7 квітня – Благовіщення Пресвятої Богородиці
Шановні жителі Новоград-Волинського краю! Щиро вітаємо вас з Благовіщенням Пресвятої Богородиці – одним з найбільших християнських свят. Саме цього дня – за православним календарем – вісник Божий Архангел Гавриїл приніс звістку Діві Марії про майбутнє народження Сина Божого. Тим самим людям було дано знак про початок спасіння людського роду. Благовіщення називають святом весни і загального благоденства. У цей день відбувається третя зустріч зими з весною. У природі Господь благословляє землю і відкриває її для сівби та сільськогосподарських робіт. Тож нехай Боже благословіння ніколи не покидає українську землю. Нехай у ваших оселях завжди панує здоров’я, щастя та добробут! Миру, злагоди, благополуччя вам і вашим родинам! В. Весельський, міський голова | О. Пономаренко, секретар міської ради В. Михнюк, голова райдержадміністрації | Д. Рудницький, голова районної ради
НЕЗАЛЕЖНА
інформаційно-громадська газета
№15 від 7 квітня 2016 року
ЧасПлюс OnLine — http:// http://www.chasplus.info www.chasplus.info/
Виходить у четвер
Роздрібна ціна 3грн
Електричний струм
«полює» за родиною з Ужачина? 12-річний Тарас, якого медики ледве повернули з того світу після удару електричним струмом, став четвертою жертвою від подібного нещасного випадку у своєму роду. Від розряду електрики загинула його бабуся, серйозно постраждали мама і брат, а в їхньому будинку постійно ламаються електролічильники...
Т
ого дня, 30 березня, ніщо не віщувало біди. Після школи, надвечір, 12-річний Тарасик Савчук вирішив навідатись у березовий гай і забрати банки з соком, які там поставив напередодні. Поїхав велосипедом – відстань понад кілометр. А коли під’їхав, закріпив двоколісного друга на підніжку за метрів два від електричного стовпа у вигляді літери «Л» і пішов до лісу. Треба сказати, бетонні опори на цій лісовій дорозі – найсучасніші, обривів дротів бути не може, заземлення йде в середині стовпа. А дротами подається електричний струм напругою 10 тисяч кіловат. Коли хлопчик повернувся і хотів узяти велосипед за руль, його транспортний засіб раптом відкинуло до стовпа. Тарас ступив у трикутник велосипеда, щоб підняти його, як раптом хлопчика почало трусити. Він навіть не зрозумів, що його уразило струмом. Так продовжувалось, за його словами, хвилин п’ять. Де він узяв сили – чи шоковий стан допоміг? – піднятися і йти додому. Він ледь чвалав, часом опускався в знемозі на землю. Дихання перехоплювало. І хоч відразу зателефонував по мобільному телефону мамі, сказавши, що з ним коїться щось погано, далі говорити не мав сил. Дитину в такому стані побачив єгер Юрій Васильович Дейнека, котрий їхав
машиною повз нього і хотів підвезти додому, та хлопчик відмовився. Боявся налякати людей своїм виглядом? Опустився на землю, трохи посидів. А потім знову вперто продовжував іти. Мама – Інна Іванівна – вибігла назустріч і допомогла дійти до будинку. Відразу ж викликала «швидку допомогу». – Приїхали справді дуже швидко. Медичні працівники також дивувались, як Тарасик самотужки дістався дому, – розповідає жінка. – Вони не дозволили йому навіть устати, довелося одягати в лежачому стані. Зробили кілька ін’єкцій і повезли в реанімацію. Тому що було очевидно – уражене серце. І вже тільки в лікарні побачили опіки від струму на тілі хлопця – на нозі, руці і найбільший – на боку, нижче серця. Тиск і пульс були дуже високими. Три дні Тарас перебував у реанімації, і надій на видужування лікарі не могли дати. Але мама вірила, і разом із сином молилася ( вони – сім’я віруючих). Тарасик дякував Господу за збережене життя. А мамі розповів, що за ті хвилини, коли його термосило біля електричного стовпа, у нього пронеслося, як на кінострічці, усе життя. Треба сказати, Тарас Савчук – хлопчик, яких називають «живчиками». Непосидючий, енергії – понад край.
Він у Слободороманівській гімназії, де навчається, всерйоз почав займатися гирьовим спортом, обожнює свого тренера Олександра Миколайовича Дідовця – семиразового чемпіона світу серед ветеранів. У березні Тарас став чемпіоном району у своїх віковій і ваговій категоріях. Можливо, це й дало йому сили впоратись із трагедією… Уже через три дні його перевели з реанімації у травматологічне відділення – здоров’я пішло на поправку. Мама полегшено зітхнула. А у вівторок, 5 квітня, батьки забрали Тараса додому – хай у рідній обстановці оздоровлюється. Ми побували на місці трагедії. І справді не зрозуміло, як подібне сталося. Тарас показав нам, як усе відбувалось. На запитання, чи не боїться знову тут опинитись, посміхнувся і сказав, що ні. Він – дитина з багатодітної родини. Інна Іванівна виростила п’ятьох синів, має звання «мати-героїня». Цікаво, що на стовпі біля їхнього подвір’я уже сімнадцять років живуть лелеки – прилітають щовесни відтоді, як вона при пологах утратила ще одного синочка. А до того лелеки у них не водились. ЗАКІНЧЕННЯ НА 2-ій СТОР.