Lisivnyk_issue_ 3-4_2012 by "Derevoobrobnyk"

В С Е У К Р А Ї Н С Ь К А

Г А Л У З Е В А

Г А З Е Т А

№3–4 (46) 14 ЛЮТОГО – 26 БЕРЕЗНЯ 2012 РОКУ НАГОРОДЖЕННЯ КЛЕШНЮ ВАСИЛЯ ФЕДОТОВИЧА,

начальника Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства, 23 лютого 2012 року Указом Президента України №139/2012 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій Дніпропетровської області» нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня.

Курс – на лісові дороги

Плантаційне лісорозведення енергетичної верби – додаткові доходи лісогосподарських підприємств Плантаційне лісорозведення нині у світі стрімко розвивається. У країнах із тропічним і субтропічним кліматом створюють здебільшого так звані виробничі плантації для отримання деревини, яка забезпечуватиме виробництво сировиною. У наших широтах для лісогосподарських підприємств перспективним є створення плантацій верби енергетичної Salix viminalis.

Енергетичні плантації Голова Держлісагентства України Віктор Сівець завжди наголошує на тому, що лісових доріг в Україні побільшає. У 2011 році підприємства лісової галузі побудували 420 км нових лісових доріг, з яких 100 км – за рахунок бюджетних коштів, а 320 км – за власні кошти лісогосподарських підприємств. 2012 року лісівники України запланували побудувати не менше тисячі кілометрів доріг. Адже вони забезпечують хороший доступ до лісових ресурсів, є запорукою сталого лісокористування, зниження собівартості продукції та підвищення продуктивності праці. Так, на Житомирщині, створюючи лісові дороги, лісівники врахують світовий досвід: вздовж доріг облаштують навантажувальні майданчики та місця розвертання сучасного великовантажного автотранспорту, прокладають проміжні дороги, при проектуванні враховують вихід кожної лісової дороги до автотрас загального користування. Торік підприємства Житомирського облуправління отримали 3 дорожньобудівельних комплекси, які складаються з гусеничних екскаваторів і бульдозерів. На закупівлю цієї імпортної техніки з державного бюджету виділено майже 11 млн грн. У 2011 році держлісгоспами управління прокладено 73 км лісових доріг, із них 14 км – за бюджетні асигнування. Решту 59 км – за власні кошти підприємств, на що витрачено майже 8 млн грн. Тепер лісівники області мають майже півтора кілометра лісових доріг на кожні 1000 га лісових угідь. Лісові підприємства Буковини у 2011 році здали в експлуатацію 18,884 км нових лісових доріг господарського призначення, на що було витрачено 3040,884 тис. грн власних коштів. Попередні плани нинішнього року – 17,4 км нових доріг. Але, відповідно до площ догляду за лісовими культурами, потрібно щонайменше 20 км. При плануванні лісових доріг у гірських умовах лісівники застосовують принципи ландшафтного проектування, здебільшого – схилами гір, проектують технологічні майданчики для канатних трелювальних установок. Акцент роблять на забезпеченні належного стану лісових доріг і технологічних споруд (мостів, дамб, водопропусків), побудованих за попередні роки, а також ефективне використання дорожньо-будівельної техніки. Вікторія КВІТКА

Термін «енергетичні плантації» вживається для визначення плантацій твердих порід деревини, що швидко зростають у початковий період і розмножуються шляхом зрізання й випусканням паростків пеньків. Було досліджено велику кількість рослин для визначення потенційної можливості їхнього використання як енергетичних культур, але тільки деякі види забезпечують у цьому аспекті комерційний рівень і вирощують їх на великих площах. Попит спричинив клонування таких культур для отримання рослин із більш прийнятними характеристиками і показниками, такими як стійкість до морозів, засухи і шкідників та енергетична цінність. Чому ми зосереджуємо велику увагу на енергетичних плантаціях і наскільки це може бути цікавим для українських лісівників? Стрімкий розвиток ринку твердопаливних котлів потребує такого палива, як пелети і брикети. Інколи трапляється, що для енергетичних потреб використовують якісну деревину, яку можна було б на деревообробних підприємствах застосовувати для корисніших і потрібніших

цілей. Цю велику проблему, яку замовчують в Україні, можуть вирішити біоенергетичні ліси. Великий попит на деревину є для господарств перевагою, тому лісові підприємства матимуть додаткові доходи при реалізації енергетичних культур. Вибір конкретної енергетичної культури для вирощування залежить від таких факторів, як тип ґрунтів, доступ до води, вид ландшафту, транспортні розв’язки, місцезнаходження потенційного споживача (котельня чи електростанція), конкуренція з іншими культурами і соціальна думка щодо цього питання.

Закордонний досвід свідчить про необхідність укладення довгострокових контрактів між постачальником та замовником; при цьому транспортні витрати лягають на плечі постачальника. Тому при вирощуванні енергетичних культур необхідно: вибрати культуру, яка найбільше надається до цього типу ґрунту і кліматичних умов; визначити, чи буде вирощування вибраної культури, збір врожаю, його зберігання, переробка і транспортування економічно доцільним у наявних ринкових умовах. Продовження на c. 4-5

Українсько-російська зустріч лісовпорядників Керівництво та провідні спеціалісти ВО «Укрдержліспроект» зустрілися із представниками ФГУП «Рослесинфорг» та ЗАТ «ВНИИЦлесресурс» (Російська Федерація). Нараду з питань використання сучасних програмних засобів при лісовпорядкуванні та національній інвентаризації лісів було проведено у конференц-залі ВО «Укрдержліспроект» під головуванням генерального директора об’єднання Володимира Гульчака. Участь у заході в складі російської делегації взяли генеральний директор ЗАТ «ВНИИЦлесресурс» В.Г. Креснов, заступник генерального директора «ВНИИЦлесресурс» М.М. Кашпор, заступник генерального директора ФГУП «Рослесинфорг» О.М. Солонцов, головний інженер «Заплеспроект» ФГУП «Рослесинфорг» Р.С. Корсиков. З доповіддю про стан і перспективи розвитку лісовпорядкування в Україні виступив головний інженер ВО «Укрдержліспроект» М.П. Левківський. Про розвиток технологій та програмного забезпечення у виробничому об’єднанні розповів начальник сектора нових технологій В.Ф. Сторожук.

Російські колеги докладно розповіли про стан і розвиток лісооблікових робіт у Російській Федерації. Велику увагу приділили сучасним обсягам і перспективним завданням лісовпорядкування та національної інвентаризації в РФ. Багаторічна практика проведення лісовпорядних робіт у Росії дуже зацікавила українську сторону. Багато запитань до російських лісовпорядників було у начальників Київської, Української та Комплексної лісовпорядних експедицій. Про власний досвід використання програмного забезпечення Field-Map під час лісовпорядних робіт розповіли начальник лісовпорядної партії Української експедиції В.С. Вишневський та провідний інженер-таксатор Української експедиції М.В. Кошовець.

