Derevoobrobnyk _issue_18 _2012 by "Derevoobrobnyk"

в с е у к р а ї н с ь к а

№18 (300)

лісове господарство



г а л у з е в а

18 вересня – 1 жовтня 2012 року

деревообробка



меблева промисловість

на сто один відсоток

У номері: Ходив, Ходив і нареШті доХодився у деревообробному бізнесі з’явилися люди, котрі вкладають кошти в освіту

Дбайливе використання ресурсів і людського потенціалу – один з основних «фінських» уроків для України

с. , 7 як вибрати аспіраціЮ для деревообробного підприЄмства? с. 10, 17 D-малЮнок – це просто новинка 01 року від «артіль» с. 19

г а з е т а

Пригоди українців у Фінляндії ще тільки розпочинаються…

Українська асоціація професійних деревообробників (УАПД) – об’єднання ще дуже молоде. Та від грудневого з’їзду торік, коли вітчизняні фахівці прийняли рішення про його створення, вони вже чимало встигли. В активі асоціації – підтримка проекту «Територія ремісників» на львівській «Деревообробці», конкурсу фахової майстерності різьбярів на Львівщині тощо. Улітку делегація українських деревообробників з ознайомчою поїздкою відвідала Фінляндію. Наш кореспондент зустрівся із керівником асоціації Закінчення на с. 12-13 Р.Я. Ющишиним і розпитав його про мандрівку.

Шановні працівники лісового господарства України, колеги! Прийміть найщиріші вітання з нагоди нашого професійного свята –

ДНЯ ПРАЦІВНИКА ЛІСУ! Для України неповторна краса лісів є найдорожчим скарбом. Ліс – не тільки унікальний і безцінний дарунок природи, окраса рідної землі, а й запорука нашої екологічної безпеки, основа економічної стабільності країни. Саме від професійної, невтомної та самовідданої праці працівників лісового господарства залежить збереження зеленого багатства, його відновлення та ефективне використання нашою державою. Я гордий тим, що маю можливість працювати з вами, спільно впроваджувати новітні технології в лісове господарство, залучати світовий досвід, ефективно використовувати багатий потенціал лісового господарства України. Від щирого серця висловлюю Вам слова безмежної вдячності й пошани за Вашу невтомну, красиву та корисну працю. Бажаю, щоб добробут та щастя сповнили Ваші оселі, міцного здоров’я, благополуччя та віри Вам і Вашим рідним.

З безмежною повагою, Голова Держлісагентства України Віктор СІВЕЦЬ

cmyk

ринок

Засновник та видавець ТзОВ «Редакція газети «Деревообробник» Директор Михайло Ковальчук

Італія-2011: економіка одужує? Італійська асоціація виробників обладнання та інструменту для деревообробки «ACIMALL» опублікувала попередні підсумки минулого року. Таблиця 1. Експорт деревообробного обладнання з Італії в 2011 році тенденції на основних ринках (за географічними регіонами). Без врахування інструменту, у млн €

Шеф-редактор Петро Баландюх -----------Головний редактор Любомир Коваль

Регіон

Поштова адреса: а/с 5911, м. Львів, 79054 Адреса редакції: вул. Садова, 2а, м. Львів, Україна Тел./факс: (032) 244-11-64, 244-11-65 e-mail: derevo@derevo.com.ua www.derevo.com.ua Передплатний індекс:

22346

Періодичність – двічі на місяць. Тираж – 10 000 примірників. Ціна договірна. -------------Погляди авторів публікацій не завжди збігаються з думкою редакції. Редакція залишає за собою право не листуватися з читачами. Рукописи не рецензуємо і не повертаємо. За достовірність поданої у матеріалах інформації відповідають автори матеріалів. За зміст і достовірність інформації у рекламних та інших повідомленнях і за якість рекламованого товару відповідає рекламодавець. Передрук дозволено з письмової згоди редакції. ----------Газета «Деревообробник» є учасником медіа-групи «ПромІнфо» www.prominfo.com.ua ----------Газета надрукована у СП «Полі» (м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, 6б). Замовлення №

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

У 2011 році спостерігалося значне економічне оздоровлення. Згідно зі статистичними даними, у сфері деревообробного машинобудування вироблено продукції на €1699 млн, тобто на 10,2% більше ніж у 2010 році. При цьому на експорт надійшло обладнання на €1278 млн, тобто 75% усього обсягу продукції. За оцінками аналітиків «Acimall», на деревообробне обладнання з Італії у 2011 році припало 18% усього світового ринку. Значне зростання торік продемонструвала Латинська Америка, куди експорт у 2011 році зріс на 30%, де «погоду» визначила Бразилія – найбільший ринок цього регіону, куди надійшло обладнання на €50,6 млн, що відповідає 43,2% зростання. Порадували також Аргентина і Чилі, які закупили італійського обладнання на суму відповідно €17 та 14 млн. У країнах Далекого Сходу зростання становило 7%. На цей регіон припало 16% експорту з Італії на загальну суму €199 млн. На 22% зріс експорт і в Китай, сягнувши рівня €49 млн. У Тайвань і Саудівську Аравію надійшло обладнання на суму €10 млн (18,6% зростання). Тенденція до оздоровлення набрала сили й на російському ринку, куди експортовано обладнання на суму понад €60 млн, тобто на 27,5% більше ніж у 2010 році.

Отже, Європейський Союз, на який припадає аж 47% експорту, і далі залишається головним напрямом збуту італійського деревообробного машинобудування, а Франція найбільшбагатообіцяючим ринком, який прийняв італійського обладнання на €104 млн. Далі йде Німеччина, куди надійшло товару на €95 млн. Серед розвинутих країн важливим напрямом є також Північна Америка, на яку припадає близько 7% італійського експорту. Як виглядала динаміка експорту протягом останніх п’яти років серед основних світових виробників, а також розподіл часток експорту серед них у 2011 році, можна оцінити з табл. 3 та 4. Щодо прогнозів на цей рік, то тут асоціація, на підставі попередніх даних та інформації, яку вона щоденно отримувала, спілкуючись із компаніями, що входять до її складу, сподівається, що він повинен був би характеризуватися передусім стабільністю. Основну ставку при цьому зроблено на такі важливі іноземні ринки, як Росія, Бразилія та Китай. Дещо гіршою є ситуація на внутрішньому ринку через наслідки кризи у ремісничому секторі. І все ж, хоч там як, у «ACIMALL» щодо підсумків 2012 року сподіваються на краще, і, судячи з усього, ці сподівання небезпідставні. Підготував Євген СУВІЙ

Сума

∆% 11/10

частка %

Європейський Союз

552

11,7

46,8

Інші європейські країни

152

35,7

12,9

Північна Америка

33,1

6,8

Південна Америка

103

30,3

8,7

Африка

30,5

6,6

Середній Схід

12,1

7,9

Схід

105

2,2

8,9

Океанія

-21,1

1,4

Загалом

1,179

16.9

100

Таблиця 2. Італійський експорт 2011 року, тенденції на основних ринках (за країнами). Без врахування інструменту, у млн € Країна

Сума

∆% 11/10

Франція

104

16,3

Німеччина

20,5

Росія

27,7

США

48,2

Польща

16,2

Бразилія

43,2

Китай

22,1

Бельгія

-1,0

Туреччина

38,0

Білорусь

71,1

Таблиця 3. Експорт деревообробного обладнання з найбільших шести країн-постачальників (у млн €) Країна

2007

2008

2009

2010

2011

Німеччина

2157

2388

1431

1565

1905

Італія

1528

1467

832

1002

1179

Китай

526

565

430

598

681

Тайвань

596

486

314

509

475

Австрія

388

374

264

289

350

США

335

304

228

265

267

Таблиця 4. Експорт деревообробного обладнання (2011 рік). Частка країн у загальному світовому експорті Країна

Німеччина

Італія

Китай

Тайвань

Австрія

США

Інші

події

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

Ходив, ходив і нарешті доходився

Представники німецьких фірм урочисто передають Володимиру Максиміву інструкції до верстатів

спеціаліста, завданням якого є показати і розказати верстатнику про усі нюанси роботи. Для нас важливо, щоб спеціалісти, котрі прийдуть на виробництво, мали не лише хорошу теоретичну базу, а й володіли практичними навиками роботи на сучасному обладнанні. Адже, коли керівник (майстер цеху, технолог тощо) знає особливості роботи на тому чи іншому обладнанні гірше від верстатника, то, по-перше, він підриває свій авторитет не лише серед підлеглих, а й у керівництва; по-друге, робітник може неправильно виконувати певну операцію, а керівник не може його виправити. А коли в нього, себто в керівника, є практична база і він у будь-який момент може прийти на допомогу робітникові, то це не лише підвищує його авторитет, а й сприяє покращенню виробничого процесу на підприємстві, що, своєю чергою, приводить до підвищення цінності такого спеціаліста.

Виступаючи на урочистій церемонії відкриття виставки, комерційний директор ПП «Маркетліс» Василь Хлуд оголосив про рішення «для розширення матеріально-технічної бази Національного лісотехнічного університету України», від імені німецьких компаній «Altendorf» і «Brandt», а також їхнього українського партнера ПП «Маркетліс» подарувати НЛТУ України два верстати німецького виробництва. Напевно, таким чином колишній випускник вирішив віддячити альма-матері, яка стояла біля джерел його успішної кар’єри. Сам Василь Іванович розповідає, що така ідея у нього зародилася давно, але ніяк не складалися обставини для її втілення. «Будучи цьогоріч у Німеччині на виставці «Holz-Handwerk», я зміг досягти принципової домовленості зі своїми партнерами – компаніями «Wilhelm Altendorf GmbH & Co. KG» та «Brandt Kantentechnik GmbH», про умови поставки обладнання НЛТУ України. Далі залишалося лише погодити деталі та фізично доставити ці верстати», – розповідає про переломний момент п. Василь.

– Коли виникла ідея встановлення форматно-розкрійного верстата «Altendorf» у Національному лісотехнічному університеті України? – З усіма нашими партнерами ми працюємо над тим, щоб організовувати в тій чи іншій формі навчальні центри з роботи на обладнанні «Altendorf» (входять сюди і навчальні заклади). Тому ідея про встановлення нашого обладнання в навчальних закладах України

У деревообробному бізнесі з’явилися люди, котрі вкладають кошти в освіту Під час церемонії відкриття п’ятнадцятої ювілейної виставки «Деревообробка» відбулася безпрецедентна для вітчизняної деревообробної галузі подія – ПП «Маркетліс» разом зі своїми німецькими партнерами безкоштовно передали у користування Національному лісотехнічному університету України (НЛТУ України) два сучасних верстати.

«Як студент-відмінник я ходив, ходив і нарешті доходився. Danke schön, – подякував декан технологічного факультету НЛТУ України Володимир Максимів, отримуючи із рук представників компаній «Altendorf» і «Brandt» інструкції до верстатів. – Нарешті у нашому деревообробному бізнесі з’явилися люди, які починають розуміти, що треба вкладати в освіту якісь кошти. Це мене нині найбільше радує». Про мотиви такого кроку компанії «Altendorf» нам розповів її регіональний директор зі збуту і технічний консультант Генріх Нікель. – Це перший в Україні для компанії «Altendorf» випадок подарунку деревообробного обладнання навчальному закладу. Чи були такі прецеденти в інших країнах? – Я не пригадую аналогічних цьому заходів компанії «Altendorf» в інших країнах світу. Справа в тому, що у випадку Національного лісотехнічного університету України йдеться про подарунок першого верстата. В інших навчальнх закладах, із якими компанія співпрацює тривалий час, ми практикуємо політику заміни обладнання. Тобто,

Генріх Нікель (зліва), Василь Хлуд та подарований НЛТУ України «Altendorf WA8»

якщо в навчальному закладі є наше застаріле обладнання, то ми міняємо його на нове. Загалом, компанія «Altendorf» завжди відкрита до співпраці з навчальними закладами і готова долучитися до підготовки висококваліфікованих фахівців. – Із чим це пов’язано? – Відвідуючи багато підприємств, я помітив, що звичайні верстатники, які працюють за нашим обладнанням, набагато краще знають його від дипломованого

витала між нами та «Маркетлісом» доволі довго, але завжди чогось бракувало для її втілення. Навесні цього року до нас приїхав Василь Хлуд і сказав, що були проведені переговори з Національним лісотехнічним університетом України щодо встановлення там одного з наших верстатів. Ми обговорили з Василем Івановичем усі можливі варіанти поставки в цей навчальний заклад нашого обладнання і прийняли рішення зробити це безкоштовно. Після цього залишилося лише узгодити певні технічні моменти. – Чому саме вибрали форматно-розкрійний верстат моделі WA8? – Тому що саме на цій моделі можна показати і навчити найбільшої кількості нюансів форматного розкрою плитних матеріалів. Окрім того, WA8 забезпечує максимум практичних навиків, оскільки використання електронної системи налаштування верстата зведено до мінімуму. Коли людина знає основи, то вона справиться й з електронікою. Це як навчання їзди на двоколісних транспортних засобах: якщо людину спочатку навчити керувати велосипедом, а потім пересадити на мотоцикл, то справитися з ним їй буде набагато легше. Але якщо одразу посадити на мотоцикл, то наслідки можуть бути плачевні. – Студентів повинен хтось навчати. Ви навчатимете викладачів? – Так. Навчання викладачів є наступним кроком нашої співпраці з навчальними закладами, в яких встановлене обладнання «Altendorf». Ми регулярно проводимо семінари, присвячені навчанню роботи на нашому обладнанні. Не стане винятком і лісотехнічний університет. Про встановлення крайколичкувального верстата «Ambition 1200» в НЛТУ України розповідає Олександр Кандлен, менеджер з експорту компанії «Brandt Kantentechnik GmbH»: Закінчення на с. 7

cmyk

актуально

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

організовуємо поїздку на «Lubdrew» Із 19 по 21 жовтня у м. Люблін (Польща) вже вдруге відбудеться спеціалізована деревообробна виставка «Lubdrew». Обладнання та інструмент на цій виставці презентуватимуть не лише польські виробники, а й компанії з-за її меж. Список учасників «Lubdrew» можна переглянути на сайті виставки. Цьогоріч газета «Деревообробник», за сприяння польської сторони, організовує поїздку на виставку «Lubdrew». Вартість проїзду групи відвідувачів автобусом зі Львова до Любліна оплачує організатор виставки – «Targi Lublin». Окрім того, організатор виставки може надіслати запрошення, що полегшить отримання візи для бажаючих відвідати захід. УВАГА! З 15 вересня національні польські візи для громадян України є безкоштовними.

Відвідання виставки заплановане на другий день її роботи – 20 жовтня (субота). На сьогодні ми розглядаємо такий варіант організації поїздки: виїзд зі Львова ввечері 19 жовтня (орієнтовно о 21.00), нічний переїзд і вранці 20 жовтня ми уже будемо на виставці, а ввечері 20 жовтня (орієнтовно о 21.00) виїзд із Любліна. Повернен-

ня до Львова – 21 жовтня, орієнтовно о 6.00. Якщо ви бажаєте відвідати виставку «Lubdrew» і вас зацікавила ця пропозиція, якнайшвидше звертайтеся в редакцію газети «Деревообробник», де вам готові надати детальну інформацію.

