Web evangelia 2018

Слово на кожен день

Євангеліє 2018 Дорога, Правда і Життя

Видавництво Святого Павла Видавництво “Свічадо” Львів 2017

УДК 27-247“2018” Є 13

Є 13 Євангеліє 2018. – Львів: Видавництво Святого Павла. 2017, – 464 с.

ISBN 978-617-7510-09-2 „Євангеліє 2018” містить читання Літургії слова, повний текст Євангелія на кожен день літургійного року, коментар до нього, що має допомогти у роздумах над Божим словом, та коротку молитву, пов’язану з цим Словом. Така структура створена з думкою про християн, які хочуть ближче пізнати Бога через Його слово, а щоденно читаючи і роздумуючи над ним, навчитися ним жити. У додатку подано вибрані молитви, а також текст Святої Літургії римського обряду. Біблійні тексти: зі Святого Письма (Нового Завіту), які опрацювала Літургійна Комісія РКЦ для літургійного вжитку в латинському обряді (аd experimentum). Тексти молитов: „Щоденно з Богом”, 2015.

Cum permissione auctoritatis ecclesiasticae (За дозволом Церковної влади) ISBN 978-966-938-123-1 ISBN 978-617-7510-09-2

© Edycja Świętego Pawła, 2017 (коментар до Євангелія) © Видавництво Святого Павла, 2017

Вступне слово Архієпископа Мечислава Мокшицького Митрополита Львівського Бо слово – живе й діяльне (…) і розрізняє чуття й думки серця (Євр 4, 12). Цей фрагмент Послання до Євреїв нехай стане для кожного з вас заохоченням до щоденного читання Святого Письма – Книги Життя, у якій записана історія зустрічі людини з Богом. Водночас ми повинні пам’ятати, що Біблія – це не стільки літопис, скільки віковічна мудрість, актуальна для кожного покоління і кожної епохи. Автор Послання до Євреїв стверджує, що Боже слово живе, що оцінює наші вчинки у світлі істини, джерелом якої є Предвічний Бог. Ця істина відрізняється від людського уявлення про неї, адже думка людини змінюється залежно від суб’єктивних поглядів, політичної системи чи моди. Божа правда є вічною, тому на ній варто будувати своє життя, мета якого – вічність і цілковите з’єднання з Богом, який об’являє себе на сторінках Писання. Саме тому святий Єронім говорить, що „незнання Святого Письма є незнанням Христа” і заохочує відкритися на пізнання Бога Біблії. Надіюся, що „Євангеліє 2018”, яке вперше видається українською, але вже популярне в інших країнах Європи, дасть можливість поглибити розуміння Божого слова, керуватися ним у щоденному житті, а також плідніше переживати зустріч з Ісусом в Євхаристії. Усім читачам цього видання зі щирого серця благословляю і бажаю, щоби щоденні роздуми над рядками Святого Письма змінювали нас і світ, у якому ми живемо.

+ Мечислав Мокшицький Архієпископ Митрополит Львівський 3

ВСТУП У Євангелії Ісус говорить про себе: „Я є дорога, і правда, і життя! Ніхто не приходить до Отця інакше, як через Мене”. Бог запрошує людину до вічної спільноти зі собою. Однак людина сама мусить вирушити в дорогу, яка визначена їй у цьому світі. Ця дорога до Отця завжди веде через Ісуса Христа – нашого Наставника й Учителя. Він є дорогою, оскільки в Ньому ми знаходимо найкращий приклад життя, сповненого любові і милосердя. Він – Правда, оскільки через Нього ми пізнаємо Божу мудрість, яка так потрібна нам, щоби вірити, довіряти і любити. Він є надміром життя – джерелом повного, щасливого і плідного існування. Євангеліє містить життя, слова і вчинки Ісуса, це слово доброї новини Бога для людини. Безсумнівно, це не перестаріла розповідь, яка вже віджила своє, про яку забули і яка вже нікому не потрібна. Вона завжди жива і постійно актуальна. До того ж, це найкраща допомога людині, щоби добре і глибоко переживати своє буття. Тому варто сягати до Євангелія щоденно. Читаючи і роздумуючи над словами Спасителя, ми можемо заново відкривати красу Його земного життя, ми можемо повертатися до того, що Він навчав, і черпати мудрість, яка не дозволяє програти життя, яка не дозволяє людині просто животіти. Однак Євангеліє не можна читати як газету. Його не можна слухати як радіо. Зустріч із Божим словом вимагає від людини конкретної позиції: покірного слухання і відкритості на те, що хоче сказати Бог. Отже, потрібно знайти час для уважного читання Євангелія, необхідно також глибоко задуматися над прочитаним змістом, зіставити навчання Ісуса зі своїм життям. Потрібно, врешті, почати молитися цими словами і згідно з ними жити. І, найкраще, якщо робитимемо це щоденно. Тоді ми можемо пізнати Христа і захопитися Його навчанням, тоді ми зможемо постійно змінювати своє життя.

4

Оскільки не всі мають можливість щоденно зустрічатися з Божим словом на Євхаристії, тому ми підготували цю невелику публікацію, у якій міститься текст Євангелія на кожен день літургійного року. Поряд з фрагментом Євангелія подаються короткі роздуми, які допомагають замислитися над прочитаним Словом і глибше зрозуміти те, що хоче сказати Бог. Після кожних роздумів пропонується коротка молитва, яка показує один із багатьох шляхів втілення Божого слова в життя. Наприкінці цього видання міститься додаток, у якому можна знайти різні молитви християнина. Поряд зі щоденними молитвами там є Свята Літургія латинського обряду, а також літанії до Пресвятого Серця Ісуса та Пресвятої Діви Марії, Молебень до Страстей Господніх і розарієва молитва. Віримо, що „Слово на кожен день” 2018 року, буде цінною допомогою кожному, хто хоче знайти Ісуса Христа у своєму повсякденні та пізнати на власному досвіді Його цілющу і зміцнювальну благодать. Ми прагнемо, щоби кожне слово, яке виходить із вуст Бога, стало щоденною поживою на дорозі особистого освячення.

5

МЕТОД МОЛИТВИ БОЖИМ СЛОВОМ Дорога, Правда і Життя Це слова, які Ісус сказав сам про себе. Блаженний Яків Альберіоне, засновник великої Родини Святого Павла, до якої також належать Паулісти – священики та брати, взяв їх як метод духовної праці, що залучає всю людину – її розум, волю та серце. Цей метод він використовував також в особистому читанні Святого Письма, вбачаючи у дорозі, правді та житті чергові етапи. Коротко подаючи цей метод, хочемо, щоби він допоміг читачам посправжньому зустрітися з Божим словом і принести рясні плоди. Перш ніж розпочати читати Євангеліє 1. Вибери час і місце зустрічі.

2. Заплануй, скільки часу вона триватиме.

3. Поділи цей період на три частини і намагайся не скорочувати жодного етапу.

4. Розпочинаючи молитву, усвідом собі, що це зустріч з живим Богом. Він промовлятиме до тебе словами Євангелія, і кожне слово випливатиме з Його серця, сповненого любові.

5. Запроси Святого Духа, щоби допоміг тобі добре пережити цю зустріч і щоби відкрив перед тобою скарбницю Євангелія.

6. Попроси, щоби втихомирив у тобі все, що може заглушити голос Ісуса. Молитва перед читанням Євангелія В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь. Ісусе Христе, наш Учителю, що є Дорогою, Правдою і Життям, вчини, щоби ми навчилися любити Тебе любов’ю понад усе, як святий Павло – Апостол Католицької Церкви. Зішли Святого Духа, щоби навчив нас і нагадав нам те, що Ти проповідував.

6

Правда – освячення розуму Поволі прочитай фрагмент Євангелія. Євангелія. Це можна зробити кілька разів. Намагайся добре зрозуміти його зміст. Не аналізуй, яке значення цей фрагмент має для тебе, а зосередься на його суті та головній думці. У цьому можуть тобі допомогти додаткові запитання: – Що сталося?

– Хто бере участь у події?

– Хто говорить?

– Що говорить?

– Яка реакція Ісуса?

– Які слова Він говорить?

– З якою метою Він їх промовляє?

– Як люди реагують на Ісуса і Його слова?

– Які наслідки цієї події?

– Чи відкриваєш у цьому фрагменті щось нове, що досі було закрите перед тобою?

– Чи ти зрозумів щось більше? Дорога – освячення волі Подумай про себе як про учасника цієї події.

– У чому Ісус є для тебе прикладом?

– Які Його вчинки і слова несподівані для тебе, важкі, незрозумілі, захопливі, зворушливі?

– Як реагує твоя воля, коли ти придивляєшся до Ісуса і слухаєш Його слово?

– Які твої бажання?

– З чим не погоджуєшся?

– Чого ти не хочеш?

– Чого боїшся? Час на іспит совісті, совісті, у якому спробуй собі усвідомити, як наслідуєш Ісуса. Ти можеш скористатися короткими роздумами, що містяться під текстом Євангелія.

7

МЕТОД МОЛИТВИ БОЖИМ СЛОВОМ Життя – освячення серця Тепер відповідай Богові на слово, яке ти почув почув.. Слухай своє серце.

– Яка молитва народжується в ньому під впливом Євангелія, над яким роздумуєш? Без побоювань промовляй перед Господом свою молитву. Він почує не тільки кожне твоє слово, а й порухи твого серця, з якого народжується молитва. Це може бути слово прослави, подяки, перепрошення чи прохання. У цьому може допомогти молитва внизу сторінки. Скажи Господу все, що є в тобі, так наче всього себе хотів би помістити в Його серці. А коли слів виявиться замало, просто перебувай перед Ним і насичуйся Його присутністю. Наприкінці попроси Марію, щоби допомогла тобі зберігати Боже слово в серці та роздумувати над ним. Дозволь, щоби це Слово було натхненням для всього твого життя. Молитва після читання Євангелія Ісусе, Божественний Учителю, Ти маєш слова вічного життя. Я вірю, Господи і Правдо, але зміцни мою віру. Господи і Дорого, люблю Тебе всією своєю силою, адже Ти наказав мені досконало дотримуватися Твоїх заповідей. Господи і Життя, поклоняюся Тобі та прославляю Тебе, благаю і дякую Тобі за дар Святого Письма. З Марією пам’ятатиму і берегтиму Твої слова моїм розумом, а також буду роздумувати над ними у своєму серці. Ісусе-Наставнику – Дорого, Правдо і Життя, помилуй нас. Слава Отцю і Синові і Святому Духу, як було на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

8

ЄВАНГЕЛІЄ НА КОЖЕН ДЕНЬ Лк 2, 16-21

Поспішаючи, вони прийшли та знайшли Марію, Йосифа й Немовля, котре лежало в яслах. Побачивши, вони розповіли про те, що було сказано їм про цю Дитину. І всі ті, які чули, здивувалися зі сказаного їм пастухами. Марія ж зберігала всі ці слова, беручи до свого серця. А пастухи повернулися, славлячи й вихваляючи Бога за все, що чули та бачили, як їм було сказано. Як виповнилося вісім днів, – коли мали обрізати Його, – то дали Йому ім’я Ісус, як проголосив ангел ще перед Його зачаттям в утробі.

Початок у Христі

1 понеділок Урочистість Пресвятої Богородиці Діви Марії День Миру

• Чис 6, 22-27 • Пс 67 • Гал 4, 4-7 • Лк 2, 16-21

Обрізання, зазвичай, відбувалося вдома. Це була важлива, але скромна, сімейна урочистість. Цього дня дитина отримувала ім’я. Вірні цій традиції були й батьки Ісуса. Згодом, у наступних століттях, найвідоміші митці намагалися передати цю сцену надзвичайно урочисто. Зокрема італійські майстри часто зображували цю подію в мурах Єрусалимського храму. Вони відходили від історичної правди, щоб акцентувати схожість сцени обрізання Ісуса з хрещенням, яке уділяється в святині. Обрізання в Біблії було знаком союзу людини з Богом. Через хрещення людина стає новим творінням, що відродилося з води і Святого Духа. Розпочинаючи черговий рік, згадаймо таїнство Хрещення, яке для кожного з нас стало брамою до нового життя.

9

СІЧЕНЬ

Господи Ісусе, Ти насправді став моїм братом, зміцни мене своєю благодаттю і допоможи впродовж наступного року вірно і з любов’ю йти за Тобою.