Багато уваги приділили і технології виконання польових лісовпорядних робіт з використанням польової ГІС. Широке обговорення проблем і обмін досвідом дали учасникам наради змогу збагатитися новими ідеями. Українські та російські колеги вважають, що подальший розвиток лісовпорядкування неможливий без технологічного переоснащення виробництва і водночас підвищення технічного рівня спеціалістів-лісовпорядників. Для визначення напряму розвитку необхідний подальший обмін досвідом, тому всі учасники наголосили на потребі поглибленої співпраці та проведення подібних зустрічей і надалі. Підготовлено за матеріалами ВО «Укрдержліспроект»

cmyk

• ДО РЕЧІ •

Лісівник України №3-4 (46)

14 лютого - 26 березня 2012 року

На Рахівщині – позапланова перевірка

Ліси Північної Америки гинуть через глобальне потепління

Фахівці територіального управління Держгірпромнагляду у Закарпатській області провели позапланові перевірки у ДП «Рахівське лісове дослідне господарство» і в підпорядкованих йому п’яти лісництвах із семи, які займаються лісосічними роботами.

Зміна клімату призводить до значних труднощів, пов’язаних зі збереженням та управлінням лісами у світі, які є запорукою здоров’я і продуктивності біологічних систем.

Спричинила їх загибель лісоруба ІV розряду Василя Леле під час лісосічних робіт 17 лютого. Робота працівників лісових господарств Рахівщини є смертельно небезпечною – такий висновок комісії Держгірпромнагляду. За словами Богдана Дороша, голови комісії, заступника начальника Держгірпромнагляду, комісію шокувало те, що на ДП «Рахівське лісове дослідне господарство» широко практикували допуск до робіт із підвищеною небезпекою працівників, які не пройшли фахове навчання та яких не перевірили щодо засад охорони праці в навчальному закладі. Проте Володимир Приступа, директор ДП «Рахівське лісове дослідне господарство» у коментарі нашій редакції

запевнив, що усі його працівники мають фахову освіту і перевірені на знання охорони праці. У підрозділах ДП «Рахівське лісове дослідне господарство», а саме – Щаульському, Устьтеріцькому, Богданському, Білотисянському та Говерлянському – комісія виявила понад два десятки грубих порушень вимог і нормативноправових актів з охорони праці та промислової безпеки, кожне з яких становить загрозу життю працівників. Основні зауваження – незадовільно складені карти технологічних процесів розробки лісосік, незабезпечення лісорубів у повному обсязі допоміжним інструментом, недотримання правил і норм підпилювання при звалюванні дерев, виконання лісосічних робіт при загальній лісосічній захаращеності тощо. Ці висновки Володимир Приступа коментувати відмовився, оскільки вважає, що не коректно коментувати висновки комісії Держгірпромнагляду. Наразі лісове господарство усуває виявлені порушення і планує закінчити це до кінця тижня.

Засновник та видавець ТзОВ «Редакція газети «Деревообробник» Директор Михайло Ковальчук Шеф-редактор Петро Баландюх -----------Головний редактор Оксана Оприск Поштова адреса: а/с 5911, м. Львів, 79054

Ірина БРАТИНА

У журналі «BioScience» опублікована стаття про причини загибелі лісів, утворених калітропсисом нутканським (Callitropsis nootkatensis, або «жовтий кедр»). Ці унікальні ліси простягаються тихоокеанським узбережжя Аляски і Британської Колумбії. На сьогодні відомо кілька тисяч вогнищ всихання лісів «жовтого кедра» на площі близько двохсот тисяч гектарів на Алясці і близько п’ятдесяти тисяч гектарів – у Британській Колумбії. Всихання, як правило, відбувається неодноразово на всій площі вогнища, а поступово, протягом кількох десятиліть, і, врешті-решт, призводить до загибелі більшості дерев цього виду. Слід зазначити, що при цьому всихання калітропсиса нутканського не зачіпає дерева інших видів. У нормальних умовах, поза осередками всихання, калітропсис нутканський – стійке і довговічне дерево, вразливе лише до неве-

Адреса редакції: вул. Садова, 2а, м. Львів, Україна Тел./факс: (032) 244-11-64, 244-11-65

Калітропсисом нутканським (Callitropsis nootkatensis)

ликої кількості шкідників і хвороб. Калітропсис нутканський у природних умовах доживає до тисячі років. Цей вид дерева має велике господарське, культурне і біологічне значення в межах природного ареалу свого поширення. Явище всихання калітропсиса на Алясці виявили ще близько ста років тому, але в останні десятиліття воно різко посилилося. Дослідження, які проводили протягом останніх тридцяти років, відкинули всі гіпотези про зв’язок всихання дерев з ентомофагами чи фітофагами, це явище пов’язане із впливом абіотичних факторів. Загибель дерев розпочиналася з відмирання тонких коренів і спричинена головним чином погано дренованими ґрунтами. Зрештою, з’ясували, що загибель дерев цього виду

Передплатний індекс:

Періодичність – двічі на місяць. Тираж – 2 000 примірників. Ціна договірна. -------------Погляди авторів публікацій не завжди збігаються з думкою редакції. Редакція залишає за собою право не листуватися з читачами.

Рукописи не рецензуємо і не повертаємо. За достовірність поданої у матеріалах інформації відповідають автори матеріалів.

e-mail: derevo@derevo.com.ua www.derevo.com.ua

89283

пов’язана зі зміною кліматичних умов. Істотне зменшення снігового покриву призводить до глибшого промерзання ґрунту взимку, і, внаслідок цього, значно пошкоджується поверхнева коренева система калітропсиса. На ділянках з добре дренованими ґрунтами, де кореневі системи дерев цього виду розвивалися глибше у ґрунті, всихання спостерігалося рідше. Клімат прибережних районів Аляски і Британської Колумбії характеризується різкою зміною глибини снігового покриву. Температура повітря протягом тривалого періоду – близько 0оС, і навіть незначні її коливання призводять до значних змін співвідношення опадів, що випадають у вигляді снігу або дощу. Дерева-довгожителі змушені терпіти всі ці форми кліматичних змін. Як зазначають автори статті, їх дослідження може мати значення не лише у проблемі всихання калітропсиса, а й для інших випадків, коли загибель або ослаблення деревостанів може бути спричинене подібним впливом змін клімату. За матеріалами «BioScience»

За зміст і достовірність інформації у рекламних та інших повідомленнях і за якість рекламованого товару відповідає рекламодавець. Передрук дозволено з письмової згоди редакції. ----------Газета «Лісівник України» є учасником медіа-групи «ПромІнфо» www.prominfo.com.ua ----------Газета надрукована у СП «Полі» (м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, 6б). Замовлення №

• ТЕХНІКА•

14 лютого - 26 березня 2012 року

Лісівник України №3-4 (46)

Крани від «Terex Fuchs» – ідеальні для галузі! Щоб ефективно працювати на лісопильних заводах і лісозавантажувальних пунктах, потрібні швидкість та маневреність. Саме пересувне обладнання від «Terex Fuchs», завдяки своїм чудовим характеристикам, надає при цьому підприємствам перевагу в логістиці.