бондарство

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

Я б у бондарі пішов! Бондарство як один із давніх видів української деревообробки потребувало неабиякої майстерності та уміння від своїх майстрів. Вироби народних умільців вирізнялися високою міцністю, довговічністю та вишуканістю. Навзаєм від влади бондарі чекали такої ж міцної та довготривалої підтримки. Зрештою, як і тепер. Хіба що справжніх «гуру» цього мистецтва нині залишилося не так багато, що потребує від українських можновладців ще більшої відповідальності.

«Я Б у БонДаРІ пІшов!» «В ім’я Господа. Амінь. Щоб помилка забуття не траплялася у вирі подій на шкоду нащадкам і вироки та декрети з плином часу не випали з пам’яті, для цього розум досвідчених має зміцнювати її, пам’ять, листами для прийдешніх, щоб точно відомість передати та утривалити». Ці рядки, написані зі зворушливим пафосом, могли б стати епіграфом до одного з філософських трактатів. Однак саме з них розпочато статут львівського цеху бондарів – офіційний документ, що регламентує діяльність однієї з найдавніших в Україні професійних організацій деревообробників. Складений і поданий ремісниками на розгляд, депутати міської ради затвердили його ще в 1492 році. Відтоді, як галицькі колеги «тата Карла» отримали офіційне право виробляти й реалізовувати власні вироби, виховувати учнів і боротися з «партачами», чи то «позацеховиками», промайнуло 520 років.

«ЩоБ ЧЕСТь випЕРЕДжала винагоРоДу…» Як наслідок масової урбанізації, яку переживала Європа в ХІ–ХІV століттях, цехи з’явилися у середньовіччі, внаслідок об’єднання споріднених за фахом людей із єдиною духовною метою, аби внормувати власний спосіб життя й забезпечити його членам певний рівень соціальної безпеки та сформувати моральну ідентичність. Уже наприкінці 1400-х років у Львові налічували понад десяток ремісничих цехів, більшість із яких (наприклад, пекарі чи кравці) не мали статутів. Статут бондарів, окрім звичайних кооперативних інтересів, охоплював набагато більше важливих питань. «Опіка над ремеслами вимагає дотримання справедливості, беручи до уваги те, що регуляція цехів, заслуга та честь людей, суворість та гідний послух дають плоди, які можуть слугувати місту, – зазначено в документі. – Щоб місто було більш населеним, дало більше військових припасів, стало обороноздатним, аби своїми людьми могло відбивати напади і набіги та втішатися мирним спокоєм безпеки». Головною метою нового документа було покращення умов праці, зважаючи на те, що «наші розрізнені ремісники перебувають без цеху, що спричиняє численні помилки, відмінності, прикрощі, труднощі, а також недбальство деяких майстрів». Відтак, «справедливість і слушність мали шануватися, а честь мала випереджати нагороду». Братерство слід було «вишколити» ще й тому, аби довірити йому таку почесну й відповідальну місію, як ставити відповідний знак якості на львівських виробах, а саме – «знаком міста у формі лева запечатувати бочки з рибою та напоями».

«КаРаТи вІДповІДно До вЧинЕного» Чи могла стороння людина потрапити до цеху? «Встановлюємо повне право для будь-кого, хто хоче стати майстром у цьому ремеслі, – хай покаже свою майстерність і зробить проби, а саме: велику бочку для броварні, готову бочку для меду та бочку для лазні, яку називають ванною», – написано в статуті. Однак це було не все… Якщо майстерність претендента «побачено і визнано, тоді він має згадане братство задовольнити. Має накрити для майстрів стіл. Після чого зобов’язаний 20 грошів сплатити до скарбнички для спільної користі цеху, та 4 гроші – присутнім майстрам за їхню зичливість». Був у статуті й пункт доволі несподіваний. Виявляється, для «своїх» було встановлено пільги. Тобто їх зараховували… «по блату»: «Якщо ж хтось народиться у цьому місті та в нашій юрисдикції в сім’ї майстрів згаданого ремесла, то він не повинен виконувати

та представляти майстерські проби – має тільки накрити стіл та покласти гроші до скарбниці». Натомість, наступні рядки документа стосувалися усіх учнів без винятку: «Коли хтось із підмайстрів таємно, без жодної законної підстави та дозволу майстра не схоче працювати і влаштує собі додаткові святкові дні або спричинить між іншими підмайстрами сварки та бійки, можуть згадані цехмістри та майстри його карати та картати відповідно до вчиненого».

«Коли запРІгСЯ, То й ТЯгни» Потрапивши до членів цеху бондарів, слід було призвичаїтися до певних регламентацій. Зокрема, надходження сировини було обмеженим. «Бондарі мають міцно дотримуватися того, що коли хтось із людей дерев’яну дошку або інший матеріал, необхідний для цього ремесла, привезе на торг, то повинен кожен майстер гроші скласти, так щоб гуртом купити все привезене. Хто ж із майстрів по-іншому вчинить, підлягатиме карі у 12 грошів», – зазначено у статуті. Наступний пункт був прототипом системи керування якістю: «Цехмістри протягом чотирьох тижнів мали оглянути і побачити вироби кожного з майстрів, щоб вони добре та належно виконували працю, щоб міщани-сусіди через їхню погану роботу не мали збитків і щоб вони (майстри) не наважувалися під присягою бочки для риби і напоїв зменшувати або також збільшувати, а робили їх за однією мірою». Закінчення на с. 7

cmyk

події

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

ніхто не забутий, ніщо не забуте На Форумі видавців дебютувала книга про дерев’яні церкви Лівобережжя У Львові 16 вересня завершився ХІХ Форум видавців. Навряд чи варто повторювати, що це подія всеукраїнського масштабу, на якій видавництва з усієї країни вже дев’ятнадцять років поспіль звикли презентувати читачам свої новинки. На жаль, у список широко обговорюваних громадськістю цьогорічних прем’єр не потрапила книга мистецтвознавця С.А. Таранущенка (1889 — 1976) «Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України», видана Харківським приватним музеєм міської садиби. У своїх найкращих традиціях наша газета взялася покрити цей брак. Кореспондент «Деревообробника» зустрівся на Форумі із засновником музею Андрієм Федоровичем Парамоновим і розпитав його про книгу. Зі суто формальної точки зору, «Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України» є вже другим виданням книги українського мистецтвознавця. Перше побачило світ 1976 року під назвою «Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України» у київському видавництві «Будівельник». Сама ж думка про видання такої праці з’явилася ще у 1957 році. Оскільки у радянські часи, однак, релігійна тематика, м’яко кажучи, не належала до пріоритетів влади, цій ідеї довелося пройти аж надто довгий шлях до своєї реалізації. Та й тоді до друку дійшла лише одна третина оригінального тексту. – Головною тезою при цьому було те, що книга не повинна за обсягом перевищувати видання Юркевича «Дерев’яна архітектура України», – пояснює А.Ф. Парамонов. – Через те Стефанові Андрійовичу довелося вилучити з книги

Дерев’яні церкви Лівобережжя

описи 91 храму, а потім видавці забрали звідти ще й математичний аналіз, на якому він наполягав, забрали розділи-додатки та екскурси, велику кількість ілюстративного матеріалу і навіть вступ до видання. У книзі були відсутні також іменний та географічний покажчики, кілька розділів скорочено, а решту тексту піддано суворій цензурі. Від того часу минуло вже понад тридцять років і пам’ять про видатного мистецтвознавця в сучасній Україні значною мірою втрачена. Цим тільки й можна пояснити те, що організатори Форуму відхилили замовлення харків’ян на презентацію нового видання книги, хоча воно й надійшло до них одним із перших. Не привернула до себе книга жодної уваги

і серед членів журі, яке відбирало кращі книжкові новинки цього року. При цьому ім’я Стефана Андрійовича Таранущенка, який свого часу провадив активну діяльність зі збереження історико-культурної спадщини України, а в 30-х роках потрапив під молот сталінських репресій, поза всяким сумнівом, заслуговує набагато більшої пошани. Йому належить кілька праць з історії мистецтва, а книгу, про яку йдеться у цій статті, можна по праву назвати головною у його житті: матеріал для неї він почав збирати ще у 1910 році. Головне ж його досягнення у цій сфері, яке червоною ниткою проходить через усю роботу, – це, як підкреслює А.Ф. Парамонов, систематизація: – Таранущенко дав нам чітке й конкретне розуміння того, як відбувалося становлення дерев’яної монументальної архітектури в Україні взагалі, не тільки на Лівобережжі. Він згрупував храми залежно від їх походження, показав, як вони формувалися, і здійснив математичний аналіз, пояснивши, чому ті чи інші храми будували так чи інакше і чому потім у них здійснювали певні переробки. Дуже великий за обсягом розділ присвячено лісовому балансу України: пояснено, звідки надходило дерево, в який спосіб його постачали, як обробляли тощо. Стефан Андрійович, крім того, навів чимало імен майстрів і контрактів на побудову цих храмів, не кажучи вже про величезну кількість фотографій! Своє друге життя книга, вже обсягом 652 сторінки, побачила завдяки очолюваному Андрієм Федоровичем Харківському приватному музею міської садиби. Ця структура займається дослідницькою роботою з історії Харківського регіону, генеалогічними дослідженнями родоводів, збирає колекції старих ілюстрацій, фотографій, речей побутового вжитку, одягу тощо. Повне видання фундаментальної праці Таранущенка музеєві вда-

А.Ф. Парамонов, засновник Харківського приватного музею міської садиби

лося здійснити завдяки співпраці з Інститутом рукописів Національної бібліотеки України ім. Вернадського. На цьому, звісно, харків’яни зупинятися не бажають. У світ вже вийшла медальна університетська робота мистецтвознавця 1916 року «Іконографія українських іконостасів». Що ж до «Дерев’яної монументальної архітектури Лівобережної України», виданої музеєм, до речі, цілком за власний кошт, то з огляду на її внесок у популяризацію вітчизняної культури, вона, звичайно ж, заслуговує на переклад іноземними мовами та широку презентацію за кордоном – піаром своїх здобутків поза межами держави займаються всі країни, котрі у нас звикли називати європейськими. Однак самому музеєві, зрозуміло, провести таку роботу не до снаги: – Для популяризації спадщини Таранущенка потрібна державна програма, – зазначає з цього приводу Андрій Федорович. – Та й займатися цим мали б великі видавництва зі значними обіговими коштами, такі як наше харківське «Фоліо», наприклад. У нас для цього занадто малий штат. Нашому видавничому підрозділу бодай праці Стефана Андрійовича видати усі, щоб це ім’я повернути людям! Ну що ж… Як то кажуть, і на тому спасибі. Спасибі Андрієві Федоровичу та його колегам за виконану роботу. Ми ж будемо їх чекати на наступному Форумі з іншими новинками і сподіватися, що вони таки врешті-решт знайдуть собі відгук серед організаторів львівського літфесту! Костянтин АНДРОСОВ

КомерцІйнІ оголошеннЯ Продаж, оренда приватної промислової будівлі 1 024 м2 і земельної ділянки 15 279 м2 в с. Дубина Сколівського р-ну, Львівської обл. Є електроенергія. (0 0) 70-10-80 Продам форматнорозкрійний верстат REMA-DMLD 40 2007 р. у хорошому стані. Ціна - 23 000 грн., м. Тернопіль, (0 7) 4- -7 Куплю суху дошку: ясень, бук, червоний дуб.

Товщина 3540 мм, 1-2 сорту. Щомісячна закупівля. (0 7) 0 -97-01, (099) 9 -04- 7. Пропонуємо лінійні лазери для позначення лінії розкроювання деревини. пп «інтер оніс». (0 7) 8-44-09 , (0 ) 4 -41-99 Продається чотирибічний верстат “WEINIG” (097) 8 -01-10, володимир

Розробляємо режими і технології сушіння п/м, проектуємо і монтуємо сушильне обладнання. (0 ) 1-00-14, (0 7) 79- -4 Продається чотирибiчник «Weinig U22», «Salvadeo» з шириною стругания 500 мм, форматноразкрiйний верстат. (0 0) 989-7 -07, (0 7) 4- -0

різне

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

Ходив, ходив і нарешті доходився Закінчення. Поч. на с. 3 – Встановлення обладнання в навчальних закладах не є для нашої компанії рідкістю. Ми практикуємо це в багатьох європейських навчальних закладах, адже добре розуміємо, що висококваліфікованих фахівців потрібно готувати на сучасному обладнанні. Галузь не може розвиватися, не маючи спеціалістів відповідного рівня, а якщо не розвивається галузь, то немає потреби в обладнанні. Таким чином, допомагаючи в навчальному процесі, ми не лише впливаємо на підготовку фахівців, а й закладаємо маленьку цеглину в фундамент розвитку меблевої галузі. Хочу навести показовий приклад: трапляється, що підприємство не хоче купувати сучасне обладнання, оскільки в нього немає фахівців, які змогли б на ньому працювати. Думаю, що така ситуація не сприяє розвитку цього підприємства. Якщо ж у навчальному закладі не підготують відповідного фахівця, то звідки підприємству його отримати? Що ж стосується України, то для компанії «Brandt» – це перший випадок встановлення обладнання у навчальному закладі. – Скільки часу тривали переговори? – Уперше ідею встановлення верстата «Brandt» в НЛТУ України керівник компанії «Маркетліс» Василь Хлуд озвучив у березні на виставці «Holz-Handwerk». Наступного дня я обговорив цю ідею з генеральним директором, який її схвалив. Після повернення з виставки протягом тижня ми узгодили усі моменти втілення в життя такого рішення. Далі залишалося – фізично доставити верстат із Німеччини в Україну.

Олександр Кандлен біля крайколичкувального верстата «Brandt Ambition 1200»

– Чому обрали саме цю модель верстата? – По-перше, нині це одна з найпопулярніших на ринку моделей наших верстатів, а по-друге, її функціональність і комплектація є оптимальною для навчання студентів. Окрім того, разом із нашим партнером – компанією «Маркетліс», ми забезпечуватимемо навчання та консультування викладачів, які в подальшому вчитимуть працювати на нашому обладнанні студентів. – Чи можливе в майбутньому розширення співпраці з цим навчальним закладом? – Я не виключаю такої можливості. Мені було б дуже приємно розширювати нашу співпрацю з Національним лісотехнічним університетом України. Та сказати, коли це буде і в чому полягатиме таке розширення, зараз не можу – усе залежить від багатьох чинників, але ми завжди відкриті до співпраці з освітянами. Любомир КОВАЛЬ

Я б у бондарі пішов! Закінчення. Поч. на с. 5 Нарешті, у статуті відстежували зародки солідарного профспілкового руху: «Якщо хтось із майстрів згаданого ремесла працюватиме для міщан і той міщанин не схотів би заплатити тому майстрові за незавершену роботу і хотів би взяти іншого майстра чи інструмент деінде, тоді жоден зі згаданих майстрів не повинен працювати, ні будь-що продавати, поки попередній майстер не отримає належної йому винагороди».