2 вівторок

СІЧЕНЬ Йн 1, 19-28

Святих Василія Великого і Григорія з Назіанзу єпископів і вчителів Церкви

І це свідчення Йоана, коли юдеї з Єрусалима послали до нього священиків і левитів, щоб вони запитали його: „Хто ти?” І він визнав, не відмовився, а визнав: „Я – не Христос”. І запитали його: „То хто ж ти? Ти Ілля?” – І він відповів: „Ні! – Ти пророк?” – І він відповів: „Ні!” Вони ж сказали йому: „То хто ж ти такий? Щоб ми дали відповідь тим, які послали нас, що ти сам про себе скажеш?” Він відповів: „Я – голос того, хто кличе в пустелі: «Рівняйте дорогу Господеві!» – як • 1 Йн 2, 22-28 сказав пророк Ісая”. Були послані й від фарисеїв. Тож • Пс 98 вони запитали його і сказали йому: „Чому ти хрестиш, • Йн 1, 19-28 коли ти не Христос, не Ілля і не пророк?” Йоан у відповідь їм сказав: „Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, кого ви не знаєте, який іде за мною, [але був ще до мене], – я Йому не гідний розв’язати ремінця на взутті!” Це сталося у Витанії, на другому боці Йордану, де Йоан хрестив.

Відвага бути собою Йоан Хреститель був надзвичайно шляхетним чоловіком. Люди не могли байдуже пройти повз нього. В одних людей його мудрість і відданість Богові викликали агресію і нерозуміння, іншим – додавали сил. Йоан був хоробрим. Він не боявся за себе, коли потрібно було відстоювати правду. Звідки брав сили? Звідки ця відвага? Адже так часто нам її бракує. Відчуває страх той, хто не є собою. Боїться й утікає той, хто приховує своє справжнє обличчя. Йоан Хреститель часто говорив, що він не той, ким його вважають. „Я не хочу бути тим, ким я не є!” – це урок життя, який сьогодні ми отримуємо від нього. Дуже важко бути собою, коли ми звикли до того, щоб вдавати.

Святий Йоане Хрестителю, молися за мене і випрошуй мені в Бога благодать покори. Як колись ти вказував учням і тим, що до тебе приходили, справжнього Месію, так і сьогодні допоможи мені розпізнати Ісуса і бути Його учнем.

10

3 середа

Йн 1, 29-34

Наступного дня він бачить Ісуса, який іде до нього, і каже: „Ось Агнець Божий, що на себе бере гріх світу! Це Той, про кого я казав, що за мною іде Чоловік, який був ще до мене, бо Він був раніше від мене. Я не знав Його, але я прийшов хрестити у воді, щоб Він з’явився Ізраїлеві!” І засвідчив Йоан, промовляючи: „Бачив я, що Дух сходив, мов голуб, із неба, і залишився на Ньому. Я не знав Його, але Той, хто послав мене хрестити водою, сказав мені: «Над ким побачиш Духа, який сходить і перебуває над Ним, – Він Той, хто хрестить Духом Святим». І я побачив, і засвідчив, що Він – Божий Син”.

Пресвятого Імені Ісуса

• 1 Йн 2, 29 – 3, 6 • Пс 98 • Йн 1, 29-34

Ключ до світу „Ісусе, Сину Бога живого” – цим закликом розпочинається Літанія до Пресвятого Імені Ісуса, що одночасно є свідченням, яке про Ісуса дав Йоан Хреститель. Ім’я Ісус має особливу силу. Слово Боже підказує, що воно є твердинею для грішників, бо саме з огляду на Його Ім’я ми отримуємо відпущення гріхів. Це ім’я є ліками для хворих і допомогою в духовній боротьбі. Ісус, перед своїм вознесінням на небо, посилає учнів, запевняючи, що в Його Ім’я будуть виганяти бісів. Це Ім’я є також підтримкою для тих, хто молиться. Ісус пообіцяв, що здійснить те, про що ми проситимемо в Його Ім’я. Святий Ян Клімак стверджував, що Ім’я Ісуса стає різновидом ключа, який відмикає світ.

Господи Ісусе Христе, силою Твого святого Імені звільни мене з тенет гріха, зміцни віру і навчи молитися, уповаючи на те, що Ти завжди мене вислуховуєш.

11

1 четвер

• 1 Цар 2, 1-4.

10-12 • 1 Кор 29 • Мк 6, 7-13

Мк 6, 7-13

Покликавши дванадцятьох, Він почав посилати їх по двох, наділяючи їх владою над нечистими духами. І сказав їм, щоб нічого не брали в дорогу – тільки одну палицю: ні хліба, ні торби, ні мідяків у пояс, але щоби взули сандалі й не одягалися у дві одежини. І Він говорив їм: „Куди тільки ввійдете в дім, там перебувайте, доки не вийдете звідти. І коли б у якомусь місці не прийняли вас і не послухали вас, то, виходячи звідти, обтрусіть пил з ніг – як свідчення проти них. [Запевняю вас: легше буде Содому й Гоморрі в день судний, ніж місту цьому]”. І, вийшовши, вони проповідували, щоб люди покаялися, і виганяли численних бісів, а багатьох недужих помазували олією і зціляли.

ЛЮТИЙ

Таїнство зцілення Хвороба завжди пов’язана з безсиллям, обмеженням, а інколи й зі смертю. Вона може бути причиною самотності та замкнутості, розпачу, навіть бунту проти Бога. Проте інколи хвороба може стати дорогою духовного розвитку, школою молитви, шансом з’єднатися зі стражденним Христом, а також нагодою до солідарності з іншими людьми. Апостоли „недужих помазували олією і зціляли” (Мк 6, 13). Церква вірує і визнає, що серед семи таїнств, які установив Христос, є одне, спеціально призначене для зміцнення хворих, – таїнство Єлеопомазання. Недужа людина отримує в ньому особливу допомогу, благодать миру і відваги до боротьби з труднощами, що пов’язані з хворобою і стражданням.

Ісусе, цілителю душ і тіл, приходжу до Тебе зі своїми хворобами і слабкістю. Прийми, прошу, мої страждання як вираз любові до Тебе. Додай мені сил, щоб, попри труднощі, я витривав у вірі й ніколи не засумнівався у Твоїй спасенній любові.

44

2 п’ятниця

Лк 2, 22-40

Стрітення І коли, згідно із Законом Мойсея, минули дні їхнього Господнього очищення, то принесли Його до Єрусалима, щоби поДень ставити перед Господом, як то записано в Господньому богопосвяченого життя Законі: „Кожне немовля чоловічої статі, яке є первородним, назветься святим для Господа”. І щоб скласти жертву, згідно зі сказаним у Законі Господнім, – дві горлиці або два молодих голуби. В Єрусалимі був один чоловік на ім’я Симеон, муж праведний й побожний, який очікував утіхи Ізраїля, і Святий Дух був на ньому.

• Міх 3, 1-4 І було йому обіцяно Духом Святим, що він не побачить • Пс 24 смерті, доки не побачить Христа Господнього. І привів • Лк 2, 22-40 його Дух до храму. Коли батьки внесли Немовля Ісуса, щоби зробити з Ним за законним звичаєм, він узяв Його на руки, віддав хвалу Богові та й сказав: „Нині відпускаєш свого раба, Владико, згідно зі своїм словом, у мирі, бо мої очі побачили Твоє спасіння, яке Ти приготовив перед обличчям усіх народів: Світло для об’явлення язичникам і славу Твого народу – Ізраїля!” І Його батько та мати дивувалися тому, що говорилося про Нього. А Симеон поблагословив їх і сказав Марії, Його матері: „Ось, Цей поставлений на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі, як знак протиріччя; і тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрилися думки багатьох сердець!” І була тут Анна – пророчиця, дочка Фануїла з роду Асира; вона дожила до глибокої старості, а з чоловіком прожила сім років від дівоцтва свого; вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, служачи вдень і вночі постом та молитвами. Прийшовши в той час, вона прославляла Господа і говорила про Нього всім, хто чекав на викуплення Єрусалима. А як виконали все за Законом Господнім, вони повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета. Дитина ж росла й міцніла, сповнюючись мудрості, й благодать Божа була на Ній.

45

ЛЮТИЙ Жити у світлі Старець Симеон виразив своє щастя словами: „Бо мої очі побачили Твоє спасіння” (Лк 2, 30). Після довгих років очікування, витривалої молитви, його втомлені очі врешті розпізнали в натовпі людей, що перебували у святині, обличчя Спасителя. Сьогодні, у свято Стрітення Господнього і в День богопосвяченого життя, ми хочемо, щоби наш духовний зір був гострим, щоби ми виразно бачили у світі спасіння, яке приносить Христос. Він є істинним світлом, а отже кожна наша перемога над пітьмою песимізму, апатії чи розчарування, може стати джерелом радості. Що менше нарікання, критики та жалю до себе і світу, то більше Божого світла.

Віковічне Світло, Ти освітлюєш кожну людину, яка приходить на світ. Христе, мій Господи і Спасителю, сповни моє серце Твоїм світлом.

46

3 субота

Мк 6, 30-34

І посходилися апостоли до Ісуса та сповістили Йому про все: що зробили і чого навчили. А Він каже їм: „Ви підіть самі подалі в пустинне місце та відпочиньте трохи!” Бо так багато було тих, які приходили й відходили, що навіть не було їм коли попоїсти. Тож вони самі відпливли човном до відлюдного місця. Та побачили їх, як пливли, і багато хто впізнав їх. І пішки люди збіглися туди з усіх міст і прибули раніше за них. Вийшовши, Ісус побачив великий натовп; і змилосердився над ними, бо вони були, як ті вівці, які не мають пастуха, й почав їх багато навчати.

Святих Власія і Оскара, єпископів

• 1 Цар 3, 4-13 • Пс 119 • Мк 6, 30-34

Розповідати Ісусові Свята Фаустина Ковальська у своєму „Щоденнику” пише про те, як під час реколекцій з’явився їй Ісус і запитав: „Моя дитино, як тобі йдуть реколекції?” Сестра, здивована цим запитанням, відповіла: „Ісусе, але ж Ти знаєш як вони мені йдуть”. „Так, Я знаю, – відповів Ісус, – але Я хочу це почути з твоїх вуст і з серця”. Бог знає про нас усе. Він знає нас краще, ніж ми самі себе знаємо і розуміємо, але прагне, щоби на молитві ми говорили Йому про те, що відбувається в нашому житті, що ми думаємо і відчуваємо. Так, як це зробили Апостоли, повернувшись з місії проповідування Євангелія: вони прийшли до Ісуса і розповіли Йому про все, що відбувалося з ними. Богові жодна людина не є байдужою. Він прагне почути з наших вуст і сердець розповідь про наше життя.

Ісусе, мій Учителю, коли Ти мене ведеш, тоді мені все вдається. Прошу Тебе, Господи, ніколи не залишай мене. Ісусе, уповаю на Тебе!

47

1 четвер

БЕРЕЗЕНЬ

• Єр 17, 5-10 • Пс 1 • Лк 16, 19-31

Лк 16, 19-31

Один чоловік був багатий, одягався в багряницю та вісон і розкішно бенкетував щодня. А другий – бідний, на ім’я Лазар, лежав перед його ворітьми у струпах і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого; приходили пси й лизали його рани. Сталося, що бідний помер, і віднесли його ангели на лоно Авраама; помер же й багатий, і його поховали. І, терплячи муки аду, він звів свої очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні, й закричав, гукаючи: „Батьку Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, щоби змочив кінчик свого пальця у воді й охолодив мій язик, бо мучуся в цьому полум’ї”. Та Авраам промовив: „Сину, згадай, як ти одержував своє добро за свого життя, а Лазар – одне лихо. А тепер він тут втішається, ти ж – мучишся. І крім усього цього, між нами й вами лежить велика безодня, щоб ті, які бажають перейти звідси до вас, не змогли, і щоби звідти до нас не переходили”. Той же відказав: „Благаю тебе, батьку, пошли його до дому мого батька, бо маю п’ятьох братів, нехай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли на це місце страждання”. Та Авраам відповів: „Вони мають Мойсея та пророків: хай їх слухають”. А той продовжував: „Ні, батьку Аврааме, коли ж хто з мертвих прийде до них, то покаються”. Він же сказав йому: „Якщо Мойсея і пророків не слухають, навіть якби хто з мертвих воскрес, не повірять”.