Довідка Компанія стала відомою завдяки своїм інноваційним концепціям при конструюванні розвантажувально-завантажувального обладнання – сфері, у котрій вона має вже понад 50 років досвіду. Завдяки оригінальним конструктивним рішенням механізми, які виробляє фірма, здобули загальне визнання серед підприємств, котрим доводиться мати справу з вантажами. Де б вони їх не застосовували – чи на сміттєзвалищах, при переробці відходів, у лісопильній промисловості, чи при виконанні портових робіт, обладнання «Terex Fuchs» уславилося завдяки високій продуктивності та чудовим економічним характеристикам. На розміщеному у Бад-Шенборні заводі, біля Карлсруе, 350 співробітників компанії виробляють обладнання найвищої якості, що може задовольнити потреби найвибагливіших замовників.

Пропонуємо вашій увазі два вантажні крани «Terex Fuchs», що якнайкраще надаються для завантажувально-розвантажувальних робіт у нашій галузі:

Характеристика вантажних кранів «Terex Fuchs» Модель

Потужність Експлуата- Максимальний двигуна, кВт ційна маса, т виліт стріли, м

Максимальний розмір захоплення, м3

MHL454

176

31-32,5

10,9

2,5

MHL474

213

41,5-44

11,2

4,0

Серед переваг нижніх опірних платформ, що сконструйовані спеціально для завантажувально-розвантажувальних робіт у цій сфері, чудові ходові характеристики та стійкість під час руху. Якщо потрібно швидко розчистити шлях і вирівняти колоди, до нижньої опірної платфор-

ми можна причіпити лопату. А справжньою родзинкою інженерної думки «Terex Fuchs» є її особлива кінематика, що дає змогу захоплювати дерев’яні колоди ліворуч або праворуч від їх центру і при цьому переміщувати їх в ідеально горизонтальному положенні!

Синє – кольорова гама, що переконує

«Terex Fuchs» у відкритому морі

Група «Stora Enso», у структурі котрої 88 виробничих підприємств у 35 країнах, на яких працює близько 27 000 співробітників, належить до найбільших деревообробників світу. Уже багато років поспіль у своєму виробництві на «Maxau», німецькому заводі «Stora Enso» у Карлсруе, користуються послугами «Kiesel Ungeheuer», яка є офіційним представником «Terex Fuchs» у Німеччині. На заводі використовують вироблене на «Terex Fuchs» та «Hitachi» обладнання. Варто підкреслити, що виробники обладнання при цьому, щоб забезпечити його ефективну роботу й дотримання стандартів безпеки, завжди пристосовують його конструкцію до місцевої специфіки. Лише колісних навантажувачів «Hitachi ZW310» потужністю 220 кВт та з робочою вагою близько 23 т зараз у роботі використовують п’ять одиниць. Два колісних навантажувачі оснащені ковшем і вантажопідіймальним механізмом, що дає змогу значно збільшити висоту розвантаження. Завдяки цьому сировину можна складувати на значно більшу висоту і заощадити таким чином на складській площі.

Працювати по-новому на новому обладнанні Досі для вивантаження та подальшого перевантаження привезених на завод дерев’яних колод використовували два крани «Terex Fuchs MHL460» з причіпним кузовом, адже відстань від складу до місця виробництва значна. У 2010 році, однак, унаслідок реконструкції, яку здійснювали на тутешніх виробничих потужностях

«Stora Enso», на підприємстві реорганізували, зокрема, і логістику. Дерево тепер зберігають досить близько до виробництва. Крім того, значно інтенсифікувавши цикли постачання, вдалося суттєво зменшити і сам склад. Звісно, до цих нових реалій довелося пристосовувати і техніку. Наприкінці 2010 року обидва крани серії «MHL460» замінили новими, теж від «Terex Fuchs» серії «MHL474» із радіусом дії приблизно 11,15 м та валовою вагою 43 т. За допомогою нового, обладнаного захоплювачем HGT 3,5 м2 крана, можна легко штабелювати деревину на висоту до 7 м. Керування краном – просте й наочне і здійснюється через джойстик. Кран відповідає і високим стандартам безпеки заводу: на дверцятах кабіни є вимикач безпеки, який у разі відчинення дверцят автоматично блокує всі його функції.

Судноплавна компанія «Egil Ulvan Rederei AS» із Трондгайма в Норвегії займається перевезенням вантажів головним чином у маленькі гавані на березі фіордів, де немає вантажних кранів, – ні пересувних, ні стаціонарних. Невдовзі за завантаження та розвантаження на одному з восьми кораблів компанії візьметься «Terex Fuchs». Кран серії «AHL380D» із колінним вантажним пристроєм, довжина стріли якого сягає 21 м, судноплавна компанія отримає без нижньої опорної платформи від норвезького філіалу фірми «Kiesel». Кран змонтують на пересувній траверсі корабля.

Потужний двигун Кран із двоковшовим захоплювачем працює від економічного й перевіреного дизельного двигуна «Deutz» (273 кВт) і призначений головним чином для таких вантажів як гравій і щебінь, при цьому, однак, надається і для дерев’яних колод. Щоби пристосувати його до своєї специфіки розвантажувально-завантажувальних робіт, команда відділу розвитку продукції «Kiesel» спільно із «Terex Fuchs» та судноплавною компанією розробила спеціальне рішення. Кран, призначений для роботи в умовах агресивного середовища,

котрим є солона вода Північного моря, покрили спеціальним захисним лаком, розподільник електроенергії обладнали подвійним захистом, що оберігатиме його від бризок води, а містки для захисту від корозії гальванізували.

Безпечне обладнання Кабіна із робочим місцем приводиться в рух на 1 м уперед і 1,5 м вгору жорстким підіймальником, який кріплять на верхній опорній платформі «AHL380D». Відтак, оператор під час роботи може вибрати собі для огляду ідеальну позицію. Крім того, з кабіни оператор за допомогою джойстика може керувати траверсою і переміщувати «AHL380D» на кораблі у потрібне положення. При цьому йому повсякчас чудово видно вантаж – завдяки камері та освітлювальній апаратурі «Xenon» на завантажувальній стійці. Якщо ж на морі раптом розпочнеться шторм, кабіну й оператора захистить броньоване скло. Крім того, механізм на весь час його використання можна надійно принайтувати на палубі вантажним гаком на верхній опорній платформі. Як передбачається, у лютому 2011 року «AHL380D» уперше вийде у відкрите море. За його допомогою на норвезькі фіорди тепер перевозитимуть будівельний матеріал.