вСЕ можуТь КоРолІ! Чорнило на підписах висохло, сургучні печатки підвішено… Отже, за роботу, товариші! Але нашим людям цього вида-

лося замало – бізнес є бізнес. Відтак, ремісники вирішили заручитися підтримкою… держави. І здавалося б, не царська це справа – перейматися проблемами дрібних ремісників на берегах мілководної Полтви. Однак сам польський король підтримав ініціативу наших майстрів. «В ім’я Господа. Амінь. Для вічної пам’яті справи. Ми, Ян Ольбрахт, повідомляємо змістом даної грамоти всім, кому потрібно, сучасникам і прийдешнім, що вважаємо за гідне підтвердити прийнятий вірними нам і милими львівськими райцями встановлене ними братство бондарів, – йдеться у королівській грамоті. – Прочитавши ординацію згаданого братства, для кращого порядку згаданого ремесла та виконання роботи в цьому цеху бондарів, внесений привілей нашою королівською владою вважаємо за гідне схвалити у всіх вищенаписаних пунктах статуту назавжди». А надто, з «королівського плеча» ремісники отримали додатковий дозвіл – і в інших містах «приймати всіх та кожного в це братство, хто хоче заробляти згаданим ремеслом, контролюючи будь-які вчинки тих, які будуть усередині цеху, збільшуючи право їхніх цехмістрів у покаранні порушників, а також зберігаючи похвальні порядки та звичаї». А щоб не виникало жодних сумнівів щодо легальності цього документа, його завершили фразою: «Дано в найближчу п’ятницю після свята Найдорожчого Тіла Христа, за присутності свідків. Для засвідчення даної грамоти наша печатка є підвішена». Цим шляхом пішли й інші львівські ремісники-деревообробники. Згодом львівські райці затвердили статути цехів столярів, токарів, гребінників та поворозників. Георгій МАЦЕНКО

cmyk

обладнання

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

Боровичівські чотирибічники Для потреб деревообробної промисловості ТзОВ «Боровичівський завод деревообробних верстатів» виготовляє чорибічники моделей С23-4, С23-5 Ці верстати призначені для обробки дерев’яних виробів, вони дають змогу досягнути не лише бездоганно гладкого стругання, а й потрібного профілю перерізу. Одна з основних переваг верстата – наявність чавунної литої станини, що усуває будь-які вібрації, які виникають під час обробки. Усі деталі верстата виготовлені з максимальною точністю, що Технічні характеристики модель С23-4

модель С23-5

Ширина обробки, мм

найменування характеристик

20–230*

6–230*

Висота обробки, мм

6–120

500

Найменша довжина оброблюваної заготовки, мм Найбільший припуск при обробці циліндричними фрезами, мм

160**

Найбільша глибина оброблюваного профілю, мм

Кількість шпинделів, шт.

6000

Найбільший діаметр профільних фрез, мм

Частота обертання шпинделів, об./хв Посадковий діаметр шпинделів, мм

40 h6

Діаметр фрез, мм

125–140

Діаметр профільних фрез на вертикальні та верхній супорти, мм

125–160

6–25

4х2

Потужність двигуна правого і лівого вертикальних шпинделів (один двигун), кВт

7,5

Потужність двигуна верхнього горизонтального шпинделя, кВт

5,5

3 х 0,55

Швидкість подачі безступінчаста, м/хв. Потужність двигуна нижнього горизонтального шпинделя, кВт

Потужність подачі, кВт Маса верстата, кг Габарити верстата, довжина х ширина х висота, мм Довжина переднього столу, мм * Максимальна ширина встановлюваного інструменту. ** На нижній супорт профільні фрези не встановлюють.

1500

1600

2250 х 1400 х 1700

2530 х 1400 х 1700

1120

забезпечує високу якість отримуваної продукції. Заготовка подається за допомогою зубчастих вальців. Завдяки спеціальній зубчастій нарізці вальці менше втискаються у деревину. Притискання здійснює пневматика з плавним регулюванням сили тиску. Така система притискання дає змогу з високою якістю і точністю обробляти як м’які, так і тверді породи деревини. У верстаті застосували привід подавальних вальців за допомогою черв’ячних редукторів, які не потребують обслуговування протягом усього періоду слугування верстата. Налаштування верстата відбувається швидко і точно завдяки застосуванню високоточних лічильників візуалізаторів із ціною поділки 0,1 мм. Усі основні налаштувальні операції здійснюють із передньої панелі верстата. Після такого налаштування вже перша отримана деталь відповідає вимогам креслення. Верстати моделей С234, С23-5 обладнані централізованою системою змащування. При такій схемі жодна точка змащування не буде забута. До ком-

плекту верстата входить захисний кожух, що дає змогу уникнути утворення вибухонебезпечної пилової завіси в цеху і захищає працівників від небезпечних шумових вібрацій під час обробки заготовки. При обробці матеріалу з шириною стругання вище 160 мм, для того, щоб обладнання нормально працювало, на нижньому і верхньому шпинделях дозволяється застосовувати фрези тільки з полегшеними корпусами (наприклад, дюралюмінієві). Номенклатуру та кількість різального інструмента, який постачають із верстатом, та інших виробів визначають згідно з угодою постачання. Базовий комплект верстата налічує: ● пневматичний підтискач вальців подачі; ● регульований, втягуювальний валець перед 1-м нижнім шпинделем; ролики ● притискні зверху і зліва перед зоною втягування заготовок; ● насос для очищення столів від смоли; ● центральний блок змащування всіх вузлів. Переклад редакції

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

дереворізальний інструмент

«GLOBUS» – нове покоління інструменту для меблевої промисловості Дедалі частіше виробникам меблів потрібні інструменти з більшим терміном експлуатації, які забезпечують високу якість оброблюваної поверхні. Напередодні під маркою «GLOBUS» на ринку з’явилися нові інструменти для меблевої промисловості, які задовольняють ці потреби.

пили «HM» ДлЯ мЕБлЕвої пРомиСловоСТІ

Призначена для нестингу кінцева фреза «DIA»

В асортименті інструментів для меблевої промисловості, які виготовляють під маркою «Globus», з’явилося нове покоління дискових пил із твердосплавними напайками, призначене для розкроювання деревопохідних матеріалів. У продажі наявні їхні серії: «Perfectcut», «Marathon 2», а також «Glotech 2». Серія Perfectcut – це пили, призначені для розкрою на горизонтальних форматно-розкрійних верстатах плит MDF, HDF, деревоволокнистих плит і деревопохідних однорідних матеріалів (а також розкрою ДСП). Товщина цих матеріалів може становити до 25 мм. «Perfectcut» рекомендовані також для розкроювання погонажу, надзвичайно високу якість отримуваної крайки при цьому гарантовано. Серед їхніх переваг слід підкреслити високу продуктивність, а саме, досконале співвідношення порізаних метрів до частоти гостріння. У серії «Marathon 2» об’єднано пили, призначені для розкроювання тих же матеріалів, що й у серії «Perfectcut», але максимальна товщина вже 3 x 18 мм, або 54 мм. Використовувати ці пили можна як на звичайних форматно-роз-

Серія «Glotech 2» – ідеальні пили для розкрою ДСП

крійних верстатах, так і на вертикальних. Для розкроювання ДСП (а також, при потребі, MDF) створили серію «Glotech». На звичайних і вертикальних форматно-розкрійних верстатах ними можна розкроювати плити максимальною товщиною 54 мм (3 x 18 мм). Попередником цих нових серій є найпопулярніші пили діаметром 300 мм. Нові моделі відзначаються міцнішою конструкцією диска, а також новою, оптимізованою геометрією зубів. Щоб компенсувати температурний вплив і зменшити рівень шуму, у дисках з’явилися прорізи нової конструкції та форми. Здійснивши ряд випробувань, на кожен конкретний випадок вдало підібрали спеціальні види твердосплавних напайок найвищої твердості, що мають мікроструктуру зерна (нано- і ультразерно).

ІнСТРумЕнТи зІ вСТавКами з полІКРиСТалІЧного алмазу DIA Згідно із найновішою конструкцією у гвинтовій лінії кінцевих фрез «DIA Globus» пластинки з полікристалічного алмазу (ПКА) є щонайменше у трьох спіралях. Перевагою цих інструментів є більша продуктивність, а також вища якість оброб-

люваної поверхні. Кількість і розмір пластинок ПКА, а також місце їх розташування такі, що лезо безперервно контактує з матеріалом, що й надає оброблюваній поверхні найвищої якості. Особливої уваги заслуговує одна з новинок – призначені для нестингу кінцеві фрези «DIA». Технологія нестингу або сам нестинг відомий як Nested Based Manufacturing (його скорочена назва NBM). Загалом суть нестингу полягає в тім, щоб на оброблювальному центрі з ЧПК форматувати повнорозмірну плиту і свердлити в ній отвори під завіси в ході одного робочого кроку. Щоб оптимально використати сировину (оптимізувати розкроювання), при цьому треба як слід розмістити елементи. Нестинг характеризується такими перевагами: ● точне розкроювання прямокутних елементів і лекал; витрат ● зменшення завдяки простоті використання; ● скорочення витрат на обслуговування завдяки тому, що обробку здійснюють комплексно (розкроювання плити, свердління і фрезерування здійснюють у ході одного кроку обробки). Корпуси призначених для нестингу кінцевих фрез «DIA» виробляють з матеріалу двох видів: спеціальної сталі, що характеризується великою міцністю, а також важкого твердосплавного металу

Серія «Marathon 2» – пили, які використовують для розкрою MDF, HDF, деревоволокнистих плит і деревопохідних однорідних матеріалів

Графік залежності швидкості різання від товщини оброблюваного матеріалу

високої густини (HDM – це невібруючий матеріал, що витримує високу температуру). Особливості конструкції спіралей і розміщення пластинок ПКА забезпечують надзвичайно високу якість роботи інструменту, при цьому високими залишаються такі параметри як швидкість обертання і подачі. Залежність швидкості подачі призначених для нестингу фрез від товщини оброблюваного матеріалу подано на рисунку. Призначені для нестингу фрези «DIA» відзначаються також малим діаметром робочої частини і хвостовика. Завдяки характерним особливостям конструкції корпуса фрези, що складається лише з цих двох елементів (йдеться, зокрема, про їх малий діаметр), підвищуються стійкість і термін експлуатації інструменту під час розкроювання, при цьому високою залишається і якість оброблюваних матеріалів (ламінованих ДСП, MDF, а також

інших деревопохідних матеріалів).

ДиСКовІ пили Дискові пили – це один із традиційних виробів, які виготовляють під маркою «GLOBUS». Останнім часом у їхньому асортименті з’явилися пили з лезами, обладнаними вставками з ПКА, розміщені на спеціальних корпусах, які дають змогу витримати найбільші навантаження, характерні для інструменту цього типу. У більшості випадків інструмент зі вставками з ПКА хромують покриттям особливого типу. Серед запропонованих як основні, так і підрізні пили з діаметром 80–600 мм, з висотою пластинки ПКА від 4 до 6 мм. Їх широкий асортимент, поза всяким сумнівом, полегшить клієнтам вибір першої пили, а досвідченим користувачам – найпродуктивнішої пили з пластинками ПКА 6 мм. Переклад з польської редакції

Серія «Perfectcut» – високопродуктивні пили, які рекомендують використовувати для розкрою погонажу та MDF

cmyk

аспірація

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

Як вибрати аспірацію для деревообробного підприємства? Аспіраційна установка – це легені для обладнання. Якщо ж легені добре «дихають», то й устаткування нормально функціонує. А варто аспірації почати погано працювати, як з’являються стандартні «хвороби» верстатів – перегрівання двигунів, вихід з ладу підшипників і роликів, поломка або дефекти інструменту. Для нормальної роботи будь-якого деревообробного підприємства або меблевого виробництва необхідна якісна аспіраційна установка. У Європі це є аксіомою, що не потребує доведення.

РозРахуноК плоЩІ фІльТРуваннЯ Щоб правильно розрахувати площу аспіраційної установки, спочатку потрібно встановити необхідну продуктивність щодо повітря (відповідно до швидкості повітря на аспіраційному патрубку, кількості й діаметра аспіраційних патрубків кожного з верстатів). Отримавши загальне значення, можна розрахувати площу фільтрувального устаткування, яке слугуватиме «легенями» підприємства. Наприклад, загальна продуктивність щодо повітря усіх верстатів становить 36 тис. м3/год. Щоб розрахувати площу фільтрування аспіраційної установки, потрібно знати допустиме навантаження на 1 м2 фільтрів. Кожен виробник аспіраційних установок розраховує це значення відповідно до характеристик власних фільтрів, способу подавання повітря у фільтри (усередину, що більш «навантажує» фільтри, або зовні, що краще для подальшого очищення). Для установок фірми «Schuko Heinz Schulte-Sudhoff GmbH & Co.KG» і для звичайної тирси це значення може становити 120–130 м3 на 1 м2 фільтрів, а для тирси і пилу MDF – 80–100 м3 на 1 м2 фільтрів.

пРоЕКТуваннЯ повІТРовоДІв І РозРахуноК ТиСКу в них При проектуванні повітроводів необхідно скласти план заводу із розміщенням верстатів, визначити місце розта-

шування фільтрувальної установки та вирахувати довжину і діаметр аспіраційних повітроводів від верстатів до фільтрувальної установки. Якщо в аспіраційному патрубку потрібна швидкість повітря 26–28 м/с, а іноді і вище, то для транспортування тирси по повітроводах достатньо 22– 24 м/с. У повітроводах діють звичайні закони фізики. Що більший діаметр, то менший статичний опір повітря, але зі збільшенням діаметра повітроводів зменшується швидкість повітря. Якщо ж швидкість повітря буде меншою за допустиму, то тирса так і залишиться в повітроводах і не надійде до фільтрувальної установки. Якщо ж швидкість повітря буде дуже великою, то зросте динамічний опір і буде потрібен потужний вентилятор, який споживатиме багато електроенергії. Тому важливо розуміти, в якому випадку можна об’єднати всі повітроводи в один великий повітропровід, а в яких краще розподілити повітря, що подається, на дві-три незалежні лінії повітропроводів. Основним завданням проектування системи аспірації є правильний добір усіх компонентів (фільтрувальної установки, повітропроводів, вентиляторів та інших складових) таким чином, щоб на всіх верстатах відбір тирси здійснювався ефективно та з мінімальним споживанням електроенергії. Необхідно використовувати шибери для закриття верстатів, які тимчасово не працюють. Верстати, що працюють

постійно, краще відокремити від тих, які задіяні у виробництві частково. У вентиляторах надлишкового тиску, що розміщуються перед аспіраційною установкою, використовують відкриті крильчатки, через які подається повітря з відходами. Також бувають вентилятори, які розміщені за фільтрами та використовують закриті крильчатки з більшим ККД, куди потрапляє тільки очищене повітря. Обидва типи вентиляторів мають власні «плюси» та «мінуси», тому підбирати їх потрібно згідно з технічним завданням, розташуванням верстатів та іншими чинниками.

СпРацьовуваннЯ фІльТРІв І ДовговІЧнІСТь їх виКоРиСТаннЯ

Очищення продуванням повітря за допомогою вбудованої каретки

Повертаючись до теми допустимого навантаження на фільтри, хочемо розповісти про принцип, за яким здійснюється фільтрація повітря. Раніше використовувались фільтри, що мали вузький мішок з фільтрувальної тканини, всередину якого подавалось повітря. При такому методі очищення всередині мішка залишалося багато тирси та пилу, тому його потрібно було часто чистити. Зазвичай очищення таких фільтрів була неефективним, тому їх доводилося часто міняти. Сучасні установки фільтрації повітря – це камера, в яку опущені такі самі фільтрувальні мішки (з каркасом із пластмаси для жорсткості), але повітря подається на зовнішній бік мішка, що полегшує очищення і запобігає передчасному спрацьовуванню фільтрів. Крім того, якщо подати повітря з тирсою в нижню частину аспіраційної установки і збільшити відстань від підлоги установки до нижнього краю фільтрувальних склянок, то таким чином можна створити підвищену зону заспокоєння повітря. В установ-

ках фірми «Schuko» швидкість повітря при вході в аспірацію внаслідок збільшення перерізу повітровідних каналів послідовно знижується з 22–24 м/с до 0,6–1 м/с. При менших швидкостях руху повітря великі відходи падають вниз і не «доходять» до фільтрувальної склянки. В аспіраційних системах старого зразка великі відходи і дрібна тріска подаються в установку на великій швидкості, що призводить до передчасного спрацьовування фільтрів.