Блаженні убогі Гроші є для того, щоби служити людині, а не навпаки. Надто легко потрапити в пастку жадібності – одвічну хворобу людського світу, у якій так важко зізнатися. Адже ми завжди можемо знайти якесь пояснення для боротьби за „більше”, „краще”, „ефективніше”. Варто також прислухатися до му-

76

дрості святого Томи Аквінського, який зауважив, що люди, які завжди досягають успіху, які вважають себе щасливими, і переконані, що нічого поганого з ними не станеться, поводяться не надто милосердно. Наші конкретні труднощі корисні, адже вони допомагають нам зрозуміти нещастя інших. Часто поштовхом до милосердя є наша власна скрута.

Господи, хоч це важко, однак я прагну Тобі сьогодні подякувати за всі невдачі, які я пережив. Можливо, Ти їх допустив, щоби мене чогось навчити. Якщо я ще не засвоїв цього уроку, і надалі егоїстично впевнений у собі, сповни моє серце благодаттю покори.

77

2 п’ятниця

БЕРЕЗЕНЬ Мт 21, 33-43. 45-46

Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, який насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому давильню, збудував башту, найняв робітників і відійшов. Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до робітників, щоб узяти свій врожай. Та робітники, схопивши його рабів, кого побили, кого вбили, кого закидали камінням. Тоді він послав інших рабів, більше, ніж перед тим, але й з ними вчинили • Бут 37, 3-4. так само. Нарешті послав до них свого сина, кажучи: 12-13a. 17б-28 • Пс 105 „Посоромляться мого сина”. Робітники ж, побачивши • Мт 21, 33-43. сина, заговорили між собою: „Це спадкоємець; ходімо, 45-46 вб’ємо його і одержимо його спадщину”. І схопивши його, викинули геть із виноградника і вбили. Тож коли прийде господар виноградника, то що він зробить тим робітникам? Кажуть йому: „Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим робітникам, які будуть вчасно віддавати його врожай”. Каже їм Ісус: „Хіба ви не читали ніколи в Писаннях: «Камінь, який будівничі відкинули як непридатний, саме він став наріжним. Від Господа це сталося, і це дивовижне в очах наших»? Тому й кажу це вам, що буде забране від вас Царство Боже і дане народові, який буде приносити його плоди”. Почувши Його притчі, первосвященики та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них, і намагалися Його схопити, та побоялися людей, котрі вважали Його за пророка.

Божий виноградник Образ виноградника був близький слухачам Ісуса, оскільки асоціювався зі щоденним життям. Окрім цього, цей образ часто з’являється у Біблії. Прикладом може бути прекрасна „Пісня про виноградник” із Книги Ісаї (5, 1-7). Пророк розповідає про те, як Бог турбується про свій народ, образом якого є виноградник. Високий мур оточує виноградник, збудовані давильні і сторожова башта. За свою велику любов і піклування про свій народ-виноградник Бог має право очікувати від нього добрі плоди. Водночас, як читаємо в „Притчі про бунтівних орендарів”, замість рясного

78

урожаю, Він отримує терпкий плід невдячності. Слухаючи цю притчу в період Великого Посту, варто поглянути на своє життя – наш виноградник. Які наші плоди?

Всемогутній Боже, Ти обдаровуєш мене всім необхідним для доброго і щасливого життя. Допоможи мені мудро використовувати Твої дари з користю для себе і моїх ближніх.

79

1 неділя

Йн 20, 1-9

Першого ж дня тижня Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений. Тож вона побігла й прибула до Симона-Петра та до другого учня, якого Ісус любив, і каже їм: „Забрали Господа з гробниці й невідомо, де Його поклали!” Тоді вийшов Петро з іншим учнем, і вони пішли до гробниці. Бігли обидва разом, та інший учень побіг швидше за Петра й прибув першим до гробниці. Нахилившись, побачив, що лежить полотно, однак він не ввійшов. Тут прибув слідом за ним і СимонПетро; він увійшов до гробниці й побачив, що лежить біля полотна хустка, яка була на Його голові; вона лежала не з полотном, але згорнена окремо, в іншому місці. Тоді ж увійшов й інший учень, який прибіг першим до гробниці, – і побачив, і повірив. Оскільки вони ще не знали Писання, що Він мав воскреснути з мертвих.

Урочистіть Воскресіння Господнього (Великдень)

• Діян 10, 34a.

37-43 • Пс 118 • Кол 3, 1-4 або 1 Кор 5, 6б-8 • Йн 20, 1-9

Порожня гробниця

Господи, Ти своїм славним воскресінням перемінив сум учнів на вічну радість, обдаруй і мене цією благодаттю, щоби я став свідком Твоєї величі.

127

КВІТЕНЬ

Кожного разу, коли в моєму житті світло перемагає темряву, коли повертається життя і надія, хоча здавалося, що все втрачено, коли радість проганяє з серця смуток, там діється щось з воскресіння. Великдень запрошує нас не тільки слухати Ісуса та Його учнів, які розповідають про те, що сталося, а й пережити у власному житті це світло, цю надію і цю радість, джерелом яких може бути тільки Господь, який воскрес.

2 понеділок

КВІТЕНЬ Мк 16, 1-7

Понеділок Великодньої октави

Вони з поспіхом відійшли від гробниці – зі страхом та великою радістю; побігли, щоби сповістити Його учнів. Коли ж вони йшли сповістити Його учнів, ось Ісус зустрів їх, кажучи: „Радійте!” Вони ж підійшли, обняли Його ноги й поклонилися Йому. Тоді каже їм Ісус: „Не бійтеся, ідіть, сповістіть Моїм братам, щоб ішли до Галілеї, – там Мене побачать”. Коли вони йшли, дехто з вартових, прийшовши до міста, сповістив первосвященикам про все, що сталося. Зібравшись зі старшими та • Діян 2, 14.

22б-33 скликавши раду, дали достатньо грошей воїнам і сказа• Пс 16 ли: „Говоріть, що Його учні, прийшовши вночі, викрали • Мт 28, 8-15 Його, коли ми спали. А як почує це правитель, ми переконаємо його, і він вас не буде турбувати”. Тож вони, взявши гроші, зробили так, як їх навчили. І це слово розійшлося між юдеями – аж до сьогодні. А Одинадцять учнів пішли до Галілеї на гору, куди вказав їм Ісус, і, побачивши Його, поклонилися, а деякі засумнівалися. Та Ісус, підійшовши, промовив до них: „Дана Мені вся влада на небі й на землі. Тож ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам. І ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку”.

Свято надії, що здійснилася Подією воскресіння Христа, Бог запевняє нас у тому, що світ насправді належить Йому. Ніхто і ніщо не здатне перешкодити реалізації Його плану спасіння. Для нас це означає також те, що добро і любов остаточно перемагають. Оскільки Христос воскрес, то навіть наші падіння і гріхи, які Він відкупив своєю Кров’ю, проливши її на хресті, не стають нам на заваді. Бог має силу нас зцілити, а гріховні рани вилікувати бальзамом свого милосердя. Великдень – це свято надії, яка вже здійснюється. Це час коли Бог повертає втрачену гідність кожній людині, навіть найбільшому грішникові. Христе, нехай радість Твого воскресіння сповнить моє серце і звільнить від страху і невпевненості. Вчини, щоб я повірив у любов, яку Ти явив мені, віддаючи життя для спасіння світу.

128

3 вівторок

Йн 20, 11-18

Вівторок А Марія стояла надворі біля гробниці й плакала. ПлаВеликодньої чучи, нахилилася до гробниці й побачила двох ангелів, октави які сиділи в білому: один у головах, а один у ногах, де лежало тіло Ісуса. Вони сказали їй: „Жінко, чому ти плачеш?” Відповідає їм: „Тому що взяли мого Господа і не знаю, де поклали Його!” Сказавши це, вона обернулася назад і побачила Ісуса, який стояв, та не впізнала, що то Ісус. Каже їй Ісус: „Жінко, чого ти плачеш? Кого шукаєш?” Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: • Діян 2, 36-41 „Пане, якщо ти Його взяв, то скажи мені, де ти Його • Пс 33 поклав; я заберу Його!” Каже їй Ісус: „Маріє!” Обер• Йн 20, 11-18 нувшись, вона каже Йому єврейською мовою: „Раввуні!” – тобто: Вчителю! Каже їй Ісус: „Не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до [Мого] Отця. Іди до Моїх братів і скажи їм, що Я іду до Мого Отця і вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога!” Приходить Марія Магдалина і звіщає учням, що бачила Господа і що Він сказав їй це.

Побачити Господа Ісус не був покійником, який повернувся до життя, як раніше Лазар чи юнак з Наім. Хоч вони і ожили, проте все життя були під владою смерті, яка, рано чи пізно, мала до них прийти. З Ісусом було інакше. Як пояснював колись кардинал Ратцінгер, Він не повернувся до старого, а почав нове, вічне життя, яке вже не підкоряється законам природи. Тому не можна було Воскреслого побачити, як ми бачимо світ довкола себе. Бачить Його той, кому Він об’являється. А об’являється Ісус не натовпам, які шукають сенсації, а лише тим, чиї серця відкриті й готові Йому служити.

Відкрий моє серце, Господи, наповни його радістю і сяйвом Твоєї благодаті, а також оселися в ньому назавжди.

129

1 вівторок

Йн 14, 27-31a

Мир залишаю вам, Мій мир Я даю вам. Не так, як світ дає, Я даю вам. Хай не тривожиться ваше серце і не лякається. Ви чули, що Я сказав вам: Я йду, але Я повернуся до вас. Якби ви любили Мене, то втішилися б, тому що [Я сказав], – іду до Отця. Адже Отець більший від Мене! Я сказав вам раніше, ніж це станеться, щоб тоді, коли воно станеться, ви повірили. Не довго вже говоритиму з вами, бо надходить князь світу, та в Мені він не має нічого. Але щоби зрозумів світ, що Я люблю Отця і, як заповів Мені Отець, так Я і роблю.

Я залишаю вам мир

Святого Йосифа Ремісника День праці

• Діян 14, 19-28 • Пс 145 • Йн 14, 27-31a

Обдаровую вас моїм миром, тобто обдаровую вас собою. Так можна розуміти слова Ісуса. „Адже Він – наш мир” (Еф 2, 14). Знайти мир у Всевишньому – це наше покликання. Він народжується з єдності – гармонії творіння з Творцем. У духовному сенсі, як зауважує бенедиктинець о. Джон Мейн, мир – це не те, що приходить ззовні, а те, у що ми повинні заглибитися. Оскільки мир у світі неможливо здобути силою, так само внутрішній мир не можна осягнути, застосовуючи насилля щодо самого себе.

161

ТРАВЕНЬ

Господи Ісусе, прийди і оселися в моєму стурбованому серці та допоможи мені знайти себе в Тобі.

2 середа

ТРАВЕНЬ Йн 15, 1-8

Святого Атанасія

Я є справжня Виноградна Лоза, а Мій Отець – Виноградар. Усяку галузку в Мені, яка не приносить плоду, Він відтинає, а всяку, яка родить плід, очищає, щоб рясніше родила. Ви вже чисті через слово, яке Я вам сказав. Перебувайте в Мені, а Я – у вас. Як галузка не може приносити плоду сама по собі, якщо не буде на виноградній лозі, так і ви, якщо не будете перебувати в Мені. Я є Виноградна Лоза, ви – галузки. Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, той приносить рясний урожай, • Діян 15, 1-6 бо без Мене не можете робити нічого. Хто в Мені не • Пс 122 перебуває, буде відкинений геть, мов та гілка, і всох• Йн 15, 1-8 не; їх збирають і кидають у вогонь, і вони згорають. Якщо ж будете перебувати в Мені, а Мої слова перебуватимуть у вас, то чого б тільки забажали, просіть – і станеться вам. У цьому прославлений Мій Отець, щоб ви приносили багатий урожай і стали Моїми учнями.