Новий кран свідчить про правильність рішення «Характеристиками крана «Terex Fuchs» ми надзвичайно задоволені. Особливо нас тішить економія на пальному, споживання якого виявилося приблизно на 20% нижчим за те, що ми очікували. Також нашим співробітникам припала до вподоби і концепція обслуговування механізму, і самі пункти, де здійснюється його техобслуговування та сервіс. Відтак, ми переконані, що інвестувавши в нього, ми прийняли правильне рішення», – заявив Андре Кьомель, відповідальний за гужовий парк «Stora Enso», покористувавшись краном лише тиждень. Підготував Євген Сувій за матеріалами «KIESELWELT»

cmyk

• НА ОБГОВОРЕННЯ •

Лісівник України №3-4 (46)

14 лютого - 26 березня 2012 року

Плантаційне лісорозведення енергетичної верби – Продовження. Поч. на c. 1

Використання енергетичних культур На сьогодні відомо близько 20 видів швидкорослих рослин, які можна вирощувати для отримання рослинної біомаси. У європейських країнах особливо популярними для плантаційного лісорозведення енергетичних культур, щоб отримати тверді види біопалива, є насадження верби і тополі. По-перше, вже на другий і третій рік можна отримати урожай – до 12 тонн сухої речовини на гектар насадження, з терміном ротації збирання урожаю 2–3 роки на відміну від деревинних плантацій, де термін ротації збирання врожаю триває від 8 до 20 років. По-друге, експлуатувати таку плантацію можна 25–30 років. По-третє, вирощування енергетичних культур має й інші позитивні аспекти: • енергетичне використання біомаси (тріска, брикети, пелети) не призводить до збільшення парникового ефекту; • насадження можуть виконувати функції рекультивації порушених земель і фітомеліорації, протидії ерозії ґрунтів, фіторемедіації; • рослинний матеріал може бути використаний в інших напрямах: деревопереробне і паперове виробництво, зміцнення берегів каналів і річок, будівництво протипаводкових заборів, відгодівля тварин, виробництво кошиків та інших виробів, прикрашення територій, декоративне використання і ландшафтний дизайн; • мають велику цінність для бджільниц-

тва, бо навесні дають нектар і пилок, які сприяють росту розплоду, а, отже, зміцненню бджолиної сім’ї. Медопродуктивність їх – до 150 кг на 1 га; • кора верби є одним із джерел одержання найкращого дубильного екстракту, який слугує стандартом при оцінюванні дубильних екстрактів світового ринку.

Енергетична верба Назва «енергетична верба» охоплює родину швидкорослих верб. З-поміж них найбільш популярною є верба чагарникова (Salix viminalis). Це рослина з дуже високим приростом маси – 1,5 метра на рік (в 14 раз більшим, ніж ліс у природі). З 1 га плантації можна отримувати щороку 30–40 тонн деревної маси. Кількість циклів збору урожаю з однієї посадки – 7–8 разів, після чого можна рекультивувати землю для посадки інших культур або закладати новий енергетичний ліс. Енергетична верба вирізняється високим приростом маси, а також невисокими вимогами до ґрунту: вона може рости де завгодно, навіть на вологих та засмічених територіях. Рівень рН має становити 5,5–7,5. Трохи нижчий урожай верби на піщаних і сухих ґрунтах.

Вирощування верби На жаль, вирощування плантацій енергетичних культур в Україні поки що на стадії експериментальних дослідів, ще й у невеликій кількості. У скандинавських країнах цей процес нині особливо популярний. Лише у Швеції угіддя

Таблиця 1. Параметри енергетичних насаджень верби за чотирирічний цикл К-сть пагонів

Висота рослини, м

Діаметр стовбура, мм

Вихід біомаси, т/га

1–3

1–2,5

7–13

6–18

Другий рік вирощування (однорічні пагони на дворічному пні)

понад 3

2,5–3

13–15

31,74

Третій рік вирощування (дворічні пагони)

понад 3

3,52

17,8

64,19

Четвертий рік вирощування (трирічні пагони)

понад 3

5,77

29,19

119,53*

Роки Перший рік вирощування

* Така врожайність відповідає 33 м3 деревини, або 5 тис. літрів нафти

Таблиця 2. Вміст води в деревині, її енергетична цінність і зольність № з/п

Збір у циклах

Елементи однорічному

дворічному

трирічному

Енергетичні витрати на вирощування верби, ГДж/га

12,19

18,40

30,10

Вихід сухої маси, т/га

14,81

32,13

64,42

Витрати енергії на виготовлення трісок, ГДж/т с.м.

0,82

0,57

0,47

Енергетична вартість врожаю, ГДж/га

274,89

618,44

1261,69

Енергетична ефективність

22,55

33,61

41,92

Таблиця 3. Продуктивність продукції верби енергетичної № з/п

Збір у циклах

Елементи однорічному

дворічному

трирічному

2383,80

5113,80

8559,98 120,66

Загальні витрати на вирощування, грн/га

Вихід свіжої біомаси, т/га

31,82

63,50

Собівартість 1 т продукції, грн

74,92

80,53

70,94

Ціна за 1 т трісок, грн*

160,00

Прибуток з 1 т, грн

85,08

79,47

89,06

Прибуток з 1 га, грн

2707,20

5046,20

10745,64

Прибуток з 1 га / рік, грн

2707,20

2523,10

3581,88

* Ціна 1 т трісок прирівнюється до ціни 1 т дров

Рис. 1. Енергетичний потенціал біомаси енергетичних культур

підівербовими енергетичними гаями сягають 20 тис. га. Саджанцями енергетичної верби є так звані стовбури (інша назва зрізи). Створюють їх, поділяючи кущі верби (найкраще 1-річні прутики) на відрізки довжиною 20–25 см і товщиною від 8 мм до 2 см (товщина 1річних прутиків верби). Кількість саджанців на 1 га – від 15 до 50 тис., залежновідпризначенняплантації.Якщо використовувати їх будуть з опалювальною метою, то кількість саджанців може бути меншою: 20–35 тис. штук. Плантації, які призначені для вирощування кущів на розсаду, можна робити густішими – до 50 тис. штук на 1 гектар. Потрібно пам’ятати, що щільна густота насаджень не означає автоматичного збільшення врожаю. У ґрунті міститься обмежена кількість поживних речовин і води. Урешті-решт може статися, що при дуже густій посадці верба виросте нижчою і тоншою. У випадку плантацій для опалення в наших кліматичних умовах оптимальна кількість саджанців на 1 га є в межах 25–40 тис. штук. Відстань між саджанцями має бути 35–40 см (30 см кущів на розсаду). Відстань між рядками залежить від техніки, якою обробляють, і становить від 70 дo 150 см (50–70 см для кущів на розсаду). Від цих відстаней залежить і реальна кількість саджанців потрібних для висаджування на плантації. Прутики довжиною 20–25 см втикають у землю, залишивши кілька сантиметрів над поверхнею. У першу зиму паростки можна обрізати до висоти 5–8 см з метою стимуляції кількості пагонів. У перший рік добриво додають у співвідношенні N(30):Р(10):К(30) кг/га. У наступні роки слід збільшити кількість добрив через те, що рослина утворює дедалі більше пагонів, листя і коріння, а саме: N(80):Р(30): К(80) кг/га. Параметри енергетичних насаджень верби наведено у табл. 1.