оЧиЩЕннЯ фІльТРІв Фірма «Schuko» застосовує три види очищення фільтрів. 1. Очищення струшуванням. Незважаючи на те, що цей вид очищення застосовують дуже давно, він є ефективним у тих випадках, коли підприємство працює із зупинками і перервами, а відсоток дуже дрібних відходів (пил після шліфування) порівняно невеликий. 2. Імпульсне очищення (продування стисненим повітрям). Застосовують там, де немає можливості вимкнути верстати на перерву і потрібна безперебійна робота аспірації. Такий спосіб використовують на підприємствах, які мають дво- і тризмінний режим роботи. 3. Очищення продуванням повітря за допомогою вбудованої каретки, яка розміщена над фільтрувальними склянками. На каретці розміщені два вентилятори, які продувають ряд фільтрувальних склянок. Цей варіант застосовують у дуже великих аспіраційних установках, коли витрати стисненого повітря на постійне очищення є значними. Закінчення на с. 17

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

дереворізальний інструмент

ефективне розпилювання деревини рамною пилою «NEVA-ORBIT»

ОРБІТАЛЬНИЙ СПОСІБ РІЗАННЯ

Мабуть, будь-який технолог-деревообробник не раз замислювався над тим, як ефективно та економічно обробляти деревину. Кожен виробничий процес має приховані резерви, тому забезпечення якісного виробництва та зниження витрат – це, певна річ, нелегке завдання. Серйозні вимоги до якості виробів, типу дерев’яної підлоги, вікон, дверей, сходів, меблів або музичних інструментів та спортивного приладдя змушують нас замислюватись над тим, як оптимально використовувати такий неповторний природний матеріал, яким є дерево. Тонкорізна рамна пила «Orbit» була розроблена для різання колод на ламелі з мінімальним пропилом. Ламелі можна склеювати і без подальшої обробки. «Orbit» використовує неповторний спосіб руху пиляльної рами при нарізанні ламелей. На відміну від звичайних рамних пил, у яких рух угору-вниз прямолінійний, «Orbit» використовує рух з відходженням від пропилу при зворотному русі. Цей інноваційний спосіб руху має певні переваги порівняно з роботою старих моделей рамних пил. У звичайної рамної пилки велика частка тепла, що генерується тертям, переноситься в зону вістря полотна пилки, тому що тирса не видаляється з простору між

Інженери чеської фірми «NEVA», яка є одночасно деревообробною компанією та виробником високоякісних деревообробних верстатів, займаються цією проблематикою з 1793 року. Цінні знання та досвід, здобуті на власному деревообробному виробництві, вони відразу ж застосовують у серійному виробництві верстатів. На сьогодні більше тисячі таких верстатів працюють на підприємствах більш як 30-ти країн світу. Що ми пропонуємо нашим клієнтам? Відкритий доступ та запозичення досвіду в галузі точного різання деревини з точністю +/- 0,1 мм, з тонким пропилом близько 1 мм. Ми порекомендуємо вам відповідний тип верстата для конкретної технології різання. Верстати ви маєте змогу оглянути у нас або ж ми із задоволенням запросимо вас до наших замовників. Також ми можемо організувати обробку поставлених вами зразків деревини.

ЗВИЧАЙНИЙ СПОСІБ РІЗАННЯ

інструментом і матеріалом. Цей факт особливо важливий у випадку різання деревини великого діаметра, оскільки частина зубів пили постійно розміщена в площині розрізу, в той час як «Orbit» відходить від пропилу і при зворотному русі тирса легко усувається з його площини. У результаті зуби інструменту зазнають меншого теплового впливу, подовжується роботоздатність полотен пилки, усувається стружка з поверхні ламелі, можна використовувати інструмент із тонким пропилом, а насамперед – вищою є продуктивність агрегата. Вацлав МЮЛЛЕР, директор компанії «NEVA - TRADE s.r.o.» Переклад редакції

«NEVA» пропонує тонкорізні рамні пили типу «ORBIT», «ECO-POWER», «MAMUTH», а також тонкорізні стрічкові пили «RE-MAX 500 CNC». Невід’ємною складовою технології різання є загострення інструментів. Загострювальні верстати із ЧПК для рамних і стрічкових пил типу CNBS80, CNBS80 ECO і SBG100 CNC є найкращим рішенням. Фірма «NEVA» має власне виробництво та монтує верстати й обладнання у Чеській Республіці. Для тривалої експлуатації та надійності наших верстатів ми використовуємо якісні вихідні матеріали: основа конструкції зроблена з сірого чавуну та литої сталі з метою забезпечення максимальної жорсткості й міцності, високоточна лінійна проводка – від провідних німецьких та японських виробників, електричні компоненти – фірм «Siemens», «Omron» і «Telemecanique» та пневматичні компоненти – від «Festo». Завдяки якісному входженню пилок у деревину і високоточній обробці на верстатах із ЧПК, обладнання фірми «NEVA» завжди на один пропил попереду.

cmyk

міжнародна співпраця

1 Закінчення. Поч. на с. 1

лІСова оСнова Ідея цієї поїздки виникла в українських деревообробників з самою асоціацію одночасно. Ще на установчому з’їзді вони дізналися від російських колег, що у сфері домобудування в Фінляндії частка використання деревини як будівельного матеріалу сягає 70–75% і що саме ця північна країна є лідером серед країн ЄС в одноповерховому дерев’яному будівництві. Ще у часи Радянського Союзу таке поняття, як «фінський будинок», у нас широко використовували для означення дерев’яного будівництва загалом. Ця традиція у фінів, звичайно ж, з’явилася не на порожньому місці. Ліс є основним і чи не єдиним природним ресурсом цієї країни. Недарма ж кажуть, що їх економіка у всьому зобов’язана власній лісовій промисловості. Усім у світі, наприклад, відома фінська «Nokia», та мало хто знає, що ця компанія розпочинала свою діяльність у 1865 році з невеликого целюлозного заводу, а останні підприємства цього типу продала тільки на початку 1990-х років. Утім «Nokia» – це лише показовий приклад. Попри те, що у минулому столітті в Фінляндії надзвичайно наполегливо і послідовно проводили політику індустріалізації та модернізації, ще у 2007 році саме на цю країну припадало 10% світового обсягу експорту лісової та целюлознопаперової продукції, а у світовому експорті друкарського паперу її частка становила 20%. Водночас саме у Фінляндії діє одне із найсуворіших у Європі законодавств, яке регулює дерев’яне домобудівництво. Уся ця інформація не могла не викликати значного інтересу в українських деревообробників. Відтоді їх не полишало прагнення якнайближче ознайомитися з цією країною. Сприятлива нагода для цього визріла у травні під час виставки «Деревообробка» у Львові. Керівник УАПД Р.Я. Ющишин зав’язав знайомство з представниками консалтингової фірми «Омега трейдінг» із Фінляндії, за плечима яких великий досвід організації зустрічей для фінських виробників на інших ринках, зокрема й у країнах СНД. Вони й допомогли українцям в організації поїздки, яка відбулася з 29 липня по 4 серпня 2012 року.

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

на сто один відсоток

На об’єкті фірми «SKAALA»

на виСоКому РІвнІ Українці самі обрали 9 підприємств, котрі вони хотіли б відвідати. Більшість із цих фінських фірм так чи інакше має стосунок до дерев’яного будівництва: виготовляють клеєні конструкції, спеціалізуються на каркасно-щитовому будівництві тощо. Були заплановані й візити на підприємства з виготовлення вікон та котлів. До складу делегації УАПД увійшли представники чотирьох українських фірм, які автобусом здійснили мандрівку через Польщу та Прибалтійські країни загальною довжиною близько півтори тисячі кілометрів в один бік. Щодня учасники поїздки двічі або тричі навідувалися на обрані ними підприємства. Спочатку вони зустрічалися з керівництвом і проглядали відео-презентацію компаній, а далі їх уже безпосередньо ознайомлювали з фірмами. З усіма фінськими підприємствами делегація домовилася про відвідування об’єктів на стадії монтажу. Відтак, українці могли набути найбільше повчального досвіду. Та й якщо говорити загалом, формат відвідин країни Суомі давав членам делегації якнайкращу змогу досягнути усіх поставлених перед ними цілей:

– Поїздка відбулася на високому рівні, – підкреслює керівник УАПД Р.Я. Ющишин. – Нас приймали перші особи (власники бізнесу, управлінський склад або президенти компаній). І це були дуже солідні фірми. Нам довелося, зокрема, відвідати підприємство, в якому я як постачальник обладнання лише самих інвестицій в устаткування можу оцінити на суму щонайменше €30–40 млн. Нам усюди дозволяли фотографувати і ставити нашим співрозмовникам незручні запитання. Тобто організатори виконали абсолютно всі зобов’язання, які вони взяли на себе перед поїздкою. Руслану Ярославовичу, безумовно, є з чим порівняти, адже він бував і в багатьох інших країнах Європи. Так от, на його думку, саме Фінляндію найкраще характеризує широко відома нам ще від часів «розвинутого соціалізму» фраза про «капіталізм із людським обличчям». Але нас, зрозуміло, передусім цікавить, якою мірою все це позначається на деревообробці. Вище ми уже згадували про суворе фінське законодавство. Воно, як виявляється, має за плечима дуже довгу традицію і забезпечує досить цікаві результати сьогодні:

– Безумовно, що і в Австрії, і в Німеччині є підприємства, які переробляють мільйони кубічних метрів сировини, – згадує Р.Я. Ющишин. – Фінські підприємства, звичайно ж, дрібніші, але щодо технологій, саме фіни, мабуть, – таки лідери. Адже вони надзвичайно глибоко переробляють деревину, і кору, і щепу – усе використовують до корінчика. Це, зрештою, – ще й вплив традиції. Дерево у Фінляндії завжди було в пошані. Ми бачили будинки, яким 150–200 років. І тоді, коли їх будували, вони вважалися елітними. Тому, я гадаю, будь-яка країна, що розвивається, так чи інакше в цьому наслідуватиме фінів. Справді, мешканці цієї країни можуть похвалитися неабияким даром передбачення, що вони вже неодноразово доводили на практиці. Наприклад, у першій половині 1990-х років економіка Фінляндії перебувала у надзвичайно складному становищі внаслідок розпаду СРСР і втрати його ринку. Фіни відповіли на цей виклик, прийнявши у 1995 р. розгорнуту стратегічну програму інноваційного розвитку (так звану «Програму-95»), яку вони за три роки доповнили й модифікували. Ця програма, зокрема, передбачає об’єднання можливостей університетів та науково-

дослідних інститутів (НДІ) у проведенні досліджень і створенні нових технологій, орієнтованих на отримання якісно нових і конкурентоспроможних продуктів. У сфері виробництва вікон (а одне з таких підприємств, нагадуємо, відвідали й українці) винахід фінів, після «фінських» будинку та бані став ще однією технологією, що переможно крокує світом, успадкувавши назву їх країни. В Україні таке вікно – ще маловідома новинка, однак, на думку Руслана Ярославовича, досить перспективна: – Я вважаю, що ця технологія має майбутнє і у нас. «Фінське вікно» загалом ненабагато простіше у виготовленні, ніж «євровікно», як ми його називаємо, хоча спосіб його виготовлення запозичений із Німеччини. Але у «фінському вікні» є свої переваги, зокрема, за певних обставин можна досягнути меншої собівартості його виготовлення порівняно з «євровікном». Щоправда, купівельна поведінка споживача в нас занадто інерційна: переконати його щодо якогось нововведення надто важко. Тому «фінське вікно» в Україні поки що виготовляють лише дрібні підприємці, а великі виробники мені поки що невідомі. Немає ні чіткого стандарту, ні конкретних технологічних карт тощо.

уРоКи ДлЯ уКРаїни Зрозуміло, що й сама УАПД у цій мандрівці на північ переслідувала певні цілі. По-перше, можна було зробити досить цікаві порівняння. Історія України та Фінляндії до закінчення Першої світової війни розвивалася досить схожими шляхами: країна Суомі, як і більшість тодішніх українських територій, входила до складу Російської імперії. Прикметно, що у фінів щодо цього немає жодних комплексів: у їх столиці навіть стоїть пам’ятник імператору Олександру ІІ. Втім, не можна заперечити, що імперія на цих територіях була значно ліберальнішою, ніж на українських. Як би там не було, фінам у 1917 році, на відміну від українців, вдалося здобути незалежність, а через 22 роки її зі зброєю в руках ще й відстояти від потужної радянської агресії. Тому зараз, споглядаючи на цей край, що від природи фактично тільки лісом багатий, можна собі уявити, чого досягли б за той час українці, якби щасливіше склалася доля їх не обділеної ресурсами країни:

Ні холодно, ні жарко: на вулицях Гельсінкі

міжнародна співпраця

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

– Якщо пригадати інші європейські країни, в яких мені доводилося бувати, то Фінляндія – це скелі і тайга, – ділиться своїми враженнями Р.Я. Ющишин. – І щоб серед усієї цієї цілини побудувати автошляхи без жодної ями та іншу інфраструктуру… Причому це все зробила не така вже й велика кількість населення. Адже їх лише п’ять із половиною мільйонів самодостатнього населення, яке на своїй території культивує і фрукти, і зернові. Та й лісу, свого основного багатства, вони більше вирощують, ніж вирубують… Окрім того, не забуваймо, що Фінляндія, попри значну географічну віддаль, для України – ще й перспективний партнер. У докризовий період торговельно-економічне співробітництво між двома країнами активно розвивалося. Зокрема, у 2008 році обсяги двосторонньої торгівлі, порівняно з 2000 роком, збільшилися у 6,7 разу (з $123,8 млн до $830,3 млн), за цим показником Фінляндія вийшла серед країн Європи на 18 місце. Тоді її частка у торговельному обміні з нашою країною сягла 1,4% у Європі та 0,5% – у світі. Тоді ж у Києві, наприкінці червня, відбулося засідання ФІНПРО – організації, що просуває фінські товари та інтереси фінських підприємців за кордоном, а обсяги прямих фінських інвестицій в економіку України порівняно з 2004 роком, зросли приблизно удвічі й станом на 1 січня 2009 року становили $16,9 млн. Хоча розвиток цих взаємин дещо загальмувала глобальна криза, в них усетаки неабиякі перспективи. З цим погоджується і голова УАПД Р.Я. Ющишин: – Так чи інакше, вони розуміють потенціал України. Вони розуміють, що тут територія десь завбільшки з територію Франції, а чисельність населення 45 млн щонайменше у 9 разів більша ніж у Фінляндії. Хай їм дещо незрозумілий цей ринок, але він їм цікавий. Тож вони, напевно, хочуть отримати від нас якусь інформацію: про просування продукції тощо. Йдеться, зокрема, про торгівлю брусом. Адже Фінляндія є одним із серйозних гравців на європейських сировинних біржах. Та й в Україні фінський брус має перспективу. По-перше, на півночі вища щільність деревини, а подруге, наш споживач довірятиме фінській якості…