Виноградна лоза Євангеліє – це розповідь про те, наскільки життєдайною є дружба з Христом. Якщо ми в Ньому перебуваємо, то приносимо плід. А якщо ні, то нагадуємо більше сухі гілки, які потрібно відрізати від виноградної лози. Через Христа, з Христом і в Христі ми можемо все. Образ виноградної лози має ще й ту перевагу, що допомагає зрозуміти: плоди святості, які з’являються в нашому житті, це не стільки наслідок наших зусиль, самозречення чи релігійності, а насамперед, діло Христа, благодать якого діє в нас і через нас. Безсумнівно, що має значення і те, наскільки ми піклуємося про Боже життя в нас. Однак самостійно ми нічого не можемо зробити.

Господи Ісусе, ніколи не дозволь мені відлучитися від Тебе, легковажно відкинути віру, зректися любові, адже без Тебе я нічого не зможу зробити.

162

3 четвер

Йн 14, 6-14

Святих Ісус говорить йому: „Я є дорога, і правда, і життя! НіхФилипа та то не приходить до Отця, якщо не через Мене. Якби Якова, Апостолів ви Мене знали, то знали б і Мого Отця. Відтепер знаєте Його і бачили Його!” Каже Йому Филип: „Господи, покажи нам Отця, – і цього нам вистачить”. Говорить йому Ісус: „Стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто Мене бачив, той і Отця бачив. Як же ти говориш: Покажи нам Отця? Хіба ти не віриш, що Я є в Отці, й Отець є в Мені? Слова, які Я кажу вам, не від • 1 Кор 15, 1-8 себе кажу. Отець, який у Мені перебуває, – Він і тво• Пс 19 рить ті діла. Вірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені.

• Йн 14, 6-14 Якщо ж ні, то через Мої діла повірте [Мені]. Знову й знову запевняю вас, що той, хто вірить у Мене, робитиме діла, які Я роблю, – навіть більші від них чинитиме, бо Я іду до Отця. І що тільки попросите в Моє Ім’я, те й зроблю, щоби прославився Отець у Сині. Коли Мене про щось попросите в Моє Ім’я, – Я те зроблю”.

Покажи нам Отця Під час Тайної Вечері Ісус відкриває перед учнями найглибші таємниці своєї Божої Сім’ї. Любов у цій Сім’ї полягає в тому, що одна Особа невпинно вказує на другу. Якщо я когось люблю, то хочу, щоб той хтось був на першому місці. Так само є в Трійці: Отець любить Сина і тому сам відходить у тінь, щоби показати Сина. Син відповідає взаємністю цій любові і робить місце для Отця, замість того, щоби виставляти себе. Ми виразно бачимо це сьогодні: „Отець, який у Мені перебуває, – Він і творить ті діла” – говорить Ісус. Завдяки цьому, дивлячись на Сина, ми можемо побачити Отця.

Так довго Ти є зі мною, Господи, а я ще Тебе не пізнав. Я й далі не розумію, що дивлячись на Тебе, бачу Отця, і через це я інколи ходжу по цьому світі, як сирота без батька.

163

1 п’ятниця

Мк 11, 11-25

193

Святого Юстина, мученика День захисту дітей

• 1 Пт 4, 7-13 • Пс 96 • Мк 11, 11-25

ЧЕРВЕНЬ

Ісус увійшов у Єрусалим – до храму. Оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, Він пішов з дванадцятьма до Витанії. Наступного дня, як вони вийшли з Витанії, Він зголоднів. І, побачивши здалека смоківницю, вкриту листям, Він підійшов: може, щось знайде на ній. Але, наблизившись до неї, Він нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на смокви. Озвався і промовив Він до смоківниці: „Хай з тебе ніколи більше ніхто плоду не їсть!” І чули те Його учні. І вони прийшли в Єрусалим. А ввійшовши до храму, Він почав виганяти тих, які продавали й купували в храмі, поперекидав столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів, та не дозволяв, щоб носили речі через храм. І Він навчав їх, кажучи їм: „Хіба не написано, що дім Мій назветься домом молитви для всіх народів? А ви його зробили печерою розбійників!” І почули про це книжники та первосвященики, і шукали нагоди, як би то Його погубити, але боялися, бо весь народ захоплювався Його вченням. А як ставало пізно, вони виходили за межі міста. Проходячи вранці, вони побачили смоківницю, яка вся аж від кореня всохла. І, згадавши, Петро каже Йому: „Вчителю, дивися: смоківниця, яку Ти прокляв, усохла!” У відповідь Ісус промовив до них: „Майте віру Божу! Запевняю вас, що коли хто цій горі скаже: Зрушся і кинься в море, – і не буде сумніватися у своєму серці, але буде вірити, що станеться згідно зі сказаним, – то так і буде йому”. Тому Я кажу вам: Все, про що молитесь і просите, – вірте, що одержите, і сповниться вам. І коли ви стоїте на молитві, прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і ваш Отець Небесний простив вам ваші провини.

ЧЕРВЕНЬ Турбота про віру Ісус говорить учням: „Майте віру Божу!” (Мк 11, 22). „Але як, Господи?” – сьогодні ми запитуємо Його. У який спосіб пробуджувати в собі віру? Що робити, коли вона слабне, не витримуючи боротьби у щоденному житті. По-перше, так як учні, просімо Господа: „Додай нам віри” (Лк 17, 5). По-друге, не сумніваймося у Божій силі: „Все, про що молитесь і просите, – вірте, що одержите, і сповниться вам” (Мк 11, 24). По-третє, пам’ятаймо, що молитва не відірвана від життя: „І коли ви стоїте на молитві, прощайте, коли маєте щось проти когось” (Мк 11, 25), адже віра проявляється в любові (пор. Гал 5, 6).

Господи, додай мені віри. Вчини, щоб я ніколи в Тобі не засумнівався. Зміцни також мою надію.

194

2 субота

Мк 11, 27-33

І знову вони прийшли до Єрусалима. Коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього первосвященики, книжники і старші та й кажуть Йому: „Якою владою Ти все це робиш? Або хто дав Тобі владу чинити оце?” А Ісус відповів їм: „Запитаю вас [і Я] дещо. Якщо відповісте, то і Я скажу вам, якою владою це чиню. Хрещення Йоана було з неба чи від людей? Дайте мені відповідь!” Вони міркували між собою, говорячи: „Якщо скажемо, що з неба, то запитає: Чому ж ви йому не повірили? А якщо скажемо, що від людей...” Вони боялися народу, адже всі вважали Йоана за справжнього пророка. Тому у відповідь сказали Ісусові: „Не знаємо!” А Ісус їм каже: „То і Я не скажу вам, якою владою це чиню!”

Святих мучеників Марцеліна і Петра

• Юд 17, 20б-25 • Пс 63 • Мк 11, 27-33

Багато запитань Мабуть, немає безглуздих запитань. Однак не на кожне запитання потрібно відповідати. Бувають підступні запитання, щоби показати чиюсь слабкість, висміяти або принизити. Трапляється, хтось запитує, щоб здобути інформацію, до якої не має права, провокуючи чи навіть змушуючи зрадити і відкрити таємницю. Часом запитання народжуються з марнославства та надмірного втручання в справи інших людей. Можна запитувати для самого запитання, не очікуючи відповіді. Ознакою мудрості є вміння ставити запитання так, щоб вони допомагали пізнавати істину. Цінними є запитання, які допоможуть, дадуть можливість пізнати щось нове і корисне, а одночасно виражатимуть повагу і шану до співрозмовника.

Боже, пошли свого ангела, щоб оберігав мої думки і слова від неправди, підступності і несправедливості. Нехай мої уста промовляють лише правду.

195

ЧЕРВЕНЬ

3 неділя

Мк 14, 12-16. 22-26

Урочистість Пресвятих Тіла і Крові Христа

Першого дня Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, Його учні говорять Йому: „Де Ти хочеш, щоб ми пішли приготувати пасху, аби Ти спожив?” Він посилає двох своїх учнів і каже їм: „Ідіть до міста, зустріне вас чоловік, який буде нести в глечикові воду, – ступайте за ним. Куди він увійде, скажіть господареві того дому, що Вчитель каже: Де Моя світлиця, в якій Я буду споживати з Моїми учнями пасху? І він вам покаже • Вих 24, 3-8 велику кімнату: прибрану, готову; там ви і приготуйте • Пс 116 • Євр 9, 11-15 для нас”. І відійшли учні, й прийшли в місто, і знайшли • Мк 14, 12-16. так, як Він сказав їм, – і приготували пасху. Коли вони 22-26 їли, [Ісус] узяв хліб, поблагословив, переломив, подав їм і сказав: „Прийміть, [споживайте], це тіло Моє!” І взявши чашу, Він віддав подяку, подав їм – і всі пили з неї. І Він промовив до них: „Це кров Моя [Нового] Завіту, яка проливається за багатьох. Запевняю вас, що більше не буду пити з плоду виноградного аж до того дня, коли його буду пити новим у Божому Царстві!” І, заспівавши, вони вийшли на Оливну гору.

Свято Євхаристії Ми повторюємо сьогодні за святим Томою Аквінським: „Прославляю Твою Велич, укриту в цій Гостії”. У чому Бог міг би краще утаїтися, як не в крихті хліба й краплі вина? Євхаристія – це велике таїнство смирення Бога. Всемогутній Творець і Спаситель став як щоденна пожива, щоб ще більше наблизитися до нас і для нас. В урочистість Божого Тіла ми виходимо на вулиці міст і сіл, щоб привселюдно визнати віру в Нього. Ми намагаємося робити це якомога урочистіше, тому прикрашаємо вівтарі, святково вдягаємося, співаємо. Однак це все має сенс лише тоді, коли ми приймемо Господа і будемо Його сповідувати в наших серцях. Саме туди Христос дуже прагне прийти й там перебувати.

Ісусе Христе, я прагну, щоб Ти якомога частіше приходив до мого серця й оселився в ньому. Усунь силою своєї благодаті все, що цьому противиться, зміцни мою віру і розпали любов.

196

1 неділя 13 Неділя звичайна

ЛИПЕНЬ

• Мудр 1, 13-15; 2, 23-24 • Пс 30 • 2 Кор 8, 7. 9.

13-15 • Мк 5, 21-43

ЛИПЕНЬ Мк 5, 21-43

А як Ісус переплив човном знову на другий бік, зібрався великий натовп довкола Нього, і Він перебував біля моря. Прийшов один зі старших синагоги на ім’я Яір і, побачивши Його, впав Йому до ніг і дуже просив Його, кажучи: „Донечка моя помирає. Прийди і поклади на неї руки, щоб видужала й жила!” І Він пішов з ним. За Ним ішов великий натовп і тіснив Його. А жінка, яка страждала від кровотечі дванадцять років та багато натерпілася від численних лікарів, – витратила все своє майно й жодного полегшення не мала, але стало їй ще гірше, – почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулася до Його одягу. Вона говорила: „Якщо лише доторкнуся до Його одягу, – одужаю!” І враз припинилася її кровотеча, і вона відчула в тілі, що видужала від хвороби. Тієї ж миті Ісус відчув у собі, що сила вийшла з Нього. Обернувшись до натовпу, Він запитав: „Хто доторкнувся до Мого одягу?” А Його учні говорили Йому: „Ти ж бачиш, що натовп Тебе тіснить, і запитуєш: Хто доторкнувся до Мене?” І оглядався, щоби побачити ту, яка це зробила. А жінка злякалася і тремтіла, знаючи, що сталося з нею; прийшла і впала перед Ним, і сказала Йому всю правду. Він же промовив до неї: „Дочко, віра твоя спасла тебе! Іди з миром і будь здоровою від своєї недуги”. Коли Він ще говорив, прийшли від старшого синагоги та й сказали: „Донька твоя померла, навіщо ще турбувати Вчителя?” Ісус, почувши сказані слова, говорить старшому синагоги: „Не бійся, тільки вір!” І Він не дозволив, щоби з Ним хтось пішов, за винятком Петра, Якова та Йоана – брата Якового. Вони прийшли в дім старшого синагоги, і Він побачив метушню та тих, які дуже плакали й голосили. Увійшовши, сказав їм: „Чому ви метушитеся й плачете? Дитина не померла, а спить!” І почали сміятися з

226

Нього. Він же, випровадивши всіх, взяв батька й матір дитини та тих, хто був з Ним, і ввійшов туди, де лежала дитина. І, взявши дитину за руку, промовив до неї: „Таліта кум”, – що в перекладі означає: „Дівчино, кажу тобі, встань!” І вмить підвелася дівчина й почала ходити, бо мала дванадцять років. І жахнулися всі відразу від великого потрясіння. Та Він суворо наказав їм, щоб ніхто не довідався про це. І звелів дати їй поїсти.