Збирання врожаю та зберігання Першу заготівлю здійснюють після 3–4 років від часу висаджування, коли паростки сягають 5–6 м заввишки. Це відбувається взимку, а наступної весни рослини почи-

нають рости з пеньків. Протягом усього періоду (20–30 років) можна здійснити 5–7 заготівель без зменшення продуктивності насаджень. Збирають вербу після закінчення вегетації, тобто з жовтня-листопада по березеньквітень. У перші два роки зібрану вербу використовують на посадковий матеріал, а в наступні – на біомасу. У першому році зі саджанця виростають 1–3 пагони, які сягають заввишки 1–2,5 м і завтовшки 7–13 мм. Тобто з 1 га плантації отримуємо матеріал для засадження 5–7 га. Для збирання можна використовувати кукурудзяні жатки. На другий рік кількість пагонів збільшується до десятка і більше, причому заввишки вони сягають 3 метри, а завтовшки – 13–15 мм. У ці роки збирають вербу за допомогою секаторів і пил. На третій рік рослини стають вже 4,5 м заввишки і 20 мм завтовшки, а на четвертий висота пагонів – до 6 метрів, а товщина – до 30 мм. Найбільший урожай у разі збирання один раз на три роки – він становить близько 22 т/га. Тривале зберігання трісок верби криє в собі певні труднощі, оскільки їх вологість сягає 50–55%. Таке зберігання найкраще організовувати, якщо верба не подрібнена, а у вигляді паростків. Проте такий спосіб дорожчий. Інший метод полягає у зберіганні деревинної тріски в повітронепроникній ізоляції, де без доступу кисню розщеплення не відбувається.

Економічні перспективи створення і розвитку біоенергетичних лісів Уважно вивчивши переваги біоенергетичних плантацій, науковці НЛТУ України розрахували витрати на реалізацію проекту біоенергетичних плантацій швидкорослих деревних порід в Україні. Зроблено це для плантації верби енергетичної, усереднено на 1 га земель, не використовуваних у сільському господарстві. Проект плантації виконано на основі чинних у лісовому господарстві України норм виробітку, часу і витрат палива. Таким чином, вартість вирощування плантації верби до отримання першого

• НА ОБГОВОРЕННЯ •

14 лютого - 26 березня 2012 року

Лісівник України №3-4 (46)

додаткові доходи лісогосподарських підприємств

Рис. 2. Структура витрат на весь період експлуатації насаджень

врожаю енергетичної біомаси становитиме 19 485 грн. Тут можна отримувати врожай обсягом близько 22 т/га сухої речовини кожні три роки впродовж 25–30 років. Можливою є також заготівля живців: з гектара плантації отримуємо матеріал для засадження 5–7 га. Отримані з плантації 10–12 т сухої речовини відповідають 5 000 літрів нафти. За три роки ми отримаємо з плантації 22 т сухої речовини, що відповідає 10 000 літрів нафти. На сьогодні барель нафти коштує $51,22, тому 10 тис. л нафти за курсом НБУ в національній валюті становитиме 24 847 грн. Таким чином, з 1 га плантації отримуємо 5362 грн. Структура витрат на закладення й експлуатацію енергетичної плантації є майже незмінною (рис. 2) і залежить від кількох факторів: темп росту насаджень, фізикохімічних властивостей ґрунту, наявних матеріально-технічних засобів тощо. Обнадійливими є також попередні розрахунки щодо енергетичної окупності вирощування верби, наведені у табл. 2. Проте поки що важко передбачити всі витрати енергії на виробництво технічних засобів і знарядь, засобів захисту рослин і мінеральних добрив. Однак з урахуванням цінової ситуації на енергоресурси, соціальні, екологічні та економічні проблеми сучасності вбачається доволі ефективним використання насаджень верби енергетичної як альтернативного джерела енергії, що підтверджується розрахунками, наведеними у табл. 3.

Тополі – це не тільки капосний пух Близькі родичі верби – тополя й осика – тепер також застосовують у біоенергетиці. У наших кліматичних умовах серед інших дерев саме тополя і осика ростуть найшвидше. Їх вирощують для опалювання у таких країнах, як Велика Британія, Ірландія, Бельгія, Австрія та Німеччина. Як родички верби, вони ростуть у схожих умовах – їм потрібно багато вологи і світла. Тому найбільший вихід біомаси в умовах наближених до тих, що панують у долинах річок. Для насаджень тополею і осикою можна використовувати передусім береги річок та озер, а також ділянки доріг, які прокладені на низько розташованих теренах. Вимоги до ґрунту подібні до тих, що у верби, однак земля має бути не такою кислою (оптимальний рівень рН 6,5–7,2). Зазвичай на плантаціях тополі висаджують 700–2000 рослин на 1 га, з котрих отримують біомасу протягом 4–6 років. У промислових насадженнях вихід сухої маси тополі становить 6–12 т/га. У результаті селекційних робіт в ЄС отримано швидкорослий сорт осики (Populus tremula x Populus tremuloides). Рослина відрізняється дуже великим приростом маси, а також коротким періодом репродукції.

Застосування енергетичних культур Продукцію швидкорослих плантацій продають у вигляді тріски. Тріска верби не дуже відрізняється від інших видів деревинної тріски, але може містити більше кори і вологи. Нижча теплотворна здатність абсолютно сухої верби не відрізняється від інших порід деревини і становить приблизно 18 МДж/кг абсолютно сухої речовини. Порівняно з більшістю порід, деревина верби досить легка. Це означає, що вага 1 нещільного кубічного метра тріски верби – 120 кг, тобто значно менша, скажімо, за вагу тріски берези – 220 кг/м3, що є важливим для визначення об’ємів палива, які теплова станція повинна переробити, щоб забезпечити таку саму кількість тепла. Вихід сухої маси при різній густоті насаджень і різних термінах ротації наведено в табл. 4. Новітні технології переробки біомаси дають змогу перетворювати енергетичні культури на брикети і на пелети. Паливо з біомаси, в перерахунку на одиницю потужності, коштує значно менше від традиційних енергоносіїв. При вартості деревини 75–100 грн/т і теплотворній здатності 11 МДж/кг ціна 1 ГДж енергії – 6–8 грн. Окупність обладнання для спалювання біомаси становить 2–3 роки, іноді вона ще менша.

Потенціал енергетичних культур в Україні Серед усіх енергетичних рослин у світі саме вербу на сьогодні використовують як основну енергетичну культуру для виробництва твердого палива. Досвід «зеленої» енергетики мають Норвегія, Данія, Німеччина, Австрія, Польща, Англія та Ірландія. Найбільші успіхи у цій сфері демонструє Швеція. Тут плантації верби займають понад 20 тис. га, і з неї отримують сировину навіть для теплоцентралей. Україна закладає лише перші дерева енергетичного «гаю». Енергетичний потенціал біомаси (рис. 1), що є в Україні у різному вигляді, становить 24 млн тонн умовного біопалива на рік. Проте використовують нині його лише 2%. При вирощуванні енергетичних культур затрати в перерахунку на еквівалент енергії у десятки разів нижчі порівняно з вартістю енергоносіїв, отриманих від традиційних джерел. Поза сумнівом, позитивний вплив енергетичних культур на збереження та відтворення екосистем дають змогу позбутися проблем, пов’язаних із забрудненням довкілля, мінімізує тенденції глобального потепління. І, нарешті, «енергетичні» місцевості отримають значну кількість робочих місць і нові податки у місцеві бюджети, а лісогосподарські підприємства – додаткові прибутки.