Можна лише пожалкувати, що у сфері деревообробки, як і в цілому в наших зовнішньоторговельних зв’язках із країною Суомі, імпорт має схильність помітно переважати над експортом. Але це, як то кажуть, питання часу. Нашій країні ще не пізно зробити ставку на високі технології замість традиційної для часів СРСР сировини. У цьому, до речі, полягає ще один «фінський» урок для України – про «Nokia» ми вже в цій статті згадували…

найважливІшЕ – цЕ РЕальнІ СпРави Що особливо тішить, так це те, що результатами поїздки став не лише цей повчальний досвід, а й суто внутрішні зрушення в УАПД. Про це далі Руслан Ярославович: – Особисто я можу відзначити просто грандіозні результати. Передусім докорінно змінився стан міжособистісних взаємин. Члени асоціації стали справжніми приятелями і побратимами, які разом генерують ідеї та плани, а потім у співпраці їх реалізують. Якщо підсумувати, то всі зрозуміли, що зовнішній ворог набагато страшніший, ніж внутрішній. А зовнішній ворог – це бюрократ, злодій та корупціонер, який не дає Україні розкрити свого потенціалу. Його ж могла розкрити Фінляндія, де майже зовсім немає ресурсів, а ті, що є, вони використовують навіть не на 100 – на 101%. А ось і ближчий приклад: Грузія. За радянських часів вона давала СРСР 70–80% так званих «злодіїв у законі». Та й там суспільство, об’єднавшись, домоглося реальних змін у країні. Українська асоціація професійних деревообробників – це вже вітчизняний приклад того, як суспільство, усвідомлюючи свої інтереси, поступово об’єднується довкола спільної ідеї. Хай у спілці поки що лише 25 активних членів. Набагато важливіше – реальні справи. А вони потроху поширюються на всю країну. Яскравий приклад, який можна навести після мандрівки у Фінляндію, – це та ж «Територія ремісників», яка зі скромного майданчика на львівській «Деревообробці» із «Лісдеревмашем 2012» стане здобутком усієї нашої країни. Ну що ж, деревообробники, так тримати! Костянтин АНДРОСОВ

«…Старикам везде у нас почет»: Капіталізм із людським обличчям у дії

Дах у фінів не протікає

При виробництві бруса

Уся надія на нове покоління: Враження учасників поїздки у Фінляндію сергій кузьменко, тзов «магія дерева», м. боярка київської обл.:

– Передусім запам’яталися культура виробництва, підхід до виконання роботи, обладнання, яке для цього використовують, сировина… У нас такої сировини немає. Нам, щоб усе організувати на такому рівні, потрібні дуже великі кошти. Але будемо, звичайно ж, намагатися наздоганяти. Інакше ж як? Головне, знову наголошую, – це виробнича культура: ставлення до праці, професійність, турбота про оволодіння фаховими навичками. Та й ми колись до цього прийдемо. Гадаю, років 15 вистачить, головне – щоб змінилося покоління…

олексій мельник, пп «мельник», смт корнин житомирської обл.:

– Враження позитивні. Якщо взяти до уваги, що ключові стовпи у виробництві продукції з дерева – це сировина, обладнання і люди, то конкурувати з фінами найважче у сфері сировини. Такої сировини, як на півночі, в нас немає. Що ж до технологій, то вони від наших суттєво не відрізняються, але поки що для такого обладнання, як у Фінляндії, у нас замало обігових коштів. Люди у нас теж не гірші, ніж там. І ми до такого рівня невдовзі прийдемо. А от із сировиною треба нам питання вирішувати. Найприродніше – це закуповувати північну сировину. І ми це робитимемо. А загалом – ми нічим не гірші.

ігор закуренко, тзов кдк «полісся», м. олевськ житомирської обл.:

артем крутій, тзов «арт-пак», смт понінка Хмельницької обл.:

– Основне враження – це те, що я не побачив там нічого нового: жодних секретів виробництва і взагалі нічого приголомшливого. Фінляндія передусім сподобалася як країна з високою культурою споживання. Там не прийнято виставляти напоказ своє багатство: машини, палаци тощо. Що варто було б запозичити? Висока спеціалізація підприємств. Кожне робить щось своє – універсальних фірм немає. Мабуть, і ми колись до цього прийдемо. А ще справляє дуже приємне враження, що керівники різних компаній перед іноземцями один одного рекламують, нічого за це не отримуючи. Тобто там є розуміння: якщо усі зароблятимуть, то добре буде всім. У нас поки що кожен сам за себе!

– Враження у нас дуже приємні. Дуже задоволені досвідом, який перейняли від фінських виробників. Що виділити як основне? Це, мабуть, те, що робоча сила в них трошки дорожча від нашої і вищою є автоматизація виробництва. Це нам хотілося б перейняти і застосовувати в Україні. У загальних рисах технології подібні на наші, от тільки обладнання дорожче від нашого. Крім того, в нас немає ще такої кількості потужних конструкторсько-проектних організацій, а там є структура, інститути тощо, що швидко видають підприємцям усю необхідну документацію для роботи. А в підсумку, такі поїздки нам дуже допомагають – вони показують, у якому напрямі нам рухатися вперед. cmyk

cmyk

переробка відХодів

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

Відходи одного підприємства – це сировина для іншого У лісопромисловому комплексі на кожний щільний кубометр деревини припадає до 100 кг гілок і кори: у ялини – 50–70 кг, у сосни – 80–100 кг, у берези – 90–100 кг. При переробці лісових відходів можна одержати від 40 до 55% деревної зелені та від 25 до 35% технологічної тріски, яку можна використовувати як паливо. Рубальні машини «Олнова» призначені для подрібнення деревини на технологічну та паливну тріску. і вони можуть бути розміщені безпосередньо в місцях накопичення або регулярного виникнення відходів деревини: на лісовалах чи територіях підприємств та організацій. Щільність подрібненої деревини в кілька разів перевищує умовну щільність необроблених відходів, відповідно зменшується питома вага транспортних витрат на одиницю маси матеріалу та собівартість, підвищується рентабельність діяльності, в результаті чого підприємство отримує додатковий дохід. Рубальні машини для подрібнення деревини виробництва СП “Олнова” DP660 виготовляють у кількох модифікаціях, залежно від типу приводу: дизель, трактор, електродвигун. Такі машини застосовують на лісопилорамах, лісозаготівельних та деревообробних підприємствах, целюлозно-паперових комбінатах, а також у комунальних службах. Технологічну тріску використовують для виробництва ДСП та ДВП, паливних брикетів для опалення в котлах та інше.

паливної тріски, стружки, шпону, кусків кори, дрібних відходів деревообробки, що утворюються при виробництві пиломатеріалів та фанери, а також інших біопродуктів до необхідної фракції. Отриману дрібну фракцію застосовують у технологічних лініях виробництва паливних брикетів та гранул (пелетів), спеціальної пористої цегли, деревинно-полімерних матеріалів, для отримання біологічно-активних речовин, у фізико-хімічних технологічних процесах. Ротор – основний робочий вузол машини. Він призначений для рубки деревини та утворення щепи. Ротор складається з вала та розміщеної на ньому шайби з опорами для кріплення ножів. На валі ротора зроблені посадочні поверхні під підшипники. Ножі ротора кріпляться до опор ротора за допомогою спеціальних пальців. Підшипникові опори складаються з корпусів, у яких встановлені радіальносферичні дворядні роликопідшипники та манжети для ущільнення. Змащування підшипників здійснюється через масльонки.

молоТКова ДРоБаРКа DP 660 м

РуБальна машина DP 660 T

Однороторна молоткова дробарка DP 660 М із приводом від електричного двигуна призначена для подрібнення технологічної та

Деревоподрібнююча машина DP 660 T (навісна на трактор) призначена для подрібнення відходів деревообробки: обапола, рейки, модель Тип

Технічні характеристики

Деревна зелень є цінною сировиною для одержання біологічно активних речовин: піхтової олії, вітамінного борошна, хвойного лікувального екстракту, хлорофіліну натрію, ефірних олій та інших препаратів для сільського господарства, парфумерії і медицини. Тирса, стружка і кора є сировиною для хімічної промисловості, з них одержують деревне вугілля, каніфоль та живицю. Із деревних відходів також можна робити плити: ДВП, ДСП, оздоблювальні, біостійкі, вогнетривкі, із термоеластичними плівками. З технічної зелені – хвої і листя – виробляють хлорофілкаротинову пасту. Вона є вітамінним і лікувальним препаратом, використовується як стимулятор росту на птахофабриках. Листя і хвоя служать цінною добавкою, що розширює і покращує кормову базу тваринництва, приносячи значний економічний ефект. Кору використовують для виробництва екстрактів, ДВП, компосту в сільському господарстві, а також як паливо. Ступінь її використання становить лише 50%. Мобільні та пересувні машини «Олнова» цю проблему вирішують легко. Наприклад, більшість первинних і вторинних подрібнювачів виготовляють саме в мобільному варіанті,

верхівки та гілля дерев на тріску. Машина агрегатується з тракторами МТЗ-80/82, ЮМЗ-6Л/6М, Т-70, Т-150 та іншими аналогічного класу, з потужністю, від 30 кВт, які мають вал відбору потужності, та монтується як навісний агрегат на 3-точкову гідронавіску трактора. Привід машини здійснюється від вала відбору потужності трактора через карданну передачу. Гідравлічна система використовується при подачі деревини в робочу зону. В головному корпусі встановлені два затягуючі валики із зубцями завширшки 235 мм. Кожен валик має окремий гідравлічний привід від гідромоторів, які приводяться в дію гідронасосом. Гідророзподільник дає змогу змінювати напрям обертання валиків. Гідросистема містить оливний фільтр і рівень оливи.

DP 660 м Стаціонарна

Молотковий Електромотор Привід 45 кВт; 1500 об./хв 1,5 Продуктивність, т/год Розміри подрібнювальних відходів: до 40 довжина, мм до 20 ширина, мм 1–5 Розміри фракції на виході, мм: Габаритні розміри машини: 1880 довжина, мм 1000 ширина, мм 1500 Вага, кг Тип ротора

РуБальна машина DP 660 P Деревоподрібнююча машина DP 660 Р (роторного типу) з приводом від електродвигуна призначена для подрібнення кускових відходів деревообробки, що утворюються при виробництві пиломатеріалів та фанери, а також кусків кори, на тріску.

РуБальна машина DP 660 E Деревоподрібнююча машина DP 660 E з приводом від електромотора, дискового типу, з нахиленим завантажувальним бункером, гідравлічною подачею сировини та викидом тріски нагору призначена для подрібнення деревних відходів. Встановлюється стаціонарно на рівній поверхні і не потребує анкерного кріплення. Привід машини здійснюється від електромотора через ремінну передачу. Підготувала Марічка МАТВІЄНКО

DP 660 Т

DP 660 Р

Навісна з приводом від ВВП трактора Ножовий Електромотор 30 кВт; 1000 об./хв до 6

Стаціонарна з приводом від електродвигуна Ножовий Електродвигун 30 кВт; 1500 об./хв до 4

DP 660 Е

Ножовий Електромотор 30 кВт; 1500 об./хв до 6

від 300 і більше до 240 10–40

до 40 до 450 5–20

від 300 і більше до 240 10–40

1800 1400 760

1470 1180 1080

1500 1600 960

Стаціонарна

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

матеріали

1 на правах реклами

Сучасні технології опорядження деревини продукцією Тм «Sirca» Важливою рисою виробника якісних і надійних ЛФМ для меблевого виробництва є його готовність іти назустріч клієнтові в питаннях підбору та впровадження на виробництві оптимальної лакофарбової системи. Фахівці компанії «Sirca» разом із технологами мережі колор-студій «Фарбія» завжди готові допомогти вирішити проблеми, які виникають на столярно-меблевих виробництвах. Саме тому продукція «Sirca» успішно завойовує український ринок.

Велику популярність нині в Україні завоювали універсальні концентровані барвники ТСU 2000. На відміну від більшості наявних на ринку дешевих барвників, ТСU 2000 вирізняється незначною витратою. Якщо при застосуванні недорогих барвників для одержання насиченого відтінку необхідно 6–7 нанесень, то з концентрованими барвниками «Sirca» достатньо 2–3. Для різного ступеня насиченості барвники можна розбавляти у співвідношенні від 1:1 до 1:10.

Вплив на ступінь насиченості барвника й рівномірність фарбування чинить також метод нанесення, який може бути: • «мокрим» – тиск повітря 1–1,5 атм. Його застосовують, коли необхідно підкреслити пори (рустикальний ефект); • «напівсухим» і «сухим» – тиск повітря відповідно 4–4,5 та 5–6 атм. Застосовують для одержання рівномірного зафарбовування на таких породах як сосна, вільха та інші. При цьому фарбувати слід перехресним способом (уздовж і впоперек). Для одержання насиченого кольору при «сухому» методі необхідно здійснити більше проходів. Слід зазначити, що виробники часто припускаються поширеної помилки – наносять барвник на ґрунт, а не на деревину. Ця проблема виникає через характерне для більшості українських деревообробних підприємств погане шліфування деревини, що призводить до нерівномірного фарбування. Але це не зовсім правильно, тому що цей метод не відповідає рекомендаціям виробника ЛФМ і не забезпечує необхідного результату. А надто, нанесення барвника на ґрунт може призвести до послаблення адгезії подальших шарів покриття. Якщо ж усе-таки виникає необхідність нанести барвник на ґрунт, то рекомендуємо до 100 г концентрованого барвника ТСU 2000 додати 600 мл бутилацетату й 300 мл поліуретанового лаку із затверджувачем. Отриману суміш наносять на висушений шліфований ґрунт і через 5–7 хв покривають фінішним прозорим лаком. Таке фарбування знижує ризик послаблення адгезії та забезпечує необхідний результат. Якщо ж просто нанести барвник на ґрунт, то при подальшій експлуатації покриття, навіть у разі найменшого удару, можливе відшарування фінішного шару. Варто пам’ятати, що для зовнішніх робіт необхідно використовувати зовсім

інші барвники, ніж для меблів і столярних виробів, які експлуатують усередині приміщень. Барвники для меблів і міжкімнатних дверей мають достатню світлостійкість лише для внутрішніх робіт. Нині меблева галузь використовує багато деревини бука. При фарбуванні бука барвниками на розчинниках неможливо одержати чисті, яскраві, насичені кольори без «брудних» відтінків. Фахівці компанії «Sirca» розробили водяні рецептури барвників із додаванням акрилового зв’язуючого для фарбування шпону та масивної деревини бука. Технологію фарбування букової деревини водяними рецептурами «Sirca» вже успішно впровадили кілька українських