Урок страждання Хвороба, біль, смерть близької людини, – усі прояви страждання викликають спротив. Ми бунтуємо проти них, а часом і проти Бога, вишукуючи Його провину в наших бідах. Однак спокійне чи радісне страждання перестало би бути стражданням. Фізичний чи душевний біль відкриває слабкість, показує безпомічність, принижує. Тому люди, яких торкнулося страждання, нерідко зазнають очищення віри. Мабуть у такий спосіб діє Бог, усуваючи все, що нам заважає Його пізнати. Ісус, під час свого земного життя, не уникав стражденних людей. Зустрічі з такими людьми сьогодні для нас є уроком, щоби зрозуміти й побачити, як Бог виходить назустріч людині в її біді.

Господи Ісусе Христе, прийди мені на допомогу у хвилини випробувань. Будь поруч, коли страждатиму, бо вірю, що тільки з Тобою й у Тобі можу віднайти себе.

227

2 понеділок

• Ам 2, 6-10.

13-16 • Пс 50 • Мт 8, 18-22

ЛИПЕНЬ Мт 8, 18-22

Коли Ісус побачив навколо себе багато народу, то наказав учням відплисти на другий бік. Підійшов один книжник і сказав Йому: „Учителю, я йтиму за Тобою, куди б Ти не йшов”. Ісус же йому каже: „Лисиці мають нори, небесні птахи – гнізда, а Син Людський не має, де голови прихилити”. А інший з Його учнів сказав Йому: „Господи, дозволь мені спершу піти й поховати свого батька”. Та Ісус каже йому: „Йди за Мною і залиши мертвим ховати своїх мерців”.

Наслідування

„Життя Ісуса Христа на цій землі не завершилося. Христос продовжує жити в тих, хто пішов за Ним”. Так про наслідування Ісуса писав лютеранський пастор і теолог Дітріх Бонгеффер. Цей сучасний свідок віри, який загинув від рук гітлерівців в останні дні війни, знав, що бути учнем Ісуса – це означає прийняти Його дорогу. Рішення піти за Учителем завжди пов’язане з готовністю уподібнитися до Нього. Цього, безсумнівно, не вистачало книжникові, про якого згадує Євангеліє. Хоч його й захоплювала мудрість та навчання Ісуса, однак він не був готовий, щоб ризикнути і змінити своє життя. Багато християн опинилися в схожому становищі – прагнуть іти за Христом, але побоюються зробити крок уперед, тобто довіритися Йому і Його Євангелію.

Господи Ісусе, Ти кличеш мене, щоб піти за Тобою й Тебе наслідувати, прошу Тебе, дай мені благодать відваги і віри.

228

1 середа

Мт 13, 44-46

Царство Небесне подібне до скарбу, схованого в полі, який людина, знайшовши, ховає і з тієї радості йде та продає все, що має, й купує те поле. Ще Царство Небесне подібне до людини, – до купця, який шукає гарних перлин; знайшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.

Святого Альфонса Марії Лігуорі, єпископа і вчителя Церкви

Християнський радикалізм Ісус допомагає нам зрозуміти, у чому полягає суть християнського радикалізму. Це не радикалізм ідеї. З ним ми мали справу вже багато разів упродовж історії людства, візьмемо за приклад хоча би Французьку революцію. Це також не радикалізм аскетизму, – цією дорогою йдуть часом секти, які народжуються в лоні християнства. Християнський радикалізм – це, насамперед, радикалізм прагнення, палкого бажання жити з Богом і для Бога. Готовність залишити все, що нас від Нього віддаляє, і вибирати те, що єднає нас у Ньому. Він можливий тоді, коли дозволимо, щоб нас вів Святий Дух.

259

СЕРПЕНЬ

Святий Духу, що живеш у моєму серці, розпали його ще більшою любов’ю до Ісуса. Допоможи мені розпізнавати в щоденному житті справжнє добро і вибирати його.

• Єр 15, 10. 16-21 • Пс 59 • Мт 13, 44-46

2 четвер Святого Євсевія Верчеллійського або Святого Петра Юліана Еймара

• Єр 18, 1-6 • Пс 146 • Мт 13, 47-53

СЕРПЕНЬ Мт 13, 47-53

„Царство Небесне подібне також до закинутого в море невода, який назбирав усякої всячини, а коли він наповниться, його витягнуть на берег та, сівши, виберуть добре до посудин, а непридатне викинуть геть. Так буде при кінці віку: вийдуть ангели і відділять злих з-поміж праведних, і їх повкидають у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів. Чи зрозуміли це все?” Відповідають Йому: „Так”. Він же сказав їм: „Тому-то кожний книжник, котрий навчений про Царство Небесне, подібний до людини-господаря, яка витягає зі своєї скарбниці нове й старе”. Коли закінчив Ісус ці притчі, Він пішов звідти.

Суд Біблійні тексти про останній суд можуть викликати тривогу. Чи дійсно я опинюся з того боку, де праведники? А якщо ні, що ж тоді? Насамперед, варто проаналізувати свій страх. Чому я боюся стати перед Богом, який знає про мене все? Буває, що неспокій є голосом совісті, яка закликає до покаяння та навернення. Причиною страху може бути також оманливий образ Бога і переконання, що Він тільки чекає нагоди, щоби „справедливо” покарати за наші помилки та гріхи. Однак Ісус багато разів переконував, що Божою волею є наше спасіння. Отже, якщо ми і маємо чогось боятися, то того, щоби самих себе не приректи на вічне засудження, радикально відкидаючи Божу любов і відвертаючись від Спасителя.

Святий Духу, сповни моє серце даром Божого страху. Допомагай мені формувати життя так, щоби воно щораз більше уподібнювалося до життя Господа Ісуса.

260

3 п’ятниця

Мт 13, 54-58

Прийшовши на свою батьківщину, Він навчав їх у їхній синагозі, так що дивувалися вони й говорили: „Звідки в Нього ця мудрість і сила? Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його – Яків, Йосиф, Симон і Юда? Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все?” І вони спокушувалися Ним. Ісус же сказав їм: „Пророк не буває без пошани, – хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі”. І не зробив там багатьох чудес через їхнє невірство.

Єдиний Син Марії

• Єр 26, 1-9 • Пс 69 • Мт 13, 54-58

Час від часу з’являється інформація, що сповіщає про „сенсаційні” відкриття, які стосуються родичів Ісуса. Зазвичай ми дізнаємося з них, що Ісус не був єдиною дитиною Марії та Йосифа. Про це говорять також Свідки Єгови, вважаючи, що Ісус мав щонайменше шістьох братів і сестер. Одним із аргументів, який вони подають як підтвердження, є фрагмент Євангелія, де поіменно перелічені Його брати і сестри. Церква ніколи не схвалювала таких тверджень. Поперше, у семітських країнах братами і сестрами називали також двоюрідних і троюрідних братів і сестер. По-друге, принаймні декілька подій, про які згадує Євангеліє, свідчать, що Ісус був єдиною дитиною Марії. Для прикладу, це хоч би заповіт з хреста, де Ісус – єдиний син Марії, віддав матір під опіку Йоана. До того ж, вірогідні свідки віри перших віків християнства відкидали припущення про таємничих дітей Марії та Йосифа.

Господи Ісусе, зміцни мою віру і оберігай мене від спокус легковірно піддаватися впливам, суперечливим з вірою Церкви. Нехай Святий Дух допомагає мені пізнавати Правду.

261

1 субота

ВЕРЕСЕНЬ

• 1 Кор 1, 26-31 • Пс 33 • Мт 25, 14-30

ВЕРЕСЕНЬ Мт 25, 14-30

Подібно, як один чоловік, відходячи, покликав своїх рабів і передав їм своє майно; одному дав п’ять талантів, другому – два, а третьому – один, кожному згідно з його спроможністю, і відійшов. Той, хто одержав п’ять талантів, негайно пішов, пустив їх в обіг і заробив ще п’ять; так само той, хто взяв два, заробив ще два. А той, хто одержав один, пішов і закопав у землю гроші свого пана. Через тривалий час приходить пан тих рабів і розраховується з ними. Підійшов той, який одержав п’ять талантів, – приніс ще п’ять талантів і каже: „Пане, п’ять талантів ти мені передав. Ось іще п’ять талантів я придбав!” Сказав йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана!” Підійшов і той, який одержав два таланти, і сказав: „Пане, два таланти ти мені передав. Ось іще два таланти я заробив!” Сказав йому пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана!” Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: „Пане, знав я тебе, що ти жорстока людина: жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. Я, побоявшись, пішов і сховав твій талант у землю. Ось, бери своє!” У відповідь його пан сказав йому: „Злий і лінивий рабе! То ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? Треба тобі було віддати мої гроші торгівцям, і тепер я взяв би своє з прибутком. Тож візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів. Адже кожному, хто має, дано буде, і матиме ще більше, а від того, який не має, буде забране і те, що має. А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів!”

294

Плоди доброго життя Притча про таланти навчає того, що потрібно вміти йти на ризик, водночас покладаючись на Боже милосердя. Ідеалом християнського життя є не безгрішність, а любов, яка має в собі великий динамізм і силу змінювати. Роблячи іспит совісті, міркуймо не тільки над нашими падіннями та слабкостями, а також над тим, чи були ми милосердними, співчутливими, солідарними й добрими щодо себе та інших людей. В Акафісті до Пресвятої Богородиці Марію називають „нивою, що родить багатство милосердя”. Такий гарний образ є водночас возвеличенням і повчанням, щоб і наше життя рясніло вчинками милосердя.

Господи, Ти хочеш жати там, де Ти не сіяв, і збирати там, де не розсипав. Поглянь на мене з любов’ю, і зроби слугою свого милосердя.

295

2 неділя

ВЕРЕСЕНЬ Мк 7, 1-8a. 14-15. 21-23

22 Неділя звичайна

Зібралися до Нього фарисеї та дехто з книжників, які прийшли з Єрусалима. І помітили, що деякі з Його учнів їли хліб нечистими, тобто немитими, руками. Адже фарисеї і всі юдеї не їдять, якщо добре не вимиють рук, дотримуючись передань старших. І, повернувшись з торгу, поки не помиються, не їдять. Є і багато чого іншого, що вони прийняли, щоби дотримуватися: миття • Втор 4, 1-2. 6-8 чашок, глечиків, мідного посуду, лежаків. І запитують • Пс 15 Його фарисеї та книжники: „Чому Твої учні не дотри• Як 1, 17-18.

21б-22. 27 муються передань старших і немитими руками їдять • Мк 7, 1-8a. хліб?” А Він відповів їм: „Добре Ісая пророкував про 14-15. 21-23 вас, лицемірів, як написано: «Цей народ устами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене. Та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей». Залишивши Божу заповідь, ви тримаєтеся людських передань: [миєте глечики, чашки й робите багато чого іншого, подібного до цього]”. І, покликавши знову людей, казав їм: „Послухайте Мене всі та зрозумійте. Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і робило б її нечистою, але те, що виходить із неї, – те людину опоганює. Адже зсередини, з людського серця виходять злі думки, розпуста, крадіжки, вбивства, перелюб, захланність, лукавство, обман, безсоромність, заздрість, богозневага, гордощі, безумство. Все це зло зсередини виходить і людину опоганює!”

Сердечна молитва Трапляється інколи так, що молячись, наше серце й думки віддаляються від змісту молитви. Можливо, Ісус, покликаючись на фрагмент Книги Ісаї, говорить саме до нас: „Ви молитеся устами, але серце ваше є цілком деінде!” Ми присвячуємо час Богові, але немовби всупереч собі, з обов’язку, щоби не зіпсувати з Ним взаємин. Чи це не результат нашого цинізму? Деколи навпаки, ми переживаємо душевний неспокій, відчуваючи провину з цього приводу. Ми б хотіли, щоби врешті наша молитва йшла справді з серця. Що ж робити?! Молитися щоденно, терпляче і вірно, неустанно ввіряючи себе Богові. Якщо будемо витривалими, то безсумнівно, не раз

296

відчуємо гаряче полум’я любові в серці, жар Божого Духа, який у нас і з нами молитиметься до Небесного Отця.

