії, а також загального ознайомлення із продукцією, всі дружно вирушили на лісосіку Боярської дослідної станції. Харвестер «АМКОДОР 2551» разом із форвардером «АМКОДОР 2661-01» показали українським лісівникам усе, на що вони здатні: звалювання дерев, розкряжування на сортименти, навантаження колод, транспортування заготованої деревини. Тут і там лісівники жваво обговорюють побачене. Миколу Машкарова та Андрія Германа буквально засипали запитаннями. – Яка продуктивність харвестера та форвардера? – запитує хтось. – Якщо форвардер працює без харвестера, то його продуктивність – 100 м3, а якщо з ним, то зможе більше – 200 м3 за зміну, – зразу ж відповідає Андрій Герман. Також лунають запитання щодо ціни та надійності машин, системи підготовки операторів (виявляється, у Білорусі оператори проходять спеціальне навчання близько місяця), гарантійного та сервісного забезпечення техніки тощо.
Технічні характеристики форвардера «АМКОДОР 2661-01» Вантажопідіймальність, кг Довжина перевезеного сортименту, м Маніпулятор
12000 7 Kesla Foresteri (Фінляндія)
Підіймальний момент маніпулятора, кНм
80
Максимальний виліт маніпулятора, м
8,2
Вантажопідіймальність маніпулятора на максимальному вильоті, кг
540
Діаметр обхвату, мм Кут повороту маніпулятора, ° Експлуатаційна маса, кг Експлуатаційна потужність, кВт (к.с.) Колісна формула Трансмісія Габаритні розміри в транспортному положенні, мм: довжина ширина висота дорожній просвіт
75… 600 380 15000 109 (148) при 2100 об./хв 6х6 Гідромеханічна 9800 2900 3700 580
– Вся техніка «Амкодор» – нашої розробки, – наголошує Микола Машкаров. –У комплектації, у собівартості продукції обсяг власне білоруського виробництва – близько 80%. Щомісячно на заводі «Амкодор» виготовляють 260 одиниць техніки. Основні споживачі – Білорусь, Росія, країни СНД. Серйозно працюємо над якістю власної продукції, адже для успішного продажу потрібні три фактори – якість, продуктивність і ціна. Також вагоме значення має гарантійне сервісне забезпечення. Все це й намагаємося забезпечити. На 1 м3 заготованої деревини білоруський харвестер витрачає 1 л солярки. Форвардер ще менше – приблизно 0,8 л солярки на 1 м3 заготованої деревини. Коштує таке задоволення близько 2 млн грн за харвестер та 1 млн 900 тис. грн за форвардер (це вже кінцева ціна разом із розмитненням), лісонавантажувач обійдеться у 700–800 тис. грн. Як розповіли представники «Амкодора», також мають попит трелювальні тягачі та лісонавантажувачі. Як правило, у кожно-
му лісгоспі Білорусі є такий навантажувач. Спеціально для рубок догляду розробили спеціальний харвестер: він чотириколісний і вужчий, ніж звичайний. У планах підприємства – зробити важкий 8-колісний харвестер спеціально для умов Росії. Загалом техніка українським лісівникам сподобалася. – Враження від техніки найкраще, ця техніка – не те що нова, вона новітня. Але є багато нюансів: наприклад, у нас інструкції бухгалтерського обліку інші. Ця техніка чудово підходить для великих обсягів, наприклад, для умов Полісся. – зауважує перший заступник начальника Сумського ОУЛМГ Віталій Ігнатченко. Усі бажаючі мали змогу отримати консультацію спеціалістів, довідкові матеріали, а також більше довідатися про можливість закупівлі лісозаготівельної техніки. Отже, підсумовуючи все вищесказане, можна сміливо заявити: презентація пройшла успішно, а на ринку лісової техніки України з’явився новий гравець. Оксана ОПРИСК
• Лісова статистика •
Деревообробник № 21 (279) 1 – 14 листопада 2011 року