підприємств. Вони змогли одержати саме той результат, на який розраховували, і якого неможливо було досягти, використовуючи органорозчинні барвники. Наприклад, виробник офісних крісел – компанія «Новий Стиль» (Харків) – висунув перед компанією «Фарбія» завдання впровадити процес фарбування з використанням водяних барвників, які при нанесенні методом занурення забезпечували би рівномірне фарбування букових підлокітників складної форми. Важливо було уникнути надмірного всмоктування барвників торцевими поверхнями й утворення патьоків у місцях стікання барвника. Усі ці вимоги задовольнили водяні барвники серії IMА 856, які виготовляють чотирьох відтінків. Ще одним прикладом успішного впровадження водяних барвників є компанія «Артіс», котра вже більше 10 років виготовляє меблі в італійському стилі. За допомогою барвників «Sirca» їй вдалося досягти повної відповідності кольору фарбованого бука італійському оригіналу, що було неможливим при використанні барвників інших постачальників. Багато українських виробників меблів, які використовують букову деревину, змогли оцінити ефективність застосування барвників «Sirca» на водяній основі й успішно їх використовують, навіть, незважаючи на те, що це потребує збільшення тривалості сушіння. Побутує помилкова думка, що водяні барвники дуже піднімають ворс на деревині. Але це твердження справедливе й для барвників на основі розчинників, якщо процес шліфування був неякісним. Ще одним популярним видом барвників «Sirca» в Україні є CPI 561, CII 520. Вони дають змогу одержати ефект «біленого» дуба або ясена. Крім того, є серія напівпрозорих вирівнювальних барвників, прикладом якої є барвник CTS 3051. Їх застосування є актуальним у разі вико-

ристання неоднорідної за кольором і текстурою деревини. Ґрунтівки, які сьогодні пропонує компанія «Sirca», повністю задовольнять вимоги українських споживачів. Наприклад, є серія універсальних ґрунтів, які дуже швидко сохнуть, мають високий сухий залишок (40–50%), різняться поліуретановими смолами, на основі яких вони виготовлені, та фізико-механічними властивостями. Враховуючи звернення українських споживачів, мережа колор-студій «Фарбія» також почала пропонувати двокомпонентні поліуретанові ґрунтівки FPU 35. Завдяки тому, що до складу FPU 35 входять твердіші смоли, її можна шліфувати на верстатах. Ще однією особливістю цієї ґрунтівки є можливість разового нанесення у фарбувальній кабіні прохідного типу з витратою до 190 г/ м2, попри те що витрата звичайних ґрунтівок становить 120–130 г/м2 (дані зазначені без обліку втрат на розпилення). Новим напрямом для України є виробництво й обробка декоративних елементів із твердого пінополіуретану (обрамлення спинок ліжок, дзеркал, картин, карнизів тощо). Один із виробників, який впровадив у себе технологію виробництва цих виробів, навіть і не підозрював, що на той момент були недоступні спеціальні ґрунтівки для твердого пінополіуретану, а звичайні не мають необхідної адгезії. Для таких виробництв компанія «Фарбія» пропонує двокомпонентну ґрунтівку FE 215. Чому в цьому випадку необхідне використання спеціальної ґрунтівки? При виготовленні виробів із пінополіуретану прес-форми змащують спеціальними засобами, які містять воски й парафін, що погіршує адгезію, тому без матеріалів спеціального призначення не обійтися. Компанія «Sirca» розробила спеціальну білу поліефірну ґрунтівку «POLIBIAN-COV», яка не містить стиролу й ароматичних розчинників. Її сухий залишок дорівнює 90%, що дає змогу знизити викиди в атмосферу органічних речовин і досягти кращого заповнення, ніж порівняно зі звичайними поліефірними ґрунтівками. Цю ґрунтівку можна використовувати для MDF і деревини. Після нанесення на ґрунтованій поверхні можна виконувати різноманітні види опорядження (глянцеве або матове, з патиною або без тощо). Впровадження поліефірних ґрунтівок у промислових масштабах гальмується відсутністю в Україні спеціальних розпилювачів із роздільними каналами подавання основи з каталізатором і основи із прискорювачем. Ще однією спеціальною ґрунтівкою компанії «Sirca» є «fpi 255» – двокомпонентна

ізолювальна ґрунтівка, яка дає змогу закрити смолу в деревині хвойних порід. Проблема підвищеного вмісту смоли характерна для хвойної деревини, а ґрунтівка допоможе вирішити пов’язані з цим проблеми. Українським виробникам меблів дуже сподобалася двокомпонентна поліуретанова біла ґрунтівка, яку використовують для обробки MDF і деревини. Це високоякісна тиксотропна ґрунтівка «FPР225 tix», що забезпечує дуже щільне покриття. Вона добре зарекомендувала себе на оздоблювальних лініях українських виробників, у тому числі на виробництві меблів для кухонь і ванних кімнат, де існують підвищені вимоги до якості покриття.

лаКи «SIRCA» Кожен лак має свою галузь застосування й різні фізико-механічні властивості. Тому, якщо ви робите сходи, то вам потрібен дуже твердий лак. Для цього типу виробів компанія «Sirca» пропонує паркетний лак OPU 60, що добре зарекомендував себе в Україні. Сформоване з його використанням лакофарбове покриття відповідає всім вимогам, які висувають до підлогових покриттів залежно від стійкості до механічних і хімічних навантажень. Ще один вид лаку, який зацікавить виробників, – акриловий двокомпонентний ОPU79, який постачають кількох ступенів блиску (20, 30 або 90). Він особливо актуальний тоді, коли необхідно, щоб лак не спотворював колір емалі й був прозорим. І найголовніше, щоб цей колір не змінювався у процесі експлуатації виробу. Саме тому такий лак містить УФ-фільтр. Це дає змогу за потреби виготовляти нові додаткові вироби з використанням тих самих барвників і ґрунтівок, а їхній відтінок не відрізнятиметься від меблів, що експлуатували певний час. Підприємства столярно-меблевої галузі, котрі співпрацюють із торговельною мережею «Фарбія», можуть одержати професійну технологічну підтримку як при впровадженні нових технологічних процесів класичної обробки деревини, так і при використанні різних ефектів, підборі лакофарбових і клейових матеріалів, устаткування й інструментів для обробки виробів із деревини, рекомендації з виявлення причин браку при формуванні лакофарбових покриттів, склеюванні деревини й личкуванні ДСП і MDF натуральним шпоном. Спільно з фахівцями компанії «Sirca» торговельна мережа «Фарбія» вирішує будь-які висунуті перед нею столярно-меблевими підприємствами завдання.

мережа Колор-студій «фарбія» 0-800-500-518 www.farbiya.com наш інтернет-магазин shop.farbiya.com швидко! зручно! надійно! cmyk

cmyk

обладнання

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

Установки й транспортери для переробки деревних відходів Із паном Войцехом Кітою, торговельним представником польської фірми «Teknamotor» Sp. z o. o., ми постійно зустрічаємося на виставках у Києві, Мінську та Москві. Про те, що спонукає фірму до такої активної діяльності в країнах СНД і які результати цієї роботи, ми й попросили розповісти пана Войцеха. – Ми пропонуємо деревообробникам свої новітні стаціонарні та мобільні, барабанні й дискові подрібнювальні верстати для переробки тонкоміра, відходів лісопиляння й деревообробки, а також обрізання дерев. Варто звернути увагу на наші найпотужніші мобільні моделі 250 SDT – їх випускаємо з турбодизельними (потужністю 64 або 84 к. с.) двигунами. Популярною є установка 160SD (38,5 к. с.), ціна якої дуже вигідна з урахуванням переваг: мобільність і можливість подрібнювати гілки діаметром до 160 мм. Це «родзинка» нашої продукції – її особливо рекомендую. Згадані моделі використовують для виробництва тріски безпосередньо на лісосіках під час лісозаготівлі. На бажання клієнта, для підвищення прохідності цих установок на них встановлюємо ширші колеса від сільськогосподарських машин. Установки з менш потужними двигунами 120S, 120SD рекомендуємо використовувати дорожнім організаціям для подрібнювання відходів унаслідок проріджування лісокущових смуг уздовж магістралей і на вулицях міст і селищ. Наші фахівці розробили спеціальне обладнання для експлуатації його в умовах осінньовесняного бездоріжжя; це обладнання можна приводити в дію також від двигуна трактора. До речі, навісну дробарку 250R випускаємо у двох варіантах: із подаванням матеріалу збоку або ззаду. Причому бічне подавання передбачає

переробку відходів і їх навантаження на задній причіп. Останнім часом великий попит на наші стаціонарні барабанні установки. А надто, що одночасно з постачанням подрібнювального обладнання ми допомагаємо замовникам вирішити проблеми завантаження й вивантаження тріски. Для механізації цих процесів компанія «Teknamotor» проектує й виготовляє транспортери будьякої довжини під певний вид відходів. Для переробки довгоміра й обапола застосовуємо вібро- або стрічковий транспортери, для кускових – вібротранспортер. Окрім того, постачаємо вібро- і ланцюгові столи подавання для транспортування довгого кускового матеріалу. Якщо йдеться про вивантаження тріски, пристосовуємо верстат до пневмотранспорту або пропонуємо вивантаження стрічковими транспортерами будьякої довжини. Замовник повинен лише точно визначити розмір тріски на виході, тому що в наших верстатах регулювати цей показник можна лише в межах 20% (у напрямі зменшення розмірів фракції) за допомогою регулювання швидкості подавання. Вважаємо, що виробники, які пропонують вільне регулювання розмірів тріски, заздалегідь знижують продуктивність верстата. На нашу думку, клієнт повинен на самому початку визначити, як і де він використовуватиме тріску, і тільки згодом оформляти замовлення. Тому, щоб зробити пропозицію клієнтові, я прошу

його надіслати фотографію відходів, визначити їх обсяг і вихідні дані тріски. Це дуже важливо, щоб не помилитися у виборі верстата. У нашій пропозиції також є похилий поворотний транспортер, що може вантажити тріску на висоту до 5 м у бункер або контейнери. Він повертається на 180° в обидва боки й може одночасно наповнювати 2 контейнери. Сьогодні кілька установок «Teknamotor» уже працюють в Україні, Білорусі та Російській Федерації. Наш завод розробив і випустив рубальну машину для переробки відходів фанерного виробництва «Skorpion» 500ЕВ/3 (REF). Тут у системі подавання матеріалу на переробку були застосовані інноваційні конструкторські розробки, що дає змогу одночасно здійс-

нювати рубання обрізків шпону – рванини і відходів серцевини («олівців») діаметром до 170 мм. У серпні 2012 року ми поставили таку машину на «Українську сірникову фабрику». Хочу зазначити: ми дуже пишаємося, що наші рубальні машини й системи транспортування сировини та продукції знаходять дедалі більше клієнтів у країнах СНД. Кожна із цих поставок наочно доводить деревообробникам України, Білорусі й Росії, що недороге польське обладнання, яке ми ретельно проектуємо, якісно виготовляємо, забезпечуємо надійним сервісом і технічною підтримкою, може успішно конкурувати із найкращими світовими зразками. Оксана СКОРИК

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

Як вибрати аспірацію для деревообробного підприємства? Закінчення. Поч. на с. 10

аспірація повЕРнЕннЯ повІТРЯ Після очищення повітря треба повернути у приміщення (в тому випадку, якщо на вулиці температура нижча за +18°С). При такому методі можна зекономити тепло, витрачене на нагрівання повітря. Влітку застосовують клапан, який дає змогу вимкнути повернення повітря в приміщення. Повертають повітря за допомогою спеціального каналу, який перед тим, як увійти в приміщення, має два повороти під кутом 90°, щоб захистити приміщення від вибухової хвилі в разі вибуху аспіраційної установки. Повернене повітря рівномірно розподіляється через спеціальні сітчасті канали, не створюючи протягів на виробництві.

СиСТЕма виванТажЕннЯ вІДхоДІв

Повернення повітря

Система вивантаження відходів залежить від багатьох факторів: кількості, типу, вологості й розмірів відходів, а також кількості і процентного співвідношення дрібного пилу після шліфування. Раніше для вивантаження відходів використовували шнеки. Нині багато виробників відмовляються від шнекового вивантаження, тому що воно ненадійне. Тепер дедалі частіше використовують системи з вивантажувачами-дозаторами і пневматичним транспортуванням до місця зберігання відходів, а також системи вивантаження відходів типу «рухома підлога». Для руху тирси аспіраційною системою використовують скребкові транспортери з ланцюговим приводом.

17 • зниження концентрації відходів у повітрі аспіраційної установки. Тобто необхідно максимально швидко вивантажувати відходи з установки відразу після їх уловлювання. Що менша концентрація відходів в повітрі, то менша ймовірність вибуху; • при виготовленні установки максимально запобігти ймовірності загоряння за допомогою статичної електрики. За потреби і на бажання клієнта в повітропроводах виробники встановлюють системи детектування летких іскор і гарячих осколків інструмента, які гасять водою, котру розпилюють розташовані далі форсунки. Якщо ж в аспірацію потрапило джерело вогню і призвело до загоряння, то в такому випадку спрацьовує основний захист аспірації від пожежі і вибуху. Розглянемо, чому пожежа в аспіраційній установці, розміщеній на відкритому повітрі, при правильному захисті не завдасть великої шкоди підприємству. 1. Спрацьовують протипожежні клапани на вході і виході (повернення повітря) в аспірацію, ізолюючи джерело заго-

ряння. Вогонь не повернеться у приміщення, де працюють люди і зберігаються готові вироби та напівфабрикати. 2. Вимикаються вентилятори. 3. У повітропроводах, які повертають повітря у приміщення, є додаткові кришки, які легко вибиває вибухова хвиля. Це теж додатковий захист. 4. У аспіраційних установках фірми «Schuko» передбачений спеціальний трубопровід для безпечного гасіння аспірації за допомогою звичайного пожежного крана. Персоналу не потрібно ризикувати життям і намагатися гасити вогонь власноруч. Після такої пожежі можна втратити фільтри та систему струшування, деякі контакти і електропроводку на системі аспірації, кришки в аспірації та системі повернення повітря. Зате всі повітропроводи з шиберами, вентилятор, канали повернення повітря і корпус аспірації не будуть пошкодженими. Після ремонту й заміни елементів, що вийшли з ладу, аспіраційна установка знову готова до роботи. За матеріалами «Schuko» підготувала Марічка МАТВІЄНКО

виБухоБЕзпЕЧнІСТь І пожЕжогаСІннЯ

Антистатичні поліефірні фільтри

Дуже важливу роль у виборі аспірації відіграють аспекти пожежо- та вибухобезпеки. Запам’ятайте! Усі аспіраційні установки, що працюють з горючими і вибухонебезпечними речовинами (деревний пил, тирса), теоретично можуть спалахнути і/або вибухнути. Стовідсотково гарантувати, що установка не загориться, не може жоден виробник. Щодо пожежо- та вибухобезпеки виробники якісного обладнання звертають увагу на такі моменти:

Система вивантаження відходів

cmyk

обладнання

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

«Salvador Supercut 100» – оптимально для оптимізації «Salvador» – не просто бренд якісного обладнання, а й символ передових технологій, яскравим прикладом яких є нова модель оптимізатора «Supercut 100».

«Supercut 100» – автоматизований верстат для поперечного розкроювання, що докорінно реорганізовує процес з оптимальним співвідношенням ціни та якості. Ексклюзивна система подавання, що базується на спеціальному зубчастому, армованому привідному пасі, забезпечує максимальне прилягання пиломатеріалу, безперебійну роботу, довговічність і високу точність розкроювання. Систему притискання заготовки формує комплект коліс великого діаметра, зусилля в якому, завдяки електронним та пневматичним пристроям, регулюється автоматично.

унІвЕРСальнІСТь Модульна конструкція оптимізатора «Supercut 100» дає змогу використовувати струменеві принтери для деревини та відеокамери, що гарантує контроль за процесом розкроювання.