Прийди, Духу Святий, наповни моє серце любов’ю до Ісуса і дай мені дар побожності, щоб серед щоденних справ я не забував про Бога, а прославляв Його своїми добрими вчинками і щирою молитвою.

297

1 понеділок

Лк 9, 46-50

І спало їм на думку, хто з них був би найбільший. А Ісус, знаючи задум їхнього серця, взяв дитину, поставив її коло себе і сказав їм: „Хто прийме цю дитину в Моє Ім’я, той і Мене приймає, а як хто Мене прийме, той приймає Того, хто Мене послав, бо хто найменший між вами, той великий”. У відповідь Йоан сказав: „Наставнику, бачили ми одного, хто Твоїм Ім’ям виганяв бісів, а ми забороняли йому, бо він не ходить з нами”. Та Ісус сказав йому: „Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас”.

Непомітна ієрархія покори

Ісусе з Назарета, покірний Слуго і Сину Отця, веди мене дорогою смирення. Я хочу наслідувати Тебе такого, яким Ти явився нам.

329

• Іов 1, 6-22 • Пс 17 • Лк 9, 46-50

ЖОВТЕНЬ

Ісус ставить біля себе малу дитину і, вказуючи на неї, повчає учнів про владу і справжню велич: „Бо хто найменший між вами, той великий” (Лк 9, 48). Іншого разу скаже: „Хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього” (Лк 18, 17). Для Бога духовний розвиток є водночас упокоренням. Робить це сам Христос, який „понизив самого себе, прийнявши образ раба” (Флп 2, 7), а проголошуючи Добру Новину робив це за допомогою покірних й убогих засобів, що доступні навіть дитині. Один із сучасних ченців влучно ствердив: „У Церкві Дитятка з Вифлеєму, у Церкві Агнця, ми маємо невидиму ієрархію покори”.

Святої Терези від Дитяти Ісуса

2 вівторок

• Іов 3,1-3 • Пс 91 • Лк 9, 51-56

ЖОВТЕНЬ Лк 9, 51-56

І сталося, що коли наближалися дні Його відходу, Він твердо постановив іти в Єрусалим. І Він послав вісників перед собою. І, вирушивши, вони прибули до самарійського села, щоби приготувати Йому. А ті не прийняли Його, бо Він мав вигляд того, хто йде до Єрусалима. І, побачивши це, учні Яків та Йоан сказали: „Господи, хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і знищив їх?” Та, повернувшись до них, Він заборонив їм. І вони пішли до іншого села.

Зло перемагати добром

Ісус уникає виключно людського способу мислення. Він не дозволяє апостолам діяти так, як це робили давні пророки. Його поведінка – це лагідність, милосердне ставлення до всіх, навіть якщо людина відкидає спасіння, яке їй пропонує Бог. Тільки у такий спосіб можна затримати вир зла. Не відповідай злом на зло, а спробуй бути добрим до того, хто тебе ненавидить. Проте, якщо ти не вмієш, якщо вже не можеш, то відійди, але... водночас помолися за цю людину і проси для неї справжнього добра, тобто спасіння.

Своєю любов’ю, Господи, Ти огортав кожну людину. Божественний Учителю, навчай мене такої любові, щоб я щораз більше уподібнювався до Тебе.

330

1 четвер

Мт 5, 1-12a

Побачивши юрбу, Ісус вийшов на гору; коли Він сів, до Нього підійшли Його учні. І, відкривши свої уста, Він навчав їх, промовляючи: „Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені. Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю. Блаженні голодні й спраглі праведності, бо вони наситяться. Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими названі будуть. Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, коли будуть вас зневажати та переслідувати, і наговорюватимуть на вас усяке лукаве, обмовляючи вас за Мене. Радійте й веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах”.

Урочистіть Всіх Святих

• Одкр 7, 2-4.

9-14 • Пс 24 • 1 Йн 3, 1-3 • Мт 5, 1-12a

Щасливі святі

Разом з усіма святими, славлю, Боже, Твою доброту і любов. Приведи мене колись до вічної радості неба.

361

ЛИСТОПАД

Небо ми вибираємо не для того, щоби відпочити, потрудившись у житті, а для того, щоби любити більше, – каже теолог Папського дому, домініканець Войцех Гєртих, додаючи, що той, хто живе тут, на землі, надприродною любов’ю, перебуває майже на небі. Адже любов є небесною дійсністю, яку можна зазнати вже на землі. В урочистість Всіх Святих ми читаємо в літургії фрагмент Нагірної проповіді, де Ісус говорить, що ми щасливі, коли реалізуємо любов у своєму житті, навіть якщо це пов’язано зі стражданням, адже чекає на нас небо. Воно приходить через вчинки. Переглядаючи біографії святих, ми пересвідчуємося, що були вони не сонливими мрійниками, а діяльними людьми. Під натхненням Святого Духа, з любові до Бога, давали себе іншим й у такий спосіб зазнали справжньої радості та щастя.

2 п’ятниця

ЛИСТОПАД

Спомин усіх померлих вірних

Лк 23, 44-46. 50. 52-53; 24, 1-6a

І коли настала шоста година, наступила темрява по всій землі – до дев’ятої години; померкло сонце, а завіса храму роздерлася надвоє. Скрикнувши гучним голосом, Ісус промовив: „Отче, у Твої руки передаю свій дух!” Сказавши це, Він віддав духа. Один чоловік, на ім’я Йосиф, з юдейського міста Ариматеї, який був I Меса радником, людина добра й праведна, – той, хто не при• Іов 19, 1. 23-27a став до ради та до їхньої справи, – підійшовши до Пи• Пс 27 лата, попросив тіло Ісуса; знявши його, він обгорнув • 1 Кор 15, 20-24a. 25-28 полотном і поклав у висічену гробницю, де ще ніколи • Лк 23, 44-46. 50. ніхто не лежав. Першого ж дня тижня дуже рано вони 52-53; 24, 1-6a прийшли до гробу, несучи пахощі, які приготували. Та вони виявили, що камінь відвалений від гробниці, а ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса. І сталося, як були вони через це розгублені, то два мужі стали біля них у блискучому одязі. Вони налякалися і посхиляли обличчя до землі, а ті сказали їм: „Чому ви шукаєте живого між мертвими? Немає Його тут, бо воскрес! Згадайте, як казав вам, коли ще був у Галілеї”.

Наше місце на небі Ми віримо, що після смерті увійдемо до вічного життя, щоб уже навіки перебувати з Христом. Єдність з Богом ми відчуваємо й під час земного життя, але перейшовши через ворота смерті, усе буде по-новому, досконаліше. Тому, „хоч і засмучує нас необхідність смерті” і розлука з близькими людьми та земним світом, як християни ми усвідомлюємо, що з іншого боку життя чекає на нас воскреслий Христос. Він пообіцяв, що відходить з цього світу, щоб у домі Небесного Отця приготувати нам місце, там Він очікує на нас (пор. Йн 14, 2-3). Є достатньо людей, яких думка про смерть сповнює надією. Вони духовно готові, щоби вирушити в дорогу до Небесної Батьківщини.

Вічне спочивання дай їм, Господи, і світло віковічне нехай їм світить. Хай спочивають у мирі вічнім. Амінь.

362

1 субота

ГРУДЕНЬ Лк 21, 34-36

Стережіться, щоб ваші серця не обтяжувалися ненаситністю, пияцтвом і життєвими клопотами, і щоб не надійшов на вас той день несподівано, наче пастка, бо прийде він на всіх, хто проживає на поверхні всієї землі. Тож пильнуйте, постійно моліться, щоби змогли ви уникнути всього того, що має відбутися, – і стати перед Сином Людським.

ГРУДЕНЬ

• Одкр 22, 1-7 • Пс 95 • Лк 21, 34-36

Благословення нестачі Автор старозавітної Книги Второзаконня нагадував ізраїльтянам, щоби радіючи великому багатству, яке отримають від Бога, не забули про Творця: „Коли зможеш їсти з них досита; вважай тоді, щоб не забув про Господа, що вивів тебе з Єгипетської землі, з дому неволі” (Втор 6, 11-12). Багатство і достаток можуть зробити людське серце байдужим до Бога і ближнього. Оскільки я маю все, то сам про себе подбаю. Нічого мені не бракує, отже, найкращий час насолоджуватися життям, і ні про що надмірно не турбуватися. „Стережіться…” (Лк 21, 34), попереджає Ісус учнів. Не піддавайтеся ілюзії самодостатності.

Господи, Всемогутній Боже, нехай Твої слова завжди будуть у моїй пам’яті. Допоможи мені любити Тебе всім серцем, усією душею і з усіх моїх сил.

392

2 неділя

Лк 21, 25-28. 34-36

І будуть знамення на сонці, і місяці, і зорях, а на землі тривога народів від раптового морського реву та розбурханих хвиль, коли люди ціпенітимуть від страху й очікування того, що надходить на цілий світ, бо сили небесні захитаються. І тоді побачать Сина Людського, який йде на хмарі зі силою і великою славою. Коли ж почне це збуватися, випростайтеся і підійміть свої голови, бо наближається ваше викуплення. Стережіться, щоб ваші серця не обтяжувалися ненаситністю, пияцтвом і життєвими клопотами, і щоб не надійшов на вас той день несподівано, наче пастка, бо прийде він на всіх, хто проживає на поверхні всієї землі. Тож пильнуйте, постійно моліться, щоби змогли ви уникнути всього того, що має відбутися, – і стати перед Сином Людським.

1 Неділя Адвенту

• Єр 33, 14-16 • Пс 25 • 1 Сол 3, 12 – 4, 2 • Лк 21, 25-28.

34-36

Потрійне очікування На що і на кого ми чекаємо впродовж Адвенту? По-перше, ми вслуховуємося в тугу пророків Старого Завіту, які заповідають прихід Спасителя: месію, який повинен принести довгоочікуване визволення. По-друге, ми очікуємо Того, хто вже прийшов, але повернеться у славі наприкінці часів, щоб остаточно подолати смерть і запанувати над усім живим. По-третє, очікування Aдвенту відроджує в нас прагнення з’єднатися з Христом, який народився з Діви Марії і прагне через віру оселитися в наших серцях.

Прийди, Господи Ісусе, я з надією чекаю на Тебе. Прийди, Господи Ісусе, і оселися в мені. Прийди, Господи Ісусе, у величі та славі.

393

3 понеділок Святого Франциска Ксаверія

• Іс 2, 1-5 • Пс 122 • Мт 8, 5-11

ГРУДЕНЬ Мт 8, 5-11

Коли ж Він увійшов в Капернаум, до Нього підійшов сотник, благаючи Його і промовляючи: „Господи, слуга мій лежить вдома паралізований, тяжко мучиться”. Ісус йому каже: „Я піду й оздоровлю його”. У відповідь сотник сказав: „Господи, я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах, але тільки скажи слово, – і мій слуга одужає. Тому що і я людина під владою, і в себе маю воїнів; кажу цьому: «Іди!» – і йде; іншому: «Прийди!» – і приходить; моєму рабові: «Зроби це!» – і робить”. А Ісус, коли почув, здивувався і сказав тим, які йшли за Ним: „Воістину кажу вам: ні в кого в Ізраїлі не знайшов Я стільки віри! Кажу вам, що багато хто прийде зі сходу й заходу і сяде з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небесному”.

Святі язичники Зворушливими є слова, які єзуїтський місіонер – святий Франциск Ксаверій, написав із далекої Азії до святого Ігнатія Лойоли. Він пише, що в тих країнах, де працює, дуже багато людей не стали християнами тільки тому, що не було кому проповідувати їм Євангеліє. Писав: „Часто згадую, як колись, у європейських університетах, а особливо в Сорбонні, я роздратовано кричав до тих, хто має більше знань, ніж любові, і закликав їх словами: Скільки ж душ з вашої провини втрачає небо і поринає в безодню пекла!” Сьогодні постать сотника з Капернаума нагадує нам, що також неохрещені, чи люди, які походять з родин, де затерлася жива пам’ять про Бога, покликані до віри. Адже в Євангелії достатньо історій з життя язичників, про віру яких Ісус говорить із великою повагою. Такими людьми були: милосердний самарянин, один із десяти прокажених, яких Ісус зцілив, чи жінка-самарянка, з якою розмовляв біля криниці.