Глобальні лісові тенденції них порід, тоді як 17 повідомили, що при закладанні лісопосадок такі породи не використовували. На частку таких країн припадає загалом 67% усіх лісів і 83% усіх лісопосадок. У масштабах планети інтродуковані породи займають чверть (25%) площі лісопосадок у країнах, які відзвітували за цим параметром. Деякі країни тропічних і субтропічних регіонів зі значною площею лісопосадок повідомили, що при їх закладанні використовують майже винятково інтродуковані породи. Це вірно, зокрема, для країн Східної та Південної Африки, а також Західної і Центральної Африки. Також здебільшого з інтродукованих порід складаються лісопосадки в Океанії та Південній Америці. Що стосується Східної Азії, то в Китаї інтродуковані породи використовують приблизно на чверті (28%) площ лісопосадок. У Південній і Південно-Східної Азії деякі країни з великою площею лісопосадок не представили відомості про використання інтродукованих порід (Індонезія, Малайзія, Таїланд і В’єтнам). У деяких країнах Західної та Центральної Азії (наприклад, Туреччині) інтродуковані породи використовують дуже рідко, тоді як інші країни цього субрегіону не представили дані за цим параметром. У регіонах помірного і бореального клімату Європи та Пів-
Закінчення. Поч. на c. 2
До числа субрегіонів, які повідомили про найменші площі лісопосадок, належать африканські субрегіони, Карибський басейн, Центральна Америка, а також Західна і Центральна Азія. У більшості субрегіонів основна частина лісопосадок припадає лише на кілька країн. Наприклад, у Північній Африці 75% посаджених лісів розташовані в Судані; у Східній Азії 86% лісопосадок припадає на Китай, а в Південній і Південно-Східної Азії 90% з них лежить в Індії, Індонезії, Малайзії, Таїланді і В’єтнамі. Деякі країни засушливих зон (Кабо-Верде, Єгипет, Кувейт, Лівія, Оман, ОАЕ) та Нідерланди повідомили, що всі їхні ліси закладаються шляхом висаджування саджанців або насіння дерев. У цілому лісопосадки площею понад 1 млн га зареєстровані в 33 країнах, на частку яких припадає 90% лісопосадок планети. При цьому більше половини (53%) світових лісопосадок припадає на Китай, США, Російську Федерацію, Японію та Індію. Країни також представили відомості щодо використання інтродукованих порід дерев при закладенні лісопосадок. На глобальному рівні з 223 підзвітних країн 90 повідомили про посадку інтродукова-
Площа лісопосадок по регіонах та субрегіонах, 2010 рр. Наявність інформації Регіон/субрегіон
Площа лісопосадок
кількість країн
% від загальної площі лісів
(1 000 га)
% від загальної площі лісів
Східна і Південна Африка
23
100,0
4116
1,5
Північна Африка
8
99,1
8091
10,3
Західна і Центральна Африка
24
100,0
3203
1,0
Всього по Африці
55
100,0
15409
2,3
Східна Азія
5
100,0
90232
35,4
Південна та ПівденноСхідна Азія
17
100,0
25552
8,7
Західна і Центральна Азія
23
100,0
6991
16,6
Всього по Азії
45
99,8
122775
20,8
Європа без урахування Російської Федерації
42
97,7
52327
27,3
Всього по Європі
43
99,6
69318
6,9
Карибський басейн
16
70,4
548
11,2
Центральна Америка
7
100,0
584
3,0
Північна Америка
5
100,0
37529
5,5
Всього по Північній і Центральній Америці
28
99,7
38661
5,5
Всього по Океанії
18
99,7
4101
2,1
Всього по Південній Америці
13
94,6
13821
1,7
Весь світ
203
98,6
264084
6,6
Лісонасадження та лісовідновлення по регіонах і субрегіонах, 2005 р. Регіон/субрегіон
Лісонасадження, га/рік
Лісовідновлення, га/рік
Східна і Південна Африка
58933
105226
Північна Африка
53250
28074
Західна і Центральна Африка
47930
103873
Всього по Африці
160113
237123
Східна Азія
4385209
361288
Південна та Південно-Східна Азія
398053
2067129
Західна і Центральна Азія
142406
50384
Всього по Азії
4925668
2478801
Всього по Європі
169657
992540
45
7664
4328
14728
Північна Америка
199362
853815
Всього по Північній і Центральній Америці
203735
876207
Всього по Океанії
59381
37423
Всього по Південній Америці
103879
722527
5622433
5348017
Карибський басейн Центральна Америка
Весь світ