Завдяки ексклюзивній системі індивідуального зчитування інформації з кожної заготовки та високій надійності механізму сортування, забезпечено їх максимальну точність сортування. Однак це не всі властивості оптимізатора «Supercut 100», що вигідно вирізняють його з-поміж конкурентів. Одна з головних переваг – індивідуальна консультація спеціалістів дилера та заводу-виробника, що забезпечує підбір саме тієї конфігурації обладнання, яка найбільше відповідає виробничим потребам замовника.

«SIGNUS VERSION» «Supercut 100» моделі «SIGNUS» – це автоматичний верстат для поперечного розкроювання, розроблений спеціально для видалення дефектів деревини без попередньої оптимізації. Інноваційна та проста у використанні електронна система дає змогу розкро-

ювати матеріал за мітками оператора й автоматично керувати первинним і вторинним різами оброблюваного пиломатеріалу. Основні механічні та технічні характеристики аналогічні моделі з оптимізатором.

аБСолюТно пЕРЕДова ТЕхнологІЯ Програмне забезпечення верстата базується на ОС «Windows», що спрощує його керування, завдяки інтуїтивно-зрозумілій та ефективній графіці, а також наявності всіх необхідних даних на робочому моніторі оператора. Достатньо лише задати необхідні параметри: розмір, кількість і дані для механізму сортування. Широкі можливості індивідуального налаштування дають змогу оптимізувати кожне завдання. Велику увагу приділено статичним даним, діагностиці стану обладнання і телесервісу, побудованих на інноваційній системі підтримки режиму імітаційного моделювання як на робочому місці, так і в режимі «on-line» безпосередньо з офісу. Оптимальні технічні характеристики забезпечують максимальний вихід заготовок, для визначення яких система керування потребує лише дві тисячні частки секунди. Пакет програмного забезпечення «Supercut 100» – «усе включено», встановлений на більшості верстатів, що забезпечує найкращу роботу обладнання та співвідношення його продуктивності й вартості. Відтак, «Salvador» – компанія з великим досвідом роботи (першу лінію оптимізації виготовлено в 1983 році), високою спеціалізацією та безперервним технологічним удосконаленням для задоволення виробничих запитів клієнта. Олег ТКАЧЕНКО, начальник відділу продажів ТОВ «МВМ-Київ»

обладнання

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

Правильний розрахунок аспіраційної системи – запорука енергоощадності підприємства Інтенсифікація деревообробних виробництв і зростання вимог ринку до якості продукції призводять до збільшення енергозатрат, пов’язаних із видаленням відходів деревообробки – аспірацією. Порівнявши загальне енергоспоживання деревообробного підприємства з енергозатратами на аспірацію, бачимо, що останні становлять від 40 до 60% загальних витрат.

Рис. 1. Децентралізація аспіраційних систем

Тому під час розробки проектів деревообробних виробництв, зокрема проектів аспірації-повітроочищення, в ТзОВ «ТЕХЕКО» намагаються звести ці затрати до мінімуму. Для цього застосовують такі заходи: ● найчастіше на деревообробних підприємствах можна побачити кущові аспіраційні системи, де один вентилятор обслуговує до десяти і більше верстатів з очищенням повітря за допомогою циклона. Найефективнішою при цьому може стати децентралізація аспіраційних систем, коли один вентилятор обслуговує один (рідше – два-три) верстати (рис. 1). У такому разі при простої окремих одиниць технологічного обладнання відсутні затрати на аспірацію та зменшується об’єм викидів теплого повітря в атмосферу; ● використання фільтрувальної станції замість циклона дає змогу під’єднати кілька аспіраційних систем. Проте під’єднання кількох вентиляторів з однаковими характеристиками до фільтрувальної станції відповідної продуктивністі не гарантує надійної й ефективної роботи системи в цілому, якщо

окремі ланки цієї системи не будуть гідравлічно збалансовані між собою. Ефективна робота аспіраційних систем можлива лише при правильному гідравлічному розрахунку; ● при обслуговуванні кількох верстатів одним вентилятором важливо оптимізувати розміщення колектора-збірника. Оптимізація дасть змогу розрахувати втрати тиску окремих ділянок аспіраційної системи та мінімізувати затрати енергії на видалення і транспортування відходів від верстата до бункера, тобто вирішити транспортне питання; ● використання фільтрувальної станції зменшить плату за викиди, значно покращить якість очищення повітря та дасть змогу зекономити на нагріванні припливного повітря. Фільтруванням можна довести концентрацію пилу до допустимої норми для повернення в робочу зону. Але слід пам’ятати, що при визначенні площі фільтрування необхідно знати характеристики певного фільтрувального матеріалу та робити поправку на концентрацію й дисперсність пилу в пилоповітряній суміші; обробка ● механічна деревини супроводжується

Рис. 2. Приймач багатопилкового верстата з видаленням кускових відходів та регульованою витратою повітря

утворенням значної кількості відходів: стружки, тирси, пилу. Утворені відходи потребують негайного видалення із зони різання, оскільки можуть призводити до небажаних наслідків як для обслуговуючого персоналу, так і для інструменту й самого верстата. На якість видалення відходів суттєво впливає конструкція пилоприймача. Вдале рішення пилоприймача зменшить енергетичні затрати аспіраційної системи. Часто при розробці конструкції деревообробного обладнання видаленню відходів приділяють другорядну роль, оскільки методики розрахунку та конструювання аспіраційних систем у деревообробці до сьогодні залишаються до кінця не впорядкованими. Нині, коли з’являється багато вузькоспеціалізованого високопродуктивного обладнання з високими швидкостями різання

й утворенням при цьому великої кількості деревних відходів, особливу увагу слід приділяти саме конструкції приймача. На жаль, не всі види деревообробного обладнання мають типові приймачі, тому процес вловлення відходів при виході з-під інструменту потребує додаткових досліджень. Як приклад, на рис. 2 зображено розроблений конструкторами ТзОВ «ТЕХЕКО» приймач багатопилкового верстата з видаленням кускових відходів та регульованою витратою повітря. У цій статті наведені лише основні заходи, які можуть покращити показники деревообробного виробництва. Але й цього достатньо, щоб відчути економію електричної та теплової енергії й забезпечити кращу економічну ситуацію на підприємстві. Роман КЛИМАШ, директор ТзОВ «ТЕХЕКО»

3D-малюнок – це просто ТОВ «Артіль» ЛТД – один із найбільших виробників меблів і деревообробного обладнання в Україні, який динамічно розвивається та впроваджує у виробництво нові технології й постійно вдосконалює деревообробне і металообробне обладнання власного виробництва. У 2011 році компанія освоїла виробництво серії верстатів для обробки скла «ArtGlass», ввела в серію фрезерний верстат із ЧПК «Артмастер 3015 Racer» і розробила систему карусельної зміни інструмента на 8 фрез для радіусних верстатів із ЧПК «Артмастер-R». У цій статті ми розповімо про новинку 2012 року. Останнім часом в інтер’єрах усе більше використовують гнуті вироби: у кухнях – радіусні фасади; у шафах-купе, дитячих кімнатах і спальнях – радіусні дверцята й усілякі елементи декору. Багато компаній не застосовують гнутих елементів при створенні дизайну меблів, тому що не володіють технологією й не мають необхідного для таких цілей обладнання.

Якщо виготовити гнутий елемент (фасад, дверцята) можна і без спеціального обладнання, використовуючи різноманітні підручні засоби, то виконати різьблення чи фрезерування значно важче. Ручне фрезерування на гнутих фасадах є непростим завданням – якість і зовнішній вигляд цілковито залежать від музи і майстерності різьбяра. Для підвищення продуктивності необхідно розширити штат працівників, але багато компаній не можуть собі цього дозволити (особливо в час фінансової

кризи). Але що робити, коли замовник хоче нанести об’ємні елементи (3D-малюнок), наприклад, на гнутий фасад чи спинку ліжка? Доведеться звернутися до різьбяра, а це – малопродуктивно і не завжди з необхідною якістю. Такий варіант допустимий, коли необхідно виготовити одну чи кілька деталей, та що робити, коли є потреба в серійному виробництві таких елементів? Для таких завдань чудово підходять фрезерні верстати із ЧПК для фрезерування на гнутих фасадах. Ця технологія порівняно не нова, але в ній завжди було одне слабке місце – матриці. Їх потрібно виготовляти під кожен радіус фасаду. Сьогодні на верстатах із ЧПК «Артмастер» ця проблема вирішена завдяки поворотному шпинделю, за допомогою якого можна фрезерувати заготовки для радіусних фасадів будь-якої складності, без обмеження за довжиною й шириною. А надто, новий верстат дає змогу фрезерувати не тільки радіусні фасади, а й плоскі поверхні, такі як двері, будь-які меблеві елементи тощо. Назавжди можна забути про матриці для гнутих фасадів – верстат обладнаний високоточним лазерним сканером «Sensopart» (Німеччина), який сканує виріб перед фрезеруванням і автоматично

накладає отриманий малюнок на потрібний радіус або форму. Немає необхідності вивчати складне програмне забезпечення. Усі малюнки й 3D-моделі виконують у площині, а програмне забезпечення робить усю іншу роботу й з легкістю наносить майбутній візерунок на гнуту форму виробу. Для більшої продуктивності верстат оснащений сервоприводами на всіх трьох осях. Щоб коротенько описати принцип роботи оператора верстата «Артмастер», досить навести його основні дії: ● установити й закріпити радіусний фасад на робочій поверхні фрезерного верстата;

сканування ● виконати форми (при цьому потрібно задати тільки ширину фасаду або робочу ширину верстата); ● після завершення сканування за допомогою програмного забезпечення створити малюнок у площині (так само як і під звичайний 3-координатний верстат). Вибравши тип інструмента, швидкість, тип обробки й інші параметри, готовий файл при імпортуванні автоматично повторює форму відсканованого виробу; ● розпочати процес фрезерування виробу. Сергій СТАНЧО

cmyk

матеріали

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

ЗроСТАймо рАЗом!

на правах реклами

Компанія «ЄВРОПРОЕКТ УКРАЇНА» презентує на українському ринку мережу центрів продажу «КОЛОРМАРКЕТ» «Колормаркет» – мережа оптово-роздрібних центрів із продажу та підбору фарб і кольорів, консалтингу в сфері вибору та встановлення обладнання, а також широкого асортименту лакофарбових матеріалів для фарбування поверхонь будь-якого типу. Мета новоствореної мережі – вирішити проблеми щодо вибору та фарбування усіх типів поверхонь різного призначення. Типовий споживач звертається з метою виготовити гарний чи «спеціалізованого» вигляду фасад або виріб, а отримує більше – відповідні знання щодо правильного вибору методу фарбування, матеріалу, обладнання та умов фарбування. Саме такий комплексний і спеціалізований підхід, на відміну від звичайної колорстудії, позиціонує «Колормаркет». А надто, ми можемо і допомагаємо кожному споживачеві, незважаючи на масштабність його виробництва та складність потреб. Професійність технологів дає змогу вирішувати нестандартні завдання, яких за роки нашої діяльності було чимало. Для цього наші працівники навчаються на Європейських заводах виробників, а також підвищують свої навики на професійних курсах. Бренди, що реалізує «Колормаркет», належать до преміумсегмента ринку лакофарбових матеріалів, які виготовляють, сертифікують та стандартизують на європейському рівні.

Для промислової обробки деревини ми пропонуємо: • «Sayerlack» – італійський бренд лакофарбових матеріалів, а саме: лаки, ґрунти, патини, морилки, розчинники тощо на поліуретановій, поліефірній, водяній та акриловій основах, а також матеріали УФ твердіння; • «sia Abrasive» – швейцарський бренд абразивних матеріалів, а саме: рулони для шліфування, безконечні стрічки, круги для ручного та машинного шліфування, абразивні листи, щітки та інші допоміжні матеріали; • «Borma Wachs» – воски, мастила, реставраційні матеріали, які з роками додають дерев’яним виробам ціннішого вигляду; • «Dynea» – промислові ПВА, карбамід-формальдегідні, поліуретанові тощо клеї для усіх типів дерев’яних поверхонь і категорій вологостійкості D2, D3 і D4. В авторемонтних технологіях пропонуємо: • «Solid» – власний і міжнародний бренд лакофарбових матеріалів для авторемонтних робіт;

• «R-M» – лакофарбові матеріали для автомобільних поверхонь та іншого застосування; • «ЗМ» – абразиви та інші допоміжні матеріали для фарбування. А також: • «CAP arreghini» – італійські фарби для фасадів, стель, стін та інших архітектурних рішень; • «ITW Industrial Finishing» – ручне та автоматизоване обладнання для фарбування. Відтак, якісно підібраний асортимент продукції та професійність працівників «Колормаркету» дають змогу вирішити будь-які проблеми у сфері фарбування. Завдяки розвитку будівельної галузі, а також попиту на індивідуальний підбір матеріалів і кольорів зростає й продаж якісних фарб та допоміжних матеріалів. Відтак, мережа «Колормаркет» стрімко розвивається та зростає. Нині вона налічує 9 магазинів у Києві, Донецьку, Львові, Одесі, Харкові, Дніпропетровську, Житомирі, Рівному та Коломиї. На стадії розробки – десятий магазин, який планують відкрити у Славуті. Для інвесторів це добре відпрацьований інструмент для

інвестицій, що вже кілька років успішно функціонує та приносить стабільні доходи. Чудовий асортимент, добре спланована маркетингова компанія, а також допомога з боку материнської компанії дають змогу зростати разом. Така політика вигідна і звичайним споживачам, адже їм доступні високоякісні товари та послуги. Для прикладу, одна з переваг відомого італійського бренда «Sayerlack» – широкий асортимент спецефектів, морилок і патин для дерев’яних поверхонь. Ми гарантуємо фарбування будьякого виду, підбираємо усі можливі кольори як за шкалою «RAL» та «NCS», так й індивідуально для різних поверхонь. Завдяки швидкому вибору фарб, досвіду та

професіоналізму ми здатні задовольнити запити найвибагливіших клієнтів. А надто, приділяємо велику увагу підтримці лояльних споживачів, надаємо знижки та «притримуємо» товар для постійних клієнтів на складі. Наші дилери є в усіх областях України. Допомога клієнтам у вирішенні проблем фарбування – завжди на першому місці у наших пріоритетах. Ми чудово розуміємо: допоможемо клієнту сьогодні – завтра він допоможе нам. Тому наш девіз: «Зростаймо разом!»

Київ, вул. Пшенична, 8 тел.: (044) 594-19-43/44/45; (067) 329-07-85 www.europroject.org, www.colormarket.ua

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

сонячна енергетика

Сонячні енергетичні системи Використання сонячного випромінювання як відновлюваного й дешевого джерела енергії є чистим, досить простим і природним способом отримання всіх форм енергії.