Всемогутній Боже, сьогодні прошу Тебе: обдаруй місіонерським запалом християн, що служитимуть Церкві як святий Франциск Ксаверій, а сповнені любові до Тебе й ближніх, нестимуть її на край світу. Підтримуй також мене, щоб і я міг свідчити про Твою любов і нести радість Доброї Новини іншим людям.

394

ДОДАТОК Свята Літургія і молитви

МОЛИТВИ Знак хреста В Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Молитва Господня Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.

Ангельське привітання Радуйся, Маріє, благодаті повна! Господь з Тобою! Благословенна Ти між жінками і благословенний плід лона Твого, Ісус. Свята Маріє, Мати Божа, молись за нас, грішних, нині і в годину смерті нашої. Амінь.

Славослів’я Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Як було на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Апостольський символ віри Вірую в Бога Отця Вседержителя, Творця неба і землі, і в Ісуса Христа, Його Єдиного Сина, Господа нашого, що був зачатий від Духа Святого і народився від Діви Марії, що страждав за Понтія Пилата, був розп’ятий, і помер, і був похований, і зійшов у відхлань. Третього дня воскрес із мертвих, вознісся на небеса і сидить праворуч Бога Отця Вседержителя, звідки прийде судити живих і мертвих. Вірую в Духа Святого, святу вселенську Церкву, сопричастя Святих, відпущення гріхів, воскресіння плоті, вічне життя. Амінь.

430

МОЛИТВИ ЛІТУРГІЯ СЛОВА Лектор читає перше читання, на завершення якого говорить: говорить: Слово Боже. У. Богу подяка. Кантор співає або читає псалом, а всі повторюють рефрен рефрен.. У неділю і свято лектор читає друге читання. Після чого співається Алілуя або інший спів перед Євангелієм Євангелієм. С. Господь з вами. У. І з духом твоїм. С. Читання святого Євангелія від (Матея, Марка, Луки, Йоана). Усі роблять хресне знамення на чолі, устах та грудях. У. Слава Тобі, Господи. Священик або диякон, завершуючи читати Євангеліє, говорить:: Слово Господнє. рить У. Слава Тобі, Христе. Проголошується гомілія або проповідь проповідь. У. Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого. І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, від Отця родженого перед всіма віками. Бога від Бога, Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він задля нас, людей, і нашого ради спасіння зійшов із небес (під час наступних слів аж до „став чоловіком…” всі схиляються в поклоні), і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком. І був розп’ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований. І воскрес у третій день згідно з Писанням. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. І вдруге прийде зі славою судити живих і мертвих, а Його Царству не буде кінця. І в Духа Святого, Господа Животворного, що від Отця і Сина ісходить, що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків. І в єдину, святу,

434

С

Л

вселенську й апостольську Церкву. Ісповідую одне Хрещення на відпущення гріхів. Очікую воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь. Вселенська молитва. молитва

ЄВХАРИСТІЙНА ЛІТУРГІЯ Приготування дарів С. Благословенний Ти, Господи, Боже Всесвіту, бо з Твоєї щедрості ми отримали хліб, який Тобі приносимо, – плід землі й праці рук людських. Нехай він стане для нас хлібом життя. У. Благословенний Ти, Боже, навіки. С. Благословенний Ти, Господи, Боже Всесвіту, бо з Твоєї щедрості ми отримали вино, яке Тобі приносимо, – плід виноградної лози й праці рук людських. Нехай воно стане для нас духовним напоєм. У. Благословенний Ти, Боже, навіки. С. Моліться, брати і сестри, щоб моя і ваша жертва стала угодною Богу Отцю Всемогутньому. У. Нехай Господь прийме жертву з твоїх рук на честь і славу свого Імені, а також для блага нашого і всієї Його святої Церкви. Потім священик промовляє молитву над дарами. На її завершення всі відповідають відповідають:: Амінь. Євхаристійна молитва С. Господь з вами. У. І з духом твоїм. С. Угору серця. У. Підносимо їх до Господа. С. Подяку складаймо Господу Богу нашому. У. Достойне це і праведне. Священик молиться префацією, після якої всі промовляють або співають: співають

435

МОЛИТВИ Свят, Свят, Свят Господь Бог Саваот. Повні небеса і земля слави Твоєї. Осанна во вишніх. Благословенний, хто йде в Ім’я Господнє. Осанна во вишніх. Далі священик, якщо читає ІІ Євхаристійну молитву, говорить: говорить Воістину святий Ти, Боже, джерело всякої святості. Тож освяти ці дари росою Твого Духа, щоб вони стали для нас Тілом + і Кров’ю Господа нашого Ісуса Христа. Він, коли добровільно віддав себе на страждання, взяв хліб і, складаючи Тобі подяку, розламав і дав своїм учням, кажучи: БЕРІТЬ І ЇЖТЕ З ЦЬОГО ВСІ: ЦЕ Є ТІЛО МОЄ, КОТРЕ ЗА ВАС БУДЕ ВИДАНЕ. Так само після вечері взяв чашу і, знову складаючи Тобі подяку, подав своїм учням, кажучи: БЕРІТЬ І ПИЙТЕ З НЕЇ ВСІ: ЦЕ Є ЧАША КРОВІ МОЄЇ НОВОГО І ВІЧНОГО ЗАВІТУ, КОТРА ЗА ВАС І ЗА БАГАТЬОХ БУДЕ ПРОЛИТА НА ВІДПУЩЕННЯ ГРІХІВ. ЧИНІТЬ ЦЕ НА МІЙ СПОМИН. С. Це велика тайна віри. У. Проголошуємо смерть Твою, Господи Ісусе, сповідуємо Твоє воскресіння і очікуємо Твого пришестя в славі. Або: С. Велика тайна нашої віри. У. Кожного разу, коли цей хліб споживаємо і п’ємо з цієї чаші, проголошуємо смерть Твою, Господи, і очікуємо Твого пришестя в славі.

436

С

Л

Або: С. Тайна віри. У. Ти своїм хрестом і воскресінням відкупив нас; спаси нас, Спасителю світу. С. Споминаючи смерть і воскресіння Твого Сина, жертвуємо Тобі, Боже, хліб життя й чашу спасіння і дякуємо за те, що Ти нас удостоїв предстати перед Тобою і Тобі служити. Смиренно благаємо Тебе, щоб Святий Дух з’єднав нас усіх, причасників Тіла і Крові Христа. Пам’ятай, Боже, про Твою Церкву, розпорошену по всій землі. Вдосконалюй її в любові разом з нашим Папою N, з нашим єпископом N та всім духовенством. У Месах за померлих померлих: Пам’ятай про Твого слугу N, якого (Твою слугиню N, яку) Ти (сьогодні) покликав до себе з цього світу. Вчини, щоб той, який був з’єднаний (та, яка була з’єднана) з Твоїм Сином подобою Його смерті, також був з’єднаний (була з’єднана) з Ним подобою Його воскресіння. Пам’ятай також про наших померлих братів і сестер, що заснули з надією воскресіння, та про всіх, котрі в Твоїй благодаті відійшли з цього світу. Приведи їх до світла Твого обличчя. Просимо Тебе: помилуй всіх нас і дай нам участь у вічному житті з Пресвятою Богородицею Дівою Марією, з блаженним Йосифом, Її Обручником, з блаженними апостолами і всіма Святими, котрі впродовж віків були Тобі угодні, щоб ми разом з ними славили і величали Тебе через Твого Сина, Ісуса Христа. С. Через Христа, з Христом і в Христі Тобі, Боже Отче Всемогутній, в єдності Святого Духа всяка честь і слава на віки вічні. У. Амінь.

437

МОЛИТВИ ЛІТАНІЯ ДО ПРЕСВЯТОГО СЕРЦЯ ІСУСА Господи, помилуй! Христе, помилуй! Господи, помилуй! Христе, почуй нас! Христе, вислухай нас! Отче Небесний, Боже, помилуй нас. Сину, Відкупителю світу, Боже, помилуй нас. Духу Святий, Боже, помилуй нас. Свята Трійце, Єдиний Боже, помилуй нас. Серце Ісуса, Сина Предвічного Отця, помилуй нас нас. Серце Ісуса, в лоні Діви-Матері Святим Духом утворене, Серце Ісуса, зі Словом Божим сутнісно з’єднане, Серце Ісуса, безмежної величі, Серце Ісуса, святине Божа, Серце Ісуса, храме Всевишнього, Серце Ісуса, доме Божий і брамо неба, Серце Ісуса, палаюче вогнище любові, Серце Ісуса, справедливості і любові скарбнице, Серце Ісуса, доброти і любові повне, Серце Ісуса, чеснот усяких бездонна глибінь, Серце Ісуса, всякої слави найдостойніше, Серце Ісуса, Царю та устремління всіх сердець, Серце Ісуса, в якому всі скарби мудрості та знання, Серце Ісуса, в якому перебуває вся повнота божественності, Серце Ісуса, яке Отець собі дуже вподобав, Серце Ісуса, з повноти якого всі ми отримали, Серце Ісуса, прагнення одвічних висот, Серце Ісуса, терпеливе і багате милосердям, Серце Ісуса, щедре для всіх, які до Тебе взивають, Серце Ісуса, джерело життя і святості, Серце Ісуса, ублагання за гріхи наші, Серце Ісуса, людськими зневагами переповнене, Серце Ісуса, за провини наші сокрушене,

440

Л Серце Ісуса, аж до смерті слухняне, Серце Ісуса, списом пробите, Серце Ісуса, джерело всякої розради, Серце Ісуса, життя і воскресіння наше, Серце Ісуса, мир і примирення наше, Серце Ісуса, жертво за грішників, Серце Ісуса, спасіння тих, хто на Тебе уповає, Серце Ісуса, надіє тих, хто в Тобі вмирає, Серце Ісуса, насолодо всіх Святих, Агнче Божий, що береш гріхи світу, Господи, прости нас нас. Агнче Божий, що береш гріхи світу, Господи, вислухай нас нас. Агнче Божий, що береш гріхи світу, помилуй нас нас. В. Ісусе, тихий і смиренний Серцем. У. Вчини серця наші подібними до Твого Твого. В. Молімося: Всемогутній, Вічний Боже, поглянь на Серце Твого наймилішого Сина і на славу та відшкодування за гріхи, яке Він Тобі складає від імені грішників. Змилуйся над тими, хто просить Твого милосердя, і милостиво прости їх в Ім’я Твого Сина, Ісуса Христа. Котрий з Тобою живе і царює на віки вічні. У. Амінь.

АКТ ПРИСВЯЧЕННЯ ЛЮДСЬКОГО РОДУ ПРЕСВЯТОМУ СЕРЦЮ ІСУСА В. О Ісусе наймиліший, Відкупителю людського роду, поглянь на нас, що в найглибшій покорі падаємо ниць перед Твоїм ликом. У. Ми – Твоя власність і Тобі хочемо належати. В. Ось сьогодні кожен з нас віддається Твоєму Пресвятому Серцю, щоб ще міцніше з’єднатися з Тобою. Багато людей Тебе

441

МОЛИТВИ зовсім не знають, багато відвернулося від Тебе, погордувавши Твоїми заповідями. Змилуйся над ними всіма, о Ісусе Всемилостивий, і притягни всіх до свого Пресвятого Серця. Господи! Будь Царем для усіх нас: не тільки для вірних, які ніколи не віддалялися від Тебе, а й для марнотратних синів, які від Тебе відійшли. У. Вчини, щоб вони якомога швидше повернулися до дому Отця і не загинули від злиднів і голоду. В. Царюй над тими, яких ввели в оману помилкові погляди чи роз’єднала ворожнеча; приведи їх до пристані правди та єдності віри, щоб якнайшвидше стала одна вівчарня й один Пастир. Господи, уділи всім народам ладу і спокою. Вчини, щоб по всій землі, від краю до краю, лунав один голос: У. Слава Божественному Серцю, через яке прийшло нам спасіння, Йому честь і слава навіки. Амінь.

