ТОВ "Новоград-Волинський
Масив-привид постійно тримає в страху всіх його жителів 3 стор.
каменедробильний завод"
реалізує зі складу щебінь гранітний та відсів ція к а р ф а в о н грн Доставка 0 6 — 8 3* 20-40-тонними машинами.
НЕЗАЛЕЖНА
інформаційно-громадська газета
067-410-27-12 №16 від 14 квітня 2016 року
ЧасПлюс OnLine — http:// http://www.chasplus.info www.chasplus.info/
Як у вдови з дітьми квартиру відбирали
Виходить у четвер
Хто викликав силовиків, щоб розігнати новоград-волинців?
ителі, що мешкають уздовж річок Хомора та Случ, Ж починають повставати проти картонно-паперової фабрики, що в Понінках Хмельницької області. Людей
Детектив по-звягельськи
Хоч минуло уже більше трьох років, а в пам’яті Олени Юріївни і досі стоїть плач її дітей, коли їх, малолітних, разом з нею виганяли пізньої осені з їхньої ж квартири. Причому, на цю подію прибув і приватний нотаріус, хоча в цьому аж ніякої потреби ніколи не має: певно, зробивши уже свою чорну справу, хотів помилуватися «плодами» своєї діяльності. — Де зимувати, що робити?! — розпач краяв душу молодої вдови. Чоловік загинув на заробітках, а хто неї захистить? Привабила квартира №19 по вулиці Рокоссовського, 4 у Новограді-Волинському не одне жадібне око: сусіди розповідали, що там зроблено чудовий ремонт, як у нас називають, за європейськими стандартами. Тож і зазіхнули на неї, бажаючи легкої наживи, посадовці різного рангу. І причина знайшлася — не завжди вчасно сплачувала вдова кредит у банк, узявши 250 тисяч гривень. А
коли все ж сплатила цю суму, то, щоб не втратити привабливу «здобич», їй нарахували додатково близько 400 тисяч пені… У півтора рази більше взятої суми. Усе це з метою відібрати незаконним шляхом квартиру, негайно виставити її на продаж, щоб швидше отримати такі жадані прибутки! І тут сюжет закрутився справді як у детективі! Дядько Олени Юріївни — на той час депутат районної ради Микола Олександрович Кузнець — узявся допомогти племінниці, як і раніше, коли оформляв кредит на себе, бо їй таку суму не давали. Узагалі Миколу Олександровича знають в Яруні — селі Новоград-Волинського району, де живе і займається приватним підприємництвом — як напрочуд добру людину, благодійника, котрий часто школярів возить на екскурсії то у Львів, то до Києва, чи на різні свята приходить до місцевої школи з подарунками, чи допомагає зубожілим людям. І як депутат,
багато зробив гарного колишній військовий для рідного села. Йому серце боліло за долю Олени та її дітей — донечок 2008 і 2010 років народження, які після виселення із квартири в місті мусили жити в Яруні у хаті разом із хворими дідусем, бабусею та прабабусею-інвалідом… Жах та й годі! — скажуть люди. А так і є. Тому й кинувся Микола Олександрович на їхній захист і почав стукати в різні юридичні двері. Тільки… Не дрімали й зловмисники. І, хоч на квартиру було накладено арешт, його швиденько відмінили і виставили квартиру на продаж. За законом удова мала першочергове право на викуп своєї квартири. Та й тут обійшли її стороною. Посадові особи ПП у Житомирі, яким було ввірено нерухоме майно, де жили малолітні діти, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом обману, підробки документів та за допомогою підставних осіб обернули житло по вулиці Рокоссовського на
користь третьої особи. А сталося це так. Для участі у торгах з купівлі квартири зареєстрували чотири особи. Троє з них виявились мешканцями Житомира, які сплачували гарантійні внески чомусь одночасно упродовж шести хвилин у місті Новоград-Волинський. Хоча в цей день ніхто із покупців не ознайомився зі станом квартири, яку мали намір купити на торгах. Пізніше, коли М. О. Кузнець добився відкриття кримінального провадження за фактом установлення ознак злочину в діях причетних до цієї справи осіб, на допиті вони зізналися, що кошти особисто не сплачували, на торги прибули, тільки відмовились брати у них участь. Тому й став переможцем четвертий учасник так званих "торгів", мешканець міста Новоград-Волинський М. А., котрий, за його словами, прагнув придбати квартиру для своєї доньки. До участі ж у цих торгах Кузнеця М. О. та О. Ю. не допустили — їх просто не зареєстрували.
Роздрібна ціна 3грн
Спочатку працівника торговельної організації ПП не було на робочому місці, хоч М. О. Кузнець і О. Ю. її чекали до останнього, а з’явилась вона після 16.00 — тобто по закінченні часу реєстрації, і, звичайно, відмовила їм. До того ж, сказала, що торги будуть перенесені на інший день, бо ніхто не зареєстрований для участі в них. І показала журнал реєстрації. Насправді ж торги провели наступного дня. Як вам, шановні читачі, таке закручування сюжету? Крім того, коли звірили згідно з вилученими квитанціями почерки чотирьох учасників торгів, крім М.А., у всіх не було особистих підписів платників, а одним почерком були написані повні прізвища. І цей почерк чомусь був дуже схожий на почерк приватного нотаріуса. Дива твої, Боже, робляться з людьми, коли йдеться про зиск, про чималі гроші! Так, квартиру продали за… Закінчення на 17-ій сторінці
"дістало", що ось уже декілька років, як комбінат відновив своє виробництво, а через відсутність функціональних очисних споруд усі стоки зливаються в річку. Окрім того, усі каналізаційні відходи 8— тисячного селища також ідуть на паперову фабрику, а вже звідти, звісно ж у річку. Хомора вже давно мертва — там не живуть навіть жаби, але ж вона несе свої води у річку Случ, із якої бере воду багатотисячне місто Новоград-Волинський. На межі, де річка Хомора впадає у річку Случ, уже також плаває мертва риба, а через запах, який став випаровуватись при підвищенні температури, просто неможливо дихати. Самі ж жителі Понінок розділилися на дві радикально налаштовані групи: одні — хочуть закриття фабрики, адже їм набридло дихати сажею та «ароматними» випарами з річки, а інші — працівники — ревно захищають свого господаря та, відповідно, свої робочі місця. Тож, коли мирна делегація з Новограда-Волинського, Баранівки та Рівненщини 12 квітня приїхала в селище, щоб обговорити проблему, то її зустрічали молодики спортивної зовнішності та агресивно налаштовані працівники картонно-паперової фабрики, а проводжали двома автобусами озброєних силовиків, які так і не назвали причини того, чому вони заблокували автобус делегації. Про детективний сюжет круглого столу в Понінках наступний матеріал. Закінченна на 11-ій стор