аналІз СуЧаСних гЕлІоСиСТЕм Геліотермічний метод отримання енергії полягає в перетворенні енергії випромінювання на тепло. Наприклад, у сонячній електростанції отримане від Сонця тепло подають до нагнітальної турбіни електричного генератора. При цьому основними елементами такої системи є геліостати, тобто дзеркала, що обігріваються енергією Сонця і скеровують його (віддзеркалені) промені на розміщений у центрі установки абсорбер, котрий встановлений на вежі. Абсорбер – це система труб, які фокусують і поглинають відбите від геліостатів сонячне випромінювання. Всередині труб циркулює рідина (розчин натрію, магнію, нітрат калію), пара якої обертає турбіну. Іншим видом сонячної електростанції є лінійні сонячні колектори у вигляді параболоїдів, у центрі яких розміщені трубчасті абсорбери із циркулювальною робочою рідиною. Перегрітий теплоносій використовують для підігрівання пари в турбіні, що обертає генератор, який виробляє електроенергію. Система керування постійно регулює положення соняч-

них променів. Це «слідкувальний» геліоколектор. Параболічні колектори найефективніші, і їх широко використовують на практиці. Геліоспектральний метод отримання енергії забезпечує перетворення енергії сонячного випромінювання на електричну за допомогою фотоелектричних елементів (останні перетворюють на електроенергію пряме і дифузне розсіяне випромінювання сонця, коли хмарно). Електроенергію, вироблену фотоелементами, використовують для потреб індивідуальних споживачів і живлення невеликих комунальних і промислових об’єктів. Особливої уваги заслуговує комбіноване використання сонячної енергії, тобто коли теплові колектори поєднані із фотоелектричними в єдину систему, оскільки житлові будівлі потребують одночасно тепла й електроенергії. Зокрема, в 2030 р. планується розбудова сонячних космічних електростанцій на геостаціонарних сателітах. Адже сонячна енергія на орбіті такого сателіта дає змогу отримати в 4–10 разів більше енергії ніж на Землі. Енергію, отриману на орбіті, планують передавати на

Землю у вигляді ультракоротких хвиль, де за допомогою генераторів синусоїдального сигналу вона перетворюватиметься на змінний струм. При комбінованому використанні сонячної енергії поглинальну поверхню теплових колекторів монтують частково із сонячних батарей, що перетворюють частину випромінювання на електроенергію, а іншу енергію випромінювання (близько 50%) – безпосередньо на теплову. Комбіновані геліоустановки і системи в цілому дають змогу використовувати до 60% сонячного випромінювання і є ефективнішими, бо поверхня, що використовується, є спільною для теплових і фотоелектричних колекторів. Використання сонячного випромінювання, зокрема його теплової енергії, – це чистий, простий і натуральний спосіб отримання всіх форм необхідної нам енергії. Тому в більшості країн світу кількість енергії сонячного випромінювання, що потрапляє на дахи і стіни споруд та будинків, набагато перевищує річну потребу в споживанні цієї енергії їх жителями. За допомогою спеціальних пристроїв (сонячних колекторів) можна обігріти житлові будинки та комерційні приміщення і забезпечити їх гарячою водою. Слід відзначити, що сонячне випромінювання може бути перетворене на корисну енергію за допомогою активних і пасивних сонячних систем. До активних сонячних (геліо-) систем належать сонячні колектори (поглиначі-акумулятори) і фотоелектричні елементи (останні перетворюють сонячне випромінювання безпосередньо на електроенергію). Пасивні геліосистеми отримують під час проектування будівель і підби-

рання матеріалів таким чином, щоб максимально використати енергію Сонця. Зауважимо, що пасивні сонячні будівлі – це споруди, проект зведення яких розроблений із максимальним урахуванням місцевих кліматичних умов і де використовують відповідні технології та матеріали для обігрівання, охолодження та освітлення будинків завдяки Сонцю. Використовуючи енергію Сонця, геліосистеми дають змогу заощаджувати до 75% традиційного палива, яке необхідно для нагрівання гарячої води, і до 50% – необхідного для опалення. У перспективі потенціал використання сонячної енергії може бути навіть вищим, якщо будуть подолані певні технічні проблеми акумулювання тепла. Реальна частка сонячного теплопостачання сьогодні вища, ніж свідчить статистика, тому що її увага зосереджена переважно на електроенергії. Якщо загальну потребу в теплі врахувати в загальному енергетичному балансі, то сонячна енергія виявиться одним із головних видів поновлюваної енергії. Середньомісячне денне надходження залежить від хмарності неба, кута нахилу сприймальної поверхні, орієнтації прозорих огороджень відносно напрямків (південного, південно-східного, південно-західного). Рівень акумулювання сонячного випромінювання залежить від конструкції енергоактивної покрівлі (насамперед, від матеріалу зовнішньої прозорої поверхні) і схеми теплотехнічної прив’язки до системи теплопостачання геліоустановки чи екодому. В середньому цей рівень може становити 40–60%, а при використанні теплових насосів – 75–90% обсягу надходження сонячного випромінювання.

Таким чином, розташування, ізоляція, орієнтація прозорих стінок і теплове навантаження безпосередньо на споруду (будівлю, сушильну установку) повинні утворювати єдину комплексну систему. На сьогодні є безліч варіантів геліоенергетичних систем. Теплова енергія, яку можуть виробити геліосистеми, є обмеженою і залежить від таких факторів: конфігурації системи та її конструктивних особливостей, ступеня ясності дня, температури холодної води, об’єму бака, температури оточуючого навколишнього повітря. Через те, що сонячна енергія на земній поверхні нестабільна в часі, геліоколектори майже завжди під’єднані до акумулятора теплової енергії, що накопичує корисну енергію (системи без акумулювання тепла менш ефективні).

аналІз гЕлІоСиСТЕм ДлЯ ТЕплопоСТаЧаннЯ БуДинКІв Через універсальність, ефективність, гнучкість і зручність найбільшого поширення набули рідинні системи (далі «геліосистеми») з акумулятором теплової енергії (бак із водою чи спеціальною рідиною, басейн, ґрунт), у яких є окремі елементи з чітко визначеними функціями: сонячний колектор – перетворення і поглинання енергії; акумулятор теплової енергії – поглинання і збереження енергії; з’єднувальний трубопровід – доставка з мінімальними втратами теплової енергії в акумулятор. Геліосистеми бувають одночи двоконтурні (може бути і більше контурів), з природною чи примусовою циркуляцією теплоносія (вода чи спеціальна незамерзаюча рідина). Продовження на с. 23

cmyk

сторінка компанії

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року на правах реклами

Захист прихованих дерев’яних конструкцій Деревина – горючий матеріал, який за певних умов ще й гниє. І це не є секретом ні для кого. Також багатьом відомо те, що деревину необхідно додатково обробляти різноманітними захисними засобами. При цьому є безліч варіантів захисту.

Усі намагаються захистити будинок зовні, забуваючи про те, що зсередини він також старіє та руйнується. У цій статті йтиметься про приховані дерев’яні конструкції, які ми бачимо тільки при спорудженні будинку, а згодом вони недоступні через свої конструкційні особливості й не підлягають декоративній обробці. Балки перекриття і кроквяні конструкції здебільшого уражають жуки-червиці. Лаги підлоги й чорнова підлога піддаються впливу будинкових грибів. А якщо до прихованих конструкцій добереться полум’я, то наслідки можуть бути плачевними. Усі вищеперелічені негаразди залежать тільки від швидкості пошкодження прихованих конструкцій, усі вони критичні й небезпечні для деревини як разом, так і поодинці. До прихованих дерев’яних конструкцій належать: ● несучий каркас (каркасного або каркасно-щитового будинків); ● чорнова підлога й лаги; ● міжповерхові балки перекриття; ● мауерлат, крокви, решетування крокв, прошивна рейка (покрівельна конструкція); ● перегородки; ● відкоси віконного та дверного отворів; ● підкладкова дошка під окладний (нижній) вінець; ● інші приховані конструкції. Захистити деревину в цих конструкціях можна двома методами: ● захист від біоруйнування; ● вогнезахист. Для обробки таких прихованих елементів деревини, як, наприклад, відкоси віконного отвору й підкладкова дошка під окладний вінець їх консервувати. Причому деякі недбайливі будівельники взагалі не використовують цей вид конструктивного захисту деревини від гниття. Однак при правильному застосуванні захисних речовин такі приховані дерев’яні елементи можна вберегти на тривалий термін. При цьому найправильнішим буде застосування методу «вимочування», що гарантує необхідну витрату антисептика. Будь-які інші варіанти з використанням валика, пензля або розпилювача будуть малоефективні. У випадку підкладкової дошки років через 20–25

її можна просто замінити на нову за допомогою домкрата, без заміни перших вінців. Також можна поміняти й гідроізоляційний матеріал, який на той час уже втратить свої властивості. Отже, давайте поговоримо про метод «вимочування» і те, як його правильно використовувати при будівництві об’єкта в обмеженому просторі. Деякі будівельні компанії й виробники комплектів будинків надають цю послугу й просочують приховані дерев’яні елементи у виробничих умовах. Найпростіший варіант – беремо лопату й викопуємо траншею у ґрунті на глибину багнета й на довжину найдовшого елемента (наприклад, 6 м). Далі у траншею двома шарами вкладаємо плівку (краще армовану) й заливаємо консервувальним антисептиком (у нашому випадку це може бути «СЕНЕЖ» або «СЕНЕЖ БІО»). Вимоги до пиломатеріалу: ● вологість деревини повинна бути не більше 22–24%; ● механічну обробку (стругання, свердління, розкроювання в розмір тощо) пиломатеріалу необхідно виконати до процесу антисептування. Процес просочування доволі тривалий: дерев’яні елементи занурюють у робочий розчин антисептика («СЕНЕЖ» або «СЕНЕЖ БІО») як мінімум на 30–60 хв. Далі просочений пиломатеріал вкладають на прокладки під навісом не менше ніж на 72 год (3 доби) для хімічної фіксації захисної речовини в деревині. І тільки після цього пиломатеріал можна використовувати у прихованих конструктивних елементах. Найнадійніший варіант консервування прихованих дерев’яних елементів – це просочення пиломатеріалу під тиском із використанням автоклава (метод вакуум-тиск-вакуум). Основною його перевагою над вимочуванням є те, що глибина просочення пиломатеріалу становить не менше 5 мм. При автоклавному просоченні вартість пиломатеріалу зростає як мінімум на 30–40%. Основна проблема цього методу просочування – відсутність належної кількості автоклавів (немає конкуренції) для задоволення попиту споживачів. Тому найпоширенішим залишається метод «вимочування» у спеціальних ваннах.

Такі приховані дерев’яні конструкції, як чорнова підлога, лаги підлоги, відкоси дверного прорізу, також можна просочувати методом «вимочування». Але якщо такої змоги немає, то можна скористатися методом «нанесення на поверхню» з використанням підручного інструменту (пензель, валик, розпилювач). Вимоги до пиломатеріалу такі ж, як і при просоченні методом «вимочування» – вологість пиломатеріалу – не більше 22–24%. Будь-яку механічну обробку (стругання, свердління, розкроювання в розмір) пиломатеріалу необхідно здійснити до антисептування. Для просочення рекомендуємо використовувати захисний засіб «СЕНЕЖ БІО». Важливо відзначити, що нанесення на поверхню необхідно здійснювати як мінімум два рази з інтервалом часу, необхідним для висихання нанесеного шару (при обробці в приміщенні це 60–90 хв). При нанесенні «СЕНЕЖ БІО» знадвору під навісом інтервал можна збільшити до 24 год (залежно від погодних умов). Приблизна витрата на одне нанесення становить 150–200 г/м2. Якщо обробку здійснювати усередині будинку, то додатково просушувати матеріал під навісом 72 год (3 доби) не обов’язково, оскільки при цьому вплив погодних умов відсутній. Усі вищеописані приховані конструкції передбачають обов’язковий біозахист (консервацію) деревини для запобігання її руйнуванню, через часте їх зволоження, утворення конденсату, так звані містки холоду, близьке розташування ґрунтових вод, високу пористість бетону, в якому волога по капілярах дуже швидко піднімається. Усі ці фактори чинять руйнівний вплив на деревину, і якщо знехтувати консервацією, то через кілька років доведеться замінити багато прихованих елементів конструкції вашого будинку. Без правильного й обов’язкового конструктивного захисту дерев’яного будинку захисні речовини можуть і не впоратися з навантаженням, – і тоді наслідки будуть дуже сумні. Продовження в наступних номерах

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року

сонячна енергетика

Сонячні енергетичні системи Продовження. Поч на с. 21 Класифікація геліосистем У зв’язку з інтенсивним розвитком технологій сонячної енергетики у світі з’явилося безліч конструктивних рішень і варіантів геліосистем, які класифікують за різними критеріями. Ми зупинимося на класифікації за принципом конструювання і докладно розглянемо рідинні системи сонячного теплопостачання з акумулюванням теплової енергії.

У поданій в таблиці класифікації наданий тільки загальний список часто використовуваних варіантів геліосистем, які можна застосувати в кліматичних умовах України. Ми не розглядатимемо повітряні системи, тому що це зовсім інша і дуже широка тема. Відразу відкинемо системи, де розігрівання води в баці здійснюють сонячною енергією безпосередньо через його стінки («сонячний бак»), тому що в спрощеному вигляді ці системи неефективні і навіть небезпеч-

ні тим, що при температурі, до якої може розігрітися вода (до 36–40°С), дуже інтенсивно розмножуються бактерії, які можуть викликати різноманітні хвороби, наприклад, ангіну. А ефективніші і технологічніші їх «побратими» (теплоізольовані й засклені) не одержали поширення через низку причин. Будь-яку систему сонячного теплопостачання бажано конструювати з акумулятором теплової енергії, але є системи, у яких він відсутній. Через те, що надходження сонячної енергії не-

стабільне в часі, такі системи не рекомендують розраховувати на ступінь покриття від Сонця більше 10%. Ці системи ми також не розглядатимемо через дуже вузьку специфіку їх застосування. В одноконтурних системах у сонячні колектори надходить і нагрівається саме та вода, яка витрачається з бака-акумулятора. Переваги одноконтурних систем: ● простота системи водонагрівання; ● можливість одержати найвищий ККД системи в цілому. Недоліки одноконтурних систем: ● високі вимоги до якості води (бажано низька твердість і висока якість). На стінках каналів сонячного колектора інтенсивно осідають солі, канали можуть бути засмічені брудом, що намивається, – це призводить до значного погіршення ефективності чи навіть до повного виходу з ладу (якщо вчасно не прочистити канали); ● підвищена корозія через розчинене у воді повітря; ● майже повна нездатність нормальної роботи при мінусових температурах (небезпека розриву труб); ● низький ефективний термін експлуатації (не більше 3–5 років). У двоконтурних системах у контурі сонячних колекторів розміщений спеціальний теплоносій (звичайна незамерзаюча нетоксична рідина з антикорозійними та антиспінювальними присадками чи підготовлена вода); при цьому теплова енергія

від теплоносія передається воді за допомогою теплообмінника (спіральна труба в баці – «змійовик», зовнішній теплообмінник чи апарат «бак у баці»). Переваги двоконтурних енергетичних систем: ● значне підвищення надійності роботи системи (сонячні колектори завжди в хорошому стані, тому що немає випадання солей і намивання бруду); ● можливість безпечної роботи системи при мінусових температурах; ● сонячні колектори не потребують додаткового обслуговування; ● триваліший гарантований ефективний термін експлуатації (10–50 років). Недоліки двоконтурних систем: ● незначне зниження ефективності роботи системи через наявність додаткових теплових втрат у колекторах і трубопроводі, а також через необхідність застосування теплообмінника (близько 2–5%); ● якщо застосовують незамерзаючий теплоносій, то це також незначно погіршує ефективність системи через нижчу його теплопровідність (порівняно з водою); ● необхідність періодичної заміни теплоносія (перевірка стану що 6–7 років із можливістю заміни). Ігор ОЗАРКІВ, Василь КОЗАР, НЛТУ України Закінчення в наступному номері

cmyk

пропозиція

Деревообробник №18 (300) 18 вересня – 1 жовтня 2012 року