Саджанці Salix viminalis

Діаметр чотирирічної тополі

Енергетичні плантації

Марічка МАТВІЄНКО

Таблиця 4. Вихід сухої маси деревини, т/га Густота насаджень, тис. штук/га

Збір у циклах однорічному

дворічному

трирічному

у середньому

12,82

14,50

21,47

16,26

14,90

16,05

21.55

17,50

16,71

17,65

21,40

18,59

У середньому

14,81

16,07

21,47

17.45

Збирання врожаю енергетичних культур

Лісівник України №3-4 (46)

• ДЛЯ СКЛАДУ •

14 лютого - 26 березня 2012 року

Якість – запорука надійності й довговічності Із Луїзою Шперер, генеральним директором «Baljer & Zembrod Gmbh & Co. KG» в СНД ми зустрілися в Ганновері на LIGNA 2011. Машини для сортування, транспортування, навантаження круглого лісу, стаціонарні крани, машини для видалення прикореневих наростів, роторні обкорувальні машини, обкорувальні машини із фрезерною головкою, лінії сортування, поздовжній та поперечний транспортери – це ще не повний перелік того, що виготовляє компанія. – Наша фірма створена більше 50 років тому, і ми постійно вдосконалюємо обладнання для нижнього складу, – розповідає Луїза Шперер. – Основна наша продукція – це машини на рейковому ходу з електроприводом. Вони мають вигляд візків із гідроманіпулятором і кабіною. Такі машини у нас є кількох моделей. Перша з них – це модель ROW, призначена для підприємств, які заготовляють готові сортименти. Друга модель – це RSTW. Вона стане у пригоді підприємствам, де заготовляють хлисти або напівхлисти. Для великих підприємств ми створюємо портальні або мостові крани, продуктивність яких вища. Те, що всі машини з електроприводом і на рейковому ходу, дає їм значну перевагу над колісними навантажувачами, які працюють на дизелі. Та й амортизаційний термін наших машин утричі менший – три роки порівняно з десятьма. Окремо хочу наголосити на довговічності й надійності нашого обладнання – є клієнти, які працюють на ньому з 1980 року. І машини досить нормально функціонують. Більше 1600 таких машин працює по всій Європі, в тому числі у Німеччині, Австрії та в країнах СНД. Але слід відзначити, що у країнах СНД частіше купують вживані машини, оскільки вони значно дешевші. І справді, машина для сортування і транспортування круглого лісу (RSTW) оптимізує весь технологічний процес – одна особа може виконувати всі операції завдяки добре продуманій конструкції, виконаній за агрегатною схемою. Усі робочі механізми машини зручно розташовані на майданчику разом із кабіною для керування. Електронні вимірювальні прилади гарантують економічне використання товстомірного круглого лісу. Розпилювання здійснюють точно за потрібними розмірами. У результаті досягають високої ефективності і продуктивності. Можливі різні варіанти додаткового обладнання, наприклад, контейнер для раціональної утилізації деревної тирси. Ще однією машиною, яка має попит серед споживачів, є обкомлювальний верстат.

– У кожної колоди є комель, – каже пані Луїза. – На європейських підприємствах колоди завжди спочатку обкомлюють, а потім обкорюють, сортують і подають на розпилювання. Для чого потрібно робити обкомлення? Щоб економити на ножах і пилах при розкроюванні, бо в цих місцях багато землі. На російських і українських підприємствах через те, що немає таких технологій, обкомлення не роблять, а сам комель просто відрізають – і втрачають значну частину ділової деревини. А тут зрізають цю найжорсткішу кору, підрізають, підрівнюють. Відходи, тріску збирають і транспортером передають на подальшу переробку. Загалом компанія виготовляє 15 моделей обкомлювальних верстатів різних типів із різною продуктивністю: від найменшого для малих підприємств і для гігантів. Наприклад, для обкомлювального верстата із двома фрезами не важливо, з якого боку комель, та й обробка одного комеля триває лише 3 секунди. «Baljer & Zembrod Gmbh & Co. KG» також успішно випускає та реалізує обкорувальні верстати різних типів. Зокрема, є три моделі роторних верстатів простого прохідного типу із двома ножами, але для малих і середніх підприємств компанія пропонує економнішу модель – обкорювальний верстат із трьома ножами. Є модель, яка обробляє деревину діаметром від 12 до 110 см, але для цього агрегату мінімальна довжина

сортименту має бути 2,2 м. Крім таких пристроїв, «Baljer & Zembrod Gmbh» випускає обкорювльні верстати з фрезерними головками. За продуктивністю вони поступаються, але чистота обробки тут краща. Діаметр оброблюваної деревини від 20 см і вище – без обмежень. Довжина стандартна – або 6, або 8 м, тому що обробляти короткі колоди нема сенсу. Загалом обкорувальні верстати розраховані на малі та середні підприємства. – Чи виробляєте такі машини для великих підприємств? – запитую у Луїзи Шперер. – Швидкість подавання на роторному верстаті – 32 м/хв. Є у нас конкуренти, які виготовляють пристрої з 90 м/хв. Тобто там швидший прохід і об’єм більший. У наших верстатів об’єм оброблюваної деревини – 50–80 м3. Для малих і середніх підприємств цього достатньо. Вони не хочуть купувати дорогий верстат, щоб потім він простоював. – Тобто ви зайняли вільну нішу? – Так. Ми пропонуємо свою продукцію малим і середнім підприємствам, де необхідно повністю завантажити верстат. Але водночас вартість цього верстата має бути нижчою, ніж у конкурентів. – Випускаємо обладнання для різних кліматичних зон, – продовжує пані Шперер. – Є у нас спеціальні зимові пакети, які дають змогу працювати при –40°С. Крім того, типовий ряд наших навантажувальних кранів збільшився. Якщо раніше максимальний виліт стріли був 15 м, то тепер – 24 м. Є можливість працювати на портальному крані, використовувати не тільки ці 10 м порталу або мосту, а й 24 м стріли, що на 55 м збільшує радіус дії. Це – перша модель із високою вантажопідіймальністю. На жаль, для українських споживачів вартість обладнання, навіть вживаного, достатньо дорога. Але кілька верстатів в

Україні вже купили. Багато клієнтів спочатку купують у нас вживане обладнання, а потім замінюють його на новіше. У Німеччині ми повністю обладнуємо на малих підприємствах склад круглого лісу власним обладнанням – завантажувальним столом, відокремлювачем, обкомлювальним столом, обкорувальним верстатом, потім сортувальною машиною на рейковому ходу, яка сортує за кишенями, подає на розпил і одночасно може або розвантажувати автомобілі чи залізничні вагони, або, навпаки, навантажувати їх. Тут можна переробити за дві зміни 100 тис. м3 на рік. Для України, де лісових ресурсів не надто багато, наші машини якраз придадуться. Окрім того, у вас багато малих і середніх підприємств. Наше обладнання зацікавить їх з погляду механізації, оптимізації власних витрат і розвитку, особливо якщо врахувати, що експлуатаційні витрати на нашому обладнанні із електроприводом порівняно з колісними навантажувачами набагато нижчі. Розмовляла Оксана ОПРИСК

• ПОДРІБНЮВАЧІ •

14 лютого - 26 березня 2012 року

Лісівник України №3-4 (46)