нічної Америки і країнах посушливих зон Північної Африки інтродуковані породи використовують незначною мірою. Після 1990 року площа лісопосадок у всіх регіонах і субрегіонах стабільно зростала. На глобальному рівні площа лісопосадок у період з 1990 по 2000 роки щорічно збільшувалася більш ніж на 3,6 млн га, з 2000 по 2005 роки – на 5,6 млн га, і з 2005 по 2010 роки – на 4,2 млн га. За останнє десятиліття щорічний приріст площі лісопосадок у середньому становив майже 5 млн га. Тенденція до стійкого зростання площі лісопосадок істотно варіюється залежно від субрегіону. Серед десяти країн із найбільшим щорічним приростом площі лісопосадок перше місце за минулі 20 років займає Китай, за ним ідуть США, Канада та Індія. Сукупний щорічний середній приріст площі лісопосадок у цих чотирьох країнах за вказаний період становив 3,3 млн га. Незважаючи на значне збільшення площі лісопосадок у глобальному та регіональному масштабі, деякі країни повідомили про скорочення таких площ. Найбільше щорічне скорочення площі лісопосадок протягом останніх 20 років відзначається у Північній Кореї (17 тис. га на рік протягом останніх 20 років). У більшості регіонів, за винятком Європи та Північної Америки, темпи закладання лісопосадок порівняно з попереднім десятиріччям в останні десять років прискорилися, хоча пікове значення було досягнуто в проміжку з 2000 по 2005 роки. Враховуючи цю тенденцію, можна припус-
Лісівник №21 (42)
тити, що площа лісопосадок зростатиме і надалі й досягне до 2020 року 300 млн га. Таким чином очікується, що роль лісопосадок у забезпеченні світових поставок деревини, деревного волокна, палива та НДЛП, а також у наданні екологічних та соціальних послуг зростатиме, враховуючи підвищення попиту на ці ресурси нині. Із 1998 по 2007 роки лісонасадження та лісовідновлення мали значний вплив на розвиток лісових ресурсів. У масштабах планети заходи з лісонасадження, разом з природним розширенням лісів у деяких країнах і регіонах, допомогли знищити щорічні чисті втрати лісової площі до 8,3 млн га в 1990-х роках і до 5,2 млн га – в останнє десятиліття, тоді як валові втрати лісової площі внаслідок знеліснення і природних причин у 1990-ті роки оцінювали на рівні 16 млн га на рік, а за минулі десять років – на рівні 13 млн га на рік. Із 1998 по 2007 роки лісовідновлення сприяло щорічному збереженню лісів на території, що становить у середньому більше 5 млн га. Згідно з отриманими даними, в більшості тропічних регіонів, на частку яких нині припадають найбільші втрати лісів, зросли обсяги як лісонасадження, так і лісовідновлення. Деякі великі країни, зокрема Китай і Сполучені Штати Америки, знизили темпи лісонасадження і лісовідновлення, хоча обидві країни все ще займають провідне місце у світі за інтенсивністю лісосадивних робіт. Значне збільшення площі лісовідновлювальних робіт у Південній Америці відбулося головним чином завдяки Бразилії, де щорічно засаджуються більше 0,5 млн га – як правило, в рамках лісовідновлення. За матеріалами FAO
Продовження у наступних номерах
Десять країн із найбільшою площею лісонасаджень (2005 р.), га/рік Китай Індонезія В’єтнам США Туреччина Мексика Чилі Австралія Іспанія Судан
Десять країн із найбільшою площею лісовідновлення, га/рік Індія* США Бразилія* Російська Федерація Китай В’єтнам Мексика Індонезія Фінляндія Швеція * – разом з лісонасадженнями
Десять країн із найбільшим щорічним приростом площі лісопосадок (1990-2010 рр.), 1000 га/рік Китай США Канада Індія Російська Федерація Мексика Бразилія В’єтнам Туреччина Фінляндія
cmyk
• лісова техніка •
Лісівник №21 (42)
Деревообробник № 21 (279) 1 – 14 листопада 2011 року
Потужні й надійні українські пилки для справжніх професіоналів
н а п ра в а х р е к л а м и
«Мотор Січ» – один із найбільших промислових гігантів України, заснований ще у 1907 році. Основна спеціалізація підприємства – авіадвигунобудування та промислові установки наземного застосування, але не оминають на підприємстві й інші галузі промисловості, виготовляючи продукцію для деревообробки та лісової галузі. Особливий інтерес викликають бензо- та електропилки.
якості й надійності бензопилки «Мотор Січ-270».