442

Л ЛОРЕТАНСЬКА ЛІТАНІЯ ДО ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ Господи, помилуй! Христе, помилуй! Господи, помилуй! Христе, почуй нас! Христе, вислухай нас! Отче Небесний, Боже, помилуй нас. Сину, Відкупителю світу, Боже, помилуй нас. Духу Святий, Боже, помилуй нас. Свята Трійце, Єдиний Боже, помилуй нас. Свята Маріє, молись за нас. Свята Богородице Діво, Свята Діво над дівами, Мати Христова, Мати Церкви, Мати Божої благодаті, Мати Милосердя, Мати Непорочна, Мати Пречиста, Мати невинна, Мати незаймана, Мати наймиліша, Мати предивна, Мати доброї поради, Мати Творця, Мати Спасителя, Діво розсудлива, Діво шанована, Діво прославлена, Діво могутня, Діво ласкава, Діво вірна, Дзеркало справедливості, Престоле мудрості,

443

МОЛИТВИ МОЛЕБЕНЬ ДО СТРАСТЕЙ ГОСПОДНІХ Заклик 1. О скорботи, прибувайте, * Смутком серце наповняйте. (2р) 2. Сльози лийте, мої очі, * Душу хай жалоба точить. (2р) 3. Сонце в небі омліває, * Туга зорі окриває. (2р) 4. Сльози Ангели втирають, * Жаль безмірний виливають. (2р) 5. Нерушимі скелі впали, * Мертві із гробів устали. (2р) 6. Світ від страху завмирає, * – Що це діється? – питає. (2р) 7. Мука Господа безкрая * Болем душу огортає. (2р) 8. Сокруши, Ісусе милий, * Серце моє скам’яніле. (2р) 9. Крові струменем своєї * Змий гріхи з душі моєї. (2р) 10. Серце з жалю завмирає, * Коли біль Твій споглядає. (2р)

Перша частина За допомогою Божої благодаті розпочинаємо роздуми над Страстями Господа нашого Ісуса Христа. Будемо їх жертвувати Небесному Отцю на честь і славу Його божественної величі, смиренно дякуючи Йому за велику і незбагненну любов до людського роду, за те, що послав Сина свого, щоби Той заради нас витерпів тяжкі муки і прийняв смерть хресну. Ці роздуми жертвуємо також на честь Пресвятої Діви Марії, Страждальної Матері, і на вшанування Господніх Святих, які вирізнялися благоговінням до Христових страждань. У першій частині будемо роздумувати над тим, що Ісус витерпів від молитви у Гетсиманському саду до несправедливого оскарження перед судом. Ці всі зневаги і знущання жертвуємо Господу, який страждав заради нас, за святу Католицьку Церкву, за Папу і все духовенство, а також за ворогів Ісусового хреста і всіх невірних, щоби Господь Бог дав їм благодать опам’ятання і навернення.

446

М ГІМН 1. Душі тривожно, серце біль проймає: * Сад Гетсиманський – там Ісус страждає. * Чашу приймає, піт кривавий ллється, * Серце ледь б’ється.

2. Вчителя учень, зрадивши, цілує. * Воїн жорстокий мотузки лаштує, * Ісус тим путам за нас піддається, * На смерть дається.

3. Б’є і штовхає Його люд жорстокий * Немилосердно із кожного боку, * Він же покірно зносить всі страждання, * Цар, Богом даний.

4. Уста зашерхлі кров’ю заливає, * Як по обличчю лютий кат вдаряє. * Перемінилось у слізне зітхання * Серця кохання.

5. Нехай же серце сльози проливає, * Яке, Ісусе, Тебе ображає. * Шкодую щиро за мої провини, * Христе невинний. Плач душі над стражданнями Христа 1. Христе, на страждання безмірні, * Агнче покірний, Тебе засудили, * Христе, Спасе милий!

2. Христе, тридцятьма срібняками, * Зраднику давши, Тебе оцінили, * Христе, Спасе милий!

3. Христе, жаль безмежний і туга * В ніч перед смертю Тебе оповили, * Христе, Спасе милий!

4. Христе, у саду Гетсиманськім * В поті кривавім Ти лежав безсилий, * Христе, Спасе милий!

5. Христе, Тебе Юда негідний * На муки видав цілунком зрадливим, * Христе, Спасе милий!

6. Христе, Твої руки жорстоко * Мотуззям грубим жовніри скрутили, * Христе, Спасе милий!

7. Христе, на судилищі Анни * Тебе прилюдно всі навкіл хулили, * Христе, Спасе милий!

8. Христе, через місто з ганьбою * На суд Каяфи Тебе волочили, * Христе, Спасе милий!

9. Христе, над Тобою безжально * Всі насміхались, по обличчю били, * Христе, Спасе милий!

447

МОЛИТВИ 10. Христе, Тебе свідки брехливі * У богохульстві неслушно винили, * Христе, Спасе милий! Христу Ісусу поклін віддаймо, * Страсті Господні всі споглядаймо. * Хай славен буде Господь Спаситель, * Світу Відкупитель! Розмова душі зі Скорботною Матір’ю 1. Ах, я Мати нещаслива! * Знести біль не маю сили, * Серце гострий меч прошив.

2. Чом, повідай, о Маріє, * Твоє серце так боліє, * Чом Тебе проймає жаль?

3. Чи не бачиш – муки зношу, * Слова вимовить не можу, * Серце смуток оповив.

4. Розкажи, о Мати мила, * Чом обличчя сполотніло? * Чом невтішні сльози ллєш?

5. Я тому так гірко плачу, * Бо страждання Сина бачу * В Гетсиманському саду.

6. О, дозволь, кохана Мати, * Із Тобою співстраждати, * Розділити серця біль.

Друга частина У другій частині роздумів над Страстями Господніми будемо розмірковувати над тим, що Господь Ісус витерпів від несправедливого звинувачення перед судом аж до увінчання терновим вінцем. Ці рани, зневаги та муки жертвуємо стражденному Ісусові, просячи Його про благополуччя для нашої Вітчизни, про мир та злагоду для всіх народів, а для себе – про відпущення гріхів, відвернення нещасть і всілякого лиха, а особливо мору, голоду, вогню та війни.

448

Р МОЛИТВА СВЯТОГО РОЗАРІЮ Розарій – це молитовні роздуми над радісними, світлими, скорботними та славними таємницями життя Христа і Марії. Роздуми над цими таємницями є водночас роздумами над Євангелієм. На початку: початку: В Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. На хрестику: хрестику: Вірую в Бога... На трьох намистинах: намистинах: Радуйся, Маріє... На одній намистині: намистині: Отче наш... На десяти маленьких: маленьких: Радуйся, Маріє... Після чого додаємо молитву: молитву: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу… Можна додати ще такі молитви: О Маріє, без первородного гріха зачата, молись за нас, що до Тебе прибігаємо. О Ісусе, прости нам гріхи наші, спаси нас від вогню пекельного, приведи на небо всі душі, а особливо ті, які найбільше потребують Твого милосердя. Радісні таємниці (у понеділок і суботу): суботу) 1. Благовіщення (Лк 1, 26-38) 2. Відвідини святої Єлизавети (Лк 1, 39-45) 3. Різдво Христове (Лк 2, 1-19) 4. Жертвування Ісуса в Єрусалимському храмі (Лк 2, 22-35) 5. Знайдення Ісуса в храмі (Лк 2, 42-51) Світлі таємниці (у четвер): четвер) 1. Хрещення Ісуса у Йордані (Мт 3) 2. Перше чудо в Кані Галілейській (Йн 2, 1-11)

453

МОЛИТВИ 3. Проголошення Божого Царства і заклик до навернення (Мт 5, 1-16; 7, 24-29) 4. Преображення Господа на горі Табор (Мт 17, 1-13) 5. Встановлення Євхаристії (Йн 13, 1-5. 12-17; Мт 26, 26-30) Скорботні таємниці (у вівторок і п’ятницю): п’ятницю) 1. Молитва Ісуса у Гетсиманському саду (Мт 26, 36-44) 2. Бичування Ісуса (Лк 23, 13-23; Йн 19, 1) 3. Вінчання Ісуса терновим вінком (Йн 19, 2-11. 14б-15a) 4. Хресна дорога Ісуса (Лк 23, 26-28. 32-38) 5. Розіп’яття і смерть Ісуса (Йн 19, 23-27; Лк 23, 44-49) Славні таємниці (у середу і неділю): неділю) 1. Воскресіння Ісуса (Мт 28, 1-10) 2. Вознесіння Ісуса (Мт 28, 16-20; Діян 1, 8-9) 3. Зішестя Святого Духа (Діян 2, 1-4) 4. Внебовзяття Богородиці (Йн 14, 1-4. 6б) 6 5. Коронування Богородиці на Царицю неба та землі (Еф 1, 3-10)

454

Видавництво Святого Павла та Паулісти „Євангеліє 2018” – публікація львівського Видавництва Святого Павла, що належить Товариству Святого Павла (Паулістам). Це згромадження 1914 року заснував блаженний Яків Альберіоне (1884-1971). Його місія – проповідувати Євангеліє за допомогою засобів масової інформації. Свою діяльність Паулісти ведуть у 29 країнах світу і всюди намагаються бути вірними своїй місії, засновуючи видавництва, теле– і радіостанції, відкриваючи книгарні та працюючи у сфері медійної освіти.

2014 року згромадження Товариства Святого Павла святкувало сторіччя заснування. Бажаючи відзначити цю подію конкретною справою, Паулісти розпочали свою діяльність в Україні. Містом, у якому оселилися, став Львів. Саме тут вони відкрили свою першу книгарню в Україні, а також розпочали видавати книги українською мовою. Окрім цього, вони ведуть католицьку програму на радіо і займаються просвітницькою діяльністю через засоби масової інформації.

Контакт: Монастир Товариства Святого Павла 79014, м. Львів; вул. Кутова, 5 Тел. +38 032 225 78 52 / +38 0961496577 www.paulisty.org paulisty@paulisty.org

455

З Вступне слово Архієпископа Мечислава Мокшицького Митрополита Львівського ............................................. .............................................3 3 Вступ .................................................................................. ..................................................................................4 4 Метод молитви Божим словом .................................... ....................................6 Євангеліє на кожен день Січень ............................................................................. .............................................................................9 Лютий ........................................................................... ...........................................................................44 44 Березень ...................................................................... ......................................................................76 76 Квітень ....................................................................... .......................................................................127 127 Травень ...................................................................... ......................................................................161 161 Червень ..................................................................... 193 Липень ....................................................................... .......................................................................226 226 Серпень ..................................................................... .....................................................................259 259 Вересень ................................................................... ...................................................................294 294 Жовтень ..................................................................... .....................................................................329 329 Листопад .................................................................... ....................................................................361 361 Грудень ...................................................................... ......................................................................392 392 Додаток. Свята Літургія і молитви Основні молитви ....................................................... .......................................................431 431 Свята Літургія римського обряду ............................ ............................432 432 Літанія до Пресвятого Серця Ісуса ......................... .........................440 440 Лоретанська Літанія до Пресвятої Діви Марії ........ ........443 443 Молебень до Страстей Господніх ........................... ...........................446 446 Молитва святого Розарію ......................................... .........................................453 453 Видавництво Святого Павла та Паулісти ............... ...............455 455 457

Релігійне видання

Євангеліє 2018

Дорога, Правда і Життя Назва оригіналу: Ewangelia 2018

Переклад з польської: Мар’яна Голуб Коментар до Євангелія: о. Ярослав Кравєц OP та колектив Редактор: Любов Кондрак Коректор: Ірина Березюк Обкладинка: Ципріан Костжева SSP, Божена Рудь. Фото: Міколай Господарек/Edycja Świętego Pawła Технічний редактор: Андрій Цимбал Підписано до друку 10.11.2017. Формат 60х84/32. Папір офс. Офс. друк. Ум. друк. арк. 13,49. Наклад 2500 прим. Замовлення № 10/11-17. Гарнітура Times New Roman

ТзОВ Видавництво “Свічадо” (Свідоцтво серії ДК №1651 від 15.01.2004) 79008, м. Львів, а/c 808, вул. Винниченка, 22. Тел.: (032) 244-57-44, факс: (032) 240-35-08 e-mail: post@svichado.com, url: www.svichado.com ТзОВ Видавництво Святого Павла (Свідоцтво серії ДК №5260 від 19.12.2016) 79014, м. Львів, вул. Кутова, 5. Тел./факс: (032) 225-78-52, sviatyipavlo@sviatyipavlo.com, url: www.sviatyipavlo.com Друк: СПД “Михайло Торба”

464