Інноваційні рішення для професіоналів «Удосконалювати роботу професіоналів через інноваційні та ефективні рішення» – така місія компанії «SEPPI M.», світового лідера із виробництва лісових подрібнювачів. Лісові подрібнювачі – це потужні, високопродуктивні машини, які використовують для розчищення територій від деревної рослинності після пожеж і ураганів, створення протипожежних смуг у лісі. Ідеально підходять для догляду за лісовими територіями, розчищення від дерев і чагарників під лініями електропередач, у смугах відведення газо- і нафтопроводів, автомобільних і залізничних доріг. Подрібнювачі встановлюють на різні типи тракторів, навантажувачів, екскаваторів. Робоча деталь – барабан із рухомими молотками або нерухомими різцями. Принцип роботи подрібнювачів. Трактор переміщає подрібнювач із низькою швидкістю, водночас обертається

барабан. Молотки (різці) перемелюють усю деревину, яка трапляється на шляху. Максимальний діаметр деревини, залежно від моделі, становить 25–50 см. Однак більш ефективною є робота із деревиною меншого діаметра. Ширина проходу, залежно від моделі, становить 125– 300 см. Робота з подрібнювачем відбувається в 3 етапи: відкривається капот, подрібнювач наближається до дерева; тоді подрібнювач наїжджає на дерево і звалює його; нарешті рамка закриває капот, рухається у зворотному напрямку, за необхідності подрібнює деревину. Основні моделі подрібнювачів, що встановлюють на трактори: «Miniforst», «Midiforst», «Midiforst DT», «Maxiforst», «Superforst», «Starforst». На екскаватори встановлюють подрібнювачі серії BMS. Ширина проходу, необхідна потужність трактора, кількість молотків/різців у кожної з моделей залежить від модифікації.

Ротор із рухомими молотками

Ротор із нерухомими різцями

Етапи роботи подрібнювачів

«Miniforst» можна навішувати на невеликі та середні за потужністю трактори, в тому числі МТЗ-82. Має ротор із рухомими молотками, гідравлічне відкривання капота, регульовані санчата для налаштування висоти зрізу, а також ефективний захист із ланцюгів у поєднанні зі шторкою з металевих пластин. Може мати опцію гідравлічної рамки-штовхача, що полегшує ваління дерев.

«Maxiforst» – це модель, яка вирізняється дуже високою продуктивністю при валінні та подрібненні деревини. Ширина проходу – до 3 м. Широко застосовують для розчищення територій від дерев і чагарників, а також пнів і порубкових залишків при лісозаготівлях.

«Midiforst DT» – це класичний подрібнювач. Його універсальність дає змогу працювати в найрізноманітніших ситуаціях: у лісовому господарстві догляд за деревною рослинністю, а також у сільському господарстві для знищення старих садів перед закладанням нових. Цей подрібнювач забезпечений двобічним приводом ротора. Компоненти трансмісії приховані під захисним кожухом, який легко відкривається для обслуговування і захищає від бруду, пилу, води та ударів дерев.

«Superforst» – це «робочі конячки» в розчищенні території від дерев, ділянок після лісозаготівель, пожеж, ураганів тощо. Це високопродуктивна модель, яка оснащена шарнірною завісою зі системою самовстановлювання карданного вала, граблями на капоті або на рамціштовхачі, які допомагають підгрібати матеріал для подрібнення.

«Starforst» – це компактний і водночас дуже потужний подрібнювач із подвійним приводом. Може подрібнити деревину діаметром до 40 см. Оснащений системою вирівнювання кутів нахилу кардана.

Характеристика моделей подрібнювачів №

Модель

Характеристика

Діаметр подрібнення дерева, см

Потужність трактора, к.с.

Ширина проходу, см

Вага, кг

Робоча швидкість, км/год

Редуктор із муфтою вільного ходу, об./хв

Вихід на карданний вал

Кількість приводних ременів, шт.

Варіанти виконання ротора

Гідравлічне відкривання капота

Передній і задній захист

Стандартна комплектація ротора

Регулювання санчат, см

«Miniforst»

«Midiforst»

«Midiforst DT»

«Starforst»

«Superforst»

«Maxiforst» 50

55–90

55–110

110–170

180–252

230–350

295–400

125, 150, 175, 200

100, 125, 150, 175, 200, 225

200, 225, 250

225, 250, 275, 300

770–1095

78–1470

1593–2150

2650–3180

4050–4960

0–5

1–5

0–5

1000

1 3/8” Z=6

1 3/4” Z=6

1 3/4” Z=20

Рухомі молотки (Ст.), нерухомі різці

Рухомі молотки

Нерухомі різці

Рухомі молотки (Ст.), нерухомі різці

Ст.

Ланцюгами

Ланцюгами і металічними пластинами

Ланцюгами

Ланцюгами і металічними пластинами

Рухомі молотки

Нерухомі молотки

Рухомі молотки

Нерухомі молотки

2,5

Гідравлічний привід

Машина для переднього навішування

Гідравлічна рамка-штовхач

Панно з дорожніми знаками

Захисне зчеплення для плавного старту

Граблі на гідравлічній рамці-штовхачі

Захисне зчеплення для плавного старту

Вузькі санчата для роботи у ґрунті

Ст. – стандартна комплекція, О – опція (на замовлення), Х – не комплектується

Вікторія КВІТКА

cmyk

• НАОСТАНОК •

Лісівник України №3-4 (46)

Заказники Львівщини Дж. Даррелл: «Тварини і рослини – своєрідний барометр. Якщо раптово тварини й рослини зникають, то це – попередження: з екосистемою негаразд. Тому охорона тварин і рослин, за своєю суттю, – охорона нас самих... Треба захищати їх, бо якщо підуть вони, підемо й ми».

БОТАНІЧНИЙ ЗАКАЗНИК «ЛЕШНІВСЬКИЙ» Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Лешнівський», площею 58 га, оголошено постановою Ради Міністрів УРСР №383 від 3 серпня 1978 року з метою збереження і відтворення вікових соснових деревостанів. Розташований заказник поблизу сіл Шнирів і Клекотів на території Лешнівського лісництва Бродівського лісгоспу. Тут збереглися рештки 150-річних умовно корінних високопродуктивних соснових і дубово-соснових лісів із домішкою граба звичайного, зрідка – ясена звичайного та явора. У Ботанічний заказник «Лешнівський» наземному покриві домінує чорниця. Із рослин, занесених до Червоної Книги України, зрідка зустрічаються плаун колючий, зозулині черевички, підсніжник білосніжний, пальчатокорінник травневий. У трав’яному покриві ростуть грушанки круглолиста і середня, барвінок малий, язичок зелений, любка дволиста та інші види орхідних. Серед лісових тварин для цього регіону характерні такі види, як олень благородний, козуля європейська, дика свиня, іноді можна побачити лося. Заказник має еталонне значення для реконструкції змінених насаджень і використовується як лісонасіннєва ділянка.