Переваги пилки «Мотор Січ-270»:
– автоматичне гальмо ланцюга при віддачі; – уловлювач ланцюга захоплює його при розриві та сковзанні; – фіксатор монетки газу запобігає мимовільному впливу на дросельну заслінку карбюратора; – мінімальні вібрації на рукоятках завдяки підвісці моторного модуля через амортизатори; – важелі керування винесені на задню рукоятку і зручно розташовані; – полегшений запуск завдяки введенню в конструкцію бензопилки декомпресійного клапана і нової електронної системи запалювання.
«Мотор Січ-270»
Пилка бензомоторна «Мотор Січ270» призначена для звалювання дерев діаметром стовбура до 1 м, розпилювання стовбурів діаметром до 60 см й обрізання сучків, а також для виконання допоміжних робіт на лісозаготівлях та будівництві. Пилка працює при температурі навколишнього середовища від –40°С до +40°С. Система запалювання і споживання палива забезпечує стійкий запуск двигуна без підігрівання до температури –23°С. Привод різального ланцюга забезпечує запуск одноциліндрового двотактного двигуна через відцентрову муфту зчеплення. З метою отримання високої продуктивності ланцюг приводять у дію за допомогою зірочки, що обертається з тими ж обертами, що і колінчастий вал. Система запалювання – електронна. Приготування паливоповітряної суміші здійснюється в карбюраторі мембранного типу з вбудованим паливним насосом. Система пуску – ручний стартер зі шнуром, що автоматично ховається. Для полегшення пуску передбачено декомпресійний клапан з автоматичним закриванням. Різальні елементи пилки постійно змащують мастилом, яке подають спеціальним насосом. Пальне – суміш мастила для двотактних двигунів і неетильованого бензину з октановим числом 92 у співвідношенні 1:40. Бензопилка повністю відповідає вимогам стандартів безпеки та нормативних документів на бензоінструмент, про що свідчить сертифікат відповідності, виданий Держстандартом Росії. Успішні виступи команди підприємства на чемпіонаті світу (Турин, Італія) та у міжнародних змаганнях вальників лісу, проведених в Україні, Росії, Білорусі, а також зростаючі обсяги продажів у цих країнах – свідчення високої
Конструктивні переваги пилки «Мотор Січ-270»
Ефективність і надійність експлуатації забезпечує: 1. Полегшений запуск завдяки: – наявності декомпресійного клапана, який зменшує зусилля оператора на 40%; – наявності демпфера стартера, який зменшує пікове навантаження на руку оператора. 2. Зручність виконання робіт завдяки: – можливості швидкого контролю залишку палива в прозорому бензобаку; – конструкції рукояток, що дає можливість пиляти в різних просторових положеннях; – наявності двоступеневої фільтрації повітря, що надходить у двигун; – швидкому демонтажу повітряного фільтра без використання інструментів. 3. Збільшений ресурс двигуна завдяки: – застосуванню сучасних матеріалів і технологічних процесів при виготовленні циліндра поршневої групи та колінчастого вала. Максимальну безпеку експлуатації забезпечують: 1. Захист оператора завдяки: – конструкції рукояток, що оберігає руки від травм; – наявності уловлювача ланцюга, який оберігає від травмування ніг;
Таблиця 1. Технічна характеристика пилки «Мотор Січ-270» Тип двигуна
одноциліндровий двотактний з кривошипно-камерним продуванням, поліпшеним охолодженням циліндра та декомпресійним клапаном, що полегшує запуск
Робочий об’єм двигуна, см3
70,6
Максимальна частота обертання колінвала, хв-1
12 500
Максимальна потужність двигуна, кВт (к.с.)
3,6 (4,9)
Питома витрата палива при максимальній потужності двигуна, кг/кВт•год (кг/к.с.•год)
не більше 0,550 (0,404)
Ємність паливного бака, см3 (л)
750 (0,75)
Паливобензину з октановим числом 92
суміш масла для двотактних двигунів і неетильованого
Крок ланцюга, мм
3/8 (9,3)
Ширина розведення пиляльного ланцюга, мм
7
Корисна довжина різального інструмента бензопилки, мм
375, 450, 525
Габаритні розміри (без шини), мм
465х310х315
Маса (без шини), кг
7,8
Таблиця 2. Технічні характеристики бензопилок «МС-470» та «МС-475» Параметри
МС-470
МС-475
Об’єм двигуна, см
70,6
74,5
Діаметр циліндра, мм
50,1
50,1
Хід поршня, мм
35,8
37,8
Максимальна потужність, кВт (к.с.)