ЛІСОВИЙ ЗАКАЗНИК «ЛОПАТИНСЬКИЙ»

Лісовий заказник «Лопатинський»

Лісовий заказник загальнодержавного значення «Лопатинський», площею 109,0 га, оголошено Постановою Ради Міністрів УРСР №434 від 2 листопада 1984 року. Він створений із метою збереження, відтворення і відновлення високопродуктивних еталонних для Малого Полісся соснових лісів. Розташований заказник поблизу с. Лопатин на території Лопатинського лісництва Радехівського лісомисливського господарства. У районі Малого Полісся оптимальні ґрунтово-кліматичні умови для сосни звичайної. У заказнику охороняють місцеву лопатинську популяцію сосни, елітний деревостан якої відзначається високою продуктивністю й ідеальною формою стовбурів. У складі деревостану панує сосна звичайна, зрідка трапляються стиглі екземпляри дуба, граба звичайного, берези, смереки. Вік деревостану 120 років. Він переходить у перестиглу стадію. У 2003 році кафедра лісівництва Національного лісотехнічного університету України започаткувала науковий експеримент і розробила програму щодо збереження цінного генофонду лопатинської популяції сосни та відтворення його генофонду природним насіннєвим шляхом. Закладено чотири виробничо-наукові стаціонари. Високопродуктивну популяцію лопатинської сосни рекомендовано впроваджувати в інші лісгоспи Малого Полісся.

ЛАНДШАФТНИЙ ЗАКАЗНИК «МОРШИНСЬКИЙ» Ландшафтний заказник місцевого значення «Моршинський», площею 3084,6 га, оголошено рішенням Львівського облвиконкому №495 від 9 жовтня 1984 р. Створений із метою збереження лісів рекреаційного призначення навколо Моршинського санаторно-курортного комплексу. Розташований заказник на території Моршинського лісництва Стрийського лісгоспу. У заказнику охороняють рештки природних грабово-дубових і дуже рідкісних на Україні ялицево-дубових лісів. Природні ліси заказника мають еталонне значення для лісового господарства, зокрема для відтворення корінних фітоценозів.

14 лютого - 26 березня 2012 року

ЛАНДШАФТНИЙ ЗАКАЗНИК «БОРИСЛАВСЬКИЙ» Ландшафтний заказник місцевого значення «Бориславський», площею 2048,8 га, оголошено рішенням Львівського облвиконкому №495 від 09.10.1984 р. Його створено з метою збереження типових для цього регіону природного походження буково-ялицевих та букових деревостанів і збереження генетичного фонду аборигенних порід. Розташований заказник на території Бориславського лісництва Дрогобицького лісгоспу. Він займає південну частину Дрогобицького передгір’я, де воно переходить у низькі хребти Верхньодністровських Бескидів. На дерново-підзолистих глейових, буроземно-підзолистих і бурих лісових ґрунтах поширені корінні букові, буково-ялицеві деревостани. Завдяки сприятливому м’якому клімату тут у природному стані зберігся один із найбільших осередків лісів такого складу. Ялицеві бучини мають еталонне значення для лісового господарства. Окрім того, метою створення заказника є збереження і відтворення цінних видів місцевої фауни – оленя благородного, козулі європейської, дикої свині, куниці та інших.

ЛАНДШАФТНІ ЗАКАЗНИКИ «РОМАНІВСЬКИЙ» І «СВІРЗЬКИЙ» Ландшафтні заказники місцевого значення «Романівський», площею 482,0 га, і «Свірзький», площею 451,0 га, оголошені рішенням Львівської обласної ради №126 від 11.02.97 р. Заказники створено з метою збереження найтиповіших і найпродуктивніших для цього району місцезростання домінуючих букових, дубових і грабових насаджень природного походження. Розташовані заказники на території Ландшафтний заказник «Романівський» Романівського та Свірзького лісництв ДП «Бібрський лісгосп» Перемишлянського району. Тут переважають широколистяні грабово-дубові ліси, місцями трапляються чисті бучини. У Романівському заказнику особливе ботаніко-географічне значення має єдиний на Опіллі острівний осередок ялиці білої (1,2 га), який виявив професор Ш. Вєдак ще в 1921 p. Цей осередок зберігся за межами суцільного ареалу цього гірського виду в Карпатах і на Передкарпатті. Заказник цінний як лісонасіннєва ділянка. Заказник також необхідний для збереження і примноження лісової фауни – лося, козулі європейської, свині дикої, борсука звичайноЛандшафтний заказник «Романівський» го, зайця сірого та інших тварин.

ЛІСОВІ ЗАКАЗНИКИ «ЛЬВІВСЬКИЙ», «ВИННИКІВСЬКИЙ» І «ЧОРТОВА СКЕЛЯ» Лісові заказники місцевого значення «Львівський», площею 523 га, «Винниківський», площею 848 га, «Чортова Скеля», площею 353 га, оголошено рішенням Львівського облвиконкому №495 від 9 жовтня 1984 р. Створені з метою збереження і відтворення букових деревостанів із мальовничими ландшафтами в околицях Львова, які мають важливе оздоровче значення. Розташовані заказники на височині Лісовий заказник «Чортова скеля» Винниківського лісового масиву, що є західним закінченням Давидівського пасма. Ця територія відзначається глибоким розчленуванням рельєфу, чергуванням ерозійних останців і широких долин. В основі височини лежать третинні пісковики, перекриті лесоподібними суглинками. Часто пісковики «виходять» на поверхню, утворюючи скелясті горби. Один із них названо Чортовою Скелею. Але давня народна назва цієї геологічної пам’ятки природи – «Чатова скеля». Це свідчить, що тут колись стояла міська сторожа на чатах, попереджуючи про ворожі напади. У заказниках охороняють лісові масиви Винниківського лісництва Львівського лісгоспу. Ці місця є популярними серед населення. Панівними є сосново-букові, грабово-букові та чисті букові деревостани, збереглися на північно-східній межі ареалу бука. На схилах південної експозиції до бука домішуються дуби скельний і звичайний. У місцях «виходу» на поверхню третинних пісковиків сформувалися дерново-підзолисті ґрунти, до яких приурочені угруповання соснових лісів. Заказники забезпечують підтримку загального екологічного балансу в Лісовий заказник «Львівський» регіоні.

Ландшафтний заказник «Моршинський»

ЛАНДШАФТНИЙ ЗАКАЗНИК «ФЕДОРІВКА» Ландшафтний заказник місцевого значення «Федорівка», площею 1409 га, оголошено рішенням Львівського облвиконкому №495 від 9 жовтня 1984 р. Його створено з метою збереження та відновлення дубових і соснових лісів. Розташований заказник на території Сокальського лісництва Радехівського лісомисливського господарства. На лесових терасах Західного Бугу, де високий рівень ґрунтових вод і родючі ґрунти, сформувалися високопродуктивні грабові діброви. На острівних локалітетах зандрових пісків поширені свіжі соснові та дубово-соснові субори.

ЛАНДШАФТНИЙ ЗАКАЗНИК «ВЕЛИКИЙ ЛІС» Ландшафтний заказник місцевого значення «Великий ліс», площею 1649 га, оголошено рішенням Львівського облвиконкому №495 від 9 жовтня 1984 р. Заказник створено з метою збереження і відновлення високопродуктивних насаджень дубових і соснових лісів у лісостеповій частині Львівської області. Розташований заказник на території Сокальського лісництва Радехівського лісомисливського господарства. Панівні типи лісу – свіжі діброви, свіжі соснові судіброви та соснові субори. Підготувала Марічка МАТВІЄНКО за матеріалами ДУОНПС у Львівській обл.