3,8 (5,1)
4,3 (5,8)
Маса без різального обладнання, кг
6,4
6,4
315/390/465
315/390/465
3
Робоча довжина пиляльного апарата, мм
Таблиця 3. Підсумкові показники всеукраїнського конкурсу-змагань серед професійних звалювальників лісу «Лісоруб -2010», Тетерівський лісгосп, Київська обл. Учасник
Команда
Статус
Марка
Особистий залік результат
місце
Домашкін С.А.
«Харківліс»
член збірної
«Мотор Січ-475»
1 578
1
Костюшко В.В.
«Форест»
член збірної
«Хускварна 372»
1 538
2
Кухта В.Р.
«Львівліс»
учасник
«Хускварна 372»
1 515
3
Костюшко О.В.
«Київліс»
член збірної
«Хускварна 372»
1 495
5
Халявка А.Є.
«Мотор Січ»
учасник
«Мотор Січ-475»
1 262
10
Очеретюк Т.Е. (юніор)
«Київліс»
член збірної
«Мотор Січ-475»
1 307
2
Гарадим М.В. (юніор)
«Мотор Січ»
учасник
«Мотор Січ-470»
839
3
– наявності високоефективного гальма, що дає змогу за соті частки секунди зупинити рух пиляльного ланцюга при віддачі у бік оператора. 2. Знижений рівень вібрації завдяки: – наявності ефективних амортизаторів кріплення двигуна, вібропоглинальної гуми, що покриває передню рукоятку. 3. Низький рівень СО у вихлопних газах: – завдяки досконалому механізму газорозподілу. На основі двигуна бензопилки створено цілий ряд необхідних у народному господарстві інструментів: – бензоріз абразивний; – асфальтобетоноріз; – газонокосарка; – мотокультиватор. Бензопилки МС-470 та МС-475 завдяки застосуванню нових конструктивних рішень мають мінімальну питому вагу, що дає можливість при досягнутому рівні надійності стати лідерами у своєму сегменті ринку. На всеукраїнському конкурсі «Лісоруб-2010» брали участь 40 команд від обласних управлінь лісового господарства і лісових коледжів. Серед учасників була також команда ВАТ «Мотор Січ» (16 учасників), які використовували бензопилки власного виробництва. За результатами змагань, перше місце посів вальник Ізюмського лісгоспу Харківської області С.А. Домашкін, який виступав зі спортивною бензопилкою «Мотор Січ-475». У конкурсі юніорів
призові місця посіли Т.Е. Очеретюк та М.В Гарадим, які виступали з пилками «Мотор Січ-475» та «Мотор Січ-470».
Електропилка «Мотор Сiч ЕП-2000»
Електропилка поєднує в собі переваги ланцюгової бензопилки та електроінструменту. Електропилка легка і зручна, дає змогу комфортно працювати з нею у приміщенні. Потужність електродвигуна 2000 Вт, що сприяє зменшенню його чутливості до перепадів напруги в електромережі. Система вмикання складається з вимикача з блокувальною кнопкою. Блокування вмикання – важливий елемент безпеки електропилки. Розгін двигуна – плавний автоматичний, з візуальною сигналізацією. Час плавного пуску двигуна електропили – від 1 до 3 с. Система плавного пуску обмежує пусковий струм і дає змогу розганяти двигун плавно. Електропилка забезпечена автоматичним захистом при перегріванні електродвигуна від зростання навантаження при зниженні напруги в електромережі. Зменшує ризик травматизму швидкодіюче гальмо пиляльного ланцюга, яке спрацьовує при віддачі і зупиняє пиляльний ланцюг протягом частки секунди. Змащування пиляльного ланцюга автоматичне і здійснюється вбудованим плунжерним насосом. Олива подається тільки при русі ланцюга і швидкість його подачі пропорційна швидкості руху ланцюга. Електропилка оснащена системою спрощеного натягування ланцюга.
Висока якість, надійність, сучасний дизайн, помірні ціни, налагоджена система гарантійного та післягарантійного обслуговування, оперативне забезпечення запасними частинами – характерні ознаки товарів народного споживання від ВАТ «Мотор Січ». ВАТ «Мотор Січ», Україна 69068, Запоріжжя, пр-т Моторобудівників, 15 Тел.: (061) 720-49-72 факс: (061) 720-48-03 E-mail: ortnp.vtd@motorsich.com http://www.motorsich.com